# Німеччина

З Німеччини до України екстрадували одного із учасників організованої групи, яка заволоділа майже 100 мільйонів гривень НАЕК "Енергоатом".Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України."Ці кошти були призначені для будівництва Централізованого сховища ядерного палива в Чорнобильській зоні", — зазначили в повідомленні.За даними Центру протидії корупції, йдеться про екс-директора ТОВ "БК КБР" Дмитра Нестерука.Справа про розкрадення коштів "Енергоатома": що відомоУ 2017-2020 роках для потреб "Енергоатому" виконувались роботи з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. У 2020 році у зв’язку із коригуванням проекту будівництва виникла необхідність у закупівлі робіт по його завершенню.На той час обвинувачений очолював приватну будівельну компанію. У змові зі службовцями "Енергоатому" він постачав обладнання системи радіаційного контролю за завищеними у три рази цінами. Ці кошти учасники групи привласнили.У листопаді 2023 року детективи Національного бюро оголосили обвинуваченого в розшук. Проте його вдалося затримати за сприяння німецьких органів лише в квітні 2025 року."Затриманого передали співробітникам Національного бюро в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Краківець — Корчова", що на Львівщині", — додали в НАБУ.Нагадаємо, 1 листопада правоохоронці викрили керівника одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Дніпропетровської та Кіровоградської області на незаконному збагаченні. У неї вдома вилучено понад мільйон доларів..

