# кордон

Правоохоронці викрили канал незаконного переправлення військовозобов’язаних до Румунії поза пунктами пропуску. Організатор схеми за 10 тисяч євро ховав своїх пасажирів у спеціально облаштованій схованці під дахом мікроавтобуса.Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.Ніша під дахомЯк зазначили прикордонники, на Миколаївщині прикордонники спільно з СБУ та Нацполіцією викрили канал незаконного переправлення військовозобов'язаних до Румунії поза пунктами пропуску. Схему організував 44-річний житель Чернівців. Він брав за свої послуги 10 тисяч євро та ховав "клієнтів" у спеціально облаштованій ніші над сидіннями мікроавтобуса.Затримання та оголошення підозриОрганізатора затримали безпосередньо під час перевезення одного з "клієнтів". Під час обшуків правоохоронці вилучили автомобіль, телефон, підроблені документи, гроші та інші докази. Зловмиснику вже повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.Нагадаємо, правоохоронці столиці викрили та затримали 25-річну громадянку Росії, яка організувала незаконну схему переправлення військовозобов'язаних чоловіків через державний кордон України. За свої послуги з ухилення від мобілізації зловмисниця вимагала 9 000 доларів США..

Попри плани оголосити надзвичайну ситуацію у східному прикордонні, президент Латвії Едгар Рінкевичс запевнив, що актуальна оцінка військової загрози не змінилася.Його заяву озвучив радник президента Мартінш Дрегеріс. Про це повідомило видання LETA / Otkrito. Слова президента країни оприлюднено на тлі повідомлень про закритий візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви Радник від імені Рінкевичса підкреслив, що безпосередньої загрози російського вторгнення зараз немає. Водночас зберігається ймовірність різних диверсій, кібератак і гібридних операцій.Як раніше зазначав президент, Латвія, інші країни НАТО та Євросоюзу регулярно стикаються з подібними діями. Запобіжні заходи вживають латвійські органи внутрішніх справ, Національні збройні сили та союзники по НАТО."Ми високо оцінюємо політичні, дипломатичні та військові зусилля союзників із НАТО, зокрема, США, спрямовані на зміцнення регіональної безпеки", — заявив Дрегеріс.Як повідомлялося, директор ЦРУ США Джон Реткліфф під час візиту до Москви попередив російських чиновників про неприпустимість ескалації конфлікту з НАТО, особливо з Естонією, Латвією та Литвою. Про це в середу виданню Politico розповіли два поінформовані джерела."Головна мета візиту — застерегти від ескалаційних дій щодо країн Балтії", — заявив один із джерел.За словами іншого співрозмовника, директор ЦРУ також намагався переконати Москву скоротити військову й економічну підтримку Ірану.Нагадаємо, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час нещодавнього візиту до Москви попередив російських посадовців про неприпустимість нападу на країни НАТО. Таке застереження пролунало на тлі оцінок щодо можливих спроб Росії перевірити Альянс на міцність..

Станом на 26 серпня на українсько-молдовському кордоні відновлено оформлення пішоходів та транспортних засобів після нічного ворожого обстрілу. Раніше російський ударний дрон завдав шкоди будівлям пункту пропуску "Виноградівка", спричинивши пожежу.Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.Наслідки нічного удару ворожого БпЛАУпродовж ночі 25 серпня російські війська атакували "Щахедом" міжнародний автомобільний пункт пропуску "Виноградівка", розташований на кордоні з Молдовою. У результаті вибуху було пошкоджено елементи інфраструктури, на території спалахнула пожежа. Рятувальники, які оперативно прибули на місце події, локалізували та повністю ліквідували займання.Тимчасові обмеження та відновлення рухуОдразу після обстрілу пропуск громадян і транспортних засобів через ПП "Виноградівка" було тимчасово призупинено. Українська сторона невідкладно поінформувала молдовських колег про надзвичайну ситуацію, а водіям рекомендували обирати інші напрямки для перетину державного кордону.Зараз прикордонникам та профільним службам вдалося ліквідувати наслідки атаки: пункт пропуску "Виноградівка" повністю відновив оформлення пасажирів і транспорту у звичайному режимі.Нагадаємо, раніше атака дронів-камікадзе спричинила руйнування у міжнародному пункті пропуску "Табаки" на кордоні з Молдовою. Станом на ранок 22 серпня наслідки прильотів ліквідовано, а пропускні операції відновлено у звичайному режимі..

