# Естонія

Із 1 квітня Польща, залучивши винищувачі F-16, патрулюватиме повітряний простір над країнами Балтії. Така попередня місія триватиме до 31 липня.Про це заявив польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, якого цитує сайт Міністерства оборони Польщі.Він пояснив, що Польща залучить чотири літаки F-16 і 150 своїх військових, яких скерують у Литву. Відомо, що така місія патрулювання триватиме до 31 липня"Це наш внесок у солідарність і союзницький захист неба над країнами Балтії", — сказав Косіняк-Камиш.Він також розповів про спільну з країнами Європейського союзу охорону Балтійського моря."За нашим проханням створили "Балтійську варту" — операцію НАТО, у якій ми беремо участь разом. Ми розміщуємо наші підрозділи, захищаємо наші територіальні води та діємо в ділянці Балтійського моря", — пояснив він.Польський міністр також подякував Бельгії, Франції та Нідерландам за бажання приєднатися до цього процесу та взяти участь у захисті Балтійського моря."Важливо побудувати безпілотні та протипілотні системи, фортифікаційні споруди, системи посилення, що полегшують пересування власних військ і перешкоджають пересуванню військ противника. Захист населення та забезпечення військових — ми дуже єдині в цьому питанні", — наголосив Владислав Косіняк-Камиш.Нагадаємо, що президент Польщі Анджей Дуда закликав США розмістити ядерну зброю на території країни. Головна мета — стримування Росії від агресії.

Франція та Естонія проведуть зустріч європейських міністрів оборони, щоб обговорити, як посилити підтримку України. Екстерна нарада відбудеться у понеділок, 24 лютого.Про це пише Bloomberg, посилаючись на слова людей, які знайомі із цим питанням.Вказується, що у відеоконференції візьмуть участь близько 10 країн, включно з Великою Британією, Німеччиною, Італією та Польщею. Також на онлайн-нараді будуть присутні представники Європейського Союзу та НАТО."Європейські лідери поспішають розробити нові оборонні плани з огляду на перспективу відмови США від своєї величезної військової та фінансової підтримки України. Вашингтон також розпочав переговори про мир — перспективу, яка вплине на архітектуру безпеки на континенті на довгі роки — без участі Європи чи Києва", — пише видання.Зустріч міністрів оборони відбудеться у третю річницю вторгнення Росії в Україну та збігатиметься з поїздкою до Києва кількох європейських лідерів, серед яких і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. 24 лютого у Брюсселі також відбудеться зустріч міністрів закордонних справ ЄС.За даними Bloomberg, президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер наступного тижня відвідають США, щоб зустрітися з президентом Дональдом Трампом.Нагадаємо, лідери Євросоюзу та світу 24 лютого вирушать до Києва, щоб зібратися навколо президента Володимира Зеленського та обговорити гарантії безпеки. Зустріч відбудеться у третю річницю повномасштабного вторгнення Росії через кілька днів після того, як президент США звинуватив Україну в розв'язанні війни, яку Москва розпочала в лютому 2022 року. .

