# Угорщина

У вівторок, 11 серпня, угорський парламент обрав новим президентом країни колишнього суддю Верховного суду Андраша Баку. Він був активним критиком попереднього прем’єр-міністра Віктора Орбана.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що призначення Андраша Баки стало частиною курсу прем'єр-міністра Петера Мадяра на демонтаж політичної спадщини Віктора Орбана.У вівторок його кандидатуру підтримали 140 депутатів, ще шість народних обранців проголосували проти. Представники партії Віктора Орбана участі в голосуванні не брали.Андраш Бака раніше очолював Верховний суд Угорщини, а до цього працював суддею Європейського суду з прав людини. На початку 2012 року Віктор Орбан зняв його з посади керівника Верховного суду.Андраш Бака змінив Тамаша Сульока, призначеного на посаду за керівництва Віктора Орбан. Минулого місяця Сульок залишив посаду після тиску нового уряду.Хоча угорський президент має обмежені виконавчі повноваження, проте він може відкласти підписання законів або направити їх на розгляд Конституційного суду.В уряді Мадяра побоювалися, що прихильник Орбана здатний загальмувати ухвалення рішень, необхідних для розблокування мільярдів євро замороженого фінансування ЄС. Сам Мадяр представляв Баку як суддю, який відстоював принципи верховенства права та поділу влади.Економіст Commerzbank Таті Гхоше вважає призначення Баки символічно важливим на тлі інших кроків нового уряду щодо усунення союзників Орбана. При цьому, за його оцінкою, повний демонтаж колишньої системи не відбудеться швидко."Хоча виборчий мандат може бути сильним, державний апарат залишається під сильним впливом попереднього режиму, скасування усталеної політики вимагатиме часу", — зазначив він.Нагадаємо, 29 липня видання Euractiv повідомило, що рейтинг прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра та його проєвропейської партії "Тиса" розпочав знижуватися. Причиною стало невдоволення угорців процесом висунення кандидатки на посаду президента..

У Румунії посуха спричинила значне падіння рівня води в річці Дунай. Унаслідок цього на поверхні з’явились залишки німецьких військових кораблів часів Другої світової війни.Про це повідомили журналісти агенції АР. Вони зазначили, що поблизу сербського порту Прахово через низький рівень води показався іржавий корпус і зламана щогла корабля нацистів.Медійники додали, що ці судна, деякі з яких досі містять боєприпаси, належали до чорноморського флоту нацистської Німеччини. Німці навмисно затопили їх під час відступу з Румунії, коли радянські війська наприкінці війни просувалися дедалі глибше в Європу.Історики зауважили, що до 200 німецьких військових кораблів затопили у вересні 1944 року поблизу Прахова, у Дунайській ущелині, коли вони потрапили під вогонь радянських військ.Мета такого навмисного затоплення — сповільнити наступ СРСР на Балканах, однак нацистська Німеччина капітулювала через декілька місяців — у травні 1945 року.Уряд Сербії за фінансової підтримки ЄС уже тривалий час намагається розв’язати цю проблему. Частину суден прибрали з річки ще за часів комуністичної Югославії, однак більшість залишилася через вибухонебезпечний вантаж, який вони перевозили.Водночас у Румунії на Дунаї в районі Чернаводської АЕС затоплять чотири баржі, намагаючись підвищити рівень води в річці, від чого залежить подальша безпечна робота станції.За інформацією журналістів видання Digi24, після перших інженерних втручань — підриву скелі для зміни русла — вдалося досягти підвищення рівня води на два сантиметри.На Чернаводській АЕС вже зупинено один енергоблок, що зменшило потужності генерації електроенергії у Румунії на 10%. Зараз під загрозою зупинки другий енергоблок.Під загрозою зупинки також єдина АЕС Угорщини. Однак у вівторок прем’єр-міністр Петер Мадяр повідомив про зростання рівня води на 1,5 сантиметра.Нагадаємо, нещодавно угорський прем’єр заявляв, що вперше за 44 роки через рекордно низький рівень води в Дунаї в Угорщині повністю зупинять Пакшську атомну електростанцію..

