# Європа

У четвер, 23 липня, Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Гроші скерують на пріоритетні напрямки.Про це заявив прем'єр-міністра України Сергій Корецький, який оприлюднив відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна сьогодні отримала другий транш близько 690 мільйонів доларів від МВФ за новою чотирирічною програмою", — констатував він.За словами Сергія Корецького, ці кошти, які допоможуть Україні, вже надійшли до державного бюджету."Їх скерують для підтримки макрофінансової стабільності, зокрема, на фінансування пріоритетних видатків", — пояснив український прем’єр-міністр.Як відомо, співпраця з МВФ залишається одним із ключових елементів фінансової стабільності України в умовах безпекових викликів.У червні 2026 року Україна та Міжнародний валютний фонд досягнули угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування EFF загальним обсягом 8,1 мільярда доларів.Сергій Корецький 21 липня інформував, що Рада виконавчих директорів МВФ успішно завершила перший перегляд нової програми EFF для України. Якраз це рішення відкрило можливість отримати близько 690 мільйонів доларів.Нагадаємо, що 16 червня президент України Володимир Зеленський провів офіційні переговори з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Під час двосторонньої зустрічі сторони детально обговорили комплексні заходи щодо фінансової підтримки нашої держави та затвердили подальший план спільної роботи..

Європейський Союз за допомогою нового пакета антиросійських санкцій суттєво посилить тиск на воєнну економіку Росії. Зокрема, "тіньовий флот" отримає доволі серйозними проблемами, з якими не стикався раніше.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Як відомо, 23 липня комітет постійних представників ЄС погодив зміст нового 21-го пакета санкцій проти Росії. Крім того, він вирішив у другій половині дня провести письмову процедуру для його затвердження.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн високо оцінила прогрес у цьому питанні. На її переконання, ці обмеження серйозно вдарять по російських можливостях."Я вітаю досягнення домовленості щодо 21-го пакета санкцій проти Росії. У той час, коли Україна наростила військову динаміку, наші санкції продовжують послаблювати економічні основи російської воєнної машини", — наголосила вона.Фон дер Ляєн також звернула увагу на те, що Євросоюз уперше настільки потужно націлився на судна, що допомагають "тіньовому флоту" Росії.До того ж Брюссель додасть ще 32 російські банки до списку, на які поширюється заборона на транзакції, а також криптокомпанії та платформи з торгівлі нафтою."Ми заморожуємо коригування граничної ціни на російську нафту на рік, щоби російська воєнна машина не отримала вигоди від ринкових потрясінь", — анонсувала президентка Єврокомісії.Також вона додала, що Євросоюз зробив важливий крок у питанні офіційної заборони на в’їзд до блоку російським учасникам бойових дій.Щоправда, фон дер Ляєн не прокоментувала того факту, що водночас початкові обмеження, запропоновані Єврокомісію, довелося пом'якшити, зокрема, через позицію Греції, яка вимагала продовжити дозвіл грецьким морським перевізникам транспортувати російський скраплений природний газ для клієнтів за межами Європи. Афінам надали виняток на 12 місяців, який щорічно переглядатимуть.Нагадаємо, що декілька днів тому Естонія закликала реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви. Така заява прозвучала після одного з найбільших авіаударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії..

