# Латвія

Міністр оборони України Михайло Федоров провів зустріч із латвійським колегою Райвісом Мелнісом. Сторони узгодили нові напрями співпраці між країнами.У своєму дописі у Telegram очільник Міноборони розповів, що Латвія залишається одним із наших найближчих партнерів і лідером Коаліції дронових спроможностей.Відтак, міністри обговорили кроки співпраці у сфері безпілотних систем і технологій для протидії повітряним загрозам. Федоров відзначив, що українські технології та бойовий досвід допомагають партнерам швидше адаптуватися до викликів сучасної війни, а підтримка союзників дає змогу швидше масштабувати рішення, які вже довели свою ефективність на полі бою.До того ж сторони приділили увагу й розвитку партнерства в межах Drone Deal та запуск нових спільних проєктів. Також визначили пріоритетні напрями використання ресурсів партнерів для посилення Сил оборони."Серед практичних напрямів роботи — постачання антидронових засобів латвійського виробництва, а також безпілотних систем для Сил оборони. Ідеться про ударні дрони, наземні роботизовані комплекси та морські безпілотники. Окремо обговорили подальшу підтримку механізму PURL, який допомагає залучати для України критично важливе озброєння, а також розвиток ініціативи Test in Ukraine. Вона дає змогу партнерам і виробникам випробовувати свої технології в реальних умовах сучасної війни та швидше вдосконалювати їх", — додав Федоров.Нагадаємо, 5 червня Михайло Федоров провів робочу розмову з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком перед особистою зустріччю на засіданні у форматі "Рамштайн".Крім того, 30 травня український міністр інформував, що Україна та Данія працюють над розширенням оборонного партнерства за напрямами, які відповідають ключовим пріоритетам Сил оборони. Йдеться про закупівлю українських дронів і перехоплювачів, локалізацію виробництва в Данії, розвиток протиповітряної оборони та підтримку українських ракетних спроможностей..

У п'ятницю, 12 червня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Посадовець відвідав нашу країну з першим закордонним візитом на посаді.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. "Обговорили реалізацію Drone Deal, яку цього тижня підписали між нашими країнами", — зазначив лідер України.За словами президента, цей формат співпраці дозволить обмінюватися досвідом і технологічними рішеннями, зокрема у сфері захисту повітряного простору."Україна завжди готова допомагати друзям, які підтримують нас із самого початку російської агресії", — наголосив Зеленський.Окрему увагу учасники зустрічі приділили питанням фінансування спільних оборонних проєктів у межах інструменту SAFE, а також координації дій у рамках Європейського Союзу, НАТО та Об’єднаних експедиційних сил (JEF).Президент подякував Латвії та латвійському народові за послідовну підтримку України у протистоянні російській агресії та підкреслив важливість спільного розуміння безпекових викликів, які виникають через небажання Росії завершити війну дипломатичним шляхом.Нагадаємо, 9 червня у Таллінні президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом, під час якої сторони підписали важливу угоду..

У п'ятницю, 12 червня, новий керівник міністерства оборони Латвії Райвіс Мелніс прибув до Києва з першим офіційним закордонним візитом на своїй посаді. Ключовою метою його перебування в Україні є розширення військово-технічного співробітництва та запуск спільних оборонних підприємств.Про це повідомляє пресслужба міністерства оборони Латвії.Пріоритетний вибір та програма перебування у КиєвіУкраїна офіційно стала першою державою, яку відвідав новопризначений керівник міністерства оборони Латвії Райвіс Мелніс після вступу на посаду. Такий вибір дипломатичного курсу свідчить про непохитну позицію Риги щодо підтримки євроатлантичного майбутнього України.У межах перебування іноземної делегації в Києві затверджено насичений графік. Латвійський урядовець проведе низку офіційних зустрічей високого рівня з українськими колегами, представниками Кабінету міністрів та керівництвом сектору безпеки і оборони.Поглиблення військової співпраціКлючовим завданням робочої поїздки Райвіса Мелніса є всебічне зміцнення військового та технічного співробітництва між двома країнами. Сторони мають намір детально проаналізувати поточні потреби фронту та вийти на новий рівень взаємодії. Під час переговорів урядовці та профільні фахівці планують обговорити такі важливі блоки питань:участь латвійських підприємств оборонно-промислового комплексу у програмах підтримки України;масштабування та розширення наявних спільних оборонних проєктів;перспективи та реальні можливості створення двосторонніх підприємств у сфері виробництва зброї та військової техніки.Нагадаємо, 9 червня у Таллінні президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом, під час якої сторони підписали важливу угоду..

