# Європа

Український шахіст Роман Дегтярьов тріумфально переміг на чемпіонаті Європи 2026 року в польському Катовіце. Він став першим в історії континентальної шахової першості без гросмейстерського звання.Про це повідомив Chess Topics. Зазначається, що Дегтярьов мав лише 126 стартовий рейтинг серед понад 500 учасників турніру."Український шахіст іще не здобув звання гросмейстера", — зауважили фахівці.Виступи на чемпіонаті Європи Дегтярьов розпочав з трьох поспіль перемог. Після цього українець зіграв внічию з азербайджанцем Ніджатом Абасовим, а в наступному матчі зазнав своєї єдиної поразки в турнірі проти турецького шахіста Ішика Джана.У наступних п'яти матчах українець здобув чотири перемоги — завдяки цьому результату Дегтярьов до заключного туру підходив у групі лідерів. Останнім суперником 17-річного Дегтярьова став 30-річний Давід Гіхарро з Іспанії.У підсумку Дегтярьов завершив виступи на чемпіонаті Європи-2026, набравши дев'ять очок. За цим показником український шахіст випередив усіх своїх конкурентів, що дозволило йому у підсумку завоювати перший міжнародний титул. Найближчий переслідувач Дегтярьова Абасов набрав 8.5 бала.За підсумками чемпіонату Європи 2026 року Дегтярьов став першим в історії шахістом, який виграв його, не будучи гросмейстером. Окрім того, Роман, який на старті мав 126 рейтинг у світі, став найнижчим за посівом переможцем континентальних першостейЗа результатами чемпіонату Європи, шахісти які увійшли в топ-20 отримали перепустку на Кубок світу ФІДЕ. Крім Дегтярьова, на турнір відібралися ще два українці — Антон Коробов і Василь Іванчук, який замкнув топ-20.За статистичними даними виступ Дегтярьова оцінили в 2 781 рейтингових очок. У світовому списку це четвертий показник серед усіх шахістів.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський підписав указ, який ввів у дію санкції РНБО. Під обмеження потрапили особи, які перейшли на сторону ворога, і ті, хто допомагає Росії продовжувати війну. Серед них і шахіст Сергій Карякін..

Кількість нових заяв на притулок у країнах Європи знизилася на 18%, тобто відчувається певний спад міграції. Фахівці пов’язують це як із жорсткішою політикою, так і зі зміною країн походження мігрантів.Таку інформацію оприлюднило видання Welt am Sonntag. Журналісти навели дані Єврокомісії, які свідчать, що в першому кварталі 2026 року в країнах ЄС, а також у Норвегії та Швейцарії подали 173 082 заяви на притулок."Це на 18% менше, ніж за аналогічний період минулого року", — йдеться в журналістському матеріалі.Медійники додали, що найбільше заяв традиційно подають у великих країнах Євросоюзу:Франція — 34643;Іспанія — 32 630;Італія — 32 602;Німеччина — 28 922.Водночас у деяких країнах кількість звернень залишається мінімальною:Угорщина — 26;Словаччина — 35.Найбільше заявників прибули з Венесуели, Афганістану та Бангладеш. Водночас кількість заяв від сирійців різко скоротилася — на 63% до 5 556. Ще помітніше впало число заяв від громадян України — до 4 073, що на 57% менше, ніж роком раніше.Експерти пояснили, що саме скорочення потоку з цих двох країн, які раніше формували значну частину міграції до ЄС, стало ключовим фактором загального зниження.Водночас в окремих країнах Європи тривають дискусії щодо посилення міграційної політики. Зокрема, у Швейцарії розглядають можливість проведення референдуму про обмеження чисельності населення, що потенційно може вплинути на умови перебування іноземців.У разі підтримки ініціативи не виключається перегляд статусу захисту S для українців і можливе обмеження в’їзду нових біженців.Нагадаємо, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск анонсував припинення прийняття заяв про надання притулку в країні. Відповідний документ уже набув чинності 26 березня..

