# Європа

Альянс НАТО продемонстрував нездатність ефективно реагувати на глобальні конфлікти. Тому світ потребує створення нової оборонної системи, куди, серед інших, могла б увійти Україна.Про це заявив американський генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог в ефірі телеканалу Fox News. Він розкритикував союзників із Північноатлантичного альянсу за їхню позицію щодо конфлікту в Ірані, назвавши організацію "боягузливою".На його думку, США варто переосмислити наявні партнерства та розглянути можливість виходу з блоку."НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система", — заявив генерал.Він нагадав про статтю 13 Північноатлантичного договору, яка дозволяє будь-якій країні покинути Альянс через рік після офіційного повідомлення.Келлог запропонував формувати альянси з країнами, які реально готові до боротьби. Серед потенційних партнерів він назвав Японію, Австралію, Польщу й оновлену Німеччину. Також він окремо відзначив роль України."У такому альянсі може брати участь навіть Україна, яка теж довела свою ефективність як хороший союзник", — наголосив спецпредставник американського президента Дональда Трампа.Таку думку підтримав і колишній державний секретар Майк Помпео. Він назвав стан справ в Альянсі "жахливим" і зазначив, що США мають фундаментально переглянути, на кого з партнерів вони справді можуть покластися у критичних місіях.Колишня заступниця радника з національної безпеки Вікторія Коутс додала, що НАТО продемонструвала свою "незначність", оскільки не змогла впоратися з найбільшою війною в Європі з часів Другої світової.За її словами, приклад успішної співпраці США з Ізраїлем доводить, що Вашингтон може досягати цілей із мотивованими союзниками поза межами громіздких структур.Нагадаємо, вчора посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив в ефірі NewsMax, що американський президент Дональд Трамп переглядає питання підтримки європейських зусиль. Це стосується як НАТО, так і допомоги Україні..

У четвер, 2 квітня, став відомим порядок виступів у півфіналах "Євробачення-2026", які відбудуться 12 та 14 травня. Українка Leléka з піснею Ridnym уперше заспіває на головній сцені у другому півфіналі під номером 12.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посиланням на організаторів "Євробачення-2026".Представники країн "великої п’ятірки" (Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії; окрім Іспанії, яка відмовилась цього року від участі) та країни-господарки Австрії виступатимуть одразу у фіналі, 16 травня. Однак вперше наживо свої пісні також виконають у півфіналах.У першому півфіналі країни виступатимуть у такому порядку:МолдоваШвеціяХорватіяГреціяПортугаліяГрузіяФінляндіяЧорногоріяЕстоніяІзраїльБельгіяЛитваСан МариноПольщаСербіяУ першому півфіналі також виступлять Італія та Німеччина.У другому півфіналі країни виступатимуть у такому порядку:БолгаріяАзербайджанРумуніяЛюксембургЧехіяВірменіяШвейцаріяКіпрЛатвіяДаніяАвстраліяУкраїнаАлбаніяМальтаНорвегіяТакож у другому півфіналі виступатимуть Франція, Австрія, Велика Британія.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі. Нашу країну представить співачка Leléka з піснею Ridnym — вона отримала максимальні 10 балів від глядачів і журі.Нагадаємо, наприкінці лютого стало відомо, що українська співачка Руслана Лижичко увійде до складу професійного журі німецького національного відбору Eurovision Song Contest — Das deutsche Finale 2026. Раніше вона ставала переможницею від України на "Євробаченні-2004"..

