# Латвія

Із 1 квітня Польща, залучивши винищувачі F-16, патрулюватиме повітряний простір над країнами Балтії. Така попередня місія триватиме до 31 липня.Про це заявив польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, якого цитує сайт Міністерства оборони Польщі.Він пояснив, що Польща залучить чотири літаки F-16 і 150 своїх військових, яких скерують у Литву. Відомо, що така місія патрулювання триватиме до 31 липня"Це наш внесок у солідарність і союзницький захист неба над країнами Балтії", — сказав Косіняк-Камиш.Він також розповів про спільну з країнами Європейського союзу охорону Балтійського моря."За нашим проханням створили "Балтійську варту" — операцію НАТО, у якій ми беремо участь разом. Ми розміщуємо наші підрозділи, захищаємо наші територіальні води та діємо в ділянці Балтійського моря", — пояснив він.Польський міністр також подякував Бельгії, Франції та Нідерландам за бажання приєднатися до цього процесу та взяти участь у захисті Балтійського моря."Важливо побудувати безпілотні та протипілотні системи, фортифікаційні споруди, системи посилення, що полегшують пересування власних військ і перешкоджають пересуванню військ противника. Захист населення та забезпечення військових — ми дуже єдині в цьому питанні", — наголосив Владислав Косіняк-Камиш.Нагадаємо, що президент Польщі Анджей Дуда закликав США розмістити ядерну зброю на території країни. Головна мета — стримування Росії від агресії.

Латвійська національна авіакомпанія airBaltic має намір стати першою, хто повернеться в Україну, коли це буде безпечно. Її керівники в середу, 12 березня, в Києві зустрілися із заступником міністра розвитку громад та територій Сергієм Деркачем.Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад і територій України. Там зазначили, що до України завітали перший віце-президент airBaltic Томас Рамдал, віце-президент із розвитку мережі Мантас Врубляускас. У зустрічі також узяв участь посол Латвії в Україні Ілгварс Клава.Основна тема перемовин — поточний стан цивільної авіації України, можливості підтримки та навчання українських фахівців, аналіз оцінки ризиків (документу мінімізації ризиків для часткового відкриття повітряного простору)."Наразі наш пріоритет у сфері цивільної авіації — це збереження персоналу та придатності інфраструктури аеропортів, забезпечення стабільного функціонування аеронавігації. У той же час, безпека — це основне у питанні відкриття повітряного простору", — зазначив Сергій Деркач.За його словами, без створення безпекових умов відповідні рішення неможливі."Ми вдячні airBaltic за постійну взаємодію та готовність до відновлення польотів, коли дозволить безпекова ситуація. Ми цінуємо постійну співпрацю та прагнення відновити сполучення з Україною, коли це дозволять умови, вітаємо готовність компанії розширити діяльність і відновити зв’язок України з Європою, коли ми будемо відновлювати авіасполучення", — додав заступник міністра розвитку громад і територій.Сергій Деркач розповів, що Державіаслужба спільно з військовими наприкінці минулого року підготувала оцінку ризиків. Це документ, що визначає ключові загрози під час часткового відкриття повітряного простору та заходи необхідні для їх мінімізації.За словами Томаса Рамдала, airBaltic зацікавлена в поверненні до польотів з України, адже до повномасштабного вторгнення компанія працювала в ключових українських аеропортах. Лише 2019 року airBaltic перевезла майже 220 тисяч пасажирів. Найактивніше компанія працювала з міжнародним аеропортом "Львів", 2020 року відкрили рейси з міжнародного аеропорту "Бориспіль". "Ми послідовно висловлювали наші плани щодо того, що airBaltic стане першою авіакомпанією, яка повернеться в Україну, коли це буде безпечно, і ми дотримуємося цього зобов'язання. Безпека наших співробітників, пасажирів та операцій завжди буде нашим найвищим пріоритетом, і після нашого другого особистого візиту до Києва, підготовка до нашого повернення йде повним ходом. Ми з нетерпінням чекаємо на відновлення життєво важливого повітряного сполучення та сприяння відновленню авіації України", — заявив перший віце-президент airBaltic.Нагадаємо, на початку лютого стало відомо, що ірландська авіакомпанія-лоукостер Ryanair розробляє плани щодо відновлення польотів в Україну. Активізувати це її спонукали сподівання на те, що Дональд Трамп допоможе завершити війну з Росією.

