# НАТО

Американський резидент Дональд Трамп заявив, що його не турбує напад Росії на країни НАТО. За його словами, у світі "не відбувається нічого незвичного".Про це Дональд Трамп сказав у телефонному інтерв'ю Axios у четвер, 27 серпня"Я зовсім не стурбований. Немає жодної проблеми", — зазначив він, коли його запитали про можливу російську провокацію проти країн НАТО.Журналісти пояснили, що таке запитання до Трампа виникнуло на тлі стурбованості європейських лідерів тим, що Москва може перевірити рішучість НАТО та зобов'язання Трампа щодо статті 5 (пункту альянсу про колективну оборону) шляхом обмеженого нападу або інших військових провокацій, а також у зв'язку з поїздкою директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, де він зустрічався зі своїм російським колегою Сергієм Наришкіним.Медіа повідомляли, що візит став спробою застерегти Москву від нападу на країну НАТО. Але Дональд Трамп заперечив ці повідомлення. Він назвав поїздку Реткліффа "звичною та діловою", висловивши здивування щодо повідомлень про неї в ЗМІ."Реткліфф бачиться зі своїм російським колегою один раз на шість місяців або один раз на рік. У них дуже добрі стосунки. Не було жодних повідомлень і нічого незвичного", — наголосив американський президент.Аналітики видання зауважили, що директор російської служби зовнішньої розвідки Наришкін підтвердив у четвер, що зустрічався з Реткліффом під час його візиту до Москви. Він сказав, що переговори були "звичною частиною їхньої роботи" та що "не було нічого незвичного". Наришкін сказав, що обговорював з Реткліффом "питання розвідки".В Axios нагадали, що президент України Володимир Зеленський заявив виданню у липні, що Путін планує масову мобілізацію 500 тисяч військових у найближчі місяці для відновлення наступу в Україні. Росія також будує інфраструктуру для 30 тисяч додаткових військовослужбовців із Північної Кореї, яких відправлять воювати в Україну.Водночас у МЗС Росії заявили, що Велика Британія та Франція "граються з вогнем", постачаючи Україні технології, які дозволяють проводити далекобійні атаки на Росію. Речник МЗС Росії погрожував завдати ударів по британських військових цілях в Україні та за її межами у відповідь на військову допомогу Великої Британії Україні.Нагадаємо, раніше сьогодні стало відомо, що, попри плани оголосити надзвичайну ситуацію у східному прикордонні, президент Латвії Едгар Рінкевичс запевнив, що актуальна оцінка військової загрози не змінилася..

Попри плани оголосити надзвичайну ситуацію у східному прикордонні, президент Латвії Едгар Рінкевичс запевнив, що актуальна оцінка військової загрози не змінилася.Його заяву озвучив радник президента Мартінш Дрегеріс. Про це повідомило видання LETA / Otkrito. Слова президента країни оприлюднено на тлі повідомлень про закритий візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви Радник від імені Рінкевичса підкреслив, що безпосередньої загрози російського вторгнення зараз немає. Водночас зберігається ймовірність різних диверсій, кібератак і гібридних операцій.Як раніше зазначав президент, Латвія, інші країни НАТО та Євросоюзу регулярно стикаються з подібними діями. Запобіжні заходи вживають латвійські органи внутрішніх справ, Національні збройні сили та союзники по НАТО."Ми високо оцінюємо політичні, дипломатичні та військові зусилля союзників із НАТО, зокрема, США, спрямовані на зміцнення регіональної безпеки", — заявив Дрегеріс.Як повідомлялося, директор ЦРУ США Джон Реткліфф під час візиту до Москви попередив російських чиновників про неприпустимість ескалації конфлікту з НАТО, особливо з Естонією, Латвією та Литвою. Про це в середу виданню Politico розповіли два поінформовані джерела."Головна мета візиту — застерегти від ескалаційних дій щодо країн Балтії", — заявив один із джерел.За словами іншого співрозмовника, директор ЦРУ також намагався переконати Москву скоротити військову й економічну підтримку Ірану.Нагадаємо, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час нещодавнього візиту до Москви попередив російських посадовців про неприпустимість нападу на країни НАТО. Таке застереження пролунало на тлі оцінок щодо можливих спроб Росії перевірити Альянс на міцність..

Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф під час нещодавнього візиту до Москви попередив російських посадовців про неприпустимість нападу на країни НАТО. Таке застереження пролунало на тлі оцінок щодо можливих спроб Росії перевірити Альянс на міцність.Про це повідомляє Politico з посиланням на власні джерела. За інформацією ЗМІ, під час переговорів у Москві Реткліфф застеріг представників російської влади від атак на держави Північноатлантичного альянсу. Видання зазначають, що існують оцінки, згідно з якими Росія "може спробувати" перевірити НАТО.Крім того, директор ЦРУ порушив під час переговорів питання Ірану. Він попередив російську сторону про можливість запровадження додаткових санкцій, якщо Ормузьку протоку не відкриють для судноплавства.За даними ЗМІ, Реткліфф відвідав Москву 25 серпня. Водночас ані Вашингтон, ані Москва офіційно його поїздку не підтверджували.Нагадаємо, один із головних ідеологів рашизму Олександр Дугін вибухнув новими погрозами на адресу Заходу після поїздки директора Центрального розвідувального управління Джона Реткліффа до Москви. Кремлівський пропагандист опублікував допис, у якому відкрито вимагає передати Україну під контроль Росії в обмін на відсутність ескалації.Читайте також: "Не хочу розчаровувати людей": Трамп прокоментував візит глави ЦРУ до Москви.

Один із головних ідеологів рашизму Олександр Дугін вибухнув новими погрозами на адресу Заходу після поїздки директора Центрального розвідувального управління Джона Реткліффа до Москви. Кремлівський пропагандист опублікував допис, у якому відкрито вимагає передати Україну під контроль Росії в обмін на відсутність ескалації.Про це він написав у своїй соцмережі X. Ультиматум Кремля та реакція на візитПісля візиту директора ЦРУ Реткліффа до Москви кремлівський пропагандист та один із ключових ідеологів рашизму Олександр Дугін висловив чітку позицію російських радикальних кіл щодо подальшої долі України. У своєму публічному дописі він прямо поставив вимогу Заходу відмовитися від підтримки української держави, шантажуючи подальшою ескалацією."Якщо ви хочете, щоб ми не загострювали ситуацію, віддайте нам Україну, і ми цього не робитимемо", — йдеться в повідомленні пропагандиста.Нагадаємо, 25 серпня до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів.Водночас лідер Литви Ґітанас Науседа заявив, що візит глави Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до столиці Росії 25 серпня не став несподіванкою для балтійських партнерів. Науседа підтвердив, що литовська сторона володіла інформацією про майбутні контакти заздалегідь.Своєю чергою, президент США Дональд Трамп відреагував на візит Джона Реткліффа до Москви. Коментуючи контакт з російською стороною очільник Білого дому заявив, що не "хоче розчаровувати людей"..

Українські військові фахівці долучилися до розбудови протидронової системи оборони Північноатлантичного альянсу під час масштабних маневрів у Латвії. Унікальний бойовий досвід Збройних Сил України став основою для коригування навчальних сценаріїв відповідно до реалій сучасної війни.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Консультації від українських фахівцівПід час масштабних військових навчань, що відбулися у Латвії, експерти Спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) надавали фахові консультації військовослужбовцям Альянсу щодо ефективного відбиття атак ворожих БпЛА.Українські спеціалісти адаптували та коригували сценарії маневрів з урахуванням справжніх реалій сучасного поля бою. Крім того, вони координували дії екіпажів "умовного противника", створюючи максимально наближені до бойових умови для учасників.Масштаб навчань та нова стратегія НАТОУ загальновійськових випробуваннях у Латвії взяли участь понад 1 000 військовослужбовців із 25 країн НАТО та України. На основі отриманих рекомендацій НАТО переходить від звичайного тестування окремих засобів протидії дронам до їхньої повноцінної інтеграції на тактичному рівні, а також у загальні системи командування й управління. Саме український бойовий досвід дав ключовий поштовх цьому трансформаційному процесу.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Росія свідомо спрямовує свої безпілотники у повітряний простір країн Альянсу та Молдови в межах спеціальної гібридної кампанії. Президент Молдови Мая Санду стала першим лідером європейської країни, яка публічно звинуватила Росію у цілеспрямованому порушенні повітряних кордонів Європи..

