# Путін

У п’ятницю, 6 березня, ввечері очільник Кремля Володимир Путін і президент Ірану Масуд Пезешкіан провели телефонну розмову. Вони обговорили американсько-ізраїльську операцію проти іранського режиму.Про це повідомили російські пропагандистсько-інформаційні ресурси. Вони зазначили, що Пезешкіан подякував Путіну за "солідарність Росії з іранським народом" і поінформував про перебіг конфлікту.Путін зі свого боку заявив про "необхідність припинити бойові дії на Близькому Сході та повернутися на шлях дипломатичного врегулювання".Також російський диктатор висловив "співчуття" у зв'язку з ліквідацією верховного лідера Ірану Алі Хаменеї та "численними жертвами серед мирного населення" через "ізраїльсько-американської агресії проти Ірану".Кремлівський диктатор підтвердив принципову позицію Росії щодо необхідності негайного припинення бойових дій, відмови від силових методів вирішення проблем навколо Ірану.Путін зазначив, що перебуває у постійному контакті з лідерами країн, які входять до складу Ради співпраці арабських держав Перської затоки.Масуд Пезешкіан висловив вдячність за солідарність Росії з іранським народом, який обстоює суверенітет і незалежність своєї батьківщини, а також докладно поінформував про розвиток ситуації під час нинішньої гострої фази конфлікту.Володимир Путін і Масуд Пезешкіан домовилися й надалі продовжувати контакти різними каналами.Нагадаємо, раніше сьогодні видання The Washington Post інформувало, що Росія надає Ірану інформацію про цілі для нападу на американські війська на Близькому Сході. Це є першою ознакою того, що ще один серйозний противник США опосередковано бере участь у війні..

Журналісти-розслідувачі разом із європейськими спецслужбами викрили масштабний план Кремля щодо втручання у майбутні парламентські вибори в Угорщині. Метою таємної операції є забезпечення політичної перемоги чинного прем'єр-міністра Віктора Орбана за допомогою перевірених методів маніпуляції та дезінформації.Про це йдеться у розслідуванні проєкту Vsquare.Втручання від Молдови до БудапештаЗа даними розвідки, розробку плану курує Сергій Кірієнко, перший заступник глави адміністрації президента РФ. Саме він є головним ідеологом створення інфраструктури російського впливу на міжнародній арені. Кірієнко вже має досвід подібних операцій:він стояв за кампанією втручання у вибори в Молдові 2024 року;тоді Росія активно використовувала ферми тролів та підкуп виборців для дискредитації Маї Санду;аналогічну схему, за участю керівника управління Кремля Вадима Тітова, зараз реалізують в Угорщині."Дипломати" під прикриттям та соцмережіПлан передбачає відправлення до Будапешта групи російських експертів із маніпулювання соціальними медіа. Для забезпечення їхньої безпеки та недоторканності, вони працюватимуть у посольстві РФ під прикриттям службових і дипломатичних паспортів.Наразі відомо про команду з трьох осіб, яка діє за прямими вказівками Головного управління генштабу російської армії. Крім того, Кірієнко підтримує тісні контакти з окремими організаторами передвиборчої кампанії провладної партії "Фідес".Сприятливий ґрунт для дезінформаціїЗахідні служби безпеки та розвідки країн НАТО вже стежать за активністю Кремля в Угорщині. Експерти наголошують, що антиукраїнська риторика Віктора Орбана створює ідеальне середовище для російських операцій. Коли інформаційна екосистема країни вже насичена відповідними наративами, російські дезінформаційні кампанії працюють найбільш ефективно, посилюючи наявні настрої серед виборців.Раніше видання The Times повідомляло, що російські спецслужби активізують зусилля для збереження при владі чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вбачаючи в ньому ключову фігуру для просування інтересів Москви всередині Євросоюзу. На тлі зростальної популярності опозиції Кремль залучає розвідувальні ресурси, щоб завадити зміні режиму в країні та не допустити виходу Будапешта з-під впливу Росії. Читайте також: Останній козир Орбана: чому угорський прем’єр так вчепився в трубу з нафтою Путіна.

Російський диктатор Володимир Путін підписав черговий указ про розширення штатної чисельності збройних сил країни-агресорки. Попри регулярність таких кроків, нинішнє збільшення є найменшим за останні роки, що вказує на стратегічну зміну пріоритетів Кремля у довгостроковому плануванні війни та майбутніх протистоянь.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Що зміниться в армії окупантівЗгідно з новим документом від 4 березня, загальна чисельність російських військ має зрости до 2 391 770 осіб. З цієї кількості безпосередньо військовослужбовцями мають бути понад 1,5 мільйона осіб. Цікаво, що порівняно з попередніми роками темпи розширення суттєво сповільнилися:у 2026 році чисельність зросте лише на 2 640 осіб порівняно з 2024 роком;для порівняння: у 2022 році армію збільшили на 137 000 осіб;у 2023 році приріст становив 170 000 осіб;у 2024 році штат розширили на рекордні 180 000 осіб.Таким чином, розширення у 2026 році стало найменшим з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.Навіщо Кремлю нові штатні одиниціЕксперти пов’язують цей указ із реалізацією масштабної військової реформи, розпочатої ще у 2023 році колишнім міністром оборони Сергієм Шойгу. Формування нових військових округів, з’єднань та підпорядкованих частин вимагає документального закріплення більшої кількості особового складу для їх повного укомплектування. Це технічне розширення структури є необхідною умовою для розгортання нових підрозділів, які раніше були анонсовані російським військовим керівництвом.Вплив на фронт та загроза для НАТОАналітики переконані, що указ від 4 березня навряд чи матиме миттєвий ефект на ситуацію на полі бою в Україні. Таке незначне збільшення чисельності не здатне радикально змінити баланс сил у найближчій перспективі.Натомість ці кроки орієнтовані на стратегічне посилення Росії для майбутніх глобальних викликів. Зокрема, Кремль продовжує готувати ґрунт для довгострокових конфліктів, розглядаючи як потенційного супротивника країни Північноатлантичного альянсу.Нагадаємо, раніше аналітики ISW повідомляли, що Кремль розгорнув масштабну інформаційну атаку проти США, використовуючи конфлікт на Близькому Сході як цинічний важіль впливу. Москва готує грунт, щоб звинуватити Вашингтон у зриві майбутніх мирних переговорів щодо України. .

