# Німеччина

Німеччина надасть Україні новий пакет підтримки загальною вартістю понад 1,3 мільярда євро. Частину коштів спрямують на посилення протиповітряної оборони, зокрема виробництво перехоплювачів для боротьби з реактивними "шахедами", а ще близько 350 мільйонів євро — на енергетичний сектор.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Києві, передає "Європейська правда". За словами Володимира Зеленського, новий пакет допомоги від Німеччини перевищує 1,3 мільярда євро. Він включає як військову, так і енергетичну підтримку."Це зброя, яка допоможе зараз, підтримка для нашої енергетики, це дуже важливо", — наголосив президент.Окрему частину допомоги передбачили на виробництво нових перехоплювачів, призначених для боротьби з реактивними "шахедами". Фрідріх Мерц повідомив, що близько 350 мільйонів євро з пакета спрямують на підтримку української енергетики. За його словами, ця допомога має посилити українську протиповітряну оборону та допомогти країні підготуватися до зими."Це швидко й відчутно зміцнить протиповітряну оборону України, і це підкріплення вкрай необхідне", — зазначив канцлер.Він додав, що підтримка енергетики має допомогти пом’якшити наслідки російських атак на відповідну інфраструктуру."Усе це допоможе пом’якшити наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру України і, перш за все, допоможе народу України пережити майбутню зиму", — наголосив Мерц.Додамо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським.Нагадаємо, раніше уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування Групи Світового банку..

У неділю, 4 жовтня, президент України Володимир Зеленський і федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц приїхали на місце влучання російського дрона в Національну академію наук у Києві.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."На жаль, цей жорстокий удар тоді забрав життя двох людей, ще семеро були поранені", — зазначив він.Український президент наголосив, що тоді удар рашисти спрямували саме на академію. Точно відомо, що це навмисний удар, є відповідні відео."Російські терористи просто хотіли вдарити по Академії наук і зруйнувати її. Абсолютно жахлива атака", — акцентував він. "Цінуємо те, що Фрідріх Мерц перебував сьогодні з нами тут, попри повітряну тривогу й абсолютно варварських сусідів-росіян, які зі самого ранку атакують місто. Це потрібний і хоробрий сигнал від канцлера особисто та всієї Німеччини. Дякую, Фрідріху", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше свій візит до України федеральний канцлер Німеччини розпочав зі вшанування полеглих українських захисників і захисниць."Цінуємо повагу до наших воїнів і солідарність з українським народом", — зазначив президент України.На його переконання, важливо, що в цей непростий час Німеччина поруч з Україною. Зокрема, це виявляється в підтримці й у пам’яті.Нагадаємо, Фрідріх Мерц наголошував, що приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти Європи. Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати..

Свій візит до України в неділю, 4 жовтня, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розпочав зі вшанування полеглих українських захисників і захисниць. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Цінуємо повагу до наших воїнів і солідарність з українським народом", — зазначив він.На його переконання, важливо, що в цей непростий час Німеччина поруч з Україною. Зокрема, це виявляється в підтримці й у пам’яті."Вічна шана всім захисникам і захисницям України, які віддали свої життя заради України та всієї Європи", — підсумував український президент.Раніше у своїх соцмережах він назвав Німеччину країною, яка послідовно демонструє лідерство в захисті життів українців і українок від російських ударів.Президент України висловив удячність за всю підтримку й анонсував підготовку рішення для того, щоби в Україні та в усій Європі було більше можливостей захищатися."Будуть важливі домовленості між Україною та Німеччиною. Росію потрібно зупиняти разом. Дякую всім, хто допомагає", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Фрідріх Мерц зауважив, що приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти Європи.Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати."Наше партнерство — це вулиця з двостороннім рухом. Німецькі й українські компанії спільно розробляють технології, які приносять користь обидвом країнам. Це робить нас більш захищеними та сильними", — наголосив Мерц.Нагадаємо, раніше федеральний канцлер наголошував, що Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо ППО, перед самітом ЄС в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України..

