# Дональд Трамп

Європа не послабить тиск на Росію після домовленостей американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. Рівень санкцій перебуватиме на тому ж рівні.У цьому запевнила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Російські удари за два дні вбили понад 80 українських цивільних осіб. Більше того, Росія посилила свої гібридні атаки проти Європи — як держав-членів ЄС, так і союзників НАТО", — зазначила вона.На її переконання, призупинення санкцій на російський дизель забезпечує Москві більше доходів для ведення війни."Зараз не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не робитиме", — наголосила європейська посадовиця.Кая Каллас підсумувала, що в понеділок міністри закордонних справ ЄС мають намір схвалити найбільший набір санкційних списків, спрямований проти воєнної машини Росії.Водночас, попри угоду США та Росії, уряд Німеччини ще раз підтвердив, що дизельне паливо з Росії однозначно не потрапить до Німеччини, підтримка України "залишається незмінною"."Німецький уряд дотримується своїх рішень щодо санкцій проти Росії та спільно з європейськими партнерами працює над введенням нових санкцій", — заявив речник німецького уряду Штефан Корнеліус.Речниця федерального міністра економіки Катеріни Райхе додала, що російська нафта та нафтопродукти перебувають під санкціями ЄС з 2023 року. З того часу, за її словами, Німеччина не імпортувала з Росії ні нафти, ні нафтопродуктів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що російські окупанти використовуватимуть додаткові кошти для того, щоби збільшувати свою агресію. Замість зупиняти Москву США надають їй сигнали, що можна надалі атакувати. Адже в Кремлі однозначно обрали шлях ескалації та наразі не планують від нього відмовлятися..

Російські окупанти використовуватимуть додаткові кошти для того, щоби збільшувати свою агресію. Замість зупиняти Москву Сполучені Штати Америки надають їй сигнали, що можна надалі атакувати. Адже в Кремлі однозначно обрали шлях ескалації та наразі не планують від нього відмовлятися.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Що означає дозвіл Росії продавати нафтопродукти, зараз найкраще було чутно в Києві, коли після численних застосувань реактивних "шахедів" проти енергетичних обʼєктів розпочалася ще й атака балістикою. Частину ракет вдалося збити", — зазначив він.На його переконання, це ще раз чітко демонструє, які справжні наміри у Росії. Вона розраховує на продовження війни, терор проти звичайних людей і знищення інфраструктури."Кожен додатковий мільярд доларів, які вони зможуть заробити на експорті, вони витратять саме на це — на пошук і завезення критичних компонентів, обладнання для виробництва зброї, на посилення "шахедів" і виробництво ракет та ще на додаткових найманців на фронт. Російський вибір — це війна", — наголосив український президент.Він акцентував, що Росія буде готова припинити війну тільки тоді, коли відчує, що потенціал затягування війни скорочується."Учора, на жаль, були зовсім інші сигнали для Росії — сигнали, що атакувати надалі начебто можна", — додав президент України.Він наголосив, що це потрібно виправляти. Потрібні сильні сигнали від США, від Європи, від інших партнерів."Це все необхідно на підтримку України та на обмеження російської здатності воювати та тероризувати людей. Дякую всім, хто з Україною!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора він також констатував, що Україна вважає нечесною домовленість США та Росії, яка дозволяє країні-агресорці експортувати дизель. Рішення ухвалили саме тоді, коли українська делегація веде переговори з американцями у Флориді..

