# Європа

Іспанія та Греція не передадуть Україні ракети для зенітно-ракетних комплексів протиповітряної оборони Patriot. На їхнє рішення не впливає й те, що в частини з них уже закінчується термін придатності.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання The Telegraph.Медійники зазначили, що Україна зверталася до Афін із проханням передати близько 200 ракет PAC-2, які використовуються комплексами Patriot для перехоплення повітряних цілей. Однак грецька сторона не погодилася віддати ці запаси.За інформацією грецького видання Kathimerini, частина ракет перебуває на озброєнні військово-повітряних сил Греції вже близько 23 років. Це означає, що боєприпаси незабаром можуть досягнути граничного терміну експлуатації.Іспанія теж вирішила не передавати Україні ракети для Patriot. На офіційному рівні причини такого рішення не повідомляють.Як ваідомо, цієї зими Україні потрібно щонайменше 300 ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.При цьому 28 вересня висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас зазначала, що міністри оборони країн-членів ЄС не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.Нагадаємо, 2 жовтня депутат японського парламенту від керівної Ліберально-демократичної партії та колишній міністр оборони Іцунорі Онодера розповідав, що Токіо готується повернутися до обговорення питання постачання озброєння та перехоплювачів для американських комплексів ППО Patriot в Україну. Попри чинні законодавчі перешкоди, японські посадовці прагнуть знайти шляхи для поглиблення оборонної співпраці..

У п’ятницю, 9 жовтня, рідкісний подвійний водяний торнадо накрив узбережжя західної частини італійської Сицилії. Це сталося неподалік від міст Марсала та Петрозіно.Про це повідомили журналісти Euronews."Потужні вихори спочатку вирували над морем, а потім добралися до суші. Найбільше постраждали околиці двох італійських міст — Марсала та Петрозіно. Декілька людей отримали травми", — йдеться в повідомленні.Медійники додали, що після цього смерч просунувся вглиб суші та завдав шкоди будівлям, автомобілям і сільськогосподарським угіддям.Дві вихрові колони утворилися над морем неподалік від порту Марсали, а потім досягли суші й рушили в бік прилеглих районів Трапані.Школа імені Альчіде Де Гаспері в районі Терренове зазнала серйозних пошкоджень. У сусідньому Петрозіно торнадо збило автомобіль і відкинуло його в яр. Двоє людей, які перебували в машині, отримали травми, їх доставлено до лікарні."Екстремальні погодні умови залишили слід руйнувань на всій прибережній зоні, служби екстреної допомоги займаються ліквідацією наслідків стихії", — йдеться в повідомленні влади.Нагадаємо, раніше синоптики "Укргідрометцентру" пояснювали, що торнадо в Україні не є типовим явищем, однак тут регулярно фіксують смерчі. Це фактично те саме атмосферне явище: потужний вихор повітря, який формується у грозовій хмарі та у вигляді стовпа або "хобота" опускається до землі чи води.Фахівці зазначили, що різниця лише у назві: слово "торнадо" частіше використовують у Північній Америці, а в Україні та Європі поширений термін "смерч".Українські смерчі зазвичай слабші та мають менші масштаби, ніж потужні торнадо у США. Найчастіше вони виникають улітку, коли поєднуються спека, висока вологість і нестійка атмосфера. Найбільш сприятливі умови спостерігають у степових і прибережних районах, зокрема на Херсонщині, Миколаївщині та Одещині. Водночас останніми роками смерчі помічають і в інших регіонах України — на Київщині, Волині, Рівненщині, Тернопільщині та Львівщині..