У четвер, 11 червня, у Посольстві України в Латвії представили фотовиставку "Обличчя кордону", присвячену військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Експозиція розповідає про прикордонників, які охороняють державний кордон і воюють проти російських окупантів у складі Сил оборони України.Про це повідомило Посольство України в Латвійській Республіці. Презентацію організували для української молоді, яка живе та навчається в Латвії. Представник ДПСУ ознайомив учасників з історіями українських захисників і розповів про особливості їхньої служби.Відвідувачі також дізналися про бойовий шлях прикордонників та їхню роль у захисті незалежності й територіальної цілісності України."Захід у Посольстві став продовженням представлення фотовиставки в Латвії після її експонування в межах міжнародної конференції Riga StratCom Dialogue 2026. Висвітлення проєкту в Латвії є ще однією можливістю ознайомити міжнародну аудиторію з історіями українських прикордонників, які з перших днів повномасштабного вторгнення беруть участь у захисті України, а також привернути увагу до їхнього внеску у зміцнення безпеки та захист демократичних цінностей у Європі", — зазначено в дописі.. Світлини та особисті історії військовослужбовців показують їхню стійкість, професіоналізм і самовідданість. Проєкт також нагадує про внесок українських захисників у безпеку Європи та необхідність подальшої міжнародної підтримки України.Фотовиставку "Обличчя кордону" започаткували в Україні. Її міжнародна частина покликана поширювати правдиву інформацію про боротьбу українського народу та ціну, яку військові платять за свободу й незалежність держави.Нагадаємо, що у Вашингтоні, в приміщенні посольства України в США, до Дня прикордонника, який відзначали 30 квітня, було представлено фотовиставку "Обличчя кордону". Експозицію відвідала надзвичайний і повноважний посол України в США Ольга Стефанішина.Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:Герой України "Мурчик": шлях військового, який обрав небо і відповідальністьВід операційної до передової: як хірург став частиною "Сталевого кордону"Після важкого поранення — знову в строю: як прикордонник "Вікінг" повернувся до службиСпочатку піхота, потім дрони: бойовий шлях прикордонника "Спартанця"Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У латвійському регіоні "Країна блакитних озер", що поблизу кордону з Росією, туристичний сезон цього року минає із великими втратами.Як повідомляє Reuters, численні гостинні будинки та готелі фіксують масові скасування бронювань через занепокоєння безпекою, пов’язаною з появою безпілотників у регіоні.Власники туристичного бізнесу розповідають, що відпочивальники відмовляються приїжджати через ризик отримати попередження про повітряну тривогу або необхідність шукати укриття. У деяких випадках це призвело до скасування запланованих весільних подій та повного простою об’єктів розміщення.За даними місцевої туристичної асоціації, близько 85% підприємств регіону вже зазнали втрат через відмови клієнтів, а частина з них втратила понад половину майбутніх бронювань.Водночас у регіоні наголошують, що ситуація залишається контрольованою, а більшість мешканців не відчуває прямої загрози. Влада намагається переконати туристів не відмовлятися від поїздок, підкреслюючи, що ризики надзвичайних інцидентів залишаються низькими.Попри це, занепокоєння безпекою вже суттєво вплинуло на економіку місцевого туризму та поставило під загрозу сезон для сотень малих бізнесів у регіоні.Нагадаємо, нещодавно авіація Північноатлантичного альянсу вперше в історії ліквідувала іноземний безпілотний літальний апарат, який порушив повітряний простір Латвії в районі Латгалії. Інцидент спровокував оголошення кількох хвиль повітряної загрози у прикордонних муніципалітетах республіки та запуск системи екстрених мобільних сповіщень для місцевого населення.Додамо, раніше польське агентство аеронавігаційних послуг оголосило про запровадження спеціальної обмеженої повітряної зони EP R131 у східній частині країни — поблизу кордону з Україною та Білоруссю. Рішення ухвалене за запитом Оперативного командування Збройних сил Польщі з міркувань безпеки держави..

