# Дональд Трамп

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що досягти миру між Україною та країною-агресоркою Росією вдасться "швидше, ніж очікується".Таку заяву американський лідер зробив під час виступу на Генеральній асамблеї ООН, передає "Укрінформ"."Ми тісно працюємо із лідерами України та Росії. Нам вдасться домовитися, і це станеться швидше, ніж очікується", — сказав Трамп.Водночас він відзначив, що у разі потреби він готовий застосувати "закон Грема", який стосується санкцій проти Росії."Минулого тижня, у памʼять про сенатора Ліндсі Грема, я підписав новий закон, що дає мені додаткові повноваження. Я застосую їх, якщо буде потрібно, час припинити вбивства", — наголосив президент США.Нагадаємо, 20 вересня президент України Володимир Зеленський провів надважливу телефонну розмову із лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій та дипломатичну динаміку.За даними The Guardian під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне.Додамо, у Кремлі готуються до чергового раунду переговорів із представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Сторони планують порушити низку гострих питань у двосторонніх відносинах, хоча у Москві вже висловлюють невдоволення повільними темпами діалогу..

Білий дім запустив на YouTube цілодобову трансляцію з відео, виступами та іншими публічними моментами президента США Дональда Трампа. Новий канал з’явився після того, як великі американські телеканали відмовилися замінювати CNN у пулі журналістів, які висвітлюють заходи глави держави.Як пише Axios, новий ефір отримав назву TRUMP TV: The Essentials Station. На ньому цілодобово транслюють добірку відео за участю Трампа.У трейлері каналу використали змонтовані фрагменти з виступів президента, а також сцени із популярних серіалів і мультфільмів, зокрема "Сімпсонів", "Губки Боба" та "Офіс". Так, Білий дім отримав власний майданчик для трансляції заходів і заяв президента без залучення традиційних телевізійних камер.Чому великі телеканали відмовилися замінити CNNЗапуск трансляції відбувся на тлі суперечки Білого дому з CNN. Американські телеканали ABC, CBS, Fox News та NBC виступили на підтримку своїх колег і не погодилися замінити знімальну групу CNN у пулі Білого дому. За багаторічною домовленістю п’ять найбільших телеканалів США по черзі забезпечували відеозйомку президента та передавали сигнал іншим американським і міжнародним медіа.21 вересня чергувати в пулі мав саме CNN. Знімальна група каналу також мала супроводжувати Трампа під час його поїздки до Нью-Йорка на Генеральну Асамблею ООН. Однак Білий дім заблокував роботу журналістів CNN. Після цього керівник вашингтонського бюро Fox News Браян Боутон, який очолює пул, заявив, що інший телеканал замість CNN шукати не будуть.Через це заходи за участю Трампа 21 вересня залишилися без звичної телевізійної зйомки для широкого кола медіа. Під час однієї з останніх пресконференцій президента через відсутність журналістів із мікрофонами його виступ було майже не чути на тлі стороннього шуму.Нагадаємо, раніше три медіа подали позов проти американського президента Дональда Трампа та трьох його провідних радників. Журналістам цих видань минулого тижня заборонили вхід до Білого дому..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що обговорив із президентом США Дональдом Трампом можливість домовитися між Україною та росією про припинення атак на об’єкти енергетичного сектору. Ініціативу французький лідер планує порушити під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.Про це Макрон розповів журналістам після зустрічі з Трампом, повідомляє Reuters. За словами президента Франції, розмова з американським лідером щодо війни була "дуже доброю" та "дуже конструктивною". Серед іншого, вони погодилися з необхідністю допомогти Україні посилити протиповітряну оборону."Ми довго обговорювали Україну та росію, а також необхідність швидше й активніше допомагати нашим українським друзям із перехоплювачами, адже це ключове питання з погляду оборони", — сказав Макрон.Водночас французький президент зазначив, що під час переговорів вони окремо розглянули можливість припинення ударів по енергетичному сектору України та росії. Деталей потенційної домовленості Макрон не розкрив.Макрон хоче обговорити ініціативу із ЗеленськимЗа словами президента Франції, питання припинення атак на енергетичні об’єкти він планує порушити під час зустрічі із Володимиром Зеленським, яка мала відбутися 21 вересня.Макрон наголосив, що підтримка української енергетичної системи залишається одним із пріоритетів на тлі війни. Він також висловив сподівання, що певного прогресу в цьому питанні вдасться досягти під час щорічного зібрання світових лідерів в ООН.Додамо, Париж переходить до посиленого режиму безпеки через активізацію диверсійних дій Росії на території Європейського Союзу. Раніше очільник Франції Еммануель Макрон оголосив про розробку оборонного плану, який передбачає створення промислово-технологічної бази для протидії безпілотникам і кібернападам..

