# НАТО

Більшість громадян України підтримують вступ країни до НАТО, однак рівень довіри до самого Альянсу суттєво нижчий. Про це свідчить опитування, проведене на замовлення центру "Нова Європа" дослідницькою агенцією Info Sapiens.Згідно з результатами:68,9% українців підтримують вступ України до НАТО;54,7% довіряють Альянсу;41,5% висловлюють недовіру.Опитування проводилося з 7 по 20 березня 2026 року серед 1000 респондентів, передає "Європейська правда".Що впливає на довіру до НАТОСеред тих, хто довіряє Альянсу, ключовими чинниками називають:допомогу Україні (18,5%);гарантії безпеки (11,8%);сприйняття НАТО як потужного оборонного союзу (13,3%).Чому частина українців не довіряє НАТООсновні причини недовіри, за відповідями респондентів:"недостатня допомога Україні" (16,5%);"більше говорять, ніж роблять" (13,5%);"бездіяльність" (11%);"не здатні захистити самі себе" (9,1%);загальне "просто не довіряю" (близько 6%).Дослідники зазначають, що ставлення українців до НАТО значною мірою залежить від практичної військової та політичної підтримки. Водночас Альянс залишається для більшості символом потенційних гарантій безпеки, попри неоднозначну оцінку його дій у війні.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп висловив глибоке розчарування через відмову союзників по Альянсу підтримати військові дії США проти Ірану. На тлі цих суперечок генсек НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці.Додамо, також нещодавно американський генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог закликав до створення нового альянсу за участі України замість НАТО..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що президент США Дональд Трамп вкрай незадоволений позицією окремих союзників по Альянсу. Причиною напруженості стала відмова деяких держав підтримати американську військову операцію проти Ірану, що поставило під питання єдність трансатлантичного блоку.Про це Рютте розповів в інтерв'ю телеканалу CNN, пише "Суспільне"."НАТО 3.0" та претензії ВашингтонаПід час розмови в Білому домі, яку Рютте схарактеризував як "відверту та відкриту", американський лідер не приховував свого скепсису. Очільник Альянсу визнав: деякі країни "не виконали зобов'язань", відмовивши США в доступі до військових баз, логістики та дозволах на прольоти під час критичної фази операції проти Тегерана.Водночас генсек намагався згладити кути, наголосивши, що "переважна більшість" європейських держав все ж дотрималася обіцянок. Рютте назвав лідерство Трампа чинником, що забезпечив зростання оборонних витрат, та охрестив цей процес "трансформаційною спадщиною" і створенням "НАТО 3.0".Ядерна загроза та привид виходу США з АльянсуРютте став на захист американо-ізраїльських дій, заявивши, що зволікання могло призвести до "моменту Північної Кореї", коли стримувати ядерні амбіції Ірану було б уже запізно. Він назвав ядерний потенціал Тегерана "екзистенційною загрозою" для Близького Сходу.Попри дипломатичні зусилля Рютте, питання можливого виходу США з НАТО залишається відкритим. Генсек ухилився від прямої відповіді на це запитання, назвавши переговори "розмовою між друзями". Проте позиція самого Трампа залишається жорсткою. У своїй соцмережі Truth Social він написав, що НАТО не було поруч, коли Альянс був потрібен США, і що так "буде знову", додавши іронічну пораду "пам'ятати про Гренландію — великий, погано керований шматок льоду".Нагадаємо, 8 квітня Вища рада національної безпеки Ірану заявила про "історичну перемогу" у війні проти США та їхніх союзників. Окрім того, Тегеран на два тижні відкриє Ормузьку протоку. Своєю чергою, американський президент Дональд Трамп теж оголосив "повну й остаточну перемогу" США після угоди про двотижневе припинення вогню.Попри це понад 85 представників Демократичної партії США продовжують вимагати імпічменту президента Дональда Трампа або його усунення через 25 поправку. Перемир'я з Іраном не зупинило опонентів чинного очільника країни.До того ж 8 квітня Трамп анонсував прямі перемовини із Іраном. Вони можуть відбутися вже найближчим часом.Читайте також: "Клуб невиправних мрійників": чи можлива світова архітектура безпеки без США.

Американський лідер Дональд Трамп висловив глибоке розчарування через відмову союзників по Альянсу підтримати військові дії США проти Ірану. На тлі цих суперечок генсек НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці.Про це повідомляє The Guardian.Напруженість через війну з ІраномЯк зазначає видання, Відносини між Вашингтоном та Брюсселем загострилися після того, як країни НАТО відмовилися брати участь у конфлікті з Іраном. Дональд Трамп публічно критикував союзників, називаючи Альянс "паперовим тигром" через небажання допомагати у розблокуванні стратегічно важливої Ормузької протоки. За словами Марка Рютте, розмова була відвертою, проте він ухилився від прямої відповіді на запитання, чи погрожував Трамп виходом США з НАТО."Він чітко сказав мені, що він думає про те, що сталося за останні пару тижнів", — зазначив Рютте, додавши, що картина взаємовідносин наразі є досить "нюансованою".Питання виходу США з АльянсуПопри те, що прессекретар Білого дому Карін Жан-П'єр підтвердила обговорення теми виходу з Альянсу, існують законодавчі обмеження. У 2023 році Конгрес ухвалив закон, який забороняє президенту одноосібно приймати рішення про розірвання членства в НАТО без згоди законодавців. Прикметно, що одним з ініціаторів цього закону свого часу був нинішній держсекретар Марко Рубіо.Трамп продовжує тиск на союзників через соціальні мережі. Зокрема, у Truth Social він написав:"НАТО не було там, коли вони були нам потрібні, і їх не буде там, якщо вони знову знадобляться нам. Пам'ятайте про Гренландію, цей великий, погано керований шматок льоду!"