# Латвія

Україна офіційно попросила вибачення в мешканців країн Балтії у зв’язку з інцидентами минулого тижня. Тоді українські безпілотники залетіли на території трьох країн — Литви, Латвії й Естонії.Про це повідомило видання Delfi з посилання на коментар речника МЗС України Георгія Тихого."Україна не спрямовувала та не могла би спрямувати дрони в бік країн Балтії", — наголоси він.Речник додав, що Україна перебуває в постійному контакті зі своїми друзями з країн Балтії — Естонії, Латвії та Литви — щодо інцидентів, пов'язаних із падінням безпілотників на їхню територію.Обставини цих інцидентів протягом деякого часу розслідували. Українська сторона проаналізувала обставини інцидентів."Ми дійшли висновку, що в деяких випадках відхилення від курсу викликані російськими системами радіоелектронної боротьби", — пояснив Тихий.Україна офіційно попросила вибачення в мешканців країн Балтії у зв'язку з цими інцидентами."Ми щиро перепрошуємо наших друзів в Естонії, Латвії та Литві за ці події. Запевняю вас, що ми та наші балтійські союзники поділяємо переконання, що в цих інцидентів і загроз, з якими стикаються всі наші країни, є одна причина: російська агресія проти України", — наголосив Георгій Тихий.Під час серії ударів України по російських портах навколо Санкт-Петербурга минулого тижня декілька безпілотників "заблукали" на територію країн Балтії, два розбилися в Латвії й Естонії. Перед тим дрон розбився у Литві.Учора безпілотники, щонайменше один з яких був українським, порушили повітряний простір на південному сході Фінляндії. В МЗС заявили, що попросили вибачення в фінської сторони через інцидент.Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський сьогодні розповів, що українські військові роблять висновки з останніх масованих атак ворожих "шахедів". Окупанти змінюють тактику — Україна у відповідь адаптує свої дії та напрацьовує нові ефективні способи протидії ударним дронам..

Латвійське оборонне відомство попередило про масштабну інформаційно-психологічну операцію Кремля, спрямовану на дискредитацію держав Балтії. Москва поширює фейки про нібито використання територій Латвії, Литви та Естонії для українських атак, намагаючись виправдати власну майбутню агресію.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Маніпуляції Кремля та "когнітивна війна"Як зазначають аналітики, міністерство оборони Латвії 27 березня виступило із заявою, у якій звинуватило Росію у проведенні інтенсивної кампанії інформаційної війни. Москва активно поширює неправдиві твердження про те, що Україна нібито використовує території Латвії, Литви та Естонії для здійснення атак по об'єктах у глибині Російської Федерації.У латвійському відомстві вважають, що ця реакція окупантів з'явилася після виявлення збитих українських дронів у Латвії та Естонії, які, ймовірно, опинилися там через дію російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).Спростування та справжня мета РФУ ISW заявили, що латвійська сторона офіційно заперечує будь-яку участь країн Балтії у плануванні чи реалізації українських воєнних операцій проти Росії. У міністерстві наголосили, що країни регіону не надають свою територію для запусків дронів. За аналізом фахівців, Кремль переслідує кілька цілей у цій "когнітивній війні":приховування власних провалів. Росія намагається відвернути увагу населення від нездатності власної ППО захистити прибережні енергетичні та військові об'єкти на Балтійському морі;дискредитація Альянсу. Звинувачення мають на меті виставити НАТО як сторону конфлікту та підірвати довіру всередині блоку;послаблення допомоги Україні. Москва сподівається, що такі заяви змусять партнерів зменшити рівень підтримки Києва;підготовка до агресії. Створення фальшивих приводів може бути використане для виправдання майбутніх нападів на Латвію, Литву чи Естонію у зручний для Кремля час.Нагадаємо, за даними Reuters, Німеччина уже зараз готується до ймовірного нападу Росії на країни НАТО. Українські військові з бойовим досвідом будуть залучені до підготовки солдатів Бундесверу.Нещодавно російський диктатор Володимир Путін підписав черговий указ про розширення штатної чисельності збройних сил країни-агресорки. Попри регулярність таких кроків, нинішнє збільшення є найменшим за останні роки, що вказує на стратегічну зміну пріоритетів Кремля у довгостроковому плануванні війни та майбутніх протистоянь.  .

