# Латвія

Російська Федерація виснажена через повномасштабну війну проти України, тому, ймовірно, Москва не вдереться зараз у країну НАТО. Таку заяву зробила міністр закордонних справ Латвії Байба Браже, пише Reuters."Ви питаєте, чи боюся я, що Росія вдереться в НАТО. Ні, я не думаю, що Росія піде на це, тому що це означатиме набагато більше ускладнень, ніж вже є в Україні", — сказала Браже.За її словами, Росія щодня втрачає на полі бою понад дві тисячі солдатів. А 600-700 тисяч убитих або важко поранених військових негативно впливають на російську економіку."У Росії справи йдуть не дуже добре, у тому числі і в економічному плані, тому ми не маємо прямих військових загроз, але ми дуже серйозно ставимося до нашої оборони", — сказала Браже.Очільниця латвійського МЗС також наголосила, що її країна працюватиме з новою адміністрацією Дональда Трампа після інавгурації республіканця. Зокрема, розмова буде з Марко Рубіо, якого Трамп номінував на посаду державного секретаря.Нагадаємо, раніше президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Російська Федерація найближчими роками може атакували країни-учасниці Північноатлантичного альянсу. Це може відбутися вже у 2026 або 2027 роках.За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, країна-агресорка Росія готується до широкомасштабного конфлікту з Північноатлантичним альянсом. На це вказують фінансові, економічні та військові показники.

Курземський районний суд у Латвії засудив головного редактора кремлівського пропагандистського порталу "Sputnik Латвія", громадянина Латвії Валентина Роженцова на два роки позбавлення волі за порушення санкцій Європейського Союзу. Про це повідомило латвійське видання Delfi. Журналісти зауважили, що вирок суду першої інстанції ще можна оскаржити у Ризькому окружному суді. Прокурор задоволений вироком, оскільки він збігається з тим покаранням, про яке вона просила під час судових дебатів. За інформацією медійників, Роженцов написав заяву про те, що в судовому процесі брати участь не буде, тому під час оголошення вироку суд змінив повідомлення про зміну місця проживання на взяття під варту як запобіжний захід. Якщо поліції не вдасться доставити обвинуваченого у в'язницю, його оголосять у розшук. Прокуратурі невідоме місцеперебування Роженцова. Для того, щоб обійти та порушити санкції ЄС і отримати винагороду за виконання своїх робочих обов'язків, пов'язаних із забезпеченням роботи інформаційних ресурсів, що належать російському державному пропагандистському агентству "Россия Сегодня", Роженцов уклав з медіахолдингом декілька договорів про надання послуг. Журналісти з’ясували, що договори передбачали, що Роженцов за дорученням замовника готує матеріали на економічні, культурні та соціальні теми, пов'язані з латвійськими іммігрантами та їхніми нащадками у Росії. Також зазначено, що Роженцов надаватиме послуги, пов'язані з інтерактивною та редакторською діяльністю, підбором і розміщенням текстових і мультимедійних матеріалів на сайтах замовника. "З 20 жовтня 2016 року по 23 грудня 2019 року Роженцов продовжував виконувати функції головного редактора проекту "Sputnik Латвія", інформаційного ресурсу, що належить "Россия Сегодня", та надавав послуги з підготовки публікацій, відбору матеріалів та розміщення їх на сайтах Sputnik", — йдеться в повідомленні. Таким чином у цей період Роженцов надавав "Россия Сегодня" послуги з виробництва інформаційного контенту та забезпечував медіахолдинг, генеральним директором якого є Дмитро Кисельов (перебуває під санкціями), можливість реалізації цілей агентства зі зміцнення національних інтересів Росії в інформаційному просторі. "Роженцов, продовжуючи виконувати свої обов'язки, готуючи та публікуючи матеріали для ресурсів, що належать "Россия Сегодня", побічно надав економічний ресурс Кисельову та порушив санкції ЄС із корисливих спонукань", — зробили висновок у латвійській прокуратурі. Нагадаємо, що 13 вересня Міністерство фінансів США оголосило про так звані блокувальні санкції проти російської медіа-групи "Россия сегодня". А також під обмеження потрапив її генеральний директор Дмитро Кисельов.

За підсумками саміту у резиденції шведського прем’єра Харпсунд, сім очільників урядів європейських країн ухвалили спільну заяву, в якій запевнили у посиленні підтримки України найближчими місяцями. Йдеться про Данію, Естонію, Фінляндію, Латвію, Норвегію, Польщу та Швецію. Про це повідомляє "Укрінформ".  "Ми посилимо підтримку України. Найближчими місяцями ми посилимо нашу підтримку, у тому числі української оборонної промисловості, і будемо інвестувати, щоб надати Україні більше боєприпасів", — йдеться у заяві семи країн Європи. Прем’єр-міністри цих держав готові нести відповідальність за євроатлантичну безпеку з огляду на масштабні загрози та виклики й намір посилювати колективні зусилля задля гарантування безпеки "нам самим і всім наших союзників".  Лідери семи країн зауважили, що вони є найбільшими донорами військової допомоги Україні на душу населення, зауваживши, що ця підтримка не похитнеться. "Мужність і стійкість України будуть підкріплені сильною і непохитною підтримкою наших країн, невіддільною частиною якої є військова допомога", — наголосили вони. Також очільники семи європейських держав заявили про підтримку Плану перемоги України та висловили відданість всеосяжному, справедливому та тривалому миру для країни та її повній європейській та євроатлантичній інтеграції. "Ми будемо працювати разом, щоб стримувати, оскаржувати й протидіяти агресивним і вкрай конфронтаційним діям Росії, а також забезпечити її повну міжнародну відповідальність за злочин агресії", — пообіцяли глави семи європейських країн. Нагадаємо, напередодні норвезька телерадіокомпанія NRK повідомляла, що після консультацій з опозицією норвезький уряд виніс пропозицію збільшити допомогу Україні 2025 року до 30 мільярдів норвезьких крон (приблизно 2,7 мільярда євро) Зараз вона складає 27 мільярдів крон цього року. Також 27 листопада Україна отримала від Світового банку 4,8 мільярда доларів фінансової допомоги. Ці кошти спрямують на підтримку реалізації реформ, а також на відновлення країни.

Країни Міжнародної коаліції безпілотників виділять для підтримки Збройних сил України 1,8 мільярда євро. Така сума надійде українським військовим іще цього року. Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. Він послався на партнерів із Латвії, яка разом із Великою Британією очолює цю ініціативу. "Це рішення дозволить Україні посилити технологічну перевагу на полі бою й ефективніше нищити ворога", — зазначив Умєров. Він нагадав, що 31 жовтня в Ризі відбулося перше засідання керівної групи коаліції, яка об’єднала 17 країн: Австралію, Велику Британію, Данію, Естонію, Італію, Канаду, Латвію, Литву, Люксембург, Нідерланди, Німеччину, Нову Зеландію, Польщу, Францію, Чехію, Швецію й Україну. Латвія виділить цього року 20 мільйонів євро на коаліцію безпілотників: щонайменше 10 мільйонів — на закупівлі у вітчизняній промисловості, а 5 мільйонів — на спільні закупівлі в рамках коаліції. "Крім того, ми підписали з латвійськими партнерами угоду про навчання українських військових за програмою пілотування дронів. Безпілотники — це зброя майбутнього, яка вже зараз допомагає Україні тримати оборону та зберігати життя наших захисників. Дякую нашим партнерам за внесок у перемогу України!" — підсумував Рустем Умєров. Нагадаємо, що голова Сейму Латвії Дайга Мієріня очікує, що Україну запросять до Північноатлантичного альянсу 2025 року. Також ця країна підтримує вступ нашої держави до Європейського Союзу.

Голова Сейму Латвії Дайга Мієріня очікує, що Україну запросять до Північноатлантичного альянсу у 2025 році. Також країна підтримує вступ нашої держави до Європейського Союзу. Про це йдеться на сайті парламенту Латвії. Мієріня наголосила, що важливою частиною плану перемоги України є її членство в НАТО як необхідна умова для довгострокової безпеки в Європі. Членство України в НАТО, за словами голови латвійського Сейму, може забезпечити найнадійнішу гарантію проти повторної російської агресії. "Ми дуже сподіваємося, що наступного року на саміті НАТО в Гаазі ми зможемо ухвалити політичне рішення щодо запрошення України вступити до НАТО. Ми будемо працювати над цією метою разом із нашими союзниками по НАТО", — сказала Мієріня, наголосивши, що Латвія також підтримує вступ України до Європейського Союзу. Також держава готова надати необхідну підтримку та поділитися своїм досвідом з українськими колегами. "Також для реалізації плану перемоги вкрай важливим є довгострокове забезпечення постачання всього необхідного озброєння. Україна має повне право на самооборону, що включає і знищення військових об'єктів на території Росії", — заявила Мієріня. "У Латвії підтримка України є і буде на всіх рівнях", — заявила Мієріня, наголосивши також на необхідності військових постачань та підтримці міжнародної спільноти. "У ці дні я використовуватиму можливості в розмовах з багатьма головами парламентів, щоб роз'яснити підтримку України, а також проблеми безпеки нашого регіону", — додала спікер Сейму. Нагадаємо, раніше високопоставлений представник адміністрації президента США Джо Байдена заявив, що члени Північноатлантичного альянсу ведуть дискусію, чи запрошувати Україну до військово-політичного блоку. В НАТО немає спільного рішення щодо цього питання. Раніше президент Парламентської асамблеї НАТО Джеррі Конноллі заявив, що на сьогодні шлях України до Північноатлантичного альянсу є невідворотним. Однак головною перепоною для отримання запрошення є війна. Своєю чергою президент Володимир Зеленський нещодавно заявив, що вступ України до Північноатлантичного альянсу підтримує більшість країн НАТО. Проте у кількох держав залишається стримана позиція.

Близько 600 військових шведської армії за кілька місяців відправляться до Латвії, щоб доєднатись до сухопутних сил Північноатлантичного альянсу у складі бригади під керівництвом Канади. Про це повідомляє Aftonbladet. Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс назвав цю подію "історичною" та заявив, що зв'язки між Швецією та Латвією вже настільки тісні, що зблизитися один з одним практично неможливо, "але це додає нового, військового виміру". Йдеться про скорочений батальйон чисельністю близько 600 осіб, який має, крім іншого, 90 бойових машин, моточастини, танки та гранатомети. Шведський батальйон увійде до складу багатонаціональної бригади, яку очолює Канада. "Ми повинні зробити все, що потрібно від нас як від країни, що приймає. Ми розвиваємо нашу інфраструктуру і, звичайно, інфраструктуру, адаптовану для навчань на рівні бригади", — каже Спрудс. Він зазначив, що Латвія витрачає три відсотки свого ВВП на оборону. Спрудс також наголосив, що присутність шведських солдатів зміцнює безпеку не лише Латвії, а й оборонного альянсу НАТО загалом. "Ми розуміємо, що живемо у світі з великими викликами. Ми повинні підтримати Україну, ми повинні стримати та кинути виклик Росії, яка є агресивною країною, і разом ми маємо зміцнювати регіональну безпеку та НАТО", — йдеться у заяві міністра оборони Латвії. Чому це важливо для НАТО Багатонаціональні сили важливі не тільки для Латвії, але і для НАТО, яке може практикувати свою здатність спільно використовувати війська з різних країн НАТО, наголошує він. Батальйон чекає на осінь інтенсивної підготовки. "Зараз компанії нарощують свої можливості. Решту восени ми збираємо систему в батальйоні й тренуємося як батальйон", — заявив командир батальйону Хенрік Росдал. Нагадаємо, 7 вересня у Латвії розбився російський військовий безпілотник. Інцидент стався в Резекненському краї на Сході країни. Президент Едгарс Ринкевичс заявив, що на подібні інциденти з ворожими дронами необхідна колективна реакція світу, адже "кількість таких інцидентів на східному фланзі НАТО зростає". Командувач Національних збройних сил Латвії Леонід Калніньш заявив, що Shahed був начинений вибухівкою, але його ціллю була Україна. Після цього країна вирішила посилити протиповітряну оборону на східному кордоні.

Міністри оборони Румунії, Польщі та Латвії підписали спільний лист до союзників, у якому наголошується на необхідності негайного запровадження моделі ротації протиповітряної оборони НАТО, а також посилення діяльності Альянсу зі стримування, спостереження, розвідки та повітряного патрулювання на східному фланзі Альянсу. Про це повідомляє Delfi. У середу, 18 вересня, міністр оборони Латвії Андріс Спрудс на зустрічі міністрів оборони Бухарестської дев'ятки закликав союзників знайти негайні колективні рішення щодо зміцнення повітряного простору НАТО. В ініційованій Латвією зустрічі взяли участь представники Румунії, Польщі та Литви, щоб обговорити нещодавні порушення повітряного простору НАТО російськими безпілотниками, а також кроки на рівні держав та Альянсу, які необхідно зробити для зміцнення повітряного простору НАТО. Міністри оборони Румунії, Польщі та Латвії підписали спільний лист до союзників. Як заявили в міністерстві оборони, російська агресія продовжує створювати ризики та загрози для країн НАТО, включно з порушенням повітряного простору російськими безпілотниками. За останній місяць інциденти за участю російських дронів сталися не лише у Латвії, а й у Румунії та Польщі. Це нова реальність, яку не можна залишати без уваги та відповіді, наголосив Спрудс. Міністри вважають, що країни НАТО повинні зміцнювати свою здатність виявляти, ідентифікувати та нейтралізувати низькі та повільно летючі об'єкти й ротація ППО має бути введена негайно. У спільній заяві міністри "Бухарестської дев'ятки" засудили війну Росії проти України. Міністри також рішуче засудили Росію за неодноразові порушення повітряного простору НАТО у Латвії, Румунії, Польщі та інших країнах Альянсу. Бухарестська дев'ятка — платформа для обговорення питань безпеки, в якій беруть участь Латвія, Литва, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія. Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Північноатлантичний альянс міг докласти більше зусиль, аби запобігти повномасштабному вторгненню Росії на територію України у лютому 2022 року. Нагадаємо, нещодавно міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас закликав змінити алгоритм місії НАТО з патрулювання повітряного простору в країнах Балтії після нещодавнього падіння російського військового безпілотника в Латвії.

Латвія передасть Україні закуплені у Великій Британії бойові розвідувальні гусеничні броньовані машини. Йдеться про CVR(T), які були розроблені наприкінці 1960-их. Про це повідомляє Delfi. Міністерство оборони Латвії з міркувань оперативної безпеки не називає конкретну кількість машин, які будуть передані. Зазначається, що Рига надаватиме військову підтримку Києву в розмірі 0,25% від ВВП щорічно щонайменше до 2026 року. Наразі Латвія передала українським військовим широкий спектр озброєнь і техніки -- зокрема, йдеться й про закуплені в Австрії вертольоти та самохідні артилерійські установки. "Підписаний у 2014 році з Великою Британією контракт передбачав загалом 123 бронемашини CVR(T), з яких 116 модернізовано, а сім без капітального ремонту -- для навчання механіків. Перші машини були поставлені восени 2015 року", -- зауважує видання. 2019 року Рига підписала ще один контракт з Лондоном на закупівлю додаткової техніки. Так, командувач національних збройних сил Латвії Леонід Калніньш ще у вересні 2023 року зазначав, що для участі в тактичних операціях і знищенні противника на передовій потрібні нові бойові машини піхоти, які мають рівень захисту не нижче третього. Бойові машини піхоти необхідні для переозброєння мотопіхотної бригади та заміни CVR(T) у майбутньому. Цього літа міністр оборони країни Андріс Спрудс зауважував, що закупівля БМП перебуває на завершальній стадії. Що відомо про CVR(T) Ця бойова броньована машина була вперше розроблена у Великій Британії в 1960-ті роки компанією Alvis з метою заміни в експлуатації попередньої розробки тієї ж фірми — бронеавтомобіля "Саладін". Серед модифікацій CVR(T) є легкі танки "Скорпіон" та "Сімітар", бронетранспортер "Спартан", самохідна протитанкова ракетна установка "Страйкер" та командно-штабна машина "Султан". Всі модифікації CVR(T) мають однотипну підвіску, двигун та зварний бронекорпус з алюмінієвої броні. Загалом на озброєння британських збройних сил і армій інших країн надійшло понад 3500 машин цього класу. Вони брали участь у Фолклендській війні, війні в Перській затоці. Їх почали поступово знімати з озброєння армії Великої Британії наприкінці 20 сторіччя. Закінчення терміну служби машин сімейства, що залишаються в строю, було заплановано на 2020 рік. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Латвія планує виділити 100 тисяч євро на підтримку функціонування українських медичних закладів. Кошти спрямують на їхню реконструкцію та забезпечення медичним обладнанням, а також на функціонування та на лікування пацієнтів. Раніше міністр оборони Латвії Андріс Спрудс заявив, що Рига готується відправити Києву найбільшу партію безпілотників. Вона налічуватиме понад 1000 дронів.  .

