# Європа

Замість прагнення до миру російський диктатор Володимир Путін продовжує обирати мову ракетних ударів, відкидаючи будь-які дипломатичні зусилля. Застосування системи "Орєшнік" проти України є прямим сигналом залякування, адресованим країнам Європи та Сполученим Штатам.Про це у соцмережі X заявила висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас.Ракетний терор замість переговорівЗа словами дипломатки, нічна атака на Україну 9 січня продемонструвала справжні наміри Кремля. Каллас наголосила, що "мовою" Росії залишаються виключно ракети та руйнування. Ця агресивна стратегія триватиме доти, доки Євросоюз не допоможе Україні остаточно її зламати."Орєшнік" як інструмент шантажуВикористання ракети "Орєшнік" Кая Каллас назвала прямою ескалацією. На її переконання, цей пуск мав на меті не лише ураження цілей в Україні, а й став завуальованою погрозою для Європи та Сполучених Штатів.Заклик до рішучих дійЗ огляду на нові загрози, очільниця європейської дипломатії закликала країни ЄС до негайних кроків."Країни ЄС повинні глибше зануритися у свої запаси протиповітряної оборони та негайно виконати свої зобов'язання. Ми також повинні ще більше підвищити ціну цієї війни для Москви, зокрема шляхом посилення санкцій", — зазначила вона.  Нагадаємо, 9 січня російські окупанти заявили про удар балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік" по Львівській області. У мережі повідомляли, що гучно було й у сусідніх областях, зокрема у Рівненській та Тернопільській. На той час по всій країні було оголошено загрозу застосування балістичного озброєння.Водночас очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна терміново скликає Радбез Організації Об'єднаних Націй після російського удару "Орєшніком" по Львівській області.Згодом Служба безпеки України виявила на Львівщині уламки російської балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік", якою ворог вдарив по регіону вночі 9 січня. .

Європейські країни можуть дозволити Сполученим Штатам Америки розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних європейських дипломатів.Один із них у розмові з медійниками назвав такий підхід пакетною домовленістю за принципом "безпека в обмін на безпеку".Аналітики пояснили, що йдеться про можливість поступок з боку Європи щодо американської присутності в Гренландії в обмін на чіткіші зобов’язання адміністрації президента США Дональда Трампа підтримувати Україну.У Politico додали, що хоча цей варіант у ЄС вважають "гіркою пігулкою", його розглядають як менш ризикований, ніж відмова від будь-яких домовленостей."Так, це здається гіркою пігулкою, однак її може бути легше проковтнути, ніж альтернативу, яка дратує Трампа. Він може відповісти санкціями, вийти з мирних переговорів або підтримати Путіна в переговорах з Україною", — зробили висновок аналітики видання.Як відомо, президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова. При цьому Фредеріксен визнала, що до заяв Трампа треба ставити серйозно.Наразі розглядають чотири сценарії розвитку подій, один із яких передбачає посилення військової присутності США. Водночас адміністрація Дональда Трампа заявляла, що інтерес до Гренландії пояснює питаннями національної безпеки.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії.Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів і данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Нагадаємо, видання The Economist повідомило, що в США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії. Це може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз..

У четвер, 8 січня, переговорна команда України повертається додому після важливих зустрічей зі союзниками. Більшість документів уже готові або майже готові до підписання.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Говорив із Рустемом Умєровим. Переговорна команда повертається в Україну. Я очікую на доповідь з усіма деталями, включно з тими, які не можна обговорити телефоном", — зазначив він.За його словами, відбулися різні формати зустрічей — і з американською командою, і з європейською командою."Угода про гарантії безпеки з Америкою, ми вважаємо, готова до підписання на найвищому рівні. Важливо, що в тристоронньому форматі обговорили документи про відновлення України, та економічний розвиток — Україна, Америка, Європа. Майже готове", — зауважив український президент.Він розповів, що дуже предметно попрацювали щодо основного політичного документа, з українського боку там повний конструктив."Американська команда має отримати відповідь від Росії, на що готові там і чи справді можуть закінчити війну. Ми вважаємо, що тільки тиск це вирішить — тиск на Росію, і тільки якщо буде достатнім", — акцентував президент України.Він зазначив, що зараз Росія більшу ставку робить на зиму, ніж на дипломатію, на балістику проти енергетики, а не на роботу з Америкою та домовленості з президентом Дональдом Трампом."Це треба змінювати — змінювати саме тиском на Росію та підтримкою України. Дякую всім, хто сприймає ситуацію саме так. Дякую всім, хто з нами, хто з нашим народом, хто з Україною. Дякую всім, хто допомагає нашим людям", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент поділився також інформацією, що наступної ночі може відбутися новий російський масований удар. Дуже важливо звертати увагу на повітряні тривоги сьогодні та завтра, а також постійно, спускатися в укриття..