У ніч на 25 березня 2026 року безпілотник із повітряного простору Росії залетів до Естонії та врізався в димову трубу електростанції в Аувере. На щастя, внаслідок інциденту ніхто не постраждав.Про це пише ERR."За наявною на цей час інформацією, дрон не був націлений на Естонію. Наразі проводяться первинні дії, розслідування з’ясує більш точні обставини", — заявила Генеральна прокурорка Естонії Астрід Асі.Попередня оцінка компанії Enefit Power показала, що електростанція в Аувере не зазнала пошкоджень і продовжує працювати в штатному режимі.Ворожий дрон у ЛатвіїУ середу, 25 березня, в повітряний простір Латвії залетів невідомий безпілотний літальний апарат із території Росії. Латвійські повітряні сили зафіксували факт вторгнення.Пізніше були виявлені уламки дрона. За інформацією влади країни, цивільні й інфраструктура не постраждали. Міністерство оборони Латвії повідомило, що подальшої загрози безпеці населення та повітряного простору країни наразі немає, а обставини інциденту продовжують з’ясовувати.Через цей інцидент міністр оборони Латвії Андріс Спрудс перервав свій візит до України, під час якого планувалося оголосити про постачання додаткових бойових розвідувальних бронетранспортерів CVR(T). Він повідомив у соцмережах, що повертається до Латвії, щоб контролювати ситуацію.Читайте також:Уночі — понад 20 влучань: у Повітряних силах розповіли про російську дронову атаку в середуЗерно з окупації: турецьку компанію викрили у постачанні продукції з МаріуполяДронова атака на Львів: Садовий висловив претензії військовим, "Мадяр" різко відповів.

У середу, 25 березня, в повітряний простір Латвії залетів невідомий безпілотний літальний апарат із території Росії. Латвійські повітряні сили зафіксували факт вторгнення.Відповідну заяву оприлюднило Міністерство оборони Латвії."Системи раннього попередження зафіксували звук, схожий на вибух, у Краславському районі", — йдеться у заяві.На місці події працюють підрозділи Національних збройних сил, Державної поліції та Державної прикордонної служби.Згодом виявили уламки дрона. Цивільне населення не постраждало, пошкоджень цивільній інфраструктурі не завдано. Триває з’ясування обставин інциденту.В Міністерстві оборони Латвії додали, що подальшої загрози безпеці цивільного населення та повітряного простору країни немає.Водночас міністр оборони Латвії Андріс Спрудс перервав візит в Україну у зв’язку з інцидентом з дроном, який залетів на латвійську територію з Росії. Про поїздку очільника латвійського оборонного відомства до України стало відомо 24 березня.Під час візиту Спрудс, зокрема, оголосив про постачання Україні додаткових бойових розвідувальних бронетранспортерів CVR(T)."У зв’язку з інцидентом, що стався, я перериваю робочий візит до України та повертаюся до Латвії", — написав міністр у своїх соціальних мережах.Нагадаємо, що 24 березня президент України Володимир Зеленський провів переговори з міністром оборони Латвії Андрісом Спрудсом на тлі посилення повітряного терору, який здійснює Росія. Сторони обговорили термінове зміцнення української протиповітряної оборони та нові кроки для гарантування безпеки в Балтійсько-Чорноморському регіоні..

