# Марк Рютте

Для НАТО необхідно прискорити оборонні розробки та перейти від ідеальних рішень до систем, які можна швидко виробляти та застосовувати в бойових умовах. Про це засвідчив досвід війни в Україні.Таку заяву зробив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, якого цитують журналісти Reuters. В агенції зазначили, що бойові дії в Україні, пов'язані з вторгненням Росії, стали для оборонної галузі сигналом про зміну пріоритетів.Головний висновок полягає в тому, що на полі бою важливіша не досконалість озброєння, а його доступність, масштабованість і готовність до негайного використання.За оцінками експертів, надмірна орієнтація на технологічну "ідеальність" часто призводить до дефіциту озброєнь і затримок постачань, що критично в умовах активних бойових дій.Генеральний менеджер Robin Radar USA Крістіан Брост зазначив, що в сучасних умовах "недостатньо досконале рішення зараз краще, ніж ідеальне пізніше". Компанія розробляє радари для виявлення дронів, які вже використовуються Україною та союзниками США. Він наголосив, що досвід України показує важливість простих і недорогих рішень, які можна швидко впроваджувати й адаптувати.У країнах НАТО посилюється інтерес до масовіших і дешевших технологій, включно з дронам-перехоплювачами, які розглядаються як альтернатива дорогим ракетним системам ППО.Представники оборонної індустрії України зауважили, що в умовах війни ключовим фактором стала практичність. Системи, які швидко працюють і доступні у великих обсягах, виявляються важливішими за складні та дорогі розробки."Українська оборонна модель вирізняється швидким циклом виробництва та модернізації, де зміни в техніці можуть впроваджуватися в найкоротші терміни з урахуванням зворотного зв'язку від військових", — йдеться в журналістському матеріалі.Європейські країни та союзники по НАТО все частіше наголошують на необхідності збільшення обсягів недорогого озброєння. В умовах потенційного затяжного конфлікту високотехнологічні системи можуть виявитися недостатньо гнучкими та занадто дорогими для масштабного застосування.Експерти зійшлися на думці, що баланс між передовими технологіями та масовим виробництвом стає ключовим викликом для оборонної галузі Заходу.Нагадаємо, наприкінці квітня журналісти видання Business Insider писали, що швидка адаптація українських бойових роботів до змін на фронті вразила фахівців НАТО. Вони відзначили українську компанію DevDroid, яка регулярно оновлює бойових роботів..

У понеділок, 4 травня, президент Володимир Зеленський провів переговори із генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час перемовин було обговорено реалізацію програми PURL і залучення нових внесків від партнерів.Як відзначив гарант, генсек НАТО під час розмови запевнив, що програма працює і антибалістичні ракети будуть постачати Україні й надалі."Важливо поглиблювати оборонну співпрацю між Україною та членами НАТО, реалізувати спільні проєкти та працювати над спільним виробництвом. Дякую за підтримку України та наших людей у боротьбі проти російської агресії. Вдячний за підтримку програми PURL, яка дає змогу захищатися від балістичних ударів Росії", — наголосив Зеленський.Нагадаємо, 4 травня президент України Володимир Зеленський провів у Єревані переговори з очільником польського уряду Дональдом Туском щодо підготовки до наступного раунду тристоронніх зустрічей. Крім безпекових питань, лідери приділили увагу Міжнародній конференції з відновлення та перспективам відкриття переговорних кластерів ЄС.Крім того, Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі..

Американський президент Дональд Трамп накинувся на НАТО, звинувативши у відмові приєднатися до війни проти Ірану. Однак генеральний секретар Марк Рютте заявив, що вихід Сполучених Штатів Америки з Північноатлантичного альянсу малоймовірний.Свою заяву Дональд Трамп зробив під час промови на заході Turning Point Action в Аризоні, його цитує NBC News."НАТО абсолютно неефективне, коли ми його потребували", — знову наголосив він.Президент США порівняв Альянс із людиною, яка намагалася зробити пожертву на виборчу кампанію після того, як він виграв президентські вибори."І я сказав: "Послухайте, щоби ви зрозуміли: пожертви на виборчу кампанію після моєї перемоги не враховуються". І НАТО після нашої перемоги теж не враховується, це те саме", — сказав він.Раніше Дональд Трамп уже неодноразово критикував НАТО за те, що Альянс не приєднався до зусиль щодо відновлення судноплавства в Ормузькій протоці.У відповідь генеральний секретар НАТО заявив в інтерв’ю виданню Welt am Sonntag, що не бачить імовірності того, щоби США покинули Альянс. Однак він додав, що очевидно потрібна "сильніша Європа в межах сильнішого НАТО"."Президент Трамп явно розчарований деякими членами НАТО. І я розумію його розчарування", — зауважив Марк Рютте.Для того, щоби можна було краще захистити Європу, він закликав до зміцнення оборонної промисловості."Це має вирішальне значення для підтримання нашої стримувальної сили й оборони", — додав генеральний секретар НАТО.Він акцентував, що в інвестиціях в оборонну промисловість немає нічого поганого."Скажіть своїм банкам і пенсійним фондам, що вони можуть інвестувати в оборону. Оборонна промисловість відіграє центральну роль, щоби ми могли продовжувати жити в безпеці", — пояснив очільник Північноатлантичного альянсу.Він також зазначив, що ядерний захист Європи з боку США не викликає сумнівів. За його словами, на це не впливатимуть останні суперечності."Американська ядерна парасолька — це головна гарантія безпеки тут, у Європі. І я переконаний, що так і залишиться", — підсумував Марк Рютте.Нагадаємо, президент Чехії Петр Павел заявив, що останні заяви американського лідера Дональда Трампа щодо ролі Північноатлантичного альянсу завдали НАТО більшої шкоди, ніж дії російського диктатора Володимира Путіна за попередні роки..