У четвер, 2 квітня, молдовський парламент ухвалив остаточне рішення про вихід зі статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД). Таким чином не діють жодні угоди в межах цієї організації.Про це повідомила пресслужба парламенту Молдови. Депутати денонсували угоду про створення СНД, протокол до неї та статут організації.Ініціатором денонсації виступило Міністерство закордонних справ. У відомстві аргументували: базові принципи СНД — взаємне визнання територіальної цілісності та непорушність кордонів — більше не дотримуються.Молдовські депутати у виступах зауважували, що Росія, яка є членом СНД, веде війну проти України, раніше вчинила агресію проти Грузії та незаконно розміщує війська на території Молдови (у Придністров'ї). Це, на думку Кишинева, робить подальше перебування в організації неможливим.Після денонсації державний бюджет Молдови щороку економитиме близько 3,1 мільйона леїв — саме стільки країна сплачувала до бюджету СНД."Вихід з організації є природним і неминучим кроком на шляху до вступу в Європейський Союз", — зазначили в МЗС.Однак навіть після виходу зі статутних органів Молдова продовжить співпрацю з окремими країнами-членами СНД на двосторонніх і багатосторонніх платформах. Країна залишиться учасницею низки угод у межах СНД, зокрема, в торгівельно-економічній і соціальній сферах.До цього рішення Молдова вже денонсувала близько 70 угод у межах СНД у процесі поступового узгодження національного законодавства зі стандартами ЄС.Нагадаємо, декілька днів тому в 120 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ інформували, що на Вінниччині українські військові проводять мінування державного кордону України з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою. Окрім того, на цьому напрямку підсилюють підрозділи Сил оборони..

Американський президент Дональд Трамп переглядає питання підтримки європейських зусиль. Це стосується як НАТО, так і допомоги Україні.Про це заявив посол США при НАТО Меттью Вітакер в ефірі NewsMax."Цілком очевидно, що президент Трамп переглядає все: чи то наша участь у НАТО, чи то підтримка європейських зусиль в Україні, чи то будь-які інші дії США", — заявив він.За словами Меттью Вітакера, Дональда Трампа обрали президентом, щоби він у всіх ситуаціях керувався принципом "Америка насамперед". Саме тому всі ніші додаткові ресурси у вигляді допомоги пройдуть ретельний перегляд."Ми діятимемо відповідно до його намірів, щойно він ухвалить рішення. Зараз усі варіанти перебувають на столі переговорів", — додав дипломат.Раніше деякі світові медіа інформували, що Дональд Трамп розглядає можливість відмовитися від лідерства в НАТО. Він наполягає на тому, щоби європейські союзники взяли на себе більшу відповідальність за безпеку континенту.Як відомо, після того, як Дональд Трамп вдруге став президентом США, американці поступово припинили напряму надавати Україні військову допомогу. Замість цього спільно з НАТО створили програму PURL для оперативного забезпечення України критично важливим американським озброєнням, що не має європейських аналогів.Фінансування закупівель здійснюють країни Північноатлантичного альянсу (крім США) внесками до спільного фонду, після чого Америка забезпечує пряме постачання техніки та боєприпасів на фронт.Нагадаємо, що Дональд Трамп неодноразово заявляв, що за його президентства США не витрачаються на підтримку України, вони ще й заробляють на цьому. При цьому американський лідер, за його словами, все ще хоче припинити вбивства людей в російсько-українській війні..

