# кордон

У п'ятницю, 23 січня, польські фермери планують розпочати страйк біля кордону з Україною. Через це можливе ускладнення руху у пунктах пропуску.Про це повідомила Державна митна служба України. Зазначається, що фермери планують страйкувати перед пунктом пропуску "Долгобичув — Угринів".Як очікується, блокування автошляху, який веде до пункту пропуску з суміжної сторони, триватиме з 11:00 до 15:30 за польським часом. Проте, як відзначили митники, польські фермери анонсують проведення акції протесту впродовж усього дня, 23 січня."Прохання зважати на ці обставини і для перетину кордону обирати альтернативні пункти пропуску", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 18 січня на українсько-польському кордоні виникли серйозні труднощі з оформленням вантажівок через технічний збій у базі даних польської митної служби. Обмеження стосувалися пунктів пропуску "Медика", "Хребенне" та "Корчова".Додамо, раніше речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко пояснював, чому дітям інколи відмовляють у виїзді з України. За його словами, попри спрощення правил виїзду для дітей на період воєнного стану, прикордонники продовжують фіксувати випадки відмов у перетині кордону через неправильно оформлені документи. Найбільше запитань виникає під час подорожей дітей із третіми особами або лише з одним із батьків..

Громадяни, які втекли від війни з України, можуть набувати стаж для майбутньої пенсії за кордоном. Для цього необхідно сплачувати страхові внески.Про це повідомила прес-служба Пенсійного фонду України.Добровільні внески до ПФУ може сплачувати будь-який українець, незалежно від місця перебування. Проте потрібно відповідати двом умовам:дані про нього наявні в реєстрі застрахованих осіб;він не є пенсіонером."При цьому сплачувати добровільний пенсійний внесок можна як за себе, так і за іншу особу, яка відповідає зазначеним умовам (наприклад, діти — за батьків, дружина — за чоловіка тощо)", — зауважили у ПФУ.Коли та скільки потрібно сплачувати?Людина сама визначає, з якою періодичністю і в якому розмірі робити внески. Це залежить від її фінансових можливостей."Щоб до страхового стажу було враховано один місяць, сума внеску має бути не меншою за мінімальний страховий внесок. На сьогодні це 1760 гривень (22% мінімальної зарплати вісім тисяч гривень). Це приблизно 36 євро. Сплачуючи цю суму щомісяця, людина набуде страховий стаж", — роз'яснили в ПФУ.Варто зауважити, що взяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування можна незалежно від факту свого працевлаштування.Щоб взяти добровільну участь у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, потрібно:Зайти на вебпортал Пенсійного фонду України.В особистому кабінеті обрати розділ "Договір на добровільну участь".Заповнити форму, підписати договір за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).Сплачувати внески у зручний час.Здійснити добровільний платіж можна карткою будь-якого банку, обравши у відповідному розділі опцію "Сплатити через Portmone".Як відомо, право на призначення пенсії в Україні мають чоловіки та жінки, яким виповнилося 60, 63 чи 65 років. Раніше міністр соціальної політики Денис Улютін розповів, чи планує уряд підвищення пенсійного віку.Нагадаємо, до кінця 2025 року українські пенсіонери, які наразі проживають за кордоном повинні пройти фізичну ідентифікацію, щоб зберегти право на пенсійні та страхові виплати..

На сьогодні українські прикордонники не фіксують безпосередніх загроз або активних дій з боку Білорусі. Також немає ознак підготовки чи активності, які б свідчили про можливий наступ.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA."Звісно, Білорусь тримає там (на кордоні, — ред.) певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, щоб уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі", — зауважив речник ДПСУ.Посадовець зазначив, що не варто забувати про те, що саме територія Білорусі була використана російськими військами для атаки на Україну у лютому 2022 року. Тому, попри відсутність безпосередньої загрози, українські війська продовжують системну підготовку до можливих ризиків."Наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того, щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії. Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того, щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики", — додав Андрій Демченко.Нагадаємо, раніше Головне управління комунікацій Збройних сил України запевнило, що широкомасштабний наступ російських військ на Чернігівську область є малоймовірним у короткостроковій перспективі. Ця оцінка ґрунтується на аналізі поточної ситуації, напрямків зосередження сил та засобів ворога..