У вівторок, 24 березня, президент України Володимир Зеленський провів переговори з міністром оборони Латвії Андрісом Спрудсом на тлі посилення повітряного терору, який здійснює Росія. Сторони обговорили термінове зміцнення української протиповітряної оборони та нові кроки для гарантування безпеки в Балто-Чорноморському регіоні.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Непохитна підтримка РигиЗеленський висловив вдячність латвійській стороні за послідовну позицію та допомогу, яка надається Україні з перших днів вторгнення. Росія не припиняє тиску, тому солідарність балтійських партнерів залишається критично важливою для стійкості нашої держави."Дуже важливо, що в ці дні, як і протягом усіх років російської агресії, Латвія з нами", — наголосив Зеленський.Пріоритет — захист небаОсновну увагу під час діалогу було приділено оперативній ситуації на фронті та наслідкам терористичних обстрілів української інфраструктури. Президент акцентував, що єдиним способом зупинити вбивства мирних мешканців є радикальне посилення купола протиповітряної оборони."Поінформував про ситуацію в Україні та російські атаки, які постійно тривають. Саме тому важливо продовжувати підтримку України, посилювати ППО та збільшувати наші спільні можливості для захисту людей", — заявив український лідер.Окрім нагальних потреб ЗСУ, політики обговорили стратегічні питання. Сторони дійшли згоди щодо координації зусиль для зміцнення безпекового ландшафту в усьому регіоні, що є прямою відповіддю на агресивну політику, яку проводить Москва."Домовилися, що будемо й далі працювати на безпеку в регіоні. Дякую!" — резюмував президент за підсумками зустрічі.Нагадаємо, нещодавно Німеччина виділила 200 мільйонів євро на закупівлю безпілотників середньої дальності для України..

Українські правоохоронці ліквідували мережу шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян країн Європейського Союзу, зокрема Латвії. Операцію провели в межах міжнародної кібероперації Scammer за участі українських і латвійських правоохоронців.Про це повідомляє Департамент кіберполіції Національної поліції України.За даними слідства, учасники угруповання організували роботу кол-центрів, звідки телефонували іноземцям і, використовуючи методи соціальної інженерії, представлялися співробітниками латвійської поліції або банків. Під приводом "перевірки безпеки" рахунків вони виманювали у потерпілих конфіденційні дані для доступу до онлайн-банкінгу.Отримавши ці дані, зловмисники здійснювали несанкціоновані операції та переказували кошти на рахунки підставних осіб, після чого гроші знімали готівкою та розподіляли між учасниками схеми.Слідчі встановили, що до організації контролю за такими рахунками причетні двоє мешканців Івано-Франківська 2001 та 2002 років народження. Вони перебували в Латвії, де шукали людей для відкриття банківських рахунків і за невелику винагороду отримували повний доступ до їхніх карток.У березні правоохоронці провели обшуки за місцями проживання фігурантів. У них вилучили мобільні телефони та комп’ютерну техніку, яка може містити докази злочинної діяльності.Наразі встановлено щонайменше 20 потерпілих громадян Латвії. Загальна сума збитків становить понад 300 тисяч євро (близько 15 мільйонів гривень). Фігурантам повідомлено про підозру у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, відповідно до законодавства Латвії.Нагадаємо, 18 березня СБУ викрила російську спецоперацію на Закарпатті, спрямовану на розпалювання напруги між українцями та угорською громадою.Додамо, 16 березня двох посадовців СБУ викрили на хабарі. Вони вимагали у підприємця понад 600 тисяч доларів, їм уже оголошено підозри..

Латвія офіційно стала першою країною у світі, з якою Україна має повне взаємне визнання електронних підписів. З 2026 року українські КЕП, що входять до Довірчого списку Єврокомісії, прирівнюються в Латвії до власноручних підписів.Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.Найвища цифрова довіраЗаступниця міністра цифрової трансформації Зоряна Стецюк наголосила на стратегічній важливості цього кроку:"Визнання наших е-підписів у Латвії — це спільний кейс найвищої цифрової довіри. Це не просто технічне рішення, а справжня цифрова безбар’єрність завдяки успішній співпраці двох країн. Приклад того, як цифровізація реально інтегрує Україну в європейський простір, створюючи нові можливості та комфортне життя для кожного українця. Ми будуємо спільний цифровий простір з Європою, де кордони не заважають працювати та розвиватися".Латвійська сторона також високо оцінила рівень технологічної підготовки України. Гатіс Озолс, заступник державного секретаря з цифрової трансформації при VARAM, зазначив:"Латвія наразі є першою країною у світі, яка легально визнає українські електронні підписи, прирівнюючи їх до рукописних. Це значно полегшить комунікацію та співпрацю між українськими громадянами в Латвії (наразі їх понад 31 000), а також між латвійськими та українськими бізнесами, державними та місцевими органами влади. Ми цінуємо досягнення України в цифровізації та впровадженні рішень, що відповідають стандартам ЄС".Озолс наголосив, що це важливий крок до цифрової інтеграції України в Європу, і вони вдячні українським колегам за тісну співпрацю, а також колегам з LVRTC за оперативне впровадження рішення щодо електронного підпису.Як це працює та що дає людямУ Мінцифри зазначили, що для взаємодії з латвійськими установами та бізнесом тепер можна використовувати Дія.Підпис-EU або інші е-підписи, що відповідають стандартам ЄС. Це стало можливим завдяки змінам до латвійського Закону "Про електронні документи", які набули чинності цього року. Відтепер громадяни та представники компаній можуть без зайвої бюрократії:взаємодіяти з банками: підписувати електронні договори, акти та рахунки з повною юридичною силою;отримувати послуги: подавати заяви на отримання державних та муніципальних послуг Латвії;вести бізнес: підписувати контракти з латвійськими партнерами онлайн.Нагадаємо, як раніше повідомляв TrueUA, березень 2026 року принесе українцям низку змін, які торкнуться різних сфер. Зокрема, відбудеться індексація пенсій та зростуть мінімальні виплати для родин загиблих і зниклих безвісти військових. Також наша країна перейде на "літній час". .

Українські оборонні виробники підписали пакет документів з партнерами з Данії, Фінляндії та Латвії. Загальна сума угод — близько 800 мільйонів євро.Про це повідомили в Українській раді зброярів. Там зазначили, що домовленості охоплюють кооперацію у виробництві безпілотних систем і наземної робототехніки, а також підготовку до масштабування продуктів на європейському ринку."Ключова мета цих партнерств — якнайшвидше наростити виробництво потрібних Україні рішень та інтегрувати українські технології у промислові ланцюги ЄС з урахуванням вимог і стандартів партнерських країн", — ідеться в повідомленні.Домовленості підписали:Culver Aerospace (Україна) та Copenhagen Global A/S (Данія)Йдеться про виробничу кооперацію у сфері безпілотних літальних апаратів у межах п’ятирічної програми. Партнерство фокусується на двох класах продуктів: далекобійних ударних безпілотних системах (до 2 500 кілометрів) і ударних системах середньої дальності (до 400 кілометрів).TENCORE (Україна) та INSTA (Фінляндія)Компанії домовилися про кооперацію щодо наземної роботизованої платформи TerMIT та виробництво наземних роботів для України.Remtecnology (Україна) та New Paakkola Oy (Фінляндія)Компанії узгодили співпрацю стосовно виробництва тактичної багатоцільової наземної роботизованої платформи LEGIT. Зараз трек перебуває на етапі створення спільного підприємства у Фінляндії та переходу до масштабування та комерціалізації цієї розробки. У найближчих планах виробництво 1 500 одиниць для потреб українського війська  з подальшим збільшенням кількості у наступних роках.Terminal Autonomy Ukraine (Україна) та SIA Baltic Forces (Латвія)Підписано угоду, яка закладає рамку для подальшої співпраці у сфері безпілотних систем (розвідка, ударні системи середньої дальності, далекобійні ударні системи) та ракетних рішень, зокрема, крилатих ракет і систем протиповітряної оборони. Наразі це попередній етап без зобов’язуювальних комерційних або технічних умов."Ми нарешті говоримо про масштабування та системну промислову кооперацію з європейськими партнерами. Ми дуже цінуємо цю довіру та раді, що модель Build with Ukraine працює на практиці", — наголосив виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.У раді зброярів наголосили, що підписання є частиною ширшої тенденції: українські виробники, які швидко розвинули продукти під реальні бойові потреби, переходять до системної промислової кооперації з європейськими партнерами. Це дозволяє прискорювати серійне виробництво, підвищувати стійкість ланцюгів постачання і водночас готувати продукти до довгострокової роботи на міжнародних ринках.Партнерства з Данією, Фінляндією та Латвією створюють основу для:розширення виробничих можливостей і швидшого масштабування критично потрібних систем;диверсифікації виробничих і логістичних ризиків в умовах війни;адаптації під європейські стандарти, процедури якості та комплаєнсу;переходу від разових контрактів до довгострокової індустріальної кооперації з компаніями ЄС.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна продовжує працювати над збільшенням виробництва вітчизняної зброї для власної оборони. Це необхідно не лише для потреб фронту, а й для захисту об’єктів енергетики..

У Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву латвійського лідера під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.Пошук "креативної формули"За словами Рінкевичса, попри бажання багатьох партнерів бачити Україну в складі ЄС якнайшвидше, всередині блоку досі не готові зафіксувати конкретну дату вступу. Політик зазначив, що Брюссель вміє бути "креативним", коли цього вимагають обставини, проте наразі єдиного рішення немає."З нашого погляду, так, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала частиною Євросоюзу, але ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно потрібно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде", — зауважив президент Латвії.Фактор війни та мирної угодиРінкевичс переконаний, що ключовою перешкодою для визначення дедлайнів є відсутність мирної угоди, яка в найближчій перспективі залишається недосяжною через позицію Кремля. Він підкреслив, що поки Росія не виявляє готовності до реальних кроків, ЄС змушений вирішувати складну дилему розширення за умов війни."Я не бачу, що Росія збирається рухатися. А якщо Росія не рухається, то ми не матимемо угоди. Якщо Росія не рухається, то ми маємо вирішити, якщо є країна, яка перебуває у стані війни, що ми будемо робити з розширенням Європи. Тож чи можемо ми сьогодні назвати конкретну дату, наприклад 27 листопада?" — риторично запитав політик.Прогнози на 2026 рікОкремо президент Латвії торкнувся термінів завершення бойових дій. На його думку, розраховувати на фінал війни вже у 2026 році наразі складно, хоча він був би радий помилитися у своїх розрахунках."Чесно кажучи, на цю мить я не можу уявити, що ми укладемо угоду у 2026 році. Якщо я помиляюся, я з радістю визнаю це всюди", — резюмував Рінкевичс.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення..

Російські спецслужби намагаються вербувати осіб із кримінальним минулим для організації диверсій на території Латавії. Основними цілями Кремля є військові об’єкти та критично важлива інфраструктура.Про це заявив начальник Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвієтс, пише Delfi."Минулого року на території нашої країни сталося кілька інцидентів, які ми зараз розслідуємо і в яких не виключаємо зв'язок з виконанням завдань, даних російськими спецслужбами. Жоден з цих інцидентів не завдав істотної шкоди інтересам національної безпеки Латвії", — наголосив посадовець.Медвієтс додав, що торік було викрито групу, яка у 2023 році підпалила підприємство, що виконувало оборонний проєкт. За даними слідства, ті самі особи також планували підпалювати вантажівки з українськими номерами на території об’єкта критичної інфраструктури.За його словами, підозрювані склали перелік потенційних цілей, серед яких були меморіали, об’єкти електропостачання, склади з легкозаймистими товарами та військові об’єкти. Він також пояснив, що російська сторона переважно вербує осіб, які мають кримінальний досвід або відбували покарання. "Ці люди пов'язані певними кримінальними корпоративними зв'язками, якщо хочете. У них широке коло контактів і знайомих зі схожими інтересами. Тому, завербувавши одну таку людину, є широкі можливості для того, щоб на неї спиратися і залучити до подібної діяльності ряд інших людей, з якими вона знайома", — пояснив він.За його словами, частина завербованих осіб, зокрема колишні ув’язнені та люди з наркотичною залежністю, займаються збором інформації та підготовкою диверсій за винагороду, тоді як інші можуть діяти з ідеологічних мотивів. На сьогодні під вартою перебувають чотири особи, затримані на початку року. Троє з них є громадянами Латвії, один має статус негромадянина. Усі вони підозрюються у шпигунстві. У полі зору СДБ перебувають також інші особи, причетність яких до подібної діяльності перевіряють."Кілька років ми бачимо досить відчайдушні спроби російської сторони створити тут групи нових лідерів, молодих людей, освічених, які могли б у подальшому очолити ці так звані організації співвітчизників, координувати організації російськомовного населення для досягнення російських цілей", — наголосив Межвієтс.Нагадаємо, торік у грудні газета Financial Times повідомляла, що європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору..