Прикордонники врятували 17-річного громадянина Угорщини, якого сильна течія річки Тиса віднесла до українського берега.Про це повідомили в пресцентрі Державної прикордонної служби України.Інформацію про те, що двох юнаків несе течією, українські прикордонники отримали від угорських колег. Для проведення пошуково-рятувальних заходів військовослужбовці залучили катер. Під час операції прикордонникам відділення інспекторів прикордонної служби "Бодалово" Мукачівського прикордонного загону вдалося виявити одного з хлопців, доправити його на берег і надати необхідну допомогу. Згодом врятованого у порядку реадмісії передали угорським прикордонникам.Як розповів 17-річний юнак, він разом із 20-річним товаришем відпочивав на угорському березі Тиси. Коли старший хлопець почав тонути, він кинувся йому на допомогу, однак потужна течія віднесла його до українського берега.Згодом стало відомо, що угорські прикордонники виявили тіло 20-річного громадянина своєї країни. На жаль, врятувати юнака не вдалося.Мукачівський прикордонний загін закликає громадян бути максимально обережними під час перебування поблизу прикордонних водойм. Стрімка течія Тиси становить серйозну небезпеку навіть для досвідчених плавців.Нагадаємо, у ніч із 18 на 19 липня військовослужбовці Морської охорони Державної прикордонної служби України успішно провели пошуково-рятувальну операцію в акваторії Чорного моря. Вони врятували члена екіпажу суховантажного судна Venturo, яке напередодні зазнало атаки російського безпілотника..

Уперше за 44 роки через рекордно низький рівень води в Дунаї в Угорщині повністю зупинять Пакшську атомну електростанцію. Енергетична криза може настати з понеділка.Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Потрібні скоординовані кроки та самозбереження, щоб уникнути серйозніших наслідків. Розраховуємо на кожного!" — наголосив він.Фахівці пояснили, що Пакшська атомна електротанція потужністю близько 2000 МВт забезпечує майже половину електроенергії країни. Для охолодження енергоблоків станція використовує воду з Дунаю.Зараз самої води вистачає для роботи систем охолодження. Однак проблема виникнула через розташування водозабірного обладнання, оскільки рівень води опустився нижче за розташування всмоктувальних патрубків насосів.Через це АЕС може перейти до цілковитої зупинки всіх енергоблоків. Наразі вона перебуває на третьому рівні реагування на низький рівень води. Якщо ситуація погіршиться до четвертого рівня, то генерацію доведеться зупинити.Рівень Дунаю біля АЕС вже на 28 сантиметрів нижчий за рекордний мінімум 2018 року. Аналітики зауважили, що нинішній показник більш ніж на метр нижчий за мінімальний рівень, який враховували під час проєктування об’єкта понад 40 років тому.Основні причини зниження рівня води:поглиблення русла: у верхній течії Дунаю є водосховища й електростанції, осад не вноситься, тоді як на угорській ділянці немає водозливу, перенесення осадів відбувається безперервно, все це супроводжувалося практикою днопоглиблення, яка тривала протягом тривалого періоду часу, спільно це призвело до поглиблення русла річки, а згодом і до зниження рівня води;виникнення екстремальних явищ через глобальну зміну клімату: минулими роками декілька разів на рік траплялися так звані високі води — цього року приплив практично зник, і рівень води був низьким цілий рік.У разі цілковитої зупинки АЕС головним завданням стане підтримання охолодження стаціонарних блоків. Для цього потрібно близько п’ять кубометрів води на хвилину проти 100 кубометрів на секунду для блоків, які працюють.АЕС "Пакш" — єдина атомна електростанція в Угорщині. Розташована за 100 кілометрів від Будапешта та за 5 кілометрів від Пакша.Станція побудували за радянським проєктом, всі чотири реактори — типу ВВЕР-440. Планується будівництво двох реакторів ВВЕР-1200. АЕС виробляє понад 42 % всієї електроенергії, що генерується у країні.Нагадаємо, нещодавно з’ясувалося, що рейтинг прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра та його проєвропейської партії "Тиса" розпочав знижуватися. Причиною стало невдоволення угорців процесом висунення кандидатки на посаду президента..

