# Європа

У суботу, 3 січня, на зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Можна очікувати на реальні та серйозні результати.Про це заявив новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Консультації вийшли продуктивними та засвідчили високий рівень усвідомлення всієї серйозності викликів і загроз нашій спільній безпеці, будуть конкретні результати", — запевнив він.За його словами, представники України детально проінформували партнерів про напрацьовані документи з мирного процесу та результати активної дипломатичної роботи останніх тижнів."Обговорили та скоординували наші позиції у різних сферах військово-політичної співпраці, аби наблизити потрібний для нас усіх результат ― надійні гарантії безпеки", — додав Буданов.Він висловив переконання, що Україні потрібні справжні та міцні, юридично зобов'язувальні гарантії безпеки від партнерів, які не допустять повторення агресії.Сторони погодилися, що на цьому складному шляху важливо зберігати єдність і набраний високий темп руху. Наступного тижня робота продовжиться на рівні лідерів, а також між військовими держав-партнерів."Дякую нашим партнерам за підтримку та допомогу, яка безпосередньо впливає на силу позицій України у наймасштабніший з часів Другої світової війни в Європі. Й Україна, й США, і Європа зацікавлені у надійному, справедливому мирі, який стане запорукою спільного успішного майбутнього. Продовжуємо роботу!" — підсумував Кирило Буданов.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбулася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..

У суботу, 3 січня, в Києві відбувся насичений день роботи з радниками з питань національної безпеки європейських країн, представниками Європейського Союзу та НАТО.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров.Він зазначив, що з українського боку в зустрічі взяли участь представники уряду, сектору безпеки й оборони, розвідувальної спільноти та парламенту."Обговорили безпекові гарантії, пункти мирного плану, економічне відновлення та військово-політичні питання. Більшість позицій — 90% мирного плану — вже узгоджені, робота триває над деталями", — пояснив Умєров.Він акцентував, що до обговорень у форматі відеозвʼязку також приєднався спецпредставник президента США Стів Віткофф. Це дозволило синхронізувати підходи України, США та європейських партнерів у режимі реального часу."За підсумками домовилися перейти до наступного етапу — підготовки зустрічі на рівні лідерів країн, яка відбудеться 6 січня у Парижі", — зауважив секретар РНБО.Він додав, що напередодні, 5 січня, відбудеться окрема нарада начальників генеральних штабів європейських країн, покликана забезпечити додаткову координацію дій зі союзниками у безпековому вимірі."Працюємо послідовно. Рухаємося вперед", — підсумував Рустем Умєров.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбуалася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..

У суботу, 3 січня, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, Сполучені Штати Америки та європейські партнери. Вона матиме декілька складових.Про це Олександр Бевз сказав під час брифінгу для журналістів. За його словами, йдеться про багатосторонню рамкову угоду. Вона визначатиме, як саме між собою взаємодіятимуть усі гаранти."Її підпишуть Україна, США, європейські партнери та ті неєвропейські країни, які бажають надавати такі гарантії. Наприклад, Канада, яка, зокрема, сьогодні присутня. Оця рамка, вона, власне, і ув'язує те, як між собою взаємодіятимуть гаранти", — пояснив радник керівника Офісу президента.Основні елементи гарантій безпеки мають такий вигляд:ЗСУ — перший і ключовий рівень захисту;очолювані Європою мультинаціональні сили, які можуть розмістити в Україні та залучити до безпеки на суші, в повітрі та на морі;американський "бекс-топ" — підтримка цих сил із боку США.За його словами, на теперішньому етапі військові узгоджують деталі так званого military component - як у межах двосторонньої угоди зі США, так і з європейськими гарантіями.Як відомо, в Києві сьогодні відбувається зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, США, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій ЄС.Робочий день під час зустрічі в Києві є насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками нашої делегації, які розповіли йому про перші підсумки сьогоднішньої роботи..

У суботу, 3 січня, у Києві відбувається зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, Сполучених Штатів Америки, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій Європейського Союзу.Президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками нашої делегації, які розповіли йому про перші підсумки сьогоднішньої роботи."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.На його переконання, все має бути дієвим, достойним і таким, що встановлює мир на десятиліття."І це наше бачення повністю збігається з баченням ключових партнерів. Вдячний нашій команді за ґрунтовний підхід до перемовин", — наголосив український президент.. "Продовжуємо роботу з радниками. Готуємо зустрічі у Європі, які відбудуться наступного тижня. Готуємося й до зустрічей у США", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше секретар РНБО України Рустем Умєров інформував, що для координації подальших кроків у столиці України зібралися делегації з 15 країн, серед яких Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, країни Балтії (Латвія, Естонія, Литва), Польща, Фінляндія, Канада, Нідерланди, Швеція, Норвегія та Данія.Також, як зазначив Умєров, до дискусій залучені представники НАТО, Європейської ради та Європейської комісії. Відомо, що американська сторона бере участь у засіданні в онлайн-форматі.За його словами, робочий день є насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

На рівні генеральних штабів України та США було погоджено спільний військовий документ, що регулює подальшу підтримку Збройних Сил. Спеціальна угода складається з чотирьох розділів та додатків, про зміст яких вже був проінформований Президент України.Про це повідомив начальник Генерального штабу Андрій Гнатов.Структура та ключові розділи угодиЗа словами військового, погоджений військовий документ має чітку структуру та складається з чотирьох розділів і чотирьох додатків. Основний фокус угоди зосереджений на забезпеченні обороноздатності України.Ключові напрямки документа містять:підтримка ЗСУ. Деталізація механізмів допомоги та стабільного забезпечення українського війська;контроль за дотриманням домовленостей. Створення механізму виявлення порушень зобов’язань обома сторонами;"Коаліція охочих". Окремий розділ угоди присвячений діяльності цієї спеціалізованої коаліції партнерів.Масштабування досвіду на інших партнерівАндрій Гнатов наголосив, що цей документ є двостороннім набором зобов'язань. Наразі аналогічна робота з підготовки та погодження подібних військових угод триває і з іншими країнами-партнерами України.Нагадаємо, 2 січня президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь заступника керівника Офісу президента Павла Паліси. Вони обговорили заплановані зміни в роботі бригад і військового командування..

Сьогодні, 3 січня, у Києві розпочалася масштабна зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, США, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій Євросоюзу.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров.Широке коло учасниківЗа даними Умєрова, для координації подальших кроків у столиці України зібралися делегації з 15 країн, серед яких:Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Іспанія;Країни Балтії (Латвія, Естонія, Литва), Польща та Фінляндія;Канада, Нідерланди, Швеція, Норвегія та Данія.Також, як зазначив Умєров, до дискусій залучені представники НАТО, Європейської ради та Європейської комісії. Відомо, що американська сторона бере участь у засіданні в онлайн-форматі.Порядок денний: від економіки до безпекиЗа словами Рустема Умєрова, робочий день обіцяє бути насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період."Працюємо над координацією подальших кроків із партнерами. Попереду насичений день: робота з документами, безпекові та економічні питання", — підсумував секретар РНБО.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

У п’ятницю, 2 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з кіпрським колегою Константіносом Комбосом. Він привітав Кіпр із початком головування в Раді Європейського Союзу.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Ми зосередилися на просуванні вступу України до ЄС, поглибленні двосторонньої співпраці, зміцненні оборонної співпраці та підвищенні енергетичної стійкості України", — зазначив він.За його словами, вони також обмінялися думками щодо спільних миротворчих зусиль і їх координації протягом усього кіпрського головування в ЄС."Я поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та наслідки повітряного терору Росії", — додав Сибіга.Він висловив вдячність своєму колезі за підтвердження того, що підтримка України та зусилля щодо припинення війни будуть серед ключових пріоритетів кіпрського головування в ЄС."Я подякував Кіпру за вже надану та заплановану допомогу. Ми продовжуватимемо працювати разом для досягнення наших спільних цілей з єдністю, силою та спільним баченням", — підсумував Андрій Сибіга.Учора президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Кіпру Нікосом Христодулідісом. Наша країна розраховує "на сильні рішення, які зміцнять Україну та всю Європу протягом цих пів року"."Важливо, щоб Україна була серед пріоритетів під час кіпрського головування. Членство України у Європейському Союзі — це одна з гарантій безпеки для нас, і ми зі свого боку завжди робимо все необхідне", — наголосив український президент.Нагадаємо, 21 грудня кіпрський президент Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу..

Попри складні погодні умови та дефіцит кадрів, деякі українські садівники продовжують розширювати площі. Вони готують продукцію для зовнішніх ринків, адже за кордоном зростає попит на українські яблука.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на очільника господарства "Фрут Сад" (Вінниччина) Сергія Зикіна.За його словами, цьогорічний сезон був складним через тривалі весняні приморозки."Оскільки наші сади розташовані у низині, ризики втрати врожаю були значно вищими, ніж у сусідів", — констатував він.За його словами, для захисту дерев застосовували хімічні методи та підігрів повітря паливно-мастильними матеріалами. Попри великі витрати на паливо й оплату праці, господарству вдалося отримати врожайність на рівні 70 тонн на гектарі.Сергій Зикін додав, що зараз підприємство обробляє 60 гектарів яблуні та 10 гектарів груші. Через дефіцит вільних земель поблизу Вінниці нові насадження створюють шляхом реставрації та реплантації ділянок, які вже існують."Стратегічною метою господарства є перехід на модель, за якої 50% врожаю відправлятиметься на експорт, де сьогодні спостерігається високий попит на якісне українське яблуко, і він зростає", — зауважив садівник.Паралельно фермер розвиває співпрацю з внутрішніми торгівельними мережами. Сергій Зикін зазначив, що український ритейл стає вимогливішим до якості, що стимулює садівників вдосконалювати технології виробництва та системно оновлювати сади.Нагадаємо, що впродовж 2025 року організації управлінь Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України продовжили роботу із забезпечення зрошення сільськогосподарських угідь країни. Попри всі виклики, водогосподарські організації надали аграріям повний спектр послуг із подачі води на зрошення в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській і Одеській областях..

Європа повинна рішучіше відстоювати свої інтереси, щоби забезпечити мир і процвітання 2026 року. Адже зараз вона живе в умовах викликів, пов'язаних з агресією Росії, глобального протекціонізму та змін відносин зі Сполученими Штатами Америки.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своєму новорічному зверненні. Його цитує агенція Reuters.У своїй новорічній промові Мерц сказав, що "жахлива" війна, яка вирує на порозі Європи, — це пряма загрозу свободі та безпеці континенту."Ми все чіткіше бачимо, що агресія Росії була та є частиною плану, спрямованого проти всієї Європи", — зауважив Мерц.Він додав, що Німеччина щодня стикається з диверсіями, шпигунством і кібератаками.Ще одним викликом є протекціонізм у світовій економіці, а залежність Європи від імпортної сировини все частіше використовується як політичний важіль проти неї.Окрім того, Мерц торкнувся питання складного партнерства зі США з моменту повернення президента Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року."Для нас, європейців, це означає, що ми повинні набагато сильніше захищати та відстоювати свої інтереси самостійно", — наголосив німецький канцлер.Однак він зазначив, що Європа повинна керуватися впевненістю, а не страхом. "Старий континент" має взяти справи у свої руки."Цей рік може стати вирішальним для нашої країни та для Європи. Це може бути рік, в якому Німеччина та Європа, отримавши нову силу, знову повернуться до десятиліть миру, свободи та процвітання", — зазначив Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що 29 грудня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Головними темами бесіди стали координація дій після візиту української делегації до США та протидія новим маніпуляціям Кремля..

З 1 січня 2026 року Болгарія має стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія.Про це повідомила прес-служба Єврокомісії. Там наголосили, що минулого року Болгарія досягнула усіх необхідних критеріїв, серед яких – показники інфляції, дефіциту бюджету, запозичень, стабільність курсу обміну валют."Після запровадження євро Болгарія, окрім переходу на нову валюту, отримує місце у керівній раді Європейського центрального банку", — йдеться в повідомленні.З 1 січня 2026 року євро поступово замінить лев як валюту Болгарії. Лев обмінюватимуть за курсом 1,95583 лева за 1 євро. Обидві валюти будуть використовуватися паралельно протягом одного місяця."Під час оплати в левах решта видаватиметься в євро, що дозволить поступово вивести лев з обігу", — пояснили процедуру в Єврокомісії.Там зазначили, що комерційні банки заздалегідь отримали банкноти та монети євро від Болгарського національного банку. Також забезпечено євро готівкою магазини й інші підприємства.Банкноти та монети лева можна обміняти в національному банку, комерційних банках і будь-якому поштовому відділенні, розташованому в сільській місцевості, де немає комерційного банку. Обмін у національному банку є безкоштовним і необмеженим у часі.Обмін у банках і поштових відділеннях є безплатним протягом перших шести місяців. З 1 липня 2026 року банки та поштові відділення можуть стягувати плату за обмін."З 1 січня 96% банкоматів у Болгарії будуть видавати банкноти євро, а решта — якомога швидше (протягом двох тижнів)", — ідеться в повідомленні.Нагадаємо, що, за офіційними даними станом на вересень, Болгарія увійшла до десятки найбідніших країн Європейського Союзу. Невтішний рейтинг також очолили Італія та Хорватія..

У ніч на четвер, 1 січня, в столиці Нідерландів Амстердамі спалахнула велика пожежа. Вогонь охопив 150-річну неоготичну церкву Вонделькерк.Про це повідомило видання Lokmak Times. Журналісти констатували, що інформація про пожежу надійшла вночі приблизно о 00:45."Спалахнула пожежа в столітній церкві, розташованій на вулиці Вондельстраат у столиці Нідерландів. Після отримання інформації на місце події прибули аварійні служби", — йдеться в повідомленні.Пожежа спочатку розпочалася на даху церкви, згодом швидко охопила всю будівлю. Представник пожежної служби розповів журналістам близько 02:45, що докладаються всі зусилля, щоби "врятувати те, що ще вціліло"."Ви все ще можете бачити вітер, полум'я, іскри. Зараз ми зосереджені на порятунку того, що ще стоїть. Але все відбувається дуже швидко", — сказав він.Також пожежник констатував, що вежа завалилася та впала посеред церкви, внаслідок чого загорілися ще декілька частин будівлі.У зв'язку з пожежею місцева влада поставила безпеку населення на перше місце. Управління з надзвичайних ситуацій Амстердама рекомендувало місцевим мешканцям тримати вікна та двері зачиненими й уникати місць зі сильним задимленням, оскільки іскри від старої деревини становили загрозу для прилеглих будівель і пішоходів.Непередбачуваність пожежі призвела до термінової евакуації. Мер Амстердама Фемке Хальсема підтвердила, що декілька будинків у безпосередній близькості від вулиці Вондельстраат евакуйовано, оскільки конструкція церкви, що обвалилася, становила серйозну загрозу громадській безпеці.Пожежники та працівники екстрених служб працювали всю ніч, щоб узяти ситуацію під контроль і запобігти її поширенню в житлові райони.Вонделькерк — це історична будівля колишньої християнської церкви, розташована на вулиці Вондельстраат поруч із парком Вонделпарк в Амстердамі.Спочатку її використовували як католицьку парафіяльну церкву. Зараз будівля служить як культурний і громадський простір, вона переобладнана на багатофункціональний простір для офісів, заходів і зібрань.Будівлі — 154 роки. Церкву звели в стилі неоготики — популярному архітектурному стилі ХIХ століття, характерному для багатьох європейських культових будівель епохи. Уже 1880 року будівлю повноцінно використовували саме як католицьку церкву.Це не перший випадок, коли церква позбавляється свого шпиля. Понад сто років тому, 1904 року, удар блискавки спричинив пожежу, знищивши шпиль, який пізніше відновили.Нагадаємо, що 11 липня 2024 року у Франції спалахнула масштабна пожежа у Руанському соборі. Він належить до культурної спадщини країни..

У середу, 31 грудня, секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров провів серію важливих консультацій із ключовими американськими та європейськими партнерами. Головною темою переговорів стала координація позицій та планування подальших кроків на початку 2026 року. Про це посадовець написав у своєму Telegram-каналі. За результатами розмов очільник оборонного відомства доповів президенту Зеленському.Контакти зі США та ЄвропоюУ переговорах з американської сторони взяли участь Марко Рубіо, Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Європейську сторону представляли радники з національної безпеки провідних держав — Великої Британії, Німеччини та Франції. Сторони узгодили графік подальших зустрічей та спільних дій, які заплановані на січень.Велика зустріч 3 січняОдним із ключових етапів дипломатичної роботи стане зустріч у форматі радників із питань національної безпеки, яка відбудеться вже 3 січня.Деталі майбутнього саміту:учасники: представники понад 10 країн Європи;організації: представники НАТО, Європейської комісії та Європейської ради;формат: європейські партнери зустрінуться очно, а представники США приєднаються до обговорення в режимі онлайн."У новому році продовжимо роботу над рішеннями, які мають дати відчутний результат", — зазначив Рустем Умєров.Нагадаємо, за даними The Telegraph, російський диктатор Володимир Путін застосовує всі хитрощі з арсеналу Кремля, щоб уникнути мирної угоди, яку він не має наміру підписувати. Поки американський президент Дональд Трамп впевнено заявляє, що переговори з президентом Володимиром Зеленським "завершені на 95 відсотків", Москва відповідає не серйозністю, а фарсом..

Кремль офіційно затвердив нову зовнішньополітичну доктрину, що базується на системній та тривалій конфронтації з країнами Заходу. Замість пошуку компромісів Москва робить ставку на розширення своєї присутності на Глобальному півдні та побудову альтернативного світопорядку.Про це йдеться у зведенні Служби зовнішньої розвідки України. Конфронтація з НАТО. Кремль офіційно проголосив західний вектор ворожим і взяв курс на побудову "багатополярного світу" без участі США та ЄС.Економічний розворот. Через довгостроковий характер санкцій Росія планує поглиблювати співпрацю з країнами Азії, Африки та Латинської Америки, створюючи нові фінансові та правові механізми в обхід західних систем.Інформаційна агресія. Передбачено розширення впливу через цифрову пропаганду, роботу з іноземними випускниками російських ВНЗ та просування наративів про "боротьбу з нацизмом" для виправдання війни проти України.Ультимативна дипломатія. Відновлення стосунків із Заходом можливе лише на умовах Москви, що фактично означає капітуляцію міжнародного права перед інтересами агресора.За даними керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка, російський диктатор Володимир Путін робить все можливе, щоб вийти з мирного процесу та продовжити війну в Україні. Попри те, що геополітично Москва цю війну вже програла — абсолютно з усіх боків.Нагадаємо, як зазначало видання The Telegraph, російський диктатор Володимир Путін застосовує всі хитрощі з арсеналу Кремля, щоб уникнути мирної угоди, яку він не має наміру підписувати. Поки американський президент Дональд Трамп впевнено заявляє, що переговори з президентом Володимиром Зеленським "завершені на 95 відсотків", Москва відповідає не серйозністю, а фарсом..

Франція та Німеччина не подолали розбіжностей щодо проекту винищувача нового покоління FCAS. Суперечки та конкуренція представників обидвох країн призвели до відкладення реалізації ідеї.Про це повідомило видання Euractiv із посиланням на неназваного представника німецького уряду.Журналісти зазначили, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон мали намір врегулювати затяжний конфлікт навколо флагманської оборонної програми Європи Future Combat Air System (FCAS) до кінця 2025 року."Усупереч початковому плану остаточне рішення про продовження проекту FCAS до кінця року ще не ухвалено", — повідомив Euractiv співрозмовник з уряду Німеччини.При цьому він не зміг назвати нову дату ухвалення рішення. Майбутній винищувач, який розробляється для роботи в мережі з дронами та цифровою бойовою хмарою, повинен замінити нинішні повітряні флоти трьох країн-партнерів — Німеччини, Франції та Іспанії — з 2040 року. Будь-яка подальша затримка проекту поставить під загрозу цей графік.Мерц, Макрон і прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес планували обговорити це питання в кулуарах саміту в Брюсселі в середині грудня, але жодних заяв не прозвучало."Всеосяжна французько-німецька програма дій із питань зовнішньої політики та безпеки поки що не дозволила розв'язати питання про спільний винищувач на рівні президента та канцлера", — заявив представник уряду Німеччини.В основі суперечки лежить бажання французького військового підрядника Dassault взяти на себе провідну роль у проекті, обійшовши німецького партнера Airbus, що офіційний Берлін вважає неприйнятним.Ще однією проблемою є те, що дві країни потребують військових літаків для різних завдань. Франції необхідні літаки, здатні нести ядерні боєголовки та взаємодіяти з її авіаносцем, тоді як Німеччина, яка не має авіаносців, вже погодилася придбати американські військові літаки F-35 для перевезення ядерних боєголовок НАТО.Раніше очільник Dassault висловив сумніви щодо майбутнього програми, заявивши, що воно залежить від того, чи готова Німеччина переглянути свою залежність від імпорту американської зброї.Нагадаємо, 21 грудня журналісти Financial Times повідомляли, що президент Франції Еммануель Макрон "фактично зрадив" канцлера Німеччини Фрідріха Мерца в питанні використання заморожених російських активів для допомоги Україні, приєднавшись до країн, які виступають проти конфіскації коштів Росії на користь Києва..

Уже 24 країни приєдналися до ініціативи PURL із закупівлі американської зброї для України. Нещодавно готовність допомогти також озвучили Румунія та Хорватія.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую Румунії та Хорватії за приєднання до PURL та оголошення перших внесків у програму", — зазначив він.За його словами, це важлива ініціатива, яка дає змогу купувати американську зброю та посилювати наш захист. Зокрема, це ракети для "петріотів" та інші необхідні нам засоби."З моменту започаткування PURL у серпні до неї вже приєдналися 24 країни: Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Естонія, Латвія, Литва, Ісландія, Фінляндія, Бельгія, Іспанія, Люксембург, Португалія, Словенія, Польща, Австралія, Греція, Нова Зеландія, Північна Македонія, Чорногорія, Румунія та Хорватія", — перерахував український президент.Він додав, що загальна сума внесків склала 4,3 мільярда доларів, із них лише за грудень — майже 1,5 мільярда доларів."Завдяки цьому вдалося сформувати вже вісім пакетів допомоги, а зараз триває наповнення ще двох", — констатував президент України.Він подякував кожному, хто допомагав Україні цього року та підтримуватиме наступного. За його словами, ця підтримка дуже цінна та необхідна для України."Наближаємо мир і гарантовану безпеку для України та всієї Європи", — підсумував Володимир Зеленський.У липні США та НАТО запустили програму Prioritised Ukraine Requirements List (PURL), що передбачає постачання американської зброї в Україну за рахунок європейських країн. Київ може отримати системи ППО, ракети та боєприпаси.На програму вже виділили кошти низка країн — зокрема, Данія (приблизно 580 мільйонів данських крон), Швеція (275 мільйонів доларів), Норвегія (135 мільйонів доларів), Нідерланди (500 мільйонів євро) та Німеччина.У вересні перші постачання військового обладнання за програмою PURL прибули до України. Нові надходження очікуються найближчим часом.Нагадаємо, 21 грудня міністр оборони України Денис Шмигаль заявляв, що Португалія пообіцяла внести 50 мільйонів євро до механізму PURL, який забезпечує закупівлю американської зброї для України. До того ж португальські партнери готові надати Києву іншу фінансову допомогу..