# Латвія

У четвер, 11 вересня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив 52 політичних в’язнів. Серед них присутні громадяни шести держав — Литви, Латвії, Польщі, Німеччини, Франції та Великої Британії.Про це у соцмережі X повідомив лідер Литви Гітанас Науседа."Сьогодні 52 в’язні безпечно перетнули литовський кордон з Білорусі, залишивши позаду колючий дріт, заґратовані вікна та постійний страх", — йдеться у заяві.Науседа наголосив, що серед звільнених є шестеро громадян Литви. Політик подякував Сполученим Штатам та президенту США Дональду Трампу за зусилля, що були спрямовані для визволення політичних в'язнів.Президент Литви також зазначив, що у в’язницях Білорусі залишається ще понад тисячу політв'язнів: "Ми не можемо зупинятися, поки вони не отримають свободу!".Цікаво, що наближений до Лукашенка Telegram-канал "Пул Первого" заявив про помилування главою держави 14 іноземців. Серед них шестеро литовців, по двоє — з Німеччини, Латвії та Польщі, а також по одному з Великої Британії і Франції.Раніше повідомлялось, що політв’язень Андрій Піднебенний помер за ґратами в Білорусі. Йому було 36 років. Імовірною причиною його смерті незалежні оглядачі називають задуху в камері, де він перебував.Нагадаємо, наприкінці квітня цього року стало відомо, що в Білорусі випустили на волю Юрія Зенковича, який має американське громадянство. Він перебував під вартою за звинуваченням у начебто підготовці замаху на самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка.

Після дронової атаки Росії на Польщу влада Латвії ухвалила рішення про закриття повітряного простору біля східного кордону з Білоруссю та Росією.Про це повідомив міністр оборони країни Андріс Спрудс, передає видання LSM. За його словами, обмеження можуть почати діяти відсьогодні і будуть чинними до щонайменше 18 вересня."З 18:00 11 вересня повітряний простір Латвії на східному кордоні буде закрито щонайменше до 18 вересня з можливістю продовження", — наголосив він.Водночас очільник оборонного відомства запевнив, що наразі прямих загроз Латвії наразі немає. Натомість він відзначив, що атака Росії на Польщу є явним порушенням повітряного простору НАТО, і Латвія повинна діяти відповідно."Закриття повітряного простору на східному кордоні дозволить повністю контролювати заборонену повітряну зону та полегшить виявлення несанкціонованих літаючих об'єктів, а також звільнить заборонену повітряну зону для винищувачів Балтійської повітряної патрульної місії НАТО та латвійської протиповітряної оборони", — пояснив міністр.Він додав, що такий крок також дозволить розширити можливості випробувань акустичних систем спостереження за повітряним простором, моделювання дій безпілотних літальних апаратів та протидії їм, а також розгортання та навчання додаткових мобільних бойових підрозділів."Російські безпілотники в повітряному просторі НАТО – це тривожний сигнал, і ми повинні зробити все можливе, щоб не допустити ескалації атак із застосуванням безпілотників", — зазначив Спрудс.Нагадаємо, 11 вересня Агентство польської авіаційної навігації (PAŻP) повідомило про запровадження обмежень на польоти у східній частині країни вздовж кордону з Україною та Білоруссю. Вони діятимуть із 10 вересня до 9 грудня 2025 року.

