# Європа

Болгарський президент Румен Радев звернувся до народу та несподівано оголосив, що у вівторок, 20 січня, складе президентські повноваження.Про це повідомило болгарське видання БГНЕС. Він зазначив, що "востаннє звертається" до громадян як президент країни та наступного дня піде з посади."Дев’ять років тому ви проголосували за мене, щоби я працював на користь Болгарії як президент. Ви зробили це знову 2021 року — честь і відповідальність, які я намагався виправдати всіма своїми діями. Разом ми пережили низку криз, нападки олігархії на демократію та великі протести 2020 та 2025 років", — зауважив він.За його словами, обставини змусили сім разів призначати тимчасові уряди, щоби по-справжньому захищати суспільні інтереси. При цьому він попросив вибачення у виборців і подякував за терпіння."Я визнаю свої помилки, усвідомлюю, чого мені не вдалося досягнути. Але саме моя віра в те, що ми цього досягнемо, є однією з головних причин мого рішення. За ці дев’ять років Болгарія завершила процес європейської інтеграції, заради якої наполегливо працювали як звичайний, так і тимчасовий уряди. Зараз ми є членами Шенгенської зони та єврозони — горизонт, відкладений ще наприкінці 1990 років", — констатував Радев.Однак він визнав, що досягнення цих цілей не принесло стабільності та задоволення. Адже, на його думку, болгари зараз не довіряють ЗМІ та не покладаються на справедливість, через це двічі виходили на площі з протестами.Він пояснив це моделлю управління, яка має зовнішні ознаки демократії, але насправді функціонує за механізмами олігархії. Болгарська політика відбувається поза інституціями. Ляльководи не соромляться перед камерами видавати директиви Національним зборам. Вони виступають від імені уряду в присутності прем'єр-міністра, захоплюють партії, банки, підприємства та ЗМІ."Нинішній політичний клас зрадив надії болгарського народу у компромісах з олігархатом. Дві третини більше не голосують, нам потрібен новий суспільний договір. Наша демократія не виживе, якщо ми залишимо її корумпованим особам, компромістам та екстремістам", — заявив Румен Радев.Він залишає посаду менш як за рік перед плановими президентськими виборами — вони мали відбутися восени 2026 року. Він став першим президентом країни, обраним шляхом прямого голосування, який не відбув свою каденцію до кінця. Румен Радев — 15 демократично обраний президент Болгарії. Вперше його обрали 2016 року.Нагадаємо, що з 1 січня 2026 року Болгарія стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. А щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати.Про це Дональд Трамп сказав у телефонному інтерв’ю для журналістів NBC News. Він розкритикував європейських лідерів, які чинять опір його зусиллям щодо отримання контролю над Гренландією."Європа повинна зосередитися на війні з Росією й Україною, бо, чесно кажучи, ви бачите, до чого це їх привело. Ось на чому Європа повинна зосередитися, а не на Гренландії", — наголосив президент США.Медійники його запитали, чи він запровадить тарифи на європейські країни, якщо не вдасться укласти угоду щодо Гренландії."Я виконаю це на 100%", — відповів Дональд Трамп.Очільник Білого дому відмовився відповідати на запитання про те, чи застосує він силу для захоплення острова.Також в інтерв’ю американський президент наголосив на тезі про те, що Норвегія не має впливати на присудження Нобелівської премії миру."Норвегія повністю контролює це, попри те, що вони кажуть на публіку", — запевнив Дональд Трамп.Раніше сьогодні президент США написав листа прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре, в якому пов'язав свої заяви щодо наміру взяти під контроль Гренландію з тим, що йому не присудили Нобелівську премію миру.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У неділю, 18 січня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головна тема — ситуація навколо Гренландії.Про це Марк Рютте повідомив у спеціальному короткому дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Розмова відбулася після того, як Трамп пригрозив 10-відсотковими тарифами європейським країнам, які не погоджуються з його позицією щодо Гренландії."Поговорив з президентом США щодо ситуації з безпекою в Гренландії й Арктиці", — написав очільник Північноатлантичного альянсу.Він запевнив, що всі зацікавлені сторони продовжать працювати над цим питанням, оскільки воно дуже актуальне та водночас проблемне."