# США

Росія заявила про готовність надати "майданчик для мирного діалогу" між США, Іраном і країнами Перської затоки. Водночас у Москві наголосили, що не мають наміру "нав'язуватися" як посередник.Про це в інтерв'ю російській газеті "Известия" заявив заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Алімов.За його словами, Росія готова сприяти мирному врегулюванню розбіжностей як між США та Іраном, так і між Іраном та арабськими державами."Будемо раді надати майданчик для арабо-іранського діалогу, але нав'язуватися не маємо наміру", — сказав Алімов.Він також стверджує, що Москва підтримує контакти з усіма зацікавленими сторонами, зокрема з Пакистаном, Саудівською Аравією та Туреччиною, а міжнародні зусилля щодо повернення сторін до переговорів тривають:"Росія, як ключовий гравець в ООН, не залишається осторонь і готова працювати для деескалації між Іраном, США, а також країнами Перської затоки. Готові сприяти мирному врегулюванню розбіжностей як між США та Іраном, так і між іранцями та арабами. Будемо раді надати майданчик для арабо-іранського діалогу, але нав'язуватися не мають наміру".Що цьому передувало18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, покликаний завершити війну на Близькому Сході. Однак уже 6 липня після атак іранських сил на судна в Ормузькій протоці бойові дії відновилися.Після цього американські війська почали завдавати ударів по військових об'єктах Ірану, а Тегеран атакував бази США в Бахрейні, Йорданії та Кувейті.8 липня президент США Дональд Трамп заявив, що режим припинення вогню з Іраном більше не діє. Згодом влада Ірану пригрозила ударами по інфраструктурі в районі Ормузької затоки у разі подальших дій США, а верховний лідер країни Моджтаба Хаменеї пообіцяв помститися за загиблих під час американсько-ізраїльської операції.Додамо, напруженість у стосунках між Вашингтоном та Тегераном досягла критичної позначки через взаємні атаки та втрати серед американських військовослужбовців. Загибель трьох солдатів США підштовхує регіон до великої війни, хоча американська сторона стикається із серйозними дефіцитами ресурсів..

Напруженість у стосунках між Вашингтоном та Тегераном досягла критичної позначки через взаємні атаки та втрати серед американських військовослужбовців. Загибель трьох солдатів США підштовхує регіон до великої війни, хоча американська сторона стикається із серйозними дефіцитами ресурсів.Про це повідомляє The Washington Post.Серія атак та реакція Білого домуЯк зазначає видання, ситуація різко загострилася після того, як у п'ятницю іранський удар по американському об'єкті в Йорданії призвів до загибелі двох військових. Уже наступного дня подібна трагедія трапилася в Іраку, де ще один солдат загинув під час знешкодження боєприпасів від збитого іранського безпілотника.Американський лідер Дональд Трамп схарактеризував перші втрати як "дуже сумну подію". При цьому в коментарі для NewsNation він заявив, що його "цілком байдуже" позбавлення чинності двостороннього меморандуму про взаєморозуміння з боку Ірану.Плани Пентагону та виснаження ресурсівЗа даними джерел, Вашингтон розглядає сценарії розширення конфлікту та нарощує авіаційне угруповання."США планують масштабнішу війну", — сказав у коментарі WP американський чиновник, додавши, що Пентагон збільшує кількість військових літаків у регіоні.Втім, посадовець наголосив на наявності суттєвих обмежень для масштабних дій через вичерпання запасів далекобійного озброєння та ракет для систем ППО. Крім того, логістику ускладнюють бойові пошкодження техніки та інфраструктури."У нас недостатньо ресурсів, щоб безпечно підтримувати проведення операцій, і я не думаю, що Білий дім усвідомлює це", — додав урядовець.Аналітики зазначають, що окрім дефіциту боєприпасів, США не мають достатньої готовності до наземного вторгнення в Іран, хоча Дональд Трамп минулого тижня не виключав проведення такої операції.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп закликав Конгрес США включити пункти про Іран до двопартійного законопроєкту про санкції проти Росії. Одним зі співавторів документа був покійний сенатор Ліндсі Грем..

