# Європа

Під час зустрічей представників української влади й українських делегацій із топ-посадовцями Європейського Союзу все частіше підіймається питання стосовно зменшення віку мобілізації в Україні. Однак щодо цього в Києва залишається чітка позиція.Про це повідомила віце-прем’єрка з євроінтеграції України Ольга Стефанішина в коментарі "Радіо Свобода"."Такі запитання ставлять із погляду того, що насправді воно є в публічному дискурсі. Але я і рада, що його підіймають, тому що в нас є дуже очевидна відповідь. Ми не можемо прийняти цю критику, оскільки немає системи планування, тренування й оснащення українських бригад", — зазначила вона.Урядовиця наголосила, що в умовах відсутності такого планування з боку союзників "не можна таку неспроможність перекладати на мобілізаційний вік в Україні".Віце-прем’єрка з євроінтеграції мала не одну дискусію, зокрема, з єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом і очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас."Євросоюз може відіграти велику роль саме в тренуванні українських військових. Спроможності тут великі — питання в плануванні. За умов належного планування й оснащення, безумовно, питання мобілізації не стане предметом таких дискусій. Тому, звичайно, заклики знизити мобілізаційний вік до 18 років — неприйнятна для нас позиція", — підсумувала Стефанішина.Раніше представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявляв, що якщо в Україні знизять мобілізаційний вік до 18 років, то всіх новобранців забезпечать повним спорядженням. У відповідь Володимир Зеленський акцентував 10 грудня, що Україна не має компенсувати брак обладнання та підготовки молодістю солдатів, тому треба зосередитися на забезпеченні наявних бригад. Український президент зазначив, що "пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні".Нагадаємо, декілька днів тому член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський заявляв, що Україна на офіційному рівні не розглядає жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку. Також не обговорюються ідеї щодо примусової мобілізації жінок.

Зустріч нової Контактної групи, яку організовує Україна для єдиної позиції щодо завершення війни, планується на грудень. Проте остаточний список учасників наразі ще формується.Таку заяву зробив прес-секретар президента України Сергій Никифоров.Посадовець наголосив, що українська влада збирає ключових партнерів з Європи, які, разом зі США, які можуть забезпечити максимальне посилення нашої країни.Станом на сьогодні вже відомо, що це будуть країни, які мають у своєму арсеналі далекобійні спроможності. Держави, які роблять найбільші інвестиції в українське виробництво зброї, та країни, від яких залежить майбутнє України у Північноатлантичному альянсі."Україна планує провести цю зустріч у грудні для координації, вироблення спільної позиції, гарантування того, щоб бути сильною за будь-якого розвитку подій: як на переговорах, так і на полі бою", — додав Никифоров.Нагадаємо, 7 грудня Володимир Зеленський зустрівся з Дональдом Трампом. Український президент назвав розмову з ним "хорошою та продуктивною". Їх разом прийняв в Єлисейському палаці французький президент Еммануель Макрон.За інформацією агенції Axios, зустріч у Парижі 7 грудня між президентами Сполучених Штатів Америки й України Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським до останнього перебувала під питанням. Усе вирішила тверда позиція французького президента Еммануеля Макрона.Як зазначають ЗМІ, президент Франції Еммануель Макрон прибуде до Польщі у четвер, 12 грудня. У Варшаві планується зустріч французького лідера з прем'єр-міністром Дональдом Туском та президентом Анджеєм Дудою.

