# НАТО

Керівник Північноатлантичного альянсу Марк Рютте чітко розставив пріоритети, назвавши війну Росії проти України ключовою загрозою для НАТО. При цьому він зауважив, що ситуація довкола Гренландії наразі не є настільки важливою для безпеки союзників.Про це повідомляє The Guardian. Пріоритети та загрози Рютте висловив занепокоєння через можливе зміщення уваги на другорядні виклики. Він підкреслив, що хоча мирне розв'язання ситуації довкола Гренландії є важливим, воно не може стояти в одному ряду з критичною ситуацією в Україні, яка залишається головним питанням міжнародної безпеки.Енергетичний терор та гуманітарна ситуація Очільник НАТО звернув особливу увагу на тактику Кремля, який посилив удари по українській енергосистемі під час аномальних морозів."Зараз у Києві температура опустилася до -20 градусів, а Україна здатна покрити лише 60% своїх потреб в електроенергії", — констатував Рютте, наголошуючи на важливості підтримки цивільної інфраструктури.Колосальні втрати окупантів та заклик до Європи Генсек також навів приголомшливі дані щодо втрат російської армії. За його словами, лише протягом грудня Росія щодня втрачала близько тисячі військових убитими, що сумарно перевищило 30 тисяч загиблих за місяць. Попри такі втрати, Кремль продовжує нарощувати інтенсивність наступальних операцій. Підсумовуючи, Марк Рютте наголосив на необхідності подальшої військової допомоги Києву та закликав європейські країни терміново розширювати власні оборонно-промислові потужності, аби бути готовими до будь-яких сценаріїв російської агресії в майбутньому.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Читайте також: Рютте провів розмову з Трампом про конфліктну ситуацію щодо Гренландії.

Офіційні особи Північноатлантичного альянсу відмовилися ділитися розвідданими зі Сполученими Штатами Америки через запропонований Дональдом Трампом план приєднання Гренландії.Як повідомляє видання The i Paper, відносини між США і Великою Британією в галузі безпеки перебувають на найнижчому рівні з 1950 років, що ставить під загрозу безпеку Європи.Медійники наголошують, що понад 70 років особливі відносини між Лондоном та Вашингтоном були наріжним каменем західного Альянсу, у межах якого представники розвідки й військові співпрацювали для боротьби з усіма видами загроз, від відкритих воєн до таємних операцій. Проте амбіції Трампа придбати Гренландію з міркувань національної безпеки руйнують довіру і розривають давні угоди."Це створює напруженість і недовіру між європейськими та американськими колегами в НАТО. Американські колеги підійшли до мене і перепрошували, один з них перепросив від імені своєї країни", — зазначив виданню високопоставлений представник Альянсу.За даними джерел видання, співробітники НАТО більше "не розмовляють відкрито" через побоювання, що інформація може дійти до Трампа і її використають в спробі захопити Гренландію силою. Джерела видання у Альянсі додали, що деякі співробітники НАТО відчувають — країна, "яку ми всі поважали й цінували", тепер "завдала нам удар у спину"."Делегації з Великої Британії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Нідерландів та Фінляндії перебувають у Нууку, столиці Гренландії, де розробляють плани щодо військової присутності союзників. Так вони хочуть надіслати сигнал Трампу, який відмовився виключити можливість захоплення острова", — наголосили медійники.Своєю чергою, Трамп пообіцяв виконати свою погрозу ввести нові мита для восьми союзників по НАТО, якщо вони завадять його планам щодо захоплення Гренландії. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив 19 січня, що має намір продовжувати тісну співпрацю Лондона та Вашингтона у сфері обміну розвідданими, попри погрози американського президента."Ми співпрацюємо щодня. Це найтісніші відносини між будь-якими двома країнами у світі, і це забезпечує нам безпеку, яку я не можу вам пояснити", — зазначив Стармер.Джерело видання у британській розвідці назвало погіршення відносин між Білим домом і його союзниками "безпрецедентним". За словами співрозмовника, "індивідуальні політичні потрясіння", спричинені Трампом, вплинуть на відносини в галузі розвідки. Медійники також послалися на джерело в американській розвідці, яке заявило, що дії президента США є кроками, які руйнують союз і можуть кардинально змінити світовий порядок на десятиліття вперед."Відкритий обмін розвідданими між двома країнами бере свій початок від секретної місії Сінкова 1941 року, яка передбачала обмін інформацією про японські та німецькі шифри в Блетчлі-Парку до офіційного вступу США у Другу світову війну", — наголошує The i Paper.Відтоді США та Велика Британія продовжують обмінюватися розвідданими у межах угоди UKUSA, яку часто називають "Два ока", та розвідувального альянсу "П'ять очей", до якого входять Австралія, Канада та Нова Зеландія. Своєю чергою, експерт з питань безпеки та розвідки з Ноттінгемського університету Д-р Ден Ломас, заявив, що другий президентський термін Трампа має "дестабілізаційний ефект" на довіру між розвідувальними агентствами. І це може стати довгостроковою проблемою. Це змусить Велику Британію подвоїти зусилля і посилити партнерство з європейськими союзниками у відповідь.Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. Водночас щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати..

