# Данія

Україна та країни Північної Європи започаткували Скандинавсько-Балтійську ініціативу. Йдеться про посилення підготовки та оснащення українських воїнів.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На полях 31 засідання UDCG разом із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком підписали відповідний меморандум про взаєморозуміння", — зазначив він.За його словами, загалом до ініціативи долучаться Україна та дев’ять країн Півночі та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща та Швеція."Мета цієї угоди — створити спільну структуру підтримки України через підготовку та оснащення українських військових в межах міжнародної операції "Легіо", — пояснив український міністр.Він констатував, що ініціатива передбачає:проведення навчання українських військових інструкторами країн-партнерів;оснащення різних українських підрозділів озброєнням в об'ємах еквівалентних розмірам бригади;підготовку на території Польщі;зміцнення партнерства України з країнами Скандинавії та Балтії у сфері безпеки й оборони."Вдячний країнам Півночі та Балтії за солідарність та послідовну, потужну підтримку. Щиро дякую Норвегії за допомогу та готовність розвивати нашу співпрацю", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше український міністр оборони заявив на 31 засіданні Контактної групи "Рамштайн", що Україні для перемоги у війні потрібна відповідна зброя. Передусім важливо отримувати від партнерів перехоплювачі, системи протиповітряної оборони та ракети..

Українські військові знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії. Це відбулося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України, опублікувавши відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Українці успішно знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії", — йдеться в повідомленні.У Генштабі уточнили, що це сталося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації."Наші фахівці з протидії ударним безпілотникам підійняли в повітря дрон "Стінг", який влучно знищив данський "Банши", — пояснили українські військові.Вони зазначили, що на демонстрацію збиття запросили представників різних країн Європи, які мали змогу на власні очі побачити ефективність українських рішень у боротьбі з повітряними загрозами."Збиття зафіксоване на відео, після показу українські пілоти дронів отримали десятки запитань від іноземних колег", — констатували в Генштабі ЗСУ. "Україна продовжує навчати європейців протидіяти новим викликам. Разом ми посилюємо обороноздатність Європи!" — підсумували в Генеральному штабі Збройних сил України.Нагадаємо, що з 1 жовтня 2025 року розпочалися навчання пілотів дронів-перехоплювачів в "Академії Генерала Черешні". Це практична програма навчання й оперативної підтримки підрозділів, які протидіють безпілотникам ворога.

Європа вже переймає оборонний досвід Києва. Крім цього, європейським країнам важливо зосередитися на посиленні стійкості суспільств.Про це заявила прем’єр-міністер Данії Метте Фредеріксен, пише "Укрінформ".Посадовиця також наголосила, що Європа має зосередитися на кібератаках, ризику підривної діяльності та протидії безпілотникам. Також вона зазначила, що вчора в ЄС відбулися відповідні дискусії щодо ідеї "стіни дронів". Вона сказала, що "Європа вчиться в України практично усього"."На жаль, єдиними фахівцями у світі у боротьбі з дронами є українці, адже вони протидіють їм кожного дня", — пояснила Фредеріксен.На її думку, Європа має використати досвід, технології та інновації України у процесі власного переозброєння. Окрім цього, Фредеріксен наголосила на необхідності посилення стійкості суспільств в Європі. При цьому очільниця данського уряду зауважила, що на континенті недооцінили загрозу, яку становить Росія.Нагадаємо, що у четвер, 2 жовтня, Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти в Копенгагені. Там пройдуть двосторонні зустрічі з лідерами країн Євросоюзу.