Російський Газпромбанк відіграє ключову роль для забезпечення постачання російського природного газу до країн Європейського Союзу. Тому ЄС просить Сполучені Штати Америки розглянути шляхи пом'якшення санкцій. Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти з’ясували, що ЄС і США обговорюють тип і обсяг пом'якшувальних заходів після попередження деяких європейських держав і компаній, що санкції проти Газпромбанку становитимуть ризик для безпеки постачань газу. Частка російського трубопровідного газу в імпорті Євросоюзу впала з понад 40% 2021 року до близько 8% 2023 року. У Євросоюзі тільки Угорщина та Словаччина продовжують отримувати трубопровідний російський газ; донедавна в цьому переліку також була Австрія. Журналісти дізналися, що серед варіантів, які розглядаються на переговорах ЄС і США, є пропозиція дозволити здійснювати платежі через люксембурзьку дочірню компанію Газпромбанку чи інші канали платежів. Обговорення тривають навіть після того, як Володимир Путін напередодні скасував вимогу використовувати винятково Газпромбанк для плати за російський газ для іноземців. Джерела Bloomberg пояснили, що указ Путіна ще більше ускладнив платіжну систему та не дав фінансовим установам більше визначеності щодо юридичних ризиків такої оплати. Раніше Міністерство фінансів США внесло Газпромбанк в чорний список, це відбулося 21 листопада. Це останній великий російський банк, який досі не перебував під обмеженнями. Нагадаємо, що посли країн Європейського Союзу не змогли в п'ятницю, 6 грудня, узгодити 15 пакет санкцій проти Росії. Його планували спрямувати проти "тіньового флоту" Російської Федерації.

Генеральним секретарем Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) став колишній міністр закордонних справ Туреччини Ферідун Сінірліоглу. Також там відбулися й інші кадрові призначення. Про це повідомив сайт ОБСЄ. "Рада міністрів ОБСЄ на Мальті завершилася ключовими рішеннями щодо призначення чотирьох високопосадовців для керівництва секретаріатом та інституціями ОБСЄ", — йдеться в повідомленні. Голова ОБСЄ, віце-прем'єр-міністр і міністр закордонних справ і туризму Мальти Ян Борг привітав призначення посадовців на високі посади: Марія Телалян, радниця з правових питань МЗС Греції, стала директоркою Бюро з демократичних інститутів і прав людини; Крістоф Камп, постійний представник Нідерландів в ОБСЄ, — Верховним комісаром у справах національних меншин; Ян Браатху, представник Норвегії в ОБСЄ, — представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ. "Ці призначення ще раз підтверджують критичну роль ОБСЄ як платформи для діалогу та співпраці. Вони сигналізують про колективну рішучість держав-учасниць зміцнити Організацію та спорядити її для ефективного реагування на мінливий ландшафт безпеки", — заявив Борг. Борг також наголосив на важливості комплексного підходу ОБСЄ до безпеки, який охоплює військово-політичний, економічний, екологічний та людський фактори. "ОБСЄ залишається наріжним каменем для подолання взаємопов’язаних глобальних викликів, починаючи з вирішення конфліктів і зміни клімату і закінчуючи сприянням демократичній стійкості. Сьогоднішні рішення гарантують, що організація залишається в авангарді цих зусиль", — сказав він. Нагадаємо міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що Російська Федерація під час вторгнення в Україну порушила ключові засади міжнародних відносин. Водночас виступ міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова під час засідання Ради міністрів ОБСЄ нагадує "свідчення з паралельного всесвіту".

Посли країн Європейського Союзу не змогли в п'ятницю, 6 грудня, узгодити 15 пакет санкцій проти Росії. Його планували спрямувати проти "тіньового флоту" Російської Федерації. Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої посилаються на неназваних європейських дипломатів. За їхніми словами, дві країни-члени заблокували ухвалення пакета через розбіжності щодо продовження терміну, наданого європейським компаніям для виведення інвестицій з Росії. Які саме це країни — не уточнюється. Тепер у Європейському Союзі повернуться до пакета пізніше після додаткових консультацій і обговорень. У межах пакета відбулися також дебати щодо продовження винятку ЄС, який дозволить чехам продовжувати імпортувати дизельне пальне й інші продукти, отримані з російської нафти та вироблені на словацькому нафтопереробному заводі. При цьому Чехія заявила, що не прагне продовження дозволу на імпорт російського нафтового палива, однак Словаччина хоче зберегти домовленість, термін дії якої закінчився в четвер. Словацький нафтопереробний завод Slovnaft, що належить угорській компанії MOL, є значним експортером дизельного пального, виробленого з російської нафти, до Чехії. Чеські посадовці заявили, що можна узгодити продовження домовленостей на шість місяців. Як відомо, Євросоюз, до складу якого входять 27 країн, заборонив більшу частину імпорту нафти з Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. Але Чехія, Словаччина й Угорщина отримали винятки зі санкцій через брак інших джерел постачання. Нагадаємо, раніше високий представник ЄС Жозеп Боррель заявляв, що Європейський Союз веде роботу над 15 пакетом санкцій проти країни-агресорки Росії. За його словами, важливо посилити заходи проти оминання санкцій, тому що Росія не може виробляти без імпортних запчастин, чипів та інших компонентів.

