# Путін

Поширюючи неправдиву інформацію, Кремль намагається відвернути увагу світу від злочинів Росії. Зокрема, диктатор Володимир Путін навмисне бреше про нібито наміри Великої Британії надати Україні ядерну зброю.Про це заявив речник прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, якого цитує Sky News.Він прямим текстом сказав, що Путін відверто бреше. Таким чином диктатор планує відвернути увагу від "своїх мерзенних дій в Україні"."У цих заявах, які йдуть від Путіна, немає жодного слова правди. Ви бачили слова прем'єр-міністра сьогодні вранці, в яких він віддав шану неймовірній стійкості українців. Ми продовжуватимемо наші зусилля для забезпечення справедливого та тривалого миру", — додав він.Як відомо, сьогодні зранку російська служба зовнішньої розвідки зробила заяву, що Велика Британія та Франція нібито намагаються передати Києву ядерну зброю або "брудні" ядерні бомби. Традиційно для Росії жодних доказів щодо цього не навели.Після цього колишній президент Росії та заступник голови російської ради безпеки Дмитро Медведєв вибухнув істеричними погрозами. Він заявив, що Росія нібито може застосувати ядерну зброю проти Великої Британії, Франції й України "за необхідності".А далі безпосередньо російський диктатор під час засідання колегії ФСБ Росії заявив, що нібито "можливе застосування ядерного компоненту" Україною проти Росії. І знову — без будь-яких доказів.Раніше президент України Володимир Зеленський вже попередив, що Путін фактично розпочав Третю світову війну. І зараз завдання полягає в тому, щоби не дати їй стати широкомасштабною, що і робить Україна.Нагадаємо, сьогодні журналісти агенції Reuters зазначали, що представники США зустрілися з російською делегацією в Женеві (Швейцарія). Крім того, заплановано зустріч із китайською делегацією для переговорів щодо потенційного багатостороннього договору про контроль над ядерною зброєю..

Російсько-українська війна підійшла до межі, коли воювати агресору буде уже навіть не невигідно, а практично неможливо з фінансового та кадрового погляду24 лютого для України й українців назавжди залишиться найголовнішим днем у сучасній історії. Повномасштабне вторгнення змінило долю суспільства, кожного з її членів, де б він не перебував — на фронті, в тиловій частині, у прифронтовому місті, на Заході країни, в еміграції….Та щороку у цей день ми мусимо констатувати, що ситуація в Україні змінюється. Якщо тоді, в день вторгнення, велику частину українців охопила паніка, то уже за рік, 24 лютого 2023 року у вітчизняному суспільстві після успішних контрнаступальних дій на Харківщині та Херсонщині панував стриманий оптимізм, підживлений розмовами про майбутній великий контрнаступ. У наступні роки ситуація змінилася, Сили оборони України в основному оборонялися і відступали.З чим же ми підійшли до чергових, четвертих уже роковин повномасштабної війни? Які настрої панують в суспільстві, що відбувається на фронті й в тилу — і головне, чого чекати далі, у перспективі напівювілейних, п’ятих роковин?Російські втрати у м’ясному наступіДля початку відзначимо два важливі моменти. По-перше, Збройні сили України, якщо говорити глобально, продовжують відступати. Відступають дуже повільно, зовсім не так, як розраховують у ворожій столиці — чому свідченням є відсутність російського контролю навіть за усією територією Донецької області, що вже казати про Запорізьку. Саме тому, до речі, у Кремлі на тлі перемовин вимагають здати їм увесь Донбас без бою — бо з боєм вони цього зробити не можуть.Тобто можуть, але, як-то кажуть, все розбивається об ціну питання. І це другий важливий момент.  Точніше, це два окремі підмоменти, які тісно між собою пов’язані. Звучать вони наступним чином — "російські війська в останній час зазнають просто божевільних втрат" (за деякими даними українських військових, на частині ділянок фронту пропорції доходять до катастрофічних для агресора цифр 50:1) та "темпи поповнення ЗС РФ за гроші, на контракт, уже не можуть покрити втрати". Тобто внаслідок постійних і за великим рахунком безглуздих атак російська армія почала зменшуватися. Про це заявляв і новий міністр оборони України Михайло Федоров. За його словами, метою його відомства є збільшення знищених окупантів до 50 тисяч на місяць, що підштовхне агресора або до зупинки бойових дій — просто воювати не буде ким, або до загальної мобілізації, бо іншого способу поповнення армії, але це може обернутися серйозною соціальною кризою, аж до можливої (малоймовірної, але Кремль, судячи із заяв про блокування останнього вільного месенджера, Telegram, цього реально бояться — надивившись, скажімо, на Іран).Контрнаступ УкраїниКрім того, одним із моментів, який приніс Україні несподівану, хоч і очікувану перевагу принаймні на частині ділянок лінії фронту, стало відключення неофіційних терміналів Starlink (одночасно чи майже одночасно із верифікацією офіційних, тобто тих, які можна верифікувати українськими державними структурами).Внаслідок такого кроку компанії Ілона Маска російські війська принаймні на деякий час залишилися без нормального зв’язку. Це дозволило Збройним силам України здійснити кілька контратак, які обернулися не просто несподіваним, а відверто ганебним для агресора результатом. За п’ять днів ЗСУ звільнили більше території, ніж окупанти захопили за місяць.Звісно, тут можна сперечатися про точність цих даних, про методику підрахунку підконтрольних територій, але якщо говорити не про точні цифри, а про суть, то вона справді катастрофічна для керівництва Російської Федерації. І річ тут не тільки й не стільки у виключно військовому питанні, бо уже очевидно, що російська армія за найзручніших для неї варіантів розвитку подій не дійде далі берегів Дніпра, тобто більша частина України все одно залишиться під контролем своєї влади, а не окупаційної, із відповідними наслідками. Річ у процесі, який розпочався на початку 2026 року.Фактор переговорівЙдеться про переговори, але не ті, в яких брав і подекуди ще бере (як у швейцарській їх частині) участь Мединський, потрібний Путіну тільки для затягування самих по собі переговорів і зриванні можливих домовленостей. На Близькому Сході пройшла серія зустрічей уже на зовсім іншому рівні — тому, про який можна говорити як про більш-менш реальний з погляду наближення до миру чи принаймні перемир’я.Перемир’я, яке уже потрібно і Росії теж. Бо початок 2026 року став справжньою катастрофою для російської економіки. Про "проблеми" почали говорити уже навіть провладні, прокремлівські пропагандисти, та навіть не говорити, а практично кричати. Звісна річ, Володимир Путін не бажає зупиняти війну, тому вона триває і триватиме далі принаймні ще якийсь час, але вартість її для бюджету країни-агресора стає усе дорожчою і дорожчою, наближаючись до позначки "непідйомна".Саме тому певні успіхи на фронті, реальні, показушні (як у випадку із псевдоокупацією Тернуватого на Запоріжжі, де мала місце звичайна спроба малої групи встановити прапор і використати це як демонстрацію успіху) чи взагалі вигадані (історія із Куп’янськом, який особисто Путін називав "звільненим", а насправді усе обернулося оточенням російських військ, а у Куп’янську-Вузловому, про який російські генерали теж заявляли, взагалі росіян ніхто не бачив) — потрібні Кремлю для того, аби тиснути на Україну руками Дональда Трампа чи Стіва Віткоффа.За що триває війнаТож боротьба на фронті зараз іде, на нашу думку, не стільки за території (вони Росії у такому обсязі й такому стані, як вона здобуває, не потрібні в принципі), не стільки за капітуляцію України (у військовому сенсі вона уже неможлива, погляньмо, наприклад, на ситуацію в Херсонській області, там і близько не стоїть питання повернення окупантів на правобережжя), скільки за створення переваги для переговорів, точніше, для блефу перед Трампом.І лютневі контрнаступальні дії на Запоріжжі зіграли проти Володимира Путіна. За великим рахунком, похвалитися йому нічим — хіба тими кількома десятками сіл, чи радше залишками сіл, захопленими незрозуміло навіщо. Тож війна хоч і триватиме — та очевидно, що вона уже зайшла в серйозний глухий кут. Так, зайшла для обох учасників конфлікту. Але поки за Україною стоїть Захід, який так чи інакше забезпечує і військові, і фінансові потреби (а наш бюджет також переживає далеко не найкращі часи, з об’єктивних і суб’єктивних причин) — за Росією уже фактично не стоїть навіть останній союзник, тіньовий танкерний флот.Тож далі, з кожним днем, грошей у Кремля буде все менше і менше. Причому тут маємо не арифметичну, а геометричну прогресію, тобто дефіцит бюджету буде зростати з прискоренням. Що означатиме одне — ціна війни для агресора у грудні 2026-го буде уже зовсім іншою, ніж у грудні 2025-го. Якщо він зможе провоювати до того часу..

