# Данія

Житомирські поліцейські разом із колегами з Інтерполу затримали в Данії співорганізатора злочинної групи, що займалася незаконним гральним бізнесом. Підозрюваного екстрадовано до України.Про це повідомила Національна поліція України. Там уточнили, що знаний у кримінальних колах 36-річний житомирянин декілька років переховувався від слідства за кордоном.При цьому інформацію про нього публікували в обліках Генерального секретаріату Інтерполу."Іноземні партнери повідомили сектор міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції в Житомирській області про затримання розшукуваного, його днями екстрадували на територію України", — йдеться в повідомленні."Чоловік — співорганізатор злочинної групи, що займалася незаконним гральним бізнесом. Діяльність підпільного закладу поліцейські припинили в серпні 2022 року", — констатували житомирські правоохоронці.Вони також установили, що чоловік неодноразово був засуджений за злочини та мав кримінальні зв’язки. Він поширював злочинний вплив, здійснюючи контроль за діяльністю груп, які причетні до вчинення злочинів на території Житомирської області."Фігурант контролював розподіл коштів для "підтримання" засуджених у виправних установах регіону; вживав заходів для усунення конкурентів у гральному "бізнесі" тощо", — деталізували поліцейські.Слідчі повідомили затриманому про підозру. Суд йому обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 908 400 гривень.Нагадаємо, декілька днів тому до України екстрадували чоловіка, який сім років тому зґвалтував 17-річну дівчину. За даними поліції, після скоєного фігурант виїхав до Німеччини..

Уряд Данії готує значні зміни у фінансовій підтримці України. З 2026 року обсяг допомоги планується скоротити майже вдвічі. Про це повідомляє данська суспільна телерадіокомпанія Danmarks Radio. Як зазначає видання, з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Данія була однією з країн, які найбільше пожертвували на оборону українців. Але в найближчі роки українці можуть очікувати від Данії набагато менше мільярдів, ніж вони звикли. У відповіді Комітету оборони міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що Данія наступного року пожертвує 9,4 мільярда крон. Минулого року країна пожертвувала 16,5 мільярда крон, а роком раніше — майже 19 мільярдів.У 2023 році переважна більшість у парламенті Данії погодилася створити Фонд для України. Наразі Данія досягла  70 мільярдів доларів військової підтримки для України, але, за словами Стінуса Ліндгріна, речника Данської соціал-ліберальної партії з питань оборони, зараз не варто зменшувати підтримку України, як це пропонує модель Фонду України."Проблема в тому, що ми вже давно не вклали жодних нових грошей. Якщо ми вважаємо, що так важливо підтримувати Україну, а я чую, як усі партії це говорять, то зараз саме час нам сісти в парламенті та переконатися, що ці гроші в нас є напоготові", — зазначив він.Стінус Ліндгрін, який звернувся з проханням про пояснення в Комітеті оборони, вважає, що суми, які Данія пожертвувала за останні кілька років, є доречними. Тобто, від 16 до 19 мільярдів данських крон."Я думаю, нам потрібно вийти на той рівень, на якому ми були в попередні роки". Він хотів би, щоб Данія поповнила Фонд допомоги Україні частиною мільярдів, які країна вже виділила на оборону. "Це буде взято з коштів, які ми вже погодилися витратити на оборону, і ми робили це роками. Тож це не тому, що гроші потрібно брати з їжі чи охорони здоров’я. Це гроші, які вже відкладено", — додав Ліндгрін.Нагадаємо, Данія офіційно дозволила Україні розгорнути військове виробництво на своїй території. Це перший прецедент серед країн-членів Північноатлантичного альянсу..

