# Едгарс Рінкевичс

У Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву латвійського лідера під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.Пошук "креативної формули"За словами Рінкевичса, попри бажання багатьох партнерів бачити Україну в складі ЄС якнайшвидше, всередині блоку досі не готові зафіксувати конкретну дату вступу. Політик зазначив, що Брюссель вміє бути "креативним", коли цього вимагають обставини, проте наразі єдиного рішення немає."З нашого погляду, так, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала частиною Євросоюзу, але ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно потрібно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде", — зауважив президент Латвії.Фактор війни та мирної угодиРінкевичс переконаний, що ключовою перешкодою для визначення дедлайнів є відсутність мирної угоди, яка в найближчій перспективі залишається недосяжною через позицію Кремля. Він підкреслив, що поки Росія не виявляє готовності до реальних кроків, ЄС змушений вирішувати складну дилему розширення за умов війни."Я не бачу, що Росія збирається рухатися. А якщо Росія не рухається, то ми не матимемо угоди. Якщо Росія не рухається, то ми маємо вирішити, якщо є країна, яка перебуває у стані війни, що ми будемо робити з розширенням Європи. Тож чи можемо ми сьогодні назвати конкретну дату, наприклад 27 листопада?" — риторично запитав політик.Прогнози на 2026 рікОкремо президент Латвії торкнувся термінів завершення бойових дій. На його думку, розраховувати на фінал війни вже у 2026 році наразі складно, хоча він був би радий помилитися у своїх розрахунках."Чесно кажучи, на цю мить я не можу уявити, що ми укладемо угоду у 2026 році. Якщо я помиляюся, я з радістю визнаю це всюди", — резюмував Рінкевичс.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення..

Чергові звинувачення Кремля у нібито відмові Києва від діалогу насправді є індикатором успішної координації зусиль України та США. На переконання президента, така реакція Москви лише підтверджує результативність поточної дипломатичної співпраці з Вашингтоном.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом. Фейки як індикатор успіхуОбговорюючи результати своєї нещодавньої зустрічі з Дональдом Трампом та подальшу роботу з американською переговорною командою, Глава держави зауважив, що Кремль намагається дискредитувати цей процес через інформаційні маніпуляції."Ми дуже добре попрацювали. Той факт, що росіяни намагаються зараз зірвати прогрес черговими фейками, тільки підтверджує якість наших зустрічей і комунікації з американською стороною", — наголосив Зеленський.На переконання президента, активізація ворожих вкидів свідчить про те, що Україна та США виходять на конструктивні рішення, які викликають занепокоєння в Москві.Підтримка ЛатвіїОкрім обговорення інформаційних атак РФ, лідери зосередилися на зміцненні міждержавних відносин:вдячність за допомогу. Зеленський подякував Латвії за непохитну підтримку з перших днів великої війни;програма PURL. Глава держави відзначив внесок Риги у реалізацію спільних ініціатив та єдину позицію на рівні Євросоюзу;запрошення до Києва. Володимир Зеленський запросив Едгарса Рінкевичса відвідати Україну з офіційним візитом для подальшої координації кроків.Зеленський зазначив, що Латвія залишається одним із ключових адвокатів українських інтересів у ЄС та НАТО, активно допомагаючи Києву боротися не лише на полі бою, а й на інформаційному фронті.Попередній контекст:29 грудня очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров заявив про масштабну атаку безпілотників на державну резиденцію глави Кремля Володимира Путіна в Новгородській області, яка відбулася в ніч на 29 грудня. Російська сторона назвала інцидент актом "державного тероризму" та заявила про підготовку ударів у відповідь.Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяви російського керівництва про нібито атаку безпілотників на державну резиденцію Володимира Путіна. Глава держави назвав цю історію вигаданою та спрямованою на зрив дипломатичних зусиль із наближення миру.Під час виступу на нараді 29 грудня глава Кремля Володимир Путін заявив, що Росія не збирається зупиняти збройну агресію проти України. Диктатор доручив продовжувати бойові дії, посилаючись на нібито чітке дотримання стратегії російського військового командування.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав заяви Кремля про нібито атаку безпілотників на резиденцію російського диктатора Володимира Путіна свідомою маніпуляцією. На його думку, Москва використовує цей фейк для легітимізації подальшого терору проти України та блокування дипломатичних зусиль.Помічник глави Кремля Юрій Ушаков заявив, що під час спілкування з російським правителем Володимиром Путіним Дональд Трамп висловив обурення діями України та нібито визнав їх "терористичними".Президент США Дональд Трамп відреагував на заяви Кремля щодо нібито спроби України завдати удару по резиденції російського диктатора Володимира Путіна в ніч на 29 грудня. Під час спілкування з пресою політик зазначив, що наразі не володіє детальною інформацією про інцидент..

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.Про це він наголосив на щотижневій прес-конференції з прем'єром Евікою Сілінею, пише Delfi."Якщо буде мирний договір або мирна угода з гарантіями безпеки, то розмова піде і про потенційну присутність країн Європи та країн-учасниць НАТО у гарантуванні цього мирного договору", — визнав президент. Він зазначив, що насамперед потрібно укласти мирний договір і зрозуміти які основні елементи цієї угоди, якими будуть гарантії безпеки, якою буде роль Латвії. "Якщо говоримо про можливе відправлення наших солдатів в Україну в рамках гарантування цього мирного договору, для реалізації гарантій безпеки, то, в першу чергу, в Латвії це рішення приймає Сейм, а до цього обговорює Кабінет міністрів і Рада з національної безпеки. Але рішення немає. Коли буде більше ясності — будуть дискусії", — заявив Рінкевичс.Своєю чергою, прем'єр-міністр Евіка Сіліня, яка представляє Латвію в "Коаліції охочих", також наголосила на тому, що рішення про відправлення солдатів може прийняти лише Сейм.За словами прем'єра, у "Коаліції охочих" йшлося про те, що знадобиться від Латвії, якщо вона візьме на себе навчання в Україні. "Але і про це потрібно буде конкретно вирішувати в той момент, коли буде ясніше розуміння", — сказала Сіліня.Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.Водночас аналітики американського Інституту вивчення війни констатували, що Росія прагне здійснювати вплив на внутрішнє управління інших колишніх радянських країн, включно з країнами-членами НАТО, фактично заперечуючи їхній суверенітет і створюючи умови, що загрожують їхньому незалежному управлінню.Нагадаємо, сьогодні спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив у коментарі журналістам Fox News, що Росія майже одразу пішла на поступки під час саміту, який відбувся на Алясці. Тоді, за його словами, під час перемовин "фактично вдалося досягнути прогресу" стосовно мирної угоди.Своєю чергою, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що Росія начебто погодилася на гарантії безпеки для України. Але вони повинні забезпечуватися однаково за участі Китаю, Сполучених Штатів Америки та декількох країн Європи. До того ж у процесі нібито має брати активну участь Москва.

Латвія готова купувати американську зброю для України в рамках програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Партнери приєднаються до ініціативи країн НАТО. Про це у Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський."Говорив із gрезидентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом. Поінформував про контакти з партнерами та ситуацію в дипломатії. Поділився нашим баченням, які кроки важливо зробити далі. Україні та всім іншим європейським країнам потрібні надійний мир і гарантоване майбутнє", — йдеться у заяві глави держави.Зеленський зазначив, що у всіх партнерів є розуміння, що досягти цього можна завдяки підтримці США та єдності Європи. У цьому напрямку є домовленість координувати зусилля. "Говорили про євроінтеграційний шлях нашої країни. Україна зробила все необхідне. Буде справедливо та чесно відкрити для нас із Молдовою перший переговорний кластер одночасно. Латвія абсолютно принципово підтримує членство України в ЄС і НАТО. Дуже цінуємо таку позицію", — наголосив український лідер. Також, за словами Зеленського, сторони обговорили новий інструмент PURL, який уже реально працює. "Латвія готова приєднатися. Дякую!" — додав президент України.Нещодавно представник НАТО повідомляв, що вже найближчими тижнями в Україну надійдуть перші партії зброї та боєприпасів у рамках ініціативи PURL. Програма передбачає постачання Києву країнами-членами НАТО озброєнь американського виробництва.Нагадаємо, нещодавно очільник українського оборонного відомства Денис Шмигаль розповідав, що США та НАТО запускають новий механізм підтримки України. Він відбуватиметься через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List.Варто зазначити, що 5 серпня постійний представник США при Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що незабаром одразу декілька країн можуть оголосити про виділення коштів на закупівлю американської зброї для України.