24 лютого 2022 року стало трагічною датою для всіх українців. Цього дня TrueUA вирішив нагадати, скільки було спроб закінчити війну за столом переговорів і чому нинішня спроба також далека від реального миру.Від зустрічі на кордоні з Білоруссю до Стамбула. Як Росія нав’язувала свій форматЦього тижня виповнюється чотири роки не тільки з дня повномасштабного вторгнення росіян в Україну, а й із першого контакту українських та російських уповноважених осіб після початку війни. Сталося це 28 лютого на українсько-білоруському кордоні. Українську групу перемовників представляв глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, російську — помічник Путіна Володимир Мединський. Обоє досі беруть участь у переговорному процесі. Тоді росіяни викотили ультиматум, який лишався незмінним в основних положеннях протягом подальших спроб дипломатії.Наступні переговори відбувалися 3 і 7 березня. Росіяни на чолі з Мединським підвищували градус ультиматумів. На той момент в окупації перебувала північ Київщини, значна частина Чернігівщини, Харківщини, росіяни просувалися на Півдні, на Донеччині й Луганщині. Зрештою серія попередніх контактів підвела до переговорів у Стамбулі, які стартували 29 березня."Стамбульський формат" був першим, де Україна і Росія за посередництва Туреччини обмінялися позиціями. Українська делегація в Стамбулі нічого не підписувала, але Путін використав цей переговорний трек для нав’язування думки про буцімто якийсь меморандум, на який погодилася Україна. Пізніше глава МЗС РФ Сергій Лавров поширював фейк про готовність української влади підписати угоду на основі стамбульських перемовин. Це була маніпуляція з метою перекладання на Україну провини за продовження бойових дій. Такий самий фінт росіяни застосують щодо Трампа після серпневої зустрічі з Путіним на Алясці, коли казатимуть про "дух Анкориджа".Частина вимог Кремля з часів перших переговорів у Стамбулі перекочувала в усі інші спроби домовитися. Серед них так зване "усунення першопричин" війни, що передбачає відмову України від членства в НАТО, суттєве обмеження Збройних сил, визнання Криму російським, надання офіційного статусу російській мові, відмова від заборони РПЦ в Україні. До цього додавалися інші максималістські вимоги. Простіше кажучи, Москва вимагала капітуляції не лише від Києва, а й від США та інших членів НАТО, які на час березневих переговорів 2022 року здавалися розгубленими й неготовими йти на щось більше, аніж економічні санкції. Переговори у Стамбулі зупинилися після деокупації Київщини, коли світ побачив звірства росіян у Бучі, Ірпені та інших містах і селах столичного регіону. До переговорів у найбільшому місті Туреччини ще повернуться через три роки, за інших умов та за наполягання Трампа, але з незмінним порожнім результатом і таким самим порожнім очільником російської делегації Мединським. Його поява у переговорному треку стала ознакою пониження Кремлем зацікавленості у реальних підсумках дипломатії."Формула миру". Як Україна просувала свій мирний план і чому нічого не вийшлоНа саміті "Великої двадцятки" на Балі 15 листопада 2022 року президент Зеленський оприлюднив "Українську формулу миру" з 10 пунктів. Навколо цього документу протягом наступних двох років і тривала робота українських дипломатів. Водночас прямих політичних контактів між Києвом та Москвою не було. Свої послуги "голубів миру" пропонували лідери окремих держав, проте це був їхній піар, який не мав нічого спільного зі справжньою дипломатією. Можна, зокрема, пригадати човникову дипломатію африканських лідерів на чолі з президентом ПАР Сірілом Рамафосою. На першу річницю російського вторгнення в Україну свій "мирний план" із 12 пунктів оприлюднив Китай — союзник у війні проти України. За змістом це був абсолютно порожній набір декларацій, єдиний пункт, який заслуговував на увагу — перший, про повагу до суверенітету всіх країн та дотримання принципів Статуту ООН. У травні 2024 року Китай спільно з Бразилією запропонував спільний "мирний план" із шести пунктів, де про повагу до суверенітету вже не згадувалося.Справжнє нутро "миротворці" із Піднебесної проявили того ж року, коли ледь не зірвали засідання Глобального саміту миру у швейцарському Бюргенштоку, де обговорювалося українське бачення миру. Україна спільно з партнерами активно готувалася до цього заходу, запросили й китайську делегацію, проте в Пекіні відповіли відмовою, бо у Швейцарії не планувалася участь Росії та мав обговорюватися український мирний план, а не всі, яких на той час вже було шість чи сім. Гірше того, китайці відверто зривали цей захід — про що тоді заявив президент Зеленський. На офіційний Пекін орієнтується багато країн Глобального Півдня, відмова китайців їхати на важливий для України форум стала для них сигналом до саботажу.Глобальний саміт відбувся 15-16 червня 2024 року, під підсумковим комюніке спочатку підписалося 80 держав і чотири міжнародні організації, три з них підписи відкликали, натомість додалися нові, загалом документ підтримали 90 держав і шість організацій. З огляду на поведінку Китаю та гнівні заяви з Москви, результат — досить успішний.Проте він не отримав розвитку. Головна причина — передвиборча кампанія в США. Світ тоді взяв паузу в очікуванні, хто ж переможе. Тому дипломатична робота з організації другого засідання наштовхувалася на понижений інтерес до цього заходу. Тим більше Дональд Трамп під час кампанії робив гучні заяви, що завершить війну в Україні за 24 години, й в один чарівний дзвінок до Путіна багато хто хотів вірити. Інша справа, що протягом минулого року про Українську формулу миру вже не згадували. Очевидно, інтересу до неї не проявляли у Вашингтоні, проте, здається, Київ сам відмовився від цієї цікавої ініціативи, віддавши ситуацію в руки Трампа.Переговори імені Трампа. Куди вони заведутьТретій за часом переговорний трек — розтягнуті на цілий рік обіцяні 24 години. Сам Трамп каже: "Ми завершили вісім воєн, і я думаю, що дев'ята на підході. Вона виявилася найскладнішою, хоча я думав, це буде найлегша. Ніколи не знаєш, що буде просто, а що не так вже й просто".За рік, що минув, та за два місяці цього року українці та наші справжні друзі в Європі й США неодноразово переживали емоційні гойдалки через поведінку глави Білого дому. Чого тільки вартий "мирний план" із 28 пунктів, написаний у Москві й під яким підписалися американці, але потім включили задній хід.Якщо "стамбульський формат" — формула капітуляції, яку нав’язувала Росія, "Українська формула миру" та Глобальний саміт миру — наше бачення мирного процесу, то зараз не зовсім зрозуміло, який остаточний варіант обговорювався в Маямі, Абу-Дабі, в Женеві. Відомо про план із 20 пунктів, не всі подобаються українцям, але це хоча б якийсь предмет переговорів. Однак після кожної зустрічі виринають тривожні подробиці, як от просування американцями абсурдної ініціативи створення вільної економічної зони в Донецькій області. Іноді складається враження, що ці переговори потрібні лише для того, щоб утримати Трампа за столом перемовин й аби він не побіг брататися з Путіним заради 12 трильйонів доларів, якими Кремль підкупляє американську адміністрацію.Днями анонсували наступний етап переговорів, а Стів Віткофф взагалі обіцяє "хороші новини"."Ми з Джаредом (зятем Трампа Джаредом Кушнером, — ред.)  сподіваємося внести на обговорення обом сторонам кілька пропозицій, які зблизять їх протягом наступних 3 тижнів і, можливо, навіть призведуть до саміту між Зеленським і президентом Путіним", — заявив він.Про бажання зустрітися з Путіним казав і президент України. Причому не раз. З Москви відповідали — спочатку треба підготувати документи.Трамп поспішає, у нього фактично вже розпочалася передвиборча кампанія з проміжних виборів до Конгресу, від яких залежатиме його президентська посада, адже втрата республіканцями більшості хоча б в одній із палат неминуче призведе до початку процедури імпічменту. Це чудово розуміють в Москві, тому навмисно затягують час, сподіваючись, що глава Білого дому або сам зіскочить з переговорів і переключиться на внутрішню політику, або погодиться на двосторонні переговори США — Росія, або на те, що Україна, аби не лишитися без підтримки Штатів, піде на серйозні поступки.Тому щодо переговорного треку імені Трампа висновків поки немає. Він — нелогічний, непрозорий та незрозумілий переважній більшості нашого суспільства. Про що свідчать дані соцопитування Центру Разумкова: 32,7% опитаних вважає, що українська влада скоріше не успішно веде переговори зі США та РФ щодо мирної угоди, ще 17,4% обрали відповідь "не успішно". "Скоріше успішно "обрали 30,2%, успішно лише 2,9%.Чому ж переважає кількість тих, хто не бачить успіхів? Відповідь в інших цифрах цього ж опитування: українці — проти поступок Росії в ключових питаннях, а переговори саме про формат поступок. 83,9% опитаних вірять у перемогу України, майже 70% впевнені, що навіть в разі територіальних поступок країна-терористка продовжуватиме агресію..

Країна-агресорка Росія не планує закінчувати війну проти України. Натомість російський диктатор Володимир Путін лише "грає" з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, аби послабити позиції Україна під час переговорного процесу.Про це повідомив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times, передає "Українська правда"."Росіяни грають в ігри і не мають серйозних намірів припинити війну. Я бачу це, тому що вони дуже погані актори. Вони грають з Трампом і грають з усім світом. Ось як воно є. Путін думає, що він виглядає переконливо і що йому можна довіряти. Ні — він поганий актор", — наголосив Зеленський.На думку українського гаранта, на сьогодні РФ лише створює ілюзію готовності до миру. У виданні зазначили, що раніше Зеленський заявляв про те, що росіяни запропонували Трампу пакет угод про економічне співробітництво на суму 12 трильйонів доларів. За його словами, ця пропозиція містила й положення "про Україну", згідно з якими,  США потенційно могли б експлуатувати природні ресурси на територіях, окупованих Росією.Очільник держави відзначив, що такі дії є "демагогією та брехнею". Ба більше, наразі будь-які домовленості з Путіним є небезпечними, адже "Росії не можна довіряти". Він також додав, зараз Трамп тисне на Київ значно більше, ніж на Москву, але, можливо, ця ситуація зміниться."Я сподіваюся, що президент Трамп і США чинитимуть тиск на Росію та зупинять Путіна. Але насамперед я покладаюся на українських громадян, нашу армію та наше виробництво", — сказав Зеленський.Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що глобальний конфлікт фактично вже триває, оскільки очільник Кремля Володимир Путін свідомо перейшов межу світової безпеки. Наразі ключовим викликом для міжнародної спільноти є запобігання перетворенню цих бойових дій на повномасштабну катастрофу для всієї планети.Додамо, за даними Politico, західні країни дедалі більше схильні вважати, що світ рухається до глобальної війни. Це підтверджують дані опитування, яке детально описує зростання занепокоєння громадськості. .

Велику кількість російських військових злочинів в Україні не можна ігнорувати. Тим паче їх нереально "списати" в угодах за підсумками мирних переговорів.Про це заявив духовний радник президента США Марк Бернс під час виступу на Міжнародній конференції з питань правосуддя Justice Conference. Його цитує "Укрінформ"."Жорстокість Росії не лише порушила кордони. Вона порушила гуманність", — наголосив він.За його словами, це виявилося в таких фактах, що лікарні бомбили, школи ставали мішенями, дітей вбивали, батькам не давали відповісти на крики своїх дітей."Це не війна. Це воєнні злочини. Це навмисна кампанія терору проти невинних", — зазначив духовник, який, за твердженнями американських експертів, має вплив на Дональда Трампа.Він запевнив, що не зупиниться, поки не припиниться бомбардування в Україні, та продовжуватиме виступати на захист України, не покине її.Пастор також наголосив, що Росія має заплатити за свої воєнні злочини. Тому що неприпустимо залишити все так, як є, та не покарати злочинців."Зґвалтування, викрадення, навмисні бомбардування понад 700 релігійних установ, вбиті діти — такого неможливо забути. Справедливість має наздоганяти тиранію, коли її виявлять. Злочини проти людяності не можна ігнорувати. Їх не можна ігнорувати та "списати" на переговорах", — підсумував Марк Бернс.Нагадаємо, наприкінці березня минулого року радник Дональда Трампа відвідував Україну. Тоді він заявляв, що українські військовослужбовці, які перебувають на передових позиціях, просять у США не грошей, а зброю для свого захисту..

Президент України Володимир Зеленський переконаний, що глобальний конфлікт фактично вже триває, оскільки очільник Кремля Володимир Путін свідомо перейшов межу світової безпеки. Наразі ключовим викликом для міжнародної спільноти є запобігання перетворенню цих бойових дій на повномасштабну катастрофу для всієї планети.Про це глава держави заявив в інтерв'ю для BBC.Під час розмови журналісти нагадали, що попередній президент США Джо Байден висловлював серйозне занепокоєння щодо ядерного шантажу Путіна та ризиків Третьої світової війни. На питання про те, чи поділяє такі побоювання нинішній американський лідер Дональд Трамп, Володимир Зеленський відповів, що має власне бачення ситуації"У нас різні погляди на Третю світову війну. Я вважаю, що Путін уже її розпочав. Питання тільки в тому, скільки територій він зможе захопити і як його зупинити", — заявив президент.Зеленський наголосив, що перемога України є критично важливою не лише для відновлення територіальної цілісності, а й для захисту демократичного світового порядку. За його словами, Російська Федерація прагне силоміць змінити спосіб життя, який люди в усьому світі обрали для себе, та нав’язати власну диктаторську модель."Тому я вважаю і давно вважаю, що Путін уже розпочав цю війну і (наше завдання, — ред.) не допустити її переростання в широкомасштабну Третю світову війну", — резюмував глава держави.Нагадаємо, за даними Politico, західні країни дедалі більше схильні вважати, що світ рухається до глобальної війни. Це підтверджують дані опитування, яке детально описує зростання занепокоєння громадськості. .

Спецпредставник американського президента Стів Віткофф заявив, що очікуються "гарні новини" щодо мирного процесу між Україною та Росією. Він уточнив, що найближчим часом може відбутися зустріч президента Володимира Зеленського та глави Кремля Володимира Путіна.Про це повідомив в інтерв'ю Fox News."Ми з Джаредом Кушнером (спецпредставником президента США — ред.) сподіваємося, що пропозиції, які ми винесли на обговорення, об'єднають сторони в найближчі три тижні і, можливо, приведуть до саміту між Зеленським і президентом Путіним", — зазначив він.Віткофф уточнив, що можливо, це буде тристороння зустріч за участю президента США Дональда Трампа. "Побачимо. Він не хоче зустрічатися, якщо не впевнений, що зможе довести справу до результату. У нього є унікальна здатність це зробити. Сподіваюся, в найближчі тижні ви почуєте хороші новини", — додав спецпредставник президента США.Варто зауважити, що Україна розраховує провести наступний раунд переговорів щодо завершення війни вже найближчим часом. Як повідомив Зеленський, зустріч може відбутися у лютому і стати "справді результативною".Нагадаємо, за даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, глава Кремля Володимир Путін відмовляється від будь-яких компромісів у переговорах, оскільки впевнений у здатності російської економіки нескінченно фінансувати затяжне протистояння. Західна розвідка вказує, що саме переконання Кремля у стабільності ресурсів стає головною перешкодою для завершення війни дипломатичним шляхом.Своєю чергою, Зеленського заявив, що найголовнішим для України зараз є питання безпеки. Гарант готовий обговорити з Володимиром Путіним якомога швидше завершення війни, адже це стосується життів людей..

Навіть за тиждень до початку повномасштабної агресії проти України переважна більшість російського політичного керівництва не мала жодного уявлення про плани Володимира Путіна. Зокрема, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров дізнався про деталі майбутньої операції лише в останній момент, що свідчить про надзвичайну закритість процесу прийняття рішень у Кремлі.Про це йдеться у матеріалі видання The Guardian.Ізоляція Путіна та дезінформація елітЗа даними американської розвідки, лише обмежене коло "невоєнних" чиновників було допущено до обговорення подробиць вторгнення. Більшість наближених до президента осіб, серед яких були Дмитро Пєсков та Сергій Лавров, перебували в інформаційному вакуумі.Один зі співрозмовників видання так описав атмосферу в Москві напередодні 24 лютого:"Мені зателефонував хтось високопоставлений із Кремля і сказав: "Навколо Путіна багато військових, атмосфера напружена, щось відбувається, але ми не знаємо що".Роль Андрія Єрмака та контакти з росіянамиУ звіті також згадується тодішній очільник Офісу президента України Андрій Єрмак. Зазначається, що він був серед небагатьох українських топпосадовців, які підтримували регулярну комунікацію з представниками РФ, зокрема з Дмитром Козаком.Ймовірно, російська сторона свідомо дезінформувала українське керівництво: Козак міг переконувати Єрмака, що застереження США про велику війну є "абсурдними", і, за оцінками джерел, сам вірив у власні слова, оскільки не належав до вузького кола посвячених у плани Путіна.За даними The Telegraph, попри відсутність реальних успіхів на полі бою та колосальні втрати, російський диктатор Володимир Путін має намір офіційно проголосити "перемогу" у війні проти України. Аналітики та військові експерти констатують, що за роки повномасштабного вторгнення Росія так і не реалізувала свої стратегічні плани, перетворившись на "молодшого партнера" Китаю та зіткнувшись із перспективою внутрішнього краху в разі відступу.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, глава Кремля Володимир Путін відмовляється від будь-яких компромісів у переговорах, оскільки впевнений у здатності російської економіки безкінечно фінансувати затяжне протистояння. Західна розвідка вказує, що саме переконання Кремля у стабільності ресурсів стає головною перешкодою для завершення війни дипломатичним шляхом..

Попри відсутність реальних успіхів на полі бою та колосальні втрати, російський диктатор Володимир Путін має намір офіційно проголосити "перемогу" у війні проти України. Аналітики та військові експерти констатують, що за роки повномасштабного вторгнення Росія так і не реалізувала свої стратегічні плани, перетворившись на "молодшого партнера" Китаю та зіткнувшись із перспективою внутрішнього краху в разі відступу.Про це повідомляє британський журналіст Чарльз Мур у колонці для The Telegraph.Ілюзорна перемога та реалії фронтуЗа словами очільника Пентагону Піта Хегсета, Кремль готує ґрунт для масштабної пропагандистської кампанії. Незалежно від справжнього стану справ на фронті, диктатор планує презентувати результати агресії як успішне завершення операції."Путін готується оголосити про "перемогу" попри реальний стан справ. Цього можна очікувати, незалежно від того, яким буде результат. На щастя, хоробрість українців і союзників, які стояли поруч з ними, особливо на початку війни, стримувала і перемогла Путіна від досягнення того, чого він хотів, а це була вся Україна", — наголосив Піт Гегсет.Принизливі результати КремляЕксперти порівнюють нинішню кампанію РФ із темпами Другої світової війни, наголошуючи на неефективності російської військової машини. Якщо Радянському Союзу знадобилося менш як чотири роки для повного розгрому нацистської Німеччини, то сучасна Росія за аналогічний період спромоглася окупувати лише близько 20% українських територій. Ціна цієї агресії для Москви виявилася надзвичайно високою:втрати живої сили: понад 325 тисяч російських військових убитими;геополітична залежність: фактична втрата статусу наддержави та перехід у роль "молодшого партнера" КНР;економічна ізоляція: безпрецедентний рівень санкційного тиску.Україна як взірець військової винахідливостіЕксперт зазначає, що на противагу застійній системі РФ, Україна продемонструвала одну з найсучасніших та найефективніших стратегій оборони у світі. Навіть не маючи повноцінного флоту, Сили оборони заблокували російські кораблі в портах та успішно знищують субмарини окупантів.Окрім того, українські оператори дронів під час міжнародних навчань показують результативність, що перевищує показники кадрових підрозділів НАТО. Наразі західні партнери наголошують, що підтримка України через нові механізми закупівлі зброї є ключем до того, щоб зробити подальшу агресію РФ абсолютно безперспективною.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, глава Кремля Володимир Путін відмовляється від будь-яких компромісів у переговорах, оскільки впевнений у здатності російської економіки безкінечно фінансувати затяжне протистояння. Західна розвідка вказує, що саме переконання Кремля у стабільності ресурсів стає головною перешкодою для завершення війни дипломатичним шляхом..

Війна Росії в Україні дедалі більше впливає на російський народ, змушуючи адміністрацію президента РФ та керівну партію "Єдина Росія" інвестувати в стратегії пом’якшення наслідків перед виборами до Державної Думи у вересні 2026 року. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, джерела у великому російському новинному виданні повідомили російському опозиційному виданню "Медуза" 20 лютого, що політичний блок адміністрації президента Росії доручив новинним виданням частіше писати про "Єдину Росію" напередодні виборів у вересні 2026 року. Повідомляється, що адміністрація Путіна наполегливо заохочувала журналістів просувати статті про "Єдину Росію", в першу чергу зосереджені на соціальних ініціативах партії щодо підтримки сімей та законодавстві щодо житла та медичних пільг для російських ветеранів війни. "Медуза" зазначила, що "Єдина Росія" дуже стурбована тим, що зростання цін на харчові продукти та комунальні послуги загрожує популярності партії, а джерело в офісі представника президента "Єдиної Росії" в Північно-західному федеральному окрузі заявило, що показники "Єдиної Росії" в опитуваннях знизилися в середньому на 10 відсотків за останні місяці та на 13-15 відсотків у Санкт-Петербурзі. "Внутрішнє населення Росії дедалі більше несе економічні витрати, пов'язані з тривалою війною Росії в Україні, через постійне зростання цін на харчові продукти та комунальні послуги, оскільки російські цивільні особи також намагаються дозволити собі житло", — пише ISW.Повідомляється, що "Єдина Росія" також доручила ЗМІ висвітлювати закупівлю та постачання партією військової техніки для передової. Акцент "Єдиної Росії" на воєнних зусиллях в Україні відображає постійні зусилля Кремля щодо популяризації воєнних зусиль як маркера національної єдності. Адміністрація президента Росії та партія "Єдина Росія" витрачають ресурси на збереження популярності та контроль над внутрішньою ситуацією, хоча результати виборів до Державної Думи Росії 2026 року заздалегідь визначені. Нагадаємо, раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що російська економіка продовжує демонструвати ознаки розколу, оскільки Кремль продовжує надавати пріоритет економіці воєнного часу над стабільністю..

