# Вірменія

У п'ятницю, 8 серпня, у Вашингтоні президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і лідер США Дональд Трамп підписали історичну тристоронню угоду. Вона знаменує закінчення 35-річної війни між двома державами. Підписання історичної угоди транслюють з Білого дому. "Вони воювали 35 років, а тепер вони друзі", — заявив Трамп про очільників Вірменії та Азербайджану, яких американський лідер зараз приймає у Білому домі. За словами Трампа, сьогодні держави прихильні до повного припинення бойових дій та поваги суверенітету один одного. Також Америка знімає обмеження на військове співробітництво з Азербайджаном.Раніше повідомлялося, що Алієв і Пашинян підпишуть рамкову угоду, спрямовану на досягнення "конкретного шляху до миру". Один із розділів домовленостей стосуватиметься транспортного коридору через Вірменію, який мав би з'єднати азербайджанський анклав Нахічевань із рештою Азербайджану.Також планують підписати документи з проханням про розпуск Мінської групи ОБСЄ, яку з моменту її створення 1999 року очолювали Франція, Росія та США з метою посередництва у конфлікті.Азербайджан і Вірменія фактично перебувають у стані війни після проголошення незалежності понад 30 років тому, а 2020 та 2023 років Азербайджан у результаті воєнних дій повернув контроль над Нагірним Карабахом.Нагадаємо, що 19 липня президент Азербайджану Ільхам Алієв порадив Україні відвоювати окуповані Росією території й у жодному разі не погоджуватися на окупацію.

Американський президент Дональд Трамп заявив, що "з нетерпінням чекає" на візит президента Азербайджану Ільхама Алієва та прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна у Вашингтон. Тут вони проведуть завершальні перемовини щодо мирного врегулювання.Про це Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social. Він зауважив, що Вірменія й Азербайджан уже багато років перебувають у стані війни."Багато лідерів намагалися покласти край цій війні, але безрезультатно, поки не з'явився "Трамп". Моя адміністрація вже досить довгий час веде переговори з обидвома сторонами", — "вколов" у тому числі Росію президент США.За його словами, у п’ятницю, 8 серпня, Алієв і Пашинян в Білому домі візьмуть участь в офіційній церемонії підписання мирної угоди."США також підпишуть двосторонні угоди з обидвома країнами про спільний розвиток економічних можливостей, щоб ми могли повною мірою розкрити потенціал Південно-Кавказького регіону", — додав Трамп.Він також зауважив, що "пишається" Алієвим і Пашиняном, які "вчинили правильно в інтересах великих народів Вірменії та Азербайджану"."Це буде історичний день для Вірменії, Азербайджану, США та всього світу", — підсумував Трамп.Раніше повідомлялося, що Алієв і Пашинян підпишуть рамкову угоду, спрямовану на досягнення "конкретного шляху до миру". Один із розділів домовленостей стосуватиметься транспортного коридору через Вірменію, який мав би з'єднати азербайджанський анклав Нахічевань із рештою Азербайджану.Також планують підписати документи з проханням про розпуск Мінської групи ОБСЄ, яку з моменту її створення 1999 року очолювали Франція, Росія та США з метою посередництва у конфлікті.Азербайджан і Вірменія фактично перебувають у стані війни після проголошення незалежності понад 30 років тому, а 2020 та 2023 років Азербайджан у результаті воєнних дій повернув контроль над Нагірним Карабахом.Нагадаємо, що 19 липня президент Азербайджану Ільхам Алієв порадив Україні відвоювати окуповані Росією території й у жодному разі не погоджуватися на окупацію.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв і глава уряду Вірменії Нікол Пашинян 8 серпня підпишуть у Вашингтоні мирну угоду. Вона передбачатиме виключні права США на розвиток стратегічного транзитного коридору через Південний Кавказ та підірве російський вплив у регіоні.Про це повідомляє Reuters.Вірменія та Азербайджан перебувають у конфлікті з кінця 1980-х років, коли Нагірний Карабах — азербайджанський регіон з переважно вірменським населенням — відокремився від Азербайджану за підтримки Вірменії. Як Вірменія, так і Азербайджан здобули незалежність від Радянського Союзу в 1991 році."Мирна угода може змінити Південний Кавказ, енерговиробника, що межує з Росією, Європою, Туреччиною та Іраном, який перетинають нафто- та газопроводи, але розривається закритими кордонами та давніми етнічними конфліктами", — пише видання. Президент Азербайджану Ільхам Алієв та прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян приєднаються до Трампа в Білому домі для переговорів та церемонії підписання, повідомили офіційні особи США, які побажали залишитися анонімними.За словами чиновників, вони мають підписати рамкову угоду, спрямовану на досягнення "конкретного шляху до миру" та вирішення давно назрілої проблеми транзиту. Азербайджан запросив транспортний коридор через Вірменію, який би з'єднав більшу частину його території з Нахчиваном, азербайджанським анклавом, що межує з союзником Баку, Туреччиною.Згідно з ретельно узгодженим розділом документів, які лідери підпишуть у п'ятницю, Вірменія планує надати Сполученим Штатам ексклюзивні спеціальні права на розвиток на тривалий період транзитного коридору, який буде названо "Шлях Трампа за міжнародний мир і процвітання" та відомий під абревіатурою TRIPP, повідомили офіційні особи.За словами чиновників, маршрут буде експлуатуватися відповідно до вірменського законодавства, а Сполучені Штати нададуть землю в суборенду консорціуму для інфраструктури та управління."За допомогою комерційних засобів цей крок розблокує регіон і запобіжить подальшим воєнним діям", — сказав один із чиновників.Лідери Вірменії та Азербайджану також підпишуть документи з вимогою про розпуск Мінської групи, яку з моменту її створення в 1992 році для посередництва в конфлікті очолюють Франція, Росія та Сполучені Штати, повідомили офіційні особи.Прогрес у вірмено-азербайджанському питанні розпочався у березні, коли спеціальний посланець США Стів Віткофф відвідав регіон. Члени його команди здійснили кілька наступних поїздок туди, щоб допомогти укласти угоду.Американські чиновники вважають, що мирна угода між Вірменією та Азербайджаном може спонукати до переговорів щодо вступу Азербайджану до Авраамських угод — серії угод про нормалізацію, які Трамп уклав між Ізраїлем та чотирма країнами з мусульманською більшістю під час свого першого терміну.Нагадаємо, президент Азербайджану Ільхам Алієв порадив Україні відвоювати окуповані Росією території й у жодному разі не погоджуватися на окупацію.

