# Європа

У четвер, 29 жовтня, Європейська комісія оголосила другий раунд фінансування за оборонною програмою SAFE. Йдеться про суму 21,3 мільярда євро. Ці кошти можуть використати, зокрема, для спільних закупівель озброєнь з Україною.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Єврокомісії.Єврокомісія закликала держави ЄС взяти участь у другому раунді фінансування в межах інструменту SAFE (Security Action for Europe — Безпекові заходи для Європи) на 21,3 мільярда євро та врахувати в інвестиційних планах посилення військової підтримки України."Поряд із задоволенням власних потреб і реалізацією національних оборонних пріоритетів державам-членам також рекомендується використовувати кошти цього другого раунду для зміцнення співпраці з Україною. Це передбачається шляхом включення спільних закупівель з Україною до їхніх інвестиційних планів", — заявили у Єврокомісії.Проте аналітики, обізнані з деталями пропозиції, пояснили, що питання залучення українських компаній до спільного виробництва за кошти SAFE не є обовʼязковим і залишається на розсуд держав-членів. Тож не можна із впевненістю заявляти, що всю суму в 21,3 мільярда євро скерують "на посилення військової підтримки України" — варто дочекатися завершення прийому та розгляду заявок Єврокомісією. Єврокомісія також звернулася до держав-членів з вимогою "надавати пріоритет нагальним потребам українських збройних сил і збройних сил держав-членів у сферах систем протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників і систем протидії безпілотникам, а також боєприпасів і ракет"."Після отримання від держав-членів заявок із зазначенням бажаних обсягів фінансування Єврокомісія протягом двох тижнів після завершення терміну їх подання повідомить про попередній розподіл коштів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Нові можливості фінансування, доступні в межах другого раунду, є частиною 150 мільярдів євро довгострокових кредитів SAFE, затверджених у травні 2025 року. Наразі ЄС схвалив кредитні угоди всіх 19 держав-членів (останньою була Угорщина), які вирішили взяти участь у цьому інструменті. З 16 із них Єврокомісія вже підписала кредитні угоди. Станом на зараз Єврокомісія виплатила майже 13,5 мільярда євро 11 державам-членам, які запросили попереднє фінансування.SAFE, який є ключовим компонентом ініціативи "Готовність 2030" (Readiness 2030), має на меті прискорити інвестиції в оборонні спроможності, зміцнити готовність і стійкість, а також посилити європейську оборонно-промислову базу завдяки розширенню співпраці та спільних закупівель.Нагадаємо, в середині вересня стало відомо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..

Норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стере попросив у видання Financial Times виправити статтю про розмову з очільником Кремля Володимиром Путіним. Зокрема, момент про "лекцію" кремлівського диктатора.Про це Йонас Гар Стере сказав в інтерв’ю телевізійникам із TV 2.Як відомо, у вівторок Стере та президент Фінляндії Александр Стубб провели телефонну розмову з Путіним. Мета перемовин — вивчення можливості деескалації та налагодження європейського каналу для діалогу.Після цього видання Financial Times опублікувало матеріал, у якому зазначила, що під час розмови очільник Кремля майже весь час розповідав про "історичні першопричини конфлікту" з Україною у формі "лекції". Водночас Стере категорично заперечує ці твердження."Це неправда. І ми попросили Financial Times виправити цю інформацію, оскільки вона не відповідає дійсності", — заявив прем’єр-міністр Норвегії.За його словами, Путін попросив викласти свою версію поточної ситуації й у цьому контексті оглянув історію з 2014 року до сьогодення."Тож твердження, що він читав лекцію зі слов’янської історії, просто не відповідає дійсності", — наголосив Стере.Він також відкинув твердження, що Володимир Путін домінував у розмові з європейцями за тривалістю."Ми мали півтори години. Звісно, був перекладач, тож частина часу йшла на переклад. Тому я вважаю, що час розподілився доволі рівномірно. Ми, ймовірно, витратили приблизно однакову кількість часу. Але це також тому, що ми виклали свої позиції, щодо яких просили відгуку", — акцентував норвезький прем’єр-міністр.За даними медійників, які після цих зв’язалися з журналістами Financial Times, видання не планує вносити жодних змін."Ми відстоюємо нашу журналістику", — повідомив речник англійського ЗМІ.Зазначається, що видання не бажає надалі коментувати цю справу, а також не пояснюватиме джерела своєї інформації.Нагадаємо, що в Росії розпочалася підготовка до тристоронньої зустрічі диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна..