Внутрішня критика в СШАПоки Трамп вимагає від країн НАТО більшої залученості, європейські лідери, зокрема представники Іспанії та Франції, обмежили використання свого повітряного простору для американських сил під час іранської кризи. Водночас сенатор Мітч Макконнелл нагадав президенту, що після терактів 11 вересня саме союзники по НАТО відправили своїх військових воювати та гинути пліч-о-пліч з американцями.Нагадаємо, 8 квітня Вища рада національної безпеки Ірану заявила про "історичну перемогу" у війні проти США та їхніх союзників. Окрім того, Тегеран на два тижні відкриє Ормузьку протоку. Своєю чергою, американський президент Дональд Трамп теж оголосив "повну й остаточну перемогу" США після угоди про двотижневе припинення вогню.Попри це понад 85 представників Демократичної партії США продовжують вимагати імпічменту президента Дональда Трампа або його усунення через 25 поправку. Перемир'я з Іраном не зупинило опонентів чинного очільника країни.До того ж 8 квітня Трамп анонсував прямі перемовини із Іраном. Вони можуть відбутися вже найближчим часом.Читайте також: "Клуб невиправних мрійників": чи можлива світова архітектура безпеки без США.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп на зустрічі із генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу може обговорити вихід Вашингтона із НАТО.Про це повідомила речниця Білого дому Керолайн Лівітт під час брифінгу, передає CNN. Прессекретарка наголосила, що Трамп з нетерпінням чекає на "дуже відверту та щиру розмову" з Рютте.Водночас журналісти поцікавилися у Лівітт, чи США все ще розглядають можливість виходу з НАТО."Це те, що президент обговорював, і я думаю, що президент обговорить це через кілька годин з Генеральним секретарем Рютте", — відповіла речниця.Вона також додала, що Трамп розчарований союзниками у НАТО через те, що вони не долучилися на боці США під час війни проти Ірану.Зауважимо, американський лідер неодноразово заявляв, що серйозно розглядає можливість виведення Сполучених Штатів з НАТО після того, як союзники відмовилися долучитися до його війни проти Ірану. До того ж держсекретар США Марко Рубіо також підтверджував слова Трампа. Він наголошував, що після завершення конфлікту в Ірані Сполучені Штати переглянуть необхідність членства у НАТО.Нагадаємо, 8 квітня Вища рада національної безпеки Ірану заявила про "історичну перемогу" у війні проти США та їхніх союзників. Окрім того, Тегеран на два тижні відкриє Ормузьку протоку. Своєю чергою, американський президент Дональд Трамп теж оголосив "повну й остаточну перемогу" США після угоди про двотижневе припинення вогню.Попри це понад 85 представників Демократичної партії США продовжують вимагати імпічменту президента Дональда Трампа або його усунення через 25 поправку. Перемир'я з Іраном не зупинило опонентів чинного очільника країни.До того ж 8 квітня Трамп анонсував прямі перемовини із Іраном. Вони можуть відбутися вже найближчим часом.Читайте також: "Клуб невиправних мрійників": чи можлива світова архітектура безпеки без США.

Кремль планує суттєво розширити свої військові можливості на території сусідньої республіки шляхом будівництва спеціалізованих баз для керування далекобійними дронами. Таке наближення пускових майданчиків до українського кордону критично скорочує час на реакцію сил протиповітряної оборони та створює додаткові ризики для цивільної інфраструктури.Про це повідомляє Forbes.Нова загроза з півночіЗа інформацією міжнародних медіа та офіційних джерел у Києві, Росія має намір звести чотири наземні станції контролю для безпілотників великої дальності безпосередньо на території Білорусі. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що розвідка вже зафіксувала ці наміри. За його словами, агресор планує використовувати як білоруські землі, так і тимчасово окуповані території України для посилення повітряного терору."Росія має намір продовжувати використовувати територію Білорусі та тимчасово окуповану територію України для будівництва наземних станцій управління дронами великої дальності", — зазначив глава держави у своєму повідомленні в мережі X.Чому 440 км гірше за 1500 кмНаразі більшість ударів дронами та ракетами по Києву здійснюється з глибини російської території. Відстань від Москви до столиці України становить близько 1500 км, що дає силам ППО та цивільному населенню певний час для підготовки. Натомість Мінськ розташований лише за 440 кілометрів від Києва. Створення баз у Білорусі дозволить росіянам завдавати раптових ударів, мінімізуючи шанси на перехоплення цілей.Крім того, така близькість до кордонів Польщі та Румунії ставить у стан підвищеної бойової готовності країни НАТО. Військові експерти попереджають: поява нових об'єктів у Білорусі може призвести до частіших випадків порушення повітряного простору європейських держав російськими БпЛА.Поглиблення співпраці Мінська та МосквиХоча офіційний Мінськ наразі утримується від прямого відправлення своїх солдатів на війну, територія країни активно використовується як полігон та логістичний хаб. Раніше РФ вже розмістила в Білорусі балістичні ракети середньої дальності "Орєшнік". Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що Росія невпинно нарощує свою військову присутність у сусідній державі, фактично поглинаючи її оборонний сектор.Володимир Зеленський закликав європейських лідерів бути пильними, адже Білорусь стає дедалі активнішим учасником російської агресії."Білорусь стає все більше залученою у війну Росії", — наголосив президент, додавши, що європейці повинні бути напоготові.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні є два місця, де Україна не проводитиме мирні перемовини із Росією. Це зокрема, територія країни-агресорки та її союзниці Білорусі..