За рік до ініціативи PURL приєдналися 29 країн — 26 держав-членів НАТО та три країни-партнери. Загальний обсяг внесків сягнув 6,7 мільярда доларів. Це дозволило профінансувати понад десять пакетів озброєння для Сил оборони України.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України, де відзначили, що програма PURL стала одним із ключових механізмів забезпечення критичних потреб України в озброєнні й оборонному обладнанні американського виробництва."Один із найважливіших результатів PURL — забезпечення України перехоплювачами для систем Patriot. Саме вони критично потрібні для захисту міст, цивільного населення та критичної інфраструктури від російських балістичних атак", — ідеться в повідомленні.Зараз близько 95% перехоплювачів для Patriot, таких як PAC-3, Україна отримує саме через механізм PURL.За 2025-2026 роки найбільші внески в межах PURL зробили:Норвегія — 1,36 мільярда доларів;Нідерланди — 1,163 мільярда доларів;Німеччина — 900 мільйонів доларів;Канада — 834 мільйони доларів;Швеція — 546 мільйонів доларів."Загальний обсяг внесків у межах ініціативи сягнув 6,7 мільярда доларів", — уточнили в оборонному відомстві.Там додали, що програма працює так: Україна визначає критичні потреби Сил оборони — зокрема, системи протиповітряної оборони, ракети-перехоплювачі, артилерійські боєприпаси й інші стратегічні компоненти. Далі Україна, США та НАТО погоджують пакети американського озброєння вартістю в приблизно 500 мільйонів кожен.Після цього країни-члени та партнери НАТО роблять фінансові внески у спільний пакет. США використовують ці кошти для постачання Україні необхідного озброєння, обладнання та боєприпасів."PURL дозволяє швидше закривати критичні потреби фронту. Механізм сприяє максимально цільовому використанню ресурсів партнерів — саме на те, що потрібно Україні зараз", — зазначили в міністерстві.PURL також спрощує адміністративну координацію. Внески партнерів об’єднуються навколо погоджених пріоритетів, що зменшує дублювання зусиль і підвищує ефективність допомоги.ППО залишається одним із головних оборонних пріоритетів України. Росія нарощує удари балістичними ракетами по українських містах і критичній інфраструктурі. Для протидії цій загрозі Україні потрібні ракети-перехоплювачі для систем Patriot."Саме PURL став ключовим каналом забезпечення України такими перехоплювачами. Близько 95% ракет для Patriot Україна отримує саме через механізм закупівлі європейськими країнами американського озброєння в межах PURL. Програма безпосередньо впливає на здатність України збивати російську балістику та рятувати життя", — наголосили у відомстві.Там зауважили, що для стабільного постачання критично важливого озброєння Україні потрібно забезпечити регулярні внески від партнерів. Це дозволить системно закривати потреби Сил оборони, зокрема, в ракетах для ППО, артилерійських боєприпасах та інших номенклатурах, які мають прямий вплив на ситуацію на полі бою."Міністерство оборони України вдячне США, НАТО, командам, які забезпечують роботу механізму PURL, а також усім країнам, які роблять внески в цю ініціативу", — підсумовується в повідомленні.PURL — Prioritized Ukraine Requirements List — ініціатива США та НАТО, яка дозволяє країнам-членам і партнерам Альянсу фінансувати постачання Україні критично важливого озброєння й обладнання американського виробництва.Механізм, який стартував у липні 2025 року, працює на основі пріоритетного списку потреб, визначеного Україною та погодженого зі США і НАТО. Йдеться про озброєння, яке критично потрібне фронту і яке не завжди можна швидко замінити європейськими аналогами.Нагадаємо, що Україна отримає від Нідерландів додаткові дрони та засоби протиповітряної оборони на загальну суму 500 мільйонів євро. Таке рішення нещодавно ухвалив нідерландський уряд..

У Баренцевому морі на півночі Норвегії виявили уламки, які, найімовірніше, належать російській ракеті. Місцеві військові експерти заявили, що це становить небезпеку для людей.Про це повідомили норвезькі журналісти з NRK. Вони уточнили, що знахідку випадково помітили рибалка Кеннет Стенсен і фотограф природи Мортен Госванд біля узбережжя Фіннмарку.За інформацією медійників, чоловіки розуміли, що на морському дні можна натрапити на різні предмети, але знайти частину ракети стало несподіванкою."Ми знаємо, що можемо знайти на дні моря різні речі. Але саме ракета — це трохи моторошно", — розповів журналістам Стенсен.Фотограф Госванд додав, що знайдені уламки мали довжину близько 1,5 метра. Після знахідки чоловіки повідомили про неї Збройні сили Норвегії. До місця прибули представники берегової охорони, однак оглянути уламки не вдалося — їх уже змило в море.За словами представника оперативного штабу Збройних сил Норвегії Бриньяра Стурдала, поява подібних об’єктів у Баренцевому морі не є незвичною.Він пояснив, що Росія проводить випробування у прилеглих районах, а уламки можуть прибивати до норвезького узбережжя. За словами Стурдала, уламки можуть становити небезпеку для людей."Якщо такий об’єкт перебуває у морі, то це вже становить певну небезпеку. Крім того, ми не можемо гарантувати, що в ньому не залишилося пального чи вибухових речовин", — зауважив представник оперативного штабу.Він закликав людей бути обережними, якщо вони натрапляють на подібні предмети, та оперативно повідомляти про знахідки відповідні служби.Нагадаємо, що 12 квітня цього року в Естонії знайшли фрагмент, імовірно, українського безпілотника. Його виявив місцевий мешканець у Ляені-Вірумаа на пляжі Кальві..