Рейтинг прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра та його проєвропейської партії "Тиса" почав знижуватися. Причиною стало невдоволення угорців процесом висунення кандидатки на посаду президента.Про це повідомляє Euractiv. Згідно з опитуванням соціологічної компанії Medián, проведеним у липні, підтримка партії "Тиса" зменшилася з 61% до 57%. Водночас рейтинг націонал-консервативної партії "Фідес" колишнього прем'єр-міністра Віктора Орбана дещо зріс — до 19%.Окреме дослідження агентства Publicus засвідчило, що особистий рейтинг Петера Мадяра як прем'єр-міністра також погіршився — з 72% до 62%.Чому впала підтримкаЗа даними видання, падіння рейтингів пов'язують зі "справою Юдіт Полгар". Після відсторонення колишнього президента Тамаша Шуйока Мадяр запропонував на вакантну посаду всесвітньо відому шахову гросмейстерку Юдіт Полгар. Втім, вона публічно відмовилася від цієї пропозиції, пояснивши своє рішення тим, що не має сил об'єднати розділену угорську націю.Сам спосіб висунення кандидатури також викликав критику. Під час своєї передвиборчої кампанії у 2025 році Мадяр виступав за проведення прямих президентських виборів і обіцяв відмовитися від практики, коли кандидатів визначають у вузькому партійному колі.Однак цього разу він самостійно запропонував кандидатуру Полгар без проведення громадських консультацій.За результатами опитування Medián, близько двох третин угорців залишилися незадоволеними відсутністю участі громадськості у цьому процесі, тоді як лише 33% респондентів вважали Юдіт Полгар відповідною кандидаткою на посаду президента.Мадяр змінив підхідПісля критики Петер Мадяр відмовився від практики висування одного кандидата. Тепер він почав публічно називати можливих претендентів на президентську посаду, щоб суспільство та медіа могли обговорити їх до офіційного висунення.Політичні аналітики назвали ситуацію навколо президентської кампанії першою серйозною політичною невдачею уряду Мадяра.Також раніше прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відреагував на рішення легендарної шахістки Юдіт Полгар відмовитися від пропозиції стати президенткою країни. За його словами, він поважає її вибір, хоча й шкодує про таке рішення.Читайте також: Не лише Орбан: чому новий прем’єр Угорщини також стримує вступ України до ЄС.

Угорська влада знову блокує процес просування України до Європейського Союзу, зупинивши відкриття другого та третього переговорних кластерів. Попри зміну керівництва в Будапешті та погодження шостого кластера, питання адаптації українського законодавства до вимог ЄС відкладають щонайменше до вересня.Про це йдеться у статті TrueUA.Під час конференції щодо вступу до Євросоюзу 14 липня було відкрито шостий, останній у переліку кластер, який стосується спільної зовнішньої політики. У Києві розраховували на одночасне відкриття також другого й третього розділів, однак угорська сторона вкотре загальмувала процеси. Будапешт погодився дати зелене світло третьому кластеру лише для Молдови, але європейські політики відхилили таку ініціативу, оскільки Україна та Молдова рухаються до членства в тандемі.У Брюсселі наголошують, що провини Києва у затримці немає, а угорська сторона чинить перешкоди навмисно. Попри те, що у квітні Віктор Орбан втратив владу, новий прем'єр Петер Мадяр лише частково відмовився від антиукраїнської риторики попередника. У середу, 22 липня, відбудеться останнє засідання робочої групи Ради ЄС (COELA) перед літніми канікулами. Якщо Будапешт не змінить позицію, до розвертання переговорів зможуть повернутися лише з 1 вересня.Що входить до заблокованих кластерівДругий переговорний кластер охоплює питання внутрішнього ринку та містить дев'ять важливих глав:вільний рух товарів;вільне пересування працівників;право на підприємницьку діяльність та свободу надання послуг;вільний рух капіталу;корпоративне право;право інтелектуальної власності;політика конкуренції;фінансові послуги;захист прав споживачів та здоров'я.Третій кластер присвячений конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню. Він складається з восьми глав:інформаційне суспільство та ЗМІ;оподаткування;економічна та монетарна політика;соціальна політика та зайнятість;підприємництво та промислова політика;наука і дослідження, освіта і культура;митний союз.Відкриття цих розділів є необхідним для гармонізації українського законодавства із нормами Європейського Союзу та подальшої інтеграції країни до спільного європейського простору.Раніше Німеччина запропонувала для України формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу й автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і Північноатлантичного альянсу..

Новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, попри зміну влади в країні, продовжує блокувати просування України до Європейського Союзу. Така позиція може пояснюватися внутрішньополітичним популізмом, спробами отримати поступки від Києва та традиційною для Будапешта тактикою тиску на ЄС.Про це йдеться у статті TrueUA "Новий прем’єр — старі методи: чому Петер Мадяр блокує вступ України до ЄС".У матеріалі вказується, що Угорщина не підтримала відкриття для України другого та третього переговорних кластерів щодо вступу до ЄС, хоча погодила аналогічний крок для Молдови. Через це країни-члени Євросоюзу не змогли ухвалити остаточне рішення. На думку Юрченка, однією з причин такої позиції є прагнення нового уряду зміцнити власні рейтинги."Перша причина — бажання ухвалювати рішення заради піару і популізму. Потреби блокувати поступ України в переговорах не було жодної, але частині виборців обов'язково сподобається такого роду суб'єктність своєї країни", — зазначається у статті.Ще однією причиною автор матеріалу називає дипломатичні переговори між Києвом і Будапештом. На його думку, Петер Мадяр може прагнути представити майбутню зустріч із президентом України як власну дипломатичну перемогу та пов'язати розблокування переговорного процесу з можливими домовленостями щодо прав угорської громади Закарпаття. Крім того, він припускає, що Угорщина може використовувати питання євроінтеграції України як інструмент тиску на Брюссель."Не виключено, шостий (кластер — прим. ред.) розблокували після виділення згаданих 10 мільярдів євро, а відкриття інших пов'язуватиме з якимись внутрішніми моментами в ЄС. Себто, Мадяр діятиме, як Орбан — нічого особистого, тільки гроші", — вказується у матеріалі.Водночас автор наголошує, що в Брюсселі не пов'язують блокування переговорних кластерів із невиконанням Україною необхідних умов. Він додає, що відкриття нових кластерів є лише етапом переговорного процесу, а не рішенням про вступ до ЄС.Додамо, у червні новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні..

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відреагував на рішення легендарної шахістки Юдіт Полгар відмовитися від пропозиції стати президенткою країни. За його словами, він поважає її вибір, хоча й шкодує про таке рішення.Про це Мадяр повідомив у соцмережі X. За словами глави угорського уряду, про своє рішення Полгар повідомила йому під час особистої зустрічі, яка відбулася у понеділок."Мені дуже шкода, але я з повагою ставлюся до її рішення. Дякую їй за те, що вона поставилася до цієї пропозиції з усією серйозністю", — написав Мадяр.Він також подякував шахістці за відкритість, прямоту та гідність, з якими вона поставилася до ситуації. Крім того, прем'єр визнав, що його ентузіазм міг призвести до комунікаційних помилок, які вплинули на розвиток подій.Чому Полгар відмовилася від пропозиціїНапередодні Юдіт Полгар заявила, що не готова обійняти посаду президента Угорщини, оскільки не відчуває в собі сил взяти на себе "історичну відповідальність за об'єднання роз'єднаної нації".Раніше Петер Мадяр називав 49-річну шахістку кандидаткою, яка могла б стати символом єдності для угорського суспільства.Чим відома Юдіт ПолгарЮдіт Полгар є однією з найвидатніших шахісток в історії. Разом із сестрами Жужею (Сьюзан) і Жофією (Софією), а також Ілдіко Мадл вона здобула перемогу для жіночої збірної Угорщини на шаховій Олімпіаді 1988 року.Полгар регулярно виступала у турнірах проти чоловіків і стала першою жінкою, якій вдалося подолати позначку рейтингу 2700. Її вважають однією з найсильніших шахісток усіх часів.Нагадаємо, 18 липня президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав конституційні зміни, які передбачають дострокове припинення його повноважень. Після цього парламент, де конституційну більшість має партія "Тиса" Петера Мадяра, відкрив шлях до обрання нового глави держави..

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр запропонував легендарній шахістці та гросмейстерці Юдіт Полгар тимчасово обійняти посаду президента країни до ухвалення нової Конституції.Про це глава угорського уряду повідомив у Facebook. За словами Мадяра, Угорщині потрібен президент, який зможе об'єднати суспільство та представляти інтереси всіх громадян."Наша країна потребує єдності, миру та такого президента, яким може пишатися кожен угорський громадянин. Посада президента республіки — це не професія, не робоче місце, а найвища служба. Завдання президента — служити та представляти всіх угорців", — написав він.Прем'єр повідомив, що 20 липня планує зустрітися з Полгар і запропонувати їй тимчасово очолити державу до завершення конституційної реформи.Мадяр також наголосив на досягненнях шахістки. Юдіт Полгар вважається найуспішнішою шахісткою в історії: протягом 26 років вона очолювала жіночий рейтинг Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ), перемагала чемпіонів світу, зокрема Гаррі Каспарова та Магнуса Карлсена, а також є кавалеркою угорського ордена Святого Стефана."Юдіт Полгар завжди досягала успіху завдяки своєму винятковому таланту, працьовитості, витривалості та чесності, а не політичним зв'язкам. Її поважають як в Угорщині, так і в усьому світі", — зазначив прем'єр.Що цьому передувалоПісля перемоги партії "Тиса" на парламентських виборах Петер Мадяр закликав президента Тамаша Шуйока достроково скласти повноваження. Згодом парламент схвалив конституційні зміни, які передбачають припинення його президентських повноважень.Шуйок підписав відповідний закон, заявивши, що виконав свій конституційний обов'язок. Офіційно його повноваження завершуються 20 липня.Додамо, раніше стало відомо, що в Угорщині обов'язки президента країни тимчасово виконуватиме спікерка парламенту Агнеш Форстхоффер. Вона обійматиме посаду глави держави до обрання нового президента.Читайте також: Новий прем’єр — старі методи: чому Петер Мадяр блокує вступ України до ЄС.

Будапешт не підтримав початок переговорів за другим й третім кластерами для України, хоча погодив відкриття одного з них для Молдови. Через позицію Угорщини остаточного рішення країни ЄС не ухвалили. Спробують зробити це цього тижня. Що ж знову не так в українсько-угорських відносинах?Що у другому і третьому кластерах, які блокує Мадяр14 липня на конференції щодо вступу нашої країни до ЄС було відкрито шостий, останній у переліку переговорний кластер. У Києві налаштувалися на відкриття одразу трьох (другого й третього також), але угорська влада знову вирішила гальмувати процес нашого просування до Європейського Союзу. При цьому вона погодилася відкрити третій кластер окремо для Молдови, що не було підтримано європейськими політиками, оскільки Київ і Кишинів просуваються до членства парою і розділяти їх наміру не мають.У середу, 22 липня, відбудеться останнє засідання Робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) перед літньою перервою, якщо Будапешт не відмовиться від блокування, то до питання про кластери зможуть повернутися з 1 вересня. Зачекати півтора місяця наче й не проблема, але річ у тім, що Угорщина може стояти на своєму й далі, а оце вже проблема. У нас очікували, що угорська політика зміниться після втрати влади Віктором Орбаном у квітні цього року, вона й змінилася, проте — не кардинально. Чому ж угорці знову взялися за своє?Маленький екскурс у процедуру відкриття переговорних кластерів. До 2020 року переговори про вступ велися за 35-ма переговорними главами, що, на думку прихильників розширення ЄС, уповільнювало процеси, тому все об’єднали у шість кластерів зі схожою тематикою. Перший кластер "Основи" дає старт перемовному процесу і закриває його, коли країна-кандидат відповідає вимогам щодо членства. Для України й Молдови "Основи" відкрили 15 червня, і зміна влади в Угорщині цьому посприяла, адже Орбан категорично блокував вступ України до Євросоюзу, а новий прем’єр Петер Мадяр від антиукраїнської політики попередника відмовився. Однак — не все так просто.Шостий кластер, який Будапешт погодився відкрити, стосується спільної зовнішньої політики України та Євросоюзу. Наприклад, Україна як член Євросоюзу має відповідати всім вимогам щодо торгівельних та інвестиційних відносин із третіми країнами, ті угоди, які не відповідають спільній політиці — скасувати або переглянути згідно з підходами ЄС. Подібних угод чимало. Але серед вимог є такі, які стосуються спільної безпеки, зокрема, обігу вогнепальної зброї. Можна припустити, що угорська сторона тому і не блокувала цей кластер, що виконання його вимог становить проблему у короткій перспективі.