# Європа

Станом на вівторок, 12 травня, невідомо, скільки переговорних кластерів відкриє в червні Європейський Союз щодо вступу України. Дві країни найбільше виступають за те, щоби не відкривати більше, ніж один кластер "Основи".Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. За його словами, лідери ЄС зберуться в Брюсселі на великий саміт 18-19 червня, під час якого можуть ухвалити принаймні неофіційне рішення про відкриття переговорних розділів з Україною та Молдовою.Головне питання полягає у тому, скільки кластерів відкриють. Хоча більшість дипломатів, з якими спілкувалося "Радіо Свобода", вважають, що бодай щось відкриють під час кіпрського головування в Раді ЄС, яке закінчується 30 червня, точна кількість залишається невідомою.Тридцять три розділи розділені на шість кластерів. Європейська комісія, Україна та деякі з найбільших прихильників України в ЄС, такі як країни Балтії, вважають, що всі шість кластерів можуть бути відкриті вже в червні, тобто всі 33 розділи.Інші держави налаштовані обережніше. Крім запитань, що досі залишаються щодо позиції Угорщини, більшість країн заявляють, що це процес, який ґрунтується на заслугах, тобто Україні не пропонуватимуть поступок.Джозвяк окремо наголосив, що Франція та Польща найбільше опираються тому, аби відкрити більше, ніж один кластер для України у червні.У Франції існують побоювання, що швидкий рух України може стати негативним фактором у президентській виборчій кампанії наступного року, в якій популісти як правого, так і лівого крила скептично ставляться до розширення Євросоюзу на схід.В інших державах-членах, зокрема, у східній частині ЄС, все ще існує бажання не поспішати, принаймні щодо України, оскільки вона неминуче перетягне на себе значні кошти на сільське господарство та фінансування з фонду згуртування, які зараз спрямовуються до таких країн, як Болгарія, Польща, Румунія та Словаччина.Найпоширенішим прогнозом у Брюсселі є те, що в червні відкриють лише так званий блок фундаментальних питань. Це кластер "Основи", що складається з декількох ключових розділів, таких як, наприклад, основні права, судова система та державне управління. Він завжди відкривається першим і закривається останнім.Можливо, вдасться досягнути компромісу, за яким також можуть відкрити ще два кластери: найімовірніше, ті, що стосуються зовнішніх відносин і внутрішніх ринків. Але все ще вважається, що, крім "Основ", решту поступово відкриватимуть під час ірландського головування у другій половині року та литовського головування на початку 2027 року.Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос спрогнозувала 11 травня, що перший перемовний кластер для України можуть відкрити під час головування Кіпру у ЄС (до 30 червня), а інші п'ять — у липні 2026 року.Нагадаємо, наприкінці квітня Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує вже 2026 року відкрити всі переговорні кластери з Європейським Союзом щодо вступу у блок..

Після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки.Про це заявила висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після засідання Ради ЄС з питань безпеки у вівторок, 12 травня, її цитує "Європейська правда".Вона зазначила, що ЄС пропонує моніторинг припинення вогню за допомогою супутників як одну з гарантій безпеки Україні після укладення мирної угоди з Росією."Ми просуваємо нашу роботу над безпековими гарантіями ЄС для України, коли буде перемир'я", — заявила Каллас.Вона акцентувала, що для цього варто посилити супутниковий центр Євросоюзу, щоби він повноцінно міг надавати підтримку для моніторингу припинення вогню.Висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики додала, що європейські супутники також можуть "відстежувати тіньовий флот Росії та допомагати запобігати обходження санкцій"."Міністри також обговорили модернізацію двох навчальних центрів для українських військових, і я дякую тим державам-членам, які вже надали фінансування для цього", — підсумувала головна дипломатка Євросоюзу.У лютому Володимир Зеленський розповідав, що під час тристоронніх переговорів у Женеві за участю делегацій України, Росії та США 17-18 лютого сторони розглянули військові та політичні аспекти. Найбільшого прогресу досягнули у питанні моніторингу припинення вогню."З того, що я почув від нашої делегації: військові розуміють, як моніторити припинення вогню та припинення війни, якщо на це буде політична воля. Вони, в принципі, там майже про все домовилися", — наголосив він.За його словами, моніторинг точно буде відбуватися за участі американської сторони. Такий пункт не викликав заперечень ні в української, ні в російської сторони.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків, стримування залишається одним із найважливіших компонентів "майбутньої структури безпеки"..