У п’ятницю, 6 грудня, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з італійською лідер кою Джорджею Мелоні. Вони обговорили низку важливих питань щодо без пекової ситуації. Про це Володимир Зеленський написав у своїх соціальних мережах. "Провів телефонну розмову з Джорджею Мелоні — головою Ради міністрів Італії", — зазначив він. Український президент розповів про актуальну ситуацію на полі бою. Ми обговорили продовження військової підтримки України, зокрема, прискорення надання чергового 10 пакета допомоги. "Домовилися посилити координацію на рівні лідерів європейських держав із метою обговорення безпекової ситуації в регіоні та збільшення постачання систем протиповітряної оборони для України", — підсумував Володимир Зеленський. Варто зазначити, що контакти між керівниками України й Італії тривають постійно. Зокрема, у вересні Володимир Зеленський зустрічався з Джорджею Мелоні на полях форуму "Амброзетті". Тоді український лідер розповів Мелоні про ситуацію на фронті, атаки на цивільну та критичну інфраструктуру нашої держави з боку Російської Федерації. Зеленський також інформував Мелоні про актуальні оборонні потреби. Нагадаємо, що вчора український президент провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили, зокрема, важливість запрошення України до Північноатлантичного альянсу, забезпечення своєчасного підсилення українських бойових бригад боєприпасами, озброєнням і військовою технікою, а також необхідність зміцнення оборони України у зимовий період проти російського повітряного терору.

Російська Федерація повністю перейшла на військову економіку. Тому зараз вона є найбільшою загрозою для безпеки Європи, оскільки жодна країна не може зрівнятися з Росією за рівнем виробництва зброї. Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, якого цитує видання Tagesschau. За його словами, військова загроза з боку Росії лише зростає. "Росія повністю перейшла на військову економіку та надає армії від 1 000 до 1 500 танків щороку. Це приблизно вдвічі більше, ніж п'ять найбільших європейських країн разом узятих", — підрахував Пісторіус. Очільник міноборони Німеччини додав, що для всіх є очевидним: "Росія є найбільшою загрозою нашій безпеці, і вона залишиться такою в осяжному майбутньому". Журналісти зазначили, що Росія поступово перебудовує свою економіку у військовий формат через повномасштабну війну в Україні. Цей процес охоплює пріоритетне фінансування оборонної галузі, розширення військового виробництва та посилення контролю держави над стратегічними підприємствами. Минулого року витрати на оборону складали близько третини федерального бюджету Росії. Фінансування спрямоване не лише на техніку, а й на вербування особового складу, зокрема, через систему приватних військових компаній. Перехід до військової економіки посилює тиск на російську економіку, знижуючи інвестиційну привабливість і рівень життя населення. Попри це, Кремль продовжує нарощувати ресурси для підтримки війни, що створює загрозу регіональній безпеці та подальшій ескалації конфлікту. Нагадаємо, що кремлівський диктатор Володимир Путін схвалив бюджет Росії, підвищивши військові витрати на 2025 рік до рекордного рівня. Це свідчить про наміри Москви продовжувати війну в Україні. Близько 32,5% бюджету, опублікованого на урядовому веб-сайті в неділю, виділено на національну оборону, а це 13,5 трильйонів рублів (понад 145 мільярдів доларів), порівняно з 28,3% цього року.