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.Про це він наголосив на щотижневій прес-конференції з прем'єром Евікою Сілінею, пише Delfi."Якщо буде мирний договір або мирна угода з гарантіями безпеки, то розмова піде і про потенційну присутність країн Європи та країн-учасниць НАТО у гарантуванні цього мирного договору", — визнав президент. Він зазначив, що насамперед потрібно укласти мирний договір і зрозуміти які основні елементи цієї угоди, якими будуть гарантії безпеки, якою буде роль Латвії. "Якщо говоримо про можливе відправлення наших солдатів в Україну в рамках гарантування цього мирного договору, для реалізації гарантій безпеки, то, в першу чергу, в Латвії це рішення приймає Сейм, а до цього обговорює Кабінет міністрів і Рада з національної безпеки. Але рішення немає. Коли буде більше ясності — будуть дискусії", — заявив Рінкевичс.Своєю чергою, прем'єр-міністр Евіка Сіліня, яка представляє Латвію в "Коаліції охочих", також наголосила на тому, що рішення про відправлення солдатів може прийняти лише Сейм.За словами прем'єра, у "Коаліції охочих" йшлося про те, що знадобиться від Латвії, якщо вона візьме на себе навчання в Україні. "Але і про це потрібно буде конкретно вирішувати в той момент, коли буде ясніше розуміння", — сказала Сіліня.Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.Водночас аналітики американського Інституту вивчення війни констатували, що Росія прагне здійснювати вплив на внутрішнє управління інших колишніх радянських країн, включно з країнами-членами НАТО, фактично заперечуючи їхній суверенітет і створюючи умови, що загрожують їхньому незалежному управлінню.Нагадаємо, сьогодні спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив у коментарі журналістам Fox News, що Росія майже одразу пішла на поступки під час саміту, який відбувся на Алясці. Тоді, за його словами, під час перемовин "фактично вдалося досягнути прогресу" стосовно мирної угоди.Своєю чергою, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що Росія начебто погодилася на гарантії безпеки для України. Але вони повинні забезпечуватися однаково за участі Китаю, Сполучених Штатів Америки та декількох країн Європи. До того ж у процесі нібито має брати активну участь Москва.

Росія прагне здійснювати вплив на внутрішнє управління інших колишніх радянських країн, включно з країнами-членами НАТО, фактично заперечуючи їхній суверенітет і створюючи умови, що загрожують їхньому незалежному управлінню.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Вони констатували, що російські чиновники створюють інформаційні умови для виправдання здійснення контролю над колишніми радянськими державами, включаючи членів НАТО Литву, Латвію й Естонію, заперечуючи законність розпаду СРСР."Кремль наполягає на своєму праві втручатися у внутрішні справи країн Балтії, переслідуючи посадовців, які заочно видаляють військові пам'ятники радянської епохи, та громадян, які розписують їх графіті на суверенних територіях цих держав, згідно з російським законодавством, яке не поширюється на ці держави", — зауважили аналітики.Вони додали, що Росія, зокрема, здійснила одну з перших в історії кібератак проти Естонії у відповідь на рішення естонського уряду перенести радянський "Пам'ятник визволителям Таллінна".Зусилля Росії щодо встановлення контролю над країнами Балтії зазнали невдачі. Однак Росія досягнула набагато більшого успіху у встановленні контролю як над Білоруссю, так і над Грузією, розпочавши гібридні операції в обох країнах та підтримуючи проросійські уряди, лояльні до Кремля.При цьому російський міністр Лавров неявно відкинув припущення, що Росія може прийняти західні гарантії безпеки для України. Він заявив, що Росія й Україна не можуть укладати жодних довгострокових угод, які не враховують "інтереси безпеки" Росії, дуже ймовірно, маючи на увазі вимогу Росії щодо українського "нейтралітету".Аналітики акцентували, що російські чиновники давно наполягають на нейтралітеті та неприєднання України до НАТО як передумові переговорів, і Росія, ймовірно, створює умови інформаційного простору, щоби протистояти західним гарантіям безпеки для України."Вимога Кремля щодо нейтралітету України насправді має на меті ізолювати Україну від її союзників і позбавити Україну суверенного права формувати союзи, навіть коли Росія наполягає на фактичному контролі над внутрішніми справами України", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWМіністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що метою Кремля в Україні є політичний контроль над усією Україною, а не захоплення окремих українських територій, таких як Донецька область.Російські війська намагаються контратакувати українські війська, очищаючи російське проникнення поблизу Добропілля, оскільки українські війська дедалі більше загрожують базі проникнення.Російська тактика проникнення та низька щільність особового складу вздовж лінії фронту на Покровському напрямку дозволили російським військам відновити обмежений тактичний маневр на схід і південний схід від Добропілля — принаймні тимчасово.Україна та Росія провели черговий обмін тілами загиблих у бою солдатів.Українська влада звинуватила солдата 82 мотострілецького полку Росії у страті двох українських військовополонених у Вовчанську Харківської області влітку 2024 року.Українські війська просунулися поблизу Покровська та Великомихайлівки. Російські війська — поблизу Часового Яру та Торецька.Нагадаємо, що, за інформацією Генерального штабу Збройних сил України, за минулу добу вівторка, 19 серпня, відбулося 175 бойових зіткнень. Найбільше — на Покровському напрямку (50).