У вівторок, 12 травня, відбулася зустріч представників України та європейських держав на рівні радників з питань національної безпеки. Поступово просувається тема виробництва антибалістики у Європі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми формуємо антибалістичну коаліцію. Я хочу подякувати європейським нашим партнерам за це", — акцентував він.На його переконання, варто це зробити, і зараз усі зацікавлені сторони ближче до результату, ніж будь-коли."У сьогоднішній зустрічі країн по антибалістиці були представлені 13 країн і офіс генерального секретаря НАТО. Важлива, дуже важлива ініціатива", — констатував український президент.Він додав, що загалом зараз українські позиції на фронті, в далекобійних санкціях і в спільних результатах із партнерами найвищі за роки. На його думку, треба тримати рівень, досягати результатів."І саме це ми і робимо. Кожен виклик, який є при цьому, все, через що ми проходимо, повинно завершуватись одним — тим, що ми всі так чи інакше допомагаємо Україні, робимо сильнішою нашу оборону, робимо вигіднішими наші спільні українські зовнішньополітичні позиції", — наголосив президент України.Він зауважив, що не буває перемог когось одного, і не буває стійкості когось окремо. Треба дійти до головної цілі, це спільна мета, яку Україна та Європа не здають."Ми не здаємо нашу землю, наш суверенітет. Я вдячний усім українцям, усім українкам, хто разом на цьому шляху. Україна має вистояти у війні, захистити свою незалежність, гарантувати безпеку людям. Це обовʼязково буде. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора український президент акцентував, що США залишаються в дипломатичному процесі стосовно війни Росії проти України. Однак зрозуміло, що ситуація навколо Ірану привертає зараз найбільше уваги офіційного Вашингтона та Дональда Трампа..

Декілька країн Європи не захотіли ділитися з Україною власними запасами ракет до систем Patriot. Вони побоюються, що це може послабити їхню протиповітряну оборону.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Washington Post, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Україна майже повністю вичерпала запаси перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot, за винятком декількох одиниць, які розподілені на території всієї країни."Раніше цього року адміністрація президента США Дональда Трампа зверталася до декількох європейських держав із проханням передати Україні додаткові ракети Patriot. Однак частина країн відмовилася через ризики для власної обороноздатності", — йдеться в журналістському матеріалі.При цьому джерела видання зазначили, що обладнання, яке надходить Україні в межах програми PURL, не повністю відповідає найсучаснішим потребам.Міністр оборони України Михайло Федоров у квітні заявляв, що нове фінансування в рамках PURL є "надзвичайно важливим" для закупівлі ракет-перехоплювачів."Будь ласка, також перевірте свої запаси. Нам потрібно більше PAC-2 і PAC-3, щоби сформувати запас на зиму", — наголошував він.Водночас у НАТО інформували, що саме в межах PURL Україна отримала більшість ракет для Patriot, включно з PAC-3, а також боєприпаси для інших систем ППО.Своєю чергою, представник Пентагону підтвердив журналістам, що союзники неодноразово зверталися до Міноборони США із проханням гарантувати, що озброєння в межах PURL не перенаправлять на американські військові операції на Близькому Сході."Ми перевірили всі можливі варіанти та змогли підтвердити Конгресу, що ми дуже суворо дотримуємося меж закону, який надає свободу дій для поповнення запасів, що відправляються в Україну", — цитують медійники представника Пентагона.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що німецький оборонний концерн Rheinmetall надасть 100 тисяч далекобійних артилерійських боєприпасів калібру 155 міліметрів. Щодо цього вже є принципова домовленість..

