# Латвія

На думку міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, ризик російського вторгнення в Балтію є досить високим. Він нагадав, що Російська Федерація завжди була загрозою для цього регіону.Таку заяву литовський посадовець зробив в інтерв'ю "РБК-Україна"."Росія вже багато років є безпосередньою військовою загрозою для балтійських країн. І справа не лише в рівні загрози, а й у рівні нашої стійкості та можливостей стримування, оборони. Тому оцінюючи ризик, ми враховуємо не тільки загрозу", — наголосив Будріс.За словами очільника МЗС Литви, загроза для балтійських країн поділяється на можливості та наміри."І я не маю сумнівів щодо намірів Росії. Вони залишаються. Вони хочуть підкорити сусідні країни. І це буде продовжуватись, поки Путін при владі. І є питання можливостей. Зараз вони в Україні та біля України. Звісно, вони будуть через деякий час перекинуті на бази, звідки вони прийшли", — сказав Бурдіс.Будріс також зазначив, що коли йдеться про можливості, то в майбутньому в напрямку країн Балтії вони будуть збільшені."Але в планах Росії й у нашому плануванні оборони, ми бачимо себе взаємопов'язаними. Тому це не буде так, що одна країна — це ціль, а інші залишаться осторонь. Тож ми будемо однією довгою лінією фронту і нам потрібно планувати все так, що ми її повинні обороняти", — додав він.Як зазначали аналітики видання Financial Times, за будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.Варто зазначити, що у новій доповіді Федеральної розвідувальної служби Німеччини та Бундесверу йдеться про те, що російська влада, очевидно, готується до масштабної війни проти НАТО. Кремль, за даними розвідки, сприймає відносини із Заходом як системний конфлікт і готовий використати силу для досягнення своїх цілей.

Латвійська військова медикиня Сарміте Ціруле отримала поранення на фронті в Україні. Це сталося внаслідок атаки російського безпілотника.Про це повідомило латвійське видання Delfi. Журналісти уточнили, що російська атака сталася вранці в неділю, 30 березня, — у той час, коли Сарміте Ціруле разом з іншими військовими вирушила рятувати важкопораненого українського військовослужбовця.Російський дрон вразив автівку, в якій перебував екіпаж Ціруле. Медикиня з Латвії отримала поранення від уламків і контузію, зараз її життю нічого не загрожує."Зі самого початку війни Росії проти України Сарміте Ціруле надає підтримку українським солдатам, які воюють на найважчих ділянках фронту", — йдеться в повідомленні. У грудні 2023 року Ціруле на урочистій церемонії в Ризькому замку отримала з рук тодішнього президента Латвії Егілса Левітса орден Трьох зірок за "мужність і самовіддану роботу на фронті в Україні та надання медичної допомоги українським воїнам".В Україні 2022 року створили Інтернаціональний легіон, у якому воюють громадяни інших країн. Точної кількості військових, які там перебувають, не повідомляється.На початку березня уряд Латвії ухвалив рішення про безоплатну передачу Україні транспортних засобів, конфіскованих у п'яних водіїв. Загалом передадуть 31 автівку, деякі з них використовуватимуть і в медичних цілях.Нагадаємо, що цього року Збройні сили України мають отримати від Латвії шестиколісні бронетранспортери Patria 6x6. При цьому такі постачання не вплинуть на обсяги іншої латвійської допомоги, їх нададуть додатково поза чергою.

За будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Такий висновок зробили аналітики видання Financial Times, журналісти якого посилаються на заяви міністрів оборони Естонії, Латвії та Литви.Представники країн Балтії не приховують занепокоєння, що Росія не зупиниться на Україні після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа виступить посередником у припиненні вогню. Кремль уже запланував збільшення військового виробництва та розміщення додаткових військ уздовж їхніх кордонів."Ми всі розуміємо, що, коли війну в Україні зупинять, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також швидко значно зросте", — заявив у коментарі виданню міністр оборони Естонії Ханно Певкур.З ним погодився й міністерка оборони Литви, яка теж бачить реальну небезпеку для своєї країни."Не плекаймо ілюзій. Не обманюймо себе, що з Росією вдасться покінчити після України", — сказала Довіле Шакалієне.За її словами, Росія скористається часом після припинення вогню в Україні, щоби прискорити нарощування свого військового потенціалу."У них уже є величезна та навчена бойовим діям армія, яка стане ще більшою", — додала вона.Журналісти зауважили, що припинення бойових дій в Україні дасть Росії шанс реалізувати свої плани зі створення армії чисельністю 1,5 мільйона осіб і додати цілий новий армійський корпус на півночі, подвоївши чисельність військ поблизу Фінляндії та країн Балтії.Певкур, зокрема, сказав, що з 600 тисяч російських військовослужбовців, які, за оцінками, наразі перебувають в Україні, 300 тисяч, імовірно, передислокують."Ці люди не повернуться в різні регіони Росії, щоби збирати кукурудзу або робити щось іще, бо зарплата, яку вони отримують в армії, у 5-10 разів більша від тієї, яку вони могли б отримувати у своєму рідному місті", — пояснив він.Країни Балтії особливо стурбовані масштабними військовими навчаннями під назвою "Захід", які відбудуться поблизу їхніх кордонів у Росії та Білорусі цієї осені. Вони імітують конфлікт із країнами НАТО, в них беруть участь десятки тисяч військовослужбовців, танків, літаків і артилерії.Обидва міністри також застерегли від перекидання військ НАТО зі своїх країн для формування так званих європейських "сил гарантування безпеки", які можуть спрямувати в Україну як засіб стримування Росії від нового нападу."Ми не можемо ставити під загрозу безпеку східного флангу НАТО. Ми не можемо потрапити в пастку, що наші сили якимось чином закріплені в Україні. Тоді ми матимемо ризики на нашому кордоні", — сказав Певкур.Країни східного флангу НАТО, включно з Польщею та Румунією, заявили, що не можуть взяти на себе зобов'язання щодо розміщення військ в Україні на шкоду власній безпеці."Естонія теж заперечує проти планів Великої Британії передислокувати в Україну британські війська, призначені для оборони країн Балтії", — йдеться в статті.За даними видання, зараз Литву захищає німецька бригада, яку розмістять на її території найближчими місяцями, Латвію — багатонаціональні сили під керівництвом Канади, а Естонію — британська бригада, яку можуть направити з Великої Британії в найкоротші терміни.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.

Із 1 квітня Польща, залучивши винищувачі F-16, патрулюватиме повітряний простір над країнами Балтії. Така попередня місія триватиме до 31 липня.Про це заявив польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, якого цитує сайт Міністерства оборони Польщі.Він пояснив, що Польща залучить чотири літаки F-16 і 150 своїх військових, яких скерують у Литву. Відомо, що така місія патрулювання триватиме до 31 липня"Це наш внесок у солідарність і союзницький захист неба над країнами Балтії", — сказав Косіняк-Камиш.Він також розповів про спільну з країнами Європейського союзу охорону Балтійського моря."За нашим проханням створили "Балтійську варту" — операцію НАТО, у якій ми беремо участь разом. Ми розміщуємо наші підрозділи, захищаємо наші територіальні води та діємо в ділянці Балтійського моря", — пояснив він.Польський міністр також подякував Бельгії, Франції та Нідерландам за бажання приєднатися до цього процесу та взяти участь у захисті Балтійського моря."Важливо побудувати безпілотні та протипілотні системи, фортифікаційні споруди, системи посилення, що полегшують пересування власних військ і перешкоджають пересуванню військ противника. Захист населення та забезпечення військових — ми дуже єдині в цьому питанні", — наголосив Владислав Косіняк-Камиш.Нагадаємо, що президент Польщі Анджей Дуда закликав США розмістити ядерну зброю на території країни. Головна мета — стримування Росії від агресії.