Данія офіційно дозволила Україні розгорнути військове виробництво на своїй території. Це перший прецедент серед країн-членів Північноатлантичного альянсу.Як повідомляє Bild, новий об’єкт буде зведено у містечку Войенс на півдні країни, де українська компанія Fire Point будуватиме завод із виробництва ракетного палива."На місці майбутнього підприємства міністр економіки Данії Мортен Бедсков, бургомістр Мадс Скау та директор датського офісу Fire Point В’ячеслав Бондарчук символічно розпочали будівельні роботи", — зазначили медійники.Відповідне рішення Копенгагена стало результатом двосторонніх угод, підписаних цього року між урядами обох країн щодо розміщення українського оборонного виробництва в Європі. Завод буде побудовано поблизу авіабази Скрюдструп, що надасть додатковий рівень прикриття та логістичних можливостей."Підприємство спеціалізуватиметься на випуску твердого ракетного палива військового призначення — критичного компонента для низки українських ракетних систем", — наголошує видання.Розміщення виробництва у Данії мінімізує ризик російських ударів по інфраструктурі та гарантує безперервність критичних оборонних постачань. За планом, завод має розпочати роботу у 2026 році. Це має статися після завершення будівництва та сертифікаційних процедур. Данські ЗМІ зауважили, що попри стратегічну важливість проекту, місцеві мешканці висловлюють занепокоєння питаннями безпеки та ризиком можливих російських диверсій.Нагадаємо, у жовтні Генеральний штаб Збройних сил України повідомляв, що українські військові знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії. Це відбулося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації..

Уряд Данії, спільно з профільним парламентським комітетом, узгодив черговий пакет військової допомоги для України. Загальна вартість цієї підтримки становить 1,4 мільярда данських крон (приблизно 217 мільйонів доларів).Про це повідомили у міністерстві оборони Данії, новий пакет містить кілька ключових ініціатив, спрямованих на зміцнення оборонних можливостей України.Ключові компоненти допомоги:100 мільйонів крон додатково спрямовується на фінансування "данської моделі". Цей механізм дозволяє Данії фінансувати закупівлі безпосередньо через українську оборонну промисловість, забезпечуючи пряму підтримку вітчизняних виробників зброї та обладнання.Понад 370 мільйонів крон буде виділено на ініціативу PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — спільну програму США та НАТО. PURL прискорює постачання критично важливого американського озброєння в Україну шляхом створення пріоритетного списку потреб ЗСУ, який фінансується союзниками.Близько 80 мільйонів крон буде використано на закупівлю пального через Агентство підтримки та постачання НАТО (NSPA) для забезпечення безперебійних постачань в Україну.Що кажуть міністриМіністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен наголосив, що завдяки "данській моделі" та PURL цей пакет надасть Україні критично важливі бойові можливості на найближчі місяці. Він закликав інших союзників долучатися, зокрема через данську модель, оскільки потреба у підтримці боротьби за свободу України залишається великою.Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен додав, що цей пакет є важливим внеском у зміцнення не лише обороноздатності України, а й безпеки всієї Європи. "Поки Путін і Росія не готові до миру, ми повинні забезпечити, щоб Україна була в найкращих умовах як на полі бою, так і за переговорним столом", — підсумував Расмуссен.Нагадаємо, 26 вересня Данія виділила Україні новий пакет військової допомоги вартістю 1,6 мільярда крон, що становить в еквіваленті близько 400 мільйонів євро..

Україна та країни Північної Європи започаткували Скандинавсько-Балтійську ініціативу. Йдеться про посилення підготовки та оснащення українських воїнів.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На полях 31 засідання UDCG разом із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком підписали відповідний меморандум про взаєморозуміння", — зазначив він.За його словами, загалом до ініціативи долучаться Україна та дев’ять країн Півночі та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща та Швеція."Мета цієї угоди — створити спільну структуру підтримки України через підготовку та оснащення українських військових в межах міжнародної операції "Легіо", — пояснив український міністр.Він констатував, що ініціатива передбачає:проведення навчання українських військових інструкторами країн-партнерів;оснащення різних українських підрозділів озброєнням в об'ємах еквівалентних розмірам бригади;підготовку на території Польщі;зміцнення партнерства України з країнами Скандинавії та Балтії у сфері безпеки й оборони."Вдячний країнам Півночі та Балтії за солідарність та послідовну, потужну підтримку. Щиро дякую Норвегії за допомогу та готовність розвивати нашу співпрацю", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше український міністр оборони заявив на 31 засіданні Контактної групи "Рамштайн", що Україні для перемоги у війні потрібна відповідна зброя. Передусім важливо отримувати від партнерів перехоплювачі, системи протиповітряної оборони та ракети..