Посли Європейського Союзу погодили участь Великої Британії в підтримці оборонних потреб України. Йдеться про європейську програму фінансової підтримки на 90 мільярдів євро, відомій як Ukraine support loan.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Ради Євросоюзу.У середу, 22 липня, країни-члени ЄС затвердили участь Великої Британії в механізмах, передбачених європейською позикою для України на 90 мільярдів євро."Кошти передбачені для покриття її ключових оборонних потреб України 2026-2027 років", — ідеться в повідомленні.Це рішення є продовженням угоди щодо участі у програмі, підписаної між Європейським Союзом і Великою Британією 13 липня.Аналітики пояснили, що цей крок дозволяє Україні за кошти позики закуповувати оборонну продукцію британських виробників на додаток до нинішньої рамки для країн ЄС, Європейської економічної зони — Європейської асоціації вільної торгівлі та визначеного переліку третіх країн.Тому Україна зможе на кошти європейської позики купувати зброю у ширшого кола виробників. Участь Великої Британії стала можливою, оскільки вона відповідає трьом критеріям для третіх країн, передбачених правилами позики. Зокрема, британці зобов’язалися надати "чесний і пропорційний" фінансовий внесок, вони мають оборонно-безпекове партнерство з ЄС та вже надають значну підтримку Україні."Загалом у позиці передбачено 60 мільярдів євро для інвестицій в оборонні потреби, включно з оборонними закупівлями, та 30 мільярдів — як пряма економічна та бюджетна підтримка", — йдеться в повідомленні. Найближчими днями має відбутися остаточне затвердження участі Великої Британії Радою Євросоюзу через письмову процедуру.Нагадаємо, що наприкінці червня Україна отримала від ЄС ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші мали скерувати на фінансування українського війська й усього оборонного сектору..

Посли країн Європейського Союзу 22 липня спробують погодити 21-й пакет санкцій проти Росії. Водночас кілька держав-членів домагаються пом'якшення або виключення окремих обмежень через власні економічні інтереси.Про це повідомляє Politico. За даними видання, після відставки експрем'єра Угорщини Віктора Орбана Будапешт більше не блокує санкційну політику ЄС. Однак тепер інші країни відкрито висловлюють заперечення щодо окремих положень нового пакета.Як зазначають співрозмовники Politico, компроміс між державами-членами, ймовірно, буде досягнуто, хоча для цього можуть знадобитися додаткові поступки.Найбільші суперечки виникли навколо кількох положень:Греція виступає проти заборони для європейських компаній перевозити російський скраплений природний газ (LNG) до третіх країн. Афіни побоюються негативного впливу на власне судноплавство.Австрія порушила питання щодо інтересів банку Raiffeisen Bank, який домагається компенсації за втрату активів у Росії.Кілька держав домоглися виключення із проєкту санкцій заборони на імпорт російської тріски, пікші та минтая через можливий вплив на ціни та європейську рибопереробну галузь.Болгарія виступила проти внесення до санкційного списку патріарха Російської православної церкви Кирила. За інформацією Politico, аналогічні застереження висловила й Італія, зокрема через позицію Ватикану.Франція та Італія також наполягли на пом'якшенні обмежень щодо колишніх російських військовослужбовців, вважаючи механізм їхнього застосування недостатньо підготовленим.Попри це, проєкт нового санкційного пакета передбачає відключення від системи SWIFT ще десятків російських банків, а також внесення понад 250 фізичних осіб до санкційного списку із забороною на в'їзд до ЄС.Як зазначив голова делегації Європарламенту зі зв'язків із Росією Вілле Нііністьо, деякі країни-члени несподівано почали стримувати посилення санкційного тиску."Було несподіванкою і розчаруванням те, скільки держав-членів загальмували свої дії. Зараз надзвичайно важливо продовжувати посилювати санкції ЄС проти Росії, коли вона вже починає відчувати тиск війни на власну економіку та суспільство", — наголосив він.У Politico додають, що після ухвалення 20 пакетів санкцій ЄС дедалі складніше знаходити нові обмеження, які не зачіпали б економічні інтереси окремих держав-членів.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський висловив вдячність американським політикам, які працюють над законопроєктом щодо посилення санкційного та іншого тиску на Росію через її агресію проти України..

