# корупція

Завершено слідство у справі стосовно керівника державного органу зі спеціальним статусом Павла Кириленка щодо його незаконного збагачення на 72 мільйони гривень.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згідно з наявною інформацією, 9 грудня прокурори САП та детективи НАБУ повідомили про зміну підозри та про завершення досудового розслідування у справі стосовно чинного очільника державного органу зі спеціальним статусом, підозрюваного у незаконному збагаченні на понад 72 мільйони гривень та декларуванні неправдивих відомостей. "Досудовим розслідуванням установлено, що у 2020–2023 роках вказана особа, обіймаючи посаду керівника обласної державної військової адміністрації, набула 21 об’єкт нерухомого майна та один люксовий автомобіль шляхом реєстрації права власності на родичів своєї дружини", — йдеться у повідомленні САП. Як зазначають правоохоронці, серед набутого посадовцем майна:сім квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м; будинок на понад 220 кв. м та 2 земельні ділянки під Києвом;два гаражних бокси;шість машино-місць;три нежитлових приміщення загальною площею понад 190 квадратних метрів;автомобіль ВМW Х3.У САП зазначили, що загальна вартість активів склала 72,8 мільйона гривень, частина з них була придбана за ціною, значно нижчою за ринкову. При цьому законні доходи чиновника та членів його родини не дозволяли здійснити таких покупок. Надалі з метою приховання факту незаконного збагачення посадовець не зазначив відомості про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.Що "світить" Павлу КириленкуУ САП нагадують, що 14 серпня високопосадовцю повідомлено про підозру за ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України. Приводом для розслідування САП та НАБУ стало оприлюднення журналістського розслідування "Радіо Свобода"."Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду", — додали в прес-службі САП.Нагадаємо, на Львівщині на корупції викрито чинного та колишнього голів спеціалізованого суду. Вони вимагали від представника приватної компанії неправомірну вигоду у розмірі одного мільйона доларів США.

На Львівщині на корупції викрито чинного та колишнього голів спеціалізованого суду. Вони вимагали від представника приватної компанії неправомірну вигоду у розмірі одного мільйона доларів США.Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.У відомстві зазначили, що це перше викриття керівника спеціалізованого суду загальної юрисдикції антикорупційними органами. Йдеться, зокрема, про чинного та колишнього голів Господарського суду Львівської області, які вимагали від бізнесу неправомірну вигоду.За це обіцяли забезпечити ухвалення "потрібних" рішень у судових справах Західного апеляційного Господарського суду, а також обіцяли запобігти вбивству викривача, яке планували його опоненти у судовому процесі."Під час слідства детективи та прокурори задокументували передачу частини неправомірної вигоди у сумі 75 тисяч доларів США. Наразі чинному та колишньому головам Господарського суду Львівської області повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України", — додали у прес-службі НАБУ.Нагадаємо, 13 листопада суддю Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка тимчасово усунули від здійснення правосуддя. Так вирішила Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя.

Народні депутати у парламенті розглядають законопроект №10242 про посилення відповідальності за публікацію інформації з публічних електронних реєстрів. Проте українські медійники закликають Верховну Раду не ухвалювати ініціативу та не ставити під загрозу викривачів корупції. Що відомо про ініціативу Згідно із пояснювальною запискою, мета законопроекту -- встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем. Зокрема, ініціатори документа пропонують посилити кримінальну відповідальність під час війни за розголошення даних з державних реєстрів до восьми років ув’язнення. При цьому звільнення від відповідальності для викривачів корупції у документі не передбачено. Чим небезпечний цей законопроект для журналістів Як пояснив журналіст Михайло Ткач, відповідна ініціатива несе велику загрозу для викривачів корупції в Україні, зокрема й для журналістів-розслідувачів. "Статті 361 та 361-2 Кримінального кодексу України навіть у вже наявному вигляді створюють загрозу для викривачів корупції. Адже навіть у разі, якщо суд визнає, що інформація, яку вони розголошують, є суспільно необхідною, вони можуть бути піддані кримінальному переслідуванню. Це створює страх серед тих, хто відкриває корупційні схеми та зловживання владою. Це також порушує захист від кримінального переслідування передбачений Законами України "Про інформацію" та "Право на доступ до публічної інформації" за розголошення інформації з обмеженим доступом", -- пояснив Ткач. За словами журналіста, законопроект №10242, збільшуючи покарання до 8 років, цей злочин переводять у категорію тяжких. Відтак, Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє проводити негласні слідчі дії (стеження та прослуховування) саме за тяжкими та особливо тяжкими злочинами. "В підсумку це надасть можливості правоохоронцями масштабно посилити контроль за джерелами журналістів та самими журналістами. Тому найкращим варіантом є відмова від цього законопроекту. Вдосконалення відповідальності за такі факти можна розглядати виключно в сукупності з механізмом захисту викривачів", -- зазначив Ткач. Нагадаємо, у четвер, 28 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу. Він набере чинності 1 грудня.

