Україна повинна розробити окрему систему для голосування нардепів, яка працюватиме незалежно від місця їхнього перебування. Це необхідно, щоби Верховна Рада могла працювати навіть у разі руйнування будівлі.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час брифінгу в Брюсселі з президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою."Постійні атаки на Київ впливають і на роботу українського парламенту. Але, попри це, ми ухвалюємо необхідні законодавчі акти, які наближають нас до ЄС. Зокрема, тільки за минулий тиждень ухвалили 12 актів, які спрямовані на підтримку нашого шляху до ЄС, на виконання наших зобов'язань по Ukraine Facility й інших питань. І ми й надалі будемо рухатися цим шляхом", — зазначив він.За його словами, в укриттях уже створено всі необхідні умови, щоби народні депутати могли спускатися туди під час повітряних тривог і продовжувати роботу."Окремо я говорив з Робертою та з іншими нашими колегами-спікерами, що нам все одно треба думати про окрему систему для голосування, яка працюватиме незалежно від місця, де перебувають народні депутати. Тому що ніхто не виключає той факт, що колись Росія може зруйнувати й будівлю парламенту. І ми тоді станемо перед тим питанням, коли нам знадобиться система, яка забезпечить голосування депутатів", — зауважив очільник парламенту.Стефанчук наголосив, що варто готуватися до будь-яких сценаріїв. Окрім того, він акцентував на серйозній проблемі, яка загострилася через використання штучного інтелекту — масове подання депутатами згенерованих поправок."До проєкту державного бюджету подали 5 200 поправок. У нас є народні депутати, які тільки за цей рік подали майже 42 000 поправок. І це також новий виклик, який сповільнює роботу парламенту", — констатував Стефанчук.На його думку, підходити до цього питання потрібно комплексно. По-перше, всі народні депутати мають усвідомити свою відповідальність: рішення щодо євроінтеграції, фінансової допомоги Україні та підтримки ЗСУ мають бути поза межами будь-якого філібастеру."Ми повинні забезпечити нормальні безпекові умови для роботи українських депутатів, в тому числі шляхом у разі необхідності переходу голосування у відповідне приміщення, яке розташоване за тією ж адресою, де й Верховна Рада, для того, щоби ми могли під час тривог продовжувати працювати та голосувати, в тому числі для виконання тих законів, які треба для нашого наближення до ЄС", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що вчора під час перемовин із прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до ЄС..

Європа залишається небажаною для Росії на мирних перемовинах щодо завершення війни в Україні. Тому Кремль не дає згоди на участь європейських представників у наступних зустрічах.Про це заявив помічник кремлівського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, якого цитують журналісти агенції Reuters.Він наголосив, що Російська Федерація ще не погодилася на участь представників Європи у наступному раунді мирних переговорів щодо України.Аналітики агенції зауважили, що це суперечить коментарям спецпредставників президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера після переговорів у Москві. Тоді вони заявили, що європейці стануть учасниками чергових перемовин.Водночас помічник Володимира Путіна заявив журналістам, що нічого ще не погоджено. При цьому він відмовився коментувати заяви представників США,"Обговорюється лише проведення наступного раунду перемовин у тристоронньому форматі. Домовилися про їхнє продовження. Дату ще не узгоджено, як і розширення формату. Деякі люди про це кажуть — але з нами це не узгоджено", — зазначив він.Ушаков додав: для того, щоби Європа брала участь у перемовинах, можливо, знадобиться ще один раунд, або навіть більше одного раунду тристоронніх переговорів."Ми повинні отримати чіткий сигнал від європейців про те, чого вони хочуть і який конструктивний, суттєвий внесок вони можуть зробити для успішного врегулювання в Україні", — наголосив помічник Путіна.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський інформував, що відбулася ще одна розмова переговорних груп — української, американської та європейської. Вони провели консультації на рівні команд..

