# НАТО

Європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше.Такий висновок зробили аналітики видання Bloomberg, які поспілкувалися з надійними джерелами з різних європейських країн.Медійники нагадали, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп проведуть переговори в середу під час саміту НАТО в Анкарі.Співрозмовники журналістів визнали, що Україна зміцнила переговорні позиції завдяки розвитку виробництва дронів і досвіду ведення війни. Водночас вони обережно оцінюють перспективи майбутньої зустрічі.За словами двох джерел, обізнаних зі ситуацією, переговори Трампа та Зеленського, ймовірно, відбудуться в хорошій атмосфері. Проте через непередбачуваність президента США немає впевненості, що вони завершаться конкретними рішеннями.Європейські чиновники також не очікують, що після переговорів Дональд Трамп суттєво посилить тиск на Росію. Йдеться як про нові санкції, так і про відновлення постачань американської зброї Україні.Раніше сьогодні американський президент, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Він нагадав, що він мав доволі тривалу розмову з Володимиром Путіним, після чого він зателефонував Володимиру Зеленському."Думаю, вони обидва хочуть домовитись. Шкода, що це зайняло стільки часу, але я думаю, що щось буде, щось вийде", — додав Трамп.Завтра він проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із Володимиром Зеленським.Нагадаємо, що сьогодні провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

У вівторок, 7 липня, в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Про це гарант повідомив на своїй сторінці в Telegram. Сторони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю.Глава держави подякував Рютте за підтримку України та допомогу українському народу. Президент поінформував генсека НАТО про наслідки нещодавніх російських ударів по українських містах і громадах. Однією з ключових тем переговорів стало зміцнення української ППО, зокрема нагальна потреба в ракетах для систем Patriot."Найважливіше зараз — знайти спосіб, як якомога швидше отримати якомога більше ракет для систем Patriot. Потрібно більше тиску, більше антибалістики та більше санкцій проти Росії", — заявив Зеленський.Лідери також обговорили внески держав: членів НАТО до програми PURL та створення Антибалістичної коаліції. За підсумками зустрічі було узгоджено подальші кроки для зміцнення можливостей України у протидії російським балістичним загрозам.Своєю чергою, Рютте відзначив дії українських військових на фронті, а також результати ударів по російській енергетичній та оборонній інфраструктурі."Ви успішно завдаєте ударів по російській енергетичній інфраструктурі, російській оборонній інфраструктурі глибоко всередині Росії. Зараз їхнє просування значно сповільнилося", — зазначив генеральний секретар НАТО.Окремо сторони приділили увагу спільному виробництву озброєння та розширенню оборонної співпраці України з країнами Альянсу. Зеленський і Рютте домовилися продовжити оперативну взаємодію за всіма напрямами, які були порушені під час зустрічі.Нагадаємо, що раніше Марк Рютте публічно підтвердив законність дій України щодо перенесення вогню на російську територію. Політик нагадав, що агресія Москви триває ще з моменту анексії півострова Крим..

У червні українські військові знищили майже 28 тисяч російських окупантів. Більшість рашистів було ліквідовано за допомогою безпілотників, що демонструє ключову роль дронів у сучасній війні.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський на Форумі оборонних індустрій НАТО. Він зазначив, що щодо кожного з уражених військових є відеопідтвердження."Лише в червні було знищено майже 28 тисяч російських солдатів, і щодо кожного з них ми маємо відеопідтвердження. Переважну більшість було уражено дронами", — зазначив гарант.За словами президента, Україна не сприймає ці втрати як привід для гордості, а говорить про них, щоб показати реалії сучасної війни."Відверто кажучи, ми цим не пишаємося. Ми говоримо про це, щоб показати, який вигляд має сучасна війна — війна, яку ми не починали, але яку змушені вести, щоб захистити нашу країну", — наголосив він.Нагадаємо, 7 липня американський президент Дональд Трамп, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Читайте також: ЗСУ продовжують знищувати окупантів: Генштаб оновив статистику втрат ворога.

