У п’ятницю, 4 квітня, президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закон про початок вступу країни до Європейського Союзу. У Брюсселі привітали такі кроки Єревана.Про це повідомило видання DW із посиланням на прес-службу адміністрації президента Вірменії. У документі зазначається, що Єреван "оголошує про початок вступу" до Євросоюзу."Висловлюючи волю свого народу та ставлячи завдання зробити країну безпечною, захищеною, розвиненою та квітучою", — додали в документі.Раніше, 26 березня, відповідний законопроект підтримали 64 депутати вірменського парламенту. Ще семеро проголосували проти.У Брюсселі привітали ухвалення закону та назвали його "чітким вираженням непохитної прихильності Вірменії до наших спільних цінностей і демократичного шляху країни".Ще 9 січня уряд Вірменії схвалив законопроект щодо початку вступу країни до Євросоюзу. Тоді прем'єр-міністр Нікол Пашинян заявляв, що ухвалення документа не означає членства в Євросоюзі та пояснював, що спочатку потрібно обговорити з ЄС дорожню карту та провести референдум, як того вимагає вірменська Конституція.У Кремлі відреагували негативно: там наголосили, що такий крок зробить несумісним членство Єревану в Євразійському економічному союзі — митному блоці, який очолює Росія.Нагадаємо, що 14 січня Вірменія та США підписали документ про стратегічне партнерство. Він передбачає двосторонню співпрацю країн у різних сферах.
У середу, 26 березня, парламент Вірменії у другому читанні остаточно затвердив законопроект "Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського союзу".Про це повідомляє News Armenia. За даними видання, відповідний проект закону підтримали 64 депутати фракції "Громадянський договір". Натомість представники опозиційної партії Честь маю" проголосувала "проти", а фракція "Вірменія" взагалі не брала участі у голосуванні.До того ж журналісти зауважили, що уряд запропонував вилучити преамбулу з тексту закону. Тому речення: "Вірменія, висловлюючи волю народу" замінили на: "Вірменія, маючи на меті розвивати демократичні інститути, підвищувати добробут суспільства, зміцнювати безпеку, стійкість та верховенство права, оголошує про початок процесу вступу до ЄС".Водночас заступник міністра закордонних справ Вірменії Паруйр Ованесян уточнив, що ухвалення законопроекту не є заявкою на членство в Євросоюзі."Однак це передає прагнення громадян Вірменії вивести поглиблення партнерства з ЄС на новий рівень і узгоджується зі збалансованою зовнішньою політикою", — зауважив він.Нагадаємо, 12 лютого Національні збори Вірменії ухвалили в першому читанні проект закону, яким оголошується про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу.
У середу, 12 лютого, Національні збори Вірменії ухвалили в першому читанні проект закону, яким оголошується про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу. При цьому вірменські політики коментують документ доволі обережно.Про це повідомив Armenpress. Журналісти зазначили, що обговорення документа Національні збори розпочали напередодні.Сьогодні законопроект "Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу" схвалили 63 депутати, проти виступили семеро.Проект презентувала громадянська ініціатива Evrovote, зібравши в необхідний термін підписи для внесення законодавчої ініціативи в Національні збори. Ініціативі вдалося зібрати 60 тисяч підписів замість необхідних 50 тисяч. Ще 9 січня законопроект обговорили та схвалили на засіданні уряду Вірменії, після чого надіслали на розгляд парламенту."Республіка Вірменія, висловлюючи волю народу Республіки Вірменія, ставлячи завдання зробити Республіку Вірменія безпечною, захищеною, розвиненою та країною, що процвітає, оголошує про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу", — йдеться в остаточній версії законопроекту, схваленій комісією з європейської інтеграції.В уряді Вірменії раніше пояснювали, що ухвалення законопроекту про початок вступу Вірменії в ЄС саме по собі не є заявкою на членство, але закріплює поглиблення двосторонніх відносин. Вірменія також наразі залишається у торговому союзі з Росією, попри курс на ЄС.Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян раніше наголошував, що потенційне рішення щодо вступу Вірменії в Євросоюз має схвалити всенародний референдум.Нагадаємо, що 14 січня Вірменія та США підписали документ про стратегічне партнерство. Він передбачає двосторонню співпрацю країн у різних сферах.
