# Угорщина

Україна розраховує, що Польща та Угорщина підтримають відкриття переговорних кластерів щодо вступу у Європейський Союз.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії."Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що (угорський прем'єр, — ред.) Петер Мадяр все це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Я думаю, важливо визначити, що, коли ми всі маємо правила — не просто політичні емоції, а правила — ми маємо зробити те, що ми маємо зробити...Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше", — сказав Зеленський.До того ж гарант прокоментував й непрості відносини Києва та Варшави. На його думку, необхідно зосередитись не на минулому, а на сьогоденні."Ми (з Польщею) сусіди. І у нас є певні труднощі в нашій історії. Але більшість країн в історії має труднощі в минулому. Однак, ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас, і ми маємо бути одностайні зараз. Ми захищаємо ЄС, ми маємо думати про безпеку для нашого народу на майбутнє. І тому, я думаю, що на питання завжди можна знайти відповіді, якщо ми готові бути сильними сусідами, і якщо хочемо знайти ці відповіді. Я сподіваюся, що наші сусіди будуть підтримати нас", — заявив Зеленський.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист.Про це угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив під час дебатів у місцевому парламенті в Будапешті, його слова наводить "Українська правда".Голова партії Mi Hazánk Ласло Тороцкаї поцікавився у Мадяра пропозицією Європейської комісії щодо того, що в майбутньому тимчасовий захист не може надаватися тим, хто не отримав дозволу від української влади на виїзд з України через свої військові обов’язки.На думку голови партії Mi Hazánk, угорський уряд повинен висловити свою позицію в цій ситуації, оскільки в Закарпатті проживає чисельна угорська громада, яка постраждає від цього.Петер Мадяр відреагував, що Тороцкаї своїм запитанням "стукав у відчинені двері": засідання Ради ЄС з внутрішніх справ проходило в публічному форматі, на якому міністр внутрішніх справ Угорщини Габор Посфай заявив, що вони не підтримують пропозицію Європейської комісії.Як відомо, посилення вимог набуде чинності в березні 2027 року, але незалежно від рішення, за словами прем’єр-міністра, це не завадить угорській державі надавати притулок "тим, хто приїжджає до нашої країни, щоб уникнути призову".Він також акцентував, що кожен угорський співвітчизник може розраховувати на уряд "Тиси" як тут, так і за кордоном.Раніше, 26 червня, Єврокомісія оприлюднила свою пропозицію щодо продовження директиви про тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни в ЄС, ще на рік, до 4 березня 2028 року.Зокрема, ЄС пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, виняток становитимуть ті, хто втікає від служби в українській армії.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть пізніше..

Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть наступного тижня.Про це два повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних дипломатів Євросоюзу.Після відкриття першого переговорного кластера Україна та Молдова заявили про мету відкрити решту глав до середини липня.Дотримання цього графіку тепер опинилося під загрозою після того, як у вівторок Угорщина виступила проти надсилання листа до Європейської ради та Європейської комісії від імені 27 членів блоку. У листі викладено спільну позицію країн ЄС щодо відкриття переговорних глав для України та Молдови.За словами двох дипломатів, які спілкувалися з медівниками, Будапешт став єдиною столицею, яка виступила проти цієї ініціативи, що вимагає одностайного схвалення всіх 27 країн-членів.Тож, як розповіли джерела авторитетного видання, пропозицію знову обговорюватимуть не швидше, ніж наступного тижня.Аналітики Politico зробили висновок, що цей крок відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо членства України в ЄС. Він не виступив проти відкриття першого кластера для України, однак домігся видалення слів про відкриття кластерів для Києва "якнайшвидше" з письмових висновків зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася минулого тижня в Брюсселі.Прем’єр-міністр Угорщини пояснив, що це могло би послати "поганий сигнал" для країн Західних Балкан, які теж працюють над вступом до Євросоюзу.Нагадаємо, вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Щоправда, згодом речник МЗС України Георгій Тихий відреагував, що спільний рух до ЄС України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн начебто неправильно інтерпретували..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту лідерів Європейського Союзу заявив, що має суттєво відмінні позиції із українським гарантом.Про це повідомляє "Європейська правда"."Не тільки у висновках Європейської ради, але й протягом практично всього вчорашнього дня домінантною темою була Україна за участю президента України Володимира Зеленського, з яким я зустрівся особисто", — розповів Фіцо.Словацький прем'єр уточнив, що це була вже його друга зустрічі із українським лідером. Фіцо також зазначив, що очікує нової короткої розмови з Зеленським у Гданську під час Міжнародної конференції з відновлення України."З багатьох питань ми маємо фундаментально різні погляди — фундаментально різні погляди. Однак, як ви знаєте, я є прихильником діалогу, і тому мій обов’язок — вступати в діалог навіть з тими людьми, чиї погляди відрізняються від моїх", — заявив прем’єр Словаччини.Окремо він наголосив на зацікавленості у стабільності та демократичному розвитку України, наголосивши на важливості співпраці між країнами."Ми хочемо бачити стабільну та демократичну Україну, тому що Словаччині потрібна така Україна. Найбільше мене цікавить, коли може відбутися наступне спільне засідання урядів Словаччини та України", — додав Фіцо.Нагадаємо, 18 червня президент Володимир Зеленський у Брюсселі провів зустріч із прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Зеленський розповів, що у ході перемовин було розглянуто питання євроінтеграції України, взаємовигідну енергетичну співпрацю між країнами та результати саміту G7, який відбувся в Евіані..

Угорщина розпочала активні внутрішні перевірки одразу в декількох силових відомствах через захоплення інкасаторів "Ощадбанку". Йдеться про так звану справу "золотого конвою".Про це заявив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він поінформував, що наказав негайно провести внутрішнє розслідування в Національній податковій і митній адміністраціях, Антитерористичному центрі й інших причетних відомствах."Ми наказали негайно провести внутрішнє розслідування в Національній податковій і митній адміністраціях, Антитерористичному центрі й інших відповідних органах у зв'язку зі справою українського "золотого конвою". Генеральний прокурор повинен негайно розглянути це питання", — написав він.Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів. 6 березня Україні вдалося домогтися звільнення семи наших громадян, яких угорська влада втримувала в Будапешті.Своєю чергою, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що начебто гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, можуть належати "українській військовій мафії". В українському дипломатичному відомстві відреагували.Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0.У Міністерстві закордонних справ України 9 березня розкрили нові деталі інциденту із затриманням працівників "Ощадбанку" у Будапешті. Зокрема, йдеться про порушення прав цих громадян.Згодом, 12 березня, інкасаторські автомобілі "Ощадбанку", які незаконно затримали, передали українським дипломатам, проте гроші та золото, які вони перевозили, залишалися в Угорщині.У середу, 6 травня, Угорщина повернула кошти та цінності "Ощадбанку", які раніше незаконно забрали спецслужби цієї країни. За попередньої влади це питання залишалося не узгодженим. Президент України Володимир Зеленський назвав це "важливим кроком у відносинах з Угорщиною".Згодом з’ясувалося, що до затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.Нагадаємо, минулого тижня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий інформував, що двосторонні переговори між президентом Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Петером Мадяром відбудуться "найближчим часом"..

