# США

Новий раунд тристоронніх переговорів між Сполученими Штатами Америки, Україною та Росією відбудеться вже наступного тижня.Про це повідомив речник російського диктатора Дмитро Пєсков, передають пропагандистські ЗМІ. За його словами, зустріч пройде у Женеві 17-18 лютого."Черговий раунд переговорів щодо українського врегулювання відбудеться також у тристоронньому російсько-американсько-українському форматі 17-18 лютого у Женеві", — сказав Пєсков.Він також додав, що російську очолить помічник очільника Кремля Володимир Мединський. Хто ще увійде до складу делегації, Пєсков не уточнив.Варто зауважити, що в Офісі президента підтвердили підготовку до майбутніх перемовин. Однак жодних деталей майбутньої зустрічі поки не розкривають."Да, станом на сьогодні, українська делегація готується", — заявили в Офісі президента журналістам.Зазначимо, 5 лютого в Абу-Дабі завершилися тристоронні переговори між Україною, Сполученими Штатами Америки та Росією. Наразі відомо лише про домовленість щодо обміну полоненими, про інші визначальні аспекти інформації немає.Як відомо, українська делегація працювала в ОАЕ у складі Кирила Буданова, Давида Арахамії, Сергія Кислиці, Андрія Гнатова, Вадима Скібіцького, Олександра Бевза та Рустема Умєрова.Нагадаємо, український президент Володимир Зеленський заявляв, що не погодиться на невигідну мирну угоду навіть під тиском міжнародних партнерів і внутрішніх обставин. Він наголосив, що для нього пріоритетом є гідний і довготривалий мир..

Сполучені Штати Америки обговорять з Угорщиною та Словаччиною питання відмови від російських енергоносіїв.Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо під час спілкування із журналістами. Зокрема, під час пресконференції у Рубіо поцікавилися, чи буде Вашингтон закликати Будапешт та Братиславу припинити купувати російські енергоносії."Ну, ми проведемо з ними відповідні переговори. Ми поговоримо з ними про те, що потрібно зробити", — зазначив він.Держсекретар також додав, що планується візит делегації Сполучених Штатів як до Угорщини, так і до Словаччини. Проте, коли саме відбудеться робоча поїздка, Рубіо не уточнив.Зауважимо, офіційний Будапешт оскаржує в європейському суді план REPowerEU, який блокує постачання енергетичних ресурсів із Росії. Угорська сторона наполягає на скасуванні обмежень, які наразі забороняють країнам-членам імпортувати російське паливо.Нагадаємо,12 лютого міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що Угорщина має намір знову поскаржитися на проблеми із транзитом російської нафти через нафтопровід "Дружба".Додамо, протягом 2025 року транзит російської нафти українською територією досяг найнижчої позначки за всю історію спостережень. Обсяги прокачування суттєво скоротилися, зупинившись на рівні лише 9,73 мільйона тонн. Однак Угорщина і досі залишається одним із головних покупців.На початку лютого видання Financial Times повідомляло, що торік доходи Росії від енергоносіїв впали приблизно на п'яту частину порівняно з 2024 роком, адже збільшення знижок зіткнулося зі слабкими світовими цінами, що посилило тиск на воєнну економіку держави-агресора..

Американський лідер Дональд Трамп розглядає можливість виходу з переговорів щодо України. Це може статися вже найближчими тижнями.Про це повідомляє The Atlantic. Журналісти відзначили, що під час передвиборчої кампанії Трамп обіцяв принести мир в Україну протягом дня після вступу на посаду. Однак після року невдалих спроб дипломатії, його починає дратувати це питання.У виданні зауважили, що вже найближчими тижнями американський лідер може переключити свою увагу на передвиборчу кампанію в Конгрес."У найближчі тижні, коли передвиборчий сезон поглинатиме все більше уваги Трампа, він може вирішити, що переговори стали для нього політично програшними. Тоді він може піти, поклавши провину за провал дипломатії на непохитність однієї або обох ворогуючих сторін", — йдеться у повідомленні.Водночас у коментарі The Atlantic український лідер Володимир Зеленський зазначив, що Київ завжди демонстрував готовність до діалогу і компромісу. Зокрема, українська сторона майже відмовилася від своїх попередніх наполягань на тому, що російський диктатор Володимир Путін та його генерали мають постати перед законом за воєнні злочини. Ба більше, Зеленський погодився зустрітися з Путіним практично будь-де, окрім Москви, без жодних попередніх умов."Ми ніколи не були проти припинення війни. Це росіяни показали, що вони не готові до діалогу", — зазначив Зеленський.Нагадаємо, український президент Володимир Зеленський заявляв, що не погодиться на невигідну мирну угоду навіть під тиском міжнародних партнерів і внутрішніх обставин. Він наголосив, що для нього пріоритетом є гідний і довготривалий мир..