Глава Кремля Володимир Путін відмовляється від будь-яких компромісів у переговорах, оскільки впевнений у здатності російської економіки безкінечно фінансувати затяжне протистояння. Західна розвідка вказує, що саме переконання Кремля у стабільності ресурсів стає головною перешкодою для завершення війни дипломатичним шляхом.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначають аналітики, видання Reuters повідомило, що один з керівників розвідки оцінив "головне питання" в тому, що Путін не хоче і не потребує швидкого миру, оскільки російська економіка не перебуває на межі краху. Інше джерело Reuters заявило, що Росія зіткнеться з "дуже високими" фінансовими ризиками у другій половині 2026 року, оскільки західні санкції та висока вартість запозичень Росії обмежили доступ Росії до ринків капіталу. "Путін вкрай погано керував російською економікою, яка страждає через нестійко високі витрати на російську армію та російську оборонно-промислову базу (DIB), значну нестачу робочої сили та скорочення суверенного фонду добробуту Росії", — пише ISW.За словами аналітиків, російська нафтогазова промисловість продовжує страждати, а Bloomberg повідомило 18 лютого, що російські виробники нафти пробурили на 3,4 відсотка менше виробничих свердловин у 2025 році порівняно з 2024 роком, оскільки західні санкції та сильний рубль зменшили доходи. Доходи Росії від нафти і газу впали у 2025 році до п'ятирічного мінімуму, а міністр фінансів Росії Антон Сілуанов визнав у вересні 2025 року, що російська влада очікує, що частка доходів Росії від продажу нафти і газу впаде приблизно на 30 відсотків у 2026 році."Кремль, видається, наразі вважає, що він може подолати та впоратися з цими економічними проблемами у найближчій перспективі. Однак ISW оцінила у лютому 2025 року, що здатність Путіна керувати цими проблемами не є нескінченною", — наголосили у зведенні аналітики ISW.В ISW переконані, що Путіну доведеться збалансувати свою теорію перемоги, яка стверджує, що російська економіка може продовжувати підтримувати просування Росії на полі бою довше, ніж Україна зможе захистити себе, і Захід готовий підтримувати Україну, з необхідністю враховувати дедалі складнішу економічну ситуацію в Росії у 2026 році. "Путін, ймовірно, наполягає на тому, щоб Україна та Захід капітулювали перед вимогами Росії на переговорах, перш ніж Путін зіткнеться з цими складними економічними рішеннями", — підсумували в ISW.Нагадаємо, раніше Інститут вивчення війни зазначав, що західні джерела продовжують вказувати на те, що цілі російського диктатора Володимира Путіна не обмежуються контролем над українською територією. Поступка Києвом решти Донеччини не задовольнить бажання диктатора повалити демократично обраний уряд України..

