# Європа

Україна завершила перемовини з Європейською комісією стосовно основних принципів перегляду поглибленої зони вільної торгівлі після завершення дії автономних торгівельних заходів. Вони запроваджували пільговий режим для українських експортерів до 5 червня 2025 року.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на єврокомісара з питань торгівлі й економічної безпеки Мароша Шефчовича.За його словами, Україна та Євросоюз досягнули принципової згоди щодо перегляду положень про лібералізацію торгівлі в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС."Ми раді повідомити, що комісія й Україна погодилися переглянути нашу двосторонню поглиблену угоду про вільну торгівлю після завершення процесу консультацій відповідно до статті 29. Ця угода відкриває нову главу в торгівельних відносинах між Україною та ЄС", — заявив Шефчович.Він розповів, що новий варіант угоди "встановлює довгострокові передбачувані та взаємовигідні рамки, які принесуть користь експортерам, бізнесу та фермерам з обох сторін, а також зміцнить шлях України до членства в ЄС".Угода, зокрема, містить зобов'язання України поступово наблизити свої стандарти сільськогосподарського виробництва до стандартів Євросоюзу до 2028 року, відповідно до умов вступу до ЄС. Раніше у Єврокомісії розповідали, що 6 червня на зміну "торгівельному безвізу" з Україною набули чинності перехідні заходи, які повернуть українських експортерів до тарифних квот у межах наявної зони вільної торгівлі України з ЄС із деякими преференціями.Перехідні заходи діятимуть, поки Україна та ЄС не завершать переговори щодо внесення змін до поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі України з ЄС, нова редакція якої міститиме довгострокові умови для українських експортерів у ЄС, включаючи елементи подальшої лібералізації торгівлі.Нагадаємо, нещодавно перша віце-прем'єрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що режим вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною зберігається. Проте перестає діяти додаткова лібералізація з боку ЄС у вигляді автономних торгових заходів.

Волейбольна жіноча збірна України втретє в історії здобула титул чемпіонок "Золотої Євроліги". У фінальному матчі українські волейболістки перемогли Угорщину в чотирьох сетах — 3:1.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти зазначили, що до "Фіналу чотирьох" "Золотої Євроліги" Україна вийшла з третього місця у групі: здобула п'ять перемог і зазнала однієї поразки від Швеції (з рахунком 0:3 за сетами). У півфіналі "синьо-жовті" теж зустрілися з чинними чемпіонками шведками, однак взяли реванш — здобули "суху" перемогу (3:0).У боротьбі за трофей Україна зустрілася з командою Угорщини, яка у другому півфіналі здолала Румунію (3:2).На початку першої партії українські волейболістки здійснили ривок, відірвавшись від угорок на п'ять очок. Після цього збірні декілька разів обмінялись очками на подачах, але до завершення сету "синьо-жовті" змогли збільшити перевагу до +9 — 25:16.Друга партія розпочалась з мінімальної переваги Угорщини, однак згодом українки відновили рівновагу (6:6) і вийшли вперед. Максимальна перевага України у сеті складала +5, але за щільної боротьби відігратися змогла збірна Угорщини — 19:19. Зрештою українки дозволили угоркам реалізувати третій матч-пойнт — 23:25.Початок третього сету залишився за збірною України, але до екватора партії Угорщина зрівняла рахунок. Україна провела серію результативних розіграшів, пішовши у відрив на шість очок і збільшувала її до завершення сету: на фініші партії різниця на користь "синьо-жовтих" склала 10 очок.Четвертий сет став вирішальним. Від початку партії збірна України заволоділа ініціативою та першою перетнула рубіж у 20 очок, випереджаючи опоненток +8. У підсумку "синьо-жовті" довели сет до перемоги з рахунком 25:17 та здобули чемпіонство "Золотої Євроліги".Найрезультативнішою волейболісткою у складі збірної України стала діагональна нападниця Анна Артишук, яка записала до активу 17 очок.Україна втретє в історії виграла жіночу "Золоту Євролігу". Вперше це сталося 2017 року, а вдруге — 2023 року, коли у вирішальному протистоянні українки обіграли Швецію.Нагадаємо, що чоловіча волейбольна збірна України перемогою завершила завершальний матч другого ігрового тижня Ліги націй. У поєдинку восьмого туру національна команда у чотирьох сетах (3:1) здолала збірну Болгарії та посідає п’яте місце серед 18 учасників у турнірній таблиці.

