# Німеччина

Глава німецького уряду Фрідріх Мерц висловив офіційне розчарування через рішення словацького колеги Роберта Фіцо відвідати столицю Російської Федерації для зустрічі з диктатором. Поки європейські лідери відзначають спільні цінності, прем'єр Словаччини обрав поїздку до країни-агресора.Про це Мерц сказав на спільному з прем’єром Швеції пресбрифінгу у Стокгольмі 9 травня, пише "Європейська правда". Реакція Берліна на дії БратиславиПід час пресбрифінгу в Стокгольмі, який відбувся спільно з прем’єром Швеції, канцлер Німеччини відкрито прокоментував перебування Роберта Фіцо в Москві 9 травня. Він наголосив, що такі дії суперечать загальноєвропейському вектору, особливо в день, коли цивілізований світ святкує День Європи. Німецький лідер заявив, що позиції Німеччини та Словаччини щодо відносин із Кремлем наразі кардинально розходяться."Роберт Фіцо знає, що у нас з цього приводу не спільні погляди. Мені дуже прикро за це. Ми говоритимемо з ним щодо цього дня у Москві. Ми сьогодні тут, у Стокгольмі, відзначаємо День Європи. А це — дещо інше", — зауважив Мерц.Контраст політичних пріоритетівНімецький прем'єр зазначив, що святкування Дня Європи символізує єдність та мир, тоді як візит до Москви та переговори з російським керівництвом мають зовсім інше забарвлення. Очікується, що це питання стане предметом подальших дискусій між лідерами країн Європейського Союзу, оскільки поїздка Фіцо викликала значний резонанс серед західних партнерів.Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава може поблажливо поставитися до поїздки прем’єра Словаччини Роберта Фіцо до Москви на 9 травня. За словами польського дипломата, це можливо лише за умови розблокування допомоги Україні..

Німецький оборонний концерн Rheinmetall надасть 100 тисяч далекобійних артилерійських боєприпасів калібру 155 міліметрів. Щодо цього вже є принципова домовленість.Про це повідомили на сторінці німецької військової допомоги German Aid to Ukraine в соцмережі X із посиланням на генерального директора компанії Арміна Паппергера.Він розповів про нові постачання під час телефонної конференції за підсумками першого кварталу 2026 року. В такому режимі відбувся звіт про передні постачання та подальші перспективиЗа його словами, Rheinmetall зможе надати 100 тисяч снарядів калібру 155 міліметрів із дальністю до 60 кілометрів."Україна просить загалом 1,2 мільйона снарядів для артилерії подовженого радіусу дії на рік, а Rheinmetall пропонує виробити та поставити 100 000 із них (снаряди 155 міліметрів із дальністю до 60 км)", — зазначили в German Aid to Ukraine.Також наведено слова міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, який у лютому цього року заявив, що країна "виконає прохання України щодо збільшення постачання артилерійських снарядів підвищеної дальності та фінансуватиме такий тип боєприпасів".Декілька днів тому стало відомо, що Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні боєприпасів типу Joint Direct Attack Munitions — Extended Range (JDAM-ER) на суму 373,6 мільйона доларів. Також Київ отримає деяке супутнє обладнання.У відомстві зазначили, що Україна звернулася до США з проханням придбати 1 200 комплектів хвостових частин для боєприпасів спільного прямого удару (JDAM) типу KMU-572 та 332 комплекти хвостових частин для JDAM типу KMU-556. До замовлення також увійдуть обладнання для обслуговування боєприпасів JDAM, запасні та ремонтні частини, витратні матеріали, підтримка з ремонту й обслуговування, програмне забезпечення для озброєння, а також інженерні, технічні та логістичні послуги уряду США та підрядників.Нагадаємо, вчора генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що необхідно прискорити оборонні розробки та перейти від ідеальних рішень до систем, які можна швидко виробляти та застосовувати в бойових умовах. Про це засвідчив досвід війни в Україні..