Наразі країни Європейського Союзу переглядають параметри можливої військової присутності в Україні. Зокрема розглядається питання істотного зменшення контингенту та зміна формату місії.Про це повідомляє The Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, партнери почали обговорювати військову місію в Україні на тлі перемовин про мирне врегулювання.Так, Велика Британія і Франція поки планують відправити в Україну до 15 тисяч військовослужбовців. Однак ці цифри значно менші за ті, які обговорювалися раніше в межах "Коаліції охочих". Зокрема, раніше Лондон заявляв про наміри відправити в Україну до 10 тисяч британських військових у складі багатонаціональних сил чисельністю близько 64 тисяч осіб. Натомість зараз, за даними військових джерел, реальний внесок Британії у місію може становити менше ніж 7,5 тисячі солдатів.Як очікується, Франція може направити в Україну близько 15 тисяч своїх військових. Вони можуть бути розміщені в західних регіонах України, на значній відстані від лінії фронту. Водночас Німеччина схиляється до альтернативного формату участі. Так Берлін хоче розмістити свої війська у сусідніх з Україною країнах.Чисельність і формат місії залишаються прив’язаними до результатів мирних переговорів. Попередньо, британські та французькі військові зосередяться на двох завданнях, а саме:підготовці підрозділів Збройних сил України;контролі за створенням і захистом об’єктів для зберігання озброєння та військової техніки, призначених для підтримки обороноздатності країни."В оборонних колах Великої Британії вважають, що Росія не стане порушувати угоду про припинення вогню, досягнуту за посередництва Дональда Трампа, побоюючись можливої реакції з боку США", — йдеться у повідомленні.Попередній контекст:6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії.Західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих".Президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих" зауважив, що першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть українські військовослужбовці. Основним "щитом" він вважає саме ЗСУ, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців.Згодом Зеленський заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

Одним із пріоритетів головування Кіпру в Раді Євросоюзу є відкриття переговорних кластерів для України. Це дуже важливий момент, на який офіційний Київ покладає великі сподівання.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час виступу на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Євросоюзу."Для України цей момент є справді дуже значущим — так само, як і для Кіпру, держави-члена, яка, на жаль, залишається розділеною, але прагне до тривалого миру та посідає повноправне місце у Європі. І країни, яка, можливо, й менша за розміром, проте має рівне право голосу в європейських інституціях", — зазначив він.Український президент наголосив, що Україна також заслуговує бути рівноправною частиною спільного європейського дому. Володимир Зеленський окремо відзначив те, що Україна входить до пріоритетів кіпрського головування."Ми вдячні за слова президента про те, що нашою метою має бути одночасне відкриття переговорних кластерів у період вашого головування й для України, й, безумовно, для наших друзів — Молдови", — сказав він.Україна також розраховує побачити початок реалізації пакета підтримки від Євросоюзу в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Потрібен практичний механізм, завдяки якому ці кошти реально допоможуть нашій країні.Президент акцентував, що паралельно на новий рівень вийшли переговори для завершення війни Росії проти України та досягнення миру. Водночас необхідно продовжувати достатній тиск на агресора."Санкції проти Росії, підтримка України, спільне зміцнення нашої оборони — усе це працює заради миру. Ми обговорили – на рівні ЄС, у межах "Коаліції охочих" і нашої двосторонньої роботи з Кіпром — необхідність посилення санкцій. Готується новий пакет. І здійснюється багато кроків для боротьби з тіньовим флотом Росії, і це спрацює. Кожен долар, який втрачає Росія, — це долар, який не підживлює агресора", — переконаний Володимир Зеленський.Крім того, Україна розраховує, що цього року свою ефективність має довести дуже важлива європейська ініціатива SAFE, та сподівається на плідну роботу з Кіпром та кожною країною Євросоюзу в межах цього інструменту."Я щиро вірю, що разом ми можемо посприяти реалізації однієї з найважливіших гарантій миру та безпеки для нашої країни та всієї Європи — членства України у Європейському Союзі", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що ще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня..