Під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне.Про це повідомляє видання The Guardian.Причини тиску та ситуація на паливному ринкуЗа даними джерел, Трамп наполягатиме на "енергетичному перемир'ї", оскільки світові ціни на дизельне пальне демонструють різке зростання. На нестабільність паливного ринку суттєво впливають як бойові дії в Ірані, так і повномасштабна війна Росії проти України.Західні медіа нагадують, що цими вихідними Україна суттєво посилила удари по нафтогазовій інфраструктурі противника, завдавши наймасштабнішої атаки по об'єктах у Московській області. Зокрема, під удар потрапив Московський НПЗ, який, за відомостями джерел видання Reuters, повністю зупинив свою роботу.Публічні заклики та телефонна дипломатіяРаніше Дональд Трамп вже неодноразово публічно декларував, що звертався до українського президента з проханням припинити подібні атаки. Свої заклики він аргументував критичною ситуацією на світовому паливо-енергетичному ринку. Окрім цього, як зазначало видання Axios, під час останньої телефонної розмови із Зеленським очільник США кілька разів наполегливо закликав утриматися від подальших ударів по російських НПЗ. Перемовини між лідерами двох держав мають відбутися у вівторок, 22 вересня, у рамках тижня високого рівня Генеральної Асамблеї ООН.Нагадаємо, під час телефонної розмови 20 вересня президентів України та Сполучених Штатів Америки Володимира Зеленського та Дональда Трампа значну частину займало одне конкретне прохання — припинити атаки на російські нафтопереробні заводи..

Під час саміту світових лідерів у Нью-Йорку європейські посадовці збираються переконати Дональда Трампа передати Україні додаткову кількість ракет-перехоплювачів до систем протиповітряної оборони Patriot. На тлі погіршення оцінок ситуації НАТО союзники прагнуть терміново посилити захист української енергетики перед настанням холодів.Про це повідомляє видання Bloomberg.Тиск у Нью-Йорку та розширення допомогиЗа даними джерела, європейські союзники планують використати майбутні зустрічі світових лідерів у Нью-Йорку, щоб особисто переконати президента США Дональда Трампа надати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot. Окрім прямого діалогу з Вашингтоном, партнери звертатимуться до інших впливових країн, зокрема до Великої Британії та Японії, із закликом розширити фінансову підтримку Києва.Задля відбиття потенційних російських атак перед початком зимового періоду Німеччина та низка європейських держав вже оголосили про рішення закупити додаткові системи Patriot та виділити ракети з власних арсеналів.Загроза балістики та оцінки НАТОГоловною причиною акценту саме на цих комплексах є те, що ворожа балістика завдає найбільших руйнувань українській інфраструктурі, зокрема об'єктам енергетики. Наразі лише системи Patriot здатні ефективно перехоплювати такі цілі.За словами високопосадовця НАТО, оцінка ситуації на полі бою протягом війни постійно змінюється. Якщо влітку перспективи України розглядали дуже оптимістично, то зараз вони знову стали песимістичними, хоча лінія фронту залишається практично нерухомою.Нагадаємо, раніше Bloomberg повідомляв, що Росія зі серпня значно скоротила використання балістичних ракет і частіше атакує Україну реактивними дронами. На думку військових експертів, це може свідчити про накопичення ракет для зимових ударів по енергетиці..