Лідери Данії, Ісландії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Латвії, Литви й Естонії у спільній заяві підтвердили непохитну підтримку Києву. Вони заявили, що не можна ухвалювати жодних рішень про Україну без України.Про це йдеться у спеціальній спільній заяві лідерів країн Північно-Балтійської вісімки щодо України."Ми твердо стоїмо на нашій непохитній підтримці суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України перед обличчям незаконної війни агресії Росії", — зазначили північноєвропейці.Вони привітали ініціативу президента Трампа допомогти припинити цю війну та закласти основи справедливого та тривалого миру, який гарантує безпеку України та стабільність Європи."Ми готові зробити дипломатичний внесок у цю роботу, зберігаючи при цьому нашу суттєву військову та фінансову підтримку Україні. Продовжуватимемо підтримувати та запроваджувати обмежувальні заходи проти Росії. Мир прийде лише завдяки поєднанню рішучої дипломатії, непохитної підтримки України та послідовного тиску на Росію, щоби вона припинила свою незаконну війну", — запевнили автори заяви.Вони додали, що дипломатичне рішення має захищати життєво важливі інтереси безпеки як України, так і Європи. Ці інтереси включають надійні гарантії безпеки, які дозволять Україні ефективно захищати свій суверенітет і територіальну цілісність."Ми підтверджуємо принцип, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою. Переговори можуть відбуватися лише в контексті припинення вогню", — йдеться в документі.Лідери північноєвропейських країн навели слова Зеленського, який заявив, що Україна готова до мирних переговорів за повної поваги до свого суверенітету."Народ України повинен мати свободу вирішувати своє майбутнє. Шлях до миру не може бути прокладений без голосу України. Жодних рішень щодо України без України, і жодних рішень щодо Європи без Європи. Північно-Балтійська вісімка залишатиметься поруч з Україною, єдина в меті та рішуча у захисті нашої безпеки", — наголошується в заяві.При цьому країни Балтії та Північної Європи продовжуватимуть тісно співпрацювати зі США, Україною, а також іншими партнерами, щоби прагнути миру, який є справедливим, міцним та ґрунтується на принципах Статуту ООН, Гельсінського прикінцевого акта та міжнародного права.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що лідери провідних європейських країн прагнуть поговорити з Дональдом Трампом ще до того, як він зустрінеться на Алясці з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Реакція Білого дому на пропозицію європейців наразі невідома.