Іще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Євросоюзу.За його словами, мирні переговори з європейськими партнерами, США та всіма учасниками "Коаліції охочих" досягли нового рубежу. І зараз світ перебуває ближче до завершення війни, ніж будь-коли раніше."Ми розуміємо, що ця війна може завершитися ще під час вашого президентства", — зазначив український лідер.Зеленський заявив, що Україна "багато чого" очікує від головування Кіпру. Зокрема, йдеться про прогрес на шляху України до Євросоюзу."Так, є країни невеликі за розміром, але ті, що отримали голос у багатьох європейських інституціях, ми бачимо в цьому символізм Європи", — наголосив український президент.Він додав: Україна сподівається, що для неї та Молдови якомога швидше відкриють усі кластери переговорів."Під час вашого головування ми сподіваємося побачити початок імплементації пакета допомоги Україні, що допоможе зміцнити нашу стійкість і стійкість усієї Європи", — підсумував Володимир Зеленський.Кіпр прийняв головування в Раді Європейського Союзу 1 січня. При цьому воно триватиме до 30 червня.Учора в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії."Важливо, що є ґрунтовні документи коаліції — спільна декларація всіх країн коаліції та тристороння декларація Франції, Британії та України. Документи ці є, і це сигнал, наскільки серйозно і Європа, і вся "Коаліція охочих" готові працювати заради реальної безпеки", — зазначив український президент.За його словами, цими документами посилюється подальша юридична робота в країнах з парламентами, щоб у момент, коли дипломатія спрацює на завершення війни, у всіх була повна готовність розмістити сили коаліції.Нагадаємо, що сьогодні президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до ЄС і двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

У середу, 7 січня, президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до Європейського Союзу та двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду.Про це повідомили в Офісі президента України та Telegram-канал Володимира Зеленського.Український президент подякував Молдові за послідовну підтримку України під час повномасштабного російського вторгнення."Обговорили мирний процес, дипломатичну роботу, взаємодію з американськими та європейськими інституціями", — йдеться в повідомленні.Окрему увагу приділили розвитку двосторонньої торгівельно-економічної й агропромислової співпраці, партнерству у сфері безпеки, реалізації спільних інфраструктурних і прикордонних проектів.Володимир Зеленський і Мая Санду обговорили спільний шлях до членства у Європейському Союзі, передусім одночасне відкриття перших переговорних кластерів.В Офісі президента акцентували, що під час зустрічі також ішлося про посилення тристоронньої співпраці між Україною, Молдовою та Румунією."Ми тісно взаємодіємо в цьому питанні, сьогодні з президенткою Маєю Санду обговорили його. Дякую Молдові за послідовну підтримку України під час повномасштабного російського вторгнення", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше сьогодні український президент заявив, що є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально..

На теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Дуже складне запитання, на яке дуже хочеться, особливо мені, отримати дуже просту відповідь. Так, якщо буде знову агресія, всі партнери дадуть сильну відповідь "рускім". І я ставлю саме таке запитання всім нашим партнерам", — зазначив він.Однак, за його словами, поки що чіткою й однозначної відповіді він не отримав. Наразі є лише політична воля та слова, що партнери готові."Вони готові дати нам сильні санкції, сильні гарантії безпеки, але допоки в нас не буде таких гарантій безпеки, юридичних, підтриманих парламентами, підтриманих Конгресом США, не можна відповісти на це запитання", — акцентував український президент.При цьому він додав: навіть якщо вони будуть, все одно варто розраховувати передусім на свої сили, на Збройні сили України."Тому гарантія №1 — це наша армія, сильна армія, укомплектована армія, 800-тисячна армія з нормальною зброєю. Все, що нам потрібно, все це виписано", — зауважив президент України.Він запевнив, що це не тільки бажання, це українське бачення, про яке постійно йдеться на переговорах різного рівня та статусності."Важливо, що наші військові все це проговорили. Важливо, що ми займаємося тим, щоби були фінанси на все це. До речі, рішення про 90 мільярдів, яке ухвалили нещодавно, нам теж допомагатиме", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії..

