# Європа

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

Європейський Союз покарав грузинський нафтопереробний завод "Кулеві", який переробляв російську нафту. Тепер він потрапив до нового санкційного пакета. Це перший подібний крок щодо великої компанії Грузії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters. Журналісти констатували, що рішення ухвалили в межах 21-го пакета санкцій ЄС, запровадженого у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України. Зокрема, Брюссель заборонив проводити транзакції із заводом "Кулеві". Обмеження набудуть чинності через шість місяців.Підприємство, розташоване на узбережжі Чорного моря на заході Грузії, опинилося в центрі уваги ще восени минулого року. Тоді Reuters повідомила, що російська компанія "Русснефть" розпочала постачати туди сиру нафту.Компанія Black Sea Petroleum, яка володіє та керує заводом, наразі не прокоментувала рішення ЄС. Тим часом Міністерство закордонних справ Грузії висловило стурбованість санкціями та заявило, що країна вживає всіх необхідних заходів, аби її територію не використовували для обходу міжнародних обмежень."Грузія, як і раніше, готова співпрацювати з інституціями Європейського Союзу та надавати їм усю необхідну інформацію", — заявили у відомстві.Водночас раніше цього місяця Black Sea Petroleum повідомила, що вже в серпні-вересні припинить перероблення російської нафти та перейде на сировину з Туркменістану та Казахстану.За словами високопосадовця ЄС, переговори з компанією тривають. Якщо завод виконає обіцянку та повністю відмовиться від російської нафти, то Брюссель може запропонувати країнам-членам ЄС виключити його зі санкційного списку."Ми дамо їм трохи довіри, але хочемо переконатися, що вони виконають свої обіцянки. Після цього ми зможемо запропонувати Раді виключити їх зі списку", — сказав представник ЄС.Нафтопереробний завод "Кулеві" розпочав роботу в жовтні 2025 року з початковою потужністю 1,2 мільйона тонн нафти на рік. За перше півріччя 2026 року він переробив понад 650 тисяч тонн сировини.За даними аналітичного центру CREA, із жовтня 2025 року до травня 2026 року завод отримав шість партій російської сирої нафти. У цей же період нафтопродукти з "Кулеві" експортували, зокрема, до Іспанії та Болгарії. Крім того, за оцінками CREA, із лютого 2023 року до лютого 2026 року країни ЄС і США імпортували з порту Кулеві 1,46 мільйона тонн нафтопродуктів загальною вартістю 811 мільйонів євро.Нагадаємо, два дні тому уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк розповідав, що Україна вже розпочала роботу над 22-м пакетом санкцій проти Росії. Для нього, зокрема, представлять докази викрадення українських дітей, а також запропонують нові удари по російській оборонці..

У четвер, 23 липня, міська рада Сопота ухвалила резолюцію, в якій висловила свою незгоду зі зростанням антиукраїнських настроїв і мови ворожнечі. У документі оприлюднили заклик до державної влади вжити негайних заходів для протидії дезінформації.Про це повідомило польське видання Esopot.В ухваленій резолюції представники місцевої влади наголосили, що Сопот протягом багатьох років залишався відкритим містом, заснованим на діалозі та взаємній повазі."Після початку війни мешканці виявляли велику емпатію та підтримку тим, хто тікає від конфлікту. Нинішні вияви ворожнечі значною мірою є результатом навмисної дезінформації, тобто неправдивої інформації, поширеної в Інтернеті та медіа", — йдеться в документі.Автори резолюції також звернули увагу на ситуацію в місцевих школах, де українські учні становлять 17% усіх дітей. Вони акцентували, що молодому поколінню потрібне безпечне середовище, вільне від упереджень та мови ворожнечі.У зверненні також згадали слова Єжи Гедройця: "Немає вільної Польщі без вільної України".З огляду на майбутню виборчу кампанію міська рада Сопота звернулася до всіх політичних сил із метою пом'якшення громадських настроїв, а не їх розпалювання."Ми із занепокоєнням відзначаємо, що заради короткострокових оплесків і виграшів в опитуваннях деякі політики вирішують шкодити польсько-українським відносинам, що є недалекоглядним кроком, який надзвичайно шкодить національним інтересам Польщі", — наголосили в міській раді Сопота.Там також запропонували центральній владі Польщі запустити загальнонаціональну інформаційну кампанію на основі даних Головного статистичного управління, яка би показувала реальний внесок українців у польську економіку та сплату ними податків.Сопотські посадовці закликали протидіяти ксенофобським наративам, які часто підживлюються зовнішніми центрами впливу для дестабілізації країни.Нагадаємо, що поліція Польщі запровадила новий критерій оцінки ефективності реагування на злочини на ґрунті ненависті щодо українців. З 2026 року дії правоохоронців оцінюватимуть за тим, чи вдалося їм розслідувати та передати в суд такі справи..