У німецькому місті Лейпциг автомобіль врізався у натовп. Унаслідок аварії загинули двоє осіб, ще кілька людей отримали поранення.Як пише ВВС, посилаючись на дані поліції, ДТП сталася 4 травня. Мер міста Буркхард Юнг повідомив, що підозрюваного вже затримано. Водночас причини аварії наразі залишаються невідомими. На місці аварії працюють правоохоронці."Це шокує. Зараз я можу лише висловити співчуття родинам загиблих", — зазначив він, додавши, що всі обставини з’ясовуватимуть слідчі органи.Очільник пожежної служби Аксель Шух уточнив, що загалом постраждали 22 людини, з них двоє перебувають у важкому стані.На місці ДТП працюють близько 40 рятувальників і стільки ж парамедиків, а також залучені два гелікоптери. Поліція підтвердила, що інцидент стався на вулиці Гріммайше-штрассе.За словами очевидців, позашляховик Volkswagen, у якому перебував лише водій, на великій швидкості проїхав через пішохідну зону. Нагадаємо, раніше у Болгарії під час поїздки до Туреччини потрапив в аварію автобус із громадянами України, що призвело до загибелі двох пасажирів. Транспортний засіб, який зупинився через технічну несправність, раптово почав некерований рух у бік людей, які стояли поруч..

Німеччина передасть Україні газову електростанцію, яка призначалася для обслуговування "Північного потоку". Вона надійде до Києва у якості гуманітарної допомоги.Про це повідомляє Welt. За даними видання, електростанція, яка розташована у місті Любмін, потужністю 84 мегавати була потрібна виключно для забезпечення технологічного тепла для подачі російського природного газу до німецької мережі.Проте після зупинки поставок російського газу через Балтійське море у вересні 2022 року експлуатація станції стала збитковою. Відтак, її вирішили передати Україні.Натомість місцева партія "Альтернатива для Німеччини" розкритикувала таке рішення. Політики вважають, що цей крок "абсурдним"."Ця електростанція мала служити енергетичній безпеці нашої держави. Ляпас нашим громадянам", — заявив член земельного парламенту від "Альтернативи для Німеччини" Ніколаус Крамер.Нагадаємо, 4 травня президент Володимир Зеленський у Вашингтонському форматі обговорив із лідерами Європейського Союзу виробництво систем протиповітряної оборони та захист української енергосистеми напередодні зими. Важливою частиною переговорів стали нові фінансові внески від Канади та підтвердження стабільного постачання ракет від партнерів.Додамо, 3 травня президент Володимир Зеленський провів переговори з главою уряду Норвегії Йонасом Гаром Стере щодо постачання газу та реалізації стратегічної угоди про дрони. Сторони зосередилися на захисті критичної інфраструктури від атак Кремля та залученні приватного сектору до співпраці..

Європейські країни мають відповідальніше ставитися до власної безпеки. Зокрема, В Німеччині розширюватимуть свої збройні сили, більше та швидшу закуповувати обладнання та будувати інфраструктуру.Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у відповідь на оголошення про плани США вивести 5 000 військовослужбовців з Німеччини, його цитує агенція Reuters."Німеччина на правильному шляху в цьому плані", — наголосив він.Німецький міністр звернув увагу на розширення збройних сил Бундесверу, більші та швидші закупівлі обладнання та будівництво інфраструктури.Як відомо, в п’ятницю Пентагон оголосив, що США виведуть 5 000 військовослужбовців із Німеччини. Ця заява виявилася доволі несподівано, адже країни є союзниками в НАТО.При цьому Борис Пісторіус оцінив нинішню чисельність американських військ, дислокованих у Німеччині, у "майже 40 000".У відповідь на різку критику з боку Вашингтона щодо витрат на оборону європейські члени НАТО, включно з Німеччиною, пообіцяли взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону. Однак через обмежені бюджети та значні прогалини у військовому потенціалі регіону знадобиться багато років, аби задовольнити власні потреби у сфері безпеки."Присутність американських солдатів у Європі, й особливо в Німеччині, відповідає нашим інтересам, а також інтересам США", — визнав Борис Пісторіус.Водночас міністр оборони Німеччини назвав "передбачуваною" ту тенденцію, що США виводять війська з Європи, в тому числі й із Німеччини.Нагадаємо, 30 квітня американський президент різко висловився, що федеральному канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу варто більше зосередитися на Україні та внутрішніх проблемах Німеччини, а не коментувати дії США в Ірані..