У вівторок, 9 червня, у Таллінні президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом, під час якої сторони підписали важливу угоду.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленський та Кулбергсон підписали угоду Drone Deal.Це вже шоста угода в такому форматі, яку наша країна укладає з партнерами. Вона "відкриває багато можливостей для України та Латвії у спільному виробництві, передусім у співпраці для захисту, яка потрібна на тлі всіх безпекових викликів".Згідно з документом, Латвія сприятиме зміцненню оборонних можливостей України: йдеться про підтримку у сфері дронів, засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Передбачається постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва, розвиток оборонної співпраці з Україною, обмін технологіями, досвідом та знаннями, зокрема в побудові інтегрованої системи захисту неба."Володимир Зеленський поінформував про потреби української ППО та подякував за підтримку програми PURL. Прем’єр-міністр Латвії повідомив про підготовку наступних внесків", — йдеться у повідомленні.Сторони також обговорили санкційний тиск на Росію, насамперед посилення санкцій проти російського тіньового флоту, який використовує серед іншого Балтійське море для транспортування енергоресурсів в обхід санкцій.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Авіація Північноатлантичного альянсу вперше в історії ліквідувала іноземний безпілотний літальний апарат, який порушив повітряний простір Латвії в районі Латгалії. Інцидент спровокував оголошення кількох хвиль повітряної загрози у прикордонних муніципалітетах республіки та запуск системи екстрених мобільних сповіщень для місцевого населення.Про це повідомляє LRT.Перехоплення в небі та робота союзниківЗа даними видання, сторонній літальний апарат вдерся у латвійський простір через деструктивні операції російської радіоелектронної боротьби. На перехоплення порушника оперативно підняли французькі винищувачі, які виконували планове патрулювання Балтії з литовської авіабази Шяуляй. Військові підтвердили, що це унікальний прецедент, адже раніше безпілотники у небі країни не збивали.Речник литовських збройних сил майор Гінтовтаус Цюніс підтвердив інформаційному агентству BNS успішне завершення бойового вильоту французьких союзників. За попередніми даними представників постраждалих муніципалітетів, імовірне місце падіння уламків розташоване між населеними пунктами Резекне та Карсавою, а саме у сільській громаді Наутренай. Водночас Резекненська муніципальна рада додала, що остаточну локацію визначать лише після виявлення залишків БпЛА.NATO airpower in action this morning, safeguarding Latvian airspace. pic.twitter.com/Ugzbx8aaZS— Marko Mihkelson 🇪🇪🇺🇦🇪🇺 (@markomihkelson) June 8, 2026Масштабна тривога та правила безпекиЧерез повітряну інвазію оборонне відомство запровадило дворівневу систему мобільного інформування громадян. Спочатку жовте попередження надіслали мешканцям Балваї та Алуксне, закликаючи їх уважно стежити за ситуацією. Проте вже близько 9:40 ранку в муніципалітетах Резекне та Лудзе оголосили серйозніший помаранчевий рівень, який вимагає негайних дій захисту. Другу хвилю небезпеки зафіксували об 11:35 за місцевим часом, коли реальну загрозу поширили на Краславу та Лудзе, знову піднявши в небо патрульні літаки НАТО. У зв'язку з повторним загостренням латвійські військові оприлюднили офіційне екстрене звернення до населення."Вживайте заходів! Повідомляємо вас про загрозу в повітряному просторі Латвії. Заходьте в приміщення, дотримуйтесь принципу двох стін! Слідкуйте за офіційними оголошеннями. Якщо ви помітили низьколітальний або підозрілий об'єкт, не наближайтеся до нього та телефонуйте "112"! Ми повідомимо вас про закінчення загрози", — йдеться у новій заяві латвійських військових.Армійське командування резюмувало, що доки триває загарбницька агресія Росії в Україні, ризики аналогічних інцидентів із наближенням чи залітом чужих БпЛА до кордонів Латвії залишатимуться високими.Нагадаємо, 7 травня у східних районах Латвії зафіксували два безпілотники, які перетнули повітряний простір країни з боку Росії. Один із дронів упав поблизу нафтосховища у місті Резекне, інший розшукували. .

