# Литва

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що у тому випадку, якщо Україна звернеться з проханням до західних країни, зокрема й Литви, ввести війська на її територію, то Вільнюс розгляне це звернення.Про це повідомило видання LRT."Ми б обговорили з союзниками і партнерами те, який це має вигляд, і ми обговорили б з Україною, який це має вигляд. Нагадаю, що після Паризького саміту, коли президент Макрон, який також запросив президента Литви, говорив про ініціативу розширення своєї військової присутності в Україні в різних формах, Литва не відкидала такої можливості", — сказав посадовець.Як зауважив очільник литовського МЗС, його країна була постачальником безпеки в регіоні, роблячи свій внесок не лише дипломатичним шляхом, але й іншими засобами."Так само ми повинні зараз говорити про те, як це буде виглядати, виходячи з дуже чіткої і конкретної позиції, яка також передається новій адміністрації США, що Литва є постачальником безпеки в регіоні, а не тільки реципієнтом. Якщо постане питання, я не сумніваюся, що литовський прапор буде там", — додав він.Нагадаємо, раніше міністр оборони Литви Довіле Шакалієне заявляв, що цього тижня його країна передасть Україні 4500 безпілотників. Їхня вартість становить загалом п'ять мільйонів євро.

Цього тижня Литва передасть Україні 4500 безпілотників. Їхня вартість становить загалом п'ять мільйонів євро.Про це повідомила міністр оборони Литви Довіле Шакалієне."Я з гордістю повідомляю, що цього тижня Литва передасть Україні 4500 безпілотників вартістю п'ять мільйонів євро", — заявила Шакалієне у власному дописі у соцмережі X.Вона також додала, що під час свого останнього засідання литовський уряд затвердив нову процедуру передачі військової допомоги Україні."Ці зміни суттєво скоротять час, необхідний для процедур, забезпечуючи швидке надходження допомоги в Україну. Литва з Україною!" — резюмувала Шакалієне.Нагадаємо, раніше телеканал LRT заявляв, що дрони литовського виробництва, які обіцяли відправити в Україну ще до кінця минулого року, досі залишаються на армійських складах. Причиною стали бюрократичні перешкоди, які затримують постачання.

Дрони литовського виробництва, які обіцяли відправити в Україну ще до кінця минулого року, досі залишаються на армійських складах. Причиною стали бюрократичні перешкоди, які затримують постачання.Про це повідомили журналісти литовського телевізійного мовника LRT. За їхніми даними, безпілотники литовського виробництва, які обіцяли доставити в Україну ще до кінця минулого року, досі перебувають на складах.Медійники додали, що виробники здивовані цим. Вони зауважили, що Україна зазнає значних збитків, поки безпілотники не відправлені. Натомість політики вказують на бюрократичні перешкоди, які затримують постачання.За словами голови компанії RSI Europe Томаша Мілашаускаса, компанія доставила безпілотники ще в жовтні та листопаді, але вони досі не дійшли до України. Інші компанії теж не отримали підтвердження відправлення.Колишній міністр національної оборони Лауринас Кащюнас вважає, що затримка пов'язана з бюрократією, вказуючи на необхідність пройти шість етапів для доставлення товару."Бюрократія така, що є склади, Агенція оборонних ресурсів має формально передати це армії, уряд має ухвалити рішення про передачу Україні, а потім це потрібно відправити в Україну. Це означає, що ви повинні пройти кожен крок якомога швидше", — пояснив Кащюнас.Як відомо, місяць тому Данія, Франція та Литва надали 150 мільйонів євро на українську зброю. Кошти скеровують на виробництво ракет, дронів і артилерійських установок. Нещодавно Литва обіцяла відправити перший транш на виробництво зброї в Україні. Йдеться про 10 мільйонів євро на реалізацію "данської ініціативи".Нагадаємо, 30 грудня стало відомо, що дві литовські державні компанії — підприємство енергетичної групи Epso-G Epso-G Invest і збройовий завод у Гірайті — та німецький гігант оборонної промисловості Rheinmetall підписали угоду про створення спільного підприємства. Вони спільно будуватимуть завод із виробництва 155-міліметрових артилерійських боєприпасів у Байсогалі.

