# НАТО

Російський диктатор Володимир Путін, все більше переконуючись у своїй перевазі на полі бою в Україні, сповнений рішучості досягти своєї мети: Київ ніколи не вступить до Організації Північноатлантичного договору і накласти обмеження на його військовий потенціал.Про це повідомили інформовані про задуми Кремля джерела, які побажали залишитися неназваними, обговорюючи конфіденційну інформацію, пише Bloomberg.Як зазначає видання, позиція Кремля полягає в тому, що хоча окремі члени НАТО можуть продовжувати постачати зброю в Україну в рамках двосторонніх угод про безпеку, будь-яка така зброя не повинна використовуватися проти Росії або для захоплення територій, заявило одне з джерел, знайомих з підготовкою Москви до можливих переговорів. Жорсткі, відкриті вимоги майже, напевно, будуть неприємні українським лідерам, оскільки війна наближається до трирічної позначки. Позиція російського лідера також суперечить заявленому бажанню Трампа якнайшвидше покласти край конфлікту і може бути спрямована на те, щоб дати Москві свободу дій для переговорів. Тим часом російські успіхи на Сході України були повільними та дорого коштували. Україна та Росія проводять у Катарі обмежені переговори щодо правил захисту ядерних об'єктів від нападів, повідомило джерело, знайоме з приготуваннями Кремля. Українські офіційні особи, поінформовані про перебіг переговорів, заявили, що наразі переговори між Києвом та Москвою обмежуються лише обміном полоненими та поверненням депортованих дітей. Умови Росії також передбачають збереження як мінімум фактичного контролю над майже 20% території України, яка перебуває під контролем Росії, включно з Кримським півостровом, анексований у 2014 році, хоча, за словами деяких джерел, Москва відкрита для обміну деякими територіями. Минулого тижня Трамп заявив, що готується зустріч з Путіним, хоча прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок, що жодної суттєвої підготовки до переговорів поки що не було. Переговори про припинення бойових дій не розпочалися. Президент України Володимир Зеленський у листопаді, мабуть, пом'якшив свою позицію щодо можливого припинення вогню на тлі окупації Росією територій, заявивши, що Києву слід покладатися на дипломатію для повернення територій, захоплених Москвою. "Питання територій — не головна проблема конфлікту", — заявила Тетяна Станова, засновник консалтингової компанії R. Politik і старший науковий співробітник Євразійського центру Карнегі в Росії. "У нього набагато ширший контекст, який, мабуть, досі не до кінця зрозумілий на Заході", вказавши на позицію Москви щодо вступу України до НАТО, яка, за її словами, була "непохитною" та роззброєння. У той час як новий лідер США та його найближчі помічники не виявили особливого ентузіазму щодо обов'язкових гарантій безпеки для України, особливо через членство в НАТО, деякі в таборі Трампа висловилися за підтримку Києва, якщо він дотримуватиметься дипломатії, щоб мати можливість вести переговори з позиції сили. Країна отримала десятки мільярдів доларів військової допомоги від США та Європи з того часу, як у лютому 2022 року Росія перекинула війська через кордон. Найбільше Україна стурбована тим, що припинення бойових дій дозволить Росії перегрупуватися та завдати нового удару. Київ стверджує, що саме тому йому потрібна західна зброя та потужна армія.Україна "має бути нейтральною, нешкідливою і за жодних обставин не є форпостом НАТО чи США", — заявив в інтерв'ю минулого місяця російський магнат-націоналіст і союзник Кремля Костянтин Малофєєв. "У неї має бути крихітна армія, достатня для України, щоб захищати свої кордони від біженців та виконувати правоохоронні функції, але недостатня, щоб воювати з Росією". Нейтральний статус має бути закріплений у конституції України, заявили Малофєєв та двоє інших людей у ​​Москві. Трохи більше як рік тому Путін передав високопосадовцям США через непрямі канали, що він потенційно міг би розглянути можливість відмови від вимоги нейтрального статусу для України й навіть відмовитися від опозиції можливого членства в НАТО, заявили тоді дві людини, близькі до Кремля. Путін постійно використовував загрозу вступу України до НАТО як центральне виправдання свого вторгнення, і повідомлення про можливу пробну кулю зустріли США скептично. З того часу військова ситуація Росії покращилася у міру просування фронтом на Сході України. Це підштовхнуло Путіна зайняти жорсткішу позицію, сказав один із людей, знайомих із поточними приготуваннями.Звичайно, після несподіваного вторгнення минулого року Україна, як і раніше, утримує територію в Курській області Росії, що може стати потенційним козирем, якщо Київ зможе її утримати, а США в п'ятницю оголосили про наймасштабніші та найагресивніші санкції щодо торгівлі російською нафтою.Нагадаємо, напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомляв, що наразі в Україні лишається чинною заборона на прямі переговори із російським диктатором Володимиром Путіним. Натомість, на скільки жорсткою є позиція Києва у цьому питанні, посадовець не відповів. Своєю чергою радники новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа вважають, що мирна угода між Росією та Україною може бути досягнена у найближчі місяці.Раніше повідомлялось, що новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп та його команда змінили підхід до завершення війни в Україні, відмовившись від ідеї припинення бойових дій за 24 години.Нещодавно кандидат на посаду держсекретаря США Марко Рубіо заявив, що для завершення бойових дій в Україні обом сторонам доведеться піти на поступки. За даними Reuters, радники обраного президента США Дональда Трампа тепер визнають, що на врегулювання війни в Україні підуть місяці або навіть більше часу, що є серйозною перевіркою реальності його найголовнішої зовнішньополітичної обіцянки — укласти мирну угоду першого ж дня у Білому домі.

