# Еммануель Макрон

У середу, 10 вересня, Францію охопили масштабні протести проти політики президента Еммануеля Макрона. Мітинги пройшли під гаслом "Заблокувати все".Про це повідомило видання Le Monde. Демонстрації відбулися вже щонайменше у восьми містах, зокрема в Парижі, Ліоні, Марселі, Тулузі, Страсбурзі, Руані, Рені та Монпельє.Протестувальники висловлюють невдоволення політикою жорсткої економії президента Емманюеля Макрона, яку, на їхню думку, продовжуватиме Себастьян Лекорню, який став уже п'ятим очільником уряду за останні два роки.Попередньо, щонайменше 175 000 людей взяли участь в акціях протесту. Водночас 473 людини були заарештовані за сутички із поліцією та підпали.  У багатьох містах єднальним гаслом стала вимога відставки президента Еммануеля Макрона. Під час мітингів у Парижі та інших частинах Франції протестувальники блокували дороги, зокрема неодноразово намагалися блокувати паризьку кільцеву дорогу в ранкову годину пік, підпалювали сміттєві баки.Згідно з даними Міністерства державної служби, страйкувало трохи більш як 4% державних службовців, більшість з яких працюють в секторі національної освіти. Студентська спілка нарахувала 80 000 молодих людей, мобілізованих на акції. Читайте також статтю: Сьомий прем’єр Макрона. Чи зупинить політичну кризу у Франції друг України ЛекорнюНагадаємо, 9 вересня президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни. Журналісти з’ясували, що Макрон доручив Лекорню провести консультації з політичними силами, представленими в парламенті Франції, "з метою ухвалення державного бюджету й укладення домовленостей, необхідних для ухвалення рішень у найближчі місяці".

Після вотуму недовіри кабінету міністрів Франсуа Байру президент Франції Еммануель Макрон запропонував очолити новий уряд міністру оборони Себастьяну Лекорню. Працюватиме новий прем’єр у ситуації потужної політичної турбулентності.За кількістю урядів за час президентської каденції Еммануель Макрон зрівнявся з Франсуа Міттераном. Щоправда, Міттеран змінив сім прем’єр-міністрів за 14 років, а Макрон — за вісім. На посаді глави держави він буде до квітня 2027-го, коли французи обиратимуть дев’ятого президента П’ятої республіки. До того часу, на жаль, може змінитися ще кілька урядових команд. Причина — Франція перебуває у глибокій політичній кризі, позитивних виходів із якої немає. Проте Себастьян Лекорню, який керуватиме новим урядом, має відповідний характер (аби кого міністром оборони ядерної держави не призначають), щоб протискати через парламент складні рішення. Тому його шанси протриматися на посаді довше за кількох останніх попередників непогані.Скорочення боргу та посилення оборони. Два надзавдання для прем’єраОбрання Макроном саме цієї кандидатури — чудова новина для України. Лекорню, попри молодий вік для політика (йому 39 років), має значний управлінський досвід. Міністром оборони, точніше, збройних сил, так ця посада зветься у Франції, його призначили у травні 2022 року. Тобто вся та значна військова допомога, яка надавалася і надається Парижем нашій державі, значною мірою заслуга Лекорню. До керівництва армійським міністерством він очолював інше — з питань заморських територій. А до того обіймав високі посади в міністерствах екологічних перетворень і місцевого самоуправління. Французькі політологи припускають, що Лекорню може розглядатися як наступник Макрона на виборах 2027 року. Але для початку йому варто провести низку важливих реформ, дуже непопулярних, не втративши при цьому особистий рейтинг.Серед таких реформ — скорочення бюджетного боргу. У Франції він найвищий із членів Євросоюзу: 3,35 трильйона євро, що відповідає приблизно 114 відсоткам ВВП країни. У цій державі також найвищий дефіцит бюджету в Євросоюзі, що становить від 5,4 до 5,8 відсотка ВВП при вимозі ЄС дефіциту у 3 відсотки. Якщо коротко — фінансова система Франції шаленими темпами летить у прірву. Аби хоча б якось зупинити цей процес, потрібні суттєва економія державного бюджету. Власне, попередні уряди й займалися пошуком джерел заощадження — за що прем’єри й міністри поплатилися посадами. Бо заощадливість — непопулярна у суспільстві масового споживання.Франсуа Байру, якого французький парламент повалив у понеділок, пропонував жорстку економію. У липні він ініціював скасування двох державних свят — Поливаного понеділка (понеділка після Великодня) і Дня перемоги — 8 травня. Щоб ці дні стали не вихідними, а робочими. Крім того, його уряд мав намір провести значні скорочення штату державних службовців, витрат на охорону здоров’я. Загалом Байру планував скоротити бюджет на 2026 рік на 43,8 мільярда  євро і зменшити дефіцит до 4,6% ВВП. Проте французькі депутати з його планами не погодилися — і відправили у відставку. На них не вплинула гірка правда, яку Байру висловив із парламентської трибуни: "У вас є влада повалити уряд, але не влада стерти реальність".