В Італії закликали Європейську мовну спілку не дозволити виступити представнику Естонії на пісенному конкурсі "Євробачення", яке цьогоріч пройде у швейцарському Базелі.Як повідомляє The Guardian, низці політичних та громадських організацій не сподобалося, як у треку переможця естонського відбору Томмі Кеша Espresso Macchiato зображені стереотипи про Італію.Зазначається, що відповідну демонстрацію стереотипів італійці вважають образливою. На думку критиків треку, у пісні зображено все так, нібито італійці це нація, яка складається лише з мафіозі, весь час п'є каву, курить та їсть одні спагеті. Артист співає ламаною італійською в суміші з англійською мовою, а текст його пісні, як зауважують критики, "абсолютно позбавлений змісту".Зауважимо, що репер публічно не засудив російську агресію, співпрацював з росіянами вже після початку повномасштабної війни, а також, за деякими даними, відвідував окупований Крим у 2021 році, незаконно перетнувши кордон України.Що відомо про Томмі КешаЙого справжнє ім'я Томас Таммеметс. Народився артист у Таллінні, а саме в бідному районі Коплі, де мешкає багато російськомовних. Мати Томаса наполовину українка, а от бабуся є громадянкою Росії.Хлопець з дитинства надихався російською культурою, адже цьому сприяло знання російської мови, а також він захоплюється американською культурою.Варто зауважити, що стиль Tommy Cash — це так званий russian trash. Йдеться про суміш килимів, спортивних костюмів Adidas та православних ікон. У творчості артиста відображається його ностальгія за дитинством у буремні 90-ті, а також прихильність до пострадянської естетики.Сам артист вважає себе наполовину естонцем, а наполовину росіянином та зазначає, що у нього є дві рідні мови.  "Я відчуваю себе наполовину естонцем, наполовину росіянином, у мене дві рідні мови, тому чіплятися до мене за це – дурість. Але, за великим рахунком, моя публіка складається з нормальних людей, вони виросли в 90-ті й знають, що ми живемо разом із певних історичних причин", — наголосив він.Нагадаємо, У суботу, 8 лютого, оголосили результати відбору на Євробачення-2025. Найбільшу кількість балів набрав гурт Ziferblat, який і представить нашу країну на пісенному конкурсі у швейцарському Базелі.

Китай допомагає Росії у виробництві військових безпілотників, ставши центром контрабанди критично важливих компонентів західного виробництва для збройних сил держави-агресора.Про це повідомила зовнішня розвідка Естонії, пише агентство Reuters. Так, близько 80% критично важливих компонентів, які отримує Москва, надходять із Китаю. За попередніми українськими повідомленнями, приблизно 60% іноземних деталей, виявлених у російській зброї, яку Москва використовує в Україні, надійшли через Китай.У розвідці Естонії наголосили, що Китай є "основним центром" Росії для імпорту високотехнологічних товарів і товарів подвійного призначення, які надходять до держави-агресора в обхід західних санкцій."Інтереси Китаю тут полягають у тому, щоб Росія не програла війну в Україні, оскільки такий результат означав би перемогу Сполучених Штатів, які є головним суперником для Пекіна", — зауважив генеральний директор служби розвідки Естонії Каупо Розін.Варто зауважити, що Росія не має власних альтернатив для запчастин до безпілотників, тому вони в основному надходять із Заходу, йдеться у звіті естонської розвідки. Так, китайський уряд сприяє двосторонньому співробітництву і таємним передачам компонентів подвійного призначення через приватні компанії до РФ.Агентство зауважує, що відповідний підхід, ймовірно, зменшить залежність Росії від західних компонентів і, в довгостроковій перспективі, може підірвати здатність Заходу посилювати вплив у цій сфері.Нагадаємо, раніше видання ABC News повідомляло, що міністерство торгівлі Сполучених Штатів Америки оголосило про свій намір вивчити можливість пропозиції правила, яке захистить технологію та ланцюжок постачання безпілотників від іноземних супротивників. У разі набуття чинності це правило обмежить або навіть заборонить безпілотники з Китаю — країни-виробника більшості комерційних безпілотників, що продаються у Сполучених Штатах.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 9 лютого заявила, що після того, як країни Балтії синхронізували свої електромережі із Західною Європою, настала свобода від погроз та шантажу з боку Російської Федерації.