# НАТО

Західні розвідувальні структури фіксують зростання загрози з боку Російської Федерації щодо східного флангу НАТО. Кремлівський режим випробовує міцність статей про колективну оборону за допомогою диверсій, кібератак та підготовки спеціальних операцій.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Загроза ескалації та можливі сценарії КремляЗа оцінками американської розвідки, Росія може вдатися до більш агресивних дій проти європейських союзників України. Такий сценарій стане можливим у разі, якщо війна на українській території зайде для Кремля у глухий кут. Серед потенційних варіантів розширення конфлікту фахівці називають:масштабні кібератаки та диверсії на об'єктах інфраструктури;локальні збройні провокації на кордоні;обмежене наземне вторгнення на територію однієї з держав-членів НАТО;швидкі операції проти країн Балтії із масованим застосуванням безпілотників.Хоча ймовірність прямого нападу наразі залишається низькою, аналітики зазначають, що вона постійно зростає. Раніше подібний розвиток подій вважали малоймовірним через загрозу активації статті п'ятої Північноатлантичного договору про колективну оборону.Дефіцит боєприпасів у США та підготовка РФНові тривожні оцінки розвідувальних органів з'явилися на тлі занепокоєння Вашингтона через дефіцит окремих критично важливих боєприпасів. Вони можуть знадобитися США у разі прямого військового зіткнення з Росією чи Китаєм.Водночас, за даними видання Forbes, російські розробники безпілотних систем уже активно готуються до гіпотетичного конфлікту із Заходом. Головним напрямком можливих операцій у спільноті розробників називають саме країни Балтії, де окупанти планують активно залучити БпЛА.Застереження від лідерів БалтіїПрезидент Латвії Едгар Рінкевичс раніше попереджав, що Росія може суттєво посилити провокаційні дії проти регіону, намагаючись випробувати рішучість та швидкість реакції Альянсу. Підтримує таку позицію і президент Литви Ґітанас Науседа. Він наголосив, що Москва наразі не має достатніх ресурсів для повномасштабного вторгнення в країни НАТО, однак цілком здатна здійснювати точкові обмежені операції проти критичної інфраструктури. Науседа закликав громадян не сприймати війну як щось віддалене та залишатися максимально пильними.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники..

Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники.Про це повідомили аналітики американського вивчення війни (Institute for the Study of War).Загроза диверсій під чужим прапоромЗа даними військових аналітиків, російське керівництво готує спеціальні операції проти країн Балтії, намагаючись перекласти відповідальність за повітряні інциденти на Україну. Для реалізації диверсій ворог планує застосувати трофейну українську техніку. Міністр оборони Литви Робертас Каунас наголосив на високих ризиках таких дій з боку РФ:"Росія може використовувати безпілотники українського виробництва для проведення операцій під чужим прапором проти країн Балтії".Аналогічні застереження висловлювали й у Варшаві. Віцепрем'єр-міністр та очільник оборонного відомства Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що Кремль здатний задіяти захоплені БПЛА для спроб дестабілізації ситуації на східному кордоні Альянсу.Застосування трофейних технологій та оцінка ситуаціїВідомості про використання захопленої техніки підтверджують й українські фахівці. Військове видання "Мілітарний", посилаючись на інформацію ексрадника з питань оборонних технологій Сергія "Спалаха" Бескрестнова, зазначило, що агресор вже міг розпочати застосування українських далекобійних БПЛА для підготовки потенційних інцидентів. Водночас у Латвії поки не фіксують прямої військової загрози. Очільник латвійського оборонного відомства Райвіс Мелніс зауважив:"Наразі немає жодних ознак неминучої російської агресії проти будь-якої критичної інфраструктури в Латвії".Сутність кампанії "Нульова фаза"За оцінками ISW, Росія продовжує розгортати так звану "Нульову фазу" проти Північноатлантичного альянсу. Це комплексна інформаційно-психологічна операція, покликана створити ґрунт для майбутніх агресивних кроків. До цієї стратегії входять:проведення диверсій під чужим прапором;систематичні вторгнення безпілотників у повітряний простір країн НАТО;акти саботажу та створення перешкод засобами радіоелектронної боротьби;випробовування системи оборони та перевірка швидкості реакції союзників.Нагадаємо, 16 липня одразу три військові літаки Росії шпигували в Балтійському морі. Їх перехопили польські та шведські повітряні сили. Останнім часом таких випадків суттєво побільшало..