Цього тижня мав відбутися черговий етап переговорів між американською, українською та російською делегаціями, але їх скасували. Президент Володимир Зеленський розповів, що відтермінування тристоронньої зустрічі та можливу зміну місця її проведення ініціювала Україна. Коли є шанс на відновлення переговорного процесу і в якому форматі?"Зараз у світі ще одна війна на Близькому Сході. Ми говорили з американською стороною — тому що саме вони є стороною, яка запрошує Україну і Росію на зустріч, — про можливу зміну місця проведення і відтермінування зустрічі на деякий час через війну на Близькому Сході", — заявив Зеленський.Перенесення переговорів — правильний крок. Розмова за столом має вестися про війну у нас, а не в Ірані, а росіяни могли використати зустріч для просування власної позиції стосовно подій на Близькому Сході.Коли ж можливе поновлення переговорного процесу, адже військова операція США та Ізраїлю проти Ірану явно затягується, її географія масштабується? Прикладом чого став удар іранських дронів по аеропорту азербайджанської Нахічевані."Дух Анкориджа вивітрюється". Чи вийде Росія з переговорівПро ймовірність виходу росіян із переговорів першою повідомила агенція Bloomberg. За її джерелами, у Москві досягнення мирної угоди прямо пов’язують із територіальними поступками України по Донбасу. Ця новина з’явилася 28 лютого, але готувалася точно до початку війни в Ірані, яка сплутала карти всім.Учора ж глава МЗС країни-терористки Сергій Лавров узявся розповідати, про гарну атмосферу під час зустрічі Путіна з Трампом на Алясці, але "дух Анкориджа вивітрюється". Далі він накинувся зі звинуваченнями на США та їхніх союзників в Європі за посилення санкцій, продаж зброї для України та передачу їй розвідданих. Це заявка на вихід із переговорного процесу? Радше навпаки, бажання його якнайшвидше відновити, запропонувавши американцям вплинути на іранський режим в обмін на посилення тиску на Україну. Не виключено, Путін не публічно зробив американцям такі пропозиції.Негативним сигналом щодо такого сценарію стала заява Трампа в інтерв’ю Politico. Глава Білого дому знову звинуватив у небажанні миру Володимира Зеленського."Зеленський повинен взятися за справу й укласти угоду. Я думаю, що Путін готовий її укласти. Неможливо уявити, що саме він (Зеленський) є перешкодою. У вас немає козирів. А тепер у нього їх ще менше", — зазначив американський президент.Якщо проаналізувати періоди, коли він звинувачував Зеленського у небажанні миру, можна простежити цікаву тенденцію. Вперше — коли у січні торік почалися прямі американсько-російські переговори — апогеєм став скандал в Овальному кабінеті 28 лютого 2025-го. Фраза про "відсутність козирів" з’явилася саме тоді. На думку аналітиків, під час контактів росіяни через Кирила Дмитрієва передали Трампу та його оточенню дуже ласі пропозиції, зокрема, щодо спільних проєктів в Арктиці. Наступний етап посиленого тиску з Білого дому на Зеленського був після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці у серпні. "Дух Анкориджа" — обіцянка американського президента Путіну дотиснути Україну до територіальних поступок та задоволення низки інших забаганок Кремля, як-то офіційний статус російської мови, припинення ліквідації РПЦ в Україні тощо. А Росія в обмін піде на вигідні їй поступки. Це все ми бачили у сумнозвісному "мирному плані з 28 пунктів".Торік восени шалений тиск Трампа провалився, значною мірою завдяки єдності наших європейських партнерів. А оскільки угоди, яка влаштовує Кремль, нема, то "зависли" й ласі пропозиції росіян.Ініціатива Мерца. Чи готовий Трамп переглянути підхід до перемовинОкрім чіткої позиції України, дружбі Трампа з Путіним заважає Європа. Серед ключових вимог Москви щодо припинення війни — скасування санкцій. А тут контрольний пакет не у США, а в Європи. 19 санкційних хвиль від початку повномасштабного вторгнення (20-ту заблокував Віктор Орбан), заморожені російські мільярди, відмова від російського газу — це та інше Путін волів би скасувати. Але без згоди Євросоюзу Трамп не може нічого зробити. Ба більше, без "мирної угоди", на яку погодиться Київ, він не може скасувати й американські санкції, запроваджені рішенням Конгресу при Джо Байдену.У контексті позиції Європи дуже важливою є човникова дипломатія канцлера Фрідріха Мерца. За кілька днів до початку американсько-ізраїльської військової операції проти Ірану він відвідав Пекін, де зустрівся з Сі Цзіньпіном. Говорив і про Україну. Експерти по-різному оцінювали результат переговорів, але всі підмітили цікаве висловлювання Сі: у переговорному процесі щодо припинення війни в Україні "рівну участь" мають брати всі сторони. Хтось витлумачив це як дипломатичний натяк на можливість приєднання Китаю до переговорів, хтось — як підтримку Китаєм рівноправної участі Євросоюзу у переговорному процесі, а не лише США. Після вояжу до КНР Мерц полетів до Штатів, де говорив про Україну вже з Трампом. Очевидно, донісши тому бачення Сі Цзіньпіна.За океаном Мерц висловився за розширення переговорів між Сполученими Штатами, Україною та Росією за участю європейців."Без ЄС та наших близьких партнерів — сюди я явно включаю й Велику Британію, — без нас це не вийде… Ми не готові прийняти угоду, укладену за нашою спиною. Тільки коли Вашингтон поновить тиск на Росію, Путін буде готовий піти на поступки", — заявив канцлер.Він також висловив Трампу думку, що Росія затягує час. Той відповів: припинення війни у списку його пріоритетів "дуже високо". Зауважимо: візит Мерца відбувся на тлі війни в Ірані, тому мав ще й інший важливий компонент — прозондувати, чи не планує Трамп вийти з переговорів.Не планує, та після заяви в інтерв’ю Politico американський президент знову поставив перед українцями та європейцями складне запитання: на чиєму ж він боці. Трамп буде категорично проти залучення до переговорів Китаю, бо інакше покаже слабкість, але поки від нього не почули й готовності пристати на ініціативу Мерца, зробивши ЄС рівним партнером. З огляду на це потрібно розуміти два моменти.Перший: в Європі бачать шлях до завершення війни не так, як вигідно американській адміністрації. Росію потрібно доводити до економічного краху, що займе ще рік-півтора, і тоді вона піде на реальні переговори. У Білому домі навпаки — кидають Путіну рятівне коло, аби швидше отримати результат, і байдуже, яким він буде для нас. Тому коли Трамп каже про відсутність "козирів", існує ризик паузи у продажі зброї Європі для України. Під тим соусом, що зброя потрібна самим для перемоги над ІраномДругий момент: хоча розмови у форматі США — Україна — Росія себе майже вичерпали, відмовлятися від цього майданчика у жодному разі не можна, поки Трамп від нього політично залежний. На нього тисне громадська думка в США, яка на нашому боці, а також кампанія з проміжних виборів до Конгресу у листопаді, які республіканці ризикують з тріском програти, якщо їхній президент не виконає обіцянок, серед яких і припинення війни в Україні. Тому навіть якщо Трамп уткне щось на кшталт зупинки продажу зброї для України, не варто панікувати, таке було вже не раз. Минулого року — разів зо три. Вперше — рівно рік тому, що стало результатом згаданої сварки в Овальному кабінеті. Вдруге — на початку липня, коли американці зупинили постачання ракет PAC3-Patriot, 155-мм артилерійських снарядів, боєприпасів GMLRS, зенітних ракет Stinger, ракет AIM-7 та Hellfire. Втретє — у листопаді під час шатдауну. Паузи тривали недовго, і від них Трамп не отримав жодного іміджевого зиску, а от критики — вистачало.  .