Кандидатура президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра найчастіше обговорюється як потенційного перемовника від Європейського Союзу щодо завершення війни в Україні. Наразі тривають обговорення з цього приводу.Таку інформацію оприлюднило видання Spiegel, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що в керівній коаліції Німеччини розглядають Штайнмаєра як кандидатуру для участі в переговорному процесі від імені ЄС. Очікується, що це питання стане темою внутрішніх обговорень найближчим часом."Урядова коаліція навряд чи підтримає пропозицію російського диктатора Володимира Путіна призначити колишнього німецького канцлера Герхарда Шредера представником ЄС на переговорах. У німецькому уряді не вважають, що він самотужки впорається з таким завданням", — ідеться в журналістському матеріалі.Однією з ідей також є створення "переговорного дуету" у складі чинного президента та Герхарда Шредера.Німецький уряд наразі не вважає пропозиції Москви такими, що заслуговують на довіру. У Берліні наголошують, що Росія поки що не продемонструвала жодної реальної готовності до компромісів.На думку джерел видання, заяви Кремля вписуються в серію гібридних атак, спрямованих на розкол Європи. За їхніми словами, тестом на правдивість намірів Росії могла би стати готовність Москви продовжити триденне припинення вогню.Висока представниця Євросоюзу Кая Каллас різко розкритикувала ідею залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до мирних переговорів між Україною та Росією. На її переконання, політик, який роками працював на користь Кремля, не може об'єктивно представляти інтереси європейської спільноти.Нагадаємо, що 28 травня минулого року Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Тоді український президент подякував за європейське лідерство Німеччини в оборонній підтримці України, а саме за внесок у захист життів і передачу систем протиповітряної оборони..

У суботу, 9 травня, український гарант Володимир Зеленський провів перемовини із президентом Європейської ради Антоніу Коштою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час переговорів було розглянути спільну роботу заради подальшої європейської інтеграції України.Зеленський запевнив, що Україна буде повноправною частиною Євросоюзу. Наразі триває підготовка до відкриття кластерів і подальших рішень.Крім того, сторони обговорили й нещодавні кроки в дипломатії та домовленість за посередництва Америки провести обмін полоненими з Росією у форматі 1000 на 1000."Вдячний за привітання українців та України з Днем Європи і вдячний за всю підтримку Європи для України в час нашої оборони в повномасштабній війні. Ми захистимо свою незалежність і право нашого народу самостійно обирати шлях. Саме цим ми захистимо і право всіх європейських народів жити так, як вони самі того хочуть. Росії не вдасться зламати Європу та розколоти її: багато було намагань, але жодне не спрацювало. І не спрацює", — додав гарант.Зауважимо, протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка заявляв, що Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз..