Аби досягнути стійкого миру в Україні, необхідно збільшити їй військову допомогу. Адже майбутнє світової безпеки багато в чому залежить від результатів російсько-української війни.Таку заяву зробив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу в Європейському парламенті. За його словами, Росія прискорює кампанію з дестабілізації за допомогою атак на інтернет-кабелі, замахів на вбивство й актів саботажу проти країн НАТО."Ми не перебуваємо у стані війни з Росією, але також не перебуваємо у стані миру", — наголосив він.Очільник Північноатлантичного альянсу також додав, що стурбований ситуацією з безпекою в Європі. Він переконаний, що Євросоюз має посилити оборонну промисловість, а НАТО — уникати бар'єрів між союзниками.Рютте акцентував, що майбутнє європейської та глобальної безпеки "залежить від результату війни в Україні", та закликав європейських союзників по НАТО збільшити військову підтримку Києву."Я не знаю, як і коли закінчиться війна. Але я знаю, що мир не буде тривалим, якщо Путін досягне своїх цілей в Україні. Мир не буде тривалим, якщо Путін, Сі Цзіньпін, Кім Чен Ин і режим у Тегерані почуватимуться сильнішими", — констатував генеральний секретар НАТО.Він також анонсував перший саміт країн-союзників НАТО регіону Балтійського моря, який має відбутися в столиці Фінляндії Гельсінкі.Нагадаємо, декілька днів тому агенція Reuters оприлюднила інсайдерську інформацію, що НАТО не підтримає ідею новообраного президента США Дональда Трампа стосовно значного підвищення витрат на оборону. Але, найімовірніше, погодиться частково збільшити їх.

