# Європа

У понеділок, 1 грудня, в Парижі стартував сезон України у Франції під назвою Le Voyage en Ukraine ("Подорож до України"). Відкриття відбулося в Théâtre de la Ville та стало початком чотиримісячної культурної програми, що триватиме до березня 2026 року.Про це повідомив сайт Французького інституту. Там зазначили, що програма сезону охоплює близько 50 подій у різних містах Франції."Ініціатива має на меті продемонструвати силу опору та мобілізацію через українську культуру та мову, а також підтримку України з боку французьких митців і культурних інституцій", — ідеться в повідомленні.Президентка Institut Français Єва Нгуєн Бінь наголосила, що цей сезон є новим етапом співпраці між Україною та Францією, у якій культурні обміни відіграють ключову роль.Генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко додав, що "Подорож до України" є найважливішою подією, яку інститут будь-коли організовував за кордоном, адже культура є потужним засобом єднання та спільного осмислення важливих тем.Вечір відкриття відбувся за участю першої леді України Олени Зеленської. У межах програми "Культура завдає удару у відповідь" відбудуться художні зустрічі, виступи та перформанси, присвячені темам свободи, гідності, пам'яті та стійкості."Різноманітні події присвячені українським митцям, мислителям і активістам, які, попри війну, продовжують творити та захищати свободу слова", — наголосили у Французькому інституті.Серед подій культурної програми є такі заходи:серія вечорів у Théâtre de la Concorde (10-13 грудня), присвячених опору українського громадянського суспільства;концерт у Тулузі на честь композитора Валентина Сильвестрова;спільні проекти в Марселі, Ліллі та Нанті, що представлять сучасну українську мистецьку сцену, зокрема, в Ліллі покажуть гібридну програму "Портрет Харкова", а в Нанті — виставку за участю художниці Алевтини Кахідзе.Сезон Le Voyage en Ukraine організовували Французький інститут і Український інститут за підтримки міністерств закордонних справ і культури Франції й України. Організатори сподіваються, що подія стане важливим кроком у поглибленні культурних зв'язків між двома країнами та спрямована на підтримку української мови та мистецтва.Нагадаємо, 31 жовтня стало відомо, що уряд перейменував Міністерство культури та стратегічних комунікацій на Міністерство культури. Це восьма зміна у назві відомства за всю його історію..

"Коаліція рішучих" завершила роботу над питанням гарантій безпеки для України. Тепер очікуються наступні кроки, зокрема, контакти з американськими союзниками.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон на спільній прес-конференції з українським колегою Володимиром Зеленським."Ми завершили роботу над питанням гарантій безпеки, про які я говорив раніше, — вони важливі для безпеки європейців, французів і українців", — наголосив він.Французький лідер додав, що найближчими днями відбудуться ключові обговорення між американськими представниками та "Коаліцією рішучих"."Ми повинні уточнити участь США в цих гарантіях відповідно до того, що ми вирішили минулого тижня", — акцентував Еммануель Макрон.Також, за його словами, паралельно відбудуться переговори, на яких Росія в цьому контексті могла надати американським чиновникам повну ясність щодо того, чи готова вона до миру.Макрон наголосив, що не має сумнівів, що країни Заходу залишаться єдиними в підтримці України, дотримання міжнародного права, миру та безпеки для Європи."Коаліція рішучих" складається з європейських країн, які висловили готовність надати Україні гарантії безпеки після завершення війни з Росією.Частина держав уже заявила про намір відправити в Україну миротворчі сили, які стали би для агресора стримувальним фактором. При цьому розміщувати їх на лінії фронту не планують - вони повинні перебувати в декількох великих містах України.Минулого тижня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер закликав країни "Коаліції рішучих" закріпити свої зобов'язання з питання надання Україні гарантій безпеки.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський в Парижі зустрівся з лідером Франції Еммануелем Макроном. Розмова лідерів країн тривала декілька годин..

У понеділок, 1 грудня, президент України Володимир Зеленський мав цілу низку розмов з лідерами європейських країн. Вони обговорювали захист спільних інтересів і гідне закінчення війни.Про це Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі."Дуже добре обговорили ключові пріоритети зараз із нашими європейськими друзями. Формат дійсно корисний — значна частина Європи разом, і це дуже допомагає Європі захищати спільні інтереси", — зазначив він.Український президент перерахував країни, які дотримують спільної позиції — це Франція, Велика Британія, Німеччина, Польща, Італія, Данія, Норвегія, Нідерланди, Фінляндія, а також Єврокомісія, Європейська рада, генеральний секретар НАТО."Обговорили зміст перемовин української делегації з американською стороною у Флориді. Готуємо зустрічі у Європі. Однаково сприймаємо, що війну треба закінчувати достойно", — акцентував президент України.Він наголосив: важливо, щоби був прогрес у розробці гарантій безпеки та довгострокової основи для нашої стійкості — й України, і Європи."Будемо й надалі координуватися. Дякую всім за підтримку!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше він і президент Франції Еммануель Макрон провели переговори з Віткоффом і Умеровим. "Щойно разом з Еммануелем Макроном — також Кір Стармер був на зв'язку — говорили з Рустемом Умєровим і Стівом Віткоффом за підсумками перемовин у Флориді", — зазначив Зеленський.Він наголосив на домовленості обговорити більше деталей особисто та додав, що команди узгодять графіки для можливих подальших контактів.До речі, у вівторок, 2 грудня, Володимир Зеленський має зустрітися з Умєровим в Ірландії, а Віткофф того ж дня має прибути до Москви для зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський в Парижі зустрівся з лідером Франції Еммануелем Макроном. Розмова лідерів країн тривала декілька годин..

У понеділок, 1 грудня, спеціальний представник американського президента Стів Віткофф проводить нову зустріч зі секретарем Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустемом Умєровим. Вони також обговорили результати вчорашніх переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомили журналісти агенції AFP та Володимир Зеленський, який опублікував короткий допис у своєму Telegram-каналі."Умєров і Віткофф знову проводять зустріч саме в цей момент", — повідомили AFP обізнані джерела.За їхніми словами, в американської й української сторін ще "залишаються питання", які потрібно обговорити.Пізніше в Єлисейському палаці поінформували, що Володимир Зеленський та президент Франції Еммануель Макрон провели переговори з Віткоффом і Умеровим. Згодом цю інформацію підтвердив президент України."Щойно разом з Еммануелем Макроном — також Кір Стармер був на зв'язку — говорили з Рустемом Умєровим і Стівом Віткоффом за підсумками перемовин у Флориді", — зазначив Зеленський.Він наголосив на домовленості обговорити більше деталей особисто та додав, що команди узгодять графіки для можливих подальших контактів.До речі, у вівторок, 2 грудня, Володимир Зеленський має зустрітися з Умєровим в Ірландії, а Віткофф того ж дня має прибути до Москви для зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський в Парижі зустрівся з лідером Франції Еммануелем Макроном. Розмова лідерів країн тривала декілька годин..

Європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору.Як повідомляє газета Financial Times, частина дипломатів зі Східної Європи пропонує НАТО відійти від виключно оборонної моделі й почати діяти активніше. "Вони вважають, що найлегше це реалізувати у сфері кібероперацій, де багато держав мають наступальні інструменти. Натомість реагувати на диверсії чи вторгнення дронів значно складніше", — зазначає газета.Своєю чергою, Драгоне зазначив, що в Альянсі аналізують всі можливі варіанти. За його словами, у кіберсфері НАТО зараз діє переважно у відповідь, але розглядає варіанти й більш рішучих і випереджальних дій."Превентивний удар" можна вважати "оборонною дією", але це не наш звичний спосіб мислення. Агресивніші дії порівняно з протилежною стороною можливі. Втім, постають питання закону, юрисдикції та того, хто їх виконуватиме", — наголосив він.Неназваний дипломат із країн Балтії у коментарі газеті зазначив, що, якщо продовжувати реагувати лише на події, це лише спонукатиме Росію продовжувати свої атаки та завдавати шкоди. Він додав, що гібридна війна є асиметричною. Вона обходиться Росії дешево, а для Альянсу коштує дорого, тому необхідно прагнути до більш винахідливих підходів."Попри успіх операції "Балтійський вартовий", у НАТО залишаються побоювання. Це пов’язано з тим, що фінський суд відхилив справу проти екіпажу судна Eagle S, яке належить тіньовому флоту РФ. Судно перерізало кілька підводних електро- та кабелів для передачі даних, але суд вирішив, що воно перебувало в міжнародних водах під час підозрюваного саботажу", — зазначає Financial Times.Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен у коментарі газеті наголосила, що нинішнє рішення суду створює для російських суден певну свободу дій у міжнародних водах і визнає це проблемою. Посадовиця зауважила, що її країна розглядає більш рішучі заходи, проте на сьогодні в цьому немає потреби. За словами Валтонен, важливо зробити паузу, уважно проаналізувати цілі агресора і не піддаватися паніці, адже у Фінляндії є власний план дій, який є достатньо надійним."Драгоне визнав, що одна з проблем полягала в тому, що НАТО та її члени мають значно більше обмежень через етичні, законодавчі та юрисдикційні рамки. Він зазначив, що це ускладнює позицію Альянсу порівняно з його партнерами, хоча не робить її програшною", — зазначає газета.Драгоне додав, що головним завданням НАТО є запобігання агресії в майбутньому. Альянс має ретельно проаналізувати, як досягти стримування — через відплату чи превентивний удар. За його словами, це важливо, бо тиск у цьому напрямку може посилитися.Нагадаємо, напередодні телеканал CNN повідомляв, що вступ України до НАТО може бути заблокований внаслідок низки домовленостей, укладених між країнами-членами Альянсу та Російською Федерацією..

У Румунії відбулися масштабні навчання НАТО, під час яких Європа тренувала оборону в умовах скорочення військової присутності США. Головне завдання маневрів — відбиття можливої агресії Російської Федерації.Про це повідомили журналісти видання Bloomberg. Вони зазначили, що військові навчання відбулися на тлі рішення США стосовно зменшення контингенту та поглиблення контактів Вашингтона з Москвою.Підрозділи Франції під командуванням НАТО відпрацьовували оборону у Трансильванії без участі американських сил на передовій. При цьому Румунія й інші країни занепокоєні тим, що союзникам знадобляться тижні, щоби добратися до лінії фронту. Унаслідок транспортних обмежень у разі нападу румунські сухопутні війська будуть змушені оборонятися практично самостійно.За словами міністра закордонних справ Німеччини, Росія може атакувати країну НАТО в найближчі чотири роки. При цьому США скорочують контингент в Румунії, Болгарії, Словаччині й Угорщині.У Бухаресті зазначили, що розуміють рішення Вашингтона, проте приватно висловлюють невдоволення. Європейські чиновники за зачиненими дверима намагаються переконати США не виводити війська.НАТО визнає: у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, далекобійних ударів і розвідки ЄС все ще залежить від США. Слабким місцем залишається і логістика: французькі командири повідомили, що під час перекидання техніки до Румунії зупинки на кордонах загалом зайняли три дні.Румунія посилює оборону, використовуючи європейські кошти з фонду SAFE у розмірі 150 мільярдів євро на підготовку блоку до 2030 року. Вона вже залучила 16 мільярдів євро та намагається розвивати власну оборонну промисловість. Водночас німецька Rheinmetall відкриває виробництва боєприпасів у Румунії та Болгарії для боротьби з дефіцитом снарядів у ЄС.Крім того, зазначили медійники, Румунія веде переговори з іншими союзниками про можливу заміну американського контингенту. Президент країни Нікушор Дан планує візит до Франції для обговорення оборонної співпраці та потенційної військової присутності.Нагадаємо, на початку листопада колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Україна зіткнеться з "вічною війною" та повільною втратою територій, якщо Європа різко не посилить тиск на Росію, зокрема, шляхом розгортання військ і встановлення ракетного та безпілотного щита на території НАТО для захисту України від російських атак на її інфраструктуру..

Останні два тижні виявилися дуже складними для України. Поки всередині "трусило" від "Міндічґейту", зовні її надзвичайно агресивно розгойдували черговим "мирним планом" від Росії, поданим як американські ініціативи авторства одіозного трампівського забудовника-переговорника Стіва Віткоффа.Цього разу, видається, вдалося відбитися. Але за цією серією "кремлівського балету", звісно, будуть інші, і розраховувати на допомогу чи бодай стійкість, чи то головного, чи вже номінального союзника — Білого дому — схоже, не доводиться. Про те, чого чекати далі від Трампа та його соратників, європейців, і як на це впливатимуть внутрішні українські розклади — ми поговорили з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою.— Як можна схарактеризувати останні заяви Путіна, зокрема про те, що 28 пунктів "мирного плану" Віткоффа-Дмитрієва можуть стати основою домовленостей щодо України, що українцям треба лише відвести війська, щодо нелегітимності Зеленського і необхідності міжнародного визнання суверенітету Москви над окупованими українськими територіями?— Це практичне втілення в життя радянської доктрини Андрія Громика, керівника радянської дипломатії фактично всього повоєнного періоду, який робив ставку на те, що Захід дасть слабину, не буде послідовним, хтось здасть свої інтереси. Путін ігнорує наявну реальність і дає зрозуміти, що чхати він на всіх хотів, це якщо сказати м'яко. Та це його послідовна позиція, нічого нового в цьому немає. Більше дивує, чому на Заході вважають, що з Путіним можна боротися в білих рукавичках і парадних мундирах.Очевидно, що Путіну байдуже на норми міжнародного права. Так само, як і те, що він хоче знищити Україну — саме знищити, бо Україна чинить опір вже понад 45 місяців в умовах широкомасштабного вторгнення. Це для нього червона ганчірка.— Чи можна погодитися з думкою, що Путін "моргнув першим" і чергова спроба Росії нав'язати Штатам свої забаганки провалилася? Чи навпаки, вони знайшли спосіб "дати надію" Трампу і продовжити гру?— Росіяни у своїх заявах роблять багато вивірених гачечків для Трампа. Подивіться на ці "28 пунктів", де йдеться про вигоду Сполучених Штатів — це ж очевидне запрошення Трампу, мовляв, робімо це разом, ти отримаєш вигоду.— І ці гачечки спрацьовують…— Так, вони спрацьовують. З тієї простої причини, що команда Трампа націлена на те, щоб задовольнити його бажання. А він живе своє найкраще президентське життя, і якихось значних моральних обмежень, симпатії до України, як у нас багато хто думає, у нього абсолютно немає.— Чого очікувати від анонсованого Путіним візиту делегації США до Москви наступного тижня? І які шанси в України відвернути можливі негативні наслідки?— Ми не повинні намагатися відвернути будь-які інші переговори. Ми повинні чітко формувати власну позицію, власні ініціативи й власні ідеї. Де наші пропозиції мирного плану? Ми критикуємо Віткоффа-Дмитрієва, говоримо, що нам не підходять китайські пропозиції, американські… Це все добре, але де наші? Ви зустрічали наше бачення як жертви агресії, яким ми бачимо завершення війни? Я — ні. І це, на мою думку, проблема.— Чому, наприклад, ми не використовуємо питання щодо легітимності Путіна, який при владі 25 років…— Я можу сказати, чому. Тому що, на жаль, навесні 2024 року українська влада не подумала над тим, що треба пояснити, чому продовжуються повноваження Володимира Зеленського. І Путін, якого навесні того ж 2024-го перепризначили на посаду президента, зокрема на окупованих українських територіях, що є брутальним порушенням норм міжнародного права, почав говорити про нелегітимність Зеленського. Він почав говорити про це першим, а "путінферштеєр" (нім. "putinversteher" — "той, хто розуміє Путіна" — так називають політиків та експертів, які співпереживають російському диктатору і закликають його зрозуміти, — ред.) дуже радо це підхопив.— Минулого тижня Washington Post писав, що Трамп не дуже знав про зміст "плану" Віткоффа-Дмитрієва.Але при цьому дав дозвіл на його лобіювання і сам досить агресивно до цього під'єднався, як на власному рівні, так і на рівні віце-президента Джея Ді Венса та міністра армії США Дена Дрісколла. Наскільки така необізнаність взагалі можлива?— Можлива. Я вбачаю, що Трамп не довіряє американському Deep State, бо якби він йому довіряв, то ці "28 пунктів" зупинилися б ще у приймальні Віткоффа. Тому що це настільки очевидна спроба Росії використати США у своїх інтересах, що аж гидко. Я не пригадую іншої спроби, коли одна ядерна держава намагалася так активно "поюзати" іншу, користуючись тим, що Трамп — людина самозакохана, такий собі геополітичний нарцис, і вважає, що Сонце сходить тому, що він так вирішив.— Низка західних ЗМІ повідомляла про розкол в команді Трампа по лінії "Ді Венс-Рубіо". На вашу думку, це відповідає дійсності, чи це, радше, гра, так би мовити, "вашингтонських веж" на публіку? І хто зараз впливає на ухвалення рішень в Білому домі?— На ухвалення рішень в Білому домі впливає Дональд Трамп, члени його родини та його найближчі друзі. Бачите, зараз знову з'явився Джаред Кушнер (американський бізнесмен та зять Трампа, — ред.). Він був дуже активним за часів першого президентського терміну Трампа, зараз не такий активний — казали тільки, що він причетний до формування угоди по Сектору Гази.Щодо Джея Ді Венса та Марко Рубіо скажу так: нині вони опинилися у непростій ситуації. Їх обох Дональд Трамп назвав вірогідними кандидатами в президенти від республіканців у 2028 році. Виникає питання: якщо це дійсно так, то як буде далі? Тобто між ними йде боротьба, але при цьому вони мають бути вірними зброєносцями Трампа. Інакше, якщо вони перестануть ними бути, він скаже: "Хлопці, до побачення". І все. І це, на мою думку, дуже цікавий момент.— Циркулює думка, що у Трампа на внутрішній американській арені накопичується все більше проблем, від "плівок Епштейна" до незадоволення ним навіть республіканців. І він або швидкою Венесуельською війною, або ситуацією в Україні намагається набрати бали й "розрулити" свої внутрішні проблеми. Які все одно набираються, як сніжний ком…— Я вважаю, рано говорити про будь-яку загрозу президентським повноваженням Трампа до проведення "мідтермс" (mid-terms, "проміжні вибори" до Палати представників та Сенату США, заплановані на листопад 2026 року, — ред.). Але цілком очевидно, що його наздоганяє карма з приводу його критики когнітивних спроможностей Джо Байдена. Втім, повторюсь, що система президентської республіки не дозволяє створити, даруйте, заколот в середовищі республіканців. А демократи зараз мають не дуже переконливий вигляд.Як на мене, сьогодні весь американський політикум перебуває у кризі. І це проблема для всього цивілізованого світу. Бо коли найбільш демократія чхає, то лихоманить і всіх інших.— Наскільки добре у перемовинах щодо України спрацювала Європа, і чи можна погодитися з твердженням, що ініціативи Трампа викликали у європейських лідерів паніку?— Думаю, Європа дійсно, найімовірніше, була не обурена, а налякана. Бо коли там побачили "28 пунктів", то зрозуміли, що їхня реалізація створює загрозу для всіх. Принаймні точно для країн Балтії й низки інших держав. Але ми можемо також бачити, що заяви загальноєвропейських політиків — це одне, а заяви прем'єрів і президентів окремих країн Європи — інше. І ця тенденція буде зберігатися надалі.— А чи можна окреслити, власне, якусь тенденцію, наскільки змінилося ставлення Європи? Чи Європа прокидається, як очікувалося раніше, і коли вона вже прокинеться?— Європа живе у своїй бульбашці. Вона відчуває війну дуже по-різному, і широкого передчуття війни у неї немає. Люди, які постійно перетинаються з Україною, якісь речі бачать. Всі інші — ні, і, думаю, бачити не будуть. Як на мене, це досить велика проблема. Навіть не те, що ми не можемо донести. Наприклад, той же "Міндічґейт" — коли вони бачать ці пачки доларів, не всі ж розуміють, що це те, що називається "обнал", переведення в готівку. Це не ті гроші, які прийшли безпосередньо як американська допомога — думаю, це і наші не всі читачі розуміють. А європейці на ці гроші дивляться як на вкрадені у їхніх платників податків. І це дуже серйозна для нас загроза, тому що питання формування фінансової допомоги Україні, яка дозволить нам ухвалити бюджет на 2026 рік, досі не вирішене.— Чи є ознаки того, що Росії вдасться щось виторгувати? Вона, все ж таки, вміє системно й поступово продавлювати свої інтереси. А Білий дім, таке враження, дуже хоче їй допомогти.— Росія буде намагатися це робити. І чому я кажу, що Україна має випрацьовувати власну позицію, — тому, що тільки так ми можемо говорити ще про щось, відкидати якісь російські ідеї. Просто на критиці виїхати не вдасться, це не спрацьовує. Тому що Росія дуже добре розігрує, розкладає політичний пасьянс і дуже добре знає, що в західному світі запит на мир є великим.А ще мій польський колега Даніель Шеліговський дуже слушно зауважив, що в Європі є багато політиків, які не пробачать Україні те, що вона не капітулювала у 2022-му. Це правда, я це теж відчуваю по спілкуванню із західними колегами. Для кращого розуміння можна в загальних рисах подивитись, як Друга світова йшла на східному і західному для Німеччини фронтах. І все стає зрозумілим, все стає на свої місця.— Які ризики того, що на виході ми отримаємо чергову угоду без безпекових гарантій, типу угоди про копалини, вигідну виключно США? Враховуючи, що Рубіо вже оголосив, що спочатку "мирна угода" — потім гарантії?— Як я вже сказав, і Рубіо, і Ді Венс перебувають у певному "прокрустовому ложі", тому змушені діяти, скажімо, обмежено. Як воно буде для них — ми ще подивимось. Я ж скажу, що нам треба, аби Україна тісно і постійно контактувала з нашими європейськими партнерами. А як це робити без покарання винних у "Міндічґейті", для мене загадка. Весь час сподіватись, що є величезний всеосяжний рівень емпатії до нас, — це, я думаю, помилка.— Як би ви оцінили те, як спрацювала Україна? Що було зроблено добре, а що не дуже?— Україна спрацювала не на рівні своїх можливостей, вона могла спрацювати краще. Маючи одразу два потужні скандали — внутрішній і зовнішній — у нас все має вигляд такої собі офісно-президентської республіки, хоча за Конституцією ми живемо в парламентсько-президентській. Те, що Володимир Зеленський не може відмовитись від офісно-президентської конструкції, це, очевидно, погано. І те, що фігуранти корупційних розслідувань поїхали представляти Україну в Женеву на переговори, думаю, викликало щирий подив їхніх візаві.Всередині України також немає діалогу. Заклик "припинити срач" з уст президента нагадує радянський анекдот, коли прапорщику кажуть зупинити поїзд, а він наказує: "Поїзд, стій, раз-два!". Україна веде реактивну політику, а має вести проактивну. Бо ми — жертва агресії. На нашій стороні моральна правота. А ми все це розгубили через корупційні скандали й через те, що у нас система влади, вигідна тільки Володимиру Зеленському. Ну, і, очевидно, Андрію Єрмаку.— Чи можна сказати, що цього разу нас "витягнула"Європа?— Європа нам допомогла не тому, що вони нас так люблять. Вони нам допомогли, усвідомлюючи: якщо не допоможуть, то у них буде багато проблем. От в чому річ.— На вашу думку, "Міндічґейт" і "мирний план" Віткоффа-Дмитрієва — це прикрий збіг чи, все ж таки, закономірність?— З огляду на записи переговорів Віткоффа я думаю, що цей "план" з 28 пунктів готувався раніше, а "Міндічґейт" все прискорив. Можливо, ці пункти "вивалили" б трошки пізніше, коли якраз була річниця Революції гідності. А "Міндічґейт" все дуже каталізував, посилив реакцію.— Чи є в нас в цій ситуації якісь козирі? І що має зробити Україна, щоби ці козирі з'явилися?— Все лежить на поверхні. Це мають бути заходи з переформатування більшості, якої не існує, створення уряду, який буде мати довіру і громадян, і партнерів, повернення до конституційного візерунка здійснення влади. Все дуже просто. Якщо ми хочемо розраховувати на підтримку Європи далі, нам треба жити та діяти за європейськими законами і європейськими правилами..

Опір, який чинить Бельгія щодо вилучення російських заморожених активів на користь України, може мати більш приземлені причини, аніж "побоювання відплати" з боку Кремля. У Європейському Союзі мають підозри, що Брюссель привласнює доходи з цих активів.Як повідомляє видання Politico, країни-члени ЄС вкрай розчаровані позицією Бельгії, яка блокує рішення про "репараційний кредит" для України з використанням заморожених активів Росії. Офіційно уряд Бельгії заявляє, що побоюється, що їхня країна "буде винна", якщо Москві вдасться повернути активи. Втім, відразу п'ять джерел з дипломатичних кіл різних країн Євросоюзу заявили у коментарі виданню, що реальні причини спротиву Бельгії — це те, що вона утримує російські активи, бажаючи й далі класти до свого бюджету податки з них. Таким чином, Бельгія порушує міжнародне зобов'язання, взяте на себе минулого року."Дипломати стверджують, що Бельгія зараховує податки з цих активів до свого національного бюджету — фактично, кладе їх собі в кишеню. Йдеться про 25% корпоративний податок, яким обкладаються активи РФ, заморожені в бельгійському депозитарії Euroclear", — зазначає Politico.Медійники наголошують, що таким чином Брюссель не виконує зобов'язання перед Києвом та ЄС в повному обсязі. Потенційно припускається, що за цим стоїть спроба привласнити щонайменше частину доходів від активів РФ. Джерела видання зауважили, що, якщо Бельгія продовжить чинити спротив вилученню активів, країни-члени ЄС почнуть напряму порушувати питання щодо можливого привласнення доходів з активів Росії на зустрічах напередодні саміту Європейської Ради."Країни ЄС цікавить два моменти — чи дійсно Бельгія привласнює доходи та, чи передає вона ці податки з активів на користь України. Потенційно це може спровокувати серйозний скандал", — додає видання.У коментарі Politico неназваний високопосадовий європейський дипломат заявив, що на тлі такої поведінки виникає питання, чи справді в Бельгії зрозуміли, що на кону стоїть безпека Європи. Так, з огляду на ці дані, є сумніви щодо того, чи виконує Брюссель свою обіцянку направити свої непередбачені податкові надходження до України.Водночас в оцінках дипломати ЄС покладаються на цифри, які надали незалежні джерела, зокрема Кільський інститут. Останній оцінив передачу Бельгією російських доходів на користь України та фінансову допомогу країни Києву в 3,44 мільярда євро з 24 лютого 2022 року по 31 серпня 2025 року. При цьому лише торік Бельгія заробила на податках із заморожених активів Росії 1,7 мільярда євро."Масла у вогонь підливає те, що проблеми із прозорістю існують з 2024 року. Ще тоді союзники звинуватили Бельгію, що вона використовує прибутки з активів РФ для фінансування власного бюджету", — наголосили медійники.У відповідь уряд Бельгії заявив, що перерахує доходи від заморожених активів РФ до фінансового інструменту Євросоюзу та G7, щоб передати їх на користь Києва. Видання зауважило, що згодом уряд країни вирішив "забути" про цю свою обіцянку, тому нічого не змінилося.Реакція уряду БельгіїУ Брюсселі відкинули критику з боку дипломатів. Там стверджують, що усі податки із заморожених активів Росії передаються Україні. Проте прямої відповіді на запитання, чи всі гроші передали Україні, бельгійський уряд завзято уникає. Окрім цього, в Бельгії стверджують, що з 2022 року надали Україні підтримки напряму з національного бюджету на мільярд євро."Уряд Бельгії зобов’язався спрямувати всі надходження від податку на прибуток підприємств, отримані від процентних доходів за іммобілізованими активами Росії в Euroclear, на підтримку України. На сьогодні ці надходження оцінюються приблизно в мільярд євро у 2025 році. Також федеральний уряд Бельгії з 2022 року надав Україні приблизно трохи менш як мільярд євро військової та іншої підтримки", — заявив у коментарі виданню неназваний чиновник з уряду Бельгії. Нагадаємо, 26 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Зазначається, що сторони обговорили актуальну дипломатичну ситуацію та роботу Євросоюзу над рішенням щодо використання заморожених російських активів для захисту України..

Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що швидкий мир для України може обернутися негативними наслідками.Таку заяву посадовиця зробила після відеоконференції з міністрами закордонних справ ЄС."Дуже швидкий шлях до миру може призвести до слабкої угоди, яка поставить під загрозу безпеку та суверенітет України", — наголосила Каллас.Вона зазначила, що поспіх у переговорах створює умови, за яких агресор може нав’язати вигідні для себе рішення. Якщо ж домовленості досягаються під тиском і в стислі терміни, існує висока ймовірність, що територіальні, політичні чи безпекові умови будуть сформовані на користь Росії.Каллас наголосила, що для сильної мирної угоди потрібно:сформувати сильну переговорну позицію України завдяки тривалій військовій та політичній підтримці Заходу;гарантувати, що мирний план буде справедливим і всеосяжним, із чіткими зобов’язаннями саме для Росії;не допустити ухвалення рішень без участі України та Європи, уникнувши будь-яких кулуарних домовленостей "за спиною" Києва.На думку Каллас, справедливий та довготривалий мир можливий лише за умови реальних гарантій безпеки для України та обмеження можливостей агресора повторювати напад."За останні 100 років Росія нападала на 19 різних країн, на деякі — по 3-4 рази, і жодна з цих країн, зокрема Україна, ніколи не нападала на Росію", — зазначила вона.Як відомо, нещодавно медійники оприлюднили "мирний план" США щодо завершення війни в Україні. Він складався з 28 пунктів, більшість з яких суперечать українським інтересам. Після цього 23 листопада в Женеві відбулися переговори української й американської делегацій.Після цієї зустрічі з’явилася інформація, що документ суттєво скоротили, замість 28 пунктів у ньому залишилося 19. Щоправда, президент США Дональд Трамп заявив, що новий план складається з 22 пунктів.Нагадаємо, 27 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що делегації України та Сполучених Штатів Америки готові до наступних обговорень "мирного плану". За його словами, такі контакти та нові зустрічі можливі вже найближчим часом..

Європейський Союз готує новий транш оборонної підтримки для України. Його вартість становитиме близько 80 мільйонів євро.Про це повідомляє "Суспільне" із посиланням на коментар європейського топпосадовця. За словами співрозмовника видання, цей транш буде профінансовано коштом надприбутків від заморожених активів країни-агресорки Росії."Ми готуємо наступний платіж за надприбуток (від заморожених активів РФ — ред.). Це четвертий платіж, який буде здійснено на початку наступного року. Зараз ми отримуємо 5% проти 90% у перший рік надприбутків. Це 185 мільйонів (євро — ред.) на рік у двох платежах. Тож цей платіж становитиме близько 80 мільйонів євро", — сказав він.Як зауважив топпосадовець, Брюссель запропонує країнам-членам ЄС певні варіанти щодо використання коштів, а вони, своєю чергою, повинні ухвалити подальші рішення. Зокрема, він уточнив, що пропозиція полягає в тому, щоб як і минулого разу, підтримати Київ в оборонній промисловості за допомогою цих платежів, "тобто закуповувати продукцію в Україні"."І не дивно, що пріоритетами є, перш за все, дрони, можливо, частково боєприпаси, але протиповітряна оборона і дрони у пріоритеті", — пояснив він.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що група європейських лідерів працює над альтернативним планом завершення війни в Україні з умовами, більш сприятливими для Києва, ніж ті, що пропонує адміністрація Дональда Трампа.Додамо, 26 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Сторони обговорили актуальну дипломатичну ситуацію та роботу Євросоюзу над рішенням щодо використання заморожених російських активів для захисту України. До того ж лідери скоординували контакти на найближчий час..

У четвер, 27 листопада, Європейський парламент ухвалив резолюцію "Про позицію ЄС щодо запропонованого мирного плану та участі ЄС у досягненні справедливого та тривалого миру для України". Там позицію Сполучених Штатів Америки щодо України названо "амбівалентною".Про це повідомила "Європейська правда". Документ також ставить під сумнів відданість США міжнародному праву.Таким чином Європарламент розкритикував США за неоднозначність і суперечливість політики щодо України. Європейські парламентарі вважають таку позицію згубною."Європарламент бере до відома зусилля адміністрації США, спрямовані на припинення агресивної війни Росії проти України, але вважає, що амбівалентність політики США щодо України є згубною для досягнення стійкого миру", — йдеться у тексті резолюції.Документ підкреслює, що "метою ЄС залишається справедливий і тривалий мир, який ґрунтується на міжнародному праві та повністю поважає територіальну цілісність, незалежність і суверенітет України"."Ініціатива щодо припинення війни в Україні, нещодавно схвалена адміністрацією США, викликала законне занепокоєння щодо відданості США міжнародному праву та безпеці Європи й України", — стурбовані євродепутати.У цьому контексті Європарламент закликав ЄС і його держави-члени "продемонструвати лідерство у цей вирішальний геополітичний момент і продовжувати працювати зі США та партнерами-однодумцями, щоби гарантувати, що переговори про справедливий і тривалий мир для України ґрунтуються на принципах міжнародного права, проводяться сумлінно та спрямовані на остаточне припинення агресивної війни Росії проти України".Нагадаємо, сьогодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповідав, що делегації України та США готові до наступних обговорень "мирного плану". Такі контакти та нові зустрічі можливі вже найближчим часом..

Німеччина проводить активну розробку таємного плану на випадок гіпотетичної війни з Росією. Він передбачає переправлення до 800 тисяч військовослужбовців НАТО до лінії фронту.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal. Журналісти послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що близько 2,5 року тому 12 високопоставлених німецьких офіцерів зібралися у військовому комплексі в Берліні, щоби працювати над секретним планом на випадок війни з Росією. Тепер вони поспішають його імплементувати.Джерела додали, що йдеться про "Операційний план Німеччина" (Operation Plan Germany) — секретний документ обсягом 1 200 сторінок.У плані детально описано, як близько 800 тисяч німецьких, американських та інших військовослужбовців НАТО переправлять на схід до лінії фронту. У ньому також позначено порти, річки, залізниці та дороги, якими вони просуватимуться, а також як їх забезпечуватимуть і захищатимуть на цьому шляху.Зазначається, що план є найчіткішим на теперішній момент виявом того, що його автори називають підходом до війни "за участю всього суспільства".У виданні наголосили: німецькі чиновники заявили, що очікують готовності Росії напасти на НАТО 2029 року. Але низка шпигунських інцидентів, диверсійних атак і вторгнень у повітряний простір Європи, багато з яких західна розвідка приписує Москві, свідчить про те, що вона може готуватися до більш раннього нападу.Аналітики також вважають, що "можливе припинення вогню в Україні, на якому США наполягають цього тижня, може звільнити час і ресурси для Росії для підготовки дій проти членів НАТО в Європі"."Мета полягає в тому, щоби запобігти війні, чітко давши зрозуміти нашим ворогам, що якщо вони нападуть на нас, то не досягнуть успіху", — сказав високопоставлений військовий офіцер і один із перших авторів плану, відомого у військових колах як OPLAN DEU.Повідомляється, що зараз цей план, "розміщений в ізольованій "червоній мережі" військових, перебуває у другій редакції". За інформацією видання, команда генерал-лейтенанта Андре Бодеманн, ветерана Косова й Афганістану, завершила першу версію плану до березня минулого року, спираючись на відгуки кола міністерств, урядових установ і місцевих органів влади.Зокрема, увага приділяється інфраструктурі. У довгостроковій перспективі Берлін має намір витратити 166 мільярдів євро на 2029 рік на інфраструктуру, зокрема, понад 100 мільярдів євро на давно занедбані залізниці, та приділити пріоритетну увагу інфраструктурі подвійного призначення."У війні з Росією Німеччина більше не буде державою на передовій, а стане плацдармом. Окрім деградованої інфраструктури, їй доведеться боротися зі скороченими військовими силами та новими загрозами, такими як безпілотники", — зауважили аналітики.Недоліки законодавства мирного часу також ускладнили для Німеччини захист від диверсії — однієї з найбільших загроз, з якими стикається план. Водночас Бундесвер оптимістично налаштований щодо свого прогресу."Враховуючи, що розпочали з чистого аркуша на початку 2023 року, ми дуже задоволені тим, де ми зараз. Це дуже складний продукт", — сказав офіцер і співавтор плану.Нагадаємо, 14 листопада стало відомо, що Німеччина 2026 року планує надати Україні допомогу на 11,5 мільярда євро. Відповідні видатки передбачає бюджет країни. Це більше, ніж планувалося спочатку..

Останнім часом ціни на нафту суттєво знизилися через очікування припинення вогню між Україною та Росією. Це може відкрити шлях для скасування західних санкцій щодо російських постачань.Таку інформацію оприлюднили аналітики агенції Reuters. Вони констатували, що ф'ючерси на нафту Brent знизилися на 33 центів, або 0,5%, до 62,8 долара за барель, тоді як ф'ючерси на нафту West Texas Intermediate (WTI) втратили 32 центів, або 0,6%, до 58,33 долара за барель.Обидва контракти завершили в середу з підвищенням на 1%, оскільки інвестори оцінювали ризики надлишку пропозиції та можливість мирної угоди між Росією та Україною.Спецпредставник США Стів Віткофф наступного тижня вирушить до Москви разом з іншими американськими представниками для переговорів з російськими лідерами щодо можливого плану завершення майже чотирирічної війни в Україні.Однак Росія не погодиться на великі поступки у мирному плані, заявили російські дипломати в середу, після того, як з'явився витік запису розмови, де Віткофф радив Ушакову, як поводитися з президентом Трампом."Ціни на нафту поступово знижуються вранці через надії на прорив мирного процесу в Україні та можливе зняття "військової премії", але ринок все ще виглядає тонким і без чіткого напрямку перед зустріччю ОПЕК+ та затишшям на тлі святкування Дня подяки в США", — сказала старший аналітик ринку компанії Phillip Nova Пріянка Сачдева.ОПЕК і його союзники, ймовірно, залишать рівні видобутку незмінними на зустрічі в неділю, повідомили Reuters три джерела в ОПЕК+. Деякі члени групи, яка постачає близько половини світової нафти, збільшили видобуток з квітня, щоб здобути частку на ринку.Нагадаємо, 21 листопада аналітики Bloomberg зазначали, що американські санкції можуть залишити майже 48 мільйонів барелів російської сирої нафти "на воді". Танкери з російською сировиною вимушені терміново шукати альтернативні пункти призначення..

Країни Європи розглядають можливість спільних кібероперацій та раптових військових навчань, адже Москва посилює свою кампанію з дестабілізації Північноатлантичного альянсу.Як повідомляє видання Politico, російські безпілотники та диверсанти з'являються по всій території країн НАТО, і Європа зараз робить те, що ще кілька років тому здавалося неймовірним: планує, як завдати удару у відповідь."Ідеї коливаються від спільних наступальних кібероперацій проти Росії та оперативного і більш скоординованого визначення гібридних атак через швидке звинувачення Москви до несподіваних військових навчань під егідою НАТО", — зазначають медійники, посилаючись на неназваних європейських посадовців та дипломатів.Своєю чергою, міністр закордонних справ Латвії Байба Браже зазначила, що росіяни постійно перевіряють межі — яка буде реакція, як далеко вони можуть зайти. На її думку, у відповідь на це потрібна проактивна реакція."І сигнал надсилають не слова, а дії", — наголосила вона.Медійники додають, що впродовж останніх тижнів і місяців російські безпілотники літали над Польщею та Румунією, а невідомі дрони спричиняли хаос в аеропортах і на військових базах по всьому континенту. Серед інших інцидентів — глушіння GPS, вторгнення винищувачів і військових кораблів, а також вибух на польській залізничній гілці, якою доставляють військову допомогу для України."Європа і НАТО повинні поставити собі питання, як довго ми готові терпіти такого роду гібридну війну і чи не варто нам розглянути можливість більш активних дій у відповідь", — наголосив державний секретар Німеччини з питань оборони Флоріан Ган.На сьогодні реакцією Європи на всі провокації і диверсії РФ було посилення оборони. Після збиття російських дронів над Польщею у НАТО заявили, що зміцнять протиповітряну оборону на східному фланзі Альянсу, проте навіть це розлютило Москву."Європейці повинні боятися і тремтіти, як німі тварини в стаді, яке ведуть на забій", — заявив заступник голови Радбезу РФ Дмітрій Медведєв.У Politico зазначили, що часті провокації Росії змінюють тон у європейських столицях, вказують журналісти. Так, минулого тижня міністр оборони Італії Гвідо Крозетто різко розкритикував "інертність" Європи перед обличчям наростальних гібридних атак і оприлюднив 125-сторінковий план заходів у відповідь. У ньому посадовець запропонував створити Європейський центр протидії гібридній війні, кіберармію чисельністю 1500 осіб, а також персонал, який спеціалізується на технологіях штучного інтелекту. "Попри все жорсткішу риторику, залишається питанням, що саме означає рішучішу відповідь" — наголосили медійники.Професор і заступник директора паризького аналітичного центру GEODE Кевін Лімоньє зазначає, що частково це пов'язано з різницею між РФ і Європою — остання більше обмежена необхідністю діяти у межах правил. Він зауважив, що це підіймає етичне і філософське питання: чи можуть держави, що керуються принципами верховенства права, дозволити собі використовувати ті самі інструменти... і ті самі стратегії, що й росіяни.За словами політолога та експерта із гібридних загроз Польської академії наук Філіпа Брижка, на практиці Європа може використовувати кіберметоди для атак на системи, які мають критичне значення для військових операцій Кремля. Наприклад, такі як економічна зона Алабуга в Татарстані на сході центральної Росії, де Москва виробляє дрони "Шахед", а також енергетичні об'єкти або потяги, що перевозять зброю."Північноатлантичний альянс є оборонною організацією і тому з обережністю ставиться до наступальних операцій. Асиметричні відповіді є важливим аспектом, але ми не будемо опускатися до таких самих тактик, що й Росія", — наголосив неназваний дипломат НАТО.Також видання наводить слова ще одного неназваного високопосадовця Альянсу. За його словами, Європі потрібно зробити більше в гібридній сфері. Він додав, що важливо наголосити на колективній відповідальності після атак і забезпечити демонстрацію того, що Альянс звертає увагу і здатен гнучко переміщувати ресурси.Нагадаємо, напередодні генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що майбутнє членство України в НАТО визначається виключно одностайністю його членів. Тому країна-агресорка Росія не має жодного права заборонити Києві вступати в альянс..

Міністр армії Сполучених Штатів Америки Ден Дрісколл намагався переконати європейських перемовників посприяти якомога швидшому закінченню війни в Україні. Він розповідав про ракетну загрозу з боку Росії.Про це повідомило видання The New York Times із посиланням на власні джерела. Співрозмовники медійників розповіли, що минулого тижня до Києва приїжджали європейські дипломати, щоби послухати, як адміністрація Трампа представить свій мирний план.Під час розмови Дрісколл заявив їм, що Москва роками запускала ракети по Україні так швидко, як тільки могла. Однак тепер Росії виробляє їх у великій кількості, щоби накопичити запас зброї великої дальності."Натяк зрозумілий: врегулювання необхідне якнайшвидше через ракетну загрозу, яка зростає та може завдати нищівного удару по Україні та вийти за її межі", — пояснили журналістам джерела.Аналітики додали, що Росія навряд чи суттєво зменшить виробництво озброєнь навіть у разі закінчення війни, однак припинення конфлікту може позбавити Москву для потенційного виправдання для запуску ракет або безпілотників по іншій європейській країні.Західні офіційні особи, які були присутні на зустрічі з Дрісколлом, назвали нарощування російської присутності тривожним. Вони додали, що попередження американського міністра знайшло відгук.Журналісти зауважили: оцінка США про те, що Москва накопичує ракети, сигналізує про важливі зміни в російській військовій промисловості. Ця інформація підкріплена українськими військовими даними та розрахунками аналітиків.Зокрема, вони стверджують, що Росія може використовувати свої арсенали для руйнування й без того пошкодженої енергетики України. Крім того, Москва може виснажити запаси зенітних ракет України та зробити такі міста, як Київ, уразливими. Також експерти додали, що Росія може погрожувати ракетними атаками іншим європейським країнам.Нагадаємо, раніше з’являлася інформація, що Ден Дрісколл може відвідати Росію для продовження обговорень "мирного плану". Це відбудеться в контексті продовження процесів, започаткованих у Женеві..