Латвія готова купувати американську зброю для України в рамках програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Партнери приєднаються до ініціативи країн НАТО. Про це у Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський."Говорив із gрезидентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом. Поінформував про контакти з партнерами та ситуацію в дипломатії. Поділився нашим баченням, які кроки важливо зробити далі. Україні та всім іншим європейським країнам потрібні надійний мир і гарантоване майбутнє", — йдеться у заяві глави держави.Зеленський зазначив, що у всіх партнерів є розуміння, що досягти цього можна завдяки підтримці США та єдності Європи. У цьому напрямку є домовленість координувати зусилля. "Говорили про євроінтеграційний шлях нашої країни. Україна зробила все необхідне. Буде справедливо та чесно відкрити для нас із Молдовою перший переговорний кластер одночасно. Латвія абсолютно принципово підтримує членство України в ЄС і НАТО. Дуже цінуємо таку позицію", — наголосив український лідер. Також, за словами Зеленського, сторони обговорили новий інструмент PURL, який уже реально працює. "Латвія готова приєднатися. Дякую!" — додав президент України.Нещодавно представник НАТО повідомляв, що вже найближчими тижнями в Україну надійдуть перші партії зброї та боєприпасів у рамках ініціативи PURL. Програма передбачає постачання Києву країнами-членами НАТО озброєнь американського виробництва.Нагадаємо, нещодавно очільник українського оборонного відомства Денис Шмигаль розповідав, що США та НАТО запускають новий механізм підтримки України. Він відбуватиметься через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List.Варто зазначити, що 5 серпня постійний представник США при Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що незабаром одразу декілька країн можуть оголосити про виділення коштів на закупівлю американської зброї для України.

У Лаункалнській волості Смілтенського краю Латвії з дороги з'їхав і перекинувся автобус Neoplan. Він віз дітей до тренувального табору в Смілтені. Аварія сталася 4 серпня зранку. Внаслідок аварії у п'ятьох дівчат є травми.Про це повідомив латвійський суспільний мовник LSM із посиланням на місцеву поліцію.За інформацією правоохоронців, у салоні перебували вихованці та персонал баскетбольної школи Rīga — 43 дівчинки віком від 10 до 15 років, а також три тренери."Постраждали п'ятеро дівчат — у них забої та подряпини. Медики надали їм допомогу. Від госпіталізації потерпілі відмовилися. Життю дітей нічого не загрожує", — йдеться в повідомленні.Представниця латвійської поліції Зане Васкане поінформувала, що за фактом ДТП розпочато кримінальне провадження, а обставини наразі встановлюються."За попередніми даними, водій автобуса не перебував під впливом алкоголю", — зауважила вона.Проте, за її словами, є питання, що стосуються використання ременів безпеки."Усі обставини з'ясуються в межах адміністративного діловодства. Більша частина пасажирів вибралася самостійно з автобуса. У двох випадках знадобилася допомога рятувальників", — підсумувала Зане Васкане.Чи пов'язана подія з ремонтними роботами на тій ділянці чи її спричинили інші причини, поліція ще з'ясовує.Нагадаємо, що в ніч на п'ятницю поблизу Берліна перекинувся автобус, який їхав із Копенгагена до Відня. У салоні перебували 54 пасажири, серед них — українці.

Латвія передала Україні чергову партію дронів. Це понад тисячу бойових безпілотників. Така підтримка від союзників триватиме.Про це заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс."Наступні 1300 дронів, виготовлених у Латвії, вже в дорозі до України", — написав він на своїй сторінці у соцмережі Х.Також у 2025 році Україна отримає ще 12 тисяч дронів. Їхня загальна вартість понад 17 мільйонів євро.Як відомо, 15 липня президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею. Політики обговорили воєнну підтримку української армії та євроінтеграцію нашої держави.Нагадаємо, 1 липня уряд Латвії підтримав передачу Збройним силам України бронетранспортерів Patria 6x6 та іншої військової техніки.Також повідомлялось, що У 2026 році Литва і Фінляндія, які межують з Росією, мають намір розпочати виробництво протипіхотних мін для власних потреб. Окрім цього, держави планують та постачати їх Україні через військову агресію з боку Росії.

