# Європа

Наступного вівторка, 21 липня, українські військові візьмуть участь у військовому параді в Брюсселі. Йо проводитимуть із нагоди Національного дня Бельгії.Про це повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, вперше в історії таких урочистостей у країні 21 липня в параді візьме участь український підрозділ."Дуже пишаюся цим. Слава Україні. Ніколи не здавайтеся", — наголосив бельгійський урядовець.Два дні тому українські військові вже брали участь у параді з нагоди французького національного свята — Дня взяття Бастилії. Президент України Володимир Зеленський тоді особисто відвідав цей парад."Єлисейськими Полями урочисто пройшли й українські воїни, наші пілоти у складі французько-українських екіпажів пролетіли на винищувачах Mirage", — наголошував тоді він.Український президент акцентував, що це велика честь — перебувати у Франції. І те, що Еммануель Макрон запросив наших захисників, — це знак поваги та визнання сили України, наших людей і наших збройних сил."Дякуємо нашим воїнам. Дякуємо Франції та всім партнерам, які стоять поруч з Україною", — підсумував тоді Володимир Зеленський.До речі, речник Тео Франкена уточнив, що 21 липня у параді в Бельгії візьмуть участь ті самі підрозділи та військовослужбовці, що й у Франції. Загалом — 23 особи, однак президент України не відвідає Брюссель.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський подякував премʼєр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру за підтримку України під час повномасштабної війни та нагородив його орденом Свободи..

У п’ятницю, 17 липня, стартує розгляд результатів скринінгу кластерів №2 та №3 для України та Молдови. Це означає початок технічної підготовки до їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда". Журналісти уточнили, що таким чином розпочне працювати робоча група Ради ЄС з питань розширення (COELA).У Раді ЄС на технічному рівні готуються до відкриття перемовних кластерів №2 та №3 для України та Молдови."Завтра COELA розпочинає офіційний розгляд результатів скринінгу за цими кластерами", — повідомив медійникам один зі співрозмовників із Євросоюзу.Однак політичні експерти не радять чекати жодних великих новин до кінця літа. Адже на офіційному рівні процес щодо відкриття кластерів активізується на початку вересня.Річ у тому, що до літньої перерви, крім 17 липня, COELA матиме лише одне планове засідання — 22 липня. Робоча група повернеться до роботи з 1 вересня.Як відомо, в Брюсселі 14 липня для України відкрили Шостий перемовний кластер "Зовнішні відносини". Тоді віцепремʼєр із питань євроінтеграції Тарас Качка запевняв, що відкриття решти чотирьох кластерів не відкладають на "після літа".Нагадаємо, що 13 липня в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів..

Ініціатива НАТО PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) працює вже впродовж року. Вона дозволяє Україні ефективно отримувати критично важливе озброєння.Відповідний допис до річниці програми Purl опублікували інформаційні ресурси МЗС України."Саме в межах PURL НАТО координує закупівлю для України необхідного військового озброєння та техніки американського виробництва за кошти інших держав-членів Альянсу та країн-партнерів", — ідеться в повідомленні.У відомстві наголосили, що запуск цієї ініціативи став важливим етапом у трансформації ролі НАТО в наданні допомоги Україні. Вперше Північноатлантичний альянс узяв на себе координацію постачання летального озброєння для нашої держави.Зараз до ініціативи вже приєдналися 29 країн — 26 держав-членів НАТО та три країни-партнерки. Загальний обсяг внесків сягнув 6,7 мільярда доларів, що дозволило профінансувати понад десять пакетів озброєння."Один із найважливіших прикладів ефективності PURL — забезпечення України перехоплювачами для систем Patriot, критично потрібними для збиття балістичних ракет", — наголосили у відомстві.Там додали, що зараз 90-92% таких перехоплювачів надходять саме за механізмом закупівлі європейськими країнами американського озброєння в межах ініціативи PURL."Ми безмежно вдячні всім нашим партнерам за їхню підтримку та внески в програму PURL. Ця допомога справді рятує життя українців і є проявом справжньої солідарності з Україною", — акцентували в МЗС України.У дипломатичному відомстві підсумували, що розраховують, що ця надзвичайно важлива ініціатива й надалі функціонуватиме, та висловили сподівання на збільшення кола її учасників і подальші внески партнерів.Механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — ініціатива США та НАТО, створена для прискореного постачання озброєння Україні. У межах програми Київ формує список першочергових потреб, який передається до НАТО. Партнерські країни виділяють кошти, що надходять на спеціальний рахунок Альянсу, а закупівля відбувається безпосередньо у США. Таким чином програма дозволяє швидко й цілеспрямовано забезпечувати українську армію необхідним озброєнням.Нагадаємо, що на початку червня резидент Володимир Зеленський заявляв, що Україна має рішення від партнерів про нові внески в програму PURL. Гроші мали надійти вже влітку..

У країнах Європи використання штучного інтелекту в охороні здоров'я стрімко зростає, однак більшість держав досі не мають належних правил його застосування.Про це заявили у Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ). За словами директора Європейського регіонального бюро ВООЗ Ганса Клюге, саме розрив між активним впровадженням технологій і відсутністю ефективного регулювання нині є головною проблемою використання ШІ в медицині, пише видання Euronews.Він наголосив, що упереджені або некоректно налаштовані алгоритми можуть призводити до помилкових діагнозів, що безпосередньо загрожує здоров'ю пацієнтів і підриває довіру до системи охорони здоров'я.За даними ВООЗ:дві третини із 53 країн Європейського регіону вже використовують ШІ для діагностики;половина держав запровадили чат-ботів на базі штучного інтелекту для взаємодії з пацієнтами;лише 8% країн мають окрему стратегію застосування ШІ в охороні здоров'я;майже 40% держав не розробили етичних рекомендацій щодо використання таких технологій у медичних закладах.Крім того, лише кожна п'ята країна навчає студентів-медиків роботі зі штучним інтелектом, а кожна четверта проводить відповідне навчання для вже практикуючих медичних працівників.У ВООЗ назвали таку ситуацію тривожною та зазначили, що до 2028 року організація планує представити Дорожню карту щодо використання штучного інтелекту в охороні здоров'я, яка має допомогти країнам впроваджувати ці технології безпечно та відповідально.Нагадаємо, нещодавно у Великій Британії науковці заявили про створення та перші випробування вакцини, ключовий компонент якої був розроблений штучним інтелектом. Дослідники стверджують, що це може стати кроком до універсального захисту від вірусів і майбутніх пандемій..

Президент Володимир Зеленський під час саміту "Україна — Південно-Східна Європа" наголосив на важливості єдності європейських країн, подальшої підтримки України та зміцнення співпраці у сфері безпеки.У своєму звернені, яке гарант опублікував на своїй сторінці у Telegram, він зазначив, що формат співпраці між Україною та країнами Південно-Східної Європи залишається "активним і змістовним". За його словами, спільна робота у сферах безпеки, оборони, економіки, політики та культури дає можливість народам Європи зберігати свою ідентичність і самостійно визначати власне майбутнє."Працюючи разом, підтримуючи одне одного та розбудовуючи спільні безпекові, оборонні, економічні, політичні й культурні зв’язки, ми даємо змогу кожному з наших народів — і кожному народові Європи — зберігати свою ідентичність і вільно визначати власне майбутнє", — наголосив президент.Зеленський також подякував країнам-партнерам за готовність і надалі підтримувати Україну в боротьбі за незалежність. Окремо він відзначив ефективність двосторонньої співпраці, взаємодії у форматі "Коаліції охочих" та інших багатосторонніх ініціатив.Президент додав, що лише спільні дії та посилення партнерства дозволять забезпечити безпеку, стабільність і мирне майбутнє для України та всієї Європи.Як відомо, 15 липня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн здійснила чергову поїздку до української столиці, яка збіглася з важливим національним святом країни. Разом з очільницею Єврокомісії до Києва завітала солідна делегація лідерів європейських держав, аби продемонструвати непохитну підтримку українському народові.Нагадаємо, 15 липня президент Володимир Зеленський разом із лідерами Європи вшанував пам’ять українських воїнів, які загинули у боротьбі за незалежність держави..

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення Україні додаткового мільярда євро. Кошти буде спрямовано на розвиток та закупівлю безпілотників.Відповідну заяву посадовиця зробила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві."Сьогодні я хочу анонсувати додатковий мільярд на дрони. Проте потрібно більше, адже ми щойно погодили десять мільярдів на безпілотники, літаки та ракети. І це лише початок", — заявила Урсула фон дер Ляєн.Зазначається, що новий транш у розмірі 1 мільярда євро — є другим платежем у межах першого траншу Кредиту підтримки України обсягом 6 мільярдів євро."Ця виплата слідує за першим платежем Комісії в розмірі 3,2 мільярда євро в рамках спеціальної програми макрофінансової допомоги, зробленої 25 червня, і 3,9 мільярда євро як перший платіж, присвячений закупівлі безпілотників, здійснений 30 червня", — наголосила очільниця Єврокомісії.Нагадаємо, раніше Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Брюссель та Київ переходять до нового формату оборонної співпраці через підписання стратегічної угоди про виробництво безпілотників. Очільниця Єврокомісії під час візиту до столиці оголосила про запуск Drone Deal, яка об'єднає зусилля європейських гігантів та українських винахідників.Додамо, 15 липня президент України Володимир Зеленський нагородив президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн орденом Європи..

Президент України Володимир Зеленський нагородив президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн орденом Європи.Про це повідомляє "Укрінформ" із посиланням на указ президента №605/2026, оприлюднений на офіційному сайті глави держави.Згідно з документом, Урсула фон дер Ляєн удостоєна нагороди за визначні особисті заслуги у підтримці стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі, а також за вагомий внесок у зміцнення стійкості України у захисті незалежності та безпеки всієї Європи.Крім того, в указі зазначено, що президентка Єврокомісії отримала відзнаку за зміцнення міжнародного співробітництва в інтересах демократії, миру, добросусідства та розвитку дружніх і всебічних відносин між народами.Що відомо про візит європейських лідерів до УкраїниЗазначимо, що 15 липня, у День української державності, до Києва прибула представницька делегація європейських лідерів на чолі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Під час візиту вона планує оголосити нові ініціативи щодо співпраці в оборонній сфері, обговорити євроінтеграцію України та підготовку до майбутнього опалювального сезону.Разом із фон дер Ляєн до української столиці також прибули президентка Молдови Мая Санду, президент Румунії Нікушор Дан, президент Албанії Байрам Беґай, президент Сербії Александр Вучич, президент Чорногорії Яков Мілатович і прем'єр-міністр Словенії Янез Янша. Для президента Албанії цей візит до України став першим в історії.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Європейський Союз офіційно подовжує дію статусу тимчасового захисту для українських біженців до березня 2028 року. Проте для нових заявників правила гри стають значно жорсткішими через вимогу підтвердження виконання військового обов'язку в Україні..

Європейський Союз планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену із сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива й стабілізувати ціни на електроенергію.Про це повідомляє Euronews. Наприкінці червня міністри енергетики країн ЄС підписали першу тристоронню угоду щодо розвитку систем накопичення енергії. Документ передбачає збільшення потужностей зі зберігання до 200 ГВт до 2030 року. Наразі цей показник становить близько 55 ГВт.Згідно з домовленістю, 22 країни-члени ЄС пообіцяли до 2028 року додати ще 30-35 ГВт нових потужностей.Навіщо Європі більше систем накопичення енергіїПопри стрімке зростання частки відновлюваної енергетики, Європа поки що не здатна повністю використовувати всю вироблену електроенергію. Якщо сонячні чи вітрові електростанції генерують більше електрики, ніж споживається, надлишки часто просто втрачаються через нестачу накопичувачів.У результаті країнам доводиться запускати газові електростанції, коли виробництво "зеленої" енергії падає.За даними ЄС, частка відновлюваної енергетики зросла з 23% у 2020 році до 25,2% у 2024 році, а вже 44% усієї електроенергії у Євросоюзі виробляється із відновлюваних джерел. Водночас блок досі імпортує близько 55% усіх енергоресурсів, зокрема нафту та газ.Негативні ціни на електроенергіюНа початку 2026 року в Європі дедалі частіше фіксували періоди негативних цін на електроенергію — коли її виробництво перевищувало попит. Лише за перший квартал на ринку "на добу наперед" зафіксували 1223 години негативних цін, що майже вдвічі більше, ніж раніше. Найбільше це явище спостерігалося у Німеччині та Іспанії.Експерти зазначають, що сучасні системи накопичення дозволили б зберігати надлишкову електроенергію у моменти її здешевлення та використовувати її під час пікового попиту.Що передбачає нова угодаДокумент передбачає збільшення темпів будівництва нових накопичувачів уже у 2026-2028 роках. До цього часу країни ЄС мають наростити потужності приблизно на 20% більше, ніж було встановлено у 2025 році.Особливу ставку роблять на акумуляторні батареї, які вважають найефективнішим і найшвидшим способом накопичення електроенергії. За оцінками експертів, їхнє масштабне впровадження може скоротити операційні витрати європейської енергосистеми приблизно на 55 млрд євро на рік, а також зменшити імпорт газу.Що це означає для споживачівУ ЄС очікують, що розвиток систем накопичення допоможе знизити залежність вартості електроенергії від цін на газ.Крім того, власники домашніх сонячних електростанцій зможуть ефективніше використовувати або продавати надлишкову електроенергію, а власники електромобілів і домашніх акумуляторів — заряджати їх у години дешевої електроенергії та використовувати під час пікового навантаження.Водночас експерти наголошують, що нинішніх зобов'язань країн ЄС поки недостатньо для досягнення цілі у 200 ГВт до 2030 року, тому темпи будівництва накопичувачів доведеться суттєво прискорити.Додамо, екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів..

Президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що вже за 12 місяців новітню систему протиповітряної оборони FREYJA можна буде побачити у роботі.Таку заяву він зробив під час звернення до Антибалістичної коаліції."Я сподіваюся, що протягом наступних 12 місяців ми побачимо FREYJA в роботі. Загроза балістичних ракет у світі тільки зростатиме. Це один із головних наслідків воєн Росії та Ірану. Тому FREYJA має стати реальністю", — наголосив президент.Він зазначив, що Європі потрібно більше захисту від балістики і Україна готова забезпечити свою частину — надати антибалістичну ракету, над якою вже завершує роботу."Європі потрібно більше антибалістики — сильної, надійної і дешевшої за інші системи. Разом ми можемо створити таку систему та ракети-перехоплювачі для неї. Вона матиме назву FREYJA, і я вдячний за те, що ця робота розпочалася. Важливо, що сьогодні тут представлені європейці, які мають спроможності виробляти таку антибалістичну зброю: Україна, Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Іспанія, керівництво НАТО та Європейський Союз. Ми також будемо раді вітати інших", — зауважив гарант.Він додав, що на сьогодні у світі недостатньо антибалістичних спроможностей. Сполучені Штати працюють над розширенням виробництва Patriot, а Європа — над розширенням виробництва SAMP/T, IRIS-T і NASAMS. Але потреба в захисті перевищує наявні спроможності."Росія робить останню ставку на удари балістичними ракетами по містах і селах, щоб зламати наших людей і позбавити Україну можливості захищатися. Іранський режим воює так само. Співпраця Росії та Північної Кореї призвела до вдосконалення північнокорейських ракет. Наш розрахунок такий, що у світі буде більше балістичних ракет. І антибалістики має бути щонайменше достатньо. Саме цим ми й займаємося. Європа може стати світовим лідером у виробництві високоякісних антибалістичних систем, без політичної залежності. Європейці самі зможуть вирішувати, скільки систем потрібно Європі та де їх слід розміщувати. Це створило б стратегічно нову ситуацію. Кожна європейська система додаватиме свою силу та надаватиме різним частинам Європи стратегічну основу для захисту", — запевнив Зеленський.Нагадаємо, 13 липня Україна спільно ще з дев'ятьма країнами Європи створили антибалістичну коаліцію. Лідери країн-партнерів зауважили, що визнають унікальний досвід України, набутий у ході оборони проти агресивної війни Росії. Вони також домовилися створити спільні технічні робочі групи, визначити механізми управління, розробити дорожню карту реалізації проєкту, а також розширювати співпрацю у сфері наукових досліджень, фінансування та обміну даними.Додамо, нещодавно Володимир Зеленський заявляв, що зараз в України з’явилося вікно можливостей. Вона стала сильнішою і на полі бою, і в повітрі. Світ бачить відповідні результати — насамперед завдяки діям українських військових..

У понеділок, 13 липня, в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Я поінформував держави-члени ЄС про ситуацію на полі бою, успіхи України та зусилля щодо миру. Наше завдання — змусити Путіна зрозуміти, що він нічого не отримає від цієї війни. Тиск. Рішучість. Підвищення вартості війни для агресора. Це залишається простою, але ефективною формулою", — зазначив він.Український міністр наголосив, що битва за небо визначить траєкторію війни. Росія повинна втратити свою решту балістичної переваги."Європа потребує власних антибалістичних можливостей — не лише для допомоги Україні, а й для зміцнення власної безпеки та стримування", — пояснив він.За його словами, приєднання України варто розглядати як зміцнення конкурентоспроможності Європи, розширення її оборонно-промислової бази та посилення безпеки. Саме в цьому полягає підхід, заснований на заслугах.Сибіга сконцентрував увагу на необхідності підтримування та посилювання тиску санкціями, включно з майбутнім потужним 21-м пакетом санкцій ЄС проти Росії. Він також висловив вдячність за позитивну реакцію на його пропозицію відповідати на кожну масову російську терористичну атаку новими санкціями, а також за швидку реакцію ЄС після масової атаки Росії 2 липня."Ми обговорили подальші кроки, включно зі санкціями проти "Росатому" та "Роскосмосу", відключенням "Газпромбанку" від SWIFT і забороною на транспортні системи, залучені до російських постачань скрапленого природного газу", — зауважив міністр.Він подякував Кіпрському головуванню за сильну підтримку України та за історичне відкриття першого кластера в переговорах щодо приєднання до ЄС. Також висловив вдячність Ірландському головуванню за те, що Україна залишається серед його пріоритетів, та за початок терміну з відкриття шостого кластера.Очільник українського дипломатичного відомства також порушив питання міжнародного спорту, адже Росія не припинила свою агресію, не вивела окупаційні сили з України та не повернулася до міжнародного права. На його переконання, міжнародний спорт не повинен стати місцем, де Росія відновлює легітимність."Цей липень критичний. Диктатори та терористи не беруть літніх відпусток. Наші захисники — теж. Це означає, що не може бути пауз у посиленні тиску на Росію, зміцненні підтримки України й ухваленні великих політичних рішень заради об’єднаної та сильної Європи", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, минулого тижня міністр закордонних справ розповідав, що треті країни більше не визначатимуть, чи може Україна обстрілювати військові об'єкти на території Росії. Таким чином офіційний Київ окреслив новий підхід до ударів углиб країни-агресорки..

У понеділок, 13 липня, президент України Володимир Зеленський прибув у Парижа, де візьме участь у декількох важливих заходах. Серед них — двосторонні переговори з Еммануелем Макроном і засідання "Коаліції охочих".Про це повідомив радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин.Раніше з’являлася інформація, що зустріч французького й українського лідерів пройде в приміщенні Міністерстві закордонних справ Франції, після чого заплановано перше засідання новоствореної антибалістичної коаліції й участь у саміті "Коаліції охочих".Головною темою першого засідання антибалістичної коаліції стане захист України від балістичних загроз, промислова співпраця й об'єднання оборонного досвіду європейських країн і компаній.У межах цієї ініціативи Україна представить партнерам проєкт спільного європейського виробництва системи Freya — вітчизняної антибалістичної системи, яка має стати дешевшим і масовішим аналогом Patriot для перехоплення балістичних цілей. До цієї коаліції вже долучилися вісім країн."Головний пріоритет — антибалістика. Представимо партнерам нашу антибалістичну програму та вперше проведемо зустріч на рівні лідерів, радників з питань національної безпеки й оборонних компаній країн, які можуть конкретними речами докластися до побудови нової антибалістичної системи", — пояснив Володимир Зеленський у дописі у своєму Telegram-каналі.Саміт "Коаліції охочих" розпочнеться о 17:00 за місцевим часом під співголовуванням президента Еммануеля Макрона, прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.Очікується присутність щонайменше 25 очільників держав і урядів, серед яких — керівник Європейської ради Антоніу Кошта, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте.Зустріч має продовжити та посилити домовленості та зближення позицій, досягнуті під час саміту G7 в Евіані, зокрема, щодо підтвердження підтримки оборони України, посилення тиску на російські воєнні зусилля через боротьбу з "тіньовим флотом" Росії, а також оперативного планування гарантій безпеки.Зеленський також поінформував, що в першої леді Олени Зеленської запланована зустріч з новим генеральним директором ЮНЕСКО, під час якої вони обговорять подальший розвиток стратегічного партнерства та розширення співпраці між Україною й організацією в межах сфер мандата ЮНЕСКО."Подякуємо Франції за історичну підтримку, наші військові візьмуть участь у параді до національного свята Франції — Дня взяття Бастилії", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, нещодавно Володимир Зеленський заявляв, що зараз в України з’явилося вікно можливостей. Вона стала сильнішою і на полі бою, і в повітрі. Світ бачить відповідні результати — насамперед завдяки діям українських військових..

Директива про тимчасовий захист українських біженців, яка діє з 2022 року, незабаром зазнає суттєвих змін. Про них Єврокомісія оголосить ще цього місяця — в липні. Вони стосуватимуться не лише чоловіків, а й жінок.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita, журналісти якого послалися на анонімні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що право на тимчасовий захист матимуть громадяни України, які отримають спеціальну "довідку про немобілізацію", видану органами влади своєї країни. Це охопить як чоловіків, так і жінок."Робота над змінами наближається до завершення. Польща їх підтримує", — уточнив у коментарі журналістам заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Дущик.Він також підтвердив, що вимоги, запроваджені Європейською комісією, стосуватимуться й українок."Вони стосуватимуться не тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС, а тих, хто хотів би подати заяву на нього", — наголосив Дущик.Інсайдери польського видання стверджують, що саме Київ звернувся до Брюсселя з проханням щодо обмеження на в'їзд громадян України."Це несподіваний крок Києва. Майже рік тому президент України Володимир Зеленський скасував заборону на виїзд з країни молодими українцями віком 18-22 років", — нагадали медійники.Однак, стверджують вони, це рішення призвело до масового відтоку юнаків до Європи. Зокрема, за перші три місяці до Польщі з України в'їхало понад 121 000 українських чоловіків віком 18-22 років. Більшість із них вирушили до Німеччини.Згідно з даними Євростату, 4,3 мільйона українців користуються тимчасовим захистом на території всього ЄС. Найбільша кількість зафіксована в Німеччині (1,2 мільйона) та Польщі (960 000).Нагадаємо, що останнім часом країни-члени Європейського Союзу доволі довго обговорювали можливість продовження тимчасового захисту для українців, розглядаючи різні варіанти..

У вівторок, 14 липня, Європейський Союз відкриє шостий кластер для України у переговорах щодо вступу. Надалі питання щодо наступних кластерів перенесуть на осінь.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса на полях засідання Ради ЄС в понеділок, 13 липня.Він акцентував, що після відкриття першого та шостого кластерів для України інші відкладуть на осінь, коли відбудеться їх розгляд."У липні вже не було об’єктивних перешкод для відкриття всіх кластерів. Але ми завтра відкриємо лише другий і шостий кластери, а всі інші відкладемо до осені", — заявив Будріс. Він висловив переконання, що "ця затримка знову є дуже контрпродуктивною, оскільки вона відтерміновує, а також уповільнює переговори".Раніше, різні джерела інформували, що шостий перемовний кластер під назвою "Зовнішні відносини" відкриють для України в Брюсселі у вівторок, 14 липня.Цьому передувало блокування Угорщиною в односторонньому порядку схвалення результатів скринінгу кластерівдля України та Молдови в межах робочої групи Ради ЄС з питань розширення. Однак згодом непорозуміння вдалося владнати.Раніше Німеччина запропонувала для України формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу й автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і Північноатлантичного альянсу..

Новий, 21-й, пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії ще не готовий до затвердження. Але в понеділок, 13 липня, Рада ЄС у закордонних справах може затвердити окремий список індивідуальних санкцій з 250 осіб і компаній.Про це повідомила "Європейська правда", журналісти якої послалися на заяву головної дипломатки ЄС Каї Каллас перед початком засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу.Вона зазначила, що розраховує на затвердження 13 липня нового санкційного списку російських громадян і компаній на 250 позицій, в той час як 21-й пакет санкцій ще потребує узгодження."Сьогодні ми сподіваємося, що погодимо 250 позицій санкційного списку. Ми також працюємо над 21-м пакетом санкцій, щодо якого у нас ще немає домовленості", — заявила Каллас. Щодо санкційного списку вона наголосила, що "це — найбільша кількість позицій, яку ми будь-коли вносили". "Це також реакція на напади, які Росія нещодавно вчинила на цивільне населення України", — акцентувала головна дипломатка ЄС.Напередодні послам держав ЄС у Брюсселі не вдалося дійти згоди щодо 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, обговорення пакета домовились продовжити 13 липня на рівні міністрів закордонних справ ЄС.На вимогу деяких країн імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника російської нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова виключили з проєкту 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Водночас Австрія поновила свою вимогу щодо зняття санкційних обмежень і розмороження активів російської інвестиційної компанії Rasperia, яку повʼязують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.Нагадаємо, керівник одного з головних європейських імпортних газових хабів Іван Хіменес, який керує портом баскського Більбао заявляв, що ЄС ризикує стати дуже залежним від США. Тому, на його думку, варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року..

У новому європейському безпековому механізмі варто об'єднати зусилля не лише держав Європейського Союзу, а й України, Великої Британії, Туреччини й інших країн континенту.Така теза присутня в публікації видання Türkiye Today, журналісти якого послалися на міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Він заявив, що довгострокова безпекова система Європи не повинна обмежуватися рамками Європейського союзу."Майбутня модель оборонної співпраці має охоплювати весь континент і включати держави, які не входять до ЄС", — висловив переконання італієць.За словами очільника італійського оборонного відомства, партнерами у новій архітектурі безпеки мають стати Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, Молдова, країни Західних Балкан, Туреччина й Україна."Довгостроковою відповіддю має стати перспектива посилення оборони, яка не обмежується лише кордонами ЄС, а є справді континентальною та передбачає партнерство з Великою Британією, Норвегією, Швейцарією, Молдовою, країнами Західних Балкан, Туреччиною й Україною", — наголосив Крозетто.На думку міністра, європейським урядам необхідно відмовитися від колишнього підходу до оборонного планування, розрахованого на десятиліття вперед. Він зазначив, що військово-політична ситуація змінюється надто швидко, тому розвиток оборонних можливостей має враховувати нові виклики."Уряди більше не можуть обмежуватися плануванням можливостей, які стануть доступними через 10 чи 15 років, коли ситуація повністю зміниться", — заявив міністр.Крозетто також звернув увагу на можливе поступове скорочення військової присутності США в Європі через усунення стратегічних пріоритетів Вашингтона до Індо-Тихоокеанського регіону. Він додав, що європейським країнам необхідно заздалегідь враховувати такий сценарій для формування власної оборонної політики.Заяви міністра ґрунтуються на новому стратегічному документі Міністерства оборони Італії, який визначає основні напрямки розвитку збройних сил на бюджетний період 2027-2029 років.У документі серед ключових завдань названо розвиток супутникового зв'язку, посилення захисту підводної критичної інфраструктури, підвищення рівня кібербезпеки та протидію інформаційним загрозам.Крім того, Крозетто виступив з ініціативою створити національний та загальноєвропейський центр боротьби з гібридними погрозами."Потрібно створити національний та європейський центр протидії гібридній війні", — зауважив він.За словами міністра, така структура дозволить союзникам ефективніше обмінюватися інформацією та координувати дії у протидії кібератакам, дезінформації, пропаганді й іншим елементам гібридної війни.Нагадаємо, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні неодноразово висловлювала глибоку солідарність з українським народом на тлі масштабних обстрілів із боку окупаційних військ. Вона рішуче засуджує дії Кремля та наголошує на необхідності консолідації зусиль світової спільноти для захисту суверенітету України..