Тепер бюджет зі значною економією доведеться протискати Лекорню.Друга реформа, яка безпосередньо стосується України, — зростання витрат на оборону. Макрон у липні заявив, що Франція витратить 64 мільярди євро на оборону 2027 року. Протягом двох наступних років сума додаткових витрат на безпеку й оборону складе 6,5 мільярда євро. Під час останнього саміту НАТО, який відбувся у Гаазі, партнери США по Альянсу взяли на себе зобов’язання протягом наступних років наростити видатки на оборону до 5% ВВП. Зброя й інша військова допомога Україні від європейських союзників забезпечуватиметься за кошти їхніх оборонних бюджетів. Тому ми зацікавлені, щоб у країн НАТО все добре склалося із запланованими видатками на оборонну сферу. Проте гігантський бюджетний борг Франції може зашкодити цим планам. Три біди прем’єра Лекорню  Лекорню вважають головним натхненником посилення обороноздатності Франції та військово-технічної модернізації її збройних сил. І прихильником посилення військової допомоги Україні. За що його люто ненавидить Росія, яка нацьковуватиме на нього своїх агентів впливу.Нагадаємо кілька висловлювань нового прем’єра Франції для кращого розуміння його політичної позиції. "Першою гарантією безпеки залишається українська армія, то ж ми відмовимося від будь-якої форми демілітаризації України. А головний обов'язок європейських збройних сил полягає у розробці рамок — доктринальних, потужнісних та інтелектуальних, на яких українська армія зможе базувати свої фундаментальні принципи не лише на наступний рік, але й набагато далі", — казав він у березні цього року. А в липні доповнив заяву наступними важливими тезами: "Наша абсолютна червона лінія — це демілітаризація України. Українці повинні мати можливість забезпечити власну безпеку, інакше я не дуже вірю у безпеку сусідніх країн".На посаді міністра оборони він підтримував налагодження партнерства між українськими та французькими виробниками продукції оборонної галузі. Зокрема, йшлося про виробництво БпЛА. Ще у вересні 2023 року Лекорню приїздив до України з понад двома десятками представників французького ВПК.Перша реакція представників політичного істеблішменту на призначення Лекорню прем’єр-міністром Франції підтверджує думку, що йому заважатимуть працювати ліві й праві сили країни. Праві представлені у парламенті потужною фракцією партії "Національне об’єднання", лідеркою якої є путіністка Марін Ле Пен. "Президент робить останній постріл макронізму, запершись у вузькому колі своїх прихильників", — відреагувала вона на призначення Лекорню у мережі Х. Праві популісти сподівалися, що Макрон після вотуму недовіри черговому уряду розпустить парламент і оголосить позачергові вибори. Згідно з опитуваннями, "Національне об’єднання" на них перемагає. Тобто отримало б змогу сформувати свій уряд. Але Макрон учинив інакше, і тепер із Лекорню Ле Пен та її соратникам буде куди складніше, аніж із тим же лібералом Байру. Сходження у велику політику новий прем’єр починав із правоцентристською партією "Республіканці", засновником якої був екс-президент Ніколя Саркозі. Тобто за політичними поглядами Лекорню ближчий до правого консерватизму, і якщо його реформи вдадуться, частина електорату партії Ле Пен йому симпатизуватиме. Отже, для правих популістів Лекорню становить серйозну небезпеку, і вони робитимуть усе, щоб гойдати під ним крісло.Це перша біда, та є й інші. У парламенті третину депутатського корпусу складають ліві, серед яких найагресивнішою антиурядовою риторикою відрізняють крайні ліваки з партії "Нескорена Франція". Вони блокують усі спроби урядів скоротити бюджетні витрати. Блокуватимуть і зростання видатків на оборону. У них є популярний лідер Жан-Люк Меланшон. Домовитися з цією частиною парламенту важче, аніж навіть із Ле Пен.Третя біда — соціально-політична турбулентність в країні, якою користуватимуться як внутрішні, так і зовнішні сили. Відучора у Франції розпочався страйк "Блокуємо все", який проводять профспілки. Демонстранти виступають проти урядових планів бюджетної економії. Учасників акцій, які тільки масштабуватимуться, мало цікавлять зовнішні загрози, але вони легко сприймають риторику крайньої лівої й правої опозиції. Працювати в таких умовах уряду Лекорню буде архіскладно. Але в наших інтересах, щоб він утримався, бо критики політики Макрона — надзвичайно небезпечні для України. Фактично це або відверті агенти впливу Кремля, або просто його корисні маріонетки. .