У неділю, 19 квітня, в Болгарії відбуваються парламентські вибори. За попередніми опитуваннями, найбільше шансів на перемогу має партії колишнього президента країни Румена Радева "Прогресивна Болгарія".Про це повідомили аналітики агенції Reuters, які зазначили, що голосування триватиме з 07:00 до 20:00 за місцевим часом. Загалом право голосу має близько 6,5 мільйона громадян. Опитування громадської думки, проведені 17 квітня, показали, що рейтинг партії колишнього президента Румена Радева становить близько 35%, що вище, ніж місяць тому.Якщо ці дані підтвердяться, це стане одним із найсильніших результатів, досягнутих однією партією за останні роки, хоча цього все ще недостатньо для отримання парламентської більшості.Раніше, 13 квітня, виконувач обов'язків прем'єр-міністра Болгарії Андрей Гюров анонсував запровадження жорстких заходів проти підкупу голосів і маніпуляцій на парламентських виборах, які для країни є восьмими за п'ять років.Аналітики наголосили, що їхнім результатом може стати проросійський розворот, вкрай небезпечний для України. Адже однозначним фаворитом цих виборів є нова партія "Прогресивна Болгарія", створена колишнім президентом Руменом Радевим. Багато політологів стверджують, що саме він має стати новою ставкою Кремля у боротьбі за Болгарію.Радев має погляди більш проросійські, ніж проєвропейські. А разом із тим — і відверто антиукраїнські. Це він не раз доводив своєю поведінкою, недружніми заявами, які відповідають російським наративам, блокуванням візитів урядовців до України.Небезпечним для України є також тренд на появу ще однієї держави, яка може блокувати надання нам європейських коштів, відмовляти в наданні нам подальшої підтримки і заявляти про необхідність послаблення санкцій проти Росії.Нагадаємо, що 30 березня президент України Володимир Зеленський і тимчасовий прем'єр-міністр Болгарії Андрей Гюров підписали угоду про безпекову співпрацю між країнами..

Стартапери платформи психологічної підтримки, виробник радіостанціїї й інвестора — такі українці потрапили до списку "30 до 30. Європа" за 2026 рік. Його традиційно визначають експерти видання Forbes US.Про результати рейтингу повідомив сайт Forbes. Серед українців там — співзасновник виробника систем зв’язку Himera Міша Рудомінський, британсько-українська інвесторка Катерина Тарасова, а також засновники платформи Pleso Therapy — Олександр Бондарєв, Олексій Якубенко та Віталій Марченко. Вони увійшли до трьох різних категорій."Виробництво та промисловість"До цієї категорії увійшов співзасновником стартапу Himera Міша Рудомінський, який розробляє захищені системи зв’язку для використання в умовах радіоелектронної боротьби. Технології компанії використовують Сили оборони України.Проєкт Himera вже залучив понад три мільйони доларів і розширюється на міжнародному рівні, зосереджуючись на ринках, що відповідають вимогам НАТО."Фінанси"У списках — британсько-українська інвесторка приватного капіталу Катерина Тарасова. Вона розпочала свою кар'єру в інвестиційному банкінгу в Лондоні, однак 2023 року вона покинула роботу, щоби стабілізувати агробізнес своєї родини. Підприємство забезпечує роботою понад 2 000 людей у сфері виробництва сільськогосподарських культур, цукру та відновлюваної енергетики.Під час блокади Чорного моря Тарасова знайшла альтернативні експортні маршрути та вивела компанію на чотири нові ринки Європи, щоби забезпечити стабільні поставки продовольства.Пізніше вона приєдналася до Європейського банку реконструкції та розвитку, де здійснила понад 30 мільйонів доларів прямих інвестицій в акціонерний капітал по всій Європі, Африці та Близькому Сході."Наука та охорона здоров'я"Тут є засновники платформи Pleso Therapy — Олександр Бондарєв, Олексій Якубенко та Віталій Марченко. Їхній маркетплейс пропонує психологічну підтримку в Центральній і Східній Європі. Він використовує штучний інтелект для підбору психотерапевтів.Під час повномасштабного вторгнення стартап надавав безкоштовну підтримку біженцям і військовим. Маючи близько 2,4 мільйона доларів фінансування від інвесторів, він розширився до Польщі, Румунії та Великої Британії та сприяв прийому майже 40 000 клієнтів."30 до 30. Європа" — це щорічний рейтинг, який відзначає найуспішніших молодих лідерів та інноваторів Європи. Цьогорічний список має сумарно 300 кандидатів — по 30 у 10 категоріях.Щоби сформувати список 2026 року, редакція Forbes US спільно із запрошеними зірковими суддями розглянули понад 10 000 кандидатів. Кожного номінанта оцінювали за трьома критеріями: суспільний вплив, фінансова стабільність та інноваційність.Нагадаємо, вчора стало відомо, що американський журнал Time оприлюднив щорічний список 100 найвпливовіших людей світу за 2026 рік. До рейтингу ввійшли відомі людей, які зараз формують глобальний порядок денний..

