# Кіт Келлог

У суботу, 22 серпня, президент України Володимир Зеленський зустрівся з американським генералом Кітом Келлогом, який приїхав з Одеси до Києва для участі у Форумі ветеранів.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дякую за цю повагу до українських воїнів, які щодня в надзвичайно складних умовах захищають Україну та весь євроатлантичний простір", — зазначив він.Вони обговорили посилення російських ударів по інфраструктурі та цивільних. Головний пріоритет у захисті — це, звісно, антибалістика."Я поінформував генерала про нашу роботу з європейцями для створення антибалістичної системи", — зауважив український президент.Проте він констатував, що для проходження цієї зими постачання перехоплювачів до "петріотів" незамінне."Україна готова їх купити, і будь-які зусилля в цьому напрямку важливі", — наголосив Володимир Зеленський.Учора стало відомо, що Кіт Келлог прибув в Україну з візитом і відвідав Одеський морський торговельний порт. Його супроводжував перший заступник міністра України Сергій Деркач та інші офіційні особи.У Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту України інформували, що під час візиту американська делегація оглянула наслідки російських атак на інфраструктуру Одеського морського порту.Гостям зі США представили інформацію про роботу українських морських портів в умовах повномасштабної війни, масштаби завданих Росією пошкоджень та заходи, які вживаються для підтримки стабільної роботи портової інфраструктури.Нагадаємо, раніше Кіт Келлог заявляв, що альянс НАТО продемонстрував нездатність ефективно реагувати на глобальні конфлікти. Тому, на його переконання, світ потребує створення нової оборонної системи, куди, серед інших, могла б увійти Україна..

Представник американського президента Кіт Келлог прибув в Україну з візитом і відвідав Одеський морський торговельний порт. Його супроводжував перший заступник міністра України Сергій Деркач та інші офіційні особи.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Під час візиту делегація оглянула наслідки російських атак на інфраструктуру Одеського морського порту. Американській стороні представили інформацію про роботу українських морських портів в умовах повномасштабної війни, масштаби завданих Росією пошкоджень та заходи, які вживаються для підтримки стабільної роботи портової інфраструктури.Окрему увагу під час робочої зустрічі приділили безпеці судноплавства та функціонуванню Українського морського коридору. Попри постійні російські атаки, морські порти залишаються критично важливою частиною української експортної логістики та забезпечують доступ української продукції до світових ринків."Для нас важливо, що наші американські партнери можуть безпосередньо побачити, в яких умовах зараз працюють українські порти. Росія системно атакує цивільну портову інфраструктуру та судна, намагаючись обмежити український експорт і свободу судноплавства у Чорному морі. Попри це, ми продовжуємо забезпечувати роботу морського коридору. Наше завдання — разом із партнерами посилювати захист портів, підтримувати безпечне судноплавство та забезпечувати стійкість української логістики", — зазначив Сергій Деркач.Учасники зустрічі також обговорили подальше відновлення та розвиток портової інфраструктури, посилення стійкості експортних маршрутів і можливості залучення міжнародних партнерів і приватного капіталу до реалізації інфраструктурних проєктів. "Стабільна робота морських портів має значення далеко за межами України. Через морський коридор українська аграрна продукція потрапляє на ринки десятків країн, а, отже, йдеться про глобальну продовольчу безпеку. Російські атаки на портову інфраструктуру — це удар не лише по українському експорту, а й по стабільності світових продовольчих ринків. Тому для нас важливо разом із міжнародними партнерами забезпечувати безперервність експорту та зберігати доступ українських виробників до світових ринків", — наголосив міністр Тарас Висоцький.Окремим напрямом зустрічі стала економічна та інвестиційна співпраця зі США. Україна зацікавлена у залученні американських компаній до конкретних проєктів публічно-приватного партнерства у транспортній та комунальній інфраструктурі.Серед пріоритетів — концесійні проєкти в порту "Чорноморськ", розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури, а також проєкти у сфері водопостачання. Важливим є залучення американського бізнесу не лише як інвестора, а й як технологічного та операційного партнера. Окремо під час зустрічі обговорили можливості співпраці в межах американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, створеного в межах економічної угоди між Україною та США."Одещина щодня відчуває, що означає бути ключовим логістичним регіоном країни під час війни. Ворог системно атакує порти й інфраструктуру області, але після кожного удару ми працюємо над максимально швидким відновленням і продовжуємо забезпечувати роботу портів. Для нас важливо посилювати їхній захист і стійкість, адже від цього залежить не лише економіка регіону, а й експортні можливості всієї України. Вдячні партнерам, які бачать ці виклики на власні очі та готові підтримувати нас", — заявив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.. Нагадаємо, що в ніч на понеділок, 17 серпня, російські терористи вкотре атакували портову інфраструктуру Одеської області. Пошкоджене цивільне судно, постраждали четверо людей..