Про це повідомляє LRT. "Сьогодні ми творимо історію. Ми підключаємо країни Балтії до континентальної європейської електромережі. Демонтуються лінії електропередачі, які з'єднують нас із Білоруссю та Росією. Ця зміна ліній електропередач, яка з'єднувала вас з ворожими сусідами, залишиться в минулому", — заявила фон дер Ляєн у Вільнюсі. Вона наголосила, що це свобода від погроз, шантажу, а також заявила, що країни Балтії попереджали Євросоюз "про те, що російський газ має приховану ціну залежності" задовго до того, як московські танки увійшли до України."Весь ЄС зараз поступово відмовляється від російського викопного палива — це нова ера", — заявила голова Єврокомісії.За словами фон дер Ляєн, сьогодні треба говорити не лише про економічну, а й про ширшу безпеку континенту, а нещодавнє пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі — це те, що "не можна ігнорувати". "ЄС і НАТО тепер повинні діяти доповнювати одне одного", — заявила Урсула фон дер Ляєн. Голова Єврокомісії зазначила, що при захисті критичної інфраструктури ЄС пріоритети мають бути віддані профілактиці, прокладенню нових кабелів, диверсифікації та виявленню загроз, а також швидкому реагуванню на них та їх усуненню. "Наразі саме час взяти нашу оборону та безпеку до своїх рук", — сказала вона.У суботу, 8 лютого, Литва, Латвія та Естонія успішно від'єдналися від російської енергосистеми (ЄЕС), що діяла з радянських часів, і перейшли на роботу в ізольованому режимі, а в неділю о 14:05 під'єдналися до західноєвропейських електромереж. Країни Балтії підключені до континентальної європейської синхронної зони через литовсько-польське електричне з'єднання LitPol Link. Працюючи синхронно із Західною Європою, Литва, Латвія та Естонія самостійно й у координації з іншими країнами цієї зони управлятимуть частотою своїх електросистем та самостійно піклуватимуться про балансування мереж.Нагадаємо, видання Financial Times повідомляло, що у межах потенційного врегулювання війни в Україні деякі європейські посадовці запропонували вдатися до відновлення закупівель газу в Росії. Таку ідею вже розпочали обговорювати.

У суботу, 8 лютого, Латвія, Естонія та Литва остаточно від'єдналися від енергосистеми Російської Федерації. Таке рішення стало важливим кроком до енергетичної незалежності балтійських країн.Про це повідомляє Delfi.За даними видання, після відключення країн Балтії від енергомережі РФ прем'єр-міністрка Латвії Евіка Сіліня провела телефонні переговори з главою естонського уряду Крістеном Міхалом і комісаром Євросоюзу з питань енергетики та житла Даном Йоргенсеном. В ході розмови йшлося про перехід країн Балтії на повну інтеграцію з енергосистемою Європи."Це найбільший і найважливіший проєкт із забезпечення енергетичної незалежності та регіональної безпеки за останні десятиліття. І ми зробили це на рік раніше, ніж планувалося", — наголосила прем’єрка Латвії.Посадовиця висловила задоволення тим, що процес від'єднання пройшов без інцидентів, і висловила подяку операторам енергосистем балтійських країн та іншим відповідальним установам за роботу, завдяки якій цей перехід таки відбувся.Наступні кроки, за словами Сіліні, будуть пов'язані з модернізацією системи, розширенням використання відновлюваних джерел енергії та зміцненням безпеки регіону.Прем'єр-міністрка Латвії запевнила, що приєднання до енергомережі Європи підвищить енергетичну безпеку в регіоні та забезпечить незалежний і надійний контроль за частотою електромережі Балтії.Реакція ЛитвиЛитовський прем'єр-міністр Гінтаутас Палуцкас також відреагував на від'єднання своєї країни від російської енергомережі. Це, за словами політика, стане першим кроком до енергетичної незалежності."Сильніше, стійкіше енергетичне майбутнє тепер у наших руках. Сьогодні вранці Литва разом із Латвією та Естонією зробила важливий крок до енергетичної незалежності, відключившись від контрольованої Росією електромережі", — йдеться у заяві Палуцкаса.Він також додав, що цей крок балтійських країн зміцнює їхню енергетичну безпеку, поглиблює інтеграцію з Європою й забезпечує стабільне та надійне енергопостачання.Нагадаємо, видання Financial Times повідомляло, у межах потенційного врегулювання війни в Україні деякі європейські посадовці запропонували вдатися до відновлення закупівель газу в Росії. Таку ідею вже розпочали обговорювати.