Кремль намагається "задобрити" та підіграти американському президенту Дональду Трампу. Як один із варіантів Росія розглядає можливість повернення до фінансових операцій у доларах.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg із посиланням на власні джерела.Медійники зазначили, що Росія підготувала документ, у якому перераховано сім пунктів, де, на думку Кремля, економічні інтереси Москви та Вашингтона можуть збігтися після завершення повномасштабної війни росіян проти України.У документі, зокрема, пропонується:спільне просування викопного палива замість більш екологічних альтернатив;спільні інвестиції в природний газ, морський видобуток нафти та критично важливі сировинні матеріали, що буде вигідно американським компаніям.повернення Росії до доларової системи розрахунків.У Bloomberg зауважили, що досі пошук альтернатив долару вважали одним із пріоритетів Москви, тому повернення до розрахунків у цій валюті західні чиновники вважають малоймовірним.Водночас, як уточнили аналітики, якщо Росія все ж піде на такий крок, це означатиме повторне підпорядкування фінансовому домінуванню Вашингтона та відмову від зусиль зі зниження вразливості російської економіки перед тиском США."Це стало би великою перемогою для адміністрації Дональда Трампа в його очевидній меті послабити відносини між Москвою та Пекіном", — зробили висновок експерти.Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про те, що спепредставник російського диктатора Кирило Дмитрієв запропонував США пакет економічної співпраці на 12 трильйонів доларів.Нагадаємо, декілька днів тому видання The Telegraph інформувало, що Москва таємно відправляла до Тегерана мільярди доларів готівкою, щоби підтримати іранський режим. Тонни банкнот доставляли потягами та кораблем. Російський державний "Промзв’язокбанк" протягом чотирьох місяців здійснив постачання готівки на загальну суму близько 2,5 мільярда доларів..

У Європейському Союзі розпочали складати список вимог до Росії щодо миру з Україною. Серед них — повернення українських дітей і навіть скорочення російської армії.Під час спілкування з журналістами ввечері в середу, 11 лютого, президент України Володимир Зеленський розповів, як він ставиться до таких ініціатив."Щодо вимог Європейського Союзу до Росії, то, напевно, щось напрацьовується. Якщо чесно, я не знаю цих деталей, мені це невідомо. Ми вдячні Європейському Союзу, що в них є така тверда позиція, що, безумовно, має відбутися повернення українських дітей", — зазначив він.Про скорочення російської армії український президент уперше почув. Він навів аналогію, що це як Росія хотіла від України скорочення армії."Я вважаю, що це суверенне право кожної держави. Безумовно, ми би хотіли, щоб армія в Росії була поменше, але не думаю, що Європа може на це вплинути. На жаль. Поки що так", — пояснив Зеленський.Він також акцентував, що Європа мала би вести окремий діалог із Росією. Однак, на його переконання, зараз Росія буде використовувати це, щоби тільки принизити Європу."Має бути розроблений окремий процес такого діалогу. На мій погляд, й Америка, й Європа мають працювати разом, при цьому винятково з Україною. Тому що підіймаються винятково наші питання. А боротися з Росією поодинці… Окремо Америка з Росією спілкується, Європа окремо спілкується — я вважаю, що від цього буде вигравати тільки Росія. Разом Америка та Європа точно міцніші", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за словами українського президента, США під час останнього раунду перемовин в Абу-Дабі вийшли з ініціативою щодо енергетичного перемир'я. Україна погодилася на це. Відповіді від росіян не отримали, а швидше навпаки..

