# Європа

Україна ніколи не покладалася тільки на відносини між лідерами країн. Для неї завжди дуже важливо, що думають суспільства та чи відчувають звичайні люди, заради чого ми боремося в широкому сенсі, та чи відчувають вони, за що триває боротьба в Україні, що загрожує іншим, якщо Україна не витримала би.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час виступу на IV Міжнародному саміті міст і регіонів."Це відчуття спільної загрози та спільного завдання захистити життя та наш європейський вибір, європейський спосіб життя — це відчуття об’єднало й лідерів країн, і багатьох інших політичних лідерів у країнах-партнерах, громадських лідерів, бізнес-спільноту, медійників і культурних діячів", — зазначив він.За його словами, головне — з нами були та є думки справді мільйонів людей у різних країнах, у різних частинах світу, але передусім у Європі, бо це війна Росії у Європі проти України та проти Європи. Він констатував, що сьогодні на Саміті міст і регіонів представники Польщі, Франції, Австрії, Румунії, Норвегії, Німеччини, Португалії, Італії, Балтійських держав — Латвії, Естонії та Литви, Угорщини."Тут присутній мер Будапешта, столиці. Сподіваюся, що ми вирівняємо відносини з Угорщиною, це для всіх важливо й у нашому регіоні, й у Європі загалом. Тут із нами зараз також представники Швеції, Чехії, Словаччини", — додав український президент.Він наголосив, що вперше в такому форматі беруть участь представники Білорусі."Нещодавно Лукашенко сказав, що президентам України та Білорусі вже час зустрітися. Цікаво вийшло: сказав Лукашенко, а приїхала Світлана Тихановська", — зауважив Зеленський.Також саміт відвідали представники Бельгії, Великої Британії, Фінляндії, Нідерландів, США, Словенії, Молдови, Північної Македонії, Швейцарії. "Більшість із вас абсолютно чітко розуміє та відчуває, що означає вислів "За нашу і вашу свободу". Саме так ми зараз захищаємося в Україні, саме так захищалася свобода та незалежність багатьох інших у нашій Європі, саме так живе весь вільний світ — завдяки готовності інших прийти на допомогу захисту того одного, проти кого несправедливі удари та загарбницькі війни", — акцентував президент України.Він конкретизував, що зараз важливо й надалі доносити до всіх політичних лідерів, що ППО для України — це пріоритет номер один. Важливо й надалі працювати разом на стійкість українських громад, а отже, на досвід стійкості, який буде в нагоді громадам у ваших країнах."Україні надзвичайно допомагає відчувати, що ми у своєму захисті не наодинці. Люди й у вас у країнах, і в нас, в Україні, мають відчувати й надалі, що зло не виграє", — наголосив український лідер.Він запевнив, що Україна буде дуже вдячна й надалі за кожен спільний проєкт, за кожне сильне рішення, за кожен крок, який допомагатиме нашій обороні, захисту наших міст і сіл від російських обстрілів, за вашу участь у відбудові України."Доля нашої та вашої свободи визначається тут, в Україні, у цій війні, у тому, яка система тут виграє — наша з вами європейська чи московська", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора президент України заявив, що "гаряча фаза" російсько-української війни може закінчитися вже восени цього року..

Кремль не отримував офіційної реакції Сполучених Штатів Америки на обстріли Києва. Російська влада називає це "попередженням про початок системних ударів по військових об'єктах" у столиці України.Про це повідомив прессекретар диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Заяви деяких європейських столиць і представників Євросоюзу в Москві чули. Вони, відверто кажучи, дивують. Але пріоритетним є те попередження, яке надіслала Росія у вигляді ударів по Києву", — зазначив він.При цьому Пєсков відмовився уточнювати, як часто Росія планує завдавати анонсованих системних ударів по Києву."Системність — це не періодичність", — заявив прессекретар кремлівського диктатора.Своєю чергою, секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу продовжує спекулювати на темі українського удару по Старобільську. Його здивувала реакція Заходу. За його словами, "фактично жодна європейська країна не відреагувала на трагедію".У зв’язку представники різних ланок влади продовжують погрожувати Україні та Європі, лякаючи новими обстрілами із застосуванням різних видів озброєнь."Удари по мирному населенню можуть змусити Росію використати зброю, яка не залишить сліду ні від кого", — заявив речник Держдуми В'ячеслав Володін.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія погрожувала систематичними ударами по Києву, ймовірно, для того, щоби продемонструвати свою силу. Такі удари відбулися після її приниження українською далекобійністю..