Литва та Естонія відреагували на "добрий і конструктивний тиск" з боку президента США Дональда Трампа, ставши першими країнами НАТО, які пообіцяли витрачати понад п'ять відсотків свого внутрішнього валового продукту на оборону в прагненні різко наростити військовий потенціал.Про це повідомляє Financial Times. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив Financial Times, що Європа стикається з "новою ерою" після того, як ця балтійська держава, яка є сусідами з Росією, заявила, що з наступного року і принаймні до 2030 року витрачатиме на оборону від 5 до 6% свого ВВП. Це приблизно вдвічі більше за нинішній рівень. "Звичайно, тиск є, і це хороший і конструктивний тиск з боку нашого стратегічного та найбільшого союзника в НАТО", — сказав він. "Ми не можемо ігнорувати ці повідомлення. Але це не єдина причина... Для нас життєво важливо тут мати реальні можливості для ведення війни". Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал відреагував на обіцянку Литви, заявивши, що його країна також має намір виділити п'ять відсотків ВВП на оборонні витрати, що вище за нинішні 3,7 відсотка, що саме по собі перевищує витрати США на частку в обсязі її економічного виробництва. Він сказав: "Наш ключовий безпековий партнер при новому президенті послав чіткий сигнал: витрати НАТО на оборону повинні збільшитися. Ми знаємо нашого супротивника, і я повністю згоден — наша мета має бути п’ять відсотків". НАТО збирається збільшити свою неофіційну мету з оборонних витрат на своєму червневому саміті з нинішніх 2% до 3% або 3,5% у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, згідно з європейськими чиновниками. Але Трамп сказав союзникам, що він хоче п'ять відсотків, цифру, яку тепер підтримують кілька фронтових країн НАТО, включаючи Польщу, яка лідирує в Альянсі з видатків із більш ніж чотирма відсотками.З 32 членів НАТО 23 досягли цільового показника у два відсотки минулого року, оскільки витрати на оборону в Європі поступово збільшувалися протягом останнього десятиліття після анексії Криму Росією, до п'ятьох відсотків у 2024 році. По всій Європі існують побоювання щодо того, як сплатити вищі витрати на оборону і чи приймуть це люди, особливо якщо це станеться коштом інших державних послуг. Будріс сказав, що Литва фінансуватиме різке збільшення — з 2,9 відсотка коштом державних запозичень і того, що, як він сподівався, стане спільними європейськими фінансовими інструментами для оборони. Але на місцях є скептицизм щодо того, наскільки це можна досягти. "У них немає надійного плану, щоб досягти шести відсотків", — сказав один опозиційний політик у Вільнюсі. Литва створює дивізію сухопутних військ, чисельність якої зазвичай становить від 10 до 15 тисяч військовослужбовців, а також країна, яка приймає німецьку бригаду чисельністю близько п'яти тисяч осіб. "Нам не вистачає дуже багато: від бронетехніки та бойових машин до боєприпасів, інфраструктури та [відновлення наших] запасів", — сказав Будріс, додавши, що новий мінімум для всього НАТО має бути ближчим до трьох відсотків, навіть якщо його власна країна збирається витратити п'ять-шість відсотків. Інші країни НАТО, які входять до зони відповідальності НАТО, також розглядають можливість збільшення своїх витрат на оборону, хоч і не до того рівня, якого вимагав Трамп. Румунія, яка має найдовший кордон ЄС з Україною, була оплотом східного кордону НАТО, плануючи створити найбільшу базу Альянсу на аеродромі біля Чорного моря, включно з трьома додатковими системами ППО Patriot вартістю один мільярд євро. Барна Танцос, новий міністр фінансів Румунії, заявив, що уряд збереже витрати на оборону на рівні не менше двох відсотків ВВП цього року, попри бюджетний тиск. "Я думаю, що є можливість збільшити ці витрати ще більше, особливо щодо інвестицій. Румунія завжди була надійним партнером НАТО і має намір залишатися таким", — сказав він.