Українські військові знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії. Це відбулося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України, опублікувавши відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Українці успішно знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії", — йдеться в повідомленні.У Генштабі уточнили, що це сталося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації."Наші фахівці з протидії ударним безпілотникам підійняли в повітря дрон "Стінг", який влучно знищив данський "Банши", — пояснили українські військові.Вони зазначили, що на демонстрацію збиття запросили представників різних країн Європи, які мали змогу на власні очі побачити ефективність українських рішень у боротьбі з повітряними загрозами."Збиття зафіксоване на відео, після показу українські пілоти дронів отримали десятки запитань від іноземних колег", — констатували в Генштабі ЗСУ. "Україна продовжує навчати європейців протидіяти новим викликам. Разом ми посилюємо обороноздатність Європи!" — підсумували в Генеральному штабі Збройних сил України.Нагадаємо, що з 1 жовтня 2025 року розпочалися навчання пілотів дронів-перехоплювачів в "Академії Генерала Черешні". Це практична програма навчання й оперативної підтримки підрозділів, які протидіють безпілотникам ворога.

Європа вже переймає оборонний досвід Києва. Крім цього, європейським країнам важливо зосередитися на посиленні стійкості суспільств.Про це заявила прем’єр-міністер Данії Метте Фредеріксен, пише "Укрінформ".Посадовиця також наголосила, що Європа має зосередитися на кібератаках, ризику підривної діяльності та протидії безпілотникам. Також вона зазначила, що вчора в ЄС відбулися відповідні дискусії щодо ідеї "стіни дронів". Вона сказала, що "Європа вчиться в України практично усього"."На жаль, єдиними фахівцями у світі у боротьбі з дронами є українці, адже вони протидіють їм кожного дня", — пояснила Фредеріксен.На її думку, Європа має використати досвід, технології та інновації України у процесі власного переозброєння. Окрім цього, Фредеріксен наголосила на необхідності посилення стійкості суспільств в Європі. При цьому очільниця данського уряду зауважила, що на континенті недооцінили загрозу, яку становить Росія.Нагадаємо, що у четвер, 2 жовтня, Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти в Копенгагені. Там пройдуть двосторонні зустрічі з лідерами країн Євросоюзу.

У четвер, 2 жовтня, президент Володимир Зеленський заявив, що українські військові вже прибули до Данії. Захисники ділитимуться досвідом з союзниками, як виявляти та збивати ворожі дрони.Відповідну заяву глава держави зробив під час саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені.  "Наші хлопці вже у Данії. І це досвідчені українці, які знають, як виявляти й збивати ударні дрони. І вони вже розпочали виконання своєї місії. І ми готові поділитися цим досвідом. І це лише початок — перший крок на шляху до створення ефективної "Стіни дронів" для захисту всієї Європи", — наголосив він. Зеленський також закликав і далі долучатися до ініціативи PURL. "Вона справді допомагає нашій обороні. Деякі країни вже є її учасниками. І дуже важливо, щоб інші також приєднувалися. Ця ініціатива не лише підтримує нас, а й зміцнює зв’язки між Європою та Сполученими Штатами Америки", — зазанчив президент. Глава держави акцентував, що корінь усіх цих проблем — війна Росії. "Росія й досі має ресурси, щоб продовжувати воювати. І це неправильно. Але ми знаємо правильні кроки. Необхідно терміново ухвалити 19-й пакет санкцій проти Росії за війну", — додав Володимир Зеленський.Раніше Володимир Зеленський заявляв, що Росія впевнена у собі та розширюватиме кордони війни. Про це свідчать провокації країни-агресора у повітряному просторі країн-членів НАТО.Також повідомлялось, що Європейський Союз прискорює створення "стіни дронів" на східному кордоні. Україна поділилася технологіями, які вже довели ефективність проти російського вторгнення.Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що після нещодавніх порушень російськими безпілотниками повітряного простору Польщі та Румунії польський уряд відродив розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших вторгнень Росії. Втім, політичні вагання та військові обмеження створюють явні перешкоди.

У четвер, 2 жовтня, президент України Володимир Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти в Копенгагені. Там пройдуть двосторонні зустрічі з лідерами країн Євросоюзу.Про це повідомляє DR. Як зазначає видання, один з головних персонажів дня — президент України Володимир Зеленський – прибув на саміт у Белла-центрі.Він зайшов до кімнати для переговорів разом з прем'єр-міністром Метте Фредеріксен та їхнім оточенням офіційних осіб. Офіційне прибуття на саміт насправді розпочнеться незабаром. Але Зеленський прибув іншим маршрутом трохи раніше за інших. Пізніше Зеленський також має виступити з промовою на саміті.Прем'єр-міністра Данії запитали про Україну та очікування від сьогоднішньої зустрічі. "Ми повинні використати всі знання, які накопичила Україна, для захисту Європи", — каже вона.Сьогодні вранці Метте Фредеріксен провела коротку зустріч із Зеленським. Вона каже, що Україна, серед іншого, допомагатиме Данії та Європі у сфері дронів. "Ми обговорили кілька речей, але особливо питання дронів. Україна допомагає Європі та Данії, і ми маємо намір активізувати співпрацю. Технології розвиваються дуже швидко. Центральним елементом гібридної війни є, серед іншого, дрони", — сказала вона.За словами Фредріксен, трохи дивно, що Україна, яка перебуває у стані війни, пропонує Данії допомогу через гібридну атаку.Очільниця данського уряду зазначила, що багато говорилося про вступ України до ЄС. Але на вчорашньому саміті стало зрозуміло, що на цьому шляху стоїть одна країна — Угорщина.Видання наголосило, що Віктор Орбан і чути не хоче про те, щоб українці вступили до клубу. І це дратує Метте Фредеріксен, каже вона дорогою на саміт."Я б дуже хотіла, щоб Україна була в НАТО, бо тоді, я думаю, у нас не було б такої війни, як зараз. Якщо ми не можемо цього досягти, наступним найкращим варіантом буде членство в ЄС. Поки що Угорщина блокує. І з цим не так легко впоратися, бо це право, яке держави-члени повинні блокувати", — додала вона.Раніше повідомлялось, що напередодні зустрічі лідерів Євросоюзу у Копенгагені 1 жовтня очільник Євроради Антоніу Кошта намагався знайти спосіб обійти опір Угорщини вступу Києва до Союзу. Кошта запропонував змінити деякі правила, щоб дозволити початок офіційних переговорів про вступ після схвалення відповідного рішення кваліфікованою більшістю лідерів, а не одностайною згодою, як це вимагається наразі.Нагадаємо, 30 вересня Україна досягла важливої ​​віхи на шляху до вступу до Європейського Союзу, завершивши двосторонній скринінг з Європейською Комісією.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо не візьме участі в самітах Європейського Союзу та Європейської політичної спільноти. Вони відбудуться в Данії 1 та 2 жовтня.Про це повідомило словацьке видання Aktuality з посиланням на представника апарату уряду Словаччини Александра Ковача."Голова уряду Словацької Республіки Роберт Фіцо попросив вибачення за неучасть у неформальному саміті Європейської ради та саміті Європейської політичної спільноти через проблеми зі здоров'ям, пов'язані із замахом", — заявив він.Окрім участі в самітах, Фіцо також мав зустрітися в Копенгагені з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Перемовини теж скасували.Як відомо, замах на Роберта Фіцо стався 15 травня 2024 року під час виїзного засідання уряду. У прем'єр-міністра стріляв Юрай Цинтула. Зараз він проходить у справі як обвинувачений і в четвер, 2 жовтня, знову має постати перед судом.Завтра судовий розгляд перейде до завершальної стадії: Цинтула виступить з останнім словом, а свої завершальні промови виголосять також прокурор і представник потерпілого Давид Ліндтнер.За даними aktuality.sk, востаннє Фіцо скасовував публічні заходи 18 вересня 2025 року, коли на нього очікували в Жиліні. Тоді, як повідомили в апараті, причиною стала вірусна інфекція.Як відомо, 23 вересня Володимир Зеленський заявляв, що Словаччина заплатить своєю незалежністю за дешеві російські енергоресурси. Український президент наголосив, що мав доволі тривалу розмову з прем'єр-міністром Робертом Фіцо. Зеленський нагадав, що Словаччина залишається однією з держав, які досі закуповують газ і нафту в агресорів із Російської Федерації.Нагадаємо, в середині вересні Роберт Фіцо зазначав, що його країна не голосуватиме за нові пакети санкцій проти Росії, якщо Єврокомісія не надасть пропозицій у сфері кліматичної та енергетичної політики.

Українській військовослужбовці розпочали розгортання в Данії місії для поширення українського досвіду захисту від дронів.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, бійці прибули для участі у спільних із партнерами навчаннях, які можуть стати основою для нової системи протидії російським і будь-яким іншим дронам."Український досвід — найбільш актуальний зараз у Європі, і саме наш досвід, наші фахівці, наші технології можуть стати ключовим елементом майбутньої європейської "Стіни дронів" — масштабного проекту, який гарантуватиме безпеку в небі", — йдеться у повідомленні.Зеленський зазначив, що головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський вже доповів про перший звіт команди з Данії. За результатами доповіді гарант доручив головкому, міністру оборони України та секретарю РНБО України "працювати оперативно з усіма партнерами у Європі, які реально здатні розгорнути систему протидії дронам"."Результати місії в Данії сформують відповідні рамки для співпраці й з іншими європейськими країнами", — додав Зеленський.Російські дронові атаки на країни ЄСУ вересні 2025 року кілька російських безпілотників перетнули повітряний простір Польщі. Польща реагувала, піднімаючи літаки для перехоплення та оголошуючи обмеження для авіації над східними регіонами.Також один дрон, ймовірно російського походження, був зафіксований у повітряному просторі Румунії. Влада Румунії направила F-16 для перехоплення.Крім того, російські безпілотники або їхні уламки виявляли й у Литві. А 27 вересня міністерство оборони Данії повідомило 27 вересня, що Командування оборони Данії спостерігало безпілотники поблизу декількох данських військових об'єктів, включно з авіабазою Скридструп та казармами Ютландського драгунського полку в Гольстебро.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що кремлівський диктатор Володимир Путін може відкрити новий напрямок бойових дій іще до завершення війни в Україні. А дроновими провокаціями він перевіряє реакцію Європи та хоче послабити допомогу Києву.Також, за словами Зеленського, країна-агресорка Росія використовує танкери для запуску та управління дронами, які атакують європейські країни.

З наступного тижня у Данії вводиться заборона на польоти всіх цивільних безпілотників. Головна причина — проведення саміту Європейської політичної спільноти.Про це повідомляє прес-служба Міністерства транспорту Данії. Зазначається, що заборона набуде чинності з 29 вересня і діятиме до 3 жовтня."З огляду на нещодавні інциденти з дронами в кількох аеропортах, міністр транспорту Томас Даніельсен, у консультації з міністром оборони та міністром юстиції, вирішив скористатися опцією, передбаченою Законом про авіацію, щоб закрити повітряний простір Данії для всіх цивільних польотів дронів протягом цього тижня", — йдеться у повідомленні.У міністерстві відзначили, що порушення заборони може призвести до штрафу або тюремного ув'язнення на строк до двох років. Водночас заборона не поширюється на польоти військових дронів, державну авіацію з дронами, включно із поліцейськими, екстреними, муніципальними та регіональними операціями з використанням дронів.Нагадаємо, міністерство оборони Данії повідомило 27 вересня, що Командування оборони Данії спостерігало безпілотники поблизу декількох данських військових об'єктів, включно з авіабазою Скридструп та казармами Ютландського драгунського полку в Гольстебро.Додамо, президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що кремлівський диктатор Володимир Путін може відкрити новий напрямок бойових дій іще до завершення війни в Україні. А дроновими провокаціями він перевіряє реакцію Європи та хоче послабити допомогу Києву.

На полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев і міністр зеленої трансформації Данії Єппе Бруус підписали меморандум про співпрацю.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на прес-службу українського відомства.Там зазначили, що партнерство спирається на данський досвід "Зеленої тристоронньої угоди", відкриває спільні проекти в біоекономіці, відновленні лісів і скороченні викидів, зокрема, в агросекторі, та передбачає підтримку фермерів завдяки сучасним технологіям і новим можливостям збуту."Меморандум із Данією переводить нашу співпрацю у практичну площину. Це й залучення інвестицій у проекти зеленого відновлення, й розвиток сучасного агросектору, а також крок до глибшої інтеграції європейських стандартів у сфері клімату та біоекономіки", — розповів міністр Олексій Соболев.Він додав, що партнерство є ще одним кроком в екологізації української економіки — коли політики зростання, інвестиції, аграрні та екологічні цілі працюють як єдина система.Меморандум передбачає:впровадження практик багатофункціонального сільського господарства, яке враховує економічні та кліматичні цілі розвитку;спільні проекти для відновлення та відбудови сільськогосподарських ланцюгів доданої вартості та інфраструктури в Україні;розвиток фінансових та податкових стимулів для "зелених" ініціатив у сільському господарстві з подальшим спрямуванням платежів на модернізацію галузі;природоорієнтовані рішення для скорочення викидів парникових газів;підтримка фермерів-підприємців через інновації, дослідження та сучасні технології.Угода про співпрацю також має збільшити експорт української сільськогосподарської продукції до країн ЄС.Під час зустрічі сторони також обговорили участь данських компаній у відновленні України у сферах енергетики, біопалива, перероблення та інфраструктури.Крім того, наголошено на значній фінансовій підтримці від Данії у відновленні Миколаєва та Миколаївської області. Зокрема, підписали угоду про внесок у розмірі 338 мільйонів данських крон (близько 45,5 мільйона доларів) на підтримку відбудови в регіоні, включно з проектами у сфері водопостачання, централізованого теплопостачання, енергоефективності та супровідними "зеленими" рішеннями.Нагадаємо, що 26 вересня Данія виділила Україні новий пакет військової допомоги вартістю 1,6 мільярда крон, що становить в еквіваленті близько 400 мільйонів євро.

У п'ятницю, 26 вересня, Данія виділила Україні новий пакет військової допомоги вартістю 1,6 мільярда крон, що становить в еквіваленті близько 400 мільйонів євро.Про це повідомила прес-служба міністерства оборони Данії. Очільник оборонного відомства країни Троельс Лунд Поульсен зазначив, що безпілотники, боєприпаси та ракети є прикладами деяких можливостей, які можна профінансувати користуючись з коштів із 27 пакету військової допомоги."Потреба України у військовій підтримці залишається величезною, і один із найкращих способів допомогти — це зробити більший внесок в українську оборонну промисловість. Таким чином, ми забезпечуємо швидкі пожертви, які можна використовувати безпосередньо на полі бою. І ми знаємо, що в українській оборонній промисловості все ще є невикористані потужності. Саме тому сьогодні ми додатково виділяємо майже 1,6 мільярда крон на так звану данську модель", — заявив посадовець. Зазначається, що Данія вже виділила приблизно 5,9 мільярда крон на данську модель у період 2024-2027 років. І наразі вже взяті на себе зобов’язання щодо пожертвувань на загальну суму приблизно 18,5 мільярда крон за цією моделлю у 2024-2027 роках. Це значною мірою реалізовується завдяки внескам союзників, і особливо ЄС. Крім того, 27 пакет військової допомоги передбачає додаткові приблизно 1,1 мільярда крон на низку інших потреб. "Ми можемо найкраще зміцнити обороноздатність України зараз і тут, підтримуючи власну оборонну промисловість країни. Я щойно був у Києві та на власні очі побачив різницю, яку роблять виробники зброї країни. Зараз ми інвестуємо в українські компанії, які виробляють те, що саме потрібно Україні", — каже міністр закордонних справ Ларс Лекке Расмуссен. 27-й пакет військової допомоги фінансується Фондом "Україна". Завдяки йому Данія наразі ухвалила рішення щодо військової підтримки України на суму приблизно 70,3 мільярда крон з 2022 по 2028 рік. Нагадаємо, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 25 вересня попередила, що в Європі розпочалася "гібридна війна" після того, як хвилі дронів закрили повітряний простір країни цього тижня.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 25 вересня попередила, що в Європі розпочалася "гібридна війна" після того, як хвилі дронів закрили повітряний простір країни цього тижня.Про це повідомляє Politico.Як зазначає видання, данська влада тимчасово закрила два великі аеропорти в ніч на середу після того, як у небі були помічені дрони. Копенгаген назвав це "гібридною атакою" "професійного актора". Про аналогічні інциденти повідомляли кілька інших аеропортів по всій країні. Аеропорти Копенгагена та Осло також були закриті в понеділок через вторгнення дронів, що змусило скасувати рейси та залишити тисячі людей у ​​скрутному становищі."Порушення повітряного простору показали, що "ми знаходимося на початку гібридної війни проти Європи", — сказала Фредеріксен у зверненні до нації, опублікованому в соціальних мережах. "Я думаю, що ми побачимо більше таких випадків... Ми бачимо закономірність, і вона виглядає не дуже добре", — додала вона.Фредеріксен зазначила, що данська влада ще не визначила, "хто стоїть за гібридними атаками на наші аеропорти та іншу критично важливу інфраструктуру", але натякнула, що Кремль несе відповідальність."Ми можемо принаймні стверджувати, що існує передусім одна країна, яка становить загрозу безпеці Європи, — і це Росія", — сказала вона.За останні тижні Європу сколихнула серія вторгнень у повітряний простір за участю російських літаків та безпілотників. Естонія та Польща скликали членів НАТО на термінові переговори після звинувачень Росії у порушенні їхнього повітряного простору в окремих інцидентах.Москва заперечує відповідальність за вторгнення Естонії та заявила, що польський інцидент, в результаті якого рій дронів перетнув польський повітряний простір, був випадковістю.Лише через кілька годин після звернення Фредеріксен аеропорт Ольборга на півночі країни був ненадовго закритий другу ніч поспіль через підозру у вторгненні дрона.Фредеріксен сказала, що не може обіцяти, що "жоден дрон не перетне кордон", але додала, що Копенгаген "підвищив рівень тривоги" та посилює свої засоби захисту від дронів."Це означає, що оборона та поліція найближчим часом будуть більш присутніми з можливостями боротьби з дронами навколо критично важливої ​​інфраструктури", — сказала вона, додавши, що Україна надає досвід у боротьбі з дронами.Раніше цього місяця Міністерство оборони Данії оголосило про придбання франко-італійської системи протиповітряної оборони SAMP/T за 58 мільярдів данських крон (7,7 мільярда євро), що стане найбільшою закупівлею озброєнь в історії країни.Фредеріксен завершила свій виступ закликом до Європи збільшити витрати на оборону."Ось чому ми розширюємо європейську оборонну промисловість, і саме тому ми будуємо оборонну промисловість у Данії", — сказала вона. "Події останніх днів демонструють, наскільки це важливо".Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомляв, що країни-члени Північноатлантичного альянсу можуть збивати російські літаки та безпілотники, якщо ті порушують їх повітряний простір. Втім, знищувати дешеві російські дрони не можна за допомогою дорогих ракет.