У вівторок, 9 вересня, президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни.Про це повідомило французьке видання Le Figaro. Журналісти констатували, що Себастьєн Лекорню став сьомим прем'єр-міністром Макрона з моменту його приходу до влади 2017 року та п'ятим за три останні роки.Медійники з’ясували, що Макрон доручив Лекорню провести консультації з політичними силами, представленими в парламенті Франції, "з метою ухвалення державного бюджету й укладення домовленостей, необхідних для ухвалення рішень у найближчі місяці".В Єлисейському палаці додали, що лише після завершення цих партійних дискусій Себастьєн Лекорню запропонує президенту Франції склад свого уряду.Своєю чергою, новий прем’єр-міністр Франції написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х, що Макрон доручив йому сформувати уряд "із чітким напрямком діяльності: захист нашої незалежності та могутності, служіння французькому народу та політична й інституційна стабільність для єдності країни"."Дякую йому за довіру, яку він висловив мені, призначивши мене прем'єр-міністром", — додав він.Лекорню також відзначив "мужність" попередника Франсуа Байру, "яку він виявив, відстоюючи свої переконання до кінця".Попередній очільник уряду Франції Франсуа Байру подав президенту заяву про відставку. Це сталося після того, як парламент прогнозовано провалив голосування за вотум довіри його уряду.Нагадаємо, навесні, коли виникнула критична ситуація, Себастьян Лекорню заявляв, що Франція готова замінити США в питанні надання розвідувальної інформації Україні. У Парижа є такі можливості, й він готовий допомогти Києву.

У понеділок, 8 вересня, Національна асамблея Франції прогнозовано провалила голосування за вотум довіри уряду Франсуа Байру. Це означає відставку премʼєр-міністра та його кабінету міністрів.Про це повідомило французьке видання Le Figaro. Журналісти констатували, що вотум довіри уряду Байру підтримали 194 депутати нижньої палати французького парламенту, тоді як проти проголосували 364. Ще 25 депутатів утрималися під час головування.Політичні експерти стверджують, що такі результати прогнозовані після того, як ультраправе "Національне обʼєднання" та Соціалістична партія відмовилися підтримувати уряд — саме їхні голоси були вирішальними для забезпечення більшості."Після голосування прем'єр-міністр Франції має піти у відставку", — наголосили французькі медійники.Тож президент Франції Еммануель Макрон може або обрати нового прем'єр-міністра та знову сформувати нестабільний уряд меншості, або розпустити парламент і провести вибори.До речі, в радикальному та частково проросійському "Національному обʼєднанні" Марін Ле Пен вже мріють про абсолютну більшість у разі дострокових виборів.У грудні минулого року 73-річний центрист Франсуа Байру став новим прем'єр-міністром країни. Перед цим відправили у відставку попередній французький уряд.Тож Байру замінив на цій посаді Мішеля Барньє після того, як його уряд меншості зусиллями крайніх правих і крайніх лівих відправили у відставку вперше з 1962 року — той протримався рекордно короткий термін, 91 день.Байру 2017 року був соратником Еммануеля Макрона. Однак згодом він дистанціювався від нинішнього президента, хоча зберігав авторитет в його оточенні. Аналітики стверджували, що його добре мала сприймати більшість політичних сил у Національній асамблеї, в тому числі партія Ле Пен "Національне об’єднання". Однак зараз щось пішло не так.Нагадаємо, що 23 серпня віце-прем'єр Італії Маттео Сальвіні різко розкритикував президента Франції Еммануеля Макрона за пропозицію відправити в Україну європейських солдатів.

У неділю, 7 вересня, президент Володимир Зеленський обговорив з лідером Франції Еммануелем Макроном жорсткий нічний російський обстріл. Лідери готують нові заходи для зміцнення оборони.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі."На жаль, в Україні загинуло четверо людей і понад 44 зазнали поранень. Наші рятувальники та екстрені служби досі ліквідовують наслідки атаки по всій країні", — заявив Зеленський. За словами президента України, сторони скоординували дипломатичні зусилля, подальші кроки та контакти з партнерами для забезпечення належної відповіді. "Разом із Францією готуємо нові заходи для зміцнення нашої оборони", — додав Володимир Зеленський.Варто зазначити, що у ніч на 7 вересня російська армія завдала комбінованого удару по території України із застосуванням ударних безпілотників та ракет наземного базування. Ворог запустив по нашій землі рекордні 818 повітряних цілей, що стало наймасштабнішою атакою з початку повномасштабного вторгнення.Нещодавно мер Києва Віталій Кличко повідомив, що 7 вересня у Печерському районі столиці внаслідок збиття ворожого безпілотника сталося загоряння в урядовій будівлі. Нагадаємо, у ніч на неділю, 7 вересня, російські окупанти здійснили масовану атаку із застосуванням ударних безпілотників типу "Шахед" та ракет. Станом на зараз відомо про серйозні пошкодження у чотирьох містах — Києві, Одесі, Кременчуку й Кривому Розі.Раніше повідомлялось, що вночі 7 вересня російські загарбники масовано атакували дронами мирні населені пункти Київської області. Внаслідок ворожих ударів зафіксовано руйнування у трьох районах, також поранено 18-річну дівчину.Згодом стало відомо, що під час нічної атаки Російської Федерації 7 вересня постраждав будинок півзахисника "Бенфіки" та збірної України Георгія Судакова. Своєю чергою, начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначив, що близько половини безпілотників, які у ніч на 7 вересня проникли на українську територію, становили ударні "шахеди". Решта дронів були імітаторами.

