# Європа

Європейський Союз готує жорсткі обмеження у відповідь на енергетичну кризу, яку спричинила війна в Ірані. Брюссель розробив план для подолання кризи та її наслідків.Таку інформацію оприлюднило видання ElPais. Журналісти констатували, що конфлікт уже призвів до серйозних перебоїв на глобальних енергетичних ринках."Ситуація загострилася після атак на інфраструктуру в Перській затоці та фактичного блокування Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти та газу", — зазначили автори журналістського матеріалу.Аналітики видання додали, що це спричинило дефіцит енергоресурсів і різке зростання цін, що безпосередньо впливає на країни Євросоюзу.У Єврокомісії зазначили, що наразі прямої загрози фізичному постачанню енергії немає. Водночас у ЄС розглядають сценарії реагування, подібні до тих, що застосовувалися після початку повномасштабної війни Росії проти України.Серед можливих заходів:обмеження температури в будівлях;розширення дистанційної роботи;можливе раціонування пального;спільні закупівлі енергоресурсів на рівні ЄС.Окремі країни вже стикаються зі складнощами. Зокрема, Італія та Словенія повідомляють про обмеження у постачанні пального.Крім короткострокових кроків, у ЄС планують активізувати політику розвитку відновлюваної енергетики. Очікується, що нинішня криза може прискорити перехід до альтернативних джерел і зменшити залежність від імпорту. Експерти зазначили, що країни з меншою залежністю від газу, зокрема Іспанія, наразі відчувають слабший вплив ситуації.Водночас наслідки конфлікту можуть вийти за межі енергетики. Через перебої у глобальних постачаннях існують ризики нових криз, зокрема, продовольчої та медичної, адже під загрозою можуть опинитися постачання добрив і лікарських засобів.Міністри енергетики країн ЄС уже обговорили можливі кроки реагування. Частина заходів базується на рекомендаціях Міжнародної енергетичної агенції та спрямована на швидке пом’якшення наслідків кризи.Нагадаємо, минулого тижня єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що за перший місяць бойових дій на Близькому Сході витрати ЄС на імпорт викопного палива зросли на 14 мільярдів євро. Йдеться про наслідки військової операції США й Ізраїлю проти Ірану..

Біля узбережжя Італії торгові судна врятували понад три десятки мігрантів після того, як їхній човен зазнав аварії у Середземному морі.Про інцидент повідомили рятувальні організації Mediterranea Saving Humans та Sea-Watch, передає Reuters.За їхніми даними, мігранти намагалися перетнути Середземне море на невеликому човні, однак судно перевернулося. Після аварії два торгові судна, що перебували неподалік, підняли з води тіла двох загиблих та врятували 32 людей.Згодом постраждалих передали італійській береговій охороні. Усіх врятованих доставили на острів Лампедуза, який є одним із головних пунктів приймання мігрантів у регіоні.Обставини інциденту та кількість можливих зниклих безвісти уточнюються.Що відомо про міграцію в Італії?Міграція допомогла стабілізувати демографічну ситуацію в Італії. Вперше за 12 років населення країни припинило скорочуватися. Станом на початок року воно становило близько 58,9 мільйона осіб і майже не змінилося за рік.За даними ISTAT, ключову роль у цьому відіграв приплив мігрантів, адже природний приріст залишається негативним. У 2025 році народилося лише 355 тисяч дітей (мінімум з 1861 року), тоді як померло близько 652 тисяч осіб.Чистий міграційний приріст склав майже 300 тисяч осіб, що фактично компенсувало демографічні втрати. Водночас рівень народжуваності впав до 1,14 дитини на жінку — значно нижче рівня відтворення населення.Експерти зазначили, що без міграції населення Італії знову почало б скорочуватися, що створило б додатковий тиск на економіку та ринок праці.Нагадаємо, торік, за інформацією ЗМІ, стало відомо, що адміністрація американського президента Дональда Трампа планує збудувати сім центрів для утримання мігрантів. У них хочуть розмістити десятки тисяч затриманих нелегалів..