Американський президент Дональд Трамп знову заявив, що Америка нібито нічого не отримав за допомогу Україні та європейським союзникам. Натомість адміністрація колишнього президента Джо Байдена "викинула в повітря" 350 мільярдів доларів.Про це Дональд Трамп сказав на черговому передвиборчому мітингу, його цитує The National Desk.За його словами, саме він і його люди відновили армію США, тоді як колишній президент Джо Байден "роздав велику частину озброєнь"."Ми відновили збройні сили. А Байден роздав значну їх частину. Потрібно було брати за це якусь плату. Це ж Європа. Вони можуть заплатити", — зауважив американський президент.Також він додав, що за його правління США тепер беруть із європейців плату за постачання зброї. Трамп мав на увазі програму PURL, за допомогою якої країни-партнери допомагають купувати зброю України."Думаю, що вони передають озброєння Україні чи комусь іще, але вони нам платять. Байден міг би про це попросити. Він віддав 350 мільярдів доларів просто так, і ми так нічого й не отримали натомість, окрім того, що вони вважають нас дурнями", — висловив припущення американський лідер.Очільник Білого дому в підсумку промови висловив слова подяки своєму спецпредставнику Стіву Віткоффу за мирні зусилля. Він наголосив, що тут "є величезні успіхи".Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків агенції Reuters, Демократична партія США має високі шанси здобути більшість у Палаті представників і Сенаті на майбутніх проміжних виборах. Перемога законодавців може кардинально змінити зовнішньополітичний курс Білого дому, зокрема, щодо відновлення масштабної військової підтримки України..

Три танкери з приблизно 140 тисячами тонн російського дизельного пального прямують до Сполучених Штатів. Це перші постачання в межах домовленостей президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним.Про це пише Financial Times, передає "Економічна правда". Одне із суден, Leruo під прапором Сьєрра-Леоне, перебуває під санкціями Євросоюзу, Великої Британії та Канади. Танкер належить гонконзькому власнику. Обмеження запровадили через перевезення російських вантажів і ризиковані практики, зокрема вимкнення системи визначення місцезнаходження судна.За даними MarineTraffic, Leruo має прибути до атлантичного узбережжя США 11 листопада.Першим до США має дістатися Agioi Fanendes. Його прибуття до Нью-Йорка очікують 7 листопада. Судно перевозить близько 40 тисяч тонн дизельного пального. Це станеться через чотири дні після проміжних виборів до Конгресу США.Ще один танкер, Talisman, має прибути до східного узбережжя країни 9 листопада. Водночас заявлені пункти призначення суден можуть змінюватися.За даними Financial Times, постачання відбуваються в межах домовленостей Трампа з Путіним щодо дизельного пального. Американський президент розраховує, що імпорт російського дизелю допоможе знизити ціни на пальне напередодні виборів.Додамо, Туреччина планує отримувати частину дизельного палива, яке країна-агресорка Росія постачатиме на світові ринки, згідно з угодою із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом..

Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту спільної місії генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) до України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що європейську делегацію очолював заступник генерального директора DG DEFIS Геральд Рюйтерс.Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту ЄС і України та потреби defense-сектору. Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік. Окремий акцент зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів — підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу й окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan."Ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обидвох сторін. Спільне виробництво — ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому", — зазначила вона.Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони України Мстислав Банік. Пріоритети Міноборони на цьому напрямку:удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС;переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора."Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином Міністерство оборони створює просту систему з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами", — акцентував Банік.Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже 2026 року європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.Ukraine Support Loan — це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.Загалом кредит передбачає до 90 мільярдів євро на підтримку України 2026-2027 років: майже 60 мільярдів євро — на оборону, ще 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку. Україна вже отримала майже 16 мільярдів євро. Наразі останній транш на 2,86 мільярда євро надійшов в середині жовтня."Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими та підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів. Міністерство оборони дякує ЄС за надійне партнерство, поглиблення співпраці та масштабування оборонного виробництва", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Великі логістичні витрати й ускладнення під час перетину державного кордону суттєво зменшили обсяги експорту українських яблук. Тепер компанії-експортери змушені переглядати свої плани.Про це повідомили аналітики проєкту AgroTimes із посиланням на представників компанії USPA-Fruit, що спеціалізується на експорті свіжих фруктів.За словами співрозмовників медійників, через перехід на нові процедури пропуску на кордоні виникнули серйозні затримки.Аграрії додали, що, оскільки більшість логістики зав’язана на морські перевезення, це негативно позначилося на можливостях переміщення яблук до інших країн."Якщо виробник зараз у більшості випадків продає нижче собівартості свою продукцію, тому йому нема куди діватися як тільки звернутися до компанії-посередників, які здійснюють перереалізацію", — зазначив представник компанії.Вартість логістики на теперішній момент стала занадто високою та часто переважає вартість самої продукції, через що компанії змушені зменшувати обсяги реалізації.При цьому роздрібні ціни на яблука в магазинах досягають 29 гривень за кілограм, тоді як закупівельні ціни від виробників тримаються на рівні 11-15 гривень за кілограм."Експортери призупинили відвантаження та зайняли вичікувальну позицію", — констатували фахівці сільськогосподарської  галузі.Нагадаємо, в червні цього року експорт-менеджерка компанії "Сади Дніпра" Альона Щебетаха розповідала, що українські виробники яблук поступово зміщують фокус у бік преміального сегмента на зовнішніх ринках, де їхню продукцію порівнюють уже з постачанням з Італії й Іспанії..