У суботу, 9 травня, в Україні відзначають День Європи. Свято офіційно було запроваджено ще у 2023 році.Відповідний документ №266/2023 оприлюднено на сайті президента."Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу", — йдеться в документі.Що відомо про святоДень Європи в сучасному Європейському Союзі був запроваджений у 1985 році Європейськими спільнотами (організацією-попередницею ЄС). Ця дата згадує Декларацію Шумана від 9 травня 1950 року, створену Робертом Шуманом, яка пропонувала об'єднати вугільну та сталеливарну промисловість Франції та Західної Німеччини Це призвело до створення Європейської спільноти з вугілля та сталі, першого Європейського співтовариства, створеного 18 квітня 1951 року.Після заснування Європейського Союзу в 1993 році дотримання Дня Європи національними та регіональними органами влади значно збільшилося. У подальші роки, зокрема після укладання Маастрихтського договору, 9 травня стало активно відзначатися як День Європи громадськістю держав-членів ЄС.У цей день проводять освітні заходи про Європейський Союз, культурні та творчі ініціативи, виступають на підтримку європейської інтеграції, відбувається вручення відзнак чи премій. Прапор грає важливу роль в загальних урочистостях в якості ще одного символу.Звернення українського гарантаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що наразі наша держава відзначає цей день "не формально чи плакатно, а дійсно знаючи, що ми вже невід’ємна частина європейської родини"."Ми захищаємо Україну, нашу незалежність, наше майбутнє, і тим самим ми в Україні захищаємо нашу Європу, частиною якої Україна була і буде", — відзначив Зеленський.Він додав, що з перших днів повномасштабної війни і дотепер Європа з Україною. Президент вважає, що це не благодійність, а свідомий вибір європейців — "бути на одному боці зі сміливими й сильними, з українцями та українками, які борються сьогодні за мир і справжню безпеку від тиранії не тільки для себе, а й для всього континенту"."І ми обовʼязково захистимо нашу державу, наш народ і наше право самостійно обирати своє майбутнє — майбутнє у Європі", — додав гарант.Нагадаємо, 8 травня в Україні відзначали День пам’яті та перемоги над нацизмом. Президент Володимир Зеленський наголошував, що український народ знову змушений зупиняти зло та оновлену версію нацизму, що має маркування: "сделано в России"..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після прибуття до Москви в п’ятницю, 8 травня, поклав вінок до могили невідомого солдата біля Кремля. Він також заявив, що є свого роду "чорною вівцею" у стаді Європейського Союзу.Про це повідомило словацьке видання Dennik N. Журналісти цитують Роберта Фіцо, який наголосив, що для нього важливі "нормальні відносини" між Словаччиною та Росією, та сказав російським журналістам, що хоче обговорити з Володимиром Путіним деякі практичні питання."У Європейському Союзі завжди є якісь чорні вівці. Я, отже, належу до того стада. Я кажу це скрізь, тому не маю проблем сказати це й тут — я є противником єдиної обов’язкової думки. Такий підхід є дуже неправильним", — зазначив очільник уряду Словаччини.Фіцо додав, що виявляє повагу до кожного, хто доклався до повалення фашизму, згадав про свій візит до Дахау, запланований візит до Нормандії та догляд за кладовищами румунських солдатів, які визволяли Чехословаччину. Він неодноразово заявляв, що відкидає перекручування історичних фактів."У мене не було абсолютно жодних проблем з тим, щоби приїхати на урочистості. Я радію, що завтра матиму нагоду поговорити з Путіним. Також я хочу поставити йому декілька запитань і передати деякі повідомлення. Багато європейських політиків цікавилися цією поїздкою", — зауважив словацький прем’єр-міністр, також згадавши про замах на нього 2024 року.Своїм головним посланням він назвав те, що "основне слово — це діалог, ми маємо розмовляти та зустрічатися". Фіцо також сказав, що є прихильником будь-якої форми перемир’я в Україні."Хочу висловити переконання, що ми наближаємося до закінчення російсько-української війни", – висловив упевненість словак.Крім того, Фіцо зазначив, що було би запереченням історії, якби до жертв, яких у боротьбі проти фашизму принесли колишній СРСР і Росія, не виявляли поваги.Як відомо, Роберт Фіцо у Москві має провести зустріч з Володимиром Путіним, але участі в параді 9 травня не братиме.Нагадаємо, раніше з’являлася інформація, що прем’єр-міністр Словаччини під час поїздки до Москви може передати російському диктатору повідомлення від президента України Володимира Зеленського.У коментарі журналістам радник президента України Дмитро Литвин розповів, що Роберт Фіцо під час поїздки до Москви може говорити з Володимиром Путіним про готовність України до зустрічей на рівні лідерів..