Одна з найкращих українських спортсменок Ярослава Магучіх вдруге поспіль стала переможницею у стрибках у висоту на командному Євро-2025. Вона подолала планку на висоті два метри.Про це повідомила прес-служба Федерації легкої атлетики України.На цих змаганнях світова рекордсменка та переможниця Олімпіади-2024 захищала свій титул чемпіонки командного Євро з легкої атлетики, який здобула 2024 року, коли Україна виступила у другому дивізіоні змагань.Цього разу перші чотири планки в 1,75, 1,80, 1,84 та 1,88 метра Магучіх пропустила та розпочала змагання з висоти в 1,91 метра, яку взяла з першої спроби.На планці в 1,91 метра залишилося вісім легкоатлеток. Українка підкорила висоту в 1,94 метра знову з першої спроби та забезпечила собі призові місця разом із полькою Марією Жодзік і німкенею Імне Оннен.Магучіх лише з третьої спроби зуміла взяти планку в 1,97 метра, як і Жодзік. Зате Ярослава підкорила з першої спроби висоту у два метри та достроково забезпечила собі перемогу, адже Жодзік не зуміла підкорити планку у двох спробах.Українська легкоатлетка спробувала покращити свій результат на планці у 2,03 метра та поставити рекорд сезону у світі, проте не змогла підкорити висоту за три спроби.Ярослава Магучіх здобула другу поспіль перемогу на командному Євро-2025 з легкої атлетики та захистила своє золото у стрибках у висоту.Українка перемогла вперше за три міжнародні старти: до цього вона двічі поспіль ставала другою на етапах "Діамантової ліги" у Стокгольмі та Парижі.Нагадаємо, що в одному з інтерв’ю в червні олімпійська чемпіонка у стрибках у висоту Ярослава Магучіх поділилася бажанням перевершити власний світовий рекорд.

З 2005 року Україна дотримувалася положень Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська конвенція). Проте вторгнення Росії поставило Україну в нерівну ситуацію, оскільки росіяни не підписували цей документ.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України. Там констатували, що з 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора."На час підписання та ратифікації нашою державою Оттавської конвенції такі обставини були відсутні, їх не передбачали", — йдеться в заяві.У МЗС додали, що таким чином Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону, згідно зі статтею 51 Статуту ООН."Україна не єдина, хто постав перед складним вибором між виконанням зобов’язань за Оттавською конвенцією й ефективністю захисту своєї Батьківщини від жорсткого агресора, який нехтує усіма міжнародно-правовими нормами", — зауважили у відомстві.Там уточнили, що збройна агресія Росії проти України вже змусила низку держав — Латвію, Литву, Естонію, Польщу та Фінляндію — переглянути свою позицію й ухвалити спільне політичне рішення щодо виходу з Оттавської конвенції."Міжнародна спільнота має усвідомлювати, що з моменту приєднання України та цих держав до Оттавської конвенції ситуація з регіональною безпекою суттєво погіршилася", — акцентували в МЗС України.Тож, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі — від окупації, а людей — від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією."Переконані, що цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави. В умовах, коли Росія здійснює геноцид з метою знищення України, ми змушені надавати безумовний пріоритет безпеці своїх громадян й обороні держави. Це стосується й участі нашої держави в міжнародно-правових документах і механізмах", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Нагадаємо, що раніше Україна вийшла із меморандуму про співробітництво в охороні державних кордонів з Білоруссю та Росією. Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський.