У понеділок, 16 листопада, відбулася ще одна розмова переговорних груп — української, американської та європейської. Вони провели консультації на рівні команд.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Активно тривають дипломатичні процеси. Сподіваємось, що це буде недаремно", — акцентував він.За його словами, українська команда працює максимально конструктивно. Необхідне гідне завершення війни та гарантована безпека Україні."Активно взаємодіє й американська команда: Стів Віткофф і Джаред Кушнер взяли участь сьогодні в розмові онлайн", — додав український президент.Він розповів, що Європу представляли вперше в цій розмові у повному складі саме ті, хто представлятиме на перемовинах із росіянами. Це Франція, Німеччина, Британія, Італія, Польща, представники ЄС, тобто Єврокомісії та Євроради, і представник НАТО."Розмова була непроста, але результат є: в Берліні в межах "Коаліції охочих" зустрінемося та напрацюємо конкретні спільні кроки в перемовному процесі", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше видання Bloomberg інформувало, що європейська делегація на переговорах щодо України складатиметься з представників ЄС, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії. Для початку планується рівень радників із питань національної безпеки."Європейські лідери ухвалили таке рішення після самітів, що відбулися в четвер і п’ятницю в Дубліні, де головною темою порядку денного була підтримка України", — зазначили журналісти.Нагадаємо, декілька днів тому аналітики американського інституту вивчення війни розповідали, що США й Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні..

У понеділок, 16 листопада, під час візиту до Брюсселя прем’єр-міністр Сергій Корецький зустрівся з європейським комісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом, президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, очільницею дипломатії Каєю Каллас та іншими офіційними особами.Про це Сергій Корецький повідомив у своєму Telegram-каналі."Українська оборонна промисловість має значний виробничий потенціал, який ми можемо нарощувати за умови стабільного фінансування. Наше завдання — забезпечити, щоби ці можливості працювали на захист України та зміцнення безпеки Європи", — зазначив він.За його словами, оборонне фінансування у межах USL на 2027 рік може стати доступним уже з першого тижня січня. Для України принципово важливо забезпечити безперервність оборонного виробництва та постачання.З Андрюсом Кубілюсом він обговорив участь України в Європейській програмі оборонної промисловості (EDIP), використання коштів Ukraine Support Loan для розвитку українського оборонного виробництва, а також можливості SAFE для розширення спільних оборонних проєктів і закупівель з європейськими партнерами.Під час зустрічі з Урсулою фон дер Ляєн торкнулися тем фінансової стійкості України, підтримки нашої економіки та європейську інтеграції."Подякував за 1,7 мільярда євро від ЄС на посилення оборони у межах Ukraine Support Loan. Гроші вже надійшли на казначейський рахунок, їх спрямують на першочергові оборонні потреби", — зауважив очільник українського уряду.Він додав, що з урахуванням цього траншу Україна отримала вже 14,6 мільйрда євро оборонного фінансування в межах цього механізму."Головний пріоритет зараз — передбачуване фінансування на 2027 рік. Тут визначальну роль відіграє Європейський Союз", — акцентував прем’єр-міністр.Він констатував, що є чітке розуміння стосовно Ukraine Support Loan. Паралельно триває робота з іншими партнерами поза ЄС, щоби повністю покрити бюджетні та оборонні потреби."Окрема тема — енергетика та екстрена допомога цієї зими, яку обговорювали президент Володимир Зеленський і очільниця Єврокомісії. Щодо членства в ЄС — розраховуємо, що четвертий і п'ятий переговорні кластери відкриють уже в грудні. Сильна та економічно стійка Україна — це безпека всієї Європи", — наголосив керівник українського Кабміну.Про посилення санкцій він говорив у Брюсселі з очільницею дипломатії ЄС Каєю Каллас. Мирний процес відновився, але Росія відповідає на мирні зусилля ударами по енергетиці та іншій цивільній інфраструктурі. Санкції — це потужний важіль, який Європа може застосувати вже найближчим часом і який може змінити розрахунки Москви цієї зими."Закликаємо швидко ухвалити максимально сильний 22-й пакет санкцій. Також детально поінформував про екстрений пакет зимової допомоги для України, щоб протистояти російському терору взимку. Дякую Каї Каллас за особисте лідерство у посиленні тиску на Росію та послідовну підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.. Нагадаємо, вчора стало відомо, що під час перемовин із прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до Європейського Союзу..