У середу, 4 грудня, президент Володимир Зеленський у Києві зустрівся з Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе. У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що однією з головних тем для обговорення стала необхідність створення спеціального трибуналу для країни-агресорки Росії. "Важливо притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців. Окрема тема -- звільнення полонених і повернення незаконно депортованих Росією українських дітей", -- наголосив президент. Крім того, лідери розглянули питання створення Реєстру збитків як складової міжнародного компенсаційного механізму.  "Україна розраховує на створення Комісії з розгляду заяв та Компенсаційного фонду, а також на лідерство Ради Європи в цьому процесі", -- резюмував Зеленський. Нагадаємо, раніше Ален Берсе заявляв, що у притягнення Російської Федерації до відповідальності за злочин агресії ключову роль відіграватиме Рада Європи. Поточним пріоритетом організації є підтримка України. .

Російська Федерація може бути причетною до майже сотні інцидентів у Європі. Йдеться про гібридні атаки, шпигунство та операції впливу. Про це під час зустріч зі своїми колегами з НАТО в Брюсселі заявив очільник міністерства закордонних справ Чехії Ян Ліпавський, пише Reuters.  За словами міністра, цього року в Європі було зафіксовано 500 підозрілих інцидентів. Зокрема, до 100 таких випадків можна пов'язати з діяльністю Росії. "Ми повинні надіслати Москві потужний сигнал, що це не буде терпіти", -- наголосив Ліпавський. Раніше, а саме у жовтні, міністр внутрішніх справ Фінляндії Лулу Ранне повідомляла, що її країна зазнає підозрілих актів саботажу, за якими стоїть Росія. Йдеться про системні кібератаки та інструменталізовану міграцію. Зокрема, розвідувальні служби Північноатлантичного альянсу, включно з фінською, попередили, що Москва стоїть за наростальною кількістю ворожих дій у євроатлантичному регіоні. Найбільший кредитор скандинавського регіону Nordea також став об’єктом безпрецедентного збою у роботі, який директор Національної кібербезпеки Раулі Паананен з міністерства транспорту та зв’язку Фінляндії назвав "дуже незвичним". "Нещодавня хвиля DDoS-атак, яка почалася в середині вересня в скандинавських країнах, була найагресивнішою, яку ми коли-небудь бачили. Ці атаки призвели до тимчасової повільності або недоступності онлайн-сервісів", — заявила Nordea. Нагадаємо, у листопаді Ліпавський заявляв, що, якщо Європа хоче переконати майбутнього президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа в необхідності допомогти Україні, вона має діяти та висловлюватися жорстко. Лише в такому випадку можна "достукатися" до нього.

Наступного року Європейський Союз продовжить підтримувати Україну економічно, гуманітарно та військово. Так, ЄС у 2025 році щомісяця надаватиме по 1,5 мільярда євро від заморожених активів країни-агресорки Росії. Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта на спільній прес-конференції із президентом Володимиром Зеленським у Києві. "Уже цього місяця Європейський Союз надасть Україні додаткові 4,2 мільярда євро, щоб підтримати український бюджет. На додачу до цього починаючи з наступного місяця ми будемо надавати ще цілий рік кожного місяця по 1,5 мільярда євро допомоги. Ці кошти ми отримуємо від використання заморожених російських активів, і вони також можуть бути використані для військових цілей", -- сказав Кошта. Посадовець додав, що також ЄС продовжить тиснути на економіку Москви та вже працює над 15 пакетом санкцій, щоб знизити здатність Росії продовжувати агресію проти України. Своєю чергою український гарант зазначив, близько мільярда євро з доходів від заморожених активів РФ будуть спрямовані на підтримку оборонної промисловості нашої держави. "Україна вдячна всім нашим партнерам, які вже інвестували у конкретні проєкти виробництва сучасної української зброї. Важливо збільшувати закупівлі в українських виробників, зокрема, коштом доходів від заморожених російських активів. Більша частина коштів від другого траншу з цих доходів із європейською частиною внеску, тобто щонайменше мільярд євро, буде спрямована на підтримку української оборонної промисловості. І це буде дуже хороша основа для збільшення таких внесків", -- заявив Зеленський. Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