На сьогодні 26 країн готові надати Києву гарантії безпеки, направивши війська в Україну після завершення активної фази війни.Про це повідомив президент Франції Еммануель Макрон під час спільної прес-конференції з українським президентом Володимиром Зеленським 4 вересня. Він зауважив, що гарантії безпеки, які Коаліція охочих напрацювала на саміті, мають політичне підтвердження і відповідають усім програмним документам НАТО та безпеці східного фронту НАТО."Сьогодні 26 країн формально ангажувалися, інші — висловили інтерес, але 26 формально ангажувалися надіслати або сили контингенту в Україну, або внести певні засоби для підтримки цієї коаліції для забезпечення безпеки на морі або в небі. Мета цієї сили гарантування — не вести війну проти Росії, а гарантувати мир, а також послати стратегічний сигнал, щоб запобігти відновленню боїв. Зараз ми визначаємо, де вона буде позиціонуватись, але для того, щоб стримати будь-яку нову агресію і показати нашу зобов'язаність щодо тривалої безпеки в Україні", — наголосили Макрон.За словами французького лідера, також сьогодні після засідання Коаліції охочих було проведено телефонну розмову із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом."Найближчі тижні ми визначимо чітко, який буде внесок Америки в цій коаліції. Американці брали участь в усіх етапах цього процесу", — зазначив Макрон.Нагадаємо, в уряді Великої Британії заявили, що Україна може отримати ракети великої дальності. Їх готові постачати учасники "Коаліції рішучих". Водночас британський прем'єр Кір Стармер наголосив, що учасники "Коаліції рішучих" мають "непорушну обіцянку перед Україною". За його словами, їм потрібно піти ще далі, щоб чинити тиск на агресора та забезпечити припинення бойових дій.

У середу, 3 серпня, президент Володимир Зеленський у Парижі провів перемовини із французьким лідером Еммануелем Макроном.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що разом із французьким колегою вони скоординували позиції перед засіданням лідерів Коаліції охочих, яке відбудеться 4 вересня, й обговорили підготовчу роботу над гарантіями безпеки."Вірю, що наша робота принесе сильні гарантії безпеки для України. Ми всі над цим працюємо", — наголосив президент.Також лідери обговорили оборонну підтримку України: забезпечення актуальних потреб, посилення санкцій проти Росії, можливості для використання заморожених російських активів. Окрема увага була приділена руху Києва до Євросоюзу."Франція стоїть на боці України, і ми вдячні всьому французькому народові й особисто президенту Макрону за таку сильну підтримку нашої країни та лідерство Франції в багатьох ініціативах і коаліціях", — додав гарант.Нагадаємо, 3 вересня президент України Володимир Зеленський прибув до Данії. Там він провів низку зустрічей і перемовин із різними делегаціями. Зокрема, український гарант поговорив із прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. У ході перемовин сторони "обговорили найважливіше для України".Після цього український гарант вирушив з офіційним візитом до Франції. Разом з ним також прилетів президент Фінляндії Александр Стубб.До того ж Володимир Зеленський заявив, що найближчим часом проведе розмову з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, під час якої уточнить дедлайн щодо санкцій проти країни-агресорки Росії.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни Європи готові надати гарантії безпеки Україні у день підписання мирної угоди із Росією.Таку заяву він зробив перед початком зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Парижі."Завтра ми будемо мати навколо себе кількох європейських лідерів, а також лідерів з усього світу, 35 учасників цієї коаліції охочих, які приєднаються до нас за допомогою захищеної відеоконференції. І ми будемо присвячувати на рівні глав держав і урядів роботу, яку з середини серпня, після саміту у Вашингтоні, проводять усі наші військові керівники. Ця робота дозволяє мені сьогодні сказати вам, що ми, європейці, готові надати гарантії безпеки Україні та українцям у день підписання мирної угоди", — сказав Макрон.За словами французького лідера, наразі питання полягає в тому, наскільки щирою є країна-агресорка Росія та її зобов'язання щодо миру в Україні."Моє єдине повідомлення сьогодні ввечері — це надзвичайно інтенсивна робота останніх тижнів і те, що ми готові до цих гарантій безпеки, що Європа вперше готова до такого рівня зобов'язань та інтенсивності, тому що безпека України та українців сьогодні і завтра є також нашою безпекою та безпекою Європи", — резюмував Макрон.Зауважимо, нещодавно президент Володимир Зеленський виокремив три ключові блоки гарантій безпеки для України. Перший — стосується української армії. За словами президента, потрібно працювати над збереженням нинішньої чисельності військових. Також їх варто забезпечити зброєю завдяки українському, європейському й американському виробництву. Другий блок — НАТО. Йдеться про домовленості з партнерами на рівні лідерів щодо їхньої готовності підтримати Україну у випадку нової збройної агресії. Третій блок стосується санкцій проти Росії.Нагадаємо, раніше глава німецького уряду Фрідріх Мерц заявив, що 4 вересня відбудеться засідання "Коаліції охочих" у форматі відеоконференції. На ній обговорюватимуть допомогу та гарантії безпеки для України.

У середу, 3 вересня, президент України Володимир Зеленський прибув до Франції з офіційним візитом.Про це повідомив його речник Сергій Никифоров, передає "Суспільне".Зазначається, в Парижі у Зеленського заплановані перемовини з президентом Франції Еммануелем Макроном, а також він візьме участь у робочій вечері.Серед тем переговорів — ситуація на полі бою. Як очікується, Макрон засвідчить підтримку справедливого й міцного миру в Україні.До того ж разом із Зеленським до Парижа також прилетів президент Фінляндії Александр Стубб.Нагадаємо, 3 вересня президент України Володимир Зеленський прибув до Данії. Там він провів низку зустрічей і перемовин із різними делегаціями. Зокрема, український гарант поговорив із прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. У ході перемовин сторони "обговорили найважливіше для України".Також Володимир Зеленський заявив, що найближчим часом проведе розмову з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, під час якої уточнить дедлайн щодо санкцій проти країни-агресорки Росії.

У середу, перед засіданням "Коаліції охочих", що пройде 4 вересня, президент Франції Еммануель Макрон проведе зустріч з українським лідером Володимиром Зеленським в ПарижіПро це повідомив посадовець з Єлисейського палацу, пише "Європейська правда". Згідно з наявною інформацією, Зеленський прибуде в Париж увечері 3 вересня."Президент Макрон зустрінеться з президентом Зеленським завтра ввечері в Парижі, перед зустріччю з усіма нашими партнерами", — зазначив співрозмовник видання.Посадовець нагадав, що зустріч "Коаліції охочих" 4 вересня у Парижі відбувається за ініціативою Києва. Він також додав, що мета зустрічі — "передати меседж, що ми, держави, які готові й спроможні надати Україні гарантії безпеки, а також завершили технічну роботу, яку проводили очільники генеральних штабів та міністри оборони"."Сьогодні ми готові надати ці гарантії безпеки", — йдеться у заяві.Посадовець наголосив, що необхідна підтримка чи посилення тиску на Москву з кінцевою метою — "домогтися припинення вогню".Раніше глава німецького уряду Фрідріх Мерц заявив, що 4 вересня відбудеться засідання "Коаліції охочих" у форматі відеоконференції. На ній обговорюватимуть допомогу та гарантії безпеки для України.Нещодавно президент Володимир Зеленський виокремив три ключові блоки гарантій безпеки для України. Перший — стосується української армії. За словами президента, потрібно працювати над збереженням нинішньої чисельності військових. Також їх варто забезпечити зброєю завдяки українському, європейському й американському виробництву. Другий блок — НАТО. Йдеться про домовленості з партнерами на рівні лідерів щодо їхньої готовності підтримати Україну у випадку нової збройної агресії. Третій блок стосується санкцій проти Росії.Нагадаємо, нещодавно джерела видання The Telegraph повідомили, що європейські країни розглядають можливість у межах врегулювання ситуації в Україні гарантувати безпеку повітряного простору. Планують розпочинати із Заходу країни та поетапно розширювати на Схід.За даними The Guardian, європейські лідери найближчими днями обговорять роботу над гарантіями безпеки для України та розглянуть наслідки "впертої" відмови Росії припинити війну.Як раніше повідомив Зеленський, Ірландія налаштована зробити внесок у наданні гарантій безпеки Україні після завершення бойових дій з Російською Федерацією.