У вівторок, 6 січня, американська делегація провела в Парижі декілька зустрічей з представниками "Коаліції охочих" і України. Головна мета — просування мирного плану американського президента Дональда Трампа.Про це заявив спецпредставник президента США Стів Віткофф, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.За його словами, до складу американської делегації увійшли, крім нього, Джаред Кушнер, генерал Алекс Гринкевич, посол США у Франції Чарльз Кушнер і радник Білого дому Джош Грюнбаум.У Парижі американські представники провели декілька зустрічей із європейськими лідерами, зокрема, з президентом Франції Еммануелем Макроном, а також з президентом України Володимиром Зеленським. За словами Віткоффа, сторони продемонстрували спільний підхід і готовність до партнерства."Ми досягнули значного прогресу в декількох ключових напрямах, зокрема у створенні двосторонньої системи гарантій безпеки та розробці плану процвітання", — зазначив спецпредставник американського президента.Він також повідомив, що "Коаліція охочих" оприлюднила власну заяву з баченням гарантій безпеки для України. Американська сторона підтримує позицію, що надійні безпекові гарантії та чіткі зобов’язання щодо економічного відновлення є необхідною умовою для досягнення тривалого миру.За словами Віткоффа, консультації з українською делегацією триватимуть і надалі, зокрема, сьогодні ввечері та впродовж наступного дня.До речі, Володимир Зеленський теж підтвердив інформацію про новий раунд перемовин у Парижі. Деякі ЗМІ інформують, що з української делегації залишаться Кирило Буданов, Давид Арахамія, Рустем Умєров, Сергій Кислиця, Олександр Бевз, Андрій Гнатов. Також будуть присутні європейські посадовці.Попередній контекстКлючовою метою поїздки Володимира Зеленського до Парижа 6 січня була участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.До переговорів "Коаліції охочих" залучили лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Раніше повідомлялося, що європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.Учасники "Коаліції охочих" готуються взяти на себе зобов’язання за п'ятьма стратегічними напрямками: припинення вогню, безперервна підтримка ЗСУ, присутність багатонаціональних сил, алгоритм дій на випадок нової агресії й оборонна співпраця.За підсумками "Коаліції охочих" підписали декларацію, в якій ідеться про те, що західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни..

У чернетці декларації саміту "Коаліції охочих" ідеться про те, що Сполучені Штати Америки мають узяти на себе зобов’язання підтримати європейські сили в разі наступного нападу Росії. Про це повідомило "Радіо Свобода". Журналісти запевнили, що мають у розпорядженні чернетки документа.Згідно з декларацією, після набуття чинності режиму припинення вогню планується запуск системи гарантій, які включатимуть п’ять компонентів:участь у механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США;підтримка ЗСУ;багатонаціональні сили для України;зобов’язання у разі майбутнього нападу;зобов’язання поглиблювати оборонну співпрацю з Україною.Механізм моніторингу та верифікації припинення вогню має працювати під керівництвом США з міжнародною участю, зокрема і вкладом від "Коаліції охочих". Також передбачено створення спеціальної комісії для розгляду порушень і визначення заходів реагування.Щодо підтримки ЗСУ, то йдеться про фінансування закупівель озброєнь, підтримку оборонного бюджету, доступ до оборонних складів для швидкого посилення у разі загрози, а також допомогу у створенні оборонних укріплень.За формування багатонаціональних сил для України відповідатиме "Коаліція охочих", вони будуть створені "з метою підтримки відновлення ЗСУ та посилення стримування".Зазначається, що ці сили діятимуть на запит України після справжнього припинення бойових дій і матимуть європейське лідерство "із залученням також неєвропейських членів Коаліції та з участю США, зокрема з використанням американських спроможностей у сфері розвідки та логістики, а також із зобов’язанням США підтримати ці сили в разі нападу".Що стосується дій у разі повторного нападу Росії, то остаточно їх не узгодили, судячи з формулювань документа."Ми домовилися фіналізувати обов’язкові зобов’язання, які визначатимуть наш підхід до підтримки України та відновлення миру і безпеки у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії", — йдеться у проекті декларації.Ці зобов’язання можуть включати використання військових спроможностей, розвідувальної та логістичної підтримки, дипломатичні ініціативи, запровадження додаткових санкцій.Щодо оборонної співпраці, то мова про сферу підготовки кадрів, спільне виробництво зброї, а також розвідувальну співпрацю."Як партнери по коаліції, так і США відіграватимуть життєво важливу та тісно скоординовану роль у забезпеченні цих гарантій безпеки", — йдеться у документі.Попередній контекстКлючовою метою поїздки Володимира Зеленського до Парижа 6 січня є участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.До переговорів "Коаліції охочих" залучено лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.За інформацією видання Sky News, у проекті Паризької угоди щодо гарантій безпеки для України містяться положення, за якими партнери зобов’язані відреагувати в разі майбутньої агресії з боку Росії. Вони матимуть обов’язкову силу.Президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань..

