# Європа

Сполучені Штати Америки переглянули підходи до скорочення військового контингенту в Європі. Таке рішення ухвалила адміністрація американського президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg, які послалися на власні джерела."Якщо раніше йшлося про можливе виведення до 25 тисяч військових, що викликало занепокоєння серед європейських союзників, то тепер у Вашингтоні схиляються до значно меншого скорочення — приблизно на п’ять тисяч осіб", — розповіли журналістам їхні інсайдери.Варто зазначити, що загалом на європейському континенті зараз перебувають близько 80 тисяч американських військовослужбовців.Аналітики видання зауважили, що перегляд планів зумовлений декількома чинниками. Зокрема, європейські члени НАТО збільшують фінансування оборони, а США й Ізраїль продовжують військову кампанію проти Ірану.У Пентагоні також врахували стратегічне значення американських баз у Європі для проведення операцій на Близькому Сході. Зокрема, США використовують інфраструктуру європейських союзників і їхній повітряний простір для завдання ударів по Ірану."У нас тут багато об'єктів і сил, які перебувають саме там, де ми хочемо. Я не очікую нічого масштабного", — зазначав раніше представник США при НАТО Метью Вітакер.Джерела медійників акцентували, що найбільше скорочення чисельності американських військ може відбутися в Німеччині. Саме там розташований найчисельніший контингент США серед європейських країн.Натомість на східному напрямку Альянсу передбачають посилення військової присутності. Держави, що межують із Росією, готові долучитися до фінансування витрат на перебування американських військових на своїй території.Визначальне слово в цьому питанні матиме Дональд Трамп. Перед цим заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі повинен підготувати відповідну доповідь для очільника Пентагона Піта Гегсета. Є інформація, що 1 грудня міністр оборони представить американському президенту остаточні пропозиції щодо подальшої присутності військ у Європі.Раніше Гегсет наголошував, що європейські держави мають самостійно забезпечувати більшу частину власної оборони, а не покладатися на США."Америка не може дбати про оборону Європи або платити за неї більше, ніж наші союзники. Європа може та повинна взяти на себе основну відповідальність за свою оборону", — заявляв очільник Пентагона.Своєю чергою, міністр оборони Великої Британії Вес Стритінг звернув увагу на те, що американська адміністрація оцінює доцільність військової присутності в Європі передусім з огляду на національні інтереси США."Хоча іноді стверджують, що США перебувають у Європі заради Європи, сувора реальність полягає в тому, що США перебувають у Європі, тому що це вигідно самим США", — пояснив він.Нагадаємо, у вересні президент Дональд Трамп розповідав, що США досягнули значного прогресу стосовно створення своєї військової бази на території Польщі..

Україна та Польща мають розширювати економічну співпрацю та розвивати спільні виробництва. Зокрема, йдеться про оборонну промисловість.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов у відеозверненні під час відкриття українсько-польського бізнес-форуму "Win-Win: Польща й Україна на спільному ринку ЄС", який відбувся 13 листопада у Варшаві.Буданов зазначив, що 2025 року товарообіг між Україною та Польщею склав майже 13 мільярдів доларів. За його словами, інтеграція України до ЄС відкриє для польських компаній нові можливості на українському ринку, у логістиці та спільному виробництві."Польський бізнес у сфері оборонно-промислового комплексу може заробляти разом із нами, посилюючи передусім пряму безпеку Польщі", — зауважив керівник Офісу президента.Заступник керівника президентського офісу Олексій Соболев додав, що Україна зацікавлена у великих спільних проєктах державних компаній двох країн і розбудові спільних ланцюгів постачання.Він наголосив, що потрібно збільшувати польські інвестиції у відбудову України та розвивати спільні оборонні виробництва з огляду на загрозу, яку Росія становить для обох держав.Заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська відзначила присутність польських компаній у переробній промисловості та роздрібній торгівлі України. Серед напрямів, у яких Україна потребує інвестицій і співпраці, — енергетика та видобуток нафти та газу.Вона також звернула увагу на внесок українців, які знайшли в Польщі прихисток від російської агресії, у розвиток польської економіки. За оцінкою Deloitte, 2025 року це близько 2,4% ВВП Польщі. Українці працюють, відкривають власні підприємства, створюють робочі місця та сплачують податки в країні, яка надала їм захист.За словами Ковальської, Польща може стати місцем для розміщення виробництв українських компаній, які через війну шукають нові локації та планують працювати на український ринок. Для польської економіки це означатиме додаткові податкові надходження та нові робочі місця, а для українських підприємств — можливість продовжувати виробництво та забезпечувати потреби споживачів в Україні.Українсько-польський бізнес-форум Win-Win відбувся у виставковому центрі EXPO XXI у Варшаві в межах ReBuild Ukraine 2026 під патронатом Офісу президента України. Представники влади, бізнес-об’єднань і компаній двох країн обговорили економічну співпрацю, кооперацію оборонних підприємств та інвестиційні можливості в Україні.Серед спікерів форуму — міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко та представник України при Євросоюзі Тарас Качка.Нагадаємо, 26 вересня Кирило Буданов заявляв, що зараз Україна критично потребу ракет до систем протиповітряної оборони Patriot. Це один із ключових пунктів захисту від ворожих атак..

Сполучені Штати Америки та Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Розбіжності щодо участі ЄвропиЯк зазначили в ISW, Сполучені Штати та Україна продовжують наполягати на тому, що участь європейських посадовців у майбутніх мирних переговорах із Росією є критично необхідною. Проте Кремль готовий дозволити європейцям долучитися до діалогу виключно щодо нової архітектури європейської безпеки, відкидаючи будь-яке обговорення війни в Україні. Ба більше, Москва продовжує вимагати, щоб Європа повністю погодилася з її початковими ультиматумами 2021 року щодо розпуску НАТО.Колишній старший радник президента США Джаред Кушнер 12 листопада заявив, що після зустрічі у Дубліні з президентом України Володимиром Зеленським сторони домовилися розширити наступний раунд переговорів. Передбачається залучення представників Європи як для розв'язання територіальних питань в Україні, так і для укладення ширших післявоєнних домовленостей щодо європейської безпеки. Кушнер наголосив, що американська делегація повністю погодилася із позицією Зеленського."Переговори не завершать жодних ширших домовленостей щодо європейської безпеки без розв'язання проблем безпеки України та почнуть обговорювати ці взаємопов'язані питання паралельно", — йдеться у заяві.Водночас речник міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 13 листопада спростувала ці домовленості, заявивши, що очільник Кремля Володимир Путін нібито не обговорював включення європейських представників до наступного раунду діалогу.Нагадаємо, за даними New York Times, Росія висунула до НАТО ультиматум із вимогою повернути війська Альянсу на позиції 1997 року та повністю припинити будь-яку військову діяльність у Східній Європі та Україні. Новий документ Кремля також передбачає жорсткі обмеження на використання ядерного арсеналу західними партнерами..

У п’ятницю, 13 листопада, на пресконференції перед матчем проти Північної Ірландії в Лізі націй головний тренер збірної України Андреа Мальдера наголосив на максимальних завданнях для "синьо-жовтих" на цю гру.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Української асоціації футболу (УАФ)."Нам треба набрати максимальну кількість очок, яку ми можемо, а потім дивитися за ситуацією. Все можливо, наша група збалансована", — зазначив він.Італійський фахівець визнав, що останні два матчі виявилися важкими для української команди. На його переконання, Україна не заслуговували на такі результати."Тому будемо у наступні два матчі витискати максимум і здобувати максимум очок. Звісно, щоби здобувати очки, нам треба робити більше і краще всім. Те, що ми зробили, — на жаль, цього недостатньо. Хлопці дуже відповідальні та знають про цю відповідальність. Вони теж дуже сумні після цих двох поразок і хочуть виправитися", — зауважив головний тренер "синьо-жовтих".Він акцентував, що футбол — така річ, що деякі речі трапляються та від тебе не залежать. Тому необхідно створити найкращі умови, щоби виграти наступний матч."Прекрасно усвідомлюю, що в цей момент нам потрібен позитивний результат. Мені дуже складно уявити, що ми будемо погано грати та здобудемо позитивний результат. Якщо воно так буде — то нехай, але сподіваюся, що ми гратимемо добре", — зауважив Андреа Мальдера.Він також поінформував, що два футболісти — захисник Валерій Бондар та півзахисник Микола Шапаренко — не візьмуть участі у матчі проти національної команди Північної Ірландії. У них невеликі проблеми зі здоров’ямМатч п'ятого туру Ліги націй між збірними України та Північної Ірландії відбудеться у суботу, 14 листопада. Початок зустрічі — о 21:45 за київським часом. Після цього — у вівторок, 17 листопада, — українська команда ще зіграє проти Грузії.Нагадаємо, 9 листопада стало відомо, що через травму форвард київського "Динамо" Матвій Пономаренко залишив розташування збірної України. Він не зіграє в заключних матчах групового етапу Ліги націй сезону-2026/2027..

Європейська делегація на переговорах щодо України складатиметься з представників Європейського Союзу, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії. Для початку планується рівень радників із питань національної безпеки.Про це повідомило видання Bloomberg із посиланням на неназваного високопоставленого європейського чиновника."Європейські лідери ухвалили таке рішення після самітів, що відбулися в четвер і п’ятницю в Дубліні, де головною темою порядку денного була підтримка України", — йдеться в повідомленні.Медійники зазначили, що напередодні саміту президент України Володимир Зеленський закликав європейських лідерів призначити представників для участі в мирних переговорах між Росією й Україною, які проходять під егідою США.Він додав, що майже через п’ять років після початку повномасштабної війни Москви проти України Росія стала відкритішою до того, щоби Європа також брала участь у переговорному процесі."Європі впродовж тривалого часу було складно визначитися з тим, хто саме має представляти континент у будь-яких мирних переговорах", — зауважили аналітики видання.Високопоставлений європейський чиновник, який надав коментар на умовах анонімності, розповів журналістам, що ці радники братимуть участь у майбутніх обговореннях на технічному рівні. При цьому Європа поки що не визначила лідерів, які представлятимуть її на переговорах.Речник Європейської комісії — виконавчого органу ЄС — заявив, що лідери торкнуться цього питання під час майбутньої пресконференції.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський підбив підсумки переговорів з американськими представниками у Дубліні й анонсував підготовку до наймасштабнішого обміну полоненими. Також український лідер підтвердив залучення Європи до наступних раундів мирного діалогу..

Польща перемогла Росію на виборах до Спільної інспекційної групи (JIU) Організації Об’єднаних Націй (ООН). Таким чином перервано 60-річну безперервну присутність СРСР і Росії серед представників Східної Європи в цьому органі. Польського кандидата підтримали 95 країн.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Польщі Мацей Вевюр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Історична перемога Польщі в ООН! Вибір нашої країни до Спільної інспекційної одиниці (JIU) завершує безперервну 60-річну серію Москви! Протягом шести десятиліть існування JIU одне з двох місць для Східної Європи завжди займали СРСР або Росія", — написав він.У Міністерстві закордонних справ Польщі уточнили, що кандидатуру країни під час голосування на Генеральній асамблеї ООН підтримали 95 держав."Польща перемагає Росію у виборах до Спільної інспекційної одиниці (JIU) ООН! Дякуємо за підтримку — це зобов’язання до подальшої роботи на користь ефективності та прозорості ООН", — ідеться в повідомленні.Також зазначається, що представником Польщі у Спільній інспекційній групі ООН стане Якуб Хмєлевський.Спільна інспекційна група (Joint Inspection Unit) є незалежним органом зовнішнього нагляду в системі ООН. Вона займається оцінюванням, перевірками й аналізом діяльності організацій системи ООН для підвищення ефективності їхньої роботи та використання ресурсів.Раніше, 28 жовтня, стало відомо, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш призначив посла Росії в Йорданії Гліба Десятникова своїм помічником із питань протимінної діяльності та поліції.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп просуває колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. У Вашингтоні розраховують, що його підтримають також Росія та Китай..

До правил Нацвідбору-2027 "Євробачення" внесено зміни. Наступного року вирішено розширити кількість на етапі лонгліста з можливих 12 до 18 учасників.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посиланням на рішення правління АТ "НСТУ" від 9 листопада 2026 року."З ініціативи музичного продюсера Дмитра Шурова лонгліст учасників Нацвідбору розширено, щоби більше учасників отримали шанс пройти до наступного етапу. При цьому остаточне рішення щодо переліку учасників лонгліста ухвалить оргкомітет після опрацювання отриманих заявок", — прокоментувала виконавча продюсерка творчого об'єднання "Євробачення" Оксана Скибінська.За період приймання заявок, що тривав з 15 вересня до 2 листопада 2026 року, надійшли заявки від 201 артиста й артистки, серед них 153 сольних виконавців і 48 гуртів. У переліку є також вісім музикантів, які були учасниками нацвідборів різних років, а також артисти з Нідерландів, Великої Британії, Норвегії та Чехії.За результатами попереднього відбору сформують довгий список учасників, які мають пройти прослуховування за участі музичного продюсера Дмитра Шурова, особиста участь — обов'язкова.Серед учасників лонгліста, які не потраплять до списку фіналістів, проведуть рейтингове онлайн-голосування, воно визначить ще одного учасника чи учасницю фіналу."Переможця або переможницю Нацвідбору оберуть у лютому 2027 року за результатами голосування журі та глядачів", — ідеться в повідомленні.Конкурс "Євробачення", який стане 71 за ліком, уперше відбудеться в Болгарії, а місцем проведення стане прибережний болгарський Бурґас. Півфінали відбудуться 11 та 13 травня, гранд-фінал — 15 травня на новому спортивно-розважальному майданчику "Арена Бурґас".Переможницею "Євробачення-2026" стала Dara з піснею Bangaranga, яка отримала 516 балів. Україна, яку представляла співачка Leléka з піснею Ridnym, посіла дев'яте місце.Нагадаємо, в серпня стало відомо, що учасників пісенного конкурсу "Євробачення" оцінюватимуть по-новому — організатори розглядають зміни до правил голосування. Головна мета нововведень — зменшення зовнішнього впливу на результати..

У п'ятницю, 13 листопада, президент Володимир Зеленський підбив підсумки переговорів з американськими представниками у Дубліні та анонсував підготовку до наймасштабнішого обміну полоненими. Також український лідер підтвердив залучення Європи до наступних раундів мирного діалогу.Про це йдеться на офіційних ресурсах глави держави.Головні підсумки переговорів у ДублініЗеленський підбив підсумки дипломатичних переговорів, які відбувалися протягом тижня, зокрема зустрічі з посланцями США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером в Ірландії після їхніх візитів до Москви. Глава держави виділив кілька ключових результатів останніх зусиль, які визначатимуть подальший перебіг подій."По-перше, результат дуже важливий, і тепер, за Росією, американська сторона також підтвердила, що ми обмінюємося військовополоненими. Як мені сказав Стів і Джаред, це буде найбільший обмін військовополоненими", — заявив Зеленський.Окрім цього, важливим досягненням стало те, що за столом наступних мирних переговорів обов'язково буде і Європа. За словами президента, для України це було принципово і важливо, адже "ми два роки над цим билися".Архітектура безпеки та майбутні зустрічіЗеленський наголосив, що формування майбутньої архітектури безпеки Європи безпосередньо залежить від того, коли і як закінчиться війна Росії проти України, адже наша країна вже є оборонною лінією континенту."На мій погляд, багато залежить від того, коли і як закінчиться війна в Україні. І це вплине на всі подальші кроки. Всі ці кроки будуть зроблені після закінчення війни, після надання гарантій безпеки Україні", — зазанчив він.Водночас Зеленський анонсував можливі локації для наступного раунду мирних переговорів, зазначивши, що вони можуть відбутися в ОАЕ або Швейцарії залежно від рішень переговорних команд."Можуть бути і в Еміратах, і у Швейцарії, ви знаєте, це залежить вже від команд. Тобто ми відкриті", — резюмував український лідер.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, останні заяви Кремля свідчать про повне небажання йти на компроміси щодо майбутніх кордонів та демілітаризованих зон. Москва вимагає від України віддати всі території чотирьох областей, які досі контролюються Збройними силами України..

Кремль несподівано поступився в питанні формату майбутніх мирних переговорів, дозволивши представникам Європейського союзу долучитися до процесу. Водночас європейські уряди зберігають глибокий скепсис щодо реальних намірів Москви.Про це повідомляє Politico.Дипломатичний прорив чи черговий маневрЯк зазначає видання, глава Кремля Володимир Путін погодився допустити європейських представників до наступного раунду мирних переговорів щодо врегулювання ситуації в Україні. Про це заявив спеціальний посланець президента США Стів Віткофф за підсумками чотири з половиною годинної зустрічі з російським очільником у Москві."Європейці приєднаються до наступної зустрічі, яку ми вважаємо дуже важливою, тому що вона важлива, вони наші партнери, і для них важливо бути залученими", — зазначив американський дипломат під час спільного виступу з посланцем Джаредом Кушнером у Дубліні.Реакція Європи та позиція за лаштункамиЄвропейський Союз наполегливо вимагав власного місця за столом переговорів, і тепер ці зусилля отримують реальний контур. Американські посланці невдовзі планують зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні, де український лідер бере участь у засіданні Європейського політичної спільноти. Лідери ЄС детально обговорять наступні кроки щодо мирного процесу."У Дубліні ми розслідуватимемо все, що сталося, з Зеленським", — наголосив Віткофф.Попри це, настрої в європейських столицях залишаються стриманими. Як зазначають джерела, після попереднього раунду контактів в Абу-Дабі уряди країн ЄС скептично оцінюють ймовірність швидкого прориву. Посадовці Євросоюзу зазначають, що Москва продовжує транслювати максималістські вимоги, які лунають уже роками, попри зміну дипломатичних декорацій.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, останні контакти в Абу-Дабі та Москві продемонстрували повну відмову Кремля від компромісів. Російський диктатор Володимир Путін наполягає на виконанні своїх старих воєнних ультиматумів щодо України та архітектури безпеки НАТО..

Європейський Союз надасть Україні новий пакет підтримки. До нього увійдуть генератори, транспорт та понтонні мости.Про це йдеться у спільній заяві президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і президента Європейської ради Антоніу Кошти, оприлюдненій 12 листопада за результатами зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні.Європейські лідери запевнили, що Євросоюз продовжить надавати Україні масштабну фінансову та військову допомогу."Ми пообіцяли допомогти зберегти світло ввімкненим та підтримувати українців протягом зими. І ми це робимо. Ми мобілізуємо 500 генераторів з наших резервів rescEU, допомагаємо створювати центри екстреної підтримки та надаємо необхідне обладнання", — йдеться у повідомленні.Крім того, Україна отримає 200 автобусів і чотири плавучі мости.  Фон дер Ляєн і Кошта також привітали переговори, які цього тижня відбулися в Абу-Дабі, та активізацію дипломатичних зусиль. Вони наголосили, що ЄС уже був представлений на окремих етапах переговорного процесу й надалі братиме в ньому участь.У спільній заяві європейські лідери підкреслили, що підтримуватимуть Україну в досягненні справедливого та тривалого миру, який забезпечить її суверенітет, територіальну цілісність і безпеку Європи."І в контексті мирних переговорів ми працюємо над забезпеченням життєздатного плану післявоєнної відбудови для України та активно підтримуємо її шлях до членства в ЄС. На нашій наступній Європейській Раді 26–27 листопада ми обговоримо нагальні потреби України у фінансуванні на 2027 рік, виходячи з пропозиції Комісії. Комісія паралельно представить свій 22-й пакет санкцій проти Росії", — наголошується у  заяві.Нагадаємо, 12 листопада президент Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та обговорив захист українського неба. Глава держави заявив про дефіцит антибалістичних ракет і перебої в роботі Starshield, які ускладнюють перехоплення російських реактивних "шахедів".Додамо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

У четвер, 12 листопада, президент Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Євроради Антоніу Коштою та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що у ході перемовин проінформував європейських лідерів про про зустрічі Україна, Сполучених Штатів Америки та Росії в Абу-Дабі."Європейці були присутні на окремих форматах, і важливо, щоб Європа повноцінно була представлена на переговорному треку з росіянами. Особливо коли йдеться про безпеку в Європі, підтримку для України від Європи і будь-які зобовʼязання, які на себе буде брати Європа", — наголосив гарант.Крім того, сторони обговорили домовленості з ЄС про додаткову підтримку для проходження зими. Зеленський зауважив, що наша держава розраховує вже найближчим часом отримати енергетичні та гуманітарні пакети, а також допомогу з укриттями."Скоординували також позиції щодо відкриття останніх двох переговорних кластерів та наступних кроків для вступу України в Євросоюз. Потрібно шукати максимально швидкі і справедливі рішення, як цього заслуговують наші люди, які захищають всю Європу. Дякую!" — резюмував президент.Нагадаємо, 12 листопада президент Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та обговорив захист українського неба. Глава держави заявив про дефіцит антибалістичних ракет і перебої в роботі Starshield, які ускладнюють перехоплення російських реактивних "шахедів".Додамо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

Американські, українські та європейські посадовці провели закриті переговори в Абу-Дабі, де погодилися щодо необхідності надійних гарантій безпеки для України після війни. Вони також виступили за участь представників Європи у майбутніх багатосторонніх переговорах щодо припинення бойових дій, попри категоричну відмову Кремля.Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).Деталі переговорів в Абу-ДабіЯк зазначають аналітики, державний секретар США Марко Рубіо, спеціальний посланник США на Близькому Сході Стів Віткофф та Кушнер наголосили, що для тривалого врегулювання війни потрібні міцні гарантії безпеки для України після війни, майбутня участь європейських посадовців у мирних переговорах та пряма взаємодія між Росією та європейськими посадовцями щодо ширших геополітичних домовленостей. Кілька західних ЗМІ повідомили, що офіційні особи США запитали у Кремля, чи погодиться той на гарантії безпеки для України від Сполучених Штатів і НАТО за статтею четвертою та статтею п'ятою Альянсу, які дозволять Україні запитувати консультації з державами НАТО, коли територіальна цілісність України перебуває під загрозою, та отримувати допомогу у разі майбутнього нападу.Як зазначили вISW, американські, українські та європейські посадовці публічно погодилися з необхідністю надійних гарантій безпеки для України після війни та участі європейських посадовців у майбутніх багатосторонніх переговорах щодо припинення війни в Україні — умови, які Кремль неодноразово та прямо відкидав.Реакція Кремля та позиція МосквиРосійські чиновники неодноразово відкидали ідею гарантій безпеки Заходу для України та можливість того, що європейські чиновники матимуть місце за столом переговорів, доки європейська позиція не повністю відповідає максималістським вимогам Росії. Зокрема, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно розкритикував дипломатичний процес."Зустрічі США з європейськими представниками в Абу-Дабі не є перспективним підходом до переговорів", — заявив він.Водночас депутат Державної думи Росії Олександр Асафов додав, що очікування Москви щодо переговорів в Абу-Дабі "досить скромні", і стверджував, що участь Європи в переговорах може "паралізувати" переговори ще до їх початку. Ці заяви узгоджуються з явними відмовами Москви в попередні тижні від участі Європи в переговорах щодо припинення війни в Україні та суперечать заявам США, України та Європи на користь включення європейських чиновників до майбутніх мирних переговорів.Нагадаємо, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року..

Франція домагається від Німеччини чітких пояснень щодо того, за яких обставин Берлін планує застосовувати далекобійні ракети проти російських цілей у разі війни. Париж прагне переконатися, що такі удари не призведуть до ядерної ескалації з боку москви.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів, передає hromadske. За інформацією співрозмовників видання, французькі представники вже обговорюють із німецькими посадовцями можливість узгодження підходів до використання далекобійної зброї. Зокрема, Париж хоче, щоб німецька військова доктрина враховувала французькі принципи ядерного стримування.Чому Франція побоюється ядерної ескалаціїУ Парижі припускають, що росія може сприйняти удар звичайною зброєю по своїй території або військових об'єктах як привід для ядерної відповіді. Особливе занепокоєння викликає ризик того, що москва неправильно витлумачить дії європейських союзників.Французька сторона також остерігається, що через заяви президента Емманюеля Макрона про можливості ядерного стримування росія може покласти відповідальність за удари партнерів саме на Париж.Одне із джерел FT наголосило, що Франція як одна з двох ядерних держав Європи має власну систему негласних принципів і правил ядерного стримування. Німеччина та інші європейські країни, за його словами, не мають аналогічної "ядерної граматики та лексики".Європа нарощує арсенал далекобійної зброїНа тлі російської загрози Німеччина та низка інших європейських держав посилюють свої можливості у сфері далекобійного озброєння. До цього процесу долучилися Велика Британія, Польща, країни Балтії та Скандинавії.Зокрема, Берлін працює над розробкою та виробництвом ракет, здатних долати від 500 до 2000 кілометрів. Таку зброю розглядають як один з інструментів посилення обороноздатності Європи на випадок можливого конфлікту з росією.У Німеччині погодилися з необхідністю виробити спільні для європейських держав правила застосування озброєння, використання якого може спровокувати ядерну відповідь.Додамо, підготовка українських пілотів для польотів на французьких винищувачах Rafale розпочнеться у листопаді у Франції. Вона триватиме в декілька етапів..

Україна наполягає на залученні представників європейських країн до переговорів щодо завершення російсько-української війни. Вже до кінця листопада має бути визначено, хто саме представлятиме ЄС та отримає відповідний переговорний мандат.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За словами очільника держави, участь Європи в мирному процесі принципово важлива, оскільки війна відбувається саме на європейському континенті. "Ми хотіли залучити Європу, європейців, бо війна йде в Європі. І зрештою, ми побачимо, хто надасть гарантії безпеки та який бізнес прийде для реконструкції. Тож так, саме тому місце Європи абсолютно дуже важливе. Тож ми над цим працювали", — запевнив президент.Зеленський уточнив, що йдеться не обов'язково про одного лідера чи представника окремої країни. Європа може делегувати одну людину, кількох представників або цілу переговорну групу."Краще, щоб вони розмовляли з нами, вели діалог, а не просто чекали від нас, щоб ми прийняли, хто представлятиме Європу", – зазначив він.За словами Зеленського, визначитися з представником або групою представників необхідно не пізніше кінця листопада. Вони мають отримати спільний мандат від європейських країн для участі в мирних переговорах. Він також зауважив, що роль Європи в переговорному процесі з наближенням січня лише зростатиме."Послухайте, європейці — не один лідер, не одна країна. Але це нормально. Я маю на увазі, що ми з цим згодні. Проблема в тому, що зараз роль Європи, ближче до січня, буде все більш і більш важливою… Нам потрібно прийняти рішення про те, хто представлятиме Європу на переговорах, і це буде краще, тому що вони отримають мандат на переговори — мандат від усієї Європи.. Ось чому я вважаю це важливим, і я сподіваюся, що не пізніше кінця листопада або, навіть краще, у Німеччині 19 листопада, це вирішиться", — додав гарант.Зауважимо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Нагадаємо, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявляв, що Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У вівторок, 10 листопада, президент України Володимир Зеленський із командою прибув до Данії для зустрічі з прем’єр-міністеркою Метте Фредеріксен, данськими парламентарями та провідними оборонними компаніями.Про це Володимир Зеленський повідомив у дописі у своєму Telegram-каналі.Він також поінформував, що в нього запланована аудієнція у Короля Фредеріка Х і окрема зустріч із прем’єр-міністрами Данії, Норвегії, Швеції, Ісландії та Фінляндії."Головне — це наша безпека та зміцнення захисту. Будуть нові кроки для посилення оборонних спроможностей України — сильний оборонний пакет від Данії. Дякую за цю підтримку!" — акцентував український президент.Він наголосив, що Данія з перших днів повномасштабної війни поруч з Україною та залишається одним із найнадійніших партнерів, лідерів у різних форматах, що додають захисту життів."Дякуємо данському народу й уряду за незмінну підтримку та конкретні рішення, які допомагають нам стояти міцно", — підсумував Володимир Зеленський.Попереднього разу український президент і данська прем’єрка зустрічалися 22 вересня. Тоді головною темою перемовин став санкційний напрям роботи в межах ЄС.Під час перемовин також окремо розглянули питання фінансової стійкості України та рішення, які можуть допомогти з покриттям дефіциту бюджету.Нагадаємо, що 19 вересня Данія ухвалила рішення позачергово надати Україні 31-й пакет військової допомоги, загальна вартість якого становить близько 275 мільйонів доларів. Виділені кошти спрямують на суттєве посилення спроможностей протиповітряної оборони для захисту критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період..