# Латвія

Країна-агресорка Росія закриває низку залізничних пунктів пропуску на кордоні з Латвією, Фінляндією та Естонією.Про це повідомляють пропагандистські ЗМІ із посилання на розпорядження Кабміну РФ. Зазначається, що з 1 липня 2026 року Росія тимчасово призупиняє рух осіб, транспортних засобів, товарів та вантажів через залізничні пункти пропуску з вказаними країнами.Зокрема, йдеться про наступні пункти пропуску:Російсько-фінляндська ділянка кордону:Виборг (Ленінградська область);Вяртеїля (Республіка Карелія);Люття (Республіка Карелія);Санкт-Петербург-Фінляндський (місто Санкт-Петербург);Світогорськ (Ленінградська область).Російсько-естонська ділянка кордону:Печори-Псковські (Псковська область).Російсько-латвійська ділянка кордону:Питалове (Псковська область).Нагадаємо, раніше кремлівський диктатор Володимир Путін учетверте з 2022 року збільшить чисельність центрального апарату Федеральної служби охорони (ФСО). Вперше за майже 13 років це відбудеться не на початку чи наприкінці, а в середині року..

У п'ятницю, 26 червня, президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із лідером Латвії Едгарсом Рінкевичсом.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що сторони обговорили співпрацю в межах Drone Deal."Едгарс Рінкевичс відзначив роботу української команди фахівців у Латвії. Володимир Зеленський наголосив, що Україна цінує це й завжди готова допомагати нашим друзям експертизою в захисті та перевіреним війною обладнанням", — йдеться у повідомленні.До того ж Зеленський  подякував Латвії за нещодавнє рішення про підтримку програми PURL — новий внесок на 7 мільйонів євро. Загальна підтримка PURL з боку Латвії становить уже 24 мільйони євро."Це дуже важливо для нас: кожен внесок означає більше врятованих життів від російських атак. Розраховуємо також на співпрацю та реалізацію спільних проєктів у межах SAFE", — український гарант.Лідери також скоординували позиції в контексті саміту НАТО та інших контактів на рівні партнерів. Також Рінкевичс привітав Україну з відкриттям першого переговорного кластера."Позиція Латвії чітка й принципова: відкриття решти кластерів має бути максимально швидким, і ми сподіваємося, що й інші партнери будуть так само принциповими", — зазначив Зеленський.Нагадаємо, нещодавно посол України Валерій Залужний мав зустріч із президентом Володимиром Зеленським. Однак про політичні домовленості з перспективами на майбутні вибори не йшлося..

Російська Федерація розробляє плани з організації збройних провокацій та гібридних нападів на держави Балтійського регіону та Польщу. Головною метою агресивних дій Кремля є залякування західних партнерів та примус до припинення військової підтримки України.Про це повідомляє американський телеканал Fox News із посиланням на дані латвійської розвідки.Загроза гібридної агресії проти країн НАТОЗа даними видання, Москва розглядає варіанти ескалації на європейському континенті, намагаючись підірвати єдність західної коаліції. Для цього російські спецслужби планують використовувати неконвенційні методи впливу, які мають продемонструвати вразливість європейських кордонів."Ми бачимо ознаки того, що Росія готує військові провокації проти країн Балтії або Польщі. Йдеться не про звичайну війну, оскільки зараз Росія до цього не здатна, а про гібридні атаки — із використанням ракет, безпілотників або інших засобів, покликаних надіслати сигнал: припиніть підтримувати Україну, інакше у вас з’являться власні проблеми", — заявили представники латвійської розвідки.Ризик фатальних помилок ПутінаАналітики спецслужб наголошують, що всередині кремлівської вертикалі влади утворився серйозний інформаційний вакуум, який заважає тверезо оцінювати міжнародну ситуацію. Російський диктатор Володимир Путін опинився у повній дезінформації з боку власного оточення."Найбільше занепокоєння викликає ризик прорахунку. Російські державні структури кажуть Путіну те, що він хоче почути, а це створює небезпечне замкнуте коло, яке може призвести до необдуманих і безглуздих рішень", — заявили в латвійській розвідці.Через жорстку цензуру та страх підлеглих, керівник Кремля втратив зв'язок із реальністю."Ми бачимо дедалі більше ознак того, що Путін хоче отримувати лише хороші новини. Він ізольований, і це ще більше ускладнює процес ухвалення рішень, оскільки вони ґрунтуються не на реальній ситуації", — додали в розвідці.