Парламент Угорщини ухвалив поправку до Основного закону, яка обмежує перебування прем’єр-міністра на посаді вісьмома роками. Нове правило фактично закриває Віктору Орбану шлях до повернення на посаду глави уряду.Про це повідомили в уряді країни. За поправку проголосували 135 депутатів, 50 були проти, ще шестеро утрималися. Згідно з новими правилами, прем’єром не зможе бути людина, яка вже очолювала уряд щонайменше вісім років.Під час розрахунку враховуватимуть усі прем’єрські терміни, починаючи з 2 травня 1990 року. Це означає, що обмеження поширюється і на непослідовні періоди перебування на посаді. Так, Орбан очолював уряд Угорщини у 1998-2002 роках, а потім знову став прем’єром у 2010 році. Загалом він перебував на посаді близько 20 років.Що ще передбачає поправкаКрім обмеження терміну для прем’єра, зміни створюють підстави для ліквідації Управління із захисту суверенітету, яке критикували за тиск на медіа та громадські організації.Також поправка відкриває можливість для перегляду системи фондів управління активами у суспільних інтересах. За часів Орбана через такі фонди під контроль наближених до влади структур передали частину державних активів і університетів.Поправку ініціювала партія "Тиса" прем’єр-міністра Петера Мадяра, яка після перемоги на виборах отримала конституційну більшість у парламенті.Нагадаємо, голова Угорського органу доброчесності заявив про можливу причетність високопосадовців попередньої влади до схеми розкрадання коштів ЄС на мільярди євро. За його словами, частину державних контрактів системно завищували через обмежене коло підрядників, що могло завдати значних збитків бюджету..

У Будапешті скасували виступ російського скрипаля Вадима Рєпіна, який мав відбутися під час відкриття концертного сезону Національного філармонічного оркестру Угорщини. Замість нього в концерті взяв участь угорський музикант.Про це повідомило Міністерство закордонних справ України. Так, виступ Рєпіна вдалося скасувати завдяки зусиллям посольства України в Угорщині. Концерт мав пройти на сцені театру на острові Маргіт, який є одним із найвідоміших літніх культурних майданчиків Угорщини."Російська культура — ​​культура геноциду та воєнних злочинів, яка не повинна мати жодного місця на міжнародних майданчиках. Українська дипломатія й надалі працюємо над ізоляцією представників російського культурного простору у світовій культурній індустрії", — додали у відомстві.Що відомо про РєпінаУ квітні 2022 року президент РФ Володимир Путін надав Вадиму Рєпіну звання народного артиста Росії.За даними міжнародного руху Arts Against Aggression, у 2024-2025 роках музикант неодноразово брав участь в офіційних кремлівських заходах, зокрема в концертах для російських військових і трансляціях на тимчасово окупований Крим.Зазначимо, що в березні симфонічний оркестр Palm Beach Symphony у Флориді також скасував виступ Рєпіна після звернень проукраїнських активістів.Нагадаємо, раніше в Києві троє дівчат їздили на автомобілі, слухаючи провокативну російську музику. Їх притягнули до відповідальності..

Україна очікує, що двосторонні переговори між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром відбудуться "найближчим часом".Про це повідомив речник міністерства закордонних справ України Георгія Тихого під час брифінгу. Посадовець також підтвердив роботу над організацією зустрічі."Ми працюємо над можливою зустріччю між президентом Зеленським і прем'єр-міністром Мадяром. Сподіваємося, що ця зустріч відбудеться найближчим часом", — заявив він.Тихий додав, що місце та точний час наразі не розголошуються, однак у переговорах фіксуються "позитивні сигнали" щодо її проведення."Я не буду розголошувати місце проведення або точний час, просто хочу підтвердити, що ми працюємо, і в нас є деякі позитивні сигнали щодо того, що ця зустріч може відбутися найближчим часом", — запевнив посадовець.Як відомо, наприкінці квітня новообраний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини можуть відбутися вже влітку.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром.Читайте також: Сибіга анонсував новий етап в українсько-угорських відносинах.