У четвер, 2 жовтня, президент Володимир Зеленський заявив, що українські військові вже прибули до Данії. Захисники ділитимуться досвідом з союзниками, як виявляти та збивати ворожі дрони.Відповідну заяву глава держави зробив під час саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені.  "Наші хлопці вже у Данії. І це досвідчені українці, які знають, як виявляти й збивати ударні дрони. І вони вже розпочали виконання своєї місії. І ми готові поділитися цим досвідом. І це лише початок — перший крок на шляху до створення ефективної "Стіни дронів" для захисту всієї Європи", — наголосив він. Зеленський також закликав і далі долучатися до ініціативи PURL. "Вона справді допомагає нашій обороні. Деякі країни вже є її учасниками. І дуже важливо, щоб інші також приєднувалися. Ця ініціатива не лише підтримує нас, а й зміцнює зв’язки між Європою та Сполученими Штатами Америки", — зазанчив президент. Глава держави акцентував, що корінь усіх цих проблем — війна Росії. "Росія й досі має ресурси, щоб продовжувати воювати. І це неправильно. Але ми знаємо правильні кроки. Необхідно терміново ухвалити 19-й пакет санкцій проти Росії за війну", — додав Володимир Зеленський.Раніше Володимир Зеленський заявляв, що Росія впевнена у собі та розширюватиме кордони війни. Про це свідчать провокації країни-агресора у повітряному просторі країн-членів НАТО.Також повідомлялось, що Європейський Союз прискорює створення "стіни дронів" на східному кордоні. Україна поділилася технологіями, які вже довели ефективність проти російського вторгнення.Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що після нещодавніх порушень російськими безпілотниками повітряного простору Польщі та Румунії польський уряд відродив розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших вторгнень Росії. Втім, політичні вагання та військові обмеження створюють явні перешкоди.

У четвер, 2 жовтня, президент України Володимир Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти в Копенгагені. Там пройдуть двосторонні зустрічі з лідерами країн Євросоюзу.Про це повідомляє DR. Як зазначає видання, один з головних персонажів дня — президент України Володимир Зеленський – прибув на саміт у Белла-центрі.Він зайшов до кімнати для переговорів разом з прем'єр-міністром Метте Фредеріксен та їхнім оточенням офіційних осіб. Офіційне прибуття на саміт насправді розпочнеться незабаром. Але Зеленський прибув іншим маршрутом трохи раніше за інших. Пізніше Зеленський також має виступити з промовою на саміті.Прем'єр-міністра Данії запитали про Україну та очікування від сьогоднішньої зустрічі. "Ми повинні використати всі знання, які накопичила Україна, для захисту Європи", — каже вона.Сьогодні вранці Метте Фредеріксен провела коротку зустріч із Зеленським. Вона каже, що Україна, серед іншого, допомагатиме Данії та Європі у сфері дронів. "Ми обговорили кілька речей, але особливо питання дронів. Україна допомагає Європі та Данії, і ми маємо намір активізувати співпрацю. Технології розвиваються дуже швидко. Центральним елементом гібридної війни є, серед іншого, дрони", — сказала вона.За словами Фредріксен, трохи дивно, що Україна, яка перебуває у стані війни, пропонує Данії допомогу через гібридну атаку.Очільниця данського уряду зазначила, що багато говорилося про вступ України до ЄС. Але на вчорашньому саміті стало зрозуміло, що на цьому шляху стоїть одна країна — Угорщина.Видання наголосило, що Віктор Орбан і чути не хоче про те, щоб українці вступили до клубу. І це дратує Метте Фредеріксен, каже вона дорогою на саміт."Я б дуже хотіла, щоб Україна була в НАТО, бо тоді, я думаю, у нас не було б такої війни, як зараз. Якщо ми не можемо цього досягти, наступним найкращим варіантом буде членство в ЄС. Поки що Угорщина блокує. І з цим не так легко впоратися, бо це право, яке держави-члени повинні блокувати", — додала вона.Раніше повідомлялось, що напередодні зустрічі лідерів Євросоюзу у Копенгагені 1 жовтня очільник Євроради Антоніу Кошта намагався знайти спосіб обійти опір Угорщини вступу Києва до Союзу. Кошта запропонував змінити деякі правила, щоб дозволити початок офіційних переговорів про вступ після схвалення відповідного рішення кваліфікованою більшістю лідерів, а не одностайною згодою, як це вимагається наразі.Нагадаємо, 30 вересня Україна досягла важливої ​​віхи на шляху до вступу до Європейського Союзу, завершивши двосторонній скринінг з Європейською Комісією.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо не візьме участі в самітах Європейського Союзу та Європейської політичної спільноти. Вони відбудуться в Данії 1 та 2 жовтня.Про це повідомило словацьке видання Aktuality з посиланням на представника апарату уряду Словаччини Александра Ковача."Голова уряду Словацької Республіки Роберт Фіцо попросив вибачення за неучасть у неформальному саміті Європейської ради та саміті Європейської політичної спільноти через проблеми зі здоров'ям, пов'язані із замахом", — заявив він.