# Європа

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що не називав американського президента Дональда Трампа "татом", а лише характеризував ставлення до нього з боку інших країн-членів Альянсу.Таким чином посадовець в інтервʼю агентству Reuters прокоментував ситуацію, що сталася у середу, 25 червня, на пресконференції на саміті НАТО.Генсек НАТО пояснив медійникам, що європейські держави часто питають Рютте "чи не залишать нас США?", а для Рютте це звучить як "чи не залишить нас татко?". Цей коментар Рютте з'явився після того, як медійники запитали у Трампа про те, як він ставиться до звертання "татко" від Рютте. Американський лідер виглядав задоволеним і припустив, що це був прояв любові до нього, оскільки "слова пролунали дуже лагідно".Окрім цього, посадовець також використав подібне порівняння під час обговорення війни Ізраїлю та Ірану."Вони сильно посварилися, як двоє дітей на шкільному подвір’ї. Знаєте, вони б’ються неймовірно сильно, їх не зупиниш. Нехай б’ються 2-3 хвилини, тоді їх легко зупинити", — зазначав Трамп.У відповідь Рютте засміявся і сказав: "А потім татові іноді доводиться використовувати ненормативну лексику, щоб (їх) зупинити".Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляло, що під час саміту Північноатлантичного альянсу, який проходив у Гаазі з 24 по 25 червня, американський президент Дональд Трамп провів зустріч із президентом Володимиром Зеленським, висловивши йому прихильність та описавши його як "дуже приємну" людину.

У середу, 25 червня, президент Володимир Зеленський у Страсбурзі підписав угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе.Про це повідомляє Рада Європи. Після підписання документа український гарант наголосив, що створення спецтрибуналу дасть Києву реальний шанс притягнути Кремль до відповідальності."Це дійсно дуже важливий крок. Сьогодні ми запускаємо процес створення Трибуналу щодо злочинів агресії Росії проти України. Кожен воєнний злочинець має знати: справедливість настане і це стосується Росії також. Ми активізуємо юридичну роботу. Попереду ще довгий шлях, але політично ми вже зробили великий прогрес", — наголосив Зеленський.За словами гаранта, відтепер юридична війна проти Росії підсилюється у дуже серйозний спосіб. На думку президента, угода про Спецтрибунал дає реальні шанси засудити злочини агресії."Інші інституції, навіть міжнародні, не мають інструментів, щоб це зробити. І нам потрібно показати чітко, що агресія буде покарана. І ми разом повинні це зробити по всій Європі. Слава Україні!" — сказав президент. Спеціальний трибунал для розгляду злочину агресії проти України — це ініціатива, спрямована на притягнення вищого політичного та військового керівництва Росії до відповідальності за розв’язання війни проти України, що є порушенням міжнародного права. Створення спецтрибуналу підтримали понад 40 держав і міжнародних організацій, включно з Радою Європи.Нагадаємо, 9 травня міністри закордонних справ країн Євросоюзу та представники вищого керівництва блоку схвалили запуск спеціального трибуналу щодо злочинів військово-політичного керівництва Росії проти України.14 травня Рада Європи підтримала створення спецтрибуналу щодо агресії Росії проти України. Цей процес офіційно запустили. .

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що хоча він не вважає, що Росія зараз нападе на країни НАТО, для Європи все ще існує реальна загроза в майбутньому.Про це повідомляє Sky News.На запитання редактора з питань безпеки та оборони Дебори Гейнс, чи існує ризик нападу Володимира Путіна на Альянс, Дуда відповів: "Я думаю, що Росія виснажена через свою агресію проти України. Я не очікую, що Росія зараз готова атакувати інші країни".Політик також зазначив, що в майбутньому російська агресія є реальним ризиком."Тому ми повинні підготуватися та збільшити витрати на оборону, бо це абсолютно необхідно для нашої оборони", — додав Анджей Дуда.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.

Темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News. Журналіст зауважив, що держави НАТО планують затвердити на саміті в Гаазі зобов’язання збільшити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року.У відповідь на такі терміни Володимир Зеленський наголосив, що це "дуже повільно". "Ми вважаємо, що з 2030 року Путін може стати значно сильнішим і спроможнішим. Зараз ми в Україні його тримаємо, тож у нього немає часу тренувати армію", — пояснив президент.Однак, за його словами, в будь-який зручний для нього момент кремлівський диктатор будуватиме нову армію, адже його країна дуже швидко переходить на воєнні рейки."Десять років — це дуже довго. У нього буде нова армія до того часу", — акцентував президент України.У відповідь на уточнювальне запитання, чи вважає Зеленський, що Путін може атакувати країну НАТО, щоби потестувати статтю 5, протягом п'яти років чи навіть швидше, президент погодився: "Саме так. Я так думаю".Водночас він вважає, що протягом кількох місяців Путін не буде готовий до атаки на державу НАТО."Ні, я вважаю, що він не підготується за такий термін", — наголосив Зеленський.Український президент додав, що Путіну в будь-якому випадку потрібна пауза у російсько-українській війні, зняття санкцій і натреноване військо.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що зможе зустрітися зі своїм американським колегою Дональдом Трампом в Гаазі. У вівторок і середу, 24-25 червня, там проходить саміт НАТО.

У Словаччині готові підтримати запропонований Європейським Союзом 18 пакет санкцій проти Росії. Така заява прозвучала всього через декілька годин після того, як угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто запевнив, що Угорщина та Словаччина виступають проти нього.Таку інформацію оприлюднило видання Euractiv із посиланням на міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара. Він зазначив, що словацький уряд оцінює кожен пакет санкцій із погляду того, чи може він зашкодити національній економіці."Переговори ще тривають. Але вже зараз очевидно, що пакет не матиме негативного впливу на економіку Словаччини, і ми готові його підтримати", — сказав Бланар після засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі.Однак він додав, що Словаччина вимагатиме від ЄС "гарантій" і підтримки для пом'якшення наслідків зупинки постачань російських енергоресурсів."Існують також арбітражні ризики, які вплинуть на Словаччини, — можливо, на суму до 20 мільярдів євро. Тому ми вимагаємо гарантій щодо того, як усуватимуться ці негативні наслідки", — уточнив словацький міністр.Бланар наголосив, що для Словаччини політично важливо, щоб обговорення пакета санкцій перенесли до Європейської ради та пов'язали з пропозицією RePowerEU.Тому, за його словами, й він, і прем'єр-міністр Роберт Фіцо прагнуть зустрітися з президенткою Європейської комісії та прем'єр-міністеркою Данії, країна якої головуватиме в обговореннях ініціативи RePowerEU.Нагадаємо, минулого тижня словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що нейтральний статус був би вигідним для його країни. Такими він бачить умови нинішньої міжнародної ситуації.

Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. У публікації йдеться про те, що Росія активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту.Додаткову тривогу викликали спільні дії США й Ізраїлю проти Ірану — союзника Москви. Путін виглядає впевненішим і хоче відстоювати розширені амбіції.Перед стартом саміту в Гаазі Дональд Трамп має підтвердити прихильність статті 5 — "колективному захисту" союзників. Однак Європу турбують зміни його позиції: на G7 президент США прямо поставив запитання відсутності Росії в групі.За твердженнями аналітиків, європейські лідери сумніваються в дієвості американських гарантій. Сценарій війни може перевірити реакцію не тільки США, а й усіх країн НАТО."Невеликі, але стратегічно важливі, Естонія, Латвія та Литва — на передовій ризику. На їхній території проживають значні російськомовні громади, кордони з Росією та Білоруссю відкриті", — зауважили в статті.За оцінками канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та генсека НАТО Марка Рютте, Росія може спробувати агресію тут уже в найближчі п'ять років. Це змушує країни вживати екстрених заходів."Один із тривожних сценаріїв: російського поїзда зупинять на території Балтії, потім під прикриттям захисту росіян введуть війська. Далі відбудуться блокада Балтії, захоплення островів і блокада Сулавського коридору", — висунули версію аналітики.За цією ж версією, НАТО застосує статтю 5, але війна розпочнеться миттєво та буде гібридною з ударами по інфраструктурі, системам зв'язку та навіть по підводних кабелях.Bloomberg Economics оцінює прямі втрати в перші 12 місяців: зниження глобального ВВП на 1,3-1,5 %, що становить приблизно 1,5 трильйона доларів. Це майже можна порівняти з наслідками масштабного вторгнення в Україну.Промисловість і торгівля в Балтії можуть скоротитися на 43%, ЄС втратить близько 1,2 % ВВП, Росія — лише 1 %. Країни на кшталт США та Китаю також відчують негатив: фінансові ринки впадуть, ціни на енергоносії зростуть, кредити дорожчають.Журналісти додали, що військові плани НАТО зростають: тепер планується витрачати щонайменше 3,5 % ВВП на оборону — плюс ще 1,5 % на інфраструктуру, цивільну оборону та кібербезпеку. Балтія переглядає заборони на протипіхотні міни, закуповує нові системи ППО та зміцнює сухопутні силові структури. Обговорюються спільні батальйони та бази вздовж російського кордону.Попри загрози, деякі європейські лідери сподіваються на мирне врегулювання. Необхідний консенсус США, ЄС і участь Китаю як посередника.Тим часом Москва зміцнює свої військові позиції: модернізує ядерну базу в Калінінграді, будує інфраструктуру по північно-західному кордону і нарощує потенціал. США та Європа, усвідомлюючи загрозу, нарощують оборону. Україна отримує підтримку, санкції посилюються, і східний фланг НАТО готується до найгірших сценаріїв."Європа стоїть на рубежі нового етапу — потрібна активна оборона та дипломатична ясність. Війна може розпочатися раптово, але шанс запобігти їй ще залишається", — підсумували в публікації.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, російські чиновники намагаються вплинути на розмови про збільшення витрат НАТО на оборону, перекручуючи поточні зусилля Росії щодо реструктуризації та розширення військового потенціалу як оборонну реакцію на НАТО.