Кремлівський диктатор Володимир Путін навіть не наближається до перемир’я, він прагне продовжувати війну. Тож Україна на теперішній момент на межі гуманітарної енергетичної кризи.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у листі до керівних парламентських фракцій ХДС / ХСС і СДПН. Зміст документа потрапив у розпорядження до журналістів ZDF.Вони зазначили, що Мерц звернувся до партій коаліції напередодні зустрічі "Коаліції охочих" у Парижі. Він зазначив, що Україна перебуває "на межі гуманітарної енергетичної кризи".За його словами, Путін не прагне до перемир'я в четверту зиму війни, а навпаки, віддав наказ про найсерйозніші на теперішній момент атаки на цивільну інфраструктуру України."Російське керівництво готове й надалі вчиняти воєнні злочини", — цитують медійники німецького канцлера.Фрідріх Мерц наголосив, що німецький уряд прагне покласти край війні. Однак це можливо лише за умови, що цього разу Україна отримає від США та Європи справжні гарантії безпеки.Як відомо, у вівторок, 6 січня, у Парижі відбудеться зустріч лідерів держав-учасниць "Коаліції охочих", які мають фіналізувати гарантії безпеки для України від цієї організації.Раніше стало відомо, що очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прибуде до Парижа для участі в засіданні лідерів "Коаліції охочих", присвяченому Україні. Переговори відбудуться з ініціативи Еммануеля Макрона та стануть черговим етапом координації міжнародної допомоги.Нагадаємо, сьогодні агенція Reuters повідомила, що міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті "Коаліції охочих" щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі..

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не дозволить Брюсселю перетворити його країну на країну мігрантів. Будапешт не прийматиме додаткову кількість біженців.Про це Віктор Орбан повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі X.У відеоролику він нагадав про початок дії європейського міграційного пакту з 12 червня 2026 року, який, за його словами, зобов'язує Угорщину будувати табори для тисяч мігрантів і приймати мігрантів, переселених із Західної Європи.Орбан наголосив, що не дозволить Угорщині стати країною мігрантів. Він назвав усі вимоги Європейського Союзу з цього приводу необґрунтованими."Брюссель хоче, щоб в Угорщині були табори для мігрантів, проводилися примусові переселення та розглядалися тисячі справ про надання притулку. Відповідь — ні", — наголосив угорський прем’єр-міністр.Він запевнив, що Угорщина не прийматиме мігрантів із Західної Європи, не будуватиме табори та не віддасть своїх кордонів."Ми не дозволимо іншим вирішувати, з ким нам жити", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, 24 грудня прем'єр-міністр Угорщини вкотре розкритикував європейську підтримку Києва. Він назвав солідарність з Україною чинником, що руйнує Європейський Союз..

