# Дональд Трамп

У середу, 12 серпня, речниця адміністрації американського президента Дональда Трампа Керолайн Левітт оголосила про рішення піти з посади після півтора року роботи. Вона офіційно завершить свій термін наприкінці серпня.Про це Керолайн Левітт написала на своїй сторінці в соціальній мережі X. Вона повʼязала свою відставку з народженням другої дитини."Я не можу бути найкращою мамою для своїх дітей, залишаючись у постійному ритмі роботи прессекретаря", — зазначила Левітт.Вона додала, що після відставки працюватиме як радниця президента США Дональда Трампа поза Білим Домом і підтримуватиме Республіканську партію та рух MAGA.Левітт назвала цей період роботи речницею адміністрації Дональда Трампа "честю та пригодою всього життя" та подякувала президенту за можливість працювати у Білому Домі, брати участь у міжнародних поїздках і виступати від його імені на брифінгах."Я з великою гордістю розповідала про численні історичні досягнення цієї адміністрації, насолоджувалася тим, що притягувала ліберальні ЗМІ до відповідальності та забезпечувала, щоб американський народ чув правду про успіхи президента Трампа", — зауважила речниця Білого дому.Вона також наголосила на "загрозах від дедалі радикальнішої Демократичної партії, яка прагне знищити все найкраще в Америці" та запевнила, що її боротьба вступає в нову фазу, вона далека від завершення."Правда полягає в тому, що після повернення до Білого дому після народження моєї доньки я відчула в серці, що не можу бути найкращою мамою, якої заслуговують мої двоє маленьких дітей, одночасно приділяючи постійний час, енергію й увагу, необхідні для посади прессекретаря Білого дому — саме тому я врешті ухвалила гірко-солодке рішення покинути Білий дім та розпочати новий етап у своєму житті", — підсумувала Керолайн Левітт.Нагадаємо, що в листопаді минулого року речниця Білого дому "нагрубила" журналісту HuffPost, відповідаючи на запитання про місце зустрічі американського лідера Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підтвердив, що під час повернення з липневого саміту НАТО в Анкарі таємно пересів на інший літак. За його словами, рішення ухвалила Секретна служба через можливу небезпеку.Про це повідомляє CNN."Я просто виконую те, що вони хочуть зробити. Тож я звертаюся до Секретної служби. І до військових. Вони хотіли, щоб я полетів іншим рейсом, іншим літаком, з такою ж безпекою, але вони хотіли, щоб я це зробив, тому я це роблю. Я роблю те, що вони кажуть. Гадаю, там була загроза. Я насправді не дуже багато про це питав. Я отримую багато погроз", — сказав Трамп.Крім того, Трамп заявив, що саме той борт, яким він вилетів, буцімто був "під більшими ризиками".Зауважимо, як повідомляло видання The Washington Post, 8 липня Дональд Трамп таємно змінив літак під час вильоту з Туреччини після саміту Північноатлантичного альянсу. Головна причина — загроза його вбивства з боку Ірану.Спочатку американський лідер сів на борт старого літака Air Force One на очах у журналістів та телекамер. Однак через кілька хвилин його таємно перевезли до іншого літака — C-32A ВПС США. За словами американського чиновника, знайомого з операцією, Трампа доставили на борт C-32A за допомогою вантажівки для кейтерингу, яку зазвичай використовують для завантаження їжі та інших припасів перед польотом.Таким чином, старий Air Force One фактично став "приманкою" для журналістів і частини співробітників Білого дому. Вони вважали, що летять разом із президентом, хоча Трампа на борту вже не було.Нагадаємо, США й Іран розпочали новий раунд дипломатичних перемовин 3 серпня. За словами американського лідера Дональда Трампа, сторони суттєво наблизилися до підписання домовленостей, які здатні відвернути подальшу ескалацію..

