# НАТО

Одразу після відставки колишнього міністра оборони України Михайла Федорова запросили на посаду радника міністра оборони Італії. Така пропозиція його дуже зворушила.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на заяву міністра оборони Італії Гвідо Крозетто.Італійський посадовець заявив, що особисто зателефонував Михайлу Федорову вже наступного дня після його звільнення."Я зателефонував йому та запитав: "Коли ти хочеш приїхати до Рима та працювати зі мною як радник?" — розповів Крозетто журналістам.Він додав, що Федорова "зворушила" ця пропозиція. Він сприйняв її як "вияв великої поваги та дружби".Міністр оборони Італії також високо оцінив внесок колишнього українського представника уряду в розвиток сучасних військових технологій."Він один із тих, хто повністю переписав правила гри на полі бою", — наголосив очільник Міноборони Італії.За версією Крозетто, Михайло Федоров допоміг Україні спочатку стримати російське вторгнення, а згодом змінити хід бойових дій завдяки впровадженню нових технологій та розвитку безпілотних систем.Як відомо, після відставки Володимир Зеленський пропонував Михайлу Федорову посади радника президента та віцепрем'єр-міністра з військових інновацій. Однак колишній міністр оборони відмовився, наголосивши, що не погодиться на жодну іншу урядову посаду, крім тієї, на якій працював раніше.Уже понад тиждень в різних містах України тривають мирні мітинги з вимогами повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони України.Нагадаємо, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський публічно відповів на критику щодо своєї роботи та заявив, що між ним і колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим не було особистого конфлікту..

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

Під час українсько-американських навчань "Сі Бриз 2026" штаб протимінних дій Першого дивізіону протимінних кораблів Військово-морських сил Збройних сил України успішно пройшов оцінювання другого рівня за стандартами НАТО.Про це повідомила пресслужба ВМС ЗСУ. Там зазначили, що за результатами тривалих перевірок підрозділ здобув оцінку — "Повністю спроможний до виконання місії" (Mission Capable)."Оцінювання зосереджене не лише на сумісності, як на першому рівні, а й на повній операційній спроможності підрозділу. Успішне проходження цього рівня підтверджує, що підрозділ здатен виконувати бойові завдання за стандартами сил Об'єднаного командування НАТО з операцій", — ідеться в повідомленні.Уперше в історії сучасного військового флоту України підрозділ офіційно долучено до системи управління з'єднаннями НАТО з ліквідації мінної небезпеки на морі. Тобто відтепер Україна має підтверджену Альянсом:здатність здійснювати командування й управління підпорядкованими багатонаціональними силами;взаємодіяти на рівні до постійної протимінної групи НАТО включно;виконувати весь спектр місій протимінної боротьби на морі.. Військові наголосили, що Mission Capable — складний, багаторівневий процес, що вимагає колосальної роботи. З початку повномасштабного вторгнення Росії в умовах активної фази війни українські військові моряки протягом трьох років проходили підготовку впроваджували доктрини Альянсу та здобували необхідні спроможності."Цей результат — черговий беззаперечний доказ того, що Збройні сили України, а саме Військово-морські сили, не просто стримують ворога, а й продовжують невпинну інтеграцію в євроатлантичну архітектуру безпеки на рівні найкращих флотів світу. Пишаємося нашими військовими моряками! Отриманий досвід є безцінним, адже попереду ще багато роботи з очищення Чорного й Азовського морів", — підсумували в пресслужбі ВМС ЗСУ.Нагадаємо, що в ніч на 19 липня військовослужбовці Морської охорони Держприкордонслужби України успішно провели пошуково-рятувальну операцію в акваторії Чорного моря. Вони врятували члена екіпажу суховантажного судна Venturo, яке напередодні зазнало атаки російського безпілотника..