Латвія завершила зведення 280 кілометрового паркану на кордоні з Росією. Зведення цього захисного об'єкта коштувало країні 166 мільйонів євро.Як повідомляє видання LSM, у грудні було встановлено останні секції  паркану. Він став одним з найбільших інфраструктурних проектів країни у сфері нацбезпеки, а його будівництво тривало кілька років. У будівництві брали участь шість підрядників. Медійники пояснюють, що на деяких болотистих ділянках процес був особливо складним і паркан довелося ставити фактично на понтоні.Видання додає, що ще 20 мільйонів наступного року інвестують в облаштування інфраструктури для патрулювання та технічних засобів контролю, ця робота має закінчитись до кінця 2026 року. На сьогодні прикордонники та міністерство внутрішніх справ проводять спільні інспекції добудованого паркану і перевіряють якість.У Прикордонній службі зазначили, що ситуація на латвійсько-російському кордоні загалом стабільна, проте трапляються поодинокі випадки його нелегального перетину. Латвійські прикордонники наголошують, що поява паркану суттєво спрощує їм роботу.Зауважимо, що сучасний кордон між РФ та Латвією не цілком збігається з передвоєнним кордоном. У 1946 році до складу РРФСР було офіційно включено, а зі складу Латвійської РСР виключено, район довкола міста Абрене. Латвія остаточно відмовилася від територіальних претензій на Абренський район лише 27 березня 2007 року.Нагадаємо, у листопаді видання Dagens повідомляло, що Норвегія оголосила про масштабну модернізацію свого 198-кілометрового кордону з Росією, включно з новими огорожами, системами спостереження та використання дронів для покращення моніторингу..