Три українські виробники лохини, які в сезоні 2026 року працюватимуть з експортною платформою UA Growers, консолідують понад 350 гектарів плодоносних насаджень, більш як дві тисячі квадратних метрів складської інфраструктури й автоматизовані сортувальні лінії Unitec і Elifab загальною потужністю до 20 тонн на день.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони додали, що йдеться не просто про об’єднання виробничих активів, а про формування єдиної експортної стратегії, спільної системи продажів і сильнішого виходу на високомаржинальні ринки ЄС.До цієї моделі увійшли ТОВ "Нікдарія", ТОВ "Фемелі Гарден" і ТОВ "Вітамін ЮА". За словами координатора експортної платформи UA GROWERS Євгенія Харлана, компанії працюватимуть у спільній операційній системі в частині доробки, контролю якості та комерційної реалізації продукції."Фактично йдеться про перехід від моделі, де кожен виробник окремо вирішує питання продажів, логістики та експорту, до централізованої системи, в якій ключові функції об’єднані в межах єдиної професійної платформи", — пояснили аналітики.Вони переконані, що саме така модель дає виробникам ефект масштабу. Замість дублювання команд продажів, логістики та супроводу експорту учасники отримують спільну систему управління комерційними процесами."Це дозволяє знижувати операційні витрати, посилювати переговорну позицію та системніше працювати з покупцями, для яких важливі не лише обсяги, а й стабільність якості, прогнозованість постачання та зрозумілий сервіс", — констатували фахівці.Окремою конкурентною перевагою є організація продажів через європейського трейдера в Антверпені, де платформа орендує холодильні потужності. Такий підхід дає змогу централізовано накопичувати продукцію, контролювати її стан, проводити доробку, формувати великі однорідні партії та вибудовувати комерційну роботу вже в межах європейської інфраструктури."Для покупця це означає нижчі операційні ризики та передбачуванішу логістику, а для українського виробника — значно простіший доступ до ринку ЄС і можливість працювати в прибутковіших сегментах", — акцентували українські виробники лохини.Нагадаємо, що сезон лохини минулого року в Україні розпочинався з ціни 300-450 гривень за кілограм, а завершився на 200-270 гривень за кілограм, у розпал продажів — 100-150 гривень за кілограм. Це майже вдвічі більше, ніж 2024 року..

