# корупція

У Херсонській області двоє посадовців військової частини організували корупційну схему. Вони вимагали гроші у військовослужбовців за нарахування їм фіктивних "бойових" виплат. Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань, працівники якого спільно з управлінням стратегічних розслідувань Національної поліції України викрили схему."Упродовж 2024 року зловмисники незаконно отримали майже півтора мільйона гривень", — йдеться в повідомленні.Правоохоронці встановили, що до організації злочинного бізнесу залучили командира взводу забезпечення та начальника автотранспортного підрозділу."Вони вступили у змову та пропонували військовослужбовцям оформлення підвищених виплат за нібито виконання бойових завдань у районі бойових дій, хоча насправді вони там не перебували. За такі "послуги" посадовці вимагали до 30 тисяч гривень щомісяця. Гроші отримували безготівково — переказами на банківські картки. Загалом у схемі брали участь 12 осіб", — розповіли подробиці в ДБР.Працівники Державного бюро розслідувань затримали фігурантів справи та повідомили їм про підозру в отриманні неправомірної вигоди."Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зараз розв’язується питання щодо обрання запобіжного заходу", — підсумували в ДБР.Нагадаємо, наприкінці січня стало відомо, що працівники ДБР викрили командира взводу однієї з військових частин Тернопільської області. Його підозрюють у використанні підлеглого військовослужбовця для робіт на об’єктах нерухомості із виплатою "бойових".

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним народного депутата Анатолія Гунька в підбурюванні до надання хабаря та шахрайстві. Йому призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з позбавленням права обіймати певні посади.Про це повідомив Центр протидії корупції. Там зазначили, що до набрання вироку законної сили Гунько зобов’язаний носити електронний браслет"Справа перебувала в суді з лютого 2024 року. За цей час призначали понад 30 судових засідань, під час яких дослідили докази, допитали свідків і обвинуваченого, заслухали виступи сторін у дебатах і останнє слово Гунька. Він під час допиту визнав отримання хабаря. Але захист наполягав на провокації, через яку обвинувачений і вчинив такі неправомірні дії", — йдеться в повідомленні.Прокурор просив для Гунька вісім років ув'язнення з конфіскацією майна та до набрання законної сили вироку додатково застосувати обов'язок носити електронний браслет. А Гунько в останньому слові просив його виправдати.За версією обвинувачення, нардеп у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком і ще одним спільником вимагали й одержали від представника сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" частину неправомірної вигоди."Хабар вимагали в обмін на дозвіл обробляти державні землі. При цьому за кожен гектар державної землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загалом йшлося про 221 тисячу доларів, з яких необхідно було передати завдаток у 85 тисяч. Щодо обвинуваченого Калініченка провадження зупинено в листопаді 2024 року у звʼязку з його мобілізацією", — розповіли в Центрі протидії корупції.Вирок протягом 30 днів можна оскаржити в Апеляційній палаті ВАКС.Що відомо про депутата ГунькаАнатолій Гунько — адвокат і народний депутат України дев'ятого скликання. Згідно з інформацією руху "ЧЕСНО", він переміг на довиборах до Верховної Ради у 208 окрузі з результатом 34,1%. Балотувався від партії "Слуга народу".2016 року Гунько був фігурантом у справі приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах. Слідство розглядало Гунька як організатора злочинної групи, яка незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 гектарів, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалось на ній. На суді його відпустили під заставу 1,762 мільйона гривень і заарештували його майно.20 березня 2019 року кримінальне провадження щодо Гунька та інших підозрюваних закрили "у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати".У червні 2020 року Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за "незаконне кримінальне переслідування". Суд визнав, що прокурор і начальник управління Нацполіції в Київській області "поширили щодо Гунька негативну інформацію" про причетність до привласнення земельної ділянки. 9 грудня Печерський районний суд присудив народному депутату Анатолію Гуньку моральну компенсацію за незаконні дії правоохоронних органів.Нагадаємо, що наприкінці 2023 року народний депутат Анатолій Гунько вийшов зі СІЗО під заставу та прийшов у Верховну Раду. Його виключили зі "Слуги народу".