У Дитячому пісенному конкурсі "Євробачення-2026" візьмуть участь 16 країн. Європейська мовна спілка (EBU) оприлюднила їх перелік. Цього року конкурс прийматиме Мальта.Про це повідомило "Суспільне". Там назвали країни, які візьмуть участь: Албанія, Вірменія, Кіпр, Франція, Грузія, Ірландія, Італія, Мальта, Чорногорія, Нідерланди, Північна Македонія, Польща, Португалія, Сан-Марино, Іспанія й Україна.Як відомо, "Дитяче Євробачення 2025" проходило 13 грудня у Тбілісі (Грузія). Перемогу отримала представниця Франції Лу Дельоз із піснею Ce Monde. Усього вона отримала 248 балів від журі та глядачів.Проте у грудні суспільний мовник Франції France Télévisions офіційно повідомив, що країна не прийматиме конкурс 2026 року. Тому таке право передали Мальті.Захід проводитиме мальтійський суспільний мовник PBS у Мальтійському центрі ярмарок та конференцій (MFCC) в Та-Калі. Фінал запланований на 24 жовтня.Мальта прийматиме дитячий пісенний конкурс втретє. До цього країна проводила захід 2014 та 2016 років.Україна також підтвердила свою участь у конкурсі. Але для початку відбудеться Нацвідбір, де змагатимуться 15 юних виконавців. Учасників обирали серед рекордних 642 заявок. 26 липня о 16:00 відбудеться їхнє прослуховування в Києві у ТРЦ "Республіка", а також зіркові виступи гостей.Нагадаємо, що минулого року представниця України Софія Нерсесян посіла друге місце в фіналі "Дитячого Євробачення". Вона представляла Україну з піснею "Мотанка" та набрала 177 балів..

У червні 2026 року електромобілі вперше обігнали бензинові автомобілі за кількістю реєстрацій у країнах Європейського Союзу. Водночас найбільшою популярністю серед покупців продовжують користуватися гібридні моделі.Про це повідомляє "Укравтопром" із посиланням на дані Європейської асоціації автовиробників (ACEA).За даними ACEA, у червні ринок нових легкових автомобілів у ЄС зріс на 13,6% у річному вимірі — до 1 147 962 зареєстрованих автомобілів.Найбільше зростання продемонстрував сегмент електромобілів (BEV), продажі яких збільшилися на 60,7%. За місяць у країнах Євросоюзу зареєстрували 270 557 нових електрокарів, що дозволило їм випередити бензинові автомобілі.Водночас реєстрація нових бензинових авто скоротилася на 12,4% — до 244 833 одиниць.Які автомобілі обирають європейціНайбільшу частку ринку в червні зберегли гібридні автомобілі (HEV) — 404 608 реєстрацій, що на 18,4% більше, ніж торік.Також у ЄС зареєстрували:115 714 плагін-гібридів (+22,1%);76 778 дизельних автомобілів (-16,1%);35 472 автомобілі з іншими типами силових установок (+2,7%).Загалом у січні-червні 2026 року в країнах Європейського Союзу було зареєстровано майже 5,9 мільйона нових легкових автомобілів. Це на 5,7% більше, ніж за аналогічний період торік.Додамо, в першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили понад 15,2 тисячі електромобілів. Найбільше реєстрацій зафіксували у Львівській області, Києві та Київській області.Читайте також: Які нові авто найчастіше купували українці у 2026 році: рейтинг моделей.

Київське "Динамо" поступилося грецькому "ПАОКу" з рахунком 2:3 в першому матчі другого раунду кваліфікації Ліги Європи. Тепер усе вирішить поєдинок, який відбудеться через тиждень у Греції.Попри поразку, в "Динамо" залишаються шанси на те, щоби залишитися в Лізі Європи (а не перебратися в Лігу конференцій у разі повторної невдачі), адже і в цій грі київські футболісти могли розраховувати на більше, проте не забили декілька разів із вигідних позицій.Як відомо, свій шлях у єврокубках кияни розпочали з надскладної перемоги у першому раунді кваліфікації до Ліги Європи над румунською "Університатею" (Клуж). "Динамо" за підсумками двох матчів вирвало перемогу у післяматчевій серії пенальті.Цього разу півзахисник Володимир Бражко ударом у ліву "дев'ятку" відкрив рахунок. У відповідь футболісти грецької команди не лише зрівняли рахунок, але й вийшли вперед через помилки в обороні киян.Уже на шостій хвилині другого тайму футболісти "ПАОКа" довгим розіграшом довели м'яч до лівого флангу атаки, де Константеліас виконав пас назад на Баптіста Сантамарію, який ударом із-за меж карного майданчика зробив рахунок 3:1. Та все ж нідерландець Джастін Лонвейк відквитав один гол.Далі два поспіль моменти, аби зрівняти рахунок у грі, мав Пономаренко. Спершу Матвій у контратаці обвів захисника, вийшовши на рандеву з Павленкою, проте голкіпер "ПАОКа" виграв цю дуель. За хвилину Матвій знову вийшов на побачення з воротарем та перекинув його, проте мʼяч влучив у стійку воріт.Маючи ігрову перевагу наприкінці гри, "динамівці" все ж не дотиснули суперника та поступились у першому поєдинку. У підсумку — 3:2 на користь "ПАОКа".Матч-відповідь між "Динамо" та "ПАОКом" відбудеться через тиждень — 30 липня, о 20:45 за київським часом.Нагадаємо, що впродовж двох матчів першого раунду кваліфікації Ліги Європи київське "Динамо" та румунська "Університатя" (Клуж) не забили бодай гола в основний і додатковий час. А серії післяматчевих пенальті пощастило українському клубу — 4:2..

Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час телефонних переговорів із високою представницею ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас.Український дипломат привітав досягнення згоди в Європейському Союзі щодо 21-го пакета санкцій проти Росії та подякував ЄС за збереження тиску на агресора."Кожна нова російська атака має зустрічати ще жорсткішу санкційну відповідь", — наголосив він.За його словами, Росія намагається перетворити Чорне море на зону страху, дестабілізації та примусу. Лише від початку липня атакували 31 торговельне судно."Це цілеспрямовані удари по цивільному судноплавству, свободі судноплавства та продовольчій безпеці мільйонів людей в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці", — акцентував очільник українського МЗС.Він розповів, що з Каєю Каллас обговорили підготовку до всіх можливих сценаріїв розвитку ситуації."Україні необхідна термінова підтримка Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності", а також для збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору. Також скоординували наші позиції та домовилися підтримувати тісний контакт", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, вчора міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький інформував, що активізація обстрілів Росії портової інфраструктури та суден спричинила тимчасову зупинку заходження кораблів за агропродукцією в чорноморські порти України. Особливо резонансним став удар трьома ракетами по судну з кукурудзою 19 липня, коли загинули 10 моряків..

У четвер, 23 липня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький зустрівся зі своїм колегою з Ірландії Міхолом Мартіном. Для очільника українського уряду це перша офіційна зустріч з іноземним лідером.Про це Сергій Корецький повідомив у своєму Telegram-каналі."Сьогодні ЄС узгодив 21-й пакет санкцій проти Росії. Це важливе рішення, яке обмежить здатність Росії фінансувати війну проти України. Подякував Ірландії за лідерство в цьому процесі", — зазначив він.Премєр-міністр України додав, що Ірландії головує в Раді Європейського Союзу. Й Україна цінує внесок країни у відкриття переговорного кластера 6 "Зовнішні відносини"."Розраховуємо, що під час ірландського головування вдасться завершити відкриття всіх переговорних кластерів для України та якнайшвидше перейти до практичної роботи щодо вступу", — зауважив український посадовець.Він виокремив особливий фокус: зима та відновленні пошкодженої енергетичної інфраструктури.Прем’єр-міністри обговорили залучення ірландських компаній до відбудови України та подальший розвиток співпраці між бізнесами країн, який триває, попри російську агресію."Ірландський народ від початку повномасштабної війни залишається поруч з Україною. Ми щиро цінуємо всю надану допомогу та підтримку нашого спільного європейського майбутнього. Дякую Міхолу Мартіну, уряду Ірландії та всьому ірландському народові за солідарність з Україною", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський у Києві теж провів зустріч із прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном..

Україна вже розпочала роботу над 22-м пакетом санкцій проти Росії. Для нього, зокрема, представлять докази викрадення українських дітей, а також запропонують нові удари по російській оборонці.Про це розповів уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в телевізійному ефірі марафону "Єдині новини".За його словами, оскільки Європейська комісія вже затвердила 21-й пакет санкцій проти Росії, Україна вже веде роботу над 22-м пакетом. При цьому вона триває близько місяця."Із попереднім пакетом уже все остаточно, відбулося голосування, все формально та юридично повністю закінчено. 21-й пакет чинний, його незабаром опублікують. І так, ми розпочали роботу над 22-м пакетом. Насправді розпочали роботу ще місяць тому", — зазначив Власюк.Уповноважений президента додав, що в 22-му пакеті будуть не лише конкретні пропозиції, а й матеріали та докази, що ляжуть в основу прямих санкційних рішень. Уже у вересні очікується невеликий проміжний пакет проти викрадачів українських дітей.Окремо готується санкційна реакція ЄС на так звані вибори до Держдуми РФ на тимчасово окупованих територіях України. Власюк прямо попередив тих, хто планує в них брати участь."Я відверто можу пообіцяти та гарантувати всім тим, хто бере участь у виборах до Держдуми Росії на окупованих територіях України, — ви майже гарантовано опинитесь у санкціях не лише України, а й Європейського Союзу. І після цього, на кінець жовтня, я думаю, будемо підходити до 22-го санкційного пакета", — наголосив Власюк.Він констатував, що в 22-му пакеті запланували великий фінансовий блок і блок стосовно військово-промисловому комплексу Росії.Останній має стати найбільшим — зважаючи на невирішену проблему з отриманням Росією західних компонентів. Окремий енергетичний блок за наповненням залежатиме не тільки від ЄС, а більше від США й Ірану.Нагадаємо, сьогодні президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС за допомогою нового пакета антиросійських санкцій суттєво посилить тиск на воєнну економіку Росії. Зокрема, "тіньовий флот" отримає доволі серйозними проблемами, з якими не стикався раніше..