Після парламентських виборів в Угорщині з’явилась можливість розблокувати важливі рішення для України. Йдеться про кредит на 90 мільярдів євро та відкриття шести переговорних кластерів.Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у спеціальному дописі на своїй сторінці у Facebook за підсумками Анталійського дипломатичного форуму в Туреччині, де він провів перемовини зі своїми колегами з Австрії, Ісландії, Люксембургу й іншими.За його словами, всі відзначають можливості для посилення Європи, які відкрилися після виборів в Угорщині."Обговорювали якнайшвидше розблокування критично важливих рішень: 90 мільярдів євро, 20 санкційний пакет, відкриття шести переговорних кластерів. Час знімати не лише Ормузьку, але й Орбанську блокаду. Це піде на користь усім", — наголосив Сибіга.Також він констатував, що турецький форум став хорошою нагодою провести переговори з колегами з-поза меж Європи, підбивши відповідні підсумки:Азія: з міністром закордонних справ Бангладешу обговорили співпрацю в міжнародних організаціях, продовольчу безпеку та торгівлю;Латинська Америка: віцепрезиденту Ель Сальвадору наголосив, що Україна відкрита для поглиблення взаємовигідної співпраці, політичного діалогу, торгівлі та співпраці в міжнародних організаціях, запропонував приєднатися до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей, запросив в Україну;Африка: провів ґрунтовні переговори з колегою зі Сомалі, домовилися поглибити співпрацю — в розвиток встановлених минулого року дипломатичних відносин, підтвердили взаємну повагу до територіальної цілісності;Єгипет: окрему зустріч провів із міністром закордонних справ Єгипту — про Близький Схід, нашу торгівлю, співпрацю в ключових сферах;Ботсвана: також провів важливу першу зустріч з міністром закордонних справ Ботсвани, є великі перспективи двосторонньої співпраці та готові її розвивати."На завершення дня продовжив діалог із моїм турецьким другом Хаканом Фіданом. Мали дуже теплу та предметну зустріч з усього спектру двостороннього порядку денного. Обговорили втілення результатів нещодавнього візиту президента України Володимира Зеленського до Туреччини та його переговорів з президентом Реджепом Ердоганом. Обговорили перспективні спільні проєкти у сферах оборони, енергетики, торгівлі та логістики. Наше стратегічне партнерство є наріжним каменем стабільності — від Чорного моря до Близького Сходу", — акцентував Андрій Сибіга.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що зміна політичного ландшафту в Угорщині після виборів 12 квітня створює нові можливості для прискорення інтеграції України до європейської спільноти. У Єврокомісії прогнозують, що відсторонення Віктора Орбана від влади зніме ключові бар’єри у процесі переговорів про членство..

Україна та група офіційних кредиторів підписали меморандум про взаєморозуміння щодо відтермінування виплат за державним і гарантованим державою боргом України.Про це повідомили на сайті Міністерства фінансів України. Там зазначили, що документ підписали міністр фінансів України Сергій Марченко й уповноважені представники країн-кредиторів, серед яких Канада, Франція, Німеччина, Японія, Італія, Нідерланди, Велика Британія, США, а також Республіка Корея."Меморандум продовжує попередні домовленості 2022 та 2023 років і є важливим елементом міжнародної фінансової підтримки України", — йдеться в повідомленні.Документ передбачає відтермінування платежів за державним і гарантованим державою боргом, що підлягали сплаті у період з лютого 2026 року.Відповідно до підписаного меморандуму, обслуговування та погашення боргу відтермінують до кінця лютого 2030 року, що узгоджується з новою програмою Міжнародного валютного фонду.Виплата відтермінованих сум здійснюватиметься після завершення цього періоду рівними піврічними платежами протягом 2035-2039 років із передбаченою капіталізацією відсотків."Вдячний міжнародним партнерам за конструктивну позицію та незмінну підтримку", — наголосив Сергій Марченко.За його словами, це рішення є критично важливим для України, адже дозволяє суттєво знизити боргове навантаження на державний бюджет."Відтермінування платежів створює можливість спрямувати вивільнені фінансові ресурси на першочергові потреби держави, зокрема фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки", — акцентував український міністр.У Мінфіні підсумували, що підписання меморандуму підтверджує високий рівень довіри між Україною та країнами-партнерами, а також демонструє єдність міжнародної спільноти в підтримці України.Нагадаємо, 30 березня Державна служба статистики України інформувала, що порівняно зі січнем цього року в Україні на 1,2% зросла середня зарплата. Зараз загалом у країні вона складає 28 321 гривню. Офіційна мінімальна зарплата цього року — 8 647 гривень на місяць..

Європейський Союз організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО.Про це повідомили журналісти видання Bloomberg, які послалися на коментар неназваного високопосадовця ЄС."Ці тренування імітуватимуть процес ухвалення рішень у ситуації, якби держава-член звернулася до решти блоку за військовою підтримкою", — розповів він медійникам.Джерело журналістів додало, що симуляція відбудеться спочатку на рівні послів у Брюсселі, а згодом — під час зустрічі міністрів оборони на Кіпрі у травні. Питання також планують обговорити на неформальному саміті лідерів наступного тижня."Мета тренувань — відпрацювати статтю 42,7 Договору ЄС, яка зобов'язує країни блоку надавати допомогу "всіма можливими засобами" у разі нападу на територію одного з учасників", — пояснив європейський посадовець.За його словами, таке формулювання вважається юридично жорсткішим за статтю 5 статуту НАТО, яка передбачає лише ті дії, які союзники "вважають за необхідне".Аналітики видання зауважили, що потреба у реалізації оборонних гарантій актуалізувалася на тлі напруженості у трансатлантичних відносинах. Зокрема, йдеться про погрози президента США Дональда Трампа вийти з НАТО та його заяви щодо Гренландії.Окрему зацікавленість у дієвості цього механізму виявляє Кіпр, який не є членом НАТО. Питання стало особливо гострим для країни після того, як на початку травня іранський безпілотник атакував британську військову базу на острові.Нагадаємо, тиждень тому генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Північноатлантичного альянсу наразі стримують декілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США..

У п’ятницю, 17 квітня, в Берліні (Німеччина) відкрили перший Центр єдності для українців. Такі заклади незабаром з’являться й в інших країнах Європейського Союзу.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Поки цього тижня наша команда працювала у США, в Берліні відкрили перший український Центр єдності в Європі. Його запустила урядова делегація на чолі з Денисом Улютіним у партнерстві з урядом Німеччини", — зазначила вона.За її словами, це частина системної політики держави щодо українців за кордоном."У країнах Євросоюзу під тимчасовим захистом понад 4,3 мільйона наших громадян, із них близько 1,2 мільйона — в Німеччині. Саме тому Берлін став місцем запуску першого та найбільшого Центру", — пояснила очільниця уряду.Вона наголосила на необхідності зберігати зв’язок з українцями за кордоном і створювати умови для добровільного повернення додому. Наступні центри планується відкрити у Швеції та Чехії та згодом у інших країнах, де у звʼязку з війною перебувають найбільше українців."Із перших днів роботи центр у Берліні уже відвідали понад 100 українців. Тут доступні послуги від Пенсійного фонду України, допомога з оформленням документів від ДП «Документ» і підтримка щодо повернення в Україну через житло та роботу", — розповіла посадовиця.Іона зауважила, що для дітей і молоді є програми, зокрема, від Plast (українська скаутська організація в Берліні). Є можливості для навчання та програми перекваліфікації, зокрема, Tech Hub від Diia.City Union. Також у Центрі діє виставковий артпростір. Важливо, що в Центрі працюють саме українські фахівці. "Дякую Раді ЄС і уряду Німеччини за надане приміщення та підтримку, а також міжнародним і українським партнерам, які долучилися до роботи Центру", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, на початку січня стало відомо, що німецька партія Християнсько-соціальний союз пропонує посилити міграційні правила щодо українських біженців. Зокрема, йдеться про повернення до України чоловіків, придатних до військової служби..

В Європейському Союзі пропонують створити власну армію чисельністю 100 тисяч осіб та заснувати Раду безпеки ЄС. Оборонний комісар Андріус Кубілюс наголосив, що нове об'єднання має включати Україну як стратегічного партнера для забезпечення колективної безпеки континенту.Про це повідомляє Euractiv.Новий договір за зразком ШенгенуКубілюс поставив під сумнів здатність чинних договорів ЄС забезпечити реальну безпеку блоку в умовах, коли США переорієнтовують свою увагу на Індо-Тихоокеанський регіон. Він наголосив на необхідності створення "справжнього" оборонного союзу, який діяв би за принципами, подібними до Шенгенської угоди."Я закликаю до створення нового справжнього Європейського оборонного союзу, який включав би Сполучене Королівство, Норвегію та Україну. І щоб зробити це, приймімо новий додатковий міжурядовий договір", — заявив єврокомісар.На думку посадовця, наявні інституції можуть бути перешкодою для ефективного захисту Європи як єдиного цілого, а не просто комбінації 27 окремих держав.Посилення "європейської опори"Як зазначає видання, повномасштабне вторгнення Росії в Україну вже змусило Брюссель запустити масштабні програми підтримки виробництва боєприпасів (ASAP) та спільної закупівлі зброї (SAFE). Однак Кубілюс пропонує піти значно далі: створити армію ЄС чисельністю 100 тисяч військових, заснувати Раду безпеки ЄС та відкрити новий штаб.Ці ідеї підсилюються тиском з боку союзників по НАТО та заявами Дональда Трампа, що актуалізує дискусію про зміцнення "європейської опори" всередині Альянсу."Чи є теперішні договори та інституції, побудовані на основі цих договорів, більшою допомогою чи перешкодою для європейської оборони, щоб боротися як Європа, а не лише як комбінація 27 країн?" — риторично запитав Кубілюс.Попри амбітність планів, експертне середовище налаштоване скептично до терміну "армія ЄС", вважаючи його занадто радикальним. Проте Єврокомісія вже готує керівництво щодо застосування статті 42.7 про взаємну допомогу, особливо після нещодавніх загроз стабільності в регіоні.Нагадаємо, наприкінці січня висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас заявляла, що створення об'єднаних європейських збройних сил зараз недоцільне. Країни Європи вже мають власні збройні сили у межах НАТО, тож об’єднання зусиль навряд чи працюватиме належним чином. .

Європейський Союз дозволить Великій Британії взяти участь у кредитній програмі стосовно 90 мільярдів євро для України. Британці планують активніше долучитися до закупівель озброєнь.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання The Times, які послалися на власні джерела.Очікується, що ця програма допоможе Україні закупити озброєння на суму до 60 мільярдів євро протягом наступного року.Однак, за чинними правилами Євросоюзу, британські компанії можуть претендувати лише на ті контракти, які не можуть виконати виробники з ЄС.Співрозмовники медійників розповіли, що британські міністри хочуть домовитися про ширший доступ, щоби їхні компанії конкурували на рівних умовах.Єврокомісар з питань Brexit Марош Шефчович заявив, що ЄС відкритий до більшої участі Великої Британії в цій програмі в межах ширшого "перезавантаження" відносин. За його словами, це може бути вигідно обом сторонам.Журналісти з’ясували, що внесок Великої Британії, ймовірно, становитиме близько 390 мільйонів фунтів стерлінгів (455 мільйонів євро), але остаточної суми ще не узгодили.Джерело The Times підтвердило, що Велика Британія веде переговори про приєднання до програми кредитування України. Представники ЄС не мають заперечень щодо участі британських оборонних компаній у тендерах на закупівлі для України, що фінансуються за рахунок позики.До того ж умови позики передбачають, що Британія сплачуватиме свою "справедливу частку" відсотків — близько трьох мільярдів євро на рік.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що уряд Великої Британії терміново виділив додаткових 100 мільйонів фунтів стерлінгів для Україні. Кошти мали спрямувати на посилення протиповітряної оборони..