Головна мета Коаліції дронів — забезпечення України безпілотниками та зміцнення оборонної промисловості. За рік роботи цей міжнародний проект отримав понад два мільярди євро допомоги від партнерів.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України."Ініціативу започаткували в лютому 2024 року. Головна мета Коаліції дронів — забезпечити українські Сили оборони безпілотниками та зміцнити оборонну промисловість України та держав-партнерів заради створення технологічної переваги над ворогом в довгостроковій перспектив", — йдеться в повідомленні.У Міноборони додали, що на теперішній момент Латвія разом із Великою Британією координують роботу ініціативи."Окрім лідерів, Коаліція дронів налічує ще 15 держав", — наголосили в оборонному відомстві.Як відомо, союзники України створили Коаліцію дронів для постачання безпілотників, які захищають нашу країну від російської агресії. У різні періоди до ініціативи долучалися понад 20 країн.Латвія та Велика Британія є головними координаторами коаліції. Латвія надає полігони та промислові потужності для тестування дронів, що дозволяє постійно удосконалювати технології.Велика Британія оголосила конкурс на розробку та закупівлю дронів від першої особи (FPV). У ньому вже подано 265 заявок, і цей процес триває.Нагадаємо, міністр оборони Рустем Умєров у листопаді минулого року заявляв, що безпілотники — це зброя майбутнього, яка вже зараз допомагає Україні тримати оборону та зберігати життя наших захисників.

Уряд Латвії ухвалив рішення про безоплатну передачу Україні транспортних засобів, конфіскованих у п'яних водіїв. Загалом буде передано 31 автівку.Як повідомляє видання LSM, ці авто були конфісковані та належать Латвії, а їх загальна вартість сягає понад 98 тисяч євро.Відомо, що ці авто надійдуть у розпорядження українських військових, адміністрації Богодухівського району Харківської області та Сумської обласної дитячої клінічної лікарні. Частину машин мають передати Національній поліції, Краматорській міській військовій адміністрації, Краматорській міській раді, Національному інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова, Золочівській сільській раді, Арбузинській сільській раді, Балаківській радянській сільській раді, Сокільницькій сільській раді та Остерській сільській раді.Колону автівок до України відправлять та доставлять транспортні засоби у розпорядження адресатів латвійські недержавні організації Agendum, Tev та Uzņēmēji mieram. Варто зауважити, що з березня 2023 року, коли в Латвії було ухвалено рішення про відправлення автомашин, конфіскованих у нетверезих водіїв, в Україну, було передано вже 676 таких авто.Нагадаємо, цього року українські військові мають отримати шестиколісні бронетранспортери Patria 6x6. При цьому такі постачання не вплинуть на обсяги іншої латвійської допомоги, їх нададуть додатково поза чергою.

У понеділок, 3 березня, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з лідерами Литви та Латвії. Він подякував своїм балтійським колегам за нові оборонні пакети допомоги.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram.Зеленський назвав розмову з президентом Литви Гітанасом Наусєдою та президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом продуктивною. Український лідер поінформував своїх співрозмовників про саміт у Лондоні, який відбувся напередодні, а також висловив вдячність за вагому підтримку. "Я вдячний за підтримку і рішення про нові оборонні пакети, які допоможуть зберегти життя наших людей", — зазначив він.Український президент наголосив, що зараз "важлива єдність з усіма партнерами, щоб якнайшвидше закінчити війну та забезпечити надійний і тривалий мир". "Разом ми повинні підготувати план дій, який наблизить нас до реальних гарантій безпеки", — наголосив президент.Також Зеленський заявив, що уже є конкретні ініціативи, "Будемо працювати. Україна, Європа, США — тільки разом ми можемо повернути безпеку для всіх наших людей, і це дійсно можливо", — підсумував український гарант.Також 3 березня Зеленський поспілкувався з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом.Нагадаємо, Литва закупить в України зброю на 20 мільйонів євро. За даними Міноборони країни, потім закуплену зброю передадуть українській армії.

