# Дональд Трамп

У Куби залишилося нафти приблизно на період від 15 до 20 днів, якщо збережеться поточний рівень споживання та власного видобутку. Ситуація загострилася після того, як Мексика скасувала відвантаження, а Сполучені Штати Америки блокують постачання з Венесуели.Як повідомляє газета Financial Times, якщо постачання нафти не буде відновлено, країна може перейти до жорсткого нормування пального. При цьому значна частина Куби вже живе з майже щоденними відключеннями електроенергії.Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що має намір "перекрити" нафту для острова. За даними Kpler, з початку цього року Куба отримала лише 84,9 тисячі барелів — це одна партія з Мексики 9 січня (понад три тисячі барелів на добу в перерахунку), тоді як торік середній імпорт від усіх постачальників становив близько 37 тисячі барелів на добу."Можна сказати, що Куба протримається 15-20 днів, якщо додати січневі постачання до приблизно 460 000 барелів, що були в запасах на початок року", — сказала аналітик Kpler Вікторія Ґрабенвеґер.Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум 27 січня не заперечила, що її країна відклала заплановані на цей місяць постачання, назвавши це "суверенним рішенням". Проте наступного дня вона заявила, що не казала про припинення експорту, і що постачання нафти на Кубу здійснюються за контрактами з Pemex або як гуманітарна допомога. Аналітики запевняють, що Мексику зупинила загроза захоплення її танкерів, якщо Трамп вирішить запровадити повну морську блокаду.Медійники додають, що у грудні 2025 року Венесуела ще експортувала на Кубу в середньому майже 46 500 барелів на день, але після захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро 3 січня постачання припинилися повністю. Останнє пальне для електростанцій з Венесуели надійшло в листопаді. Росія та Алжир, які раніше постачали нафту на Кубу, робили це нерегулярно. Останній російський танкер прибув у жовтні, алжирський — торік у лютому.У газеті зазначили, що нині економіка острова занепадає — падає туризм і виробництво цукру. Аналітик Teneo Ніколас Вотсон вважає, що економічна криза здатна поставити кубинський режим на межу виживання. Раніше Трамп заявив, що Куба "скоро впаде". "Вони отримували гроші від Венесуели, отримували нафту від Венесуели, тепер вони цього не отримують", — наголошував американський лідер.Нагадаємо, раніше газета The Wall Street Journal повідомляла, що адміністрація Трампа, підбадьорена успіхом у Венесуелі, шукає серед представників кубинської влади тих, хто готовий сприяти усуненню комуністичного режиму на острові до кінця 2026 року. У Білому домі вважають, що кубинська економіка близька до колапсу, а уряд комуністів як ніколи крихкий після втрати такого спонсора, як лідер Венесуели Ніколас Мадуро..

Американський лідер Дональд Трамп заявив про помітне просування вперед у питанні досягнення миру на українських територіях. Лідер Білого дому зауважив, що діалог щодо завершення війни зараз демонструє позитивну та змістовну динаміку.Своєю оцінкою ситуації американський лідер поділився під час брифінгу для преси у Білому домі. Коментуючи перебіг зустрічей в Абу-Дабі, глава держави зазначив:"Я думаю, що там досягається значний прогрес".Окрему увагу Трамп приділив тимчасовому припиненню російських ударів по українській енергосистемі, яке він назвав "енергетичним перемир'ям". Президент США зауважив, що особисто звертався до Кремля з проханням запровадити "тиждень тиші" через складні погодні умови в Україні."Я сказав, що Росія тимчасово не веде обстрілів через надзвичайно холодну погоду... Ми попросили президента Путіна, чи могли б вони припинити обстріли на тиждень... він погодився на це. Ми дуже це цінуємо", — наголосив господар Білого дому, вказавши на аномальні морози, що наразі панують в Україні.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський розповів, що через обстріли й сильні морози в енергосистемі України склалася складна ситуація. Крім того, ворог продовжує бити по газовій інфраструктурі.Водночас 29 січня Володимир Зеленський заявив, що українська делегація під час переговорів зі Сполученими Штатами Америки та Росією в Абу-Дабі обговорювала можливість енергетичного перемир'я. Є сподівання, що домовленості виконуватимуться. .

Американський президент Дональд Трамп розповів про один із нюансів розмови з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Зокрема, лідер США попросив очільника Кремля тиждень утриматися від обстрілів України.Про це Дональд Трамп розповів у четвер, 29 січня, під час спілкування з журналістами."Я особисто попросив Путіна не стріляти по Києву й інших містах України протягом тижня", — зазначив він.За словами американського президента, Володимир Путін погодився це зробити.Як відомо, Дональд Трамп намагається підтримувати відносно хороші особисті стосунки з Володимиром Путіним. Така політика різко відрізняється від позиції його попередника, а також інших союзників США.Адміністрація США повісила спільну фотографію американського президента Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна у вестибюлі Білого дому. Це світлина, зроблена 15 серпня 2025 року на Алясці, коли Трамп зустрічав Путіна на червоній доріжці.Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер поспілкувався телефоном із Дональдом Трампом у суботу, 24 січня. Основну увагу під час розмови сторони приділили питанню війни в Україні та майбутній стратегії взаємодії між Лондоном і Вашингтоном.Раніше, 21 січня, президент США Дональд Трамп заявив про готовність України та Російської Федерації до переговорів. За його словами, й очільник Кремля Володимир Путін, і український лідер Володимир Зеленський прагнуть досягти домовленості для припинення війни.Водночас, за словами ексспецредставника США Кіта Келлога, успішне проходження Україною поточної зими стане переломним моментом, після якого стратегічна ініціатива перейде до Києва. Він переконаний, що в такому разі перевага у війні опиниться на українському боці, а не на боці агресора.Нагадаємо, що, згідно з новим опитуванням Reuters / Ipsos, рівень схвалення імміграційної політики президента США Дональда Трампа серед американців упав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому, причому більшість американців вважають, що його жорсткі заходи щодо імміграції зайшли надто далеко..

