# Естонія

Україна та країни Північної Європи започаткували Скандинавсько-Балтійську ініціативу. Йдеться про посилення підготовки та оснащення українських воїнів.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На полях 31 засідання UDCG разом із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком підписали відповідний меморандум про взаєморозуміння", — зазначив він.За його словами, загалом до ініціативи долучаться Україна та дев’ять країн Півночі та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща та Швеція."Мета цієї угоди — створити спільну структуру підтримки України через підготовку та оснащення українських військових в межах міжнародної операції "Легіо", — пояснив український міністр.Він констатував, що ініціатива передбачає:проведення навчання українських військових інструкторами країн-партнерів;оснащення різних українських підрозділів озброєнням в об'ємах еквівалентних розмірам бригади;підготовку на території Польщі;зміцнення партнерства України з країнами Скандинавії та Балтії у сфері безпеки й оборони."Вдячний країнам Півночі та Балтії за солідарність та послідовну, потужну підтримку. Щиро дякую Норвегії за допомогу та готовність розвивати нашу співпрацю", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше український міністр оборони заявив на 31 засіданні Контактної групи "Рамштайн", що Україні для перемоги у війні потрібна відповідна зброя. Передусім важливо отримувати від партнерів перехоплювачі, системи протиповітряної оборони та ракети..

У середу, 15 жовтня, Фінляндія та Естонія оголосили про приєднання до ініціативи PURL із закупівлі американського озброєння для Збройних сил України.Про це повідомляє "Укрінформ". За даними журналістів, очільник Міноборони Фінляндії Антті Хяккянен наголосив, що цього тижня його країна новий пакет допомоги Києву та доєднається до ініціативи PURL."Цього тижня ми надаємо новий пакет підтримки для України. Ми також вирішили приєднатися до ініціативи PURL, оскільки вважаємо критично важливим, щоб Україна отримала необхідну американську зброю", — заявив Хяккянен.Він також відзначив, що у країни-агресорки Росії швидко вичерпуються ресурси, тому Москва стає більш залежною від Китаю та інших союзників. Крім того, Хяккянен вважає, що дуже важливим є те, щоб Україна отримала від США далекобійну зброю, яка здатна вражати військові цілі у глибокому тилу РФ. Це матиме очевидний вплив на хід війни."Ми бачимо, що Росія є дійсно довгостроковою військовою загрозою для Альянсу, і вона постійно випробовує (країни-члени НАТО — ред.), зокрема й Фінляндію… Зараз ми розуміємо, що Росія дійсно нарощує свої військові потужності – як підготовку до другого етапу своєї потенційної агресії. Я маю на увазі, що вони є реальною загрозою для НАТО після завершення війни в Україні… Сильні національні спроможності — це сильне НАТО, і саме так ми можемо зменшити загрозу з боку Росії, разом з Альянсом", — вважає Хяккянен.Своєю чергою, глава оборонного відомства Естонії Ханно Певкур також зазначив, що його країна цього тижня передасть Києву безпілотників на десятки мільйонів євро та доєднається до пакета допомоги Північно-Балтійської вісімки."Тож це гарна новина. Наш внесок (у ініціативу PURL — ред.) становитиме 12 мільйонів доларів США... Північно-Балтійський пакет буде завершено дуже скоро, можливо, навіть сьогодні", — заявив Певкур.Він також зауважив, що українці досі не можуть "побачити та зловити" близько 20-25% дронів. До того ж росіяни вже використовують дрони "Герань 3" з реактивними двигунами."Тож промисловість має тут працювати дуже інтенсивно, адже, я вважаю, всі країни мають для цього фінансування", — зазначив Певкур.Механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — ініціатива США та НАТО, створена для прискореного постачання озброєння Україні. У межах програми Київ формує список першочергових потреб, який передається до НАТО. Партнерські країни виділяють кошти, що надходять на спеціальний рахунок Альянсу, а закупівля відбувається безпосередньо у США. Таким чином, програма дозволяє швидко й цілеспрямовано забезпечувати українську армію необхідним озброєнням.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте та міністр війни Сполучених Штатів Америки Піт Хегсет очікують, що до ініціативи PURL доєднаються ще більше країн-членів альянсу..

Естонська влада 10 жовтня тимчасово закрила ділянку дороги, що проходить через територію РФ поблизу російсько-естонського кордону. Це сталось після того, як естонські прикордонники помітили невелику групу російських військовослужбовців без знаків розрізнення в цьому районі. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Мееліс Саарепуу, голова Південної префектури Департаменту поліції та прикордонної охорони Естонії, 11 жовтня повідомив, що естонська влада закрила майже кілометрову ділянку дороги між Варською та Саатсе, частина якої проходить через російську територію, з міркувань безпеки після того, як 10 жовтня помітила сімох озброєних російських військовослужбовців поблизу російської ділянки дороги. Саарепуу заявив, що форма військовослужбовців свідчила про те, що вони не є російськими прикордонниками. Саарепуу повідомило, що російські прикордонники відповіли на запити естонських прикордонників, стверджуючи, що російська діяльність у цьому районі є звичайною. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахна заявив 12 жовтня, що російські війська діють "дещо більш наполегливо та помітно, ніж раніше", але повідомлення про те, що ситуація на кордоні стає більш напруженою, є перебільшеними. Цахна зазначив, що естонська влада планує повністю припинити використання дороги в майбутньому, оскільки вже існують або наразі будуються альтернативні маршрути в обхід російської території. "Повідомлення про невелику групу російських військовослужбовців, які діють поблизу території Естонії, з'являються на тлі порушення російськими військовими літаками повітряного простору Естонії 7 та 19 вересня", — пишуть аналітики.ISW продовжує оцінювати, що Росія нещодавно активізувала свої приховані та відкриті атаки на Європу, і що Росія вступила у "нульову фазу" — фазу створення інформаційно-психологічного стану — своєї кампанії з підготовки до можливої ​​війни між НАТО та Росією в майбутньому. Ця подія є першим випадком, коли ISW спостерігає "маленьких зелених чоловічків" (евфемізм, який Кремль використовує для позначення російських військових сил у формі без розпізнавальних знаків), які діють поблизу держави НАТО в контексті кампанії "Нульова фаза". Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи..

У Литві й Естонії прокоментували висловлювання колишньої німецької канцлерки Ангели Меркель. Вона, зокрема, пов'язала опір Польщі та країн Балтії прямим контактам із Путіним та його рішення вдертися в Україну 2022 року.Депутатів литовського парламенту цитує LRT. Зокрема, голова Комітету в закордонних справах Сейму соціал-демократ Ремігіюс Мотузас зазначив, що заяви Меркель не можна вважати офіційною позицією Німеччини. Він наголосив, що відносини Європи з Москвою були напруженими задовго до 2021 року."Крим окупували 2014 року, насправді з 2015 року та до війни в Україні 2022 року відносини з Росією вже були напруженими. Мінських угод не підписали, це Росія їх зірвала, заблокувала та не погодилася з деякими позиціями", — сказав депутат.За його словами, тривалий час позиції держав Західної Європи та східних держав ЄС щодо Росії розходилися."Деякі держави ЄС, імовірно, все ще сподівалися, що Росія прозріє, та не очікували цього повномасштабного вторгнення. Вони все ще сподівалися, тож іще 2015 року та ж Німеччина підписала з Росією угоду про газопровід "Північний потік-2", — зауважив Мотузас.Консерватор Жигімантас Павільоніс заявив, що колишня лідерка Німеччини потурає очільнику Кремля Володимиру Путіну."Меркель представляє давню традицію потурання Путіну, завдяки якій російські танки зараз перебувають і в Грузії, і в Україні. І якби ця лінія тривала, боюся, що вони опинилися би на дорозі до Берліна та на нашій території", — наголосив він.За його словами, нинішньому канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу непросто проводити нову зовнішню політику, його рейтинги впали, тому Меркель користується цією ситуацією."Я думаю, що Меркель зараз намагається підійняти хвилю цих любителів Росії проти Мерца", — зробив висновок він.Своєю чергою, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна в дописі в соцмережі Х зазначив, що покладати відповідальність на Польщу чи країни Балтії за агресію Росії проти України "не тільки недоречно, а й просто неправильно"."Справжня причина полягає в небажанні Путіна прийняти розпад СРСР і в умиротворенні Заходу в минулому, який ігнорував явні попереджувальні знаки. У нашому регіоні справжню природу Росії розпізнали доволі рано", — акцентував він.За його словами, більшість на Заході ігнорували попередження навіть після того, як Путін відкрито висловив свої антизахідні погляди та ностальгію за СРСР у своїй промові в Мюнхені 2007 року.Тсакхна вказав, що ні війна в Грузії у 2008 році, ні анексія Криму 2014 року не викликали рішучої реакції Заходу."Натомість ми бачили повторні спроби натиснути кнопку "перезавантаження", зусилля з пошуку діалогу з Росією та готовність закривати очі на жорстокість Москви", — додав він.Тсакхна також зауважив, що Німеччина під керівництвом канцлерки Меркель неправильно оцінила вартість економічної співпраці з Росією."Весело відкривши газопровід "Північний потік", Меркель сприяла залежності своєї країни від російських енергоресурсів", — наголосив він.У цьому контексті Тсакхна також вказав на відмову Україні та Грузії надати план дій щодо членства в НАТО на саміті у Бухаресті. За словами естонського міністра, ці помилки заохотили Росію."Ці уроки нагадують нам про просту істину: Росія реагує лише на силу. Ми повинні продовжувати ізолювати Росію на міжнародному рівні, посилювати економічний тиск і надавати Україні військову, політичну й економічну підтримку", — констатував він.Тсакхна підсумував, що зараз Європа рухається у правильному напрямку, а Німеччина під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца "робить рішучі кроки на підтримку України та зміцнення власної обороноздатності".Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль прискорює фазу створення інформаційних і психологічних умов — так звану "Фазу 0" — своєї кампанії з підготовки до можливої війни між НАТО та Росією в майбутньому.

Росія планує активізувати удари по енергетичній інфраструктурі України, прагнучи завдати максимальної шкоди цивільному населенню. Зараз у неї для цього вдосталь ресурсів — їх більше, ніж раніше.Про це заявив керівник розвідувального центру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельг, його цитують журналісти ERR.За його оцінкою, найближчим часом перебіг бойових дій, найімовірніше, істотно не зміниться. Російські війська продовжать чинити тиск на всій лінії фронту, прагнучи локальних тактичних успіхів."Загалом оборонні рубежі України утримуються, і немає ознак того, що в найближчі тижні Росії вдасться домогтися значного прориву", — зазначив Ківісельг.За його словами, відчуваючи розчарування через військові невдачі, російські пропагандисти закликають завдавати ударів по критичних об'єктах енергетичної інфраструктури України, аби завдати цивільному населенню максимальної шкоди."Такий сценарій залишається дуже ймовірним. По-перше, це відповідає вже сформованій сезонній тактиці знищення української цивільної інфраструктури. По-друге, у Росії зростають можливості для проведення таких операцій. Це підтверджується збільшенням кількості засобів дальнього ураження, що застосовуються для глибоких ударів", — зазначив очільник розвідувального центру.Він наголосив, що асиметричні дії російських військ щодо порушення стабільної роботи українських атомних електростанцій варто вважати вкрай серйозними та небезпечними.За його словами, мета цих дій — влаштувати масштабну диверсію та відвернути сили української влади та міжнародних партнерів, які надають підтримку Україні."Ліквідація наслідків великої ядерної аварії та регіонального радіоактивного зараження потребує мобілізації всіх внутрішніх ресурсів країни та призвела би до припинення оборонних операцій. Окрім того, в такому разі необхідна масштабна міжнародна гуманітарна допомога, доставлення якої через ворожі дії Росії виявилися би пов'язане з високим ризиком для безпеки", — додав Ківісельг.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський розповів, що сьогодні відбулося засідання Ставки верховного головнокомандувача. Пріоритетним питанням стала ситуація в енергетиці. Заслухали доповіді щодо захисту об'єктів і їх відновлення.

Атака дронів на Польщу, провокаційні польоти МіГів над територією Естонії, БпЛА у Данії та Норвегії, вибухи на військових заводах. Усе це та інше — новий етап гібридної війни Росії проти НАТО. Й України. На яку має бути жорстка відповідь.Путін випробовує НАТО. Хронологія подійУ ніч із 9 на 10 вересня повітряний простір Польщі порушили російські дрони, загалом — 19 об’єктів, чотири з яких збили, рештки інших знайшли аж у п’яти воєводствах. Реакція на цю подію залишила подвійне відчуття.Польські політики обурювалися не тільки фактом дронової атаки росіян, а й незначною кількістю знищених безпілотників. Водночас у НАТО закликали до спокою. Ба, більше, не побачили у відвертій провокації росіян навмисних дій. Генсек Альянсу Марк Рютте прокоментував інцидент так: незалежно від того, "яка була мета, була це помилка чи ні", дії РФ є "безрозсудними, неприйнятними й надзвичайно серйозними".Поки українці дивувалися беззубій відповіді НАТОвців, ті посилили повітряний захист Польщі в межах спільної операції "Східний вартовий". Самі ж поляки, пише Gazeta Wyborcza, готуються змінити ухвалений у 2022 році закон про військове розгортання за кордоном, щоб збивати російські дрони над Україною без погодження з ЄС чи НАТО. З такою ініціативою до Польщі та інших наших сусідів зверталася Україна, проте щоразу отримувала відмовки на кшталт "оперативних обмежень" для пілотів Альянсу. Залишається сподіватися, що хоча б поляки заради своєї ж безпеки почнуть збивати російські цілі ще на підльоті до власної території.За три дні по тому російський БпЛА залетів до Румунії. Румуни підняли два винищувачі F-16, проте дрон не збивали. "Дрон летів дуже низько, у якийсь момент він попрямував у бік України. За наявною у нас інформацією, дрон покинув повітряний простір і повернувся в Україну", — так пояснив міністр оборони Румунії Іонуц Моштану рішення не збивати безпілотник.А поки союзники переварювали ці випадки, 19 вересня російські винищувачі залетіли у повітряний простір Естонії. Сталося це не вперше, але цього разу ворожі літаки МіГ-31 літали протягом 12 хвилин, що стало викликом НАТОвцям, чий генсек Рютте знову став у позу страуса: у випадку з Естонією небезпеки для НАТО не було.Після того, коли під час розмови з Володимиром Зеленським Дональд Трамп висловився за збиття військових літаків — порушників неба країн НАТО, Рютте відкоригував попереднє твердження: згоден із Трампом, збиватимуть, якщо це буде необхідно. Виходить, рішення Європи стосовно відповіді на провокації Путіна залежать тільки від однієї людини, яка сидить за океаном в Овальному кабінеті.22 вересня дрони невідомого походження зупинили авіарейси в Данії й Норвегії. Доказів, що за цим стоїть Росія, поки немає, хоча така можливість не виключається. У Копенгагені зафіксували щонайменше чотири великі дрони, їх не збивали.Через це загалом упродовж інциденту довелося змінити маршрути близько 50 літаків. Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен прокоментувала ситуацію так:"Це вписується в тенденцію, яку ми спостерігаємо останнім часом: інші атаки з використанням дронів, порушення повітряного простору і хакерські атаки на європейські аеропорти".Невідомий безпілотник зафіксували й над аеропортом Гардермуен в Осло. Через це закривали повітряний простір, частину літаків перенаправили в інші аеропорти. Ще один БпЛА помітили над військовими об'єктами фортеці Акерсгус у норвезькій столиці. В обох випадках дрони трохи політали й зникли. Можна припустити, що у такий спосіб або велася розвідка, або метою було паралізувати авіасполучення в країнах НАТО.Минулими вихідними бачили дрони й над військовою базою Мурмелон-ла-Гранд на півночі Франції. За словами французьких військових, це були невеликі апарати, у запуску яких зовнішні сили не підозрюються. Разом з тим ЗМІ уточнюють, що ця база приймала у 2024 році українських військових, які проходили навчання у Франції. Нині там діє центр тактичної підготовки операторів дронів. Безумовно, дуже цікавий об’єкт для шпіонажу.А вчора невідомі дрони помітили одразу в кількох країнах Північноатлантичного альянсу. У Вільнюсі через появу БпЛА тимчасово призупинили роботу аеропорту. Знову у Данії безпілотники літали в районі військової бази в Ольборгу, де розміщені транспортники C-130 Hercules та CL-604 Challenger. Також поруч база елітного підрозділу данських ССО Jægerkorps. У районі міста Скридструп БпЛА літав неподалік бази з технічного обслуговування винищувачів F-16. Ще кілька літальних апаратів зафіксували біля інших військових об’єктів. Їх не збивали.Також з’явилося повідомлення про перехоплення над Балтійським морем угорськими винищувачами п’яти російських літаків, які пролетіли поблизу повітряного простору Латвії. Тобто порушення не було, але мала місце провокація порушення. Як і в небі поблизу Аляски. Протиповітряна оборона США ідентифікувала чотири російських військових літаки."Така діяльність Росії в ідентифікаційній зоні ППО Аляски відбувається регулярно і не розглядається як загроза", — повідомили в командуванні повітряно-космічної оборони NORAD.Отже, протягом двох тижнів дронових атак зазнали Польща, двічі Данія, Норвегія, Литва, Франція, російські літаки порушили повітряний простір Естонії й були близькими до порушення суверенності неба США та Латвії. Окрім інциденту у Польщі, куди дрони летіли з Росії, в інших випадках, очевидно, безпілотники запускалися зсередини, що свідчить про наявність російської агентурної мережі. Не обов’язково це громадяни РФ, нині можна легко ангажувати й громадян країн ЄС, і мігрантів — за гроші. У всіх країнах, які зіткнулися з дроновими атаками, триває розслідування. Слідчі, як і політики, не поспішають називати винними росіян. Ох уже ця європейська політкоректність!Вибухи на військових заводах. Чи є в них російський слідЗальоти БпЛА та винищувачів — дрібне паскудство порівняно з терактами на військових заводах. Пізно ввечері 24 вересня прогримів потужний вибух на складі у Свіндоні (Велика Британія), після чого спалахнула велика пожежа. Про жертви не повідомляється. За наявною інформацією, вибух міг статися на складі підприємства, яке займається створенням поліграфічної продукції, фарбуванням і виробництвом цифрового контенту. Проте у мережі існує й альтернативна версія. У Свіндоні планують збудувати завод із виробництва БпЛА, про що буквально минулого тижня повідомив міністр оборони Британії Джон Гіллі. Підприємство мають намір відкрити наступного року. Не виключено, що вибух у Свіндоні — справа рук російських агентів.Тут можна згадати схожі інциденти. 31 липня 2022 року у болгарському місті Карнобат стався вибух на складі боєприпасів, який належав підприємцю Еміліану Гебрєву. Бізнесмен відомий тим, що надав боєприпаси Україні. У 2015 році він зазнав тяжкого отруєння, виконавцями якого могли бути агенти російського ГУР. А 4 жовтня 2022 року стався вибух на військовому заводі в болгарському місті Казанлик. Завод займається виготовленням стрілецької зброї, набоїв, малих артилерійських систем та снарядів до них.30 серпня 2024 року стався вибух на заводі на території компанії Diehl Defense у Тройсдорфі, земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина. Diehl, серед іншого, виробляє комплекси ППО Iris-T, які німці передають Україні. 30 січня вже цього року в іспанській Мурсії стався вибух на заводі Rheinmetall Expal Munitions, що виробляє вибухівку та боєприпаси. Німецька компанія Rheinmetall виробляє та постачає зброю і техніку для України, а починаючи з минулого року, відкрила у нас кілька своїх заводів.Отже, посилення російських провокацій щодо країн НАТО має гібридний характер. Його мета — розкручувати власну пропаганду, налякати жителів Європи, посіяти панічні настрої, через агентів впливу в політичних колах просувати думку, що європейці заради спокою мають відмовитися від допомоги Україні. Путін шукає casus belli — причину ескалації — але в Альянсі проявляють терплячість, не ведучись на на це. Нам же здається, що вони бояться збивати російські літаки й дрони. Колись боялися надавати нам зброю і техніку. Як минув той страх, так мине і острах підстрелити путінських "літунів".

Естонія готова в майбутньому розмістити на своїй території британські винищувачі F-35A, здатні нести ядерне озброєння. Відповідна заява естонського міністра оборони Ханно Певкура пролунала після того, як минулого тижня три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір країни.Як повідомляє газета The Telegraph, дехто з представників НАТО закликав збивати будь-які російські літаки, які порушують повітряний простір Альянсу, тоді як інші радять бути обережнішими."Я завжди відкритий. Двері завжди відчинені для союзників", — відповів Певкур на запитання медійників, чи готова Естонія в майбутньому розмістити на своїй території британські винищувачі F-35A, здатні нести ядерну зброю.У газеті прогнозують, що Москва, ймовірно, "відреагує люттю" на будь-які плани щодо переміщення ядерної зброї поблизу своїх кордонів. Відомо, що британські винищувачі F-35 вже давно на ротаційній основі дислокуються на авіабазі Амарі в Естонії в межах місії НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії, яка також охоплює Латвію та Литву. Велика Британія також відправила винищувачі Typhoon до Польщі в рамках місії Eastern Sentry, оголошеної на початку цього місяця після того, як Росія запустила щонайменше 20 безпілотників через польський кордон. Джерело газети, пов'язане з британськими військовими, заявило, що немає потреби мати стратегічний потенціал передового базування на тактичній позиції в Естонії.Винищувачі F-35A, за даними неназваного джерела газети, будуть діяти не як засіб стримування, скільки як засіб розпалювання конфлікту, а також вони зазнаватимуть високого ризику в разі першого удару Росії. Цього тижня НАТО проводило консультації щодо своїх наступних кроків після того, як Естонія ініціювала консультації за статтею 4 щодо порушень повітряного простору Росією. У The Telegraph наголосили, що НАТО, ймовірно, відхилить заклики збивати будь-який російський винищувач, який порушує повітряний простір Альянсу.Інцидент із російськими винищувачами в ЕстоніїПорушення повітряного простору країни трьома МіГ-31 сталося у п'ятницю, 19 вересня. Загалом вони перебували у небі над Естонією близько 12 хвилин. Міністерство закордонних справ Естонії викликало тимчасового повіреного у справах РФ, щоб висловити протест.Згодом естонський уряд вирішив запросити проведення консультацій із союзниками з НАТО за статтею 4 — востаннє до цього вдавалися після дронової атаки РФ на Польщу 10 вересня.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія могла готуватися до вторгнення в повітряний простір Польщі ще з літа 2025 року. Таким чином, країна-агресорка прагне перевірити оборонні можливості та швидкість реакції як Польщі, так і Північноатлантичного альянсу.

У неділю, 21 вересня, американський президент Дональд Трамп запевнив, що Сполучені Штати Америки допоможуть захистити Польщу в тому випадку, якщо Росія продовжуватиме ескалацію та провокації на її території.Про це Дональд Трамп заявив, відповідаючи на запитання журналістів.Медійники поставили йому запитання, чи будуть США захищати Польщу та країни Балтії (Латвію, Литву та Естонію), якщо російський диктатор Володимир Путін продовжить ескалацію."Так, я допоможу. Я зроблю це", — заявив американський президент.Щоправда, Дональд Трамп не озвучив деталей, яким чином США планують допомагати європейським країнам, які останнім часом щоразу більше потерпають від російських провокацій.Також президент США прокоментував нещодавній інцидент із порушенням російськими винищувачами повітряного простору Естонії."Нам це дуже не подобається", — наголосив Дональд Трамп.Як відомо, вночі з 9 на 10 вересня близько 20 російських дронів залетіли в повітряний простір Польщі під час атаки на Україну. Сили НАТО збили чотири дрони, інші впали самостійно.А вдень 19 вересня три винищувачі МіГ-31 ВКС РФ влетіли у повітряний простір Естонії та пробули там щонайменше 12 хвилин. Після цього Естонія заявила про цілеспрямовану провокацію, а також обговорює закриття свого повітряного простору.Нагадаємо, що сьогодні два німецькі винищувачі Eurofighter підійняли в повітря через те, що російський військовий розвідувальний літак Іл-20 порушив повітряний простір над Балтійським морем.

Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен відреагував на порушення російськими літаками повітряного простору Естонії, заявивши, що Москва прагне відвернути увагу НАТО від допомоги Україні. Його цитує видання Yle. Він наголосив, що Альянс повинен посилити системи протиповітряної та протиракетної оборони для протидії провокаціям, зокрема атакам безпілотниками."Абсолютно осудні та безрозсудні дії Росії. Вони ще більше посилюють напруженість, і це виключно вина РФ", — коментує міністр оборони Антті Хаккянен "візит" російських винищувачів до повітряного простору Естонії.За словами Хаккянена, очевидно, що Росія має зростальне бажання перевірити здатність Заходу приймати рішення, єдність та результативність."Ми не можемо уникнути думки, що це має на меті створити певну напругу", — сказав посадовець.Протягом багатьох років Росія також порушувала повітряний простір Фінляндії. За словами Хаккянена, ситуації були незначними, але все ж серйозними."Звісно, ​​Росія знає, що Фінляндія буде там, щоб вирішити та перевірити це питання протягом кількох хвилин. Вони завжди на цьому закінчувалися", — зазначив він.Росія хоче відвернути увагу від УкраїниЗа словами Хаккянена, ситуація 19 вересня показала, що винищувачі НАТО та повітряне спостереження діяли швидко та ефективно. Він вважає, що Росія сподівається, що країни НАТО більше зосередяться на власній обороні, щоб не вистачало ресурсів для підтримки протиповітряної оборони України."Нам потрібно робити й те, й інше одночасно, тобто підтримувати оборону України технікою, але водночас зосереджуватися на протиповітряній обороні НАТО", — сказав Хаккянен.Естонія звернулася до інших країн НАТО з проханням про проведення консультацій відповідно до статті четвертої Угоди про НАТО, і, за словами Хаккянена, країни НАТО обговорять це питання наступного тижня.За словами Хаккянена, зараз найважливіше для НАТО — значно збільшити свої ресурси протиповітряної та протиракетної оборони, як організація вирішила минулого літа. Це також містить ресурси для захисту від безпілотників."Це ключ до всього, щоб зрештою Росія також знала, що НАТО виконало всі свої робочі можливості", — сказав Хаккянен.Видання нагадує, що протягом останніх днів і тижнів російські безпілотники та літаки кілька разів порушували повітряний простір НАТО. Минулого тижня російські безпілотники без дозволу влетіли у повітряний простір Польщі. У п'ятницю фінські, шведські та італійські винищувачі брали участь у супроводі російських літаків з повітряного простору Естонії в повітряний простір Росії.Раніше три російські винищувачі МіГ-31К порушили повітряний простір Естонії та перебували там протягом 12 хвилин.З цього приводу МЗС Естонії викликав тимчасового повіреного у справах Російської Федерації, а уряд запросив термінові консультації з НАТО.Президент України Володимир Зеленський висловив упевненість в тому, що вторгнення російських винищувачів у повітряний простір Естонії — це системна кампанія російського режиму. За його словами, НАТО повинний дати жорстку відповідь росіянам.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія могла готуватися до вторгнення в повітряний простір Польщі ще з літа 2025 року. Таким чином країна-агресорка прагне перевірити оборонні можливості та швидкість реакції як Польщі, так і Північноатлантичного альянсу.