На Європу насувається пекельна спека. Стовпчики термометрів можуть сягнути позначки у +42°C.Про це повідомляє The Guardian. За даними видання, влада Іспанії, Португалії, Греції та Франції вже попередили населення про потенційну небезпеку та готуються до можливих лісових пожеж.Зокрема, Державне метеорологічне управління Іспанії оприлюднило попередження про спеку, повідомивши, що температура може досягти +42°C у деяких південних районах країни найближчими днями. Водночас Міністерство охорони здоров'я Мадрида закликало людей уникати сонця, пити достатньо води та звертати пильну увагу на людей похилого віку, вагітних або тих, хто має хронічні захворювання."Очікуються дуже високі та стійкі температури як вдень, так і вночі, що може становити ризик для людей, які перебувають під впливом впливу або є вразливим", — йдеться у Державного метеорологічного управління Іспанії.До того ж заходи безпеки вводить і Португалія. Там дві третини території країни переведено у стан підвищеної готовності через екстремальну спеку. Натомість у французькому місті Марсель температура вже наближається до +40°C. Місцева влада наказала зробити вільним вхід у громадські басейни, щоб допомогти місцевим безпечно пережити спеку.Натомість у деяких містах Італії влада ввела заборону на роботу на відкритому повітрі в найспекотніші години дня, а у Греції вже спалахнула лісова пожежа. Загоряння відбулося південніше від Афін. Відтак, у регіоні оголошено евакуацію населення та перекрито частину прибережної дороги, поблизу головної туристичної пам’ятки — стародавнього храму Посейдона.Нагадаємо, 28 червня вдень Київ накрило градом із грозою. Внаслідок цього подекуди затопило вулиці, а у деяких місцях дерева впали прямо на припарковані автомобілі.Додамо, раніше "Укргідрометцентр" повідомляв, що цього року липень буде спекотним. Середня місячна температура повітря в другий місяць літа очікується дещо вище за норму.

Зараз Словаччина публічно виступає проти схвалення 18 пакета санкцій проти Росії. Однак у Європейському Союзі вважають, що найближчим часом країна змінить свою позицію.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на власні джерела. Вони зазначили, що Словаччина раніше виступала проти повної відмови від російського газу з 2028 року, що пропонується у 18 пакеті санкцій проти Росії.У словацького премʼєра Роберта Фіцо для цього були такі ж аргументи, як і в Угорщини: через відмову від постачань із Росії зростуть ціни, а російський "Газпром" може подати багатомільярдні позови."Але лише Фіцо обрав тактику тиску: він обіцяє блокувати 18 пакет санкцій проти Росії, доки Братислава не отримає гарантії від Євросоюзу в газових питаннях", — ідеться в повідомленні.Медійники акцентували, що в день саміту ЄС у четвер з Фіцо особисто поговорила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, але й після цього він продовжив виступати проти нового пакета санкцій.Тож на засіданні послів Євросоюзу того ж дня 18 пакет санкцій проти Росії не вдалося затвердити."Однак думка Словаччини ще може змінитися. У приватних розмовах європейські посадовці висловлюють упевненість: за лічені дні зі Словаччиною відбудеться угода, й санкції розблокують", — наголосили журналісти.Водночас наразі 18 пакет санкцій ЄС проти Росії продовжує залишатися заблокованим, і, за словами експертів, гарантії його розблокування наразі немає, є лише прогнози.Нагадаємо, сьогодні президент Франції Еммануель Макрон заявив на прес-конференції за підсумками Євроради у Брюсселі, що найближчими днями Європейський Союз має ухвалити 18 санкційний пакет. Він буде найамбітнішим з початку повномасштабної російсько-української війни, зокрема, з ембарго на російську нафту, що переробляється в третіх країнах.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна "зупинила вступ України до Євросоюзу". Він також назвав українців "невизначеною сутністю".Заяви Віктора Орбана цитує угорське видання Telex."Ми розуміємо українців, ми бачимо їхню героїчну боротьбу, ми також бачимо, що їм потрібна допомога, але ми хочемо допомогти їм таким чином, щоби це не знищило нас. Членство України в ЄС означало би, що ми знищимо себе. За мить нас би втягнули у війну з Росією, і ми би втягнули її до ЄС, включаючи Угорщину", — сказав прем’єр-міністр.Орбан також наголосив, що "вчора, отримавши понад два мільйони голосів від Voks2025, ми зупинили вступ України до ЄС".Водночас він заявив, що членство України може все ж відбутись якомога швидше."Дехто думає, що членство України — це десь у далекому майбутньому. Я хотів би переконати таких людей, що ні, це має статися зараз, якомога швидше, ми говоримо про безпосередню загрозу", — пояснив Орбан.Після цієї заяви прем'єр-міністр Угорщини раптом висловився про мету створення НАТО та ЄС."Українці не з їхньої вини є невизначеною сутністю. Ми навіть не знаємо, що таке Україна зараз, яка довжина її кордонів. Ця небезпека існувала раніше в країнах колишнього радянського блоку. Спочатку ці країни прийняли до НАТО, тому що НАТО могло гарантувати ці кордони. Потім Європейський Союз прийняв інші країни-учасники", — наголосив Орбан.Нагадаємо, що 21 червня голова угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив про провал урядового "референдуму" щодо України. Його організувала й активно просувала команда прем’єр-міністра країни Віктора Орбана.