Латвія замовила бронетранспортери Patria 6x6, щоб передати їх Україні. Передача бронетехніки має відбутись цього року.Про це повідомили у прес-службі міністерства оборони Латвії. Про кількість машин, які планує передати Рига Києву, інформації немає. Втім, відомо, що ця техніка вироблена у Латвії. Що відомо про Patria 6x6Цей бронетранспортер було розроблено у Фінляндії компанією Patria. Втім, торік у Латвії відкрилося виробництво Defence Partnership Latvia, яке впродовж року здатне випускати до 160 бронемашин Patria 6x6. Ця техніка перебуває на озброєнні у Швеції, Фінляндії та Латвії. Бронетранспортер призначений для перевезення військ, але може бути налаштований і для інших цілей. Вага бронемашини становить близько 24 тонн, а максимальна швидкість — до 100 кілометрів на годину. Рухає машину 400-сильний двигун від шведської компанії Scania. Запас ходу становить до 700 кілометрів. Він здатен перевозити від восьми до 10 бійців, а керують машиною троє членів екіпажу. Бронетранспортер може мати на озброєнні 25-міліметрову гармату або міномет.Особливість Patria 6x6 — сучасна броня, яка забезпечує захист екіпажу й відповідає стандартам STANAG 4569. Бронетранспортер  може витримувати обстріли зі стрілецької зброї, уламки снарядів і вибухи мін.Нагадаємо, раніше офіційний сайт німецького збройового концерну Rheinmetall повідомляв, що Міністерство оборони України замовило додаткові 35-міліметрові боєприпаси для зенітної установки Gepard. Їх можна використовувати для ефективної боротьби проти повітряних цілей.