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що російський диктатор Володимир Путін буцімто вже готовий укласти мирну угоду із Києвом. Тому український лідер Володимир Зеленський має взятися за справу.Таку заяву Трамп зробив у інтерв'ю Politico."Зеленський, він має взятися за справу та укласти угоду", — сказав Трамп.Американський лідер зауважив, що, на його думку, очільник Кремля Володимир Путін вже готовий до переговорів про припинення війни."Я думаю, що Путін готовий укласти угоду", — вважає Трамп.Крім того, Трамп вкотре повторив свою тезу про те, що у Зеленського буцімто "немає козирів". Ба більше, голова Білого дому додав, що український лідер нібито є перешкодою до миру."Це немислимо, що він є перешкодою. У нього (Зеленського, — ред.) немає козирів. А зараз у нього їх стало ще менше", — додав Трамп.Нагадаємо, 3 березня Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати мають значні запаси озброєння, яких нібито достатньо для тривалого ведення воєн. Водночас він розкритикував експрезидента США Джо Байдена за обсяги допомоги Україні. За словами Трампа, Байден "витратив увесь свій час і гроші країни, віддаючи все Україні", і нібито не подбав про відновлення запасів.Водночас віцепрезидент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс заявляв, що американський лідер Дональд Трамп доручив переговорній команді спробувати "завершити вбивства" у війні Росії проти України..

Вихід українських військ з укріплених позицій на сході стане "подарунком" для російського диктатора Володимира Путіна, який дозволить ворогу зберегти від 300 тисяч до мільйона солдатів. Відсутність України на Донбасі не гарантує припинення вогню, а навпаки — розв'яже руки Москві для подальшої експансії.Про це президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю Rai Italia, повідомляє офіційний Telegram-канал глави держави. Чому слова Росії не мають вагиЗеленський нагадав, що всі попередні запевнення російської сторони завершувалися лише збільшенням масштабів агресії. Саме тому Україна не може покладатися на прості слова Кремля у питаннях територіальної цілісності."Чомусь у світі дехто почав вважати правдою слова Путіна про те, що якщо України не буде на Донбасі, то буде закінчення війни. Попри всі слова, які раніше звучали від Росії, агресія тільки збільшилася, і ми просто не можемо довіряти російській стороні", — наголосив президент.Стратегія виграшу часу для РФЗеленський переконаний, що Путіну потрібен мирний перепочинок не для закінчення війни, а для відновлення розбитої армії. Окупантам критично бракує часу на підготовку нових ресурсів."Йому потрібен час підготуватись, укомплектувати бригади, додаткові дивізії тощо. Для цього потрібен час. От у це я вірю — що йому потрібен цей час. Але хто дає гарантію, що потім він не продовжить окупацію?" — зазначив український лідер.Значення укріплень на ДонбасіПрезидент наголосив, що нинішні позиції ЗСУ є потужним бар'єром, який стримує ворога. Відхід із цих територій означатиме втрату стратегічної переваги та збереження життів сотень тисяч російських загарбників. Ключові ризики відступу за словами президента:Путін зможе зберегти від 300 тисяч до мільйона своїх солдатів залежно від тривалості дій.Окупанти отримають можливість підготувати нові удари по вільних територіях України.Росія не змогла нічого зробити на полі бою через міцність українських укріплень, тому намагається витіснити ЗСУ політичним тиском.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що поки немає дати наступного раунду тристоронніх перемовин України, Сполучених Штатів та Росії. Проте наша держава готова сісти за стіл перемовин..

Російський диктатор Володимир Путін пригрозив Європейському Союзу припинення поставок газу.Таку заяву очільника Кремля поширили пропагандистські ЗМІ. За словами Путіна, Москва буцімто може відмовитися від поставок газу до ЄС до того, як обмеження на нього введе Євросоюз."Вони (ЄС, — ред.) планують через місяць ввести обмеження на купівлю російського газу, в тому числі скрапленого, а через рік, у 27-му році, нові обмеження, аж до повної заборони. А зараз відкриваються інші ринки. І, можливо, нам вигідніше прямо зараз припинити постачання на європейський ринок. Піти на ті ринки, які відкриваються, і там закріпитися", — наголосив він.Диктатор додав, що поки це не остаточне рішення, а лише "думки вголос", але пообіцяв "обов'язково доручити уряду" РФ опрацювати це питання разом з компаніями.Зауважимо, 26 січня 2026 року країни Європейського Союзу остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу. Заборона законодавчо розпочне діяти до кінця 2027 року. План передбачає, що Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу — до 30 вересня 2027 року.Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року в тому разі, якщо вони мають труднощі із заповненням своїх газових сховищ газом із-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.Нагадаємо, згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, обсяг торгівлі між Євросоюзом та Росією впав до рекордного мінімуму. За останній квартал 2025 року взаємний товарообіг скоротився більш ніж у п’ять разів порівняно з останнім повним кварталом 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, або приблизно на 81,5%.Водночас, за даними Reuters, Сполучені Штати свідомо уповільнюють процес продажу міжнародних активів російського нафтового гіганта "Лукойл", використовуючи це як інструмент тиску на Москву в межах переговорів про мирне врегулювання війни в Україні. Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США вчетверте продовжив дедлайн для укладання угод — цього разу з 28 лютого до 1 квітня..