Міжнародні партнери оголосили про виділення 42,5 мільйона євро на відновлення нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській атомній електростанції. Саркофаг над четвертим реактором було пошкодженого росіянами 14 лютого цього року.Як повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук, у березні цього року з адміністративного бюджету Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля вже спрямовано 400 тисяч євро для дослідження пошкодження захисної споруди.Допомогу нададуть Франція, Велика Британія та Європейська комісія, які оголосили внески:Франція — 10,6 мільйона євро;Велика Британія — 6,9 мільйона євро;Європейська комісія — 25 мільйонів євро.За словами Гринчук, про додаткові донорські внески було оголошено 25 червня під час засідання Асамблеї вкладників Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля, що відбулося у штаб-квартирі Європейського банку реконструкції та розвитку у Лондоні. Окрім цього, у межах Грантової угоди №5 передбачено виділення п'яти мільйонів євро на аналіз пошкоджень захисної споруди, розробку і реалізацію низки заходів з тимчасового ремонту арки."Асамблея відзначила наш прогрес в обстеженні будівельних конструкцій та виконанні підготовчих робіт. Наші партнери також розуміють, що витрати на відновлення можуть перевищувати обсяг чинних ресурсів рахунку.Для нас — це ще одне свідчення, що Україна не лишається сам на сам зі своїми викликами, а має надійних друзів", — зазначила Гринчук.Раніше The Guardian писав, що збитки від російської атаки ударним безпілотником на захисну споруду ЧАЕС можуть сягати десятків мільйонів доларів.Що відомо про атаку на ЧАЕСУ ніч на 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого четвертого енергоблока ЧАЕС, яке Україні допомагали будувати партнери не один рік. Ворожий удар спричинив руйнування та пожежу на даху конструкції. Зокрема, безпілотник пробив отвір площею 15 квадратних метрів у зовнішньому даху. Вона також спричинила особливо руйнівну, складну тліючу пожежу внутрішньої обшивки конструкції, на гасіння якої знадобилося понад два тижні.Наразі конструкція укриття тепер більш вразлива до іржі в довгостроковій перспективі через більший вплив стихій та пошкодження облицювання. Також у конструкції було просвердлено двісті невеликих свердловин, щоб загасити пожежу облицювання водою.За даними ДСНС, радіаційний фон на території ЧАЕС після удару безпілотника перебував у межах норми. На проммайданчику Чорнобильської АЕС зафіксовано 0,57 мкЗв/год, що не перевищує допустимих значень.Нагадаємо, за словами Володимира Зеленського, безпілотник, який 14 лютого атакував саркофаг Чорнобильської атомної електростанції, летів на висоті 85 метрів. За таких умов його не бачать радари, що може свідчити про те, що росіяни спеціально готували цей удар.Своєю чергою, речник глави Кремля Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російські війська не могли атакувати Чорнобильську атомну електростанцію. Він повідомив, що це "провокація". .

Європейський Союз продовжить надавати Україні фінансову підтримку. Так, цього року наша держава зможе отримати суттєву допомогу у 30,6 мільярда євро.Про це йдеться у висновках за підсумками засідання Європейської ради щодо України."Європейський Союз буде продовжувати забезпечувати Україну регулярною та передбачуваною фінансовою допомогою на тривалий час. У 2025 році, Європейський Союз надасть Україні 30,6 мільярда євро. з яких 3,5 мільярда євро вже були сплачені в рамках Українського фонду, та ще сім мільярдів євро в рамках ініціативи G7 ERA, яка сплачується коштом надзвичайних надходжень від заблокованих російських активів", — йдеться у документі.Водночас лідери Євросоюзу запевнили, що будуть підтримувати відбудову та відновлення України, включно зі сферами психологічної та психосоціальної реабілітації, а також посилення допомоги з розмінування. До того ж у документі наголошується, що ЄС залишається твердим у підтримці України на шляху до членства в блоці."Європейська Рада вітає Україну за темп впровадження реформ, що пов’язані із входженням, навіть у дуже складних обставинах, та вітає досягнутий суттєвий прогрес, заохочує Україну і Європейську комісію інтенсифікувати роботу в рамках процесу входження. Європейська рада запрошує Раду ЄС здійснити наступні кроки, на основі підходу щодо оцінки досягнень, із відкриттям кластерів (у переговорах — ред.), коли будуть виконані відповідні умови. Вона (Єврорада, — ред.) відмічає зроблену Європейською комісією оцінку, за якою фундаментальні кластери готові до відкриття", — наголошується у резолюції.Нагадаємо, раніше британський прем'єр-міністр Кір Стармер оголосив про новий пакет військової допомоги Україні, який цього разу оплачений коштом відсотків, отриманих Великою Британією від заморожених російських активів.