У неділю, 4 жовтня, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув до Києва з неоголошеним візитом. У нього запланована зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомило видання Deutsche Welle."Сьогодні я приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує нашої підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти нас", — заявив Мерц на київському вокзалі.Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати.Крім того, німецький посадовець анонсував зустріч із Зеленським і поінформував, що запевнить його у збереженні підтримки."Наше партнерство — це вулиця з двостороннім рухом. Німецькі й українські компанії спільно розробляють технології, які приносять користь обидвом країнам. Це робить нас більш захищеними та сильними", — підсумував він.До речі, це перший візит Фрідріха Мерца до України з травня 2025 року. Після прибуття його зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Раніше федеральний канцлер наголошував, що Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо протиповітряної оборони, перед самітом ЄС в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України.Нагадаємо, Фрідріх Мерц під час виступу на Європейському арктичному саміті в Рованіємі заявляв, що безпеку Європи потрібно поставити в центр уваги політичних дій. У зв’язку з цим Україні необхідно ще більше допомагати у протистоянні агресивній Росії..

Неможливо не помітити, як останніми тижнями у Європі нагнітається ситуація щодо можливого нападу Росії на країни НАТО. Особливо відзначаються в цьому плані Польща і країни Балтії. Про Польщу поговоримо іншим разом, а зараз давайте розглянемо — чи готові Литва, Латвія і Естонія до гіпотетичного російського вторгнення і які шанси у них вистояти — як за умови активації 5 статті НАТО, так і без неї.Про що стаття 5 Статуту НАТОСтаття 5 Північноатлантичного договору — це принцип колективної оборони НАТО, згідно з яким збройний напад на одного члена Альянсу в Європі чи Північній Америці розглядається як напад на усіх членів.Звучить надійно, але є один нюанс. Ця стаття прописувалась як запобіжник воєнних конфліктів, а не як інструмент їх вирішення. Іншими словами, вона передбачає, що вороги НАТО будуть боятися нападати на країни Альянсу, але не означає автоматичної симетричної відповіді, якщо такий напад все ж станеться.Та й в самому НАТО, виходячи з риторики його лідерів, не те щоб горіли бажанням її активувати. Так, 23 вересня Марк Рютте прямо заявив:"Стаття 5 свідомо сформульована неоднозначно, тому ми ніколи точно не скажемо, чи буде вона застосована".Власне, за весь час існування Альянсу 5 стаття була застосована лише один раз — після терористичної атак проти США 11 вересня 2001 року. Але є різниця: напад на США, і напад на умовну Литву. Як казали напередодні Другої світової війни адепти політики умиротворення агресора: "Чи готові ви вмирати за Данциг?".Тай навіть в 2001 році на активацію 5 статті неповороткій бюрократії Північноатлантичного альянсу знадобилась доба, а, враховуючи темпи просування російської армії в Україні в 2022 році, за добу Росія теоретично може окупувати всю територію Балтії і почати переговори з НАТО "відштовхуючись від нових реалій на землі", як люблять говорити Путін з Лавровим. І стримати її в цю першу добу зможуть лише власні армії балтійських країн.Армії країн БалтіїСтаном на 2026 рік Литва має найсильнішу та найбільшу армію серед трьох країн Балтії, випереджаючи Естонію та Латвію за всіма основними показниками. Завдяки найбільшій кількості населення та найпотужнішій економіці в регіоні, Литва виступає головною військовою силою балтійського флангу НАТО.Згідно зі щорічним рейтингом Global Firepower та аналітичними даними оборонних відомств, країни розташовуються в такому порядку за військовою міцністю:Як бачимо, оборонний бюджет Литви значно перевищує бюджети Латвії та Естонії разом узятих. Країна виділяє понад 5% від свого ВВП на потреби оборони, інвестуючи в бронетехніку, ППО та артилерію.Також Литва лідирує за чисельністю особового складу, маючи найбільший мобілізаційний резерв та кількість активного військового персоналу в регіоні. Також Литва єдина серед трьох країн Балтії активно формує бронетанкові війська.