# Німеччина

Німеччина посилила перевірки танкерів у Балтійському морі. Це потрібно, щоб завадити російському тіньовому флоту, який складається із застарілих суден, обходити західні нафтові санкції.Як повідомляє газета Financial Times, Берлін почав вимагати страхові документи у танкерів, які прямують на схід через 18-кілометрову протоку, що розділяє острови Фемарн і Лолланд.Недотримання європейських норм може призвести до "загальноєвропейського моніторингу" і "внесення суден до санкційного списку", йдеться в заяві німецького уряду. Газета додає, що відповідна ініціатива є частиною скоординованих зусиль північноєвропейських країн, спрямованих на боротьбу з тіньовим флотом старих суден, які курсують через європейські води без належних документів і допомагають Москві обходити обмеження цін на нафту, встановлені G7. У вівторок, 2 липня, Швеція також посилила контроль."Санкції G7 забороняють західним компаніям надавати послуги страхування суднам, які порушують умови обмеження цін на російську нафту в 60 доларів. Кораблі російського тіньового флоту часто або користуються послугами страховиків, надійність яких сумнівна, або не мають жодного страхування", — додає газета.Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що мета є дуже чіткою. Йдеться про посилення тиску на російський тіньовий флот і захист Балтійського моря."Перевіряючи страхування, ми додаємо ще один шматочок до пазла. Чим повнішою буде картина, тим швидше ми зможемо вжити заходів разом з нашими партнерами в регіоні Балтійського моря, включаючи внесення суден до санкційних списків", — зазначив міністр транспорту Німеччини Патрік Шнайдер.Газета додає, що занепокоєння щодо страхування зросло останніми роками, адже прибережні держави побоюються потенційних розливів нафти. За оцінками, танкери тіньового флоту були причетні до майже 30 аварій у період з 2022 по 2023 рік.  Євросоюз намагається посилити тиск на Москву, поки американський президент Дональд Трамп прагне домовитися з російським диктатором Володимиром Путіним про припинення вогню у війні РФ проти України. Єврокомісія працює над 18-м пакетом економічних санкцій, який містить пропозицію знизити "стелю цін" на російську нафту з 60 доларів до 45 доларів. Втім, минулого тижня лідери ЄС не змогли ухвалити нові санкції проти РФ через спротив, зокрема, Словаччини, яка все ще значною мірою залежить від російських нафти й газу.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що Німеччина очікує, що план Євросоюзу щодо 18-го пакету санкцій проти Росії буде прийнято цього тижня. Зокрема, йдеться про заборону на операції з газопроводами "Північний потік" і про зниження граничної ціни на російську нафту до 45 доларів за барель.

Велика Британія та Німеччина готуються підписати широкомасштабний договір про співпрацю. У ньому буде пункт про взаємну допомогу у випадку загрози будь-якій з країн.Як повідомляє видання Politico, британський прем'єр-міністр Кір Стармер та колишній канцлер Німеччини Олаф Шольц заклали основу для пакту у спільній декларації торік влітку. Політики пообіцяли почати тіснішу співпрацю в галузі миру та безпеки, а також економічного зростання.За словами неназваних британських чиновників, текст договору близький до завершення. Очікується, що його буде підписано 17 липня, перш ніж парламенти двох країн перейдуть на літні канікули."Серед ключових розділів є розділ, присвячений обороні, який базується на Угоді Трініті-Хаус, підписаній торік, яка передбачає, що будь-яка стратегічна загроза одній країні становитиме загрозу для іншої. Це дало б Німеччині пункт про взаємну допомогу з обома європейськими ядерними державами, що відповідає бажанню канцлера Німеччини Фрідріха Мерца посилити стримування континенту окремо від США", — наголошує видання.Попри те, що договір, ймовірно, підтвердить відданість обох країн НАТО як наріжному каменю їхньої колективної оборони, включення цього пункту наголошує на прагненні європейських союзників до тіснішої співпраці у сфері безпеки. Очікується, що документ міститиме подальші заходи щодо боротьби з нелегальною міграцією, транспортуванням, а також дослідженнями та інноваціями. "Він також міститиме зобов'язання сприяти транскордонному обміну — надзвичайно складній сфері для уряду Стармера, оскільки він стикається з тиском щодо скорочення як легальної, так і нелегальної міграції", — додає Politico.Також видання зауважує, що договір між Стармером і Мерцем є результатом 18 раундів переговорів, три з яких відбулися віч-на-віч у Берліні, а два — у Лондоні.Нагадаємо, раніше Стармер повідомляв, що Велика Британія наразі не планує вводити свої війська в Україну. Втім, якщо Сполучені Штати Америки нададуть гарантії безпеки, рішення може змінитися.