Попри санкції, у дронах, якими Росія атакує Україну, й надалі знаходять деталі, виготовленні 2025 року в країнах-союзниках. Це свідчить про обхід обмежень і важливість посилення санкційного тиску.Про це заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі "Укрінформу".Він зазначив, що, як показали останні дні, Росія не знижує інтенсивності атак на українські міста — під ударами Одеса, Дніпро, Вінниця, Тернопіль, Харків. Масово застосовуються "шахеди", а по Харкову додатково використали дрони типу V2U."Показово інше: у дронах, які атакували Україну цього тижня, ми знову виявляємо нові, свіжі компоненти — 2025 року — виробництва Німеччини, Японії, Швейцарії, США, а також Тайваню та Великої Британії", — наголосив уповноважений.За його словами, вперше зафіксовано новий елемент — блок активації Transit Brd. Радник Президента запевнив, що всі дані щодо цих компонентів уже передані партнерам.Крім того, за його словами, українська сторона продовжує знаходити деталі STMielectronics (Швейцарія), "попри заклики контролювати, куди саме продається їхня продукція". Росія продовжує знаходити доступ до західних технологій, попри обмеження, саме тому, наголосив він, санкційний тиск має постійно посилюватися та закривати такі канали постачання."Водночас є і результат. У нових зразках дронів ми практично не бачимо компонентів із Нідерландів. Це прямий доказ того, що системна робота з партнерами дає ефект і дозволяє перекривати доступ до критичних технологій", — зауважив уповноважений.Він додав, що Україна продовжує нарощувати так звані далекобійні санкції."За нашими оцінками, цього року вони вже коштували Росії щонайменше сім мільярдів доларів втрат. І цей інструмент буде розширюватися", — заявив Власюк.Він зазначив, що Україна працює над формуванням переліку критичного обладнання для нафтопереробних заводів і нафтоперекачувальних станцій, щоб обмежити його експорт до Росії."Йдеться про цілеспрямований тиск на енергетичну інфраструктуру, яка фінансує війну. Наш підхід простий: перекривати доступ до технологій, які використовуються у війні, і паралельно зменшувати ресурси, за рахунок яких ця війна ведеться. Всю інформацію передали нашим партнерам", — підсумував Владислав Власюк.Нагадаємо, що, за інформацією президента України Володимира Зеленського, всього за цей тиждень Росія випустила по Україні близько 1 600 ударних дронів, майже 1 100 керованих авіаційних бомб і три ракети. Росіяни намагаються масованими атаками перевантажити українську протиповітряну оборону..