У п'ятницю, 3 січня, російські загарбники атакували приміщення литовського консульства в Херсоні. Окупанти пошкодили фасад будівлі, а також саме приміщення, де розташоване відомство. Про це в соцмережі Х повідомив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. Посадовець опублікував наслідки обстрілу консульства Литви та зазначив, що це російське "новорічне" привітання.На світлинах помітно, що росіяни пошкодили фасад будівлі, а також саме приміщення всередині консульства."Такій жорстокості та руйнуванню має бути покладено край. Ми повинні надати Україні більше засобів протиповітряної оборони та інших можливостей, необхідних їй для перемоги", — йдеться у заяві Будріса.Нагадаємо, у липні 2023 року через нічну атаку по Одесі руйнувань зазнала адміністративна будівля. Йшлося про генеральне консульство Китайської Народної Республіки.Згодом у Китаї відреагували на пошкодження свого консульства в Одесі внаслідок ракетної атаки росіян. Там вибуховою хвилею вибило частину стіни та шибки.

Дві литовські державні компанії — підприємство енергетичної групи Epso-G Epso-G Invest і збройовий завод у Гірайті — та німецький гігант оборонної промисловості Rheinmetall підписали угоду про створення спільного підприємства. Вони спільно будуватимуть завод із виробництва 155-міліметрових артилерійських боєприпасів у Байсогалі, Про це повідомив литовський мовник LRT. Журналісти зазначили, що попередня вартість заводу — 260 мільйонів євро. Після підписання остаточного договору більше не залишилося перешкод для будівництва заводу.Згідно з угодою, Rheinmetall належатиме 51%, Epso-G Invest — 48%, а збройовому заводу в Гірайті — 1% акцій Rheinmetall Defence Lithuania, повідомили журналістам у понеділок в Epso-G."Підписавши угоду, всі сторони зобов'язалися внести очікувану частку в реалізацію проекту", — сказав представник Epso-G Гедимінас Петраускас.За його словами, попередня вартість проекту може ще змінитися залежно від ходу його реалізації. Максимальна вартість проекту наразі оцінюється приблизно в 300 мільйонів євро.Представник Epso-G не назвав конкретні внески акціонерів, але, за оцінками, Rheinmetall має вкласти щонайменше 133 мільйони євро, Epso-G Invest — близько 125 мільйонів євро, а збройовий завод у Гірайті — близько 2,6 мільйона євро.За словами Петраускаса, завод мають побудувати протягом двох років — до кінця 2026 року. Конкретна дата початку будівництва поки що невідома."Усі сторони зроблять усе можливе, щоби реалізувати проект якнайшвидше, але запланований термін — близько двох років із моменту підписання договору. Це прописано в договорі", — сказав Петраускас.Нагадаємо, що в грудні Агенція оборонних закупівель Міністерства оборони України уклала відповідний контракт із німецьким оборонним концерном Rheinmetall. У межах контракту німецький оборонний концерн надасть 155-міліметрові боєприпаси.

Литовський Каунас продовжив іще на рік можливість для українських біженців безкоштовно їздити в столичному громадському транспорті. Для цього потрібен цифровий дозвіл на проживання в країні.Про це повідомив литовський суспільний мовник LRT із посиланням на рішення Каунаської міської ради. Журналісти зазначили, що іноземці, які виїхали з України через військові дії Росії, зможуть скористатися 99% знижкою на придбання безстрокового електронного квитка для проїзду в автобусах і тролейбусах протягом цілого року.Медійники додали: щоби скористатися пільгою, їм потрібно показати цифровий дозвіл на тимчасове проживання. Такі дозволи видає Департамент міграції. Також необхідно мати будь-який особистий документ.До речі, інші великі литовські міста теж ухвалили такі рішення після російського вторгнення в Україну 2022 року.У Литві ставлення до мігрантів стає все більш негативним. Однак при цьому для литовських громадян українці залишаються найпривабливішою групою. Таким виявилися результати опитування, яке провели на замовлення Вільнюського представництва Міжнародної організації з міграції. Його результати оприлюднили в листопаді.До того ж влада Литви постійно продовжує тимчасовий захист для біженців з України, які планують або вже влаштувалися на роботу. Від них не вимагатимуть знання литовської мови.Нагадаємо, що 2025 року українські інструктори з базового загального військового вишколу пройдуть навчання у Литві. Про це домовилися 12 грудня під час зустрічі заступника міністра оборони України бригадного генерала юстиції Сергія Мельника з міжнародним радником з питань професійної військової освіти від Литовської Республіки Стасісом Палдунасом.