Латвійська національна авіакомпанія airBaltic має намір стати першою, хто повернеться в Україну, коли це буде безпечно. Її керівники в середу, 12 березня, в Києві зустрілися із заступником міністра розвитку громад та територій Сергієм Деркачем.Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад і територій України. Там зазначили, що до України завітали перший віце-президент airBaltic Томас Рамдал, віце-президент із розвитку мережі Мантас Врубляускас. У зустрічі також узяв участь посол Латвії в Україні Ілгварс Клава.Основна тема перемовин — поточний стан цивільної авіації України, можливості підтримки та навчання українських фахівців, аналіз оцінки ризиків (документу мінімізації ризиків для часткового відкриття повітряного простору)."Наразі наш пріоритет у сфері цивільної авіації — це збереження персоналу та придатності інфраструктури аеропортів, забезпечення стабільного функціонування аеронавігації. У той же час, безпека — це основне у питанні відкриття повітряного простору", — зазначив Сергій Деркач.За його словами, без створення безпекових умов відповідні рішення неможливі."Ми вдячні airBaltic за постійну взаємодію та готовність до відновлення польотів, коли дозволить безпекова ситуація. Ми цінуємо постійну співпрацю та прагнення відновити сполучення з Україною, коли це дозволять умови, вітаємо готовність компанії розширити діяльність і відновити зв’язок України з Європою, коли ми будемо відновлювати авіасполучення", — додав заступник міністра розвитку громад і територій.Сергій Деркач розповів, що Державіаслужба спільно з військовими наприкінці минулого року підготувала оцінку ризиків. Це документ, що визначає ключові загрози під час часткового відкриття повітряного простору та заходи необхідні для їх мінімізації.За словами Томаса Рамдала, airBaltic зацікавлена в поверненні до польотів з України, адже до повномасштабного вторгнення компанія працювала в ключових українських аеропортах. Лише 2019 року airBaltic перевезла майже 220 тисяч пасажирів. Найактивніше компанія працювала з міжнародним аеропортом "Львів", 2020 року відкрили рейси з міжнародного аеропорту "Бориспіль". "Ми послідовно висловлювали наші плани щодо того, що airBaltic стане першою авіакомпанією, яка повернеться в Україну, коли це буде безпечно, і ми дотримуємося цього зобов'язання. Безпека наших співробітників, пасажирів та операцій завжди буде нашим найвищим пріоритетом, і після нашого другого особистого візиту до Києва, підготовка до нашого повернення йде повним ходом. Ми з нетерпінням чекаємо на відновлення життєво важливого повітряного сполучення та сприяння відновленню авіації України", — заявив перший віце-президент airBaltic.Нагадаємо, на початку лютого стало відомо, що ірландська авіакомпанія-лоукостер Ryanair розробляє плани щодо відновлення польотів в Україну. Активізувати це її спонукали сподівання на те, що Дональд Трамп допоможе завершити війну з Росією.

Головна мета Коаліції дронів — забезпечення України безпілотниками та зміцнення оборонної промисловості. За рік роботи цей міжнародний проект отримав понад два мільярди євро допомоги від партнерів.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України."Ініціативу започаткували в лютому 2024 року. Головна мета Коаліції дронів — забезпечити українські Сили оборони безпілотниками та зміцнити оборонну промисловість України та держав-партнерів заради створення технологічної переваги над ворогом в довгостроковій перспектив", — йдеться в повідомленні.У Міноборони додали, що на теперішній момент Латвія разом із Великою Британією координують роботу ініціативи."Окрім лідерів, Коаліція дронів налічує ще 15 держав", — наголосили в оборонному відомстві.Як відомо, союзники України створили Коаліцію дронів для постачання безпілотників, які захищають нашу країну від російської агресії. У різні періоди до ініціативи долучалися понад 20 країн.Латвія та Велика Британія є головними координаторами коаліції. Латвія надає полігони та промислові потужності для тестування дронів, що дозволяє постійно удосконалювати технології.Велика Британія оголосила конкурс на розробку та закупівлю дронів від першої особи (FPV). У ньому вже подано 265 заявок, і цей процес триває.Нагадаємо, міністр оборони Рустем Умєров у листопаді минулого року заявляв, що безпілотники — це зброя майбутнього, яка вже зараз допомагає Україні тримати оборону та зберігати життя наших захисників.

Уряд Латвії ухвалив рішення про безоплатну передачу Україні транспортних засобів, конфіскованих у п'яних водіїв. Загалом буде передано 31 автівку.Як повідомляє видання LSM, ці авто були конфісковані та належать Латвії, а їх загальна вартість сягає понад 98 тисяч євро.Відомо, що ці авто надійдуть у розпорядження українських військових, адміністрації Богодухівського району Харківської області та Сумської обласної дитячої клінічної лікарні. Частину машин мають передати Національній поліції, Краматорській міській військовій адміністрації, Краматорській міській раді, Національному інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова, Золочівській сільській раді, Арбузинській сільській раді, Балаківській радянській сільській раді, Сокільницькій сільській раді та Остерській сільській раді.Колону автівок до України відправлять та доставлять транспортні засоби у розпорядження адресатів латвійські недержавні організації Agendum, Tev та Uzņēmēji mieram. Варто зауважити, що з березня 2023 року, коли в Латвії було ухвалено рішення про відправлення автомашин, конфіскованих у нетверезих водіїв, в Україну, було передано вже 676 таких авто.Нагадаємо, цього року українські військові мають отримати шестиколісні бронетранспортери Patria 6x6. При цьому такі постачання не вплинуть на обсяги іншої латвійської допомоги, їх нададуть додатково поза чергою.