TrueUA підбив підсумки 2025 року власною версією ключових подій, які не просто залишили слід в історії, а й спроектували тренди цього року. Нині ж до уваги читачів — прогнози на 2026 рік.На самому початку року сталася подія, яка вкотре підтвердила вислів "прогнози — справа невдячна". Те, що Сполучені Штати розпочнуть військову операцію проти Венесуели, було зрозуміло, але ніхто не передбачив, що вона займе щось близько години. Викрадення диктатора Ніколаса Мадуро та його дружини не означає кінця корумпованого боліваріанського режиму в Каракасі, він ще пручатиметься, але відтепер жоден диктатор у світі не спатиме спокійно. Бо по нього можуть так само прилетіти й забрати без жодного пострілу. Але в чому точно не помиляться прогнозисти — Дональд Трамп у 2026 році продовжуватиме ламати усталені правила міжнародної політики. Це — даність, яку можна засуджувати, проте правильніше реагувати на неї швидкими рішеннями. Прогнози від впливових світових ЗМІ: війна в Україні триватимеБританське ділове видання Financial Times пропонує перелік подій, які, ймовірно, можуть відбутися цього року. Серед таких — лусне "бульбашка" штучного інтелекту, наслідком чого стануть багатомільярдні втрати ринку ІТ-технологій, світова економіка продовжить рецесію, війна на виснаження в Україні триватиме, на територіальні поступки українці не підуть, республіканці в результаті проміжних виборів у листопаді втратять контроль над Палатою представників Конгресу США, що відкриє шлях для початку процедури імпічменту Трампа. А от в Європі буде відносна політична стабільність.Інше впливове британське видання журнал The Economist робить свої прогнози у вигляді малюнка-ребуса на обкладинці, який дає ключ до розуміння основних тенденцій.За словами редактора журналу Тома Стендіджа, світову політику визначатимуть наступні тренди: триватиме руйнація світового порядку, війна в Україні не закінчиться, але додадуться інші напрямки ескалації, зокрема, Росія та Китай провокуватимуть конфлікти відповідно в Європі та у Південно-Китайському морі, Європі доведеться збільшити витрати на оборону і при цьому боротися зі зростанням і без того значного дефіциту, ізоляціонізм Америки відкриє нові геополітичні можливості для КНР, тоді як економічне становище колективного Заходу через політику Трампа буде вкрай нестабільним, глобальне зростання економіки сповільниться. До речі, щодо ШІ The Economist також скептичний, але з іншої причини — передовсім у високорозвинених технологічних країнах зростатиме побоювання втрати робочих місць.Американське видання Politico продовжує песимістичну лінію прогнозів. Хоча російська економіка і тріщить по швах, вказують аналітики цього ресурсу, Путін продовжуватиме воювати, вважаючи затяжну війну своєю стратегічною перевагою перед Європою, яка має проблеми з Америкою Трампа. Той усе більше дратуватиметься через поведінку Кремля. Погані передбачення у Politico для економіки: через величезні борги ключові економіки — США, Британія, Франція — перебувають під значним тиском, що становить ризик зміни там правлячих режимів.Це видання також прогнозує виграш демократів на проміжних виборах до Палати представників, більшість у Сенаті воно залишає за республіканцями. "Роздільне управління" в Конгресі заблокує ініціативність Трампа. Є в прогнозі Politico ще одна погана річ для нас: видання віддає перемогу на квітневих виборах в Угорщині Віктору Орбану та його партії Fides.А от The Washington Post пророкує у 2026 році крах російської економіки внаслідок падіння цін на нафту, що є результатом санкцій, а також глибоку кризу банківської й фінансової сфери Росії. Українцям цей прогноз точно сподобався.Три кроки Європи та тренд на падіння авторитарних режимівTrueUA з більшістю перерахованих прогнозів погоджується, але пропонує власний погляд на світові тренди цього року. Почнемо з пробудження Європи. 