У Німеччині заарештували громадянина Данії. Чоловіка підозрюють у шпигунстві на користь Ірану, спрямованому на збір інформації про єврейські об'єкти та євреїв в Берліні.Як повідомляє агентство Reuters, чоловік шпигував за трьома об'єктами країні у червні 2025 року. Його метою була підготовка подальшої розвідувальної діяльності, включно з можливими терористичними атаками на єврейські об'єкти.За словами прокурорів, він підозрюється в тому, що на початку 2025 року отримував накази від іранських спецслужб. Підозрюваний фотографував будинки, зокрема штаб-квартиру німецько-ізраїльського товариства, і отримував накази від "Сили Кудс", закордонного підрозділу елітної Революційної гвардії Ірану.Так, минулого тижня прокурори Німеччини виконали ордер на арешт за допомогою поліцейських у данському місті Орхус. Правоохоронці додали, що після перевезення з Данії підозрюваний буде доставлений до слідчого судді Федерального суду Німеччини.Нагадаємо, раніше керівника української дипломатичної місії в Тегерані Кирила Позднякова викликали до Міністерства закордонних справ Ірану. Там йому вручили ноту протесту. Чиновник іранського міністерства закордонних справ Шахрам Фарсаї заявив, що українська влада нібито "ігнорує міжнародні юридичні зобов'язання України щодо дотримання принципів і цілей Статуту ООН, а також чотирьох Женевських конвенцій". Він звинуватив Київ у підтримці "військової агресії Ізраїлю".

Німеччина направить свої військові кораблі до Арктики. Відповідні дії Берліна є відповіддю на зростання загрози російської військової присутності.  Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, пише The Telegraph. За його словами, Берлін скерує патрульні судна в Північну Атлантику й Арктику, щоб "продемонструвати свою присутність".Він зауважив, що військово-морські сили Німеччини будуть направлені в регіон уже цього року, а дорогою в Арктику німецький флот проводитиме навчання із союзниками. Німецькі підводні човни, патрульні літаки й фрегати будуть розгорнуті, щоб продемонструвати прихильність Німеччини цьому регіону."Морські загрози посилюються. Росія мілітаризує Арктику. Ми спостерігаємо зростання активності російських підводних човнів, що діють у цьому районі", — наголосив Пісторіус.За даними The Telegraph, нові патрулі є частиною ширшої мети Німеччини — відігравати набагато важливішу роль у захисті Заходу від Росії у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну 2022 року. Берлін також розглядає можливість повернення до обов'язкової військової служби, щоб допомогти розбудувати Бундесвер, тоді як пан Мерц оголосив про створення спеціального фонду в розмірі 500 мільярдів євро для відновлення занедбаної інфраструктури країни, яка буде використана НАТО як транзитна мережа у разі війни з Росією."Німецький флот також взяв на себе командну роль у CTF Baltic, новому багатонаціональному військово-морському штабі в Ростоку, місті на північному узбережжі Балтійського моря, який відстежує підозрілу активність російських кораблів у регіоні", — додає видання.Нагадаємо, раніше міністерство оборони Норвегії повідомляло, що країна посилить свій внесок у систему протиповітряної та протиракетної оборони Північноатлантичного альянсу. Місія спрямована на захист повітряного простору Польщі та ключового логістичного вузла для допомоги Україні.