У середу, 8 липня, американський президент Дональд Трамп проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері він відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомило видання Roll Call із посиланням на графік президента США. Там зазначено, що робочий день Дональда Трампа в Анкарі розписаний практично за хвилинами. Зустрічі відбудуться на території президентського комплексу Бештепе.Двостороння зустріч президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським запланована на 14:30 за київським часом (07:30 за вашингтонським часом).Окрім Зеленського, у розкладі президента США є ще одна двостороння зустріч — з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа. Вона відбудеться одразу після розмови з українським лідером.Після пресконференції президент США вирушить із військового аеродрому Етімесгут до Вашингтона.Аналітики стверджують, що саміт НАТО в Анкарі може пройти непросто через позицію самого Дональда Трампа.За інформацією CNN, президент США вирушив на зустріч лідерів Альянсу в поганому настрої, оскільки останнім часом дедалі скептичніше ставиться до союзницьких зобов'язань Вашингтона. Видання додало, що Трамп ніколи прямо не виключав можливості виходу США з НАТО.Нагадаємо, що в турецькій столиці 7 липня стартує дводенне засідання членів Північноатлантичного альянсу. Міжнародні оглядачі називають його одним із найскладніших через поглиблення кризи у відносинах Європи та США. Оптимісти згадують торішнє засідання, коли теж боялися скандалу з Трампом, але зібрання пройшло конструктивним. Песимісти ж наголошують на тому, що точок дотику між союзниками за рік значно поменшало..

У вівторок, 7 липня, президент Володимир Зеленський проведе низку перемовин на полях саміту Північноатлантичного альянсу, який проходить в Анкарі. Про це повідомив прессекретар гаранта Сергій Никифоров у коментарі журналістам. За його словами, о 13:30 Зеленський візьме учать у форумі оборонних індустрій НАТО.Вже о 14:30 у нього заплановані перемовини із прем'єр-міністром Канади Марком Карні. Після цього, о 15:00 український гарант зустрінеться із з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Перемовин триватимуть не довго, адже вже о 15:30 у Зеленського має відбутися зустріч із лідером Фінляндії Александром Стуббом.Далі Зеленський продовжить двосторонні переговори із прем'єром Нідерландів Робом Єттеном. Розмова запланована на 16:10. О 17:00 український гарант поспілкується із прем'єром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Після цього, о 17:40, Зеленський поговорить із Федеральним Канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, а вже о 18:10 він буде присутнім на перемовинах із прем’єр-міністром Королівства Данія Метте Фредеріксен.Також о 20:30 Зеленський разом із першою леді візьмуть участь в обіді від імені президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана та першою леді Турецької Республіки Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.Цей обід буде завершальним у планах гаранта на цей день. Водночас зустрічі із американським лідером Дональдом Трампом у сьогоднішньому порядку денному немає.Нагадаємо, 7 липня в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Додамо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

У вівторок, 7 липня, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Анкари. Там він візьме участь у саміті Північноатлантичного альянсу.У своєму дописі у Telegram гарант розповів, що очікує на сильний і результативний саміт НАТО."Зараз потрібні рішення, які дадуть більше захисту нашим людям, більше можливостей для нашої оборони та ще сильнішу безпекову взаємодію між Україною, Європою та Америкою", — зазначив гарант.Очільник держави зазначив, що на полях саміту у нього заплановано низка важливих перемовин. Однак головна мета — посилення української ППО."Форум оборонних індустрій НАТО, заплановані майже два десятки двосторонніх зустрічей із лідерами, нові Drone Deals та інші домовленості з партнерами. Незмінно будемо працювати над посиленням ППО для України. Нові системи, ракети до них, питання ліцензій на виробництво — все це наш пріоритет. Вдячні усім, хто допомагає Україні реальними кроками", — додав він.Нагадаємо, 7 липня в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Додамо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

