# США

Президент Володимир Зеленський відзначив, що хоч зустріч української та американської делегацій у Флориді фактично пройшла в режимі радіомовчання з американської сторони й жоден з учасників не дав жодного коментаря щодо результатів, однак перемовини у глухий кут не зайшли.Таку заяву очільник держави зробив під час спілкування із журналістами."Це, до речі, правда — коментарів було мало, я з вами погоджуюся. І я казав нашим хлопцям, що треба було комунікувати більше, тому що вся країна чекає, весь світ чекає, що є шанс закінчити війну. Я глухого кута поки що не бачу. Працюють над документами. Як я казав уже, достатньо тривіальна фраза: остання миля — вона найскладніша. Але тим не менше це правда. Маємо те, що ми маємо", — наголосив гарант.Він зауважив, що постійно підтримує зв'язок із представниками української делегації у США, а також американськими колегами. Відтак, діалог і робота над мирними документами тривають."Що стосується розмов, то вони постійні, і точно не про глухий кут. От я вже кілька разів спілкувався з Умєровим, і він на зв'язку з Віткоффом, з Кушнером. І я спілкувався з ним ввечері, сьогодні о 6 ранку — з Умєровим — вночі, вони дзвонили разом з Арахамією. От зараз ми з вами говоримо, надіслав мені СМС-ку Буданов. Щось хоче доповісти, але доповісти поки що не може, бо я спілкуюся з вами. Але потім я його перенаберу. Тому, чесно кажучи, дуже багато енергії в спілкуваннях, але потрібен результат", — резюмував Зеленський.Зауважимо, 17 січня Україна та Сполучені Штати Америки провели раунд перемовин у Маямі. Сторони обговорюватимуть майбутню архітектуру безпеки та довгострокового економічного розвитку нашої країни.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Європейський Союз проведе черговий саміт на рівні лідерів. Він запланований на 22 січня та відбудеться у столиці Франції. Україна поки що не отримала запрошення на зустріч.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами."Президент Франції Еммануель Макрон мені нічого не говорив поки що", — заявив гарант.Він зауважив, що лідер Франції зазвичай завжди запрошує його, коли йдеться про Україну. "Зазвичай, коли є якісь зустрічі великі, дипломатичні, де присутні лідери та де є тематика України, він завжди мене запрошує", — пояснив Зеленський.Також президент додав, що Макрон дотримується принципу "нічого про Україну без неї".Нагадаємо, на початку січня президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі, де відбулося засідання "Коаліції охочих", зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп запросив низку світових лідерів приєднатися до "Ради миру" для врегулювання ситуації в Секторі Гази. Серед запрошених — Україна, Росія та Білорусь.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами.Гарант підтвердив, що Україну запросили до складу "Ради миру". Однак зауважив, що запрошення отримали також Росія та Білорусь."Запрошення ми отримали. Дипломати працюють над цим запрошенням. Росія — наш ворог, а Білорусь — їх союзник. Тому складно уявити, як можна з РФ співпрацювати в одній Раді", — пояснив Зеленський.Зауважимо, 14 січня США оголосили про початок другого етапу плану завершення війни в Газі, частиною якого є створення "Ради миру" і Нацкомітету. Як очікується, комітет, підзвітний "Раді миру", керуватиме Газою доти, доки Палестинська національна адміністрація не проведе необхідні реформи.Нагадаємо, за даними Bloomberg, адміністрація американського лідера Дональда Трампа оцінила місце в новій "Раді миру" у мільярд доларів, які зацікавлені країни мають внести до спеціального фонду. Тільки після здійснення цього масштабного платежу держави зможуть претендувати на постійну роль у мирних ініціативах Білого дому..

