# Латвія

Лідери Данії, Ісландії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Латвії, Литви й Естонії у спільній заяві підтвердили непохитну підтримку Києву. Вони заявили, що не можна ухвалювати жодних рішень про Україну без України.Про це йдеться у спеціальній спільній заяві лідерів країн Північно-Балтійської вісімки щодо України."Ми твердо стоїмо на нашій непохитній підтримці суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України перед обличчям незаконної війни агресії Росії", — зазначили північноєвропейці.Вони привітали ініціативу президента Трампа допомогти припинити цю війну та закласти основи справедливого та тривалого миру, який гарантує безпеку України та стабільність Європи."Ми готові зробити дипломатичний внесок у цю роботу, зберігаючи при цьому нашу суттєву військову та фінансову підтримку Україні. Продовжуватимемо підтримувати та запроваджувати обмежувальні заходи проти Росії. Мир прийде лише завдяки поєднанню рішучої дипломатії, непохитної підтримки України та послідовного тиску на Росію, щоби вона припинила свою незаконну війну", — запевнили автори заяви.Вони додали, що дипломатичне рішення має захищати життєво важливі інтереси безпеки як України, так і Європи. Ці інтереси включають надійні гарантії безпеки, які дозволять Україні ефективно захищати свій суверенітет і територіальну цілісність."Ми підтверджуємо принцип, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою. Переговори можуть відбуватися лише в контексті припинення вогню", — йдеться в документі.Лідери північноєвропейських країн навели слова Зеленського, який заявив, що Україна готова до мирних переговорів за повної поваги до свого суверенітету."Народ України повинен мати свободу вирішувати своє майбутнє. Шлях до миру не може бути прокладений без голосу України. Жодних рішень щодо України без України, і жодних рішень щодо Європи без Європи. Північно-Балтійська вісімка залишатиметься поруч з Україною, єдина в меті та рішуча у захисті нашої безпеки", — наголошується в заяві.При цьому країни Балтії та Північної Європи продовжуватимуть тісно співпрацювати зі США, Україною, а також іншими партнерами, щоби прагнути миру, який є справедливим, міцним та ґрунтується на принципах Статуту ООН, Гельсінського прикінцевого акта та міжнародного права.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що лідери провідних європейських країн прагнуть поговорити з Дональдом Трампом ще до того, як він зустрінеться на Алясці з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Реакція Білого дому на пропозицію європейців наразі невідома.

Латвія готова купувати американську зброю для України в рамках програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Партнери приєднаються до ініціативи країн НАТО. Про це у Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський."Говорив із gрезидентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом. Поінформував про контакти з партнерами та ситуацію в дипломатії. Поділився нашим баченням, які кроки важливо зробити далі. Україні та всім іншим європейським країнам потрібні надійний мир і гарантоване майбутнє", — йдеться у заяві глави держави.Зеленський зазначив, що у всіх партнерів є розуміння, що досягти цього можна завдяки підтримці США та єдності Європи. У цьому напрямку є домовленість координувати зусилля. "Говорили про євроінтеграційний шлях нашої країни. Україна зробила все необхідне. Буде справедливо та чесно відкрити для нас із Молдовою перший переговорний кластер одночасно. Латвія абсолютно принципово підтримує членство України в ЄС і НАТО. Дуже цінуємо таку позицію", — наголосив український лідер. Також, за словами Зеленського, сторони обговорили новий інструмент PURL, який уже реально працює. "Латвія готова приєднатися. Дякую!" — додав президент України.Нещодавно представник НАТО повідомляв, що вже найближчими тижнями в Україну надійдуть перші партії зброї та боєприпасів у рамках ініціативи PURL. Програма передбачає постачання Києву країнами-членами НАТО озброєнь американського виробництва.Нагадаємо, нещодавно очільник українського оборонного відомства Денис Шмигаль розповідав, що США та НАТО запускають новий механізм підтримки України. Він відбуватиметься через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List.Варто зазначити, що 5 серпня постійний представник США при Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що незабаром одразу декілька країн можуть оголосити про виділення коштів на закупівлю американської зброї для України.

