Кирило Іванішин

Поліграф з’явився на початку XX століття як технічне рішення для виявлення брехні. Відтоді він зарекомендував себе як ефективний інструмент, зокрема у сфері кримінальних розслідувань. Сьогодні "детектор брехні" використовують у всіх силових структурах України. Його застосовують як у роботі з персоналом, так і під час слідчих дій. В умовах повномасштабної війни значення поліграфа лише зросло. Один із прикладів — встановлення місця масового поховання цивільних осіб у Київській області після деокупації: інформацію вдалося отримати саме під час тестування на поліграфі полонених військових РФ.Як працює поліграф в умовах війни, які виклики постають перед фахівцями та як цей інструмент допомагає оперативним підрозділам — про це розповів головний оперуповноважений Департаменту карного розшуку Національної поліції, підполковник поліції Віталій Ялоха в інтерв'ю TrueUA. У Національній академії внутрішніх справ він проводить заняття для оперативників, під час яких ділиться практичними кейсами та досвідом використання поліграфа в розслідуванні крадіжок, шахрайств, грабежів, розбоїв і викрадень транспортних засобів.— Для чого потрібно проводити такі заняття з чинними працівниками силових структур? Адже навряд чи можна навчитися працювати з поліграфом за кілька лекцій.— Звісно. Але ми проводимо такі зустрічі, наприклад, у межах курсу підвищення кваліфікації працівників поліції, які вони періодично проходять у НАВС, для кращого узгодження роботи між різними підрозділами. Тобто, щоб ще раз нагадати про алгоритми взаємодії з поліграфологами, поглибити знання оперативних працівників щодо актуальності використання такого інструменту як поліграф, а також ознайомити з особливостями його застосування при розкритті злочинів.— Можете навести якийсь приклад із власної практики, як за допомогою поліграфа вдалося розкрити злочин?— Наприклад, вдалося виявити тіло людини, яка вважалася безвісно зниклою кілька років, під час опитування підозрюваної особи в іншій справі. Тоді я тільки починав працювати поліграфологом. Рештки тіла ми згодом знайшли у вигрібній ямі на території домоволодіння підозрюваного.— Тобто людину спочатку підозрювали у скоєнні іншого злочину?— Так, у вбивстві. Але також були підозри, що вона причетна або має інформацію щодо зникнення. До речі, саме завдяки опитуванню на поліграфі полонених російських військових вдалося знайти невідоме захоронення українців, убитих під час окупації Київської області.— Цікаво, чому люди, винні у скоєнні злочинів, погоджуються проходити поліграф? Невже сподіваються його обдурити? Взагалі це можливо?— Поліграф — ні. Бо це просто пристрій, який фіксує фізіологічні зміни в організмі. А от спробувати ввести в оману поліграфолога — можна. Але якщо у фахівця достатньо досвіду, зробити це майже неможливо. Чому погоджуються? Можливо, це закладено в людській природі. Хтось вважає, що зможе протидіяти. До того ж зараз усі шукають "поради" в Інтернеті.— А якими способами намагаються обдурити? Приймають якісь медичні препарати?— У тому числі. Але якщо людина перед тестуванням застосувала методи протидії — це вже сигнал для поліграфолога: особа, ймовірно, щось приховує. Згадайте телерекламу валер’янки, де людина нібито легко пройшла тест після її вживання. Вибачте, але поліграф одразу покаже, що організм перебуває у зміненому стані.Знаєте, як відбувається відбір персоналу до силових структур у США? Там проходження поліграфа — обов’язкове. Якщо людина приходить на тестування після вживання препаратів або використання інших засобів протидії, це вже вважається проявом нещирості. А отже, робиться припущення, що така особа у майбутньому може бути недоброчесною. І її одразу відсіюють.До речі, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", проходження поліграфа також є обов’язковим під час прийому на службу.— А якщо кандидат зовсім молодий? Наприклад, студенти та курсанти, які щойно закінчили Національну академію внутрішніх справ, і не мають значного життєвого досвіду?— Ну, у 22 роки в них уже є певний життєвий досвід. Ми ж не про скоєння злочинів говоримо. Наприклад, цікавить, чи вживала особа наркотики. Усе залежить від конкретних запитань, які стосуються специфіки того чи іншого підрозділу. Адже в нас є підрозділи з вузькою спеціалізацією — наприклад, департамент протидії наркозлочинності. В інших можуть бути свої критерії.— Розкажіть, як ви стали поліграфологом.— Я багато років працював у відділі з розкриття злочинів проти життя та здоров’я особи. 2020 року керівник нашого підрозділу запропонував мені здобути нові навички, які могли б стати додатковим інструментом для розкриття тяжких злочинів. Якраз у той час вітчизняна поліграфолог Тетяна Морозова, яка викладала методику виявлення прихованої інформації, набирала спеціальний курс із десяти правоохоронців — саме з кримінальних підрозділів. Щоб потрапити на навчання, потрібно було пройти співбесіду, адже Тетяна Романівна відбирала людей за певними якостями: хороша пам’ять, терплячість, емпатія, розуміння людської психології тощо.На той момент я ще не мав спеціальної психологічної освіти. Але певне розуміння психології було — допоміг 18-річний досвід роботи в карному розшуку. Цей досвід також враховували, адже курс був розрахований саме на таких фахівців.Нам викладали за вітчизняною методикою виявлення прихованої інформації, адаптованою до українських реалій і менталітету. Наприклад, якщо ви тестуєте на поліграфі представників ромської національності, треба розуміти, що через національні традиції в них буде інша реакція на такі речі, як крадіжка.— Наскільки важко навчатися на поліграфолога?— Багато залежить від викладача та самого здобувача освіти. Наприклад, значна увага приділяється самостійному навчанню. Це професія, що потребує постійного самовдосконалення.— Де в Україні навчають на поліграфологів?— Є кілька державних вишів, а також підготовку відповідних спеціалістів, проводять приватні школи. Обов’язковою вимогою, згідно з чинним законодавством, є надання документа державного зразка про проходження курсу. Таке навчання є додатковим, тобто потрібно вже мати базову освіту не нижче рівня бакалавра.Крім того, як я вже зазначав, постійна робота над собою є необхідною. Треба мати бажання розвиватися, адже ця професія вимагає руху вперед. Я, наприклад, нещодавно здобув диплом психолога, бо відчував нестачу відповідних знань.Якщо говорити про структуру МВС, то у разі, коли працівник виявляє бажання пройти курс, він проходить певний відбір, співбесіду. Є відповідний підрозділ, що займається комплектуванням і організацією навчання, де оцінюють досягнення кандидата у професії, рівень освіти та наявні навички. Конкурс серйозний — після співбесіди приблизно половину кандидатів відсіюють.— Ви згадали, що багато залежить від досвіду поліграфолога. А як бути початківцям?— Потрібно вчитися, розвиватися, спілкуватися з колегами, зокрема й поза межами Нацполіції, наприклад, із психологами. Я є членом Всеукраїнської асоціації поліграфологів, яка налічує понад 300 фахівців. Там багато досвідчених професіоналів, до яких завжди можна звернутися за порадою.— До речі, наскільки в Україні відчувається потреба в таких фахівцях?— Поліграфологів працює чимало, але потреба все ще існує. Під час війни зростає кількість злочинів, зокрема кваліфікованих, які вимагають глибших знань. Злочинці теж не стоять на місці — навчаються, розвиваються, адаптуються. А поліграф — є, та залишається якісним та дієвим інструментом, що зарекомендував себе як ефективний засіб отримання інформації, яка сприяє розкриттю злочинів.— Крім зростання кількості злочинів, які ще зміни внесла війна у вашу роботу?— Наприклад, з’явилися колаборанти, державні зрадники. Дехто під час окупації був змушений до співпраці з ворогом. Поліграф — це лише пристрій, він не звинувачує, а допомагає підтвердити або спростувати факти. Не всі, хто проходить опитування (тестування), є винними. Результати дослідження можуть довести й непричетність людини. Один справді міг діяти вимушено, а інший — свідомо допомагав. Кожен випадок потребує індивідуального підходу.— Перший поліграф сконструювали понад сто років тому. Техніка не стоїть на місці. Чи з’явилося щось нове останнім часом?— Нещодавно були розроблені нейрогаджети, які фіксують мозкову активність людини. До речі, це українська розробка.Втім, наразі в Національній поліції ми користуємося двома основними апаратами — американським AXCITON та вітчизняним "Рубіконом". Вони використовують кілька каналів для збору інформації про фізіологічні реакції людини на стимули (запитання): дихання, функціонування серцево-судинної системи, шкірно-гальванічні реакції, наповненість судин кров’ю (до речі, цей показник особливо інформативний, якщо опитуваний приймає медичні препарати), мікрорухи тощо.— У яких випадках не можна проводити тестування на поліграфі?— Існує категорія осіб, яким протипоказане проведення такого дослідження. Це, зокрема, люди з психічними розладами, у стані гострого больового синдрому або інтоксикації організму. Також тестування не проводять вагітним та особам, які на постійній основі приймають сильнодіючі медичні препарати, зокрема психотропні засоби, що змінюють свідомість.— Яка правова база регулює роботу поліграфологів? Чи визнаються результати досліджень у суді?— Діяльність поліграфологів у системі Національної поліції регламентується наказом Міністерства внутрішніх справ №920. У межах досудового розслідування проведення дослідження можливе за умови наявності підстав та постанови слідчого про залучення спеціаліста, доручення. При цьому всі поліграфологи повинні мати дипломи державного зразка.Результати, отримані за допомогою поліграфа, можуть бути використані в судовому процесі як доказ — за умови, що дослідження було проведене у межах судової експертизи. У такому випадку висновки мають ту саму процесуальну силу, що й результати інших видів експертиз, наприклад, балістичної чи трасологічної.Водночас висновки, складені поза межами судової експертизи, самостійно не визнаються судом як доказ — лише в сукупності з іншими матеріалами.Дуже важливо дотримуватись чіткої методики. Наприклад, якщо це вчинено тяжкий особливий злочин, нам треба вихід на доказову базу. Дослідження має завершуватися конкретним результатом, а не просто словами: "Ви пройшли або не пройшли поліграф". Особливо у справах про тяжкі злочини, де необхідне підтвердження у вигляді матеріальних доказів: знаряддя злочину, тіла, інших об’єктивних даних.Саме тому ключовим завданням поліграфолога, який працює за методикою виявлення прихованої інформації, є не лише фіксація реакцій, які можуть свідчити про причетність до певного правопорушення, а й допомога у встановленні фактів, які мають доказову вагу — докази.