Віцепрезидент США Джей Ді Венс назвав російсько-українську війну найскладнішим світовим конфліктом, проте висловив переконання у його неминучому врегулюванні. У Вашингтоні наголошують на рішучості продовжувати активні кроки задля припинення бойових дій та розраховують на позитивні результати майбутніх дипломатичних зустрічей.Політика цитує Clash Report.Перспектива перемовин та перебіг конфліктуУ Вашингтоні очікують на позитивні зрушення за підсумками запланованого діалогу між американською стороною та президентом України Володимиром Зеленським. Представники адміністрації переконані, що зустріч відбудеться найближчими днями."Я вважаю, що він (Дональд Трамп, — ред.) зустрінеться з президентом Зеленським або завтра, або наступного дня. Тож я впевнений, що буде досягнуто певного хорошого прогресу", — зазначив Венс.Водночас у США визнають високий рівень складності бойових дій, що тривають на території України, називаючи цей конфлікт найважчим для розв'язання у світі. Попри це, Білий дім не планує збавляти обертів у спробах знайти шляхи для припинення вогню.Венс наголосив, що віддає перевагу роботі в команді президента, який енергійно намагається розв'язати цю проблему, та висловив переконання у підсумковому успіху."Чи думаю я, що зрештою це буде вирішено? Так, це лише питання часу", — підсумував американський політик.Нагадаємо, французький лідер Еммануель Макрон готує важливі дипломатичні кроки під час запланованих перемовин із президентом США Дональдом Трампом. Очікується, що ключовою темою переговорів стане суттєве розширення допомоги Києву та заходи щодо стримування агресора..

Французький лідер Еммануель Макрон готує важливі дипломатичні кроки під час запланованих перемовин із президентом США Дональдом Трампом. Очікується, що ключовою темою переговорів стане суттєве розширення допомоги Києву та заходи щодо стримування агресора.Про це повідомляє телеканал BFMTV з посиланням на джерела в оточенні французького лідера.Мета зустрічіЗа даними видання, французький президент намагатиметься схилити американського колегу до нарощування обсягів допомоги українській державі та жорсткіших дій проти Росії. Париж розглядає ці перемовини як можливість прямого впливу на майбутній курс Вашингтона."Це завжди гарна нагода задати тон перед початком цього тижня високого рівня Генеральної асамблеї та відверто обговорити питання з президентом США, як це завжди робить президент Республіки", — додають співрозмовники телеканалу.Лідер Франції намагатиметься змусити Дональда Трампа посилити тиск на Кремль."Як і в усі критичні моменти, це буде нагода скерувати президента Трампа на правильні рішення, зокрема щодо України, продовжити зусилля з підтримки України та посилити тиск на Росію", — пояснили в оточенні Макрона.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Париж переходить до посиленого режиму безпеки через активізацію диверсійних дій Росії на території Європейського Союзу. Очільник Франції Еммануель Макрон оголосив про розробку оборонного плану, який передбачає створення промислово-технологічної бази для протидії безпілотникам і кібернападам..