У вівторок, 7 липня, в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Президент України Володимир Зеленський запрошений на захід. Він очолить українську делегацію й, як очікується, звернеться до партнерів із закликом щодо прискорення поставок засобів ППО.Розклад самітуЗгідно із офіційною програмою, саміт розпочався о 10:00. Вже о 14:00 очікується коротка спільна заява генсека НАТО Марка Рютте з Володимиром Зеленським.Після цього запланований світський прийом та вечеря для глав держав й урядів з їхніми подружжями, в якій також візьме участь український гарант. О 19:45 почнеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.Далі відбудеться засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу з країнами Індо-Тихоокеанської регіону — Японією, Південною Кореєю, Новою Зеландією та Австралією.У середу, 8 липня, пройдуть офіційні церемонії привітання глав держав та урядів країн-членів Альянсу, який зустрічатиме генсек НАТО та президент Туреччини. Об 11:15 лідери розпочнуть офіційне засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів. Після засідання о 15:00 Рютте оголосить про результати та підсумки саміту на пресконференції.Зустріч Зеленського з ТрампомПрезидент України на полях саміту зустрінеться й з хазяїном Білого дому Дональдом Трампом. Як повідомляла журналістка Hiba Nasr, Трамп проведе двосторонні зустрічі одразу з двома лідерами — українським президентом й очільником Сирії Ахмедом аш-Шараа.Раніше деякі журналісти інформували, що президент США зберігає оптимістичні очікування щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією, попри чергові масовані атаки агресора на Київ.Чого очікувати Україні від саміту НАТОЯк повідомляло "Суспільне" із посиланням на дипломатів країн-членів Північноатлантичного альянсу, у підсумковому комюніке саміту буде офіційно зафіксовано зміну ситуації на полі бою на користь України та підтверджено, що будь-які переговори мають починатися з нинішньої лінії зіткнення."Попри інтенсивні обстріли з боку Росії протягом останніх днів, які, по суті, є скоріше ознакою нервозності, ми офіційно зафіксуємо зміну ситуації на полі бою та підтвердимо необхідність того, щоб будь-які переговори починалися з лінії зіткнення", — сказав дипломат.Співрозмовник видання додав, що союзники також мають підтвердити зобов'язання надати Києву близько 70 мільярдів євро у 2026 році й таку саму суму у 2027 році."Ще один момент, на якому ми наполегливо наголошували протягом усього підготовчого періоду до саміту, — це те, що Україна відтепер є гарантом безпеки. У певному сенсі саме в Україні сьогодні вирішується частина питання європейської безпеки", — заявив співрозмовник журналістам.Однією з ключових тем саміту також стане оцінка загроз з боку Росії. У НАТО вважають, що через погіршення військової та економічної ситуації РФ може вдатися до нових сценаріїв ескалації. Саме аналіз і підготовка до таких сценаріїв, за словами дипломатів, є одним із головних завдань Альянсу.Чого хоче УкраїнаМіністр закордонних справ Андрій Сибіга після чергового масованого російського обстрілу України 6 липня закликав лідерів країн НАТО ухвалити рішення про посилення можливостей України захищатися від російських балістичних атак."Захистіть українських дітей від російського балістичного терору! Немає завдання, яке було б нагальнішим. Це наше головне послання до саміту НАТО, що відбудеться цього тижня. Коли світові лідери вирушають до Анкари, я хотів би, щоб вони почули те, що цієї ночі почули родини в Києві", — наголосив Сибіга у своєму дописі у соцмережі X.Міністр назвав останню російську атаку однією з найжорстокіших. За його словами, сигнал, який російський диктатор Володимир Путін надсилає напередодні саміту НАТО, полягає в тому, що Росія продовжуватиме обстрілювати українські міста балістичними ракетами та вбивати мирних жителів, доки матиме таку можливість. Сибіга зауважив, що час недостатньо рішучих дій минув, адже вони лише заохочують Москву до подальшої ескалації та поширення терору за межі України.На його переконання, одним із головних підсумків саміту НАТО в Анкарі має стати зміцнення української системи протиповітряної оборони."Нам потрібні реальні кроки. Ракети PAC-3 були створені саме для того, щоб захищати людей від такого варварства. Тисячі таких ракет зберігаються на складах по всьому світу на випадок потенційних загроз. Але загрози в Україні не є потенційними! Російські ракети щотижня вбивають людей", — заявив очільник українського зовнішньополітичного відомства.Нагадаємо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