Сполучені Штати Америки під час останнього раунду перемовин в Абу-Дабі вийшли з ініціативою щодо енергетичного перемир'я. Україна погодилася на це. Відповіді від росіян не отримали, а швидше навпаки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого."Треба сказати, ми отримали відповідь у вигляді дронів і ракетних атак. Тому це свідчить про те, що вони до енергетичного перемир'я, яке запропонувала в Абу-Дабі американська сторона, не готові. Поки що", — зазначив він.Також українського президента запитали, коли запланована зустріч в американському Маямі та чи підтвердили росіяни свою готовність приїхати туди."Що стосується зустрічі в Маямі або в Абу-Дабі. Чому кажу "або"? Тому що американська сторона запропонувала, що вже наступного тижня може відбутися зустріч в Америці, а саме — в Маямі", — зауважив він.Зеленський наголосив, що Україна одразу ж підтвердила свою участь в переговорах на території США. Цього ж чекали від росіян, але наразі Москва вагається."Імовірно, вони знову запропонують зустрітися на Близькому Сході. Ми ж готові до будь-якого місця зустрічі, нам усе одно — чи в Маямі зустрічатися, чи в Абу-Дабі", — акцентував президент України.Володимир Зеленський наголосив, що головне отримати за підсумками перемовин результат. Саме таким є завдання в української делегації, в українських перемовників, які працюватимуть на таких зустрічах.Нагадаємо, нещодавно деякі медіа оприлюднили інформацію про можливість приїзду української делегації до Москви на переговори особисто з Володимиром Путіним. Щоправда, за словами Володимира Зеленського, насправді зараз це нереально, на території країни-агресорки не можуть відбуватися перемовини..

Президент Володимир Зеленський вперше прокоментував інформацію видання Financial Times про можливе проведення виборів в Україні до 15 травня. Гарант запевнив, що "чує про це вперше".Відповідаючи на запитання журналістів, він заявив, що не має наміру оголосити про вибори 24 лютого."Я багато разів казав що до виборів Україна прийде лише тоді, коли отримає всі відповідні гарантії безпеки", — зазначив Зеленський.Також глава держави наголосив, що Україна сама ніколи не порушувала теми виборів, але готова до переобрання президента."Я завжди казав, що питання виборів підіймають ті, чи інші партнери України", — вкотре наголосив гарант.На запитання, чи наполягають у Білому домі на виборах, президент заявив, що Америка підіймала питання виборів, але він не хоче "йти в деталі". Проте він додав, що США не погрожують відмовлятися від гарантій безпеки.Чи обговорювала Україна зі США на переговорах дату для проведення референдуму"Наша делегація знає мою позицію, вона чітка, вони її донесли. Ми готові працювати з будь-якими графіками, які будуть пропонувати американські колеги, але якщо ми підіймаємо питання референдуму, я вже поговорив, повинне бути розуміння припинення вогню для цього", — зазначив гарант.Зеленський пояснив, що референдум по структурі — це як вибори, "тобто потрібна безпека". Варто зауважити, що раніше Financial Times писало, що президент Володимир Зеленський нібито розглядає можливість оголосити 24 лютого план президентських виборів і референдуму щодо можливої мирної угоди. У статті також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки.У Кремлі також відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів і референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити".Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Додамо, нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

