# НАТО

Український президент Володимир Зеленський заявив, що запрошення до Північноатлантичного альянсу має бути надане всій території нашої держави. Водночас діяти НАТО зможе спочатку лише на підконтрольних землях.Про це глава держави сказав в інтерв'ю для СBN.Зеленський зазначив, що Україна не хоче втягнути НАТО і військових інших держав у війну, але вона вірить в гарантії безпеки."Ми знаємо, що в час війни нас не візьмуть в НАТО. Але якщо ми хочемо реально закінчити війну, ми повинні Україні дати (запрошення, — ред.) в НАТО. Запрошення дається всій території України, в міжнародно визнаних кордонах. А ось дії Альянсу можуть поширюватись на ту частину території, яку вона контролює, з майбутнім розширенням", — додав Володимир Зеленський.Нагадаємо, що деякі країни-члени Північноатлантичного альянсу вже розпочали розглядати різні сценарії припинення війни в Україні. Зокрема, за інформацією Bloomberg, політики розглядають можливість надання Україні таких гарантій безпеки, які би захистили її, але не провокували російського диктатора Володимира Путіна на подальшу агресію. Одним із можливих варіантів припинення вогню є створення демілітаризованої зони.Ще 5 грудня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили, зокрема, важливість запрошення України до Північноатлантичного альянсу.

Російська Федерація виснажена через повномасштабну війну проти України, тому, ймовірно, Москва не вдереться зараз у країну НАТО. Таку заяву зробила міністр закордонних справ Латвії Байба Браже, пише Reuters."Ви питаєте, чи боюся я, що Росія вдереться в НАТО. Ні, я не думаю, що Росія піде на це, тому що це означатиме набагато більше ускладнень, ніж вже є в Україні", — сказала Браже.За її словами, Росія щодня втрачає на полі бою понад дві тисячі солдатів. А 600-700 тисяч убитих або важко поранених військових негативно впливають на російську економіку."У Росії справи йдуть не дуже добре, у тому числі і в економічному плані, тому ми не маємо прямих військових загроз, але ми дуже серйозно ставимося до нашої оборони", — сказала Браже.Очільниця латвійського МЗС також наголосила, що її країна працюватиме з новою адміністрацією Дональда Трампа після інавгурації республіканця. Зокрема, розмова буде з Марко Рубіо, якого Трамп номінував на посаду державного секретаря.Нагадаємо, раніше президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Російська Федерація найближчими роками може атакували країни-учасниці Північноатлантичного альянсу. Це може відбутися вже у 2026 або 2027 роках.За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, країна-агресорка Росія готується до широкомасштабного конфлікту з Північноатлантичним альянсом. На це вказують фінансові, економічні та військові показники.

Нова очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас, ще перебуваючи на посаді глави естонського уряду, вступила у гостру суперечку з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Він тоді висловився проти членства України в НАТО.Про це йдеться в публікації Politico.Як зазначає видання, протистояння на саміті НАТО в липні свідчить про те, що Каллас, чи є вона дипломатом, чи ні, не буде соромитися у висловлюваннях, коли зіткнеться з прихильниками Росії. Коли військовий альянс зібрався у Вашингтоні, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вже піддався критиці за поїздку до Москви на початку того місяця. Підливаючи олії у вогонь, він заявив лідерам, що зібралися, серед яких був і Зеленський, що Україна ніколи не повинна бути прийнята в Альянс. За словами одного з присутніх, це був дуже грубий момент.Наступною взяла слово Каллас. "Вона відмовилася від підготовленої мови", — згадує дипломат. "Вона відповіла Орбану прямо, сказавши, як він помилявся, і що історія та факти показують, що мета НАТО — уникати воєн, а не провокувати [конфлікт]".Після висловлювань Каллас її приклад наслідували ще кілька лідерів, які відкинули підготовлені штабом записки й виступили проти Орбана."Вона буде готова, і вона має всі навички та знання, які потрібні для цієї роботи", — сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур, який пропрацював разом з Каллас більшу частину її прем'єрства. Він зазначив, що Каллас — перший високопоставлений представник, який став прем'єр-міністром: "Отже, за умовчанням, ви вже висловили свою думку з питань — ви сиділи за великими столами".За перший тиждень свого перебування на посаді Каллас вже зайняла агресивнішу позицію, ніж її попередниця, натякнувши, що вона може спробувати ввести санкції щодо членів промосковської керівної партії в Грузії, якщо вони почнуть розганяти демонстрантів, які протестують проти того, що, за їхніми словами, було фальсифікацією виборівВона також змінила тон щодо конфлікту в Україні, вирушивши до Києва в рамках своєї першої поїздки як високий представник і написавши в соціальних мережах, що "Європейський Союз хоче, щоб Україна виграла цю війну".Нагадаємо, на початку грудня верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що не можна виключати ймовірність відправлення іноземних військ в Україну.

