# Латвія

Латвія наказала 841 громадянину країни-агресорки Росії покинути країну до 13 жовтня. Головна причина — не знання латвійської мови.Про це повідомляє Politico із посиланням на Управління з питань громадянства та міграції Латвії (PMLP). Зазначається, що росіяни не змогли довести володіння латвійською мовою та пройти обовʼязкові перевірки безпеки.Журналісти зауважили, що після повномасштабної агресії РФ проти України, Латвія змінила свій імміграційний закон, зробивши суворішими правила для громадян Росії. У 2024 році вона ще більше посилила обмеження.Відтак, для отримання статусу довгострокового резидента Європейського Союзу росіянам необхідно продемонструвати знання латвійської мови на рівні А2 та пройти перевірку безпеки й біографічних даних до 30 червня 2025 року. Нові правила торкнулися близько 30 тисяч громадян Росії. Більшість з них виконала вимоги, ще 2,6 тисячі осіб добровільно виїхали з країни.Однак 841 громадянин Росії не подав необхідні документи вчасно. Тому їм повідомили про необхідність залишити країну до 13 жовтня. Всі хто залишиться перебуватимуть у країні незаконно. До того ж їм припинять надавати соціальні послуги, а при постійному недотриманні вимог без обґрунтування можуть примусово депортувати.Нагадаємо, а Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера".Також раніше з’являлася інформація, що з Польщі депортують 25-річного громадянина України, який вже мав проблеми з законом, після нападу на водія міського автобуса у Вроцлаві. Перед тим із Польщі депортували 15 українців, яких визначили загрозою для громадської безпеки. .

У вівторок, 7 жовтня, президент Володимир Зеленський звільнив посла України в Латвії Анатолія Куцевола. Причини такого рішення не уточнюються.Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави. Зеленський підписав указ №752/2025, в якому повідомляється про "звільнення Куцевола з посади надзвичайного і повноважного посла України в Латвійській Республіці"."Звільнити Куцевола Анатолія Анатолійовича з посади надзвичайного і повноважного посла України в Латвійській Республіці", — йдеться у тексті документа.Раніше повідомлялось, що 16 вересня Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів: Кіпру — Міхаліса Фіріласа, Латвії — Андрейса Пілдеговічса та Пакистану — Канвара Аднана Ахмеда Хана.Ще 21 липня Володимир Зеленський провів нараду з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою та командою Офісу президента. Глава держави заявив про призначення 16 послів.Нагадаємо, 15 вересня Ольга Стефанішина офіційно розпочала роботу на посаді посла України у Сполучених Штатах Америки. Її дипломатична місія стартувала з хвилини мовчання, ушанувавши пам’ять українських захисників.

Латвія продовжила часткове закриття повітряного простору на кордонах з Російською Федерацією та Білоруссю. З 8 жовтня режим діятиме у нічний час з 20:00 до 07:00.Про це повідомили у міністерстві оборони Латвії, пише LSM. Відомство пояснює це необхідністю ретельного спостереження на тлі недавніх інцидентів, відпрацювання протидії дронам та ін. "Враховуючи інциденти з порушенням повітряного простору в інших країнах НАТО, а також те, що обмеження повітряного простору дають можливість Національним збройним силам проводити більш детальне спостереження за повітряним простором, здійснювати симуляції дронів і протидронових систем, розміщувати й тренувати мобільні бойові підрозділи, прийнято рішення діб", — наводить відомство коментар міністра оборони Андріса Спрудса.Він повідомив, що подальші рішення будуть ухвалені з урахуванням планування програми НАТО "Східний вартовий" (Eastern Sentry — місії альянсу зі зміцнення східного флангу альянсу, розпочатої після того, як група дронів РФ вдерлася у повітряний простір Польщі) та у координації з іншими країнами Балтії.Міністерство зазначає, що наразі безпосередньої загрози для Латвії немає, але для зниження ризиків зальоту дронів із сусідніх недружніх країн на кордоні на постійному чергуванні перебувають підрозділи протиповітряної оборони Національних збройних сил. Також, продовжує воно, посилено патрульну місію НАТО, впроваджуються нові акустичні системи для спостереження за повітряним простором.Раніше голова генштабу Національних збройних сил Латвії  Україна не є кінцевою метою Кремля, а лише передовою у боротьбі з російською агресією. Війна в Україні України стала випробувальним майданчиком сучасної війни.Нагадаємо, раніше Мерц заявляв, що далекосяжні плани Володимира Путіна не обмежуються Україною. Він прагне піти значно далі, адже ідеологія кремлівського диктатора наскрізь просякнута войовничим імперіалізмом.До того ж, на думку Мерца, мирна угода у війні між Росією та Україною не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва.