У неділю, 18 січня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головна тема — ситуація навколо Гренландії.Про це Марк Рютте повідомив у спеціальному короткому дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Розмова відбулася після того, як Трамп пригрозив 10-відсотковими тарифами європейським країнам, які не погоджуються з його позицією щодо Гренландії."Поговорив з президентом США щодо ситуації з безпекою в Гренландії й Арктиці", — написав очільник Північноатлантичного альянсу.Він запевнив, що всі зацікавлені сторони продовжать працювати над цим питанням, оскільки воно дуже актуальне та водночас проблемне."Я з нетерпінням чекаю на зустріч із Дональдом Трампом у Давосі наприкінці цього тижня", — додав Марк Рютте.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У неділю, 18 січня, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Текст відповідної заяви опублікований на сайті німецького уряду. У документі наголошується, що такі дії президента США суттєво підривають трансатлантичні відносини.Країни-члени НАТО заявили про прагнення зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. За їхніми словами, заздалегідь скоординовані данські навчання Arctic Endurance, проведені спільно з союзниками, відповідають цій необхідності.Вони наголосили, що навчання не становлять загрози ні для кого. Вони проводяться на тлі напруженої ситуації у світі, однак не мають жодного натяку на агресивний характер."Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.У документі акцентується, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації."Ми й надалі будемо єдині та скоординовані у нашій реакції. Ми прагнемо захищати наш суверенітет", — наголосили країни-підписанти заяви.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський поінформував, що взяв участь у черговому засіданні військових-колег із країн "Коаліції охочих". Розмова відбулася у форматі відеоконференції.Про це Олександр Сирський повідомив у дописі у своєму Telegram-каналі."Разом із начальником Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенантом Андрієм Гнатовим обговорили з партнерами формати участі їхніх країн у реалізації міжнародних безпекових гарантій для України", — зазначив він.Сирський наголосив союзникам, що Росія й надалі не демонструє готовності до припинення війни, продовжуючи терор проти мирного населення України."У зв’язку з цим підкреслив важливість подальшого посилення санкційного тиску на державу-агресора, аби вартість продовження війни стала непіднімною для економіки Росії. Водночас критично важливо й надалі спільно зміцнювати спроможності оборонно-промислових комплексів та збройних сил країн вільної Європи", — констатував він.За його словами, окрему увагу приділили питанню продовження військової допомоги Україні — як ключовій передумові збереження боєздатності Сил оборони та їхньої спроможності й надалі завдавати противнику відчутних втрат на полі бою.Від імені ЗСУ Сирський подякував організаторам зустрічі — головнокомандувачу Збройних сил Франції генералу Фаб’єну Мандону та начальнику Штабу оборони Великої Британії головному маршалу авіації серу Річарду Найтону.Також він висловив вдячність за участь у заході верховному головнокомандувачу Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувачу Збройних сил США в Європі генералу Алексу Гринкевичу та голові Військового комітету Європейського Союзу генералу Шону Кленсі."Їхня присутність є переконливим свідченням трансатлантичної єдності та незмінної підтримки України в боротьбі за державність і європейське майбутнє", — вважає головнокомандувач ЗСУ.Він висловив вдячність партнерам за кожен практичний крок, що наближає справедливий мир для України та всієї Європи."Разом ми не лише захищаємо кордони — ми захищаємо цінності, на яких тримається вільний світ. Слава Україні!" — підсумував Олександр Сирський.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально..