В Україні правоохоронці викрили колишнього радника заступника міністра оборони та народного депутата II-IV скликань на афері із закупівлями військової форми, у результаті якої посадовці збагатилися на понад 10 мільйонів доларів. Про це повідомила Національна поліція. Як встановило слідство, колишній радник екс-заступника міністра оборони змовився із нардепом II-IV скликань, щоб заволодіти бюджетними коштами на замовленні у понад 1 000 000 комплектів одягу для українських військових за угодами, які уклали ще у 2022 році за завищеними цінами.  Натомість організував злочинну схему іноземець -- шахрай міжнародного масштабу, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності у Франції, Іспанії, Туреччині та Індонезії. Для виконання замовлення аферист підібрав текстильний холдинг у Туреччині та обіцяв його керівникам сприяти в отриманні великого оборонного замовлення завдяки своїм зв’язкам із впливовими українськими чиновниками та політиками. Турецька сторона погодила на співпрацю та повідомила, що виготовлення понад 1 000 000 комплектів військової форми коштуватиме 25 600 000 доларів і видала шахраю довіреність на представлення своїх інтересів. Своєю чергою посередник уклав з Міністерством оборони України п'ять угод за завищеними цінами на суму понад 35 мільйонів доларів від імені підконтрольної йому компанії, і тільки після цього підписав контракти на суму 25 600 000 доларів із турецьким швейним холдингом.  "Більш ніж 10 мільйонів доларів різниці мали "лягти" в кишені посередника, радника екс-заступника міністра Міноборони та колишнього нардепа, який лобіював укладання цих контрактів", -- зауважили у поліції. Після підписання контракту шахрай надіслав турецькій стороні 10 мільйонів доларів як завдаток, а вже після того, як форму відшили та доставили її в Україну, посередник перестав виходити на звʼязок із Турецькою компанією і не віддав їй ще понад 10 мільйонів доларів за виконану роботу.  "За наявною інформацією встановлено, що отримані кошти за злочинними схемами учасники використовували для придбання елітних автівок, нерухомості, зокрема і за кордоном. Поліцейські провели 38 санкціонованих обшуків за місцями проживання й роботи причетних до злочинної схеми громадян України, за результатами яких було вилучено документи, автівки, мобільні телефони й компʼютерну техніку, що містять докази скоєних злочинів", -- йдеться у повідомленні. Відтак, правоохоронці оголосили підозру раднику екс-заступника міністра оборони, колишньому нардепу та його сину про підозру за шахрайство в особливо великих розмірах. Вирішується питання про накладення арешту на майно фігурантів. Їм загрожує до 12 років тюрми. Нагадаємо, раніше контррозвідка Служби безпеки та детективи Національного антикорупційного бюро викрили на корупції двох посадовців Командування Сил логістики Збройних сил України.