Під час чергової волонтерської поїздки до України мер латвійського міста Огре Егілс Хельманіс отримав поранення. Ймовірно, що це сталося у прифронтовій зоні.Як повідомляє LSM, про це заявив представник муніципалітету Патрікс Гріва. За його словами, посадовець вирушив до України з партією волонтерської допомоги. Йдеться про автомобілі та інше необхідне спорядження для українських військових. Гріва додав, що відповідні поїздки регулярно є у графіку мера з 2022 року, від самого початку повномасштабної російсько-української війни."Кожні кілька місяців донатять і переганяють значну кількість автомобілів, цього разу — близько 20", — наголосив він.Наразі детальної інформації про обставини і характер поранення Хельманіса немає, відомо лише, що він у стабільному стані. Гріва додав, що минулої ночі був обстріл, внаслідок якого Хельманіс отримав поранення. Він пояснив, що наразі не знає деталей і точного місця події, тому що маршрут щоразу тримали у таємниці. Гріва додав, що "кожна така поїздка пов’язана з небезпекою".Нагадаємо, у березні уряд Латвії ухвалив рішення про безоплатну передачу Україні транспортних засобів, конфіскованих у п'яних водіїв. Варто зауважити, що з березня 2023 року, коли в Латвії було ухвалено рішення про відправлення автомашин, конфіскованих у нетверезих водіїв, в Україну, було передано вже 676 таких авто.

У вівторок, 15 липня, президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею. Політики обговорили воєнну підтримку української армії та євроінтеграцію нашої держави.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі. Зеленський наголосив, що дуже символічно, що ця зустріч відбулася саме в День Української Державності. Він висловив подяку за цей жест — знак солідарності з нашим народом. "Обговорили оборонну підтримку для наших воїнів та її фінансування за допомогою європейських інструментів, зокрема в межах SAFE. А також дрони, євроінтеграцію та відкриття переговорних кластерів. Справедливість у цьому процесі має бути забезпечена", — йдеться у повідомленні. Зеленський також подякував народу та уряду Латвії за вагому допомогу й новий оборонний пакет."Це хороше посилення нашої армії. Дякую за лідерство й готовність виділяти навіть більше ніж 0,25 % ВВП на підтримку України", — резюмував президент.Нагадаємо, 1 липня уряд Латвії підтримав передачу Збройним силам України бронетранспортерів Patria 6x6 та іншої військової техніки.Також повідомлялось, що У 2026 році Литва і Фінляндія, які межують з Росією, мають намір розпочати виробництво протипіхотних мін для власних потреб. Окрім цього, держави планують та постачати їх Україні через військову агресію з боку Росії.

У вівторок, 1 липня, уряд Латвії підтримав передачу Збройним силам України бронетранспортерів Patria 6x6 та іншої військової техніки.Про це повідомила прес-служба Міноборони Латвії."Незабаром ми поставимо Україні перший з 42 бронетранспортерів Patria, вироблених у Латвії. Я впевнений, що наші  бронетранспортери Patria допоможуть Збройним Силам України у боротьбі з агресором", — наголосив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.До того ж, окрім БТРів, українські військові також отримають запасні частини, озброєння та боєприпаси. Очільник оборонного відомства Латвії додав, що цього і наступного року держава надасть Україні військову допомогу в розмірі 0,25% від валового внутрішнього продукту.Що відомо про БРТ Patria 6x6Шестиколісний бронетранспортер виробництва фінської оборонно-промислової компанії Patria. БТР призначений для транспортування військ, але також може бути адаптована для інших завдань. Зокрема, на нього можна встановити: системи плавання, лебідки, посиленої броні та різноманітних систем зброї.Зброя, яку можна встановити на БТР Patria, варіюється від кулемета до 25/30 мм систем прямого вогню середнього калібру та 120 мм баштової мінометної системи Patria Nemo.Основні характеристики:колісна формула: 6×6;швидкість: до 100 км/год на шосе;запас ходу: до 700 км;десант: до 10 бійців + екіпаж;захист: броня за стандартами STANAG 4569, витримує обстріли зі стрілецької зброї, уламки та вибухи мін;озброєння: можливість встановлення кулеметів (12,7 мм), гранатометів або бойових модулів.Нагадаємо, раніше британський прем'єр-міністр Кір Стармер оголосив про новий пакет військової допомоги Україні, який цього разу оплачений коштом відсотків, отриманих Великою Британією від заморожених російських активів. Зокрема, Британія надішле 350 сучасних ракет ППО.