Кластер 2 — про внутрішній ринок. Одразу зауважимо, що для Албанії, чий шлях до спільної європейської родини почався у 2022 році, цей кластер відкрили тільки у квітні минулого  року. До цієї частини переговорів стосується дев'ять глав:вільний рух товарів;вільне пересування працівників;право на підприємницьку діяльність та свобода надання послуг;вільний рух капіталу;корпоративне право;право інтелектуальної власності;політика конкуренції;фінансові послуги;захист прав споживачів та здоров'я. Очевидно, що станом на тепер у цьому переліку в України не все на вищому рівні, але буде на ньому в процесі спільної з ЄС роботи зі зближення позицій. Те ж стосується і кластеру 3 — конкурентоспроможність та інклюзивне зростання. До нього відноситься вісім глав:інформаційне суспільство та ЗМІ;оподаткування;економічна та монетарна політика;соціальна політика та зайнятість;підприємництво та промислова політика;наука і дослідження; освіта і культура;митний союз.У Брюсселі вважають, що Будапешт ставить палиці в колеса навмисно і провини Києва тут немає. Відкриття кластерів не означає вступ, це тільки відмахування для переговорного процесу, підсумок якого залежатиме від сумісності України з ЄС, тобто — це більше наше домашнє завдання, але Угорщина заважає українській владі його виконувати. Три причини, чому новий прем’єр Угорщини діє як його попередникМадяр намагається разюче відрізнятися від Орбана, проте це часто нагадує спробу сподобатися виборцям. З останніх його кроків — повалення президента Тамаша Шуйока. Для цього партія "Тиса", яка має більшість у парламенті, ухвалила конституційні зміни, серед яких була і вимога завершення каденції президента. Той після ухвалених змін здався і підписав нововведення. А Мадяр — тріумфує. Після карколомної перемоги на виборах він, очевидно, прагне тримати свій рейтинг високим, тому вдається до популістських кроків. Наприклад, підтримує зниження вікового цензу для участі у виборах до 16 років."Я переконаний, що сьогодні більшість людей молодше 18 років достатньо підготовлені та обізнані, щоб мати право на владу в наших спільних рішеннях. Що стосується мене, під час конституційного процесу я б підтримав зниження вікового обмеження для виборців до 16 років", — каже Мадяр.Отже, перша причина — бажання ухвалювати рішення заради піару і популізму. Потреби блокувати поступ України в переговорах не було жодної, але частині виборців обов’язково сподобається такого роду суб’єктність своєї країни. Особливо опозиційно налаштованій, яку під час передвиборчої кампанії проти нас налаштовував Орбан.Друга причина — дипломатичні ігрища з Києвом. Ідеться про домовленість між Мадяром та президентом України про особисту зустріч, досягнути 8 липня на саміті НАТО в Анкарі."Ми домовилися, що найближчим часом зустрінемося — або в Будапешті, або в Києві, — а після цього разом поїдемо до закарпатського Берегова", — повідомив угорський прем’єр-міністр.Можна припустити, що зустріч він хоче обставити як власну дипломатичну перемогу — досягнення якоїсь угоди, яка стосуватиметься розширення прав угорців Закарпаття. Після чого оголосить, що більше не блокуватиме шлях України до ЄС. Коли відбудеться зустріч, поки невідомо. Про візит Мадяра до нашої країни цього тижня не повідомлялося, можливо це буде днями і тоді Робоча група COELA в середу відкриє два завислі кластери. Коли ж візиту не буде, значить, дипломатичні маневри ще тривають.Третя причина — традиційний для Угорщини шантаж Євросоюзу. Добре відомо, що за попереднього уряду ЄС заморозив значні суми виплат Будапешту через зрив реформ та відмову від виконання рекомендацій із Брюсселю. Орбан у відповідь шантажував Євросоюз за кожної зручної нагоди — щоразу при розгляді питання посилення санкцій проти Росії або надання допомоги Україні. Були сподівання, що Мадяр так не робитиме, оскільки це лише шкодить самій Угорщині.10 липня Рада Євросоюзу затвердила новий план відновлення та стійкості для Угорщини і виділяє їй 10 мільярдів євро. Уряд у Будапешті пообіцяв посилити боротьбу з корупцією, зробити прозорими державні закупівлі й зміцнити незалежність суддів. Здавалося б, сторінку кризових стосунків між ЄС та Угорщиною перегорнуто, але тут варто пригадати, що у червні повідомлялося про наміри Будапешта блокувати решту кластерів для України після відкриття "Основ". Не виключено, шостий розблокували після виділення згаданих 10 мільярдів євро, а відкриття інших пов’язуватиме з якимись внутрішніми моментами в ЄС. Себто, Мадяр діятиме, як Орбан — нічого особистого, тільки гроші.На надуманість причин відмовити Україні вказують й ЗМІ. Мовляв, балканські країни раніше стали в чергу, тож мають право просуватися швидше. Цей аргумент витягають не вперше. Річ не у тому, хто довше в черзі, а хто та як виконує домашні завдання. 10 липня, коли Угорщині розблокували гроші, представники Євросоюзу ухвалили рішення про закриття низки переговорних кластерів для Чорногорії та Албанії. У політичних колах ЄС вважають, що Чорногорія може вже скоро стати 28-ю країною об’єднання, що ж до чотирьох інших країн Західних Балкан (Сербія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Албанія), то їхній прогрес залежить від темпів реформ і нашої інтеграції — не стосується. .

