# Данія

Данія надіслала команді новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа приватні повідомлення. У них висловлено готовність до обговорення питань посилення безпеки в Гренландії або збільшення військової присутності США на острові.Таку інформацію оприлюднило видання Axios із посиланням на два джерела, які добре обізнані з цим питанням.Як відомо, Трамп неодноразово заявляв, що контроль над Гренландією — найбільшим островом у світі — необхідний для національної безпеки США на тлі загроз від Росії та Китаю. Цього тижня його син відвідав острів.Натомість уряд Данії хоче переконати Трампа, в тому числі за допомогою повідомлень, переданих його радникам цього тижня, що його занепокоєння з приводу безпеки можна вирішити, не приєднуючи Гренландію до США.Джерела розповіли журналістам, що данський уряд хоче уникнути публічного зіткнення з новою адміністрацією США та звернувся до членів команди Трампа за поясненнями стосовно того, що саме новообраний президент мав на увазі у своїх коментарях на початку цього тижня.Співрозмовники медійників поінформували, що в повідомленнях, переданих команді Трампа, данський уряд чітко дав зрозуміти, що Гренландія не продається, але висловив готовність обговорити будь-який інший запит США щодо острова.США вже мають військову базу на Гренландії й угоду з Данією від 1951 року про захист острова, в межах якої можна легко обговорити збільшення американського контингенту.Данські офіційні особи вже заявили, що розглядають подальші заходи щодо збільшення інвестицій у військову інфраструктуру та можливості в Гренландії, консультуючись із гренландським урядом.Трамп раніше відмовився виключити використання військової або економічної сили для отримання контролю над Гренландією, назвавши це питанням національної безпеки США. Премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен після цього наголосила, що Гренландія належить її мешканцям.Нагадаємо, гренландський прем'єр-міністр Муте Егеде вчора заявив, що острів не хоче бути американським чи данським. Мешканці Гренландії зараз найбільше прагнуть незалежності.

Гренландський прем'єр-міністр Муте Егеде заявив, що острів не хоче бути американським чи данським. Мешканці Гренландії зараз найбільше прагнуть незалежності.Про це він заявив у п’ятницю, 10 січня, на прес-конференції в Копенгагені. Його слова цитує видання Financial Times. Журналісти зазначили: Егеде акцентував, що населення острова не хоче бути ні данцями, ні американцями."Ми не хочемо бути данцями, ми не хочемо бути американцями, ми хочемо бути гренландцями", — зауважив він.На цій зустрічі прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен констатувала, що прагнення Гренландії до незалежності є "законним і зрозумілим".Вона додала, що хоче зберегти Королівство Данія в теперішньому вигляді. До його складу зараз входять Данія, Гренландія й автономна територія Фарерські острови."Я особисто вірю, що якщо ми тримаємося разом, то ми сильніші в глобальній грі", — наголосила вона.Також Муте Егеде заявив, що готовий поспілкуватися з новообраним президентом США Дональдом Трампом, який хоче отримати контроль над арктичним островом."Але наше прагнення до незалежності — це те, що всі повинні поважати. Але це не означає, що ми розриваємо всі зв'язки, всю співпрацю та всі відносини з Данією", — додав він.Трамп раніше відмовився виключити використання військової або економічної сили для отримання контролю над Гренландією, назвавши це питанням національної безпеки США.Нагадаємо, раніше аналітики видання Bloomberg прогнозували, що в разі потенційного нападу США на Гренландію, Данія, якій юридично належить цей острів, мала би небагато шансів для його захисту. Скандинавська країна практично за всіма параметрами поступається американським збройним силам.

