# Дональд Трамп

Російського диктатора Володимира Путіна нібито запросили приєднатися до складу "Ради миру" щодо Сектору Гази.Про це повідомив речник очільника Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам."Так, президент Путін також отримав по дипканалах запрошення увійти до складу Ради миру, наразі ми вивчаємо всі деталі цієї пропозиції, сподіваємося на контакти з американською стороною, щоб прояснити всі нюанси", — сказав він.Водночас "рупор Кремля" не уточнив, чи погодиться Путін на таке запрошення.Зауважимо, 14 січня США оголосили про початок другого етапу плану завершення війни в Газі, частиною якого є створення "Ради миру" і Нацкомітету. Як очікується, комітет, підзвітний "Раді миру", керуватиме Газою доти, доки Палестинська національна адміністрація не проведе необхідні реформи.Нагадаємо, за даними Bloomberg, адміністрація американського лідера Дональда Трампа оцінила місце в новій "Раді миру" у мільярд доларів, які зацікавлені країни мають внести до спеціального фонду. Тільки після здійснення цього масштабного платежу держави зможуть претендувати на постійну роль у мирних ініціативах Білого дому..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп придбав облігації Netflix і Warner Bros. Discovery щонайменше на мільйон доларів. Це відбулося невдовзі після оголошення про угоду між двома компаніями.Як повідомляє видання Variety, компанії оголосили про корпоративну угоду на 82,7 мільярда доларів торік 5 грудня. За її умовами Netflix має придбати студії Warner Bros., HBO, HBO Max і їхній ігровий підрозділ. Водночас телевізійні мережі Warner Bros. Discovery до угоди не входять. Їх планують виокремити в нову структуру Discovery Global для акціонерів WBD у третьому кварталі 2026 року.Медійники, посилаючись на фінансові звіти, оприлюднені Білим домом, зазначили, що Трамп протягом двох тижнів після угоди інвестував щонайменше 500 тисяч доларів у боргові цінні папери Netflix. Такі ж обсяги облігацій він придбав у Discovery Communications, дочірньої компанії Warner Bros. Discovery.Форма фінансового декларування, оприлюднена в п’ятницю, 16 січня, охоплює операції з середини листопада до кінця грудня. У ній зазначено, що 12 та 16 грудня Трамп купував облігації Netflix на суму від 250 001 до 500 000 доларів, а також аналогічні облігації Discovery Communications.У Білому домі зауважили, що інвестиційний портфель Трампа управляється незалежними фінансовими установами. За даними агентства Reuters, американський президент і члени його родини не мають можливості впливати на рішення щодо інвестування. Портфель перебуває під повним контролем сторонніх менеджерів.Фінансові звіти, опубліковані Управлінням урядової етики Сполучених Штатів, також свідчать, що більшість інвестицій Трампа припадає на боргові папери міст, шкільних округів, комунальних підприємств і лікарень. Окрім цього, він купував облігації інших корпорацій, зокрема, SiriusXM, Boeing, GM, Macy's, Occidental Petroleum і Whirlpool.У виданні додали, що торік у листопаді Трамп мав зустріч у Білому домі зі генеральним директором Netflix Тедом Сарандосом. У ході зустрічі вони детально обговорили тоді ще майбутню угоду з Warner Bros. Discovery."Я буду залучений до прийняття цього рішення", — заявив Трамп, виступаючи перед журналістами після грудневої церемонії нагородження в Центрі Кеннеді, та додав, що частка ринку об’єднаної компанії "може стати проблемою".Медійники додали, що Netflix і WBD натрапили на тиск з боку Paramount Skydance Девіда Еллісона. Компанія здійснює ворожу спробу поглинання, пропонуючи акціонерам WBD 30 доларів за акцію та оскаржуючи угоду Netflix у суді. Торік у грудні Трамп наголошував, що будь-яка угода щодо WBD має передбачати також продаж CNN. Він назвав чинне керівництво каналу "корумпованим або некомпетентним" і зазначив, що ці люди нібито не повинні отримати жодної "фінансової вигоди" чи зберегти свої посади після укладання угоди. Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що для Гренландії й досі існує загроза з боку країни-агресорки Росії, адже Данія так і не змогла її позбутися. Господар Білого дому зауважив, що тепер настав час це змінити, і усунути всі загрози для острова..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що для Гренландії і досі існує загроза з боку країни-агресорки Росії, адже Данія так і не змогла її позбутися.