У п’ятницю, 9 жовтня, президент Володимир Зеленський призначив Тараса Качку представником України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії. Раніше він обіймав посаду віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.Про це свідчить відповідний указ Володимира Зеленського №1034/2026, який опубліковано на сайті Офісу президента України."Призначити Качку Тараса Андрійовича представником України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії", — йдеться в документі.Що відомо про Тараса КачкуДо оновлення уряду в липні 2026 року Качка працював віцепремʼєр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції. На цій посаді його тоді замінив Всеволод Ченцов.Тарас Качка народився 28 липня 1979 року в селищі Димитрове (нині Димитрівське) Кіровоградської області. Закінчив Міжнародний науково-технічний університет (бакалавр права, 2000), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (магістр права, 2001) та Національну школу державного управління у Варшаві.Працював також заступником міністра економіки та торговим представником України 2019-2025 років, а також зберіг цю роль під час роботи в уряді.Крім того, 2021-2022 років очолював Міжнародну раду із зерна (IGC) у Лондоні, брав участь у переговорах щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.Нагадаємо, в червні цього року Тарас Качка заявляв, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У п’ятницю, 9 жовтня, адміністрація американського президента Дональда Трампа в п'ятницю запровадила санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС). У Європейському Союзі висловили жаль із цього приводу.Про запровадження санкцій повідомили журналісти агенції Reuters. Там зазначили, що у відповідь заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан засудила санкції та заявила, що вони не зупинять роботу інституції.Адміністрація Дональда Трампа вже давно займає ворожу позицію щодо суду та раніше вже вводила санкції стосовно його прокурорів і суддів. Новий крок іде набагато далі, оскільки потенційно може призвести до покарання компаній, що надають послуги самому суду."Президент Трамп ніколи не дозволить Міжнародному кримінальному суду переслідувати американців. Саме тому США вводять санкції проти МКС. Ми заборонимо угоди з цим незаконним судом, позбавивши його ресурсів і паралізувавши його здатність функціонувати", — йдеться в заяві держсекретаря США Марко Рубіо.Заступниця прокурора МКС Хан заявила Reuters, що "міжнародна громадськість повинні засудити ці санкції"."Вони спрямовані на підрив верховенства права на міжнародному рівні та роботи, яку проводить незалежний судовий орган. Наша робота триватиме у всіх справах, у межах усіх наших розслідувань і судових переслідувань", — наголосила вона.За словами Рубіо, Міністерство фінансів США видасть низку ліцензій "для захисту американських інтересів", що, ймовірно, означає тимчасові винятки з деяких санкцій. Він додав, що США відкладали введення санкцій у надії, що МКС і країни-учасниці його засновницького Римського статуту врахують занепокоєння США, але вони цього не зробили."Або МКС припинить свої погрози, або ми покладемо край йому. Ми очікуємо, що наші союзники, багато з яких є учасниками МКС і покладаються на американських військовослужбовців у питаннях своєї оборони, стримають суд у межах", — заявив Рубіо.Водночас у Європейській комісії висловили жаль з приводу рішення США. В оприлюдненій заяві наголошується, що ЄС завжди підтримував МКС і тісно співпрацюватиме з ним, щоби забезпечити продовження його ефективної діяльності."Ми, як і раніше, віддані співпраці з усіма 125 державами-учасницями Римського статуту з метою збереження та поваги до його незалежності, щоби він міг і надалі виконувати свою життєво важливу місію. Оскільки до набрання цими заходами чинності залишається шестимісячний термін, у нас є можливість для діалогу", — наголосили в заяві.ЄС готовий вжити будь-яких необхідних заходів, щоби МКС міг виконувати свою роботу як щодо розслідування, так і щодо судового переслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а також захищати інтереси суб’єктів господарювання із країн ЄС у рамках єдиного ринку.Нагадаємо, що сьогодні офіційно оголошено лауреатку Нобелівської премії миру. Її отримала Наві Піллей — колишня президентка Міжнародного трибуналу щодо Руанди. Вона також свого часу працювала в МКС..