Російські війська суттєво посилили повітряні удари по прикордонній інфраструктурі між Україною та Молдовою. Таким чином окупанти намагаються зруйнувати логістичні шляхи до Європи та чинити геополітичний тиск на сусідні держави.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, протягом серпня 2026 року російські окупаційні війська активізували обстріли ключових маршрутів, які Україна використовує для експорту та імпорту товарів із країнами Євросоюзу. Зокрема, під ворожими ударами опинилися мости в Затоці та Маяках, а також прикордонні пункти пропуску Виноградівка-Вулканешти, Рені-Джурджулешти та Табаки. Як повідомив речник Державної прикордонної служби України: "Російські війська завдають ударів по транспортній та прикордонній інфраструктурі України, щоб порушити її міжнародні наземні лінії сполучення з Молдовою".В ISW зазначають, що такі дії є частиною комплексної кампанії проти портової та транспортної мережі України, яка має на меті підірвати експорт зерна та погіршити стан української економіки.Тиск на Європу та тестування НАТОВодночас удари вздовж українсько-молдовського кордону мають значно ширші політичні цілі. Кремль прагне створити штучне відчуття небезпеки, аби відлякати міжнародних перевізників та стримати Молдову й Румунію від подальшої підтримки України.Окрім того, у Росії намагаються сформувати уявлення, нібито євроінтеграція Молдови стає додатковим тягарем і ризиком для західних структур. Постійними обстрілами прикордоння ворог також випробовує готовність систем протиповітряної оборони та реакцію Молдови і Альянсу НАТО на систематичні порушення повітряного простору, намагаючись нормалізувати такі провокації.Нагадаємо, вранці 25 серпня румунські військові зафіксували невідому повітряну ціль неподалік від кордону з Україною. Для спостереження за ситуацією у повітря підняли два іспанські винищувачі F-18..

Недавня атака дронів-камікадзе спричинила руйнування у міжнародному пункті пропуску "Табаки" на кордоні з Молдовою. Станом на ранок 22 серпня наслідки прильотів ліквідовано, а пропускні операції відновлено у звичайному режимі.Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.Ворожа атака на прикордонну інфраструктуруЯк зазначили прикордонники, у ніч на 21 серпня противник спрямував ударні безпілотники типу "Шахед" по території Болградського та Ізмаїльського районів Одеської області. Під час обстрілу відбулося влучання по об'єктах інфраструктури міжнародного пункту пропуску "Табаки", що розташований на кордоні з Молдовою.У результаті обстрілу зазнали пошкоджень будівлі та конструкції КПП, на місці виникли пожежі. Працівники ДСНС України оперативно виїхали на місце події та локалізували всі осередки займання.Ситуація з пропуском через кордонЧерез зазнані руйнування пропуск осіб і транспортних засобів через КПП "Табаки" тимчасово зупиняли, а транспорт перенаправляли до інших сусідніх пунктів пропуску. Про ситуацію, що склалася, було негайно поінформовано молдовську сторону.За останніми даними ДПСУ, наразі всі пропускні операції у міжнародному пункті пропуску "Табаки" повністю відновлено. Про відновлення повноцінної роботи українські прикордонники також поінформували колег із Молдови.Нагадаємо, за інформацією повітряних сил ЗСУ, 17 серпня під час атаки на Україну повітряний простір Молдови порушив російський безпілотник "Бандероль"..