У п'ятницю, 20 грудня, до Києва прибула делегація міністрів на чолі з прем'єр-міністром Литви Гінтаутасом Палуцкасом.Про це у Telegram повідомив очільник українського уряду Денис Шмигаль. Він наголосив, що очікує на плідний та конструктивний діалог."Маємо насичений порядок денний обговорення: обороноздатність та безпека Європи, членство України в ЄС та НАТО, програма відновлення, подальше посилення санкцій проти Росії та конфіскація російських заморожених активів, а також наша економічна та торгівельна співпраця", — зазначив прем’єр.Своєю чергою у власному дописі в соцмережі X Гінтаутас Палуцкас заявив, що для нього є честю перебувати в Києві під час його першого візиту на посаді прем'єр-міністра."Біля київської Стіни пам'яті разом з моїм Кабінетом міністрів я вшанував загиблих героїв України, чоловіків і жінок, які віддали своє життя за свободу своєї країни, а тим самим — за свободу Європи" — написав він.Нагадаємо, у 2025 році українські інструктори з базового загального військового вишколу пройдуть навчання у Литві. Про це домовилися під час зустрічі заступника міністра оборони України бригадного генерала юстиції Сергія Мельника з міжнародним радником з питань професійної військової освіти від Литовської Республіки Стасісом Палдунасом.

У неділю, 14 грудня, Литва та Естонія розширили санкції проти грузинської влади. Головна причина — застосування насильства проти антиурядових протестувальників.Так, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що його країна в координації з Естонією додала до санкційного списку ще 17 грузинських посадовців, серед них — прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе."Ми не будемо миритися з насильством та репресіями проти мирних протестувальників, журналістів та опозиції. Настав час для спільних дій на рівні ЄС!" — наголосив Будріс.У МЗС Естонії також підтвердили запровадження санкцій проти влади Грузії. Зокрема, міністр закордонних справ Маргус Цахкна підписав директиву, згідно з якою, Естонія ввела санкції проти 14 високопоставлених грузинських чиновників і суддів. Їм заборонили в'їзд на територію Естонії."Я закликаю всі країни Європейського Союзу відреагувати на те, що відбувається в Грузії, і вжити конкретних заходів проти тих, хто застосовує невиправдану силу і жорстоке насильство проти народу Грузії та підриває демократію", — зазначив Цахкна.Варто зазначити, що 2 грудня Естонія, Латвія та Литва рішуче засудили серйозні порушення прав людини у зв'язку з протестами у Грузії та оголосили про заборону в'їзду низці грузинських посадовців.Додамо, 5 грудня Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну.Нагадаємо, президентка Грузії Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла рішення президента Володимира Зеленського щодо запровадження санкцій проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців.

Литовська армія продовжить підготовку українських інструкторів та солдатів, а також консультуватиме військових з питань реформи. Вільнюс також підтримуватиме нашу державу у питаннях озброєння.Про це заявив командувач армії генерал Раймундас Вайкшнорас під час свого візиту до України після зустрічі з головнокомандувачем українських Збройних сил генералом Олександром Сирським, пише LRT."Литовська армія продовжить навчання українських солдатів у Литві та у міжнародних форматах Interflex та EUMAM. Він продовжить надавати підтримку лікуванню та реабілітації поранених солдатів у військово-медичних установах. Співпраця сприятиме постачанню та координації військових засобів, таких як безпілотні та протидронні системи, снаряди, комплексні системи ППО та інші, а також підтримуватиме Україну наявними коштами", — йдеться у повідомленні армії.Вайкшнор зустрівся із керівництвом української армії, відвідав навчальний центр безпілотних систем, відвідав точку опори підприємства під Києвом, що стало важливою частиною успішної оборони столиці у перші дні масштабного конфлікту.Однією з основних цілей візиту є встановлення контактів щодо одержаних уроків, особливо в галузі фортифікації, та перейняття передового досвіду українських бойовиків."Немає сумніву, що досвід держави, що воює, особливо цінний при підготовці до майбутніх битв, особливо знаючи, що ворог один і той же. Командувальна делегація, до складу якої також увійшли представники ВПС збройних сил Литви, відвідала та перейняла передовий досвід підрозділів ППО Києва, повсякденною діяльністю яких є захист неба столиці від російських балістичних та крилатих ракет, безпілотних літальних апаратів. та атаки пілотованої авіації", — йдеться у заяві армії.У заяві стверджується, що фортифікаційна система, яка зарекомендувала себе дуже успішно при захисті України від терористичної Росії, не є новинкою, а покликана оцінити, як найефективніше використовувати такий інструмент для захисту як від прямого, так і від артилерійського вогню, а також ті ж самі самогубства дронів.Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що військовослужбовцям має бути надана можливість проходити базовий військовий вишкіл під керівництвом інструкторів бригад і командирів, з якими вони згодом будуть виконувати бойові завдання.Нагадаємо, 12 грудня президент Володимир Зеленський представив військовому керівництву держави нового командувача Сухопутних військ Збройних сил генерала-майора Михайла Драпатого. Глава держави очікує від нього швидких результатів.

У 2025 році українські інструктори з базового загального військового вишколу пройдуть навчання у Литві. Про це домовилися під час зустрічі заступника міністра оборони України бригадного генерала юстиції Сергія Мельника з міжнародним радником з питань професійної військової освіти від Литовської Республіки Стасісом Палдунасом.Відповідне повідомлення з'явилось у Telegram-каналі Міністерства оборони України. У відомстві зазначили, що до першої групи українських інструкторів, що навчатимуться у Литві, увійдуть 30 осіб. Після повернення до України вони зможуть впроваджувати нові підходи у підготовці військовослужбовців та ділитися знаннями з колегами у вітчизняних навчальних центрах. "Удосконалення військової освіти та бойової підготовки є одним із ключових завдань для Збройних сил України. Ми вдячні партнерам за підтримку, яка дозволяє інтегрувати сучасні стандарти НАТО в нашу систему підготовки", — наголосив Сергій Мельник. Сторони також обговорили оновлення навчальних програм з бойової стрільби. Зокрема, наступного року на базі двох навчальних закладів Міноборони планується запустити пілотний проєкт із підготовки інструкторів з курсу стрільб за сприяння НАТО.Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що військовослужбовцям має бути надана можливість проходити базовий військовий вишкіл під керівництвом інструкторів бригад і командирів, з якими вони згодом будуть виконувати бойові завдання.Нагадаємо, 12 грудня президент Володимир Зеленський представив військовому керівництву держави нового командувача Сухопутних військ Збройних сил генерала-майора Михайла Драпатого. Глава держави очікує від нього швидких результатів.

Члени Північноатлантичного альянсу повинні надати Україні гарантії для досягнення миру. Найкращим способом є запуск п'ятої статті НАТО. Таку заяву зробив 4 грудня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, пише Reuters. "Якщо ми хочемо миру в Україні, нам доведеться надати гарантії безпеки. Немає дешевшого способу гарантувати безпеку, ніж стаття п'ята НАТО", — сказав він. Ландсбергіс наголосив, що війна буде вирішена тільки на полі бою.  "Було б ілюзією говорити, що ми не можемо забезпечити Україну всім необхідним", — додав він. Довідка. Згідно з п'ятою статтею НАТО, у разі, якщо будь-яка з держав — членів Альянсу стає жертвою збройного нападу, усі інші без винятку члени блоку вважатимуть цей акт насильства збройним нападом на них усіх і вживуть усіх заходів, які вважатимуть за доцільне, щоб допомогти члену Альянсу, який зазнав нападу. Раніше високопоставлений чиновник НАТО на умовах анонімності повідомив, що Франція та Велика Британія розмірковують над можливістю відправлення своїх військ в Україну для моніторингу режиму припинення вогню, якого може бути досягнуто внаслідок перемовин між Києвом та Москвою. Таким чином у Парижі та Лондоні вже розробляють план гарантування безпеки Україні. Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з головою Європейської Ради Антоніу Коштою заявляв, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Своєю чергою колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що для якнайшвидшого припинення війни Україні може призвести відмова від деякої частини українських територій на користь Росії. В обмін на це Київ отримає гарантії безпеки на майбутнє.

У Литві ставлення до мігрантів стає все більш негативним. Однак при цьому для литовських громадян українці залишаються найпривабливішою групою. Про це свідчать результати опитування, яке провели на замовлення Вільнюського представництва Міжнародної організації з міграції. Про це повідомив литовський телерадіомовник LRT. Голова представництва в Литві Ейтвідас Бінгеліс заявив: нещодавно опубліковані результати опитування показують, що українців сприймають найприхильніше порівняно з мігрантами з інших країн. Респонденти поставили українцям середній бал сприятливості майже 7 з 10. Білоруські мігранти є другою найпривабливішою групою (5/10), на третьому місці — трудові мігранти з Центральної Азії (4,83/10). Мігранти з Близького Сходу (4,13/10) і ті, хто в'їхав до Литви через білоруський кордон 2021 року (3,73/10), отримали менш сприятливі оцінки. "Хоча ставлення до мігрантів загалом погіршилося, українців усе ще сприймають позитивно, що свідчить про те, що вони добре інтегруються в литовське суспільство, вивчаючи мову, працюючи найманими працівниками або відкриваючи власний бізнес", — пояснив Бінгеліс. Опитування також показало, що респонденти вважають курси литовської мови найважливішим заходом інтеграції для українців — 65% респондентів назвали його пріоритетним. Інші заходи включають допомогу в оформленні документів (40%), організацію освітніх і позашкільних заходів для дітей (31%), а також надання послуг на ринку праці, професійну підготовку й оцінку навичок (29%). Половина опитаних вважають, що українським біженцям, які вивчили мову та знайшли роботу, варто дозволити залишитися в Литві після війни. Ще 34% не заперечували би проти того, щоб українці залишилися, якщо вони цього захочуть. Водночас кожен десятий респондент вважає, що українці повинні покинути Литву після закінчення війни. Зараз у Литві проживає понад 74 тисячі українців. Більшість із них приїхали після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення 2022 року. Нагадаємо, вчора стало відомо, що цього тижня Україна отримала нову партію допомоги від Литви, яку вже доставили на територію нашої країни. В ній — різні види озброєнь і боєприпасів, а також запчастини до бронетранспортерів.

У Литві у місті Вільнюс вантажний літак впав на двоповерховий житловий будинок. Спалахнула пожежа. Про це повідомило видання Delfi. Попередньо, авіатроща сталася близько 05:31 на вулиці Жирню. За даними видання, на момент аварії у літаку було четверо людей: два пілоти та два працівники.  Як повідомили у відділі координування ситуацій Департаменту пожежної безпеки та порятунку, рятувальники звільнили з літака одного з пілотів, він прийшов до тями. Також до лікарні доставлено ще двох постраждалих, а ще одна людина померла. До того ж рятувальники евакуювали 12 людей із будинку, на який впав літак. Місцеві жителі не постраждали. Зазначається, що впав вантажний літак компанії DHL, який летів з німецького міста Лейпциг до аеропорту Вільнюса. Причини авіатрощі поки не відома. Нагадаємо, 24 листопада в аеропорту Анталії загорівся російський літак SSJ-100 авіакомпанії "Азимут". Він виконував рейс зі Сочі. Займання сталося одразу після посадки.

Цього тижня Україна отримала нову партію допомоги від Литви, яку вже доставили на територію нашої країни. В ній — різні види озброєнь і боєприпасів, а також запчастини до бронетранспортерів. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони Литви, яка опублікувала відповідний допис у соціальній мережі X. Згідно з повідомленням, цього тижня в Україну доставили генератори, запчастини до бронетранспортерів М113, зброю та боєприпаси. У литовському оборонному відомстві зазначили, що підтримка України з боку Литви 2025 року міститиме летальну та нелетальну допомогу, внески до фондів, навчання та реабілітацію солдатів, експертні консультації. Литва також фінансуватиме коаліцію з розмінування та приєднається до чеської ініціативи щодо боєприпасів. У межах очолюваної Литвою коаліції з розмінування Україна вже отримала 230 пікапів і 240 міношукачів. Окрім того, Литва закуповуватиме безпілотники та засоби для протидії дронам у виробників. Нагадаємо, вчора стало відомо, що Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів. Відповідний меморандум підписали 23 листопада у Вільнюсі міністр оборони України Рустем Умєров і його литовський колега Лаурінас Кащюнас.

Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів. Відповідний меморандум був підписаний 23 листопада у Вільнюсі. Про це у Telegram-каналі повідомив міністр оборони України Рустем Умєров. За словами посадовця, він підписав документ спільно з литовським колегою — Лаурінасом Кащюнасом. "Меморандум про взаєморозуміння щодо створення механізму підтримки сил безпеки та оборони України через внески в українську оборонну промисловість відкриває нові можливості для литовських інвестицій в наш ОПК і сприяє розширенню стратегічного партнерства між нашими країнами", — йдеться у заяві Умєрова. Український міністр також наголосив, що це довгострокова угода, в рамках якої вже погоджено перший транш у розмірі 10 мільйонів євро. Литва спрямовує ці кошти на виробництво української далекобійної зброї, зокрема проєкту "Паляниця". "Литовська сторона вже працює над фіналізацією бюрократичних процедур, перший транш на підтримку українських DeepStrike буде перераховано найближчим часом. Подякував Литовській Республіці за незмінну допомогу, яку Україна отримує у цей складний час, і особисто пану Кащюнасу за його лідерство на посаді міністра оборони", — сказав Умєров. Очільник українського оборонного відомства також заявив, що окрім підписання меморандуму, сторони обговорили ключові пріоритети на 2025 рік, а саме: підготовку та оснащення українських бригад, забезпечення боєприпасам, засобами ППО та розвиток співпраці у сфері оборонної промисловості. "Дякую Литві за підтримку і довіру до українських технологій", — додав Рустем Умєров. Нагадаємо, раніше міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що перевагою українських далекобійних дронів є низька вартість порівняно з ракетами. До того ж вони зарекомендували себе ефективним і точним озброєнням.