У Лаункалнській волості Смілтенського краю Латвії з дороги з'їхав і перекинувся автобус Neoplan. Він віз дітей до тренувального табору в Смілтені. Аварія сталася 4 серпня зранку. Внаслідок аварії у п'ятьох дівчат є травми.Про це повідомив латвійський суспільний мовник LSM із посиланням на місцеву поліцію.За інформацією правоохоронців, у салоні перебували вихованці та персонал баскетбольної школи Rīga — 43 дівчинки віком від 10 до 15 років, а також три тренери."Постраждали п'ятеро дівчат — у них забої та подряпини. Медики надали їм допомогу. Від госпіталізації потерпілі відмовилися. Життю дітей нічого не загрожує", — йдеться в повідомленні.Представниця латвійської поліції Зане Васкане поінформувала, що за фактом ДТП розпочато кримінальне провадження, а обставини наразі встановлюються."За попередніми даними, водій автобуса не перебував під впливом алкоголю", — зауважила вона.Проте, за її словами, є питання, що стосуються використання ременів безпеки."Усі обставини з'ясуються в межах адміністративного діловодства. Більша частина пасажирів вибралася самостійно з автобуса. У двох випадках знадобилася допомога рятувальників", — підсумувала Зане Васкане.Чи пов'язана подія з ремонтними роботами на тій ділянці чи її спричинили інші причини, поліція ще з'ясовує.Нагадаємо, що в ніч на п'ятницю поблизу Берліна перекинувся автобус, який їхав із Копенгагена до Відня. У салоні перебували 54 пасажири, серед них — українці.

Латвія передала Україні чергову партію дронів. Це понад тисячу бойових безпілотників. Така підтримка від союзників триватиме.Про це заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс."Наступні 1300 дронів, виготовлених у Латвії, вже в дорозі до України", — написав він на своїй сторінці у соцмережі Х.Також у 2025 році Україна отримає ще 12 тисяч дронів. Їхня загальна вартість понад 17 мільйонів євро.Як відомо, 15 липня президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею. Політики обговорили воєнну підтримку української армії та євроінтеграцію нашої держави.Нагадаємо, 1 липня уряд Латвії підтримав передачу Збройним силам України бронетранспортерів Patria 6x6 та іншої військової техніки.Також повідомлялось, що У 2026 році Литва і Фінляндія, які межують з Росією, мають намір розпочати виробництво протипіхотних мін для власних потреб. Окрім цього, держави планують та постачати їх Україні через військову агресію з боку Росії.

Під час чергової волонтерської поїздки до України мер латвійського міста Огре Егілс Хельманіс отримав поранення. Ймовірно, що це сталося у прифронтовій зоні.Як повідомляє LSM, про це заявив представник муніципалітету Патрікс Гріва. За його словами, посадовець вирушив до України з партією волонтерської допомоги. Йдеться про автомобілі та інше необхідне спорядження для українських військових. Гріва додав, що відповідні поїздки регулярно є у графіку мера з 2022 року, від самого початку повномасштабної російсько-української війни."Кожні кілька місяців донатять і переганяють значну кількість автомобілів, цього разу — близько 20", — наголосив він.Наразі детальної інформації про обставини і характер поранення Хельманіса немає, відомо лише, що він у стабільному стані. Гріва додав, що минулої ночі був обстріл, внаслідок якого Хельманіс отримав поранення. Він пояснив, що наразі не знає деталей і точного місця події, тому що маршрут щоразу тримали у таємниці. Гріва додав, що "кожна така поїздка пов’язана з небезпекою".Нагадаємо, у березні уряд Латвії ухвалив рішення про безоплатну передачу Україні транспортних засобів, конфіскованих у п'яних водіїв. Варто зауважити, що з березня 2023 року, коли в Латвії було ухвалено рішення про відправлення автомашин, конфіскованих у нетверезих водіїв, в Україну, було передано вже 676 таких авто.

У вівторок, 15 липня, президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею. Політики обговорили воєнну підтримку української армії та євроінтеграцію нашої держави.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі. Зеленський наголосив, що дуже символічно, що ця зустріч відбулася саме в День Української Державності. Він висловив подяку за цей жест — знак солідарності з нашим народом. "Обговорили оборонну підтримку для наших воїнів та її фінансування за допомогою європейських інструментів, зокрема в межах SAFE. А також дрони, євроінтеграцію та відкриття переговорних кластерів. Справедливість у цьому процесі має бути забезпечена", — йдеться у повідомленні. Зеленський також подякував народу та уряду Латвії за вагому допомогу й новий оборонний пакет."Це хороше посилення нашої армії. Дякую за лідерство й готовність виділяти навіть більше ніж 0,25 % ВВП на підтримку України", — резюмував президент.Нагадаємо, 1 липня уряд Латвії підтримав передачу Збройним силам України бронетранспортерів Patria 6x6 та іншої військової техніки.Також повідомлялось, що У 2026 році Литва і Фінляндія, які межують з Росією, мають намір розпочати виробництво протипіхотних мін для власних потреб. Окрім цього, держави планують та постачати їх Україні через військову агресію з боку Росії.