Американський президент Дональд Трамп закликав Конгрес США включити пункти про Іран до двопартійного законопроєкту про санкції проти Росії. Одним зі співавторів документа був покійний сенатор Ліндсі Грем.Про це Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social. Президент США зауважив, що Ліндсі Грем цього хотів.Ідеться про проєкт закону ініційований сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем. Дональд Трамп у неділю знову висловив побажання, щоби Конгрес включив пункти стосовно Ірану в законопроєкт про санкції проти Росії."Республіканці мають включити Іран до проєкту про санкції проти Росії. Це те, що Ліндсі хотів зробити, і це мало відбутися. Це важливо", — заявив Дональд Трамп. До речі, від Трампа вже лунали побажання, щоби до проєкту долучили пункти, пов’язані з Іраном. При цьому він сигналізував, що готовий підписати його.У Сенаті лунали заклики до швидкого розгляду проєкту без додаткових змін. За інформацією американських медійників, він уже має підтримку понад 60 сенаторів, що гарантує йому успіх.Законопроєкт передбачає запровадження 100-відсоткових вторинних мит щодо держав, які продовжують імпортувати російську нафту та газ.Насамперед йдеться про найбільших покупців російських енергоносіїв, зокрема Китай та Індію. Автори документа вважають, що такі заходи мають скоротити доходи Росії, які використовуються для фінансування війни проти України.Окрім того, законопроєкт спрямований проти так званого "тіньового флоту" Росії — мережі суден, за допомогою яких Москва обходить західні санкції під час експорту нафти.Нагадаємо, що декілька днів тому президент України Володимир Зеленський висловив вдячність американським політикам, які працюють над законопроєктом щодо посилення санкційного та іншого тиску на Росію через її агресію проти України..

Мер Нью-Йорка Зогран Мамдані заявив, що міська влада розглядає можливість арешту прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, якщо той прибуде до США для участі в сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні.Про це повідомляє The New York Times.За словами Мамдані, наразі адміністрація міста проводить юридичні консультації щодо того, чи має мерія законні повноваження доручити поліції Нью-Йорка затримати главу іноземного уряду."Ми зробимо все, що дозволяє закон у Нью-Йорку. Але ми не будемо писати власні закони заради цього", — наголосив мер.В інтерв'ю The New York Times Мамдані також заявив, що вважає Біньяміна Нетаньягу "воєнним злочинцем", який має перебувати в Гаазі. Так він прокоментував ордер, виданий Міжнародним кримінальним судом.За словами мера, такої позиції дотримуються багато людей через наслідки дій ізраїльського прем'єра протягом останніх років.Водночас Мамдані визнав, що поки не знає, чи дозволяє законодавство США та Нью-Йорка здійснити такий арешт. Саме тому це питання наразі вивчає юридичний департамент міста.Нагадаємо, цьогоріч у березні президент Володимир Зеленський розкритикував спроби прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу балансувати між Києвом та Москвою. Через відсутність прямого діалогу та офіційних запитів Україна наразі не залучає своїх фахівців до допомоги Ізраїлю у боротьбі з іранськими загрозами..

Сполучені Штати в ніч на 19 липня завдали нової серії авіаударів по території Ірану. У Вашингтоні заявили, що атака стала відповіддю на удар по американських військових у Йорданії та має послабити військові можливості Тегерана в районі Ормузької протоки.Про це повідомило Центральне командування США (CENTCOM). За інформацією командування, удари розпочалися 19 липня о 18:00 за східним часом США за наказом президента Дональда Трампа.У CENTCOM заявили, що операція спрямована на зниження здатності Ірану загрожувати комерційному судноплавству в Ормузькій протоці, а також на "швидке покарання" сил Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), які, за твердженням США, напередодні атакували американських військових у Йорданії.Це вже восьма ніч поспіль, коли американські військові завдають ударів по цілях на території Ірану.Напередодні, 18 липня, у CENTCOM повідомили, що внаслідок іранської атаки в Йорданії загинули двоє американських військовослужбовців, ще один вважається зниклим безвісти. За даними командування, з початку бойових дій у лютому 2026 року кількість загиблих американських військових зросла до 16, а ще 420 отримали поранення.Нагадаємо, новий виток ескалації між США та Іраном розпочався після атак на комерційні судна в Ормузькій протоці. Відтоді американські війська регулярно завдають ударів по військових об'єктах Ірану, а президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про готовність посилити військову кампанію, якщо Тегеран не припинить свої дії..

Унаслідок недавніх атак Ірану загинули двоє солдатів американської армії. Крім того, є постраждалі. Ще один військовослужбовець вважається зниклим безвісти.Інформацію про це підтвердило Центральне командування США (CENTCOM) на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Там уточнили, що американська армія зазнала втрат у Йорданії."Двоє військовослужбовців США загинули в Йорданії під час бойових дій, коли сили CENTCOM і партнери відбивали іранські ракетні та безпілотні атаки. Крім того, один військовослужбовець нині вважається зниклим безвісти", — йдеться у повідомленні.Також там додали, що четверо американських військових евакуйовано до йорданських лікарень. Але з того часу їх уже виписали.Крім того, за даними командування, інші військові, які отримали незначні травми, повернулися до виконання своїх обов'язків."З поваги до сімей загиблих CENTCOM не розголошуватиме додаткову інформацію, включно з особами загиблих, до закінчення 24 години після повідомлення найближчих родичів", — підсумували в американському командуванні.Своєю чергою, журналісти Reuters підрахували, що таким чином кількість загиблих американських військовослужбовців з початку війни зросла до 16. Всього отримали поранення 420 американських військових від початку війни США проти Ірану в лютому 2026 року."Їхня жертва лише зміцнює нашу рішучість", — прокоментував міністр оборони США Піт Гегсет.Тим часом Верховний лідер Ірану аятолла Моджтаба Хаменеї заявив, що неодноразові порушення США тимчасової угоди показали, що підпис президента Дональда Трампа — "абсолютно нікчемний і позбавлений довіри".Нагадаємо, що сьогодні збройні сили США провели масштабну військову операцію проти Ірану, уразивши ключові об'єкти транспортної й енергетичної інфраструктури. У відповідь іранський режим здійснив масовані обстріли Катару, Кувейту та Бахрейну, що призвело до серйозних руйнувань цивільних об'єктів і загострення на світових ринках..

Росія виграє стратегічні перегони за Арктику, поки Сполучені Штати Америки намагаються наздогнати її. За останнє десятиліття Москва перетворює регіон на оплот. Тим часом Вашингтон у цьому плані відстає.Про це повідомили аналітики видання Business Insider. Вони зазначили, що конкуренція не обмежується лише Росією, оскільки Китай теж поступово нарощує присутність в Арктиці через інвестиції, судноплавство та військову співпрацю."З 2010 років Росія розширила мережу військових баз у всій Арктиці, зокрема, на Кольському півострові, де розташовані бази підводних човнів, порти й аеродроми, призначені для проєкції сили в Європі й Арктиці", — зазначили вони.Також російський об'єкт Ушаковське на острові Врангеля розташований лише за 300 миль від узбережжя Аляски. Крім того, за даними видання, Москва вивела нову модель криголамів, удвічі потужніших за наявні."Росія представила новий клас кораблів, а перше судно нового класу "Лідер" оцінюється у 2,7 мільярда доларів. Однак через перебої в постачанні через війну в Україні прогрес, запланований спочатку на 2027 рік, тепер очікують не раніше 2030 року", — йдеться в журналістській публікації.Аналітики визначили, що занепад американської присутності найпомітніший на Алясці та в Гренландії. Під час Другої світової війни на Алясці збудували близько 300 військових об'єктів, а зараз постійна американська присутність на Алеутських островах обмежується авіабазою Erekson із радаром раннього попередження та підрозділом берегової охорони з одним патрульним судном.Схожа картина і в Гренландії: з приблизно 20 американських військових об'єктів часів Другої світової війни там залишилася лише космічна база Піттуфік із постійним персоналом близько 650 осіб, тоді як за часів Холодної війни їх було близько 10 тисяч."Насправді це якась загадка, чому США так довго нехтували своєю арктичною територією, якою фактично є лише Аляска. Щоби демонструвати суверенітет у регіоні, яким ми володіємо та який є частиною нашої країни, нам потрібна присутність. Один катер берегової охорони в Беринговому морі на всю Аляску — це просто смішно", — зазначив автор книги "Полярна війна" Кеннет Розен.За його словами, найбільш промовиста різниця — у флоті криголамів, який забезпечує прохід суден Північним морським шляхом. Росія має найбільший у світі криголамний флот із 42 суден, серед яких 13 важких криголамів, здатних цілий рік прокладати шлях крізь товстий арктичний лід. США мають лише один важкий криголам Polar Star, побудований у 1970. З 2018 року Росія побудувала вісім нових важких криголамів, включно з чотирма з ядерними двигунами."Арктична присутність Росії — це не лише економічний, а й безпековий виклик для НАТО та США, адже поруч із цивільною інфраструктурою розвивається й ударний військовий потенціал Кремля, включно з підводним і ракетним компонентами на Кольському півострові", — застерегли експерти.Нагадаємо, що на початку січня генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонні переговори з державним секретарем США Марко Рубіо. Ключовими темами діалогу стали координація зусиль задля завершення війни в Україні та посилення позицій Альянсу в Арктиці..

Президент України Володимир Зеленський намагається переконати колишню прем’єр-міністерку Юлію Свириденко прийняти пропозицію щодо посади посла у Сполучених Штатах Америки. Спершу вона її відхилила.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на неназваних помічників українського президента.Співрозмовники медійників розповіли, що Зеленський досі шукає нового посла у Вашингтоні. Його головним кандидатом залишається колишня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.Раніше її звільнили з посади під час кадрових змін в уряді цього тижня. Першу пропозицію щодо американського працевлаштування вона відхилила."Особи, наближені до президента, повідомили, що він досі намагається переконати її погодитися на цю посаду, яка стає актуальною у вирішальний момент війни й у відносинах з адміністрацією Дональда Трампа", — йдеться в журналістській публікації.Як відомо, минулого тижня посол України в США Ольга Стефанішина попросила про завершення дипломатичної служби за особистих обставин. Таким чином вона залишає посаду посла у Вашингтоні за власним бажанням.При цьому обізнані люди стверджують, що президент України Володимир Зеленський задоволений роботою Стефанішиної, однак обставини склалися так, що вона завершує дипломатичну службу.Ольгу Стефанішину призначено послом України у США 27 серпня 2025 року.Нагадаємо, що 14 липня Юлія Свириденко після своєї відставки оприлюднила заяву, у якій підбила підсумки роботи уряду та подякувала всім, кого вдалося залучити до ухвалення важливих рішень..

У ніч на 18 липня збройні сили США провели масштабну військову операцію проти Ірану, уразивши ключові об'єкти транспортної та енергетичної інфраструктури. У відповідь іранський режим здійснив масовані обстріли Катару, Кувейту та Бахрейну, що призвело до серйозних руйнувань цивільних об'єктів і загострення на світових ринках.Про це повідомляє Associated Press (AP).Сьома ніч ударів США та руйнування логістикиЗа офіційною інформацією Центрального командування ЗС США (CENTCOM), американська авіація здійснила вже сьому поспіль нічну серію повітряних нальотів. Головною метою операції визначено максимальне послаблення оборонного та військового потенціалу Ірану.Цього разу під ударом опинилися стратегічні автомобільний та залізничний мости поблизу міста Бендер-Хамір, що розташоване у провінції Хормозган. В американському командуванні розраховують, що це повністю заблокує логістичне сполучення між великим портом Бендер-Аббас та іншими регіонами країни. Також авіаударом знищено спостережну вежу в порту Чабахар. Представники CENTCOM наголошують, що цей об'єкт належав до системи морського стеження Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) і контролював рух суден в Ормузькій протоці, хоча Тегеран запевняє, ніби вежа забезпечувала безпеку цивільного судноплавства.За даними міністерства енергетики Ірану, внаслідок бомбардувань серйозно пошкоджено енергомережу країни, через що жителів південних регіонів закликали до суворої економії електрики в умовах сильної спеки. Офіційний Тегеран заявив про загибель щонайменше 46 осіб та понад 400 поранених під час останньої атаки. Зі свого боку США повідомили про 13 поранених американських військовослужбовців, а загальні втрати Вашингтона з початку бойових дій досягли 14 загиблих та 427 поранених.Удар у відповідь по Катару, Бахрейну та КувейтуУ відповідь на дії США іранські війська атакували ракетами та безпілотниками сусідні країни. Під удар потрапив Катар, де двічі оголошували повітряну тривогу, а від уламків збитої ракети поранення дістала дитина. Також обстрілів зазнали Бахрейн і Кувейт. У Кувейті зафіксовано влучання в електростанцію та великий опріснювальний комплекс, який забезпечує питною водою більшу частину країни. На об'єкті спалахнула пожежа, її ліквідували, а влада повідомила про поранення військових на армійських об'єктах. Крім того, три іранські ракети у своєму повітряному просторі перехопили сили ППО Йорданії.Вибухи зафіксували і в курдському регіоні Іраку — в Ербілі та Сулейманії, де активно працювала протиповітряна оборона. За інформацією з джерел, атаки зазнало іранське курдське угруповання "Комала", через що загинули дев'ятеро людей. Іран наразі офіційно не підтвердив свою причетність до вибухів в Іраку.Паніка на ринках та реакція ТрампаПаралельно британські військові заявили про напад на танкер в Ормузькій протоці. Судно отримало незначні пошкодження, а екіпаж не постраждав. Через загрозу безпеці судноплавства кількість кораблів, що проходять через протоку, впала до найнижчого рівня за три роки, а світові ціни на нафту миттєво перетнули позначку у 86 доларів за барель. На тлі ескалації президент США Дональд Трамп звернувся до нації з оптимістичною заявою щодо дій американської армії."Військова кампанія розвивається успішно та найближчим часом має принести результати", — наголосив американський лідер.Водночас у Вашингтоні посилюється внутрішній політичний тиск на Білий дім. Адміністрацію Трампа закликають негайно знайти шляхи для завершення конфлікту та запобігти затяжній великій війні на Близькому Сході, яка спалахнула після повного провалу дипломатичних перемовин щодо іранської ядерної програми.Нагадаємо, Іран у ніч на 15 липня заявив про ракетні удари по американських військових об'єктах у Бахрейні, Кувейті та Йорданії. Це сталося на тлі четвертої поспіль ночі американських ударів по території Ірану та відновлення США морської блокади іранського судноплавства в Ормузькій протоці..

Російська нафтова інфраструктура серйозно потерпає внаслідок атак українських безпілотників. Це спричиняє економічний шок, і не лише для Росії. Наслідки відчуваються, зокрема, у Сполучених Штатах Америки.Такий висновок зробили аналітики видання Axios. Вони зазначили, що ефективність української кампанії з використанням безпілотників сприяє зростанню світових цін на енергоносії, які й без того підвищилися через війну в Ірані."Наслідки цього тепер відчутні й у США. Після того, як минулого тижня Росія заборонила експорт палива, у четвер ціни на дизельне паливо в США трохи перевищили п’ять доларів за галон", — констатували автори статті.Вони додали, що зростання цін відображає глобальну гонитву за запасами палива, яке має вирішальне значення для таких галузей, як сільське господарство, будівництво та наземний транспорт."Російська заборона на експорт — це те, що натякає на інтенсивність поточних потрясінь у російській економіці. Водночас Москва намагається приховати вплив війни на свою економіку з моменту початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року", — акцентували аналітики.Річ у тому, що Росія останнім часом припинила публічно оприлюднювати значну частину своїх економічних даних.Деякі західні розвідувальні служби вважають, що ті цифри, які вона все ж оприлюднює, є сфальсифікованими, щоби представити зовнішньому світу оптимістичнішу картину.Нагадаємо, що 16 липня та в ніч на 17 липня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих воєнних і воєнно-економічних цілей противника. Це відбулося в межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора..

