# кордон

Шлюб, укладений за межами України, у більшості випадків визнається дійсним. Але є важлива умова: він має бути оформлений відповідно до законодавства тієї країни, де його уклали, і не порушувати вимог українського сімейного права.Як зазначає Міністерство юстиції, згідно із законом про міжнародне приватне право, Україна визнає шлюби між своїми громадянами, а також змішані шлюби з іноземцями, якщо під час їх укладення не було підстав для недійсності за українськими нормами. Те саме стосується і шлюбів між іноземцями.Водночас українське законодавство встановлює базові вимоги. Шлюб має бути добровільним, укладеним між повнолітніми особами (від 18 років), і кожен із подружжя не може одночасно перебувати в іншому шлюбі. Також заборонені шлюби між близькими родичами або з недієздатними особами.Щоб іноземний документ про шлюб мав юридичну силу в Україні, його потрібно правильно оформити. Зазвичай це означає наявність апостиля або консульської легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними угодами. Наприклад, із деякими країнами Європи діють спрощені правила, і додаткова легалізація не потрібна.Окрім цього, документ необхідно перекласти українською мовою та нотаріально засвідчити переклад. Для українців, які перебувають за кордоном, є альтернатива — зареєструвати шлюб через дипломатичні установи України. У такому разі він одразу оформлюється за українським законодавством.Також діє експериментальна послуга "Шлюб онлайн" через "Дію". Вона дозволяє укласти шлюб дистанційно у форматі відеоконференції, без фізичної присутності в РАЦСі.Отже, головний принцип простий: шлюб, укладений за кордоном, визнається в Україні, якщо він законний у країні укладення і не суперечить базовим вимогам українського права.Нагадаємо, в Україні поменшало розлучень, а кількість шлюбів зросла. Торік в Україні зафіксували понад 165 тисяч шлюбів та 124 тисячі розлучень.Додамо, з проєкту Цивільного кодексу вилучено норму про шлюб із 14 років у разі вагітності..

У четвер, 7 травня, в Чернігівській області загорівся ліс. Площу пожежі порівнювали з декількома тисячами футбольних полів. У п'ятницю, 8 травня, державне підприємство "Ліси України" повідомило, що гасіння пожежі майже неможливе.Таку інформацію оприлюднили на Facebook-сторінці ДП "Ліси України". Станом на день 8 травня величезна пожежа на прикордонні Чернігівщині повернула у бік Росії.Її причиною стали російські обстріли регіону. Фактично окупанти самі потрапили у вогняну пастку, яку підготували для українського лісу.Горять території Єлинського та Тихоновицького лісництв Корюківського надлісництва ДП "Ліси України". Йдеться про п’ятикілометрову прикордонну зону, доступу до якої лісівники вже давно не мають через безпекову ситуацію."Гасіння майже неможливе — техніка знищується дронами, які полюють на все, що рухається", — зазначили у ДП "Ліси України".Ще вчора площа загоряння становила 2400 гектарів. Але за добу вона збільшилася майже удвічі. За останніми даними, вогнем уже охоплено близько 4,3 тисячі гектарів.Як відомо, протяжність державного кордону України з Росією в межах Чернігівщини — 199 кілометрів."Попри всі складнощі, лісова охорона не дає вогню поширюватися на масиви у глибині української території. Там день і ніч працює техніка й організовуються додаткові мінералізовані смуги", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, сьогодні зранку в ДСНС інформували, що в Київській області у зоні відчуження спалахнула масштабна лісова пожежа. Ліквідація загоряння триває..

Український уряд скасував обмеження на виїзд за кордон для окремої категорії жінок-посадовиць під час воєнного стану. Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, відтепер без додаткових обмежень зможуть перетинати кордон працівниці:органів державної влади;місцевого самоврядування;державних підприємств;інших визначених структур. Зміни не застосовуються до:найвищих посадових осіб держави;ключових керівників органів державної влади та їхніх заступників, зокрема для членів Кабміну, керівництва міністерств та центральних органів виконавчої влади, Офісу Президента України, Апарату Верховної Ради України, РНБО, СБУ, Національного банку;народних депутатів;суддів Верховного суду та Конституційного суду України;прокурорів Офісу генерального прокурора;керівників державних підприємств та державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України. "Для них правила залишаються незмінними, щоб забезпечити безперервну роботу держави", — зазначила Свириденко.Нагадаємо, раніше стало відомо, що український уряд не проводить перемовин із міжнародними партнерами щодо скасування дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком до 23 років.Читайте також: Перетин кордону у 2026 році: кому дозволено виїзд за межі України.