У понеділок, 30 червня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем та керівниками німецьких оборонних компаній. Вони обговорили низку актуальних тем.Про це повідомив Володимир Зеленський, опублікувавши відповідний допис у своїх соціальних мережах."Радий вітати з першим візитом у Києві", — наголосив український президент.Він додав, що вони обговорили санкційний тиск на Росію, можливості постачання нових систем IRIS-T та спільне виробництво зброї — в Україні та в Німеччині."Будемо розвивати відповідні мілітарі-хаби та збільшувати присутність німецьких компаній в Україні", — акцентував президент України.Також вони детально обговорили напрям дронів-перехоплювачів. Володимир Зеленський подякував Німеччині за готовність допомагати.Також співрозмовники торкнулися питань євроатлантичної інтеграції України."Цінуємо чіткий сигнал Німеччини: майбутнє України — в НАТО. Важливо, щоб усі партнери поділяли таке бачення. Дякуємо канцлеру, його команді, народу Німеччини за незмінну підтримку України та лідерство в оборонній допомозі в Європі", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив на спільній прес-конференції з німецьким колегою Йоганном Вадефулем, що додаткові системи протиповітряної оборони необхідні Україні від партнерів, зокрема, від США, для захисту від російських атак. Йдеться про закупівлю Patriot, які можуть збивати балістичні ракети.

У німецькому місті Дорстен 16-річний підліток зізнався правоохоронцям у вбивстві жінки з України та її дитини. Їх тіла знайшли 29 червня.Про це повідомили у спільному прес-релізі прокуратури Ессена та поліції Реклінґгаузена. Там розповіли, що обидві українки проживали в Дорстен-Гольстерхаузені.За даними слідства, результати розтину потерпілих підтвердили підозру в насильницькій смерті.У прес-релізі зазначили, що 16-річний підліток, який теж проживає в Дорстені, сам здався службам екстреної допомоги на місці вбивства та визнав свою причетність до скоєння цього злочину. Наразі хлопець знаходиться під вартою, а розслідування — триває.Своєю чергою, журналісти видання Spiegel з’ясували, що тіло жінки знайшли на лісовій дорозі округу Гольстергаузен у Дорстені в неділю вранці. Поліція, яку викликали на місце події, констатувала смерть жінки та виявила тіло дитини в кущах неподалік.Правоохоронці встановили, що загиблі — 32-річна громадянка України та її однорічна донька, що мешкали в Дорстені. Судово-медична експертиза підтвердила насильницьку смерть.Медійники додали, що наступного дня у справі затримали 16-річного українця, який сам звернувся до правоохоронців на місці злочину та зізнався у причетності до вбивства.Інших даних, зокрема, про можливі мотиви вбивства, правоохоронці публічно не розкривають."Неподалік від місця, де знайшли тіла жінки та дитини, в пʼятницю сталася спроба пограбування. Наразі конкретних доказів зв'язку між цими злочинами немає", — акцентували німецькі журналісти.Нагадаємо, наприкінці січня цього року стало відомо, що у вбивстві дев'ятирічної української дівчинки Валерії, тіло якої знайшли у Німеччині влітку 2024 року, визнали винним громадянина Молдови. Чоловік був колишнім хлопцем її матері.

Додаткові системи протиповітряної оборони необхідні Україні від партнерів, зокрема, від Сполучених Штатів Америки, для захисту від російських атак. Йдеться про закупівлю Patriot, які можуть збивати балістичні ракети.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на спільній прес-конференції з німецьким колегою Йоганном Вадефулем. За його словами, російська армія стала іншою порівняно з 2022 роком: вона накопичила бойовий досвід, застосовує нові технології й активно розвиває оборонну промисловість."Російська армія — це вже не армія 2022 року. Вони також здобувають бойовий досвід, вони також застосовують новітні технології, випробувані на полі бою, і вони також авансують в розвиток свого оборонного сектору й оборонних промисловостей. І це загроза. Це загроза не лише для України. Це загроза для трансатлантичної безпеки", — наголосив міністр.Він зауважив, що Росія цілеспрямовано атакує цивільну інфраструктуру, щоби залякати населення та посіяти паніку.Саме тому, на переконання очільника МЗС, Україна зараз критично потребує посилення протиповітряної оборони."Щоби цьому запобігти, безумовно ключове — це системи ППО. Ми вдячні нашим німецьким друзям за ту безпрецедентну допомогу у посиленні нашого повітряного щита. І ми далі розраховуємо та дуже сподіваємося, що отримаємо додаткові системи від наших партнерів", — зазначив Сибіга.Він також повідомив, що Україна звернулася до США з проханням надати додаткові комплекси протиповітряної оборони, зокрема, Patriot."Президент Зеленський особисто звернувся до президента Трампа з пропозицією закупити додаткові системи ППО. Саме Patriot, які можуть збивати балістичні ракети", — сказав глава МЗС.Окремо Сибіга наголосив, що Україна прагне розвивати власне виробництво систем протиповітряної оборони — і в цьому напрямку також розраховує на допомогу партнерів."Інший напрямок, де ми потребуємо допомоги партнерів, — це нарощування наших спроможностей у виготовленні своїх систем ППО та в розбудові нашого повітряного щита. І також ця співпраця з нашими німецькими друзями стане взаємовигідною", — підсумував він.Нагадаємо, що нещодавно президент України Володимир Зеленський оцінив зустріч з американським лідером Дональдом Трампом на саміті НАТО. Він назвав її "хорошою". Вони обговорили, зокрема, постачання систем протиповітряної оборони Patriot.

