# США

Агентство з охорони довкілля США (Environmental Protection Agency, EPA) встановило, що компанія Ілона Маска xAI діяла незаконно, використовуючи десятки метанових газових турбін для живлення своїх центрів обробки даних.Як повідомляє The Guardian, йдеться про об’єкти Colossus 1 у Теннессі й Colossus 2 в Міссісіпі, які забезпечують роботу суперкомп’ютерів xAI.Журналісти зазначили, що xAI протягом півтора року стверджувала, що переносні турбіни не потребують дозволів на викиди в атмосферне повітря. Компанія посилалася на винятки для тимчасового обладнання, проте EPA визнало, що такі генератори не підпадають під ці винятки. У своєму рішенні агентство переглянуло попередню політику щодо газових турбін. EPA заявило, що дозволи на викиди потрібні навіть у випадку тимчасового або переносного використання обладнання."На початковому етапі xAI скористалася місцевою лазівкою законодавства округу, яка дозволяла експлуатацію генераторів без дозволів до 364 днів. У певний період Colossus 1 живили до 35 таких машин. Згодом компанія отримала дозволи лише на 15 турбін на об’єкті Colossus 1 і наразі там експлуатують 12 дозволених генераторів", — зазначили у The Guardian.Згідно з новим рішенням EPA, дозволи на ці турбіни підпадають під федеральне регулювання. Водночас залишається незрозумілим, як саме уряд застосовуватиме санкції щодо порушників. Своєю чергою, директор з питань екологічної та кліматичної справедливості NAACP Абре Коннер наголосив, що громадяни США, повітря, вода й земля — не "майданчики для мільярдерів, які ганяються за черговим доларом".У The Guardian додали, що метанові газові турбіни викидають оксиди азоту, які пов’язані з ризиком раку та захворюваннями дихальних шляхів. За оцінкою EPA, остаточні заходи можуть скоротити річні викиди цих речовин до 296 тонн до 2032 року."Газові турбіни стали для xAI необхідністю, аби забезпечити енергією суперкомп'ютери, що навчають чат-бот на базі штучного інтелекту Grok. На піку навантаження дата-центр Colossus 1 споживає 150 мегаватів — цього обсягу вистачило б для живлення 100 тисяч будинків протягом року. Водночас компанія не планує зупинятися і готується до подальшого розширення", — наголошують медійники.За даними The Guardian, Colossus 1 було зведено за рекордні для дата-центру 122 дні влітку 2024 року. Водночас Colossus 2, ще більший об’єкт, розташований на кордоні Мемфіса в Саутхейвені, штат Міссісіпі, і також використовує десятки газових генераторів. За даними Mississippi Today, на цьому об’єкті працює 59 генераторів, з яких 18 не мають дозволів на якість повітря.Медійники зауважили, що минулого тижня xAI запустила третій дата-центр у Саут-Гейвені. Ілон Маск повідомив у соцмережі X, що новий суперкомп’ютер має назву MACROHARDRR. За його словами, система потребуватиме майже два гігавати обчислювальної потужності."Рішення EPA ясно дає зрозуміти, що компаніям не дозволено — і ніколи не дозволялося — будувати та експлуатувати метанові газові турбіни без дозволу, і що немає жодної лазівки, яка б дозволила корпораціям створювати електростанції без дозволу", — підбила підсумки старша адвокатка Південного центру екологічного права Аманда Гарсія.Нагадаємо, раніше компанія xAI обмежила роботу чат-бота на основі штучного інтелекту Grok після скандалу з сексуальними діпфейками. Grok більше не може редагувати фото людей, додаючи їм купальники чи спідню білизну..

Після Всесвітнього економічного саміту в Давосі може відбутися підписання зі Сполученими Штатами Америки рамкового документа про гарантії безпеки. Принаймні Україна дуже розраховує на це.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times.Журналісти зазначили: посол України в США Ольга Стефанішина анонсувала, що вже наступного тижня Київ і Вашингтон мають намір підписати ключовий документ про економічне процвітання. Підписання відбудеться в Давосі (йдеться про угоду про реконструкцію України на 800 мільярдів доларів).Водночас медівники додали, що узгодження гарантій безпеки виявилося складнішим процесом, але Київ розраховує на підписання й цієї угоди вже після Давоса."Укладення окремої угоди про гарантії безпеки виявилося складнішим завданням, але два українських джерела повідомили, що сподіваються узгодити загальні "умови", які підпишуть у Вашингтоні незабаром після Давоса", — написало видання.Як відомо, на початку січня президент Володимир Зеленський заявляв, що двосторонній документ про гарантії безпеки для України від США фактично готовий. Він наголошував, що наступним етапом стане фіналізація угоди на найвищому рівні.Сьогодні ж секретар РНБО Рустем Умєров поінформував, що впродовж двох днів разом із Кирилом Будановим і Давидом Арахамією працювали в США."З американського боку в консультаціях взяли участь Стівен Віткофф, Джаред Кушнер, міністр армії США Даніел Дрісколл і працівник Білого дому Джош Груенбаум", — констатував Умєров.Він запевнив, що предметно обговорили економічний розвиток і prosperity plan, а також безпекові гарантії для України — з фокусом на практичні механізми їх реалізації й імплементації."Ми поінформували наших американських партнерів про нещодавні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України. Домовилися продовжити роботу на рівні команд під час наступного етапу консультацій у Давосі", — підсумував секретар РНБО України.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що лідери країн "Великої сімки" наступного тижня можуть посилити тиск на американського лідера Дональда Трампа щодо схвалення гарантій безпеки для України..

Мурал із зображенням убитої української біженки Ірини Заруцької з’явився в Нью-Йорку. Стінопис, серед інших, профінансували мільярдер Ілон Маск і генеральний директор компанії Іntercom Еоган Маккейб.Про це повідомило видання The New York Post. Журналісти зауважили, що триповерхове зображення дівчини з'явилося на стіні багатоквартирного будинку в окрузі Бруклін.Мурал є частиною кампанії Маккейба, який хоче вшанувати 23-річну художницю-початківицю завдяки стінописам в декількох американських містах. Гендиректор компанії, який також жертвував кошти на президентську кампанію Дональда Трампа, сказав, що хотів наголосити, як злочинність може призвести до таких трагедій, як убивство Ірини."Я розпочав цю кампанію, щоб історія Ірини не зникла. Її вбивство є основою багатьох проблем, що турбують американське суспільство. Переважна більшість насильницьких злочинів скоює дуже невелика частина населення. Коли міста відмовляються ув'язнювати цих людей, вони стикаються з набагато більшою кількістю насильницьких злочинів", — наголосив Маккейб.Для створення муралу Ілон Маск пожартував мільйон доларів, Маккейб віддав 500 тисяч доларів. Ще 200 тисяч зібрали з менших донорів.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці.Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line в Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі.Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом у горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці, пізніше його затримали.Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності.Чоловікові висунули звинувачення, зокрема, федеральні, за які його можуть засудити до смертної кари.В американському штаті Північна Кароліна губернатор-демократ Джош Штайн підписав так званий "Закон Ірини". Його мета — скасувати певні форми безготівкової застави та встановити суворіші вимоги до досудового звільнення за насильницькі злочини.Нагадаємо, в жовтні минулого року, новий вид метеликів назвали на честь 23-річної українки Ірини Заруцької. Назву Iryna’s Azure отримали комахи, які переважно мешкають у штаті Південна Кароліна..

У неділю, 18 січня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головна тема — ситуація навколо Гренландії.Про це Марк Рютте повідомив у спеціальному короткому дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Розмова відбулася після того, як Трамп пригрозив 10-відсотковими тарифами європейським країнам, які не погоджуються з його позицією щодо Гренландії."Поговорив з президентом США щодо ситуації з безпекою в Гренландії й Арктиці", — написав очільник Північноатлантичного альянсу.Він запевнив, що всі зацікавлені сторони продовжать працювати над цим питанням, оскільки воно дуже актуальне та водночас проблемне."Я з нетерпінням чекаю на зустріч із Дональдом Трампом у Давосі наприкінці цього тижня", — додав Марк Рютте.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У неділю, 18 січня, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Текст відповідної заяви опублікований на сайті німецького уряду. У документі наголошується, що такі дії президента США суттєво підривають трансатлантичні відносини.Країни-члени НАТО заявили про прагнення зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. За їхніми словами, заздалегідь скоординовані данські навчання Arctic Endurance, проведені спільно з союзниками, відповідають цій необхідності.Вони наголосили, що навчання не становлять загрози ні для кого. Вони проводяться на тлі напруженої ситуації у світі, однак не мають жодного натяку на агресивний характер."Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.У документі акцентується, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації."Ми й надалі будемо єдині та скоординовані у нашій реакції. Ми прагнемо захищати наш суверенітет", — наголосили країни-підписанти заяви.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський поінформував, що взяв участь у черговому засіданні військових-колег із країн "Коаліції охочих". Розмова відбулася у форматі відеоконференції.Про це Олександр Сирський повідомив у дописі у своєму Telegram-каналі."Разом із начальником Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенантом Андрієм Гнатовим обговорили з партнерами формати участі їхніх країн у реалізації міжнародних безпекових гарантій для України", — зазначив він.Сирський наголосив союзникам, що Росія й надалі не демонструє готовності до припинення війни, продовжуючи терор проти мирного населення України."У зв’язку з цим підкреслив важливість подальшого посилення санкційного тиску на державу-агресора, аби вартість продовження війни стала непіднімною для економіки Росії. Водночас критично важливо й надалі спільно зміцнювати спроможності оборонно-промислових комплексів та збройних сил країн вільної Європи", — констатував він.За його словами, окрему увагу приділили питанню продовження військової допомоги Україні — як ключовій передумові збереження боєздатності Сил оборони та їхньої спроможності й надалі завдавати противнику відчутних втрат на полі бою.Від імені ЗСУ Сирський подякував організаторам зустрічі — головнокомандувачу Збройних сил Франції генералу Фаб’єну Мандону та начальнику Штабу оборони Великої Британії головному маршалу авіації серу Річарду Найтону.Також він висловив вдячність за участь у заході верховному головнокомандувачу Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувачу Збройних сил США в Європі генералу Алексу Гринкевичу та голові Військового комітету Європейського Союзу генералу Шону Кленсі."Їхня присутність є переконливим свідченням трансатлантичної єдності та незмінної підтримки України в боротьбі за державність і європейське майбутнє", — вважає головнокомандувач ЗСУ.Він висловив вдячність партнерам за кожен практичний крок, що наближає справедливий мир для України та всієї Європи."Разом ми не лише захищаємо кордони — ми захищаємо цінності, на яких тримається вільний світ. Слава Україні!" — підсумував Олександр Сирський.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально..

Американський мільярдер Ілон Маск подав до суду на OpenAI та Microsoft. Він вимагає від них компенсації в розмірі до 134 мільярдів доларів.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти наводять слова Ілона Маска, який упевнений, що заслуговує на частину "неправомірних прибутків", оскільки був одним із перших інвесторів цих стартапів на етапі їхнього запуску.У судовому позові Маск зазначив, що уклав у компанію OpenAI близько 38 мільйонів доларів, а це 60% від початкового фінансування. Також він начебто допоміг із підбором персоналу та "додав проєкту авторитету" на етапі його створення."Без Ілона Маска не було б OpenAI. Саме він забезпечив основну частину початкового фінансування, надав свою репутацію та навчив їх усьому, що знає про масштабування бізнесу", — пояснив адвокат Маска Стівен Моло.За словами Маска, завдяки його інвестиціям з 2015 року OpenAI нібито заробила від 65,5 до 109,4 мільярда доларів, а Microsoft — від 13,3 до 25,1 мільярда доларів.Натомість в OpenAI назвали позов "безпідставним" і частиною "кампанії з переслідування" з боку Маска. Адвокат Microsoft заявив про відсутність доказів того, що компанії бізнесмена допомагали чи сприяли розвитку OpenAI.Окрім того, обидві компанії вже оскаржили запропоновану Маском оцінку збитків, назвавши методи підрахунку його фінансового експерта "непідтвердженими".Журналісти констатували, що судовий процес на квітень в Окленді (штат Каліфорнія, США). Справу розглядатиме суд присяжних.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що компанія американського мільярдера Ілона Маска xAI обмежила роботу чат-бота на основі штучного інтелекту Grok після скандалу з сексуальними діпфейками. Grok більше не може редагувати фото людей, додаючи їм купальники чи спідню білизну..

У неділю, 18 січня, невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Bild, журналісти якого послалися на власні джерела.Медійники зазначили, ще вчора оголошували, що солдати Бундесверу залишаться у Гренландії довше, ніж планувалося. Тепер німецькі збройні сили таємно покинули територію без будь-яких оголошень, повідомлень чи інших пояснень.Речник місії на місці не відповів на запити журналістів. З Берліна теж їм не вдалося отримати жодних пояснень.За інформацією, яку отримали журналісти Bild, наказ про відступ надійшов із Берліна лише сьогодні вранці. Жодних пояснень військам на місці не надали. Усі заплановані зустрічі довелося терміново скасувати.При цьому контрадмірал Паулі лише вчора заявляв, що вони обмінялися думками з військовими Данії й інших країн щодо можливостей подальшої співпраці на острові.Він також додавав, що про все повідомили Берліну, тож вони чекали на відповідь щодо наступних кроків.Своєю чергою, інше видання — Berlingske — поінформувало, що США розпочали таємно збирати конфіденційну інформацію про військові об'єкти, порти й авіабази у Гренландії.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії..

Адміністрація американського лідера Дональда Трампа оцінила місце в новій "Раді миру" у мільярд доларів, які зацікавлені країни мають внести до спеціального фонду. Тільки після здійснення цього масштабного платежу держави зможуть претендувати на постійну роль у мирних ініціативах Білого дому.Про це повідомляє Bloomberg.Згідно з проєктом статуту запропонованої групи, з яким ознайомилося агентство, президент Трамп буде її першим головою та вирішуватиме, кого запросити до членства. Рішення прийматимуться більшістю голосів, причому кожна присутня держава-член матиме один голос, але всі рішення підлягатимуть схваленню голови."Кожна держава-член обіймає свої повноваження терміном не більше трьох років з моменту набрання чинності цим Хартією, з можливістю поновлення Головою. Трирічний термін членства не поширюється на держави-члени, які внесли понад один мільярд доларів США готівкою до Ради Миру протягом першого року з моменту набрання чинності Хартією", — йдеться у проєкті.Критики стурбовані тим, що Трамп намагається створити альтернативу або суперника Організації Об'єднаних Націй, яку він давно критикує. У статуті Рада описана як "міжнародна організація, яка прагне сприяти стабільності, відновлювати надійне та законне управління, а також забезпечувати тривалий мир у районах, що постраждали від конфлікту або перебувають під загрозою його виникнення". Вона стане офіційною після того, як три держави-члени погодяться з цим статутом.У документі йдеться, що Трамп також буде відповідальним за затвердження офіційної печатки групи. Трамп запросив низку світових лідерів, зокрема аргентинського Хав'єра Мілеї та канадського Марка Карні, долучитися до Ради миру для Гази, яка буде сформована під ширшою егідою його нової Ради миру.Цей план викликав швидку критику з боку прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, який заявив, що деталі не були узгоджені з його країною. За словами людей, обізнаних з цим питанням, кілька європейських країн запросили приєднатися до Ради миру. У проєкті, видається, натякається, що сам Трамп контролюватиме гроші, що вважалося б неприйнятним для більшості країн, які потенційно могли б приєднатися до ради, сказали джерела, які говорили на умовах анонімності, щоб обговорити приватні питання.Кілька країн рішуче виступають проти проєкту хартії Трампа та працюють над тим, щоб колективно протистояти цим пропозиціям, додали джерела. Американський чиновник підтвердив Bloomberg News, що хоча члени зможуть приєднатися безплатно, внесок у розмірі одного мільярда доларів надасть їм постійне членство. Зібрані кошти будуть використані безпосередньо для виконання мандату Ради миру щодо відбудови Гази, сказав чиновник, який побажав залишитися анонімним. Рада гарантуватиме, що майже кожен зібраний долар буде використано для виконання її мандату, додав він.У проєкті статуту йдеться, що Рада миру скликатиме засідання з правом голосування принаймні щорічно, а також "у такий додатковий час і місця, які голова вважатиме за доцільне". Порядок денний підлягатиме затвердженню головою. Рада миру проводитиме регулярні засідання без права голосу зі своєю виконавчою радою. Такі засідання скликатимуться принаймні раз на квартал. Трамп також матиме право усунути члена, за умови вето двома третинами голосів держав-членів. "Голова завжди призначає наступника на посаду голови", — йдеться у статуті.У п'ятницю Білий дім оголосив про створення першої виконавчої групи, до складу якої увійдуть державний секретар Марко Рубіо, посланник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф , зять Трампа Джаред Кушнер та колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, перш ніж буде сформовано загальний склад ради.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що команда президента США Дональда Трампа розглядає можливість формування спеціальної "Ради миру" для моніторингу дотримання майбутніх мирних угод в Україні. Ця ініціатива базується на моделі, яку планують застосувати для врегулювання ситуації в Секторі Гази..

Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Дональда Трампа запровадити мита проти європейських союзників. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам.Про це вона написала на своїй сторінці у мережі X.Розкол на користь Кремля та ПекінаЗа словами Каллас, анонсовані Трампом економічні обмеження проти країн, які підтримали Данію у питанні Гренландії, викликають радість у Москві та Пекіні. Вона переконана, що розбрат між трансатлантичними партнерами — це саме те, на що сподіваються агресивні режими."У Китаю та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу", — зауважила очільниця європейської дипломатії.Економічні ризики та безпекаКаллас наголосила, що будь-які питання безпеки, пов'язані з Гренландією, мають вирішуватися за столом переговорів у межах НАТО, а не через торгівельний тиск. Вона виділила три ключові загрози від запровадження тарифів:економічне ослаблення. Тарифи зроблять і Європу, і США біднішими;втрата процвітання. Торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників;відволікання від війни в Україні. Внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії."Не можна допустити, щоб наша суперечка відволікала нас від ключового нашого завдання — допомагати зупинити війну Росії проти України", — резюмувала дипломатка.Нагадаємо, 17 січня американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Також повідомлялось, що у Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини"..

У Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Зокрема на мита Дональда Трампа відреагував президент Франції Еммануель Макрон. За його словами Макрона, Європа не піддасться тарифному тиску та діятиме єдино, якщо погрози з боку США будуть реалізовані. ЄС залишається відданим принципам суверенітету, незалежності націй і міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН.Саме ці принципи, наголосив Макрон, лежать в основі підтримки України та створення коаліції країн, які виступають за міцний і тривалий мир. Він додав, що Франція й надалі діятиме рішуче, коли йдеться про безпеку Європи.Окремо Макрон пояснив участь Франції у військових навчаннях у Гренландії, організованих Данією. За його словами, це рішення пов’язане з безпекою в Арктиці та на європейських кордонах."Жодні залякування чи погрози не можуть вплинути на нас — ні в Україні, ні в Гренландії, ні будь-де у світі", — наголосив президент Франції.Він також зауважив, що тарифні загрози є неприйнятними, а Європа у разі їх підтвердження відреагує єдино та скоординовано, забезпечивши повагу до європейського суверенітету.Подібну позицію озвучив і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, заявивши, що його країна не дозволить себе шантажувати."Лише Данія та Гренландія розв’язують питання, що стосуються Данії та Гренландії. Я завжди захищатиму свою країну та наших союзників", — зазначив він.Крістерссон додав, що це питання стосується всього Європейського Союзу, а Швеція вже проводить інтенсивні консультації з країнами ЄС, Норвегією та Великою Британією щодо спільної відповіді.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підтвердила, що ЄС висловлює повну солідарність із Данією та народом Гренландії."Тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та створять небезпечну спадну спіраль. Європа залишиться єдиною, скоординованою і прихильною до захисту свого суверенітету", — написала вона на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер назвав загрозу Трампа ввести мито на союзників США "абсолютно неправильним"."Ми також ясно дали зрозуміти, що безпека в Арктиці важлива для всього НАТО, всі союзники повинні докладати зусиль для протидії загрозі з боку Росії у різних частинах Арктики", — сказав він.За його словами, Велика Британія незабаром безпосередньо обговорюватиме з адміністрацією США анонсовані Дональдом Трампом мита.Нагадаємо, раніше сьогодні американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи..

Американський президент Дональд Трамп увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Про це Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social."Ми багато років субсидували Данію, всі країни ЄС та інші країни, не стягуючи з них митних зборів або будь-яких інших компенсацій. Тепер, через століття, настав час Данії відплатити добром — на кону мир у всьому світі", — заявив він.За його словами, що Росія та Китай хочуть заволодіти Гренландією, і Данія нібито нічого не може з цим зробити. Він потролив, що "зараз у них є дві собачі упряжки", придбаних нещодавно. Але тільки США можуть грати в цю гру та грати успішно.Також Трамп додав, що ніхто не зачепить "цей священний клаптик землі", враховуючи, що на кону національна безпека США. При цьому він стверджує, що Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія здійснили подорож до Гренландії з невідомими цілями.Президент США вважає, що вищевказані країни грають у дуже небезпечну гру та "створили такий рівень ризику, який неприйнятний і нестійкий". З цієї причини, як пише Трамп, для захисту глобального миру та безпеки вжито заходів, щоби ситуація завершилася швидко. Йдеться про мита."Розпочинаючи з 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Це мито підлягатиме сплаті доти, поки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив американський лідер.Трамп додав, що США намагаються здійснити цю угоду вже понад 150 років, проте Данія завжди відмовлялася. Він стверджує, що у зв'язку з системою ПРО "Золотий купол" та інших наступальних і оборонних озброєнь, необхідність придбання острова особливо важлива."Наразі сотні мільярдів доларів витрачаються на програми безпеки, пов'язані з "Куполом", зокрема, на можливий захист Канади. Ця дуже складна, але геніальна система може працювати з максимальною ефективністю тільки в тому разі, якщо до її складу входить ця територія, з огляду на її кути, кордони й особливості", — пояснив очільник Білого дому.Підсумовуючи, він зауважив, що США готові до негайних перемовин із Данією або людей із вищезгаданих країн, "які наразили себе на такий ризик", попри те, що для них зробили США.Нагадаємо, минулого тижня Дональд Трамп оголосив про припинення постачання нафти та фінансової допомоги на Кубу, вдавшись до мови жорстких ультиматумів. Лідер США закликав офіційну Гавану негайно піти на переговори, попередивши про критичні наслідки зволікання..

У суботу, 17 січня, українська делегація перебуває вже у Сполучених Штатах Америки. Головні українські перемовники — Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував спеціальний допис у своєму Telegram-каналі."Ближче до вечора за київським часом я очікую перші доповіді щодо зустрічей", — зазначив він.За його словами, головне завдання для української делегації — дати всю реальну інформацію про те, що відбувається, про наслідки російських ударів."У тому числі наслідком цього терору є дискредитація дипломатичного процесу, люди зневірюються у дипломатії, і російські удари постійно погіршують навіть ті невеликі можливості для діалогу, які були", — наголосив український президент.Він висловив переконання, що американська сторона повинна це розуміти. Потрібен прогрес і щодо документів, які готувалися."Україна ніколи не була, не буде перепоною для миру, і саме від партнерів зараз залежить, чи відбудеться розвиток дипломатії. Я дякую всім, хто з нами, хто з Україною. Слава Україні!" — акцентував президент України.Він також поінформував, що провів уже детальний селектор зі всіх питань надзвичайної ситуації в енергетиці після російських ударів. Український лідер констатував, що надзвичайно складно після цієї ночі та влучань "шахедів" на Київщині, зокрема, в Бучі, Гостомелі, Ірпені, а також в Одесі та Харкові."Всі ремонтні бригади, усі необхідні сили залучені. Дякую кожному та кожній, хто працює для відновлення, для людей, для свого міста, своєї громади. Важливо, що всі політичні та юридичні рішення вже ухвалені для збільшення імпорту електрики, і треба невідкладно реалізувати їх. Це стосується всіх — і державних компаній, і приватних: доручив урядовцям оперативно з цим розібратися", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора ввечері український президент попереджав, що російські окупанти готуються до нового масованого удару по Україні. Він наголосив, що найближчими днями дуже важливо звертати увагу на повітряні тривоги..

У суботу, 17 січня, під вечір у різних населених пунктах Данії та Гренландії відбудуться масштабні акції на знак протесту проти планів американського президента Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Про це повідомив данський суспільний мовник DR. За інформацією організаторів акцій, тисячні мітинги відбудуться в Копенгагені, Орхусі, Ольборзі, Оденсе та столиці Гренландії Нууку."Наша головна мета — надіслати чітке та єдине послання про повагу до демократії та основних прав людини у Гренландії", — йдеться на вебсайті Асоціації гренландців Данії Uagut.Мітингарі стверджують, що демонстрація в Нууку має розпочатися о 15:00 за Гринвічем. На знак протесту проти планів США взяти під контроль Гренландію учасники акції пройдуть маршем до консульства США з гренландськими прапорами.Люди вже розпочали збиратися на площі Rådhuspladsen у Копенгагені. Гасло мітингу — "Руки геть від Гренландії!"Як відомо, 14 січня Дональд Трамп заявив, що НАТО стане сильнішим, якщо США керуватимуть Гренландією, та закликав Північноатлантичний альянс посприяти цьому.Раніше американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій США Гренландією. Відповідний проєкт закону про анексію острова він передав на розгляд до Конгресу.При цьому, згідно з результатами опитування агенції Reuters, прагнення Дональда Трампа приєднати до США Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%.Нагадаємо, сьогодні канадський уряд підтвердив готовність обороняти Гренландію як територію свого союзника по НАТО. В Оттаві наголосили, що позиція країни залишається непохитною, попри провокаційні заяви американського президента щодо майбутнього острова..

Команда президента США Дональда Трампа розглядає можливість формування спеціальної "Ради миру" для моніторингу дотримання майбутніх мирних угод в Україні. Ця ініціатива базується на моделі, яку планують застосувати для врегулювання ситуації в Секторі Гази.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на власні джерела та високопосадовців.Що таке "Рада миру" та як вона працюватимеКонцепція "Ради миру" (Board of Peace) спочатку з'явилася як частина стратегії Трампа щодо врегулювання конфлікту в Секторі Гази. Передбачається, що цей орган очолить особисто президент США, а його головною функцією стане координація управління та моніторинг безпекової ситуації.За даними видання, аналогічний підхід хочуть застосувати й для України. Український посадовець, залучений до переговорів із Вашингтоном, назвав створення такої Ради "фундаментальним елементом пропозицій", спрямованих на припинення російської агресії.Хто увійде до складу органуЗгідно з планом, до складу "Ради миру" для України мають бути залучені представники ключових сторін:Україна;Європейський Союз та НАТО;Російська Федерація.Основна мета структури — виступати гарантом виконання пунктів майбутньої мирної угоди та оперативно реагувати на будь-які порушення з боку підписантів.Презентація в ДавосіЦікаво, що Україна — не єдиний напрямок, де команда Трампа планує впровадити таку модель. Обговорюється створення подібної Ради також для розв'язання кризи у Венесуелі. Очікується, що офіційно ці ініціативи представлять уже наступного тижня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (19–23 січня 2026 року), який стане майданчиком для обговорення глобальної архітектури безпеки за президентства Трампа.Раніше повідомлялось, що 17 січня Україна та Сполучені Штати Америки проведуть новий раунд перемовин у Маямі. Сторони обговорюватимуть майбутню архітектуру безпеки та довгострокового економічного розвитку нашої країни.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..