Українська делегація провела продуктивні переговори з представниками обраного президента США Дональда Трампа. Сторони вже підготували чернетки ключових документів, які мають стати основою для завершення війни та запобігання новій агресії РФ.Про це 23 грудня у своєму Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками детальної доповіді міністра оборони Рустема Умєрова та командувача Об'єднаних сил Збройних сил України Андрія Гнатова.Три ключові напрямки домовленостейЗа словами глави держави, на сьогодні зафіксовано пункти в кількох стратегічних документах, що стосуються:гарантій безпеки для України;процесів відновлення країни;базової рамки для завершення війни.Президент наголосив, що всі зафіксовані пункти відповідають головному завданню — реальному припиненню бойових дій та створенню умов, за яких третє російське вторгнення стане неможливим."Кожен раунд перемовин і зустрічей додає забезпеченості українським інтересам. Саме так конструктивно ми продовжимо цю роботу", — заявив Володимир Зеленський.Дипломатія та посилення тиску на РФОкрему вдячність президент висловив європейським партнерам за координацію та підтримку. Він зауважив, що Україна чекає на продовження діалогу зі США, проте наголосив на важливості комплексного підходу."Важливо, щоб дипломатія завжди йшла пліч-о-пліч із необхідним тиском на Росію та необхідною підтримкою для України", — зазначив він.Зеленський також звернув увагу світової спільноти на те, що щоденні російські обстріли та інтенсивні штурми на фронті свідчать про небажання Москви завершувати війну. На його переконання, світ має виправити цей дисбаланс шляхом посилення тиску на агресора, оскільки налаштованість України на мир є значно вищою за російську.Нагадаємо, нещодавно американський лідер Дональд Трамп позитивно оцінив поточний стан діалогу між Україною та Росією. За його словами, переговорний процес триває і демонструє прийнятну динаміку.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Спільна жага до статусу та визнання об’єднує президента США Дональда Трампа й російського диктатора Володимира Путіна у їхньому прагненні підірвати єдність та стабільність Європи. У той час як Росію сприймають як агресивного хулігана, а США часів Трампа — як непередбачувану силу з "базукою" в руках, їхні спільні зусилля перетворюються на руйнівну "отруту" для ліберальних демократій.Такого висновку дійшли професори в Університеті Джонса Гопкінса Генрі Фаррелл та Сергій Радченко, пише The Guardian.Існує думка, що агресія Володимира Путіна проти України зумовлена не так імперським апетитом, як гострим дефіцитом міжнародної поваги. Росія, яка колись була однією з двох світових наддержав, болісно переживає втрату колишнього авторитету. Відчуваючи зневагу з боку Заходу (варто згадати лише визначення Барака Обами про Росію як "регіональну державу"), Кремль використовує війну як інструмент примусу до визнання.Дивно, але антиєвропейський курс Дональда Трампа має ідентичне підґрунтя. Путін усвідомлює, що його реваншизм не принесе йому любові, тому він робить ставку на страх. Для суб'єкта, якого соціальна ієрархія вважає нижчим за рангом, роль "спойлера" (руйнівника гри) стає найвигіднішою стратегією.Аналогічно Трамп прагне зламати світовий порядок, що ставиться до нього та його ідеології з презирством. Хоча нинішня адміністрація США отримує формальні почесті від автократів, Трамп знає, що лідери демократичного світу дивляться на нього зверхньо. Відтак Америка прагне знищити чинну ієрархію престижу, замінивши її світом, де Трамп отримає безумовне поклоніння. Головною перешкодою тут є Європа з її акцентом на праві та багатосторонніх домовленостях.Іронія руйнування власного творінняЯк зазначають автори статті, парадокс полягає в тому, що Трамп націлився на світ, який створили самі ж Сполучені Штати. Після Другої світової війни Вашингтон вибудував систему, де демократія та верховенство права стали еталонами. Це було фундаментом американської "м'якої сили" — здатності впливати на світ через цінності та культуру.Сучасна Європа була вінцем цього порядку. США не лише допомогли відбудувати економіку Заходу через план Маршалла, а й сприяли перемозі ліберальних сил. Європейський Союз став втіленням американських ідеалів навіть більшою мірою, ніж самі США. Тепер же адміністрація Трампа прагне замінити цей правовий порядок правом сили та національними інтересами.