Сербські спецслужби не знайшли "українського сліду" в начебто спробі диверсії на газопроводі, який прямує до Угорщини. Навколо цієї ситуації з’явилося багато дезінформації, насамперед із Будапешта.Про це заявив директор Військово-безпекової агенції Сербії Джуро Йованич, його цитує сербське видання Kurir.Він зазначив, що на тлі цього інциденту поширюється "велика кількість дезінформації". Зокрема він спростував натяки Угорщини щодо причетності України."Дезінформація вказує на те, що Збройні сили Сербії та їхні військовослужбовці працюватимуть на якусь іншу або третю сторону, знаходячи українську вибухівку та звинувачуючи в цьому Україну. Це неправда", — акцентував він.Йованич зауважив, що виробник вибухівки не означає, що він є виконавцем чи замовником. Також він наголосив, що маркування на вибухівці свідчить про те, що "її виготовили у США"."Хтось скаже, що, можливо, щось подібне влаштовують США на цю мить?" — поставив він риторичне запитання.Як відомо, 5 квітня в Сербії заявили про спробу диверсії на газопроводі, що веде до Угорщини: там виявили великі пакунки з вибухівкою та детонаторами. Угорський прем’єр Віктор Орбан після цього скликав Раду з нацбезпеки, а за підсумками зустрічі доручив помістити під охорону військових угорську секцію "Турецького потоку". Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто натякнув, що до зірваної "диверсії" може бути причетна Україна. Київ категорично відкинув звинувачення та припустив "російський слід" у межах втручання Росії в угорські вибори на користь Віктора Орбана.Нагадаємо, що наприкінці лютого в Сербії затримали двох підозрюваних, які готували замах на президента Александра Вучича та його родину..

Відповідальність за напади на машини швидкої допомоги, синагогу та банки в різних містах Європи взяла на себе група Ashab al-Yamin. Фахівці з’ясували, що вона використовує пов'язані з Іраном Telegram-канали.Про це повідомили журналісти видання Financial Times. Вони зазначили, що в Європі зафіксували серію нічних атак на цивільні об’єкти, за якими може стояти нове маловідоме угруповання."Один із таких інцидентів стався в північному Лондоні: троє чоловіків із каністрою підпалили автомобілі швидкої допомоги, що належали єврейській медичній службі, після чого втекли. В ударах підозрюють Іран, який міг розпочати війну проти ЄС", — ідеться в журналістському матеріалі.Напад, який потрапив на камери відеоспостереження, став частиною ширшої хвилі атак у різних країнах Європи. Йдеться про підпали та спроби вибухів у Бельгії, Нідерландах і Франції.Аналітики визначили, що угруповання Ashab al-Yamin з’явилося лише на початку березня. До цього про нього взагалі не згадували ні в інтернеті, ні поза ним.Експерти зазначили, що така "раптова поява з нізвідки" є нетиповою. Вони припустили, що за діяльністю групи можуть стояти спецслужби Ірану, які використовують методи так званої гібридної війни.Зокрема, атаки відбуваються на тлі загострення між США, Ізраїлем та Іраном, а цілями зловмисників стають єврейські громади й американські фінансові установи.У Парижі наприкінці березня поліція запобігла теракту біля офісу Bank of America — його також пов’язують із цією мережею. Загалом у декількох країнах уже затримали підозрюваних віком від 14 до 23 років.У Великій Британії трьох молодиків звинуватили у підпалі — їм від 17 до 20 років. Водночас правоохоронці офіційно не підтверджують їхній зв’язок з Ashab al-Yamin.Слідчі в різних країнах наразі перевіряють, чи справді ця група існує як організована структура, чи йдеться про інформаційну операцію або прикриття.Відомо, що 9 березня Ashab al-Yamin оголосила про "початок військових операцій проти інтересів США й Ізраїлю у світі", а вже за два дні взяла на себе відповідальність за підпал синагоги в бельгійському Льєжі.Спеціалісти не виключають, що йдеться про схему, коли виконавців вербують через соцмережі — зокрема, Telegram, Snapchat або TikTok — за невеликі гроші. Таких людей використовують як "одноразових агентів". Наприклад, французькі ЗМІ інформували, що один із підлітків, затриманих у Парижі, заявив, що погодився на злочин за винагороду від 500 до 1000 євро після контакту в соцмережах.В Ірані офіційно заперечили будь-яку причетність до цих подій і заявили про дотримання міжнародного права. Тим часом хвиля атак уже викликала занепокоєння серед єврейських громад і працівників фінансового сектору. У деяких банках у Парижі працівникам навіть дозволили тимчасово працювати дистанційно.Аналітики наголосили, що головна мета подібних атак — не лише матеріальні збитки, а й створення атмосфери страху та нестабільності."Суть гібридної війни — посіяти хаос і дестабілізувати суспільство", — підсумували автори журналістського матеріалу.Нагадаємо, що в грудні минулого року європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "агресивнішої" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору..