Чинний фронт та ефективність санкційЗа оцінками польських дипломатів, задекларовані наміри Москви вже перейшли у практичну фазу на лінії розмежування. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький вказав на вбивства, активність безпілотників, кібератаки та напади на об’єкти критичної інфраструктури на території НАТО, включаючи, за його словами, організовану Росією кібератаку на польську енергетичну інфраструктуру, метою якої було "залишити без електрики частину Польщі".Попри войовничу риторику та демонстрацію сили, внутрішня економічна ситуація в Росії продовжує погіршуватися під тиском міжнародних обмежень. Латвійська розвідка також вважає, що західні санкції справляють реальний вплив на Росію, попри публічні заяви Москви про те, що вона успішно впоралася з цим тиском.Нагадаємо, у Кремлі боляче сприйняли ультиматум президента України Володимира Зеленського, який днями було адресовано самопроголошеному керівнику Білорусі Олександру Лукашенку. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков звинуватив Україну в агресивній поведінці та нагнітанні напруженості..

Міністр оборони України Михайло Федоров провів зустріч із латвійським колегою Райвісом Мелнісом. Сторони узгодили нові напрями співпраці між країнами.У своєму дописі у Telegram очільник Міноборони розповів, що Латвія залишається одним із наших найближчих партнерів і лідером Коаліції дронових спроможностей.Відтак, міністри обговорили кроки співпраці у сфері безпілотних систем і технологій для протидії повітряним загрозам. Федоров відзначив, що українські технології та бойовий досвід допомагають партнерам швидше адаптуватися до викликів сучасної війни, а підтримка союзників дає змогу швидше масштабувати рішення, які вже довели свою ефективність на полі бою.До того ж сторони приділили увагу й розвитку партнерства в межах Drone Deal та запуск нових спільних проєктів. Також визначили пріоритетні напрями використання ресурсів партнерів для посилення Сил оборони."Серед практичних напрямів роботи — постачання антидронових засобів латвійського виробництва, а також безпілотних систем для Сил оборони. Ідеться про ударні дрони, наземні роботизовані комплекси та морські безпілотники. Окремо обговорили подальшу підтримку механізму PURL, який допомагає залучати для України критично важливе озброєння, а також розвиток ініціативи Test in Ukraine. Вона дає змогу партнерам і виробникам випробовувати свої технології в реальних умовах сучасної війни та швидше вдосконалювати їх", — додав Федоров.Нагадаємо, 5 червня Михайло Федоров провів робочу розмову з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком перед особистою зустріччю на засіданні у форматі "Рамштайн".Крім того, 30 травня український міністр інформував, що Україна та Данія працюють над розширенням оборонного партнерства за напрямами, які відповідають ключовим пріоритетам Сил оборони. Йдеться про закупівлю українських дронів і перехоплювачів, локалізацію виробництва в Данії, розвиток протиповітряної оборони та підтримку українських ракетних спроможностей..

У п'ятницю, 12 червня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Посадовець відвідав нашу країну з першим закордонним візитом на посаді.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. "Обговорили реалізацію Drone Deal, яку цього тижня підписали між нашими країнами", — зазначив лідер України.За словами президента, цей формат співпраці дозволить обмінюватися досвідом і технологічними рішеннями, зокрема у сфері захисту повітряного простору."Україна завжди готова допомагати друзям, які підтримують нас із самого початку російської агресії", — наголосив Зеленський.Окрему увагу учасники зустрічі приділили питанням фінансування спільних оборонних проєктів у межах інструменту SAFE, а також координації дій у рамках Європейського Союзу, НАТО та Об’єднаних експедиційних сил (JEF).Президент подякував Латвії та латвійському народові за послідовну підтримку України у протистоянні російській агресії та підкреслив важливість спільного розуміння безпекових викликів, які виникають через небажання Росії завершити війну дипломатичним шляхом.Нагадаємо, 9 червня у Таллінні президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом, під час якої сторони підписали важливу угоду..

