# НАТО

Вітчизняна технологічна компанія виборола призове місце у престижному челенджі Північноатлантичного альянсу. Розробники презентували інноваційну систему, здатну тривало блокувати ворожу аеродромну інфраструктуру.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Успіх на міжнародній арені та фінал у ВаршавіЗа даними оборонного відомства, українська компанія увійшла до трійки переможців конкурсу НАТО з пошуку технологій для тривалого блокування аеродромів противника. Челендж "Persistent Airfield Denial Challenge" організували Командування НАТО з трансформації та Спільний центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC). Головна мета заходу: знайти ефективні рішення, які обмежать використання ворожої аеродромної інфраструктури та авіації.Загалом організатори отримали понад 60 заявок від учасників із різних країн, проте до фіналу, який проходив у Варшаві, відібрали лише дев'ять команд. Українські розробники посіли третє місце, представивши модуль штучного інтелекту для наведення на ціль. Ця технологія покликана суттєво підвищити автономність і точність сучасних систем ураження.Критерії відбору та наступні крокиПід час оцінювання проєктів висувалися суворі вимоги до розробок. Серед ключових умов конкурсу визначено:високу автономність і масштабованість технологій;стійкість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ);здатність ефективно працювати в умовах обмеженого доступу до супутникової навігації та зв'язку.Наступним важливим етапом розвитку проєкту стане практичне тестування відібраних конкурсних рішень.Нагадаємо, за даними Міноборони, понад 4 600 ракет і дронів перехопила українська протиповітряна оборона під час масованих атак у серпні. Протягом місяця також знешкоджено понад 50 000 безпілотників тактичного рівня..

Відбувся черговий візит Стіва Віткофа і Джареда Кушнера до Москви. Як можна зрозуміти по гарячих слідах, Кремль не планує говорити про мир. Значить, він знову візьметься лякати світ і нагнітатиме ескалацію.Видання Bloomberg із посиланням на джерела, наближені до російської влади, повідомляло, що Путін буцімто може застосувати тактичну ядерну зброю в Україні як крайній захід. "Ядерний попіл" — улюблена страшилка Кремля, але не єдина.Як ядерна бомба за час війни подрібнішала до "Орєшніка"Надувати ядерні "щоки" Путін почав ще перед повномасштабним вторгненням, — 19 лютого 2022 року провів стратегічні військові навчання з використанням ракет "Калібр", "Кинджал", "Циркон", "Іскандер" та навіть міжконтинентальної балістичної ракети "Ярс". А вже 27 лютого 2022 року диктатор наказав "перевести сили стримування російської армії в особливий режим несення бойового чергування" у відповідь на "агресивні висловлювання" лідерів держав НАТО у бік Росії. І це, на жаль, вплинуло на натовських партнерів України: можна пригадати, з яким острахом вони говорили про передачу нам зброї. У головах лідерів західного світу поселився страх ескалації, який звідти досі не вивітрився. Наступний напад ядерного сказу стався з Путіним у вересні 2022-го, коли він проголосив "приєднання" чотирьох українських областей до Росії. Тоді погрожував застосувати "різні засоби ураження" в разі загрози територіальній цілісності Росії. Протягом 2023 року страшком для Європи Путін зробив Білорусь, якій Москва передала "Іскандери" і буцімто — боєголовки. Але переважна більшість військових експертів спільна в думці, що ніяких ядерних боєголовок на території Білорусі немає, а це була спроба нагнати страху на європейців. Варто зазначити, що у тих уже почав вироблятися імунітет до погроз ядеркою. Коли номер не пройшов і перелякати Європу не вдалося, Путін підняв ставки і ухвалив зміни в ядерній доктрині, які передбачали ядерний удар у відповідь на атаки по території Росії ракетами та безпілотниками. Світ пересвідчився, ще ці погрози — порожній звук. Тоді Путін придумав міф про "Орєшнік".Уперше його застосували 21 листопада 2024 року по Дніпру, потім ще кілька разів, зокрема, по Львівщині та Київщині. Вундерваффе кремлівського диктатора виявилося посміховиськом — аналогом радянських балістичних ракет, які в СРСР забракували. Після цього про "Орєшнік" забулися і повернулися до традиційних ядерних погроз відповісти Заходу "не словом, а ділом".Публікація у Bloomberg — продовження історії. Росія використовує навіть поважні західні ЗМІ для своїх маніпуляцій. Кремлю було вигідно запустити "качку" про варіант із ядерним ударом у контексті візиту до Москви директора ЦРУ Джона Ретліффа. TrueUA детально аналізував наслідки цієї події. Правитель Росії побачив, що Дональд Трамп знову зацікавився питанням закінчення війни в Україні, тож почав підіймати ставки. Малоймовірно, що ядерні погрози спрацюють і цього разу.