Цього року в Чорному морі загинуло більше моряків, ніж у будь-якій іншій водоймі. Смертність перевищила кількість жертв у Перській затоці, яка привернула більше уваги у всьому світі.Про це повідомили аналітики видання Financial Times із посиланням на судновласників і морські організації.Екіпажі нафтових танкерів, вантажних суден і зерновозів, що заходять у Чорне море поблизу територій ЄС і НАТО, змушені прориватися крізь шквал атак дронів. За деякими оцінками, кількість атак у Чорному морі у понад шість разів перевищує кількість атак у Перській затоці."На мою думку, плавання Чорним морем і заходження в українські порти — це майже самогубство", — заявив голова профспілки працівників морського транспорту України Олег Григорюк.За інформацією компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації, цього року в Чорному морі атакували понад 570 суден, внаслідок чого загинуло щонайменше 40 моряків. Для порівняння: в Ормузькій протоці підтверджено 24 смертельні випадки.Деякі судна потрапили під перехресний вогонь під час атак на порти, тоді як інші стали ціллю навмисних ударів. За даними Ambrey, у третьому кварталі в середньому відбувалося понад чотири атаки на день.Деякі судноплавні компанії готові ризикувати, перевозячи нафту з Близького Сходу — їх спонукають до цього рекордно високі фрахтові ставки.Однак, за словами судноплавних груп, більшість не бажає відправляти свої судна в Чорне море, де рентабельність нижча, а торгівля набагато небезпечніша.Нагадаємо, що Європарламент закликав ЄС розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі через атаки на цивільні судна. Також євродепутати розкритикували Болгарію за слабку дипломатичну реакцію на дії Росії та закликали країну долучитися до ініціативи ЄС із протидії безпілотникам..

Проросійськи налаштована Іліяна Йотова та колишній премʼєр-міністр Андрей Гюров вийшли в другий тур президентських виборів у Болгарії. Вирішальне голосування відбудеться 1 листопада.Про це повідомило болгарське видання БТА. За результатами опрацювання понад 99% бюлетенів Іліяна Йотова отримує понад 34% голосів, а Андрей Гюров — понад 31% голосів.Як відомо, Іліяна Йотова тимчасово виконує обовʼязки президента Болгарії. Вона є прихильницею "діалогу з Росією" та підтримує у цьому питанні премʼєр-міністра Болгарії Румена Радева.У середині липня стало відомо, що болгарська влада ухвалила рішення припинити будь-яку участь в об'єднаннях, що фінансують та озброюють українську армію. Прем'єр країни Румен Радев закликав замінити військову допомогу дипломатичними перемовами з Кремлем.Тоді ж Румен Радев заявляв, що його країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки.Андрей Гюров за час свого правління підписав безпекову угоду між Болгарією й Україною під час візиту до Києва у березні 2026 року.Також цей політик домовився з урядом України розробити дорожню карту двосторонніх практичних кроків відновлення енергетичної інфраструктури та європейської інтеграції України.Нагадаємо, що на тлі дискусій всередині Північноатлантичного альянсу щодо посилення військової допомоги Києву прозвучала резонансна заява керівника уряду Болгарії Румена Радева. Чиновник застеріг міжнародну спільноту від подальшого тиску на Російську Федерацію, вбачаючи у цьому пряму загрозу початку глобальної ядерної війни..