У понеділок, 3 березня, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з лідерами Литви та Латвії. Він подякував своїм балтійським колегам за нові оборонні пакети допомоги.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram.Зеленський назвав розмову з президентом Литви Гітанасом Наусєдою та президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом продуктивною. Український лідер поінформував своїх співрозмовників про саміт у Лондоні, який відбувся напередодні, а також висловив вдячність за вагому підтримку. "Я вдячний за підтримку і рішення про нові оборонні пакети, які допоможуть зберегти життя наших людей", — зазначив він.Український президент наголосив, що зараз "важлива єдність з усіма партнерами, щоб якнайшвидше закінчити війну та забезпечити надійний і тривалий мир". "Разом ми повинні підготувати план дій, який наблизить нас до реальних гарантій безпеки", — наголосив президент.Також Зеленський заявив, що уже є конкретні ініціативи, "Будемо працювати. Україна, Європа, США — тільки разом ми можемо повернути безпеку для всіх наших людей, і це дійсно можливо", — підсумував український гарант.Також 3 березня Зеленський поспілкувався з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом.Нагадаємо, Литва закупить в України зброю на 20 мільйонів євро. За даними Міноборони країни, потім закуплену зброю передадуть українській армії.

Латвія замовила бронетранспортери Patria 6x6, щоб передати їх Україні. Передача бронетехніки має відбутись цього року.Про це повідомили у прес-службі міністерства оборони Латвії. Про кількість машин, які планує передати Рига Києву, інформації немає. Втім, відомо, що ця техніка вироблена у Латвії. Що відомо про Patria 6x6Цей бронетранспортер було розроблено у Фінляндії компанією Patria. Втім, торік у Латвії відкрилося виробництво Defence Partnership Latvia, яке впродовж року здатне випускати до 160 бронемашин Patria 6x6. Ця техніка перебуває на озброєнні у Швеції, Фінляндії та Латвії. Бронетранспортер призначений для перевезення військ, але може бути налаштований і для інших цілей. Вага бронемашини становить близько 24 тонн, а максимальна швидкість — до 100 кілометрів на годину. Рухає машину 400-сильний двигун від шведської компанії Scania. Запас ходу становить до 700 кілометрів. Він здатен перевозити від восьми до 10 бійців, а керують машиною троє членів екіпажу. Бронетранспортер може мати на озброєнні 25-міліметрову гармату або міномет.Особливість Patria 6x6 — сучасна броня, яка забезпечує захист екіпажу й відповідає стандартам STANAG 4569. Бронетранспортер  може витримувати обстріли зі стрілецької зброї, уламки снарядів і вибухи мін.Нагадаємо, раніше офіційний сайт німецького збройового концерну Rheinmetall повідомляв, що Міністерство оборони України замовило додаткові 35-міліметрові боєприпаси для зенітної установки Gepard. Їх можна використовувати для ефективної боротьби проти повітряних цілей.