Міністерство закордонних справ України затвердило нові стратегічні документи, які визначають діяльність зовнішньої політики за напрямами публічної дипломатії та комунікацій на наступні роки.Про це повідомив Telegram-канал МЗС України з посилдання відповідний наказ сьогодні підписав очільник МЗС Андрій Сибіга."Публічна дипломатія та стратегічні комунікації — це невіддільна частина національної безпеки України. Це самостійний напрям боротьби, позиції на якому треба утримувати щодня. Тут ми або пояснюємо світові, за що бореться Україна, — або цей простір заповнює хтось інший, зазвичай не на нашу користь", — наголосив міністр.У відомстві пояснили, в чому особливості та новаторство кожного з документівКомунікаційна стратегія МЗСВона слугує основною рамкою комунікацій, що охоплює фундаментальні основи — від наших цінностей до алгоритмів дій в умовах криз. Практично повністю оновлена порівняно з попередньою стратегією — відповідно до реалій війни й інформаційної боротьби."Тут уперше формулюємо поняття комунікаційної спільноти МЗС, адже голос України зараз — це не лише про офіційні канали, а й громадянське суспільство, подружжя українських дипломатів, українські громади за кордоном", — пояснили у відомстві.Стратегія також закріплює координаційну роль МЗС у сфері зовнішньої комунікації. Вперше зафіксовані чіткі підходи до взаємодії з засобами масової інформації та журналістами. Визначено пріоритет саме проактивної комунікації в часи когнітивного протистояння, де Україні необхідно утримувати ініціативу.Окремо — про рамку використання інструментів ШІ у комунікаціях МЗС, а також бренд українських комунікацій як спосіб систематизації унікальних навичок і підходів, вироблених впродовж років.Стратегія публічної дипломатії МЗС"Оновлений документ окреслює, як ми будуємо емоційні, довірливі та партнерські зв'язки з аудиторіями у всьому світі. Тут тема війни, нашої боротьби, нашої стійкості та жаги до миру, справедливості є наскрізними на кожному напрямі", — наголосили в міністерстві.Нова редакція також адаптована до реалій сьогодення й охоплює додаткові напрями та теми — культурної спадщини, історичної пам’яті, релігійну дипломатію, дипломатію креативних індустрій, моди та дизайну, молодіжну дипломатію. У цій стратегії роль української всесвітньої спільноти отримала нове бачення як повноцінного суб’єкта та партнера публічної дипломатії МЗС.Стратегія також деталізує географію публічної дипломатії, яка залучає аудиторії до діалогу — з урахуванням їхніх потреб та інтересів.Комунікаційна стратегія "Україна — держави Південно-Східної Азії"Це — перша стратегія МЗС, сфокусована на роботі саме з цим регіоном. Вона продовжує системну регіональну роботу, започатковану стратегіями "Україна — Африка" й "Україна ——Латинська Америка та Карибський басейн", для підтримки зв’язків з кожним регіоном його мовою замість поверхневого узагальненого підходу.Стратегія містить детальний локальний контекст та пріоритети, ключові наративи, можливості, принципи моніторингу та оцінки. Усе — на основі даних, які характеризують присутність і сприйняття України там, де наш голос історично звучав тихіше.Важливе завдання — продемонструвати, що співпраця з Україною, сильним і багатостороннім партнером, є взаємовигідним для країн регіону."Нові стратегічні документи підготував департамент публічної дипломатії та стратегічних комунікацій МЗС України за участі експертної команди стратегічних комунікацій", — зазначили у відомстві.Проєкт став результатом багатьох місяців роботи, яка включала, зокрема, консультації та стратегічні сесії з іншими відомствами, громадянським суспільством, широким експертним колом."Вдячні фахівцям за внесок у підготовку оновлених стратегій. Дякуємо також нашим партнерами з ПРООН та Уряду Японії за підтримку в організації стратегічних сесій та презентацій нових політик, а також ЄС за системну підтримку стратегічних комунікацій МЗС, зокрема, в межах "Ініціативи з розбудови потенціалу стратегічних комунікацій ЄС — Україна", та співпрацю, яка робить можливими сучасні, мультиформатні та глобальні ініціативи", — підсумували в міністерстві.Нагадаємо, раніше Андрій Сибіга заявляв, що для завершення війни проти Росії необхідно посилювати комплексний тиск на Кремль у військовій, економічній, технологічній і політичній сферах..

Європейський Союз узгодив новий 21-й пакет економічних і персональних санкцій проти Росії. У Брюсселі назвали його одним із найпотужніших і таким, що завдасть чималої шкоди країні-агресорці.Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність Європейському Союзу та всім європейським лідерам за ухвалення 21-го пакету санкцій проти Росії."Дуже важливо, що тиск на Росію за її війну, яку вона розпочала та відмовляється зупиняти, продовжується", — зазначив він.Український президент визнав, що в цьому пакеті є сильні кроки, щоб обмежити російські доходи, зокрема, українські пропозиції, які врахували."Дуже важливо зберігати єдність і продовжувати цей тиск", — наголосив він.Президент висловив сподівання, що робота над новим 22-м пакетом відзначатиметься активністю з боку всіх зацікавлених сторін."Віримо, що вдасться реалізувати додаткові обмеження, які точно спрацюють на мир і ще більше обмежать російську здатність утримувати війну", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що ЄС за допомогою нового пакета антиросійських санкцій суттєво посилить тиск на воєнну економіку Росії. Зокрема, "тіньовий флот" отримає доволі серйозними проблемами, з якими не стикався раніше.Щоправда, вона не прокоментувала того факту, що водночас початкові обмеження, запропоновані Єврокомісію, довелося пом'якшити, зокрема, через позицію Греції, яка вимагала продовжити дозвіл грецьким морським перевізникам транспортувати російський скраплений природний газ для клієнтів за межами Європи. Афінам надали виняток на 12 місяців, який щорічно переглядатимуть.Нагадаємо, що декілька днів тому Естонія закликала реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви. Така заява прозвучала після одного з найбільших авіаударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії..