Цього року Збройні сили України мають отримати шестиколісні бронетранспортери Patria 6x6. При цьому такі постачання не вплинуть на обсяги іншої латвійської допомоги, їх нададуть додатково поза чергою.Про це повідомило видання Delfi, журналісти якого посилаються Міністерство оборони Латвії."Бронетранспортери латвійського виробництва українські захисники отримають наприкінці цього року. Ми не лише підтримаємо Україну в боротьбі з окупантами, а й перевіримо застосування та міцність бронетехніки в реальних бойових умовах, що дасть змогу зробити корисні висновки", — прокоментував міністр оборони країни Андріс Спрудс.Постачання цих бронеавтомобілів в Україну не вплине на обсяги та терміни виконання раніше розміщеного замовлення для латвійської армії.За інформацією латвійського міноборони, в межах програми міжурядового співробітництва Фінляндії, Латвії, Швеції та Німеччини 30 серпня 2021 року Рига підписала спільну угоду про закупівлю бронетранспортерів Patria 6x6, що включає замовлення на понад 200 одиниць.Їх розробку та дизайнерські роботи завершили влітку 2024 року, що дозволило міноборони доповнити латвійське замовлення на 56 одиниць.Patria 6×6 — це сучасний багатоцільовий бронетранспортер, розроблений фінською компанією Patria. Захист екіпажу забезпечує сучасна броня, що відповідає стандартам STANAG 4569 і може витримувати обстріли зі стрілецької зброї, уламки снарядів і вибухи мін. Окрім того, бронетранспортер можна оснастити додатковим навісним захистом. Patria 6×6 має місткий десантний відсік, який вміщує до 10 людей.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що в Литві вже втретє проводять акцію солідарності Radarom! Цього разу менше, ніж за тиждень, зібрали мільйон євро на дрони для України. Акція відбувається перед третіми роковинами початку повномасштабної агресії Росії.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 9 лютого заявила, що після того, як країни Балтії синхронізували свої електромережі із Західною Європою, настала свобода від погроз та шантажу з боку Російської Федерації.Про це повідомляє LRT. "Сьогодні ми творимо історію. Ми підключаємо країни Балтії до континентальної європейської електромережі. Демонтуються лінії електропередачі, які з'єднують нас із Білоруссю та Росією. Ця зміна ліній електропередач, яка з'єднувала вас з ворожими сусідами, залишиться в минулому", — заявила фон дер Ляєн у Вільнюсі. Вона наголосила, що це свобода від погроз, шантажу, а також заявила, що країни Балтії попереджали Євросоюз "про те, що російський газ має приховану ціну залежності" задовго до того, як московські танки увійшли до України."Весь ЄС зараз поступово відмовляється від російського викопного палива — це нова ера", — заявила голова Єврокомісії.За словами фон дер Ляєн, сьогодні треба говорити не лише про економічну, а й про ширшу безпеку континенту, а нещодавнє пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі — це те, що "не можна ігнорувати". "ЄС і НАТО тепер повинні діяти доповнювати одне одного", — заявила Урсула фон дер Ляєн. Голова Єврокомісії зазначила, що при захисті критичної інфраструктури ЄС пріоритети мають бути віддані профілактиці, прокладенню нових кабелів, диверсифікації та виявленню загроз, а також швидкому реагуванню на них та їх усуненню. "Наразі саме час взяти нашу оборону та безпеку до своїх рук", — сказала вона.У суботу, 8 лютого, Литва, Латвія та Естонія успішно від'єдналися від російської енергосистеми (ЄЕС), що діяла з радянських часів, і перейшли на роботу в ізольованому режимі, а в неділю о 14:05 під'єдналися до західноєвропейських електромереж. Країни Балтії підключені до континентальної європейської синхронної зони через литовсько-польське електричне з'єднання LitPol Link. Працюючи синхронно із Західною Європою, Литва, Латвія та Естонія самостійно й у координації з іншими країнами цієї зони управлятимуть частотою своїх електросистем та самостійно піклуватимуться про балансування мереж.Нагадаємо, видання Financial Times повідомляло, що у межах потенційного врегулювання війни в Україні деякі європейські посадовці запропонували вдатися до відновлення закупівель газу в Росії. Таку ідею вже розпочали обговорювати.

У суботу, 8 лютого, Латвія, Естонія та Литва остаточно від'єдналися від енергосистеми Російської Федерації. Таке рішення стало важливим кроком до енергетичної незалежності балтійських країн.Про це повідомляє Delfi.За даними видання, після відключення країн Балтії від енергомережі РФ прем'єр-міністрка Латвії Евіка Сіліня провела телефонні переговори з главою естонського уряду Крістеном Міхалом і комісаром Євросоюзу з питань енергетики та житла Даном Йоргенсеном. В ході розмови йшлося про перехід країн Балтії на повну інтеграцію з енергосистемою Європи."Це найбільший і найважливіший проєкт із забезпечення енергетичної незалежності та регіональної безпеки за останні десятиліття. І ми зробили це на рік раніше, ніж планувалося", — наголосила прем’єрка Латвії.Посадовиця висловила задоволення тим, що процес від'єднання пройшов без інцидентів, і висловила подяку операторам енергосистем балтійських країн та іншим відповідальним установам за роботу, завдяки якій цей перехід таки відбувся.Наступні кроки, за словами Сіліні, будуть пов'язані з модернізацією системи, розширенням використання відновлюваних джерел енергії та зміцненням безпеки регіону.Прем'єр-міністрка Латвії запевнила, що приєднання до енергомережі Європи підвищить енергетичну безпеку в регіоні та забезпечить незалежний і надійний контроль за частотою електромережі Балтії.Реакція ЛитвиЛитовський прем'єр-міністр Гінтаутас Палуцкас також відреагував на від'єднання своєї країни від російської енергомережі. Це, за словами політика, стане першим кроком до енергетичної незалежності."Сильніше, стійкіше енергетичне майбутнє тепер у наших руках. Сьогодні вранці Литва разом із Латвією та Естонією зробила важливий крок до енергетичної незалежності, відключившись від контрольованої Росією електромережі", — йдеться у заяві Палуцкаса.Він також додав, що цей крок балтійських країн зміцнює їхню енергетичну безпеку, поглиблює інтеграцію з Європою й забезпечує стабільне та надійне енергопостачання.Нагадаємо, видання Financial Times повідомляло, у межах потенційного врегулювання війни в Україні деякі європейські посадовці запропонували вдатися до відновлення закупівель газу в Росії. Таку ідею вже розпочали обговорювати.

