Поліцейські проводять слідчі дії в колишнього керівника "Київського метрополітену" Віктора Брагінського. Він виїхав з України на підставі підробленого висновку військово-лікарської комісії.Про це повідомила поліція Києва. Хоча правоохоронці не називають імені фігуранта, українські інформаційні ресурси впевнені, що йдеться про Віктора Брагінського. "Рішенням лікарської комісії чоловіка виключено з військового обліку через нібито наявну невиліковну хворобу", — йдеться в повідомленні поліції.Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, в межах якого слідчі зараз проводять обшук у службових приміщеннях підприємства. Детальнішу інформацію вони обіцяють надати згодом.Як відомо, колишнього керівника київського метро Віктора Брагінського в грудні минулого року оголосили в розшук. Йому інкримінують статтю про службову недбалість із важкими наслідками. Відповідна інформація з'явилася на сайті Міністерства внутрішніх справ. Там зазначили, що екс-керівник метрополітену зник ще 20 червня 2024 року.Скандали за участю Брагінського За часів керівництва Брагінського київське метро віддало підряд на ремонт "червоної гілки" вартістю 1,5 мільярда гривень компанії, що пов’язана з його бізнес-партнером. Навесні журналісти з’ясували, що близькі до Віктора Брагінського люди отримували підряди від метрополітену, а його родичі володіють елітним майном.Що відомо про розслідування Bihus.info щодо Брагінського14 березня журналісти редакції Bihus.info опублікували своє розслідування, у якому викрили численні порушення у декларуванні майна Брагінського. Так журналісти розповіли, що Брагінський не задекларував майно на суму понад 50 мільйонів гривень. Згодом вийшла друга частина розслідування, де журналісти заявили про підозрілі тендери "Київського метрополітену" на сотні мільйонів гривень з фірмами з оточення тепер уже колишнього директора Віктора Брагінського.Нагадаємо, що 15 березня начальник комунального підприємства "Київський метрополітен" Віктор Брагінський написав заяву на звільнення. Тоді йому одразу призначили тимчасову заміну.
Народного депутата України, якого викрили на правопорушенні, пов’язаному з корупцією, внесли до реєстру корупціонерів.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. Правоохоронці не вказують імені нардепа, однак, згідно з матеріалами справи, йдеться про Олександра Дубінського.Відомо, що у березні 2024 року Печерський районний суд Києва визнав чинного народного депутата винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. У грудні того ж року Апеляційний суд залишив у силі цей вирок."Після набрання рішенням законної сили відомості стосовно нардепа внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення", — зазначили в ДБР.За даними правоохоронців, 8 листопада 2023 року працівники Національного агентства з питань запобігання корупції на підставі матеріалів ДБР вручили народному депутату України протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Встановлено, що у серпні та жовтні 2023 року народний обранець звернувся до МОЗ України та ДБР з депутатськими зверненнями, у яких порушувались питання, що становлять його приватний інтерес.Зокрема, у своїх зверненнях він цікавився розглядом питання щодо видачі йому дозволу на виїзд за кордон, що є предметом кримінальної справи, де депутат виступає фігурантом. Також він намагався тиснути на слідство, вимагаючи ініціювати перевірки керівництва правоохоронних органів, які розслідують кримінальні провадження, в яких депутат виступає як підозрюваний.Своїми діями фігурант порушив вимогу закону України "Про запобігання корупції" (не вчиняти та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів), за що передбачено адміністративну відповідальність.Нагадаємо, минулого року СБУ та ДБР зібрали докази держзради Дубінського, який під позивним "Буратіно" здійснював інформаційно-підривну діяльність на користь Росії. Організація розхитувала суспільно-політичну ситуацію в Україні та дискредитувала державу у світі. Крім того, Печерський районний суд Києва визнав чинного народного депутата України Олександра Дубінського винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.