Іноземний контингент союзниківСтаном на сьогодні на території країн Балтії розгорнуто потужні зовнішні військові контингенти союзників по НАТО. Основу цієї присутності складають багатонаціональні бойові групи Передового присутності НАТО (NATO Enhanced Forward Presence), які у 2026 році перейшли на рівень повноцінних бойових бригад. Також розгорнуті американські підрозділи та повітряні місії.Зокрема, у Литві розгортає повноцінну важку бронетанкову бригаду Німеччина. Крім цього, в країні присутній контингент США чисельністю близько 1000 військових із важкою технікою та танками, який перебуває на базі в Пабраде на постійній ротаційній основі. У Латвії основу іноземних сил складає канадський контингент, який планомірно розширився до рівня бригади. Серед інших учасників групи НАТО виділяється Іспанія, яка суттєво посилила присутність своєю бронетехнікою та ППО.В Естонія значні бронетанкові сили з танками Challenger та артилерією утримує Велика Британія. Також присутній контингент США, а саме — піхотні роти та підрозділи систем HIMARS.Але головне питання в контексті контингентів союзників полягає не в їх чисельності  і навіть не в озброєнні, а в готовності діяти. Простіше кажучи, що вони робитимуть у разі повномасштабного вторгнення армії РФ: займуть оборону і приймуть бій, чи оголосять термінову евакуацію?Яка з країн протримається найдовше у разі гіпотетичного нападу РосіїА ось тут криється найцікавіше. За версією воєнних аналітиків, у сценарії гіпотетичного нападу Росії найдовше здатна протриматись… Естонія. Попри те, що Литва має найбільшу армію в мирний час, Естонія володіє унікальними географічними, стратегічними та оборонними перевагами, які роблять її найменш уразливою до швидкого захоплення.Військові аналітики та оборонні концепції країн Балтії виділяють кілька ключових факторів, чому Естонія має вищі шанси на довготривалу оборону:Географічні переваги та захищеність кордонівКордон Естонії з Росією захищений масивними природними бар'єрами — великим Чудським озером та річкою Нарва. Це звужує можливі напрямки сухопутного наступу армії РФ до двох вузьких перешийків (Нарвського та Псковського), де відносно легко організувати оборону.До того ж Естонія має великі острови (Сааремаа, Хіюмаа), які можуть слугувати віддаленими оборонними форпостами та базами для партизанського опору, навіть якщо материкова частина буде частково окупована.Для порівняння, Литва має величезний і відкритий кордон із Білоруссю та Калінінградською областю Росії, де важко стримувати флангові удари, плюс Сувалкський коридор (вузька ділянка землі між Білоруссю та Калінінградом). У разі одночасного удару Росія може миттєво відрізати Литву (і всю Балтію) від сухопутного сполучення з Польщею та рештою Європи. Литва одразу опиниться в оточенні та під перехресним вогнем з двох боків.Латвія ж розташована в центрі Балтії і має довгий сухопутний кордон з Росією та Білоруссю без серйозних природних перешкод, що робить її території вразливими для швидких танкових проривів з метою розсікання всього регіону навпіл.Ефективна мобілізаційна система "Тотальної оборони"На відміну від сусідів, Естонія ніколи не скасовувала призов і десятиліттями будувала систему тотальної оборони. Її мобілізаційна система вважається найефективнішою в НАТО. У разі війни Естонія здатна протягом 24-48 годин збільшити свої збройні сили з 7 000 до понад 45 000 військових завдяки високій готовності резервістів та добровольчого формування "Кайтселійт" ("Союз оборони").Тотальна оборона передбачає, що до опору залучене все суспільство, а державні інститути та критична інфраструктура готові до автономної роботи в умовах повної ізоляції.Зовнішня логістикаЕстонія географічно відокремлена від решти НАТО в особі Фінляндії лише вузькою Фінською затокою. Це дозволить союзникам практично миттєво надавати артилерійську, повітряну та логістичну підтримку.Замість висновківЯк би там не було, а досвід війни в Україні і риторика лідерів країн НАТО недвозначно натякають, що західний світ все ще не готовий до відкритої воєнної ескалації з Росією, тому чи врятує 5 стаття Литву, Латвію і Естонію — наразі питання відкрите.Тому, як би цинічно це не прозвучало, та якщо Путін таки наважиться на повномасштабне вторгнення в країни Балтії, то розраховувати Литва, Латвія і Естонія зможуть лише на свої армії і здатність своїх народів чинити спротив..

