# Європа

Основну увагу учасники саміту Україна — країни Північної Європи, який відбувся у вівторок, 23 лютого, приділили досягненню достойного миру й українським зусиллям для цього.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Окремо — надійні гарантії безпеки, щоб унеможливити нову агресію та забезпечити тривалу стабільність для всієї Європи", — наголосив він.Президент запевнив, що Україна цінує готовність країн Північної Європи та Балтії продовжувати допомогу українському народу.Він акцентував: щонайменше 12,5 мільярдів євро оборонної підтримки цього року та не менш ніж 918 мільйонів євро на посилення енергетичної стійкості."Дякую партнерам за підтримку України та солідарність із нашим народом", — підсумував Володимир Зеленський.. Також український президент заявив під час спілкування з медіа за підсумками саміту, що підтримує будь-яку ідею якнайшвидшого завершення війни. Але це аж ніяк не означає, що український народ готовий поступатися територіями.Раніше з’являлася інформація про те, що США нібито прагнуть завершити війну до 4 липня — дня святкування 250 річниці незалежності країни.Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса сьогодні розповів, що рашисти планують загарбати всю Донецьку область до кінця березня цього року. Наміри ворога щодо захоплення територій стосуються й інших областей..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Європейська комісія 15 квітня представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти. Це станеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на двох високопосадовців Євросоюзу.Співрозмовники медійників розповіли, що терміни подачі пропозиції розраховані так, щоби не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем'єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років."Угорщина і Словаччина, які досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві. Це дасть змогу зберегти обмеження навіть у тому разі, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.Є версія, що Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта та Братислави заблокувати це рішення. Для цього планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одностайно.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.Аналогічний закон про повну відмову від російського газу до закінчення 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.Як відомо, постачання нафти в Угорщину та Словаччину через трубопровід "Дружба" припинили з 27 січня. Україна пояснила це пошкодженням обладнання внаслідок російського удару. Водночас Будапешт і Братислава покладають відповідальність на Україну.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..

У вівторок, 24 лютого, до України з візитом прибули прем'єр-міністри та делегації із країн-партнерів. Вони візьмуть участь у низці запланованих заходів.Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров у коментарі журналістам. За його словами, до України прибули:прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович;прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня;прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал;прем’єр-міністр Ісландії Крістун Фростдоттір;міністр оборони Литви Робертас Каунас;прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен;прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон;прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере;президент Фінляндії Александр Стубб.Крім того, сьогодні у Києві також присутні:делегація Сеймасу Литовської Республіки на чолі з віце-спікером Сеймасу Вікторією Чмілітє-Нільсен;делегація парламенту Словацької Республіки на чолі з віце-спікером Мартіном Дубеці;представники Глобальної мережі парламентаріїв "Об’єднані для України" (U4U);делегації парламентів Великої Британії, Французької Республіки, Італійської Республіки, Республіки Молдова;представники Парламентської асамблеї Ради Європи;перший заступник Голови Уряду Республіки Північна Македонія;міністр з європейських справ Бекім Салі;віце-прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Республіки Польща Радослав Сікорський;комісар ЄС з питань розширення Марта Кос;комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубіліус;комісар ЄС з питань енергетики та житлової політики Дан Йоргенсен;командувач Спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України – командувач Групи сприяння безпеці України генерал-лейтенант Кертіс Баззард;міністр закордонних та європейських справ Республіки Хорватія Гордон Грлич Радман;міністр закордонних справ ЄС та співробітництва Королівства Іспанія Хосе Мануель Альбарес Буено;державний секретар у закордонних справах і справах співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії Іветт Купер;спеціальна уповноважена президента Французької Республіки з питань допомоги та відновлення України Мюріель Ляку-Лябарт;глави дипломатичних представництв іноземних держав і міжнародних організацій."На жаль, в Україні ми не можемо оголошувати програму на день як під час закордонних поїздок Президента. Але можемо повідомити, що Володимир Зеленський, перша леді, іноземні гості візьмуть участь у молитві за Україну та вшанують пам'ять полеглих захисників", — відзначив Никифоров.Також гості відвідають зруйнований російським обстрілом обʼєкт енергетичної інфраструктури, а також візьмуть участь у засіданні "Коаліції охочих" та саміті "Україна — країни Північної Європи та Балтії".Варто зауважити, що поважних гостей на столичному вокзалі зустрічала українська делегація на чолі із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Він наголосив, що сьогодні Київ — це центр європейської дипломатії."Світ побачив, хто ми є. І ми самі побачили себе — сильнішими, ніж могли уявити. Чотири роки боротьби. Чотири роки єдності. Чотири роки віри", — додав міністр.. Нагадаємо, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської Ради Антоніу Кошта також прибули з офіційним візитом до Києва..