Цього року партнери України мають нарощувати військову допомогу Україні. Її розмір має сягнути 60 мільярдів доларів США.Про це повідомив Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте перед початком чергової зустрічі Контактної групи з питань оборони України, передає "Укрінформ". Він наголосив, що щомісячні втрати Росії значно перевищують втрати протягом усіх 10 років війни СРСР в Афганістані."Ми спостерігаємо, як Україна тримає лінію бою та завдає величезних втрат росіянам", — зауважив Рютте.Генсек відзначив, що попри те, що союзники Києва наразі одночасно стикаються з кількома викликами, "ми повинні забезпечити свою здатність надавати безперебійну підтримку Україні"."Ми не можемо втрачати Україну з поля зору", — наголосив Рютте.Посадовець також додав, що Україна не тільки одержує допомогу, а й "робить внесок у безпеку та готова допомагати партнерам, які стикаються з подібними загрозами в інших місцях – подивіться, наприклад, що Україна робить у Перській затоці"."Усі союзники повинні інвестувати більше, щоб досягти цільової суми 60 мільярдів доларів підтримки безпеки та оборони України цього року. Будь-які кошти, що надходитимуть з кредиту ЄС на підтримку України, мають бути доповненням до зобов’язань союзників на двосторонній основі", — сказав Рютте.Нагадаємо, цього року Велика Британія передасть Україні рекордний пакет підтримки, який налічуватиме 120 000 дронів. Це найбільший пакет допомоги від початку повномасштабного вторгнення Росії.Додамо, 15 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що наразі в Україні існує дефіцит систем протиповітряної оборони Patriot. Він також наголосив, що війна в Ірані негативно впливає на Україну.

У вівторок, 14 квітня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте.Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що сторони обговорили потреби для захисту українського неба, зокрема подальшу реалізацію програми PURL, що дає Україні змогу отримувати ракети для систем Patriot."Сила для ППО — це наш ключовий пріоритет, і життя людей має бути захищене. Готуємо новини щодо PURL", — наголосив голова держави.Також Зеленський і Рютте говорили про ключові безпекові виклики. Президент акцентував, що важливо координуватися та зміцнювати одне одного.Зауважимо, нещодавно Марк Рютте заявив, що питання членства України в НАТО наразі залишається складним та відповів, чи вступить Україна до НАТО найближчим часом. Натомість, згідно з останніми опитуваннями, більшість громадян України підтримують вступ країни до НАТО, однак рівень довіри до самого Альянсу суттєво нижчийНагадаємо, 14 квітня президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Німеччини. У гаранта запланована низка зустрічей.  До того ж Зеленський сьогодні відвідає Норвегію..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Альянсу наразі стримують кілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США.Заяву він зробив 9 квітня після виступу в Інститут Рональда Рейгана, передає "Суспільне".Що сказав Рютте?За словами Рютте, попри домовленості на саміті Альянсу у Вашингтон щодо "незворотного шляху" України до членства, реального прогресу наразі немає через позиції окремих країн."Не думаю, що зараз це (членство України в Альянсі — прим. ред.) перебуває на столі", — заявив Рютте.Водночас генсек підкреслив, що країни Альянсу активно переймають бойовий досвід України, особливо у сфері використання дронів та протидії безпілотникам. Також він позитивно відзначив дії президента України Володимира Зеленського, зокрема його міжнародні візити, пов’язані з безпекою та протидією сучасним загрозам."Ви майстри в цьому. Зеленський розумно поїхав на Близький Схід допомогти країнам цього регіону протистояти загрозам дронів з Ірану", — додав генсек.Нагадаємо, у попередньому матеріалі ми писали, скільки відсотків українців підтримують вступ до НАТО.Додамо, нещодавно Марк Рютте заявив, що питання членства України в НАТО наразі залишається складним та відповів, чи вступить Україна до НАТО найближчим часом..

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що питання членства України в НАТО наразі залишається складним.Таку заяву він зробив під час дискусії в Інституті Рональда Рейгана. За його словами, це питання не буде вирішено в найближчому майбутньому."Я не вважаю, що питання про членство України в НАТО можна вирішити в найближчому майбутньому. Я не думаю, що це станеться найближчим часом з політичної точки зору — така моя об’єктивна оцінка", — заявив Рютте.До того ж генсек наголосив, що є країни, які стримують швидкий поступ України до Альянсу. Зокрема, йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та Сполучені Штати. Водночас Рютте наголосив, що наразі Києву потрібно забезпечити надійні гарантії безпеки, які унеможливлять повторну агресію Росії."Саме тому зараз обговорюється концепція гарантій безпеки, бо я не думаю, що ми зможемо колективно вирішити питання членства України в НАТО в короткостроковій перспективі, я не думаю, що політично це станеться. Думаю, це чесна оцінка", — зазначив очільник альянсу.Зауважимо, згідно з останніми опитуваннями більшість громадян України підтримують вступ країни до НАТО, однак рівень довіри до самого Альянсу суттєво нижчий. Водночас Альянс залишається для більшості символом потенційних гарантій безпеки, попри неоднозначну оцінку його дій у війні.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими. Також, на думку Володимира Зеленського, членство України в НАТО — це швидкий крок до миру..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що президент США Дональд Трамп вкрай незадоволений позицією окремих союзників по Альянсу. Причиною напруженості стала відмова деяких держав підтримати американську військову операцію проти Ірану, що поставило під питання єдність трансатлантичного блоку.Про це Рютте розповів в інтерв'ю телеканалу CNN, пише "Суспільне"."НАТО 3.0" та претензії ВашингтонаПід час розмови в Білому домі, яку Рютте схарактеризував як "відверту та відкриту", американський лідер не приховував свого скепсису. Очільник Альянсу визнав: деякі країни "не виконали зобов'язань", відмовивши США в доступі до військових баз, логістики та дозволах на прольоти під час критичної фази операції проти Тегерана.Водночас генсек намагався згладити кути, наголосивши, що "переважна більшість" європейських держав все ж дотрималася обіцянок. Рютте назвав лідерство Трампа чинником, що забезпечив зростання оборонних витрат, та охрестив цей процес "трансформаційною спадщиною" і створенням "НАТО 3.0".Ядерна загроза та привид виходу США з АльянсуРютте став на захист американо-ізраїльських дій, заявивши, що зволікання могло призвести до "моменту Північної Кореї", коли стримувати ядерні амбіції Ірану було б уже запізно. Він назвав ядерний потенціал Тегерана "екзистенційною загрозою" для Близького Сходу.Попри дипломатичні зусилля Рютте, питання можливого виходу США з НАТО залишається відкритим. Генсек ухилився від прямої відповіді на це запитання, назвавши переговори "розмовою між друзями". Проте позиція самого Трампа залишається жорсткою. У своїй соцмережі Truth Social він написав, що НАТО не було поруч, коли Альянс був потрібен США, і що так "буде знову", додавши іронічну пораду "пам'ятати про Гренландію — великий, погано керований шматок льоду".Нагадаємо, 8 квітня Вища рада національної безпеки Ірану заявила про "історичну перемогу" у війні проти США та їхніх союзників. Окрім того, Тегеран на два тижні відкриє Ормузьку протоку. Своєю чергою, американський президент Дональд Трамп теж оголосив "повну й остаточну перемогу" США після угоди про двотижневе припинення вогню.Попри це понад 85 представників Демократичної партії США продовжують вимагати імпічменту президента Дональда Трампа або його усунення через 25 поправку. Перемир'я з Іраном не зупинило опонентів чинного очільника країни.До того ж 8 квітня Трамп анонсував прямі перемовини із Іраном. Вони можуть відбутися вже найближчим часом.Читайте також: "Клуб невиправних мрійників": чи можлива світова архітектура безпеки без США.

Американський лідер Дональд Трамп висловив глибоке розчарування через відмову союзників по Альянсу підтримати військові дії США проти Ірану. На тлі цих суперечок генсек НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці.Про це повідомляє The Guardian.Напруженість через війну з ІраномЯк зазначає видання, Відносини між Вашингтоном та Брюсселем загострилися після того, як країни НАТО відмовилися брати участь у конфлікті з Іраном. Дональд Трамп публічно критикував союзників, називаючи Альянс "паперовим тигром" через небажання допомагати у розблокуванні стратегічно важливої Ормузької протоки. За словами Марка Рютте, розмова була відвертою, проте він ухилився від прямої відповіді на запитання, чи погрожував Трамп виходом США з НАТО."Він чітко сказав мені, що він думає про те, що сталося за останні пару тижнів", — зазначив Рютте, додавши, що картина взаємовідносин наразі є досить "нюансованою".Питання виходу США з АльянсуПопри те, що прессекретар Білого дому Карін Жан-П'єр підтвердила обговорення теми виходу з Альянсу, існують законодавчі обмеження. У 2023 році Конгрес ухвалив закон, який забороняє президенту одноосібно приймати рішення про розірвання членства в НАТО без згоди законодавців. Прикметно, що одним з ініціаторів цього закону свого часу був нинішній держсекретар Марко Рубіо.Трамп продовжує тиск на союзників через соціальні мережі. Зокрема, у Truth Social він написав:"НАТО не було там, коли вони були нам потрібні, і їх не буде там, якщо вони знову знадобляться нам. Пам'ятайте про Гренландію, цей великий, погано керований шматок льоду!"Внутрішня критика в СШАПоки Трамп вимагає від країн НАТО більшої залученості, європейські лідери, зокрема представники Іспанії та Франції, обмежили використання свого повітряного простору для американських сил під час іранської кризи. Водночас сенатор Мітч Макконнелл нагадав президенту, що після терактів 11 вересня саме союзники по НАТО відправили своїх військових воювати та гинути пліч-о-пліч з американцями.Нагадаємо, 8 квітня Вища рада національної безпеки Ірану заявила про "історичну перемогу" у війні проти США та їхніх союзників. Окрім того, Тегеран на два тижні відкриє Ормузьку протоку. Своєю чергою, американський президент Дональд Трамп теж оголосив "повну й остаточну перемогу" США після угоди про двотижневе припинення вогню.Попри це понад 85 представників Демократичної партії США продовжують вимагати імпічменту президента Дональда Трампа або його усунення через 25 поправку. Перемир'я з Іраном не зупинило опонентів чинного очільника країни.До того ж 8 квітня Трамп анонсував прямі перемовини із Іраном. Вони можуть відбутися вже найближчим часом.Читайте також: "Клуб невиправних мрійників": чи можлива світова архітектура безпеки без США.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп на зустрічі із генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу може обговорити вихід Вашингтона із НАТО.Про це повідомила речниця Білого дому Керолайн Лівітт під час брифінгу, передає CNN. Прессекретарка наголосила, що Трамп з нетерпінням чекає на "дуже відверту та щиру розмову" з Рютте.Водночас журналісти поцікавилися у Лівітт, чи США все ще розглядають можливість виходу з НАТО."Це те, що президент обговорював, і я думаю, що президент обговорить це через кілька годин з Генеральним секретарем Рютте", — відповіла речниця.Вона також додала, що Трамп розчарований союзниками у НАТО через те, що вони не долучилися на боці США під час війни проти Ірану.Зауважимо, американський лідер неодноразово заявляв, що серйозно розглядає можливість виведення Сполучених Штатів з НАТО після того, як союзники відмовилися долучитися до його війни проти Ірану. До того ж держсекретар США Марко Рубіо також підтверджував слова Трампа. Він наголошував, що після завершення конфлікту в Ірані Сполучені Штати переглянуть необхідність членства у НАТО.Нагадаємо, 8 квітня Вища рада національної безпеки Ірану заявила про "історичну перемогу" у війні проти США та їхніх союзників. Окрім того, Тегеран на два тижні відкриє Ормузьку протоку. Своєю чергою, американський президент Дональд Трамп теж оголосив "повну й остаточну перемогу" США після угоди про двотижневе припинення вогню.Попри це понад 85 представників Демократичної партії США продовжують вимагати імпічменту президента Дональда Трампа або його усунення через 25 поправку. Перемир'я з Іраном не зупинило опонентів чинного очільника країни.До того ж 8 квітня Трамп анонсував прямі перемовини із Іраном. Вони можуть відбутися вже найближчим часом.Читайте також: "Клуб невиправних мрійників": чи можлива світова архітектура безпеки без США.

Не надто вдала військова операція Сполучених Штатів на Близькому Сході та сварки через неї союзників по НАТО спонукала окремих лідерів до ініціатив щодо перегляду чинної архітектури безпеки. Чи можливо втілити в життя їхні ідеї?TrueUA детально аналізував причини конфлікту американської адміністрації з партнерами по НАТО та чи стане його наслідком вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу. Найімовірніше, після зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з Дональдом Трампом, яка відбудеться найближчими днями, союзники зійдуться посередині й саміт Альянсу, а запланований на липень в Анкарі, не стане останнім в історії військового блоку.На тлі подій навколо Ірану знову актуальною стала дискусія, чи можливі нові геополітичні союзи та наскільки вони будуть міцними. Перед тим, як перейти до аналізу подібних ініціатив, наголосимо на важливому факторі: міцні союзи об’єднуються спільними або схожими цінностями, а не лише економічними інтересами. НАТО, Європейський Союз, "Велика сімка" мають у своєму складі держави, що поділяють ліберально-демократичні цінності, мають ринкову економіку, дотримуються прав і свобод людини, хоча можуть мати й особливий погляд на окремі права.За останні роки утворилися й інші геополітичні союзи, наприклад, БРІКС. Усі спроби зробити його антизахідним проєктом, запровадити спільну валюту, таку собі альтернативу долару — це просували Китай і Росія — провалилися. Бо у членів БРІКС не існує спільних цінностей.Сильна Європа, але з НАТО: проєкт КубілюсаУ січні з цікавою ініціативою вийшов єврокомісар з питань оборони литовець Андрюс Кубілюс. Він закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки. TrueUA аналізував сильні й слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для її реалізації в Європи залишилося не так багато часу. Нині можна стверджувати, що дорогоцінний час — згаяний, проте окремі ідеї можуть бути здійснені за певних умов.В Європі перебувають американські військові загальною чисельністю близько ста тисяч, у випадку їхньої передислокації з європейського континенту, а цього не можна виключати в разі поглиблення конфлікту з главою Білого дому, союзники по НАТО в ЄС опиняться перед величезним викликом, як і ким замінити таку чисельність військових.Кубілюс не стверджує, що американці підуть, проте Європа має бути готова замінити їх такою ж за чисельністю армією. Зробити це швидко неможливо, але до такого сценарію можна підготуватися, здійснюючи навчання військових, модернізацію власних армій і таке інше. А ключові оборонні питання європейці обговорюватимуть на Раді європейської безпеки.Ініціатива Кубілюса як загалом ідея збройних сил Євросоюзу залишатиметься лише мрією доти, доки в рамках ЄС існує полярне бачення власного майбутнього.Перша позиція полягає в тому, що Євросоюз — економічне об’єднання і тому має займатися політикою лише в контексті забезпечення економічних пріоритетів, а все інше — прерогатива НАТО.Друга позиція: ЄС ще й політичне об’єднання і країни-члени мусять дбати про спільну безпеку, щоб союз не розгойдували й не розвалювали зовнішні сили. Не всі європейські лідери цю позицію поділяють навіть зараз, коли виклики для Європи більш ніж очевидні.Тож перед тим, як серйозно говорити про спільну армію, необхідно почати з втілення простішої задачі — домовитися про зміну процедур ухвалення рішень в рамках Євросоюзу. Це ініціатива, з якою виступає Німеччина, — всі рішення повинні прийматися кваліфікованою більшістю, а не спільним голосом. Хоча не така і проста ця задача. Кожна країна ЄС не проти зберегти право на вето. Про всяк випадок."Ядерна парасолька" Франції: проєкт Макрона і МерцаТакож не нова ініціатива і так само неоднозначна. TrueUA детально аналізував, чому ідея французької "ядерної парасольки" стала актуальною після цьогорічної конференції з безпеки у Мюнхені. Місяць тому президент Еммануель Макрон оприлюднив нову ядерну доктрину Франції, яка охоплює збільшення кількості боєголовок та розміщення літаків, спроможних нести ядерні заряди, в країнах — союзницях.Це не самодіяльність Парижа, його ініціативи обговорювали зі США та Великою Британією, іншими двома ядерними державами НАТО. Інтерес до такої ідеї висловили Польща, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія, Бельгія, головне — Німеччина.Канцлер Фрідріх Мерц ще під час торішніх виборів до Бундестагу висловлювався за зменшення залежності ЄС від ядерного "щита" США на користь європейської "парасольки". Цікава ця тема й Україні з огляду на блокування нашого членства в НАТО, а як майбутній член Євросоюзу Київ може спробувати отримати французький ядерний захист.Та поки це мрії. По-перше, за понад рік завершується каденція Макрона, наступний президент Франції може виявитися висуванцем ультраправих євроскептиків і згорнути ядерну програму. Або запропонує охочим купити захист у Парижа за великі гроші. По-друге, самостійно французи такий масштабний проєкт не потягнуть, аби його реалізувати, потрібно, щоб усі вклали серйозні суми. Багато країн НАТО з великою неохотою погодилися під тиском Трампа збільшити витрати на спільну оборону, тож зрештою можуть сказати, що їм і американського захисту достатньо."Альянс середніх держав": глобальний проєкт Макрона"Геть від Вашингтона і Пекіна!" — таким є гасло історичного виступу Макрона в Сеулі 3 квітня. До Південної Кореї президент Франції завітав в рамках великого міжнародного турне. Амбітна ідея Макрона полягає у тому, що Європа, Південна Корея, Японія, Австралія, Бразилія, Індія, Канада здатні об’єднати зусилля у сферах міжнародного права, безпеки й демократії з метою уникнення надмірної залежності від США та Китаю.Французький лідер обрав дуже вдалий час для проголошення ініціативи "альянсу середніх держав": Сполучені Штати загрузли на Близькому Сході, їхня війна там посилила авторитарні режими в Пекіні та Москві, остання непогано заробляє на продажу зрослої в ціні нафти. Макрон пропонує альтернативу двополюсному американсько-китайському світу у вигляді "третього шляху"."Наша мета — не бути васалами двох держав-гегемонів. Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, від Китаю, або ми не хочемо бути надто схильними до непередбачуваності США", — заявив глава Франції.Він також наголосив, що міжнародна політика ЄС має базуватися на "стратегічній автономії" — відмові від ролі молодшого партнера, змушеного підлаштовуватися під електоральні коливання в США або тиск Китаю.Свою ідею він пообіцяв у розширеному вигляді презентувати у червні на саміті "Великої сімки", який прийматиме Франція. Це буде останній такий захід, де Макрон братиме участь як глава своєї держави. Та, судячи з цікавої ініціативи, він не планує просто піти на політичну пенсію. Чи можливо реалізувати "альянс середніх держав"? Цілком. І Україна зі своїм досвідом ведення війни сучасного типу в ньому може зайняти свою важливу нішу."НАТО без боягузів": проєкт генерала КеллогаКолишній спецпредставник президента Трампа в Україні, відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог запропонував ідею, яка видається ще амбітнішою за макронівську.Процитуємо сказане ним в ефірі американського телеканалу Fox News:"НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система. Переосмислити наявні оборонні альянси, можливо, створити один з Японією та Австралією, а також із деякими з тих європейських країн, які готові вступити у війну, як-от Німеччина чи Польща. Навіть Україна, яка також довела свою ефективність як хороший союзник".Тобто ідея полягає в тому, що Сполучені Штати можуть створювати окремі альянси з країнами, готовими діяти для забезпечення спільних безпекових інтересів. Не вагатися, не шукати причин для відмови, а бути ефективним союзником на полі бою. Без різниці, де географічно розташована держава. Це не означає кінець Північноатлантичного альянсу, створеного за принципом колективного Заходу, а відбір із цього об’єднання справді здатних до сучасних методів війни, охочих посилюватися та спільно із собі подібними встановлювати правила гри у сучасному світі.В ідеї Келлога є слабкі сторони, як-от той же випадок з Іраном, військова операція супроти якого розпочалася і триває з порушенням міжнародного права. Це залишається однією з ключових причин небажання союзників США ставати з ними опліч. Подібний альянс, якби він виник, мав би опиратися на міжнародне право, а не діяти свавільно, як світовий жандарм. Проте сам підхід, якщо він враховуватиме український інтерес, звучить доволі привабливо..

Наступного тижня у генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Марка Рютте запланований візит до Сполучених Штатів Америки, де він проведе низку перемовин, у тому числі й із президентом США Дональдом Трампом.Про це повідомляється на сайті НАТО. Зазначається, що візит Рютте до США запланований на 8-12 квітня.Згідно з даними НАТО, 8 квітня генсек зустрінеться з Трампом, а також з державним секретарем США Марко Рубіо та очільником Пентагону Пітом Хегсетом.Водночас 9 квітня Рютте виступить з промовою та візьме участь у дискусії, організованій Інститутом Рональда Рейгана (Ronald Reagan Presidential Foundation Institute), а з 10 по 12 квітня генсек НАТО відвідає зустріч Більдербергського клубу.Варто зауважити, що візит Рютте до США відбудеться на тлі гучних заяв американського лідера про можливість виходу Вашингтона із Альянсу. Зокрема, Трамп погрожував, що Сполучені Штати можуть відмовитися від обіцянки захищати своїх союзників по НАТО у разі, якщо на них буде здійснено напад.Згодом Трамп заявив, що серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО, через те, що Альянс не приєднався до операції Сполучених Штатів проти Ірану.Нагадаємо, після різких заяв президент США щодо НАТО, президент Франції Еммануель Макрон ініціював створення широкої коаліції держав для протидії геополітичному тиску Вашингтона та Пекіна. Під час свого азійського турне він закликав країни з потужною економікою об’єднати зусилля, щоб уникнути ролі "васалів" у глобальному протистоянні наддержав..

Чимала частина людства в очікуванні двох подій — парламентських виборів у маленькій Угорщині та проміжних виборів до Конгресу у великій Америці. Перші відбудуться через два тижні, другі — 3-го листопада. Наслідком обох можуть стати значні зміни.TrueUA детально розповідав про перебіг передвиборчої кампанії в Угорщині та очікування від волевиявлення угорців 12 квітня. За кілька днів до голосування в Угорщині очікують на візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, який приїде агітувати за Орбана — друга Дональда Трампа й Володимира Путіна. Цей вояж або трохи підніме рейтингові пункти "Фідес", або остаточно її потопить. Але дуже схоже, що мирної, без угорського майдану, передачі влади після поразки Орбана не відбудеться.Окрім виборів в Угорщині, тригером міжнародної політики стала військова операція США проти Ірану й усе, що відбувається навколо неї. Це можна назвати агонією сталого міжнародного порядку.Європа цурається війни Трампа проти Ірану Європейські партнери США по НАТО не поспішають підписуватися під авантюрою Штатів на Близькому Сході. Окремі країни надають свої військові бази та, оскільки офіційно військова коаліція не створена, це радше особиста позиція цих країн. Що ж кажуть європейські лідери?Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав до якнайшвидшого припинення війни з Іраном. За його словами, "Німеччина не є частиною цієї війни і не хоче бути її частиною". Він фактично поставив під сумнів правильність стратегії Трампа:"Примус до покори за допомогою бомбардувань, найімовірніше, не є правильним підходом до створення демократичного уряду в Ірані. Тут не буде військового вирішення". Також канцлер наголосив: НАТО — "оборонний альянс, а не інтервенціоністський".Солідарний із Мерцом прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. За його словами, Лондон не дозволить втягнути себе у повномасштабний воєнний конфлікт проти Ірану, не дасть тиснути на себе й ухвалюватиме рішення відштовхуючись від їхньої доцільності для власної держави.Навіть ідеологічна права соратниця Трампа прем’єрка Італії Джорджа Мелоні його не підтримала. Вона наголосила, що її країна "не бере і не братиме участі у війні, що триває в Ірані". І зауважила, що "розширення конфлікту є частиною ширшої кризи міжнародного права".Попри атаки іранських "шахедів" на французьку військову авіабазу в Іраку, Еммануель Макрон робить все, що його не втягнули у війну. Він акуратніший у висловлюваннях на адресу американців, не критикує їх, а зайняв посередницьку позицію, зателефонувавши іранському колезі Масуду Пезешкіану із закликом вести добросовісні переговори.Підсумуємо заявами генсека НАТО Марка Рютте, який опинився між молотом і ковадлом. Він заявив, що європейські партнери підтримують воєнні дії США в Ірані, але їм знадобиться певний час, бо вони не були включені в початкове планування військової операції."Він робить це, щоб забезпечити безпеку всього світу", — похвалив Рютте Трампа.Разом із тим, як пишуть західні ЗМІ, заява генсека НАТО розлютила європейських лідерів, які вважають, що той не повинен розписуватися за всіх.Трамп використовує для тиску на союзників навіть "дупу"Глава Білого дому у відповідь на заяви з Європи в кишеню за словами не лізе."Якщо не буде реакції або якщо реакція буде негативною, — це буде дуже погано для майбутнього НАТО. У нас є така річ, як НАТО. Ми були дуже добрими. Ми не були зобов’язані допомагати їм щодо України. Україна розташована за тисячі миль від нас, але ми їм допомогли. Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам", — каже Трамп. У контексті розбрату США з Європою цікава публікація з’явилася у виданні The Telegraph. Трамп буцімто планує помсту союзникам у вигляді реорганізації НАТО. Це може бути зроблено за двома моделями. Перша: право голосу матимуть тільки ті члени Альянсу, які витрачають 5% ВВП на оборону. Тобто ніхто, окрім Штатів. За останніми підрахунками, цього року вперше всі союзники відзвітували про те, що їхні витрати на оборону досягли або перевищили цільовий показник 2% ВВП. Друга модель: ті, хто не нарощуватиме витрати на оборону, можуть не сподіватися на гарантії безпеки від США в разі нападу на них. Хочеш бути під парасолькою 5 статті статуту НАТО про колективну безпеку — плати.Односторонньо правила в Альянсі Трамп змінити не може, проте тут варто згадати, як торік у червні на саміті НАТО у Гаазі європейські союзники та Канада погодилися з тиском президента Америки й зобов’язалися збільшити витрати на оборону. Чи погодяться європейці під тиском допомогти американцям хоча б розблокувати Ормузьку протоку?З одного боку заяви окремих лідерів держав Європи свідчать, що їхній терпець у відносинах із Трампом от-от урветься і вони швидше з ним полаються, аніж воюватимуть у його команді. З іншого, очевидним є різні формати тиску, від прямих звинувачень з вуст Трампа, зокрема такі прозвучали на адресу Стармера, до інформаційних вкидань про припинення продажу зброї Європі для України або перенаправлення цієї зброї на Близький Схід. Інформація не підтвердилася, проте розголосу наробила чималого.Як не згадати, що від Трампа дістається і близькосхідним союзникам, які також воліють не влазити у війну безпосередньо, а лише боронять свої нафтові і газові об’єкти. Що вдається їм не надто ефективно. Трамп звернувся до саудівського принца Мохаммеда бін Салмана, той, мовляв, "не думав, що буде цілувати йому дупу", але зараз він "милий до нього". Це прозвучало образливо для Салмана, але в логіці глави Білого дому ситуація має такий вигляд: він почав військову операцію проти Ірану, давнього суперника Саудівської Аравії за вплив у регіоні, і принц має не лише подякувати, а й подумати над ширшою підтримкою американців у їхніх діях. В Ер-Ріяді, до речі, на образу змовчали.… а в Америці в цей час протестують проти свого президентаПоки американський президент намагається схилити на свій бік партнерів по НАТО, у самих США відбулася третя хвиля протестів у рамках акції "Без королів". Її організовують демократи спільно з громадськими активістами. Нинішні мітинги були найбільш масовими. Організатори нарахували понад сім мільйонів учасників по всій Америці та за її межами. Вочевидь масовості додала війна в Ірані. Можна очікувати, що з активізацією передвиборчої кампанії з проміжних виборів до Конгресу подібні заходи відбуватимуться частіше і радикалізуються.Трамп шукатиме можливостей вийти з війни з якоюсь перемогою, адже входити в активну стадію передвиборчої кампанії з ганьбою — стовідсоткова заявка на поразку республіканців. Але його проблема в тому, що в Європі та й багато де від цих виборів очікують саме гучного провалу партійних соратників Трампа. Йти у прямий клінч із ним ніхто не хоче через непередбачуваність реакції, інша справа — перечекати, поки американці самі вирішать долю свого президента, який добряче всіх дістав.Три плюси і три мінуси для УкраїниНасамкінець — про нас. Ставлення українців до Трампа відоме, воно неприємне для нього. Та варто зауважити, що США, попри війну в Ірані, не відмовилися від переговорів щодо мирного процесу в Україні, і це — плюс. Те, що вони вв’язали гарантії безпеки у формат завершення війни з територіальними поступками — мінус. Але ніхто нічого не підписував і на тиск не піддався.Американці продовжують надавати Україні зброю, яку купляє Європа. Це другий плюс. Мінус у тому, що Трамп дратується через нашу "дронову" дипломатію на Близькому Сході. Однак країни цього регіону зіткнулися з проблемою захисту свого неба від іранських "шахедів", американці не можуть повною мірою їм допомогти, тож перед Києвом відкрилося вікно можливостей, і його використовують.Третій плюс — з-за океану мовчки спостерігають за ефективними атаками добрих дронів на російські нафтоналивні порти. Якщо мовчать, значить згодні, що це може бути сильним козирем на переговорах. Є й третій мінус: передвиборча кампанія в Штатах може відволікати увагу глави Білого дому та його команди на внутрішні проблеми, яких досить багато. Та і тут є плюс — незавершеність американської дипломатії щодо війни в Україні залишається не зовнішньою, а внутрішньою темою для американців, переважна більшість яких підтримує українців. Тому "втекти" від України Трамп не зможе, як би не намагався це зробити, прикрившись фразою "це не моя війна"..

У вівторок, 17 березня, у Лондоні президент Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленський і Рютте обговорили ситуацію навколо Ірану та роль Росії у військовій підтримці іранського режиму.Український гарант наголосив, що наразі важливо посилювати санкційний тиск на країну-агресорку, щоб обмежити можливості для фінансування її військової машини.Також окрему увагу лідери приділили посиленню української протиповітряної оборони. Зокрема, вони розглянули питання залучення нових країн до програми PURL і збільшенню внесків до неї."Президент подякував Марку Рютте за пропозицію провести перше в історії засідання Ради Україна — НАТО в Києві на рівнях послів", — додали в ОП.Зауважимо, також у Лондоні відбулася зустріч у тристоронньому форматі. У переговорах взяли участь президент України Володимир Зеленський, премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.Нагадаємо, 17 березня президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про посилену співпрацю в галузі безпеки та оборони.Також Зеленський під час візиту до Великої Британії зустрівся із королем Чарльзом III. Під час аудієнції український гарант подарував королю iPad, за допомогою якого можна відстежувати військові операції України в реальному часі..

У вівторок, 17 березня, у Лондоні відбулася зустріч у тристоронньому форматі. У переговорах взяли участь президент України Володимир Зеленський, премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.Про це гарант повідомив на своїй сторінці в Telegram."Обговорили спільне виробництво зброї та координацію в цьому напрямі для посилення України та всієї Європи", — зазначив гарант.Зеленський наголосив, що зараз важливо зміцнювати українську протиповітряну оборону та забезпечувати її достатньою кількістю ракет для систем ППО. "Зокрема, потрібно якнайшвидше реалізувати рішення, які були ухвалені під час засідання у форматі "Рамштайн", і наповнювати програму PURL додатковими внесками", — зауважив президент.Лідер нашої країни подякував Кіру і Марку "за зусилля для підтримки й збереження фокусу уваги на Україні та якнайшвидшому досягненні достойного миру".Як відомо, 17 березня президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит до Великої Британії, де запланована низка стратегічних зустрічей із керівництвом держави та НАТО. Нагадаємо, 17 березня президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про посилену співпрацю в галузі безпеки та оборони..