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

Якщо Конгрес Сполучених Штатів Америки остаточно ухвалить нові санкції проти Росії, то це бумерангом негативно вплине на сам Вашингтон. Політика тиску неефективна в теперішніх геополітичних реаліях.Про це заявив представник посольства Китаю у Вашингтоні Лю Чан, якого цитує китайське державне медіа "Сіньхуа".Він наголосив, що спроби тиску на інші країни "вилізуть боком" американцям. Такі санкції, за його словами, не дадуть жодної користі американцям, а, навпаки, загострять ситуацію у світі та не сприятимуть «залагодженню конфліктів»."Застосування подвійних стандартів, а також використання методів примусу та тиску в кінцевому підсумку обернеться проти тих, хто до них вдається", — заявив Лю Чан.Як відомо, Сенат США вже підтримав масштабний законопроєкт про санкції проти Росії, відкривши шлях до її розгляду Палатою представників уже наступного місяця. Йдеться про документ, автором якого став покійний сенатор США Ліндсі Грем.Законопроєкт передбачає санкції проти найбільших російських банків, заборону нових американських інвестицій у Росії та купівлі російського державного боргу. Також обмеження можуть торкнутися "тіньового флоту", який перевозить російську нафту в обхід санкцій.Крім того, документ дозволяє запроваджувати мита до 500% на російські товари та до 100% — на продукцію з країн, які купують російські нафту та газ або допомагають Москві обходити санкції.Нагадаємо, що декілька днів тому Сенат США голосами 86 сенаторів ухвалив закон республіканця Ліндсі Грема та демократа Річарда Блюменталя, відомий як закон про "пекельні санкції". Однак це лише третина шляху, далі — слово за Палатою представників Конгресу та самим Дональдом Трампом, який здатен на будь-які "вихиляси", що можуть змінити ситуацію..

Росія погодилася звільнити колишнього американського морського піхотинця Роберта Гілмана. Його ув’язнили ще 2022 року. В російській тюрмі він неодноразово зазнавав катувань.Інформацію про звільнення співвітчизника підтвердив у своїй соціальній мережі Truth Social президент США Дональд Трамп.Він заявив, що Роберт Гілман повертається в США. За його словами, це стало результатом його переговорів з очільником Кремля Володимиром Путіним. "Після моїх переговорів із ним Росія погодилася звільнити його винятково з гуманітарних міркувань. Ми вдячні за це рішення, а також за те, що Росія не вимагала нікого натомість — обмін не відбувся", — заявив Трамп. Американський президент зазначив, що спілкувався із Гілманом, той має "одне прохання — смачний чизбургер після приземлення"."Під час мого президентства ми надавали пріоритет поверненню додому американців, затриманих за кордоном, і зробили це в безпрецедентних масштабах, повернувши сотні людей до їхніх родин. Ми також звільнили багатьох неамериканців, які перебували в полоні в різних країнах світу", — традиційно похизувався американський президент.Минулого тижня агенція Reuters писала, що Гілман перебуває в передсмертному стані в ув’язненні після катувань і відсутності допомоги.Американець, який служив у Корпусі морської піхоти США зі серпня 2019 року по серпень 2020 року, подорожував поїздом, коли його заарештували 17 січня 2022 року у Воронежі.За інформацією російських ЗМІ, його затримали за те, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, нібито вдарив ногою поліцейського. Його засудили до 4,5 року ув’язнення.Однак його батько написав у статті для Boston Globe від 11 жовтня 2024 року, що звинувачення надумані. За його словами, син на момент інциденту почувався зле та випадково вдарив поліцейського ногою.Нагадаємо, що 10 квітня Росія та США провели обмін ув'язненими в Абу-Дабі. Тоді це назвали "зміцненням довіри між країнами". Зокрема, з російської в’язниці звільнено Ксенію Кареліну, яку минулого року засудили до 12 років колонії суворого режиму..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп таємно змінив літак під час вильоту з Туреччини після саміту Північноатлантичного альянсу. Головна причина — загроза його вбивства з боку Ірану.Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на американських чиновників та матеріали, з якими ознайомилося видання. Спецоперація була проведена 8 липня після участі Трампа у саміті НАТО в Анкарі.Спочатку американський лідер сів на борт старого літака Air Force One на очах у журналістів та телекамер. Однак через кілька хвилин його таємно перевезли до іншого літака — C-32A ВПС США. За словами американського чиновника, знайомого з операцією, Трампа доставили на борт C-32A за допомогою вантажівки для кейтерингу, яку зазвичай використовують для завантаження їжі та інших припасів перед польотом.Таким чином, старий Air Force One фактично став "приманкою" для журналістів і частини співробітників Білого дому. Вони вважали, що летять разом із президентом, хоча Трампа на борту вже не було.За інформацією The Washington Post, таємний маневр дозволив приховати фактичне місцеперебування президента США від американської громадськості та низки високопосадовців протягом кількох годин. При цьому залишається незрозумілим, скільки саме представників адміністрації знали про операцію."Численні люди брали участь у обмані, деякі несвідомо, а журналісти, які вважали, що подорожують з президентом на борту старого Air Force One, не були повідомлені про те, що він змінив літак, і не були поінформовані про масштаби загрози на Air Force One", — наголосив американський чиновник.Нагадаємо, США й Іран розпочали новий раунд дипломатичних перемовин 3 серпня. За словами американського лідера Дональда Трампа, сторони суттєво наблизилися до підписання домовленостей, які здатні відвернути подальшу ескалацію..

Американський президент Дональд Трамп готував ґрунт для оголошення перемоги у війні з Іраном, якщо Тегеран повністю відкриє Ормузьку протоку. Він навіть планував пожертвувати підписанням ядерної угоди.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal, журналісти якого послалися на власні джерела."Спроби Білого дому швидко вийти з війни ускладнилися в суботу, коли Іран висунув жорсткі вимоги для відновлення судноплавства. Тегеран вимагає виплати мільярдів доларів репарацій, виведення американських військ із регіону та зняття морської блокади", — йдеться в публікації.Директорка програми Близького Сходу в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень Мона Якубян зазначила, що нещодавні жорсткі вимоги Ірану стосовно відновлення протоки дедалі більше ускладнюють для президента створення шляхів виходу з конфлікту, які би врятували його обличчя.Водночас експерт із питань Ірану консалтингової фірми Eurasia Group Грегорі Брю акцентував: іранці повністю вірять, що Трамп хоче вийти з протоки та зосереджений на відкритті, тому вони грають жорстко.Аналітики зауважили, що з квітня Білий дім намагався включити питання ядерного зброєтворення до ширших переговорів, але процес виявився занадто складним. Через це останніми тижнями Вашингтон зосередився переважно на відновленні комерційного руху через Ормузьку протоку."Здатність Ірану блокувати цей водний шлях за допомогою ракетних атак і безпілотників стала потужним важелем впливу, що сколихнув світові ринки нафти. Трамп декілька разів заявляв про повне відкриття протоки, але ці заяви виявилися передчасними", — наголосили медійники..Позицію адміністрації Дональда Трампа також прокоментував віцепрезидент Джей Ді Венс."Ми в середині гри. Якщо ні, то це теж добре, ми просто продовжуватимемо чинити тиск, який можемо, й отримувати якомога більше нафти та газу з Близького Сходу, щоб американці могли насолоджуватися нижчими цінами", — зазначив він.Попри нові вимоги Ірану, у Білому домі переконують, що США вже виконали свої основні військові цілі. За словами чиновників, США виявлять будь-яку спробу відновлення ядерної програми Ірану, а загроза нових ударів слугуватиме стримувальним фактором.Нагадаємо, що США й Іран розпочали новий раунд дипломатичних перемовин 3 серпня. За словами американського лідера Дональда Трампа, сторони суттєво наблизилися до підписання домовленостей, які здатні відвернути подальшу ескалацію..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп поконфліктував із міністром оборони Пітом Гегсетом через критичне виснаження американських запасів боєприпасів, яке вже впливає на військові можливості США та їхню підтримку союзників.Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на власні проінформовані джерела. За даними журналістів, сварка між Трампом і Гегсетом сталася у п'ятницю, 31 липня, у Кемп-Девіді.За словами співрозмовників видання, Трамп заявив Гегсету, що вважав проблему із запасами озброєння вже вирішеною, однак дізнався про масштабний дефіцит керованих ракет великої дальності та ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони.За інформацією одного з джерел, саме нестача боєприпасів стала однією з причин, через яку президент США відмовився від нових масштабних ударів по Ірану. Раніше Трамп заявив, що наказав, а згодом скасував "найбільшу атаку з часів Другої світової війни" в очікуванні переговорів щодо ситуації навколо Ормузької протоки."Хоча Сполучені Штати й оголосили про нові угоди про виробництво деяких найважливіших боєприпасів, таких як ракети ППО Patriot, виробництво самих боєприпасів може тривати до двох років, і негайного вирішення проблеми дефіциту поки що не передбачається", — відзначили журналісти.Видання зазначає, що за перший місяць бойових дій США використали понад 850 крилатих ракет Tomahawk, більш як 1000 ракет для комплексів Patriot і THAAD, а також понад 1300 тактичних балістичних ракет ATACMS. За словами американських чиновників, запаси останніх практично вичерпані.Нестача боєприпасів уже позначається не лише на операціях США на Близькому Сході, а й на підтримці України. За даними The Washington Post, українські сили протиповітряної оборони стикаються з дефіцитом ракет-перехоплювачів, а можливості поповнення західних запасів залишаються обмеженими."Відсутність ракет-перехоплювачів також змінює те, як США вирішують, чи використовувати боєприпаси проти загрози, що наближається, виходячи з того, куди вона оцінюється, і чи є це "фактором", — заявив американський чиновник.Після розмови в Кемп-Девіді, як стверджують джерела, Гегсет заперечував свою відповідальність за ситуацію та поклав провину на свого заступника Стівена Файнберга, заявивши, що той не забезпечив належного інформування президента.Водночас у Білому домі категорично заперечують інформацію про сварку Трампа і Гегсета. Прессекретарка Керолайн Лівітт назвала матеріал "100% фейковими новинами" та заявила, що президент повністю довіряє Гегсету. Подібну позицію зайняли і в Пентагоні. Головний речник відомства Шон Парнелл запевнив, що міністр оборони не вводив президента в оману щодо стану арсеналів і не перекладав відповідальність на своїх підлеглих. За його словами, повідомлення про внутрішні конфлікти та критичне виснаження запасів є вигаданими.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп відхилив прохання свого українського колеги Володимира Зеленського щодо надання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це відбулося під час їхньої особистої розмови..

Американський президент Дональд Трамп відхилив прохання свого українського колеги Володимира Зеленського щодо надання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це відбулося під час їхньої особистої розмови.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Дональд Трамп відхилив прохання Володимира Зеленського під час зустрічі в Овальному кабінеті 28 липня.За інформацією джерел, президент України просив свого американського колегу надати ще декілька сотень ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Очільник Білого дому одразу дав зрозуміти, що не буде цього робити.За словами анонімних джерел видання, Дональд Трамп пояснив Володимиру Зеленському свою відмову дефіцитом запасів у США.Окрім того, він додав, що ці ракети потрібні для захисту американських об'єктів на Близькому Сході та в країнах Перської затоки у війні з Іраном.До речі, що під час масованої атаки Росії на Україну в ніч на 5 серпня засоби протиповітряної оборони не змогли знешкодити жодної з 28 ворожих ракет. На цьому тлі Володимир Зеленський вкотре звернувся до союзників Києва."Партнери, які не готові допомагати активніше з постачанням перехоплювачів уже зараз, можуть допомогти новими санкційними кроками. Значна частина російського виробництва балістичних ракет не перебуває під санкціями. Досі", — наголосив президент України.Він також нагадав, що потрібні нові кроки від G7, Європейського Союзу та всіх, хто підтримує захист життя.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп підтверджував, що Вашингтон іще не надав Києву ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. При цьому, за його словами, в майбутньому домовленостей щодо цього можуть так і не досягнути..

У понеділок, 3 серпня, світові ціни на золото зросли після різкого здешевлення нафти. Інвестори відреагували на рішення президента США Дональда Трампа утриматися від нового удару по Ірану та зробити ставку на дипломатичне врегулювання.Як повідомляє Reuters, станом на 06:55 GMT спотова ціна золота піднялася на 0,6% — до 4063,35 долара за унцію. Водночас ф'ючерси на золото у США додали 0,1% і торгувалися на рівні 4053,70 долара за унцію.Додаткову підтримку дорогоцінному металу надало ослаблення долара США після втручання японської влади на валютному ринку для підтримки єни. Через це золото стало дешевшим для покупців, які використовують інші валюти.Аналітик KCM Trade Тім Вотерер зазначив, що ринок золота позитивно розпочав тиждень, однак зростання залишається стриманим через невизначеність навколо ситуації на Близькому Сході та нафтового ринку.Напередодні Дональд Трамп заявив, що переговори між США та Іраном відбудуться вже у понеділок, однак не назвав термінів укладення можливої угоди. На цьому тлі ф'ючерси на нафту Brent втратили майже 6%.Крім геополітичної ситуації, інвестори цього тижня очікують на низку важливих макроекономічних даних зі США, зокрема статистику щодо вакансій, звіт ADP про зайнятість, кількість заявок на допомогу з безробіття та дані щодо кількості нових робочих місць поза сільським господарством (Nonfarm Payrolls).На думку експертів, нове загострення ситуації на Близькому Сході, яке може знову підштовхнути ціни на нафту вгору, або сильні дані американського ринку праці здатні обмежити подальше зростання вартості золота.Також на ринку дорожчали й інші дорогоцінні метали: срібло додало 0,9%, платина — 0,2%, а паладій зріс на 1,1%.Додамо, ще наприкінці травня ціни на золото знизилися та наблизилися до найнижчого рівня з кінця березня, попри тимчасове скорочення втрат після виходу нових даних про інфляцію у Сполучених Штатах Америки. Ринок залишається під тиском через геополітичну напругу та невизначеність щодо подальших рішень Федеральної резервної системи..

Світові ціни на нафту в понеділок, 3 серпня, різко знизилися після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що поки утримається від нового удару по Ірану, щоб досягти швидкої угоди щодо ядерної програми Тегерана та відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.Про це повідомляє Reuters. Станом на ранок ф'ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 4,49 долара (5,11%) — до 83,44 долара за барель. Водночас американська WTI втратила 4,90 долара (5,79%) і торгувалася на рівні 79,77 долара за барель.Минулого місяця обидва еталонні сорти подорожчали більш ніж на 20% через поновлення бойових дій між США та Іраном, а також атаки на кілька танкерів поблизу Оману, що викликало побоювання щодо безпеки судноплавства в Перській затоці.У суботу Дональд Трамп повідомив, що Іран та інші країни Близького Сходу попросили час для укладення домовленостей, які мають забезпечити повне відкриття Ормузької протоки та усунення іранської ядерної загрози.Аналітик компанії IG Тоні Сікамор зауважив, що інвестори уважно стежать за тим, чи вдасться сторонам досягти домовленостей, адже зрив переговорів або нові атаки на американські бази чи танкери можуть знову спровокувати різке зростання цін.За даними моніторингу судноплавства, впродовж вихідних два танкери із саудівською нафтою пройшли через Баб-ель-Мандебську протоку, тоді як рух суден через Ормузьку протоку сповільнився після повідомлень про нові атаки на танкери.Крім того, у неділю країни OPEC+ погодили збільшення видобутку нафти приблизно на 188 тисяч барелів на добу з вересня. Водночас експерти зазначають, що через перебої з експортом із Перської затоки, а також наслідки воєн навколо Ірану та України, попередні рішення про нарощування видобутку майже не вплинули на реальні обсяги постачання на світовий ринок.Додамо, в Україні не очікується дефіциту пального за умови збереження вільної конкуренції на ринку та відсутності державних цінових обмежень. Водночас розширення географії ударів російських безпілотників створює певні ризики для роботи окремих АЗС..

Сполучені Штати Америки та Іран розпочинають новий раунд дипломатичних перемовин 3 серпня. За словами американського лідера Дональда Трампа, сторони суттєво наблизилися до підписання домовленостей, які здатні відвернути подальшу ескалацію.Угода щодо ядерної програми та Ормузької протокиАмериканський президент зазначив, що дипломатична зустріч між представниками двох країн запланована на день 3 серпня."Ми з ними ведемо переговори. Вони розпочнуться завтра вдень. Це врятує багато життів", — наголосив Дональд Трамп під час спілкування з пресою.За оцінками міжнародних союзників США, переговорні групи вже перебувають на фінішній прямій до досягнення консенсусу. Ключовий порядок денний майбутньої угоди охоплює два фундаментальні питання: врегулювання напруженості довкола Ормузької протоки та обмеження іранської ядерної програми.Прохання про припинення ударів та позиція ТрампаГолова Білого дому також розкрив деталі кулуарних звернень, які передували початку нового раунду перемовин. За його словами, із закликом утриматися від подальших військових ударів по території Ірану до нього звернувся безпосередньо Тегеран, а також очільники низки регіональних держав — Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів та Катару."Я хотів би укласти угоду. Мені не подобається вбивати людей", — заявив американський лідер.Раніше Дональд Трамп підтверджував свою готовність повністю відмовитися від подальших атакувальних дій проти Ірану, якщо сторони оперативно узгодять гарантії безпеки судноплавства в Ормузькій протоці та досягнуть компромісу щодо ядерного досьє.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявляв, що має намір особисто з'ясувати у Володимира Путіна, чи допомагає Росія Ірану у війні проти США.Також американський президент різко відреагував на атаку Ірану по американських військових. Він пригрозив Тегерану жорсткою відповіддю. На тлі цих заяв інвестори розпочали активніше скуповувати нафтові контракти, побоюючись подальшої ескалації на Близькому Сході.Водночас президент Володимир Зеленський заявляв, що країна-агресорка Росія зацікавлена у тому, щоб війна між Сполученими Штатами Америки, Ізраїлем та Іраном тривала якомога довше, адже це відволікає Вашингтон від підтримки України.Читайте також: Трамп став на бік України: чому і на скільки його вистачить.

Військові Сполучених Штатів Америки утримаються від нових ударів по Ірану. Однак це можливо лише за умови швидкого досягнення угоди між Тегераном і Вашингтоном.Про це повідомив президент США Дональд Трамп у своєму дописі у соцмережі Truth Social. За словами глави Білого дому, Ізраїль також приєднується до США в цьому зобов'язанні."США повністю озброєні та готові виступити проти Ісламської Республіки Іран на рівні військового терору, сили та могутності, яких не було з часів Другої світової війни. Водночас Іран та інші країни Близького Сходу щойно попросили нас утриматися від будь-якого нападу, якщо буде досягнуто угоди. Це включатиме негайне, повне та абсолютне відкриття Ормузької протоки та припинення ядерної загрози з боку Ірану. На основі цього прохання я погодився, заради майбутнього блага світу та заради виживання успішного та процвітаючого Ірану, скасувати напад, за умови можливості швидко укласти угоду", — наголосив Трамп.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявляв, що має намір особисто з'ясувати у Володимира Путіна, чи допомагає Росія Ірану у війні проти США.Також американський президент різко відреагував на атаку Ірану по американських військових. Він пригрозив Тегерану жорсткою відповіддю. На тлі цих заяв інвестори розпочали активніше скуповувати нафтові контракти, побоюючись подальшої ескалації на Близькому Сході.Водночас президент Володимир Зеленський заявляв, що країна-агресорка Росія зацікавлена у тому, щоб війна між Сполученими Штатами Америки, Ізраїлем та Іраном тривала якомога довше, адже це відволікає Вашингтон від підтримки України.Читайте також: Трамп став на бік України: чому і на скільки його вистачить.

У п’ятницю, 31 липня, американський президент Дональд Трамп заявив, що, "згідно з угодою про рідкісноземельні метали", Сполучені Штати Америки можуть "будь-коли взяти в Україні все, що забажають".Про це Дональд Трамп сказав в інтерв’ю для America’s Voice, фрагменти за якого цитує Telegram-канал Clash Report."Україна має дуже багатий та дуже родючий ґрунт щодо рідкісноземельних металів", — зазначив він.При цьому в розмові з журналістом він згадав підписаний між США й Україною контракт, пов'язаний із цими рідкісноземельними металами."Ми можемо зайти туди будь-коли та взяти практично все, що забажаємо. Це досить вигідна угода", — висловив своє трактування угоди американський президент.Як відомо, минулого року Україна підписала зі США угоду, яка передбачає створення Інвестиційного фонду відбудови. Згідно з її положеннями, однією із ключових переваг для нашої країни є механізм фінансування фонду коштом доходів від природних ресурсів України.Тобто уряд передаватиме 50% надходжень від майбутньої монетизації корисних копалин, вуглеводнів, нафти, природного газу та інших видобувних ресурсів до інвестиційного фонду.Крім того, кошти спрямовуватимуться від об'єктів інфраструктури, що пов’язані з природними ресурсами. Йдеться про термінали скрапленого газу та порти. Водночас ці внески не стосуватимуться поточних бюджетних доходів.Також вигодою для України мала стати можливість залучення інвестицій для відбудови країни без прямого продажу активів. Фонд акумулюватиме та реінвестуватиме кошти, отримані від експлуатації ресурсів та діятиме як фінансовий механізм.Нагадаємо, що 5 серпня минулого року тодішня премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла про запуск трьох українсько-американських проєктів із видобутку корисних копалин у межах угоди про надра за наступні 18 місяців..

У п’ятницю, 31 липня, американський президент Дональд Трамп заявив, що українському та російському лідерам — Володимиру Зеленському та Володимиру Путіну — доведеться піти на поступки, щоби завершити війну.Про це Дональд Трамп заявив під час пресконференції в п’ятницю, 31 липня.За його словами, щоб укласти угоду про довгоочікуваний мир, доведеться піти на "вимушені поступки". Це стосується як України, так і Росії."Я сказав Зеленському: вам потрібно закінчити цю війну. Я думаю, що він хоче укласти угоду, і я думаю, що Путін хоче укласти угоду. Але є багато неприязні між ними, як ви, мабуть, помітили", — сказав Трамп журналістам.При цьому він зауважив, що проблемнішою у мирному врегулюванні є позиція російського диктатора Володимира Путіна, адже Росія висуває чимало умов. При цьому їх більше, ніж в України."Він, здається, дуже неохоче йде на поступки, президент Путін. Ну, ніхто не хоче йти на поступки, але їм обидаом доведеться піти на деякі вимушені поступки. Я маю на увазі, що їм просто необхідно укласти угоду", — додав президент США.Він констатував, що ситуація українсько-російських відносин є дуже складною. Американський президент визнав, що декілька разів усе заходило в глухий кут."Однак це не означає, що ми припиняємо докладати зусиль у цьому напрямку. Ми й надалі працюємо для досягнення мети. Але найбільше залежить від Зеленського та Путіна. Вони нарешті мусять домовитися", — підсумував Дональд Трамп.Нагадаємо, також сьогодні американський президент заявив, що Вашингтон іще не надав Києву ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot. При цьому в майбутньому домовленостей щодо цього можуть так і не досягнути..