Ілюзія сили та реальність зневагиУ новій стратегії нацбезпеки Трамп заявляє про повернення "величі та порядності" Америки, стверджуючи, що країну знову поважають. Проте реальність зворотна: демократичні країни сприймають нинішні США не як лідера, а як непередбачуваного "п'яницю з базукою". Справжня повага та непрямий вплив США стрімко тануть. Це пояснює ворожість Трампа до Європи. Замість того, щоб зміцнювати трансатлантичну єдність, "MAGA-Америка" намагається підтримати ультраправі рухи та використати невдоволення всередині ЄС як клин проти ліберальних цінностей. Мета — перетворити Європу на конгломерат націоналістичних держав, що не заважатимуть ідеології Трампа.Пастка "регіональної держави"Головна проблема Трампа — невідповідність амбіцій і ресурсів. Прагнучи впливати на Європу, він водночас намагається дистанціюватися від неї, послаблюючи роль США в НАТО та скорочуючи дипломатичний апарат. Без цього потужного інструментарію він не здатний переформатувати Європу під свій образ. Адміністрація Трампа може вдаватися до точкових ударів: підтримувати правих радикалів, тиснути на ЄС через регулювання соцмереж чи відмовляти у візах опонентам. Проте, як засвідчив приклад Бразилії та Жаїра Болсонару, такі втручання часто мають зворотний ефект і шкодять самим союзникам Трампа.У підсумку Трамп опинився у пастці: він прагне глобальної поваги, але водночас перетворює США на подобу Росії — регіональну державу, яка може лише цькувати сусідів, але не здатна вести за собою світ.Нагадаємо, нещодавно американський лідер Дональд Трамп позитивно оцінив поточний стан діалогу між Україною та Росією. За його словами, переговорний процес триває і демонструє прийнятну динаміку.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Київ хоче переконати Вашингтон у своїй готовності до подальшої боротьби у війні проти Москви. Зокрема через ліквідацію високопоставлених російських військових у Росії. Як повідомляє московський кореспондент Sky News Айвор Беннетт, ліквідація начальника управління оперативної підготовки Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації Фаніла Сарварова є тривожним сигналом для Москви.Зазначається, що Сарваров був відповідальний за підготовку військ до майбутніх розгортань. Раніше він служив у Чечні та Сирії. Генерал-лейтенант загинув внаслідок вибуху автомобіля біля житлового комплексу приблизно за 16 кілометрів від Кремля. На сьогодні ніхто не взяв відповідальність за його вбивство, але у Москві висловлюють припущення, що Київ може бути причетний. За словами Беннетта, такі підозри не є несподіваними, адже Україна вже проводила подібні операції раніше.Кореспондент зазначає, що торік у грудні було ліквідовано генерал-лейтенанта Ігоря Кириллова, який розповідав про біолабораторії в Україні. Також він віддавав накази застосовувати хімічну зброю проти українських військових. Чоловік загинув через вибух пристрою, закладеного в скутер біля його будинку. Після цього російський диктатор Володимир Путін назвав інцидент серйозним недопрацюванням російських спецслужб.Цього року у квітні неподалік Москви стався підрив автомобіля, що призвів до смерті генерал-лейтенанта Ярослава Москалика. До цього в Сибірі вибух автомобіля забрав життя російського командира, якого звинувачували у воєнних злочинах. Причини, чому саме Сарваров став ціллю, наразі залишаються неясними. Беннетт припустив, що це могло бути зумовлено його високим статусом і вразливістю.Кореспондент видання наголосив, що вбивство відбулося після чергового раунду переговорів між Сполученими Штатами Америки і Росією в Маямі, де посланець Кремля Кирило Дмитрієв зустрічався зі спецпредставником американського президента Стівом Віткоффом і зятем очільника Білого дому Джаредом Кушнером. Журналіст відзначає, що раніше Україна використовувала подібні операції для того, щоб наблизити війну до російського тилу й створити незручності Москві. На його думку, цього разу Київ міг прагнути підірвати переговорні позиції Росії.У Sky News зауважили, що Москва намагається переконати Вашингтон у неминучості перемоги Росії та марності подальшої підтримки України, сподіваючись на вигідніше припинення бойових дій. Водночас Київ прагне передати протилежний сигнал, що країна й надалі здатна боротися. Беннет додав, що усунення російських генералів на їхній власній території є одним із способів продемонструвати це та показати Вашингтону, що Кремль не має повного контролю.Нагадаємо, 25 квітня в російській Балашисі під Москвою стався вибух автомобіля. Інцидент відбувся поблизу житлового будинку. У результаті загинув генерал генштабу Росії..