Офіційні особи Північноатлантичного альянсу відмовилися ділитися розвідданими зі Сполученими Штатами Америки через запропонований Дональдом Трампом план приєднання Гренландії.Як повідомляє видання The i Paper, відносини між США і Великою Британією в галузі безпеки перебувають на найнижчому рівні з 1950 років, що ставить під загрозу безпеку Європи.Медійники наголошують, що понад 70 років особливі відносини між Лондоном та Вашингтоном були наріжним каменем західного Альянсу, у межах якого представники розвідки й військові співпрацювали для боротьби з усіма видами загроз, від відкритих воєн до таємних операцій. Проте амбіції Трампа придбати Гренландію з міркувань національної безпеки руйнують довіру і розривають давні угоди."Це створює напруженість і недовіру між європейськими та американськими колегами в НАТО. Американські колеги підійшли до мене і перепрошували, один з них перепросив від імені своєї країни", — зазначив виданню високопоставлений представник Альянсу.За даними джерел видання, співробітники НАТО більше "не розмовляють відкрито" через побоювання, що інформація може дійти до Трампа і її використають в спробі захопити Гренландію силою. Джерела видання у Альянсі додали, що деякі співробітники НАТО відчувають — країна, "яку ми всі поважали й цінували", тепер "завдала нам удар у спину"."Делегації з Великої Британії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Нідерландів та Фінляндії перебувають у Нууку, столиці Гренландії, де розробляють плани щодо військової присутності союзників. Так вони хочуть надіслати сигнал Трампу, який відмовився виключити можливість захоплення острова", — наголосили медійники.Своєю чергою, Трамп пообіцяв виконати свою погрозу ввести нові мита для восьми союзників по НАТО, якщо вони завадять його планам щодо захоплення Гренландії. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив 19 січня, що має намір продовжувати тісну співпрацю Лондона та Вашингтона у сфері обміну розвідданими, попри погрози американського президента."Ми співпрацюємо щодня. Це найтісніші відносини між будь-якими двома країнами у світі, і це забезпечує нам безпеку, яку я не можу вам пояснити", — зазначив Стармер.Джерело видання у британській розвідці назвало погіршення відносин між Білим домом і його союзниками "безпрецедентним". За словами співрозмовника, "індивідуальні політичні потрясіння", спричинені Трампом, вплинуть на відносини в галузі розвідки. Медійники також послалися на джерело в американській розвідці, яке заявило, що дії президента США є кроками, які руйнують союз і можуть кардинально змінити світовий порядок на десятиліття вперед."Відкритий обмін розвідданими між двома країнами бере свій початок від секретної місії Сінкова 1941 року, яка передбачала обмін інформацією про японські та німецькі шифри в Блетчлі-Парку до офіційного вступу США у Другу світову війну", — наголошує The i Paper.Відтоді США та Велика Британія продовжують обмінюватися розвідданими у межах угоди UKUSA, яку часто називають "Два ока", та розвідувального альянсу "П'ять очей", до якого входять Австралія, Канада та Нова Зеландія. Своєю чергою, експерт з питань безпеки та розвідки з Ноттінгемського університету Д-р Ден Ломас, заявив, що другий президентський термін Трампа має "дестабілізаційний ефект" на довіру між розвідувальними агентствами. І це може стати довгостроковою проблемою. Це змусить Велику Британію подвоїти зусилля і посилити партнерство з європейськими союзниками у відповідь.Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. Водночас щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. А щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати.Про це Дональд Трамп сказав у телефонному інтерв’ю для журналістів NBC News. Він розкритикував європейських лідерів, які чинять опір його зусиллям щодо отримання контролю над Гренландією."