Не надто вдала військова операція Сполучених Штатів на Близькому Сході та сварки через неї союзників по НАТО спонукала окремих лідерів до ініціатив щодо перегляду чинної архітектури безпеки. Чи можливо втілити в життя їхні ідеї?TrueUA детально аналізував причини конфлікту американської адміністрації з партнерами по НАТО та чи стане його наслідком вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу. Найімовірніше, після зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з Дональдом Трампом, яка відбудеться найближчими днями, союзники зійдуться посередині й саміт Альянсу, а запланований на липень в Анкарі, не стане останнім в історії військового блоку.На тлі подій навколо Ірану знову актуальною стала дискусія, чи можливі нові геополітичні союзи та наскільки вони будуть міцними. Перед тим, як перейти до аналізу подібних ініціатив, наголосимо на важливому факторі: міцні союзи об’єднуються спільними або схожими цінностями, а не лише економічними інтересами. НАТО, Європейський Союз, "Велика сімка" мають у своєму складі держави, що поділяють ліберально-демократичні цінності, мають ринкову економіку, дотримуються прав і свобод людини, хоча можуть мати й особливий погляд на окремі права.За останні роки утворилися й інші геополітичні союзи, наприклад, БРІКС. Усі спроби зробити його антизахідним проєктом, запровадити спільну валюту, таку собі альтернативу долару — це просували Китай і Росія — провалилися. Бо у членів БРІКС не існує спільних цінностей.Сильна Європа, але з НАТО: проєкт КубілюсаУ січні з цікавою ініціативою вийшов єврокомісар з питань оборони литовець Андрюс Кубілюс. Він закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки. TrueUA аналізував сильні й слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для її реалізації в Європи залишилося не так багато часу. Нині можна стверджувати, що дорогоцінний час — згаяний, проте окремі ідеї можуть бути здійснені за певних умов.В Європі перебувають американські військові загальною чисельністю близько ста тисяч, у випадку їхньої передислокації з європейського континенту, а цього не можна виключати в разі поглиблення конфлікту з главою Білого дому, союзники по НАТО в ЄС опиняться перед величезним викликом, як і ким замінити таку чисельність військових.Кубілюс не стверджує, що американці підуть, проте Європа має бути готова замінити їх такою ж за чисельністю армією. Зробити це швидко неможливо, але до такого сценарію можна підготуватися, здійснюючи навчання військових, модернізацію власних армій і таке інше. А ключові оборонні питання європейці обговорюватимуть на Раді європейської безпеки.Ініціатива Кубілюса як загалом ідея збройних сил Євросоюзу залишатиметься лише мрією доти, доки в рамках ЄС існує полярне бачення власного майбутнього.Перша позиція полягає в тому, що Євросоюз — економічне об’єднання і тому має займатися політикою лише в контексті забезпечення економічних пріоритетів, а все інше — прерогатива НАТО.Друга позиція: ЄС ще й політичне об’єднання і країни-члени мусять дбати про спільну безпеку, щоб союз не розгойдували й не розвалювали зовнішні сили. Не всі європейські лідери цю позицію поділяють навіть зараз, коли виклики для Європи більш ніж очевидні.Тож перед тим, як серйозно говорити про спільну армію, необхідно почати з втілення простішої задачі — домовитися про зміну процедур ухвалення рішень в рамках Євросоюзу. Це ініціатива, з якою виступає Німеччина, — всі рішення повинні прийматися кваліфікованою більшістю, а не спільним голосом. Хоча не така і проста ця задача. Кожна країна ЄС не проти зберегти право на вето. Про всяк випадок."Ядерна парасолька" Франції: проєкт Макрона і МерцаТакож не нова ініціатива і так само неоднозначна. TrueUA детально аналізував, чому ідея французької "ядерної парасольки" стала актуальною після цьогорічної конференції з безпеки у Мюнхені. Місяць тому президент Еммануель Макрон оприлюднив нову ядерну доктрину Франції, яка охоплює збільшення кількості боєголовок та розміщення літаків, спроможних нести ядерні заряди, в країнах — союзницях.Це не самодіяльність Парижа, його ініціативи обговорювали зі США та Великою Британією, іншими двома ядерними державами НАТО. Інтерес до такої ідеї висловили Польща, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія, Бельгія, головне — Німеччина.Канцлер Фрідріх Мерц ще під час торішніх виборів до Бундестагу висловлювався за зменшення залежності ЄС від ядерного "щита" США на користь європейської "парасольки". Цікава ця тема й Україні з огляду на блокування нашого членства в НАТО, а як майбутній член Євросоюзу Київ може спробувати отримати французький ядерний захист.Та поки це мрії. По-перше, за понад рік завершується каденція Макрона, наступний президент Франції може виявитися висуванцем ультраправих євроскептиків і згорнути ядерну програму. Або запропонує охочим купити захист у Парижа за великі гроші. По-друге, самостійно французи такий масштабний проєкт не потягнуть, аби його реалізувати, потрібно, щоб усі вклали серйозні суми. Багато країн НАТО з великою неохотою погодилися під тиском Трампа збільшити витрати на спільну оборону, тож зрештою можуть сказати, що їм і американського захисту достатньо."Альянс середніх держав": глобальний проєкт Макрона"Геть від Вашингтона і Пекіна!" — таким є гасло історичного виступу Макрона в Сеулі 3 квітня. До Південної Кореї президент Франції завітав в рамках великого міжнародного турне. Амбітна ідея Макрона полягає у тому, що Європа, Південна Корея, Японія, Австралія, Бразилія, Індія, Канада здатні об’єднати зусилля у сферах міжнародного права, безпеки й демократії з метою уникнення надмірної залежності від США та Китаю.Французький лідер обрав дуже вдалий час для проголошення ініціативи "альянсу середніх держав": Сполучені Штати загрузли на Близькому Сході, їхня війна там посилила авторитарні режими в Пекіні та Москві, остання непогано заробляє на продажу зрослої в ціні нафти. Макрон пропонує альтернативу двополюсному американсько-китайському світу у вигляді "третього шляху"."Наша мета — не бути васалами двох держав-гегемонів. Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, від Китаю, або ми не хочемо бути надто схильними до непередбачуваності США", — заявив глава Франції.Він також наголосив, що міжнародна політика ЄС має базуватися на "стратегічній автономії" — відмові від ролі молодшого партнера, змушеного підлаштовуватися під електоральні коливання в США або тиск Китаю.Свою ідею він пообіцяв у розширеному вигляді презентувати у червні на саміті "Великої сімки", який прийматиме Франція. Це буде останній такий захід, де Макрон братиме участь як глава своєї держави. Та, судячи з цікавої ініціативи, він не планує просто піти на політичну пенсію. Чи можливо реалізувати "альянс середніх держав"? Цілком. І Україна зі своїм досвідом ведення війни сучасного типу в ньому може зайняти свою важливу нішу."НАТО без боягузів": проєкт генерала КеллогаКолишній спецпредставник президента Трампа в Україні, відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог запропонував ідею, яка видається ще амбітнішою за макронівську.Процитуємо сказане ним в ефірі американського телеканалу Fox News:"НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система. Переосмислити наявні оборонні альянси, можливо, створити один з Японією та Австралією, а також із деякими з тих європейських країн, які готові вступити у війну, як-от Німеччина чи Польща. Навіть Україна, яка також довела свою ефективність як хороший союзник".Тобто ідея полягає в тому, що Сполучені Штати можуть створювати окремі альянси з країнами, готовими діяти для забезпечення спільних безпекових інтересів. Не вагатися, не шукати причин для відмови, а бути ефективним союзником на полі бою. Без різниці, де географічно розташована держава. Це не означає кінець Північноатлантичного альянсу, створеного за принципом колективного Заходу, а відбір із цього об’єднання справді здатних до сучасних методів війни, охочих посилюватися та спільно із собі подібними встановлювати правила гри у сучасному світі.В ідеї Келлога є слабкі сторони, як-от той же випадок з Іраном, військова операція супроти якого розпочалася і триває з порушенням міжнародного права. Це залишається однією з ключових причин небажання союзників США ставати з ними опліч. Подібний альянс, якби він виник, мав би опиратися на міжнародне право, а не діяти свавільно, як світовий жандарм. Проте сам підхід, якщо він враховуватиме український інтерес, звучить доволі привабливо..