У середу, 28 січня, США, Данія та Гренландія розпочали обговорення нової угоди, що має на меті розширити американський вплив на арктичному острові. Такий формат співпраці покликаний задовольнити прагнення президента Трампа посилити присутність Штатів у регіоні, уникаючи при цьому прямої передачі території. Про це повідомляє Bloomberg.Як зазначив Олівер Руте Сков, речник посольства Данії в США, високопосадовці зустрілися, щоб "обговорити, як ми можемо вирішити занепокоєння США щодо безпеки в Арктиці, дотримуючись при цьому червоних ліній Королівства".Переговори відбулися після оголошення минулого тижня Трампом "рамкової угоди про майбутню угоду", в якій він зобов'язався утриматися від запровадження тарифів для європейських країн, які протистоять його зусиллям захопити Гренландію. Цей поворот стався після тижнів зростального тиску Трампа на Данію та Гренландію, щоб вони надали США контроль над стратегічним арктичним островом, який є напівавтономною територією під владою союзника НАТО Данії. Неодноразові погрози викликали обурення з боку данських та гренландських чиновників, а також інших європейських союзників.Лідери Данії та Гренландії цього тижня перебувають у Берліні та Парижі, щоб заручитися підтримкою Європи на тлі переговорів зі США. Державний секретар Марко Рубіо раніше в середу заявив законодавцям Комітету Сенату з міжнародних відносин, що "зараз ми перебуваємо в хорошому становищі" щодо Гренландії, тоді як законодавці-демократи розкритикували адміністрацію Трампа за відчуження союзників по Організації Північноатлантичного договору."У нас є процес, який приведе нас до хорошого результату для всіх", — сказав Рубіо, додавши, що переговори відбуватимуться "дуже професійно та прямолінійно".Трамп оголосив про заплановану угоду після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери обговорили розміщення американських ракет, права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, та посилення присутності НАТО в Арктиці. Данські чиновники заявили, що готові вести переговори та переглядати співпрацю зі США щодо Гренландії, за умови, що не будуть порушені питання щодо суверенітету острова.Як раніше повідомлялось, офіційні особи США розглядають можливість перегляду оборонної угоди країни з Данією, щоб зняти будь-які обмеження на її військову присутність у Гренландії в рамках переговорів. У початковій угоді, підписаній у 1951 році та зміненій у 2004 році, йдеться, що США повинні "проконсультуватися та поінформувати" Данію та Гренландію, перш ніж вносити "будь-які суттєві зміни до військових операцій чи об'єктів Сполучених Штатів у Гренландії".Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також: Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру" .

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розглядає можливі дії проти Ірану, зокрема, цілеспрямовані удари по військових об’єктах, щоб підштовхнути протестні настрої в країні.Як повідомляє агентство Reuters, посилаючись на два джерела у США, Трамп хотів створити умови для "зміни режиму" після того, як на початку цього місяця репресії придушили загальнонаціональний протестний рух, в результаті якого в Ірані загинули тисячі людей."Для цього Трамп розглядав варіанти ударів по командирах та установах, які Вашингтон вважає відповідальними за насильство, щоб дати протестувальникам впевненість у тому, що вони можуть захопити урядові будівлі та будівлі сил безпеки", — зазначили медійники.Одне з джерел агентства у США повідомило, що варіанти, які обговорюються помічниками Трампа, також включають набагато масштабніший удар, який може мати тривалий вплив, можливо, проти балістичних ракет, які можуть бити по союзниках США на Близькому Сході, або проти іранської програми збагачення урану. Своє. чергою, інше джерело у США заявило, що Трамп ще не прийняв остаточного рішення щодо курсу дій, зокрема щодо того, чи варто обрати військовий шлях."Прибуття американського авіаносця та допоміжних військових кораблів на Близький Схід цього тижня розширило можливості Трампа щодо потенційних військових дій після того, як він неодноразово погрожував втручанням через репресії Ірану", — наголошують медійники.У середу, 28 січня, Трамп закликав Іран сісти за стіл переговорів та укласти угоду щодо ядерної зброї, попередивши, що будь-який майбутній напад США буде серйознішим, ніж червнева бомбардувальна кампанія проти трьох ядерних об'єктів. Він назвав кораблі в регіоні "армадою", що прямує до Ірану.Своєю чергою, неназваний високопоставлений іранський чиновник заявив агентству Reuters, що Іран готується до військового протистояння, водночас використовуючи дипломатичні канали. Однак, за словами чиновника, Вашингтон не демонструє відкритості до дипломатії.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважали лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході.Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога протестувальникам "уже в дорозі". Крім того, він пообіцяв вжити "дуже рішучих заходів", якщо іранська влада розпочне страчувати учасників протестів. Трамп закликав покласти край іранському режиму аятол на тлі кривавого придушення масових протестів.Нагадаємо, 16 січня стало відомо, що посольство України в Ірані тимчасово призупинило свою роботу. Причина — загострення безпекової ситуації.Додамо, раніше видання The Jerusalem Post повідомляло, що Аятола Алі Хаменеї, який є верховним лідером Ірану, переїхав до укріпленого підземного бункера в Тегерані. Він побоюється можливих американських обстрілів. Керівництво країною наразі здійснює його син Масуд..