У середу, 22 липня, президент України Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером і командувачем спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Хороша розмова, передусім про те, як захистити українське небо через збільшення постачання перехоплювачів для Patriot у межах PURL", — зазначив він.За його словами, зараз це ключовий пріоритет, бо масовані російські удари не припиняються.Також вони обговорили двостороннє оборонне партнерство між США й Україною: реалізацію рішення президента Дональда Трампа, ухваленого в Анкарі, про надання Україні ліцензії на виробництво Patriot, а також Drone Deal, яку команди зараз опрацьовують."Це має реальний потенціал, і сподіваємося, що скоро вдасться фіналізувати", — наголосив український президент.Окрім того, під час зустрічі в Києві він вручив Кертісу Баззарду орден "За заслуги" III ступеня."Дякую за те, що всі ці роки агресії перебували поруч із нами. Україна вдячна президенту Трампу, Конгресу США й американському народу за підтримку", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, на початку липня президент Володимир Зеленський заявляв, що кількість прихильників вступу України в НАТО серед союзників зростає..

Російська Федерація стрімко збільшує випуск ударних безпілотників і вже за рік може атакувати тисячею "шахедів" на добу. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді закликав Пінічноатлантичний альянс терміново переймати український досвід і захищати кордони.Про це він заявив в інтерв'ю британському журналісту Каолану Робертсону.Індустрія дронівКомандувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт (Мадяр) Бровді закликав держави-члени НАТО терміново створити власні війська безпілотних систем та реалізувати план із п'яти стратегічних кроків для захисту своїх кордонів. Він попередив, що вже за рік Росія зможе наростити запуски ударних дронів до 1000 одиниць на добу.П'ять стратегічних дій НАТО від БровдіНа думку Роберта Бровді, західним союзникам необхідно невідкладно реалізувати конкретні заходи для підготовки до сучасних викликів повітряної війни:буферна зона під контролем БпЛА: сформувати вздовж усього державного кордону спеціальну смугу завширшки від 2 до 5 км, де будь-які маневри чи техніка ворога ліквідовуватимуться безпілотниками миттєво;захищена оптоволоконна мережа: розгорнути біля прикордонних ліній зв'язок на базі оптоволокна для одночасного управління багатьма дронами з віддалених пунктів;спеціалізована мобільна ППО: створити окремі підрозділи для знищення ворожих розвідувальних і ударних БпЛА;бригади СБС у військах кожної країни: укомплектувати в армії кожного члена НАТО повноцінну бригаду Сил безпілотних систем у складі щонайменше 300 екіпажів для патрулювання, FPV-ударів та глибинної розвідки;далекобійні екіпажі: підготувати перші 40–50 екіпажів для асиметричних далекобійних ударів, що під силу Альянсу вже до кінця 2026 року.Загроза щоденних масованих атакБровді звернув увагу на стрімке нарощування виробничих потужностей у РФ. Якщо зараз ворог випускає близько 300 "шахедів" за добу, то за рік ця кількість може зрости до 1000 безпілотників щодня."Я не знаю країни світу, котра могла б прийняти у понеділок 1000 дронів, у вівторок 1000 дронів-"шахедів" і в середу. Вони в середу білий прапор піднімуть бл#ть", — емоційно підсумував командувач.Він також додав, що перехоплення таких дешевих повітряних цілей дороговартісними ракетами для систем Patriot є економічно неефективним і дуже швидко виснажить запаси будь-яких арсеналів.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський переконаний, що нездатність російського диктатора Володимира Путіна досягти військового успіху на українській території змусить його шукати інші шляхи ескалації. За словами українського лідера, за такого сценарію очільник Кремля становитиме колосальну загрозу не лише для нашої держави, а й для міжнародної спільноти..