Європа повинна зосередитися на війні з Росією й Україною, бо, чесно кажучи, ви бачите, до чого це їх привело. Ось на чому Європа повинна зосередитися, а не на Гренландії", — наголосив президент США.Медійники його запитали, чи він запровадить тарифи на європейські країни, якщо не вдасться укласти угоду щодо Гренландії."Я виконаю це на 100%", — відповів Дональд Трамп.Очільник Білого дому відмовився відповідати на запитання про те, чи застосує він силу для захоплення острова.Також в інтерв’ю американський президент наголосив на тезі про те, що Норвегія не має впливати на присудження Нобелівської премії миру."Норвегія повністю контролює це, попри те, що вони кажуть на публіку", — запевнив Дональд Трамп.Раніше сьогодні президент США написав листа прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре, в якому пов'язав свої заяви щодо наміру взяти під контроль Гренландію з тим, що йому не присудили Нобелівську премію миру.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

Помер режисер та сценарист Роджер Аллерс, який тривалий час працював з Disney, зокрема над мультфільмом "Король Лев". Чоловікові було 76 років.Як повідомляє видання Variety, Аллерс пішов з життя у неділю, 18 січня.Медійники зауважили, що Аллерс працював над мультфільмом "Король Лев" разом з Робом Мінкоффом. Ця стрічка вважається одним з найкращих анімаційних фільмів у каталозі Disney. Випущений у 1994 році, "Король Лев" зібрав у світовому прокаті 771 мільйон доларів. Рімейк 2019 року є одним з найкасовіших фільмів усіх часів, зібравши 1,6 мільярда доларів."Роджер Аллерс був творчим візіонером, чий великий внесок у Disney буде жити в наступних поколіннях. Він розумів силу великого оповідання – як незабутні персонажі, емоції та музика можуть поєднатися, щоб створити щось вічне. Його робота допомогла визначити епоху анімації, яка продовжує надихати глядачів у всьому світі, і ми глибоко вдячні за все, що він дав Disney. Наші серця з його родиною, друзями та колегами", — зазначив генеральний директор Disney Боб Айгер.Серед інших його робіт Роджера Аллерса — пригодницький фільм 2006 року "Відкритий сезон" та номінований на "Оскар" короткометражний фільм "Дівчинка з сірниками". Окрім цього, Аллерс  працював сценаристом і розробником сюжетів для фільмів Disney — "Аладдін", "Нові пригоди імператора Кронка" та "Братик ведмежа".Нагадаємо, раніше видання TMZ повідомляло, що у 62-річному віці померла американська бодібілдерка, фітнес-модель та акторка Джейн Трка. Вона відома за роллю міс Манн у фільмі "Дуже страшне кіно"..

Російського диктатора Володимира Путіна нібито запросили приєднатися до складу "Ради миру" щодо Сектору Гази.Про це повідомив речник очільника Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам."Так, президент Путін також отримав по дипканалах запрошення увійти до складу Ради миру, наразі ми вивчаємо всі деталі цієї пропозиції, сподіваємося на контакти з американською стороною, щоб прояснити всі нюанси", — сказав він.Водночас "рупор Кремля" не уточнив, чи погодиться Путін на таке запрошення.Зауважимо, 14 січня США оголосили про початок другого етапу плану завершення війни в Газі, частиною якого є створення "Ради миру" і Нацкомітету. Як очікується, комітет, підзвітний "Раді миру", керуватиме Газою доти, доки Палестинська національна адміністрація не проведе необхідні реформи.Нагадаємо, за даними Bloomberg, адміністрація американського лідера Дональда Трампа оцінила місце в новій "Раді миру" у мільярд доларів, які зацікавлені країни мають внести до спеціального фонду. Тільки після здійснення цього масштабного платежу держави зможуть претендувати на постійну роль у мирних ініціативах Білого дому..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп придбав облігації Netflix і Warner Bros. Discovery щонайменше на мільйон доларів. Це відбулося невдовзі після оголошення про угоду між двома компаніями.