# корупція

Співробітники Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України завершили досудове розслідування та скерували до суду обвинувальні акти щодо керівництва "Київського міського пологового будинку" Київської міської ради.Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, керівник медзакладу організував схему розтрати бюджетних коштів, призначених для виплати заробітної плати медичним працівникам пологового будинку. За даними слідства, для цього він залучив своїх підлеглих та знайомих. Надалі службові особи пологового будинку вносили неправдиві відомості до офіційних документів. Йдеться про накази щодо призначення працівників, про їх преміювання, відпустки, табелі обліку робочого часу, відомості щодо нарахування та виплати заробітної плати тощо."За такою схемою до пологового будинку документально були працевлаштовані 17 "працівників", яким впродовж 15 місяців нараховувалась заробітна плата, хоча фактично вони не працювали. Незаконні виплати з бюджету надходили на банківські картки "працівників", які виводилися через банкомати, а потім розподілялись між фігурантами", — зауважили у БЕБ.Правоохоронці наголосили, що у такий спосіб згадані особи розтратили 4,5 мільйона гривень. Наразі відомо, що детективи БЕБ повідомили про підозру директору "Київського міського пологового будинку" Київської міської ради у службовій підробці документів та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.Також підозру отримала керівниця відділу кадрів. Їй було повідомлено про підозру за фактом розтрати державних коштів та службове підроблення. З метою уникнення кримінальної відповідальності вона виїхала до Німеччини та була оголошена у міжнародний розшук."Наразі вона вже екстрадована до України за допомогою компетентних органів Федеративної Республіки Німеччина", — наголосили у БЕБ.У кримінальному провадженні повідомлено про підозру заступнику керівника пологового будинку, колишньому головному бухгалтеру, бухгалтеру, керівникам структурних підрозділів. У БЕБ наголосили, що частину розтрачених коштів в розмірі 760 тисяч гривень вже було повернуто на рахунки пологового будинку.Нагадаємо, раніше Державне бюро розслідувань викрило посадовців Київської міської державної адміністрації на розтраті бюджетних коштів під час ремонту приватизованої будівлі. На ремонт було витрачено майже 1,3 мільйона гривень.

Верховна Рада України ухвалила законопроект №11533, що обмежує доступ до інформації про нерухомість. Цей реєстр допомагав журналістам і всім охочим знаходити майно посадовців і викривати корупцію.Про це свідчить пояснювальна записка до документа, опублікована на сайті Верховної Ради України.Цей законопроект на період воєнного стану та рік після його закінчення обмежує доступ до даних про місцеперебування об’єктів нерухомості, а також до кадастрових номерів земельних ділянок, які належать будь-яким юридичним особам."Інформація про такі об’єкти є легкодоступною для ворога. Список усіх підприємств, які здійснюють діяльність, пов’язану з забезпеченням обороноздатності держави, є відкритим і доступним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому, з-поміж іншого, зазначені види діяльності таких підприємств та їхнє місцеперебування", — йдеться в пояснювальній записці.Своєю чергою, журналістка Тетяна Ніколаєнко написала у Facebook, що під виглядом захисту оборонно-промислового комплексу обрізали доступи журналістам. За її словами таке рішення врятує не одного корупціонера."Такі норми значно ускладнять роботу для журналістів із виявлення махінацій з нерухомістю, зокрема корупційних. Законопроект також вплине і на звичайних громадян. Якщо раптом ви вирішите купити нерухомість від будівельної компанії — з'ясувати перед купівлею, чи справді вона належить такій юридичній особі, буде складно. Але цей закон полегшить життя як корупціонерам у приховуванні своїх статків через підконтрольні їм фірми, так і може збільшити кількість шахрайств у сфері нерухомості", — наголосили в Центрі протидії корупції.Народна депутатка України Ірина Геращенко написала, що обмеження даних охоплює:технічну інформацію у патентах, авторських правах та Prozorro;судові рішення, що розкривають логістику, специфікації чи контрагентів;координати об’єктів, кадастрові номери, адреси виробничих майданчиків.