У пункті пропуску "Рава-Руська" прикордонники Сьомого прикордонного Карпатського загону спільно з представниками митниці виявили предмети, які можуть становити культурну чи історичну цінність.Про це повідомили на Facebook-сторінці Сьомого прикордонного Карпатського загону."Під час перевірки рейсового автобуса Setra, який прямував з України до Польщі, в 45-річної пасажирки, мешканки Запоріжжя, виявили колекцію предметів із металу білого та жовтого кольорів", — ідеться в повідомленні.Прикордонники конкретизували, що серед виявленого виявилися вісім каблучок, шість кулонів, мініатюрна фоторамка, дві пари сережок, дві закладки для книг, дві статуетки, коробочка, кишеньковий портсигар, складний лорнет і столове приладдя.Зі слів жінки, яка перевозила ці предмети, їх вона начебто придбала на антикварному ринку.За цим фактом працівники митниці склали відповідний протокол. Виявлене направлять на експертизу для встановлення їхньої історичної чи культурної цінності.. Раніше в залізничному пункті пропуску "Ягодин" охоронці кордону викрили спробу незаконного переміщення товарів до Польщі. Під час перевірки прикордонний наряд із використанням спеціальних технічних засобів, зокрема, ендоскопа, виявив контрабанду у вентиляційній шахті вагона.Нагадаємо, що працівники ДПСУ викрили спробу незаконного перевезення екзотичних тварин з України. Мікроавтобус з рідкісними тваринами затримали на кордоні з Польщею..

Федеральна служба безпеки Російської Федерації планує скасувати прикордонні зони на окремих ділянках Ростовської та Воронезької областей Росії, що межують із тимчасово окупованими територіями України, а також між тимчасово окупованим Кримом і тимчасово окупованою частиною Херсонської області України.На такі наміри окупантів відреагували в Міністерстві закордонних справ України (МЗС)."У російських проєктах відомчих наказів це пояснюється нібито "включенням" тимчасово окупованих територій України до складу Російської Федерації", — йдеться в повідомленні.Таким чином, додали в МЗС, Москва вкотре намагається видати бажане за дійсне та підмінити міжнародно визнаний правовий статус власними недолугими адміністративними рішеннями."У Кремлі очевидно вважають, що достатньо видати відповідний протиправний наказ, аби привласнити території суверенної держави. Та кількість таких рішень не додає їм ані законності, ні міжнародного визнання", — акцентували в українському дипломатичному відомстві.Там зазначили, що фактично йдеться не про припинення прикордонного контролю, а про чергову спробу стерти кордон між територією держави-агресора та окупованою нею територією України.За задумом Кремля, перенесення прикордонного контролю на зовнішні межі тимчасово окупованих територій України має створити видимість того, що захоплені Росією українські території нібито є їхньою невід’ємною частиною й остаточно інтегровані в адміністративну систему."Жоден закон, указ чи відомчий наказ Російської Федерації не здатен змінити правовий статус українських територій. Окупація не створює суверенітету, а спроба анексії не породжує територіальних прав. Росія залишається державою-окупанткою та державою-агресоркою незалежно від того, як вона визначає статус окупованих територій у власному законодавстві", — наголосили українські дипломати.Вони констатували, що російське відомство може скільки завгодно пересувати пункти контролю, переписувати власні документи та перемальовувати карти. Від цього окупована українська земля не стає російською, а міжнародно визнаний державний кордон України не зсувається ні на метр. Крим, Севастополь, частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які нині перебувають під російською окупацією, залишаються невід’ємними частинами України."Рішення ФСБ варто розглядати як черговий елемент послідовної політики адміністративного привласнення тимчасово окупованої території України та створення видимості її "остаточної інтеграції" до складу Росії. Показово, що Москва продовжує змінювати формулювання у власних наказах і креслити нові лінії на картах, очевидно розраховуючи, що такі кроки здатні змінити правовий статус території України. З упевненістю доводимо до відома, що не здатні", — підсумували в МЗС.Нагадаємо, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що країна-агресорка Росія має заплатити за кожен скоєний злочин і компенсувати всі витрати України, пов'язані з подоланням наслідків її агресії..

Федеральна служба безпеки Росії планує ліквідувати прикордонні зони на межі Ростовської та Воронезької областей РФ із тимчасово окупованими територіями України. Аналогічні зміни мають торкнутися межі між анексованим Кримом та захопленою частиною Херсонщини.Про це повідомляє російське видання Агентство з посиланням на проєкти наказів ФСБ.Згідно з документами, російська спецслужба пропонує скасувати попередні накази, якими встановлювалися прикордонні зони в Ростовській та Воронезькій областях, а також у тимчасово окупованому Криму.Чинні правила фактично прирівнюють в'їзд на захоплені Росією українські території та виїзд із них до процедури перетину державного кордону.У ФСБ обґрунтовують заплановані зміни нібито "прийняттям до складу Російської Федерації" окупованих частин Донецької, Луганської та Херсонської областей України.Водночас у Криму прикордонну зону планують частково зберегти. Вона діятиме в межах островів Чорного моря, які Росія вважає своєю територією. Регіональне управління ФСБ має визначити місця та час в'їзду до цієї зони, а також встановити відповідні попереджувальні знаки.Додамо, російське міністерство оборони висунуло чергові публічні погрози на адресу України щодо обстрілів у холодну пору року. Вороже відомство натякає на намір знову атакувати цивільну та енергетичну інфраструктуру в зимовий період..

Уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року.Про це повідомляє "EuroNews".Протитанкові рови та масштабні витрати на оборонуЯк зазначає видання, у межах затвердженого проєкту на кордоні з Калінінградською областю Росії та територією Білорусі облаштують протитанкові рови. Середня ширина цих інженерних споруд становитиме близько 20 метрів, однак на найбільш критичних ділянках за рішенням військового командування вона може сягати 150 метрів. Загалом на створення цієї сучасної оборонної лінії уряд Литви має намір спрямувати близько 50 мільйонів євро.Природні перешкоди та заміновані мостиОкрім будівництва штучних фортифікацій, Литва планує активно використовувати природний ландшафт і розпочне відновлення заболочених територій. Урядовці розраховують, що повернення боліт ускладнить або повністю унеможливить пересування важкої бронетехніки потенційного ворога. Ці масштабні екологічно-інженерні роботи триватимуть до 2030 року.Додатково під час будівництва та капітального відновлення мостів у країні передбачатимуть спеціальні конструктивні рішення. Вони дозволять литовським військовим у разі виникнення прямої загрози швидко та ефективно зруйнувати споруди, щоб зупинити просування сил противника.Раніше повідомлялось, що литовський уряд опрацьовує різноманітні сценарії розвитку подій на тлі застережень власної розвідки щодо можливих провокацій із боку Росії. Очільник кабміну країни Міндаугас Сінкявічюс закликав громадян не піддаватися паніці та запевнив у контрольованості безпекової ситуації.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники..

У вівторок, 11 серпня, Латвія заявила про виявлення тунелю на кордоні з Білоруссю. Рига оголосила про плани боротьби з мережами, що, за її словами, допомагають зростанню кількості мігрантів, які незаконно перетинають кордон.Про це заявив міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Андрісом Кульбергсом у Вільнюсі. Очільника латвійського МЗС цитує агенція Reuters.Він розповів, що минулого місяця латвійські солдати застосували сльозогінний газ і зробили попереджувальний постріл, щоби зупинити мігрантів, які намагалися в'їхати з Білорусі, що має 173-кілометровий кордон з країною-членом ЄС Латвією."Захист східного кордону Латвії посилимо завдяки тіснішій співпраці між Прикордонною службою, Державною поліцією, Національними збройними силами та службами безпеки, а також інтенсивнішому використанню дронів для раннього виявлення та затримання нелегальних мігрантів", — наголосив Домбрава.Медійники зазначили, що останнім часом європейські країни висловлюють стурбованість щодо нерегульованої міграції. Це відчутно після напливу десятків тисяч людей із Марокко до іспанської Сеути, хоча більшість цих мігрантів з того часу вже виїхали.Кульбергс заявив, що злочинні мережі сприяють міграції з Білорусі до Латвії, втягуючи їх у європейську Шенгенську зону без кордонів, але кінцевим пунктом призначення для мігрантів є інші місця на континенті."Вони мігрують туди, де легше в'їхати до ЄС. Тому ми не повинні стати для них найлегшим місцем", — акцентував Кульбергс.Він пообіцяв боротися з мережами, які перевозять мігрантів від кордону до місць призначення, а також з будь-якими пунктами підтримки для мігрантів у Латвії, в межах того, що він назвав "Операцією "Перевертень"."Якщо все піде за планом, ми впевнені, що вже завдамо достатньо серйозного удару по системі. Я хочу сказати організаторам: усьому буде покладено край", — наголосив литовський прем’єр-міністр.Минулого місяця Кульбергс заявляв агенції Reuters, що ситуація з мігрантами — це "гібридна загроза", через що подвоєно кількість охоронців на кордоні.У Латвії ж зазначили, що співпрацюватимуть зі сусідніми Естонією, Литвою, Польщею й іншими країнами, щобь зупинити потік мігрантів.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що нелегальних мігрантів переправляють до ЄС через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу..