В Україні викрили схему розкрадання коштів "Укренерго" на майже 60 мільйонів гривень. До організації злочинної оборудки причетний колишній заступник голови Харківської обласної ради, який на момент скоєння злочину був депутатом. Зараз він переховується за кордоном.Про це повідомив прес-центр Служби безпеки України."Служба безпеки та НАБУ викрили масштабну схему розкрадання коштів Національної енергетичної компанії "Укренерго", — йдеться у повідомленні.Як діяла злочинна схемаЗа матеріалами справи, у квітні 2022 року колишній заступник голови Харківської обласної ради разом зі спільниками організував схему розкрадання електроенергії "Укренерго" на 58,44 мільйона гривень. До незаконної діяльності депутат залучив засновника та директорку приватної компанії у Києві, яка торгує енергоносіями.Разом вони створили три фіктивні фірми, через які отримували електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України та продавали кінцевим споживачам. Жодна з цих фірм не платила "Укренерго" за отриману електроенергію."При цьому одержані від споживачів прибутки фігуранти виводили у тінь, під виглядом сплати боргових зобов’язань перед афілійованими компаніями. Далі ці "кошти, сплачені як борг" переводили на рахунки іншої компанії, яка зареєстрована на Балканах", — розповіли в СБУ.Таким чином "Укренерго" заподіяно збитків на суму 58,44 мільйона гривень. Екс-депутату та засновниці підприємства, які переховуються за кордоном, оголошено підозру за організацію та пособництво у привласненні майна. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Нагадаємо, раніше співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру двом інженерам однієї з філій державного підприємства "Ліси України" в Житомирській області. Їх підозрюють у спробі викрадення деревини на суму у 4,5 мільйона гривень.
У понеділок, 13 січня, Міністерство оборони України оголосило новий склад Громадської антикорупційної ради при відомстві. Про нього стало відомо на засіданні комісії із забезпечення проведення конкурсу з формування цієї ради.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України. Там пояснили, що за результатами загальнонаціональних онлайн-виборів до складу ради увійдуть 15 зі 40 претендентів, що набрали найбільшу кількість голосів.Комісія вирішила вважати обраними таких кандидатів:Гудименко Юрій Володимирович (Ветеранська сокира) — 65 222 голоси;Ніколаєнко Тетяна Володимирівна (Незалежна антикорупційна комісія) — 43 515;Шуба Анастасія Вадимівна (Антикорупційна сокира) — 40 281;Соловйов Микита Олександрович (Антикорупційна сокира) — 39 860;Штанков Микита Володимирович (Ветеранська сокира) — 39 724;Бріт Ореста Павлівна (БОН) — 39 285;Нишпорка Олена Іванівна (Антикорупційна сокира) — 39 231;Чернов Олег Валерійович (Українське правниче товариство) — 37 829;Костецький Максим Юрійович (Незалежна антикорупційна комісія) — 37683;Біщук Віктор Павлович (Українське правниче товариство) — 37 612;Трегуб Олена Миколаївна (Незалежна антикорупційна комісія) — 37 480;Даценко Катерина Андріївна (Центр суспільного контролю) — 34 635;Микитюк Антон Сергійович (Центр суспільного контролю) — 33 454;Масюк Віталій Володимирович (Українське правниче товариство) — 32 948;Прудковських Віктор В’ячеславович (Центр суспільного контролю) — 32 136.Під час засідання Комісія опрацювала відкритий протокол голосування, відкритий ланцюг голосування, звіт-аналіз поточного голосування та власні протоколи роботи системи, розроблені ГО "Електронна демократія". Вони свідчать, що під час онлайн-виборів технічних втручань, які могли б істотно вплинути на їх результати, не зафіксовано."Новий склад ради продовжить реалізацію цивільного контролю нульової толерантності посадовців до корупції в секторі оборони для забезпечення прозорості, підзвітності та запобігання корупційним проявам в оборонному відомстві", — наголосили в Міноборони.Нагадаємо, раніше перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявляв, що станом на 10 січня закон про демобілізацію уже готовий до передачі в Кабінет міністрів України. Наразі допрацьовуються певні його механізми для втілення документа на практиці.