Я з нетерпінням чекаю на зустріч із Дональдом Трампом у Давосі наприкінці цього тижня", — додав Марк Рютте.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У неділю, 18 січня, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Текст відповідної заяви опублікований на сайті німецького уряду. У документі наголошується, що такі дії президента США суттєво підривають трансатлантичні відносини.Країни-члени НАТО заявили про прагнення зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. За їхніми словами, заздалегідь скоординовані данські навчання Arctic Endurance, проведені спільно з союзниками, відповідають цій необхідності.Вони наголосили, що навчання не становлять загрози ні для кого. Вони проводяться на тлі напруженої ситуації у світі, однак не мають жодного натяку на агресивний характер."Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.У документі акцентується, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації."Ми й надалі будемо єдині та скоординовані у нашій реакції. Ми прагнемо захищати наш суверенітет", — наголосили країни-підписанти заяви.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський поінформував, що взяв участь у черговому засіданні військових-колег із країн "Коаліції охочих". Розмова відбулася у форматі відеоконференції.Про це Олександр Сирський повідомив у дописі у своєму Telegram-каналі."Разом із начальником Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенантом Андрієм Гнатовим обговорили з партнерами формати участі їхніх країн у реалізації міжнародних безпекових гарантій для України", — зазначив він.Сирський наголосив союзникам, що Росія й надалі не демонструє готовності до припинення війни, продовжуючи терор проти мирного населення України."У зв’язку з цим підкреслив важливість подальшого посилення санкційного тиску на державу-агресора, аби вартість продовження війни стала непіднімною для економіки Росії. Водночас критично важливо й надалі спільно зміцнювати спроможності оборонно-промислових комплексів та збройних сил країн вільної Європи", — констатував він.За його словами, окрему увагу приділили питанню продовження військової допомоги Україні — як ключовій передумові збереження боєздатності Сил оборони та їхньої спроможності й надалі завдавати противнику відчутних втрат на полі бою.Від імені ЗСУ Сирський подякував організаторам зустрічі — головнокомандувачу Збройних сил Франції генералу Фаб’єну Мандону та начальнику Штабу оборони Великої Британії головному маршалу авіації серу Річарду Найтону.Також він висловив вдячність за участь у заході верховному головнокомандувачу Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувачу Збройних сил США в Європі генералу Алексу Гринкевичу та голові Військового комітету Європейського Союзу генералу Шону Кленсі."Їхня присутність є переконливим свідченням трансатлантичної єдності та незмінної підтримки України в боротьбі за державність і європейське майбутнє", — вважає головнокомандувач ЗСУ.Він висловив вдячність партнерам за кожен практичний крок, що наближає справедливий мир для України та всієї Європи."Разом ми не лише захищаємо кордони — ми захищаємо цінності, на яких тримається вільний світ. Слава Україні!" — підсумував Олександр Сирський.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально..

У неділю, 18 січня, невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Bild, журналісти якого послалися на власні джерела.Медійники зазначили, ще вчора оголошували, що солдати Бундесверу залишаться у Гренландії довше, ніж планувалося. Тепер німецькі збройні сили таємно покинули територію без будь-яких оголошень, повідомлень чи інших пояснень.Речник місії на місці не відповів на запити журналістів. З Берліна теж їм не вдалося отримати жодних пояснень.За інформацією, яку отримали журналісти Bild, наказ про відступ надійшов із Берліна лише сьогодні вранці. Жодних пояснень військам на місці не надали. Усі заплановані зустрічі довелося терміново скасувати.При цьому контрадмірал Паулі лише вчора заявляв, що вони обмінялися думками з військовими Данії й інших країн щодо можливостей подальшої співпраці на острові.Він також додавав, що про все повідомили Берліну, тож вони чекали на відповідь щодо наступних кроків.Своєю чергою, інше видання — Berlingske — поінформувало, що США розпочали таємно збирати конфіденційну інформацію про військові об'єкти, порти й авіабази у Гренландії.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії..

Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Дональда Трампа запровадити мита проти європейських союзників. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам.Про це вона написала на своїй сторінці у мережі X.Розкол на користь Кремля та ПекінаЗа словами Каллас, анонсовані Трампом економічні обмеження проти країн, які підтримали Данію у питанні Гренландії, викликають радість у Москві та Пекіні. Вона переконана, що розбрат між трансатлантичними партнерами — це саме те, на що сподіваються агресивні режими."У Китаю та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу", — зауважила очільниця європейської дипломатії.Економічні ризики та безпекаКаллас наголосила, що будь-які питання безпеки, пов'язані з Гренландією, мають вирішуватися за столом переговорів у межах НАТО, а не через торгівельний тиск. Вона виділила три ключові загрози від запровадження тарифів:економічне ослаблення. Тарифи зроблять і Європу, і США біднішими;втрата процвітання. Торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників;відволікання від війни в Україні. Внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії."Не можна допустити, щоб наша суперечка відволікала нас від ключового нашого завдання — допомагати зупинити війну Росії проти України", — резюмувала дипломатка.Нагадаємо, 17 січня американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Також повідомлялось, що у Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини"..

Країни Європи розпочали впровадження жорстких обмежень щодо нафтових танкерів, які входять до "тіньового флоту" Росії та її партнерів. Такі заходи спрямовані на посилення контролю за морськими перевезеннями та дотримання санкційного режиму.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Ще 16 січня Bloomberg повідомило, що незареєстрований нафтовий танкер, який стверджував, що є Arcusat, повернув з курсу між Данією та Швецією до німецьких вод, щоб плисти на північ до арктичного узбережжя Росії. За даними видання, відомі судноплавні організації не знайшли судна, пов'язаного із заявленою реєстраційною ідентифікацією танкера, і що Arcusat походить з китайської корабельні та зник з обліку у квітні 2025 року. Bloomberg повідомило, що дані свідчать про те, що Arcusat плавав під різними прапорами, включно з прапорами Танзанії та Камеруну. Федеральна поліція Німеччини нещодавно відмовила Tavian, іншій назві Arcusat, у в'їзді до німецьких територіальних вод — це перший випадок, коли європейська країна відмовила танкеру "тіньового флоту" у своїх територіальних водах.  Федеральна поліція Німеччини заявила, що нещодавно вона відмовила кільком російським суднам у проході через німецькі територіальні води. Італійська Фінансова гвардія та Митне агентство Бріндізі 17 січня вилучили судно під прапором Тувалу, яке незаконно перевозило 33 тисячі тонн російських чорних металів, після того, як воно вийшло з російських територіальних вод у Чорному морі.  Українське оборонне видання "Мілітарний" повідомило, що дані служби моніторингу вказують на те, що затримане судно, ймовірно, є турецьким балкером Hizer Reis. Комерційно доступні дані морського спостереження вказують на те, що судно зупинялося в порту Новоросійська з 13 по 16 листопада, а служби моніторингу вказали, що судно часто курсувало між турецькими та російськими портами.  Європейські країни, видається, дедалі частіше придушують судна, пов'язані з Росією та її союзниками, чиї тіньові флоти часто переплітаються. Повідомляється, що десятки танкерів тіньового флоту біля узбережжя Венесуели в останні місяці перейшли на використання російських прапорів, а багато суден тіньового флоту, пов'язаних з Росією, перебувають під санкціями за перевезення вантажів на підтримку іранського режиму.Нагадаємо, після затримання військовими США російського танкера Marinera в Атлантиці міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що це свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Своєю чергою, 13 січня президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського. Говорили про нові спроби Росії розширити тіньовий флот. .

У Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Зокрема на мита Дональда Трампа відреагував президент Франції Еммануель Макрон. За його словами Макрона, Європа не піддасться тарифному тиску та діятиме єдино, якщо погрози з боку США будуть реалізовані. ЄС залишається відданим принципам суверенітету, незалежності націй і міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН.Саме ці принципи, наголосив Макрон, лежать в основі підтримки України та створення коаліції країн, які виступають за міцний і тривалий мир. Він додав, що Франція й надалі діятиме рішуче, коли йдеться про безпеку Європи.Окремо Макрон пояснив участь Франції у військових навчаннях у Гренландії, організованих Данією. За його словами, це рішення пов’язане з безпекою в Арктиці та на європейських кордонах."Жодні залякування чи погрози не можуть вплинути на нас — ні в Україні, ні в Гренландії, ні будь-де у світі", — наголосив президент Франції.Він також зауважив, що тарифні загрози є неприйнятними, а Європа у разі їх підтвердження відреагує єдино та скоординовано, забезпечивши повагу до європейського суверенітету.Подібну позицію озвучив і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, заявивши, що його країна не дозволить себе шантажувати."Лише Данія та Гренландія розв’язують питання, що стосуються Данії та Гренландії. Я завжди захищатиму свою країну та наших союзників", — зазначив він.Крістерссон додав, що це питання стосується всього Європейського Союзу, а Швеція вже проводить інтенсивні консультації з країнами ЄС, Норвегією та Великою Британією щодо спільної відповіді.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підтвердила, що ЄС висловлює повну солідарність із Данією та народом Гренландії."Тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та створять небезпечну спадну спіраль. Європа залишиться єдиною, скоординованою і прихильною до захисту свого суверенітету", — написала вона на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер назвав загрозу Трампа ввести мито на союзників США "абсолютно неправильним"."Ми також ясно дали зрозуміти, що безпека в Арктиці важлива для всього НАТО, всі союзники повинні докладати зусиль для протидії загрозі з боку Росії у різних частинах Арктики", — сказав він.За його словами, Велика Британія незабаром безпосередньо обговорюватиме з адміністрацією США анонсовані Дональдом Трампом мита.Нагадаємо, раніше сьогодні американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи..

Україна попередила міжнародних партнерів стосовно планів Росії завдати ударів по підстанціях українських атомних електростанцій. Це може призвести до потенційних катастрофічних наслідків.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він нагадав, що, за інформацією української розвідки, Росія планує небезпечні удари по підстанціях, які забезпечують електроенергією українські атомні електростанції."Москва не знає меж у своїй геноцидній меті позбавити українців електроенергії під час морозної зими", — наголосив український міністр.Він запевнив, що Україна ділиться відповідними даними з партнерами та попереджає їх про потенційно катастрофічні наслідки."Настав час для світу, включно з МАГАТЕ й основними світовими державами, які цінують ядерну безпеку, висловитися та зробити чіткі попередження Москві, змусивши її відмовитися від таких безрозсудних планів", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше українська розвідка оприлюднила інформацію про підготовку нових ударів Росії по енергетиці й інфраструктурі України. Серед цілей рашистів — об’єкти, які обслуговують українські атомні електростанції. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками доповіді керівника ГУР Олега Іващенка.У ГУР підтвердили, що Росія розглядає варіанти удару по підстанціях АЕС, щоби змусити Україну підписати неприйнятні капітуляційні умови після закінчення війни.Крім того, Кремль має намір посилити залякування країн Заходу, щоби стежити за підтримкою України, зокрема, в здатності відбивати атаки Росії.Нагадаємо, Володимир Зеленський також інформував, що 17 січня українська делегація перебуває вже у США. Головні українські перемовники там — Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія..

Американський президент Дональд Трамп увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Про це Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social."Ми багато років субсидували Данію, всі країни ЄС та інші країни, не стягуючи з них митних зборів або будь-яких інших компенсацій. Тепер, через століття, настав час Данії відплатити добром — на кону мир у всьому світі", — заявив він.За його словами, що Росія та Китай хочуть заволодіти Гренландією, і Данія нібито нічого не може з цим зробити. Він потролив, що "зараз у них є дві собачі упряжки", придбаних нещодавно. Але тільки США можуть грати в цю гру та грати успішно.Також Трамп додав, що ніхто не зачепить "цей священний клаптик землі", враховуючи, що на кону національна безпека США. При цьому він стверджує, що Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія здійснили подорож до Гренландії з невідомими цілями.