В Угорщині обов'язки президента країни тимчасово виконуватиме спікерка парламенту Агнеш Форстхоффер. Вона обійматиме посаду глави держави до обрання нового президента.Про це Форстхоффер повідомила у Facebook. За словами політикині, повноваження чинного президента Тамаша Шуйока завершуються 20 липня. Відповідно до Конституції, до обрання нового глави держави його обов'язки покладаються на голову Національних зборів."Я виконуватиму це відповідальне державне завдання відповідно до Основного закону та конституційного ладу Угорщини, з урахуванням гідності цієї посади та в міру своїх знань і вмінь. У перехідний період я докладу всіх своїх зусиль, щоб виконувати покладені на мене завдання виважено, неупереджено та в інтересах країни", — заявила Форстхоффер.Вона також повідомила, що на час виконання президентських обов'язків не здійснюватиме свої повноваження депутата. Згідно із законодавством, функції спікера парламенту тимчасово виконуватиме один із віцеголів Національних зборів.Для цього Форстхоффер уже подала письмову пропозицію призначити виконувачкою обов'язків голови парламенту віцеспікерку Аніко Надь.Напередодні, 18 липня, Тамаш Шуйок підписав конституційні зміни, які, серед іншого, передбачають дострокове припинення його президентських повноважень. Як відомо, парламент Угорщини, де конституційну більшість має партія "Тиса" Петера Мадяра, раніше схвалив відповідні зміни до Конституції. Після цього президент мав п'ять днів на підписання документа або застосування права вето. Він підписав закон напередодні завершення цього терміну.Нагадаємо, нещодавно парламент Угорщини ухвалив поправку до Основного закону, яка обмежує перебування прем’єр-міністра на посаді вісьмома роками. Нове правило фактично закриває Віктору Орбану шлях до повернення на посаду глави уряду..

Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр ініціював велике очищення влади в країні. Зокрема, передбачається зменшення багаторічного контролю та припинення повноважень чинного президента.Заяву з цього приводу Петера Мадяра цитують журналісти видання Index. Серед іншого, уряд офіційно подав до парламенту пропозицію щодо 17 поправки до основного закону Угорщини.За словами прем'єр-міністра Угорщини, цей крок зроблено після широких громадських консультацій, у яких взяли участь десятки тисяч громадян.Масштабний пакет реформ державної системи містить 12 ключових пунктів, серед яких:обмеження для депутатів — члени парламенту зможуть обиратися максимум на 3 терміни (12 років);зміна судової системи — посилюється судове самоврядування, а судді отримають право відкликати голів Курії та Національного судового офісу;контроль за майном — створення Національного управління з повернення та захисту активів для повернення незаконно привласнених державних коштів;реформа Конституційного суду — відновлення незалежності органу, повернення його повноважень і запровадження вікового цензу для суддів у 70 років."Ми звільнимо Угорщину від системи, яка десятиліттями тримала державу в полоні, грабувала націю й окупувала інституції республіки", — наголосив Мадяр.Також реформа передбачає скасування права бюджетного вето фіскальної ради, звуження сфери дії кардинальних законів (що потребують більшості у дві третини) та скасування незалежної Парламентської гвардії. Крім того, на прохання громадян країна відмовиться від назви округів, щоби не будувати "сучасний феодалізм".Один із найбільш радикальних пунктів поправки — негайне припинення мандата чинного президента Угорщини Тамаша Сульока. Голова уряду звинуватив його у підтримці системи колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, яка демонтувала верховенство права."Відбудова Угорщини не може розпочатися з тією ж особою, яка залишилася найважливішою державною фігурою, що сприяла розпаду республіки. Він підвів нашу країну, коли уряд Орбана окупував установи та розпорошував державне майно", — заявив Мадяр.Очікується, що нового президента Угорщини парламент обере вже цього літа на термін до п'яти років — до завершення всього конституційного процесу. Водночас восени 2026 року уряд планує розпочати масштабну спільну розробку абсолютно нової конституції країни разом із громадянами.Нагадаємо, цього тижня стало відомо, що уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист..

Україна розраховує, що Польща та Угорщина підтримають відкриття переговорних кластерів щодо вступу у Європейський Союз.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії."Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що (угорський прем'єр, — ред.) Петер Мадяр все це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Я думаю, важливо визначити, що, коли ми всі маємо правила — не просто політичні емоції, а правила — ми маємо зробити те, що ми маємо зробити...Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше", — сказав Зеленський.До того ж гарант прокоментував й непрості відносини Києва та Варшави. На його думку, необхідно зосередитись не на минулому, а на сьогоденні."Ми (з Польщею) сусіди. І у нас є певні труднощі в нашій історії. Але більшість країн в історії має труднощі в минулому. Однак, ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас, і ми маємо бути одностайні зараз. Ми захищаємо ЄС, ми маємо думати про безпеку для нашого народу на майбутнє. І тому, я думаю, що на питання завжди можна знайти відповіді, якщо ми готові бути сильними сусідами, і якщо хочемо знайти ці відповіді. Я сподіваюся, що наші сусіди будуть підтримати нас", — заявив Зеленський.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист.Про це угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив під час дебатів у місцевому парламенті в Будапешті, його слова наводить "Українська правда".Голова партії Mi Hazánk Ласло Тороцкаї поцікавився у Мадяра пропозицією Європейської комісії щодо того, що в майбутньому тимчасовий захист не може надаватися тим, хто не отримав дозволу від української влади на виїзд з України через свої військові обов’язки.На думку голови партії Mi Hazánk, угорський уряд повинен висловити свою позицію в цій ситуації, оскільки в Закарпатті проживає чисельна угорська громада, яка постраждає від цього.Петер Мадяр відреагував, що Тороцкаї своїм запитанням "стукав у відчинені двері": засідання Ради ЄС з внутрішніх справ проходило в публічному форматі, на якому міністр внутрішніх справ Угорщини Габор Посфай заявив, що вони не підтримують пропозицію Європейської комісії.Як відомо, посилення вимог набуде чинності в березні 2027 року, але незалежно від рішення, за словами прем’єр-міністра, це не завадить угорській державі надавати притулок "тим, хто приїжджає до нашої країни, щоб уникнути призову".Він також акцентував, що кожен угорський співвітчизник може розраховувати на уряд "Тиси" як тут, так і за кордоном.Раніше, 26 червня, Єврокомісія оприлюднила свою пропозицію щодо продовження директиви про тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни в ЄС, ще на рік, до 4 березня 2028 року.Зокрема, ЄС пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, виняток становитимуть ті, хто втікає від служби в українській армії.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть пізніше..

Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть наступного тижня.Про це два повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних дипломатів Євросоюзу.Після відкриття першого переговорного кластера Україна та Молдова заявили про мету відкрити решту глав до середини липня.Дотримання цього графіку тепер опинилося під загрозою після того, як у вівторок Угорщина виступила проти надсилання листа до Європейської ради та Європейської комісії від імені 27 членів блоку. У листі викладено спільну позицію країн ЄС щодо відкриття переговорних глав для України та Молдови.За словами двох дипломатів, які спілкувалися з медівниками, Будапешт став єдиною столицею, яка виступила проти цієї ініціативи, що вимагає одностайного схвалення всіх 27 країн-членів.Тож, як розповіли джерела авторитетного видання, пропозицію знову обговорюватимуть не швидше, ніж наступного тижня.Аналітики Politico зробили висновок, що цей крок відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо членства України в ЄС. Він не виступив проти відкриття першого кластера для України, однак домігся видалення слів про відкриття кластерів для Києва "якнайшвидше" з письмових висновків зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася минулого тижня в Брюсселі.Прем’єр-міністр Угорщини пояснив, що це могло би послати "поганий сигнал" для країн Західних Балкан, які теж працюють над вступом до Євросоюзу.Нагадаємо, вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Щоправда, згодом речник МЗС України Георгій Тихий відреагував, що спільний рух до ЄС України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн начебто неправильно інтерпретували..