Службові особи однієї з військово-цивільних адміністрацій регіону створили дискримінаційні тендерні умови для закупівлі 15 розвідувальних квадрокоптерів. Вони придбали їх в одного з постачальників, вказавши в договорі значно завищену ціну.Про це повідомив відділ комунікації поліції Запорізької області. Там зазначили, що викрили зловмисників слідчі обласного управління поліції разом із працівниками управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області."Під час досудового розслідування поліцейські встановили, що керівник відділу військової адміністрації штучно створив дискримінаційні умови проведення тендеру на придбання БпЛА для потреб Сил безпеки й оборони таким чином, щоби виконати їх зміг тільки один учасник", — йдеться в повідомленні.Правоохоронці додали, що водночас його колега-посадовець, знаючи реальні ринкові ціни на "мавіки", підписав розпорядження щодо збільшення суми фінансування закупівлі, договір на придбання коптерів і акти про їх приймання."Унаслідок цього постачальнику перераховано на 695 000 гривень більше за офіційну вартість, чим завдано збитків бюджету територіальної громади", — наголосили в поліції Запорізької області.Обидвом чоловікам повідомлено про підозру:одному фігуранту інкримінують службову недбалість;іншому — зловживання владою або службовим становищем."Другий підозрюваний перебуває під цілодобовим домашнім арештом. Досудове розслідування триває", — підсумували правоохоронці.Нагадаємо, що в Києві Служба безпеки та Національна поліція викрили посадовця міської державної адміністрації та його спільників, які під час війни розікрали понад шість мільйонів гривень на закупівлях запчастин до карет швидкої допомоги.
У Києві правоохоронці повідомили про підозру начальнику комунального підприємства Подільського району у розтраті державних коштів. Збитки місцевому бюджету, внаслідок дій фігуранта, склали близько 900 тисяч гривень.Як повідомляє прес-служба Національної поліції України, корупційну схему було викрито у співпраці зі Службою безпеки України.Так, у ході досудового розслідування правоохоронці встановили, що фігурант, перебуваючи на посаді начальника комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району", мав здійснити закупівлю кам’яної солі для посипання доріг в зимовий період. "Проте, у результаті проведення тендеру, він обрав компанію, яка пропонувала товар за значно вищою від ринкової ціною. Відтак, за результатами проведеної експертизи встановлено, що її вартість завищена, а розмір переплати складає близько 900 000 гривень", — зазначили правоохоронці.Наразі слідчі оголосили посадовцю про підозру у розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). За цей злочин йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 12 років. Нагадаємо, торік у грудні співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру двом інженерам однієї з філій державного підприємства "Ліси України" в Житомирській області. Їх підозрюють у спробі викрадення деревини на суму у 4,5 мільйона гривень.
За 2024 році Державне бюро розслідувань (ДБР) передало в управління АРМА необґрунтованих активів на понад 11,5 мільярда гривень. Ці активи працюють на підтримку української економіки та Сил оборони України.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. Там зазначили, що дохід від управління активів — понад 1 мільярд 68 мільйонів гривень."Завдяки роботі Державного бюро розслідувань за напрямком роботи з виявлення й арешту активів бюджет країни минулого року поповнився на п’ять мільярдів гривень. До речі на рік держава витрачає на утримання ДБР у рази менше грошей — а такий профіт свідчить про ефективність відомства", — йдеться в повідомленні.Також минулого року відбувся перший у межах відновленої "великої приватизації" аукціон із продажу майна, конфіскованого за матеріалами ДБР у підсанкційної особи. За об’єкт держава отримала 1,89 мільярда гривень."У дохід держави стягнуто активи компанії, пов’язаної з російським букмекером 1xBet — 1,8 мільярда гривень. На фінішній прямій процедура конфіскації в іншого онлайн-казино Pin-Up — а це 2,6 мільярда гривень", — додали в ДБР.Продовжує Бюро виявляти та передавати в управління АРМА майно підозрюваних у державній зраді колишніх народних депутатів. Зокрема, в управління держави перейшло майно та корпоративні права зареєстрованих у Львові будівельних компаній "Бетонбуд" і "Капітал Плаза", 50% відсотків корпоративних прав ТОВ "Галицьке перехрестя", кінцевими власниками яких є рідні брати депутатів-утікачів."Також цього року поставлена крапка щодо арешту яхти Royal Romance приблизною вартістю 5,9 мільярда гривень. За матеріалами ДБР в управління АРМА передано чотири гелікоптери та два літаки кримських підприємців", — підсумували в Державному бюро розслідувань. Нагадаємо, що 18 грудня працівники Державного бюро розслідувань затримали керівника комісії з регулювання азартних ігор і лотерей за підозрою у пособництві державі-агресору Івана Рудого. Його також підозрюють у незаконному зберіганні наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту.
