# НАТО

Для НАТО необхідно прискорити оборонні розробки та перейти від ідеальних рішень до систем, які можна швидко виробляти та застосовувати в бойових умовах. Про це засвідчив досвід війни в Україні.Таку заяву зробив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, якого цитують журналісти Reuters. В агенції зазначили, що бойові дії в Україні, пов'язані з вторгненням Росії, стали для оборонної галузі сигналом про зміну пріоритетів.Головний висновок полягає в тому, що на полі бою важливіша не досконалість озброєння, а його доступність, масштабованість і готовність до негайного використання.За оцінками експертів, надмірна орієнтація на технологічну "ідеальність" часто призводить до дефіциту озброєнь і затримок постачань, що критично в умовах активних бойових дій.Генеральний менеджер Robin Radar USA Крістіан Брост зазначив, що в сучасних умовах "недостатньо досконале рішення зараз краще, ніж ідеальне пізніше". Компанія розробляє радари для виявлення дронів, які вже використовуються Україною та союзниками США. Він наголосив, що досвід України показує важливість простих і недорогих рішень, які можна швидко впроваджувати й адаптувати.У країнах НАТО посилюється інтерес до масовіших і дешевших технологій, включно з дронам-перехоплювачами, які розглядаються як альтернатива дорогим ракетним системам ППО.Представники оборонної індустрії України зауважили, що в умовах війни ключовим фактором стала практичність. Системи, які швидко працюють і доступні у великих обсягах, виявляються важливішими за складні та дорогі розробки."Українська оборонна модель вирізняється швидким циклом виробництва та модернізації, де зміни в техніці можуть впроваджуватися в найкоротші терміни з урахуванням зворотного зв'язку від військових", — йдеться в журналістському матеріалі.Європейські країни та союзники по НАТО все частіше наголошують на необхідності збільшення обсягів недорогого озброєння. В умовах потенційного затяжного конфлікту високотехнологічні системи можуть виявитися недостатньо гнучкими та занадто дорогими для масштабного застосування.Експерти зійшлися на думці, що баланс між передовими технологіями та масовим виробництвом стає ключовим викликом для оборонної галузі Заходу.Нагадаємо, наприкінці квітня журналісти видання Business Insider писали, що швидка адаптація українських бойових роботів до змін на фронті вразила фахівців НАТО. Вони відзначили українську компанію DevDroid, яка регулярно оновлює бойових роботів..

Американський лідер Дональд Трамп назвав Збройні сили України найбільш ефективною армією в Європі, водночас вказавши на складну ситуацію з втратою територій через затримки у фінансуванні. Президент США розкритикував попередню допомогу Україні від адміністрації свого попередника та поділився враженнями від "агресивної" зустрічі з Володимиром Зеленським.Трамп зробив ці заяви під час інтерв'ю Salem News Channel.Ситуація на фронті та роль озброєнняПрезидент США констатував, що Україна змушена відступати на деяких ділянках, проте наголосив, що агресор також зазнає суттєвих втрат. За його словами, саме безперервний доступ до техніки дає Збройним силам можливість чинити опір."Вони (Україна, — ред.) втрачають територію", — заявив Трамп, додавши, що завдяки постачанням українці мають змогу битися незалежно від якості наданої техніки.Політик також розкритикував підхід попередньої адміністрації Джо Байдена до фінансування оборони України. Трамп назвав суму у 350 мільярдів доларів "смішною" та висловив думку, що за ракети необхідно платити.Схема постачань через НАТОТрамп також розкрив механізм передачі зброї, за яким США виступають продавцем для Північноатлантичного альянсу. Він пояснив, що Штати реалізують озброєння блоку НАТО, який згодом розподіляє його серед українських військових. При цьому він дав високу оцінку майстерності українських бійців."Вони кращі за будь-кого в Європі в цій боротьбі", — зазначив президент США, назвавши ЗСУ сильнішими за будь-яких інших союзників по Альянсу.Відносини із Зеленським та критика АльянсуТрамп згадав про особисту взаємодію з президентом України, назвавши Володимира Зеленського "хитрим хлопцем". Попри загалом нормальні стосунки, він нагадав про напружений епізод, що стався в Овальному кабінеті на початку 2025 року."Мені подобається Зеленський. Крім того одного моменту в Білому домі, який був трохи агресивним з його боку", — розповів Трамп.Окремо президент США висловив розчарування діями НАТО, звинувативши союзників у відсутності підтримки у критичні моменти. Він висловив сумнів, що країни Альянсу стануть на бік Сполучених Штатів у разі масштабного глобального конфлікту.Нагадаємо, 29 квітня американський президент Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін провели телефонну розмову. Однією з головних тем стало врегулювання війни Росії проти України..