У 2027 році "Укрзалізниця" планує закупити 55 нових локомотивів за підтримки Франції та Світового банку. Також компанія веде перемовини про придбання вживаних машин і отримання локомотивів у межах гуманітарної допомоги.Про це в інтерв’ю "Суспільному" розповів міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.За словами Калашника, "Укрзалізниця" веде переговори з французькими партнерами та Світовим банком щодо закупівлі 55 нових локомотивів у 2027 році. Окремо є попередні домовленості з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) про придбання локомотивів, які вже були у використанні. На це планують спрямувати близько 100 мільйонів євро грантових коштів."За допомоги Світового банку й французьких партнерів Укрзалізниця має придбати 55 нових локомотивів. Також є попередні домовленості з ЄБРР щодо закупівлі локомотивів, що були у використанні, на близько 100 мільйонів євро грантових коштів", — повідомив міністр.Україна також обговорює можливість отримати вживані локомотиви як гуманітарну допомогу. За словами Калашника, переговори вже провели з країнами, які мають по 15-20 машин, пристосованих до широкої колії. Попередньо п’ять-сім держав висловили готовність передати такі локомотиви. Крім того, розглядають можливість закупівлі вживаного рухомого складу для широкої та вузької колії.На роботу "Укрзалізниці" впливають російські удари по залізничній інфраструктурі та промислових підприємствах. За словами міністра, протягом місяця пошкоджень зазнають близько 45 локомотивів."Важливо оптимізувати видатки Укрзалізниці, тому що ми бачимо, як нищать рухомий склад і як багато ударів ворог завдає по локомотивах. Протягом місяця їх пошкоджується близько 45", — наголосив Калашник.Водночас удари по металургійних підприємствах та інших великих виробниках зменшили попит на залізничні вантажні перевезення. Через це фінансові втрати компанії залишаються значними, а потреба в оптимізації витрат і відновленні рухомого складу зростає.Додамо, нещодавно парк пасажирських поїздів "Укрзалізниці" поповнився новими вагонами українського виробництва. Головною особливістю рухомого складу стала підвищена автономність завдяки потужним акумуляторним батареям.Також раніше "Укрзалізниця" почала тестувати комбіноване сполучення "поїзд + автобус". Воно діятиме у прифронтових регіонах..

У четвер, 8 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку важливих питань.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Вдячний Антоніу за чітку та принципову позицію щодо засудження російських ударів по наших людях і співчуття", — зазначив він.За його словами, тільки цими днями ударами по Прилуках і Краматорську, по Києву й інших наших містах росіяни вбили 78 і поранили 215 людей."Це жорстка російська ескалація — терор проти людей і життя. І важливо, щоби лідери не ігнорували те, що відбувається", — акцентував український президент.Він також подякував за транш в 1,2 мільярда євро, який надійшов напередодні. Кошти використаються на оборону, зокрема, на дрони. Це надзвичайно підтримає Україну."Працюємо, щоби були й інші необхідні рішення. Обговорили графік відкриття наступних переговорних кластерів, енергетичний пакет на зиму та подальшу фінансову підтримку", — зауважив президент України.Під час розмови домовилися про зустріч утрьох з Антоніу Коштою й Урсулою фон дер Ляєн найближчим часом."Також поінформував про контакти та зустрічі з американською стороною, які відбудуться найближчими днями. Наша команда вже в дорозі. Цінуємо підтримку Європи", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні президент України Володимир Зеленський разом із міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом вшанували памʼять загиблих через російський ракетний удар по житловому будинку в Прилуках..

