# Данія

Нідерланди та Данія стали восьмою та дев'ятою країнами, які підписали Drone Deal з Україною. Це дозволить спільно виробляти безпілотники та розвивати новітні технології.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі.Угоди офіційно укладено з прем'єр-міністрами Нідерландів Робом Єттеном і Данії Метте Фредеріксен. Підписання документів відбулося під час зустрічі лідерів на полях саміту НАТО в Анкарі."Буде ще більше можливостей для спільного виробництва і розвитку технологій, і головне — системності в обміні експертизою та експорті зброї. Вдячний Нідерландам за допомогу, яка допомогла захистити і підтримати тисячі й тисячі життів наших людей від російських ударів", — зазначив Зеленський.Він також констатував, що угода з Данією стала вже дев’ятою для України, і важливо, що все більше партнерів приєднується до цього формату, який відкриває більше можливостей для спільного оборонного виробництва, обміну експертизою, прозорості в експорті зброї."Разом будуємо нову архітектуру безпеки. Дякую Данії, особисто Метте за цей крок у посиленні спільного захисту. Саме з Данією ми розпочинали співвиробництво в Україні в межах данської моделі, і абсолютно справедливо, що тепер Данія матиме доступ до українського експорту зброї, перевіреної війною", — наголосив український президент.З Метте Фредеріксен вони також обговорили сьогодні зміцнення української ППО, роботу над європейською антибалістикою."Для нас дуже важливо зараз якнайшвидше отримувати ракети для Patriot і разом розвивати власні європейські можливості для захисту від балістичних загроз. Дякую Данії за постійну підтримку нашого народу — оборонну, фінансову, за всі внески до програми PURL", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі..

Збірна України з баскетболу здобула перемогу над Данією з рахунком 99:66 в останньому матчі першого етапу відбору на чемпіонат світу 2027 року. У своїй групі "синьо-жовті" посіли друге місце.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Федерації баскетболу України.До матчу проти Данії наші баскетболісти підходили на тлі виходу до вирішального етапу кваліфікації до чемпіонату світу 2027 року. "Синьо-жовті" здолали збірну Грузії з рахунком 95:76.Останнім суперником нашої команди, яку очолює латвійський тренер Айнарс Багатскіс, стала Данія. До цього данці підходили, програвши всі п'ять поєдинків першого етапу відбору.Попри це, активніше розпочала збірна Данії, яка за підсумками стартових 10 хвилин здобула перевагу в три очки, завершивши чверть з рахунком 25:22.Проте в другій і третій чвертях українські баскетболісти не залишили жодного шансу суперникам. Після першої половини гри збірна України переважала суперника на 16 очок — 37:53. А після третьої чверті перевага "синьо-жовтих" зросла до 21 очка.У вирішальній, четвертій чверті перевага збірної України зросла до 30 очок, а матч завершився перемогою збірної України з рахунком 99:66.Найрезультативнішим гравцем матчу став захисник Святослав Михайлюк, який записав до свого активу 30 очок, чотири підбирання та п'ять асистів.У турнірні таблиці українці посіли друге місце, поступившись Іспанії лише за різницею очок. Третьою фінішувала Грузія, четвертою — Данія.У наступному раунді відбору Україна, Іспанія та Грузія доєднаються до трьох команд з групи B, в якій грають збірні Португалії, Греції, Чорногорії та Румунії. Вирішальна частина відбору для України розпочнеться 28 серпня.Нагадаємо, що наприкінці листопада минулого року баскетбольна збірна України успішно стартувала у відборі на чемпіонат світу. Вона здобула дві перемоги у двох матчах..

У середу, 1 липня, Міністерство оборони Данії оголосило про виділення Україні 30-го пакета військової допомоги загальною вартістю близько 590 мільйонів євро. Фінансування передбачає постачання озброєння, боєприпасів, військового обладнання, а також підтримку підготовки українських військових.Про це повідомляє Міністерство оборони Данії.Новий пакет допомоги оцінюється у 4,4 мільярда данських крон. Частину коштів спрямують на закупівлю додаткового озброєння, боєприпасів та іншого обладнання для Сил оборони України.Крім того, приблизно 1,3 мільярда данських крон, або близько 174 мільйонів євро, виділять на фінансування так званої "данської моделі". Вона передбачає закупівлю продукції безпосередньо в українських оборонних підприємств.У Міноборони Данії зазначили, що цей механізм уже довів свою ефективність. Завдяки йому Україна отримує безпілотники, артилерійські системи та боєприпаси у стислі терміни.Окремо в межах пакета передбачено додаткове фінансування для закупівлі далекобійних артилерійських боєприпасів.Міністр оборони Данії Єппе Бруус наголосив, що Копенгаген і надалі підтримуватиме Україну, оскільки її боротьба за свободу є важливою для всієї Європи. За його словами, Данія також використовує український досвід для посилення власних оборонних спроможностей:"Данія непохитно підтримує Україну. Боротьба України за свободу — це також боротьба Європи, і ми не можемо дозволити собі підвести українців зараз, коли це найважливіше. Водночас ми також повинні вчитися в українців з точки зору зміцнення бойової потужності Данії, що було головною темою моєї поїздки до України"Водночас міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен заявив, що ситуація на полі бою змінюється, однак це не є підставою для послаблення підтримки України. На його думку, союзники мають продовжувати допомогу Києву та посилювати тиск на Росію, щоб зміцнити переговорні позиції України.У данському оборонному відомстві нагадали, що з 2022 року країна вже виділила Україні близько 76,8 мільярда данських крон, що еквівалентно приблизно 10,2 мільярда євро військової допомоги.Нагадаємо, Європейський Союз 25 червня перерахував Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

У четвер, 25 червня, в данському парламенті з’явився законопроєкт, який може позбавити українських чоловіків призовного віку права на тимчасовий захист у країні.Про це повідомив сайт Імміграційної служби Данії. Зазначається, що документ подав міністр імміграції й інтеграції Данії Мортен Бедсков."Зміни можуть внести до спеціального закону про тимчасові дозволи на проживання для переміщених з України", — йдеться в повідомленні.Якщо законопроєкт ухвалять, то частина українців не зможе отримати посвідку на проживання у Данії за цією процедурою. Поправки стосуватимуться українців, на яких поширюються правила мобілізації, — зараз це чоловіки віком від 23 до 60 років."Вони зможуть отримати дозвіл на проживання за Спеціальним законом лише за умови документального підтвердження звільнення від військової служби", — вказано в данському документі.При цьому українські чоловіки до 23 років отримуватимуть дозвіл лише до досягнення цього віку. Продовжити документ після 23 років буде неможливо без підтвердження звільнення від служби.Поправка застосовуватиметься до всіх заяв, поданих з 25 червня 2026 року. Якщо рішення у справі ухвалили до набрання чинності нових правил, її розглядатимуть за чинним законодавством.Імміграційна служба Данії оцінить, чи варто анулювати дозволи на проживання, видані тим, хто подав заяву з 25 червня, але отримав документ ще до набрання чинності нових норм. Відомство зв'яжеться з усіма, чиї дозволи можуть скасувати.Також вказано, що зміни не вплинуть на українців, які отримали дозвіл на проживання за спеціальним законом і подали заяву до 25 червня 2026 року. Їм також не доведеться доводити звільнення від військової служби під час продовження документа.До речі, в червні Швеція теж виступила за обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. А взагалі в Євросоюзі немає єдиної позиції щодо цього питання — обмеження підтримують Німеччина, Швеція та Польща, але є країни, які виступають проти.Нагадаємо, нещодавно спеціальна представниця з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон заявила в інтерв'ю Deutsche Welle, що переважна більшість військовозобов’язаних українців після виїзду в країни Євросоюзу автоматично отримує тимчасовий захист. Деякі посадовці Брюсселя вважають цей пункт дуже суперечливим..

Товариський матч між збірними Данії й України не дограли через проблеми зі здоров’ям 34-річного футболіста Крістіана Еріксена. Півзахиснику, який чотири роки тому переніс операцію на серці, стало погано в середині другого тайму.Повідомляється, що, зрештою, він опритомнів, але матч вирішили не продовжувати.Данія на момент зупинки матчу вигравала 2:1, у складі України відзначився Віктор Циганков.Під час матчу Євро-2020 у червні 2021 року він уже пережив зупинку серця та клінічну смерть просто на полі. Медики успішно реанімували спортсмена за допомогою дефібрилятора, після чого йому імплантували кардіовертер-дефібрилятор. Відтоді він успішно повернувся до професійного спорту.Щоправда, на високому рівні вже не грав, хоча в національній команді Данії він установив одразу декілька рекордів. Щоправда, знову завадили зіграти проблеми зі здоров’ям, зокрема, зі серцем."Найменше будемо говорити про футбол, наскільки я знаю зі Крістіаном Еріксоном усе гаразд, він перебуває під контролем лікарів. У таких ситуаціях варто думати не лише про футбол і молитися про здоров’я людини. Це головне. Футбол переходить на другий план", — прокоментував після матчу президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко.Нагадаємо, що півзахисник збірної України Руслан Малиновський офіційно перейшов у турецький "Трабзонспор". 33-річний український футболіст став гравцем цієї команди на правах вільного агента..