Російський дипломат Артур Сушков роками проникав у політичну еліту Угорщини. При цьому він був офіцером Служби зовнішньої розвідки Росії. Нещодавно його вислали з країни.Про це свідчить журналістське розслідування видання VSquare. За інформацією медійників, 36-річного третього секретаря посольства Росії Артура Сушкова змусили покинути Будапешт 4 травня 2026 року через діяльність, несумісну з дипломатичним статусом.Угорська влада ідентифікувала його як агента під прикриттям, який займався вербуванням інформаторів і збором розвідувальних даних у проурядових аналітичних центрах.Спецслужби пропонували вислати дипломата ще в лютому 2026 року, проте уряд колишнього прем'єра Угорщини Віктора Орбана блокував це рішення з політичних міркувань під час виборчої кампанії."Операцію з видворення вдалося завершити лише після поразки Орбана на виборах, коли політичні перешкоди для роботи контррозвідки зникли", — йдеться в повідомленні розслідувачів.Вони з’ясували, що основними цілями Сушкова стали установи, близькі до політичного директора прем'єра Балаша Орбана, зокрема, Колегіум Матіаса Корвіна й Угорський інститут міжнародних відносин.Російський розвідник намагався отримати дані про внутрішню політику Угорщини, плани щодо проєкту АЕС "Пакш-2", а також збирав інформацію про відносини Будапешта з Україною."Для вербування агент використовував дорогі подарунки та обіцянку грошових винагород за передачу службових документів", — ідеться в матеріалах розслідування.Крім того, розслідування виявило аудіозаписи, які свідчать про координацію дій міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто зі Сергієм Лавровим щодо блокування вступу України до ЄС.Попри депортацію Сушкова, в посольстві Росії в Будапешті залишаються десятки ідентифікованих офіцерів розвідки під дипломатичним прикриттям. Експерти зазначили, що попередня влада Угорщини часто пом'якшувала заходи проти російських шпигунів, що робило країну привабливим майданчиком для ворожих операцій проти країн НАТО та Шенгенської зони.Нагадаємо, переможець угорських виборів Петер Мадяр інформував, що "грошові мішки" країни, які підтримували колишнього прем'єр-міністра Віктора Орбана, масово виводить мільярдні активи до ОАЕ, США й Уругваю. Сім'ї олігархів залишають територію Угорщини..

Європейський Союз шукає прямий канал переговорів із Кремлем. Брюсселю дуже не подобається ізоляція від мирного процесу, до того ж існує розчарування діями Сполучених Штатів Америки та президента Дональда Трампа.Такий висновок зробили аналітики видання Financial Times, які цитують заяву президента Європейської ради Антоніо Кошти.За його словами, ЄС має потенціал для самостійних переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним. Європейські столиці розчаровані переговорами щодо припинення війни в Україні, які очолює президент США Дональд Трамп.Він наголосив, що Євросоюз отримав підтримку президента України Володимира Зеленського для підготовки "позитивного внеску" в переговорний процес.Зараз Кошта проводить консультації з лідерами всіх 27 країн ЄС, щоби визначити формат взаємодії з Росією. Головною метою є недопущення ситуації, за якої Європу змусять прийняти мирну угоду без її участі та згоди."Попри готовність Брюсселя, у ЄС визнають відсутність сигналів із боку Москви про бажання вести конструктивний діалог із представниками блоку", — констатували аналітики.Антоніо Кошта зазначив, що на теперішній момент Росія не демонструє намірів брати участь у серйозних переговорах."У самому Євросоюзі теж немає єдиної думки. Хоча деякі лідери підтримують створення каналу зв'язку з Кремлем, ЄС поки що не визначився, хто саме має виступати від імені всіх європейців та якою має бути конкретна пропозиція Путіну", — наголосили політичні експерти.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова, який проведе низку зустрічей із представниками президента США. При цьому вони визначили три ключові завдання..