Президент США Дональд Трамп виступив із різкою критикою на адресу Північноатлантичного альянсу, назвавши його структурою, яка не викликає страху в Кремля. Глава Білого дому підкреслив, що його нещодавні звернення до блоку були лише перевіркою, яку НАТО, на його думку, не пройшло.Таку заяву він зробив в інтерв'ю в Білому домі для ведучої ABC News Рейчел Скотт.Експеримент в Ормузькій протоціПід час бесіди у Білому домі президент США розкрив деталі своєї стратегії щодо Альянсу. Він стверджує, що ситуація навколо Ормузької протоки була використана ним як тестовий майданчик. За словами Трампа, він насправді не потребував допомоги союзників, а лише хотів побачити їхню готовність до дій."Я сказав: "Я був би радий, якби ви взяли участь". А вони відповіли: "Ну ми не можемо сказати". Я сказав: "О, нічого страшного", — поділився подробицями діалогу Трамп.Він додав, що навіть не намагався переконувати партнерів, дозволивши їм залишитися осторонь. На думку президента, представники НАТО могли сприйняти його як "жахливого продавця", проте його метою була не угода, а вивчення внутрішнього стану блоку.Чому Путін не боїться НАТОПрезидент Сполучених Штатів переконаний, що в Москві чудово розуміють слабкість Альянсу. Трамп вкотре використав метафору про "паперового тигра", натякаючи на відсутність реальної сили за гучними заявами організації."Я робив це як експеримент. Мені це було не потрібно, правда? Вони — паперовий тигр. Паперовий тигр. У них немає кораблів. У них нічого немає, і Путін їх абсолютно не боїться. Але я зробив це як експеримент", — резюмував очільник Білого дому.Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що відкрита війна між Російською Федерацією та НАТО можлива у випадку, якщо Москва буде "настільки дурна", що нападе на Північноатлантичний альянс. Але це протистояння може бути "зовсім іншим", ніж попередні війни..

Наступного тижня у генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Марка Рютте запланований візит до Сполучених Штатів Америки, де він проведе низку перемовин, у тому числі й із президентом США Дональдом Трампом.Про це повідомляється на сайті НАТО. Зазначається, що візит Рютте до США запланований на 8-12 квітня.Згідно з даними НАТО, 8 квітня генсек зустрінеться з Трампом, а також з державним секретарем США Марко Рубіо та очільником Пентагону Пітом Хегсетом.Водночас 9 квітня Рютте виступить з промовою та візьме участь у дискусії, організованій Інститутом Рональда Рейгана (Ronald Reagan Presidential Foundation Institute), а з 10 по 12 квітня генсек НАТО відвідає зустріч Більдербергського клубу.Варто зауважити, що візит Рютте до США відбудеться на тлі гучних заяв американського лідера про можливість виходу Вашингтона із Альянсу. Зокрема, Трамп погрожував, що Сполучені Штати можуть відмовитися від обіцянки захищати своїх союзників по НАТО у разі, якщо на них буде здійснено напад.Згодом Трамп заявив, що серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО, через те, що Альянс не приєднався до операції Сполучених Штатів проти Ірану.Нагадаємо, після різких заяв президент США щодо НАТО, президент Франції Еммануель Макрон ініціював створення широкої коаліції держав для протидії геополітичному тиску Вашингтона та Пекіна. Під час свого азійського турне він закликав країни з потужною економікою об’єднати зусилля, щоб уникнути ролі "васалів" у глобальному протистоянні наддержав..

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль жорстко відреагував на погрози Дональда Трампа щодо виходу США з НАТО. Він закликав Альянс до згуртованості, наголосивши на спільному інтересі у перемозі України над російським агресором.Про це заявив він заявив в інтерв’ю WAZ, пише "Укрінформ". Загрози Трампа та єдність АльянсуГлава німецького МЗС висловив серйозне занепокоєння риторикою президента США щодо можливого припинення постачання зброї Україні. За словами міністра, такі заяви є спробою тиску на Європу з метою залучення союзників до американських операцій проти Ірану. Вадефуль зазначив, що світ став надто небезпечним для внутрішніх чвар всередині оборонного блоку."Один висновок цілком очевидний: світ став небезпечнішим. Тому ми повинні ще більше згуртуватися в Альянсі. У нас спільні цілі. Ми маємо спільний інтерес у тому, щоб Україна перемогла у військовому протистоянні з Росією. І США досі суттєво підтримують Україну", — заявив Вадефуль.Він також додав, що погрози про вихід Сполучених Штатів з НАТО підривають довіру, проте Альянс залишається "найуспішнішим оборонним союзом у світі", який став лише сильнішим після приєднання Швеції та Фінляндії.Роль Німеччини у підтримці УкраїниМіністр зауважив, що внесок Вашингтона у протидію російській агресії залишається неоціненним, проте роль Берліна суттєво зросла. Під час візиту до Києва Вадефуль запевнив українське керівництво у непохитності позиції ФРН."Німеччина стала найважливішим партнером у контексті підтримки України. Президент Зеленський підтвердив мені це під час мого візиту в Україну. Я запевнив його, що Німеччина залишатиметься найсильнішим донором", — наголосив німецький урядовець.Наразі країни-члени НАТО працюють над посиленням обороноздатності, зокрема через зобов’язання витрачати на армію 5% економічної потужності, щоб гарантувати мир у Європі на довгу перспективу.Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон ініціював створення широкої коаліції держав для протидії геополітичному тиску Вашингтона та Пекіна. Під час свого азійського турне він закликав країни з потужною економікою об’єднати зусилля, щоб уникнути ролі "васалів" у глобальному протистоянні наддержав..

