# Литва

Для того, щоби тримати європейські країни в постійній напрузі, Росія використовує дронові провокації, останнім часом у них відчувається певна системність. У Литві припустили, що Москва свідомо допускає різні інциденти.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа в інтерв’ю журналістам LRT Televizijos. Він зазначив, що інциденти з дронами в Європі можуть бути частиною ширшої тактики Росії.За його словами, Москва може намагатися тиснути на країни, які активно підтримують Україну, не вступаючи при цьому у відкриту конфронтацію з НАТО.Науседа акцентував, що подібних випадків може ставати більше, і зараз щодо цього є тенденція. Він також звернув увагу на дедалі агресивнішу поведінку Росії."Поведінка Росії стає дедалі агресивнішою. Не бажаючи вступати у пряму конфронтацію з НАТО, Росія намагається атакувати ті країни, які є найвідданішими прихильниками України", — зауважив президент Литви.Він констатував, що не кожен випадок із російськими безпілотниками в Європі обов'язково означає пряму атаку на НАТО. Лідер однієї з країн Балтії припустив, що Росія може свідомо допускати відхилення дронів від запланованого маршруту. У такому разі безпілотники можуть опинятися не лише над територією Литви, а й в інших країнах Балтії або Польщі."Такі інциденти, як, наприклад, нещодавно збитий дрон та інші дрони, не обов'язково є прямою атакою Росії проти НАТО", — заявив Науседа.Президент Литви вважає, що Москва наразі може не прагнути прямого зіткнення з Північноатлантичним альянсом. Водночас Кремль, на його думку, здатен використовувати інші способи тиску."Ймовірно, на цьому етапі росіяни до цього не готові та не бажають цього. Але це може бути свідоме допущення відхилення дрона від курсу та влучання ним не обов'язково на територію Литви, а на територію країн Балтії чи Польщі з метою утримання суспільства в стані напруги", — пояснив литовський лідер.Гітанас Науседа підсумував, що така ситуація, на його думку, вигідна Росії. Тому Кремль схильний повторювати такі дії у вигляді різних провокацій.Нагадаємо, декілька днів тому прессекретар кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія виступає категорично проти розміщення ядерної зброї неподалік від її кордонів. За його словами, територія Литви перебуватиме під прицілом ядерної зброї Росії, якщо Вільнюс ухвалить рішення розмістити таку зброю у себе..

У столиці Литви Вільнюсі двоє чоловіків зірвали прапор України, встановлений на одній із будівель у центрі міста. Правоохоронці оперативно затримали порушників, обидва перебували у стані алкогольного сп'яніння.Про це повідомляє литовський мовник LRT.Інцидент стався в ніч на понеділок, 14 вересня, близько 03:00. Двоє чоловіків зірвали український прапор із флагштока на будівлі, розташованій на проспекті Гедиміна у Вільнюсі.Правоохоронці невдовзі наздогнали та затримали порушників. Ними виявилися чоловіки 2000 та 1995 років народження.Перевірка на алкоголь показала, що обидва були нетверезими. В одного зафіксували 1,49 проміле алкоголю, в іншого — 2,43 проміле.За фактом інциденту правоохоронці розпочали розслідування. Громадянство затриманих наразі не розголошують.Нагадаємо, нещодавно у французькому Міттерсаймі сталася сутичка між двома українцями та 44-річним чоловіком, якого спочатку вважали "росіянином", однак він виявився уродженцем Казахстану.Додамо, також раніше Європейська комісія заявила, що Польща повинна дотримуватися вимог законодавства Європейського Союзу щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Вони пообіцяли уважно стежити за тим, як це виконується..