Затриманого мера Стамбула Екрема Імамоглу, якого підтримала опозиція, вже заарештували за звинуваченнями у корупції. До того ж у Туреччині призупинили його повноваження.Про це повідомило видання Hurriyet Daily News. Журналісти зазначили, що в неділю, 23 березня, Міністерство внутрішніх справ Туреччини оголосило про призупинення повноважень Імамоглу як мера Стамбула у зв'язку з його арештом.Як відомо, Імамоглу перебував під вартою зі середи, коли його затримали за звинуваченнями в корупції та пособництві терористичній групі.У неділю суд ухвалив рішення про запобіжний захід у вигляді арешту у зв’язку зі звинуваченнями у корупції. Адвокати планують подавати апеляцію. Водночас суд відхилив клопотання про арешт Імамоглу за звинуваченнями в підтримці "Робітничої партії Курдистану". Медійники додали, що таке рішення може мати суттєві наслідки для  обрання заміни Імамоглу, якщо той залишиться під арештом. Арешт за звинуваченнями у тероризмі зазвичай призводить до призначення урядом довіреної особи для керівництва муніципалітетом. Оскільки арешт застосовано за іншим звинуваченням, то заміну зазвичай обирають зі складу муніципальної ради й тієї ж політичної партії шляхом внутрішнього голосування.Проте окремі турецькі експерти стверджують, що сама наявність розслідування з підозрами у тероризмі, навіть без арешту, може виправдати рішення Анкари щодо призначення довіреної особи.Разом з Імамоглу суд у Стамбулі заарештував його близького помічника Мурата Онгуна та директора будівельної компанії сім'ї Імамоглу Тунджая Їлмаза.На цей час загалом заарештовані 22 підозрюваних, затриманих на початку тижня. Ще декілька осіб звільнені під судовий контроль, при цьому суд зобов'язав їх регулярно з'являтися до органів влади та заборонив їм виїжджати за кордон.Нагадаємо, що в Туреччині тривають масштабні протести у зв’язку із затриманням мера Стамбула Екрема Імамоглу в межах антикорупційного розслідування. .

У п'ятницю, 21 березня, Вищий антикорупційний суд визнав винною у незаконному збагачені колишню народну депутатку України. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У прес-службі не вказують про кого йдеться, проте, за даними справи, — це екс-нардепка партії "Слуга народу" Ірина Кормишкіна."21 березня 2025 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП і колишнім народним депутатом та її чоловіком — ексдепутатом облради", — йдеться у повідомленні.Відповідно до угоди суд визнав колишню народну обраницю та її чоловіка винуватими у вчиненні злочинів, передбачених законодавством України. Ірині Кормишкіній призначено остаточне покарання: п'ять років позбавлення волі зі штрафом 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68 тисяч гривень), з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на два роки.Чоловіку екс-нардепки призначено покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі зі штрафом у розмірі 68 тисяч гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, терміном на два роки.Водночас суд звільнив указаних осіб від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки. Також колишня нардепка зобов’язується перерахувати до державного бюджету 20 мільйонів гривень. Крім того, обвинувачені мають перерахувати два мільйони гривень на потреби ЗСУ."Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі скарги до Апеляційної палати ВАКС", — зазначили в САП.Кримінальна справа КормишкіноїНаціональне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура 17 жовтня 2024 року повідомили про підозру нардепці Ірині Кормишкіній у незаконному збагаченні. За версією слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 мільйонів гривень перевищують офіційні доходи та заощадження за цей період. За отримані як необґрунтовані активи грошові кошти надалі нардепка через юридичну особу придбала будинок поблизу Одеси, у якому вона проживає.21 лютого Кормишкіна подала заяву про складання депутатських повноважень. 25 лютого Верховна Рада підтримала припинення повноважень народної депутатки від партії "Слуга народу".Нагадаємо, 14 березня відбулося перше судове засідання у справі екс-нардепки Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна. Підозрювана визнала свою провину та підписала угоду зі слідством.