Столичні правоохоронці викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України. Організатором протиправного бізнесу виявився 42-річний мешканець Київщини, який оцінив свої послуги у захмарні 16 тисяч євро за особу.Про це повідомляє Головне управління Національно поліції України у місті Києві.Вартість та деталі "послуг"Слідчі столичного главку разом з оперативниками Департаменту внутрішньої безпеки виявили чергового ділка, який вирішив заробити на призовниках. Зловмисник активно підшукував чоловіків, які бажали уникнути мобілізації, та пропонував їм допомогу у виїзді з країни. За 16 тисяч євро переправник гарантував:розробку оптимального маршруту пересування;транспортування клієнта безпосередньо до прикордонної ділянки з Угорщиною;інструктаж та роз’яснення умов перетину державного рубежу.Зловмисник запевняв — дотримання інструкцій забезпечить успішну реалізацію задуманого.. Затримання та санкція статтіПоліціянти затримали фігуранта у процесуальному порядку безпосередньо після того, як він отримав усю суму обумовленої "винагороди". Наразі слідчі Голосіївського управління поліції вже оголосили 42-річному чоловіку про підозру за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України. Ця стаття стосується незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Якщо провину буде доведено, зловмиснику загрожує позбавлення волі на строк до дев'яти років. Процесуальне керівництво у цій справі здійснює Голосіївська окружна прокуратура.Нагадаємо, раніше правоохоронці столиці затримали організатора зухвалої схеми, який пропонував військовозобов'язаним уникнути мобілізації через фіктивне працевлаштування релігійними діячами. Зловмисник обіцяв клієнтам повний пакет послуг, що включав не лише відстрочку від призову, а й безперешкодний виїзд за межі країни..

Російських ударних підрозділів на території Білорусі на теперішній момент не зафіксовано. До того ж там немає великої кількості представників збройних сил Російської Федерації.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в коментарі "Інтерфакс-Україна". Він пояснив, що наразі Росія не тримає на території Білорусі великих сил."Ідеться хіба що про певні логістичні підрозділи, які залишилися на території Білорусі, або ж ті, які обслуговують літаки, а також допомагають у проведенні певного збору розвідувальних даних із території Білорусі. Тобто на території Білорусі немає ударних підрозділів (піхотних або мотопіхотних)", — розповів Демченко.Речник ДПСУ також зазначив, що під час нещодавньої атаки гелікоптерів з Білорусі прикордонники не фіксували особливої загрози."Звісно, що за допомогою технічних засобів спостереження ми бачили певні цілі на території Білорусі. Але повітряна куля, яка несе на собі ретранслятори для того, щоби підсилювати сигнал для російських повітряних засобів ураження, які саме в той час ворог запускав, — так це відбулося", — додав він.Також прикордонник підтвердив, що Україна продовжує фіксувати, що на території Білорусі продовжують облаштовувати відповідну інфраструктуру."Свого часу Білорусь заявляла і про створення Південного оперативного командування саме в напрямку кордону з Україною. Тому облаштовують полігони. Це все ризики, які для України несе цей напрямок. І ми маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій. Навіть попри те, що зараз на території Білорусі великої кількості російських сил чи російських підрозділів немає", — додав він.Демченко наголосив, що Росія може перекинути додаткові сили в Білорусь, але станом на зараз вона не тримає там великих сил. Також він додав, що не можна виключати провокацій на напрямку кордону з Білоруссю.Раніше президент Володимир Зеленський у відеозверненні інформував, що на українсько-білоруському кордоні фіксувалася специфічна активність з боку Білорусі.Нагадаємо, раніше підтвердився заліт специфічної повітряної цілі з території Білорусі під час чергової дронової атаки росіян. Запущена куля призначена для посилення сигналу повітряних засобів ворога, що свідчить про нову тактику Москви у використанні білоруського простору..

