Європейський Союз із 1 липня 2026 року запроваджує новий механізм захисту сталеливарної галузі, який передбачає окремі безмитні квоти для української металопродукції. Для дев'яти категорій сталі з України визначили індивідуальні ліміти, а після їх вичерпання діятиме мито у розмірі 50%.Про це повідомила пресслужба Європейської комісії. Так, 30 червня Єврокомісія оприлюднила імплементаційний регламент, який визначає розподіл тарифних квот між торговельними партнерами ЄС. Документ набуває чинності 1 липня 2026 року та покликаний захистити європейську сталеливарну промисловість від негативного впливу глобального надлишку виробничих потужностей після завершення дії попередніх захисних заходів щодо імпорту сталі.Новий механізм передбачає загальні безмитні квоти обсягом 18,3 мільйона тонн на рік. Половину цього обсягу — 9,15 мільйона тонн — зарезервували для країн, які мають із Євросоюзом угоди про вільну торгівлю. За даними Єврокомісії, саме на ці держави припадає близько 80% імпорту сталі до ЄС.Ще 9,15 мільйона тонн буде розподілено між іншими країнами-постачальниками. Крім того, для 26 категорій сталевої продукції, яка імпортуватиметься понад установлені квоти, запроваджується позаквотне мито у розмірі 50%.Окремо регламент передбачає нові вимоги до прозорості постачання сталі. Імпортери повинні будуть надавати інформацію про місце здійснення етапу "плавлення та заливання" під час виробництва сталі.Для України встановлено індивідуальні безмитні квоти на дев'ять категорій сталевої продукції. Зокрема, квота на:гарячекатані листи та стрічки становить 483 529 тонн;на холоднокатані листи — 106 198 тонн;на арматуру — 67 710 тонн;на катанку — 189 145 тонн;на порожнисті профілі — 26 561 тонну;на безшовні нержавіючі труби — 6524 тонни;на інші безшовні труби — 80 670 тонн;на холоднотягнуті прутки — 6863 тонни;на дріт — 82 758 тонн.Після вичерпання індивідуальних квот українські виробники зможуть продовжувати експорт у межах загальної квоти, передбаченої для держав, які мають із ЄС угоди про вільну торгівлю. Для категорій продукції, на які окремі українські квоти не встановлені, також буде доступна спільна безмитна квота для країн-партнерів Євросоюзу.Нагадаємо, український ринок продовжує демонструвати стабільно високий попит на екзотичні фрукти. На такі процеси суттєво не впливають навіть логістичні виклики. Так, протягом січня-травня 2026 року Україна імпортувала 107,3 тисячі тонн бананів і плантайнів..

Уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист.Про це угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив під час дебатів у місцевому парламенті в Будапешті, його слова наводить "Українська правда".Голова партії Mi Hazánk Ласло Тороцкаї поцікавився у Мадяра пропозицією Європейської комісії щодо того, що в майбутньому тимчасовий захист не може надаватися тим, хто не отримав дозволу від української влади на виїзд з України через свої військові обов’язки.На думку голови партії Mi Hazánk, угорський уряд повинен висловити свою позицію в цій ситуації, оскільки в Закарпатті проживає чисельна угорська громада, яка постраждає від цього.Петер Мадяр відреагував, що Тороцкаї своїм запитанням "стукав у відчинені двері": засідання Ради ЄС з внутрішніх справ проходило в публічному форматі, на якому міністр внутрішніх справ Угорщини Габор Посфай заявив, що вони не підтримують пропозицію Європейської комісії.Як відомо, посилення вимог набуде чинності в березні 2027 року, але незалежно від рішення, за словами прем’єр-міністра, це не завадить угорській державі надавати притулок "тим, хто приїжджає до нашої країни, щоб уникнути призову".Він також акцентував, що кожен угорський співвітчизник може розраховувати на уряд "Тиси" як тут, так і за кордоном.Раніше, 26 червня, Єврокомісія оприлюднила свою пропозицію щодо продовження директиви про тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни в ЄС, ще на рік, до 4 березня 2028 року.Зокрема, ЄС пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, виняток становитимуть ті, хто втікає від служби в українській армії.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть пізніше..