Російський диктатор Володимир Путін на можливих переговорах щодо завершення війни може дотримуватися своїх довоєнних максималістських вимог, таких як ізоляція України та послаблення Північноатлантичного альянсу.Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Фахівці зауважили, що раніше видання Financial Times, посилаючись на колишніх високопоставлених кремлівських чиновників та інші проінформовані джерела, повідомляло, що Путін на будь-яких мирних переговорах зберігатиме свої довоєнні вимоги щодо запобігання вступу України в НАТО. До того ж він наполягатиме на виведенні військового контингенту альянсу з країн Східної Європи.Аналітики наголосили, що ще у 2021 році очільник Кремля вимагав від НАТО:взяти на себе зобов'язання не приймати Україну чи будь-які інші країни, як нових членів;підтримки з боку США щодо заборони на розширення альянсу, а НАТО, щоб не розгортало жодних військових сил у державах, які стали його членами після травня 1997 року;заборонити будь-яку військову діяльність НАТО в Україні, Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії;заборонити розгортання ракет середньої дальності в районах, які можуть досягти території РФ;заборонити США розгортати ракети середньої дальності в Європі або ядерні ракети за межами території Штатів."Вимоги Путіна від грудня 2021 року виходять за межі України й спрямовані на відкат НАТО. Кремль, ймовірно, прагне воскресити цей наратив, намагаючись змусити західних лідерів мовчазно погодитися на максималістські вимоги Путіна, які послаблять НАТО під виглядом "компромісу" на будь-яких майбутніх мирних переговорах щодо війни в Україні", — вважають у ISW.Водночас, на думку експертів, жодні переговори не приведуть до стійкого миру, доки кремлівський диктатор залишається відданим своїм довоєнним вимогам щодо повної капітуляції України та послаблення НАТО.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що глава Кремля Володимир Путін не прагне сідати за стіл переговорів. Диктатор шукатиме причини утримуватися від діалогу, поки посередники не погодяться на його умови.Також повідомлялось, що команда новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа переглядає підхід до завершення війни в Україні. Попередньо, США діятимуть на користь Києва.Своєю чергою спецпредставник новообраного президента Сполучених Штатів Америки з врегулювання війни в Україні генерал у відставці Кіт Келлог заявляв, що має намір завершити війну протягом 100 днів з моменту інавгурації.

НАТО не підтримає ідею новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа стосовно значного підвищення витрат на оборону. Але, найімовірніше, погодиться частково збільшити їх.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої посилають на власні поінформовані джерела.Співрозмовники медійників зазначили, що Північноатлантичний альянс не підтримуватиме пропозицію Дональда Трампа щодо збільшення оборонних витрат до 5% валового внутрішнього продукту серед країн-членів альянсу.Річ у тому, що офіційні особи НАТО вважають таке збільшення політично й економічно нереалістичним. Однак очікується, що Альянс підвищить свої оборонні цілі до приблизно 3% ВВП, зважаючи на побоювання щодо можливої агресії з боку Росії після конфлікту в Україні та постійні заклики Трампа.За інформацією журналістів, нову ціль, імовірно, узгодять на саміті НАТО в Гаазі в червні, При цьому країни Центрально-Східної Європи, які й так досягнули показника у 2%, за підтримки нового генсека НАТО Марка Рютте лобіюють подальше збільшення оборонних видатків.За даними видання Bloomberg, у НАТО розглядають підвищення норми витрат на оборону з 2% до 3% валового внутрішнього продукту.Співрозмовники Reuters зауважили, що пріоритетними завданнями стануть посилення протиповітряної оборони, наступальних систем озброєння та потенціалу ядерного стримування.Нагадаємо, 30 грудня стало відомо, що нещодавні інциденти з пошкодженнями кабелів у Балтійському морі змусили НАТО посилити свою присутність у цьому регіоні. В Північноатлантичному альянсі зараз складають план, як це реалізувати на практиці.

Міністерство закордонних справ України відреагувало на скандальну заяву голови Інституту національної пам’яті Республіки Польща, кандидата у президенти Кароля Навроцького щодо питання членства нашої держави в Європейському Союзі і Північноатлантичному альянсі.У прес-службі відомства наголосили, що відкидають тенденційні та маніпулятивні твердження Навроцького. Як зауважили у МЗС, такі твердження політика свідчать про те, що він "ставить конʼюнктурні міркування вище за стратегічні безпекові інтереси власної країни, добросусідські українсько-польські відносини, спільні цінності свободи, демократії та справедливості".До того ж у дипвідомстві зазначили, що між українською та польською сторонами наразі триває конструктивний діалог з питань Волинської трагедії. Ця робота спрямована на гідне вшанування пам’яті українців у Польщі та поляків в Україні."Показово, що заяви пана Навроцького викликали аплодисменти в Кремлі. Варто нагадати, що саме Росія століттями намагається знищити українську та польську держави. Москва і зараз вкладає колосальні ресурси в спроби зруйнувати українсько-польську дружбу та взаєморозуміння. Неприпустимо робити заяви, які підіграють цим зусиллям ворога", — йдеться у повідомленні.Міністерство додало, що наша держава залишається глибоко вдячною польському уряду та суспільству за масштабну допомогу в протистоянні російській агресії, адже "завдяки цій допомозі Україна захищає не лише себе, але й увесь наш регіон та всю Європу від агресивного та експансіоністського режиму в Москві"."Якими б не були заяви польського політика, реальність полягає в тому, що Україна вже є де-факто і стане де-юре частиною євроатлантичної сімʼї народів і спільної європейської архітектури безпеки", — резюмували у МЗС.Нагадаємо, 9 січня кандидат у президенти Польщі від опозиційної партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький заявив, що не бачить Україну ані в Європейському Союзі, ані в Північноатлантичному альянсі, аж поки не буде розв'язано питання щодо Волинської трагедії.Очільник польського уряду Дональд Туск різко відреагував на скандальну заяву Навроцького та звернувся до голови партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського.

У четвер, 9 січня, кандидат у президенти Польщі від опозиційної партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький заявив, що не бачить Україну ані в Європейському Союзі, ані в Північноатлантичному альянсі, аж поки не буде розв'язано питання щодо Волинської трагедії.Про це він заявив у ефірі телеканалу Polsat News."Сьогодні я не бачу Україну в жодній структурі — ні в Європейському Союзі, ні в НАТО — поки не будуть вирішені такі важливі для поляків цивілізаційні питання. Країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 000 своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів", — сказав Навроцький.Крім того, він назвав угоду про ексгумацію жертв Волинської трагедії, укладену між Радославом Сікорським і главою українського МЗС Андрієм Сибігою, "непотрібним кроком глави польської дипломатії"."Ми в Інституті національної пам'яті вже пережили з десяток потенційних проривів у цьому питанні, тому для мене ентузіазм очільника польської дипломатії був передчасним. Хочу чітко заявити, що Інститут національної пам'яті може підтримати зусилля уряду в питанні ексгумації на Волині. Хотілося б прориву, але його поки що немає", — заявив кандидат у президенти Польщі.Реакція прем'єр-міністра ПольщіОчільник польського уряду Дональд Туск різко відреагував на скандальну заяву Навроцького та звернувся до голови партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського."Ваш кандидат Кароль Навроцький заявив, що не бачить місця для України в НАТО. Пам’ятаєте, який президент найбільше підтримував Україну в цьому питанні? А хто найбільше проти? Вам не соромно?" — написав він у соцмережі X.Водночас Качинський поки на заяви свого колеги не відреагував.Як відомо, волинська трагедія сталася 1943 року. Тоді, як кажуть історики, польська Армія Крайова й Українська Повстанська Армія влаштували так звані етнічні чистки поляків і українців. Дослідники стверджують, що на Волині загинуло понад 100 тисяч поляків і 40 тисяч українців.Нагадаємо, 26 листопада 2024 року відбулася зустріч міністрів закордонних справ Польщі й України Радослава Сікорського й Андрія Сибіги. За словами польського посадовця, Київ запевнив у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні.