Росія свідомо спрямовує свої безпілотники у повітряний простір країн Альянсу та Молдови в межах спеціальної гібридної кампанії. Президент Молдови Мая Санду стала першим лідером європейської країни, яка публічно звинуватила Росію у цілеспрямованому порушенні повітряних кордонів ЄвропиПро це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як Москва готує підґрунтя для провокаційПрезидент Молдови Мая Санду 18 серпня зробила резонансну заяву, наголосивши, що Росія навмисно запускає свої безпілотники в повітряний простір Молдови та країн Альянсу. За її словами, траєкторії польоту ворожих апаратів чітко вказують на спланований характер цих дій, що дозволяє легко відрізнити цілеспрямований заліт від випадкового збиття зі шляху. Санду зазначила: "Молдовська влада може розрізняти російські дрони, навмисно запущені для порушення повітряного простору Молдови та НАТО, від тих, які зробили це випадково, на основі траєкторій дронів".Американські аналітики зауважують, що Санду стала першим главою європейської держави, який прямо та відкрито зафіксував умисний характер зальотів російських БпЛА до Європи.Експерти ISW оцінюють такі вторгнення як елемент російської підготовчої кампанії під назвою "Фаза нуль". Основна мета цієї стратегії — створення необхідного інформаційного та психологічного тиску для можливих майбутніх провокацій проти НАТО. Серед потенційних загроз розглядаються диверсії під чужим прапором, активне використання засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), саботаж та регулярні демонстративні прольоти військової техніки.Нагадаємо, раніше аналітики Інституту вивчення війни зазначали, що російське керівництво наполегливо ігнорує реальні дипломатичні шляхи припинення бойових дій та категорично відмовляється від заморожування лінії фронту. Натомість Кремль намагається випереджати власні економічні проблеми, розраховуючи на виснаження України та її союзників..

Росія розширює пускові майданчики для своїх ударних безпілотників далекого радіусу дії вздовж кордону з Україною та Білоруссю. Ймовірно, це посилить її удари по Україні та, можливо, по країнах НАТО.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War), які послалися на публікацію видання The Telegraph.Медійники констатували, що Росія побудувала 59 нових пускових рейок для безпілотників на 10 різних місцях вздовж свого кордону з Україною та Білоруссю. Кожна база може вмістити понад 1 000 безпілотників.Розвідники встановили, що близько 20 нових пускових рейок мають значну довжину, що вказує на те, що російські війська можуть використовувати їх для запуску ударних безпілотників із реактивними двигунами "Герань-4" та "Герань-5", які можуть літати на дальність від 450 до 850 кілометрів та від 950 до 1 000 кілометрів відповідно."Росія, ймовірно, будує ці додаткові пускові майданчики на заході країни, щоби збільшити свою здатність запускати залпи безпілотників далекого радіусу дії в межах регулярних ударних пакетів Росії по всій Україні. Також, можливо, є намір глибше обстрілювати західну частину України, використовуючи більшу швидкість і живучість безпілотників для проникнення крізь українські засоби ППО", — зробили висновок аналітики.Вони додали, що переміщення пускових майданчиків безпілотників є спробою захистити російську інфраструктуру від українських дронів. Наприклад, українські війська успішно завдали ударів по російських односторонніх пускових майданчиках безпілотників поблизу окупованого Донецька, тому створення альтернативи може покращити їхню живучість."Нові російські пускові бази безпілотників також можуть підтримувати майбутні російські ударні пакети проти НАТО, якщо Кремль вирішить це зробити, оскільки бази дозволять збільшити обсяг залпів, а пускові станції забезпечать дальність дії дронів на території НАТО", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійський боєприпас "Бандероль" розбився на кукурудзяному полі в Молдові 17 серпня, що ще раз продемонструвало, як Кремль прийняв ризик удару російських ударних засобів по країнах, що межують з Україною.Посилена кампанія ракетних ударів Росії по Україні сприяла рекордно високим щомісячним жертвам серед цивільного населення в липні 2026 року.Українські джерела надали оновлену оцінку бойових пошкоджень нещодавнього українського удару по Ростовській області.Ні російські, ні українські війська не просунулися 17 серпня.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Міністерство оборони України кодифікувало новий вітчизняний безпілотник "Довбуш T40" із дальністю польоту понад дві тисячі кілометрів. Новий дрон здатен перебувати в повітрі понад добу, що дозволяє виконувати бойові завдання по об'єктах на Уралі та в західній частині Сибіру..

У Польщі отримали інформацію від розвідки, що незабаром може відбутися нова масштабна провокація з боку Москви. До того ж Варшава вже активно готується до повномасштабної війни з Росією.Про це заявив заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик у коментарі Polsat News.Посадовець зазначив, що польська влада й армія вже вирішують, як діятимуть у разі найгіршого сценарію — йдеться саме про війну з Росією.Попри те, що активна підготовка до такого розвитку подій триває, Варшава має надію, що цього ніколи не станеться. Однак поляки остерігаються на будь-які можливі провокації від росіян."Ми готуємося до війни, сподіваючись, що вона ніколи не розпочнеться", — зауважив Томчик.При цьому він припустив, що може статися протягом найближчих місяців. За його словами, це нова масштабна провокація з боку Росії. Проте заступник міністра не уточнив, про що саме йдеться.За словами Цезарія Томчика, влада його країни більше не розділяє сценарії на реальні та нереальні, а лише на ймовірні та малоймовірні."На теперішньому етапі я б уже не встановлював крайнього терміну. Масштабна провокація з боку Кремля цілком може статися впродовж найближчих декількох місяців", — попередив він.На переконання Томчика, головний фактор досі залишається незмінним — розвиток подій у російсько-українській війні. Він припустив, що наразі Росія не готова до війни з НАТО, однак це не означає, що її ніколи не буде."Тим паче ми чітко бачимо: Україна стримала Росію — не кажучи вже про весь потенціал Північноатлантичного альянсу. Маємо усвідомлювати свою силу", — закликав союзників заступник міністра національної оборони Польщі.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський ініціював створення нового військового формування — Європейського легіону. За задумом дипломата, ця постійна структура має залучати досвідчених професіоналів, зокрема українських ветеранів після завершення війни..

У Росії активізували роботу щодо мережі таємних баз із новими пусковими майданчиками для сучасних дронів великої дальності. За планами Кремля, вони мають досягати території країн НАТО. Дещо вже використовують для обстрілів України.Про це повідомило видання The Telegraph, журналісти якого посилаються на документи та супутникові знімки. Вони виявили щонайменше 10 російських баз, на яких облаштували нові пускові майданчики."Загалом уздовж кордону Росії з Білоруссю й Україною зафіксували щонайменше 59 нових пускових рейок", — ідеться в публікації.За інформацією видання, частину центрів управління дронами переобладнали з військових баз і цивільних аеропортів. Інші стартові майданчики облаштували в сільській місцевості.Аналіз супутникових знімків компанії DroneSec показав, що близько 20 нових рейок, імовірно, мають збільшену довжину. Це може свідчити про їхню здатність запускати новітні російські дрони для ударів на великі відстані.У The Telegraph зазначили, що нова мережа баз — це довгострокова загроза для країн НАТО. Деякі з них розташовані так, що сучасні російські безпілотники потенційно можуть досягати Варшави. Водночас у виданні наголосили, що немає ознак планів Росії про напад на Польщу.Медійники додали: розвідки США та європейських країн вважають, що Москва може розглядати можливість провокацій на території Польщі, зокрема, атак на критичну інфраструктуру або операцій під чужим прапором, відповідальність за які намагатимуться покласти на Україну.Представник НАТО заявив виданню, що Північноатлантичний альянс готовий захищати кожен дюйм території союзників і продовжує підвищувати готовність до протидії загрозам із боку безпілотників.У журналістському розслідуванні зазначається, що супутникові знімки демонструють значне збільшення кількості сучасних російських безпілотників. На одній із баз вистачає місця для одночасного зберігання понад 1 000 дронів. На низці ключових об'єктів також триває будівництво додаткових пускових установок.Як відомо, новітні російські дрони "Герань-4" та "Герань-5" здатні розвивати швидкість, достатню для ухилення від систем ППО, та несуть бойове навантаження вагою до 90 кілогрпамів.За словами засновника DroneSec Майка Монніка, Росія значно розширила мережу безпілотників, щоби використовувати її проти України та створювати загрозу для країн НАТО.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський інформував про те, що українська розвідка зафіксувала тісну взаємодію між Росією й Іраном у сфері обміну розвідувальними даними. Росія залучає для цього не лише власні ресурси, а й інформацію, отриману від третіх сторін. До того ж Москва готує нову інфраструктуру для атак дронами..

Глава міністерства закордонних справ Естонії Маргус Цахкна виступив із важливою заявою після чергового інциденту в повітряному просторі Північноатлантичного альянсу, коли румунська сторона збила російський безпілотник. Естонський дипломат високо оцінив швидку реакцію та ефективність дій союзників.Про це політик написав у соцмережі X.Міністр заявив, що НАТО продемонстрував свою готовність і здатність захищати кожен дюйм території країн-членів Альянсу, успішно збивши безпілотник над Румунією. У Естонії впевнені, що ця рішучість є критично важливою для стримування подальшої агресії."Водночас загроза для НАТО зберігатиметься доти, доки Росія продовжуватиме свою війну проти України", — застеріг естонський міністр.Саме тому Маргус Цахкна закликав міжнародних партнерів не лише посилити підтримку України, а й наростити тиск на країну-агресора."Саме тому ми маємо надавати Україні потужну військову, економічну та політичну підтримку, одночасно посилюючи тиск на Росію, щоб вона припинила свою загарбницьку війну та щоб забезпечити справедливий і тривалий мир", — переконаний очільник МЗС Естонії.Нагадаємо, у міністерстві оборони Росії остерігаються, що оголошення нової хвилі мобілізації загрожує Кремлю сплеском дезертирства, колосальними втратами на фронті та розхитуванням внутрішньополітичної ситуації. Попри поповнення лав контрактниками, падіння темпів набору може змусити російське керівництво піти на цей ризикований крок уже восени..

У ніч на неділю, 16 серпня, винищувач F-18 Повітряно-космічних сил Іспанії, що патрулює небо над Румунією, збив невідомий дрон. Імовірно, російський безпілотник порушив повітряний простір країни.Про це повідомили в Міністерстві оборони Румунії."О 04:44 системи спостереження Міністерства національної оборони виявили входження повітряної цілі в національний повітряний простір із Республіки Молдова. Це сталося приблизно за 24 кілометри на північ від Галаца", — йдеться в повідомленні.Літак F-18 Повітряно-космічних сил Іспанії, що виконував бойову службу повітряної поліції на 57-й авіабазі "Михайло Когелнічану", виконуючи моніторингову місію, встановив радіолокаційний контакт із ціллю й отримав дозвіл на атаку."Безпілотник вдалося безпечно збити літаком F-18 о 05:01", — деталізували в румунському оборонному відомстві.Можливе місце падіння уламків безпілотника згодом виявили між населеними пунктами Белені та Кудалбі (Галацький повіт) у безлюдній місцевості."Повітряна тривога для Галацького повіту припинена о 05:20. Міністерство національної оборони постійно стежить за ситуацією та інформує союзні структури в режимі реального часу про такі події", — підсумували в повідомленні.Згодом міністр оборони Румунії виступив зі спеціальною заявою у своїх соціальних мережах. Він наголосив на важливості допомоги союзників."Румунія захищає свій повітряний простір, а наші союзники стоять поруч із нами. Пильність, швидка реакція та солідарність союзників — ось конкретні гарантії нашої безпеки", — зазначив він.До речі, це вже четвертий випадок, коли над Румунією збили безпілотники, що вдерлися в її повітряний простір.Нагадаємо, що 14 серпня на пляжі румунського курорту Сатурн виявили фрагменти військового безпілотника. Через знахідку територію пляжу евакуювали..