Кремль готується до затяжної війни, пов’язуючи бойові дії з ключовими внутрішньополітичними процесами у вересні 2026 року. Інсайдери розкрили стратегію Москви, яка передбачає активну фазу протистояння щонайменше до наступних виборів до Держдуми.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Джерело кремлівського інсайдера 3 березня заявило, що адміністрація російського диктатора провела семінар для віцегубернаторів, які працюють з внутрішньою політикою, щоб визначити ключові сценарії, пов'язані з майбутніми виборами до Державної Думи у вересні 2026 року. Джерело інсайдера стверджувало, що планування виборів буде зосереджено на прогресі Росії в повномасштабному вторгненні.  Джерело інсайдера стверджувало, що адміністрація Путіна окреслила три сценарії, всі з яких зосереджені навколо ідеї, що війна все ще триватиме на момент виборів. Однак сценарії відрізнялися ступенем, до якого Росія досягала стратегічного успіху у війні або стикалася з тиском, який вимагав більшої суспільної підтримки війни. "Джерело заявило, що "найбільш ймовірним сценарієм" був той, за якого поточна динаміка воєнного часу зберігалася, а військова та економічна сфери не вимагали "радикальних змін", — йдеться у зведенні. Нещодавно ISW спостерігала аналогічні повідомлення про зусилля Кремля включити затяжну війну до свого політичного порядку денного напередодні майбутніх виборів, зокрема про підтримку кандидатів, які рішуче підтримують війну, та цілеспрямовані медіакампанії, зосереджені на воєнних зусиллях як маркері національної єдності. "Ці заяви інсайдерів свідчать про те, що Кремль планує продовження війни щонайменше до вересня, але, ймовірно, набагато довше. Однак Кремль може бути впевнений, що він може легко представити потенційне мирне врегулювання до вересня як перемогу для російського населення, і тому не витрачає час та зусилля на створення плану для такого сценарію", — додали в ISW.Нагадаємо, раніше перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця розповідав, що Київ і Вашингтон висловили спільну готовність рухатися до припинення бойових дій в Україні, проте такий крок можливий лише за умови адекватних дій із боку Російської Федерації. Наразі технічна підготовка до моніторингу перемир’я завершена майже повністю, а подальший прогрес залежить винятково від політичної волі лідерів держав.Водночас, за даними Bloomberg, якщо Київ не погодиться на територіальні поступки, зокрема, щодо Донецької області, то Росія готова припинити перемовини з Україною. Наступний раунд перемовин, запланований на 4-5 березня, може стати вирішальним для підписання мирної угоди. Своєю чергою, заступник керівника Офісу президента Павло Паліса надав розгорнуту оцінку ситуації на Донецькому напрямку та спрогнозував можливі сценарії подальшого розвитку подій. За його словами, попри масовані штурми, територіальні успіхи ворога за 2025 рік залишаються мізерними у порівнянні з колосальними втратами в живій силі. .

Американці домінують у повітрі, але не на суші й лише частково — на морі, оскільки блокада Ормузької протоки триває. Іранська влада, своєю чергою, намагається розширити географію конфлікту, використовуючи це для тиску на світ, шокований стрибком цін на нафту і газ. Як розвиватимуться події далі?"Ми не починали цю війну, але ми її закінчуємо"Цей відомий вислів російського диктатора Путіна майже слово в слово повторив міністр війни США Піт Гегсет. Процитуємо за CNN: "Ми не розпочинали цю війну, але за президента Трампа ми її завершуємо". Також насторожує ще одна фраза цього посадовця:"Це не так звана війна за зміну режиму, але режим точно змінився, і світ від цього став кращим".Ця заява повністю суперечить раніше сказаному президентом Трампом. Він наполягав на зміні режиму в Ірані, закликав військових узяти владу у свої руки, а мирних жителів — готуватися до протестів.Загибель аятоли Алі Хаменеї, кількох його родичів, радників та окремих посадовців жодним чином не змінила суті керівного режиму в Тегерані й точно не зробила його кращим.Просто замість вбитого аятоли країною править трійка — тимчасовий верховний лідер аятола Аліреза Арафі, президент Месуд Пезешкіан та головний суддя Голам-Хоссейн Мохсені-Еджей.Армія та найбільш бойовий її підрозділ "Корпус вартових іранської революції" (КВІР) залишаються вірними іранській владі. Тому сподівання американців на заколот військових для зміни режиму — провалилися.Та не лише Гегсет повторює путінські наративи про війну, а й біг-бос у Білому домі."Ми ще навіть не почали сильно їх бити. Велика хвиля ще навіть не настала. Велика хвиля настане незабаром", — цитує Трампа CNN.7 липня 2022 року, коли російські війська вже втекли з Київщини і їх вибивали з Чернігівщини, Путін заявив таке:"Сьогодні ми чуємо, що нас хочуть перемогти на полі бою. Що тут скажеш, нехай спробують… Але всі повинні знати, що ми чогось серйозно поки що не починали".Понад чотири роки повномасштабного вторгнення, сотні тисяч убитих та ще більше поранених, падіння російської економіки, яка тримається лише на військових замовленнях та на підтримці країн, які продовжують купляти російську нафту — ось наслідок війни Путіна. На відміну від морально мертвого російського суспільства, американське не терпітиме затяжної військової авантюри Трампа в Ірані."Ми розбиваємо їх (Іран) вщент. Я думаю, що все йде дуже добре. Це дуже потужно. У нас найкращі військові у світі, і ми використовуємо їх… Я завжди думав, що вони (бойові дії) триватимуть чотири тижні. І ми трохи випереджаємо графік", — нахваляється Трамп.Міць американської зброї безсумнівно більша за іранську, проте військові аналітики поки не бачать, як ця міць вплинула на іранський режим. Гірше того для Трампа, вже є загиблі американські солдати, а історія з трьома літаками F-15, збитими в Кувейті "дружнім вогнем" — дуже погані новини для американського суспільства.За повідомленням Reuters, серед високопосадовців США наростає скепсис щодо зміни іранського режиму внаслідок військової операції. На тлі цього скептицизму заяви Трампа про наявність у нього трьох кандидатів на пост лідера Ірану виглядають якимись фантазіями. Він каже, що "ідеальним" був би сценарій Венесуели, де, нагадаємо, після викрадення і вивезення до США диктатора Ніколаса Мадуро влада перейшла до його соратниці, віцепрезидентки Делсі Родрігес. У цій країні не відбуваються демократичні реформи, просто Родрігес погодилася на контроль Штатів за експортом венесуельської нафти в обмін на подальше перебування при владі. Це не те, чого хоче народ Венесуели.Ключовий проміжний підсумок перших трьох діб війни в Ірані — ставлення виборців до цієї події. Лише 27% американців схвалюють операцію своєї держави проти Тегерана. І це ще Трамп "не починав", себто, кількість загиблих солдатів США небагато. Натомість 43% американців не схвалюють удари по Ірану, 29% не визначилися. У партійному розрізі — 55% республіканців підтримали дії Трампа, 32% не визначилися з відповіддю, 13% — не схвалюють. Серед демократів проти військової операції Сполучених Штатів в Ірані 74%, 19% утрималися від відповіді, 7% — за. Показник несхвалення в разі затягування війни зростатиме. Але вже на старті кампанії цифри для Трампа невтішні.Хороші й погані сценарії війни в ІраніОдразу зауважимо, що протягом перших трьох днів конфлікт охопив країни Перської затоки, у війну вступив Ліван, іранські ракети летіли у бік Кіпру, де перебувають британські військові бази. З кожним днем географія війни розширюється. Трамп каже: атаки іранців по арабських країнах регіону були для нього несподіванкою.Не потрібно бути великим стратегом, щоб прорахувати, що іранські ракети та "шахеди" долітають до американських військових баз у Катарі, Бахрейні, Кувейті, що вони здатні дістатися до ОАЕ та Саудівської Аравії. Чому Пентагон на чолі з Гегсетом цього не прорахував, загадка. Також зрозуміло, навіщо іранці атакують арабські країни регіону.По-перше, ці країни є союзниками США та підтримують дипломатичні відносини з Ізраїлем.По-друге, внаслідок атак вони зазнають значних економічних збитків, що в перспективі призведе до невдоволення місцевого населення.По-третє, закриття Іраном Ормузької протоки, атака на кілька танкерів, а також дроновий удар по найбільшому нафтопереробному заводу Саудівської Аравії Ras Tanura — тиск на США і світ невизначеністю щодо подальшого постачання нафти, газу й цін на них. З перекриттям протоки, через яку проходить близько 40% світового експорту нафти, ситуація дивна. Про її блокування заявив КВІР, проте офіційний Тегеран спочатку запевняв, що проходу танкерів не заважатиме. Це нагадує гру у доброго і злого поліцейського, мовляв, ми не хочемо, щоб інші страждали через дії американців. Але нафтотрейдери більше повірили злому поліцейському, в якого є ракети й дрони, тож заходити в протоку танкери не поспішають. На тлі ситуації в регіоні зупинили роботу підприємства з виробництва скрапленого газу в Катарі, закрилися нафтові й газові об’єкти в кількох країнах. Чим користуються спекулянти, які накручують ціни на нафту та скраплений газ. Серйозних фінансових збитків вже зазнали американські союзники Японія, Південна Корея, дуже залежні від вуглеводнів Перської затоки, а також Європа, яка отримує скраплений газ із Катару. Єврокомісія заспокоює: дефіциту газу нема. Стрибок цін на ринку пояснюють політичними мотивами. Тобто, стан на енергетичному ринку нині можна описати словосполученням "контрольований шок".З одного боку хочеться вірити у швидкий фінал військової операції США, тим більше після атак іранців на країни регіону під американські стяги зголошується ставати більше країн, з іншого — поки незрозумілий формат фіналу. Стратегія Трампа "в’яжемося у бійку, а там побачимо" працює так собі. Вчора він не виключив наземної операції в Ірані, яку багато військових аналітиків вважають завідома програшною для США. Паралельно глава Білого дому запропонував переговори з "новою" владою в Тегерані, але іранці, відчувши здатність маніпулювати ескалацією повітряними атаками на сусідів — союзників Штатів та цінами на нафту й газ сідати за стіл перемовин не поспішають. Аналітики майже одностайні в думці, що від затягування конфлікту страждатиме майже весь світ, однак є й ті, хто у виграші. Насамперед Росія та Китай. Перша — через зростання цін на нафту. Також Путін тепер може тицяти пальцем у Трампа, мовляв, напад на Україну у 2022 році не відрізняється від нападу американців на Іран. А ще чуємо з Європи хор проросійських (і за збігом обставин протрампістсьских) ультраправих, які вимагають скасувати заборону на імпорт російського газу. Своєю чергою, Китай хоч і зазнає збитків внаслідок зупинки нафтових танкерів, але вони незначні. Пекін має запаси раніше закупленої нафти, крім того, він наростить постачання з Росії. І так само, як вона, отримав нагоду тицяти пальцем у Трампа, зазіхаючи на Тайвань. Тож який зі сценаріїв — швидка перемога американців чи затяжна війна з розростанням на увесь світ — виглядає найбільш реалістичним? Ні перший, ні другий. Видається, йдеться про варіант переговорів, для яких шукають компромісну тему. Як американцям, так й іранській владі тривала війна не потрібна, адже наявні у неї ракети та дрони не безмежні. Тому конфлікт стане на паузу, коли сторони знайдуть, де зійтися посередині. Наприклад, Тегеран вкотре погодиться зупинити програму збагачення урану, а Трамп оголосить це своєю перемогою..