Німеччина очікує, що план Євросоюзу щодо 18-го пакету санкцій проти Росії буде прийнято цього тижня.Про це заявив представник уряду Німеччини, пише агентство Reuters. "Тепер це питання буде порушено на рівні послів і переглянуто після візиту Єврокомісії до Словаччини наприкінці цього тижня", — наголосив він.Агентство додає, що 10 червня Європейська комісія запропонувала новий раунд санкцій проти Росії за її вторгнення в Україну понад три роки тому, спрямованих проти енергетичних доходів Москви, банків та військової промисловості. Зокрема, йдеться про заборону на операції з газопроводами "Північний потік" і про зниження граничної ціни на російську нафту до 45 доларів за барель.Зауважимо, що у коментарі Euractiv президент Чехії Петр Павел заявляв, що під час закритої вечері саміту Північноатлантичного альянсу у Гаазі союзники намагались переконати американського президента Дональда Трампа зробити політику щодо Росії більш жорсткою.Чеський президент зауважив, що союзники намагалися розмовляти з Трампом дуже послідовно та колективно. Вони намагалися переконати його, що настав час значно посилити економічний тиск на Росію. Своєю чергою, Трамп заявив союзникам, що мав успіх у переговорах з Китаєм. Так під загрозою високих тарифів Пекін змінив свою позицію. Після цього чеський президент, за його словами, використав цей аргумент, аби просунути свою позицію. Він сказав американському лідеру, що це "саме той рішучий підхід, який зараз потрібен щодо Росії". Чеський лідер наголосив, що якщо Китай відчув це протягом місяця, то Росія зі своєю економікою може відчути це протягом тижня чи двох.Нагадаємо, 27 червня президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки й оборони стосовно синхронізації санкційного тиску на Росію з міжнародними партнерами. Зеленський зазначив, що Україна повинна імплементувати санкційні пакети партнерів у власній юрисдикції та реалізувати свої рішення щодо обмежень у ключових світових юрисдикціях.

У понеділок, 30 червня, до Києва з офіційним візитом завітав міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.Про це повідомляє Deutsche Welle. У виданні зазначили, що це перший візит Вадефуля в Україну з моменту призначення на посаду.Одразу після прибуття до Києва міністр заявив, що російський диктатор Володимир Путін прагне силою завадити Україні самій визначати свою долю. Водночас, на його думку, головна мета очільника Кремля — підкорення України."Він (Путін, — ред.) атакує українців жорстоким терором бомбардувань. Щодня і щоночі вмирають люди у власних домівках — у Києві, в Одесі, в Дніпрі. Але попри всю руйнацію і весь терор, українці щодня знову і знову з рішучістю захищають свою країну, свою свободу і своє майбутнє. Вони демонструють неймовірну мужність, силу та витривалість. Це заслуговує на нашу найвищу шану", — наголосив Вадефуль.Він також зауважив, що Берлін й далі надаватиме допомогу Києву, адже "підтримка свободи України є свідченням нашої непохитності як європейців"."Ми й надалі будемо твердо стояти на боці України, щоб вона могла успішно захищатися — за допомогою сучасної системи протиповітряної оборони та іншого озброєння, гуманітарної та економічної допомоги. З цим зобов'язанням я сьогодні приїхав до Києва", — зазначив посадовець.Вадефуль також додав, що саме в Україні сьогодні "вирішується, чи залишиться наша Європа місцем, де цінуються свобода та гідність людини, — чи ж стане континентом, де насильство змінює кордони"."Українці та українки захищають не лише свободу та суверенітет своєї країни, а й безпеку та свободу Європи від агресії Путіна. Саме тому ми й надалі зосереджуватимемо всі наші зусилля на підтримці України. Свобода й майбутнє України — це найважливіше завдання нашої зовнішньої та безпекової політики", — запевнив він. Нагадаємо, за даними журналу Spiegel, німецькі військові вважають Росію "екзистенційною загрозою" для країни та Європи. Кремль може вдатися до агресії щодо країн НАТО вже до кінця цього десятиліття.До того ж федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявляв, що наразі не планує телефонних розмов із російським диктатором Володимиром Путіним, зазначивши, що подібні контакти у минулому не призводили до деескалації ситуації в Україні. .