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

Колишній спецпосланець президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог заявив, що переговорний процес між Україною, США та Росією "фактично призупинено", оскільки американські дипломати наразі зосереджені навколо ситуації в Ірані.У коментарі "Суспільному" він зауважив, що ця пауза може мати позитивний вплив. За його словами, представники американської команди Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які беруть участь у перемовинах щодо Ірану, також залучені до переговорного процесу між Україною та Росією, а тому не можуть ефективно працювати в обох напрямках одночасно."Добре, що вони зараз працюють з Іраном, і я думаю, що процес переговорів фактично призупинено. Це непогано. Це насправді добре", — оцінив Келлог ситуацію.Він також заявив, що зосередженість США на конфлікті з Іраном фактично залишає Україну самостійно протистояти російській агресії. Водночас він наголосив, що українська сторона демонструє ефективність у боротьбі з Росією.Також Келлог спростував припущення про можливе послаблення санкційного тиску на Москву. За його словами, новий санкційний пакет США щодо Росії ще перебуває на стадії підготовки та не є завершеним.Коментуючи лист президента України Володимира Зеленського до російського лідера Володимира Путіна, Келлог зазначив, що особисто не ознайомлювався з документом. Водночас він позитивно оцінив сам факт початку діалогу між сторонами.Говорячи про бажаний результат війни в Україні, колишній спецпосланець наголосив, що президент США Дональд Трамп виступає за якнайшвидше досягнення миру. За його словами, після п’яти років війни настав час зосередитися на мирному майбутньому для всіх сторін.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що серія масштабних міжнародних зустрічей на рівні Європейського Союзу, "Великої сімки" та Північноатлантичного альянсу, що заплановані на початок літа, здатна кардинально змінить хід російсько-української війни. Офіційний Київ сподівається на рішучі кроки з боку західних партнеров, які допоможуть посилити дипломатичний тиск на країну-агресорку.

Колишній спецпосланець президента США Кіт Келлог анонсував візит до України. Він може відбутися найближчими місяцями.Таку заяву він зробив під час Чорноморського безпекового форуму. Він наголосив, що хотів би вже зараз бути разом з українцями, однак наразі не має такої можливості."Я планую бути в Києві в кінці літа і сподіваюся, що ми зможемо зустрітися", — сказав він.Крім того, Келлог подякував українцям за їхню роботу та та наголосив на важливості подальшої підтримки партнерства між Києвом і Вашингтоном.Зауважимо, раніше американський генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог заявляв, що альянс НАТО продемонстрував нездатність ефективно реагувати на глобальні конфлікти. Тому світ потребує створення нової оборонної системи, куди, серед інших, могла б увійти Україна. На його думку, США варто переосмислити наявні партнерства та розглянути можливість виходу з блоку.Нагадаємо, Кіт Келлог також висловлював захоплення стійкістю українського народу та особистими якостями президента Володимира Зеленського. Американський дипломат провів паралель між українським лідером та президентом США, відзначивши їхній безкомпромісний підхід до справ..

