# Європа

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск анонсував припинення прийняття заяв про надання притулку в країні. Відповідний документ набуде чинності вже в середу, 26 березня, ввечері.Про це Дональд Туск написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Сьогодні ввечері уряд ухвалив постанову, яка призупиняє право подавати заяви про надання притулку", — зазначив польський прем’єр-міністр.Він наголосив, що все відбуватиметься саме так, як він оголошував раніше, й набуде чинності без затримки.Раніше йшлося про призупинення права на притулок насамперед для тих мігрантів, які перетинають кордон через Білорусь. За словами Туска, таке рішення отримало схвалення польського парламенту. Як очікується, його підпише президент Анджей Дуда."Кожен день затримки наражає наших прикордонників, солдатів і поліцейських на ще більший ризик, продовжуючи цю гостру кризу на кордоні. Завдяки цій жорсткій політиці ми ефективно зупиняємо хвилю", — додав він.Закон, анонсований ще у жовтні 2024 року, надасть уряду Польщі право призупиняти реєстрацію заяв про надання притулку у визначених прикордонних зонах на термін до 60 днів, який можуть продовжити за згодою парламенту.Винятком є вразливі групи людей, зокрема, неповнолітні без супроводу дорослих і вагітні жінки.Критики та правозахисні групи тоді розкритикували цей план, назвавши його незаконним і таким, що порушує як законодавство ЄС, так і міжнародне законодавство про біженців. Однак згодом у Євросоюзі фактично підтримали наміри Польщі.Нагадаємо, наприкінці листопада минулого року Дональд Туск заявив, що Польща побудує укріплення в межах проекту "Східний щит" не тільки на кордоні з Російською Федерацією, а й на відтинку з Україною та Білоруссю.

Лідери європейських країн переглядають свої підходи до варіантів допомоги Україні. Вони можуть відмовитися від відправлення миротворців, вони шукають інші способи підтримки.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на анонімні джерела."Європейські зусилля щодо забезпечення безпеки для України змінюють напрямок. Замість відправлення військ вони шукають альтернативні варіанти підтримки, оскільки стикаються з політичними та матеріально-технічними обмеженнями", — пояснили вони.Раніше Лондон і Париж тижнями працювали над планом відправлення тисяч військових в Україну для допомоги в припиненні вогню.При цьому анонімні дипломати констатували, що політики все більше визнають, що відправлення таких сил не є найімовірнішим результатом."Європейські країни відступають від ідеї з наземними військами  та намагаються змінити те, що вони робили, на щось, що могло би бути розумнішим", — пояснив один європейський дипломат.Інший анонімний дипломат зазначив, що коли Україна перебувала в кращому становищі, ідея відправлення військ виглядала привабливою. Однак з огляду на поточну ситуацію та кроки адміністрації США, ця пропозиція більше не має такий привабливий вигляд.Завтра в Парижі відбудеться саміт "коаліції охочих" за участю 30 лідерів і делегацій із близько 30 країн. Зустріч покликана конкретизувати деякі ідеї.Раніше журналісти The Telegraph зазначали, що президент Франції Еммануель Макрон вважає, що місія ООН може стати альтернативою відправленню європейських військ в Україну. Таку ініціативу французький лідер уже нібито обговорював з генсеком ООН Антоніу Гутеррішем.Нагадаємо, що, за інформацією керівника Офісу президента Андрія Єрмака, жорстка дискусія Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Білому домі кардинально не вплинула на загальні відносини між Україною та США. Вони "повернулися в нормальне русло".