Західні розвідувальні структури фіксують зростання загрози з боку Російської Федерації щодо східного флангу НАТО. Кремлівський режим випробовує міцність статей про колективну оборону за допомогою диверсій, кібератак та підготовки спеціальних операцій.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Загроза ескалації та можливі сценарії КремляЗа оцінками американської розвідки, Росія може вдатися до більш агресивних дій проти європейських союзників України. Такий сценарій стане можливим у разі, якщо війна на українській території зайде для Кремля у глухий кут. Серед потенційних варіантів розширення конфлікту фахівці називають:масштабні кібератаки та диверсії на об'єктах інфраструктури;локальні збройні провокації на кордоні;обмежене наземне вторгнення на територію однієї з держав-членів НАТО;швидкі операції проти країн Балтії із масованим застосуванням безпілотників.Хоча ймовірність прямого нападу наразі залишається низькою, аналітики зазначають, що вона постійно зростає. Раніше подібний розвиток подій вважали малоймовірним через загрозу активації статті п'ятої Північноатлантичного договору про колективну оборону.Дефіцит боєприпасів у США та підготовка РФНові тривожні оцінки розвідувальних органів з'явилися на тлі занепокоєння Вашингтона через дефіцит окремих критично важливих боєприпасів. Вони можуть знадобитися США у разі прямого військового зіткнення з Росією чи Китаєм.Водночас, за даними видання Forbes, російські розробники безпілотних систем уже активно готуються до гіпотетичного конфлікту із Заходом. Головним напрямком можливих операцій у спільноті розробників називають саме країни Балтії, де окупанти планують активно залучити БпЛА.Застереження від лідерів БалтіїПрезидент Латвії Едгар Рінкевичс раніше попереджав, що Росія може суттєво посилити провокаційні дії проти регіону, намагаючись випробувати рішучість та швидкість реакції Альянсу. Підтримує таку позицію і президент Литви Ґітанас Науседа. Він наголосив, що Москва наразі не має достатніх ресурсів для повномасштабного вторгнення в країни НАТО, однак цілком здатна здійснювати точкові обмежені операції проти критичної інфраструктури. Науседа закликав громадян не сприймати війну як щось віддалене та залишатися максимально пильними.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники..

Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники.Про це повідомили аналітики американського вивчення війни (Institute for the Study of War).Загроза диверсій під чужим прапоромЗа даними військових аналітиків, російське керівництво готує спеціальні операції проти країн Балтії, намагаючись перекласти відповідальність за повітряні інциденти на Україну. Для реалізації диверсій ворог планує застосувати трофейну українську техніку. Міністр оборони Литви Робертас Каунас наголосив на високих ризиках таких дій з боку РФ:"Росія може використовувати безпілотники українського виробництва для проведення операцій під чужим прапором проти країн Балтії".Аналогічні застереження висловлювали й у Варшаві. Віцепрем'єр-міністр та очільник оборонного відомства Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що Кремль здатний задіяти захоплені БПЛА для спроб дестабілізації ситуації на східному кордоні Альянсу.Застосування трофейних технологій та оцінка ситуаціїВідомості про використання захопленої техніки підтверджують й українські фахівці. Військове видання "Мілітарний", посилаючись на інформацію ексрадника з питань оборонних технологій Сергія "Спалаха" Бескрестнова, зазначило, що агресор вже міг розпочати застосування українських далекобійних БПЛА для підготовки потенційних інцидентів. Водночас у Латвії поки не фіксують прямої військової загрози. Очільник латвійського оборонного відомства Райвіс Мелніс зауважив:"Наразі немає жодних ознак неминучої російської агресії проти будь-якої критичної інфраструктури в Латвії".Сутність кампанії "Нульова фаза"За оцінками ISW, Росія продовжує розгортати так звану "Нульову фазу" проти Північноатлантичного альянсу. Це комплексна інформаційно-психологічна операція, покликана створити ґрунт для майбутніх агресивних кроків. До цієї стратегії входять:проведення диверсій під чужим прапором;систематичні вторгнення безпілотників у повітряний простір країн НАТО;акти саботажу та створення перешкод засобами радіоелектронної боротьби;випробовування системи оборони та перевірка швидкості реакції союзників.Нагадаємо, 16 липня одразу три військові літаки Росії шпигували в Балтійському морі. Їх перехопили польські та шведські повітряні сили. Останнім часом таких випадків суттєво побільшало..

Держави-члени НАТО 2026 року нададуть 70 мільярдів євро на військове обладнання, допомогу та навчання українських військових. Щонайменше таку ж суму заплановано також на 2027 рік.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."Країни НАТО єдині в непохитній підтримці України щодо захисту її свободи, суверенітету та територіальної цілісності", — йдеться в повідомленні.Станом на тепер десятки тисяч українських військовослужбовців беруть участь у програмах, реалізованих державами-членами НАТО. Ініціатива НАТО з безпекової допомоги та навчання для України, або NSATU, допомагає координувати ці зусилля, поки війна триває.У всьому Альянсі українські військовослужбовці проходять підготовку за різними напрямами: тактика ведення бою, медична допомога, протиповітряна оборона."Тепер Україна має єдиний координаційний механізм підтримки. Ми маємо необхідні спроможності, маємо експертизу", — акцентував заступник командувача спеціальної місії НАТО з підтримки безпеки та підготовки для України (NSATU) генерал-майор Майк Келлер.Військовий із Північноатлантичного альянсу уточнив, що йдеться про навчання, технічне обслуговування, забезпечення обладнанням."І, звісно, допомога українським силам завдяки наданню їм підтримки, щоби вони могли зосередитися на безпосередніх бойових діях", — підсумував він.Капітан Петтер зі збройних сил Норвегії додав, що саме українці зараз воюють, а не представники НАТО."Ми робимо абсолютно все, що можемо, щоби підвищити рівень підготовки солдатів", — сказав норвежець.Нагадаємо, нещодавно в Генштабі повідомляли, що воїни ЗСУ проходять підготовку за програмою, яку очолює Велика Британія. Назва операції — Interflex. Програму підтримують військовослужбовці з 13 країн світу..

У середу, 5 серпня, президент Володимир Зеленський провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої сторони обговорили ситуацію із захистом України від російських ракетних ударів та постачання ракет-перехоплювачів.Як повідомив гарант, Україна взаємодіє з усіма країнами, які мають необхідні ракети та спроможність допомогти із постачанням."Максимально працюємо з усіма партнерами, які можуть допомогти з постачанням ракет-перехоплювачів для захисту від таких російських ударів по життю, по людях і по цивільних об’єктах", — заявив Зеленський.За словами Зеленського, Рютте поінформований про наявні загрози, а сторони узгодили роботу з державами, які можуть надати необхідні засоби для посилення протиповітряної оборони України. Глава держави наголосив на необхідності швидких рішень без зайвої бюрократії."Важливо прибрати всю бюрократію та ухвалити потрібні політичні рішення", — зазначив він.Зеленський підкреслив, що щодня від рішучості партнерів у Європі та США залежать життя людей в Україні, і подякував союзникам за готовність шукати можливості для необхідних поставок.Як відомо, президент України, який 5 серпня провів нараду з військовими, Міністерством оборони, командами СБУ, ГУР і Офісу президента, заявив, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. За його словами, йдеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року.Нагадаємо, що, за інформацією видання Financial Times, американський президент Дональд Трамп відхилив прохання свого українського колеги Володимира Зеленського щодо надання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це відбулося під час їхньої особистої розмови..