Не надто вдала військова операція Сполучених Штатів на Близькому Сході та сварки через неї союзників по НАТО спонукала окремих лідерів до ініціатив щодо перегляду чинної архітектури безпеки. Чи можливо втілити в життя їхні ідеї?TrueUA детально аналізував причини конфлікту американської адміністрації з партнерами по НАТО та чи стане його наслідком вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу. Найімовірніше, після зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з Дональдом Трампом, яка відбудеться найближчими днями, союзники зійдуться посередині й саміт Альянсу, а запланований на липень в Анкарі, не стане останнім в історії військового блоку.На тлі подій навколо Ірану знову актуальною стала дискусія, чи можливі нові геополітичні союзи та наскільки вони будуть міцними. Перед тим, як перейти до аналізу подібних ініціатив, наголосимо на важливому факторі: міцні союзи об’єднуються спільними або схожими цінностями, а не лише економічними інтересами. НАТО, Європейський Союз, "Велика сімка" мають у своєму складі держави, що поділяють ліберально-демократичні цінності, мають ринкову економіку, дотримуються прав і свобод людини, хоча можуть мати й особливий погляд на окремі права.За останні роки утворилися й інші геополітичні союзи, наприклад, БРІКС. Усі спроби зробити його антизахідним проєктом, запровадити спільну валюту, таку собі альтернативу долару — це просували Китай і Росія — провалилися. Бо у членів БРІКС не існує спільних цінностей.Сильна Європа, але з НАТО: проєкт КубілюсаУ січні з цікавою ініціативою вийшов єврокомісар з питань оборони литовець Андрюс Кубілюс. Він закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки. TrueUA аналізував сильні й слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для її реалізації в Європи залишилося не так багато часу. Нині можна стверджувати, що дорогоцінний час — згаяний, проте окремі ідеї можуть бути здійснені за певних умов.В Європі перебувають американські військові загальною чисельністю близько ста тисяч, у випадку їхньої передислокації з європейського континенту, а цього не можна виключати в разі поглиблення конфлікту з главою Білого дому, союзники по НАТО в ЄС опиняться перед величезним викликом, як і ким замінити таку чисельність військових.Кубілюс не стверджує, що американці підуть, проте Європа має бути готова замінити їх такою ж за чисельністю армією. Зробити це швидко неможливо, але до такого сценарію можна підготуватися, здійснюючи навчання військових, модернізацію власних армій і таке інше. А ключові оборонні питання європейці обговорюватимуть на Раді європейської безпеки.Ініціатива Кубілюса як загалом ідея збройних сил Євросоюзу залишатиметься лише мрією доти, доки в рамках ЄС існує полярне бачення власного майбутнього.Перша позиція полягає в тому, що Євросоюз — економічне об’єднання і тому має займатися політикою лише в контексті забезпечення економічних пріоритетів, а все інше — прерогатива НАТО.Друга позиція: ЄС ще й політичне об’єднання і країни-члени мусять дбати про спільну безпеку, щоб союз не розгойдували й не розвалювали зовнішні сили. Не всі європейські лідери цю позицію поділяють навіть зараз, коли виклики для Європи більш ніж очевидні.Тож перед тим, як серйозно говорити про спільну армію, необхідно почати з втілення простішої задачі — домовитися про зміну процедур ухвалення рішень в рамках Євросоюзу. Це ініціатива, з якою виступає Німеччина, — всі рішення повинні прийматися кваліфікованою більшістю, а не спільним голосом. Хоча не така і проста ця задача. Кожна країна ЄС не проти зберегти право на вето. Про всяк випадок."Ядерна парасолька" Франції: проєкт Макрона і МерцаТакож не нова ініціатива і так само неоднозначна. TrueUA детально аналізував, чому ідея французької "ядерної парасольки" стала актуальною після цьогорічної конференції з безпеки у Мюнхені. Місяць тому президент Еммануель Макрон оприлюднив нову ядерну доктрину Франції, яка охоплює збільшення кількості боєголовок та розміщення літаків, спроможних нести ядерні заряди, в країнах — союзницях.Це не самодіяльність Парижа, його ініціативи обговорювали зі США та Великою Британією, іншими двома ядерними державами НАТО. Інтерес до такої ідеї висловили Польща, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія, Бельгія, головне — Німеччина.Канцлер Фрідріх Мерц ще під час торішніх виборів до Бундестагу висловлювався за зменшення залежності ЄС від ядерного "щита" США на користь європейської "парасольки". Цікава ця тема й Україні з огляду на блокування нашого членства в НАТО, а як майбутній член Євросоюзу Київ може спробувати отримати французький ядерний захист.Та поки це мрії. По-перше, за понад рік завершується каденція Макрона, наступний президент Франції може виявитися висуванцем ультраправих євроскептиків і згорнути ядерну програму. Або запропонує охочим купити захист у Парижа за великі гроші. По-друге, самостійно французи такий масштабний проєкт не потягнуть, аби його реалізувати, потрібно, щоб усі вклали серйозні суми. Багато країн НАТО з великою неохотою погодилися під тиском Трампа збільшити витрати на спільну оборону, тож зрештою можуть сказати, що їм і американського захисту достатньо."Альянс середніх держав": глобальний проєкт Макрона"Геть від Вашингтона і Пекіна!" — таким є гасло історичного виступу Макрона в Сеулі 3 квітня. До Південної Кореї президент Франції завітав в рамках великого міжнародного турне. Амбітна ідея Макрона полягає у тому, що Європа, Південна Корея, Японія, Австралія, Бразилія, Індія, Канада здатні об’єднати зусилля у сферах міжнародного права, безпеки й демократії з метою уникнення надмірної залежності від США та Китаю.Французький лідер обрав дуже вдалий час для проголошення ініціативи "альянсу середніх держав": Сполучені Штати загрузли на Близькому Сході, їхня війна там посилила авторитарні режими в Пекіні та Москві, остання непогано заробляє на продажу зрослої в ціні нафти. Макрон пропонує альтернативу двополюсному американсько-китайському світу у вигляді "третього шляху"."Наша мета — не бути васалами двох держав-гегемонів. Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, від Китаю, або ми не хочемо бути надто схильними до непередбачуваності США", — заявив глава Франції.Він також наголосив, що міжнародна політика ЄС має базуватися на "стратегічній автономії" — відмові від ролі молодшого партнера, змушеного підлаштовуватися під електоральні коливання в США або тиск Китаю.Свою ідею він пообіцяв у розширеному вигляді презентувати у червні на саміті "Великої сімки", який прийматиме Франція. Це буде останній такий захід, де Макрон братиме участь як глава своєї держави. Та, судячи з цікавої ініціативи, він не планує просто піти на політичну пенсію. Чи можливо реалізувати "альянс середніх держав"? Цілком. І Україна зі своїм досвідом ведення війни сучасного типу в ньому може зайняти свою важливу нішу."НАТО без боягузів": проєкт генерала КеллогаКолишній спецпредставник президента Трампа в Україні, відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог запропонував ідею, яка видається ще амбітнішою за макронівську.Процитуємо сказане ним в ефірі американського телеканалу Fox News:"НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система. Переосмислити наявні оборонні альянси, можливо, створити один з Японією та Австралією, а також із деякими з тих європейських країн, які готові вступити у війну, як-от Німеччина чи Польща. Навіть Україна, яка також довела свою ефективність як хороший союзник".Тобто ідея полягає в тому, що Сполучені Штати можуть створювати окремі альянси з країнами, готовими діяти для забезпечення спільних безпекових інтересів. Не вагатися, не шукати причин для відмови, а бути ефективним союзником на полі бою. Без різниці, де географічно розташована держава. Це не означає кінець Північноатлантичного альянсу, створеного за принципом колективного Заходу, а відбір із цього об’єднання справді здатних до сучасних методів війни, охочих посилюватися та спільно із собі подібними встановлювати правила гри у сучасному світі.В ідеї Келлога є слабкі сторони, як-от той же випадок з Іраном, військова операція супроти якого розпочалася і триває з порушенням міжнародного права. Це залишається однією з ключових причин небажання союзників США ставати з ними опліч. Подібний альянс, якби він виник, мав би опиратися на міжнародне право, а не діяти свавільно, як світовий жандарм. Проте сам підхід, якщо він враховуватиме український інтерес, звучить доволі привабливо..