Погрози Трампа союзникам по Північноатлантичному альянсу звучать не вперше. Поки у нього є більшість в обох палатах Конгресу, він може встигнути оформити свої плани законодавчо. Це поки гіпотетично, проте не все так однозначно.TrueUA писав, що політика глави Білого дому посилила очікування провалу республіканців на проміжних виборах до Конгресу, запланованих на 3 листопада цього року. Трамп своїми діями як у внутрішніх, так особливо у зовнішніх справах Америки сформував значну кількість прихильників якнайшвидшого обмеження його можливостей впливати на політичні й економічні процеси. Проте до дня волевиявлення американців рівно сім місяців, протягом яких Трамп здатний провести рішення, які буде важко відіграти назад. Одним із них може стати гучне розлучення США з НАТО.Як через іранську авантюру Трамп власноруч позбувся союзниківЄ видимі причини жорстких заяв глави Білого дому на адресу союзників, а є — приховані. Видима причина — небажання європейців ув’язуватися в іранську авантюру США та Ізраїлю, через що вони не лише не допомагають американцям у військовому плані, але й окремі країни закрили небо для американських літаків. Першою це зробила Іспанія, наступною — Франція. Іспанці ще й заборонили використовувати свої авіабази для удару по Ірану. Міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо пояснив: таке рішення відповідає політиці уряду, який не бажає брати участь у війні, "ініційованій односторонньо і всупереч міжнародному праву".Франція вчинила трохи інакше, — вона не дозволила Ізраїлю використовувати повітряний простір для транспортування американського озброєння, призначеного для війни з Іраном. До цих двох по-своєму підключилася й Італія, вона заборонила використовувати свою авіабазу на Сицилії. Внаслідок цих кроків американські військові літаки змушені облітати значну частину Європи. Думка щодо цих дій у Вашингтоні та європейських столицях кардинально різниться. Європейці наголошують, що операція проти іранців не відповідає міжнародному праву і вимогам до колективної оборони та безпеки згідно зі статтею 5 статуту НАТО. Фактично це копія російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Росія чотири роки тому розпочала повномасштабну війну через чотири дні після завершення зимових Олімпійських ігор у Пекіні, а США з Ізраїлем завдали першого удару по резиденції аятоли Алі Хаменеї 28 лютого, через шість днів після закриття Олімпіади в Мілані.Крім того, через війну різко погіршилася економічна ситуація в Європі внаслідок стрибка цін на нафту. Європейці обурені, звинувачують Трампа і було б дивним, якби лідери країн ЄС його підтримували. У майже кожній із цих країн є праві та ультраправі сили, які підгодовуються з-за океану для розгойдування Євросоюзу. Понад рік представники адміністрації США робили жорсткі й часто грубі заяви у бік Європи, тепер бумеранг полетів в інший бік. Та й далі роблять. Жарт Трампа про Еммануеля Макрона, який "досі оговтується від удару в щелепу, отриманого від дружини" — дипломатичне дно. Не варто забувати ще один дуже важливий нюанс: до планування військової операції в Ірані представники НАТО не були залучені. Буцімто, потрібен був ефект несподіванки. Але й далі ні європейців, ні канадців до планів операції не допускали. А як ті ж Кір Стармер, Еммануель Макрон чи Марк Карні відправлятимуть свої військові підрозділи, не маючи й гадки про їхнє використання?Позиція Вашингтона наступна: якщо у нас з ними (Європою і Канадою) спільний військово-політичний альянс, значить вони мали прибігти з пропозиціями допомоги. Бо Америка їх прикриває ядерною парасолькою та захищає своїми військами, розміщеними в Європі (а це 100 тисяч солдатів). Логіка тут є. Приміром, дії уряду соціалістів в Іспанії можна тлумачити як відступ від спільної політики НАТО, адже відмовляти у наданні баз союзникам і закривати для їхніх військових літаків свій повітряний простір, чим би це не пояснювалося, може розглядатися як небезпечний прецедент для єдності блоку.Далі про причини, які не на поверхні. Перша: швидка перемога над Іраном була потрібна Трампу перед зустріччю з Сі Цзіньпіном, вона планувалася на кінець березня. Її перенесли приблизно на середину травня. Глава Білого дому хотів приїхати до Пекіна переможцем, показати товаришу Сі, хто у світі господар. Та все пішло не за сценарієм.Тепер час працює проти нього і на користь Сі Цзіньпіна, який, перефразовуючи китайське прислів’я, сидить на березі річки Хуанхе і чекає, поки по ній пропливе труп Америки як світового гегемона. Трамп роздратований, тому тиском і погрозами намагається змусити НАТОвців йому допомагати.Друга причина: через блокування Іраном Ормузької протоки та його удари по нафтогазових об’єктах сусідніх арабських країн багатомільярдні збитки несуть всі країни регіону Перської затоки. Ще 27 лютого вони купалися в розкоші, тепер, бачачи, що американці нездатні їх захищати, купляють українські дрони-перехоплювачі, аби відбиватися від іранських "шахедів".Сама думка про те, що Америка може у цій війні програти, мабуть, шокує Трампа. Тому він постійно розповідає про вдалі переговори, про "оновлення влади" в Ірані, наче натякаючи Тегерану, що він згодний звернути операцію, тільки хоче якусь перемогу. Формування широкої коаліції з країн НАТО, арабських партерів — це дипломатична перемога, здатна змусити іранців до добросовісних переговорів. Проте такої коаліції немає. Що дратує американського президента.Про третю причину — проміжні вибори до Конгресу, які відбудуться 3 листопада — окремо, адже з нею безпосередньо пов’язане втілення погроз Трампа вивести США з НАТО.Чи можливо розірвати "шлюб" Америки з союзниками по Альянсу?