У Верховній Раді 25 листопада зареєстрували законопроект №12243, який передбачає повернення опції конфіскації майна у корупціонерів.  Відповідний документ оприлюднено на сайті парламенту. Зокрема, пропонується повернути до статті 77 Кримінального кодексу пункт про те, що у разі звільнення корупціонера від відбування покарання на підставі угоди про визнання винуватості, до нього може бути також призначене додаткове покарання -- конфіскація майна.  "Законопроект розроблено з метою законодавчого врегулювання можливості застосування конфіскації майна як виду додаткового покарання у разі вчинення корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією", -- зауважили автори документа. На думку нардепів, ухвалення цього законопроекту сприятиме: створенню необхідних передумови для ширшого застосування угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією; прискоренню відшкодування збитків чи шкоди, заподіяних від вчинення корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень; зниженню рівня корупції в Україні. Наразі ця ініціатива перебуває на розгляді у профільного комітету. Чи підтримає парламент таке нововведення, поки не відомо. Нагадаємо, 18 липня Верховна Рада у першому читанні проголосувала за проект закону №11340, що передбачає можливість звільнення від покарання осіб, яких підозрюють в особливо тяжких корупційних злочинах. Голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія відреагував на ухвалення народними депутатами в першому читанні законопроекту №11340. Політик наголосив, що така ініціатива надійшла від партнерів України у рамках зобов’язань Ukraine Facility Plan.  Згодом спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що закон про можливість "відкупу" для корупціонерів парламентарі ще допрацюють і виправлять. Профільний комітет погодився з тим, що в документі варто прописати те, що "відкупитися" зможуть лише ті корупціонери, які повністю відшкодували шкоду й активно співпрацюють зі слідством.

Працівники Одеського районного територіального центру комплектування вимагали у військовозобов'язаних гроші на блокпостах. За це вони пропонували "допомогу" в оформленні відстрочки від мобілізації. Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань (ДБР). "Працівники Державного бюро розслідувань викрили співробітників Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки", — йдеться в повідомленні. Правоохоронці з’ясували, що вони зупиняли чоловіків на блокпостах області, записували їхні персональні дані та повідомляли, що планують доставити їх до територіального центру комплектування для мобілізації. "За 4 500 доларів фігуранти обіцяли відпустити чоловіків і допомогти з оформленням відстрочки. У разі відмови платити погрожували оголошенням у розшук", — додали в Державному бюро розслідувань. Одного з посередників затримали 21 листопада під час отримання грошей за "послугу". Йому повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою. "Окрім того, під час обшуку в помешканні одного з фігурантів справи, той витягнув табельну зброю та погрожував працівникам ДБР. Його затримали та повідомили про підозру в замаху на вбивство правоохоронців, за що йому може загрожувати довічне позбавлення волі", — підсумували в Державному бюро розслідувань. Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Державного бюро розслідувань повідомляла, що ДБР продовжує системну роботу щодо виявлення й притягнення до відповідальності тих, хто намагається нажитись на питаннях мобілізації. Громадян, які намагалися придбати "білі" квитки, призвуть на службу до Збройних сил України.

Контррозвідка Служби безпеки та детективи Національного антикорупційного бюро викрили на корупції двох посадовців Командування Сил логістики Збройних сил України. Про це повідомила прес-служба СБУ. Як встановило слідство, протягом 2022-2023 років посадовці уклали контракти на закупівлю авіаційних запчастин для українських бойових літаків на 27,3 мільйона гривень. Фігуранти закуповували запчастини за безпідставно високою ціною у підконтрольної компанії-посередника. "Для її перемоги у тендері фігуранти залучили ще декілька афілійованих комерційних структур, у тому числі з іноземною реєстрацією. У такий спосіб посадовці створили видимість конкурентної боротьби, під виглядом якої забезпечили контракт з "потрібною" компанією", -- зауважили у СБУ. Водночас прибуток від своєї незаконної схеми учасники оборудки вивели у тінь через мережу підконтрольних фірм. Наразі посадовцям оголошено підозру за зловживання владою або службовим становищем. Вирішується питання щодо обрання їм запобіжного заходу. Зловмисникам загрожує до шести років тюрми. Нагадаємо, у Миколаєві повідомили про підозру депутату міської ради, який привласнив понад 23 мільйони гривень, отриманих від продажу експортної продукції.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук Федора Тараненка та Григорія Чижика. Їх підозрюють у причетності до справи колишнього міністра охорони здоров'я Максима Степанова про заволодіння понад 450 мільйонів гривень державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна". У розшукових обліках Міністерства внутрішніх справ оприлюднили інформацію про це. Дата зникнення підозрюваних — 4 вересня 2024 року, місце зникнення — Київ. Джерело: МВС України Нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно взяв під варту колишнього міністра Степанова. НАБУ та САП повідомили йому про підозру. За версією слідства, колишній директор "Поліграфкомбінату" (ним тоді працював Степанов) для власного збагачення під час закупівлі розхідних матеріалів для виготовлення документів (зокрема, паспортів для виїзду за кордон та іншого) використав підконтрольну йому компанію, зареєстровану в Естонії. Матеріали для українського держпідприємства закуповувалися не напряму у виробників, а через цю компанію-прокладку. Таким чином ціни завищували у чотири-шість разів. Це дозволило зосередити на рахунках естонської компанії суму в розмірі, який еквівалентний сумі близько 450 мільйонів гривень. Нагадаємо, що детективи НБУ зафіксували розмову, коли чоловік народної депутатки Ірини Кормишкіної, екс-депутат Миколаївської обласної ради Юрій Кормишкін, домовлявся з патрульною поліцією за не притягнення його дружини до адміністративної відповідальності.

