# Дональд Трамп

TrueUA раніше вказував на ризики перемовин Європейського Союзу з Москвою, однак після того, як президент Фінляндії Александр Стубб зголосився представляти ЄС, ідея переговорного процесу з росіянами, видається, матиме більше прихильників.Чому американці поставили на паузу посередництво у мирних переговорахІзраїльсько-американська військова кампанія на Близькому Сході, яка складається для США дуже невдало, перемикнула увагу Дональда Трампа на Іран. Остання велика зустріч української та американської сторін відбулася 21-22 березня у Флориді, 7 травня секретар РНБО Рустем Умєров спілкувався з представниками Трампа у Маямі, але це повноцінними перемовинами з далекосяжними рішеннями назвати складно.Нещодавно глава Держдепу Марко Рубіо чесно визнав: жодні офіційні зустрічі у форматі Україна — США — Росія не проводяться. За його словами, головною умовою для відновлення діалогу є чітке бачення того, що майбутні саміти зможуть принести реальний та продуктивний результат, а не стануть черговою формальністю."Протягом останніх кількох місяців ми відчували, що прогресу не було багато, але, можливо, динаміка зміниться. Ми також не зацікавлені в тому, щоб втягуватися в нескінченний цикл зустрічей, які ні до чого не приводять", — підсумував Рубіо.З позитивного — держсекретар зазначив, що Сполучені Штати готові й надалі здійснювати посередницьку місію. При цьому додав:"Якщо хтось хоче спробувати, нехай спробує, але обидві сторони постійно кажуть нам, що ми єдині, хто може це зробити".Очевидно, це сигнал тим європейським політикам, які завели пісню про прямі переговори ЄС із РФ. А роблять вони це тому, що не відчувають в американцях надійного партнера, який під час перемовин із Кремлем стоятиме на боці інтересів Європи.Ще під час переговорної "Санта-Барбари" за участі посланців Трампа, позиція ЄС була наступною: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи. Наші інтереси з інтересами Євросоюзу збігалися, тому американці мусили брати їх до уваги. Штатам, якщо вони справді хочуть успіху у своїй посередницькій місії, доведеться це робити й надалі.Чи хоче Путін говорити з ЄвропоюПротягом переговорного процесу з американцями росіяни всіляко наголошували, що бажають розмовляти тільки зі США, а Європу треба винести за дужки. Мовляв, вона лише заважає врегулюванню. Представник Путіна Кирило Дмитрієв неодноразово літав до Штатів, де його люб’язно зустрічав Стів Віткофф, який, своєю чергою, неодноразово літав до Москви (кажуть, скоро знову туди полетить). Але до Брюсселю ні Дмитрієв, ні будь-хто інший не приїздив.Логіка Кремля була простою: підігрувати амбіціям Трампа, аби під час переговорів просувати кілька тем: перша — спільні зі США бізнес-проєкти, зокрема, видобуток корисних копалин в Арктиці; друга — переконати Білий дім натиснути на Європу, щоб та почала скасовувати санкції. Не вийшло ні перше, ні друге. Може, Трамп і підтримує спільний бізнес із Росією, але не може цього зробити мінімум із двох причин: по-перше, спочатку доведеться скасувати санкції проти Росії, запроваджені за часів Джо Байдена, зробити цього без Конгресу він не може, а Конгрес не погодиться; по-друге, громадська думка в США на нашому боці, Трамп проти неї не піде. Що ж до тиску на Європу, то там відразу дали зрозуміти — санкції не послаблюватимуть, а навпаки, посилюватимуть. Левова частка санкцій — саме європейська.Протягом останніх приблизно пів року діють ще одні санкції — "глибинні", у вигляді знищення українськими БпЛА нафтогазових та військових підприємств у Росії. Економіка країни-окупантки від цих "глибинних" санкцій страждає не менше, аніж від звичайних. Вона тримається, проте невідворотні процеси значно пришвидшилися. За даними нашої розвідки, лише за останні місяці російське перероблення скоротилася на 10%, нафтові компанії ворога змушені зупиняти свердловини. Крім того, багато російських регіонів у стані банкрутства, вже за п'ять місяців року Росія перевищила річний плановий дефіцит бюджету. Також у РФ фіксуються ознаки системної кризи банківської системи — частка проблемних активів у банківській сфері перевищила 10%, що є межею початку кризи. Аби сповільнити негативні процеси, Кремль хоче пограти у переговорну гру з Європою.Ще один фактор, який змушує Путіна шукати контакти з Європою — Китай. У Пекіна свої стосунки з ЄС, європейський ринок дуже важливий для нього, тож не виключено, Сі Цзіньпін підштовхує російського диктатора до переговорів із Євросоюзом, аби покращити у такий спосіб стосунки Китаю з Європою. Чи так це насправді, покажуть найближчі тижні після чергової поїздки Путіна до КНР. Поки ж світ побачив лише масштабну повітряну атаку на Київ, яка, не виключено, була узгоджена під час зустрічі із Сі.  Переговори, які розколюють ЄвропуЯк слушно зауважила головна дипломатка ЄС естонка Кая Каллас, перш ніж вести переговори з Росії, в Євросоюзі мають визначитися, про що саме говорити."Ми бачимо, що мирні переговори, які тривають за участю США, насправді нікуди не ведуть. І ми бачимо, що всі запити надсилаються українській стороні, а російській — жодного. Тож, перш ніж ми розмовлятимемо з росіянами, нам також потрібно домовитися, про що ми хочемо з ними розмовляти", — заявила вона. Проте частина європейських політиків ставить воза поперед коня, обговорюючи тему, хто представлятиме ЄС на переговорах. Називалися прізвища президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера, ексканцлерки Ангели Меркель. Політична пенсіонерка із сумнівним для України бекграундом — відмовилася. А от президент Фінляндії Александр Стубб усіляко демонструє свою готовність говорити від імені Європейського Союзу. Зазначимо: фінський президент брав участь у всіх зустрічах європейських лідерів із Трампом, він у хороших стосунках із главою Білого дому, з яким іноді грає у гольф.Стубб означив стартові умови: перша — діалог з Москвою уможливила сильна позиція України на тлі ослаблення Росії; друга — початок переговорів можливий тільки після зобов’язання Москви припинити вогонь. Нагадаємо, американці не ставили умовою переговорів припинення вогню, що грало на руку Путіна. Тож Стубб починає з правильних заяв, інша справа, що Кремль ніколи не вестиме переговори добросовісно. Тому необхідна третя умова — за порушення Росію каратимуть болючими санкціями.Але в ЄС існує й інша думка — Путін прагне втягнути Європу у переговори. Як зазначив глава МЗС Естонії Маргус Тсахна, переговорний процес за участю Євросоюзу потрібен російському диктатору, аби виграти час."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.На його думку, ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче".Якщо Євросоюз в’яжеться у переговори як посередник, він тим самим обмежить собі простір для тиску на Москву. Коли й вести переговори, то у форматі, де Європа діятиме спільно зі США та Україною. Тобто, повернутися до Женевського формату 2014 року, єдиного, який мав реальний потенціал тиску на Росію. На жаль, йому на заміну прийшов Нормандський формат, його нову версію, видається, Путін не проти нав’язати й зараз.Нагадаємо, 6 червня 2014 року у місті Бенувіль у французькій Нормандії зустрілися Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Ангела Меркель і Володимир Путін. Результатом формату стали Мінські угоди, укладені протягом 11-12 лютого 2015 року. "Нормандія" дісталася у спадок Володимиру Зеленському.Протягом 2019-2020 років її учасники обговорювали та навіть підписували якісь документи, у 2021-му Путін знизив представництво до рівня глави МЗС, а після повномасштабного вторгнення "нормандська четвірка" припинила своє існування. Тобто російський диктатор використовував цей майданчик для затягування часу і підготовки до вторгнення в Україну. Нині, коли економіка РФ стрімко йде донизу, йому потрібна імітація переговорного процесу, а не результат. Буде дуже погано, якщо окремі політики в Євросоюзі гратимуть у "Нормандія" 2.0..