У Сполучених Штатах існує закон, серед співавторів якого за іронією долі був нинішній глава Держдепу Марко Рубіо, згідно з яким президент не може одноосібно ухвалювати рішення про вихід держави з НАТО. Для цього потрібно або дві третини голосів Сенату, або спеціальний акт, ухвалений Конгресом. У Трампа не буде такої кількості голосів. Республіканці переважно проти припинення союзництва США в рамках Північноатлантичного альянсу, не кажучи вже про демократів. Тому законним шляхом глава Білого дому не піде.Натомість він може обрати сумнівний шлях призупинити членство своїм указом. Не вийти з НАТО, а поставити перебування США у цьому блоці на паузу. Використавши її для тиску на союзників. Свій указ він може скасувати, коли свого досягне — як це вже не раз бувало. З тими ж нафтовими санкціями проти Росії, — на період кризи на нафтовому ринку їх призупинили. Указ політичні опоненти Трампа оскаржать у суді та використовуватимуть як аргумент проти республіканців під час кампанії. Таким чином, за мізки американців змагатиметься два наративи: республіканський — "НАТО нам не допомогло з Іраном, тому ми не повинні їх захищати і давати їм гроші" і демократичний — "вихід чи навіть призупинення членства США в Альянсі руйнує світову безпеку і робить Америку слабкою". Другий наратив здається логічнішим, але не факт, що таким його вважають виборці трампістів. Утім, варіант із призупиненням членства ризикований через складність прорахувати реакцію виборців. Тому, найімовірніше, американська адміністрація не вдаватиметься до радикалізму, а тиснутиме в інший спосіб. Наприклад, заблокує американську частку фінансів у бюджеті НАТО. Та можливий ще один крок, який є конспірологічним, та все ж… Плече Трампу підставить Путін, розпочавши якісь провокації проти Естонії чи Латвії. Не прямий напад, а прикордонні сутички.За такої умови НАТО має активізувати 5 статтю статуту про колективну безпеку, а Трамп — відмовиться від участі. Скаже: можу бути посередником у переговорах за відповідну плату. Дивні стосунки між американською адміністрацією і Кремлем, від яких останній має забагато зиску, дає привід існувати описаній теорії змови..

Альянс НАТО продемонстрував нездатність ефективно реагувати на глобальні конфлікти. Тому світ потребує створення нової оборонної системи, куди, серед інших, могла б увійти Україна.Про це заявив американський генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог в ефірі телеканалу Fox News. Він розкритикував союзників із Північноатлантичного альянсу за їхню позицію щодо конфлікту в Ірані, назвавши організацію "боягузливою".На його думку, США варто переосмислити наявні партнерства та розглянути можливість виходу з блоку."НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система", — заявив генерал.Він нагадав про статтю 13 Північноатлантичного договору, яка дозволяє будь-якій країні покинути Альянс через рік після офіційного повідомлення.Келлог запропонував формувати альянси з країнами, які реально готові до боротьби. Серед потенційних партнерів він назвав Японію, Австралію, Польщу й оновлену Німеччину. Також він окремо відзначив роль України."У такому альянсі може брати участь навіть Україна, яка теж довела свою ефективність як хороший союзник", — наголосив спецпредставник американського президента Дональда Трампа.Таку думку підтримав і колишній державний секретар Майк Помпео. Він назвав стан справ в Альянсі "жахливим" і зазначив, що США мають фундаментально переглянути, на кого з партнерів вони справді можуть покластися у критичних місіях.Колишня заступниця радника з національної безпеки Вікторія Коутс додала, що НАТО продемонструвала свою "незначність", оскільки не змогла впоратися з найбільшою війною в Європі з часів Другої світової.За її словами, приклад успішної співпраці США з Ізраїлем доводить, що Вашингтон може досягати цілей із мотивованими союзниками поза межами громіздких структур.Нагадаємо, вчора посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив в ефірі NewsMax, що американський президент Дональд Трамп переглядає питання підтримки європейських зусиль. Це стосується як НАТО, так і допомоги Україні..

Американський президент Дональд Трамп переглядає питання підтримки європейських зусиль. Це стосується як НАТО, так і допомоги Україні.Про це заявив посол США при НАТО Меттью Вітакер в ефірі NewsMax."Цілком очевидно, що президент Трамп переглядає все: чи то наша участь у НАТО, чи то підтримка європейських зусиль в Україні, чи то будь-які інші дії США", — заявив він.За словами Меттью Вітакера, Дональда Трампа обрали президентом, щоби він у всіх ситуаціях керувався принципом "Америка насамперед". Саме тому всі ніші додаткові ресурси у вигляді допомоги пройдуть ретельний перегляд."Ми діятимемо відповідно до його намірів, щойно він ухвалить рішення. Зараз усі варіанти перебувають на столі переговорів", — додав дипломат.Раніше деякі світові медіа інформували, що Дональд Трамп розглядає можливість відмовитися від лідерства в НАТО. Він наполягає на тому, щоби європейські союзники взяли на себе більшу відповідальність за безпеку континенту.Як відомо, після того, як Дональд Трамп вдруге став президентом США, американці поступово припинили напряму надавати Україні військову допомогу. Замість цього спільно з НАТО створили програму PURL для оперативного забезпечення України критично важливим американським озброєнням, що не має європейських аналогів.Фінансування закупівель здійснюють країни Північноатлантичного альянсу (крім США) внесками до спільного фонду, після чого Америка забезпечує пряме постачання техніки та боєприпасів на фронт.Нагадаємо, що Дональд Трамп неодноразово заявляв, що за його президентства США не витрачаються на підтримку України, вони ще й заробляють на цьому. При цьому американський лідер, за його словами, все ще хоче припинити вбивства людей в російсько-українській війні..

Чимала частина людства в очікуванні двох подій — парламентських виборів у маленькій Угорщині та проміжних виборів до Конгресу у великій Америці. Перші відбудуться через два тижні, другі — 3-го листопада. Наслідком обох можуть стати значні зміни.TrueUA детально розповідав про перебіг передвиборчої кампанії в Угорщині та очікування від волевиявлення угорців 12 квітня. За кілька днів до голосування в Угорщині очікують на візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, який приїде агітувати за Орбана — друга Дональда Трампа й Володимира Путіна. Цей вояж або трохи підніме рейтингові пункти "Фідес", або остаточно її потопить. Але дуже схоже, що мирної, без угорського майдану, передачі влади після поразки Орбана не відбудеться.Окрім виборів в Угорщині, тригером міжнародної політики стала військова операція США проти Ірану й усе, що відбувається навколо неї. Це можна назвати агонією сталого міжнародного порядку.Європа цурається війни Трампа проти Ірану Європейські партнери США по НАТО не поспішають підписуватися під авантюрою Штатів на Близькому Сході. Окремі країни надають свої військові бази та, оскільки офіційно військова коаліція не створена, це радше особиста позиція цих країн. Що ж кажуть європейські лідери?Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав до якнайшвидшого припинення війни з Іраном. За його словами, "Німеччина не є частиною цієї війни і не хоче бути її частиною". Він фактично поставив під сумнів правильність стратегії Трампа:"Примус до покори за допомогою бомбардувань, найімовірніше, не є правильним підходом до створення демократичного уряду в Ірані. Тут не буде військового вирішення". Також канцлер наголосив: НАТО — "оборонний альянс, а не інтервенціоністський".Солідарний із Мерцом прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. За його словами, Лондон не дозволить втягнути себе у повномасштабний воєнний конфлікт проти Ірану, не дасть тиснути на себе й ухвалюватиме рішення відштовхуючись від їхньої доцільності для власної держави.Навіть ідеологічна права соратниця Трампа прем’єрка Італії Джорджа Мелоні його не підтримала. Вона наголосила, що її країна "не бере і не братиме участі у війні, що триває в Ірані". І зауважила, що "розширення конфлікту є частиною ширшої кризи міжнародного права".Попри атаки іранських "шахедів" на французьку військову авіабазу в Іраку, Еммануель Макрон робить все, що його не втягнули у війну. Він акуратніший у висловлюваннях на адресу американців, не критикує їх, а зайняв посередницьку позицію, зателефонувавши іранському колезі Масуду Пезешкіану із закликом вести добросовісні переговори.Підсумуємо заявами генсека НАТО Марка Рютте, який опинився між молотом і ковадлом. Він заявив, що європейські партнери підтримують воєнні дії США в Ірані, але їм знадобиться певний час, бо вони не були включені в початкове планування військової операції."Він робить це, щоб забезпечити безпеку всього світу", — похвалив Рютте Трампа.Разом із тим, як пишуть західні ЗМІ, заява генсека НАТО розлютила європейських лідерів, які вважають, що той не повинен розписуватися за всіх.Трамп використовує для тиску на союзників навіть "дупу"Глава Білого дому у відповідь на заяви з Європи в кишеню за словами не лізе."Якщо не буде реакції або якщо реакція буде негативною, — це буде дуже погано для майбутнього НАТО. У нас є така річ, як НАТО. Ми були дуже добрими. Ми не були зобов’язані допомагати їм щодо України. Україна розташована за тисячі миль від нас, але ми їм допомогли. Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам", — каже Трамп. У контексті розбрату США з Європою цікава публікація з’явилася у виданні The Telegraph. Трамп буцімто планує помсту союзникам у вигляді реорганізації НАТО. Це може бути зроблено за двома моделями. Перша: право голосу матимуть тільки ті члени Альянсу, які витрачають 5% ВВП на оборону. Тобто ніхто, окрім Штатів. За останніми підрахунками, цього року вперше всі союзники відзвітували про те, що їхні витрати на оборону досягли або перевищили цільовий показник 2% ВВП. Друга модель: ті, хто не нарощуватиме витрати на оборону, можуть не сподіватися на гарантії безпеки від США в разі нападу на них. Хочеш бути під парасолькою 5 статті статуту НАТО про колективну безпеку — плати.Односторонньо правила в Альянсі Трамп змінити не може, проте тут варто згадати, як торік у червні на саміті НАТО у Гаазі європейські союзники та Канада погодилися з тиском президента Америки й зобов’язалися збільшити витрати на оборону. Чи погодяться європейці під тиском допомогти американцям хоча б розблокувати Ормузьку протоку?З одного боку заяви окремих лідерів держав Європи свідчать, що їхній терпець у відносинах із Трампом от-от урветься і вони швидше з ним полаються, аніж воюватимуть у його команді. З іншого, очевидним є різні формати тиску, від прямих звинувачень з вуст Трампа, зокрема такі прозвучали на адресу Стармера, до інформаційних вкидань про припинення продажу зброї Європі для України або перенаправлення цієї зброї на Близький Схід. Інформація не підтвердилася, проте розголосу наробила чималого.Як не згадати, що від Трампа дістається і близькосхідним союзникам, які також воліють не влазити у війну безпосередньо, а лише боронять свої нафтові і газові об’єкти. Що вдається їм не надто ефективно. Трамп звернувся до саудівського принца Мохаммеда бін Салмана, той, мовляв, "не думав, що буде цілувати йому дупу", але зараз він "милий до нього". Це прозвучало образливо для Салмана, але в логіці глави Білого дому ситуація має такий вигляд: він почав військову операцію проти Ірану, давнього суперника Саудівської Аравії за вплив у регіоні, і принц має не лише подякувати, а й подумати над ширшою підтримкою американців у їхніх діях. В Ер-Ріяді, до речі, на образу змовчали.… а в Америці в цей час протестують проти свого президентаПоки американський президент намагається схилити на свій бік партнерів по НАТО, у самих США відбулася третя хвиля протестів у рамках акції "Без королів". Її організовують демократи спільно з громадськими активістами. Нинішні мітинги були найбільш масовими. Організатори нарахували понад сім мільйонів учасників по всій Америці та за її межами. Вочевидь масовості додала війна в Ірані. Можна очікувати, що з активізацією передвиборчої кампанії з проміжних виборів до Конгресу подібні заходи відбуватимуться частіше і радикалізуються.