У понеділок, 16 листопада, Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні майже восьми мільярдів євро фінансової підтримки в межах програми Ukraine Facility.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, кошти надійдуть до України вже найближчим часом."Це важлива підтримка для збереження фінансової стійкості України та забезпечення пріоритетних потреб держави в умовах повномасштабної війни", — наголосив Корецький.За словами очільника уряду, з урахуванням цих коштів Україна цього року загалом отримає 13,57 мільярда євро в межах Ukraine Facility. Він також відзначив, що рішення стало можливим завдяки виконанню Україною зобов’язань, передбачених Планом України за другий квартал 2026 року. Зокрема, було ухвалено низку важливих рішень у державному управлінні, фінансовому секторі, енергетиці та інших напрямах."Важливо зберегти темп і забезпечити виконання наступних індикаторів Плану України, від яких залежить подальше фінансування в межах Ukraine Facility. Дякую європейським партнерам за незмінну єдність та підтримку України", — додав Корецький.Ukraine Facility — це чотирирічна програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу на суму 50 мільярдів євро на період 2024–2027 років. Кошти надходять траншами за умови виконання Україною індикаторів та кроків, передбачених спеціальним Планом для України щодо реалізації реформ у галузі правосуддя, боротьби з корупцією, децентралізації, енергетики, цифрової трансформації.Нагадаємо, прем’єр-міністр України Сергій Корецький 16 листопада зустрінеться з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Брюсселі. Сторони планують узгодити деталі надзвичайного пакета підтримки, який має допомогти Україні пройти зимовий період.Додамо, болгарський уряд вирішив припинити участь у нових пакетах європейського фінансування для України та зупинити передачу зброї з армійських запасів. Прем'єр-міністр Румен Радев пояснив це бюджетним дефіцитом та зміною потреб на фронті..

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький 16 листопада зустрінеться з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Брюсселі. Сторони планують узгодити деталі надзвичайного пакета підтримки, який має допомогти Україні пройти зимовий період.Про майбутню розмову з очільницею Єврокомісії глава українського уряду повідомив у соцмережі X. За його словами, Україна спільно з Європейським Союзом готує пакет допомоги, до якого мають увійти генератори, зарядні станції та автобуси.Окрему увагу планують приділити підтримці мостів і переправ, щоб забезпечити надійне сполучення між двома берегами Дніпра. Корецький також нагадав про російський удар у неділю по лініях електропередачі та підстанціях у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Унаслідок атаки сотні тисяч людей залишилися без електроенергії."Ситуація надзвичайно складна. Після кожного такого нападу енергетики роблять усе можливе, щоб відновити електропостачання. Для нас життєво важливо отримати цю підтримку від наших партнерів найближчими днями", — написав прем’єр.За підсумками переговорів із фон дер Ляєн глава уряду розраховує остаточно узгодити рішення щодо допомоги та якнайшвидше розпочати її постачання в Україну."Я очікую, що рішення буде остаточно ухвалене, а перші поставки допомоги надійдуть до України якомога швидше", — додав Корецький.Нагадаємо, раніше стало відомо, що болгарський уряд вирішив припинити участь у нових пакетах європейського фінансування для України та зупинити передачу зброї з армійських запасів. Прем'єр-міністр Румен Радев пояснив це бюджетним дефіцитом та зміною потреб на фронті..

У неділю, 15 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький розпочав робочий візит до Брюсселя. Ключове — це пришвидшення вступу України до Європейського Союзу, виконання необхідних реформ і подальша фінансова підтримка нашої держави.Про це Сергій Корецький написав у своєму Telegram-каналі.Він узяв участь у засіданні спеціальної робочої групи IBAR Task Force, яку започаткувала Україна спільно з Європейською комісією. У засіданні також узяв участь голова Верховної Ради Руслан Стефанчук."Група вже місяць працює й об'єднує представників уряду, парламенту, Офісу президента, правоохоронних органів і незалежних судових інституцій", — зазначив очільник українського уряду.Він назвав пріоритет на найближчі місяці. Це — пришвидшення виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи" та підготовка позитивного звіту про їх виконання (IBAR) у першому півріччі 2027 року."Це необхідний етап для подальшого просування переговорів про вступ України до ЄС після відкриття кластерів. За перший місяць роботи вже виконано частину заходів, запланованих на листопад. Маємо зберегти цей темп і прискорити виконання наступних завдань", — пояснив прем’єр-міністр України.У Брюсселі також обговорили вдосконалення Плану України, щоби забезпечити його практичне виконання та необхідну фінансову підтримку.Керівник Кабміну уточнив, що план України залишається важливою частиною програми реформ у межах Ukraine Facility та допомагає перетворювати взяті зобов'язання на конкретні результати."Дякую Європейській комісії, особисто Марті Кос і всім учасникам робочої групи за спільну роботу над виконанням наших євроінтеграційних зобов'язань", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