У понеділок, 6 липня, Велика Британія, Нідерланди, Фінляндія та Польща опублікували спільну заяву щодо розроблення нового механізму фінансування оборони. Це відбулося перед самітом НАТО в Анкарі.Заяву опублікував сайт Міністерства оборони Фінляндії.Країни повідомили про створення нового Багатостороннього оборонного механізму (БОМ). Він має стати інструментом для збільшення інвестицій в оборону, сприяння спільним закупівлям та підвищення попиту на критично важливі оборонні можливості.Завдяки цьому нововведенню планують запустити механізм фінансування до 2027 року після ратифікації угоди державами-членами."Ми працюємо з ключовими партнерами для розширення кола учасників фінансового механізму", — йдеться в заяві.Там додано, що на основі технічної розробки відбудеться перехід до наступного етапу планування та розроблення механізму фінансування з партнерами-підписантами протягом осені."Ми забезпечимо паралельність та взаємодоповнюваність міжнародних механізмів фінансування оборони, які ми розробляємо, та співпрацюватимемо з іншими державами-членами НАТО, щоби наші зусилля підвищували наші можливості та оперативну сумісність", — заявили країни.Вони наголосили, що створюють механізм через війну, яку розпочала Росія проти України, та задля протидії майбутнім загрозам."Ми підтверджуємо нашу відданість розвитку фінансування оборони та підвищенню економічної ефективності оборонних витрат для оновлення наших колективних оборонних можливостей. Ми залишаємося відданими підтримці України, яка захищає свій суверенітет та відбиває російську агресію", — йдеться у заяві.Як відомо, саміт НАТО в Туреччині пройде 7 та 8 липня. У ньому візьме участь президент України Володимир Зеленський, у якого запланована зустріч, зокрема, з американським лідером Дональдом Трампом.Нагадаємо, нещодавно аналітики видання Politico зазначали, що під час перших днів можливої війни з Росією НАТО готується тримати російський удар. Тому країни східного флангу Північноатлантичного альянсу будують укріплення та розширюють армії..

У середу, 8 липня, відбудеться зустріч президентів України та Сполучених Штатів Америки Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Перемовини пройдуть в Анкарі на полях саміту НАТО.Про це повідомила журналістка Hiba Nasr, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X. Вона послалася на високопоставленого чиновника США.За інформацією джерела, Дональд Трамп проведе двосторонні зустрічі одразу з двома лідерами — українським президентом Володимиром Зеленським і президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа. Це відбудеться в кулуарах саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі.Як відомо, 4 липня Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Дональдом Трампом, під час якої привітав його з 250-річчям Дня незалежності США.За словами українського лідера, є "реальна перспектива" завершити війну, і сторони домовилися продовжити діалог особисто на саміті НАТО в Анкарі.Попередня зустріч Зеленського з Трампом відбулася в червні 2026 року на полях саміту "Групи семи". Тоді сторони обговорили тему отримання Україною ліцензій на виробництво антибалістичних ракет.Раніше деякі журналісти інформували, що президент США зберігає оптимістичні очікування щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією, попри чергові масовані атаки агресора на Київ.Нагадаємо, віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив в інтерв’ю виданню The Times, що ситуація з українською обороною на фронті спричиняє умови, які можуть слугувати для завершення війни. Наступальні операції росіян дають Кремлю все менше здобутків на фронті..