Німеччина розвиває свою військову машину і демонструє, що з нею потрібно рахуватися. У межах радикальних реформ, просунутих канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, Берлін цього року скасував усі фінансові обмеження на видатки на оборону, щоб створити найпотужнішу армію Європи.Як повідомляє газета The Telegraph, відповідна реформа відкрила шлях для масових закупівель танків, артилерії, винищувачів і військових кораблів вартістю в сотні мільярдів фунтів, адже Бундесвер готується протистояти загрозі, яку становить Росія.За даними редактора з питань промисловості The Telegraph Метта Олівера, загалом торік Берлін витратив на озброєння понад 50 мільярдів євро і розробив плани витратити на це ще 377 мільярдів євро. Газета додає, що Німеччина прагне створити найбільшу та найпотужнішу армію в Європі, тож у багатьох аспектах повертається до своєї традиційної ролі часів Холодної війни."У випадку російського нападу на східний фланг НАТО роль Німеччини буде головною. Поряд із військами, які постійно дислокуються в Литві, основні сили Бундесверу поспішать на допомогу союзникам, таким як Польща, щоб стримати сили Москви і відвоювати захоплені території", — наголошує The Telegraph.Своєю чергою, британський консультант з питань оборони, який співпрацює з німецькими військовими компаніями, Ніколас Драммонд додав, що Німеччині потрібна здатність вести маневрену війну, а це означає, що танки, піхота, артилерія та авіація повинні діяти злагоджено, щоб витіснити ворога.Впродовж тривалого часу Німеччина була задоволена тим, що не досягала цілей НАТО щодо витрат і дозволяла своїм збройним силам "атрофуватися", адже лідери вважали, що дні збройних конфліктів в Європі залишилися в минулому. Західнонімецька армія була однією з найкраще оснащених в Європі. Проте у десятиліття після падіння Берлінського муру військові витрати впали з 2,5% до лише 1,4%, адже відбулося об'єднання зі Східною Німеччиною і було скорочено Бундесвер.Професор економіки у впливовому німецькому аналітичному центрі Kiel Institute Гунтрам Вольф зазначив, що внаслідок цього скорочення витрат, яке тривало навіть після російського вторгнення в Крим, Бундесвер опинився в такому поганому стані, що німецькі військові були вимушені розбирати на запчастини обладнання, коли воно ламалося."Витрати скоротилися настільки, що заміна чинного обладнання стала майже неможливою. Якщо у вас було три танки, ви використовували два, щоб отримати запасні частини для того, що залишився", — наголосив він.Нестача обладнання викликала і серйозніші занепокоєння, адже вона впливала навіть на елітні підрозділи, які повинні були б швидко вирушати на передову у разі війни з Росією. Це зовсім не мало вигляду ефективного фактора стримування. Газета наголошує, що замість цього колишні канцлери Німеччини Ангела Меркель і Герхард Шредер дотримувалися політики wandel durch handel ("зміни через торгівлю"). Вона ґрунтувалася на ідеї, що тісне переплетення німецької та російської економік змусить Путіна утриматися від будь-якого конфлікту, аби не втратити надто багато."Така політика була відкинута після двох політичних потрясінь, які підштовхнули до переозброєння: повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та попередження Дональда Трампа про те, що Америка більше не буде фінансувати оборону Європи", — зазначає Вольф .Газета наголошує, що російська агресія проти України зруйнувала ілюзію Берліна про те, що Путін є людиною, з якою можна домовитися. Окрім цього, посилилася і тривога серед громадськості. Попри це, Берлін і далі критикували за повільність і нерішучість у питанні постачання зброї Україні. Новий поштовх до швидших дій надійшов із США — із поверненням Дональда Трампа.The Telegraph додає, що американський президент ніколи не приховував свого зневажливого ставлення до "недобросовісних" країн, які не виконували зобов’язання перед НАТО, і навіть натякав, що може не прийти їм на допомогу. Втім, готуючись знову обійняти посаду президента США, Трамп чітко дав зрозуміти, що тепер вимагатиме від союзників по НАТО витрачати на оборону аж до п'яти відсотків ВВП."Зміни до "боргового гальма" були ухвалені Бундестагом у березні — за два місяці до того, як Мерц обійняв посаду канцлера, фактично скасувавши всі обмеження на запозичення для потреб оборони. Це відкрило величезні можливості для витрат, і новий канцлер пообіцяв використати їх, щоб перетворити Бундесвер на "найсильнішу звичайну армію в Європі", — зазначає газета.Згідно з бюджетними планами Мерца, до 2029 року витрати Берліна на оборону зростуть до нового цільового показника НАТО — 3,5 % ВВП. Це на шість років раніше, ніж аналогічна обіцянка від Великої Британії.Газета додає, що основна частина програми переозброєння буде реалізована потужностями німецьких компаній, що буде сильним поштовхом для вітчизняної промисловості й уже спричинило суттєве зростання акцій Rheinmetall — найбільшої оборонної компанії Німеччини. "Американське озброєння здебільшого відходить на другий план, а там, де його все ж закуповують, виробництво частково або повністю відбувається в Німеччині", — зазначає The Telegraph.Також свідченням того, наскільки серйозно в Берліні ставляться до переозброєння, є нещодавній заклик до повернення призову на військову службу, або національної служби, яка була скасована у 2011 році. Наразі Бундесвер налічує близько 185 тисяч військовослужбовців, але Німеччина пообіцяла збільшити цю цифру до близько 260 тисяч солдатів, крім того, що планується набрати 200 тисяч резервістів.Нагадаємо, раніше The Economist повідомляв, що Північноатлантичний альянс зазнав найбільшого порушення свого повітряного простору в історії, коли на територію Польщі залетіли 19 російських безпілотників. Такі інциденти випробовують волю НАТО, і це нова битва Європи за захист свого неба від російської агресії..

Генеральний секретар Християнсько-демократичного союзу Карстен Ліннеманн висловив невдоволення зростанням кількості молодих українських чоловіків, які приїжджають до Німеччини. Ця політична сила — одна з керівних у країні, на неї спирається федеральний канцлер Фрідріх Мерц.Заяву Карстена Ліннеманна оприлюднили німецькі телевізійники з NTV. За його словами, передусім такі українці не повинні претендувати на систему соціального забезпечення Німеччини, а шукати роботу."Я не хочу нікого депортувати. Але якщо хтось приїжджає до Німеччини та є молодим, то, звичайно, він не повинен покладатися на систему соціального забезпечення; він має шукати роботу", — пояснив він.Ліннеманн додав, що ситуація з українцями є особливо чутливою, оскільки вони борються за свободу."І ми підтримуємо українців. Йдеться про дуже важливе питання: мир і свободу. Я вважаю неприйнятним, що так багато молодих людей приїжджають до нас, тому що в Україні йде війна. І ці люди там потрібні", — зазначив політик ХДС.За інформацією Міністерства внутрішніх справ Німеччини, кількість молодих українців у віці від 18 до 22 років, які в'їжджають в країну, зросла з 19 на тиждень в середині серпня до понад 1 000 в середині вересня.Там додали, що в жовтні ці цифри зросли ще більше: останнім часом вони становили від 1 400 до майже 1 800 на тиждень.Нагадаємо, раніше видання Deutsche Welle повідомило, що в столиці Німеччини Берліні розпочали виселяти українських біженців із найбільшого центру тимчасового проживання, розташованого на території колишнього аеропорту "Тегель"..