У НАТО обговорюють можливість змінити підхід до проведення самітів і відмовитися від щорічних зустрічей лідерів країн-членів.За даними Reuters, частина союзників виступає за рідший формат, зокрема, проведення самітів раз на два роки. Також розглядається варіант не проводити зустріч у 2028 році. Остаточне рішення має ухвалити генеральний секретар альянсу Марк Рютте.Ініціатива пов’язана з прагненням зробити роботу альянсу більш ефективною. Дипломати зазначають, що щорічні саміти створюють тиск щодо досягнення швидких і помітних результатів, що іноді відвертає увагу від довгострокового планування."Краще менше самітів, ніж поганих. У нас все одно є чим зайнятися, ми знаємо, що нам потрібно робити", — зазначають дипломати.Окремим фактором є напруженість у відносинах з президентом США Дональдом Трампом. Під час попередніх самітів він неодноразово критикував союзників за недостатні оборонні витрати та ставив під сумнів зобов’язання США в межах альянсу. Водночас у НАТО наголошують, що регулярні консультації між країнами триватимуть незалежно від формату самітів, а ключові рішення щодо безпеки ухвалюватимуться у звичному режимі.Наразі саміти відбуваються щороку від 2021 року. Найближчий запланований на липень 2026 в Анкарі, а зустріч 2027 року має пройти в Албанії. Рішення щодо подальшого формату поки не ухвалене.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що через складність швидкого вступу України до НАТО та ЄС Європі потрібен альтернативний інструмент інтеграції оборонних можливостей. Нова структура може стати фундаментом безпеки після завершення війни.Додамо, також нещодавно стало відомо, що Україна візьме участь у саміті НАТО, який відбудеться в Туреччині. Наразі сторони узгоджують формат присутності та склад української делегації..

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс вважає, що через складність швидкого вступу України до НАТО та ЄС Європі потрібен альтернативний інструмент інтеграції оборонних можливостей. Нова структура може стати фундаментом безпеки після завершення війни.Про це повідомляє "Суспільне".Європейський комісар наголосив, що на сьогодні повноцінне членство в НАТО для України є неможливим завданням. Крім того, інтеграція до Євросоюзу — це тривалий процес, який не дає швидких гарантій у сфері оборони."Членство в НАТО для України наразі недоступне. Повноцінне членство в Європейському Союзі — це складний процес, який не може гарантувати швидку інтеграцію оборонних можливостей. Саме тому найефективнішим інструментом може бути пошук нового інструменту, який би зосереджувався саме на інтеграції всіх європейських оборонних можливостей", — зазначив єврокомісар.Нова архітектура безпекиЗа задумом Кубілюса, Європейський оборонний союз має стати платформою, що об'єднає не лише країни ЄС, а й ключових партнерів поза межами блоку. Йдеться про синхронізацію військового потенціалу України, Великої Британії та Норвегії з потужностями тих членів Євросоюзу, які виявлять таке бажання.Така глибока інтеграція розглядається як надійна запорука стабільності після досягнення справедливого миру. Крім того, залучення України до спільного оборонного ринку та єдиних стандартів озброєння стане важливою базою для успішної відбудови держави. Кубілюс додав, що паралельний розвиток інтеграції України до єдиного ринку та нового оборонного союзу має стати "чіткою частиною європейського стратегічного підходу щодо України" вже у найближчій перспективі.Нагадаємо, Україна візьме участь у саміті НАТО, який відбудеться в Туреччині. Наразі сторони узгоджують формат присутності та склад української делегації..