Напад на одну з країн НАТОДруга улюблена гібридна маніпуляція — лякати європейців військовою операцією проти однієї із держав Альянсу (найчастіше називають Польщу, Естонію, Литву і Латвію, які на своє нещастя мають кордон із державою-терористкою) або ж терактами на території Євросоюзу. Ймовірність прямого зіткнення з членами НАТО — незначна, але не варто виключати збройних провокацій з метою дестабілізації ситуації в Європі.Що ж до терактів, то тут радше йдеться про дрібні диверсії. Зокрема, недавня історія з дронами, виявленими 5 серпня поблизу українського вантажного літака в аеропорту Лейпциг/Галле. За результатами експертизи, конструкція дрона та вибухова речовина на ньому були "типовими" для пристроїв, які використовує російське ГРУ. Безпілотник не вибухнув, але інцидент одразу використали для гібридної пропаганди, — через мережі закинули фейк, що український АН начебто віз зброю. Поки німецькі правоохоронці розслідували попередній інцидент, 26 серпня у тому ж аеропорту стався рецидив — поблизу летовища помітили невідомий БпЛА, після чого літаки змушені були перенаправити в інший аеропорт. Навіщо росіяни руками своїх агентів створюють такі ситуації? Пояснення просте: у вересні у двох землях Східної Німеччини — Саксонія-Ангальт і Мекленбург — Передня Померанія, а також у Берліні відбудуться місцеві вибори. Проросійська "Альтернатива для Німеччини" за опитуваннями — лідирує. За задумом російських спецслужб, налякані можливими терактами бюргери мають підтримати цю політсилу. Масована дезінформація під час передвиборчої кампанії — окрема історія. Росія активно втручається у вибори задля перемоги своїх агентів впливу.Таким чином, напад на країни НАТО відбувається не ззовні, а зсередини. На відміну від ядерних погроз він не афішується. Зараз це проблема Німеччини. Наступною буде Франція, де президента обиратимуть у квітні 2027 року. Тамтешні спецслужби знають, як протидіяти російському втручанню — залишається сподіватися, що заради власного спокою політичні еліти в країнах ЄС об’єднаються проти сил, які є маріонетками Кремля.Погроза судами за використання заморожених суверенних активів РФНа відміну від перших двох страшилок, розрахованих переважно на пересічних громадян, ця спрямована проти урядів. Протягом серпня в Євросоюзі активізувалися дискусії про використання заморожених російських грошей для допомоги Україні. Речник Путіна Дмитро Пєсков погрожує: Москва залучить "увесь арсенал правових засобів" і розпочне юридичне переслідування проти всіх, хто ухвалюватиме чи реалізовуватиме такі рішення.Росія вийшла практично з усіх міжнародних судів, тому ці погрози, на перший погляд, нікчемні. До того ж вона порушила статут ООН та міжнародне право, тому подібними заявами цивілізований світ міг би знехтувати. Проте варто згадати минулорічні дебати на цю тему, коли Бельгія, де розміщена левова частка заморожених російських активів, відмовилася їх вилучати. Бельгійський уряд апелював до того, що у перспективі з Росією можуть відновити відносини і тоді Брюссель виявиться крайнім, йому доведеться віддавати ці гроші (близько 210 мільярдів євро) самостійно.Чому страшилка Кремля працює? Відповідь проста: колективний Захід постійно наступає на ті ж граблі — замість ізоляції Росії як світового зла там існує хибна думка, що колись замість Путіна прийдуть демократи і відносини з недоімперією можна перезавантажити. Допоки в Європі не досягнуть світоглядного консенсусу про неможливість змінити Росію, доти Кремль гратиметься зі страшилками про повернення своїх грошей через суди.Страх нового ПригожинаЗаколот ПВК "Вагнер" на чолі з Євгеном Пригожиним у червні 2023 року тривав усього кілька днів, але шокував західний світ. Путч придушили, а згодом російські спецслужби відправили в пекло і самого Пригожина, підлаштувавши йому 23 серпня 2023 року авіакатастрофу. А шокувала ця подія тим, що Захід звик, що краще, аби в Росії при владі був прогнозований президент, аніж "мавпа з ядерною кнопкою". Тому Путіна там сприймають як раціонально мислячу істоту, з якою можна хоча б домовлятися. Це помилкова думка, її коріння сягає часів Холодної війни, коли в СРСР, попри все, керівники були тверезо мислячими. Путін давно "мавпа з ядерною кнопкою". Кремль знає ці страхи Заходу і грає на них. Там упевнені, що ні в Європі, ні в США не хочуть розвалу Росії, бо бояться, що ядерна валізка опиниться в руках таких, як Пригожин. І їх може виявитися з десяток, враховуючи, що боєголовки розкидані по всій території федерації. Це той же страх, який був після розпаду СРСР, коли під тиском США і НАТО Україну змусили відмовитися від ядерної зброї в обмін на фільчину грамоту — Будапештський протокол. Це не всі страшилки, на яких грає Путін, їх значно більше. Українці добре знають - такі речі мають гібридний характер, вони для того, щоб лякати пересічних жителів західного світу, звиклих до комфорту, або впливати на масову свідомість маніпуляціями про можливість домовитися з Росією. Доки з Путіним грають по правилах, доти він ці правила використовуватиме проти самого Заходу. Тому давно пора написати для нього інші правила, де Росія буде справжнім вигнанцем..

Україна та НАТО скоординували пріоритети перед черговою зустріччю у форматі "Рамштайн". Ключові теми переговорів — постачання систем протиповітряної оборони та додаткове фінансування для Збройних сил України.Про це заявив міністр оборони України Євгеній Хмара за підсумками телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, його цитує Telegram-канал Міністерства оборони України."Підтримка партнерів у сфері ППО та додаткове фінансування оборони — ключові пріоритети для України", — йдеться в повідомленні.Хмара визначив головний фокус цієї розмови — підготовка до ефективного засідання у форматі "Рамштайн", яке відбудеться найближчими днями.Під час розмови український міністр і генсек НАТО обговорили першочергові потреби України. Передусім — постачання засобів протиповітряної оборони та додаткове фінансування для Сил оборони.Очільник українського оборонного відомства наголосив, що важливо забезпечити консолідовану підтримку партнерів за цими напрямами.Міністр подякував НАТО й особисто генеральному секретарю Рютте за ефективну допомогу Україні. Зокрема, за програму PURL, яка допомагає забезпечувати постачання критично важливого озброєння."Україна розраховує на подальшу єдність партнерів і швидкі рішення, необхідні для захисту життів і посилення фронту", — підсумував Євгеній Хмара.Нагадаємо, що так само сьогодні міністр оборони України провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, який запевнив, що його країна продовжить підтримку оборони України. Зокрема, й у протидії ключовим загрозам на теперішній момент — реактивним безпілотникам і балістичним ракетам..

Країни Північноатлантичного альянсу (НАТО) поблизу Ісландії відпрацьовують захист від російських підводних човнів. Уперше за багаторічну історію цих навчань до них не долучилися Сполучені Штати Америки.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Politico, які послалися на власні джерела."До навчань залучили німецькі літаки-розвідники, канадські військові кораблі та бельгійські винищувачі. Однак уперше з початку цих щорічних маневрів, відомих як "Північний Вікінг", жоден американський корабель чи літак не приєднався до операції", — йдеться в публікації.Співрозмовники медівників розповіли, що сили НАТО, які очолив французький командувач, мали на меті довести собі та Москві, що можуть захистити континент без американського лідерства.Ще два роки тому ці навчання проводили два десантні кораблі ВМС США, повні морських піхотинців і літаків. Тепер, коли більшість американського флоту перебуває на Близькому Сході та в Карибському басейні, у Північній Атлантиці залишилися переважно канадські та європейські кораблі.Ісландія розташована посередині улюбленого маршруту російського флоту для просування малопомітних підводних човнів, здатних нести ядерну зброю.Аналітики зазначили, що ділянку крижаної води між Гренландією, Ісландією та Великою Британією в НАТО називають "проміжком GIUK" — саме тут російські атомні субмарини входять в Атлантику зі своїх баз на Кольському півострові."Для НАТО та Росії це справді лінія розмежування. Якщо росіяни зможуть контролювати доступ до цієї прогалини, то отримають повне панування в Атлантиці", — зазначив високопосадовець НАТО.За інформацією Politico, відсутність американських кораблів закріпила відступ, який розпочався за другої адміністрації Дональда Трампа. Раніше президент США погрожував вивести війська з Європи, а також заявляв про наміри купити або навіть захопити Гренландію — автономну територію Данії та союзника НАТО.Речник альянсу запевнив, що такі навчання будують постійну присутність у Північній Атлантиці. Водночас французький контрадмірал Ніколя Молітор, який очолив коаліцію, визнав, що фокус змінився, хоча група й далі проводить окремі навчання з ВМС США.Аналітики також наголосили, що у водах Північної Атлантики дедалі більше загострюється приховане протистояння між НАТО і Росією.Нагадаємо, нещодавно Дональд Трамп заявив, що адміністрація попереднього американського президента Джо Байдена надала Україні та НАТО "сотні мільярдів доларів" на озброєння. Тепер президент США вимагає їх повернення..

Наразі російський диктатор Володимир Путін не планує нападу на територію Північноатлантичного альянсу.Про це повідомив президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп під час спілкування з пресою в Білому домі, передає "Європейська правда".Зазначається, що у американського лідера запили про інцидент з дронами в аеропорту Лейпцига на початку серпня, в якому Німеччина звинуватила Росію. Зокрема, журналістка нагадала про обіцянку Трампа, що за його керівництва Росія не нападе на територію НАТО.Своєю чергою, лідер США заявив, що Москва не має таких намірів."Я не думаю, що Путін…я з ним спілкуюся. Я його дуже добре знаю. Путін не має наміру нападати на територію НАТО", — заявив Трамп.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що очільник Кремля Володимир Путін укотре дав зрозуміти, що Москва категорично проти зупинки бойових дій по поточній лінії зіткнення. Росія не зацікавлена в компромісних перемовинах і планує продовжувати війну до повного виконання своїх вимог.Додамо раніше американський президент Дональд Трамп заявив, що Росія й Україна мають зробити все, щоби закінчити війну. На заваді цьому стоїть ворожнеча лідерів країн. Сполучені Штати Америки хочуть мати хороші відносини з усіма країнами..

Адміністрація попереднього американського президента Джо Байдена надала Україні та НАТО "сотні мільярдів доларів" на озброєння. Тепер Дональд Трамп вимагає їх повернення.Про це заявив Дональд Трамп у дописі у своїй соціальній мережі The Truth Social.Він порівняв витрати на операцію в Ірані з військовою підтримкою Києва. Трамп зазначив, що адміністрація Байдена передала Україні набагато більше боєприпасів, при цьому абсолютно безкоштовно.На думку американського президента, за фінансову та військову допомогу регіону мала платити саме Європа."Сотні мільярдів доларів безкоштовно передали Україні та НАТО, за які заплатила би Європа — якби її лише попросили, але ми вимагатимемо ці гроші, хоча й дещо із запізненням!" — наголосив він.Дональд Трамп додав, що США володіють "майже необмеженими запасами" боєприпасів середньої та високої якості. За його словами, цих ресурсів набагато більше, ніж країна взагалі могла би використати у військовій операції в Ірані чи будь-якому іншому потенційному конфлікті.Президент США зауважив, що американське військове виробництво вийшло на раніше небачений рівень. Наразі Америка накопичує арсенали для власних потреб, однак незабаром планує відновити продажі зброї союзникам.Дональд Трамп при цьому висловив обурення тим, як медіа висвітлюють дії американської армії.Як відомо, вчора державний секретар США Марко Рубіо розповідав, що американська й українська делегації продовжують перемовини щодо ліцензій на виробництво ракет для Patriot. Однак на запуск власного виробництва знадобиться багато часу.Нагадаємо, Дональд Трамп теж учора наголошував, що Росія й Україна мають зробити все, щоби закінчити війну. На заваді цьому стоїть ворожнеча лідерів країн. США хочуть мати хороші відносини з усіма країнами..

Російські окупаційні сили повністю зав'язли в Україні та позбавлені можливості просуватися далі на лінії зіткнення. Проте в Північноатлантичному альянсі закликають союзників не розслаблятися та готуватися до ймовірних провокацій проти країн-членів.Про це повідомляє Fox Business.Вашингтон підтверджує непохитність забов'язань щодо колективної безпеки, проте закликає європейських партнерів активно нарощувати власні сили. Це необхідно для ефективної протидії сучасним викликам — зокрема таких, як гібридна атака безпілотників на німецький аеропорт у Лейпцигу."Що стосується того, що Росія буде чи не робитиме, то зараз вона зав'язла в Україні. Вона не змогла і не може досягти будь-якого прогресу на фронті", — наголосив Вітакер.Росія може бути готовою до дій проти НАТОДипломат зазначив, що наразі ймовірність прямого вторгнення РФ у країни Альянсу в найближчій перспективі залишається низькою. Попри це, агресивна поведінка Кремля свідчить про готовність до непередбачуваних та провокаційних дій стосовно однієї з держав блоку. Оцінювати ризики змушує попередній досвід військової агресії РФ, зокрема окупація Криму та повномасштабне вторгнення."Ці агресивні дії — вторгнення в Україну, анексія Криму — я думаю, все це змушує нас вважати, що Росія може бути непередбачуваною і може бути готова вжити дій проти країни НАТО", — заявив американський посадовець.НАТО стає сильнішимУ разі потенційної спроби атакувати будь-якого з учасників Альянсу Москва зіштовхнеться із потужною відповіддю об'єднаних сил."Якби Росія пішла на такий крок, то вона зіткнулася б з дуже сильним і здібним Альянсом, який з кожним днем стає сильнішим", — акцентував дипломат.Процес зміцнення блоку прискорюється завдяки активній позиції президента США Дональда Трампа та виконанню домовленостей саміту в Гаазі 2025 року щодо збільшення оборонних витрат країнами-учасницями.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль розробляє сценарії обмеженої агресії проти східного флангу Північноатлантичного альянсу із застосуванням ракет та дронів. Аналітики переконані, що Москві важливо спричинити політичний розкол серед союзників та заблокувати одностайне рішення про військову відповідь..

Німеччина вперше настільки однозначно поклала на Росію відповідальність за спробу атаки дронами з вибухівкою поблизу аеропорту Лейпциг-Галле. Після інциденту Берлін планує посилити тиск на Москву та домагатися нових санкцій на рівні Європейського Союзу.Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що російське керівництво ставиться до країни "з відкритою ворожістю". За його словами, спроба атаки поблизу Лейпцига була свідомою дією Москви, яка ще більше загострює відносини між державами, повідомляє Politico.Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт також поклав відповідальність за інцидент на Росію, хоча офіційне розслідування ще триває. За його словами, характеристики безпілотників та обладнання вказують на методи, які Москва вже застосовувала під час інших гібридних операцій."Конфігурація безпілотника, різні компоненти, вибухівка та кібертехнології — все це ми знаємо з інших російських гібридних операцій та війни проти України", — заявив Добріндт.У Берліні очікують нових атакНімецька влада припускає, що спроба атаки в Лейпцигу може бути не останньою. Добріндт попередив, що країна залишається потенційною мішенню для подальших гібридних операцій Росії."Ми припускаємо, що Німеччина є ціллю подальших гібридних атак з боку Росії", — наголосив міністр.Politico зазначає, що жорстка реакція Берліна може свідчити про зміну підходу німецької влади до російських гібридних загроз. Раніше Німеччина вже розширила можливості своєї зовнішньої розвідки, дозволивши їй проводити диверсійні та наступальні кібероперації у відповідь на такі дії.Німеччина готує нові обмеження проти РосіїОдним із заходів стане закриття російського консульства в Бонні 18 вересня. Німеччина також планує посилити перевірки російських громадян під час в'їзду до країни та припинити дію угоди, яка регулює роботу "Російського дому" в Берліні.Крім того, німецька влада запропонує Євросоюзу запровадити санкції проти росіян, яких вважають причетними до гібридних операцій. Берлін також виступатиме за подальші обмеження проти російського "тіньового флоту".Серед інших можливих заходів на рівні ЄС — обмеження видачі росіянам 90-денних туристичних віз та свободи пересування російських дипломатів. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також заявив про підтримку Берліна."НАТО висловлює повну солідарність з Німеччиною після гібридної атаки Росії в Лейпцигу", — наголосив він.Що відомо про атакуУ серпні поблизу аеропорту Лейпциг-Галле на сході Німеччини виявили три безпілотники з вибухівкою. Один із них знайшли неподалік українського літака Ан-24, який використовувався для транспортування боєприпасів.Німецька влада вважає, що сукупність технічних ознак безпілотників та обставин інциденту вказує на причетність Росії.Додамо, у Кремлі почали обговорювати можливість проведення тристоронньої зустрічі російського диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна. Вона може під час майбутнього саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Китаї..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що посилення військової присутності НАТО в Арктиці нібито становить "пряму загрозу" безпеці РФ. Він також пригрозив "катастрофічними наслідками" через можливе зростання ризику збройного зіткнення в регіоні.Про це повідомляє Reuters із посиланням на статтю Лаврова, яку опублікувало російське Міністерство закордонних справ.За словами очільника російського МЗС, Москва вважає військові навчання Північноатлантичного альянсу в Арктиці "агресивними". Лавров стверджує, що активність країн НАТО на Крайній Півночі збільшує ймовірність небезпечних інцидентів."Така військова активність на Крайній Півночі створює прямі загрози безпеці Росії. Зростають ризики інцидентів, які можуть спровокувати збройне протистояння з потенційно катастрофічними наслідками", — заявив він.У лютому 2026 року НАТО розпочало місію Arctic Sentry, покликану посилити присутність Альянсу в Арктиці. Увага до регіону з боку союзників зросла на тлі російсько-української війни, а також заяв президента США Дональда Трампа щодо Гренландії.Як повідомляє медіа, Росія раніше вже виступала проти місії Arctic Sentry. Водночас саме РФ має найбільшу військову присутність та найрозвиненішу військову інфраструктуру в Арктиці. Зокрема, у регіоні діє російський флот, до складу якого входять атомні підводні човни. Крім того, останніми роками свою активність у багатому на природні ресурси регіоні нарощує Китай, переважно у співпраці з Москвою.Посилюють оборону на Крайній Півночі й країни НАТО. Зокрема, у серпні Норвегія оголосила про розширення нещодавно створеної військової бригади, штаб якої розташований в Арктиці.Додамо, команда російського диктатора Володимира Путіна має власний підхід до президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа у питанні завершення війни проти України. Зокрема, за словами глави МЗС РФ Сергія Лаврова, Кремль нібито намагається вирішувати дипломатичні питання "по-пацанськи"..

Кремль розробляє сценарії обмеженої агресії проти східного флангу Північноатлантичного альянсу із застосуванням ракет та дронів. Аналітики переконані, що Москві важливо спричинити політичний розкол серед союзників та заблокувати одностайне рішення про військову відповідь.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Випробування для АльянсуАналітики зазначають, що Росія може вдатися до комбінованих повітряних, ракетних чи дронових ударів, або ж провести локальне наземне вторгнення проти балтійських держав. Головна мета Кремля — перевірити на міцність та зламати рішучість блоку виконувати зобов'язання з колективної оборони.Обмежена провокація на східному фланзі розрахована на те, щоб Північноатлантична рада, яка повинна одностайно проголосувати за застосування принципу взаємного захисту, втратила єдність. Москва розраховує на суперечки серед членів Альянсу щодо того, чи варто вважати такий інцидент повноцінним нападом і якою саме має бути відповідь."Кремль, ймовірно, обере операцію, яка, на його думку, максимізує ймовірність того, що держави НАТО не зможуть об'єднатися для рішучої відповіді і, таким чином, не зможуть надіслати військову допомогу як альянс члену, на якого було застосовано напад", — зазначають у звіті.Підрив довіри як головна мета ПутінаАналітики наголошують, що навіть локальний конфлікт, на який союзники не дадуть чіткої та колективної відповіді, матиме катастрофічні наслідки для всієї системи західної безпеки. Втрата спроможності узгодити спільні дії фактично знівелює значення ключового гаранта миру в Європі."Нездатність НАТО погодитися застосувати статтю п'яту або здійснити єдину та рішучу відповідь значно зашкодить довірі до НАТО та серйозно підірве довіру до статті п'ятої, зокрема — однієї з головних давніх стратегічних цілей Путіна поза межами України", — наголошують фахівці.Нагадаємо, за даними NYT, під час нещодавньої непублічної поїздки до Москви директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф озвучив російській стороні песимістичний аналіз подальшого перебігу війни проти України. Американський посадовець мав на меті підштовхнути Кремль до укладення миру до того, як становище Росії суттєво ускладниться..

Характер військової загрози з боку Росії у 2026 році суттєво трансформувався порівняно із ситуацією напередодні повномасштабного вторгнення в Україну. Сполучені Штати намагаються стримати можливий акт агресії Кремля, який цього разу може мати зовсім інший вигляд і часові рамки.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Різниця між 2021 та 2026 рокамиАналітики наголошують, що специфіка загрози, яку США намагаються стримати у 2026 році, докорінно відрізняється від напередодні вторгнення в Україну. Вони нагадують, що візит директора ЦРУ Вільяма Бернса до Москви у листопаді 2021 року був спробою зупинити велику війну, коли Росія вже активно концентрувала техніку й живу силу на українських кордонах.Теперішні контакти, зокрема візит Реткліффа до столиці РФ, відбуваються в іншому контексті. Зараз аналітики не фіксують ознак масштабного нарощування угруповань поблизу балтійського рубежу."Естонські та латвійські чиновники зазначили, що їхня оцінка російських загроз не змінилася, що свідчить про те, що країни Балтії також не спостерігають нарощування російських сил на своїх кордонах", — зазначають в Інституті вивчення війни.Сценарій безшумного удару та плани ПутінаВодночас відсутність армійських колон на кордоні не означає відсутність небезпеки. У звіті зазначається, що Росія здатна завдати точкових ударів по цілях у країнах Балтії або здійснити обмежене наземне вторгнення невеликими силами. Таке швидке залучення не потребує багатомісячної підготовки та не створює очевидних маркерів, які спостерігалися перед 2022 роком.Поки що немає точної інформації, чи затвердив Володимир Путін конкретні бойові операції. Проте сам факт візиту американських посадовців до Москви говорить про серйозність ситуації."Візит Реткліффа заслуговує на увагу і сам по собі свідчить про те, що США мають ознаки того, що Росія готується до акту агресії швидше, ніж просто протягом наступних кількох років", — зауважують фахівці ISW.Нагадаємо, за даними NYT, під час нещодавньої непублічної поїздки до Москви директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф озвучив російській стороні песимістичний аналіз подальшого перебігу війни проти України. Американський посадовець мав на меті підштовхнути Кремль до укладення миру до того, як становище Росії суттєво ускладниться..

Під час нещодавньої непублічної поїздки до Москви директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф озвучив російській стороні песимістичний аналіз подальшого перебігу війни проти України. Американський посадовець мав на меті підштовхнути Кремль до укладення миру до того, як становище Росії суттєво ускладниться.Про це повідомляє The New York Times.Застереження без ультиматумівЯк зазначає видання, під час візиту до столиці РФ директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф прагнув донести до російського керівництва реальну "похмуру" оцінку стану війни проти України. Головним завданням американського посадовця було переконати Кремль піти на укладення угоди, поки ситуація на фронті та в економіці не погіршилася для них ще більше.Діалог відбувся з директором Федеральної служби безпеки РФ Олександром Бортніковим. Реткліфф висловив застереження, однак свідомо не погрожував конкретними наслідками у разі, якщо Володимир Путін проігнорує ці висновки та продовжить ведення бойових дій. Напередодні поїздки до Москви очільник ЦРУ також провів переговори з українськими колегами, яких запевнив: жодних поступок від імені України він не робитиме, а лише вивчатиме реальні позиції Росії.Таємні канали комунікаціїУ NYT наголосили, що контакти між спецслужбами двох країн залишаються регулярними. Аналітики американського відомства вже тривалий час підтримують прямі лінії зв'язку з російськими ФСБ та Службою зовнішньої розвідки. Ці робочі контакти спецслужб функціонують паралельно з іншими неформальними треками комунікації, якими послуговуються Стів Віткофф та Джаред Кушнер у контактах із радниками Путіна.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, терміновий та непублічний візит очільника Центрального розвідувального управління Джона Реткліффа до столиці Російської Федерації свідчить про високу ймовірність підготовки Кремля до провокації проти однієї з країн Альянсу. Американська розвідка намагається заблокувати плани Кремля щодо нівелювання п'ятої статті Статуту НАТО. .

Терміновий та непублічний візит очільника Центрального розвідувального управління Джона Реткліффа до столиці Російської Федерації свідчить про високу ймовірність підготовки Кремля до провокації проти однієї з країн Альянсу. Американська розвідка намагається заблокувати плани Кремля щодо нівелювання п'ятої статті Статуту НАТО.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Екстрене застереження для МосквиЗа даними аналітиків, очільник Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф здійснив візит до столиці РФ із критично важливим посланням. Метою візиту було особисте застереження військово-політичного керівництва Кремля від вчинення актів агресії проти балтійських союзників Вашингтона: Естонії, Латвії та Литви."Реткліфф особисто застеріг російських чиновників від будь-якого подальшого загострення конфлікту з державами — членами НАТО", — зазначають аналітики, посилаючись на поінформовані джерела видань Politico та The Wall Street Journal.Аналітики припускають, що РФ може планувати спробу дискредитувати або зробити повністю недієвою п'яту статтю угоди НАТО про колективну оборону. Утім, на даному етапі експерти вважають малоймовірним повномасштабне вторгнення із застосуванням конвенційного озброєння на територію Альянсу.Показник найвищого рівня загрозиСпосіб проведення цієї поїздки демонструє надзвичайну тривогу американської розвідувальної спільноти. Директор ЦРУ прибув до Москви на військово-транспортному літаку C-17, а пересування містом здійснювалося виключно американським спеціальним кортежем."Така специфіка переміщення керівництва ЦРУ свідчить про те, що у США розглядають наявні дані розвідки як надзвичайно термінові та конфіденційні, а не просто як попередження про потенційну загрозу у віддаленій перспективі", — наголошують в ISW.Попри те, що в публічних оцінках розвідки йшлося про можливі дії РФ "протягом наступних кількох років", оперативність дій Реткліффа вказує на загрозу у набагато коротших часових межах.Переговори за зачиненими дверимаОфіційні особи РФ уже підтвердили факт проведення переговорів. Директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін заявив, що особисто зустрівся з очільником американської розвідки. Згідно з даними джерел, на переговорах також були присутні високопосадовці з інших силових відомств Кремля."На закритій зустрічі були присутні керівники двох ключевих департаментів ФСБ Росії, зокрема очільник підрозділу, який безпосередньо відповідає за проведення спецоперацій на території колишніх радянських республік", — зазначають у матеріалі.Нагадаємо, 27 серпня стало відомо, що, попри плани оголосити надзвичайну ситуацію у східному прикордонні, президент Латвії Едгар Рінкевичс запевнив, що актуальна оцінка військової загрози не змінилася.Своєю чергою, американський резидент Дональд Трамп заявив, що його не турбує напад Росії на країни НАТО. За його словами, у світі "не відбувається нічого незвичного"..

Американський резидент Дональд Трамп заявив, що його не турбує напад Росії на країни НАТО. За його словами, у світі "не відбувається нічого незвичного".Про це Дональд Трамп сказав у телефонному інтерв'ю Axios у четвер, 27 серпня"Я зовсім не стурбований. Немає жодної проблеми", — зазначив він, коли його запитали про можливу російську провокацію проти країн НАТО.Журналісти пояснили, що таке запитання до Трампа виникнуло на тлі стурбованості європейських лідерів тим, що Москва може перевірити рішучість НАТО та зобов'язання Трампа щодо статті 5 (пункту альянсу про колективну оборону) шляхом обмеженого нападу або інших військових провокацій, а також у зв'язку з поїздкою директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, де він зустрічався зі своїм російським колегою Сергієм Наришкіним.Медіа повідомляли, що візит став спробою застерегти Москву від нападу на країну НАТО. Але Дональд Трамп заперечив ці повідомлення. Він назвав поїздку Реткліффа "звичною та діловою", висловивши здивування щодо повідомлень про неї в ЗМІ."Реткліфф бачиться зі своїм російським колегою один раз на шість місяців або один раз на рік. У них дуже добрі стосунки. Не було жодних повідомлень і нічого незвичного", — наголосив американський президент.Аналітики видання зауважили, що директор російської служби зовнішньої розвідки Наришкін підтвердив у четвер, що зустрічався з Реткліффом під час його візиту до Москви. Він сказав, що переговори були "звичною частиною їхньої роботи" та що "не було нічого незвичного". Наришкін сказав, що обговорював з Реткліффом "питання розвідки".В Axios нагадали, що президент України Володимир Зеленський заявив виданню у липні, що Путін планує масову мобілізацію 500 тисяч військових у найближчі місяці для відновлення наступу в Україні. Росія також будує інфраструктуру для 30 тисяч додаткових військовослужбовців із Північної Кореї, яких відправлять воювати в Україну.Водночас у МЗС Росії заявили, що Велика Британія та Франція "граються з вогнем", постачаючи Україні технології, які дозволяють проводити далекобійні атаки на Росію. Речник МЗС Росії погрожував завдати ударів по британських військових цілях в Україні та за її межами у відповідь на військову допомогу Великої Британії Україні.Нагадаємо, раніше сьогодні стало відомо, що, попри плани оголосити надзвичайну ситуацію у східному прикордонні, президент Латвії Едгар Рінкевичс запевнив, що актуальна оцінка військової загрози не змінилася..

Попри плани оголосити надзвичайну ситуацію у східному прикордонні, президент Латвії Едгар Рінкевичс запевнив, що актуальна оцінка військової загрози не змінилася.Його заяву озвучив радник президента Мартінш Дрегеріс. Про це повідомило видання LETA / Otkrito. Слова президента країни оприлюднено на тлі повідомлень про закритий візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви Радник від імені Рінкевичса підкреслив, що безпосередньої загрози російського вторгнення зараз немає. Водночас зберігається ймовірність різних диверсій, кібератак і гібридних операцій.Як раніше зазначав президент, Латвія, інші країни НАТО та Євросоюзу регулярно стикаються з подібними діями. Запобіжні заходи вживають латвійські органи внутрішніх справ, Національні збройні сили та союзники по НАТО."Ми високо оцінюємо політичні, дипломатичні та військові зусилля союзників із НАТО, зокрема, США, спрямовані на зміцнення регіональної безпеки", — заявив Дрегеріс.Як повідомлялося, директор ЦРУ США Джон Реткліфф під час візиту до Москви попередив російських чиновників про неприпустимість ескалації конфлікту з НАТО, особливо з Естонією, Латвією та Литвою. Про це в середу виданню Politico розповіли два поінформовані джерела."Головна мета візиту — застерегти від ескалаційних дій щодо країн Балтії", — заявив один із джерел.За словами іншого співрозмовника, директор ЦРУ також намагався переконати Москву скоротити військову й економічну підтримку Ірану.Нагадаємо, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час нещодавнього візиту до Москви попередив російських посадовців про неприпустимість нападу на країни НАТО. Таке застереження пролунало на тлі оцінок щодо можливих спроб Росії перевірити Альянс на міцність..