Народний депутат України Юрій Бойко розширює свої бізнес-горизонти, в тому числі й за сприяння держави. За десятиліття підтримки та лобіювання ним проросійських наративів в українській політиці його фонд наінвестував на понад 1 000 квартир у Києві.Це з’ясували журналісти-розслідувачі з hromadske. Зокрема, вони звернули увагу на інвестиційний фонд "Хантер", який контролюється кіпрською компанією KOTRYNA HOLDING LTД. За нею стоїть українець Павло Якубенко, який світився в різних компаніях, що пов’язували з керівником забороненої ОПЗЖ, а його син Володимир працював у НАК "Нафтогаз України" під керівництвом Бойка. Фонд "Хантер" розпочав вкладати гроші в цей бізнес із липня 2015 року. При цьому до 2017 роки він тільки вкладав — квартири в цей період не продавалися. А це означає, що стартові інвестиції в будівництво трьох житлових комплексів мали би скласти близько 16 мільйонів доларів, якщо рахувати за мінімальними ринковими цінами. Але такі гроші треба мати, а в Бойка, як зазначили журналісти, офіційно не було та досі немає жодних бізнес-активів. За декларацією, бізнес є тільки в його дружини — Віри Бойко.Водночас розслідувані з’ясували, що за останні 10 років оточення Бойка наінвестувало щонайменше на 1 107 квартир. Це те, що було та є у власності фонду. За мінімальними підрахунками, які опираються на ринок, загальний обсяг інвестицій міг би перевищувати 70 мільйонів доларів."Межигір'я" БойківОкрім того, йдеться в розслідуванні, 2023 року донька Юрія Бойка Ярослава купила земельну ділянку в Обухові. Тут же на ній маєток — майже 1 200 метрів квадратних. Жінка купила будинок 10 березня 2023 року за 15 мільйонів 700 гривень — або за тогочасним курсом 430 тисяч доларів. Експерти ж визначили, що реальна вартість такого особняка сягає двох мільйонів доларів.Будинок Ярославі Бойко продала така собі Наталія Цівінська. Жінка родом з Рубіжного. Там вона проживала в одному будинку з родиною Тарабановських — Ольгою і Михайлом, була з ними прописана. Ольга та Михайло Тарабановські ж, за нашими даними, працювали на заводі "Зоря", де свою трудову біографію розпочав Юрій Бойко. А ще Михайло Тарабановський — колишній заступник мера Рубіжного, який, за повідомленнями ЗМІ того часу, 2014 року брав участь у нарадах із представниками окупаційної влади. Тож запитання виникають і до ціни будинку, і до продавця. А ще є питання до сусідів: у якийсь дивний спосіб сусідні земельні ділянки належать Володимиру Якубенку — сину того самого Павла Якубенка, на якого оформлено інвестиційний фонд "Хантер". До речі, ці будинки сховані з одного боку за водоймою, а з іншого — за височенним парканом, і в'їзд на територію, де розташовуються будинки Володимира Якубенка і Ярослави Бойко, — спільний.Житло, автівки, модний журналЖурналісти зазначили, що в подружжя Бойків — Юрія та Віри — є три будинки, всі під Києвом: у Вишеньках, Гнідині та Копилові. Останній оформлений на початку 2023 року. Всього в Копилові у Віри Бойко 17 земельних ділянок — всі куплені з 15 по 17 вересня 2020 року за майже 10 мільйонів гривень.Донька Юрія Бойка — Ярослава — має дві квартири в "Новопечерських липках". Загальна площа — 270 метрів квадратних. Тут же гараж і два комерційні приміщення — на 160 метрів квадратних. Ще одну квартиру Ярослава має в житловому комплексі "Митець" — майже 290 метрів квадратних. Також у жінки є комерційні приміщення на Печерську і Позняках. Ярослава Бойко — громадська діячка. Була координаторкою міської ініціативи Kyiv Smart City, а зараз працює креативною директоркою L'Officiel Україна. У жінки 67,50% у видавничому домі "Вавилон" і  75% у телерадіокомпанії "Ностальгія". "Чи можна в модному журналі заробити на кілька квартир на Печерську та будинок на тисячу метрів квадратних? Є великі сумніви. Наприклад, сестра Ярослави, Уляна, працює в тому ж журналі, але жодного майна в неї немає", — зауважили розслідувачі. Можна було припустити, що в Ярослави заможний обранець, однак її чоловік Юрій Назаров 2017-2020 років очолював департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА. Там він отримував максимум близько 40 тисяч гривень на місяць. Актуального бізнесу в Юрія Назарова немає, але є ФОП, відкритий зі звільненням 2020 року. Якимось чином, зазначили журналісти, 2023 року Назаров купив BMW X5 2019 року випуску за приблизно 60 тисяч доларів.Розслідувачі також з’ясували, що старший син Бойка Анатолій має будинок у садовому товаристві "Бобер" у Хотянівці з 2015 року. Він розташований поруч із колишнім головою НАК «Нафтогаз України» та колишнім нардепом від "Опоблоку" Євгеном Бакуліним. Інший син Бойка — Юрій — має квартиру в "Новопечерських Липках".  Нагадаємо, що 19 грудня минулого року Верховна Рада підтримала запит до президента щодо позбавлення голови депутатської групи "Платформа за життя та мир" Юрія Бойка звання "Героя України".