Окрім участі в самітах, Фіцо також мав зустрітися в Копенгагені з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Перемовини теж скасували.Як відомо, замах на Роберта Фіцо стався 15 травня 2024 року під час виїзного засідання уряду. У прем'єр-міністра стріляв Юрай Цинтула. Зараз він проходить у справі як обвинувачений і в четвер, 2 жовтня, знову має постати перед судом.Завтра судовий розгляд перейде до завершальної стадії: Цинтула виступить з останнім словом, а свої завершальні промови виголосять також прокурор і представник потерпілого Давид Ліндтнер.За даними aktuality.sk, востаннє Фіцо скасовував публічні заходи 18 вересня 2025 року, коли на нього очікували в Жиліні. Тоді, як повідомили в апараті, причиною стала вірусна інфекція.Як відомо, 23 вересня Володимир Зеленський заявляв, що Словаччина заплатить своєю незалежністю за дешеві російські енергоресурси. Український президент наголосив, що мав доволі тривалу розмову з прем'єр-міністром Робертом Фіцо. Зеленський нагадав, що Словаччина залишається однією з держав, які досі закуповують газ і нафту в агресорів із Російської Федерації.Нагадаємо, в середині вересні Роберт Фіцо зазначав, що його країна не голосуватиме за нові пакети санкцій проти Росії, якщо Єврокомісія не надасть пропозицій у сфері кліматичної та енергетичної політики.

Українській військовослужбовці розпочали розгортання в Данії місії для поширення українського досвіду захисту від дронів.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, бійці прибули для участі у спільних із партнерами навчаннях, які можуть стати основою для нової системи протидії російським і будь-яким іншим дронам."Український досвід — найбільш актуальний зараз у Європі, і саме наш досвід, наші фахівці, наші технології можуть стати ключовим елементом майбутньої європейської "Стіни дронів" — масштабного проекту, який гарантуватиме безпеку в небі", — йдеться у повідомленні.Зеленський зазначив, що головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський вже доповів про перший звіт команди з Данії. За результатами доповіді гарант доручив головкому, міністру оборони України та секретарю РНБО України "працювати оперативно з усіма партнерами у Європі, які реально здатні розгорнути систему протидії дронам"."Результати місії в Данії сформують відповідні рамки для співпраці й з іншими європейськими країнами", — додав Зеленський.Російські дронові атаки на країни ЄСУ вересні 2025 року кілька російських безпілотників перетнули повітряний простір Польщі. Польща реагувала, піднімаючи літаки для перехоплення та оголошуючи обмеження для авіації над східними регіонами.Також один дрон, ймовірно російського походження, був зафіксований у повітряному просторі Румунії. Влада Румунії направила F-16 для перехоплення.Крім того, російські безпілотники або їхні уламки виявляли й у Литві. А 27 вересня міністерство оборони Данії повідомило 27 вересня, що Командування оборони Данії спостерігало безпілотники поблизу декількох данських військових об'єктів, включно з авіабазою Скридструп та казармами Ютландського драгунського полку в Гольстебро.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що кремлівський диктатор Володимир Путін може відкрити новий напрямок бойових дій іще до завершення війни в Україні. А дроновими провокаціями він перевіряє реакцію Європи та хоче послабити допомогу Києву.Також, за словами Зеленського, країна-агресорка Росія використовує танкери для запуску та управління дронами, які атакують європейські країни.

З наступного тижня у Данії вводиться заборона на польоти всіх цивільних безпілотників. Головна причина — проведення саміту Європейської політичної спільноти.Про це повідомляє прес-служба Міністерства транспорту Данії. Зазначається, що заборона набуде чинності з 29 вересня і діятиме до 3 жовтня."З огляду на нещодавні інциденти з дронами в кількох аеропортах, міністр транспорту Томас Даніельсен, у консультації з міністром оборони та міністром юстиції, вирішив скористатися опцією, передбаченою Законом про авіацію, щоб закрити повітряний простір Данії для всіх цивільних польотів дронів протягом цього тижня", — йдеться у повідомленні.У міністерстві відзначили, що порушення заборони може призвести до штрафу або тюремного ув'язнення на строк до двох років. Водночас заборона не поширюється на польоти військових дронів, державну авіацію з дронами, включно із поліцейськими, екстреними, муніципальними та регіональними операціями з використанням дронів.Нагадаємо, міністерство оборони Данії повідомило 27 вересня, що Командування оборони Данії спостерігало безпілотники поблизу декількох данських військових об'єктів, включно з авіабазою Скридструп та казармами Ютландського драгунського полку в Гольстебро.Додамо, президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що кремлівський диктатор Володимир Путін може відкрити новий напрямок бойових дій іще до завершення війни в Україні. А дроновими провокаціями він перевіряє реакцію Європи та хоче послабити допомогу Києву.

На полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев і міністр зеленої трансформації Данії Єппе Бруус підписали меморандум про співпрацю.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на прес-службу українського відомства.Там зазначили, що партнерство спирається на данський досвід "Зеленої тристоронньої угоди", відкриває спільні проекти в біоекономіці, відновленні лісів і скороченні викидів, зокрема, в агросекторі, та передбачає підтримку фермерів завдяки сучасним технологіям і новим можливостям збуту."Меморандум із Данією переводить нашу співпрацю у практичну площину. Це й залучення інвестицій у проекти зеленого відновлення, й розвиток сучасного агросектору, а також крок до глибшої інтеграції європейських стандартів у сфері клімату та біоекономіки", — розповів міністр Олексій Соболев.Він додав, що партнерство є ще одним кроком в екологізації української економіки — коли політики зростання, інвестиції, аграрні та екологічні цілі працюють як єдина система.Меморандум передбачає:впровадження практик багатофункціонального сільського господарства, яке враховує економічні та кліматичні цілі розвитку;спільні проекти для відновлення та відбудови сільськогосподарських ланцюгів доданої вартості та інфраструктури в Україні;розвиток фінансових та податкових стимулів для "зелених" ініціатив у сільському господарстві з подальшим спрямуванням платежів на модернізацію галузі;природоорієнтовані рішення для скорочення викидів парникових газів;підтримка фермерів-підприємців через інновації, дослідження та сучасні технології.Угода про співпрацю також має збільшити експорт української сільськогосподарської продукції до країн ЄС.Під час зустрічі сторони також обговорили участь данських компаній у відновленні України у сферах енергетики, біопалива, перероблення та інфраструктури.Крім того, наголошено на значній фінансовій підтримці від Данії у відновленні Миколаєва та Миколаївської області. Зокрема, підписали угоду про внесок у розмірі 338 мільйонів данських крон (близько 45,5 мільйона доларів) на підтримку відбудови в регіоні, включно з проектами у сфері водопостачання, централізованого теплопостачання, енергоефективності та супровідними "зеленими" рішеннями.Нагадаємо, що 26 вересня Данія виділила Україні новий пакет військової допомоги вартістю 1,6 мільярда крон, що становить в еквіваленті близько 400 мільйонів євро.

У п'ятницю, 26 вересня, Данія виділила Україні новий пакет військової допомоги вартістю 1,6 мільярда крон, що становить в еквіваленті близько 400 мільйонів євро.Про це повідомила прес-служба міністерства оборони Данії. Очільник оборонного відомства країни Троельс Лунд Поульсен зазначив, що безпілотники, боєприпаси та ракети є прикладами деяких можливостей, які можна профінансувати користуючись з коштів із 27 пакету військової допомоги."Потреба України у військовій підтримці залишається величезною, і один із найкращих способів допомогти — це зробити більший внесок в українську оборонну промисловість. Таким чином, ми забезпечуємо швидкі пожертви, які можна використовувати безпосередньо на полі бою. І ми знаємо, що в українській оборонній промисловості все ще є невикористані потужності. Саме тому сьогодні ми додатково виділяємо майже 1,6 мільярда крон на так звану данську модель", — заявив посадовець. Зазначається, що Данія вже виділила приблизно 5,9 мільярда крон на данську модель у період 2024-2027 років. І наразі вже взяті на себе зобов’язання щодо пожертвувань на загальну суму приблизно 18,5 мільярда крон за цією моделлю у 2024-2027 роках. Це значною мірою реалізовується завдяки внескам союзників, і особливо ЄС. Крім того, 27 пакет військової допомоги передбачає додаткові приблизно 1,1 мільярда крон на низку інших потреб. "Ми можемо найкраще зміцнити обороноздатність України зараз і тут, підтримуючи власну оборонну промисловість країни. Я щойно був у Києві та на власні очі побачив різницю, яку роблять виробники зброї країни. Зараз ми інвестуємо в українські компанії, які виробляють те, що саме потрібно Україні", — каже міністр закордонних справ Ларс Лекке Расмуссен. 