Президент Володимир Зеленський відреагував на заяву новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про те, що можливе членство України в Північноатлантичному альянсі завжди було частиною великого занепокоєння Росії, і він розуміє почуття кремлівського диктатора Володимир Путіна.Зокрема, під час зустрічі з міністеркою закордонних справ Фінляндії Еліною Валтонен український гарант закликав не робити поспішних висновків у питанні членства України у НАТО та політики Сполучених Штатів щодо цього. Про це повідомляє "Укрінформ"."Пам’ятаєте, Україні казали, що системи Patriot можуть бути і є тільки в країнах НАТО? Або ми з вами вже давно в НАТО, або не треба робити швидких висновків. Так у нас було і з Patriot, і з ракетними системами, і з іншою зброєю натівського зразка. Треба працювати і робити все, щоб Україна отримала достойні, гідні наших людей гарантії безпеки, які могли б зупинити Путіна. Над цим будемо працювати", — сказав Зеленський.Очільник держави зауважив, що на сьогодні Україна має повне право вимагати серйозні та сильні гарантії безпеки від світу, адже саме відсутність таких гарантій і є однією з причин війни та неможливості членства у НАТО."Скажу чесно, на жаль, при всій повазі до всіх країн Європи і до Сполучених Штатів, при всій повазі до того об’єму, що нам надавався з початку війни, але в НАТО не було спільної підтримки у Сполучених Штатів з усіма союзниками в Європі. Ви знаєте, що є країни, як виступали проти нашого членства у НАТО. Це були Америка, Німеччина, Угорщина та Словаччина. Це факт. Якщо ми говоримо відкрито, то треба звернути увагу і сказати чесно — нас там не бачили. Я вважаю, що це одна з причин, чому у нас війна. Тому що не боялися, що Україна буде з кимось. Путін розумів, що за Україну ніхто не вступиться. Його армія більша, і він думав, що може нас знищити. Але українська армія — армія сильних людей. Наш народ вразив увесь світ", — вважає Зеленський.Гарант також додав, що допоки наша держава не матиме вагомих гарантій безпеки, марно сподіватися на повернення українців з-за кордону."Можна в Європі говорити, що ми хотіли б, щоб українці повертались, і при цьому не підтримувати гарантії безпеки для України. Це якось не об’єднується, принаймні у моїй голові. Я думаю, що кожен українець, який хоче повернутися, повинен мати гарантії безпеки для своєї сім’ї. ...Ми хочемо конкретних гарантій безпеки, і ми просимо про це союз Америки і Європи. Я про це буду говорити з президентом США. Не робіть відразу ті чи інші висновки", — резюмував він.Зауважимо, 7 січня обраний президент США Дональд Трамп під час пресконференції у своїй резиденції в Мар-а-Лаго заявив, що "може зрозуміти почуття" РФ через прагнення України до НАТО. Він також зазначив, що це завжди було "великою частиною проблеми" для Росії.Нагадаємо, також у під час прес-конференції Трамп заявив, що зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним до інавгурації буде недоречною. Також Трамп вкотре додав, що, якби він був президентом, то повномасштабної війни Росії в Україні не сталося.

На думку президента України Володимира Зеленського, членство України в НАТО — це швидкий крок до миру. Про це глава держави розповів в інтерв'ю американському подкастеру Алексу Фрідману, яке оприлюднив Офіс президента. Зеленський переконаний, що у разі вступу України до Альянсу, фактична дія Блоку може поширюватись на підконтрольні території. За його словами, членство Києва в НАТО є "швидким кроком до миру".Водночас, на думку президента, в України має бути достатньо зброї: "Ми не будемо її використовувати, якщо припинення вогню працюватиме. Але вона має бути. Я не хочу, щоби ситуація повторилася, як це було з Байденом. Тому я прошу: зброя зараз", — додав Володимир Зеленський.Раніше український лідер Володимир Зеленський заявив, що не готовий зараз відповісти на питання, чи балотуватиметься він на другий президентський термін. Це рішення залежить від багатьох факторів.Нагадаємо, раніше Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.Ще на початку грудня президент Володимир Зеленський заявив, що розраховує на те, що адміністрація чинного президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена може пришвидшити процес надання Україні запрошення на вступ до Північноатлантичного альянсу.

