"Російські танки їхали би на Берлін": у країнах Балтії відреагували на скандальні заяви Меркель

У Литві й Естонії прокоментували висловлювання колишньої німецької канцлерки Ангели Меркель. Вона, зокрема, пов'язала опір Польщі та країн Балтії прямим контактам із Путіним та його рішення вдертися в Україну 2022 року.

Депутатів литовського парламенту цитує LRT. Зокрема, голова Комітету в закордонних справах Сейму соціал-демократ Ремігіюс Мотузас зазначив, що заяви Меркель не можна вважати офіційною позицією Німеччини. Він наголосив, що відносини Європи з Москвою були напруженими задовго до 2021 року.

"Крим окупували 2014 року, насправді з 2015 року та до війни в Україні 2022 року відносини з Росією вже були напруженими. Мінських угод не підписали, це Росія їх зірвала, заблокувала та не погодилася з деякими позиціями", — сказав депутат.

За його словами, тривалий час позиції держав Західної Європи та східних держав ЄС щодо Росії розходилися.

"Деякі держави ЄС, імовірно, все ще сподівалися, що Росія прозріє, та не очікували цього повномасштабного вторгнення. Вони все ще сподівалися, тож іще 2015 року та ж Німеччина підписала з Росією угоду про газопровід "Північний потік-2", — зауважив Мотузас.

Консерватор Жигімантас Павільоніс заявив, що колишня лідерка Німеччини потурає очільнику Кремля Володимиру Путіну.

"Меркель представляє давню традицію потурання Путіну, завдяки якій російські танки зараз перебувають і в Грузії, і в Україні. І якби ця лінія тривала, боюся, що вони опинилися би на дорозі до Берліна та на нашій території", — наголосив він.

За його словами, нинішньому канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу непросто проводити нову зовнішню політику, його рейтинги впали, тому Меркель користується цією ситуацією.

"Я думаю, що Меркель зараз намагається підійняти хвилю цих любителів Росії проти Мерца", — зробив висновок він.

Своєю чергою, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна в дописі в соцмережі Х зазначив, що покладати відповідальність на Польщу чи країни Балтії за агресію Росії проти України "не тільки недоречно, а й просто неправильно".

"Справжня причина полягає в небажанні Путіна прийняти розпад СРСР і в умиротворенні Заходу в минулому, який ігнорував явні попереджувальні знаки. У нашому регіоні справжню природу Росії розпізнали доволі рано", — акцентував він.

За його словами, більшість на Заході ігнорували попередження навіть після того, як Путін відкрито висловив свої антизахідні погляди та ностальгію за СРСР у своїй промові в Мюнхені 2007 року.

Тсакхна вказав, що ні війна в Грузії у 2008 році, ні анексія Криму 2014 року не викликали рішучої реакції Заходу.

"Натомість ми бачили повторні спроби натиснути кнопку "перезавантаження", зусилля з пошуку діалогу з Росією та готовність закривати очі на жорстокість Москви", — додав він.

Тсакхна також зауважив, що Німеччина під керівництвом канцлерки Меркель неправильно оцінила вартість економічної співпраці з Росією.

"Весело відкривши газопровід "Північний потік", Меркель сприяла залежності своєї країни від російських енергоресурсів", — наголосив він.

У цьому контексті Тсакхна також вказав на відмову Україні та Грузії надати план дій щодо членства в НАТО на саміті у Бухаресті. За словами естонського міністра, ці помилки заохотили Росію.

"Ці уроки нагадують нам про просту істину: Росія реагує лише на силу. Ми повинні продовжувати ізолювати Росію на міжнародному рівні, посилювати економічний тиск і надавати Україні військову, політичну й економічну підтримку", — констатував він.

Тсакхна підсумував, що зараз Європа рухається у правильному напрямку, а Німеччина під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца "робить рішучі кроки на підтримку України та зміцнення власної обороноздатності".

Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль прискорює фазу створення інформаційних і психологічних умов — так звану "Фазу 0" — своєї кампанії з підготовки до можливої війни між НАТО та Росією в майбутньому.