Альянс НАТО продемонстрував нездатність ефективно реагувати на глобальні конфлікти. Тому світ потребує створення нової оборонної системи, куди, серед інших, могла б увійти Україна.Про це заявив американський генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог в ефірі телеканалу Fox News. Він розкритикував союзників із Північноатлантичного альянсу за їхню позицію щодо конфлікту в Ірані, назвавши організацію "боягузливою".На його думку, США варто переосмислити наявні партнерства та розглянути можливість виходу з блоку."НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система", — заявив генерал.Він нагадав про статтю 13 Північноатлантичного договору, яка дозволяє будь-якій країні покинути Альянс через рік після офіційного повідомлення.Келлог запропонував формувати альянси з країнами, які реально готові до боротьби. Серед потенційних партнерів він назвав Японію, Австралію, Польщу й оновлену Німеччину. Також він окремо відзначив роль України."У такому альянсі може брати участь навіть Україна, яка теж довела свою ефективність як хороший союзник", — наголосив спецпредставник американського президента Дональда Трампа.Таку думку підтримав і колишній державний секретар Майк Помпео. Він назвав стан справ в Альянсі "жахливим" і зазначив, що США мають фундаментально переглянути, на кого з партнерів вони справді можуть покластися у критичних місіях.Колишня заступниця радника з національної безпеки Вікторія Коутс додала, що НАТО продемонструвала свою "незначність", оскільки не змогла впоратися з найбільшою війною в Європі з часів Другої світової.За її словами, приклад успішної співпраці США з Ізраїлем доводить, що Вашингтон може досягати цілей із мотивованими союзниками поза межами громіздких структур.Нагадаємо, вчора посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив в ефірі NewsMax, що американський президент Дональд Трамп переглядає питання підтримки європейських зусиль. Це стосується як НАТО, так і допомоги Україні..

У четвер, 2 квітня, став відомим порядок виступів у півфіналах "Євробачення-2026", які відбудуться 12 та 14 травня. Українка Leléka з піснею Ridnym уперше заспіває на головній сцені у другому півфіналі під номером 12.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посиланням на організаторів "Євробачення-2026".Представники країн "великої п’ятірки" (Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії; окрім Іспанії, яка відмовилась цього року від участі) та країни-господарки Австрії виступатимуть одразу у фіналі, 16 травня. Однак вперше наживо свої пісні також виконають у півфіналах.У першому півфіналі країни виступатимуть у такому порядку:МолдоваШвеціяХорватіяГреціяПортугаліяГрузіяФінляндіяЧорногоріяЕстоніяІзраїльБельгіяЛитваСан МариноПольщаСербіяУ першому півфіналі також виступлять Італія та Німеччина.У другому півфіналі країни виступатимуть у такому порядку:БолгаріяАзербайджанРумуніяЛюксембургЧехіяВірменіяШвейцаріяКіпрЛатвіяДаніяАвстраліяУкраїнаАлбаніяМальтаНорвегіяТакож у другому півфіналі виступатимуть Франція, Австрія, Велика Британія.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі. Нашу країну представить співачка Leléka з піснею Ridnym — вона отримала максимальні 10 балів від глядачів і журі.Нагадаємо, наприкінці лютого стало відомо, що українська співачка Руслана Лижичко увійде до складу професійного журі німецького національного відбору Eurovision Song Contest — Das deutsche Finale 2026. Раніше вона ставала переможницею від України на "Євробаченні-2004"..