Очільник Кремля Володимир Путін намагається позиціонувати себе миротворцем і потенційним посередником між Іраном і країнами Перської затоки на тлі американсько-ізраїльської операції.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони констатували, що Путін розмовляв з декількома лідерами країн Перської затоки, включно з принцом Саудівської Аравії Мохаммедом бін Салманом аль-Саудом, королем Бахрейну Хамадом бін Ісу аль-Халіфу, еміром Катару шейхом Тамінои бін Хамадом аль-Тані та президентом Об'єднаних Арабських Еміратів Мохаммедом бін Заїдом аль-Нахайяном."У кожній із цих телефонних розмов Путін наголошував на готовності Росії сприяти стабілізації ситуації навколо Ірану та країн Перської затоки, а також на необхідності термінового вирішення конфлікту дипломатичними засобами", — зазначили експерти.Вони додали, що Путін похизувався, як "багато" Росія зробила в минулому для сприяння мирному врегулюванню ситуацій щодо ядерної програми Ірану та пошуку взаємоприйнятних компромісів."Путін намагається збалансувати підтримку відносин з партнерами, включно з Іраном, одночасно проводячи інформаційно-просвітницькі роботи з країнами Перської затоки та позиціонуючи себе як посередника у відповідь на зростання військової ескалації на Близькому Сході", — зробили висновок аналітики.В Інституті вивчення війни зауважили, що Путін також намагався позиціонувати себе як посередника між Іраном та країнами Перської затоки після ізраїльсько-іранської війни в червні 2025 року. Однак, окрім слів практичної допомоги він не надавав, тому деякі оглядачі назвали всі ці намагання "жалюгідними".Інші ключові висновки ISWІранські погрози суднам, що проходять транзитом через Ормузьку протоку, спричиняють значні стрибки світових цін на нафту, які, якщо продовжаться, можуть повернути назад понад рік падіння доходів від російської нафти.Союзники та партнери США на Близькому Сході повинні повчитися на багаторічному досвіді України в обороні від майже щоночі масштабних російських ракетних та безпілотних ударів, деякі з яких значною мірою складаються з ударних безпілотників іранського походження.Президент України Володимир Зеленський попередив, що Росія змінить ціль своїх далекобійних ракетних і безпілотних ударів, включивши до них українську логістику та водну інфраструктуру, розпочинаючи з весни 2026 року.Російські війська просунулися в напрямку Слов'янська та Покровська.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив під час учорашнього спілкування з журналістами, що ситуація в Ірані матиме певний вплив на Росію, адже Тегеран завжди вважався союзником Москви. До того ж під час цих подій чітко стала помітною слабкість режиму кремлівського диктатора Володимира Путіна..