Нещодавні інциденти з пошкодженнями кабелів у Балтійському морі змусили НАТО посилити свою присутність у цьому регіоні. В Північноатлантичному альянсі зараз складають план, як це реалізувати на практиці.Про це повідомив сайт НАТО. Зокрема, сьогодні, 30 грудня, представники Альянсу зібралися в штаб-квартирі НАТО на консультації щодо безпеки критично важливої інфраструктури в Балтійському морі.Такі екстрені обговорення відбуваються після пошкодження підводних кабелів, які з'єднують Естонію і Фінляндію 25 грудня.Пошкодження кабелів, яке розслідує фінська влада, є одним з низки нещодавніх інцидентів в Балтійському морі, що розглядаються як можливі диверсії.Члени НАТО висловили повну солідарність з Естонією та Фінляндією у зв'язку з нещодавнім інцидентом."Задля збереження пильності, підвищення обізнаності про ситуацію та запобігання майбутнім інцидентам НАТО посилює свою військову присутність в Балтійському морі", — йдеться у повідомленні.Члени Альянсу також розглядають інші заходи з протидії потенційним загрозам критично важливим об'єктам підводної інфраструктури, в тому числі за підтримки Морського центру НАТО з безпеки критично важливої підводної інфраструктури, який був створений у травні цього року.До того ж раніше стало відомо, що балтійські та скандинавські країни планують посилити моніторинг суден у Балтійському морі. Як відомо, за останні дні на Балтиці пошкоджено декілька підводних кабелів, після чого країни регіону та НАТО оголосили про посилені заходи безпеки.Нагадаємо, сьогодні Центральна кримінальна поліція повідомила, що на дні моря у Фінській затоці виявлено слід від волочіння якоря завдовжки кілька десятків кілометрів. Саме він, ймовірно, пошкодив електрокабель, що з’єднує між собою мережі Фінляндії та Естонії.

Саботажі, підпали й гібридні напади, які запланував агресивний Кремль у всьому світі, можуть призвести до значних втрат. Тож для країн НАТО існує реальна загроза нетрадиційних атак з боку Росії.Про це заявив представника НАТО Джеймс Аппатурай, який займається оновленням стратегії НАТО з відстеження та стримування гібридної війни, в інтерв'ю Sky News."Ми перебуваємо в ситуації, схожій на киплячу жабу", — сказав він.Представник Північноатлантичного альянсу пояснив, що гібридні атаки Росії досягають масштабів, які вважалися неприйнятними ще п’ять років тому.За словами чиновника НАТО, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну збільшилася кількість "кінетичних" дій від Росії. Серед них — перерізання життєво важливих підводних кабелів, диверсії, закладення запалювальних пристроїв у вантажі літаків. Зафіксовано до сотні подібних випадків, багато актів зірвали.Аппатурай зазначив, що збільшення кількості гібридних нападів є відповіддю Кремля на військову підтримку України західними партнерами."Це частина правда. Тому їм не подобається те, що ми робимо, але вони також бачать у нас ворога. І це стає гіршим", — заявив він.Відповідаючи на запитання, чи може гібридна атака Росії перейти межу та спровокувати НАТО застосувати свою колективну відповідь за відомою статтею 5, Аппатурай відповів, що це цілком можливо, адже, наприклад, одна з атак "може вийти за рамки, тоді все стане значно масштабнішим". І такий сценарій його найбільше непокоїть."Тож існує реальна перспектива, що одна з цих атак спричинить значну кількість жертв або дуже значні економічні збитки", — зробив висновок Аппатурай.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявляв, що Російська Федерація може не обмежитися диверсіями щодо європейських кабелів. Цілком імовірно, що Москва вдасться до провокацій і на кордонах країн Північноатлантичного альянсу.

Російська Федерація може не обмежитись диверсіями щодо європейських кабелів. Цілком імовірно, що Москва може вдатися до провокацій і на кордонах країн Північноатлантичного альянсу.Таку заяву у своєму Telegram-каналі зробив керівник Офісу президента Андрій Єрмак."Коли ми говоримо про що мають думати країни Європи, держави НАТО, то варто розглядати ризики появи гібридних загроз на кордонах. Тіньовий флот, який здійснює диверсії щодо кабелів, може бути не єдиною такою загрозою від РФ", — йдеться у заяві Єрмака.Посадовець зазначив, що поява на кордонах країн НАТО переодягнених у російську форму військових КНДР, або ж іранських проксі — це цілком реально, якщо не зупинити Росію зараз. Військові КНДР вже воюють на території Європи. Хто міг про це подумати раніше? Безкарність породжує вседозволеність. Саме зараз той момент, який вимагає сильних рішень та сильних дій", — додав Андрій Єрмак.Нагадаємо, відомий західний політолог Самуель Чарап написав у колонці для Foreign Affairs, що вступ до Європейського Союзу може стати рятівним для України, бо в його документах є зобов’язання для всіх членів блоку надавати допомогу країні, яка зазнала агресії. І вона прописана чіткіше, ніж відомий п’ятий пункт Статуту НАТО.Нещодавно аналітики видання Politico висунули версію, що Нарва — місто, яке розташоване між Естонією та Росією, — може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.