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави. Історія прикордонника Владислава Замури із позивним "Мурчик" — одна з них.TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Той, хто бачить у темряві: історія Героя України "Мурчика"Він працює тоді, коли інші не бачать нічого. У повній темряві, під тиском радіоелектронної боротьби та постійною загрозою втратити керування Владислав "Мурчик" підіймає в небо важкий бомбер "Вампір". Його місія — знаходити і знищувати ворога там, де рахунок іде на секунди, а помилка може коштувати життя.Владислав із позивним "Мурчик" народився 16 листопада 2000 року у Львові. Ще змалку він чітко знав, ким хоче бути — військовим. Це було не просто дитяче захоплення, а усвідомлений вибір, до якого він ішов крок за кроком. У 18 років, у 2019-му, він прийшов на строкову службу і після демобілізації без вагань підписав контракт, остаточно пов’язавши своє життя зі службою.Сьогодні "Мурчик" — оператор важкого ударного безпілотника "Вампір". Його робота ­— це точність і відповідальність, де кожне рішення має наслідки. З неба він уражає ворожу піхоту, техніку, транспорт і позиції противника, який прийшов на українську землю. І в цій роботі — вже не мрія дитинства, а щоденна реальність війни.За одну ніч екіпаж "Вампіра" може виконати одразу кілька завдань: завдати точкових ударів, провести дистанційне мінування, а також доставити побратимам на позиції боєприпаси, воду, обладнання. Усе це — під постійною загрозою ворожих дронів і засобів радіоелектронної боротьби.Нічна робота під ворожим тиском"Найскладніше — це робота під РЕБ. Коли починають глушити сигнал, ти можеш втратити дрон у будь-який момент. І тоді все вирішують секунди — треба швидко реагувати, перемикати режими, виводити борт", — пояснює Владислав.За час повномасштабної війни Владислав працював на різних напрямках — у Кремінній та Бахмуті, на Курдюмівському й Покровському напрямках. Кожен із них мав свої виклики: складний рельєф, інтенсивний вогонь противника, важкі умови роботи.На його рахунку — тисячі уражених цілей. Його робота — це не лише постійний ризик, але й конкретний результат, який впливає на ситуацію на полі бою.Тисячі цілей і реальний результатЗа відвагу, сміливість і результативну бойову роботу 24 лютого 2026 року Владислав "Мурчик" був удостоєний звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка".Попри це, він просто говорить про свою мотивацію: захистити рідних, своє місто і майбутнє. Він хоче, щоб його діти жили у вільній країні і говорили своєю мовою.Вдома на нього чекають батьки та кохана. І це головна причина, чому він щовечора знову виходить на завдання.Головна мотивація — ті, хто чекають вдомаНавіть після перемоги Владислав не планує залишати службу. Для нього це не тимчасовий етап, а свідомий вибір і справа життя. Він хоче передавати досвід іншим і розвивати підрозділи, у яких служить. Бо для "Мурчика" ця війна — не просто робота. Це відповідальність за те, якою буде країна завтра.Нагадаємо, що у Вашингтоні, в приміщенні посольства України в США, до Дня прикордонника, який відзначали 30 квітня, було представлено фотовиставку "Обличчя кордону". Експозицію відвідала надзвичайний і повноважний посол України в США Ольга Стефанішина.Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:Від операційної до передової: як хірург став частиною "Сталевого кордону"Після важкого поранення — знову в строю: як прикордонник "Вікінг" повернувся до службиСпочатку піхота, потім дрони: бойовий шлях прикордонника "Спартанця"Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У неділю, 3 травня, зафіксовано незаконне перетинання повітряного простору Фінляндії неідентифікованими безпілотними літальними апаратами поблизу російського кордону. Сили оборони країни та прикордонні служби розпочали негайне розслідування інциденту, який стався у прикордонних районах.