Заяви президента США Дональда Трампа про можливе скорочення американського військового контингенту в Німеччині викликали несподівану реакцію у Пентагона. Там не очікували такого розвитку подій.Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в оборонному відомстві. За їхніми словами, допис Трампа у соцмережах став першим сигналом про можливе нове скорочення військ, хоча раніше такі плани не обговорювалися.У Пентагоні зазначають, що нещодавній перегляд глобальної військової присутності США не передбачав суттєвого зменшення контингенту в Європі. Водночас там наголошують, що готові виконати будь-яке рішення верховного головнокомандувача.Реакція НімеччиниРеакція в Німеччині також була різкою. Неназвані німецькі посадовці заявили, що подібні погрози можуть послабити не лише європейську безпеку, а й самі США.Наразі в Німеччині дислоковано близько 35-40 тисяч американських військових. Країна відіграє ключову роль для США, адже саме там розташовані важливі командні центри, зокрема європейське та африканське командування, а також один із найбільших американських військових госпіталів за межами США.Експерти зазначають, що потенційне виведення військ стане складним і дорогим процесом. Так, доведеться переміщати не лише особовий склад, а і їхні сім’ї та техніку, причому у США може не вистачити інфраструктури для їхнього розміщення.Нагадаємо, у березні у Трампа заявили про "вичерпання запасів" зброї США. Американський міністр оборони Піт Гегсет звинуватив колишнього президента країни Джо Байдена в тому, що той "вичерпав запаси" зброї. Насамперед у провину колишньому очільнику держави ставлять направлення її Україні.Додамо, раніше Німеччина офіційно оголосила про розширення військової допомоги, зосередившись на посиленні далекобійних спроможностей Збройних сил України. Нова стратегія передбачає не лише прямі постачання озброєння, а й запуск спільного оборонного виробництва для створення дронів стратегічного призначення..

Федеральному канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу варто більше зосередитися на Україні та внутрішніх проблемах Німеччини, а не коментувати дії Сполучених Штатів Америки в Ірані.Про це заявив американський президент Дональд Трамп, який опублікував відповідний допис у своїй соціальній мережі Truth Social.Раніше в одному з інтерв’ю президент США порадив німецькому лідеру "займатися Україною, а не Іраном". А тепер іще й написав звернення до нього в подібному стилі."Канцлеру Німеччини варто більше часу приділяти припиненню війни Росії й України, в чому він абсолютно неефективний", — наголосив Дональд Трамп.Окрім того він порадив Мерцу навести порядок у своїй країні. Особливо зайнятися питаннями імміграції й енергетики."Варто менше втручатися в дії тих, хто усуває ядерну загрозу з боку Ірану, таким чином роблячи світ, включно з Німеччиною, безпечнішим", — підсумував американський президент.Учора аналітики видання Axios зробили висновок, що головним інструментом тиску на Іран стане збереження морської блокади. За словами американського президента Дональда Трампа, вона триватиме до досягнення остаточної домовленості щодо ядерної програми.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, російський диктатор Володимир Путін під час тривалих телефонних перемовин з президентом США Дональдом Трампом намагався просувати пропагандистські наративи про нібито "неминучу перемогу" Москви. Попри реальну ситуацію на фронті, очільник Кремля переконував американського лідера у слабкості української оборони, намагаючись у такий спосіб зняти з себе відповідальність за затягування війни..

У Німеччині у 2025 році зафіксували близько 655 тисяч народжень — це найнижчий показник із часів після Другої світової війни. Народжуваність у країні знижується вже четвертий рік поспіль.Про це повідомляє Deutsche Welle із посиланням на дані Федерального статистичного відомства Destatis.Смертність перевищує народжуваністьЗа попередніми оцінками, у 2025 році в Німеччині народилося приблизно 655 тисяч дітей проти 680 тисяч у 2024-му. Водночас кількість смертей перевищила мільйон. Як зазначили у матеріалі, природне скорочення населення становило близько 350 тисяч осіб.Коефіцієнт народжуваності нині становить 1,35 дитини на жінку, тоді як для відтворення населення потрібно щонайменше 2,1. Цей показник стабільно знижується з 2022 року.Причини спаду та прогнозиУ Destatis пояснюють тенденцію демографічними змінами, адже покоління, народжені у 1990-х роках, є менш численними, і саме вони зараз досягають віку, коли найчастіше народжують дітей.Також зафіксовано регіональні відмінності. У східних землях спад народжуваності становив 4,5%, тоді як у західних — 3,2%. Єдиним винятком став Гамбург, де показник зріс на 0,5%.За довгостроковими прогнозами Destatis, населення Німеччини може скоротитися приблизно на 10% до 2070 року. При цьому, як наголошують у відомстві, навіть міграція не здатна повністю компенсувати цей спад.Нагадаємо, попри заборону для чоловіків виїжджати з України, в Німеччині постійно зростає кількість українських чоловіків-біженців у віці від 18 до 63 років. Така тенденція особливо відчутна за підсумками минулого року.Додамо, 29 квітня німецький уряд затвердив основні показники бюджету на 2027 рік. У документі також знову передбачена фінансова допомога Україні..