Будапешт і Братислава зупинили постачання до України дизельного пального, а словацький уряд погрожує ще й зупинити надходження електроенергії. Чому Віктор Орбан і Роберт Фіцо пішли енергетичною війною проти Києва і що з цим робити?Як Орбан і з Фіцо змовилися шантажувати Україну Угорщина та Словаччина одночасно оголосили про припинення постачання дизельного пального до України. Знаний своєю українофобією міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив Україну у "політичному шантажі" та перебоях з постачанням нафти до його країни, заявивши, що наразі нібито є "всі технічні, фізичні та технологічні умови для відновлення" роботи нафтопроводу "Дружба". Нагадаємо: нафтопровід припинив роботу після російських ударів по ділянці в Бродах на Львівщині 27 січня.Своєю чергою, Роберт Фіцо пригрозив після зупинки постачання дизелю ще й зупинити постачання електроенергії українцям. За його словами, через "ігри України" Словаччина мусить переплачувати за російську нафту, яка йде нафтопроводом Adria. Фіцо послався на якісь "розвідувальні звіти", які свідчать, що пошкоджена ділянка нафтопроводу "Дружба" відремонтована. Це не єдина його брехня. У Братиславі, як і в Будапешті кажуть, що внаслідок зупинки постачання нафти з Росії нафтогоном "Дружба" вони зіткнулися з енергетичною кризою. Але тут же маніпулюють: мовляв, через Україну маємо проблеми, однак уряди їх вирішать. За словами Сійярто, стратегічних запасів нафти в Угорщині вистачить на 96 діб, крім того, російську сиру нафту транспортуватимуть морським шляхом через Хорватію.Тільки дві країни ЄС — Словаччина та Угорщина — отримують російську нафту нафтопроводом "Дружба". Після запровадження Дональдом Трампом санкцій проти "Роснефти" і "Лукойла" Віктор Орбан випросив відтермінування заборони для своєї країни на рік. Але ні минулого, ні цього року угорський уряд нічого не робив для диверсифікації постачання нафти. Замість домовлятися з Хорватією, у Будапешті розповідали казки про технічну складність транзиту. Насправді причини зовсім інші.Перша: нафта по трубопроводу "Дружба" дешевша.Друга: імпортуючи російську нафту, Орбан є опорою Кремля в Євросоюзі. Це типова політична корупція. Залишається сподіватися, що після поразки партії Fides на квітневих виборах нова угорська влада розслідує цю корупційну історію, від якої страждає міжнародний імідж Угорщини.Третя причина — прохолодні відносини між Загребом і Будапештом. Орбан та його партія багато років проводять ревізіоністську політику щодо Тріанонського договору, через що висловлюють територіальні претензії до сусідніх країн. Українцям це добре відомо, адже орбанівці регулярно зазіхають на Закарпаття. У травні 2022 року Орбан пояснював, чому не підтримує нафтові санкції проти Росії:"Ті, хто мають вихід до моря і порти, можуть доставляти туди нафту танкерами. Якби вони не відібрали їх у нас, у нас також був би порт на морі".До 1920 року хорватський порт Рієка належав Королівству Угорщина, то ж у Загребі висловлювання Орбана цілком справедливо розцінили як територіальні зазіхання та поставили його на місце. Це зараз Орбан із Фіцо побраталися в інтересах Путіна, а того ж 2022 року на кордоні Угорщини зі Словаччиною перший із них відкрив пам’ятник "Угорська Голгофа" з нагадуванням про Тріанонську угоду. На цьому пам’ятнику зображено карту колишніх угорських територій із частинами нинішніх Австрії, Словенії, Словаччини, Румунії, України та Хорватії. Тоді словацька влада обурилася недружнім вчинком сусіда. Правда, урядом керував не Фіцо.Тепер Орбан звернувся про допомогу до Загреба. Хорвати не відмовили, вони мають союзні зобов’язання в рамках Євросоюзу, проте вказали угорському діячеві, що він отримає не російську нафту. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр зазначив, що його країна діятиме в межах законодавства ЄС і санкційних правил."Барель, куплений у Росії, може здаватися дешевшим для окремих країн, але він допомагає фінансувати війну та атаки на український народ. Час припинити це воєнне збагачення", — наголосив він. Шушняр також нагадав політикам у Будапешті й Братиславі, що Хорватія підтримує Україну та з повагою ставиться до її щоденних втрат через російську агресію.Чому дизельний краник перекрили саме зараз. Чотири версіїПерша версія — в Угорщині триває передвиборча кампанія, під час якої Орбан робить Україну та інституції Євросоюзу головними ворогами угорців. TrueUA свого часу розповідав про маячню, якою орбаністи годують виборців. Відтоді їхня риторика стала ще божевільнішою. Тож заборона постачання дизелю після брехливих звинувачень на адресу України — це лише елемент передвиборчої кампанії. Орбан чудово знає, що до виборів запасів нафти у нього вистачить, так само знає, що Євросоюз, який він ненавидить, не залишить Угорщину без нафтових поставок, тому навмисно нагнітає українофобію.Друга версія — над урядом Фіцо нависла загроза відставки. На початку лютого словацька партія "Демократи" оголосила про завершення збору підписів за референдум про відставку уряду. Зібрали необхідні понад 350 тисяч підписів, далі слово за президентом і Конституційним судом, які мають дати старт референдуму. "Люди ситі по горло Робертом Фіцо, понад 70% громадян Словаччини вкрай незадоволені його урядом", — зазначив лідер "Демократів" Ярослав Надь. Під Фіцо "горить" крісло, тому він, подібно до Орбана, кинувся рятуватися за рахунок нападок на українців.Третя версія — після зупинки "Дружби" через російські удари сама ж Росія зазнає збитки, тому Кремль нацькував словацького й угорського прем’єрів на Україну, аби змусити швидко запустити нафтопровід. Ні в Будапешті, ні в Братиславі словом не обмовилися, хто ж зруйнував важливу частину трубопроводу в Бродах. На користь кремлівського сліду говорить і вимога Угорщини отримувати від Хорватії саме російську нафту. Можна припустити зв’язок між цією вимогою та підтримкою Москвою Орбана на квітневих виборах шляхом втручання в угорські вибори. Для Путіна це стратегічний актив в Європі. Четверта версія — американський слід. Рішення про припинення постачання дизеля до України з’явилося після візиту держсекретаря США Марко Рубіо до цих двох країн. Українофобські заяви Орбана пролунали на спільній пресконференції з важливим американським гостем. На що звернули увагу ЗМІ, але не сам Рубіо. Можливо, це й змовницька версія, проте має право на існування.Економісти кажуть, що від цих країн ми отримували приблизно 11% дизельного пального, тож втрати не будуть значними. До того ж угорці й словаки самі можуть втратити більше, адже вони лише транзитні держави, постачаннями займаються іноземні компанії й вони зазнають фінансових збитків, компенсацію яких вимагатимуть від Словаччини й Угорщини. Але існує важливий нюанс: для заміни втраченого пального за цим маршрутом потрібно швидко домовлятися з поляками та румунами про збільшення об’ємів постачання і так само швидко перебудовувати логістику. А техніка на фронті не чекає тиждень чи два. То чи не супроти наших потужностей на полі бою спрямовується удар Орбана і Фіцо?Кінець "Дружби" та дзвінок від Трампа. Як можуть розвиватися події даліУкраїнський МЗС відреагував на недружній крок сусідніх країн заявою свого спікера Георгія Тихого. Він роз’яснив ситуацію з пошкодженою ділянкою "Дружби", нагадав, що Угорщина і Словаччина сидять на нафтовій "голці" Росії та метафорично порівняв уряд Орбана з наркоманами.Але важливішою за цю заяву все ж є роз’яснення спікерки Єврокомісії Анни-Кайси Ітконен, яка чітко зазначила: Єврокомісія перебуває у постійному контакті з Україною щодо термінів ремонту нафтопроводу."Ми не підштовхуємо, не тиснемо і не встановлюємо Україні жодних часових рамок для цього", — акцентувала Ітконен.Тим самим повністю нівелювала агресивні нападки з Будапешта й Братислави щодо буцімто навмисного затягування ремонтних робіт.Якими будуть наступні кроки? "Дизельне" рішення Орбана і Фіцо ухвалене на тлі переговорів про 20-й пакет санкції проти Росії, спрямований проти тіньового танкерного флоту країни-терористки. Переговори тривають важко, кілька країн ЄС (Греція, Кіпр, Мальта) вагаються. І тут дуже вчасно для Кремля Орбан із Фіцо фактично зривають і без того складні переговори, перемикаючи увагу на ухвалене ними рішення. Тепер Єврокомісія скликає термінову нараду за участю представників Словаччини, Угорщини та Хорватії, щоб вирішувати конфлікт та не залишити угорців і словаків без нафти.Українські експерти й політики вважають, що Орбан і Фіцо мають бути покарані за свої дії остаточною зупинкою постачання нафти "Дружбою". Тим більше зараз гарний момент з морального погляду: попри те, що саме Росія зруйнувала нафтоперекачувальну станцію в Бродах, ці двоє звинувачують Україну. Не одразу, але логістику перебудують і втрату угорсько-словацького маршруту компенсують. А от від хорватів Угорщина отримуватиме не дешеву корупційну російську нафту, а за ринковою вартістю.Існує також думка, що позицію Орбана і Фіцо здатний змінити один дзвінок із Вашингтона. Інше питання, що такий дзвінок може бути й в Київ. Знаючи тепле ставлення Трампа до Орбана та згадуючи похвалу від Рубіо у Братиславі й Будапешті, такий дзвінок може стати тиском на Україну задля запуску нафтопроводу..