Україна знайшла безпечніший шлях експорту зерна. В Києві розглядають можливість перевезення зерна залізницею через Молдову. При цьому можливими є знижки за перевезення.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Київ звернувся до Кишинева з проханням про низький тариф на перевезення вантажів."Російські атаки на "зерновий коридор" та українські порти почастішали. Тому експорт з України через Чорне море до Румунії зіткнувся зі складнощами", — констатували аналітики агенції.Джерела в Україні та Молдові повідомили їй, що Київ хотів би транспортувати своє зерно через Молдову до румунського порту Констанца. І просить 50% знижки від номінальної ставки.Молдова, за їх словами, відповіла пропозицією надати гарантії обсягів перевезення українського зерна. Сторони обговорюють часові рамки й обсяги транзиту збіжжя через Молдову до Констанци."Ми збираємо інформацію про потенційні обсяги від зацікавлених відправників. Процес збору інформації ще не завершено", — сказав Reuters високопоставлений представник української галузі.Колишній керівник Молдовської залізниці Олег Тофілат повідомив агенції, що транзитний залізничний коридор через Молдову може перевозити 4,5 мільйона метричних тонн щорічно.За оцінками України, робочий коридор може забезпечити 10% експорту країни. Молдова вже забезпечувала залізничні перевезення українського зерна 2022-2023 років.Як відомо, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимир Боля в понеділок відвідав Одеську область і обговорив зі своїм українським колегою Миколою Калашником питання покращення залізничного сполучення та розширення транзитної мережі.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також країни працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів..

Україна перенесла свої атаки на російські об'єкти, розташовані глибше на території країни-агресорки. Тому порушення повітряного простору в країнах Балтії припинилися.Про це заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас в ефірі LRT, відповідаючи на запитання журналістів.Він зазначив, що, попри те, що Україна "має право на самооборону та успішно її здійснює" — повітряний простір його країни та безпека литовських громадян залишаються пріоритетом.Литовський міністр додав, що відсутність останніх вторгнень, ймовірно, пов’язана з тим, що Україна націлює свої удари на об’єкти, розташовані далі від кордонів країн Балтії."При цьому Литва послідовно посилює свої можливості з моніторингу повітряного простору", — наголосив вінЗа його словами, дослідження уламків безпілотників, виявлених у Литві до цього часу, показують, що це українські дрони, які збилися з курсу та залетіли на територію країни після впливу російських засобів радіоелектронної боротьби.Як відомо, в травні цього року в Утенському повіті оголошували повітряну тривогу після повідомлення про два безпілотники, які, ймовірно, залетіли на територію Литви.Раніше Україна декілька разів офіційно просила вибачення в мешканців країн Балтії у зв’язку з інцидентами, коли українські безпілотники залітали на території трьох країн — Литви, Латвії й Естонії.Нагадаємо, що сьогодні міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова провела зустріч з послом України Олесею Ілащук. Ішлося про безпілотник, який залетів у повітряний простір Болгарії в районі Кардама..