Латвія виступає за перетворення нинішньої місії патрулювання повітряного простору Балтії на повноцінну місію протиповітряної оборони. Також країни НАТО мають боротися з російськими дронами, використовуючи методи, які вже застосовує Україна.Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс у Ризі на конференції Військового комітету НАТО на рівні командувачів Збройними силами, передає Delfi.Зазначається, що Рінкевичс наголосив на тому, що збільшення витрат на оборону є серйозним викликом для всіх країн Альянсу."Мова йде не про Excel-таблиці або політичні гасла, а про реальні можливості, які необхідні арміям, військово-морським і військово-повітряним силам, щоб протистояти як новим, так і традиційним загрозам… Росія є довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці і випробовує Європу та НАТО всіма можливими способами", — заявив він.Латвійський президент додав, що найкращий спосіб убезпечити країни НАТО — це ефективне стримування. Він запевнив, що його країна найближчим часом буде готова виділяти на оборону 5% ВВП.Крім того, Рінкевичс нагадав, що Латвія, як держава, яка межує із країною-агресоркою Росією та Білоруссю усвідомлює свою особливу відповідальність за зміцнення зовнішнього кордону НАТО і ЄС. Президент також закликав Альянс розширити підхід до оборони Балтії, зробивши акцент на протиповітряних системах і використанні новітніх технологій. Він зауважив, що досвід України у боротьбі з дронами може стати взірцем для всієї Європи.Нагадаємо, 26 вересня президент Володимир Зеленський заявив, що нещодавно з боку Угорщини в український повітряний простір залітали невідомі дрони-розвідники. Згодом міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відкинув інформацію про можливе вторгнення угорських дронів в Україну. Він у хамовитій манері заявив, що президент України "бачить привидів".Вже під час вечірнього звернення 26 вересня Володимир Зеленський запевнив, що українські військові реагуватимуть на випадки, коли неподалік від державного кордону з Угорщиною знову зафіксують безпілотники. .

Україна не є кінцевою метою Кремля, а лише передовою у боротьбі з російською агресією. Війна в Україні України стала випробувальним майданчиком сучасної війни.Про це заявив голова Генштабу Національних збройних сил Латвії на засіданні Військового комітету НАТО 27 вересня у Ризі, передає "Ми-Україна". За його словами, дії Москви свідчать про значно ширші амбіції, ніж війна проти України. На думку голови Генштабу Латвії, Росія прагне підривати безпеку всієї Європи та випробовувати готовність НАТО до колективної оборони."Україна сьогодні воює не лише за себе, а й за всю Європу. Це передова боротьби з агресором, який не зупиниться, якщо отримає простір для подальшої експансії", — наголосив латвійський військовий посадовець.Він зауважив, що країни НАТО повинні посилювати обороноздатність та готуватися до довгострокового протистояння з Росією. У Ризі переконані: підтримка України є критично важливою для того, щоб стримати Кремль від наступних кроків.Нагадаємо, раніше Мерц заявляв, що далекосяжні плани Володимира Путіна не обмежуються Україною. Він прагне піти значно далі, адже ідеологія кремлівського диктатора наскрізь просякнута войовничим імперіалізмом.До того ж, на думку Мерца, мирна угода у війні між Росією та Україною не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва.