Головне управління розвідки та Міністерства закордонних справ евакуювали з Ізраїлю 176 людей. Серед них — 133 є громадянами України.Як повідомляє прес-служба ГУР, серед евакуйованих є також громадяни Молдови, Латвії, Азербайджану, Естонії та Сполучених Штатів Америки.Зазначається, що літак із пасажирами успішно приземлився на території Республіки Молдова. Звідти громадяни України продовжать шлях додому."Ми з родиною були у Тель-Авіві у відпустці, поїхали, щоб трішки перемкнутися від війни, однак застали там такий самий жах: вибухи, обстріли. Я зайшла на сайт посольства, подала заявку на евакуацію. І ось усього за кілька днів після цього ми повертаємося в Україну. Дякую усім, хто доклав зусиль: нашому Президентові пану Зеленському, посольству та Головному управлінню розвідки", — говорить евакуйована з Тель-Авіву мешканка Київщини.У розвідці зауважили, що така операція стала частиною ширших зусиль із повернення українських громадян через погіршення безпекової ситуації на Близькому Сході. Окрім цього, у ГУР висловили вдячність офіційним представникам Республіки Молдова за сприяння в проведенні евакуації. Одна з евакуйованих українок зауважила, що, коли почалися обстріли, вона із сином перебувала у своєї матері у Тель-Авіві. За її словами, її рейс скасували, а матір звернулася до посольства, щоб допомогли нам виїхати."Ми щиро вдячні усім, хто допоміг це зробити. Вдячні Україні, що не залишає своїх громадян у біді. Я щаслива, що уже тут”, — розповіла евакуйована киянка.Нагадаємо, раніше урядовий портал повідомляв, що в Україні планують запустити нову ініціативу, спрямовану на підтримку переселенців. Програма буде націлена на те, щоб допомогти громадянам, які вимушено покинули окуповані території, придбати нове житло замість.

Заступник міністра закордонних справ Росії, відповідальний за відносини зі США, нерозповсюдження та контроль над озброєннями Сергій Рябков заявив, що війна в Україні не закінчиться, доки НАТО не виведе війська з країн Балтії.Про це пише Newsweek.Коментарі Рябкова знаменують собою зміну позиції Кремля. Він припустив, що коріння конфлікту лежить не лише в самій Україні, а й у розширенні НАТО на схід. За словами Рябкова, виведення військ НАТО з країн Балтії допомогло б покласти край війні.НАТО підтримує сильну військову присутність у країнах Балтії, маючи багатонаціональні бойові групи та бригади, розміщені в Болгарії, Естонії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі, Румунії та Словаччині.Військовий альянс посилив свою присутність у регіоні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У повідомленні від 6 червня було заявлено, що вісім бойових груп "демонструють міцність трансатлантичного зв'язку та солідарність, рішучість і здатність Альянсу реагувати на будь-яку агресію".Також Швеція та Фінляндія перейшли від нейтральної позиції до членства в НАТО після вторгнення.Кремль заявив, що Україна повинна відмовитися від своїх амбіцій щодо вступу до НАТО як умови для припинення війни, але Рябков, видається, сигналізував ТАСС, що Альянс також повинен повністю вивести свої війська з країн Балтії.У статті під назвою "Заступник міністра закордонних справ Рябков: Вирішити конфлікт неможливо, поки НАТО не виведе свої війська" чиновник стверджував, що розв'язання "конфлікту" в Україні вимагає усунення того, що він назвав його корінними причинами.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія нарощує свій військовий потенціал і буде готова застосувати збройну силу проти країн Північноатлантичного альянсу протягом п'яти років.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль продовжує зусилля з підготовки російського суспільства та оборонно-промислової бази до затяжної війни з Україною та потенційної майбутньої війни з НАТО.Водночас, на думку генерального секретаря НАТО Марка Рютте, довготривале перемир'я в Україні дасть можливість Російській Федерації накопичити запаси зброї, що несе загрозу для країн-членів Альянсу.

