# Європа

У понеділок, 2 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Йдеться про пункти, визначені в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, та відкриття решти переговорних кластерів."Цього тижня очікуємо на публікацію щорічного звіту Європейської комісії щодо розширення", — зазначив очільник українського уряду.Окрему увагу під час розмови приділили роботі спільної з Єврокомісією IBAR Task Force, створеної за домовленістю президента Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн."Її головне завдання зараз — пришвидшити виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи", що є необхідною умовою для подальшого просування переговорного процесу про вступ після відкриття кластерів", — наголосив прем’єр-міністр.Він розповів, що до цієї роботи також залучаються народні депутати та представники Офісу президента України.Окрім того, під час розмови з Мартою Кос обговорили питання міжнародної фінансової підтримки та прогрес у виконанні програм МВФ і Ukraine Facility."Дякую Марті Кос за послідовну підтримку України та відкритий і конструктивний діалог", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Після попереджень про можливі диверсії польські військові розпочали спецоперацію поблизу кордону з Калінінградською областю Російської Федерації. До неї також залучили відповідні спецслужби.Таку інформацію оприлюдниди польські журналісти з RMF24. Про створення спеціального штабу в головному управлінні поліції їм розповів його керівник Марек Боронь. За його словами, операція охоплює Вармінсько-Мазурське воєводство та Підляшшя. Вона має превентивний характер.Рішення посилити безпеку ухвалили після отримання інформації про можливі диверсійні акти на кордоні з Калінінградською областю Росії. Боронь пов'язав ці заходи із загальною безпековою ситуацією в країні, зокрема, ризиками саботажу, гібридної злочинності та діяльністю східних спецслужб.Операцію координують із командного пункту в головному управлінні поліції. До неї також залучили воєводські управління поліції в Ольштині та Білостоці.Журналісти зазначили, що минулого тижня польська влада отримала попередження від військової розвідки та спецслужб країн-союзників. За їхньою інформацією, на кордоні з Росією можуть відбутися диверсійні дії. Зокрема, не виключають спроб проникнення на польську територію озброєних угруповань. У відповідь на ці повідомлення до прикордонних районів перекинули додаткові сили поліції з декількох воєводств."Поліція забезпечує безпеку Кролевецького округу на випадок можливих подій, які могли би призвести до диверсійних актів", — зауважив Боронь.За словами головного коменданта поліції, на місці працює значна кількість правоохоронців. До операції також долучили антитерористичні підрозділи. Поліція координує дії з військом, прикордонною службою та спецслужбами.Окремо Марек Боронь заперечив, що перекидання силовиків і посилення заходів безпеки пов'язані з кризою навколо Конституційного суду Польщі.Останнім часом у Польщі фіксують випадки ймовірної розвідувальної та диверсійної діяльності, пов'язаної з Росією.Нагадаємо, 29 жовтня директор департаменту стратегії й оборонного планування Міністерства національної оборони Польщі Даріуш Луковський заявляв, що його країна передасть Україні два винищувачі МіГ-29 радянського виробництва, а також боєприпаси. Наголошувалося що це відбудеться "в найближчому майбутньому"..

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі відновити транзит російського газу до Європи через територію України неможливо. Так він прокоментував публікацію The Wall Street Journal про відповідну ініціативу США.За словами Пєскова, "ситуація на місцях свідчить про неможливість" реалізації таких планів. Він також висловив сумнів, що постачання вдасться відновити в майбутньому. Водночас речник Кремля зазначив, що подальші перспективи залежатимуть від зацікавленості покупців і можливостей постачальників.Звзначимо, що раніше The Wall Street Journal писало, що США підтримують якнайшвидше відновлення постачання російського природного газу до Європи через Україну. Цю ідею нібито розглядають у межах переговорів про енергетичне перемир’я напередодні зими.Водночас у Європейській комісії заявляли, що Євросоюз не планує повертатися до імпорту російського газу навіть після завершення війни. Відмова від такого постачання закріплена в законодавстві ЄС.Також раніше повідомлялося, що США пропонували європейським країнам розморозити частину російських суверенних активів і передати їх до фінансової структури під контролем Вашингтона. Цей крок розглядали як один із можливих інструментів для відновлення мирних переговорів.Нагадаємо, раніше Пєсков заявляв, що Росія продовжить так звану "СВО". Головна мета — на 100% забезпечити свої національні інтереси. А Польщі порадили детально "вивчити російську військову доктрину"..

Спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер запропонували відновити транзит російського газу через Україну під час поїздок до Києва та Москви у вересні. За задумом американської сторони, російське паливо продаватимуть європейським споживачам через посередника зі США.Про це повідомляє The Wall Street Journal, передає "Главком". Такий механізм міг би відкрити можливості для американських інвесторів і потенційно дозволити обійти європейські санкційні обмеження. Водночас він суперечить курсу ЄС на відмову від російських енергоносіїв: закупівлі російського газу планують припинити до кінця 2027 року.У жовтні американську ініціативу тимчасово відклали після того, як Україна під тиском Трампа призупинила удари по російських НПЗ. Однак Москва продовжила атакувати українську енергетичну інфраструктуру, попри початок постачання дизельного пального до США.30 жовтня Україна відновила удари по російських нафтопереробних підприємствах. За даними WSJ, впродовж трьох днів українські сили атакували три великі НПЗ. На цьому тлі Вашингтон знову активізував зусилля щодо досягнення енергетичного перемир’я напередодні можливих тристоронніх переговорів у середині листопада.Як США пропонують контролювати доходи РосіїАмериканські переговорники розраховують, що перспектива повернення на європейський газовий ринок стане стимулом для Путіна погодитися на припинення ударів по енергетичних об’єктах.Відновлення транзиту могло б принести Україні додаткові кошти за транспортування газу. Водночас Білий дім пропонує спрямовувати прибутки Росії від його продажу на ескроу-рахунок у третій країні. Це, за задумом Вашингтона, мало б обмежити можливість Кремля використовувати ці кошти для фінансування війни.Серед аргументів на користь ініціативи США називають можливе зниження цін на енергоносії напередодні зими. За інформацією видання, запаси газу в Європі опустилися до найнижчого сезонного рівня за кілька років. Крім того, адміністрація Трампа розглядає можливість відновлення роботи газопроводу "Північний потік" як частини ширшої домовленості з Росією.Однак європейські посадовці не поділяють такого підходу. Один із представників скандинавської країни заявив, що повернення до закупівель російського газу суперечить принципам європейських держав. Інший високопосадовець порівняв запропоновану політику з поступками нацистській Німеччині, на які йшов британський прем’єр-міністр Невілл Чемберлен напередодні Другої світової війни.Додамо, ціни на природний газ у Європі продовжили зростати через низькі запаси палива, холодну погоду та побоювання щодо можливого відновлення військових ударів США по Ірану. Додатковим фактором тиску на ринок залишаються ризики перебоїв із постачанням скрапленого природного газу із Близького Сходу..

Суверенітет і територіальну цілісність України неможливо обговорюватися без її участі. Такі перемовини апріорі стануть непродуктивними та приреченими на провал.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CNN Türk.За його словами, будь-яких угод для закінчення війни варто досягати винятково за столом переговорів, де присутні безпосередні сторони конфлікту."Це неможливо. Ви не можете вирішити долю України без України. Це було би несправедливо та ні до чого не призвело би. Нелогічно вести переговори щодо долі країни без присутності самої країни", — наголосив український президент.Він додав, що подібні спроби вже робили раніше інші лідери, проте жодних підсумкових результатів вони не досягнули.Зеленський також нагадав про неспроможність Росії досягнути своїх початкових військових цілей, попри її статус великої держави та плани завоювати Україну за декілька днів."Росія, наприклад, вважала себе великою та казала, що завоює Україну за три дні. Зараз ми вступаємо у п'ятий рік війни. Протягом п'яти років Росія не може завоювати Україна", — зауважив президент України.Володимир Зеленський підсумував, що жодні сторонні держави не мають права обговорювати критичні питання суверенітету, які стосуються винятково внутрішніх справ незалежної України.Він також заявив, що готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту.Президент України вважає діалог на найвищому рівні "необхідним", адже попередні контакти між сторонами досі не допомогли завершити війну."Ми готові до цієї зустрічі в Туреччині. Я знаю, що президент Ердоган має свої зв'язки з Путіним. Тому ми підтримуємо зустріч у Туреччині", — зазначив Зеленський.Нагадаємо, американська політична інфлюенсерка Лора Лумер пояснила, що американському президенту Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер США розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни..

Можлива участь Володимира Путіна в саміті лідерів "Групи двадцяти" (G20) створює ризик легітимізації повернення Росії на міжнародні майданчики в той час, коли вона продовжує війну проти України.Про заявила головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас в інтерв’ю виданню Bloomberg.Вона зазначила, що запрошення, надіслане США російському лідеру, "породжує багато серйозних запитань"."Це створює ризик нормалізації воєнних злочинів, які зараз щодня вчиняються в Україні", — наголосила Кая Каллас.За її словами, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі міністрів закордонних справ країн G20 в американській Атланті не дав жодних сигналів щодо прагнення Москви до реальних мирних переговорів з Україною.Дипломатка наголосила, що Росія повинна на практиці підтвердити свій намір говорити про мир. Каллас також нагадала про криваву статистику реальних дій окупантів: саме липень, серпень і вересень виявилися найсмертоноснішими місяцями для цивільних громадян України.Очільниця європейської дипломатії звернула увагу на те, що у виступах представника Кремля звучала значна кількість відверто неправдивих заяв і спотворених фактів. Усі фейки, озвучені російським посадовцем під час саміту, згодом вдалося спростувати.З огляду на це Кая Каллас закликала міжнародну спільноту не піддаватися на маніпуляції та суттєво посилити тиск на Москву.Як відомо, саміт лідерів "Групи двадцяти" (G20) має відбутися у грудні у Флориді (США).Нагадаємо, раніше головна дипломатка ЄС розповідала, що Європа не послабить тиск на Росію після домовленостей американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. Рівень санкцій перебуватиме на тому ж рівні..

Кремль докладає активних зусиль, щоб усунути лідерів європейських країн від майбутніх мирних перемовин щодо України. Водночас російська влада продовжує наполягати на радикальній перебудові всієї архітектури безпеки на континенті.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Заяви Лаврова та ультиматуми щодо НАТОЯк зазначають аналітики, кремлівське керівництво продовжує курс на усунення європейських лідерів від мирних перемовин, попри власні вимоги, що потенційне врегулювання має реструктуризувати всю систему європейської безпеки. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відверто висловив зневагу до можливої участі дипломатів із ЄС у дипломатичному процесі."Європейці намагаються "втиснутися" в переговорний процес", — заявив очільник російського МЗС, піддавши сумніву будь-яку цінність, яку представники Європи можуть принести в переговори.Паралельно з цим Москва поновила вимоги щодо повернення НАТО до кордонів 1997 року — висунувши претензії, які вперше лунали ще наприкінці 2021 року напередодні повномасштабного вторгнення. Протягом останніх днів російські посадовці неодноразово наполягали, що європейські політики взагалі не повинні залучатися до обговорення умов припинення війни.Суперечність між вимогами РФ та планами ТрампаАналітики зазначають, що така жорстка позиція Кремля стосовно ігнорування Європи створює прямий конфлікт із баченням нової американської адміністрації. Намагання Москви усунути європейських представників від переговорів суперечать ініціативам президента США Дональда Трампа.Зокрема, американський лідер наполягає на тому, щоб Європа взяла на себе значно більшу відповідальність за власну безпеку, а також за фінансову й військову підтримку України. Утім, відмовляючись бачити європейців за столом переговорів, Росія підриває реалізацію цієї концепції.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки та країни Європейського Союзу працюють над спільною мирною пропозицією для України та Росії, яка передбачає відбудову України, гарантії безпеки, економічну співпрацю та припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. Водночас ініціатива може передбачати збереження контролю Росії над окупованими територіями та поступове послаблення санкцій..

У четвер, 29 жовтня, Європейська комісія оголосила другий раунд фінансування за оборонною програмою SAFE. Йдеться про суму 21,3 мільярда євро. Ці кошти можуть використати, зокрема, для спільних закупівель озброєнь з Україною.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Єврокомісії.Єврокомісія закликала держави ЄС взяти участь у другому раунді фінансування в межах інструменту SAFE (Security Action for Europe — Безпекові заходи для Європи) на 21,3 мільярда євро та врахувати в інвестиційних планах посилення військової підтримки України."Поряд із задоволенням власних потреб і реалізацією національних оборонних пріоритетів державам-членам також рекомендується використовувати кошти цього другого раунду для зміцнення співпраці з Україною. Це передбачається шляхом включення спільних закупівель з Україною до їхніх інвестиційних планів", — заявили у Єврокомісії.Проте аналітики, обізнані з деталями пропозиції, пояснили, що питання залучення українських компаній до спільного виробництва за кошти SAFE не є обовʼязковим і залишається на розсуд держав-членів. Тож не можна із впевненістю заявляти, що всю суму в 21,3 мільярда євро скерують "на посилення військової підтримки України" — варто дочекатися завершення прийому та розгляду заявок Єврокомісією. Єврокомісія також звернулася до держав-членів з вимогою "надавати пріоритет нагальним потребам українських збройних сил і збройних сил держав-членів у сферах систем протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників і систем протидії безпілотникам, а також боєприпасів і ракет"."Після отримання від держав-членів заявок із зазначенням бажаних обсягів фінансування Єврокомісія протягом двох тижнів після завершення терміну їх подання повідомить про попередній розподіл коштів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Нові можливості фінансування, доступні в межах другого раунду, є частиною 150 мільярдів євро довгострокових кредитів SAFE, затверджених у травні 2025 року. Наразі ЄС схвалив кредитні угоди всіх 19 держав-членів (останньою була Угорщина), які вирішили взяти участь у цьому інструменті. З 16 із них Єврокомісія вже підписала кредитні угоди. Станом на зараз Єврокомісія виплатила майже 13,5 мільярда євро 11 державам-членам, які запросили попереднє фінансування.SAFE, який є ключовим компонентом ініціативи "Готовність 2030" (Readiness 2030), має на меті прискорити інвестиції в оборонні спроможності, зміцнити готовність і стійкість, а також посилити європейську оборонно-промислову базу завдяки розширенню співпраці та спільних закупівель.Нагадаємо, в середині вересня стало відомо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..

Норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стере попросив у видання Financial Times виправити статтю про розмову з очільником Кремля Володимиром Путіним. Зокрема, момент про "лекцію" кремлівського диктатора.Про це Йонас Гар Стере сказав в інтерв’ю телевізійникам із TV 2.Як відомо, у вівторок Стере та президент Фінляндії Александр Стубб провели телефонну розмову з Путіним. Мета перемовин — вивчення можливості деескалації та налагодження європейського каналу для діалогу.Після цього видання Financial Times опублікувало матеріал, у якому зазначила, що під час розмови очільник Кремля майже весь час розповідав про "історичні першопричини конфлікту" з Україною у формі "лекції". Водночас Стере категорично заперечує ці твердження."Це неправда. І ми попросили Financial Times виправити цю інформацію, оскільки вона не відповідає дійсності", — заявив прем’єр-міністр Норвегії.За його словами, Путін попросив викласти свою версію поточної ситуації й у цьому контексті оглянув історію з 2014 року до сьогодення."Тож твердження, що він читав лекцію зі слов’янської історії, просто не відповідає дійсності", — наголосив Стере.Він також відкинув твердження, що Володимир Путін домінував у розмові з європейцями за тривалістю."Ми мали півтори години. Звісно, був перекладач, тож частина часу йшла на переклад. Тому я вважаю, що час розподілився доволі рівномірно. Ми, ймовірно, витратили приблизно однакову кількість часу. Але це також тому, що ми виклали свої позиції, щодо яких просили відгуку", — акцентував норвезький прем’єр-міністр.За даними медійників, які після цих зв’язалися з журналістами Financial Times, видання не планує вносити жодних змін."Ми відстоюємо нашу журналістику", — повідомив речник англійського ЗМІ.Зазначається, що видання не бажає надалі коментувати цю справу, а також не пояснюватиме джерела своєї інформації.Нагадаємо, що в Росії розпочалася підготовка до тристоронньої зустрічі диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна..

Американський президент Дональд Трамп знову заявив, що Америка нібито нічого не отримав за допомогу Україні та європейським союзникам. Натомість адміністрація колишнього президента Джо Байдена "викинула в повітря" 350 мільярдів доларів.Про це Дональд Трамп сказав на черговому передвиборчому мітингу, його цитує The National Desk.За його словами, саме він і його люди відновили армію США, тоді як колишній президент Джо Байден "роздав велику частину озброєнь"."Ми відновили збройні сили. А Байден роздав значну їх частину. Потрібно було брати за це якусь плату. Це ж Європа. Вони можуть заплатити", — зауважив американський президент.Також він додав, що за його правління США тепер беруть із європейців плату за постачання зброї. Трамп мав на увазі програму PURL, за допомогою якої країни-партнери допомагають купувати зброю України."Думаю, що вони передають озброєння Україні чи комусь іще, але вони нам платять. Байден міг би про це попросити. Він віддав 350 мільярдів доларів просто так, і ми так нічого й не отримали натомість, окрім того, що вони вважають нас дурнями", — висловив припущення американський лідер.Очільник Білого дому в підсумку промови висловив слова подяки своєму спецпредставнику Стіву Віткоффу за мирні зусилля. Він наголосив, що тут "є величезні успіхи".Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків агенції Reuters, Демократична партія США має високі шанси здобути більшість у Палаті представників і Сенаті на майбутніх проміжних виборах. Перемога законодавців може кардинально змінити зовнішньополітичний курс Білого дому, зокрема, щодо відновлення масштабної військової підтримки України..

Три танкери з приблизно 140 тисячами тонн російського дизельного пального прямують до Сполучених Штатів. Це перші постачання в межах домовленостей президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним.Про це пише Financial Times, передає "Економічна правда". Одне із суден, Leruo під прапором Сьєрра-Леоне, перебуває під санкціями Євросоюзу, Великої Британії та Канади. Танкер належить гонконзькому власнику. Обмеження запровадили через перевезення російських вантажів і ризиковані практики, зокрема вимкнення системи визначення місцезнаходження судна.За даними MarineTraffic, Leruo має прибути до атлантичного узбережжя США 11 листопада.Першим до США має дістатися Agioi Fanendes. Його прибуття до Нью-Йорка очікують 7 листопада. Судно перевозить близько 40 тисяч тонн дизельного пального. Це станеться через чотири дні після проміжних виборів до Конгресу США.Ще один танкер, Talisman, має прибути до східного узбережжя країни 9 листопада. Водночас заявлені пункти призначення суден можуть змінюватися.За даними Financial Times, постачання відбуваються в межах домовленостей Трампа з Путіним щодо дизельного пального. Американський президент розраховує, що імпорт російського дизелю допоможе знизити ціни на пальне напередодні виборів.Додамо, Туреччина планує отримувати частину дизельного палива, яке країна-агресорка Росія постачатиме на світові ринки, згідно з угодою із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом..

Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту спільної місії генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) до України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що європейську делегацію очолював заступник генерального директора DG DEFIS Геральд Рюйтерс.Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту ЄС і України та потреби defense-сектору. Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік. Окремий акцент зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів — підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу й окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan."Ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обидвох сторін. Спільне виробництво — ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому", — зазначила вона.Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони України Мстислав Банік. Пріоритети Міноборони на цьому напрямку:удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС;переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора."Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином Міністерство оборони створює просту систему з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами", — акцентував Банік.Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже 2026 року європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.Ukraine Support Loan — це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.Загалом кредит передбачає до 90 мільярдів євро на підтримку України 2026-2027 років: майже 60 мільярдів євро — на оборону, ще 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку. Україна вже отримала майже 16 мільярдів євро. Наразі останній транш на 2,86 мільярда євро надійшов в середині жовтня."Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими та підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів. Міністерство оборони дякує ЄС за надійне партнерство, поглиблення співпраці та масштабування оборонного виробництва", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Великі логістичні витрати й ускладнення під час перетину державного кордону суттєво зменшили обсяги експорту українських яблук. Тепер компанії-експортери змушені переглядати свої плани.Про це повідомили аналітики проєкту AgroTimes із посиланням на представників компанії USPA-Fruit, що спеціалізується на експорті свіжих фруктів.За словами співрозмовників медійників, через перехід на нові процедури пропуску на кордоні виникнули серйозні затримки.Аграрії додали, що, оскільки більшість логістики зав’язана на морські перевезення, це негативно позначилося на можливостях переміщення яблук до інших країн."Якщо виробник зараз у більшості випадків продає нижче собівартості свою продукцію, тому йому нема куди діватися як тільки звернутися до компанії-посередників, які здійснюють перереалізацію", — зазначив представник компанії.Вартість логістики на теперішній момент стала занадто високою та часто переважає вартість самої продукції, через що компанії змушені зменшувати обсяги реалізації.При цьому роздрібні ціни на яблука в магазинах досягають 29 гривень за кілограм, тоді як закупівельні ціни від виробників тримаються на рівні 11-15 гривень за кілограм."Експортери призупинили відвантаження та зайняли вичікувальну позицію", — констатували фахівці сільськогосподарської  галузі.Нагадаємо, в червні цього року експорт-менеджерка компанії "Сади Дніпра" Альона Щебетаха розповідала, що українські виробники яблук поступово зміщують фокус у бік преміального сегмента на зовнішніх ринках, де їхню продукцію порівнюють уже з постачанням з Італії й Іспанії..

Цього року в Чорному морі загинуло більше моряків, ніж у будь-якій іншій водоймі. Смертність перевищила кількість жертв у Перській затоці, яка привернула більше уваги у всьому світі.Про це повідомили аналітики видання Financial Times із посиланням на судновласників і морські організації.Екіпажі нафтових танкерів, вантажних суден і зерновозів, що заходять у Чорне море поблизу територій ЄС і НАТО, змушені прориватися крізь шквал атак дронів. За деякими оцінками, кількість атак у Чорному морі у понад шість разів перевищує кількість атак у Перській затоці."На мою думку, плавання Чорним морем і заходження в українські порти — це майже самогубство", — заявив голова профспілки працівників морського транспорту України Олег Григорюк.За інформацією компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації, цього року в Чорному морі атакували понад 570 суден, внаслідок чого загинуло щонайменше 40 моряків. Для порівняння: в Ормузькій протоці підтверджено 24 смертельні випадки.Деякі судна потрапили під перехресний вогонь під час атак на порти, тоді як інші стали ціллю навмисних ударів. За даними Ambrey, у третьому кварталі в середньому відбувалося понад чотири атаки на день.Деякі судноплавні компанії готові ризикувати, перевозячи нафту з Близького Сходу — їх спонукають до цього рекордно високі фрахтові ставки.Однак, за словами судноплавних груп, більшість не бажає відправляти свої судна в Чорне море, де рентабельність нижча, а торгівля набагато небезпечніша.Нагадаємо, що Європарламент закликав ЄС розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі через атаки на цивільні судна. Також євродепутати розкритикували Болгарію за слабку дипломатичну реакцію на дії Росії та закликали країну долучитися до ініціативи ЄС із протидії безпілотникам..

Проросійськи налаштована Іліяна Йотова та колишній премʼєр-міністр Андрей Гюров вийшли в другий тур президентських виборів у Болгарії. Вирішальне голосування відбудеться 1 листопада.Про це повідомило болгарське видання БТА. За результатами опрацювання понад 99% бюлетенів Іліяна Йотова отримує понад 34% голосів, а Андрей Гюров — понад 31% голосів.Як відомо, Іліяна Йотова тимчасово виконує обовʼязки президента Болгарії. Вона є прихильницею "діалогу з Росією" та підтримує у цьому питанні премʼєр-міністра Болгарії Румена Радева.У середині липня стало відомо, що болгарська влада ухвалила рішення припинити будь-яку участь в об'єднаннях, що фінансують та озброюють українську армію. Прем'єр країни Румен Радев закликав замінити військову допомогу дипломатичними перемовами з Кремлем.Тоді ж Румен Радев заявляв, що його країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки.Андрей Гюров за час свого правління підписав безпекову угоду між Болгарією й Україною під час візиту до Києва у березні 2026 року.Також цей політик домовився з урядом України розробити дорожню карту двосторонніх практичних кроків відновлення енергетичної інфраструктури та європейської інтеграції України.Нагадаємо, що на тлі дискусій всередині Північноатлантичного альянсу щодо посилення військової допомоги Києву прозвучала резонансна заява керівника уряду Болгарії Румена Радева. Чиновник застеріг міжнародну спільноту від подальшого тиску на Російську Федерацію, вбачаючи у цьому пряму загрозу початку глобальної ядерної війни..