У середу, 11 вересня, глава уряду Латвії Евіка Сіліня оголосила про новий пакет військової допомоги для України. Туди увійдуть бронетранспортери. Про це у Telegram-каналі повідомив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль. Латвія також планує передати Києву сонячні панелі для забезпечення лікарень. "Радий вітати в Києві прем'єр-міністрку Латвії Евіку Сіліню. Подякував латвійському уряду та народу за конкретні й послідовні кроки, що посилюють Україну. Зокрема, за ініціативу "Коаліція БпЛА для України" та постачання безпілотників для наших воїнів. Під час нашої зустрічі пані Сіліня оголосила про черговий пакет військової підтримки, у який ввійдуть бронетранспортери", — йдеться у повідомленні Шмигаля. Окрім цього, глави урядів двох країн обговорили розширення співпраці між оборонними компаніями та посилення українських військових на полі бою. Латвія також продовжує підтримувати санкції проти Російської Федерації та є надійним союзником Києва в інтеграції до Євросоюзу і НАТО. "Наші латвійські друзі надають допомогу енергетичним обладнанням і планують передати Україні сонячні панелі для лікарень", — резюмував Денис Шмигаль. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Латвія планує виділити 100 тисяч євро на підтримку функціонування українських медичних закладів. Кошти спрямують на їхню реконструкцію та забезпечення медичним обладнанням, а також на функціонування та на лікування пацієнтів. Раніше міністр оборони Латвії Андріс Спрудс заявив, що Латвія готується відправити в Україну найбільшу партію безпілотників. Вона налічуватиме понад 1000 дронів.

У середу, 11 вересня, глава уряду Латвії Евіка Сіліня прибула до Києва з робочим візитом. Вона пробуде в українській столиці до п'ятниці. Про це повідомила прес-служба уряду Латвії. Сіліня у рамках поїздки проведе зустрічі з українськими посадовцями, а також обговорить питання подальшої військової, політичної, гуманітарної та фінансової підтримки України. Окремо політики розглядатимуть шлях України до вступу в Європейський Союз і НАТО. Глава латвійського уряду наголосила на важливості підтримки народу України, який "героїчно і самовіддано захищається від зла", захищаючи не лише свою землю, а і європейські цінності та безпеку. Латвія, за її словами, чітко і непохитно підтримує Київ у боротьбі проти окупанта. Сіліня також опублікувала у соціальній мережі X відео з прибуттям Києва. "Ранок у Києві. Латвія буде з українським народом до його перемоги, і завжди підтримуватиме Україну на шляху до Європейського Союзу та НАТО! Слава Україні!" — йдеться у заяві Евіки Сіліні. Скріншот із соцмережі X Евіки Сіліні Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Латвія планує виділити 100 тисяч євро на підтримку функціонування українських медичних закладів. Кошти спрямують на їхню реконструкцію та забезпечення медичним обладнанням, а також на функціонування та на лікування пацієнтів. Раніше міністр оборони Латвії Андріс Спрудс заявив, що Латвія готується відправити в Україну найбільшу партію безпілотників. Вона налічуватиме понад 1000 дронів.

У понеділок, 9 вересня, Міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах посольства Росії та висловило категоричний протест у зв’язку з падіння безпілотника РФ на території країни. Інцидент трапився 7 вересня під час російського обстрілу України. Про це повідомила прес-служба МЗС Латвії. "9 вересня 2024 року тимчасового повіреного у справах посольства Російської Федерації викликали до МЗС, щоб висловити йому категоричний протест Латвії у зв’язку з безпілотним літальним апаратом військового значення типу "Шахед" Російської Федерації, якого виявили в районі Резекне 7 вересня, який залетів у повітряний простір Латвії з Білорусі", -- йдеться у повідомленні.  За даними відомства, тимчасовому повіреному в справах РФ було запропоновано надати вичерпне пояснення інциденту, під час якого безпілотний літальний апарат незаконно порушив повітряний простір Латвії та при цьому був оснащений вибухівкою. Своєю чергою представник країни-агресорки пообіцяв, що поінформує про це російське МЗС. "Відповідальні служби Латвії продовжують проводити поглиблене розслідування обставин події. Латвія дипломатичними каналами повідомила про ситуацію своїх союзників, керівництво НАТО та ЄС, а також колег із МЗС інших країн", -- резюмували у МЗС Латвії. Нагадаємо, 7 вересня у Латвії розбився російський військовий безпілотник. Інцидент стався в Резекненському краї на Сході країни. Президент Едгарс Ринкевичс заявив, що на подібні інциденти з ворожими дронами необхідна колективна реакція світу, адже "кількість таких інцидентів на східному фланзі НАТО зростає". Командувач Національних збройних сил Латвії Леонід Калніньш заявив, що Shahed був начинений вибухівкою, але його ціллю була Україна. Після цього країна вирішила посилити протиповітряну оборону на східному кордоні. .

Ударний безпілотник типу Shahed, який впав на території Латвії 7 вересня, був начинений вибухівкою, але його ціллю була Україна. Про це повідомив командувач Національних збройних сил Латвії Леонід Калніньш, передає LSM+. За його словами, дрон впав у Гайгалавській волості Резекненського краю. Це був безпілотник типу Shahed, який країна-агресорка Росія активно застосовує у війні проти України. Він наголосив, що поки не відомо, чи приземлився дрон сам по собі, чи впав. До того ж вибухівка ударного безпілотника не вибухнула під час приземлення. Проте, провівши низку аналізів та досліджень, військові експерти встановили, що БпЛА не був націлений безпосередньо на Латвію. Своєю чергою міністр оборони Латвії Андріс Спрудс додав, що після цього інциденту Латвія вже посилює протиповітряну оборону на східному кордоні. Спрудс також зазначив, що безпілотник був націлений саме на Україну. Чому російські дрони часто залітають у повітряний простір країн НАТО У Центрі протидії дезінформації пояснили, що російські ударні безпілотники все частіше залітають у повітряний простір країн НАТО, адже такими провокаціями Кремль намагається дестабілізувати ситуацію в країнах НАТО та залякувати населення цих країн загрозою прямого збройного конфлікту з Росією. "Страх, як вважають у Кремлі, має перешкоджати наданню військової допомоги Україні. У Росії також розраховують на відсутність жорсткої відповіді від НАТО, що має підсилити наратив кремля про "слабкий Захід" та допоможе РФ посилювати свою пропаганду серед європейців", — зазначили в Центрі протидії дезінформації. Нагадаємо, 7 вересня у Латвії розбився російський військовий безпілотник. Інцидент стався в Резекненському краї на Сході країни. Президент Едгарс Ринкевичс заявив, що на подібні інциденти з ворожими дронами необхідна колективна реакція світу, адже "кількість таких інцидентів на східному фланзі НАТО зростає".

Російські ударні безпілотники все частіше залітають у повітряний простір країн НАТО. Таким чином ворог намагається дестабілізувати ситуацію у світі та налякати населення. Про це повідомляє прес-служба Центру протидії дезінформації. За даними аналітиків, російські БпЛА все частіше порушують повітряний простір кількох країн НАТО. Зокрема, 8 вересня ворожий безпілотник залетів на територію Румунії. У декількох приморських регіонах було оголошено підвищену небезпеку. У цей же день повітряна ціль агресора вперше порушила повітряний простір Латвії та впала на території країни. Також була виявлена група безпілотників у ніч на 9 вересня на території Швеції, через що найбільший аеропорт "Арланда" призупинив рейси. Летовище закрили на півтори години, а п'ять літаків були змушені приземлитися в інших аеропортах. Аналітики пояснюють, що такими провокаціями кремль намагається дестабілізувати ситуацію в країнах НАТО та залякувати населення цих країн загрозою прямого збройного конфлікту з Росією. "Страх, як вважають у кремлі, має перешкоджати наданню військової допомоги Україні. У Росії також розраховують на відсутність жорсткої відповіді від НАТО, що має підсилити наратив кремля про "слабкий Захід" та допоможе РФ посилювати свою пропаганду серед європейців", -- зазначили в Центрі протидії дезінформації. Нагадаємо, 7 вересня у Латвії розбився російський військовий безпілотник. Інцидент стався в Резекненському краї на Сході країни. Президент Едгарс Ринкевичс заявив, що на подібні інциденти з ворожими дронами необхідна колективна реакція світу, адже "кількість таких інцидентів на східному фланзі НАТО зростає". Також 26 серпня, під час масованої ракетної атаки російських окупантів, повітряний простір Польщі порушив невідомий об'єкт. Пошуки дрона тривали декілька днів, але жодних слідів виявлено не було.

У суботу, 7 вересня безпілотником, який перетнув повітряний простір Латвії та впав на її території, міг бути російський дрон-камікадзе "Шахед". Про це повідомляє "Беларуски Гаюн". Як зазначили аналітики, 7 вересня близько 06:00 у Білорусі в районі Новогрудка було помічено російський "Шахед", який тримав курс на північ. Відтак, є ймовірність, що саме цей безпілотник міг долетіти до Латвії, адже о 10:00 поблизу Резекне, вертоліт повітряних сил патрулював на кордоні з Білоруссю. "Відстань від Новогрудка до Резекне становить близько 335 кілометрів, за середньої швидкості 200 км/год дрон міг досягти Резекне вже близько 8:30 ранку. Таким чином, не можна виключати, що "Шахед", який розбився під Резекне, може бути тим самим, який пролітав уранці біля Новогрудка", -- йдеться у повідомленні.  Нагадаємо, 7 вересня у Латвії розбився російський військовий безпілотник. Інцидент стався в Резекненському краї на сході країни. Президент Латвії Едгарс Ринкевичс заявив, що на подібні інциденти з російськими дронами необхідна колективна реакція світу, адже "кількість таких інцидентів на східному фланзі НАТО зростає".

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав Захід збивати російські ворожі цілі після того, як безпілотники РФ залетіли до Румунії та Латвії. У своєму дописі у соцмережі X посадовець наголосив, що агресивні дії Росії виходять за межі України і світ має на це реагувати. "Сьогодні російські дрони порушили повітряний простір Румунії та Латвії. Це нагадування: агресивні дії РФ виходять за межі України", -- сказав він. Очільник МЗС наголосив, що відповіддю союзників на такі дії країни-агресорки має бути максимальна підтримка України. Зокрема, посадовець закликав партнерів збивати російські цілі над Україною та зняти обмеження на удари по РФ. "Для цього Україна потребує конкретних дій з боку союзників. Сміливе колективне рішення використовувати партнерську ППО для перехоплення російських ракет і безпілотників над Україною. Сильніша та швидша військова допомога українським воїнам. Зняття обмежень на використання зброї Україною. Дійте зараз", -- зауважив Сибіга. Нагадаємо, група ударних російських безпілотників вночі 8 вересня, під час атаки на Україну, перетнула повітряний простір Румунії. У Північноатлантичному альянсі назвали такі дії РФ "потенційно небезпечними". Крім того, 7 вересня у Латвії розбився російський військовий безпілотник. Інцидент стався в Резекненському краї на сході країни.