За тиждень з 1 по 7 серпня пасажиропотік через український західний кордон збільшився на 1,7% — до 778 тисяч. Це найбільший показник, який фіксували минулого року в першу половину серпня.Про це свідчать дані щоденної статистики Державної прикордонної служби України (ДПСУ).Цифри вказують на те, що кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася всього до 373 тисяч із 372 тисяч тижнем раніше. Водночас на в’їзд цифра зростання більша — до 405 тисяч із 393 тисяч.Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, цього тижня дещо скоротилася — до 140 тисяч зі 142 тисяч минулого тижня, як і кількість машин із гуманітарними вантажами — до 427 тисяч із 441.Найбільший потік на виїзд фіксували в суботу (57 тисяч на добу), на в’їзд — у неділю (65 тисяч), найменший на виїзд — у понеділок і четвер (50 тисяч), на в’їзд — у четвер (45 тисяч).Держприкордонслужба інформує, що станом на 15:00 неділі традиційно найбільше легкових автомобілів чекали проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску "Устилуг" — 75. Менші черги фіксували в "Угринові" — 45, "Краківці" та "Грушеві" — по 20 машин, у "Нижанковичах" — 15 і "Шегинях" — 10.На кордоні зі Словаччиною на пункті пропуску "Ужгород" черга складала 45 авто, на "Малому Березному" — 30.На кордоні з Угорщиною 30 легкових машин чекали на проходження кордону на пункті пропуску "Лужанка", 20 — на "Дзвінковому", ще по 15 — на "Вилку" та "Косино", а також вісім — на "Тисі".На кордоні з Румунією 20 авто накопичилося на пункті пропуску "Порубне" та по п’ять — на "Дяківцях" і "Красноїльську".Минулого року пасажиропотік через кордон цього тижня був таким самим — 778 тисяч, лише потік на в’їзд — на три тисячі менший — 402 тисячі, а потік на в’їзд настільки ж більший — 376 тисяч.Торік пасажиропотік у протримався на цьому піковому рівні ще тиждень, після чого у другій половині серпня потрохи зменшувався, а потім сильно впав у першій половині вересня з початком нового навчального року.Нагадаємо, що в тиждень з 11 по 17 липня пасажиропотік через український західний кордон збільшився на 3,5% — до 760 тисяч після зростання на 1,2% тижнем раніше. Потік на в'їзд у вихідні суттєво перевищував потік на виїзд..

Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також країни працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів.Про це повідомив міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Домовленості з Молдовою переводимо в конкретні рішення", — наголосив він.За його словами, як і планували під час попередньої відеорозмови, провели на Одещині робочу зустріч із віцепрем’єр-міністром, міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею."Наш пріоритет — безперешкодний рух від Одеси до дунайських регіону. Для цього маємо забезпечити вільний і безпечний транзит семикілометровою ділянкою дороги М-15 у районі Паланки. А також готуємося до відкриття нового спільного пункту пропуску", — зазначив український міністр.Він також додав, що Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів — такою буде допомога сусідів у залізничній сфері.Також, за словами міністра, важливо забезпечити конкурентну вартість перевезень і додаткові маршрути для українських вантажів через Молдову до румунського порту Констанца."Результат цієї роботи має бути практичним: більше маршрутів, швидший кордон і стійкіша логістика між Україною, Молдовою та Європейським Союзом", — підсумував Микола Калашник.Нагадаємо, що сьогодні до поліції Штефан-Воде (Молдова) приблизно о 13:20 надійшло повідомлення про потужний вибух у районі населеного пункту Крокмаз. Після вибуху розпочалася пожежа рослинності. Це наслідок детонації безпілотника..

Певна категорія українців має оновити свої паспортні дані до 31 серпня 2026 року. В іншому випадку загрожує втрата статусу PESEL UKR і пов'язані з ним права. Йдеться про тих, хто перебуває в Польщі під тимчасовим захистом.Про це повідомила польська установа Urząd do Spraw Cudzoziemców.Там нагадали, що до муніципального управління необхідно звернутися іноземцям, які отримали номер PESEL зі статусом UKR лише на підставі декларації, не надаючи чинного проїзного документа.Особливо це стосується дітей до 18 років, особу яких раніше підтверджували за фотографіями, внесеними до паспортів батьків або законних представників.Крім того, оновити інформацію повинні й ті українці, які після отримання номера PESEL UKR оформили новий паспорт."Оновлення паспортних даних є безкоштовним і не змінює номер PESEL — до реєстру лише вносять інформацію про новий або чинний документ", — ідеться в заяві державної установи.Якщо до 31 серпня 2026 року не надати чинний паспорт, людина втратить статус UKR, а разом із ним — право на тимчасовий захист у Польщі."Також без чинного статусу PESEL UKR не можна отримати карту перебування CUKR", — підсумували представники польської влади.Учора стало відомо, що новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Чехії. Місцева влада пов’язує це з новим рішенням Ради ЄС, яке регулює умови надання тимчасового захисту та продовжує його.Нагадаємо, що в центрі Варшави в неділю, 2 серпня, відбувся "Пікет добросусідства", учасники якого закликали протидіяти мові ненависті й агресії на тлі зростання соціальної напруги та нападів на українців у Польщі..