Німеччина поставила Україні зенітно-ракетні комплекси Patriot. Наразі всі досягнуті домовленості між Києвом і Берліном виконано.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Telegram."Ми зміцнили компонент Patriot у нашій українській протиповітряній обороні. Я дякую Німеччині та особисто канцлеру Фрідріху Мерцу за цей наш спільний крок для захисту життів від російського терору. Певний час ми готували це посилення ППО, і тепер досягнуті домовленості виконано", — наголосив він.Гарант зауважив, що головна ставка Путіна в цій війні — це удари з повітря, адже "саме терором він хоче компенсувати нездатність досягти своїх божевільних цілей на землі". Відтак, кожне посилення протиповітряної оборони буквально наближає Україну до завершення війни."Разом із нашими партнерами ми продовжуємо працювати над побудовою надійної системи протиповітряної оборони. І наші спроможності зможуть гарантувати безпеку не лише України, а й наших партнерів, коли це буде потрібно. Оскільки наша безпека є неподільною, наша протиповітряна оборона має захищати всіх нас. Переговори щодо подальших спільних кроків на посилення ППО тривають як на рівні урядів, так і безпосередньо з виробниками необхідних систем. Будуть і подальші результати", — додав Зеленський.Системи Patriot: що про них відомо і чому вони важливі для УкраїниЗенітно-ракетний комплекс Patriot — одна з найвідоміших і найефективніших систем протиповітряної та протиракетної оборони у світі, розроблена американською компанією Raytheon. Patriot стоїть на озброєнні більш ніж 20 країн, серед яких: США, Німеччина, Японія, Південна Корея, Ізраїль, Саудівська Аравія, Нідерланди, Польща, Румунія, Швеція, Іспанія.Основні характеристикиТип: зенітно-ракетний комплекс середньої та великої дальності.Призначення: перехоплення балістичних ракет, крилатих ракет і літаків.Дальність ураження: літаків — до 150 кілометрів, балістичних ракет — до 60–100 км (залежно від модифікації).Висота ураження: до 24 кілометрів.Швидкість ракети: понад 6 000 км/год.Типи повітряних цілей, які збиває Patriot:балістичні ракети;крилаті ракети;літаки;безпілотники.Чому системи Patriot важливі для УкраїниКомплекси Patriot здатні збивати крилаті, балістичні та гіперзвукові ракети, а також літаки, що значно підвищує ефективність протиповітряної оборони. Крім того, українські розрахунки неодноразово демонстрували здатність збивати ракети "Кинджал", спростовуючи заяви Росії про їхню невразливість.Крім того, завдяки великій дальності ураження кілька систем можуть закрити великі ділянки повітряного простору, захищаючи міста та об'єкти критичної інфраструктури.Нагадаємо, Іспанія та Фінляндія доєдналися до ініціативи PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї для України. Зокрема, Гельсінки виділять 100 мільйонів євро на зброю для України.Додамо, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що Київ закупить 120-150 новітніх винищувачів Gripen у Стокгольма. Їхні поставки відбуватимуться протягом трьох років.Раніше повідомлялося, що Швеція готова посилювати військову підтримку України. Зокрема, країна планує вкладатися в закупівлю американської зброї для України в межах ініціативи PURL, а також долучитися до авіаційної коаліції..