Держави-члени НАТО 2026 року нададуть 70 мільярдів євро на військове обладнання, допомогу та навчання українських військових. Щонайменше таку ж суму заплановано також на 2027 рік.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."Країни НАТО єдині в непохитній підтримці України щодо захисту її свободи, суверенітету та територіальної цілісності", — йдеться в повідомленні.Станом на тепер десятки тисяч українських військовослужбовців беруть участь у програмах, реалізованих державами-членами НАТО. Ініціатива НАТО з безпекової допомоги та навчання для України, або NSATU, допомагає координувати ці зусилля, поки війна триває.У всьому Альянсі українські військовослужбовці проходять підготовку за різними напрямами: тактика ведення бою, медична допомога, протиповітряна оборона."Тепер Україна має єдиний координаційний механізм підтримки. Ми маємо необхідні спроможності, маємо експертизу", — акцентував заступник командувача спеціальної місії НАТО з підтримки безпеки та підготовки для України (NSATU) генерал-майор Майк Келлер.Військовий із Північноатлантичного альянсу уточнив, що йдеться про навчання, технічне обслуговування, забезпечення обладнанням."І, звісно, допомога українським силам завдяки наданню їм підтримки, щоби вони могли зосередитися на безпосередніх бойових діях", — підсумував він.Капітан Петтер зі збройних сил Норвегії додав, що саме українці зараз воюють, а не представники НАТО."Ми робимо абсолютно все, що можемо, щоби підвищити рівень підготовки солдатів", — сказав норвежець.Нагадаємо, нещодавно в Генштабі повідомляли, що воїни ЗСУ проходять підготовку за програмою, яку очолює Велика Британія. Назва операції — Interflex. Програму підтримують військовослужбовці з 13 країн світу..

У середу, 5 серпня, президент Володимир Зеленський провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої сторони обговорили ситуацію із захистом України від російських ракетних ударів та постачання ракет-перехоплювачів.Як повідомив гарант, Україна взаємодіє з усіма країнами, які мають необхідні ракети та спроможність допомогти із постачанням."Максимально працюємо з усіма партнерами, які можуть допомогти з постачанням ракет-перехоплювачів для захисту від таких російських ударів по життю, по людях і по цивільних об’єктах", — заявив Зеленський.За словами Зеленського, Рютте поінформований про наявні загрози, а сторони узгодили роботу з державами, які можуть надати необхідні засоби для посилення протиповітряної оборони України. Глава держави наголосив на необхідності швидких рішень без зайвої бюрократії."Важливо прибрати всю бюрократію та ухвалити потрібні політичні рішення", — зазначив він.Зеленський підкреслив, що щодня від рішучості партнерів у Європі та США залежать життя людей в Україні, і подякував союзникам за готовність шукати можливості для необхідних поставок.Як відомо, президент України, який 5 серпня провів нараду з військовими, Міністерством оборони, командами СБУ, ГУР і Офісу президента, заявив, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. За його словами, йдеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року.Нагадаємо, що, за інформацією видання Financial Times, американський президент Дональд Трамп відхилив прохання свого українського колеги Володимира Зеленського щодо надання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це відбулося під час їхньої особистої розмови..

Міністерство оборони США вирішило реорганізувати Групу безпекової допомоги Україні (SAG-U), передавши частину її функцій структурі НАТО NSATU. У Пентагоні наголошують, що це не вплине на обсяги чи характер американської підтримки України.Про це повідомило Європейське командування Збройних сил США (USEUCOM).Як зазначили у відомстві, очільник Пентагону Піт Гегсет доручив провести реорганізацію SAG-U та перерозподілити її функції між USEUCOM і службою НАТО NSATU. За задумом, це має підвищити ефективність безпекової допомоги Україні, передати союзникам керівництво ключовими елементами місії та вивільнити ресурси США для інших глобальних завдань.Командувач USEUCOM генерал Повітряних сил США Алексус Г. Ґринкевич наголосив, що союзники вже довели свою спроможність відігравати провідну роль у підтримці української оборони."SAG-U спочатку замислювалася як тимчасове командування. Її перехід до нового режиму роботи ґрунтується на вже досягнутому прогресі та допомагає створити умови для міцного миру в Україні", — заявив він.У командуванні зазначили, що за 3,5 року роботи SAG-U розподілила понад два мільярди доларів безпекової допомоги Україні. Крім цього, структура координувала співпрацю з численними союзниками та партнерами, сприяла нарощуванню міжнародної військової підтримки Києва та зміцненню обороноздатності європейського континенту.Водночас речник армії США в Європі та Африці полковник Майкл Вайсман запевнив, що реорганізація не означає скорочення допомоги Україні."Реорганізація SAG-U не зменшує нашої підтримки чи відданості Україні. Ми продовжуватимемо надавати підтримку Україні шляхом координації з USEUCOM та NSATU відповідно до політики США", — наголосив він.Групу безпекової допомоги Україні (SAG-U) створили 4 листопада 2022 року для довгострокової координації військової підтримки України. Її штаб сформували на базі 18-го повітрянодесантного корпусу США, який відповідав за організацію навчання українських військових, забезпечення їх озброєнням та аналіз бойового досвіду ЗСУ для використання у військовій підготовці США і НАТО.Нагадаємо, перемовини щодо ліцензій на виробництво перехоплювачів для систем Patriot тривають. Однак до початку зими домовленості укласти не вдасться.Читайте також: Як працює НАТО: все, що потрібно знати про найвідоміший військовий союз.

