# Естонія

Північноатлантичний альянс планує посилити оборону свого східного флангу. Зробити це НАТО має намір за допомогою нової командної структури, яка має забезпечити швидке розгортання сил у країнах Балтії у разі можливого конфлікту з Росією.Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела, обізнані з переговорами. Зазначається, що наразі сили НАТО в Латвії, Естонії та Польщі підпорядковуються єдиному багатонаціональному штабу в польському місті Щецин. Однак нова структура передбачає створення окремого корпусу для оборони Балтійського регіону.За даними агентства, Німеччина та Нідерланди у координації з НАТО домовилися призначити німецько-нідерландський корпус, який базується у місті Мюнстер, відповідальним за оборону Латвії та Естонії. Як очікується, створення другого корпусу дозволить Альянсу швидше вводити великі сили у регіон у разі загрози. Повноцінний армійський корпус зазвичай може командувати трьома дивізіями, що налічують від 40 до 60 тисяч особового складу.Точні терміни набуття чинності цього рішення та кількість військовослужбовців, які увійдуть до нового командного підрозділу, наразі не розголошуються. У Міністерстві оборони Нідерландів заявили, що питання призначення корпусу ще уточнюється.Нагадаємо, раніше видання The Economist повідомляло, що країни НАТО вже готуються до ситуації, якщо Сполучені Штати Америки вийдуть з Альянсу або заблокують колективну оборону. Тож зараз триває таємна розробка військових планів на такий випадок.Додамо, на думку начальника розвідувального центру Збройних сил Естонії Антса Ківісельга, наразі немає підстав вважати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії. При цьому Москва не досягнула своїх цілей в Україні та виснажила ресурси..

TrueUA раніше вказував на ризики перемовин Європейського Союзу з Москвою, однак після того, як президент Фінляндії Александр Стубб зголосився представляти ЄС, ідея переговорного процесу з росіянами, видається, матиме більше прихильників.Чому американці поставили на паузу посередництво у мирних переговорахІзраїльсько-американська військова кампанія на Близькому Сході, яка складається для США дуже невдало, перемикнула увагу Дональда Трампа на Іран. Остання велика зустріч української та американської сторін відбулася 21-22 березня у Флориді, 7 травня секретар РНБО Рустем Умєров спілкувався з представниками Трампа у Маямі, але це повноцінними перемовинами з далекосяжними рішеннями назвати складно.Нещодавно глава Держдепу Марко Рубіо чесно визнав: жодні офіційні зустрічі у форматі Україна — США — Росія не проводяться. За його словами, головною умовою для відновлення діалогу є чітке бачення того, що майбутні саміти зможуть принести реальний та продуктивний результат, а не стануть черговою формальністю."Протягом останніх кількох місяців ми відчували, що прогресу не було багато, але, можливо, динаміка зміниться. Ми також не зацікавлені в тому, щоб втягуватися в нескінченний цикл зустрічей, які ні до чого не приводять", — підсумував Рубіо.З позитивного — держсекретар зазначив, що Сполучені Штати готові й надалі здійснювати посередницьку місію. При цьому додав:"Якщо хтось хоче спробувати, нехай спробує, але обидві сторони постійно кажуть нам, що ми єдині, хто може це зробити".Очевидно, це сигнал тим європейським політикам, які завели пісню про прямі переговори ЄС із РФ. А роблять вони це тому, що не відчувають в американцях надійного партнера, який під час перемовин із Кремлем стоятиме на боці інтересів Європи.Ще під час переговорної "Санта-Барбари" за участі посланців Трампа, позиція ЄС була наступною: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи. Наші інтереси з інтересами Євросоюзу збігалися, тому американці мусили брати їх до уваги. Штатам, якщо вони справді хочуть успіху у своїй посередницькій місії, доведеться це робити й надалі.Чи хоче Путін говорити з ЄвропоюПротягом переговорного процесу з американцями росіяни всіляко наголошували, що бажають розмовляти тільки зі США, а Європу треба винести за дужки. Мовляв, вона лише заважає врегулюванню. Представник Путіна Кирило Дмитрієв неодноразово літав до Штатів, де його люб’язно зустрічав Стів Віткофф, який, своєю чергою, неодноразово літав до Москви (кажуть, скоро знову туди полетить). Але до Брюсселю ні Дмитрієв, ні будь-хто інший не приїздив.Логіка Кремля була простою: підігрувати амбіціям Трампа, аби під час переговорів просувати кілька тем: перша — спільні зі США бізнес-проєкти, зокрема, видобуток корисних копалин в Арктиці; друга — переконати Білий дім натиснути на Європу, щоб та почала скасовувати санкції. Не вийшло ні перше, ні друге. Може, Трамп і підтримує спільний бізнес із Росією, але не може цього зробити мінімум із двох причин: по-перше, спочатку доведеться скасувати санкції проти Росії, запроваджені за часів Джо Байдена, зробити цього без Конгресу він не може, а Конгрес не погодиться; по-друге, громадська думка в США на нашому боці, Трамп проти неї не піде. Що ж до тиску на Європу, то там відразу дали зрозуміти — санкції не послаблюватимуть, а навпаки, посилюватимуть. Левова частка санкцій — саме європейська.Протягом останніх приблизно пів року діють ще одні санкції — "глибинні", у вигляді знищення українськими БпЛА нафтогазових та військових підприємств у Росії. Економіка країни-окупантки від цих "глибинних" санкцій страждає не менше, аніж від звичайних. Вона тримається, проте невідворотні процеси значно пришвидшилися. За даними нашої розвідки, лише за останні місяці російське перероблення скоротилася на 10%, нафтові компанії ворога змушені зупиняти свердловини. Крім того, багато російських регіонів у стані банкрутства, вже за п'ять місяців року Росія перевищила річний плановий дефіцит бюджету. Також у РФ фіксуються ознаки системної кризи банківської системи — частка проблемних активів у банківській сфері перевищила 10%, що є межею початку кризи. Аби сповільнити негативні процеси, Кремль хоче пограти у переговорну гру з Європою.Ще один фактор, який змушує Путіна шукати контакти з Європою — Китай. У Пекіна свої стосунки з ЄС, європейський ринок дуже важливий для нього, тож не виключено, Сі Цзіньпін підштовхує російського диктатора до переговорів із Євросоюзом, аби покращити у такий спосіб стосунки Китаю з Європою. Чи так це насправді, покажуть найближчі тижні після чергової поїздки Путіна до КНР. Поки ж світ побачив лише масштабну повітряну атаку на Київ, яка, не виключено, була узгоджена під час зустрічі із Сі.  Переговори, які розколюють ЄвропуЯк слушно зауважила головна дипломатка ЄС естонка Кая Каллас, перш ніж вести переговори з Росії, в Євросоюзі мають визначитися, про що саме говорити."Ми бачимо, що мирні переговори, які тривають за участю США, насправді нікуди не ведуть. І ми бачимо, що всі запити надсилаються українській стороні, а російській — жодного. Тож, перш ніж ми розмовлятимемо з росіянами, нам також потрібно домовитися, про що ми хочемо з ними розмовляти", — заявила вона. Проте частина європейських політиків ставить воза поперед коня, обговорюючи тему, хто представлятиме ЄС на переговорах. Називалися прізвища президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера, ексканцлерки Ангели Меркель. Політична пенсіонерка із сумнівним для України бекграундом — відмовилася. А от президент Фінляндії Александр Стубб усіляко демонструє свою готовність говорити від імені Європейського Союзу. Зазначимо: фінський президент брав участь у всіх зустрічах європейських лідерів із Трампом, він у хороших стосунках із главою Білого дому, з яким іноді грає у гольф.Стубб означив стартові умови: перша — діалог з Москвою уможливила сильна позиція України на тлі ослаблення Росії; друга — початок переговорів можливий тільки після зобов’язання Москви припинити вогонь. Нагадаємо, американці не ставили умовою переговорів припинення вогню, що грало на руку Путіна. Тож Стубб починає з правильних заяв, інша справа, що Кремль ніколи не вестиме переговори добросовісно. Тому необхідна третя умова — за порушення Росію каратимуть болючими санкціями.Але в ЄС існує й інша думка — Путін прагне втягнути Європу у переговори. Як зазначив глава МЗС Естонії Маргус Тсахна, переговорний процес за участю Євросоюзу потрібен російському диктатору, аби виграти час."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.На його думку, ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче".Якщо Євросоюз в’яжеться у переговори як посередник, він тим самим обмежить собі простір для тиску на Москву. Коли й вести переговори, то у форматі, де Європа діятиме спільно зі США та Україною. Тобто, повернутися до Женевського формату 2014 року, єдиного, який мав реальний потенціал тиску на Росію. На жаль, йому на заміну прийшов Нормандський формат, його нову версію, видається, Путін не проти нав’язати й зараз.Нагадаємо, 6 червня 2014 року у місті Бенувіль у французькій Нормандії зустрілися Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Ангела Меркель і Володимир Путін. Результатом формату стали Мінські угоди, укладені протягом 11-12 лютого 2015 року. "Нормандія" дісталася у спадок Володимиру Зеленському.Протягом 2019-2020 років її учасники обговорювали та навіть підписували якісь документи, у 2021-му Путін знизив представництво до рівня глави МЗС, а після повномасштабного вторгнення "нормандська четвірка" припинила своє існування. Тобто російський диктатор використовував цей майданчик для затягування часу і підготовки до вторгнення в Україну. Нині, коли економіка РФ стрімко йде донизу, йому потрібна імітація переговорного процесу, а не результат. Буде дуже погано, якщо окремі політики в Євросоюзі гратимуть у "Нормандія" 2.0..