Зустріч українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа, найімовірніше, відбудеться у вівторок, 22 вересня, в Нью-Йорку. Планується, що вони обговорять широке коло питань.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на власне джерело в Офісі президента України.За словами співрозмовника медійників, Володимир Зеленський планує обговорити з Дональдом Трампом попередні зустрічі зі спецпредставниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, а також подальші дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення російсько-української війни."Окремою темою переговорів стане енергетика в контексті можливих кроків для завершення війни", — йдеться в повідомленні.Також президенти двох країн планують обговорити пакет "зимової підтримки" для України. Зокрема, йтиметься про надання додаткових засобів протиповітряної оборони.Поза тим Володимир Зеленський і Дональд Трамп мають порушити питання ліцензування виробництва в Україні ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot.Раніше український президент публічно повідомив, що домовився з американським колегою про зустріч у Нью-Йорку під час Генеральної асамблеї ООН. Він зазначав, що зустріч "може багато змінити", та говорив про дипломатичну динаміку в переговорах щодо завершення війни.Раніше Володимир Зеленський також розповідав, що США позитивно реагують на українські пропозиції щодо ліцензійного виробництва засобів протиповітряної оборони. За його словами, Дональд Трамп планував звернутися до американських оборонних компаній щодо виробництва ракет ППО за ліцензією в Україні та Європі.Нагадаємо, що, за інформацією журналістів видання Axios, під час телефонної розмови президентів України та США Володимира Зеленського та Дональда Трампа значну частину займало одне конкретне прохання — припинити атаки на російські нафтопереробні заводи..

Три медіа подали позов проти американського президента Дональда Трампа та трьох його провідних радників. Журналістам цих видань минулого тижня заборонили вхід до Білого дому.Про це повідомили медійники з Politico. Вони зазначили, що це сталося в понеділок, 21 вересня.Politico, CNN і MS NOW заявили, що подають федеральний позов із метою негайного відновлення доступу для своїх репортерів, яким у суботу, 19 вересня, відмовили у вході до комплексу Білого дому."Сьогодні вранці ми повідомили уряд про те, що подаємо позов, аби захистити наші права, гарантовані Першою поправкою до конституції, та відстояти принцип, згідно з яким уряд не має права вирішувати, про що має повідомляти чи публікувати преса", — заявили вони.Медійні організації наголосили, що "без попередження та дотримання належної процедури Білий дім анулював акредитації журналістів, оскільки не погодився з матеріалами"."Якщо залишити все без відповідної реакції, то це загрожуватиме свободі преси та праву громадськості на незалежну журналістику, вільну від втручання уряду", — додали вони.Тепер медіа звертаються до судді Окружного суду США у Вашингтоні з проханням якнайшвидше визнати заборону Дональда Трампа неконституційною та не допустити, щоби його помічники її виконували.Речники Білого дому та Міністерства юстиції США наразі не коментували цього, не відповівши поки що на запити журналістів.До речі, серія дедалі жорсткіших правил Пентагону для преси призвела до того, що в жовтні минулого року журналісти з десятків ЗМІ відмовилися від своїх акредитацій. На їхнє місце міністерство запропонувало акредитації новій групі переважно правих медіа.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Демократична партія США наразі переважає Республіканську в соціологічних опитуваннях перед виборами. При цьому соціологи наголосили, що навіть деякі республіканці вже не вірять в успішну економіку президента Дональда Трампа..

Підписання американським президентом Дональдом Трампом закону про санкції проти Росії не сприяє ні "реанімації двосторонніх відносин", ані мирному врегулюванню ситуації в Україні.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам."Підписання Дональдом Трампом закону про "пекельні санкції" не сприяє реанімації російсько-американських відносин і українському врегулюванню", — зазначив він.За його словами, Росія зараз перебуває в контакті з торговими партнерами, яким загрожують нові санкції США. Тож вони висловлюють повне неприйняття цього рішення."Проти самої Росії вже запровадили понад 30 тисяч санкцій, але Москва адаптувалася та знайшла способи мінімізувати шкоду", — акцентував "рупор" Кремля.Він також виокремив останні звинувачення французької політикині опозиційного штибу Марін Ле Пен на адресу Росії. Нещодавно вона виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу, запевнивши, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні.Прессекретар російського диктатора Володимира Путіна висловив незгоду з такими твердженнями."У Москви немає суперечок із жодною з європейських держав, які могли би стати причиною серйозних розбіжностей", — безпідставно заявив Дмитро Пєсков.Раніше сьогодні він же заявив, що Росія начебто розраховує відновити тристоронні переговори щодо України. Проте наразі в Кремлі не бачать ні передумов, ні жодного прогресу стосовно таких можливостей найближчим часом.Нагадаємо, що очільник Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров назвав "неправдою" публікацію медіа щодо нібито розчаруванням роботою Стіва Віткоффа. Український посадовець запевнив, що з цим перемовником вдалося "досягнути суттєвого прогресу"..

Перше випробування рішучості втілити Акт Ліндсі Грема Дональд Трамп пройде цього тижня під час зустрічі із Сі Цзіньпіном. Якщо президент США застосовуватиме дані йому Конгресом повноваження вибірково, гарний закон — знеціниться.Трамп остаточно став на бік України?"У п'ятницю, 18 вересня 2026 року, президент підписав закон HR 5334, "Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який дозволяє та розширює законодавчі санкції, тарифи та заборони щодо Росії, а також продовжує чинні санкції проти Ірану", — так сухо пресслужба Білого дому повідомила про історичне рішення Дональда Трампа.За даними Clash Report, документ передбачає:нові санкції проти російського диктатора Путіна, олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також "тіньового флоту" РФ;повноваження президента США вводити мита у розмірі до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу;запровадження мита у розмірі до 500% на російський імпорт;продовження санкцій проти енергетичного та військового секторів Ірану на п'ять років.Окремою нормою прописали відповідальність за викрадення українських дітей. Під обмеження підпадають не тільки виконавці, які фізично вивозили дітей, а й структури опіки, перевізники, чиновники та будь-які інші неамериканські юридичні особи, причетні до організації чи забезпечення цього процесу. У документі перелічені вищі посадовці країни-терористки, на яких санкції поширюються автоматично за фактом посади. Президент США може доповнювати цей псисько на власний розсуд. Причетних до викрадення українських дітей каратимуть заморожуванням усього майна та активів під американською юрисдикцією, їм також заборонять в’їзд до США.Цим закон Грема нагадує "Акт Магнітського" — закон, схвалений у 2012 році Сполученими Штатами, а потім Європарламентом, який передбачає санкції проти осіб, причетних до смерті російського адвоката Сергія Магнітського, замордованого у 2009 році у московській тюрмі "Матроська тиша". Норми цього Акту діють понині. Спочатку він поширювався на 18 росіян, протягом наступних років перелік розширювався.Водночас є "але": у документі зазначено, що Трамп має право відмовитися від запровадження будь-якого з обмежень або відкласти їх застосування. Цей нюанс до останнього лишав сумніви, що Палата представників Конгресу слідом за Сенатом ухвалить закон Грема — Блюменталя. Демократи хоч і повністю прихильні до України, але внутрішні електоральні процеси, пов’язані із проміжними виборами до Конгресу 3 листопада, впливали на їхнє голосування, для республіканців же закон украй важливий, щоб продемонструвати виборцям зовнішньополітичну успішність адміністрації свого президента. Яка насправді такою не є через іранську авантюру. Однак у цьому випадку і демократи, і республіканці відгукнулися на запит американського суспільства, яке продовжує підтримувати Україну. Тепер виключно Трамп вирішуватиме, застосовувати мита і санкції повною мірою чи гратися з цією "дубиною", як йому заманеться.Навіщо Трампу закон Грема саме заразПро зв’язок ухвалення закону з проміжними виборами вже йшлося, проте не тільки вони прискорили процес. Законопроєкт республіканця Грема і демократа Блюменталя був зареєстрований у квітні 2025 року, однак тривалий час Білий дім не проявляв значного інтересу до ухвалення документа, гірше того, ЗМІ повідомляли, що адміністрація США прагне пом’якшення прописаних у законі заборон. Крига скресла тільки в липні цього року, — сенатор Грем зустрівся з Трампом, 10 липня він заявив, що той підтримує компромісну версію законопроєкта, а 11 липня, після повернення з Києва, Грем помер.Цей збіг обставин прискорив перебіг подій, — глава Білого дому наголошував, що закон має бути ухвалений на знак пам’яті про сенатора. Хоча у компромісному варіанті з’явилася норма, яка дає Трампу можливість користуватися актом фактично у ручному режимі, а також туди вписали ще й мита та санкції проти Ірану, спочатку Сенат, а 16 вересня і Палата представників Конгресу підтримали Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Чому ж так довго тягли?Припущення перше: Трамп тримав Акт Грема як останній аргумент, аби схилити Путіна до переговорів. У проміжку між ухваленням закону Сенатом і Палатою представників до Москви, а потім Києва приїздили переговорники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Скоріш за все, під час зустрічей у російській столиці їм дали зрозуміти, що серйозних переговорів вести не збираються. У відповідь закон Грема ухвалили й Трамп його швиденько підписав. Тепер Мінфін США на виконання закону має розробити відповідні процедури, тобто Білий дім дав Кремлю невеликий часовий люфт, аби там зрозуміли, чим ризикують, якщо не погодяться сісти за стіл перемовин.Припущення друге: Актом Грема Трамп отримав важіль політичного тиску передовсім на Індію і Китай. Індія з 2022 року збільшила імпорт нафти із Росії у вісім разів, минулого року закупівлі трохи знизилися, проте ця держава залишається другою після Китаю за об’ємом поставок нафти з РФ — у 2025 році індуси імпортували 88,72 мільйона тонн, китайці відповідно — 100,86 мільйона тонн. Третя в топтрійці — Туреччина, минулого року вона імпортувала 15,23 мільйона тонн нафти з Росії, але у цієї держави є особливість, собі вона залишає небагато, переважно займається реекспортом, даючи можливість Кремлю оминати санкції. Тільки за вісім місяців цього року Китай завіз із Росії 585 мільйонів барелів сирої нафти, Індія — 453 мільйонів барелів, Туреччина — 44 мільйонів барелів. Ці три країни стовідсотково підпадають під мита. Але не тільки вони.У списку Угорщина, Словаччина (вони найбільші європейські імпортери), незначні об’єми також купують Нідерланди, Німеччина, Італія, Польща, Бельгія, Франція, Іспанія, з-за меж Європи — Бразилія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Сінгапур, Японія, Південна Корея. І тепер цікаво, як Трамп використовуватиме отриманий ним механізм, проти всіх, чи битиме вибірково. Приміром, по Євросоюзу, окремі члени якого, купляючи нафту у Путіна, продовжують спонсорувати вбивства росіянами українців. А якщо сюди додати десятки держав, які перекуповують нафту або купляють виготовлене з неї пальне та інші продукти переробки, список суттєво розшириться.Індія і Китай розкритикували ухвалення закону Грема. У Нью-Делі заявили: купляли і куплятимуть нафту в Росії, контракти вже укладені, а цей закон може нашкодити індійсько-американським відносинам. У Пекіні відреагували наступним чином:"Ми продовжимо уважно стежити за подальшими кроками США та залишаємо за собою право вжити всіх необхідних заходів для рішучого захисту державного суверенітету, інтересів розвитку та законних прав і інтересів підприємств".Водночас закликали до діалогу.Перше випробування Акт Грема пройде вже цього тижня, — у четвер, 24 вересня, у Вашингтоні має відбутися зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Очевидно, йтиметься і про застосування товаришем Сі важелів впливу на Путіна, аби змусити того до мирних переговорів. Що з цього вийде, побачимо.Отже, підсумуємо. Перше: "пекельні санкції" ухвалені Конгресом і тільки Конгрес може їх скасувати. А це процес тривалий і складний, тому закон діятиме ще дуже довго, і це гарна новина. Друге: норма закону, яка дає право Трампу застосовувати санкційні і митні механізми, — найслабше місце Акту Грема, адже всі неодноразово пересвідчувалися у нерішучості глави Білого лому, який часто відступає від обіцянок.Третє: у дію швидко можуть бути введені норми, які стосуються санкцій проти росіян, а питання мит вирішуватиметься вибірково. Тим самим, закон матиме половинчастий характер — ніби й гарний інструмент, проте використовуватиметься не для того, щоб позбавити Росію прибутків від експорту нафти, які вона витрачає на війну, а щоб Кремль погодився сісти за стіл переговорів. І він погодиться, але не вестиме їх сумлінно, а затягуватиме час, сподіваючись на ослаблення Трампа після проміжних виборів та внутрішню політичну турбулентність у США, коли главі Білого дому під загрозою імпічменту може виявитися не до України..

Під час телефонної розмови президентів України та Сполучених Штатів Америки Володимира Зеленського та Дональда Трампа значну частину займало одне конкретне прохання — припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.Таку інформацію оприлюднило видання Axios, журналісти якого послалися на власні джерела, обізнані з розмовою.Співрозмовники медійників розповіли, що Дональд Трамп неодноразово просив Володимира Зеленського припинити атаки на російські нафтопереробні заводи — такі удари, за його словами, підвищують світові ціни на дизельне паливо."Слово "дизель" згадувалося під час розмови багато разів", — розповіло джерело виданню.За даними Axios, зустріч Зеленського з Трампом на полях Генеральної асамблеї ООН орієнтовно відбудеться у вівторок.Аналітики видання звернули увагу на те, що зустріч пройде через декілька днів після того, як Дональд Трамп підписав закон про санкції проти Росії та затвердив найбільшу угоду про озброєння між США й Україною з моменту вступу на посаду — обидвох кроків Київ домагався місяцями.До речі, це вже не вперше, коли Трамп заявив про своє прохання до Зеленського. Раніше президент США вже акцентував, що просив українського лідера припинити удари по НПЗ Росії, пояснюючи це зростанням цін на паливо.На думку американського президента, дії України нібито спричиняють глобальний дефіцит дизельного пального, тому Києву начебто варто  змінити тактику.Нагадаємо, що вчора ввечері президент України назвав "надважливою" телефонну розмову з лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій і дипломатичну динаміку..

У неділю ввечері, 20 вересня, президент України Володимир Зеленський провів надважливу телефонну розмову із лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій та дипломатичну динаміку.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Домовленості про зустріч у СШАЗеленський відзначив високу інтенсивність переговорного процесу із Вашингтоном та наголосив на важливості особистого контакту з очільником Білого дому. За словами президента, проведені детальні обговорення дозволили закласти підґрунтя для майбутніх переговорів на найвищому рівні."Щойно говорили з президентом Трампом. Важлива розмова, і багато речей встигли обговорити. Домовились про зустріч в Нью-Йорку, і ця зустріч може багато змінити. Дипломатична динаміка є", — зазначив він.Окремо український лідер згадав нещодавні консультації у столиці з американськими представниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Він підкреслив, що їхній візит сприяв глибшому розумінню реального стану справ в Україні."Подякував за візит Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера у Київ: ми добре пройшлися по суттєвих деталях, і хлопці побачили ситуацію в Україні. Мирний трек — це пріоритет номер один", — акцентував президент.Мирний трек і фундаментальні питання безпекиПід час розмови сторони детально зупинилися на конкретних ініціативах, які мають забезпечити стійку стабільність та захист цивільного населення. Йдеться про комплексні заходи, що охоплюють ключові сфери життя країни."Є ідеї щодо деескалаційних кроків та фундаментальних питань безпеки — енергетичної, продовольчої, захисту життя людей. Працюємо разом з американською командою і готові робити дійсно серйозні кроки", — запевнив глава держави.Також Володимир Зеленський висловив вдячність американській стороні за підтримку законодавчих ініціатив на користь нашої держави та підкреслив спільність прагнень до відновлення миру."Подякував президенту Америки за підписання закону Ліндсі Грема. Ми згодні всі: мир повинен бути. Дякую всім, хто з Україною! Дякую всім, хто допомагає!" — підсумував президент.Нагадаємо, у Кремлі готуються до чергового раунду переговорів із представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Сторони планують порушити низку гострих питань у двосторонніх відносинах, хоча у Москві вже висловлюють невдоволення повільними темпами діалогу..

Французькі острови Сен-П'єр і Мікелон у Північній Атлантиці перебувають під суверенітетом Парижа, тому будь-які зазіхання з боку США є абсолютно безпідставними. З відповідною жорсткою заявою виступив лідер країни Еммануель Макрон, реагуючи на скандальну карту з американським прапором над цими територіями.Про це повідомляє AFP.Заява Макрона щодо зазіхань ТрампаОфіційний Париж різко відреагував на публікацію експрезидента США Дональда Трампа, який оприлюднив карту, де французький архіпелаг Сен-П'єр і Мікелон був позначений під американським прапором. Під час відвідин північноатлантичних територій глава держави підкреслив, що правовий статус островів не підлягає жодному сумніву."Тут немає про що дискутувати", — заявив Макрон після прибуття на архіпелаг.Президент Франції наголосив, що його країна не має наміру щоразу реагувати на неадекватні висловлювання чи картографічні маніпуляції з боку американських політиків."Ми не будемо повторювати це щоранку лише тому, що хтось має дивні ідеї або говорить дивні речі", — жорстко зазначив Макрон.Дводенний візит французького лідера має ключове геополітичне значення. Архіпелаг розташований за кілька кілометрів від канадського узбережжя неподалік від Ґренландії, яка останнім часом перетворилася на один із ключових стратегічних центрів в Арктичному регіоні.Переговори з Канадою та ситуація навколо ҐренландіїУ межах поїздки 20 вересня Макрон запланував зустріч на Сен-П'єрі з очільником уряду Канади Марком Карні. Цей переговорний процес стане першим візитом канадського прем'єра на архіпелаг за всю історію."Це надсилає сильний сигнал", — наголосив французький президент.Двостороння зустріч відбудеться на тлі високої напруги: Вашингтон продовжує висловлювати зазіхання на регіональні інтереси та декларує можливість анексії Канади, паралельно ведучи з Оттавою гостре торгівельне протистояння.Окремо очільник Франції торкнувся питання Ґренландії після підписання Трампом безпекової угоди з Данією щодо цієї автономної території."Данський суверенітет поважається, міжнародне право поважається (...) усе, що сприяє деескалації, є хорошою річчю", — заявив Макрон.Нагадаємо, Китай різко розкритикував новий закон США, який посилює санкції проти Росії та розширює торгівельні обмеження щодо Ірану. Офіційний Пекін заявив про категоричне несприйняття односторонніх обмежень і вторинних санкцій..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив про досягнення домовленості з Данією та Гренландією яка надає США постійний контроль над безпековими питаннями острова, зокрема забороняє там військову присутність інших країн.Таку заяву американський лідер оприлюднив у соцмережі Truth Social."Сполучені Штати Америки уклали угоду з Королівством Данія та Гренландією, яка надає Сполученим Штатам постійний контроль над безпекою та всіма іншими потребами в Гренландії, повністю вирішуючи всі наші численні занепокоєння... Сполучені Штати назавжди матимуть повну можливість діяти в Гренландії так, як це необхідно для безпеки і захисту Гренландії та Сполучених Штатів Америки", — заявив Трамп.Він відзначив, що відтепер жоден противник США "ніколи не зможе мати базу та військову присутність у Гренландії або здійснювати там "чутливі інвестиції" без нашого прямого письмового дозволу".До того ж, за словами Трампа, після досягнення домовленості США розпочнуть розширення своєї військової присутності в Гренландії."Ця угода "на все життя", їй немає кінця! Ми дуже пишаємося тим, що тільки-но сталося, і все досягнуте сьогодні буде високо оцінено американським народом", — додав американський лідер.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..