Під час перемовин із прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до Європейського Союзу.Про це Марта Кос написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Оскільки Україна рішуче просувається вперед шляхом до ЄС, ми пришвидшуємо роботу над досягненням наступної віхи України: завершенням тимчасових показників за демократією та верховенством права", — зазначила вона.Марта Кос поінформувала, що ьогодні разом із прем’єр-міністром Сергієм Коренським співголовувала у високорівневій робочій групі Єврокомісія — Україна, щоби "зробити цю амбіцію реальністю"."У потужному сигналі єдності до нас приєднався голова Верховної Ради Руслан Стефанчук", — акцентувала єврокомісарка.Вона висловила впевненість, що всі зацікавлені особи просунулися вперед щодо конкретного набору зобов’язань і шляху для досягнення амбіції України щодо забезпечення тимчасових показників у першому півріччі 2027 року."Разом ми можемо скористатися історичною можливістю для просування питання включення України до Євросоюзу", — підсумувала Марта Кос.Раніше стало відомо, що Європейська комісія може представити Раді ЄС проміжний звіт про виконання Україною критеріїв у сфері верховенства права (IBAR) у першій половині 2027 року, якщо Київ пришвидшить темпи реформ.За словами єврокомісарки, Україна має шанси закрити сім переговорних розділів до кінця 2027 року, якщо впорається з необхідними реформами.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

Через спробу диверсії на оборонному підприємстві Естонія закриває всі пункти пропуску на кордоні з Росією. Такий крок запровадять уже з 1 грудня цього року.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Відповідно до чітких доказів того, що російська військова розвідувальна служба ГРУ наказала здійснити диверсійну атаку проти естонської оборонно-промислової компанії, Естонія закриє всі пункти пропуску на кордоні між Естонією та Росією з 1 грудня", — написав він.За його словами, Росія повинна зрозуміти, що ворожі дії проти Естонії тягнуть за собою наслідки."Спроби залякати, дестабілізувати чи підірвати нашу безпеку не залишаться без відповіді", — наголосив естонський міністр.Він додав, що закриття пунктів пропуску на кордоні зменшить можливості Росії проводити ворожу діяльність в Естонії та посилить зусилля щодо запобігання обходу санкцій."Я повідомив своїх колег з Фінляндії, Латвії та Литви про це рішення", — підсумував Маргус Тсахкна.Декілька днів тому він також поінформував, що Естонія надасть Україні додаткові 6,5 мільйона євро допомоги для підготовки до зимового періоду. Частину коштів спрямують на постачання локомотивів, решту — на підтримку важливих суспільних послуг і відновлення країни.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ України Андрій Сибіга акцентував, що пропозиція Латвії щодо заборони транзиту російського та білоруського зерна справедливо впливає на фундаментальну проблему безпеки..