Сполучені Штати Америки розпочали затримувати постачання зброї своїм європейським союзникам. Аналітики назвали причину: критичне виснаження американських запасів через тривалу війну з Іраном.Таку інформацію оприлюднили медійники агенції Reuters. Вони уточнили, що затримки стосуються контрактів, які підписали й оплатили заздалегідь"Мова йде про декілька держав, які займають стратегічно важливі позиції на континенті", — зазначили джерела журналістів.Найбільше занепокоєння висловлюють у Балтійському регіоні та Скандинавії. Саме ці країни мають спільний кордон із Росією, постачання зброї для них — це питання безпеки."Європі доводиться ділитися зброєю і з Україною, тому затримка негативно відіб'ється на всіх", — зробили висновок співрозмовники медійників.Зброю купували в межах програми Foreign Military Sales (FMS) - це офіційний механізм, де уряд США виступає посередником. Але навіть державні гарантії не рятують від дефіциту. США вже повідомили союзників про затримки."Арсенали США не безмежні, а війна проти Ірану, яка стартувала з масованих авіаударів 28 лютого, стала "останньою краплею". Але проблеми розпочалися набагато раніше", — зауважили аналітики агенції.Вони конкретизували, що американські запаси скорочувалися поступово:з 2022 року — через допомогу Україні у відбитті російської агресії;з кінця 2023 року — через військову підтримку Ізраїлю в Секторі Гази;з початку 2026 року — через пряме зіткнення з Іраном."Особливий дефіцит спостерігається у сегменті систем ППО. Тегеран випустив сотні ракет і дронів по країнах Перської затоки, для їх перехоплення США масово використовують ракети PAC-3 Patriot. Це саме ті перехоплювачі, які критично необхідні Україні для захисту від російської балістики та європейським країнам для стримування Росії", — йдеться в публікації.Зазначається, що в європейських столицях зростає роздратування, чиновники скаржаться, що затримки ставлять їх у скрутне становище. Дехто вже закликає переорієнтуватися на зброю винятково європейського виробництва."США роками тиснули на партнерів по НАТО, щоб ті купували саме американське. Тепер Вашингтон не може виконати власні обіцянки", — наголосили аналітики.При цьому в Білому домі чиновники звинувачують Європу в пасивності. Вони стверджують: зброя потрібна на Близькому Сході, бо європейці не допомагають США й Ізраїлю відкрити Ормузьку протоку.Нагадаємо, ще наприкінці березня президент Володимир Зеленський заявляв, що США можуть ухвалити рішення про перенаправлення зброї, призначеної для України, на Близький Схід..

Міністерство оборони Росії оприлюднило перелік європейських компаній, які, за його твердженням, пов’язані з виробництвом дронів і комплектуючих для України.Як повідомляють росЗМІ, список складається з двох частин. У першій — 11 підприємств, які російська сторона називає "філіями українських компаній у Європі". Вони нібито розташовані в різних містах, зокрема в Лондоні, Мюнхені, Ризі, Вільнюсі та Празі. Друга частина містить ще 10 компаній, які, за версією Москви, виробляють компоненти для безпілотників. Серед зазначених локацій — Мадрид, Венеція та Хайфа.У відомстві заявили, що публікація списків має на меті "пояснити громадянам Європи причини загроз їхній безпеці" та показати адреси підприємств, які нібито причетні до виробництва дронів для України.Водночас журналісти звернули увагу, що частина даних може бути недостовірною. Зокрема, одна з адрес у Мюнхені виявилася звичайним житловим будинком.Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв прокоментував цей список у соцмережі X, назвавши його переліком потенційних цілей для російських військових. За його словами, можливість ударів залежатиме від подальшого розвитку подій."Коли удари стануть реальністю, залежить від того, що буде далі. Спіть спокійно, європейські партнери!", — заявив він.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що в Україні змінюють модель ведення війни. TrueUA розповів, що саме зміниться для української армії.Додамо, за даними міністерства оборони Естонії, Сили оборони України успішно реалізують стратегію глибоких ударів, що дозволило значно послабити протиповітряну оборону Росії та дезорганізувати її наступальні плани. Завдяки систематичному нищенню ворожих ресурсів українська армія перехоплює ініціативу на стратегічному рівні на 215-й тиждень повномасштабного вторгнення..