Група "Нафтогаз" у партнерстві з TotalEnergies організувала постачання американського газу LNG через термінал Deutsche ReGas. Це відбувається на острові Рюген у Балтійському морі.Про це повідомив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Після регазифікації в Німеччині "Нафтогаз" доставить газ через Польщу до України. У лютому цей ресурс уже доступний у нашій системі", — зазначив він.За його словами, для України це не просто новий напрямок. Це результат довіри та злагодженої роботи з партнерами."В умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру кожен додатковий канал постачання газу підвищує нашу енергетичну безпеку. Крок за кроком", — наголосив очільник "Нафтогазу".Як відомо, 4 лютого з’явилася інформація, що в Україну доставили першу 2026 року партію американського зрідженого природного газу (LNG). Постачання організували в партнерстві з польським державним концерном ORLEN."Майже 100 мільйонів кубометрів наприкінці січня доставили на термінал у польському Свіноуйсьце, вони вже надійшли до української ГТС. Додаткові обсяги газу вкрай важливі в період екстремальних морозів і терористичних російських атак на енергетичну інфраструктуру", — зауважував тоді Корецький.Нагадаємо, раніше агенція Reuters із посиланням на заяву об’єднаної грецької компанії Atlantic — See LNG Trade S.A повідомляла, що перші постачання скрапленого природного газу зі США розпочнуться в березні 2026 року. Вони відбуватимуться транзитом через Балкани, Румунію та Молдову..

На світовому ринку волоського горіха суттєво зменшилася кількість українських пропозицій. У цьому сегменті Україна вже не посідає лідерських позицій, як це відбувалося раніше.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit, які послалися на президента "Української горіхової асоціації" Геннадія Юдіна."Причина такою явища — запровадження режиму експортного забезпечення зі встановленням мінімальних цін і неврегульоване законодавство щодо оформлення врожаю з домогосподарств, що обвалило офіційні продажі 2025 року на 90%", — зазначив він.За його словами, за останні 20 років Україна стабільно посідала третє або четверте місця у світовому рейтингу експортерів горіха після США, Китаю та Чилі. Протягом п’яти попередніх років держава експортувала понад 160 тисяч тонн продукції на загальну суму 461,4 мільйона доларів."Український горіх цінують за насичений якісний смак, який він має завдяки вирощуванню на благодатних українських чорноземах, за достатньо просту логістику до ЄС, невисоку ціну та високу якість його переробки", — зазначив експерт.Водночас 2025 року ситуація кардинально змінилася. Якщо раніше середньорічний експорт приносив до бюджету 92,2 мільйона доларів, то минулого року цей показник впав до 9,2 мільйона доларів.Експорт чищеного горіха знизився на 97%, а горіха в шкаралупі — на 76%. З понад одного мільярда євро, які Євросоюз витратив на імпорт волоського горіха, частка України склала лише 6,8 мільйона євро. Головними постачальниками до ЄС стали США, Чилі та Китай.Втрата ринків спостерігається і в інших країнах. За даними EastFruit, Грузія 2025 року імпортувала 3 056 тонн волоських горіхів на 13,1 мільйона доларів."На світовому ринку ростуть нові потужні горіхові гравці. Але в цей час Україна втрачає свій світовий горіховий статус, який залюбки займуть інші", — наголосив Геннадій Юдін, закликаючи спільноту сформувати конкретні пропозиції для діалогу з владою.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що українське підприємство "Філберт" переробляє понад 1 300 тонн фундука в шкарлупі. Цей обсяг включає не лише горіхи з власних плантацій в Одеській області, а й закуплений від інших садівників..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