Президент Володимир Зеленський запропонував направити на Близький Схід своїх найкращих експертів зі збивання іранських безпілотників типу "Шахед". Проте є одна умова.Про це повідомляє агентство Bloomberg. За даними журналістів, Україна відправить своїх експертів лише у тому випадку, якщо лідери цього регіону переконають російського диктатора Володимира Путіна погодитися на місячне перемир'я у війні проти України."Я б порадив наступне: лідери Близького Сходу мають чудові стосунки з росіянами. Вони можуть попросити росіян запровадити місячне припинення вогню", — відзначив гарант.За словами українського лідера, після укладення перемир'я Київ "надішле наших найкращих операторів безпілотників-перехоплювачів до країн Близького Сходу". Також він відзначив, що припинення вогню також може бути оголошено на два місяці або два тижні, "щоб ми могли допомогти країнам Близького Сходу захистити цивільне населення"."Безумовно, ОАЕ, Саудівська Аравія, Катар мають добрі стосунки, перш за все економічні, з Путіним. Ми можемо допомогти Ізраїлю так само", — додав Зеленський.Попередній контекст:Ізраїль розпочав атаку на Іран у суботу, 28 лютого. У центрі Тегерана пролунало декілька потужних вибухів. Своєю чергою, ізраїльський уряд оголосив надзвичайний стан через очікування іранських дій у відповідь.Водночас американський президент Дональд Трамп заявив під час спеціального виступу, який тривав понад вісім хвилин, що США знищать ракети Ірану та зрівняють його ракетну промисловість із землею. Також планується знищення іранського флоту.У відповідь під атакою Ірану опинився не лише Ізраїль. Тегеран обстріляв військові об'єкти США в Бахрейні, Катарі, Йорданії, ОАЕ, Кувейті та в Саудівській Аравії.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна підтримує іранський народ на тлі загострення ситуації в регіоні та звинуватила режим у Тегерані в терорі та репресіях. Водночас відомство закликало українців негайно залишити територію Ірану через загрозу безпеці.Велика Британія, яка нині головує в Раді Безпеки ООН, 28 лютого на запити Франції, Бахрейну, Колумбії, Китаю та Росії скликала екстрене засідання Радбезу.У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.Президент України Володимир Зеленський, коментуючи події на Близькому Сході, заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".Інформаційна агенція ісламської республіки (IRNA) в ніч на 1 березня підтвердила, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї загинув унаслідок ракетних атак США й Ізраїлю.Іран офіційно оголосив про початок безпрецедентної військової відповіді на ліквідацію верховного лідера країни Алі Хаменеї. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) готує удар, який, за його заявами, має змінити хід історії на Близькому Сході.Видання The Washington Post написало, що впродовж тривалого часу Ізраїль і Саудівська Аравія наполягали на обстрілах Ірану. Лише після їхнього лобіювання американський президент Дональд Трамп усе ж наважився віддати наказ про масштабну повітряну атаку..

Ситуація в Ірані матиме певний вплив на Росію, адже Тегеран завжди вважався союзником Москви. До того ж під час цих подій чітко стала помітною слабкість режиму кремлівського диктатора Володимира Путіна.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в понеділок, 2 березня."Мені здається, що Путін вже показав, який він союзник в Сирії, коли в принципі вони були неспроможні допомагати режиму Асада", — зауважив він.На переконання українського президента, так само росіяни продемонстрували і зараз свою слабкість, адже жодної підтримки Іран від своїх партнерів із Кремля не отримав."Тобто вони як союзники — нікчемні. Всі їхні сили, насамперед їхні збройні сили й інші формування, зараз перебвають в Україні. Більше сил у них немає", — констатував український президент.Він наголосив: те, що відбувається в Ірані, — це хороший сигнал, щоби Володимир Путін подивився, чим насправді закінчується диктатура.Раніше геополітичні експерти акцентували, що російські чиновники загалом засудили удари США й Ізраїлю по Ірану, що відповідає загальній російській риториці. Однак Москва обмежена в підтримці Тегерана, адже зацікавлена в перевантаженні відносин зі США.У неділю кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що смерть Алі Хаменеї — цинічне вбивство, яке порушує всі стандарти людської моралі та міжнародного права. У спеціальному листі очільник Кремля поспівчував президенту Ірану Масуду Пезешкіану з приводу вбивства Хаменеї.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія продовжує обережно підтримувати Іран. Окрім шаблонних засуджень після смерті верховного лідера Ірану Алі Хаменеї та декількох інших високопосадовців Ірану, інших різких заяв із Москви не прозвучало..