Атака дронів на Польщу, провокаційні польоти МіГів над територією Естонії, БпЛА у Данії та Норвегії, вибухи на військових заводах. Усе це та інше — новий етап гібридної війни Росії проти НАТО. Й України. На яку має бути жорстка відповідь.Путін випробовує НАТО. Хронологія подійУ ніч із 9 на 10 вересня повітряний простір Польщі порушили російські дрони, загалом — 19 об’єктів, чотири з яких збили, рештки інших знайшли аж у п’яти воєводствах. Реакція на цю подію залишила подвійне відчуття.Польські політики обурювалися не тільки фактом дронової атаки росіян, а й незначною кількістю знищених безпілотників. Водночас у НАТО закликали до спокою. Ба, більше, не побачили у відвертій провокації росіян навмисних дій. Генсек Альянсу Марк Рютте прокоментував інцидент так: незалежно від того, "яка була мета, була це помилка чи ні", дії РФ є "безрозсудними, неприйнятними й надзвичайно серйозними".Поки українці дивувалися беззубій відповіді НАТОвців, ті посилили повітряний захист Польщі в межах спільної операції "Східний вартовий". Самі ж поляки, пише Gazeta Wyborcza, готуються змінити ухвалений у 2022 році закон про військове розгортання за кордоном, щоб збивати російські дрони над Україною без погодження з ЄС чи НАТО. З такою ініціативою до Польщі та інших наших сусідів зверталася Україна, проте щоразу отримувала відмовки на кшталт "оперативних обмежень" для пілотів Альянсу. Залишається сподіватися, що хоча б поляки заради своєї ж безпеки почнуть збивати російські цілі ще на підльоті до власної території.За три дні по тому російський БпЛА залетів до Румунії. Румуни підняли два винищувачі F-16, проте дрон не збивали. "Дрон летів дуже низько, у якийсь момент він попрямував у бік України. За наявною у нас інформацією, дрон покинув повітряний простір і повернувся в Україну", — так пояснив міністр оборони Румунії Іонуц Моштану рішення не збивати безпілотник.А поки союзники переварювали ці випадки, 19 вересня російські винищувачі залетіли у повітряний простір Естонії. Сталося це не вперше, але цього разу ворожі літаки МіГ-31 літали протягом 12 хвилин, що стало викликом НАТОвцям, чий генсек Рютте знову став у позу страуса: у випадку з Естонією небезпеки для НАТО не було.Після того, коли під час розмови з Володимиром Зеленським Дональд Трамп висловився за збиття військових літаків — порушників неба країн НАТО, Рютте відкоригував попереднє твердження: згоден із Трампом, збиватимуть, якщо це буде необхідно. Виходить, рішення Європи стосовно відповіді на провокації Путіна залежать тільки від однієї людини, яка сидить за океаном в Овальному кабінеті.22 вересня дрони невідомого походження зупинили авіарейси в Данії й Норвегії. Доказів, що за цим стоїть Росія, поки немає, хоча така можливість не виключається. У Копенгагені зафіксували щонайменше чотири великі дрони, їх не збивали.Через це загалом упродовж інциденту довелося змінити маршрути близько 50 літаків. Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен прокоментувала ситуацію так:"Це вписується в тенденцію, яку ми спостерігаємо останнім часом: інші атаки з використанням дронів, порушення повітряного простору і хакерські атаки на європейські аеропорти".Невідомий безпілотник зафіксували й над аеропортом Гардермуен в Осло. Через це закривали повітряний простір, частину літаків перенаправили в інші аеропорти. Ще один БпЛА помітили над військовими об'єктами фортеці Акерсгус у норвезькій столиці. В обох випадках дрони трохи політали й зникли. Можна припустити, що у такий спосіб або велася розвідка, або метою було паралізувати авіасполучення в країнах НАТО.Минулими вихідними бачили дрони й над військовою базою Мурмелон-ла-Гранд на півночі Франції. За словами французьких військових, це були невеликі апарати, у запуску яких зовнішні сили не підозрюються. Разом з тим ЗМІ уточнюють, що ця база приймала у 2024 році українських військових, які проходили навчання у Франції. Нині там діє центр тактичної підготовки операторів дронів. Безумовно, дуже цікавий об’єкт для шпіонажу.А вчора невідомі дрони помітили одразу в кількох країнах Північноатлантичного альянсу. У Вільнюсі через появу БпЛА тимчасово призупинили роботу аеропорту. Знову у Данії безпілотники літали в районі військової бази в Ольборгу, де розміщені транспортники C-130 Hercules та CL-604 Challenger. Також поруч база елітного підрозділу данських ССО Jægerkorps. У районі міста Скридструп БпЛА літав неподалік бази з технічного обслуговування винищувачів F-16. Ще кілька літальних апаратів зафіксували біля інших військових об’єктів. Їх не збивали.Також з’явилося повідомлення про перехоплення над Балтійським морем угорськими винищувачами п’яти російських літаків, які пролетіли поблизу повітряного простору Латвії. Тобто порушення не було, але мала місце провокація порушення. Як і в небі поблизу Аляски. Протиповітряна оборона США ідентифікувала чотири російських військових літаки."Така діяльність Росії в ідентифікаційній зоні ППО Аляски відбувається регулярно і не розглядається як загроза", — повідомили в командуванні повітряно-космічної оборони NORAD.Отже, протягом двох тижнів дронових атак зазнали Польща, двічі Данія, Норвегія, Литва, Франція, російські літаки порушили повітряний простір Естонії й були близькими до порушення суверенності неба США та Латвії. Окрім інциденту у Польщі, куди дрони летіли з Росії, в інших випадках, очевидно, безпілотники запускалися зсередини, що свідчить про наявність російської агентурної мережі. Не обов’язково це громадяни РФ, нині можна легко ангажувати й громадян країн ЄС, і мігрантів — за гроші. У всіх країнах, які зіткнулися з дроновими атаками, триває розслідування. Слідчі, як і політики, не поспішають називати винними росіян. Ох уже ця європейська політкоректність!Вибухи на військових заводах. Чи є в них російський слідЗальоти БпЛА та винищувачів — дрібне паскудство порівняно з терактами на військових заводах. Пізно ввечері 24 вересня прогримів потужний вибух на складі у Свіндоні (Велика Британія), після чого спалахнула велика пожежа. Про жертви не повідомляється. За наявною інформацією, вибух міг статися на складі підприємства, яке займається створенням поліграфічної продукції, фарбуванням і виробництвом цифрового контенту. Проте у мережі існує й альтернативна версія. У Свіндоні планують збудувати завод із виробництва БпЛА, про що буквально минулого тижня повідомив міністр оборони Британії Джон Гіллі. Підприємство мають намір відкрити наступного року. Не виключено, що вибух у Свіндоні — справа рук російських агентів.Тут можна згадати схожі інциденти. 31 липня 2022 року у болгарському місті Карнобат стався вибух на складі боєприпасів, який належав підприємцю Еміліану Гебрєву. Бізнесмен відомий тим, що надав боєприпаси Україні. У 2015 році він зазнав тяжкого отруєння, виконавцями якого могли бути агенти російського ГУР. А 4 жовтня 2022 року стався вибух на військовому заводі в болгарському місті Казанлик. Завод займається виготовленням стрілецької зброї, набоїв, малих артилерійських систем та снарядів до них.30 серпня 2024 року стався вибух на заводі на території компанії Diehl Defense у Тройсдорфі, земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина. Diehl, серед іншого, виробляє комплекси ППО Iris-T, які німці передають Україні. 30 січня вже цього року в іспанській Мурсії стався вибух на заводі Rheinmetall Expal Munitions, що виробляє вибухівку та боєприпаси. Німецька компанія Rheinmetall виробляє та постачає зброю і техніку для України, а починаючи з минулого року, відкрила у нас кілька своїх заводів.Отже, посилення російських провокацій щодо країн НАТО має гібридний характер. Його мета — розкручувати власну пропаганду, налякати жителів Європи, посіяти панічні настрої, через агентів впливу в політичних колах просувати думку, що європейці заради спокою мають відмовитися від допомоги Україні. Путін шукає casus belli — причину ескалації — але в Альянсі проявляють терплячість, не ведучись на на це. Нам же здається, що вони бояться збивати російські літаки й дрони. Колись боялися надавати нам зброю і техніку. Як минув той страх, так мине і острах підстрелити путінських "літунів".