Румунія має найвищий дефіцит бюджету в ЄС, який минулого року досяг 8,6% ВВП, і навіть оптимістичні прогнози уряду припускають, що у 2025 році він залишиться на рівні 7%. Уряд заморозив державні зарплати та пенсії на колишньому номінальному рівні, попри те, що торік інфляція перевищила п'ять відсотків, і відхилила позабюджетні статті, які запросили парламент у спробі заощадити гроші.Нагадаємо, за даними Reuters, НАТО не підтримає ідею новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа стосовно значного підвищення витрат на оборону. Але, найімовірніше, погодиться частково збільшити їх.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна заявив, що Європейський Союз має піти за прикладом Сполучених Штатів Америки та розглянути питання заборони китайського додатка TikTok.Про це повідомляє видання ERR. На думку естонського міністра, соцмережа Tiktok поширює дезінформацію, фейкові новини та впливає на результати виборів."Найяскравіший приклад цього був нещодавно в Румунії, де результати першого туру президентських виборів були анульовані, оскільки було виявлено втручання Росії у вибори через широку онлайн-кампанію", — сказав міністр.До того ж Тсакхна вважає, що "TikTok — це не засіб масової інформації, а зброя впливу", адже соцмережа збирає багато даних про користувачів, але, хто має доступ до цих даних, і досі не зрозуміло. Відтак, цей додаток має бути заборонений на теренах Європи."Оскільки TikTok належить китайській компанії, є законні побоювання, що дані можуть опинитися в руках китайської влади. У щорічнику зовнішньої розвідки за минулий рік також йдеться про те, що TikTok збирає велику кількість інформації, яка може бути корисною для збору розвідувальних даних, вимагання, а також кібератак", — додав міністр закордонних справ Естонії.Нагадаємо, ввечері 18 січня застосунок TikTok припинив роботу в Сполучених Штатах Америки. Програма зникла з App Store від Apple та видає помилку під час завантаження в Google Play. Блокування відбулося після того, як 17 січня Верховний суд підтримав заборону, яку ухвалив Конгрес США та підписав президент Джо Байден у квітні.Закон забороняє американським компаніям розміщувати або обслуговувати контент для платформи соціальних медіа, що належить Китаю, якщо її не продадуть покупцю зі США або одному з їхніх союзників.

У понеділок, 13 січня, естонська партія Isamaa ініціювала законопроект, згідно з яким парламент дасть уряду вказівку закрити естонсько-російський кордон. Це пов'язано з російськими провокаціями, які почастішали останнім часом.Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на ERR. Журналісти цитують лідера Isamaa Урмаса Рейнсалу, який обґрунтував законопроект декількома гібридними атаками, які, за його словами, Росія організувала проти Естонії та її країн-союзниць."Партнерські спецслужби й органи безпеки Естонії неодноразово попереджали про ризик саботажу з боку російських спецслужб. Прикордонна охорона Росії зробила ворожий крок, знявши з річки Нарва буї, що позначають кордон. У грудні відбувся масштабний терористичний акт у Фінській затоці з метою руйнування естонсько-фінської підводної інфраструктури", — сказав Рейнсалу.Він наголосив, що це прямі провокації з боку Росії, ігнорувати їх не можна жодним чином, адже такі дії мають відверто ворожий характер.На його думку, з огляду на нинішню ситуацію в галузі безпеки доречно закрити кордон між Естонією та Росією, а в органів безпеки й уряду Естонії є всі відповідні технічні можливості та правові підстави для цього.Як відомо, фінський національний оператор електромереж Fingrid 25 грудня заявляв про пошкодження підводного електрокабелю Estlink 2. Він з’єднує між собою мережі Фінляндії та Естонії. Через це передачу електроенергії між двома країнами тоді тимчасово призупинили.Нагадаємо, також у грудні президент Естонії Алар Каріс висловлював переконання, що його країна не зіткнеться з війною, адже "воля держави до оборони досить висока". Політик також заявив, що естонцям не доведеться покидати межі країни.