У ніч на понеділок, 23 червня, внаслідок чергової масованої атаки Росії у Шевченківському районі Києва зазнала значних руйнувань медична клініка Santér. Вибухова хвиля вибила вікна та двері, місцями обвалила стіни. Про це повідомила TrueUA лікарка-онкогінекологиня та співзасновниця клініки Катерина Харченко. За її словами, знищено дороге медичне обладнання, без якого клініка не може працювати."Усе, що ми розробляли протягом п’яти років і будували з такою любов’ю, не пропрацювало і року", — розповіла Катерина Харченко. На щастя, серед пацієнтів та персоналу ніхто не постраждав. Проте клініка тимчасово припинила роботу, і її відновлення потребуватиме значного часу та фінансової підтримки.Santér — це клініка нового покоління, що спеціалізувалася на гінекології, мамології, дерматології, естетичній медицині, дерматоонкології, алергології, урології, онкології та хірургії. Її відкрили менш як рік тому.Підтримати клініку та слідкувати за новинами щодо відбудови у соцмережах Santér можна за цим посиланням: https://www.instagram.com/santer.kyivОбстріл Києва 23 червня: що відомоУ ніч на понеділок, 23 червня, російські окупанти масовано вдарили по Києву безпілотниками типу "Шахед", а також випускали ракети. Через рашистський обстріл у Шевченківському районі зруйновано один з під’їздів п'ятиповерхового житлового будинку. Крім того, вибуховою хвилею пошкоджено вікна сусіднього 25-поверхового будинку, згоріли машини, припарковані поруч. Також вибиті вікна у ще семи будинках району.У Святошинському районі пошкоджені офісні приміщення, заклад харчування та торгівельні павільйони біля однієї зі станцій метро.У Солом’янському та Голосіївському районах руйнувань зазнали бізнес-центри та автомобілі, а в Подільському внаслідок атаки ворога вибиті вікна у житлових багатоповерхових будинках.У Дарницькому районі пошкоджено приватний будинок.Нагадаємо, що станом на 20 годину відомо про дев'ятьох загиблих й 25 постраждалих осіб внаслідок нічної атаки. Серед них — двоє дітей і вагітна жінка. У Шевченківському районі столиці російська ракета забрала життя 11-річної дівчинки та її мами.