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Україна відкрита до ефективної співпраці з європейськими країнами за зразком такої роботи на Близькому Сході. В усіх вимірах Європа має бути захищеною, й українська експертиза може вагомо додати безпеки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський. Зокрема, такі тези він висловлював під час розмов із премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере та міністеркою закордонних справ, торгівлі й оборони Ірландії Хелен Макенті.Із норвезьким прем’єром вони також обговорили ситуацію у світі загалом і двосторонню роботу зокрема."Дуже розраховуємо на результати в комунікації з американською командою, вони нам усім потрібні. Готуємо також і нашу спільну роботу з європейськими партнерами на найближчі дні та тижні", — зазначив український президент.Він розповів норвежцю про зустрічі та перемовини на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Є важливі домовленості вже, і коло країн, які зацікавлені в безпековій співпраці з нами, розширюється."Україна відкрита до такої ж ефективної співпраці й із європейськими країнами, і вже закладено відповідну основу нашими двосторонніми домовленостями щодо оборонних виробництв, інших спільних заходів", — акцентував Зеленський.Він додав, що Норвегія — один із лідерів підтримки для України, і логічно, що для нас природно бути партнерами в безпеці. Обговорили з Йонасом конкретні кроки, і команди попрацюють щодо цього."Наш підхід — саме довгострокове партнерство, яке може посилити й нас, і партнерів. І передусім це стосується захисту неба. Дякую!" — зауважив президент України.Із міністеркою закордонних справ, торгівлі й оборони Ірландії Хелен Макенті обговорили пріоритети ірландського головування в ЄС у другому півріччі цього року. Для України дуже важливо, щоби принцип відкриття кластерів для країни, яка виконує свої зобовʼязання, зрештою запрацював."Дякую Ірландії за всю підтримку: військову, гуманітарну, енергетичну. Вдячний особисто Хелен Макенті за участь у Бучанському саміті, який відбувся напередодні, у четверту річницю звільнення Бучі від російських окупантів", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше український президент наголошував, що його візит у регіон Близького Сходу та Перської затоки виявився дуже корисним. Відчувається, яке хороше ставлення до України — до наших воїнів, до нашого досвіду..

Ситуація, що склалася перед парламентськими виборами в Угорщині, викликає занепокоєння. Вона супроводжується грубою риторикою антиукраїнського й антиєвропейського спрямування.Такий висновок зробила делегація спостерігачів Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), заяву пресслужби якої цитує "Європейська правда". Міжпартійна делегація спостерігачів від ПАРЄ відвідала Будапешт 30 та 31 березня перед парламентськими виборами 12 квітня.Вона провела переговори з представниками влади, виборчої адміністрації, політичних партій, громадянського суспільства, ЗМІ та дипломатичного корпусу. Делегація зазначила, що виборчий процес загалом виглядає технічно добре підготовленим.Однак багато співрозмовників вказали на токсичний клімат, що характеризується розмиванням меж між державою та партією, масовим використанням усіх державних і урядових ресурсів на користь однієї партії.Також в Угорщині спотворений інформаційний простір, пропаганда, існує занепокоєння щодо зловмисного іноземного втручання та ворожість до незалежних організацій громадянського суспільства."Після наших зустрічей у Будапешті не можна уникнути одного запитання: чи є Угорщина досі конкурентною демократією, чи державою, захопленою однією партією? Виборці мають вирішувати майбутнє Угорщини — не кампанії залякування, не операції з дискредитації, не нерівні правила та не іноземні маніпуляції", — прокоментував голова делегації Пабло Іспан.Делегацію особливо стурбували неодноразові повідомлення про агресивні й оманливі передвиборчі повідомлення, які включали постійну антиукраїнську й антиєвропейську пропаганду та грубу риторику "війна чи мир", спрямовану на стигматизацію опонентів, а не на забезпечення поінформованого демократичного вибору.Члени делегації також почули серйозні занепокоєння щодо загальної цілісності виборчого середовища:тривалого надзвичайного стану;недоліків у засобах правового захисту;зловживання державними ресурсами, даними й інституціями в партійних цілях;серйозних звинувачень у підкупі виборців і їх залякуванні.Також лунали занепокоєння щодо незалежності судової влади, яка займається вирішенням виборчих суперечок, нерівномірного висвітлення політичних партій у ЗМІ та медіаландшафту, в якому багато виборців мають лише обмежений доступ до плюралістичної та незалежної інформації.Ще однією серйозною проблемою, порушеною протягом візиту, стало звуження простору для незалежної журналістики, контролю та підзвітності.Нагадаємо, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. За оцінками соціологів, багато що на них залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси"..

Єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що за перший місяць бойових дій на Близькому Сході витрати Європейського Союзу на імпорт викопного палива зросли на 14 мільярдів євро. Йдеться про наслідки військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.Про це повідомляє "Суспільне" з посиланням на заяву Йоргенсена після зустрічі міністрів енергетики ЄС 31 березня.За словами єврокомісара, від початку конфлікту ціни на газ у ЄС підскочили приблизно на 70%, тоді як на нафту — на 60%. Він наголосив, що наразі прямого дефіциту ресурсів у Євросоюзі немає, однак ринки дизельного та авіаційного пального перебувають під тиском.Йоргенсен зазначив, що обмеження на глобальних газових ринках уже впливають на вартість електроенергії. Це, за його словами, може спричинити додаткові витрати як для промисловості, так і для домогосподарств."Ми не повинні мати ілюзій, що наслідки цієї кризи для енергетичних ринків будуть короткочасними, бо це не так", — підкреслив він.Єврокомісар закликав країни ЄС координувати свої дії та уникати розрізнених рішень на національному рівні, які можуть розхитати ринок. Він додав, що найближчим часом Єврокомісія представить пакет заходів для підтримки населення та бізнесу в умовах зростання цін на енергоносії.Нагадаємо, 31 березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оприлюднив жахливі кадри. На фото видно, як іранська ракета ледь не знищила посольство України в Ізраїлі.Додамо, також 31 березня ситуація в регіоні Перської затоки різко загострилася. Іран здійснив атаку на нафтовий танкер, який перебував біля узбережжя Дубаю..

Україна посилює співпрацю з Європейським Союзом у сфері оборонно-промислового комплексу. Зокрема, готується запуск нових спільних оборонних проєктів.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він поінформував, що провів зустріч із комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і амбасадоркою ЄС в Україні Катаріною Матерновою."У фокусі роботи — розширення фінансування та запуск спільних проєктів у дронах, ППО та далекобійних спроможностях", — пояснив український міністр.Пріоритетом він назвав гнучке фінансування. Україна має швидко спрямовувати ресурси на критичні напрями відповідно до плану війни: виробництво безпілотників, засобів протидії дронам і розвиток deep strike."Також критично важливо розблокувати 90 мільярдів євро кредиту ЄС — це дасть змогу масштабувати виробництво та швидше закривати потреби фронту", — уточнив Федоров.Він додав, що окремий фокус — інтеграція з європейським оборонно-промисловим комплексом і спільні проєкти:спільне виробництво: в межах EDIP запускаємо проєкти з країнами ЄС у виробництві дронів, засобів ППО та ураження;тестування в бойових умовах: готові тестувати нові рішення на полі бою та масштабувати ті, що довели ефективність, зокрема, дрони та доступні антидронові технології;інвестиції в ОПК: 260 мільйонів євро в межах USI спрямовують на відновлення, модернізацію та інтеграцію українського ОПК в європейську екосистему.Також, за його словами, у фокусі — антибалістичні рішення, зокрема, ракета для перехоплення балістичних цілей."Дякую Євросоюзу за системну підтримку та готовність посилювати співпрацю", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, вчора міністр оборони зазначав, що в Україні успішно стартував експериментальний урядовий проєкт, що дозволяє приватному бізнесу долучатися до захисту повітряного простору. Перші сформовані мобільні групи протиповітряної оборони вже продемонстрували свою ефективність, перехопивши ворожі цілі у Харківській області та підтвердивши життєздатність моделі "держава — військові — бізнес"..