Україна візьме участь у саміті НАТО, який відбудеться в Туреччині. Наразі сторони узгоджують формат присутності та склад української делегації.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільного брифінгу з президенткою Молдови Маєю Санду.Український президент підтвердив, що Україна обов'язково візьме участь у майбутній зустрічі Північноатлантичного альянсу. Проте деталі щодо рівня представництва та конкретного формату участі поки не розголошуються."Як, у якому форматі, хто, поки що рано казати", — зазначив президент України під час спілкування з журналістами.Як відомо, наступний саміт НАТО запланований на 7 та 8 липня 2026 року в президентському комплексі Бештепе в Анкарі. Це вже вдруге Туреччина прийме саміт НАТО, попередній відбувся 2004 року в Стамбулі.Останнім часом взаємодія України з Північноатлантичним альянсом і оборонними структурами ЄС значно посилилася через унікальний технологічний досвід ЗСУ на полі бою.Раніше видання Bloomberg інформувало, що ЄС організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО.Нагадаємо, що, за інформацією видання Business Insider, швидка адаптація українських бойових роботів до змін на фронті вразила фахівців НАТО. Вони відзначили українську компанію DevDroid, яка регулярно оновлює бойових роботів..

Швидка адаптація українських бойових роботів до змін на фронті вразила фахівців НАТО. Вони відзначили українську компанію DevDroid, яка регулярно оновлює бойових роботів.Про це повідомило видання Business Insider. Журналісти зазначили, що українська оборонно-технологічна компанія DevDroid впровадила підхід, за якого бойові роботи отримують оновлення програмного забезпечення так само, як мобільні телефони або операційні системи.Йдеться про регулярні дистанційні апдейти, які дозволяють додавати нові функції, виправляти помилки та підвищувати ефективність систем буквально за лічені хвилини.За словами представника компанії, програмне забезпечення роботів оновлюють кожні декілька тижнів. У деяких випадках виправлення можуть встановлюватися практично миттєво — це критично в умовах війни. Розробники можуть протестувати нову функцію разом із підрозділом і вже протягом тижня розгорнути її на всіх системах.Водночас, як і у випадку зі смартфонами, лише програмних оновлень замало. Приблизно раз на пів року компанія проводить серйозні апгрейди, які можуть суттєво змінювати можливості техніки — наприклад, збільшувати дальність роботи роботів. Для цього інженерні команди працюють безпосередньо поблизу фронту: вони ремонтують пошкоджені системи, модернізують їх і навіть евакуюють з поля бою."Ключову роль у вдосконаленні технологій відіграє зворотний зв’язок від військових. Саме завдяки їхнім запитам, зокрема, з’явилася ідея оснащення роботів протитанковими засобами. Компанія підтримує постійний зв’язок із підрозділами, що дозволяє оперативно реагувати на потреби та швидко впроваджувати зміни", — йдеться в журналістському матеріалі.Західні партнери вже визнали, що мають вчитися у ЗСУ. На думку адмірала П'єра Вандьє, верховного головнокомандувача НАТО з питань трансформації, Північноатлантичному альянсу вкрай необхідна українська "ДНК адаптації".У НАТО зауважили, що використання роботизованих систем на фронті стрімко зростає. За останні три місяці вони виконали понад 22 тисячі місій. Україна планує масштабувати цей напрям: лише за пів року можуть закупити близько 25 тисяч нових роботів, а в перспективі — перевести всю фронтову логістику на роботизовані рішення.Нагадаємо, що в американській Флориді провели масштабні навчання, де імітували масовані атаки безпілотників для перевірки американської оборони. Таким чином Пентагон кардинально змінює стратегію боротьби з дронами, спираючись на досвід війни в Україні..

Ознак зменшення потоку постачання американського озброєння Україні в межах ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) немає. Зброя уже перебуває на шляху до України.Про це заявив голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драґоне на полях Київського безпекового форуму, його цитує "Інтерфакс-Україна"."PURL працює. Тобто, потік йде. Немає жодних ознак зменшення зусиль", — наголосив він.За його словами, країни платять за системи та зброю для України, а США постачають відповідні озброєння."Вони вже тут або ж на шляху до України. Тож жодного зменшення цього немає", — акцентував Драґоне.За його словами, наразі "немає жодного уявлення та ознак того, що він зменшиться".Своєю чергою, колишній спеціальний представник США з питань переговорів щодо України посол Курт Волкер зазначив, що фінансові та людські ресурси Росії поступово вичерпуються, невдовзі вона потребуватиме припинення вогню."Зараз Путін спалює свої ресурси, щоби продовжувати війну, виснажуючи російську економіку. Він не здатний замістити ту кількість солдатів, яку втрачає на полі бою щомісяця. Багато речей змінилося на користь України", — заявив він.Колишній спецпредставник США при цьому наголосив, що керівництво Росії не хоче укладати мирну угоду, але не здатне підтримувати нинішні темпи війни."Володимир Путін хоче продовжувати воювати й атакувати. Я не думаю, що він колись визнає Україну легітимною, суверенною, незалежною країною. Йому знадобиться припинення вогню. Україна готова до припинення вогню. І щойно ми дійдемо до цього, ми маємо працювати, щоби зміцнити Україну економічним, військовим та інституційним чином", — акцентував він.Водночас американський гість Києва не чекає, що президент США Дональд Трамп змінить свою позицію."Він чітко дав зрозуміти, що просто хоче завершення війни за будь-яких обставин. Він хоче мирної угоди і не збирається відмовлятися від цієї перспективи", — підсумував Курт Волкер.Київський безпековий форум (Kyiv Security Forum, KSF) — щорічна міжнародна подія, започаткована 2007 року за ініціативи Фонду "Відкрий Україну" (Open Ukraine) Арсенія Яценюка. Цього року він відбувається 23-24 квітня.Нагадаємо, що сьогодні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зустрівся з головами військових комітетів НАТО та ЄС — адміралом Джузеппе Каво Драгоне та генералом Шоном Кленсі..

У п’ятницю, 24 квітня, головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зустрівся з головами військових комітетів НАТО та Європейського Союзу — адміралом Джузеппе Каво Драгоне та генералом Шоном Кленсі.Про це Олександр Сирський написав у своєму Telegram-каналі."Надзвичайно символічно, що очільники військових комітетів двох найпотужніших міжнародних безпекових організацій одночасно перебувають в Україні. Користуючись нагодою, подякував ЄС і Північноатлантичному альянсу за консолідовану підтримку в інтересах оборони України та захисту вільного світу", — зазначив він.Головком поінформував про поточну ситуацію на лінії фронту. Попри значні втрати особового складу, озброєння та військової техніки, противник не відмовляється від продовження наступальних дій."Для нівелювання його кількісної переваги Сили оборони України застосовують якісні підходи до ведення бойових дій, змушуючи ворога діяти в невигідних умовах і постійно переносити терміни виконання поставлених завдань. Уже чотири місяці поспіль лише наші підрозділи безпілотних систем уражають більше живої сили противника, ніж він здатен мобілізувати", — зауважив Сирський.За його словами, ЗСУ разом з іншими складовими Сил оборони продовжують виконувати вогневі завдання з ураження ключових об’єктів воєнно-промислового комплексу та військової інфраструктури противника."Прямі та непрямі економічні збитки, завдані ворогу, становлять близько 25,5 мільярда доларів", — наголосив він.Окремо головнокомандувач ЗСУ окреслив критичні потреби українського війська. Через постійні атаки противника, протиповітряна оборона залишається нашим пріоритетом.Він висловив вдячність Альянсу за консолідацію зусиль союзників у межах ініціативи пріоритетного переліку потреб України (PURL), а також за ефективну діяльність NSATU, що забезпечує щоденну координацію постачання міжнародної військової допомоги, логістики, а також підготовку та розвиток військ.Головком подякував ЄС за підготовку понад 90 тисяч військовослужбовців Сил оборони України в межах місії ЄС з військової допомоги (EUMAM), наголосив на важливості продовження фахової підготовки українських військових із залученням іноземних інструкторів."Переконаний, що співпраця з ЄС і НАТО є стратегічно важливою як для України, так і для партнерів. Спільними зусиллями зміцнюємо безпеку та формуємо основу для стабільного і мирного майбутнього", — підсумував Олександр Сирський.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Україна та Велика Британія посилюють співпрацю у сфері високих технологій для фронту. Головнокомандувач ЗСУ поінформував британського колегу про деокупацію понад 480 квадратних кілометрів територій за останні місяці..