27-й пакет військової допомоги фінансується Фондом "Україна". Завдяки йому Данія наразі ухвалила рішення щодо військової підтримки України на суму приблизно 70,3 мільярда крон з 2022 по 2028 рік. Нагадаємо, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 25 вересня попередила, що в Європі розпочалася "гібридна війна" після того, як хвилі дронів закрили повітряний простір країни цього тижня.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 25 вересня попередила, що в Європі розпочалася "гібридна війна" після того, як хвилі дронів закрили повітряний простір країни цього тижня.Про це повідомляє Politico.Як зазначає видання, данська влада тимчасово закрила два великі аеропорти в ніч на середу після того, як у небі були помічені дрони. Копенгаген назвав це "гібридною атакою" "професійного актора". Про аналогічні інциденти повідомляли кілька інших аеропортів по всій країні. Аеропорти Копенгагена та Осло також були закриті в понеділок через вторгнення дронів, що змусило скасувати рейси та залишити тисячі людей у ​​скрутному становищі."Порушення повітряного простору показали, що "ми знаходимося на початку гібридної війни проти Європи", — сказала Фредеріксен у зверненні до нації, опублікованому в соціальних мережах. "Я думаю, що ми побачимо більше таких випадків... Ми бачимо закономірність, і вона виглядає не дуже добре", — додала вона.Фредеріксен зазначила, що данська влада ще не визначила, "хто стоїть за гібридними атаками на наші аеропорти та іншу критично важливу інфраструктуру", але натякнула, що Кремль несе відповідальність."Ми можемо принаймні стверджувати, що існує передусім одна країна, яка становить загрозу безпеці Європи, — і це Росія", — сказала вона.За останні тижні Європу сколихнула серія вторгнень у повітряний простір за участю російських літаків та безпілотників. Естонія та Польща скликали членів НАТО на термінові переговори після звинувачень Росії у порушенні їхнього повітряного простору в окремих інцидентах.Москва заперечує відповідальність за вторгнення Естонії та заявила, що польський інцидент, в результаті якого рій дронів перетнув польський повітряний простір, був випадковістю.Лише через кілька годин після звернення Фредеріксен аеропорт Ольборга на півночі країни був ненадовго закритий другу ніч поспіль через підозру у вторгненні дрона.Фредеріксен сказала, що не може обіцяти, що "жоден дрон не перетне кордон", але додала, що Копенгаген "підвищив рівень тривоги" та посилює свої засоби захисту від дронів."Це означає, що оборона та поліція найближчим часом будуть більш присутніми з можливостями боротьби з дронами навколо критично важливої ​​інфраструктури", — сказала вона, додавши, що Україна надає досвід у боротьбі з дронами.Раніше цього місяця Міністерство оборони Данії оголосило про придбання франко-італійської системи протиповітряної оборони SAMP/T за 58 мільярдів данських крон (7,7 мільярда євро), що стане найбільшою закупівлею озброєнь в історії країни.Фредеріксен завершила свій виступ закликом до Європи збільшити витрати на оборону."Ось чому ми розширюємо європейську оборонну промисловість, і саме тому ми будуємо оборонну промисловість у Данії", — сказала вона. "Події останніх днів демонструють, наскільки це важливо".Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомляв, що країни-члени Північноатлантичного альянсу можуть збивати російські літаки та безпілотники, якщо ті порушують їх повітряний простір. Втім, знищувати дешеві російські дрони не можна за допомогою дорогих ракет.

Атака дронів на Польщу, провокаційні польоти МіГів над територією Естонії, БпЛА у Данії та Норвегії, вибухи на військових заводах. Усе це та інше — новий етап гібридної війни Росії проти НАТО. Й України. На яку має бути жорстка відповідь.Путін випробовує НАТО. Хронологія подійУ ніч із 9 на 10 вересня повітряний простір Польщі порушили російські дрони, загалом — 19 об’єктів, чотири з яких збили, рештки інших знайшли аж у п’яти воєводствах. Реакція на цю подію залишила подвійне відчуття.Польські політики обурювалися не тільки фактом дронової атаки росіян, а й незначною кількістю знищених безпілотників. Водночас у НАТО закликали до спокою. Ба, більше, не побачили у відвертій провокації росіян навмисних дій. Генсек Альянсу Марк Рютте прокоментував інцидент так: незалежно від того, "яка була мета, була це помилка чи ні", дії РФ є "безрозсудними, неприйнятними й надзвичайно серйозними".Поки українці дивувалися беззубій відповіді НАТОвців, ті посилили повітряний захист Польщі в межах спільної операції "Східний вартовий". Самі ж поляки, пише Gazeta Wyborcza, готуються змінити ухвалений у 2022 році закон про військове розгортання за кордоном, щоб збивати російські дрони над Україною без погодження з ЄС чи НАТО. З такою ініціативою до Польщі та інших наших сусідів зверталася Україна, проте щоразу отримувала відмовки на кшталт "оперативних обмежень" для пілотів Альянсу. Залишається сподіватися, що хоча б поляки заради своєї ж безпеки почнуть збивати російські цілі ще на підльоті до власної території.За три дні по тому російський БпЛА залетів до Румунії. Румуни підняли два винищувачі F-16, проте дрон не збивали. "Дрон летів дуже низько, у якийсь момент він попрямував у бік України. За наявною у нас інформацією, дрон покинув повітряний простір і повернувся в Україну", — так пояснив міністр оборони Румунії Іонуц Моштану рішення не збивати безпілотник.А поки союзники переварювали ці випадки, 19 вересня російські винищувачі залетіли у повітряний простір Естонії. Сталося це не вперше, але цього разу ворожі літаки МіГ-31 літали протягом 12 хвилин, що стало викликом НАТОвцям, чий генсек Рютте знову став у позу страуса: у випадку з Естонією небезпеки для НАТО не було.Після того, коли під час розмови з Володимиром Зеленським Дональд Трамп висловився за збиття військових літаків — порушників неба країн НАТО, Рютте відкоригував попереднє твердження: згоден із Трампом, збиватимуть, якщо це буде необхідно. Виходить, рішення Європи стосовно відповіді на провокації Путіна залежать тільки від однієї людини, яка сидить за океаном в Овальному кабінеті.22 вересня дрони невідомого походження зупинили авіарейси в Данії й Норвегії. Доказів, що за цим стоїть Росія, поки немає, хоча така можливість не виключається. У Копенгагені зафіксували щонайменше чотири великі дрони, їх не збивали.Через це загалом упродовж інциденту довелося змінити маршрути близько 50 літаків. Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен прокоментувала ситуацію так:"Це вписується в тенденцію, яку ми спостерігаємо останнім часом: інші атаки з використанням дронів, порушення повітряного простору і хакерські атаки на європейські аеропорти".Невідомий безпілотник зафіксували й над аеропортом Гардермуен в Осло. Через це закривали повітряний простір, частину літаків перенаправили в інші аеропорти. Ще один БпЛА помітили над військовими об'єктами фортеці Акерсгус у норвезькій столиці. В обох випадках дрони трохи політали й зникли. Можна припустити, що у такий спосіб або велася розвідка, або метою було паралізувати авіасполучення в країнах НАТО.Минулими вихідними бачили дрони й над військовою базою Мурмелон-ла-Гранд на півночі Франції. За словами французьких військових, це були невеликі апарати, у запуску яких зовнішні сили не підозрюються. Разом з тим ЗМІ уточнюють, що ця база приймала у 2024 році українських військових, які проходили навчання у Франції. Нині там діє центр тактичної підготовки операторів дронів. Безумовно, дуже цікавий об’єкт для шпіонажу.