Народний депутат від "Слуги народу" Роман Кравець відмовився від мандата. Лише сьогодні — в понеділок, 19 січня, — Центральна виборча комісія України (ЦВК) офіційно визнала його народним обранцем.Про своє рішення Роман Кравець повідомив у коментарі журналістам "Української правди". Він пояснив, що виїхав до Ізраїлю через проблеми із зором на законних підставах."Я ухвалив для себе рішення, що до Верховної Ради не йду та відмовляюся від мандата депутата. Бо вважаю, що під час війни у владі повинні бути професійні люди з досвідом. Зараз розумію, що мого досвіду не вистачає, щоби зараз під час війни бути народним обранцем", — наголосив Кравець.Він зазначив, що своїм місцем поступається за списком "найдостойнішій людині, яка йде після мене, директору турагентства"."Його досвід найближчім часом знадобиться багатьом", — зауважив Роман Кравець.Наступним за Кравцем у виборчому списку від "Слуги народу" йде підприємець Богдан Козуб.Сьогодні ЦВК визнала Романа Кравця обраним народним депутатом замість Дмитра Наталухи, призначеного парламентом на посаду голови Фонду державного майна.Що відомо про Романа КравцяЗа інформацією руху "Чесно", Роман Кравець може бути адміністратором Telegram-каналу "Джокер". Журналісти видання Forbes отримали номер телефону Кравця та перевірили його за допомогою сервісу Getcontact, який дозволяє дізнатися, як цей номер записаний у контактах інших користувачів. У декількох випадках це "Рома Кравець Джокер" і подібні назви.Журналістам Кравець розповідав, що канал продав. Організація з моніторингу ЗМІ "Детектор медіа" називала "Джокер" серед каналів, що пов'язані з Офісом президента, а також публікують неперевірену інсайдерську інформацію та займаються чорним піаром.Він також 2024 року декілька разів виїжджав за кордон. Свої поїздки пояснював закупівлею дронів. У цей час він перебував на відпочинку. Є інформація, що у вересні цього року він мав зустріч із підсанкційним київським бізнесменом Сеяром Куршутовим і ексголовою Офісу президента Андрієм Богданом. Романа Кравця зняли з військового обліку. У цей час він перебував за кордоном. Медійники з’ясували, що за час повномасштабного вторгнення Кравець щонайменше п’ять разів виїжджав за кордон, а сам він пересувався Києвом кортежем і перебував під захистом охорони та СБУ. Крім того, зростали і його статки, за останні два роки Кравець придбав автівок на вісім мільйонів гривень, а також проживав у квартирі на сто квадратних метрів у елітному житловому комплексі "Чикаго" в Києві.Раніше, 2019 року, він невдало балотувався до Верховної Ради від партії "Слуга народу" (№153 у списку). На момент виборів працював заступником директора з інформаційних технологій і безпеки в ТОВ "ССЛ Консалтинг", яка займалась наданням в оренду нерухомості. Компанія пов’язана з бізнесменом та політиком Геннадієм Корбаном.Роман Кравець має професійно-технічну освіту. Він народився 8 липня 1994 року.Нагадаємо, що 4 листопада минулого року Дмитро Слинько склав присягу народного депутата від фракції "Слуга народу". 29 жовтня ЦВК визнала його обраним і зареєструвала народним депутатом України. Він замінив Анну Колісник, яка втрапила у скандал..