У п'ятницю, 12 червня, новий керівник міністерства оборони Латвії Райвіс Мелніс прибув до Києва з першим офіційним закордонним візитом на своїй посаді. Ключовою метою його перебування в Україні є розширення військово-технічного співробітництва та запуск спільних оборонних підприємств.Про це повідомляє пресслужба міністерства оборони Латвії.Пріоритетний вибір та програма перебування у КиєвіУкраїна офіційно стала першою державою, яку відвідав новопризначений керівник міністерства оборони Латвії Райвіс Мелніс після вступу на посаду. Такий вибір дипломатичного курсу свідчить про непохитну позицію Риги щодо підтримки євроатлантичного майбутнього України.У межах перебування іноземної делегації в Києві затверджено насичений графік. Латвійський урядовець проведе низку офіційних зустрічей високого рівня з українськими колегами, представниками Кабінету міністрів та керівництвом сектору безпеки і оборони.Поглиблення військової співпраціКлючовим завданням робочої поїздки Райвіса Мелніса є всебічне зміцнення військового та технічного співробітництва між двома країнами. Сторони мають намір детально проаналізувати поточні потреби фронту та вийти на новий рівень взаємодії. Під час переговорів урядовці та профільні фахівці планують обговорити такі важливі блоки питань:участь латвійських підприємств оборонно-промислового комплексу у програмах підтримки України;масштабування та розширення наявних спільних оборонних проєктів;перспективи та реальні можливості створення двосторонніх підприємств у сфері виробництва зброї та військової техніки.Нагадаємо, 9 червня у Таллінні президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом, під час якої сторони підписали важливу угоду..

У четвер, 11 червня, у Посольстві України в Латвії представили фотовиставку "Обличчя кордону", присвячену військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Експозиція розповідає про прикордонників, які охороняють державний кордон і воюють проти російських окупантів у складі Сил оборони України.Про це повідомило Посольство України в Латвійській Республіці. Презентацію організували для української молоді, яка живе та навчається в Латвії. Представник ДПСУ ознайомив учасників з історіями українських захисників і розповів про особливості їхньої служби.Відвідувачі також дізналися про бойовий шлях прикордонників та їхню роль у захисті незалежності й територіальної цілісності України."Захід у Посольстві став продовженням представлення фотовиставки в Латвії після її експонування в межах міжнародної конференції Riga StratCom Dialogue 2026. Висвітлення проєкту в Латвії є ще однією можливістю ознайомити міжнародну аудиторію з історіями українських прикордонників, які з перших днів повномасштабного вторгнення беруть участь у захисті України, а також привернути увагу до їхнього внеску у зміцнення безпеки та захист демократичних цінностей у Європі", — зазначено в дописі.. Світлини та особисті історії військовослужбовців показують їхню стійкість, професіоналізм і самовідданість. Проєкт також нагадує про внесок українських захисників у безпеку Європи та необхідність подальшої міжнародної підтримки України.Фотовиставку "Обличчя кордону" започаткували в Україні. Її міжнародна частина покликана поширювати правдиву інформацію про боротьбу українського народу та ціну, яку військові платять за свободу й незалежність держави.Нагадаємо, що у Вашингтоні, в приміщенні посольства України в США, до Дня прикордонника, який відзначали 30 квітня, було представлено фотовиставку "Обличчя кордону". Експозицію відвідала надзвичайний і повноважний посол України в США Ольга Стефанішина.Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:Герой України "Мурчик": шлях військового, який обрав небо і відповідальністьВід операційної до передової: як хірург став частиною "Сталевого кордону"Після важкого поранення — знову в строю: як прикордонник "Вікінг" повернувся до службиСпочатку піхота, потім дрони: бойовий шлях прикордонника "Спартанця"Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У латвійському регіоні "Країна блакитних озер", що поблизу кордону з Росією, туристичний сезон цього року минає із великими втратами.