Президент Володимир Зеленський заявив, що найближчим часом планує провести телефонні перемовини із чинним президентом Сполучених Штатів Америки Джо Байденом. Головна тема — запрошення України до Північноатлантичного альянсу.У своєму Telegram-каналі він зазначив, що запрошення до НАТО стане для нашої держави потужною гарантією безпеки."Я збираюсь подзвонити найближчим часом Президенту Байдену, якщо в нього буде така можливість поговорити зі мною, і підняти саме питання щодо запрошення в НАТО. Бо він зараз є чинним Президентом США, і від його позиції багато що залежить. І немає сенсу обговорювати з Президентом Трампом те, що сьогодні, поки ще він не в Білому домі, від нього не залежить", — зауважив гарант.Як наголосив очільник держави, хоч наразі Україна й не може стати повноправним членом Альянсу, але запрошення отримати цілком реально."Зараз ми не можемо бути в НАТО, але запрошення в НАТО може бути. І ось такі гарантії безпеки нам уже потрібні. І про це ми говорили. І саме так я формулюю нашу думку. Що стосується запрошення в НАТО, то про це складно сьогодні говорити з Президентом Трампом, бо він іще не в Білому домі, у нього немає всіх цих юридичних прав", — зазначив президент.Він зауважив, що російський диктатор Володимир Путін не хоче закінчення цієї війни. Тому його треба примусити це зробити. Водночас примусити Путіна до миру можна тільки, якщо Україна буде сильною на полі бою."Сильна Україна перед будь-якою дипломатією — це сильна на полі бою. Це сильна армія, це пакети зброї тощо, це далекобійні системи, безумовно, і Atacms, і Taurus, і Storm shadow і "скальпи". Все це нам дуже-дуже сильно потрібне. І так, виключно для ударів по військових цілях, ми це підкреслюємо", — зазначив Зеленський.Він також додав, що Україна може розглянути пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона щодо розміщення іноземних військ на території держави."Він пропонував, щоб якась частина військ тієї чи іншої країни була присутня на території України, які б гарантували нам безпеку, поки Україна не в НАТО. Але ми повинні мати до цього чітке розуміння, коли Україна буде в ЄС і коли Україна буде в НАТО. Розуміючи наше майбутнє, це були б дуже дієві гарантії", — резюмував президент.Нагадаємо, що деякі країни-члени Північноатлантичного альянсу вже розпочали розглядати різні сценарії припинення війни в Україні. Зокрема, за інформацією Bloomberg, політики розглядають можливість надання Україні таких гарантій безпеки, які би захистили її, але не провокували російського диктатора Володимира Путіна на подальшу агресію. Одним із можливих варіантів припинення вогню є створення демілітаризованої зони.