У Маямі завершилася чергова серія переговорів за посередництва Сполучених Штатів. Із заяв, зроблених дотичними до переговорів особами, можна зробити загальний висновок, що Трамп не хоче застосовувати додаткові важелі впливу на Путіна. А без цього переговорний процес рухатиметься по замкнутому колу. Як протягом місяця обговорювали "мирний план" ТрампаЗ одного боку, участь американців як посередників у переговорному процесі створює саму можливість таких переговорів — без США Кремль взагалі не сів би за стіл переговорів, проте з кожною зустріччю стає все очевиднішим, що Путін тягне час, а у Трампа лишається все менше важелів, щоб прискорити російського диктатора.Триденні переговори у Флориді стали продовженням треку, розпочатого американцями 21 листопада, коли з’явився сумнозвісний "мирний план" із 28 пунктів, котрий, як з’ясувалося, переважно був написаний у Москві. Американці поводилися спочатку як торговці на базарі: товар хороший — треба брати, бо буде дорожче. Напередодні оприлюднення цього дивного документа США ввели санкції проти двох російських нафтових гігантів — "Роснєфті" і "Лукойл". TrueUA детально аналізував зміст документа та причини його появи. Коли світ оторопів від американського підігрування Росії, у Вашингтоні почали пом’якшувати свою позицію, мовляв, це не остаточний план, а нарис, який сторони обговорюватимуть. При цьому Путін поспішив заявити, що саме цей документ має стати основою для переговорів. Ще б пак, якщо він писався в Кремлі. Єдиний позитив від цих 28 пунктів, що вони стали поштовхом для подальших перемовин. 23-24 листопада у Женеві відбулися тристоронні переговори — Україна, США, Європа. Після них перший варіант "мирного плану" суттєво змінився. 30 листопада стартували переговори між українською та американською делегаціями у Флориді. Після їхнього завершення обидві сторони висловлювали схвальні відгуки, проте було зрозуміло, що американці продовжують тиснути щодо територіальних поступок та не поспішають давати Україні реальні, а не паперові гарантії. Поговоривши з українськими представниками, Стів Віткофф і Джаред Кушнер помчали до Москви. TrueUA пояснював тоді, що від цього вояжу не варто очікувати серйозних зрушень. Так, власне, і сталося. Путін у день візиту заокеанських гостей Путін погрожував "відрізати Україну від моря", а Європі пообіцяв "війну у відповідь". На розмову з вояжерами диктатор спізнився на три години, протягом цього часу їх водили Москвою і годували червоною ікрою. Згодом з’ясувалося, що Віткоффу з собою дали цілий ящик цього делікатесу. Хоча і тут переговорники випромінювали позитив, провал переговорів був для всіх очевидним.Після повернення з Москви у Маямі українські представники знову зустрілися з Віткоффом і Кушнером. А рівно через місяць після оприлюднення плану з 28 пунктів до США на переговори прибув посланець Путіна Кирило Дмитрієв. Він покинув США без коментарів, єдине — у мережі Х написав: "Дякую, Маямі. Наступного разу: Москва". Жодної загадковості у цьому дописі немає: все йде по колу. Віткофф і Кушнер розкажуть представникам нашої делегації про розмову з Дмитрієвим, почують українську позицію, далі знову полетять до Москви їсти червону ікру, прилетять, зустрінуться з нашими й так триватиме доти, доки США не почнуть реально тиснути на Кремль.Три висновки після переговорів у МаяміОскільки Дмитрієв нічого не сказав, звернемося до коментарів інших сторін переговорів. Стів Віткофф після зустрічі з посланцем Путіна написав у мережі Х: "Росія, як і раніше, повністю віддана досягненню миру в Україні. Росія високо цінує зусилля і підтримку Сполучених Штатів у врегулюванні українського "конфлікту" і відновленні глобальної безпеки".З чого напрошується перший висновок: нові санкції проти Росії США запроваджувати не хочуть. Тому ідея сенатора Ліндсі Грема про передачу Україні ракет Tomahawk, "щоб знищити заводи з виробництва дронів і ракет, які є в Росії" — хороша, але нездійсненна. Грем пропонує Білому дому "кардинально змінити гру", примушуючи Кремль до поступок, але Трамп до цього поки не готовий.І тут проблема не тільки у відсутності політичної волі. Минув місяць від застосування нафтових санкцій, проте швидкого результату від цього кроку немає. З одного боку, є очевидні наслідки — падіння експорту російської нафти через порти на Балтійському морі, у грудні її ціна обвалилася до 40 доларів за барель. З іншого — Росія продовжує продавати нафту зі значними знижками для Індії, Китаю та інших країн, які у такий спосіб спонсорують російський тероризм. Мита, запроваджені Трампом проти Індії, спочатку налякали індійських імпортерів, але згодом вони відновили закупівлю. Такий стан справ вимагає наступного кроку — санкцій проти країн, компаній та фінансових посередників, залучених до імпорту російської нафти та нафтопродуктів. Двопартійний законопроект про це зареєстровано в Сенаті. Однак є нюанс, на який зважатимуть у Білому домі: згадані санкції стосуватимуться й Китаю, з яким Штати уклали мораторій на взаємні мита. Другий нюанс: недостатня протидія перевезенню нафти танкерами "тіньового флоту". Дієвий спосіб боротьби з підсанкційними танкерами американці пропонують на прикладі Венесуели. Однак ВМФ США точно не ганятиметься за нафтовозами "тіньового флоту" Росії. Тож невирішеним лишається, як змусити всіх не приймати російські танкери у своїх портах.Другий висновок — попри очевидне затягування часу з боку Росії, в українсько-американських переговорах окреслилися основні напрямки. Про них повідомив головний український перемовник Рустем Умєров:"Окремо відбулася конструктивна зустріч у форматі США-Україна, під час якої основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах: продовженні опрацювання 20-пунктного плану; узгодженні позицій щодо багатосторонньої рамкової угоди про гарантії безпеки; узгодженні позицій щодо двосторонньої угоди про гарантії безпеки від США; а також продовженні опрацювання економічного плану розвитку (плану процвітання)".Тобто американці прийняли план із 20 пунктів, який з’явився після тривалих консультації з українцями та європейцями. Росія може його або прийняти, або ні. Бачимо, що бажання приймати цей план у неї немає. І воно не з’явиться, поки Трамп грається у "голуба миру" і не прагне стати "яструбом війни". Звідси третій висновок — змусити Путіна до переговорів і поступок можна лише двома способами — наданням Україні того, що дасть можливість відвойовувати загарбані території, або ж спричинити внутрішні потрясіння в Росії. Є стала думка, що байдужі росіяни нездатні на бунт, але тут можна пригадати заколот Пригожина. Його швидко придушили, бо Пригожин сам злякався. Але не менше злякався й Путін. Простіше кажучи, потрясіння — можливі, просто треба знайти больову точку росіян. Втрата захоплених територій — це больова точка. Падіння рівня життя через санкції — частково больова.Тому коли віце-президент Джей Ді Венс хвалиться, мовляв, гроші, які витрачалися на Україну, тепер витрачаються на американських пенсіонерів — це ознака геополітичної сліпоти нинішньої американської адміністрації. У 2025 році спроби сприяти її прозрінню успіхом не увінчалися. Може щось зміниться у 2026-му…Читайте також: "Без краху авторитарного режиму в Росії миру не буде": інтерв'ю з автором Vox Veritatis про війну, міфи та ілюзії росіян".