Альянс НАТО продемонстрував нездатність ефективно реагувати на глобальні конфлікти. Тому світ потребує створення нової оборонної системи, куди, серед інших, могла б увійти Україна.Про це заявив американський генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог в ефірі телеканалу Fox News. Він розкритикував союзників із Північноатлантичного альянсу за їхню позицію щодо конфлікту в Ірані, назвавши організацію "боягузливою".На його думку, США варто переосмислити наявні партнерства та розглянути можливість виходу з блоку."НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система", — заявив генерал.Він нагадав про статтю 13 Північноатлантичного договору, яка дозволяє будь-якій країні покинути Альянс через рік після офіційного повідомлення.Келлог запропонував формувати альянси з країнами, які реально готові до боротьби. Серед потенційних партнерів він назвав Японію, Австралію, Польщу й оновлену Німеччину. Також він окремо відзначив роль України."У такому альянсі може брати участь навіть Україна, яка теж довела свою ефективність як хороший союзник", — наголосив спецпредставник американського президента Дональда Трампа.Таку думку підтримав і колишній державний секретар Майк Помпео. Він назвав стан справ в Альянсі "жахливим" і зазначив, що США мають фундаментально переглянути, на кого з партнерів вони справді можуть покластися у критичних місіях.Колишня заступниця радника з національної безпеки Вікторія Коутс додала, що НАТО продемонструвала свою "незначність", оскільки не змогла впоратися з найбільшою війною в Європі з часів Другої світової.За її словами, приклад успішної співпраці США з Ізраїлем доводить, що Вашингтон може досягати цілей із мотивованими союзниками поза межами громіздких структур.Нагадаємо, вчора посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив в ефірі NewsMax, що американський президент Дональд Трамп переглядає питання підтримки європейських зусиль. Це стосується як НАТО, так і допомоги Україні..

Колишня довірена особа Дональда Трампа Кіт Келлог висловив захоплення стійкістю українського народу та особистими якостями Президента Володимира Зеленського. Американський дипломат провів паралель між українським лідером та президентом США, відзначивши їхній безкомпромісний підхід до справ.Про це Келлог заявив в ефірі телеканалу Newsmax. На його думку, рішучість Києва у протистоянні агресії Москви заслуговує на максимальну підтримку з боку Вашингтона.Порівняння з ТрампомКеллог зауважив, що стиль управління Володимира Зеленського має багато спільного з манерою поведінки Дональда Трампа. Обидва лідери, за словами дипломата, вирізняються прямолінійністю та здатністю ухвалювати складні рішення у критичні моменти. Характеризуючи українського президента, Келлог не стримував емоцій: "Зеленський — крутий мужик. Він багато в чому схожий на президента Трампа. Він дуже прямий, дуже жорсткий — не за статурою, а за тим, ким він є, як він діє і як він говорить".Позиція щодо КремляКіт Келлог, який неодноразово бував в Україні та на власні очі бачив ситуацію на передовій, чітко означив роль Кремля у цій війні. Він наголосив, що США мають стати рушійною силою у питанні приборкання агресора. Основні тези американського представника:війна в Україні — це не бізнес-проєкт і не комерційна угода, а боротьба за цінності;необхідно посилити тиск на Росію, щоб змусити її припинити вогонь;результати, яких досягли українці за останні чотири роки, викликають повагу у всього світу."Те, що вони зробили за останні чотири роки з гаком, вражає", — додав Келлог, висловивши глибоку повагу до того, як країна чинить опір загарбникам. Дипломат впевнений, що розуміння реальної ситуації "зсередини" допомагає американській стороні формувати ефективнішу стратегію допомоги.Нагадаємо, колишній спецпосланець президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог різко розкритикував позицію США під час голосування за резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на підтримку тривалого миру в Україні..

