# Європа

Президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність відновлення діалогу між Європою та Росією. Така ініціатива має перспективи, але за деяких обставин.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого."Передусім хотів би сказати, що сьогодні у мене відбулася розмова з Еммануелем Макроном", — зазначив він.За його словами, вони проговорили деталі попередніх зустрічей в Абу-Дабі з росіянами. А також торкнулися результатів перемовин з американською стороною.Водночас Макрон розповів Зелнському про зустрічі його радника Бонна в Росії. Вони домовилися предметніше про це поговорити в Мюнхені."Я казав, що, на мій погляд, із "рускімі" треба будувати не просто діалог, а тиск. Мати аргументи в руках для того, щоб тиснути на них", — наголосив український президент.На його переконання, інакше вони просто будуть ставитися до Європи без поваги. Такі нотки вже звучали неодноразово, тому варто тиснути на Москву."І мені здається, що від своїх нешанобливих заяв на адресу Європи росіяни отримують задоволення. Тому варто це припинити", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що наприкінці січня український президент теж провів телефонну розмову із французьким колегою Еммануелем Макроном. Зеленський поінформував співрозмовника про ситуацію на фронті та російські втрати..

У Європейському Союзі розпочали складати список вимог до Росії щодо миру з Україною. Серед них — повернення українських дітей і навіть скорочення російської армії.Під час спілкування з журналістами ввечері в середу, 11 лютого, президент України Володимир Зеленський розповів, як він ставиться до таких ініціатив."Щодо вимог Європейського Союзу до Росії, то, напевно, щось напрацьовується. Якщо чесно, я не знаю цих деталей, мені це невідомо. Ми вдячні Європейському Союзу, що в них є така тверда позиція, що, безумовно, має відбутися повернення українських дітей", — зазначив він.Про скорочення російської армії український президент уперше почув. Він навів аналогію, що це як Росія хотіла від України скорочення армії."Я вважаю, що це суверенне право кожної держави. Безумовно, ми би хотіли, щоб армія в Росії була поменше, але не думаю, що Європа може на це вплинути. На жаль. Поки що так", — пояснив Зеленський.Він також акцентував, що Європа мала би вести окремий діалог із Росією. Однак, на його переконання, зараз Росія буде використовувати це, щоби тільки принизити Європу."Має бути розроблений окремий процес такого діалогу. На мій погляд, й Америка, й Європа мають працювати разом, при цьому винятково з Україною. Тому що підіймаються винятково наші питання. А боротися з Росією поодинці… Окремо Америка з Росією спілкується, Європа окремо спілкується — я вважаю, що від цього буде вигравати тільки Росія. Разом Америка та Європа точно міцніші", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за словами українського президента, США під час останнього раунду перемовин в Абу-Дабі вийшли з ініціативою щодо енергетичного перемир'я. Україна погодилася на це. Відповіді від росіян не отримали, а швидше навпаки..

Польських громадян, які після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну допомагали українським біженцям, запропонували висунути на Нобелівську премію миру. З такою ідеєю виступила партія "Зелених" Польщі.Про це повідомило польське видання Onet. Журналісти зазначили, що представники "Зелених" подали відповідний запит спікеру польського Сейму Влодзімежу Чажастому. За словами авторів запиту, Нобелівську премію миру мають отримати ті поляки, які займаються допомогою біженцям з України."Багато людей запропонували біженцям притулок у власних домівках. Ці феноменальні зусилля заслуговують на міжнародне визнання", — сказала ініціаторка ідеї депутатка Магдалена Галкевич.Вона додала, що нагорода має стосуватися мільйонів людей, зокрема, приватних осіб, громадських організацій, органів місцевого самоврядування та волонтерів."Зелені" також назвали зростання антиукраїнських настроїв у Польщі причиною своєї ініціативи. На думку політиків, потрібно повернутися до хороших стосунків між пересічними громадянами."Ми хочемо повернутися до солідарності, якої ми досягнули 2022 року між народами", — сказала представниця партії.Раніше Польща опинилася в епіцентрі скандалу через висловлювання спікера Сейму Влодзімежа Чажастого. Він заявив, що не підпише лист про подання кандидатури президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру, адже вважає його негідним такої відзнаки.Таким чином Чажастий відповів на лист голови Кнесету Аміра Охани та спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона. У ньому вони зверталися до голів парламентів багатьох країн, закликаючи підтримати номінацію Дональда Трампа.Після цього посол США в Польщі Том Роуз заявив, що припинить будь-які контакти з Чажастим через його коментарі щодо Трампа. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував таке рішення дипломата.Нагадаємо, що Росія висунула чергову зухвалу умову для припинення вогню, вимагаючи від міжнародної спільноти офіційного визнання окупованого Донбасу частиною Росії. Проте Польща дала чітко зрозуміти, що не збирається підігравати планам агресора та легітимізувати захоплення українських територій..

У середу, 11 лютого, відбулася зустріч українських посадовців із послами країн G7 і Європейського Cоюзу. У фокусі — відновлення енергетики та підготовка до наступного осінньо-зимового періоду.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він назвав зустріч «продуктивною»."Поінформував про загальну складну ситуацію в енергетиці, спричинену постійними атаками Росії на наші об’єкти. Першочергове завдання — відновлення генерації, підстанцій і мереж, а також формування резервів обладнання та потужностей. Є потреба, зокрема у великих генераторах і трансформаторах", — зазначив український міністр.Він констатував, що розпочалася підготовка до наступного опалювального сезону. Формуються запаси енергоносіїв, і допомога партнерів тут особливо цінна. Мета — розвиток і розбудова когенерації."Подякував G7 за гуманітарну підтримку. Лише з 26 січня до України надійшло понад 560 одиниць енергетичного обладнання від різних країн, зокрема G7. 1 152 тонни розподілено з хабів Міненерго для підтримки лікарень, соціальної інфраструктури, ДСНС. Допомога надходить регулярно, але і потреба постійно збільшується", — зауважив Шмигаль.Він додав, що Україна зацікавлена, зокрема, в передачі виведеного з експлуатації, але придатного до використання енергетичного обладнання."Вдячний за внески країн у Фонд підтримки енергетики. Обговорили створення Ukraine Energy Support Coordination Group за прикладом оборонного "Рамштайну". Готуємося провести таку зустріч вже найближчим часом", — розповів віцепрем’єр-міністр України.Він деталізував, що обговорили й важливі стратегічні ініціативи розвитку енергетичного сектору України: цифровізація, підвищення ефективності, приватизація та корпоратизація. Закликав партнерів розглянути участь у відновленні енергетичного сектору України."Щиро вдячний нашим міжнародним партнерам, зокрема, країнам G7, за оперативну та скоординовану підтримку у відновленні енергетичного сектору", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Єврокомісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими..

У країнах Євросоюзу знову зросла кількість українських біженців. За місяць тимчасовий захист оформили близько 24,6 тисячі осіб.Як стало відомо із даних "Євростату", станом на 31 грудня 2025 року кількість громадян, які виїхали з України після початку повномасштабної війни й отримали статус тимчасового захисту в ЄС, становила загалом 4,35 мільйона осіб. Порівняно з кінцем листопада 2025 року ця цифра збільшилася на 24 675 осіб, або на 0,6%.Державами ЄС, які прийняли найбільшу кількість біженців з України, були:Німеччина — 1 250 620 осіб (28,7% від загальної кількості в ЄС);Польща — 969 240 осіб (22,3%);Чехія — 393 055 осіб (9,0%).Варто зауважити, що відносно кількості власного населення найбільше українців з тимчасовим захистом мешкає у Чехії, Польщі, Словаччині та на Кіпрі. Серед 26 країн ЄС зростання кількості українських біженців відбулося у 22 країнах. Найбільший приріст був у Німеччині (9620 осіб), Іспанії (2235 осіб) та Румунії (2160).Проте, є і зворотня тенденція. Так, у чотирьох країнах українців з тимчасовим захистом поменшало, найбільше їх знялося з реєстрації у Франції (1250) та Естонії (470). Серед українців з тимчасовим захистом у Європі 43,6% — дорослі жінки, 30,5% — діти, дорослі чоловіки — 25,9%.Нагадаємо, раніше експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький повідомляв, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків є хибним..

На початку 2026 року Болгарія "попрощалася" зі своєю національною валютою левом й остаточно перейшла на євро, ставши 21-ю країною єврозони. З 1 лютого в Болгарії завершився перехідний період зміни валюти: відтепер розрахунки здійснюються лише в євро, тоді як можливість паралельної оплати болгарським левом припинена.Як повідомляє агентство Reuters, минулого року Болгарія досягнула усіх необхідних критеріїв, серед яких — показники інфляції, дефіциту бюджету, запозичень, стабільність курсу обміну валют. Після запровадження євро, Болгарія, окрім переходу на нову валюту, отримала місце у керівній раді Європейського центрального банку. Попри те, що перехід на євро ставили за мету чимало болгарських урядів, у суспільстві досі розходяться думки щодо того, чи це більшою мірою позитив, або ж негатив для держави. "Так, деякі люди побоювалися зростання цін або не хочуть втрачати лев як власну національну валюту. Серед бізнесу, що активно торгує з іншими європейськими країнами, переважає позитивне сприйняття", — додає агентство.В останні місяці 2025 року бізнеси виставляли цінники на товари з подвійним маркуванням — у левах та євро. Також наприкінці минулого року було установлено державні інформаційні білборди з курсом обміну й гаслами "Спільне минуле, спільне майбутнє, спільна валюта" й транслювалися відеоролики з нагадуваннями про зміну.Що потрібно знати туристамПерехід на євро має низку очевидних плюсів, особливо для мандрівників:одна валюта — жодних конвертацій: не потрібно заздалегідь шукати леви чи обмінювати гроші на місці — євро прийматимуть повсюдно;прозорі ціни: вартість проживання, харчування, екскурсій і транспорту буде вказана в євро, що спрощує планування бюджету та порівняння з іншими країнами ЄС;менше втрат на обміні: відсутність подвійної конвертації означає, що ви не втрачаєте гроші на курсах і комісіях;зручні безготівкові платежі: банківські картки вже зараз широко приймаються, а після переходу на євро розрахунки стануть ще простішими та зрозумілішими.Варто зауважити, що у Болгарії картки та Apple Pay працюють повсюдно, але для дрібних покупок краще мати готівкові євро. Своєю чергою, уряд країни контролює перерахунок цін, тому стрімкого зростання вартості послуг не очікується. Щодо в'їзду до країни, то для українців необхідний біометричний паспорт, страховка, діє безвіз (90/180 днів).Що робити громадянам з левамиГромадяни, які досі мають на руках готівкові болгарські леви, можуть обміняти їх на євро в комерційних банках і відділеннях "Болгарської пошти" до 30 червня. Після завершення цього періоду фінансові установи отримають право встановлювати комісію за обмін валют. Водночас Болгарський національний банк продовжить обмінювати готівкові леви на євро безкоштовно та без часових обмежень.Крім того, торговельні мережі ще впродовж шести місяців — до 8 серпня — зобов’язані одночасно зазначати ціни в євро та левах. Таку вимогу запроваджено з метою підвищення прозорості ціноутворення та недопущення спекуляцій у перехідний період.Нагадаємо, раніше очільник Національного банку України Андрій Пишний повідомляв, що регулятор розглядає можливість прив'язки гривні до євро замість долара. Проте до ухвалення цього рішення ще досить далеко..

Європейська комісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. За її словами, ефективний захист енергосистеми України неможливий без зміцнення повітряної оборони."Ми закликаємо держави-члени діяти без зволікань, зокрема, використовуючи національні запаси. Комісар Кубілюс працює з європейською оборонною промисловістю, щоб усунути виробничі "вузькі місця" та прискорити постачання", — наголосила вона.Кос зазначила, що є ідея створення енергетичного плану дій, який необхідно впровадити до наступної зими. Він передбачає одночасно захист енергетичної інфраструктури та проведення структурних реформ."Наша мета чітка — повна інтеграція України до європейського енергетичного ринку через поєднання ринків, підтримку в процесі приєднання та регуляторну сумісність", — пояснила вона.Кос поінформувала, що підтримка України продовжиться і 2026 року — передбачено початкове фінансування у 153 мільйони євро, з яких 145 мільйонів євро призначені для України.Загалом із 2022 року Європейський Союз уже надав понад три мільярди євро допомоги українській енергетиці. Окремо майже один мільярд євро мобілізовано на екстрені закупівлі газу.Зокрема, через механізм цивільного захисту ЄС Україні передали:понад 11 тисяч генераторів;більш ніж сім тисяч трансформаторів;шість автотрансформаторів;сотні одиниць іншого енергетичного обладнання.Крім того, ЄС збільшив потужності експорту електроенергії до України до 2,45 ГВт, що допомогло стабілізувати енергосистему після масованих атак.Нагадаємо, 6 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що Нідерланди нададуть Україні трансформатори різної потужності. Окрім того ця країна зробить внесок у розмірі 23 мільйони євро для підтримки енергетичного сектору..

Цей тиждень буде важливий для України. У цей період мають відбутися "значні міжнародні заходи". Як повідомив президент України Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення, документи по гарантіях безпеки готові."На тижні будуть значні міжнародні заходи — оборонні, безпекові. У Європі наша позиція буде представлена достатньо, і так само з Америкою", — зазначив гарант.Зеленський запевнив, що "фактично кожен день українська переговорна група працює щодо тих документів та пропозицій, які можуть дати результат на наступних зустрічах". "І головне, щоб партнери були налаштовані так само, як і ми в Україні: мир потрібен, надійні гарантії безпеки — це єдина реальна основа для того, щоб мир був і щоб росіяни не зламали домовленості тим чи іншим ударом, тією чи іншою своєю гібридною операцією", — наголосив президент.Український лідер додав, що "зараз не залишилось у Європі країн, які ще не знають, що таке російське втручання і які операції РФ по дестабілізації можуть бути". "Всі бачать і те, що роблять російські вбивці, російські ракети, російські дрони. Захист від цього й гарантування безпеки мають бути відчутними та підготувати основу для тривалого миру. Документи по гарантіях готові. Безпеці немає альтернативи. Миру немає альтернативи. Відновленню нашої держави немає альтернативи", — підсумував гарант.Нагадаємо, 9 лютого президент Володимир Зеленський заявив, що найближчі тижні будуть активними у роботі з партнерами, адже Україні необхідні результати..

Російські спецслужби намагаються вербувати осіб із кримінальним минулим для організації диверсій на території Латавії. Основними цілями Кремля є військові об’єкти та критично важлива інфраструктура.Про це заявив начальник Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвієтс, пише Delfi."Минулого року на території нашої країни сталося кілька інцидентів, які ми зараз розслідуємо і в яких не виключаємо зв'язок з виконанням завдань, даних російськими спецслужбами. Жоден з цих інцидентів не завдав істотної шкоди інтересам національної безпеки Латвії", — наголосив посадовець.Медвієтс додав, що торік було викрито групу, яка у 2023 році підпалила підприємство, що виконувало оборонний проєкт. За даними слідства, ті самі особи також планували підпалювати вантажівки з українськими номерами на території об’єкта критичної інфраструктури.За його словами, підозрювані склали перелік потенційних цілей, серед яких були меморіали, об’єкти електропостачання, склади з легкозаймистими товарами та військові об’єкти. Він також пояснив, що російська сторона переважно вербує осіб, які мають кримінальний досвід або відбували покарання. "Ці люди пов'язані певними кримінальними корпоративними зв'язками, якщо хочете. У них широке коло контактів і знайомих зі схожими інтересами. Тому, завербувавши одну таку людину, є широкі можливості для того, щоб на неї спиратися і залучити до подібної діяльності ряд інших людей, з якими вона знайома", — пояснив він.За його словами, частина завербованих осіб, зокрема колишні ув’язнені та люди з наркотичною залежністю, займаються збором інформації та підготовкою диверсій за винагороду, тоді як інші можуть діяти з ідеологічних мотивів. На сьогодні під вартою перебувають чотири особи, затримані на початку року. Троє з них є громадянами Латвії, один має статус негромадянина. Усі вони підозрюються у шпигунстві. У полі зору СДБ перебувають також інші особи, причетність яких до подібної діяльності перевіряють."Кілька років ми бачимо досить відчайдушні спроби російської сторони створити тут групи нових лідерів, молодих людей, освічених, які могли б у подальшому очолити ці так звані організації співвітчизників, координувати організації російськомовного населення для досягнення російських цілей", — наголосив Межвієтс.Нагадаємо, торік у грудні газета Financial Times повідомляла, що європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору..

Глава міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із суперечливою заявою, заперечивши плани Москви атакувати європейські країни, але водночас пообіцявши жорстку збройну реакцію на будь-які дії Заходу, які Кремль розцінить як загрозу. Посадовця цитують російські ЗМІ. Міністр країни-окупанта наголосив, що у разі потенційного зіткнення Росія застосовуватиме "усі наявні військові засоби" відповідно до своїх доктринальних документів.Що саме заявив ЛавровПід час свого чергового виступу 9 лютого очільник російської дипломатії намагався зняти з РФ відповідальність за ескалацію напруги на континенті:заперечення агресії. Лавров стверджує, що напад на Європу Росії нібито "абсолютно ні до чого".ультиматум Заходу. За його словами, якщо європейські країни почнуть реалізовувати свої плани щодо підготовки до війни або нападу на РФ, відповідь Кремля буде "не спеціальною воєнною операцією", а повноцінною війною.посилання на доктрини. Міністр підкреслив, що право на таку відповідь закріплено в офіційних документах РФ, які передбачають використання всього арсеналу озброєнь.Контекст погрозВарто зазначити, що подібна риторика звучить не вперше. Раніше Лавров уже називав "законними цілями" європейські військові контингенти, якщо вони будуть відправлені в Україну як гарантії безпеки. Крім того, Москва регулярно звинувачує європейські еліти у використанні України для війни проти Росії, повністю ігноруючи власну збройну агресію та порушення міжнародних договорів, зокрема Будапештського меморандуму.Нагадаємо, раніше федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що для того, щоби припинити війну в Україні, Європейський Союз завжди готовий проводити переговори з Росією. Однак є умова: це не повинні бути "паралельні" зустрічі з іншими каналами комунікації..

Українська стрибунка у висоту Юлія Левченко стала переможницею Континентального туру з особистим рекордом сезону. Змагання відбувалися в німецькому Вайнгаймі.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти зазначили, що в Німеччині Левченко змагалася проти восьми суперниць."Серед них була бронзова призерка чемпіонату світу 2024 року в приміщенні Лія Апостоловські, американка Санаа Барнс. Також на старт вийшла й ексукраїнська стрибунка Марина Ковтунова, яка з 2025 року представляє на міжнародних змаганнях Німеччину", — йдеться в повідомленні.Левченко розпочала змагання з планки 1,76 метра та безпомилково долала наступні висоти. Зокрема, на планці 1,84 метра вона залишилася в секторі з п'ятьма іншими стрибунками, а на висоті 1,88 метра забезпечила собі щонайменше срібло турніру.Вирішальною у плані визначення переможниці змагань для Левченко стала висота 1,91 метра. Українці вдалося її подолати, тоді як американці Барнс, яка єдиною залишилася з нею у секторі, — взяти її з трьох спроб не вдалося.Залишившись у секторі одна, Левченко ще й оновила особистий рекорд сезону — подолала планку 1,95 метра. А ось висота 1,97 метра українській легкоатлетці не підкорилася.Американка Санаа Барнс стала другою з результатом у 1,88 метра, а третє-четверте місця розділили німкеня Йоганна Гьорінг і швейцарка Селін Вебер — у них однаковий результат у 1,84 метра.Для Левченко це друга перемога у сезоні-2026. Перед цим українська стрибунка у висоту тріумфувала у німецькому Коттбусі з результатом 1,94 метра.Нагадаємо, що 1 лютого одна з лідерок збірної України Ірина Геращенко повернулася в змагальний сектор уперше з вересня 2024 року після народження дитини. 30-річна призерка Олімпіади-2024 виступила на командному чемпіонаті України та виграла його..

Для того, щоби припинити війну в Україні, Європейський Союз завжди готовий проводити переговори з Росією. Однак є умова: це не повинні бути "паралельні" зустрічі з іншими каналами комунікації.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, якого цитують журналісти агенції Reuters.Під час свого візиту в Абу-Дабі німецький лідер заявив під час спілкування з журналістами про готовність Євросоюзу до діалогу з Росією.Однак, за словами канцлера Німеччини, такі контакти не мають суперечити основному переговорному процесу між Україною та Російською Федерацією. Він зараз відбувається в Об’єднаних Арабських Еміратах."Ми, звичайно, завжди готові до переговорів з Росією. Проте зараз в Абу-Дабі проходять скоординовані перемовини", — зауважив Мерц.Він додав, що якщо Європа може сприяти тому, щоби ці переговори ставали ще кращими й успішнішими, то вона це однозначно зробить."Але ми не будемо відкривати жодних паралельних каналів комунікації", — пояснив німецький канцлер.До речі, раніше президент Франції Еммануель Макрон припускав можливість контакту "найближчими тижнями" з російським диктатором Володимиром Путіним, не виключивши проведення відповідних переговорів на тлі обговорень з питань безпеки та війни в Україні.У відповідь міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров різко заявив, що подібні сигнали мають показний характер і розраховані на зовнішню аудиторію. На думку кремлівського політика, вони безпідставні та не мають за собою жодної конкретики.Нагадаємо, 29 січня Фрідріх Мерц зазначав, що Німеччина дуже скептично ставиться до заяв російських очільників. Зокрема, до того, що Кремль готовий погодитися на припинення вогню та мирне врегулювання війни в Україні. Дії Кремля доводять зворотне..

З офіційною російською владою нібито таємно контактували деякі лідери Європи. Вони обговорювали варіанти закінчення російської війни проти України.Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв'ю пропагандистському телеканалу RT."Не приховуватиму, в нас є контакти з деякими лідерами Європи. Вони телефонують, просять про ці розмови не оголошувати. Деякі навіть тут з'являються. І так підпільно контактують", — зазначив кремлівський політик.При цьому він зауважив, що заяви європейських лідерів "під час таких закритих, конфіденційних контактів" нічим не відрізняються від того, що вони говорять публічно."Ті самі заклики: закінчуйте агресію проти України, треба щось робити та таке інше", — сказав Лавров.Він додав, що Європа зайняла "безкомпромісну позицію", яка полягає в тому, що потрібна "стратегічна поразка Росії"."Їхня позиція така: Україна не може програти, Росія не може перемогти, інакше Європа втратить обличчя. І все те, що вони роблять зараз, — не допустити, зірвати ті переговори, які відбуваються між нами й американцями, й тепер ось до них підключаються українські представники", — заявив міністр закордонних справ Росії.Раніше Сергій Лавров називав абсурдними напрацювання західних партнерів України стосовно заходів у відповідь на випадок порушення Москвою майбутньої мирної угоди. Російський дипломат вважає оприлюднену в іноземних медіа стратегію "майже ультиматумом" та спробою тиску напередодні важливих військових консультацій.Нагадаємо, декілька днів тому російський міністр закордонних справ також заявив, що прагнення Києва отримати конкретні гарантії безпеки свідчить про відсутність намірів домовлятися з Москвою. На його думку, позиція української делегації на переговорах в Абу-Дабі лише підтверджує цей курс..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп відмовився від своєї погрози захопити Гренландію силою, але в Інтернеті війна набирає обертів. У січні господар Білого дому шокував Європу погрозами ввести мита, щоб підтримати своє право на володіння островом, який є автономною територією Данського королівства.Як повідомляє репортерка Politico Еліза Гкріці, хоча інтенсивність цих загроз на цей час зменшилася, данські та європейські чиновники заявляють, що маленький острів залишається вразливим до впливу, який адміністрація США здійснює в онлайн-просторі.Гкріці стверджує, що Гренландія з населенням менш як 60 тисяч осіб, будь-яка дезінформація може швидко поширитися і сильно вплинути на громадську думку — особливо коли неправдива інформація походить не від анонімних російських "тролів", а від найвпливовішого політика західного світу."Гренландія є об'єктом різних кампаній впливу", — заявив міністр юстиції Данії Петер Хуммельгаард, додавши, що одна з цілей таких кампаній — це створення розколу у відносинах між Данією та Гренландією.За словами головного редактора данського фактчекінгового проєкту TjekDet Томаса Хедіна, упродовж останнього року рівень дезінформації в Гренландії зріс. Попри те, що її приплив не супроводжувався жодною структурованою кампанією, зокрема з боку Росії, Хедін навів як приклад дезінформації ідею про те, що США можуть купити Гренландію. Це повідомлення повторював Трамп, однак така можливість є неможливою відповідно до Конституції Данії.Міністерство цифрових технологій Данії повідомило, що той факт, що Гренландія не є частиною ЄС, означає, що закон про соціальні медіа, який зобов'язує платформи враховувати та пом'якшувати загрози дезінформації для громадянського дискурсу, не поширюється на острів."Хоча опитування показують, що жителі Гренландії все ще підтримують інтеграцію з Європою, німецький депутат від партії "Зелені" Сергій Лагодинський заявив, що Євросоюз має готуватися до "нового типу гібридної конфронтації" за острів", — наголосила Гкріці.Сігне Равн-Хойгаард, співзасновниця та генеральна директорка данського аналітичного центру Digital Infrastructure Think Tank зазначила, що з населенням, розміром з муніципалітет Брюсселя, новини швидко поширюються в Гренландії, і є лише кілька ЗМІ, які можуть спростувати інформацію. Більшість людей покладаються на Facebook. Лише за кілька репостів фейкова новина може поширитися серед усього населення."Це зовсім не так, як у Данії. Якщо в місті з населенням 20 тисяч людей п'ять тисяч людей вірять у щось неправдиве, це не становить загрози для демократії Данії. Але в Гренландії, по-перше, це швидко пошириться серед усіх, а по-друге, це великий відсоток населення", — пояснила вона.За словами двох дослідників, організовані кампанії іноземного втручання в Гренландії ще не з'являлися, але дезінформація поширюється. Двоє членів уряду Гренландії, міністр рибного господарства Петер Борг і міністр праці Аккалуак Егеде, закликали громадськість "об'єднатися" в соціальних мережах перед загрозами з боку США.Законодавці ЄС також забили на сполох. Депутат від партії "Зелених" Олександра Гізе заявила, що варто очікувати операцій з впливу з використанням найсучасніших пропагандистських кампаній, а також кампаній ненависті та переслідувань проти політичних діячів у Гренландії та Данії.Лагодинський також додав, що ЄС повинен створити спеціальну групу експертів, яка буде зосереджена виключно на Гренландії. Брюссель, на його думку, також повинен збільшити підтримку мереж з перевірки фактів та організацій громадянського суспільства, аналогічно до підтримки, що надається таким країнам, як Молдова та Україна.Нагадаємо, у січні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

Кремлівський диктатор Володимир Путін не боїться європейців. У разі падіння України війна неминуче перекинеться на країни Європейського Союзу. Не всі політики усвідомлюють рівень небезпеки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу France 2."Путін не боїться європейців. Вони наші партнери, вони нам дуже допомогли, але він їх не боїться. Чому? Тому що європейці живуть у чудовому, безпечному світі, який вони самі збудували. В Європі життя класне, приємне. Європейці наче не можуть повірити, що війна може статися в їхній власній країні", — пояснив він.При цьому український президент констатував, що цілком зрозуміло: якщо Україна не зупинить Путіна, він вдереться в Європу."Країни-сусіди України розуміють, що стануть першими жертвами, що Росія піде далі. Російські дрони можуть працювати на великій відстані, дальність їхніх ракет необмежена. Вони вдарять скрізь", — запевнив він.За його словами, "чиста демократія", в якій звикла жити Європа, не здатна перемогти Путіна. Річ у тому, що той не дотримується жодних правил війни.Президент також розкритикував позицію деяких європейських країн, які вважають війну в Україні "чужою проблемою". Він наголосив: коли лідери відмовляються збільшувати витрати на зброю через зростання цін на електроенергію чи внутрішні проблеми, вони просто "не хочуть усвідомлювати всіх ризиків", які існують зараз.Президент України акцентував, що країни, які розуміють загрозу, допомагають Україні, тоді як інші просто намагаються відгородитися від реальності.За його словами, Путін боїться лише президента США Дональда Трампа, оскільки він має реальні важелі тиску через економіку та зброю."Путін боїться тільки Трампа. Це реальність. Президент Трамп знає, що він має засоби тиску через економіку, санкції, зброю. Зброю, яку він може передати нам, якщо не хоче безпосередньо залучати американську армію. Через нашу армію він може підтримувати цей тиск на Путіна, все це можливо", — зауважив Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також розповів, що від початку повномасштабної російської агресії на полі бою загинуло 55 тисяч українських військовослужбовців, серед яких як професійні кадровики, так і мобілізовані громадяни. Водночас значна кількість людей залишається у списку зниклих безвісти, що ускладнює встановлення остаточної кількості жертв..