Стратегічні навчання під назвою "Край" запланувала польська влада на квітень. Відпрацьовуватимуть дії держави на випадок війни. Організовують їх міністерство оборони, а керуватиме президент за підтримки уряду та військового командування.Таку інформацію оприлюднило видання Rzeczpospolita з посиланням на свої джерела у владі.Навчання під кодовою назвою "Край" мають перевірити готовність усієї системи оборони Польщі до потенційного воєнного конфлікту. У них візьмуть участь найвищі державні посадовці — прем’єр-міністр, міністри, маршалки Сейму та Сенату, керівники центральних установ, спецслужб та командувачі збройних сил."Це найважливіше командно-штабне навчання, яке має проводитися раз на чотири роки. Востаннє такі військові заняття організовували 2019 року — ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну", — йдеться в журналістському матеріалі.Сценарій "Краю" передбачає:стратегічну оборонну гру, під час якої імітують ухвалення політико-стратегічних рішень, зокрема, запровадження воєнного стану;перевірку планів стратегічного планування та механізмів кризового та воєнного реагування;тестування взаємодії між цивільною владою та військовими;виявлення слабких місць у системах управління, комунікації та процедурах.Результати навчань мають стати основою для оновлення стратегічних документів і підвищення ефективності роботи інституцій. Усі деталі, зокрема, дата, місце та перелік учасників, залишаються закритими.Медійники зауважили, що навчання відбуваються на тлі загострення відносин між президентом Каролем Навроцьким і урядом Дональда Туска. Наприкінці минулого тижня Навроцький провів зустріч із ключовими польськими генералами, що викликало критику з боку міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша. Прихильники уряду звинуватили президента в намаганні розширити свої повноваження за рахунок виконавчої влади.Голова Бюро національної безпеки (BBN) Славомір Ценцкевич, який вважається ідеологом посилення ролі президента в системі безпеки, раніше заявляв про необхідність "направити устрій безпеки" та створити механізми, які б унеможливили "монополію уряду" у цій сфері. Він же називав навчання "Край" підготовкою до "війни, яку нам нав’язує уряд".Попри політичні суперечки, військові наголошують на важливості єдності. Генерал Даріуш Луковський заявив у коментарі медійникам, що навіть за наявності особистих непорозумінь безпекові питання мають вирішуватися винятково через призму інтересів держави.Нагадаємо, в жовтні минулого року видання The Telegraph писало, що польське населення активно освоює навички виживання. Люди відвідують стрілецькі полігони та військові курси, щоби підготуватися до можливої агресії з боку Російської Федерації..

Якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єр-міністром Болгарії Андреєм Гюровим."Зарплати для людей є, фінансування армії є, пенсії ще сплачуються", — зазначив він.Українського президента запитали, які ризики він бачить у зв'язку з блокування цієї фінансової допомоги від Європейського Союзу."Найбільші ризики — це підготовка до зими, тому що є глобальний енергетичний план захисту енергетики, водопостачання", — пояснив він.Раніше в інтерв’ю для французького видання Le Monde Зеленський зауважував, що надання Україні позики — це позиція, узгоджена всіма лідерами ЄС наприкінці 2025 року. Альтернатива цьому кроку — це запитання до лідерів європейських країн."Ми будемо вдячні, якщо вони зможуть розблокувати цей формат. Якщо не розблокують, ми сподіваємося на альтернативу", — додав він,За його словами, Україні необхідно отримати ці кошти, інакше українська армія буде недофінансована."Буде недофінансоване виробництво дронів — далекобійних, дронів-перехоплювачів, а також систем протиповітряної оборони, тому що ми звідти виділяємо гроші й на європейські системи ППО, й на американські ракети РАС-3", — пояснив український президент.Він наголосив, що це ризик для всіх. Насамперед це є ризиком для всієї європейської безпеки."Я вважаю, що жодного краху не відбудеться, і європейці вирішать і це питання", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про готовність заблокувати 20 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії..

Чимала частина людства в очікуванні двох подій — парламентських виборів у маленькій Угорщині та проміжних виборів до Конгресу у великій Америці. Перші відбудуться через два тижні, другі — 3-го листопада. Наслідком обох можуть стати значні зміни.TrueUA детально розповідав про перебіг передвиборчої кампанії в Угорщині та очікування від волевиявлення угорців 12 квітня. За кілька днів до голосування в Угорщині очікують на візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, який приїде агітувати за Орбана — друга Дональда Трампа й Володимира Путіна. Цей вояж або трохи підніме рейтингові пункти "Фідес", або остаточно її потопить. Але дуже схоже, що мирної, без угорського майдану, передачі влади після поразки Орбана не відбудеться.Окрім виборів в Угорщині, тригером міжнародної політики стала військова операція США проти Ірану й усе, що відбувається навколо неї. Це можна назвати агонією сталого міжнародного порядку.Європа цурається війни Трампа проти Ірану Європейські партнери США по НАТО не поспішають підписуватися під авантюрою Штатів на Близькому Сході. Окремі країни надають свої військові бази та, оскільки офіційно військова коаліція не створена, це радше особиста позиція цих країн. Що ж кажуть європейські лідери?Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав до якнайшвидшого припинення війни з Іраном. За його словами, "Німеччина не є частиною цієї війни і не хоче бути її частиною". Він фактично поставив під сумнів правильність стратегії Трампа:"Примус до покори за допомогою бомбардувань, найімовірніше, не є правильним підходом до створення демократичного уряду в Ірані. Тут не буде військового вирішення". Також канцлер наголосив: НАТО — "оборонний альянс, а не інтервенціоністський".Солідарний із Мерцом прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. За його словами, Лондон не дозволить втягнути себе у повномасштабний воєнний конфлікт проти Ірану, не дасть тиснути на себе й ухвалюватиме рішення відштовхуючись від їхньої доцільності для власної держави.Навіть ідеологічна права соратниця Трампа прем’єрка Італії Джорджа Мелоні його не підтримала. Вона наголосила, що її країна "не бере і не братиме участі у війні, що триває в Ірані". І зауважила, що "розширення конфлікту є частиною ширшої кризи міжнародного права".Попри атаки іранських "шахедів" на французьку військову авіабазу в Іраку, Еммануель Макрон робить все, що його не втягнули у війну. Він акуратніший у висловлюваннях на адресу американців, не критикує їх, а зайняв посередницьку позицію, зателефонувавши іранському колезі Масуду Пезешкіану із закликом вести добросовісні переговори.Підсумуємо заявами генсека НАТО Марка Рютте, який опинився між молотом і ковадлом. Він заявив, що європейські партнери підтримують воєнні дії США в Ірані, але їм знадобиться певний час, бо вони не були включені в початкове планування військової операції."Він робить це, щоб забезпечити безпеку всього світу", — похвалив Рютте Трампа.Разом із тим, як пишуть західні ЗМІ, заява генсека НАТО розлютила європейських лідерів, які вважають, що той не повинен розписуватися за всіх.Трамп використовує для тиску на союзників навіть "дупу"Глава Білого дому у відповідь на заяви з Європи в кишеню за словами не лізе."Якщо не буде реакції або якщо реакція буде негативною, — це буде дуже погано для майбутнього НАТО. У нас є така річ, як НАТО. Ми були дуже добрими. Ми не були зобов’язані допомагати їм щодо України. Україна розташована за тисячі миль від нас, але ми їм допомогли. Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам", — каже Трамп. У контексті розбрату США з Європою цікава публікація з’явилася у виданні The Telegraph. Трамп буцімто планує помсту союзникам у вигляді реорганізації НАТО. Це може бути зроблено за двома моделями. Перша: право голосу матимуть тільки ті члени Альянсу, які витрачають 5% ВВП на оборону. Тобто ніхто, окрім Штатів. За останніми підрахунками, цього року вперше всі союзники відзвітували про те, що їхні витрати на оборону досягли або перевищили цільовий показник 2% ВВП. Друга модель: ті, хто не нарощуватиме витрати на оборону, можуть не сподіватися на гарантії безпеки від США в разі нападу на них. Хочеш бути під парасолькою 5 статті статуту НАТО про колективну безпеку — плати.Односторонньо правила в Альянсі Трамп змінити не може, проте тут варто згадати, як торік у червні на саміті НАТО у Гаазі європейські союзники та Канада погодилися з тиском президента Америки й зобов’язалися збільшити витрати на оборону. Чи погодяться європейці під тиском допомогти американцям хоча б розблокувати Ормузьку протоку?З одного боку заяви окремих лідерів держав Європи свідчать, що їхній терпець у відносинах із Трампом от-от урветься і вони швидше з ним полаються, аніж воюватимуть у його команді. З іншого, очевидним є різні формати тиску, від прямих звинувачень з вуст Трампа, зокрема такі прозвучали на адресу Стармера, до інформаційних вкидань про припинення продажу зброї Європі для України або перенаправлення цієї зброї на Близький Схід. Інформація не підтвердилася, проте розголосу наробила чималого.Як не згадати, що від Трампа дістається і близькосхідним союзникам, які також воліють не влазити у війну безпосередньо, а лише боронять свої нафтові і газові об’єкти. Що вдається їм не надто ефективно. Трамп звернувся до саудівського принца Мохаммеда бін Салмана, той, мовляв, "не думав, що буде цілувати йому дупу", але зараз він "милий до нього". Це прозвучало образливо для Салмана, але в логіці глави Білого дому ситуація має такий вигляд: він почав військову операцію проти Ірану, давнього суперника Саудівської Аравії за вплив у регіоні, і принц має не лише подякувати, а й подумати над ширшою підтримкою американців у їхніх діях. В Ер-Ріяді, до речі, на образу змовчали.… а в Америці в цей час протестують проти свого президентаПоки американський президент намагається схилити на свій бік партнерів по НАТО, у самих США відбулася третя хвиля протестів у рамках акції "Без королів". Її організовують демократи спільно з громадськими активістами. Нинішні мітинги були найбільш масовими. Організатори нарахували понад сім мільйонів учасників по всій Америці та за її межами. Вочевидь масовості додала війна в Ірані. Можна очікувати, що з активізацією передвиборчої кампанії з проміжних виборів до Конгресу подібні заходи відбуватимуться частіше і радикалізуються.Трамп шукатиме можливостей вийти з війни з якоюсь перемогою, адже входити в активну стадію передвиборчої кампанії з ганьбою — стовідсоткова заявка на поразку республіканців. Але його проблема в тому, що в Європі та й багато де від цих виборів очікують саме гучного провалу партійних соратників Трампа. Йти у прямий клінч із ним ніхто не хоче через непередбачуваність реакції, інша справа — перечекати, поки американці самі вирішать долю свого президента, який добряче всіх дістав.Три плюси і три мінуси для УкраїниНасамкінець — про нас. Ставлення українців до Трампа відоме, воно неприємне для нього. Та варто зауважити, що США, попри війну в Ірані, не відмовилися від переговорів щодо мирного процесу в Україні, і це — плюс. Те, що вони вв’язали гарантії безпеки у формат завершення війни з територіальними поступками — мінус. Але ніхто нічого не підписував і на тиск не піддався.Американці продовжують надавати Україні зброю, яку купляє Європа. Це другий плюс. Мінус у тому, що Трамп дратується через нашу "дронову" дипломатію на Близькому Сході. Однак країни цього регіону зіткнулися з проблемою захисту свого неба від іранських "шахедів", американці не можуть повною мірою їм допомогти, тож перед Києвом відкрилося вікно можливостей, і його використовують.Третій плюс — з-за океану мовчки спостерігають за ефективними атаками добрих дронів на російські нафтоналивні порти. Якщо мовчать, значить згодні, що це може бути сильним козирем на переговорах. Є й третій мінус: передвиборча кампанія в Штатах може відволікати увагу глави Білого дому та його команди на внутрішні проблеми, яких досить багато. Та і тут є плюс — незавершеність американської дипломатії щодо війни в Україні залишається не зовнішньою, а внутрішньою темою для американців, переважна більшість яких підтримує українців. Тому "втекти" від України Трамп не зможе, як би не намагався це зробити, прикрившись фразою "це не моя війна"..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про готовність заблокувати 20-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії.Про це повідомило видання Ta3. За даними журналістів, у своєму відеозверненні словацький прем’єр різко розкритикував Європейську комісію та президента України Володимир Зеленський через припинення транзиту російської нафти."Після зупинки транзиту газу це вже другий відкрито ворожий і економічно шкідливий крок Зеленського проти Словаччини. Європейська комісія нічого не зробила, щоб змусити президента України щось зробити", — заявив Фіцо.Також прем’єр Словаччини заявив про "подвійні стандарти" з боку Брюсселя, який, на його думку, ставить інтереси України вище за інтереси держав-членів ЄС. Фіцо також зазначив, що Словаччина нібито отримала з Єврокомісії "лист із погрозами" через кроки із захисту внутрішнього паливного ринку, тоді як Україні, за його словами, надходять "листи, сповнені підтримки"."Якщо Європейська комісія має намір продовжувати діяти в такий спосіб і ставити інтереси України вище за інтереси Словаччини, вона має забути про підтримку 20-го пакета санкцій проти Російської Федерації або про нашу допомогу в якнайшвидшому вступі України до ЄС", — додав Фіцо.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Роберт Фіцо висловив обурення стосовно того факту, що представників Угорщини та Словаччини не включили до складу делегації для перевірки стану нафтопроводу "Дружба". Він назвав це "поганим жартом".До того ж він допустив, що в майбутньому він приєднається до блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро для України. Таким чином від підтримає Угорщину..