У понеділок, 23 лютого, Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Про це заявила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі, її цитує "Європейська правда".Вона висловила жаль із приводу того, що Євросоюз не зміг ухвалити новий пакет санкцій проти Російської Федерації."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Щодо блокування пакета санкцій Угорщиною, то головна дипломатка Євросоюзу нагадала, що "ми вже бачили цей сценарій раніше"."І ми також бачили, що нам вдавалося досягати спільних рішень. Тому ми проводимо роботу на різних рівнях з угорськими та словацькими колегами, щоби просунутися з цим пакетом. Звичайно, це нелегко, це ніколи не буває легко, але робота триває", — акцентувала Кая Каллас.Раніше сьогодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляв, що нафтопровід "Дружба" не зруйнувала російська ракета, натомість Україна ухвалила політичне рішення припинити постачання російської нафти в Угорщину, щоби підтримати на виборах угорську опозицію.Він підтвердив, що з цієї причини Угорщина продовжить блокувати як 20 пакет санкцій Євросоюзу проти Росії, так і виділення Україні 90 мільярдів євро європейського кредиту.Нагадаємо, сьогодні прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що з 23 лютого його країна припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У понеділок, 23 лютого, Європейський парламент призупинив процес ратифікації широкомасштабної торговельної угоди зі Сполученими Штатами Америки. Такий крок спричинили не зовсім зрозумілі дії президента Дональда Трампа.Про це заявив голова комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту та постійний доповідач у співпраці зі США Бернд Ланге.За його словами, це стало останнім наслідком рішення Верховного суду про скасування більшості мит, введених президентом Дональдом Трампом.Ланге зазначив, що наслідки рішення Верховного суду США не можна ігнорувати, тож продовжувати працювати, ніби нічого не сталося, не є варіантом."Ключовий інструмент, який використовувала американська сторона для переговорів і реалізації Тернберрійської угоди, більше не доступний. Ситуація зараз є більш невизначеною, ніж будь-коли. Це суперечить стабільності та передбачуваності, яких ми прагнули досягнути за допомогою Тернберрійської угоди", — заявив європейський політик.Він повідомив про рішення парламентарів призупинити роботу над схваленням угоди "до відновлення ясності, стабільності та правової визначеності у торговельних відносинах між ЄС і США"."Отже, заплановане на завтра голосування в комітеті не відбудеться, як передбачалося, тіньові доповідачі переглянуть ситуацію наступного тижня", — зазначив Бернд Ланге.Нагадаємо, 21 лютого президент США Дональд Трамп офіційно запровадив універсальне 10-відсоткове мито на товари з усіх країн світу, що стало одним із наймасштабніших рішень у сфері міжнародної торгівлі за останні десятиліття. Нові економічні обмеження розпочнуть діяти вже з вівторка, 24 лютого, попри попередні спроби Верховного суду заблокувати аналогічні ініціативи.Наступного дня він же офіційно заявив про підвищення тимчасової митної ставки на імпорт до США з усіх країн. Тариф може вирости з 10% до 15%..

У понеділок, 23 лютого, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв участь у міжнародній конференції Justice Conference в Києві. За його словами, російська агресія не просто запустила процес перебудови безпекової архітектури Європи, а фактично оголила проблему її неефективності.Про це повідомили на сайті Міністерства закордонних справ України (МЗС)."Міжнародний порядок — це не даність. І коли злочинці розпочинають грубо порушувати правила, механізмів ефективної протидії немає", — наголосив Сибіга.Він окреслив учасникам конференції три ключові пункти. Перше: міжнародне право має бути законом, а не декларацією. А його порушення мають каратися.Очільник МЗС зазначив, що частиною глобальної проблеми є недосконалість міжнародного права. Ця війна довела, що воно не може бути просто декларацією. Міжнародне право має бути ультимативним, обов’язковим. А його порушення — тягнути за собою реальні наслідки."Вирішальним у мирному процесі є не те, що Росія підпише. Вирішальним є те, що готові будуть зробити наші партнери та союзники, якщо Росія знову порушить домовленості", — зауважив він.Друге: відповідальність Росії — це не теорія. Це практична робота. Амністії — не буде.За словами Сибіги, ця відповідальність лежить як на керівництві держави, яке розв’язало війну, так і на кожному окремому російському окупанті. Він наголосив, що воєнні злочинці не мають права на амністію.Очільник зовнішньополітичного відомства висловив щиру вдячність державам-партнерам у документуванні російських злочинів, які формують доказову базу проти агресора. "Саме ці матеріали стали основою для видачі Міжнародним кримінальним судом вже шести ордерів на арешт: воєнного злочинця Путіна, його уповноваженої з викрадення українських дітей, а також чотирьох російських військових керівників, відповідальних за ракетний терор", — додав він.Третє: Спецтрибунал і компенсації мають запрацювати повноцінно. Сибіга подякував Раді Європи за лідерство у створенні Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародного компенсаційного механізму. Цього місяця розпочала роботу передова група Спеціального трибуналу для підготовки інституційних, логістичних і організаційних рішень. Сибіга подякував ЄС за підтримку та добровільний внесок у розмірі 10 мільйонів євро та висловив сподівання на якнайшвидше набрання чинності розширеною частковою угодою, щоби Спеціальний трибунал запрацював у повному обсязі."Жорна міжнародного правосуддя набирають обертів. І як для міжнародно-правової площини — роблять це швидко. Бо іншого шляху для нас немає. Не може бути напіврішень, коли йдеться про справедливість. Бо це питання гідності", — наголосив Андрій Сибіга.Нагадаємо, що речниця МЗС Росії Марія Захарова відреагувала на угоду між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України. Вона заявила, що Москва не визнає його юрисдикції та назвала "юридично нікчемним"..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву головної речниці Єврокомісії Паули Піньо під час спілкування з журналістами.За її словами, Єврокомісія сподівається, що Угорщина схвалить кредит Євросоюзу для України на суму 90 мільярдів євро."Європейська Рада погодила надання Україні позики за єдиної умови, що три держави-члени не братимуть фінансової участі в програмі", — заявила Піньо.Вона зауважила, що "наразі цю умову виконано, тому очікується, що всі лідери дотримаються своїх зобов’язань"."Їх недотримання є або було б очевидним порушенням принципу лояльного співпраці", — наголосила Паула Піньо.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Нагадаємо, тиждень тому стало відомо, що російські спецслужби активізують зусилля для збереження при владі чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вбачаючи в ньому ключову фігуру для просування інтересів Москви всередині Євросоюзу. На тлі зростання популярності угорської опозиції Кремль залучає розвідувальні ресурси, щоби завадити зміні режиму в країні та не допустити виходу Будапешта з-під впливу Росії..

Президент України Володимир Зеленський анонсував зустрічі з європейськими партнерами. Вони можуть відбутися вже наступного тижня.Таку заяву він зробив під час свого вечірнього відеозвернення. За словами президента, Україна щодня працює над тим, щоб наступний раунд перемовин із США та Росією приніс конкретні результати."Продовжуємо кожен день працювати спеціально, щоб наступний раунд перемовин міг принести результати для України, принести результати для миру. Україна точно зробить для цього все необхідне і перепоною для миру точно не буде. Минулого разу в Женеві американська сторона чітко побачила, що саме в росіянах причина відсутності дійсно значимих результатів. І наступну зустріч треба зробити непустою, це можливо", — зазначив Зеленський.Також Зеленський провів розмову із міністром оборони Рустем Умєров щодо підготовки до перемовин. Президент доручив йому активізувати роботу з партнерами на Близькому Сході та в Туреччині для посилення їхньої залученості."Я вдячний усім, хто реально готовий допомогти та підтримує нас — хто підтримує нашу державу. І вже заплановані також мої зустрічі на наступному тижні з європейськими партнерами. Ми будемо детально координуватись, щоб Європа була в усіх процесах і ставала тільки сильнішою", — наголосив глава держави.Президент зауважив, що українські пропозиції часто лягають в основу санкційних рішень партнерів. Він висловив сподівання, що наступний санкційний пакет Європейського Союзу врахує необхідність реального тиску на Росію та обмеження її можливостей вести війну."Варто до цього прийти Європі. І це те, що могло б стати значним стимулом від Європи для Росії таки перейти від війни до дипломатії, до справжньої дипломатії. Війну треба закінчувати", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, 21 лютого президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте. Український гарант поінформував генсека НАТО про підготовку наступного тристороннього формату з Америкою та Росією і про те, що відомо про можливі зміни позицій сторін.Зауважимо, раніше генсек НАТО наголошував на неминучому провалі планів Кремля, попри готовність російського диктатора Володимира Путіна жертвувати десятками тисяч солдатів заради мінімальних здобутків на фронті. За словами керівника Альянсу, світ має максимально серйозно сприймати агресивну рішучість Москви та забезпечити ЗСУ всім необхідним для ефективного самозахисту..

Угорщина заблокувала важливу для України позику від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро. Київ планував витрати ці кошти для стабілізації своєї економіки.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, під час зустрічі послів ЄС представник Угорщини виступив категорично проти надання кредиту Україні.Відтак, позиція Будапешта фактично зупинила процес виділення 90 мільярдів євро для Києва, адже для ухвалення такого рішення необхідна одностайна підтримка всіх країн-членів ЄС.Чому ці гроші важливі для КиєваУкраїна розраховує отримати 90 мільярдів євро кредити, адже, згідно з прогнозами, вже у квітні цього року може зіткнутися з дефіцитом бюджету. Крім того, від цієї позики залежить успіх переговорів із МВФ щодо програми на 8 мільярдів євро.У виданні зауважили, що цей кредит також розглядався як альтернативний варіант після того, як країни ЄС не змогли домовитися про використання заморожених російських активів для фінансування потреб України.Журналісти також зауважили, що Будапешт заблокував допомогу Україні на тлі підготовки Угорщини до виборів. Зокрема, прем'єр-міністр Віктор Орбан наразі посилив антиукраїнську риторику, адже його партія зараз поступається в опитуваннях опозиційній силі "Тиса".Тому зараз державні ЗМІ Угорщини активно поширюють тези про те, що фінансова підтримка Києва лише затягує війну коштом угорських платників податків.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

Очільники європейських розвідок песимістично оцінюють шанси на досягнення угоди цього року про припинення війни Росії проти України. Така думка сформована попри заяви президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про те, що переговори за посередництва Вашингона наблизили перспективу мирної угоди.Як повідомляє агенство Reuters, очільники п'яти європейських розвідувальних служб, які нещодавно на умовах анонімності поспілкувалися з медійниками, запевнили, що Росія не хоче швидко закінчувати війну. Четверо з них сказали, що Москва використовує переговори з Вашингтоном, щоб домогтися скасування санкцій і укладення бізнес-угод."Зустрічі, новий раунд яких відбувся цього тижня в Женеві, є "театром переговорів", — заявив неназваний керівник європейської розвідки.Відповідні зауваження вказують на суттєву різницю в поглядах між європейськими столицями та Білим домом, який, за словами України, хоче укласти мирну угоду до червня, перед проміжними виборами до Конгресу США в листопаді. Трамп заявляє, що, на його думку, російський диктатор Володимир Путін хоче укласти угоду."Росія не прагне мирної угоди. Вона прагне досягнення своїх стратегічних цілей, і вони не змінилися", — додав інший неназваний керівник європейської спецслужби.Медійники додали, що до таких цілей належать усунення від влади українського президента Володимира Зеленського та перетворення України на "нейтральний буфер". Головна проблема, за словами іншого керівника розвідувальної служби, полягає в тому, що РФ не хоче і не потребує швидкого миру, а її економіка нібито не перебуває на межі краху."Путін стверджує, що готовий до миру, але на своїх умовах. Російські чиновники заявляють, що європейські уряди неодноразово помилялися в оцінках щодо РФ", — зазначили в агентстві. Нагадаємо, раніше Зеленський заявив, що результати перемовин у Женеві щодо завершення війни, які тривали протягом 17-18 лютого, є недостатніми. Він сподівається на прогрес на майбутніх зустрічах..