Понад дві тисячі справ про сумнівну інвалідність передали правоохоронні органи Міністерству охорони здоров'я України. Їх розглядали на базі висновків медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).Про це повідомив міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". Він зазначив, що майже 200 рішень уже скасували. За його словами, відомство розглянуло вже майже тисячу справ.Рішення про інвалідність скасували 188 людям. Ще 388 — викликали до профільного науково-дослідного інституту для переогляду, щоби дізнатися, чи справді стан здоров’я відповідає запису, зробленому під час проведення МСЕК."Цей процес показує, що все рано чи пізно стає явним, і потрібно працювати, згідно з нормативними актами, які визначені урядом і Міністерством охорони здоров'я. Тому я закликаю лікарів в експертних групах працювати винятково у правовому полі", — наголосив Ляшко.Як відомо, 19 грудня Верховна Рада України остаточно ліквідувала МСЕК. Цьому передували гучні скандали. Один із них пов’язаний з керівницею Хмельницької обласної МСЕК Тетяною Крупою, яку викрили на зберіганні 100 тисяч доларів, фальшивих медичних документів і списків ухилянтів. Згодом також з’ясувалося, що 49 прокурорів області, зокрема, очільник обласної прокуратури, отримали інвалідність через її комісію.Нова система, яка запрацює з 1 січня 2025 року, передбачає створення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування людини, які складатимуться з лікарів-практиків у кластерних і надкластерних лікарнях. Система повністю електронна – в ній фіксуватимуть кожен крок оцінки стану пацієнтів, щоби мінімізувати корупційні ризики.Нагадаємо, що під час суду чоловік голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи Володимир пояснив, що більшу частину знайдених у них удома грошей йому передали як інвестиції у спільні бізнес-проекти. Тому він і дружина не внесли в декларацію ті мільйони доларів.
У Сполучених Штатах Америки наближаються слухання Конгресу. Там обговорюватимуть рівень корупції в Україні та вимагатимуть звіту за надану допомогу впродовж усього часу повномасштабної війни.Таку інформацію оприлюднило видання Kyiv Post. Автор статті зазначив, що нещодавні заяви новообраного президента Дональда Трампа про підтримку України після його зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Парижі створили відчуття оптимізму. Проте деякі інсайдери республіканців не настільки впевнені, що для Києва все пройде гладко."Я був на Капітолійському пагорбі минулого тижня та почув багато занепокоєння щодо корупції в Україні", — зізнався колишній керівник апарату високопоставленого конгресмена-республіканця Стівен Мур.При цьому він упевнений, що "новий республіканський Конгрес хоче допомогти Україні перемогти". Однак республіканці також хочуть "побачити відповідальність за гроші, які США надіслали, — аж до долара"."Очікуйте багато слухань із детальними запитаннями про те, чи належним чином використано американську допомогу Україні. Якщо українці не зможуть відповісти на такі запитання, то республіканці не будуть дуже поблажливими", — запевнив Мур.Співрозмовники видання також додали, що керівників Конгресу цікавить не лише підзвітність — це основна тема для розмов республіканців протягом багатьох місяців, — а й імовірна корупція в Україні."Якщо більше людей дізнаються про велику корупцію, то це призведе до подальших розслідувань і навіть до слухань у Конгресі", — заявив колишній керівник апарату голови комітету Палати представників із закордонних справ Артур Естопінан.Водночас, за словами Стіва Мура, якщо з’явиться інформація про резонансні корупційні справи в Україні, то це може перебити допомогу США на роки.Нагадаємо, 12 грудня стало відомо, що Палата представників США ухвалила закон про видатки на оборону на 2025 рік. У цій редакції документа немає положення про можливість ленд-лізу для України.