Українські військові суттєво покращили свої дії на полі бою. В НАТО сподіваються, що така тенденція триватиме, попри останні зміни в уряді України.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте в коментарі агенції DPA.За його словами, Північноатлантичний альянс не очікує, що призначення нового міністра оборони принесе суттєві зміни у стратегію України в боротьбі проти Росії."У мене були добрі робочі стосунки з Михайлом Федоровим. Я бажаю йому всього найкращого, а його наступник, без сумніву, продовжить цей курс", — зазначив генсек НАТО.Однак Рютте заявив, що очікує "безперервності" в той час, як українські військові "діють набагато краще" на лінії фронту, ніж на початку року. Він додав, що армія-агресорка просувається дуже повільно, Україна ж змогла провести контратаки в деяких районах.Росія втрачає від 25 тисяч до 35 тисяч солдатів на місяць, і це досить відчутні цифри, навіть попри те, що окупанти переважають українців у кількості."Якщо ви — молодий росіянин, який роздумує над тим, чи приєднатися до військових дій, то ви можете стати одним із тих приблизно 30 тисяч цього або наступного місяця", — зауважив він.Генеральний секретар НАТО назвав ці втрати "жахливою новиною для сімей загиблих і для самих людей".Крім того, очільник Північноатлантичного альянсу додав, що Україна також "завдає ударів углиб Росії", вражаючи її енергетичну інфраструктуру та промислову базу.Як відомо, напередодні Михайло Федоров подав у відставку з посади міністра оборони. Після цього про завершення роботи радниками міністра також повідомили волонтер Сергій Стерненко та фахівець із військових радіотехнологій Сергій Бескрестнов ("Флеш").За попередньою інформацією, президент Володимир Зеленський планує запропонувати на посаду міністра оборони нинішнього главу МВС Ігоря Клименка.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський зазначив, що Росія або нарощує удари по Україні, або бере тактичну паузу на короткий термін. Однак на свою агресію окупанти отримують цілком відчутні відповіді у вигляді далекобійних санкцій..

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський провів змістовні переговори з командувачем групи сприяння безпеці генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом щодо посилення бойових спроможностей Сил оборони. Генерал розкрив колосальні втрати російської армії на Донеччині та окреслив стратегію ураження ворожого тилу на тисячі кілометрів.Про це Сирський повідомив у своєму Telegram-каналі.Ціна просування окупантів та активна оборонаПід час розмови український головком детально ознайомив американського колегу з поточною ситуацією на фронті. Він підкреслив, що оборонна операція Сил оборони залишається активною, адже головна мета українських захисників полягає у перехопленні стратегічної ініціативи. Для ілюстрації шаленого опору українських воїнів генерал навів конкретні цифри втрат загарбників."Українські воїни докладають всіх зусиль, щоб зробити кожен крок ворога максимально дорогим і виснажливим для нього", — наголосив Олександр Сирський. За його словами, лише у Донецькій області російська армія втрачає понад 400 солдатів заради загарбання одного квадратного кілометра української землі.Удари на 2000 кілометрів та програма Middle StrikeОкрему увагу сторони приділили стратегії нейтралізації наступальних спроможностей РФ. Сирський повідомив, що українська армія тепер систематично уражає підприємства російського воєнно-промислового комплексу на рекордних дистанціях до двох тисяч кілометрів. Це дозволяє суттєво обмежити можливості Кремля здійснювати регулярні масовані ракетно-авіаційні удари по мирних містах України.Крім того, Сили оборони активно реалізують стратегію під назвою Middle Strike. У її межах українські військові методично знищують логістичні вузли та мережі постачання російських військ на глибині від 200 до 300 кілометрів від лінії фронту, що найближчим часом має суттєво змінити розклад сил безпосередньо на полі бою.ППО та власне виробництво ракет PatriotПід час зустрічі сторони також обговорили надання військової допомоги, де ключовим пріоритетом для України залишається посилення протиповітряної оборони. Олександр Сирський подякував американським партнерам за наполегливість у пошуку можливостей для швидкого постачання зенітних ракет та іншого озброєння.Головнокомандувач відзначив історичне рішення Білого дому, яке здатне змінити баланс сил у довгостроковій перспективі. Обнадійливою є заява Президента США на саміті НАТО про надання Україні ліцензії на внутрішнє виробництво ракет до комплексів Patriot. Така ініціатива разом із впровадженням Переліку пріоритетних вимог України забезпечить стійку обоноздатність держави та змусить ворога сісти за стіл конструктивних переговорів.Нагадаємо, 11 липня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський провів стратегічну онлайн-зустріч із керівниками армій країн, що входять до "Коаліції охочих". Ключовими темами обговорення стали захист українського неба від російського терору та протидія економічним інструментам фінансування агресії Кремля..