Про це повідомляє Міністерство оборони Фінляндії.Деталі повітряного інцидентуПовітряні сили Фінляндії виявили активність ворожих апаратів над муніципалітетом Віролахті — регіоном, який має спільний кордон із Росією. Згідно з даними військових, наразі дрони вже залишили межі країни, проте їхнє походження залишається нез'ясованим."Два неідентифіковані безпілотні літальні апарати підозрюються у порушенні повітряного простору Фінляндії поблизу Віролахті та Улко-Тамміо в неділю вранці після 3:00, Берегова охорона Фінської затоки розпочала розслідування цього порушення", — зазначається у публікації фінського мовника Yle.Хід розслідуванняНаразі справою займається прикордонна служба Фінляндії, яка вивчає всі обставини порушення. Очікується, що офіційні відомства оприлюднять розширену інформацію про технічні характеристики БпЛА після завершення першочергових слідчих дій.Офіційний Гельсінкі уважно стежить за ситуацією на кордоні з Росією, звідки, імовірно, і прибули літальні апарати. Ситуація залишається на контролі вищого оборонного керівництва держави.Нагадаємо, раніше російський військовий літак Су-30 незаконно увійшов у повітряний простір Естонії в районі острова Вайндлоо, ігноруючи правила міжнародних польотів. На інцидент миттєво відреагували винищувачі військово-повітряні сили Італії, які виконують місію НАТО з охорони неба над країнами Балтії..

Днями на кордоні з Білоруссю зафіксували підозрілу активність. Прикордонники стежать за ситуацією.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні."Напередодні була доволі специфічна активність на ділянках кордону України та Білорусі — з боку Білорусі. Уважно все фіксуємо, все контролюємо і, якщо буде потрібно, ми будемо реагувати", — йдеться у повідомленні.Очільник держави запевнив, що "Україна готова захищати своїх людей, свій суверенітет, і кожен має це розуміти, кого намагаються втягнути в будь-яку агресивну активність проти України".Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія віддана своїм воєнним цілям в Україні та перебуває в екзистенційному конфлікті із Заходом. Тому від своїх намірів відмовлятися не планує.Додамо, російський диктатор Володимир Путін під час тривалих телефонних перемовин з президентом США Дональдом Трампом намагався просувати пропагандистські наративи про нібито "неминучу перемогу" Москви. Попри реальну ситуацію на фронті, очільник Кремля переконував американського лідера у слабкості української оборони, намагаючись у такий спосіб зняти з себе відповідальність за затягування війни..

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави. Історія прикордонника, капітана медичної служби Василя Мосьондза, який змінив викладацьку кафедру та цивільну операційну на бойовий підрозділ, де кожне прийняте рішення вартує людського життя — одна з них.TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Мрія дитинства, яка стала справою життя: історія прикордонника, капітана медичної служби Василя МосьондзаМайбутній офіцер народився у 1976 році на Вінниччині. Ще з дитячих років він мав хист до технічних наук і мав мрію, яка багатьом тоді здавалася дитячим захопленням — служити у прикордонних військах. Через десятиліття ця мрія матеріалізувалася у надскладних умовах війни: сьогодні він очолює операційно-перев'язувальне відділення у 15 мобільному прикордонному загоні "Сталевий кордон".Від операційної — до фронтуДо початку великої війни шлях лікаря був тісно пов'язаний із наукою та цивільною медициною. Василь працював хірургом невідкладних станів, де навчився діяти миттєво в критичних ситуаціях. Свій досвід передавав наступним поколінням медиків, обіймаючи посаду доцента кафедри хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Науковий ступінь та академічна кар'єра були його звичним життям до лютого 2022 року.