Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних та юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину.Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв'ю Die Welt.За її словами, санкції, які Євросоюз уже запровадив проти Москви, завдали російській економіці значних збитків. Каллас стверджує, що через європейські обмеження РФ втратила понад трильйон євро."На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни. Після ухвалення вони одразу збільшать загальну кількість російських юридичних та фізичних осіб, які перебувають під санкціями, на третину", — заявила вона.Глава європейської дипломатії наголосила, що санкційний тиск на Росію необхідно посилювати доти, доки Москва не припинить війну проти України. Водночас конкретний перелік обмежень, які можуть увійти до нового пакета, Каллас у наведеному фрагменті інтерв'ю не уточнила.Нагадаємо, 3 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) стосовно застосування санкцій проти суб’єктів, що працюють на російський військово-промисловий комплекс.Читайте також: Нові санкції Трампа проти Росії: коли їх можуть ухвалити і що зміниться.

Фільм I Rarely Wake Up Dreaming ("Я рідко прокидаюсь мріючи") спільного виробництва України та Німеччини відзначено премією The Environment is Quality of Life ("Довкілля — це якість життя") від молодіжного журі в головному конкурсі міжнародного кінофестивалю в Локарно.Про це повідомила продюсерська компанія 2Brave Productions на своїй сторінці в Instagram.Фільм створили німецька режисерка Ізабель Штевер s українська сценаристка Анна Мєлікова. Стрічка розповідає історію про молоду квір-пару з України, чиє кохання піддається випробуванню, коли гендерний перехід одного з партнерів збігається з повномасштабним вторгненням Росії.Головні ролі виконали Таня Миронишева, зігравши Олю, та Маркус Брайт, втіливши Олега. У другорядних ролях — Ірина Мак, Віктор Жданов, Мая Соболевська, Марія Миронишева q Олександр Рудинський.Міжнародний кінофестиваль в Локарно цього року проходив з 5 по 15 серпня. Крім "Я рідко прокидаюсь мріючи", також відбулася світова премʼєра фільму "Демони" Наталки Ворожбит. Видання The Guardian оцінило стрічку на п’ять зірочок."Це неймовірно добре знятий, добре зіграний, унікально складний фільм про систему переконань, що переживає кризу", — зазначили кіноексперти.Також у короткометражний конкурс Pardi di Domani внесли стрічку "Ще один день у металевій коробці" Гліба Фельдмана. Стрічка триває 18 хвилин, головні ролі в ній зіграли Борис Савенко, Надія Карпова та Віталій Бобух.Фестиваль у Локарно — міжнародний кінофестиваль, який щорічно проводиться у серпні. Вперше захід відбувся 1946 року, що робить його одним з найстаріших кінофестивалів у світі разом з Венеційським, Каннським і фестивалем у Карлових Варах.Місце проведення події — головна площа міста, П'яца Гранде, яка може вмістити близько восьми тисяч глядачів. Головна нагорода фестивалю — "Золотий леопард". Її отримують найкращий фільм, режисер чи режисерка, акторка й актор.Восени фільм I Rarely Wake Up Dreaming ("Я рідко прокидаюсь мріючи") покажуть на 64-му Нью-Йоркському кінофестивалі.Нагадаємо, що постановником восьмого (фінального) епізоду третього сезону серіалу від HBO "Дім дракона" став американський режисер і оператор українсько-індійського походження Андрій Парех. Зйомки серії тривали 57 днів..

У Росії активізували роботу щодо мережі таємних баз із новими пусковими майданчиками для сучасних дронів великої дальності. За планами Кремля, вони мають досягати території країн НАТО. Дещо вже використовують для обстрілів України.Про це повідомило видання The Telegraph, журналісти якого посилаються на документи та супутникові знімки. Вони виявили щонайменше 10 російських баз, на яких облаштували нові пускові майданчики."Загалом уздовж кордону Росії з Білоруссю й Україною зафіксували щонайменше 59 нових пускових рейок", — ідеться в публікації.За інформацією видання, частину центрів управління дронами переобладнали з військових баз і цивільних аеропортів. Інші стартові майданчики облаштували в сільській місцевості.Аналіз супутникових знімків компанії DroneSec показав, що близько 20 нових рейок, імовірно, мають збільшену довжину. Це може свідчити про їхню здатність запускати новітні російські дрони для ударів на великі відстані.У The Telegraph зазначили, що нова мережа баз — це довгострокова загроза для країн НАТО. Деякі з них розташовані так, що сучасні російські безпілотники потенційно можуть досягати Варшави. Водночас у виданні наголосили, що немає ознак планів Росії про напад на Польщу.Медійники додали: розвідки США та європейських країн вважають, що Москва може розглядати можливість провокацій на території Польщі, зокрема, атак на критичну інфраструктуру або операцій під чужим прапором, відповідальність за які намагатимуться покласти на Україну.Представник НАТО заявив виданню, що Північноатлантичний альянс готовий захищати кожен дюйм території союзників і продовжує підвищувати готовність до протидії загрозам із боку безпілотників.У журналістському розслідуванні зазначається, що супутникові знімки демонструють значне збільшення кількості сучасних російських безпілотників. На одній із баз вистачає місця для одночасного зберігання понад 1 000 дронів. На низці ключових об'єктів також триває будівництво додаткових пускових установок.Як відомо, новітні російські дрони "Герань-4" та "Герань-5" здатні розвивати швидкість, достатню для ухилення від систем ППО, та несуть бойове навантаження вагою до 90 кілогрпамів.За словами засновника DroneSec Майка Монніка, Росія значно розширила мережу безпілотників, щоби використовувати її проти України та створювати загрозу для країн НАТО.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський інформував про те, що українська розвідка зафіксувала тісну взаємодію між Росією й Іраном у сфері обміну розвідувальними даними. Росія залучає для цього не лише власні ресурси, а й інформацію, отриману від третіх сторін. До того ж Москва готує нову інфраструктуру для атак дронами..

У суботу, 15 серпня, в невеликому польському селі Конотоп'є урочисто відкрили статую Діви Марії на 55,6 метра. Її вважають найвищою в Європі.Про це повідомили журналісти ВВС. Медійники зазначили, що бетонна фігура Діви Марії в Польщі майже на 18 метрів вища за статую Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро. Водночас вона поступається 98-метровій статуї Діви Марії, встановленій на Філіппінах.Єпископ Кшиштоф Вентковський, який освятив статую, сказав, що "багато сучасних людей дивляться лише на землю, а тепер ситуація зміниться". Церковну скульптуру в сільській місцевості Конотоп'є він освятив в суботу — в день, обраний відповідно до свята Успіння Пресвятої Діви Марії."Її урочисте відкриття відбувається в той час, коли вплив католицької церкви на громадське життя в Польщі зменшився", — зазначили аналітики.Журналісти уточнили, що віддалене розташування ікони — в полі за багато миль від будь-якого населеного пункту Польщі — значною мірою пов'язане з тим, що її замовила пара мільйонерів, які проживають поблизу.Під час суботньої церемонії два гелікоптери кружляли, щоби скидати пелюстки троянд над Дівою Марією, яка стоїть у великій короні з розкритими обіймами."Ця фігура закликає підняти наш погляд вгору до Бога та неба", — наголосив єпископ Кшиштоф Вентковський.Хоча Польща залишається переважно католицькою країною, багато молодих поляків у міських районах дедалі більше відвертаються від церкви та її традицій.Серед присутніх у суботу перебував Лех Валенса, який очолив рух за подолання комунізму в Польщі та згодом став першим демократично обраним президентом країни. Він також відомий тим, що носив значок Діви Марії під час передвиборчої кампанії та вважав, що його католицька віра відіграла важливу роль у боротьбі проти комунізму."Я розпочав з Діви Марії та закінчую нею ж", — заявив 82-річний політик у коментарі журналістам.Нагадаємо, що 2 серпня внаслідок чергової російської атаки на Берислав Херсонської області згоріла Свято-Введенська церква. Це — пам’ятка архітектури національного значення. Пожежу спричинив удар російського дрона..

Українські чоловіки призовного віку, які претендують на отримання статусу тимчасового захисту в Чехії після 5 серпня, повинні підтвердити своє повне звільнення від військового обов'язку на Батьківщині.Про це повідомив "Укрінформ". Таку інформацію журналістам надали в Міністерстві внутрішніх справ Чехії."Окремого загального підтвердження законного виїзду з України немає", — зазначили у відомстві.Так там відповіли на запитання, який документ вважається достатнім для підтвердження виконання військового обов’язку та законності виїзду з України.Міністерство внутрішніх справ Чехії визнає такі варіанти:паперовий вивід eVOD (електронний військово-обліковий документ, доступний у додатку Reserv+), актуальність якого заявник має довести співробітнику безпосередньо під час подачі заявки;паперовий eVOD, підтверджений посольством України, не старший за три робочі дні;штамп про виїзд з України в чинному паспорті після 5 серпня 2026 року (завжди разом з eVOD)."Документ необхідно подати у паперовому вигляді, будь-яка інша форма (наприклад, скриншот) не прийматиметься", — наголосили чехи.Для осіб віком 18-22 років реєстрація в Reserv+ та eVOD просто документуються; для осіб віком 23-60 років eVOD повинен містити інформацію про повне звільнення їх від військового обов'язку.У чеському МВС акцентували, що лише штампа, який свідчить про законний перетин кордону України, недостатньо.Особа, якій відмовлено у статусі, має можливість повторно подати заявку на отримання документів, якщо провадження ще триває: Міністерство пропонує заявнику донести потрібні документи в зазначений термін.Якщо ж у захисті вже юридично відмовлено або заявку повернуто, то нову заявку можна подати після отримання правильного eVOD. При цьому лише для отримання eVOD заявнику не потрібно їхати в Україну — документ можна створити в Reserv+ або підтвердити в посольстві України.Ненадання захисту не дає права залишатися в Чехії, якщо немає іншого дозволу на проживання. Особа водночас може скористатися правом безвізового режиму (який дозволяє перебувати на території країн Шенгенської зони до 90 днів протягом кожних 180 днів) або ж повинна залишити країну.Міністерство внутрішніх справ Чехії давно співпрацює з посольством України в Празі. Українська сторона поінформована про вжиті чеською владою заходи, зокрема, про зміни у наданні тимчасового захисту.У МВС також поінформували, що з початку року кількість нових поданих заяв на тимчасовий захист від чоловіків віком 18-22 роки становила 19% заяв, віком 23-60 років, — 24%.Нагадаємо, видання Novinky вчора інформувало, що в Чехії українським чоловікам розпочали відмовляти в тимчасовому захисті. Таких випадків зафіксовано вже десятки лише за декілька днів..

Франція, Німеччина та Велика Британія працюють над альтернативним форматом перемовин стосовно України. Вони остерігаються, що Сполучені Штати Америки можуть залишити Європу за межами ключових домовленостей.Таку інформацію оприлюднило видання The New York Times, журналісти якого послалися на п’ятьох європейських чиновників."Європа обережно ставиться до Дональда Трампа та прагне участі в будь-яких переговорах між Росією й Україною", — зробили висновок аналітики.Співрозмовники медівників поінформували, що три країни об’єднали зусилля, аби забезпечити Європі місце за столом переговорів.Як зазначили два високопоставлені європейські дипломати й один високопоставлений європейський чиновник, Франція та Німеччина відіграють провідну роль у формуванні спільної європейської позиції. Велика Британія діє обережніше, зокрема через побоювання погіршити відносини з президентом США Дональдом Трампом.Водночас європейські дипломати наголошують, що відносини з Росією та врегулювання війни в Україні мають безпосереднє значення для безпеки Європи. Тому вони хочуть гарантувати, щоби Вашингтон і Москва не уклали жодної угоди без відома європейських союзників."Мало ознак того, що російський президент Володимир Путін готовий до серйозних переговорів. Європейські чиновники очікують, що якщо дипломатичний процес розпочнеться, провідну роль у переговорах із Москвою відіграватимуть США", — йдеться в публікації.Аналітики констатували, що Франція, Німеччина та Велика Британія, відомі як формат "E3", є ядром "Коаліції охочих", яка підтримує Україну. Вони також розробляли варіанти військових і безпекових гарантій для України після укладення можливої мирної угоди.Водночас, за словами європейських чиновників, до консультацій необхідно залучити Польщу, Італію та країни Північної Європи. Європейський Союз теж варто поінформувати та згодом залучити до процесу.При цьому, за інформацією джерел видання, деякі держави, зокрема, країни Балтії й Угорщина, не повністю довіряють Франції та Німеччині у представленні їхніх інтересів.У Міністерстві закордонних справ Великої Британії заявили, що нинішня дискусія залишається спекулятивною. Представник ЄС наголосив, що різні дипломатичні зусилля є взаємодоповнювальними, а не конкурентними.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, кремлівські чиновники продовжують заявляти про небажання Росії брати участь у будь-яких змістовних мирних переговорах, які не відповідають вимогам щодо повної капітуляції України. Зусилля Києва в цьому напрямку наразі марні..

На чемпіонаті Європи з легкої атлетики, який триває у британському Бірмінгемі, українка Людмила Оляновська стала третьою у спортивній ходьбі на півмарафонській дистанції. Вона фінішувала з часом 1:31,07 години.Про це повідомив Telegram-канал Національного олімпійського комітету України (НОК)."Цей результат став новим національним рекордом України", — йдеться в повідомленні.У боротьбі за друге місце Людмила поступилася італійці Александріні Міхай (1:31,04 години) лише трьома секундами. Переможницею на цій дистанції стала представниця Іспанії Марія Перез, яка здобула золото з результатом 1:30,06 години."Для Людмили Оляновської це третя медаль чемпіонатів Європи. Раніше українка вже виборювала срібло та бронзу континентальних першостей у ходьбі на 20 кілометрів 2014 та 2024 років відповідно", — зауважили в НОК України."Цього року Людмила демонструє історичні результати: в липні на турнірі в Австрії вона оновила світовий рекорд у ходьбі на одну милю (6:10,09 хвилини), який тримався 36 років, а в лютому встановила світовий рекорд на дистанції 5 000 метрів у приміщенні (19:53,61)", — наголосили в олімпійському комітеті.Для збірної України це третя медаль на чемпіонаті Європи 2026 року. Раніше срібним призером у стрибках у висоту став Олег Дорощук, а бронзову нагороду у метанні молота здобув Михайло Кохан."Вітаємо Людмилу та бажаємо успішних виступів на наступних стартах!" — підсумували в Національному олімпійському комітеті України.Нагадаємо, що вчора стрибун у висоту Олег Дорощук здобув срібло чемпіонату Європи з легкої атлетики. У британському Бірмінгемі українець підкорив планку на 2,30 метра..

Учасників пісенного конкурсу "Євробачення" оцінюватимуть по-новому — організатори розглядають зміни до правил голосування. Головна мета нововведень — зменшення зовнішнього впливу на результати. Про це повідомили журналісти BBC, які мають у розпорядженні лист Європейської мовної спілки (EBU), надісланий мовникам-учасникам конкурсу. Серед пропозицій — повна відмова від SMS і телефонного голосування.EBU пропонує повністю перевести голосування глядачів в онлайн-формат. Якщо зміни ухвалять, шанувальники більше не зможуть віддавати декілька голосів одному виконавцю чи виконавиці. Натомість їм доведеться обирати, наприклад, трьох своїх фаворитів.Наразі правила дозволяють усім глядачам проголосувати до 10 разів за одного або декількох учасників через телефон, SMS або інтернет. В EBU пояснили, що причиною перегляду системи стали політично мотивовані кампанії із закликами масово голосувати за окремих конкурсантів."Навіть без масштабних платних кампаній і за наявності системи голосування, якій ми довіряємо, стало очевидно, що нинішній геополітичний клімат змушує людей голосувати за окремих артистів із причин, які майже не пов'язані з їхніми виступами", — йдеться в листі EBU.Дискусія навколо системи голосування триває після конкурсу 2025 року, коли ізраїльська учасниця Юваль Рафаель отримала 297 балів від телеглядачів, хоча професійне журі поставило її лише на 15 місце. Після цього декілька суспільних мовників, серед яких Іспанія та Словенія, поставили під сумнів результати голосування, звернувши увагу на те, що представники уряду Ізраїлю закликали прихильників голосувати за співачку максимально можливу кількість разів.У відповідь EBU вже змінила правила для "Євробачення 2026", скоротивши максимальну кількість голосів із 20 до 10. Ізраїльський мовник Kan також отримав офіційне попередження після того, як представниця країни опублікувала відео із закликом голосувати за Ізраїль 10 разів. В EBU заявили, що такі публікації «не відповідають духу конкурсу», після чого їх видалили."Ми можемо підтвердити, що розпочали вивчати можливість повного переходу на онлайн-голосування глядачів на "Євробаченні". Детальнішу інформацію оголосимо найближчими місяцями", — прокоментували в EBU для BBC.Журналісти додали, що перехід на онлайн-голосування також має технічне пояснення: реалізувати систему, за якої глядач повинен обрати декількох виконавців, значно простіше через інтернет, ніж за допомогою телефонних дзвінків чи SMS. Велика Британія вже використовувала лише онлайн-голосування під час конкурсу 2026 року.Окремо EBU повідомила про завершення шестирічної співпраці з ізраїльською косметичною компанією Moroccanoil, яка була офіційним спонсором конкурсу. Причину припинення партнерства організація не назвала.Нагадаємо, що раніше EBU оголосила про підвищення мінімального віку учасників із 16 до 18 років, посилення правил щодо використання попередньо записаного вокалу та нові критерії для країн, які можуть приймати конкурс..

Лісові пожежі, які охопила міста узбережжя Хорватії у п'ятницю та тривають у суботу, 15 серпня, називають наймасштабнішими в історії країни. Щонайменше троє людей загинули, понад 50 отримали травми.Про це повідомили журналісти ВВС. Вони уточнили, що пожежа спалахнула поблизу села Локва-Рогозниця та швидко поширилася в бік сусіднього туристичного містечка Оміш за шість кілометрів від епіцентру вогню.За словами прем'єр-міністра Андрія Пленковича, евакуйовано близько 1 200 мешканців і туристів, а понад 10 осіб перебувають у лікарні в реанімації. Голова пожежної служби Хорватії Славко Тучакович назвав цю пожежу "однією з найбільших" в історії країни.Хорватія є однією з декількох європейських країн, які страждають від руйнівних лісових пожеж через літо, що характеризувалося екстремальною спекою та посухою.Пожежа охопила села поблизу адріатичного міста Спліт, горять схили, вкриті сосновими лісами. Це завдає значної шкоди будинкам і автомобілям.Тучакович зазначив, що вогняна буря спалила "все на своєму шляху", а офіційні особи підтвердили, що полум'я, розбурхане сильним вітром, охопило 1 000 гектарів лише за чотири години.Деякі люди були змушені стрибати в море з човнів, щоб врятуватися від вогню. У кількох містах уздовж узбережжя було відкрито тимчасові притулки, а евакуація триває досі.У п'ятницю Пленкович відвідав постраждалий район, де високо оцінив роботу рятувальних бригад."Пожежа поширювалася з блискавичною швидкістю та під дією штормових вітрів. Те, що роблять пожежники, — справжнє диво", — сказав він журналістам.Командир добровільної пожежної бригади міста Оміш Вісеслав Песіч повідомив, що пожежа настільки інтенсивна, що люди залишали автомобілі "прямо в зоні пожежі", що ускладнювало прохід рятувальним бригадам.Нагадаємо, що надзвичайники з України допомагали французьким колегам ліквідовувати масштабні пожежі, які охопили декілька регіонів цієї країни. Французи висловили подяку українцям за допомогу..

Стрибун у висоту Олег Дорощук здобув срібло чемпіонату Європи з легкої атлетики. У британському Бірмінгемі українець підкорив планку на 2,30 метра.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Національного олімпійського комітету України (НОК).Український легкоатлет розпочав виступ із позначки 2,18 метра, яку подолав із першої спроби. Так само безпомилково Олег взяв висоти 2,23, 2,27 і 2,30 метра.На позначці 2,30 м боротьбу продовжували лише троє спортсменів. Італієць Маттео Сіолі не зміг подолати цю планку через ушкодження, тоді як чинний чемпіон Європи Джанмарко Тамбері взяв її з другої спроби.Вирішальною стала висота 2,32 метра. Й Олег, і Джанмарко не впоралися з першої спроби, однак італієць із другої взяв планку, тоді як українець не зміг підкорити цю висоту."У підсумку Джанмарко здобув золото з результатом 2,32 метра, Олег же завершив змагання другим — 2,30 метра", — йдеться в повідомленні.Для Дорощука це друга поспіль медаль чемпіонатів Європи. 2024 року українець виборов бронзу, а тепер став срібним призером континентальної першості.До речі, цього року Олег також став чемпіоном світу в приміщенні, за що його визнали найкращим спортсменом березня за версією НОК України.Для збірної України це друга медаль на чемпіонаті Європи-2026. Раніше бронзову нагороду у метанні молота здобув Михайло Кохан."Вітаємо Олега та бажаємо успішних виступів на наступних стартах!" — підсумували в НОК України.Нагадаємо, що 27 червня, український легкоатлет Олег Дорощук продемонстрував феноменальний результат на престижних змаганнях зі стрибків у висоту, що завершилися у Житомирській області. Спортсмен зумів підкорити висоту, яка на той момент стала найкращим показником поточного сезону на планеті — 2,33 метра..

Підвищення вікового бар'єра, уточнення вимог до вокального виконання й умов проведення в країні-переможниці — такі нововведення для пісенного конкурсу "Євробачення" запровадить Європейська мовна спілка (EBU).Про це повідомили на офіційному сайті "Євробачення". Там зазначили, що, розпочинаючи з 2027 року, Європейська мовна спілка запроваджує три ключові оновлення для учасників і організаторів пісенного конкурсу."Усі артисти повинні досягнути щонайменше 18 років на день проведення їхньої першої репетиції", — йдеться в повідомленні.В EBU пояснили, що таке рішення "продовжує роботу, яку вже розпочато конкурсом для посилення захисту та захисту молодших артистів від тиску, пов'язаного з участю в пісенному конкурсі". До цього моменту мінімальний вік для участі в "Євробаченні" становив 16 років. Наймолодшою переможницею в історії дорослого "Євробачення" є бельгійська співачка Сандра Кім. У травні 1986 року вона здобула перемогу з піснею J'aime la vie, коли мала лише 13 років. У тексті її пісні співалося, що їй 15 років, а перед конкурсом організаторам також казали, що співачці вже виповнилося 15. Після того, як з'ясувався справжній вік Сандри, швейцарська делегація (яка посіла друге місце) намагалася оскаржити результати та дискваліфікувати бельгійку, проте протест відхилили.Цей рекорд вже неможливо побити через зміни регламенту. 1990 року Європейська мовна спілка запровадила правило, згідно з яким учасникам має бути не менше 16 років, а 2027 року віковий ценз підняли до 18 років.Також визначено, що мовник-переможець автоматично втрачає право організовувати конкурс, якщо збройний конфлікт, чутлива геополітична ситуація або будь-яка інша обставина суттєво впливає на безпеку чи стабільність держави або регіону.EBU залишає за собою право проводити незалежну оцінку безпеки та за потреби обирати альтернативного мовника, який перебере на себе всі права та зобов'язання щодо проведення шоу.Нинішня формалізація в регламенті юридично закріплює прецедент 2023 року. Україна перемогла 2022 року, проте не провела конкурс через безпекові питання. Тоді конкурс Україна провела спільно з Великою Британією в Ліверпулі.Відтепер ЕBU зафіксувала нормативно, що наявність збройного конфлікту чи загрози безпеці є автоматичною підставою для оцінки ризиків і передачі права проведення іншій країні без необхідності ухвалювати ситуативні рішення «з нуля».Також є зміни щодо вокалу. Основний принцип залишається незмінним — головний вокаліст має виконувати основну мелодію наживо. Мета ж зміни: захистити цілісність кожного виступу та гарантувати глядачам живий звук.Нове уточнення не скасовує повністю дозвіл на записані бек-треки, але суворо забороняє дублювати ними основну лінію вокаліста, аби фонограма більше не могла маскувати огріхи або підміняти живий спів.Нагадаємо, що в ніч з 16 на 17 травня в австрійському Відні завершився грандіозний фінал пісенного конкурсу "Євробачення 2026", у якому перше місце посіла Болгарія: країну представила DARA з піснею "Bangaranga". Українська представниця Leleka разом із бандуристом Ярославом Джусом увійшла до першої десятки найкращих виконавців Європи..

Не довівши виконання військового обов'язку в Україні, в Чехії українські чоловіки отримують відмови стосовно тимчасового захисту. Таких випадків зафіксовано вже десятки лише за декілька днів.Таку інформацію оприлюднило чеське видання Novinky. За інформацією медійників, із 5 серпня в усьому Євросоюзі діють нові правила для чоловіків віком від 23 до 60 років. Для отримання захисту вони повинні надати підтвердження про виконання військового обов'язку або право на виїзд."Менш ніж за тиждень уже декілька десятків людей не отримали тимчасового захисту. Вони не змогли довести, що виконали свої військові зобов’язання перед Україною", — зазначила експертка з питань міграції МВС Чехії Вероніка Воточкова.Основним документом для підтвердження є виписка з електронної військової книжки або військово-облікового документа, рідше — виїзний штамп.У журналістському матеріалі зазначено, що Чехія перебувала серед країн, які найактивніше виступали за звуження умов надання захисту. Посилення правил також підтримує українська сторона, закликаючи чоловіків залишатися в країні для її оборони та майбутньої відбудови.Чеська влада розглядає ці зміни як один із кроків до поступового скасування режиму тимчасового захисту в разі завершення війни."Ми розглядаємо це коригування умов як ще один крок до поступового та контрольованого припинення тимчасового захисту", — заявив заступник міністра внутрішніх справ Чехії Ондржей Махал.Зараз у Чехії перебуває понад 396 тисяч біженців з України. Країна приймає найбільшу кількість українців у перерахунку на душу населення серед усіх держав ЄС. За останній рік суттєво зросла саме кількість чоловіків.Якщо кількість жінок вікової категорії від 18 до 65 років залишилася майже незмінною (160,2 тисячі), то кількість чоловіків зросла на 21,2 тисячі осіб і сягнула 132 тисяч.Останнім часом у країнах Євросоюзу спостерігається тенденція до посилення умов перебування та перегляду програм підтримки для громадян України.Нагадаємо, 9 липня президент Чехії Петр Павел заявляв, що Україна та її міжнародні партнери мають близько двох місяців, щоби посилити тиск на Росію та створити умови для відновлення мирних переговорів. В іншому разі, на його думку, існує ризик подальшої ескалації війни..

Український метальник молота Михайло Кохан приніс Україні першу медаль Євро-2026 з легкої атлетики. Він завоював бронзову нагороду, "запустивши" снаряд на 79, 49 метра.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Медійники нагадали, що Кохан відібрався до фіналу континентальної першості з четвертим результатом кваліфікації. Тоді українець метнув молот на 77,40 метра. Цьогорічний турнір він розпочинав у статусі чинного бронзового призера.До фіналу Євро-2026 у секторі метання молота відібралися 12 атлетів. Серед них — усі шість найсильніших спортсменів світу за рейтингом, зокрема, срібний призер Євро-2024 Бенце Галаш з Угорщини, чемпіон 2016 року Павел Файдек із Польщі, срібний призер світової першості 2025 року Мерлін Гуммель із Німеччини.У першій спробі Кохан метнув молот на 78,70 метра, продемонструвавши четвертий загальний результат. Лідером старту став Бенце Галаш, який метнув на 80,96 метра.За підсумками другої спроби Кохан опустився на п'яту сходинку, виконавши невдалу спробу. При цьому українець отримав ще й жовту картку за "неналежну поведінку" в секторі. У третій спробі українець покращив свій результат, метнувши на 78,76 метра, але позиції в таблиці українець не покращив.До вирішальних трьох спроб відібралися вісім атлетів. Сенсаційно змагання завершив лідер світового рейтингу Ян Шоссінан із Франції, продемонструвавши дев'ятий загальний показник.У своїй четвертій спробі Кохан метнув на 79,10 метра, покращивши результат і вийшовши на четверте місце. Від Павела Файдека, який посідав третю сходинку, українця відділяло три сантиметри. А в передостанній спробі Кохан із результатом 79,49 метра увірвався до трійки лідерів.Лідером до останньої спроби підходив Галаш, який у передостанньому раунді метнув молот на 84,25, встановивши рекорд сезону у світі та національний рекорд. Заключний раунд змагань всі спортсмени завершили з невдалими спробами. Тож Михайло Кохан став бронзовим призером Євро-2026.Таким чином Михайло Кохан здобув свою другу нагороду на чемпіонатах Європи — обидві бронзові. Для збірної України медаль Кохана стала першою на цьогорічному турнірі.Нагадаємо, 18 липня, попри те, що українська стрибунка у висоту Ярослава Магучіх показала найкращий результат сезону на відкритому повітрі — 2,01 метра, — вона програла першу очну зустріч своїй принциповій конкурентці Ніколі Оліслагерс на етапі Діамантової ліги в Лондоні. Зараз же вона змагатиметься на Євро..

Польща повинна дотримуватися вимог законодавства Європейського Союзу щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Європейська комісія уважно стежить за тим, як це виконується.Про це "Радіо Свобода" повідомили в Єврокомісії у відповідь на запит щодо зростання кількості зареєстрованих випадків агресії проти українців у Польщі.За інформацією головного управління поліції Польщі, за перші шість місяців 2026 року громадяни України подали на 30% більше скарг до поліції, ніж за аналогічний період торік."Європейська комісія засуджує будь-які форми злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі. Комісія й надалі підтримуватиме українців у зв’язку з агресивною війною Росії стільки, скільки потрібно. Рівне ставлення, недискримінація та солідарність є фундаментальними принципами ЄС", — заявив речник Єврокомісії.Він нагадав, що Єврокомісія постійно надає спеціальне фінансування Євросоюзу для країн-членів, що приймають українців."Комісія стежить за імплементацією рамкового рішення в усіх державах-членах, зокрема, в Польщі", — додав представник Єврокомісії.Йдеться про рамкове рішення ЄС щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Як пояснили у Єврокомісії, законодавство ЄС зобов’язує держави-члени криміналізувати мову ворожнечі та публічне підбурювання до насильства, зокрема, за ознакою національного чи етнічного походження.Країни ЄС також повинні враховувати расистський або ксенофобський мотив як обтяжувальну обставину під час розгляду інших кримінальних правопорушень."Нещодавно ухвалений перегляд директиви про права потерпілих додатково посилює права, підтримку та захист жертв злочинів, зокрема злочинів на ґрунті ненависті. Держави-члени мають оперативно перенести посилені положення оновленої директиви до національного законодавства та забезпечити їхнє ефективне застосування", — зауважив речник Єврокомісії.Про посилення відповідальності в Польщі розповів посол України в Польщі Василь Боднар, який зараз завершує роботу на посаді. Він пояснив, що зростання офіційної статистики скарг від українців можна пов’язати не лише зі зростанням кількості випадків агресії, але й із тим, що польські правоохоронні органи останнім часом посилили систему виявлення та розслідування злочинів, мотивованих упередженнями."Зараз польське законодавство змінилося. Впроваджується відповідальність за ненависть на національному ґрунті. У структурі польської прокуратури створені відповідні підрозділи, які з особливою активністю займаються саме такими справами. Крім того, на початку року ми видали спеціальний порадник для громадян України, де пояснили, як діяти у випадках агресії чи інших надзвичайних ситуацій", — розповів Василь Боднар.Із лютого 2026 року в Польщі запрацювала спеціалізація прокуратур у таких справах. Міністерство юстиції визначило окремі прокуратури, які мають відстежувати й надавати правову оцінку злочинам, мотивованим упередженнями, незалежно від місця їхнього скоєння.Нагадаємо, що в неділю, 9 серпня, у 22 польських містах відбулися демонстрації. Поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин..

У вівторок, 11 серпня, Латвія заявила про виявлення тунелю на кордоні з Білоруссю. Рига оголосила про плани боротьби з мережами, що, за її словами, допомагають зростанню кількості мігрантів, які незаконно перетинають кордон.Про це заявив міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Андрісом Кульбергсом у Вільнюсі. Очільника латвійського МЗС цитує агенція Reuters.Він розповів, що минулого місяця латвійські солдати застосували сльозогінний газ і зробили попереджувальний постріл, щоби зупинити мігрантів, які намагалися в'їхати з Білорусі, що має 173-кілометровий кордон з країною-членом ЄС Латвією."Захист східного кордону Латвії посилимо завдяки тіснішій співпраці між Прикордонною службою, Державною поліцією, Національними збройними силами та службами безпеки, а також інтенсивнішому використанню дронів для раннього виявлення та затримання нелегальних мігрантів", — наголосив Домбрава.Медійники зазначили, що останнім часом європейські країни висловлюють стурбованість щодо нерегульованої міграції. Це відчутно після напливу десятків тисяч людей із Марокко до іспанської Сеути, хоча більшість цих мігрантів з того часу вже виїхали.Кульбергс заявив, що злочинні мережі сприяють міграції з Білорусі до Латвії, втягуючи їх у європейську Шенгенську зону без кордонів, але кінцевим пунктом призначення для мігрантів є інші місця на континенті."Вони мігрують туди, де легше в'їхати до ЄС. Тому ми не повинні стати для них найлегшим місцем", — акцентував Кульбергс.Він пообіцяв боротися з мережами, які перевозять мігрантів від кордону до місць призначення, а також з будь-якими пунктами підтримки для мігрантів у Латвії, в межах того, що він назвав "Операцією "Перевертень"."Якщо все піде за планом, ми впевнені, що вже завдамо достатньо серйозного удару по системі. Я хочу сказати організаторам: усьому буде покладено край", — наголосив литовський прем’єр-міністр.Минулого місяця Кульбергс заявляв агенції Reuters, що ситуація з мігрантами — це "гібридна загроза", через що подвоєно кількість охоронців на кордоні.У Латвії ж зазначили, що співпрацюватимуть зі сусідніми Естонією, Литвою, Польщею й іншими країнами, щобь зупинити потік мігрантів.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що нелегальних мігрантів переправляють до ЄС через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу..