Розгортання ракет "Орєшнік" у Білорусі суттєво не збільшує ризиків удару балістичними ракетами середньої дальності по Україні чи державах Північноатлантичного альянсу. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зауважили фахівці, 6 грудня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко публічно закликав російського диктатора Володимира Путіна розмістити в Білорусі балістичні ракети "Орєшнік", але за умови, що білоруське військово-політичне керівництво визначить цілі "Орєшнік", якщо ракета коли-небудь запуститься з території Білорусі. В Інституті зауважили, що Лукашенко публічно вимагав, щоб Мінськ мав право вирішувати, як використовувати ракети "Орєшнік", ймовірно, намагаючись зберегти суверенітет Білорусі в Союзній державі та підтримати свою переговорну позицію проти подальшої інтеграції в Союзну державу. "Лукашенко тривалий час намагався конкурувати з Кремлем, щоб визначити, чи зможе Білорусь встановити контроль над російськими військовими активами, такими як передові системи протиповітряної оборони С-400, розміщені в Білорусі. Державний секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович так само безпідставно стверджував, що тільки Лукашенко може віддати наказ про застосування російської тактичної ядерної зброї, розміщеної в Білорусі",-- зазначили експерти. Натомість, Путін вкотре спробував похизуватися ракетою "Орєшнік" і російськими ракетними можливостями під час засідання Вищої Держради Союзу.  "ISW продовжує оцінювати, що постійне хизування Кремлем ракетою "Орєшнік" навряд чи передвіщає розвиток особливо нових російських можливостей глибокого удару. Розміщення Росією ракет "Орєшнік" у Білорусі суттєво не змінює загрози для України чи НАТО, враховуючи, що російські військові вже давно мають ядерну зброю в материковій частині Росії та в Калінінградському анклаві, здатну вражати цілі в Україні та НАТО", -- запевнили аналітики. Нагадаємо, військовий аналітик і колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес заявив, що для Росії немає жодної вигоди від використання ядерної зброї. Єдине, чого хоче Кремль, — переконати всіх, що росіяни можуть це зробити. Вони бачать, як ця загроза лякає людей.

Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили, зокрема, важливість запрошення України до Північноатлантичного альянсу. Про це Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі. "Провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та подякував йому за проведення засідання Ради Україна — НАТО в Брюсселі на рівні міністрів закордонних справ", — зазначив український президент. Він наголосив на важливості запрошення України до НАТО та забезпечення своєчасного підсилення українських бойових бригад боєприпасами, озброєнням і військовою технікою, а також на необхідності зміцнення оборони України у зимовий період проти російського повітряного терору. "Ми координуємо наші позиції задля наближення справедливого та стабільного миру, адже підтримка України має вирішальне значення не лише для нашої країни, а й для всіх партнерів у Європі, оскільки безпека одного є основою безпеки всіх", — підсумував Володимир Зеленський. Нагадаємо, що деякі країни-члени Північноатлантичного альянсу вже розпочали розглядати різні сценарії припинення війни в Україні. Зокрема, за інформацією Bloomberg, політики розглядають можливість надання Україні таких гарантій безпеки, які би захистили її, але не провокували російського диктатора Володимира Путіна на подальшу агресію. Одним із можливих варіантів припинення вогню є створення демілітаризованої зони.

Росія вже деякий час нарощує свою присутність у Балтійському морі. Час від часу у цьому регіоні фіксують появу китайських кораблів. Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, пише n-tv. За його словами, це свідчить про стратегічну важливість Балтійського моря для багатьох, особливо для Росії та Китаю, зокрема й у плані обходу санкцій. Пісторіус додав, що Москва неодноразово демонструвала провокаційну поведінку. Подібні дії росіян знайомі країнам Європи ще з часів холодної війни. "У нас неодноразово були інциденти в Балтійському морі, які призводили до попереджувальних пострілів у повітря, попереджувальних пострілів у воду", -- додав очільник міноборони Німеччини. Посадовець порівняв цю поведінку з інцидентами, коли російські винищувачі порушували повітряний простір країн Балтії. На цих літаках не було розпізнавальних знаків. Пісторіус наголошує, що це потрібно було, щоб перевірити, як відреагує на такі маневри Північноатлантичний альянс. Нагадаємо, раніше американська компанія Meta заявляла, що у 2024 році вона припинила близько 20 таємних операцій впливу. Зокрема, Росія є основним джерелом відповідної діяльності. За даними компанії, цього року не виправдались побоювання щодо фальсифікації виборів, які підживлюються штучним інтелектом.

Деякі країни-члени Північноатлантичного альянсу вже почали розглядати різні сценарії припинення війни в Україні. Про це повідомляє Bloomberg. Зокрема, як зазначили у виданні, політики розглядають можливість надання Україні таких гарантій безпеки, які б захистили її, але не провокували російського диктатора Володимира Путіна на подальшу агресію. Так, одним з можливих варіантів припинення вогню є створення демілітаризованої зони. Як зазначив один із високопоставлених дипломатів НАТО, у разі припинення вогню європейські війська, ймовірно, охороняли б Україну. Водночас інший чиновник у коментарі журналістам припустив, що дискусії про завершення війни почалися на тлі "визнання того, що ситуація в Україні є нестійкою і що переговори мають початися найближчим часом". "Для європейських союзників сценарії також пропонують можливість показати Трампу, що вони можуть залишатися актуальними, якщо переговори про припинення вогню врешті-решт набудуть конкретних форм", -- йдеться у повідомленні. Крім того, за даними видання, наразі країни НАТО і ЄС зосереджені на тому, щоб  Україна мала найкращу позицію для протидії російським наступам або для проведення мирних переговорів. Нагадаємо, раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що міжнародні партнери повинні збільшувати допомогу для України. Вона має бути спрямована на відновлення трьох ключових напрямків.