Президент США вважає, що вищевказані країни грають у дуже небезпечну гру та "створили такий рівень ризику, який неприйнятний і нестійкий". З цієї причини, як пише Трамп, для захисту глобального миру та безпеки вжито заходів, щоби ситуація завершилася швидко. Йдеться про мита."Розпочинаючи з 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Це мито підлягатиме сплаті доти, поки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив американський лідер.Трамп додав, що США намагаються здійснити цю угоду вже понад 150 років, проте Данія завжди відмовлялася. Він стверджує, що у зв'язку з системою ПРО "Золотий купол" та інших наступальних і оборонних озброєнь, необхідність придбання острова особливо важлива."Наразі сотні мільярдів доларів витрачаються на програми безпеки, пов'язані з "Куполом", зокрема, на можливий захист Канади. Ця дуже складна, але геніальна система може працювати з максимальною ефективністю тільки в тому разі, якщо до її складу входить ця територія, з огляду на її кути, кордони й особливості", — пояснив очільник Білого дому.Підсумовуючи, він зауважив, що США готові до негайних перемовин із Данією або людей із вищезгаданих країн, "які наразили себе на такий ризик", попри те, що для них зробили США.Нагадаємо, минулого тижня Дональд Трамп оголосив про припинення постачання нафти та фінансової допомоги на Кубу, вдавшись до мови жорстких ультиматумів. Лідер США закликав офіційну Гавану негайно піти на переговори, попередивши про критичні наслідки зволікання..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку".Про це Сергій Лавров заявив під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Намібії, його цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Як відомо, президент Франції Еммануель Макрон заявив у середині грудня, що Європа повинна знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з російським лідером. Для цього, за його словами, навіть можуть знадобитися прямі переговори.У відповідь речник Кремля Дмитро Пєсков заплутано сказав, що, мовляв, Росія в перспективі може погодитися на такі контакти, але їх потрібно ретельно підготувати.Згодом, 21 грудня, у Єлисейському палаці привітали заяву Кремля про готовність Путіна до переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном, і обіцяли повідомити про подальші дії "найближчими днями".Однак міністр закордонних справ Сергій Лавров виявився категоричнішим, висловлюючись із цього приводу."Коли хтось, ось як пан Макрон, заявляє: "Я буду розмовляти, нам усе одно доведеться з Путіним розмовляти, і ось я через декілька тижнів щось там запропоную" — це несерйозно. Це робота на публіку, робота, не знаю, мікрофонної дипломатії, мегафонної дипломатії, яка ніколи ні до чого доброго не приводила", — заявив Лавров.До речі, з позицією Макрона погодилася італійська прем’єрка Джорджа Мелоні. Своєю чергою, український президент Володимир Зеленський сказав, що не заперечує проти прямих переговорів європейських держав із Росією.Нагадаємо, 29 грудня Сергій Лавров відкрито пригрозив Україні продовженням бойових дій, якщо посередництво адміністрації президента США Дональда Трампа не принесе вигідних Москві результатів. Російський дипломат дав зрозуміти, що Кремль розглядає лише два варіанти розвитку подій: капітуляція Києва за столом переговорів або повне виконання військових цілей Росії на полі бою..

У середу, 14 січня, Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона презентувала плани Єврокомісії з надання Україні 90 мільярдів євро допомоги у наступні два роки."Ми всі прагнемо миру для України, а для цього Україна має перебувати в позиції сили. Саме тому восени ми дійшли згоди, що забезпечимо покриття фінансових потреб України — як військових, так і бюджетних. У грудні Єврорада погодилася підтримати Україну стабільним і передбачуваним фінансуванням. І сьогодні вранці ми ухвалили законодавчу пропозицію на виконання цієї домовленості. Надамо Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки", — акцентувала фон дер Ляєн.Вона нагадала, що надання коштів здійснюватиметься "в межах посиленої співпраці, тобто за участі 24 із 27 держав-членів"."Ця пропозиція передбачає розподіл 90 мільярдів євро на дві частини. Одна третина, тобто 30 мільярдів євро, спрямують на бюджетну підтримку. Дві третини від 90 мільярдів євро — на військову підтримку, це 60 мільярдів євро", — пояснила президентка Єврокомісії.Законодавчий пакет, презентований 14 січня, складається з:нової пропозиції щодо створення позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про Ukraine Facility як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку, щоби дозволити покриття позики Україні коштом "бюджетного запасу" ЄС.До того ж Урсула фон дер Ляєн зауважила, що ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного ЄС. Євросоюз може використати знерухомлені російські активи на користь України в майбутньому."Для нас вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", — наголосила вона.Президентка Єврокомісії додала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій". "Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Отже, підсумовуючи: ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше очільниця Єврокомісії заявляла, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України"..

Низка європейських країн тиснуть на Європейський Союз, щоби той призначив перемовника, який представлятиме їхні інтереси на переговорах щодо України, Це пов’язано з побоюваннями, що Сполучені Штати Америки укладуть угоду з Росією за спиною Європи.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників зазначили, що прихильники цього плану, зокрема, Франція й Італія, заручилися підтримкою Європейської комісії та низки інших країн. Вони заявили, що Європа зможе зберегти свої червоні лінії, такі як можливе майбутнє членство України в НАТО, тільки в тому випадку, якщо ЄС перебуватиме за столом переговорів.У публікації йдеться, що цей безпрецедентний крок ознаменує серйозну зміну в підході Європи до низки двосторонніх переговорів, організованих президентом США Дональдом Трампом, і відбувається в той час, коли континент прагне продемонструвати свою готовність відігравати важливу роль у будь-якому врегулюванні, що покладе край чотирирічній війні.Президент Франції Емманюель Макрон і прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні об'єднали зусилля останніми тижнями, щоби закликати до відкриття дипломатичних каналів із Володимиром Путіним і його найближчим оточенням, навіть попри те, що мирні переговори в Білому домі пробуксовують."Останніми днями Макрон виступав за те, що з огляду на двосторонні переговори між американцями та росіянами важливо принаймні відігравати певну роль у дискусії. Мелоні це підтримала", — сказав журналістам французький високопосадовець. Європейські лідери вперше обговорили ідею спеціального представника на саміті ЄС у березні минулого року. Попри широку підтримку, рішення не ухвалили, а пропозиції не включили до наступної спільної заяви.Посадовці підтвердили, що ключові аспекти цієї роботи — наприклад, чи буде вона представляти тільки ЄС, чи всю "Коаліцію охочих", включно з Великою Британією й іншими країнами — ще не розв’язано. Те ж стосується дипломатичного рангу та питання, чи офіційно призначати посадовця, чи неофіційно делегувати цю роль чинному національному лідеру.Четверо дипломатів зазначили, що фінський президент Александер Стубб часто розглядався як потенційний представник Європи в будь-яких переговорах з Вашингтоном і Москвою.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Велика Британія розпочала переговори з європейськими союзниками про можливе розгортання військових сил у Гренландії. Мета — посилення безпеки в Арктиці та зняття занепокоєння американського президента Дональда Трампа..

Європейський Союз має вивчити питання формування власних збройних сил, здатних згодом стати альтернативою американському військовому контингенту на континенті. Такий крок дозволить Європі самостійно гарантувати безпеку своїх кордонів, зменшивши стратегічну залежність від США.Як зазначає LRT, європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс озвучив ідею створення "потужних, постійних європейських військових сил чисельністю 100 тисяч солдатів" як можливий варіант кращого захисту старого континенту."Як нам замінити 100-тисячні американські регулярні військові сили, які є основою європейських збройних сил?" — запитав він у своїй промові у Швеції.Ця пропозиція з'явилася в той час, коли заяви президента США Дональда Трампа про те, що він хоче захопити Гренландію, посилили занепокоєння серед союзників по НАТО щодо довіри до Вашингтона. Занепокоєння щодо зобов'язань Трампа перед Європою вже спонукало країни блоку докласти більше зусиль для зміцнення своїх військових сил у світлі загрози, яку становить Росія.Ідеї ​​створення централізованої європейської армії обговорювалися роками, але вони здебільшого не набули підтримки, оскільки країни не бажають відмовлятися від контролю над своїми збройними силами. США тиснуть на своїх союзників у Європі, щоб ті взяли на себе більше відповідальності за власну безпеку, і натякнули, що можуть вивести війська зі старого континенту, щоб зосередити свою увагу на Китаї."У такі часи ми не повинні тікати від найважливіших питань, пов’язаних з нашою інституційною готовністю до оборони", — сказав колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.У своїй промові єврокомісар також виступив за створення "Європейської ради безпеки" — органу великих держав, можливо, включаючи Велику Британію. Такий орган, на думку Кубілюса, міг би допомогти швидше приймати рішення щодо європейської оборони."Рада Європейської Безпеки могла б складатися з основних постійних членів разом з кількома членами, що чергуються. Загалом близько 10-12 членів, завдання яких — обговорення найважливіших питань оборони", — пояснив Кубілюс.Він сказав, що основна увага такої установи має бути зосереджена на спробах змінити динаміку війни в Україні, щоб гарантувати, що Київ не зазнає поразки."Нам потрібна чітка відповідь — як ЄС збирається змінити цей сценарій?" — сказав він. "Ось чому нам потрібна Рада Європейської Безпеки зараз!"Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України..