У вівторок, 14 січня, Вірменія та Сполучені Штати Америки підписали документ про стратегічне партнерство. Він передбачає двосторонню співпрацю країн у різних сферах.Про це повідомляє Armenpress.Церемонія підписання документа відбулася у Вашингтоні в рамках зустрічі глави МЗС Вірменії та держсекретаря США. Представник США Ентоні Блінкен зауважив, що підписання документа є важливою віхою у відносинах США. "Ми створюємо Комісію зі стратегічного партнерства США — Вірменія. Вона дає нам можливість розширити співпрацю в різних галузях: економічні питання, безпека та оборона, демократія, правосуддя…", — йдеться у заяві Блінкена. "Він (документ, — ред.) охоплює багато сфер, включаючи зміцнення економічних та енергетичних зв'язків, комунікації, поглиблення співробітництва у сфері оборони та безпеки, зміцнення демократичних інститутів, сприяння правосуддю та верховенству закону, розвиток інновацій та високих технологій, а також розширення контактів між людьми", — зазначив Арарат Мірзоян.Мірзоян наголосив, що засновані на спільних цінностях та взаємних інтересах відносини двох країн значно розвинулися останніми роками."Вони досягли рівня, коли встановлення стратегічного партнерства не тільки відповідає наявним реаліям, але і є необхідним у контексті роботи в складних геополітичних умовах", — додав він. Глава МЗС Вірменії подякував держсекретарю США та його команді за зусилля на цьому шляху для виведення співпраці між двома країнами нового рівня. Нагадаємо, уряд Вірменії на засіданні 9 січня схвалив проект закону "Про ініціювання процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу". З цією ініціативою виступив міністр закордонних справ країни Арарат Мірзоян. Раніше прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що для його країни повернення в Організацію договору про колективну безпеку наразі є неможливим.
Уряд Вірменії на своєму сьогоднішньому засіданні, 9 січня, схвалив проект закону "Про ініціювання процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу". З цією ініціативою виступив міністр закордонних справ країни Арарат Мірзоян. Про це повідомляє News.am."Як громадянська ініціатива до Національних зборів внесено законопроект про початок вступу Вірменії до ЄС, і тепер уряд має висловити позицію. Ми пропонуємо висловити позитивну позицію, виходячи з низки обставин", — йдеться у заяві Мірзояна.Він також перерахував деякі з них, наголосивши, що в останні роки між Вірменією та Євросоюзом склалися досить інтенсивні та динамічні відносини. "Вони охоплювали різні області. ЄС висловив свою політичну підтримку Вірменії, по суті, забезпечуючи безпекове середовище навколо Вірменії. Я маю на увазі розміщення місії цивільних спостерігачів ЄС", — сказав Мірзоян.Політик зауважив, що Євросоюз також висловив готовність підтримати зміцнення економічної стабільності Вірменії."Очевидно, що ЄС має дуже багаті на демократичні традиції, вільне конкурентне середовище та передову науку, пан прем'єр. Міністр, у Європарламенті ви заявили, що Вірменія готова бути настільки близькою до ЄС, наскільки ЄС вважає це за можливе. Я маю на увазі початок візової лібералізації та низку інших інструментів, які використовувалися або обговорювалися з ЄС. Виходячи з усього цього, ми пропонуємо позитивну відповідь. Звісно, у нас є й деякі пропозиції, які переважно пов'язані з правовими технологіями", — додав міністр закордонних справ.Варто зазначити, що у попередні місяці ініціатива "Євровот" провела збір підписів у Вірменії з порядком денним поновлення процесу членства в ЄС.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що для його країни повернення в Організацію договору про колективну безпеку наразі є неможливим.