Чергові звинувачення Кремля у нібито відмові Києва від діалогу насправді є індикатором успішної координації зусиль України та США. На переконання президента, така реакція Москви лише підтверджує результативність поточної дипломатичної співпраці з Вашингтоном.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом. Фейки як індикатор успіхуОбговорюючи результати своєї нещодавньої зустрічі з Дональдом Трампом та подальшу роботу з американською переговорною командою, Глава держави зауважив, що Кремль намагається дискредитувати цей процес через інформаційні маніпуляції."Ми дуже добре попрацювали. Той факт, що росіяни намагаються зараз зірвати прогрес черговими фейками, тільки підтверджує якість наших зустрічей і комунікації з американською стороною", — наголосив Зеленський.На переконання президента, активізація ворожих вкидів свідчить про те, що Україна та США виходять на конструктивні рішення, які викликають занепокоєння в Москві.Підтримка ЛатвіїОкрім обговорення інформаційних атак РФ, лідери зосередилися на зміцненні міждержавних відносин:вдячність за допомогу. Зеленський подякував Латвії за непохитну підтримку з перших днів великої війни;програма PURL. Глава держави відзначив внесок Риги у реалізацію спільних ініціатив та єдину позицію на рівні Євросоюзу;запрошення до Києва. Володимир Зеленський запросив Едгарса Рінкевичса відвідати Україну з офіційним візитом для подальшої координації кроків.Зеленський зазначив, що Латвія залишається одним із ключових адвокатів українських інтересів у ЄС та НАТО, активно допомагаючи Києву боротися не лише на полі бою, а й на інформаційному фронті.Попередній контекст:29 грудня очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров заявив про масштабну атаку безпілотників на державну резиденцію глави Кремля Володимира Путіна в Новгородській області, яка відбулася в ніч на 29 грудня. Російська сторона назвала інцидент актом "державного тероризму" та заявила про підготовку ударів у відповідь.Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяви російського керівництва про нібито атаку безпілотників на державну резиденцію Володимира Путіна. Глава держави назвав цю історію вигаданою та спрямованою на зрив дипломатичних зусиль із наближення миру.Під час виступу на нараді 29 грудня глава Кремля Володимир Путін заявив, що Росія не збирається зупиняти збройну агресію проти України. Диктатор доручив продовжувати бойові дії, посилаючись на нібито чітке дотримання стратегії російського військового командування.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав заяви Кремля про нібито атаку безпілотників на резиденцію російського диктатора Володимира Путіна свідомою маніпуляцією. На його думку, Москва використовує цей фейк для легітимізації подальшого терору проти України та блокування дипломатичних зусиль.Помічник глави Кремля Юрій Ушаков заявив, що під час спілкування з російським правителем Володимиром Путіним Дональд Трамп висловив обурення діями України та нібито визнав їх "терористичними".Президент США Дональд Трамп відреагував на заяви Кремля щодо нібито спроби України завдати удару по резиденції російського диктатора Володимира Путіна в ніч на 29 грудня. Під час спілкування з пресою політик зазначив, що наразі не володіє детальною інформацією про інцидент..

Російська Федерація частково скоригувала терміни підготовки до агресії проти європейських країн. Їх змістили з 2030 року на 2027 рік. Головною метою експансії Кремля є окупація країн Балтії.Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, виступаючи на заході "Клубу LB".Головний розвідник України зазначив, що першими цілями агресії Москви можуть стати Литва, Латвія та Естонія."На півночі — тільки Північний Льодовитий океан і далі за колом — Америка. Не варіант, бо буде боляче. На сході — Тихий океан і знову ж таки Америка. Відповідь та сама", — виклав він варіанти для Росії.При цьому Буданов зауважив, що на півдні — Китай, тоді для рашистів буде взагалі катастрофічно. Адже там сухопутний кордон, тож виникнуть такі ж умови, як, наприклад, в України у війні з Російської Федерацією, тільки для них."Залишається тільки захід, який у їхньому розумінні, вибачте за фразеологізм, "зажерся", "хворий", "кволий" і "нерішучий", — пояснив керівник ГУР.Водночас Польща, за інформацією української розвідки, наразі розглядається Росією "для військової кампанії без захоплення"."Польща зараз, згідно з планами Кремля, які нам відомі, розглядається суто для ударів і гібридних операцій", — сказав Буданов.Він також пояснив, що прагнення Росії до окупації нових територій зумовлене її імперською ідеологією, адже "щоб імперія розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території"."Відповідь лежить у площині глибинних історично-психологічних травм. У світогляді росіян. Це такі фантомні болі, як їх називаю. З їхнього погляду, все абсолютно правильно. Як вони бачать світ: північ — південь, захід — схід. Для того, щоб імперія — а вони себе бачать імперією — розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території. Це, до речі, відповідь на багато запитань", — наголосив Кирило Буданов.Нагадаємо, раніше керівник ГУР розповідав, що українська воєнна розвідка має можливість прослуховувати розмови високопоставлених кремлівських керівників різного рівня. І, найімовірніше, такі прослуховування відбуваються насправді..