Цей законопроект зареєстрували в парламенті майже рік тому, 29 серпня 2024 року. Його автори — народні депутати Ігор Фріс, Сергій Демченко, Володимир Ватрас (усі — з фракції партії "Слуга народу").Фріс стверджував, що завдяки реєстрам росіяни можуть дізнатися про адресу виробництва зброї та земельні ділянки, на яких розташовані підприємства. Він наполягав на обмеженні такої інформації, адже — "ми вразливі, коли публічні". За словами нардепа, парламентарі подали такий законопроект на прохання самих оборонних підприємств, "щоби по них не прилітало".Нагадаємо, що тимчасова слідча комісія Верховної Ради України розкритикувала НАЗК стосовно розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних і судових органах. Ідеться про неспроможність якісно опрацьовувати масив декларацій і забезпечувати належний контроль.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) розслідують 587 кримінальних проваджень, пов’язаних із порушеннями у сфері лісового господарства. Значна частина з них стосується діяльності посадових осіб центрального офісу держпідприємства "Ліси України" та його філій.Про це розповів директор ДБР Олексій Сухачов у коментарі агенції "Інтерфакс-Україна".Він уточнив, що 2023-2025 років до суду вже передано 178 обвинувальних актів стосовно 298 осіб.Загальна сума завданих збитків у цих кримінальних провадженнях — понад один мільярд гривень."Характер виявлених правопорушень, їх географія та кількість свідчать не про поодинокі інциденти, а про наявність ознак централізованої та вертикально організованої системи зловживань", — зазначив Олексій Сухачов.Він акцентував, що головна мета — зупинити розкрадання національного багатства."Українські ліси не є джерелом незаконного збагачення для обраних", — констатував очільник Державного бюро розслідувань.За словами директора ДБР, основними правопорушеннями у цій сфері є передача майна підприємства афілійованим компаніям за заниженими цінами, укладення прямих договорів підряду на мільярдні суми без відкритих процедур, зловживання під час проведення аукціонів із продажу лісопродукції, а також незаконні санітарні рубки без відповідних висновків щодо впливу на довкілля.У ДБР також навели приклади результатів протидії порушенням у лісовій галузі:на Черкащині ДБР викрило начальника одного з надлісництв філії "Центральний лісовий офіс" державного підприємства "Ліси України" на вимаганні «данини» із підлеглих лісничих;ДБР блокувало масштабну незаконну вирубку дерев на території Харківської лісової науково-дослідної станції;на Закарпатті судитимуть керівника Свидовецького лісництва через незаконні рубки у заповідному фонді;ДБР викрило схему розкрадань деревини посадовцями державних підприємств і лісництв на десятки мільйонів гривень;на Закарпатті судитимуть посадовця лісгоспу, через недбалість якого держава зазнала збитків на 56 мільйонів гривень.Нагадаємо, що 22 липня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 90,9 мільйона гривень керівнику державного підприємства "Ліси України".

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради (ТСК) розкритикувала Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) стосовно розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних і судових органах. Ідеться про неспроможність якісно опрацьовувати масив декларацій і забезпечувати належний контроль.Про це стало відомо з чергового засідання ТСК із розслідування можливих фактів корупції або пов'язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах і органах судової влади, яке відбулося у вівторок, 19 серпня.Комісія заслухала голову НАЗК Віктора Павлущика та висловила низку принципових зауважень до роботи цього антикорупційного органу."Такої системи декларування нема ніде: вона заплутана, недружня до користувача та фактично штовхає добросовісних людей на помилки. НАЗК у нинішньому вигляді не справляється з перевірками. За даними самого агентства, станом на березень 2025 року подано майже 627 тисяч декларацій. Уявіть, скільки часу та фахівців потрібно, щоб якісно опрацювати кожну з них. Чи має відомство на це ресурси? Сумніваюся. Саме тому ми бачимо тотальну неефективність", — заявив голова ТСК Сергій Власенко.Окремий акцент — недостатність перевірок декларацій працівників правоохоронних органів. За даними, озвученими на засіданні, щодо працівників НАБУ за рік проведено лише одну повну перевірку декларації, а перевірки співробітників САП взагалі є поодинокими та несистемними.