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що для його країни повернення в Організацію договору про колективну безпеку наразі є неможливим. Про це повідомляє Armenpress. За словами вірменського лідера, його країна вже пройшла точку неповернення до ОДКБ та не вважає себе частиною Організації. "Ми не просто накладаємо вето на будь-який документ, тому що, по суті, ми вже вважаємо себе поза ОДКБ, і нехай вони приймають такі рішення, які хочуть. Ми не втручаємося в їхні справи з поваги до наших колег. Але ще раз кажу, в тому числі й розрив між цими подіями та їх публічним взаємним вираженням, робить повернення Республіки Вірменія в ОДКБ все складнішим, якщо не сказати неможливим. Я думаю, що тут ми перетнули точку неповернення", -- пояснив Пашинян. Як пояснив президент, наразі Вірменія не бере участі в розробці документів, в обговореннях, не виступає з пропозиціями й не реагує на пропозиції ОДКБ. До того ж Пашинян зауважив, що у 2021 і 2022 роках існували "територіальні посягання та агресія проти Вірменії", а агресія "відбулася після того, як ми обговорили це питання з союзниками" по ОДКБ. "І в цей час ми отримали відповідь від наших союзників, що кордони Республіки Вірменія є червоною лінією. Коли сталося посягання, ми сказали: шановні колеги, та червона лінія, про яку ви говорили, перетнута. Після цього вони сказали: знаєте, здається, що кордон не був делімітований? Тут ми сказали: в такому випадку, де ж проходить червона лінія, покажіть зону відповідальності ОДКБ в Республіці Вірменія. Вони не показали. І моя реакція, яку я публічно озвучив, була такою: якщо ОДКБ не має зони відповідальності у Вірменії та не може показати цю лінію, то ОДКБ як організації не існує", -- зауважив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому цього року Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу". Водночас 12 червня 2024 року глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава взагалі вийде з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). .
У середу, 21 серпня, посольство Білорусі в Єревані закидали помідорами та яйцями. Таким чином протестувальники відреагували на образливу заяву самопроголошеного президента Олександра Лукашенка про вірмен. Про це пише "Радіо Свобода". Відомо, що акцію протесту вчинили представники партії "За Республіку". Ображені вірмени закидали будівлю білоруського посольства яйцями, помідорами та картоплею після висловлювання президента Білорусі, про те, що вірмени "не потрібні нікому, окрім нас". Білоруська сторона називала такий вчинок протестувальників вандалізмом. "Вірменський дипломат був детально поінформований про вандалізм, здійснений групою осіб щодо будівлі білоруського посольства в Єревані, збитки, завдані дипломатичному представництву Білорусі та явно недостатні заходи правоохоронних органів Вірменії", -- заявив представник МЗС Білорусі. Що сказав Олександр Лукашенко про вірмен? Президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв'ю телеканалу "Росія" виступив з образливою заявою на адресу вірмен та різко розкритикував владу Вірменії за розвиток відносин із Заходом. "Кому, крім нас, потрібні вірмени? Вони нікому не потрібні. Нехай розвивають свою економіку і зосереджуються на тому, що мають. Яка Франція, який Макрон? Завтра Макро не буде, і всі забудуть про ту Вірменію", -- висловився президент Білорусі. Учасники акції протесту не сумніваються, що президент Білорусі, який час від часу висловлюється образливо на адресу вірмен, йде на цей крок під керівництвом російського лідера Володимира Путіна. "Те, що хоче сказати Володимир Путін, він говорить вустами президента Білорусі Лукашенка", — стверджує політолог Арутюн Мкртчян. Варто зазначити, що Єреван відкликав для консультацій посла Вірменії в Білорусі. Проте у Мінську визнали звинувачення безпідставними, заявивши, що Нікол Пашинян намагається ними відволікти громадськість від внутрішніх проблем. Нагадаємо, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко знову закликав до переговорів між Росією і Україною. Він заявив, що нашу державу вже буцімто "денацифіковано" і тепер можна починати діалог.
У понеділок, 15 липня, Вірменія та Сполучені Штати Америки розпочали спільні військові навчання під назвою Eagle Partner 2024. Це відбувається на тлі все більшого дрейфу Єревана від Росії. Про початок військових навчань повідомило Міністерство оборони Вірменії. Там зазначили, що спільні навчання з військовослужбовцями Сухопутних військ США в Європі й Африці та Національної гвардії Канзасу триватимуть у Вірменії до 24 липня. У вірменському оборонному відомстві пояснили, що навчання Eagle Partner 2024 "зосередять на стабілізаційних завданнях між сторонами, що ворогують, під час миротворчої місії". "Метою навчань є підвищення оперативної сумісності підрозділів, які беруть участь у міжнародних миротворчих місіях, обмін передовим досвідом у сфері управління і тактичного зв'язку, а також підвищення готовності вірменського підрозділу", — йдеться в повідомленні. Навчання Вірменії та США стали останньою подією в контексті поступового розвороту Єревана на Захід для зменшення залежності від Росії. Відносини Вірменії та Росії погіршилися після того, як минулого року російські миротворці не змогли завадити азербайджанським силам встановити контроль над Нагірним Карабахом, який протягом трьох десятиліть контролювали сепаратисти. Після цього Вірменія, де розташована постійна російська військова база, фактично заморозила свою участь в очолюваному Москвою безпековому альянсі — Організації Договору про колективну безпеку. Нагадаємо, що 12 червня очільник уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава вийде з Організації договору про колективну безпеку. Ця фактично військова структура контролюється Російською Федерацією.
Азербайджан, який ворогує з Вірменією, отримував сучасну зброю від Білорусі. При цьому Мінськ і Єреван є начебто союзниками та разом входять до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) під егідою Росії. Про це повідомило видання Politico з посиланням на документи, що свідчать про постачання зброї. Пакет документів із понад десятка листів, дипломатичних нот, товарних накладних і експортних паспортів свідчить, що Білорусь активно допомагала збройним силам Азербайджану в період між 2018 і 2022 роками, коли напруга у відносинах з Вірменією досягла піка. Пропоновані Баку послуги включали модернізацію старого артилерійського обладнання та надання нового військового обладнання, що використовується для радіоелектронної боротьби та безпілотних систем. Серед документів є листи білоруського державного агентства з експорту озброєнь до власних військово-промислових фірм щодо замовлень для Азербайджану найсучаснішого обладнання для наведення артилерії на ціль, а також листування між двома державами про закупівлю мобільних станцій боротьби з безпілотниками "Гроза-С" для збройних сил Азербайджану. В одному з дипломатичних повідомлень, з якими ознайомилося видання, йдеться, що білоруські підприємства відіграють активну роль "у відновленні деокупованих територій Азербайджану, а також експорті білоруських товарів і послуг" до країни. Як відомо, у вересні 2022 року азербайджанські війська розпочали вторгнення на територію Вірменії, зайнявши ключові стратегічні висоти. Тоді Вірменія звернулася до ОДКБ за підтримкою, але пізніше звинуватила блок у невиконанні своїх зобов’язань після того, як він запропонував лише надіслати делегацію для встановлення фактів. Попри те, що на папері Александр Лукашенко є союзником Вірменії, раніше він називав президента Азербайджану Ільхама Алієва "нашою людиною" та казав, що ОДКБ було б "неправильно" протистояти йому. Алієв 2022 року заявив, що "в ОДКБ у нас більше друзів, ніж у Вірменії". На думку експертів, Білорусь — один із найближчих союзників Москви — навряд чи діяла б без мовчазної підтримки Кремля. Після цього посла Вірменії в Мінську Разміка Хумаряна відкликали в Єреван для консультацій. Про це повідомили у вірменському МЗС. "Посла Республіки Вірменія в Білорусі викликали в Єреван для консультацій", — йдеться у повідомленні без уточнення деталей. Дипломата викликали невдовзі після того, як прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив у парламенті, що ні він, ні будь-який інший представник Вірменії ніколи не відвідає Білорусь, поки там керує Олександр Лукашенко. Через декілька годин надійшла аналогічна відповідь з Мінська: Білорусь теж відкликала свого посла для консультацій, при цьому наголосивши, що не збирається погіршувати відносини з Вірменією. У МЗС Білорусі розкритикували Вірменію за її "дуже недалекоглядну позицію" — тобто спробу зробити з Білорусі "зовнішнього ворога" та таким чином "відвернути увагу від внутрішніх проблем". Нагадаємо, що 12 червня очільник уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава вийде з Організації договору про колективну безпеку. Ця фактично військова структура контролюється Російською Федерацією.