Новий раунд мирних переговорів Росія може "розвернути" у власних цілях — для реалізації своєї стратегічної ідеї протидії НАТО. Відповідний план уже склали в Кремлі. Тож розмови навколо російсько-української війни можуть виявитися лише ширмою.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Telegraph, які послалися на обізнаних співрозмовників у дипломатичних колах.Раніше помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков заявляв, що Європу варто залучити до переговорів між російськими, українськими та американськими посадовцями.Водночас джерела видання стверджують, що мотивом Росії для залучення європейських країн є прагнення використати наступний раунд переговорів для отримання поступок щодо розширення НАТО.Зазначається, що очільник Кремля Владімір Путін, імовірно, вимагатиме, щоби присутність НАТО в Європі скоротилася до рівня 1997 року."Це потенційно може означати виведення військ НАТО з Польщі, Естонії, Латвії та Литви, а також із Фінляндії", — зробили висновок аналітики-медійники.Раніше верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив під час виступу на Варшавському безпековому форумі, що в разі відкритого нападу Росії на країни Балтії чи Польщу НАТО застосує новітню концепцію "Ініціативи стримування", яка має на меті відразу відрізати окупантів від підкріплень. Західні сили планують завдати високоточних ударів по командних пунктах ворога в Калінінграді, під Санкт-Петербургом та в Білорусі.Нагадаємо, наприкінці серпня цього року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначав, що посилення військової присутності НАТО в Арктиці нібито становить "пряму загрозу" безпеці Росії. Він також пригрозив "катастрофічними наслідками" через можливе зростання ризику збройного зіткнення в регіоні..

У неділю, 25 жовтня, в районі Барселони (Каталонія, Іспанія) сталася аварія за участю автобуса. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди постраждали понад 80 осіб.Про це повідомили журналісти агенції AP із посиланням на місцеві екстрені служби.За даними медичної служби Каталонії, у ДТП, що трапилася в муніципалітеті Фогарс-де-Монклус поблизу Барселони, постраждали 83 людини: семеро отримали важкі травми, 18 — травми середньої тяжкості, а 58 — легкі ушкодження.Як повідомила іспанська інформаційна агенція EFE, у неділю вдень автобус з’їхав із вузької звивистої дороги й упав із 20-метрового схилу.Точні обставини аварії наразі невідомі, триває розслідування. Екстрені служби повідомили, що направили на місце події 23 карети швидкої допомоги та два медичні гелікоптери, а також три спільні групи пожежників і медиків і три команди психологічної підтримки.Міністерка охорони здоров’я уряду Каталонії Ольга Пане заявила, що рятувальники обстежують територію, аби з’ясувати, чи немає інших постраждалих.Агенція EFE також поінформувала, що пожежна служба залучила до роботи спеціалізовані гірничорятувальні підрозділи.Нагадаємо, раніше на півночі Південно-Африканської Республіки автобус впав зі схилу. Це сталося в гірському регіоні провінції Лімпопо. Тоді загинули щонайменше 42 людини, ще 49 отримали поранення..

Будь-які спроби відновити постачання російського газу до Європи є небезпечною ілюзією, яка неминуче поверне регіон до епохи жорсткого енергетичного шантажу. Будь-які поступки Кремлю лише спровокують нові війни та масштабні кризи на континентальному рівні.Про це заявляє міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Небезпека енергетичного шантажуМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із жорсткою заявою щодо перспектив відновлення продажу російського газу до країн Європейського Союзу. Очільник українського МЗС наголосив, що після десятиліть постійного тиску з боку Москви Європа лише нещодавно почала досягати справжньої енергетичної незалежності. За словами дипломата, для російського режиму енергоносії ніколи не були комерцією — це завжди залишалося інструментом політичного та силового тиску.Міністр нагадав, що дозвіл на обхід української газотранспортної системи в минулому вже мав катастрофічні наслідки для безпеки всього європейського регіону."Дозвіл на обхід України російськими трубопроводами спонукав Путіна розпочати повномасштабне вторгнення. Минулі помилки не повинні бути ні забуті, ні повторені", — підкреслив Сибіга.Шлях до завершення війниУкраїнський міністр акцентував на тому, що сподіватися на завершення розв'язаної Росією війни за допомогою дипломатичних лестощів, компромісів чи вигідних ділових угод є марно та небезпечно. Досягти стійкого миру можливо лише іншими методами."Вона може закінчитися лише завдяки силі та позбавленню режиму Путіна ресурсів для її продовження", — додав міністр.Нагадаємо, наприкінці вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький інформував, що Україна залучила 841 мільйон доларів від Світового банку. Вони надійдуть до нашої країни під гарантії уряду Канади та матимуть конкретне спрямування..

