# Дональд Трамп

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив про підвищення тимчасової митної ставки на імпорт до США з усіх країн. Тариф може вирости з 10% до 15%.Таку заяву американський лідер озвучив у своєму дописі у соцмережі Truth Social."Я, як президент Сполучених Штатів Америки, з негайним вступом в силу підвищу 10-відсотковий світовий тариф на країни, багато з яких десятиліттями "обдирали" США без жодних наслідків (доки я не з'явився!), до повністю дозволеного і юридично перевіреного рівня 15%", — наголосив він.За словами Трампа, протягом найближчих кількох місяців його адміністрація визначить і опублікує нові тарифи. Американський лідер додав, що вважає "героями" усіх суддів, які проголосували проти рішення про заборону тарифів — тобто трьох з дев'яти суддів."Мій новий герой — суддя Верховного суду США Бретт Кавано, і, звісно, ​​судді Кларенс Томас та Семюел Аліто. Немає жодних сумнівів ні в кого, що вони хочуть зробити Америку знову великою!" — зауважив президент США.Нагадаємо, 20 лютого Верховний суд Сполучених Штатів Америки визнав незаконними більшість мит, запроваджених адміністрацією президента Дональда Трампа. Судді дійшли висновку, що американський лідер перевищив свої повноваження, коли запровадив масштабні мита на імпорт до США, посилаючись на закон "Про міжнародні надзвичайні економічні повноваження" 1977 року (IEEPA).Проте 21 лютого Трамп офіційно запровадив універсальне 10-відсоткове мито на товари з усіх країн світу, що стало одним із найбільш масштабних рішень у сфері міжнародної торгівлі за останні десятиліття..

Президент США Дональд Трамп офіційно запровадив універсальне 10-відсоткове мито на товари з усіх країн світу, що стало одним із найбільш масштабних рішень у сфері міжнародної торгівлі за останні десятиліття. Нові економічні обмеження почнуть діяти вже з вівторка, 24 лютого, попри попередні спроби Верховного суду заблокувати аналогічні ініціативи.Про це йдеться на офіційному сайті Білого дому та у заяві президента у соцмережі Truth Social.Захист американського бізнесуПідписання указу відбулося в Овальному кабінеті, після чого Дональд Трамп особисто підтвердив своє рішення, назвавши його історичним для американської економіки."Для мене велика честь щойно підписати в Овальному кабінеті глобальний 10-відсотковий тариф для всіх країн, який набуде чинності майже негайно", — заявив президент США у своєму дописі.У Білому домі пояснюють, що такий радикальний крок є стратегічним інструментом для стимулювання внутрішнього виробництва та створення нових робочих місць. За словами представників адміністрації, тарифи допоможуть захистити місцевий бізнес від іноземної конкуренції, знизити загальні витрати та сприяти підвищенню рівня заробітних плат для американських працівників.Винятки та обхід судових заборонПопри глобальний характер мит, у документі передбачено низку важливих винятків. Тарифи не поширюватимуться на:транспортну галузь: аерокосмічну продукцію, легкові автомобілі та окремі категорії вантажівок;сусідні країни: товари з Мексики та Канади, що відповідають умовам чинних торгівельних угод із США;критичний імпорт: фармацевтичні препарати, стратегічно важливі мінерали та частину сільськогосподарської продукції.Примітно, що команда Трампа знайшла юридичні механізми для впровадження цих заходів навіть після того, як 20 лютого Верховний суд визнав стягнення подібних мит незаконними. Новий указ фактично обходить попередні судові заборони, демонструючи непохитність адміністрації у питанні зміни торгівельної політики Штатів.Нагадаємо, раніше американський лідер Дональд Трамп оголосив про запровадження 100% мита на всі фільми, які вироблені в іноземних країнах. При цьому він звинуватив інші країни у послабленні американської кіноіндустрії..

У п’ятницю, 20 лютого, Верховний суд Сполучених Штатів Америки визнав незаконними більшість мит, запроваджених адміністрацією президента Дональда Трампа.Про це поівдомляє NBC News. За даними журналістів, судді дійшли висновку, що американський лідер перевищив свої повноваження, коли запровадив масштабні мита на імпорт до США, посилаючись на закон "Про міжнародні надзвичайні економічні повноваження" 1977 року (IEEPA)."Постановляємо, що IEEPA не надає президентові повноважень запроваджувати мита", — зазначив голова суду Джон Робертс.Відтак, суд скасував мита щодо окремих країн — від 34% для Китаю до базових 10% для решти держав. Крім того, скасовано 25% мита на частину товарів із Канади, Китаю й Мексики. Натомість чинним залишаються тарифи на сталь і алюміній, адже вони були ухвалені на підставі інших законів.Білий дім не прокоментував рішення суду. Проте Трамп назвав його "ганьбою". Він також сказав, що в нього є запасний план. Проте, який саме план має американський лідер, поки не відомо.Що відомо про впровадження США взаємних митПрезидент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп 2 квітня заявив, що підписує указ, згідно з яким, США вводять нові митні тарифи проти усього світу. Загалом США запровадили 10% тариф на весь імпорт. Він наголосив, що це буде золотий вік Америки. Вже від 3 квітня почали діяти американські мита на імпорт автомобілів та вантажівок в розмірі 25%. Крім того, адміністрація Трампа запровадила 25% мито на імпорт пива та алюмінієвих банок. Водночас із травня набрали чинності ще й 25% тарифи на автозапчастини. Взаємні тарифи набули чинності з 9 квітня 2025 року. Так, базовий тариф у 10% додавався до тарифів, введених проти конкретних країн. Для України також діє базовий тариф у 10%.Нагадаємо, раніше американський лідер Дональд Трамп оголосив про запровадження 100% мита на всі фільми, які вироблені в іноземних країнах. При цьому він звинуватив інші країни у послабленні американської кіноіндустрії..