Латвія виділила понад два мільйони євро на посилення безпеки аеропорту "Рига". Це було зроблено з метою захисту об'єкта від безпілотних літальних апаратів.Як повідомляє видання Delfi, кошти буде використано для запровадження сучасних технологій, які дозволять ефективно виявляти та нейтралізувати безпілотники.Загальна сума фінансування складається з 1,955 мільйона євро, наданих Європейським фондом регіонального розвитку, а також 465 637 євро з державного бюджету Латвії. Відповідний проект був розроблений Міністерством зв’язку. Він передбачає створення комплексної системи захисту, що включає розгортання спеціальної інфраструктури для виявлення безпілотників, оснащення аеропорту необхідними сенсорами та впровадження відповідного програмного забезпечення.Так, ключовою ціллю ініціативи є підвищення спроможності аеропорту "Рига" вчасно виявляти, розпізнавати, відстежувати та протидіяти безпілотникам, які здійснюють несанкціоновані польоти в межах критичних зон повітряного простору та на території летовища. У Міністерстві додали, що аеропорт "Рига" є об’єктом стратегічної інфраструктури, порушення роботи або пошкодження якого може негативно вплинути на виконання державних функцій та становити загрозу громадській і національній безпеці.На сьогодні процес закупівлі обладнання для виявлення, ідентифікації, моніторингу та протидії дронам уже завершено. Медійники додають, що 13 січня цього року в повітряному просторі Латвії тричі було запроваджено короткострокові обмеження. Всі вони були пов'язані з виявленням дронів біля ризького аеропорту.Нагадаємо, у жовтні у Бельгії над військовою базою в Марш-ан-Фаменні помітили кілька невідомих дронів. Військова база розташована на Півдні країни за 113 кілометрів від Брюсселя.Додамо, у жовтні в Іспанії вперше зафіксували появу невідомих дронів. Це призвело до тимчасового припинення роботи місцевого аеропорту на острові Майорка..

Латвія розглядає можливість демонтажу окремих ділянок залізничної колії, які ведуть до Росії. Відповідні наміри підтвердили після щотижневої офіційної розмови між президентом країни Едгарсом Рінкевичем та прем'єр-міністром Евікою Сілінею.Як повідомляє суспільний мовник Латвії LSM, латвійський уряд проаналізує інформацію про можливий демонтаж колії на східному кордоні країни до кінця 2025 року за участю Національних збройних сил. Також це питання винесуть на обговорення з Естонією та Литвою. Рінкевичс зауважив, що більше конкретики щодо демонтажу залізничного полотна, яке веде до РФ, буде на початку наступного року."Ми не можемо виключати жодного варіанту зміцнення національної оборони та безпеки, але такі рішення мають прийматися шляхом визначення як часових меж, так і обсягу робіт, а також оцінки того, що це означає для різних соціально-економічних аспектів", — зазначав він.Медійники додають, що президент Латвії планує заслухати думку збройних сил з цього питання у п’ятницю, 28 листопада, але жодних поглиблених обговорень чи рішень не відбудеться до наступного року.Латвійсько-російський кордон має протяжність у 214 кілометрів. З російської сторони це частина кордону, який проходить по Псковській області.Згідно з договором між Російською Федерацією та Латвійською Республікою про державний кордон, кордон проходить від потрійного стику державних кордонів Латвійської Республіки, Російської Федерації та Республіки Білорусь до потрійного стику державних кордонів Латвійської Республіки, Російської Федерації та Естонської Республіки.Важливим є факт, що цей кордон не повністю збігається з передвоєнним кордоном. У 1946 році до складу РРФСР було офіційно включено, а зі складу Латвійської РСР виключено, район довкола міста Абрене. Латвія остаточно відмовилася від територіальних претензій на Абренський район лише 27 березня 2007 року.Нагадаємо, у жовтні видання Politico повідомляло, що Латвія наказала 841 громадянину країни-агресорки Росії покинути країну. Головна причина — не знання латвійської мови..