У неділю, 21 вересня, американський президент Дональд Трамп запевнив, що Сполучені Штати Америки допоможуть захистити Польщу в тому випадку, якщо Росія продовжуватиме ескалацію та провокації на її території.Про це Дональд Трамп заявив, відповідаючи на запитання журналістів.Медійники поставили йому запитання, чи будуть США захищати Польщу та країни Балтії (Латвію, Литву та Естонію), якщо російський диктатор Володимир Путін продовжить ескалацію."Так, я допоможу. Я зроблю це", — заявив американський президент.Щоправда, Дональд Трамп не озвучив деталей, яким чином США планують допомагати європейським країнам, які останнім часом щоразу більше потерпають від російських провокацій.Також президент США прокоментував нещодавній інцидент із порушенням російськими винищувачами повітряного простору Естонії."Нам це дуже не подобається", — наголосив Дональд Трамп.Як відомо, вночі з 9 на 10 вересня близько 20 російських дронів залетіли в повітряний простір Польщі під час атаки на Україну. Сили НАТО збили чотири дрони, інші впали самостійно.А вдень 19 вересня три винищувачі МіГ-31 ВКС РФ влетіли у повітряний простір Естонії та пробули там щонайменше 12 хвилин. Після цього Естонія заявила про цілеспрямовану провокацію, а також обговорює закриття свого повітряного простору.Нагадаємо, що сьогодні два німецькі винищувачі Eurofighter підійняли в повітря через те, що російський військовий розвідувальний літак Іл-20 порушив повітряний простір над Балтійським морем.

У західній частині Латвії 18 вересня знайшли рештки російського ударного безпілотника "Гербера". Уламки знайшли на одному з пляжів.Про це повідомили Національні Збройні сили Латвії. Зазначається, що на пляж у Латвії вимило фрагмент "хвостової частини дрона"."На місце події вирушила група зі знешкодження нерозірваних боєприпасів НЗС, щоб здійснити аналіз знайденого об'єкта", — додали латвійські військові.Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс підтвердив, що на одному з пляжів було виявлено уламок безпілотника. За словами посадовця, уламок дрона є "хвостовою частиною російського дрона-приманки "Гербера". Вибухової частини в ньому не виявили.Водночас премʼєрка Латвії Евіка Сіліня доручила міністрам оборони та внутрішніх справ зв'язатися з колегами в Польщі, "щоб з'ясувати, чи дрон схожий на той, що був знайдений в Польщі минулого тижня".Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що після нещодавніх порушень російськими безпілотниками повітряного простору Польщі та Румунії польський уряд відродив розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших вторгнень Росії. Втім, політичні вагання та військові обмеження створюють явні перешкоди.

У четвер, 11 вересня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив 52 політичних в’язнів. Серед них присутні громадяни шести держав — Литви, Латвії, Польщі, Німеччини, Франції та Великої Британії.Про це у соцмережі X повідомив лідер Литви Гітанас Науседа."Сьогодні 52 в’язні безпечно перетнули литовський кордон з Білорусі, залишивши позаду колючий дріт, заґратовані вікна та постійний страх", — йдеться у заяві.Науседа наголосив, що серед звільнених є шестеро громадян Литви. Політик подякував Сполученим Штатам та президенту США Дональду Трампу за зусилля, що були спрямовані для визволення політичних в'язнів.Президент Литви також зазначив, що у в’язницях Білорусі залишається ще понад тисячу політв'язнів: "Ми не можемо зупинятися, поки вони не отримають свободу!".Цікаво, що наближений до Лукашенка Telegram-канал "Пул Первого" заявив про помилування главою держави 14 іноземців. Серед них шестеро литовців, по двоє — з Німеччини, Латвії та Польщі, а також по одному з Великої Британії і Франції.Раніше повідомлялось, що політв’язень Андрій Піднебенний помер за ґратами в Білорусі. Йому було 36 років. Імовірною причиною його смерті незалежні оглядачі називають задуху в камері, де він перебував.Нагадаємо, наприкінці квітня цього року стало відомо, що в Білорусі випустили на волю Юрія Зенковича, який має американське громадянство. Він перебував під вартою за звинуваченням у начебто підготовці замаху на самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка.