Литва та Латвія ухвалили рішення про відключення від російської електроенергетичної системи. Про це повідомив керівник компанії-оператора литовської системи передачі електроенергії Litgrid Рокас Масюліс, передає LRT."Все пройшло за планом, за графіком. Ми підписали протокол з росіянами про те, як все має бути відключено. Я б навіть сказав, що за кілька хвилин до цього росіяни самі зв'язалися з нами і повідомили, що вони готові", — розповів посадовець.Він додав, що відключення сталося раніше, аніж планувалося, але Литва була готова до нього."Вони повідомили нам, що готові, і запитали, чи можемо ми зробити все раніше. Ми були готові і зробили все методично", — сказав Масюліс.За словами очільник Litgrid, спершу відключили одну лінію, а потім через 10-15 хвилин іншу. Згодом від'єднали й третю лінію. Приблизно через 30 хвилин Литва відключила також і білоруську лінію.Нагадаємо, видання Financial Times повідомляло, у межах потенційного врегулювання війни в Україні деякі європейські посадовці запропонували вдатися до відновлення закупівель газу в Росії. Таку ідею вже розпочали обговорювати.

У Норвегії поліція арештувала корабель з російським екіпажем. Громадян держави-агресора запідозрили у пошкодженні кабелю в Балтійському морі між Латвією та Швецією.Як повідомляє видання NRK, судно було затримане на підставі юридичного запиту латвійської влади.Видання додає, що затримане судно Silver Dania належить норвезькій компанії.  Корабель був побудований у 1989 році та зареєстрований у Норвегії. Це судно курсує між Санкт-Петербургом і Мурманськом, а екіпаж судна — росіяни. Цей корабель був затриманий береговою охороною Норвегії у ході операції під керівництвом поліції у четвер, 30 січня, о 21:00 за місцевим часом. У цей час судно перебувало в норвезькій економічній зоні біля узбережжя району Тромс. Вже сьогодні судно було доставлено в порт Тромсе.Поліція зазначає, що екіпаж і судноплавна компанія, якій належить корабель, співпрацюють з владою добровільно. Наразі правоохоронці проводять обшуки на борту корабля та збирає докази причетності судна до інциденту з пошкодженням кабелю.Нагадаємо, раніше видання LSM повідомляло, що 26 січня, ушкодження отримав підводний оптоволоконний кабель "Латвійського державного центру радіо та телемовлення". Прем'єр-міністр країни Евіка Силіня скликала з цього приводу нараду відповідальних структур.

