Тінь Путіна і привид Епштейна: навіщо американцям нездійснений "план миру" в Україні
Після кількох днів інформаційної шокової терапії у мережі опублікували проект "мирного плану", який підготували американці. Українці цей план не приймуть, але обговорювати його з Трампом доведеться. Бажано не самим, а з європейськими друзями.
"Чому, замість того, щоб убивати одне одного, українцям та росіянам не торгувати між собою, не подорожують між двома країнами, не брати участь в якомусь культурному обміні?" — так віце-президент США Джей Ді Венс під час дискусії з журналістом порталу Breitbart News Метью Бойлом охарактеризував "засадниче" ставлення Дональда Трампа до миру і насильства.
Власне, ця цитата якнайкраще ілюструє повне нерозуміння нинішньою владою Сполучених Штатів природи війни між Україною і Росією. Примітно, що сам віце-президент США робить такі цинічні заяви на тлі чергового вбивства росіянами мирних жителів у Тернополі.
Три дні, які шокували світ. Що в "мирному плані" Трампа
Протягом останніх днів інформаційний простір заповнений новинами про "мирний план" американців із 28 пунктів. Деталі документа потрапили в пресу і нагадували потужну ІПСО проти України. 19 листопада американське видання Axios шокувало публікацією про таємну підготовку у жовтні спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом та путінським гінцем Кирилом Дмитрієвим "мирного плану". У цій публікації найбільше насторожила значна кількість оптимістичних коментарів Дмитрієва, тоді як прізвищ американських коментаторів немає — тільки неназвані джерела. Видання опублікувало кілька фраз секретаря РНБО Рустема Умєрова, який у Маямі зустрічався з Віткоффом. Стало зрозуміло: оскільки посланець Путіна нахвалює цей план, значить, в ньому захована зрада. Подальші публікації деталей це підтвердили.
Financial Times повідомила, що у проекті плану містяться вимоги до Києва віддати Росії решту Донбасу, включно з підконтрольними Україні територіями, скоротити чисельність збройних сил наполовину, відмовитися від ключових категорій озброєння, а також передбачається скорочення військової допомоги США. Крім того, в документі є пункти про визнання російської мови офіційною в Україні та надання офіційного статусу РПЦ. Очевидно, йдеться про УПЦ МП, яку ніяк не можуть остаточно заборонити. Видання пише, що в Україні перелічені вимоги вважають відверто проросійськими, тож без істотних змін пропозиції американців не приймуть.
Своїх деталей додав і Blоomberg. За його інформацією американські ініціативи передбачають зняття санкцій із Росії та припинення розслідувань її воєнних злочинів. Згодом NBC News повідомив, що серед розробників плану не лише Віткофф, а й глава Держдепу Марко Рубіо, який ніколи не вирізнявся проросійською позицією. Участь Рубіо підтвердила й речниця Білого дому Керолайн Левітт. За її словами, автори плану спілкувалися з обома сторонами, з’ясовуючи, на які поступки вони готові піти. Сам Рубіо у мережі Х пояснив: для припинення війни в Україні потрібен "широкий обмін серйозними реалістичними ідеями". Тож 28 пунктів не поетапний план, а лише перелік ідей для обговорення, які можуть бути відкориговані? Схоже на те.
Вчора Офіс президента України повідомив про офіційне отримання від американців плану завершення війни, який має намір обговорити з Трампом. Увечері 20 листопада у мережі опублікували пункти американських ініціатив. Усе, що писали ЗМІ раніше, підтвердилося. У такому вигляді українським суспільством, а отже, й українською владою воно схвалене не буде. Бо йдеться про винагороду Путіна за вбивства українців, а не про покарання Росії. Їй навіть повернуть заморожені в Європі активи, які ЄС планує передати Україні як "репараційний кредит". Свої питання вирішують США, вони хочуть нарешті торгувати з Кремлем, Україну обіцяють засипати грошима на відбудову, але і на ній американці прагнуть заробити. Одним словом, як влучно висловилися в Американському інституті вивчення війни (ISW), Україні пропонують капітуляцію в обмін на ніщо.
Чому "мирний план" вигулькнув саме зараз і що з ним робити
Віткофф із Дмитрієвим зустрічалися наприкінці жовтня. Тож до гучного корупційного скандалу в Україні активне просування цього плану стосунку не має. Висловимо припущення про інші причини активізації. Перша — санкції Трампа проти "Роснєфті" та "Лукойла". Хоча про них було оголошено раніше, вони починали діяти з 20 листопада. Тобто відучора. І саме цього дня американці передали Україні пропозиції з 28 пунктів. Приблизні збитки Росії від нафтових санкцій становитимуть 50 мільярдів доларів.
Зрозуміло, що Путін був зацікавлений у зриві старту санкцій, тому відправив свого перемовника Дмитрієва для зустрічі з "підгодованим" Віткоффом. Запропонований план у такому вигляді принципово нездійсненний, але тепер у Кремлі звинувачуватимуть Україну у небажанні прийняти умови. І не факт, що Трамп не прислухається до цього і не послабить нафтові санкції. Простіше кажучи, замість того, щоб подивитися на ефект від санкцій і далі тиснути на Росію, у Білому домі дозволили себе обдурити.
Друга причина — нові санкції, які мали бути ухвалені Конгресом. Конгресмени днями повідомили про готовність проголосувати за законопроект щодо запровадження санкцій проти Росії, який підготували сенатори США Річард Блументаль та Ліндсі Грем. Сам сенатор Грем повідомив, що Трамп благословив цей законопроект. Голосування за нього могло відбутися у короткі терміни. Тепер, найімовірніше, ініціативу Блументаля і Грема знову засунуть під сукно. Під тим соусом, що обом сторонам дали час подумати. Якщо Конгрес найближчими днями не схвалить пакет "пекельних санкцій", значить спільна робота Дмитрієва і Віткоффа дарма не минула.
Третя причина — Кремль постійно нав’язує Білому дому рамку про переговори Трампа з Путіним, де вони на рівних можуть усе владнати. Спочатку була Аляска. Наступними мають стати переговори в Будапешті, ініціатором яких виступив угорський прем’єр Віктор Орбан. Путін дуже хоче цих переговорів, щоб принизити Європу та підняти власну статусність. Причому хоче ще цього року. Зручний для нього "мирний план", відповідальність за який взяли американці, в його уяві наближає зустріч у Будапешті.
Четверта причина — американською адміністрацією рухає падіння рейтингу Трампа. Згідно з опитуванням Reuters/Ipsos, поточний рейтинг схвалення Трампа становить 38% — на два відсоткові пункти менше, ніж у попередньому опитуванні на початку листопада. А загалом з січня, як склав присягу президента, втратив 9%. Навіть телеканал трампістів Fox News повідомив, що рейтинг схвалення президента США Дональда Трампа впав до 41%, чи не найнижчого рівня за весь час його політичної кар’єри. При цьому 58% американців не схвалюють його роботу. Головна причина падіння довіри — похмурі економічні настрої американців. Для переключення уваги власного суспільства з проблем всередині Америки Білий дім знову затіяв миротворчий піар.
П’ята причина — активна розкрутка політичного скандалу з публікацією "файлів Джеффрі Епштейна", мільйонера-педофіла, з яким нинішній президент США підтримував дружні стосунки. Спочатку Трамп опирався публікації документів, що проти нього використовували демократи. Днями глава Білого дому підписав законопроект, який зобов’язує Мін'юст оприлюднити записи Епштейна. Американський президент упевнений, що про нього там згадок нема, а є про опонентів-демократів. До чого тут "мирний план" для України? Для переключення уваги з незручної для нього теми "файлів Епштейна".
Шоста причина — чергова хвиля масових протестів проти політики Трампа. Головний мітинг у Вашингтоні відбудеться завтра. Учасники протестів вимагають усунення президента від влади. Політтехнологам Білого дому терміново потрібен позитив, щоб затьмарив невдоволення американців, які все частіше виходять на вулиці. Та, як бачимо з оприлюдненого плану, від нього Трамп отримає не позитив, а купу негативу.
Що Україні робити з цим викликом? Мабуть, спільно з європейськими партнерами висловити позицію про неприйнятність переважної більшості пунктів для України та Європи. Починаючи з першого: "Суверенітет України буде підтверджено". Його потрібно розширити: "Суверенітет України буде підтверджено у межах міжнародно визнаних кордонів, відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та всіх відповідних резолюцій ООН". Якщо Росія не хоче, то про що далі з нею говорити?