Європейські країни розійшлися в поглядах на ідею призначити єдиного перемовника з Росією. Одні вважають це пасткою, яку вигадав Путін, інші — необхідним кроком, поки Сполучені Штати Америки відмовляються від посередництва.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Розбіжності між різними країнами виникнули перед неформальною зустріччю міністрів закордонних справ ЄС.Держави, які найактивніше підтримують Україну, виступають проти самої ідеї перемовника. Їхній аргумент: Володимир Путін несерйозно ставиться до припинення вогню, а призначення перемовника може підірвати санкційний тиск на Росію."Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як когось, хто чинить на них тиск, щоби вони пішли на компроміси", — заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на конференції GLOBSEC у Празі.Подібну позицію висловили й міністри закордонних справ Естонії та Литви. Вони попередили про потенційну "пастку" з боку Кремля — затягнути переговори та домогтися поступок від ЄС.До речі, головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас теж скептично ставиться до цієї ідеї.Попри певний опір, список кандидатів на роль перемовника вже формується. Серед тих, кого згадують у кулуарах:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.Нещодавно Стубб підтвердив зацікавленість у цій посаді, але поставив умову: він погодиться лише на прохання лідерів ЄС і лише після досягнення твердого припинення вогню."Питання прямого контакту з Росією стоїть у порядку денному неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка відбудеться найближчими днями", — констатували автори журналістського матеріалу.Є інформація, що там обговорять не лише кандидатів, а й те, чого Європа вимагатиме від постконфліктних відносин з Росією та які умови вона ставить для початку переговорів. Частина урядів побоюється, що сама дискусія лише підкреслить розкол всередині блоку.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін може намагатися втягнути Європу в перемовини щодо війни в Україні. Він бачить у цьому вигоду для себе..

Кремлівський диктатор Володимир Путін може намагатися втягнути Європу в перемовини щодо війни в Україні. Він бачить у цьому вигоду для себе.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна в коментарі телевізійникам ERR. Він оцінив нинішній стан перемовин як такий, у якому США більше не відіграють лідерську роль."За великим рахунком, у колишньому вигляді переговори завершилися. Тепер усі розуміють, що бажання Путіна полягає в тому, щоби втягнути Європу в переговори", — висловив версію Тсахкна.Він додав, що переговори, які тривали понад рік, насправді не виявилися реальними перемовинами, а просто розмовами, що дали Путіну можливість виграти час. Тепер, за його словами, росіяни дуже активно намагаються втягнути Європу в такі переговори."Ідея якраз і полягає в тому, щоби втягнути Європу в роль посередника. Ми бачимо, що європейські санкції зробили свою справу. Мені подобається, як українці називають їх далекобійними та глибинними санкціями, що означає, що удари справді працюють. Тепер Путіну необхідно виграти час", — пояснив свою думку естонський міністр.Він висловив переконання, що, залучивши Європу, Путін домігся би для себе козирів."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.Тсахкна переконаний, що ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче"."Роль посередника означає нейтральну позицію для пошуку компромісу між Україною та Росією. Це абсолютно не є нашою метою. Наша мета — сформулювати та, якщо колись відбудуться якісь переговори, відстоювати те, який вигляд матиме європейська архітектура безпеки", — підсумував Маргус Тсахкна.Нагадаємо, що президент Фінляндії Александр Стубб може стати представником ЄС на мирних переговорах із Росією. Але такі зустрічі можливі після припинення вогню..