У столиці Латвії під час міжнародної конференції Riga StratCom Dialogue 2026 презентували фотовиставку Державної прикордонної служби України "Обличчя кордону". TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Це один із найбільших європейських майданчиків у сфері стратегічних комунікацій, який щороку об'єднує представників урядів, сектору безпеки та оборони, міжнародних організацій, експертної й наукової спільноти для обговорення актуальних викликів інформаційного простору, протидії дезінформації та зміцнення демократичної стійкості. Цьогоріч конференція проходить під гаслом "Life is a Miracle. Strategic Communications in an Age of Rupture" ("Життя — це диво. Стратегічні комунікації в епоху розломів") та присвячена ролі стратегічних комунікацій в умовах сучасних глобальних викликів.Експозиція знайомить міжнародну аудиторію з українськими прикордонниками, які з перших днів повномасштабного вторгнення беруть участь у відсічі російської агресії, виконують бойові завдання на найскладніших напрямках та щодня захищають державний кордон України.До виставки увійшли фотографії та особисті історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Через світлини, свідчення учасників подій і цифрові матеріали проєкт розкриває мужність, професіоналізм, відданість обов’язку та людські долі, що стоять за щоденною службою з охорони кордону.Представлення "Облич кордону" під час Riga StratCom Dialogue 2026 стало ще однією можливістю донести до міжнародної спільноти правду про боротьбу України за свободу та незалежність, а також продемонструвати внесок українських прикордонників у захист безпеки не лише України, а й усієї Європи.Проєкт уже демонстрували в різних містах України та за кордоном. Фотовиставку показували у Києві, Львові, Хмельницькому, а також у Сполучених Штатах Америки, де вона викликала значний інтерес міжнародної аудиторії. Представлення експозиції в Ризі продовжує її головну місію — розповідати світові про людей, які стали символом стійкості, мужності та незламності України.Нагадаємо, що у Вашингтоні, в приміщенні посольства України в США, до Дня прикордонника, який відзначали 30 квітня, було представлено фотовиставку "Обличчя кордону". Експозицію відвідала надзвичайний і повноважний посол України в США Ольга Стефанішина.Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:Герой України "Мурчик": шлях військового, який обрав небо і відповідальністьВід операційної до передової: як хірург став частиною "Сталевого кордону"Після важкого поранення — знову в строю: як прикордонник "Вікінг" повернувся до службиСпочатку піхота, потім дрони: бойовий шлях прикордонника "Спартанця"Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Україна та Латвія розпочали переговори щодо прискореної передачі устаткування з латвійських теплоелектроцентралей для відбудови українських енергооб'єктів. Спільні зусилля спрямовані на посилення стійкості енергосистеми, яка зазнає постійних ворожих ударів, та підготовку до майбутніх холодів.Про це повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко в офіційному Telegram-каналі.Наслідки масованих ударів по інфраструктуріУкраїнська делегація розгорнула активну роботу в Ризі, оскільки енергетичний сектор залишається ключовою мішенню для російських обстрілів. Черговий масований удар підтвердив, що Росія намагається повністю знищити критичні об'єкти нашої країни."Під час сьогоднішнього масованого обстрілу ворог цілив не лише по житлових будинках, лікарнях і дитячих садках, а й по об'єктах енергетики та газової інфраструктури", — зазначила урядовиця.Переговори у Ризі та підготовка до зимиГоловним підсумком зустрічі з прем'єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало обговорення суттєвого збільшення постачання критично важливого технічного обладнання. Основний акцент зроблено на залученні потужностей латвійських ТЕЦ, що дозволить оперативно повернути світло та тепло в українські міста.Наразі команда Мінекономіки веде активну підготовку до наступного опалювального сезону. Головна мета цих переговорів — мобілізувати всі наявні міжнародні ресурси для надійного захисту та швидкої реконструкції пошкоджених енергомереж.Нагадаємо, раніше перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот..