У Брюсселі під час зустрічі міністрів закордонних справ країн Північноатлантичного альянсу та в ході засідання Ради Україна-НАТО наша держава передала партнерам запит на отримання додаткових 20 систем протиповітряної оборони. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, передає "Укрінформ". "На порядку денному була ситуація на полі бою в Україні та посилення ракетних ударів російського агресора по енергетичній інфраструктурі. Це буда змістовна й предметна розмова. На виконання розпоряджень Президента України зараз зусилля дипломатичної служби спрямовані на посилення повітряного щита України, особливо захисту певних стратегічних об’єктів, які мають особливе значення для нашої енергетичної системи", -- розповів Сибіга. За словами міністра, під час переговорів він проінформував партнерів про наслідки російських ударів по критичній інфраструктурі нашої держави та закликав посилити захист українського неба, надавши системи ППО. "Атакуючи ці об’єкти, Росія провокує великий ризик ядерного інциденту з глобальними наслідками. Тому наш запит був чітким і зрозумілим -- надати додатково 20 систем для захисту таких конкретних об’єктів. Я говорю зараз про системи NASAMS, IRIS-T та HAWK", -- зазначив Сибіга. Посадовець додав, що Україна вже передала відповідний список такого обладнання країнам, у яких є ці протиповітряні системи. Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що у грудні протиповітряна оборона України стане ще сильнішою та ефективнішою. Наша держава отримає додаткові установки ППО від кількох партнерів.

Україна отримала оцінки НАТО щодо виконання нашою державою Річної національної програми Україна-НАТО. У цьому напрямку Київ може похизуватись схвальними відгуками. Про це на полях міністерської зустрічі НАТО заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, пише "Європейська правда". Очільник українського МЗС зазначив, що отримання висновку НАТО щодо Річної національної програми стало офіційною причиною зустрічі у форматі Ради Україна-НАТО: "Метою цього засідання було надання оцінки прогресу України в реалізації Річної національної програми". За словами Сибіги, висновок Альянсу був позитивним. "Ми отримали позитивну оцінку реалізації РНП. Наш поступ до незмінної стратегічної мети, вступу України в НАТО — оцінений позитивно. І це дуже важливо", — сказав Сибіга, не вдаючись у подробиці. Варто додати, що 29 листопада президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News припустив, що передача території, яка зараз контролюється Україною, "під парасольку НАТО" зупинить "гарячу фазу" війни. Агентство додає, що хоча НАТО оголосило, що Київ приєднається до його лав і що шлях країни до Альянсу є "незворотним", воно не надіслало запрошення та не встановило часові межі членства. Нагадаємо, раніше Зеленський повідомляв, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.

Члени Північноатлантичного альянсу повинні надати Україні гарантії для досягнення миру. Найкращим способом є запуск п'ятої статті НАТО. Таку заяву зробив 4 грудня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, пише Reuters. "Якщо ми хочемо миру в Україні, нам доведеться надати гарантії безпеки. Немає дешевшого способу гарантувати безпеку, ніж стаття п'ята НАТО", — сказав він. Ландсбергіс наголосив, що війна буде вирішена тільки на полі бою.  "Було б ілюзією говорити, що ми не можемо забезпечити Україну всім необхідним", — додав він. Довідка. Згідно з п'ятою статтею НАТО, у разі, якщо будь-яка з держав — членів Альянсу стає жертвою збройного нападу, усі інші без винятку члени блоку вважатимуть цей акт насильства збройним нападом на них усіх і вживуть усіх заходів, які вважатимуть за доцільне, щоб допомогти члену Альянсу, який зазнав нападу. Раніше високопоставлений чиновник НАТО на умовах анонімності повідомив, що Франція та Велика Британія розмірковують над можливістю відправлення своїх військ в Україну для моніторингу режиму припинення вогню, якого може бути досягнуто внаслідок перемовин між Києвом та Москвою. Таким чином у Парижі та Лондоні вже розробляють план гарантування безпеки Україні. Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з головою Європейської Ради Антоніу Коштою заявляв, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Своєю чергою колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що для якнайшвидшого припинення війни Україні може призвести відмова від деякої частини українських територій на користь Росії. В обмін на це Київ отримає гарантії безпеки на майбутнє.