Після дронової атаки Росії на Польщу влада Латвії ухвалила рішення про закриття повітряного простору біля східного кордону з Білоруссю та Росією.Про це повідомив міністр оборони країни Андріс Спрудс, передає видання LSM. За його словами, обмеження можуть почати діяти відсьогодні і будуть чинними до щонайменше 18 вересня."З 18:00 11 вересня повітряний простір Латвії на східному кордоні буде закрито щонайменше до 18 вересня з можливістю продовження", — наголосив він.Водночас очільник оборонного відомства запевнив, що наразі прямих загроз Латвії наразі немає. Натомість він відзначив, що атака Росії на Польщу є явним порушенням повітряного простору НАТО, і Латвія повинна діяти відповідно."Закриття повітряного простору на східному кордоні дозволить повністю контролювати заборонену повітряну зону та полегшить виявлення несанкціонованих літаючих об'єктів, а також звільнить заборонену повітряну зону для винищувачів Балтійської повітряної патрульної місії НАТО та латвійської протиповітряної оборони", — пояснив міністр.Він додав, що такий крок також дозволить розширити можливості випробувань акустичних систем спостереження за повітряним простором, моделювання дій безпілотних літальних апаратів та протидії їм, а також розгортання та навчання додаткових мобільних бойових підрозділів."Російські безпілотники в повітряному просторі НАТО – це тривожний сигнал, і ми повинні зробити все можливе, щоб не допустити ескалації атак із застосуванням безпілотників", — зазначив Спрудс.Нагадаємо, 11 вересня Агентство польської авіаційної навігації (PAŻP) повідомило про запровадження обмежень на польоти у східній частині країни вздовж кордону з Україною та Білоруссю. Вони діятимуть із 10 вересня до 9 грудня 2025 року.

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.Про це він наголосив на щотижневій прес-конференції з прем'єром Евікою Сілінею, пише Delfi."Якщо буде мирний договір або мирна угода з гарантіями безпеки, то розмова піде і про потенційну присутність країн Європи та країн-учасниць НАТО у гарантуванні цього мирного договору", — визнав президент. Він зазначив, що насамперед потрібно укласти мирний договір і зрозуміти які основні елементи цієї угоди, якими будуть гарантії безпеки, якою буде роль Латвії. "Якщо говоримо про можливе відправлення наших солдатів в Україну в рамках гарантування цього мирного договору, для реалізації гарантій безпеки, то, в першу чергу, в Латвії це рішення приймає Сейм, а до цього обговорює Кабінет міністрів і Рада з національної безпеки. Але рішення немає. Коли буде більше ясності — будуть дискусії", — заявив Рінкевичс.Своєю чергою, прем'єр-міністр Евіка Сіліня, яка представляє Латвію в "Коаліції охочих", також наголосила на тому, що рішення про відправлення солдатів може прийняти лише Сейм.За словами прем'єра, у "Коаліції охочих" йшлося про те, що знадобиться від Латвії, якщо вона візьме на себе навчання в Україні. "Але і про це потрібно буде конкретно вирішувати в той момент, коли буде ясніше розуміння", — сказала Сіліня.Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.Водночас аналітики американського Інституту вивчення війни констатували, що Росія прагне здійснювати вплив на внутрішнє управління інших колишніх радянських країн, включно з країнами-членами НАТО, фактично заперечуючи їхній суверенітет і створюючи умови, що загрожують їхньому незалежному управлінню.Нагадаємо, сьогодні спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив у коментарі журналістам Fox News, що Росія майже одразу пішла на поступки під час саміту, який відбувся на Алясці. Тоді, за його словами, під час перемовин "фактично вдалося досягнути прогресу" стосовно мирної угоди.Своєю чергою, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що Росія начебто погодилася на гарантії безпеки для України. Але вони повинні забезпечуватися однаково за участі Китаю, Сполучених Штатів Америки та декількох країн Європи. До того ж у процесі нібито має брати активну участь Москва.