У четвер, 23 липня, Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Гроші скерують на пріоритетні напрямки.Про це заявив прем'єр-міністра України Сергій Корецький, який оприлюднив відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна сьогодні отримала другий транш близько 690 мільйонів доларів від МВФ за новою чотирирічною програмою", — констатував він.За словами Сергія Корецького, ці кошти, які допоможуть Україні, вже надійшли до державного бюджету."Їх скерують для підтримки макрофінансової стабільності, зокрема, на фінансування пріоритетних видатків", — пояснив український прем’єр-міністр.Як відомо, співпраця з МВФ залишається одним із ключових елементів фінансової стабільності України в умовах безпекових викликів.У червні 2026 року Україна та Міжнародний валютний фонд досягнули угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування EFF загальним обсягом 8,1 мільярда доларів.Сергій Корецький 21 липня інформував, що Рада виконавчих директорів МВФ успішно завершила перший перегляд нової програми EFF для України. Якраз це рішення відкрило можливість отримати близько 690 мільйонів доларів.Нагадаємо, що 16 червня президент України Володимир Зеленський провів офіційні переговори з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Під час двосторонньої зустрічі сторони детально обговорили комплексні заходи щодо фінансової підтримки нашої держави та затвердили подальший план спільної роботи..

Європейський Союз за допомогою нового пакета антиросійських санкцій суттєво посилить тиск на воєнну економіку Росії. Зокрема, "тіньовий флот" отримає доволі серйозними проблемами, з якими не стикався раніше.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Як відомо, 23 липня комітет постійних представників ЄС погодив зміст нового 21-го пакета санкцій проти Росії. Крім того, він вирішив у другій половині дня провести письмову процедуру для його затвердження.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн високо оцінила прогрес у цьому питанні. На її переконання, ці обмеження серйозно вдарять по російських можливостях."Я вітаю досягнення домовленості щодо 21-го пакета санкцій проти Росії. У той час, коли Україна наростила військову динаміку, наші санкції продовжують послаблювати економічні основи російської воєнної машини", — наголосила вона.Фон дер Ляєн також звернула увагу на те, що Євросоюз уперше настільки потужно націлився на судна, що допомагають "тіньовому флоту" Росії.До того ж Брюссель додасть ще 32 російські банки до списку, на які поширюється заборона на транзакції, а також криптокомпанії та платформи з торгівлі нафтою."Ми заморожуємо коригування граничної ціни на російську нафту на рік, щоби російська воєнна машина не отримала вигоди від ринкових потрясінь", — анонсувала президентка Єврокомісії.Також вона додала, що Євросоюз зробив важливий крок у питанні офіційної заборони на в’їзд до блоку російським учасникам бойових дій.Щоправда, фон дер Ляєн не прокоментувала того факту, що водночас початкові обмеження, запропоновані Єврокомісію, довелося пом'якшити, зокрема, через позицію Греції, яка вимагала продовжити дозвіл грецьким морським перевізникам транспортувати російський скраплений природний газ для клієнтів за межами Європи. Афінам надали виняток на 12 місяців, який щорічно переглядатимуть.Нагадаємо, що декілька днів тому Естонія закликала реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви. Така заява прозвучала після одного з найбільших авіаударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії..