Під час перших днів можливої війни з Росією НАТО готується тримати російський удар. Тому країни східного флангу Північноатлантичного альянсу будують укріплення та розширюють армії.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Журналісти Axel Springer Global Reporters Network відвідали три вразливі ділянки східного кордону Європи — лісистий кордон Фінляндії з Росією, укріплену лінію Польщі з Калінінградом і Білоруссю та край Литви поблизу Сувалкського коридору.За висновком авторів, континент поспішає зміцнити свій східний край проти загрози, з якою, на думку європейців, Вашингтон більше не зможе впоратися. Президент США Дональд Трамп ставить під сумнів старі гарантії безпеки та прагне зменшити американську військову присутність в Європі.Водночас супутникові знімки показують, що Росія наростила збройну присутність уздовж кордону з Фінляндією й іншими країнами ЄС, будуючи казарми та розміщуючи військову техніку. Керівник шведської військової розвідки назвав це підготовкою до можливого протистояння з НАТО.ФінляндіяКордон Фінляндії з Росією — 1 343 кілометри — є найдовшим сухопутним кордоном альянсу з Москвою. Перехід закрито з 2023 року."Росія — наддержава, а ми — маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем", — сказав командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті.Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, наголосив, що Гельсінкі не розраховує на швидку статтю 5."Ми раді перебувати в альянсі, але ми все ж розуміємо, що перший удар завдамо самостійно, перш ніж вдасться активувати статтю 5 НАТО", — зазначив він.Одним із головних військових активів країни автори називають саму територію — густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та коротке світло взимку. У травні Фінляндія провела навчання "Північна зірка 26" і "Карельський меч 26", під час яких війська з Франції, Великої Британії та США тренувалися діяти в цих умовах.ПольщаМедійники зазначили, що прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск ще в листопаді 2024 року в селі Домбрівка поблизу кордону з Калінінградом презентував першу ділянку укріплень "Східного щита"."Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно", — сказав він тоді.Проєкт передбачає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар'єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону з Білоруссю та Калінінградом. Повна вартість системи оцінюється у близько 10 мільярдів євро."Східний щит" є частиною ширшої Лінії стримування східного флангу, яка має простягтися від Фінляндії до Румунії. Водночас у Politico зазначили, що вздовж деяких ділянок кордону "Східний щит" поки виглядає радше перспективно, ніж реально. Великі відрізки не мають видимих укріплень, а протитанкові "їжаки" на позиції так і не встановили.Литва та БалтіяКомандувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас не вважає ймовірним раптовий напад Росії, оскільки системи попередження НАТО ускладнюють приховування великих переміщень військ. Литва спостерігає за залізничними вузлами та логістичними пунктами та відповідає на військові навчання Росії та Білорусі своїми.Водночас, на відміну від Фінляндії та Польщі, країни Балтії не мають простору для маневру. Литва, Латвія й Естонія занадто малі та занадто близькі до Росії та Білорусі, щоби "торгувати територією заради часу". З рештою НАТО вони з'єднані приблизно 65-кілометровим Сувалкським коридором.Поблизу села Лаворішкес у Литві встановлено попереджувальний знак: "Не ризикуйте своєю безпекою — не їдьте до Білорусі. Ви можете не повернутися". Кордон облямований колючим дротом та бетонними "зубами дракона" для зупинки танків. Ці укріплення є частиною Балтійської оборонної лінії — спільного проєкту Естонії, Латвії та Литви, що передбачає протитанкові рови, бункери, оборонні перешкоди та мінні поля.Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес попереджає: у найгіршому сценарії — якщо НАТО застануть зненацька, а Польща не зможе надати підтримку балтійським країнам, можливо, доведеться воювати до двох тижнів без підкріплення від більш віддалених союзників.Німецькі та литовські чиновники наполягають, що такий сценарій не стане несподіванкою: російському нападу передуватимуть видимі військові приготування, які дозволять НАТО отримати підкріплення на ранній стадії.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте у травні зазначав, що необхідно прискорити оборонні розробки та перейти від ідеальних рішень до систем, які можна швидко виробляти та застосовувати в бойових умовах. Про це засвідчив досвід війни в Україні..

Станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Водночас проти приєднання України до Європейського Союзу висловилися 9% опитаних, ще 18% заявили, що не брали б участі в референдумі, а 3% не змогли визначитися зі своєю позицією. Щодо вступу до НАТО, проти виступають 10% респондентів. Ще близько 20% зазначили, що не голосували б на референдумі, а 6% не визначилися з відповіддю.Соціологи зазначають, що протягом останніх трьох років рівень підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції поступово знижувався, досягнувши найнижчих показників у квітні 2026 року. Однак уже в червні зафіксовано помітне зростання.Так, якщо в липні 2023 року вступ до ЄС підтримували 85% українців, у липні 2025 року — 75%, а в квітні 2026 року — 64%, то наприкінці червня цей показник зріс до 70%. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо НАТО. У липні 2023 року вступ до Альянсу підтримували 83% респондентів, у липні 2025 року — 70%, а у квітні 2026 року цей показник опустився до 54%. У червні підтримка зросла до 63%."Якщо говорити про інформаційний фон у березні та квітні, то українці, імовірно, звернули увагу на відсутність єдиної позиції в НАТО і ЄС щодо війни в Ірані, критичні заяви представників США про спроможність НАТО, натяки на можливий вихід з альянсу тощо. Простіше кажучи, в українців могли посилитися сумніви щодо реальної спроможності НАТО й узагальненого Заходу в сфері безпеки. У червні 2026 інформаційно-емоційний фон уже зовсім інший, і настрій щодо вступу до ЄС і НАТО покращився. По-перше, зараз українці практично щодня бачать ефективні удари Сил оборони по російських цілях і суттєві успіхи на фронті. Це, безумовно, додає віри в загальні перспективи України, зокрема й геополітичні. По-друге, Європейський Союз офіційно почав переговори про вступ України і відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Це суттєве просування. Також надходять й інші позитивні сигнали щодо військово-економічної підтримки України від союзників з G7, НАТО й інших партнерів", — наголосив експерт з досліджень і керівника відділу комунікацій Rating Group Гліб Кузьменко.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Україна не наблизилася до реальних мирних перемовин із Росією, особливо це стосується зустрічі на рівні лідерів. Однак українські військові досягнули серйозних успіхів у війні проти російських окупантів.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, якого цитують журналісти Financial Times.Генсек Північноатлантичного альянсу чітко дав зрозуміти, що допомога Україні залишається пріоритетом для НАТО. Блок не збирається відмовлятися від цього курсу.Рютте також зауважив, що "одного прекрасного дня" Росія все ж погодиться сісти за стіл переговорів. Тому важливо, щоби в цей момент Україна була "якомога сильнішою".На переконання генерального секретаря НАТО, саме союзники Києва мають забезпечити таку підтримку Україні."ЗСУ демонструють серйозні успіхи у війні з Росією.Це визнав навіть президент США Дональд Трамп під час нещодавньої зустрічі в Білому домі", — акцентував Рютте.Однак генеральний секретар озвучив невтішний прогноз. Він вважає, що усіх зусиль України та її союзників наразі замало, щоби диктатор Володимир Путін погодився на реальні мирні переговори."Те, що Україна демонструє успіхи, ще не означає, що Росія охоче братиме участь у мирному процесі", — зауважив генеральний секретар НАТО.Нагадаємо, що раніше Марк Рютте публічно підтвердив законність дій України щодо перенесення вогню на російську територію. Політик нагадав, що агресія Москви триває ще з моменту анексії півострова Крим..

Голова агентства розвідки Польщі Павел Шота попередив про підготовку Москвою ймовірних гібридних операцій на кордонах НАТО. У Варшаві вважають, що прорахунки у війні проти України роблять керівництво Росії ще більш непередбачуваним.Про це він заявив в інтерв’ю газеті Rzeczpospolita. Тестування реакції НАТО та загроза ескалаціїОчільник польської спецслужби наголосив, що невдачі російської армії у веденні бойових дій на українській території створюють додаткові ризики для безпеки Європи. За його словами, керівництво Росії демонструє підвищену непередбачуваність у своїх рішеннях."Бачачи, що відбувається в Україні, як зараз Росії не вдається війна, з’являється додатковий привід для занепокоєння, що Москва може й надалі ескалувати конфлікт", — зауважив Шота.Голова агентства розвідки додав, що у Варшаві детально вивчають потенційні сценарії гібридних атак Кремля проти Естонії, Латвії та Литви, зокрема із застосуванням сил без розпізнавальних знаків. На його думку, Москва свідомо маніпулює обмеженнями колективної безпеки західного світу."Росія систематично зміщує "червоні лінії", перевіряючи реакцію НАТО. Вартість таких провокацій для Москви є низькою, а Альянс реагує переважно політично, що спонукає до подальшої ескалації", — констатував очільник розвідки.Шота акцентував, що провал плану швидкого захоплення України став для диктатора Володимира Путіна серйозним репутаційним ударом через прорахунки силових структур РФ."Тому ми маємо справу з непередбачуваністю з боку Росії", — підсумував урядовець.Мілітаризація Білорусі та ядерні ризикиОкрему тривогу у польського командування викликає втрата суверенітету Мінськом та його повна інтеграція у військову машину Кремля. Керівник відомства звернув увагу на розбудову білоруської військової інфраструктури, адаптованої під російське стратегічне озброєння. Зокрема, зафіксовано підготовку майданчиків для комплексів "Орєшнік" та організацію спільних тренувань із використання ядерних компонентів. Павел Шота запевнив, що Варшава розробляє активні заходи протидії та не буде пасивно спостерігати за ворожою діяльністю з боку Росії та Білорусі.Нагадаємо, 28 червня російський диктатор Володимир Путін відвідав передвиборчий захід своєї керівної партії, де озвучив порцію пропагандистських штампів про війну. Він традиційно спробував запевнити присутніх у міцності свого режиму та звинуватив зовнішні сили у спробах розхитати ситуацію в країні..