Київський апеляційний суд залишив чинним вирок стосовно чинного народного депутата Олександра Дубінського, якого викрили на правопорушенні, пов’язаному з корупцією.Про це повідомило Державне бюро розслідувань.Правоохоронці не називають імені та прізвища підозрюваного, але, згідно з матеріалами справи, йдеться про Олександра Дубінського."За матеріалами ДБР Київський апеляційний суд залишив в силі рішення Печерського районного суду Києва щодо визнання винним чинного народного депутата у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією", - йдеться у повідомленні.Як зауважили у бюро, тепер Дубінського внесуть до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або повʼязані з корупцією правопорушення.Справа ДубінськогоУ серпні та жовтні 2023 року народний обранець звернувся до Міністерства охорони здоров'я України та ДБР з депутатськими зверненнями, у яких порушувались питання, що становлять його приватний інтерес. Зокрема, політик цікавився видачею йому дозволу на виїзд за кордон, що є предметом кримінальної справи, де депутат виступає фігурантом.Також, за даними ДБР, він намагався тиснути на слідство, вимагаючи ініціювати перевірки керівництва правоохоронних органів, які розслідують кримінальні провадження, в яких депутат виступає як підозрюваний."Своїми діями фігурант порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" (не вчиняти та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів), за що передбачено адміністративну за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів). Після набрання рішенням суду законної сили фігуранта буде включено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або повʼязані з корупцією правопорушення", — йдеться у повідомленні.Зазначимо, що це не єдина підозра, яка була оголошена Дубінському. Так, минулого року СБУ та ДБР зібрали докази держзради Дубінського, який під позивним "Буратіно" здійснював інформаційно-підривну діяльність на користь Росії. Організація розхитувала суспільно-політичну ситуацію в Україні та дискредитувала державу у світі.Нагадаємо, 13 березня 2024 року Печерський районний суд Києва визнав чинного народного депутата України Олександра Дубінського винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Під час суду чоловік голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи Володимир пояснив, що більша частина знайдених у них удома грошей йому передали як інвестиції у спільні бізнес-проекти. Тому він і дружина не внесли в декларацію ті мільйони доларів.Про це свідчать матеріали суду. При цьому він і його адвокати запевняли, що обсяг доходів, отриманих 2024 року, не підлягав декларуванню через ненастання терміну, тому за законом Крупа не мала повідомляти про істотні зміни у майновому стані.Саме через це, на думку захисту, твердження слідства про незаконне походження коштів є передчасним.Адвокати Крупи також поскаржилися, що через перебування під вартою вона позбавлена можливості збирати докази щодо спростування аргументів обвинувачення, а саме отримати доступ до стану банківських рахунків за кордоном.Що відомо про справу Тетяни КрупиЩе 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5 мільйонів 244 тисяч доларів, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, що 11 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала арешт, накладений на банківський рахунок сина керівниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи Олександра. Йдеться про 700 тисяч гривень.
Державне бюро розслідувань (ДБР) викрило заступника начальника підрозділу однієї з військових частин Донеччини. Він примушував підлеглих працювати на його родину та віддавати частину нарахованих бойових виплат.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там пояснили, що військовослужбовці виконували будівельні роботи та працювали в магазині, який належав його дружині."Якщо вони відмовлялися, посадовець погрожував відправити на передову без належної підготовки", — йдеться в повідомленні. Правоохоронці уточнили, що зі січня 2023 року четверо військових працювали на родину посадовця. Вони майже два роки не виконували основні обов'язки на службі, але отримували повне грошове забезпечення, включаючи винагороду за бойові завдання. Левову частку виплат вони передавали "роботодавцю". ДБР провело обшуки, зокрема, за місцем проживання посадовця, та вилучило докази, що підтверджують його незаконну діяльність."Попередньо збитки держави оцінюються на суму понад три мільйони гривень", — підсумували в Державному бюро розслідувань.Нагадаємо, наприкінці листопада стало відомо, що працівники Одеського районного територіального центру комплектування вимагали у військовозобов'язаних гроші на блокпостах. За це вони пропонували "допомогу" в оформленні відстрочки від мобілізації.