Як повідомляє Reuters, численні гостинні будинки та готелі фіксують масові скасування бронювань через занепокоєння безпекою, пов’язаною з появою безпілотників у регіоні.Власники туристичного бізнесу розповідають, що відпочивальники відмовляються приїжджати через ризик отримати попередження про повітряну тривогу або необхідність шукати укриття. У деяких випадках це призвело до скасування запланованих весільних подій та повного простою об’єктів розміщення.За даними місцевої туристичної асоціації, близько 85% підприємств регіону вже зазнали втрат через відмови клієнтів, а частина з них втратила понад половину майбутніх бронювань.Водночас у регіоні наголошують, що ситуація залишається контрольованою, а більшість мешканців не відчуває прямої загрози. Влада намагається переконати туристів не відмовлятися від поїздок, підкреслюючи, що ризики надзвичайних інцидентів залишаються низькими.Попри це, занепокоєння безпекою вже суттєво вплинуло на економіку місцевого туризму та поставило під загрозу сезон для сотень малих бізнесів у регіоні.Нагадаємо, нещодавно авіація Північноатлантичного альянсу вперше в історії ліквідувала іноземний безпілотний літальний апарат, який порушив повітряний простір Латвії в районі Латгалії. Інцидент спровокував оголошення кількох хвиль повітряної загрози у прикордонних муніципалітетах республіки та запуск системи екстрених мобільних сповіщень для місцевого населення.Додамо, раніше польське агентство аеронавігаційних послуг оголосило про запровадження спеціальної обмеженої повітряної зони EP R131 у східній частині країни — поблизу кордону з Україною та Білоруссю. Рішення ухвалене за запитом Оперативного командування Збройних сил Польщі з міркувань безпеки держави..

У вівторок, 9 червня, у Таллінні президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом, під час якої сторони підписали важливу угоду.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленський та Кулбергсон підписали угоду Drone Deal.Це вже шоста угода в такому форматі, яку наша країна укладає з партнерами. Вона "відкриває багато можливостей для України та Латвії у спільному виробництві, передусім у співпраці для захисту, яка потрібна на тлі всіх безпекових викликів".Згідно з документом, Латвія сприятиме зміцненню оборонних можливостей України: йдеться про підтримку у сфері дронів, засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Передбачається постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва, розвиток оборонної співпраці з Україною, обмін технологіями, досвідом та знаннями, зокрема в побудові інтегрованої системи захисту неба."Володимир Зеленський поінформував про потреби української ППО та подякував за підтримку програми PURL. Прем’єр-міністр Латвії повідомив про підготовку наступних внесків", — йдеться у повідомленні.Сторони також обговорили санкційний тиск на Росію, насамперед посилення санкцій проти російського тіньового флоту, який використовує серед іншого Балтійське море для транспортування енергоресурсів в обхід санкцій.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Авіація Північноатлантичного альянсу вперше в історії ліквідувала іноземний безпілотний літальний апарат, який порушив повітряний простір Латвії в районі Латгалії. Інцидент спровокував оголошення кількох хвиль повітряної загрози у прикордонних муніципалітетах республіки та запуск системи екстрених мобільних сповіщень для місцевого населення.Про це повідомляє LRT.Перехоплення в небі та робота союзниківЗа даними видання, сторонній літальний апарат вдерся у латвійський простір через деструктивні операції російської радіоелектронної боротьби. На перехоплення порушника оперативно підняли французькі винищувачі, які виконували планове патрулювання Балтії з литовської авіабази Шяуляй. Військові підтвердили, що це унікальний прецедент, адже раніше безпілотники у небі країни не збивали.Речник литовських збройних сил майор Гінтовтаус Цюніс підтвердив інформаційному агентству BNS успішне завершення бойового вильоту французьких союзників. За попередніми даними представників постраждалих муніципалітетів, імовірне місце падіння уламків розташоване між населеними пунктами Резекне та Карсавою, а саме у сільській громаді Наутренай. Водночас Резекненська муніципальна рада додала, що остаточну локацію визначать лише після виявлення залишків БпЛА.NATO airpower in action this morning, safeguarding Latvian airspace. pic.twitter.com/Ugzbx8aaZS— Marko Mihkelson 🇪🇪🇺🇦🇪🇺 (@markomihkelson) June 8, 2026Масштабна тривога та правила безпекиЧерез повітряну інвазію оборонне відомство запровадило дворівневу систему мобільного інформування громадян. Спочатку жовте попередження надіслали мешканцям Балваї та Алуксне, закликаючи їх уважно стежити за ситуацією. Проте вже близько 9:40 ранку в муніципалітетах Резекне та Лудзе оголосили серйозніший помаранчевий рівень, який вимагає негайних дій захисту. Другу хвилю небезпеки зафіксували об 11:35 за місцевим часом, коли реальну загрозу поширили на Краславу та Лудзе, знову піднявши в небо патрульні літаки НАТО. У зв'язку з повторним загостренням латвійські військові оприлюднили офіційне екстрене звернення до населення."Вживайте заходів! Повідомляємо вас про загрозу в повітряному просторі Латвії. Заходьте в приміщення, дотримуйтесь принципу двох стін! Слідкуйте за офіційними оголошеннями. Якщо ви помітили низьколітальний або підозрілий об'єкт, не наближайтеся до нього та телефонуйте "112"! Ми повідомимо вас про закінчення загрози", — йдеться у новій заяві латвійських військових.Армійське командування резюмувало, що доки триває загарбницька агресія Росії в Україні, ризики аналогічних інцидентів із наближенням чи залітом чужих БпЛА до кордонів Латвії залишатимуться високими.Нагадаємо, 7 травня у східних районах Латвії зафіксували два безпілотники, які перетнули повітряний простір країни з боку Росії. Один із дронів упав поблизу нафтосховища у місті Резекне, інший розшукували. .

У столиці Латвії під час міжнародної конференції Riga StratCom Dialogue 2026 презентували фотовиставку Державної прикордонної служби України "Обличчя кордону". TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Це один із найбільших європейських майданчиків у сфері стратегічних комунікацій, який щороку об'єднує представників урядів, сектору безпеки та оборони, міжнародних організацій, експертної й наукової спільноти для обговорення актуальних викликів інформаційного простору, протидії дезінформації та зміцнення демократичної стійкості. Цьогоріч конференція проходить під гаслом "Life is a Miracle. Strategic Communications in an Age of Rupture" ("Життя — це диво. Стратегічні комунікації в епоху розломів") та присвячена ролі стратегічних комунікацій в умовах сучасних глобальних викликів.Експозиція знайомить міжнародну аудиторію з українськими прикордонниками, які з перших днів повномасштабного вторгнення беруть участь у відсічі російської агресії, виконують бойові завдання на найскладніших напрямках та щодня захищають державний кордон України.До виставки увійшли фотографії та особисті історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Через світлини, свідчення учасників подій і цифрові матеріали проєкт розкриває мужність, професіоналізм, відданість обов’язку та людські долі, що стоять за щоденною службою з охорони кордону.Представлення "Облич кордону" під час Riga StratCom Dialogue 2026 стало ще однією можливістю донести до міжнародної спільноти правду про боротьбу України за свободу та незалежність, а також продемонструвати внесок українських прикордонників у захист безпеки не лише України, а й усієї Європи.Проєкт уже демонстрували в різних містах України та за кордоном. Фотовиставку показували у Києві, Львові, Хмельницькому, а також у Сполучених Штатах Америки, де вона викликала значний інтерес міжнародної аудиторії. Представлення експозиції в Ризі продовжує її головну місію — розповідати світові про людей, які стали символом стійкості, мужності та незламності України.Нагадаємо, що у Вашингтоні, в приміщенні посольства України в США, до Дня прикордонника, який відзначали 30 квітня, було представлено фотовиставку "Обличчя кордону". Експозицію відвідала надзвичайний і повноважний посол України в США Ольга Стефанішина.Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:Герой України "Мурчик": шлях військового, який обрав небо і відповідальністьВід операційної до передової: як хірург став частиною "Сталевого кордону"Після важкого поранення — знову в строю: як прикордонник "Вікінг" повернувся до службиСпочатку піхота, потім дрони: бойовий шлях прикордонника "Спартанця"Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Україна та Латвія розпочали переговори щодо прискореної передачі устаткування з латвійських теплоелектроцентралей для відбудови українських енергооб'єктів. Спільні зусилля спрямовані на посилення стійкості енергосистеми, яка зазнає постійних ворожих ударів, та підготовку до майбутніх холодів.Про це повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко в офіційному Telegram-каналі.Наслідки масованих ударів по інфраструктуріУкраїнська делегація розгорнула активну роботу в Ризі, оскільки енергетичний сектор залишається ключовою мішенню для російських обстрілів. Черговий масований удар підтвердив, що Росія намагається повністю знищити критичні об'єкти нашої країни."Під час сьогоднішнього масованого обстрілу ворог цілив не лише по житлових будинках, лікарнях і дитячих садках, а й по об'єктах енергетики та газової інфраструктури", — зазначила урядовиця.Переговори у Ризі та підготовка до зимиГоловним підсумком зустрічі з прем'єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало обговорення суттєвого збільшення постачання критично важливого технічного обладнання. Основний акцент зроблено на залученні потужностей латвійських ТЕЦ, що дозволить оперативно повернути світло та тепло в українські міста.Наразі команда Мінекономіки веде активну підготовку до наступного опалювального сезону. Головна мета цих переговорів — мобілізувати всі наявні міжнародні ресурси для надійного захисту та швидкої реконструкції пошкоджених енергомереж.Нагадаємо, раніше перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот..

Північноатлантичний альянс планує посилити оборону свого східного флангу. Зробити це НАТО має намір за допомогою нової командної структури, яка має забезпечити швидке розгортання сил у країнах Балтії у разі можливого конфлікту з Росією.Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела, обізнані з переговорами. Зазначається, що наразі сили НАТО в Латвії, Естонії та Польщі підпорядковуються єдиному багатонаціональному штабу в польському місті Щецин. Однак нова структура передбачає створення окремого корпусу для оборони Балтійського регіону.За даними агентства, Німеччина та Нідерланди у координації з НАТО домовилися призначити німецько-нідерландський корпус, який базується у місті Мюнстер, відповідальним за оборону Латвії та Естонії. Як очікується, створення другого корпусу дозволить Альянсу швидше вводити великі сили у регіон у разі загрози. Повноцінний армійський корпус зазвичай може командувати трьома дивізіями, що налічують від 40 до 60 тисяч особового складу.Точні терміни набуття чинності цього рішення та кількість військовослужбовців, які увійдуть до нового командного підрозділу, наразі не розголошуються. У Міністерстві оборони Нідерландів заявили, що питання призначення корпусу ще уточнюється.Нагадаємо, раніше видання The Economist повідомляло, що країни НАТО вже готуються до ситуації, якщо Сполучені Штати Америки вийдуть з Альянсу або заблокують колективну оборону. Тож зараз триває таємна розробка військових планів на такий випадок.Додамо, на думку начальника розвідувального центру Збройних сил Естонії Антса Ківісельга, наразі немає підстав вважати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії. При цьому Москва не досягнула своїх цілей в Україні та виснажила ресурси..