Цього тижня польські винищувачі втретє за три дні перехопили російський розвідувальний літак над Балтійським морем, а в Німеччині поінформували про вторгнення неідентифікованого безпілотника поблизу аеропорту "Берлін-Бранденбург".Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зазначили, що два польські винищувачі МіГ-29 перехопили російський розвідувальний літак Іл-20 у міжнародному повітряному просторі над Балтійським морем.Оперативне командування Збройних сил Польщі зазначило, що російський літак летів без зареєстрованого плану польоту або активного транспондера, але не порушував повітряний простір Польщі. Польські винищувачі також перехоплювали російські розвідувальні літаки 29 та 30 жовтня.Своєю чергою, німецька влада в аеропорту "Берлін-Бранденбург" 1 листопада підтвердила неідентифікований безпілотник, що летів поблизу летовища. Це змусило аеропорт призупинити польоти на дві години та перенаправити 11 літаків."Таким чином Росія продовжує випробовувати європейські країни "на міцність". Дрібні провокації не завдають особливої шкоди, однак тримають Захід у напрузі. В межах гібридної війни Кремль перевіряє, як європейські країни можуть реагувати на різні непередбачувані ситуації", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.Окрім того, там констатували, що російська влада продовжує боротися з російськими джерелами в соціальних мережах, які поширюють інсайдерську інформацію про Кремль та російські служби безпеки.Інші ключові висновки ISWРосійські війська посилюють наступальні операції в Покровську та його околицях, щоб захопити місто.Українські війська провели вертолітну повітряну десантно-десантну операцію на захід від Покровська.Близький бій, міська місцевість і погодні умови впливають на українські та російські бойові дії за допомогою безпілотників і російську тактику проникнення в Покровську та його околицях.Українські війська завдали удару по російській нафтовій інфраструктурі в Московській області в ніч з 31 жовтня на 1 листопада.Українські війська нещодавно просунулися поблизу Лимана. Російські війська досягнули локальних успіхів поблизу Великого Бурлука, Куп'янська та Покровська.Нагадаємо, що Росія в жовтні випустила по Україні більше ракет, ніж за будь-який місяць щонайменше з початку 2023 року, під час нічних атак на енергомережу країни. Практично не поступається й статистика безпілотних атак з боку країни-агресорки..

Уряд Німеччини вирішив підвищити мінімальну оплату праці до 14,60 євро за годину. Таким чином влада країни реалізує наступний етап своєї політики в галузі мінімальної заробітної плати.Про це повідомляє Bild. Як зазначає видання, рішення уряду буде реалізовано поетапно: з 1 січня 2026 року оплата праці підвищиться до 13,90 євро за годину, а ще за рік — до 14,50 євро. Нині мінімальна зарплата становить 12,82 євро на годину. За оцінками Німецького об'єднання профспілок (DGB), від цього виграє близько шести мільйонів працівників у Німеччині. Відповів уряд і на побоювання щодо можливого зростання інфляції: внаслідок підвищення оплати праці ціни на окремі товари та послуги можуть помірно зрости, проте на "помітний вплив на загальний рівень цін в економіці" в уряді не очікують. Таким чином уряд ФРН реалізує наступний етап своєї політики в галузі мінімальної заробітної плати — крок, який, за словами міністра праці Барбель Бас, "приносить більше справедливості та визнання тим, хто щодня забезпечує функціонування нашої країни".Раніше повідомлялось, що за час повномасштабної війни біженцями стали 5,6 мільйона українців. Найбільше їх у Німеччині — 1,2 мільйона осіб.Також стало відомо, що до кінця цього року у столиці Австрії Відні припинить роботу центр приймання вимушених переселенців з України Quartier Schlossberg. Він став останнім у такому переліку закладів, які вже не працюватимуть.Своєю чергою, Рада Європейського Союзу підтримала пропозицію Єврокомісії продовжити тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2027 року.Ще в березні цього року стало відомо, що в Нідерландах змушені відмовляти біженцям, які залишили територію України через війну. Причина — для громадян не вистачає місця у притулках..

Санкції США проти російського виробника нафти "Роснефть" відродили в Німеччині дискусії щодо націоналізації бізнесу компанії, зокрема нафтопереробного заводу, від якого Берлін залежить у виробництві більшої частини палива.Про це повідомили Reuters два джерела, знайомі з переговорами.Ця ситуація демонструє складну мережу зв'язків, що пов'язує Німеччину з Росією, яка постачала енергію промисловому гіганту Європи протягом десятиліть, що передували війні в Україні.У середу Міністерство фінансів США заявило, що видало ліцензію, яка звільняє німецький підрозділ "Роснефти" від санкцій США до квітня 2026 року.За словами двох джерел, отримання постійного звільнення залишається кращим варіантом для Берліна, але німецькі чиновники також розглядають можливість конфіскації підприємств та їх продажу іноземному інвестору.Речник міністерства економіки заявив, що воно отримало лист від Сполучених Штатів, який слугуватиме "тимчасовим рішенням".Німецький підрозділ "Роснефти" володіє контрольним пакетом акцій нафтопереробного заводу Schwedt, який постачає більшу частину палива до Берліна, зокрема до аеропорту, бензин для заправок по всій східній Німеччині та ключові інгредієнти для місцевої хімічної промисловості.Вона також має частки в нафтопереробних заводах MiRo та Bayernoil. Ці активи були передані під опіку, що дало контроль уряду Німеччини у 2022 році після вторгнення Москви в Україну, яке похитнуло багаторічні енергетичні зв'язки Німеччини з Росією.Угода про опікунства поновлюється кожні шість місяців, але може бути скасована в суді, оскільки з кожним поновленням перевіряється правова основа для того, що мало бути тимчасовим, надзвичайним заходом. Поки що Берлін уникав конфіскації місцевих активів "Роснефти" через побоювання щодо необхідності виплачувати компенсацію Москві.Багатомільярдний бізнесРосійські ЗМІ оцінюють вартість німецьких активів "Роснефти" приблизно в сім мільярдів доларів, хоча одне з двох джерел заявило, що справжня вартість може бути меншою за половину цієї суми. Москва застерегла Європу від будь-якого захоплення її майна. Німецькі компанії з заводами та іншими інвестиціями в Росії можуть зазнати основного тягаря за будь-якої відповіді Кремля."Роснефть" намагається продати бізнес з березня 2024 року, але безрезультатно. Міхаель Келлнер, депутат від Партії зелених у парламенті Німеччини, який працював в останньому коаліційному уряді, контролюючи "Роснефть", закликав уряд націоналізувати бізнес."Це системно важливо для Німеччини", — сказав Келлнер агентству Reuters. "Уряду потрібно націоналізувати бізнес "Роснефти" в Німеччині, щоб мати впевненість у її майбутньому".Келлнер сказав, що хотів націоналізувати бізнес, перебуваючи на посаді уряду, і що Катар і Казахстан виявили зацікавленість у його купівлі у 2024 році. Однак незрозуміло, чи ці країни все ще були зацікавлені.Раніше Німеччина купувала нафту безпосередньо у Росії. "Роснефть" у Німеччині зараз купує нафту у Казахстану. Однак Росія контролює трубопровід, який використовується для її доставлення.Нагадаємо, 27 жовтня російська нафтова компанія "Лукойл" офіційно заявила про намір продати міжнародні активи. Це сталося після того, як проти неї та її дочірніх підприємств запровадили санкції з боку Сполучених Штатів Америки й інших держав..

За час повномасштабної війни біженцями стали 5,6 мільйона українців. Найбільше їх у Німеччині — 1,2 мільйона осіб.Про це у Telegram-каналі повідомляє UA War Infographics. Польща посідає другу сходинку за кількістю українських біженців: туди виїхало трохи більш ніж один мільйон людей. За даними аналітиків, у кількість українських біженців не враховані ті, хто вимушений був виїхати до Російської Федерації, тому що РФ давно не надає таку інформацію. Також на території країни-агресора перебуває багато людей, яких загарбники вивезли туди примусово. Нагадаємо, що, згідно з результатами останніх опитувань, значна частина громадян Німеччини виступає за повернення чоловіків призовного віку до України. Тому вони висловилися проти грошових виплат українським біженцям.Раніше стало відомо, що до кінця цього року у столиці Австрії Відні припинить роботу центр приймання вимушених переселенців з України Quartier Schlossberg. Він став останнім у такому переліку закладів, які вже не працюватимуть.Своєю чергою, Рада Європейського Союзу підтримала пропозицію Єврокомісії продовжити тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2027 року.Ще в березні цього року стало відомо, що в Нідерландах змушені відмовляти біженцям, які залишили територію України через війну. Причина — для громадян не вистачає місця у притулках..