Бізнесменка із Закарпаття використовувала систему "Шлях" для того, щоби допомагати ухилянтам виїжджати за кордон. Вона укладала з чоловіками фіктивні трудові договори й отримали за це гроші.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Правоохоронці вручили підозру жінці, яка допомагала виїхати за кордон чоловікам призовного віку", — йдеться в повідомленні.Схему переправлення за кордон чоловіків призовного віку викрили працівники головного оперативно-розшукового відділу Мукачівського прикордонного загону.Оперативники встановили, що до організації протиправної діяльності причетна підприємиця — мешканка Закарпаття."Використовуючи систему "Шлях", вона за грошову винагороду сприяла виїзду за кордон чоловіків. Зловмисниця укладала фіктивні трудові договори про здійснення міжнародних пасажирських та вантажних перевезень", — пояснили в ДПСУ.Прикордонники додали, що надалі водії, зареєстровані нею в системі "Шлях", виїжджали за межі України та назад не поверталися.. Правоохоронці оголосили жінці про підозру у вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 114-1 "Перешкоджання законній діяльності Збройних сил України й інших військових формувань".Заходи з викриття та затримання правопорушниці проводили працівники головного оперативно-розшукового відділу  Мукачівського прикордонного загону спільно зі СБУ в Закарпатській області.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що правоохоронці зупинили спробу незаконного ввезення великої партії електроніки на українському кордоні. Йдеться про товар на понад 35 мільйонів гривень, який намагалися приховано перевезти через пункт пропуску у Львівській області..

У неділю, 18 січня, прикордонники Мукачівського загону виявили 45-річного мешканця Тячівського району. Він перебував у розшуку та запропонував хабар.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Чоловік перетинав кордон у пункті пропуску "Лужанка". Під час перевірки його документів відбулося спрацювання бази даних "Оберіг", — розповіли прикордонники.Вони додали: щоб уникнути відповідальності, закарпатець запропонував прикордонному нарядові грошову винагороду у розмірі 37 800 чеських крон (приблизно 78 362 гривні)."Прикордонник від такої пропозиції відмовився, чим продемонстрував, що Державна прикордонна служба України має нульову толерантність до корупції", — йдеться в повідомленні.На адресу Берегівського відділу Нацполіції в Закарпатській області скерували повідомлення щодо виявлення ознак правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 369 Кримінального кодексу України "Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі"."Грошові кошти вилучені слідчо-оперативною групою Нацполіції протоколом огляду місця події", — підсумували в Державній прикордонній службі України.Нагадаємо, вчора стало відомо, що правоохоронці зупинили спробу незаконного ввезення великої партії електроніки на українському кордоні. Йдеться про товар на понад 35 мільйонів гривень, який намагалися приховано перевезти через пункт пропуску у Львівській області..

У неділю, 18 січня, на українсько-польському кордоні виникли серйозні труднощі з оформленням вантажівок через технічний збій у базі даних польської митної служби. Обмеження стосуються пунктів пропуску "Медика", "Хребенне" та "Корчова".Про це офіційно повідомляє Державна прикордонна служба України.Які пункти пропуску працюють з обмеженнямиЗа даними ДПСУ, ситуація на кордоні наразі має такий вигляд:"Медика" (ППр "Шегині") та "Хребенне" (ППр "Рава-Руська"): роботу бази даних для оформлення завантаженого транспорту на виїзд з України тимчасово призупинено повністю."Корчова" (ППр "Краківець"): польська митна служба оформлює вантажі, проте система працює у сповільненому режимі.Кого не стосуються обмеженняПопри технічні проблеми, деякі категорії транспорту продовжують рух без затримок:порожні вантажівки оформлюються у звичному режимі;легкові авто та автобуси проходять прикордонно-митні процедури без жодних змін.Коли відновлять рухЗа попередньою інформацією від польської сторони, фахівці вже працюють над усуненням технічних неполадок. Повноцінне відновлення роботи митних баз очікується сьогодні, 18 січня, до 22:00 за українським часом. Водіїв вантажних транспортних засобів просять враховувати цю інформацію під час планування маршрутів та, за можливості, обирати інші пункти пропуску для перетину кордону.Нагадаємо, нещодавно правоохоронці зупинили спробу незаконного ввезення великої партії електроніки на українському кордоні. Йдеться про товар на понад 35 мільйонів гривень, який намагалися приховано перевезти через пункт пропуску у Львівській області..