Американський лідер Дональд Трамп позитивно оцінив поточний стан діалогу між Україною та Росією. За його словами, переговорний процес триває і демонструє прийнятну динаміку.Про це він повідомив під час розмови з представниками преси. Водночас лідер США відверто визнав, що між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним існує "величезна ненависть", проте висловив сподівання на успішне врегулювання "конфлікту". "Між Путіним і Зеленським, величезна ненависть, і я сподіваюся, що ми зможемо це зробити. Ми розмовляємо, переговори йдуть добре, але ви знаєте, що я закінчив вісім воєн", — зазначив Трамп. Республіканець наголосив, що діалог триває в позитивному ключі, нагадавши про свій досвід завершення восьми інших воєн. При цьому він зауважив, що протистояння Росії та України залишається єдиним конфліктом, який йому поки не вдалося розв'язати.Окрему увагу очільник Білого дому приділив найближчим планам. За словами Трампа, зараз він докладає "усіх необхідних зусиль", аби досягти припинення вогню вже на період різдвяних свят.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..

Американська компанія з європейським корінням стала прикладом проблеми, яка бентежить політиків та прихильників технологій у Європі. Континент здатен генерувати ідеї та таланти, необхідні для створення нових застосунків на базі штучного інтелекту, але він рідко стає місцем, де ці ідеї масштабуються.Як повідомляє видання Politico, згідно зі звітом венчурної фірми Accel, 80% коштів, інвестованих у генеративний ШІ в США, Європі та Ізраїлі у 2023 та 2024 роках, пішли до американських фірм.У 2024 році США створили 40 "визначних моделей ШІ" порівняно з 15 у Китаї та лише трьома у Європі, згідно зі звітом 2025 Artificial Intelligence Index Report Стенфордського університету. Одинадцять відсотків усіх технологічних компаній США мають європейських засновників, а сотні перспективних компаній, заснованих у Європі — багато з яких безпосередньо пов'язані з ШІ — переїхали до Сполучених Штатів."Люди, які хочуть бути частиною цієї революції ШІ, їдуть до США. Мені насправді трохи сумно за Німеччину", — стверджує Флоріан Юнгерманн, який є співзасновником Listen Labs, компанії з дослідження клієнтів на базі ШІ.Засновники технологічних компаній, які працюють над проектами в галузі ШІ, прямують до Сполучених Штатів з різних причин. Кремнієва долина переповнена ШІ-компаніями, що полегшує створення там нової компанії. У США більше венчурних фондів, і вони більше зацікавлені в інвестуванні в невідомі продукти. Втім, є ще одна вагома причина, на думку багатьох засновників та прихильників ШІ в Європі: представники технологічного сектору часто глибоко підозріло ставляться до регулювання, а в Європі його вдосталь, особливо коли йдеться про штучний інтелект."В останні місяці технологічні компанії зі штаб-квартирами в Європі, а також деякі національні уряди та сама Європейська комісія намагалися зменшити регуляторний тягар для ШІ-компаній, відкладаючи впровадження ключових частин законодавства або закликаючи ЄС переглянути всю систему. Проте розбіжності між Європою та Сполученими Штатами щодо регулювання ШІ не так просто виправити; вони коріняться в глибоких культурних відмінностях, які вплинули на розвиток технологічних галузей на обох континентах", — наголошує видання.Вчені та представники галузі стверджують, що зміна цієї культури є вирішальною для того, щоб Європа почала наздоганяти лідерів, як у плані утримання більшої кількості фахівців зі ШІ на континенті, так і в заохоченні тих, хто залишається, бути більш підприємливими."Сьогодні такі європейські країни, як Німеччина, все ще зберігають винятковий талант, але часто їм не вистачає культурної атмосфери, яка дозволяє цьому таланту спрямовувати свою енергію на створення нових компаній", — зазначає Роберт Віндесгайм, німецький інвестор із сан-франциського Founders Fund.Медійники наголосили, що ЄС десятиліттями більше схильний до регулювання, ніж США. Відтоді як Європа обрала повільнішу, але безпечнішу модель зростання, молодих амбітних людей часто розчаровують бюрократичні бар’єри. Відмінності в підході до ролі держави, зокрема щодо ШІ, мають історичне й культурне коріння по обидва боки Атлантики.