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що наразі не планує телефонних розмов із російським диктатором Володимиром Путіним, зазначивши, що подібні контакти у минулому не призводили до деескалації ситуації в Україні. Як зазначає DW, про це він сказав у інтерв'ю газеті Süddeutsche Zeitung, яке було опубліковане у п'ятницю, 27 червняЯк приклад Мерц згадав візит прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбанадо Москви у липні 2024 року та розмову колишнього канцлера Німеччина Олафа Шольца з Путіним."Останній візит угорського прем'єр-міністра до Москви Росія зустріла сильним бомбардуванням Києва та лікарні", — зауважив Мерц. "За останньою телефонною розмовою з моїм попередником наступили бомбардування дитячої лікарні. Тож якщо це результат таких телефонних дзвінків, я б утримався від них надовго".Мерц вважає, що Трамп став критичнішим щодо ПутінаВідповідаючи на запитання про те, чи вважає він, що президент США Дональд Трамп дистанціюється від Путіна, Мерц сказав: "Президент США демонструє дедалі більший скептицизм і стає критичнішим. Це процес"."У Європі існує велика згода в оцінці цієї війни. Я вважаю, що президент Трамп наближається до цієї оцінки", — додав він.Мерц також вказав, що Сенат США нині активно обговорює імовірність запровадження нових санкцій щодо Росії, остаточне рішення щодо яких ухвалюватиме Трамп. "Я роблю все можливе, щоб Європейський Союз і США працювали в унісон над запровадженням жорсткіших санкцій", — додав Фрідріх Мерц.Нагадаємо, за даними журналу Spiegel, німецькі військові вважають Росію "екзистенційною загрозою" для країни та Європи. Кремль може вдатися до агресії щодо країн НАТО вже до кінця цього десятиліття.

Російська армія вийде з війни проти України сильнішою і буде здатна на агресію з країнами НАТО. Для агресора рівень втрат не відіграє жодної ролі, оскільки Російська Федерація мобілізує 200 тисяч призовників щороку.Про це заявив інспектор сухопутних військ Німеччини генерал-лейтенант Альфонс Майс, пише Bild.Інспектор сухопутних військ Німеччини генерал-лейтенант Альфонс Майс в ефірі передачі Maybrit Illner попередив: попри очікування, Росія після війни в Україні стане не слабшою, а сильнішою. "Я твердо переконаний, що російські збройні сили стануть після цієї війни сильнішими. Для Росії рівень втрат взагалі не відіграє жодної ролі. Вони закликають 200 тисяч призовників щороку. Вони збільшили чисельність особового складу до 1,5 мільйона. Це підготовка до масштабного конфлікту із Заходом", — заявив він. Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес у розмові про військові витрати НАТО заявив, що найкраще рішення для ЄС — допомогти Україні перемогти Росію. "Якщо Україна зазнає невдачі, Росія матиме кілька років на відновлення своїх збройних сил, і вони змусять десятки тисяч українських солдатів приєднаються до російських збройних сил", — додав він.Міністр закордонних справ Йоханн Вадефуль висловив сподівання, що санкційний пакет ЄС, що готується, "істотно погіршить економічний стан Путіна". Генерал Альфонс Майс, своєю чергою, нагадав, що у російських телешоу серйозно обговорюють "бомбардування Лісабона, Парижа та Берліна", тоді як у Німеччині дехто продовжує недооцінювати загрозу.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.Як зазначають аналітики Інституту вивчення війни, дані з відкритих джерел свідчать про те, що Росія дедалі більше інвестує у свою оборонну промисловість та розширює можливості виробництва безпілотників, бойових машин піхоти (БМП), літаків та суднобудування — кілька ключових платформ, на які Росія, ймовірно, покладатиметься у майбутній війні з НАТО.