У Вірменії прокоментували заяву Головного управління розвідки Міністерства оборони України щодо того, що Росія пришвидшує комплектування військової бази у вірменському Гюмрі. Таким чином вона начебто планує посилити військово-політичний тиск на країни Південного Кавказу.Відповідну заяву Міністерства закордонних справ Вірменії навело видання "Новости-Армения".У МЗС Вірменії відкинули інформацію ГУР про можливе використання території країни для посилення військово-політичний тиск на країни Південного Кавказу "У відповідь на вигадані відомості, що з'явилися в ЗМІ, Вірменія знову підтверджує свою принципову позицію, згідно з якою територія нашої республіки не може використовуватися третіми державами для здійснення військових дій проти будь-якої зі сусідніх держав", — заявили у МЗС Вірменії.Раніше, 5 липня, в Головному управлінні розвідки заявили, що Росія пришвидшує комплектування військової бази у вірменському Гюмрі.За інформацією українських розвідників, Кремль хоче посилити військово-політичний тиск на країни Південного Кавказу.За інформацією ГУР, розгортання російських військ у Вірменії — це "елемент комплексної стратегії Кремля, спрямованої на дестабілізацію глобальної безпекової ситуації".Варто зазначити, що в останні дні між Москвою і Баку спалахнув дипломатичний конфлікт після затримання й убивства азербайджанців російськими силовиками.Росія також намагається втручатися у внутрішні справи Вірменії. Однак між країнами теж виникають певні непорозуміння. Зокрема, в Кремлі незадоволені "певними заграваннями" офіційного Єревана з ЄС. А російські пропагандисти нещадно критикують прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна.Нагадаємо, що 4 квітня президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закон про початок вступу країни до Європейського Союзу. У Брюсселі привітали такі кроки Єревана.

Країна-агресорка Росія розширює свою військову присутність у Вірменії на тлі загострення відносин із Азербайджаном.Про це повідомила прес-служба Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Зазначається, що наразі Кремль пришвидшив комплектування своєї військової бази в Ґюмрі (Вірменія) з метою посилення військово-політичного тиску на країни Південного Кавказу.За даними розвідки, особовий склад набирають серед військовослужбовців ЗС РФ, які проходять службу в Ростовській і Волгоградській областях, а також у тимчасово окупованому Криму. Крім того, Росія активно шукає добровольців серед представників поневолених народів Кавказу — зокрема, в Північній Осетії та Адигеї."Розгортання російських військ у Вірменії — це елемент комплексної стратегії Кремля, спрямованої на дестабілізацію глобальної безпекової ситуації. Разом із розпаленням міжетнічного конфлікту Москва нарощує військову присутність на Кавказі. Ймовірно, погіршення стосунків між Азербайджаном та РФ готувалося заздалегідь", — наголосив представник ГУР МО України Андрій Юсов.Нагадаємо, наприкінці червня Азербайджан скасував усі культурні заходи Росії на своїй території. Головна причина — масові затримання азербайджанців у Єкатеринбурзі російськими спецслужбами.1 липня, президент Володимир Зеленський провів розмову з лідером Азербайджану Ільхамом Алієвим. Глава держави висловив чітку підтримку з боку України в ситуації, коли Росія знущається з громадян Азербайджану та погрожує цій країні.

Щороку 9 травня Москва з розмахом влаштовує військовий парад, використовуючи це дійство для демонстрації сили й уособлення культу війни. Особливого гротеску заходу надає так звана підтримка Москви з боку "дружніх" країн. Та насправді — це зрежисований спектакль, адже за фасадом геополітичної урочистості ховається зовсім інша реальність — фінансова дипломатія, в якій участь у параді купується за мільярди доларів боргових списань, кредитів та економічних обіцянок.У СРСР 9 травня було державним святом лише до 1947 року, а згодом цей день став звичайним робочим, адже суспільство не прагнуло гучних урочистостей — перемога далася надто високою ціною.У перші два повоєнні десятиліття масових народних святкувань не проводили. Парад відбувся лише один раз — 24 червня 1945 року на Червоній площі.Лише у 1965 році, до 20-річчя перемоги, 9 травня знову стало державним святом і вихідним днем. Цю дату відзначили першим післявоєнним парадом, який пройшов у Москві. Відтоді й почалося формулювання культу перемоги — з масштабними святкуваннями, військовими парадами та іншими урочистостями, покликаними підкреслити велич СРСР.Після приходу до влади у Росії диктатора володимира путіна 9 травня остаточно почало перетворюватися з дня пам'яті на інструмент пропаганди — для виправдання агресивної політики Кремля та зміцнення культу особи.Лояльність на експортКраїни, які з'являються на Червоній площі 9 травня, рідко роблять це з ідеологічних міркувань. Більшість з них — боржники Росії або держави, що розраховують на її фінансову допомогу. Участь у параді стає політичною послугою, яка оплачується авансом або в борг.Куба — абсолютний рекордсмен: у 2014 році Росія пробачила їй $31,7 млрд боргу.Вірменії обіцяли 237,4 мільйона доларів, що минулі роки становило 5,5% її зовнішнього боргу.Буркіна-Фасо за підтримку Кремля гарантували 3 мільярди доларів російських інвестицій, зокрема в межах проекту на 20 мільярдів доларів.У 2023 році Кремль обіцяв списати 23 мільярди доларів боргів африканським країнам.Узбекистан, якому вже раніше пробачали борги, протягом останніх років накопичив понад 250 мільйонів доларів нового боргу, і не виключено, що йому пообіцяли реструктуризаціюВнутрішнє зубожіння — зовнішня щедрістьТоді як у самій Росії триває глибокий соціальний занепад, Кремль протягом тривалого часу активно фінансував проекти за кордоном на десятки мільярдів доларів:Підтримка Абхазії за 15 років обійшлася Росії у 130 мільярдів рублів.Венесуела протягом останніх кількох років отримала чотири мільярди доларів допомоги, включно з постачанням озброєнь і списанням 3,15 мільярда доларів боргу. Єгипет отримав 25 мільярдів доларів кредиту на будівництво АЕС.Туркменістан дочекався поновлення газового контракту на 2,75 мільярда доларів.Куба торік отримала дизель, обладнання та реставрацію на загальну суму понад 60 мільйонів плюс ще 642 мільйонів рублів.Натомість у Росії:Понад 10 мільйонів людей живуть за межею бідності.У 2024 році понад чотири мільйони росіян проживали в аварійному чи непридатному для життя помешканні.Більш як 40% сільських районів досі не мають доступу до базової медичної допомоги. Понад 2000 шкіл закрито за останнє десятиліття через нестачу фінансування.У низці регіонів скорочують лікарні, звільняють медперсонал, тоді як мільярди вкладаються в інфраструктуру іноземних столиць.Села Сибіру досі залишаються без газу, хоча Росія продає його Китаю та Індії з шаленими знижками — понад 40%.Геополітичний театр замість союзництваСтавлячи в залежність від своїх рублів переважно країни з авторитарними режимами й низьким рівнем економіки, Росія поступово втрачає вплив серед традиційних партнерів — членів ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку, — ред.), зокрема Вірменії чи Казахстану. Ці країни або не беруть участі в параді, або проводять власні заходи, що свідчить про зниження реального впливу Москви навіть у найближчому колі. Водночас продажні союзники — від М'янми до Гвінеї-Бісау — отримують російську допомогу не за дотримання міжнародного права, а за участь у "геополітичному театрі".Військові паради путіна стали своєрідною виставою, де за демонстрацією техніки ховається продаж зброї, спроби диктатора закріпити свою політичну лояльність і відтермінувати міжнародну ізоляцію.Парад зневагиУ своїх промовах на парадах 9 травня путін часто проводить паралелі між Другою світовою війною та сучасними подіями, зокрема в Україні. Він звинувачує Захід у "реабілітації нацизму", а також називає учасників "СВО" "героями, які захищають батьківщину". Як наслідок — цей захід вже давно втратив свій сенс як національне свято перемоги. Він перетворився на інструмент зовнішньої політики, де головне не пам'ять, а пропаганда та ілюзія підтримки.Поки росіяни живуть на пенсію у 150 доларів, стоять у чергах до поліклінік і навчають дітей у школах без опалення, Кремль режисує паради, пробачаючи мільярдні борги іноземним режимам. Кремль перекроїв історію під потреби свого диктатора: замість скорботи — пафос, замість правди — міфи, замість миру — культ війни. У цьому контексті свято перетворюється не на тріумф, а на символ зневаги до власного народу.