За словами Власенка, комісія готує пропозиції щодо оновлення правил е-декларування та пов’язаних процедур контролю."Будемо ініціювати законодавчі зміни, які спростять подання декларацій, запровадять ризикоорієнтований підхід, унеможливлять дублювання перевірок та забезпечать пріоритетну перевірку декларацій співробітників правоохоронних органів", — додав він.У ТСК також звертають увагу на технічні та процедурні вади реєстру декларацій, відсутність прозорих строків і пріоритизації перевірок.На думку комісії, це підриває довіру до інституції та гальмує антикорупційну політику. Наслідки, наголосили в ТСК, відчутні й для бізнесу з інвесторами, й для громадян, адже "форма карає більше, ніж зміст", що знижує мотивацію добросовісно декларуватися.Сергій Власенко наголосив, що без усунення виявлених дефектів посилення формального контролю лише підживлюватиме "пастку помилок" і далі ослаблюватиме довіру — до НАЗК, антикорупційної політики та держави загалом.Як відомо, основними завданнями ТСК є, зокрема, збір, аналіз і перевірка інформації щодо можливих фактів корупції у діяльності органів прокуратури, Нацполіції, СБУ, ДБР, НАБУ, а також інших правоохоронних органів і судів усіх рівнів.Нагадаємо, 10 червня стало відомо, що НАЗК повідомило про підозру адвокату. Фігурант у різні роки був заступником начальника правоохоронного органу спочатку у Дніпропетровській, а згодом у Кіровоградській областях.

У вівторок, 19 серпня, для активіста та голови правління "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна, якого підозрюють в ухилянні від проходження військової служби, продовжили запобіжний захід.Про це повідомила прес-служба "Центру протидії корупції"."Суддя Печерського суду Ірина Литвинова задовольнила клопотання прокурорів і продовжила запобіжний захід Шабуніну у вигляді особистого зобов’язання", — йдеться у повідомленні.Запобіжний захід діятиме до 19 жовтня. Віталій Шабунін зобов’язаний:прибувати за викликом слідчого, судді чи прокурора; не відлучатись з місця несення служби; здати паспорт для виїзду за кордон.Справа Шабуніна: що відомо11 липня 2025 року військовослужбовцю Віталію Шабуніну було повідомлено про підозру. Мобілізувавшись у 2022 році він упродовж тривалого часу не з’являвся до місця служби та під виглядом "відряджень" перебував у цивільних установах, що не належать до складу сил оборони. Також задокументовано факти отримання ним щомісячного грошового забезпечення, попри фактичну відсутність у військовій частині. Такими діями він завдав державі збитків на понад 224 тисячі гривень. До того ж під час слідства досліджувалися обставини використання зазначеним військовослужбовцем транспортного засобу, призначеного для потреб ЗСУ. Проте підстав для повідомлення йому про підозру не знайдено. Яке покарання "світить" ШабунінуЯк відомо, 13 серпня для активіста Шабуніна повідомили оновлену підозру. Однак його, як і раніше, обвинувачують за двома статтями Кримінального кодексу України:ч. 4 ст. 409 — ухилення від військової служби в умовах воєнного стану;ч. 2 ст. 190 — шахрайство. У цьому ж кримінальному провадженні повідомлено про підозру і командиру, який сприяв військовослужбовцю в ухиленні від військової служби. Йому інкриміновано пособництво в ухиленні підлеглого від виконання обов’язків військової служби, вчинене за попередньою змовою та зловживання службовим становищем. Обом фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі.14 липня працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо Шабуніна та його командира за ухилення та сприяння ухиленню від військової служби. А вже 15 липня Печерський суд Києва обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 20 серпня.Віталій Шабунін — український політичний діяч, голова правління ГО "Центр протидії корупції", колишній член партії "Демократичний альянс", блогер.Він також очолював Раду громадського контролю при НАБУ у 2015-2016 роках і був членом Національної ради з питань антикорупційної політики.Нагадаємо, 16 липня у помешканні Героя України, льотчика Андрія "Джуса" Пільщикова, провели обшуки. Слідчі дії пов'язані зі справою активіста та керівника громадської організації "Центр протидії корупції" Віталія Шабуніна.