У разі потенційного нападу Сполучених Штатів Америки на Гренландію, у Данії, якій юридично належить цей острів, було б небагато шансів для його захисту. Скандинавська країна практично по всіх параметрах поступається американським збройним силам.Про це повідомляє Bloomberg.Видання нагадує, що в 1951 США підписали угоду з Данією, зобов'язуючись захищати Гренландію від нападу. Минуло 74 роки, і загроза тепер походить від самої Америки. Цього тижня президент США Дональд Трамп, який вступив на посаду, викликав шок по всій Європі, відмовившись виключити можливість використання військової сили для анексії найбільшого у світі острова — автономної території з населенням 57 тисяч осіб, що входить до складу Королівства Данія. Трамп, який також висунув ідею про приєднання США до Канади та Панамського каналу, давно поклав око на Гренландію — стратегічно розташований острів, багатий на корисні копалини та нафту. Хоча мало хто сумнівається в тому, яка країна переможе у сутичці, Данія може мати більше шансів, якщо вона звернеться до юристів. Копенгаген міг би запитати їх, чи зобов'язаний ЄС якимсь чином захищати Гренландію; чи може він посилатися на положення спільної оборони НАТО проти нападу найбільшого члена Альянсу; та які зобов'язання Вашингтона за договором 1951 року. США, безумовно, мають найбільший у світі оборонний бюджет, витративши 948 мільярдів доларів минулого року. Їхні збройні сили налічують 1,3 мільйона осіб особового складу — деякі з них наразі розміщені у Гренландії. Данія, зі свого боку, торік витратила 9,9 мільярда доларів, має всього 17 тисяч солдатів, і більшість її важкої наземної бойової техніки було передано Україні.Якби Трамп справді здійснив свою загрозу анексувати Гренландію силою, "це була б найкоротша війна у світі, Гренландія не має оборонного потенціалу. Американці були біля керма", — сказав Ульрік Прам Гад, старший науковий співробітник Данського інституту міжнародних досліджень. Він додав, що деякі данські кораблі берегової охорони часто заходять на південний схід Гренландії, проте данська преса повідомила, що програмне забезпечення, необхідне для стрільби по цілях, так і не було закуплено та встановлено. Прам Гад сказав, що він був спантеличений намірами Трампа. "Це що, хвастощі? Це що, дипломатія погроз між союзниками? Ми точно не знаємо, але це буде мода наступні чотири роки". Високопосадовці, включно з міністром закордонних справ Данії Ларса Лекке Расмуссена і його американським колегою Ентоні Блінкеном, що йде, спочатку проігнорували коментарі Трампа. Однак прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен організувала в четвер зустріч із лідерами партій, щоб обговорити це питання, тоді як Расмуссен відступив від своєї первісної безтурботної реакції. "Ми ставимося до цього дуже серйозно, але у нас немає жодних амбіцій загострювати словесну війну з президентом, який перебуває на шляху до Білого дому", — сказав він.Непридатні для боротьби із вторгненням Відповідно до пакту 1951 року, США взяли юридичне зобов'язання захищати цей величезний арктичний острів від будь-якого нападу, враховуючи нездатність данських збройних сил відбити потенційного агресора без сторонньої допомоги. "Данія чудово усвідомлює, що не може захистити Гренландію від когось наодинці", — сказав Крістіан Себі Крістенсен, старший науковий співробітник Центру військових досліджень Копенгагенського університету. Якщо Трамп справді спробує захопити територію силою, "питання в тому: з ким боротимуться [американці]? Зі своїми власними військовими? Вони вже там", — додав він. США значно скоротили свою військову присутність на острові після закінчення Холодної війни, але на космічній базі Пітуффік на північному заході Гренландії залишилася станція раннього попередження. Це ключовий актив, який може виявити космічні апарати та балістичні ракети, включно з потенційними ядерними боєголовками, запущені Москвою. Тим часом збройні сили Данії не оснащені та не навчені протистояти вторгненню США.У грудні минулого року данський міністр оборони Троельс Лунд Поульсен оголосив про новий пакет витрат на оборону вартістю "двозначну суму в мільярдах" у кронах для купівлі двох безпілотників далекого радіусу дії, двох патрульних собачих упряжок та двох інспекційних кораблів, найму більшої кількості людей для Арктичного командування Данії у столиці Нууке та модернізацію аеропорту Кангерлуссуак, щоб зробити його придатним для винищувачів F-35. За словами Марка Якобсена, доцента Данського королівського оборонного коледжу, цей крок був викликаний вимогами США, зокрема вимогами Трампа під час першого терміну. Коли Трамп уперше висловив ідею купівлі Гренландії у 2019 році, "це було частиною стратегії США, спрямованої на те, щоб змусити Данію витрачати більшу частину [свого] ​​військового бюджету на спостереження за Гренландією", — сказав він. Перо проти мечаХоча збройні сили Данії значно менші, ніж збройні сили США, Копенгаген, проте, входить до тих європейських столиць, які дуже серйозно поставилися до необхідності посилення оборони після початку війни в Україні. Данія витратила 2,37 відсотка свого ВВП на свої військові потреби минулого року — вище за цільовий показник НАТО у два відсотки — і планує подальше збільшення. Данські військово-повітряні сили замінюють свій флот F-16 сучасними винищувачами F-35 американського виробництва і в цей час шукають можливість закупити системи ППО.Однак Данія також виснажила свої власні запаси озброєння, передавши Києву артилерійські системи й танки, стверджуючи, що на відміну від українців, данці не стикаються з прямою загрозою з боку ворожої імперіалістичної держави. Незалежно від цього, подарована військова техніка буде малокорисною для захисту Гренландії від вторгнення США. "Єдиний спосіб діяти там — у повітрі чи на морі. Наземна війна має дуже мало сенсу у Гренландії", — сказав Себі Крістенсен. Якщо Копенгаген чинитиме опір, покладаючись на правила та закони, він може звернутися за допомогою до ЄС. У середу міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Європейський Союз не допустить захоплення земель, проте незрозуміло, чи зможе Копенгаген насправді розраховувати на військову допомогу з боку ЄС. Представник Європейської комісії повідомив журналістам цього тижня, що у разі "вкрай теоретичного" вторгнення США до Гренландії застосовуватиметься положення ЄС про взаємодопомогу, викладене у статті 42 (7) Договору. Однак цей пункт "у його нинішньому вигляді безглуздий, оскільки за ним не стоїть справжня військова сила", — написав Деніел Фіотт із Центру безпеки, дипломатії та стратегії Брюссельської школи управління. Також неясно, чи може Данія, яка поряд із США є одним із засновників НАТО, застосувати статтю п'яту — положення про взаємодопомогу Альянсу проти іншого союзника. "По суті, ви б отримали члена НАТО, який анексує територію іншого члена НАТО. Тож це була б досить незвідана територія", — сказала Агата Демаре, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин. "Якщо замислитися, це не має жодного сенсу".Нагадаємо, раніше повідомлялось, що новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп не виключає використання військової сили для взяття під контроль Гренландії та Панамського каналу.

Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив, що Гренландія може стати незалежною. Проте частиною Сполучених Штатів Америки острів не буде.Про це повідомляє Reuters. За даними видання, на думку голови МЗС Данії, незалежність Гренландії можлива за умови, що цього захочуть її мешканці. Таку заяву він зробив, відповідаючи на заяву Трампа про те, що він не виключає приєднання острова до складу США військових шляхом."Ми повністю усвідомлюємо, що Гренландія має свої амбіції. Якщо вони здійсняться, Гренландія стане незалежною, хоча навряд чи з амбіціями стати федеральною державою у складі Сполучених Штатів", — сказав Расмуссен.Натомість, посадовець зауважив, що розуміє занепокоєння Америки щодо безпеки в Арктиці і воно є виправданим, зважаючи на посилення активності країни-агресорки Росії та Китаю в цьому регіоні."Не думаю, що у нас зовнішньополітична криза. Ми відкриті до діалогу з американцями про те, як ми можемо співпрацювати ще тісніше, щоб забезпечити реалізацію американських амбіцій", — додав Расмуссен.Нагадаємо, нещодавно Дональд Трамп погрожував перебрати під контроль Сполучених Штатів Америки Гренландію та Панамський канал. У Панамі різко відреагували на такі пропозиції.Варто зазначити, що уряд Данії оголосив про значне збільшення витрат на оборону Гренландії за кілька годин після того, як обраний президент США Дональд Трамп повторив своє бажання придбати цю арктичну територію.7 січня прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що Гренландія не продається і не буде приєднуватися до Сполучених Штатів Америки.Натомість новообраний президент США Дональд Трамп не виключає використання військової сили для взяття під контроль Гренландії або Панамського каналу. Він наголосив, що ці території потрібні США "для економічної безпеки".

Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що Гренландія не продається і не буде приєднуватися до Сполучених Штатів Америки.Про це повідомляє Politico. У видання зауважили, що 7 січня Дональд Трамп-молодший здійснив приватний візит на острів разом із представниками свого батька. Проте, як наголосила Метте Фредеріксен, попри зростаючий інтерес Америки до острова, його продаж неможливий."З одного боку, я справді рада зростанню інтересу американців до Гренландії. Але важливо, щоб це відбувалося таким чином, щоб гренландці самі приймали рішення щодо свого майбутнього", — заявила прем'єр-міністерка Данії.Вона також наголосила, що раніше глава уряду Гренландії Муте Егеде чітко висловив позицію щодо цього питання, підтвердивши, що місцеве населення проти приєднання острова до США.Зауважимо, новообраний президент США Дональд Трамп не виключає використання військової сили для взяття під контроль Гренландії або Панамського каналу. Він наголосив, що ці території потрібні США "для економічної безпеки"."Нам потрібна Гренландія для цілей національної безпеки". Люди навіть не знають, чи має Данія якесь законне право на неї, але якщо має, то вони повинні відмовитися від неї, тому що вона потрібна нам для національної безпеки", — заявив Трамп.Нагадаємо, нещодавно Дональд Трамп погрожував перебрати під контроль Сполучених Штатів Америки Гренландію та Панамський канал. У Панамі різко відреагували на такі пропозиції.Варто зазначити, що уряд Данії оголосив про значне збільшення витрат на оборону Гренландії за кілька годин після того, як обраний президент США Дональд Трамп повторив своє бажання придбати цю арктичну територію.

Новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп не виключає використання військової сили для взяття під контроль Гренландії та Панамського каналу.Зокрема, під час прес-конференції резиденції Мар-а-Лаго, журналісти поцікавилися у Трампа, чи виключає він можливість використання "військового або економічного примусу" для досягнення своєї мети із приєднання до США Гренландії та Панамського каналу."Я не збираюся брати на себе зобов'язання щодо цього. Ні. Можливо, доведеться щось зробити", — відповів Трамп.Водночас він пояснив, що ці території необхідні Америці "для економічної безпеки". Крім того, Трамп рішення Джиммі Картера повернути контроль над Панамським каналом Панамі під час його президентства."Нам потрібна Гренландія для цілей національної безпеки". Люди навіть не знають, чи має Данія якесь законне право на неї, але якщо має, то вони повинні відмовитися від неї, тому що вона потрібна нам для національної безпеки", — додав Трамп.Нагадаємо, нещодавно Дональд Трамп погрожував перебрати під контроль Сполучених Штатів Америки Гренландію та Панамський канал. У Панамі різко відреагували на такі пропозиції.Варто зазначити, що уряд Данії оголосив про значне збільшення витрат на оборону Гренландії за кілька годин після того, як обраний президент США Дональд Трамп повторив своє бажання придбати цю арктичну територію.Нещодавно прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде наголосив на своєму бажанні добитися незалежності від Данії, її колишнього колоніального правителя, під час своєї новорічної промови, відзначивши значну зміну риторики навколо майбутнього арктичного острова.

Данська поліція заявила в суботу, 4 січня, що розслідує повідомлення про появу 20 безпілотників над портом Кеге, що розташований на південний захід від Копенгагена.Про це повідомляє The Associated Press.У заяві регіональної поліції, яку процитувало данське радіо, йдеться, що, коли її співробітники прибули на місце події в п'ятницю ввечері, вони побачили чотири великі безпілотники над пристанню Кеге. Поліцію на місце події викликав очевидець, який стверджував, що бачив близько 20 безпілотників, які потім на великій швидкості зникли в затоці порту.Поліція заявила, що намагається визначити загальну кількість безпілотників та їх власників, оскільки на момент їхньої появи дозвіл на польоти БпЛА у цьому районі не видавався. Поліція також розслідує інші випадки появи безпілотників на тлі безпекових проблем, пов'язаних з російськими гібридними атаками, зафіксованими в деяких європейських країнах, і повномасштабною війною Російської Федерації проти України.Нагадаємо, нещодавно Дональд Трамп погрожував перебрати під контроль Сполучених Штатів Америки Гренландію та Панамський канал. У Панамі різко відреагували на такі пропозиції.Раніше новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп у різдвяному привітанні назвав прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо губернатором та закликав його країну увійти у склад США.Варто зазначити, що уряд Данії оголосив про значне збільшення витрат на оборону Гренландії за кілька годин після того, як обраний президент США Дональд Трамп повторив своє бажання придбати цю арктичну територію.Нещодавно прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде наголосив на своєму бажанні добитися незалежності від Данії, її колишнього колоніального правителя, під час своєї новорічної промови, відзначивши значну зміну риторики навколо майбутнього арктичного острова.

Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде наголосив на своєму бажанні добитися незалежності від Данії, її колишнього колоніального правителя, під час своєї новорічної промови, відзначивши значну зміну риторики навколо майбутнього арктичного острова.Про це повідомляє Reuters.Промова Егеде, яка сталася після коментарів обраного президента США Дональда Трампа, який заявив про бажання "володіти та контролювати" Гренландію, також бажає посилити співпрацю Гренландії з іншими країнами."Настав час, щоб ми самі зробили крок і визначили своє майбутнє, зокрема щодо того, з ким ми тісно співпрацюватимемо і хто буде нашими торговими партнерами", — йдеться у заяві Егеде.Політик наголосив, що історія показала, що співпраця Гренландії з Данією "не привела до досягнення повної рівності"."Тепер нашій країні час зробити наступний крок. Як і інші країни світу, ми повинні працювати над усуненням перешкод на шляху співпраці — які можна назвати кайданами колоніалізму — і рухатися вперед", — заявив прем'єр-міністр країни.Егеде також зауважив, що рішення про незалежність Гренландії повинен ухвалити народ країни, але не уточнив, коли саме може відбутися референдум.Нагадаємо, нещодавно Дональд Трамп погрожував перебрати під контроль Сполучених Штатів Америки Гренландію та Панамський канал. У Панамі різко відреагували на такі пропозиції.Раніше новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп у різдвяному привітанні назвав прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо губернатором та закликав його країну увійти у склад США.Варто зазначити, що уряд Данії оголосив про значне збільшення витрат на оборону Гренландії за кілька годин після того, як обраний президент США Дональд Трамп повторив своє бажання придбати цю арктичну територію.

Уряд Данії оголосив про значне збільшення витрат на оборону Гренландії за кілька годин після того, як обраний президент США Дональд Трамп повторив своє бажання придбати цю арктичну територію.Про це повідомляє BBC. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що пакет є "двозначною сумою в мільярдах крон" або не менше 1,5 мільярда доларів США. Він назвав момент оголошення "іронією долі". У понеділок Трамп заявив, що володіння та контроль над величезним островом є "абсолютною необхідністю" для США. Гренландія, автономна данська територія, є базою для великого американського космічного об'єкта і має стратегічне значення для США, оскільки розташована найкоротшим шляхом до Європи. Вона має великі запаси корисних копалин та нафти. Поульсен повідомив, що пакет дозволить придбати два нові інспекційні кораблі, два нові безпілотники далекого радіусу дії та дві додаткові команди собачих упряжок. Також планується профінансувати збільшення чисельності персоналу Арктичного командування у столиці Нууку та модернізацію одного з трьох основних цивільних аеропортів Гренландії для приймання надзвукових винищувачів F-35. "Ми багато років не інвестували в Арктику в достатньому обсязі, тепер ми плануємо сильнішу присутність", — сказав він. Міністр оборони не назвав точну суму пакету, але данські ЗМІ підрахували, що вона становитиме близько 12–15 мільярдів крон.Майор армії Стен Кьєргор із Данської академії оборони припускає, що Трамп, можливо, мав намір чинити тиск на Данію, щоб змусити її піти на такий крок. "Ймовірно, це буде викликано відновленням уваги Трампа до необхідності контролю над повітряним і морським простором навколо Гренландії, а також внутрішніми подіями в Гренландії, де деякі висловлюють бажання орієнтуватися на США — нещодавно було відкрито новий міжнародний аеропорт у Нууку", — сказав він. "Я думаю, Трамп розумний... він змушує Данію віддати пріоритет своєму військовому потенціалу в Арктиці, підвищуючи цей голос, і при цьому йому не доводиться брати на себе управління абсолютно неамериканською системою соціального забезпечення", — сказав він, маючи на увазі сильну залежність Гренландії від субсидій із Копенгагена. Початкова пропозиція Трампа у 2019 році про придбання США Гренландії, яка є найбільшим островом у світі, викликала таку ж різку відповідь з боку місцевих лідерів.Нагадаємо, нещодавно Дональд Трамп погрожував перебрати під контроль Сполучених Штатів Америки Гренландію та Панамський канал. У Панамі різко відреагували на такі пропозиції.Також у США за ініціативи Дональда Трампа може розпочатися "операція з депортації". Її планують після інавгурації президента 20 січня та називають "найбільшою в американській історії".

Новий пакет військової допомоги Україні від Данії має на меті посилити протиповітряну оборону та забезпечити підтримку винищувачів F-16. Він складатиметься з 2,1 мільярда данських крон (близько 281 мільйон євро).Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони Данії."У межах 23 за рахунком пакета пожертвувань Данія виділяє 2,1 мільярда датських крон, зокрема, на зміцнення української протиповітряної оборони, які передають через міжнародних партнерів Данії", — йдеться в повідомленні відомства.Також у цьому пакеті Данія надає фінансовий внесок у функціонування українських винищувачів F-16."Одна з найнагальніших потреб України зараз — мати можливість захищатися від російських повітряних ударів. Тому ми віддали пріоритет збільшенню підтримки протиповітряної оборони", — наголосив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.Як відомо, українська влада вже неодноразово звертала увагу європейських партнерів на те, що Україні потрібні додаткові системи протиповітряної оборони для захисту неба від російських дронів і ракет. Зокрема, президент України Володимир Зеленський під час візиту до Брюсселя попросив у партнерів надати 19 систем протиповітряної оборони. Вони необхідні для захисту української критичної інфраструктури.Нагадаємо, вчора генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив під час спільного брифінгу з українським президентом Володимиром Зеленським у Брюсселі, що Україні потрібно ще 19 систем протиповітряної оборони для захисту. Насамперед це стосується енергетичної інфраструктури, яка потерпає від частих російських бомбардувань.

Данія, яка відповідає за безпеку в Гренландії та на прилеглих територіях, попередила про зростання ризиків військового конфлікту в Арктиці. Це пов'язано із загрозами з боку Росії.Як повідомляє агентство Reuters, у щорічному звіті Служби оборонної розвідки Данії зазначено, що напруженість у сфері безпеки поширюється на Арктику, водночас Москва приймає більш ризикований підхід, а також мінімізує міжнародну співпрацю."Росія віддає перевагу регіону та демонструватиме силу через агресивну та загрозливу поведінку, що призведе до більшого ризику ескалації, ніж раніше спостерігалося в Арктиці", — наголосили у звіті.Також зазначається, що Росія неохоче надасть Китаю більший доступ до Арктики. Пекін своєю чергою, ймовірно, використає цей доступ для посилення власної ролі в регіоні та просування своїх планів щодо встановлення там військової присутності.Агентство додає, що Арктика має важливе військово-стратегічне значення як район дислокації атомних підводних човнів, які можуть переховуватись під льодом. Якщо розпочнеться війна, то ці субмарини зможуть завдати ударів по великій частині Північної Америки, Європи та РФ. "Маршрут через Північний полюс також є найкоротшим шляхом між Північною Америкою та Росією, що робить ймовірним те, що інші балістичні ракети пролітатимуть над Північним полюсом до своїх цілей у потенційному сценарії війни", — додає Reuters. Зокрема, у Гренландії, яка є напівавтономною частиною Данії, розташована американська авіабаза Pituffik. Вона є ​​важливим компонентом американської системи раннього попередження про балістичні ракети.Нагадаємо, раніше Україна уклала з Данією низку імплементаційних угод на суму близько 629 мільйона доларів. На ці кошти для українських військових закуплять самохідні артилерійські установки, ударні безпілотники, протитанкову зброю та ракетне озброєння.

Польща висунула ідею щодо нового проекту оснащення українських бригад. До участі в ньому планують запросити також країни Північної Європи, які схильні приєднатися.Про це повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск за підсумками візиту до Львова та зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.Туск наголосив, що Польща готує реалізацію проекту оснащення українських бригад."Про це Дональд Туск говоритиме з іншими європейськими партнерами, зокрема з країн Балтії та Скандинавії", — йдеться у комюніке за підсумками перемовин.Прем’єр-міністр Польщі також закликав світових лідерів не спекулювати на можливій поразці України."Я звертаюся до всіх лідерів західного світу — ми всі повинні підтримати Україну в цей час, як ніколи раніше. Припиніть спекулювати про можливу поразку України", — зазначив він.Туск також заявив, що Польща готує 46 транш допомоги Україні, який передадуть у січні. Його розмір — 100 мільйонів євро.За словами Туска, можливо, Польща спільно з іншими партнерами підготує для надання Україні "деяку техніку", яка потрібна на полі бою."Місія кожної цивілізованої нації полягає в тому, щоби підтримати Україну в її героїчній битві. Польська нація буде дуже послідовною в цьому", — запевнив прем’єр-міністр Польщі.Нагадаємо, минулого тижня під час брифінгу з президентом Франції Еммануелем Макроном прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що влада Польщі особисто ухвалюватиме рішення щодо можливого відправлення своїх військ в Україну. Наразі такий крок Варшавою не розглядається.

До України надійшла друга партія винищувачів F-16 від Данії. Протиповітряна оборона нашої держави стала ще сильнішою. Про це повідомив президент Володимир Зеленський. "Друга партія F-16 для України від Данії вже в Україні. Це лідерство в захисті життя, яке вирізняє Данію", -- йдеться у повідомленні. Яку саме кількість літаків отримала Україна, поки не відомо. Очільник держави наголосив, що винищувачі із першої партії вже збивають російські ракети та рятують наших громадян.  "Зараз наш повітряний щит посилений додатково. Якби всі партнери були саме такими рішучими, вже б вдалось унеможливити російський терор. Метте, дякую тобі, твоїй команді і всьому данському народові!" -- резюмував Зеленський. Нагадаємо, уряд Данії підготував для України 22-й пакет військової допомоги. Його сума сягає 130 мільйонів євро. Додамо, раніше Україна вже отримала від Данії шість винищувачів F-16. Проте загалом наша держава має отримати 19 літаків.

Данії надасть Україні чималу суму для відновлення енергетичної системи, пошкодженої внаслідок російських атак. Йдеться про шість мільйонів євро. Про це повідомляє Урядовий портал. Про надання допомоги йшлося під час зустрічі віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції -- міністра юстиції України Ольги Стефанішиної з делегацією Данії на чолі з міністром у європейських справах Данії Марією Б’єрре Хольст, яка прибула з візитом до Києва. Так, на початку зустрічі данська посадовиця оголосила про новий пакет допомоги для відновлення енергетичної інфраструктури нашої держави. Так шість мільйонів євро буде спрямовано у Фонд енергетичної підтримки України. Під час зустрічі, сторони також зосередились на обговоренні питань, пов’язаних з процесом розширення Європейського Союзу, вступом України до ЄС, а також трансформацій, необхідних на цьому шляху. "Для нас дуже важливо на постійній основі мати тісний діалог з партнерами на всіх рівнях: як у парламенті, так і в уряді. Переконана, що ми зможемо побудувати найбільш ефективний формат комунікації. Рада бачити представників Європарламенту з різних політичних груп, але з однієї країни, які послідовно демонструють свою підтримку України. Для нас ваша єдність дуже важлива, і ми вдячні за неї", -- підкреслила Стефанішина. Під час зустрічі сторони зосередилися також на календарі переговорного процесу, зокрема у контексті головування Данії в ЄС у другій половині 2025 року. Варто зазначити, що на сьогодні Данії є одним з лідерів серед партнерів України за обсягом допомоги у відсотках від власного ВВП. Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомляв, що уряд Данії підготував для України 22-й пакет військової допомоги. Його сума сягає 130 мільйонів євро.

За підсумками саміту у резиденції шведського прем’єра Харпсунд, сім очільників урядів європейських країн ухвалили спільну заяву, в якій запевнили у посиленні підтримки України найближчими місяцями. Йдеться про Данію, Естонію, Фінляндію, Латвію, Норвегію, Польщу та Швецію. Про це повідомляє "Укрінформ".  "Ми посилимо підтримку України. Найближчими місяцями ми посилимо нашу підтримку, у тому числі української оборонної промисловості, і будемо інвестувати, щоб надати Україні більше боєприпасів", — йдеться у заяві семи країн Європи. Прем’єр-міністри цих держав готові нести відповідальність за євроатлантичну безпеку з огляду на масштабні загрози та виклики й намір посилювати колективні зусилля задля гарантування безпеки "нам самим і всім наших союзників".  Лідери семи країн зауважили, що вони є найбільшими донорами військової допомоги Україні на душу населення, зауваживши, що ця підтримка не похитнеться. "Мужність і стійкість України будуть підкріплені сильною і непохитною підтримкою наших країн, невіддільною частиною якої є військова допомога", — наголосили вони. Також очільники семи європейських держав заявили про підтримку Плану перемоги України та висловили відданість всеосяжному, справедливому та тривалому миру для країни та її повній європейській та євроатлантичній інтеграції. "Ми будемо працювати разом, щоб стримувати, оскаржувати й протидіяти агресивним і вкрай конфронтаційним діям Росії, а також забезпечити її повну міжнародну відповідальність за злочин агресії", — пообіцяли глави семи європейських країн. Нагадаємо, напередодні норвезька телерадіокомпанія NRK повідомляла, що після консультацій з опозицією норвезький уряд виніс пропозицію збільшити допомогу Україні 2025 року до 30 мільярдів норвезьких крон (приблизно 2,7 мільярда євро) Зараз вона складає 27 мільярдів крон цього року. Також 27 листопада Україна отримала від Світового банку 4,8 мільярда доларів фінансової допомоги. Ці кошти спрямують на підтримку реалізації реформ, а також на відновлення країни.