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провела першу телефонну розмову з новопризначеним прем'єр-міністром України Сергієм Корецьким. Серед головних тем — спільне виробництво безпілотників, захист енергетичної інфраструктури та євроінтеграція України.Про це Урсула фон дер Ляєн повідомила у соцмережі X.За її словами, під час розмови окрему увагу приділили реалізації ініціативи Drone Deal, яка передбачає використання промислових можливостей Європейського Союзу для масштабного виробництва українських інноваційних безпілотних систем.Також сторони обговорили підготовку України до майбутнього опалювального сезону та заходи із захисту критичної інфраструктури. Президентка Єврокомісії запевнила, що ЄС і надалі допомагатиме Україні зміцнювати управління енергетичним сектором.Крім цього, фон дер Ляєн підтвердила готовність Європейського Союзу продовжувати співпрацю з Україною у впровадженні реформ, необхідних для подальшого просування на шляху до членства в ЄС.Нагадаємо, 16 липня Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем'єр-міністром України. На цій посаді він змінив Юлію Свириденко..

Минулої ночі Росія здійснила один із найбільших авіаударів по Києву з початку свого повномасштабного вторгнення. В Естонії вважають, що настав час реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він констатував, що Росія випустила 40 балістичних ракет по житлових будинках, торговельних центрах і зупинках громадського транспорту. Щонайменше одна людина загинула, а багато інших отримали поранення."Жорстокість Росії продовжує обрушуватися переважно на цивільних", — акцентував естонський міністр.За його словами, після п’яти років повномасштабної війни людські втрати вражають. Тому світ не може відвертатися."Відповідальність за ці злочини має відбуватися в найкатегоричніших формах", — переконаний представник естонського уряду.Він наголосив, що Москва вдається до терору, коли знає, що стратегічні здобутки іншими засобами вислизають із рук. Саме тому, вважає міністр з Естонії, європейська ізоляція Росії не може припинитися ні на мить."Тиск повинен посилюватися. Санкції повинні поглиблюватися. Тільки тверда та безперервна стратегічна ізоляція може зробити для Кремля справді неможливим продовження цієї кампанії терору", — підсумував Маргус Цахкна.Нагадаємо, що сьогодні міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш назвав заклики послабити допомогу Києву "відірваними від реальності". Аргумент: якби не Україна, то ракети могли би летіти на польську територію..

У Європейському Союзі набула чинності заборона на знищення непроданого одягу, аксесуарів до нього та взуття великими компаніями. Нові правила розпочали діяти 19 липня.Про це повідомив сайт Європейська комісія. Там зазначили, що для середніх компаній аналогічні вимоги набудуть чинності 2030 року, тоді як мікро- та малий бізнес від них звільнений.Заборону запровадили, згідно з регламентом про екодизайн для сталих продуктів. Вона має запобігти марнуванню сировини, води, енергії та праці, витрачених на виробництво товарів, які залишилися непроданими."Відтепер компанії повинні насамперед намагатися зберегти продукцію у використанні. Зокрема, її можна продавати зі знижками або на альтернативних ринках, передавати благодійним організаціям і соціальним підприємствам, ремонтувати, відновлювати або готувати до повторного використання", — йдеться в повідомленні.Знищувати непродані товари дозволять лише у виняткових випадках. Йдеться, зокрема, про небезпечну чи пошкоджену продукцію, підробки, товари, що порушують права інтелектуальної власності, а також речі, від яких відмовилися благодійні організації або програми пожертв."Компанії, які скористаються винятками, мають надати підтверджувальні документи та щороку звітувати про знищені товари. Записи необхідно зберігати протягом п’яти років", — наголосили в Єврокомісії.Дотримання правил контролюватимуть національні органи влади, які зможуть накладати штрафи за порушення.За даними Європейської агенції з навколишнього середовища, до використання знищується приблизно 4-9% текстильної продукції, що надходить на європейський ринок. Це — від 264 до 594 тисяч тонн текстилю щороку.Нагадаємо, що 1 липня Європейський Союз запровадив збір у розмірі трьох євро на дешеві e-commerce посилки з Китаю, які раніше могли ввозитися без сплати мита. Нові правила можуть вплинути на ціни товарів на платформах Shein, Temu та AliExpress..

Упродовж двох матчів першого раунду кваліфікації Ліги Європи київське "Динамо" та румунська "Університатя" (Клуж) не забили бодай гола в основний і додатковий час. А серії післяматчевих пенальті пощастило українському клубу — 4:2.Таким чином київське "Динамо" вийшло до другого раунду кваліфікації Ліги Європи. Тепер наступний опонент — грецький "ПАОК", із яким доведеться важче, адже це вже сильніший опонент.Як і в першій грі, у матчі в Румунії кияни теж володіли перевагою, однак навіть якщо забивати, то арбітри не зараховували голи. Вже на 14 хвилині матчу Богдан Редушко вразив ворота румунської команди після передачі від Олександра Пихальонка. Але взяття воріт киян скасували через офсайд, який зафіксували арбітри.На 21 хвилині "Динамо" вдруге вразили ворота суперників. Редушко виконав навіс під удар Волошину, який вразив ворота суперника. Але й це взяття воріт скасували через офсайд. На 32 хвилині кияни отримали право на кутовий удар, який виконав Микола Шапаренко: після подачі півзахисника Матвій Пономаренко виграв верхову боротьбу, але після удару українського форварда м'яч влучив у поперечину."Динамівці" створили значно більше моментів біля воріт суперників, але забити так і не змогли. Тож основний час матчу завершився внічию 0:0. Проте команди не змогли визначити переможця й у овертаймі, тому долю виходу до наступного раунду вирішувала серія пенальті.Вже під час другої серії ударів півзахисник Дорін Кодря вдарив у правий від воротаря кут, але Руслан Нещерет здійснив сейв. Натомість Володимир Бражко реалізував пенальті та вивів команду вперед. Одразу після цього капітан "Університаті" Александру Кіпчу пробив вище воріт, дозволивши киянам зберегти перевагу. А Матвій Пономаренко довів перевагу до рахунку 3:1. Вирішальним став удар нідерландського півзахисника киян Джастіна Лонвейка, який і приніс киянам перемогу.Поєдинки другого раунду кваліфікації Ліги Європи відбудуться 23 та 30 липня. Перший матч кияни проведуть у статусі номінальних господарів поля.Нагадаємо, що в червні польський захисник Томаш Кендзьора підписав контракт із "Динамо". Угода 32-річного футболіста діятиме два роки. До киян він повернувся у статусі вільного агента..

Наступного вівторка, 21 липня, українські військові візьмуть участь у військовому параді в Брюсселі. Йо проводитимуть із нагоди Національного дня Бельгії.Про це повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, вперше в історії таких урочистостей у країні 21 липня в параді візьме участь український підрозділ."Дуже пишаюся цим. Слава Україні. Ніколи не здавайтеся", — наголосив бельгійський урядовець.Два дні тому українські військові вже брали участь у параді з нагоди французького національного свята — Дня взяття Бастилії. Президент України Володимир Зеленський тоді особисто відвідав цей парад."Єлисейськими Полями урочисто пройшли й українські воїни, наші пілоти у складі французько-українських екіпажів пролетіли на винищувачах Mirage", — наголошував тоді він.Український президент акцентував, що це велика честь — перебувати у Франції. І те, що Еммануель Макрон запросив наших захисників, — це знак поваги та визнання сили України, наших людей і наших збройних сил."Дякуємо нашим воїнам. Дякуємо Франції та всім партнерам, які стоять поруч з Україною", — підсумував тоді Володимир Зеленський.До речі, речник Тео Франкена уточнив, що 21 липня у параді в Бельгії візьмуть участь ті самі підрозділи та військовослужбовці, що й у Франції. Загалом — 23 особи, однак президент України не відвідає Брюссель.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський подякував премʼєр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру за підтримку України під час повномасштабної війни та нагородив його орденом Свободи..

У п’ятницю, 17 липня, стартує розгляд результатів скринінгу кластерів №2 та №3 для України та Молдови. Це означає початок технічної підготовки до їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда". Журналісти уточнили, що таким чином розпочне працювати робоча група Ради ЄС з питань розширення (COELA).У Раді ЄС на технічному рівні готуються до відкриття перемовних кластерів №2 та №3 для України та Молдови."Завтра COELA розпочинає офіційний розгляд результатів скринінгу за цими кластерами", — повідомив медійникам один зі співрозмовників із Євросоюзу.Однак політичні експерти не радять чекати жодних великих новин до кінця літа. Адже на офіційному рівні процес щодо відкриття кластерів активізується на початку вересня.Річ у тому, що до літньої перерви, крім 17 липня, COELA матиме лише одне планове засідання — 22 липня. Робоча група повернеться до роботи з 1 вересня.Як відомо, в Брюсселі 14 липня для України відкрили Шостий перемовний кластер "Зовнішні відносини". Тоді віцепремʼєр із питань євроінтеграції Тарас Качка запевняв, що відкриття решти чотирьох кластерів не відкладають на "після літа".Нагадаємо, що 13 липня в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів..

Ініціатива НАТО PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) працює вже впродовж року. Вона дозволяє Україні ефективно отримувати критично важливе озброєння.Відповідний допис до річниці програми Purl опублікували інформаційні ресурси МЗС України."Саме в межах PURL НАТО координує закупівлю для України необхідного військового озброєння та техніки американського виробництва за кошти інших держав-членів Альянсу та країн-партнерів", — ідеться в повідомленні.У відомстві наголосили, що запуск цієї ініціативи став важливим етапом у трансформації ролі НАТО в наданні допомоги Україні. Вперше Північноатлантичний альянс узяв на себе координацію постачання летального озброєння для нашої держави.Зараз до ініціативи вже приєдналися 29 країн — 26 держав-членів НАТО та три країни-партнерки. Загальний обсяг внесків сягнув 6,7 мільярда доларів, що дозволило профінансувати понад десять пакетів озброєння."Один із найважливіших прикладів ефективності PURL — забезпечення України перехоплювачами для систем Patriot, критично потрібними для збиття балістичних ракет", — наголосили у відомстві.Там додали, що зараз 90-92% таких перехоплювачів надходять саме за механізмом закупівлі європейськими країнами американського озброєння в межах ініціативи PURL."Ми безмежно вдячні всім нашим партнерам за їхню підтримку та внески в програму PURL. Ця допомога справді рятує життя українців і є проявом справжньої солідарності з Україною", — акцентували в МЗС України.У дипломатичному відомстві підсумували, що розраховують, що ця надзвичайно важлива ініціатива й надалі функціонуватиме, та висловили сподівання на збільшення кола її учасників і подальші внески партнерів.Механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — ініціатива США та НАТО, створена для прискореного постачання озброєння Україні. У межах програми Київ формує список першочергових потреб, який передається до НАТО. Партнерські країни виділяють кошти, що надходять на спеціальний рахунок Альянсу, а закупівля відбувається безпосередньо у США. Таким чином програма дозволяє швидко й цілеспрямовано забезпечувати українську армію необхідним озброєнням.Нагадаємо, що на початку червня резидент Володимир Зеленський заявляв, що Україна має рішення від партнерів про нові внески в програму PURL. Гроші мали надійти вже влітку..

У країнах Європи використання штучного інтелекту в охороні здоров'я стрімко зростає, однак більшість держав досі не мають належних правил його застосування.Про це заявили у Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ). За словами директора Європейського регіонального бюро ВООЗ Ганса Клюге, саме розрив між активним впровадженням технологій і відсутністю ефективного регулювання нині є головною проблемою використання ШІ в медицині, пише видання Euronews.Він наголосив, що упереджені або некоректно налаштовані алгоритми можуть призводити до помилкових діагнозів, що безпосередньо загрожує здоров'ю пацієнтів і підриває довіру до системи охорони здоров'я.За даними ВООЗ:дві третини із 53 країн Європейського регіону вже використовують ШІ для діагностики;половина держав запровадили чат-ботів на базі штучного інтелекту для взаємодії з пацієнтами;лише 8% країн мають окрему стратегію застосування ШІ в охороні здоров'я;майже 40% держав не розробили етичних рекомендацій щодо використання таких технологій у медичних закладах.Крім того, лише кожна п'ята країна навчає студентів-медиків роботі зі штучним інтелектом, а кожна четверта проводить відповідне навчання для вже практикуючих медичних працівників.У ВООЗ назвали таку ситуацію тривожною та зазначили, що до 2028 року організація планує представити Дорожню карту щодо використання штучного інтелекту в охороні здоров'я, яка має допомогти країнам впроваджувати ці технології безпечно та відповідально.Нагадаємо, нещодавно у Великій Британії науковці заявили про створення та перші випробування вакцини, ключовий компонент якої був розроблений штучним інтелектом. Дослідники стверджують, що це може стати кроком до універсального захисту від вірусів і майбутніх пандемій..

Президент Володимир Зеленський під час саміту "Україна — Південно-Східна Європа" наголосив на важливості єдності європейських країн, подальшої підтримки України та зміцнення співпраці у сфері безпеки.У своєму звернені, яке гарант опублікував на своїй сторінці у Telegram, він зазначив, що формат співпраці між Україною та країнами Південно-Східної Європи залишається "активним і змістовним". За його словами, спільна робота у сферах безпеки, оборони, економіки, політики та культури дає можливість народам Європи зберігати свою ідентичність і самостійно визначати власне майбутнє."Працюючи разом, підтримуючи одне одного та розбудовуючи спільні безпекові, оборонні, економічні, політичні й культурні зв’язки, ми даємо змогу кожному з наших народів — і кожному народові Європи — зберігати свою ідентичність і вільно визначати власне майбутнє", — наголосив президент.Зеленський також подякував країнам-партнерам за готовність і надалі підтримувати Україну в боротьбі за незалежність. Окремо він відзначив ефективність двосторонньої співпраці, взаємодії у форматі "Коаліції охочих" та інших багатосторонніх ініціатив.Президент додав, що лише спільні дії та посилення партнерства дозволять забезпечити безпеку, стабільність і мирне майбутнє для України та всієї Європи.Як відомо, 15 липня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн здійснила чергову поїздку до української столиці, яка збіглася з важливим національним святом країни. Разом з очільницею Єврокомісії до Києва завітала солідна делегація лідерів європейських держав, аби продемонструвати непохитну підтримку українському народові.Нагадаємо, 15 липня президент Володимир Зеленський разом із лідерами Європи вшанував пам’ять українських воїнів, які загинули у боротьбі за незалежність держави..