Росія виступає категорично проти розміщення ядерної зброї неподалік від її кордонів. Москва погрожує країнам НАТО навіть після дискусій політиків щодо таких можливостей.Відповідну заяву зробив прессекретар кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков під час спілкування з російськими пропагандистами."Територія Литви перебуватиме під прицілом ядерної зброї Росії, якщо Вільнюс ухвалить рішення розмістити таку зброю у себе", — наголосив він.Раніше в Литві не виключали можливість попросити союзників розмістити на території країни всі можливі види зброї для захисту від російської агресії.Також Пєсков повідомив, що незабаром Володимир Путін проведе перемовини з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Під час розмови можуть порушити й тему України."Як правило, Путін, коли є час, використовує такі зустрічі для того, щоби поінформувати своїх співрозмовників про те, що насправді відбувається на землі", — додав "рупор" Кремля.Крім того, він зауважив, що зустріч Володимира Путіна, Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна на саміті АТЕС гіпотетично можлива."Однак наразі вона офіційно не запланована", — підсумував речник російського диктатора Дмитро Пєсков.Нагадаємо, вчора заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко розповідав, що Москва на офіційному рівні поінформувала Китай про підсумки переговорів Володимира Путіна з американськими перемовниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, які приїжджали до столиці Росії..

Сполучені Штати затримують постачання реактивних систем залпового вогню HIMARS до Литви, яке раніше очікували до кінця 2026 року. У литовській армії припускають, що зміщення термінів може бути пов'язане з можливостями американської оборонної промисловості.Про це заявив командувач Збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас в інтерв'ю LRT. За його словами, наразі невідомо, наскільки саме змістився графік постачання. Водночас литовські військові вже пройшли необхідну підготовку та виконали навчальні стрільби."HIMARS відкладаються. Зараз не можу сказати, наскільки і на який термін. Це суто американська сторона, ймовірно, пов'язано з їхньою промисловістю", — зазначив Вайкшнорас.Командувач наголосив, що затримка не повинна суттєво вплинути на оборонні можливості країни. За необхідності Литва зможе тимчасово залучити аналогічні системи для компенсації нестачі спроможностей.Відповідні домовленості існують із Національною гвардією американського штату Мічиган, яка має HIMARS та може направляти їх до Литви, зокрема для участі у військових навчаннях.Скільки HIMARS замовила ЛитваНаприкінці 2022 року Литва уклала зі США контракт на 495 мільйонів доларів, який передбачає придбання восьми систем HIMARS. У квітні 2026 року сторони доповнили угоду замовленням другої батареї. Її вартість становить близько 280 мільйонів доларів. Контракти виконує американська компанія Lockheed Martin.Раніше очікувалося, що перша батарея прибуде до Литви у 2026 році, а повної бойової готовності системи мали досягти до 2027 року.Загалом впродовж останніх трьох років Литва придбала у Сполучених Штатів озброєння та військового обладнання приблизно на два мільярди євро.Додамо, уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року..

Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що литовська сторона має інформацію про зміст нещодавнього візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. За його словами, під час поїздки Росії передали сигнали, які стосувалися безпеки України та Європи.Про це Каунас заявив під час зустрічі з журналістами, передає LRT. Водночас міністр наголосив, що не може оприлюднити подробиці переговорів."У нас є інформація. Вона точно не для публічного використання, і не сердьтесь, я точно її не розголошую. Я бачив багато різних версій у пресі. Найважливіше те, що зустріч відбулася, меседжі передані, і саме так союзники — я маю на увазі Сполучені Штати — і повинні діяти заради безпеки нашого регіону, України та всієї Європи", — заявив Каунас.Очільник литовського Міноборони також попередив про зростання ризику гібридних атак на східному фланзі НАТО. На його думку, Росія може активізувати такі дії через невдачі своєї армії у війні проти України.Каунас зауважив, що Москва не досягає запланованих результатів на фронті, тоді як українські безпілотники та ракети здатні завдавати ударів по об'єктах на території Росії. Це, за його словами, посилює внутрішній тиск на російську владу та може підштовхувати Кремль до ескалації."Росія не досягає в Україні тих результатів, які планувала. Цілком природно, що в російського суспільства починають виникати запитання: що ж насправді відбувається? Чому українські дрони та ракети сьогодні здатні літати по Росії та завдавати шкоди? І через це Росія зазнаватиме дедалі більшого тиску, а її дії чи можливості ескалації якихось додаткових гібридних атак зростають", — додав міністр.Директор ЦРУ Джон Реткліфф нещодавно відвідав Москву. За даними західних медіа, під час поїздки він, зокрема, закликав російську сторону відновити активні переговори з Україною щодо припинення війни.Також повідомлялося, що Реткліфф запропонував провести тристоронню зустріч за участю президентів України Володимира Зеленського, США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна.Додамо, в Польщі пришвидшать різні заходи задля посилення оборони країни. У Варшаві нагадали, що обіцянку не нападати на сусідів Росія вже давала перед вторгненням в Україну. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зауважив, що переговори директора ЦРУ Джона Реткліффа в Москві та певні заяви після цього спонукають до посилання оборонних заходів..