Північноатлантичний альянс планує посилити оборону свого східного флангу. Зробити це НАТО має намір за допомогою нової командної структури, яка має забезпечити швидке розгортання сил у країнах Балтії у разі можливого конфлікту з Росією.Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела, обізнані з переговорами. Зазначається, що наразі сили НАТО в Латвії, Естонії та Польщі підпорядковуються єдиному багатонаціональному штабу в польському місті Щецин. Однак нова структура передбачає створення окремого корпусу для оборони Балтійського регіону.За даними агентства, Німеччина та Нідерланди у координації з НАТО домовилися призначити німецько-нідерландський корпус, який базується у місті Мюнстер, відповідальним за оборону Латвії та Естонії. Як очікується, створення другого корпусу дозволить Альянсу швидше вводити великі сили у регіон у разі загрози. Повноцінний армійський корпус зазвичай може командувати трьома дивізіями, що налічують від 40 до 60 тисяч особового складу.Точні терміни набуття чинності цього рішення та кількість військовослужбовців, які увійдуть до нового командного підрозділу, наразі не розголошуються. У Міністерстві оборони Нідерландів заявили, що питання призначення корпусу ще уточнюється.Нагадаємо, раніше видання The Economist повідомляло, що країни НАТО вже готуються до ситуації, якщо Сполучені Штати Америки вийдуть з Альянсу або заблокують колективну оборону. Тож зараз триває таємна розробка військових планів на такий випадок.Додамо, на думку начальника розвідувального центру Збройних сил Естонії Антса Ківісельга, наразі немає підстав вважати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії. При цьому Москва не досягнула своїх цілей в Україні та виснажила ресурси..

Україні варто точніше обирати цілі для ударів на території Росії, щоби це не створювало загрози для безпеки країн НАТО, та щоби Росія не використовувала цього для ескалації ситуації та ведення гібридних дій.Таку думку висловив під час брифінгу в середу, 20 травня, у Варшаві віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Його цитує "Укрінформ".Таким чином він відповів на запитання про випадки порушення українськими дронами повітряного простору балтійських країн."Безумовно, Україна повинна — і про це також кажуть наші військові та в НАТО — значно точніше визначати цілі, щоби не створювати загрози безпеці країн Альянсу", — зазначив він.За його словами, це може слугувати російським провокаціям. Росія використовуватиме це для пропаганди, а також для ескалації конфлікту та посилення гібридної війни."Тому Україна має бути дуже обережною: розуміючи свої тактичні цілі у війні, яку вона веде, вона повинна захищати територію країн НАТО", — зазначив Косіняк-Камиш.Як відомо, вчора міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що в повітряний простір країни увійшов дрон, який збила балтійська ППО над озером Виртс'ярв. За його словами, ймовірно, йдеться про дрон українського походження, який прямував до цілей на території Росії. Точніші деталі мають з'ясувати ВПС та Поліція безпеки Естонії.Своєю чергою, речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Україна перепросила в Естонії за ненавмисний інцидент із дроном, спричинений російськими засобами радіоелектронної боротьби.У середу найвищі посадовці Литви отримали вказівку спуститися в укриття після інформації про повітряну тривогу через підозру присутності дронів поблизу повітряного простору країни.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, американські військові хочуть отримати доступ до окремих військових технологій, якими володіє Україна. Крім того, американці не виключають можливе придбання українських дронів і систем радіоелектронної боротьби..