У середу, 29 квітня, німецький уряд затвердив основні показники бюджету на 2027 рік. У документі також знову передбачена фінансова допомога Україні.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що загальний обсяг запозичень – 196,5 мільярда євро, що зумовлено збільшенням видатків на застарілу інфраструктуру та оборону.Раніше, наприклад, 2024 року, цей показник становив 50,5 мільярда євро за попереднього уряду, до того як Німеччина минулого року відмовилася від політики бюджетного консерватизму, намагаючись оживити свою економіку. У бюджеті цього року передбачено збільшення державного боргу на 180 мільярда євро."Бюджет передбачає істотне збільшення видатків на оборону, які, згідно з базовим бюджетом, зростуть до 105,8 мільярда євро 2027 року з 82,7 мільярда євро 2026 року", — зауважили медійники.Вони додали, що з урахуванням спеціального фонду оборони та фондів для України, загальні витрати на оборону 2027 року мають сягнути 144,9 мільярда євро.За основними пунктами угоди, Німеччина продовжить надавати Україні підтримку в розмірі 11,6 мільярда євро 2027 року та 8,5 мільярда євро на рік у період з 2028 по 2030 рік.Відповідаючи на запитання про скорочення підтримки України з 2028 року, міністр фінансів Ларс Клінгбейль звернув увагу на схвалений кредит ЄС у розмірі 90 мільярдів євро для України.Він також додав, що цифри, включені до фінансової програми, можуть змінитися в майбутньому. В цьому плані все залежатиме від потреб України.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що Німеччина офіційно оголосила про розширення військової допомоги, зосередившись на посиленні далекобійних спроможностей ЗСУ. Нова стратегія передбачає не лише прямі постачання озброєння, а й запуск спільного оборонного виробництва для створення дронів стратегічного призначення..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу.Про це повідомляє Reuters.Виступаючи перед студентами гімназії Carolus-Magnus у Марсберзі, німецький лідер озвучив бачення завершення військового конфлікту. Він підкреслив, що досягнення миру є складним процесом, який вимагатиме від української сторони важких рішень."У якийсь момент Україна підпише угоду про припинення вогню, у якийсь момент, сподіваюся, мирний договір з Росією. Тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською", — заявив Мерц.Реальні терміни вступу до ЄвросоюзуОкрему увагу канцлер приділив євроінтеграційним прагненням Києва. Мерц скептично оцінив ідею швидкого приєднання України до ЄС, назвавши амбітні плани щодо вступу в найближчі роки нереалістичними."У Зеленського була ідея вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реальним", — констатував глава німецького уряду.Він додав, що Україна не може стати частиною блоку, поки перебуває у стані війни. Для повноцінного членства держава повинна спочатку відповідати суворим критеріям, зокрема щодо верховенства права та ефективної боротьби з корупцією.Проміжні кроки та фінансова підтримкаЯк альтернативу негайному вступу Мерц запропонував запровадити проміжні етапи інтеграції. Зокрема, йдеться про надання Україні ролі спостерігача в інституціях ЄС. За його словами, ця пропозиція отримала широке схвалення серед європейських лідерів під час нещодавнього саміту на Кіпрі.Попри розбіжності щодо темпів розширення ЄС, підтримка України залишається пріоритетом. Минулого тижня Європейський Союз схвалив кредит для України у розмірі 90 мільярдів євро, що має покрити більшість потреб країни до кінця 2027 року. Мерц також зауважив, що якщо президент Зеленський захоче винести питання територіальних компромісів на референдум для отримання підтримки більшості, він має чесно сказати народу: "Я відкрив для вас шлях до Європи".Нагадаємо, раніше німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе..