Норвегія надасть додатково один мільярд норвезьких крон (майже 90 мільйонів євро) на фінансування імпорту газу в Україну. Це необхідно для забезпечення адекватного газопостачання для населення, бізнесу та промисловості.Про це повідомив сайт норвезького уряду. Там зазначили, що надійніше енергопостачання має важливе значення для стійкості України."Це одна з тем, які обговорювали під час візиту президента Зеленського до Норвегії минулого тижня. Існує нагальна потреба у збільшенні фінансування імпорту газу для забезпечення електроенергією та теплом житлових будинків, підприємств і державних установ. Норвегія робить усе можливе, щоби допомогти", — заявив прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре.Нове фінансування проходитиме через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), його використають для закупівлі газу із західних джерел. Отримувачем газу буде українська державна компанія "Нафтогаз".Імпортований газ використають для потреб споживання та збільшення запасів газу на випадок подальших атак на газову інфраструктуру. Фінансування здійснюється в рамках Програми підтримки України Нансена, а один мільярд норвезьких крон взято з асигнувань на енергетичний сектор України на 2025 рік."Атаки на українську енергосистему є та були атакою на саму суть українського суспільства. Вони є частиною спроби послабити українську економіку та підірвати довіру українського народу до свого уряду. Ось чому вкрай важливо допомогти зберегти доступ до газу", — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, який перебуває з візитом в Україні цього тижня.Додаткове виділення коштів збільшує загальний внесок Норвегії у закупівлю газу для України з 2022 року до 3,6 мільярда норвезьких крон. 2023 року 635 мільйонів норвезьких крон виділили на закупівлю газу як гарантію. Зараз ці кошти вивільнені, їх можна використати для збільшення загального внеску. Таким чином загальна сума угоди — 1,635 мільярда норвезьких крон."Ми ще не знаємо, скільки газу Україні потрібно буде імпортувати цього року, але внесок Норвегії дозволить Україні краще протистояти наслідкам нових нападів з боку Росії та зробити необхідну підготовку до наступної зими", — сказав Ейде.Нагадаємо, що 7 березня "Нафтогаз України" та польська державна компанія ORLEN підписали меморандум про співпрацю у сфері зрідженого природного газу. Крім того, українська компанія закупить 100 мільйонів кубометрів газу.

У середу, 26 березня, президент України Володимир Зеленський прибув у Францію. Окрім сьогоднішньої його зустрічі з Еммануелем Макроном, завтра він візьме участь у саміті "коаліції охочих".Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на речника українського президента Сергія Никифорова."Незабаром Володимир Зеленський зустрінеться з президентом Франції Еммануелем Макроном", — йдеться в повідомленні.Учора Єлисейський палац оприлюднив офіційну заяву, що "Франція зробить продовження та посилення військової та фінансової підтримки України своїм ключовим пріоритетом".Саміт "коаліції рішучих" щодо України відбудеться 27 березня у Парижі за участю Зеленського. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга пояснив, що обговорення розіб’ють на два блоки."По-перше — нагальні потреби України "вже зараз". Це те, що посилює українські позиції, це те, що посилює українську армію, це те, що посилює наші оборонні спроможності. Другий блок — це майбутня інфраструктура безпеки, майбутній пакет безпеки, гарантії", — пояснив він.За його словами, йдеться про предметне обговорення нагальних питань у деталях, тому кожна така зустріч — це продовження попередніх дискусій. Наступний етап дискусій виходить "на справді вищий рівень"."До того ж це можливість для Володимира Зеленського провести двосторонні зустрічі з нашими союзниками", — додав український міністр.Сибіга висловив переконання, що такі безпекові зустрічі є важливими, оскільки Європа є ключовим компонентом мирних зусиль України.Він також констатував необхідність того, щоби наша країна разом із Європою могли просувати спільні позиції.Так звана "коаліція рішучих", яка готує підґрунтя для гарантування майбутнього повоєнного врегулювання, зустрілася на початку березня в Лондоні. З того часу відбулися декілька зустрічей коаліції у різних форматах. Зокрема, 15 березня на околицях Лондона зустрілись військові керівники, щоб обговорити плани щодо введення в Україну міжнародних сил.Нагадаємо, що минулого тижня президент Чехії Петр Павел заявив, що його країна готова приєднатися до "коаліції охочих" і стати частиною переговорів щодо присутності миротворчого контингенту союзників в Україні.

Для забезпечення міжнародної безпеки Гренландії бажано увійти до складу Сполучених Штатів Америки. Такою є тверда позиція офіційного Вашингтона.Про це заявив президент США Дональд Трамп. Його цитує видання Rapid Response 47."Гренландія потрібна нам для міжнародної безпеки. Вона нам потрібна. Ми повинні отримати її", — знову наголосив американський президент.За його словами, це острів, який потрібен з погляду оборонної та навіть наступальної позиції."Особливо це стосується нинішньої ситуації у світі", — зазначив він.Водночас Дональд Трамп визнав, що, на його думку, мешканці Гренландії навряд чи прагнуть стати американськими громадянами. Але їх потрібно "переконати"."Без Гренландії неможливо належним чином захищати більшу частину цієї землі, не тільки США. Тому ми повинні отримати її, і я думаю, що ми її отримаємо", — акцентував він.Раніше Дональд Трамп декілька разів заявляв про те, що хоче, аби Гренландія стала частиною США, оскільки це "потрібно для міжнародної безпеки". Він навіть допускав анексію острова, в тому числі силою, під час спілкування з журналістами в Білому домі.Учора віце-президент США Джей Ді Венс несподівано заявив, що теж відвідає Гренландію 28 березня. Раніше у складі американської делегації мала бути лише його дружина Уша. Він пояснив це великим ажіотажем навколо візиту дружини до Гренландії, тому він "не хоче, аби вона розважалася сама".За словами віце-президента, в межах свого візиту на острів він відвідає одну з американських військових баз і "просто перевірить, що відбувається з безпекою в Гренландії"."Багато інших країн погрожували Гренландії, погрожували використати її територію та водні шляхи, щоби погрожувати США, Канаді та, звичайно, народу Гренландії. Тому ми збираємося перевірити, як там справи", — вважає Венс.Нагадаємо, 24 березня Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.

У четвер, 27 березня, в Парижі запланований саміт "коаліції охочих". Його учасники обговорять, зокрема, нагальні потреби України та майбутню інфраструктуру безпеки.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час спільної прес-конференції з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейде та міністеркою праці та соціальної інтеграції Норвегії Тоньє Бренною за підсумками переговорів у Києві."Я би розбив це на два блоки, оскільки зазвичай на таких зустрічах, по-перше, говорять про нагальні потреби України "вже зараз". Це те, що посилює українські позиції, це те, що посилює українську армію, це те, що посилює наші оборонні спроможності. Другий блок — це майбутня інфраструктура безпеки, майбутній пакет безпеки, гарантії", — пояснив Сибіга.За його словами, йдеться про предметне обговорення нагальних питань у деталях, тому кожна така зустріч — це продовження попередніх дискусій. Наступний етап дискусій виходить "на справді вищий рівень"."До того ж це можливість для керівника держави провести двосторонні зустрічі з нашими союзниками", — додав український міністр.Сибіга висловив переконання, що такі безпекові зустрічі є важливими, оскільки Європа є ключовим компонентом мирних зусиль України.Він також констатував необхідність того, щоби наша країна разом із Європою могли просувати спільні позиції.Як відомо, на початку березня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про створення "коаліції охочих" для забезпечення миру в Україні. Головна мета — зібрати країни, які готові відправити військових до України.Нагадаємо, що минулого тижня президент Чехії Петр Павел заявив, що його країна готова приєднатися до "коаліції охочих" і стати частиною переговорів щодо присутності миротворчого контингенту союзників в Україні.

У січні-лютому 2025 року Україна відправила на експорт 20,1 тисячі тонн яєць. Це вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомило видання Agro Times з посиланням на дані Державної митної служби."У грошовому еквіваленті експорт за два місяці цього року зріс у 2,1 раза, якщо порівняти з аналогічним періодом 2024 року, і склав 23 мільйони доларів", — ідеться в повідомленні.Журналісти зазначили, що головними покупцями українських яєць протягом січня-лютого 2025 року стали Хорватія (22,4%), Італія (11,5%) та Польща (11%).За весь 2024 рік Україна експортувала 77 800 тонн яєць — на 59,4% більше, ніж 2023 року.Виторг склав 72,8 мільйона доларів, що на 22% перевищило показник попереднього року.Основними ринками збуту тоді називали Нідерланди, Ізраїль, Польщу й Італію.На початку березня в Польщі зафіксували пташиний грип. Через поширення хвороби там розпочали знищувати курей-несучок, що спричинило дефіцит яєць у країні. За словами аналітика асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Максима Гопка, якщо на польському внутрішньому ринку виникнуть масштабніші проблеми з яйцями, то наші сусіди можуть збільшити обсяги постачання цього продукту з України, аби стабілізувати ситуацію.Водночас він запевнив, що значного здорожчання яєць в Україні найближчим часом не очікується.Нагадаємо, що в лютому ціни на яйця в Україні значно знизилися. Проте, за прогнозами фахівців, за тиждень-два до Великодня ситуація може змінитися, а вартість цього продукту зрости.

Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс несподівано заявив, що теж відвідає Гренландію 28 березня. Раніше у складі американської делегації мала бути лише його дружина Уша.Про це Джей Ді Венс розповів, опублікувавши відповідний пост на своїй сторінці в соціальній мережі X.Рішення поїхати в Гренландію він пояснив великим ажіотажем навколо візиту дружини до Гренландії, тому він "не хоче, аби вона розважалася сама".За словами віце-президента, в межах свого візиту на острів він відвідає одну з американських військових баз і "просто перевірить, що відбувається з безпекою в Гренландії"."Багато інших країн погрожували Гренландії, погрожували використати її територію та водні шляхи, щоби погрожувати США, Канаді та, звичайно, народу Гренландії. Тому ми збираємося перевірити, як там справи", — вважає він.Раніше Венс заявив про плани Дональда Трампа отримати Гренландію у власність Америки, наголосивши, що їм "байдуже, що кричать європейці".Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією. Він додав, що запланований візит делегації США — це "приязність, а не провокація".Як відомо, плани другої леді США відвідати Гренландію 28 березня викликали обурення як у самій Гренландії, так і в Данії, де дії американської адміністрації прямо назвали тиском.Нагадаємо, що 15 березня у Гренландії відбулися масштабні протести проти політики президента США Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що хоче придбати острів і приєднати його до Америки.

Ввечері 24 березня у небі над Європою та Україною помітили спостерігали величезну білу спіраль, що обертається. Незвичне явище можна було спостерігати всього декілька хвилин.Фото незвичної спіралі у небі заполонили мережу. Окрім українців, спіраль також помітили у Франції, Польщі, Німеччині та Великій Британії. . Як пояснили фахівці проекту Alpha Centauri, космічне "явище" з'явилося у результаті роботи другого ступеня носія SpaceX Falcon 9. Зокрема, воно було зумовлене викидами пального, адже коли ракета обертається, вивільняється надлишок палива. Цю версію підтвердив і польський астроном Кароль Вуйчицький."Під час планового сходу з орбіти, перш ніж другий ступінь ракети увійде в атмосферу і згорить, часто відбувається скидання залишків палива. Це вже відбувається у космосі, тобто у кількох сотнях кілометрів над Землею, де немає повітря, тому гази, що викидаються, не розходяться хаотично, а утворюють симетричні структури", — сказав Вуйчицький.Нагадаємо, раніше двоє американських астронавтів Суні Вільямс і Бутч Вілмор повернулися на Землю після того, як на понад дев’ять місяців застрягли на Міжнародній космічній станції через технічну несправність свого космічного корабля.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Слова Дональда Трампа наводить "Європейська правда". Свої заяви він зробив на засіданні свого кабінету 24 березня.Американський президент стверджує, що запланований візит делегації США на чолі з другою леді Ушею Венс — це "приязність, а не провокація"."Ми маємо справу з багатьма людьми з Гренландії, які хотіли би, щоби щось відбулося, щоби вони були належним чином захищені та про них належним чином піклувалися. Вони кличуть нас, ми не кличемо їх. І нас запросили туди", — заявив він.Президент США додав, що про гренландців "не дбали", а Гренландія — "це те, що, можливо, є в нашому майбутньому".Сьогодні стало відомо, що американська делегація на чолі з дружиною віцепрезидента США Джея Ді Венса відвідає Гренландію й американську воєнну базу, чим одразу публічно обурився прем’єр-міністр Гренландії. Сам Венс заявив про плани Трампа на Гренландію і що їм "байдуже, що кричать європейці".Як відомо, 15 березня у Гренландії відбулися масштабні протести проти політики президента США Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що хоче придбати острів та приєднати його до Америки.Нагадаємо, сьогодні ж Трамп заявив про досягнення домовленості з Україною щодо рідкісноземельних металів. За його словами, угоду вже укладена, невдовзі її офіційно підпишуть.

У перемовинах про завершення війни саме Україна має визначати умови перемир’я. Водночас Європейський Союз підтверджує непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України.Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Гіппер на брифінгу у Брюсселі в контексті висловлювань спеціального представника США Стіва Віткоффа щодо російських "референдумів" на тимчасово окупованих територіях України та необхідності враховувати претензії російських загарбників на ці території під час переговорів. Її цитує "Укрінформ"."Коли йдеться про мирні переговори, то наша позиція є дуже чіткою. Два головні пункти. Перший — саме Україна має вирішувати, якими будуть умови. Другий пункт — нічого не може вирішуватися про Україну без України. Як демонструють російські атаки, Росії не можна довіряти. Ми бачили це протягом вихідних, коли Росія завдала ударів по Україні, у тому числі по Києву, де загинули три людини, включаючи 5-річну дитину", — зазначила Гіппер.Вона нагадала, що ЄС надає Україні військову, фінансову, гуманітарну допомогу та продовжує тиск на Росію — вже застосував 16 пакетів санкцій проти країни-агресора та готує 17 пакет."Ми маємо надати допомогу Україні просто зараз і більше, ніж будь-коли. Це саме те, що ми робимо", — додала речниця.Водночас вона назвала російські "референдуми" на окупованих територіях, на які посилався спецпредставник США, "тотальним обманом", наголосивши, що вони проводилися "під прицілом гвинтівок".Гіппер зауважила також, що за підсумками Європейської ради від 20 березня очільники держав і урядів підтвердили непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.Як відомо, Віткофф в інтерв’ю американському блогеру Такеру Карлсону заявив, що ключовою проблемою в урегулюванні розв’язаної Росією війни проти України є питання тимчасово окупованих територій.Нагадаємо, вчора Віткофф оптимістично висловився перед переговорами в Саудівській Аравії про завершення війни в Україні. Він заявив, що російський диктатор Володимир Путін "хоче миру".

Сполучені Штати Америки, судячи з останніх заяв і дії адміністрації Дональда Трампа, перейшли на "інший бік". Вони розпочали перемовини з Російською Федерацією погано підготовленими.Про це заявив експерт із питань зовнішньої політики німецької консервативної партії ХДС Фрідріха Мерца Родеріх Кізеветтер, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, дії адміністрації Дональда Трампа станом на теперішній момент "поставили під загрозу німецьку безпеку"."США Дональда Трампа змінили сторону, поширюють російські наративи, у них все сформульоване Росією, і вони йдуть на "переговори" дуже погано підготовленими. Нереалістичне фейкове перемир'я вигідне лише Росії", — наголосив політик.Родеріх Кізеветтер є провідним діячем партії ХДС, а саме ця політична сила наступний уряд Німеччини.Він додав, що Росія не зацікавлена в мирі, але продовжуватиме будувати свої плани щодо розширення своєї війни на Молдову та країни Балтії.Такі настрої в Німеччині далеко не поодинокі. Зокрема, останнім часом серед громадян зріс рівень стурбованості війною в Україні. При цьому, згідно з опитуваннями різних соціологічних служб, більшість німців негативно ставляться до зміни позиції адміністрації Дональда Трампа.Нагадаємо, на початку березня очільник німецької партії ХДС Фрідріх Мерц висловив підозру, що скандал під час візиту президента України Володимира Зеленського до Білого дому навмисно спровокувала американська сторона.

Сполучені Штати Америки планують ввести нові мита на імпорт. Зокрема, це стосується країн із торговим дисбалансом. Росія може опинитись у цьому списку.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal. Журналісти зазначили, що Білий дім планує змінити свою стратегію щодо тарифів, які мають набути чинності 2 квітня.Джерела медівників зауважили, що тепер адміністрація Трампа, ймовірно, зменшить кількість галузей, на які накладуть тарифи, зосередивши увагу на країнах із найбільшим торговими розбіжностями зі США.Президент Дональд Трамп оголосив 2 квітня "Днем визволення" для США, коли мають ввести взаємні тарифи, що зрівнюють американські митні ставки з тими, що стягуються торговими партнерами, а також спеціальні тарифи на такі сектори, як автомобільна, фармацевтична та напівпровідникова промисловість.Таке рішення можуть змінити — ймовірно, галузеві тарифи не оголосять на заплановану дату.За інформацією джерел WSJ, Білий дім зосередиться на країнах із торговим дисбалансом, серед яких Австралія, Бразилія, Канада, Китай, країни Європейського Союзу, Індія, Японія, Південна Корея, Мексика, Росія, В’єтнам та інші.Проте наразі адміністрація не надала чіткої інформації про точний список країн, на які накладуть нові митні збори.Нагадаємо, 13 березня президент США Дональд Трамп заявив, що запровадить 200% мита на всі вина й інші алкогольні продукти з країн Європейського Союзу, якщо блок не скасує своє мито на віскі.

Нідерланди та Велика Британія планують подальшу підтримку України, яку обговорюють у межах "коаліції рішучих". У зв'язку з цим прем’єр-міністри цих країн у неділю, 23 березня, провели телефонну розмову.Про це повідомив прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він зазначив, що під час розмови з британським колегою Кіром Стармером вони поспілкувалися про важливість непохитної підтримки України.Також політики обговорили наміри, висловлені "коаліцією рішучих", щодо надійних гарантій безпеки як ключової умови для сталого миру в Україні."Зустріч військових планувальників минулого тижня була важливим кроком. Ще одним таким є майбутня зустріч в Парижі в четвер на запрошення президента Макрона", — зазначив Схооф.Він подякував прем’єр-міністру Великої  Британії Кіру Стармеру за його лідерську роль в останні тижні."Ми працюємо не лише над безпекою України, але і Європи — а відтак і Нідерландів", — наголосив нідерландський прем’єр.Раніше цього тижня міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін не матиме права вето у питанні потенційного розгортання іноземних військ в Україні.Нагадаємо, на початку березня стало відомо, що Нідерланди готові інвестувати у виробництво українських безпілотників 700 мільйонів євро. У такий спосіб партнери продовжать підтримувати Україну у війні з окупантами.

У Європейському Союзі й далі розглядають можливість конфіскації заморожених активів країни-агресорки Росії. У ЄС не відмовлялися від цієї ініціативи.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в ефірі телемарафону."Вчора з'явилася новина, фейкова новина, яку опублікувала російська журналістка європейського видання, начебто Європейський Союз не буде конфісковувати заморожені російські активи… Дивно було бачити, що провідні українські видання і блогери цю новину підхопили і публікували. Насправді, звісно, Євросоюз не припинив дискусію про активи. Попри всі заяви, Європа дозріває, повірте", — зазначила вона.Як зауважила посадовиця, активи РФ у Євросоюзі залишатимуться замороженими допоки країна-агресорка не припинить агресію проти України та не відшкодує всі завдані збитки."Наша робота щодо передачі чи конфіскації активів Російської Федерації на користь України триває, як з державами Євросоюзу, так і з Великою Британією, Канадою, Японією, Австралією та іншими партнерами. І ми продовжуємо кожен день активно працювати над відновленням справедливості для України. Також активно зараз вирішується найскладніше питання на сьогодні — це джерело наповнення компенсаційного механізму", — наголосила Мудра.Вона додала, що наразі головна мета Києва — змусити Москву "заплатити за зруйнування життя, зруйноване майно та природу"."300 мільярдів заморожених активів мають бути спрямовані на оборону і на відновлення України, а також на компенсацію збитків", — резюмувала вона.Нагадаємо, 20 березня видання DW заявило, що Європейський Союз припинив дискусії щодо конфіскації заморожених активів країни-агресорки Росії. Як зазначили журналісти, проти конфіскації понад 200 мільярдів євро суверенних російських активів виступали кілька країн Євросоюзу.