У суботу, 17 січня, в Теленештському районі Молдови на березі озера виявили безпілотник. Згодом з’ясувалося, що це російська "Гербера". Довжина дрона — близько 2,5 метра.Про цей випадок повідомила поліція Теленештського району Молдови.До правоохоронців звернувся мисливець, який повідомив, що виявив дрон на березі озера біля села Нукарени. На місце прибули спецслужби, зону оточили."Фахівці техніко-вибухового підрозділу повинні провести детальне обстеження виявленого об'єкта", — йдеться в повідомленні поліції.Молдовські правоохоронці закликали громадян у разі виявлення дрона або інших підозрілих пристроїв не наближатися та не торкатися їх, а натомість повідомити правоохоронцям.Міністерство закордонних справ Молдови відреагувало на виявлення в Теленешському районі дрона типу "Гербера", наголосивши, що подібні інциденти становлять пряму загрозу національній безпеці країни.У молдовському МЗС наголосили, що Молдова засуджує такі порушення, засуджує загарбницьку війну Росії проти України, "яка ставить під загрозу і безпеку наших громадян"."Перед цими ризиками Республіка Молдова буде продовжувати інвестувати в мир і безпеку, щоби забезпечити захист країни та безпеку своїх громадян", — додали в молдовському МЗС.Останнім часом у небо Молдови щонайменше двічі залітали російські дрони, в одному випадку, 25 листопада, — їх нарахували одразу шість. Один з них "приземлився" на дах будівлі в сільській місцевості.Нагадаємо, що 7 січня президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до ЄС та двосторонню співпрацю. Тоді Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

Правоохоронці зупинили спробу незаконного ввезення великої партії електроніки на українському кордоні. Йдеться про товар на понад 35 мільйонів гривень, який намагалися приховано перевезти через пункт пропуску у Львівській області.Про це повідомила пресслужба Бюро економічної безпеки України (БЕБ)."Припинено спробу контрабанди техніки відомого бренду на понад 35 мільйонів гривень: детінізація ринку триває", — йдеться в повідомленні.Детективи територіального управління БЕБ у Львівській області проводять досудове розслідування щодо схеми незаконного ввезення великої партії електроніки відомої торгівельної марки через державний кордон."Під час огляду мікроавтобуса Renault в одному з пунктів пропуску виявлено спеціально обладнану схованку, в якій було загалом 829 одиниць електронної техніки", — пояснили в Бюро.За попередніми оцінками, ринкова вартість вилученого майна становить понад 35 мільйонів гривень. Товар вилучено. Детективи на підставі повідомлення Львівської митниці внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним фактом."Установлюється повне коло осіб, причетних до організації каналу контрабанди, та походження товару", — наголосили в БЕБ."Подібні схеми не лише завдають збитків державному бюджету через несплату митних платежів, а й створюють умови для недоброчесної конкуренції на внутрішньому ринку електроніки. Досудове розслідування триває", — підсумували в Бюро економічної безпеки.Нагадаємо, що 28 жовтня Бюро економічної безпеки України запустило інструмент StopShadowBot (чат-бот у Telegram-каналі). Йдеться про збір повідомлень про економічні правопорушення..

Попри спрощення правил виїзду для дітей на період воєнного стану, прикордонники продовжують фіксувати випадки відмов у перетині кордону через неправильно оформлені документи. Найбільше запитань виникає під час подорожей дітей із третіми особами або лише з одним із батьків.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA.Подорож з одним із батьківЗа словами речника, на період дії воєнного стану норму щодо обов’язкової нотаріальної згоди іншого з батьків було переглянуто. Це пов’язано з тим, що батько чи мати можуть перебувати на фронті та не мати фізичної можливості відвідати нотаріуса."Наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною", — наголосив Демченко. Це спрощення є ключовою відмінністю від правил, що діяли у мирний час.Виїзд із третіми особамиЯкщо дитину супроводжує не батько чи мати, а інша особа (наприклад, бабуся, дідусь, повнолітній брат/сестра чи інші родичі), правила залишаються суворішими. У такому разі необхідно мати при собі письмову згоду одного з батьків, завірену в органах опіки та піклування. Демченко наголосив, що саме відсутність цього документа або його неправильне оформлення (наприклад, без завірення відповідним органом) є найчастішою причиною, чому дітям та їхнім супроводжувачам відмовляють у виїзді.Важливе нагадування від ДПСУДемченко закликав громадян завчасно перевіряти наявність необхідних паперів та звертати увагу на те, хто саме супроводжує дитину. Адже навіть під час війни контроль за документальною базою залишається пріоритетом для забезпечення безпеки неповнолітніх.Нагадаємо, торік у грудні на українсько-румунському кордоні стався резонансний інцидент. Чоловік на мотоциклі спробував незаконно прорватись до сусідньої країни. Прикордонники миттєво зреагували, подали команду "Бар’єр" та затримали порушника. Стосовно нього складено адмінпротоколи і разом із мотоциклом передано представникам Національної поліції..