Перемовини щодо ліцензій на виробництво перехоплювачів для систем Patriot тривають. Однак до початку зими домовленості укласти не вдасться.Про це заявив постійний представник США при НАТО Метью Вітакера в ефірі Fox News. За його словами, йдеться насамперед про ракети PAC-3 для систем Patriot, експорт яких суворо контролюється США."Ми не дозволяємо нікому, крім американських виробників, виготовляти їх у США", — зробив спробу пояснення він.Водночас дипломат наголосив, що США розглядають інші формати співпраці з Україною та європейськими партнерами."Є можливості спільного виробництва, які ми можемо реалізувати з українцями, які ми можемо реалізувати з європейцями, щоби розширити промислову базу та підтримати оборону України й Європи", — додав представник США.Він зауважив, що сторони вже обговорювали ці можливості під час зустрічей із президентом України Володимиром Зеленським, українською владою в Києві, а також із компаніями, які володіють необхідними технологіями."Ми працюємо над деякими з цих угод — я вважаю, що ми рухаємося вперед", — запевнив Вітакер.При цьому представник США при НАТО констатував, що до початку зими завершити переговори й укласти довгострокову угоду не вдасться.Він акцентував, що зараз головне завдання полягає в якнайшвидшому забезпеченні України засобами протиповітряної оборони. Йдеться як про передачу ракет союзниками, які мають надлишкові запаси, так і про нарощування виробництва на американських підприємствах.Американець також зазначив, що США враховують ризики, пов'язані із захистом військових технологій, які можуть потрапити до рук супротивників.Нагадаємо, 31 липня американський президент Дональд Трамп заявляв, що Вашингтон іще не надав Києву ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. При цьому в майбутньому домовленостей щодо цього можуть так і не досягнути..

Україна та держави НАТО мають відновити обговорення щодо всіх можливих способів захисту нашого повітряного простору за участю партнерів. У цьому є нагальна необхідність.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який провів переговори з міністеркою закордонних справ Румунії Оаною Цою."Подякував Румунії за її непохитну підтримку та солідарність з Україною, а також за принципову позицію після останнього масованого нічного удару Росії по нашій країні. Ми високо цінуємо важливий внесок Румунії у зміцнення безпеки в нашому регіоні", — зазначив він.Вони обговорили вторгнення російської крилатої ракети в Польщу. Також співрозмовники висловили солідарність із польськими друзями."Я наголосив на необхідності відновити обговорення щодо всіх можливих способів захисту повітряного простору України за участю партнерів", — зауважив український міністр.Він поінформував колегу про безпекову ситуацію на місцях і наголосив на нагальній потребі пришвидшити всі рішення партнерів щодо надання додаткових спроможностей протиповітряної оборони напередодні зимового сезону."Ми також обговорили енергетичну співпрацю, регіональну безпеку та практичні кроки для зміцнення стійкості наших країн проти спільних загроз", — розповів очільник українського дипломатичного відомства.Особливу увагу приділили викликам, з якими стикається глобальна продовольча безпека внаслідок російського терору проти цивільного судноплавства в Чорному морі."Домовилися залишатися на зв’язку та продовжувати працювати разом для зміцнення нашого партнерства, посилення тиску на Росію та просування нашої спільної мети — безпечної, сильної та єдиної Європи", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що декілька днів тому міністр закордонних справ України провів телефонну розмову з польським колегою Радославом Сікорським. У ній дипломати обговорили атаки Росії та посилення тиску на окупантів..

Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий провів першу телефонну розмову з верховним головнокомандувачем Збройних сил НАТО в Європі та командувачем ЗС США в Європі генералом Алексусом Гринкевичем. Сторони обговорили ситуацію на фронті та потреби української армії.Про це повідомив Михайло Драпатий. За його словами, під час розмови він окреслив власне бачення української перемоги та спроможностей, які необхідні для її досягнення."На нинішньому етапі війни маємо посилити операції в різних доменах, не допускати інфільтрацію противника в смугах нашої оборони, масштабувати дальнє та середнє вогневе ураження по ворогу", — зазначив головнокомандувач ЗСУ.Він також наголосив на важливості подальшого розвитку армійських корпусів та збільшення їхньої автономії."Працюємо над тим, щоб підвищити рівень летальності ворожих втрат та знизити економічні спроможності Москви. Застосовуємо для цього асиметричні підходи та українські технології", — додав Драпатий.Окремо головнокомандувач ЗСУ подякував генералу Гринкевичу за зусилля щодо забезпечення України додатковими засобами протиповітряної оборони. Також Драпатий висловив вдячність президенту США Дональду Трампу, міністру оборони США Піту Гегсету та Сполученим Штатам за військову підтримку України у межах Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).За його словами, у межах цієї ініціативи європейські країни закуповують для України необхідне військове обладнання, зокрема ракети-перехоплювачі для систем Patriot, які Україна продовжує отримувати.Нагадаємо, нещодавно Михайло Драпатий, якого Володимир Зеленський 21 липня призначив головнокомандувачем Збройних сил України, зробив першу заяву після отримання нової посади..

Україна все більше зближується з країнами НАТО завдяки поглибленню військової співпраці та спільним навчанням із партнерами.Про це повідомив президент Володимир Зеленський, підсумовуючи зустріч із прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом у Портсмуті, де вони поспілкувалися з українськими та британськими моряками, які завершили багатонаціональні навчання Sea Breeze ("Сі Бриз 2026"). За словами гаранта, важливо, що українські підрозділи продемонстрували високий рівень підготовки, зокрема у сфері морського розмінування."Наша держава все більше зближується з країнами НАТО. Наші ВМС та Збройні Сили загалом своїми знаннями й уміннями додають нашій спільній безпеці у Європі", — зазначив гарант.Зеленський подякував українським військовим за службу та професіоналізм, а також висловив вдячність Британії й усім міжнародним партнерам за підтримку України. Він наголосив, що взаємодія із союзниками та спільна підготовка військових посилюють обороноздатність нашої країни й зміцнюють безпеку Європи.Протимінний корабель "Черкаси"Також сьогодні президент разом із британським прем’єром піднявся на борт протимінного корабля "Черкаси". Це судно Україна отримала від Великої Британії у січні 2023 року.За словами президента, загалом на військово-морській базі Портсмут розміщені п’ять українських протимінних кораблів: "Мелітополь", "Маріуполь", "Генічеськ", "Черкаси" та "Чернігів". До завершення війни вони базуватимуться у Великій Британії, а після цього зможуть виконувати завдання з розмінування української морської акваторії."Україна — морська держава, і ми постійно працюємо над збільшенням наших спроможностей у цьому вимірі", — зазначив Зеленський.Президент наголосив, що українські підрозділи продемонстрували високий рівень підготовки, зокрема у сфері морського розмінування. За його словами, Україна все більше зближується з країнами НАТО, а знання й уміння українських військових роблять внесок у спільну безпеку Європи."Дякую нашим воїнам за службу й професіоналізм. Вдячний Великій Британії та всім партнерам за підтримку", — підсумував гарант.Нагадаємо, раніше у пресслужбі ВМС ЗСУ повідомляли, що під час українсько-американських навчань "Сі Бриз 2026" штаб протимінних дій Першого дивізіону протимінних кораблів Військово-морських сил ЗСУ успішно пройшов оцінювання другого рівня за стандартами НАТО.Читайте також: Як працює НАТО: все, що потрібно знати про найвідоміший військовий союз.

Одразу після відставки колишнього міністра оборони України Михайла Федорова запросили на посаду радника міністра оборони Італії. Така пропозиція його дуже зворушила.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на заяву міністра оборони Італії Гвідо Крозетто.Італійський посадовець заявив, що особисто зателефонував Михайлу Федорову вже наступного дня після його звільнення."Я зателефонував йому та запитав: "Коли ти хочеш приїхати до Рима та працювати зі мною як радник?" — розповів Крозетто журналістам.Він додав, що Федорова "зворушила" ця пропозиція. Він сприйняв її як "вияв великої поваги та дружби".Міністр оборони Італії також високо оцінив внесок колишнього українського представника уряду в розвиток сучасних військових технологій."Він один із тих, хто повністю переписав правила гри на полі бою", — наголосив очільник Міноборони Італії.За версією Крозетто, Михайло Федоров допоміг Україні спочатку стримати російське вторгнення, а згодом змінити хід бойових дій завдяки впровадженню нових технологій та розвитку безпілотних систем.Як відомо, після відставки Володимир Зеленський пропонував Михайлу Федорову посади радника президента та віцепрем'єр-міністра з військових інновацій. Однак колишній міністр оборони відмовився, наголосивши, що не погодиться на жодну іншу урядову посаду, крім тієї, на якій працював раніше.Уже понад тиждень в різних містах України тривають мирні мітинги з вимогами повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони України.Нагадаємо, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський публічно відповів на критику щодо своєї роботи та заявив, що між ним і колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим не було особистого конфлікту..

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

Під час українсько-американських навчань "Сі Бриз 2026" штаб протимінних дій Першого дивізіону протимінних кораблів Військово-морських сил Збройних сил України успішно пройшов оцінювання другого рівня за стандартами НАТО.Про це повідомила пресслужба ВМС ЗСУ. Там зазначили, що за результатами тривалих перевірок підрозділ здобув оцінку — "Повністю спроможний до виконання місії" (Mission Capable)."Оцінювання зосереджене не лише на сумісності, як на першому рівні, а й на повній операційній спроможності підрозділу. Успішне проходження цього рівня підтверджує, що підрозділ здатен виконувати бойові завдання за стандартами сил Об'єднаного командування НАТО з операцій", — ідеться в повідомленні.Уперше в історії сучасного військового флоту України підрозділ офіційно долучено до системи управління з'єднаннями НАТО з ліквідації мінної небезпеки на морі. Тобто відтепер Україна має підтверджену Альянсом:здатність здійснювати командування й управління підпорядкованими багатонаціональними силами;взаємодіяти на рівні до постійної протимінної групи НАТО включно;виконувати весь спектр місій протимінної боротьби на морі.. Військові наголосили, що Mission Capable — складний, багаторівневий процес, що вимагає колосальної роботи. З початку повномасштабного вторгнення Росії в умовах активної фази війни українські військові моряки протягом трьох років проходили підготовку впроваджували доктрини Альянсу та здобували необхідні спроможності."Цей результат — черговий беззаперечний доказ того, що Збройні сили України, а саме Військово-морські сили, не просто стримують ворога, а й продовжують невпинну інтеграцію в євроатлантичну архітектуру безпеки на рівні найкращих флотів світу. Пишаємося нашими військовими моряками! Отриманий досвід є безцінним, адже попереду ще багато роботи з очищення Чорного й Азовського морів", — підсумували в пресслужбі ВМС ЗСУ.Нагадаємо, що в ніч на 19 липня військовослужбовці Морської охорони Держприкордонслужби України успішно провели пошуково-рятувальну операцію в акваторії Чорного моря. Вони врятували члена екіпажу суховантажного судна Venturo, яке напередодні зазнало атаки російського безпілотника..

У середу, 22 липня, президент України Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером і командувачем спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Хороша розмова, передусім про те, як захистити українське небо через збільшення постачання перехоплювачів для Patriot у межах PURL", — зазначив він.За його словами, зараз це ключовий пріоритет, бо масовані російські удари не припиняються.Також вони обговорили двостороннє оборонне партнерство між США й Україною: реалізацію рішення президента Дональда Трампа, ухваленого в Анкарі, про надання Україні ліцензії на виробництво Patriot, а також Drone Deal, яку команди зараз опрацьовують."Це має реальний потенціал, і сподіваємося, що скоро вдасться фіналізувати", — наголосив український президент.Окрім того, під час зустрічі в Києві він вручив Кертісу Баззарду орден "За заслуги" III ступеня."Дякую за те, що всі ці роки агресії перебували поруч із нами. Україна вдячна президенту Трампу, Конгресу США й американському народу за підтримку", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, на початку липня президент Володимир Зеленський заявляв, що кількість прихильників вступу України в НАТО серед союзників зростає..