Новий раунд переговорів за участю Сполучених Штатів Америки щодо припинення війни відбудеться 17 чи 18 лютого. Його заплановано провести на американській території.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю агенції Bloomberg.Український лідер запевнив, що прийняв пропозицію США провести черговий раунд переговорів. Водночас він не знає, чи долучиться до них російська делегація. У цьому полягає чи не основний нюанс проведення такої зустрічі.За його словами, на порядку денному буде питання територій — насамперед пропозиція США щодо створення вільної економічної зони на Донбасі. За словами Зеленського, обидві сторони конфлікту ставляться до цього варіанту скептично."Жодна зі сторін не підтримує ідею створення вільної економічної зони — ні росіяни, ні ми. Ми маємо різні погляди на це питання. І домовилися про таке: повернімося до цього питання на наступній зустрічі з уявленням про те, який вигляд це може мати", — заявив український президент.На його думку, США повинні чітко висловили свою позицію щодо того, хто контролюватиме буферну зону на Сході України."Якщо це наша територія — а це наша територія, — то країна, якій вона належить, повинна нею керувати", — наголосив він.У порядку денному наступного раунду переговорів — також двосторонні консультації України та США. Перемовні команди можуть розглянути пропозиції щодо післявоєнного планування та зосередитися на економічних питаннях. З цією метою до складу делегації увійде міністр економіки Олексій Соболєв. Він обговорить з американцями "пакет процвітання" України. У суботу Володимир Зеленський зазначав, що США вперше запропонували провести черговий раунд тристоронніх переговорів щодо врегулювання війни Росії проти України на своїй території.  Також американці хочуть завершення війни до початку літа, оскільки пізніше матимуть інший пріоритет — вибори до Конгресу.Нагадаємо, що, за словами українського президента, сьогодні під час щоденної селекторної наради фактично з усіх громад прикордоння з Росією та прифронтових областей звітують про постійні російські удари. Тільки в Херсоні ударних дронів було 470 за минулу добу..

Сполучені Штати Америки пропонують створити на Донбасі вільну економічну зону. В адміністрації Дональда Трампа вважають це компромісом для завершення війни між Україною та Росією. Така ідея не подобається ні Україні, ні Росії.Про це президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю Bloomberg."Жодна зі сторін не зацікавлена в ідеї вільної економічної зони — ні росіяни, ні ми. Це дуже суперечлива та сира ідея, яку важко реалузвати", — заявив він.За його словами, в Києва та Москви залишаються різними погляди на питання територій. Наразі компромісу сторони не знаходять, за столом переговорів усі залишаються при своїх позиціях."І домовленості були такими — давайте повернемося з баченням того, який це вигляд може мати, до наступної зустрічі", — уточнив він.Раніше з’являлася інформація, що російська влада вимагає, аби Україна вивела всіх військових із території Донецької області. Кремль, як і раніше, хоче отримати повний контроль над усім регіоном.Водночас Україна наполягає на тому, щоби в питанні припинення вогню сторони відштовхувалися від теперішньої лінії розмежування. Водночас Київ у юридичній площині жодним чином не планує відходити від позиції приналежності Донбасу й інших окупованих територій Україні.США як компроміс запропонували створити в Донецькій області вільну економічну зону. Таку ідею внесли в "мирний план" президента Дональда Трампа.При цьому минулого тижня з'явилася інформація про те, що під час переговорів в Абу-Дабі Росія висунула нову вимогу щодо припинення бойових дій. Окрім контролю над територіями Донецької та Луганської областей, Кремль наполягає на офіційному міжнародному визнанні Донбасу російським із боку всіх країн-учасниць переговорного процесу.Нагадаємо, що очільник російського МЗС Сергій Лавров офіційно заявив, що Москва не отримувала жодних пропозицій щодо "мирного плану" з 20 пунктів ані офіційними, ні негласними каналами..

Цього тижня відбудеться 62-га Мюнхенська безпекова конференція. Торішній ознаменувалася гучним скандалом, викликаним виступом віцепрезидента США Джей Ді Венса. Напередодні заходу організатори оприлюднили звіт, в якому багато цікавого.Політика Трампа як виклик для ЄвропиTrueUA аналізував, чому доповідь Венса рік тому стала шокотерапією для учасників конференції з питань безпеки у Мюнхені. Там він, окрім виступу, ще й зустрічався з лідерами ультраправої партії "Альтернативи для Німеччини", що підсилило шоковий ефект. Цього року США представлятиме більш поміркований глава Держдепу Марко Рубіо.Вже відомо про заплановану на полях форуму зустріч канцлера ФРН Фрідріха Мерца з Рубіо та Володимиром Зеленським. Також, за повідомленням ЗМІ, за мужність і стійкість премію Евальда фон Кляйста присудять українському народу. Ця нагорода присуджується щорічно з 2009 року, лауреатами переважно ставали окремі особи.За кілька днів до початку конференції організатори оприлюднили звіт. Документ цікавий з огляду на необхідність для України формувати спільну з Євросоюзом політику безпеки. Його автори формулюють ключові положення.По-перше, Європа вступила в тривалу еру конфронтації, оскільки повномасштабна агресивна війна Росії та розширення гібридної кампанії руйнують залишки порядку спільної безпеки, що існував після Холодної війни.По-друге, поступовий відхід Вашингтона від своєї традиційної ролі головного гаранта безпеки Європи, що відображається в нерішучій підтримці України та загрозливій риториці щодо Гренландії, посилює відчуття невпевненості в Європі та оголює її незавершений перехід від споживача безпеки до постачальника безпеки.По-третє, зіткнувшись зі зміною сигналів із Вашингтона, європейські країни залишаються розірваними між запереченням та прийняттям, прагнучи зберегти залученість США, водночас обережно рухаючись до більшої автономії.По-четверте, європейські країни відреагували створенням гнучких коаліцій лідерства, збільшенням витрат на оборону та наданням Україні засобів для підтримки її військових зусиль. Проте, констатують автори, залишаються сумніви щодо того, чи достатньо цих зусиль, щоби компенсувати ерозію Pax Americana.Європа не хоче залишитися в сірій зоні чужих інтересівПозиція Вашингтона нині змінилася, американська "парасолька" над Європою не зникла, проте гарантія власної безпеки стає імперативом для європейських членів НАТО. Це ж стосується і військової допомоги Україні. Зокрема, згадано про припинення прямого постачання зброї Україні Сполученими Штатами, після чого країни Європи та Канада почали фінансувати закупівлю американської зброї через механізм Переліку пріоритетних вимог України (PURL).Автори не критикують цей механізм, лише зазначають, що він став "кращою моделлю адміністрації Трампа для підтримки України". Нагадаємо, що нинішній глава Білого дому кілька разів висловлював задоволення тим, що Америка не витрачає гроші на Україну, їх витрачають європейці.Цинічному підходу Трампа до питань безпеки у звіті присвячений наступний пасаж. Нинішня адміністрація США "розмила межу між безпекою та економічною політикою, більш чітко пов'язавши доступ до американської безпекової парасольки з узгодженням зі своїми економічними інтересами". Таким чином, гарантії Америки мають вищу комерційну ціну. Що, на думку авторів документа, підірвало довіру громадськості до США як надійного союзника.Зміна політики Вашингтона посприяла появі "Коаліції рішучих" та посиленню єдності в ЄС. На доказ цього автори нагадують, як початковий мирний план із 28 пунктів, вигідний Москві, зазнав кардинальних змін завдяки спільним зусиллям України та європейців. Однак, констатується в документі, ця історія продемонструвала, що США все частіше виступають не в ролі прогнозованого союзника, а радше арбітра.Окреме місце у звіті приділяється викликам перед Європою через російську агресію. Серед таких називають загрозу прямого військового зіткнення Росії з якоюсь країною НАТО. Що ж пропонується, аби запобігти посталим перед Європою викликам? Процитуємо: "Стимулювання консолідації оборонної промисловості, формулювання цілісного європейського бачення для України та підготовки ЄС до розширення. Ці кроки передбачатимуть розподіл витрат та політичних ризиків". Подальші вагання, підсумовують автори документа, "залишать Європу в сірій зоні між конкуруючими сферами впливу, постійно підриваючи її здатність формувати власну долю".Що буде після слівАкценти у звіті розставлені правильно, проте в ньому не знайшлося місця кільком важливим позиціям.Перша: наскільки Євросоюз готовий до посилення власних збройних сил на тлі поступового ослаблення американських гарантій для Європи. Нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки.TrueUA аналізував сильні і слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для реалізації безпекових ініціатив в Європи залишилося не так багато часу. Насамперед через внутрішні конфлікти в ЄС, нерішучість окремих держав або й відверту ворожість до Євросоюзу влади таких країн, як Угорщина, Словаччина, Чехія. Ми бачимо зростання популярності ультраправих сил, які сповідують ідеологію ізоляціонізму, ці сили працюють на підрив ЄС.Друга позиція: готовність до розширення європейської родини. Видання Politico розкрило деталі безпрецедентного плану вступу України до Євросоюзу до виконання всіх реформ, необхідних для повноцінного членства. Сценарій приєднання авансом обговорюється давно, як і варіанти обходу вето Будапешта на наше членство. Проте варто зауважити, що у плану поступового приєднання України є й інші критики, наприклад, Італія.У Римі вважають, що країни Західних Балкан заслужили на членство першими. Залишається сподіватися, що після конференції у Мюнхені невизначеності щодо вступу України до Євросоюзу стане менше. Хоча цей захід не місце, де ухвалюються офіційні рішення, але там присутні фігури, які формують ідеологію офіційних рішень.Третя позиція: у звіті зазначається, що європейські країни збільшили витрати на оборону (вони погодилися на це після саміту НАТО за присутності Трампа), однак у цих витратах продовжує зберігатися дисбаланс, оскільки в деяких столицях, видається, вирішили пересидіти президентство Трампа з надією, що його наступник поверне все, як було. У документі правильно сказано про розподіл витрат та політичних ризиків, але неочевидним є механізм, як це зробити. Приміром, Іспанія не витрачає на оборону навіть мінімальні 2% ВВП.Влада, і не тільки там, не хоче йти на непопулярні серед значної частини виборців рішення збільшувати витрати на оборону, бо політичні еліти в демократіях мислять електоральними циклами: чи залишимося при владі після наступних виборів або чи отримаємо владу. Не кажучи вже про хибну логіку "навіщо платити за ліфт, якщо живемо на нижніх поверхах", якщо географічна відстань в нинішніх війнах не гарантує спокою.Остання, четверта позиція: оскільки конференція у Мюнхені присвячена безпеці, цікаво почути від високоповажних учасників їхнє бачення гарантій безпеки Україні. У звіті цю тему акуратно прикрили загальними фразами. Лишається сподіватися, що у звіті до 63-ї конференції буде розділ "Вступ України до Євросоюзу та втілення гарантій безпеки"..

Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану.За даними Financial Times, Вашингтон використовує питання надання гарантій безпеки як інструмент впливу: у разі відмови від проведення голосування Україна може залишитися без подальшої підтримки Білого дому. Президент Володимир Зеленський нібито планує оголосити про початок підготовки до виборчого процесу 24 лютого — у четверту річницю повномасштабного вторгнення. Водночас реалізація таких планів стикається з серйозними юридичними перешкодами, адже чинне законодавство забороняє будь-які вибори під час дії воєнного стану.Перспективи мирної угодиЯк зазначає видання, представники США та України ведуть активні переговори щодо можливого укладення мирної домовленості з Москвою вже у березні цього року. Спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер під час зустрічей у Флориді та ОАЕ сигналізували українській стороні про необхідність якнайшвидшого виходу на фінальні рішення. Головним каменем спотикання залишається відсутність компромісу щодо територіальних питань, які планують винести на всенародне обговорення. Позиція Києва залишається незмінною: жодні юридичні домовленості неможливі до моменту отримання чітких і дієвих гарантій безпеки від США та західних партнерів.Організаційні виклики та безпекові вимогиУкраїнські виборні органи та міжнародні аналітики скептично оцінюють запропоновані США терміни, називаючи їх занадто оптимістичними. Повноцінна підготовка до голосування в умовах окупації 20% територій та масового переміщення населення потребує щонайменше шести місяців. Однією з ключових вимог Києва є повне припинення вогню на весь період виборчої кампанії для забезпечення прозорості та безпеки референдуму. Попри зниження рівня підтримки порівняно з початком повномасштабної війни, внутрішні опитування показують, що довіра до Володимира Зеленського все ще перевищує 50%, що додає йому впевненості у власній перемозі у разі проведення виборів.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався.Також у Раді повідомили, що в Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого..

10 лютого міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров продовжував прямо звинувачувати Сполучені Штати у відсутності прогресу в припиненні війни Росії проти України та повторно згадав переговори у Стамбулі весни 2022 року, щоб виправдати відмову Росії від отримання Україні суттєвих гарантій безпеки. Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, Лавров використав інтерв'ю російському державному телеканалу НТВ від 10 лютого, щоб звинуватити Сполучені Штати в недобросовісних діях під час мирних переговорів, запроваджуючи нові санкції проти Росії та встановлюючи вторинні тарифи для імпортерів російської нафти, повторивши свою критику від 9 лютого про те, що Сполучені Штати винні у відсутності прогресу в припиненні війни. Лавров заявив, що політика США щодо Росії за президента США Дональда Трампа "рухається в неправильному напрямку". Перший заступник голови комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Олексій Чепа повторив критику Лаврова щодо політики США щодо Росії, зазначивши, що "дії, а не слова" США демонструють, що Сполучені Штати залишаються "противником" Росії. "Лавров також прямо посилався на позицію Росії, закріплену у Стамбульських протоколах 2022 року, на які Кремль періодично посилається як на відповідну основу для мирної угоди, щоб виправдати постійну відмову Росії від значущих гарантій безпеки для України", — йдеться у зведенні ISW.Лавров конкретно закликав до зміни складу та структури прийняття рішень щодо гарантій, запропонованих у проєкті документа Стамбульського протоколу 2022 року. Проєкт документа Стамбульського протоколу 2022 року передбачав, що Росія — агресор у війні в Україні — буде розглядатися як нейтральна "держава-гарант" України; що Росія та Китайська Народна Республіка (КНР) матимуть право вето щодо механізму реагування на майбутню агресію в Україні; і що Україна зобов'язується дотримуватися нейтралітету, дотримуватися суворих обмежень щодо чисельності та складу військових сил і ніколи не приймати військової допомоги від своїх союзників."Кремль намагається змусити Сполучені Штати відмовитися від нещодавніх переговорів під керівництвом США з Україною та Європою на користь американо-російського врегулювання, що майже повністю базується на вимогах Росії, які не змінилися протягом війни", — підсумували аналітики.Нагадаємо, раніше в ISW пояснили, навіщо Лавров атакує США заявами про війну в Україні.Також, за даними Інституту вивчення війни, російське військове командування планує розгорнути свої ймовірно обмежені стратегічні резерви для запланованого літнього наступу 2026 року на Півдні або Сході України. Однак російським військовим, ймовірно, бракує достатніх резервів як для належної підготовки до такого наступу, так і для досягнення його цілей. .

Американсько-українську угоду про гарантії безпеки підпишуть тоді, коли "це буде доречно". У мирному процесі ще є багато інших складних пунктів, які потребують першочергового розв’язання.Про це заявив посол США в НАТО Метью Вітакер під час онлайн-брифінгу з журналістами.Таким чином він відповів на запитання про те, чому президент США Дональд Трамп і лідер України Володимир Зеленський досі не підписали документ."Коли йдеться про підписання угод чи домовленостей, завжди є певні часові рамки. Тому й президент Трамп, і президент Зеленський підпишуть документи тоді, коли це буде доречно та коли процес просування до мирної угоди цього вимагатиме", — сказав Вітакер.Він також розповів, що мирні переговори тривають. Посол США в НАТО наголосив, що обговорення звелося до територіального питання."Думаю, що це є відповіддю на ваше запитання: є переконання, що стосовно інших домовленостей уже досягнуто згоди. Ми зараз ближче до миру в Україні, ніж будь-коли раніше", — заявив постійний представник США в НАТО.Водночас Вітакер додав, що "варто продовжувати молитися за мир", але при цьому забезпечити Україну всім необхідним для її оборони.Сьогодні посол США в НАТО також інформував, що Німеччина, Нідерланди та Норвегія профінансували постачання найбільшої кількості американської зброї для України в межах ініціативи PURL. Це програма, за якою європейські члени НАТО закуповують для української армії американські озброєння, в яких зараз є найбільша потреба.Нагадаємо, що на початку листопада минулого року Метью Вітакер провів у Києві зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Тоді дипломат вперше відвідав з офіційним візитом нашу державу..