Колишньому голові Центральної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) та семи його підлеглим повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та підробленні офіційних документів. Вони незаконно оформляли інвалідність.Про це повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора.Відомо, що екс-голова Центральної МСЕК підозрюється в систематичній видачі актів огляду та довідок про інвалідність громадянам, які фактично не мали на це правових підстав. До складу організованої групи входили:його заступниця — наразі чинна адвокатка;лікарка;чотири члени комісії;один із сімейних лікарів КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Дарницького району міста Києва". Як діяла злочинна схемаЗа даними слідства, учасники групи свідомо виготовляли та реєстрували підроблені направлення лікарсько-консультативних комісій і на їх підставі встановлювали інвалідність окремим особам. "Офіційні документи підписувалися та завірялися печаткою МСЕК, після чого особи набували права на соціальні пільги та виплати", — зазначили в Офісі генпрокурора. Зокрема, у 2024-2025 роках у незаконний спосіб інвалідність була оформлена щонайменше для 14 громадян. На підставі цих рішень ПФУ здійснив виплати на суму понад 2,8 мільйона гривень, чим завдано шкоди державному бюджету.Наразі підготовлено клопотання про обрання запобіжних заходів для усіх підозрюваних. У межах слідства встановлюються інші особи, які могли бути причетними до незаконної діяльності, а також перевіряється коло громадян, що отримали довідки про інвалідність без законних підстав.Нагадаємо, нещодавно директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов заявив, що за результатами перевірок скасовано понад 800 рішень медико-соціальних експертних комісій щодо надання інвалідності посадовцям. Наразі перевіряються 2 630 медичних справ посадовців з понад 70 держорганів.

Національне агентство з питань запобігання корупції взялося перевіряти очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара після публікації розслідування "Схем". Про це йдеться у повідомленні журналістів. Як повідомили "Радіо Свобода" в Агентстві, НАЗК розпочало моніторинг способу життя глави Енергетичної митниці Держмитслужби Анатолія Комара. Підставою для таких дій стало звернення ДБР, яке після виходу матеріалу проекту "Схеми" розслідує кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення Комара. "За результатами попереднього розгляду листа, а також раніше отриманих відомостей, зазначена інформація буде врахована під час проведення моніторингу способу життя Комара А.Г.", — йдеться у повідомленні НАЗК у відповідь на запит "Радіо Свобода". Офіс генпрокурора зареєстрував кримінальну справу 2 серпня — практично одразу ж після виходу розслідування "Схем", де йшлося про розкішний спосіб життя родини високопоставленого митника, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії збудувала маєток в елітному передмісті столиці вартістю 70 мільйонів гривень. При цьому, сам Анатолій Комар пересувається на представницькому Mercedes S-class, а його донька здобуває платну освіту в лондонському Королівському коледжі. В Агентстві також повідомили, що наразі відбувається перевірка наявності конфлікту інтересів в діях Комара та дотримання обмежень щодо подарунків.Нагадаємо, прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко відреагувала на розслідування "Схем" про очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара. Вона доручила провести перевірку фактів.

Компанія, яка зводила фортифікації за завищеними цінами у Сумській області, закуповувала матеріали у фірм, пов’язаних із народним депутатом Ігорем Молотком. Одне з таких підприємств, що збувало товари з націнкою, юридично оформлене на матір нардепа Про це йдеться в розслідуванні Bihus.Info.Кабмін з початку 2024 року виділив на фортифікаційні споруди Сумської та Запорізької областей понад чотири мільярди гривень. Левову частку коштів отримали обласні держадміністрації, які й укладали угоди з підрядниками на будівництво та облаштування ліній оборони.Журналісти уважно розібрали фінансову частину зведення фортифікацій і виявили, що на роботах щонайменше в кількох областях, зокрема — Запорізькій та Сумській — держбюджет міг втратити десятки мільйонів гривень.Компанія ТОВ "ТД "Дінастія" отримала близько 126 мільйонів гривень на облаштування оборонних рубежів на Сумщині. Для цих робіт фірма закупила на понад 40 мільйонів гривень матеріалів у компанії "Шостстройресурс". Цю юрособу згодом оформили на 90-річну матір народного обранця Ігоря Молотка. Журналістам вдалося встановити, що "Шостстройресурс" купувало матеріали у виробника і згодом збувало їх ТОВ "ТД "Дінастія" з великою націнкою.До нардепа Молотка журналістів привела ще одна фірма, в якої підрядник замовляв протитанкові піраміди — ТОВ "Норд Трек". Ця структура, судячи зі звітності депутата, виплачує зарплату його співмешканці. За підрахунками розслідувачів, на цій схемі держава могла втратити щонайменше 9,5 мільйона гривень.Що відомо про Ігоря МолоткаІгор Молоток — нардеп ще з 2012-го. Тоді — регіонал, а зараз він є членом депутатської групи "За майбутнє". У 2019 році він був обраний в парламент як мажоритарник від Сумщини. У Раді Молоток є членом комітету з питань бюджету.Молоток також був одним із тих народних обранців, хто голосував за скандальний закон 12414, що був ухвалений з порушенням регламенту Верховної Ради та підпорядкував антикорупційні структури НАБУ та САП Генпрокурору.У відповіді журналістам Молоток повідомив, що не отримує вигоду від діяльності згаданих компаній, не впливав на те, щоб вони отримували замовлення на будівництво фортифікацій, і не володіє інформацією про діяльність інших осіб. Нагадаємо, 5 червня Державне бюро розслідувань повідомило про підозру посадовцю Київської міської державної адміністрації. Він під час війни організував схему поборів зі столичних автоперевізників.

Державне бюро розслідувань викрило посадовців Київської міської державної адміністрації на розтраті бюджетних коштів під час ремонту приватизованої будівлі. На ремонт було витрачено майже 1,3 мільйона гривень. Про це йдеться у повідомленні Бюро. Як зазначили у відомстві, працівники ДБР повідомили про підозру керівнику апарату виконавчого органу КМДА та колишньому керівнику одного з комунальних столичних підприємств."За сприяння Державної аудиторської служби України встановлено, що підозрювані замовили та оплатили облаштування фасаду та інші ремонтні роботи в офісній будівлі міста. Споруда вибула з комунальної власності та належала приватним особам", — йдеться у повідомленні. За даними ДБР, на ремонт було витрачено майже 1,3 мільйона гривень. При цьому, комунальне підприємство не мало навіть договорів оренди на відремонтовані приміщення, тобто фактично за бюджетні гроші оплачено роботи в приватній будівлі.Що "світить" посадовцям У ДБР повідомили, що дії колишнього і чинного чиновників кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України, а саме як розтрата майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. "Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів", — додали в Бюро.Нагадаємо, нещодавно директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов заявив, що за результатами перевірок скасовано понад 800 рішень медико-соціальних експертних комісій щодо надання інвалідності посадовцям. Наразі перевіряються 2 630 медичних справ посадовців з понад 70 держорганів.

Працівниця Одеської митниці Державної митної служби України вимагала 270 тисяч гривень хабаря у представників компаній, які заслуговували на штраф. Жінку затримали правоохоронці.Про це повідомила прес-служба Офісу генерального прокурора України."Прокурори Офісу генерального прокурора оголосили підозру службовій особі Одеської митниці Держмитслужби України за фактом вимагання й отримання неправомірної вигоди", — йдеться в повідомленні.Слідство встановило, що підозрювана, користуючись службовим становищем, вимагала й отримала від представника двох компаній понад 270 тисяч гривень."Натомість обіцяла не вживати заходів щодо максимального нарахування штрафів за порушення митного законодавства", — пояснили прокурори.Вони додали, що за це працівниця митниці отримала підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — "Отримання неправомірної вигоди, поєднане з її вимаганням"."Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у сумі 787 тисяч гривень", — поінформували в Офісі генерального прокурора України.Досудове розслідування здійснюють слідчі головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за оперативного супроводу управління Служби безпеки України в Одеській області.Нагадаємо, 6 серпня стало відомо, що ДБР здійснює досудове розслідування за фактом можливого незаконного збагачення начальника Енергетичної митниці Державної митної служби Анатолія Комара.

Станом на початок серпня 2025 року працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) скерували до суду 4 647 обвинувальних актів. У цих провадженнях фігурують 5 008 осіб.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там конкретизували, хто саме фігурує у провадженнях:один посадовець категорії "А";чотири народні депутати України;два члени Кабінету міністрів України;12 суддів;929 правоохоронців;27 працівників податкових органів;63 митники;85 працівників Державної кримінально-виконавчої служби;85 співробітників лісової охорони;51 рятувальник і працівник органів цивільного захисту;інші посадовці та службовці."Упродовж семи місяців про підозру повідомлено 10 123 особам, затримано — 1 310 осіб", — констатували в ДБР.Станом на серпень 2025 року в роботі працівників ДБР перебуває 224 770 кримінальних проваджень. Цього року розпочато 125 731, завершено — 15 800.У ДБР також перерахували останні приклади ефективної роботи:за матеріалами розслідування ДБР суд визнав винною колишню керівницю МСЕК, яка не задекларувала майна на понад три мільйони гривень;ДБР викрило схему розкрадань деревини посадовцями державних підприємств і лісництв на десятки мільйонів гривень;за матеріалами ДБР судитимуть прокурора з Черкаської області, який незаконно отримав інвалідність;ДБР повідомило про підозру колишньому керівнику Держгеокадастру на Хмельниччині за протиправне виділення землі;за ініціативи ДБР в управління державі передано понад 100 мільйонів гривень, вилучених в організаторів оборудок із закупівлею техніки для ЗСУ. "ДБР продовжує системну та послідовну роботу з викриття та притягнення до відповідальності осіб, причетних до важких і особливо важких злочинів, зокрема, корупційних правопорушень, вчинених посадовцями. Завдяки змістовній то копіткій роботі кількість завершених розслідувань стабільно зростає", — наголосили в Державному бюро розслідувань.Нагадаємо, вчора стало відомо, що ДБР вивчає обставини смерті громадянина України — етнічного угорця в лікарні на Закарпатті Йосипа Шебештеня. Його мобілізували, він самовільно залишив місце служби, а 6 липня зафіксували його смерть.

У Дніпропетровській області суддю викрили на хабарі. Він ніс гроші у прозорому, поліетиленовому пакеті із яблуками.Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури."САП та НАБУ на одержанні хабаря за виправдувальний вирок викрили суддю міськрайонного суду Дніпропетровської області", — йдеться у повідомленні.За даними слідства, суддя за обумовлені грошові кошти обіцяв ухвалити виправдувальний вирок особі, справа якої перебувала в нього на розгляді. Після одержання коштів фігурант ухвалив відповідне рішення.Вказується, що 4 серпня цього року за дорученням керівника САП прокурор повідомив судді про підозру в одержанні неправомірної вигоди. За місцем проживання та роботи фігуранта проведено обшуки. Наразі слідство триває. Нагадаємо, нещодавно у Києві правоохоронці затримали посадовицю Управлінням туризму та промоцій Київської міської держаної адміністрації та директора комунального столичного ринку на хабарі у 25 тисяч доларів США.

У понеділок, 4 серпня, Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) відправив народного депутата Олексія Кузнєцова під варту на 60 днів. Йому визначили можливість внесення застави в розмірі вісім мільйонів гривень.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що Кузнєцова підозрюють у корупції під час закупівлі радіолокаційних систем. Прокурор у справі просив арешт із заставою у 30 мільйонів гривень.Минулої суботи НАБУ та САП викрили корупційну схему із завищенням цін у державних контрактах під час закупівель дронів і засобів РЕБ. Серед затриманих — чинний нардеп від "Слуги народу" Олексій Кузнєцов і колишній начальник Луганської ОВА Сергій Гайдай.За інформацією слідства, під час укладання держконтрактів на постачання техніки частину коштів (до 30%) повертали посадовцям у вигляді хабарів. Затримані четверо людей. Справу розслідують НАБУ та САП у межах чинного законодавства.Що відомо про Олексія Кузнєцова"Слуга народу" Олексій Кузнєцов офіційно — переселенець. Його дружина Аліна минулого року отримала 12 тисяч гривень як "допомогу на проживання ВПО". Однак на неї оформлений "дачний будинок", який насправді є маєтком в Оболонському районі Києва.Крім того, луганська компанія, колишні власники якої пов'язані з так званим "ЛНР" і зареєстрували в Росії свій луганський бізнес (а, отже, платили податки агресору), купила та в той же день передала дружині нардепа елітну автівку BMW X6.Народний депутат через компанію, яка, ймовірно, купила автомобіль його дружині, може мати стосунок до бізнесу, що продовжив платити податки країні-агресору. Свого житла в столиці (офіційно) у нардепа немає, вони орендують квартиру площею 103 квадратних метри. У Луганську в нардепа залишилося декілька будинків і приміщень.Аліна Кузнєцова, дружина Олексія, офіційно працює помічницею нардепа від "Слуги народу" Олександра Кабанова. Вона одна з двох його помічників, яка отримує зарплату за свою роботу.Маючи власний будинок, жінка все одно отримувала допомогу на проживання які ВПО. Жінка живе на широку ногу. Аліна Кузнєцова з 2021 року офіційно орендує автомобіль BMW X6 2021 року випуску. Зараз така автівка коштує понад 80 тисяч доларів, а на момент, коли дружина нардепа брала її "в оренду", вартість могла досягати 100 тисяч доларів. Хоча в декларації зазначено, що машина коштувала 2021 року близько двох мільйонів гривень.Нагадаємо, 2 серпня у САП повідомили, що в Україні викрито масштабну корупційну схему під час закупівлі дронів і засобів радіоелектронної боротьби. Зокрема, контракти укладали за явно завищеними цінами.