Москва вважає очікуваним рішення Вашингтона пролонгувати санкції проти Російської Федерації. Офіційний представник російського керівництва назвав дії американської адміністрації рутинним процесом, одночасно визнавши значні труднощі в дипломатичному врегулюванні війни в Україні.Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на заяву речника Кремля Дмитра Пєскова."Автоматичне" рішення Білого домуКоментуючи підписання президентом США Дональдом Трампом указу про продовження санкцій проти Росії ще на один рік, у Кремлі заявили про відсутність будь-яких несподіванок. За словами Пєскова, цей крок не став для Москви подією, що заслуговує на особливу увагу.Песимізм щодо перемовинОкрім санкційної політики, представник країни-агресора зачепив тему мирних ініціатив та діалогу щодо "українського врегулювання". У Кремлі наголошують, що не мають ілюзій стосовно швидкого досягнення результатів. Російська сторона наразі не плекає завищених сподівань щодо прогресу в переговорах та готується до того, що дипломатичний шлях буде виснажливим."Переговорний процес, як ми говорили неодноразово, складний і розтягнутий за часом", — резюмував речник російського диктатора.Раніше стало відомо, що американський лідер Дональд Трамп ухвалив рішення про продовження санкцій проти країни-агресорки Росії. Обмеження подовжені ще на рік.Нагадаємо, у соціальних мережах та деяких Telegram-каналах поширюється маніпулятивна інформація з посиланням на видання WSJ про те, що президент Володимир Зеленський нібито повідомив своїм радникам про "провал переговорів". У повідомленні стверджується, що Україна має готувати військові плани щонайменше на три роки, а самі перемовини перетворилися на "політичний театр"..

На сьогодні лише дві країни Європейського Союзу — Словаччина та Угорщина — продовжують отримувати російську нафту через нафтопровід "Дружба". Попри санкції, запроваджені Дональдом Трампом проти компаній "Роснефть" та "Лукойл", офіційний Будапешт продовжує триматися за російські енергоресурси.Про це йдеться у аналітичному матеріалі TrueUA "Орбан і Фіцо шантажують Україну: чому саме зараз шанс закрити "Дружбу" назавжди".Відтермінування замість диверсифікаціїПісля впровадження американських санкцій Віктор Орбан домовився про річне відтермінування заборони на імпорт нафти для Угорщини. Однак, як свідчать факти, угорський уряд не скористався цим часом для пошуку альтернатив: ні минулого, ні цього року влада Угорщини не зробила жодних кроків для диверсифікації постачання.Водночас замість того, щоб домовлятися про постачання через Хорватію, у Будапешті заявляли про нібито "технічну складність" такого транзиту. Насправді причини відмови від альтернативних маршрутів зовсім інші, ніж ті, про які офіційно заявляє угорська сторона.Чому Орбан досі не відмовився від російської "Дружби"У матеріалі автор вказує на кілька причин такого рішення угорського прем'єра.Перша: нафта по трубопроводу "Дружба" дешевша.Друга: імпортуючи російську нафту, Орбан є опорою Кремля в Євросоюзі. Це типова політична корупція. Залишається сподіватися, що після поразки партії Fides на квітневих виборах нова угорська влада розслідує цю корупційну історію, від якої страждає міжнародний імідж Угорщини.Третя: прохолодні відносини між Загребом і Будапештом. Орбан та його партія багато років проводять ревізіоністську політику щодо Тріанонського договору, через що висловлюють територіальні претензії до сусідніх країн. Українцям це добре відомо, адже орбанівці регулярно зазіхають на Закарпаття. У травні 2022 року Орбан пояснював, чому не підтримує нафтові санкції проти Росії:"Ті, хто мають вихід до моря і порти, можуть доставляти туди нафту танкерами. Якби вони не відібрали їх у нас, у нас також був би порт на морі".Автор також зазначає, що до 1920 року хорватський порт Рієка належав Королівству Угорщина, то ж у Загребі висловлювання Орбана цілком справедливо розцінили як територіальні зазіхання та поставили його на місце."Це зараз Орбан із Фіцо побраталися в інтересах Путіна, а того ж 2022 року на кордоні Угорщини зі Словаччиною перший із них відкрив пам’ятник "Угорська Голгофа" з нагадуванням про Тріанонську угоду. На цьому пам’ятнику зображено карту колишніх угорських територій із частинами нинішніх Австрії, Словенії, Словаччини, Румунії, України та Хорватії. Тоді словацька влада обурилася недружнім вчинком сусіда. Правда, урядом керував не Фіцо", — вказує політичний оглядач.Тепер Орбан звернувся про допомогу до Загреба. Хорвати не відмовили, вони мають союзні зобов’язання в рамках Євросоюзу, проте вказали угорському діячеві, що він отримає не російську нафту. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр зазначив, що його країна діятиме в межах законодавства ЄС і санкційних правил."Барель, куплений у Росії, може здаватися дешевшим для окремих країн, але він допомагає фінансувати війну та атаки на український народ. Час припинити це воєнне збагачення", — наголосив він. Шушняр також нагадав політикам у Будапешті й Братиславі, що Хорватія підтримує Україну та з повагою ставиться до її щоденних втрат через російську агресію.Нагадаємо, раніше речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Україна підтримує постійний діалог з Європейською комісією, Угорщиною та Словаччиною щодо ситуації з транзитом російської нафти трубопроводом "Дружба". Проте бажання Будапешта зберегти постачання в країну нафти з країни-агресорки Росії нагадує поведінку наркоманів..

Будапешт і Братислава зупинили постачання до України дизельного пального, а словацький уряд погрожує ще й зупинити надходження електроенергії. Чому Віктор Орбан і Роберт Фіцо пішли енергетичною війною проти Києва і що з цим робити?Як Орбан і з Фіцо змовилися шантажувати Україну Угорщина та Словаччина одночасно оголосили про припинення постачання дизельного пального до України. Знаний своєю українофобією міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив Україну у "політичному шантажі" та перебоях з постачанням нафти до його країни, заявивши, що наразі нібито є "всі технічні, фізичні та технологічні умови для відновлення" роботи нафтопроводу "Дружба". Нагадаємо: нафтопровід припинив роботу після російських ударів по ділянці в Бродах на Львівщині 27 січня.Своєю чергою, Роберт Фіцо пригрозив після зупинки постачання дизелю ще й зупинити постачання електроенергії українцям. За його словами, через "ігри України" Словаччина мусить переплачувати за російську нафту, яка йде нафтопроводом Adria. Фіцо послався на якісь "розвідувальні звіти", які свідчать, що пошкоджена ділянка нафтопроводу "Дружба" відремонтована. Це не єдина його брехня. У Братиславі, як і в Будапешті кажуть, що внаслідок зупинки постачання нафти з Росії нафтогоном "Дружба" вони зіткнулися з енергетичною кризою. Але тут же маніпулюють: мовляв, через Україну маємо проблеми, однак уряди їх вирішать. За словами Сійярто, стратегічних запасів нафти в Угорщині вистачить на 96 діб, крім того, російську сиру нафту транспортуватимуть морським шляхом через Хорватію.Тільки дві країни ЄС — Словаччина та Угорщина — отримують російську нафту нафтопроводом "Дружба". Після запровадження Дональдом Трампом санкцій проти "Роснефти" і "Лукойла" Віктор Орбан випросив відтермінування заборони для своєї країни на рік. Але ні минулого, ні цього року угорський уряд нічого не робив для диверсифікації постачання нафти. Замість домовлятися з Хорватією, у Будапешті розповідали казки про технічну складність транзиту. Насправді причини зовсім інші.Перша: нафта по трубопроводу "Дружба" дешевша.Друга: імпортуючи російську нафту, Орбан є опорою Кремля в Євросоюзі. Це типова політична корупція. Залишається сподіватися, що після поразки партії Fides на квітневих виборах нова угорська влада розслідує цю корупційну історію, від якої страждає міжнародний імідж Угорщини.Третя причина — прохолодні відносини між Загребом і Будапештом. Орбан та його партія багато років проводять ревізіоністську політику щодо Тріанонського договору, через що висловлюють територіальні претензії до сусідніх країн. Українцям це добре відомо, адже орбанівці регулярно зазіхають на Закарпаття. У травні 2022 року Орбан пояснював, чому не підтримує нафтові санкції проти Росії:"Ті, хто мають вихід до моря і порти, можуть доставляти туди нафту танкерами. Якби вони не відібрали їх у нас, у нас також був би порт на морі".До 1920 року хорватський порт Рієка належав Королівству Угорщина, то ж у Загребі висловлювання Орбана цілком справедливо розцінили як територіальні зазіхання та поставили його на місце. Це зараз Орбан із Фіцо побраталися в інтересах Путіна, а того ж 2022 року на кордоні Угорщини зі Словаччиною перший із них відкрив пам’ятник "Угорська Голгофа" з нагадуванням про Тріанонську угоду. На цьому пам’ятнику зображено карту колишніх угорських територій із частинами нинішніх Австрії, Словенії, Словаччини, Румунії, України та Хорватії. Тоді словацька влада обурилася недружнім вчинком сусіда. Правда, урядом керував не Фіцо.Тепер Орбан звернувся про допомогу до Загреба. Хорвати не відмовили, вони мають союзні зобов’язання в рамках Євросоюзу, проте вказали угорському діячеві, що він отримає не російську нафту. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр зазначив, що його країна діятиме в межах законодавства ЄС і санкційних правил."Барель, куплений у Росії, може здаватися дешевшим для окремих країн, але він допомагає фінансувати війну та атаки на український народ. Час припинити це воєнне збагачення", — наголосив він. Шушняр також нагадав політикам у Будапешті й Братиславі, що Хорватія підтримує Україну та з повагою ставиться до її щоденних втрат через російську агресію.Чому дизельний краник перекрили саме зараз. Чотири версіїПерша версія — в Угорщині триває передвиборча кампанія, під час якої Орбан робить Україну та інституції Євросоюзу головними ворогами угорців. TrueUA свого часу розповідав про маячню, якою орбаністи годують виборців. Відтоді їхня риторика стала ще божевільнішою. Тож заборона постачання дизелю після брехливих звинувачень на адресу України — це лише елемент передвиборчої кампанії. Орбан чудово знає, що до виборів запасів нафти у нього вистачить, так само знає, що Євросоюз, який він ненавидить, не залишить Угорщину без нафтових поставок, тому навмисно нагнітає українофобію.Друга версія — над урядом Фіцо нависла загроза відставки. На початку лютого словацька партія "Демократи" оголосила про завершення збору підписів за референдум про відставку уряду. Зібрали необхідні понад 350 тисяч підписів, далі слово за президентом і Конституційним судом, які мають дати старт референдуму. "Люди ситі по горло Робертом Фіцо, понад 70% громадян Словаччини вкрай незадоволені його урядом", — зазначив лідер "Демократів" Ярослав Надь. Під Фіцо "горить" крісло, тому він, подібно до Орбана, кинувся рятуватися за рахунок нападок на українців.Третя версія — після зупинки "Дружби" через російські удари сама ж Росія зазнає збитки, тому Кремль нацькував словацького й угорського прем’єрів на Україну, аби змусити швидко запустити нафтопровід. Ні в Будапешті, ні в Братиславі словом не обмовилися, хто ж зруйнував важливу частину трубопроводу в Бродах. На користь кремлівського сліду говорить і вимога Угорщини отримувати від Хорватії саме російську нафту. Можна припустити зв’язок між цією вимогою та підтримкою Москвою Орбана на квітневих виборах шляхом втручання в угорські вибори. Для Путіна це стратегічний актив в Європі. Четверта версія — американський слід. Рішення про припинення постачання дизеля до України з’явилося після візиту держсекретаря США Марко Рубіо до цих двох країн. Українофобські заяви Орбана пролунали на спільній пресконференції з важливим американським гостем. На що звернули увагу ЗМІ, але не сам Рубіо. Можливо, це й змовницька версія, проте має право на існування.Економісти кажуть, що від цих країн ми отримували приблизно 11% дизельного пального, тож втрати не будуть значними. До того ж угорці й словаки самі можуть втратити більше, адже вони лише транзитні держави, постачаннями займаються іноземні компанії й вони зазнають фінансових збитків, компенсацію яких вимагатимуть від Словаччини й Угорщини. Але існує важливий нюанс: для заміни втраченого пального за цим маршрутом потрібно швидко домовлятися з поляками та румунами про збільшення об’ємів постачання і так само швидко перебудовувати логістику. А техніка на фронті не чекає тиждень чи два. То чи не супроти наших потужностей на полі бою спрямовується удар Орбана і Фіцо?Кінець "Дружби" та дзвінок від Трампа. Як можуть розвиватися події даліУкраїнський МЗС відреагував на недружній крок сусідніх країн заявою свого спікера Георгія Тихого. Він роз’яснив ситуацію з пошкодженою ділянкою "Дружби", нагадав, що Угорщина і Словаччина сидять на нафтовій "голці" Росії та метафорично порівняв уряд Орбана з наркоманами.Але важливішою за цю заяву все ж є роз’яснення спікерки Єврокомісії Анни-Кайси Ітконен, яка чітко зазначила: Єврокомісія перебуває у постійному контакті з Україною щодо термінів ремонту нафтопроводу."Ми не підштовхуємо, не тиснемо і не встановлюємо Україні жодних часових рамок для цього", — акцентувала Ітконен.Тим самим повністю нівелювала агресивні нападки з Будапешта й Братислави щодо буцімто навмисного затягування ремонтних робіт.Якими будуть наступні кроки? "Дизельне" рішення Орбана і Фіцо ухвалене на тлі переговорів про 20-й пакет санкції проти Росії, спрямований проти тіньового танкерного флоту країни-терористки. Переговори тривають важко, кілька країн ЄС (Греція, Кіпр, Мальта) вагаються. І тут дуже вчасно для Кремля Орбан із Фіцо фактично зривають і без того складні переговори, перемикаючи увагу на ухвалене ними рішення. Тепер Єврокомісія скликає термінову нараду за участю представників Словаччини, Угорщини та Хорватії, щоб вирішувати конфлікт та не залишити угорців і словаків без нафти.Українські експерти й політики вважають, що Орбан і Фіцо мають бути покарані за свої дії остаточною зупинкою постачання нафти "Дружбою". Тим більше зараз гарний момент з морального погляду: попри те, що саме Росія зруйнувала нафтоперекачувальну станцію в Бродах, ці двоє звинувачують Україну. Не одразу, але логістику перебудують і втрату угорсько-словацького маршруту компенсують. А от від хорватів Угорщина отримуватиме не дешеву корупційну російську нафту, а за ринковою вартістю.Існує також думка, що позицію Орбана і Фіцо здатний змінити один дзвінок із Вашингтона. Інше питання, що такий дзвінок може бути й в Київ. Знаючи тепле ставлення Трампа до Орбана та згадуючи похвалу від Рубіо у Братиславі й Будапешті, такий дзвінок може стати тиском на Україну задля запуску нафтопроводу..

Американський лідер Дональд Трамп ухвалив рішення про продовження санкцій проти країни-агресорки Росії. Обмеження подовжені ще на рік.Про це повідомляється на сайті Федерального реєстру США. Згідно з даними реєстру, указ, який набуває чинності 20 лютого, передбачає продовження низки санкцій проти РФ, які були запроваджені указами президентів США ще у 2014, 2018 і 2022 роках.Варто відзначити, що перші обмеження були запроваджені ще Бараком Обамою у березні 2014 року після російської окупації українського Криму. Згодом санкційний список поновлювався вже за президентства Джо Байдена і Дональда Трампа."Дії та політика (влади Росії), про які йдеться в цих указах, продовжують становити надзвичайну загрозу інтересам національної безпеки та зовнішньої політики Сполучених Штатів", — йдеться в документі.Зауважимо, 19 лютого Дональд Трамп під час засідання "Ради миру" у Вашингтоні заявив, що питання закінчення війни в Україні виявилося у рази складнішим, аніж він очікував. Варто зазначити, що очільники європейських розвідок песимістично оцінюють шанси на досягнення угоди цього року про припинення війни Росії проти України. Така думка сформована попри заяви президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про те, що переговори за посередництва Вашингона наблизили перспективу мирної угоди.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що результати перемовин у Женеві щодо завершення війни, які тривали протягом 17-18 лютого, є недостатніми. Він сподівається на прогрес на майбутніх зустрічах.Водночас журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що питання закінчення війни в Україні виявилося у рази складнішим, аніж він очікував.Таку заяву господар Білого дому зробив під час засідання "Ради миру" у Вашингтоні."Ми маємо перший рік, який, мабуть, не має аналогів у нашій країні, тому що ми завершили вісім воєн, і, думаю, дев'ята ще попереду. Вона виявилася складнішою. Я думав, що це буде найлегша", — сказав президент США.Трамп також відзначив, що у будь-якій війні ніколи невідомо, "що буде легко, а що — не дуже".Варто зауважити, що очільники європейських розвідок песимістично оцінюють шанси на досягнення угоди цього року про припинення війни Росії проти України. Така думка сформована попри заяви президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про те, що переговори за посередництва Вашингона наблизили перспективу мирної угоди.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що результати перемовин у Женеві щодо завершення війни, які тривали протягом 17-18 лютого, є недостатніми. Він сподівається на прогрес на майбутніх зустрічах.Раніше журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що розкриє деталі угоди з Іраном протягом 10 днів. Водночас американський лідер пригрозив Ірану "поганими речами", у разі зриву дипломатичного врегулювання.Таку заяву Трамп зробив під час засідання "Ради миру" у Вашингтоні, передає "Європейська правда". За даними журналістів, у ході засідання, участь у якому взяли близько 20 держав, Трамп розповів про свої досягнення на посаді президента, зокрема мир на Близькому Сході.Водночас американський лідер відзначив, що наразі йому залишилося вирішити справу щодо Ірану."Тож тепер ми, можливо, маємо зробити ще один крок, а може й ні. Можливо, ми укладемо угоду. Ви дізнаєтеся про це, ймовірно, протягом наступних 10 днів", — сказав Трамп.Він заявив, що переговори США та Ірану "були хорошими", але сторони мають укласти угоду. Якщо ж цього не відбудеться, трапляться "погані речі"."Як ви знаєте, ведуться хороші переговори. Протягом багатьох років доведено, що укласти значущу угоду з Іраном нелегко. Ми маємо укласти значущу угоду, інакше трапляться погані речі", — сказав Трамп.Нагадаємо, у січні агентство Reuters повідомляло, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розглядає можливі дії проти Ірану, зокрема, цілеспрямовані удари по військових об’єктах, щоб підштовхнути протестні настрої в країні. Господар Білого дому хотів створити умови для "зміни режиму" після того, як на початку цього місяця репресії придушили загальнонаціональний протестний рух, в результаті якого в Ірані загинули тисячі людей.Водночас 18 лютого видання Axios із посиланням на джерела заявило, що Америка розглядає можливість початку "масштабної війни" проти Ірану вже найближчим часом..

Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа розглядає можливість початку "масштабної війни" проти Ірану вже найближчим часом.Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела, передає hromadske."Джерела повідомляють, що військова операція США в Ірані, ймовірно, буде масштабною кампанією, яка триватиме кілька тижнів і буде більше схожа на повноцінну війну, ніж точкова операція у Венесуелі минулого місяця", — йдеться у повідомленні.Журналісти зазначають, що йдеться, ймовірно, про спільну американо-ізраїльську кампанію. Так, двоє ізраїльських посадовців повідомили, що уряд Ізраїлю наполягає на сценарії, який передбачає не лише удари по ядерній і ракетній програмах Ірану, а й зміну режиму в країні.Водночас частина американських джерел вказує, що США можуть потребувати додаткового часу для підготовки операції. Проте один із радників Трампа заявив, що президент "починає втрачати терпіння"."Деякі люди з його оточення застерігають його від війни з Іраном, але я думаю, що є 90% ймовірність, що ми побачимо військові дії в найближчі кілька тижнів", — цитує видання радника.Останні зустрічі представників США та Ірану відбулися 17 лютого в Женеві. Попри заяви обох сторін про "певний прогрес", американські посадовці визнають, що розбіжності залишаються суттєвими.Нагадаємо, у січні агентство Reuters повідомляло, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розглядає можливі дії проти Ірану, зокрема, цілеспрямовані удари по військових об’єктах, щоб підштовхнути протестні настрої в країні. Господар Білого дому хотів створити умови для "зміни режиму" після того, як на початку цього місяця репресії придушили загальнонаціональний протестний рух, в результаті якого в Ірані загинули тисячі людей.Раніше видання Politico заявляло, що західні країни дедалі більше схильні вважати, що світ рухається до глобальної війни. Це підтверджують дані опитування, яке детально описує зростання занепокоєння громадськості. Так, громадяни США, Канади, Франції та Британії заявили, що спалах третьої світової війни протягом найближчих п'яти років є більш імовірним, ніж ні..

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Вона відбулася після завершення першого дня тристоронніх перемовин у Женеві.Про це йдеться у звіті офісу британського прем’єра. Там зазначили, що Стармер звернув увагу Трампа на російські удари по енергетичній інфраструктурі України."Це відбувається на тлі найсуворішої зими з початку війни та повторив своє засудження варварських атак Путіна на невинних цивільних", — наголосив прем’єр-міністр Великої Британії.Обидва лідери також провели перемовини щодо "забезпечення справедливого і тривалого миру".Раніше президент України Володимир Зеленський наголошував, що за підсумками переговорів у Женеві в політичному плані такого прогресу, як у військовому плані, немає. Але розмови відбуваються, і про їх нюанси українська делегація поінформує тоді, коли повернеться в Україну."Ми також обговоримо все це більше з європейськими колегами. Ми хочемо наполягати на їх більшій участі. Адже для нас дуже важлива присутність Європи", — зауважив Зеленський.Він подякував американцям за організацію зустрічі, а також швейцарській стороні, яка прийняла перемовини у тристоронньому форматі."Для нас дуже важливо, що є можливість зустрічі в Європі", — акцентував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського..

Президент України Володимир Зеленський піддав критиці публічну риторику американського лідера Дональда Трампа, наголосивши, що примус до поступок лише одну сторону конфлікту не здатний забезпечити стабільний мир.Про це він заявив в інтерв’ю для Axios.За словами Зеленського, тактика тиску на Україну замість агресора є стратегічно хибною. Він підкреслив, що, хоча на офіційний Київ Дональду Трампу може бути легше чинити вплив, ніж на Москву, справжнє врегулювання неможливе через капітуляцію перед Кремлем.Ключові тези ЗеленськогоЗеленський назвав "несправедливим" той факт, що заклики до поступок заради мирної угоди лунають виключно на адресу України, а не Росії. Також глава держави переконаний, що спосіб створення стабільної безпекової архітектури "не полягає в тому, щоб "дати перемогу" російському диктатору Володимиру Путіну". Коментуючи гучні заяви лідера США, Зеленський зазначив: "Я сподіваюся, що це лише його тактика, а не остаточне рішення".Попри публічні розбіжності, президент України висловив вдячність Трампу за його миротворчу активність та відзначив, що під час особистого спілкування з представниками американської адміністрації — зокрема з Кушнером та Віткоффом — він не відчуває такого тиску, який спостерігається у публічному просторі."Ми поважаємо один одного", — підсумував Володимир Зеленський, додавши, що він не є тією людиною, яка легко піддається сторонньому впливу.Нагадаємо, 17 лютого американський президент Дональд Трамп зробив не зовсім зрозумілу заяву, що Україні варто швидко сісти за стіл переговорів.  .

За повідомленням американського видання Politico, кілька європейських держав оголосили про намір доєднатися до переговорів про створення спільного ядерного щита. Така ініціатива з’являється не вперше, та щоразу вона буксує. Чи вдасться цього разу?Самі здатні на ядерне стримування. Що відбулося у МюнхеніІніціатива спричинена втратою довіри європейців до безпекової політики адміністрації Дональда Трампа. Розмови про ядерне стримування посилилися на тлі Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбулася минулого тижня. Під час виступу на цьому заході канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном щодо спільного ядерного стримування. За його словами, це робиться не шляхом "списання НАТО з рахунків, а шляхом створення сильної, самодостатньої європейської опори в рамках Альянсу". Не звинувачуючи прямо Вашингтон, він зазначив: світ вступає в нову реальність й Європа має бути до нею готовою, зберігаючи власні цінності.У Мюнхені Макрон заявив: розглядає доктрину, яка могла б передбачати "спеціальну співпрацю, спільні навчання та спільні безпекові інтереси з певними ключовими країнами". Його розширений виступ щодо цього очікується у Франції чи в кінці лютого, чи на початку березня. Якщо Макрон запропонує накрити французькою ядерною "парасолькою" Європу й отримає згоду багатьох країн — це стане геополітичним викликом Сполученим Штатам, які навіть у своїй безпековій стратегії змалювали Європу слабкою та залежною від Америки.Цього разу американські гості у Мюнхені на погрожували європейцям, а поводилися на диво чемно та ввічливо. Причина не в тому, що замість радикального критика Європи віцепрезидента Джей Ді Венса у конференції брав участь поміркований глава Держдепу Марко Рубіо. У Вашингтоні не надто зраділи намірам країн ЄС створити власний ядерний щит, тому Рубіо запевняв європейців у підтримці і дружбі, навіть назвавши США "дитиною" європейської цивілізації.Інший посадовець, заступник міністра оборони Елбрідж Колбі США (це той, на якого вказували як на ініціатора зупинки постачання зброї Україні минулого року) заявив, що Америка не знімає свою ядерну "парасольку" з Європи, а тільки хоче, щоб та активізувалась і зробила більше для звичайної оборони. Проте західні аналітики закликають Європу не вірити сказаному й не відступати від курсу на посилення власної безпеки та оборони. Доказом може слугувати вояж Рубіо до Угорщини та Словаччини, чиї уряди відповідно Віктора Орбана та Роберта Фіцо підривають єдність та стійкість Європи.То що ж було у Мюнхені — європейці показали американцям зуби й на цьому все, чи справді планують спільне ядерне стримування?Дві ядерні держави Європи, але Британія поки поза гроюДля початку варто уточнити, який потенціал мають дві ядерні держави Європи. Повна інформація щодо наявних боєзарядів зі зрозумілих причин не афішується, але приблизно Франція має 300 стратегічних боєзарядів, розміщених на атомних субмаринах, а також 60 тактичних боєзарядів авіаційного базування. Ядерної зброї наземного базування у французів немає. Тобто у них відсутня так звана "тріада" — море, повітря, земля. Проте, за загальною кількістю боєзарядів, Франція посідає третє місце у світі — після Росії та США. Друга ядерна держава в Європі — Велика Британія. Вона має близько 225 термоядерних зарядів, із яких десь 160 перебувають у стані бойової готовності. Британська ядерна зброя розміщена на 4-х атомних субмаринах класу "Венгард", які базуються у Шотландії. Але є кілька нюансів, які стоять на заваді приєднанню Британії до європейської ядерної ініціативи. По-перше, згадані підводні човни озброєні американськими балістичними ракетами "Трайдент". Без згоди США британці не можуть їх використовувати на свій розсуд, та й загалом ядерна програма британців дуже тісно поєднана з американською. Лондон і Вашингтон — природні союзники, сваритися зі Штатами британці не будуть.По-друге, після Brexit Велика Британія не є членом Євросоюзу, укладання безпекових угод із країнами ЄС, коли йтиметься про захист поза НАТО, потребуватимуть додаткових умов. По-третє, Британія входить до Групи ядерного планування НАТО, в межах якої розробляється, реалізовується та уточнюється спільна політика Альянсу щодо зброї масового знищення. Лондон має дотримуватися цієї спільної політики.А от Франція до Групи ядерного планування НАТО не входить — єдина з держав Північноатлантичного блоку. Такою була і лишається принципова політика Парижа, — французька ядерна зброя стоїть на варті європейських інтересів в НАТО, проте рішення щодо використання зброї ухвалюється керівництво Франції, а не Альянсу. Тому станом на зараз лише Франція може запропонувати свою "парасольку" Євросоюзу. Французи завжди мали значні геополітичні амбіції і нині можуть їх реалізувати, піднявши статус своєї держави дуже високо, однак подібний крок несе у собі низку ризиків. Перший: якщо Макрон запропонує послуги Франції, а їх прийме тільки кілька країн, інші ж продовжать орієнтуватися на США, — це буде провал. З Макроном про спільне ядерне стримування домовляється Мерц. Згідно з аналізом ЗМІ, на одній із німецьких авіабаз можуть розміщуватися американські боєголовки, носіями яких є літаки F-16 і Tornado.Окрім Німеччини зброя масового знищення США також розміщується на двох авіабазах в Італії та по одній у Нідерландах і Бельгії, поза межами ЄС — у Туреччині. Точна кількість бомб невідома, припускають, що близько ста. В разі приєднання тієї ж Німеччини до ініціативи спільного ядерного стримування Євросоюзу американці можуть вивезти від німців свої боєголовки. Це точно не посилить безпековий фактор на континенті. Другий ризик полягає у внутрішній політиці Франції. Макрон — хороший політичний гравець, навіть авантюрного складу, проте його президентська каденція завершується наступного року, і зі значною долею ймовірності у Єлисейському палаці засяде ультраправий президент. Французькі праві — союзники трампістів. Тож немає жодної гарантії, що в разі отримання головної посади у Франції ці діячі не скасують рішення попередника під тим соусом, що Франція може стати об’єктом ядерної атаки. Та навіть якщо ультраправий наступник Макрона не скасує рішення нинішнього президента, він отримає значні важелі тиску на країни, які погодяться піти під французький захист. І в столицях цих країн такий сценарій не виключають, тому не поспішатимуть казати "так".Видається, варіант спільного ядерного щита Євросоюзу далі розмов не піде? Не варто поспішати з висновками. Держави ЄС, які погодяться приєднатися, завдяки значним фінансовим вливанням і сучасним технологіям спроможні покращити і наростити військові засоби для розміщення французької ядерної зброї. Щоб було не чотири субмарини, а хоча б десять. Також спільним коштом Франція могла б наростити ядерний потенціал для спільного захисту. Проти європейського ядерного щита виступають в керівництві НАТО, наголошуючи, що це підриває роль Америки як захисника Європи. Проте політика Трампа створює новий геополітичний контекст, коли виживання європейців стає їхньою справою. У багатьох столицях ЄС бояться зробити перший крок, остерігаючись гніву заокеанського "президента хаосу". Проте спільна позиція європейських лідерів щодо ядерної безпеки може зіграти не на розкол, а навпаки — підштовхнути Вашингтон до подвоєння зусиль з ядерного стримування в Європі.Як би не намагалися принизити європейців правлячі еліти США, вони, мабуть, розуміють, що американська ядерна зброя на європейському континенті — це ціна політичного впливу. Не виключено, проти Трампа європолітики застосували його ж прийом із митами: хочеш бути нашим другом — плати більше за наш захист. А ні — підемо під французький..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Україні варто швидко сісти за стіл переговорів. Самі перемовини відбудуться 17-18 лютого в Женеві, сторони порушуватимуть питання врегулювання російсько-української війни.Аудіозапис відповіді Дональда Трампа на запитання журналістів опублікував Білий дім на YouTube-каналі.Президента США, зокрема, запитали, чого він очікує від переговорів в Женеві за участю його представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера."Ну, це будуть важливі переговори. Але, з іншого боку, це дуже просто. Тобто, дивіться, Україні варто швидше сісти за стіл переговорів. Це все, що я можу сказати. Ми хочемо, щоби вони, українці, це зробили", — не зовсім зрозуміло сказав Трамп, але з певним натяком, що більшість залежить від України.На думку деяких аналітиків, таким чином він дав зрозуміти, що Вашингтон розраховує саме на відчутний компромісний крок із боку Києва, та вважає участь української сторони необхідним елементом подальшого процесу.Як відомо, українська делегація прибула до Женеви для участі в черговому етапі переговорів у тристоронньому форматі."Українська делегація вже прибула до Женеви. Завтра розпочинаємо черговий раунд переговорів у тристоронньому форматі", — написав Умеров у соцмережах.Новий раунд переговорів США, України та Росії відбудеться в Женеві 17-18 лютого. До складу української перемовної команди увійшли секретар РНБО Рустем Умєров, голова Офісу президента Кирило Буданов, начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, перший заступник голови Офісу перзидентоа Сергій Кислиця та заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький.Нагадаємо, раніше кремлівські пропагандисти інформували, що російська делегація розпочинає участь у мирних тристоронніх переговорах у Швейцарії, отримавши попередні інструкції від Володимира Путіна. Зустрічі проходитимуть у закритому форматі, а представники Москви планують працювати за спеціально визначеними треками для виконання домовленостей, досягнутих раніше..

Президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію з трьох фундаментальних кроків, які мають стати основою для дій адміністрації Дональда Трампа задля припинення російської агресії. Глава держави наголошує на необхідності рішучих кроків Вашингтона без озирання на позицію Кремля, що передбачають надання безпекових гарантій, масштабне відновлення та жорсткий дипломатичний тиск на Москву.Про це він сказав в інтерв’ю Politico.Крок перший: Гарантії безпекиЗеленський переконаний, що першочерговим завданням Сполучених Штатів має стати надання Україні міцних гарантій безпеки. При цьому він наголошує, що це рішення не повинно бути предметом торгів чи обговорень із російським керівництвом."Я думаю так... Він має надати нам гарантії безпеки, сильні гарантії безпеки, без діалогу з Путіним. Тому що це гарантії безпеки від Президента Сполучених Штатів", — заявив Зеленський.Крок другий: План відбудовиДругим етапом на шляху до завершення конфлікту президент називає запуск комплексної програми відновлення країни. На його думку, економічне відродження є обов’язковою умовою для стабілізації та переходу суспільства до мирного життя."Дайте нам пакет відбудови України. Це означатиме другий крок, що ми відновимося, це означатиме, що настане мир", — акцентував глава держави.Крок третій: Вимога припинення вогнюЗавершальний етап передбачає пряму та безкомпромісну вимогу до Москви зупинити бойові дії на поточних позиціях із подальшим переходом до тристоронніх переговорів на рівні лідерів для фінального врегулювання."Зателефонувати Путіну і сказати: "Дивись, ти мусиш зупинитися там, де ти зараз є. Ми мусимо заморозити конфлікт зараз, а потім ми зустрінемося у тристоронньому форматі на рівні лідерів і вирішимо, як закінчити цю війну", — пояснив алгоритм дій президент.У разі відмови російського диктатора прийняти ці умови, Зеленський закликає США до запровадження "тотальних санкцій" та повної блокади енергетичного сектору РФ. Він наполягає на максимальному посиленні підтримки України, щоб країна залишалася сильною, а також на персональному тиску на російські еліти, включно з висланням їхніх родичів із демократичних країн.Нагадаємо, нещодавно держсекретар США Марко Рубіо заявив, що на сьогодні Сполученим Штатам Америки достеменно не відомо, чи готова країна-агресорка Росія до закінчення війни проти України та мирних переговорів..