У традиційному розумінні морської війни ні Росія, ні Україна не мають домінування в Чорному морі. Зараз, за великим рахунком, це спірна морська акваторія.Таку думку висловив командувача Військово-морських сил Естонії Іво Вярк. Його цитує видання ERR."Усе Чорне море можна вважати в цьому сенсі спірною морською акваторією, де обидві сторони фактично мають певний ступінь свободи дій. І ця свобода дій, очевидно, є більшою біля узбережжя. Де обидві сторони мають власні засоби протиповітряної оборони, морські міни, підтримку з боку різних систем озброєння з берега", — зазначив він.Командувач ВМС Естонії додав, що кораблі зазвичай виходять у море лише для проведення конкретних дій, але жодна зі сторін не йде на надмірний ризик. Вярк зауважив, що обидві сторони використовують газові бурові установки в Чорному морі."Вони надають хорошу можливість для обох сторін розмістити там розвідувальне обладнання, а потім вести звідти спостереження за морською ситуацією. Однак відомо, що вони не перебувають постійно в руках жодної зі сторін, тобто переходять з рук в руки", — пояснив він.Командувача запитали, чи зробили українці революцію у сфері морських безпілотників, адже українській армії нібито вдалося збити російський гелікоптер за допомогою морського безпілотника."Наземні ударні безпілотники насправді стали важливим інструментом для України, але їхній імідж і, можливо, їхня корисність можуть бути дещо переоцінені в очах громадськості. Україна сама каже, що вони використовують військово-морські безпілотники саме тому, що у них немає інших засобів, вони не мають нічого протиставити російському Чорноморському флоту", — відповів Вярк.Він зазначив, що з 17 великих російських військових кораблів лише шість були пошкоджені українськими безпілотниками. Вярк визнав, що морське середовище є складним для дронів."Якщо говорити про безпілотники в цілому, то технології дронів і заходи протидії їм на морі теж розвиваються з шаленою швидкістю. Однак багато експертів також вважають, що безпілотні технології, швидше за все, будуть додатковим заходом, тобто до традиційних засобів і можливостей ведення морської війни. Іншими словами, це, безумовно, допоможе поліпшити ситуаційну обізнаність і посилити розвідувальну діяльність, але не буде нічого, що замінить сучасні підводні човни, надводні кораблі, ракети, міни і подібні засоби", — підсумував командувач ВМС Естонії.Нагадаємо, що в суботу міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову зі своїм турецьким колегою Хаканом Фіданом. Вони, зокрема, обговорили безпекову ситуацію у Чорному морі.

Нещодавні інциденти з пошкодженнями кабелів у Балтійському морі змусили НАТО посилити свою присутність у цьому регіоні. В Північноатлантичному альянсі зараз складають план, як це реалізувати на практиці.Про це повідомив сайт НАТО. Зокрема, сьогодні, 30 грудня, представники Альянсу зібралися в штаб-квартирі НАТО на консультації щодо безпеки критично важливої інфраструктури в Балтійському морі.Такі екстрені обговорення відбуваються після пошкодження підводних кабелів, які з'єднують Естонію і Фінляндію 25 грудня.Пошкодження кабелів, яке розслідує фінська влада, є одним з низки нещодавніх інцидентів в Балтійському морі, що розглядаються як можливі диверсії.Члени НАТО висловили повну солідарність з Естонією та Фінляндією у зв'язку з нещодавнім інцидентом."Задля збереження пильності, підвищення обізнаності про ситуацію та запобігання майбутнім інцидентам НАТО посилює свою військову присутність в Балтійському морі", — йдеться у повідомленні.Члени Альянсу також розглядають інші заходи з протидії потенційним загрозам критично важливим об'єктам підводної інфраструктури, в тому числі за підтримки Морського центру НАТО з безпеки критично важливої підводної інфраструктури, який був створений у травні цього року.До того ж раніше стало відомо, що балтійські та скандинавські країни планують посилити моніторинг суден у Балтійському морі. Як відомо, за останні дні на Балтиці пошкоджено декілька підводних кабелів, після чого країни регіону та НАТО оголосили про посилені заходи безпеки.Нагадаємо, сьогодні Центральна кримінальна поліція повідомила, що на дні моря у Фінській затоці виявлено слід від волочіння якоря завдовжки кілька десятків кілометрів. Саме він, ймовірно, пошкодив електрокабель, що з’єднує між собою мережі Фінляндії та Естонії.

Погрози Словаччини зупинити постачання електроенергії Україні є неприйнятними. Адже в ЄС вважають, що припинення транзиту російського газу через Україну не вплине на енергетичну безпеку країн Європи.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна. Його слова цитує Postimees. Він нагадав, що Європейський союз домовився про повну відмову від імпорту російських викопних видів палива до 2027 року."Останні зусилля урядів Угорщини та Словаччини, спрямовані на продовження постачань російського газу до Європейського союзу, суперечать цій меті, оскільки лише продовжують енергетичну залежність від Росії", — сказав Тсахкна.Він додав, що Європейська комісія підтвердила, що припинення транзиту російського газу через Україну не вплине на енергетичну безпеку Європейського Союзу та його країн-членів."Звільнення від енергетичної залежності від Росії відповідає інтересам кожної держави, оскільки Росія звикла використовувати експорт енергії як зброю. Не можна вважати Росію надійним партнером", — заявив міністр.За його словами, Росія демонструє свою справжню сутність, погрожуючи, наприклад, залишити мешканців Придністров'я без електрики й опалення з 1 січня, припинивши постачання газу."З огляду на все це, абсолютно неприпустимо, щоби Словаччина погрожувала припинити екстрені постачання електроенергії для України цієї зими. Україна вже майже три роки бореться не тільки за свій суверенітет, а й за безпеку всієї Європи та світу. У ситуації, що склалася, єдино правильний підхід — це всебічна підтримка України, а не посилення страждань українців своїми діями", — наголосив Тсахкна.Раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо розкритикував українську владу за відмову продовжувати транзит російського газу після 2024 року та пообіцяв розглянути заходи у відповідь.Нагадаємо, що в Міністерстві закордонних справ Словаччини назвали висловлювання Володимира Зеленського "перебільшеними". Український президент раніше різко прокоментував заяву словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо про відмову від постачання електроенергії до України в разі припинення транзиту російського газу, звинувативши його у співпраці з диктатором Путіним.

Центральна кримінальна поліція повідомила, що на дні моря у Фінській затоці виявлено слід від волочіння якоря завдовжки кілька десятків кілометрів. Саме він, ймовірно, пошкодив електрокабель, що з’єднує між собою мережі Фінляндії та Естонії. Про це повідомляє Yle. "Слід сягає десятків кілометрів завдовжки. Поки не вдалося точно встановити, де якір був опущений", — йдеться у прес-релізі поліції. Інспектор поліції Самі Пайла підтвердив в інтерв'ю Yle, що підводні дослідження, які проводилися на місці пошкодження кабелю Estlink 2, поступово прояснюють картину. "Слід закінчується там, де судно підняло якірний ланцюг, а від цього місця на схід [слід від волочіння] тягнеться на кілька десятків, якщо не майже на сто кілометрів", — уточнив Пайла в інтерв'ю Yle. Пайла зазначає, що Центральна кримінальна поліція вже має попереднє уявлення про те, що сталося."В цей час ми припускаємо, що слід від тяганини є якірним слідом судна Eagle S. Ми змогли з'ясувати це завдяки підводним дослідженням. Робота велася у співпраці між прикордонною службою та центральною кримінальною поліцією, і я можу сказати, що ми маємо попереднє розуміння того, що сталося в морі і як утворився цей якірний слід", — каже Пайла. Через погані погодні умови дослідження морського дна довелося призупинити. "Вітер зараз надто сильний, але коли море заспокоїться, ми продовжимо вивчення дна", — додав він. У пошкодженні електрокабелю Estlink 2 та чотирьох кабелів зв'язку підозрюється танкер Eagle S, який ходить під прапором Островів Кука. Центральна кримінальна поліція затримала танкер та тримає його поблизу Порвоо. Екіпаж Eagle S, який складається з громадян Грузії та Індії, допитують.Раніше повідомлялось, що фінський національний оператор електромереж Fingrid у середу, 25 грудня, заявив про пошкодження підводного електрокабелю Estlink 2. Він з’єднує між собою мережі Фінляндії та Естонії.Нагадаємо, німецькій прокуратурі вдалося встановити особи двох підозрюваних, які могли бути причетні до підриву газопроводів "Північного потоку". Диверсії відбулись у вересні 2022 року.