А вчора невідомі дрони помітили одразу в кількох країнах Північноатлантичного альянсу. У Вільнюсі через появу БпЛА тимчасово призупинили роботу аеропорту. Знову у Данії безпілотники літали в районі військової бази в Ольборгу, де розміщені транспортники C-130 Hercules та CL-604 Challenger. Також поруч база елітного підрозділу данських ССО Jægerkorps. У районі міста Скридструп БпЛА літав неподалік бази з технічного обслуговування винищувачів F-16. Ще кілька літальних апаратів зафіксували біля інших військових об’єктів. Їх не збивали.Також з’явилося повідомлення про перехоплення над Балтійським морем угорськими винищувачами п’яти російських літаків, які пролетіли поблизу повітряного простору Латвії. Тобто порушення не було, але мала місце провокація порушення. Як і в небі поблизу Аляски. Протиповітряна оборона США ідентифікувала чотири російських військових літаки."Така діяльність Росії в ідентифікаційній зоні ППО Аляски відбувається регулярно і не розглядається як загроза", — повідомили в командуванні повітряно-космічної оборони NORAD.Отже, протягом двох тижнів дронових атак зазнали Польща, двічі Данія, Норвегія, Литва, Франція, російські літаки порушили повітряний простір Естонії й були близькими до порушення суверенності неба США та Латвії. Окрім інциденту у Польщі, куди дрони летіли з Росії, в інших випадках, очевидно, безпілотники запускалися зсередини, що свідчить про наявність російської агентурної мережі. Не обов’язково це громадяни РФ, нині можна легко ангажувати й громадян країн ЄС, і мігрантів — за гроші. У всіх країнах, які зіткнулися з дроновими атаками, триває розслідування. Слідчі, як і політики, не поспішають називати винними росіян. Ох уже ця європейська політкоректність!Вибухи на військових заводах. Чи є в них російський слідЗальоти БпЛА та винищувачів — дрібне паскудство порівняно з терактами на військових заводах. Пізно ввечері 24 вересня прогримів потужний вибух на складі у Свіндоні (Велика Британія), після чого спалахнула велика пожежа. Про жертви не повідомляється. За наявною інформацією, вибух міг статися на складі підприємства, яке займається створенням поліграфічної продукції, фарбуванням і виробництвом цифрового контенту. Проте у мережі існує й альтернативна версія. У Свіндоні планують збудувати завод із виробництва БпЛА, про що буквально минулого тижня повідомив міністр оборони Британії Джон Гіллі. Підприємство мають намір відкрити наступного року. Не виключено, що вибух у Свіндоні — справа рук російських агентів.Тут можна згадати схожі інциденти. 31 липня 2022 року у болгарському місті Карнобат стався вибух на складі боєприпасів, який належав підприємцю Еміліану Гебрєву. Бізнесмен відомий тим, що надав боєприпаси Україні. У 2015 році він зазнав тяжкого отруєння, виконавцями якого могли бути агенти російського ГУР. А 4 жовтня 2022 року стався вибух на військовому заводі в болгарському місті Казанлик. Завод займається виготовленням стрілецької зброї, набоїв, малих артилерійських систем та снарядів до них.30 серпня 2024 року стався вибух на заводі на території компанії Diehl Defense у Тройсдорфі, земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина. Diehl, серед іншого, виробляє комплекси ППО Iris-T, які німці передають Україні. 30 січня вже цього року в іспанській Мурсії стався вибух на заводі Rheinmetall Expal Munitions, що виробляє вибухівку та боєприпаси. Німецька компанія Rheinmetall виробляє та постачає зброю і техніку для України, а починаючи з минулого року, відкрила у нас кілька своїх заводів.Отже, посилення російських провокацій щодо країн НАТО має гібридний характер. Його мета — розкручувати власну пропаганду, налякати жителів Європи, посіяти панічні настрої, через агентів впливу в політичних колах просувати думку, що європейці заради спокою мають відмовитися від допомоги Україні. Путін шукає casus belli — причину ескалації — але в Альянсі проявляють терплячість, не ведучись на на це. Нам же здається, що вони бояться збивати російські літаки й дрони. Колись боялися надавати нам зброю і техніку. Як минув той страх, так мине і острах підстрелити путінських "літунів".

Посольство Російської Федерації в Копенгагені назвало інцидент із проникненням дронів у повітряний простір Данії "зрежисованою провокацією". У відомстві також відкинули припущення про причетність Москви. Відповідне повідомлення оприлюднило посольство Росії в Данії."Очевидно, що інциденти із зафіксованими порушеннями роботи данських аеропортів є зрежисованою провокацією. Безсумнівно, вона буде використана як привід для подальшої ескалації напруженості на користь сил, що всіма способами домагаються максимального затягування українського конфлікту та його розширення на інші країни", — наголошується у заяві.Посольство РФ додало, що "російська сторона категорично відкидає абсурдні спекуляції у причетності до інцидентів".Нагадаємо, 22 вересня у Данії та Норвегії тимчасово призупиняли роботу кількох аеропортів через появу невідомих безпілотників у повітряному просторі. Зокрема, у Данії щонайменше 35 рейсів перенаправили до інших аеропортів. Загалом аеропорт не працював близько чотирьох годин.За даними поліції Данії, дронами, через які закривали головний аеропорт країни у Копенгагені, ймовірно, керував "досвідчений оператор".Додамо, в ніч на 10 вересня під час нічного нападу Росії на Україну повітряний простір Польщі неодноразово порушували безпілотники. Тоді польська сторона розпочала оборонні процедури. Дрони намагалися збити польські та союзні літаки.Також два російські літаки пролетіли над нафтогазовою платформою Petrobaltic в територіальних водах Польщі. Таким чином Кремль влаштував ще одну провокацію проти країни НАТО.

Дронами, через які закривали головний аеропорт Данії у Копенгагені, ймовірно, керував "досвідчений оператор".Про це повідомила поліція Данії, передає Reuters."Ми дійшли висновку, що це був, як ми б сказали, досвідчений оператор", — заявив начальник данської поліції Єнс Єсперсен.Він зазначив, що безпілотниками управляла людина яка "має можливості, бажання і засоби, щоб продемонструвати свої вміння таким чином".Водночас, за інформацією The Guardian, заступник очільника поліції Копенгагена Якоб Хансен заявив, що невідомі дрони над аеропортом Копенгагену не збивали. За його словами "дрони зникли", але жоден з них не було перехоплено чи збито.Наразі поліція проводить "інтенсивне розслідування" щоб визначити, що за дрони стали причиною закриття аеропорту Копенгагена і куди вони поділися.Нагадаємо, 22 вересня у Данії та Норвегії тимчасово призупиняли роботу кількох аеропортів через появу невідомих безпілотників у повітряному просторі. Зокрема, у Данії щонайменше 35 рейсів перенаправили до інших аеропортів. Загалом аеропорт не працював близько чотирьох годин.Додамо, в ніч на 10 вересня під час нічного нападу Росії на Україну повітряний простір Польщі неодноразово порушували безпілотники. Тоді польська сторона розпочала оборонні процедури. Дрони намагалися збити польські та союзні літаки.Також два російські літаки пролетіли над нафтогазовою платформою Petrobaltic в територіальних водах Польщі. Таким чином Кремль влаштував ще одну провокацію проти країни НАТО.

У Данії та Норвегії тимчасово призупинили роботу кількох аеропортів через появу невідомих безпілотників у повітряному просторі.Про це повідомляє Reuters з посиланням на данську поліцію. Зазначається, що аеропорт Копенгагена був закритий для зльотів і посадок."Аеропорт наразі закритий для зльотів і посадок, оскільки в районі помічено 2–3 великі дрони. Термін відновлення роботи наразі невідомий", — повідомляли у поліції.За даними FlightRadar, щонайменше 35 рейсів перенаправили до інших аеропортів. Загалом аеропорт не працював близько чотирьох годин."Скрізь поліція, і майже весь аеропорт оточений. Я зараз сиджу на парковці. Я тут, щоб забрати дружину, але вона зараз у літаку, що кружляє в повітрі", – розповів очевидець.Водночас, за даними Verdens Gang, в столиці Норвегії виникла аналогічна ситуація. над військовим об’єктом фортеці Акерсгус помітили дрони, які зафіксували військові. Відтак, аеропорт повністю припинив свою роботу."Повітряний простір над аеропортом Осло закрито через нове виявлення дрона", — підтвердила менеджер з комунікацій Моніка Фастінг у коментарі Verdens Gang.Зазначається, що поліція Норвегії затримала на місці події двох громадян Сінгапуру.Нагадаємо, в ніч на 10 вересня під час нічного нападу Росії на Україну повітряний простір Польщі неодноразово порушували безпілотники. Тоді польська сторона розпочала оборонні процедури. Дрони намагалися збити польські та союзні літаки.Також два російські літаки пролетіли над нафтогазовою платформою Petrobaltic в територіальних водах Польщі. Таким чином Кремль влаштував ще одну провокацію проти країни НАТО.