Європейська федерація гімнастики (European Gymnastics) проголосувала за зняття всіх санкцій із російських і білоруських спортсменів. Таким чином вона доєднається до світової керівної організації World Gymnastics.Про це повідомило "Суспільне Спорт". У континентальній федерації це пояснили тим, що запобіжні заходи World Gymnastics після рішення від 18 травня більше не діють.European Gymnastics має ратифікувати відповідні зміни на позачерговому онлайн-засіданні Генеральної асамблеї організації.Від середини травня World Gymnastics дозволила спортсменам із Росії та Білорусі змагатися без обмежень, які діяли від початку повномасштабного вторгнення до України: з використанням державної символіки, гімнів і прапорів, у всіх дисциплінах і міжнародних стартах під егідою організації.Як і у випадку зі світовою організацію, нове рішення стосуватиметься всіх видів спорту, які підпорядковуються континентальній організації: спортивної та художньої гімнастики, стрибків на батуті, спортивної акробатики та спортивної аеробіки.Тож росіяни та білоруси на континентальному рівні зможуть змагатися без обмежень уже на гімнастичних чемпіонатах Європи цього року: у серпні Загреб прийматиме чоловічу та жіночу першості зі спортивної гімнастики, а 27 травня стартує чемпіонат Європи з художньої гімнастики у болгарській Варні.На початку травня Міжнародний олімпійський комітет рекомендував федераціям зняти з Білорусі всі обмеження у спорті, які діяли з 2022 року. Водночас щодо Росії відповідних рекомендацій МОК не надавав.Нагадаємо, що на початку травня на Європейському кубку з художньої гімнастики в азербайджанському Баку українка Таїсія Онофрійчук перемогла у вправах з обручем. Вона підійнялася на найвищу сходинку п’єдесталу..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висунув ідею щодо витрат на підтримку Україні на рівні 0,25% ВВП. Однак п’ять великих країн Північноатлантичного альянсу не підтримали її.Про це повідомило британське видання The Telegraph. Журналісти констатували: Рютте нещодавно визнав, що його ідея про те, аби союзники виділяли на підтримку України по 0,25% свого ВВП "не злетить" через нестачу підтримки, але не називав, хто виступає проти.За інсайдерською інформацією The Telegraph, під час попередніх обговорень минулого тижня проти висловилися Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада.Джерело у НАТО повідомило медійникам, що ці країни "не з ентузіазмом налаштовані" щодо ідеї. Щонайменш сім інших країн НАТО, з яких усі вже виділяють на підтримку понад 0,25% свого ВВП, виступали "за".Cпіврозмовники не назвали країни, які висловились за ідею Рютте, але з публічно доступних джерел, за підрахунками Kiel Institute, це, найімовірніше, країни Північної Європи, Балтії, Польща та Нідерланди.Зокрема, перед зустріччю на рівні міністрів закордонних країн членів НАТО у Швеції минулого тижня про це говорив норвезький міністр. Шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон теж сказав, що "хотів би, аби більше країн, які так гарно говорять про Україну", більше вкладалися у військову допомогу.Оскільки в Альянсі усі рішення ухвалюються за принципом одностайності, перешкодою може стати категоричний спротив навіть однієї столиці.Аналітики видання зауважили, що ця інформація може стати додатковою причиною розчарування у Великій Британії — після послаблення санкцій проти російської нафти.Одночасно вони зазначили, що до Великої Британії немає питань стосовно обсягів допомоги, які вона вже надає Україні, хоч вони і менші за 0,25% ВВП — найбільше нарікань з боку тих, чиї внески великі, лунають до Франції, Іспанії, Італії, яким дорікають за те, що вони як третя, четверта та п’ята найбільші економіки Європи могли би вкладати більше.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що американські сенатори з обидвох партій — Республіканської та Демократичної — надіслали листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою нарешті розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі..

Президент Фінляндії Александр Стубб може стати представником Європейського Союзу на мирних переговорах із Росією. Але такі зустрічі можливі після припинення вогню.Про це повідомили телевізійники з Yle, в інтерв'ю яким Александр Стубб заявив що мирні переговори можуть розпочатися лише тоді, коли Росія зобов'яжеться припинити вогонь.Серед іншого, в нього запитали, чи готовий він стати представником Європи на переговорах."Якщо ви запитуєте про це, то скажу так: на це запитання, мабуть, не можна відповісти негативно", — загадково висловився фінський президент.Водночас, за інформацією видання Helsingin Sanomat, яке посилається на дипломатичні джерела, Стубба готують до виконання важливого завдання.Європа загалом готується розпочати переговори з Росією — процес на початковій стадії, але президент Фінляндії може посісти в ньому центральне місце, вважають аналітики.Раніше Александер Стубб наголошував в інтерв'ю виданню LRT, що Європа має відновити діалог із Росією, і для цього зараз є дві ключові причини. Головна з них — сильна позиція України на тлі послаблення Росії.Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель відмовилася від ролі перемовниці від ЄС на зустрічах із представниками Кремля. При цьому вона закликала європейських лідерів усе ж знайти шляхи до таких контактів із Росією.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо офіційно підтвердив тимчасове припинення тристороннього переговорного процесу за участю України, Вашингтона та Росії. Американська сторона акцентувала на неможливості завершення цього конфлікту суто класичною воєнною перемогою однієї зі сторін..

Росія заглушила GPS-сигнал літака Королівських військово-повітряних сил Великої Британії. На його борту перебував британський міністр оборони Джон Гілі. Це сталося під час польоту поблизу російського кордону.Таку інформацію оприлюднили журналісти BBC. Вони уточнили, що інцидент стався у четвер, 21 травня, під час повернення Гілі до Великої Британії після відвідин британських військових, які беруть участь у навчаннях НАТО поблизу російського кордону в Естонії."GPS-навігацію літака вивели з ладу під час тригодинного польоту, через що пілотам довелося скористатися іншою навігаційною системою", — йдеться в повідомленні.На теперішній момент невідомо, чи був літак із міністром оборони навмисною ціллю російських військових. Водночас журналісти зазначили, що маршрут урядового борту можна легко відстежити на публічних сайтах для моніторингу авіарейсів.Інцидент стався через день після того, як стало відомо, що два російські військові літаки "неодноразово та небезпечно" перехоплювали літак-розвідник Королівських військово-повітряних сил над Чорним морем минулого місяця.Під час свого візиту до Естонії Гілі поспілкувався з британськими військовослужбовцями, які брали участь у військових навчаннях НАТО поблизу російського кордону.В іншому інциденті минулого місяця російський винищувач Су-35 наблизився до літака розвідки компанії Rivet Joint, підійшовши занадто близько. Довелося ввімкнути його аварійні системи та вимкнути автопілот.А винищувач Су-27 також здійснив шість проходів перед британським літаком, наблизившись до його носа на відстань шести метрів.Гілі високо оцінив "професіоналізм" екіпажу під час "неприйнятних" прольотів росіян, які, за словами міністра, стали найнебезпечнішою дією Росії з 2022 року, коли "несанкціонований" пілот випустив ракету по Rivet Joint над Чорним морем.Нагадаємо, 19 березня стало відомо, що російський військовий літак Су-30 незаконно увійшов у повітряний простір Естонії в районі острова Вайндлоо, ігноруючи правила міжнародних польотів. На інцидент миттєво відреагували винищувачі військово-повітряні сили Італії, які виконують місію НАТО з охорони неба над країнами Балтії..

Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан висловила солідарність з українським народом. Свою заяву вона опублікувала на тлі масованої комбінованої атаки Росії в неділю, 24 травня.Про це Аніта Орбан написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Брутальний нічний напад Росії на Київ є ще одним жахливим нагадуванням про людську ціну цієї війни", — зазначила вона.На її глибоке переконання, цивільні ніколи не повинні прокидатися від ракет, дронів, вибухів і страху за своє життя."Зруйновані домівки, розбиті сім’ї, вбиті та поранені невинні люди — це неприйнятно", — наголосили політикиня з нового уряду Петера Мадяра.Вона запевнила, що Угорщина рішуче засуджує цей напад і стоїть пліч-о-пліч із жертвами та народом України.Орбан назвала жорстокою нічну атаку Росії по столиці України, наголосивши на неприпустимості ударів по цивільних об’єктах.Раніше висока представниця з питань закордонних справ і політики безпеки Європейського Союзу Кая Каллас засудила масовану російську атаку із застосування балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік", яка здатна переносити ядерні боєголовки."Росія зайшла в глухий кут на полі бою, тому вона тероризує Україну навмисними ударами по центрах міст", — зазначила вона.За її словами, це огидні акти терору, спрямовані на те, щоб убити якомога більше цивільних осіб.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних дронів, ракет повітряного, морського та наземного базування. Сили оборони знешкодили 604 цілі: 55 ракет і 549 безпілотників. Основний напрямок удару — Київ..

Висока представниця з питань закордонних справ і політики безпеки Європейського Союзу Кая Каллас засудила масовану російську атаку із застосування балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік". Вона здатна переносити ядерні боєголовки.Про це Кая Каллас написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Росія зайшла в глухий кут на полі бою, тому вона тероризує Україну навмисними ударами по центрах міст", — зазначила вона.На її переконання, це огидні акти терору, спрямовані на те, щоб убити якомога більше цивільних осіб.Вона констатувала, що Москва використовує балістичні ракети середньої дальності "Орєшнік" — системи, призначені для несення ядерних боєголовок."Це політична тактика залякування та безрозсудна ядерна гра на межі», — висловила переконання очільниця європейської дипломатії.Кая Каллас підсумувала, що наступного тижня міністри закордонних справ Євросоюзу обговорять, як посилити міжнародний тиск на Росію.До речі, Росія офіційно підтвердила масований ракетний удар по Україні, зокрема, із застосуванням "Орєшніка".У Міністерстві оборони Російської Федерації заявили, що цілями стали об’єкти військового управління, авіабази та підприємства оборонної промисловості.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних дронів, ракет повітряного, морського та наземного базування. Сили оборони знешкодили 604 цілі: 55 ракет і 549 безпілотників. Основний напрямок удару — Київ..

Пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у листі до лідерів Європейського Союзу. Документ отримала у своє розпорядження агенція Reuters.Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував дозволити Україні брати участь у засіданнях ЄС без права голосу як проміжний крок до повноправного членства в Євросоюзу.У відповідь Володимир Зеленський зазначив у своєму листі, який надіслав увечері в п’ятницю, 22 травня, що усунення прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана після виборів минулого місяця створило можливість для суттєвого прогресу в переговорах про вступ України в ЄС."Несправедливо, якщо Україна буде присутня в Європейському Союзі, але залишатиметься без права голосу. Настав час рухатися вперед у напрямку повноправного та змістовного членства України", — заявив український президент.Зеленський подякував європейським лідерам за підтримку під час війни та зазначив, що Україна виступає захистом проти російської агресії для всього ЄС."Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, й не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливий підхід і рівні права в Європі", — додав президент.Лист адресований голові Європейської ради Антоніо Кошті, голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідесу.Нагадаємо, що вчора президент Володимир Зеленський провів розмову з французьким колегою Еммануелем Макроном, прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у форматі Е3 — Україна..

Росія останнім часом частіше "перевіряє рішучість" НАТО на його східному фланзі. Тож Північноатлантичний альянс мав би "показати зуби" у відповідь на такі провокації.Про це заявив президент Чехії Петр Павел у коментарі виданню The Guardian. Він закликав до "рішучих, потенційно навіть асиметричних" заходів у відповідь на провокаційну поведінку Москви щодо альянсу, інакше існує ризик, що Кремль посилить свої дії.Зокрема, він висловив розчарування "відсутністю рішучості з боку США щодо тиску на Росію", хоча й утримався від прямої критики американського президента Дональда Трампа.Павел вважає, що після окупації Криму 2014 року Москва вивчила, як діє НАТО, та "розвинула стиль поведінки, який майже досягає порогу для застосування статті 5, але завжди тримається трохи нижче цього рівня". За його словами, російські військові керівники інколи сміялися з "паралічу щодо ухвалення рішень" альянсом."Коли я запитував їх, чому вони здійснюють ці провокаційні дії в повітрі, близькі зустрічі або прольоти над бойовими кораблями в Чорному чи Балтійському морях, їхня відповідь була: "Тому що ми можемо". Саме таку поведінку ми й дозволили", — сказав чеський президент.Павел наголосив, що якщо деякі європейські лідери "завжди надають перевагу дипломатичному вирішенню, навіть попри те, що росіяни не виявляють до цього жодної готовності" — НАТО ризикує розділитися та втратити здатність діяти."Росія, на жаль, не розуміє ввічливої мови. Вона здебільшого розуміє мову сили, яка в ідеалі супроводжується діями. Якщо порушення повітряного простору НАТО триватимуть, то нам доведеться ухвалити рішення збивати безпілотні або пілотовані літаки", — сказав він.На його переконання, якщо НАТО не буде реагувати на порушення, з якими зіштовхується зараз, то "Росія, ймовірно, посилить свої дії"."У їхній доктрині є положення "ескалація для деескалації". Я думаю, що все, що ми дозволимо, вони будуть пробувати все далі та далі", — акцентував чеський президент.Також президент Чехії впевнений, що найкращим моментом для посилення тиску на Росію був минулий рік, коли вона зазнавала економічних і військових складнощів, але американсько-ізраїльська війна проти Ірану допомогла Москві, збільшивши її доходи від нафти.Нагадаємо, декілька днів тому Петр Павел заявляв, що спроби примусити Україну до завершення війни на невигідних умовах створять критичні безпекові загрози для всієї Європи на десятки років уперед. Успіх Києва є запорукою миру на континенті, а підтримка української армії є прагматичним розрахунком, а не благодійністю..

Європейська комісія позитивно оцінила прогрес України щодо захисту прав національних меншин.Про це повідомив речник Єврокомісії, передає "Суспільне". За словами посадовця, Україна поступово виконує рекомендації ЄС у сфері захисту прав національних меншин.Зокрема, у Брюсселлі вважають, що одним із ключових кроків стало ухвалення у травні 2025 року Плану дій щодо національних меншин, який був необхідною умовою для відкриття переговорного кластера "Основи" на шляху до членства в ЄС.Зазначається, що документ став "міцною основою" для вирішення питань, які залишалися неврегульованими у цій сфері. До того ж у ЄС наголосили, що Україна поступово просувається у виконанні плану та має намір досягти визначених цілей до кінця 2027 року."Єврокомісія здійснює регулярний моніторинг виконання плану спільно з українськими органами влади та закликає продовжувати роботу, а також співпрацювати з представниками національних меншин і державами-членами ЄС у разі виникнення проблем", — йдеться у повідомленні.У ЄС зауважують, що подальший прогрес у межах кластера "Основи" сприятиме зміцненню верховенства права, захисту основних свобод і прав національних меншин відповідно до європейських стандартів.Варто відзначити, що коментар ЄС щодо захисту прав національних меншин пролунав на тлі заяв прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр про те, що близько 100 тисяч угорців Закарпаття нібито не мають базових прав людини. Він запевнив, що угорський уряд буцімто готовий відкрити нову главу у відносинах з Україною, але "спочатку наша меншина повинна отримати ці основні права".Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна веде активний діалог з новою владою Угорщини. Є перспективи конструктивного перезапуску відносин..

У медіапросторі поширюється інформація про хвилю спеки в країнах Західної Європи, зокрема в Іспанії, Франції та Великій Британії. Як повідомила пресслужба Українського гідрометеорологічного центру, ці погодні умови не мають прямого впливу на територію України.За даними синоптиків, Україна найближчими днями перебуватиме під впливом прохолодніших повітряних мас, що надходитимуть зі Скандинавії. Це забезпечить переважно комфортні температурні показники.Очікується, що температура повітря у більшості областей становитиме +21…+27°C, що відповідає помірно теплій погоді. Подекуди можливі короткочасні дощі та грози.Наприкінці травня в Україні очікується зниження температури, яка місцями може бути нижчою за кліматичну норму для цього періоду."Тож закликаємо орієнтуватися саме на офіційні прогнози УкрГМЦ та не хвилюватися через гучні заголовки про погоду в інших країнах Європи", — наголосили синоптики.Нагадаємо, у березні Всесвітня метеорологічна організація оприлюднила звіт, згідно з яким останні десять років стали найтеплішими з початку метеорологічних спостережень. Дані охоплюють період із 1850 року.Читайте також: Погода на вихідних 23 та 24 травня: якою буде температура в Україні.

Впродовж найближчого тижня кілька країн Західної Європи можуть зіткнутися з першим цього сезону значним підвищенням температур. Метеорологи попереджають про аномальну спеку у Великій Британії, Франції та Іспанії, яка місцями може наблизитися до рекордних для травня значень.За даними Британської метеорологічної служби та прогнозних моделей, над регіоном формується стійкий антициклон. Саме він "блокує" прохолодні повітряні маси та сприяє накопиченню тепла, пише Bloomberg.Очікується, що температура може піднятися приблизно на 11 °C вище кліматичної норми для цього періоду.Ситуація у Великій БританіїУ Лондоні прогнозують, що вже в неділю денна температура може сягнути 32 °C. Метеорологи зазначають, що для кінця травня це може стати однією з найсильніших хвиль тепла за останні роки.Представники Британської метеослужби підкреслюють, що подія є "помітною з погляду інтенсивності спеки", хоча до календарного літа ще кілька тижнів.Франція: до 35 градусівУ Франції державна метеослужба Météo-France прогнозує температуру до 31 °C у Парижі, а на південному заході країни — до 35 °C. Фахівці зазначають, що кліматичні зміни впливають на сезонність: хвилі спеки починаються раніше і можуть тривати довше впродовж літа.Іспанія: до 38 °CВ Іспанії, за прогнозами служби AEMET, найбільш спекотно буде у регіонах Гвадіана та Гвадалквівір. Там температура може піднятися до 38 °C, що вже наближається до літніх пікових показників.Метеорологи попереджають, що подібні хвилі спеки можуть ставати частішими. Додатковим фактором ризику є висихання ґрунтів у північній Європі, що ще більше посилює нагрівання повітря. Фахівці наголошують, що навіть якщо зараз це лише початок літа, погодні тенденції вже вказують на можливі періоди екстремальної спеки в найближчі місяці.Додамо, у березні Всесвітня метеорологічна організація оприлюднила звіт, згідно з яким останні десять років стали найтеплішими з початку метеорологічних спостережень. Дані охоплюють період із 1850 року.Читайте також: Від злив до прояснень: якою буде погода в Україні цього тижня.