Одна з ключових причин — приватність. Багато європейців сприймають технології через призму ризику стеження й зловживань: у Німеччині люди так само оберігають номер телефону, як у США — номер соціального страхування. Професорка Колумбійського університету Ану Бредфорд пояснює цю чутливість історичним досвідом."Друга світова війна, використання даних нацистами для ідентифікації євреїв та стеження Штазі у Східній Німеччині сформували культурну недовіру до втрати приватності", — зазначила вона.Дін Болл, один з авторів Плану дій щодо ШІ адміністрації Трампа, бачить проблему інакше, але також пов’язує різницю підходів із серединою ХХ століття: на його думку, ЄС "законсервував статус-кво", застосовуючи мислення ХХ століття до викликів ХХІ. Інвестор Роберт Віндесгайм додає, що катастрофи ХХ століття закріпили в Європі пріоритет безпеки та "захисту від ризиків", що відобразилось у законодавчо оформленій іншій оцінці технологічних ризиків.Такі світогляди вплинули на різні регуляторні культури США та ЄС у ХХ–ХХІ століттях. GDPR, запроваджений у 2018 році, закріплює право на приватність, якого немає в США, та обмежує збір і монетизацію даних, що суттєво позначилось на здатності технологічних компаній зростати в Європі. Інвестор Майкл Джексон критикує Європу за прагнення бути "світовим регулятором" ще до того, як технологія повністю сформується; натомість у США, за його словами, регулювання більше "точкове" і з’являється після розуміння потреб ринку.ШІ зробив ці відмінності ще помітнішими: він посилив загрози приватності й можливості стеження, а наслідки його розвитку важко передбачити. Європа обрала жорсткіший підхід: AI Act, що набув чинності 1 серпня 2024 року, вводить категорії ризику від "мінімального" до "неприйнятного" (останні заборонені) та вимагає більшої прозорості від більшості ШІ-компаній. У США після нерішучих кроків за Джо Байдена адміністрація Дональда Трампа у липні оприлюднила План дій щодо ШІ з акцентом на "усунення бюрократії та обтяжливого регулювання". Розрив між підходами ЄС і США зростав разом із кількістю засновників у кожному з регіонів.Водночас американський успіх, за словами Маріарозарії Таддео з Оксфордського інституту інтернету, підсилює потребу Європи захищатися від залежності від технологій, якими вона не володіє і не контролює. Видання наголошує, що ЄС перебуває у слабшій позиції, бо більшість розробників у світі — американці, і Європі дедалі важче контролювати цю сферу, якщо США не регулюють себе.Прихильники європейської моделі заперечують тезу, що регуляція вбиває інновації: вона, на їхню думку, робить ШІ безпечнішим для користувачів і засновників. Додатковий фактор — фінансування: з 2013 по 2022 рік компанії зі штаб-квартирами в ЄС отримали на 1,4 трильйона доларів менше венчурних інвестицій, ніж компанії в США. Водночас ріст регуляторної ролі держави помітний не лише в Європі: навіть якщо Вашингтон не поспішає із жорсткими рамками, Каліфорнія впроваджує низку ШІ-рекомендацій. Опитування Gallup (квітень–травень 2025 року) показало, що 80% американців підтримують правила безпеки ШІ та захисту даних, навіть ціною повільнішого розвитку. На думку Марка Ротенберга з Center for AI and Digital Policy, позиція Білого дому щодо ШІ-регулювання не збігається ані з більшістю американців, ані з законодавцями штатів, ані з попередніми підходами.Єврооптимісти вважають, що регуляція не "душить" інновації, і Європа поступово знаходить опору в ШІ. Паралельно ЄС і окремі країни намагаються наростити інвестиції: у листопаді Єврокомісія мобілізувала 200 мільярдів євро для ШІ, а президент Франції Еммануель Макрон оголосив про намір залучити 109 мільярдів євро приватних інвестицій. У скандинавських країнах держінвестиції вже сприяли інноваціям і зростанню компаній. "Проте жоден уряд поки прямо не націлився на демонтаж регуляторної системи. Європа запізнилася п’ять років тому і запізнилася остаточно зараз", — підбили підсумок у виданні.Нагадаємо, раніше видання The Guardian повідомляло, що екстремістські та терористичні угруповання активно використовують генеративний штучний інтелект для поширення пропаганди. Вони клонують голоси, автоматично перекладають і синтезують мовлення для адаптації ідеологічних матеріалів різними мовами..

