Президент Латвії готовий розглянути відправлення військ в Україну лише за однієї умови

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.

Про це він наголосив на щотижневій прес-конференції з прем'єром Евікою Сілінею, пише Delfi.

"Якщо буде мирний договір або мирна угода з гарантіями безпеки, то розмова піде і про потенційну присутність країн Європи та країн-учасниць НАТО у гарантуванні цього мирного договору", — визнав президент. 

Він зазначив, що насамперед потрібно укласти мирний договір і зрозуміти які основні елементи цієї угоди, якими будуть гарантії безпеки, якою буде роль Латвії. 

"Якщо говоримо про можливе відправлення наших солдатів в Україну в рамках гарантування цього мирного договору, для реалізації гарантій безпеки, то, в першу чергу, в Латвії це рішення приймає Сейм, а до цього обговорює Кабінет міністрів і Рада з національної безпеки. Але рішення немає. Коли буде більше ясності — будуть дискусії", — заявив Рінкевичс.

Своєю чергою, прем'єр-міністр Евіка Сіліня, яка представляє Латвію в "Коаліції охочих", також наголосила на тому, що рішення про відправлення солдатів може прийняти лише Сейм.

За словами прем'єра, у "Коаліції охочих" йшлося про те, що знадобиться від Латвії, якщо вона візьме на себе навчання в Україні. 

"Але і про це потрібно буде конкретно вирішувати в той момент, коли буде ясніше розуміння", — сказала Сіліня.

Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.

Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.

Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.

Водночас аналітики американського Інституту вивчення війни констатували, що Росія прагне здійснювати вплив на внутрішнє управління інших колишніх радянських країн, включно з країнами-членами НАТО, фактично заперечуючи їхній суверенітет і створюючи умови, що загрожують їхньому незалежному управлінню.

Нагадаємо, сьогодні спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив у коментарі журналістам Fox News, що Росія майже одразу пішла на поступки під час саміту, який відбувся на Алясці. Тоді, за його словами, під час перемовин "фактично вдалося досягнути прогресу" стосовно мирної угоди.

Своєю чергою, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що Росія начебто погодилася на гарантії безпеки для України. Але вони повинні забезпечуватися однаково за участі Китаю, Сполучених Штатів Америки та декількох країн Європи. До того ж у процесі нібито має брати активну участь Москва.