# НАТО

Російська пропаганда "знайшла виправдання" масованому удару по Дніпру у п’ятницю, 28 березня. Окупанти вигадали новий фейк про начебто "обстріл офіцерів НАТО".Про це повідомив Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони (РНБО), який і спростував цей фейк рашистської пропаганди."Ворожа пропаганда поширює брехню, ніби російська армія завдала удару по "місцю проживання іноземних найманців" у Дніпрі", — зауважили в ЦПД.Там додали: також пропагандисти заявляють, що внаслідок обстрілу ресторану Bartolomeo начебто загинули "десять офіцерів НАТО"."Насправді внаслідок масованої атаки російських ударних дронів у Дніпрі загинуло четверо цивільних людей, ще 21 особа постраждала", — розповіли в Центрі протидії дезінформації.Там констатували, що в місті внаслідок обстрілу виникли численні пожежі, є значні руйнування житлових будинків і цивільної інфраструктури."Поширюючи подібні фейки, ворог намагається виправдати свій терористичний акт проти мирного населення. Росія систематично вдається до такої пропагандистської тактики, щоби зняти із себе відповідальність за злочини проти українців", — підсумували в Центрі протидії дезінформації.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський сьогодні акцентував, що Росія глузує з миротворчих зусиль світу — затягує війну та чинить цей терор, бо досі не відчуває реального тиску.

У новій доповіді Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) і Бундесверу йдеться про те, що російська влада, очевидно, готується до масштабної війни проти НАТО. Кремль, за даними розвідки, сприймає відносини із Заходом як системний конфлікт і готовий використати силу для досягнення своїх цілей.Про це повідомляє Bild.За даними німецької розвідки, до кінця десятиліття Росія може бути повністю готовою до "широкомасштабної конвенційної війни". При цьому, за оцінкою литовської спецслужби VSD, Москва поки що не в змозі напасти на весь Альянс, але може "перевірити НАТО" обмеженою військовою операцією проти однієї чи кількох країн блоку, щоб з'ясувати, наскільки серйозно союз поставиться до своїх зобов'язань. У доповіді наголошується, що попри зосередженість російських військ в Україні, російські військово-повітряні сили та флот залишаються боєздатними. Якщо війна в Україні закінчиться, російські частини можуть швидко перекинутися до кордонів з країнами Балтії. Також у документі зазначається, що "російські втрати поповнюються", а оборонна промисловість країни виробляє більше, ніж потрібно для поточного конфлікту. "Військові витрати Росії зростають у рекордному темпі — 2025 року вони досягнуть близько 120 мільярдів євро, що становить понад 6% ВВП. Порівняно з 2021 роком військовий бюджет фактично збільшився вчетверо. За планами Кремля, чисельність армії має зрости до 1,5 мільйона осіб, а обсяги озброєння та техніки на кордоні з НАТО збільшитися на 30–50%", — йдеться у зведенні розвідки.За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує просувати хибну версію про те, що держави-члени Європейського Союзу та Україна прагнуть затягнути та загострити війну, щоб відвернути увагу від власних довгострокових приготувань Росії до війни із Заходом.Раніше аналітики Інституту вивчення війни повідомляли, що досвід, здобутий у бойових діях проти України, Кремль планує застосувати й проти країн НАТО. І вже використовує деякі його елементи. Зокрема, Росія активно вдосконалює безпілотні літальні апарати та засоби радіоелектронної боротьби, а також новітні технологічні розробки в гібридних операціях.Нагадаємо, нещодавно видання Politico зазначало, що Нарва — місто, яке розташоване між Естонією та Росією, — може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.

Наразі Збройні сили України поки не відповідають усім вимогам Північноатлантичного альянсу. Однак її основними перевагами на сьогодні є стійкість, адаптивність та ефективне інтегрування озброєння.Про це заявив очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне в інтервʼю "РБК-Україна"."Під час війни Україна продемонструвала надзвичайну стійкість і адаптивність, ефективно інтегруючи озброєння, тактику та підготовку за стандартами НАТО. Хоча технічно та структурно українська армія ще не повністю відповідає всім вимогам Альянсу, її бойові успіхи, інноваційність та якість керівництва роблять її надзвичайно боєздатною силою, з якою НАТО може ще тісніше співпрацювати в майбутньому", — наголосив він.За його словами, бійці ЗСУ демонструють інноваційність на полі бою. До того ж він не виключив, у майбутньому що Альянсу доведеться адаптувати свої стандарти.Крім того, Драгоне зазначив, що з 1990-х років НАТО та Україна підтримували міцні зв'язки. Так, українські військові брали участь в операціях та місіях НАТО, проходили спільні навчання з союзниками. Це, на думку очільник Військового комітету НАТО, допомогло покращити взаємосумісність із силами Альянсу.Нагадаємо, очільник Військового комітету НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне також вважає, що замороження війни в Україні є найгіршим з можливих сценаріїв. Західні партнери в першу чергу зосереджені на досягненні справжнього тривалого миру.

Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні скептично ставиться до ідеї "сил гарантування", про розгортання яких у стратегічно важливих районах України після завершення війни напередодні говорив президент Франції Емманюель Макрон.Як зазначила Мелоні в інтерв'ю Financial Times, розгортання "сил гарантування" в Україні російський диктатор Володимир Путін може сприйняти як провокацію."Тут треба бути обережними. Це може розглядатися більше як загроза", — зазначила прем'єр-міністр Італії.Втім, вона заувжила, що виступає за поширення п'ятої статті Північноатлантичного альянсу на Україну без фактичного вступу Києва до НАТО. Мелоні переконана, що це було б "простіше та ефективніше", ніж інші пропозиції.П'ята стаття Північноатлантичного договору передбачає, що у разі, якщо союзник по НАТО зазнає збройного нападу, кожен член Альянсу вважатиме цей акт насильства збройним нападом на усіх членів і вживатиме дій, які вважатиме за необхідне, аби допомогти тому союзнику, який зазнав нападу.Водночас на запитання, чи вважає вона Росію довгостроковою загрозою, Мелоні відповіла ствердно та наголосила, що країни НАТО повинні знайти спосіб бути готовими захистити себе від будь-якої загрози, яка може виникнути.Варто додати, що у четвер, 27 березня, у Парижі президент Франції Еммануель Макрон оголосив, що в Україну вирушить франко-британська місія, яка працюватиме над посиленням української армії. Французький лідер зауважив, що робота над потенційним відправленням так званих "сил гарантування" в Україну триває. Як відомо, так звана "Коаліція охочих" на чолі з Францією та Великою Британією впродовж кількох тижнів працює над планом відряджання тисяч військових в Україну для гарантування майбутнього "припинення вогню".Нагадаємо, раніше агентство The Associated Press повідомляло, що Франція пропонує розгорнути миротворчі сили у центральній частині України. Ймовірно, йдеться про розміщення військ уздовж річки Дніпро.

Замороження війни в Україні є найгіршим з можливих сценаріїв. Західні партнери в першу чергу зосереджені на досягненні справжнього тривалого миру.Про це в інтерв'ю "РБК-Україна" заявив очільник Військового комітету НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне. Він зауважив, що забезпечення довготривалого припинення вогню є складним завданням, яке залежить від багатьох факторів."Звісно, всі ми прагнемо повного припинення бойових дій на всій території України та справедливого і міцного миру. Але, як я вже казав, поганий мир може бути гіршим за його відсутність. Заморожений конфлікт — це найгірший сценарій. Тому зараз варто зосередитися на досягненні справжнього, тривалого миру", — додав Драгоне.Наразі між Києвом та Москвою діє часткове перемир'я. Зокрема, на Чорному морі та у сфері енергетики. Як уточнив напередодні речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, "енергетичне перемир'я" діє з 25 березня. Своєю чергою, Кремль називає дату початку припинення вогню 18 березня. Водночас такий режим має протриматися не менше 30 діб. За словами Тихого, дата 18 березня є вигадкою росіян, а перемир'я діє з дати оприлюднення заяв за підсумками "непрямих переговорів" за посередництва США у Саудівській Аравії.Нагадаємо, раніше російський диктатор Володимир Путін запропонував ввести в Україні тимчасове управління під егідою Організації Об'єднаних Націй і низки інших країн, щоб провести вибори. Своєю чергою, Білий дім відреагував на скандальну пропозицію російського диктатора. Так, представник Ради національної безпеки Білого дому заявив, що владу в Україні може обрати лише народ, а не лідери інших країн чи організації.