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова відреагувала на угоду між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України, яка була підписана 25 червня у Страсбурзі.Зокрема, у коментарі пропагандистським ЗМІ, Захарова заявила, що Москва не визнає юрисдикції Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України й назвала його "юридично нікчемним"."Приєднання до нього будь-якої з держав будемо розцінювати як ворожий демарш, що відображає прагнення не до врегулювання, а до поглиблення нинішньої кризи навколо України", — наголосила вона.Крім того, російська посадовиця також звинуватила Раду Європи у "формуванні квазіюридичних механізмів, спрямованих проти Росії"."Ми неодноразово висловлювали нашу принципову позицію: Рада Європи не наділена компетенцією ні створювати кримінальні суди, ні визначати акти агресії й не має відповідних повноважень. Заради якнайшвидшого запуску псевдоправового спецтрибуналу радянсько-європейська бюрократія готова поступитися всім, і, в першу чергу, юридичними нормами", — додала Захарова.Спеціальний трибунал для розгляду злочину агресії проти України — це ініціатива, спрямована на притягнення вищого політичного та військового керівництва Росії до відповідальності за розв’язання війни проти України, що є порушенням міжнародного права. Створення спецтрибуналу підтримали понад 40 держав і міжнародних організацій, включно з Радою Європи.Нагадаємо, 25 червня президент Володимир Зеленський у Страсбурзі підписав угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе. Після підписання документа український гарант наголосив, що створення спецтрибуналу дасть Києву реальний шанс притягнути Кремль до відповідальності.

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що не називав американського президента Дональда Трампа "татом", а лише характеризував ставлення до нього з боку інших країн-членів Альянсу.Таким чином посадовець в інтервʼю агентству Reuters прокоментував ситуацію, що сталася у середу, 25 червня, на пресконференції на саміті НАТО.Генсек НАТО пояснив медійникам, що європейські держави часто питають Рютте "чи не залишать нас США?", а для Рютте це звучить як "чи не залишить нас татко?". Цей коментар Рютте з'явився після того, як медійники запитали у Трампа про те, як він ставиться до звертання "татко" від Рютте. Американський лідер виглядав задоволеним і припустив, що це був прояв любові до нього, оскільки "слова пролунали дуже лагідно".Окрім цього, посадовець також використав подібне порівняння під час обговорення війни Ізраїлю та Ірану."Вони сильно посварилися, як двоє дітей на шкільному подвір’ї. Знаєте, вони б’ються неймовірно сильно, їх не зупиниш. Нехай б’ються 2-3 хвилини, тоді їх легко зупинити", — зазначав Трамп.У відповідь Рютте засміявся і сказав: "А потім татові іноді доводиться використовувати ненормативну лексику, щоб (їх) зупинити".Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляло, що під час саміту Північноатлантичного альянсу, який проходив у Гаазі з 24 по 25 червня, американський президент Дональд Трамп провів зустріч із президентом Володимиром Зеленським, висловивши йому прихильність та описавши його як "дуже приємну" людину.

У середу, 25 червня, президент Володимир Зеленський у Страсбурзі підписав угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе.Про це повідомляє Рада Європи. Після підписання документа український гарант наголосив, що створення спецтрибуналу дасть Києву реальний шанс притягнути Кремль до відповідальності."Це дійсно дуже важливий крок. Сьогодні ми запускаємо процес створення Трибуналу щодо злочинів агресії Росії проти України. Кожен воєнний злочинець має знати: справедливість настане і це стосується Росії також. Ми активізуємо юридичну роботу. Попереду ще довгий шлях, але політично ми вже зробили великий прогрес", — наголосив Зеленський.За словами гаранта, відтепер юридична війна проти Росії підсилюється у дуже серйозний спосіб. На думку президента, угода про Спецтрибунал дає реальні шанси засудити злочини агресії."Інші інституції, навіть міжнародні, не мають інструментів, щоб це зробити. І нам потрібно показати чітко, що агресія буде покарана. І ми разом повинні це зробити по всій Європі. Слава Україні!" — сказав президент. Спеціальний трибунал для розгляду злочину агресії проти України — це ініціатива, спрямована на притягнення вищого політичного та військового керівництва Росії до відповідальності за розв’язання війни проти України, що є порушенням міжнародного права. Створення спецтрибуналу підтримали понад 40 держав і міжнародних організацій, включно з Радою Європи.Нагадаємо, 9 травня міністри закордонних справ країн Євросоюзу та представники вищого керівництва блоку схвалили запуск спеціального трибуналу щодо злочинів військово-політичного керівництва Росії проти України.14 травня Рада Європи підтримала створення спецтрибуналу щодо агресії Росії проти України. Цей процес офіційно запустили. .