У четвер, 2 квітня, молдовський парламент ухвалив остаточне рішення про вихід зі статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД). Таким чином не діють жодні угоди в межах цієї організації.Про це повідомила пресслужба парламенту Молдови. Депутати денонсували угоду про створення СНД, протокол до неї та статут організації.Ініціатором денонсації виступило Міністерство закордонних справ. У відомстві аргументували: базові принципи СНД — взаємне визнання територіальної цілісності та непорушність кордонів — більше не дотримуються.Молдовські депутати у виступах зауважували, що Росія, яка є членом СНД, веде війну проти України, раніше вчинила агресію проти Грузії та незаконно розміщує війська на території Молдови (у Придністров'ї). Це, на думку Кишинева, робить подальше перебування в організації неможливим.Після денонсації державний бюджет Молдови щороку економитиме близько 3,1 мільйона леїв — саме стільки країна сплачувала до бюджету СНД."Вихід з організації є природним і неминучим кроком на шляху до вступу в Європейський Союз", — зазначили в МЗС.Однак навіть після виходу зі статутних органів Молдова продовжить співпрацю з окремими країнами-членами СНД на двосторонніх і багатосторонніх платформах. Країна залишиться учасницею низки угод у межах СНД, зокрема, в торгівельно-економічній і соціальній сферах.До цього рішення Молдова вже денонсувала близько 70 угод у межах СНД у процесі поступового узгодження національного законодавства зі стандартами ЄС.Нагадаємо, декілька днів тому в 120 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ інформували, що на Вінниччині українські військові проводять мінування державного кордону України з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою. Окрім того, на цьому напрямку підсилюють підрозділи Сил оборони..

Американський президент Дональд Трамп переглядає питання підтримки європейських зусиль. Це стосується як НАТО, так і допомоги Україні.Про це заявив посол США при НАТО Меттью Вітакер в ефірі NewsMax."Цілком очевидно, що президент Трамп переглядає все: чи то наша участь у НАТО, чи то підтримка європейських зусиль в Україні, чи то будь-які інші дії США", — заявив він.За словами Меттью Вітакера, Дональда Трампа обрали президентом, щоби він у всіх ситуаціях керувався принципом "Америка насамперед". Саме тому всі ніші додаткові ресурси у вигляді допомоги пройдуть ретельний перегляд."Ми діятимемо відповідно до його намірів, щойно він ухвалить рішення. Зараз усі варіанти перебувають на столі переговорів", — додав дипломат.Раніше деякі світові медіа інформували, що Дональд Трамп розглядає можливість відмовитися від лідерства в НАТО. Він наполягає на тому, щоби європейські союзники взяли на себе більшу відповідальність за безпеку континенту.Як відомо, після того, як Дональд Трамп вдруге став президентом США, американці поступово припинили напряму надавати Україні військову допомогу. Замість цього спільно з НАТО створили програму PURL для оперативного забезпечення України критично важливим американським озброєнням, що не має європейських аналогів.Фінансування закупівель здійснюють країни Північноатлантичного альянсу (крім США) внесками до спільного фонду, після чого Америка забезпечує пряме постачання техніки та боєприпасів на фронт.Нагадаємо, що Дональд Трамп неодноразово заявляв, що за його президентства США не витрачаються на підтримку України, вони ще й заробляють на цьому. При цьому американський лідер, за його словами, все ще хоче припинити вбивства людей в російсько-українській війні..