У середу, 19 березня, в Туреччині затримали головного політичного опонента президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана мера Стамбула Екрема Імамоглу. Його звинуватили в корупції та пособництві терористичній групі. При цьому турецька влада обмежила доступ до багатьох соціальних мереж.Про затримання Екрема Імамоглу повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що мер Стамбула Екрем Імамоглу є представником Республіканської народної партії (CHP). Проти нього ведуть два окремих розслідування, які також включають звинувачення в керівництві злочинною організацією, хабарництві та махінаціях на тендерах.Партія Імамоглу планувала через декілька днів назвати його своїм кандидатом у президенти. Ердоган керує Туреччиною вже понад два десятиліття. Мер Стамбула, який перебуває на посаді два терміни, вважається гідним суперником. Про це свідчать опитування.Імамоглу заявив, що не здасться та продовжуватиме "стояти прямо перед обличчям тиску".Згідно із заявою стамбульської прокуратури щодо першого розслідування, загалом 100 осіб, включаючи журналістів і бізнесменів, підозрюються у причетності до злочинної діяльності, пов'язаної з певними тендерами, проведеними муніципалітетом.У повідомленні йдеться, що друге слідство звинуватило Імамоглу та ще шістьох осіб у пособництві Робітничій партії Курдистану, яку Туреччина та її західні союзники вважають терористичною організацією.Затримання відбулося наступного дня після того, як Стамбульський університет анулював диплом Імамоглу, що, якщо це рішення залишиться в силі, позбавить його можливості балотуватися на президентських виборах. Наступні вибори призначені на 2028 рік, але вони мають відбутися раніше, якщо Ердоган хоче знову балотуватися.Губернатор Стамбула вирішив заборонити всі мітинги та протести в місті на чотири дні. Крім того, в Туреччині обмежила доступ до багатьох соціальних медіа, включаючи X, YouTube, Instagram і TikTok. Це сталося під час затримання мера Стамбула й інших подій, які опозиція назвала "владним переворотом".Нагадаємо, минулого тижня аналітики агенції Reuters писали, що Туреччина стає важливим потенційним партнером у процесі перегляду європейської архітектури безпеки. Це пояснюється тим, що Європа прагне зміцнити свою оборону та знайти механізми гарантування безпеки України в умовах можливого припинення вогню.

Заступник міського голови Києва — секретар Київської міськради Володимир Бондаренко звернувся до мера Віталія Кличка із заявою щодо відсторонення його від своїх обов'язків на період проведення досудового розслідування справи про земельну корупцію у столиці.Зокрема, у своєму дописі на Facebook-сторінці він зазначив, що на час його відсторонення готувати, формувати порядок денний, зокрема, та вести наступні пленарні засідання Київської міської ради, засідання Президії та Погоджувальної ради голів депутатських фракцій буде Київський міський голова."Аби не було жодних спекуляцій, звернувся до Київського міського голови Віталія Кличка з тим, аби відсторонити мене від функціональних обовʼязків, повʼязаних із підготовкою та проведенням пленарних засідань Київської міської ради на час проведення досудового розслідування у резонансній справі (в якій я проходжу в статусі свідка)", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, що НАБУ та САП 6 лютого провели масштабну операцію "Чисте місто" зі знищення корупції у земельній і бюджетній сфері Києва. Тоді викрили та припинили діяльність злочинної організації на чолі з медійно відомим колишнім депутатом Київської міської ради Денисом КомарницькимНаразі Комарницькому, якого ще називають "смотрящим" за Києвом, інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову. Попередньо, колишній депутат зараз перебуває за кордоном.13 березня міський голова Києва Віталій Кличко, після земельного скандалу за участі депутатів Київради та посадовців Київської міської державної адміністрації, оголосив про масштабні звільнення.

Колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький, якого підозрюють правоохоронці у створенні та керуванні злочинною організацією з метою заволодіння столичною землею, перебуває за кордоном.Про це повідомив у своєму Telegram-каналі журналіст "Української правди" Михайло Ткач."За інформацією наших джерел у правоохоронних органах, на момент реалізації операції НАБУ та САП "Чисте місто" він перебував в Україні. І зараз оголошений у розшук українськими правоохоронцями", — написав він.Журналіст додав, що їм вдалося підтвердити, що Комарницький зміг втекти за кордон.У лютому НАБУ оголосило його у розшук. Денису Комарницькому, якого ще називають "смотрящим" за Києвом, інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову.Що відомо про Дениса Комарницького2002 року Комарницький працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 2002-2006 рр. був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради у 2019 році він отримав статус "смотрящий за Києвом".Ім'я Комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.Нагадаємо, що НАБУ та САП 6 лютого провели масштабну операцію "Чисте місто" зі знищення корупції у земельній і бюджетній сфері Києва. Тоді викрили та припинили діяльність злочинної організації на чолі з медійно відомим колишнім депутатом Київської міської ради.

Співробітники Державного бюро розслідувань викрили у Києві масштабну схему розкрадання бюджетних коштів.Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, у місті для підрядників столичних комунальних підприємств була встановлена такса "відкату" у розмірі 15% від суми договору.За даними слідства, схвалення та юридичну згоду для укладання угод отримували лише ті компанії, які погоджувалися брати участь у корупційній схемі. Таким чином річний обсяг "відкатів" від замовлених робіт по Києву може сягати мільярдів гривень."Не було виключенням і Київське комунальне об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд", — зазначили у ДБР.Зазначається, що до складу злочинної організації входив генеральний директор комунального підприємства, його перший заступник, заступник начальника одного із профільних управлінь, а також окремі працівники, наділені повноваженнями прийняття рішень та інші особи. Посадовці вимагали й отримували 15% "відкату" від підприємців, які вигравали тендери на бюджетне фінансування відповідних робіт."Діяльність усіх залучених осіб була чітко організована та спланована. Попередньо встановлено, що дана схема стосувалася усіх підрядників комунального підприємства Києва та діяла за мовчазної згоди керівництва міста. Правоохоронці задокументували понад 10 епізодів надання, отримання неправомірної вигоди або оголошення пропозиції посадовими особами, що були задіяні у схемі, на загальну суму майже 20 мільйонів гривень", — зазначили правоохоронці.У ДБР додають, що посадовці використовували своє службове становище задля встановлення стійких корупційних зв’язків та організації безвідмовного забезпечення "відкатів". Така ефективність досягалася шляхом призначення на відповідальні посади "потрібних" людей, організації логістичної системи збору та доставлення коштів, підготовки учасників до участі у торгах, прикриття схеми на вищому рівні. Схема була інтегрована у владні механізми столиці та функціонувала за чітко вибудуваними правилами, що дозволяло її учасникам безперешкодно привласнювати бюджетні кошти. Правоохоронці провели обшуки та інші невідкладні слідчі дії за місцем проживання та роботи учасників.Окрім цього, було розпочате досудове розслідування за ч. 2, ч. 3 ст. 255 (Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією), ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою групою осіб), ч. 4 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великих розмірах), ч. 1, 2 ст. 369 (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, вчинена повторно) КК України.Трьох керівників комунального підприємства "Київзеленбуд" було затримано. Їм обрано запобіжні заходи — "тримання під вартою" з альтернативою внесення застави у розмірі 51 мільйона 476 тисяч гривень кожному. Ще двом керівникам підрядних організацій було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 369 (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) КК України, а одному – за ч. 2 ст. 369 (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, вчинена повторно) КК України.Нагадаємо, раніше співробітники Державного бюро розслідувань затримали та повідомили про підозру колишньому командиру дивізіону однієї з військових частин на Херсонському напрямку. Посадовця підозрюють у систематичному вимаганні грошей у підлеглих.

У Харківській області анульовано 470 медичних довідок про фейкову інвалідність чоловіків призовного віку. Це стало результатом викриття працівниками Служби безпеки України масштабної схеми для ухилянтів в обласній медико-соціальній експертній комісії (МСЕК) у жовтні 2024 року.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там зазначили, що тоді підозру отримали 13 учасників оборудки. Серед них голова регіональної МСЕК і лікарі місцевих медичних закладів.Розслідування встановило, що за суми від двох до п’яти тисяч доларів фігуранти продавали фіктивні довідки про інвалідність ухилянтам, які планували оформити "бронь" і регулярно отримувати державні соціальні виплати."Крім скасування підроблених медичних висновків Служба безпеки спільно з Пенсійним фондом зупинила виплату незаконно призначених пенсій, оформлених через оборудку. Завдяки оперативному реагуванню СБУ запобігла щомісячним державним збиткам у розмірі понад 2,4 мільйона гривень", — ідеться в повідомленні.На підставі нових зібраних доказів слідчі Служби безпеки додатково повідомили очільнику МСЕК і сімом його спільникам про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України:створення злочинної організації та керівництво такою організацією, вчинене службовою особою з використанням службового становища;перешкоджання законній діяльності ЗСУ, вчинене злочинною організацією;сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України з наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене з корисливих мотивів злочинною організацією;внесення службовою особою до офіційних документів неправдивих відомостей, вчинене злочинною організацією."Усі учасники злочинного угруповання перебувають під вартою. Розв’язується питання щодо додаткової кваліфікації злочинних дій ще п’ятьом фігурантам", — підсумували в СБУ.Нагадаємо, 18 лютого стало відомо про перевірку Міністерством охорони здоров'я України разом із правоохоронцями деяких рішень МСЕК. Тоді йшлося про встановлення інвалідності посадовцям державних органів. "Інвалідність" скасували майже 300 чиновникам.

Печерський районний суд Києва передав в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів майно олігарха-втікача, який є бенефіціарним власником збанкрутілого банку "Фінанси та кредит".Про це повідомляє прес-служба Державного бюро розслідувань. Правоохоронці не називають його ім'я, проте за даними справи йдеться про Костянтина Жеваго.Так, майно було арештоване в межах розслідування ДБР за підозрою олігарха та його спільників у розтраті 113 мільйонів доларів із банку "Фінанси та кредит". До АРМА передали корпоративні права 16 підприємств, які входять в орбіту бізнесмена. Серед них — 49,5% статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК"."Сьогодні ухвала суду передана до АРМА для виконання", — зазначили в ДБР.Що відомо про арешт майна Костянтина ЖевагоУ 2019 році ДБР повідомило про підозру олігарху Костянтину Жеваго та низці керівників банку у справі щодо розтрати 113 мільйонів доларів фінансової установи. Було накладено арешт на майно підозрюваного олігарха та пов’язаних із ним юридичних осіб, зокрема акції його підприємств на сотні мільйонів гривень, корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також під арештом перебуває майно інших юридичних осіб, пов’язаних із колишнім депутатом, зокрема 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир та яхта.Ще у жовтні 2020 року арештовані активи вартістю понад 300 мільйонів гривень були передані до АРМА. Йдеться про корпоративні права, кошти та 26 об’єктів нерухомості, серед яких оздоровчі комплекси, готелі, житлові та комерційні приміщення в центральних частинах Києва, Харкова, Полтави та Кривого Рогу загальною площею понад 22 тисячі квадратних метрів.Нагадаємо, раніше французький суд остаточно відмовив Україні в екстрадиції олігарха Костянтина Жеваго. Там дійшли висновку, що наша держава не зможе забезпечити основні процесуальні гарантії та прав захисту.

З 2022-го по 2024 рік правоохоронці повідомили про підозри 41 чинному і колишньому народному депутату. Основні звинувачення — зловживання службовим становищем та корупція.Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України."З 2016 по 2024 рік про підозру повідомили 68 чинним та колишнім нардепам, причому 41 з них — у період із 2022 по 2024 рік", — йдеться у повідомленні.Основні злочини за участі нардепів:привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;одержання хабаря;зловживання владою;декларування невірогідної інформації;незаконне збагачення."Закон є однаковим для всіх, і жоден статус не може бути приводом його безкарно порушувати", — наголосили у прес-службі.У НАБУ також додали, що раніше боротьба з корупцією серед народних депутатів була майже неможливою. У 2015 році притягнення народного обранця до відповідальності за одержання хабаря чи незаконно набуті статки було рідкісним винятком. Нагадаємо, раніше видання "Економічна правда" інформувало, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, народні обранці почали частіше отримувати майно в користування. Крім того, у третини депутатів у 2022 році зафіксовано придбання нових авто чи нерухомості.

Співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру двом посадовцям командування одного з родів військ Збройних сил України. Їх підозрюють в організації незаконних схем в одному з територіальних центрів комплектування Києва та Волинської області.Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, посадовці організували незаконну схему оновлення військово-облікових даних.За даними слідства, у січні 2025 року підполковник повідомив одному із військовозобов'язаних, що має знайомих у ТЦК та СП Києва. За їх "сприяння" він міг би оновити військово-облікові дані та внести необхідні відомості до реєстру "Оберіг". "Вартість таких "послуг" становила чотири тисячі доларів. Після проходження всієї необхідної процедури оновлення військово-облікових даних посадовець отримав обумовлену ним суму", — наголосили у ДБР.Згодом у ході зустрічей з іншими військовозобов'язаними підполковник повідомив, що має інший налагоджений механізм з оновлення військово-облікових даних через один із ТЦК та СП Волинської області та може допомогти зробити це за грошову винагороду. Посадовець пояснив, що його керівник, полковник командування, колишній обласний військовий комісар вказаного регіону, та має відповідні зв’язки. Підполковник зауважив, що "клієнтам" навіть не потрібно нікуди їхати та запевнив, що самостійно заповнить необхідні заяви, оформить фіктивний договір оренди про проживання "клієнтів" на території області, пройде за них ВЛК, проте вартість таких послуг вже становила дев'ять тисяч доларі.Цього місяця полковник з-поміж командування одного з родів військ ЗСУ, зв’язався із т.в.о. начальника одного із ТЦК та СП Волинської області та попросив допомогти його підлеглому за відповідну грошову винагороду."За цей час схемою скористалися троє військовозобов'язаних, які передали грошову винагороду двома частинами 9 та 13 тисяч доларів", — зауважили у Бюро.Правоохоронці затримали фігурантів під час отримання третьої частини хабаря. Посадовцям було повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. За цей злочин їм загрожує до десяти років позбавлення волі.Наразі тривають слідчі дії з метою повідомлення про підозру іншим посадовцям одного із ТЦК та СП Києва та одного із ТЦК та СП Волинської області, які діяли у змові з фігурантами.Нагадаємо, раніше співробітники Бюро затримали та повідомили про підозру колишньому командиру дивізіону однієї з військових частин на Херсонському напрямку. Посадовця підозрюють у систематичному вимаганні грошей у підлеглих.