Цього року зима може стати вирішальною для України. Відтак, партнери мають рішуче підтримувати Київ.Про це повідомив очільник Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, передає DW."Ця зима має вирішальне значення. Україна повинна залишатися здатною до оборони", — сказав міністр.Він додав, що Україна може в будь-який час покладатися на Німеччину. До того ж, за словами посадовця, на саміті Європейського Союзу у грудні буде дозволено використання заморожених російських активів для підтримки України, відзначивши, що це юридично складний план."Але ми йдемо за графіком. Я припускаю, що, якщо (Європейська. — ред.) Комісія представить відповідні плани — рішення можна буде ухвалено у грудні", — додав міністр.Нагадаємо, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявляв, що після того, як американський президент Дональд Трамп ввів санкції проти російських нафтових компаній, перспективи України покращуються. Це може зменшити здатність Росії вести війну.Додамо, прем’єр-міністр Великої Британії розповідав, що в п'ятницю "Коаліція рішучих" під час засідання у Лондоні оголосила про новий план для України. Він містить п'ять ключових пунктів..

В ніч на суботу, 25 жовтня, міністр економіки Німеччини Катеріна Райхе, яка напередодні прибула з візитом до Києва, через обстріл української столиці була змушена провести в бомбосховищі готелю одну годину.Це підтвердили DW у прес-службі відомства, пославшись на інформацію від членів команди, що супроводжувала Райхе."Міністр економіки ФРН Райхе та її делегація були змушені сховатися в бункері в Києві приблизно на годину. Усі члени делегації почуваються добре", — заявили в міністерстві. Бомбосховище було обладнане в підземній стоянці готелю, що зараз не використовується за призначенням, в якому зупинилася німецька делегація, пише Handelsblatt. Сигнал про обстріл прийшов на телефон репортера Bild, що супроводжував Райхе, о 3:51 за місцевим часом. Про відбій тривоги повідомили приблизно о 5:00.Коментуючи події минулої ночі на суботній прес-конференції, Райхе сказала, що для неї це був "гнітючий досвід", а для українців — "на жаль, важка повсякденність". "Ця ніч ще раз дуже переконливо показала мені, що російські атаки на українське населення спрямовані на те, щоб знесилити його", — наводить агентство dpa слова Райхе.Раніше повідомлялось, що у ніч на неділю, 26 жовтня, росіяни атакували столицю України ударними безпілотниками типу "Шахед". За даними ДСНС, через терористичні дії росіян у Києві загинуло троє людей, ще 29 зазнали поранень, серед яких семеро дітей.Нещодавно начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченк повідомляв, що у Деснянському районі уламки БпЛА впали на декілька поверхів житлового будинку. За іншою адресою у цього районі падіння уламків дрона на дах багатоповерхівки. Постраждав й Оболонський район — там уламками пошкоджено дах багатоповерхівки.За словами мера столиці Віталія Кличка, мешканці будинку Деснянського району Києва, куди потрапили уламки безпілотника, були змушені стрибати з балконів, рятуючись від вогню.Нагадаємо, що 22 жовтня російський "Шахед" влучив у дитячий садок Харкова. Це відбулося зранку. Внаслідок обстрілу загинув чоловік, семеро людей постраждали..