Сполучені Штати Америки готові продовжувати заходи сприяння, щоби домогтися завершення війни в Україні. Вашингтон приєднається до мирного процесу, коли випаде така нагода.Про це заявив американський державний секретар Марко Рубіо після телефонної розмови з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Посадовця США цитує журналіст "Радіо Свобода Європа" Алекс Рауфоглу в соцмережі Х."Щоразу, коли ви бачите ці масштабні удари з того чи іншого боку, це нагадування про те, чому це жахлива війна, яка триває довше, ніж Друга світова війна, і чому їй потрібно покласти край", — наголосив Рубіо.Він запевнив, що США готові та підготовлені зробити все можливе, щоби сприяти закінченню цієї війни між Росією й Україною."Сподіваюся, в якийсь момент випаде нагода знову зіграти цю роль", — акцентував держсекретар США під час візиту до Індії.Також він прокоментував свою телефонну розмову з російським міністром Сергієм Лавровим. Американський посадовець поінформував, що росіянин передав йому послання від Володимира Путіна, яке призначене для президента США Дональда Трампа. За словами Рубіо, він уже передав його лідеру США.Крім того, він применшив припущення про те, що вчорашньою заявою Росія закликала саме США вивести своїх співробітників посольства з Києва.На переконання американського державного секретаря, Москва загалом попереджає дипломатичні представництва про те, що столиця України залишається небезпечною."Небезпека у всіх цих війнах, що далі вони продовжуються, полягає в тому, що завжди існує загроза ескалації", — пояснив Марко Рубіо.Нагадаємо, що вчора міністр закордонних справ країни-агресорки Росії Сергій Лавров провів телефонні перемовини із державним секретарем США Марко Рубіо. Він попередив, що Москва "приступає" до системних ударів по об’єктах у Києві, які, за твердженням Москви, використовуються для потреб ЗСУ..