2026-й стане для європейських лідерів роком важких, але необхідних кроків. Перший із них — зміна процедур ухвалення рішень. Торік дещо у цьому напрямку вже зроблено, зокрема, деякі питання схвалені кваліфікованою більшістю країн-членів, а не всіма. Прикладом є надання Україні позики у 90 млрд євро. Європейські політики обійшли блокування Угорщини й Словаччини.We committed, we delivered.The decisions taken by European leaders are a crucial contribution to achieve a just and lasting peace in Ukraine.Because the only way to bring Russia to the negotiation table is to strengthen Ukraine. pic.twitter.com/yi6hWp9mNZ— António Costa (@eucopresident) December 19, 2025Другий важливий крок — нейтралізація правих популістів. На прикладі Чехії, уряд якої очолив Андрей Бабіш, а спікером парламенту став відвертий українофоб Томіо Окамура, ЄС отримав черговий доказ значної небезпеки ізоляціоністів та євроскептиків. Правих популістів підтримує адміністрація Трампа, адже ці сили є "троянськими конями" США (і за збігом, ще й Росії) в Європі. Можна припустити, що в Німеччині спробують через суд заборонити діяльність партії "Альтернатива для Німеччини", оскільки 2026 року в цій державі відбудуться місцеві вибори й "АдН" може отримати чисельні фракції у законодавчих органах п’яти федеральних земель. А це становить ризик розколу країни. 2026 року у кількох країнах ЄС відбудуться чергові вибори. Неприємні для нас і ЄС сюрпризи можливі не тільки в Угорщині, а й у Болгарії, яка обиратиме президента в листопаді. Там затяжна політична криза, завдяки якій зростає підтримка ультраправих популістів. Нинішній президент Румен Радєв — євроскептик та прихильник Росії. Але в цій країні є відверто прокремлівські сили, зокрема, партія "Відродження" та її лідер Костадін Костадінов. Москва точно гратиме свою розкольницьку гру на болгарських виборах.Третій крок — Євросоюз ухвалить політичне рішення про членство України. Пояснення щодо цього днями надав віце-прем'єр із питань євроінтеграції Тарас Качка. За його словами, зараз Київ та ЄС працюють за стандартним календарем, який передбачає завершення переговорів щодо вступу до кінця 2027 року, вступ — до 2030 року. Але ці терміни можуть бути скорочені з політичних міркувань. Качка нагадав про "мирний план" із 20 пунктів, у якому вказана "більш амбітна" дата. Себто, вступ може відбутися до 1 січня 2027-го. Для цього, окрім зняття вето Угорщини, на думку аналітиків, в Україні мають відбутися вибори та референдум, де українці висловляться щодо мирного плану.Другий тренд — повалення авторитарних режимів. Втілення цього тренду розпочалося з Венесуели, наступним може стати Іран. Там багато десятиліть панує режим ісламських фундаменталістів на чолі з аятолою Алі Хаменеї. Напередодні Нового року в Ірані спалахнули масштабні протести на тлі економічної кризи, аятола закликав "поставити на місце" протестувальників. Тобто виступи будуть жорстко придушуватися. Своєю чергою, Трамп пообіцяв бунтарям допомогу:"Якщо Іран відкриє вогонь і жорстоко вбиватиме мирних протестувальників, що є для нього звичною практикою, Сполучені Штати Америки прийдуть їм на допомогу. Ми готові до дій".В який спосіб надаватиметься допомога — покаже час. Можна пригадати ефективні ракетно-бомбові удари по іранських ядерних об’єктах влітку минулого року. Та, окрім військових методів, можливі й інші. Є приклад Сирії, де завдяки зовнішньому втручанню, передовсім Туреччини, сирійці за короткий час скинули режим Башара Асада. З огляду на те, що від повалення ісламістів в Ірані виграє дуже багато країн, охочих долучитися до допомоги іранським протестувальникам може бути чимало.Чи відбудуться карколомні зміни в Росії? Влада Путіна — колос на глиняних ногах, просто ніхто поки не намагався цього колоса повалити. Прогноз про падіння путінського режиму у 2026-му є занадто гучним, адже, на відміну від іранців, росіяни навіть не спробували вийти на масові протести під час війни. Проте і Мадуро надував щоки, погрожуючи американцям жорсткою відповіддю, а тепер сидить в американській тюрмі. .