Україна вважає нечесною домовленість Сполучених Штатів Америки та Росії, яка дозволяє країні-агресорці експортувати дизель. Рішення ухвалили саме тоді, коли українська делегація веде переговори з американцями у Флориді.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами пізно ввечері в п’ятницю, 9 жовтня.Українська перемовна команда перебуває у Флориді з дводенним візитом. Сторони обговорюють завершення війни або щонайменше режим тиші. За словами президента, першим кроком могло би стати енергетичне перемир'я, яке дуже важливе для українських родин.Водночас, зазначив він, президент США Дональд Трамп провів розмову з кремлівським диктатором Володимиром Путіним і погодився надати Росії можливість експортувати дизель.На переконання Володимира Зеленського, це принесе Кремлю мільйони чи навіть мільярди, які Росія зможе скерувати на продовження війни."Це додаткові гроші на цю війну. Це додаткові гроші на ці страждання проти нас. Безумовно, це підживлює тільки Путіна та дає йому можливість воювати тільки більше", — наголосив український президент.Він наголосив, що таке рішення в розпал мирних переговорів підриває довіру між союзниками. І це дуже ускладнює загальну ситуацію щодо мирного процесу."Я вважаю, що нашу команду використовують просто як ширму. І це точно нечесно, це точно не по-партнерськи. І це, на мій погляд, слабке рішення. На жаль, на жаль, слабке рішення сильних партнерів", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, зараз українська делегація у складі Кирила Буданова, Сергія Кислиці, Давида Арахамії та Рустема Умєрова проводить переговори зі спеціальними представниками американського президента Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.Раніше сьогодні під час телефонної розмови Дональд Трамп і Володимир Путін домовилоися про те, що американський і світовий ринки отримають від Росії мільйони тонн дизельного пального. Міністерство фінансів США вже готує тимчасову ліцензію, яка дозволить росіянам розпочати постачання.Нагадаємо, що на таку угоду різко відреагував український президент Володимир Зеленський. Він заявив, що будь-яке послаблення санкцій проти Росії без чіткої та тривалої деескалаційної домовленості — це очевидна слабкість, що грає на Росію, на те, що вона вбиватиме більше, воюватиме довше, ще менше поважатиме Америку та завдасть ще більше втрат і збитків світу..

Будь-яке послаблення санкцій проти Росії без чіткої та тривалої деескалаційної домовленості — це очевидна слабкість, що грає на Росію, на те, що вона вбиватиме більше, воюватиме довше, ще менше поважатиме Америку та завдасть ще більше втрат і збитків світу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Таким чином він відреагував на домовленість Дональда Трампа та Володимира Путіна про постачання Росією нафти на світові ринки."Миру завдяки слабкості ніколи не буває. Сьогодні в Києві перебували представники Конгресу США — двопартійна делегація, і я вдячний їм за візит в Україну в такий складний час. Вони запитали: "Що потрібно, щоби закінчити війну?" Відповідь має бути сильною. Мають бути санкції за законом Ліндсі Грема, має бути підтримка для України в захисті життя, має бути тиск на Росію за війну. І сьогодні відбулася розмова лідерів Америки та Росії. Розмова, яка веде до іншого", — акцентував український президент.Він пригадав, що нещодавно було європейське рішення про зняття санкцій з російських олігархів. Після нього російських ударів і знущань з людей стало тільки більше. Лише за цей тиждень жорстокий удар російської ракети по будинку в Прилуках, авіабомби по Краматорську — по звичайних міських автобусах, постійні обстріли енергетики Києва, інфраструктури життя в Дніпрі, Харкові, Одесі та в інших наших містах. Десятки загиблих людей і сотні поранених."Росіяни компенсують таким терором свою нездатність досягнути визначених їм цілей на фронті. Цього року Росія на фронті найслабша, ніж в будь-який інший час війни. Саме тому Путін покладається на терор. Саме тому він покладається на спроби кулуарних домовленостей про те чи інше послаблення тиску на Росію, щоби купити ще час і можливості для війни", — пояснив Зеленський.Він запевнив, що Україна готова до дзеркальних деескалаційних кроків, американська команда знає цю позицію. Удари по російських нафтопереробних заводах та інших нафтових обʼєктах — це відповідь Росії на її вже кількарічну кампанію терору проти української енергетики."Україна не буде спалювати російську нафтопереробку, якщо Росія не буде руйнувати нашу енергетику. Ми пропонуємо Америці саме таку домовленість і вважаємо, що сили США вистачає, щоби досягнути такого компромісу", — зауважив президент України.На його переконання, подарунки Путіну не спрацюють на мир і будь-яку користь для цивілізованого світу. Росія "віддячить" за дизель подальшим терором і підлостями."Дозвіл Росії продавати нафтопродукти — це інвестиція у війну, яку треба закінчити, а не продовжити. Потрібна реальна деескалація з Росією і в дзеркальному форматі. Розраховуємо на справедливу підтримку Америкою нашого захисту життя, нашого захисту людей в Україні та на відповідну сильну розмову США з Росією. Сильну, а не слабку", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що американський і світовий ринки отримають від Росії мільйони тонн дизельного пального. Міністерство фінансів США вже готує тимчасову ліцензію, яка дозволить росіянам розпочати постачання. Про це в телефонній розмові домовилися Дональд Трамп і Володимир Путін..

Американський і світовий ринки отримають від Росії мільйони тонн дизельного пального. Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки (США) вже готує тимчасову ліцензію, яка дозволить росіянам розпочати постачання.Про це свідчить заява президента США Дональда Трампа, яку він опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social."Я щойно провів надзвичайно успішні переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, під час яких домовився, що Росія негайно надасть понад 300 000 тонн дизельного пального на американський і світовий ринки, ще 500 000 тонн — протягом листопада, і 1 000 000 тонн — одразу після цього", — написав американський лідер.Крім того, з огляду на стан нафтопереробних заводів, Росія потім надасть протягом короткого періоду часу 3 000 000 тонн дизельного палива.Дональд Трамп додав, що завдяки "цій чудовій новині", а також тому, що США начебто повністю контролюють Ормузьку протоку, ціни на дизельне пальне для американців нібито "знижуватимуться рекордними темпами".У Міністерстві фінансів США оприлюднили допис, що, за вказівкою президента, Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) негайно видає тимчасову загальну ліцензію, яка дозволяє постачати російський дизельне паливо на світовий ринок.На тлі новин про переговори Дональда Трампа та Володимира Путіна та домовленість про постачання нафти російський ринок демонструє стрімке зростання.Нагадаємо, що сьогодні американські перемовники Стів Віткофф і Джаред Кушнер отримали від президента Дональда Трампа консультацію, якої позиції дотримуватися під час зустрічі з українською делегацією..

У п’ятницю, 9 жовтня, адміністрація американського президента Дональда Трампа в п'ятницю запровадила санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС). У Європейському Союзі висловили жаль із цього приводу.Про запровадження санкцій повідомили журналісти агенції Reuters. Там зазначили, що у відповідь заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан засудила санкції та заявила, що вони не зупинять роботу інституції.Адміністрація Дональда Трампа вже давно займає ворожу позицію щодо суду та раніше вже вводила санкції стосовно його прокурорів і суддів. Новий крок іде набагато далі, оскільки потенційно може призвести до покарання компаній, що надають послуги самому суду."Президент Трамп ніколи не дозволить Міжнародному кримінальному суду переслідувати американців. Саме тому США вводять санкції проти МКС. Ми заборонимо угоди з цим незаконним судом, позбавивши його ресурсів і паралізувавши його здатність функціонувати", — йдеться в заяві держсекретаря США Марко Рубіо.Заступниця прокурора МКС Хан заявила Reuters, що "міжнародна громадськість повинні засудити ці санкції"."Вони спрямовані на підрив верховенства права на міжнародному рівні та роботи, яку проводить незалежний судовий орган. Наша робота триватиме у всіх справах, у межах усіх наших розслідувань і судових переслідувань", — наголосила вона.За словами Рубіо, Міністерство фінансів США видасть низку ліцензій "для захисту американських інтересів", що, ймовірно, означає тимчасові винятки з деяких санкцій. Він додав, що США відкладали введення санкцій у надії, що МКС і країни-учасниці його засновницького Римського статуту врахують занепокоєння США, але вони цього не зробили."Або МКС припинить свої погрози, або ми покладемо край йому. Ми очікуємо, що наші союзники, багато з яких є учасниками МКС і покладаються на американських військовослужбовців у питаннях своєї оборони, стримають суд у межах", — заявив Рубіо.Водночас у Європейській комісії висловили жаль з приводу рішення США. В оприлюдненій заяві наголошується, що ЄС завжди підтримував МКС і тісно співпрацюватиме з ним, щоби забезпечити продовження його ефективної діяльності."Ми, як і раніше, віддані співпраці з усіма 125 державами-учасницями Римського статуту з метою збереження та поваги до його незалежності, щоби він міг і надалі виконувати свою життєво важливу місію. Оскільки до набрання цими заходами чинності залишається шестимісячний термін, у нас є можливість для діалогу", — наголосили в заяві.ЄС готовий вжити будь-яких необхідних заходів, щоби МКС міг виконувати свою роботу як щодо розслідування, так і щодо судового переслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а також захищати інтереси суб’єктів господарювання із країн ЄС у рамках єдиного ринку.Нагадаємо, що сьогодні офіційно оголошено лауреатку Нобелівської премії миру. Її отримала Наві Піллей — колишня президентка Міжнародного трибуналу щодо Руанди. Вона також свого часу працювала в МКС..

У п’ятницю, 9 жовтня, американські перемовники Стів Віткофф і Джаред Кушнер отримали від президента Дональда Трампа консультацію, якої позиції дотримуватися під час зустрічі з українською делегацією.Про це повідомив журналіст Axios Барак Равід, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X, пославшись на неназване офіційне джерело."Віткофф і Кушнер зустрілися з президентом Трампом, щоби представити пропозицію США й отримати його думку перед переговорами в Маямі", — зазначив він.За його словами, за попередньою інформацією, американсько-українські перемовини триватимуть два дні.Також, за даними джерел медівника, у перемовинах візьмуть участь міністр фінансів Скотт Бессент і заступник радника з національної безпеки Майк Нідхем. Вони теж були присутні на зустрічі з Дональдом Трампом."Посланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрінуться з українськими переговірниками та європейськими чиновниками в Маямі в п'ятницю, щоби представити "нові ідеї та пропозиції" стосовно виходу з глухого кута у війні між Росією й Україною", — наголосив Барак Равід.Сьогодні журналісти видання Axios інформували, що американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер розглядають можливість візиту до Москви наприкінці жовтня для переговорів із кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Дипломатичні зусилля спрямовані на припинення війни в Україні.Нагадаємо, що від України в перемовній команді, яка перебуває у США, — Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія, Рустем Умєров..

У п’ятницю, 9 жовтня, офіційно оголошено лауреатку Нобелівської премії миру. Її отримала Наві Піллей — колишня президентка Міжнародного трибуналу щодо Руанди.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах Нобелівського комітету.Наві Піллей вирішили присудити премію миру 2026 року "за її зусилля з просування миру та міжнародного права".Наванетхем (Наві) Піллей — південноафриканська юристка, яка працювала на посаді верховного комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини з 2008 по 2014 рік.Вона була головою міжнародного кримінального трибуналу з Руанди з 1999 по 2003 роки. Саме під її головуванням суд установив прецедент, що зґвалтування є формою геноциду та злочином проти людяності.До речі, 1967 року вона стала першою "небілою" жінкою, яка відкрила свою юридичну практику в провінції Натал. Тоді захищала борців проти апартеїду (система расової дискримінації та примусового розділення людей за кольором шкіри, яка діяла в Південно-Африканській Республіці офіційно з 1948 до початку 1990-х років) і розкривала використання владою тортур та репресій.Нобелівську премію миру вручає спеціальний комітет, який визначає парламент Норвегії. 2025 року Нобелівську премію миру отримала венесуельська опозиційна діячка та політикиня Марія Коріна Мачадо.У січні 2026 року вона передала американському президенту свою медаль Нобелівської премії миру 2025 року, заявивши про вдячність за його підтримку її зусиль у Венесуелі.Учора президент США Дональд Трамп заявляв, що, на його думку, заслуговує на Нобелівську премію миру 2026 року, однак сумнівався, що отримає нагороду.Нагадаємо, що лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2026 року стала канадська письменниця Енн Карсон. Її найвідомішими літературними роботами є поезія та перекладацькі твори..

Двопартійне керівництво Сенату США закликало президента Дональда Трампа активніше застосовувати санкційні інструменти проти Росії. Сенатори вважають пріоритетом боротьбу з російським "тіньовим флотом" та обмеження ресурсів, які Москва використовує для продовження війни проти України.Як пише Associated Press, з моменту підписання Трампом закону Ліндсі Грема про посилення санкцій проти Росії минув майже місяць. Водночас американські законодавці заявляють, що адміністрація президента досі не продемонструвала помітних кроків для його реалізації.У листі до міністра фінансів США Скотта Бессента та державного секретаря Марко Рубіо сенатори наголосили, що Вашингтон має якомога швидше перекрити фінансові канали, які допомагають Росії вести війну."Кожен день, який минає без максимального економічного тиску, дає Москві змогу підтримувати цю військову ескалацію", — йдеться у зверненні.Одним із ключових напрямків сенатори назвали російський "тіньовий флот". Йдеться про мережу суден, яку РФ використовує для транспортування нафти та обходу міжнародних обмежень.Американські законодавці також закликали зупинити розвиток російської супутникової системи. За їхніми словами, Україна попереджає, що її можливості можуть становити серйозну загрозу через здатність забезпечувати дані для бомбардувань у режимі реального часу під час зимової кампанії.Коли почнуть діяти основні положення законуЗа даними сенаторів, більшість положень закону має набути чинності 18 жовтня. До цього адміністрація Трампа має завершити передбачений документом 30-денний період розгляду.AP зазначає, що після підписання закону адміністрація президента переважно не робила публічних заяв щодо його подальшої реалізації. За майже місяць після ухвалення документа помітних публічних кроків Вашингтона в цьому напрямку також не було.Що передбачає закон Ліндсі Грема19 вересня Трамп підписав закон, який дає президенту США право запроваджувати мита до 100% проти держав, що купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції.Обмеження потенційно можуть стосуватися, зокрема, Китаю, Індії та Туреччини. Документ також передбачає санкції проти російського "тіньового флоту", посадовців і банків, а також продовження обмежень щодо Ірану.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Президент США Дональд Трамп заявив, що, на його думку, заслуговує на Нобелівську премію миру 2026 року, однак сумнівається, що отримає нагороду. Лауреата премії оголосять у п’ятницю, 9 жовтня, Норвезький Нобелівський комітет.Про це повідомляє Reuters.Трамп заявив журналістам, що не знає, яким буде рішення Норвезького Нобелівського комітету, але припускає, що його можуть не обрати."Я не знаю, яким буде їхнє рішення. У них є репутація, можливо, не вручати її таким людям, як я", — сказав американський президент.Водночас Трамп заявив, що настав час для його нагородження."Вже приблизно час", — сказав він журналістам в Овальному кабінеті.Президент США неодноразово заявляв, що заслуговує на Нобелівську премію миру після повернення до Білого дому у 2025 році. Свої претензії на нагороду Трамп пов’язує з участю у врегулюванні низки міжнародних конфліктів. За його словами, після вступу на посаду він втручався у вісім конфліктів.Водночас сторони деяких протистоянь заперечують роль американського президента в їхньому врегулюванні. Крім того, у низці регіонів після заяв про досягнення домовленостей знову спалахували бойові дії, зокрема в Демократичній Республіці Конго та на кордоні Камбоджі й Таїланду.Війна Росії проти України також залишається неврегульованою. Раніше Трамп обіцяв завершити її вже в перший день свого другого президентського терміну.Лідери Камбоджі, Ізраїлю та Пакистану заявляли, що номінували Трампа на Нобелівську премію миру. Водночас незалежно підтвердити ці номінації неможливо, оскільки інформація про кандидатів на премію залишається конфіденційною впродовж 50 років.Окремо Трамп згадав торішню лауреатку премії, венесуельську опозиціонерку Марію Коріну Мачадо. У січні 2026 року вона передала американському президенту свою медаль Нобелівської премії миру 2025 року, заявивши про вдячність за його підтримку її зусиль у Венесуелі.Церемонія оголошення лауреата Нобелівської премії миру 2026 року відбудеться 9 жовтня в Осло.Нагадаємо, раніше Трамп анонсував телефонні перемовини із російським диктатором Володимиром Путіним. Під час спілкування з журналістами президент Сполучених Штатів заявив, що 7 жовтня мав провести розмову із очільником Кремля..

Американський лідер Дональд Трамп анонсував телефонні перемовини із російським диктатором Володимиром Путіним.Так, під час спілкування з журналістами президент Сполучених Штатів заявив, що 7 жовтня проведе розмову із очільником Кремля."У мене на сьогодні запланована розмова. У Путіна день народження", — сказав Трамп.Деталей майбутньої розмови політик не розкрив. Водночас лідер США вкотре відзначив, що йому вже вдалося врегулювати вісім воєн. Він зазначив, що скоро врегулює й ще одну."Я врегулював вісім воєн. На підході ще одна", — наголосив він.Крім того, Трамп прокоментував й ситуацію зі спалахом чуми у Росії. Американський лідер зауважив, що Сполучені Штати не вважають чуму у Росії біологічною зброєю."Ми так не вважаємо. Ми незабаром це з’ясуємо, але поки що так не вважаємо", — зазначив він.Нагадаємо, 8 вересня президент США Дональд Трамп провів прямі телефонні переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, під час яких сторони детально деталізували підсумки візитів Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва й Москви. Американський лідер заявив про прагнення забезпечити прорив у досягненні миру в Україні за часів свого президентства, тоді як очільник Кремля запевняв у відсутності агресивних намірів щодо Європи.Водночас 22 вересня у Сполучених Штатах Америки відбулася зустріч президента Володимира Зеленського та американського лідера Дональда Трампа. Вона тривала близько 40 хвилин.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий допомогти Росії на тлі інформації про можливу смерть людини від чуми в Іркутській області. Водночас російська влада не підтверджувала випадок захворювання та назвала причиною смерті пневмонію невідомої етіології.Про це Трамп сказав журналістам у Білому домі, передає CNBC.Американський президент сказав, що в Росії смерть жінки назвали пневмонією, додавши, що раніше подібні захворювання нібито лікували простіше."Ми їм допоможемо. Ми завжди допомагаємо тим, у кого подібна проблема", — заявив Трамп.Він також сказав, що "мікроби стали непропорційно сильнішими". Держсекретар США Марко Рубіо своєю чергою заявив, що Вашингтон стежить за ситуацією, але не вважає її приводом для занепокоєння."Між США і Росією, очевидно, поїздки дуже обмежені. Але якщо щось подібне виходить, воно дуже швидко поширюється", — сказав Рубіо.Що відомо про можливу чуму в РосіїЗа даними росЗМІ, 25 вересня 27-річна співробітниця Іркутського протичумного інституту Дар’я Шипілова розбила пробірку зі збудником легеневої чуми. 29 вересня жінку госпіталізували із симптомами важкої пневмонії. У ніч проти 2 жовтня вона померла.Після цього на низці об’єктів Іркутська запровадили карантин, а майже 200 людей, які контактували із Шипіловою, взяли під медичний нагляд. Водночас російська влада не підтвердила, що жінка захворіла саме на чуму. Причиною її смерті назвали "пневмонію невідомої етіології".Чума — бактеріальне інфекційне захворювання, яке без своєчасного лікування може становити загрозу для життя. Водночас за умови раннього виявлення її можна лікувати антибіотиками.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Про це Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social."Що спричиняє зростання цін на бензин? Це вже не Ормузька протока, оскільки зараз майже щодня на ринок надходять рекордні обсяги нафти. Тепер справа у слові "нафтопереробні заводи": російські заводи підриває Україна", — написав він.Також він звинуватив Демократичну партію у тому, що американські нафтопереробні заводи закриваються у "синіх штатах".Варто зазначити, що ці штати називають "синіми", оскільки виборці у них стабільно підтримують на виборах Демократичну партію.Наприкінці вересня Дональд Трамп заявляв, що просив українського президента Володимира Зеленського щонайменше зменшити удари по російських нафтопереробних підприємствах, і той начебто погодився.Однак 22 вересня президент Володимир Зеленський заявляв, що на закритих переговорах з американським президентом Дональдом Трампом не було спроб змусити Київ в односторонньому порядку припинити атаки по НПЗ та інших об’єктах такого типу.Нагадаємо, що Дональд Трамп 19 вересня підписав ухвалений Конгресом закон покійного сенатора Ліндсі Грема про "пекельні санкції", проте досі його не застосував. Натомість в його оточенні є люди, які радять замість посилення тиску на Росії, його послабити..

Дональд Трамп 19 вересня підписав ухвалений Конгресом закон покійного сенатора Ліндсі Грема про "пекельні санкції", проте досі його не застосував. Натомість в його оточенні є люди, які радять замість посилення тиску на Росії, його послабити. Чим це загрожує? Три тривожних сигнали з-за океануЗа кілька днів до підписання закону Грема, видання The New York Times повідомило, що в адміністрації Трампа розглядають можливість "задобрити" Путіна економічними угодамидо того, як поновлювати мирні переговори, і загалом — робити кроки для перезавантаження відносин із РФ."Цей підхід являє собою зміну минулорічної обіцянки Трампа, що бізнес-угоди з Росією не укладатимуться, "поки ми не врегулюємо війну", — наголошується у статті. — Це вказує на те, що уповноважені Трампа щодо припинення війни Стів Віткофф і Джаред Кушнер шукають нові способи спонукати Росію припинити війну, коли стало зрозуміло, що Україна не піде з власної території… Однак це контрастує з підходом, який відстоюють як республіканці, так і демократи в Конгресі — не кажучи вже про європейських союзників Києва та саму Україну — що тільки посилений економічний і військовий тиск на пана Путіна може змусити його піти на компроміс". А 29 вересня інше американське видання The Atlantic опублікувало статтю про нову стратегію Штатів у стосунках із Росією, яка передбачає поступове скасування санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів. Цю ідею Трампу підкинув Джон Коул, спецпредставник президента з питань Білорусі. Крім того, в межах стратегії пропонуються масштабні бізнес-угоди з країною-терористкою. Поступова налагодження торгівельних відносин Вашингтона і Москви, за задумом Коула, може заохотити Путіна не атакувати енергетичну інфраструктуру України та розблокувати судноплавство у Чорному морі. Того ж дня двопартійна група конгресменів оприлюднила лист до Трампа із закликом відмовитися від ідеї послаблення санкцій та до 18 жовтня оголосити нові згідно із законом Грема."Закликаємо адміністрацію діяти оперативно, щоб посилити економічний тиск на Росію. Миру в Європі можна досягти лише завдяки силі", — наголосили автори листа. Закликав Трампа реалізувати "пекельні санкції" і президент України Володимир Зеленський."Закон Ліндсі Грема, інші механізми тиску — все це має запрацювати ще більше. Наступного року лише на виробництво реактивних дронів та баражуючих боєприпасів Росія планує витратити 12 мільярдів доларів — і лише на одну цю категорію зброї. Звісно, це стосується не лише України і стосується не лише нас", — заявив Зеленський.За його словами, Трамп може запровадити санкції проти російських і китайських компаній, залучених до розробки супутникової системи "Рассвєт" — російського аналога Starlink. Нагадаємо: TrueUA висловлював сумнів, що після показово дружньої зустрічі Трампа із Сі Цзіньпіном у Вашингтоні та продовження на кілька місяців "митного перемир’я" американці запровадять якісь санкції проти Китаю. І от 3 жовтня з-за океану долинув третій тривожний сигнал: видання The New York Times дізналося про одну з угод  портфель нафтових родовищ, нафтопереробних заводів і автозаправних станцій по всьому світу, що належать "Лукойлу". В узгодженні фінансових умов безпосередню роль буцімто відіграли Віткофф і Кушнер, а пропозицію по "Лукойлу" зробив особисто Путін, коли ці двоє 5 вересня відвідували Москву. Видання зазначає, що Трамп схвалив угоду, оскільки йому дуже цікаві НПЗ "Лукойла" в Нідерландах, Болгарії та Румунії, де виробляють дизельне та авіаційне паливо, яке стало дефіцитним із початку іранської авантюри Білого дому. Але є велике "але" — допоки існують санкції проти Росії, нічого з цього не вийде. До того ж, згадані заводи знаходяться на території країн Євросоюзу і тут діють свої санкції, які Штати скасувати точно не можуть. Чи відбудеться велика зрада АмерикиПочнемо з відповіді на питання щодо одностороннього зняття Сполученими Штатами санкцій із Росії. До повернення Трампа в Овальний кабінет всі заборони впроваджувалися двопартійним рішення Конгресу і скасувати їх можна тільки за рішенням Конгресу. Зі значною долею ймовірності після проміжних виборів, які відбудуться менш ніж через місяць, республіканці втратять більшість або в одній із палат законодавчих зборів, або й в обох. Залишившись без більшості, глава Білого дому нічого не зможе зробити із санкціями, запровадженими раніше. А от ті, які вводилися при ньому, можуть бути переглянуті. Їхня особливість — у процедурі: Трамп і його адміністрація отримали дозвіл одноосібно запроваджувати або скасовувати санкції. І вже цим скористалися.22 жовтня минулого року Штати вдарили санкціями по найбільших російських нафтових компаніях "Роснєфть" і "Лукойл". В Україні цьому дуже зраділи, однак радість виявилася недовгою: 13 березня 2026 року на тлі війни з Іраном США дозволили транспортувати російську нафту, яка вже була завантажена на танкери в морі, а 18 квітня на місяць послабили санкційні обмеження на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, що транспортуються морем, хоча за кілька днів до того міністр фінансів Скотт Бессент обіцяв цього не робити. У травні послаблення продовжили ще на місяць, у червні дію санкцій відновили, проте за ці три місяці Росія встигла заробити близько 6 мільярдів доларів.Днями Мінфін США вдарив по мережі A7 — тіньовій банківській системі, пов'язаній із Росією, проте не через війну в Україні. Згідно з даними Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) цю мережу використовували зокрема для продажу іранської нафти через "тіньовий флот", закупівлю зброї, обслуговування кіберзлочинців. OFAC заблокував усі активи А7 та її компаній в юрисдикції США. На цьому прикладі можна побачити, що американці можуть діяти жорстко, якщо мають політичну волю. Далі — про радників, які нашіптують Трампу, щоб той послаблював санкції. Згаданий пан Коул обкатав схему на Білорусі: у березні цього року США скасували санкції щодо білоруських калійних добрив після того, як білоруська влада звільнила 250 в'язнів. 15 вересня Коул зустрічався із самопроголошеним правителем Білорусі Олександром Лукашенком, а Трамп устиг анонсувати "велику угоду" з Мінськом по калійних добривах. Це все відбувається на тлі сварки США з Канадою, яка є головним поставником добрив на американський ринок. Схема Коула проста до примітивності: у кожної авторитарної держави існують політв’язні, яких можна "викупити", отримавши за це економічну вигоду для Сполучених Штатів. У Росії таких — багато. Але той факт, що авторитарні режими зароблятимуть на продажу американцям потрібних їм товарів і ставатимуть від цього сильнішими — в стратегію Коула не входить. Як і те, що Москва чи Мінськ перетворять торгівлю політв’язнями на великий бізнес. Небезпека пропозиції саме в її простоті, Трамп — популіст, прості рішення йому подобаються. Тому не слід виключати, що під проміжні вибори до Конгресу може відбутися перший "аукціон" — Путін "продасть" обумовлену кількість опозиціонерів в обмін на, наприклад, скасування санкцій проти "Лукойла". Трамп розповідатиме, який він добрий самарянин, на частину електорату це вплине, адже серед виборців республіканців багато представників релігійних громад. А далі вже реалізовуватиметься та схема, про яку писали у The New York Times. З огляду на те, що російські опозиціонери не становлять небезпеки для кремлівського режиму, це вони довели своєю бездіяльністю на Заході, Путін за них не триматиметься, йому спровадити їх навіть вигідно — Трамп зустріччю на Алясці зробив подарунок диктатору, поставивши його на свій рівень, а тепер ще й гуманізує це чудовисько. Чи можна цьому запобігти? США можуть скасовувати лише свої обмеження, але у переважній більшості санкції Америки та Європи переплетені або взаємодоповнюються. Це означає, що Вашингтон доволі обмежений у діях. Тиснути на Британію, Канаду та Євросоюз прямо американці не будуть, бо це обернеться скандалом, однак ганебний випадок скасування персональних санкцій з Алішера Усманова та Михайла Фрідмана створив небезпечний прецедент, коли окремі країни ставлять власні інтереси вище загальних аж настільки, що це руйнує спільні цінності. В ЄС є сили, які орієнтуються на американську адміністрацію — ультраправі, котрі ще й проросійські. При керівництві їх поки ніде немає, проте можливості тиснути на свою владу у них уже є. Вони суголосно співають про "шкоду" санкцій для Європи, якщо ж США почнуть скасовувати свої заборони, можна не сумніватися, що ці діячі закликатимуть рівнятися на Америку.  Та навіть за такого сценарію існує запобіжник, який частенько заважав ЄС швидко ухвалювати санкції, але тепер може стати в пригоді — консенсус усіх 27 членів спілки. Без нього жодного пом’якшення не буде. Тож "офіси простих рішень", які пропонують Трампу умиротворяти Путіна, підсовують йому фейкові стратегії..

Президент України Володимир Зеленський повідомив про ризик запуску російської супутникової мережі "Рассвет" до кінця 2026 року за активної допомоги Китаю. Український лідер закликав Вашингтон ввести жорсткі санкції проти компаній, причетних до створення цього аналога Starlink.Про це повідомляє Financial Times.Російсько-китайський проєкт "Рассвет"Як зазначає видання, Москва активізувала створення власної супутникової мережі одразу після того, як російські військові втратили доступ до американської системи Starlink у війні проти України. Президент Володимир Зеленський підтвердив інформацію про те, що Китай дійсно допомагає РФ у розробці цього проєкту, який має стати аналогом Starlink. За попередніми прогнозами, супутники "Рассвєт" можуть запустити вже наприкінці 2026 року або на початку 2027-го."Ми знаємо, що Китай працює над супутниками, працює над можливістю допомогти Росії створити аналог Starlink", — наголосив президент.Переговори з США щодо санкційГлава держави зазначив, що неодноразово порушував перед президентом США Дональдом Трампом питання запровадження санкцій проти структур, причетних до створення цієї супутникової мережі. Востаннє український очільник обговорював це питання з американським колегою під час особистої зустрічі у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН.Раніше керівник компанії "Ікс Холдинг" Олексій Шелобков, яка працює над створенням системи, заявляв про плани запустити "Рассвєт" у 2027 році. Перші 16 апаратів уже вивели на низьку навколоземну орбіту в березні, а в майбутньому угруповання планують суттєво розширити.Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга наприкінці серпня, Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..