У неділю, 1 грудня, президент Володимир Зеленський привів зустріч у Києві із новим президентом Європейської ради Антоніу Кошта та верховною представницею із закордонних справ та безпекової політики ЄС Каєю Каллас. У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що у ході перемовин із головою Євроради обговорили бачення "європейських і глобальних справ -- наявні проблеми та перспективи". "Такий символічний початок роботи відображає головні пріоритети для всіх нас у Європі. Мир -- це фундамент, і ми будемо робити все й надалі, щоб якнайшвидше закінчити цю війну, розв’язану Росією не тільки проти України, але й проти об’єднаної Європи, закінчити цю війну справедливо й посилити нашу Європу -- інституції Євросоюзу та політику підтримки кожної європейської країни", -- зазначив Зеленський. Водночас під час перемовин із Каєю Каллас, за словами гаранта, головною темою була потреба України в системах ППО. "Координуємо наші зусилля заради потрібних спільних результатів", -- додав президент. Як відомо, 27 листопада Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Її очолює президентка Урсула фон дер Ляйєн. Тоді з’явилася інформація, що нова колегія Єврокомісії розпочне роботу з 1 грудня. Нагадаємо, що, за інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ, який необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

Дональд Трамп неодноразово звертався до прем'єра Угорщини Віктора Орбана, щоби дізнатися його думку стосовно російсько-української війни. Це відбувалося вже після перемоги на американських виборах. Таку інформацію оприлюднила угорська служба "Радіо Свобода" з посиланням на власні джерела. Співрозмовники журналістів розповіли, що після 5 листопада Трамп провів декілька телефонних розмов з Орбаном, під час яких звертав багато уваги на ситуацію в Україні. Медійники також дізналися, що очільник угорського уряду планує відновити свою "миротворчу місію", готуючись здійснити нові візити в різні країни світу. Деталі залишаються невідомими, хоча співрозмовники журналістів припустили, що Орбан намагатиметься передати послання Трампу, президенту Володимиру Зеленському, китайському лідеру Сі Цзіньпіну та кремлівському диктатору Володимиру Путіну. Як відомо, Орбан, який підтримує тісні стосунки з Трампом, першим серед лідерів країн Європейського Союзу привітав його із перемогою на президентських виборах у США, не чекаючи на офіційні результати. Також він заявив про потребу нової європейської стратегії щодо України й анонсував "великі плани на майбутнє" після розмови з Трампом. Нагадаємо, декілька днів тому журналісти CNN озвучили інформацію, що ключові аспекти мирного плану, який ще у квітні пропонував теперішній спецпредставник Дональда Трампа з питань російсько-української війни Кіт Келлог, полягають у повному знятті санкцій з Російської Федерації.

У неділю, 1 грудня, до Києва прибув президент Європейської ради Антоніу Кошта. У столиці його супроводжують інші відомі європейські політики, які є союзниками України. Про це свій візит в Україну Антоніу Кошта повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі X. "З першого дня війни Євросоюз виступає на боці України. З першого дня дії нашого мандата ми підтверджуємо нашу незмінну підтримку українського народу", — написав він. Антоніу Кошта зазначив, що до Києва він прибув у супроводі високого представника Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас і комісара з розширення Марти Кос. Своєю чергою, Кая Каллас теж підтвердила візит, зазначивши, що головне послання цієї поїздки до Києва полягає в тому, що Європейський Союз хоче, щоб Україна виграла цю війну. "Ми зробимо для цього все, що буде потрібно", — наголосила вона. Як відомо, 27 листопада Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Її очолює президентка Урсула фон дер Ляйєн. Тоді з’явилася інформація, що нова колегія Єврокомісії розпочне роботу з 1 грудня. Нагадаємо, що, за інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ, який необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