Російська Федерація стрімко збільшує випуск ударних безпілотників і вже за рік може атакувати тисячею "шахедів" на добу. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді закликав Пінічноатлантичний альянс терміново переймати український досвід і захищати кордони.Про це він заявив в інтерв'ю британському журналісту Каолану Робертсону.Індустрія дронівКомандувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт (Мадяр) Бровді закликав держави-члени НАТО терміново створити власні війська безпілотних систем та реалізувати план із п'яти стратегічних кроків для захисту своїх кордонів. Він попередив, що вже за рік Росія зможе наростити запуски ударних дронів до 1000 одиниць на добу.П'ять стратегічних дій НАТО від БровдіНа думку Роберта Бровді, західним союзникам необхідно невідкладно реалізувати конкретні заходи для підготовки до сучасних викликів повітряної війни:буферна зона під контролем БпЛА: сформувати вздовж усього державного кордону спеціальну смугу завширшки від 2 до 5 км, де будь-які маневри чи техніка ворога ліквідовуватимуться безпілотниками миттєво;захищена оптоволоконна мережа: розгорнути біля прикордонних ліній зв'язок на базі оптоволокна для одночасного управління багатьма дронами з віддалених пунктів;спеціалізована мобільна ППО: створити окремі підрозділи для знищення ворожих розвідувальних і ударних БпЛА;бригади СБС у військах кожної країни: укомплектувати в армії кожного члена НАТО повноцінну бригаду Сил безпілотних систем у складі щонайменше 300 екіпажів для патрулювання, FPV-ударів та глибинної розвідки;далекобійні екіпажі: підготувати перші 40–50 екіпажів для асиметричних далекобійних ударів, що під силу Альянсу вже до кінця 2026 року.Загроза щоденних масованих атакБровді звернув увагу на стрімке нарощування виробничих потужностей у РФ. Якщо зараз ворог випускає близько 300 "шахедів" за добу, то за рік ця кількість може зрости до 1000 безпілотників щодня."Я не знаю країни світу, котра могла б прийняти у понеділок 1000 дронів, у вівторок 1000 дронів-"шахедів" і в середу. Вони в середу білий прапор піднімуть бл#ть", — емоційно підсумував командувач.Він також додав, що перехоплення таких дешевих повітряних цілей дороговартісними ракетами для систем Patriot є економічно неефективним і дуже швидко виснажить запаси будь-яких арсеналів.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський переконаний, що нездатність російського диктатора Володимира Путіна досягти військового успіху на українській території змусить його шукати інші шляхи ескалації. За словами українського лідера, за такого сценарію очільник Кремля становитиме колосальну загрозу не лише для нашої держави, а й для міжнародної спільноти..

Українські військові суттєво покращили свої дії на полі бою. В НАТО сподіваються, що така тенденція триватиме, попри останні зміни в уряді України.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте в коментарі агенції DPA.За його словами, Північноатлантичний альянс не очікує, що призначення нового міністра оборони принесе суттєві зміни у стратегію України в боротьбі проти Росії."У мене були добрі робочі стосунки з Михайлом Федоровим. Я бажаю йому всього найкращого, а його наступник, без сумніву, продовжить цей курс", — зазначив генсек НАТО.Однак Рютте заявив, що очікує "безперервності" в той час, як українські військові "діють набагато краще" на лінії фронту, ніж на початку року. Він додав, що армія-агресорка просувається дуже повільно, Україна ж змогла провести контратаки в деяких районах.Росія втрачає від 25 тисяч до 35 тисяч солдатів на місяць, і це досить відчутні цифри, навіть попри те, що окупанти переважають українців у кількості."Якщо ви — молодий росіянин, який роздумує над тим, чи приєднатися до військових дій, то ви можете стати одним із тих приблизно 30 тисяч цього або наступного місяця", — зауважив він.Генеральний секретар НАТО назвав ці втрати "жахливою новиною для сімей загиблих і для самих людей".Крім того, очільник Північноатлантичного альянсу додав, що Україна також "завдає ударів углиб Росії", вражаючи її енергетичну інфраструктуру та промислову базу.Як відомо, напередодні Михайло Федоров подав у відставку з посади міністра оборони. Після цього про завершення роботи радниками міністра також повідомили волонтер Сергій Стерненко та фахівець із військових радіотехнологій Сергій Бескрестнов ("Флеш").За попередньою інформацією, президент Володимир Зеленський планує запропонувати на посаду міністра оборони нинішнього главу МВС Ігоря Клименка.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський зазначив, що Росія або нарощує удари по Україні, або бере тактичну паузу на короткий термін. Однак на свою агресію окупанти отримують цілком відчутні відповіді у вигляді далекобійних санкцій..