Збірна України з карате виграла першу золоту медаль на чемпіонаті Європи. У фіналі індивідуального куміте серед жінок тріумфувала Олександра Шолохова (вага 61 кілограм).Про це повідомило "Суспільне. Спорт". Чемпіонат Європи з карате проходить з 7 по 11 травня у Єревані. На континентальній першості Україну представляють 18 спортсменів у трьох дисциплінах серед чоловіків та жінок: індивідуальних ката та куміте, а також командному куміте.Одразу три українці змогли пробитися в золоті фінали, всі в індивідуальному куміте: Валерій Чоботар (84 кг), Олександра Шолохова (61 кг) і Дарія Булай (понад 68 кг).Однак золото для України змогла завоювати лише Шолохова, яка виступала на своєму дебютному чемпіонаті Європи.У фінальній сутичці вона зустрілася з латвійкою Беатою Гірвіцою — бронзовою призеркою етап престижної Прем'єр-ліги з карате. У підсумку Олександра здобула перемогу з рахунком 2:0, здобувши перше золото для України на Євро-2025, а також власне дебютне чемпіонство на рівні континентальної першості.Євро-2025 є кваліфікаційним для чемпіонату світу, який пройде у листопаді в Каїрі. Чемпіони, срібні медалісти та бронзові призери з кращими показниками кваліфікуються на світову першість.Загалом в України вже п'ять медалей на Євро з карате. Окрім одного золота, на рахунку "синьо-жовтих" також по два срібла та бронзи.Золоту медаль виборола Олександра Шолохова (індивідуальне куміте, жінки, 61 кг), срібні — Валерій Чоботар (індивідуальне куміте, чоловіки, 84 кг), Дарія Булай (індивідуальне куміте, жінки, понад 68 кг), а бронзові — Різван Талібов (індивідуальне куміте, чоловіки, понад 84 кг) і Еліна Сєлємєнєва (індивідуальне куміте, жінки, 68 кг).Нагадаємо, що на початку квітня під час церемонії нагороджень юний український каратист Євген Мельник відмовився робити спільне фото з російським спортсменом. Його вмовляли зробити це організатори змагань.