Президент Володимир Зеленський заявив, що кількість прихильників вступу України в НАТО серед союзників зростає. Під час спілкування з журналістами гарант зауважив, що дискусії щодо майбутнього членства в Альянсі тривають уже не місяці, а роки, однак зараз дедалі більше лідерів відкрито підтримують цю ідею."Я думаю, що зараз збільшилася кількість голосів, які відкрито хочуть бачити Україну в НАТО", — сказав Зеленський.Президент зазначив, що партнери високо оцінюють українську армію, оборонно-промисловий комплекс і технологічні компанії. За його словами, в Альянсі визнають, що Україна може посилити обороноздатність НАТО."НАТО з Україною тільки виграватиме. Нашу армію всі поважають, країну всі поважають, наші технологічні компанії всі поважають і хотіли б посилитися Україною", — наголосив Зеленський.Глава держави додав, що досвід України у сфері оборони та сучасні військові технології є важливими чинниками у питанні подальшої інтеграції нашої держави з НАТО.Нагадаємо, нещодавно генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Альянсу наразі стримують кілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США.Читайте також: Скільки українців підтримують вступ в ЄС і НАТО: результати опитування.

У середу, 8 липня, президент України Володимир Зеленський провів важливі двосторонні переговори з керівником уряду Болгарії Руменом Радевим на полях міжнародного саміту НАТО. Під час зустрічі сторони зосередилися на зміцненні міждержавних відносин та координації зусиль у сфері енергетичної безпеки.Про це йдеться у Telegram-каналі глави держави.Енергетична незалежність Європи та проєкти LNGЗа словами президента, Україна та Болгарія прагнуть вибудувати міцні та стратегічні двосторонні відносини задля подолання спільних викликів. Під час переговорів лідери детально розглянули поточну ситуацію на європейському енергетичному ринку та скоординували кроки щодо витіснення російського впливу. Потенціал співпраці двох держав дозволяє реалізувати багато масштабних ініціатив."Нашим країнам потрібні сильні відносини, і сьогодні ми це обговорили", — наголосив Зеленський, оцінюючи важливість цієї зустрічі.Пріоритетним напрямком взаємодії сторони визначили диверсифікацію маршрутів постачання палива. Ефективна протидія монополії Росії залишається ключовим завданням для європейської спільноти. Особливу увагу під час діалогу лідери приділили можливостям реалізації спільних ініціатив у сфері скрапленого природного газу (LNG). Залежність Європи від російських енергоресурсів стабільно зменшується, тому європейські партнери мають оперативно отримувати надійні альтернативні варіанти.Безпека у Чорному морі та дипломатичні контактиОкремим блоком під час двосторонніх переговорів стали питання регіональної стабільності та захисту судноплавства. Румен Радев детально ознайомив українську сторону із зусиллями Софії на міжнародній арені. Прем'єр-міністр Болгарії розповів про свої дипломатичні контакти й про те, які конкретні кроки його держава робить задля гарантування безпеки в акваторії Чорного моря."Домовились, що команди будуть на зв'язку", — повідомив глава держави за підсумками розмови.Для закріплення досягнутих домовленостей та продовження предметного діалогу Володимир Зеленський запросив болгарського лідера відвідати Україну. Робота над спільними проєктами на рівні профільних міністерств та відомств продовжуватиметься у постійному режимі.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки..

У середу, 8 липня, на полях саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі президент України Володимир Зеленський проведе цілу серію важливих переговорів зі світовими лідерами та високопосадовцями. У графіку глави держави заплановані зустрічі з керівництвом США, Великої Британії, європейських інституцій та низки країн Європейського Союзу.Про це повідомив прессекретар президента України Сергій Никифоров.Ранковий блок міжнародних перемовинЗа даними речника, дипломатичний день глави держави розпочнеться з європейського треку. Вже о 09:15 запланована двостороння зустріч Володимира Зеленського з прем'єр-міністром Італійської Республіки Джорджею Мелоні. Одразу після цього, о 09:30, український лідер проведе переговори з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою.Пізніше, о 10:30, відбудеться важливий раунд спілкування з американськими партнерами. Володимир Зеленський зустрінеться з конгресменами США для обговорення подальшої підтримки нашої держави.Переговори з Трампом та лідерами європейських країнЯк зазначив Никифоров, друга половина дня ознаменується низкою стратегічних зустрічей. О 14:30 розпочнеться розмова Володимира Зеленського з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, яка супроводжуватиметься стрімом. О 15:30 глава держави проведе переговори з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.Наприкінці робочого дня заплановано ще кілька важливих двосторонніх зустрічей з очільниками європейських урядів. О 16:05 Зеленський зустрінеться з прем'єр-міністром Чорногорії Мілойко Спаїчем, о 16:20 проведе переговори з прем'єр-міністром Албанії, а завершить дипломатичний марафон о 16:35 зустріч з очільницею уряду Королівства Швеція Ульфом Крістерссоном.Нагадаємо, європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше..