У п'ятницю, 19 вересня, три російські винищувачі МіГ-31 без дозволу залетіли в повітряний простір Естонії. У зв’язку з цим НАТО підіймало в повітря літаки F-35.Про це повідомили журналісти видання The Guardian із посиланням на уряд Естонії."Ми отримуємо повідомлення про те, що повітряний простір Естонії порушили російські військові літаки", — йдеться в повідомленні.Медійники цитують уряд Естонії, який заявив, що три російські винищувачі МіГ-31 увійшли в повітряний простір Естонії без дозволу та перебували там загалом 12 хвилин.Міністр закордонних справ країни назвав інцидент "безпрецедентно зухвалим", й уряд надіслав ноту протесту головному російському дипломату в Естонії.Estonian Postimees повідомив, що літаки не подали плани польотів, а їхнє радіо було вимкнено на момент інциденту.Журналісти з’ясували, що інцидент стався поблизу острова Вайндлоо, і це ще одне порушення повітряного простору Естонії цього року.Водночас видання Politico повідомило з посиланням на джерела, що МіГ-31 пролетіли близько 10 кілометрів в Естонії та прямували до її столиці Таллінна. За словами співрозмовників видання, НАТО підіймало в повітря італійські F-35, аби відбити російські винищувачі."Це третє порушення Росією повітряного простору НАТО за короткий проміжок часу після вторгнення російських безпілотників до Польщі та Румунії", — констатували журналісти.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія могла готуватися до вторгнення в повітряний простір Польщі ще з літа 2025 року. Таким чином країна-агресорка прагне перевірити оборонні можливості та швидкість реакції як Польщі, так і Північноатлантичного альянсу.

Естонія продовжить надавати Україні військову допомогу щонайменше на рівні 0,25% ВВП. Це понад 100 мільйонів євро. Переважну частину цієї суми скерують через продукцію естонських підприємств.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони Естонії з посиланням на заяву міністра оборони Естонії Ханно Певкура."Естонія продовжить рішуче підтримувати Україну в агресивній війні Росії", — наголосив він.Естонський міністр додав, що наступного року його країна дотримуватиметься принципу, що 0,25% ВВП скерується на допомогу Україні."Ми виходимо з військових потреб України, і наступного року естонські підприємства оборонної промисловості також відіграватимуть важливу роль", — заявив він.Ханно Певкур також додав, що Естонія продовжить навчання українців та підтримку ІТ-рішень у сфері оборони України.Естонія надала Україні понад 500 мільйонів євро військової допомоги — це 1,4% її ВВП, що ставить країну до списку світових лідерів за внеском щодо економіки.Допомога охоплює Javelin, гаубиці й іншу артилерію, протитанкові засоби, міномети, транспорт, зв’язок, польові госпіталі (разом із Німеччиною, Нідерландами, Норвегією та Ісландією), медичне приладдя, засоби захисту та сухпайки.Від початку повномасштабної війни Естонія підготувала понад 1 500 українських військових і разом із Люксембургом 2023 року створила ІТ-коаліцію для розбудови безпечної ІКТ-інфраструктури ЗСУ за стандартами НАТО.Нагадаємо, раніше міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявляв, що найкращою гарантією безпеки для України буде членство у Північноатлантичному альянсі. Крім того, потрібно опрацьовувати й інші механізми гарантій.

У Російської Федерації викликає занепокоєння перспектива повноцінної гонитви озброєння із Заходом, адже військовий потенціал країни-агресорки вже досяг свого максимуму.Про це заявив керівник служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін під час Ялтинської Європейської Стратегії, пише "Європейська правда"."Російський військовий потенціал вже досяг свого максимуму, а подальше збільшення військового виробництва буде для них дуже непростим завданням. Саме тому, якщо Європа діятиме правильно, ми зможемо їх наздогнати доволі швидко", — йдеться у заяві Розіна.Керівник естонської розвідки також зазначив, що перспектива повноцінної гонитви озброєння із країнами Заходу "викликає в Росії занепокоєння, адже вони чудово знають, що програють у ній"."Саме тому вони (росіяни, — ред.) розвивають інформаційні операції, розповідають про Європу, яка нібито розпалює війну, намагаються вплинути на європейців, щоб вони виступали проти переозброєння... Саме тому нам буде непросто зберегти чинну підтримку програм переозброєння", — резюмував Каупо Розін.Раніше керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що Російська Федерація спрямовує величезні кошти на найбільшу програму озброєння, готуючись до великої війни. У центрі плану протистояння з Північноатлантичним альянсом.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що найкращою гарантією безпеки для України буде членство у Північноатлантичному альянсі. Крім того, потрібно опрацьовувати й інші механізми гарантій.Таку заяву естонський міністр зробив перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у Копенгагені, передає "Укрінформ"."Ми досі дотримуємося позиції, що найкращою гарантією безпеки для України є членство в НАТО. Зважаючи на те, що це займе певний час, нам треба знаходити інші рішення. Естонія заявляла, що в межах Коаліції охочих ми готові зробити внесок одразу після припинення вогню", — зазначив міністр.Водночас Певкур підтримав пропозицію Єврокомісії суттєво збільшити витрати на оборону у наступному семирічному бюджеті ЄС, але звернув увагу, що ключовою проблемою для допомоги Україні залишається неможливість використання коштів із Європейського фонду миру.Крім того, за словами Певкура, Естонія розглядає можливість відправлення до України контингенту розміром з роту, але для цього необхідна й участь США. При цьому він відзначив, що Естонію не турбує реакція Росії щодо цього питання."Не Росії казати, що нам робити в Україні. Про це треба домовлятися з Україною. Звісно, якщо з нами буде США, це надішле набагато сильніший сигнал", — додав він.Нагадаємо, міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що його країна не виключає можливості направлення своїх військових до України, але лише після укладення мирної угоди між Києвом і Москвою.

У четвер, 28 серпня, Сили спеціальних операцій Естонії підтвердили, що на війні в Україні загинув доброволець Олев Роост. Він приєднався до Збройних сил України на початку 2023 року.Про це повідомили Сили спеціальних операцій Естонії на своїй сторінці у Facebook."З глибоким сумом повідомляю, що естонський доброволець Олев Роост загинув, борючись за свободу України", — йдеться в повідомленні.У силах спецоперацій Естонії розповіли, що Олев вступив до скаутського батальйону 2010 року, де служив до 2017 року. У його складі він брав участь у закордонних операціях в Афганістані 2011 та 2013 років.Пізніше, 2017 року, він пройшов відбір і приєднався до Сил спеціальних операцій, а 2020 року взяв участь у закордонній операції в Малі. Олев перебував у складі Сил спеціальних операцій до 2023 року, коли залишив службу за власним бажанням.Після цього він пішов добровольцем до України, де воював у лавах Третього полку спеціальних операцій України."Колишні колеги по службі згадують Олева як побратима, який був прикладом для всіх своєю мужністю, рішучістю та волею до боротьби. Він був душею й основою команди. Його досвід і хоробрість допомагали іншим почуватися безпечніше на полі бою", — наголосили естонські військові.Вони також акцентували, що він поїхав за кордон, щоби захистити мир на батьківщині, ризикуючи своїм життям і віддаючи все, аби війна не дійшла до Естонії."Ми шануємо його пам'ять і ніколи не забудемо його внесок. Висловлюю найглибші співчуття родині Олева", — підсумували у Силах спеціальних операцій Естонії.Нагадаємо, в травні стало відомо, що в Україні на війни проти російських загарбників загинув доброволець із Латвії Микита Таренов. Він мав позивний "Латвієць" і захищав Україну від окупантів іще з 2017 року.

Естонія готова відправити до України миротворчий контингент у складі однієї роти. Це відбудеться в рамках "Коаліції рішучих".Таку заяву зробив прем'єр-міністр Крістен Міхал 19 серпня під час відеоконференції у рамках засідання так званої "Коаліції рішучих", пише ERR. До коаліції входять понад 30 країн під неформальним керівництвом Великої Британії та Франції, а також у засіданні Ради Євросоюзу.За словами Міхала, Естонія готова надати Україні свій контингент у розмірі однієї роти. Водночас прем'єр наголосив, що обговорювати деталі можливої місії ще зарано."Зараз ми перебуваємо на етапі підготовки до зустрічі президентів України та Росії. Якщо вона відбудеться, то в теорії за нею може відбутися тристороння зустріч. Тільки тоді цей процес може бути запущений. Після цього можна буде обговорювати, як забезпечити безпеку, якими повинні бути гарантії, який внесуть внесок США і Європа. Лише після тоді ми зрозуміємо, який не буде і військова і яка буде ця військова. перспективи", — сказав Міхал.Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.Своєю чергою, речник уряду Греції Павлос Марінакіс 20 серпня наголосив, що наразі немає жодної можливості та плану для країни направити миротворчі військові сили до України в рамках гарантій безпеки. .