Висока представниця Європейського Союзу в закордонних справах Кая Каллас заявила, що вже має конкретні обіцянки щодо 80% від двох мільйонів боєприпасів. Їх мають передати Україні 2025 року.Про це Кая Каллас повідомила під час спілкування з журналістами після завершення засідання Ради ЄС у закордонних справах у понеділок, 23 червня, у Брюсселі. Її цитує "Європейська правда".За її словами, вже 80% від ініціативи Каї Каллас з надання Україні двох мільйонів боєприпасів протягом 2025 року підкріплені конкретними обіцянками."Ми обговорили військову підтримку України, і я рада повідомити, що 80% обіцянок, необхідних для ініціативи щодо двох мільйонів боєприпасів, вже зроблено на цей рік", — сказала вона.При цьому Каллас додала, що тепер "треба зробити ще 20%", і це теж непросте завдання, хоча левова частка роботи в цьому питанні вже позаду.Варто зауважити, що у квітні 2025 року головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявляла, що зібрала вже третину з обіцяних Україні двох мільйонів боєприпасів.З цього ж приводу в у Чехії повідомляли, що в межах так званої "чеської ініціативи" стосовно закупівлі боєприпасів на території всього світу забезпечили щомісячні постачання Україні до вересня включно.Своєю чергою, президент Чехії Петр Павел розповідав, що чехи вже розпочали готувати постачання боєприпасів на потреби України на 2026 рік.Нагадаємо, 4 травня на прес-конференції з лідером Чехії Петром Павелом у Празі президент Володимир Зеленський заявив, що цього року Україна може отримати 1,8 мільйона одиниць артилерійських снарядів у межах "чеської ініціативи". За словами українського лідера, минулого року Чехія потужно допомогла Україні з боєприпасами до артилерії.

У вівторок, 24 червня, президент України Володимир Зеленський виступить зі зверненням у нижній палаті парламенту Нідерландів — Палаті представників.Про це повідомило нідерландське видання NOS. Журналісти з’ясували, що запрошення Володимира Зеленського до нідерландського парламенту ініціювала опозиційна партія GroenLinks-PvdA.Мендійники також додали, що згодом це схвалила більшість депутатів парламенту Нідерландів.Передбачається, що виступ українського президента відбудеться на спільному засіданні двох палат парламенту Нідерландів і планується близько 16:00 за місцевим часом (17:00 за Києвом).Журналісти NOS зауважили, що перед тим український президент двічі виступав у нідерландському парламенті: у березні 2022 року через відеозвʼязок, а також у травні 2023 року під час візиту.Раніше очікувалося, що Володимир Зеленський перебуватиме в Нідерландах у зв'язку зі самітом НАТО в Гаазі. Але досі достеменно невідомо, чи взагалі відбудеться поїздка.Є попередня інформація, що 25 червня Зеленський поїде до Страсбурга на засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Українського президента також чекають на саміті лідерів Європейського Союзу в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський перебуває у Великій Британії із робочим візитом, він зустрівся з британським прем'єр-міністром Кіром Стармером. Вони обговорили низку важливих тем, серед них — нові санкції проти Росії.

Президент Володимир Зеленський після доповіді очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова заявив, що Російська Федерація готує нові військові операції на території Європи.Відповідне повідомлення глава держави опублікував у своєму Telegram-каналі."Доповідь керівника ГУР Кирила Буданова. Багато деталей щодо ситуації в Росії, у російському оборонному комплексі. Бачимо основні больові точки держави-агресора й будемо завдавати відповідних ударів заради захисту нашої держави та людей, а також заради суттєвого зниження російського потенціалу агресій", — йдеться у повідомленні.Зеленський зазначив, що Україна фіксує подальший інтелектуальний регрес російського керівництва та є докази, що окупанти готують нові військові операції на території Європи. "Фіксуємо також і дуже відчутні збитки, яких завдають санкції російській економічній системі, що підтверджує правильність нашого курсу на примус Росії до закінчення війни через посилення санкційного та іншого тиску", — наголосив український лідер.Президент запевнив, що буде інформувати партнерів щодо фактів, які здобула українська розвідка. "Готуємо спільні рішення на захист разом, зокрема, з Британією та Євросоюзом. Дякую всім у світі, хто допомагає нам захищати життя", — додав Володимир Зеленський.Раніше повідомлялось, що спільні навчання Росії та Білорусі "Захід-2025" заплановані на середину вересня. 9 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначав, що однією з цілей військових навчань "Захід-2025" у Білорусі, в яких братимуть участь і збройні сили Росії, може стати приховане створення угруповань наступальних військ.Нагадаємо, нещодавно керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявляв, що відповідні українські служби уважно стежать за всім, що росіяни роблять і робитимуть у Білорусі. Адже ймовірність різних провокацій від окупантів і їх поплічників залишається дуже високою.Також з’явилась інформація, що основні маневри спільних військових навчань Росії та Білорусі "Захід-2025" перенесено вглиб території Білорусі трохи далі від західних кордонів. Таким чином Мінськ начебто "готовий до компромісів".Ще 2 червня український президент Володимир Зеленський заявив, що Російська Федерація готується до наступу з території Білорусі. Через це союзники повинні посилювати обороноздатність України.

Президент України Володимир Зеленський наступного тижня відвідає Францію. Він візьме участь у засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).Про це свідчить програма ПАРЄ, яка опублікована на сайті організації.Зокрема, в четвер, 26 червня, Зеленський поїде до Страсбурга на засідання Парламентської асамблеї Ради Європи.Цей візит, який з'явився у програмі ПАРЄ лише днями, вже погоджений з Офісом президента України.Однак, як стверджують аналітики, через хаотичність подій на самітах НАТО та Євросоюзу, залишається невелика ймовірність зриву такого візиту.Наразі остаточно не зрозуміло, чи означає це, що Володимир Зеленський попрямує до Страсбурга з Гааги де він перебуватиме 23-24 червня та не відвідає саміт ЄС, участь українського президента у якому розглядалася.У планах Володимира Зеленського є зустріч із керівництвом Євросоюзу та держав-членів у Гаазі після завершення саміту НАТО.Учора видання Politico писало, що на саміті Північноатлантичного альянсу в Гаазі не буде засідання Ради НАТО з питань України. Також незрозуміло, чи буде на ньому присутній український лідер Володимир Зеленський.Нагадаємо, так само вчора з’явилася інформація, що президент України наразі ще не знає, чи буде особисто присутній наступного тижня на саміті НАТО в Гаазі. Український лідер усе ж сподівається на зустріч з американським президентом Дональдом Трампом.

Голова угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив про провал урядового "референдуму" щодо України. Його організувала й активно просувала команда прем’єр-міністра країни Віктора Орбана. Про це Петер Мадяр написав на своїй сторінці у Facebook. Він наголосив, що в голосуванні взяли участь не більше 600 тисяч людей, а результати могли сфальсифікувати."Це найнижчий результат в усій історії національних консультацій в Угорщині. Й це в умовах, коли кампанія тривала декілька місяців, із тотальною мобілізацією та спалюванням десятків мільярдів державних коштів", — наголосив лідер "Тиси".Він також констатував, що для проведення голосування не відкрили жодного стенда та не організували жодної відкритої зустрічі — лише розсилали листи та вели дорогу рекламну кампанію.Мадяр заявив, що суму в 10 мільярдів форинтів (близько 28,6 тисячі доларів), яку витратили на цей "референдум", держава могла би спрямувати на ремонт лікарень або модернізацію залізниць."Провальний і корумпований уряд не цікавиться справжніми проблемами людей, не наважується подивитися їм в очі. Він лише пише листи", — додав він.Як відомо, в березні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував опитування в Угорщині щодо підтримки членства України в ЄС. 19 квітня угорцям розпочали розсилати бюлетені для національної консультації, прямо закликаючи голосувати проти. Орбан, до речі, публічно проголосував проти.Нагадаємо, наприкінці березня віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина розповідала, що намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в ЄС на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.

У п’ятницю, 20 червня, в Женеві відбудуться переговори щодо ядерної програми Ірану. Їх організовують високопоставлені європейські дипломати.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на німецьке дипломатичне джерело. Співрозмовники журналістів розповіли, що міністри закордонних справ Німеччини, Франції, Великої Британії та головний дипломат ЄС проведуть ядерні переговори зі своїм іранським колегою.За словами джерел агенції, міністри спочатку зустрінуться з головним дипломатом Європейського Союзу Каєю Каллас у німецькому консульстві в Женеві, а потім проведуть спільну зустріч з міністром закордонних справ Ірану.Співрозмовники медійників запевнили, що переговори узгоджені зі США. Однак наразі невідомою залишається позиція президента Дональда Трампа стосовно таких перемовин.Адже раніше американцям так і не вдалося укласти ядерну угоду з Іраном. Через те, що процес затягнувся, Ізраїль розпочав завдавати ударів по іранській території.До речі, сьогодні президента США Дональда Трампа запитали, яка його думка щодо можливих американських ударів по Ірану. Однак він не дав однозначної відповіді журналістам."Ви ж не думаєте, що я відповім на таке запитання. Ви ж не знаєте, чи збираюся я це робити. Ви не знаєте. Я можу це зробити. Я можу цього не робити", — загадково сказав Трамп.За його словами, "ніхто не знає", що він збирається робити. Президент США додав, що Іран має багато проблем, і на тлі цього країна хоче вести переговори. Водночас він розчарований, що Тегеран не домовлявся двома тижнями раніше.Крім того, він знову заявив, що вимагає беззастережної капітуляції Ірану та побажав "успіхів" верховному лідеру аятолі Алі Хаменеї, який не хоче здаватися."Безумовна капітуляція означає, що з мене досить. Вони повністю беззахисні, у них зовсім немає протиповітряної оборони", — безапеляційно заявив Дональд Трамп журналістам.Нагадаємо, що сьогодні аятола Алі Хаменеї, який є верховним лідером Ірану, попередив Сполучені Штати Америки, що будь-яка участь американських сил у військових ударах Ізраїлю по його країні спричинить для Вашингтона "непоправну шкоду".

У межах розслідування Європейської прокуратури про можливе нецільове використання коштів, призначених для військової допомоги Україні, у Словаччині затримали вісьмох осіб. Серед них є навіть представники міністерства оборони.Про це свідчить повідомлення на сайті Європейської прокуратури, опубліковане в середу, 18 червня.Там ідеться про те, що саме сьогодні прокуратура провела заходи зі збору доказів у рамках розслідування підозри у зловживанні коштами, призначеними для військової допомоги Україні. Приблизний збиток складає 7,4 мільйона євро. Правоохоронці затримали вісім осіб, четверо з яких є державними службовцями Міністерства оборони Словаччини.У квітні 2025 року Європейська прокуратура розпочала розслідування щодо високопосадовців, яких підозрюють у нецільовому використанні коштів, виділених на військову допомогу Україні. З лютого 2022 року по березень того ж року представники оборонного відомства Словаччини подали до Європейського фонду миру (EPF) заявки на відшкодування витрат на військову допомогу, надану Україні, а саме за надані боєприпаси.Підозрювані нібито навмисно порушили свої обов'язки, а також бюджетні правила, видавши необґрунтовані накази про закупівлю боєприпасів у двох приватних компаній. Європейська прокуратура підозрює, що процедура державних закупівель сфальсифікована та що боєприпаси могли придбати за завищеною ціною.Розслідування проводиться у співпраці зі Словацьким управлінням з боротьби з організованою злочинністю при управлінні поліції.Європейська прокуратура — це незалежна прокуратура Європейського Союзу, відповідальна за розслідування, переслідування та судове переслідування злочинів проти фінансових інтересів ЄС.Нагадаємо, що словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо, який не є прихильником надання військової допомоги Україні, заявив, що нейтральний статус був би вигідним для його країни. Такими він бачить умови нинішньої міжнародної ситуації.

Європейська комісія заявила, що Європа планує повністю відмовитися від імпорту газу з Росії до кінця 2027 року. І таке рішення не залежить від подальшого розвитку війни в Україні.Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен, якого цитує британське видання The Guardian. Журналісти зазначили, що план поступової зупинки імпорту російського газу Європейська комісія представила 17 червня.Своєю чергою, Йоргенсен наголосив, що запропонована заборона на імпорт російського газу залишатиметься чинною навіть у разі досягнення миру в Україні.За його словами, це рішення продиктоване не лише повномасштабним вторгненням Росії, а передусім тим, що Москва використала енергетику як зброю."Ми вводимо цю заборону, бо Росія використовує енергію як зброю проти нас, тому що Російська Федерація шантажує держави-члени ЄС, тому вона не є торговим партнером, якому можна довіряти", — пояснив він.Він додав, що це також означає, що незалежно від того, чи буде мир, чи ні, — ця заборона залишиться в силі.Нова ініціатива вже викликала опір з боку Угорщини, Словаччини й Австрії — країн, які досі суттєво залежать від російських енергоносіїв. Однак, за попередніми оцінками, вони не мають належної підтримки серед інших держав-членів, щоби заблокувати перетворення плану на обов’язкове законодавство ЄС.Нагадаємо, нещодавно журналісти Reuters повідомили, що Європейська комісія планує використати правові заходи для того, щоби її план не заблокували Угорщина, Словаччина й Австрія.

У понеділок, 16 червня, за вечерею на полях саміту в Канаді відбулася дискусія лідерів країн G7 і Дональда Трампа. Однак ця розмова не переконала американського президента посилити санкції проти Росії.Таку інформацію оприлюднили журналісти Bloomberg, які послалися на власні джерела.Співрозмовники журналістів розповіли, що на полях саміту Трамп заявив, що санкції обходяться США у "величезні гроші". На вечері він повторив цей аргумент та інші з тих, що він наводив раніше проти посилення обмежень.Водночас очікується, що в заяві прем'єр-міністра Канади Марка Карні за підсумками саміту йтиметься про те, що G7 "підтримує мирні зусилля під керівництвом США", адже Україна "продемонструвала готовність до припинення вогню", а Росія — ні, і союзникам Києва необхідно продовжувати чинити тиск на Москву за допомогою санкцій.Медійники дізналися, що Дональд Трамп розповів про свої заклики до Володимира Путіна погодитися на припинення воєнних дій проти України та погрози запровадити нові санкції проти Росії.За словами співрозмовників Bloomberg, на саміті G7 у Канаді американський президент розчарував союзників своєю позицією.Тож, за інформацією джерел видання, європейські країни все більше сумніваються, чи можна довіряти Трампу в питанні подальшого тиску на Росію, та намагаються виграти час.Журналісти додали, що європейці продовжують співпрацювати з президентом США та не хочуть його дратувати, але водночас шукають способи допомогти Україні в ситуації, коли Америка все менше бажають надавати їй допомогу.Як відомо, президент США достроково залишив саміт "Великої сімки" в Канаді. Головна причина — події на Близькому Сході. Про це повідомила речниця Білого дому Керолайн Левітт.Нагадаємо, що Дональд Трамп висловив роздратування щодо позиції Європейського Союзу. Йому не сподобалося, що той не запропонував Вашингтону вигідної торгівельної угоди. Про це він заявив журналістам на борту літака Air Force One.