Україна отримала від Європейського Союзу ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші скерують на фінансування українського війська й усього оборонного сектору.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."До спеціального фонду Державного бюджету надійшло ще 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу", — йдеться в повідомленні.Очільниця українського уряду уточнила, що ці кошти спрямують на фінансування пріоритетних і невідкладних оборонних потреб."Це виробництво українських дронів, посилення спроможностей оборонно-промислового комплексу та забезпечення термінових постачань для потреб фронту", — деталізувала вона.Прем’єр-міністерка пояснила, що це перший транш саме оборонної підтримки в межах нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan.Варто зазначити, що 25 червня до державного бюджету надійшло 3,2 мільярда євро для бюджетної підтримки в межах цієї ж позики."Таким чином загальний обсяг коштів, які отримала Україна за цим інструментом, складає сім мільярдів євро", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, в середині травня голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що цього року наша держава може отримати 53 мільярди доларів міжнародної допомоги. Однак стабільний доступ до цих фінансових ресурсів напряму залежатиме від чіткого виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами..

Серед українців, які перебувають за кордоном, зросла частка тих, хто не планує повертатися на Батьківщину. Нині настрої приблизно розділилися навпіл: частина людей хоче повернутися додому, а частина — залишитися у країнах перебування.Про це заявив комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, у 2022 році ситуація була іншою: приблизно третина українців хотіла повернутися додому, ще третина планувала залишитися за кордоном, а решта не мала чіткої відповіді."Останні дані більше схиляються до приблизно 50/50 між тими, хто хоче повернутися, і тими, хто хоче залишитися", — зазначив О’Флаерті.Чому українці хочуть залишитися за кордономКомісар Ради Європи пояснив, що під час зустрічей з українцями чув різні причини такого рішення. Частина матерів не хоче знову змінювати життя дітей, які вже навчаються у школах або університетах у країнах перебування.Інші українці за час війни встигли облаштуватися за кордоном, знайти роботу, налагодити соціальні зв’язки або створити сім’ї. Для них країна, яка надала прихисток, уже стала новим домом. Водночас значна частина людей, за словами О’Флаерті, все ще хоче повернутися в Україну."Вони люблять свою країну і хочуть брати участь у її відбудові", — сказав він.Окремо комісар згадав старших людей, які прагнуть провести останні роки життя у знайомому й рідному для себе місці. О’Флаерті наголосив, що причини українців дуже різні, тому питання повернення не можна зводити до одного сценарію для всіх.Додамо, нещодавно Міністерство внутрішніх справ України роз’яснило, чи впливають кредитні зобов’язання або перебування на лікарняному на можливість перетину державного кордону..

Унаслідок вибуху в Монако ввечері в понеділок, 29 червня, одній із постраждалих провели термінову медичну операцію — їй ампутували ноги. За версією журналістів, це дружина підсанкційного українського олігарха Вадима Єрмолаєва, який теж постраждав від вибуху.Про це повідомило французьке видання Nice-Matin, журналісти якого послалися на власні "поінформовані" джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що постраждалий чоловік (імовірно, Єрмолаєв) зазнав опіків і поранення уламками вибухового пристрою. Однак після прибуття на місце медиків його сфотографували на ношах, де він перебував при тямі.Тим часом стан жінки — його дружини — критичніший: унаслідок вибуху вона частково втратила нижні кінцівки. У стані крайньої невідкладності її доставили до лікарні в Ніцці, де провели ампутацію.Третього постраждалого — медіа писали, що це син Єрмолаєвих — теж у терміновому порядку доставили до лікарні в Ніцці. Під час вибуху його відкинуло вибуховою хвилею. В нього опіки та забої, а в його нозі застрягнув болт від вибухового пристрою.Ще двоє людей, за інформацією Nice-Matin, отримали гострий стрес, оскільки стали свідками вибуху. Одна з них (можливо, хатня працівниця) намагалася допомогти постраждалим. Інший (консьєржка будинку) став свідком поранення жінки.Як відомо, інцидент стався в холі багатоквартирного будинку на вулиці Реверен-Пер-Луї-Фолла, там пролунав вибух. Перед цим невідомий чоловік залишив там наплічник із вибуховою речовиною, після чого втік.Внаслідок вибуху постраждали троє людей українського походження. Це чоловік та жінка віком від 50 до 60 років, а також 13-річний підліток. У деяких публікаціях вказувалося, що це сім'я.Прокуратура Монако вважає, що, за попередньою версією, це терористичний акт. Зловмисника наразі не спіймали.Нагадаємо, що 21 травня минулого року невідомі озброєні чоловіки застрелили колишнього українського політика Андрія Портнова біля воріт Американської школи в престижному районі Мадрида Посуело..

Польща не погодиться на вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) як національних символів.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш в інтерв'ю Polsat News.Посадовець зауважив, що Україна матиме серйозні проблеми зі вступом до Європейського союзу, якщо країна продовжить героїзувати ОУН і УПА та використовувати їх як національні символи."У ЄС не повинні зводити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не вступить до Євросоюзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до ЄС", — сказав він.Також Косиняк-Камиш погодився із припущенням, що в Києві нібито є певні сили, які не хочуть, щоб Україна вступала до Європейського Союзу.Крім того, він зазначив, що кожна країна під час вступу до ЄС має дотримуватися суворих вимог, зокрема, щодо питання історичної пам’яті."Не можна будувати співпрацю в нашому блоці країн на повазі до постатей чи рухів, які викликають біль, неприйняття та поширюють неправду щодо сусідніх країн ЄС", — заявив Владислав Косиняк-Камиш.Раніше польське видання Onet написало таке: в польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Нагадаємо, раніше голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що "клептократична" влада України нібито не хоче вступати в ЄС. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України..

У понеділок увечері, 29 червня, у Монако внаслідок вибуху постраждали троє людей. Серед них — український олігарх Вадим Єрмолаєв. Проти нього раніше в Україні ввели персональні санкції.Про вибух у Монако повідомило видання BF MTV. Журналісти зазначили, що ввечері близько 21:00 у холі багатоквартирного будинку на вулиці Реверен-Пер-Луї-Фолла пролунав вибух.Інцидент стався після того, як невідомий чоловік залишив там наплічник із вибуховою речовиною, після чого втік. Його досі не знайшли, але на відеокамери підозрюваний потрапив. Сам вибух стався після того, як до холу прибули декілька людей.Відомо, що внаслідок вибуху постраждали троє людей українського походження. Це чоловік та жінка віком від 50 до 60 років, а також 13-річний підліток. У деяких публікаціях вказувалося, що це сім'я."Однією з трьох жертв вибуху став Вадим Єрмолаєв, великий український олігарх 1968 року народження", — сказало виданню BFMTV джерело, близьке до розслідування.Воно додало, що другою жертвою вибуху в Монако стала партнерка олігарха. Представник поліції поінформував, що двоє дорослих перебувають у критичному стані. У той же час стан 13-річного хлопчика стабільний.За даними Forbes, Єрмолаєв займає 23 місце у списку 100 найбагатших українців. 2019 року він відмовився від українського громадянства й отримав громадянство Кіпру. 2023 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти Єрмолаєва.Прокуратура вважає, що це терористичний акт. Очільник уряду Монако Крістоф Мірман теж зробив таке припущення та сказав, що вибуховий пристрій міг мати болти та дріб."Наразі поліція збирає докази. Наскільки мені відомо, це перший в історії випадок, коли таке сталося у князівстві", — сказав він.Також він повідомив, що крім трьох постраждалих до лікарні доставлено четверо людей. Вони не зазнали поранень, а просто отримали шок.Нагадаємо, що 21 травня минулого року невідомі озброєні чоловіки застрелили колишнього українського політика Андрія Портнова біля воріт Американської школи в престижному районі Мадрида Посуело..

Цього тижня та наступними тижнями Україна буде працювати з партнерами. Є речі, які варто зробити заради наближення миру. Відбудуться різні події активного міжнародного графіку.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Дуже очікуємо на позитивну відповідь від "Групи семи" щодо наших запитів, а також від учасників "Коаліції охочих", — зазначив він.За його словами, червень і липень мають бути результативними для України, передусім для спільного прагнення гарантувати безпеку."Мир потрібен. Я дякую всім, хто допомагає нам захищати Україну, я дякую кожному та кожній, хто забезпечує силу нашій державі та не забуває дбати про тих, хто поруч", — наголосив український президент.Він також поінформував, що обов’язково щодня відбуваються доповіді від очільників різних військових структур щодо ситуації на фронті."Дякую усім бойовим бригадам, кожному нашому підрозділу, які виконують завдання і бережуть українські позиції. Це важливо, дуже. Особливо на Донеччині, де найбільше російських штурмів", — акцентував Володимир Зеленський.Нагадаємо, президент України також зазначив, що від початку повномасштабної війни російській армії визначали вже 15 термінів захоплення Донецької області. Політичне керівництво Росії постійно марить Донбасом..

Європейський Союз ризикує стати дуже залежним від Сполучених Штатів Америки. Тому варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року.Про це йдеться в журналістському матеріалі Financial Times, медійники цитують керівника одного з головних європейських імпортних хабів цього палива Івана Хіменеса, який керує портом баскського Більбао.Він заявив, що імпорт російського газу варто скоротити, але попередив, що "це неможливо зробити з одного дня на інший". Його застереження пролунало на тлі того, що імпорт російського газу до ЄС дещо зріс унаслідок кризи на Близькому Сході.Заборона, яка поширюватиметься на контракти на постачання газу з 1 січня, є результатом багаторічних переговорів серед європейських політиків щодо повного припинення імпорту російських викопних палив у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну.Хоча основним джерелом газу для Іспанії є трубопроводи з Алжиру, за даними Enagás, оператора іспанської газової мережі, у травні 27,8% постачань газу до Іспанії надходило з Росії, що на 58,5% більше, ніж у травні 2025 року.Водночас міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен Муньос заявила в коментарі журналістам, що заборону варто запровадити, як і планувалося."Зростання імпорту є тимчасовим, і ми розуміємо, що воно пов’язане з логістичними операціями в мінливих і дуже нестабільних умовах щодо цін. Але я наголошую: так, ми вважаємо, що це можливо, і з 1 січня Європа має повністю відмовитися від російського газу", — зазначила вона.Зараз більша частина російського газу, що експортується до Європи, надходить у вигляді скроапленого природного газу, який доставляється з родовища "Ямал" компанії "Новатек" у Сибіру. Угорщина та Словаччина досі отримують російський газ трубопроводом, хоча вони також повинні поступово припинити цей імпорт до вересня 2027 року.За даними інформаційного агентства Kpler, за перші п’ять місяців 2026 року з "Ямалу" експортовано 8,7 мільйона тонн газу. Більбао посіло четверте місце серед найпопулярніших європейських пунктів призначення для цього палива після бельгійського Зебрюгге та французьких портів Монтуар і Дюнкерк.За даними порту, 2024 року на російські постачання припадало понад три чверті імпорту газу в Більбао, а 2025 року їхня частка знизилася до 48 відсотків. Це зниження відбулося після оголошення заборони та ширших зусиль ЄС щодо диверсифікації джерел енергоносіїв, відходячи від російських постачань, зокрема, на користь постачань зі США. 2025 року імпорт із США склав 49% газу в Більбао. Однак у період зі січня по травень цього року імпорт російського газу знову зріс, склавши 59% від загального обсягу, тоді як частка США знизилася до 40%."Я вважаю, що зараз не час припиняти постачання газу з Росії, оскільки це може стати дуже проблематичним питанням для ЄС. Імпортери, ймовірно, намагатимуться завезти "якнайбільше" до набрання чинності заборони. Якість російського газу хороша, а що стосується цін, то зазвичай він дешевший, ніж газ зі США", — зауважив Іван Хіменес.За даними Європейської комісії, частка американського газу в європейському імпорті зросла з 6% 2021 року до 29%, що робить його другим за величиною джерелом імпортного газу після Норвегії.Іван Хіменес висловив припущення, що президент США Дональд Трамп продовжуватиме тиснути на ЄС, аби той зберіг заборону на російський газ, з огляду на те, що це сприятиме зростанню американського експорту до Європи.Нагадаємо, що на початку червня новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні..

"Клептократична" влада України нібито не хоче вступати в Європейський Союз. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України.Про це написав голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач на своїй сторінці в мережі Х.У провокаційному дописі він висловив думку, що Київ загострює польсько-український конфлікт, аби відвернути увагу від внутрішніх проблем."Чи замислювалося колись українське суспільство над тим, чи справді їхні клептократичні еліти хочуть вступити до Європейського Союзу? Переважна більшість пересічних українців, безперечно, цього прагне, хоче бути частиною Заходу (хоча ще декілька років тому це не було таким очевидним), але чи прагнуть цього також їхні олігархічні корумповані еліти?" — зазначив Пшидач.Річ у тому, що в неділю президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон, який покликаний вшанувати визнаних українців."Звісно, простіше провокувати та розпалювати історичні напруження, щоби не доводилося відповідати за відсутність реформ, за відсутність ефективної боротьби з корупцією, за відсутність реальної деолігархізації, за відсутність реальних покращень для підприємців, відсутності верховенства права, відсутності покращення інфраструктури, відсутності багатьох інших речей", — вважає керівник Бюро міжнародної політики Польщі.Він додав, що цього всього українські еліти не змогли досягнути за останні три десятиліття."Так, із Бандерою, Шухевичем чи Клячківським Україна до ЄС не вступить, але чи справді цього хочуть їхні керівники, чи лише годують і обманюють своїх виборців, які дедалі більше розчаровуються в такій владі?" — провокаційно та безпідставно запитав Пшидач.Нагадаємо, що 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України..

Орден Європи, заснування якого оголосив президент України Володимир Зеленський, вручатимуть особам за видатні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на здобуття повноправного членства в Європейському Союзі.Про це свідчить президентський законопроєкт №15359, текст якого оприлюднено на сайті Верховної Ради.Документ пропонує внести зміни до статті 7 закону "Про державні нагороди України", встановивши нову нагороду – орден Європи."Ним також нагороджуватимуть за вагомий внесок у допомогу Україні, спрямовану на посилення її стійкості у захисті незалежності та безпеки всієї Європи, зміцнення міжнародного співробітництва в інтересах демократії, миру та добросусідства, утвердження дружніх і всебічних відносин між народами", — йдеться в повідомленні.Учора голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук інформував, що до парламенту від президента Володимир Зеленського надійшов відповідний законопроєкт.Він констатував, що цією нагородою відзначатимуть громадян України й іноземців, та зауважив, що під юрисдикцію ордена підпадатиме зміцнення міжнародної співпраці."Законопроєкт розгляне парламент на одному з найближчих пленарних засідань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії..

Через спеку в Україні зростає споживання електроенергії, тому найближчими днями енергосистема працюватиме у напруженому режимі. Додаткове навантаження створюють не лише побутові кондиціонери, а й системи охолодження в офісах, магазинах, торгових центрах і на підприємствах.Про це повідомив генеральний директор постачальника енергоресурсів YASNO Сергій Коваленко.За його словами, у Києві кожні додаткові +3°C температури нині додають близько 100 МВт навантаження на енергосистему. На тлі аномальної спеки в Європі споживання електроенергії різко зростає, що стає додатковим викликом для української енергетики."Спека — це ще й серйозне випробування для обладнання, яке вже понад чотири роки працює в умовах війни і пережило численні атаки", — наголосив Коваленко.Енергосистема працює під підвищеним тискомПісля зимових обстрілів енергетикам вдалося стабілізувати ситуацію та повернути в роботу значну частину пошкодженого обладнання. Водночас зараз триває сезон ремонтів і відновлення, тому частина інфраструктури перебуває в ремонті, а частина працює на межі можливостей."Саме тому найближчими днями енергосистема буде працювати в дуже напруженому режимі", — написав фахівець.У YASNO сподіваються, що період пікового навантаження вдасться пройти без суттєвих обмежень. Водночас українцям радять бути готовими до різних сценаріїв: зарядити гаджети, мати під рукою павербанк і стежити за офіційними повідомленнями енергетиків."Сподіваюся, нам вдасться пройти цей період без суттєвих обмежень. Але, як і завжди під час війни, варто бути готовими до різних сценаріїв", — підсумував Коваленко.Зазначимо, що в декількох областях України вже попередили про нові обмеження електроенергії. Так, в АТ "Запоріжжяобленерго" зазначили, що завтра, 30 червня, можливі відключення електроенергії в період від 16:00 до 22:00.Також у "Праикарпаттяобленерго" громадянам надали графік відключень світла. Погодонні відключення стосуватимуться побутових споживачів.Додамо, екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. У разі, якщо попит перевищить доступну потужність електростанцій, окремі регіони можуть зіткнутися з перебоями в електропостачанні..

Словацька влада планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Таку інформацію оприлюднили журналісти словацького видання Aktuality. За інформацією медійників, Фіцо налаштований рішуче та планує відправити словацьку делегацію до Анкари (Туреччина) із "зав’язаними руками"."Протягом цього тижня очільник уряду проведе серію зустрічей із посадовцями, аби юридично позбавити представників Словаччини мандата на схвалення будь-яких рішень, що стосуються фінансування чи озброєння України", — написало видання.Журналісти Aktuality зазначили: очікується, що керівники держав і урядів НАТО на майбутньому саміті пообіцяють виділити мільярди доларів на закупівлю нової зброї та розширення виробничих потужностей. За даними Politico, проєкт остаточної заяви показує , що країни НАТО підтвердять свою відданість колективній обороні, оголосять про збільшення військової підтримки України та знову позначать Росію як довгострокову загрозу.Фіцо назвав заплановану допомогу "масовою" та заявив, що хоче зустрітися з цього питання з відповідними чиновниками наступного тижня. Він планує провести переговори таким чином, щоби словацька делегація поїхала на саміт без мандата "залучати Словаччину до подальших військових позик чи фінансових внесків". Свою позицію словацький прем’єр аргументує ризиком масштабної ескалації та загрозою прямого зіткнення НАТО з Росією."Я не можу заборонити іншим країнам, які хочуть скинутися на війну. Знаєте, що може статися? Сюди залетить якийсь дрон, навмисно чи ненавмисно, впаде на житловий будинок, будуть загиблі чи поранені, і ми можемо отримати Третю світову війну", — заявив Фіцо.Він підсумував, що позиція Братислави залишається непохитною: жодної підтримки продовження бойових дій, а Словаччина не виділить жодного євро на військові витрати України.Нагадаємо, що минулого тижня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту лідерів ЄС заявив, що має суттєво відмінні позиції із українським президентом..

До Верховної Ради України від президента Володимир Зеленського надійшов законопроєкт "Про внесення зміни до статті 7 закону України "Про державні нагороди України".Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у спеціальному дописі на своїй Facebook-сторінці."Документ передбачає встановлення ордена Європи", — конкретизував він.Цією нагородою відзначатимуть громадян України й іноземців за визначні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі."Також ним нагороджуватимуть за вагомий внесок у допомогу Україні для посилення стійкості в захисті її незалежності та безпеки всієї Європи", — додав спікер українського парламенту.Він зауважив, що під юрисдикцію ордена підпадатиме зміцнення міжнародної співпраці в інтересах демократії, миру та добросусідства, дружніх і всебічних відносин між народами."Законопроєкт розгляне парламент на одному з найближчих пленарних засідань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії.На початку листопада минулого року голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія. Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

Понад один мільйон євро міжнародної підтримки для захисту культурної спадщини та культурно-чутливого відновлення отримає Україна від партнерів.Про це повідомили на Facebook-сторінці Міністерства культури України.У відомстві акцентували, що це результат співпраці Міністерства культури України з програмою "Партнерство за сильну Україну" (PFRU), оголошений під час Ukraine Recovery Conference 2026."Із цієї суми близько 470 тисяч євро (400 тисяч фунтів стерлінгів) буде спрямовано на розвиток платформи "Культура у відновленні" (CuRe), а понад 600 тисяч євро — на масштабування процесів культурно-чутливого відновлення", — йдеться в повідомленні.У міністерстві додали, що впродовж 2026-2027 років фінансування платформи CuRe спрямують на посилення системи евакуації музейних колекцій, які перебувають під загрозою, та цифровізацію нерухомої культурної спадщини."Одним із ключових напрямів стане підтримка Координаційного центру з евакуації культурних цінностей, який забезпечуватиме взаємодію між музеями, що потребують евакуації колекцій, і безпечними місцями їхнього зберігання", — зазначили у відомстві.Також планується оновлення державного реєстру "єПам’ятка" та проведення експедицій до прифронтових громад для цифрової фіксації щонайменше 30 об’єктів нерухомої культурної спадщини.Окрім того, 600 тисяч євро спрямують на другий етап проєкту "Школа для громад", освітні програми для університетів і фахівців, а також інтеграцію підходів культурно-чутливого відновлення до системи DREAM і державної політики відновлення.Нагадаємо, раніше генеральний директор кіностудії Довженка Андрій Дончик розповідав, що архів із близько 600 фільмів вдалося зберегти на Національній кіностудії імені Олександра Довженка після російської атаки на Київ 15 червня. Частина з цих кінострічок досі існує лише на плівці..