Голова Угорського органу доброчесності заявив про можливу причетність високопосадовців попередньої влади до схеми розкрадання коштів ЄС на мільярди євро. За його словами, частину державних контрактів системно завищували через обмежене коло підрядників, що могло завдати значних збитків бюджету.Про це повідомляє POLITICO.Розслідування багаторічних зловживаньОчільник Угорського органу доброчесності Ференц Паль Біро заявив, що в країні можуть відкрити кримінальні провадження проти високопосадовців, які працювали в уряді колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана. Йдеться про можливу причетність до схем, пов’язаних із нецільовим використанням коштів Європейського Союзу.За його словами, команда відомства виявила низку випадків, які можуть мати ознаки кримінальних правопорушень. Він наголосив, що частина коштів уже виведена з країни, що ускладнює їх повернення.Окремо Біро зазначив, що не висуває прямих звинувачень проти самого Орбана чи його найближчого оточення, однак не виключає можливості притягнення до відповідальності політиків найвищого рівня.Завищені контракти та мільярдні витратиОрган доброчесності повідомляє, що значну частину державних замовлень отримували три компанії, які фактично контролювали більшість контрактів на постачання товарів і послуг. Вартість цих угод, за даними відомства, могла бути штучно завищена.Біро заявив, що лише за останні чотири роки угорська держава витратила приблизно 10 млрд євро через ці компанії. Потенційний обсяг переплат може сягати 3,5 млрд євро. При цьому назви фірм не розкриваються."Завищена ціна, те, що ми вважаємо ризиком корупції... це буде 3,5 мільярда євро", — заявив він, додавши, що тендери на державні закупівлі були "маніпульовані", а базові товари нараховувалися за кілька разів вищою за ринкову ставку.Політичний контекст і реакція ЄСПитання розслідування виникло на тлі спроб чинного уряду на чолі з Петером Мадяром домогтися розблокування понад 10 млрд євро заморожених коштів ЄС. Раніше частина фінансування була призупинена через зауваження щодо дотримання принципів верховенства права.Після зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн уряд заявив про можливість розмороження до 16,4 млрд євро, однак для цього Будапешт має надати план реформ і гарантії контролю за витратами.У Європейській комісії наголосили на "нульовій толерантності" до шахрайства з бюджетом ЄС та підкреслили, що саме держави-члени відповідають за запобігання зловживанням і повернення незаконно витрачених коштів.Додаткові заявиФеренц Паль Біро також заявив, що під час попередніх спроб розслідування зазнавав політичного тиску та навіть спроб підкупу. За його словами, нова влада має якнайшвидше розпочати повноцінну перевірку можливих порушень і повернення активів.Він додав, що Угорщина вже має достатньо матеріалів для подальших процесів, а подальший хід справ залежатиме від того, як буде вибудувана співпраця між державними структурами та новими антикорупційними органами.Додамо, нещодавно стало відомо, що до затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан..

Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому.На цьому наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Дякую головуванню Кіпру за його лідерство у просуванні процесу вступу України до Євросоюзу", — зазначив він.Український міністр також висловив подяку всім державам-членам ЄС, Європейській комісії й інституціям Євросоюзу за їхню непохитну підтримку."Я також ціную конструктивну участь Угорщини. Ми відкриваємо новий розділ у відносинах між Україною та Угорщиною", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.Він додав, що цей розділ побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому."Україна рухається вперед", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше сьогодні видання Financial Times інформувало, що офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наголосив, що його країна й Україна досягнули "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досягнув того, чого колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"..

Офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Про це повідомляє Financial Times.Історія блокування та затяжного процесуЖурналісти нагадали, що українська та молдовська сторони синхронно здобули офіційний статус країн-кандидатів на приєднання до європейської спільноти ще у червні 2022 року. Тоді ж подані урядами заявки вирішили об'єднати в один спільний кейс для оптимізації інтеграційних процедур.Згодом, у січні 2025 року, Європейська комісія надала позитивну рекомендацію для старту безпосереднього переговорного процесу, який має на меті адаптацію та приведення національних законодавств обох країн у повну відповідність до жорстких вимог і стандартів ЄС. Проте цей важливий геополітичний крок одразу зупинив тодішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який тривалий час використовував право вето.Нові терміни та очікуваний старт переговорівЗ приходом нового керівництва в Угорщині штучні дипломатичні перешкоди вдалося повністю усунути. Завдяки ухваленому компромісному рішенню, євроінтеграційний процес нарешті отримав довгоочікуване прискорення. Аналітики прогнозують, що офіційний запуск повноцінних міждержавних перемовин стосовно узгодження першого тематичного переговорного кластера має відбутися вже найближчим часом, а саме 15 червня.Нагадаємо, раніше очільник угорського уряду Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу..

Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Про це повідомив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досяг того, чого експрем'єр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"."Ми досягли всеосяжної угоди з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав 100-тисячної угорської меншини", — зазначив Мадяр.За словами очільника угорського уряду, ці зобов’язання стануть частиною зобов’язань України перед Європейським Союзом. Після цього угорський уряд погодиться на відкриття першого кластеру переговорів про вступ України. Водночас Мадяр заявив, що Угорщина й надалі не підтримує прискорені переговори про вступ України до ЄС."Якщо Україні вдасться протягом 10–15 років закрити всі 33 переговорні розділи, наша країна проведе юридично обов’язковий остаточний референдум з цього питання", — сказав він.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром. Зазначається, що зустріч відбудеться лише після того, як Київ виконає вимоги щодо прав угорської громади на Закарпатті.Зауважимо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна веде активний діалог з новою владою Угорщини. Є перспективи конструктивного перезапуску відносин..

Новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні.Про це політик заявив в інтерв'ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung.Бідність у ЄС та стримування тарифівГлава угорського кабінету міністрів став на захист чинної економічної політики, яка передбачає тісну співпрацю з Кремлем у паливній сфері. Петер Мадяр наголосив, що уряд зобов'язаний піклуватися насамперед про стабільність на внутрішньому ринку, оскільки значна частина угорського суспільства наразі перебуває у скрутному фінансовому становищі. Він назвав свою країну однією з найбідніших у Євросоюзі, де мільйони людей опинилися на межі виживання."Угорці обрали мене прем’єр-міністром Угорщини. Завдання мого уряду включають забезпечення енергетичної безпеки, безпеки постачання та цін на енергоносії якомога нижчими", — заявив Мадяр.Географічна пасткаКерівник уряду звернув увагу на специфічне географічне розташування держави, яке історично прив'язало інфраструктуру країни до трубопроводів з РФ. За його словами, відсутність прямого доступу до морських торгівельних шляхів суттєво обмежує простір для швидких маневрів. Попри твердження про те, що Будапешт намагається шукати альтернативні джерела постачання, залежність від російського імпорту залишається критичною."Угорщина не має виходу до моря та залежить від російської нафти, і ми не можемо змінити це за одну ніч", — сказав глава уряду.Надії на послаблення санкцій після війниМадяр також поділився власним баченням майбутнього архітектури безпеки та економіки на континенті після завершення бойових дій в Україні. Угорський лідер припустив, що європейським державам доведеться переглянути санкційну політику та частково відновити закупівлі палива у Москви задля збереження позицій європейського бізнесу на світовому ринку."Тому що мова йде про конкурентоспроможність всієї Європи, і ніхто не зацікавлений у підтримці нової економічної та політичної холодної війни у разі майбутнього миру. Для цього, звичайно, війна повинна бути припинена", — заявив угорський прем'єр.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром..

До затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.  Про це йдеться у розслідуванні угорського видання Telex, яке посилається на розмови з джерелами, обізнаними або причетними до цієї справи.За даними журналістів, 5 березня два фургони з українськими перевізниками готівки, які прямували з Австрії до України транзитним маршрутом, були зупинені поліцією. Операцію проводили підрозділи Центру боротьби з тероризмом (TEK). У фургонах виявили 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев'ять кілограмів золота, які згодом були конфісковані Національною податковою та митною адміністрацією Угорщини (NAV).Водії з українським громадянством були звільнені через кілька годин та вислані з країни. Інцидент набув широкого розголосу наступного дня та спричинив міжнародну реакцію.Угорська влада заявляла, що йдеться про незаконне перевезення грошей і можливе відмивання коштів. Водночас українська сторона наполягає, що транспортування було законною банківською операцією між австрійським банком Raiffeisen та українським "Ощадбанком".Розслідування Telex стверджує, що рішення про проведення операції могло бути ухвалене на найвищому політичному рівні. За словами джерел видання, уряд міг розглядати інцидент як політичний крок у контексті загострення відносин між Будапештом і Києвом. Також повідомляється, що напередодні рейду Управління із захисту Конституції Угорщини (AH) передало відповідний звіт, який базувався не лише на власних даних, а й на інформації розвідувальних структур.Згодом частину рішень у справі було переглянуто або скасовано, а вилучені кошти повернули українській стороні після політичних змін у країні.Розслідування також зазначає, що версії щодо причин рейду різняться серед джерел, а остаточні підстави операції залишаються предметом суперечок між відомствами та учасниками процесу.Скандал з інкасаторами "Ощадбанку": премʼєр Угорщини Петер Мадяр зробив гучну заявуПремʼєр Угорщини Петер Мадяр також стверджує, що до затримання інкасаторів "Ощадбанку" причетний тодішній глава уряду Віктор Орбан. За його словами, він міг прийняти рішення про рейди."Віктор Орбан особисто керував роботою правоохоронних органів і спецслужб. Він міг приймати рішення про проведення рейдів або ж про затягування розслідувань. Він повинен взяти на себе відповідальність!" — написав він на своїй сторінці у Facebook.Інцидент в Угорщині: що відомоРаніше в "Ощадбанку" публікували важливі факти щодо інциденту, який стався 5 березня 2026 року:Перевезення коштів і цінностей здійснювалось у межах міжнародної угоди між "Ощадбанком" та "Райффайзен Банк Австрія". Вантаж було оформлено відповідно до міжнародних правил перевезень та чинних європейських митних процедур."Ощадбанк" має чинну ліцензію на виконання міжнародних перевезень, видану Державною службою України з безпеки на транспорті.Під час повномасштабної війни перевезення цінностей банками здійснюються виключно наземним шляхом. Такі перевезення відбуваються в середньому щотижня.У складі інкасаторської бригади були семеро штатних співробітників, стаж роботи яких в банку складає від трьох до 21 року.Кошти, які перевозились з Відня до України, належать "Ощадбанку". Гроші прямували до України для подальшого використання в обігу й насичення готівкового ринку країни.Пакування грошей і цінностей було здійснено відповідно до всіх регуляторних і транспортних вимог.Нагадаємо, 9 березня Міністерство закордонних справ України оприлюднило нові деталі інциденту, підкресливши порушення прав громадян України під час їхнього затримання.Додамо, 10 березня стало відомо, що в Угорщині розпочали розслідування українських активів..

Німецький канцлер Фрідріх Мерц рішуче виступив за невідкладний початок предметного діалогу та відкриття першого переговорного кластера щодо євроінтеграції України. Очільник уряду наголосив, що будь-які суперечки між Києвом та Будапештом мають розглядатися виключно в окремому порядку і не повинні гальмувати загальноєвропейський процес.Відповідну заяву політик зробив під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у Берліні.Повага до інтересів БудапештаПід час свого виступу глава німецького уряду зауважив, що офіційний Берлін із розумінням ставиться до прагнень угорської влади розв'язати наявні проблеми. Зокрема це стосується нормативного врегулювання становища угорської національної меншини, яка проживає на території України."Ми розуміємо, що Будапешт спочатку хоче врегулювати двосторонні питання, наприклад права угорської меншини в Україні", — додав Мерц.Євроінтеграція поза політичними суперечкамиВодночас німецький лідер висловив чітку позицію щодо недопустимості створення штучних бар'єрів для української сторони. На його думку, локальні політичні дискусії в жодному разі не повинні ставати на заваді подальшому зближенню Києва з Європейським Союзом."Це не повинно відбуватися на шкоду європейській підтримці та не повинно відвертати нас від мети зараз відкрити перший переговорний напрямок з Україною", — наголосив німецький лідер.Таким чином Фрідріх Мерц фактично закликав усіх партнерів по європейському блоку перейти до практичного етапу інтеграційного процесу, не зважаючи на наявні розбіжності. Варто зазначити, що запуск першого переговорного кластера є критично важливим кроком для України, однак для ухвалення цього консенсусного рішення все ще необхідна згода абсолютно всіх держав-членів ЄС.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу..