Гібридні дрони. Коли країни НАТО почнуть збивати путінських "літунів"
Атака дронів на Польщу, провокаційні польоти МіГів над територією Естонії, БпЛА у Данії та Норвегії, вибухи на військових заводах. Усе це та інше — новий етап гібридної війни Росії проти НАТО. Й України. На яку має бути жорстка відповідь.
Путін випробовує НАТО. Хронологія подій
У ніч із 9 на 10 вересня повітряний простір Польщі порушили російські дрони, загалом — 19 об’єктів, чотири з яких збили, рештки інших знайшли аж у п’яти воєводствах. Реакція на цю подію залишила подвійне відчуття.
Польські політики обурювалися не тільки фактом дронової атаки росіян, а й незначною кількістю знищених безпілотників. Водночас у НАТО закликали до спокою. Ба, більше, не побачили у відвертій провокації росіян навмисних дій. Генсек Альянсу Марк Рютте прокоментував інцидент так: незалежно від того, "яка була мета, була це помилка чи ні", дії РФ є "безрозсудними, неприйнятними й надзвичайно серйозними".
Поки українці дивувалися беззубій відповіді НАТОвців, ті посилили повітряний захист Польщі в межах спільної операції "Східний вартовий". Самі ж поляки, пише Gazeta Wyborcza, готуються змінити ухвалений у 2022 році закон про військове розгортання за кордоном, щоб збивати російські дрони над Україною без погодження з ЄС чи НАТО. З такою ініціативою до Польщі та інших наших сусідів зверталася Україна, проте щоразу отримувала відмовки на кшталт "оперативних обмежень" для пілотів Альянсу. Залишається сподіватися, що хоча б поляки заради своєї ж безпеки почнуть збивати російські цілі ще на підльоті до власної території.
За три дні по тому російський БпЛА залетів до Румунії. Румуни підняли два винищувачі F-16, проте дрон не збивали.
"Дрон летів дуже низько, у якийсь момент він попрямував у бік України. За наявною у нас інформацією, дрон покинув повітряний простір і повернувся в Україну", — так пояснив міністр оборони Румунії Іонуц Моштану рішення не збивати безпілотник.
А поки союзники переварювали ці випадки, 19 вересня російські винищувачі залетіли у повітряний простір Естонії. Сталося це не вперше, але цього разу ворожі літаки МіГ-31 літали протягом 12 хвилин, що стало викликом НАТОвцям, чий генсек Рютте знову став у позу страуса: у випадку з Естонією небезпеки для НАТО не було.
Після того, коли під час розмови з Володимиром Зеленським Дональд Трамп висловився за збиття військових літаків — порушників неба країн НАТО, Рютте відкоригував попереднє твердження: згоден із Трампом, збиватимуть, якщо це буде необхідно. Виходить, рішення Європи стосовно відповіді на провокації Путіна залежать тільки від однієї людини, яка сидить за океаном в Овальному кабінеті.
22 вересня дрони невідомого походження зупинили авіарейси в Данії й Норвегії. Доказів, що за цим стоїть Росія, поки немає, хоча така можливість не виключається. У Копенгагені зафіксували щонайменше чотири великі дрони, їх не збивали.
Через це загалом упродовж інциденту довелося змінити маршрути близько 50 літаків. Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен прокоментувала ситуацію так:
"Це вписується в тенденцію, яку ми спостерігаємо останнім часом: інші атаки з використанням дронів, порушення повітряного простору і хакерські атаки на європейські аеропорти".
Невідомий безпілотник зафіксували й над аеропортом Гардермуен в Осло. Через це закривали повітряний простір, частину літаків перенаправили в інші аеропорти.
Ще один БпЛА помітили над військовими об'єктами фортеці Акерсгус у норвезькій столиці. В обох випадках дрони трохи політали й зникли. Можна припустити, що у такий спосіб або велася розвідка, або метою було паралізувати авіасполучення в країнах НАТО.
Минулими вихідними бачили дрони й над військовою базою Мурмелон-ла-Гранд на півночі Франції. За словами французьких військових, це були невеликі апарати, у запуску яких зовнішні сили не підозрюються. Разом з тим ЗМІ уточнюють, що ця база приймала у 2024 році українських військових, які проходили навчання у Франції. Нині там діє центр тактичної підготовки операторів дронів. Безумовно, дуже цікавий об’єкт для шпіонажу.
А вчора невідомі дрони помітили одразу в кількох країнах Північноатлантичного альянсу. У Вільнюсі через появу БпЛА тимчасово призупинили роботу аеропорту. Знову у Данії безпілотники літали в районі військової бази в Ольборгу, де розміщені транспортники C-130 Hercules та CL-604 Challenger. Також поруч база елітного підрозділу данських ССО Jægerkorps. У районі міста Скридструп БпЛА літав неподалік бази з технічного обслуговування винищувачів F-16. Ще кілька літальних апаратів зафіксували біля інших військових об’єктів. Їх не збивали.
Також з’явилося повідомлення про перехоплення над Балтійським морем угорськими винищувачами п’яти російських літаків, які пролетіли поблизу повітряного простору Латвії.
Тобто порушення не було, але мала місце провокація порушення. Як і в небі поблизу Аляски. Протиповітряна оборона США ідентифікувала чотири російських військових літаки.
"Така діяльність Росії в ідентифікаційній зоні ППО Аляски відбувається регулярно і не розглядається як загроза", — повідомили в командуванні повітряно-космічної оборони NORAD.
Отже, протягом двох тижнів дронових атак зазнали Польща, двічі Данія, Норвегія, Литва, Франція, російські літаки порушили повітряний простір Естонії й були близькими до порушення суверенності неба США та Латвії. Окрім інциденту у Польщі, куди дрони летіли з Росії, в інших випадках, очевидно, безпілотники запускалися зсередини, що свідчить про наявність російської агентурної мережі. Не обов’язково це громадяни РФ, нині можна легко ангажувати й громадян країн ЄС, і мігрантів — за гроші. У всіх країнах, які зіткнулися з дроновими атаками, триває розслідування. Слідчі, як і політики, не поспішають називати винними росіян. Ох уже ця європейська політкоректність!
Вибухи на військових заводах. Чи є в них російський слід
Зальоти БпЛА та винищувачів — дрібне паскудство порівняно з терактами на військових заводах. Пізно ввечері 24 вересня прогримів потужний вибух на складі у Свіндоні (Велика Британія), після чого спалахнула велика пожежа. Про жертви не повідомляється. За наявною інформацією, вибух міг статися на складі підприємства, яке займається створенням поліграфічної продукції, фарбуванням і виробництвом цифрового контенту. Проте у мережі існує й альтернативна версія. У Свіндоні планують збудувати завод із виробництва БпЛА, про що буквально минулого тижня повідомив міністр оборони Британії Джон Гіллі. Підприємство мають намір відкрити наступного року. Не виключено, що вибух у Свіндоні — справа рук російських агентів.
Тут можна згадати схожі інциденти. 31 липня 2022 року у болгарському місті Карнобат стався вибух на складі боєприпасів, який належав підприємцю Еміліану Гебрєву. Бізнесмен відомий тим, що надав боєприпаси Україні.
У 2015 році він зазнав тяжкого отруєння, виконавцями якого могли бути агенти російського ГУР. А 4 жовтня 2022 року стався вибух на військовому заводі в болгарському місті Казанлик. Завод займається виготовленням стрілецької зброї, набоїв, малих артилерійських систем та снарядів до них.
30 серпня 2024 року стався вибух на заводі на території компанії Diehl Defense у Тройсдорфі, земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина. Diehl, серед іншого, виробляє комплекси ППО Iris-T, які німці передають Україні.
30 січня вже цього року в іспанській Мурсії стався вибух на заводі Rheinmetall Expal Munitions, що виробляє вибухівку та боєприпаси. Німецька компанія Rheinmetall виробляє та постачає зброю і техніку для України, а починаючи з минулого року, відкрила у нас кілька своїх заводів.
Отже, посилення російських провокацій щодо країн НАТО має гібридний характер. Його мета — розкручувати власну пропаганду, налякати жителів Європи, посіяти панічні настрої, через агентів впливу в політичних колах просувати думку, що європейці заради спокою мають відмовитися від допомоги Україні. Путін шукає casus belli — причину ескалації — але в Альянсі проявляють терплячість, не ведучись на на це. Нам же здається, що вони бояться збивати російські літаки й дрони. Колись боялися надавати нам зброю і техніку. Як минув той страх, так мине і острах підстрелити путінських "літунів".