У Сполучених Штатах Америки у автокатастрофі загинув розробник відеоігор Call of Duty і Battlefield 6 Вінс Зампелла. Він був однією з найвпливовіших постатей в індустрії.Про це повідомляє NBC Los Angeles. За даними видання, аварія сталася 21 грудня близько 12:45 на Angeles Crest Highway у горах Сан-Габріель, північніше Лос-АнджелесаПопередньо встановлено, що автомобіль, у якому перебував Зампелла, з’їхав з дороги, врізався в бетонну огорожу та загорівся. Внаслідок ДТП водій загинув на місці, а пасажира доправили до лікарні, де він помер від отриманих травм.Наразі невідомо, чи був Зампелла за кермом автівки, чи був пасажиром. Обставини аварії все ще встановлюються. Вінс Земпелла — відомий американський геймдизайнер, продюсер і керівник у сфері відеоігор. Співзасновник Infinity Ward. Наприкінці 1990-х разом із Джейсоном Вестом він створив студію Infinity Ward, яка стала автором серії Call of Duty. Саме перші частини CoD заклали основу для одного з найуспішніших ігрових франчайзів в історії.У 2010 році Земпелла та Вест залишили Infinity Ward після гучного корпоративного конфлікту з Activision, який супроводжувався судовими позовами та публічним протистоянням. Засновник Respawn Entertainment. Студія увійшла до складу Electronic Arts у 2017 році та прославилася завдяки іграм Titanfall, Titanfall 2, Apex Legends та STAR WARS Jedi: Fallen Order.Нагадаємо, 21 грудня стало відомо, що у Сполучених Штатах Америки у віці 46 років помер актор Джеймс Ренсон, відомий ролями у фільмах жахів і серіалах HBO. Причиною смерті стало самогубство через повішення.Також повідомлялося, що актор Пітер Грін, відомий за культовим фільмом "Кримінальне чтиво", пішов із життя у віці 60 років. Трагедія сталася у п'ятницю, 12 грудня, у Нью-Йорку..

Українська переговорна команда уже повертається зі Сполучених Штатів Америки. Вранці 23 грудня президент Володимир Зеленський очікує "повну доповідь" щодо підготовлених документів.Таку заяву гарант зробив під час традиційного вечірнього звернення."Сьогодні вже повертається наша переговорна команда після зустрічей в Америці з представниками президента Дональда Трампа, і зранку завтра я очікую повну доповідь щодо підготовлених документів", — зазначив він.Зеленський зауважив, що команди "багато пропрацювали". Йдеться про гарантії безпеки, а також 20 пунктів основного документа — базової рамки, яку обговорювали українська та американська делегації."Рустем Умєров та Андрій Гнатов завтра будуть доповідати. Важливо, щоб американська сторона могла досягти й відповіді від Росії — реальної готовності цієї держави зосередитися на чомусь іншому, не на агресії. Звісно, після стількох років спочатку гібридної війни, тепер повномасштабної слабо віриться, що Путін зможе жити без убивств і вторгнень", — додав гарант.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..

Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс заявив, що наразі немає упевненості у результаті переговорів щодо припинення війни в Україні, навіть попри певний прогрес у цьому питанні.Про це він сказав в інтерв’ю виданню UnHerd. Зокрема, журналісти поцікавилися у Венса, хто сьогодні гальмує переговорний процес — Москва, Брюссель чи Київ. Своєю чергою, Венс відповів, що складнощі існують у всіх сторін."Проблеми є у всіх трьох груп. Сьогодні зранку я отримав оновлення від наших переговорників. Прорив полягає в тому, що тепер усі питання обговорюються відкрито", — зазначив він.За словами віце-президента США, зараз основним наріжним каменем у переговорах є питання територій. Саме воно є перепоною для укладення миру."Я думаю, що росіяни справді хочуть встановити територіальний контроль над Донеччиною. Українці, що цілком зрозуміло, розглядають це як серйозну проблему безпеки, хоча в приватному порядку вони визнають, що зрештою, ймовірно, втратять Донеччину — але, знаєте, зрештою: це може статися через 12 місяців, а може й пізніше. Тому ця територіальна поступка є суттєвою перешкодою на шляху переговорів — ця жахлива територіальна поступка, я сказав би", — пояснив Венс.Також, як відзначив Венс, суперечки точаться й щодо Запорізької атомної електростанції та українців, які проживають на ТОТ і хочуть повернутися під контроль України."Хто контролює атомну електростанцію (у Запорізькій області — ред.)? Чи можна її контролювати спільно? Чи повинна вона контролюватися однією або декількома сторонами? Що в кінцевому підсумку станеться з етнічними росіянами, які все ще перебувають в Україні? Що станеться з етнічними українцями, які все ще перебувають в Росії? З українцями, які зараз перебувають на окупованій (Росією — ред.) території, але хочуть жити в Україні? Багато росіян задають подібні питання. І, звичайно, є питання про відбудову, на якому, як я думаю, українці, що цілком зрозуміло, дуже зосереджені, а росіяни — дещо менше", — сказав Венс.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..

Вартість золота встановила новий історичний рекорд. Серед причин — загострення геополітичної ситуації у світі.Про це пише Bloomberg.Станом на 22 грудня ціна дорогоцінного металу майже досягнула 4400 доларів за тройську унцію. Попередній рекорд був встановлений у жовтні (4381 долар за унцію). З початку 2025 року вартість дорогоцінного металу зросла більш ніж на 60%. Така динаміка може продемонструвати найвищий річний результат із 1979 року.Потужне зростання цін на золото пов’язують із двома ключовими чинниками: очікуваннями зниження процентних ставок у США, які сформувалися на тлі ознак уповільнення інфляції та послаблення ринку праці;посиленням геополітичної напруженості, що стимулює попит на захисні активи.Аналітики вважають, що зростання вартості золота також підкріплюється активними закупівлями з боку центральних банків, а також стійким припливом коштів у біржові фонди (ETF), забезпечені фізичним металом. До того ж інвестори дедалі частіше використовують золото як інструмент захисту від знецінення валют.Пом'якшення монетарної політики зазвичай є "попутним вітром" для дорогоцінних металів, які не приносять відсотків. Срібло та мідь також досягли історичних максимумів.Нагадаємо, раніше старший аналітик Kitco Metals Джим Вікофф пояснював, що прогрес у мирних переговорах між Росією й Україною послаблює попит на золото як безпечний актив..

Американський віце-президент Джей Ді Венс заявив про досягнення значного прогресу в переговорному процесі між Вашингтоном та Москвою щодо врегулювання ситуації в Україні. За його словами, головним досягненням останніх зустрічей у Маямі стала відмова сторін від дипломатичних маневрів на користь відкритого обговорення реальних позицій. Таку оцінку результатам консультацій, що відбулися в Маямі, він дав в інтерв’ю виданню UnHerd.За словами Венса, після отримання ранкового звіту від команди перемовників можна стверджувати про певний прорив. Він пояснив, що тепер усі суперечливі моменти винесені на порядок денний. Віцепрезидент зауважив, що на старті складних переговорів сторони часто вдаються до "гри в заплутування" та приховують власні наміри, проте зараз ця фаза залишилася позаду.Джей Ді Венс наголосив, що за останні тижні і українська, і російська сторони сформували чітке розуміння того, які позиції є непохитними, а що може стати предметом майбутнього компромісу. Зокрема, він виділив питання Донецька: Росія прагне встановити над ним контроль, тоді як Київ розцінює це як фундаментальну загрозу своїй безпеці."Навіть коли вони приватно визнають, що зрештою, ймовірно, втратять Донецьк — зрештою це може статися через 12 місяців або довше. Тож ця територіальна поступка є значною затримкою в переговорах — ця жахлива територіальна поступка, я б сказав", — наголосив віце-президент.Крім територіальних суперечок, за словами Венса, сторони обговорюють низку інших критичних питань:статус Запорізької атомної електростанції;становище етнічних росіян в Україні та українців у Росії;права жителів окупованих територій, які мають бажання повернутися до своїх домівок.Віце-президент США додав, що подібні запити щодо гуманітарних прав і безпеки надходили від багатьох представників російської сторони.Нагадаємо, 16 грудня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі.Додамо, США та європейські союзники України розробили план гарантій безпеки, що містить детальні, надійні та серйозні заходи для забезпечення виконання будь-якої мирної угоди з Росією. Згідно зі стратегією, українські війська стримуватимуть агресора на першій лінії розмежування..

У Сполучених Штатах Америки у віці 46 років помер актор Джеймс Ренсон, відомий ролями у фільмах жахів і серіалах HBO. Причиною смерті стало самогубство через повішення.Як повідомляє видання Variety, про смерть артиста стало відомо 21 грудня.Медійники наголошують, що мотиви такого вчинку актора залишаються невідомими. За інформацією джерел Variety, Ренсон помер ще у п’ятницю, 19 грудня. Під час огляду правоохоронці не виявили жодних ознак насильницької смерті. Інших подробиць обставин загибелі актора офіційно не розкривають.Відомо, що актор народився у 1979 році в Балтиморі. З 1993 по 1997 рік він навчався в Центрі мистецтв і технологій Карвера в штаті Меріленд. У 27 років Ренсон страждав на героїнову залежність і мав значні борги. У 2007 році йому вдалося подолати залежність і повернутися до стабільної акторської кар’єри.Ренсон здобув широку впізнаваність завдяки ролі Честера "Зіггі" Соботки у серіалі HBO "Дроти". Він з’явився у 12 епізодах другого сезону, де зіграв портового робітника, який поступово втягується у кримінальний світ. У 2008 році актор знявся у мінісеріалі HBO "Покоління вбивць", де виконав роль капрала морської піхоти Джоша Рея Персона. Актор з’явився в усіх семи епізодах про підрозділ морської піхоти США під час війни в Іраку. Також серед його робіт є стрічки "Сіністер", "Сіністер 2", "Чорний телефон", "Те, що ми знайшли" та V/H/S/85.Нагадаємо, раніше стало відомо, що актор Пітер Грін, відомий за культовим фільмом "Кримінальне чтиво", пішов із життя у віці 60 років. Трагедія сталася у п'ятницю, 12 грудня, у Нью-Йорку..