Чоловік народної депутатки Ірини Кормишкіної, колишній депутат Миколаївської обласної ради Юрій Кормишкін, домовлявся з патрульною поліцією за не притягнення його дружини до адміністративної відповідальності. Про це повідомило видання "Слово і діло" з посиланням на рішення Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня, яким застосовано запобіжний захід до нардепки. Там зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро зафіксували розмову Кормишкіна з працівником патрульної поліції, в якій чоловік нардепки запитував, чи знає поліцейський свого колишнього начальника та його прізвище. Патрульний ствердно відповів, після чого Кормишкін попросив відпустили його дружину без протоколу. "Будь ласка, дружину мою відпустіть без протоколу. Це моя дружина, відпустіть, а я вам скажу дякую, коли зустрінемося", — сказав він. На це поліцейський відповів, що вже розпочали складати протокол, оскільки їм грубили. Кормишкін наполягав, щоби нардепку відпустили та зробили усне зауваження. Однак патрульні сказали, що вже вписали персональні дані Кормишкіної до постанови та попросили набрати когось із керівників регіонального управління поліції. Чоловік нардепки дізнався номер їхнього екіпажу та сказав, що зателефонує. За даними сайту Судової влади України, стосовно нардепки так і не склали адміністративний протокол, принаймні до суду він не надходив. Раніше ВАКС відпустив нардепку Кормишкіну на поруки голови фракції "Слуги народу" Давида Арахамії та керівника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма. Нагадаємо, що НАБУ та САП повідомили про підозру нардепці Ірині Кормишкіній у незаконному збагаченні. За версією слідства, 2021-2022 років вона набула у власність активи, які на понад 20 мільйонів гривень перевищують офіційні доходи та заощадження за цей період. За отримані як необґрунтовані активи грошові кошти надалі нардепка через юридичну особу придбала будинок поблизу Одеси, у якому вона проживає.

У Києві працівники Державного бюро розслідувань "на гарячому" затримали шахрая, який планував видурити 700 тисяч доларів США у представника комерційного підприємства. Він обіцяв "розв'язати питання" з нерухомістю. Про це повідомляє прес-служба Бюро. За даними ДБР, у червні 2024 року фігурант зустрівся з комерсантом, який мав "проблеми" з реєстраційними документами про право власності на об’єкти нерухомості, придбані ним на відкритому аукціоні. Ділок, посилаючись на своє нібито знайомство з багатьма високопосадовцями, пообіцяв "розв'язати" питання з правоохоронними та органами контролю, які начебто зацікавились нерухомістю потерпілого. Він оцінив вартість своїх "послуг" у 700 тисяч доларів США. Що "світить" шахраю Вже 16 листопада правоохоронці затримали ділка під час одержання частини обумовленої суми — 200 тисяч доларів США. Йому вже повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах). Наразі вирішується питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Фігуранту загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. "Розслідування триває, встановлюються інші факти протиправної діяльності та повне коло можливо причетних до оборудки осіб, зокрема з-поміж представників правоохоронних та органів контролю", — йдеться у заяві ДБР. Нагадаємо, на початку листопада співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру полковнику медичної служби та військовослужбовцю, який оформлював бойові виплати своїй дружині, яка начебто була медичною сестрою. Так, за вісім місяців "служби" вона незаконно отримала майже мільйон гривень.