Кар’єрна дипломатка Сандра Аудкірк стала тимчасово повіреною у справах Сполучених Штатів Америки в Україні. Вона має понад 30 років досвіду в дипломатичній службі, працювала в Пентагоні, очолювала Американський інститут на Тайвані.Про це повідомив сайт посольства США в Україні.Що відомо про Сандру АудкіркЦе кар’єрна дипломатка, представниця вищого корпусу дипломатичної служби США (Senior Foreign Service), яка понад 30 років представляє інтереси Америки в різних країнах світу, працюючи на посадах зі щораз ширшим колом повноважень і відповідальності.З 2024 року вона працювала у Міністерстві оборони США, де спочатку обіймала посаду заступниці директора Європейського центру досліджень безпеки імені Джорджа Маршалла, а згодом стала цивільною заступницею та радницею з питань зовнішньої політики Європейського командування Збройних сил США. 2021-2024 років Сандра Аудкірк очолювала Американський інститут на Тайвані.Працюючи у Вашингтоні, Сандра Аудкірк обіймала посади у відділі у справах Східної Азії та Тихоокеанського регіону, відділі енергетичних ресурсів, а також у відділі економічних і ділових питань.Вона займалася питаннями стратегічної конкуренції між провідними державами, енергетичної безпеки, протидії фінансуванню загроз та запровадження економічних санкцій. Раніше також працювала старшою черговою офіцеркою оперативного центру Державного департаменту США.За кордоном проходила службу в Тайвані, Дубліні, Анкарі, Кінгстоні, Стамбулі та Пекіні.Сандра Аудкірк народилася і виросла в місті Тампа (штат Флорида). Вона закінчила школу дипломатичної служби Джорджтаунського університету. Одружена з дипломатом Скоттом Аудкірком, має трьох дорослих дітей. Володіє китайською (мандаринською) та турецькою мовами.Нагадаємо, що 28 червня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прийняв тимчасову повірену у справах США в Україні Джулі Девіс. Вона завершила дипломатичну місію в нашій державі..

Акторка Бренда Фрікер, найбільш відома за роль у фільмі "Сам удома 2", померла в четвер, 16 липня. Їй був 81 рік. Інший фільм — "Моя ліва нога" — приніс їй "Оскар" за найкращу жіночу роль другого плану.Про смерть повідомило видання Page Six із посиланням на агентську компанію, до якої належала Юренда Фрікер."Із великим сумом повідомляємо новину про те, що улюблена акторка Бренда Фрікер мирно померла минулої ночі в Дубліні після періоду поганого здоров'я у віці 81 року. Ми ніколи більше не побачимо її такою, і світ став меншим через її відсутність. Для нас було честю знати, любити та працювати з нею. Вона завжди матиме місце в наших серцях і в серцях багатьох шанувальників кіно та телебачення в усьому світі", — йдеться в офіційній заяві агентської компанії.Перш ніж зайнятися акторською кар'єрою, Фрікер, яка народилася в Дубліні в лютому 1945 року, працювала асистенткою художнього редактора газети Irish Times.Її перша роль — у фільмі "Про людське рабство" 1964 року. Згодом вона знялася у двох мильних операх і в декількох театральних виставаах, перш ніж стати відомою завдяки ролі Меган Роуч у фільмі "Нещасний випадок", персонажа, якого вона грала протягом чотирьох років.Фрікер здобула популярність завдяки фільму "Моя ліва нога" 1989 року, який приніс їй "Оскар" за найкращу жіночу роль другого плану."Я не вірю в це. З гордістю повезу цей трофей зі собою до Ірландії", — захоплено казала вона у своїй промові на церемонії отримання премії 1990 року.Її також номінували на "Золотий глобус" за роль Бріджит Феган Браун.Після цього вона отримала роль Леді-голубки з Центрального парку і фільмі "Сам удома 2" та знялася в улюбленій сцені із зіркою фільму Маколеєм Калкіним. Фрікер зіграла бездомну жінку, яка рятує Кевіна Маккалістера, від грабіжників із "Мокрих бандитів", а пізніше веде з ним щиру розмову про кохання та втрату в Карнегі-Холі. В інтерв'ю для Hard Shoulde 2022 року вона назвала це "абсолютно прекрасним і легким" досвідом."Я поверталася до готелю в повному костюмі, вкрита голубиним послідом. Якщо хочеш, щоби ліфт спорожнів, швидко одягнися в голубине лайно", — жартувала Фрікер.Нагадаємо, що нещодавно на 79-му році життя помер новозеландський актор Сем Нілл, відомий ролями у фільмах "Парк Юрського періоду", "Піаніно" та серіалі "Гострі картузи"..

У Сенаті США законопроєкт про посилення санкцій проти Росії вже заручився підтримкою достатньої кількості сенаторів для ухвалення. Документ передбачає, зокрема, запровадження 100-відсоткових вторинних мит для країн, які продовжують купувати російські енергоносії.Про це повідомляє Axios. За інформацією видання, документ наразі підтримують щонайменше 61 сенатор. Серед них — 39 республіканців і 22 демократи.Журналісти зазначають, що такої кількості голосів достатньо для схвалення законопроєкту у верхній палаті Конгресу. Водночас основною перепоною залишається виділення часу для його розгляду в Сенаті. Після цього документ ще має пройти голосування в Палаті представників.Просуванням законопроєкту займається сенатор-демократ Річард Блюменталь.Які обмеження пропонуютьЗаконопроєкт передбачає запровадження 100-відсоткових вторинних мит щодо держав, які продовжують імпортувати російську нафту та газ.Як зазначає Axios, насамперед йдеться про найбільших покупців російських енергоносіїв, зокрема Китай та Індію. Автори документа вважають, що такі заходи мають скоротити доходи Росії, які використовуються для фінансування війни проти України.Окрім цього, законопроєкт спрямований проти так званого "тіньового флоту" РФ — мережі суден, за допомогою яких Москва обходить західні санкції під час експорту нафти.Позиція ТрампаПрезидент США Дональд Трамп поки що не висловив повної підтримки документу, однак заявив, що готовий його підписати на честь сенатора Ліндсі Грема."Ми серйозно над цим думаємо — це на честь Ліндсі. Він прагнув цього більше за все на світі", — сказав Трамп.Водночас Axios зазначає, що остаточне просування законопроєкту залежатиме від його розгляду в Конгресі та подальшого схвалення обома палатами.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про внесення змін до галузевих санкцій, застосованих щодо фінансових установ Росії..

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість оприлюднення секретних розвідувальних матеріалів щодо можливого втручання Китаю у президентські вибори 2020 року. Водночас частина представників американських спецслужб застерігає, що такі дані можуть бути неправильно інтерпретовані.Про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела. Так, Трамп може порушити цю тему під час свого виступу 16 липня. Очікується, що він говоритиме про ймовірні вразливості американської виборчої інфраструктури, які могли б дозволити іноземне втручання.Водночас співрозмовники Reuters наголошують, що наявні розвідувальні матеріали не містять доказів того, що Китай змінював результати голосування або маніпулював підрахунком голосів на виборах 2020 року.Як зазначає агентство, ще у 2021 році американська розвідка дійшла висновку, що жодна іноземна держава не змогла вплинути на технічний процес голосування, включно з реєстрацією виборців, підрахунком бюлетенів чи оголошенням результатів.Попри це, окремі аналітики розвідки висловлювали думку, що Китай мав потенційні можливості для такого втручання. Саме ці оцінки, за даними Reuters, зараз можуть стати предметом публічного обговорення.Джерела агентства також повідомили, що в американській розвідувальній спільноті існують побоювання: розсекречення матеріалів може призвести до розкриття методів збору інформації та створити хибне враження, ніби Пекін справді вплинув на результати президентських виборів 2020 року.Речниця Білого дому Керолайн Левітт, коментуючи публікацію Reuters, заявила, що наразі ніхто не знає, про що саме говоритиме президент під час свого виступу, а повідомлення анонімних джерел є лише припущеннями.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що торік країна-агресорка Росія та Китай провели таємні військові навчання. Вони були схвалені міністром оборони Росії Андрієм Бєлоусовим та проходили за участю щонайменше чотирьох високопоставлених російських і китайських генералів..

У Сполучених Штатах Америки монетний двір почне карбувати золоті монети із зображенням президента Дональда Трампа.Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент. За його словами, номінал монет ставитиме 1 долар."У той час, як Америка відзначає 250 років незалежності, почне карбувати цю нову золоту монету вартістю 1 долар, щоб вшанувати незмінну спадщину свободи та вічний символ патріотизму", — йдеться у повідомленні.Що відомо про дизайн монетНа монеті буде зображено портрет Трампа й напис Liberty 1776–2026, що перекладається як "Свобода 1776–2026". Також на монеті буде напис In God We Trust ("У Бога віримо") — гасло, яке з 1956 року карбують на всій національній валюті США."На ній зображено президента Трампа, вона уособлює силу американських цінностей та обіцянку нації, відданої збереженню свободи для всіх", — додав Бессент.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп розповів, що "дав вказівки" на випадок, якщо Ірану вдасться реалізувати замах на його вбивство. Він висловив сподівання, що за ним "сумуватимуть".Читайте також: Війна США та Ірану: як поновлення бойових дій вплине на Україну.