Сполучені Штати не мають наміру форсувати події у переговорному процесі з Тегераном задля швидкого підписання документів. Офіційний Вашингтон планує утримувати чинні обмеження проти іранської портової інфраструктури до моменту досягнення остаточних домовленостей.Відповідну публікацію Дональд Трамп оприлюднив у соціальній мережі Truth Social.Переговори без поспіхуЗа словами Трампа, попри загальний позитивний вектор дипломатичного діалогу, американська сторона демонструє максимальну виваженість і прагматизм. Вашингтон свідомо уникає будь-якого поспіху у питанні підписання фінальних паперів, оскільки вважає поточні умови вигідними для себе."Переговори проходять в упорядкованому та конструктивному ключі і я поінформував своїх представників, щоб вони не поспішали з укладенням угоди оскільки час на нашому боці", — зазначив Дональд Трамп.Очільник Білого дому також акцентував на тому, що обом державам необхідно діяти вкрай обачно, аби застерегтися від серйозних прорахунків та помилок. При цьому він зафіксував помітне покращення рівня взаємодії між Вашингтоном та Тегераном.Позиція щодо ядерної програмиОкремим ключовим пунктом американської політики залишається недопущення посилення військового потенціалу Ірану. Дональд Трамп вкотре підтвердив безкомпромісну позицію міжнародної спільноти щодо цього питання. Президент США рішуче наголосив, що Тегеран за жодних обставин не повинен отримати доступ до розробки або придбання ядерного озброєння.Нагадаємо, за даними Axios, Іран і Сполучені Штати Америки наближаються до підписання меморандуму про 60-денне продовження припинення вогню. В цей період Ормузьку протоку знову відкриють..

Іран і Сполучені Штати Америки наближаються до підписання меморандуму про 60-денне продовження припинення вогню. В цей період Ормузьку протоку знову відкриють.Про це повідомило видання Axios, журналісти якого послалися на американських посадовців. Вони зазначили, що сторони при цьому проводитимуть переговори щодо ядерної програми Тегерану.Потенційна угода між країнами дозволить уникнути ескалації війни та зменшить тиск на світові постачання нафти."Однак незрозуміло, чи призведе вона до довгострокової мирної домовленості, яка також врахує вимоги США щодо іранської ядерної програми", — зауважили аналітики.Раніше американський президент Дональд Трамп, посередники й іранські джерела натякали, що угоду можуть оголосити вже сьогодні. Хоча співрозмовники медійників зауважили, що вона ще не остаточно узгоджена, тож усе ще може розвалитися.За інформацією Axios, протягом 60-денного перемир’я Ормузьку протоку відкриють для судноплавства без стягнення зборів, а Іран погодиться розмінувати прохід для безпечного курсування суден. В обмін на це США знімуть блокаду з іранських портів і зроблять деякі винятки зі санкцій, щоби дозволити Ірану вільно продавати нафту.Проєкт угоди також містить зобов'язання Тегерану ніколи не прагнути до отримання ядерної зброї, вести переговори щодо призупинення ядерної програми та вивезення своїх запасів високозбагаченого урану. Іран через посередників дав США усні зобов'язання щодо обсягу поступок, на які він готовий піти щодо своєї ядерної програми.США також погодяться вести переговори щодо скасування санкцій та розморожування іранських активів протягом 60-денного періоду перемир’я. У межах меморандуму американські війська залишатимуться в регіоні протягом двох місяців, їх виведуть лише за умови досягнення остаточної угоди.За даними джерел видання, президент США в суботу під час телефонної конференції проконсультувався з декількома лідерами країн Перської затоки щодо меморандуму з Іраном, і всі вони заявили, що підтримують документ."Пакистан виступив ключовим посередником у переговорах на чолі з фельдмаршалом Асімом Муніром, який перебував у Тегерані в п'ятницю та суботу, намагаючись укласти угоду", — підсумували аналітики.Нагадаємо, вчора журналісти видання The New York Times інформували, що адміністрація Дональда Трампа змусила Ізраїль згорнути військові операції проти Ірану та "Хезболли", не давши завершити жодної зі стратегічних цілей. Американська сторона розпочала сепаратні переговори з Тегераном, повністю засекретивши їхні деталі від своїх ізраїльських союзників..

Президент США Дональд Трамп оголосив про намір провести екстрені консультації зі своєю переговорною групою для розгляду свіжої пропозиції від Тегерана. Американський лідер підкреслив, що остаточний вердикт щодо можливого відновлення воєнних дій буде ухвалено вже до завтрашнього дня.Про це він заявив в інтерв'ю для видання Axios.Доленосна зустріч у Білому домі та оцінка шансівЯк зазначає видання, для обговорення останніх кроків Ірану Дональд Трамп збирає своїх спеціальних посланців — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Очікується, що до цієї закритої зустрічі також долучиться віцепрезидент США Джей Ді Венс. Новий проєкт угоди, який потрапив на стіл американського президента, став результатом нещодавніх ірано-пакистанських перемовин.Сам очільник Сполучених Штатів досить скептично оцінює ймовірність мирного врегулювання. За його словами, шанси на підписання компромісного документа або на те, що він "рознесе їх у пух і прах", наразі розподілені як "тверді 50/50" відсотків."Думаю, станеться одне з двох: або я завдам їм удару сильніше, ніж будь-коли, або ми підпишемо вигідну угоду", — заявив глава Білого дому.Залучення міжнародних партнерівПаралельно з внутрішніми консультаціями Вашингтон розгортає масштабний дипломатичний трек. Інсайдери журналістів зазначають, що американський президент планує провести переговори з лідерами країн Перської затоки, аби детально скоординувати позиції щодо іранської кризи. До обговорення мають намір залучити також керівників Єгипту, Йорданії та Туреччини. Зважаючи на жорстку риторику Вашингтона, рішення про те, відновлювати війну чи ні, Трамп ухвалить уже до неділі.Нагадаємо, за даними видання The New York Times, адміністрація Дональда Трампа змусила Ізраїль згорнути військові операції проти Ірану та "Хезболли", не давши завершити жодної зі стратегічних цілей. Американська сторона розпочала сепаратні переговори з Тегераном, повністю засекретивши їхні деталі від своїх ізраїльських союзників..

Адміністрація Дональда Трампа змусила Ізраїль згорнути військові операції проти Ірану та "Хезболли", не давши завершити жодної зі стратегічних цілей. Американська сторона розпочала сепаратні переговори з Тегераном, повністю засекретивши їхні деталі від своїх ізраїльських союзників.Про це повідомило авторитетне американське видання The New York Times, посилаючись на конфіденційні джерела в оборонних відомствах Ізраїлю та Білому домі.Крах грандіозних планів Ізраїлю та тиск ВашингтонаЗа даними видання, перед початком масштабної військової операції проти Тегерана ізраїльське командування розраховувало на повну зміну політичного режиму в Ісламській Республіці. Проте за кілька тижнів стало зрозуміло, що швидкої перемоги досягти не вдасться, і адміністрація Дональда Трампа різко змінила вектор, зосередившись на дипломатичному врегулюванні кризи.Вашингтон почав активно тиснути на Єрусалим, змушуючи згортати бойові операції. Зокрема, американська сторона виступила проти ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану після атаки на нафтові об'єкти в Тегерані та Караджі. Щобільше, під тиском США Ізраїль змушений був передчасно припинити військову кампанію проти угруповання "Хезболла" в Лівані, погодившись на жорсткі обмеження. Наразі жодна з трьох головних цілей Нетаньягу — повалення іранського режиму, знищення його ядерного потенціалу та ліквідація ракетної програми — так і не була реалізована.Таємні перемовини США та політична криза НетаньягуНайбільшим ударом для ізраїльської влади стало те, що США почали кулуарні перемовини з Іраном щодо умов тривалого перемир'я, повністю викресливши Ізраїль із цього процесу. Ізраїльські чиновники опинилися в інформаційній ізоляції та змушені збирати дані про хід переговорів через дипломатичні канали та власну розвідку. Нова американська пропозиція передбачає запровадження 20-річного мораторію на ядерну активність Ірану, при цьому питання балістичних ракет взагалі не виноситься на обговорення, що викликає серйозне занепокоєння в Єрусалимі.Таке жорстке усунення від ухвалення рішень руйнує внутрішньополітичний імідж Беньяміна Нетаньягу, який роками позиціонував себе як єдиний лідер, здатний повністю впливати на рішення Білого дому. В умовах наближення важких виборів в Ізраїлі та постійних ракетних обстрілів, які паралізували життя країни у березні та квітні, міністр оборони Ісраель Кац змушений був відкрито визнати повну залежність від волі США."Ми лише чекаємо на зелене світло від США", — заявив урядовець, коментуючи подальші військові кроки, що підтвердило перехід Ізраїлю з позиції рівноправного партнера до статусу підрядника американської армії.Нагадаємо, сенат Сполучених Штатів Америки 19 травня підтримав винесення на розгляд резолюції, яка передбачає запровадження обмежень воєнних повноважень президента США Дональда Трампа щодо Ірану..

Рішення президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа призупинити військову допомогу Україні у березні 2025 року поставило під пряму загрозу не лише українців, а й персонал американського посольства в Києві.Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву колишньої американської амбасадорки в Україні Бріджит Брінк. За словами дипломатки, пакети допомоги, які Пентагон тимчасово зупинив після конфлікту між президентом України Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом у Білому домі, містили критично важливі зенітні боєприпаси для систем протиповітряної оборони."У мене на місці було 1000 осіб, усі — цивільні. І нас захищали українці, використовуючи американське та інше обладнання", — сказала вона.Ексдипломатка зауважила, що через критичну ситуацію вона зверталася до Пентагону, Державного департаменту, Білого дому та "скрізь, куди тільки могла", адже дипломатичний корпус був серйозно стурбований затримками у постачанні озброєння, від якого залежить й їхня безпека у тому числі.Як наголосила Брінк, співробітники посольства працювали за лаштунками, намагаючись переконати адміністрацію Трампа відновити військову підтримку. Зрештою Білий дім погодився відновити допомогу 11 березня, проте жодних офіційних пояснень щодо причин її припинення від адміністрації Трампа так і не надійшло.Нагадаємо, раніше держсекретар США Марко Рубіо заявляв, що американський президент Дональд Трамп і його команда й надалі готові сприяти дипломатичному розв’язанню ситуації навколо війни Росії проти України. Є значні сподівання, що сторони відновлять діалог.До того ж він наголошував, що у мирному процесі щодо війни в Україні відсутні "плідні результати". Але якщо обставини зміняться, то Сполучені Штати Америки готові до подальшого посередництва між українською та російською сторонами..

Європейські країни НАТО вже готуються до ситуації, якщо Сполучені Штати Америки вийдуть з альянсу або заблокують колективну оборону. Тож зараз триває таємна розробка військових планів на такий випадок.Про це повідомило видання The Economist із посиланням на старших офіцерів декількох країн.Співрозмовники медійників зазначили, що поштовхом стала погроза президента США Дональда Трампа в січні анексувати Гренландію — автономну територію у складі Данського королівства."Криза в Гренландії стала сигналом тривоги. Ми зрозуміли, що нам потрібен "план Б", — заявив шведський чиновник оборони.На початку травня 4 000 військовослужбовців танкової бригади "Блек Джек" готувалися до розгортання в Польщі для захисту НАТО від російської загрози. Менш ніж за два тижні розгортання скасували — вдруге за місяць.Журналісти також нагадали, що раніше Трамп оголосив про виведення 5 000 військових з Німеччини та скасував розгортання підрозділу крилатих ракет, який мав заповнити важливу прогалину в обороні Європи. Причина — начебто відсутність європейської підтримки його війни в Ірані."Лідерство США — це клей, який скріплює альянс. Без них ми, ймовірно, побачили би фрагментацію", — пояснив журналістам Луїс Сімон із Вільного університету Брюсселя.Жоден з опитаних чиновників не захотів говорити офіційно — побоюючись прискорити вихід Америки."Марк Рютте буквально заборонив говорити про це, оскільки вважає, що це може підлити масла у вогонь", — зізнався один з інсайдерів The Economist.Ядром альтернативної структури, принаймні на Півночі, може стати коаліція країн Балтії, Північної Європи та Польщі. Близько третини членів НАТО "воюватимуть з першого дня" незалежно від статті 5."Ніхто не чекатиме, поки португальці з'являться в Північноатлантичній раді для дебатів", — зазначив Едвард Арнольд з лондонського аналітичного центру RUSI.Найреальнішою альтернативою вважають Об'єднані експедиційні сили під керівництвом Великої Британії — JEF, коаліція десяти переважно балтійських і скандинавських країн зі штаб-квартирою поблизу Лондона. На відміну від НАТО, JEF "можуть реагувати на ситуації без консенсусу" — вони вже мають власні захищені мережі зв'язку та ядерне прикриття завдяки Великій Британії.Проте у JEF є слабкі місця: відсутні Франція, Німеччина та Польща, а сама Велика Британія, за словами одного з чиновників, "продовжує вдавати, але не має на це коштів".Нагадаємо, сьогодні віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україні варто точніше обирати цілі для ударів на території Росії, щоби це не створювало загрози для безпеки країн НАТО, та щоби Росія не використовувала цього для ескалації ситуації та ведення гібридних дій..

Американський президент Дональд Трамп відреагував на зустріч Володимира Путіна та Сі Цзіньпіном. При цьому американець не зміг стриматися від властивого йому самовихваляння.Про це повідомили медійники з Clash Report.На запитання журналіста про те, що він думає про зустріч Сі з Путіним, яка відбулася цього тижня, Трамп відповів, що це добре, що лідери двох країн зустрілися.При цьому американський президент зауважив, що ладнає як з очільником Китаю, так і з російським диктатором."Не знаю, чи церемонія була такою ж блискучою, як моя. Я дивився. На мою думку, ми їх перевершили. Але все одно це хороша команда", — сказав Дональд Трамп.Раніше аналітики агенції Reuters зауважили, що спільна декларація про "багатополярний світовий порядок", яку підписали Сі Цзіньпін і Володимир Путін, не сподобається американському президенту Дональду Трампу. Вони констатували, що після двосторонніх переговорів у Пекіні в середу, 20 травня підписано спільну заяву обсягом 9 935 слів, яка торкалася питань ядерної безпеки, Тайваню, а також коротшу спільну декларацію.Загалом у межах візиту Путіна до Китаю сторони підписали близько двох десятків угод у таких сферах, як економіка та торгівля, освіта, наука та технології. При цьому жодних значних угод між Росією та Китаєм не укладено."У спільній декларації Росія та Китай заявили, що спроби деяких країн домінувати у світових справах у дусі колоніальної епохи зазнали невдачі, але світ перебуває під загрозою повернення до "законів джунглів", — зауважили медійники.Путін і Сі заявили, що плани Трампа щодо протиракетної оборони "Золотий купол" загрожують стратегічній стабільності, та що Вашингтон вчинив безвідповідально, не працюючи над заміною знакового ядерного договору.Нагадаємо, що Китай і США виявили солідарність у питанні врегулювання масштабних глобальних криз під час двосторонніх лідерських перемовин у Пекіні. Головні наддержави світу планують активізувати спільні дипломатичні зусилля, щоби посприяти завершенню повномасштабної війни Росії проти України та стабілізувати інші гарячі точки планети..

Спільна декларація про "багатополярний світовий порядок", яку підписали Сі Цзіньпін і Володимир Путін, не сподобається американському президенту Дональду Трампу. Крім того, вони розкритикували проєкт "Золотий купол", який просувають Сполучені Штати Америки.Такий висновок зробили аналітики агенції Reuters. Вони констатували, що після двосторонніх переговорів у Пекіні в середу, 20 травня підписано спільну заяву обсягом 9 935 слів, яка торкалася питань ядерної безпеки, Тайваню, а також коротшу спільну декларацію.Загалом у межах візиту Путіна до Китаю сторони підписали близько двох десятків угод у таких сферах, як економіка та торгівля, освіта, наука та технології. При цьому жодних значних угод між Росією та Китаєм не укладено."У спільній декларації Росія та Китай заявили, що спроби деяких країн домінувати у світових справах у дусі колоніальної епохи зазнали невдачі, але світ перебуває під загрозою повернення до "законів джунглів", — зауважили медійники.Путін і Сі заявили, що плани Трампа щодо протиракетної оборони "Золотий купол" загрожують стратегічній стабільності, та що Вашингтон вчинив безвідповідально, не працюючи над заміною знакового ядерного договору.Щоправда, очікуваного анонсу щодо газопроводу "Сила Сибіру 2" не відбулося. Кремль підтвердив лише загальну домовленість — ціни, графік і ключові деталі будівництва досі не узгоджені. Переговори щодо трубопроводу, який мав постачати російський газ до Китаю через Монголію, тривають уже роками.Сі Цзиньпін урочисто прийняв Путіна у Великій народній залі — там же декілька днів тому він зустрічав президента США Дональда Трампа. Однак не всі рішення, які прогнозувалося, вони ухвалили."Та все ж лідери Китаю та Росії знайшли чим "уколоти" США та Трампа, тож велика гра у світовій геополітиці триває", — підсумували аналітики видання.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін обговорили "за чаєм" найактуальніші міжнародні проблеми. Також під час візиту російського президента до Китаю планували підписання великої кількості документів про співпрацю..

Президент США Дональд Трамп заявив, що в новій бальній залі Білого дому, будівництво якої триває, планують створити майданчик для безпілотників — своєрідний "порт" для їх розміщення.За його словами, конструкція даху дозволятиме тримати "необмежену кількість дронів", а сама будівля має виконувати функцію посиленого безпекового об’єкта, який нібито зможе захищати Вашингтон.Трамп також описав проєкт як "класичну" споруду з архітектурними елементами різних стилів, а дах, як простір, де можуть перебувати військові та снайпери з оглядом на місто на 360 градусів:"Це Рим, їм подобається плоский дах. Це Греція — їм подобаються, як вони це називають, трикутники".Окрім цього, він заявив, що під бальною залою зводиться підземний комплекс із кількох рівнів, який може включати медичні та дослідницькі приміщення, хоча деталей не уточнив.Трамп наголосив, що проєкт фінансується нібито за рахунок його коштів і приватних донорів, а не платників податків. Водночас у Конгресі США розглядається запит на значні бюджетні витрати, пов’язані з модернізацією Східного крила Білого дому.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Дональд Трамп розглядає можливість застосування військової сили проти Куби. На його думку, економічний і дипломатичний тиск не приніс очікуваного результату..

Сенат Сполучених Штатів Америки 19 травня підтримав винесення на розгляд резолюції, яка передбачає запровадження обмежень воєнних повноважень президента США Дональда Трампа щодо Ірану.Про це повідомляє "Укрінформ". За даними журналістів, сенатори проголосували за те, щоб передати документ із комітетського розгляду на голосування всього складу верхньої палати Конгресу. Резолюцію підтримали 50 сенаторів, проти виступили 47."Крім демократів, резолюцію підтримали четверо республіканців — Сьюзен Коллінз, Ліза Мурковскі, Ренд Пол і Білл Кессіді. Один демократ проголосував проти", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що автором документа є сенатор-демократ Тім Кейн. Так, резолюція зобов’язує президента "вивести збройні сили Сполучених Штатів із бойових дій… щодо Ірану, якщо це прямо не санкціоновано оголошенням війни або окремим дозволом на застосування військової сили"."Нинішнє голосування є лише першим етапом розгляду документа в Сенаті. Навіть у разі схвалення обома палатами Конгресу очікується, що президент накладе на нього вето", — додали журналісти.Нагадаємо, раніше голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн під час слухань у Сенаті США, Росія надає допомогу Ірану у військовому плані. Очільник Кремля Володимир Путін про це знає, підтримує та корегує такі дії, адже не зацікавлений в американських успіхах на Близькому Сході.Додамо, днями американський президент Дональд Трамп заявляв, що скасував запланований удар по Ірану. Він прислухався до прохань лідерів Катару, Саудівської Аравії й Об’єднаних Арабських Еміратів..

Американський президент Дональд Трамп розглядає можливість застосування військової сили проти Куби. На його думку, економічний і дипломатичний тиск не приніс очікуваного результату.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Politico, які послалися на власні джерела.Співрозмовники запевнили медійників, що декілька місяців тому в адміністрації США робили ставку переважно на санкції й економічний тиск, однак зараз настрій змінився.У Білому домі вважають, що обмеження, включно зі спробами позбавити Кубу постачань палива, не змусили владу в Гавані погодитися на масштабні реформи.Джерела видання стверджують, що після ускладнення ситуації навколо Ірану та відсутності реакції з боку Куби військовий варіант розпочали сприймати значно серйозніше."Раніше розрахунок будувався на тому, що посилення санкцій і демонстрація сили США в інших регіонах змусять кубинське керівництво піти на поступки. Однак цього не сталося", — зазначило одне з джерел журналістів.Politico інформує, що Південне командування США останніми тижнями розпочало розробляти можливі сценарії військових дій. Ідеться про різні варіанти — від обмеженого авіаудару до масштабної операції.Водночас співрозмовники медійників акцентували, що остаточного рішення поки що не ухвалено. Водночас у Білому домі заявили, що завдання Пентагону полягає в підготовці різних сценаріїв для президента. Окремо джерела наголосили, що участь кубинських емігрантів у подібних діях практично не розглядається.Державний секретар США Марко Рубіо останніми тижнями значно посилив заяви на адресу Гавани. Він дедалі частіше каже не тільки про економічні зміни, а й про необхідність зміни нинішнього керівництва Куби.На тлі цього в медіа з'явилися повідомлення про можливі звинувачення проти Рауля Кастро, а також дані про зростання розвідувальної активності США біля острова.Президент Куби Мігель Діас-Канель уже заявив, що можлива агресія з боку США може призвести до кровопролиття та непередбачуваних наслідків.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти видання Axios писали, що в Кубі готуються не лише захищатися від гіпотетичного нападу США, а й самим атакувати у відповідь. Для цього Гавана закупила приблизно 300 ударних дронів, які може спрямувати на американські бази..

Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський диктатор Володимир Путін може пошкодувати про повномасштабне вторгнення в Україну.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на кількох осіб, обізнаних із перебігом зустрічі, передає "Інтерфакс-Україна".За даними джерел видання, такі заяви пролунали під час ширших переговорів, які також стосувалися війни Росії проти України. Співрозмовники FT стверджують, що Трамп під час перемовин запропонував ідею співпраці США, Китаю та Росії у протидії Міжнародному кримінальному суду.До того ж журналісти відзначили, що висловлювання Сі Цзіньпіна щодо рішення Путіна почати війну проти України стали більш різкими, ніж під час попередніх контактів китайського лідера із західними політиками. Зокрема, як зауважили співрозмовники видання, раніше голова КНР уникав прямих оцінок Путіна та війни, хоча розмови про Росію й Україну були "відвертими та прямими"."Під час свого саміту з Сі Трамп також запропонував, щоб США, Китай і Росія об'єднали зусилля для боротьби з МКС, заявивши, що їхні інтереси збігаються, за словами осіб, обізнаних із переговорами", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, раніше міністерство закордонних справ Китаю оприлюднило свою офіційну реакцію на нову пропозицію України щодо запровадження режиму тиші з 6 травня. Офіційний Пекін вкотре наголосив на необхідності розв'язання війни через дипломатичні канали, уникаючи прямого засудження агресії Російської Федерації.Водночас 16 травня, після перемовин Трампа та Сі Цзіньпіна, глава міністерства закордонних справ Китаю Ван І заявив, що КНР та США виявили солідарність у питанні врегулювання масштабних глобальних криз під час двосторонніх лідерських перемовин у Пекіні. Головні наддержави світу планують активізувати спільні дипломатичні зусилля, щоб посприяти завершенню повномасштабної війни Росії проти України та стабілізувати інші гарячі точки планети..

Американський резидент Дональд Трамп заявив, що скасував запланований на завтра удар по Ірану. Він прислухався до прохань лідерів Катару, Саудівської Аравії й Об’єднаних Арабських Еміратів.Про це Дональд Трамп написав у власній соціальній мережі Truth Social.За його словами, емір Катару Тамім бін Хамад Аль Тані, наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман і президент ОАЕ Мохаммед бін Заєд вважають, що сторони можуть укласти угоду, прийнятну для США та країн Близького Сходу.Американський лідер зазначив, що з цієї причини вони попросили США відкласти військову операцію. Трамп додав, що ця угода, можливо, передбачатиме відмову Ірану від ядерної зброї."Ця угода буде включати важливий пункт — жодної ядерної зброї для ірану!" — наголосив він.Водночас американський президент зауважив, що дав вказівку тримати війська США в готовності до "повномасштабного наступу" на Іран, якщо прийнятної угоди не вдасться досягнути."Ґрунтуючись на моїй повазі до вищезгаданих лідерів, я повідомив військовому міністру Піту Гегсету, голові Об'єднаного комітету начальників штабів генералу Деніелу Кейну і Збройним силам США, що ми не будемо завдавати запланованого завтрашнього удару по Ірану, але також дав вказівку бути готовими перейти до повномасштабного великого вторгнення до Ірану в будь-який момент", — написав Дональд Трамп.Нагадаємо, минулого тижня американський президент заявив, що журналісти, які поширюють інформацію про відновлення військового потенціалу Ірану, вчиняють державну зраду.Його реакція з’явилася після низки повідомлень про те, що Іран відновив доступ до більшості ракетних баз і зберіг близько 70% довоєнного арсеналу пускових установок і ракет. За словами Дональда Трампа, автори таких новин є "боягузами", які вболівають проти власної країни..