Переговори щодо закінчення війни Росії проти України можуть відбутися вже "незабаром". Німеччина хоче брати в них активну участь.Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час виступу на Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбурзі, його цитує видання DW.Він закликав своїх співвітчизників "не допустити, щоби США зберігали монополію на ведення переговорів" щодо припинення війни Росії проти України."Ми повинні брати в них участь. Адже війна йде на європейській території", — пояснив німецький міністр.Тож, за його словами, європейцям потрібно визначити майбутній формат своїх відносин із Росією. Для цього необхідно сісти за стіл переговорів."Зараз є ознаки того, що такі переговори незабаром можуть розпочатися", — наголосив Вадефуль, не розтлумачивши, чому саме він так вирішив.При цьому міністр висловив упевненість, що "будь-які домовленості" щодо закінчення війни має попередньо схвалити Україна.Вадефуль вважає "цілком ймовірним", що в майбутньому Європа "зможе вибудувати добрі відносини з Росією"."У нас немає жодних претензій до самої Росії чи до російського народу. Ми маємо серйозну проблему з нинішнім російським режимом, який розв'язав і веде цю незаконну агресивну війну", — акцентував німецький міністр.Тому, на думку Вадефуля, "зараз і, ймовірно, у найближчому майбутньому європейська безпека має будуватися не разом із Росією, а проти Росії".Нагадаємо, видання The Atlantic сьогодні оприлюднило інформацію, що у Вашингтоні не відкидають ідеї тристоронніх перемовин за участю США, України та Росії, щоби домовитися про енергетичне перемир'я. Зокрема, є можливість зустрічі в Абу-Дабі..

Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо протиповітряної оборони, перед самітом Європейського Союзу в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час брифінгу для журналістів у Берліні у вівторок, 29 вересня, його цитує DW.За словами керівника німецького уряду, в особистих розмовах із низкою очільників держав і урядів світу він намагається забезпечити поповнення засобів ППО для України."Наразі це найслабше місце. Я сподіваюся, що нам вдасться підготувати Україну до майбутньої зими, зокрема, у сфері енергопостачання", — акцентував канцлер.Мерц також повідомив, що разом з європейськими партнерами інтенсивно консультується щодо посилення допомоги Україні перед засіданням Європейської Ради, що відбудеться 15-16 жовтня в Брюсселі. Йдеться, зокрема, "про дуже конкретну допомогу українському бюджету" та способи використати всі можливості для посилення ППО.Він закликав відкинути будь-які ілюзії та вказав на щоденні воєнні злочини Російської Федерації."Ми не повинні тішити себе ілюзіями. Росія продовжуватиме безжально бомбардувати та знищувати цивільну інфраструктуру. Це воєнні злочини, які відбуваються там щодня. Але ми не дамо себе цим залякати. Ми продовжимо підтримувати Україну, бо знаємо: Україна — частина Європи. Якщо Україна впаде, то мир і свобода в усій Європі опиняться під загрозою", — наголосив німецький лідер.Він запевнив, що зі свого боку зробив би все, щоби допомогти Україні пережити, "ймовірно, дуже-дуже важку зиму".Крім того, канцлер прокоментував зустріч міністрів закордонних справ Німеччини та Росії в Нью-Йорку 26 вересня, зауваживши, що оцінки Москви цих перемовин свідчать про її неготовність до конструктивних переговорів щодо припинення війни в Україні."Подальша оцінка цієї розмови з боку Росії показала, що зараз Росія, очевидно, взагалі не зацікавлена у серйозних переговорах", — підсумував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що на початку вересня німецький канцлер заявляв про відсутність у Кремля намірів сідати за стіл переговорів задля встановлення миру. Водночас він підтверджував намір активізувати підтримку України та пришвидшити процес розширення ЄС..

Громадянин України Володимир Журавльов попросив у влади Хорватії про політичний притулок. У Німеччині його підозрюють у підриві обох ниток газопроводів "Північний потік".Про це повідомив адвокат Володимира Журавльова Микола Катеринчук у коментарі "Суспільному". "Він подав заяву на політичний притулок у Хорватії, обґрунтовуючи це тим, що в Німеччині його не чекає справедливий суд", — пояснив захисник українця.Водночас Микола Катеринчук зауважив, що прохання про притулок не зупиняє процесу екстрадиції автоматично.Раніше, 20 серпня, суд у Хорватії обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою громадянину України Володимиру Журавльову.Його затримали 19 серпня. Це була вже третя спроба німецьких слідчих його затримати. 2024 року Журавльова намагалися заарештувати в Польщі, але він встигнув виїхати в Україну. А восени 2025 року польська поліція все ж затримала Журавльова, але тоді суд відмовив видати його Німеччині. Сам Журавльов неодноразово заявляв про свою непричетність до пошкодження трубопроводів.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.Нагадаємо, що 28 листопада 2025 року в Німеччині суд заарештував українця Сергія Кузнецова, якого підозрюють у причетності до підривів газопроводів "Північний потік" та "Північний потік-2"..