Країна-агресорка Росія відпрацювала сценарії можливого нападу на Фінляндію та інші країни на східному фланзі Північноатлантичного альянсу.Про це повідомило видання Iltalehti Journal з посиланням на власні джерела у НАТО. За словами співрозмовників видання, за задумом РФ, до атаки має бути залучено одразу кілька різних підрозділів російської армії."На півночі 14-й армійський корпус атакував би узбережжя Норвегії з напрямку Мурманська з моря, суші та повітря. Росіяни відправили б свій десант у фінську Лапландію. Фінляндію також атакували б російські ракетні війська, дислоковані на Кольському півострові. У атаці брали б участь десятки тисяч російських військових", — розповіли джерела Iltalehti Journal.До того ж, за даними журналістів, у Лапландії російські окупанти спробували б, наприклад, швидко захопити аеропорт Івало, а також створити буферну зону в Північній Лапландії та Фінмарку в Норвегії. Це дозволило б РФ перенести бойові дії на територію країн НАТО. Одночасно росіяни можуть залучити до бойових дій своїх союзників."Джерела припускають, що Росія буде прагнути до кордонів Туркуського миру 1743 року. У такому випадку російське вторгнення буде спрямоване аж до Кюмійокі. Далі на північ метою атаки буде Пуумалансалмі", — додали журналісти.Крім того, згідно з оцінкою загроз НАТО, російські ракетні атаки також будуть спрямовані на Гельсінкі, а головний напрямок удару росіян буде в Прибалтиці.Як зауважили у виданні, у своїй пропагандистській промові 19 грудня кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що РФ має "достатньо сил і засобів, щоб повернути всі свої історичні території". А раніше він наголошував, що для нього ідеал РФ — це Російська імперія XVII століття. Відтак, джерела у НАТО стверджують, що такі заяви Путіна варто сприймати серйозно."Під загрозою опиняться Естонія, Латвія і Литва, а також південно-східна Фінляндія", — попередили співрозмовники Iltalehti Journal.Нагадаємо, раніше аналітики видання Politico припустили, що місто Нарва, яке розташоване між Естонією та Росією, може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.

Російський диктатор Володимир Путін зазнав поразки в Україні по всіх пунктах. Всі намагання очільника Кремля підпорядкувати собі Київ та послабити Північноатлантичний альянс провалилися.Про це заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц в інтерв'ю t-online."Путін зазнав поразки в Україні по всіх пунктах. Він хотів підпорядкувати всю Україну і встановити маріонетковий режим, він хотів запобігти подальшому зближенню з ЄС і послабити весь НАТО. І сьогодні: НАТО має двох нових членів — Швецію та Фінляндію. Всі вони масово інвестують у свою обороноздатність, і майже всі країни НАТО досягли цільового показника у два відсотки", — наголосив він.Як зауважив Шольц, на сьогодні Україна є консолідованою нацією і перебуває на шляху до вступу в Європейський Союз. До того ж "вона має сильну армію, оснащену нами, яка героїчно захищається від військ Путіна". Водночас Шольц зауважив, що наразі головне завдання — створити основу для справедливого і стійкого миру."Просте припинення вогню — це далеко не стійкий мир. І повторюсь: нічого про Україну без України — тобто ми говоримо з Україною, а не про Україну", — запевнив канцлер ФРН.Крім того, Шольц додав, що може ще раз зателефонувати очільнику Кремля."Так, поговорив би... Я дав йому зрозуміти, що він не може сподіватися, що наша підтримка України зменшиться", — сказав він. Нагадаємо, 19 грудня німецький канцлер Олаф Шольц провів телефонну розмову з новообраним президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. Політики обговорили ситуацію в Україні та можливості завершення війни.