Головний тренер збірної України Андреа Мальдера відповів на запитання журналістів на пресконференції перед товариським матчем проти команди Данії. Гра відбудеться сьогодні у данському Оденсе о 19:30.Про це повідомила пресслужба Української асоціації футболу (УАФ)."Я би хотів, щоби команда продовжувала грати з таким настроєм і таким характером. І продовжувати давати максимум всіх своїх технічних якостей", — зазначив він.За його словами у спорті результат завжди важливий. Але важливіше, на переконання італійського фахівця, — це шлях. Результат має бути наслідком якості гри."Голова гравців кипить після наших зустрічей, після теоретичних занять. Вони великі молодці, вони слухають все, що я їм кажу. І це найважливіше", — запевнив тренер збірної України.Він також пояснив ситуацію з голкіпером мадридського "Реала" Андрієм Луніним, який теж хотів приїхати, але виникнули певні проблеми в його клубі."Нічого серйозного, просто не збіглися деякі деталі, й ми разом вирішили, що він не приїде. Йому, звісно, дуже прикро. За винятком Ярмолюка та Ваната, на щастя у нас більше немає травм. Сподіваюся, так буде і надалі", — додав італійський фахівець.Андреа Мальдера вже три тижні живе в Україні, у Львові, вивчає українську мову. "З липня ретельніше вивчатиму українську мову. Мені подобається вивчати мови. І це також допоможе мені краще розуміти людей", — наголосив італієць.Насамкінець він розкрив для журналістів, що в матчі проти Данії Руслан Малиновський та Ілля Забарний гратимуть в стартовому складі.Товариський матч Данія — Україна відбудеться в неділю, 7 червня. Початок гри о 19:30 за київським часом.Нагадаємо, що півзахисник збірної України Руслан Малиновський офіційно перейшов у турецький "Трабзонспор". 33-річний український футболіст став гравцем цієї команди на правах вільного агента..

Данія розпочала підготовку до створення масштабного мобілізаційного резерву у разі війни. Попередньо, на службу можуть призвати до 180 тисяч осіб.Про це повідомляє видання DR, яке проаналізувало документи щодо нової оборонної політики країни. Згідно з планами, основою мобілізаційного резерву стануть повністю підготовлені призовники після завершення 11-місячної служби у Збройних силах Данії. До резерву включатимуть як чоловіків, так і жінок віком до 65 років.Військове керівництво планує поступово збільшувати кількість призовників. Уже до 2030 року данській армії буде потрібно близько 6500 новобранців щороку. Потенційна база для комплектування складатиме понад 64 тисячі громадян, які досягнуть 18-річного віку.До 2033 року потреба зросте до 10 тисяч призовників на рік. За прогнозами, це означатиме залучення до служби приблизно кожного шостого представника відповідної вікової групи.Ще масштабніше розширення заплановане на 2035 рік. Військові рекомендують збільшити щорічний призов до 13 тисяч осіб. За такого сценарію службу проходитиме майже кожен п’ятий громадянин, який досягне 18-річного віку."Новообрані призовники повинні бути доступні для так званих "оперативних мобілізаційних сил" протягом 10 років. Протягом цього періоду їх можуть один раз відкликати для "навчань з технічного обслуговування, мобілізаційних навчань тощо. Після 10 років служби в оперативно-мобілізаційних силах колишні призовники переводяться до військ для старших солдатів", — йдеться у повідомленні.Як очікується, загалом до 2040 року Данія матиме близько 40 тисяч військовослужбовців на активній службі. У разі необхідності їх доповнюватиме підготовлений мобілізаційний резерв чисельністю до 180 тисяч осіб.Нагадаємо, виконувачка обов’язків прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен заявляла, що Росія готується до серії нових хвиль агресії проти європейських країн. Наразі складно сказати, який вигляд вони матимуть, однак точно відомо, що Кремль не припинятиме своїх агресивних потуг..