Україна отримає від Нідерландів два протимінні кораблі Zr.Ms. Makkum і Vlaardingen. Відповідне повідомлення оприлюднив офіційний Амстердам. Про це повідомляє прес-служба оборонного відомства Нідерландів. Там зазначили, що нещодавно 35 українців завершили навчання на борту голландського "мисливця за мінами" Zr.Ms. Makkum. Підготовка екіпажу тривала понад два місяці та наразі завершилася. Інші країни-союзники по НАТО у рамках підготовки надали інструкторів і перекладачів. Технічний персонал паралельно проходить підготовку в академії ВМС у Бельгії. Разом з британськими та бельгійськими кораблями ці нідерландські "мисливці за мінами" дають початок протимінного потенціалу України, зазначили в міноборони країни-союзниці. Варто зазначити, що міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс 28 листопада оголосив про постачання Україні трьох пускових установок для зенітних ракетних комплексів Patriot. Зауважимо, у жовтні Нідерланди підписали з Україною контракт на 42,6 мільйона євро. Таким чином Амстердам закупить чергову партію безпілотників для потреб Збройних сил України. Зокрема, Нідерландська компанія DeltaQuad надасть Україні передові дрони Intelligence, Surveillance & Reconnaissance (ISR). Нагадаємо, раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що в його країні підтвердили можливість використовувати Україною передані винищувачі F-16 на території Російської Федерації. Українська армія може застосовувати ці літаки в російському повітряному просторі.

Міжнародні партнери повинні збільшувати допомогу для України. Вона має бути спрямована на відновлення трьох ключових напрямків. Таку заяву зробив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте перед початком зустрічі Ради Україна-НАТО. Підтримка енергетичного сектору За його словами важливим елементом є відновлення та підтримка української енергетики. "Я справді хочу вас запевнити, що союзники з вами. Ми повинні зробити пару речей. Перш за все, ми повинні переконатися, що ми допомагаємо вам якнайкраще підтримувати енергетичну мережу та енергетичну інфраструктуру. У нас не може бути озброєння зими в Україні", -- наголосив він. Посилення ППО Також, він наголосив на посилення української ППО. Для цього теж необхідна допомога партнерів. "Маємо переконатися, що коли мова йде про протиповітряну оборону, ми робимо багато, але потрібно зробити більше, щоб переконатися, що країна є максимально безпечною, коли справа стосується протиповітряної оборони", -- підкреслив посадовець. Військова допомога "І по-третє, коли мова йде про те, щоб військова допомога потрапляла в Україну, ми дійсно маємо над цим працювати", -- наголосив Рютте. Генсек НАТО також додав, що сьогодні про нові пакети військової допомоги Україні оголосили не лише США, а й Німеччина та Норвегія, Естонія, Литва та Велика Британія.  "Але потрібно зробити набагато більше, щоб переконатися, що ви можете, коли одного дня ви вирішите перейти до певної форми переговорів з росіянами, що ви можете зробити це заради позиції сили", -- підсумував він. Нагадаємо, 2 грудня Сполучені Штати Америки оголосили про виділення для України нового пакета допомоги. Його вартість сягає на 725 мільйонів доларів. Новий пакет підтримки містить додаткові боєприпаси до HIMARS та артилерії, ракети до Stinger, безпілотники, протипіхотні міни, протитанкову зброю.