Збірна України з футболу, яка поступилася вчора команді Північної Ірландії (0:1), уже втретє поспіль програла в офіційних матчах Ліги націй. Така серія стала найгіршою для "синьо-жовтих" за останні десять років.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Української асоціації футболу (УАФ). Зазначається, що востаннє команда програвала три офіційні поєдинки поспіль влітку 2016 року — під час фінальної частини чемпіонату Європи.Цього разу негативну серію українці розпочали виїзним матчем проти Угорщини, в якому поступилися з рахунком 1:2. Після цього команда зазнала розгромної поразки від Північної Ірландії (0:3) у номінально домашньому поєдинку, а в п'ятому турі Ліги націй знову програла північноірландцям — цього разу в Белфасті з рахунком 0:1.Попередній аналогічний випадок стався на Євро-2016 у Франції. Тоді команда під керівництвом Михайла Фоменка програла всі три матчі групового етапу: Німеччині (0:2), Північній Ірландії (0:2) та Польщі (0:1).Водночас абсолютним антирекордом збірної України за кількістю поразок поспіль, якщо враховувати також товариські матчі, залишається серія з чотирьох невдалих поєдинків. Вона припала на осінь 2011 року, коли команда готувалася до домашнього Євро-2012.Перед заключним матчем групового раунду ліги націй проти Грузії (вівторок, 17 листопада, 21:45), Україна посідає третє місце в групі В. Українці змагатимуться проти Грузії за збереження місця — для цього їм потрібно фінішувати на третьому місці групи.У разі поразки та фінішу на четвертому місці "синьо-жовті" гратимуть перехідний плейоф за збереження місця в дивізіоні B — у разі програшу в ньому понизяться до дивізіону С."Ми дуже розчаровані та злі. Навіть цей матч вийшов доволі врівноважений і збалансований. Буквально один епізод вирішив його долю. Були моменти, коли грали краще ми, в інші моменти грав краще суперник. Ми мали момент Сікана наприкінці другого тайму. На жаль, його не використали. Можливо, нам не вистачило цього останнього паса, правильного вибору в останній третині поля", — прокоментував матч головний тренер збірної України Андреа Мальдера.Нагадаємо, що вчора пізно ввечері в матчі п’ятого туру Ліги націй збірна України програла а Белфасті команді Північної Ірландії з рахунком 0:1. Усе вирішив єдиний гол Тері Девліна у другому таймі..

Між союзниками, які входять до Північноатлантичного альянсу, все частіше виникають непорозуміння. Вони стосуються оборонних витрат, а також ситуації навколо Ірану та війни в Україні.Про це повідомили журналісти агенції AP, які послалися на власні джерела. Це підтвердив і прем'єр-міністр Албанії Еді Рама.За його словами, наразі країни НАТО не дійшли згоди щодо дати наступного саміту, однак 2027 року він точно не відбудеться. Якщо зустріч лідерів запланують на 2028 рік, то її проведуть у столиці Албанії Тирані.Скорочення контактів стосується не лише зустрічей очільників держав і урядів. Міністри оборони країн НАТО зазвичай збираються в жовтні, однак минулого місяця така зустріч не відбулася. Не передбачені переговори й на жовтень 2027 року.Крім того, наступного року міністри закордонних справ Альянсу проведуть лише одну зустріч замість двох. У НАТО такі зміни назвали "пакетом реорганізації".Водночас міністр оборони США Піт Гегсет і державний секретар Марко Рубіо після вступу на посади неодноразово пропускали зустрічі Альянсу або залишали їх до завершення переговорів. Зокрема, Гегсет використовував зустрічі міністрів оборони, щоби критикувати європейських союзників і Канаду та закликати їх до активніших дій.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте не вважає скорочення кількості самітів проблемою. В інтерв'ю Associated Press він наголосив, що Альянс має гнучкий підхід до організації таких заходів і збирає лідерів тоді, коли в цьому виникає потреба.Ще близько десяти років тому саміти НАТО зазвичай проводили раз на два роки. Однак їхня організація потребує значних фінансових ресурсів і тривалої підготовки.Наприклад, Нідерландам знадобився рік, щоб підготувати зустріч лідерів у Гаазі 2025 року. На її проведення країна витратила близько 100 мільйонів доларів."НАТО мало визначитися з місцем проведення саміту до жовтня, щоб Албанія встигла підготуватися до прийому учасників наступного року", — йдеться в журналістській публікації.Масштаб організаційних заходів демонструє і цьогорічний саміт у Туреччині. Президент Реджеп Таїп Ердоган приймав гостей у великому палацовому комплексі в Анкарі. Для прибуття іноземних лідерів відремонтували військовий аеропорт, до забезпечення безпеки залучили десятки тисяч працівників, а частину столиці фактично закрили. Крім того, деяким державним службовцям, робота яких не була критично важливою, надали тижневу відпустку."Проведення таких заходів завжди супроводжується масштабними заходами безпеки. До того ж на саміти запрошують не лише представників 32 країн Альянсу, а й держав-партнерів, зокрема Японію, Південну Корею, Австралію та Нову Зеландію", — спробував пояснити це Марк Рютте.Водночас на запитання, чи виправдовують себе такі витрати, генеральний секретар НАТО відповів ствердно.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського інституту вивчення війни, Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення НАТО. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни..