Таку заяву американський лідер зробив у своєму дописі у Truth Social. Зокрема, президент США зазначив, що Північноатлантичний альянс вже близько 20 років попереджає Копенгаген про загрози з боку РФ."НАТО вже 20 років каже Данії, що "вона має позбутися російської загрози в Гренландії". На жаль, Данія нічого не змогла з цим зробити", — зазначив Трамп.Відтак, як наголосив лідер США, тепер настав час це змінити, і усунути всі загрози для острова."Тепер настав час, і це буде зроблено!!!" — додав Трамп.Читайте також: Президент хаосу: чому Трамп наступає на демократії, але відступає перед автократіямиПопередній контекст17 січня в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.18 січня невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

Минулого тижня американський президент вкотре підтвердив, що США вже не союзник Європи, а про правила міжнародної політики можна забути. Він ділить світ на тих, хто поклоняється його "величі", і на тих, хто цього не робить. Останнім загрожують мита. Як Трамп зазіхає на Гренландію, і чому Європа відповіла беззубоTrueUA аналізував причини ескалації відносин США з Європою через Гренландію і прогнозував, що Трамп пертиме вперед, доки його бурхливу деструктивну ініціативність не обмежать американські конгресмени. Поки вони цього не зробили, американський президент продовжує тиснути на Данію та європейських союзників."З 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Воно підлягатиме сплаті доти, доки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив Трамп. Він знову розповів, що цим островом хочуть заволодіти Росія і Китай, а Данія нібито нічого не може з цим вдіяти."У цю гру, — зазначив глава Білого дому, — успішно здатні грати тільки США". Названі ж країни Європи "створили такий рівень ризику, неприйнятний і нестійкий".Міжнародні експерти наголошують, що американський експансіонізм щодо Гренландії не має нічого спільного з озвученими Трампом страхами. Росіяни та китайці справді вільно почуваються у холодних водах Арктики, проте цю проблему варто вирішувати в межах співробітництва членів НАТО. Те ж, що робить нинішній президент Штатів, тільки на руку Москві й Пекіну.Процитуємо думку головної дипломатки ЄС естонки Каї Каллас:"У Китаї та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу".Вона також виділила три ключові загрози від запровадження тарифів: економічне ослаблення (тарифи зроблять і Європу, і США біднішими); втрата процвітання (торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників; відволікання від війни в Україні (внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії). До останнього пункту повернемося згодом. У Копенгагені та інших містах Данії відбулися мітинги проти спроби США анексувати Гренландію. Країни, щодо яких Сполучені Штати планують застосувати мита, виступили зі спільною заявою на підтримку Данії. В документі акцентується на тому, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації. У неділю з Трампом розмовляв генсек НАТО Марк Рютте, чия країна Нідерланди у чорному списку глави Білого дому. Після розмови Рютте був небагатослівним: обговорили питання безпеки в Арктиці, продовжать розмову в Давосі, де цього тижня відбудеться Всесвітній економічний форум. До слова, не факт, що Трамп туди приїде з огляду на загострення відносин з Європою.Але квінтесенцією подій навколо Гренландії минулого тижня можна вважати не телефонний дзвінок Рютте до Вашингтона, а те, яку допомогу європейці надали Данії. Реальну, не заявами. Велика Британія та Нідерланди відправили по одному офіцеру для розвідки. Німеччина аж цілу розвідувальну групу на чолі з контр-адміралом Стефаном Паулі. Проте вчора німецькі вояки покинули Гренландію за офіційною версією — через погані погодні умови. Вони так і не змогли добратися до данської бази Кангіллінгуїт. А за неофіційною — у Берліні, після оголошення Трампом наміру запровадити мита, дали задню.Що показала ця беззуба реакція європейців? По-перше, погрози Трампа митами — діють. По-друге, якщо непогода заважає військовим у мирний час виконувати свої завдання, то у випадку висадки російського десанту на острові, НАТОвські друзі Данії не підуть на перехоплення ворога, а чекатимуть, поки розгодиниться. Тобто і тут, виявляється, Трамп має рацію, — оборона Гренландії бажає кращого. По-третє, TrueUA аналізував, скільки часу в Європи лишилося для самопорятунку у нинішньому світі карколомних змін, а слабка підтримка Данії європейськими військовими цей час суттєво скоротила.Зрада іранських протестів та "Рада миру". У чому проблема ТрампаМинулого тижня відбулося ще дві події, пов’язані з активністю Трампа. Перша — він так і не наважився надати допомогу іранським протестувальникам. Хоча обіцяв покарати режим аятол за вбивство мітингарів. TrueUA аналізував причини народного повстання в Ірані та прогнозував наслідки. Найгірший із прогнозів, на жаль, підтверджується, — іранський режим криваво придушує протести й ні від США, ні від їхніх союзників допомога іранцям так і не прийшла. ЗМІ розглядали варіанти американської реакції на придушення мітингів — військовий удар, обмежений або масштабний, убивство аятоли Алі Хаменеї або кібератака проти режиму. Натомість — заочний обмін "люб’язностями" з Хаменеї. Той звинуватив Трампа у підбурюванні протестів:"Ми вважаємо президента США злочинцем через жертви, збитки та наклеп, які він завдав іранській нації".Глава Білого дому відповів:"Ця людина — хвора людина. Його країна — найгірше місце для життя у світі через погане керівництво. Час шукати нове керівництво в Ірані".Дехто побачив у цій перепалці загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Та, мабуть, тут інше — Трамп погрозами здатний налякати демократичні країни, а авторитарні режими бачать у ньому слабкого гравця. Навіть після усунення від влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Чому? Він не зробив наступного кроку, не допоміг венесуельській опозиції усунути режим Мадуро після арешту диктатора, а вирішив співпрацювати з в.о. президента Делсі Родрігес. Замість очікуваних змін народ Венесуели побачив неоколоніалізм без жодних цінностей — заради доступу до нафти Білий дім готовий працювати з послідовниками Мадуро. У США Трампа називають ТАСО, хоча це прізвисько йому та його оточенню дуже не подобається. Це абревіатура Trump always chickens out (Трамп завжди відступає). Історія з Венесуелою, небажанням втручатися в події в Ірані, слабкістю перед Путіним говорять на користь того, що він таки ТАСО.Третя подія — оголошення про створення "Ради миру", в якій головуватиме Трамп. У грудні 2025-го, нагадаємо, Інститут миру у США перейменували на честь свого президента. Тоді ж вищий рівень підлабузництва проявив генсек FIFA Джанні Інфантіно, обдарувавши Трампа премією міжнародної футбольної спілки за "непохитну відданість справі миру в усьому світі". Премію заснували місяць до того без схвалення керівного органу організації. А вчора під президента прогнулася влада Флориди, перейменувавши на його честь дорогу, яка веде до його приватного маєтку. Згадані факти, а їх більше, свідчать про те, що політики, чиновники, футбольні функціонери, вловили, як стати улюбленцями Трампа — треба грати на його марнославстві. Ті, хто придумав мирний план по Сектору Гази, в якому забезпечення стабільного миру у цьому регіоні покладається на "Раду миру" на чолі з нинішнім главою Білого дому, виходили саме з принципу — сподобатися йому.Остаточного переліку країн-членів цього органу поки нема, але точно відомо, що туди запросили Віктора Орбана. Яким боком він до Сектору Гази чи до Ізраїлю? Лише тим, що каже Трампу приємні йому речі. За повідомленням ЗМІ, "Раду миру" під головуванням свого президента американці спробують запропонувати й Україні в Давосі. Щось таке записано і в мирному плані із 20 пунктів, просування якого загальмувало. Немає сенсу погоджуватися на те, що не підтверджується жодною міжнародною угодою та жодним рішенням Конгресу США. У 2029 році Трамп уже не буде главою Білого дому, після відходу від влади нікому його "Рада миру" не буде цікавою.Такі прожекти доводять ще одну проблему президентства Трампа — відсутність стратегічного бачення майбутнього, або точніше майбутнє хочуть створити штучно за певним неробочим планом, в якому дві частини: перша — зламати теперішній порядок, друга — насадити новий. Поки відбувається реалізація першої частини. Проте може виявитися, що новий порядок насаджуватимуть вже не Сполучені Штати, а авторитарні режими, яким вони дали волю.  .

У неділю, 18 січня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головна тема — ситуація навколо Гренландії.Про це Марк Рютте повідомив у спеціальному короткому дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Розмова відбулася після того, як Трамп пригрозив 10-відсотковими тарифами європейським країнам, які не погоджуються з його позицією щодо Гренландії."Поговорив з президентом США щодо ситуації з безпекою в Гренландії й Арктиці", — написав очільник Північноатлантичного альянсу.Він запевнив, що всі зацікавлені сторони продовжать працювати над цим питанням, оскільки воно дуже актуальне та водночас проблемне."Я з нетерпінням чекаю на зустріч із Дональдом Трампом у Давосі наприкінці цього тижня", — додав Марк Рютте.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У неділю, 18 січня, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Текст відповідної заяви опублікований на сайті німецького уряду. У документі наголошується, що такі дії президента США суттєво підривають трансатлантичні відносини.Країни-члени НАТО заявили про прагнення зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. За їхніми словами, заздалегідь скоординовані данські навчання Arctic Endurance, проведені спільно з союзниками, відповідають цій необхідності.Вони наголосили, що навчання не становлять загрози ні для кого. Вони проводяться на тлі напруженої ситуації у світі, однак не мають жодного натяку на агресивний характер."Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.У документі акцентується, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації."Ми й надалі будемо єдині та скоординовані у нашій реакції. Ми прагнемо захищати наш суверенітет", — наголосили країни-підписанти заяви.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

У неділю, 18 січня, невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Bild, журналісти якого послалися на власні джерела.Медійники зазначили, ще вчора оголошували, що солдати Бундесверу залишаться у Гренландії довше, ніж планувалося. Тепер німецькі збройні сили таємно покинули територію без будь-яких оголошень, повідомлень чи інших пояснень.Речник місії на місці не відповів на запити журналістів. З Берліна теж їм не вдалося отримати жодних пояснень.За інформацією, яку отримали журналісти Bild, наказ про відступ надійшов із Берліна лише сьогодні вранці. Жодних пояснень військам на місці не надали. Усі заплановані зустрічі довелося терміново скасувати.При цьому контрадмірал Паулі лише вчора заявляв, що вони обмінялися думками з військовими Данії й інших країн щодо можливостей подальшої співпраці на острові.Він також додавав, що про все повідомили Берліну, тож вони чекали на відповідь щодо наступних кроків.Своєю чергою, інше видання — Berlingske — поінформувало, що США розпочали таємно збирати конфіденційну інформацію про військові об'єкти, порти й авіабази у Гренландії.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії..

Адміністрація американського лідера Дональда Трампа оцінила місце в новій "Раді миру" у мільярд доларів, які зацікавлені країни мають внести до спеціального фонду. Тільки після здійснення цього масштабного платежу держави зможуть претендувати на постійну роль у мирних ініціативах Білого дому.Про це повідомляє Bloomberg.Згідно з проєктом статуту запропонованої групи, з яким ознайомилося агентство, президент Трамп буде її першим головою та вирішуватиме, кого запросити до членства. Рішення прийматимуться більшістю голосів, причому кожна присутня держава-член матиме один голос, але всі рішення підлягатимуть схваленню голови."Кожна держава-член обіймає свої повноваження терміном не більше трьох років з моменту набрання чинності цим Хартією, з можливістю поновлення Головою. Трирічний термін членства не поширюється на держави-члени, які внесли понад один мільярд доларів США готівкою до Ради Миру протягом першого року з моменту набрання чинності Хартією", — йдеться у проєкті.Критики стурбовані тим, що Трамп намагається створити альтернативу або суперника Організації Об'єднаних Націй, яку він давно критикує. У статуті Рада описана як "міжнародна організація, яка прагне сприяти стабільності, відновлювати надійне та законне управління, а також забезпечувати тривалий мир у районах, що постраждали від конфлікту або перебувають під загрозою його виникнення". Вона стане офіційною після того, як три держави-члени погодяться з цим статутом.У документі йдеться, що Трамп також буде відповідальним за затвердження офіційної печатки групи. Трамп запросив низку світових лідерів, зокрема аргентинського Хав'єра Мілеї та канадського Марка Карні, долучитися до Ради миру для Гази, яка буде сформована під ширшою егідою його нової Ради миру.Цей план викликав швидку критику з боку прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, який заявив, що деталі не були узгоджені з його країною. За словами людей, обізнаних з цим питанням, кілька європейських країн запросили приєднатися до Ради миру. У проєкті, видається, натякається, що сам Трамп контролюватиме гроші, що вважалося б неприйнятним для більшості країн, які потенційно могли б приєднатися до ради, сказали джерела, які говорили на умовах анонімності, щоб обговорити приватні питання.Кілька країн рішуче виступають проти проєкту хартії Трампа та працюють над тим, щоб колективно протистояти цим пропозиціям, додали джерела. Американський чиновник підтвердив Bloomberg News, що хоча члени зможуть приєднатися безплатно, внесок у розмірі одного мільярда доларів надасть їм постійне членство. Зібрані кошти будуть використані безпосередньо для виконання мандату Ради миру щодо відбудови Гази, сказав чиновник, який побажав залишитися анонімним. Рада гарантуватиме, що майже кожен зібраний долар буде використано для виконання її мандату, додав він.У проєкті статуту йдеться, що Рада миру скликатиме засідання з правом голосування принаймні щорічно, а також "у такий додатковий час і місця, які голова вважатиме за доцільне". Порядок денний підлягатиме затвердженню головою. Рада миру проводитиме регулярні засідання без права голосу зі своєю виконавчою радою. Такі засідання скликатимуться принаймні раз на квартал. Трамп також матиме право усунути члена, за умови вето двома третинами голосів держав-членів. "Голова завжди призначає наступника на посаду голови", — йдеться у статуті.У п'ятницю Білий дім оголосив про створення першої виконавчої групи, до складу якої увійдуть державний секретар Марко Рубіо, посланник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф , зять Трампа Джаред Кушнер та колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, перш ніж буде сформовано загальний склад ради.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що команда президента США Дональда Трампа розглядає можливість формування спеціальної "Ради миру" для моніторингу дотримання майбутніх мирних угод в Україні. Ця ініціатива базується на моделі, яку планують застосувати для врегулювання ситуації в Секторі Гази..

Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Дональда Трампа запровадити мита проти європейських союзників. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам.Про це вона написала на своїй сторінці у мережі X.Розкол на користь Кремля та ПекінаЗа словами Каллас, анонсовані Трампом економічні обмеження проти країн, які підтримали Данію у питанні Гренландії, викликають радість у Москві та Пекіні. Вона переконана, що розбрат між трансатлантичними партнерами — це саме те, на що сподіваються агресивні режими."У Китаю та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу", — зауважила очільниця європейської дипломатії.Економічні ризики та безпекаКаллас наголосила, що будь-які питання безпеки, пов'язані з Гренландією, мають вирішуватися за столом переговорів у межах НАТО, а не через торгівельний тиск. Вона виділила три ключові загрози від запровадження тарифів:економічне ослаблення. Тарифи зроблять і Європу, і США біднішими;втрата процвітання. Торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників;відволікання від війни в Україні. Внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії."Не можна допустити, щоб наша суперечка відволікала нас від ключового нашого завдання — допомагати зупинити війну Росії проти України", — резюмувала дипломатка.Нагадаємо, 17 січня американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Також повідомлялось, що у Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини"..

У Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Зокрема на мита Дональда Трампа відреагував президент Франції Еммануель Макрон. За його словами Макрона, Європа не піддасться тарифному тиску та діятиме єдино, якщо погрози з боку США будуть реалізовані. ЄС залишається відданим принципам суверенітету, незалежності націй і міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН.Саме ці принципи, наголосив Макрон, лежать в основі підтримки України та створення коаліції країн, які виступають за міцний і тривалий мир. Він додав, що Франція й надалі діятиме рішуче, коли йдеться про безпеку Європи.Окремо Макрон пояснив участь Франції у військових навчаннях у Гренландії, організованих Данією. За його словами, це рішення пов’язане з безпекою в Арктиці та на європейських кордонах."Жодні залякування чи погрози не можуть вплинути на нас — ні в Україні, ні в Гренландії, ні будь-де у світі", — наголосив президент Франції.Він також зауважив, що тарифні загрози є неприйнятними, а Європа у разі їх підтвердження відреагує єдино та скоординовано, забезпечивши повагу до європейського суверенітету.Подібну позицію озвучив і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, заявивши, що його країна не дозволить себе шантажувати."Лише Данія та Гренландія розв’язують питання, що стосуються Данії та Гренландії. Я завжди захищатиму свою країну та наших союзників", — зазначив він.Крістерссон додав, що це питання стосується всього Європейського Союзу, а Швеція вже проводить інтенсивні консультації з країнами ЄС, Норвегією та Великою Британією щодо спільної відповіді.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підтвердила, що ЄС висловлює повну солідарність із Данією та народом Гренландії."Тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та створять небезпечну спадну спіраль. Європа залишиться єдиною, скоординованою і прихильною до захисту свого суверенітету", — написала вона на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер назвав загрозу Трампа ввести мито на союзників США "абсолютно неправильним"."Ми також ясно дали зрозуміти, що безпека в Арктиці важлива для всього НАТО, всі союзники повинні докладати зусиль для протидії загрозі з боку Росії у різних частинах Арктики", — сказав він.За його словами, Велика Британія незабаром безпосередньо обговорюватиме з адміністрацією США анонсовані Дональдом Трампом мита.Нагадаємо, раніше сьогодні американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи..

Американський президент Дональд Трамп увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Про це Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social."Ми багато років субсидували Данію, всі країни ЄС та інші країни, не стягуючи з них митних зборів або будь-яких інших компенсацій. Тепер, через століття, настав час Данії відплатити добром — на кону мир у всьому світі", — заявив він.За його словами, що Росія та Китай хочуть заволодіти Гренландією, і Данія нібито нічого не може з цим зробити. Він потролив, що "зараз у них є дві собачі упряжки", придбаних нещодавно. Але тільки США можуть грати в цю гру та грати успішно.Також Трамп додав, що ніхто не зачепить "цей священний клаптик землі", враховуючи, що на кону національна безпека США. При цьому він стверджує, що Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія здійснили подорож до Гренландії з невідомими цілями.Президент США вважає, що вищевказані країни грають у дуже небезпечну гру та "створили такий рівень ризику, який неприйнятний і нестійкий". З цієї причини, як пише Трамп, для захисту глобального миру та безпеки вжито заходів, щоби ситуація завершилася швидко. Йдеться про мита."Розпочинаючи з 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Це мито підлягатиме сплаті доти, поки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив американський лідер.Трамп додав, що США намагаються здійснити цю угоду вже понад 150 років, проте Данія завжди відмовлялася. Він стверджує, що у зв'язку з системою ПРО "Золотий купол" та інших наступальних і оборонних озброєнь, необхідність придбання острова особливо важлива."Наразі сотні мільярдів доларів витрачаються на програми безпеки, пов'язані з "Куполом", зокрема, на можливий захист Канади. Ця дуже складна, але геніальна система може працювати з максимальною ефективністю тільки в тому разі, якщо до її складу входить ця територія, з огляду на її кути, кордони й особливості", — пояснив очільник Білого дому.Підсумовуючи, він зауважив, що США готові до негайних перемовин із Данією або людей із вищезгаданих країн, "які наразили себе на такий ризик", попри те, що для них зробили США.Нагадаємо, минулого тижня Дональд Трамп оголосив про припинення постачання нафти та фінансової допомоги на Кубу, вдавшись до мови жорстких ультиматумів. Лідер США закликав офіційну Гавану негайно піти на переговори, попередивши про критичні наслідки зволікання..

У суботу, 17 січня, під вечір у різних населених пунктах Данії та Гренландії відбудуться масштабні акції на знак протесту проти планів американського президента Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Про це повідомив данський суспільний мовник DR. За інформацією організаторів акцій, тисячні мітинги відбудуться в Копенгагені, Орхусі, Ольборзі, Оденсе та столиці Гренландії Нууку."Наша головна мета — надіслати чітке та єдине послання про повагу до демократії та основних прав людини у Гренландії", — йдеться на вебсайті Асоціації гренландців Данії Uagut.Мітингарі стверджують, що демонстрація в Нууку має розпочатися о 15:00 за Гринвічем. На знак протесту проти планів США взяти під контроль Гренландію учасники акції пройдуть маршем до консульства США з гренландськими прапорами.Люди вже розпочали збиратися на площі Rådhuspladsen у Копенгагені. Гасло мітингу — "Руки геть від Гренландії!"Як відомо, 14 січня Дональд Трамп заявив, що НАТО стане сильнішим, якщо США керуватимуть Гренландією, та закликав Північноатлантичний альянс посприяти цьому.Раніше американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій США Гренландією. Відповідний проєкт закону про анексію острова він передав на розгляд до Конгресу.При цьому, згідно з результатами опитування агенції Reuters, прагнення Дональда Трампа приєднати до США Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%.Нагадаємо, сьогодні канадський уряд підтвердив готовність обороняти Гренландію як територію свого союзника по НАТО. В Оттаві наголосили, що позиція країни залишається непохитною, попри провокаційні заяви американського президента щодо майбутнього острова..

Команда президента США Дональда Трампа розглядає можливість формування спеціальної "Ради миру" для моніторингу дотримання майбутніх мирних угод в Україні. Ця ініціатива базується на моделі, яку планують застосувати для врегулювання ситуації в Секторі Гази.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на власні джерела та високопосадовців.Що таке "Рада миру" та як вона працюватимеКонцепція "Ради миру" (Board of Peace) спочатку з'явилася як частина стратегії Трампа щодо врегулювання конфлікту в Секторі Гази. Передбачається, що цей орган очолить особисто президент США, а його головною функцією стане координація управління та моніторинг безпекової ситуації.За даними видання, аналогічний підхід хочуть застосувати й для України. Український посадовець, залучений до переговорів із Вашингтоном, назвав створення такої Ради "фундаментальним елементом пропозицій", спрямованих на припинення російської агресії.Хто увійде до складу органуЗгідно з планом, до складу "Ради миру" для України мають бути залучені представники ключових сторін:Україна;Європейський Союз та НАТО;Російська Федерація.Основна мета структури — виступати гарантом виконання пунктів майбутньої мирної угоди та оперативно реагувати на будь-які порушення з боку підписантів.Презентація в ДавосіЦікаво, що Україна — не єдиний напрямок, де команда Трампа планує впровадити таку модель. Обговорюється створення подібної Ради також для розв'язання кризи у Венесуелі. Очікується, що офіційно ці ініціативи представлять уже наступного тижня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (19–23 січня 2026 року), який стане майданчиком для обговорення глобальної архітектури безпеки за президентства Трампа.Раніше повідомлялось, що 17 січня Україна та Сполучені Штати Америки проведуть новий раунд перемовин у Маямі. Сторони обговорюватимуть майбутню архітектуру безпеки та довгострокового економічного розвитку нашої країни.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Президент Володимир Зеленський відповів на звинувачення американського лідера Дональда Трампа у тому, що Україна буцімто затягує війну із Росією.У своєму дописі у Telegram очільник держави відзначив, що такі заяви Трампа є безпідставними, адже лише Москва гальмує мирний процес і не виконує жодних домовленостей."Відтермінування закінчення війни йде з боку Росії. Простий приклад. Наприкінці минулого року були домовленості щодо обміну наших людей — військовополонених. Тисячу людей обміняти. В чому проблема? В чому затримка з української сторони? Хто тримає українців у полоні? Ми? Росія. Чому вони не міняють? Є у США відповідь на це питання? Ні. Тому що є деякі питання, які є некомфортні, а вони абсолютно справедливі", — наголосив гарант.Зеленський додав, що саме Росія затягує всі процеси, починаючи з гуманітарного треку. Тому світ має і далі тиснути на країну-агресорку, аби вона погодилася на мир."Давайте поміняємо тисячу людей. Відтермінували. Давайте обміняємо хоча б 500. Відтермінували. Давайте обміняємо всіх на всіх. Це частина 20 пунктів. Відтерміновується. Так хто відтерміновує? Хто не хоче закінчувати війну? Питання не в бажанні, а питання в тиску. Потрібен достатній тиск на Росію. І все закінчиться. Я вважаю, що ми дуже близькі до цього", — додав президент.Нагадаємо, днями лідер США Дональд Трамп заявив, що саме Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.До того ж, на думку Трампа, у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". Трам вважає, що лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Українська делегація вирушила до Сполучених Штатів Америки. Найближчими днями там відбудуться зустрічі з представниками президента Дональда Трампа.Про це повідомив президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з лідером Чехії Петром."Українська команда попри все активно працює з представниками президента Сполучених Штатів. Цими днями заплановані зустрічі наших представників", — зазначив він.Зеленський зауважив, що секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров, голова Офісу президента Кирило Буданов і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зараз на шляху до США."Ми сподіваємося, що буде більше ясності як щодо тих документів, які ми вже фактично підготували з американською стороною, так і щодо відповіді Росії на всю ту дипломатичну роботу, яка відбувалась", — наголосив гарант.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..