Створення нового командного центру Північноатлантичного альянсу для координації підготовки та надання допомоги Україні відстає від графіка. Як повідомляє Bloomberg, командування НАТО з підтримки безпеки та підготовки для України мало відкритися у німецькому Вісбадені цієї осені. Там повинні були працювати 700 співробітників. Втім, центр все ще нарощує кількість співробітників. Наразі у ньому працює кілька сотень людей. Багато посад все ще незаповнені, оскільки країни не поспішають надсилати обіцяний персонал, зауважує видання. "Створення цього центру було одним із ключових зобов’язань, взятих країнами-членами НАТО на саміті альянсу ще в липні", -- додає Bloomberg.  Так, створивши такий центр, у НАТО погодилися взяти на себе більшу роль у координації військової допомоги та навчання для України. Це потрібно, щоб забезпечити більшу передбачуваність допомоги Києву та захистити його від політичних змін у Сполучених Штатах Америки, на тлі побоювань, що новообраний президент Дональд Трамп може скасувати підтримку, яку надає Вашингтон. "З 2022 року військова допомога Україні координується Контактною групою з оборони України під керівництвом США, яка регулярно збирає понад 50 країн-учасниць на авіабазі Рамштайн у Німеччині. Вашингтон заявив, що контактна група продовжить працювати разом з новим командним центром НАТО", -- зазначає видання. Вже у середині жовтня новий генеральний секретар Альянсу Марк Рютте вирушив до Німеччини, щоб відвідати цей центр. Тоді представник НАТО зауважив, що командування все ще перебуває у процесі формування, а його персонал розміщений як у Вісбадені, так і у логістичних центрах у східній Європі. Нагадаємо, раніше Зеленський повідомляв, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.

У вівторок, 3 грудня, у день початку міністерської зустрічі Північноатлантичного альянсу Міністерство закордонних справ України опублікувало офіційну позицію щодо можливих гарантій безпеки, які можуть розглядатися як інструмент стримування від агресії Росії. Як повідомляє видання "Європейська правда", у заяві українського МЗС наголошується, що вона зроблена "з нагоди 30-річчя підписання Будапештського меморандуму". Втім, варто зауважити, що документ оприлюднений за два дні до згаданої дати -- 5 грудня. За даними джерел видання, очільник МЗС Андрій Сибіга має намір представити цю позицію під час міністерської зустрічі НАТО, яка розпочнеться у Брюсселі у вівторок, 3 грудня. Заява МЗС України, оформлена як політичний позиційний документ, починається зі згадок про очікування від Будапештського меморандуму. Він був підписаний 1994 року  у межах домовленості Києва про відмову від його ядерного озброєння.  "Меморандум мав стати значним етапом у зміцненні глобального ядерного роззброєння та слугувати прикладом для інших держав у відмові від ядерної зброї. Однак він не зміг запобігти агресії Російської Федерації як держави, що володіє ядерною зброєю, проти України як держави, яка від свого ядерного арсеналу відмовилася", -- йдеться у заяві МЗС України. У міністерстві назвали Будапештський меморандум "памʼятником недалекоглядності в ухваленні стратегічних безпекових рішень". Також у МЗС зауважили, що "розбудова європейської архітектури безпеки шляхом використання інтересів України, а не з їх урахуванням, приречена на провал". Втім, ключовою частиною заяви є політична декларація про те, які гарантії є потенційно прийнятними для Києва. Зазначається, що Україна наперед відмовляється від форматів, альтернативних до членства. "Ми переконані, що єдиною реальною гарантією безпеки для України, а також стримувальним фактором для подальшої агресії Москви проти Києва та інших держав, є лише повноправне членство нашої держави в НАТО. Маючи за плечима гіркий досвід Будапештського меморандуму, ми не пристанемо на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО", -- йдеться у заяві. Українське МЗС також звернулося до Сполучених Штатів Америки та Великої Британії, які підписали Будапештський меморандум, а також до Франції та Китаю, які до нього приєдналися, та до всіх держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, із закликом політично підтримати запрошення України до НАТО вже зараз, адже це стане "дієвою протидією російському шантажу". Водночас у МЗС наголосили, що йдеться не лише про українську і не лише про європейську безпеку, оскільки напад на Україну всупереч домовленостям 1994 року "підірвав довіру до самої ідеї ядерного роззброєння". Внаслідок цього було пожвавлено й активні спроби різних країн від Індо-Тихоокеанського регіону та Близького Сходу до євроатлантичного простору створити чи розширити наявні ядерні арсенали. Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що Північноатлантичний альянс навряд чи прислухається до заклику України про запрошення до вступу на зустрічі очільників міністерств закордонних справ країн-членів Альянсу, яке пройде у вівторок, 3 грудня, у Брюсселі. Наразі немає ознак необхідного консенсусу серед 32 членів НАТО, яке потрібне для відповідного рішення.