Цього року Збройні сили України мають отримати шестиколісні бронетранспортери Patria 6x6. При цьому такі постачання не вплинуть на обсяги іншої латвійської допомоги, їх нададуть додатково поза чергою.Про це повідомило видання Delfi, журналісти якого посилаються Міністерство оборони Латвії."Бронетранспортери латвійського виробництва українські захисники отримають наприкінці цього року. Ми не лише підтримаємо Україну в боротьбі з окупантами, а й перевіримо застосування та міцність бронетехніки в реальних бойових умовах, що дасть змогу зробити корисні висновки", — прокоментував міністр оборони країни Андріс Спрудс.Постачання цих бронеавтомобілів в Україну не вплине на обсяги та терміни виконання раніше розміщеного замовлення для латвійської армії.За інформацією латвійського міноборони, в межах програми міжурядового співробітництва Фінляндії, Латвії, Швеції та Німеччини 30 серпня 2021 року Рига підписала спільну угоду про закупівлю бронетранспортерів Patria 6x6, що включає замовлення на понад 200 одиниць.Їх розробку та дизайнерські роботи завершили влітку 2024 року, що дозволило міноборони доповнити латвійське замовлення на 56 одиниць.Patria 6×6 — це сучасний багатоцільовий бронетранспортер, розроблений фінською компанією Patria. Захист екіпажу забезпечує сучасна броня, що відповідає стандартам STANAG 4569 і може витримувати обстріли зі стрілецької зброї, уламки снарядів і вибухи мін. Окрім того, бронетранспортер можна оснастити додатковим навісним захистом. Patria 6×6 має місткий десантний відсік, який вміщує до 10 людей.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що в Литві вже втретє проводять акцію солідарності Radarom! Цього разу менше, ніж за тиждень, зібрали мільйон євро на дрони для України. Акція відбувається перед третіми роковинами початку повномасштабної агресії Росії.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 9 лютого заявила, що після того, як країни Балтії синхронізували свої електромережі із Західною Європою, настала свобода від погроз та шантажу з боку Російської Федерації.Про це повідомляє LRT. "Сьогодні ми творимо історію. Ми підключаємо країни Балтії до континентальної європейської електромережі. Демонтуються лінії електропередачі, які з'єднують нас із Білоруссю та Росією. Ця зміна ліній електропередач, яка з'єднувала вас з ворожими сусідами, залишиться в минулому", — заявила фон дер Ляєн у Вільнюсі. Вона наголосила, що це свобода від погроз, шантажу, а також заявила, що країни Балтії попереджали Євросоюз "про те, що російський газ має приховану ціну залежності" задовго до того, як московські танки увійшли до України."Весь ЄС зараз поступово відмовляється від російського викопного палива — це нова ера", — заявила голова Єврокомісії.За словами фон дер Ляєн, сьогодні треба говорити не лише про економічну, а й про ширшу безпеку континенту, а нещодавнє пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі — це те, що "не можна ігнорувати". "ЄС і НАТО тепер повинні діяти доповнювати одне одного", — заявила Урсула фон дер Ляєн. Голова Єврокомісії зазначила, що при захисті критичної інфраструктури ЄС пріоритети мають бути віддані профілактиці, прокладенню нових кабелів, диверсифікації та виявленню загроз, а також швидкому реагуванню на них та їх усуненню. "Наразі саме час взяти нашу оборону та безпеку до своїх рук", — сказала вона.У суботу, 8 лютого, Литва, Латвія та Естонія успішно від'єдналися від російської енергосистеми (ЄЕС), що діяла з радянських часів, і перейшли на роботу в ізольованому режимі, а в неділю о 14:05 під'єдналися до західноєвропейських електромереж. Країни Балтії підключені до континентальної європейської синхронної зони через литовсько-польське електричне з'єднання LitPol Link. Працюючи синхронно із Західною Європою, Литва, Латвія та Естонія самостійно й у координації з іншими країнами цієї зони управлятимуть частотою своїх електросистем та самостійно піклуватимуться про балансування мереж.Нагадаємо, видання Financial Times повідомляло, що у межах потенційного врегулювання війни в Україні деякі європейські посадовці запропонували вдатися до відновлення закупівель газу в Росії. Таку ідею вже розпочали обговорювати.

У суботу, 8 лютого, Латвія, Естонія та Литва остаточно від'єдналися від енергосистеми Російської Федерації. Таке рішення стало важливим кроком до енергетичної незалежності балтійських країн.Про це повідомляє Delfi.За даними видання, після відключення країн Балтії від енергомережі РФ прем'єр-міністрка Латвії Евіка Сіліня провела телефонні переговори з главою естонського уряду Крістеном Міхалом і комісаром Євросоюзу з питань енергетики та житла Даном Йоргенсеном. В ході розмови йшлося про перехід країн Балтії на повну інтеграцію з енергосистемою Європи."Це найбільший і найважливіший проєкт із забезпечення енергетичної незалежності та регіональної безпеки за останні десятиліття. І ми зробили це на рік раніше, ніж планувалося", — наголосила прем’єрка Латвії.Посадовиця висловила задоволення тим, що процес від'єднання пройшов без інцидентів, і висловила подяку операторам енергосистем балтійських країн та іншим відповідальним установам за роботу, завдяки якій цей перехід таки відбувся.Наступні кроки, за словами Сіліні, будуть пов'язані з модернізацією системи, розширенням використання відновлюваних джерел енергії та зміцненням безпеки регіону.Прем'єр-міністрка Латвії запевнила, що приєднання до енергомережі Європи підвищить енергетичну безпеку в регіоні та забезпечить незалежний і надійний контроль за частотою електромережі Балтії.Реакція ЛитвиЛитовський прем'єр-міністр Гінтаутас Палуцкас також відреагував на від'єднання своєї країни від російської енергомережі. Це, за словами політика, стане першим кроком до енергетичної незалежності."Сильніше, стійкіше енергетичне майбутнє тепер у наших руках. Сьогодні вранці Литва разом із Латвією та Естонією зробила важливий крок до енергетичної незалежності, відключившись від контрольованої Росією електромережі", — йдеться у заяві Палуцкаса.Він також додав, що цей крок балтійських країн зміцнює їхню енергетичну безпеку, поглиблює інтеграцію з Європою й забезпечує стабільне та надійне енергопостачання.Нагадаємо, видання Financial Times повідомляло, у межах потенційного врегулювання війни в Україні деякі європейські посадовці запропонували вдатися до відновлення закупівель газу в Росії. Таку ідею вже розпочали обговорювати.