Росія прагне здійснювати вплив на внутрішнє управління інших колишніх радянських країн, включно з країнами-членами НАТО, фактично заперечуючи їхній суверенітет і створюючи умови, що загрожують їхньому незалежному управлінню.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Вони констатували, що російські чиновники створюють інформаційні умови для виправдання здійснення контролю над колишніми радянськими державами, включаючи членів НАТО Литву, Латвію й Естонію, заперечуючи законність розпаду СРСР."Кремль наполягає на своєму праві втручатися у внутрішні справи країн Балтії, переслідуючи посадовців, які заочно видаляють військові пам'ятники радянської епохи, та громадян, які розписують їх графіті на суверенних територіях цих держав, згідно з російським законодавством, яке не поширюється на ці держави", — зауважили аналітики.Вони додали, що Росія, зокрема, здійснила одну з перших в історії кібератак проти Естонії у відповідь на рішення естонського уряду перенести радянський "Пам'ятник визволителям Таллінна".Зусилля Росії щодо встановлення контролю над країнами Балтії зазнали невдачі. Однак Росія досягнула набагато більшого успіху у встановленні контролю як над Білоруссю, так і над Грузією, розпочавши гібридні операції в обох країнах та підтримуючи проросійські уряди, лояльні до Кремля.При цьому російський міністр Лавров неявно відкинув припущення, що Росія може прийняти західні гарантії безпеки для України. Він заявив, що Росія й Україна не можуть укладати жодних довгострокових угод, які не враховують "інтереси безпеки" Росії, дуже ймовірно, маючи на увазі вимогу Росії щодо українського "нейтралітету".Аналітики акцентували, що російські чиновники давно наполягають на нейтралітеті та неприєднання України до НАТО як передумові переговорів, і Росія, ймовірно, створює умови інформаційного простору, щоби протистояти західним гарантіям безпеки для України."Вимога Кремля щодо нейтралітету України насправді має на меті ізолювати Україну від її союзників і позбавити Україну суверенного права формувати союзи, навіть коли Росія наполягає на фактичному контролі над внутрішніми справами України", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWМіністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що метою Кремля в Україні є політичний контроль над усією Україною, а не захоплення окремих українських територій, таких як Донецька область.Російські війська намагаються контратакувати українські війська, очищаючи російське проникнення поблизу Добропілля, оскільки українські війська дедалі більше загрожують базі проникнення.Російська тактика проникнення та низька щільність особового складу вздовж лінії фронту на Покровському напрямку дозволили російським військам відновити обмежений тактичний маневр на схід і південний схід від Добропілля — принаймні тимчасово.Україна та Росія провели черговий обмін тілами загиблих у бою солдатів.Українська влада звинуватила солдата 82 мотострілецького полку Росії у страті двох українських військовополонених у Вовчанську Харківської області влітку 2024 року.Українські війська просунулися поблизу Покровська та Великомихайлівки. Російські війська — поблизу Часового Яру та Торецька.Нагадаємо, що, за інформацією Генерального штабу Збройних сил України, за минулу добу вівторка, 19 серпня, відбулося 175 бойових зіткнень. Найбільше — на Покровському напрямку (50).

Лідери Данії, Ісландії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Латвії, Литви й Естонії у спільній заяві підтвердили непохитну підтримку Києву. Вони заявили, що не можна ухвалювати жодних рішень про Україну без України.Про це йдеться у спеціальній спільній заяві лідерів країн Північно-Балтійської вісімки щодо України."Ми твердо стоїмо на нашій непохитній підтримці суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України перед обличчям незаконної війни агресії Росії", — зазначили північноєвропейці.Вони привітали ініціативу президента Трампа допомогти припинити цю війну та закласти основи справедливого та тривалого миру, який гарантує безпеку України та стабільність Європи."Ми готові зробити дипломатичний внесок у цю роботу, зберігаючи при цьому нашу суттєву військову та фінансову підтримку Україні. Продовжуватимемо підтримувати та запроваджувати обмежувальні заходи проти Росії. Мир прийде лише завдяки поєднанню рішучої дипломатії, непохитної підтримки України та послідовного тиску на Росію, щоби вона припинила свою незаконну війну", — запевнили автори заяви.Вони додали, що дипломатичне рішення має захищати життєво важливі інтереси безпеки як України, так і Європи. Ці інтереси включають надійні гарантії безпеки, які дозволять Україні ефективно захищати свій суверенітет і територіальну цілісність."Ми підтверджуємо принцип, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою. Переговори можуть відбуватися лише в контексті припинення вогню", — йдеться в документі.Лідери північноєвропейських країн навели слова Зеленського, який заявив, що Україна готова до мирних переговорів за повної поваги до свого суверенітету."Народ України повинен мати свободу вирішувати своє майбутнє. Шлях до миру не може бути прокладений без голосу України. Жодних рішень щодо України без України, і жодних рішень щодо Європи без Європи. Північно-Балтійська вісімка залишатиметься поруч з Україною, єдина в меті та рішуча у захисті нашої безпеки", — наголошується в заяві.При цьому країни Балтії та Північної Європи продовжуватимуть тісно співпрацювати зі США, Україною, а також іншими партнерами, щоби прагнути миру, який є справедливим, міцним та ґрунтується на принципах Статуту ООН, Гельсінського прикінцевого акта та міжнародного права.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що лідери провідних європейських країн прагнуть поговорити з Дональдом Трампом ще до того, як він зустрінеться на Алясці з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Реакція Білого дому на пропозицію європейців наразі невідома.