У неділю, 4 січня, президент України Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів із закликом максимально активізувати оборонну допомогу, наголосивши, що стабільність постачань є ключовим чинником для примусу Москви до дипломатії. Про це йдеться у зверненні глави держави за підсумками тижня.Понад 2000 засобів нападу за тижденьЗеленський навів жахливу статистику російських атак, наголосивши, що українці щодня перебувають під загрозою через постійні удари ворога. За останні сім днів Росія застосувала проти України:понад 1070 керованих авіаційних бомб (КАБ);майже 1000 ударних безпілотників;шість ракет різних типів."Усе, про що домовлялися з партнерами, потрібно максимально активізувати. Кожна ракета до систем ППО, яка зараз стоїть десь на зберіганні у партнерів, може реально захистити життя", — зазначив президент.Шлях до дипломатії через силуГлава держави заявив, що передбачуваність і незмінність військової підтримки — це єдиний шлях, який може реально підштовхнути Кремль до пошуку дипломатичного рішення. Україна розраховує на подальшу допомогу та реалізацію безпекових гарантій, зафіксованих у документах з Америкою, Європою та партнерами з "Коаліції охочих"."Вдячний усім у світі, хто своєю силою допомагає дипломатії та всім зусиллям заради чесного миру", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

Хоча Київ повідомив про прогрес у переговорах і прискорює їх найближчими днями, залишаються невирішеними основні питання щодо того, які країни забезпечуватимуть яку безпеку та як довго. Про це йдеться у публікації The New York Times.Як зазначає видання, попри кожен поворот у мирних переговорах, президент Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти одне: Україна не складе зброю без твердих гарантій своєї післявоєнної безпеки. Останній шквал переговорів зі Сполученими Штатами наблизив обидві сторони як ніколи раніше до угоди, яка могла б задовольнити наполягання України на захисті Заходу від чергового російського вторгнення. Однак, навіть попри те, що Київ розробив план дій з адміністрацією Трампа, залишаються складні питання: як працюватимуть ці гарантії, які країни їх надаватимуть і як довго вони діятимуть. Україна шукає конкретних відповідей, щоб розвіяти побоювання щодо того, чи справді її союзники вступлять у конфлікт з Росією на захист Києва. Президент США Дональд Трамп заявив, що Європа візьме на себе ініціативу у гарантуванні майбутньої безпеки України. У суботу європейські радники з національної безпеки відвідали українську столицю, щоб спробувати узгодити деякі деталі проекту мирного плану. Спеціальний посланець пана Трампа Стів Віткофф дистанційно приєднався до обговорення післявоєнної економіки України. "Наші переговори просуваються вперед", — написав пізніше Зеленський у соціальних мережах, додавши, що "все має бути ефективним, гідно та сприяти встановленню миру на десятиліття". Ці переговори були першими з багатьох, запланованих на найближчі дні, присвячених темі гарантій безпеки.Чому гарантіям безпеки приділяється така увагаНаполягання України на цих гарантіях корениться в гіркому досвіді краху попередніх гарантій безпеки під час випробування. Найболючішим прикладом є Будапештський меморандум, зобов'язання, підписане в перші роки після здобуття Україною незалежності від Радянського Союзу. Згідно з цією угодою 1994 року, Україна передала Росії стару радянську ядерну зброю в обмін на "гарантії безпеки" з боку Росії, Сполучених Штатів та Великої Британії. Китай і Франція надали окремі власні гарантії. У меморандумі не було детально описано ці гарантії та не було обіцяно військової підтримки у разі нападу. Київ стверджує, що відсутність конкретних деталей дала Росії повну свободу дій для вторгнення в Україну, як це було зроблено спочатку у 2014 році, а потім під час повномасштабного вторгнення, яке розпочалося у 2022 році. Це допомагає пояснити, чому українські чиновники тепер хочуть чітко визначених, юридично обов'язкових гарантій, перш ніж погодитися на припинення війни.Що було запропонованоУ нещодавньому проекті "мирного плану" зазначалося, що Сполучені Штати, НАТО та європейські держави нададуть Україні так звані гарантії, подібні до статті п'ятої, — посилання на пункт НАТО про взаємну оборону, який вимагає від його членів надавати один одному допомогу у разі нападу. Положення, викладені в проекті, також передбачають збереження чисельності української армії в мирний час у 800 тисяч військовослужбовців за фінансування від західних партнерів; членство в Європейському Союзі, яке Україна розглядає як фактор стримування Росії; європейську військову підтримку; та двосторонню угоду про безпеку зі Сполученими Штатами, за яку проголосував Конгрес. Останню пропозицію було розроблено переважно Україною та Сполученими Штатами. Тепер європейські союзники повинні вирішити, що саме вони готові надати, як і до якого терміну. ​​Зустрічі найближчими днями покликані розв'язати ці питання. Зеленський заявив, що європейська військова підтримка надаватиметься так званою "Коаліцією охочих" — групою з близько 30 країн, які зобов’язалися зміцнювати післявоєнну безпеку України, роблячи внесок у її повітряну, наземну та морську оборону. Деякі європейські країни заявили, що готові розгорнути війська в Україні в рамках цих зусиль. Зеленський також хоче точної дати вступу України до Європейського Союзу, але залишається незрозумілим, чи погодиться блок її надати, враховуючи складність переговорів про членство. Умови двосторонньої угоди про безпеку зі Сполученими Штатами також не узгоджені, хоча пан Трамп вже зазначив, що навряд чи введе війська в Україну. Зеленський заявив, що Трамп запропонував гарантії терміном на 15 років, тоді як Україна хоче, щоб вони діяли десятиліттями. Кремль рішуче відкинув будь-який план щодо присутності західних військ в Україні та майже не показав, що погодиться на мирну пропозицію, яку українські, американські та європейські чиновники ретельно розробляли протягом тижнів. Що відбувається далі Суботня зустріч європейських радників з національної безпеки, яка відбулася в Києві як символічна демонстрація підтримки розтерзаної війною України, видається, спрямована на підготовку до зустрічі лідерів "Коаліції охочих" у понеділок у Франції. "Ми готуємося до зустрічей у Європі наступного тижня", — сказав Зеленський у суботу. "Ми також готуємося до зустрічей у Сполучених Штатах". Хоча гарантії безпеки є важливою темою, вони не є єдиним каменем спотикання. Україна та Сполучені Штати також ще не досягли згоди щодо територіальних питань, особливо в Донецькій області на Сході України. Попередня мирна пропозиція, розроблена Росією та Сполученими Штатами, закликала українські війська вивести свої війська з районів Донецька, які досі утримує Київ, та перетворити їх на нейтральну демілітаризовану зону. Компроміс, викладений Зеленським минулого тижня, базується на цій ідеї та закликає Росію також вивести свої війська з районів Донецька, які вона контролює.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..