Кремлівський диктатор Володимир Путін може намагатися втягнути Європу в перемовини щодо війни в Україні. Він бачить у цьому вигоду для себе.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна в коментарі телевізійникам ERR. Він оцінив нинішній стан перемовин як такий, у якому США більше не відіграють лідерську роль."За великим рахунком, у колишньому вигляді переговори завершилися. Тепер усі розуміють, що бажання Путіна полягає в тому, щоби втягнути Європу в переговори", — висловив версію Тсахкна.Він додав, що переговори, які тривали понад рік, насправді не виявилися реальними перемовинами, а просто розмовами, що дали Путіну можливість виграти час. Тепер, за його словами, росіяни дуже активно намагаються втягнути Європу в такі переговори."Ідея якраз і полягає в тому, щоби втягнути Європу в роль посередника. Ми бачимо, що європейські санкції зробили свою справу. Мені подобається, як українці називають їх далекобійними та глибинними санкціями, що означає, що удари справді працюють. Тепер Путіну необхідно виграти час", — пояснив свою думку естонський міністр.Він висловив переконання, що, залучивши Європу, Путін домігся би для себе козирів."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.Тсахкна переконаний, що ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче"."Роль посередника означає нейтральну позицію для пошуку компромісу між Україною та Росією. Це абсолютно не є нашою метою. Наша мета — сформулювати та, якщо колись відбудуться якісь переговори, відстоювати те, який вигляд матиме європейська архітектура безпеки", — підсумував Маргус Тсахкна.Нагадаємо, що президент Фінляндії Александр Стубб може стати представником ЄС на мирних переговорах із Росією. Але такі зустрічі можливі після припинення вогню..

Росія заглушила GPS-сигнал літака Королівських військово-повітряних сил Великої Британії. На його борту перебував британський міністр оборони Джон Гілі. Це сталося під час польоту поблизу російського кордону.Таку інформацію оприлюднили журналісти BBC. Вони уточнили, що інцидент стався у четвер, 21 травня, під час повернення Гілі до Великої Британії після відвідин британських військових, які беруть участь у навчаннях НАТО поблизу російського кордону в Естонії."GPS-навігацію літака вивели з ладу під час тригодинного польоту, через що пілотам довелося скористатися іншою навігаційною системою", — йдеться в повідомленні.На теперішній момент невідомо, чи був літак із міністром оборони навмисною ціллю російських військових. Водночас журналісти зазначили, що маршрут урядового борту можна легко відстежити на публічних сайтах для моніторингу авіарейсів.Інцидент стався через день після того, як стало відомо, що два російські військові літаки "неодноразово та небезпечно" перехоплювали літак-розвідник Королівських військово-повітряних сил над Чорним морем минулого місяця.Під час свого візиту до Естонії Гілі поспілкувався з британськими військовослужбовцями, які брали участь у військових навчаннях НАТО поблизу російського кордону.В іншому інциденті минулого місяця російський винищувач Су-35 наблизився до літака розвідки компанії Rivet Joint, підійшовши занадто близько. Довелося ввімкнути його аварійні системи та вимкнути автопілот.А винищувач Су-27 також здійснив шість проходів перед британським літаком, наблизившись до його носа на відстань шести метрів.Гілі високо оцінив "професіоналізм" екіпажу під час "неприйнятних" прольотів росіян, які, за словами міністра, стали найнебезпечнішою дією Росії з 2022 року, коли "несанкціонований" пілот випустив ракету по Rivet Joint над Чорним морем.Нагадаємо, 19 березня стало відомо, що російський військовий літак Су-30 незаконно увійшов у повітряний простір Естонії в районі острова Вайндлоо, ігноруючи правила міжнародних польотів. На інцидент миттєво відреагували винищувачі військово-повітряні сили Італії, які виконують місію НАТО з охорони неба над країнами Балтії..

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, а в Росії посилюються економічні та соціальні проблеми. Тому в кремлівського диктатора Володимира Путіна залишається дедалі менше часу, щоби нав’язати Україні свої умови у війні.Такий висновок зробив керівник Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін, якого цитує CNN. За його словами, протягом найближчих чотирьох-п’яти місяців Путін може втратити можливість вести переговори "з позиції сили"."Час не на користь Росії", — заявив він.Очільник естонської розвідки додав, що в Кремлі вже не наголошують на "тотальній перемозі", оскільки російська армія не демонструє значних успіхів на полі бою, попри величезні втрати.Він зазначив, що Москва втрачає більше військових, ніж здатна набрати. Водночас просування російських сил останнім часом практично зупинилося.За даними аналітиків Центру стратегічних і міжнародних досліджень, за два роки до січня російські війська просувалися в середньому на 70 метрів на день, при цьому щодня гинуло або отримувало поранення близько 1 000 солдатів.Окремо Росін звернув увагу на роль дронів у війні. На його думку, саме масове використання безпілотників з обидвох боків не дозволяє проводити масштабні механізовані прориви на фронті.В естонській розвідці вважають, що для серйозного посилення наступу Росії Кремлю довелося б оголошувати нову хвилю мобілізації. Однак такий крок може створити ризики для внутрішньої стабільності самої Росії."Російська влада дуже стурбована внутрішньою стабільністю, дуже ретельно стежать за нею. Це не те рішення, яке вони б ухвалили легко", — зауважив Росін.Він нагадав, що попередня часткова мобілізація 2022 року викликала хвилю протестів і масовий виїзд росіян за кордон. Додатковий тиск на Кремль створюють санкції, великі витрати на війну й удари України по російській нафтовій інфраструктурі. За словами Росіна, українські дрони вже завдали російському енергетичному сектору збитків на мільярди доларів.Він також зазначив, що війна дедалі сильніше відчувається і всередині самої Росії. Зокрема, після атак дронів на Москву для росіян стало очевидно, що "війна наближається, війна вже вдома".Окремою проблемою для Кремля стають військові, які повертаються з фронту. За словами Росіна, вони привозять зі собою насильство, психологічні травми та криміналізацію суспільства. Він додав, що деякі з них приєднуються до організованих злочинних угруповань.Попри це, очільник естонської розвідки поки що не бачить ознак масштабного бунту в Росії через жорсткий контроль спецслужб. Водночас він припустив, що подібні системи можуть виглядати стабільними лише зовні."Я справді не бачу вуличної революції на цей час, але іноді такі системи є дуже порожніми зсередини, і якщо щось трапиться, це відбудеться дуже швидко, і ми всі будемо здивовані", — підсумував він.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, західні чиновники все частіше інформують, що Україна перешкоджає просуванню Росії в Україні. Але Кремль, ймовірно, залишається відданим своїм початковим воєнним цілям, попри певне визнання серед російської еліти того, що війна йде не дуже добре..

У четвер, 21 травня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом.Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що сторони обговорили підготовку формату NB8 за участі України, який має відбутися на території Естонії.Зокрема, наголосив, що розраховує на продуктивні результати майбутніх переговорів у рамках цього формату, який об’єднує країни Північної Європи та Балтії."Президент подякував Естонії за підтримку з перших днів повномасштабного російського вторгнення. Глава держави поінформував премʼєр-міністра про ситуацію на фронті та висловив вдячність за добрі слова про українських воїнів. Позиція України на полі бою зараз справді міцніша, ніж у попередні роки", — йдеться у повідомленні.Також Зеленський і Міхал обговорили дипломатичні й безпекові перспективи. Лідери домовились і надалі предметно працювати щодо всіх питань, зокрема безпекових.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі.Додамо, 21 травня міністр закордонних справ Андрій Сибіга зустрівся з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте. Перемовини пройшли на полях міністерської зустрічі Альянсу у шведському Гельсінгборзі. Під час переговорів він поінформував Рютте про посилення військових загроз Росії, які надходять з Білорусі..

Україні варто точніше обирати цілі для ударів на території Росії, щоби це не створювало загрози для безпеки країн НАТО, та щоби Росія не використовувала цього для ескалації ситуації та ведення гібридних дій.Таку думку висловив під час брифінгу в середу, 20 травня, у Варшаві віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Його цитує "Укрінформ".Таким чином він відповів на запитання про випадки порушення українськими дронами повітряного простору балтійських країн."Безумовно, Україна повинна — і про це також кажуть наші військові та в НАТО — значно точніше визначати цілі, щоби не створювати загрози безпеці країн Альянсу", — зазначив він.За його словами, це може слугувати російським провокаціям. Росія використовуватиме це для пропаганди, а також для ескалації конфлікту та посилення гібридної війни."Тому Україна має бути дуже обережною: розуміючи свої тактичні цілі у війні, яку вона веде, вона повинна захищати територію країн НАТО", — зазначив Косіняк-Камиш.Як відомо, вчора міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що в повітряний простір країни увійшов дрон, який збила балтійська ППО над озером Виртс'ярв. За його словами, ймовірно, йдеться про дрон українського походження, який прямував до цілей на території Росії. Точніші деталі мають з'ясувати ВПС та Поліція безпеки Естонії.Своєю чергою, речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Україна перепросила в Естонії за ненавмисний інцидент із дроном, спричинений російськими засобами радіоелектронної боротьби.У середу найвищі посадовці Литви отримали вказівку спуститися в укриття після інформації про повітряну тривогу через підозру присутності дронів поблизу повітряного простору країни.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, американські військові хочуть отримати доступ до окремих військових технологій, якими володіє Україна. Крім того, американці не виключають можливе придбання українських дронів і систем радіоелектронної боротьби..

Протиповітряна оборона Естонії вперше збила безпілотник, який порушив її повітряний простір. У Міністерстві закордонних справ України прокоментували цей інцидент.Речник МЗС Георгій Тихий на своїй сторінці у мережі Х заявив, що "Росія продовжує перенаправляти українські дрони в повітряний простір країн Балтії за допомогою своїх засобів радіоелектронної боротьби". Він вважає, що Москва робить це навмисно, поєднуючи ці дії з посиленням пропаганди."Ми просимо вибачення в Естонії та всіх наших балтійських друзів за такі ненавмисні інциденти. Наші профільні інституції перебували й перебувають у тісній співпраці, щоб розібратися в кожному окремому випадку та знайти шляхи запобігання таким ситуаціям, зокрема за безпосередньої участі наших експертних груп", — зазначив він.Українська сторона вкотре наголосила, що всупереч твердженням російської пропаганди ані Естонія, ані Латвія, ані Литва, ані Фінляндія ніколи не дозволяли використовувати свій повітряний простір для ударів по території Росії. Також речник МЗС зауважив, що Україна ніколи не зверталася до цих держав із подібними запитами."Україна реалізує своє право на самооборону відповідно до Статті 51 Статуту ООН. Наші легітимні військові цілі розташовані в Росії, і ми використовуємо російський повітряний простір, щоб уразити їх. Росіяни не мають жодного права звинувачувати Україну, країни Балтії чи Фінляндію в наслідках власних дій і, у ширшому сенсі, своєї агресивної війни", — додав Тихий.Також посадовець подякував партнерам України в Естонії, Фінляндії, Латвії та Литві за підтримку та солідарність.Що відомо про збиття дрона над ЕстонієюЯк відомо, вранці 19 травня міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що ППО Естонії вперше ліквідувала безпілотник, який порушив її повітряний простір. Його збили над озером Виртс'ярв. Посадовець припустив, що, ймовірно, йдеться про дрон українського походження, який летів до цілей на території РФ.За даними видання Delfi, у кількох регіонах країни оголошували попередження про можливу загрозу безпілотників. Повітряна загроза стосувалася повітів Тартумаа, Йигевамаа, Вільяндімаа, Валгамаа, Вірумаа та Пілвамаа. Крім того, такі ж попередження були оголошені у деяких районах Латвії.Нагадаємо, 17 травня у прикордонних із Російською Федерацією районах Латвії оголошували екстрене попередження через несанкціоноване проникнення чужого безпілотного літального апарата в повітряний простір країни. Командування латвійської армії спільно із союзниками по Північноатлантичному альянсу було змушене задіяти військову авіацію для ліквідації потенційної військової загрози.Також 15 травня стало відомо, що аеропорт Гельсінкі у Фінляндії тимчасово призупиняв роботу через появу безпілотного літального апарата у повітряному просторі регіону Уусімаа..