Колишній спецпосланець президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог різко розкритикував позицію США під час голосування за резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на підтримку тривалого миру в Україні.У своєму дописі у соцмережі X він засудив те, що Вашингтон не підтримав документ, утримавшись від голосування."Голосування в ООН щодо міцного миру в Україні, а ми утрималися. Хто б міг подумати. Російська Федерація була проти проголошення. Хіба чотирьох років війни недостатньо? Хіба зниклих безвісти дітей, обстрілів міст та вбивств невинних людей недостатньо? Це не ділова угода — це війна", — заявив Келлог.Зауважимо, 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії, Генеральна асамблея ООН підтримала резолюцію про міцний мир в Україні. Під час голосування Сполучені Штати Америки та Китай утрималися. Загалом резолюцію підтримали 107 держав.Минулого року Генасамблея ООН теж підтримала резолюцію "Сприяння досягненню всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні", висунуту Україною у співавторстві з понад 50 країнами. Тоді документ отримав 93 голоси "за" та містив вимогу до Росії негайно та безумовно вивести всі свої війська з території України.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня. Президент Володимир Зеленський заявив, що підтримує будь-яку ідею якнайшвидшого завершення війни. Але це аж ніяк не означає, що український народ готовий поступатися територіями..

Колишній спеціальний представник президента Сполучених Штатів Америки з питань України Кіт Келлог заявив, що війна в Україні може закінчитися вже до осені цього року. На його думку, якщо Україна переживе зиму, то перевага буде на її боці.Таку заяву Келлог озвучив під час дискусії "Україна: майбутнє на передовій" в Давосі."Я справді вірю: якщо Україна переживе цю зиму — січень і лютий — і вийде у березень та квітень, перевага буде на вашому боці, на боці України... Я сподіваюся, що до Дня Незалежності цього літа на цій землі буде мир", — сказав він.За словами Келлога, найближчі місяці є критичними для України, але ЗСУ здатні повністю зупинити росіян. Американський посадовець вважає, що попри гучні заяви, реальні успіхи Росії на фронті є дуже сумнівними. Зокрема, російські загарбники не досягли жодної стратегічної цілі й не захопили жодного ключового міста."Путін вимірює свої успіхи в метрах, а не в милях. Він не в Одесі, не в Києві й фактично навіть не вийшов з Донбасу. У нього великі проблеми", — резюмував Келлог.Нагадаємо, 21 січня українська делегація у Давосі провела зустріч з американськими партнерами — зятем лідера США Джаредом Кушнером та спецпредставником американського президента Стівом Віткоффом. Водночас Віткофф заявив, що під час перемовин у Давосі делегації України та США досягли "значного прогресу".22 січня президент Володимир Зеленський прибув з офіційним візитом до Швейцарії, де проведе перемовини із американським лідером Дональдом Трампом щодо мирного процесу..

За словами ексспецпосланця США Кіта Келлога, успішне проходження Україною поточної зими стане переломним моментом, після якого стратегічна ініціатива перейде до Києва. Він переконаний, що в такому разі перевага у війні опиниться на українському боці, а не на боці агресора.Таку заяву він зробив під час панельної дискусії в "Українському домі", пише "Європейська правда".Зима як вирішальний чинникАмериканський політик наголосив, що здатність України витримати зимові виклики є ключовим фактором для подальшої зміни балансу сил. Келлог зазначив, що розуміє складність ситуації в Києві та суворі погодні умови. Він наголосив, якщо Україна переживе січень та лютий, то вже у березні та квітні перевага буде не на боці Росії, а на боці ЗСУ.Глухий кут для КремляПід час обговорення Келлог висловив упевненість, що Росія не здатна здобути перемогу у цій війні. За його словами, Кремль зазнав колосальних втрат і зараз перебуває у пошуку шляхів для завершення "конфлікту". На думку ексспецпосланця, російський диктатор уже усвідомив неможливість виграти війну. "Він шукає шлях, як гідно вийти з цієї ситуації, бо розуміє: цю війну він не виграє", — заявив Келлог.  Психологічна пастка диктатораОсновною перешкодою для завершення агресії Келлог вважає психологічний стан очільника РФ. Путін опинився в точці, де він не може просто "відпустити" ситуацію, оскільки це означало б публічне визнання повної поразки та провалу всіх його дій.Нагадаємо,  21 січня президент США Дональд Трамп заявив про готовність України та Російської Федерації до переговорів. За його словами, і глава Кремля Володимир Путін, і український лідер Володимир Зеленський прагнуть досягти домовленості для припинення війни..

Американський генерал Кіт Келлог, який тривалий час працював спеціальним представником президента США Дональда Трампа з питань російсько-української війни, порівняв Володимира Зеленського з Авраамом Лінкольном. В інтерв’ю ITV News він зазначив, що Сполучені Штати не зустрічали лідера такого масштабу вже понад півтора століття."Жорсткий сучий син"Характеризуючи українського президента, генерал використав різку, але сповнену глибокої поваги лексику. "Він жорсткий сучий син. І він стає все більш зосередженим", — наголосив Келлог.Він також пригадав епізод, коли прямо вказав Дональду Трампу на його подібність із Зеленським. За словами генерала, коли Трамп здивовано відреагував на таке порівняння, Келлог пояснив: "Я не кажу про статуру… Але він впертий. Він має власну думку. Він не боїться її висловлювати. І він знає, як використовувати медіа".Історичний масштаб постатіНайбільш резонансною частиною розмови стало порівняння Зеленського з Авраамом Лінкольном. Келлог зізнався, що в адміністрації його критикували за те, що він називав українського президента "сміливим лідером, який веде боротьбу"."Я сказав людям в адміністрації: "Ми у Сполучених Штатах не бачили лідера, подібного до нього, з часів Авраама Лінкольна", — заявив генерал.Свою позицію він обґрунтував тим, що Лінкольн, як і Зеленський, був змушений вести війну за виживання своєї нації безпосередньо на власній землі. Саме цей досвід, на думку Келлога, робить їхні постаті історично співмірними та унікальними для світової політики.Нагадаємо, раніше Кіт Келлог заявляв, що питання контролю над Донбасом та Запорізькою атомною електростанцією можуть стати ключовими під час останніх етапів переговорів щодо закінчення війни..

Питання контролю над Донбасом та Запорізькою атомною електростанцією можуть стати ключовими під час останніх етапів переговорів щодо закінчення війни. Переважну більшість інших пунктів уже узгодили, тож процес виходить на фінішну пряму.Про це заявив спецпредставник президента США Кіт Келлог на Національному оборонному форумі імені Рональда Рейгана."Якщо ви військовий, то знаєте, що останні "10 метрів" найскладніші. І я думаю, що ми зараз на останніх 10 метрах до завершення цього конфлікту", — зазначив він.Келлог висловив припущення, що якщо питання контролю над Донбасом і Запорізькою АЕС вдасться розв'язати, то й решта "стане на свої місця".Спецпредставник американського президента також визнав, що врегулювання цієї "безпрецедентної війни" дається важко. Компромісні пункти дуже складні та дискусійні.Він нагадав, що Росія вийшла з Афганістану після втрати 18 тисяч військових, натомість США залишили В'єтнам після втрати 58 тисяч бійців."Україна та Росія разом втратили понад два мільйони солдатів. Подумайте про це, це жахливі цифри. Тому нам необхідно покласти край війні", — наголосив Келлог.Раніше посол США в НАТО Метью Вітакер заявив, що Україна та Росія зараз нібито "ближчі, ніж будь-коли" до укладення мирної угоди щодо припинення війни. Ведеться багатопланова робота, в якій беруть безпосередню участь США.Як відомо, президент України Володимир Зеленський 6 грудня провів двогодинну розмову з радниками Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, під час якої обговорювалися території та гарантії безпеки. Журналісти Axios з’ясували, що Віткофф і Кушнер зібрали інформацію з обидвох сторін і змусили Путіна та Зеленського піти на поступки, необхідні для досягнення угоди.Нагадаємо, що, за інформацією видання The Independent, Володимир Зеленський вирушає до Лондона для проведення серії переговорів на високому рівні. У понеділок, 8 грудня, український лідер зустрінеться там із керівниками трьох країн Європи..

На сьогодні американський "мирний план" перебуває на стадії доопрацювання. Робота над документом триватиме ще протягом наступного тижня.Про це повідомив спеціальний представник Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог ефірі Fox News."Він довів нас до такого стану, коли у війську ми кажемо, що останні 10 метрів до цілі — завжди найважчі. Ми приблизно на останніх 2 метрах. Ми майже там, і план із 28 пунктів було запропоновано, це незавершена робота. Тобто над ним працюватимуть протягом усього тижня Дня подяки, щоб переконатися, що ми досягнемо кінцевого результату, і я думаю, що у нас є шанс цього досягти", — сказав він.Водночас, на думку Келлога, американський лідер Дональд Трампа зможе покласти край російсько-українській війні. До того ж Келлог позитивно оцінює "мирний план" США, хоч і визнає, що документ ще не готовий."Ми знаємо, я і Стів Віткофф, Кирило Дмитрієв з Росії, українці залучені, і ми дійшли до пропозиції, яку їм буде дуже важко відхилити. Є речі, які треба трохи змінити, але це робиться під час переговорів, і президент це розуміє. Я просто думаю про кінцевий результат, і вважаю, що рамки для досягнення згоди вже є", — зазначив він.Спецпредставник США додав, що Вашингтон не хоче, щоб "історія повторилася" чи щоб "повернувся Будапештський меморандум".Як відомо, "мирний план" Трампа складається з 28 пунктів. Над угодою чиновники Білого дому працювали кілька тижнів, консультуючись із Кремлем та українськими представниками. У документі вказано, що Київ має погодитися на значні територіальні поступки на користь Росії. Згодом американський лідер заявив, що встановив крайній термін, до якого Україна має погодитися з "мирним планом" Білого дому щодо припинення війни — 27 листопада 2025 року. До речі, цього дня у США відзначатимуть День подяки.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати Америки призупинять свою підтримку щодо України, якщо Володимир Зеленський не погодиться на запропонований "мирний план"..

Уже в січні наступного року спецпредставник американського президента з питань України Кіт Келлог оголосить про відставку зі своєї посади. Наразі невідомо, хто його замінить.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися одразу на чотири надійні джерела. Співрозмовники медійників розповіли, що Келлог начебто поділився планами піти з адміністрації Трампа зі своїми знайомими.Журналісти звернули увагу, що статус спеціального президентського представника є тимчасовим, і таких посадовців насправді має затверджувати Сенат, щоби вони залишалися на посаді довше 360 днів.Джерела журналістів запевнили: Келлог дав зрозуміти, що січень стане природним моментом для відходу з урахуванням чинного законодавства.Одне з джерел агенції сказало, що Келлог дійшов висновку, що в адміністрації Трампа занадто багато чиновників, які займаються Україною. При цьому всередині адміністрації не визнають, що саме Росія затягує мирні переговори.Ще одне обізнане джерело видання наголосило, що Келлог спочатку не планував довго перебувати на своїй посаді. Однак згодом вирішив затриматися на ній на триваліший період.Аналітики зазначили, що така подія стане негативною новиною для України, оскільки Келлога вважали людиною, яка готова почути позицію Європи та Києва. Також Келлог різкіше за інших представників адміністрації Трампа засуджував російські атаки на цивільну інфраструктуру України.За інформацією Reuters, іноді він вступав у суперечки зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом, який повторював деякі тези російського диктатора Володимира Путіна та виступав за незбалансований територіальний обмін як частину довгострокової мирної угоди."При цьому поки що незрозуміло, хто може замінити Кіта Келлога", — підсумували в агенції Reuters.Нагадаємо, що 27 жовтня донька Кіта Келлога — Меган Моббс — іронічно прокоментувала фото, на якому російська мобільна вогнева група начебто охороняє Кремль. Вона висловила сумнів, що з таким захистом Росія є наддержавою..