З перших днів повномасштабного вторгнення лікар долучився до лав Державної прикордонної служби України за мобілізацією. Його професіоналізм став фундаментом для роботи у зоні бойових дій. Географія його служби охоплює найгарячіші ділянки фронту: Чернігівський, Донецький, Харківський та Сумський напрямки. У кожному з цих регіонів він бачив не лише жахи війни, а й неймовірну згуртованість українців — небайдужість місцевих мешканців, які всіма силами допомагали прикордонникам у боротьбі за незалежність, стала одним із найсильніших вражень за цей період.Там, де щодня рятують життяСпецифіка роботи начальника операційно-перев'язувального відділення вимагає граничної концентрації, адже його головне завдання — порятунок життів захисників. За словами Василя, найважчим у цій справі є моменти очікування позитивного результату після проведених втручань.Головною мотивацією для капітана залишається незламність духу та вірність обов’язку — громадянському, синівському та батьківському. Вдома, в Україні, на його повернення чекають батьки, дружина та син. Саме заради їхнього майбутнього він продовжує свою справу на передовій.Повернення до життя після ПеремогиПісля закінчення війни Василь Мосьондз мріє повернутися до цивільного життя та викладацької діяльності, щоб реалізувати найкращі практичні проєкти, засновані на здобутому досвіді.Нагадаємо, що у Вашингтоні, в приміщенні посольства України в США, до Дня прикордонника, який відзначали 30 квітня, було представлено фотовиставку "Обличчя кордону". Експозицію відвідала надзвичайний і повноважний посол України в США Ольга Стефанішина.Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:Після важкого поранення — знову в строю: як прикордонник "Вікінг" повернувся до службиСпочатку піхота, потім дрони: бойовий шлях прикордонника "Спартанця"Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Верховна Рада України зареєструвала законопроєкти, які передбачають пільги для військовослужбовців при ввезенні транспортних засобів з-за кордону. Пропонують скасувати мито та податки для чинних військових. Йдеться про законопроєкт №15194 "Про внесення змін до Митного кодексу щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців" та законопроєкт 15195 "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців". Ініціатором змін виступив народний депутат від "Слуга народу" Мар’ян Заблоцький.Ці документи фактично створять повний механізм "нульового розмитнення" авто для військових. Йдеться про тимчасовий пільговий режим без сплати ввізного мита, ПДВ та акцизу.Згідно законопроєктами, право на персональне безмитне ввезення авто отримають чинні військовослужбовці (мобілізовані після 24 лютого 2022 року або контрактники). Пільговий період триватиме протягом воєнного стану та 90 днів після його завершення.Які умови та обмеження при ввезені авто пропонуютьПропонується звільнення від ввізного мита при ввезені в Україну:легкових автовантажівок;мотоциклів;причепів та напівпричепів.Ключові обмеження:одне авто на одного військовослужбовця;заборона продажу або передачі авто протягом трьох років;Варто зауважити, що пільговий безмитний режим не поширюватиметься на автомобілі преміумкласу, які підпадають під транспортний податок. Йдеться про транспорт віком до п’яти років і вартістю понад 375 мінімальних заробітних плат.Нагадаємо, нещодавно авторитетне видання Consumer Reports обрало 10 фаворитів автомобільного ринку 2026 року серед понад 260 протестованих моделей. Основними критеріями стали паливна економічність, задоволеність власників та передові технології безпеки.Додамо, в березні 2026 року ринок нових легкових автомобілів у Європейському Союзі продемонстрував помітне зростання. За даними ACEA, було зареєстровано понад 1,15 мільйона авто — це на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року..

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави. Історія прикордонника Юрія Кулинича із позивним "Вікінг" — одна з них.TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Ампутація, реабілітація і повернення на службу: історія прикордонника "Вікінга"Юрій Кулинич народився 1986 року на заході України. З дитинства захоплювався спортом і мріяв про військову службу, тож у 2004 році був призваний до строкової служби у Внутрішні війська. Після її завершення підписав контракт зі Збройними силами України, а з 2008 року служить у Державній прикордонній службі України, пов’язавши з нею своє життя.Від дитячої мрії — до служби державіЗа час служби довелося опанувати багато навиків та вмінь, був і зв'язківцем і гранатометником, кулеметником, медиком, сапером, оператором БпЛА, керував відділенням. Пройшов міжнародні навчання та тренінги різного спрямування. Залучався до служби з охорони Державного кордону України, особисто виявляв та затримував порушників законодавства з прикордонних питань.Від АТО — до "ДОЗОРу"У 2014 році Юрій Кулинич брав участь в Антитерористичній операції на Донеччині та Луганщині. У 2017 році він пройшов відбір до 10-го мобільного прикордонного загону "ДОЗОР", підрозділи якого постійно залучалися до виконання бойових завдань з відбиття збройної агресії РФ.Поранення, яке змінило життяПісля початку повномасштабного вторгнення військовослужбовець воював на різних ділянках фронту. У листопаді 2023 року в складі ударно-пошукової групи брав участь у штурмі ворожих позицій на Донеччині, під час якого дістав важкі поранення. Попри зусилля медиків, йому довелося ампутувати ліву ногу."Роби те, що можеш, з тим, що маєш, і там, де ти є" — життєве кредо "Вікінга". Після тривалої реабілітації та протезування воїн повернувся у стрій до побратимів. У вільний від служби час Юрій відвідує побратимів у Superhumans Center та своїм прикладом мотивує воїнів після ампутацій не здаватися."Зараз я обіймаю посаду офіцера психолога у своєму підрозділі, відповідаю за ментальне здоров'я, проводжу психоедукацію, консультації, залучаюся до відбору кандидатів на військову службу, проводжу навчання персоналу, передаю досвід. Раніше довелося бути і в ролі піхотинця, організовувати, очолювати і здійснювати оборону ввірених підрозділу позицій, здійснювати штурмові дії, надавати медичну допомогу та евакуйовувати побратимів. А ще, я був оператором БПЛА, моїми завданнями були: розвідка, коригування вогню, виявлення і знищення ворога. Найбільше подобається результат: коли наші працюють точно і я розумію, що піхоті від цього легше. Найскладніше — відповідальність і постійна концентрація, бо помилка коштує життя", — зазначає Юрій.Від штурмів — до підтримки побратимівВідповідно до указу президента України від 29 квітня 2024 року № 248/2024, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Юрій Кулинич нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.За спиною — родина, попереду — Перемога"Вікінг" каже, що його мотивує розуміння, заради чого це все. За спиною сім’я та вся країна. Вдома чекають рідні: батьки, дружина, двоє синів. Але лише після війни планує повернутися до цивільного життя, щоб більше часу проводити поруч з сім’єю. А зараз він продовжує військову службу та передає безцінний досвід.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Спочатку піхота, потім дрони: бойовий шлях прикордонника "Спартанця"Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Прикордонники зафіксували зміну основних маршрутів, якими порушники намагаються незаконно покинути межі України. Замість небезпечної Тиси зловмисники дедалі частіше обирають річку Дністер, використовуючи для переправи професійне спорядження для дайвінгу та високотехнологічні підводні апарати.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв’ю "Укрінформу".Ситуація на західних рубежах країни зазнає трансформацій: порушники кордону почали змінювати пріоритетні напрямки для своїх спроб. Якщо раніше основна увага була прикута до річки Тиса, то зараз прикордонники спостерігають суттєве зростання активності на річці Дністер.Дайвінг-спорядження та підводні технологіїОстаннім часом методи втікачів стали винахідливішими та технічно складнішими. Для того щоб залишатися непоміченими для прикордонних нарядів, порушники використовують професійне екіпірування для занурень."Часто під час таких спроб використовуються не лише гідрокостюми, а й акваскутери", — зазначив Демченко.Як пояснив представник ДПСУ, акваскутери — це спеціальні підводні буксирувальники. Ці пристрої фактично тягнуть людину за собою, що дозволяє значно наростити швидкість руху у водному середовищі. Використовуючи таку техніку, особа перебуває під водою і, міцно тримаючись за пристрій, намагається непомітно та швидко подолати річку.Зміна пріоритетів на кордоніЗа даними прикордонної служби, попри те, що Тиса все ще фігурує у звітах як популярний маршрут серед порушників, інтенсивність спроб там дещо впала. Натомість Дністер став новою "гарячою" точкою, де зловмисники роблять ставку на скритність та швидкість. Прикордонники продовжують посилено моніторити ці ділянки, враховуючи використання порушниками сучасних технічних засобів.Нагадаємо, раніше Андрій Демченко заявляв, що узимку зменшилася кількість спроб чоловіків незаконно перетнути український кордон. Однак такі намагання ухилянтів тривають, і найчастіше вони намагаються "накивати п’ятами" до сусідньої Румунії. .

У підрозділі Destruction Team прикордонної комендатури швидкого реагування 5 прикордонного загону кожен прикордонник має свою унікальну історію. Історія, учасника фотовиставки "Обличчя кордону", головного сержанта Олексія Геренка на псевдо Спартанець — це шлях сили духу, витримки та постійного розвитку.TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Замість мирного життя — фронт: історія прикордонника Олексія ГеренкаОлексій Геренко народився в місті Суми в багатодітній родині, зростав разом із трьома братами та сестрою. Змалку звик до відповідальності, підтримки та командного духу. Навчався у місцевій школі, захоплювався велоспортом.Згодом Олексій вступив до Сумського державного педагогічного університету, де здобув фах вчителя фізичного виховання. Спорт загартував його характер, навчив дисципліні та вмінню працювати на результат.Вибір служити УкраїніУ 20-річному віці він свідомо обрав шлях служіння державі, приєднавшись до лав Державної прикордонної служби України. Його брати також в строю та проходять службу в Збройних силах України. Захист Батьківщини для цієї родини не просто слова, а справа честі."Для мене це було приводом гордості за братів, що вони стали на захист Батьківщини, за батьків, які виховали гідних синів — своїх і України. Особисто для мене це були часи швидкого формування особистості і розуміння що мої брати пішли на війну стати на захист миру і розвитку держави", — розповідає Олексій.Коли розпочалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, Олексію Геренку було лише 22 роки. Свій бойовий шлях він розпочав у піхоті. Пройшов через запеклі бої, брав участь у Харківському контрнаступі, виконував завдання у Балаклії, Куп’янську та на Донбасі. Саме там він отримав безцінний бойовий досвід, розуміння тактики противника, відчуття поля бою та відповідальність за побратимів.Перші бої і справжнє бойове хрещенняЗгодом вирішив опанувати нову військову спеціальність — став пілотом БпЛА Mavic у складі підрозділу Destruction Team. Олексій Геренко каже, що досвід служби в піхоті сьогодні суттєво допомагає йому в роботі, він краще розуміє потреби штурмових груп, чітко оцінює обстановку та швидко приймає рішення. У небі він так само зібраний і рішучий, як і на землі.Після контузії — знову в стрійНаприкінці зими минулого року по позиції підрозділу Спартанця влучив ворожий снаряд, внаслідок якого, він та його побратим отримали контузії. Після евакуації та лікування, яке тривало кілька тижнів, обоє прикордонників повернулися до строю, продовжили виконувати бойові завдань зі стримування російських окупаційних військ на Сумщині.Спартанець — це приклад сучасного воїна, який не зупиняється на досягнутому, постійно вдосконалюється та працює на результат. Життя Олексія Геренка — це шлях покоління молодих українських захисників, які стали на захист країни і впевнено тримають стрій як на передовій, так і в небі.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Енергетична безпека та залучення польських інвестицій у приватизацію стали головними темами діалогу між представниками урядів України та Польщі. Візит очільниці українського уряду Юлії Свириденко до "Міста-рятівника" Жешува 27 квітня показав новий рівень економічної співпраці між державами.Про це прем'єрка повідомила у своєму Telegram-каналі.Свириденко наголосила, що Київ та Варшава зосередилися на розширенні логістичного потенціалу кордону. Зокрема, найближчим часом планується підписання документа, який врегулює технічні нюанси реєстрації українських вантажівок у системі SENT/RMPD та запровадить спільний контроль на КПП."Ми приділили увагу насамперед обороні, енергетиці, двосторонній торгівлі, розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Найближчим часом очікуємо на укладення угоди про здійснення контролю у спільних пунктах пропуску", — зазначила посадовиця.Енергетичний альянс та євроінтеграціяЗа словами глави уряду, важливим аспектом перемовин стало партнерство між великими гравцями енергетичного ринку. Сторони домовилися про тіснішу взаємодію між українським "Нафтогазом" та польським концерном ORLEN. Також обговорювалася участь бізнесу сусідньої країни у майбутній приватизації українських активів. Окрему вдячність українська сторона висловила за допомогу у фінансовому секторі: "Подякувала прем’єр-міністру за особистий внесок у розблокування 20-го пакета санкцій та позики ЄС у розмірі 90 мільярдів євро. Для нас важливо, щоб уже найближчим часом надійшла перша її частина для підтримки нашої обороноздатності та бюджетних потреб".Підготовка до конференції з відновленняПольща готується прийняти цьогорічну Ukraine Recovery Conference (URC 2026), яка відбудеться у Гданську. У межах підготовки до цієї події польського прем'єра запросили відвідати Київ у травні для участі у Четвертому міжнародному саміті міст та регіонів. Окрім економічних питань, Юлія Свириденко відзначила символічність зустрічі саме в Жешуві — місті, що стало ключовим хабом для українців з початку повномасштабного вторгнення Росії.Нагадаємо, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск іронічно прокоментував склад учасників чергової зустрічі лідерів країн Європейського Союзу, що проходить на Кіпрі 24 квітня. Політик публічно акцентував на позитивній зміні атмосфери на саміті, пов'язану з відсутністю представників країни-агресора. .

Є вибори, після яких життя ділиться на "до" і "після". Антон "Добрий" Добровольський свого часу обрав мирну професію, але коли країна потребувала — обрав інший шлях. Від роботи з тваринами до роботи з артилерією, від спокійної служби до передової — його історія про адаптацію, витримку і відповідальність. Це ще одна історія фотопроєкту "Обличчя кордону" — про те, як людина вчиться жити і діяти там, де страх стає частиною щоденності, а підтримка побратимів — основою сили.TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Вибір, після якого немає "назад": історія прикордонника Антона ДобровольськогоПрикордонник Антон "Добрий" Добровольський обрав службу свідомо, вирішивши змінити мирну професію на військову. У минулому він навчався на ветеринара і навіть встиг попрацювати за спеціальністю, але згодом вирішив пов’язати своє життя з Державною прикордонною службою.У 2018 році підписав контракт і розпочав службу кінологом. Працював зі службовими собаками, неодноразово виконував завдання в районі проведення ООС. З початком повномасштабної війни його бойовий шлях продовжився на Сумському напрямку, де від побратимів він і отримав позивний "Добрий".Там, де працює артилеріяНині прикордонник виконує бойові завдання в одному з артилерійських підрозділів Державної прикордонної служби України. Виконує завдання з вогневої підтримки."Робота моя полягає в тому, щоб підготувати вогневі позиції, зайняти вогневі позиції, відпрацювати та повернутися назад живим та здоровим", — розповідає "Добрий"."На початках було дуже страшно, але потім звикаєш. Ти зрозумів, як яка система працює, і вже розумієш, на що розраховувати, коли, наприклад, працює артилерія, коли "Гради"... І коли ти в цьому орієнтуєшся, то вже знаєш, на що розраховувати", — додає він. "Добрий" ділиться й власним секретом того, як приборкати страх: "Треба зарядженим їхати, на позитиві, бо на негативі їздити важко. Треба посміятися, "біса погнати", так би мовити, бо так легше!".Як тримати себе в руках на війніНа службі цінує точність і відповідальність. Каже, що робота приносить йому задоволення:"Команда дуже гарна, всі підготовлені, всіх навчили. Командири з нами стріляти їздять, тобто ніхто тебе самого не лишає, про тебе турбуються та піклуються".Життя після війни — попередуПро себе розповідає стримано: має родину, а зараз і сам на шляху до створення власної. Плани на майбутнє поки відкладає: спочатку Перемога, а вже потім — рішення. Та одна мрія все ж є — велика подорож разом із сім’єю після закінчення війни.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.