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що не має наміру відвідувати Білорусь доти, доки президентом цієї країни буде Олександр Лукашенко. Це пов'язано з підтримкою останнім Азербайджану у карабаському конфлікті. Про це повідомляє "Эхо Кавказа". "Один із членів ОДКБ заявляє, що брав участь у підготовці 44-денної війни (в Карабаху), заохочував, вірив та бажав перемоги Азербайджану. І після цього я маю обговорювати з президентом Білорусі якісь питання у форматі ОДКБ?" — сказав Пашинян у парламенті у четвер, пообіцявши, що з цього моменту і жоден офіційний представник Вірменії не відвідуватиме Білорусь. Втім, вірменський прем'єр наголосив, що рішення може бути змінено, якщо Олександр Лукашенко перепросить та Білорусь залишить ОДКБ. Скандальна заява Лукашенка Раніше під час зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим Олександр Лукашенко заявив: "Я ще подумав, згадав нашу розмову перед війною, перед вашою визвольною війною, коли ми філософськи міркували за обідом удвох. Тоді ми дійшли висновку, що у війні можна перемогти. Це важливо. Дуже важливо утримати цю перемогу". Сьогодні ж стало відомо, що посол Вірменії в Білорусі Розмік Хумарян викликаний до Єревану для консультацій. Про це повідомляється у Telegram-каналі МЗС Вірменії. Заява Пашиняна щодо ОДКБ Очільник вірменського уряду, відповідаючи на питання про можливість виходу країни з ОДКБ, 12 червня сказав, що деякі його члени не виконали договірних зобов'язань і "спланували війну проти нас разом з Азербайджаном". "Ми вийдемо (з ОДКБ, — ред.), ми ухвалимо рішення", — додав Нікол Пашинян, не уточнивши, коли це буде реалізовано. Він також наголосив, що іншого шляху для його держави не існує. "А що ви думаєте? Який наступний крок? Ви вважаєте, що повернемося назад? Ні, іншого шляху нема. Не турбуйтесь, тому не повернемося", — зазначив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу".
Слова глави вірменського уряду Нікола Пашиняна щодо виходу країни з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) неправильно зрозуміли. Посадовець насправді сказав, що Вірменія збирається лише "вирішити, коли вийде" звідти. Таку заяву зробив міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян, пише News.am. "Він (Нікол Пашинян, — ред.) сказав, що ми вирішимо, коли вийдемо, але назад не повернемося. Це було сказано, ні менше, ні більше. Якщо хтось стверджує, що прем'єр-міністр заявив, що Вірменія виходить з ОДКБ, то він помиляється. Це дуже легко довести", — наголосив Мірзоян. Заява Пашиняна щодо ОДКБ Очільник вірменського уряду, відповідаючи на питання про можливість виходу країни з ОДКБ, 12 червня сказав, що деякі його члени не виконали договірних зобов'язань і "спланували війну проти нас разом з Азербайджаном". "Ми вийдемо (з ОДКБ, — ред.), ми ухвалимо рішення", — додав Нікол Пашинян, не уточнивши, коли це буде реалізовано. Він також наголосив, що іншого шляху для його держави не існує. "А що ви думаєте? Який наступний крок? Ви вважаєте, що повернемося назад? Ні, іншого шляху нема. Не турбуйтесь, тому не повернемося", — зазначив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу".
У середу, 12 червня, глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава вийде з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Фактично військова структура контролюється Російською Федерацією. Пашинян відзначився гучною заявою під час виступу в парламенті 12 червня, повідомляє "Радіо Азатутюн". Очільник вірменського уряду, відповідаючи на питання про можливість виходу країни з ОДКБ, сказав, що деякі його члени не виконали договірних зобов'язань і "спланували війну проти нас разом з Азербайджаном". "Ми вийдемо (з ОДКБ, — ред.), ми ухвалимо рішення", — додав Нікол Пашинян, не уточнивши, коли це буде реалізовано. Він також наголосив, що іншого шляху для його держави не існує. "А що ви думаєте? Який наступний крок? Ви вважаєте, що повернемося назад? Ні, іншого шляху нема. Не турбуйтесь, тому не повернемося", — зазначив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу".