Латвія готова купувати американську зброю для України в рамках програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Партнери приєднаються до ініціативи країн НАТО. Про це у Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський."Говорив із gрезидентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом. Поінформував про контакти з партнерами та ситуацію в дипломатії. Поділився нашим баченням, які кроки важливо зробити далі. Україні та всім іншим європейським країнам потрібні надійний мир і гарантоване майбутнє", — йдеться у заяві глави держави.Зеленський зазначив, що у всіх партнерів є розуміння, що досягти цього можна завдяки підтримці США та єдності Європи. У цьому напрямку є домовленість координувати зусилля. "Говорили про євроінтеграційний шлях нашої країни. Україна зробила все необхідне. Буде справедливо та чесно відкрити для нас із Молдовою перший переговорний кластер одночасно. Латвія абсолютно принципово підтримує членство України в ЄС і НАТО. Дуже цінуємо таку позицію", — наголосив український лідер. Також, за словами Зеленського, сторони обговорили новий інструмент PURL, який уже реально працює. "Латвія готова приєднатися. Дякую!" — додав президент України.Нещодавно представник НАТО повідомляв, що вже найближчими тижнями в Україну надійдуть перші партії зброї та боєприпасів у рамках ініціативи PURL. Програма передбачає постачання Києву країнами-членами НАТО озброєнь американського виробництва.Нагадаємо, нещодавно очільник українського оборонного відомства Денис Шмигаль розповідав, що США та НАТО запускають новий механізм підтримки України. Він відбуватиметься через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List.Варто зазначити, що 5 серпня постійний представник США при Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що незабаром одразу декілька країн можуть оголосити про виділення коштів на закупівлю американської зброї для України.

У Лаункалнській волості Смілтенського краю Латвії з дороги з'їхав і перекинувся автобус Neoplan. Він віз дітей до тренувального табору в Смілтені. Аварія сталася 4 серпня зранку. Внаслідок аварії у п'ятьох дівчат є травми.Про це повідомив латвійський суспільний мовник LSM із посиланням на місцеву поліцію.За інформацією правоохоронців, у салоні перебували вихованці та персонал баскетбольної школи Rīga — 43 дівчинки віком від 10 до 15 років, а також три тренери."Постраждали п'ятеро дівчат — у них забої та подряпини. Медики надали їм допомогу. Від госпіталізації потерпілі відмовилися. Життю дітей нічого не загрожує", — йдеться в повідомленні.Представниця латвійської поліції Зане Васкане поінформувала, що за фактом ДТП розпочато кримінальне провадження, а обставини наразі встановлюються."За попередніми даними, водій автобуса не перебував під впливом алкоголю", — зауважила вона.Проте, за її словами, є питання, що стосуються використання ременів безпеки."Усі обставини з'ясуються в межах адміністративного діловодства. Більша частина пасажирів вибралася самостійно з автобуса. У двох випадках знадобилася допомога рятувальників", — підсумувала Зане Васкане.Чи пов'язана подія з ремонтними роботами на тій ділянці чи її спричинили інші причини, поліція ще з'ясовує.Нагадаємо, що в ніч на п'ятницю поблизу Берліна перекинувся автобус, який їхав із Копенгагена до Відня. У салоні перебували 54 пасажири, серед них — українці.