# Європа

У понеділок, 16 березня, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна нібито зірвала тристоронню зустріч зі Словаччиною в Брюсселі.Таку заяву він опублікував на своїй Facebook-сторінці."Спочатку планувалося, що сьогодні відбудеться тристороння зустріч за участю словацького та українського міністрів енергетики, проте українська сторона зрештою не погодилася на це навіть тут, у Брюсселі", — написав глава угорського МЗС.Так, на думку Сійярто, Київ та Брюссель нібито відхиляють усі можливі запити про зустріч, а також не дозволяють поїздку інспекторів ЄС до пошкодженої Росією ділянки нафтопроводу "Дружба"."Як би вони не намагалися, ми захистимо себе: у нас є запас на 86 днів, тому що ми добре управляємо ресурсами і тримаємо ціни на бензин під контролем. Але нехай кожен запам'ятає, що саме так українці поводяться з нами", — написав угорський міністр.Реакція УкраїниЗа даними "Європейської правди", речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий у коментарі журналістам заявив, що таких перемовин навіть не планувалося."Неможливо відмовитися від того, що не планувалося. І тим більше від того, що намагаються навʼязати в останню мить як "фактичну домовленість", — відповів Тихий.Ба більше, речник зауважив, що це вже стало "типовим угорським почерком", коли Угорщина щось "фантазує", а потім звинувачує Україну."Можу лише нагадати в цьому контексті, що в суботу в "Нафтогазі" відбувся детальний брифінг для дипкорпусу, де серед представників 31 країни був і посол Угорщини. Повну інформацію щодо стану "Дружби" було вкотре доведено до всіх партнерів, зокрема й угорців", — додав речник МЗС.Нагадаємо, раніше стало відомо, що один із представників угорської комісії, яка мала проінспектувати технічний стан нафтопроводу "Дружба", в останній момент скасував свою поїздку до Києва. Причиною такого рішення став острах отримати повістку та бути призваним до лав ЗСУ під час перетину кордону..

У розпорядженні Тегерана є ракети з дальністю польоту близько двох тисяч кілометрів, однак скільки їх та чи справді вони здатні нести бойовий заряд на таку відстань — невідомо. Проте у погрозах іранців можуть бути інші мотиви, а не ракетний удар."Дії України щодо допомоги Ізраїлю за допомогою безпілотників перетворюють всю територію України на законну та легальну ціль для Ісламської Республіки, згідно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй", — таку заяву зробив голова комісії з національної безпеки та зовнішньої політики парламенту Ірану Ебрагім Азізі.У відповідь на погрози президент Володимир Зеленський нагадав, що іранська влада давно є союзницею Росії у війні проти нашої країни."Ми знаємо, як запускалися перші "шахеди". Російських операторів не було, були оператори країни, звідки приїхали "шахеди", тому що потрібно було навчати росіян. Вони їх навчали в реальній війні", — зазначив Зеленський.В українському МЗС погрози з Тегерана порівняли з тим, коли б серійний убивця виправдовував свої злочини, посилаючись на кримінальний кодекс."Іранський режим роками підтримує вбивства українців, безпосередньо надаючи державі-агресору дрони та технології для агресії проти України. У цьому контексті абсурдно, коли якісь представники цього режиму погрожують Україні та ще й посилаються на право на самооборону, закріплене у статті 51 Статуту ООН", — заявив речник МЗС Георгій Тихий.Схожою була реакція і більшості українців, — лякати нас ракетними ударами марна справа після того, що ми пережили і переживаємо у війні, де іранці — союзники нашого ворога. Те, що військове союзництво Тегерана з Москвою триває і нині, підтвердив глава МЗС Ірану Аббас Арагчі. Але вже не проти України, а проти США та Ізраїлю.Чи становлять небезпеку для України іранські ракети і дрони?Найбільш далекобійними іранськими ракетами є "Хорремшехр", "Саджил", "Шахаб" із її версією "Гадр", а також "Емад". Останню, четверту, версію "Хорремшехр" представили 25 травня 2023 року. За заявленими характеристиками вона може долати відстань дві тисячі кілометрів та нести боєзаряд вагою 1500 кілограмів. У Тегерані заявляли про її успішне випробування з акцентом на тому, що ракета здатна вдарити по Ізраїлю та американських військових базах на Близькому Сході.На початку лютого цього року інформаційна агенція "Фарс", близька до "Корпусу вартових ісламської революції" (КВІР), повідомила про розгортання ракет Khorramshahr на одному зі своїх підземних військових об’єктів. Де саме розташований цей об’єкт, не повідомлялося. Дуже ймовірно, що він уже знищений. Ще більшу дальність за заявленими характеристиками має "Саджил". Інші — менш як дві тисячі кілометрів, проте відстань між східними територіями Ірану та Україною, на жаль, достатня для удару ракетами цього типу. Не лише по Україні, а й по країнах НАТО у центральній Європі. Втім, між заявленою і реальною дальністю — велика різниця. Іран не міг випробувати це убивче залізяччя на повну дистанцію, але завдяки своїй пропаганді намагався переконати в правдивості заявки.Окрім балістичних ракет, у розпорядженні іранських ісламістів є дрони-камікадзе і не лише знайомі нам "шахеди". Заявлена відстань дві тисячі кілометрів також у БпЛА "Араш" і "Моджахер". Проте в разі запуску з території Ірану з високою долею ймовірності їх зіб’ють на шляху, оскільки вони пролітатимуть через кілька країн, які застосують систему ППО. Тому про небезпеку цих дронів для нас можна говорити лише теоретично.Тим більше, що Іран активно використовує безпілотники для ударів по американцях, Ізраїлю і сусідніх країнах Близького Сходу, і навряд чи ця терористична держава має у своєму розпорядженні необмежену кількість дронів-камікадзе.Не ракети, а невизначеність. Для чого Іран лякає ударами по Україні та ЄвропіОскільки ракетні або дронові удари Ірану по Україні можливі лише теоретично, погрози Азізі могли мати іншу мету. Насамперед, гібридну пропагандистську, розраховану на європейців. Ті неоднозначно відгукнулися на військову операцію американців та ізраїльтян проти Ірану, давши зрозуміти, що це — не їхня війна.Фактично лише Румунія без зайвих застережень погодилася на запит США щодо використання своїх авіабаз для підтримки операції в Ірані. Зокрема, йдеться про авіабазу "Міхай Когелнічану", розміщену неподалік узбережжя Чорного моря приблизно за 300 кілометрів від Одеси. Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї пригрозив відповіддю європейським країнам, якщо ті приєднаються до бойових дій, через це багато країн ЄС зайняли вичікувальну позицію, остерігаючись бути втягнутими у війну. Лякати ударами — тактика Тегерана задля сіяння страху у суспільстві і в такий спосіб тиску на політичні еліти Європи.У випадку, якщо умовний "Хорремшехр" ударить по Румунії, країни НАТО мають активувати п'яту статтю статуту Альянсу про колективний захист і долучитися до військової операції на боці США. Але це стане серйозним випробуванням для європейських політиків, адже політику Трампа щодо Європи протягом року його президентства важко назвати дружньою. А військова операція проти Ірану спричинила зростання ціни на нафту та купу пов’язаних із цим економічних проблем. Тож у Тегерані можуть припускати, що НАТО розколеться у питанні приєднання до війни в Ірані.Але до чого тут Україна? Страх навіть перед теоретичним ракетним ударом змушує європейців посилювати власну систему ППО, а отже, зменшуватиме їхнє бажання ділитися засобами протиповітряної оборони з українцями. Простіше кажучи, чим глибші розколи між партнерами, тим більшу вигоду для себе бачать Тегеран і Москва. Проте все очевиднішою стає ще одна мета іранських діячів — розширити конфлікт та затягнути. Іранці продовжують атакувати сусідів, зокрема, під удар потрапив міжнародний аеропорт Кувейту. Подібна тактика спрямована на загальну дестабілізацію у світі, страх перед довготривалою війною ще більше накручує ціни на нафту.Попри бравурні заяви Трампа про перемогу, події розвиваються за сценарієм невизначеності. Як приклад: у відповідь на заяву глави Білого дому про бажання Ірану укласти угоду, глава іранського МЗС Арагчі зазначив, що його країна "ніколи не просила про припинення вогню і навіть ніколи не просила про переговори". Хто каже правду — Трамп чи Арагчі? Оце і є елемент невизначеності.Пиха Трампа проти реалій війни в ІраніЯк відомо, Україна відправила своїх фахівців до кількох держав Близького Сходу для допомоги із захисту від іранських дронів. За словами Зеленського, Київ отримав 11 запитів від країн Перської затоки, з Європи та від США щодо підтримки у протидії "шахедам". Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук підтвердив запит і від ізраїльської влади. Азізі погрожував помстою саме за допомогу Ізраїлю, замовчуючи про інші країни, зацікавлені в українських дронах-перехоплювачах, здатних зламати плани Ірану на тривалу дестабілізацію світу.З тією швидкістю, з якою американці та їхні партнери на Близькому Сході використовують дороговартісні системи ППО проти дронів-камікадзе, у короткій перспективі вони можуть зіткнутися з дефіцитом. На це і розраховують в Ірані, щоб посилити удари, коли у супротивника будуть обмежені ресурси. І тут українська дронова ініціатива виявилася на часі.Проте є ще один важливий момент. Нині багато пишуть і говорять, що через наявність в України технологій, які довели ефективність у бойових умовах, перед нашою державою відкрилося вікно можливостей стати експортером безпеки для багатьох країн. У цьому процесі не стільки небезпечні погрози з Тегерана, скільки пиха Трампа, який вважає Близький Схід сферою виключно американських інтересів і не хоче, щоб там була ще чиясь зброя. Тому існує ризик, що американці штучно обмежуватимуть українську ініціативу. Тут можна згадати реакцію Трампа на наміри Великої Британії направити два авіаносці на Близький Схід."Нам вони більше не потрібні. Нам не потрібні люди, які приєднуються до воєн після того, як ми вже перемогли", — написав американський президент у своїй соцмережі Truth Social.За змістом нагадує іншу його заяву про "непотрібність допомоги" України у протидії іранським дронам. Залишається сподіватися, що американському президенту радники пояснять, що такі його заяви радо сприймають у Тегерані та Москві….