У п’ятницю, 4 квітня, президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закон про початок вступу країни до Європейського Союзу. У Брюсселі привітали такі кроки Єревана.Про це повідомило видання DW із посиланням на прес-службу адміністрації президента Вірменії. У документі зазначається, що Єреван "оголошує про початок вступу" до Євросоюзу."Висловлюючи волю свого народу та ставлячи завдання зробити країну безпечною, захищеною, розвиненою та квітучою", — додали в документі.Раніше, 26 березня, відповідний законопроект підтримали 64 депутати вірменського парламенту. Ще семеро проголосували проти.У Брюсселі привітали ухвалення закону та назвали його "чітким вираженням непохитної прихильності Вірменії до наших спільних цінностей і демократичного шляху країни".Ще 9 січня уряд Вірменії схвалив законопроект щодо початку вступу країни до Євросоюзу. Тоді прем'єр-міністр  Нікол Пашинян заявляв, що ухвалення документа не означає членства в Євросоюзі та пояснював, що спочатку потрібно обговорити з ЄС дорожню карту та провести референдум, як того вимагає вірменська Конституція.У Кремлі відреагували негативно: там наголосили, що такий крок зробить несумісним членство Єревану в Євразійському економічному союзі — митному блоці, який очолює Росія.Нагадаємо, що 14 січня Вірменія та США підписали документ про стратегічне партнерство. Він передбачає двосторонню співпрацю країн у різних сферах.

У середу, 26 березня, парламент Вірменії у другому читанні остаточно затвердив законопроект "Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського союзу".Про це повідомляє News Armenia. За даними видання, відповідний проект закону підтримали 64 депутати фракції "Громадянський договір". Натомість представники опозиційної партії Честь маю" проголосувала "проти", а фракція "Вірменія" взагалі не брала участі у голосуванні.До того ж журналісти зауважили, що уряд запропонував вилучити преамбулу з тексту закону. Тому речення: "Вірменія, висловлюючи волю народу" замінили на: "Вірменія, маючи на меті розвивати демократичні інститути, підвищувати добробут суспільства, зміцнювати безпеку, стійкість та верховенство права, оголошує про початок процесу вступу до ЄС".Водночас заступник міністра закордонних справ Вірменії Паруйр Ованесян уточнив, що ухвалення законопроекту не є заявкою на членство в Євросоюзі."Однак це передає прагнення громадян Вірменії вивести поглиблення партнерства з ЄС на новий рівень і узгоджується зі збалансованою зовнішньою політикою", — зауважив він.Нагадаємо, 12 лютого Національні збори Вірменії ухвалили в першому читанні проект закону, яким оголошується про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу.

У середу, 12 лютого, Національні збори Вірменії ухвалили в першому читанні проект закону, яким оголошується про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу. При цьому вірменські політики коментують документ доволі обережно.Про це повідомив Armenpress. Журналісти зазначили, що обговорення документа Національні збори розпочали напередодні.Сьогодні законопроект "Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу" схвалили 63 депутати, проти виступили семеро.Проект презентувала громадянська ініціатива Evrovote, зібравши в необхідний термін підписи для внесення законодавчої ініціативи в Національні збори. Ініціативі вдалося зібрати 60 тисяч підписів замість необхідних 50 тисяч. Ще 9 січня законопроект обговорили та схвалили на засіданні уряду Вірменії, після чого надіслали на розгляд парламенту."Республіка Вірменія, висловлюючи волю народу Республіки Вірменія, ставлячи завдання зробити Республіку Вірменія безпечною, захищеною, розвиненою та країною, що процвітає, оголошує про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу", — йдеться в остаточній версії законопроекту, схваленій комісією з європейської інтеграції.В уряді Вірменії раніше пояснювали, що ухвалення законопроекту про початок вступу Вірменії в ЄС саме по собі не є заявкою на членство, але закріплює поглиблення двосторонніх відносин. Вірменія також наразі залишається у торговому союзі з Росією, попри курс на ЄС.Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян раніше наголошував, що потенційне рішення щодо вступу Вірменії в Євросоюз має схвалити всенародний референдум.Нагадаємо, що 14 січня Вірменія та США підписали документ про стратегічне партнерство. Він передбачає двосторонню співпрацю країн у різних сферах.

У вівторок, 14 січня, Вірменія та Сполучені Штати Америки підписали документ про стратегічне партнерство. Він передбачає двосторонню співпрацю країн у різних сферах.Про це повідомляє Armenpress.Церемонія підписання документа відбулася у Вашингтоні в рамках зустрічі глави МЗС Вірменії та держсекретаря США. Представник США Ентоні Блінкен зауважив, що підписання документа є важливою віхою у відносинах США. "Ми створюємо Комісію зі стратегічного партнерства США — Вірменія. Вона дає нам можливість розширити співпрацю в різних галузях: економічні питання, безпека та оборона, демократія, правосуддя…", — йдеться у заяві Блінкена. "Він (документ, — ред.) охоплює багато сфер, включаючи зміцнення економічних та енергетичних зв'язків, комунікації, поглиблення співробітництва у сфері оборони та безпеки, зміцнення демократичних інститутів, сприяння правосуддю та верховенству закону, розвиток інновацій та високих технологій, а також розширення контактів між людьми", — зазначив Арарат Мірзоян.Мірзоян наголосив, що засновані на спільних цінностях та взаємних інтересах відносини двох країн значно розвинулися останніми роками."Вони досягли рівня, коли встановлення стратегічного партнерства не тільки відповідає наявним реаліям, але і є необхідним у контексті роботи в складних геополітичних умовах", — додав він. Глава МЗС Вірменії подякував держсекретарю США та його команді за зусилля на цьому шляху для виведення співпраці між двома країнами нового рівня. Нагадаємо, уряд Вірменії на засіданні 9 січня схвалив проект закону "Про ініціювання процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу". З цією ініціативою виступив міністр закордонних справ країни Арарат Мірзоян. Раніше прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що для його країни повернення в Організацію договору про колективну безпеку наразі є неможливим.

Уряд Вірменії на своєму сьогоднішньому засіданні, 9 січня, схвалив проект закону "Про ініціювання процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу". З цією ініціативою виступив міністр закордонних справ країни Арарат Мірзоян. Про це повідомляє News.am."Як громадянська ініціатива до Національних зборів внесено законопроект про початок вступу Вірменії до ЄС, і тепер уряд має висловити позицію. Ми пропонуємо висловити позитивну позицію, виходячи з низки обставин", — йдеться у заяві Мірзояна.Він також перерахував деякі з них, наголосивши, що в останні роки між Вірменією та Євросоюзом склалися досить інтенсивні та динамічні відносини. "Вони охоплювали різні області. ЄС висловив свою політичну підтримку Вірменії, по суті, забезпечуючи безпекове середовище навколо Вірменії. Я маю на увазі розміщення місії цивільних спостерігачів ЄС", — сказав Мірзоян.Політик зауважив, що Євросоюз також висловив готовність підтримати зміцнення економічної стабільності Вірменії."Очевидно, що ЄС має дуже багаті на демократичні традиції, вільне конкурентне середовище та передову науку, пан прем'єр. Міністр, у Європарламенті ви заявили, що Вірменія готова бути настільки близькою до ЄС, наскільки ЄС вважає це за можливе. Я маю на увазі початок візової лібералізації та низку інших інструментів, які використовувалися або обговорювалися з ЄС. Виходячи з усього цього, ми пропонуємо позитивну відповідь. Звісно, ​​у нас є й деякі пропозиції, які переважно пов'язані з правовими технологіями", — додав міністр закордонних справ.Варто зазначити, що у попередні місяці ініціатива "Євровот" провела збір підписів у Вірменії з порядком денним поновлення процесу членства в ЄС.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що для його країни повернення в Організацію договору про колективну безпеку наразі є неможливим.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що для його країни повернення в Організацію договору про колективну безпеку наразі є неможливим.  Про це повідомляє Armenpress. За словами вірменського лідера, його країна вже пройшла точку неповернення до ОДКБ та не вважає себе частиною Організації. "Ми не просто накладаємо вето на будь-який документ, тому що, по суті, ми вже вважаємо себе поза ОДКБ, і нехай вони приймають такі рішення, які хочуть. Ми не втручаємося в їхні справи з поваги до наших колег. Але ще раз кажу, в тому числі й розрив між цими подіями та їх публічним взаємним вираженням, робить повернення Республіки Вірменія в ОДКБ все складнішим, якщо не сказати неможливим. Я думаю, що тут ми перетнули точку неповернення", -- пояснив Пашинян. Як пояснив президент, наразі Вірменія не бере участі в розробці документів, в обговореннях, не виступає з пропозиціями й не реагує на пропозиції ОДКБ. До того ж Пашинян зауважив, що у 2021 і 2022 роках існували "територіальні посягання та агресія проти Вірменії", а агресія "відбулася після того, як ми обговорили це питання з союзниками" по ОДКБ. "І в цей час ми отримали відповідь від наших союзників, що кордони Республіки Вірменія є червоною лінією. Коли сталося посягання, ми сказали: шановні колеги, та червона лінія, про яку ви говорили, перетнута. Після цього вони сказали: знаєте, здається, що кордон не був делімітований? Тут ми сказали: в такому випадку, де ж проходить червона лінія, покажіть зону відповідальності ОДКБ в Республіці Вірменія. Вони не показали. І моя реакція, яку я публічно озвучив, була такою: якщо ОДКБ не має зони відповідальності у Вірменії та не може показати цю лінію, то ОДКБ як організації не існує", -- зауважив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому цього року Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу". Водночас 12 червня 2024 року глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава взагалі вийде з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). .