Канадський уряд підтвердив готовність обороняти Гренландію як територію свого союзника по НАТО. В Оттаві наголосили, що позиція країни залишається непохитною, попри провокаційні заяви американського президента щодо майбутнього острова.Таку заяву зробив голова канадського уряду Марк Карні, реагуючи на резонансні заклики Дональда Трампа щодо територіальної приналежності острова, повідомляє "Укрінформ".  Політик висловився щодо Гренландії під час свого візиту до Пекіна.Непохитність союзницьких зобов'язаньКарні чітко дав зрозуміти, що будь-які питання щодо статусу Гренландії перебувають виключно в компетенції Копенгагена та самого острова. Він наголосив, що партнерство між Оттавою та Данією є "безумовним та непохитним"."Ми — союзники Данії по НАТО, тому повністю підтримуємо статтю другу та статтю п'яту Північноатлантичного договору. Канада відповідально ставиться до своїх зобов'язань у межах Альянсу й очікує аналогічного підходу від інших держав-членів", — заявив канадський прем’єр.Міжнародна підтримка суверенітетуЦікаво, що питання Гренландії стало предметом обговорення і на вищому рівні в Азії. Карні зазначив, що під час зустрічі з президентом КНР Сі Цзіньпіном сторони обговорили право гренландського та данського народів на суверенітет. За словами прем’єра, погляди Канади та Китаю у цьому питанні виявилися "значною мірою подібними".Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проєкту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.14 січня міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. .

У четвер, 15 січня, президент України Володимир Зеленський провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це гарант повідомив у своєму Telegram-каналі."Детально обговорили дипломатичну роботу, наші контакти з партнерами у США та Європі", — зазначив він.Також сторони обмінялися поглядами щодо того, якими мають бути наступні кроки. "Ми вже досягли значного прогресу, і зараз важливо не збавляти темпу. Україна ніколи не була й не буде перепоною для досягнення миру", — наголосив Зеленський.Гарант зауважив, що російські удари під час такої холодної зими додають нам серйозних викликів."Сьогодні був удар росіян по енергетичному обʼєкту в Харкові: сотні тисяч людей залишилися без світла й тепла. Поінформував Марка про ці обстріли й наші потреби для захисту та зміцнення ППО. Програма PURL дуже нам у цьому допомагає, і ми розраховуємо, що цього місяця сума внесків у неї збільшиться", — підсумував президент.Нагадаємо, 9 січня генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонні переговори з державним секретарем США Марко Рубіо. Ключовими темами діалогу стали координація зусиль задля завершення війни в Україні та посилення позицій Альянсу на Далекій Півночі..

У понеділок, 12 січня, влада Гренландії оголосила про намір активніше залучати НАТО до оборони своїх арктичних територій. Водночас уряд острова вчергове відкинув пропозиції президента США Дональда Трампа щодо купівлі або приєднання регіону.Про це пише DR.Влада острова оприлюднила заяву, в якій наголосила на намірі активізувати зусилля для зміцнення оборони території під егідою Північноатлантичного альянсу. Цей крок став прямою відповіддю на резонансні заяви Дональда Трампа щодо можливості купівлі Гренландії Сполученими Штатами.Категорична відмова ВашингтонуКерівна коаліція острова чітко дала зрозуміти, що не розглядає жодних варіантів зміни статусу території."Це те, чого уряд Гренландії не може прийняти за жодних обставин", — йдеться в офіційному повідомленні.У Гренландії нагадали, що як частина Данського королівства острів уже є членом НАТО. Відтак будь-який розвиток оборонної інфраструктури має відбуватися у співпраці з Данією та всіма союзниками по блоку, включно зі США, але виключно в межах статуту Альянсу.Стратегічне значення АрктикиПрем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив, що останнім часом увага світу до острова значно зросла через його унікальне географічне розташування."Наша країна має стратегічне значення, і наша безпека є важливою — для нас, наших союзників та загальної стабільності в Арктиці. Оборона Гренландії належить до компетенції НАТО", — резюмував очільник уряду.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