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що хоча він не вважає, що Росія зараз нападе на країни НАТО, для Європи все ще існує реальна загроза в майбутньому.Про це повідомляє Sky News.На запитання редактора з питань безпеки та оборони Дебори Гейнс, чи існує ризик нападу Володимира Путіна на Альянс, Дуда відповів: "Я думаю, що Росія виснажена через свою агресію проти України. Я не очікую, що Росія зараз готова атакувати інші країни".Політик також зазначив, що в майбутньому російська агресія є реальним ризиком."Тому ми повинні підготуватися та збільшити витрати на оборону, бо це абсолютно необхідно для нашої оборони", — додав Анджей Дуда.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.

Темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News. Журналіст зауважив, що держави НАТО планують затвердити на саміті в Гаазі зобов’язання збільшити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року.У відповідь на такі терміни Володимир Зеленський наголосив, що це "дуже повільно". "Ми вважаємо, що з 2030 року Путін може стати значно сильнішим і спроможнішим. Зараз ми в Україні його тримаємо, тож у нього немає часу тренувати армію", — пояснив президент.Однак, за його словами, в будь-який зручний для нього момент кремлівський диктатор будуватиме нову армію, адже його країна дуже швидко переходить на воєнні рейки."Десять років — це дуже довго. У нього буде нова армія до того часу", — акцентував президент України.У відповідь на уточнювальне запитання, чи вважає Зеленський, що Путін може атакувати країну НАТО, щоби потестувати статтю 5, протягом п'яти років чи навіть швидше, президент погодився: "Саме так. Я так думаю".Водночас він вважає, що протягом кількох місяців Путін не буде готовий до атаки на державу НАТО."Ні, я вважаю, що він не підготується за такий термін", — наголосив Зеленський.Український президент додав, що Путіну в будь-якому випадку потрібна пауза у російсько-українській війні, зняття санкцій і натреноване військо.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що зможе зустрітися зі своїм американським колегою Дональдом Трампом в Гаазі. У вівторок і середу, 24-25 червня, там проходить саміт НАТО.

У Словаччині готові підтримати запропонований Європейським Союзом 18 пакет санкцій проти Росії. Така заява прозвучала всього через декілька годин після того, як угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто запевнив, що Угорщина та Словаччина виступають проти нього.Таку інформацію оприлюднило видання Euractiv із посиланням на міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара. Він зазначив, що словацький уряд оцінює кожен пакет санкцій із погляду того, чи може він зашкодити національній економіці."Переговори ще тривають. Але вже зараз очевидно, що пакет не матиме негативного впливу на економіку Словаччини, і ми готові його підтримати", — сказав Бланар після засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі.Однак він додав, що Словаччина вимагатиме від ЄС "гарантій" і підтримки для пом'якшення наслідків зупинки постачань російських енергоресурсів."Існують також арбітражні ризики, які вплинуть на Словаччини, — можливо, на суму до 20 мільярдів євро. Тому ми вимагаємо гарантій щодо того, як усуватимуться ці негативні наслідки", — уточнив словацький міністр.Бланар наголосив, що для Словаччини політично важливо, щоб обговорення пакета санкцій перенесли до Європейської ради та пов'язали з пропозицією RePowerEU.Тому, за його словами, й він, і прем'єр-міністр Роберт Фіцо прагнуть зустрітися з президенткою Європейської комісії та прем'єр-міністеркою Данії, країна якої головуватиме в обговореннях ініціативи RePowerEU.Нагадаємо, минулого тижня словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що нейтральний статус був би вигідним для його країни. Такими він бачить умови нинішньої міжнародної ситуації.