У четвер, 30 січня, футболісти київського "Динамо" в останньому турі Ліги Європи перемогли латвійський "РФС" із рахунком 1:0. Єдиний гол у другому таймі забив півзахисник Олександр Піхальонок.Кияни завершили виступи в єврокубку з чотирма очками. Українська команда піднялася з останнього 36 місця на 34 позицію. "Динамівці" випередили французьку "Ніццу" й азербайджанський "Карабах", які набрали по 3 очки.Для "Динамо" ця перемога стала першою за 20 матчів в основні стадії єврокубків. До цього вони востаннє перемагали "Ференцварош" (1:0) 2020 року в груповому етапі Ліги чемпіонів. Далі відбулися 16 поразок і три нічиї."Динамо" втратило шанси на плей-оф ще після шостої поспіль поразки у Лізі Європи в матчі проти "Реал Сосьєдада". У попередньому турі єврокубку кияни набрали перші очки: зіграли внічию з турецьким "Галатасараєм" (3:3).На важкому газоні стадіону в німецькому Гамбурзі (через війну в Україні українська команда саме там приймала своїх суперників) футболісти українського клубу доволі довго не могли зламати оборону латвійської команди.Однак на 76 хвилині поєдинку півзахисник киян Олександр Піхальонок таки зумів знайти момент для удару, і цей гол виявився вирішальним.Нагадаємо, що 29 січня київське "Динамо" оголосило про трансфер голкіпера Георгія Бущана. Воротар перейшов до "Аль-Шабаба" з Саудівської Аравії.

У неділю вранці, 26 січня, ушкодження отримав підводний оптоволоконний кабель ДАТ "Латвійського державного центру радіо та телемовлення". Це може бути викликано внаслідок зовнішнього впливу.Про це повідомляє LETA з посиланням на заяву підприємства, пише LSM.Прем'єр-міністр країни Евіка Силіня скликала з цього приводу нараду відповідальних структур. Латвійські військові обстежили судно, яке перебувало поряд із місцем аварії, і продовжують вивчати рух у цьому районі — про це розповів командувач Морських сил НВС адмірал Маріс Поленцс на прес-конференції після засідання."Отримавши сигнал, ми обстежили район можливого порушення. В цьому випадку наш корабель чергує 24 на добу, і ми його негайно відправили перевірити судно Michalis San. Провели опитування і констатували, що судно — на шляху до РФ і чекає на дозвіл від агента, щоб туди вирушити. Жодної підозрілої активності на палубі чи пошкоджень якоря ми не констатували", — повідомив М. Поленц журналістам.Якір, очевидно, спеціально згаданий у зв'язку з недавніми інцидентами в Балтійському морі, коли кабелі зазнавали пошкоджень через те, що, за доступною інформацією, судна опускали якір на дно і тягли його сотні метрів, руйнуючи підводну інфраструктуру.Також адмірал повідомив, що військові аналізують рухи інших судів у районі пригоди, вони вже передали наявну інформацію союзникам і зараз тісно співпрацюють із Морськими силами Швеції (кабель пошкоджений у водах, що належать цій країні). Сама Евіка Силіня на прес-конференції розповіла, що Латвія готувалася до потенційної кризи й тому організовано передачу даних альтернативними маршрутами. Вона повідомила, що зв'язалася із прем'єрами Швеції та країн Балтії. Шведську берегову охорону попросили взяти участь у розслідуванні, і Стокгольм пообіцяв надати будь-яку допомогу, яка може знадобитися. Раніше LVRTC пояснив, що системою моніторингу було зафіксовано перебої у передачі даних на ділянці Вентспілс — Готланд. Організація продовжує надавати послуги передачі, використовуючи інші маршрути; можливе уповільнення швидкості, хоча в основному це не торкається кінцевих користувачів у Латвії. Разом із партнерами LVRTC провів перевірку та виміри в мережі з обладнання, встановленого у Вентспілсі. "На цей момент є підстави вважати, що кабель значно пошкоджений, і що пошкодження виникло через зовнішню дію", — цитує агентство представника LVRTC Вінету Спругайне. Зважаючи на те, що кабель лежить на глибині понад 50 метрів, конкретний вид пошкодження можна буде встановити лише з початком ремонтних робіт. За інформацією організації, комерсанти електронного зв'язку, які досі використовували цей кабель, зараз для здійснення послуг використовують інші маршрути передачі даних. Прем'єр-міністр Евіка Силіня у соціальній мережі X (Twitter) повідомила, що у зв'язку з цією аварією скликала відповідальних міністрів та керівників служб. "Продовжуємо співпрацювати з НАТО та країнами регіону Балтійського моря, щоб з'ясувати обставини та розслідувати те, що сталося", — написала вона.Нагадаємо, у листопаді минулого року підводний кабель C-Lion1, який простягнутий між Фінляндією та Німеччиною, виявився несправним. Телекомунікаційне з'єднання було перервано.Варто зазначити, що у березні в Червоному морі були перерізані три кабелі, що забезпечували глобальний інтернет та комунікації з Азії до Європи. Цей маршрут вважається найважливішим для передачі даних.Нещодавно у виданні The Wall Street Journal була оприлюднена стаття, де йдеться про те, що операцію з підриву "Північного потоку" продумали в Україні 2022 року. Нею начебто керував тодішній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, а згоду на проведення дав президент Зеленський.

