# Еммануель Макрон

Єврокомісар з питань оборони, литовець Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії Євросоюзу. Подібні ініціативи висловлювали й раніше, та далі слів справа не йшла. Насправді в європейців для створення своїх сил оборони лишилося обмаль часу. Якщо ідея загрузне у балачках, на ЄС чекають часи присмерку.Збройні сили Європи. Ідея, якій 73 рокиІніціаторами створення оборонного союзу європейських держав були французи. 27 травня 1952 року у Парижі Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди та ФРН уклади договір про створення європейської оборонної спільноти. Проте укладачі договору по-різному бачили його реалізацію, тому зрештою не ратифікували. На той момент вже існувало НАТО і багато хто вбачав у європейській армії спробу розколоти Альянс.Протягом подальшої історії європейці спромоглися затвердити спільну політику безпеки та оборони, в рамках якої існують оборонні сили Європейського Союзу. Система цих сил складна, вони покликані передовсім брати участь у кризових ситуаціях, які виникають в Європі, або в складі сил НАТО, коли йдеться про колективний захист Альянсу. Ключова проблема полягає у тому, що країни-члени ЄС можуть залучатися до оборонних сил за бажанням. Є країни-члени, які взагалі до них не залучені й не беруть участі у спільній політиці оборони. Це дуже важливий нюанс, коли йдеться про створення європейської армії, адже, наприклад, Франція, Данія, Італія беруть активну участь у багатонаціональних формуваннях Європи, а Словаччина чи Угорщина — ні. І не тільки вони пасуть задніх.Європейці звикли жити під ядерною парасолькою США та під опікою Америки, але за першого президентства Дональда Трампа вони отримали серйозний дзвіночок, коли з Вашингтона сипалися погрози вийти з НАТО, якщо Європа не наростить свої витрати на оборону і безпеку. На хвилі загострення взаємин ЄС зі Штатами президент Франції Еммануель Макрон 2018 року заявив про необхідність створення європейської армії. Його підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та ще лідери кількох країн. Однак після приходу до влади в США Джо Байдена бажання посилювати власні оборонні потужності в європейців знову зникло.Наступним дзвіночком стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ми добре пам’ятаємо, з якими труднощами країни Євросоюзу погоджувалися на спочатку "танкову коаліцію", потім на "авіаційну", як складно отримувати від них системи ППО, коли окремі країни, які запевняють Україну у повній підтримці цинічно торгувалися з Америкою, мовляв, літаки українцям дамо, якщо американці компенсують їх своїми F-16, а дехто хотів навіть F-35. З 2022 року донині європейці пройшли велику світоглядну еволюцію від страху ескалації у відносинах із Росією через допомогу Україні, до участі у засіданнях формату "Рамштайн" та домовленостей у рамках "коаліції рішучих".Останнім за часом дзвіночком стала політика Трампа після повернення до Білого дому. TrueUA аналізував, як вона вплинула на трансатлантичне співробітництво. За нашою версією головних подій 2025 року, Мюнхенська промова віцепрезидента США Джей Ді Венса з докорами у бік ЄС стала однією з переломних для розуміння, куди поведе Трамп Америку. Торік на саміті НАТО європейці погодилися з вимогою американського лідера збільшити протягом наступних років витрати на спільну оборону, але не всі взялися одразу виконувати обіцянку. Хтось просто саботує, хтось чекає результатів листопадових проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які можуть закінчитися крахом республіканців та імпічментом Трампу.Однак перечекати — не вийде. Нині, коли американська адміністрація погрожує союзниці по НАТО Данії анексувати Гренландію, і не просто погрожує, а робить недружні кроки, попередні домовленості США з партнерами по Альянсу з великою долею ймовірності будуть переглянуті. Європейська політика Вашингтона передбачає послаблення участі американських військових у забезпеченні оборони країн Європи. Якщо ЄС піде у клінч із Трампом у питанні Гренландії, Пентагон може прискорити виведення своїх вояків.Рада європейської безпеки та армія ЄС: що пропонує КубілюсСаме про цей ризик на безпековій конференції у шведському Селені й казав єврокомісар Андрюс Кубілюс. У своєму виступі він нагадав нещодавнє соцопитування жителів низки країн ЄС, яке підтвердило актуальність створення європейської армії, — близько 70% опитаних хочуть, щоб їх захищали саме такі збройні сили. Він закликав створити Раду європейської безпеки — платформу для обговорення ключових оборонних питань і швидкого ухвалення рішень. До неї можуть увійти близько 12 країн, керівництво Єврокомісії та президент Європейської Ради. Стотисячна європейська армія має замінити такий самий за чисельністю американський контингент. Крім того, Кубілюс наголосив на потребі модернізації оборонної промисловості. Згадав він і про бойовий досвід української армії, який стане в нагоді європейцям.Раніше про необхідність просування до створення європейської армії говорили голова Європейської народної партії Манфред Вебер та глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Обидва порушили цю тему в контексті поведінки Трампа. Противником формування збройних сил Європи є генсек НАТО Марк Рютте. На його думку, попри нинішній курс американської адміністрації, ЄС не повинен відмовлятися від співпраці зі США в питаннях безпеки та оборони. Тобто тема європейської армії хоч і актуальна, однак ще на стадії обговорення у неї є впливові критики. І вони мають рацію.Як повідомляло CNN, коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові. Експерти зауважували, що багато лідерів країн ЄС не хочуть відкрито обговорювати проблему ймовірності війни зі своїм населенням, бо це непопулярна тема. Крім того, в Європі є держави на передньому плані можливої агресії Росії, і хто на задньому. Другі не поспішають вкладатися в оборону та менш зацікавлені в європейській армії. Це зрозуміло, однак політика "моя хата скраю" все одно не дозволить перечекати лихі часи.Скільки часу для втілення плану Кубілюса лишилося в європейцівДля відповіді на це питання зупинимося на кількох реперних точках, від яких можна робити приблизний відлік. Перша така точка — наскільки швидко Данія та країни Європи, які не побояться гніву Трампа, посилять свою присутність на острові Гренландія та біля нього. Глава Білого дому саркастично заявив, що оборона Гренландії — "кілька собачих упряжок". Переконати його в протилежному можуть спільні сили Данії, Норвегії, очевидно приєднаються й британці. Це не буде демонстрація військової протидії Америці, радше показ того, що європейські держави здатні в межах НАТО посилити присутність у північному регіоні геополітичного контролю Альянсу.Друга реперна точка — чи пройде в Сенаті двопартійний законопроєкт про заборону Пентагону та Держдепу використовувати державне фінансування для "блокади, окупації, анексії, проведення військових операцій проти території держави-члена НАТО або іншого встановлення контролю над нею". Документ націлений на те, щоб завадити Трампу втягнути Америку у гренландську авантюру. Республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу, проте нині Трамп підвів свою країну до краю, за яким вона втратить союзників в Європі, тож шанс на підтримку законопроєкту і республіканцями, зріс. Але ініціаторам документа треба поспішати, доки Трамп не дав команду військовим.Третя реперна точка — президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Цьогоріч там мають відбутися місцеві вибори (не виключено й дочасні парламентські), які визначать політичну картину на наступний рік. Згідно із соцопитуваннями, найвищу підтримку має ультраправе "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. У її протеже Жордана Барделла дуже високі шанси стати хазяїном Єлисейського палацу у 2027 році. Прихід до влади ультраправих у Франції поставить на паузу багато загальноєвропейських процесів. Це не дрібні Орбан і Фіцо, Франція — один зі стовпів Євросоюзу. Враховуючи тісні зв’язки цієї політсили з трампістами Америки, не вагаючись можна казати, що європейську армію вони не підтримають.Четверта реперна точка — вибори до Європарламенту у 2029 році. До них ще довго, проте дуже важливо, чи буде тема європейської армії серед головних трендів політичних сил цього року та найближчих років. Навколо цієї теми можуть розгорнутися баталії, важливі для майбутнього Євросоюзу та України.Та, окрім визначених реперних точок, може статися те, про що багато європейських лідерів воліють не розмовляти зі своїми виборцями, — російський напад на якусь із країн ЄС. І якщо ініціативу Кубілюса не почати реалізовувати негайно, на європейців очікує похмура ситуація, яку обговорювали під час мозкового штурму у резиденції британського уряду..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку".Про це Сергій Лавров заявив під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Намібії, його цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Як відомо, президент Франції Еммануель Макрон заявив у середині грудня, що Європа повинна знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з російським лідером. Для цього, за його словами, навіть можуть знадобитися прямі переговори.У відповідь речник Кремля Дмитро Пєсков заплутано сказав, що, мовляв, Росія в перспективі може погодитися на такі контакти, але їх потрібно ретельно підготувати.Згодом, 21 грудня, у Єлисейському палаці привітали заяву Кремля про готовність Путіна до переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном, і обіцяли повідомити про подальші дії "найближчими днями".Однак міністр закордонних справ Сергій Лавров виявився категоричнішим, висловлюючись із цього приводу."Коли хтось, ось як пан Макрон, заявляє: "Я буду розмовляти, нам усе одно доведеться з Путіним розмовляти, і ось я через декілька тижнів щось там запропоную" — це несерйозно. Це робота на публіку, робота, не знаю, мікрофонної дипломатії, мегафонної дипломатії, яка ніколи ні до чого доброго не приводила", — заявив Лавров.До речі, з позицією Макрона погодилася італійська прем’єрка Джорджа Мелоні. Своєю чергою, український президент Володимир Зеленський сказав, що не заперечує проти прямих переговорів європейських держав із Росією.Нагадаємо, 29 грудня Сергій Лавров відкрито пригрозив Україні продовженням бойових дій, якщо посередництво адміністрації президента США Дональда Трампа не принесе вигідних Москві результатів. Російський дипломат дав зрозуміти, що Кремль розглядає лише два варіанти розвитку подій: капітуляція Києва за столом переговорів або повне виконання військових цілей Росії на полі бою..

Президент Франції Еммануель Макрон планує розмістити в Україні 6 тисяч військових після укладення мирної угоди. Таку позицію він озвучив французькому парламенту.Про це повідомляє Le Monde. За даними журналістів, 8 січня в Єлисейському палаці відбулася закрита зустріч, в якій брали участь міністри, військове керівництво країни, голови палат парламенту, лідери фракцій і партій.На цій зустрічі Макрон представив конфіденційні деталі французького внеску у майбутні гарантії безпеки для України. Зокрема, розміщення військ Франції на території України. Так, Макрон вважає, що військові мають бути розміщені "далеко від фронту" і займатимуться супроводом і навчанням українських підрозділів.Своєю чергою начальник Генштабу Франції Фаб'єн Мандон також відзначив, що іноземні війська в Україні діятимуть не як сили стримування або стабілізації, а як "сили підтримки української армії"."Водночас частина опозиції, включаючи ту ж таки ліву "Нескорену Францію", комуністів і праве "Національне об'єднання", наполягає, що можливе розгортання військ має відбуватися тільки за наявності мандата ООН (вето на який накладе Росія). Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню заявив, що протягом двох-трьох тижнів у парламенті Франції відбудуться окремі дебати з цього питання", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 6 січня президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ..

Сполучені Штати Америки поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому Європейський Союз має прагнути до більшої самостійності.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує видання Lemonde."США поступово відвертаються від деяких союзників і водночас звільняються від міжнародних правил", — різко заявив Еммануель Макрон, коментуючи поведінку США на міжнародній арені під час щорічного звернення до французьких послів у Єлисейському палаці.Президент Франції наголосив, що система багатосторонності перебуває у кризі, яку можна схарактеризувати як глибоку."Інститути багатосторонності функціонують дедалі гірше. Ми розвиваємося у світі великих держав із реальною спокусою розділити світ між собою", — заявив Макрон.Він акцентував на зростанні "неоколоніальної агресивності" у дипломатичних відносинах. Окремо зупинився на темі цифрової політики, закликавши захищати та посилювати європейське регулювання технологічного сектору, яке, за його словами, перебуває під тиском з боку США."Європейські регламенти DSA та DMA — це два регламенти, які необхідно захищати та посилювати", — наголосив президент Франції.Макрон також нагадав про підготовку так званого "європейського демократичного щита"."Європейська комісія працює над цим, і Франція продовжуватиме вживати ініціатив у цьому напрямку", — додав він.Окрім того, президент закликав до прискорення запровадження європейських торгівельних преференцій і спрощення єдиного ринку капіталу, аби Європа "насправді існувала та мала реальніший вигляд".За його словами, повномасштабна агресія Росії проти України залишається ключовим чинником нестабільності на європейському континенті та триває з високою інтенсивністю вже майже чотири роки.Він додав, що світ дедалі виразніше стикається з поверненням імперських амбіцій і руйнуванням міжнародного порядку, що змушує європейські держави переосмислювати підходи до власної безпеки.У цьому контексті французький президент наголосив на важливості захисту незалежності та свобод країн Європи, а також закликав прискорити формування спільної європейської оборони.Нагадаємо, вчора Еммануель Макрон заявив, що планує поновити перемовини з російським диктатором Володимиром Путіним. Це може відбутися вже "найближчими тижнями"..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що планує поновити перемовини з російським диктатором Володимиром Путіним. Це може відбутися вже "найближчими тижнями".Таку заяву французький лідер зробив у коментарі France 2, повідомляє BFM. Зокрема, як відзначили журналісти, відповідаючи на запитання щодо перспектив відновлення перемовин із Путіним, Макрон зазначив, що зараз "перебуває в процесі реорганізації контакту найближчими тижнями" зі своїм російським колегою.До того ж Макрон висловився й про гарантії безпеки для України. Він наголосив, що вони "є ключовими для того, щоб мирна угода ніколи не означала капітуляції України та щоб мирна угода ніколи не означала нової загрози для України". Він також зауважив, що всі "мирні угоди, підписані Росією за останні 15 років, згодом призвели до порушень", наводячи приклади України, Молдови та Грузії."Я вважаю важливим наголосити, що всі країни коаліції охочих поділяють одне й те саме бажання: мир в Україні та в Європі. Ми хочемо, щоб він був справедливим, тривалим і міцним", — додав Макрон.Нагадаємо, 6 січня президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ..

У вівторок, 6 січня, президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ.Таку заяву зробив президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих". Основним "щитом" він вважає саме Збройні сили України, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців. “Збройні сили України є і залишатимуться першою лінією оборони та стримування агресії. Ми запланували, виходячи зі структури армії, яка оцінюється у 800 тисяч військовослужбовців, забезпечити підготовку, можливості та всі необхідні ресурси, щоб ця армія могла стримувати будь-яку подальшу агресію, — зазначив він.Для додаткового захисту військові сили іноземних країн можуть бути присутні "на землі та в повітрі".  "Ми плануємо продовжити нашу підготовку до створення багатонаціональних сил у повітрі та на землі, щоб забезпечити певну форму стримування майбутньої агресії", — додав Макрон.До переговорів "Коаліції охочих" 6 січня залучили лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Раніше повідомлялося, що європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.За інформацією видання Sky News, у проекті Паризької угоди щодо гарантій безпеки для України містяться положення, за якими партнери зобов’язані відреагувати в разі майбутньої агресії з боку Росії. Вони матимуть обов’язкову силу.Генсек НАТО Марк Рютте раніше заявив, що майбутня мирна угода повинна містити такі безпекові гарантії, що зроблять будь-яку нову спробу російської агресії фатальною для Москви. Кінцева мета цих домовленостей — забезпечити невідворотні та руйнівні наслідки для окупанта у разі повторного нападу..

У вівторок, 6 січня, президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі, де відбудеться засідання "Коаліції охочих", зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дипломатія і реальна допомога мають іти пліч-о-пліч. Росія не припиняє ударів по нашій країні, зараз нам потрібно посилювати протиповітряну оборону, щоби захищати наших людей, наші громади, критичну інфраструктуру", — зазначив він.За його словами, кожне постачання ракет для ППО зберігає життя та посилює шанси для дипломатії. Саме тому кожна зустріч має приносити конкретний результат — нові рішення щодо ППО, нові пакети допомоги, нові спроможності для захисту неба."Під час зустрічі з президентом Еммануелем Макроном говорили саме про це — про реальні можливості України протидіяти російському терору, про наш захист і про підтримку, яка зможе зміцнити наші позиції в дипломатії", — зауважив український президент.Він наголосив також на дуже ґрунтовних переговорах про дипломатію та про подальші спільні кроки."Сьогодні в Парижі — найбільш репрезентативна зустріч "Коаліції охочих": лідери держав, керівники міжнародних організацій, міністерський рівень і посли. Готуємо важливі політичні кроки. Дякую Еммануелю за лідерство та готовність допомагати. Дякую за цю зустріч", — підсумував Володимир Зеленський.. Попередній контекстКлючовою метою поїздки Володимира Зеленського до Парижа є участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.До переговорів "Коаліції охочих" залучено лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.Учасники коаліції готуються взяти на себе зобов’язання за п'ятьма стратегічними напрямками: припинення вогню, безперервна підтримка ЗСУ, присутність багатонаціональних сил, алгоритм дій на випадок нової агресії й оборонна співпраця..

У вівторок, 6 січня, президент України Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Франції. Ключовою метою поїздки є участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.Про це повідомляє TrueUA із посиланням на джерела в Офісі президента.Зустрічі з Макроном та представниками СШАПрограма візиту розпочнеться з двосторонніх перемовин. О 13:15 за київським часом (12:15 CET) Володимир Зеленський проведе особисту зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Одразу після цього до лідерів приєднаються представники американської сторони — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Ця зустріч є критично важливою для координації позицій між Києвом, Парижем та Вашингтоном.Засідання "Коаліції охочих"О 16:00 за Києвом стартує головна подія дня — засідання "Коаліції охочих". За рішенням організаторів, захід пройде у закритому форматі: усі промови учасників звучатимуть за зачиненими дверима без присутності преси.Прес-конференція лідерів E3Підбиття підсумків денної частини саміту заплановане на 19:15 за київським часом. Очікується спільна прес-конференція Володимира Зеленського та лідерів формату E3:Еммануеля Макрона (Франція);Кіра Стармера (Велика Британія);Фрідріха Мерца (Німеччина).Заяви звучатимуть національними мовами, трансляція забезпечуватиметься українським перекладом.Вечірній раунд перемовинЗавершиться візит окремою зустріччю української переговорної групи на чолі з президентом та американської делегації (Віткофф і Кушнер). Сторони планують детально обговорити подальшу взаємодію та безпекові питання.За даними джерел, військовий блок на переговорах у Франції представлений на найвищому рівні: разом із президентом прибув керівник Офісу президента Кирило Буданов, а начальник Генерального табу Андрій Гнатов розпочав консультації ще напередодні.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі.Також  6 січня під час саміту "Коаліції охочих" у Парижі лідери країн-партнерів планують затвердити масштабну програму підтримки України, що містить п'ять пріоритетів. Головна мета зустрічі — узгодити спільні дії та скоординувати їх зі США..

Президент України Володимир Зеленський здійснить візит до столиці Франції. Програма поїздки передбачає переговори на найвищому рівні та участь у міжнародному засіданні щодо підтримки України.Про це стало відомо з офіційного розкладу Єлисейського палацу.Програма візитуГоловною метою поїздки президента України є участь у засіданні "Коаліції охочих" — міжнародного об'єднання країн, що координують зусилля для зміцнення обороноздатності України.Крім того, у Парижі заплановано низку важливих зустрічей:переговори з Еммануелем Макроном. Лідери проведуть робочу зустріч, щоб обговорити подальшу військову допомогу та ситуацію на фронті;діалог з партнерами зі США. Володимир Зеленський проведе робочий обід з американською делегацією для координації спільних кроків.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі..

У Франції 10 осіб було визнано винними у кібербулінгу першої леді країни Бріжит Макрон. Обвинувачені поширювали неправдиві заяви про її стать і сексуальність.Як повідомляє агентство Associated Press, вони стверджували, що перша леді Франції начебто народилася чоловіком, а також пов’язували її 24-річну різницю у віці з чоловіком президентом Франції Еммануелем Макроном з педофілією.Агентство додає, що безпосередньо Бріжит Макрон не брала участі у дводенному судовому процесі, заявивши, що її мета — показати приклад у боротьбі з онлайн-цькуванням. Її донька Тіфен Озьєр свідчила про те, як цькування вплинуло на життя родини. Вона сказала, що вплив поширився на всю родину, включно з онуками Макрона."Вона не може ігнорувати жахливі речі, які говорили про неї", — сказала Озьєр суду. Одному обвинуваченому призначили покарання у вигляді тренінгів із протидії кібербулінгу, а іншим — умовні терміни ув’язнення до восьми місяців. Серед засуджених — учитель, комп’ютерний спеціаліст, чиновник та кілька осіб, які активно поширювали фейкові відео і пости в соцмережах."Кільком обвинуваченим буде призупинено доступ до інтернету в соціальних мережах, де вони публікували свої публікації, на шість місяців. Суд наголосив, що покарання були пропорційними серйозності коментарів", — зазначили в агентстві.Під час судового розгляду кілька обвинувачених заявили суду, що їхні коментарі були задумані як гумор або сатира. Вони наголосили, що не розуміють, чому їх переслідують.Агентство зазначає, що впродовж кількох років у соцмережах і на платформах відеохостингу поширювалися конспірологічні заяви про Бріжит Макрон, зокрема твердження, що вона начебто народилася чоловіком під ім’ям Жан-Мішель Троньє — насправді так звуть її брата. Автори цих дописів і відео також робили натяки на її стать і сексуальність та пов’язували різницю у віці з Емманюелем Макроном із вигаданими звинуваченнями в педофілії. Частина таких матеріалів набирала десятки тисяч переглядів і активно поширювалася як нібито "альтернативна версія" біографії першої леді Франції.Медійники додають, що Еммануель Макрон та Бріжит Макрон, які одружені з 2007 року, вперше зустрітися у старшій школі, де він навчався, а вона була вчителькою. Бріжит Макрон, на 24 роки старша за свого чоловіка, тоді звали Бріжит Озьєр, вона була заміжньою матір'ю трьох дітей.Нагадаємо, у травні президент Франції Еммануель Макрон отримав ляпаса від дружини, коли перша леді та французький лідер прибули з офіційним візитом до В'єтнаму та виходило з літака. У Єлисейському палаці назвали інцидент "жартівливим дражнінням"..

У новорічній промові президент Франції Еммануель Макрон згадав про чіткі зобов'язання Європи надати захист Україні. При цьому європейці планують одночасно розбудовувати власну систему оборони.Про це Еммануель Макрон заявив під час новорічного телевізійного звернення до французів, його транслював France24.Він наголосив, що повномасштабна війна Росії проти України залишається головним джерелом нестабільності в Європі та триває з особливою інтенсивністю вже майже чотири роки. За його словами, світ стикається з поверненням імперських амбіцій і підривом міжнародного порядку, що змушує європейські країни по-новому подивитися на питання безпеки.Французький лідер також акцентував на необхідності захисту незалежності та свобод європейських держав і виступив за прискорення формування європейської оборони. Він зазначив, що цей процес уже розпочався та набере нового імпульсу 2026 року.Зокрема, зі 6 січня в Парижі відбуватимуться зустрічі європейських і союзницьких держав, під час яких, за словами Макрона, Європа візьме конкретні зобов’язання щодо підтримки України та забезпечення справедливого та тривалого миру на європейському континенті.Макрон також заявив, що Франція залишається стійкою завдяки сильним інституціям, ефективній державній службі та потужним збройним силам, які він назвав одними з найефективніших у Європі.Окремо він окреслив свої побажання на новий рік — єдність, силу та незалежність. Французький глава наголосив, що саме згуртованість дозволяє долати найскладніші виклики та протистояти загрозам.Окрім того, Макрон запевнив, що виконуватиме обов’язки президента до завершення свого терміну 2027 року та зробить усе можливе, аби майбутні президентські вибори у Франції відбулися без будь-якого іноземного втручання. Це звернення стало для нього дев’ятим і передостаннім новорічним виступом на посаді очільника держави.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Франція та Німеччина не подолали розбіжностей щодо проекту винищувача нового покоління FCAS. Суперечки та конкуренція представників обидвох країн призвели до відкладення реалізації ідеї..

Франція та Німеччина не подолали розбіжностей щодо проекту винищувача нового покоління FCAS. Суперечки та конкуренція представників обидвох країн призвели до відкладення реалізації ідеї.Про це повідомило видання Euractiv із посиланням на неназваного представника німецького уряду.Журналісти зазначили, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон мали намір врегулювати затяжний конфлікт навколо флагманської оборонної програми Європи Future Combat Air System (FCAS) до кінця 2025 року."Усупереч початковому плану остаточне рішення про продовження проекту FCAS до кінця року ще не ухвалено", — повідомив Euractiv співрозмовник з уряду Німеччини.При цьому він не зміг назвати нову дату ухвалення рішення. Майбутній винищувач, який розробляється для роботи в мережі з дронами та цифровою бойовою хмарою, повинен замінити нинішні повітряні флоти трьох країн-партнерів — Німеччини, Франції та Іспанії — з 2040 року. Будь-яка подальша затримка проекту поставить під загрозу цей графік.Мерц, Макрон і прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес планували обговорити це питання в кулуарах саміту в Брюсселі в середині грудня, але жодних заяв не прозвучало."Всеосяжна французько-німецька програма дій із питань зовнішньої політики та безпеки поки що не дозволила розв'язати питання про спільний винищувач на рівні президента та канцлера", — заявив представник уряду Німеччини.В основі суперечки лежить бажання французького військового підрядника Dassault взяти на себе провідну роль у проекті, обійшовши німецького партнера Airbus, що офіційний Берлін вважає неприйнятним.Ще однією проблемою є те, що дві країни потребують військових літаків для різних завдань. Франції необхідні літаки, здатні нести ядерні боєголовки та взаємодіяти з її авіаносцем, тоді як Німеччина, яка не має авіаносців, вже погодилася придбати американські військові літаки F-35 для перевезення ядерних боєголовок НАТО.Раніше очільник Dassault висловив сумніви щодо майбутнього програми, заявивши, що воно залежить від того, чи готова Німеччина переглянути свою залежність від імпорту американської зброї.Нагадаємо, 21 грудня журналісти Financial Times повідомляли, що президент Франції Еммануель Макрон "фактично зрадив" канцлера Німеччини Фрідріха Мерца в питанні використання заморожених російських активів для допомоги Україні, приєднавшись до країн, які виступають проти конфіскації коштів Росії на користь Києва..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив про прогрес у питанні гарантій безпеки для України. Також він анонсував зустріч "Коаліції охочих".Таку заяву він зробив у своєму дописі у соцмережі X. Макрона наголосив, що він разом з іншими європейськими лідерами взяв участь у спільній розмові з президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом. Після чого окремо поспілкувався із Зеленським."Ми досягаємо прогресу в гарантіях безпеки, які будуть ключовими для побудови справедливого та міцного миру", — наголосив він.Французький лідер також додав, що на початку січня в Парижі зберуться представники країн "Коаліції охочих", щоб "остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни".Нагадаємо, 28 грудня Володимир Зеленський та українська делегація з переговорів щодо миру в Україні перебували з офіційним візитом у Сполучених Штатах Америки, де провели зустріч з Дональдом Трампом та американськими колегами. Розмову президент України назвав "змістовною" й наголосив, що Україна готова до миру.Додамо, за даними CNN, адміністрація президента США Дональда Трампа готова піти на суттєві кроки щодо забезпечення стабільності в Україні, запропонувавши механізм гарантій безпеки через Конгрес. Такий формат, на якому тривалий час наполягала українська сторона, має забезпечити максимальну юридичну силу домовленостей..

У п’ятницю, 26 грудня, Єлисейський палац у відповідь на запит французьких журналістів оприлюднив інформацію, що жодних телефонних переговорів між Еммануелем Макроном і Володимиром Путіним наразі не заплановано.Про це повідомили медійники з BFMTV із посиланням на офіс Макрона.Там зазначили, що між президентом Франції й очільником Кремля останнім часом "не відбулося жодних контактів, тож наразі не планується жодних телефонних дзвінків".Також у Єлисейському палаці відповіли на запитання журналістів щодо попередніх планів можливого візиту Еммануеля Макрона до Москви."Це всі безпідставні чутки та розмови. Не планується жодна поїздка Еммануеля Макрона до Москви", — акцентували в офісі французького президента.Попередній контекстДекілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.На це відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який зазначив, що Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.Президент України у відповідь наголосив, що справжні сигнали від Росії тільки негативні — штурми на фронті, російські воєнні злочини у прикордонні й удари по інфраструктурі тільки продовжуються. Потрібно, щоби про це все у світі не мовчали.Після цього, 21 грудня, у Франції оприлюднили офіційну заяву, що вітають готовність Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном. Там зауважили, що така ідея має перспективу..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що "Коаліція охочих" проведе наступний раунд переговорів щодо безпекових гарантій для України у січні 2026 року.Таку заяву французький лідер зробив у своєму дописі у соцмережі X. Він відзначив, що 24 грудня, провів розмову з генсеком Північноатлантичного альянсу Марком Рютте щодо розвитку ініціатив "Коаліції охочих" та посилення обороноздатності України."Починаючи з січня в Парижі, ми продовжимо роботу, розпочату в цих рамках, щоб забезпечити Україні надійні гарантії безпеки, що є передумовою для міцного та тривалого миру", — наголосив він.Макрон також наголосив, що поки Росія продовжує свою агресію, Україна може розраховувати "на нашу непохитну підтримку зараз і в майбутньому".Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..