У Рівненській області 24 лютого працівники Державного бюро розслідувань затримали виконувача обов'язків міського голови одного з населених пунктів та депутата міської ради за підозрою в хабарництві.Про це повідомила прес-служба ДБР. Як встановило слідство, посадовці вимагали хабар від місцевого підприємця. Зокрема, він мав безоплатно передати чиновникам земельну ділянку площею 0,38 га, ринкова вартість якої перевищує 1,3 мільйона гривень.За даними правоохоронців, в.о. мера діяв у змові з депутатом, який також обіймає посаду головного інженера з охорони та захисту лісу однієї з філій лісового господарства ДСГП "Ліси України". Земельна ділянка мала бути передана особі, підконтрольній виконувачу обов’язків міського голови.За хабар посадовці мали допомогти підприємцю затвердити у міській раді та її органах детальні плани територій, зміну цільового призначення інших земельних ділянок, а також посприяти у присвоєнні адрес об’єктам будівництва та нерухомості на його землях."24 лютого 2025 року приватний нотаріус підготував документи щодо відчуження земельної ділянки на користь підконтрольної меру особи. Після цього правоохоронці затримали всіх учасників злочину. Виконувачу обов'язків міського голови та депутату повідомлено про підозру в отриманні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (ч. 4 ст. 368 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна", — йдеться у повідомленні. Нагадаємо, раніше співробітники Державного бюро розслідувань затримали та повідомили про підозру колишньому командиру дивізіону однієї з військових частин на Херсонському напрямку. Посадовця підозрюють у систематичному вимаганні грошей у підлеглих.

Колишньому голові Тернопільської обласної ради повідомили про підозру у недекларуванні майна на суму понад два мільйони гривень.Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прізвище не вказують, але згідно з матеріалами справи йдеться про Михайла Головка."САП та НАБУ повідомили про підозру в декларуванні невірогідних відомостей колишньому голові Тернопільської облради", — йдеться у повідомленні.Так, у межах досудового розслідування встановлено, що на той момент голова облради в деклараціях за 2022–2023 роки не відобразив відомості про квартиру площею 201,9 квадратного метра, що належала його матері, проте яку він використовував разом із членами сім’ї. Крім того, у декларації за 2022 рік Головко не вніс інформацію про:грошові кошти на банківському рахунку;паркувальне місце;автомийку;комору.У САП нагадали, що наразі у ВАКС слухається справа за обвинуваченням вказаної особи в проханні надати та одержанні неправомірної вигоди від бізнесмена-волонтера. Варто зазначити, що колишній голова Тернопільської облради наразі є депутатом цієї ж облради.  Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук колишнього депутата Київської міської ради Дениса Комарницького, якого ще називають "смотрящим" за Києвом. Йому інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову.