# військові

Кожні дві секунди хтось у світі потребує переливання компонентів крові. А кожна третя людина хоча б раз у житті може зіткнутися з необхідністю такої допомоги. За цими цифрами — тисячі історій пацієнтів, для яких донорська кров стає шансом на одужання або навіть порятунок життя.За словами завідувачки відділу комплектації та медичного обстеження донорів з рекрутингом Центру служби крові НДСЛ "Охматдит" Інни Вільшанівської, потреба у донорах існує постійно.За останні роки культура донорства в Україні суттєво змінилася. Якщо на початку повномасштабної війни українці масово приходили до центрів крові через гостру потребу допомогти, то сьогодні формується спільнота регулярних донорів, які здають кров системно і свідомо.Серед них — як звичайні українці, так і ті, хто щодня служить державі: прикордонники, слідчі, працівники державних установ, медики та волонтери тощо. Проте незалежно від професії їх об'єднує спільне бажання — допомагати іншим. У кожного з них своя історія. Хтось прийшов на першу донацію через прохання врятувати пораненого. Хтось — після історії онкохворої дитини. Для когось донорство стало способом підтримати українських військових, а для когось — життєвим принципом.До Всесвітнього дня донора крові, який щороку відзначають 14 червня, TrueUA розповідає історії українців, які регулярно діляться частинкою себе заради незнайомців і доводять: іноді кілька хвилин у донорському кріслі можуть подарувати комусь ціле життя.Коли донорство стає особистимДля когось донорство починається з випадкового оголошення, для когось — із прохання про допомогу, а для когось — із власної втрати. Героїні цього розділу прийшли до донорства різними шляхами, але кожна з них переконана: кров ніколи не буває зайвою, а кілька хвилин у донорському кріслі можуть стати для когось шансом на життя.Лікарка-інфекціоністка Діана Власова: "Страшно уявити, якби ті люди не здали тоді кров"Пані Діана з Полтави вперше стала доноркою у 2019 році. Каже, що тоді вирішила спробувати радше з цікавості.Перед першою донацією було трохи страшно, однак хвилювання швидко минуло, щойно вона опинилася в обласному центрі переливання крові та побачила, скільки людей приходять туди добровільно.Процедуру пані Діана запам'ятала у деталях: анкета, перевірка тиску, аналізи, і не тільки:"Далі був найкращий момент — обов'язково потрібно було з'їсти печиво з солодким чаєм, з чим я дуже успішно справилася".Перша донація минула легко, без запаморочення чи погіршення самопочуття."Все пройшло чудово, памʼятаю навіть вкінці дали 73 гривень", — пригадує з усмішкою лікарка.Після цього була тривала перерва через щільний графік роботи. До донорства Діана Власова повернулася лише 2023 року. Відтоді вже здала кров 17 разів і один раз — плазму.Сьогодні вона дивиться на донорство не лише як людина, яка здає кров, а й як медик. У своїй практиці неодноразово бачила, як родичі пацієнтів із важкою анемією чи іншими захворюваннями терміново шукають донорів. Втім, особистий досвід зробив для неї тему донорства ще ближчою.Улітку 2022 року її молодший брат отримав тяжке поранення на Харківському напрямку. До лікарні його доставили з гемоглобіном 74 при нормі 140-160."Тоді йому декілька разів переливали кров і страшно уявити, якби ті люди не здали тоді кров", — розповідає пані Діана.Згодом її брат загинув на позиції. Саме тому сьогодні вона особливо добре розуміє, наскільки важливими є донори."Завдяки технологіям люди вміють створювати нові частини органів, пересаджувати органи від людей та тварин, але досі немає такої технології, яка може створити повноцінну штучну кров", — наголошує вона.Пані Діана переконана: особливо зараз, під час війни, потреба у крові є постійною — як для військових, так і для цивільних, онкохворих, породіль та пацієнтів після операцій."Не варто боятися донорства, адже ваша кров може врятувати чиєсь життя", — каже лікарка.Студентка Анна Нехай: "На досвіді своєї сімʼї знаю, що кров зайвою не буває"Пані Анна нині живе у Польщі, навчається на біолога та працює репетиторкою з біології й хімії. Серед її захоплень — книжки та вишивка. Свою першу донацію вона зробила у 19 років, тоді її мотивувала цікавість.У клініці, де здавала плазму, працювали біотехнологи — фахівці за її першою спеціальністю. Тож це була нагода не лише допомогти, а й ближче познайомитися з майбутньою професією. На відміну від багатьох інших донорів, Анна не боялася уколів. Більше хвилювалася через вагу."Я тільки переживала, що можу за вагою не пройти, бо тоді важила в межах недостатньої ваги для допуску", — згадує вона.Згодом донорство набуло для неї зовсім іншого значення… У 2022 році її чоловік під час контрнаступу на Харківському напрямку отримав важке поранення і ледь не загинув через втрату крові."Я на досвіді своєї сімʼї знаю, що кров зайвою не буває", — говорить Анна.Тоді лікарям вдалося врятувати його життя. Проте згодом чоловік загинув на війні. Саме тому тема донорства для Анни Нехай сьогодні має особистий вимір. Вона добре знає, що в критичний момент наявність донорської крові може стати вирішальною.Сьогодні вона тимчасово не є доноркою через проживання за кордоном. Крім того, певний час лікарі відмовляли їй у донаціях через низький гемоглобін. Проте після приїзду в Україну пані Анна планує знову повернутися до донації.Керівниця групи з медіабаїнгу Катерина Лутаєва: "Моя кров може буквально воювати"Катерина Лутаєва працює у медійній агенції, багато подорожує Україною, займається спортом і волонтерством. До донорства її привела історія благодійного фонду "Таблеточки". Пригадує, що якось натрапила на матеріали про допомогу онкохворим дітям і настільки зацікавилася темою, що почала більше читати про роботу фонду. Згодом друзі запропонували разом долучитися до донорської акції."Для них це вже не вперше, тож вийшов такий собі win-win: і потусити разом, і зробити щось реально хороше", — розповідає вона й додає: перед першою донацією хвилювалася.Боялася, що не допустить медична комісія, переживала, як почуватиметься після процедури, уважно вивчала всі рекомендації для донорів. Втім, уже після першого досвіду зрозуміла, що її організм добре переносить здачу крові.Згодом почала регулярно долучатися до акцій "Таблеточок", ДонорUA та інших організацій. Особливим моментом став перший візит до "Охматдиту", після чого вона вирішила, що хоче підтримувати саме маленьких пацієнтів кардіологічного відділення: "Мене це дуже зачепило: такі маленькі люди, які ще навіть не встигли пожити, побачити світ, щось в ньому зробити — ні хорошого, ні поганого — а вже стикаються з такими випробуваннями".Після початку повномасштабної війни її мотивація змінилася. Тепер вона регулярно здає кров для військових госпіталів."Зараз для мене важливо бути надійним тилом для ЗСУ", — каже вона.Донорство стало для неї не лише способом допомагати, а й своєрідною внутрішньою опорою:"Це був спосіб триматись, слідкувати за своїм здоров’ям, не розсипатись і залишатись тут, в Україні".Вона зізнається, що особливо зворушують випадкові зустрічі зі знайомими на донаціях або історії людей, які перетворюють здачу крові на особливу подію:"Наприклад, коли знайома одного разу замість класичного святкування Дня народження запросила всіх у Госпіталь — здати кров. І це, мабуть, один із найсильніших форматів "свята", який я бачила".Сьогодні вона намагається дотримуватися власного графіка — приблизно чотири донації на рік. А тим, хто досі не наважується зробити перший крок, радить не боятися та більше дізнаватися про донорство:"Для вас це умовна година часу. А для когось — це шанс, що поруч залишиться мама чи тато. Брат чи сестра. Дочка чи син. Бабуся чи дідусь. Друг чи побратим". "Всі мої донації йдуть для ЗСУ. І коли думаєш про це, усвідомлюєш: частина цієї крові могла допомогти комусь відновитись і повернутись у стрій. І в цьому є дуже сильне відчуття — що твоя кров може буквально… воювати".Чому донорська кров потрібна щодняЗа словами завідувачки відділу комплектації та медичного обстеження донорів з рекрутингом Центру служби крові НДСЛ "Охматдит" Інни Вільшанівської, потреба у донорах залишається постійною.Донорська кров необхідна пацієнтам онкологічних та гематологічних відділень, дітям після трансплантації кісткового мозку, людям із важкими травмами, опіками та масивними кровотечами. При цьому деякі компоненти крові мають дуже короткий термін придатності. Наприклад, тромбоконцентрат зберігається лише п'ять днів. Саме тому центри крові не можуть створити запас "на роки вперед" і постійно потребують нових донорів.Інна Вільшанівська зазначає, що після початку повномасштабної війни українці стали значно активніше долучатися до донорського руху. Багато хто прийшов на донацію вперше саме через бажання допомогти військовим і цивільним, які постраждали від війни. Втім, потреба в крові не зникає навіть тоді, коли новини перестають повідомляти про чергові масові акції.Саме тому найціннішими для системи є регулярні донори — люди, які повертаються знову і знову."Якщо ви вже є донором — дякую, що продовжуєте цей шлях. Якщо лише замислюєтеся про донацію — можливо, саме ваші 450 мл крові стануть для когось найціннішим подарунком. Без перебільшень, бути донором — це бути героєм, що допомагає рятувати життя, оскільки є багато тяжких станів у пацієнтів, при яких неможливо обійтися без компонентів крові", — наголошує Інна Вільшанівська.Кров для тих, хто боронить країнуВійна зробила донорство ще важливішим для України. Щодня кров потрібна не лише пацієнтам лікарень, а й пораненим військовим, які отримують допомогу на стабілізаційних пунктах, у шпиталях та медичних центрах по всій країні. Саме тому серед тих, хто регулярно приходить до центрів крові, дедалі більше військовослужбовців та ветеранів.Показовим став рекорд України, який цьогоріч встановили прикордонники Західного регіонального управління ДПСУ. До масштабної донорської акції одночасно долучилися понад 400 військовослужбовців у кількох містах країни, здавши майже 200 літрів крові. Втім, за кожною такою донацією стоїть особиста історія людини, яка добре знає ціну людського життя.Військовослужбовець "Сталевого кордону" Іван: "На війні найбільше гине людей саме через втрату крові"Іван служить у 15-му мобільному прикордонному загоні "Сталевий кордон" і вже 27 років працює у прикордонному відомстві. Серед його захоплень — йога, психологія, туризм, археологія та здоровий спосіб життя.Донором став ще у 18 років під час навчання в Національній академії прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. Тоді курсантам повідомили, що один із їхніх товаришів потрапив у ДТП і терміново потребує донорської крові."Тоді я ще нічого не знав про донорство, але став одним з небагатьох добровольців, які зголосились здати кров", — пригадує він.Попри те, що минуло понад два десятиліття, Іван добре пам'ятає свої відчуття. Каже, що страху майже не було, адже думка про можливість врятувати людину перекривала будь-які сумніви.За роки служби його ставлення до донорства лише зміцнилося. Особливо після початку повномасштабної війни. Прикордонник неодноразово перебував у районах бойових дій та на власні очі бачив наслідки важких поранень."На війні найбільше гине людей саме через втрату крові після отриманого поранення", — говорить він.Особливо його вразив випадок, коли медики на стабілізаційному пункті були змушені самі ставати донорами, щоб урятувати пораненого:"Особисто знаю випадки, коли наші медики під час проведення надскладних операцій в стабілізаційному пункті під постійними обстрілами через брак донорської крові призупиняли операцію, самі здавали кров, здійснювали переливання і продовжували робити операцію".Сьогодні Іван називає донорство проявом людяності. Займатися донацією його мотивує ідея про те, що, "можливо, саме твоя крапля крові врятує комусь життя". Також він переконаний, що для України донорство має особливе значення саме через війну."Кров вкрай необхідна як для порятунку бійців на передовій, так і для порятунку цивільних, які щоденно страждають від ворожих обстрілів".Прикордонник Карпатського загону Павло Піковець: "Якщо твоя кров допоможе людині вижити, ти повинен допомогти"Майор 7-го прикордонного Карпатського загону Павло Піковець добре знає ціну людського життя. Оборона Маріуполя, важке поранення, полон в Оленівці та тривала реабілітація — усе це він пережив особисто. Сьогодні пан Павло продовжує службу, займається спортом та регулярно здає кров.Він не пам'ятає своєї першої донації, адже донором став багато років тому. Кров здавав як для незнайомих людей, так і для друзів, які потребували допомоги. Особливого значення донорство набуло для нього під час оборони Маріуполя. Після поранення руки під час прориву до "Азовсталі" Павло опинився у польовому шпиталі "Залізяка" — саме там й став свідком історії, яку пам'ятає досі."Після чергового артобстрілу до шпиталю доставили важкопораненого прикордонника. Він перебував у критичному стані, тричі зупинялося серце. Лікарі боролися за його життя і в якийсь момент сказали: "Потрібна кров", — пригадує він.Інформацію передали по радіостанції."Майже одразу прийшли хлопці, які погодилися здати кров. Завдяки лікарям і донорам його вдалося врятувати. Він вижив, пройшов полон, повернувся додому та продовжує службу", — зазначає Павло Піковець.Саме ця історія остаточно переконала його, що донорство — це не просто добра справа. Прикордонник радіє, що дедалі більше українців усвідомлюють важливість донорства. Його підтримує і дружина, яка також неодноразово ставала доноркою. Для себе ж він сформулював простий принцип:"Живеш сам — допомагай жити іншим. Будь донором, здавай кров. Якщо твоя кров допоможе людині перемогти хворобу або вижити, ти повинен допомогти".Офіцер Волинського прикордонного загону Олег Франчук: "Твоя кров — це чиєсь завтра"54-річний лучанин Олег Франчук понад три десятиліття служить державі. Нині він очолює групу вогневої підтримки Волинського прикордонного загону, а у вільний від служби час допомагає рятувати життя інших людей. Донором він став ще 1990 року — під час навчання у військовому училищі."На відміну від багатьох однокурсників, я ніколи не боявся крові. Не було й страху ставати донором, адже розумів, що це може врятувати чиєсь життя", — розповідає він.Одним із найяскравіших спогадів став випадок, коли під час занять із бойової підготовки курсант випадково прострілив собі стегнову артерію. Тоді Олег був серед тих, хто здавав кров для пораненого побратима. Через багато років саме цей випадок підштовхнув його повернутися до регулярного донорства.Після виходу на пенсію він приєднався до донорської спільноти "Краплина життя", яка допомагає онкохворим дітям. Відтоді регулярно здає тромбоконцентрат — компонент крові, який особливо потрібен пацієнтам із тяжкими гематологічними захворюваннями.Однією з найважливіших історій у його житті стала допомога дівчинці, яка боролася з лейкемією. Для її порятунку прикордонник протягом кількох місяців здавав тромбомасу кожні два тижні.Найбільшою нагородою для себе він називає не відзнаки, а слова вдячності від батьків дітей, які отримали шанс на життя. Сьогодні Олег Франчук має звання "Почесний донор України"."Бути донором — це те, що може зробити практично кожен. Це можливість допомогти іншим і водночас виконати свій громадянський обов'язок", — переконаний він.Його життєве гасло давно стало відомим серед колег і друзів: "Твоя кров — це чиєсь завтра".Полковник ДПСУ Григорій Кухнюк: "Кров — це найцінніший дар"Для полковника ДПСУ Григорія Кухнюка донорство стало одним зі способів служити країні з перших днів повномасштабної війни. 24 лютого 2022 року офіцер запасу, щойно почувши про вторгнення Росії, вирушив до військкомату. Однак через величезні черги потрапити туди було майже неможливо. Тоді він ухвалив інше рішення: 26 лютого прийшов до Закарпатського обласного центру переливання крові."Я не вагався. Рішення сформувалося миттєво і само по собі. Сумнівів чи страхів не було. Я знав, що маю допомогти і що кров, певно, потрібна вже", — згадує прикордонник.За кілька днів його все ж мобілізували до Чопського прикордонного загону. Відтоді пан Григорій намагається здавати кров регулярно — настільки часто, наскільки дозволяють служба та стан здоров'я. Перерви траплялися лише під час виконання бойових завдань.За роки служби він неодноразово переконувався, наскільки важливою є донорська кров під час війни:"Бути донором — це допомагати людям. Час такий, що ми маємо допомагати один одному усім, чим можемо. Кров — це найцінніший дар. Вона дає надію на життя — сьогодні, коли його у нас так ретельно намагаються відібрати".Нині полковник проживає в Ужгороді та очолює один із відділів прикордонної служби Чопського загону. У вільний час грає в шахи, а родина повністю підтримує його донорство. Для себе він ухвалив рішення ще у 2022 році: здаватиме кров стільки, скільки дозволятиме здоров'я.Прикордонник Андрій із Сумщини: "Донація — це сенс мого життя"Серед тих, хто регулярно здає кров, — і військовослужбовець 5-го прикордонного загону ДПСУ Андрій із Сумщини. Він називає донорство не разовою акцією, а частиною власної життєвої філософії."До донорства я ставлюся дуже відповідально, як і до інших справ у своєму житті, адже це не одноразова акція, а сенс мого життя", — говорить прикордонник.Сьогодні Андрій регулярно здає кров і переконаний, що допомога іншим має бути свідомим вибором кожної людини.Донорство як громадянська відповідальністьДля одних донорство починається з особистої історії, для інших — стає частиною життєвих принципів. Серед героїв цього матеріалу є працівники державних установ, які регулярно здають кров і переконані: допомагати тим, хто цього потребує, — обов'язок кожного, хто має таку можливість.Заступник начальника слідчого відділу ДБР Руслан Гега: "Зберегти життя і дати надію на порятунок"Руслан Гега працює заступником начальника слідчого відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Разом із дружиною та дітьми живе у Києві. У вільний час намагається якомога більше уваги приділяти родині, займається розвитком дітей та прищеплює їм любов до природи, спорту й України.Свою першу донацію він пам'ятає до найменших деталей — це сталося ще у студентські роки, коли йому було 18 років. Одного дня до аудиторії разом із деканом факультету зайшли двоє хлопців. Вони шукали донорів із другою позитивною групою крові для свого товариша, який потрапив у ДТП і терміново потребував допомоги."Я одразу погодився здати її, так як розумів, що йдеться про можливий порятунок життя і цей факт затьмарив всі страхи", — згадує Руслан Гега.Разом із ним допомогти погодилися ще четверо студентів. Для більшості це була перша донація, тому хвилювалися всі. Після обстеження лікарі допустили до здачі крові лише трьох донорів. За словами медиків, цього було достатньо. Після процедури хлопці, які шукали донорів для свого друга, запросили студентів до кафе. Грошей за здачу крові ніхто не взяв.Приблизно через місяць Руслан Гега випадково зустрів у місті одного з тих хлопців і дізнався, що їхній товариш одужує:"Мені після цих слів стало дуже приємно, так як я розумів, що я із своїми одногрупниками до цього причетні".Згодом у його житті була ще одна історія, яка лише підтвердила важливість донорства. До Руслана звернулися батьки маленької дівчинки, яку сильно покусала власна собака. Дитині терміново була потрібна кров."Я також одразу згодився так як і в перший раз розумів важливість цього, тим паче на той час у мене вже також була донька і мені було б дуже прикро бачити людей які відмовлялися б допомогти моїй дитині в аналогічній ситуації", — пригадує він.До 30 років пан Руслан здавав кров лише кілька разів. Проте після початку повномасштабної війни його ставлення до донорства змінилося. Тепер він намагається долучатися до донацій щоразу, коли дозволяє здоров'я та є потреба."Якщо говорити про здачу крові для військових, то я розцінюю це як мій обов’язок перед воїнами, які захищають мою батьківщину, мою сім’ю та рідних", — наголошує він.Водночас Руслан Гега здає кров і для дітей в "Охматдиті": "Я також ходжу в "Охматдит" здавати кров для діток, так як розумію, що діти — наше майбутнє і так як вони наразі проживають в часи війни, то мають бачити і знати, що їх ніхто у будь-який час не залишить наодинці із хворобами або травмами".Найбільше ж йому запам'ятався випадок, який не був пов'язаний із самою донацією:"Прикро говорити, але випадок який мені запам’ятався найбільше, він не стосується самої здачі крові, а відмови у її здачі із словами: "Бо я не хочу, це моя справа". Я до цього моменту був хорошої думки про цю людину, але після цього все змінилось".Руслан Гега зізнається, що після цих слів його ставлення до людини змінилося. Водночас його надихають інші приклади — колеги та підлеглі, які регулярно стають донорами."Мені дуже приємно дивитись на своїх колег та підлеглих дівчат, які невеличкого зросту, тендітні, але не бояться здавати кров та як і я та мій керівник постійно здають кров за можливості та при наявній необхідності", — зазначає слідчий ДБР.Вражає й історія пана Руслана щодо підтримки донорства його родиною:"Дружина постійно купує мені гранатовий сік у день здачі та готує святкову вечерю за якою пропонує випити келих червоного вина", — усміхається Руслан Гега.На його переконання, сьогодні донорство особливо важливе для України. Він згадує розмови зі знайомими військовими, які розповідали про випадки загибелі побратимів через значну втрату крові:"Тому як я і вже говорив раніше здача крові, це обов’язок кожного громадянина, який має таку змогу, не хворіє і яким лікарями не заборонено здавати кров".Для себе ж сенс донорства він сформулював так:"Зберегти життя і дати надію на порятунок, бо без надії не буде боротьби за це життя. Допомагай тим хто дійсного цього потребує і така допомога обов’язково тобі повернеться навіть у той час коли ти цього не очікуватимеш і від тих людей яких ти можеш і не знати".Старший слідчий ДБР Ігор Гончарук: донорство як особиста місіяДля старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР Ігоря Гончарука донорство стало відповіддю на виклик, який війна кинула всій країні. Його історія почалася у перші дні повномасштабного вторгнення."Той страшний лютий 2022 року назавжди змінив моє сприйняття світу, обов'язку та того, що насправді означає бути українцем", — говорить він.Саме тоді пан Ігор вирішив, що має робити все можливе для допомоги військовим та цивільним, які постраждали від війни. Відтоді донорство стало його особистою місією. На сьогодні він уже здійснив 17 донацій — і не планує зупинятися.Ігор Гончарук переконаний: донорство — це не випадковий візит до центру крові, а дисципліна та постійна робота над собою. Щоб кров була максимально якісною та могла допомогти пораненим захисникам і хворим дітям, він повністю змінив свій спосіб життя."Чистий організм — це гарантія того, що моя кров буде спрямована виключно на користь людині, яка перебуває на межі життя та смерті", — пояснює він.За кілька днів до кожної донації переходить на спеціальний раціон, відмовляючись від жирної, смаженої та молочної їжі. Регулярно займається спортом, підтримує фізичну форму та принципово не вживає алкоголь.Під час кожної донації Ігор Гончарук думає про тих, кому ця кров може допомогти."Ти сидиш у кріслі й чітко розумієш: кожна хвилина цього процесу наближає чиєсь одужання та нашу спільну Перемогу", — зауважує він й додає, що для нього донорство давно стало не окремою акцією, а частиною особистої відповідальності перед країною та людьми, які потребують допомоги.Комунікаційниця сервісного центру МВС Яна Ревенко: повідомлення, яке вона перечитувала кілька разівКомунікаційниця регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Київській та Чернігівській областях Яна Ревенко стала доноркою не так давно. Свою першу донацію вона зробила в "Охматдиті". Як і багато людей, спочатку хвилювалася."Були звичні запитання: як усе відбуватиметься, чи не стане зле, чи зможу я це зробити", — пригадує вона.Однак про своє рішення вона навіть не попередила родину. Рідні дізналися про все вже після процедури — з фотографії, яку Яна надіслала їм. Після цього телефон буквально розривався від дзвінків і повідомлень."Але коли вони побачили, що все минуло легко й без жодних проблем, їхні переживання змінилися гордістю", — каже жінка.Найбільше ж їй запам'яталося повідомлення від "Охматдиту":"Я була на роботі й отримала повідомлення від "Охматдиту": "Яно, сьогодні ваша кров врятувала життя".Яна зізнається, що перечитала ці слова кілька разів — саме тоді вона по-справжньому зрозуміла цінність донорства."У той момент усвідомлюєш, що десь є людина, яку ти навіть не знаєш, але якій змогла допомогти", — пригадує вона. Головний спеціаліст сервісного центру МВС Євген Возняк: "Одна донація може врятувати кілька життів"Головний спеціаліст регіонального сервісного центру МВС у Київській та Чернігівській областях Євген Возняк став донором у 2014 році. Тоді його мотивувало усвідомлення того, що лікарні постійно потребують крові, а за роки донорства він переконався: навіть одна донація може змінити чиєсь життя.Найбільше, каже Євген, запам'ятовується атмосфера єдності серед донорів — особливо у складні для країни часи, коли люди масово приходять допомагати пораненим та хворим. З часом донорство стало для нього не разовою акцією, а громадянською відповідальністю. Його життєвий принцип звучить просто:"Добро не завжди потребує великих зусиль — іноді достатньо простягнути руку, щоб врятувати чиєсь життя". Начальник відділу сервісного центру МВС Олег Лупіч: приклад батька на все життяНачальник відділу регіонального сервісного центру МВС у Київській та Чернігівській областях Олег Лупіч уперше здав кров ще під час строкової служби. Втім, головним прикладом для нього став батько — почесний донор СРСР, який за життя здійснив понад 40 донацій."Мій батько мав статус "Почесного донора СРСР", зробив за життя понад 40 донацій. Пригадую випадок, коли він розповідав про це мені, ще дитині, і в розмову втрутилася мама — начебто, зараз цей статус немає вже ніякого змісту і при Незалежній Україні будь-які пільги за донорство часів СРСР вже не є актуальними. Тато тоді відповів, що він все життя ходив на донацію не за пільги і не за надбавки до пенсії, а тому що вважав, що це важливо для людей", — пригадує з гордістю він.Сам Олег переконаний:"Якщо я можу це робити — вважаю, я зобов'язаний це робити".Коли добро стає системоюСеред героїв нашого матеріалу є люди, які приходять до центрів крові самостійно, а є ті, хто зміг перетворити особисте рішення на масштабний рух допомоги. Саме такою є історія речниці Державного бюро розслідувань Ольги Чеканової.Від однієї донації до сотень врятованих життівІсторія Ольги Чеканової почалася 2019 року на порозі школи. Тоді вчителька зі сльозами на очах попросила допомогти старшокласниці, яка боролася з важкою хворобою і терміново потребувала донорської крові.Вже наступного дня Ольга проходила обстеження та здавала кров для дівчини — й саме тоді вперше побачила, яким насправді є донорський рух.Під кабінетами центру крові сиділи люди, які щиро переживали, чи допустять їх до донації. Когось відправляли додому через низький гемоглобін або проблеми з тиском, і це засмучувало їх значно більше, ніж можна було очікувати."В їхніх очах читалося, наскільки важливо врятувати чиєсь життя", — згадує пані Ольга. Через кілька місяців їй знову зателефонували з центру крові — тоді потрібна була допомога іншому пацієнту, й Ольга без вагань погодилася. Пізніше лікарі повідомили, що ця кров допомогла врятувати людину.Саме так, від донації до донації, почався шлях, який згодом привів до створення одного з найбільших донорських рухів серед державних органів України. Сьогодні працівники Бюро по всій країні регулярно здають кров. За словами речниці ДБР, починаючи з 2020 року, вони здали вже понад 800 літрів крові. Майже кожен третій працівник має посвідчення донора.У відомстві навіть з'явився власний принцип — "рятівні 60 днів". Саме стільки часу потрібно організму для відновлення після донації цільної крові. Щоб банки крові не залишалися порожніми, підрозділи ДБР по черзі відвідують центри крові протягом усього року. Ця система працювала навіть під час пандемії COVID-19, коли донорів критично бракувало."Мої колеги не просто виконують свої щоденні професійні обов'язки, вони за покликом серця регулярно йдуть і здають кров. Їхня мовчазна, щомісячна готовність віддати частинку себе, свій власний життєвий ресурс заради порятунку абсолютно незнайомої людини — пораненого на передовій бійця чи маленької дитини в палаті — це і є справжній патріотизм у дії", — зазначає речниця ДБР.На особистому рахунку Ольги Чеканової вже 16 донацій крові та її компонентів. Але найважливішим досягненням вона вважає не власні показники, а людей, яких вдалося об'єднати навколо цієї справи."Ми не знаємо імен тих поранених бійців, які після важких боїв приходять до тями у госпіталях, не знаємо імен тих маленьких діток в "Охматдиті", у чиїх жилах зараз тече наша кров. Але ми точно знаємо одне: поки б'ються наші серця, ми не зупинимося", — зазначає вона.Що заважає людям ставати донорами: найпоширеніші міфиЗа словами Інни Вільшанівської, багато людей досі відмовляються від донорства через поширені міфи та хибні уявлення. Часто люди думають, що не можуть стати донорами через вік, харчування чи татуювання. Проте законодавство чітко визначає: донором може бути дієздатна особа від 18 до 65 років із масою тіла від 50 кг.Також дехто вважає, що їхня група крові не потрібна або що донорська кров завжди є в достатній кількості. Але потреба в крові та її компонентах існує щодня, незалежно від пори року чи обставин. Саме тому регулярні донори є надзвичайно важливими.Фахівчиня зазначає, що нерідко стикається і з іншими поширеними міфами. Наприклад, що донорство шкодить здоров’ю, що після здачі крові людина довго відновлюється або що під час донації можна чимось заразитися."Насправді донорство є безпечним, якщо людина не має протипоказань, а всі процедури проводяться одноразовими стерильними матеріалами. Лікар, який допускає донора до донації, також перевіряє, чи здача крові буде безпечною для донора, чи немає протипоказів, наприклад, серйозні серцево-судинні захворювання (інфаркти, інсульти), коли не можна здавати кров", — пояснює завідувачка відділу комплектації та медичного обстеження донорів Центру служби крові "Охматдиту".Інна Вільшанівська наголошує, що бути донором крові навіть корисно, і наводить декілька наукових фактів:У донорів значно менший ризик серцево-судинних захворювань.Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів.Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здавання крові хоча б раз на рік знизило ризик хвороб серця на 88%.У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — отже, менша ймовірність серцево-судинних хвороб.І ще один плюс: донору регулярно (і безоплатно) роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс."Отже, донорство є навіть корисним і надзвичайно важливим для тих, хто чекає на вашу допомогу", — наголошує вона.Серед тимчасових протипоказань:татуювання та пірсинг — відсторонення від донорства на шість місяців;прийом анальгетиків або аспірину — утримання від донації протягом трьох днів;паління — достатньо не палити за дві години до процедури.Водночас існують й абсолютні протипоказання, серед яких серйозні серцево-судинні захворювання, ВІЛ, гепатити B і C та онкологічні захворювання.Одна кров — одне прагнення до життяГерої нашого матеріалу ніколи не зустрічалися між собою, у них різні професії, різні долі й різні причини приходити до центрів крові. Вони не знають, кому саме допомогли їхні донації. Не знають імен людей, які отримали їхню кров. Не бачили більшості тих, чиє життя, можливо, вдалося врятувати.Хтось уперше став донором, почувши прохання врятувати пораненого. Хтось — після історії онкохворої дитини. Хтось — тому що на власні очі бачив, як донорська кров повертає людей до життя після важких поранень. Та їх об'єднує одна спільна риса — вони не проходять повз чужий біль.Бо донорство — це не про статистику, а про дитину, яка продовжує боротьбу з хворобою, про військового, на якого вдома чекають рідні, про людину, яка після складної операції отримує шанс на одужання.І, можливо, найкраще сенс донорства пояснюють слова однієї з героїнь нашого матеріалу Катерини Лутаєвої:"Для вас це умовна година часу. А для когось — це шанс, що поруч залишиться мама чи тато. Брат чи сестра. Дочка чи син. Бабуся чи дідусь. Друг чи побратим…" .

Відомий український співак та переможець популярного вокального шоу  "Х-Фактор" Олександр Порядинський став на захист Батьківщини. Артист уже перебуває у навчальному центрі, де освоює ази військової справи разом з іншими новобранцями.Про це він повідомив на своїй сторінці в Instagram.Від сцени до окопів: зірковий призовПереможець четвертого сезону популярного музичного талант-шоу "Х-Фактор" Олександр Порядинський ухвалив рішення приєднатися до лав Збройних сил України. На сьогодні виконавець успішно проходить базову загальновійськову підготовку (БЗВП), адаптуючись до нових армійських реалій. Щоб підтвердити свої слова, артист також поділився з підписниками першою фотографією у військовій формі."Друзі, хочу поділитися з вами важливою новиною. Не так давно я мобілізувався до лав Збройних Сил України. Зараз проходжу БЗВП, тому наразі не маю змоги радувати вас новими піснями, виступами та ефірами", — розповів переможець "Х-Фактора".Олександр щиро подякував усім своїм підписникам за міцну підтримку, теплі слова і численні побажання. Він окремо наголосив, що така увага та небайдужість прихильників неабияк додають сил і мотивації у цей непростий час."Сподіваюся, зовсім скоро знову зустрінемося тут із музикою та новими творчими роботами", — додав співак, висловлюючи надію на якнайшвидше повернення до цивільного мистецького життя.Що відомо про Олександра ПорядинськогоМайбутній артист народився та виріс у невеликому селі Гнідинці, що на Чернігівщині. Він виховувався у багатодітній родині та був наймолодшим серед п'яти дітей. Його творчий шлях розпочався ще за шкільних років, коли юнак став активним учасником ансамблю "Ровесник" і почав підкорювати сцени різноманітних районних та міжнародних вокальних конкурсів.Здобувши базову освіту, після закінчення 9 класу хлопець вступив до Ніжинського обласного педагогічного ліцею на музично-філологічний факультет. Там він продовжив професійно вдосконалювати свій співочий талант. Згодом Порядинський вирішив спробувати свої сили на телебаченні та взяв участь у 4 сезоні масштабного проєкту "Х-Фактор". На першому ж кастингу він вразив журі чуттєвим виконанням відомої композиції Івана Ганзери "Не плач, тато" та отримав чотири твердих "так", а зрештою став тріумфальним переможцем цього сезону шоу.Нагадаємо, зірка вокального проєкту "Голос країни" Марко Квітка вступив до лав Збройних сил України. Співак вже пройшов базову загальновійськову підготовку..

Президент Володимир Зеленський підтвердив успішні удари Збройних сил України по стратегічно важливих об'єктах на території Росії та тимчасово окупованих областях України.У своєму дописі у Telegram очільник держави відзначив, що "є хороші результати наших воїнів у застосуванні далекобійних санкцій".Зокрема, за словами гаранта, на відстані більш ніж 700 кілометрів від нашого державного кордону, у Ярославському регіоні РФ, воїни Служби безпеки України уразили нафтовий обʼєкт, що мав значення для резерву держави-агресора.Крім того, ЗСУ досягли цілей в Тульському регіоні Росії. Так, завдано ударів по підприємству "Азот", від діяльності якого залежать спроможності з виробництва вибухових речовин.Ба більше, як зауважив Зеленський, у шести російських аеропортах були застосовані обмеження авіаруху, а загалом за період від учорашнього вечора у 28 регіонах Росії оголошувалась повітряна тривога."Були влучання і по воєнній логістиці окупанта на тимчасово окупованій території України. Україна виконує план далекобійних санкцій проти Росії та визначені завдання щодо мідлстрайків у відповідь на відмову Росії завершувати цю війну. Ми пропонували керівництву Росії всі можливі формати перемовин, і відповіддю стало лише продовження агресії та спроби її розширити. Логічно, що війна повертається туди, звідки й прийшла. Україні потрібен мир. Слава Україні!" — резюмував гарант.Нагадаємо, у ніч на 13 червня 2026 року підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по країні-агресорці та її армії. Зокрема, українські воїни у Волгоградській області РФ уразили цех підготовки та перекачування нафти в районі населеного пункту Котово..

Станом на 2026 рік обов’язковий військовий облік передбачений лише для жінок з медичною або фармацевтичною освітою. Нині жодних оновлень цього переліку не передбачається.Про це повідомило Головне управління комунікацій Збройних сил України у відповідь на інформаційний запит TrueUA."За результатами опрацювання повідомляємо, що положеннями частини одинадцятої статті 1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної, фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних", — йдеться у заяві.Водночас всі інші громадянки, які не мають медичної освіти, можуть стати на військовий облік лише за власним бажанням. У Міноборони запевнили, що наразі розширення переліку професій, представниці яких підлягатимуть обов’язковому військовому обліку, не планується."Станом на сьогодні жодних змін до переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями не планується", — зазначається у відповіді на запит.. Нагадаємо, Міністерство оборони розпочало процес видалення даних жінок, які були помилково занесені до реєстру "Оберіг". У відомстві запевнили, що випадкові повідомлення про штрафи в "Резерв+" не мають юридичної сили. Додамо, раніше у Сухопутних військах ЗСУ інформували, що наразі мобілізації жінок не планується і не розробляють жодних механізмів, спрямованих на це. Зокрема, в законодавстві України не відбулося жодних змін щодо регулювання цього процесу.Читайте також: Військовий облік жінок в Україні: що потрібно знати у 2026 році.

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 229 бойових зіткнень. Ворог зазнав значних втрат в особовому складі та техніці.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України."За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили дванадцять районів зосередження живої сили противника, дві артилерійські системи та пункт управління безпілотними літальними апаратами", — йдеться у повідомленні.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 14.06.26 орієнтовно склали:особового складу — близько 1 382 870 (+1 440) осіб;танків — 12 020 (+5);бойових броньованих машин — 24 753 (+14);артилерійських систем — 44 010 (+57);РСЗВ — 1 868 (+3);засоби ППО — 1 419 (+1);літаків — 436 (+0);гелікоптерів / helicopters — 353 (+0);наземних робототехнічних комплексів — 1 661 (+13);БпЛА оперативно–тактичного рівня — 349 165 (+2 132);крилаті ракети — 4 733 (+0);кораблі / катери — 33 (+0);підводні човни — 2 (+0);автомобільна техніка та автоцистерни — 106 675 (+401);спеціальна техніка — 4 288 (+1).Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося два бойових зіткнення, агресор завдав трьох авіаційних ударів із застосуванням дев'яти керованих авіаційних бомб, здійснив 82 обстріли позицій наших військ та населених пунктів, зокрема шість - із реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку противник сім разів атакував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанськ, Ізбицьке, Зибине та в бік Лимана.На Куп’янському напрямку наші оборонці зупинили одну спробу ворога просунутися вперед у бік населеного пункту Новоплатонівка.На Лиманському напрямку ворог сімнадцять разів намагався вклинитися в нашу оборону в районі населених пунктів Новий Мир, Дробишеве, Лиман, Діброва, Торське, Озерне та в бік Шийківки, Новоєгорівки й Надії.На Слов’янському напрямку противник штурмував чотирнадцять разів у районі Закітного та в бік населених пунктів Миколаївка, Крива Лука, Рай-Олександрівка.На Краматорському напрямку ворог наступальних дій не проводив.На Костянтинівському напрямку окупанти здійснили чотирнадцять атак поблизу населених пунктів Плещіївка, Костянтинівка, Іванопілля, Іллінівка.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 39 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Василівка, Родинське, Шевченко, Новопідгородне, Покровськ, Гришине, Котлине, Удачне, Новопавлівка та в бік населених пунктів Білицьке, Дорожнє, Ганнівка, Нове Шахове, Кучерів Яр, Сергіївка.На Олександрівському напрямку противник атакував один раз у районі Вороного.На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 32 атаки в районах населених пунктів Рибне, Оленокостянтинівка, Гуляйпільське, Тернувате, Залізничне, Верхня Терса, Чарівне та в бік Гіркого, Добропілля, Воздвижівки.На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили три спроби противника просунутися вперед у районах населених пунктів Степове, Степногірськ та в бік Приморська.На Придніпровському напрямку українські підрозділи зупинили одну ворожу атаку в бік Антонівського мосту.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.. Нагадаємо, раніше оглядач Гел Брендс Bloomberg заявляв, що становище України на полі бою стало кращим, ніж упродовж кількох попередніх років. Водночас він застеріг, що перевага Києва у сфері безпілотників може бути нетривалою, а Росія здатна відповісти посиленням атак і гібридного тиску..

Військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину, зможуть повернутися до лав Збройних сил України за спрощеною процедурою. На це у них є 100 днів.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Як повідомили у відомстві, протягом цього періоду учасники програми зможуть самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби та після повернення відновити грошове, продовольче й інші види забезпечення.У Міноборони наголосили, що ті, хто не скористається цією можливістю зараз, можуть втратити право вибору місця подальшої служби та можливість швидкого повернення із відновленням виплат.Програма поширюється на військовослужбовців Збройних сил України, Національної гвардії та Державної спеціальної служби транспорту. Для них передбачено повернення без проходження через навчальні центри чи інші підрозділи — одразу до обраної військової частини зі спеціального переліку. При цьому:військові ЗСУ можуть обирати лише підрозділи ЗСУ;військовослужбовці НГУ — лише підрозділи Нацгвардії;військовослужбовці ДССТ — лише частини Державної спеціальної служби транспорту.Для того, аби подати рапорт необхідно:через застосунок "Армія+" (для ЗСУ, НГУ та ДССТ);безпосередньо до військової частини (для ЗСУ та ДССТ);через 1-й або 2-й центр рекрутингу (для військовослужбовців ЗСУ).Нагадаємо, в середині лютого в Генштабі інформували, що військовослужбовці, які повертаються до служби після СЗЧ, направлятимуться безпосередньо до підрозділів пріоритетного комплектування, ігноруючи запити від частин забезпечення. Водночас механізм переведення за рекомендаційними листами продовжує діяти виключно для бойових бригад, які потребують термінового поповнення особового складу..

Вночі 12 червня Сили безпілотних систем завдали потужних ударів по військах країни-агресорки на Запоріжжі. Ворог зазнав значних втрат.Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді. За його словами, ЗСУ вдарили по місцях тимчасової дислокації росіян на полігоні "Восточний" у Новопетрівці Запорізької області, де окупанти проходили навчання.Як зауважив "Мадяр", на цьому полігоні одночасно проводили підготовку три підрозділи:40-а бригада морської піхоти (Камчатка);1461-й полк 36-ї армії — бурятський полк територіальних військ;1466-й полк 5-ї армії — новобранці з Приморського краю."Усі вищезгадані підрозділи воюють проти Українців на Гуляйпільському відтинку, у ТОТ Запорізької області", — зауважив Бровді.Крім того, українським воїнам вдалося уразити:зенітний ракетний комплекс "Тор-М2" — поблизу села Вершина Друга, Запорізька область;зенітну установку ЗУ-23 — поблизу Новопетрівки;розрахунок переносного зенітного ракетного комплексу — у районі Новопетрівки;пункт управління підрозділу безпілотників 120-го дивізіону морської піхоти - поблизу Новоандріївки, Донецька область;технічний пункт десантування підрозділу безпілотників — поблизу Довжанська, Луганська область.Нагадаємо, речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин заявляв, що ефективне знищення логістичних шляхів російської армії на південному напрямку дозволило Силам оборони вдвічі зменшити кількість ворожих штурмів. Через брак артилерійських снарядів окупанти перейшли на активне використання авіабомб..

У вівторок, 9 червня, у столичній лікарні помер чинний військовослужбовець Збройних сил України. Поліція відкрила кримінальне провадження.Про це повідомила поліція Києва. Інцидент трапився в одній зі столичних лікарень швидкої медичної допомоги.За даними слідства, з квітня цього року 42-річний пацієнт, який являється військовослужбовцем, внаслідок отриманих тяжких вогнепальних поранень на фронті проходив лікування у цьому медзакладі.Однак 9 червня до поліції Києва надійшло повідомлення про його смерть. Наразі в межах слідства призначено ряд експертиз, які встановлять причину смерті чоловіка та якість наданих медичними працівниками послуг."За фактом смерті чоловіка було розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. За процесуального керівництва окружної прокуратури слідчими також здійснюється розслідування за ч. 1 ст. 140 Кримінального кодексу України — неналежне виконання медичними працівниками професійних обов’язків", — додали у поліції.Нагадаємо, 28 травня у столиці чоловік здійснив напад на правоохоронців, пошкодивши службову автівку. Порушника затримали.Також на початку червня у Львові поліцейські затримали чоловіка, який поранив ножем військовослужбовця Територіального центру комплектування та соціальної підтримки..

Протягом минулої доби на фронті було зафіксовано 237 бойових зіткнень. Війська країни-агресорки зазнали значних втрат.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України."За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили п’ять районів зосередження живої сили противника, два пункти управління БпЛА, чотири гармати та два пункти управління батальйонного рівня", — йдеться у повідомленні.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 13.06.26 орієнтовно склали:особового складу — близько 1 381 430 (+1 310) осіб;танків — 12 015 (+1);бойових броньованих машин — 24 739 (+11);артилерійських систем — 43 953 (+88);РСЗВ — 1 865 (+4);засоби ППО — 1 418 (+1);літаків — 436 (+0);гелікоптерів — 353 (+0);наземні робототехнічні комплекси — 1 648 (+12);БпЛА оперативно-тактичного рівня — 347 033 (+2 164);крилаті ракети — 4 733 (+0);кораблі / катери — 33 (+0);підводні човни — 2 (+0);автомобільна техніка та автоцистерни — 106 274 (+424);спеціальна техніка — 4 287 (+7).Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби агресор завдав двох авіаційних ударів із застосуванням семи КАБ, здійснив 63 обстріли позицій наших військ та населених пунктів, зокрема п’ять — із застосуванням РСЗВ. Зафіксовано одну штурмову дію ворога.На Південно-Слобожанському напрямку противник вісім разів атакував позиції наших підрозділів в районах населених пунктів Лиман, Стариця, Липці, Вовчанськ, Охрімівка, Волохівка.На Куп’янському напрямку ворог двічі атакував, в бік Шийківки та Подолів.На Лиманському напрямку противник 19 разів намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи в районах населених пунктів Зарічне, Лиман, Шийківка, Новоселівка, Середнє, Дробишеве, Озерне, Торське та Новий Мир.На Слов’янському напрямку противник штурмував 14 разів, у бік Рай-Олександрівки та в районі Різниківки, Кривої Луки, Закітного.На Краматорському напрямку окупанти атакували в районі Федорівки.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 13 атак, в районах населених пунктів Іванопілля, Іллінівка, Плещіївка, Вільне та в бік Костянтинівки, Грузького, Торецького.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 36 штурмових дій агресора у бік населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Шевченко, Гришине, Сергіївка, Котлине, Удачне, Новопідгороднє, Дорожнє та Білицьке.На Олександрівському напрямку противник атакував три рази, в районах Злагоди, Калинівського та Олександрограда.На Гуляйпільському напрямку окупантів здійснили 33 атаки у бік Рибного, Воздвижівки, Гуляйпільського, Верхньої Терси, Цвіткового, Залізничного, Рівнопілля, Варварівки, Гіркого, Мирного, Добропілля та Чарівного.На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили п’ять спроб противника просунутися вперед в районах Щербаків та Степногірська.На Придніпровському напрямку противник атакувальних дій не проводив.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.. Нагадаємо, раніше оглядач Гел Брендс Bloomberg заявляв, що становище України на полі бою стало кращим, ніж упродовж кількох попередніх років. Водночас він застеріг, що перевага Києва у сфері безпілотників може бути нетривалою, а Росія здатна відповісти посиленням атак і гібридного тиску..

В Україні стартувала комплексна трансформація військової служби. Реформа спрямована на посилення довіри до служби та передбачає запровадження нових контрактів із чітко визначеними строками, підвищення грошового забезпечення та гарантовані відстрочки.Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, йдеться про сім системних змін."На виконання завдання, яке поставив президент Володимир Зеленський, уряд запустив комплексну трансформацію військової служби", — зазначила вона.Що зміниться для військовихТрансформація військової служби передбачає:чіткі терміни служби;нові контракти;нові підвищені зарплати військовим на передовій і в тилу;реформу рекрутингу.. "Ключовий принцип — повага до кожного військовослужбовця. Людина повинна знати, де служить, скільки служить і що буде далі", — заявила Свириденко.Як відомо, 12 червня президент України Володимир Зеленський анонсував запуск масштабної реформи грошового забезпечення військовослужбовців, яка почне діяти вже у червні. Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби.Читайте також: Військовий облік жінок в Україні: що потрібно знати у 2026 році.

У п'ятницю, 12 червня, президент України Володимир Зеленський анонсував запуск масштабної реформи грошового забезпечення військовослужбовців, яка почне діяти вже у червні. Для бійців на першій лінії фронту запроваджують спеціальні контракти із виплатами близько 300 тисяч гривень.Про це він заявив у Telegram-каналі.Нові суми виплат, контракти для піхотинців та роль КабмінуГлава держави провів серію важливих нарад із прем’єр-міністром Юлією Свириденко, міністром оборони Михайлом Федоровим та міністром фінансів Сергієм Марченком. Позицію Кабміну та урядовців повністю підтримали головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та начальник Генштабу Анатолій Гнатов. Основний фокус реформи зосереджений на забезпеченні українських піхотинців та бойових командирів."Вчора й сьогодні дуже активний час наших політичних рішень", — заявив Зеленський, висловлюючи вдячність народним депутатам за затвердження змін до державного бюджету, а також міжнародним партнерам за підтримку.Першочерговим завданням визначено перегляд системи фінансування армії. За словами Зеленського, в державі є необхідний ресурс для реалізації цих планів. Реформа грошового забезпечення та контрактів передбачає такі ключові зміни:мінімальний рівень виплат у тилу становитиме 30 тисяч гривень;розмір винагороди залежатиме від інтенсивності та специфіки бойових завдань;для бійців на першій лінії фронту впроваджують нові контракти із середньою виплатою 300 тисяч гривень;терміни дії нових контрактів чітко фіксуватимуться на 10 місяців, 14 або 24 місяці;військовослужбовцям гарантуватимуть конкретні умови та реальні терміни відстрочок."Будуть нові, відчутно сильніші контракти для піхотинців. 300 тисяч гривень в середньому на першій лінії. Все тримається на українській піхоті, на нашому українському піхотинці", — наголосив президент.Зеленський додав, що також зростуть виплати для бойового командного складу, що має втримати досвідчені кадри у війську. Конкретний механізм нарахувань затвердить Кабінет міністрів, а перші оновлені доплати військовим почнуть нараховувати вже протягом червня.Залучення іноземних добровольців та внутрішні переведенняДругим важливим напрямком стане модернізація системи рекрутингу для громадян інших держав. Україна планує створити більш сприятливі та прозорі умови для іноземців, які хочуть долучитися до захисту європейської безпеки."Я вдячний усім добровольцям з інших країн, які б'ються заради нашої свободи в Україні, розуміючи, що це стосується свободи багатьох інших народів", — зазначив лідер держави.Зеленський уже дав доручення розширити можливості для прийому іноземних добровольців до лав ЗСУ та оптимізувати рекрутингові інструменти. Окрім цього, реформа торкнеться внутрішніх процесів усередині армії. Зокрема, заплановано подальше спрощення процедури переведення бійців між військовими частинами, створення умов для кар'єрного зростання та додаткових стимулів для залучення нових громадян до оборони країни. Детальні роз'яснення щодо всіх нововведень найближчим часом має оприлюднити Міністерство оборони України.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби..

Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби.Про це повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради.Коли чекати на зміни та де уряд шукає фінансуванняЗа словами посадовиці, проєкт масштабного оновлення законодавства перебуває на фінальній стадії розробки. Свириденко наголосила, що комплексний пакет нормативних нововведень планують презентувати на розгляд уже в найближчі тижні.Головним викликом для Кабінету міністрів наразі залишається фінансовий бік питання, оскільки реалізація задекларованих ініціатив потребує залучення колосальних додаткових ресурсів. Зараз виконавча влада активно працює над пошуком необхідних джерел і балансуванням державного бюджету."Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином нам збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як у цьому році, так і в наступних періодах", — сказала вона.Ключові аспекти майбутньої реформиХоча повний текст документа оприлюднять лише після офіційного подання, основні вектори майбутніх змін відомі вже зараз. Урядова ініціатива буде сфокусована на трьох головних напрямках. Нововведення охоплюватимуть:комплексний перегляд чинної системи грошових доплат для військовослужбовців;запровадження чіткіших і прозорих термінів проходження військової служби;стабілізацію та гарантованість фінансових виплат у довгостроковій перспективі.Нагадаємо, раніше у Сухопутних військах ЗСУ інформували, що наразі мобілізації жінок не планується і не розробляють жодних механізмів, спрямованих на це. Зокрема, в законодавстві України не відбулося жодних змін щодо регулювання цього процесу. Як і раніше жінки можуть долучитися до лав ЗСУ виключно за власним бажанням, а на військовий облік мають ставати лише громадянки з медичною та фармацевтичною освітою.Читайте також: Військовий облік жінок в Україні: що потрібно знати у 2026 році.

4 червня зведена група Сил оборони України "Баракуда", яка полює на розвідувальні та ударні безпілотники російських окупантів за допомогою власних дронів-перехоплювачів, отримала три нові пікапи. Автівки мають забезпечити екіпажам головне — мобільність та здатність випередити ворога.Пікапи придбали в межах благодійного проєкту "Тримаємо світло неба", який реалізувала мережа EVA спільно з програмою ГеройCar Благодійного фонду Руслана Шостака. До збору, який тривав з 19 березня до 26 квітня, долучилося понад 350 тисяч українців — разом вони задонатили 3 271 422 гривні.Автівки вибирали з урахуванням потреб підрозділу. Для "Баракуди" повнопривідний, маневрений автомобіль — це не засіб пересування, а безпосередній елемент бойової готовності. Екіпаж повинен миттєво зорієнтуватися, виїхати на позицію і так само швидко змінити локацію, оскільки полювання відбувається під постійним наглядом з неба. Під час передачі техніки, яка відбулася під Києвом, військові показали, як налагоджена їхня робота: від моменту, коли надходить сигнал про повітряну загрозу, до безпосереднього збиття цілі. Оператори також провели показовий політ дрона-перехоплювача, продемонструвавши його швидкість та точність у повітрі, а гості заходу змогли спробувати себе в ролі пілотів на спеціальних симуляторах під керівництвом інструкторів.За кожним успішним збиттям стоїть жорстока реальність логістики. Дорога на позицію часто є найнебезпечнішим етапом місії через постійну загрозу ударів ворожих FPV-дронів.Як розповіла військовослужбовиця "Баракуди" на псевдо Лиха, підрозділу необхідні не лише автівки, на яких екіпажі безпосередньо виїжджають на завдання, а й запасний транспорт — на випадок ураження ворожим дроном чи інших непередбачуваних ситуацій."У нас було й таке, що з 20 машин 17 перебували на ремонті", — розповіла вона.Командирка бойового екіпажу на псевдо Воля пояснила, що військові завжди дотримуються правил безпеки й намагаються пересуватися тоді, коли ворог може бути менш активним — рано-вранці або ввечері, коли починає темніти. Водночас, за її словами, загроза дронів залишається постійною, тому екіпажам потрібно діяти дуже швидко та обережно.Воля пригадала ситуацію, коли екіпаж не доїхав до позиції через атаку ворожного FPV-дрона на оптоволокні. Військові встигли помітити загрозу й залишити машину: люди врятувалися, але автомобіль згорів разом з обладнанням. Завдяки запасній автівці екіпаж зміг оперативно виїхати із зони небезпеки."Автівки на війні — це розхідний матеріал. Хочеться, щоб всі з розумінням ставилися до запитів військових, яким постійно потрібні нові машини чи гроші на їхній ремонт", — наголосила Воля.За словами CEO Фонду Руслана Шостака Євгенії Бут, проєкт "Тримаємо світло неба" — це один із прикладів того, як згуртованість сотень тисяч українців заради однієї цілі перетворюється на конкретний результат для Сил оборони."Понад 350 тисяч громадян України долучилися до збору. Передані пікапи допоможуть зведеній групі "Баракуда" швидше реагувати на загрози та ефективніше виконувати завдання із захисту українського неба. Для нас це не лише історія про транспорт, а й про довіру, партнерство та готовність українців об'єднуватися навколо спільної мети. Саме завдяки таким спільним зусиллям ми можемо оперативно закривати важливі запити військових і посилювати тих, хто щодня стоїть на захисті країни", — зазначила Євгенія Бут.Партнерство EVA та ГеройCar триває з 2023 року, а результат спільної діяльності вимірюється в конкретних цифрах."Спільно з ГеройCar ми реалізували низку проєктів. Допомагали військовим евакуаційними машинами, мотоциклами, позашляховиками. Загалом за час співпраці передали нашим захисникам та захисницям понад 160 одиниць техніки", — говорить Марина Смик, менеджерка напрямку корпоративної соціальної відповідальності мережі EVA.Вона підкреслила, що зараз вкрай важливо не просто закривати поточні потреби, а відкрито говорити про проблеми, які залишаються гострими на п'ятому році повномасштабного вторгнення. Від початку повномасштабного вторгнення мережа EVA реалізувала понад 30 благодійних ініціатив і разом із партнерами та клієнтами акумулювала понад 132 млн грн допомоги. Найбільше фокус КСВ-напрям компанії спрямований на підтримку Сил оборони України.У травні у EVA стартував новий благодійний проєкт "неВИДИМА", спрямований на забезпечення жінок в армії. Планується зібрати 5 мільйонів гривень для закупівлі 300 комплектів зимової форми, створеної з урахуванням жіночої анатомії. Долучитися до збору можна до 19 серпня 2026 року..

У Тернопільській області одразу трьох очільників районних територіальних центрів комплектування викрили на підробці звітності щодо призову військовозобов'язаних. Зловмисники видавали вже мобілізованих раніше громадян за новобранців, штучно викривляючи реальну статистику для вищого керівництва.Про це повідомляє Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань.Суть корупційної схемиЗгідно з офіційними матеріалами кримінального провадження, керівники ТЦК вносили свідомо неправдиві дані до електронного реєстру мобілізованих осіб. У такий спосіб вони штучно завищували кількісні показники призову у своїх звітних матеріалах. Для реалізації цієї махінації фігуранти використовували наступний алгоритм дій:знаходили дані громадян, які вже були призвані раніше та проходили службу в лавах Збройних Сил України;повторно реєстрували цих людей у базі даних;подавали інформацію про них у звітах як про абсолютно нове поповнення українського війська.Завдяки цим незаконним маніпуляціям посадовці створювали ілюзію зразкового виконання мобілізаційних планів. Насправді ж реальний призов військовозобов’язаних у цих районах підмінявся паперовими фальсифікаціями. Лише на одному з етапів своєї злочинної діяльності зловмисники встигли сфальсифікувати анкетні дані понад 70 призовників.Підозра, відсторонення від посад та санкція статтіНа підставі зібраних доказів усім трьом керівникам районних військкоматів уже офіційно повідомлено про підозру за ч. 1, 3 ст. 362 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в автоматизованих системах.На період проведення слідчих дій усіх фігурантів справи усунули від виконання службових обов’язків. Досудове розслідування наразі активно триває. У разі доведення провини у судовому порядку зловмисникам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.Слід зазначити, що комплексні заходи з викриття проводилися спільно зі співробітниками Національної поліції України. Процесуальне керівництво у цій справі здійснює Тернопільська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.Нагадаємо, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що президент України Володимир Зеленський чітко усвідомлює масштаби та специфіку проблеми, пов'язаної з насильницькими методами призову, які у суспільстві отримали стійку назву "бусифікація". Гарант Конституції виступає категорично проти подібного формату взаємодії представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з військовозобов'язаними громадянами. .

Президент України Володимир Зеленський оголосив про заснування Дня Сил безпілотних систем, який відзначатиметься щороку 11 червня як символ поваги до технологічних військ. Новий рід сил продемонстрував безпрецедентну ефективність на полі бою, забезпечивши суттєве зростання втрат серед особового складу російської армії.Про це йдеться у зверненні глави держави в Telegram-каналі.Роль дронів у війні та колосальні втрати РФЗа словами Зеленського, новітні технологічні рішення кардинально змінили характер ведення бойових дій, і наразі уявити ефективну оборону чи наступ без залучення роботизованих комплексів просто неможливо. Українські безпілотні системи демонструють високі результати на абсолютно різних оперативних рівнях. Наші фахівці успішно виконують завдання безпосередньо на лінії зіткнення, а також уражають стратегічно важливі об'єкти Кремля за сотні кілометрів від українського кордону.Президент зауважив, що висока точність роботи вітчизняних дронів та професійна майстерність їхніх операторів мають безпосереднє відображення у звітах про втрати ворога. Професіоналізм українських військових дозволяє завдавати окупантам нищівних ударів."Сьогодні ми вперше відзначаємо День Сил безпілотних систем, і відтепер 11 червня щороку буде днем нашої вдячності воїнам СБС", — наголосив президент України.Він також додав, що завдяки точній роботі операторів втрати Росії вже давно перевалили за 30 тисяч ліквідованих та поранених загарбників щомісяця.Подяка розробникам та військовим за безпекуГлава держави окремо звернувся до кожного, хто пов'язав свою службу із цим високотехнологічним родом військ. Він відзначив важливість роботи не лише операторів на передовій, а й тих фахівців, які створюють та модернізують вітчизняні безпілотні комплекси."Дякую кожному й кожній, хто служить у Силах безпілотних систем, хто розвиває українські технології та працює заради нашої переваги на полі бою", — заявив Володимир Зеленський.Президент наголосив, що щоденна робота військових та інженерів спрямована на те, аби бойові можливості Росії ставали дедалі меншими, а рівень безпеки України та її громадян стабільно зростав.Нагадаємо, за 10 червня на різних ділянках фронту зафіксовано 251 бойове зіткнення. Українські воїни відбивали атаки російських загарбників, ліквідувавши понад 1 300 загарбників..