У четвер, 4 вересня, у столиці Франції Парижі відбудеться важлива зустріч європейських лідерів. У ній планує взяти особисту участь президент України Володимир Зеленський.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на поінформоване джерело у владі.За інформацією високопоставлених співрозмовників газети Financial Times, цю зустріч ініціював президент Франції Еммануель Макрон.Серед очікуваних учасників саміту, крім французького лідера, — канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, британський прем’єр-міністр Кір Стармер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте й очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Зокрема, фон дер Ляєн заявила, що європейські лідери працюють над "чіткими планами" щодо потенційного розгортання військових сил в Україні у межах гарантій безпеки.Також, за її словами, минулого тижня голови оборонних відомств із країн "Коаліції охочих" зустрілися та "розробили доволі точні плани" включно з обговоренням "необхідних пунктів для активного нарощування військ".Раніше американський державний секретар Марко Рубіо заявляв, що Вашингтон розпочав працювати з європейськими країнами й Україною щодо моделі гарантій безпеки.За його словами, очікується, що її напрацюють упродовж семи-десяти днів після зустрічі президентів України та США Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Білому домі 18 серпня. Згодом ці терміни дещо продовжили.Раніше президент Володимир Зеленський виокремив три ключові блоки гарантій безпеки для України. Перший — стосується української армії. За словами президента, потрібно працювати над збереженням нинішньої чисельності військових. Також їх варто забезпечити зброєю завдяки українському, європейському й американському виробництву. Другий блок — НАТО. Йдеться про домовленості з партнерами на рівні лідерів щодо їхньої готовності підтримати Україну у випадку нової збройної агресії. Третій блок стосується санкцій проти Росії.Нагадаємо, сьогодні джерела видання The Telegraph повідомили, що європейські країни розглядають можливість у межах врегулювання ситуації в Україні гарантувати безпеку повітряного простору. Планують розпочинати із Заходу країни та поетапно розширювати на Схід.

Якщо Володимир Путін до понеділка, 1 вересня, не погодиться на зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, то він фактично обдурить американського президента Дональда Трампа. Адже в кремлівського диктатора існує величезний розрив між словами та діями.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитують журналісти агенції Reuters.Він пояснив, що остання масована атака на Київ показала розрив між позиціями Володимира Путіна щодо припинення вогню або мирних переговорів і реальністю.Французький президент зауважив, що Дональд Трамп установив термін Путіну погодитися на зустріч із Зеленським до 1 вересня."Якщо він це не виконає до понеділка, вважаю, що така ситуація знову означатиме, що Путін обдурив президента Трампа", — наголосив Макрон.Він висловив переконання, що зараз ситуація дуже критична, а диктатор із Росії "водить за ніс" увесь світ."Це не добре для всіх нас, тому це не може залишитися без відповіді", — акцентував Еммануель Макрон.Як відомо, після саміту у Вашингтоні президент США Дональд Трамп запропонував, щоби президент України Володимир Зеленський і російський диктатор Володимир Путін провели двосторонню зустріч. Після цього розпочалося обговорення місця зустрічі.Як відомо, вчора канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив у коментарі журналістам, що перспективи двосторонньої зустрічі між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним є малоймовірними. Попри "мирні зусилля" Дональда Трампа, Україна та Росія перебувають "занадто далеко одна від одної".Нагадаємо, прес-секретарка Білого дому Керолайн Левітт зазначила під час брифінгу, що Зеленський і Путін не готові самотужки закінчити війну. Тож американський президент Дональд Трамп трохи пізніше додатково висловиться з цього приводу.

Франція та Німеччина нададуть Україні більше систем протиповітряної оборони. Крім того, вони ухвалили рішення тісніше спільно працювати у сфері безпеки.Про це повідомило видання The Guardian із посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президента Франції Еммануеля Макрона.Вони ухвалили важливе спільне рішення на 25-й французько-німецькій раді міністрів у Тулоні.Спільна заява містить зобов'язання розпочати стратегічний діалог щодо ядерного стримування та ширшого зв'язку політики безпеки двох країн.Щодо України в рішенні очільників держав є важливий пункт — зобов'язання надати більше систем протиповітряної оборони для стримування повітряних атак російських агресорів."Франція та Німеччина нададуть Україні додаткову протиповітряну оборону", — наголошується в заяві.Також зазначається, що "попри інтенсивні міжнародні дипломатичні зусилля, Росія не виявляє наміру припинити свою війну агресії проти України".Як відомо, раніше президент США Дональд Трамп оголосив про передачу Україні систем протиповітряної оборони Patriot коштом союзників із НАТО.Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін готовий передати два комплекси Patriot. Але тільки за умови швидкої заміни обладнання.Окрім того, Німеччина 1 серпня анонсувала передачу Україні систем Patriot. Йшлося про постачання спочатку пускових установок на першому етапі. Після цього на другому етапі Берлін упродовж наступних двох-трьох місяців обіцяв передати інші елементи до систем.Нагадаємо, 20 серпня стало відомо, що Нідерланди відправляють до Польщі дві системи ППО Patriot і близько 300 військовослужбовців, які захищатимуть логістичний центр Служби допомоги та підготовки НАТО для України (NSATU) з 1 грудня до 1 червня наступного року.

Видання Welt оприлюднило опитування з дивними цифрами. 52% німців не проти, щоб Україна поступилася окупантам територіями. Яке діло німецьким соціологам до думки німців про наші землі? Відповідь можна пошукати у методах "гібридної" війни Росії. Єднання Європи (за виключенням проросійських режимів Роберта Фіцо у Словаччині та Віктора Орбана Угорщині) навколо спільного бачення справедливого миру для України дало можливість сьогодні вести переговори про гарантії безпеки. То ж не дивно, що Росія докладає багато зусиль для розколу в лавах європейських політиків. Для цього використовується багато інструментів — від інформаційних фейків до нацьковування друзів Кремля в Європі на провідників "коаліції рішучих". Нагнітання страхів. Росія гойдає "втомлені від війни" суспільства країн ЄССюди можна віднести й згадане опитування, проведене інститутом дослідження громадської думки Forsa. Його мета очевидна — показати "втому" німців від війни в Україні. Натомість із цього опитування можна зробити висновки про внутрішні біди Німеччини. Зокрема, про потужну п’яту колону Москви з прихильників "Альтернативи для Німеччини". 72% цих респондентів "за" територіальні поступки росіянам. У Німеччині ллють воду на млин Кремля не тільки ультраправі, а й ультраліві. Сара Вагенкнехт, відома як "подружка Путіна", закликає європейців та особисто Дональда Трампа зняти з порядку денного членство України в НАТО. Після провального саміту Трампа з Путіним на Алясці Вагенкнехт раділа потеплінню відносин США та РФ і закликала канцлера Фрідріха Мерца "покласти відповідальність на Зеленського". А останнім часом мережа агентів Росії в Німеччині посилила психологічний вплив на німців, лякаючи участю німецьких солдатів у миротворчій місії в Україні."Мерц не виключає відправки німецьких солдатів в Україну. Це не буде миротворчою місією, а постійною ескалацією проти Росії. Ми чітко заявляємо: ми не відправимо вас в Україну!". Такий брехливий допис зробила партія "Альтернатива для Німеччини" на своїй сторінці в X. І це попри те, що урядовці, зокрема, глава МЗС Йоганн Вадефуль, заявляли: в межах миротворчої місії Німеччина не розміщуватиме контингент в Україні.Торпедування розміщення військових країн НАТО — це класика "гібридної" війни. В межах багатосторонніх переговорів про формат гарантій безпеки уповноважені особи від окремих країн-учасниць роблять певні заяви. Достовірна інформація виходить виключно від перших осіб або від урядовців, залучених до переговорів. ЗМІ, які посилаються на джерела, експерти тощо достовірними джерелами не є. Приміром, позицію США озвучив президент Трамп: "Коли йдеться про безпеку, європейці готові відправити своїх людей на місце. Ми готові допомогти їм, особливо, ймовірно, з повітря". Згодом віце-президент Джей Ді Венс уточнив: "В Україні не буде американських військ. Але ми продовжимо відігравати активну роль, намагаючись забезпечити українцям надійні гарантії безпеки, необхідні для припинення війни з їхнього боку". Також відома офіційна позиція Варшави."Польща не має наміру відправляти війська на місію до України після закінчення війни", — заявив прем’єр-міністр Дональд Туск.Водночас він запевнив, що його країна відповідатиме за логістичну організацію допомоги Україні. З огляду на складні внутрішньополітичні процеси, пов’язані з перемогою на президентських виборах Кароля Навроцького та посилення його конфлікту з урядом Туска, на іншу позицію Варшави годі було й очікувати. Добре хоч так. Натомість відомо про попередню згоду відправити своїх військових від 10 країн. Серед них Британія, Франція, Туреччина. Проте хто, в який спосіб і в яких обсягах долучиться до гарантування безпеки, стане відомо тільки після офіційного оприлюднення угоди. "Консерви" вибухатимуть гучніше. Чому зараз дуже потрібна інформаційна гігієнаРосія і не приховує прагнення зірвати переговорний процес про гарантії безпеки, показати слабкість гарантів. Зараз наш ворог розколює переговорників. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков висловив побажання свого кривавого боса вести переговори зі США не публічно. Тут же Стів Віткофф, відомий українцям з дуже нехорошого боку, озвучив інформацію про якусь "мирну пропозицію по Донбасу", надану Москвою. Відбувається наступне: сторони шукають точки дотику щодо гарантій безпеки, процес рухається непросто, і в цей час росіяни підкидають американцям пропозицію, яка не буде прийнята Україною, адже всі російські пропозиції — про територіальні поступки. Віткофф та умовний табір "віруючих у мирні наміри Путіна" тепер носитиметься з черговою маячнею росіян. Україна та наші європейські союзники замість плідного переговорного процесу витрачатимуть час на протидію тиску представників згаданого табору.  Інший приклад — хамські висловлювання віце-прем’єра Італії Маттео Сальвіні на адресу президента Франції Еммануеля Макрона."Якщо хочете, їдьте туди. Одягайте шолом, куртку, беріть гвинтівку і вирушайте в Україну", — висловився Сальвіні про ініціативу Макрона щодо військових окремих країн Європи в Україні.Париж викликав "на килим" італійського посла. Але в цій історії головне, не що сказала друга людина в уряді Італії, а хто вона і чому заява зроблена саме зараз. Коли його країна є одним з учасників переговорів про гарантії безпеки та вирішує, в якому форматі до них приєднається.Восени 2022 року за підсумками парламентських виборів на Апеннінах вперше за дуже багато років створилася права урядова коаліція, яка висунула прем’єром Джорджу Мелоні. Яка є гарним другом України й саме вона запропонувала надати нашій державі гарантії безпеки на кшталт 5-ї статті НАТО про колективну безпеку.В коаліцію, окрім "Братів Італії", лідерів виборів, увійшли партія нині вже покійного мільярдера і друга Путіна Сільвіо Берлусконі "Вперед, Італіє!" та "Ліга Півночі", обличчям якої є Сальвіні. Ця партія завжди симпатизувала Росії, а сам її лідер неодноразово там бував. 2014 року він підтримав анексію Криму, а його політпроект має угоду з пропутінською "Єдиною Росією". 2024 року опозиційні сили ініціювали вотум недовіри Сальвіні як віце-прем’єру через його російські зв’язки. Голосів за відставку не вистачило. На тлі критики опозиціонерів цей давній шанувальник Путіна навіть засудив вторгнення Росії в Україну. Проте, як бачимо із його нападок на Макрона, осуд дій Кремля був лише ширмою.  Голос Італії — Мелоні, а не симпатики Москви в її уряді. Голос Німеччини — Мерц, а не проросійський симбіоз ультраправих та ультралівих. Проте, на жаль, практично скрізь в Європі є сили та окремі політики, які торпедуватимуть відправку військових до України та значну участь власних держав у гарантіях безпеки. Заяв такого штибу ще буде багато. Десь Росія смикає за ниточки давніх симпатиків, десь почали вибухати "консерви", десь страхи й зневіру просуватимуть через ЗМІ. Бачимо це й у нас.Приміром, "коаліцію рішучих" критикують за… нерішучість. Мовляв, багато розмов, але ні до чого не домовилися. "Захід нас кинув" — таке ми вже неодноразово проходили. Тут скептикам варто нагадати про дві важливі речі. Перша: політична підтримка, яку надають нам європейські союзники, легітимізована громадськістю цих країн. Для Макрона, Мерца, Стармера, Мелоні тощо дуже важливо зберегти підтримку своїм населенням допомоги Україні. Військова участь у гарантіях безпеки — ризик для солдатів країн — учасниць "коаліції рішучих". Пропутінські сили в державах Євросоюзу навіть із поранення миротворця ліпитимуть трагедію вселенського масштабу. Щоб дорватися до влади й припинити військову допомогу нашій країні. Чи варті чогось гарантії безпеки, якщо країни-гаранти їх порушать після зміни перших осіб у владних коридорах? Ні. Тому нинішні учасники переговорів намагаються створити запобіжники на випадок тріумфу у своїх країнах колективних Сальвіні.Друга важлива річ: кожен наступний крок, які роблять наші союзники, сильніший за попередній. Так, крокують вони повільно, але такі процедури. Ідею введення французьких військ в Україну Макрон уперше озвучив наприкінці лютого 2025 року. Ох йому тоді й дісталося! Особливо від ультраправої путіністки Марін Ле Пен, яка прикинулася "голубкою миру". Минуло півтора року — й можливість введення військових найсміливіших держав НАТО до України вже розглядається як складова гарантій безпеки.

Віце-прем'єр Італії Маттео Сальвіні різко розкритикував президента Франції Еммануеля Макрона за пропозицію відправити в Україну європейських солдатів.Про це повідомляє Euronews. За даними видання, Сальвіні порадив Макрону особисто їхати в Україну замість італійських військових."Одягайте шолом, жилет, гвинтівку та їдьте до України", — звернувся Сальвіні до Макрона.Водночас італійський міністр висловив свою підтримку політиці США щодо України та її президента Дональда Трампа. Він заявив, що робить ставку на підхід США і президента Дональда Трампа у врегулюванні війни. На його думку, жорстка манера Вашингтона приносить результат, тоді як європейські концепції буксують.Натомість спроби "європейських армій, європейських переозброєнь, європейських спільних боргів для купівлі ракет" Сальвіні назвав "макронатами".Реакція ПарижаФранція викликала італійського дипломатичного представника в Парижі Емануелу Д'Алессандро "після неприйнятних коментарів", зроблених Сальвіні. В французькому уряді вважають, що "ці коментарі суперечать клімату довіри та історичним відносинам між двома країнами, а також нещодавнім двостороннім подіям, які продемонстрували сильну схожість поглядів, зокрема щодо їхньої непохитної підтримки України".Нагадаємо, раніше Еммануель Макрон заявляв, що у межах "Коаліції рішучих" Франція та Велика Британія вирішили збільшити кількість спільних експедиційних сил до 50 тисяч військових. Йдеться про ті підрозділи, які в майбутньому можуть перебувати в Україні.