У ніч на понеділок, 23 червня, російські окупанти масовано вдарили по Києву безпілотниками типу "Шахед", а також випускали ракети. Спершу повідомлялося про пошкодження у Солом'янському, Голосіївському та Дарницькому районі, а пізніше стало відомо про серйозні наслідки ворожої атаки у ще кількох локаціях.TrueUA із посиланням на місцеву владу та рятувальників інформує про ситуацію у цих районах Києва.Святошинський районЯк повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, під час атаки пошкоджено один з виходів станції метро "Святошин" та прилеглу територію — зупинку."Тут постраждали двоє людей. Їм надали допомогу на місці, без госпіталізації", — поінформував Ткаченко.Пізніше Київська міська державна адміністрація зазначила, що один з виходів зі станції метро "Святошин" — №8 — до Чорнобаївської площі (Героїв Бресту), в сторону мосту, тимчасово зачинено. Решта входів/виходів працюють у штатному режимі, до того ж графік роботи станції не змінено — метро функціонує без перебоїв.Крім того, у Святошинському районі сталося загоряння даху будівлі бізнес-центру, за іншою адресою — виникла пожежа у чотириповерховій офісній будівлі на площі 800 кв. м.Подільський районВнаслідок атаки  сталося займання автомобіля.Шевченківський районПошкоджено перекриття четвертого та п'ятого поверхів п'ятиповерхівки з частковим руйнуванням даху. Сталася пожежа автомобілів у дворі будинку.Як повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій, за допомогою автодрабини та триколінної драбини проводиться евакуація мешканців будинку. Наразі врятовано сім людей, з них одну вагітну жінку. Солом'янський районТут горить дах нежитлової будівлі. Також виникла пожежа у приватному секторі. Відомо про двох постраждалих у цьому районі — їх госпіталізували.Дарницький район"Фіксуємо також наслідки атаки у Дарницькому районі, попередньо — без пожежі та постраждалих", — повідомив Ткаченко.Деснянський районУ дворі житлового будинку виникла вирва.Голосіївський районВнаслідок атаки пошкоджено два автомобілі та бізнес-центр. Інформація щодо постраждалих встановлюється.О 02:30 у столиці лунала серія вибухів — моніторингові канали повідомляли про пуск швидкісних цілей на столицю.

У ніч на понеділок, 23 червня, російські загарбники масовано атакують Україну ракетами й ударними безпілотниками типу "Шахед". Найбільше цілей прямують на столицю — там лунають гучні вибухи, працює протиповітряна оборона. Станом на зараз відомо про двох постраждалих."Дуже багато дронів на Київ. Країна-терорист Росія вкотре проявляє своє нутро. Кияни, варто залишатися в укриттях до відбою та перечекати загрозу. Ворог атакує хвилями, з різних напрямків на Київ заходять ворожі ударні БпЛА", — повідомляв начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.TrueUA із посиланням на місцеву владу інформує про ситуацію у різних районах Києва.Солом'янський районТут горить дах нежитлової будівлі. Також виникла пожежа у приватному секторі. Відомо про двох постраждалих у цьому районі — їх госпіталізували.Дарницький район"Фіксуємо також наслідки атаки у Дарницькому районі, попередньо — без пожежі та постраждалих", — повідомив Ткаченко.Голосіївський районВнаслідок атаки пошкоджено два автомобілі та бізнес-центр. Інформація щодо постраждалих встановлюється.О 02:30 у столиці лунала серія вибухів — моніторингові канали повідомляли про пуск швидкісних цілей на столицю.

Військові, які після тяжких поранень на фронті дивом залишились в живих, зазвичай, називають момент свого порятунку другим днем народження. Та для 24-річного буковинця Вадима Гільчука ця фраза набула в житті буквального значення: ворожа міна ледь не обірвала життя захисника якраз в день його появи на світ. Втім, життя не просто перемогло, а відкрило для хлопця нові кар’єрні можливості й тепер ветеран представляє Україну на міжнародній спортивній арені. Своєю історією колишній військовий поділився з нашим виданням.Мрія, що стала професієюВадим Гільчук родом з села Біла, що Чернівецькій області. Досягнувши повноліття, підписав контракт з Державною прикордонною службою. Здебільшого — ніс службу на західних кордонах України.В день повномасштабного вторгнення йому зателефонували з його загону та наказали з'явитися на службі. Прикордонників укомплектували зброєю. Спочатку Вадима разом з колегами по службі перекинули на Північ — на кордон з Білоруссю, а в лютому 2023 року він потрапив на оборону Бахмута."Гасло прикордонників — перші з честю, бо перший бій завжди приймають прикордонники. Тоді збирали зведений загін з кожного підрозділу. Мене одразу перевели в Третій прикордонний загін, а потім я опинився під Бахмутом", — згадує військовий.Бої за місто тоді були запеклими. Вадим пригадує, що було важко, але страху не відчувалося. Під час свого другого бойового виходу військовий дістав важке поранення і ледь не загинув. Це сталося 19 лютого 2023 року, у день його народження."Я відходив від свого першого бойового виходу, коли у нас загинуло троє людей з групи. Та потім в підвал, де ми перебували, зайшов командир і сказав, що йдуть постійні штурми і треба знову збиратися та йти відбивати атаки", — пригадує ветеран.Вадим з побратимами розумів, що ситуація критична і встояти невеликою кількістю військових проти ворожої орди шансів небагато. Втім, наказ є наказ, то ж прикордонникам довелося вступити в бій. Росіяни вже суттєво просунулися в міській забудові, тому Вадим фактично заходив на ворожі позиції.На тлі запеклих вуличних боїв чоловік з побратимами зайняли оборону в покинутій хаті. У сусідній будівлі, буквально за 70 метрів від прикордонників, облаштувався ворог."Вони чекали, ми чекали, але хтось мав почати бій. Я побачив ворога і відкрив вогонь. І з цього почалася запекла сутичка між нами та ними. Наші поклали в сусідній хаті двох людей, а потім прилетіла в нашу хату 120-мм міна, але вона не розірвалася", — розповідає Вадим.Зробивши ризиковану вилазку, побратим нашого героя вбив ще двох окупантів, тим самим розчистивши шлях для відходу групи. Втім, відступати прикордонникам не дозволили — треба було тримати оборону. В цей час почався масований артилерійський обстріл."Вони стріляли вже і по нам, і по своїм, без розбору", — каже військовий. В результаті — влучила ще одна міна. І вона розірвалася…"Мені відірвало обидві ноги, а мій побратим тоді стік кров'ю, а потім загинув…" — з болем згадує Вадим.Захиснику швидко надали першу допомогу, наклали турнікети, а потім він втратив свідомість. Отямився військовий від відчуття, що його кудись тягнуть."Мене тягнули по вулиці до евакуаційної автівки. Вона чекала метрів в п'ятистах від нас і весь цей шлях мене тягнули по землі", — говорить ветеран."Мене підтримувало все село" Два дні після поранення Вадим провів в комі. Прокинувся у Дніпрі в лікарні та зрозумів, що одну ногу втратив повністю, а інша — ампутована вище коліна. За словами військового, це не змусило його впасти у відчай, адже там, на полі бою, чоловік взагалі вже прощався з життям і думав, що засинає востаннє"Коли мені відірвало ноги, то я думав, що помираю. Це важко описати словами. Очі закриваються, і думаєш, що прийшов твій час. А потім ти просинаєшся в лікарні й розумієш: "О! Я живий". Без ніг, але живий", — розповідає військовий.Вадиму пощастило. В підтримку військового "включилася" родина і майже все його село."Люди робили все, щоб я зміг нормально прожити цей період. Це дуже сильно допомогло", — каже хлопець.Лікування і реабілітація тривали довго. Коли ж настав час протезуватися, спеціалісти реабілітаційного центру вагалися, чи варто їм взагалі братися за такий складний випадок. Та все ж ризикнули й розробили для Вадима спеціальний корсет з протезом.Згодом, американська місія подарувала чоловікові більш технологічні "ноги", і зараз Вадим вже більш-менш впевнено почується при ходьбі.Шлях чемпіонаА от спортивної впевненості військовому точно не бракує. Ще під час реабілітації військовий серйозно захопився спортом. Згодом від друга Вадим дізнався про ветеранські змагання з адаптивного спорту Invictus Games та Air Force. Ветеран одразу пройшов відбір і під час перших змагань виборов для України два "золота" в паверліфтингу і волейболі сидячи, а також "срібло" у веслуванні на тренажерах.Зараз Вадим дотичний до організації ветеранських спортивних активностей в Україні. Разом з однодумцями хоче назбирати кошти на центр спортивної реабілітації, щоб готувати ветеранів для міжнародних змагань та прославляти Україну."Україна бореться багато років. Це боротьба за справедливість. Здатися — неможливо", — резюмував Вадим Гільчук.Отримати допомогу українцям з інвалідністю можна на сайті організації EnableMe Ukraine. Ви можете поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу у спільноті EnableMe.

Російський диктатор Володимир Путін видав нову порцію заяв, які стосуються переговорів з Україною та останнього удару по Києву — в ніч на 17 червня, коли загинули десятки й постраждали понад сотня людей. Зокрема, він вкотре повторив наративи своєї пропаганди про нібито "нелегітимність" президента України Володимира Зеленського. Слова очільника Кремля цитують російські ЗМІ у рамках Петербурзького міжнародного економічного форуму.Чи готовий диктатор зустрічатися із Зеленським"Ми готові зустрічатися... я готовий зустрічатися з усіма, зокрема й із Зеленським... Якщо українська держава довіряє комусь вести переговори, заради Бога, нехай це буде Зеленський", — сказав Путін під час спілкування з російськими журналістами.Він заявив, що питання полягає в тому, хто підписуватиме документи. Зокрема, він знову почав розповідати, що Зеленський нібито нелегітимний."Там написано, що в умовах воєнного стану вибори не проводяться. Це правда. Але ніде не написано, що (продовжуються — ред.) права президента — ні, все. Чому я це кажу, нам байдуже, хто веде переговори, навіть якщо це чинний глава режиму, я навіть готовий зустрічатися, але якщо це буде якийсь завершальний етап, щоб не сидіти там і щось ділити нескінченно, а поставити крапку - підпис має стояти легітимної влади", — сказав диктатор.Резюмуючи, він додав, що в іншому випадку прийде наступна влада — "і викине це все в смітник".Цинічна заява Путіна про удар по Києву вночі 17 червняПрокоментував Путін і російський удар по Києву ніч на 17 червня — зокрема, атаку на житлові будинки. Диктатор заперечив, що обстріл був спрямований на цивільне населення. Адже, за його словами, "якби журналісти бачили, як нашими ракетами були знищені цілі житлові квартали, вони навряд чи могли б вам про це щось розповісти", адже "вони б не залишилися в живих"."Якщо вони (журналісти, — ред.) щось і бачили, то з боку. І удар був не по житлових кварталах, а по об'єктах оборонно-промислового комплексу, по заводах, які виробляють військову техніку. Одна з цілей "спеціальної військової операції" — демілітаризація України", — сказав глава Кремля.Нагадаємо, російські окупанти вночі 17 червня здійснили масовану комбіновану повітряну атаку на столицю й Одесу, випустивши понад 400 дронів та 30 ракет. Внаслідок обстрілу столиці загинуло 28 людей, більшість із яких жертв (23 людини) перебували в ураженому будинку у Солом'янському районі Києва, куди влучила ракета Х-101.

У ніч на вівторок, 17 червня, російські окупанти атакували столицю крилатими ракетами. У місті лунала серія вибухів.Ворожі цілі було зафіксовано після 03:30. Військові повідомляли про рух ракет на Київ.Близько 03:50 Київ здригнувся від низки вибухів. .

У ніч на вівторок, 17 червня, російські окупанти масовано атакували столицю України ударними безпілотниками типу "Шахед", а також ракетами. Станом на зараз пошкодження зафіксовано у 12-ти локаціях, відомо про 16 постраждалих.Як повідомляє мер Києва Віталій Кличко, зʼявилася інформація, що під час обстрілу помер 62-річний громадянин Сполучених Штатів Америки."Під час атаки на Київ у Соломʼянському районі в будинку, навпроти того, де медики надавали допомогу постраждалим, помер 62-річний громадянин США. Медики констатували клінічну смерть — біологічну смерть", — зазначив міський голова столиці. .