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп обговорили зусилля щодо досягнення "справедливого та тривалого припинення" війни в Україні.Про це повідомляє Reuters. За даними видання, лідери обговорили роботу "Коаліції охочих", яка зобов’язалася підтримувати Україну."Прем'єр-міністр повідомив про роботу "Коаліції охочих" щодо підтримки будь-якої мирної угоди та забезпечення справедливого та тривалого припинення воєнних дій", — йдеться у повідомленні.Як відзначили журналісти, перемовини Трампа і Стармера відбулися на тлі низки дипломатичних контактів США з Росією, Україною та європейськими країнами у Маямі, які "вселили певну надію на вирішення конфлікту, що спалахнув, коли Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року".Окрім того, Стармер і Трамп обговорили призначення Крістіана Тернера послом у Сполучених Штатах після того, як його попередника звільнили, коли стало відомо про його листування із засудженим сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном.Нагадаємо, 16 грудня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі.Додамо, США та європейські союзники України розробили план гарантій безпеки, що містить детальні, надійні та серйозні заходи для забезпечення виконання будь-якої мирної угоди з Росією. Згідно зі стратегією, українські війська стримуватимуть агресора на першій лінії розмежування..

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа застосувати жорсткі заходи проти країни-агресорки Росії.Таку заяву він зробив в інтерв'ю для NBC News. Зокрема сенатор закликав Трампа захоплювати судна з російською нафтою, якщо глава Кремля Володимир Путін відмовиться від переговорів щодо припинення війни проти України.До того ж Грем очікує від Трампа підтримки його законопроекту про введення тарифів проти країн, які купують російську нафту, а також рішення про визнання Росії державою-спонсором тероризму."Якщо він (Путін, — ред.) цього разу скаже "ні", ось що, я сподіваюся, зробить президент Трамп. Підпише мій законопроект, у якого 85 співавторів, і введе тарифи проти таких країн, як Китай, які купують дешеву російську нафту. Визнає Росію державою-спонсором тероризму за викрадення 20 000 українських дітей. І, що найважливіше, буде вилучати судна, що перевозять санкціоновану російську нафту, так само як робиться це у Венесуелі", — сказав Грем.Окрім цього, Грем наголосив на необхідності передачі Україні далекобійних крилатих ракет Tomahawk та укладенні мирної угоди, яка унеможливить повторне вторгнення Росії в Україну. На його думку, цього можна досягти шляхом розміщення західних військ на території України та надання Києву реальних гарантій безпеки.Нагадаємо, аналітики CNN заявляли, що економічна ситуація в Росії стає все важчою. Однак навіть такі складнощі, які вже неможливо приховати, не змусять кремлівського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів. Водночас аналітики вважають, що за нинішніх бойових дій і нинішніх західних санкцій Кремль зможе витримати ці проблеми ще багато років.Також, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін намагається зобразити російську економіку як таку, що здатна підтримувати затяжну війну в Україні — ймовірно, щоби підтримати російські зусилля з когнітивної війни, хибно стверджуючи, що перемога Росії неминуча..

Протягом останніх трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними".Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров. За його словами, американську делегацію представляли спеціальні посланники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також співробітник Білого дому Джош Груенбаум.Також до обговорень долучилися ключові радники з національної безпеки європейських країн для узгодження спільного стратегічного підходу між Україною, Сполученими Штатами та Європою.Крім того, за словами Умєрова, відбулася конструктивна зустріч у форматі США–Україна, під час якої основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах, які стосуються:продовження опрацювання 20-пунктного плану;узгодження позицій щодо багатосторонньої рамкової угоди про гарантії безпеки;узгодження позицій щодо двосторонньої угоди про гарантії безпеки від США;продовження опрацювання економічного плану розвитку.До того ж окрему увагу було приділено обговоренню часових рамок і послідовності подальших кроків.Водночас спецпосланець Трампа Стів Віткофф також підсумував триденні перемовини. Він зазначив, що Україна залишається повністю відданою досягненню справедливого і сталого миру."Наш спільний пріоритет — зупинити вбивства, забезпечити гарантовану безпеку і створити умови для відновлення України, її стабільності та довгострокового процвітання. Мир повинен бути не тільки припиненням бойових дій, але і гідною основою для стабільного майбутнього. Україна високо цінує лідерство і підтримку Сполучених Штатів, а також триваючу тісну координацію з партнерами на наступних етапах цієї важливої роботи", — написав він у Х.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки..