Трамп шукатиме можливостей вийти з війни з якоюсь перемогою, адже входити в активну стадію передвиборчої кампанії з ганьбою — стовідсоткова заявка на поразку республіканців. Але його проблема в тому, що в Європі та й багато де від цих виборів очікують саме гучного провалу партійних соратників Трампа. Йти у прямий клінч із ним ніхто не хоче через непередбачуваність реакції, інша справа — перечекати, поки американці самі вирішать долю свого президента, який добряче всіх дістав.Три плюси і три мінуси для УкраїниНасамкінець — про нас. Ставлення українців до Трампа відоме, воно неприємне для нього. Та варто зауважити, що США, попри війну в Ірані, не відмовилися від переговорів щодо мирного процесу в Україні, і це — плюс. Те, що вони вв’язали гарантії безпеки у формат завершення війни з територіальними поступками — мінус. Але ніхто нічого не підписував і на тиск не піддався.Американці продовжують надавати Україні зброю, яку купляє Європа. Це другий плюс. Мінус у тому, що Трамп дратується через нашу "дронову" дипломатію на Близькому Сході. Однак країни цього регіону зіткнулися з проблемою захисту свого неба від іранських "шахедів", американці не можуть повною мірою їм допомогти, тож перед Києвом відкрилося вікно можливостей, і його використовують.Третій плюс — з-за океану мовчки спостерігають за ефективними атаками добрих дронів на російські нафтоналивні порти. Якщо мовчать, значить згодні, що це може бути сильним козирем на переговорах. Є й третій мінус: передвиборча кампанія в Штатах може відволікати увагу глави Білого дому та його команди на внутрішні проблеми, яких досить багато. Та і тут є плюс — незавершеність американської дипломатії щодо війни в Україні залишається не зовнішньою, а внутрішньою темою для американців, переважна більшість яких підтримує українців. Тому "втекти" від України Трамп не зможе, як би не намагався це зробити, прикрившись фразою "це не моя війна"..

На сьогодні є побоювання, що через війну на Близькому Сході, може виникнути дефіцит додаткових засобів протиповітряної оборони в межах програми PURL.Про це повідомила постійна представниця України при Північноатлантичному альянсі Альона Гетьманчук, передає "Суспільне". Вона відзначила, що наразі Київ не отримував сигналів, що озброєння для України можуть спрямувати на Близький Схід.Як пояснила постпред, програма PURL ґрунтуються на двох елементах — наявності потрібних озброєнь у США та наявності фінансування з боку європейських країн, Канади та партнерів НАТО. Відтак, "якщо хоча б по одному з цих елементів є затримки або дефіцит, програма починає пробуксовувати"."Але у контексті війни в Ірані — і це, на мій погляд, цілком природньо, враховуючи обсяги використання ракет-перехоплювачів до систем Patriot на Близькому Сході — дійсно є побоювання щодо поступового дефіциту одних з найбільш затребуваних в рамках PURL озброєнь для України — додаткових засобів ППО", — сказала пані посол.Вона зауважила, що через програму PURL Київ й надалі отримує близько 75% ракет-перехоплювачів до Patriot та близько 90% ракет до всіх інших систем ППО."Передусім ракет PAC2 і особливо PAC3. Зобовʼязання, взяті щодо постачань цих ракет за минулий місяць, були повністю виконані з боку США. Розраховуємо, що відповідну кількість ракет — передусім PAC 3 — ми отримаємо і за результатами цього місяця", — сказала Гетьманчук.Гетьманчук відзначила, що наразі Київ не отримував жодних сигналів про те, що зброя, яка передбаченя для України може бути спрямувана на Близький Схід."Водночас по лінії НАТО ні від НАТО, ні від США ми не отримували сигналів, що призначені для України озброєння з програми PURL можуть бути спрямовані на Близький Схід. Як і сигналів щодо того, що внаслідок війни в Ірані є зміни у питанні наявності необхідних озброєнь для України за програмою PURL", — сказала вона.Нагадаємо, за даними The Washington Post, через те, що війна в Ірані вичерпує запаси деяких найважливіших боєприпасів американської армії, Пентагон розглядає можливість перенаправлення на Близький Схід озброєння, призначеного для України..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про зростаючий попит на українські військові технології у всьому світі. За його словами, інтеграція такої потужної сили в НАТО є логічним кроком, оскільки Україна вже довела свою надійність як партнер.Про це міністр повідомив у своїй соцмережі X.Інтерес до українського ВПКЯк зазначив Сибіга, українські оборонні розробки стають об'єктом пильної уваги з боку міжнародної спільноти. За словами очільника МЗС, оборонний досвід нашої держави цікавить не лише країни Перської затоки, а й увесь світ. На тлі подій на Близькому Сході багато держав бачать, наскільки економічно ефективними та технологічно просунутими є українські військові рішення. Сибіга наголосив, що Україна відкрито заявляє про готовність до розбудови партнерства на різних континентах: в Африці та Азії, у Латинській Америці та у Північній Америці та Європі.Сила, загартована війноюЗа словами міністра, повномасштабна війна, яку розв'язала Росія, принесла українському народу величезні страждання. Проте, водночас, цей жорстокий досвід змусив країну розвинути власну неперевершену силу. "Сьогодні сучасна Україна виступає як надійний партнер для тих, хто поділяє демократичні цінності та прагне захистити життя від будь-яких загроз. Москва та її агресивна політика лише підтвердили необхідність створення міцних оборонних альянсів", — йдеться у заяві дипломата.Питання інтеграції в НАТОСибіга також висловив нерозуміння позиції тих політиків у країнах НАТО, які досі вагаються щодо членства України. Він наголосив: важко осягнути, чому будь-хто, хто ухвалює рішення в Альянсі, воліє бачити українську міць поза межами блоку, а не інтегрованою в нього. Україна вже зараз фактично є контрибутором безпеки, що підкріплюється реальним бойовим досвідом.Нагадаємо, 22 березня до України прибуло вище військове командування Північноатлантичного альянсу. Це перший візит від початку повномасштабного вторгнення Росії..