У ніч на вівторок, 17 червня, російські окупанти масовано обстрілюють Україну ударними безпілотниками типу "Шахед". У столиці повідомляють про чотирьох постраждалих. Також військові зафіксували активність двох бортів Ту-95МС з аеродрому "Оленья" (Мурманська область), що здійснюють політ у південно-східному напрямку.Як повідомляє мер Києва Віталій Кличко, у столиці є пошкодження одразу у кількох районах.У Соломʼянському районі зафіксовані падіння уламків на верхні поверхи житлового будинку й на територію промислового підприємства.ОНОВЛЕНО. У Солом'янському районі відомо про 11 постраждалих (раніше повідомлялося про п'ятьох) — шістьох медики госпіталізували, пʼятьом надали допомогу на місці.У Дарницькому районі пожежа у двох локаціях.У Святошинському районі горять складські приміщення, відомо про дев'ятьох постраждалих: чотирьох госпіталізували, пʼятьом надали допомогу на місці.У Дніпровському районі уламок "Шахеда" застряг в стіні житлового будинку. Попередньо, без пожежі та постраждалих.У Подільському районі уламки дрона впали на відкритій місцевості без подальших наслідків.В Оболонському районі пошкоджено авто, без пожежі.Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомляє про перебої зі світлом у столиці."У деяких районах столиці фіксуємо перебої з електроенергією", — написав він у Telegram.Крім небезпеки дронів, військові повідомили про зліт МіГ-31К. У зв'язку з цим повітряну тривогу оголосили по всій країні. У Києві лунали вибухи.Раніше повідомлялось, що у ніч на понеділок, 16 червня, російська армія атакувала ударними дронами столицю й населені пункти Київської області. Внаслідок ворожих ударів є руйнування та постраждалий.За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія атакувала Україну ударними безпілотниками та дронами-імітаторами різних типів. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу окупантів у 10 локаціях.Нагадаємо, що 14 червня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський провів робочу нараду щодо протидії ворожим ударним безпілотникам, якими росіяни тероризують мирні міста.

Нещодавно у Вишгородському історико-культурному заповіднику відкрилася оновлена експозиція "Вишгород стародавній". Унікальний проект об’єднав науку, мистецтво й цифрові технології — і водночас заговорив голосом історії. Ми поспілкувалися з авторками ключових ідей проекту — кандидаткою історичних наук, директоркою Вишгородського історико-культурного Заповідника Владою Литовченко та художницею по костюмах Катериною Потловою — про глибину минулого, натхнення з історії.— Пані Владо, що для Вас означає експозиція "Вишгород стародавній" на цьому етапі Вашої діяльності та для музею загалом?Влада Литовченко: Цей проект — це не просто чергова музейна ініціатива. Це новий рівень осмислення нашої історії. Ми створили простір, де минуле оживає, а майбутнє черпає натхнення. "Вишгород стародавній" — це емоційна і наукова подорож у глибини нашої державності. Ми показали не лише макет городища чи 3D-реконструкцію храму, а живу історію, яка торкається душі. Бо лише тоді, коли людина відчуває, що історія — це частина неї, починається справжній діалог поколінь.— Як Вам вдається поєднувати академічний підхід із сучасними формами подачі інформації?— Ми намагаємось робити експозиції не тільки інформативними, а й емоційними. Сучасна людина — особливо молодь — хоче бачити, відчувати, переживати. Тому ми поєднуємо археологію та наукові дослідження  з цифровими технологіями, мистецтвом, реконструкцією. І це працює. Бо коли бачиш очима і серцем — починаєш інакше цінувати минуле.— Чи має цей проект особливе значення в умовах війни?— Безумовно. Збереження культурної спадщини у період війни — це наш обов’язок. Ми не просто охороняємо артефакти — ми захищаємо ідентичність. Цей проект — доказ того, що українська культура жива, сильна, здатна транслювати себе світу.— Пані Катерино, Ви представили унікальні костюми з фільму "Ярослав Мудрий — тесть Європи". Що для Вас означає ця співпраця з музеєм?Катерина Потлова: Це було надзвичайно хвилююче — побачити свої костюми не лише у фільмі, а і в музейному просторі. Це інше середовище, інший рівень сприйняття. І велика честь — бути частиною такого значущого проекту. Для мене історичний костюм — це не просто стилізація. Це спосіб передати дух часу, його емоції, естетику, символіку. Також частина костюмів була представлена на Ukrainian Fashion Film Festival у Каннах.— У чому полягала головна складність у реконструкції образів та створенні костюмів?— У тонкій межі між історичною вірогідністю та мистецьким баченням. Ми звісно ж працювали з історичними джерелами. Але водночас хотіли, щоб кожен образ “говорив” — щоб через тканину, колір, вишивку людина могла уявити цього персонажа та відчути дух епохи. У своїй роботі я завжди шукаю цю історію в деталях. І коли глядач відчуває її — тоді моя місія виконана.— У чому важливість таких експозицій?— Історичні вбрання — це код культури. Завдяки реконструкціям старовинного одягу ми можемо побачити рівень розвитку ремесел в  ті часи, зрозуміти символіку, прослідкувати еволюцію вбрання, дізнатися про характерні особливості його крою, оздоблення та декорування.  Я рада бути частиною такої ініціативи, яка допомагає берегти та передавати нашу спадщину майбутнім поколінням. З перших днів відкриття експозиція викликала значний інтерес серед відвідувачів. До музею щодня приходять шкільні групи, туристи, дослідники, представники культурного середовища та родини з дітьми. Для багатьох гостей виставка стала не лише цікавою подією, а й емоційним зануренням у глибини власної ідентичності.Організатор проекту "Вишгород стародавній" — КЗ КОР "Вишгородський історико-культурний заповідник". Проект реалізований за підтримки Київської обласної ради, Київської ОДА та Департаменту культури і туризму КОДА. Це не просто виставка — це жива платформа діалогу, пошуку ідентичності, гордості за своє. .

У ніч на неділю, 15 червня, російські окупанти масовано атакували Україну ракетами. Пуск ворожих цілей було зафіксовано з Півдня. Крім того, Росія підіймала у повітря носія гіперзвукових ракет "Кинджал", у зв'язку з чим по всій Україні оголошено повітряну тривогу.Перші ракети військові зафіксували на Херсонщині через Миколаївщину, вони тримали курс на Кременчук (Полтавська область). За інформацією "Суспільного", у Полтаві було чутно вибух. Місцеві ЗМІ інформували про одну з наймасованіших атак на Кременчук — на місто спершу летіли "шахеди", а потім і різні типи ракет. У Полтавській обласній військовій адміністрації повідомляли про роботу протиповітряної оборони.Пізніше військові оголосили про загрозу застосування балістичного озброєння з північно-східного напрямку.Крім ракетної небезпеки, по країні зберігалася загроза через атаку безпілотників. Ворожі "шахеди" востаннє було зафіксовано:над Кременчуком;у східній та південно-східній частинах Житомирщини, курс південно-західний;південніше Києва, курс південний;в південно-західній частині Харківщини, курс південно-західний;в західній та центральній частинах Кіровоградщини, курс західний;в північній частині Миколаївщини, курс південно-західний;в західній частині Черкащини, курс західний.Оновлено. О 02:43 військові повідомили про відбій ракетної небезпеки для всієї території України.Росіяни планують запускати "шахеди" по Україні з нової локаціїЗа даними проекту "Схеми", війська країни-агресорки переобладнують закинутий аеропорт "Керч" з цивільного на військовий. Ворог планує звідти запускати ударні дрони типу "Шахед" по Україні.На супутникових знімках, які були зроблені у лютому та червні 2025 року, видно будівництво нових споруд, зокрема захисних та маскувальних конструкцій навколо злітної смуги. Відтак, росіяни активно переобладнують аеропорт.Нагадаємо, у ніч на 14 червня ворог атакував Україну 58-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів. Основні напрямки повітряного удару — Харківщина, Донеччина, Дніпропетровщина та Запоріжжя.

Світ бізнесу зазнає глибоких трансформацій. Як змінюються принципи корпоративного управління у 2025 році під впливом технологій, соціальних викликів і нових стандартів відповідальності? Про це ми говоримо з експерткою з корпоративного управління та комплаєнсу, докторкою економічних наук — Оленою Нусіновою.— Пані Олено, які ключові зміни ви спостерігаєте у сфері корпоративного управління у 2025 році?Олена Нусінова: Найяскравіший тренд — це децентралізація управління. Ми відходимо від класичних ієрархічних структур до гнучких мережевих моделей, де влада розподіляється між командами, а не концентрується в руках одного лідера. Роль CEO змінюється: він уже не абсолютний володар, а стратег, візіонер, який координує і надихає.— Наскільки цю трансформацію посилили технології, зокрема штучний інтелект?Олена Нусінова: Суттєво. Штучний інтелект — це не просто інструмент, а нова парадигма мислення. Він знімає рутину з керівника, дає аналітику в реальному часі, виявляє слабкі місця, пропонує рішення. Наприклад, GPT-системи можуть виконувати роль радників із фінансів, HR, комплаєнсу. CEO залишається за стратегічним штурвалом, але тепер він має точнішу навігацію.— Як це впливає на ESG-підхід, який раніше часто був "для галочки"?Олена Нусінова: Сьогодні ESG — це вже не піар, а чітка математика. Платформи аналізують не тільки звіти, а й відкриті дані, дописи співробітників у LinkedIn, сигнали з IoT-датчиків щодо викидів чи енерговитрат. Штучний інтелект дозволяє виміряти відповідальність, а не лише задекларувати її. І це стає важливим фактором для інвесторів і партнерів.— Прозорість — ще один тренд. Як її забезпечити в умовах цифровізації?Олена Нусінова: Через відкритість даних. Open data, GPS-моніторинг, автоматизовані звіти про екологічні показники — усе це дозволяє бізнесу бути прозорим у режимі реального часу. І ця прозорість, попри перестороги деяких керівників, лише підвищує капіталізацію та довіру.— Але чи не стримує впровадження таких змін авторитарний стиль управління, до якого звикла частина керівників?Олена Нусінова:  Авторитарність — не завжди зло. Дисципліна важлива. Але ті, хто не адаптується до нових умов, просто не витримають конкуренції. Навіть найсуворіший керівник, зіткнувшись з аналітикою AI, змушений буде переосмислювати рішення. Це еволюція. І вона вже відбувається.— Які інструменти корпоративного управління сьогодні — must-have?Олена Нусінова: По-перше, створення незалежного борда. По-друге, впровадження проектного підходу й автоматизація функцій. І третє — масштабування ролі CEO до лідера нового типу, здатного бачити велику картину й об’єднувати навколо себе сильну команду.— І насамкінець — ваш прогноз: яким буде корпоративне управління через п'ять років?Олена Нусінова: Це буде симбіоз технологій, прозорості та довіри. Компанії стануть не просто бізнес-структурами, а екосистемами — соціально відповідальними, гнучкими й відкритими до змін. Лідерство майбутнього — це поєднання аналітики, етики та візії2025 рік демонструє докорінні зміни в корпоративному управлінні: влада дедалі більше децентралізується, а роль лідера трансформується з контролера на візіонера й інтегратора. Штучний інтелект перестає бути просто технологією — він стає новим мисленням, що підсилює прозорість, ефективність і відповідальність. ESG вже не прикраса, а мірило реальної цінності бізнесу, а відкриті дані — не ризик, а капітал.Управління майбутнього — це не жорсткі ієрархії, а динамічні екосистеми, де успіх будується на поєднанні етики, аналітики й довіри. Компанії, які адаптуються до цих принципів, стають не лише конкурентоспроможними, а й значущими для суспільства.

У ніч на середу, 11 червня, російські окупанти влаштували масовану атаку дронів на Харків. Найбільше пошкоджень виявили у двох районах — Основ'янському й Слобідському.За інформацією мера Ігоря Терехова, основний удар було здійснено протягом дев'яти хвилин — з 00:31 до 00:40 — тоді ворог вгатив одразу 17-ма ударними дронами типу "Шахед".Наслідки обстрілуЄ прямі влучання в багатоповерхові будинки, приватні оселі, дитячі майданчики, підприємства та громадський транспорт. Палаючі квартири, зруйновані дахи, вигорілі автівки, розбиті вікна.Пошкоджено тролейбуси, контактну мережу, комунальні та виробничі об’єкти. "Усе це — звичайні об’єкти мирного життя. Ті, які в жодному разі не мають ставати мішенню", — зауважив Терехов.Загиблі й постраждаліПопередньо, на зараз відомо про 54 постраждалих й двох загиблих. Серед постраждалих восьмеро — діти. Кількох людей вдалося врятувати з охоплених вогнем осель.Ліквідація наслідківМер Терехов інформує, що комунальні та екстрені служби, волонтери працюють без упину — ліквідують наслідки, допомагають постраждалим, відновлюють подачу газу, світла і води.Нагадаємо, у ніч на 10 червня росіяни влаштували масовану повітряну атаку на Київ та Одесу. У столиці зафіксовано пошкодження майже в усіх районах. Зокрема, постраждали житлові будинки, стадіон "Спартак", Софія Київська тощо. В Одесі було пошкоджено пологовий будинок, територію Одеської кіностудії й інші цивільні об'єкти.

Міни, розтяжки, касетні боєприпаси — усе це не лише на фронті. На жаль, сьогодні чимало вибухівки залишається на дорогах, у полях, на городах, у покинутих будинках. А останнім часом з’являється інформація, що міни тепер скидають і "шахеди". Вибухотехніки — це ті фахівці, які першими приїжджають на місце вибуху або туди, де помітили небезпечний предмет.Чого не можна чіпати? Як поводитися, якщо побачив щось підозріле? Про все це ми поспілкувалися з Юрієм Приходьком — викладачем Національної академії внутрішніх справ (НАВС), віце-президентом Всеукраїнської асоціації вибухотехніків. Понад 20 років він пропрацював експертом у практичних підрозділах, а з 2012 року передає свої знання курсантам та студентам НАВС. І не лише їм — сьогодні його лекції часто слухають патрульні, поліцейські, вчителі, бійці територіальної оборони, школярі та звичайні цивільні.Фахівці, які першими прибувають на місце вибуху — від "прильотів" до підозрілих предметів— Для початку поясніть: вибухотехніки — це фахівці, які виїжджають на місця "прильотів" або туди, де щось вибухнуло?— Так. Вибухотехніки виїжджають на місця вибухів, "прильотів", коли потрібно встановити тип вибухової речовини, механізм спрацювання вибухового пристрою або ж у разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий чи вибухонебезпечний пристрій. Також вони залучаються до розмінування на звільнених від окупантів територіях.Першочергове завдання — ліквідувати загрозу вибуху та виявити можливі вторинні вибухонебезпечні предмети, які можуть детонувати за певних умов. Після того як вони обстежують місце події, до роботи долучаються інші спеціалісти: криміналісти, біологи, хіміки тощо.— Наскільки змінилася програма викладання вашого предмета з початку повномасштабного вторгнення? І кого ви навчаєте — лише курсантів і студентів, чи також уже чинних фахівців?— Ми навчаємо не лише студентів і курсантів. Регулярно проводимо курси підвищення кваліфікації для всіх категорій працівників: слідчих, оперативників, патрульних, поліцейських, експертів-криміналістів. Також проводимо заняття для цивільних осіб та офіцерів безпеки загальноосвітніх шкіл.Щодо програми — раніше ми здебільшого надавали інформацію про тактико-технічні характеристики вибухових боєприпасів. А зараз навчаємо також способам їх встановлення, детально розглядаємо суббоєприпаси (касетні елементи), міни-пастки тощо.Тоді ми менше зосереджувалися на суббоєприпасах, а сьогодні, мабуть, в Україні вже всі чули про ПФМ-1 — протипіхотну фугасну міну натискної дії радянського виробництва, відому в народі як "пелюстка" або "метелик". Нам і в голову не приходило, що таке застосовуватиметься на нашій території — що росіяни розкидатимуть ці міни на Харківщині, Сумщині, Дніпропетровщині, там, де ходять діти, де живуть цивільні... Так, ми знали, що ці боєприпаси існують, але не могли уявити, що вони будуть застосовані проти нас у такій кількості.Тому ми постійно оновлюємо навчальні програми та лекційні матеріали відповідно до актуальної ситуації. Ми підтримуємо постійний зв’язок із військовими, вибухотехніками, піротехніками, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції, а також із фахівцями Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Аналізуємо випадки порушення техніки безпеки, які призвели до травм або загибелі, і додаємо ці приклади до лекцій та практичних занять.Я відчуваю велику відповідальність перед аудиторією — тому маю передавати не лише технічні характеристики, а й алгоритми дій у небезпечних ситуаціях. Адже навіть незначна недомовленість або прогалина в знаннях може коштувати людині життя.— Сьогодні, на жаль, із міною може зіткнутися людина навіть далеко від фронту. Є повідомлення, що їх можуть розкидати навіть дрони. Розкажіть про це докладніше.— Деякі міни самоліквідовуються через певний час після встановлення — від 1 до 40 годин. Інші реагують на наближення людини: вони оснащені сейсмічними датчиками. Радіус ураження осколками — приблизно від восьми до 15 метрів.Протипіхотні міни також відрізняються за характером ураження. Наприклад, у ПМН-1 міститься 200 грамів вибухівки — цього достатньо, щоб убити людину. У ПМН-2 — 100 грамів, така міна може відірвати ногу до суглоба. Є й, умовно кажучи, "гуманніші" варіанти — наприклад, ПМН-4, з меншим зарядом і без осколкового ефекту, але з фугасною дією. Вона, наприклад, може відірвати лише стопу.Бували випадки, коли військових рятувало звичайне військове взуття — берці: людина залишалася неушкодженою після спрацювання міни.— Як діяти, якщо помітив міну, вже перебуваючи в зоні ураження?— Найголовніше — не чіпати. Потім потрібно дуже обережно віддалитися тим самим маршрутом, яким ви підійшли до небезпечного предмета. При цьому необхідно уважно дивитися під ноги, куди ступаєте: уникати дротів, розтяжок, незрозумілих предметів, нерівностей ґрунту, куп листя, сміття тощо. Бажано рухатися по місцях, які очевидно не зазнали впливу — доріжці, стежці.А після того як відійшли на безпечну відстань, потрібно повідомити ДСНС за номером "101" або поліцію — за номерами "102" чи "112".Процес очищення території України від мін може тривати десятки років— За попередніми оцінками Української асоціації гуманітарного розмінування, очищення територій, зокрема сільськогосподарських земель, може тривати приблизно п’ять років. А яка ваша думка?— Можемо звернутися до досвіду інших країн. Наприклад, у Косово розмінування триває вже понад 20 років — і досі не завершене. Після закінчення війни, коли військові підуть на ротацію або відпочинок, для поліції, саперів і піротехніків розпочнеться рутинна робота. Так, за деякими прогнозами, процес очищення територій може тривати десятки років.— Тобто, п’ять років — це такий прогнозований мінімум. Проте історія показує, що навіть через 70–80 років ми досі знаходимо вибухонебезпечні предмети, залишені ще з часів Другої світової війни — як це було, наприклад, під час ремонту стадіонів у Києві та Львові.— До речі, такі старі боєприпаси дуже небезпечні. Загалом термін зберігання вибухової зброї на складах — до 20 років. Після цього її потрібно знищити, тобто утилізувати. Згодом будь-яка техніка виходить із ладу. Вибухівка — це речовина, яка складається з кількох компонентів. З часом жири випаровуються, у речовині утворюються мікротріщини, між якими виступають солі, надзвичайно чутливі до зовнішніх чинників — удару, тертя, нагрівання. Саме тому, наприклад, старі гранати часів Другої світової могли вибухати навіть від легкого удару.— Цікаво, чи саме через це сталися вибухи на артилерійських складах в Україні, починаючи з 2000-х? На деяких, кажуть, зберігалася зброя ще з 1914 року.— Там ще були грубі порушення техніки безпеки. А в окремих випадках, ймовірно, не обійшлося і без диверсій.Уявіть: боєприпас виготовлений, скажімо, у 50–60-х роках. Утилізувати його треба було ще в 80–90-х, але цього не зробили. Я досліджував тему утилізації застарілої зброї — і можу сказати, що це надзвичайно витратний процес, практично такий самий за вартістю, як розробка нової. Це проблема не лише України.— То ось чому РФ періодично скидає бомби з літаків на власну територію? І в них це ще називається "сходження боєприпасів"?— Саме так. Термін зберігання цих боєприпасів давно вийшов. І трапляється, що вони не вибухають одразу: вистрілили — прилетіла болванка і лежить. Таких випадків під час цієї війни вже було чимало. І ніхто не знає, чи вона вибухне, і якщо так, то коли. Згідно з нашими інструкціями, застарілі боєприпаси класифікуються як особливо небезпечні — їх необхідно знищувати на місці виявлення. Зазвичай фахівці виїжджають, обстежують боєприпас, визначають його стан, тип, з’ясовують, чому він не спрацював. Якщо це можливо — вилучають детонатори. Після цього бойову частину транспортують на полігон і там підривають.Як правильно розповідати дітям про міни— Ви згадали, що також проводите уроки з мінної небезпеки для дітей. У чому особливість? Як говорити на цю тему з дітьми?— Найголовніше — донести просте правило: "Не підходь, не чіпай, зателефонуй "101". Крім того, згідно з рекомендаціями ЮНІСЕФ, заснованими на досвіді роботи в Афганістані, Сирії, Камбоджі, ми не даємо дітям жодних макетів чи відпрацьованих боєприпасів — навіть пластикових. Бо якщо дорослий бере в руки муляж і при цьому каже "це чіпати не можна", у дитини не формується чіткий причинно-наслідковий зв’язок. Вона бачить: дорослі ж торкаються — значить, і мені можна.Для молодших дітей ми використовуємо комікси, ілюстрації, мультфільми. Старшим підліткам уже можна показувати макети, але вони повинні чітко відрізнятися від справжніх — за кольором чи розміром. Інакше дитина може не розпізнати справжню небезпеку, якщо побачить боєприпас у реальному житті. Тобто якщо дитина потім десь натрапить на міну, і вона чимось відрізнятиметься від макета, який показували на занятті, вона зрозуміє, що це вже не іграшка, а справжня загроза.— Чи можна показувати дітям фотографії поранених?— Ні. Щоб показати наслідки, ми демонструємо зруйновану техніку — підірвані трактори, автомобілі. Це викликає емоційну реакцію, але не травмує. І водночас у пам’яті закарбовується: це небезпечно. Я розповідаю дітям про найбільш поширені типи боєприпасів — протипіхотні, протитанкові міни, суббоєприпаси — і пояснюю, як вони виглядають. У деяких випадках можу навести тактико-технічні характеристики — щоб пояснити, якою є небезпечна зона дії в разі їх спрацювання."Дві стіни" не врятують— Щодо прильотів. Скажіть, оті горезвісні дві стіни — наскільки вони можуть захистити?— Насправді — лише від уламків скла. Щодо конструкції будівель — це більше міф. При прямому влучанні жодні стіни не врятують. Тому головна порада — йти в укриття. Наприклад, в Ізраїлі при звуках сирени ніхто навіть не думає про те, щоб шукати "дві стіни". Там усі швидко спускаються в укриття. В усіх житлових і громадських будівлях у них є укріплені кімнати — мамади або мамаки. Нам до такого рівня ще далеко, проте страх ми вже втратили, і через це наражаємося на небезпеку.Якщо обстріл застав надворі — як це постійно трапляється в Харківській, Сумській, Херсонській областях — треба знайти заглиблення або будь-яку найнижчу точку на поверхні ґрунту. Якщо зовсім ніде сховатися — навіть бордюр може врятувати. Лягайте обличчям донизу, закривайте вуха руками — щоб не пошкодити барабанні перетинки. Фізика вибуху така, що уламки летять під кутом від 30 до 45 градусів. Тобто чим нижче ви перебуваєте відносно траєкторії польоту уламків, тим більше шансів, що вони пролетять повз.

Російські окупанти вже кілька годин поспіль атакують ударними безпілотниками столицю та Одесу. У містах безперервно чути проліт дронів та вибухи.TrueUA із посиланням на місцеву владу повідомляє про наслідки нічної атаки.КиївЗа інформацією мера Києва Віталія Кличка та начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, майже у всіх районах столиці зафіксовано пошкодження.У Подільському та Дарницькому районах падіння уламків на відкритій місцевості. Одному постраждалому в Дарницькому районі медики надали допомогу на місці. Також у Дарницькому районі, попередньо, уламки впали на приватний будинок.У Шевченківському районі горить балкон у житловому будинку, постраждала жінка. Також є займання у багатоповерхівці за іншою адресою. Зафіксовано пожежу й у нежитлових приміщеннях.В Оболонському районі пожежа в житловому масиві — там горить приміщення аптеки. Медики госпіталізували одного постраждалого. Ще за однією адресою сталося займання складів.У Соломʼянському районі уламки дрона впали на дах багатоповерхівки.У Голосіївському районі руйнування в бізнес-центрі. ОдесаВнаслідок російської атаки у місті є загиблий (59-річний чоловік) і щонайменше четверо поранених. Зруйновані та пошкоджені житлові будинки у середмісті Одеси, повідомив очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.Також вщент зруйнована адміністративна будівля станції екстреної медичної допомоги. На місці пожежа. Є пошкоджені карети швидкої допомоги. Постраждалих серед персоналу немає. Нагадаємо, 6 червня у Києві через нічний ворожий обстріл загинули четверо людей. Загалом тоді від російських ударів постраждали шість районів столиці.