Європейські країни активізували роботу над альтернативною стратегією безпеки, яка дозволить самостійно забезпечувати оборону у разі виходу США з Північноатлантичного альянсу.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Що передбачає "європейський план"?За даними джерел, йдеться про створення умовного "європейського НАТО". Ймовірно це буде не формальний розрив з Альянсом, а саме зміцнення власних сил.Європейські посадовці хочуть посилити роль європейців у командуванні, компенсувати можливу відсутність американських ресурсів та зберегти систему стримування та обороноздатність. При цьому підкреслюється, що ініціатива не має на меті замінити НАТО, а лише підготуватися до можливих змін.Що цьому передувало?Робота над планом прискорилася на тлі заяв Дональда Трампа, який неодноразово допускав можливість виходу США з Альянсу. Зокрема, він розкритикував союзників за відсутність підтримки у потенційному конфлікті з Іраном та заявив, що НАТО "не було і не буде поруч" зі США.Новий імпульс ініціативі додає і політичний курс Німеччини. Якщо раніше Берлін покладався на США як головного гаранта безпеки, то нині ця позиція переглядається. За канцлера Фрідріха Мерца у Європі дедалі більше говорять про необхідність оборонної автономії.Європейські країни прагнуть зберегти стабільність і здатність до захисту навіть у разі скорочення американської присутності. Йдеться про те, щоб забезпечити безперервність військового управління, ефективне стримування загроз та незалежність у питаннях безпеки.Поки що ці обговорення відбуваються неформально. Переважно у межах зустрічей та дискусій між союзниками. Однак вони свідчать про зростання занепокоєння щодо майбутньої ролі США в європейській безпеці.Нагадаємо, нещодавно генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці. Політик поділився деталями розмови з Дональдом Трампом.Додамо, також генсек НАТО Рютте нещодавно розповів, які країни гальмують вступ України до НАТО..

Американський президент Дональд Трамп звинуватив премʼєр-міністерку Італії Джорджу Мелоні в нібито небажанні підтримати війну Ірану та розблокувати Ормузьку протоку. Такоєж йому не сподобалося, що вона стала на захист Папи Римського.Про це Дональд Трамп заявив в інтерв'ю італійському виданню Corriere della Sera."Італія не хоче втручатися. Хоча Італія отримує свою нафту звідти, хоча Америка дуже важлива для Італії, вона не вважає, що Італія повинна втручатися. Вона вважає, що Америка повинна зробити роботу за неї. Я не можу собі цього уявити. Я вражений нею. Я думав, що вона смілива, але помилявся", — зазначив Трамп.Президент США додав, що не розмовляв з Джорджею Мелоні щодо допомоги США у війні проти Ірану "через НАТО"."Тому що вона не хоче допомагати нам з НАТО, вона не хоче допомагати нам позбуватися ядерної зброї. Це зовсім не те, що я думав. Вона не така, як я собі уявляв", — заяважив він.Дональда Трампа запитали медійники, чи просив він Італію використовувати мінні тральники в Ормузькій протоці."Я просив їх надіслати все, що вони хочуть, але вони не хочуть, бо НАТО — це паперовий тигр", — відповів він.Окрім того, американський президент розкритикував Джорджу Мелоні, яка заявила, що слова Дональда Трампа щодо Папи Римського є неприйнятними."Це ви неприйнятні, бо вам байдуже, чи має Іран ядерну зброю та чи підірвав би Італію за дві хвилини, якби мав таку можливість", — "зійшов" на істерику президент США.Нагадаємо, сьогодні прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні підтвердила, що під час візиту президента України Володимира Зеленського знову заявить про беззастережну підтримку йому й українському народу..