На куражі від успіху у Венесуелі Дональд Трамп згадав про обіцянку встановити контроль США над найбільшим островом світу — Гренландією. Данія та Євросоюз розкритикували недружні зазіхання Вашингтона. То ж як розвиватимуться події далі?Навіщо Трампу ГренландіяПро приєднання Гренландії до США Трамп говорив ще під час свого першого президентства: тоді Вашингтон пропонував Копенгагену купити острів, але данці дали відкоша. Після обрання на другий президентський термін Трамп знову згадав стару пісню про Гренландію. Ще 22 грудня 2024 року, за місяць до інавгурації, він оголосив про прагнення встановити контроль над територією, яка за міжнародним правом належить Данії. А рівно рік тому Трамп вперше заявив, що не виключає силового варіанту для отримання Гренландії, чим шокував партнерів США по НАТО.На тлі цих заяв новообраного лідера Америки експерти пояснили цінність цього острова для Сполучених Штатів, і ці пояснення залишають актуальними й зараз. По-перше, завдяки географічному положенню, Гренландія контролює морські шляхи на межі Північної Атлантики та Арктики, а також популярні повітряні маршрути. Протягом останніх років у цьому просторі помітно активізувалися росіяни та китайці, що становить загрозу як для США, так і для НАТО. По-друге, Гренландія має значні запаси корисних копалин, які важко видобувати через льодяний покров, однак через глобальне потепління протягом десятка років доступ до копалин покращиться.По-третє, для Трампа важливо увійти в історію примножувачем земель. Це своєрідний месіанізм. Востаннє до Сполучених Штатів нова територія приєдналася 1898 року шляхом анексії Гавайських островів. Сталося це при президенту Вільяму Мак-Кінлі, якого Трамп дуже поважає. Спершу американці інспірували переворот на Гаваях, унаслідок чого до влади там прийшли прихильники приєднання до США. 50-м штатом ці землі стали тільки 1959 року. Приєднанням Гренландії Трамп переплюне Мак-Кінлі?Торік у березні вже у статусі глави Білого дому Трамп пояснював: Гренландія потрібна його державі для міжнародного порядку, і він "так або інакше" все одно отримає цей острів. При цьому соцопитування остров’ян засвідчили про небажання приєднуватися до США: 85% виступили проти перспективи піти під контроль Вашингтону. Однак при цьому переважна більшість опитаних підтримує незалежність Гренландії від Данії. Вибори до місцевих законодавчих зборів 11 березня 2025 року виграли гренландські самостійники з партії Demokraatit. Після виборів відбулися масові протести проти зазіхань Трампа.Учасники мітингу тримали у руках плакати з висловами "Yankee, go home" ("Янкі, йдіть додому"), яке раніше лунало в інших країнах щодо присутності США, "Ми не продаємося", "Поважайте наш суверенітет" та "Make America Go Away".Але американські можновладці не заспокоювалися, зокрема, віце-президент Джей Ді Венс зробив різку заяву про намір отримати Гренландію, на що у Данії відреагували не менш різко, — запропонували Вашингтону змінити тон.Протягом квітня 2025-го загострення американсько-данських відносин через Гренландію досягло піка. Військову базу Пітуфік на острів відвідав віце-президент Венс, після чого показово звільнили командувачку бази полковника Сюзанну Маєрс. Вона критикувала зазіхання США на цю територію, але далі американці градус протистояння не підвищували. Здавалося, вони поставили цю тему на тривалу паузу. Однак сподівання не виправдалися.Віддайте добровільно, інакше заберемоНовий виток ескалації стартував 22 грудня, коли Трамп призначив губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем США у Гренландії, навіть не поцікавившись думкою щодо цього у данської влади. Призначенець одразу розхвалив свого президента. У відповідь Копенгаген назвав втручання у свої внутрішні справи "абсолютно неприйнятним", а МЗС країни викликало американського посла для пояснень.Як згодом виявилося, це був тільки початок. Одразу після швидкої та вдалої військової операції у Венесуелі із захоплення її президента Ніколаса Мадуро Трамп заявив:"Нам справді потрібна Гренландія, абсолютно… Вона оточена російськими та китайськими кораблями".Після цього гучний міжнародний скандал спровокувала дружина радника президента Сполучених Штатів із внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті, яка опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США. До мапи вона додала лише лаконічний підпис: "Скоро".Далі в атаку на Данію пішов її чоловік Стівен Міллер. "На чому засновані їхні територіальні претензії? На чому ґрунтується їхнє твердження про те, що Гренландія є колонією Данії? США — це сила НАТО", — заявив посадовець й припустив силовий варіант встановлення контролю над Гренландією.Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен відповіла американцям:"Абсолютно немає сенсу говорити про те, що США повинні захопити Гренландію. США не мають права анексувати жодну з трьох країн Данського Королівства".В іншій заяві вона наголосила:"Якщо Сполучені Штати вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, все зупиниться. Включно з нашим НАТО, а отже, і з безпекою, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни".Зі спільною заявою виступили й лідери Євросоюзу: питання, які стосуються Данії й Гренландії, мають вирішувати тільки вони самі.На позицію Європи у Вашингтоні не зважають, а речниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила: "Президент та його команда обговорюють низку варіантів для досягнення цієї важливої ​​зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання збройних сил США завжди є варіантом, який є в розпорядженні головнокомандувача".А от спецпосланець Лендрі заспокоює: анексувати острів США не планують, Трамп хоче його незалежності. Він запевняє: з Америкою гренландцям буде краще, аніж із Європою."Ми можемо запропонувати їм шлях до незалежності та сусідню країну, де вони можуть приєднатися до найсильнішої, найбільш передової економіки у світі", — каже Лендрі. Як може розвиватися ситуація далі й до чого тут УкраїнаВидання The Economist із посиланням на власні джерела в американській адміністрації опублікувало моделі, як США можуть отримати контроль над Гренландією. Однак всі вони суперечать міжнародному праву та домовленостям у системі НАТО. Наприклад, м’яка модель "вільної асоціації" передбачає економічні та безпекові угоди Гренландії зі Штатами в обхід Данії. Але для цього спочатку американці стимулюватимуть сепаратизм остров’ян, підштовхуючи їх до педалювання теми незалежності. Простіше кажучи, діятимуть подібно до Росії, яка вирощувала сепаратистів на Донбасі, а 2014 року залучила їх для власних інтересів, утворивши незаконні "народні республіки".Зрозуміло, що така перспектива не влаштує ні Данію, ні ЄС, ні європейських союзників США, ні гренландців, бо замість незалежності вони отримають фактично колоніальний статус. Навіть якщо американці завалять їх доларами, що далеко не факт, вони одночасно втратять економічні зв’язки не лише з Данією, а й із ЄС. Крім того, прогнозовано з острова виїдуть етнічні данці — національна меншина, яка є економічно активною.Модель прямого вторгнення та анексії аналітики відкидають, хоча й припускають сценарій збільшення чисельності американських військових на їхній базі. Втім, розмістити в рази більше не вийде, не дозволить інфраструктура. Тож єдиною можливою моделлю є співпраця з Данією та НАТО для посилення безпеки в цьому регіоні. Без встановлення контролю США над Гренландією. Все інше — шлях до розколу союзників.Якщо це очевидно для нас, для Європи й для опонентів Трампа в Штатах, тоді чому не очевидно для глави Білого дому та його команди? Зробимо два припущення. Перше: у США стартувала підготовка до проміжних виборів обох палат Конгресу, які відбудуться 3 листопада. Програш республіканців хоча б однієї з палат означатиме втрату більшості й початок імпічменту Трампа демократами. У контексті підготовки до виборів трампісти шукають технології мобілізації електорату MAGA. Отримання контролю над Гренландією розглядається як елемент цієї технології. Простіше кажучи, Трампу потрібна політична ескалація навколо острова, щоб пограти м’язами перед виборцями. Вигорить із цього щось чи ні, — головне процес. Що ж до НАТО, тут, очевидно, глава Білого дому впевнений — позиція європейських союзників буде слабкою, вони не посміють йому заперечувати, а шукатимуть, як домовитися.Друге припущення: Трамп і його оточення знані неймовірним цинізмом, вони можуть ув’язати питання Гренландії із широким пакетом безпекових гарантій Україні та Європі. Про це вже пишуть американські ЗМІ. Відомо, що після паризької зустрічі цього тижня узгодити такі гарантії знову не вдалося. Не факт, що американці дійдуть до прямого шантажу, але скидати з рахунків такий сценарій не варто. Данія одна із тих країн, яка дуже допомагає нам у війні. Не підтримати її — прояв невдячності. З іншого боку, нам необхідні чіткі гарантії від США. Тож про всяк випадок є сенс продумати, як чинити в разі посилення Штатами тиску на наших друзів в Європі. .

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонні переговори з державним секретарем США Марко Рубіо. Ключовими темами діалогу стали координація зусиль задля завершення війни в Україні та посилення позицій Альянсу на Далекій Півночі.Про це повідомляє прес-служба генсека НАТО у соцмережі X.Справедливий мир для УкраїниОдним із головних питань розмови стали зусилля Вашингтона, спрямовані на припинення російської агресії. Сторони обговорили поточні ініціативи під керівництвом США, що мають на меті досягнення не просто перемир'я, а саме справедливого та тривалого миру для України. Марк Рютте та Марко Рубіо наголосили на важливості трансатлантичної єдності у питанні підтримки Києва та протидії російському експансіонізму.Новий фокус на АрктиціОкрім українського питання, політики приділили значну увагу безпековій ситуації в Арктичному регіоні. Було наголошено, що Арктика має стратегічне значення для спільної безпеки членів Альянсу."Ми обговорили, як НАТО працює над посиленням своїх спроможностей на Далекій Півночі", — йдеться у повідомленні прес-служби.Нещодавно генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що головною перешкодою для настання миру в Україні є російський диктатор Володимир Путін. Саме через нього російсько-українська війна досі триває.Нагадаємо, раніше заяву генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що Альянсу загрожує війна з Росією такого масштабу, "яку пережили наші діди та прадіди", прокоментували в Кремлі. Там зазначили, що європейські країни начебто забули наслідки Другої світової війни..

Очільниця данського уряду Метте Фредеріксен закликала не легковажити намірами американського президента Дональда Трампа щодо Гренландії, оскільки його неодноразові заяви мають під собою серйозне підґрунтя. Прем’єр-міністерка застерегла, що будь-яка спроба військової агресії США проти союзника по Альянсу призведе до негайного краху всієї системи колективної безпеки, яка вибудовувалася десятиліттями після Другої світової війни.Про це повідомляє TV2.Відповідаючи на запитання про те, чи може чинний президент США остаточно зруйнувати світовий порядок, Фредеріксен зазначила, що докладає максимум зусиль для запобігання такому сценарію. "Якщо Сполучені Штати вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, все зупиниться. Включно з нашим НАТО, а отже, і з безпекою, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни", — каже прем’єр-міністр. Вона наголосила на своїй відданості демократичним цінностям та міжнародному праву, підкресливши непорушність кордонів як фундаментальний принцип світоустрою.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз..

Генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі.Про це повідомила прес-служба НАТО."У вівторок, 6 січня 2026 року, генеральний секретар НАТО, Марк Рютте поїде до Парижа, щоб взяти участь у зустрічі "Коаліції охочих", яку спільно організують президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер", — йдеться у повідомленні.Раніше речниця Єврокомісії Паула Піньо інформувала, що на засіданні "Коаліції рішучих" лідери держав обговорять подальшу підтримку України. Крім того, нещодавно президент Франції Еммануель Макрон заявив про прогрес у питанні гарантій безпеки для України. Також він анонсував зустріч "Коаліції охочих". За його словами, представники країн "Коаліції охочих" зберуться, щоб "остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни".Нагадаємо, раніше лідери країн-учасниць "Коаліції рішучих" заявили про готовність розмістити в Україні сили підтримки. Вони виступатимуть елементом гарантій безпеки після завершення війни. .

У суботу, 3 січня, на зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Можна очікувати на реальні та серйозні результати.Про це заявив новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Консультації вийшли продуктивними та засвідчили високий рівень усвідомлення всієї серйозності викликів і загроз нашій спільній безпеці, будуть конкретні результати", — запевнив він.За його словами, представники України детально проінформували партнерів про напрацьовані документи з мирного процесу та результати активної дипломатичної роботи останніх тижнів."Обговорили та скоординували наші позиції у різних сферах військово-політичної співпраці, аби наблизити потрібний для нас усіх результат ― надійні гарантії безпеки", — додав Буданов.Він висловив переконання, що Україні потрібні справжні та міцні, юридично зобов'язувальні гарантії безпеки від партнерів, які не допустять повторення агресії.Сторони погодилися, що на цьому складному шляху важливо зберігати єдність і набраний високий темп руху. Наступного тижня робота продовжиться на рівні лідерів, а також між військовими держав-партнерів."Дякую нашим партнерам за підтримку та допомогу, яка безпосередньо впливає на силу позицій України у наймасштабніший з часів Другої світової війни в Європі. Й Україна, й США, і Європа зацікавлені у надійному, справедливому мирі, який стане запорукою спільного успішного майбутнього. Продовжуємо роботу!" — підсумував Кирило Буданов.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбулася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..

У суботу, 3 січня, в Києві відбувся насичений день роботи з радниками з питань національної безпеки європейських країн, представниками Європейського Союзу та НАТО.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров.Він зазначив, що з українського боку в зустрічі взяли участь представники уряду, сектору безпеки й оборони, розвідувальної спільноти та парламенту."Обговорили безпекові гарантії, пункти мирного плану, економічне відновлення та військово-політичні питання. Більшість позицій — 90% мирного плану — вже узгоджені, робота триває над деталями", — пояснив Умєров.Він акцентував, що до обговорень у форматі відеозвʼязку також приєднався спецпредставник президента США Стів Віткофф. Це дозволило синхронізувати підходи України, США та європейських партнерів у режимі реального часу."За підсумками домовилися перейти до наступного етапу — підготовки зустрічі на рівні лідерів країн, яка відбудеться 6 січня у Парижі", — зауважив секретар РНБО.Він додав, що напередодні, 5 січня, відбудеться окрема нарада начальників генеральних штабів європейських країн, покликана забезпечити додаткову координацію дій зі союзниками у безпековому вимірі."Працюємо послідовно. Рухаємося вперед", — підсумував Рустем Умєров.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбуалася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..

У суботу, 3 січня, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, Сполучені Штати Америки та європейські партнери. Вона матиме декілька складових.Про це Олександр Бевз сказав під час брифінгу для журналістів. За його словами, йдеться про багатосторонню рамкову угоду. Вона визначатиме, як саме між собою взаємодіятимуть усі гаранти."Її підпишуть Україна, США, європейські партнери та ті неєвропейські країни, які бажають надавати такі гарантії. Наприклад, Канада, яка, зокрема, сьогодні присутня. Оця рамка, вона, власне, і ув'язує те, як між собою взаємодіятимуть гаранти", — пояснив радник керівника Офісу президента.Основні елементи гарантій безпеки мають такий вигляд:ЗСУ — перший і ключовий рівень захисту;очолювані Європою мультинаціональні сили, які можуть розмістити в Україні та залучити до безпеки на суші, в повітрі та на морі;американський "бекс-топ" — підтримка цих сил із боку США.За його словами, на теперішньому етапі військові узгоджують деталі так званого military component - як у межах двосторонньої угоди зі США, так і з європейськими гарантіями.Як відомо, в Києві сьогодні відбувається зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, США, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій ЄС.Робочий день під час зустрічі в Києві є насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками нашої делегації, які розповіли йому про перші підсумки сьогоднішньої роботи..