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що країна-агресорка Росія отримає жорстку та нищівну відповідь у разі нападу на одну країн НАТО.Таку заяву він зробив на прес-конференції з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском у Варшаві, передає The Gurdian."Давайте не забуватимемо, що Росія є і залишається найбільшою і темною загрозою для нашого альянсу. Давайте не забуватимемо, що Росія переходить до економіки воєнного часу. І це вплине на їх можливості та здатність будувати свої збройні сили", — сказав Рютте.Він наголосив, що у тому випадку, якщо РФ насмілиться напасти на одну із країн НАТО, то Альянс дасть нищівну відповідь."Коли йдеться про оборону Польщі і загальну оборону території НАТО, якщо хтось прорахується і подумає, що йому зійде з рук напад на Польщу або будь-якого іншого союзника, він зустрінеться з усією силою цього жорстокого альянсу. Наша реакція буде нищівною. Це має бути дуже зрозуміло Путіну (Володимир Путін, диктатор Росії, — ред.) і будь-кому іншому, хто... захоче напасти на нас", — додав Рютте.Нагадаємо, раніше генерал-майор Вадим Скібіцький заявляв, що Росія вже має 15 можливих сценаріїв військових конфліктів до 2045 року. З них — шість стосуються північної Європи.

В адміністрації американського президента Дональда Трампа не розглядають вступ України в Північноатлантичний альянс на тлі роботи над мирною угодою з Російською Федерацією. Водночас Київ може розраховувати на гарантії безпеки за п'ятою статтею НАТО без вступу в блок, адже це питання є предметом дискусій.Таку заяву зробив спецпредставник президента США з Близького Сходу Стів Віткофф в інтерв'ю Такеру Карлсону. Він зазначив, що українська влада нібито фактично погодилася з тим, що вступ до Альянсу є нереалістичним сценарієм."Щодо НАТО, я думаю, що Зеленський, а в нього є права рука, Єрмак — я вважаю, що вони вже значною мірою погодилися з тим, що Україна не стане членом НАТО", — йдеться у заяві Віткоффа.Проте спецпредставник Трампа наголосив, що гарантії безпеки для України за п'ятою статтею Договору НАТО про колективну оборону без вступу до нього є предметом обговорень."Багато було розмов про те, чи може Україна все ж отримати так званий захист за статтею п'ятою, який мають усі країни НАТО. Мовляв, чи може Україна отримати якусь форму такого захисту — чи то від США, чи від європейських держав — навіть без повноправного членства в Альянсі. І я думаю, що це — тема для обговорення", — сказав Віткофф.Посадовець також заявив, що "якщо має бути мирна угода між Україною і Росією, то Україна не повинна бути членом НАТО".П'ята стаття НАТО передбачає, що напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх, і держави НАТО зобов’язані надати допомогу. Це ключовий принцип колективної оборони. Вперше статтю застосували після терактів у США 11 вересня 2001 року.Нагадаємо, у січні президент Володимир Зеленський заявив, що є чотири держави, які з різних причин не підтримують вступ України в НАТО. Серед них присутні США, Угорщина, Словаччина та Німеччина.Раніше Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.