Північноатлантичний альянс спростував можливість примусового призупинення членства Іспанії через розбіжності з Вашингтоном. В організації наголосили, що чинний статут просто не містить механізмів для вигнання країн-учасниць.Про це повідомляє BBC.Юридична неможливість виключенняНа тлі поширення інформації про те, що Сполучені Штати Америки можуть ініціювати процедуру відсторонення Іспанії від участі в блоці, офіційні представники Альянсу виступили з роз'ясненнями. Головним аргументом стало посилання на засадничі документи, які не передбачають подібних санкцій проти союзників.Як повідомив представник Альянсу, засновницький договір організації "не передбачає жодних положень щодо призупинення членства в НАТО або виключення". Це означає, що будь-які політичні конфлікти між країнами не можуть призвести до юридичного розриву відносин у межах чинного статуту без волі самої країни вийти з блоку.Контекст суперечокНапруженість виникла через позицію офіційного Мадрида, яка не збігається з курсом США у певних військових питаннях. Проте бюрократична структура НАТО побудована таким чином, що збереження цілісності Альянсу є пріоритетом, а механізмів для покарання "незгодних" шляхом виключення не існує з моменту створення організації у 1949 році.Нагадаємо, американський лідер Дональд Трамп висловив глибоке розчарування через відмову союзників по Альянсу підтримати військові дії США проти Ірану. На тлі цих суперечок генсек НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці..

Москва продовжує активно формувати передумови для потенційної військової ескалації проти держав Балтійського регіону та Польщі. Російське керівництво використовує маніпулятивну риторику для виправдання своїх майбутніх агресивних дій, виставляючи НАТО стороною, що провокує конфлікт.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Звинувачення на адресу Литви та НАТОЯк зазначають аналітики, Росія перейшла до відкритих звинувачень сусідніх держав у мілітаризації. Зокрема, 23 квітня Рада Безпеки Росії назвала дії литовської влади спробою створити "осередок напруженості" неподалік Калінінградської області.Того ж дня заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко в інтерв'ю державному агентству "РИА Новости" заявив, що маневри Об’єднаних експедиційних сил Альянсу нібито спрямовані на "відпрацювання сценаріїв морської блокади та захоплення Калінінградської області". Окрім цього, він звинуватив блок у цілеспрямованому "посиленні конфронтації" з Росією.Калінінград як інструмент маніпуляційАналітики зазначають, що такі заяви є частиною масштабної когнітивної війни Кремля. Росія намагається представити НАТО як агресора, аби відвернути увагу від власної повномасштабної війни в Україні та виправдати можливу інтервенцію в майбутньому.Москва розглядає контроль над Калінінградським ексклавом як стратегічний важіль. Саме захистом цього регіону Кремль планує пояснювати ймовірні удари по Польщі чи країнах Балтії, створюючи тривалі інформаційні умови для легітимізації своєї агресивної політики в очах внутрішнього та зовнішнього споживача.Нагадаємо, раніше керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко заявив, що у країни-агресорки Росії наразі є мінімум три сценарії щодо війни в Україні. Один з них передбачає спробу поступового замороження протистояння..

У понеділок, 21 квітня, винищувачі Північноатлантичного альянсу перехопили групу російських військових літаків над Балтійським морем. Зокрема, було виявлено два стратегічні бомбардувальники Ту-22М3 та близько десяти винищувачів Су-30 і Су-35, які їх супроводжували.Про це повідомляє CBS News. За даними журналістів, до операції з перехоплення долучилися французькі винищувачі Rafale. Вони були озброєні ракетами класу "повітря-повітря" та діяли спільно з авіацією Швеції, Фінляндії, Польщі, Данії та Румунії. Усі літаки піднялися для ідентифікації та супроводу російської авіагрупи.Водночас у Міністерстві оборони Росії заявили, що політ був плановим і проходив у повітряному просторі над нейтральними водами Балтійського моря. За їхніми даними, місія тривала понад чотири години."На окремих етапах маршруту дальні бомбардувальники супроводжувалися винищувачами іноземних держав", — зазначили в міністерстві.У російському відомстві також наголосили, що польоти їхньої стратегічної авіації регулярно здійснюються над нейтральними водами Арктики, Північної Атлантики, Тихого океану, а також Балтійського та Чорного морів і нібито відповідають міжнародним правилам.Натомість у НАТО зауважили, що регулярно піднімають винищувачі для перехоплення російських літаків, які наближаються до повітряного простору країн альянсу або діють поблизу нього. Зазвичай такі літаки не використовують транспондери, не виходять на зв’язок із диспетчерами та не подають план польоту, через що їх необхідно ідентифікувати у повітрі.Нагадаємо, 3 квітня у тимчасово окупованому Криму розбився російський винищувач Су-30. Авіатроща сталася при виконанні планового навчально-тренувального польоту. Екіпаж літака катапультувався.Також 31 березня у тимчасово окупованому Криму розбився російський військово-транспортний літак Ан-26. Загинули 29 осіб, серед них — генерал-лейтенант Олександр Отрощенко..

У стратегічних вимірах Росія вже програла війну в Україні. Однак класичної військової перемоги будь-якої зі сторін зараз очікувати не доводиться, вона є малоймовірною.Про це заяви голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер в ефірі Radio NV."Класична військова перемога будь-якої зі сторін на теперішній момент є малоймовірною. Це тому, що зараз на окупованій території України перебуває 700 тисяч російських солдатів", — зазначив він.На його думку, росіян важко буде вивести, і "ми всі повинні винести з цього урок". Ситуація в Україні надзвичайно складна, адже всі спроби проривів зайшли у безвихідь."Якби 2022 року ми дали все, коли Україна дуже успішно відвойовувала свою територію у росіян у період, скажімо, з квітня до серпня того року, і якби ми дали вам усе, про що ви просили, то, ймовірно, результат війни був би дуже-дуже іншим", — зазначив адмірал.Водночас він переконаний, що Росія "вже програла цю війну стратегічно, що призвело до того, що вона стала сателітом Китаю". Адже без допомоги Китаю "росіяни не змогли би продовжувати цю війну в Україні"."А з військової точки зору я не можу уявити жодного сценарію, за якого Росія могла би вийти з цієї війни переможцем", — підсумував Роб Бауер.Раніше він наголошував, що Північноатлантичний альянс готовий до прямої конфронтації з Росією, адже стратегічні цілі країни-агресорки виходять за межі України. НАТО відчуває загрозу від Російської Федерації, яка вже не вперше вводить війська у суверенні держави.Нагадаємо, видання The Economist повідомляло, що у випадку, якщо російсько-українська війна триватиме до 10 червня 2026 року, то вона перевершить за тривалістю Першу світову. Той військовий конфлікт мав завершитися за декілька тижнів, але, як і в Україні, бойові дії затягнулися..

Американський президент Дональд Трамп накинувся на НАТО, звинувативши у відмові приєднатися до війни проти Ірану. Однак генеральний секретар Марк Рютте заявив, що вихід Сполучених Штатів Америки з Північноатлантичного альянсу малоймовірний.Свою заяву Дональд Трамп зробив під час промови на заході Turning Point Action в Аризоні, його цитує NBC News."НАТО абсолютно неефективне, коли ми його потребували", — знову наголосив він.Президент США порівняв Альянс із людиною, яка намагалася зробити пожертву на виборчу кампанію після того, як він виграв президентські вибори."І я сказав: "Послухайте, щоби ви зрозуміли: пожертви на виборчу кампанію після моєї перемоги не враховуються". І НАТО після нашої перемоги теж не враховується, це те саме", — сказав він.Раніше Дональд Трамп уже неодноразово критикував НАТО за те, що Альянс не приєднався до зусиль щодо відновлення судноплавства в Ормузькій протоці.У відповідь генеральний секретар НАТО заявив в інтерв’ю виданню Welt am Sonntag, що не бачить імовірності того, щоби США покинули Альянс. Однак він додав, що очевидно потрібна "сильніша Європа в межах сильнішого НАТО"."Президент Трамп явно розчарований деякими членами НАТО. І я розумію його розчарування", — зауважив Марк Рютте.Для того, щоби можна було краще захистити Європу, він закликав до зміцнення оборонної промисловості."Це має вирішальне значення для підтримання нашої стримувальної сили й оборони", — додав генеральний секретар НАТО.Він акцентував, що в інвестиціях в оборонну промисловість немає нічого поганого."Скажіть своїм банкам і пенсійним фондам, що вони можуть інвестувати в оборону. Оборонна промисловість відіграє центральну роль, щоби ми могли продовжувати жити в безпеці", — пояснив очільник Північноатлантичного альянсу.Він також зазначив, що ядерний захист Європи з боку США не викликає сумнівів. За його словами, на це не впливатимуть останні суперечності."Американська ядерна парасолька — це головна гарантія безпеки тут, у Європі. І я переконаний, що так і залишиться", — підсумував Марк Рютте.Нагадаємо, президент Чехії Петр Павел заявив, що останні заяви американського лідера Дональда Трампа щодо ролі Північноатлантичного альянсу завдали НАТО більшої шкоди, ніж дії російського диктатора Володимира Путіна за попередні роки..

Європейський Союз організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО.Про це повідомили журналісти видання Bloomberg, які послалися на коментар неназваного високопосадовця ЄС."Ці тренування імітуватимуть процес ухвалення рішень у ситуації, якби держава-член звернулася до решти блоку за військовою підтримкою", — розповів він медійникам.Джерело журналістів додало, що симуляція відбудеться спочатку на рівні послів у Брюсселі, а згодом — під час зустрічі міністрів оборони на Кіпрі у травні. Питання також планують обговорити на неформальному саміті лідерів наступного тижня."Мета тренувань — відпрацювати статтю 42,7 Договору ЄС, яка зобов'язує країни блоку надавати допомогу "всіма можливими засобами" у разі нападу на територію одного з учасників", — пояснив європейський посадовець.За його словами, таке формулювання вважається юридично жорсткішим за статтю 5 статуту НАТО, яка передбачає лише ті дії, які союзники "вважають за необхідне".Аналітики видання зауважили, що потреба у реалізації оборонних гарантій актуалізувалася на тлі напруженості у трансатлантичних відносинах. Зокрема, йдеться про погрози президента США Дональда Трампа вийти з НАТО та його заяви щодо Гренландії.Окрему зацікавленість у дієвості цього механізму виявляє Кіпр, який не є членом НАТО. Питання стало особливо гострим для країни після того, як на початку травня іранський безпілотник атакував британську військову базу на острові.Нагадаємо, тиждень тому генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Північноатлантичного альянсу наразі стримують декілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США..

Цього року партнери України мають нарощувати військову допомогу Україні. Її розмір має сягнути 60 мільярдів доларів США.Про це повідомив Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте перед початком чергової зустрічі Контактної групи з питань оборони України, передає "Укрінформ". Він наголосив, що щомісячні втрати Росії значно перевищують втрати протягом усіх 10 років війни СРСР в Афганістані."Ми спостерігаємо, як Україна тримає лінію бою та завдає величезних втрат росіянам", — зауважив Рютте.Генсек відзначив, що попри те, що союзники Києва наразі одночасно стикаються з кількома викликами, "ми повинні забезпечити свою здатність надавати безперебійну підтримку Україні"."Ми не можемо втрачати Україну з поля зору", — наголосив Рютте.Посадовець також додав, що Україна не тільки одержує допомогу, а й "робить внесок у безпеку та готова допомагати партнерам, які стикаються з подібними загрозами в інших місцях – подивіться, наприклад, що Україна робить у Перській затоці"."Усі союзники повинні інвестувати більше, щоб досягти цільової суми 60 мільярдів доларів підтримки безпеки та оборони України цього року. Будь-які кошти, що надходитимуть з кредиту ЄС на підтримку України, мають бути доповненням до зобов’язань союзників на двосторонній основі", — сказав Рютте.Нагадаємо, цього року Велика Британія передасть Україні рекордний пакет підтримки, який налічуватиме 120 000 дронів. Це найбільший пакет допомоги від початку повномасштабного вторгнення Росії.Додамо, 15 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що наразі в Україні існує дефіцит систем протиповітряної оборони Patriot. Він також наголосив, що війна в Ірані негативно впливає на Україну.