Західні джерела продовжують вказувати на те, що цілі президента Росії Володимира Путіна не обмежуються контролем над українською територією. Поступка Києвом решти Донеччини не задовольнить бажання диктатора повалити демократично обраний уряд України.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Це відповідає давній оцінці Інституту вивчення війни, заснованій на неодноразових публічних заявах Кремля.Як зазначають в ISW, п'ять анонімних керівників європейських розвідувальних служб повідомили Reuters у статті, опублікованій 19 лютого, що Путін не хоче швидкого завершення війни в Україні. Керівник одного з європейських розвідувальних служб заявив, що стратегічні цілі Кремля залишаються незмінними та включають усунення президента України Володимира Зеленського та нав'язування українському нейтралітету.  Джерела в розвідці Reuters додали, що поступка Україною решти Донецької області не задовольнить бажання Путіна повалити демократично обраний уряд України та сама по собі не призведе до остаточної мирної угоди, оскільки Путін потім висуне подальші вимоги. Заяви керівників європейських розвідувальних служб узгоджуються з давньою оцінкою ISW про те, що Путін відданий досягненню своїх початкових воєнних цілей.  Путін неодноразово заявляв, що його воєнні цілі виходять за межі території Сходу України та включають зміни в альянсі НАТО, які зводяться до повної реструктуризації європейської архітектури безпеки, відмови України від своїх прагнень до членства в НАТО, суворих обмежень українських військових, таких що Україна не може захистити себе, та заміни нинішнього українського уряду проросійським маріонетковим урядом. Нагадаємо, за даними The Economist, російська армія остаточно втрачає стратегічну ініціативу в Україні, а заблоковані дипломатичні шляхи позбавляють Кремль будь-яких шансів на вихід із глибокої кризи. Поки окупанти демонструють мізерне просування на фронті, системний параліч усередині РФ ставить хрест на геополітичних амбіціях Путіна. Раніше журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського.  .

Російська армія остаточно втрачає стратегічну ініціативу в Україні, а заблоковані дипломатичні шляхи позбавляють Кремль будь-яких шансів на вихід із глибокої кризи. Поки окупанти демонструють мізерне просування на фронті, системний параліч усередині РФ ставить хрест на геополітичних амбіціях Путіна.Про це повідомляє The Economist.  Тупик військової стратегії РФЗгідно з аналізом The Economist, шанси Кремля на здобуття значної перемоги стрімко тануть, а дипломатичні зусилля не приносять бажаного результату. Навіть очікування поступок від Києва під час переговорів у Женеві виявилися марними, що фактично блокує для Москви шлях до виходу з кризи. Показники реального просування окупаційних військ на Донеччині з 2021 по 2024 рік є мізерними — лише 60 км, що абсолютно не відповідає масштабам великих історичних конфліктів і свідчить про низьку ефективність армії.Системні збої всередині РФЗа даними видання, російська армія стикається з деградацією людського капіталу: катастрофічний брак підготовлених кадрів, низька мотивація та масове дезертирство нівелюють будь-які спроби наступу. Ситуацію погіршує технічна ізоляція, зокрема обмеження доступу до Telegram та блокування Starlink, що позбавляє підрозділи оперативного зв’язку та руйнує логістичні ланцюги. Ці внутрішні чинники створюють ефект "паралічу" управління безпосередньо в зоні бойових дій.Економічне виснаженняЕкономіка агресора, як зазначає The Economist, перебуває під тиском зростальних боргів, падіння доходів та неефективного розподілу ресурсів, що унеможливлює повноцінне забезпечення війни. Держава змушена купувати лояльність солдатів грошима, а не ідеологією, але через нехтування правами ветеранів та відмови у виплатах сім'ям загиблих ціна вербування постійно зростає. Удари по українській інфраструктурі, на які покладається Кремль, не здатні змінити загальний хід війни на користь Росії.Політичне майбутнє ПутінаАналітики переконані, що комплексна криза — від воєнних невдач до економічного занепаду — ставить під пряму загрозу амбіції російського диктатора увійти в історію як "великий лідер". Жодні дипломатичні маневри не здатні приховати той факт, що Кремль опинився у пастці фундаментальних проблем, які неможливо вирішити в межах чинної системи. Неспроможність армії та внутрішня нестабільність роблять крах геополітичних планів Путіна лише питанням часу.Нагадаємо, раніше журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського..

Група сенаторів-демократів звинувачує російського диктатора Володимира Путіна в цілеспрямованих атаках на американські компанії, що працюють в Україні. Вони закликають до більшої підтримки Києва у захисті від російської агресії.Як повідомляє видання The Hill, сенатор Річард Блюменталь (демократ від Коннектикуту) спілкувався з журналістами з Одеси та розповів, як американські бізнес-об’єкти неодноразово потрапляють під удари під час російських атак."Я був абсолютно шокований, дізнавшись про масштаб того, як Росія цілиться в американські бізнес-операції тут — ураження силосів на виробничих підприємствах, офісів дронами та ракетами, і не один раз. Це справжнє полювання на американські компанії", — зазначив він.За його словами, в Україні близько 600 великих підприємств, і майже половина з них зазнала прямих і цілеспрямованих нападів. Так, коли Росія завдала удару по американському заводу електроніки в Мукачеві в серпні, Трамп поговорив з Путіним телефоном і сказав, що він "не задоволений".У виданні додали, що Блюменталь разом із високопоставленим членом Комітету Сенату з міжнародних відносин сенатором Джин Шахін (демократка від штату Нью-Гемпшир), сенаторами Крісом Кунсом (демократ від штату Делавер) та Шелдоном Вайтхаусом (демократ від штату Род-Айленд) відвідали Україну після Мюнхенської конференції з безпеки минулого тижня.Кунс заявив, що існує двопартійна підтримка міцних гарантій безпеки від США у межах будь-якої мирної угоди. Він зауважив, що сенатори не ратифікуватимуть угоду, яку вважатимуть занадто слабкою або фіктивною. Окрім цього, Кунс закликав, щоб такі гарантії містили безперервну підтримку США у сфері обміну розвідданими, доступ до сучасної американської зброї та довгострокове фінансування й допомогу у навчанні та оснащенні української армії."Очікується, що Путін, якщо його взагалі вдасться привести до столу переговорів про мир, намагатиметься просто переозброїтися та поновити свою агресію, тому ми будемо вимагати міцних гарантій безпеки", — наголосив Кунс.Своєю чергою, Шахін заявила, що американські компанії очевидно стають мішенню для Кремля. Вона наголосила,що підприємці, з якими їй довелося спілкувалися, були дуже чіткі у тому, що їх цілеспрямовано атакують саме як американський бізнес."Тому в інтересах Америки зробити все можливе, щоб цього більше не відбувалося", — додала вона, зазначивши, що в Одесі 79 відсотків американських компаній зазнали пошкоджень.Блюменталь закликав до того, щоб Україна отримала ліцензії на розробку власних систем протиповітряної оборони, таких як перехоплювачі Patriot, вироблені у США.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки виступили проти участі України та чотирьох партнерів НАТО з Індо-Тихоокеанського регіону в цьогорічному саміті Альянсу, який відбудеться в Анкарі — столиці Туреччини..