Словацька влада планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Таку інформацію оприлюднили журналісти словацького видання Aktuality. За інформацією медійників, Фіцо налаштований рішуче та планує відправити словацьку делегацію до Анкари (Туреччина) із "зав’язаними руками"."Протягом цього тижня очільник уряду проведе серію зустрічей із посадовцями, аби юридично позбавити представників Словаччини мандата на схвалення будь-яких рішень, що стосуються фінансування чи озброєння України", — написало видання.Журналісти Aktuality зазначили: очікується, що керівники держав і урядів НАТО на майбутньому саміті пообіцяють виділити мільярди доларів на закупівлю нової зброї та розширення виробничих потужностей. За даними Politico, проєкт остаточної заяви показує , що країни НАТО підтвердять свою відданість колективній обороні, оголосять про збільшення військової підтримки України та знову позначать Росію як довгострокову загрозу.Фіцо назвав заплановану допомогу "масовою" та заявив, що хоче зустрітися з цього питання з відповідними чиновниками наступного тижня. Він планує провести переговори таким чином, щоби словацька делегація поїхала на саміт без мандата "залучати Словаччину до подальших військових позик чи фінансових внесків". Свою позицію словацький прем’єр аргументує ризиком масштабної ескалації та загрозою прямого зіткнення НАТО з Росією."Я не можу заборонити іншим країнам, які хочуть скинутися на війну. Знаєте, що може статися? Сюди залетить якийсь дрон, навмисно чи ненавмисно, впаде на житловий будинок, будуть загиблі чи поранені, і ми можемо отримати Третю світову війну", — заявив Фіцо.Він підсумував, що позиція Братислави залишається непохитною: жодної підтримки продовження бойових дій, а Словаччина не виділить жодного євро на військові витрати України.Нагадаємо, що минулого тижня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту лідерів ЄС заявив, що має суттєво відмінні позиції із українським президентом..

Україна завдяки своїм активним діям створила "вікно можливостей" у війні проти Російської Федерації. Однак його не вдасться тримати "відчиненим" вічно, тому варто цією можливістю скористатися якомога швидше.Про це заявила заступниця генерального секретаря НАТО Радмила Шекеринська під час виступу на конференції з питань відновлення України, її цитує "Європейська правда".Вона зазначила, що Україні вдалося "переломити хід війни", і це видно не лише на полі бою, а й в ударах по Москві та Санкт-Петербургу."Ми також бачимо це, аналізуючи поведінку Росії. Щоразу, коли вони бачать слабкість, саме тоді вони завдають удару", — додала заступниця генсека.За її словами, росіяни націлюються на цивільну й енергетичну інфраструктуру, завдають ударів по релігійних об’єктах, що входять до списку ЮНЕСКО."Тобто після всіх тих похвал на адресу християнства та православ’я вони в підсумку бомблять священне місце. Але це не є ознакою їхньої сили. Це ознака їхньої слабкості", — сказала Шекеринська.Вона акцентувала, що "вікно можливостей" відкрилося завдяки тому, що українці мають не лише мужність, а й винахідливість, досвід, нову стратегічну концепцію, а також отримали потрібну підтримку в певний момент.Однак Шекеринська застерегла, що це "вікно можливостей" не є необмеженим у часі."Такі вікна можливостей створюються ціною багатьох жертв, але вони не залишатимуться відкритими вічно. Отже, моє головне послання полягає в тому, що ми маємо скористатися цією нагодою та підтримувати Україну в її пріоритетах", — підсумувала заступниця генсека НАТО.Нагадаємо, що, за інформацією американського телеканалу Fox News, Росія розробляє плани з організації збройних провокацій та гібридних нападів на держави Балтійського регіону та Польщу. Головною метою агресивних дій Кремля є залякування західних партнерів і примус до припинення військової підтримки України..