Жодна країна не має права вето на вибір українського народу. Тому будь-які переговори, що стосуються війни в Україні, мають принципи, які не підлягають перегляду.Про це розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в інтерв'ю "РБК-Україна". За його словами, є фундаментальні речі, які Україна не планує обговорювати, чи зачіпати:перше стосується територіальної цілісності й суверенітету країни, як він відзначив, Київ ніколи не визнає окуповані території;друге — жодна країна не має права вето на вибір українського народу щодо участі в тих чи інших союзах; йдеться про, наприклад, Європейський Союз чи НАТО;третє — не може бути жодних обмежень в обороноздатності України, у тому ж числі армії, чи спроможностей."Тому це фундаментальні речі, про які знають наші партнери. Росія має бути притягнена до відповідальності. Це все елементи всеосяжного миру", — зазначив він.Український міністр зауважив, що їх прописали у "Формулі миру", вони віддзеркалюють ті підходи, які визначають нашу позицію на міжнародній арені."Фундаментальні речі, принципові для нас, — це "нічого про Україну без України", "нічого про Європу без Європи". І ми тут теж маємо підтримку", — додав Сибіга.Він запевнив, що НАТО не можна знімати з порядку денного, хоча зараз справді немає консенсусу серед партнерів щодо членства України в Альянсі."Але це зафіксовано в Конституції України, це стратегічний вибір українського народу, і найбільш дієвою гарантією безпеки України є членство в НАТО", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, сьогодні керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна продовжуватиме відповідати на обстріли своєї території. Це триватиме доти, поки кремлівський диктатор Володимир Путін не припинить війну проти нашої країни.

Сполучені Штати Америки, після суперечки між лідером Дональдом Трампом та президентом Володимиром Зеленським у Білому домі, більше не розглядають питання вступу України до Північноатлантичного альянсу.Про це повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Зокрема, під час інтерв'ю Bloomberg TV журналісти поцікавилися у  генсека, чи справді Трамп зняв з порядку денного питання про вступ України до НАТО. На що Рютте він відповів: "Так".Водночас Рютте привітав миротворчі зусилля Трампа та заявив, що покладанням ним на Європу відповідальності за власну оборону піде на користь НАТО."Трамп повністю відданий Альянсу", — запевнив Рютте.Також він зауважив, що відносини з Росією "врешті-решт повинні бути нормалізовані", як тільки в Україні припиняться бойові дії в Україні. Проте поки війна триває потрібно продовжувати тиснути на країну-агресорку."Ми повинні продовжувати тиск на них, щоб переконатися, що вони готові серйозно брати участь у переговорах з американською адміністрацією і, звичайно, з українцями", — сказав генсек НАТО.Нагадаємо, під час переговорів у Саудівській Аравії Україна, крім іншого, запевнила американську сторону, що не погодиться на відмову від членства в НАТО в межах імовірної "мирної угоди".

Під час переговорів у Саудівській Аравії Україна, крім іншого, запевнила американську сторону, що не погодиться на відмову від членства в НАТО в межах імовірної "мирної угоди".Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на джерело, причетне до переговорів.Співрозмовник журналістів наголосив, що зустріч не передбачала узгодження позиції щодо великої угоди, однак українська сторона інформувала американських партнерів про свої "червоні лінії"."Ми питання НАТО також проговорили, чітко сказали, що для України воно не може бути зняти з порядку денного", — пояснив він.Співрозмовник медійників також пояснив, що під час переговорів проговорювалися також інші ключові для України позиції майбутніх переговорів."Для України є червоні лінії — зокрема, те, що не може бути ніяких обмежень чисельності армії, і не може бути ніяких заборон щодо участі України в міжнародних організаціях, в тому числі в ЄС і НАТО. Питання червоної лінії щодо НАТО теж прозвучало від  Єрмака, що Росія не повинна мати право вето", — заявив він.Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що питання гарантій безпеки для України варто розглядати вже після укладення мирної угоди. За його словами, в процесі мирних переговорів "стався прорив".Нагадаємо, що очільниця італійського уряду Джорджа Мелоні пропонувала поширити дію п'ятої статті НАТО на Україну. Йдеться про колективну безпеку держави без її членства в Альянсі.