Згідно з результатами досліджень у Європі, на континенті зафіксували понад 50 000 смертей у 850 містах упродовж спекотного літа. При цьому причиною більшості з них стали зміни клімату.Про це повідомило видання Politico з посиланням на висновки двох нових рецензованих досліджень, опублікованих у науковому журналі Nature Health. Це перша комплексна оцінка кількості смертельних випадків під час рекордних хвиль спеки, що спостерігалися цього року.Ці дані охоплюють близько 850 міст у всій Європі, а отже, загальна кількість загиблих — з урахуванням сільської місцевості — є ще вищою. Вчені також встановили, що це літо стало найсмертоноснішим нинішнього столітті, значно перевищивши попередні рекорди."Можемо з упевненістю стверджувати, що літо 2026 року, ймовірно, стало найгіршим за всю історію спостережень щодо смертності, спричиненої спекою, на значній частині території Європи", — зазначила провідна авторка дослідження, дослідниця екстремальних погодних явищ з Імперського коледжу Лондона Клер Барнс.За її словами, ці цифри є суворим нагадуванням про те, що дедалі спекотніше й екстремальніше літо має дедалі серйозніші наслідки для громадського здоров’я. За цією статистикою стоять реальні люди, чиї життя обірвалися, та реальні родини, які оплакують їх.Науковці з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини проаналізували дані щодо 854 міст у країнах ЄС, Великій Британії, Норвегії та Швейцарії. У цих містах проживає близько 40% населення зазначених 30 країн.Перше дослідження, опубліковане на початку цього місяця, стосувалося смертності, пов’язаної з кліматичними чинниками, у період із 2000 по 2025 рік, тоді як друге дослідження, оприлюднене в п’ятницю, зосереджене на 2026 році.В обидвох роботах оцінювалася надлишкова смертність, спричинена спекою, шляхом аналізу температурних показників та історичних моделей взаємозв’язку між спекою і смертністю. За словами дослідників, цей метод стабільно дає результати, що збігаються з офіційною статистикою, яку згодом оприлюднюють уряди."Установлено, що цього літа в цих містах сталося понад 50 000 додаткових смертей, пов’язаних зі спекою; при цьому близько 32 000 із них спричинені зміною клімату, яка призвела до підвищення температури", — йдеться в публікації.Дослідження також показали, наскільки винятково смертоносним виявилося літо цього року. Згідно з першою науковою працею, у період із 2000 по 2025 рік зафіксовано загалом 430 000 смертей, пов’язаних зі спекою, причому близько половини з них зумовлені зміною клімату. Показники 2026 року перевершили попередні рекорди: 29 000 смертей — 2022 року, 28 000 — 2003 року."Майже третина смертей, пов’язаних зі спекою цього літа, припала на період хвилі спеки в Європі наприкінці червня, коли встановлювали низку температурних рекордів", — зауважили фахівці.І хоча найбільше постраждали люди похилого віку, серед загиблих цього літа було близько 6 000 осіб віком до 65 років."Найбільший тягар припав на літніх людей. На осіб віком 85 років і старше припадає приблизно половина від загальної кількості смертей. Однак смертність, пов’язана зі спекою, не обмежувалася лише літніми людьми. Навіть серед молодших дорослих — віком від 20 до 44 років — ми зафіксували понад 800 додаткових смертей", — зазначив співавтор дослідження та доцент Імперського коледжу Гаріфаллос Константінудіс.Нагадаємо, видання Euronews писало, що екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. Окремі регіони могли зіткнутися з перебоями в електропостачанні..