Як повідомляє видання Variety, компанії оголосили про корпоративну угоду на 82,7 мільярда доларів торік 5 грудня. За її умовами Netflix має придбати студії Warner Bros., HBO, HBO Max і їхній ігровий підрозділ. Водночас телевізійні мережі Warner Bros. Discovery до угоди не входять. Їх планують виокремити в нову структуру Discovery Global для акціонерів WBD у третьому кварталі 2026 року.Медійники, посилаючись на фінансові звіти, оприлюднені Білим домом, зазначили, що Трамп протягом двох тижнів після угоди інвестував щонайменше 500 тисяч доларів у боргові цінні папери Netflix. Такі ж обсяги облігацій він придбав у Discovery Communications, дочірньої компанії Warner Bros. Discovery.Форма фінансового декларування, оприлюднена в п’ятницю, 16 січня, охоплює операції з середини листопада до кінця грудня. У ній зазначено, що 12 та 16 грудня Трамп купував облігації Netflix на суму від 250 001 до 500 000 доларів, а також аналогічні облігації Discovery Communications.У Білому домі зауважили, що інвестиційний портфель Трампа управляється незалежними фінансовими установами. За даними агентства Reuters, американський президент і члени його родини не мають можливості впливати на рішення щодо інвестування. Портфель перебуває під повним контролем сторонніх менеджерів.Фінансові звіти, опубліковані Управлінням урядової етики Сполучених Штатів, також свідчать, що більшість інвестицій Трампа припадає на боргові папери міст, шкільних округів, комунальних підприємств і лікарень. Окрім цього, він купував облігації інших корпорацій, зокрема, SiriusXM, Boeing, GM, Macy's, Occidental Petroleum і Whirlpool.У виданні додали, що торік у листопаді Трамп мав зустріч у Білому домі зі генеральним директором Netflix Тедом Сарандосом. У ході зустрічі вони детально обговорили тоді ще майбутню угоду з Warner Bros. Discovery."Я буду залучений до прийняття цього рішення", — заявив Трамп, виступаючи перед журналістами після грудневої церемонії нагородження в Центрі Кеннеді, та додав, що частка ринку об’єднаної компанії "може стати проблемою".Медійники додали, що Netflix і WBD натрапили на тиск з боку Paramount Skydance Девіда Еллісона. Компанія здійснює ворожу спробу поглинання, пропонуючи акціонерам WBD 30 доларів за акцію та оскаржуючи угоду Netflix у суді. Торік у грудні Трамп наголошував, що будь-яка угода щодо WBD має передбачати також продаж CNN. Він назвав чинне керівництво каналу "корумпованим або некомпетентним" і зазначив, що ці люди нібито не повинні отримати жодної "фінансової вигоди" чи зберегти свої посади після укладання угоди. Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що для Гренландії й досі існує загроза з боку країни-агресорки Росії, адже Данія так і не змогла її позбутися. Господар Білого дому зауважив, що тепер настав час це змінити, і усунути всі загрози для острова..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що для Гренландії і досі існує загроза з боку країни-агресорки Росії, адже Данія так і не змогла її позбутися.Таку заяву американський лідер зробив у своєму дописі у Truth Social. Зокрема, президент США зазначив, що Північноатлантичний альянс вже близько 20 років попереджає Копенгаген про загрози з боку РФ."НАТО вже 20 років каже Данії, що "вона має позбутися російської загрози в Гренландії". На жаль, Данія нічого не змогла з цим зробити", — зазначив Трамп.Відтак, як наголосив лідер США, тепер настав час це змінити, і усунути всі загрози для острова."Тепер настав час, і це буде зроблено!!!" — додав Трамп.Читайте також: Президент хаосу: чому Трамп наступає на демократії, але відступає перед автократіямиПопередній контекст17 січня в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.18 січня невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