Після рекордного врожаю 2025 року європейський ринок цибулі зіткнувся зі складним сезоном. Попри стабільні посівні площі у провідних країнах-виробниках, екстремальна спека та тривала посуха зменшили кількість урожаю.Про це повідомляє Agrarmarkt Informations-Gesellschaft. За даними аналітиків, ключовими викликами для світового та європейського виробництва у 2026 році стали вплив кліматичного явища Ель-Ніньйо та стрімке зростання собівартості вирощування."У 2026 році на рівень виробництва сильніше вплинули втрати врожайності, пов'язані з погодними умовами, ніж розвиток посівних площ. Високі температури та постійний дефіцит опадів особливо вплинули на Центральну та Південну Європу", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що в Іспанії після вологої зими різка спека й посуха прискорили вегетацію, що обмежило ріст рослин, а в Італії тривалі високі температури завдали серйозної шкоди врожаю безпосередньо під час збиральної кампанії. До того ж у Франції та Німеччині сприятливий старт сезону змінився посушливим літом (кількість опадів у Франції впала приблизно на 40%) і кількома хвилями спеки. Навіть за активного зрошення сформувалася цибуля переважно дрібнішого калібру, ніж торік.Також, як відзначили аналітики, несприятливі погодні умови сприяли й розвитку хвороб у рослин. Зокрема, : через посуху несправжня борошниста роса створювала значно менше проблем, ніж у вологі роки, натомість посилився тиск фузаріозу та стемфіліозу."Загалом, фокус активності хвороб змістився більше в бік теплового стресу та втрат якості, пов'язаних зі зберіганням", — додали фахівці.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що великі логістичні витрати й ускладнення під час перетину державного кордону суттєво зменшили обсяги експорту українських яблук. Тепер компанії-експортери змушені переглядати свої плани.Додамо, Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоби забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн..

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на російські ідеї "нової архітектури безпеки в Європі", нагадавши ворогу про поразки на фронті в Україні.У своїй заяві голова МЗС наголосив, що наразі російський диктатор Володимир Путін може домовлятися лише про справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не розподіл сфер впливу в Європі."Путін вкидає ідеї щодо перекроювання європейського безпекового порядку. У своїх мріях він бачить себе в Ялті 1945 року. Проблема в тому, що для висунення ідей такого масштабу спочатку потрібно виграти світову війну. Востаннє, коли я перевіряв, Росія витратила чотири роки й вісім місяців на те, щоб "майже захопити" село Мала Токмачка в Запорізькій області", — зазначив Сибіга.Дипломат додав, що Росія втратила понад 1,6 мільйона військових убитими та пораненими, але так і не досягла жодної мети свого вторгнення. Так, лише за жовтень вона втратила 54 400 окупантів, тоді як Україна звільнила більше території, ніж Росії вдалося захопити."На цьому етапі максимум, про що Путін може домовлятися, — це справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не сфери впливу в Європі. Відверто кажучи, Європі не потрібен новий порядок безпеки. Він уже існує, і Росія його постійно порушує. Найкращий план для безпечної та вільної Європи – покласти край російській агресії проти України", — резюмував Сибіга.Нагадаємо, аналітики американського інституту вивчення війни заявляли, що країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Додамо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні.Читайте також: "Нова архітектура безпеки" замість миру: як Путін із Трампом хочуть нашкодити Європі.

Країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Зокрема, фахівці звернули увагу на пропозиції США щодо можливого членства України в НАТО в обмін на виведення українських військ з усієї території Донбасу. Про таку ініціативу американської делегації розповів президент Володимир Зеленський після перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада.За його словами, якщо США та НАТО підтримають відповідні пропозиції, він готовий винести можливі умови припинення війни на всеукраїнський референдум. Водночас у ISW зазначають, що така пропозиція фактично суперечить давнім вимогам Кремля. Москва категорично виступає проти вступу України до НАТО та наполягає, щоб після завершення війни Київ відмовився від євроатлантичних прагнень і закріпив нейтральний статус.Які ще вимоги Росія висунула на переговорахЯк зауважили аналітики, російська делегація поширила під час переговорів в Абу-Дабі неофіційний документ із вимогами Москви. У ньому, зокрема, повторюються ультиматуми, які Росія висувала США та НАТО ще у 2021 році. Так, Кремль вимагає:припинити подальше розширення НАТО;вивести сили та військові бази альянсу з усіх держав, які приєдналися до нього після 1997 року;припинити військову діяльність НАТО у Східній Європі;не розміщувати західні війська в Україні;припинити постачання Україні зброї та військової техніки.Крім того, Росія хоче, щоб Франція та Велика Британія відмовилися від використання власної ядерної зброї для захисту інших європейських держав. Натомість Москва нібито погоджується на вступ України до Європейського Союзу, але за умови, що Київ не братиме участі у спільній оборонній політиці об'єднання."Ці нові вимоги, ймовірно, є відповіддю на зусилля США, спрямовані на те, щоб Європа взяла на себе більше власних оборонних вимог, та на обговорення розширення французької ядерної парасольки на східні держави НАТО", — наголошують у ISW.Аналітики також наголошують, що вимоги Москви свідчать про незмінність стратегічних цілей російського диктатора Володимира Путіна. Йдеться не лише про Україну, а й про прагнення відновити контроль Росії над колишніми радянськими державами та повернути їй статус великої держави.Як відзначили в Інституті, за інформацією The New York Times, російські представники під час переговорів в Абу-Дабі фактично запропонували повернутися до моделі поділу Європи на сфери впливу, яка існувала за часів Холодної війни між НАТО та Варшавським договором. Крім того, російські вимоги передбачають обмеження військової діяльності Заходу не лише у Східній Європі, а й на Південному Кавказі та в Центральній Азії."ISW продовжує вважати, що Путін вторгся в Україну в 2022 році не тому, що вважав, що НАТО загрожує Росії, а радше тому, що хотів відновити контроль над колишніми радянськими державами та відновити статус Росії як великої держави", — додали в Інституті.Нагадаємо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні..

У матчі п’ятого туру Ліги націй збірна України програла а Белфасті команді Північної Ірландії з рахунком 0:1. Усе вирішив єдиний гол Тері Девліна у другому таймі.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Української асоціації футболу (УАФ).Українська команда більше володіла м’ячем, але цього виявилося замало, щоби переграти міцних північноірландців, які за першої нагоди рвалися вперед у контратаки.У першому таймі курйозно пропустили "синьо-жовті" від півзахисника "Лутона" Джеймі Донлі, але, на щастя, ВАР помітив у цьому епізоді офсайд, тож арбітр скасував гол.Перед перервою підопічні Андреа Мальдери могли забивати: хорошим пасом від Данила Сікана не скористався Олексій Кащук, удар якого відбив воротар.А в другому таймі гол прийшов із кутового, який господарі розіграли. В підсумку півзахисника "Портсмута" Тері Девліна ніхто не накрив, а він і пробив із-за меж штрафного майданчика — 1:0.Наприкінці гри "синьо-жовті" створили чудову нагоду, аби зрівняти рахунок. Наші футболісти провели стрімку комбінацію, на завершальній стадії якої опинився Сікан, однак знову класно зіграв голкіпер збірної Північної Ірландії. Тож матч закінчився перемогою наших суперників із мінімальним рахунком.Унаслідок поразки Україна втратила шанси на підвищення в класі на Лізі націй. Тепер "синьо-жовті" опинилися під загрозою вильоту з Ліги B Ліги націй.Усе вирішить матч останнього туру проти грузинів у словацькому Кошице (у вівторок, 17 листопада). Турнірна таблиця набула такого вигляду:Нагадаємо, що в п’ятницю на пресконференції перед матчем проти Північної Ірландії в Лізі націй головний тренер збірної України Андреа Мальдера наголошував на максимальних завданнях для "синьо-жовтих" на цю гру..