За рік до ініціативи PURL приєдналися 29 країн — 26 держав-членів НАТО та три країни-партнери. Загальний обсяг внесків сягнув 6,7 мільярда доларів. Це дозволило профінансувати понад десять пакетів озброєння для Сил оборони України.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України, де відзначили, що програма PURL стала одним із ключових механізмів забезпечення критичних потреб України в озброєнні й оборонному обладнанні американського виробництва."Один із найважливіших результатів PURL — забезпечення України перехоплювачами для систем Patriot. Саме вони критично потрібні для захисту міст, цивільного населення та критичної інфраструктури від російських балістичних атак", — ідеться в повідомленні.Зараз близько 95% перехоплювачів для Patriot, таких як PAC-3, Україна отримує саме через механізм PURL.За 2025-2026 роки найбільші внески в межах PURL зробили:Норвегія — 1,36 мільярда доларів;Нідерланди — 1,163 мільярда доларів;Німеччина — 900 мільйонів доларів;Канада — 834 мільйони доларів;Швеція — 546 мільйонів доларів."Загальний обсяг внесків у межах ініціативи сягнув 6,7 мільярда доларів", — уточнили в оборонному відомстві.Там додали, що програма працює так: Україна визначає критичні потреби Сил оборони — зокрема, системи протиповітряної оборони, ракети-перехоплювачі, артилерійські боєприпаси й інші стратегічні компоненти. Далі Україна, США та НАТО погоджують пакети американського озброєння вартістю в приблизно 500 мільйонів кожен.Після цього країни-члени та партнери НАТО роблять фінансові внески у спільний пакет. США використовують ці кошти для постачання Україні необхідного озброєння, обладнання та боєприпасів."PURL дозволяє швидше закривати критичні потреби фронту. Механізм сприяє максимально цільовому використанню ресурсів партнерів — саме на те, що потрібно Україні зараз", — зазначили в міністерстві.PURL також спрощує адміністративну координацію. Внески партнерів об’єднуються навколо погоджених пріоритетів, що зменшує дублювання зусиль і підвищує ефективність допомоги.ППО залишається одним із головних оборонних пріоритетів України. Росія нарощує удари балістичними ракетами по українських містах і критичній інфраструктурі. Для протидії цій загрозі Україні потрібні ракети-перехоплювачі для систем Patriot."Саме PURL став ключовим каналом забезпечення України такими перехоплювачами. Близько 95% ракет для Patriot Україна отримує саме через механізм закупівлі європейськими країнами американського озброєння в межах PURL. Програма безпосередньо впливає на здатність України збивати російську балістику та рятувати життя", — наголосили у відомстві.Там зауважили, що для стабільного постачання критично важливого озброєння Україні потрібно забезпечити регулярні внески від партнерів. Це дозволить системно закривати потреби Сил оборони, зокрема, в ракетах для ППО, артилерійських боєприпасах та інших номенклатурах, які мають прямий вплив на ситуацію на полі бою."Міністерство оборони України вдячне США, НАТО, командам, які забезпечують роботу механізму PURL, а також усім країнам, які роблять внески в цю ініціативу", — підсумовується в повідомленні.PURL — Prioritized Ukraine Requirements List — ініціатива США та НАТО, яка дозволяє країнам-членам і партнерам Альянсу фінансувати постачання Україні критично важливого озброєння й обладнання американського виробництва.Механізм, який стартував у липні 2025 року, працює на основі пріоритетного списку потреб, визначеного Україною та погодженого зі США і НАТО. Йдеться про озброєння, яке критично потрібне фронту і яке не завжди можна швидко замінити європейськими аналогами.Нагадаємо, що Україна отримає від Нідерландів додаткові дрони та засоби протиповітряної оборони на загальну суму 500 мільйонів євро. Таке рішення нещодавно ухвалив нідерландський уряд..

У Баренцевому морі на півночі Норвегії виявили уламки, які, найімовірніше, належать російській ракеті. Місцеві військові експерти заявили, що це становить небезпеку для людей.Про це повідомили норвезькі журналісти з NRK. Вони уточнили, що знахідку випадково помітили рибалка Кеннет Стенсен і фотограф природи Мортен Госванд біля узбережжя Фіннмарку.За інформацією медійників, чоловіки розуміли, що на морському дні можна натрапити на різні предмети, але знайти частину ракети стало несподіванкою."Ми знаємо, що можемо знайти на дні моря різні речі. Але саме ракета — це трохи моторошно", — розповів журналістам Стенсен.Фотограф Госванд додав, що знайдені уламки мали довжину близько 1,5 метра. Після знахідки чоловіки повідомили про неї Збройні сили Норвегії. До місця прибули представники берегової охорони, однак оглянути уламки не вдалося — їх уже змило в море.За словами представника оперативного штабу Збройних сил Норвегії Бриньяра Стурдала, поява подібних об’єктів у Баренцевому морі не є незвичною.Він пояснив, що Росія проводить випробування у прилеглих районах, а уламки можуть прибивати до норвезького узбережжя. За словами Стурдала, уламки можуть становити небезпеку для людей."Якщо такий об’єкт перебуває у морі, то це вже становить певну небезпеку. Крім того, ми не можемо гарантувати, що в ньому не залишилося пального чи вибухових речовин", — зауважив представник оперативного штабу.Він закликав людей бути обережними, якщо вони натрапляють на подібні предмети, та оперативно повідомляти про знахідки відповідні служби.Нагадаємо, що 12 квітня цього року в Естонії знайшли фрагмент, імовірно, українського безпілотника. Його виявив місцевий мешканець у Ляені-Вірумаа на пляжі Кальві..