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що потенційний вихід країни з Європейського Союзу нині є "реальною загрозою". Він звинуватив політичних опонентів у тому, що вони штовхають державу до так званого "Polexit".Таку заяву він оприлюднив у соцмережі X. Зокрема, польський прем’єр назвав можливий вихід Польщі з ЄС "катастрофою" та пообіцяв зробити все, щоб не допустити цього."Polexit"сьогодні — це реальна загроза! Цього прагнуть як конфедерації, так і більшість ПіС. Навроцький — їхній покровитель. Ті, хто хоче зруйнувати Союз, — це: Росія, американська MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все, щоб їх зупинити", — наголосив Туск.За даними Politico, заява Туска пролунала після того, як президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який мав дозволити Варшаві отримати доступ до 43,7 мільярда євро оборонних кредитів ЄС із низькими відсотками. Наразі уряд не має достатньої кількості голосів у парламенті, щоб подолати це вето, що створює невизначеність щодо фінансування запланованих військових витрат.За словами Туска, рішення президента може послабити позиції Польщі всередині Євросоюзу. Водночас соціологічні опитування свідчать, що підтримка виходу Польщі з ЄС залишається відносно низькою. За різними даними, ідею запуску процесу виходу підтримують приблизно від 10% до 25% громадян, тоді як більшість поляків виступає за збереження членства в Євросоюзі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Польща трансформує систему підтримки українських біженців, переводячи допомогу з екстреного режиму в загальносистемне русло. Нові правила передбачають продовження терміну легального перебування для українців до 2027 року, але водночас впроваджують суворіші умови отримання соціальних виплат та медичних послуг..

Франція висунула ініціативу щодо залучення Європи до мирних переговорів для завершення війни в Україні. Проте Росія різко відреагувала на таку пропозицію.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, ще у лютому радники президента Франції з національної безпеки Еммануель Бонн та Бертран Бухвальтер відвідали Москву й провели переговори з помічником російського диктатора Юрієм Ушаковим.Під час цих перемовин французькі чиновники й наполягли, що Європа долучилася до мирних перемовин. Проте Ушаков досить грубо відповів на таку ініціативу."Вибачте, насправді ні, ми не хочемо, йдіть ви нах*й", — розповів високопоставлений європейський дипломат про реакцію Ушакова.Водночас "рупор Кремля" Дмитро Пєсков заявив, що "європейці не хочуть допомагати мирному процесу". На його думку, візит представника Франції до РФ, "не приніс жодних позитивних сигналів".Нагадаємо, Володимир Зеленський заявляв під час інтерв'ю редактору німецької версії видання Politico Гордону Репінському, що війна Росії проти України має закінчитися якомога швидше. Але багато що залежить від країни-агресорки. Також потрібна чітка та тверда позиція США, Європи й інших важливих політичних суб’єктів світу.Водночас, за даними Financial Times, американський президент Дональд Трамп втратив інтерес до перемовного процесу України та Росії через війну в Ірані. Тож мирні переговори фактично перебувають на межі провалу..

Фінансування Венеційської бієнале можуть суттєво скоротити. До того ж є ризик призупинення гранту в розмірі двох мільйонів євро, якщо організатори й надалі плануватимуть включення Росії в неї.Про це повідомили журналісти The Guardian, які послалися на заяви керівників Європейської комісії."Будь-яке порушення етичних стандартів фестивалем розглядатиметься як порушення контракту, що призведе до призупинення дії угоди на два мільйони євро", — зазначили в Єврокомісії.Її речник Томас Реньє заявив, що не може передбачити рішення юристів щодо того, чи порушено контракт, але наголосив, що рішення про включення Росії не відповідає європейським цінностям і етичним стандартам."Комісія засуджує рішення Фонду Бієнале дозволити Росії взяти участь у художній виставці Бієнале 2026 року. Адже культура в Європі повинна просувати та захищати демократичні цінності. Вона має сприяти відкритому діалогу, різноманітності та свободі слова. У сучасній Росії ці цінності наразі не дотримуються", — пояснив він журналістам.Як відомо, 4 березня організатори Венеційської бієнале оприлюднили списки учасників, які відкриють національні павільйони. Серед них є й Росія, яка не брала участь із 2022 року.Після цього міністри культури та закордонних справ 22 країн підписали спільний протест проти участі Росії у Венеційській бієнале 2026 року. Лист адресували президенту виставки П'єтранджело Буттафуоко та правлінню інституції, а також передали міністру культури Італії Алессандро Джулі.Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану попередніми роками..

У суботу, 14 березня, Європейський Союз продовжив санкції проти країни-агресорки Росії. Вони діятимуть до 15 вересня 2026 року.Про це повідомляється на сайті Ради ЄС. Зазначається, що під обмеження потрапляють близько 2600 фізичних та юридичних осіб, "які стали ціллю у відповідь на триваючу невиправдану та неспровоковану військову агресію Росії проти України"."У контексті перегляду санкцій Рада також вирішила не поновлювати включення до переліку двох осіб та виключити зі списку п'ятьох померлих осіб", — йдеться у повідомленні.Водночас у Єврораді зауважили, що після 24 лютого 2022 року, ЄС масштабно розширив санкції проти Росії з метою значного послаблення економічної бази РФ, позбавлення її критично важливих технологій та ринків, а також значного обмеження її можливостей вести війну."ЄС підтверджує свою незмінну та непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. ЄС продовжуватиме надавати, у координації з однодумцями-партнерами та союзниками, всебічну політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні та її народу. ЄС, як і раніше, рішуче налаштований підтримувати та посилювати тиск на Росію, щоб вона припинила свою жорстоку війну-агресію та розпочала змістовні переговори щодо миру", — додали у Єврораді.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки видали 30-денну ліцензію на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які зараз застрягли в морі. В американському Міністерстві фінансів вважають, що це посприяє стабілізації світових енергетичних ринків..

Попри заборону для чоловіків виїжджати з України, в Німеччині постійно зростає кількість українських чоловіків-біженців у віці від 18 до 63 років. І така тенденція особливо відчутна за підсумками минулого року.Про це свідчать дані Центрального реєстру іноземців, які навело німецьке видання Welt.Зокрема, станом на 9 березня 2026 року в Німеччині нарахували 1 340 362 особи, які в'їхали до країни у зв'язку з війною в Україні. Серед них 349 520 чоловіків і 500 393 жінки у віці від 18 до 63 років.Роком раніше в цій віковій групі було 297 660 чоловіків. Таким чином за 12 місяців їхня кількість зросла приблизно на 52 000. Кількість жінок у віці від 18 до 63 років за той самий період зросла майже на 24 000.Подібний результат показав аналіз, який провела Федеральна агенція зайнятості для вікової групи від 15 до 64 років. Там частка чоловіків зараз — близько 41%; у травні 2022 року вона все ще перебувала на рівні 26%."Ці цифри є політично чутливими, оскільки після загальної мобілізації багато громадян України призовного віку зіткнулися з обмеженнями на виїзд з країни", — констатували аналітики.Вони додали, що спершу це стосувалося чоловіків віком від 18 до 60 років. У серпні Київ частково пом'якшив правила: відтоді виїжджати з країни дозволили молодим людям віком до 22 років.У Федеральному міністерстві внутрішніх справ розповіли медійникам, що цією можливістю розпочали активно користуватися з осені. Біженці-чоловіки продовжували прибувати до Німеччини навіть останнім часом.За даними Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF), у лютому німецькі землі зареєстрували 8 783 українських шукачів притулку в центральній реєстраційній системі FREE, в тому числі 4 392 біженців-чоловіків, включно з неповнолітніми."Юнакам призовного віку з України не місце в німецькій системі соціального забезпечення", — заявив речник із питань внутрішньої політики керівної партії ХДС/ХСС Александр Тром.Нагадаємо, вчора в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України заявили з посиланням на останні дані Eurostat, що зараз 4,38 мільйона українців, які вимушено виїхали з країни через війну, перебувають під тимчасовим захистом у державах ЄС. Найбільше їх у Німеччині..

Зараз 4,38 мільйона українців, які вимушено виїхали з країни через війну, перебувають під тимчасовим захистом у державах Європейського Союзу. Найбільше їх у Німеччині.Про це повідомили в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України з посиланням на останні дані Eurostat."Найбільше українців під тимчасовим захистом наразі перебуває у Німеччині — 1 260 230 осіб, Польщі — 965 990 та Чехії — 397 185. Найвищі показники кількості осіб під тимчасовим захистом на тисячу жителів зафіксовано у Чехії (36,4), Польщі (26,5) та Словаччині (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,7 на тисячу мешканців", — йдеться в повідомленні.За даними Eurostat, протягом 2025 року країни ЄС ухвалили 683 395 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам України, що на 14% менше порівняно з 2024 роком.При цьому станом на кінець січня 2026 року кількість українців із таким статусом у ЄС зросла на 23110 осіб порівняно з кінцем грудня 2025 року."Ми перебуваємо у постійному контакті з європейськими інституціями та разом із міжнародними партнерами напрацьовуємо стратегічні рамки реагування на можливі зміни", — зазначила заступниця міністра Ілона Гавронська.Вона додала, що водночас для України принципово важливо, щоби до наших громадян у країнах ЄС ставилися з гідністю."Наше спільне завдання — створити умови, за яких українці зможуть реалізовувати свій потенціал, зберігаючи можливість ухвалювати поінформоване рішення щодо повернення та реінтеграції в Україні", — наголосила посадови ця.Як відомо, в червні 2025 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Україна хоче відкрити Центр єдності (Unity Hub) у Стокгольмі (Швеція). Він має запрацювати вже влітку 2026 року. Головна мета — підтримка українців, які мешкають у цій і сусідніх країнах..

Деяким радикалам з адміністрації президента Дональда Трампа не подобається Європейський Союз. Тому Сполучені Штати Америки хочуть розділити Європу. Це варто усвідомити європейському керівництву.Таку заяву зробила представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, її цитують журналісти Financial Times."Важливо, щоби всі країни зрозуміли, що США дуже чітко показали: вони хочуть розділити Європу. Їм не подобається Європейський союз", — наголосила вона.За її словами, Вашингтон використовує тактику, яку "застосовують противники ЄС". Вона також визнала, що політика президента США Дональда Трампа посилила позиції Франції й інших країн, які виступають за "автономнішу" Європу, насамперед в оборонній галузі.При цьому представниця Євросоюзу попередила, що надто швидкий перехід до такої моделі може виявитися контрпродуктивним. Очільниця дипломатії Європейського Союзу додала, що Європі необхідно одночасно знижувати залежність від США та підтримувати співпрацю з ними.За її словами, європейські країни поки що не можуть відмовитися від закупівель американської військової продукції, але вони мають паралельно нарощувати інвестиції у власну оборонну промисловість.Раніше з’являлася інформація, що європейські офіційні особи намагаються переконати адміністрацію президента США переглянути рішення про скорочення американської військової присутності в Європі.До речі, ще на початку року президент США Дональд Трамп заявляв, що хоче скоротити американський військовий контингент у Європі на 20%.Нагадаємо, на початку березня президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera заявив, що Європа не настільки розвинена у військовій сфері, як США. Але в перспективі вона теж може мати потужний військовий потенціал. Україна вдячна за підтримку європейським країнам..

Усі країни‑учасниці "Євробачення‑2026" визначилися зі своїми артистами та піснями, які змагатимуться на конкурсі у Відні. Серед них як нові імена, так і добре відомі виконавці.Про це повідомило "Суспільне Культура". Зазначається, що композиції охоплюють різні жанри — від попбалад і танцювальної електроніки до етнопопу й експериментальної музики."Деякі треки наголошують на емоційній глибині й особистих переживаннях, інші — на енергії, ритмі та заклику до дії, а є й композиції зі соціальними чи культурними меседжами", — зауважили експерти.Порядкові номери виступів усіх учасників визначать продюсери конкурсу згодом, аби створити максимально видовищне шоу.Як відомо, Україну на "Євробаченні-2026" представить Leléka з піснею Ridnym ("Рідним"), яка перемогла на Нацвідборі, де отримала максимальні бали від журі та глядачів.Ridnym — емоційний трек про надію, внутрішню силу та зв'язок із тими, хто рідний. У тексті — метафори коріння, води й нового росту, які символізують переживання, віру в майбутнє та прагнення створювати нову долю для близьких та своєї країни.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні, після перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle. У конкурсі візьмуть участь 35 країн.До фіналу потраплять до 20 переможців півфіналів. Окрім того, до фіналу автоматично потраплять представники країн "великої п'ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія), за винятком Іспанії, яка вперше за історію конкурсу відмовилася брати участь, а також переможниця попереднього року — Австрія.Нагадаємо, що президент іспанського суспільного мовника RTVE Хосе Пабло Лопес закликав Європейську мовну спілку (EBU) розпочати обговорення змін до статуту. Зокрема, йдеться про заборону країнам, що перебувають у стані збройного конфлікту, брати участь у конкурсі "Євробачення"..

У п’ятницю, 13 березня, зранку президент України Володимир Зеленський прибув з офіційним візитом до Франції. У програмі візиту головними є переговори з французьким лідером Еммануелем Макроном.Про це повідомив прессекретар українського президента Сергій Никифоров.За його словами, зустріч Зеленського з Макроном запланована на 12:00 за середньоєвропейським часом (13:00 — за Києвом). Через 45 хвилин вони проведуть спільну пресконференцію, яка триватиме приблизно пів години.А о 13:15 за середньоєвропейським часом (14:15 — за Києвом) відбудеться розмова українського та французького президентів у форматі тет-а-тет."Два лідери обговорять поточну ситуацію, підтримку Франції та європейських партнерів у допомозі Україні захистити себе, а також способи посилення тиску на Росію, зокрема шляхом боротьби з її тіньовим флотом", — зазначали вчора журналісти BFM TV, які посилалися на власні джерела в адміністрації Еммануеля Макрона.Медійники також інформували, що президенти "обговорять умови для справедливого та міцного миру та у зв’язку з цим переглянуть зобов’язання, взяті в рамках "Коаліції охочих" щодо гарантій безпеки".Зазначалося, що "Коаліція охочих", яка зустрілася 24 лютого, "підтвердила зобов’язання 35 країн-учасниць підтримувати Україну"."Оскільки агресивна війна Росії проти України вступає у свій п’ятий рік, і оскільки Росія, зіткнувшись з військовою, стратегічною та економічною поразкою, вперто відмовляється від усіх пропозицій щодо припинення вогню, Україна продовжує свій військовий опір", — заявляли в Єлисейському палаці.Нагадаємо, 11 березня під час робочого візиту до Парижа прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко зустрілася з президентом Франції Еммануелем Макроном, щоб обговорити енергетичну стійкість України, розвиток когенерації та спільні проєкти з розподіленої генерації..

Сполучені Штати Америки розпочали передислокацію частини своїх засобів протиповітряної оборони з європейського континенту до Близькосхідного регіону. Таке рішення ухвалене військовим керівництвом США на тлі активних бойових дій проти Ірану, що тривають.Про це повідомляє CNN з посиланням на заяву командувача збройних сил США в Європі генерала Алекса Гринкевича під час слухань у Комітеті Сенату.Пріоритети захисту союзників НАТОГенерал Гринкевич, який також обіймає посаду верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, підтвердив законодавцям 12 березня, що частину оборонних ресурсів було вилучено з підпорядкування Європейського командування (EUCOM). За його словами, ці кроки є вимушеними та спрямовані на стабілізацію ситуації у зоні конфлікту."Я використав деякі з наших спроможностей ППО EUCOM для захисту деяких наших союзників по НАТО у східному Середземномор'ї", — зазначив генерал під час виступу.Підтвердження в СенатіУ ході слухань сенатор Ангус Кінг уточнив, чи правильно він розуміє, що переміщення систем ППО є прямим наслідком війни з Іраном. На запитання про те, чи справді засоби протиповітряної оборони були переміщені на Близький Схід саме через цей конфлікт, Гринкевич відповів ствердно."Так, сер, абсолютно", — наголосив командувач.Наразі не розголошується, які саме типи систем було передислоковано та з яких країн Європи їх вилучили, щоб не розкривати вразливі місця в обороні східного флангу НАТО. Проте ця передислокація вказує на зміщення фокуса військової стратегії США у бік загострення ситуації в іранському напрямку.Нагадаємо, що, за інформацією Bloomberg, Україна пропонує західним союзникам і країнам Близького Сходу свій унікальний досвід і технології боротьби з дронами-камікадзе у відповідь на критичний дефіцит засобів протиповітряної оборони. На тлі масштабних атак у Перській затоці Київ готовий розгорнути експорт вітчизняних оборонних систем, щоби поповнити запаси дефіцитних ракет.Раніше  заступник командувача Повітряних сил Збройних сил України Павло Єлізаров заявив, що в Україні працюють над створенням комплексної системи протиповітряної оборони, яка буде схожа на ізраїльський "Залізний купол"..

Україна сподівається на отримання фінансування від Європейського Союзу в перші тижні квітня. Також Національний банк України має план "Б" на випадок непередбачених обставин. Тому є можливості подолати вето прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.Про це розповів голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю виданню Bloomberg.Він розповів, що надходження фінансування ЄС очікується у квітні. Якщо цього не станеться, то в України є резервний план, який включає заходи монетарної політики та витрати на борг.Голова НБУ наголосив, що замінити фінансування в такому масштабі повністю неможливо, але план "Б" дозволяє утримати стабільність."У моєму кабінеті ціла полиця з усіма цими планами "Б" — я міг би навіть відкрити навчальні курси про те, як складати плани "Б", — зізнався Пишний.Він також зауважив, що не хоче створювати паніку, але Україна готова до будь-якого перебігу подій, навіть якщо не отримає кредитну підтримку."Є два основних джерела для фінансування цієї прогалини: внутрішній ринок боргу та монетизація бюджетних потреб", — пояснив очільник Нацбанку України.При цьому він зазначив, що накопичення золотих запасів, яке інші центральні банки використовують як буфер у воєнний час, "не є варіантом для України"."Звичайно, ми обговорювали це питання, але ситуація в Україні є дещо особливою. Ми повинні залишатися в стані високої ліквідності", — підсумував Андрій Пишний.Нагадаємо, наприкінці лютого стало відомо, що уряд спільно з Нацбанком розширює фінансові можливості для вітчизняних експортерів і залучає банківський сектор до відновлення енергетичної інфраструктури. Зокрема, з 1 березня набрали чинності нові правила, що збільшують граничні терміни розрахунків за експортними операціями для окремих категорій машинобудування..

Українські випускники зможуть пройти Національний мультипредметний тест (НМТ) у ще одній країні — Нідерландах.Про це повідомляє Український центр оцінювання якості освіти.Ця держава стала 31-ю у переліку, де створять тимчасові екзаменаційні центри. Тестування проводитимуть в Амстердамі та Гаазі. В УЦОЯО наголосили, що кількість місць у комп’ютерних центрах за кордоном обмежена. Якщо всі місця вичерпаються, населений пункт стає недоступним для вибору при реєстрації.Наразі вже немає вільних місць у таких містах:Дюссельдорф та Кельн (Німеччина)Прага (Чехія)Бухарест (Румунія)Мілан (Італія)Катовіце, Краків та Познань (Польща)Якщо випускник обрав менш зручне місто, а тепер з’явилася краща локація, до 7 квітня він може змінити реєстраційні дані та переобрати місто для проходження НМТ.Нагадаємо, 5 березня почалася реєстрація на НМТ-2026. У попередньому матеріалі ми детально розповіли, як правильно зареєструватись на тест.Додамо, що на НМТ-2026 завдань з нового українського правопису буде небагато — не більше трьох. Більшість запитань у тесті перевірятиме загальні знання мови, а не лише нововведення у правописі..

Європейський Союз виділить 90 мільярдів євро кредиту для України, навіть якщо Угорщина й Словаччина продовжуватимуть блокувати виплату.Про це повідомляє Politico з посиланням на два дипломатичні джерела."Україна отримає гроші від країн ЄС для фінансування своїх військових зусиль, навіть якщо Угорщина та Словаччина продовжуватимуть блокувати обіцяний кредит у розмірі 90 мільярдів євро", — наголосили у виданні.Джерела видання зазначили, що на саміті ЄС, який відбудеться наступного тижня, європейські лідери намагатимуться переконати прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його словацького колегу Роберта Фіцо схвалити кредит для України.Проте, якщо обидві сторони відмовляться, країни Балтії та Північної Європи планують дати Україні достатньо грошей, щоб вона залишалася на плаву протягом першої половини цього року. Зокрема, Київ може отримати 30 мільярдів євро."Оскільки це будуть двосторонні позики, вони не потребуватимуть схвалення ЄС", — уточнили у Politico.Нагадаємо, Європейські партнери продовжують підтримувати відновлення України. Керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на 1,5 мільярда євро. Раніше аналітики видання Politico повідомляли, що ЄС намагається знайти спосіб розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України. Але Угорщина не відмовляється від блокування рішення, а юридичних механізмів швидко обійти це наразі немає..