Нарва — місто, яке розташоване між Естонією та Росією, — може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.Таку версію висунули аналітики видання Politico. Журналісти зазначили, що Нарва, стиснута вздовж кордону Естонії з Росією, "перебувала в центрі зусиль, щоби протистояти постійним провокаціям з боку Москви" — від глушіння супутникової навігації до викрадених прикордонних демаркаційних буїв, пропаганди, дронів спостереження та дзижчання дирижаблів."Ми не маємо наміру розпочинати Третю світову війну, але бачимо постійні спроби спровокувати нас зробити щось, що би мало більший вплив", — сказав генеральний директор Управління поліції та прикордонної охорони Естонії Егерт Беліцев.Занепокоєння полягає в тому, що "Кремль може розіграти ту ж карту та спробувати захопити східну Естонію з її великим населенням етнічних росіян"."А потім змусити НАТО розпочати глобальну війну у відповідь. Відсутність реакції покаже, що стаття 5 НАТО щодо спільної оборони є безглуздою", — так описують можливий план дій Кремля журналісти.Вони вважають такий сценарій цілком імовірним, оскільки Росія вже частково випробувала його в Україні. Й хоча це не територія НАТО, все ж провокації відбуваються і в країнах Північноатлантичного альянсу, а реакція на такі про вокативні дії відверто слабка, що заохочує Кремль повторювати та збільшувати зусилля в цьому ж дусі.Нагадаємо, відомий західний політолог Самуель Чарап написав у колонці для Foreign Affairs, що вступ до Європейського Союзу може стати рятівним для України, бо в його документах є зобов’язання для всіх членів блоку надавати допомогу країні, яка зазнала агресії. І вона прописана чіткіше, ніж відомий п’ятий пункт Статуту НАТО.

Вступ до Європейського Союзу може стати рятівним для України, бо в його документах є зобов’язання для всіх членів блоку надавати допомогу країні, яка зазнала агресії. І вона прописана чіткіше, ніж відомий п’ятий пункт Статуту НАТО.Таку думку висловив відомий західний політолог Самуель Чарап у колонці для Foreign Affairs."Для тих, хто прагне покласти край нищівній війні Росії в Україні, обрання Дональда Трампа дає вирішальну можливість. На відміну від президента США Джо Байдена, адміністрація якого дотримувалася політики непохитної підтримки України, не наполягаючи на визначеному фіналі війни, Трамп зосередився майже винятково на цьому фіналі", — зазначив він.Політолог зауважив, що Дональд Трамп давно чітко заявив про свій намір посадити обидві сторони за стіл переговорів невдовзі після того, як він вступить на посаду, а, можливо, навіть раніше.Але при цьому, на думку Самуеля Чарапа, на перший план виходять гарантії безпеки для України на тлі постійної російської агресії. Тож він вважає, що членство в ЄС може бути одним із видів таких гарантій. Зокрема, стаття 42.7 Договору про Європейський Союз, відома як положення про взаємну допомогу, зобов’язує усі держави-члени блоку надавати допомогу всіма можливими засобами країні, яка стала жертвою збройної агресії.Чарап наголосив, що це формулювання є більш зобов’язувальним навіть за статтю 5 Статуту НАТО. Крім того, Росія погоджувалася не перешкоджати членству України в ЄС іще під час перемовин 2022 року.Окрім того, політолог висунув версію, що Україні можуть запропонувати дві альтернативні системи безпеки замість вступу до НАТО. Одна з них передбачає, що США забезпечать безпеку України, як це відбувалося з Південною Кореєю після війни й Ізраїлем після війни Судного дня. Інший варіант — вступ України до ЄС, що дасть їй доступ до положення про взаємодопомогу. Чарап вважає, що такі гарантії безпеки можуть дозволити Україні зосередитися на економічному розвитку та зміцненні демократії.Нагадаємо, наприкінці жовтня Центр Разумкова оприлюднив результати соціологічного опитування, згідно з якими вступ до Європейського Союзу підтримують 88% українців, до НАТО — 86%. Такими були би результати голосування, якби в Україні найближчим часом відбувся такий референдум.