У середу, 21 серпня, посольство Білорусі в Єревані закидали помідорами та яйцями. Таким чином протестувальники відреагували на образливу заяву самопроголошеного президента Олександра Лукашенка про вірмен. Про це пише "Радіо Свобода". Відомо, що акцію протесту вчинили представники партії "За Республіку". Ображені вірмени закидали будівлю білоруського посольства яйцями, помідорами та картоплею після висловлювання президента Білорусі, про те, що вірмени "не потрібні нікому, окрім нас".  Білоруська сторона називала такий вчинок протестувальників вандалізмом. "Вірменський дипломат був детально поінформований про вандалізм, здійснений групою осіб щодо будівлі білоруського посольства в Єревані, збитки, завдані дипломатичному представництву Білорусі та явно недостатні заходи правоохоронних органів Вірменії", -- заявив представник МЗС Білорусі. Що сказав Олександр Лукашенко про вірмен? Президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв'ю телеканалу "Росія" виступив з образливою заявою на адресу вірмен та різко розкритикував владу Вірменії за розвиток відносин із Заходом. "Кому, крім нас, потрібні вірмени? Вони нікому не потрібні. Нехай розвивають свою економіку і зосереджуються на тому, що мають. Яка Франція, який Макрон? Завтра Макро не буде, і всі забудуть про ту Вірменію", -- висловився президент Білорусі. Учасники акції протесту не сумніваються, що президент Білорусі, який час від часу висловлюється образливо на адресу вірмен, йде на цей крок під керівництвом російського лідера Володимира Путіна. "Те, що хоче сказати Володимир Путін, він говорить вустами президента Білорусі Лукашенка", — стверджує політолог Арутюн Мкртчян. Варто зазначити, що Єреван відкликав для консультацій посла Вірменії в Білорусі. Проте у Мінську визнали звинувачення безпідставними, заявивши, що Нікол Пашинян намагається ними відволікти громадськість від внутрішніх проблем. Нагадаємо, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко знову закликав до переговорів між Росією і Україною. Він заявив, що нашу державу вже буцімто "денацифіковано" і тепер можна починати діалог.

У понеділок, 15 липня, Вірменія та Сполучені Штати Америки розпочали спільні військові навчання під назвою Eagle Partner 2024. Це відбувається на тлі все більшого дрейфу Єревана від Росії. Про початок військових навчань повідомило Міністерство оборони Вірменії. Там зазначили, що спільні навчання з військовослужбовцями Сухопутних військ США в Європі й Африці та Національної гвардії Канзасу триватимуть у Вірменії до 24 липня. У вірменському оборонному відомстві пояснили, що навчання Eagle Partner 2024 "зосередять на стабілізаційних завданнях між сторонами, що ворогують, під час миротворчої місії". "Метою навчань є підвищення оперативної сумісності підрозділів, які беруть участь у міжнародних миротворчих місіях, обмін передовим досвідом у сфері управління і тактичного зв'язку, а також підвищення готовності вірменського підрозділу", — йдеться в повідомленні. Навчання Вірменії та США стали останньою подією в контексті поступового розвороту Єревана на Захід для зменшення залежності від Росії. Відносини Вірменії та Росії погіршилися після того, як минулого року російські миротворці не змогли завадити азербайджанським силам встановити контроль над Нагірним Карабахом, який протягом трьох десятиліть контролювали сепаратисти. Після цього Вірменія, де розташована постійна російська військова база, фактично заморозила свою участь в очолюваному Москвою безпековому альянсі — Організації Договору про колективну безпеку. Нагадаємо, що 12 червня очільник уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава вийде з Організації договору про колективну безпеку. Ця фактично військова структура контролюється Російською Федерацією.