Просування російської армії на українських територіях є настільки незначним, що розмови про успіхи окупантів викликають лише іронію. Латвійська дипломатка Байба Браже під час виступу на міжнародному форумі розгромила міфи про потужність Москви та назвала головні умови безпеки Європи.Про це міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила час безпекової конференції в Естонії."Темпи равлика" та іронія над пропагандою МосквиПід час свого виступу на міжнародному безпековому заході керівниця зовнішньополітичного відомства Латвії з іронією прокоментувала заяви деяких західних аналітиків, які схильні перебільшувати результати дій армії РФ. Вона наголосила, що реальні територіальні здобутки російських загарбників є абсолютно непереконливими, а розмови про масштабні перемоги Москви не відповідають дійсності.Дипломатка порівняла швидкість руху російського війська із повільними істотами, зазначивши, що навіть таке порівняння є занадто компліментарним для загарбників. За її словами, зараз саме Сили оборони України володіють ініціативою на полі бою, і європейські держави повинні використати цей стратегічний момент для надання максимальних обсягів озброєння.Реальна ситуація на фронтіОчільниця міністерства закордонних справ Латвії детально змалювала реальну картину на фронті:"Сказати, що російська армія просувається темпом равлика, було б образою для равликів. Якби равлик почав рухатися з Авдіївки у лютому 2022 року і рушив на захід, він би вже дістався Чехії, тоді як Росія досі загрузла на Донбасі. Україна захопила ініціативу — ми мусимо скористатися цим моментом і посилити нашу підтримку", — заявила Браже.Чотири стратегічні кроки для безпеки ЄвропиДля того щоб гарантувати довготривалу стабільність та захистити континент від агресивних зазіхань Кремля, латвійська посадовиця запропонувала чотири фундаментальні напрями, які мають стати основою спільної політики європейських лідерів:оборонний сектор. Необхідно продемонструвати кардинальне посилення військового потенціалу та розширити спроможності оборонної промисловості країн Європи:зміцнення Альянсу. Важливим кроком є суттєве розширення та зміцнення військової присутності НАТО на східному фланзі;підтримка Києва. Потрібно забезпечити продовження та збільшення довгострокової фінансової і військово-технічної допомоги Україні;тиск на Кремль. Має відбуватися подальше економічне ослаблення Російської Федерації через запровадження нових санкцій та посилення політичної ізоляції.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, вище військове керівництво країни-агресорки вже майже пів року свідомо дезінформує про реальний стан справ на фронті, малюючи у своїх звітах уявні захоплення українських міст. Російські генерали звітують про контроль над населеними пунктами, де насправді немає жодного їхнього солдата..

У прикордонних із Російською Федерацією районах Латвії оголошували екстрене попередження через несанкціоноване проникнення чужого безпілотного літального апарата в повітряний простір країни. Командування латвійської армії спільно із союзниками по Північноатлантичному альянсу було змушене задіяти військову авіацію для ліквідації потенційної військової загрози.Про це йдеться у повідомленні пресслужби збройних сил Латвії.Перехоплення у небі та залучення авіації НАТОУ відомстві зазначили, що ранкова тривога в Латвії виникла через виявлення невідомого об'єкта у прикордонній смузі поруч із Російською Федерацією. Для забезпечення безпеки латвійські військові спільно із партнерами по блоку НАТО здійснюють постійний моніторинг повітряного простору, що дозволяє миттєво реагувати на будь-які загрози. Оскільки ситуація вимагала рішучих дій, командування залучило чергові винищувачі місії патрулювання повітряного простору НАТО в Балтії, а також підсилило ППО на східних рубежах.Через загрозу удару мирних громадян офіційно попросили закрити вікна, двері та перейти до безпечних приміщень, керуючись правилом "двох стін". Згодом представники армії повідомили, що один іноземний безпілотник дійсно залетів на територію країни, проте згодом загрозу усунули, а сам дрон залишив межі латвійського неба.Наслідки агресії РФ для безпеки країн БалтіїВійськове керівництво Латвії відкрито пов'язує появу таких літальних апаратів із веденням бойових дій у Східній Європі. Командування наголошує, що доки триває війна, ризики для сусідніх держав залишатимуться високими. В офіційній заяві відомства чітко окреслили масштаби потенційної небезпеки:"Поки триває російська агресія в Україні, можливі повторення випадків, коли іноземний безпілотний літальний апарат влітає в повітряний простір Латвії або наближається до нього", — йдеться у заяві.Нагадаємо, 15 травня стало відомо, що аеропорт Гельсінкі у Фінляндії тимчасово призупиняв роботу через появу безпілотного літального апарата у повітряному просторі регіону Уусімаа..