Німеччина внесла 60 мільйонів євро у Фонд підтримки української енергетики. Ці кошти допоможуть швидше постачати генератори, енергетичне обладнання та мобільні теплоелектростанції. Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко. Посадовиця висловила подяку за це рішення міністерці енергетики Німеччини Катеріні Райхе.Як зазначила Свириденко, на зустрічі обговорили підготовку України до зими та зміцнення енергетичної стійкості. Сторони домовилися створити спільну робочу групу з енергетики та розширити індустріальну співпрацю. "У грудні в Берліні відбудеться українсько-німецький бізнес-форум, який може стати ефективним майданчиком для нових партнерств між нашими компаніями", — зазначила Свириденко.Глава українського уряду запропонувала Німеччині укласти міжурядову угоду для підтримки інвесторів — за моделлю, яку вже реалізують Данія, Нідерланди, Франція та Швейцарія. "Також подякувала Німеччині за активну позицію щодо використання російських активів. Сьогодні макрофінансова підтримка є особливо важливою, і наші німецькі партнери підтримують будь-який шлях, який дозволить використати ці активи для допомоги Україні та якнайшвидше завершити війну", — додала Юлія Свириденко.Як відомо, 21 жовтня керівник "Укренерго" Віталій Зайченко інформував, що упродовж наступних десяти днів тепло має з’явитися в домівках українців. Наразі ж різке зниження температур призвело до збільшення споживання електроенергії більш ніж на 20% від початку місяця.Нагадаємо, 16 жовтня війська країни-агресорки вшосте з початку жовтня масовано атакувала газову інфраструктуру України. Зафіксовано значні пошкодження. Відтак, українців закликали ощадливо використовувати газ.Додамо, 22 жовтня міністр енергетики Світлана Гринчук заявила, що Норвегія надасть Україні додаткову допомогу для закупівлі газу. Наразі триває робота щодо збільшення запасів блакитного палива.Ще 23 жовтня стало відомо, що Кабінет міністрів виділив 8,4 мільярда гривень на імпорт газу для опалювального сезону. .

У п'ятницю, 24 жовтня, до Києва прибула міністр економіки Німеччини Катеріна Райхе. Цим візитом вона акцентувала на зусиллях Берліна допомогти Україні відновити її енергетичну інфраструктуру після того, як нещодавні російські атаки серйозно пошкодили енергомережу.Про це повідомляє Reuters."Україна переживає свою четверту зиму у стані війни, і зараз Росія посилила свої атаки на енергопостачання України, що значною мірою загрожує постачанню електроенергії та тепла взимку", — сказала Райхе в Києві, куди вона прибула з бізнес-делегацією.Візит Райхе відбувається на тлі зростання енергетичних проблем, зокрема тривалих перебоїв у роботі ключових об'єктів, таких як Запорізька атомна електростанція.Для реконструкції та забезпечення енергопостачання потрібна термінова допомога, сказала Райхе, пообіцявши під час своєї поїздки вивчити, як Німеччина може надати більш конкретну та кращу підтримку в цій галузі.Окрім збереження та відновлення енергетичної інфраструктури України, основна увага під час поїздки буде приділена розширенню німецько-української оборонної співпраці."Політика безпеки — це завжди також економічна політика", — сказала Райхе, додавши, що вона прагне зблизити німецькі та українські оборонні компанії.Приїзд Райхе збігається із самітом у Лондоні, де союзники України, відомі як "Коаліція охочих", обговорюватимуть подальшу військову допомогу. Президент України Володимир Зеленський планує взяти участь у зустрічі та закликав європейських союзників надати далекобійну зброю після того, як не зміг отримати твердих зобов'язань від президента США Дональда Трампа.У четвер лідери ЄС у Брюсселі принципово домовилися про фінансування України протягом наступних двох років та обговорили використання заморожених російських активів для фінансування кредиту в розмірі 140 мільярдів євро. Зеленський закликав до швидкого прийняття рішення, заявивши, що ці кошти допоможуть зміцнити оборону України та врятувати життя.Нагадаємо, 23 жовтня Кабінет міністрів виділив 8,4 мільярда гривень на імпорт газу для опалювального сезону. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко пояснила, що "через масовані російські удари по газовій інфраструктурі Україна тимчасово втратили власний видобуток"..

У суботу, 18 жовтня, пізно ввечері німецький аеропорт Мюнхена (Баварія) тимчасово закривали. Це відбулося після повідомлень про невідомі дрони.Про це повідомила агенція AP із посиланням на заяву федеральної поліції. Правоохоронцям про "підозрілі спостереження" розповіли декілька осіб, включно з працівниками служби безпеки та працівників аеропорту.Спостереження відбулися близько 22:00 за місцевим часом протягом приблизно 30 хвилин, а потім знову — близько 23:00.В аеропорту наголосили, що вплив на рейси та пасажирів незначний. Три рейси перенаправили — два з них пізніше змогли приземлитися в Мюнхені — і лише один виліт скасували.У федеральній поліції заявили, що не виявили в цьому районі жодних дронів або підозрілих осіб.У ніч на неділю, 19 жовтня, аеропорт знову відкрився, а вже сьогодні зранку авіаційний рух працював у звичному режимі.Це не вперше, коли дрони впливають на роботу аеропортів у Німеччині. У зв’язку з цим земельний уряд Баварії вже схвалив законопроект, що наділяє поліцію федеральної землі повноваженнями збивати безпілотники, якщо це вважатимуть за необхідне.У Бундестазі кажуть, що Німеччині, ймовірно, доведеться змінювати конституцію для ефективної протидії підозрілим безпілотникам — через обмеження, які наразі існують для Бундесверу та пов’язані з нацистським минулим країни.Нагадаємо, що минулого тижня бельгійська Thales Belgium, яка є однією із найбільших збройових компаній у Європі в галузі виготовлення протиповітряного озброєння, попередила, що над її секретними об'єктами літає дедалі більше дронів..

Значна частина громадян Німеччини виступає за повернення чоловіків призовного віку до України. Тому вони висловилися проти грошових виплат українським біженцям.Про це свідчать результати опитування, яке провів Інститут дослідження громадської думки INSA. Їх наводить агенція DW.На запитання, чи повинні всі українські біженці в Німеччині отримувати допомогу, лише 17% респондентів відповіли "так" або "швидше так". Ще 66% респондентів виступили проти цього, вони відповіли однозначне "ні". Ще 7% опитаних сказали, що їм все одно, а 10% не змогли відповісти.На запитання, чи повинні українські чоловіки призовного віку, які живуть у Німеччині, повернутися в Україну, 62% німців відповіли ствердно. Проти виступили тільки 18%. Ще 8% сказали, що їх не хвилює це питання, а 12% не дали відповіді.Опитування проводили 16 та 17 жовтня, в ньому взяли участь 1 003 респонденти.Як відомо, за даними німецької Федеральної агенції з праці, до березня 2025 року правом на отримання громадянської допомоги, яку виплачують шукачам роботи та малозабезпеченим, володіли 701 тисяча українців.Із них 502 тисячі — працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. Порівняно з минулим роком їхня кількість скоротилася приблизно на 4 300 осіб.У серпні уряд Німеччини підготував законопроект, який передбачає скорочення державних виплат для новоприбулих українських біженців.Нагадаємо, що, згідно з результатами соціологічних опитувань, проведених у вересні, в Німеччині остерігаються нападу Росії на одну з країн-членів НАТО. Такі побоювання посилилися після інциденту з російськими дронами, які залетіли до Польщі..

Окружний суд Варшави відмовився видати німецькій стороні підозрюваного у підриві газопроводів "Північний потік" українця та відпустив його з-під варти.Про це повідомляє RMF24. За даними видання, адвокат українця під час засідання суду заявив, що "у Німеччині на Володимира З. не чекає справедливий суд"."Якщо органи Європейського Союзу визнають "Північний потік-1" і "Північний потік-2" бойовою інфраструктурою Російської Федерації, як це випливає з регламентів і рішень Ради Європейського Союзу, що підтримує військові дії в Україні, то де — попри це знання — Німеччина може побачити дії, пов'язані з конституційним саботажем?" — наголосив адвокат.Він також додав, що "жоден громадянин України не може бути звинувачений або, зрештою, засуджений за будь-які дії, спрямовані проти Росії". У підсумку суд відмовив німецькій стороні у екстрадиції українця і скасував його запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що Польща не поспішатиме з виданням Німеччині українця Володимира З., якого Берлін підозрює у начебто причетності до підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2".Також 15 жовтня Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українці Сергія Кузнєцова до Німеччини. .