У Сербії терміново облаштовують бомбосховища на випадок ядерної війни. Адже справи у світі "йдуть у неправильному напрямку", і є велика загроза ще більшого збройного протистояння. Про це заявив президент Сербії Александар Вучич в інтерв’ю сербському телеканалу TV Pink. За його словами, Белград 2011-2012 років припинив виділяти гроші з бюджету для покращення стану бомбосховищ. "Перші звіти, які я отримав від наших муніципальних служб, і доповідь нашої армії у зв'язку з бомбосховищами та тим, скільки людей ми могли би будь-якої миті прийняти до укриттів, що можуть витримати ядерний удар, — гнітючі. Зараз ми маємо системно це виправляти", — зазначив він. Вучич також прокоментував світову ситуацію, особливо те, що стосується війни Росії в Україні. Він переконаний, що справи у світі "йдуть у неправильному напрямку, а війна починає виходити з-під контролю". "І мої прогнози такі, що все, що відбувається, буде все більше виходити з-під контролю. Будь-яка заява з будь-якого боку — завжди можна сказати, що це робить інший, але принаймні це не деескалація, і я боюся, що це призводить лише до нових конфліктів, ще більших проблем і того, чого ми хотіли уникнути будь-якою ціною, тобто конфлікту ще ширшого та більшого масштабу, ніж це відбувається сьогодні", — пояснив сербський президент. До речі, в Європейському Союзі та США дорікають Сербії за намагання "всидіти на двох стільцях". Вучич запевняє у євроінтеграційному курсі Белграда, але відмовляється вводити санкції проти Росії та намагається зберегти хороші відносини з Москвою, яку Сербія історично вважає союзником. Нагадаємо, наприкінці жовтня президент Сербії Александар Вучич розповів, як під час розмови з Володимиром Путіним торкнувся питання припинення вогню в Україні. Але кремлівський диктатор відмовився його обговорювати.

Війну Росії проти України активно використовують у передвиборчих технологіях у Німеччині. При цьому багато місцевих політиків застосовують застарілі штампи, проводячи так звані червоні лінії щодо підтримки Києва. Про це заявив посол України в Німеччині Олексій Макеєв в інтерв'ю телевізійникам із ZDF. Він наголосив, що очікує від демократичних партії Німеччини активніших дій у питанні підтримки України. "Зараз, як ніколи, потрібні дії. І саме цього я очікую від демократичних партій у цій виборчій кампанії. Я вважаю, що неправильно малювати червоні лінії навколо себе, а не перед ворогом і агресором", — сказав посол. Раніше віце-канцлер і міністр економіки Німеччини, співлідер "Зелених" Роберт Габек покритикував канцлера Олафа Шольца за небажання передавати Україні далекобійні ракети Taurus і висловив жаль, що й раніше рішення щодо нових видів зброї ухвалювалися "завжди запізно". "Ми дуже потребуємо підтримки Німеччини. Зараз нам потрібні генератори та трансформатори, вони особливо потерпають від російських ракетних ударів", — додав Макеєв. Водночас він зауважив, що насамперед треба подолати причини такої ситуації — а саме унеможливити ракетні атаки. Для цього Україна потребує систем ППО, зброю та боєприпаси до неї. "Нам потрібна зброя, адже німецька зброя рятує життя", — акцентував посол. Він високо оцінив системі протиповітряної оборони IRIS-T, яка вже допомогла збити чимало російських ракет і таким чином запобігти багатьом смертям і руйнуванню багатьох об’єктів. Але Україні також потрібні танки й інша важка зброя для того, щоби перемогти в цій війні. Дипломат зауважив, що українська сторона перебуває у "довірчому діалозі" з німецькими друзями з цього питання. На запитання, що українці розуміють під "перемогою", Макеєв пояснив, що йдеться про повернення усіх захоплених Росією територій, наразі під тимчасовою окупацією залишається 15% території держави, включно з Кримом. Нагадаємо, що, на думку міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, кожна путінська ракета націлена і на безпеку Європи. Саме тому країнам Заходу необхідно більше інвестувати в оборону.