Литва та Латвія ухвалили рішення про відключення від російської електроенергетичної системи. Про це повідомив керівник компанії-оператора литовської системи передачі електроенергії Litgrid Рокас Масюліс, передає LRT."Все пройшло за планом, за графіком. Ми підписали протокол з росіянами про те, як все має бути відключено. Я б навіть сказав, що за кілька хвилин до цього росіяни самі зв'язалися з нами і повідомили, що вони готові", — розповів посадовець.Він додав, що відключення сталося раніше, аніж планувалося, але Литва була готова до нього."Вони повідомили нам, що готові, і запитали, чи можемо ми зробити все раніше. Ми були готові і зробили все методично", — сказав Масюліс.За словами очільник Litgrid, спершу відключили одну лінію, а потім через 10-15 хвилин іншу. Згодом від'єднали й третю лінію. Приблизно через 30 хвилин Литва відключила також і білоруську лінію.Нагадаємо, видання Financial Times повідомляло, у межах потенційного врегулювання війни в Україні деякі європейські посадовці запропонували вдатися до відновлення закупівель газу в Росії. Таку ідею вже розпочали обговорювати.

У Норвегії поліція арештувала корабель з російським екіпажем. Громадян держави-агресора запідозрили у пошкодженні кабелю в Балтійському морі між Латвією та Швецією.Як повідомляє видання NRK, судно було затримане на підставі юридичного запиту латвійської влади.Видання додає, що затримане судно Silver Dania належить норвезькій компанії.  Корабель був побудований у 1989 році та зареєстрований у Норвегії. Це судно курсує між Санкт-Петербургом і Мурманськом, а екіпаж судна — росіяни. Цей корабель був затриманий береговою охороною Норвегії у ході операції під керівництвом поліції у четвер, 30 січня, о 21:00 за місцевим часом. У цей час судно перебувало в норвезькій економічній зоні біля узбережжя району Тромс. Вже сьогодні судно було доставлено в порт Тромсе.Поліція зазначає, що екіпаж і судноплавна компанія, якій належить корабель, співпрацюють з владою добровільно. Наразі правоохоронці проводять обшуки на борту корабля та збирає докази причетності судна до інциденту з пошкодженням кабелю.Нагадаємо, раніше видання LSM повідомляло, що 26 січня, ушкодження отримав підводний оптоволоконний кабель "Латвійського державного центру радіо та телемовлення". Прем'єр-міністр країни Евіка Силіня скликала з цього приводу нараду відповідальних структур.

У четвер, 30 січня, футболісти київського "Динамо" в останньому турі Ліги Європи перемогли латвійський "РФС" із рахунком 1:0. Єдиний гол у другому таймі забив півзахисник Олександр Піхальонок.Кияни завершили виступи в єврокубку з чотирма очками. Українська команда піднялася з останнього 36 місця на 34 позицію. "Динамівці" випередили французьку "Ніццу" й азербайджанський "Карабах", які набрали по 3 очки.Для "Динамо" ця перемога стала першою за 20 матчів в основні стадії єврокубків. До цього вони востаннє перемагали "Ференцварош" (1:0) 2020 року в груповому етапі Ліги чемпіонів. Далі відбулися 16 поразок і три нічиї."Динамо" втратило шанси на плей-оф ще після шостої поспіль поразки у Лізі Європи в матчі проти "Реал Сосьєдада". У попередньому турі єврокубку кияни набрали перші очки: зіграли внічию з турецьким "Галатасараєм" (3:3).На важкому газоні стадіону в німецькому Гамбурзі (через війну в Україні українська команда саме там приймала своїх суперників) футболісти українського клубу доволі довго не могли зламати оборону латвійської команди.Однак на 76 хвилині поєдинку півзахисник киян Олександр Піхальонок таки зумів знайти момент для удару, і цей гол виявився вирішальним.Нагадаємо, що 29 січня київське "Динамо" оголосило про трансфер голкіпера Георгія Бущана. Воротар перейшов до "Аль-Шабаба" з Саудівської Аравії.