У четвер, 12 грудня, колишнього голову Верховного суду України Всеволода Князєва, якого підозрюють в отриманні хабаря розміром 2,7 мільйона доларів, остаточно звільнили з посади судді. Про це повідомляє прес-служба ВСУ."Велика палата Верховного суду залишила без змін рішення ВРП про звільнення Всеволода Князєва з посади судді", — йдеться у повідомленні.Ще 18 липня 2024 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Князєва з посади судді ВСУ. Проте 15 серпня він оскаржив це рішення ВРП до Великої палати Верховного суду.За результатами розгляду касаційної скарги, 12 грудня 2024 року, Велика палата ВС ухвалила рішення про залишення без змін рішення ВРП від 18 липня 2024 року про притягнення Всеволода Князєва до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади судді ВСУ.Справа голови Верховного Суду Всеволода КнязєваЗа даними слідства, у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до Господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог.У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Щоб не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом "бекофісу" у Верховному суді. Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату 2,7 мільйона доларів (1,8 мільйона доларів — суддям Верховного суду, решта — як "оплата" посередницьких послуг).19 квітня 2023 року Верховний суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій НАБУ і САП задокументували передачу та отримання двома траншами 1,8 мільйона доларів. Під час отримання другого траншу у 450 тисяч доларів 15 травня 2023 року голову Верховного суду й адвоката було викрито "на гарячому".Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.Нагадаємо, що 10 липня колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва затримали за кілометр від кордону Румунії в Закарпатській області.
Завершено слідство у справі стосовно керівника державного органу зі спеціальним статусом Павла Кириленка щодо його незаконного збагачення на 72 мільйони гривень.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згідно з наявною інформацією, 9 грудня прокурори САП та детективи НАБУ повідомили про зміну підозри та про завершення досудового розслідування у справі стосовно чинного очільника державного органу зі спеціальним статусом, підозрюваного у незаконному збагаченні на понад 72 мільйони гривень та декларуванні неправдивих відомостей. "Досудовим розслідуванням установлено, що у 2020–2023 роках вказана особа, обіймаючи посаду керівника обласної державної військової адміністрації, набула 21 об’єкт нерухомого майна та один люксовий автомобіль шляхом реєстрації права власності на родичів своєї дружини", — йдеться у повідомленні САП. Як зазначають правоохоронці, серед набутого посадовцем майна:сім квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м; будинок на понад 220 кв. м та 2 земельні ділянки під Києвом;два гаражних бокси;шість машино-місць;три нежитлових приміщення загальною площею понад 190 квадратних метрів;автомобіль ВМW Х3.У САП зазначили, що загальна вартість активів склала 72,8 мільйона гривень, частина з них була придбана за ціною, значно нижчою за ринкову. При цьому законні доходи чиновника та членів його родини не дозволяли здійснити таких покупок. Надалі з метою приховання факту незаконного збагачення посадовець не зазначив відомості про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.Що "світить" Павлу КириленкуУ САП нагадують, що 14 серпня високопосадовцю повідомлено про підозру за ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України. Приводом для розслідування САП та НАБУ стало оприлюднення журналістського розслідування "Радіо Свобода"."Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду", — додали в прес-службі САП.Нагадаємо, на Львівщині на корупції викрито чинного та колишнього голів спеціалізованого суду. Вони вимагали від представника приватної компанії неправомірну вигоду у розмірі одного мільйона доларів США.
На Львівщині на корупції викрито чинного та колишнього голів спеціалізованого суду. Вони вимагали від представника приватної компанії неправомірну вигоду у розмірі одного мільйона доларів США.Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.У відомстві зазначили, що це перше викриття керівника спеціалізованого суду загальної юрисдикції антикорупційними органами. Йдеться, зокрема, про чинного та колишнього голів Господарського суду Львівської області, які вимагали від бізнесу неправомірну вигоду.За це обіцяли забезпечити ухвалення "потрібних" рішень у судових справах Західного апеляційного Господарського суду, а також обіцяли запобігти вбивству викривача, яке планували його опоненти у судовому процесі."Під час слідства детективи та прокурори задокументували передачу частини неправомірної вигоди у сумі 75 тисяч доларів США. Наразі чинному та колишньому головам Господарського суду Львівської області повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України", — додали у прес-службі НАБУ.Нагадаємо, 13 листопада суддю Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка тимчасово усунули від здійснення правосуддя. Так вирішила Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя.