# США

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. А щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати.Про це Дональд Трамп сказав у телефонному інтерв’ю для журналістів NBC News. Він розкритикував європейських лідерів, які чинять опір його зусиллям щодо отримання контролю над Гренландією."Європа повинна зосередитися на війні з Росією й Україною, бо, чесно кажучи, ви бачите, до чого це їх привело. Ось на чому Європа повинна зосередитися, а не на Гренландії", — наголосив президент США.Медійники його запитали, чи він запровадить тарифи на європейські країни, якщо не вдасться укласти угоду щодо Гренландії."Я виконаю це на 100%", — відповів Дональд Трамп.Очільник Білого дому відмовився відповідати на запитання про те, чи застосує він силу для захоплення острова.Також в інтерв’ю американський президент наголосив на тезі про те, що Норвегія не має впливати на присудження Нобелівської премії миру."Норвегія повністю контролює це, попри те, що вони кажуть на публіку", — запевнив Дональд Трамп.Раніше сьогодні президент США написав листа прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре, в якому пов'язав свої заяви щодо наміру взяти під контроль Гренландію з тим, що йому не присудили Нобелівську премію миру.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

Помер режисер та сценарист Роджер Аллерс, який тривалий час працював з Disney, зокрема над мультфільмом "Король Лев". Чоловікові було 76 років.Як повідомляє видання Variety, Аллерс пішов з життя у неділю, 18 січня.Медійники зауважили, що Аллерс працював над мультфільмом "Король Лев" разом з Робом Мінкоффом. Ця стрічка вважається одним з найкращих анімаційних фільмів у каталозі Disney. Випущений у 1994 році, "Король Лев" зібрав у світовому прокаті 771 мільйон доларів. Рімейк 2019 року є одним з найкасовіших фільмів усіх часів, зібравши 1,6 мільярда доларів."Роджер Аллерс був творчим візіонером, чий великий внесок у Disney буде жити в наступних поколіннях. Він розумів силу великого оповідання – як незабутні персонажі, емоції та музика можуть поєднатися, щоб створити щось вічне. Його робота допомогла визначити епоху анімації, яка продовжує надихати глядачів у всьому світі, і ми глибоко вдячні за все, що він дав Disney. Наші серця з його родиною, друзями та колегами", — зазначив генеральний директор Disney Боб Айгер.Серед інших його робіт Роджера Аллерса — пригодницький фільм 2006 року "Відкритий сезон" та номінований на "Оскар" короткометражний фільм "Дівчинка з сірниками". Окрім цього, Аллерс  працював сценаристом і розробником сюжетів для фільмів Disney — "Аладдін", "Нові пригоди імператора Кронка" та "Братик ведмежа".Нагадаємо, раніше видання TMZ повідомляло, що у 62-річному віці померла американська бодібілдерка, фітнес-модель та акторка Джейн Трка. Вона відома за роллю міс Манн у фільмі "Дуже страшне кіно"..

Російського диктатора Володимира Путіна нібито запросили приєднатися до складу "Ради миру" щодо Сектору Гази.Про це повідомив речник очільника Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам."Так, президент Путін також отримав по дипканалах запрошення увійти до складу Ради миру, наразі ми вивчаємо всі деталі цієї пропозиції, сподіваємося на контакти з американською стороною, щоб прояснити всі нюанси", — сказав він.Водночас "рупор Кремля" не уточнив, чи погодиться Путін на таке запрошення.Зауважимо, 14 січня США оголосили про початок другого етапу плану завершення війни в Газі, частиною якого є створення "Ради миру" і Нацкомітету. Як очікується, комітет, підзвітний "Раді миру", керуватиме Газою доти, доки Палестинська національна адміністрація не проведе необхідні реформи.Нагадаємо, за даними Bloomberg, адміністрація американського лідера Дональда Трампа оцінила місце в новій "Раді миру" у мільярд доларів, які зацікавлені країни мають внести до спеціального фонду. Тільки після здійснення цього масштабного платежу держави зможуть претендувати на постійну роль у мирних ініціативах Білого дому..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп придбав облігації Netflix і Warner Bros. Discovery щонайменше на мільйон доларів. Це відбулося невдовзі після оголошення про угоду між двома компаніями.Як повідомляє видання Variety, компанії оголосили про корпоративну угоду на 82,7 мільярда доларів торік 5 грудня. За її умовами Netflix має придбати студії Warner Bros., HBO, HBO Max і їхній ігровий підрозділ. Водночас телевізійні мережі Warner Bros. Discovery до угоди не входять. Їх планують виокремити в нову структуру Discovery Global для акціонерів WBD у третьому кварталі 2026 року.Медійники, посилаючись на фінансові звіти, оприлюднені Білим домом, зазначили, що Трамп протягом двох тижнів після угоди інвестував щонайменше 500 тисяч доларів у боргові цінні папери Netflix. Такі ж обсяги облігацій він придбав у Discovery Communications, дочірньої компанії Warner Bros. Discovery.Форма фінансового декларування, оприлюднена в п’ятницю, 16 січня, охоплює операції з середини листопада до кінця грудня. У ній зазначено, що 12 та 16 грудня Трамп купував облігації Netflix на суму від 250 001 до 500 000 доларів, а також аналогічні облігації Discovery Communications.У Білому домі зауважили, що інвестиційний портфель Трампа управляється незалежними фінансовими установами. За даними агентства Reuters, американський президент і члени його родини не мають можливості впливати на рішення щодо інвестування. Портфель перебуває під повним контролем сторонніх менеджерів.Фінансові звіти, опубліковані Управлінням урядової етики Сполучених Штатів, також свідчать, що більшість інвестицій Трампа припадає на боргові папери міст, шкільних округів, комунальних підприємств і лікарень. Окрім цього, він купував облігації інших корпорацій, зокрема, SiriusXM, Boeing, GM, Macy's, Occidental Petroleum і Whirlpool.У виданні додали, що торік у листопаді Трамп мав зустріч у Білому домі зі генеральним директором Netflix Тедом Сарандосом. У ході зустрічі вони детально обговорили тоді ще майбутню угоду з Warner Bros. Discovery."Я буду залучений до прийняття цього рішення", — заявив Трамп, виступаючи перед журналістами після грудневої церемонії нагородження в Центрі Кеннеді, та додав, що частка ринку об’єднаної компанії "може стати проблемою".Медійники додали, що Netflix і WBD натрапили на тиск з боку Paramount Skydance Девіда Еллісона. Компанія здійснює ворожу спробу поглинання, пропонуючи акціонерам WBD 30 доларів за акцію та оскаржуючи угоду Netflix у суді. Торік у грудні Трамп наголошував, що будь-яка угода щодо WBD має передбачати також продаж CNN. Він назвав чинне керівництво каналу "корумпованим або некомпетентним" і зазначив, що ці люди нібито не повинні отримати жодної "фінансової вигоди" чи зберегти свої посади після укладання угоди. Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що для Гренландії й досі існує загроза з боку країни-агресорки Росії, адже Данія так і не змогла її позбутися. Господар Білого дому зауважив, що тепер настав час це змінити, і усунути всі загрози для острова..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що для Гренландії і досі існує загроза з боку країни-агресорки Росії, адже Данія так і не змогла її позбутися.Таку заяву американський лідер зробив у своєму дописі у Truth Social. Зокрема, президент США зазначив, що Північноатлантичний альянс вже близько 20 років попереджає Копенгаген про загрози з боку РФ."НАТО вже 20 років каже Данії, що "вона має позбутися російської загрози в Гренландії". На жаль, Данія нічого не змогла з цим зробити", — зазначив Трамп.Відтак, як наголосив лідер США, тепер настав час це змінити, і усунути всі загрози для острова."Тепер настав час, і це буде зроблено!!!" — додав Трамп.Читайте також: Президент хаосу: чому Трамп наступає на демократії, але відступає перед автократіямиПопередній контекст17 січня в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.18 січня невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

Минулого тижня американський президент вкотре підтвердив, що США вже не союзник Європи, а про правила міжнародної політики можна забути. Він ділить світ на тих, хто поклоняється його "величі", і на тих, хто цього не робить. Останнім загрожують мита. Як Трамп зазіхає на Гренландію, і чому Європа відповіла беззубоTrueUA аналізував причини ескалації відносин США з Європою через Гренландію і прогнозував, що Трамп пертиме вперед, доки його бурхливу деструктивну ініціативність не обмежать американські конгресмени. Поки вони цього не зробили, американський президент продовжує тиснути на Данію та європейських союзників."З 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Воно підлягатиме сплаті доти, доки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив Трамп. Він знову розповів, що цим островом хочуть заволодіти Росія і Китай, а Данія нібито нічого не може з цим вдіяти."У цю гру, — зазначив глава Білого дому, — успішно здатні грати тільки США". Названі ж країни Європи "створили такий рівень ризику, неприйнятний і нестійкий".Міжнародні експерти наголошують, що американський експансіонізм щодо Гренландії не має нічого спільного з озвученими Трампом страхами. Росіяни та китайці справді вільно почуваються у холодних водах Арктики, проте цю проблему варто вирішувати в межах співробітництва членів НАТО. Те ж, що робить нинішній президент Штатів, тільки на руку Москві й Пекіну.Процитуємо думку головної дипломатки ЄС естонки Каї Каллас:"У Китаї та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу".Вона також виділила три ключові загрози від запровадження тарифів: економічне ослаблення (тарифи зроблять і Європу, і США біднішими); втрата процвітання (торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників; відволікання від війни в Україні (внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії). До останнього пункту повернемося згодом. У Копенгагені та інших містах Данії відбулися мітинги проти спроби США анексувати Гренландію. Країни, щодо яких Сполучені Штати планують застосувати мита, виступили зі спільною заявою на підтримку Данії. В документі акцентується на тому, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації. У неділю з Трампом розмовляв генсек НАТО Марк Рютте, чия країна Нідерланди у чорному списку глави Білого дому. Після розмови Рютте був небагатослівним: обговорили питання безпеки в Арктиці, продовжать розмову в Давосі, де цього тижня відбудеться Всесвітній економічний форум. До слова, не факт, що Трамп туди приїде з огляду на загострення відносин з Європою.Але квінтесенцією подій навколо Гренландії минулого тижня можна вважати не телефонний дзвінок Рютте до Вашингтона, а те, яку допомогу європейці надали Данії. Реальну, не заявами. Велика Британія та Нідерланди відправили по одному офіцеру для розвідки. Німеччина аж цілу розвідувальну групу на чолі з контр-адміралом Стефаном Паулі. Проте вчора німецькі вояки покинули Гренландію за офіційною версією — через погані погодні умови. Вони так і не змогли добратися до данської бази Кангіллінгуїт. А за неофіційною — у Берліні, після оголошення Трампом наміру запровадити мита, дали задню.Що показала ця беззуба реакція європейців? По-перше, погрози Трампа митами — діють. По-друге, якщо непогода заважає військовим у мирний час виконувати свої завдання, то у випадку висадки російського десанту на острові, НАТОвські друзі Данії не підуть на перехоплення ворога, а чекатимуть, поки розгодиниться. Тобто і тут, виявляється, Трамп має рацію, — оборона Гренландії бажає кращого. По-третє, TrueUA аналізував, скільки часу в Європи лишилося для самопорятунку у нинішньому світі карколомних змін, а слабка підтримка Данії європейськими військовими цей час суттєво скоротила.Зрада іранських протестів та "Рада миру". У чому проблема ТрампаМинулого тижня відбулося ще дві події, пов’язані з активністю Трампа. Перша — він так і не наважився надати допомогу іранським протестувальникам. Хоча обіцяв покарати режим аятол за вбивство мітингарів. TrueUA аналізував причини народного повстання в Ірані та прогнозував наслідки. Найгірший із прогнозів, на жаль, підтверджується, — іранський режим криваво придушує протести й ні від США, ні від їхніх союзників допомога іранцям так і не прийшла. ЗМІ розглядали варіанти американської реакції на придушення мітингів — військовий удар, обмежений або масштабний, убивство аятоли Алі Хаменеї або кібератака проти режиму. Натомість — заочний обмін "люб’язностями" з Хаменеї. Той звинуватив Трампа у підбурюванні протестів:"Ми вважаємо президента США злочинцем через жертви, збитки та наклеп, які він завдав іранській нації".Глава Білого дому відповів:"Ця людина — хвора людина. Його країна — найгірше місце для життя у світі через погане керівництво. Час шукати нове керівництво в Ірані".Дехто побачив у цій перепалці загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Та, мабуть, тут інше — Трамп погрозами здатний налякати демократичні країни, а авторитарні режими бачать у ньому слабкого гравця. Навіть після усунення від влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Чому? Він не зробив наступного кроку, не допоміг венесуельській опозиції усунути режим Мадуро після арешту диктатора, а вирішив співпрацювати з в.о. президента Делсі Родрігес. Замість очікуваних змін народ Венесуели побачив неоколоніалізм без жодних цінностей — заради доступу до нафти Білий дім готовий працювати з послідовниками Мадуро. У США Трампа називають ТАСО, хоча це прізвисько йому та його оточенню дуже не подобається. Це абревіатура Trump always chickens out (Трамп завжди відступає). Історія з Венесуелою, небажанням втручатися в події в Ірані, слабкістю перед Путіним говорять на користь того, що він таки ТАСО.Третя подія — оголошення про створення "Ради миру", в якій головуватиме Трамп. У грудні 2025-го, нагадаємо, Інститут миру у США перейменували на честь свого президента. Тоді ж вищий рівень підлабузництва проявив генсек FIFA Джанні Інфантіно, обдарувавши Трампа премією міжнародної футбольної спілки за "непохитну відданість справі миру в усьому світі". Премію заснували місяць до того без схвалення керівного органу організації. А вчора під президента прогнулася влада Флориди, перейменувавши на його честь дорогу, яка веде до його приватного маєтку. Згадані факти, а їх більше, свідчать про те, що політики, чиновники, футбольні функціонери, вловили, як стати улюбленцями Трампа — треба грати на його марнославстві. Ті, хто придумав мирний план по Сектору Гази, в якому забезпечення стабільного миру у цьому регіоні покладається на "Раду миру" на чолі з нинішнім главою Білого дому, виходили саме з принципу — сподобатися йому.Остаточного переліку країн-членів цього органу поки нема, але точно відомо, що туди запросили Віктора Орбана. Яким боком він до Сектору Гази чи до Ізраїлю? Лише тим, що каже Трампу приємні йому речі. За повідомленням ЗМІ, "Раду миру" під головуванням свого президента американці спробують запропонувати й Україні в Давосі. Щось таке записано і в мирному плані із 20 пунктів, просування якого загальмувало. Немає сенсу погоджуватися на те, що не підтверджується жодною міжнародною угодою та жодним рішенням Конгресу США. У 2029 році Трамп уже не буде главою Білого дому, після відходу від влади нікому його "Рада миру" не буде цікавою.Такі прожекти доводять ще одну проблему президентства Трампа — відсутність стратегічного бачення майбутнього, або точніше майбутнє хочуть створити штучно за певним неробочим планом, в якому дві частини: перша — зламати теперішній порядок, друга — насадити новий. Поки відбувається реалізація першої частини. Проте може виявитися, що новий порядок насаджуватимуть вже не Сполучені Штати, а авторитарні режими, яким вони дали волю.  .

Агентство з охорони довкілля США (Environmental Protection Agency, EPA) встановило, що компанія Ілона Маска xAI діяла незаконно, використовуючи десятки метанових газових турбін для живлення своїх центрів обробки даних.Як повідомляє The Guardian, йдеться про об’єкти Colossus 1 у Теннессі й Colossus 2 в Міссісіпі, які забезпечують роботу суперкомп’ютерів xAI.Журналісти зазначили, що xAI протягом півтора року стверджувала, що переносні турбіни не потребують дозволів на викиди в атмосферне повітря. Компанія посилалася на винятки для тимчасового обладнання, проте EPA визнало, що такі генератори не підпадають під ці винятки. У своєму рішенні агентство переглянуло попередню політику щодо газових турбін. EPA заявило, що дозволи на викиди потрібні навіть у випадку тимчасового або переносного використання обладнання."На початковому етапі xAI скористалася місцевою лазівкою законодавства округу, яка дозволяла експлуатацію генераторів без дозволів до 364 днів. У певний період Colossus 1 живили до 35 таких машин. Згодом компанія отримала дозволи лише на 15 турбін на об’єкті Colossus 1 і наразі там експлуатують 12 дозволених генераторів", — зазначили у The Guardian.Згідно з новим рішенням EPA, дозволи на ці турбіни підпадають під федеральне регулювання. Водночас залишається незрозумілим, як саме уряд застосовуватиме санкції щодо порушників. Своєю чергою, директор з питань екологічної та кліматичної справедливості NAACP Абре Коннер наголосив, що громадяни США, повітря, вода й земля — не "майданчики для мільярдерів, які ганяються за черговим доларом".У The Guardian додали, що метанові газові турбіни викидають оксиди азоту, які пов’язані з ризиком раку та захворюваннями дихальних шляхів. За оцінкою EPA, остаточні заходи можуть скоротити річні викиди цих речовин до 296 тонн до 2032 року."Газові турбіни стали для xAI необхідністю, аби забезпечити енергією суперкомп'ютери, що навчають чат-бот на базі штучного інтелекту Grok. На піку навантаження дата-центр Colossus 1 споживає 150 мегаватів — цього обсягу вистачило б для живлення 100 тисяч будинків протягом року. Водночас компанія не планує зупинятися і готується до подальшого розширення", — наголошують медійники.За даними The Guardian, Colossus 1 було зведено за рекордні для дата-центру 122 дні влітку 2024 року. Водночас Colossus 2, ще більший об’єкт, розташований на кордоні Мемфіса в Саутхейвені, штат Міссісіпі, і також використовує десятки газових генераторів. За даними Mississippi Today, на цьому об’єкті працює 59 генераторів, з яких 18 не мають дозволів на якість повітря.Медійники зауважили, що минулого тижня xAI запустила третій дата-центр у Саут-Гейвені. Ілон Маск повідомив у соцмережі X, що новий суперкомп’ютер має назву MACROHARDRR. За його словами, система потребуватиме майже два гігавати обчислювальної потужності."Рішення EPA ясно дає зрозуміти, що компаніям не дозволено — і ніколи не дозволялося — будувати та експлуатувати метанові газові турбіни без дозволу, і що немає жодної лазівки, яка б дозволила корпораціям створювати електростанції без дозволу", — підбила підсумки старша адвокатка Південного центру екологічного права Аманда Гарсія.Нагадаємо, раніше компанія xAI обмежила роботу чат-бота на основі штучного інтелекту Grok після скандалу з сексуальними діпфейками. Grok більше не може редагувати фото людей, додаючи їм купальники чи спідню білизну..

Після Всесвітнього економічного саміту в Давосі може відбутися підписання зі Сполученими Штатами Америки рамкового документа про гарантії безпеки. Принаймні Україна дуже розраховує на це.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times.Журналісти зазначили: посол України в США Ольга Стефанішина анонсувала, що вже наступного тижня Київ і Вашингтон мають намір підписати ключовий документ про економічне процвітання. Підписання відбудеться в Давосі (йдеться про угоду про реконструкцію України на 800 мільярдів доларів).Водночас медівники додали, що узгодження гарантій безпеки виявилося складнішим процесом, але Київ розраховує на підписання й цієї угоди вже після Давоса."Укладення окремої угоди про гарантії безпеки виявилося складнішим завданням, але два українських джерела повідомили, що сподіваються узгодити загальні "умови", які підпишуть у Вашингтоні незабаром після Давоса", — написало видання.Як відомо, на початку січня президент Володимир Зеленський заявляв, що двосторонній документ про гарантії безпеки для України від США фактично готовий. Він наголошував, що наступним етапом стане фіналізація угоди на найвищому рівні.Сьогодні ж секретар РНБО Рустем Умєров поінформував, що впродовж двох днів разом із Кирилом Будановим і Давидом Арахамією працювали в США."З американського боку в консультаціях взяли участь Стівен Віткофф, Джаред Кушнер, міністр армії США Даніел Дрісколл і працівник Білого дому Джош Груенбаум", — констатував Умєров.Він запевнив, що предметно обговорили економічний розвиток і prosperity plan, а також безпекові гарантії для України — з фокусом на практичні механізми їх реалізації й імплементації."Ми поінформували наших американських партнерів про нещодавні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України. Домовилися продовжити роботу на рівні команд під час наступного етапу консультацій у Давосі", — підсумував секретар РНБО України.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що лідери країн "Великої сімки" наступного тижня можуть посилити тиск на американського лідера Дональда Трампа щодо схвалення гарантій безпеки для України..

Мурал із зображенням убитої української біженки Ірини Заруцької з’явився в Нью-Йорку. Стінопис, серед інших, профінансували мільярдер Ілон Маск і генеральний директор компанії Іntercom Еоган Маккейб.Про це повідомило видання The New York Post. Журналісти зауважили, що триповерхове зображення дівчини з'явилося на стіні багатоквартирного будинку в окрузі Бруклін.Мурал є частиною кампанії Маккейба, який хоче вшанувати 23-річну художницю-початківицю завдяки стінописам в декількох американських містах. Гендиректор компанії, який також жертвував кошти на президентську кампанію Дональда Трампа, сказав, що хотів наголосити, як злочинність може призвести до таких трагедій, як убивство Ірини."Я розпочав цю кампанію, щоб історія Ірини не зникла. Її вбивство є основою багатьох проблем, що турбують американське суспільство. Переважна більшість насильницьких злочинів скоює дуже невелика частина населення. Коли міста відмовляються ув'язнювати цих людей, вони стикаються з набагато більшою кількістю насильницьких злочинів", — наголосив Маккейб.Для створення муралу Ілон Маск пожартував мільйон доларів, Маккейб віддав 500 тисяч доларів. Ще 200 тисяч зібрали з менших донорів.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці.Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line в Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі.Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом у горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці, пізніше його затримали.Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності.Чоловікові висунули звинувачення, зокрема, федеральні, за які його можуть засудити до смертної кари.В американському штаті Північна Кароліна губернатор-демократ Джош Штайн підписав так званий "Закон Ірини". Його мета — скасувати певні форми безготівкової застави та встановити суворіші вимоги до досудового звільнення за насильницькі злочини.Нагадаємо, в жовтні минулого року, новий вид метеликів назвали на честь 23-річної українки Ірини Заруцької. Назву Iryna’s Azure отримали комахи, які переважно мешкають у штаті Південна Кароліна..

У неділю, 18 січня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головна тема — ситуація навколо Гренландії.Про це Марк Рютте повідомив у спеціальному короткому дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Розмова відбулася після того, як Трамп пригрозив 10-відсотковими тарифами європейським країнам, які не погоджуються з його позицією щодо Гренландії."Поговорив з президентом США щодо ситуації з безпекою в Гренландії й Арктиці", — написав очільник Північноатлантичного альянсу.Він запевнив, що всі зацікавлені сторони продовжать працювати над цим питанням, оскільки воно дуже актуальне та водночас проблемне."Я з нетерпінням чекаю на зустріч із Дональдом Трампом у Давосі наприкінці цього тижня", — додав Марк Рютте.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У неділю, 18 січня, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Текст відповідної заяви опублікований на сайті німецького уряду. У документі наголошується, що такі дії президента США суттєво підривають трансатлантичні відносини.Країни-члени НАТО заявили про прагнення зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. За їхніми словами, заздалегідь скоординовані данські навчання Arctic Endurance, проведені спільно з союзниками, відповідають цій необхідності.Вони наголосили, що навчання не становлять загрози ні для кого. Вони проводяться на тлі напруженої ситуації у світі, однак не мають жодного натяку на агресивний характер."Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.У документі акцентується, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації."Ми й надалі будемо єдині та скоординовані у нашій реакції. Ми прагнемо захищати наш суверенітет", — наголосили країни-підписанти заяви.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський поінформував, що взяв участь у черговому засіданні військових-колег із країн "Коаліції охочих". Розмова відбулася у форматі відеоконференції.Про це Олександр Сирський повідомив у дописі у своєму Telegram-каналі."Разом із начальником Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенантом Андрієм Гнатовим обговорили з партнерами формати участі їхніх країн у реалізації міжнародних безпекових гарантій для України", — зазначив він.Сирський наголосив союзникам, що Росія й надалі не демонструє готовності до припинення війни, продовжуючи терор проти мирного населення України."У зв’язку з цим підкреслив важливість подальшого посилення санкційного тиску на державу-агресора, аби вартість продовження війни стала непіднімною для економіки Росії. Водночас критично важливо й надалі спільно зміцнювати спроможності оборонно-промислових комплексів та збройних сил країн вільної Європи", — констатував він.За його словами, окрему увагу приділили питанню продовження військової допомоги Україні — як ключовій передумові збереження боєздатності Сил оборони та їхньої спроможності й надалі завдавати противнику відчутних втрат на полі бою.Від імені ЗСУ Сирський подякував організаторам зустрічі — головнокомандувачу Збройних сил Франції генералу Фаб’єну Мандону та начальнику Штабу оборони Великої Британії головному маршалу авіації серу Річарду Найтону.Також він висловив вдячність за участь у заході верховному головнокомандувачу Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувачу Збройних сил США в Європі генералу Алексу Гринкевичу та голові Військового комітету Європейського Союзу генералу Шону Кленсі."Їхня присутність є переконливим свідченням трансатлантичної єдності та незмінної підтримки України в боротьбі за державність і європейське майбутнє", — вважає головнокомандувач ЗСУ.Він висловив вдячність партнерам за кожен практичний крок, що наближає справедливий мир для України та всієї Європи."Разом ми не лише захищаємо кордони — ми захищаємо цінності, на яких тримається вільний світ. Слава Україні!" — підсумував Олександр Сирський.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально..

Американський мільярдер Ілон Маск подав до суду на OpenAI та Microsoft. Він вимагає від них компенсації в розмірі до 134 мільярдів доларів.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти наводять слова Ілона Маска, який упевнений, що заслуговує на частину "неправомірних прибутків", оскільки був одним із перших інвесторів цих стартапів на етапі їхнього запуску.У судовому позові Маск зазначив, що уклав у компанію OpenAI близько 38 мільйонів доларів, а це 60% від початкового фінансування. Також він начебто допоміг із підбором персоналу та "додав проєкту авторитету" на етапі його створення."Без Ілона Маска не було б OpenAI. Саме він забезпечив основну частину початкового фінансування, надав свою репутацію та навчив їх усьому, що знає про масштабування бізнесу", — пояснив адвокат Маска Стівен Моло.За словами Маска, завдяки його інвестиціям з 2015 року OpenAI нібито заробила від 65,5 до 109,4 мільярда доларів, а Microsoft — від 13,3 до 25,1 мільярда доларів.Натомість в OpenAI назвали позов "безпідставним" і частиною "кампанії з переслідування" з боку Маска. Адвокат Microsoft заявив про відсутність доказів того, що компанії бізнесмена допомагали чи сприяли розвитку OpenAI.Окрім того, обидві компанії вже оскаржили запропоновану Маском оцінку збитків, назвавши методи підрахунку його фінансового експерта "непідтвердженими".Журналісти констатували, що судовий процес на квітень в Окленді (штат Каліфорнія, США). Справу розглядатиме суд присяжних.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що компанія американського мільярдера Ілона Маска xAI обмежила роботу чат-бота на основі штучного інтелекту Grok після скандалу з сексуальними діпфейками. Grok більше не може редагувати фото людей, додаючи їм купальники чи спідню білизну..

У неділю, 18 січня, невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Bild, журналісти якого послалися на власні джерела.Медійники зазначили, ще вчора оголошували, що солдати Бундесверу залишаться у Гренландії довше, ніж планувалося. Тепер німецькі збройні сили таємно покинули територію без будь-яких оголошень, повідомлень чи інших пояснень.Речник місії на місці не відповів на запити журналістів. З Берліна теж їм не вдалося отримати жодних пояснень.За інформацією, яку отримали журналісти Bild, наказ про відступ надійшов із Берліна лише сьогодні вранці. Жодних пояснень військам на місці не надали. Усі заплановані зустрічі довелося терміново скасувати.При цьому контрадмірал Паулі лише вчора заявляв, що вони обмінялися думками з військовими Данії й інших країн щодо можливостей подальшої співпраці на острові.Він також додавав, що про все повідомили Берліну, тож вони чекали на відповідь щодо наступних кроків.Своєю чергою, інше видання — Berlingske — поінформувало, що США розпочали таємно збирати конфіденційну інформацію про військові об'єкти, порти й авіабази у Гренландії.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії..

Адміністрація американського лідера Дональда Трампа оцінила місце в новій "Раді миру" у мільярд доларів, які зацікавлені країни мають внести до спеціального фонду. Тільки після здійснення цього масштабного платежу держави зможуть претендувати на постійну роль у мирних ініціативах Білого дому.Про це повідомляє Bloomberg.Згідно з проєктом статуту запропонованої групи, з яким ознайомилося агентство, президент Трамп буде її першим головою та вирішуватиме, кого запросити до членства. Рішення прийматимуться більшістю голосів, причому кожна присутня держава-член матиме один голос, але всі рішення підлягатимуть схваленню голови."Кожна держава-член обіймає свої повноваження терміном не більше трьох років з моменту набрання чинності цим Хартією, з можливістю поновлення Головою. Трирічний термін членства не поширюється на держави-члени, які внесли понад один мільярд доларів США готівкою до Ради Миру протягом першого року з моменту набрання чинності Хартією", — йдеться у проєкті.Критики стурбовані тим, що Трамп намагається створити альтернативу або суперника Організації Об'єднаних Націй, яку він давно критикує. У статуті Рада описана як "міжнародна організація, яка прагне сприяти стабільності, відновлювати надійне та законне управління, а також забезпечувати тривалий мир у районах, що постраждали від конфлікту або перебувають під загрозою його виникнення". Вона стане офіційною після того, як три держави-члени погодяться з цим статутом.У документі йдеться, що Трамп також буде відповідальним за затвердження офіційної печатки групи. Трамп запросив низку світових лідерів, зокрема аргентинського Хав'єра Мілеї та канадського Марка Карні, долучитися до Ради миру для Гази, яка буде сформована під ширшою егідою його нової Ради миру.Цей план викликав швидку критику з боку прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, який заявив, що деталі не були узгоджені з його країною. За словами людей, обізнаних з цим питанням, кілька європейських країн запросили приєднатися до Ради миру. У проєкті, видається, натякається, що сам Трамп контролюватиме гроші, що вважалося б неприйнятним для більшості країн, які потенційно могли б приєднатися до ради, сказали джерела, які говорили на умовах анонімності, щоб обговорити приватні питання.Кілька країн рішуче виступають проти проєкту хартії Трампа та працюють над тим, щоб колективно протистояти цим пропозиціям, додали джерела. Американський чиновник підтвердив Bloomberg News, що хоча члени зможуть приєднатися безплатно, внесок у розмірі одного мільярда доларів надасть їм постійне членство. Зібрані кошти будуть використані безпосередньо для виконання мандату Ради миру щодо відбудови Гази, сказав чиновник, який побажав залишитися анонімним. Рада гарантуватиме, що майже кожен зібраний долар буде використано для виконання її мандату, додав він.У проєкті статуту йдеться, що Рада миру скликатиме засідання з правом голосування принаймні щорічно, а також "у такий додатковий час і місця, які голова вважатиме за доцільне". Порядок денний підлягатиме затвердженню головою. Рада миру проводитиме регулярні засідання без права голосу зі своєю виконавчою радою. Такі засідання скликатимуться принаймні раз на квартал. Трамп також матиме право усунути члена, за умови вето двома третинами голосів держав-членів. "Голова завжди призначає наступника на посаду голови", — йдеться у статуті.У п'ятницю Білий дім оголосив про створення першої виконавчої групи, до складу якої увійдуть державний секретар Марко Рубіо, посланник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф , зять Трампа Джаред Кушнер та колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, перш ніж буде сформовано загальний склад ради.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що команда президента США Дональда Трампа розглядає можливість формування спеціальної "Ради миру" для моніторингу дотримання майбутніх мирних угод в Україні. Ця ініціатива базується на моделі, яку планують застосувати для врегулювання ситуації в Секторі Гази..