В Україні на війни проти російських загарбників загинув доброволець із Латвії Микита Таренов. Він мав позивний "Латвієць" і захищав Україну від окупантів іще з 2017 року.Про це повідомив латвійський телемовник LSM. Інформацію про загибель Таренова латвійському телебаченню підтвердило джерело, близьке до бійця.Речниця Міністерства закордонних справ Латвії Діана Егліте поінформувала, що посольство Латвії в Україні поки що не має офіційного підтвердження загибелі Таренова.У Міністерстві оборони також очікують офіційної інформації від української влади, але зазначили, що Таренов раніше не служив у Національних збройних силах Латвії.Українська організація "Центурія" повідомила, що 14 травня 2025 року на Харківському напрямку "Латвійця" поранили в бою під час успішного відбиття ворожого наступу."У процесі евакуації разом із товаришами по службі він загинув унаслідок удару ворожого безпілотника", — йдеться в повідомленні.Повідомляється, що шлях Таренова в Україні розпочався 2017 року, коли він приєднався до харківського осередку Національних дружин. Пізніше він став одним із засновників секції з вивчення італійського стилю ножового бою.Через два роки на основі цієї секції утворилася організація Nord Storm, яка об'єднувала шанувальників руху Straight Edge, головна ідея якого полягає у свідомій відмові від вживання алкоголю, тютюну та наркотиків.Також з 2017 року без українського громадянства без вагань взяв участь в АТО як доброволець. З початком повномасштабної війни продовжив воювати за Україну, як і раніше, без громадянства.Він став на захист Харкова, звільняв Харківщину у складі спецпідрозділу ГУР "Кракен". Також воював на Херсонському напрямку, брав участь у визволенні Херсона.Від початку повномасштабного вторгнення Росії це вже третій латвійський доброволець, який загинув в боях за Україну.Нагадаємо, в січні цього року стало відомо, що військовий медик із Шотландії Джордан Маклахлан загинув в Україні в боях проти російських окупантів. Йому було 26 років, до українських сил він добровольцем приєднався 2022 року.

У вівторок, 29 квітня, громадянин Латвії засудили до позбавлення волі на шість років. Він брав участь у бойових діях в Україні на боці російських окупантів.Про це повідомив латвійський телевізійний мовник LRT. Журналісти уточнили, що громадянин Латвії отримав шість років позбавлення волі та два роки умовного терміну за участь у бойових діях на боці Росії проти України.Відповідне рішення ухвалив Ризький міський суд, затвердивши угоду між підсудним і прокурором про визнання вини.За інформацією прокуратури, 2023 року чоловік вступив до лав російської армії. Його направили до Челябінська, де він служив в артилерійському підрозділі 80 танкового полку. Згодом його відправили на фронт до Донецької області, де він займався будівництвом оборонних укріплень, охороною території та проходив тактичну та стрілецьку підготовку.Чоловіка затримали 7 жовтня 2023 року в прикордонному селі, коли він намагався незаконно повернутися до Латвії з території Росії. У суді чоловік повністю визнав свою провину."Його дії кваліфіковано як порушення закону Латвії про національну безпеку, який забороняє службу в збройних силах іноземних держав без відповідного дозволу", — наголосили латвійські медійники.У грудні минулого року Курземський районний суд у Латвії засудив головного редактора кремлівського пропагандистського порталу "Sputnik Латвія", громадянина Латвії Валентина Роженцова на два роки позбавлення волі за порушення санкцій Європейського Союзу.Нагадаємо, що 10 квітня в Литві суд ухвалив вирок 83-річному Едуардасу Мановасу. Його засудили до восьми з половиною років ув'язнення — за шпигунство на користь російських спецслужб.