У четвер, 7 травня, у східних районах Латвії зафіксували два безпілотники, які перетнули повітряний простір країни з боку Росії. Один із дронів упав поблизу нафтосховища у місті Резекне, інший наразі розшукують.Про це повідомляє LSM із посиланням на латвійську армію, поліцію та Державну службу пожежної охорони і рятувальних робіт.Через загрозу у повітряному просторі вранці тривогу оголосили у районах Балві, Людза та Резекне. Станом на 07:00 попередження залишалося чинним. За даними поліції, один із безпілотників упав на вулиці, де розташоване нафтове сховище у Резекне. Місто розташоване приблизно за 40 кілометрів від кордону з Росією.Рятувальники перевірили резервуари за допомогою тепловізора та не виявили ознак займання або підвищення температури. На місці працюють екстрені служби. Пожежники проводять додаткове обстеження території, а поліція обмежила доступ до району падіння дрона. Водночас місце падіння другого безпілотника поки не встановили.Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс заявив, що вирушив до Резекненського регіону через складну ситуацію. За його словами, латвійські військові разом із союзниками по НАТО контролюють повітряний простір, а у небі чергують винищувачі. Також Спрудс припустив, що дрони могли бути запущені з території України по цілях у Росії. Водночас він наголосив, що ця інформація поки не підтверджена."На перший погляд, існує ймовірність, що це безпілотники, які з української сторони націлені на цілі в Росії. Але це лише припущення; інформація потребує перевірки", — зазначив міністр.Через інцидент у Резекне, а також у Резекненському й Людзенському районах скасували заняття у всіх навчальних закладах.Нагадаємо, наприкінці березня в Литві розбився безпілотник, який вибухнув після падіння. Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що дрон, найімовірніше, був українським і міг загубитися через вплив радіоелектронної боротьби.Додамо, 14 березня під час масованого російської атаки на Україну ворожих ударний безпілотник типу "Шахед" також порушив повітряний простір Молдови..

Москва продовжує активно формувати передумови для потенційної військової ескалації проти держав Балтійського регіону та Польщі. Російське керівництво використовує маніпулятивну риторику для виправдання своїх майбутніх агресивних дій, виставляючи НАТО стороною, що провокує конфлікт.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Звинувачення на адресу Литви та НАТОЯк зазначають аналітики, Росія перейшла до відкритих звинувачень сусідніх держав у мілітаризації. Зокрема, 23 квітня Рада Безпеки Росії назвала дії литовської влади спробою створити "осередок напруженості" неподалік Калінінградської області.Того ж дня заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко в інтерв'ю державному агентству "РИА Новости" заявив, що маневри Об’єднаних експедиційних сил Альянсу нібито спрямовані на "відпрацювання сценаріїв морської блокади та захоплення Калінінградської області". Окрім цього, він звинуватив блок у цілеспрямованому "посиленні конфронтації" з Росією.Калінінград як інструмент маніпуляційАналітики зазначають, що такі заяви є частиною масштабної когнітивної війни Кремля. Росія намагається представити НАТО як агресора, аби відвернути увагу від власної повномасштабної війни в Україні та виправдати можливу інтервенцію в майбутньому.Москва розглядає контроль над Калінінградським ексклавом як стратегічний важіль. Саме захистом цього регіону Кремль планує пояснювати ймовірні удари по Польщі чи країнах Балтії, створюючи тривалі інформаційні умови для легітимізації своєї агресивної політики в очах внутрішнього та зовнішнього споживача.Нагадаємо, раніше керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко заявив, що у країни-агресорки Росії наразі є мінімум три сценарії щодо війни в Україні. Один з них передбачає спробу поступового замороження протистояння..