У середу, 25 червня, президент Володимир Зеленський у межах саміту Північноатлантичного альянсу в Гаазі провів зустріч із лідерами держав формату E5, до якого входять Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія і Польща, та Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що у ході перемовин лідери обговорили зміцнення повітряного щита України. Зокрема, йшлося про системи ППО та перехоплювачів іранських "шахедів".Водночас Зеленський поінформував партнерів, що країна-агресорка посилює наступальні операції на фронті та не демонструє бажання закінчувати війну. Відтак, необхідно посилювати тиск на РФ, насамперед в енергетичному та банківському секторах, проти тіньового флоту, а також запроваджувати санкції.Своєю чергою генсек НАТО зазначив, що зобов'язання Альянсу перед Україною зберігаються. Це закріплено в декларації саміту."Ви можете розраховувати на нас зараз і в майбутньому, щоб ви могли захистити себе, щоб ви були сильнішими за столом переговорів, щоб ви могли стримувати агресію в майбутньому і на вашому незворотному шляху до НАТО", — наголосив генсек.До того ж Рютте нагадав, що країни Е5 та інші партнери вже оголосили про суттєву підтримку України, включно із системами ППО, танками, БМП, артилерійськими системами, дронами та боєприпасами. Крім того, за словами генсека, Альянс має понад 70 проектів, спрямованих на розбудову майбутніх сил та сектору безпеки України. Він також наголосив, що шлях України до НАТО вже незворотній.Нагадаємо, у середу, 25 червня, після пленарного засідання членів Альянсу президент України Володимир Зеленський зустрівся з лідером Сполучених Штатів Дональдом Трампом. Як наголосив український гарант, розмова була змістовна та тривала.Додамо, на закритій зустрічі Північноатлантичного альянсу президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що наразі ситуація в Україні "повністю вийшла з-під контролю".

Нідерланди підготували для України 100 радарів для виявлення безпілотників і 20 транспортних засобів для медичної евакуації. Водночас Німеччина передала системи радіоелектронної розвідки для захисту населення та критичної інфраструктури.Про це заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, якого цитує Reuters, і прес-служба Міністерства внутрішніх справ України.Журналісти Reuters уточнили, що нідерландська допомога надійде в межах нового пакета на суму 175 мільйонів євро.Очікується, що постачання радарів, які допоможуть ідентифікувати безпілотники, що наближаються, та передавати дані системам ППО, завершать до кінця року.Міністерство оборони Нідерландів уточнило, що 80 мільйонів євро з пакета підуть на підтримку безпілотників через міжнародну коаліцію дронів.Брекельманс поінформував, що цей крок є наступним після угоди на суму 500 мільйонів євро з виробництва 600 тисяч безпілотників з українською оборонною промисловістю перед самітом НАТО в Гаазі.Своєю чергою, в МВС України зазначили, що відомство отримало від уряду Німеччини сучасні системи радіоелектронної розвідки. Обладнання використовуватимуть для виявлення ворожих дронів і захисту об’єктів критичної інфраструктури по всій країні.Офіційне надання техніки відбулося за участю заступника міністра внутрішніх справ Василя Тетері, посла Німеччини в Україні Мартіна Єґера й інших представників обидвох сторін. Гості також ознайомилися з трофейною технікою ворога, включно з іранськими дронами "Шахед", і дізналися про можливості українських систем сканування повітряного простору та радіоелектронної боротьби.За словами директора департаменту авіаційної безпеки МВС Сергія Науменка, ці системи вже інтегровані в комплексну оборону інфраструктурних об’єктів."Ці технології суттєво підвищують нашу обороноздатність, дозволяють своєчасно виявляти загрози та ефективно їм протидіяти", — наголосив Науменко.Сторони підтвердили важливість подальшої співпраці між Україною та Німеччиною у сфері безпеки, зокрема в умовах постійної ракетної та дронової загрози.Нагадаємо, що 17 червня президент України Володимир Зеленський на полях саміту "Групи семи" в канадському Кананаскісі зустрівся із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Тоді Канада виділила Україні черговий пакет військової допомоги.

Товарообіг між Україною та Німеччиною вперше в історії перевершив обсяги торгівлі Берліна з Москвою. Йдеться про підсумки 2024 року.Про це повідомив радник з економічних питань посольства України в Німеччині Віталій Іващук під час онлайн-дискусії "Як російське вторгнення змінило економічні відносини України та Німеччини?". Він послався на дані статистичних органів Німеччини. Його цитує "Інтерфакс-Україна".За його словами, торгівельні відносини між Україною та Німеччиною бурхливо розвиваються не лише на міждержавному рівні, а й у формі міжрегіональних і міжміських партнерств, які "є допоміжним місточком для бізнес-контактів на локальному рівні"."Посольство, проаналізувавши дані німецької статистики, констатує: 2024 року вперше, відколи після розпаду СРСР ведеться окрема статистика для України та Росії, наша країна випередила державу-агресорку як торговий партнер Німеччини", — зазначив Іващук.Поміж найбільш проривних і перспективних для роботи німецького бізнесу, розвитку двосторонніх торгівельних відносин та інвестицій він назвав передовсім галузь відновлення України."Як відомо, минулого року Німеччина прийняла Міжнародну конференцію з питань відновлення України. Сподіваюся, що вона стане активним учасником наступної такої конференції в Римі, яка відбудеться цього року в липні", — сказав радник посольства з питань економіки.Іншими ключовими галузями для розвитку міждержавної співпраці він назвав також енергетику (зокрема, "зелену") й IT і цифровізацію. Щодо останнього напряму, то Іващук нагадав про створення в новому уряді Німеччини окремого міністерства, яке розвиватиме цей трек, і повідомив про зусилля з налагодження контактів щодо впровадження цифрових технологій між профільними німецьким і українським відомствами."У першому півріччі цього року ми фіксуємо значне збільшення кількості учасників від українського бізнесу, що працює в цій галузі, у різноманітних профільних заходах, які відбуваються в Німеччині. Іде бурхливий розвиток як за лінією міжнародних контактів, так і за лінією "бізнес для бізнесу". І, звичайно, оборонно-промисловий комплекс, де вже налагодили тісну співпрацю та де є неабиякі перспективи розвитку найближчими роками", — підсумував Іващук.Раніше повідомлялося, що у вересні 2023 року місячний торгівельний оборот України та Німеччини вперше перевищив показники торгівлі Німеччини з Росією. Товарообіг між нашими країнами сягнув 840 мільйонів євро, тоді як обсяги торгівлі Росії та Німеччини становили 770 мільйонів євро. Поміж основних товарів, які Україна експортує до Німеччини, продовольство, метали та вироби з них, машини, обладнання та транспорт.Нагадаємо, що, згідно з новим стратегічним документом Бундесверу, німецькі військові вважають Росію "екзистенційною загрозою" для країни та Європи. Кремль може вдатися до агресії щодо країн НАТО вже до кінця цього десятиліття.

Німецькі військові вважають Росію "екзистенційною загрозою" для країни та Європи. Кремль може вдатися до агресії щодо країн НАТО вже до кінця цього десятиліття.Про це повідомляє журнал Spiegel, який цитує новий стратегічний документ Бундесверу. У конфіденційному документі міститься попередження, що Кремль узгоджує як свої промислові, так і керівні структури "спеціально для того, щоб відповідати вимогам для масштабного конфлікту проти НАТО до кінця цього десятиліття".Росія підтверджено готується до конфлікту з НАТО, зокрема, посилюючи сили на заході Росії "на кордонах з НАТО", йдеться у звіті, цитуючи стратегічний документ. За даними видання, вже наступного року в Росії може бути близько 1,5 мільйона солдатів на дійсній службі.Німеччина може протистояти цій загрозі лише "завдяки послідовному розвитку військового та суспільного потенціалу", — підсумовується в документі.У повідомленні видання Spiegel йдеться, що військовослужбовці та експерти протягом останніх 18 місяців розробляли стратегічний документ, який має слугувати орієнтиром для майбутнього розвитку німецького Бундесверу.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно підтримав вимогу президента США Дональда Трампа підвищити цільовий показник витрат НАТО на оборону до 5% національного ВВП, що стало суттєвим зрушенням завдяки історичному послабленню конституційного боргового гальма Берліна.За даними видання The Times, країна-агресорка Росія вже тривалий час займається підготовкою до конфлікту із країнами Північноатлантичного альянсу. Вона розпочала підготовку ще до повномасштабного вторгнення на територію України.Нагадаємо, що, на думку міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, ризик російського вторгнення в Балтію є доволі високим. Він нагадав, що Російська Федерація завжди була загрозою для цього регіону.