У понеділок, 18 листопада, колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) оголосила обвинувальний вирок у справі щодо розтрати майже 3,5 мільйона гривень двох державних підприємств. Вони отримали від семи до восьми років ув’язнення. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). "За вироком суду шість осіб, серед яких колишні та чинні керівники та посадовці одного з державних підприємств, яке є структурним підрозділом "Укроборонпрому", а також посадових осіб іноземної компанії визнано винуватими у вчиненні злочинів залежно від ролі та участі кожного у вчиненні злочину", — йдеться в повідомленні. Їм призначено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від семи до восьми років із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими й адміністративно-господарськими повноваженнями. Також суд конфіскував частину майна, яке на праві власності належить цим особам. "Водночас колегія суддів ВАКС виправдала колишнього гендиректора "Укрінмаш" від звинувачень у службовому підроблені та розтраті майна, але визнала його винуватим у службовому підробленні. За вироком суду особі призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, проте звільнено від покарання у зв'язку із закінченням термінів давності", — додали в САП. Там також зауважили, що вирок можна оскаржити в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати ВАКС. Деталі справи Під час досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП, встановлено, що 2014-2016 років керівники та посадові особи "Укрінмаш" спільно з представниками іноземної компанії, яка мала забезпечити укладення зовнішньоекономічних угод і їх виконання, організували безпідставне укладення угод зі супроводу зовнішньоекономічних контрактів, складання неправдивих актів виконаних робіт і подальше незаконне перерахування коштів. Як наслідок, державному підприємству завдано майже 3,5 мільйона гривень шкоди — саме стільки коштів незаконно перераховано на виконання вищевказаних угод. Нагадаємо, що в червні НАБУ та САП викрили адвоката одного зі столичних адвокатських об’єднань на пропозиції хабаря у розмірі 200 тисяч доларів.

На Дніпропетровщині Державне бюро розслідувань викрило командира військової частини, який примушував підлеглих будувати будинки для близьких родичів. Про це повідомляє прес-служба Бюро. За даними відомства, п’ять військовослужбовців, починаючи з 2022 року, зводили будинки для матері та тещі підполковника. Два двоповерхові котеджі підлеглі будували з фундаменту, також начальник "замовив" у домі для матері зону барбекю. У разі відмови працювати командир погрожував  відправити на передову в найгарячіші точки. "Військовослужбовці майже три роки не з’являлись на службі, але щомісячно отримували повне грошове забезпечення, включно з додатковою винагородою за виконання ними бойових (спеціальних) завдань", — йдеться у повідомленні ДБР. У відомстві зазначили, що загальна сума збитків державі складає 2,5 мільйона гривень. "Під час обшуків вилучено документи щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати військовослужбовцям, відомості про їх "заступання" в добові наряди, особові справи, мобільні телефони, чорнові записи щодо будівництва", — пише ДБР. Нагадаємо, у серпні працівники Державного бюро розслідувань затримали та повідомили про підозру заступнику командира військової частини з Одеської області. Він брав участь в організації ухилення окремих військовослужбовців від служби.

У Хмельницькій області заступник начальника одного з відділів Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки "погорів" на хабарі у дві тисячі доларів.  Про це повідомило Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області. За даними слідства, посадовець вимагав хабар від військовозобов'язаного, який має нервове захворювання. Гроші чоловік мав заплатити за постановку його на військовий облік як особи, яка має обмеження по стану здоров’я та не підлягає мобілізації.  Військового правоохоронці затримали "на гарячому", прямо під час отримання хабаря. "Наразі слідчі поліції вже оголосили йому підозру за ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України", -- йдеться у повідомленні. За скоєне посадовцю загрожує від п'яти до десяти років ув’язнення з конфіскацією майна. Розслідування триває. Нагадаємо, раніше у Кіровоградській області на одержанні неправомірної вигоди викрито керівницю районної медико-соціальної експертної комісії. Посадовиця вимагала хабар у паралізованого військовослужбовця. Також у Львові на хабарі затримали посадовця Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Фігурант за дві тисячі доларів США намагався "підкупити" уповноважену на проведення перевірки особу, щоб та не притягувала до відповідальності його підлеглого — старшого солдата, який перебував на робочому місці у нетверезому стані.

Подільська окружна прокуратура Києва повідомила про підозру колишньому керівнику комунального підприємства "Київський метрополітен". Йдеться про факти неналежного виконання службових обов’язків, що призвело до серйозних наслідків. Про це повідомила прес-служба Київської міської прокуратури. Там пояснили, що, згідно з матеріалами слідства, неналежне виконання службових обов’язків колишнім керівником комунального підприємства призвело до розгерметизації тунелю, наявності тріщин у стінах тунелю та його подальшого підтоплення на ділянці київського метро в межах Оболонсько-Теремківської лінії, "Унаслідок цього 8 грудня 2023 року столична влада ухвалила рішення про зупинення руху поїздів метро на відрізку між станціями "Либідська" та "Деміївська", — йдеться в повідомленні. Під час досудового розслідування проведено декілька експертиз — пожежно-технічну, металів, речовин і сплавів, комплексні комп’ютерно-технічну, судову інженерно-технічну, комісійні будівельно-технічну й економічну. "За результатами експертиз встановлено, що експлуатація тунелю метро між станціями "Деміївська" та "Либідська" є неналежною та не відповідає будівельним нормам і правилам", — зробили висновок у прокуратурі. Там додали, що внаслідок службової недбалості колишнього керівника КП "Київський метрополітен" лише за період з грудня 2023 року до березня 2024 року міському бюджету завдано збитків у розмірі понад 138,5 мільйона гривень. До того ж "Київський метрополітен" через закриття станцій метро недоотримав доходи у сумі майже 26 мільйонів гривень. "Повідомлення про підозру надіслали на офіційні адреси реєстрації та проживання колишнього керівника КП "Київський метрополітен", оскільки він не з’явився на заздалегідь направлені повістки про виклик. Тож наразі вживаються заходи для встановлення його місцеперебування", — зауважили в прокуратурі. До речі, в липні підозри отримали начальник служби колії, тунельних споруд і головний інженер комунального підприємства "Київський метрополітен". Нагадаємо, що 8 жовтня в Києві через підтоплення підземного переходу станцію метро "Дорогожичі" закрили на вхід і вихід. Там проводили роботи з відкачування води.

З початку 2024 року бюджет вже втратив близько 300 мільйонів гривень через те, що понад 60% бар’єрних рубежів типу "Єгоза", які виготовляють в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби, продаються на підприємства-посередники. Про це повідомляє Бюро економічної безпеки. У відомстві встановили, що виробники реалізують до 45% усього обсягу такої продукції безпосередньо на адресу держорганів, а решту — через комерційні  підприємства. Останні надалі встановлюють націнку до 45 % під час перепродажу товару державним установам.  "В умовах збройної агресії військові державні адміністрації вимушені купувати барʼєрні рубежі за завищеною ціною у комерційних підприємств, хоча виробляють продукцію державні установи. Однак наразі вони здебільшого відмовляють адміністраціям у закупівлі цих матеріалів для фортифікацій", — йдеться у заяві заступника директора БЕБ Андрія Пащука.  Він наголосив, що це повʼязано з нібито вже укладеними угодами з посередниками та відсутністю можливостей збільшити обсяги виробництва. Аби усунути передумови втрат бюджету Бюро направило на адресу Міністерства юстиції рекомендацію провести моніторинг обсягів реалізації бар’єрних рубежів типу "Єгоза" та малопомітних перешкод комерційним підприємствам. Також фахівці БЕБ пропонують розглянути питання щодо встановлення пріоритетності виконання замовлень державних органів. Нагадаємо, у жовтня працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України завершили досудове розслідування щодо колишніх заступника міністра оборони, виконувача обов’язків керівника Департаменту державних закупівель Міністерства оборони та посадовця Центрального управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил України, які закупили неякісну амуніцію для українських воїнів.