Минулого тижня американський президент вкотре підтвердив, що США вже не союзник Європи, а про правила міжнародної політики можна забути. Він ділить світ на тих, хто поклоняється його "величі", і на тих, хто цього не робить. Останнім загрожують мита. Як Трамп зазіхає на Гренландію, і чому Європа відповіла беззубоTrueUA аналізував причини ескалації відносин США з Європою через Гренландію і прогнозував, що Трамп пертиме вперед, доки його бурхливу деструктивну ініціативність не обмежать американські конгресмени. Поки вони цього не зробили, американський президент продовжує тиснути на Данію та європейських союзників."З 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Воно підлягатиме сплаті доти, доки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив Трамп. Він знову розповів, що цим островом хочуть заволодіти Росія і Китай, а Данія нібито нічого не може з цим вдіяти."У цю гру, — зазначив глава Білого дому, — успішно здатні грати тільки США". Названі ж країни Європи "створили такий рівень ризику, неприйнятний і нестійкий".Міжнародні експерти наголошують, що американський експансіонізм щодо Гренландії не має нічого спільного з озвученими Трампом страхами. Росіяни та китайці справді вільно почуваються у холодних водах Арктики, проте цю проблему варто вирішувати в межах співробітництва членів НАТО. Те ж, що робить нинішній президент Штатів, тільки на руку Москві й Пекіну.Процитуємо думку головної дипломатки ЄС естонки Каї Каллас:"У Китаї та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу".Вона також виділила три ключові загрози від запровадження тарифів: економічне ослаблення (тарифи зроблять і Європу, і США біднішими); втрата процвітання (торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників; відволікання від війни в Україні (внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії). До останнього пункту повернемося згодом. У Копенгагені та інших містах Данії відбулися мітинги проти спроби США анексувати Гренландію. Країни, щодо яких Сполучені Штати планують застосувати мита, виступили зі спільною заявою на підтримку Данії. В документі акцентується на тому, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації. У неділю з Трампом розмовляв генсек НАТО Марк Рютте, чия країна Нідерланди у чорному списку глави Білого дому. Після розмови Рютте був небагатослівним: обговорили питання безпеки в Арктиці, продовжать розмову в Давосі, де цього тижня відбудеться Всесвітній економічний форум. До слова, не факт, що Трамп туди приїде з огляду на загострення відносин з Європою.Але квінтесенцією подій навколо Гренландії минулого тижня можна вважати не телефонний дзвінок Рютте до Вашингтона, а те, яку допомогу європейці надали Данії. Реальну, не заявами. Велика Британія та Нідерланди відправили по одному офіцеру для розвідки. Німеччина аж цілу розвідувальну групу на чолі з контр-адміралом Стефаном Паулі. Проте вчора німецькі вояки покинули Гренландію за офіційною версією — через погані погодні умови. Вони так і не змогли добратися до данської бази Кангіллінгуїт. А за неофіційною — у Берліні, після оголошення Трампом наміру запровадити мита, дали задню.Що показала ця беззуба реакція європейців? По-перше, погрози Трампа митами — діють. По-друге, якщо непогода заважає військовим у мирний час виконувати свої завдання, то у випадку висадки російського десанту на острові, НАТОвські друзі Данії не підуть на перехоплення ворога, а чекатимуть, поки розгодиниться. Тобто і тут, виявляється, Трамп має рацію, — оборона Гренландії бажає кращого. По-третє, TrueUA аналізував, скільки часу в Європи лишилося для самопорятунку у нинішньому світі карколомних змін, а слабка підтримка Данії європейськими військовими цей час суттєво скоротила.Зрада іранських протестів та "Рада миру". У чому проблема ТрампаМинулого тижня відбулося ще дві події, пов’язані з активністю Трампа. Перша — він так і не наважився надати допомогу іранським протестувальникам. Хоча обіцяв покарати режим аятол за вбивство мітингарів. TrueUA аналізував причини народного повстання в Ірані та прогнозував наслідки. Найгірший із прогнозів, на жаль, підтверджується, — іранський режим криваво придушує протести й ні від США, ні від їхніх союзників допомога іранцям так і не прийшла. ЗМІ розглядали варіанти американської реакції на придушення мітингів — військовий удар, обмежений або масштабний, убивство аятоли Алі Хаменеї або кібератака проти режиму. Натомість — заочний обмін "люб’язностями" з Хаменеї. Той звинуватив Трампа у підбурюванні протестів:"Ми вважаємо президента США злочинцем через жертви, збитки та наклеп, які він завдав іранській нації".Глава Білого дому відповів:"Ця людина — хвора людина. Його країна — найгірше місце для життя у світі через погане керівництво. Час шукати нове керівництво в Ірані".Дехто побачив у цій перепалці загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Та, мабуть, тут інше — Трамп погрозами здатний налякати демократичні країни, а авторитарні режими бачать у ньому слабкого гравця. Навіть після усунення від влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Чому? Він не зробив наступного кроку, не допоміг венесуельській опозиції усунути режим Мадуро після арешту диктатора, а вирішив співпрацювати з в.о. президента Делсі Родрігес. Замість очікуваних змін народ Венесуели побачив неоколоніалізм без жодних цінностей — заради доступу до нафти Білий дім готовий працювати з послідовниками Мадуро. У США Трампа називають ТАСО, хоча це прізвисько йому та його оточенню дуже не подобається. Це абревіатура Trump always chickens out (Трамп завжди відступає). Історія з Венесуелою, небажанням втручатися в події в Ірані, слабкістю перед Путіним говорять на користь того, що він таки ТАСО.Третя подія — оголошення про створення "Ради миру", в якій головуватиме Трамп. У грудні 2025-го, нагадаємо, Інститут миру у США перейменували на честь свого президента. Тоді ж вищий рівень підлабузництва проявив генсек FIFA Джанні Інфантіно, обдарувавши Трампа премією міжнародної футбольної спілки за "непохитну відданість справі миру в усьому світі". Премію заснували місяць до того без схвалення керівного органу організації. А вчора під президента прогнулася влада Флориди, перейменувавши на його честь дорогу, яка веде до його приватного маєтку. Згадані факти, а їх більше, свідчать про те, що політики, чиновники, футбольні функціонери, вловили, як стати улюбленцями Трампа — треба грати на його марнославстві. Ті, хто придумав мирний план по Сектору Гази, в якому забезпечення стабільного миру у цьому регіоні покладається на "Раду миру" на чолі з нинішнім главою Білого дому, виходили саме з принципу — сподобатися йому.Остаточного переліку країн-членів цього органу поки нема, але точно відомо, що туди запросили Віктора Орбана. Яким боком він до Сектору Гази чи до Ізраїлю? Лише тим, що каже Трампу приємні йому речі. За повідомленням ЗМІ, "Раду миру" під головуванням свого президента американці спробують запропонувати й Україні в Давосі. Щось таке записано і в мирному плані із 20 пунктів, просування якого загальмувало. Немає сенсу погоджуватися на те, що не підтверджується жодною міжнародною угодою та жодним рішенням Конгресу США. У 2029 році Трамп уже не буде главою Білого дому, після відходу від влади нікому його "Рада миру" не буде цікавою.Такі прожекти доводять ще одну проблему президентства Трампа — відсутність стратегічного бачення майбутнього, або точніше майбутнє хочуть створити штучно за певним неробочим планом, в якому дві частини: перша — зламати теперішній порядок, друга — насадити новий. Поки відбувається реалізація першої частини. Проте може виявитися, що новий порядок насаджуватимуть вже не Сполучені Штати, а авторитарні режими, яким вони дали волю.  .

Агентство з охорони довкілля США (Environmental Protection Agency, EPA) встановило, що компанія Ілона Маска xAI діяла незаконно, використовуючи десятки метанових газових турбін для живлення своїх центрів обробки даних.Як повідомляє The Guardian, йдеться про об’єкти Colossus 1 у Теннессі й Colossus 2 в Міссісіпі, які забезпечують роботу суперкомп’ютерів xAI.Журналісти зазначили, що xAI протягом півтора року стверджувала, що переносні турбіни не потребують дозволів на викиди в атмосферне повітря. Компанія посилалася на винятки для тимчасового обладнання, проте EPA визнало, що такі генератори не підпадають під ці винятки. У своєму рішенні агентство переглянуло попередню політику щодо газових турбін. EPA заявило, що дозволи на викиди потрібні навіть у випадку тимчасового або переносного використання обладнання."На початковому етапі xAI скористалася місцевою лазівкою законодавства округу, яка дозволяла експлуатацію генераторів без дозволів до 364 днів. У певний період Colossus 1 живили до 35 таких машин. Згодом компанія отримала дозволи лише на 15 турбін на об’єкті Colossus 1 і наразі там експлуатують 12 дозволених генераторів", — зазначили у The Guardian.Згідно з новим рішенням EPA, дозволи на ці турбіни підпадають під федеральне регулювання. Водночас залишається незрозумілим, як саме уряд застосовуватиме санкції щодо порушників. Своєю чергою, директор з питань екологічної та кліматичної справедливості NAACP Абре Коннер наголосив, що громадяни США, повітря, вода й земля — не "майданчики для мільярдерів, які ганяються за черговим доларом".У The Guardian додали, що метанові газові турбіни викидають оксиди азоту, які пов’язані з ризиком раку та захворюваннями дихальних шляхів. За оцінкою EPA, остаточні заходи можуть скоротити річні викиди цих речовин до 296 тонн до 2032 року."Газові турбіни стали для xAI необхідністю, аби забезпечити енергією суперкомп'ютери, що навчають чат-бот на базі штучного інтелекту Grok. На піку навантаження дата-центр Colossus 1 споживає 150 мегаватів — цього обсягу вистачило б для живлення 100 тисяч будинків протягом року. Водночас компанія не планує зупинятися і готується до подальшого розширення", — наголошують медійники.За даними The Guardian, Colossus 1 було зведено за рекордні для дата-центру 122 дні влітку 2024 року. Водночас Colossus 2, ще більший об’єкт, розташований на кордоні Мемфіса в Саутхейвені, штат Міссісіпі, і також використовує десятки газових генераторів. За даними Mississippi Today, на цьому об’єкті працює 59 генераторів, з яких 18 не мають дозволів на якість повітря.Медійники зауважили, що минулого тижня xAI запустила третій дата-центр у Саут-Гейвені. Ілон Маск повідомив у соцмережі X, що новий суперкомп’ютер має назву MACROHARDRR. За його словами, система потребуватиме майже два гігавати обчислювальної потужності."Рішення EPA ясно дає зрозуміти, що компаніям не дозволено — і ніколи не дозволялося — будувати та експлуатувати метанові газові турбіни без дозволу, і що немає жодної лазівки, яка б дозволила корпораціям створювати електростанції без дозволу", — підбила підсумки старша адвокатка Південного центру екологічного права Аманда Гарсія.Нагадаємо, раніше компанія xAI обмежила роботу чат-бота на основі штучного інтелекту Grok після скандалу з сексуальними діпфейками. Grok більше не може редагувати фото людей, додаючи їм купальники чи спідню білизну..

Після Всесвітнього економічного саміту в Давосі може відбутися підписання зі Сполученими Штатами Америки рамкового документа про гарантії безпеки. Принаймні Україна дуже розраховує на це.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times.Журналісти зазначили: посол України в США Ольга Стефанішина анонсувала, що вже наступного тижня Київ і Вашингтон мають намір підписати ключовий документ про економічне процвітання. Підписання відбудеться в Давосі (йдеться про угоду про реконструкцію України на 800 мільярдів доларів).Водночас медівники додали, що узгодження гарантій безпеки виявилося складнішим процесом, але Київ розраховує на підписання й цієї угоди вже після Давоса."Укладення окремої угоди про гарантії безпеки виявилося складнішим завданням, але два українських джерела повідомили, що сподіваються узгодити загальні "умови", які підпишуть у Вашингтоні незабаром після Давоса", — написало видання.Як відомо, на початку січня президент Володимир Зеленський заявляв, що двосторонній документ про гарантії безпеки для України від США фактично готовий. Він наголошував, що наступним етапом стане фіналізація угоди на найвищому рівні.Сьогодні ж секретар РНБО Рустем Умєров поінформував, що впродовж двох днів разом із Кирилом Будановим і Давидом Арахамією працювали в США."З американського боку в консультаціях взяли участь Стівен Віткофф, Джаред Кушнер, міністр армії США Даніел Дрісколл і працівник Білого дому Джош Груенбаум", — констатував Умєров.Він запевнив, що предметно обговорили економічний розвиток і prosperity plan, а також безпекові гарантії для України — з фокусом на практичні механізми їх реалізації й імплементації."Ми поінформували наших американських партнерів про нещодавні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України. Домовилися продовжити роботу на рівні команд під час наступного етапу консультацій у Давосі", — підсумував секретар РНБО України.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що лідери країн "Великої сімки" наступного тижня можуть посилити тиск на американського лідера Дональда Трампа щодо схвалення гарантій безпеки для України..

Мурал із зображенням убитої української біженки Ірини Заруцької з’явився в Нью-Йорку. Стінопис, серед інших, профінансували мільярдер Ілон Маск і генеральний директор компанії Іntercom Еоган Маккейб.Про це повідомило видання The New York Post. Журналісти зауважили, що триповерхове зображення дівчини з'явилося на стіні багатоквартирного будинку в окрузі Бруклін.Мурал є частиною кампанії Маккейба, який хоче вшанувати 23-річну художницю-початківицю завдяки стінописам в декількох американських містах. Гендиректор компанії, який також жертвував кошти на президентську кампанію Дональда Трампа, сказав, що хотів наголосити, як злочинність може призвести до таких трагедій, як убивство Ірини."Я розпочав цю кампанію, щоб історія Ірини не зникла. Її вбивство є основою багатьох проблем, що турбують американське суспільство. Переважна більшість насильницьких злочинів скоює дуже невелика частина населення. Коли міста відмовляються ув'язнювати цих людей, вони стикаються з набагато більшою кількістю насильницьких злочинів", — наголосив Маккейб.Для створення муралу Ілон Маск пожартував мільйон доларів, Маккейб віддав 500 тисяч доларів. Ще 200 тисяч зібрали з менших донорів.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці.Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line в Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі.Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом у горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці, пізніше його затримали.Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності.Чоловікові висунули звинувачення, зокрема, федеральні, за які його можуть засудити до смертної кари.В американському штаті Північна Кароліна губернатор-демократ Джош Штайн підписав так званий "Закон Ірини". Його мета — скасувати певні форми безготівкової застави та встановити суворіші вимоги до досудового звільнення за насильницькі злочини.Нагадаємо, в жовтні минулого року, новий вид метеликів назвали на честь 23-річної українки Ірини Заруцької. Назву Iryna’s Azure отримали комахи, які переважно мешкають у штаті Південна Кароліна..

У неділю, 18 січня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головна тема — ситуація навколо Гренландії.Про це Марк Рютте повідомив у спеціальному короткому дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Розмова відбулася після того, як Трамп пригрозив 10-відсотковими тарифами європейським країнам, які не погоджуються з його позицією щодо Гренландії."Поговорив з президентом США щодо ситуації з безпекою в Гренландії й Арктиці", — написав очільник Північноатлантичного альянсу.Він запевнив, що всі зацікавлені сторони продовжать працювати над цим питанням, оскільки воно дуже актуальне та водночас проблемне."Я з нетерпінням чекаю на зустріч із Дональдом Трампом у Давосі наприкінці цього тижня", — додав Марк Рютте.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У неділю, 18 січня, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Текст відповідної заяви опублікований на сайті німецького уряду. У документі наголошується, що такі дії президента США суттєво підривають трансатлантичні відносини.Країни-члени НАТО заявили про прагнення зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. За їхніми словами, заздалегідь скоординовані данські навчання Arctic Endurance, проведені спільно з союзниками, відповідають цій необхідності.Вони наголосили, що навчання не становлять загрози ні для кого. Вони проводяться на тлі напруженої ситуації у світі, однак не мають жодного натяку на агресивний характер."Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.У документі акцентується, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації."Ми й надалі будемо єдині та скоординовані у нашій реакції. Ми прагнемо захищати наш суверенітет", — наголосили країни-підписанти заяви.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..