У четвер, 8 жовтня, Німеччина офіційно продовжила термін дії тимчасового захисту для українських біженців. Тепер його дія залишатиметься чинною до березня 2028 року.Про це свідчить постанова, яку оприлюднили в урядовому віснику Німеччини (Bundesgesetzblatt).Таким чином у Німеччині продовжили до 4 березня 2028 року термін дії окремого положення постанови про перехідний порядок перебування громадян України. Відповідні зміни внесло Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини.При цьому передбачається виняток для громадян, які в’їжджають до Німеччини з 9 жовтня 2026 року та, гідно із законодавством України, є військовозобов'язаними."Постанова набирає чинності наступного дня після її оприлюднення", — йдеться в повідомленні.До речі, нещодавно міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що всі українські чоловіки призовного віку, які перебувають у країні, мають повернутися додому.Він додав, що Берлін готовий допомогти владі України їх ідентифікувати. Зокрема, через дані про соціальні виплати, реєстрацію чи посвідки на проживання.Також Йоганн Вадефуль зробив тривожну заяву щодо агресивних планів Кремля та намірів російського диктатора Володимира Путіна відродити СРСР. Під загрозою опинилися не лише Україна, а й інші сусідні країни.Нагадаємо, 4 жовтня стало відомо, що Німеччина надасть Україні новий пакет підтримки загальною вартістю понад 1,3 мільярда євро. Частину коштів спрямують на посилення ППО, зокрема, виробництво перехоплювачів для боротьби з реактивними "шахедами", а ще близько 350 мільйонів євро — на енергетичний сектор..

Посли країн Європейського Союзу у середу, 7 жовтня, можуть розглянути новий пакет санкцій протии країни-агрсеорки Росії. Більшість обмежень стосуватиметься російського військово-промислового комплексу.Про це повідомляє Reuters. Зазначається, що цей санкційний пакет, стане найбільшим від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.Близько 1570 нових санкційних позицій стосуватимуться організацій та осіб, пов'язаних із російським ВПК. Понад половина з них пов'язані з виробництвом ракет.Після схвалення послами ЄС списки мають передати міністрам закордонних справ країн блоку. Вони розглянуть пакет наступного понеділка, 12 жовтня, після чого санкції можуть бути остаточно затверджені.За даними журналістів, наразі в основному санкційному регламенті ЄС щодо Росії міститься трохи більше 3000 санкційних визначень. Вони передбачають, зокрема, заборону на поїздки та транзакції з ЄС, а також заморожування активів.Нові обмеження стосуються осіб та організацій, пов'язаних із Росією, але будуть запроваджені в межах інших санкційних режимів ЄС. Останній, 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії, був ухвалений у липні цього року.Нагадаємо, Україна закликала адміністрацію американського президента Дональда Трампа та Конгрес запровадити санкції проти російських компаній та інших структур, які працюють над супутниковою програмою "Рассвет"..

У Європейському Союзі планують суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для окремих українських сільськогосподарських товарів. Такі механізми можуть застосовуватися у процесі майбутнього вступу України до ЄС через високу конкурентоспроможність її аграрного сектору.Про це повідомили в Європейській комісії.Єврокомісія зазначає, що через масштаби, структуру та високу продуктивність українського агросектору під час вступу країни до ЄС можуть знадобитися спеціальні обмежувальні механізми. Йдеться про окремі категорії так званих "чутливих" сільськогосподарських продуктів. У Єврокомісії зазначили, що для них передбачать механізми, які суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ на європейський ринок."З огляду на масштаби, структуру та дуже високу продуктивність її сільськогосподарського сектору, цільові механізми повинні суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ на ринок для чутливих сільськогосподарських товарів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Водночас у ЄС наразі не уточнили, які саме українські аграрні товари вважатимуть "чутливими".Яку підтримку планують для УкраїниУ Єврокомісії водночас наголосили на необхідності допомогти Україні відновити доступ до традиційних експортних ринків у третіх країнах.Таким чином, у межах майбутньої інтеграції України до ЄС планують поєднати спеціальні механізми для окремих аграрних товарів із підтримкою українського експорту на інші міжнародні ринки.Додамо, Україна може недоотримати щонайменше вісім мільярдів доларів експортної виручки, якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими впродовж року. За такого сценарію країна також не зможе вивезти значну частину запланованих обсягів аграрної продукції.Читайте також: Україні бракує $4 млрд: Зеленський розповів, як планують закрити дефіцит.