Угорський та словацький прем’єри Віктор Орбан і Роберт Фіцо зажадали створення слідчої комісії для вивчення стану трубопроводу "Дружба". Минулого тижня Володимир Зеленський поговорив із Фіцо. Але не факт, що дует шантажистів після цього розвалиться.TrueUA писав про причини останніх нападок Орбана та його словацького товариша Фіцо на Україну, — вони добиваються відновлення постачання російської нафти нафтогоном "Дружба", який перебуває на ремонті після пошкодження, завданого росіянами 27 січня. Офіційний Будапешт звернувся із запитом до Загреба щодо поставок російської нафти нафтопроводом Adria, але отримав відповідь, яка його не влаштовує, — хорвати відмовилися гнати саме російську нафту. Після цього Орбан знову взявся тиснути на Київ та на Євросоюзу, вимагаючи відновити постачання "Дружбою".Заблоковані українські гроші. Як Орбан рятує заробітки Росії на нафті  Протягом останніх днів відбулася низка важливих подій, на які варто звернути увагу. Перша: Орбан заблокував 90 мільярдів євро кредиту для України. З його погляду, зупинка транзиту російської нафти є "неспровокованим актом ворожості, що підриває енергетичну безпеку Угорщини". Він наполягає: Україна відмовляється відновити транзит з політичних міркувань. Важливо, що угорський прем’єр заблокував кредит саме на четверту річницю повномасштабного вторгнення, і це не збіг.Друга подія: у ніч із 22 на 23 лютого в Альмєтьєвську, що у Татарстані, стався вибух на ключовій нафтоперекачувальній станції Капєйкіно, яка обслуговує нафтопровід "Дружба". Туди прилетів "добрий дрон". Офіційний Будапешт жодним словом не згадує про цей вибух, який поставив під сумнів можливість найближчим часом перекачувати нафту "Дружбою", але продовжує висувати вимоги Україні та Євросоюзу, придумувати якісь слідчі комісії, які шпигуватимуть за нашим трубопроводом.Третя подія: 25 лютого Орбан розпорядився "посилити захист критично важливої ​​енергетичної інфраструктури."Це означає, що ми розгорнемо війська та обладнання, необхідні для відбиття атак поблизу ключових енергетичних об'єктів", — заявив він, вирішивши у такий у такий спосіб протидіяти… "українській загрозі", вигаданій ним самим.Згідно з Конституцією Угорщини, головнокомандувачем збройних сил є президент країни, а не прем’єр-міністр. Президентом є Тамаш Шуйок. Коли перед країною постає виклик, який потребує застосування армії, парламент створює раду оборони, в якій головує президент, а глава уряду лише входить до складу цього колегіального органу.Тобто Орбан не має права одноосібно видавати накази про розгортання військ, а якщо він такий наказ видасть, військові мають повне право його не виконувати. Крім того, будь-які дії збройних сил країн-членів НАТО узгоджуються з керівництвом Альянсу, особливо коли йдеться про прикордоння. Орбан із генсеком НАТО Марком Рютте нічого не узгоджував. Звідси напрошується простий висновок: ніякого розгортання армії не буде, єдине, що може зробити Орбан — заради телекартинки посилити поліцейські пости.Четверта подія: Орбан написав листа Володимиру Зеленському, в якому закликав змінити "антиугорську політику", вона, судячи зі змісту листа, полягає у зупинці нафтопроводу "Дружба". При цьому, нагадаємо, він вперто відмовляється змінювати маршрут постачання нафти на хорватський, йому конче потрібна саме російська нафта.Розрив рейтингів у 20 пунктів. Як до Орбана прилетів бумерангП’ята подія заслуговує окремого аналізу. Днями оприлюднили результати соцопитування компанії Median, згідно з яким серед усього населення, яке має право голосу, опозиційна партія "Тиса" Петера Мадяра випереджає правлячу "Фідес" на 11 процентних пунктів. Водночас серед виборців, які точно підуть на дільниці, перевага опозиції зростає до 20 пунктів. У "Тиси" 55%, у "Фідес" — 35%. Орбан уже не може зупинити кампанію, вибудувану на українофобії та критиці європейських інституцій, тому підвищує градус, ідучи на радикальне протистояння й провокуючи на різку відповідь.Втім, у жорсткого підходу України до Орбана є критики, які вважають, що образ українців як ворогів діє на чималу частину угорських виборців. Тому Київ має проявити гнучкість, щоб позбавити "Фідес" козирів. Чи мають рацію ці експерти?Лідер "Тиси" Мадяр каже: квітневі вибори до парламенту будуть референдумом "або Європа, або диктатори". "Питання в тому, чи продовжить Угорщина ці 16 років занепаду, чи ми вирушимо до Європи та розвитку, приєднавшись до поляків, словенців, чехів та країн Балтії", - заявив він. Звучить гарно, проте не слід забувати, що кампанія триває і політтехнологи Орбана вдаються до брудних технологій. Нещодавно на партійній сторінці "Фідес" у Facebook розмістили ролик, створений за допомогою ШІ, з кадрами розстрілу полонених солдатів і звинуваченнями на адресу Брюсселю та опозиції у "втягуванні угорців у війну". Мадяр назвав це відео "огидним та обурливим".Проте, пише Reuters, опитування 21 Research Centre показало результати орбанівських маніпуляцій: 23% виборців вважають, що в разі перемоги "Тиса" втягне Угорщину у війну в Україні, серед прихильників "Фідес" "так" відповіли 57%. Шокуючі цифри, які, втім, свідчать, що попри значне відставання від "Тиси" партія Орбана, аби наздогнати лідера, може вдатися до будь-чого, навіть до імітації замаху на прем’єра чи оголошення надзвичайного стану. Він чудово розуміє ціну втрати влади після 16 років правління.За скільки продається "Дружба"З того, як чинить Орбан, можна припустити, що його стратегія — примусити Україну та ЄС додати йому хоча б кілька пунктів до рейтингу. Якщо роботу "Дружби" продовжать, він назве це своєю перемогою. Коли ж ні, цинічний прем’єр Угорщини хоче, аби Євросоюз купив у нього згоду відмовитися від постачання російської нафти. І купив дорого. Український президент під час телефонної розмови запросив словацького прем’єра до України. Ймовірно, це стало кроком для зниження напруги у відносинах між країнами. На відміну від Орбана, Фіцо і раніше проявляв гнучкість, зокрема, він підтримує членство нашої держави в Євросоюзі. А поки в Києві намагаються розколоти дует Орбана і Фіцо, в Брюсселі шукають, як зламати вето на кредит для України.Видання Politico аналізує варіанти обходу блоку Орбана, вони — небездоганні, але лідери Євросоюзу готові спробувати. Серед таких — залучення до контактів генсека НАТО Марка Рютте, з яким в Орбана непогані стосунки, використання юридичного шляху, який забороняє країнам-членам блокувати рішення інших країн-членів, якщо вони не беруть участі у механізмах "посиленої співпраці" (стаття 327 Договорів ЄС), або ж кредит для Угорщини на 16 млрд євро в межах інструменту SAFE (програма переозброєння ЄС). Напевно, третій варіант і стане ціною відмови Орбана від "Дружби" та блокування 90 млрд євро для України. Та це глобально не вирішує ключову проблему з цим політиком, — наступного разу він знову щось заблокує і шантажуватиме, доки не отримає свого.Всі дуже сподіваються на поразку його партії, до цього все йде, але все ж у Євросоюзу обов’язково має бути план "Б" у вигляді глибокої реформи процедур ухвалення рішень. Інакше на місце Орбана прийде його аналог, тільки в іншій країні, і далі розвалюватиме ЄС із середини..

