НАТО розглядає рішучішу відповідь на провокації Москви, — Financial Times

Європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору.

Як повідомляє газета Financial Times, частина дипломатів зі Східної Європи пропонує НАТО відійти від виключно оборонної моделі й почати діяти активніше. 

"Вони вважають, що найлегше це реалізувати у сфері кібероперацій, де багато держав мають наступальні інструменти. Натомість реагувати на диверсії чи вторгнення дронів значно складніше", — зазначає газета.

Своєю чергою, Драгоне зазначив, що в Альянсі аналізують всі можливі варіанти. За його словами, у кіберсфері НАТО зараз діє переважно у відповідь, але розглядає варіанти й більш рішучих і випереджальних дій.

"Превентивний удар" можна вважати "оборонною дією", але це не наш звичний спосіб мислення. Агресивніші дії порівняно з протилежною стороною можливі. Втім, постають питання закону, юрисдикції та того, хто їх виконуватиме", — наголосив він.

Неназваний дипломат із країн Балтії у коментарі газеті зазначив, що, якщо продовжувати реагувати лише на події, це лише спонукатиме Росію продовжувати свої атаки та завдавати шкоди. Він додав, що гібридна війна є асиметричною. Вона обходиться Росії дешево, а для Альянсу коштує дорого, тому необхідно прагнути до більш винахідливих підходів.

"Попри успіх операції "Балтійський вартовий", у НАТО залишаються побоювання. Це пов’язано з тим, що фінський суд відхилив справу проти екіпажу судна Eagle S, яке належить тіньовому флоту РФ. Судно перерізало кілька підводних електро- та кабелів для передачі даних, але суд вирішив, що воно перебувало в міжнародних водах під час підозрюваного саботажу", — зазначає Financial Times.

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен у коментарі газеті наголосила, що нинішнє рішення суду створює для російських суден певну свободу дій у міжнародних водах і визнає це проблемою. Посадовиця зауважила, що її країна розглядає більш рішучі заходи, проте на сьогодні в цьому немає потреби. За словами Валтонен, важливо зробити паузу, уважно проаналізувати цілі агресора і не піддаватися паніці, адже у Фінляндії є власний план дій, який є достатньо надійним.

"Драгоне визнав, що одна з проблем полягала в тому, що НАТО та її члени мають значно більше обмежень через етичні, законодавчі та юрисдикційні рамки. Він зазначив, що це ускладнює позицію Альянсу порівняно з його партнерами, хоча не робить її програшною", — зазначає газета.

Драгоне додав, що головним завданням НАТО є запобігання агресії в майбутньому. Альянс має ретельно проаналізувати, як досягти стримування — через відплату чи превентивний удар. За його словами, це важливо, бо тиск у цьому напрямку може посилитися.

Нагадаємо, напередодні телеканал CNN повідомляв, що вступ України до НАТО може бути заблокований внаслідок низки домовленостей, укладених між країнами-членами Альянсу та Російською Федерацією.