Рашистські обстріли виснажили резерви "Укрзалізниці", тож Україна шукає додаткові локомотиви в Європі. Нинішня ситуація ставить під загрозу експорт зерна та залізної руди.Про це повідомило видання Financial Times із посиланням на заяву міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького.За його словами, Україна майже вичерпала свій запас резервної залізничної техніки. Через це влада веде переговори з країнами Євросоюзу, які мають аналогічну ширину залізничної колії, щодо можливого надання додаткових локомотивів для порятунку експорту.Виконавчий директор компанії ТІС Микита Грубов уточнив, що лише в районі термінала в порту "Південний" через ворожі атаки втрачено три локомотиви."Дефіцит уже став слабким місцем портової логістики", — наголосив він.Аналітики видання додали, що навіть відновлення роботи чорноморських портів не вирішує проблему, якщо немає можливості транспортувати вантажі безпосередньо до причалів.Окрім того, останніми тижнями Росія суттєво активізувала цілеспрямовані удари по потягах, які перевозять основні експортні вантажі України — зерно та залізну руду.Нещодавно в "Укрзалізниці" заявляли, що парк пасажирських поїздів поповнився новими вагонами українського виробництва. Головною особливістю рухомого складу стала підвищена автономність завдяки потужним акумуляторним батареям.Нагадаємо, також "Укрзалізниця" повідомила, що тестує комбіноване сполучення "поїзд + автобус". Воно діятиме у прифронтових регіонах. У разі затримок вони чекатимуть один на одного, а моніторингові центри відстежуватимуть будь-які загрози..

Твори українського поета Тараса Шевченка потрапили до загальної навчальної програми в Литві. Цього року вивчення класика має рекомендований характер, але вже з наступного навчального року стане обов'язковим для одинадцятикласників.Про це повідомив литовський мовник LRT із посиланням на Міністерство освіти, науки та спорту Литви."Тарас Шевченко важливий не лише для українців, він автор епохи романтизму європейського рівня, його твори навіть у цю епоху дозволяють нам обговорювати універсальні теми свободи, ідентичності, людської гідності та культурної пам'яті", — зазначила міністерка освіти Литви Рамінта Поповєне.Вона також додала, що поет має з Вільнюсом історичний зв'язок, адже він прожив там декілька років, вивчав мистецтво та закохався в це місто, де й досі є декілька меморіальних дощок, що вшановують його пам'ять.Цього навчального року викладачі можуть рекомендувати твори Тараса Шевченка учням восьмих класів і третьокурсникам гімназій, які вивчають літературу в межах загального курсу.До списку пропонованих творів уже внесли вірш "Заповіт" і послання "І мертвим, живим і ненародженим землякам…".Школярі вивчатимуть їх поряд із доробком Теодораса Буйницького, Адамаса Міцкявічуса й Оскараса Мілашюса як літературу, що виражає ідентичність історичних народів Литви. Вчителі також мають право обирати й інші твори українського автора на власний розсуд.З вересня 2027 року твори Шевченка стануть обов'язковою складовою програми для гімназистів третього курсу, які обрали поглиблене вивчення предмета. Литовські вчителі самостійно обиратимуть конкретні вірші поета під час викладання теми романтизму.У Міністерстві освіти Литви зазначили, що цей крок допомагає зміцнити культурні зв'язки між Литвою та Україною."Важливо включити твір цього автора до загальної програми з литовської мови та літератури також для зміцнення культурних зв'язків між Литвою й Україною, враховуючи інтеграцію українських дітей, які навчаються в Литві, та створення спільної європейської ідентичності", — пояснили у відомстві.Нагадаємо, що в червні цього року на Кіпрі анонсували встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку. Його створили українські скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов..