Туреччина стає важливим потенційним партнером у процесі перегляду європейської архітектури безпеки. Це пояснюється тим, що Європа прагне зміцнити свою оборону та знайти механізми гарантування безпеки України в умовах можливого припинення вогню.Як повідомляє агентство Reuters, європейські держави були збентежені планом американського президента Дональда Трампа припинити війну в Україні, який перевернув політику Вашингтона, зупинив ізоляцію Росії з можливістю зближення, посилив тиск на Київ після катастрофічних переговорів з президентом України Володимиром Зеленським і поставив під загрозу трансатлантичні зв’язки.За даними аналітиків, прагнення європейців зберегти військовий потенціал України та узгодити гарантії безпеки, зміцнюючи власну оборону без участі Сполучених Штатів, створило рідкісну можливість для Туреччини поглибити зв’язки з Європою, попри тривалі суперечки щодо верховенства права, морські проблеми з Грецією та Кіпром, а також спробу Анкари на членство в Європейському Союзі, яка давно зупинилася."Європейські країни, які до сьогодні вважали, що мали можливість ігнорувати Туреччину, тепер бачать, що вони більше не можуть цього робити", — зауважив колишній турецький дипломат і директор Центру економічних і зовнішньополітичних досліджень Сінан Улген.Так, у середу, 12 березня, виступаючи після переговорів з турецьким лідером Таїпом Ердоганом в Анкарі, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав, що він вніс "чітку пропозицію щодо того, щоб Туреччина взяла на себе найбільшу можливу співвідповідальність" за мир в Україні та регіональну стабільність.Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підтримує контакти як із Києвом, так і з Москвою, що, за словами дипломатів, може зробити його основною фігурою у переговорах щодо майбутньої безпеки регіону. Туреччина, як член НАТО, має другу за чисельністю армію в Альянсі та розвиває власний військово-промисловий комплекс, включаючи виробництво літаків, танків і безпілотників, частину з яких постачає Україні. У 2024 році експорт оборонної продукції країни сягнув 7,1 мільярда доларів.Своєю чергою, Ердоган і міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявили, що Європа має включити Анкару в реструктуризацію своєї архітектури безпеки "стійким і стримувальним" способом. Неназваний турецький чиновник зауважив, що наразі немає чітких планів щодо нової архітектури європейської безпеки або можливого внеску Туреччини в неї, але певні кроки можуть сприяти співпраці.Нагадаємо, раніше видання Bloomberg повідомляло, що Велика Британія та Франція намагаються зміцнити позицію України на переговорах та працюють над планом щодо гарантій безпеки, який би підтримав президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що питання гарантій безпеки для України варто розглядати вже після укладення мирної угоди. За його словами, в процесі мирних переговорів "стався прорив".Заяву Марка Рютте публікує іспанське видання El Mundo."Я думаю, що президент Трамп має рацію в тому, що перед тим, як підтримувати мир, потрібно спочатку досягнути миру. А миру поки що немає", — заявив Рютте.Також, за словами генерального секретаря Північноатлантичного альянсу, завдяки Трампу "насправді стався прорив" у плані початку переговорів як з Україною, так і з Росією.Як відомо, позицією України є теза про необхідність надання їй гарантії безпеки для того, щоби вторгнення Росії не повторилося. Зокрема, зараз Європа розглядає варіант відправлення в Україну свого контингенту, до якого можуть увійти до 30 тисяч солдатів.Президент України Володимир Зеленський наголошував, що гарантії безпеки потрібні навіть до можливого припинення вогню з Росією. Зокрема, на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом він нагадував, що росіяни вже неодноразово порушували перемир'я.До речі, США наполягають на ідеї, щоби гарантій безпеки більше забезпечували європейські країни. Адміністрація Дональда Трампа схиляється до того, що Вашингтон може абстрагуватися від цього питання.Раніше Марк Рютте порадив Володимиру Зеленському відновити відносини з президентом США Дональдом Трампом після того, як в Овальному кабінеті між ними виникла гаряча суперечка.Нагадаємо, 2 березня генсек НАТО заявляв, що питання підтримки України є одним із ключових моментів європейської політики. Він наголошував, що європейські країни мають виявляти більшу активність у цьому.

Глава італійського уряду Джорджа Мелоні пропонує поширити дію п'ятої статті НАТО на Україну. Йдеться про колективну безпеку держави без її членства в Альянсі.Таку заяву вона зробила під час розмови з журналістами на полях зустрічі лідерів Євросоюзу в Брюсселі."Очевидно, що центральним питанням є мир в Україні, і я думаю, що ми всі повинні докладати всіх можливих зусиль для сприяння мирному процесу, вітаючи американську ініціативу та всіх, хто хоче досягти мирного процесу. Але справедливий мир потребує чітких гарантій безпеки", — йдеться у заяві Мелоні.Вона переконана, що ці гарантії безпеки повинні завжди базуватися на Альянсі, адже "це єдиний серйозний спосіб їх забезпечити"."Далі вже є різні способи реалізації, і ми працюємо над своїми пропозиціями. Але, на мою думку, відправлення невизначених військових контингентів, британських чи будь-яких інших, є найскладнішим і, можливо, найменш ефективним рішенням. Я про це говорив, повторював і також виключив можливість того, що в цьому контексті можуть бути направлені італійські військові", — сказала Мелоні.Прем'єрка Італії наголосила, що необхідно обговорювати більш довгострокові рішення, ніж звичайне відправлення військ в Україну."Інша справа — це питання миротворчих місій ООН, але це зовсім інша тема, адже такі місії розгортаються, коли мирний процес уже розпочато. І це не те, що наразі обговорюється. Повторюю, щодо цієї пропозиції я залишаюся дуже скептичним", — сказала Мелоні.Очільниця італійського уряду переконана, що поширення дії п'ятої статті НАТО на Україну було б в рази ефективнішим."Це не те саме, що вступ до НАТО, але йдеться про поширення на Україну такої ж безпекової парасольки, яку мають країни НАТО. Це забезпечило б стабільні, довготривалі та реальні гарантії безпеки, більше ніж деякі з пропозицій, які я бачу зараз. Тому це одна з пропозицій, яку ми висуваємо", — зауважила Мелоні.Нагадаємо, 26 лютого президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що Україна має забути про вступ до Північноатлантичного альянсу.Раніше американський лідер Дональд Трамп заявив, що не буде надавати Україні надто багато гарантій безпеки для закінчення війни з Росією. Водночас лідер США запевнив, що підписання угоди про корисні копалини також гарантуватиме Україні безпеку.

Президент Дональд Трамп розглядає можливість внесення серйозних змін до участі США в Організації Північноатлантичного договору. У рамках потенційної зміни політики США можуть не захищати іншого члена НАТО, який зазнав нападу, якщо країна не досягне порогу видатків на оборону.Про це повідомляють три нинішні та колишні високопосадовці США та один представник Конгресу, пише NBC News.За словами чиновників, Трамп обговорив зі своїми помічниками можливість коригування участі Америки в НАТО таким чином, щоб надати перевагу тим членам Альянсу, які витрачають певний відсоток свого валового внутрішнього продукту на оборону. У рамках потенційної зміни політики США можуть не захищати іншого члена НАТО, який зазнав нападу, якщо країна не досягне порогу видатків на оборону, заявили чиновники. Якщо Трамп справді внесе цю зміну, це означатиме значний відхід від основного принципу Альянсу, відомого як П'ята стаття, яка свідчить, що напад на будь-яку країну НАТО є нападом на всі країни. Президент також розглядає можливість зміни політики, в рамках якої США можуть обрати пріоритет військових навчань із членами НАТО, які витрачають встановлений відсоток свого ВВП на оборону, заявили урядовці. Його адміністрація вже дала зрозуміти європейським союзникам Америки, що США можуть скоротити свою військову присутність у Європі, і один із варіантів, який зараз розглядається, полягає в тому, щоб перемістити частину американських військ у регіоні, щоб вони були зосереджені в або навколо країн НАТО, які збільшили свої витрати на оборону, щоб відповідати певному відсотку свого ВВП. На питання про те, чи Трамп розглядає можливість внесення подібних змін до порядку взаємодії США з НАТО, представник Ради національної безпеки в письмовій заяві сказав: "Президент Трамп відданий НАТО і Статті п'ятій". Сенатор Кріс Кунс із Делавера, провідний демократ у підкомітеті з асигнувань Сенату з оборони та старший сенатор у комісії з міжнародних відносин, сказав, що кандидат Трампа на пост посла США в НАТО Метью Вітакер "дав дуже обнадійливі відповіді" щодо прихильності адміністрації НАТО та Статті п'ятої. Трамп неодноразово критикував країни НАТО за те, що вони не досягли поточної мети членів НАТО витрачати 2% ВВП на оборону. Він стверджував, що ця різниця несправедлива і покладає додатковий тягар на США. Країни НАТО домовилися понад 10 років тому встановити цільовий показник витрат для кожної з них на рівні 2% ВВП. Але Трамп наполягав на збільшенні цього відсотка. Нещодавно він сказав, що члени НАТО повинні витрачати 5% свого ВВП на оборону, хоча США в цей час цього не роблять.Раніше повідомлялось, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розглядає можливість відмовитися від лідерства в НАТО. Він наполягає на тому, щоби європейські союзники взяли на себе більшу відповідальність за безпеку континенту.Нагадаємо, під час зустрічі з американцями в Саудівській Аравії російські чиновники попросили, щоб війська НАТО були виведені зі Східної Європи. Проте США відповіли відмовою.

У Франції переважна більшість громадян виступають за збереження на поточному рівні або збільшення допомоги Україні. Водночас приблизно така ж кількість респондентів підтримує відправлення миротворців після закінчення бойових дій.Як стало відомо з результатів опитування інституту Elabe для видання BFMTV, 64% французів хочуть, щоб Париж збільшив або продовжив надавати допомогу Україні в тому ж обсязі. Водночас за збільшення допомоги виступає 20% опитаних, а за надання допомоги на сталому рівні висловились 44% опитаних.Лише 18% опитаних вважають, що цю підтримку слід зменшити, а 17% — припинити. Видання зазначає, що з червня 2024 року частка тих, хто хоче продовження підтримки України, зростає, але троє з чотирьох французів вважають, що не готові платити за це більше податків, у тому числі 43% — взагалі не готові й лише 24% заявили, що готові.Окрім цього, більшість французів, а саме 68%, виступають проти відправлення своїх військ в Україну до завершення війни з Росією. З іншого боку, 67% опитаних виступають за відправлення французьких військ після підписання мирної угоди з Москвою, щоб гарантувати безпеку і мир на українській землі.Так само розділилися думки французів щодо термінів вступу України до Північноатлантичного альянсу та Євросоюзу. Щодо НАТО, то 40% опитаних виступають за вступ України після війни, а 30% зараз, тоді як 29% проти. Зокрема, 35% французів виступають за вступ України до Європейського Союзу після війни, 31% — зараз і 33% — проти.Нагадаємо, раніше молодший міністр у справах Європи Бенджамін Хаддад заявив, що рішення Сполучених Штатів Америки призупинити військову допомогу Україні робить мир "більш віддаленим". За словами посадовця, тиснути потрібно на Росію, а не на Україну, що відбувається впродовж останніх кількох тижнів. .