# Данія

Данія відреагувала на заяви віце-президента США Джей Ді Венса, який сказав, що Америка націлена на безпеці Гренландії. На цьому тлі Копенгаген вимагає  змінити риторику відносно острова та спільно працювати, щоб зміцнити безпеку в Арктиці.Таку заяву у соцмережі X зробив міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен."Звісно ж ми відкриті до критики. Але маємо бути чесними: нам зовсім не подобається тон, з яким це висловлюється. Так не говорять з близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія — близькі союзники", — йдеться у заяві міністра у відеозверненні.Посадовець додав, що Копенгаген розуміє прагнення Вашингтона про те, що вони "потребують більшої військової присутності в Гренландії, про що заявляв віце-президент Венс", і висловив готовність комунікувати щодо цього питання.Расмуссен також відповів на заяву Венса про те, що Копенгаген нібито недостатньо робить для безпеки в Арктиці. Він нагадав, що окремо віце-президент говорив те саме про Америку."Річ у тому, що ми усі пожинали дивіденди від миру. Усі ми діяли, виходячи з припущень, що Арктика буде регіоном незначної напруги. Але ці часи скінчилися", — заявив очільник данського МЗС, наголосивши, що "статус-кво" вже не є варіантом.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявляв, що для забезпечення міжнародної безпеки Гренландії бажано увійти до складу Сполучених Штатів Америки. Такою є тверда позиція офіційного Вашингтона.Раніше глава Кремля Володимир Путін заявив, що Російська Федерація буде відстоювати свої інтереси в Арктиці. Він відзначив зростання у цьому регіоні геополітичної конкуренції, що призведе до "посилення бойових можливостей".

Для забезпечення міжнародної безпеки Гренландії бажано увійти до складу Сполучених Штатів Америки. Такою є тверда позиція офіційного Вашингтона.Про це заявив президент США Дональд Трамп. Його цитує видання Rapid Response 47."Гренландія потрібна нам для міжнародної безпеки. Вона нам потрібна. Ми повинні отримати її", — знову наголосив американський президент.За його словами, це острів, який потрібен з погляду оборонної та навіть наступальної позиції."Особливо це стосується нинішньої ситуації у світі", — зазначив він.Водночас Дональд Трамп визнав, що, на його думку, мешканці Гренландії навряд чи прагнуть стати американськими громадянами. Але їх потрібно "переконати"."Без Гренландії неможливо належним чином захищати більшу частину цієї землі, не тільки США. Тому ми повинні отримати її, і я думаю, що ми її отримаємо", — акцентував він.Раніше Дональд Трамп декілька разів заявляв про те, що хоче, аби Гренландія стала частиною США, оскільки це "потрібно для міжнародної безпеки". Він навіть допускав анексію острова, в тому числі силою, під час спілкування з журналістами в Білому домі.Учора віце-президент США Джей Ді Венс несподівано заявив, що теж відвідає Гренландію 28 березня. Раніше у складі американської делегації мала бути лише його дружина Уша. Він пояснив це великим ажіотажем навколо візиту дружини до Гренландії, тому він "не хоче, аби вона розважалася сама".За словами віце-президента, в межах свого візиту на острів він відвідає одну з американських військових баз і "просто перевірить, що відбувається з безпекою в Гренландії"."Багато інших країн погрожували Гренландії, погрожували використати її територію та водні шляхи, щоби погрожувати США, Канаді та, звичайно, народу Гренландії. Тому ми збираємося перевірити, як там справи", — вважає Венс.Нагадаємо, 24 березня Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.

Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс несподівано заявив, що теж відвідає Гренландію 28 березня. Раніше у складі американської делегації мала бути лише його дружина Уша.Про це Джей Ді Венс розповів, опублікувавши відповідний пост на своїй сторінці в соціальній мережі X.Рішення поїхати в Гренландію він пояснив великим ажіотажем навколо візиту дружини до Гренландії, тому він "не хоче, аби вона розважалася сама".За словами віце-президента, в межах свого візиту на острів він відвідає одну з американських військових баз і "просто перевірить, що відбувається з безпекою в Гренландії"."Багато інших країн погрожували Гренландії, погрожували використати її територію та водні шляхи, щоби погрожувати США, Канаді та, звичайно, народу Гренландії. Тому ми збираємося перевірити, як там справи", — вважає він.Раніше Венс заявив про плани Дональда Трампа отримати Гренландію у власність Америки, наголосивши, що їм "байдуже, що кричать європейці".Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією. Він додав, що запланований візит делегації США — це "приязність, а не провокація".Як відомо, плани другої леді США відвідати Гренландію 28 березня викликали обурення як у самій Гренландії, так і в Данії, де дії американської адміністрації прямо назвали тиском.Нагадаємо, що 15 березня у Гренландії відбулися масштабні протести проти політики президента США Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що хоче придбати острів і приєднати його до Америки.

В Данії планують запровадити військову службу для жінок з 2026 року, а також збільшити кількість призовників. Такі реформи необхідні для боротьби з агресією Росії.Про це пише Bloomberg, посилаючись на Міноборони країни.За даними видання, Данія почне призивати жінок до армії з наступного року, прискорюючи заплановані реформи, спрямовані на збільшення чисельності своїх Збройних сил. Наразі жінки можуть добровільно доєднатися до лав військових, тоді як чоловіки "зобов'язані служити за системою лотереї, розробленою для компенсації потенційної нестачі волонтерів"."Згідно з переглянутими графіками, Данія продовжить обов'язковий військовий обов'язок для жінок на рік раніше, ніж спочатку планувалося", — заявив міністр оборони Троелс Лунд Поульсен на брифінгу в Копенгагені 25 березня. Таке рішення прийняли після того, як уряд досяг домовленостей з широкою більшістю партій у парламенті.Журналісти зауважили, що Норвегія стала першим членом Організації Північноатлантичного договору, який представив такий проект з 2015 року. Швеція відновила військову повинність з 2017 року, розширивши її на жінок.Нагадаємо, раніше новопризначена радниця з гендерних питань Збройних сил України Оксана Григор’єва повідомляла, що наразі немає підстав для обов’язкової мобілізації українок, адже ще є "достатньо чоловіків, які ховаються під спідницями". Водночас, вона вважає, що кожна жінка має бути готовою захищати свою країну.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Слова Дональда Трампа наводить "Європейська правда". Свої заяви він зробив на засіданні свого кабінету 24 березня.Американський президент стверджує, що запланований візит делегації США на чолі з другою леді Ушею Венс — це "приязність, а не провокація"."Ми маємо справу з багатьма людьми з Гренландії, які хотіли би, щоби щось відбулося, щоби вони були належним чином захищені та про них належним чином піклувалися. Вони кличуть нас, ми не кличемо їх. І нас запросили туди", — заявив він.Президент США додав, що про гренландців "не дбали", а Гренландія — "це те, що, можливо, є в нашому майбутньому".Сьогодні стало відомо, що американська делегація на чолі з дружиною віцепрезидента США Джея Ді Венса відвідає Гренландію й американську воєнну базу, чим одразу публічно обурився прем’єр-міністр Гренландії. Сам Венс заявив про плани Трампа на Гренландію і що їм "байдуже, що кричать європейці".Як відомо, 15 березня у Гренландії відбулися масштабні протести проти політики президента США Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що хоче придбати острів та приєднати його до Америки.Нагадаємо, сьогодні ж Трамп заявив про досягнення домовленості з Україною щодо рідкісноземельних металів. За його словами, угоду вже укладена, невдовзі її офіційно підпишуть.

У вівторок, 11 березня, на виборах у Гренландії найбільше голосів здобула партія Demokraatit, яка виступає за поступове просування до незалежності від Данії. Голосування відбувалося на тлі заяв Дональда Трампа про бажання заволодіти островом.Про це повідомила агенція Reuters. Партія Demokratatit набрала 29,9% голосів після підрахунку всіх бюлетенів, порівняно з 9,1% 2021 року. Вона випередила іншу опозиційну партію Naleraq, яка виступає за швидку незалежність, — у неї 24,5%.Керівна партія Ataqatigiit і її партнер Siumut, які теж прагнуть повільного шляху до незалежності, разом набрали 36% голосів, порівняно з 66,1% 2021 року."Ми поважаємо результати виборів", — заявив прем'єр-міністр Муте Егеде з Ataqatigiit.Він зазначив, що вислухає будь-які пропозиції на майбутніх коаліційних переговорах."Люди хочуть змін. Ми хочемо, щоби більше бізнесу фінансувало наш добробут. Ми не хочемо незалежності завтра, ми хочемо хорошої основи", — прокоментував результати виборів лідер Demokraatit і колишній міністр промисловості та мінералів Єнс-Фредерік Нільсен.Тепер він проведе переговори з іншими партіями, щоби спробувати сформувати керівну коаліцію.Гренландія є колишньою колонією Данії та її територією з 1953 року. Вона отримала певну автономію 1979 року, коли сформували перший парламент, але Копенгаген усе ще контролює зовнішні справи, оборону та монетарну політику, а також надає економіці трохи менше ніж один мільярд доларів на рік.Парламент Данії 2009 року ухвалив закон, який дозволяє мешканцям Гренландії проводити голосування щодо незалежності в будь-який час, який вони виберуть. Однак питання незалежності ускладнює фінансова залежність від Данії та невизначене майбутнє.Під час останніх дебатів лідери п'яти партій, які зараз перебувають у парламенті, одностайно заявили, що не довіряють Дональду Трампу.Нагадаємо, що на початку березня прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде відповів на коментарі американського президента, який у промові в Конгресі знову підтвердив свій інтерес взяти острів під контроль США. Він зазначив, що Гренландія не продається, і її "не можна просто взяти". Егеде зауважив, що майбутнє Гренландії вирішують самі гренландці.

Данія виділила 98 мільйонів євро на закупівлю обладнання для посилення енергетичної безпеки України. Це відбулось у рамках українсько-данського енергетичного партнерства.Таку заяву зробив надзвичайний і повноважний посол Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен під час форуму "Енергоефективність: шлях до енергетичної безпеки та відновлення", пише "Укрінформ"."У нас є українсько-данське енергетичне партнерство, це наша флагманська цивільна ініціатива, яка сприяє стійкості української енергетики. Було виділено 98 млн євро на придбання сонячного обладнання, газопоршневих установок", — йдеться у заяві посла.За словами Міккельсена, енергоефективність є важливою частиною співпраці між Копенгагеном та Києвом. Посол уточнив, що йдеться як про короткострокові, так і довгострокові стратегії, які повинні покращити енергетичну безпеку.Міккельсен також наголосив, що Україна і Данія співпрацюють у сферах технологій для економії енергії, теплоізоляції, систем опалення та охолодження.Раніше повідомлялось, що Данія готова направити свої війська в Україну, якщо їй знадобляться європейські миротворчі сили. Уряд і парламент досягли консенсусу у цьому питанні.Нагадаємо, Україна вже отримала від Данії 12 з 19 обіцяних винищувачів F-16. Решту літаків країна доставить цього року.

Данія готова направити свої війська в Україну, якщо їй знадобляться європейські миротворчі сили. Уряд і парламент досягли консенсусу у цьому питанні.Таку заяву зробили міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен і міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, передає DR.За даними журналістів, у понеділок, 10 березня, міністри зустрілись із членами комітету з питань зовнішньої політики парламенту, де розглянули питання відправлення військ в Україну та отримали підтримку від більшості партій."Важливо, щоб ми в Європі посилали правильні сигнали як Путіну, так і Вашингтону. Це те, що ми робимо сьогодні, кажучи: "Якщо дійде до того, що припинення вогню або мирна угода вимагатимуть європейської присутності, Данія в принципі готова це зробити", – сказав глава данського МЗС Расмуссен.Водночас очільник оборонного відомства Данії наголосив, що наразі конкретних планів щодо відправлення військ в Україну немає."Ми не ухвалили рішення взяти на себе конкретні зобов'язання. Це буде залежати від того, як розвиватимуться події. Тому це є проявом належної обачності", — зауважив він.Нагадаємо, раніше британський премʼєр-міністр Кір Стармер заявляв, що Велика Британія разом із Францією і Україною працюватимуть над мирним планом щодо закінчення війни. Після того, як документ буде готовий його представлять Сполученим Штатам Америки.

Україна вже отримала від Данії 12 з 19 обіцяних винищувачів F-16. Решту літаків країна доставить цього року.Про це на спеціальній зустрічі YES, організований Фондом Віктора Пінчука, у Києві повідомив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен, пише "Інтерфакс-Україна"."Для мене велика честь, що Данія змогла зобов'язатися передати 19 літаків F-16. 12 із них доставлено. І решта також буде у небі України цього року", — йдеться у заяві Поульсена.Посадовець нагадав, що рішенню щодо передачі літаків передували тривалі дискусії. Поульсен наголосив, що Данія могла це зробити разом з Нідерландами."І ми маємо зробити ще більше. Думаю, Європа має активізуватися. Зв’язок між Україною та Європою дуже, дуже важливий. Також дуже важливо, щоб Європа змогла зробити ще більше, а також інвестувати ще більше у військовий потенціал", — сказав міністр оборони Данії.За словами посадовця, Європа намагається зробити більше. Поульсен запевнив у широкій підтримці України з боку Данії.Нагадаємо, у грудні минулого року новий пакет військової допомоги Україні від Данії мав на меті посилити протиповітряну оборону та забезпечити підтримку винищувачів F-16. Він складався з 2,1 мільярда данських крон, що становить близько 281 мільйон євро.Додамо, у серпні 2024 року президент України Володимир Зеленський підтвердив надання Україні F-16. За інформацією видання The Economist, Україна отримала 10 з обіцяних 79 літаків, а до кінця 2024 року українські сили, ймовірно, повинні мати можливість використовувати 20 винищувачів F-16.

Американський мільярдер Ілон Маск заявив, що астронавти Бутч Вілмор та Суні Вільямс, які з липня чекають на повернення додому з Міжнародної космічної станції, нібито "застрягли" на орбіті "з політичних причин".Про це він повідомив в інтерв'ю Fox News. За словами Маска, він "пропонував адміністрації екс-президента Сполучених Штатів Америки Джозефа Байдена їх витягти, але ті відмовилися".Втім, такі заяви Маска заперечив колишній командир місії 70 на МКС данець Андреас Могенсен. Він назвав бізнесмена брехуном та пояснив, що двоє його колег не могли полетіти додому через технічні проблеми з капсулою від Boeing, тому чекають на можливість скористатися апаратом Dragon, який на Міжнародній космічній станції перебуває вже з вересня 2024 року.У відповідь на слова Могенсена Маск назвав астронавта "дебілом" та "ідіотом". Надалі Маск узагалі запропонував позбутися МКС. За словами мільярдера, станція вже не приносить користі. "Полетімо на Марс", — написав Маск у своєму дописі.Нагадаємо, раніше у польському містечку Коморники біля Познані знайшли уламки ракети Falcon 9 компанії SpaceX. Проте Міністерство оборони країни дізналося про подію лише за декілька годин, адже космічне агентство надіслало повідомлення на недійсну пошту.

Країна-агресорка Росія може бути готовою до великомасштабної війни в Європі приблизно через п'ять років після того, як  війна в Україні припиниться або заморозиться.Про це повідомила розвідка Данії, передає DR. Згідно з оцінками розвідників, військова загроза з боку Росії в найближчі роки зростатиме."Якщо війна в Україні припиниться або заморозиться, Росія зможе вивільнити "значні військові ресурси" і таким чином збільшити свою військову здатність становити пряму загрозу для НАТО", — йдеться у повідомленні.За прогнозами розвідки, у випадку завершення бойових дій в Україні, країна-агресорка:через близько шість місяців зможе вести локальну війну в країні, яка межує з Росією;приблизно через два роки становитиме серйозну загрозу для окремих або кількох країн НАТО і, таким чином, буде готовою до регіональної війни проти кількох країн у регіоні Балтійського моря.близько через п'ять років можна буде готовою до масштабної війни на європейському континенті, куди США не втручаються.Відтак, розвідники наголошують, що процес переозброєння Північноатлантичного альянсу має бути серйозним та інтенсивнішим.Нагадаємо, 11 лютого голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що світова спільнота має посилити зусилля, аби російський агресор загрузнув у міжнародних санкціях. Тож єдиний шлях досягнути справедливого миру — це й надалі потужно підтримувати Україну.

Майже половина населення Данії вважає Сполучені Штати Америки значною загрозою для своєї держави на тлі того, як американський президент Дональд Трамп висловлює претензії на Гренландію.Про це стало відомо з даних опитування YouGov, результати якого ексклюзивно отримало видання The Guardian.Так, опитування понад 1000 громадян Данії, яке провели з 15 по 22 січня, показало, що 46% вважають Сполучені Штати або "дуже великою загрозою", або "досить великою загрозою" для Данії."Це більше, ніж кількість тих, хто сказав, що вважає Північну Корею чи Іран загрозою — з них 44% і 40% відповідно. Втім, загроза Росії залишається значно вищою, оскільки 86% респондентів заявили, що вважають Москву загрозою", — наголошує видання.Зокрема, 78% респондентів зазначили, що вони будуть проти продажу Гренландії США, але 72% сказали, що остаточне рішення має ухвалити Гренландія.Раніше Дональд Трамп заявив, що Гренландія є життєво важливою для безпеки США, і що Данія повинна відмовитися від контролю над стратегічно важливим арктичним островом.Своєю чергою, прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде неодноразово заявляв, що острів не продається, і що саме народ має вирішувати своє майбутнє.Гренландія з населенням 57 000 осіб отримала широке самоврядування у 2009 році, включно з правом проголосити незалежність від Данії на референдумі.Нагадаємо, опитування громадської думки у Гренландії виявило, що лише шість відсотків населення виступають за приєднання до Сполучених Штатів Америки після того, як президент Дональд Трамп наполягав на тому, що люди там прагнуть цього.

У середу, 29 січня, український президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем'єр-міністркою Данії Метте Фредеріксен. Сторони обговорили співпрацю між Києвом та Північною Європою.Про це очільник держави повідомив у соцмережі Х.За словами Зеленського, лідери країн обговорили важливість єдності та солідарності в Європі у подоланні глобальних безпекових викликів і загроз, які стоять перед кожним європейцем. "Крім того, говорили про посилення двосторонньої співпраці між Україною та Північною Європою", — йдеться у заяві президента.Сторони також обговорили спільні зусилля задля наближення справедливого й тривалого миру в Україні. Зеленський висловив подяку Данії та її народу за незмінну підтримку нашої держави та громадян.Нагадаємо, у лютому минулого року Данія та Україна підписали угоду про надання гарантій безпеки. Термін домовленостей становитиме 10 років.Варто зазначити, що пакет військової допомоги Україні від Данії, про який країна оголосила у грудні, мав на меті посилити протиповітряну оборону та забезпечити підтримку винищувачів F-16. Він складався з 2,1 мільярда данських крон, що становить близько 281 мільйон євро.

Опитування громадської думки у Гренландії виявило, що лише шість відсотків населення виступають за приєднання до Сполучених Штатів Америки після того, як президент Дональд Трамп наполягав на тому, що люди там прагнуть цього.Як повідомляє видання Deutsche Welle, відповідне опитування було проведене соціологічною компанією Verian на замовлення данської газети Berlingske.Водночас 85% гренландців виступили проти приєднання до Сполучених Штатів, а дев'ять відсотків жителів найбільшого острова світу не визначились зі своєю відповіддю.Окрім цього, опитування засвідчило, що майже половина гренландців вбачають загрозу в підвищеному інтересі Трампа до Гренландії. Видання зазначає, що раніше Дональд Трамп заявив, що Гренландія є життєво важливою для безпеки США, і що Данія повинна відмовитися від контролю над стратегічно важливим арктичним островом.Минулими вихідними Трамп сказав: "Я думаю, ми це отримаємо". Він також додав, що 57 000 жителів арктичного острова "хочуть бути з США"."Збройні сили США вже мають постійну присутність на космічній базі Пітуфік на північному заході Гренландії, стратегічному місці для їх системи раннього попередження про балістичні ракети", — зазначає Deutsche Welle.Своєю чергою прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде неодноразово заявляв, що острів не продається, і що саме народ має вирішувати своє майбутнє. Гренландія з населенням 57 000 осіб отримала широке самоврядування у 2009 році, включно з правом проголосити незалежність від Данії на референдумі.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен заявляв, що Гренландія може стати незалежною. Проте частиною Сполучених Штатів Америки острів не буде.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що хоче приєднати Гренландію до США з міркувань міжнародної безпеки. Ймовірно, маючи на увазі загрози з боку країни-агресорки Росії та Китаю.Про це повідомило видання Politico."Гренландія — чудове місце. Вона нам потрібна для міжнародної безпеки. І я впевнений, що Данія погодиться, бо їм коштує великих грошей утримувати її", — сказав Трамп.Трамп вкотре наголосив, за для безпеки у всьому світі США повинні придбати Гренландію, яка вже понад 300 років перебуває під контролем Данії."Гренландія потрібна не нам, вона потрібна для міжнародної безпеки. У вас скрізь є російські човни, повсюди є човни Китаю — військові кораблі — і вони (Данія, — ред.) не можуть це підтримувати", — вважає американський лідер.Нагадаємо, раніше гренландський прем'єр-міністр Муте Егеде заявив, що острів не хоче бути американським чи данським. Мешканці Гренландії зараз найбільше прагнуть незалежності.Водночас видання Axios із посиланням на власні анонімні джерела заявило, що Данія надіслала команді новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа приватні повідомлення. У них висловлено готовність до обговорення питань посилення безпеки в Гренландії або збільшення військової присутності США на острові.