# військові

На сьогодні найбільш активно ворожі диверсійно-розвідувальні групи діють у прикордонних регіонах Півночі, зокрема в межах Сумської області. Водночас на Чернігівщині зменшилася активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA. Він наголосив, що головна мета російських ДРГ — розвідка."До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області. Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються", — зазначив Демченко.За словами речника Держприкордонслужби, завдання у російської ДРГ можуть бути різні. Однак основна мета — проведення розвідки."Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни. Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників", — додав Андрій Демченко.Нагадаємо, раніше Головне управління комунікацій Збройних сил України запевнило, що широкомасштабний наступ російських військ на Чернігівську область є малоймовірним у короткостроковій перспективі. Ця оцінка ґрунтується на аналізі поточної ситуації, напрямків зосередження сил та засобів ворога..

У четвер, 15 січня, у Києві російський дрон поцілив у будинок матері загиблих військових Романа та Василя Ратушних.Про це повідомила матір Героїв, українська письменниця Світлана Поваляєва."Сьогоднішній приліт в наш будинок на Протасі довів, що я більше не здатна відчувати та переживати емоції і,  що у нас "офігенна" громада, якою я пишаюся (беземоційно)", — написала вона на своїй сторінці у Facebook.Письменниця зауважила, що жертв немає."Збитки є для мешканців секції, в яку прилетіло", — поінформувала Поваляєва.Також вона подякувала усім, хто писав, дзвонив та переживав. Письменниця це "дуже цінує".Як відомо, Роман Ратушний загинув у червні 2022 року в боях під Ізюмом. У лютому 2025 року, на фронті поліг і його брат Василь Ратушний.Нагадаємо, зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти".Згодом мер Києва Віталій Кличко повідомив, що на Оболоні БпЛА влучив у 16-поверховий житловий будинок на рівні восьмого поверху. Сталося загоряння в одній з квартир..

Війська країни-агресорки намагалися прорвати держкордон на Харківщині. Однак прикордонники дали гідну відсіч ворогу.Про це повідомила Державна прикордонна служба України."Упродовж кількох останніх днів російсько-окупаційні війська здійснювали спроби прорвати позиції прикордонної бригади "Гарт", яка тримає оборону на державному кордоні України у Харківській області", — йдеться у повідомленні.За даними ДПСУ, групи піхоти противника за підтримки артилерії та БпЛА намагались захопити передові позиції та просунутися вглиб території України. Прикордонники наголошують, що противник не відмовляється від своїх загарбницьких намірів та шукає напрямки, де може розширити райони ведення активних бойових дій."Рух та накопичення ворога для атак вчасно виявила аеророзвідка й по ворожій піхоті комплексно відпрацьовували усіма наявними засобами ураження. Спробу прориву окупантами держкордону заблоковано, противник успіху не мав та відступив", — додали у ДПСУ.Зазначається, що у ході оборонного бою ворог зазнав значних втрат. Зокрема, було знищено 21 окупанта, ще 11 поранено.Нагадаємо, за даними розвідки Великої Британії, за 2025 рік війська країни-агресорки втратила понад 400 тисяч військових убитими та пораненими. Цього року ці показники, ймовірно, будуть ще більшими..

На Івано-Франківщині заблокували канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Румунії. Схему організували двоє сержантів одного з районних Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань. Організаторів схеми викрили працівники ДБР спільно з СБУ та ДПСУ. Відомо, що військовослужбовці через посередників підшуковували чоловіків, які прагнули уникнути мобілізації та незаконно виїхати з України. В одному з епізодів встановлено, що за вісім тисяч доларів вони обіцяли особисто доставити 44-річного "клієнта" до кордону з Румунією службовим автомобілем."Фігуранти забезпечували безперешкодний проїзд через блокпости. Під час поїздки вони інструктували чоловіка щодо маршруту пересування, поведінки в дорозі, відповідей на блокпостах та подальших дій. Після безперешкодного проїзду через блокпости чоловік, одягнутий у термокостюм та в темну пору доби, мав самостійно перетнути річку Прут", — зазначили в ДБР.. Злочинна схема діяла щонайменше з вересня 2025 року. За попередніми даними, організатори встигли переправити за кордон понад десять осіб."Досудове розслідування триває. Також перевіряється можлива причетність до схеми інших посадовців", — зазначили в ДБР.Фігурантів затримано та повідомлено про підозру — "Організація незаконного переправлення осіб через державний кордон, вчинена групою осіб із корисливих мотивів". Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дев'яти років з конфіскацією майна. Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави.Нагадаємо, раніше на Закарпатті прикордонники спільно з Нацполіцією та Службою безпеки України викрили канал незаконного переправлення за кордон чоловіків призовного віку. Ухилянтів перевозили в інкасаторському автомобілі, який рухався з увімкненими проблисковими маячками..

Єврокомісар з питань оборони, литовець Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії Євросоюзу. Подібні ініціативи висловлювали й раніше, та далі слів справа не йшла. Насправді в європейців для створення своїх сил оборони лишилося обмаль часу. Якщо ідея загрузне у балачках, на ЄС чекають часи присмерку.Збройні сили Європи. Ідея, якій 73 рокиІніціаторами створення оборонного союзу європейських держав були французи. 27 травня 1952 року у Парижі Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди та ФРН уклади договір про створення європейської оборонної спільноти. Проте укладачі договору по-різному бачили його реалізацію, тому зрештою не ратифікували. На той момент вже існувало НАТО і багато хто вбачав у європейській армії спробу розколоти Альянс.Протягом подальшої історії європейці спромоглися затвердити спільну політику безпеки та оборони, в рамках якої існують оборонні сили Європейського Союзу. Система цих сил складна, вони покликані передовсім брати участь у кризових ситуаціях, які виникають в Європі, або в складі сил НАТО, коли йдеться про колективний захист Альянсу. Ключова проблема полягає у тому, що країни-члени ЄС можуть залучатися до оборонних сил за бажанням. Є країни-члени, які взагалі до них не залучені й не беруть участі у спільній політиці оборони. Це дуже важливий нюанс, коли йдеться про створення європейської армії, адже, наприклад, Франція, Данія, Італія беруть активну участь у багатонаціональних формуваннях Європи, а Словаччина чи Угорщина — ні. І не тільки вони пасуть задніх.Європейці звикли жити під ядерною парасолькою США та під опікою Америки, але за першого президентства Дональда Трампа вони отримали серйозний дзвіночок, коли з Вашингтона сипалися погрози вийти з НАТО, якщо Європа не наростить свої витрати на оборону і безпеку. На хвилі загострення взаємин ЄС зі Штатами президент Франції Еммануель Макрон 2018 року заявив про необхідність створення європейської армії. Його підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та ще лідери кількох країн. Однак після приходу до влади в США Джо Байдена бажання посилювати власні оборонні потужності в європейців знову зникло.Наступним дзвіночком стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ми добре пам’ятаємо, з якими труднощами країни Євросоюзу погоджувалися на спочатку "танкову коаліцію", потім на "авіаційну", як складно отримувати від них системи ППО, коли окремі країни, які запевняють Україну у повній підтримці цинічно торгувалися з Америкою, мовляв, літаки українцям дамо, якщо американці компенсують їх своїми F-16, а дехто хотів навіть F-35. З 2022 року донині європейці пройшли велику світоглядну еволюцію від страху ескалації у відносинах із Росією через допомогу Україні, до участі у засіданнях формату "Рамштайн" та домовленостей у рамках "коаліції рішучих".Останнім за часом дзвіночком стала політика Трампа після повернення до Білого дому. TrueUA аналізував, як вона вплинула на трансатлантичне співробітництво. За нашою версією головних подій 2025 року, Мюнхенська промова віцепрезидента США Джей Ді Венса з докорами у бік ЄС стала однією з переломних для розуміння, куди поведе Трамп Америку. Торік на саміті НАТО європейці погодилися з вимогою американського лідера збільшити протягом наступних років витрати на спільну оборону, але не всі взялися одразу виконувати обіцянку. Хтось просто саботує, хтось чекає результатів листопадових проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які можуть закінчитися крахом республіканців та імпічментом Трампу.Однак перечекати — не вийде. Нині, коли американська адміністрація погрожує союзниці по НАТО Данії анексувати Гренландію, і не просто погрожує, а робить недружні кроки, попередні домовленості США з партнерами по Альянсу з великою долею ймовірності будуть переглянуті. Європейська політика Вашингтона передбачає послаблення участі американських військових у забезпеченні оборони країн Європи. Якщо ЄС піде у клінч із Трампом у питанні Гренландії, Пентагон може прискорити виведення своїх вояків.Рада європейської безпеки та армія ЄС: що пропонує КубілюсСаме про цей ризик на безпековій конференції у шведському Селені й казав єврокомісар Андрюс Кубілюс. У своєму виступі він нагадав нещодавнє соцопитування жителів низки країн ЄС, яке підтвердило актуальність створення європейської армії, — близько 70% опитаних хочуть, щоб їх захищали саме такі збройні сили. Він закликав створити Раду європейської безпеки — платформу для обговорення ключових оборонних питань і швидкого ухвалення рішень. До неї можуть увійти близько 12 країн, керівництво Єврокомісії та президент Європейської Ради. Стотисячна європейська армія має замінити такий самий за чисельністю американський контингент. Крім того, Кубілюс наголосив на потребі модернізації оборонної промисловості. Згадав він і про бойовий досвід української армії, який стане в нагоді європейцям.Раніше про необхідність просування до створення європейської армії говорили голова Європейської народної партії Манфред Вебер та глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Обидва порушили цю тему в контексті поведінки Трампа. Противником формування збройних сил Європи є генсек НАТО Марк Рютте. На його думку, попри нинішній курс американської адміністрації, ЄС не повинен відмовлятися від співпраці зі США в питаннях безпеки та оборони. Тобто тема європейської армії хоч і актуальна, однак ще на стадії обговорення у неї є впливові критики. І вони мають рацію.Як повідомляло CNN, коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові. Експерти зауважували, що багато лідерів країн ЄС не хочуть відкрито обговорювати проблему ймовірності війни зі своїм населенням, бо це непопулярна тема. Крім того, в Європі є держави на передньому плані можливої агресії Росії, і хто на задньому. Другі не поспішають вкладатися в оборону та менш зацікавлені в європейській армії. Це зрозуміло, однак політика "моя хата скраю" все одно не дозволить перечекати лихі часи.Скільки часу для втілення плану Кубілюса лишилося в європейцівДля відповіді на це питання зупинимося на кількох реперних точках, від яких можна робити приблизний відлік. Перша така точка — наскільки швидко Данія та країни Європи, які не побояться гніву Трампа, посилять свою присутність на острові Гренландія та біля нього. Глава Білого дому саркастично заявив, що оборона Гренландії — "кілька собачих упряжок". Переконати його в протилежному можуть спільні сили Данії, Норвегії, очевидно приєднаються й британці. Це не буде демонстрація військової протидії Америці, радше показ того, що європейські держави здатні в межах НАТО посилити присутність у північному регіоні геополітичного контролю Альянсу.Друга реперна точка — чи пройде в Сенаті двопартійний законопроєкт про заборону Пентагону та Держдепу використовувати державне фінансування для "блокади, окупації, анексії, проведення військових операцій проти території держави-члена НАТО або іншого встановлення контролю над нею". Документ націлений на те, щоб завадити Трампу втягнути Америку у гренландську авантюру. Республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу, проте нині Трамп підвів свою країну до краю, за яким вона втратить союзників в Європі, тож шанс на підтримку законопроєкту і республіканцями, зріс. Але ініціаторам документа треба поспішати, доки Трамп не дав команду військовим.Третя реперна точка — президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Цьогоріч там мають відбутися місцеві вибори (не виключено й дочасні парламентські), які визначать політичну картину на наступний рік. Згідно із соцопитуваннями, найвищу підтримку має ультраправе "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. У її протеже Жордана Барделла дуже високі шанси стати хазяїном Єлисейського палацу у 2027 році. Прихід до влади ультраправих у Франції поставить на паузу багато загальноєвропейських процесів. Це не дрібні Орбан і Фіцо, Франція — один зі стовпів Євросоюзу. Враховуючи тісні зв’язки цієї політсили з трампістами Америки, не вагаючись можна казати, що європейську армію вони не підтримають.Четверта реперна точка — вибори до Європарламенту у 2029 році. До них ще довго, проте дуже важливо, чи буде тема європейської армії серед головних трендів політичних сил цього року та найближчих років. Навколо цієї теми можуть розгорнутися баталії, важливі для майбутнього Євросоюзу та України.Та, окрім визначених реперних точок, може статися те, про що багато європейських лідерів воліють не розмовляти зі своїми виборцями, — російський напад на якусь із країн ЄС. І якщо ініціативу Кубілюса не почати реалізовувати негайно, на європейців очікує похмура ситуація, яку обговорювали під час мозкового штурму у резиденції британського уряду..

Українська протиповітряна оборона знешкодила новий російський реактивний дрон "Герань-4", який був оснащений радянською авіаційною ракетою Р-60.Про це повідомляє 413-й батальйон "Рейд" Сил безпілотних систем. Військові пояснили, що "Герань-4" є розвитком "Герань-3". Обидва типи БпЛА поки що використовуються обмежено.Попередньо, новий ворожий безпілотник має такі характеристики:підвищену крейсерську швидкість до близько 500 км/год. У "Герань-3" було максимум 330-350 км/год, що дозволяло перехоплювати їх навіть зенітними дронами;порівняно із "Герань-3" має удвічі потужніший двигун та оптимізовану аеродинаміку;дальність польоту безпілотника сягає до 850 кілометрів, у "Герань-3" — максимум 600 кілометрів;бойова частина — приблизно у 50 кілограмів при злітній масі близько 450 кілограмів;є опція підвіски під Су-25 як платформу-носій."Якщо говорити про загальні тенденції, то наявні реактивні БпЛА у росіян використовуються поки обмежено, цієї зими вони ще не покажуть можливий ефект та результат, однак уже на зиму 2026/27 ворог може масштабно застосовувати реактивні БпЛА як дешевий аналог крилатих ракет", — зазначили бійці.Нагадаємо, раніше український фахівець з радіоелектронної боротьби та військових технологій Сергій "Флеш" Бескрестнов повідомляв, що росіяни почали використовувати на "шахедах" інфрачервоний прожектор для засліплення зенітних дронів і авіації. За його словами, ворог продовжує працювати над контрзаходами..

Сили безпілотних систем Збройних сил України за дві доби завдали потужних ударів по протиповітряній обороні країни-агресорки Росії, розміщених на тимчасово захоплених територіях Донецької та Запорізької областей.Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді."Птахи СБС винесли шість одиниць ЗРК та РЛС з системи хробачої ППО за 48 годин", — зазначив він.За словами командувача, під удари потрапили:ЗРК "Тор" (Маріупольський р-н, Донецької обл., ТОТ);РЛС "Вітязь" 50Н6Е (Маріупольський р-н, Дон.обл., ТОТ);ЗРК "Бук" (Пологівський р-н, Запорізької обл., ТОТ);ЗРК "Бук" М1 (Волноваський р-н, Донецької обл., ТОТ);ЗРК "Стріла-10" (Пологівський р-н, Запорізької обл, ТОТ);ЗРК "Тор" М2 (Пологівський р-н, Запорізької обл, ТОТ).Військовослужбовець уточнив, що удари були нанесені у глибокому тилу ворога, на відстані від 46 до 160 кілометрів від передових позицій."Візити ввічливості нанесені Птахами 412 бригади Немезис СБС у координації новоствореного Центру глибинного ураження Угруповання СБС протягом 48 годин 12-14 січня 2026 року. Приблуду ЗРК Стріла-10 тим часом увіткнули Птахи 413 полку СБС "Рейд", — додав "Мадяр".Нагадаємо, раніше Центр спецоперацій "Альфа" СБУ разом із підрозділами угруповання сил і засобів ВМС ЗСУ завдали удару по виробничих корпусах заводу "Атлант Аеро". Він розташований у Таганрозі Ростовської області Росії..

За 2025 рік війська країни-агресорки втратила понад 400 тисяч військових убитими та пораненими. Цього року ці показники, ймовірно, будуть ще більшими.Про це повідомила розвідка Великої Британії. Згідно з оцінками відомства, втрати особового складу РФ у на фронті в Україні протягом 2025 року могли становити близько 415 тисяч осіб. Це другий за масштабами річний показник від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Водночас він дещо нижчий, ніж у 2024 році, коли російська армія втратила приблизно 430 тисяч осіб, що стало рекордним річним показником.Загалом, за підрахунками британських розвідників, сукупні втрати Росії з початку повномасштабної війни, ймовірно, сягнули близько 1 мільйона 213 тисяч військових. Водночас у розвідувальному відомстві Британії відзначили, що, за даними Генерального штабу ЗСУ, середньодобові втрати РФ у грудні 2025 року становили близько 1 130 осіб, що перевищує показник листопада 2025 року (1 030 осіб) і стало четвертим поспіль місячним зростанням втрат."Місячний показник втрат Росії знову зріс у зв'язку з посиленням наступу по всьому фронту. Росія, ймовірно, продовжить зазнавати високих втрат упродовж січня 2026 року через постійні піхотні атаки на кількох напрямках", — йдеться у звіті.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія продовжує нарощувати виробництво та впровадження недорогих ударних безпілотників, які створюють сприятливі умови для російських сил на полі бою. Водночас вони мають складнощі з іншими технологічними аспектами, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів..

За минулу добу вівторка, 14 січня, на різних ділянках фронту зафіксовано 141 бойове зіткнення. Українські захисники стійко стримують натиск окупантів, завдаючи ворогу значних втрат. Сьогодні розпочалася 1 421 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Обстріли рашистівУчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах чотирьох ракетних і 42 авіаційних ударів, застосував 25 ракет і скинув 78 керованих бомб. Окрім того, залучено для ураження 7 967 дронів-камікадзе та здійснено 3 768 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, з яких 74 — з реактивних систем залпового вогню.Агресор завдавав авіаударів, зокрема, по районах Волоської Бакалії Харківської області; Маломихайлівки Дніпропетровської області; Залізничного, Різдвянки, Долинки, Комишувахи Запорізької області.Удари ЗСУАвіація та ракетні війська й артилерія Сил оборони уразили два пункти управління, вісім районів зосередження особового складу та техніки противника, чотири артилерійські системи та два пункти управління безпілотниками.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках противник здійснив 129 обстрілів, зокрема, 12 — із реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку наші війська зупинили шість атак противника в районах Зеленого, Бугруватки, Приліпки та Дегтярного.На Куп’янському напрямку вчора відбулося чотири атаки загарбників. Наші оборонці відбили штурмові дії противника в бік Петропавлівки та Піщаного.На Лиманському напрямку ворог атакував 11 разів, намагаючись вклинитися в нашу оборону в районі Колодязів, Новоєгорівки, Зарічного, Новоселівки й у бік Діброви, Липового та Ставків.На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили три атаки противника в районах Дронівки та Федорівки.На Краматорському напрямку українські захисники відбили дві атаки в районі Ступочок й у бік Привілля.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 13 атак у районах Олександро-Шультиного, Плещіївки, Іванопілля, Берестка, Яблунівки й у бік Софіївки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 39 штурмових дій агресора в районах Шахового, Федорівки, Родинського, Мирнограда, Покровська, Котлиного, Удачного й у бік Філії та Новопавлівки.На Олександрівському напрямку противник вчора здійснив вісім атак поблизу Зеленого Гаю, Рибного, Єгорівки та Солодкого.На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 26 атак росіян у районі Гуляйполя й у бік Добропілля та Варварівки.На Оріхівському напрямку за минулу добу наступальних дій ворога не зафіксовано.На Придніпровському напрямку окупанти здійснили одну безрезультатну спробу просунутися вперед у районі Антонівського мосту.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 14 січня 2026 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 221 940 (+990);танків — 11 550 (+6);бойових броньованих машин — 23 902 (+3);артилерійських систем — 36 098 (+74);реактивних систем залпового вогню — 1 603 (+3);засобів протиповітряної оборони — 1 275 (+5);літаків — 434 (+0);гелікоптерів — 347 (+0);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 106 428 (+1 074);крилатих ракет — 4 163 (+8);кораблів / катерів — 28 (+0);підводних човнів — 2 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 74 119 (+232);спеціальної техніки — 4 042 (+0).Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія продовжує нарощувати виробництво та впровадження недорогих ударних безпілотників, які створюють сприятливі умови для російських сил на полі бою. Водночас вони мають складнощі з іншими технологічними аспектами, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів..

Росія продовжує нарощувати виробництво та впровадження недорогих ударних безпілотників, які створюють сприятливі умови для російських сил на полі бою. Водночас вони мають складнощі з іншими технологічними аспектами, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зауважили, що російські збройні сили нещодавно розпочали оснащувати безпілотники "Молнія-2" супутниковими системами Starlink, що значно підвищило їхню ефективність на полі бою.Фахівці стверджують, що Росія значно інвестувала у виробництво варіантів "Молнія-2", але інформація про те, що Росія витратила понад один мільярд доларів на виробництво понад 900 000 таких безпілотників зі січня по серпень 2025 року, перебільшені щонайменше вдвічі.Безпілотник "Молнія-2" стійкий до перешкод радіоелектронної боротьби, іноді оснащений терміналами Starlink і має вигідне співвідношення ціни та якості для російських сил. Російський центр безпілотних технологій "Рубікон" почав використовувати варіанти "Молнія-2" з підтримкою Starlink у грудні 2025 року, що збільшило дальність польоту цього варіанту безпілотника до понад 230 кілометрів порівняно з 50 кілометрами (дальність польоту "Молнії", що працюють у мобільній мережі)."Російські технологічні адаптації сприяли нещодавнім російським досягненням, і Росія, ймовірно, продовжуватиме зосереджуватися на масштабуванні виробництва недорогих безпілотників, які довели свою ефективність у бойовому просторі", — зробили висновок аналітики.Однак російські війська мають складнощі з іншими технологічними аспектами бойового простору, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів.Експерти зазначили, що станом на листопад 2025 року рівень успішності російських керованих артилерійських боєприпасів "Краснополь" становив близько 50 відсотків, порівняно з 66-67 відсотками 2022 року, коли російські війська вперше розпочали їх широко використовувати, а пікова ефективність — понад 70 відсотків у невизначений час."Російські війська прагнули покращити здатність боєприпасу "Краснопіль" діяти в неоптимальних умовах погоди, місцевості та радіоелектронної боротьби, але їм не вдалося впровадити ці вдосконалення в масштабах, необхідних для підвищення загальної продуктивності боєприпасу в поточних умовах бойових дій", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські удари 2025 року призвели до значно більшої кількості жертв серед цивільного населення в Україні порівняно з попередніми роками.Росія різко збільшила розмір, масштаб та руйнівну силу своїх ударних комплексів протягом 2025 року, що, ймовірно, сприяло збільшенню кількості жертв серед цивільного населення.У ніч з 12 на 13 січня російські війська здійснили серію ракетних ударів та ударів безпілотниками по Україні, які значно пошкодили енергетичну інфраструктуру та вразили поштовий термінал у Харківській області.Західні санкції щодо компонентів літаків, ймовірно, продовжуватимуть обмежувати здатність Росії виробляти військові літаки.Українські війська продовжили свою кампанію далекобійних ударів по російських оборонно-промислових та енергетичних об'єктах.Неідентифіковані безпілотники вразили кілька нафтових танкерів біля узбережжя Росії в Чорному морі.Міністерство оборони Росії звільнило заступника командувача береговими та сухопутними військами ВМС Росії генерал-лейтенанта Сухраба Ахмедова.Нещодавно російські війська просунулися поблизу Борової, у тактичному районі Костянтинівка — Дружківка та на заході Запорізької області.Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський констатував, що 13 січня росіяни випустили по Україні майже 300 ударних дронів, з яких більшість — "шахеди", 18 балістичних і сім крилатих ракет. Знову основна ціль удару — енергетика: генерація, підстанції..

На сьогодні ситуація на Гуляйпільському напрямку залишається складною. Місто фактично перетворилося на "сіру зону", де точаться запеклі бої.Про це повідомив речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин у коментарі "РБК-Україна". За його словами, рашисти активно проводять штурмові дії, завдають авіаударів та інтенсивно застосовують безпілотники одразу на трьох південних напрямках.Так, лише за минулу добу, 12 січня, на Півдні зафіксували близько 50 бойових зіткнень, з яких понад 30 — саме на Гуляйпільському напрямку. Запеклі бої не вщухають й у самому Гуляйполі. За словами Волошина, росіяни намагаються відтіснити українських захисників як від самого міста, так і від навколишніх селищ, однак закріпитися їм не вдається."Ситуація в Гуляйполі нагадує велику сіру зону, де ворог проводить свої штурмові дії, але не може закріпитися. Сили оборони України знищують їх. Ми також проводимо пошуково-ударні дії, а в самому місті, в міських кварталах, на вулицях тривають запеклі бої, за кожен дім, об'єкт, вулицю, квартал", — зазначив речник.Нагадаємо, 8 січня аналітики проекту DeepState заявили про нібито окупацію населеного пункту Андріївка на Сумщині. Однак у ЗСУ запевнили, що ця інформація не відповідає дійсності.Також 2 січня начальник штабу дивізіону розвідки артилерійської бригади Національної гвардії України Ігор Яременко розповідав, що на Покровському напрямку російські окупанти вигадали нову тактику, вони переміщуються вперед по одному, розраховуючи, що на це не реагуватимуть. При цьому рашисти продовжують активні штурмові дії..

У Львові стався напад на військовослужбовця Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Він перебуває у лікарні.Як повідомила прес-служба Львівської обласної прокуратури, нападник отримав підозру.Інцидент трапився 11 січня у Шевченківському районі Львова. Відомо, що військовослужбовці разом з поліцією проводили заходи з оповіщення населення щодо мобілізації поблизу одного з торгових центрів. Під час перевірки обліково-реєстраційних документів 46-річний місцевий мешканець витягнув ніж і вдарив ним військового у живіт."Після скоєного — сів у свій мікроавтобус та втік. Пораненого було доставлено у лікарню, де він зараз і перебуває", — зазначили в прокуратурі.Правоохоронці розшукали нападника. Чоловіка затримали та повідомили йому про підозру у насильстві щодо службової особи, яка виконує громадський обов'язок. Відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Нагадаємо, 3 грудня минулого року у Львові чоловік здійснив напад на військовослужбовця Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Військовий загинув..

У ніч на вівторок, 13 січня, рашисти атакували Україну 18 балістичними ракетами, сімома ракетами "Іскандер-К" і 293 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили сім ракет і 247 дронів.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України.Військові уточнили, що балістику окупанти запускали з Курської, Брянської, Воронезької областей Росії та тимчасово окупованого Криму, "Іскандери" — з Курської та Бєлгородської області Росії, дрони — з Курська, Орла, Шаталово, Міллерово, Приморсько-Ахтарська (усе — Російська Федерація), Качі (тимчасово окупована територія Криму), близько 200 з них — "шахеди"."Удари балістикою противник завдав із чотирьох локацій по Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській і Київській областях", — деталізували в повітряних силах ЗСУ.Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 09:30 протиповітряна оборона збила / подавила 247 цілей: дві балістичні ракети "Іскандер-М", п’ять крилатих ракет "Іскандер-К" і 240 ворожих безпілотників типу Shahed, "Гербера" та дрони інших типів на Півночі, Півдні, Сході та в Центрі країни."Зафіксовано влучання балістичних / зенітних ракет і 48 ударних безпілотників на 24 локаціях", — акцентували українські військові."Атака триває, в повітряному просторі перебуває декілька ворожих безпілотників. Дотримуйтеся правил безпеки!" — підсумували в Повітряних силах ЗСУ.Нагадаємо, що в Києві та Бучанському районі області запровадили екстрені відключення електроенергії. Це стало наслідком нічної та ранкової атак російських окупантів..

За минулу добу понеділка, 12 січня, на різних ділянках фронту зафіксовано 159 бойових зіткнень. Українські воїни завдають значних втрат окупантам, відбиваючи їхні атаки в різних регіонах країни. Сьогодні розпочалася 1 420 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Обстріли рашистівЗа уточненою інформацією, вчора загарбники завдали одного ракетного та 43 авіаційних ударів, застосували дві ракети та скинули 105 керованих авіабомб. Окрім того, залучили для ураження 7 919 дронів-камікадзе та здійснили 3 587 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, зокрема 94 — з реактивних систем залпового вогню.Авіаційних ударів зазнали райони Верхньої Терси, Барвінівки, Любицького, Воздвижівки, Залізничного Запорізької області.Удари ЗСУЗа минулу добу авіація Сил оборони уразила десять районів зосередження особового складу та два пункти управління противника.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби противник завдав одного авіаудару, скинувши одну авіабомбу, здійснив 101 обстріл, зокрема, сім — із реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку наші війська зупинили шість атак противника в районах Круглого, Тернової, Обухівки, Дегтярного й у бік Приліпки, Графського.На Куп’янському напрямку вчора відбулося шість атак загарбників. Наші оборонці відбили штурмові дії противника в районі Борівської Андріївки й у бік Петропавлівки та Курилівки.На Лиманському напрямку ворог атакував 16 разів, намагаючись вклинитися в нашу оборону в напрямку Новоселівки, Рідкодуба, Зарічного, Ямполя й у районі Лимана, Ставків, Дробишевого.На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили шість атак противника в районі Свято-Покровська, Платонівки, Пазено й у бік Закітного, Різниківки.На Краматорському напрямку ворог наступальних дій не проводив.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 атак у районах Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Плещіївки, Щербинівки, Іванопілля, Русиного Яру й у напрямку Степанівки, Софіївки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 26 штурмових дій агресора в районах Мирнограда, Покровська, Заповідного, Родинського, Котлиного, Удачного, Молодецького, Філії й у бік Кучерового Яру.На Олександрівському напрямку противник вчора здійснив 13 атак у районах Злагоди, Вербового й у бік Нового Запоріжжя.На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 34 атаки росіян у районі Гуляйполя й у бік Оленокостянтинівки та Варварівки.На Оріхівському напрямку минулої доби наші воїни відбили одну атаку ворога в районі Приморського.На Придніпровському напрямку українські підрозділи відбили одну атаку росіян у напрямку Антонівського мосту.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 13 січня 2026 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 220 950 (+950);танків — 11 544 (+3);бойових броньованих машин — 23 899 (+7);артилерійських систем — 36 024 (+51);реактивних систем залпового вогню — 1 600 (+2);засобів протиповітряної оборони — 1 270 (+0);літаків — 434 (+0);гелікоптерів — 347 (+0);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 105 354 (+933);крилатих ракет — 4 155 (+0);кораблів / катерів — 28 (+0);підводних човнів — 2 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 73 887 (+145);спеціальної техніки — 4 042 (+0).Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, російський народ дедалі більше відчуває наслідки того, що Кремль продовжує надавати пріоритет російській оборонно-промисловій базі. Це може змусити Володимира Путіна піти на компроміси між продовженням своїх максималістських воєнних цілей і жертвуванням якістю життя російського народу..

Очільник британської армії Річард Найтон наголосив, що обов'язковою передумовою для присутності британського контингенту в Україні є створення надійних безпекових гарантій. Він зазначив, що розгортання військ стане можливим лише тоді, коли ризики для особового складу будуть мінімізовані.Про це головнокомандувач збройних сил Великої Британії заявив у коментарі для Sky News.Пріоритет безпеки та координація з союзникамиНайтон чітко зазначив, що не ухвалить рішення про розгортання сил, доки не отримає впевненості у їхній безпеці. За його словами, Лондон ретельно аналізує всі операційні ризики у тісній співпраці з партнерами по "Коаліції рішучих". Мінімізації потенційних загроз також сприяє виділення додаткового фінансування на безпекові потреби.Забезпечення мирних угодВідповідаючи на запитання представника Консервативної партії Джессі Нормана щодо спроможності британських сил контролювати виконання можливих мирних домовленостей, головнокомандувач дав ствердну відповідь."Я впевнений, що ми розгорнемо людей таким чином, щоб гарантувати їхню безпеку", — наголосив Річард Найтон.Він додав, що активне залучення до процесів стратегічного планування дозволяє забезпечити військових усіма необхідними засобами для виконання завдань за мінімальних ризиків.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Велика Британія готується до можливого розгортання військ в Україні в межах гарантій безпеки в майбутній мирній угоді. Уряд оголосив про виділення 200 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 268 мільйонів доларів) на підготовку до цього. .