Росія готується до серії нових хвиль агресії проти європейських країн. Наразі складно сказати, який вигляд вони матимуть, однак точно відомо, що Кремль не припинятиме своїх агресивних потуг.Про це заявила виконувачка обов’язків прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен в інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza.На запитання журналіста про те, чи здатна Росія поширити свою війну проти України на інші держави, вона відповіла, що не може виключати такого сценарію розвитку подій."На жаль, такий сценарій є можливим. Я не можу передбачити, як саме та де саме ситуація загостриться. Я також не можу передбачити, з чим нам мати справу. Але в тому, що на нас чекає нова хвиля агресії з боку Росії, я впевнена", — зауважила данська прем’єрка.Вона додала, що її погляди на російську загрозу є подібними до поглядів Польщі, які зумовлені історичним досвідом цієї країни у боротьбі з російською загрозою."Я вважаю, що війна в Україні, яку розв’язала Росія, стосується не лише України. Висновок може бути лише один. І він теж не змінюється з початку цієї війни: потрібно підтримувати Україну всіма силами та за будь-яку ціну", — акцентувала Фредеріксен.На запитання про те, як саме Росія може поширити свою агресію на європейські країни, очільниця уряду Данії припустила, що йтиметься про гібридні загрози."Можливо, якась операція під чужим прапором. Або якась нова форма гібридної війни. Вона триває скрізь, росіяни постійно порушують кордони. Те, що їх стримує, — це втрати, яких вони зазнають в Україні. Вони застрягнули, війна поглинає більшість їхніх військових ресурсів. У тому числі людських", — пояснила вона.Однак при цьому Метте Фредеріксен наголосила, що Європа зараз набагато краще підготовлена до російських загроз, ніж декілька років тому.Нагадаємо, раніше аналітики зазначали, що агресія Російської Федерації вже досягла кордонів ЄС. Москва веде новий тип глобальної гібридної війни, використовуючи інформаційний, енергетичний і продовольчий фактори як зброю. Саме тому в цій війні Європі необхідна українська підтримка..

Україна та Данія працюють над розширенням оборонного партнерства за напрямами, які відповідають ключовим пріоритетам Сил оборони. Йдеться про закупівлю українських дронів і перехоплювачів, локалізацію виробництва в Данії, розвиток протиповітряної оборони та підтримку українських ракетних спроможностей.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров за підсумками розмови з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном. Сторони обговорили подальші кроки співпраці, які дозволять зберегти ініціативу на боці України в усіх доменах війни."Ключовий фокус розмови — закупівля для потреб Сил оборони України дронів українського виробництва, в тому числі перехоплювачів", — ідеться в повідомленні Міноборони.Під час розмови сторони обговорили масштабування успішної данської моделі підтримки оборонної промисловості. Цей підхід дозволяє партнерам фінансувати виробництво зброї безпосередньо в Україні."З 2024 року завдяки цьому механізму вдалося залучити близько трьох мільярдів доларів для виробництва українського озброєння: зокрема, понад 200 тисяч безпілотників, тисячі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), українські ракети й інше озброєння", — уточнили в оборонному відомстві.Михайло Федоров акцентував, що Україна розраховує на подальше масштабування закупівель у межах данської моделі, що дозволить швидше забезпечувати фронт і водночас інвестувати в українську оборонну промисловість.Водночас він запросив якомога швидше виділення додаткової допомоги до наступного засідання у форматі "Рамштайн", що відбудеться у червні, для подальшої реалізації стратегії оборони. Сторони також обговорили кроки для локалізації нового виробництва в Данії для потреб Сил оборони України."Це складова win-win співпраці: Україна отримує більше засобів для фронту, а Данія — доступ до рішень, які довели ефективність у сучасній війні", — наголосив український міністр.Окремо обговорили перспективи Drone Deal між Україною та Данією. Такий формат має спростити обмін технологіями й оборонною продукцією, а також прискорити реалізацію спільних проєктів у сфері безпілотних систем та іншого озброєння. Окремим питанням стала підтримка Данії у масштабуванні виробництва українських ракет.Ще один ключовий напрям — розвиток протиповітряної оборони та підготовка власного антибалістичного проєкту. Українська сторона запропонувала Данії долучитися до цієї ініціативи. Зокрема, йдеться про внесок у вигляді радарів, які можуть стати важливою складовою майбутнього рішення.Нагадаємо, що 20 березня Данія передала українським надзвичайникам п’ять сучасних пожежно-рятувальних автомобілів. Процедура відбулася за участі спеціального аташе Королівства Данії з питань цивільного захисту в Україні Еріка Бреум-Крістенсена та першого заступника голови ДСНС України Віталія Миронюка..

Одним зі суперників національної збірної України під час червневого вікна на товариські матчі стане сильна команда Данії, яка теж не потрапила до фінальної частини чемпіонату світу 2026 року.Про це на своєму офіційному сайті повідомив Футбольний союз Данії. Там зазначили, що їхня команда зіграє два товариських матчі в червні.Зокрема, 3 червня данці проведуть гру проти збірної ДР Конго (ця африканська команда зіграє на чемпіонаті світу). Матч відбудеться в бельгійському Льєжі, а 7 червня в Оденсе данці прийматимуть Україну.Данський футбольний союз домовився з Українською асоціацією футболу про фінансовий внесок у благодійний проєкт для підтримки футболу та тих, хто страждає від війни в Україні.Точну суму внеску й отримувача допомоги узгодять між данською федерацією та Українською асоціацією футболу протягом наступного місяця."Україну обрали суперником насамперед зі спортивних міркувань, але ми розуміємо особливий статус цього матчу. Через російське вторгнення повсякденне життя багатьох дітей в Україні сповнене небезпеки. Футбол може відіграти важливу роль: дати перепочинок, об’єднати людей і принести позитив у ці важкі часи", — заявив виконавчий директор Данського футбольного союзу Ерік Брьоггер Расмуссен.Раніше телевізійники TVP Sport інформували, що 31 травня відбудеться товариська гра між збірними Польщі й України. Матч начебто запланували в польському Вроцлаві. Також відомо, що поляки проведуть ще один товариський матч — 3 червня з Нігерією у Варшаві.Польща, як і Україна, теж не вийшла на чемпіонат світу 2026 року. Обидві команди у плей-оф поступилися збірній Швеції.Нагадаємо, що українська збірна з футболу перебуває за крок до призначення нового керманича після завершення ери Сергія Реброва. Головним фаворитом на вакантне крісло експерти та ЗМІ називають досвідченого 75-річного фахівця Мирона Маркевича..

У вівторок, 24 березня, в Данії відбулися дострокові парламентські вибори. Результати голосування залишили майбутнє прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен невизначеним.Про це повідомили медівники агенції AP. Вони констатували: офіційні результати показали, що лівоцентристська Соціал-демократична партія прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен втратила позиції порівняно з останніми виборами 2022 року, як і її два партнери в уряді, що йде у відставку.Соціал-демократи залишилися найбільшою окремою партією з деяким відривом, але з 21,9% голосів, що значно нижче за 27,5%, які вони отримали на виборах 2022 року.При цьому ні лівий, ні правий блок не отримали більшості в парламенті. В результаті "золоту акцію" отримав міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен. Його центристська партія "Помірковані", що має 14 депутатів у парламенті зі 179 місць, може визначити, чи зможе Метте Фредеріксен залишитися на третій термін на чолі Данії.Сама Метте Фредеріксен заявила, що готова залишитися на посаді очільниці данського уряду."Світ перебуває в нестабільному стані. Навколо нас дмуть сильні вітри. Данії потрібен стабільний уряд, компетентний уряд. Ми готові взяти на себе лідерство", — зазначила вона.Чинна прем’єр-міністерка Данії додала, що сподівалася на кращий результат, але для партії, яка прагне до третього терміну, втрата позицій — це нормально. Вона порівняла нинішній результат з 25,9% голосів, які її партія отримала 2019 року, коли вона стала очільницею уряду."Я очолюю цю чудову країну вже майже сім років. Ми пережили пандемію; нам довелося мати справу з війною. Нам погрожував американський президент, і за ці майже сім років ми спостерігали падіння на чотири відсотки", — акцентувала вона.Водночас Льокке Расмуссен закликав суперників лівого та правого політичних спектрів відмовитися від деяких позицій, які вони займали під час передвиборчої кампанії, та "приєднатися до нас"."Данія — це маленька країна з населенням у шість мільйонів людей у світі з населенням у вісім мільярдів, який переживає потрясіння. Ми — одне плем’я. Ми повинні об’єднатися. Ми не повинні бути розділені", — наголосив він.Однак міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, найсильніший правоцентристський суперник Метте Фредеріксен, дав зрозуміти, що він і його Ліберальна партія не мають наміру знову входити до уряду разом зі соціал-демократами.Однопалатний данський парламент обирають на чотирирічний термін. Законодавці з Данії займають 175 місць, по два місця відводяться представникам малонаселеної Гренландії й іншої напівавтономної території королівства — Фарерських островів. Право голосу на нинішніх дострокових виборах мали понад 4,3 мільйона осіб.Нагадаємо, наприкінці лютого цього року стало відомо, що данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни..

У п’ятницю, 20 березня, Данія передала українським надзвичайникам п’ять сучасних пожежно-рятувальних автомобілів. Процедура відбулася за участі спеціального аташе Королівства Данії з питань цивільного захисту в Україні Еріка Бреум-Крістенсена та першого заступника голови ДСНС України Віталія Миронюка.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Ми щиро вдячні уряду та народу Данії за системну підтримку. Протягом повномасштабного вторгнення ми отримали не лише значну кількість спецтехніки, а й критично важливе пожежно-рятувальне оснащення", — наголосив Миронюк.Він додав, що Україна готова ділитися напрацюваннями в реагуванні на надзвичайні ситуації, адже зараз українські рятувальники працюють у безпрецедентних умовах.Спеціальний аташе Королівста Данія наголосив, що партнерство між Данією й Україною завжди було сильним."Минулого місяця ми підписали угоду про стратегічне партнерство. Для мене ця пожежна техніка набагато більше ніж просто машини, це реальне відображення стратегічного партнерства між двома країнами", — наголосив Ерік Бреум-Крістенсен.Він додав, що це невелика частина тої підтримки, яку Данія надає Україні. Адже зараз готуються нові пакети допомоги, які стосуватимуться різних напрямків."Сподіваюся, що ці автоцистерни слугуватимуть вірою та правдою українським вогнеборцям, які кожного дня ризикують своїм життям, рятуючи інших", — підсумував данець.. Нагадаємо, що на початку березня Японія передала Україні пакет допомоги для розмінування. Автопарк українських рятувальників поповнився броньованими машинами та спецтранспортом від Японської агенції міжнародного співробітництва (JICA)..

Данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни.Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії. Зазначається, що уряд обмежить критерії, за якими українці мають право на отримання дозволу на проживання в Данії відповідно до правил для біженців з України.Влада підрахувала, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України."Тому уряд має намір змінити правила проживання відповідно до спеціального закону, щоб особи з менш уражених війною районів України й особи, на яких поширюються українські правила мобілізації, не могли в майбутньому отримати дозвіл на проживання в Данії", — ідеться в повідомленні.Зокрема, відмовляти пропонується українцям:з регіонів, які Данія вважає безпечнішими: Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (область, а не Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області;чоловікам 23-60 років; виняток — ті, які в Україні офіційно звільнені від військової служби;пропонується надавати дозвіл на проживання чоловікам лише віком до 23 років, а далі вони зможуть його продовжити, лише якщо нададуть документальне підтвердження звільнення від військової служби.Також в уряді пропонують зміни до освіти для українських дітей. Ще данський уряд хотів би, аби українські біженці, які отримують грошову допомогу, обов'язково працювали на офіційних засадах.Попри власне законодавство щодо спеціальних дозволів на проживання, Данія є членом Європейського Союзу, який надає українцям тимчасовий захист.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що уряд Данії оголосив про виділення додаткових 3,8 мільярда данських крон до Фонду України на 2026 рік. Таким чином загальні оборонні видатки країни цього року сягнуть 3,5% ВВП..

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен офіційно оголосила про проведення дострокових парламентських виборів, які призначені на 24 березня. Рішення про зміщення дати голосування, яке мало відбутися не пізніше жовтня, було прийнято на тлі різкого зростання рейтингу керівної партії Соціал-демократів через їхню жорстку позицію у захисті суверенітету Гренландії від погроз Дональда Трампа.Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву прем’єрки під час виступу у парламенті.Конфлікт із ВашингтономУ своєму виступі у Копенгагені Фредеріксен прямо згадала про напруженість у відносинах із Вашингтоном. За її словами, попри виборчу кампанію, уряд залишатиметься пильним, оскільки "конфлікт навколо Гренландії ще не вичерпано". В інтерв'ю медіа вона наголосила, що Дональд Трамп не повинен вирішувати ані долю острова, ані дату виборів у Данії.Останні опитування свідчать, що партія прем'єрки може отримати близько 22% голосів, що майже вдвічі перевищує прогнози для їхніх найближчих конкурентів — "Зелених лівих". Цей успіх пов’язують саме з "пристрасним захистом" національних інтересів перед обличчям американської експансії.Боротьба за посаду прем'єраПопри високі рейтинги, опозиційний "синій блок" готує виклик чинному уряду:Алекс Ванопслаг, лідер партії "Ліберальний альянс", заявив про готовність очолити уряд та кинути виклик Фредеріксен.Мона Юуль ("Консервативна народна партія") та Мортен Мессершмідт ("Данська народна партія") закликали свій блок підтримати як кандидата в прем’єри чинного міністра оборони Троельса Лунда Поульсена.Сама ж Метте Фредеріксен поки не дає прямих відповідей щодо майбутніх коаліцій, зазначаючи, що "у часи, в які ми живемо, варто утримуватися від ультимативних вимог".Нагадаємо, раніше повідомлялось, що офіційний Копенгаген не має наміру вести переговори зі Сполученими Штатами щодо статусу Гренландії як частини суверенної держави. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен чітко окреслила позицію країни у діалозі з Вашингтоном, наголосивши на непорушності демократичних цінностей. Нещодавно видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Українські оборонні виробники підписали пакет документів з партнерами з Данії, Фінляндії та Латвії. Загальна сума угод — близько 800 мільйонів євро.Про це повідомили в Українській раді зброярів. Там зазначили, що домовленості охоплюють кооперацію у виробництві безпілотних систем і наземної робототехніки, а також підготовку до масштабування продуктів на європейському ринку."Ключова мета цих партнерств — якнайшвидше наростити виробництво потрібних Україні рішень та інтегрувати українські технології у промислові ланцюги ЄС з урахуванням вимог і стандартів партнерських країн", — ідеться в повідомленні.Домовленості підписали:Culver Aerospace (Україна) та Copenhagen Global A/S (Данія)Йдеться про виробничу кооперацію у сфері безпілотних літальних апаратів у межах п’ятирічної програми. Партнерство фокусується на двох класах продуктів: далекобійних ударних безпілотних системах (до 2 500 кілометрів) і ударних системах середньої дальності (до 400 кілометрів).TENCORE (Україна) та INSTA (Фінляндія)Компанії домовилися про кооперацію щодо наземної роботизованої платформи TerMIT та виробництво наземних роботів для України.Remtecnology (Україна) та New Paakkola Oy (Фінляндія)Компанії узгодили співпрацю стосовно виробництва тактичної багатоцільової наземної роботизованої платформи LEGIT. Зараз трек перебуває на етапі створення спільного підприємства у Фінляндії та переходу до масштабування та комерціалізації цієї розробки. У найближчих планах виробництво 1 500 одиниць для потреб українського війська  з подальшим збільшенням кількості у наступних роках.Terminal Autonomy Ukraine (Україна) та SIA Baltic Forces (Латвія)Підписано угоду, яка закладає рамку для подальшої співпраці у сфері безпілотних систем (розвідка, ударні системи середньої дальності, далекобійні ударні системи) та ракетних рішень, зокрема, крилатих ракет і систем протиповітряної оборони. Наразі це попередній етап без зобов’язуювальних комерційних або технічних умов."Ми нарешті говоримо про масштабування та системну промислову кооперацію з європейськими партнерами. Ми дуже цінуємо цю довіру та раді, що модель Build with Ukraine працює на практиці", — наголосив виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.У раді зброярів наголосили, що підписання є частиною ширшої тенденції: українські виробники, які швидко розвинули продукти під реальні бойові потреби, переходять до системної промислової кооперації з європейськими партнерами. Це дозволяє прискорювати серійне виробництво, підвищувати стійкість ланцюгів постачання і водночас готувати продукти до довгострокової роботи на міжнародних ринках.Партнерства з Данією, Фінляндією та Латвією створюють основу для:розширення виробничих можливостей і швидшого масштабування критично потрібних систем;диверсифікації виробничих і логістичних ризиків в умовах війни;адаптації під європейські стандарти, процедури якості та комплаєнсу;переходу від разових контрактів до довгострокової індустріальної кооперації з компаніями ЄС.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна продовжує працювати над збільшенням виробництва вітчизняної зброї для власної оборони. Це необхідно не лише для потреб фронту, а й для захисту об’єктів енергетики..