Протиповітряна оборона Естонії вперше ліквідувала безпілотник, який порушив її повітряний простір. Його збили над озером Виртс'ярв.Про це повідомив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, передає Delfi."Вперше ми самі збили дрон", — заявив посадовець.За його словами, безпілотник залетів на територію вдень і був збитий над озером Виртс'ярв на півдні країни. Певкур припускає, що, ймовірно, йдеться про дрон українського походження, який летів до цілей на території РФ.За даними видання, у кількох регіонах країни оголошували попередження про можливу загрозу безпілотників. Повітряна загроза стосувалася повітів Тартумаа, Йигевамаа, Вільяндімаа, Валгамаа, Вірумаа та Пілвамаа. Крім того, такі ж попередження були оголошені у деяких районах Латвії.Нагадаємо, 17 травня у прикордонних із Російською Федерацією районах Латвії оголошували екстрене попередження через несанкціоноване проникнення чужого безпілотного літального апарата в повітряний простір країни. Командування латвійської армії спільно із союзниками по Північноатлантичному альянсу було змушене задіяти військову авіацію для ліквідації потенційної військової загрози.Також 15 травня стало відомо, що аеропорт Гельсінкі у Фінляндії тимчасово призупиняв роботу через появу безпілотного літального апарата у повітряному просторі регіону Уусімаа..

Європа не повинна піддаватися на провокації Кремля та вступати в прямі переговори з Росією. Навпаки світ має посилювати тиск на країну-агресорку.Про це повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в інтерв’ю Bloomberg."Зараз не час для розмов чи переговорів. Зараз час чинити тиск на Росію", — наголосив Цахкна.Журналісти відзначили, що така заява Цахкна пролунала на тлі того, що переговори за посередництва США щодо закінчення війни в Україні зайшли в глухий кут. Європа здебільшого залишалася осторонь цих процесів, попри те, що саме вона бере на себе все більшу частину витрат на підтримку Києва."Ми не дуже схвалюємо цю ідею, що всі поспішають до Москви і пропонують почати переговори, оскільки Росія слабшає. Зараз не час для цього", — вважає дипломат.Міністр переконаний, що можливості російського диктатора Володимира Путіна вичерпуються, а численні західні економічні обмеження дають відчутний результат. Про це, на думку Цахкни, свідчить:зростаюче розчарування всередині країни через перебої з мобільним інтернетом;глибоку економічну кризу;суттєво скорочений військовий парад у Москві на День Перемоги 9 травня."Тон змінився. Усі розуміють, що зараз саме час тиснути на Росію. У ширшому контексті ми бачимо, що Росія зараз перебуває в хиткому становищі", — наголосив Цахкна.Нагадаємо, президент Фінляндії Александер Стубб вважає, що Європа має відновити діалог із Росією, і для цього наразі є дві ключові причини. Головна з них — сильна позиція України на тлі послаблення РФ.Додамо, у політичних колах Європейського Союзу колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель розглядають як найбільш відповідну фігуру на роль медіатора у діалозі з Москвою. Попри тривале перебування у відставці, її кандидатура вважається оптимальною через глибокий досвід особистої комунікації як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з російським диктатором Володимиром Путіним.Читайте також: Переговори ЄС із Росією: чи справді від них буде користь Україні та Європі.

У Естонії закликали Україну до посилення контролю над безпілотниками після кількох інцидентів із порушенням повітряного простору країн Балтії.Про це повідомляє ERR. Зазначається, що, за даними естонського уряду, за останні місяці кілька дронів, які могли бути запущені під час атак на російські об’єкти поблизу Балтійського моря, опинилися на території Естонії, Латвії та Фінляндії.Після цих інцидентів, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ може направлення українських експертів до регіону, аби допомогти посилити безпеку повітряного простору союзників та запобігти подібним інцидентам у майбутньому.Своєю чергою, міністр оборони країни Ганно Певкур заявив, що Таллінн очікує від України більш ефективного контролю за польотами безпілотників."Найпростіший спосіб для українців тримати свої дрони подалі від нашої території — це краще контролювати їхню діяльність", — зазначив Певкур.До того ж естонський уряд зазначив, що вже обговорювали проблему з Києвом. Зокрема, сторони також обговорюють технічні рішення для запобігання подібним випадкам. Серед можливих заходів — зміна маршрутів польоту дронів та встановлення систем автоматичного самознищення у разі відхилення безпілотника від заданого курсу.Нагадаємо, наприкінці березня в Литві розбився безпілотник, який вибухнув після падіння. Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що дрон, найімовірніше, був українським і міг загубитися через вплив радіоелектронної боротьби.Водночас 7 травня у східних районах Латвії зафіксували два безпілотники, які перетнули повітряний простір країни з боку Росії. Один із дронів упав поблизу нафтосховища у місті Резекне, інший наразі розшукують..

Українські правоохоронці екстрадували з Естонії організатора масштабної шахрайської схеми, пов’язаної з продажем автомобілів, що не існують, нібито для потреб Збройних сил України. За даними слідства, щомісячні збитки військових перевищували пʼять мільйонів гривень.Про це повідомляє Національна поліція України.Як діяла схемаЗ початку повномасштабного вторгнення учасники організованої групи розміщували в інтернеті оголошення про продаж і доставлення авто з Європи за заниженими цінами. Вони використовували підроблені акаунти та вигадані ролі, зокрема видавали себе за митних брокерів, водіїв автовозів, волонтерів і працівників благодійних фондів, у тому числі фонду Фонд Сергія Притули.Військовим пропонували перераховувати кошти за нібито купівлю, доставлення, розмитнення або страхування транспорту. Насправді жодних автомобілів не існувало, а гроші привласнювалися зловмисниками. Для підвищення довіри вони створювали мережу фейкових акаунтів, публікували поставні відео та використовували персональні дані військових, формуючи ілюзію реальної допомоги."Організатором схеми є громадянин України, якого раніше вже притягували до відповідальності за кордоном і якому повідомляли про підозру в Україні за шахрайство. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його оголосили в міжнародний розшук", — зазначили у відомстві.Схему викрили слідчі Головного слідчого управління спільно з оперативниками карного розшуку. Після встановлення його місцеперебування в Естонії його затримали та передали Україні в межах процедури екстрадиції.. Масштаби злочину"Наразі йому інкримінують понад 50 епізодів злочинної діяльності, зокрема створення та керівництво злочинною організацією, шахрайство, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, із використанням електронно-обчислювальної техніки, а також заволодіння коштами в особливо великих розмірах організованою групою (ч. 3 ст. 190 (в редакції, що чинна до 11.08.2023), ч. 1 та ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 Кримінального Кодексу України). Санкції передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — додали правоохоронці.Отримані кошти, за даними слідства, легалізовували через купівлю нерухомості за кордоном, елітних авто та коштовностей. Наразі суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави. Правоохоронці також встановлюють інших учасників злочинної групи, які перебувають за кордоном.Нагадаємо, нещодавно в Одесі правоохоронці викрили та затримали групу осіб, які викрали підприємця, жорстоко його катували та вимагали значний викуп.Додамо, на Закарпатті правоохоронці викрили масштабну схему шахрайства з використанням банкоматів та "сувенірних" грошей. Група мукачівців зуміла обійти систему захисту та привласнити майже 2 мільйони гривень..

Президент Естонії Алар Каріс вважає, що Європа втратила можливість ініціювати мирні переговори з Росією навесні 2022 року, коли українські сили відкинули російські війська від Києва.Про це він сказав в інтерв’ю фінському виданню Yle.За словами Каріса, після відступу російських військ від столиці тоді існувала можливість посадити Росію за стіл переговорів, однак цього не було зроблено."Європейський Союз вклав у Україну дійсно багато. Не може бути так, що коли настане час, за столом переговорів опиняться США, Росія і, можливо, якась третя держава, а Європи там не буде взагалі", — зазначив він.Він також наголосив, що Європейському Союзу варто підготуватися як до потенційних мирних переговорів, так і до післявоєнного періоду. На його думку, ЄС має бути залучений до будь-яких майбутніх перемовин щодо завершення війни.Каріс додав, що відносини з Росією залишатимуться складними навіть після завершення бойових дій. Водночас він навів приклад післявоєнної трансформації Німеччини, яка після Другої світової війни пройшла політичні зміни та згодом стала членом НАТО і ЄС.Нагадаємо, нещодавно прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що Європейський Союз може стягувати мита з російських товарів, зокрема, зі сталі та добрив. Отримані кошти сміливо можна спрямовувати на відновлення України..

Європейський Союз може стягувати мита з російських товарів, зокрема, зі сталі та добрив. Отримані кошти сміливо можна спрямовувати на відновлення України.Таку ідею висунув прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, якого цитують журналісти видання Politico.Медійники констатували, що від початку повномасштабного вторгнення Євросоюз запровадив низку санкцій, заборон і мит стосовно Росії.Однак блок досі не підвищував тарифи з конкретною метою — акумулювати кошти для допомоги Україні. Сама ідея використання торгівельної політики в безпекових цілях досі викликає суперечки всередині Євросоюзу.У листопаді сім держав, включно з Естонією, вже закликали обкласти митом російську сталь і добрива. Проте ініціатива зайшла в глухий кут і не увійшла до 20 пакета санкцій."Нам потрібно ввести мита на товари з Росії, щоби компенсувати збитки. Це обговорювали в різних кулуарах і на різних зустрічах: різні мита на російські товари могли би фінансувати відновлення України", — наголосив очільник естонського уряду.Міхал окремо зауважив, що наявних фінансових ресурсів забракне для післявоєнної відбудови України. Він додав, що навіть 210 мільярдів євро заморожених активів Росії не покриють усіх витрат на відновлення української інфраструктури.Окрім економічного тиску, прем’єр Естонії вкотре закликав ЄС оновити візові правила. Мета — повністю закрити в'їзд до європейського блоку для російських солдатів."Вони злочинці, вони шукатимуть роботу в приватних арміях, у різних місцях. Тож це питання нашої внутрішньої безпеки. Якщо ви причетні до такої агресії проти України, то, будь ласка, залишайтеся в Росії", — наголосив Крістен Міхал.Нагадаємо, сьогодні начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії Антс Ківісельг заявив, що наразі немає підстав вважати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії. При цьому Москва не досягнула своїх цілей в Україні та виснажила ресурси..

Наразі немає підстав вважати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії. При цьому Москва не досягнула своїх цілей в Україні та виснажила ресурси.Про це заявив начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії Антс Ківісельг, його цитує ERR.Він наголосив, що оцінка загрози агресії є доволі складним процесом, що вимагає аналізу поточного стану збройних сил, політичних намірів уряду та можливості здійснення нападу в міжнародному контексті.Водночас, на думку полковника, Росія в основному не досягнула своїх стратегічних цілей в Україні. Навіть якщо деякі з них були досягнуті, це сталося значно пізніше, ніж планувалося спочатку.Начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії впевнений, що наразі немає такої загрози, що Росія могла б атакувати або країни Балтії, або НАТО в ширшому сенсі."Навіть якщо ця мобілізація проводиться в Росії, немає ознак того, що ці мобілізовані підрозділи будуть якимось чином використані проти країн НАТО. Водночас Збройні сили, включаючи розвідувальний центр, щодня працюють над запобіганням потенційній війні", — зауважив він.Хоча ознак нападу немає, Ківісельг зазначив, що керівництво Росії непередбачуване та часто приймає ірраціональні рішення."З раціонального погляду Російській Федерації, безумовно, не було би сенсу відкривати новий фронт десь ще в регіоні. Але ми бачили, що Росія не завжди раціональна у своїх рішеннях і може припускатися стратегічних прорахунків", — додав він.Нещодавно в інтерв’ю національному телемарафону Володимир Зеленський припустив, що Росія блокує Інтернет не для придушення критики уряду, а з метою запобігти невдоволенню, яке може викликати запланована масштабна мобілізація. За оцінкою президента України, метою мобілізації є масована атака на Україну або ж на країни Балтії. Естонські політики стверджують, що заяви Зеленського про можливу підготовку Росії до нападу на країни Балтії не сприяють співпраці. А прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене запропонувала уникати риторики залякування у відповідь на заяви Зеленського.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни зазначали, що економічна система країни-агресорки стикається з критичними викликами, які Кремль намагається ретельно приховати від зовнішнього світу. Попри спроби Москви продемонструвати стійкість, аналітики вказують на глибоку кризу та маніпуляції з офіційними показниками інфляції..