Найближчим часом немає умов, щоби російські олігархи Алішер Усманов і Михайло Фрідман повернулися до санкційного списку Європейського Союзу. Але при цьому можливе розширення кількості підсанкційних осіб.Про це заявила висока представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Вона зазначила, що питання поновлення обмежень проти двох олігархів наразі немає на порядку денному."Я не бачу, щоби сталося щось незвичне стосовно цих двох осіб найближчим часом", — наголосила вона.Водночас європейська політикиня повідомила, що ЄС продовжує активну роботу над розширенням обмежень і наразі готує близько 1 600 нових включень до санкційних списків.При цьому, за її словами, країни-члени мають право вільно пропонувати нові кандидатури, однак остаточні рішення ухвалюють усі держави спільно.Крім того, Каллас звернула увагу на нові правила тривалості санкцій, які ухвалили два тижні тому. Згідно з цими рішеннями, 2 998 позицій зі санкційних списків залишатимуться чинними одразу протягом трьох років."Тобто в нас більше немає рішення про продовження їхньої дії кожні шість місяців", — пояснила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки.Як відомо, Євросоюз офіційно продовжив дію персональних обмежень, проте зняв санкції з російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Рішення ухвалили під тиском окремих держав блоку.Нагадаємо, 28 вересня Кая Каллас розповідала, що міністри оборони країн-членів ЄС не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot..

На прохання України до країн Європейського Союзу про дозвіл на збільшення експорту зерна через Європу Польща та Румунія відповіли відмовами. Вони не готові розширювати транзит через власні обмеження.Про це повідомили журналісти видання Politico, які послалися на власні джерела в Брюсселі."Занепокоєння європейських фермерів дедалі сильніше впливають на рішення країн ЄС щодо українського зерна. Водночас блокада Чорного моря створює для України серйозні проблеми з експортом і може позначитися навіть на наступному врожаї", — зазначили аналітики.Вони констатували, що Україні необхідно вивозити мільйони тонн зерна, оскільки російські атаки на порти та судна тривають уже третій місяць.Цього тижня міністр сільського господарства України Тарас Висоцький прибув до Брюсселя. Він закликав країни ЄС збільшити можливості для транспортування української аграрної продукції через Європу, а також попросив виділити 1,1 мільярда євро на покриття додаткових витрат на перевезення.За його словами, українські фермери вже відчувають гостру нестачу коштів. Якщо вони не зможуть продати зібраний урожай, їм буде складно профінансувати посівну наступного сезону.Країни, які мають важливу інфраструктуру для транспортування та зберігання зерна, не готові суттєво розширювати її використання для українського експорту.У Румунії наголосили, що інтереси власних фермерів залишаються пріоритетом. Міністр сільського господарства країни Барна Танчош заявив, що поєднання великого обсягу українського зерна та низького рівня води в Дунаї вже створює додаткове навантаження на румунські порти. Через це румунські фермери стикаються зі складнощами під час реалізації власної продукції.Водночас Бухарест намагається покращити логістику. Минулого місяця Румунія підписала з Україною меморандум, який передбачає спрощення проходження кордону та посилення залізничного сполучення.Однак Танчош зазначив, що країна фізично не може подвоїти кількість потягів або пропускну спроможність автомобільних і залізничних шляхів та портів.Польща також не планує збільшувати транзит української аграрної продукції. Речниця польського Міністерства інфраструктури Анна Шуманська заявила, що відомство "не має наміру вносити будь-які зміни, спрямовані на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції".За оцінкою Висоцького, наразі європейськими залізничними, автомобільними та річковими маршрутами вдається вивозити менше половини українського експорту. Якщо проблеми з експортом збережуться, то в Україні цього року може залишитися до 35 мільйонів тонн зерна."Це створює проблему не лише для нинішнього врожаю. Нереалізоване зерно та олійні культури накопичуватимуться, а фермери не отримуватимуть грошей, необхідних для посіву озимих культур", — пояснили аналітики.Український міністр Тарас Висоцький попередив: якщо ситуація не зміниться до весни, площі посівів можуть скоротитися на 35-40%.Нагадаємо, що за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України..

Необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в дописі на своїй Facebook-сторінці."У звʼязку з нещодавніми повідомленнями в пресі з посиланнями на слова представників ЄС вважаю за необхідне пояснити декілька моментів щодо бюджетної ситуації. Варто розділити бюджетний і військовий треки фінансування", — зазначив він.Міністр додав, що міжнародне фінансування для потреб держбюджету — це кошти, які використовується для покриття невійськових видатків. До кінця року вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 мільярда доларів (понад три мільярди з них отримано вчора)."І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашого боку. Виконаємо спільно — парламент і уряд. Закони та постанови. Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобовʼязань", — наголосив посадовець.Він також пояснив, що гарантовані кошти від ЄС в межах USL на потреби оборони (закупівлі зброї та дронів) є безумовними. Тобто Україна їх точно отримає."Зараз доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовилися з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна", — зауважив міністр.За його словами, в серпні 2026 року Міноборони задекларували  додаткову (навіть після повної вибірки коштів в рамках USL) оборонну потребу розміром у 27 мільйрдів доларів."Цей тиждень разом із представниками Міноборони та Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає", — визнав Марченко.Він розповів, що за рахунок внутрішніх ресурсів Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби. Це економія та перерозподіл видатків. Ще близько 12 мільярдів доларів розраховуєо знайти рішення спільними зусиллями."Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів цього року. В цілодобовому режимі продовжуємо працювати з партнерами для забезпечення всіх потреб українського бюджету. Будемо інформувати щодо прогресу", — підсумував міністр фінансів України.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

У суботу, 3 жовтня, Європейська комісія закликала Росію негайно забезпечити гуманітарний доступ до окупованих Олешок у Херсонській області. Там люди голодують уже впродовж тривалого часу.Про це йдеться у спеціальній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії."Те, що відбувається в Олешках, викликає жах. Цивільне населення опинилося в облозі російських військ, не маючи доступу до їжі, ліків, чистої води та базової медичної допомоги. Це неприпустимо", — зазначили представники Єврокомісії.Вони наголосили, що гуманітарна допомога має надійти до людей, які її потребують, а цивільне населення має отримати можливість покинути окуповану територію.Зазначається, що ЄС співпрацює з відповідними партнерами та використовує всі наявні можливості для сприяння наданню допомоги, зокрема, людям, які опинилися в пастці на тимчасово окупованих територіях.Гуманітарні партнери Євросоюзу готові надавати допомогу. Для цього їм необхідний безпечний, стабільний і ефективний гуманітарний доступ на місцях."Росія, як окупаційна держава, має чіткі зобов’язання, згідно з міжнародним гуманітарним правом: цивільне населення варто захищати, а надання гуманітарної допомоги — забезпечувати. Мешканці Олешків потребують регулярного доступу до їжі, ліків, води та необхідної медичної допомоги. Міжнародного гуманітарного права варто дотримуватися", — наголосили в Єврокомісії.Ситуація в ОлешкахРосія блокує евакуацію з Олешок, які перебувають в окупації з 2022 року. До повномасштабного вторгнення в Олешках проживало близько 24 тисяч людей, а зараз залишаються близько двох тисяч, серед них близько 50 дітей.У місті немає електро- та газопостачання, а впродовж останнього місяця повністю заблоковане доставлення продовольства, медикаментів та інших предметів першої необхідності.Розпочинаючи з березня, підрозділ 11-ї бригади НГУ й оборонці 34-ї окремої бригади морської піхоти "Борисфен" системно доставляють туди продовольство через Дніпро за допомогою дронів. Однак російські військові забирають у мешканців продукти. За наявність їжі не російського виробництва людей можуть звинувачувати у співпраці зі ЗСУ.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголошував, що в тимчасово захоплених Олешках на Херсонщині склалася катастрофічна гуманітарна ситуація, де місцеве населення опинилося на межі голодної смерті. Через брак харчів, медикаментів і питної води мешканці змушені споживати бур'яни, аби просто зберегти життя..