Берлін планує придбати декількох тисяч у європейських країн. До цих озброєнь, якими офіційно зацікавилася Німнччина, входять українські крилаті дрони-ракети "Барс".Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Співрозмовники медійників розповіли, що в Німеччині вирішили поповнити свій ракетний арсенал, у тому числі й крилатими дронами-ракетами "Барс" виробництва України."Це озброєння необхідно для стримування Росії, оскільки в черзі на американські крилаті ракети Tomahawk Німеччина опинилася в кінці списку", — йдеться в публікації.Джерела, обізнані з перебігом переговорів, додали, що чиновники ведуть дискусії з Україною щодо спільного виробництва та придбання крилатого дрона-ракети "Барс". Назву його виробника не оприлюднили.За словами джерел, посадовці Міністерства оборони Німеччини ведуть переговори з американським оборонним стартапом Covenant. Вони хочуть закупити тисячі крилатих ракет наземного базування з важким корисним навантаженням Anthem.Серед інших виробників:нідерландська компанія Destinus SA із крилатими ракетами Ruta;німецько-британський оборонний стартап Hypersonica, який розробляє надшвидкісну ракету HS1.Зараз на озброєнні Збройних сил Німеччини перебуває лише крилата ракета Taurus. Вона запускається з повітряних носіїв і має дальність близько 500 кілометрів. Її виробниками є компанії MBDA та Saab AB.Український крилатий дрон-ракета "Барс" має реактивний двигун, бойову частина у 22,5 кілограма, дальність до 700 кілометрів. Нещодавно конструктори вдосконалили дальність до 1 000 кілометрів, бойову частину збільшили до 60 кілограмів, швидкість дрона стала понад 700 км/год.Нагадаємо, що 8 жовтня, міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Він подякував Німеччині за критично важливу підтримку та зауважив, що Україна ефективніше збиває реактивні дрони завдяки Німеччині..

Країна-агресорка Росія готує нові провокації у Європі. Головна мета — дискредитація Сил оборони України.Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерство оборони України."Держава-агресор Росія активізує гібридну дестабілізаційну стратегію щодо Європейського Союзу з метою скорочення або позбавлення зовнішньої підтримки України шляхом дискредитації Сил оборони нашої держави, а також залякування європейських урядів та суспільств", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що РФ може вдатися до диверсійних дій на території центральної та східної Європи, зокрема балтійських держав. Так, ворог планує проведення "операцій під чужим прапором" з подальшим звинуваченням України через канали російської пропаганди та доступні для Кремля міжнародні майданчики."Місцями російських провокацій, за даними ГУР, можуть бути об’єкти критичної інфраструктури, прикордоння з Росією, калінінградський анклав, регіони в державах ЄС з присутнім "русскоязичним насєлєнієм" та спорудами, які контролює кремль, зокрема, мережа об’єктів російської православної церкви та історичні місця, пов’язані з Росією", — додали у ГУР.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що Кремль готує суттєву активізацію гібридної агресії проти Польщі та країн Європи впродовж зимового періоду 2026–2027 років. Головною метою російських диверсій є намагання зірвати логістичні ланцюги постачання західної допомоги Україні та перевірити реакцію НАТО..

У вересні 2026 року європейський ринок нових легкових автомобілів продовжив зростати. За даними Асоціації європейських виробників автомобілів (ACEA), загальна кількість реєстрацій у ЄС збільшилася на 9,3% у річному вимірі — до 971 048 машин.За даними "Укравтопром", найбільший приріст зафіксували серед електромобілів. За місяць у Євросоюзі зареєстрували 290 117 нових автомобілів із повністю електричним двигуном — на 72,9% більше, ніж у вересні торік. За типом силової установки нові автомобілі розподілилися так:Гібриди (HEV) — 330 693 одиниці, зростання на 7,3%.Електромобілі (BEV) — 290 117 одиниць, зростання на 72,9%.Бензинові автомобілі — 168 564 одиниці, скорочення на 23,4%.Плагін-гібриди — 102 267 одиниць, зростання на 11,7%.Дизельні автомобілі — 50 557 одиниць, скорочення на 29,6%.Інші типи силових установок — 28 850 одиниць, скорочення на 0,3%.Отже, на тлі зростання реєстрацій електромобілів і гібридів кількість нових бензинових та дизельних машин зменшилася.Загалом за перші дев’ять місяців 2026 року в країнах ЄС зареєстрували понад 8,5 мільйона нових легкових автомобілів. Це на 5,7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Додамо, у вересні 2026 року український автопарк поповнили майже 4,5 тисячі легкових автомобілів із дизельними двигунами — на 14% менше, ніж за аналогічний місяць торік. Найпопулярнішими серед нових машин стали Renault Duster, а серед уживаних імпортованих — Renault Megane.Читайте також: Електрокар, який перевертається в повітрі: Ілон Маск представив нову модель Tesla.