Латвія підготувала для надання Україні чергову партію дронів. Це понад тисячу бойових безпілотників різних типів. І така підтримка від союзників триватиме, а наступного року ще збільшиться.Про це заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, який залишив відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X. За його словами, остання партія складається з понад 1000 бойових безпілотників різних типів."Разом із латвійськими виробниками безпілотників ми продовжуємо підтримувати Україну. Підготовлено ще одну партію, що складається з понад 1000 бойових безпілотників різних типів", — написав Спрудс.Він зауважив, що коаліцію безпілотників очолюють Латвія та Велика Британія. За словами міністра, 2025 року Латвія надасть іще 20 мільйонів євро на закупівлю дронів у межах коаліції.Раніше повідомлялося, що країни "коаліції дронів" і "морської коаліції" в межах формату "Рамштайн" зі січня розпочнуть масово постачати Україні безпілотники різного типу, йдеться про масштаби на "десятки тисяч" апаратів.У червні Велика Британія та Латвія від імені "коаліції дронів" оголосили конкурс на постачання Україні безпілотних літальних апаратів FPV на суму 352 тисячі євро.Раніше — 13 грудня — стало відомо, що з Латвії вирушила в дорогу колона з 19 автомобілів. Їх союзники України передали на потреби Сил оборони. Передачу автомобілів організували Національна гвардія Латвії й асоціація підприємців, які займаються зборами на підтримку України.Нагадаємо, що у вересні Латвія передала Україні закуплені у Великій Британії бойові розвідувальні гусеничні броньовані машини. Йдеться про CVR(T), які розробили наприкінці 1960 років.

Північноатлантичний альянс не зможе захисти Європу він нападу країни-агресорки Росії без допомоги Сполучених Штатів Америки. Відтак, альянс має збільшити свої оборонні витрати.Про це повідомило видання The Independent. Так, за даними журналістів, лідери Латвії, Фінляндії та Естонії закликали НАТО припинити "нескінченні дебати" про те, як впоратися з загрозою Росії, що насувається, і почати зміцнювати обороноздатність Європи."Ми не готові. Це абсолютно зрозуміло... Ми не можемо просто сподіватися на ситуацію, коли США залишатимуться активно залученими в Європу", — зазначив президент Латвії Едгарс Рінкевичс.Такої ж думки дотримується і прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал. Він вважає, що альянс має нарощувати свої оборонні можливості "через загрозу з боку Росії та її нездатності бути демократією і діяти у світі, заснованому на правилах".Як зауважили у виданні Латвія, Естонія та Фінляндія є єдиними країнами-членами НАТО, які межують з РФ. Ці держави також входять до переліку країн Північноатлантичного альянсу, які витрачають на оборону найбільше стосовно їхнього валового внутрішнього продукту (ВВП).Нагадаємо, раніше генеральний директор зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін заявив, що країнам НАТО потрібно буде стримувати Росію упродовж наступних 10-20 років. Захід повинен дуже серйозно ставитися до агресивної політики Кремля, адже можливим також є розширення війни в майбутньому.