# Європа

У понеділок, 19 травня, тисячі угорців вийшли на демонстрацію в Будапешті проти нового законопроекту прем'єр-міністра Віктора Орбана. Документ спрямований на обмеження фінансування громадських організацій і ЗМІ, що отримують кошти з-за кордону.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що мітингувальники порівняли цей крок із методами Володимира Путіна щодо придушення внутрішніх опонентів у Росії.Законопроект передбачає, що організації, які управління із захисту суверенітету (його очолює прибічник Орбана) підозрює в загрозі для Угорщини, позбавлять можливості отримувати пожертви з 1% податку, який угорці можуть спрямувати на важливі для них справи. Крім того, на ці установи чекатиме суворіша звітність, обтяжливі штрафи та навіть можливе заморожуванням активів.У спільній заяві, підписаній сотнями організацій громадянського суспільства та ЗМІ, вказано, що цей законопроєкт є "авторитарною спробою утримати владу"."Мета — змусити замовкнути всі критичні голоси та викорінити те, що залишилося від угорської демократії", — наголошується в документі. Своєю чергою, Віктор Орбан заявив, що його мета —"захистити" Угорщину, назвавши тих, хто виступає проти нього, "зрадниками", які прагнуть "колонізувати" країну."Ми повинні чинити опір, і я обіцяю вам, ми будемо чинити опір", — наголосив прем'єр-міністр Угорщини.Віктор Орбан, який безперервно керує країною-учасницею Євросоюзу з 2010 року, посилює політичний тиск на тлі здобуття підтримки опозицією на чолі з колишнім членом керівної партії Петером Мадяром. На сьогодні його партія "Тиса" займає лідерські позиції в соцопитуваннях.Запропонований законопроект, найімовірніше, ухвалять, оскільки Орбан має дві третини більшості в парламенті. Цей крок неминуче поглибить розкол між Угорщиною та ЄС, що вже призвів до заморожування мільярдів євро фінансування блоку.Нагадаємо, 16 травня стало відомо, що Віктор Орбан візьме участь у двох важливих зустрічах із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Угорський прем’єр-міністр заздалегідь дав зрозуміти, що має намір чітко винести на порядок денний занепокоєння Угорщини щодо українців.

У другому турі президентських виборів у Румунії після опрацювання 100% протоколів із дільниць у країні та за кордоном переміг ліберальний кандидат і чинний мер Бухареста Нікушор Дан. Його характеризують поміркованим консерватором, відданим Європейському Союзу та НАТО."Це — ваша перемога. Це — перемога тисяч і тисяч людей, які проводили кампанію цими днями, які вірили, що Румунія може змінитися у правильному напрямку", — сказав Нікушор Дан тисячам прихильників минулої ночі, коли мешканці Бухареста вийшли на вулиці привітати його та себе з перемогою.Золотий медаліст із математикиНікушор Дан народився 20 грудня 1969 року в Фегераші Брашовського повіту. 1987 та 1988 років здобув золоті медалі на Міжнародній математичній олімпіаді.Має ступінь доктора філософії з математики в Ecole Normale Superieure у Парижі. Впродовж певного періоду проживав у Франції.Після повернення до Румунії заснував Школу нормальної вищої освіти в Бухаресті та став активістом у сфері захисту культурної спадщини. Його заклад має на меті спрямувати найталановитіших румунських студентів на наукові дослідження.Підтримка Європи й УкраїниЗгодом, 2015 року, створив політичну платформу "Союз порятунку Бухареста", яка згодом трансформувалася в партію "Союз порятунку Румунії". 2020 року його обрали мером Бухареста, а 2024 року — переобрали на цю посаду. Він є одним із найпопулярніших політиків країни.Дан працював у Палаті депутатів з 2016 року. Він зосереджував свою діяльність на громадській інфраструктурі та прозорості, попри критику щодо затримок у будівництві.Нікушор Дан, на відміну від опонента Джорджа Сіміона, послідовно виступав за підтримку України у війні проти Росії. У квітні він заявив, що ця війна є критично важливою для безпеки Румунії та Молдови, підкресливши необхідність продовження військової допомоги Києву.У своїй передвиборчій кампанії Дан наголошував на важливості зміцнення зв'язків з Європейським Союзом і НАТО, а також на збільшенні оборонних витрат, щоби протистояти російському впливу в регіоні.Повноваження президента в РумуніїПрезидент Румунії — очільник держави, якого обирають за мажоритарною системою абсолютною більшістю голосів на п’ятирічний термін.За конституцією 1991 року, до якої внесли зміни 2003 року, президентські повноваження були обмежені, на відміну від цієї посади в комуністичній Румунії. Однак посада продовжує мати значний вплив в межах напівпрезидентської системи правління.Останнім наразі президентом Румунії був проєвропейський Клаус Йоганніс (з 21 грудня 2014 року до 12 лютого 2025 року). Він подав у відставку. Після цього виконувачем обов’язків президента став Іліє Боложан.Нагадаємо, напередодні засновник Telegram Павло Дуров натякнув, що нібито Франція втручається у вибори у Румунії, просивши обмежити консервативні голоси в його месенджері. У Міністерстві закордонних справ Франції відкинули всі звинувачення Дурова та назвали їх безпідставними.

Австрія може долучитися до потенційної іноземної миротворчої місії, яку розгорнуть в Україні. При цьому вона наразі не бере участі в перемовинах країн "Коаліції рішучих".Про це заявила міністерка оборони Австрії Клаудіа Таннер в інтерв’ю виданню Welt. За її словами, збройні сили Австрії "здатні брати участь у складних міжнародних місіях".При цьому Таннер додала, що у випадку миротворчої місії в Україні все залежатиме від того, "яким буде мандат, які можливості для нашої участі можуть відкритися та чи потрібна взагалі наша експертиза"."Але я припускаю, що ми візьмемо участь у миротворчій місії в Україні, якщо це буде необхідно", — сказала вона.Таннер також зазначила, що наразі Австрія не бере участі у переговорах країн "Коаліції рішучих", яку очолюють Велика Британія та Франція.Щоправда, як запевнила міністерка оборони Австрії, її країна всіляко підтримує мирні ініціативи задля припинення вогню в Україні, тож готова повноцінно долучитися до їх реалізації вже найближчим часом, співпрацюючи з іншими європейськими партнерами.Як відомо, нещодавно президент Франції Еммануель Макрон висловився на підтримку ідеї розгортання іноземних військ в Україні. Проти цієї ініціативи виступає Російська Федерація.Раніше австрійський канцлер Карл Негаммер заявляв, що мирні переговори між Україною та Росією за участю впливових країн світу можуть відбутися в Австрії. Таку пропозицію він надсилав президенту США Дональду Трампу.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський зазначав, що Австрія може приєднатися до декларації G7 про підтримку України. Офіційний Відень усвідомлює, що необхідно разом примусити Росію до встановлення справедливого миру.

Центральна виборча комісія Румунії опрацювала 100% протоколів із дільниць у другому турі президентських виборів у Румунії. Переміг проєвропейський кандидат, мер Бухареста Нікушор Дан.Про це свідчать дані румунської Центральної виборчої комісії. Там констатували, що після опрацювання 100% протоколів з виборчих дільниць у другому турі перемогу отримав Нікушор Дан — у нього 53,6% голосів. Його суперник Джордже Сіміон має 46,4%. Таким чином мер Бухареста став переможцем виборчих перегонів.Нікушор Дан уночі вийшов до своїх прихильників у Бухаресті та виступив із промовою переможця виборчих перегонів у Румунії.Президент України привітав його "з історичною перемогою на президентських виборах"."Для України — як сусіда та друга — важливо мати надійного партнера в особі Румунії. І ми впевнені, що саме так і буде. Працюючи разом, ми можемо зміцнити та наші країни, і нашу Європу", — зазначив він.За його словами, Україна завжди з великою повагою буде ставитися до Румунії та її народу, особливо зважаючи на підтримку, яку українці отримали в найважчий період історії."Дорогі румуни, ви завжди можете розраховувати на Україну як на доброго сусіда й партнера. Ми здатні подолати будь-які виклики, якщо будемо єдиними та сильними. Розраховую на подальший розвиток стратегічного партнерства між нашими дружніми державами задля їхньої стабільності, безпеки та добробуту", — підсумував Володимир Зеленський.За посаду президента змагалися ультраправий проросійський лідер партії AUR Джордже Сіміон, якому Україна та Молдова заборонили в'їзд через загрозу нацбезпеці, та проєвропейський позапартійний мер Бухареста Нікушор Дан.Реакція на результати виборів Джорджа СіміонаЛідер правого "Альянсу за єдність румунів" Джордж Сіміон визнав поразку на виборах президента Румунії і привітав із перемогою свого опонента проєвропейського кандидата чинного мера Бухареста Нікушора Дана."Я хотів би привітати мого опонента Нікушора Дана, він виграв вибори, це була воля румунського народу. Я дякую понад п’ятьом мільйонам румунів, які довірилися мені", — сказав він.Нагадаємо, напередодні засновник Telegram Павло Дуров натякнув, що нібито Франція втручається у вибори у Румунії, просивши обмежити консервативні голоси в його месенджері. У Міністерстві закордонних справ Франції відкинули всі звинувачення Дурова та назвали їх безпідставними.Читайте також: За сценарієм Трампа. Чим небезпечні для України та ЄС вибори президента Румунії.

У фіналі "Євробачення-2025" український гурт Ziferblat, який виконав пісню Bird of Pray, посів дев’яте місце. Організатори пісенного конкурсу оприлюднили інформацію, за представників яких країн голосували українці та які країни дали нам найбільше балів.Про це повідомило "Суспільне". Медійники констатували, що Україна не отримала 12 балів від національних журі.Професійні журі країн, які дали свої бали українським виконавцям:8 — Азербайджан, Португалія6 — Грузія5 — Швеція, Словенія4 — Вірменія, Сан-Марино, Сербія, Ізраїль2 — Італія, Данія, Хорватія, Іспанія, Литва1 — Норвегія, ШвейцаріяТелеглядачі оцінили виступ гурту Ziferblat у 158 балів:12 — Чехія, Ізраїль, Польща10 — Грузія, Португалія, Іспанія8 — Кіпр та решта світу7 — Ірландія, Литва6 — Естонія, Франція, Італія, Латвія, Чорногорія4 — Азербайджан, Данія, Нідерланди, Сан-Марино, Швеція3 — Німеччина, Словенія2 — Хорватія, Фінляндія, НорвегіяЗагалом Україна від глядачів та журі отримала 218 балів та посіла дев’яте місце у фінальному рейтингу.До речі, попри те, що гурт Ziferblat назвали останнім серед тих, хто пройшов у фінал у вівторок, саме за українських артистів глядачів проголосували найбільше.У першому півфіналі від глядачів Ziferblat отримав 137 балів. А саме:12 балів — від Кіпру, Польщі, Португалії та Іспанії;10 балів — від Албанії та решти світу (рахується як від одної країни);8 балів — Естонія, Нідерланди, Словенія;7 балів — Азербайджан та Італія;6 балів — Бельгія та Сан-Марино;5 балів — Норвегія;4 бали — Хорватія, Ісландія та Швеція;2 бали — Швейцарія.У п'ятірку також потрапили Албанія (122), Нідерланди (121), Швеція (118), Естонія (113).Українські глядачі найбільше голосів віддали представникам таких країн:12 балів — Литва10 балів — Норвегія8 балів — Латвія7 балів — Італія6 балів — Австрія5 балів — Німеччина4 бали — Швеція3 бали — Польща2 бали — Естонія1 бал — ІзраїльЖурі віддало 12 балів Німеччині. Решту балів отримали Велика Британія (10), Італія (8), Швейцарія (7), Латвія (6), Естонія (6), Португалія (4), Люксембург (3), Ізраїль (2), Австрія (1).Нагадаємо, що переміг на "Євробаченні-2025" представник Австрії — співак JJ (Джей Джей (Йоганнес Пітч)). Загалом він отримав 436 балів від журі та глядачів у фіналі конкурсу.

У суботу, 17 травня, о 22:00 у швейцарському Базелі відбудеться фінал "Євробачення-2025". Шоу можна подивитися у прямому ефірі на "Суспільному". Голосувати за свій вибір у вирішальний день пісенного конкурсу можуть усі охочі.Україну у фіналі представлятиме гурт Ziferblat під номером 7, який вийшов у фінал пісенного конкурсу за підсумками першого півфінали у вівторок, 13 травня. Український гурт виступав у півфіналі під номером 5. Вони виконали пісню Bird of Pray.Пряму трансляцію "Євробачення-2025" можна переглянути на сайтах "Суспільне Культура" та "Євробачення в Україні", на телеканалі "Суспільне Культура", а також слухати на "Радіо Промінь".За годину до шоу, о 21:00, розпочнеться трансляція проекту "Передшоу. Пісенний конкурс "Євробачення-2025". Для забезпечення інклюзивності трансляція супроводжуватиметься перекладом жестовою мовою.У гранд-фіналі загалом виступлять 26 країн, з яких шість вийшли до гранд-фіналу автоматично. Німеччина, Італія, Франція, Велика Британія й Іспанія, які є країнами-засновниками конкурсу, а Швейцарія торішнім переможцем пісенного конкурсу.Водночас інші 20 країн відібрали до фіналу шляхом голосування. Вони виступатимуть за такими порядковими номерами:Проголосувати можна за будь-кого, крім представника тієї країни, з якої ви голосуєте.  Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Єврокомісар з питань культури Глен Мікалеф розкритикував пісенний конкурс "Євробачення" за заборону виконавцям розмахувати прапором Євросоюзу.

Попри загалом безрезультатну російсько-українську зустріч 16 травня, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликав до підготовки до можливого припинення вогню. Політика цитує видання ZDF.Хоча Росія вкотре продемонструвала, що наразі не зацікавлена ​​у припиненні агресивної війни, необхідно мислити ширше сьогоднішнього дня, заявив Пісторіус на зустрічі п'яти країн, які підтримують Україну, у Римі. "Ми повинні бути готові до того дня, коли набуде чинності припинення вогню. Це не забезпечить вічних переговорів щодо міцного світу. Тоді європейцям доведеться мати нагоду говорити. На цьому етапі українська армія потребує не лише відновлення та оснащення матеріальною частиною. Потім необхідно також дізнатися, як виглядатиме моніторинг такого припинення вогню і хто міг би взяти на себе відповідальність за нього", — наголосив Пісторіус. Міністр звинувачує Путіна у відсутності зацікавленості у припиненні війни в Україні. Путін спочатку заявив, що хоче провести переговори про припинення вогню, але потім не приїхав сам, а натомість відправив "третю гвардію", каже Пісторіус. Таким чином, Путін дуже ясно показує, що зараз він "цілком не зацікавлений" у "припиненні цієї агресивної війни". Ніщо не вказує на "серйозне бажання досягти мирного рішення".Раніше лідер України Володимир Зеленський заявив, що цього тижня був реальний шанс зробити "важливі кроки до завершення цієї війни". Проте президент Росії Володимир Путін "злякався приїхати до Туреччини". Нагадаємо, 16 травня російські та українські офіційні особи зустрілися у Стамбулі, щоб обговорити можливе припинення вогню у війні. Проте істотних зрушень щодо мирного врегулювання не було досягнуто.За даними видання Reuters, на зустрічі, яка тривала менш як дві години, Москва висунула вимоги, які є "нереалістичними".Своєю чергою, кореспондент The Economist повідомив, що під час переговорів у Стамбулі 16 травня російська делегація погрожувала захопити ще дві українські області — Харківську та Сумську. Також представники країни-агресори запевняли, що можуть воювати ще дуже довго.

У п’ятницю, 16 травня, президент України Володимир Зеленський уже перебуває з візитом в Албанії. Там запланована його участь у саміті Європейської політичної спільноти (European Political Community, EPC).Про це повідомив прес-секретар президента України Сергій Никифоров під час короткого брифінгу для журналістів."Так, президент вже в Албанії для участі в саміті EPC", — сказав він.У четвер під час візиту до Анкари Зеленський розповідав, що разом із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у п’ятницю вирушить до Албанії для участі в саміті EPC."Завтра зранку ми з ним доєднаємося до саміту Європейської політичної спільноти в Албанії в Тирані. В принципі таку зустріч організували заздалегідь. Там буде понад 40 лідерів. Це наші короткі плани на найближчий час", — зазначав український президент.Президентський літак Airbus A319 української державної авіакомпанії Ukraine Air Enterprise вилетів о 19:30 того ж дня з Міжнародного аеропорту Есенбога біля столиці Туреччини Анкари та направився до Тирани, де здійснив посадку о 21:32.Щоправда, немає підтвердженої інформації, хто саме перебував на борту цього літака.Учора президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом в Анкарі. Український лідер назвав розмову "продуктивною".Нагадаємо, що в четвер Зеленський також затвердив склад делегації на перемовини зі США, Туреччиною і Російською Федерацією на 15-16 травня в Стамбулі. Головою делегації призначено міністра оборони Рустема Умєрова.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що на засіданні Ради Європейського Союзу в Брюсселі 20 травня ухвалять новий пакет санкцій проти Росії. Він буде жорсткішим від усіх попередніх.Про це Фрідріх Мерц написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. При цьому німецький канцлер назвав "великою поступкою" той факт, що президент України Володимир Зеленський поїхав на переговори до Стамбула.Разом із тим, за словами Мерца, очільник Кремля Володимир Путін, не поїхавши в Туреччину, "поставив себе в незручне становище".Також канцлер Німеччини підтвердив, що новий пакет санкцій проти Росії готовий до ухвалення."Новий пакет санкцій готовий. Ми розв'яжемо це питання у вівторок у Брюсселі", — наголосив Фрідріх Мерц.Раніше канцлер Німеччини заявляв, що підтримує конфіскацію заморожених російських активів, але тільки якщо для цього існує законний шлях.За результатами засідання Coreper (комітет постійних представників ЄС) у понеділок, 12 травня, досягнуто попередньої згоди про затвердження нового 17 пакета санкцій проти Росії під час Ради ЄС у закордонних справах 20 травня.Нагадаємо, вчора очільник німецького уряду Фрідріх Мерц в інтерв’ю виданню Zeit пояснив свою позицію стосовно можливості надання Україні далекобійних ракет Taurus. Політик не бажає обговорювати такі питання у публічній площині.

Єврокомісар з питань культури Глен Мікалеф розкритикував пісенний конкурс "Євробачення" за заборону виконавцям розмахувати прапором Євросоюзу.Як повідомляє видання Politico, посилаючись на слова посадовця, європейці не повинні просити дозволу, щоб проявляти свою ідентичність.Зазначається, що торік на конкурсі у шведському Мальме було заборонено демонструвати прапор ЄС, а також інші недержавні прапори, що викликало різку критику з боку Брюсселя.У 2025 році швейцарська телерадіокомпанія та Європейська мовна спілка, яка організовує "Євробачення", дещо пом'якшили свою позицію. Так, на "Євробаченні-2025", який проходить у швейцарському Базелі дозволено публіці розмахувати прапором ЄС під час музичного конкурсу, але не артистам."Європейський прапор символізує наші цінності, нашу європейську ідентичність, інклюзивність і громадянство майже пів мільярда людей. Якщо національні прапори можуть бути на сцені, то європейський прапор теж", — сказав Мікален.Видання додає, що на сцені, у зонах для артистів та на бірюзовому килимі, де виконавці з'являються перед публікою, дозволено використовувати лише національні прапори країн-учасниць. Та сама заборона стосується й інших прапорів, таких як веселковий прапор, який раніше часто з'являвся на конкурсі."Євробачення" давно позиціює себе як аполітичне, хоча на практиці політика часто дається взнаки на конкурсі, який транслюється в десятках країн, і який дивляться сотні мільйонів людей по всьому світу", — наголошує Politico.Нагадаємо, видання Escxtra раніше повідомляло, що організатори "Євробачення-2025" внесли зміни у правила оголошення фіналістів. Нововведення діятимуть під час першого півфіналу 13 травня у Базелі.

Велика Британія та Німеччина спільно розроблять нову зброю для далекобійних високоточних ударів з дальністю ураження понад 2000 кілометрів. Обидві держави активізують співпрацю в галузі оборони.Як повідомляє агентство Reuters, проект базується на зобов'язанні, взятому минулого року щодо розробки нової зброї, коли обидві країни підписали двосторонній оборонний пакт і наголосили на необхідності того, щоб Європа могла захистити себе від будь-якої військової загрози.З моменту підписання цієї угоди Дональд Трамп виграв президентські вибори у Сполучених Штатах Америки та чітко дав зрозуміти, що очікує від Європи відповідальності за власну безпеку, що спровокувало на континенті боротьбу за пошук шляхів розвитку вітчизняної оборонної промисловості.Агентство додає, що міністр оборони Великої Британії Джон Гілі та його німецький колега Борис Пісторіус оголосять про новий проект далекобійної зброї на зустрічі в Берліні."У більш небезпечному світі НАТО та європейські союзники об’єднані. Це партнерство допомагає нам зробити оборону двигуном зростання — створюючи робочі місця, підвищуючи кваліфікацію та залучаючи інвестиції по всій Великій Британії та Німеччині", — зазначив Гілі.Водночас у заяві посадовці не надали додаткових подробиць щодо термінів чи бюджету проекту. Очікується також, що міністри обговорять спільні закупівлі торпед для морських патрульних та розвідувальних літаків, а також оголосять про угоду щодо купівлі Німеччиною військових мостів британського виробництва.Нагадаємо, раніше видання The Times повідомляло, що Велика Британія надсилає українським військам приманки, які мають вигляд систем протиповітряної оборони, а також танки. Головна мета — обдурити росіян і змусити їх вражати фальшиві цілі.

Європейський Союз наразі не може конфіскувати заморожені активи Російської Федерації. Головна причина — це відсутність правової бази для цього.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон під час інтерв'ю телевізійникам із TF1."У нас немає правової бази для використання цих активів", — відповів на запитання журналістів щодо конфіскації заморожених російських активів.Водночас він заявив, що в майбутньому "важливо не дати Росії їх повернути в разі розпаду спільного на Заході санкційного режиму".Як відомо, після початку повномасштабної війни Росії проти України західні країни заморозили приблизно 300 мільярдів доларів активів Центрального банку Російської Федерації.Основна частина цих коштів розміщується в Європейському Союзі, зокрема, в бельгійському фінансовому центрі Euroclear. Інші активи перебувають у США, Японії та державах "Групи семи".Ці кошти й надалі залишаються замороженими, а країни G7 неодноразово наголошували, що їх не розблокують доти, поки Росія не компенсує збитки, завдані Україні.Водночас Європейський Союз уже розпочав використовувати прибутки, отримані від цих активів. Зокрема, на початку травня Україна отримала ще один мільярд євро від Європейського Союзу в межах програми Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Ці кошти забезпечені прибутками від знерухомлених активів центробанку Росії.Нагадаємо, що нещодавно бельгійська влада заявила, що готова допомогти у створенні міжнародної коаліції, щоб утримати замороженими активи Росії. Не маючи жодних гарантій, що санкції ЄС поновлять цього літа, новий міністр закордонних справ Бельгії заявив, що його країна готова допомогти у створенні міжнародної коаліції для заморожування російських активів.

Найближчими днями союзники застосують нові жорсткіші санкції проти Росії, якщо вона не дотримуватиметься перемир'я. Досі не відомо, чи кремлівський диктатор Володимир Путін особисто приїде на перемовини до Стамбула.Про це у вівторок, 13 травня, заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує видання La Repubblica."Ми хочемо застосувати санкції проти Росії найближчими днями за погодженням зі США, якщо вона не дотримуватиметься режиму припинення вогню", — зазначив він.Французький президент також додав, що він теж наразі не знає, чи відвідає російський диктатор Володимир Путін Стамбул для перемовин. За його словами, всі все ще чекають відповіді Росії."На кону в Україні стоїть наша безпека. Ми хочемо припинення вогню на суші, морі та в повітрі на 30 днів. Росія хоче, щоби питання про припинення вогню обговорювалося в Туреччині", — зауважив Макрон.Він також вказав, що європейські держави координують свої санкційні кроки.Як відомо, Німеччина, Франція, Велика Британія та Польща в суботу закликали Росію до 30-денного перемир'я, розпочинаючи з понеділка. У разі незгоди Росії зупинити вогонь на 12 травня вони пригрозили новими жорсткими санкціями.В уряді Німеччини заявляли, що якщо до кінця понеділка в Україні не встановиться перемир'я, тоді Берлін спільно з європейськими партнерами розпочне процес підготовки нових санкцій проти Російської Федерації.Нагадаємо, що вчора російські пропагандисти поширили фейк про те, що президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нібито вживали наркотики під час візиту у Київ.

Україна готова презентувати дорожні карти реформ. Їх розглянуть представники країн-членів Європейського Союзу та Європейська комісія.Про це повідомила віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції Ольга Стефанішина, яка в понеділок, 12 травня, виступила на спеціальному засіданні комітету з правових питань Європарламенту на запрошення його голови Ільхана Кючюка.У своєму зверненні вона представила ключові здобутки України у сферах судової реформи, прозорості, підзвітності та загального прогресу в межах переговорного процесу щодо вступу до Євросоюзу."Для України реформи та трансформація держави в умовах війни — це не лише реалізація прагнень нашого суспільства, але й життєво необхідний крок для збереження функціонування держави", — зазначила Стефанішина.Вона додала, що Україна — це не лише про війну. Це насамперед про людей, про стійкість, здатність долати виклики та повертатися до європейської родини попри всі труднощі."Не лише український уряд чи президент рухають країну до Європейського Союзу, а й увесь народ", — наголосила віце-премʼєр-міністерка.За її словами, Україна завершила й попередньо ухвалила на національному рівні проекти трьох стратегічних документів, які визначають бачення трансформації країни на період до членства України в Євросоюзі."Це бачення втілене у трьох дорожніх картах: з верховенства права, реформування державного управління та функціонування демократичних інституцій", — акцентувала Стефанішина.Крім того, зауважила вона, Україна також запропонувала план дій щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин України. Документ підготовлено в широкому діалозі з представниками меншин, але також враховує ключові питання, які підіймала одна з держав-членів ЄС."Ми завершуємо підготовку до представлення цих дорожніх карт країнам-членам ЄС і Єврокомісії. Над ними працювали сотні та тисячі держслужбовців, експертів, народних депутатів України, колеги з експертного середовища країн-членів ЄС у співпраці та координації з Єврокомісією", — наголосила Стефанішина.Водночас вона наголосила на тому, що основні зусилля щодо трансформацій зазначених сфер розпочалися задовго до того, як Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.Нагадаємо, раніше Ольга Стефанішина повідомляла, що санкції проти Росії залишаються основним інструментом міжнародного тиску. Більшість активів держави-агресора заморожені в юрисдикціях Євросоюзу, а їхнє розблокування поки що не обговорюється.

У Європейському Союзі за два місяці зменшилася кількість українців зі статусом тимчасового захисту у звʼязку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на дані Євростату. Там, зокрема, йдеться про те, що станом на 31 березня 2025 року статус тимчасового захисту в ЄС мали трохи більш як 4,26 мільйона людей, які не є громадянами ЄС і втекли з України внаслідок повномасштабної російської агресії.За два місяці до того, 31 січня, статус тимчасового захисту мали 4,29 мільйона людей, які виїхали з України."Це зменшення значною мірою пояснюється закінченням терміну дії статусу тимчасового захисту в березні 2025 року. Деяких людей могли тимчасово виключити з реєстру під час поновлення статусу", — пояснили у Євростаті.Там уточнили, що громадяни України складали понад 98,4% людей, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Окрім того, майже половина (44,7%) людей із тимчасовим статусом — дорослі жінки, неповнолітні складали майже третину (31,7%), а дорослі чоловіки — менше чверті (23,6%) від загальної кількості.Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість людей із тимчасовим захистом з України, були Німеччина (1 184 890 людей, або 27,8% від загальної кількості), Польща (997 120, 23,4%) та Чехія (365 055, 8,6%).Водночас порівняно з населенням кожної країни ЄС найвищий показник тих, хто отримав тимчасовий захист, на тисячу людей зафіксували в Чехії (33,5), Польщі (27,2) та Латвії (26,4), тоді як на рівні ЄС цей показник — 9,5 на тисячу.Нагадаємо, минулого року віце-премʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляла, що статус тимчасового захисту для українських біженців у Євросоюзі переглядатиметься, коли покращиться безпекова ситуація. Проте Україна та Європейська комісія дійшли згоди, що наразі умов для цього немає.