У вівторок, 1 липня, уряд Латвії підтримав передачу Збройним силам України бронетранспортерів Patria 6x6 та іншої військової техніки.Про це повідомила прес-служба Міноборони Латвії."Незабаром ми поставимо Україні перший з 42 бронетранспортерів Patria, вироблених у Латвії. Я впевнений, що наші  бронетранспортери Patria допоможуть Збройним Силам України у боротьбі з агресором", — наголосив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.До того ж, окрім БТРів, українські військові також отримають запасні частини, озброєння та боєприпаси. Очільник оборонного відомства Латвії додав, що цього і наступного року держава надасть Україні військову допомогу в розмірі 0,25% від валового внутрішнього продукту.Що відомо про БРТ Patria 6x6Шестиколісний бронетранспортер виробництва фінської оборонно-промислової компанії Patria. БТР призначений для транспортування військ, але також може бути адаптована для інших завдань. Зокрема, на нього можна встановити: системи плавання, лебідки, посиленої броні та різноманітних систем зброї.Зброя, яку можна встановити на БТР Patria, варіюється від кулемета до 25/30 мм систем прямого вогню середнього калібру та 120 мм баштової мінометної системи Patria Nemo.Основні характеристики:колісна формула: 6×6;швидкість: до 100 км/год на шосе;запас ходу: до 700 км;десант: до 10 бійців + екіпаж;захист: броня за стандартами STANAG 4569, витримує обстріли зі стрілецької зброї, уламки та вибухи мін;озброєння: можливість встановлення кулеметів (12,7 мм), гранатометів або бойових модулів.Нагадаємо, раніше британський прем'єр-міністр Кір Стармер оголосив про новий пакет військової допомоги Україні, який цього разу оплачений коштом відсотків, отриманих Великою Британією від заморожених російських активів. Зокрема, Британія надішле 350 сучасних ракет ППО.

Головне управління розвідки та Міністерства закордонних справ евакуювали з Ізраїлю 176 людей. Серед них — 133 є громадянами України.Як повідомляє прес-служба ГУР, серед евакуйованих є також громадяни Молдови, Латвії, Азербайджану, Естонії та Сполучених Штатів Америки.Зазначається, що літак із пасажирами успішно приземлився на території Республіки Молдова. Звідти громадяни України продовжать шлях додому."Ми з родиною були у Тель-Авіві у відпустці, поїхали, щоб трішки перемкнутися від війни, однак застали там такий самий жах: вибухи, обстріли. Я зайшла на сайт посольства, подала заявку на евакуацію. І ось усього за кілька днів після цього ми повертаємося в Україну. Дякую усім, хто доклав зусиль: нашому Президентові пану Зеленському, посольству та Головному управлінню розвідки", — говорить евакуйована з Тель-Авіву мешканка Київщини.У розвідці зауважили, що така операція стала частиною ширших зусиль із повернення українських громадян через погіршення безпекової ситуації на Близькому Сході. Окрім цього, у ГУР висловили вдячність офіційним представникам Республіки Молдова за сприяння в проведенні евакуації. Одна з евакуйованих українок зауважила, що, коли почалися обстріли, вона із сином перебувала у своєї матері у Тель-Авіві. За її словами, її рейс скасували, а матір звернулася до посольства, щоб допомогли нам виїхати."Ми щиро вдячні усім, хто допоміг це зробити. Вдячні Україні, що не залишає своїх громадян у біді. Я щаслива, що уже тут”, — розповіла евакуйована киянка.Нагадаємо, раніше урядовий портал повідомляв, що в Україні планують запустити нову ініціативу, спрямовану на підтримку переселенців. Програма буде націлена на те, щоб допомогти громадянам, які вимушено покинули окуповані території, придбати нове житло замість.