Нарва — місто, яке розташоване між Естонією та Росією, — може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.Таку версію висунули аналітики видання Politico. Журналісти зазначили, що Нарва, стиснута вздовж кордону Естонії з Росією, "перебувала в центрі зусиль, щоби протистояти постійним провокаціям з боку Москви" — від глушіння супутникової навігації до викрадених прикордонних демаркаційних буїв, пропаганди, дронів спостереження та дзижчання дирижаблів."Ми не маємо наміру розпочинати Третю світову війну, але бачимо постійні спроби спровокувати нас зробити щось, що би мало більший вплив", — сказав генеральний директор Управління поліції та прикордонної охорони Естонії Егерт Беліцев.Занепокоєння полягає в тому, що "Кремль може розіграти ту ж карту та спробувати захопити східну Естонію з її великим населенням етнічних росіян"."А потім змусити НАТО розпочати глобальну війну у відповідь. Відсутність реакції покаже, що стаття 5 НАТО щодо спільної оборони є безглуздою", — так описують можливий план дій Кремля журналісти.Вони вважають такий сценарій цілком імовірним, оскільки Росія вже частково випробувала його в Україні. Й хоча це не територія НАТО, все ж провокації відбуваються і в країнах Північноатлантичного альянсу, а реакція на такі про вокативні дії відверто слабка, що заохочує Кремль повторювати та збільшувати зусилля в цьому ж дусі.Нагадаємо, відомий західний політолог Самуель Чарап написав у колонці для Foreign Affairs, що вступ до Європейського Союзу може стати рятівним для України, бо в його документах є зобов’язання для всіх членів блоку надавати допомогу країні, яка зазнала агресії. І вона прописана чіткіше, ніж відомий п’ятий пункт Статуту НАТО.

Північноатлантичний альянс не зможе захисти Європу він нападу країни-агресорки Росії без допомоги Сполучених Штатів Америки. Відтак, альянс має збільшити свої оборонні витрати.Про це повідомило видання The Independent. Так, за даними журналістів, лідери Латвії, Фінляндії та Естонії закликали НАТО припинити "нескінченні дебати" про те, як впоратися з загрозою Росії, що насувається, і почати зміцнювати обороноздатність Європи."Ми не готові. Це абсолютно зрозуміло... Ми не можемо просто сподіватися на ситуацію, коли США залишатимуться активно залученими в Європу", — зазначив президент Латвії Едгарс Рінкевичс.Такої ж думки дотримується і прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал. Він вважає, що альянс має нарощувати свої оборонні можливості "через загрозу з боку Росії та її нездатності бути демократією і діяти у світі, заснованому на правилах".Як зауважили у виданні Латвія, Естонія та Фінляндія є єдиними країнами-членами НАТО, які межують з РФ. Ці держави також входять до переліку країн Північноатлантичного альянсу, які витрачають на оборону найбільше стосовно їхнього валового внутрішнього продукту (ВВП).Нагадаємо, раніше генеральний директор зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін заявив, що країнам НАТО потрібно буде стримувати Росію упродовж наступних 10-20 років. Захід повинен дуже серйозно ставитися до агресивної політики Кремля, адже можливим також є розширення війни в майбутньому.