Німеччина передала "Укрзалізниці" десять автомобілів для оперативного відновлення залізничної інфраструктури після російських атак. Йдеться про п'ять пікапів та п'ять вантажних фургонів, якими користуватимуться ремонтні бригади.Про це повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Новий транспорт призначений для працівників, які відповідають за колії, зв'язок та енергетичне господарство. Автомобілі допомагатимуть ремонтним бригадам швидше прибувати на пошкоджені ділянки та відновлювати інфраструктуру й рух поїздів після обстрілів."Після кожного удару на місце мають якнайшвидше виїхати ремонтні бригади, щоб відновити інфраструктуру та рух поїздів. Для цього потрібні люди, обладнання і, звичайно, транспорт", — зазначив заступник міністра Володимир Шемаєв.Він також подякував залізничникам за роботу цілодобово та німецьким партнерам за практичну допомогу Україні."Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе", — зауважили у відомстві.Додамо, нещодавно Данія ухвалила рішення позачергово надати Україні 31-й пакет військової допомоги, загальна вартість якого становить близько 275 мільйонів доларів США. Виділені кошти спрямують на суттєве посилення спроможностей протиповітряної оборони для захисту критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період..

МВійськовослужбовці Збройних сил України в Німеччині разом із 173-ю повітрянодесантною бригадою армії Сполучених Штатів Америки та підрозділами країн-партнерів взяли участь у багатонаціональних навчаннях НАТО Saber Juniction 2026.Про це у Facebook повідомила пресслужба Генерального штабу ЗСУ."Головною метою стала інтеграція бойового досвіду ЗСУ, насамперед у застосуванні безпілотних систем, а також підтвердження бойової готовності та посилення оперативної сумісності НАТО", — йдеться в повідомленні.Командувач Групи безпекової допомоги Україні (SAG-U) та Спеціальної місії НАТО з підтримки безпеки та підготовки для України (NSATU) генерал-лейтенант Гійом Боппе під час навчань провів зустріч із військовослужбовцями України, США та союзників, присвячену урокам, здобутим на полі бою."Обговорення дало змогу партнерам отримати від української сторони практичні напрацювання, сформовані безпосередньо бойовим досвідом, для зміцнення оперативної сумісності НАТО", — зауважили українські військові.Навчання пройшли на базі Багатонаціонального міжвидового центру з підтримки боєготовності (JMRC) у районі Гогенфельса.Участь узяли понад 2 300 десантників 173-ї повітрянодесантної бригади Армії США та понад 2 100 військовослужбовців із десяти держав-союзниць і партнерів — Бельгії, Боснії і Герцеговини, Чехії, Німеччини, Угорщини, Італії, Косова, Литви, Польщі й України. Керівництво здійснювала Південноєвропейська оперативна група Армії США в Африці (SETAF-AF)."Сценарій відпрацював швидке розгортання, спільні наступальні й оборонні дії та відновлення бойової потужності в умовах протидії з урахуванням уроків поточних конфліктів — радіоелектронної боротьби, застосування безпілотних авіаційних систем, розосередженого маневру, дій в умовах порушеного зв'язку, а також FPV-дронів, платформ розвідки й спостереження, наземних роботів та інструментів на основі штучного інтелекту", — пояснили в Генштабі ЗСУ.. Нагадаємо, що українські оператори безпілотників під час військових навчань Combined Resolve у Німеччині в серпні умовно знищили американську бронетанкову бригаду. Дрони настільки швидко виводили техніку з гри, що організаторам доводилося повертати її на поле бою, аби продовжити тренування..

Попри "катастрофічні", за словами Фрідріха Мерца, результати місцевих виборів, керівний блок ХДС/ХСС відкидає спекуляції стосовно можливої відставки федерального  канцлера та лідера партії Фрідріха Мерца.Про це заявив заступник голови фракції ХДС у Бундестазі Гюнтер Крінгс, якого цитує видання Die Zeit.Він зазначив, що безвідповідально обговорювати альтернативи очільнику уряду, "не маючи можливості довести, що після цього ми насправді опинимося в кращому становищі"."Серйозно обговорювати це можна лише тоді, коли хтось зможе пояснити, чому під його керівництвом справи йтимуть краще. Наразі я цього не бачу", — сказав Крінгс.Як відомо, у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія завершили підрахунок голосів на земельних виборах (ландтаг); остаточні дані свідчать, що найбільшу підтримку серед виборців отримала ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Тим часом ХДС отримав 4,9% голосів і не подолав п’ятивідсотковий бар’єр, необхідний для проходження до земельного парламенту.Сам Фрідріх Мерц назвав "катастрофою" результат його партії на виборах до земельних парламентів у Мекленбурзі-Передній Померанії.Водночас у федеральній землі Берлін найбільше голосів отримала партія "Ліві" — 25,7%. Друге місце посів Християнсько-демократичний союз Мерца, який набрав 18,8% голосів. Третю позицію посіла ультраправа "Альтернатива для Німеччини" — 16,3%.Нагадаємо, що раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

Вибори у двох федеральних землях Німеччини завершилися політичним струсом, про що свідчать оприлюднені дані перших екзитполів. Унаслідок голосування ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" здобула перемогу в Мекленбурзі-Передній Померанії, змусивши канцлера емоційно відреагувати на результати.Про це повідомляє Spiegel.Сенсаційний тріумф АдНПісля завершення голосування у двох федеральних землях ФРН оприлюднені дані екзитполів зафіксували впевнений відрив ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). У земельному парламенті Мекленбургу-Передньої Померанії ця політична сила здобула першість, одержавши 37% голосів виборців.На другому місці опинилася Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яку підтримали 35,5% громадян. Набагато нижчі показники демонструють інші сили: "Ліві" отримують 7,5%, а "Зелені" та Християнсько-демократичний союз (ХДС) здобувають лише по 5,5%. Через такі підсумки партія ХДС балансує на межі проходження до місцевого парламенту, хоча остаточні дані будуть зафіксовані лише після підрахунку всіх бюлетенів.Політична картина в БерлініЗовсім інша конфігурація голосів сформувалася у столиці країни. Згідно з опитуваннями на виході з дільниць у Берліні, лідерську позицію обійняли "Ліві" з результатом 24,5%. Друге місце посідає ХДС з 20%, за ними йдуть АдН (16%), "Зелені" (15%) та СДПН (12%).Результати волевиявлення викликали гостру реакцію у вищому керівництві країни. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц емоційно назвав підсумки екзитполів "катастрофою" для своєї партії ХДС. Попри це, очільник німецького уряду запевнив, що має намір продовжувати курс реформ, поки перебуває на посаді.Нагадаємо, раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скасував заплановану на наступний тиждень поїздку до Нью-Йорка, де мав виступити на Генеральній асамблеї Організації Об'єднаних Націй та отримати премію Генрі Кіссінджера.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на заяву канцелярії Мерца. За даними агентства, причиною такого рішення стала політична ситуація у Німеччині.Як наголосили у канцелярії, Мерц не поїде до США, "оскільки його присутність у Берліні є необхідною". Конкретних причин зміни планів у заяві не навели.Водночас журналісти зауважили, що рішення ухвалили напередодні важливих регіональних виборів у Німеччині. У неділю, 20 вересня, голосування відбудеться у Берліні та Мекленбурзі-Передній Померанії. Напередодні Мерц зіткнувся з внутрішньопартійною критикою після невдалого для ХДС результату виборів у Саксонії-Ангальт 6 вересня.Так, на виборах у Саксонії-Ангальт "Альтернатива для Німеччини" отримала 43,8% голосів і 39 із 83 місць у земельному парламенті, тоді як ХДС набрала 17,2%. "Альтернативі для Німеччини" не вистачило двох мандатів для абсолютної більшості."Підтримка ХДС Мерца, який очолював регіон з 2002 року, різко впала", — зазначили у Bloomberg.Також у агентстві додали, що наступного тижня замість поїздки до США Мерц планує взяти участь у засіданні керівництва ХДС і зустрічі парламентської фракції ХДС/ХСС у Берліні.Нагадаємо, раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

Підприємиця з подвійним німецько-українським громадянством Ілона В використовувала зв'язки в політичних і військових колах, аби збирати інформацію про оборонну політику Німеччини. Федеральна прокуратура висунула їй обвинувачення у шпигунстві на користь Росії.Про це повідомили на сайті Федеральної прокуратури Німеччини."Генеральний федеральний прокурор передав до Сенату з питань державної безпеки Вищого земельного суду Берліна обвинувальний акт стосовно Ілони В, громадянки Німеччини й України. Обвинувачена обґрунтовано підозрюється в діяльності в якості агентки розвідувальної служби іноземної держави", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що жінку затримали ще 21 січня. На теперішній момент вона перебуває під вартою.За версією слідства, завдяки керівництву берлінським маркетинговим агентством і лобістською організацією Ілона В мала велику мережу зв'язків у військових і політичних колах.Зокрема, щонайменше з жовтня 2023 року вона підтримувала контакти зі штатним співробітником розвідки при посольстві Російської Федерації в Берліні."Протягом декількох років обвинувачена надавала йому численні відомості про резонансні заходи й організовувала його участь у них — іноді під вигаданим ім'ям. Це мало на меті дозволити йому сформувати власну мережу контактів для розвідувальних цілей", — ідеться у повідомленні.У прокуратурі також зазначили, що Ілона В особисто відвідувала профільні заходи, де шукала "контакти та потенційні об'єкти інтересу". Крім того, вона намагалася залучити до співпраці співробітників Федерального міністерства оборони та представників оборонно-промислового комплексу Німеччини."Діючи за дорученням своєї контактної особи, обвинувачена намагалася отримати інформацію щодо оборонної політики Німеччини й оборонної промисловості, зокрема, на тлі війни між Російською Федерацією й Україною", — додали у Федеральній прокуратурі Німеччини.Нагадаємо, що декілька днів тому в будівлі генерального консульства України у Дюссельдорфі провели масштабну поліцейську операцію. Німецькі правоохоронці також працювати на прилеглій до неї території..

Росія може зосередити дезінформаційні кампанії на майбутніх виборах у Німеччині та Франції, використовуючи для цього мережі ботів у соціальних мережах. Однією з цілей Кремля може бути послаблення підтримки України серед європейських виборців.Про це заявив генеральний директор Шведського агентства психологічної оборони Магнус Хьорт в інтерв'ю Politico. За його словами, російські інформаційні кампанії можуть бути спрямовані на те, щоб посіяти серед європейців сумніви щодо доцільності подальшої військової та фінансової допомоги Україні. Для цього, зокрема, поширюються неправдиві повідомлення про корупцію та інші нібито зловживання в Україні.У Шведському агентстві психологічної оборони наразі не бачать ознак того, що Москва приділяє особливу увагу парламентським виборам у Швеції. Хьорт пов'язує це, зокрема, з високим рівнем суспільної підтримки допомоги Україні.Натомість під більшим ризиком, за його оцінкою, перебувають впливові європейські держави, де незабаром проходитимуть виборчі кампанії."Наша оцінка полягає в тому, що Росія надає пріоритет іншим виборам, іншим країнам, більшим країнам Європи. У Німеччині незабаром відбудуться вибори на регіональному та місцевому рівнях. А наступного року у Франції відбудуться президентські вибори", — заявив Хьорт.Особливу увагу фахівці приділяють соціальним мережам. За словами Хьорта, одна державна структура, назву якої публічно не розголошують, керувала мережею з близько 1200 акаунтів у X, спрямованою проти Швеції та інших держав. Упродовж 2025-2026 років ця мережа опублікувала близько 50 тисяч дописів і коментарів. За оцінкою агентства, їхній зміст навмисно був спрямований на поглиблення суперечностей та розкол суспільства.Хьорт закликав соціальні платформи активніше протидіяти скоординованим мережам ботів, які Росія може використовувати для впливу на суспільні настрої та виборчі процеси в Європі.Нагадаємо, торік Служба зовнішньої розвідки України попередила про початок скоординованої операції російських спецслужб. Метою Москви було дискредитувати українське керівництво та нівелювати прогрес, досягнутий під час переговорів президентів України та США у Мар-а-Лаго..