У Прюмі в Німеччині евакуювали близько 800 місцевих жителів після виявлення авіабомби часів Другої світової війни.Про це пише видання DW.Боєприпас вагою 250 кілограмів знайшли під час будівельних робіт. На час проведення операції з його знешкодження людей тимчасово вивели з небезпечної зони.За інформацією влади, бомба не становила безпосередньої загрози, а роботи із її знешкодження тривали кілька годин і завершилися успішно. Того ж дня подібні операції провели також у містах Гамельн та Бремен, де також виявили боєприпаси часів війни.Що робити при знаходженні боєприпасів?Якщо ви натрапили на старі або нерозірвані боєприпаси (снаряди, міни, гранати чи патрони), пам’ятайте, що вони можуть вибухнути будь-якої миті, навіть без видимих причин.Що робити:одразу зупиніться і не наближайтеся;нічого не чіпайте і не намагайтеся пересунути;відійдіть на безпечну відстань (не менше 100 метрів);попередьте інших людей поруч;позначте місце (обережно, не торкаючись предмета);зателефонуйте 101 або 102.Чого не можна робити:забирати знахідку додому;розбирати чи підпалювати;проводити будь-які роботи поруч;користуватися телефоном прямо біля предмета.Такі речі мають знешкоджувати тільки фахівці. Самодіяльність у цьому випадку — це пряма загроза життю.Нагадаємо, нещодавно у Харківській області в лісі знайшли значну кількість старих боєприпасів. Для їх знешкодження знадобилася допомога саперів, адже вони все ще смертельно небезпечні..

У Німеччині запускають нову програму фінансової підтримки для українського малого бізнесу. Ініціатива реалізується через Міжнародну організацію з міграції за фінансування німецького федерального відомства BMZ.Програма передбачає гранти до 20 000 євро для підприємців, які постраждали через війну, зокрема мають зруйнований або переміщений бізнес. Основна мета — підтримати відновлення робочих місць і виробництва, повідомляє IOM Ukraine.Подати заявку можуть підприємці, що працюють у Києві та області, Чернігівській та Сумській областях. Вимоги включають офіційну реєстрацію бізнесу щонайменше рік, українське громадянство власника та готовність створювати нові робочі місця.У пріоритеті — підприємства, які постраждали від бойових дій, бізнеси, очолювані ветеранами, жінками або молоддю, а також ті, що працюють у сільській місцевості або підтримують вразливі групи населення. Кошти можна використати на обладнання, інструменти, ремонт приміщень або закупівлю сировини. Водночас ті, хто вже отримував допомогу в попередніх програмах МОМ, участі не братимуть.Реєстрація триває до 15 травня 2026 року. Після завершення відбору організатори зв’яжуться лише з тими заявниками, яких буде відібрано для фінансування.Нагадаємо, нещодавно Україна узгодила новий масштабний пакет співпраці з Німеччиною на чотири мільярди євро. Йдеться про сотні ракет для Patriot, deep-strike та mid-strike дрони.Додамо, також на початку квітня стало відомо, що Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн Європейського Союзу. .

Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції за підсумками неформального саміту ЄС на Кіпрі.Як приклад такої взаємодії він навів можливу участь президента України у засіданнях Європейської Ради, проте поки що без права голосу.Також, за його словами, можливе поступове включення України в окремі сфери політики залежно від стану реформ. Канцлер повідомив, що неодноразово говорив про це останніми днями з президентом України Володимиром Зеленським.Загалом Мерц наголосив на необхідності запуску в ЄС "процесів зі стратегією поступового зближення з Україною, наприкінці якого, звісно, має стояти повноправне членство"."Але нам потрібні проміжні кроки. Важливо, щоби це зближення зараз також прискорило переговори про вступ і стало мостом до майбутнього повноправного членства", — наголосив німецький федеральний канцлер.Окрім того Фрідріх Мерц заявив, що війна в Україні спровокувала безпрецедентний стрибок у розвитку військових технологій, темпи якого були би неможливими у мирний час.За його словами, станом на першу половину 2026 року він відчуває набагато більше впевненості в питаннях безпеки, ніж декілька років тому. Головним чинником він вважає надшвидке скорочення технологічного розриву та модернізацію армії."Ми спостерігаємо військово-технологічний розвиток, який іде настільки стрімко, якого без цієї війни не було би. Й у цьому, попри всю трагічність цієї війни та весь жахливий біль, полягає також велика можливість, яку ми використаємо", — акцентував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в ЄС. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 квітня висловився проти такої ідеї..