Москва надіслала Єревану ноту протесту після того, як вірменський посол в Україні разом з делегацією відвідав місце російських злочинів у місті Буча, що на Київщині та передав допомогу для потреб Збройних сил України. Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, пише "Європейська правда". Зазначається, що Захарова назвала "відверто недружнім кроком" візит посла Володимира Карапетяна та керівника одного з районів Єревана Тиграна Тер-Маргаряна до Бучі, який відбувся минулого тижня. Відомо, що Карапетян та Тер-Маргарян у промовах засудили російську агресію. "У зв’язку з наданням допомоги для потреб Збройних сил України та зробленими неприпустимими заявами на адресу Росії надіслали ноту протесту МЗС Вірменії", -- наголосила вона. Варто наголосити, що у кінці минулого місяці Москва відкликала свого посла у Вірменії для консультацій. Видання додає, що рішення Росії ймовірно пов’язане із підвищенням напруги у відносинах між Москвою та Єреваном, яке пов'язане з тим, що Вірменія дистанціювалася від Організації договору колективної безпеки та зближується із Заходом. ОДКБ -- це військово-політичний блок, який де-факто очолює Росія. Нагадаємо, у травні речниця російського міністерства закордонних справ Марія Захарова пригрозила завдати ударів по французькій армії, якщо та зайде в Україну. За її словами, Росія вже спостерігає зростання кількості французьких громадян серед загиблих в Україні.
Поблизу Єревана у Вірменії ввечері 6 червня вибухнула автозаправна станція. Інцидент стався у місті Абов'ян, з якого полум'я було помітно за горизонтом. Відповідну інформацію розповсюдили вірменські ЗМІ. За попередньою інформацією, внаслідок вибуху, п'ятеро людей отримали поранення. Місцеві медіа зазначають, що вибух стався на газовій заправці у місті Абов'ян — воно розташоване до 10 кілометрів від Єревана. Через вибух на місцевій АЗС до медзакладів відправлено вже п'ятьох людей. Станом на цю мить подробиці інциденту уточнюються. Нагадаємо, протягом всієї ночі 7 червня ворог атакував Київську область безпілотниками та ракетами. Внаслідок ворожих ударів сталася пожежа на одному з промислових обʼєктів на Київщині. Також 27 травня у Києві на стоянці трапилася масштабна пожежа. Вогнем було охоплено близько 30 легкових автомобілів, 10 мотоциклів та один автобус. Варто зазначити, що 21 травня у Голосіївському районі столиці спалахнула масштабна пожежа на території станції техобслуговування автомобілів. На дворі загорілися автомобільні шини. За лічені хвилини вогонь розповсюдився на дерева та поруч розташовану будівлю СТО. Займання гасили 12 одиниць основної та спеціальної пожежної техніки, а також 48 рятувальників. Ще 22 травня в Оболонському районі Києва сталася пожежа, внаслідок якої згоріло шість автівок.
Гелікоптер, на борту якого перебував глава вірменського уряду Нікол Пашинян, здійснив екстрену посадку. Це сталось на місцевому стадіоні у місті Ванадзор, що на півночі держави. Про це Пашинян повідомив на своїй сторінці у Facebook. За його словами, внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Усі люди, які перебували на борту вертольота, продовжили рух на автомобілі. "Любі мої, все добре. Через погані погодні умови наш гелікоптер приземлився у Ванадзорі. Тепер ми в дорозі на машині. Всім гарного дня", — йдеться у повідомленні Пашиняна. Що відомо про авіатрощу з президентом Ірану Гелікоптер із президентом Ірану Ібрагімом Раїсі та міністром закордонних справ Хоссейном Амір-Абдуллахіаном розбився в горах 19 травня через негоду. Інцидент стався, коли вертоліт перетинав гірську місцевість у сильному тумані. За повідомленням державного інформаційного агентства IRNA, погана погода ускладнила рятувальні роботи. Начальник штабу іранської армії наказав залучити всі ресурси армії та елітної революційної гвардії у пошуково-рятувальних операціях. Згодом іранські рятувальні команди все ж визначили розташування гелікоптера з президентом Ібрагімом Раїсі. Точне місце події з вертольотом, на борту якого перебував президент Раїсі та його оточення, зафіксовано недалеко від села Озі, розташованого в лісі Арасбаран у північно-західній провінції Східний Азербайджан. Нагадаємо, напівофіційне інформаційне агентство іранського уряду Mehr News заявило, що президент Ірану Ібрагім Раїсі та міністр закордонних справ країни Хоссейн Амір-Абдоллахян загинули внаслідок авіакатастрофи, яка сталася 19 травня.