# Європа

Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту спільної місії генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) до України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що європейську делегацію очолював заступник генерального директора DG DEFIS Геральд Рюйтерс.Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту ЄС і України та потреби defense-сектору. Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік. Окремий акцент зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів — підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу й окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan."Ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обидвох сторін. Спільне виробництво — ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому", — зазначила вона.Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони України Мстислав Банік. Пріоритети Міноборони на цьому напрямку:удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС;переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора."Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином Міністерство оборони створює просту систему з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами", — акцентував Банік.Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже 2026 року європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.Ukraine Support Loan — це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.Загалом кредит передбачає до 90 мільярдів євро на підтримку України 2026-2027 років: майже 60 мільярдів євро — на оборону, ще 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку. Україна вже отримала майже 16 мільярдів євро. Наразі останній транш на 2,86 мільярда євро надійшов в середині жовтня."Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими та підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів. Міністерство оборони дякує ЄС за надійне партнерство, поглиблення співпраці та масштабування оборонного виробництва", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Великі логістичні витрати й ускладнення під час перетину державного кордону суттєво зменшили обсяги експорту українських яблук. Тепер компанії-експортери змушені переглядати свої плани.Про це повідомили аналітики проєкту AgroTimes із посиланням на представників компанії USPA-Fruit, що спеціалізується на експорті свіжих фруктів.За словами співрозмовників медійників, через перехід на нові процедури пропуску на кордоні виникнули серйозні затримки.Аграрії додали, що, оскільки більшість логістики зав’язана на морські перевезення, це негативно позначилося на можливостях переміщення яблук до інших країн."Якщо виробник зараз у більшості випадків продає нижче собівартості свою продукцію, тому йому нема куди діватися як тільки звернутися до компанії-посередників, які здійснюють перереалізацію", — зазначив представник компанії.Вартість логістики на теперішній момент стала занадто високою та часто переважає вартість самої продукції, через що компанії змушені зменшувати обсяги реалізації.При цьому роздрібні ціни на яблука в магазинах досягають 29 гривень за кілограм, тоді як закупівельні ціни від виробників тримаються на рівні 11-15 гривень за кілограм."Експортери призупинили відвантаження та зайняли вичікувальну позицію", — констатували фахівці сільськогосподарської  галузі.Нагадаємо, в червні цього року експорт-менеджерка компанії "Сади Дніпра" Альона Щебетаха розповідала, що українські виробники яблук поступово зміщують фокус у бік преміального сегмента на зовнішніх ринках, де їхню продукцію порівнюють уже з постачанням з Італії й Іспанії..

Цього року в Чорному морі загинуло більше моряків, ніж у будь-якій іншій водоймі. Смертність перевищила кількість жертв у Перській затоці, яка привернула більше уваги у всьому світі.Про це повідомили аналітики видання Financial Times із посиланням на судновласників і морські організації.Екіпажі нафтових танкерів, вантажних суден і зерновозів, що заходять у Чорне море поблизу територій ЄС і НАТО, змушені прориватися крізь шквал атак дронів. За деякими оцінками, кількість атак у Чорному морі у понад шість разів перевищує кількість атак у Перській затоці."На мою думку, плавання Чорним морем і заходження в українські порти — це майже самогубство", — заявив голова профспілки працівників морського транспорту України Олег Григорюк.За інформацією компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації, цього року в Чорному морі атакували понад 570 суден, внаслідок чого загинуло щонайменше 40 моряків. Для порівняння: в Ормузькій протоці підтверджено 24 смертельні випадки.Деякі судна потрапили під перехресний вогонь під час атак на порти, тоді як інші стали ціллю навмисних ударів. За даними Ambrey, у третьому кварталі в середньому відбувалося понад чотири атаки на день.Деякі судноплавні компанії готові ризикувати, перевозячи нафту з Близького Сходу — їх спонукають до цього рекордно високі фрахтові ставки.Однак, за словами судноплавних груп, більшість не бажає відправляти свої судна в Чорне море, де рентабельність нижча, а торгівля набагато небезпечніша.Нагадаємо, що Європарламент закликав ЄС розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі через атаки на цивільні судна. Також євродепутати розкритикували Болгарію за слабку дипломатичну реакцію на дії Росії та закликали країну долучитися до ініціативи ЄС із протидії безпілотникам..

Проросійськи налаштована Іліяна Йотова та колишній премʼєр-міністр Андрей Гюров вийшли в другий тур президентських виборів у Болгарії. Вирішальне голосування відбудеться 1 листопада.Про це повідомило болгарське видання БТА. За результатами опрацювання понад 99% бюлетенів Іліяна Йотова отримує понад 34% голосів, а Андрей Гюров — понад 31% голосів.Як відомо, Іліяна Йотова тимчасово виконує обовʼязки президента Болгарії. Вона є прихильницею "діалогу з Росією" та підтримує у цьому питанні премʼєр-міністра Болгарії Румена Радева.У середині липня стало відомо, що болгарська влада ухвалила рішення припинити будь-яку участь в об'єднаннях, що фінансують та озброюють українську армію. Прем'єр країни Румен Радев закликав замінити військову допомогу дипломатичними перемовами з Кремлем.Тоді ж Румен Радев заявляв, що його країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки.Андрей Гюров за час свого правління підписав безпекову угоду між Болгарією й Україною під час візиту до Києва у березні 2026 року.Також цей політик домовився з урядом України розробити дорожню карту двосторонніх практичних кроків відновлення енергетичної інфраструктури та європейської інтеграції України.Нагадаємо, що на тлі дискусій всередині Північноатлантичного альянсу щодо посилення військової допомоги Києву прозвучала резонансна заява керівника уряду Болгарії Румена Радева. Чиновник застеріг міжнародну спільноту від подальшого тиску на Російську Федерацію, вбачаючи у цьому пряму загрозу початку глобальної ядерної війни..

Новий раунд мирних переговорів Росія може "розвернути" у власних цілях — для реалізації своєї стратегічної ідеї протидії НАТО. Відповідний план уже склали в Кремлі. Тож розмови навколо російсько-української війни можуть виявитися лише ширмою.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Telegraph, які послалися на обізнаних співрозмовників у дипломатичних колах.Раніше помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков заявляв, що Європу варто залучити до переговорів між російськими, українськими та американськими посадовцями.Водночас джерела видання стверджують, що мотивом Росії для залучення європейських країн є прагнення використати наступний раунд переговорів для отримання поступок щодо розширення НАТО.Зазначається, що очільник Кремля Владімір Путін, імовірно, вимагатиме, щоби присутність НАТО в Європі скоротилася до рівня 1997 року."Це потенційно може означати виведення військ НАТО з Польщі, Естонії, Латвії та Литви, а також із Фінляндії", — зробили висновок аналітики-медійники.Раніше верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив під час виступу на Варшавському безпековому форумі, що в разі відкритого нападу Росії на країни Балтії чи Польщу НАТО застосує новітню концепцію "Ініціативи стримування", яка має на меті відразу відрізати окупантів від підкріплень. Західні сили планують завдати високоточних ударів по командних пунктах ворога в Калінінграді, під Санкт-Петербургом та в Білорусі.Нагадаємо, наприкінці серпня цього року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначав, що посилення військової присутності НАТО в Арктиці нібито становить "пряму загрозу" безпеці Росії. Він також пригрозив "катастрофічними наслідками" через можливе зростання ризику збройного зіткнення в регіоні..

У неділю, 25 жовтня, в районі Барселони (Каталонія, Іспанія) сталася аварія за участю автобуса. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди постраждали понад 80 осіб.Про це повідомили журналісти агенції AP із посиланням на місцеві екстрені служби.За даними медичної служби Каталонії, у ДТП, що трапилася в муніципалітеті Фогарс-де-Монклус поблизу Барселони, постраждали 83 людини: семеро отримали важкі травми, 18 — травми середньої тяжкості, а 58 — легкі ушкодження.Як повідомила іспанська інформаційна агенція EFE, у неділю вдень автобус з’їхав із вузької звивистої дороги й упав із 20-метрового схилу.Точні обставини аварії наразі невідомі, триває розслідування. Екстрені служби повідомили, що направили на місце події 23 карети швидкої допомоги та два медичні гелікоптери, а також три спільні групи пожежників і медиків і три команди психологічної підтримки.Міністерка охорони здоров’я уряду Каталонії Ольга Пане заявила, що рятувальники обстежують територію, аби з’ясувати, чи немає інших постраждалих.Агенція EFE також поінформувала, що пожежна служба залучила до роботи спеціалізовані гірничорятувальні підрозділи.Нагадаємо, раніше на півночі Південно-Африканської Республіки автобус впав зі схилу. Це сталося в гірському регіоні провінції Лімпопо. Тоді загинули щонайменше 42 людини, ще 49 отримали поранення..

Будь-які спроби відновити постачання російського газу до Європи є небезпечною ілюзією, яка неминуче поверне регіон до епохи жорсткого енергетичного шантажу. Будь-які поступки Кремлю лише спровокують нові війни та масштабні кризи на континентальному рівні.Про це заявляє міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Небезпека енергетичного шантажуМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із жорсткою заявою щодо перспектив відновлення продажу російського газу до країн Європейського Союзу. Очільник українського МЗС наголосив, що після десятиліть постійного тиску з боку Москви Європа лише нещодавно почала досягати справжньої енергетичної незалежності. За словами дипломата, для російського режиму енергоносії ніколи не були комерцією — це завжди залишалося інструментом політичного та силового тиску.Міністр нагадав, що дозвіл на обхід української газотранспортної системи в минулому вже мав катастрофічні наслідки для безпеки всього європейського регіону."Дозвіл на обхід України російськими трубопроводами спонукав Путіна розпочати повномасштабне вторгнення. Минулі помилки не повинні бути ні забуті, ні повторені", — підкреслив Сибіга.Шлях до завершення війниУкраїнський міністр акцентував на тому, що сподіватися на завершення розв'язаної Росією війни за допомогою дипломатичних лестощів, компромісів чи вигідних ділових угод є марно та небезпечно. Досягти стійкого миру можливо лише іншими методами."Вона може закінчитися лише завдяки силі та позбавленню режиму Путіна ресурсів для її продовження", — додав міністр.Нагадаємо, наприкінці вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький інформував, що Україна залучила 841 мільйон доларів від Світового банку. Вони надійдуть до нашої країни під гарантії уряду Канади та матимуть конкретне спрямування..

Згідно з результатами досліджень у Європі, на континенті зафіксували понад 50 000 смертей у 850 містах упродовж спекотного літа. При цьому причиною більшості з них стали зміни клімату.Про це повідомило видання Politico з посиланням на висновки двох нових рецензованих досліджень, опублікованих у науковому журналі Nature Health. Це перша комплексна оцінка кількості смертельних випадків під час рекордних хвиль спеки, що спостерігалися цього року.Ці дані охоплюють близько 850 міст у всій Європі, а отже, загальна кількість загиблих — з урахуванням сільської місцевості — є ще вищою. Вчені також встановили, що це літо стало найсмертоноснішим нинішнього столітті, значно перевищивши попередні рекорди."Можемо з упевненістю стверджувати, що літо 2026 року, ймовірно, стало найгіршим за всю історію спостережень щодо смертності, спричиненої спекою, на значній частині території Європи", — зазначила провідна авторка дослідження, дослідниця екстремальних погодних явищ з Імперського коледжу Лондона Клер Барнс.За її словами, ці цифри є суворим нагадуванням про те, що дедалі спекотніше й екстремальніше літо має дедалі серйозніші наслідки для громадського здоров’я. За цією статистикою стоять реальні люди, чиї життя обірвалися, та реальні родини, які оплакують їх.Науковці з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини проаналізували дані щодо 854 міст у країнах ЄС, Великій Британії, Норвегії та Швейцарії. У цих містах проживає близько 40% населення зазначених 30 країн.Перше дослідження, опубліковане на початку цього місяця, стосувалося смертності, пов’язаної з кліматичними чинниками, у період із 2000 по 2025 рік, тоді як друге дослідження, оприлюднене в п’ятницю, зосереджене на 2026 році.В обидвох роботах оцінювалася надлишкова смертність, спричинена спекою, шляхом аналізу температурних показників та історичних моделей взаємозв’язку між спекою і смертністю. За словами дослідників, цей метод стабільно дає результати, що збігаються з офіційною статистикою, яку згодом оприлюднюють уряди."Установлено, що цього літа в цих містах сталося понад 50 000 додаткових смертей, пов’язаних зі спекою; при цьому близько 32 000 із них спричинені зміною клімату, яка призвела до підвищення температури", — йдеться в публікації.Дослідження також показали, наскільки винятково смертоносним виявилося літо цього року. Згідно з першою науковою працею, у період із 2000 по 2025 рік зафіксовано загалом 430 000 смертей, пов’язаних зі спекою, причому близько половини з них зумовлені зміною клімату. Показники 2026 року перевершили попередні рекорди: 29 000 смертей — 2022 року, 28 000 — 2003 року."Майже третина смертей, пов’язаних зі спекою цього літа, припала на період хвилі спеки в Європі наприкінці червня, коли встановлювали низку температурних рекордів", — зауважили фахівці.І хоча найбільше постраждали люди похилого віку, серед загиблих цього літа було близько 6 000 осіб віком до 65 років."Найбільший тягар припав на літніх людей. На осіб віком 85 років і старше припадає приблизно половина від загальної кількості смертей. Однак смертність, пов’язана зі спекою, не обмежувалася лише літніми людьми. Навіть серед молодших дорослих — віком від 20 до 44 років — ми зафіксували понад 800 додаткових смертей", — зазначив співавтор дослідження та доцент Імперського коледжу Гаріфаллос Константінудіс.Нагадаємо, видання Euronews писало, що екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. Окремі регіони могли зіткнутися з перебоями в електропостачанні..

Берлін планує придбати декількох тисяч у європейських країн. До цих озброєнь, якими офіційно зацікавилася Німнччина, входять українські крилаті дрони-ракети "Барс".Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Співрозмовники медійників розповіли, що в Німеччині вирішили поповнити свій ракетний арсенал, у тому числі й крилатими дронами-ракетами "Барс" виробництва України."Це озброєння необхідно для стримування Росії, оскільки в черзі на американські крилаті ракети Tomahawk Німеччина опинилася в кінці списку", — йдеться в публікації.Джерела, обізнані з перебігом переговорів, додали, що чиновники ведуть дискусії з Україною щодо спільного виробництва та придбання крилатого дрона-ракети "Барс". Назву його виробника не оприлюднили.За словами джерел, посадовці Міністерства оборони Німеччини ведуть переговори з американським оборонним стартапом Covenant. Вони хочуть закупити тисячі крилатих ракет наземного базування з важким корисним навантаженням Anthem.Серед інших виробників:нідерландська компанія Destinus SA із крилатими ракетами Ruta;німецько-британський оборонний стартап Hypersonica, який розробляє надшвидкісну ракету HS1.Зараз на озброєнні Збройних сил Німеччини перебуває лише крилата ракета Taurus. Вона запускається з повітряних носіїв і має дальність близько 500 кілометрів. Її виробниками є компанії MBDA та Saab AB.Український крилатий дрон-ракета "Барс" має реактивний двигун, бойову частина у 22,5 кілограма, дальність до 700 кілометрів. Нещодавно конструктори вдосконалили дальність до 1 000 кілометрів, бойову частину збільшили до 60 кілограмів, швидкість дрона стала понад 700 км/год.Нагадаємо, що 8 жовтня, міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Він подякував Німеччині за критично важливу підтримку та зауважив, що Україна ефективніше збиває реактивні дрони завдяки Німеччині..

Країна-агресорка Росія готує нові провокації у Європі. Головна мета — дискредитація Сил оборони України.Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерство оборони України."Держава-агресор Росія активізує гібридну дестабілізаційну стратегію щодо Європейського Союзу з метою скорочення або позбавлення зовнішньої підтримки України шляхом дискредитації Сил оборони нашої держави, а також залякування європейських урядів та суспільств", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що РФ може вдатися до диверсійних дій на території центральної та східної Європи, зокрема балтійських держав. Так, ворог планує проведення "операцій під чужим прапором" з подальшим звинуваченням України через канали російської пропаганди та доступні для Кремля міжнародні майданчики."Місцями російських провокацій, за даними ГУР, можуть бути об’єкти критичної інфраструктури, прикордоння з Росією, калінінградський анклав, регіони в державах ЄС з присутнім "русскоязичним насєлєнієм" та спорудами, які контролює кремль, зокрема, мережа об’єктів російської православної церкви та історичні місця, пов’язані з Росією", — додали у ГУР.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що Кремль готує суттєву активізацію гібридної агресії проти Польщі та країн Європи впродовж зимового періоду 2026–2027 років. Головною метою російських диверсій є намагання зірвати логістичні ланцюги постачання західної допомоги Україні та перевірити реакцію НАТО..

У вересні 2026 року європейський ринок нових легкових автомобілів продовжив зростати. За даними Асоціації європейських виробників автомобілів (ACEA), загальна кількість реєстрацій у ЄС збільшилася на 9,3% у річному вимірі — до 971 048 машин.За даними "Укравтопром", найбільший приріст зафіксували серед електромобілів. За місяць у Євросоюзі зареєстрували 290 117 нових автомобілів із повністю електричним двигуном — на 72,9% більше, ніж у вересні торік. За типом силової установки нові автомобілі розподілилися так:Гібриди (HEV) — 330 693 одиниці, зростання на 7,3%.Електромобілі (BEV) — 290 117 одиниць, зростання на 72,9%.Бензинові автомобілі — 168 564 одиниці, скорочення на 23,4%.Плагін-гібриди — 102 267 одиниць, зростання на 11,7%.Дизельні автомобілі — 50 557 одиниць, скорочення на 29,6%.Інші типи силових установок — 28 850 одиниць, скорочення на 0,3%.Отже, на тлі зростання реєстрацій електромобілів і гібридів кількість нових бензинових та дизельних машин зменшилася.Загалом за перші дев’ять місяців 2026 року в країнах ЄС зареєстрували понад 8,5 мільйона нових легкових автомобілів. Це на 5,7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Додамо, у вересні 2026 року український автопарк поповнили майже 4,5 тисячі легкових автомобілів із дизельними двигунами — на 14% менше, ніж за аналогічний місяць торік. Найпопулярнішими серед нових машин стали Renault Duster, а серед уживаних імпортованих — Renault Megane.Читайте також: Електрокар, який перевертається в повітрі: Ілон Маск представив нову модель Tesla.

Європейський парламент закликав Євросоюз розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі через атаки на цивільні судна. Також євродепутати розкритикували Болгарію за слабку дипломатичну реакцію на дії Росії та закликали країну долучитися до ініціативи ЄС із протидії безпілотникам.У резолюції зазначається, що Москва є головним чинником погіршення безпекової ситуації в Чорноморському регіоні.Окремо Європарламент розкритикував дипломатичну реакцію Болгарії на російські загрози. Прем'єр-міністра країни Румена Радєва закликали "підтвердити вимоги щодо союзницької солідарності конкретними діями". Також євродепутати наголосили на необхідності приєднання Болгарії до ініціативи ЄС у сфері протиповітряної оборони, спрямованої на протидію безпілотникам.Парламент закликав Євросоюз розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі."Свобода судноплавства та морська безпека є частиною забезпечення безпеки східного флангу НАТО, регіону Чорного моря та дельти Дунаю", — йдеться в резолюції.Зазначимо, 22 жовтня в Міністерстві аграрної політики України повідомили, що Київ не отримує від партнерів сигналів щодо планування роботи зернового коридору в Чорному морі.Передумовою для закликів до посилення безпеки стали, зокрема, атаки на комерційні судна. У ніч проти 13 жовтня дрони вразили два кораблі поблизу узбережжя Болгарії. Одне судно затонуло, а з іншого евакуювали 15 членів екіпажу, серед яких семеро українців.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга поклав відповідальність за атаку на Росію. За його словами, такі дії свідчать про зневагу Москви до безпеки цивільних людей і міжнародного судноплавства.Додамо, Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоб забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн..

Політика американського президента Дональда Трампа стосовно України, Європейського Союзу та всього світу навряд чи зміниться після ймовірної перемоги демократів на майбутніх виборах. Навпаки — він стане ще більше непередбачуваним.Такий висновок зробили аналітики видання Politico, які поділилися політичним прогнозом на найближчі місяці."Перемога демократів на проміжних виборах у листопаді в одній чи обидвох палатах Конгресу навряд чи суттєво стримає дії Трампа за кордоном, зокрема, в Україні", — йдеться в публікації.Автори статті послалися на заяви нинішніх і колишніх американських та іноземних чиновників. Вони зауважили, що нові повноваження Конгресу набудуть чинності лише на початку наступного року, залишаючи Дональду Трампу ще декілька місяців свободи дій щодо України.Політичні експерти акцентували, що він усе ще матиме право вето та готовий ігнорувати вимоги Конгресу. Також варто враховувати, що президент має значно більше повноважень діяти в односторонньому порядку за кордоном, ніж усередині країни."Він стане ще злішим", — передбачив сенатор Кріс Мерфі (демократ від штату Коннектикут).Він додав, що іншим країнам не варто сподіватися на відмову Республіканської партії від світогляду Трампа, зокрема, від його зневаги до союзників."Україна, Євросоюз, світ — усі матимуть справу з політично пораненим Трампом, який, імовірно, подвоїть свої зусилля в тому, що, на його думку, він повинен мати", — підсумував Кріс Мерфі.Тож аналітики видання зробили остаточний висновок, що світовим урядам потрібно мати плани — при цьому вже зараз — на випадок сценаріїв, які здаються абсолютно божевільними, але Дональд Трамп спробує їх реалізувати.Нагадаємо, що американські конгресмени написали листа президенту Дональду Трампу — його підписали 23 особи. Вони просять вплинути на Ілона Маска, щоби надати Україні повний доступ до супутникових систем Starlink..

Європейські уряди дедалі активніше обговорюють можливість призначення представника, який вестиме прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним щодо мирної угоди для України. Водночас у Європі поки немає згоди щодо того, хто саме має представляти інтереси регіону в діалозі з Кремлем.Про це повідомляє Politico. За даними журналістів, дискусія активізувалася після візиту до Росії спеціального посланця президента США Стіва Віткоффа. Він мав запропонувати Путіну тристоронній саміт за участю американського президента Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського, щоб спробувати домовитися про припинення вогню.Як відзначили у виданні, у Брюсселі побоюються, що без безпосередньої участі в переговорах Європа не зможе належним чином захистити свої інтереси, а Україна ризикуватиме опинитися перед фактом невигідної домовленості.Зокрема, президент Чехії Петр Павел заявив, що Путін фактично ігнорує керівництво Європейського Союзу та припинив спілкування з низкою європейських лідерів, зокрема президентом Франції Еммануелем Макроном. На його думку, Європі потрібно визначити одну людину або групу представників, які отримають мандат на переговори від європейських країн. Це не обов’язково мають бути посадовці ЄС чи НАТО.Хто може представляти ЄвропуЗгідно з інформацією видання, серед можливих кандидатів обговорюють президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, президента Європейської ради Антоніу Кошту та верховну представницю ЄС із закордонних справ Каю Каллас. Крім того, серед претендентів є й президент Фінляндії Александр Стубб, який не входить до керівництва інституцій Євросоюзу.Один із європейських дипломатів зазначив, що Стубб міг би представляти Європу на майбутньому мирному саміті. "Стубб представляє інтерес через знання Фінляндії про Росію та традиційний діалог з нею. Він знає більше, ніж будь-хто з нашого боку, про те, що потрібно, щоб почуватися безпечно в такій ситуації", — наголосив дипломат.Водночас серед європейських дипломатів є розбіжності щодо того, хто має представляти ЄС. Частина співрозмовників Politico вважає, що переговори не повинні обмежуватися вузьким колом впливових держав, таких як Німеччина, Франція та Велика Британія. Вони наполягають на повноцінній участі представників інституцій Євросоюзу та належному інформуванні всіх держав-членів.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп заявляв, що зараз врегулювання війни Росії проти України ближче, ніж будь-коли раніше. Він також відзначив звільнення Росією громадянина Сполучених Штатів Америки Стівена Габбарда..

У середу, 21 жовтня, український чемпіон "Шахтар" у матчі третього туру основного раунду Ліги чемпіонів програв у Мілані "Інтеру" з рахунком 0:1. Щоправда, фахівці відзначили гідну гру донецької команди.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси футбольного клубу "Шахтар" (Донецьк)."Гірники" зазнали першої поразки у сезоні-2026/2027 Ліги чемпіонів. До цього вони перемогли грецький "АЕК" (3:1) і зіграли внічию з нідерландським "ПСВ" (1:1).Перший тайм команди завершили з нічийним рахунком — 0:0. У другому таймі на 68-й хвилині захисник "Інтера" Алессандро Бастоні залишив свою команду в меншості: першу жовту картку він отримав на 66-й хвилині, а ще через дві отримав другу, зігравши грубо проти Олега Очеретька.На жаль, граючи в більшості, "гірники" пропустили під час контратаки. Шансом скористався бразилець Карлуш Ауґушту після передачі від колишнього футболіста "Шахтаря" 37-річного вірменина Генріха Мхітаряна.Надалі футболісти української команди намагалися уникнути поразки, створювали моменти біля воріт господарів, однак це матч закінчився з рахунком 1:0 на користь "Інтера".Поразка від "Інтера" відкинула "гірників" на 17-те місце в турнірній таблиці Ліги чемпіонів. Після трьох матчів у активі чемпіонів України чотири очки — одна перемога, одна нічия й одна поразка.Наступна гра Ліги чемпіонів у "Шахтаря" запланована проти "Спортінга" (Лісабон). Вона відбудеться 3 листопада в Лондоні.Нагадаємо, що в матчі попереднього туру донецький "Шахтар" здобув упевнену та видовищну перемогу над грецьким "АЕКом" у матчі другого туру основного етапу Ліги чемпіонів. Номінально домашнє протистояння на легендарному лондонському стадіоні "Стемфорд Брідж" завершилося з рахунком 3:1 на користь українського клубу..