В Ізраїлі вперше за останні роки офіційно діагностовано випадок зараження хантавірусом у чоловіка, який повернувся з поїздки Східною Європою.Про це повідомив The Jerusalem Post. Журналісти зазначили, що ім'я та місце проживання пацієнта не розголошуються з міркувань конфіденційності.Симптоми проявилися не одразу, а через декілька місяців після повернення. Чоловік звернувся по допомогу, коли відчув характерне нездужання. Процес підтвердження діагнозу проходив у два етапи:тест на антитіла: показав, що імунна система вже вступила в контакт із вірусом;ПЛР-тест: остаточно підтвердив наявність генетичного матеріалу патогену в організмі.Зараз лікарі оцінюють стан пацієнта як стабільний. Йому не потрібна інтенсивна терапія або жорстка ізоляція, проте він залишається під пильним наглядом фахівців."Цей випадок збігся з великим спалахом хантавіруса на круїзному судні MV Hondius, яке зараз перебуває в центрі уваги світових служб охорони здоров'я. Проте лікарі поспішили заспокоїти громадськість: між цими інцидентами є суттєва різниця", — йдеться в статті.Корабельний спалах пов'язаний зі штамом з Південної Америки. Він небезпечний тим, що в окремих випадках може передаватися від людини до людини.Випадок в Ізраїлі викликаний "європейським" штамом. Цей варіант вірусу зазвичай передається винятково від гризунів до людей і не стимулює ланцюгову реакцію заражень у суспільстві.Хантавірус — це "хвороба гризунів". Вірус потрапляє у зовнішнє середовище з виділеннями мишей та щурів. Людина найчастіше заражається повітряно-краплинним шляхом, вдихаючи пил, що містить мікроскопічні частинки продуктів життєдіяльності тварин.Це часто трапляється під час прибирання старих складів, підвалів або дачних будиночків, які довго стояли зачиненими. Перші ознаки легко сплутати зі звичайним грипом або сильною застудою:Специфічних ліків від хантавіруса не існує, тому медицина покладається на терапію підтримки. Головна порада експертів — уникати контакту з гризунами та їхніми слідами. Нагадаємо, що в четвер, 7 травня, Міністерство закордонних справ України повідомило, що п’ятеро громадян України перебувають на борту круїзного лайнера MV Hondius, де зафіксовано спалах хантавірусу. Судно прямує до Канарських островів, де всіх пасажирів і екіпаж перевірять медики..

Росія активізувала проведення операцій проти опонентів режиму Кремля за кордоном. Дії спецслужб стали "цілеспрямованими та політично схваленими".Такий висновок зробили аналітики видання ABC, які відстежують ці процеси ще з 2022 року. Європейські урядовці та представники розвідки фіксують зростання випадків, які, за їхніми даними, можуть бути пов'язані зі спробами тиску та ліквідації противників Росії на території країн ЄС. Серед цілей — активісти, військові перебіжчики та прихильники України.За словами джерел медійників, ідеться не про поодинокі інциденти, а про ширшу тенденцію, яка посилилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року.Одним із прикладів називається інцидент у Франції, де російський активіст Володимир Осечкін перебуває під державною охороною з 2022 року. Французька влада вважає, що йому може загрожувати небезпека."У квітні 2025 року, як свідчать судові матеріали, група чоловіків із Росії декілька годин спостерігала за його будинком на південному заході країни, фіксуючи територію на фото та відео. Раніше сам Осечкін повідомляв про ознаки можливого спостереження за ним", — ідеться в журналістському матеріалі.Також у Литві правоохоронці заявляли про розкриття декількох змов, пов'язаних із можливими замахами на прихильників України та російських активістів.У Німеччині інформували про запобігання операціям проти представників оборонної сфери й українських військових чиновників.У Польщі 2024 року затримали підозрюваного у справі про підготовку замаху на президента України.В Іспанії того ж року сталося вбивство російського перебіжчика, у якому підозрюють осіб, пов'язаних із російськими структурами."Після 2022 року змінилася модель дій — частіше використовують посередників і завербованих виконавців. Такий підхід дає змогу знизити пряму залученість державних структур", — розповіли журналістам представники західних розвідок.Офіційні представники Росії раніше відкидали звинувачення в причетності до подібних операцій за кордоном.За оцінками європейських чиновників, подібні дії можуть переслідувати не тільки мету фізичного усунення, а й тиск на опонентів, а також створення атмосфери страху серед активістів, пов'язаних із підтримкою України. Представники спецслужб додали, що навіть зрив окремих операцій не виключає повторних спроб.Нагадаємо, наприкінці квітня президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна отримала документи, які свідчать про намагання Росії зірвати проєкти в межах Drone Deals..