На саміті НАТО в Анкарі союзники обговорюють нову модель безпеки, за якої Європа має більше покладатися на власні сили. Йдеться про концепцію "НАТО 3.0" на тлі можливого скорочення військової присутності США в Європі.Про це пише The New York Times.За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість перекидання частини американських військ і ресурсів із Європи до Індо-Тихоокеанського регіону та на Близький Схід. У Вашингтоні головним стратегічним викликом дедалі частіше називають Китай.Через це європейські країни намагаються посилити власну оборону, але водночас зберегти США як ключового союзника. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав цей підхід "сильнішою Європою в сильнішому НАТО":"Ми вдихнемо життя в концепцію НАТО 3.0: сильніша Європа в сильнішому НАТО".Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський пояснив, що "НАТО 3.0" означатиме більшу відповідальність Європи за звичайну оборону, тоді як США залишатимуться важливим союзником за океаном.За оцінками німецьких посадовців і представників НАТО, Росія може відновити частину своїх військових можливостей настільки, щоб бути готовою до потенційного конфлікту з Альянсом уже до 2029 року. Саме тому на європейські країни посилюється тиск щодо збільшення оборонних витрат і пришвидшення переозброєння.Водночас експерти зазначають, що Європа поки не може повністю замінити США. Альянс і надалі залежить від американських систем ППО, далекобійних ракет, супутникової розвідки, дозаправлення літаків у повітрі та ядерного стримування.Однією з головних тем саміту також буде підтримка України. Очікується, що союзники підтвердять намір продовжувати військову допомогу Києву. За даними NYT, країни НАТО без участі США можуть пообіцяти близько 80 мільярдів доларів підтримки Україні протягом цього та наступного років.Нагадаємо, у вівторок, 7 липня, в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Додамо, нещодавно стало відомо, що Україна не наблизилася до реальних мирних перемовин із Росією, особливо це стосується зустрічі на рівні лідерів. Однак українські військові досягнули серйозних успіхів у війні проти російських окупантів..

Європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше.Такий висновок зробили аналітики видання Bloomberg, які поспілкувалися з надійними джерелами з різних європейських країн.Медійники нагадали, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп проведуть переговори в середу під час саміту НАТО в Анкарі.Співрозмовники журналістів визнали, що Україна зміцнила переговорні позиції завдяки розвитку виробництва дронів і досвіду ведення війни. Водночас вони обережно оцінюють перспективи майбутньої зустрічі.За словами двох джерел, обізнаних зі ситуацією, переговори Трампа та Зеленського, ймовірно, відбудуться в хорошій атмосфері. Проте через непередбачуваність президента США немає впевненості, що вони завершаться конкретними рішеннями.Європейські чиновники також не очікують, що після переговорів Дональд Трамп суттєво посилить тиск на Росію. Йдеться як про нові санкції, так і про відновлення постачань американської зброї Україні.Раніше сьогодні американський президент, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Він нагадав, що він мав доволі тривалу розмову з Володимиром Путіним, після чого він зателефонував Володимиру Зеленському."Думаю, вони обидва хочуть домовитись. Шкода, що це зайняло стільки часу, але я думаю, що щось буде, щось вийде", — додав Трамп.Завтра він проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із Володимиром Зеленським.Нагадаємо, що сьогодні провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