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Україна відкрита до ефективної співпраці з європейськими країнами за зразком такої роботи на Близькому Сході. В усіх вимірах Європа має бути захищеною, й українська експертиза може вагомо додати безпеки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський. Зокрема, такі тези він висловлював під час розмов із премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере та міністеркою закордонних справ, торгівлі й оборони Ірландії Хелен Макенті.Із норвезьким прем’єром вони також обговорили ситуацію у світі загалом і двосторонню роботу зокрема."Дуже розраховуємо на результати в комунікації з американською командою, вони нам усім потрібні. Готуємо також і нашу спільну роботу з європейськими партнерами на найближчі дні та тижні", — зазначив український президент.Він розповів норвежцю про зустрічі та перемовини на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Є важливі домовленості вже, і коло країн, які зацікавлені в безпековій співпраці з нами, розширюється."Україна відкрита до такої ж ефективної співпраці й із європейськими країнами, і вже закладено відповідну основу нашими двосторонніми домовленостями щодо оборонних виробництв, інших спільних заходів", — акцентував Зеленський.Він додав, що Норвегія — один із лідерів підтримки для України, і логічно, що для нас природно бути партнерами в безпеці. Обговорили з Йонасом конкретні кроки, і команди попрацюють щодо цього."Наш підхід — саме довгострокове партнерство, яке може посилити й нас, і партнерів. І передусім це стосується захисту неба. Дякую!" — зауважив президент України.Із міністеркою закордонних справ, торгівлі й оборони Ірландії Хелен Макенті обговорили пріоритети ірландського головування в ЄС у другому півріччі цього року. Для України дуже важливо, щоби принцип відкриття кластерів для країни, яка виконує свої зобовʼязання, зрештою запрацював."Дякую Ірландії за всю підтримку: військову, гуманітарну, енергетичну. Вдячний особисто Хелен Макенті за участь у Бучанському саміті, який відбувся напередодні, у четверту річницю звільнення Бучі від російських окупантів", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше український президент наголошував, що його візит у регіон Близького Сходу та Перської затоки виявився дуже корисним. Відчувається, яке хороше ставлення до України — до наших воїнів, до нашого досвіду..

Ситуація, що склалася перед парламентськими виборами в Угорщині, викликає занепокоєння. Вона супроводжується грубою риторикою антиукраїнського й антиєвропейського спрямування.Такий висновок зробила делегація спостерігачів Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), заяву пресслужби якої цитує "Європейська правда". Міжпартійна делегація спостерігачів від ПАРЄ відвідала Будапешт 30 та 31 березня перед парламентськими виборами 12 квітня.Вона провела переговори з представниками влади, виборчої адміністрації, політичних партій, громадянського суспільства, ЗМІ та дипломатичного корпусу. Делегація зазначила, що виборчий процес загалом виглядає технічно добре підготовленим.Однак багато співрозмовників вказали на токсичний клімат, що характеризується розмиванням меж між державою та партією, масовим використанням усіх державних і урядових ресурсів на користь однієї партії.Також в Угорщині спотворений інформаційний простір, пропаганда, існує занепокоєння щодо зловмисного іноземного втручання та ворожість до незалежних організацій громадянського суспільства."Після наших зустрічей у Будапешті не можна уникнути одного запитання: чи є Угорщина досі конкурентною демократією, чи державою, захопленою однією партією? Виборці мають вирішувати майбутнє Угорщини — не кампанії залякування, не операції з дискредитації, не нерівні правила та не іноземні маніпуляції", — прокоментував голова делегації Пабло Іспан.Делегацію особливо стурбували неодноразові повідомлення про агресивні й оманливі передвиборчі повідомлення, які включали постійну антиукраїнську й антиєвропейську пропаганду та грубу риторику "війна чи мир", спрямовану на стигматизацію опонентів, а не на забезпечення поінформованого демократичного вибору.Члени делегації також почули серйозні занепокоєння щодо загальної цілісності виборчого середовища:тривалого надзвичайного стану;недоліків у засобах правового захисту;зловживання державними ресурсами, даними й інституціями в партійних цілях;серйозних звинувачень у підкупі виборців і їх залякуванні.Також лунали занепокоєння щодо незалежності судової влади, яка займається вирішенням виборчих суперечок, нерівномірного висвітлення політичних партій у ЗМІ та медіаландшафту, в якому багато виборців мають лише обмежений доступ до плюралістичної та незалежної інформації.Ще однією серйозною проблемою, порушеною протягом візиту, стало звуження простору для незалежної журналістики, контролю та підзвітності.Нагадаємо, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. За оцінками соціологів, багато що на них залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси"..

Єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що за перший місяць бойових дій на Близькому Сході витрати Європейського Союзу на імпорт викопного палива зросли на 14 мільярдів євро. Йдеться про наслідки військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.Про це повідомляє "Суспільне" з посиланням на заяву Йоргенсена після зустрічі міністрів енергетики ЄС 31 березня.За словами єврокомісара, від початку конфлікту ціни на газ у ЄС підскочили приблизно на 70%, тоді як на нафту — на 60%. Він наголосив, що наразі прямого дефіциту ресурсів у Євросоюзі немає, однак ринки дизельного та авіаційного пального перебувають під тиском.Йоргенсен зазначив, що обмеження на глобальних газових ринках уже впливають на вартість електроенергії. Це, за його словами, може спричинити додаткові витрати як для промисловості, так і для домогосподарств."Ми не повинні мати ілюзій, що наслідки цієї кризи для енергетичних ринків будуть короткочасними, бо це не так", — підкреслив він.Єврокомісар закликав країни ЄС координувати свої дії та уникати розрізнених рішень на національному рівні, які можуть розхитати ринок. Він додав, що найближчим часом Єврокомісія представить пакет заходів для підтримки населення та бізнесу в умовах зростання цін на енергоносії.Нагадаємо, 31 березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оприлюднив жахливі кадри. На фото видно, як іранська ракета ледь не знищила посольство України в Ізраїлі.Додамо, також 31 березня ситуація в регіоні Перської затоки різко загострилася. Іран здійснив атаку на нафтовий танкер, який перебував біля узбережжя Дубаю..

Україна посилює співпрацю з Європейським Союзом у сфері оборонно-промислового комплексу. Зокрема, готується запуск нових спільних оборонних проєктів.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він поінформував, що провів зустріч із комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і амбасадоркою ЄС в Україні Катаріною Матерновою."У фокусі роботи — розширення фінансування та запуск спільних проєктів у дронах, ППО та далекобійних спроможностях", — пояснив український міністр.Пріоритетом він назвав гнучке фінансування. Україна має швидко спрямовувати ресурси на критичні напрями відповідно до плану війни: виробництво безпілотників, засобів протидії дронам і розвиток deep strike."Також критично важливо розблокувати 90 мільярдів євро кредиту ЄС — це дасть змогу масштабувати виробництво та швидше закривати потреби фронту", — уточнив Федоров.Він додав, що окремий фокус — інтеграція з європейським оборонно-промисловим комплексом і спільні проєкти:спільне виробництво: в межах EDIP запускаємо проєкти з країнами ЄС у виробництві дронів, засобів ППО та ураження;тестування в бойових умовах: готові тестувати нові рішення на полі бою та масштабувати ті, що довели ефективність, зокрема, дрони та доступні антидронові технології;інвестиції в ОПК: 260 мільйонів євро в межах USI спрямовують на відновлення, модернізацію та інтеграцію українського ОПК в європейську екосистему.Також, за його словами, у фокусі — антибалістичні рішення, зокрема, ракета для перехоплення балістичних цілей."Дякую Євросоюзу за системну підтримку та готовність посилювати співпрацю", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, вчора міністр оборони зазначав, що в Україні успішно стартував експериментальний урядовий проєкт, що дозволяє приватному бізнесу долучатися до захисту повітряного простору. Перші сформовані мобільні групи протиповітряної оборони вже продемонстрували свою ефективність, перехопивши ворожі цілі у Харківській області та підтвердивши життєздатність моделі "держава — військові — бізнес"..