З моменту заснування у 1949 році Організація Північноатлантичного договору була одним із головних противників для Москви. Кремлівський диктатор Володимир Путін послідовно прагне послабити західний альянс.Як повідомляє експертка The Wall Street Journal із питань зовнішньої політики Анджела Стент, яка спеціалізується на відносинах США та Європи з Росією і зовнішній політиці Москви, радянські та російські лідери прагнули підірвати альянс і відокремити США від ЄвропиСтент зауважила, що Путін і його найближче оточення можуть лише дивуватися небезпечній грі, яку веде президент США Дональд Трамп. Його конфронтація з союзниками щодо майбутнього Гренландії загрожувала завдати шкоди найуспішнішому альянсу у світі так, як цього не вдалося зробити десятиліттям російського саботажу."Розрив між США та їхніми союзниками, який повністю проявився цього тижня, може тільки зміцнити переконання Путіна в тому, що трансатлантичний альянс серйозно ослаблений", — наголосила вона.Експерт додає, що свого часу відповіддю Радянського Союзу на НАТО була Варшавська угода, укладена в 1955 році. До свого розпаду в 1991 році це був єдиний в історії союз, члени якого вдерлися на територію один одного. Радянські війська вдерлися до Угорщини у 1956 році, а війська Варшавського договору вдерлися до Чехословаччини в 1968 році."Ці вторгнення забезпечили радянську перевагу в Східній Європі. Очільник Кремля прагне контролювати колишні держави Варшавського договору, про що він чітко заявив у проєкті договору, який він представив НАТО перед вторгненням Росії в Україну", — зазначила Стент.За її словами, після розпаду Радянського Союзу в 1991 році майбутнє НАТО обговорювалося в Росії та на Заході. Поставало питання щодо необхідності існування Північноатлантичного альянсу."Комунізм був переможений, і Росія хотіла стати демократичною державою. Навіщо була потрібна ця реліквія холодної війни? Чому б не створити загальноєвропейську організацію безпеки, в якій Росія і США мали б рівний голос?" — зазначила Стент. Вона додала, що поки Москва та її західні прихильники виступали за нову євроатлантичну архітектуру безпеки, НАТО та його прибічники розуміли, що найуспішніший альянс у світі не повинен розпускатися, а повинен адаптуватися і прийняти до своїх лав колишні країни Варшавського договору, які наполегливо прагнули до нього приєднатися.Свого часу адміністрація колишнього президента США Білла Клінтона запропонувала Москві особливе партнерство з НАТО, сподіваючись надати Кремлю частку в трансатлантичному порядку. У 1997 році в Парижі було підписано Основоположний акт НАТО — Росія, але це мало вплинуло на переконання РФ, що НАТО є її противником."На початку свого президентства Путін обговорював можливість вступу до НАТО як з Біллом Клінтоном, так і з колишнім президентом США Джорджем Бушем, але стало зрозуміло, що Росія не приєднається до альянсу, в якому не зможе домінувати", — додала Стент.За її словами, неприязнь Путіна до НАТО на сьогодні лише посилилася. Москва все більше підтримує європейські політичні партії та групи лівого і правого спрямування, які виступають проти НАТО і США. Російський диктатор виправдав анексію Криму Росією у 2014 році, заявивши, що якби Росія не втрутилася, то це нібито б означало б, що військово-морські сили НАТО опинилися б у цьому місті, яке начебто є символом військової слави Росії, і це створило б не ілюзорну, а цілком реальну загрозу для всієї Південної Росії."Путін не боїться НАТО, тому що воно загрожує фізичній безпеці Росії. Він розуміє, що розширення членства в НАТО на колишні радянські держави та членів Варшавського договору підриває його мету відновлення сфери впливу Москви", — зазначила експерт.Стент зробила висновок, що НАТО залишається головною перешкодою для імперських амбіцій Путіна. Так, якби Україна була членом НАТО, Росія не наважилася на вторгнення."Як же іронічно, що суперечка між США та їх союзниками щодо території члена НАТО може в кінцевому підсумку підірвати НАТО і допомогти Путіну реалізувати його мету підкорити Україну", — додала вона.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також:Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру".

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після зустрічі з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом сказав лідерам Євросоюзу в Давосі, що був "стурбований" психічним станом американського лідера.Як повідомляє видання Politico, відразу п'ять джерел серед дипломатів ЄС розповіли, що Фіцо, один з небагатьох союзників Трампа у Європі, справді був дуже стурбований під час розмови з лідерами кількох країн Європи в Давосі.У Давосі прем'єр-міністр Словаччини розповідав про свій візит до маєтку Трампа в Мар-а-Лаго у Флориді 17 січня. Під час неформальної зустрічі Фіцо назвав поведінку американського президента "небезпечною" та додав, що Трамп, ймовірно, "не в собі"."Щобільше, далі словацький прем'єр взагалі не обирав слів та кілька разів назвав президента США "божевільним". Що саме сказав Трамп Фіцо, що це викликало таку реакцію з його боку — досі залишається невідомим", — наголошує видання.Безпосередньо джерела видання не були присутніми на зустрічі, але повідомили, що почули про заяви Фіцо від європейських лідерів, які спілкувалися з прем'єром Словаччини. За словами одного з дипломатів, прем'єр-міністр Словаччини "виглядав дуже травмованим" тим, що сталося на зустрічі з Трампом. В Білому домі заявили, що інформація ЗМІ "фейкова" та нібито заснована на "спробах привернути увагу" з боку європейців. Аргументувати свою заяву у Трампа не змогли."Це абсолютно повна фейкова інформація від анонімних європейських дипломатів, які намагаються привернути до себе увагу. Зустріч в Мар-а-Лаго була позитивною і продуктивною", — заявила прессекретар Білого дому Анна Келлі.Своєю чергою, ще одне джерело видання — чиновник адміністрації Трампа, який був присутній на зустрічі, — стверджував, що справді не розуміє причин таких публікацій. За його словами, під час зустрічі не було жодних незручних моментів чи недоречних обмінів репліками — вона була "приємною, звичайною" і містила кілька невимушених обмінів репліками.Нагадаємо, раніше стало відомо, що у вестибюлі Білого дому, що веде від резиденції до Західного крила, з’явився офіційний кадр зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Нове розміщення світлини з російським диктатором у серці американської адміністрації привернуло увагу оглядачів..

У вестибюлі Білого дому, що веде від резиденції до Західного крила, з’явився офіційний кадр зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Нове розміщення світлини з російським лідером у серці американської адміністрації привернуло увагу оглядачів.Про зміни в оформленні інтер’єру повідомила журналістка Елізабет Ландерс у соцмережі Х.  Як зазначає журналістка, знімок розмістили у вестибюлі, що сполучає Західне крило з резиденцією президента США. На фотографії в рамці зафіксовано Дональда Трампа разом із російським диктатором Володимиром Путіним. За припущенням Ландерс, цей кадр було зроблено під час торішнього саміту на Алясці.Журналістка наголосила, що раніше ця світлина не була частиною експозиції та з’явилася на стіні лише нещодавно. Також вона зауважила, що безпосередньо під знімком із Путіним повісили іншу фотографію, де Дональд Трамп зображений з одним зі своїх онуків. На підтвердження оновлення інтер’єру в ключовому переході Білого дому Ландерс оприлюднила відповідний фотодоказ.Нагадаємо,  21 січня президент США Дональд Трамп заявив про готовність України та Російської Федерації до переговорів. За його словами, і глава Кремля Володимир Путін, і український лідер Володимир Зеленський прагнуть досягти домовленості для припинення війни.Водночас, за словами ексспецпосланця США Кіта Келлога, успішне проходження Україною поточної зими стане переломним моментом, після якого стратегічна ініціатива перейде до Києва. Він переконаний, що в такому разі перевага у війні опиниться на українському боці, а не на боці агресора..

Квітневі парламентські вибори в Угорщині є надзвичайно важливими не лише для угорців, а й для Євросоюзу й України. Поразка на них партії Віктора Орбана Fides може зупинити ходу до влади ультраправих екстремістів в багатьох країнах Європи.Образився за "потиличника". Навіщо Орбан викликав нашого посла "Кожен Віктор, який живе за європейські гроші, намагаючись продати європейські інтереси, заслуговує на потиличник. І якщо він почувається комфортно в Москві, це не означає, що ми повинні дозволити європейським столицям перетворитися на маленькі москви", — заявив у Давосі президент України Володимир Зеленський.Про якого Віктора йшлося, всі зрозуміли — про Орбана. Той відреагував:"Я вільна людина, яка служить угорському народові. Ви перебуваєте у відчайдушному становищі, оскільки протягом чотирьох років не змогли через неспроможність чи небажання завершити війну, попри широку підтримку з боку президента США".Орбан при кожній нагоді згадує про свого друга Дональда Трампа. Також угорський прем’єр традиційно нагадав: його країна постачає нам електроенергію та паливо. Насправді електроенергія — не угорського походження, наша країна вимушено імпортує її з Європи, Угорщина в цьому процесі посередник, який отримує гроші. Що ж до палива, то Будапешт купляє російську нафту, яка йде нафтопроводом "Дружба" нашою територією. Так що тут Угорщина залежна від доброї волі України.За кілька днів потому Орбан доручив своєму міністру закордонних справ Петеру Сійярто викликати для розмови українського посла в Будапешті. Він обурився "брутальними висловлюваннями" представників України."Наші органи національної безпеки проаналізували цю останню атаку України і дійшли висновку, що ці події є частиною скоординованої серії заходів України, спрямованих на втручання у вибори в Угорщині, але ми не можемо дозволити, щоб хтось ставив під загрозу суверенітет Угорщини або чесність угорських виборів", — заявив ображений Орбан.Як саме висловлювання "заслуговує на потиличник", спрямоване персонально прем’єру, нашкодило національній безпеці всієї Угорщини, незрозуміло. Недипломатично, але ж Зеленський не порадив виборцям сусідньої держави гнати Орбана копняками від влади. Що робити зі своїм прем’єром та його партією — угорці у квітні самі розберуться.Чому ж керівник угорського уряду вирішив проявити жорсткість? Одне з пояснень — Орбан вибудовує передвиборчу кампанію на гаслах про свою геополітичну значущість, його Трамп у Давосі прийняв до своєї "Ради миру", а тут — "потиличник". Угорський прем’єр дуже боїться бути посміховиськом.У цьому контексті варто згадати кумедну історію, яка сталася після з’їзду Fides, що відбувся 10 січня. Там виступав Орбан, презентували передвиборчу програму та головне гасло кампанії "Безпечний вибір". Але партійний штаб дав маху — не створив сайт із назвою гасла, чим скористалася опозиція. Вона зареєструвала сайт biztosvalasztas.hu (угорською гасло звучить "biztos választás"), де розміщують матеріали з жорсткою критикою уряду та урядової партії. На головній сторінці сайту під фото прем’єра та його команди міститься напис, із вказівкою, хто оплачує його кампанію: "Fides є безпечним вибором лише для Льорінца Месароша, Іштвана Тіборча, Дьєрдя Матольчі та корумпованих олігархів Орбана, але не для угорського народу". Формально опозиція нічого не порушила, і тепер над орбанівцями потішається вся Угорщина.Чим "годує" угорських виборців ОрбанКолеги з видання Infopost зібрали найсвіжіші маніпуляції, якими займається Орбан. Україною угорців він лякає найбільше, точніше "втручанням у вибори" з боку України. Ще з весни минулого року влада Угорщини розкручує українофобську кампанію, зокрема, проводила маніпулятивний "референдум" щодо незгоди зі вступом нашої країни до Євросоюзу. Орбан підігріває антиукраїнську істерію неспровокованими випадами у наш бік.23 січня він заявив, що в Угорщині "сто років не буде такого парламенту, який проголосував за вступ України до ЄС". Глава українського МЗС Андрій Сибіга відреагував порівнянням Орбана з нацистським посіпакою Ференцом Салаші — останнім союзником Гітлера в Європі. Блокуючи вступ України до Євросоюзу, зазначив Сибіга, "Орбан виконує забаганку Путіна", блокує відновлення миру в ЄС та робить Угорщину спільником кремлівського режиму"."Сьогодні Орбан діє вже навіть не як Міклош Горті, а як посіпака Гітлера Ференц Салаші. Це урок з Другої світової війни", — слушно зауважив наш міністр, додавши, що подібними заявами угорський прем’єр працює проти угорців Закарпаття, які є громадянами України, бо йому "начхати на їхню безпеку та добробут".У Будапешті вирішили обернути слова Сибіги проти власної опозиції. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто звинуватив Україну у втручанні в угорські вибори на користь опозиційної партії "Тиса". Таку прив’язку орбаністи роблять не вперше, та, як свідчать опитування громадської думки, 53% вважають найбільш вірогідним вплив на свої вибори з боку Москви. Проте є 25%, які вірять у казки Орбана про вплив на вибори з боку Києва. Не варто забувати, що чинна влада в цій сусідній з нами країні багато років ефективно для себе працює зі ЗМІ та їхніми власниками, тому нагнітання антиукраїнської істерії триватиме і свого слухача та глядача вони, на жаль, знаходитиме.Ще одним опудалом для угорських виборців орбаністи роблять Європейський Союз. Цього разу зманіпулювали рекомендаціями інституцій ЄС на випадок надзвичайних ситуацій. Рекомендації стосуються питань цивільного захисту населення, проте уряд Угорщини роздув із них скандал, буцімто Брюссель розпалює паніку. Через позицію свого уряду угорці так і залишаться непідготовленими до будь-якої НС.А віднедавна Орбан озброївся ще однією темою — "таємним" документом про вступ України в ЄС у 2027 році та виділенням нашій країні 800 мільярдів євро. Він бреше, що фінансова допомога Україні йтиме з кишень угорців. Видання Politico проаналізувало цей документ, у ньому — десятилітній план відбудови України, 500 мільярдів на це обіцяють надати США та міжнародні фінансові інституції, ще 100 мільярдів — кошти Євросоюзу, але їхнє виділення передбачене у 2028 році в рамках затвердження наступного семирічного бюджету ЄС. Однак є нюанс: реалізація цього плану прив’язана до припинення війни.А поки американці стоять на боці Росії з так званою "формулою Анкориджа" та ув’язують свої гарантії безпеки з територіальними поступками України, немає сенсу говорити про якісь фінансові вливання. Але Орбан навмисно робить акцент на них, цинічно вводячи в оману виборців. Гроші, про які йдеться, — не на війну, а на повоєнну відбудову.Здавалося б, якщо Угорщині погано живеться в ЄС, ніщо не заважає вчинити так, як Британія — провести референдум і піти своїм шляхом. На початку цього місяця угорський прем’єр розповів, чому не планує повторювати за британцями. Виявляється, причина банальна — Будапешт не має достатнього політичного впливу для самостійного існування. А де ж геополітична масштабність Орбана? Чи її вистачає лише на шантаж Євросоюзу?А тим часом угорська опозиція…Головна опозиційна сила партія "Тиса" грає проти орбаністів технологічно. Про "вкрадений" сайт ішлося вище. Окрім того, Мадяр відверто тролить опонентів, — він оголосив продаж мерчів, чашок, кепок та іншої продукції з "конфіскованим" слоганом Fides. Кошти підуть на передвиборчу кампанію опозиціонерів. Також тонкий тролінг нагадує оголошення Мадяром Аніти Орбан на посаду майбутньої глави МЗС. Вона не лише однопрізвищниця прем’єра, а й раніше була в його дипломатичній команді.Про 10-відсоткову перевагу "Тиси" над Fides свідчить і свіжа соціологія — підтримка опозиційної партії становить 49%, в орбаністів — 39%. Останні зберігають популярність серед виборців старшого віку без вищої освіти, що мешкають у провінції. Завдяки цим виборцям Орбан перемагав всі попередні рази. Чи мобілізується міська молодь та люди середнього віку, щоб скинути прем’єра, котрий засидівся в кріслі? Залишається сподіватися, що угорці повторять за румунами, які торік зорганізувалися, аби не допустити до влади ультраправих, й обрали проєвропейського президента Нікушора Дана. Але варто пам’ятати, що в Орбана є союзники: місцеві олігархи, корумповані чиновники, Трамп і Путін. За свого Віктора вони боротимуться до останнього..

Інвестиції Німеччини в економіку Китаю за період із січня по листопад 2025 року зросли на 55,5% до понад семи мільярдів євро. У 2024 та 2023 роках німецькі інвестиції сягали лише 4,5 мільярда євро. Про це повідомляє агентство Reuters, з посиланням на інформацію Німецького економічного інституту IW.Медійники наголосили, що це означає, що жорсткий торгівельний курс президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, що включає широкі мита Вашингтона на європейський імпорт, підштовхнув компанії Європи переорієнтовуватися на Китай."Німецькі компанії продовжують нарощувати свою присутність у Китаї — і роблять це швидшими темпами", — зазначив керівник відділу міжнародної економічної політики інституту IW.Водночас німецькі компанії майже вдвічі скоротили свої інвестиції у США торік. Пекін повернув собі місце головного торгівельного партнера Берліна минулого року після того, як у 2024 році його обігнали США, завдяки зростанню імпорту з другої за величиною економіки світу.Нагадаємо, у вівторок, 27 січня, Індія та Європейський Союз завершили укладення давно очікуваної знакової торгівельної угоди прагнучи захиститися від нестабільних зв'язків зі США. Очікується, що угода подвоїть експорт ЄС до Індії до 2032 року шляхом скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, що торгуються і призведе до економії чотирьох мільярдів євро на митах для європейських компаній..

У вівторок, 27 січня, Сполучені Штати Америки офіційно вийшли з Паризької кліматичної угоди. Президент Дональд Трамп вже вдруге виводить Вашингтон з цієї угоди.Як повідомляє агентство Bloomberg, угода зобов'язує майже 200 країн світу утримувати зростання середньої світової температури на рівні не більше ніж на 2°C (а в ідеалі на 1,5°C) вище доіндустріального рівня.Безпосередньо Трамп не приховує свого заперечення кліматичних змін у світі. Торік на засіданні Генеральної асамблеї ООН він заявив, що зміна клімату – це "найбільша афера з усіх коли-небудь проведених", а відновлювану енергію він назвав "жартом".Медійники зауважили, що лише через кілька годин після своєї інавгурації у 2025 році Трамп видав указ про початок процесу виходу США з Паризької кліматичної угоди. Господар Білого дому також виводить США з Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (авторитетний орган ООН у галузі кліматичної науки). В агентстві додали, що цей орган, до якого входять сотні провідних світових вчених, був створений в 1988 році. Його звіти є вичерпними для розуміння минулих, теперішніх та майбутніх змін клімату. За свою роботу група отримала Нобелівську премію миру 2007 року, а її наукові оцінки були закладені в основу Паризької кліматичної угоди.Варто додати, що у листопаді 2020 року Сполучені Штати офіційно вийшли з Паризької кліматичної угоди. Проте за президентства Джозефа Байдена у січні 2021 року Штати знову офіційно стали стороною цієї угоди.Паризька угода була підписана представниками 196 країн у межах кліматичної конференції у 2015 році. Вона прийшла на зміну прийнятому в 1997 році Кіотському протоколу (передбачає квоти на викид парникових газів). Одна з цілей Паризької угоди — "активізувати здійснення" Рамкової конвенції ООН зі змін клімату, зокрема утримати зростання глобальної середньої температури "набагато нижче" 2°C і "докласти зусиль" для обмеження зростання температури до 1,5°C. Також передбачає скорочення викидів парникових газів, а також виділення приблизно 100 мільярдів доларів на рік бідним країнам для розв'язання екологічних проблем.Нагадаємо, раніше стало відомо, що у Сполучених Штатах Америки офіційно повідомили про вихід зі Всесвітньої організації охорони здоров'я. Організацію звинуватили у провалах під час пандемії COVID-19 та діях проти інтересів Вашингтона..

Згідно з новим опитуванням Reuters/Ipsos, рівень схвалення імміграційної політики президента США Дональда Трампа серед американців впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому, причому більшість американців вважають, що його жорсткі заходи щодо імміграції зайшли надто далеко.Про це повідомляє Reuters.Опитування, проведене по всій країні з п'ятниці по неділю, зібрало відповіді до та після того, як імміграційні офіцери в суботу вбили другого громадянина США в Міннеаполісі під час зіткнень з протестувальниками через розгортання Трампом імміграційних агентів у містах по всій території США.Згідно з опитуванням, лише 39% американців схвалюють роботу Трампа в галузі імміграції, що менше, ніж 41% на початку цього місяця, тоді як 53% не схвалюють. Імміграція була яскравішим аспектом популярності Трампа в тижні після його інавгурації в січні. У лютому 50% схвалювали та 41% не схвалювали.Нагадаємо, Індія та Європейський Союз завершили укладення давно очікуваної знакової торгівельної угоди прагнучи захиститися від нестабільних зв'язків зі США. Очікується, що угода подвоїть експорт ЄС до Індії до 2032 року шляхом скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, що торгуються і призведе до економії чотирьох мільярдів євро на митах для європейських компаній..

Речниця адміністрації американського президента Дональда Трампа Керолайн Левітт оцінила тристоронні перемовини Сполучених Штатів, України та Росії в Абу-Дабі, які відбулися 23-24 січня.Про це повідомляє "Ми-Україна". Так, за даними журналістів, речниця Трампа наголосила, що ця зустріч була історичною.Водночас вона відзначила, що американський лідер глибоко залучений до дипломатичних зусиль. Однак, чи візьме Трамп участь у наступних тристоронніх перемовинах США, України та РФ, посадовиця не відповіла, але зауважила, що в Давосі Трамп зустрічався з Зеленським."Ми розмовляли з Путіним, ми розмовляли Зеленським перед цими зустрічами. Наразі я не відстежую жодних запланованих дзвінків. Однак президент (Трамп — ред.) залишається глибоко залученим, і, звичайно, його про ці переговори інформують його радники, а саме Джаред Кушнер та спецпосланник Стів Віткофф. Минулого тижня вони провели багатосторонню зустріч, яка не отримала широкого висвітлення, але вона мала історичний характер, де команда президента дійсно зібрала дві сторони цієї війни за столом переговорів, щоб наблизити м'яч до миру. Тож президент не відмовляється від мирного процесу", — зазначила Левітт.Попередній контекст:Минулого тижня в Абу-Дабі пройшов перший раунд тристоронніх перемовин за участю США, України та Росії. Головною метою зустрічей стало напрацювання механізмів мирного врегулювання.Представники української делегації заявили про продуктивний характер діалогу, однак компромісу щодо територіального питання сторони не досягнули.Володимир Зеленький заявив, що під час дводенних перемовин в Абу-Дабі делегації Сполучених Штатів Америки, України та Росії обговорили весь 20-пунктний план миру.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль проводить інформаційну кампанію, спрямовану на партнерів України, яка намагається представити контроль над Донбасом як головне питання, що залишилося для обговорення на мирних переговорах. Але заяви російських чиновників для внутрішньої аудиторії неодноразово підтверджували, що вимоги Росії виходять за межі Сходу України.26 січня український лідер заявив, що наступний етап тристоронніх перемовин у Абу-Дабі відбудеться 1 лютого.Читайте також: "Формула Анкориджа": як зустріч Трампа з Путіним на Алясці заважає миру в Україні.

В Абу-Дабі завершився перший етап переговорів у форматі Україна — США — Росія, наступний очікується 1 лютого. Після перемовин сторони роблять хорошу міну, але ключові питання, серед яких територіальні поступки України, лишилися не вирішеними.Мир в обмін на Донбас. На яку наживку Кремль впіймав ТрампаТорік 16 серпня відбулася подія, відголоски якої відчуваються й досі, — в Анкориджі, що на Алясці, Дональд Трамп зустрівся з російським диктатором Путіним. TrueUA детально аналізував, який геополітичний землетрус спричинила ця зустріч, але в її підсумку за спиною України було досягнуто певних домовленостей між Трампом і Путіним. Нагадаємо, що тоді про них казав хазяїн Кремля:"Сьогоднішні домовленості стануть опорною точкою не лише для врегулювання українського конфлікту, а й для відновлення відносин між Росією та США… Я дуже сподіваюся, що досягнута нами сьогодні угода сприятиме досягненню миру в Україні".Достеменно зміст "формули Анкориджа" невідомий, прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков 23 січня відмовився розкривати, про що саме йдеться, пославшись на "недоцільність". Reuters із посиланням на близькі до Кремля джерела привідкрив завісу: Росія вимагає від України вивести війська з 20% підконтрольних Києву районів Донецької області в обмін на замороження поточної лінії фронту в інших місцях. Про те, що Трамп міг пообіцяти Путіну дотиснути Зеленського до такого "обміну", говорили й наші експерти. Протягом подальших переговорів щоразу все впиралося у територіальне питання, хоча наші переговорники звертали увагу на не менш складні теми — гарантії безпеки Україні, припинення вогню і параметри контролю за цим процесом тощо. Те саме чутно від росіян і в Абу-Дабі, — "формула Анкориджа".Отже, весь цей час Трамп грав на боці Путіна, протискуючи домовленості, досягнуті на Алясці? Вимога поступитися частиною територій містилася і в спільному американсько-російському "мирному плані з 28 пунктів", який дуже подобався Путіну. В процесі важких переговорів України, наших партнерів в Європі та США план нашої капітуляції перетворився на документ із 20 пунктів, який принаймні можливо виконати. За інформацією Bloomberg, на початку цього місяця узгоджений варіант "мирного плану" через кремлівського переговорника Кирила Дмитрієва передали Путіну. Після зустрічі Зеленського з Трампом на полях Всесвітнього економічного саміту в Давосі, який став бенефісом глави Білого дому, Стів Віткофф і Джаред Кушнер їздили до Москви, де, ймовірно, отримали від Путіна зустрічні пропозиції перед стартом переговорів у столиці Об’єднаних Арабських Еміратів.Звідси питання: який варіант мирних ініціатив обговорювався в Абу-Дабі? Володимир Зеленський оприлюднив план із 20 пунктів, українці по-різному на нього відреагували, але там чітко окреслені наші червоні лінії. З тих фрагментарних новин про перебіг перемовин в ОАЕ наше суспільство не отримало розуміння, який план є базовим за столом переговорів. Приміром, Politico з посиланням на власні джерела в американській владі вказує, що росіяни наполягають на поділі електроенергії, яку в майбутньому отримуватимуть на загарбаній українській Запорізькій АЕС, між Україною та Росією. Наша делегація — категорично проти. Тема ЗАЕС була у переговорах і раніше, але в цьому випадку очевидним є те, як Москва подібними темами зриває переговори, намагаючись буцімто поступками — електрика на двох — зробити винним у гальмуванні домовленостей Україну. Така "дипломатія" була абсолютно очікуваною.Але повернемося до "формули Анкориджа". Запропонувавши Трампу на Алясці легкий шлях до "миру", Путін закинув наживку, яку американський президент "проковтнув". Американцям та союзникам США буде неприємно почути про реальний результат переговорів на Алясці. Хоча, мабуть, після зазіхань Трампа на Гренландію Вашингтону важко ще чимось шокувати союзників.Чи справді у Донбасі загвіздка? Як Кремль закладає "міни" під наше майбутнєЗвісно ж, ні. У Москві добре розуміють, що для переважної більшості українців територіальні поступки — червона лінія. Так, згідно з останнім опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 53% опитаних категорично проти будь-яких територіальних поступок, до певних територіальних втрат загалом готові 33%. Та якщо йдеться про офіційне визнання окремих територій частиною Росії, то проти цього 58% опитаних, готові прийняти такі умови 25%. Однак КМІС зробив уточнення: мовиться про "окремі території", а не всі окуповані території. Тобто і ці 25% погоджувалися на втрату не всіх окупованих територій, не кажучи про віддачу не окупованих.Нескладно здогадатися, що "формула Анкориджа" потрібна Кремлю для провокування внутрішнього конфлікту в Україні, бо сама тема, не кажучи про її можливу реалізацію, — вибухонебезпечна. Москва робила, робить і робитиме все для підриву єдності українців та розколу між суспільством і владою. Тому нам зараз дуже потрібна інформаційна гігієна, адже через ЗМІ та соцмережі хвилею котитиметься чергова зрада. Так, на тлі переговорів в ОАЕ в ЗМІ з’являються публікації, які сіють страх. "Затягування ситуації на полі бою може призвести до застосування Росією хімічної зброї" — таку інформацію оприлюднило видання The Times, журналісти якого послалися на західних аналітиків і українських військових. У публікації розповідають, який саме токсин можуть використати росіяни. Одним словом, наганяють жаху на читача. Після таких статей хочеться лише нагадати, що це вже було. Торік улітку міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявляв, що Росія використовує заборонену хімічну зброю у війні проти України. Стосовно цього чимало доказів зібрали й оприлюднили нідерландські спецслужби. Тож варто пам’ятати, що Росія продовжує вести гібридну війну, а публікації про хімічну зброю чи ядерний удар — складові цієї війни.Як зауважили в Інституті вивчення війни, РФ не відмовилася від максималістських планів, кремлівська пропаганда наголошує на "першопричинах" — наборі маячні про начебто причини, які спонукали Путіна розв’язати війну проти України. Аналітики також підмітили, що кремлівські чиновники намагаються подати результати зустрічі на Алясці у серпні минулого року як американсько-російське порозуміння та згоду Трампа на "формулу" припинення війни, вигідну Росії. Ми не чуємо з-за океану спростування існування "формули Анкориджа". І це не йде на користь, адже російські "гібриди" просувають фейк, що мир прийде після відмови Києва від не окупованої частини Донеччини. Фейк розрахований на західну аудиторію, "втомлену" від війни у нас. Насамкінець — невеликий висновок. Протягом переговорів в Абу-Дабі (чи де вони ще географічно відбуватимуться далі) з російського боку вкидатимуться теми для провокування українського суспільства, нагнітання невпевненості в майбутньому, будуть спроби закладати міни уповільненої дії на кшталт офіційний статус російської мови чи скасування закону, який змушує РПЦ в Україні перестати ховатися за словом "українська". У Кремлі чинитимуть усе, щоб після завершення війни або її замороження впливати на українську політику через вкидання розкольницьких тем. Путін ще мріє мати якусь нову "Партію регіонів" чи ОПЗЖ, які просуватимуть російські інтереси. Завадити цьому можуть лише українці..

Аятола Алі Хаменеї, який є верховним лідером Ірану, переїхав до укріпленого підземного бункера в Тегерані. Він побоюється можливих американських обстрілів. Керівництво країною наразі здійснює його син Масуд.Таку інформацію оприлюднило видання The Jerusalem Post із посиланням на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що на тлі протестів, які охопили Іран, і побоювань, що США можуть виконати свої погрози завдати удару по країні, верховний лідер Хаменеї переїхав до "спеціального підземного укриття, що складається з низки тунелів у Тегерані".Джерела видання переконують, що таке рішення ухвалили після оцінки ситуації високопоставлені військові та силовики режиму аятол, які попередили про "підвищений ризик можливого американського удару".За інформацією, яку отримали журналісти, Масуд Хаменеї, третій син аятоли, взяв на себе управління повсякденними обов'язками верховного лідера та виступає основним каналом зв'язку з виконавчими органами уряду режиму.Є приводи вважати, що загроза нападу США зросла. Особливо після того, як американський президент Дональд Трамп заявив у п'ятницю, що американські кораблі прямують до Ірану, та додав, що "сподівається, що не доведеться їх використовувати".Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважали лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході.Президент США Дональд Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога протестувальникам "уже в дорозі". Крім того, він пообіцяв вжити "дуже рішучих заходів", якщо іранська влада розпочне страчувати учасників протестів. Трамп закликав покласти край іранському режиму аятол на тлі кривавого придушення масових протестів.Нагадаємо, 16 січня стало відомо, що посольство України в Ірані тимчасово призупинило свою роботу. Причина — загострення безпекової ситуації..