# Дональд Трамп

У Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Зокрема на мита Дональда Трампа відреагував президент Франції Еммануель Макрон. За його словами Макрона, Європа не піддасться тарифному тиску та діятиме єдино, якщо погрози з боку США будуть реалізовані. ЄС залишається відданим принципам суверенітету, незалежності націй і міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН.Саме ці принципи, наголосив Макрон, лежать в основі підтримки України та створення коаліції країн, які виступають за міцний і тривалий мир. Він додав, що Франція й надалі діятиме рішуче, коли йдеться про безпеку Європи.Окремо Макрон пояснив участь Франції у військових навчаннях у Гренландії, організованих Данією. За його словами, це рішення пов’язане з безпекою в Арктиці та на європейських кордонах."Жодні залякування чи погрози не можуть вплинути на нас — ні в Україні, ні в Гренландії, ні будь-де у світі", — наголосив президент Франції.Він також зауважив, що тарифні загрози є неприйнятними, а Європа у разі їх підтвердження відреагує єдино та скоординовано, забезпечивши повагу до європейського суверенітету.Подібну позицію озвучив і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, заявивши, що його країна не дозволить себе шантажувати."Лише Данія та Гренландія розв’язують питання, що стосуються Данії та Гренландії. Я завжди захищатиму свою країну та наших союзників", — зазначив він.Крістерссон додав, що це питання стосується всього Європейського Союзу, а Швеція вже проводить інтенсивні консультації з країнами ЄС, Норвегією та Великою Британією щодо спільної відповіді.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підтвердила, що ЄС висловлює повну солідарність із Данією та народом Гренландії."Тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та створять небезпечну спадну спіраль. Європа залишиться єдиною, скоординованою і прихильною до захисту свого суверенітету", — написала вона на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер назвав загрозу Трампа ввести мито на союзників США "абсолютно неправильним"."Ми також ясно дали зрозуміти, що безпека в Арктиці важлива для всього НАТО, всі союзники повинні докладати зусиль для протидії загрозі з боку Росії у різних частинах Арктики", — сказав він.За його словами, Велика Британія незабаром безпосередньо обговорюватиме з адміністрацією США анонсовані Дональдом Трампом мита.Нагадаємо, раніше сьогодні американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи..

Американський президент Дональд Трамп увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Про це Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social."Ми багато років субсидували Данію, всі країни ЄС та інші країни, не стягуючи з них митних зборів або будь-яких інших компенсацій. Тепер, через століття, настав час Данії відплатити добром — на кону мир у всьому світі", — заявив він.За його словами, що Росія та Китай хочуть заволодіти Гренландією, і Данія нібито нічого не може з цим зробити. Він потролив, що "зараз у них є дві собачі упряжки", придбаних нещодавно. Але тільки США можуть грати в цю гру та грати успішно.Також Трамп додав, що ніхто не зачепить "цей священний клаптик землі", враховуючи, що на кону національна безпека США. При цьому він стверджує, що Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія здійснили подорож до Гренландії з невідомими цілями.Президент США вважає, що вищевказані країни грають у дуже небезпечну гру та "створили такий рівень ризику, який неприйнятний і нестійкий". З цієї причини, як пише Трамп, для захисту глобального миру та безпеки вжито заходів, щоби ситуація завершилася швидко. Йдеться про мита."Розпочинаючи з 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Це мито підлягатиме сплаті доти, поки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив американський лідер.Трамп додав, що США намагаються здійснити цю угоду вже понад 150 років, проте Данія завжди відмовлялася. Він стверджує, що у зв'язку з системою ПРО "Золотий купол" та інших наступальних і оборонних озброєнь, необхідність придбання острова особливо важлива."Наразі сотні мільярдів доларів витрачаються на програми безпеки, пов'язані з "Куполом", зокрема, на можливий захист Канади. Ця дуже складна, але геніальна система може працювати з максимальною ефективністю тільки в тому разі, якщо до її складу входить ця територія, з огляду на її кути, кордони й особливості", — пояснив очільник Білого дому.Підсумовуючи, він зауважив, що США готові до негайних перемовин із Данією або людей із вищезгаданих країн, "які наразили себе на такий ризик", попри те, що для них зробили США.Нагадаємо, минулого тижня Дональд Трамп оголосив про припинення постачання нафти та фінансової допомоги на Кубу, вдавшись до мови жорстких ультиматумів. Лідер США закликав офіційну Гавану негайно піти на переговори, попередивши про критичні наслідки зволікання..

У суботу, 17 січня, під вечір у різних населених пунктах Данії та Гренландії відбудуться масштабні акції на знак протесту проти планів американського президента Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Про це повідомив данський суспільний мовник DR. За інформацією організаторів акцій, тисячні мітинги відбудуться в Копенгагені, Орхусі, Ольборзі, Оденсе та столиці Гренландії Нууку."Наша головна мета — надіслати чітке та єдине послання про повагу до демократії та основних прав людини у Гренландії", — йдеться на вебсайті Асоціації гренландців Данії Uagut.Мітингарі стверджують, що демонстрація в Нууку має розпочатися о 15:00 за Гринвічем. На знак протесту проти планів США взяти під контроль Гренландію учасники акції пройдуть маршем до консульства США з гренландськими прапорами.Люди вже розпочали збиратися на площі Rådhuspladsen у Копенгагені. Гасло мітингу — "Руки геть від Гренландії!"Як відомо, 14 січня Дональд Трамп заявив, що НАТО стане сильнішим, якщо США керуватимуть Гренландією, та закликав Північноатлантичний альянс посприяти цьому.Раніше американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій США Гренландією. Відповідний проєкт закону про анексію острова він передав на розгляд до Конгресу.При цьому, згідно з результатами опитування агенції Reuters, прагнення Дональда Трампа приєднати до США Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%.Нагадаємо, сьогодні канадський уряд підтвердив готовність обороняти Гренландію як територію свого союзника по НАТО. В Оттаві наголосили, що позиція країни залишається непохитною, попри провокаційні заяви американського президента щодо майбутнього острова..

Команда президента США Дональда Трампа розглядає можливість формування спеціальної "Ради миру" для моніторингу дотримання майбутніх мирних угод в Україні. Ця ініціатива базується на моделі, яку планують застосувати для врегулювання ситуації в Секторі Гази.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на власні джерела та високопосадовців.Що таке "Рада миру" та як вона працюватимеКонцепція "Ради миру" (Board of Peace) спочатку з'явилася як частина стратегії Трампа щодо врегулювання конфлікту в Секторі Гази. Передбачається, що цей орган очолить особисто президент США, а його головною функцією стане координація управління та моніторинг безпекової ситуації.За даними видання, аналогічний підхід хочуть застосувати й для України. Український посадовець, залучений до переговорів із Вашингтоном, назвав створення такої Ради "фундаментальним елементом пропозицій", спрямованих на припинення російської агресії.Хто увійде до складу органуЗгідно з планом, до складу "Ради миру" для України мають бути залучені представники ключових сторін:Україна;Європейський Союз та НАТО;Російська Федерація.Основна мета структури — виступати гарантом виконання пунктів майбутньої мирної угоди та оперативно реагувати на будь-які порушення з боку підписантів.Презентація в ДавосіЦікаво, що Україна — не єдиний напрямок, де команда Трампа планує впровадити таку модель. Обговорюється створення подібної Ради також для розв'язання кризи у Венесуелі. Очікується, що офіційно ці ініціативи представлять уже наступного тижня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (19–23 січня 2026 року), який стане майданчиком для обговорення глобальної архітектури безпеки за президентства Трампа.Раніше повідомлялось, що 17 січня Україна та Сполучені Штати Америки проведуть новий раунд перемовин у Маямі. Сторони обговорюватимуть майбутню архітектуру безпеки та довгострокового економічного розвитку нашої країни.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Президент Володимир Зеленський відповів на звинувачення американського лідера Дональда Трампа у тому, що Україна буцімто затягує війну із Росією.У своєму дописі у Telegram очільник держави відзначив, що такі заяви Трампа є безпідставними, адже лише Москва гальмує мирний процес і не виконує жодних домовленостей."Відтермінування закінчення війни йде з боку Росії. Простий приклад. Наприкінці минулого року були домовленості щодо обміну наших людей — військовополонених. Тисячу людей обміняти. В чому проблема? В чому затримка з української сторони? Хто тримає українців у полоні? Ми? Росія. Чому вони не міняють? Є у США відповідь на це питання? Ні. Тому що є деякі питання, які є некомфортні, а вони абсолютно справедливі", — наголосив гарант.Зеленський додав, що саме Росія затягує всі процеси, починаючи з гуманітарного треку. Тому світ має і далі тиснути на країну-агресорку, аби вона погодилася на мир."Давайте поміняємо тисячу людей. Відтермінували. Давайте обміняємо хоча б 500. Відтермінували. Давайте обміняємо всіх на всіх. Це частина 20 пунктів. Відтерміновується. Так хто відтерміновує? Хто не хоче закінчувати війну? Питання не в бажанні, а питання в тиску. Потрібен достатній тиск на Росію. І все закінчиться. Я вважаю, що ми дуже близькі до цього", — додав президент.Нагадаємо, днями лідер США Дональд Трамп заявив, що саме Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.До того ж, на думку Трампа, у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". Трам вважає, що лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Українська делегація вирушила до Сполучених Штатів Америки. Найближчими днями там відбудуться зустрічі з представниками президента Дональда Трампа.Про це повідомив президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з лідером Чехії Петром."Українська команда попри все активно працює з представниками президента Сполучених Штатів. Цими днями заплановані зустрічі наших представників", — зазначив він.Зеленський зауважив, що секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров, голова Офісу президента Кирило Буданов і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зараз на шляху до США."Ми сподіваємося, що буде більше ясності як щодо тих документів, які ми вже фактично підготували з американською стороною, так і щодо відповіді Росії на всю ту дипломатичну роботу, яка відбувалась", — наголосив гарант.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі лідерку венесуельської опозиції Марію Коріну Мачадо. Під час зустрічі лауреатка Нобелівської премії миру-2025 офіційно передала свою нагороду американському лідеру на знак особливої пошани та визнання.Про це повідомляє офіційний сайт Білого дому у соцмережі X.Зустріч відбулася в Овальному кабінеті та була присвячена обговоренню ситуації у Венесуелі. Як зазначається у пресрелізі, жест Мачадо з передачею медалі став символом вдячності за підтримку венесуельського народу в його боротьбі за демократію."Марія Коріна Мачадо представила Президенту свою Нобелівську премію миру на знак визнання та честі", — йдеться у повідомленні адміністрації Трампа.Раніше Мачадо наголошувала на важливості ролі США у врегулюванні політичної кризи в регіоні та відзначала глибоке розуміння Дональдом Трампом викликів, з якими стикається країна. Передача нагороди стала безпрецедентним кроком, що акцентує на тісній співпраці між американською адміністрацією та демократичними силами Венесуели.Нещодавно венесуельська лідерка опозиції повідомила про намір якнайшвидше повернутися до своєї країни після зміни влади. Зауважимо, що попри такі заяви, стосунки між Мачадо та Трампом є напруженими. Так, газета The Washington Post з посиланням на джерела, близькі до Білого дому, повідомляв, що Трамп був роздратований тим, що Мачадо не відмовилася від Нобелівської премії одразу та не передала її йому. Своєю чергою, в оточенні американського лідера називали такий крок венесуельської опозиціонерки "серйозною помилкою", яка могла поставити під загрозу її подальшу кар’єру. Окрім цього, Трамп сказав, що Мачадо "буде дуже важко стати лідером", зазначивши, що "вона не має підтримки або поваги в країні".Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму.Читайте також: Скандал через Нобеля: чому Мачадо у 2025 році заслужила премію миру, а Трамп — ні  .

Американський президент Дональд Трамп анонсував появу Ради миру для врегулювання ситуації в Секторі Гази. Очікується, що саме ця організація відповідатиме за адміністративний контроль та порядок у регіоні після припинення конфлікту. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social."Як оголосив Стів Віткофф, ми офіційно перейшли до наступного етапу 20-пунктного мирного плану для Гази", — заявив американський лідер.За словами Трампа, Рада працюватиме у тісній зв’язці з Національним комітетом з управління Газою — технократичним урядом, який відповідатиме за регіон у перехідний період. Президент наголосив, що фундамент для цього вже закладено завдяки гуманітарній діяльності США: "Після запровадження режиму припинення вогню ми забезпечили Сектор Гази рекордними обсягами допомоги. Це створило необхідні умови для переходу до наступного етапу мирного врегулювання".Особливу увагу Трамп приділив безпековій частині, висунувши жорстку вимогу щодо повної демілітаризації ХАМАС. Він зазначив, що за сприяння Єгипту, Туреччини та Катару планується досягти угоди, яка передбачає знищення всієї тунельної інфраструктури та здачу зброї бойовиками.Звертаючись до угруповання, Трамп закликав негайно повернути тіла загиблих ізраїльтян та припинити опір: "Населення Гази вже достатньо довго страждало. Час настав".Нагадаємо, американський лідер Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму..

Прагнення американського президента Дональда Трампа приєднати до Сполучених Штатів Америки Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%, а ще 35% громадян. Про це свідчать дані опитування агентства Reuters.Медійники додали, що більшість демократів та республіканців, виступають проти використання військової сили для анексії острова. Зусилля Білого дому щодо отримання контролю над Гренландією підтримують 40% республіканців (14% — не підтримують). Серед демократів прихильників такого кроку сягає лише двох відсотків, а серед прибічників інших партій — дев'ять відсотків.За даними опитування, всього чотири відсотки американців підтримують застосування сили у Гренландії, це кожен десятий республіканець та майже жодного демократа. Близько 71% вважають, що це була б погана ідея. Медійники зауважили, що 66% респондентів вказали, що вони стурбовані тим, що зусилля Вашингтона щодо придбання Гренландії зашкодять Північноатлантичному альянсу та відносинам США з європейськими союзниками. Серед демократів таких 91%, серед республіканців — 40%."Данія попередила, що застосування військової сили ознаменує кінець НАТО, трансатлантичного оборонного договору, який був ключовим елементом світового порядку з 1949 року", — наголосили у агентстві. Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проєкту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.14 січня міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. .

Єврокомісар з питань оборони, литовець Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії Євросоюзу. Подібні ініціативи висловлювали й раніше, та далі слів справа не йшла. Насправді в європейців для створення своїх сил оборони лишилося обмаль часу. Якщо ідея загрузне у балачках, на ЄС чекають часи присмерку.Збройні сили Європи. Ідея, якій 73 рокиІніціаторами створення оборонного союзу європейських держав були французи. 27 травня 1952 року у Парижі Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди та ФРН уклади договір про створення європейської оборонної спільноти. Проте укладачі договору по-різному бачили його реалізацію, тому зрештою не ратифікували. На той момент вже існувало НАТО і багато хто вбачав у європейській армії спробу розколоти Альянс.Протягом подальшої історії європейці спромоглися затвердити спільну політику безпеки та оборони, в рамках якої існують оборонні сили Європейського Союзу. Система цих сил складна, вони покликані передовсім брати участь у кризових ситуаціях, які виникають в Європі, або в складі сил НАТО, коли йдеться про колективний захист Альянсу. Ключова проблема полягає у тому, що країни-члени ЄС можуть залучатися до оборонних сил за бажанням. Є країни-члени, які взагалі до них не залучені й не беруть участі у спільній політиці оборони. Це дуже важливий нюанс, коли йдеться про створення європейської армії, адже, наприклад, Франція, Данія, Італія беруть активну участь у багатонаціональних формуваннях Європи, а Словаччина чи Угорщина — ні. І не тільки вони пасуть задніх.Європейці звикли жити під ядерною парасолькою США та під опікою Америки, але за першого президентства Дональда Трампа вони отримали серйозний дзвіночок, коли з Вашингтона сипалися погрози вийти з НАТО, якщо Європа не наростить свої витрати на оборону і безпеку. На хвилі загострення взаємин ЄС зі Штатами президент Франції Еммануель Макрон 2018 року заявив про необхідність створення європейської армії. Його підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та ще лідери кількох країн. Однак після приходу до влади в США Джо Байдена бажання посилювати власні оборонні потужності в європейців знову зникло.Наступним дзвіночком стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ми добре пам’ятаємо, з якими труднощами країни Євросоюзу погоджувалися на спочатку "танкову коаліцію", потім на "авіаційну", як складно отримувати від них системи ППО, коли окремі країни, які запевняють Україну у повній підтримці цинічно торгувалися з Америкою, мовляв, літаки українцям дамо, якщо американці компенсують їх своїми F-16, а дехто хотів навіть F-35. З 2022 року донині європейці пройшли велику світоглядну еволюцію від страху ескалації у відносинах із Росією через допомогу Україні, до участі у засіданнях формату "Рамштайн" та домовленостей у рамках "коаліції рішучих".Останнім за часом дзвіночком стала політика Трампа після повернення до Білого дому. TrueUA аналізував, як вона вплинула на трансатлантичне співробітництво. За нашою версією головних подій 2025 року, Мюнхенська промова віцепрезидента США Джей Ді Венса з докорами у бік ЄС стала однією з переломних для розуміння, куди поведе Трамп Америку. Торік на саміті НАТО європейці погодилися з вимогою американського лідера збільшити протягом наступних років витрати на спільну оборону, але не всі взялися одразу виконувати обіцянку. Хтось просто саботує, хтось чекає результатів листопадових проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які можуть закінчитися крахом республіканців та імпічментом Трампу.Однак перечекати — не вийде. Нині, коли американська адміністрація погрожує союзниці по НАТО Данії анексувати Гренландію, і не просто погрожує, а робить недружні кроки, попередні домовленості США з партнерами по Альянсу з великою долею ймовірності будуть переглянуті. Європейська політика Вашингтона передбачає послаблення участі американських військових у забезпеченні оборони країн Європи. Якщо ЄС піде у клінч із Трампом у питанні Гренландії, Пентагон може прискорити виведення своїх вояків.Рада європейської безпеки та армія ЄС: що пропонує КубілюсСаме про цей ризик на безпековій конференції у шведському Селені й казав єврокомісар Андрюс Кубілюс. У своєму виступі він нагадав нещодавнє соцопитування жителів низки країн ЄС, яке підтвердило актуальність створення європейської армії, — близько 70% опитаних хочуть, щоб їх захищали саме такі збройні сили. Він закликав створити Раду європейської безпеки — платформу для обговорення ключових оборонних питань і швидкого ухвалення рішень. До неї можуть увійти близько 12 країн, керівництво Єврокомісії та президент Європейської Ради. Стотисячна європейська армія має замінити такий самий за чисельністю американський контингент. Крім того, Кубілюс наголосив на потребі модернізації оборонної промисловості. Згадав він і про бойовий досвід української армії, який стане в нагоді європейцям.Раніше про необхідність просування до створення європейської армії говорили голова Європейської народної партії Манфред Вебер та глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Обидва порушили цю тему в контексті поведінки Трампа. Противником формування збройних сил Європи є генсек НАТО Марк Рютте. На його думку, попри нинішній курс американської адміністрації, ЄС не повинен відмовлятися від співпраці зі США в питаннях безпеки та оборони. Тобто тема європейської армії хоч і актуальна, однак ще на стадії обговорення у неї є впливові критики. І вони мають рацію.Як повідомляло CNN, коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові. Експерти зауважували, що багато лідерів країн ЄС не хочуть відкрито обговорювати проблему ймовірності війни зі своїм населенням, бо це непопулярна тема. Крім того, в Європі є держави на передньому плані можливої агресії Росії, і хто на задньому. Другі не поспішають вкладатися в оборону та менш зацікавлені в європейській армії. Це зрозуміло, однак політика "моя хата скраю" все одно не дозволить перечекати лихі часи.Скільки часу для втілення плану Кубілюса лишилося в європейцівДля відповіді на це питання зупинимося на кількох реперних точках, від яких можна робити приблизний відлік. Перша така точка — наскільки швидко Данія та країни Європи, які не побояться гніву Трампа, посилять свою присутність на острові Гренландія та біля нього. Глава Білого дому саркастично заявив, що оборона Гренландії — "кілька собачих упряжок". Переконати його в протилежному можуть спільні сили Данії, Норвегії, очевидно приєднаються й британці. Це не буде демонстрація військової протидії Америці, радше показ того, що європейські держави здатні в межах НАТО посилити присутність у північному регіоні геополітичного контролю Альянсу.Друга реперна точка — чи пройде в Сенаті двопартійний законопроєкт про заборону Пентагону та Держдепу використовувати державне фінансування для "блокади, окупації, анексії, проведення військових операцій проти території держави-члена НАТО або іншого встановлення контролю над нею". Документ націлений на те, щоб завадити Трампу втягнути Америку у гренландську авантюру. Республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу, проте нині Трамп підвів свою країну до краю, за яким вона втратить союзників в Європі, тож шанс на підтримку законопроєкту і республіканцями, зріс. Але ініціаторам документа треба поспішати, доки Трамп не дав команду військовим.Третя реперна точка — президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Цьогоріч там мають відбутися місцеві вибори (не виключено й дочасні парламентські), які визначать політичну картину на наступний рік. Згідно із соцопитуваннями, найвищу підтримку має ультраправе "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. У її протеже Жордана Барделла дуже високі шанси стати хазяїном Єлисейського палацу у 2027 році. Прихід до влади ультраправих у Франції поставить на паузу багато загальноєвропейських процесів. Це не дрібні Орбан і Фіцо, Франція — один зі стовпів Євросоюзу. Враховуючи тісні зв’язки цієї політсили з трампістами Америки, не вагаючись можна казати, що європейську армію вони не підтримають.Четверта реперна точка — вибори до Європарламенту у 2029 році. До них ще довго, проте дуже важливо, чи буде тема європейської армії серед головних трендів політичних сил цього року та найближчих років. Навколо цієї теми можуть розгорнутися баталії, важливі для майбутнього Євросоюзу та України.Та, окрім визначених реперних точок, може статися те, про що багато європейських лідерів воліють не розмовляти зі своїми виборцями, — російський напад на якусь із країн ЄС. І якщо ініціативу Кубілюса не почати реалізовувати негайно, на європейців очікує похмура ситуація, яку обговорювали під час мозкового штурму у резиденції британського уряду..

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.Республіканця цитує видання Reuters.В ексклюзивному інтерв'ю в Овальному кабінеті в середу Трамп заявив, що російський диктатор Володимир Путін готовий завершити майже чотирирічне вторгнення в Україну. Зеленський, за словами президента США, був більш стриманим."Я думаю, що він готовий укласти угоду", — сказав Трамп про російського диктатора. "Я думаю, що Україна менш готова укласти угоду". На запитання, чому переговори під керівництвом США досі не вирішили найбільший земельний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, Трамп відповів: "Зеленський".Коментарі Трампа свідчать про відновлення розчарування українським лідером. Між двома президентами вже давно склалися нестабільні стосунки, хоча їхня взаємодія, видається, покращилася протягом першого року повернення Трампа на посаду. Часом Трамп був більш охочий сприймати запевнення Путіна за чисту монету, ніж лідери деяких союзників США, що дратувало Київ, європейські столиці та американських законодавців, включно з деякими республіканцями. У грудні агентство Reuters повідомило, що звіти американської розвідки продовжують попереджати, що Путін не відмовився від своїх цілей захопити всю Україну та повернути частини Європи, що належали колишній Радянській імперії. Директор Національної розвідки Тулсі Габбард тоді заперечила це повідомлення.Після кількох спроб і зривів, переговори під керівництвом США останніми тижнями були зосереджені на гарантіях безпеки для післявоєнної України, щоб гарантувати, що Росія не вторгнеться до неї знову після потенційної мирної угоди. Загалом, американські перемовники наполягали на тому, щоб Україна відмовилася від свого східного Донбасу в рамках будь-якої угоди з Росією.Українські чиновники брали активну участь у нещодавніх переговорах, які з боку США очолювали спеціальний посланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять Трампа. Деякі європейські чиновники висловили сумніви щодо ймовірності того, що Путін погодиться на деякі умови, нещодавно узгоджені Києвом, Вашингтоном та європейськими лідерами.Трамп заявив Reuters, що йому невідомо про можливу майбутню поїздку Віткоффа та Кушнера до Москви, про що раніше в середу повідомляло Bloomberg. На запитання, чи зустрінеться він із Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, наступного тижня, Трамп відповів, що зустрінеться, але натякнув, що жодних планів поки що немає."Я б… якщо він там буде", — сказав Трамп. "Я там буду". На запитання, чому, на його думку, Зеленський стримує переговори, Трамп не уточнив, сказавши лише: "Я просто думаю, що йому, знаєте, важко цього досягти".Зеленський публічно виключив будь-які територіальні поступки Москві, заявивши, що Київ не має права згідно з Конституцією країни відмовлятися від будь-якої землі.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України.Раніше стало відомо, що представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром Путіним..

Американський президент Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела в адміністрації президента Дональда Трампа.Перший сценарій передбачає мінімальний удар або серію точкових атак, покликаних надіслати політичний сигнал і виконати обіцянку президента США відповісти у разі жорстокого придушення протестів в Ірані.Потенційними цілями можуть стати бази Корпусу вартових Ісламської революції, ракетні об’єкти або навіть окремі офіційні будівлі в Тегерані. Для посилення символізму США можуть обрати резонансну ціль у столиці.Другий варіант передбачає тривалі й інтенсивні удари, спрямовані на серйозне ослаблення режиму. Йдеться не лише про ураження штаб-квартир і міністерств, а й про знищення мережі баз і проміжних пунктів Корпусу вартових Ісламської революції та підконтрольного йому ополчення "Басідж" у всій країні. Такий підхід має на меті зупинити репресії та змусити владу змінити курс.Третій сценарій, за оцінками аналітиків, є найрадикальнішим і передбачає викрадення або вбивство Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.Медійники із The Telegraph зазначили, що після успішних операцій США за кордоном такий варіант можуть розглядати у Вашингтоні як спосіб швидкої зміни балансу сил. Водночас існує ризик, що іранське суспільство сприйме це як зраду очікувань повного демонтажу режиму.Четвертий сценарій називають найпотужнішим "некінетичним" варіантом. Він передбачає масштабні кібератаки для паралізації державних комунікацій Ірану, а також забезпечення стабільного доступу до Інтернету для населення через термінали Starlink."Мета — посилити координацію протестних рухів і водночас заблокувати канали державної пропаганди, уникаючи прямого військового конфлікту", — йдеться в публікації видання.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважалися лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході. Є неперевірена інформація, що кількість загиблих під час протестів сягає 12 тисяч осіб.Президент США Дональд Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога опозиції "вже в дорозі".Нагадаємо, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро сьогодні заявив, що придушення Іраном демонстрацій у всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії. Кровопролиття варто припинити негайно..

Франція 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. Це відбувається на тлі спроб американського президента Дональда Трампа взяти під контроль Сполучених Штатів Америки найбільший острів у світі.Про це в ефірі радіостанції RTL заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро. Посадовець наголосив, що відкриття було заплановано ще торік.Виступаючи в ефірі радіостанції, Барро зауважив, що Гренландія не хоче "ні належати, ні керуватися, ні бути інтегрованою Сполученими Штатами". За його словами, острів вже зробив свій вибір."Гренландія обрала Данію, НАТО та Європейський Союз", — наголосив французький міністр.Барро також додав, що на сьогодні "міжнародне право топчуть", і, як показали перші дні 2026 року, нині відносини між народами регулює закон найсильнішого. Окрім цього, міністр наголосив на важливості підтримки Данії."Очевидно, що необхідно підтримувати Данію, так само, як ми хотіли б, щоб Данія та наші європейські партнери підтримували нас, якби ми опинилися в такій самій ситуації. Це пояснює численні переговори, що відбулися між французькою владою та владою Данії та Гренландії останніми днями", — додав він.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу..

Лідери краї "Великої сімки" наступного тижня можуть посилити тиск на американського лідера Дональда Трампа щодо схвалення гарантій безпеки для України.Про це повідомляє Financial Times з посиланням на обізнаних чиновників, передає "Укрінформ". Зазначається, що лідери Італії, Німеччини, Франції, Канади та Великої Британії, а також президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн планують зустрітися із Трампом на Всесвітньому економічному форумі у Давосі. На зустрічі також буде й президент Володимир Зеленський."Наразі тривають обговорення деталей зустрічі, запланованої на середу, на якій можуть бути присутні й інші лідери Коаліції охочих. Радники з національної безпеки цих країн також планували провести окрему зустріч", — йдеться у повідомленні.Журналісти відзначають, що головне мета зустрічі у Давосі — отримати схвалення Трампа щодо домовленостей, які були напрацьовані його переговорниками в Парижі минулого тижня щодо українського питання."Без США нічого з цього не відбудеться", — сказав один з європейських чиновників.Однак, як відзначив співрозмовник журналістів, наразі "досі незрозуміло, що насправді думає Трамп".Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні.Водночас Дональд Трамп дав велике інтерв'ю виданню The New York Times, у якому скептично оцінив позиції України на переговорах, висловив упевненість у бажанні Путіна завершити війну та прокоментував "план із 20 пунктів" Володимира Зеленського..

Москва посилила атаки на цивільне населення України після того, як американський президент Дональд Трамп почав докладати зусиль для припинення повномасштабної російсько-української війни. Як повідомляє агентство Bloomberg, про це йдеться у результатах проведеної європейськими урядами першої комплексної оцінки жертв торік.Згідно з даними аналізу, якого немає у вільному доступі, у 2025 році внаслідок російських атак загинули близько 2400 українських мирних жителів, а ще близько 12 000 отримали поранення, що майже на 30% більше, ніж у 2024 році.У звіті європейських урядів зазначається, що загальне число загиблих серед цивільного населення України з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії становить близько 15 000 осіб, понад 40 000 отримали поранення. Окрім цього, у звіті вказали, що з 24 лютого 2022 року загинули 758 українських дітей, ще 2445 отримали поранення. "Хоча оцінка не дає уявлення про мотиви Кремля, часові рамки показують, що масштаби атак зростали щоразу, коли адміністрація Трампа намагалася просунути мирні переговори", — наголосили у Bloomberg. Медійники додають, що понад 2000 смертей серед цивільного населення у 2025 році сталися після того, як Трамп провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним у березні. Тоді вони домовилися розпочати переговори щодо припинення вогню.У Bloomberg зауважили, що Москва протягом кількох місяців здійснила 40 найбільших повітряних атак за всю війну після того, як російські офіційні особи взяли участь у перших за три роки прямих переговорах з Києвом у травні. За даними звіту, у другій половині року — переважно після серпневої зустрічі Трампа з Путіним в Анкориджі — Росія щомісяця запускала в напрямку України в середньому 5300 безпілотників. "Це більш ніж у п'ять разів перевищує середньомісячний показник 2024 року", — зазначає агентство.Медійники наголосили, що з моменту появи повідомлень у листопаді 2025 року про план з 28 пунктів, розроблений американськими та російськими чиновниками для припинення війни, російські війська запустили понад 9000 безпілотників та 350 ракет по українських містах. За цей же період росіяни вбили понад 220 мирних жителів."Встановити кількість загиблих у війні Росії в Україні було складно, оскільки сам Трамп часто робить заяви про військові втрати, які набагато вищі, ніж інші оцінки", — зазначили у Bloomberg. Підрахунки європейського уряду узгоджується з останніми даними, опублікованими Моніторинговою місією Організації Об'єднаних Націй в Україні. Зокрема, 12 січня вона повідомила, що загинули 2514 цивільних осіб та 12 142 отримали поранення, причому люди похилого віку непропорційно більше постраждали, адже багато з них залишаються в селах на лінії фронту."Ці цифри свідчать про те, що Путін не сприймає мирні переговори серйозно. Вони також можуть свідчити про те, що російський диктатор намагається отримати важелі впливу в переговорах, сигналізуючи про готовність посилити насильство та підірвати моральний дух українців", — зазначили неназвані європейські чиновники у коментарі Bloomberg. Нагадаємо, раніше Трамп дав велике інтерв'ю виданню The New York Times, у якому скептично оцінив позиції України на переговорах, висловив упевненість у бажанні Путіна завершити війну. Також господар Білого дому прокоментував "план із 20 пунктів" президента Володимира Зеленського..