У понеділок, 4 серпня, прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко відреагувала на розслідування "Схем" про очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара. Вона доручила провести перевірку фактів.У журналістському розслідуванні Георгія Шабаєва йшлося про розкішний спосіб життя родини чиновника, яка після початку великої війни збудувала маєток в елітному передмісті Києва вартістю 70 мільйонів гривень.Сам митник пересувається на представницькому Mercedes S-class, його дочка здобуває платну освіту в Королівському коледжі в Лондоні.Журналісти також встановили зв’язки керівника Енергетичної митниці з групою компаній, діяльність якої правоохоронці розслідують на предмет завезення в Україну компонентів для пального російського походження і яку підозрюють в ухиленні від сплати акцизного податку на мільярди гривень."Доручила Міністерству фінансів разом із Державною митною службою із залученням НАЗК і правоохоронних органів, перевірити факти, викладені у тому числі в журналістських розслідуваннях про очільника Енергетичної митниці України Анатолія Комара, і невідкладно доповісти про результати та вжиті заходи", — написала Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі.Раніше голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев з посиланням на розслідування повідомив, що звернувся до генерального прокурора з "відповідною заявою".Маєток тестяЯк установили "Схеми", в лютому 2025 року 69-річний тесть очільника Енергетичної митниці пенсіонер Сергій Гладков зареєстрував право власності на маєток у селі Вишеньки на Київщині загальною площею 450 квадратних метрів. Будівництво маєтку тривало два роки. Журналісти отримали доступ до кошторису будівництва."Рахуючи за нижньою межею, такий маєток під ключ обійдеться у 70 мільйонів гривень. Це більше, ніж півтора мільйона доларів", — ідеться в розслідуванні.При цьому журналісти встановили, що тесть керівника Енергетичної митниці України Сергій Гладков не мав достатньо офіційних доходів, щоби дозволити собі таке будівництво.Дороге навчання доньки"Схеми" також установили, що неповнолітня дочка Анатолія Комара вчиться в престижному коледжі в Лондоні King’s College London, що випливає з опису її профілю у соцмережах. Вартість року навчання в цьому коледжі для іноземних студентів складає близько 26 тисяч фунтів на рік (1,5 мільйона гривень).До цього, судячи з її соцмереж, вона навчалася у Pascal English School Lefkosia на Кіпрі, де навчання разом із проживанням коштувало 30 тисяч євро на рік (на той момент 1,2 мільйона гривень).При цьому в деклараціях Анатолія Комара відсутня будь-яка інформація про проживання його дочки за кордоном і витрат на її освіту.У коментарі "Схемам" Анатолій Комар повідомив, що витрати на навчання дочки покриває її хрещений батько, але відмовився повідомити його ім’я, лише зазначив, що той є бізнесменом. Ці видатки в декларації Комара не відображені, попри те, що антикорупційне законодавство вимагає зазначати витрати третіх осіб у вигляді подарунка на освіту члена сім’ї суб’єкта декларування.Представницька автівкаЖурналісти також звернули увагу на представницьке авто, на якому митник приїжджає на роботу. Це автомобіль Mercedes-Benz S 400 2018 року випуску. Він належить фірмі "Приморська енергогенерувальна компанія", автівку у фірми винаймає Марія Комар — дружина митника."Схеми" отримали податкові звіти цієї компанії та з’ясували, що її місячний дохід з надання в оренду автомобілів становить 15 тисяч гривень. При цьому ринкова вартість оренди саме такого автомобіля, на якому їздить митник — 6 000 доларів на місяць, повідомили медійникам у декількох агенціях з оренди автомобілів преміум-сегмента.