Україні варто точніше обирати цілі для ударів на території Росії, щоби це не створювало загрози для безпеки країн НАТО, та щоби Росія не використовувала цього для ескалації ситуації та ведення гібридних дій.Таку думку висловив під час брифінгу в середу, 20 травня, у Варшаві віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Його цитує "Укрінформ".Таким чином він відповів на запитання про випадки порушення українськими дронами повітряного простору балтійських країн."Безумовно, Україна повинна — і про це також кажуть наші військові та в НАТО — значно точніше визначати цілі, щоби не створювати загрози безпеці країн Альянсу", — зазначив він.За його словами, це може слугувати російським провокаціям. Росія використовуватиме це для пропаганди, а також для ескалації конфлікту та посилення гібридної війни."Тому Україна має бути дуже обережною: розуміючи свої тактичні цілі у війні, яку вона веде, вона повинна захищати територію країн НАТО", — зазначив Косіняк-Камиш.Як відомо, вчора міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що в повітряний простір країни увійшов дрон, який збила балтійська ППО над озером Виртс'ярв. За його словами, ймовірно, йдеться про дрон українського походження, який прямував до цілей на території Росії. Точніші деталі мають з'ясувати ВПС та Поліція безпеки Естонії.Своєю чергою, речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Україна перепросила в Естонії за ненавмисний інцидент із дроном, спричинений російськими засобами радіоелектронної боротьби.У середу найвищі посадовці Литви отримали вказівку спуститися в укриття після інформації про повітряну тривогу через підозру присутності дронів поблизу повітряного простору країни.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, американські військові хочуть отримати доступ до окремих військових технологій, якими володіє Україна. Крім того, американці не виключають можливе придбання українських дронів і систем радіоелектронної боротьби..

Просування російської армії на українських територіях є настільки незначним, що розмови про успіхи окупантів викликають лише іронію. Латвійська дипломатка Байба Браже під час виступу на міжнародному форумі розгромила міфи про потужність Москви та назвала головні умови безпеки Європи.Про це міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила час безпекової конференції в Естонії."Темпи равлика" та іронія над пропагандою МосквиПід час свого виступу на міжнародному безпековому заході керівниця зовнішньополітичного відомства Латвії з іронією прокоментувала заяви деяких західних аналітиків, які схильні перебільшувати результати дій армії РФ. Вона наголосила, що реальні територіальні здобутки російських загарбників є абсолютно непереконливими, а розмови про масштабні перемоги Москви не відповідають дійсності.Дипломатка порівняла швидкість руху російського війська із повільними істотами, зазначивши, що навіть таке порівняння є занадто компліментарним для загарбників. За її словами, зараз саме Сили оборони України володіють ініціативою на полі бою, і європейські держави повинні використати цей стратегічний момент для надання максимальних обсягів озброєння.Реальна ситуація на фронтіОчільниця міністерства закордонних справ Латвії детально змалювала реальну картину на фронті:"Сказати, що російська армія просувається темпом равлика, було б образою для равликів. Якби равлик почав рухатися з Авдіївки у лютому 2022 року і рушив на захід, він би вже дістався Чехії, тоді як Росія досі загрузла на Донбасі. Україна захопила ініціативу — ми мусимо скористатися цим моментом і посилити нашу підтримку", — заявила Браже.Чотири стратегічні кроки для безпеки ЄвропиДля того щоб гарантувати довготривалу стабільність та захистити континент від агресивних зазіхань Кремля, латвійська посадовиця запропонувала чотири фундаментальні напрями, які мають стати основою спільної політики європейських лідерів:оборонний сектор. Необхідно продемонструвати кардинальне посилення військового потенціалу та розширити спроможності оборонної промисловості країн Європи:зміцнення Альянсу. Важливим кроком є суттєве розширення та зміцнення військової присутності НАТО на східному фланзі;підтримка Києва. Потрібно забезпечити продовження та збільшення довгострокової фінансової і військово-технічної допомоги Україні;тиск на Кремль. Має відбуватися подальше економічне ослаблення Російської Федерації через запровадження нових санкцій та посилення політичної ізоляції.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, вище військове керівництво країни-агресорки вже майже пів року свідомо дезінформує про реальний стан справ на фронті, малюючи у своїх звітах уявні захоплення українських міст. Російські генерали звітують про контроль над населеними пунктами, де насправді немає жодного їхнього солдата..