Британське видання Financial Times з посиланням на відповідні документи повідомило про пропозицію Україні стати "асоційованим" членом Євросоюзу. Це як за стіл посадили, але їжу не дали. Тому серед експертів думки стосовно ініціативи Європи розділилися.Про що йдеться у німецько-французькому плані приєднання України до ЄСБерлін пропонує формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу та автоматичного доступу до спільного бюджету Європейського Союзу. Париж називає свій формат "інтегрованим статусом держави", у ньому, зокрема, міститься відтермінування доступу України до спільної аграрної політики ЄС та фінансових фондів. За оцінками Європейської комісії, пише британське видання, новий формат міг би забезпечити поступову інтеграцію України з доступом до окремих програм ЄС, зокрема освітніх та інвестиційних, але без повноцінних бюджетних прав.Українська сторона, зазначає Financial Times, критично висловлюється щодо "символічного" членства, побоюючись, що воно замінить повноцінну інтеграцію. Простіше кажучи, може відбутися як із Туреччиною, яка у 1963 році стала асоційованим членом попередника Євросоюзу Європейського економічного співтовариства, з 2005 року вела переговори про вступ до ЄС, проте у грудні 2016-го їх заморозили. Таким чином, у статусі асоційованого члена Туреччина перебуває 63 роки! Цей приклад політологи найчастіше наводять для критики "недочленства" України в Євросоюзі. Можна сперечатися щодо відповідності чи невідповідності цієї держави політичним вимогам Євросоюзу, зокрема, через окупацію частини Кіпру та натягнуті відносини з Грецією, проте у виконанні Копенгагенських критеріїв щодо членства Анкара просунулася далі за Київ, що підтверджує скринінг турецького законодавства, — у цій сфері виконання вимог стовідсоткове. Тут варто нагадати, як рухаються наші справи.Як Україна рухається до ЄС11 грудня минулого року у Львові під час неформальної зустрічі міністрів країн ЄС у справах Європи українська сторона отримала умови за трьома переговорними кластерами "Основи процесу вступу" (дуже важливий кластер, з нього починаються переговори і ним їх закривають), "Внутрішній ринок", "Зовнішні відносини". 17 березня Україні передали вимоги ще по трьох кластерах — "Конкурентна спроможність та інклюзивний розвиток", "Зелений порядок денний та стале з’єднання", "Ресурси, агросектор та політика згуртованості". Як наголошувала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, усі шість кластерів для України неофіційно відкрито. Неофіційно, бо на той час Віктор Орбан блокував переговори про членство нашої країни в Європейському Союзі. Петер Мадяр, чия партія "Тиса" перемогла на виборах в Угорщині, найімовірніше, блок для України зніме, але не зовнішні сили, а українська влада — уряд і парламент — мають виконувати рекомендації ЄС щодо кожного кластеру. Поки що оцінки темпів виконання вимог у Києві та Брюсселі відрізняються.У березні Марта Кос зробила заяву, яка стала холодним душем для мрійників, які хотіли бачити Україну членом Євросоюзу вже 1 січня 2027 року:"Спочатку вам потрібен мир — це важливо — потім ви маєте провести реформи. Інвестори прийдуть і в Україну, лише якщо вони спочатку зможуть заробити гроші і якщо їхні інвестиції будуть безпечними".А цього понеділка заінтригувала іншою заявою: ЄС має знайти спосіб надати країнам-кандидатам "надійну пропозицію та міцно закріпити їх у європейському політичному просторі, зменшуючи ризик того, що конкуруючі сили формуватимуть майбутнє нашого континенту".Але компромісів щодо високих стандартів реформ — не буде. Очевидно у такій завуальованій формі пані Кос висловила ідеї, які й описано у Financial Times: не повний вступ хоча б авансом, а частковий — однією ногою.Плюси та мінуси "символічного" приєднання до ЄвросоюзуПочнемо з мінусів. Ключовий — українці, які ціною свого життя захищають і нашу державу, і Європу від російських агресорів, будуть дуже розчаровані "асоційованим" членством. Особливо коли воно не передбачатиме дати реального вступу після виконання всіх вимог. Наступні вибори до Європарламенту відбудуться влітку 2029 року, щоб вони проводилися і в Україні, наша держава має отримати повноцінне членство максимум із 1 січня 2029 року. До того часу фінансові витрати на різні європейські програми для України мають бути враховані у проєкті бюджету на 2029 рік. Себто, ще 2028-го.Ці строки видаються нереальними. До того ж повноправне членство наступає з часу ратифікації рішення всіма 27 державами-членами. Ратифікація може відбуватися як у парламенті, так і на референдумі. Там, де прагнуть поставити заслін перед кандидатами, виносять питання на референдум. До речі, Мадяр уже пообіцяв його угорцям.Другий мінус — "асоційованість" не передбачає повноцінного включення України в усі економічні формати ЄС. Іншими словами, ті сектори насамперед аграрний, де Україна має найбільші потужності, залишатимуться закритими. Нам даватимуть кредити, у такий спосіб фінансуватимуть проєкти з відбудови, проте, що не виключено, постійно висуватимуть нові вимоги, від виконання яких залежатиме таке фінансування.Третій мінус об’єднує перші два: якщо членство ставатиме недосяжною метою, з часом в українському суспільстві знижуватиметься підтримка євроінтеграції. І на цій темі спекулюватимуть певні політичні сили, які, на жаль, нарощуватимуть електоральну підтримку. Для прикладу можна згадати Болгарію і Румунію. Обидві країни стали членами ЄС 1 січня 2007 року, проте для них не відкрили одразу всі сфери співпраці. Зокрема, повноправними членами Шенгенської зони вони стали лише з 1 січня 2025 року. Політичні проблеми всередині цих країн, серед них підйом ультраправих — це результат спекуляції таких політиків на образах за "неповноцінне" членство в ЄС.Для рівності — три плюси. Перший: представники України на рівних братимуть участь у всіх дискусіях та будуть долучені до процесу ухвалення рішень. У тому числі неформального процесу. Дипломатичний лобізм даватиме можливість просувати українські інтереси у документах Євросоюзу та у бюджетних статтях.Другий плюс — для України та Європи одночасно — посилення безпекової співпраці. Торік у березні Єврокомісія представила великий план ReArm Europe, який передбачає переозброєння європейських армій та їхню технічну модернізацію. Бюджет цього плану приблизно 800 мільярдів євро. Участь України у програмах переозброєння дасть європейцям військовий досвід, якого у них немає, а українцям — додаткові кошти. Навіть без повноцінного членства в Євросоюзі.Третій плюс — тимчасова "асоційованість" позбавить козирів європейських трампістів та путіністів. Вони маніпулюватимуть на темах "гроші дають Україні, а не нашим громадянам", "українські фермери задушать наших", "з Україною до наших держав прийде війна" тощо. Рівно за рік французи обиратимуть нового президента, ультраправі з "Національного об’єднання" дуже хочуть привести свою креатуру до Єлисейського палацу. Якщо це станеться, Україна може на багато років забути про євроінтеграцію.Тож, можливо, між "ніколи" і "не зараз, але колись" більш прагматично обрати другий варіант? Тим більше до завершення війни з Росією інший нам навряд чи запропонують….