Стратегічні навчання під назвою "Край" запланувала польська влада на квітень. Відпрацьовуватимуть дії держави на випадок війни. Організовують їх міністерство оборони, а керуватиме президент за підтримки уряду та військового командування.Таку інформацію оприлюднило видання Rzeczpospolita з посиланням на свої джерела у владі.Навчання під кодовою назвою "Край" мають перевірити готовність усієї системи оборони Польщі до потенційного воєнного конфлікту. У них візьмуть участь найвищі державні посадовці — прем’єр-міністр, міністри, маршалки Сейму та Сенату, керівники центральних установ, спецслужб та командувачі збройних сил."Це найважливіше командно-штабне навчання, яке має проводитися раз на чотири роки. Востаннє такі військові заняття організовували 2019 року — ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну", — йдеться в журналістському матеріалі.Сценарій "Краю" передбачає:стратегічну оборонну гру, під час якої імітують ухвалення політико-стратегічних рішень, зокрема, запровадження воєнного стану;перевірку планів стратегічного планування та механізмів кризового та воєнного реагування;тестування взаємодії між цивільною владою та військовими;виявлення слабких місць у системах управління, комунікації та процедурах.Результати навчань мають стати основою для оновлення стратегічних документів і підвищення ефективності роботи інституцій. Усі деталі, зокрема, дата, місце та перелік учасників, залишаються закритими.Медійники зауважили, що навчання відбуваються на тлі загострення відносин між президентом Каролем Навроцьким і урядом Дональда Туска. Наприкінці минулого тижня Навроцький провів зустріч із ключовими польськими генералами, що викликало критику з боку міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша. Прихильники уряду звинуватили президента в намаганні розширити свої повноваження за рахунок виконавчої влади.Голова Бюро національної безпеки (BBN) Славомір Ценцкевич, який вважається ідеологом посилення ролі президента в системі безпеки, раніше заявляв про необхідність "направити устрій безпеки" та створити механізми, які б унеможливили "монополію уряду" у цій сфері. Він же називав навчання "Край" підготовкою до "війни, яку нам нав’язує уряд".Попри політичні суперечки, військові наголошують на важливості єдності. Генерал Даріуш Луковський заявив у коментарі медійникам, що навіть за наявності особистих непорозумінь безпекові питання мають вирішуватися винятково через призму інтересів держави.Нагадаємо, в жовтні минулого року видання The Telegraph писало, що польське населення активно освоює навички виживання. Люди відвідують стрілецькі полігони та військові курси, щоби підготуватися до можливої агресії з боку Російської Федерації..

Якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єр-міністром Болгарії Андреєм Гюровим."Зарплати для людей є, фінансування армії є, пенсії ще сплачуються", — зазначив він.Українського президента запитали, які ризики він бачить у зв'язку з блокування цієї фінансової допомоги від Європейського Союзу."Найбільші ризики — це підготовка до зими, тому що є глобальний енергетичний план захисту енергетики, водопостачання", — пояснив він.Раніше в інтерв’ю для французького видання Le Monde Зеленський зауважував, що надання Україні позики — це позиція, узгоджена всіма лідерами ЄС наприкінці 2025 року. Альтернатива цьому кроку — це запитання до лідерів європейських країн."Ми будемо вдячні, якщо вони зможуть розблокувати цей формат. Якщо не розблокують, ми сподіваємося на альтернативу", — додав він,За його словами, Україні необхідно отримати ці кошти, інакше українська армія буде недофінансована."Буде недофінансоване виробництво дронів — далекобійних, дронів-перехоплювачів, а також систем протиповітряної оборони, тому що ми звідти виділяємо гроші й на європейські системи ППО, й на американські ракети РАС-3", — пояснив український президент.Він наголосив, що це ризик для всіх. Насамперед це є ризиком для всієї європейської безпеки."Я вважаю, що жодного краху не відбудеться, і європейці вирішать і це питання", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про готовність заблокувати 20 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії..