# дрони

Білорусь вважає, що атака безпілотника на вантажівку в Брянській області Росії — це навмисний крок із боку України. До Міністерства закордонних справ країни викликали українського дипломата.Про це заявив речник МЗС Білорусі Руслан Варанков, його цитує білоруська агенція "Белта".За інформацією білорусів, у четвер, 8 жовтня, у Брянській області Росії безпілотник атакував вантажний автомобіль із білоруською реєстрацією.Внаслідок вибуху важкі поранення отримала громадянка Білорусі. Жінку госпіталізували, їй знадобилася хірургічна операція з ампутації кінцівок. Постраждалій надали необхідну медичну допомогу."Приналежність автомобіля очевидна, й у білоруської сторони є підстави розглядати атаку як навмисну", — зауважив речник МЗС Білорусі.Він додав, що українську сторону попереджено що можливості повторення подібних дій, і наголосив, що відповідальність за наслідки таких дій повністю лягає на владу України."Білорусь зберігає за собою право на адекватні заходи реагування", — акцентував Варанков.Українському дипломату вручено ноту протесту, в якій зазначено, що Київ уже раніше попереджали про неприпустимість подібних дій."Ми закликали Україну припинити провокації, які ведуть до ескалації", — підсумував речник МЗС Білорусі.Нагадаємо, наприкінці вересня речник ДПСУ Андрій Демченко інформував, що на території Білорусі періодично вмикають ретранслятори, які підсилюють сигнал для російських безпілотників, що летять Україною. Зокрема — це стосуються в західних областей нашої країни..

У п’ятницю, 9 жовтня, літак кремлівського диктатора Володимира Путіна не може сісти в Москві. Це відбувається вперше за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Там якраз триває атака дронів і повітряних куль.Про це повідомили російські Telegram-канали. Зазначається, що чотири спецборти президентського авіазагону "Росія" кружляли в зоні очікування біля столиці. Три із них поверталися з Туркменістану, де завершився візит Володимира Путіна.Повідомляється, що два літаки могли переправити в Санкт-Петербург. На якому саме борті перебував Володимир Путін, невідомо.Через атаку у московських аеропортах відбувся масштабний збій: понад 200 рейсів затримані, десятки скасовані. "Внуково", "Домодєдово" та "Жуковський" майже сім годин працювали з обмеженнями через загрозу. Зокрема, у "Внуково" повідомлялося про приблизно 190 затриманих і 85 скасованих рейсів.Telegram-канал ASTRA поінформував, що Москва й область опинилися під атакою безпілотників і малих повітряних куль. У регіоні активно працювала система ППО. Гучні звуки вибухів чули мешканці багатьох південних і східних районів російської столиці.Зокрема, про роботу ППО та вибухи повідомляли жителі Капотні, Кузьминок, Любліно, Мар’їно, Царицино, Чертаново, Орехово-Борисово, Текстильників і Нагатинського Затону.За інформацією моніторингових каналів, для атаки використовувалися як безпілотні літальні апарати, так і малі повітряні кулі. Через повітряну загрозу Росавіація запровадила спеціальний план "Килим" у всіх чотирьох головних аеропортах московського авіавузла — "Внуково", "Домодєдово", "Жуковському" та "Шереметьєво".Запровадження цього режиму передбачає тимчасову заборону на виліт та прийом цивільних літаків. Деякі пасажири чекають вильоту майже добу і ночували в аеропорту. Частину літаків перенаправляли на запасні аеродроми в Казані, Петербурзі й інших містах.Нагадаємо, що, за інформацією видання The Moscow Times, в січні-вересні 2026 року частота скасування регулярних пасажирських рейсів у Росії зросла вдвічі. При цьому кількість тривалих затримок збільшилася в середньому в 2,2 раза..

У січні-вересні 2026 року частота скасування регулярних пасажирських рейсів у Росії зросла вдвічі. При цьому кількість тривалих затримок збільшилася в середньому в 2,2 раза.Про це повідомило видання The Moscow Times із посиланням на дані "АльфаСтрахування". Компанія відстежує рейси 30 великих російських і близько 60 іноземних авіакомпаній, на які припадає близько 97% пасажиропотоку в Росії. 2026 року понад три години чекали вильоту понад 7,6 мільйона осіб — у 2,5 раза більше, ніж 2025 року."За січень-вересень кількість рейсів із затримкою понад годину зросла в 1,7 раза на рік — до 128 тисяч. Удвічі частіше або в 77 тисяч випадків пасажири чекали вильоту не менше двох годин. Кількість затримок тривалістю від трьох годин збільшилася в 2,2 раза, до 51 тисячі, а від чотирьох годин — 2,4 раза, до 36 тисяч. Частка вильотів із запізненням не більше ніж на 15 хвилин знизилася з 57% до 52%", — ідеться в повідомленні.В "АльфаСтрахування" пов'язують погіршення показників з обмеженнями роботи аеропортів через погрози атак українських безпілотників. З кінця квітня план "Килим" запроваджується у південних та центральних регіонах Росії майже щодня.За даними Мінтрансу, за січень-серпень із затримкою понад дві години виконано 118,1 тисячі рейсів — на 20,3% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Різниця з оцінкою "АльфаСтрахування" пов'язана з методикою підрахунку: статистика федерального агентства включає також малу, вантажну, чартерну та державну авіацію.Джерела видання у чотирьох регіональних аеропортах заявили, що хотіли б оперативніше отримувати інформацію про зняття режиму "Килим". В авіагавані Геленджика пояснили, що своєчасне повідомлення з боку Міноборони є особливо важливим для обслуговування пасажирів і випуску літаків, які залишаються на пероні під час обмежень.Окрім "Килимів" і метеорологічних умов, серед причин затримок та скасування Росавіація також називає несправність літаків. Раніше співрозмовники видання у галузі неодноразово казали про те, що часті закриття аеропортів допомагають перевізникам маскувати проблеми зі станом парку.У Мінтрансі повідомили про зниження частки затримок з технічних причин із 12,7% до 10,1% рік до року."Це пов'язано зі скороченням провізних потужностей. До високого сезону авіакомпанії не ввели в експлуатацію 20% літаків, а найбільші гравці з топ-10, за винятком "Аерофлоту", простоюють третину парку", — зазначили медійники.Нагадаємо, що 7 жовтня українські Сили оборони завдали нищівних ударів по низці важливих військових об'єктів противника на тимчасово окупованих територіях та в Росії. Зокрема, під вогнем опинилися ворожі аеродроми, склади пального та пункти управління безпілотниками..

Російські війська змінюють тактику повітряних атак по Україні. Так, ворог запускає реактивні безпілотники невеликими групами та розширюють географію ударів. Це змушує українську протиповітряну оборону розосереджувати сили й оперативно реагувати на загрози в різних регіонах.Про це в ефірі телемарафону розповів начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.За словами Ігната, впродовж останніх кількох днів російські військові запускали реактивні безпілотники одночасно з великою кількістю звичайних поршневих дронів типу "Шахед". На класичні безпілотники припадало близько двох третин від загальної кількості застосованих апаратів. Водночас у Повітряних силах фіксують значну кількість реактивних дронів. Ігнат наголосив, що противник змінює не лише способи застосування безпілотників, а й самі засоби ураження."Це говорить про те, що противник робить певні зміни не лише у тактиці застосування, але і у засобах", — зазначив військовий.Ще одна особливість російської тактики — розширення географії атак. За словами Ігната, безпілотники запускають невеликими групами, зокрема по кілька реактивних апаратів. Їх фіксують як на півночі, так і на заході України.Раніше основна увага часто була прикута до атак на столицю, однак тепер під загрозою опиняються різні регіони. Через це українським силам протиповітряної оборони доводиться розподіляти ресурси між кількома напрямками."Противник розширює географію завдання ударів, що змушує керівництво Повітряних сил реагувати на такі виклики, розосереджувати свої засоби", — пояснив Ігнат.Чому не вдається збивати всі дрониДля перехоплення безпілотників українські військові використовують наземні комплекси протиповітряної оборони та авіацію. Водночас винищувачі мають оперативно реагувати на загрози, що створює додаткове навантаження на авіацію та системи ППО. Ігнат навів приклад останньої атаки, під час якої п'ять реактивних дронів досягли цілей і завдали значних руйнувань. Він наголосив, що збити абсолютно всі безпілотники неможливо."Якщо кожен день противник буде по 5-10 разів влучати, звісно, це матиме неприємні наслідки", — зауважив представник Повітряних сил.Водночас Україна продовжує шукати рішення для підвищення ефективності протиповітряної оборони, зокрема через розроблення нових інноваційних засобів перехоплення.Додамо, країна-агресорка Росія може збільшити частку реактивних дронів для ударів по українських територіях до 80%. Наразі Україна працює над виробництвом реактивних БпЛА-перехоплювачів, аби відбивати ворожі удари.Читайте також: Реактивні "шахеди" та плани РФ на 2027 рік: Зеленський провів Ставку.

У четвер, 8 жовтня, міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Він подякував Німеччині за критично важливу підтримку.Про це повідомив Telegram-канал Міністерства оборони України з посиланням на заяву Євгенія Хмари.За його словами, особливе значення мають оперативні постачання боєприпасів для літаків F-16, що вже показують високу ефективність проти російських дронів."За підтримки партнерів розвиваємо також рішення для захисту наших міст, зокрема, засоби радіоелектронної боротьби. Аналізуємо їх ефективність у протидії реактивним "шахедам", масштабуємо те, що працює", — наголосив Євгеній Хмара.Окремо обговорили загрозу російських балістичних ударів. Україна розвиває асиметричні відповіді та завдає ударів по російських пускових установках. Маємо результати з ураження таких цілей.Також обговорили ключові потреби для захисту критичної інфраструктури, зокрема у Києві. Важливим залишається нарощування поставок засобів ППО, серед них — перехоплювачі для систем IRIS-T."Окремий фокус — передача українського бойового досвіду для посилення безпеки Німеччини, промислова співпраця та спільне виробництво безпілотників", — наголосив Євгеній Хмара.Він подякував Німеччині за вчасну, послідовну підтримку та гнучкість у пошуку рішень для зміцнення обороноздатності України.Нагадаємо, що наприкінці вересня міністр оборони України Євгеній Хмара відвідав командні пункти у військових частинах Повітряних сил на Київщині. Разом із військовими обговорили зміну тактики російського терору та нові виклики..

У четвер, 8 жовтня, внаслідок атаки російського FPV-дрона постраждала будівля Запорізької обласної ради. Безпілотник влучив у герб. Поранених унаслідок рашистського удару немає.Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Михайло Семікін, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Російський FPV-дрон влучив у будівлю Запорізької облради — просто в герб. Після влучання виникло задимлення, пожежі немає. Люди не постраждали", — написав він.Раніше посадовець інформував, що ворог завдав удару по одному з районів Запоріжжя. Там постраждало п’ятеро людей. Їх доправили до медичного закладу."Пошкоджено фасади багатоповерхівок поруч. Інформація щодо наслідків атаки уточнюється", — зазначав він.Очільник військової адміністрації Запорізької області поінформував, що травмовано дитину, неповнолітню дівчину, жінку та двох чоловіків.Окрім того, він зазначав, що в Запоріжжі внаслідок російських обстрілів змінено рух на мостах Преображенського та Вантовому. На мосту Преображенського тепер двосторонній рух. У бік Хортиці заїхати на міст можна лише з вулиці Величара, а з’їхати — праворуч, у напрямку пам’ятника козаку Мамаю. У бік міста заїзд — з кільця на Хортиці, з’їзд — на Прибережну автомагістраль.Водночас під час комендантської години, з 00:00 до 05:00, Вантовий міст буде повністю закритий для руху.Нагадаємо, що російські війська в ніч на 6 жовтня завдали удару по одному з мостів через Дніпро у Запоріжжі, внаслідок чого були постраждалі. Рух через переправу тоді тимчасово перекривали..

У середу, 7 жовтня, та в ніч на четвер, 8 жовтня, підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих військових об’єктів російських окупантів. Зокрема, знищено місце запуску безпілотників, пункти управління та ретранслятор Mesh-мережі.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."У районі Донецька уражено місце зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників противника", — зазначили українські військові."Системне ураження таких об’єктів спрямоване на зменшення спроможностей російського агресора завдавати уражень по цивільній інфраструктурі на території України", — пояснили військові експерти.Вони додали, що, крім того, в Чорному морі уражено ретранслятор Mesh-мережі російських підрозділів.Поза тим у районах Придорожнього Луганської області та Очеретиного на Донеччині українські воїни завдали ураження пунктам управління противника.Також у районі Очеретиного уражено склад матеріально-технічних засобів російських окупантів.У районі Верхньоосикового Донецької області уражено польовий артилерійський склад російської армії."Робота щодо ключових військових цілей російських агресорів триває. Далі буде! Слава Україні!" — підсумували в Генеральному штабі ЗСУ.Нагадаємо, що підрозділи Сил оборони України 8 жовтня завдали успішного удару по нафтопереробному комплексу "Газпром нефтехим Салават" у Республіці Башкортостан Російської Федерації. На території стратегічного підприємства спалахнула масштабна пожежа..

У Чорному морі, біля узбережжя Болгарії, рони атакували два торговельних судна. Один корабель затонув.Про це повідомили видання Novinite та Nova. За даними журналістів, під удар потрапили судна Alfa Watan під прапором Того та Able під прапором Палау.Це сталося за 80 миль від болгарського узбережжя, на схід від міста Бяла та мису Святого Атанаса. Через дроновий удар Alfa Watan зазнало значних структурних пошкоджень і затонуло. Двоє членів екіпажу загинули, ще 11 — врятували.Водночас на судні Able внаслідок влучання дрона спалахнула пожежа, усіх 18 членів екіпажу евакуювали на болгарський пором Dioscuria. Триває розслідування, яке має встановити обставини інциденту та з'ясувати, кому належали безпілотники.До того ж після інциденту прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев скликав екстрену нараду за участі урядовців, представників служб безпеки та адміністрації президента. Він різко засудив дронову атаку."Абсолютно неприйнятний напад у виключній економічній зоні Болгарії. Абсолютно грубе порушення міжнародного права", — сказав болгарський премʼєр.Реакція УкраїниПрезидент Володимир Зеленський у вечірньому відеозвернення заявив, що Сили оборони України не проводили жодних операцій біля узбережжя Болгарії. Тому наша держава не причетна до ударів по суднах."Зараз по лінії розвідки, по лінії спеціальних служб ми з'ясовуємо всю наявну інформацію по черговій атаці в Чорному морі проти цивільних суден. Сьогодні вночі у водах Болгарії були атаковані два цивільні судна. Одне затонуло, інше отримало значні пошкодження. Ми співчуваємо всім, хто постраждав", — написав президент.Водночас, за словами гаранта, відповідальність за удари по суднах лежить на країні-агресорці Росії. На думку Зеленського, Москва прагне "перетворити західну частину Чорного моря на абсолютно непридатну для мореплавства"."Уточнили всі дані з болгарською стороною: наші Військово-Морські Сили зв'язались із колегами в Болгарії, встановлено, що це російська комбінована атака морськими й повітряними дронами... Я дякую всім, хто зараз принципово реагує на такі російські атаки. Напередодні було уражено судно у водах Румунії, тепер Болгарія. Росіяни саме це планують — постійно збільшувати ескалацію. Постійно вже їхні дрони залітають в Молдову і вже не перша йде атака на судна в Чорному морі у водах партнерів. Постійно тривають атаки проти наших портів, і має бути чітка реакція на цю, на цю російську агресивність. Потрібні абсолютно чіткі дії у відповідь", — написав Зеленський. .

У Сухопутних військах Збройних сил України створили управління безпілотних систем, яке отримало назву Дронові сили Сухопутних військ. Його очолив полковник Андрій Остапенко.Про це повідомили представники Дронових сил під час пресконференції в Києві. За словами Остапенка, Дронові сили не є окремим видом чи родом військ. Це внутрішній бренд Сухопутних військ.За словами військовослужбовця, вони працюватимуть над розвитком:безпілотних систем загальновійськових бригад,підрозділів безпілотників систем корпусного рівня,роботи наземних роботизованих комплексів.Водночас управління, зокрема, відповідатиме за рекрутинг військовослужбовців, розвиток безпілотної складової Сухопутних військ та підготовку підпорядкованих підрозділів. Остапенко наголосив, що Дронові сили Сухопутних військ не дублюватимуть функції Сил безпілотних систем."Ми не конкуруємо із Силами безпілотних систем. У Сухопутних військах ми виконуємо всі завдання в інтересах загальновійськових підрозділів", — зазначив полковник.Підрозділи Дронових сил братимуть участь в оборонних і наступальних операціях, а також виконуватимуть логістичні місії та завдання з підтримки.У Сухопутних військах створили дронову вертикальЗа словами представників Дронових сил, у Сухопутних військах уже впроваджують наскрізну вертикаль безпілотних підрозділів. Зокрема, у кожному батальйоні передбачена рота безпілотних систем, у кожній бригаді — батальйон БПС, а в кожному корпусі — полк БПС."Це збереження життя наших бійців, миттєве прийняття рішень та абсолютна технологічна перевага на кожному метрі фронту. Сухопутні війська створюють новий стандарт сучасної війни, який просто зараз запозичує весь світ", — йшлося на пресконференції.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 6 жовтня провів чергову селекторну нараду за участю урядовців, військових та ключових служб. Під час засідання обговорили посилення захисту неба, ворожі удари по медичних закладах та загрозу масованих обстрілів..

Країна-агресорка Росія може збільшити частку реактивних дронів для ударів по українських територіях до 80%. Наразі Україна працює над виробництвом реактивних БпЛА-перехоплювачів, аби відбивати ворожі удари.Про це повідомив заступник командувача Повітряних сил Юрій Черевашенко про це під час засідання ТСК, передає "Суспільне". Посадовець відзначив, що на сьогодні кількість реактивних російських дронів складає близько 40% від усіх безпілотників, якими атакує ворог."Починаючи з липня кількість застосування реактивних дронів зросла. Зараз вона сягає 40% від усіх застосованих БпЛА на території України. На окремих напрямках — до 60% ударів. І вона продовжує зростати. Ми прогнозуємо, що близько 80% в ударах будуть реактивні дрони", — сказав Черевашенко.Він також наголосив, що швидкість реактивних дронів РФ становить близько 600 км/год, але ворог може збільшити її до 800-900 км/год."Поки таких не було, але ми прогнозуємо", — сказав Черевашенко.Водночас українські дрони-перехоплювачі мають швидкість близько 460-560 км/год. Відтак, перехоплення реактивних дронів потребує певних навичок пілота."Є кілька виробників, які заявляють про швидкість до 700 км/год, але ця швидкість ще не підтверджена в бойових умовах. Ми також не списуємо з рахунків дрони-перехоплювачі, класичні в нашому розумінні. Виробники покращують їхні тактико-технічні характеристики і деякі з них мають швидкість понад 450 км/год і мають певні знищення", — сказав представник ПС.За словами заступника командувачі ПС ЗСУ, зараз ведеться робота з майже 20 виробниками перехоплювачів реактивних дронів. До того ж організовані експериментальні райони, в яких застосовуються ці перехоплювачі в бойових умовах."14 компаній вже мають певні продукти та вийшли на тестові польоти. Шість компаній мають певні результати зі знищення реактивних дронів.З них три компанії мають результати, які можна вважати перспективними засобами. Ми зараз з ними активно працюємо", — сказав Черевашенко.Нагадаємо, за даними української розвідки, країна-агресорка Росія модифікувала реактивні безпілотники "Герань-4". За даними розвідників, оновлена версія безпілотника отримала додаткові навігаційні компоненти. Зокрема, у складі дрона з'явився блок "МОХ", основу якого становить магнітоіндуктивний сенсор — магнітометр PNI5GA американського виробництва PNI Sensor..

У Росії розпочали випробовувати аеростатні загородження проти українських дронів. Система складається з аеростатів, між якими натягують трос із прикріпленими до нього кевларовими нитками, що звисають донизу.Про це повідомив "Мілітарний". Зазначається, що дрон, який потрапить у таку сітку, намотає нитки на гвинт і втратить керування.За словами конструкторів, технологія вже готова до масового виробництва. Водночас для захисту одного великого об’єкта знадобиться підняти в небо щонайменше 10 таких аеростатів.Аналогічні аеростати застосовували під час Першої, й особливо активно Другої світової війни, для боротьби з авіацією противника. Вони змушували бомбардувальники набирати більшу висоту, що знижувало влучність ударів."Імовірно, у випадку зі сучасними аеростатами завдання схоже — під загрозою зіткнення з тросами змусити українські дрони на окремих ділянках прокладати маршрути на більшій висоті, тим самим спрощуючи їхнє виявлення РЛС і ураження засобами ППО", — пояснили фахівці.Раніше одне з російських підприємств хімічної промисловості оголосило тендер на закупівлю аеростатів для захисту своїх об’єктів від атак українських дронів.. Окрім натягування тросів проти дронів, аеростати також використовують для інших цілей у сучасній війні. Зокрема, російський державний холдинг "Ростех" розробив аеростат для забезпечення стабільного зв’язку."На відміну від пересувних базових станцій, підняття радіомодуля в повітря дає змогу мінімізувати вплив рельєфу місцевості на якість сигналу. В Україні аеростати розглядають як платформи для запуску дронів і ракет по противнику", — йдеться в публікації "Мілітарного".Військові експерти також зауважили, що ракети можуть запускати зі стратосферних куль із висоти від 12 до 18 кілометрів.Нагадаємо, що в Москві на дахах цивільних будівель установлювали нові комплекси протиповітряної оборони "Панцир-СМД-Е". Таким чином посилювали систему оборони столиці країни-агресорки Росії..

У понеділок, 5 жовтня, російські терористи обстріляли цивільний корабель у нейтральних водах. Унаслідок цього удару загинув капітан судна, є поранені.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Жахливий удар двома російськими дронами по цивільному судну в нейтральних водах, яке перевозило кукурудзу та належало Туреччині", — зазначив він.За його словами, на борту перебували громадяни Азербайджану та Індії. Станом на зараз, на жаль, відомо, що загинув капітан судна."Мої співчуття. Доля ще однієї людини з’ясовується. Одинадцятьох членів екіпажу вдалося врятувати, один із них поранений", — додав український президент.Він наголосив, що вже неодноразово Україна пропонувала конкретні кроки для деескалації та гарантування безпеки в Чорному морі.Президент України зауважив, що лунали й відповідні пропозиції від третіх країн. Але Росія послідовно обирає терор і затоплення цивільних суден замість нормального мореплавства."Потрібен тиск, щоби відновити глобальну продовольчу безпеку. І кожен, хто в цьому насправді зацікавлений, має допомагати", — підсумував Володимир Зеленський.Водночас Міністерство внутрішніх справ Румунії поінформувало, що 5 жовтня близько 11:00 прикордонна поліція Берегової охорони отримала від Морського координаційного центру в Констанці інформацію про пожежу на борту торговельного судна, яке перебувало в економічній зоні Румунії приблизно за 30 морських миль на південь від Сфинту-Георге."Одинадцять членів екіпажу врятовано. Також виявлено тіла двох загиблих. Гелікоптер Генерального управління авіації підібрав поранених за допомогою троса для надання їм невідкладної медичної допомоги. Операція триває, судна Берегової охорони та вертоліт Генерального управління авіації виконують відповідні завдання", — йдеться в повідомленні МВС Румунії у понеділок.Як повідомили румунські медіа, судно Royad Mammadov побудоване 2006 року, воно ходило під прапором Сент-Кітс і Невіс. Цього разу прямувало до порту Равенна (Італія), прибуття до якого очікувалося 12 жовтня. Останньою зупинкою судна був український порт Ізмаїл 18 вересня, за даними сервісу VesselFinder.Нагадаємо, що 3 жовтня Росія атакувала цивільне судно в Чорному морі. Це корабель під прапором Ліберії. Внаслідок рашистського обстрілу загинув моряк, троє людей поранено..

Країна-агресорка Росія модифікувала реактивні безпілотники "Герань-4". Їх агресор почав використовувати восени 2026 року.Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. За даними розвідників, оновлена версія безпілотника отримала додаткові навігаційні компоненти. Зокрема, у складі дрона з'явився блок "МОХ", основу якого становить магнітоіндуктивний сенсор — магнітометр PNI5GA американського виробництва PNI Sensor.Зазначається, що блок "МОХ" працює разом з інерціальним навігаційним модулем SADRA та дає змогу зменшувати дрейф його гіроскопів. Це має підвищувати точність автономної навігації безпілотника.Крім супутникової та інерціальної навігації, російська сторона додала до "Герань-4" систему "Сусанін". Це оптико-електронна кореляційна система, яка порівнює зображення з оптичного сенсора з еталонним зображенням, попередньо завантаженим у пам'ять комп'ютера. За інформацією ГУР, така система призначена для коригування маршруту БпЛА від точки запуску до цілі. Аналогічне рішення, за даними розвідки, застосовується і на нових безпілотниках "Герань-5" версії К5.Також російські дрони отримали нову бойову частину КРСН — кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження. За даними ГУР, її почали використовувати для ураження мостових конструкцій та опор повітряних ліній електропередач шляхом перерізання конструкцій кумулятивним струменем. Ще однією зміною стала силова установка. Китайський турбореактивний двигун Telefly замінили на локалізований аналог російського виробництва, який виготовляють в Алабузі."Решта електронних блоків та компонентів залишилася без змін і ідентичною попереднім "гераням". ГУР МО України продовжує системну роботу з дослідження та висвітлення нових розробок держави-агресора", — додали у розвідці.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що вже дві українські компанії успішно провели бойові випробування нових дронів-перехоплювачів. Під час випробувань вдалося знищити російський реактивний "Шахед"..

У неділю, 4 жовтня, президент України Володимир Зеленський і федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц приїхали на місце влучання російського дрона в Національну академію наук у Києві.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."На жаль, цей жорстокий удар тоді забрав життя двох людей, ще семеро були поранені", — зазначив він.Український президент наголосив, що тоді удар рашисти спрямували саме на академію. Точно відомо, що це навмисний удар, є відповідні відео."Російські терористи просто хотіли вдарити по Академії наук і зруйнувати її. Абсолютно жахлива атака", — акцентував він. "Цінуємо те, що Фрідріх Мерц перебував сьогодні з нами тут, попри повітряну тривогу й абсолютно варварських сусідів-росіян, які зі самого ранку атакують місто. Це потрібний і хоробрий сигнал від канцлера особисто та всієї Німеччини. Дякую, Фрідріху", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше свій візит до України федеральний канцлер Німеччини розпочав зі вшанування полеглих українських захисників і захисниць."Цінуємо повагу до наших воїнів і солідарність з українським народом", — зазначив президент України.На його переконання, важливо, що в цей непростий час Німеччина поруч з Україною. Зокрема, це виявляється в підтримці й у пам’яті.Нагадаємо, Фрідріх Мерц наголошував, що приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти Європи. Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати..

У Києві внаслідок удару російських окупантів по Північному мосту зранку в неділю, 4 жовтня, постраждали двоє людей. Одного з них госпіталізували медики.Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі."Двоє людей постраждали внаслідок удару ворога по Північному мосту в столиці. Одного постраждалого медики госпіталізували. Другому надали допомогу на місці", — зазначив він.Раніше столичний мер констатував влучання в дорожнє полотно на Північному мосту, а також роботу екстрених служб на місці.У соціальних мережах люди уточнили, що опори мосту цього разу не зачепило, дрон влучив у дорогу на мосту, яка зазнала відносно серйозних пошкоджень."Добряче міст побило. Дірки в дорожньому полотні", — пишуть у мережі кияни.При цьому вони зауважили, що росіяни атакували реактивним дроном Північний міст у Києві, коли там проїжджав потік цивільного транспорту.Також повідомлялося, що внаслідок ворожого удару пошкоджена тепломагістраль у Києві. Через це в Деснянському районі тимчасово не буде гарячої води. Ремонтні бригади працюють над відновленням гарячого водопостачання."У Дарницькому районі уламки безпілдотника впали на припаркований автомобіль", — поінформував Віталій Кличко о 12:16.Тоді ж він написав, що також у Дарницькому районі уламки впали на відкритій території однієї зі шкіл.Нагадаємо, сьогодні в Київському метрополітені повідомили, що рух поїздів на наземній ділянці "зеленої" лінії метро під час жовтого рівня загрози відновлений. Перед початком пасажирських перевезень пробні поїзди здійснили проїзд в обидвох напрямках..