Європейська комісія повідомила про кібератаку на свою платформу Europa.eu. Міг статися витік частини внутрішніх даних вебсайту.Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії. Зазначається, що інцидент стався 24 березня.Попередньо, під час кібератаки зловмисники могли отримати доступ до частини даних вебсайту. Водночас у Єврокомісії наголосили, що внутрішні системи установи не зазнали ураження."Комісія продовжуватиме стежити за ситуацією та вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки своїх внутрішніх систем і даних. Вона проаналізує інцидент і використає результати для подальшого вдосконалення своїх можливостей у сфері кібербезпеки", — йдеться у заяві.У ЄК також зазначили, що Європа регулярно стикається з кібератаками та гібридними загрозами, спрямованими на критично важливі сервіси та демократичні інституції. У зв’язку з цим у Брюсселі посилюють роботу над зміцненням кіберстійкості ЄС.Нагадаємо, раніше Китай зламав електронну пошту співробітників впливових комітетів Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки у межах масштабної кампанії кібершпигунства Salt Typhoon. Кібервторгнення було зафіксоване торік у грудні.Також закерська група ShinyHunters заявляла, що викрала дані, які належать преміум-клієнтам провідного порно-сайту Pornhub. Зловмисники погрожували їх опублікувати..

У вівторок, 31 березня, до Києва прибуде представниця Європейського Союзу Кая Каллас разом із міністрами закордонних справ країн ЄС.Про це повідомив очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга. Варто відзначити, що візит європейської делегації збігається з річницею звільнення Київської області від російських окупантів.Сибіга наголосив, що вибір цієї дати є свідомим і символічним кроком для вшанування пам’яті жертв російської агресії."Ця дата символічна. Ми відзначимо сумну річницю різанини в Бучі та підтвердимо свою відданість притягненню російських злочинців до відповідальності за цей та інші злочини", — заявив міністр.За його словами, під час зустрічей сторони зосередяться не лише на юридичних механізмах притягнення Росії до відповідальності, а й на практичній підтримці України в умовах триваючої війни. Йдеться, зокрема, про розширення військової допомоги, посилення санкційного тиску та координацію спільних кроків для досягнення довгострокового миру в Європі."Ми також обговоримо підтримку України з боку ЄС, тиск на Росію та зусилля щодо досягнення миру та захисту довгострокової стабільності в Європі. Я вдячний високому представнику-віце-президенту Каї Каллас та моїм колегам з ЄС за прийняття запрошення та з нетерпінням чекаю на їхню зустріч", — додав міністр.Нагадаємо, 22 березня до України прибуло вище військове командування Північноатлантичного альянсу. Це був перший візит від початку повномасштабного вторгнення Росії.Також 11 березня президент Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина Юлія Кльокнер вперше після свого призначення прибула до Києва. Голова ВР Руслан Стефанчук заявляв, що цей візит є чітким політичним сигналом солідарності з Україною та підтримки на найвищому парламентському рівні..