Анатолій Комар у коментарі повідомив, що знає, за яку суму його дружина орендує автомобіль, але відмовився її називати. За його словами, ціна є ринковою. Холдинг і футбольний клуб"Схеми" також встановили, що Анатолій Комар має зв’язки з паливним холдингом VM Groupe. СБУ розслідує діяльність цього холдингу на предмет завезення в Україну компонентів для пального російського походження, а його власник, бізнесмен Віталій Марченко, офіційно підозрюваний в ухиленні від сплати акцизного податку та завданні мільярдних збитків бюджету.Як встановили журналісти, холдинг Марченка цього року став спонсором футбольного клубу "Рокита", президентом якого є Анатолій Комар. Саме цей державний орган нині розмитнює нафтопродукти та іншу паливну сировину VM Groupe, спонсора "Рокити", а тренер цього клубу та товариш Анатолія Комара працевлаштований в одній з фірм холдингу.У письмовій відповіді Комар зазначив, що ні ним, ні підпорядкованими йому посадовцями Енергетичної митниці "не надавалися будь-які сприяння й у будь-який спосіб компаніям з холдингу VM Groupe та її власнику".Нагадаємо, 5 червня Державне бюро розслідувань повідомило про підозру посадовцю Київської міської державної адміністрації. Він під час війни організував схему поборів зі столичних автоперевізників.

Шістьом фігурантам справи про корупційну схему на купівлі безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби повідомили про підозру. Серед них — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації та народний депутат України.Про це повідомили у прес-службі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури."САП та НАБУ повідомили про підозру викритим напередодні учасникам організованої злочинної групи, причетної до корупційної схеми при закупівлі БПЛА та РЕБ", — йдеться у повідомленні.Серед підозрюваних: Колишній голова Луганської обласної державної адміністрації.Народний депутат України.Начальник міської військової адміністрації.Командир військової частини Національної гвардії України.Фактичний бенефіціарний власник підприємства — виробника БпЛА.Директор підприємства — виробника БпЛА.Бенефіціару та директору підприємства також додатково інкриміновано перешкоджання законній діяльності Збройних сил України. Так, за версією слідства, обоє підозрюваних за грошову винагороду оформлювали на роботу осіб та забезпечували їм бронювання, фактично блокуючи можливість їх мобілізації до лав ЗСУ.Що відомо про масштабну корупційну схемуНАБУ і САП викрили масштабну корупційну схему при закупівлі БпЛА та засобів РЕБ. За даними слідства, у 2024-2025 роках організована група осіб системно заволодівала бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування спрямовували на потреби сил оборони. "За підписання договору із завищеною ціною учасники групи отримали до 30% від суми контракту як неправомірну вигоду", — інформували в САП.За аналогічною схемою відбулася закупівля FPV-дронів на майже 10 мільйонів гривень. Підприємство поставило продукцію за завищеною на близько 80 тисяч доларів вартістю. Згодом службові особи передали частину коштів у вигляді "відкату" учасникам злочинної групи.За погодженням генпрокурора до суду направлено клопотання про обрання підозрюваному народному депутату запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень. У заяві САП не вказано прізвище підозрюваного, однак раніше журналісти уточнили, що йдеться про народного депутата Олексія Кузнєцова.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що народного депутата Олексія Кузнєцова хочуть виключити з партії "Слуга народу". Причиною стала справа про корупцію. До того ж він уже не очолює луганський осередок цієї політичної сили.До того ж 3 серпня глава держави Володимир Зеленський відправив у відставку керівника Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая та очільника Рубіжанської міської військової адміністрації Андрія Юрченка. Обидва посадовці "засвітились" у ЗМІ як підозрювані у цій корупційній справі.