Заступник міністра закордонних справ Росії, відповідальний за відносини зі США, нерозповсюдження та контроль над озброєннями Сергій Рябков заявив, що війна в Україні не закінчиться, доки НАТО не виведе війська з країн Балтії.Про це пише Newsweek.Коментарі Рябкова знаменують собою зміну позиції Кремля. Він припустив, що коріння конфлікту лежить не лише в самій Україні, а й у розширенні НАТО на схід. За словами Рябкова, виведення військ НАТО з країн Балтії допомогло б покласти край війні.НАТО підтримує сильну військову присутність у країнах Балтії, маючи багатонаціональні бойові групи та бригади, розміщені в Болгарії, Естонії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі, Румунії та Словаччині.Військовий альянс посилив свою присутність у регіоні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У повідомленні від 6 червня було заявлено, що вісім бойових груп "демонструють міцність трансатлантичного зв'язку та солідарність, рішучість і здатність Альянсу реагувати на будь-яку агресію".Також Швеція та Фінляндія перейшли від нейтральної позиції до членства в НАТО після вторгнення.Кремль заявив, що Україна повинна відмовитися від своїх амбіцій щодо вступу до НАТО як умови для припинення війни, але Рябков, видається, сигналізував ТАСС, що Альянс також повинен повністю вивести свої війська з країн Балтії.У статті під назвою "Заступник міністра закордонних справ Рябков: Вирішити конфлікт неможливо, поки НАТО не виведе свої війська" чиновник стверджував, що розв'язання "конфлікту" в Україні вимагає усунення того, що він назвав його корінними причинами.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія нарощує свій військовий потенціал і буде готова застосувати збройну силу проти країн Північноатлантичного альянсу протягом п'яти років.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль продовжує зусилля з підготовки російського суспільства та оборонно-промислової бази до затяжної війни з Україною та потенційної майбутньої війни з НАТО.Водночас, на думку генерального секретаря НАТО Марка Рютте, довготривале перемир'я в Україні дасть можливість Російській Федерації накопичити запаси зброї, що несе загрозу для країн-членів Альянсу.

В Україні на війни проти російських загарбників загинув доброволець із Латвії Микита Таренов. Він мав позивний "Латвієць" і захищав Україну від окупантів іще з 2017 року.Про це повідомив латвійський телемовник LSM. Інформацію про загибель Таренова латвійському телебаченню підтвердило джерело, близьке до бійця.Речниця Міністерства закордонних справ Латвії Діана Егліте поінформувала, що посольство Латвії в Україні поки що не має офіційного підтвердження загибелі Таренова.У Міністерстві оборони також очікують офіційної інформації від української влади, але зазначили, що Таренов раніше не служив у Національних збройних силах Латвії.Українська організація "Центурія" повідомила, що 14 травня 2025 року на Харківському напрямку "Латвійця" поранили в бою під час успішного відбиття ворожого наступу."У процесі евакуації разом із товаришами по службі він загинув унаслідок удару ворожого безпілотника", — йдеться в повідомленні.Повідомляється, що шлях Таренова в Україні розпочався 2017 року, коли він приєднався до харківського осередку Національних дружин. Пізніше він став одним із засновників секції з вивчення італійського стилю ножового бою.Через два роки на основі цієї секції утворилася організація Nord Storm, яка об'єднувала шанувальників руху Straight Edge, головна ідея якого полягає у свідомій відмові від вживання алкоголю, тютюну та наркотиків.Також з 2017 року без українського громадянства без вагань взяв участь в АТО як доброволець. З початком повномасштабної війни продовжив воювати за Україну, як і раніше, без громадянства.Він став на захист Харкова, звільняв Харківщину у складі спецпідрозділу ГУР "Кракен". Також воював на Херсонському напрямку, брав участь у визволенні Херсона.Від початку повномасштабного вторгнення Росії це вже третій латвійський доброволець, який загинув в боях за Україну.Нагадаємо, в січні цього року стало відомо, що військовий медик із Шотландії Джордан Маклахлан загинув в Україні в боях проти російських окупантів. Йому було 26 років, до українських сил він добровольцем приєднався 2022 року.