З початку повномасштабного вторгнення кількість спроб незаконного виїзду з України суттєво зросла. Найчастіше порушники намагаються оминути пункти пропуску через "зелену ділянку" кордону, причому лідером за кількістю таких інцидентів став румунський напрямок.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA.Географія порушень: куди тікають найчастішеЗа словами речника, основний потік нелегальних мігрантів зосереджений на кордоні з південно-західними сусідами України: перше місце посідає кордон із Румунією, друге місце — кордон із Молдовою.Якщо раніше ці два напрямки мали приблизно однакові показники, то зараз румунська ділянка стала беззаперечним лідером. Натомість на кордонах із Польщею, Словаччиною та Угорщиною спроб нелегального перетину фіксують значно менше. Окремо Демченко відзначив зростання динаміки на кордоні з Білоруссю протягом 2025 року, хоча загальна кількість порушень там залишається порівняно низькою.Чоловіки 18–22 років: основні причини відмовЗ серпня минулого року правила виїзду для студентів та молодих чоловіків віком від 18 до 22 років було дещо пом’якшено, проте прикордонники все одно часто завертають цю категорію громадян."Їм відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Держслужбовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження", — пояснив Демченко.Підробка документів та відповідальністьСпроби перетнути кордон безпосередньо через пункти пропуску за допомогою фальшивих паперів фіксуються рідше, ніж втечі через ліси чи річки. Проте наслідки таких дій набагато серйозніші. Речник нагадав про юридичну різницю для порушників:Адміністративна відповідальність — за незаконний перетин "зеленого кордону" (поза пунктами пропуску).Кримінальна відповідальність — за використання підроблених документів або спробу підкупу прикордонника.Нагадаємо, за даними речника Державної прикордонної служби Андрія Демченка, впродовж 2025 року було затримано близько 1400 громадян, які намагалися незаконно перетнути кордон із Білоруссю. .

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

На Івано-Франківщині заблокували канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Румунії. Схему організували двоє сержантів одного з районних Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань. Організаторів схеми викрили працівники ДБР спільно з СБУ та ДПСУ. Відомо, що військовослужбовці через посередників підшуковували чоловіків, які прагнули уникнути мобілізації та незаконно виїхати з України. В одному з епізодів встановлено, що за вісім тисяч доларів вони обіцяли особисто доставити 44-річного "клієнта" до кордону з Румунією службовим автомобілем."Фігуранти забезпечували безперешкодний проїзд через блокпости. Під час поїздки вони інструктували чоловіка щодо маршруту пересування, поведінки в дорозі, відповідей на блокпостах та подальших дій. Після безперешкодного проїзду через блокпости чоловік, одягнутий у термокостюм та в темну пору доби, мав самостійно перетнути річку Прут", — зазначили в ДБР.. Злочинна схема діяла щонайменше з вересня 2025 року. За попередніми даними, організатори встигли переправити за кордон понад десять осіб."Досудове розслідування триває. Також перевіряється можлива причетність до схеми інших посадовців", — зазначили в ДБР.Фігурантів затримано та повідомлено про підозру — "Організація незаконного переправлення осіб через державний кордон, вчинена групою осіб із корисливих мотивів". Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дев'яти років з конфіскацією майна. Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави.Нагадаємо, раніше на Закарпатті прикордонники спільно з Нацполіцією та Службою безпеки України викрили канал незаконного переправлення за кордон чоловіків призовного віку. Ухилянтів перевозили в інкасаторському автомобілі, який рухався з увімкненими проблисковими маячками..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) у взаємодії зі службою внутрішньої безпеки Держмитслужби затримали на систематичних хабарях заступника начальника одного з митних постів Чернівецької митниці.Про це повідомила пресслужба ДБР. Там зазначили, що посадовець допомагав підприємцям контрабандно ввозити в Україну топові моделі мобільних телефонів марки Apple."За допомогу в приховувані від митного контролю та несплати обов’язкових платежів митник брав 100 доларів за кожен телефон", — установили правоохоронці.Вони додали, що в "пакет послуг" входили поради щодо способів приховування техніки під час перетину кордону, а також забезпечення безперешкодного проїзду через митний пост.Слідчі встановили, що лише від одного підприємця за перевезення однієї партії ґаджетів він отримав 10 тисяч 400 доларів.Працівники ДБР затримали посадовця під час одержання частини хабаря від комерсанта."Перші кошти посадовець просив надіслати поштою у вигляді посилки. Після останнього переміщення техніки він наказав передати 4,2 тисячі доларів своїй дружині. Під час слідчих дій жінка намагалася приховати гроші та викинула їх у втулці від туалетного паперу за вікно", — розповіли правоохоронці.Працівники ДБР також провели обшуки за місцем проживання фігуранта та на митниці. Вони вилучили майже пів мільйона гривень у різній іноземній валюті, картки іноземних банків і мобільні телефони. Досудове розслідування триває."Правоохоронці встановлюють інших посадових осіб митниці, які можуть бути причетними до протиправної діяльності", — зазначили в ДБР.Працівнику митниці повідомлено про підозру за фактом одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (частина 3 статті 368 Кримінального кодексу України)."Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави", — підсумували в повідомленні.Нагадаємо, що в серпні минулого року в пункті пропуску "Шегині — Медика" митники зупинили вантажівку, яка прибула з Польщі та прямувала зі Словаччини, перевозивши контрафактний товар..

На кордоні з Молдовою правоохоронці затримали вантажівку, у якій замість задекларованого алкоголю намагалися таємно вивезти групу військовозобов’язаних чоловіків. У підсумку повідомлено про підозру громадянину іноземної держави, який організував схему незаконного переправлення українців через державний кордон. Про це на сторінці в Facebook повідомила Чернівецька обласна прокуратура.Ціна питання та маршрутЗа даними слідства, іноземець, працюючи приватним перевізником на міжнародних рейсах, вирішив "заробити" під час транспортування партії пива. Він зібрав сімох клієнтів у різних містах: п’ятьох чоловіків забрав у Києві, ще двох — у Хмельницькому та Хотині. Вартість такої поїздки для одного пасажира складала від шести до 13 тисяч євро.. Схованка в опломбованому причепіДля реалізації задуму водій відкрив опломбований напівпричіп і наказав чоловікам сховатися серед вантажу. Пасажири отримали чіткі інструкції: у разі зупинки поводитися абсолютно тихо та не видавати жодних звуків.Цікавою деталлю став обумовлений "пароль" про успішний перетин кордону. Водій мав тричі вигукнути з кабіни слово "Україна!", що слугувало сигналом для виходу зі схованки.Затримання на пункті пропускуПоїздку було перервано на території МАПП "Мамалига" в Дністровському районі. Правоохоронці викрили організатора та його пасажирів під час спроби виїзду з України.Результати обшуку та наслідки:у перевізника вилучили 34 тисяч євро готівкою;іноземця затримано в порядку ст. 208 КПК України;йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України (незаконне переправлення осіб через державний кордон).Нагадаємо, житель Полтавської області мав намір незаконно перетнути державний кордон із Румунією поза пунктами пропуску. Однак ухилянт заблудився в горах і ледь не загинув..