Росія продовжує обережно підтримувати Іран. Окрім шаблонних засуджень після смерті верховного лідера Ірану Алі Хаменеї та декількох інших високопосадовців Ірану, інших різких заяв із Москви не прозвучало.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони констатували, що Володимир Путін 1 березня надіслав президенту Ірану Масуду Пезешкіану лист, в якому висловив співчуття з приводу смерті Хаменеї, членів його родини та декількох іранських чиновників внаслідок американо-ізраїльських ударів."Путін розкритикував смерть Хаменеї, назвавши її "вбивством", скоєним у "цинічний спосіб" проти "людської моралі та міжнародного права", але не згадав про США чи Ізраїль", — зауважили експерти.Водночас Міністерство закордонних справ Росії висловило обурення смертю людей і розкритикувало США й Ізраїль за "полювання" на лідерів Ірану, що порушує міжнародне право та принципи "цивілізованих міждержавних відносин". МЗС Росії повторило свої заклики до припинення бойових дій і відновлення дипломатичного діалогу, а також розкритикувало жертви серед цивільного населення в країнах Перської затоки, пошкодження цивільної інфраструктури та ймовірне припинення судноплавства через Ормузьку протоку.Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 1 березня провів окремі розмови з міністром закордонних справ ОАЕ Абдуллою бін Заїдом Аль Нахаяном, прем'єр-міністром і міністром закордонних справ Катару шейхом Мохаммедом бін Абдулрахманом Аль Тані та міністром закордонних справ Китаю Ван І щодо американсько-ізраїльських ударів по Ірану.Лавров і Ван спільно запропонували координувати дії з Радою безпеки ООН, МАГАТЕ й іншими міжнародними організаціями, щоби допомогти "стабілізувати" ситуацію."Шаблонні відповіді Росії продовжують підкреслювати обмеження можливостей підтримувати Іран і асиметрію російсько-іранських відносин. Кремль, імовірно, залишатиметься обмеженим власними воєнними зусиллями в Україні та бажанням отримати поступки від США, не жертвуючи своїми цілями в Україні", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWЄвропейські держави продовжують придушувати російські «тіньові флоти», які порушують міжнародні санкції.Українські війська нещодавно просунулися в тактичному районі Добропілля.Російські війська нещодавно просунулися поблизу ділянки фронту Костянтинівка — Дружківка.Нагадаємо, вчора Центральне командування збройних сил США повідомило, що під час проведення масштабної операції проти Ірану "Епічна лють" загинули троє військовослужбовців США, ще п'ятеро отримали серйозні поранення. Американське командування продовжує активну фазу бойових дій, забезпечуючи відповідні заходи реагування у зоні конфлікту..

Кремль планує використати свою відмову від військового втручання в іранський конфлікт як новий інструмент для виправдання агресії проти України та зміцнення власних позицій. Москва розраховує переключити увагу світу на нібито "нездатність" Заходу дотримуватися міжнародних норм, намагаючись замаскувати власну бездіяльність перед союзниками.Про це повідомляє Politico.Коли 28 лютого вранці Тегеран здригався від бомбардувань США та Ізраїлю, його головний дипломат набрав номер Москви. На іншому кінці лінії, згідно з офіційною заявою РФ, міністр закордонних справ Сергій Лавров висловив співчуття своєму іранському колезі та пообіцяв "усну" підтримку.Таким чином Іран став черговою країною після Сирії та Венесуели, яка на власному досвіді відчула, що означає партнерство з Росією, а що — ні. З моменту початку повномасштабної війни в Україні чотири роки тому Кремль грав м'язами риторики як прапороносець так званого "багатополярного світу". Але у вирішальні моменти, коли лідери союзних країн опинялися під ударом, реакція Москви "на землі" була помітно млявою.Спочатку наприкінці 2024 року сирійський президент Башар Асад зрозумів, що підтримка Росії не гарантує виживання його режиму, коли повстанці увірвалися до Дамаска. Президент Венесуели Ніколас Мадуро, який з початку цього року перебуває в американській тюремній камері, також матиме час поміркувати, де був Кремль у його скрутну хвилину. А сьогодні президент США Дональд Трамп оголосив, що верховного лідера Ірану аятолу Алі Хаменеї було вбито під час штурму Тегерана. Іран ризикує стати черговим прикладом прірви між гучними заявами Кремля про протистояння американській гегемонії та реальним світом, де ця гегемонія проявляється дедалі виразніше.Лише символічна підтримкаДля Тегерана така млява реакція Москви не мала стати несподіванкою. Це було очевидно ще з минулого літа, коли під час 12-денної війни з Ізраїлем (яка включала масований удар США по іранських ядерних об’єктах) високопосадовці РФ так само обмежилися засудженнями без жодних дій.У наступні місяці Москва намагалася мінімізувати репутаційні збитки. Вона захищала право ісламського режиму придушувати протести, для чого, за деякими даними, використовувалася російська військова техніка. Згідно зі звітом Financial Times, у грудні Росія погодилася надати Тегерану сучасні переносні зенітно-ракетні комплекси на суму 500 мільйонів євро, поки той готувався до другої атаки США.Також Москва публічно позиціювала себе як посередника між США та Іраном, пропонуючи зберігати запаси збагаченого урану на своїй території. Символічно, що цього місяця іранський та російський флоти провели спільні навчання в Оманській затоці, хоча Москва надала лише один військовий корабель. Помічник президента РФ Микола Патрушев згодом оголосив про подальші навчання за участю Китаю в Ормузькій протоці.Проте, коли в суботу справа дійшла до діла, про надання Москвою військової допомоги Тегерану навіть не йшлося. Формально Росія не зобов’язана цього робити: хоча у квітні 2025 року країни підписали договір про стратегічне партнерство, він не містив пункту про взаємну оборону."Хочу наголосити, що підписання договору не означає створення військового союзу з Іраном чи надання взаємної військової допомоги", — уточнював тоді в Держдумі заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко.Це означало, що поки Іран постачав Москві дрони "Шахед" та ракети для війни в Україні, Кремль не збирався приєднуватися до Тегерана в його битві. Після суботнього нападу користувачі соцмереж згадали коментарі Путіна від червня 2025 року на Санкт-Петербурзькому економічному форумі, де він виправдовував "нейтральну" позицію Росії під час першої атаки на Іран. Він зазначив, що в Ізраїлі проживає близько двох мільйонів колишніх громадян СРСР: "Сьогодні це майже російськомовна країна. І ми, звісно, враховуємо цей фактор".Гра на випередженняВідмова Росії втрутитися — це безсумнівний удар по її репутації. Але Москва сподівається отримати з цього власну вигоду, відвертаючи увагу від своєї пасивності та акцентуючи на "нездатності США дотримуватися міжнародних норм". Ця ситуація також, імовірно, зміцнить жорстку позицію Кремля щодо України, яку він послідовно називає "захисним кроком проти агресії Заходу". "Буде важко переконати Путіна, що він колись помилявся щодо небезпеки з боку Заходу", — написав у Telegram російський політолог Володимир Пастухов. — "Тим, що сумніваються він вкаже на Тегеран і скаже: "Це могли бути ми".Як мінімум, якщо мирні переговори щодо України за посередництва США зірвуться, Москва вже має готові тези. Одним із перших у суботу відреагував Дмитро Медведєв: "Миротворець" знову за своє", — написав він у X про Трампа. — "Переговори з Іраном були лише прикриттям. Усі це знали".Радник Кремля Федір Лук'янов додав, що події в Ірані доводять "абсолютну безглуздість" дипломатії з Трампом. Москва дуже сподівається, що її союзники запам’ятають саме цей меседж, а не її власну бездіяльність.Нагадаємо, 1 березня кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що смерть Алі Хаменеї — цинічне вбивство, яке порушує всі стандарти людської моралі та міжнародного права..