У вівторок, 29 квітня, громадянин Латвії засудили до позбавлення волі на шість років. Він брав участь у бойових діях в Україні на боці російських окупантів.Про це повідомив латвійський телевізійний мовник LRT. Журналісти уточнили, що громадянин Латвії отримав шість років позбавлення волі та два роки умовного терміну за участь у бойових діях на боці Росії проти України.Відповідне рішення ухвалив Ризький міський суд, затвердивши угоду між підсудним і прокурором про визнання вини.За інформацією прокуратури, 2023 року чоловік вступив до лав російської армії. Його направили до Челябінська, де він служив в артилерійському підрозділі 80 танкового полку. Згодом його відправили на фронт до Донецької області, де він займався будівництвом оборонних укріплень, охороною території та проходив тактичну та стрілецьку підготовку.Чоловіка затримали 7 жовтня 2023 року в прикордонному селі, коли він намагався незаконно повернутися до Латвії з території Росії. У суді чоловік повністю визнав свою провину."Його дії кваліфіковано як порушення закону Латвії про національну безпеку, який забороняє службу в збройних силах іноземних держав без відповідного дозволу", — наголосили латвійські медійники.У грудні минулого року Курземський районний суд у Латвії засудив головного редактора кремлівського пропагандистського порталу "Sputnik Латвія", громадянина Латвії Валентина Роженцова на два роки позбавлення волі за порушення санкцій Європейського Союзу.Нагадаємо, що 10 квітня в Литві суд ухвалив вирок 83-річному Едуардасу Мановасу. Його засудили до восьми з половиною років ув'язнення — за шпигунство на користь російських спецслужб.

На думку міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, ризик російського вторгнення в Балтію є досить високим. Він нагадав, що Російська Федерація завжди була загрозою для цього регіону.Таку заяву литовський посадовець зробив в інтерв'ю "РБК-Україна"."Росія вже багато років є безпосередньою військовою загрозою для балтійських країн. І справа не лише в рівні загрози, а й у рівні нашої стійкості та можливостей стримування, оборони. Тому оцінюючи ризик, ми враховуємо не тільки загрозу", — наголосив Будріс.За словами очільника МЗС Литви, загроза для балтійських країн поділяється на можливості та наміри."І я не маю сумнівів щодо намірів Росії. Вони залишаються. Вони хочуть підкорити сусідні країни. І це буде продовжуватись, поки Путін при владі. І є питання можливостей. Зараз вони в Україні та біля України. Звісно, вони будуть через деякий час перекинуті на бази, звідки вони прийшли", — сказав Бурдіс.Будріс також зазначив, що коли йдеться про можливості, то в майбутньому в напрямку країн Балтії вони будуть збільшені."Але в планах Росії й у нашому плануванні оборони, ми бачимо себе взаємопов'язаними. Тому це не буде так, що одна країна — це ціль, а інші залишаться осторонь. Тож ми будемо однією довгою лінією фронту і нам потрібно планувати все так, що ми її повинні обороняти", — додав він.Як зазначали аналітики видання Financial Times, за будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.Варто зазначити, що у новій доповіді Федеральної розвідувальної служби Німеччини та Бундесверу йдеться про те, що російська влада, очевидно, готується до масштабної війни проти НАТО. Кремль, за даними розвідки, сприймає відносини із Заходом як системний конфлікт і готовий використати силу для досягнення своїх цілей.

Латвійська військова медикиня Сарміте Ціруле отримала поранення на фронті в Україні. Це сталося внаслідок атаки російського безпілотника.Про це повідомило латвійське видання Delfi. Журналісти уточнили, що російська атака сталася вранці в неділю, 30 березня, — у той час, коли Сарміте Ціруле разом з іншими військовими вирушила рятувати важкопораненого українського військовослужбовця.Російський дрон вразив автівку, в якій перебував екіпаж Ціруле. Медикиня з Латвії отримала поранення від уламків і контузію, зараз її життю нічого не загрожує."Зі самого початку війни Росії проти України Сарміте Ціруле надає підтримку українським солдатам, які воюють на найважчих ділянках фронту", — йдеться в повідомленні. У грудні 2023 року Ціруле на урочистій церемонії в Ризькому замку отримала з рук тодішнього президента Латвії Егілса Левітса орден Трьох зірок за "мужність і самовіддану роботу на фронті в Україні та надання медичної допомоги українським воїнам".В Україні 2022 року створили Інтернаціональний легіон, у якому воюють громадяни інших країн. Точної кількості військових, які там перебувають, не повідомляється.На початку березня уряд Латвії ухвалив рішення про безоплатну передачу Україні транспортних засобів, конфіскованих у п'яних водіїв. Загалом передадуть 31 автівку, деякі з них використовуватимуть і в медичних цілях.Нагадаємо, що цього року Збройні сили України мають отримати від Латвії шестиколісні бронетранспортери Patria 6x6. При цьому такі постачання не вплинуть на обсяги іншої латвійської допомоги, їх нададуть додатково поза чергою.

За будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Такий висновок зробили аналітики видання Financial Times, журналісти якого посилаються на заяви міністрів оборони Естонії, Латвії та Литви.Представники країн Балтії не приховують занепокоєння, що Росія не зупиниться на Україні після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа виступить посередником у припиненні вогню. Кремль уже запланував збільшення військового виробництва та розміщення додаткових військ уздовж їхніх кордонів."Ми всі розуміємо, що, коли війну в Україні зупинять, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також швидко значно зросте", — заявив у коментарі виданню міністр оборони Естонії Ханно Певкур.З ним погодився й міністерка оборони Литви, яка теж бачить реальну небезпеку для своєї країни."Не плекаймо ілюзій. Не обманюймо себе, що з Росією вдасться покінчити після України", — сказала Довіле Шакалієне.За її словами, Росія скористається часом після припинення вогню в Україні, щоби прискорити нарощування свого військового потенціалу."У них уже є величезна та навчена бойовим діям армія, яка стане ще більшою", — додала вона.Журналісти зауважили, що припинення бойових дій в Україні дасть Росії шанс реалізувати свої плани зі створення армії чисельністю 1,5 мільйона осіб і додати цілий новий армійський корпус на півночі, подвоївши чисельність військ поблизу Фінляндії та країн Балтії.Певкур, зокрема, сказав, що з 600 тисяч російських військовослужбовців, які, за оцінками, наразі перебувають в Україні, 300 тисяч, імовірно, передислокують."Ці люди не повернуться в різні регіони Росії, щоби збирати кукурудзу або робити щось іще, бо зарплата, яку вони отримують в армії, у 5-10 разів більша від тієї, яку вони могли б отримувати у своєму рідному місті", — пояснив він.Країни Балтії особливо стурбовані масштабними військовими навчаннями під назвою "Захід", які відбудуться поблизу їхніх кордонів у Росії та Білорусі цієї осені. Вони імітують конфлікт із країнами НАТО, в них беруть участь десятки тисяч військовослужбовців, танків, літаків і артилерії.Обидва міністри також застерегли від перекидання військ НАТО зі своїх країн для формування так званих європейських "сил гарантування безпеки", які можуть спрямувати в Україну як засіб стримування Росії від нового нападу."Ми не можемо ставити під загрозу безпеку східного флангу НАТО. Ми не можемо потрапити в пастку, що наші сили якимось чином закріплені в Україні. Тоді ми матимемо ризики на нашому кордоні", — сказав Певкур.Країни східного флангу НАТО, включно з Польщею та Румунією, заявили, що не можуть взяти на себе зобов'язання щодо розміщення військ в Україні на шкоду власній безпеці."Естонія теж заперечує проти планів Великої Британії передислокувати в Україну британські війська, призначені для оборони країн Балтії", — йдеться в статті.За даними видання, зараз Литву захищає німецька бригада, яку розмістять на її території найближчими місяцями, Латвію — багатонаціональні сили під керівництвом Канади, а Естонію — британська бригада, яку можуть направити з Великої Британії в найкоротші терміни.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.

Із 1 квітня Польща, залучивши винищувачі F-16, патрулюватиме повітряний простір над країнами Балтії. Така попередня місія триватиме до 31 липня.Про це заявив польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, якого цитує сайт Міністерства оборони Польщі.Він пояснив, що Польща залучить чотири літаки F-16 і 150 своїх військових, яких скерують у Литву. Відомо, що така місія патрулювання триватиме до 31 липня"Це наш внесок у солідарність і союзницький захист неба над країнами Балтії", — сказав Косіняк-Камиш.Він також розповів про спільну з країнами Європейського союзу охорону Балтійського моря."За нашим проханням створили "Балтійську варту" — операцію НАТО, у якій ми беремо участь разом. Ми розміщуємо наші підрозділи, захищаємо наші територіальні води та діємо в ділянці Балтійського моря", — пояснив він.Польський міністр також подякував Бельгії, Франції та Нідерландам за бажання приєднатися до цього процесу та взяти участь у захисті Балтійського моря."Важливо побудувати безпілотні та протипілотні системи, фортифікаційні споруди, системи посилення, що полегшують пересування власних військ і перешкоджають пересуванню військ противника. Захист населення та забезпечення військових — ми дуже єдині в цьому питанні", — наголосив Владислав Косіняк-Камиш.Нагадаємо, що президент Польщі Анджей Дуда закликав США розмістити ядерну зброю на території країни. Головна мета — стримування Росії від агресії.