У середу, 6 травня, Рада Європейського Союзу затвердила рішення про запуск Спецтрибуналу за злочин агресії Російської Федерації проти України. Наступний крок зроблять у Кишиневі 14-15 травня.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на одного з дипломатів Євросоюзу.У порядку денному йдеться про те, що Рада ухвалює рішення щодо позиції ЄС стосовно розширеної часткової угоди про управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України. Посли ЄС підтримали це рішення 29 квітня 2026 року.Через день, 30 квітня, Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС долучитися до цієї ініціативи.Наступний крок до запуску Спецтрибуналу планують зробити 14-15 травня в Кишиневі. Тоді Рада Європи, ймовірно, укладе угоду про його керівний комітет. Загалом до ініціативи готові долучитися 25 країн ЄС.Як відомо, Парламентська асамблея НАТО ще 21 листопада 2022 року визнала державою-терористкою, а також підтримала резолюцію, в якій ідеться про створення спеціального трибуналу за фактом російської агресії. Однак таке рішення ще мала підтримати кожна окрема країна на національному рівні.Лише 9 травня 2025 року міністри закордонних справ країн Євросоюзу та представники вищого керівництва блоку схвалили запуск спеціального трибуналу щодо злочину агресії військово-політичного керівництва Росії проти України. Тоді висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас повідомила, що очікує перших рішень трибуналу вже 2026 року.Згодом, 14 травня Рада Європи підтримала створення цього трибуналу, до коаліції ввійшли понад 40 країн. 25 червня президент Зеленський та генсек Ради Європи Ален Берсе підписали угоду щодо створення Спецтрибуналу.Нагадаємо, декілька днів тому радник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов розповідав, що ЄС може стати співзасновником Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Проте перші вироки можуть з’явитися лише за декілька років..

Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз.Про це заявив віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка під час брифінгу в Києві, його цитує "Європейська правда".У нього запитали, чи ознайомлена Україна з новою угорською позицією щодо відкриття кластерів для українського вступу в ЄС. Віцепрем’єр з європейської інтеграції зазначив, що уряд Угорщини сформується наступного тижня. Лише після цього стануть можливими офіційні контакти."Зараз відбувається багато технічних розмов між Будапештом і Брюсселем, з Європейською комісією, в тому числі й щодо відкриття кластерів, тому що потрібно розуміти позицію Угорщини", — сказав він.Качка також висловив очікування на дуже швидкі контакти між Україною й Угорщиною."Але наразі це все більше питання технічних розмов, оскільки потрібно, щоби завершилось формування уряду в Угорщині", — наголосив він.За інформацією видання Financial Times, темп реформ і різне бачення швидкості вступу посилили напругу між Україною та Євросоюзом.Протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, наприкінці квітня новообраний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини можуть відбутися вже влітку..

До списку умов для отримання Україною наступних траншів макрофінансової допомоги в межах кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро внесуть вимогу провести податкову реформу.Про це заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс після засідання Ради ЄС з економіки та фінансів 5 травня, його цитує "Європейська правда".Також європейці пропонуватимуть максимально мобілізувати внутрішні доходи українського бюджету. Наразі деталі цих питань і часові рамки ще обговорюються."Євросоюз зафіксує проведення в Україні податкової реформи як одну з умов отримання макрофінансової частини кредиту ЄС на 90 мільярдів євро", — йдеться в повідомленні.Враховуючи те, що перемовини з Україною все ще тривають, посадовець відмовився вдаватися в їх деталі — однак повідомив, що податкова реформа є частиною вимог ЄС."Ми наразі все ще перебуваємо на дуже просунутих етапах переговорів з українською владою щодо умов, які лежать в основі нашої програми макрофінансової допомоги", — заявив Домбровскіс.За його словами, мобілізація внутрішніх доходів є важливою частиною цих переговорів, як і податкова реформа, проте точні умови й елементи все ще обговорюються.Як відомо, Євросоюз встановлює суворіші умови щодо реформ для отримання Україною "макрофінансових" траншів кредиту на суму 90 мільярдів євро, зокрема, запровадження непопулярних змін в оподаткуванні підприємств.Нагадаємо, 1 травня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка розповідав, що черговий транш на 2,7 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, ймовірно, надійде до України в червні. Перед цим Верховна Рада має ухвалити низку важливих законопроєктів..