Німеччина, Нідерланди та Норвегія профінансували постачання найбільшої кількості американської зброї для України в межах ініціативи PURL. Це програма, за якою європейські члени НАТО закуповують для української армії американські озброєння, в яких зараз є найбільша потреба.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на посла США в НАТО Метью Вітакера. Він заявив про це у вівторок, 10 лютого, під час спілкування з журналістами.Посол США в НАТО назвав Німеччину, Нідерланди та Норвегію найактивнішими покупцями американської зброї для України на базі PURL."Хочу відзначити прогрес, якого ми досягнули щодо PURL. Створений президентом Трампом, він дає змогу союзникам і партнерам закуповувати американське озброєння, щоби підтримувати боєздатність України. Є три лідери PURL: Німеччина, Нідерланди та Норвегія", — заявив Вітакер.Він наголосив, що PURL "зміцнює оборону України, водночас сприяючи мирним зусиллям шляхом здійснення тиску на Росію, щоби змусити її сісти та залишатися за столом переговорів".Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час візиту в Україну пообіцяв, що знайде понад 15 мільярдів доларів на закупівлю зброї для ЗСУ в межах PURL."З минулого літа ми надали 75% всіх ракет, які надійшли в Україну, які ідуть на фронт, і 90%, які захищають повітряний простір. Ми розуміємо, що ще швидко потрібно. Ми про це знаємо nf постійно працюємо над тим, щобb це надходило q через механізм PURL, і через інші можливості", — зазначив він.Посадовець також додав, що НАТО підтверджує незмінну та пріоритетну підтримку України. Рютте запевнив, що увага до безпеки України не зменшиться попри глобальні виклики.Нагадаємо, що Японія заперечила інформацію про намір долучитися до міжнародного проєкту PURL, який передбачає фінансування закупівель американського оборонного обладнання для потреб ЗСУ. Генеральний секретар Кабінету міністрів Японії Мінору Кіхару наголосив, що країна залишається на позиціях гуманітарної й економічної підтримки, зосереджуючись на відновленні українського суспільства..

Відома канадська та американська акторка Кетрін О'Гара пішла із життя 30 січня у віці 71 року. Причиною смерті зірки є легенева емболія на тлі ректального раку, на який страждала жінка.Як повідомляє видання TMZ, про це стало відомо із свідоцва про смерть акторки, яке видав Департамент громадського здоров'я округу Лос-Анджелес. У документі було зазначено, що тіло акторки було кремовано та передано її вдівцю, Роберту Бо Велчу.На смерть акторки відреагував і її екранний син у культовому фільмі "Сам удома" — Маколей Калкін. Він написав короткий, але надзвичайно щирий текст, у якому зізнався, що не був готовий до цієї втрати."Мамо. Я думав, у нас ще є час. Я хотів більшого. Я хотів просто сидіти поруч із тобою. Я чув тебе. Але мені ще так багато хотілося сказати. Я люблю тебе. Побачимось пізніше", — написав Калкін.Актор порівняв себе та колегу під час виходу фільму та через десятки років.Що відомо про О'ГаруВона народилася 4 березня 1954 року в Торонто (Канада) і була шостою з семи дітей. У середині 1970 років почала з’являтися на місцевому телеканалі в шоу Second City Television (SCTV), а також озвучувала мультфільми. У кіно дебютувала у фільмі The Rimshots (1976).Найбільшу популярність акторка здобула після ролі матері Кевіна Маккаллістера у перших двох фільмах "Сам удома". Також вона зіграла Мойру Роуз у серіалі "Шитт-Крік" (80 епізодів). Серед інших помітних робіт — ролі у фільмах "Найкраще на шоу" (2000), "Могутній вітер" (2003) та "Бітлджус".Останній проєкт Кетрін — робота із Сетом Рогеном у серіалі Apple TV+ "Студія". За цю роль вона отримала номінацію на премію "Еммі".Крім того, у 2020 році вона отримала "Еммі" за роботу в серіалі "Шиттс-Крік". Це сталося після її першої перемоги на "Еммі" у 1982 році — за внесок у написання сценаріїв до комедійного телепроєкту SCTV Network 90.В особистому житті акторка познайомилася зі своїм чоловіком — художником-постановником Бо Велчем — на знімальному майданчику фільму "Бітлджус" (1988). Вони одружилися 1992 року. Подружжя має двох синів — Метью та ЛюкаНагадаємо, що у вересні минулого року у Франції у віці 87 років пішла з життя легендарна італійська актриса Клаудія Кардинале. Вона вважається однією з найкрасивіших жінок в історії кіно..