У вівторок, 7 липня, в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Про це гарант повідомив на своїй сторінці в Telegram. Сторони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю.Глава держави подякував Рютте за підтримку України та допомогу українському народу. Президент поінформував генсека НАТО про наслідки нещодавніх російських ударів по українських містах і громадах. Однією з ключових тем переговорів стало зміцнення української ППО, зокрема нагальна потреба в ракетах для систем Patriot."Найважливіше зараз — знайти спосіб, як якомога швидше отримати якомога більше ракет для систем Patriot. Потрібно більше тиску, більше антибалістики та більше санкцій проти Росії", — заявив Зеленський.Лідери також обговорили внески держав: членів НАТО до програми PURL та створення Антибалістичної коаліції. За підсумками зустрічі було узгоджено подальші кроки для зміцнення можливостей України у протидії російським балістичним загрозам.Своєю чергою, Рютте відзначив дії українських військових на фронті, а також результати ударів по російській енергетичній та оборонній інфраструктурі."Ви успішно завдаєте ударів по російській енергетичній інфраструктурі, російській оборонній інфраструктурі глибоко всередині Росії. Зараз їхнє просування значно сповільнилося", — зазначив генеральний секретар НАТО.Окремо сторони приділили увагу спільному виробництву озброєння та розширенню оборонної співпраці України з країнами Альянсу. Зеленський і Рютте домовилися продовжити оперативну взаємодію за всіма напрямами, які були порушені під час зустрічі.Нагадаємо, що раніше Марк Рютте публічно підтвердив законність дій України щодо перенесення вогню на російську територію. Політик нагадав, що агресія Москви триває ще з моменту анексії півострова Крим..

У червні українські військові знищили майже 28 тисяч російських окупантів. Більшість рашистів було ліквідовано за допомогою безпілотників, що демонструє ключову роль дронів у сучасній війні.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський на Форумі оборонних індустрій НАТО. Він зазначив, що щодо кожного з уражених військових є відеопідтвердження."Лише в червні було знищено майже 28 тисяч російських солдатів, і щодо кожного з них ми маємо відеопідтвердження. Переважну більшість було уражено дронами", — зазначив гарант.За словами президента, Україна не сприймає ці втрати як привід для гордості, а говорить про них, щоб показати реалії сучасної війни."Відверто кажучи, ми цим не пишаємося. Ми говоримо про це, щоб показати, який вигляд має сучасна війна — війна, яку ми не починали, але яку змушені вести, щоб захистити нашу країну", — наголосив він.Нагадаємо, 7 липня американський президент Дональд Трамп, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Читайте також: ЗСУ продовжують знищувати окупантів: Генштаб оновив статистику втрат ворога.

У середу, 8 липня, американський президент Дональд Трамп проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері він відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомило видання Roll Call із посиланням на графік президента США. Там зазначено, що робочий день Дональда Трампа в Анкарі розписаний практично за хвилинами. Зустрічі відбудуться на території президентського комплексу Бештепе.Двостороння зустріч президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським запланована на 14:30 за київським часом (07:30 за вашингтонським часом).Окрім Зеленського, у розкладі президента США є ще одна двостороння зустріч — з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа. Вона відбудеться одразу після розмови з українським лідером.Після пресконференції президент США вирушить із військового аеродрому Етімесгут до Вашингтона.Аналітики стверджують, що саміт НАТО в Анкарі може пройти непросто через позицію самого Дональда Трампа.За інформацією CNN, президент США вирушив на зустріч лідерів Альянсу в поганому настрої, оскільки останнім часом дедалі скептичніше ставиться до союзницьких зобов'язань Вашингтона. Видання додало, що Трамп ніколи прямо не виключав можливості виходу США з НАТО.Нагадаємо, що в турецькій столиці 7 липня стартує дводенне засідання членів Північноатлантичного альянсу. Міжнародні оглядачі називають його одним із найскладніших через поглиблення кризи у відносинах Європи та США. Оптимісти згадують торішнє засідання, коли теж боялися скандалу з Трампом, але зібрання пройшло конструктивним. Песимісти ж наголошують на тому, що точок дотику між союзниками за рік значно поменшало..