Візит глави Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до столиці Росії 25 серпня не став несподіванкою для балтійських партнерів. За словами лідера Литви Ґітанаса Науседи, західні союзники тримають регіон у курсі переговорного процесу між Вашингтоном та Москвою.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".Інформованість союзників та позиція ВільнюсаПід час спільної пресконференції з президентом Європейської ради Антоніу Коштою у Вільнюсі глава литовської держави відповідав на запитання журналістів щодо поїздки очільника ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня та його вильоту з Риги. Науседа підтвердив, що литовська сторона володіла інформацією про майбутні контакти заздалегідь."Я відповім коротко. Щодо зустрічі — так, ми знали. Я не хочу обговорювати зміст зустрічі, тому що перш за все це зустріч між цими двома країнами, і це предмет їх обговорення. Наші партнери нам повідомили, що інформацію стосовно цієї зустрічі, її мети та змісту нам повідомлять без затримки, практично, на наступному тижні", — зазначив Науседа.Спроба розрядки геополітичної напругиПрезидент Литви також озвучив припущення щодо головної мети переговорів між представниками США та РФ. На його думку, цей візит спрямований на послаблення загальної геополітичної напруженості у світі. Науседа висловив позитивне ставлення до діалогу, який може сприяти стабілізації ситуації, та очікує на вичерпні деталі від американських партнерів уже ближчими днями.Нагадаємо, 25 серпня до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів..

Під час головування в Раді Європейського Союзу Литва планує використати всі можливості, щоби прискорити відкриття решти переговорних кластерів для України. Але при цьому Києву доведеться виконати зобов'язання.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.Як відомо, Литва головуватиме в Раді ЄС з 1 січня 2027 року. За словами Науседи, країна використає всі можливості, щоби прискорити процес відкриття решти переговорних кластерів для України."Наразі ми відкрили два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так вже й багато часу", — зазначив президент Литви.Науседа наголосив, що Україна також має виконати свої зобов'язання. За його словами, важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, адже не всі вони ставляться до розширення так само з ентузіазмом, як Литва."А для скептиків, для тих, хто має сумніви, важливо показати, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства", — пояснив він.Литовський президент додав, що діяти потрібно якомога швидше, бо час спливає, а нині це дуже цінний ресурс.Він наголосив, що його країна завжди перебуватиме поруч, підтримуватиме Україну та заохочуватиме її робити більше, адже цей підхід ґрунтується на заслугах.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

У неділю, 23 серпня, до Києва офіційним візитом прибули лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії та Норвегії.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. З нами наші союзники. Сьогодні вранці я мав задоволення вітати лідерів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Норвегії, а також інших високопосадовців на київському залізничному вокзалі", — наголосив він у своєму дописі у соцмережі X.За словами дипломата, партнери проведуть двосторонні та багатосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським, за результатами яких буде оголошено про важливі рішення.. Водночас президент Литви Гітанас Науседа, заявив, що під час візиту до Києві візьме участь в обговореннях з союзниками з країн Північної Європи та Балтії, а також у засіданні "Коаліції охочих"."Щойно прибув до Києва. Протягом наступних двох днів я приєднаюся до заходів з нагоди Дня прапора України та Дня Незалежності, зустрінуся з президентом та братиму участь у дискусіях з нашими союзниками з Північної та Балтійської країн, а також у зустрічі "Коаліції охочих". Ми стоїмо поруч з Україною сьогодні — коли вона відзначає Національні дні — і завжди", — зазначив литовський лідер.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію..

Очільник зовнішньополітичного відомства Литви закликав міжнародну спільноту прискорити інтеграційні процеси та надати Україні повноправне членство у Євросоюзі до 2030 року. Дипломат наголосив, що масштабовані атаки Росії потребують рішучої та адекватної відповіді з боку Заходу.Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Посилення оборони та санкційний тиск на РосіюЗа словами литовського посадовця, безперервні обстріли цивільної інфраструктури підтверджують, що Росія повністю ігнорує мирні ініціативи, обираючи шляхи ескалації та терору. У зв'язку з цим Будріс відзначив крайню потребу негайно наростити постачання систем протиповітряної оборони для України. Окрім цього, Захід має суттєво збільшити обсяги військової, фінансової та енергетичної допомоги, а також запровадити нищівні обмеження проти військово-промислового комплексу Росії.Членство в ЄС до 2030 року та безпека ЄвропиГолова МЗС Литви переконаний, що єдиною дієвою відповіддю на загрози з боку Кремля є повна інтеграція України до європейських та євроатлантичних інституцій. Він окреслив чітку позицію щодо майбутнього української держави:"Місце України — у європейській родині, і її шлях до європейської та євроатлантичної інтеграції має залишатися нашим стратегічним пріоритетом".Будріс додатково заявив, що надана Україні допомога є безпосереднім захистом безпеки та майбутнього всього європейського континенту, тому відповідь Заходу має повністю відповідати реальним масштабам російської агресії.Нагадаємо, 20 серпня міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації..

Міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації.Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.Савіцкас розповів, що через тривалу російську атаку йому довелося на власному досвіді відчути те, з чим регулярно стикаються українці."Мені випало відчути на своєму досвіді те, що більшість українців проживають дуже часто… Тривога була усю ніч і досі діє. Ми стежимо за ситуацією. Попереджень про балістику більше немає, загроза безпілотників ще зберігається", — заявив міністр.Литовський посадовець прибув до Києва у середу, 19 серпня. Він уже провів зустріч з українським колегою Денисом Шмигалем.Візит Савіцкаса до України триватиме два дні. Зокрема, сторони планують підписати угоду про обмін досвідом щодо захисту енергетичної інфраструктури.Нагадаємо, внаслідок нічної масованої атаки на столицю 20 серпня загинули 13 людей, ще близько 40 зазнали поранення різного ступеня тяжкості. Влучання, руйнування та масштабні пожежі зафіксували одразу в трьох районах міста.Додамо, російські окупанти 20 серпня знову завдали удару по території Одеської області, атакувавши вантажний транспорт із продовольством. На місці влучання спалахнули причепи вантажівок, які швидко загасили рятувальники..

Нещодавня подія зі збиттям безпілотника у повітряному просторі Латвії могла мати провокаційний характер із боку сторонніх сил. Литовські урядовці застерігають від передчасних висновків до завершення експертизи знайдених уламків.Про це повідомляє Delfi.Очікування результатів експертизиПрем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що наразі не варто відкидати версію про проведення спеціальної операції "під чужим прапором" у зв'язку зі збиттям дрона над Латвією. Водночас глава уряду наголосив, що повна картина події з'явиться лише після того, як фахівці знайдуть і дослідять сам безпілотник або його рештки."Збитого безпілотника поки не знайдено. Гадаю, його незабаром знайдуть, і тоді стане ясно, що це за летальний апарат, чий він, швидше за все, фахівці навіть зможуть за мікросхемами відстежити його ціль", — сказав прем'єр Литви.Можливі провокації Росії у БалтіїВидання зазначає, що минулого тижня міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив про дані розвідки, згідно з якими Росія розглядає варіанти здійснення провокацій у Балтійському регіоні. Хоча остаточного рішення в Москві ще не ухвалили, а конкретні терміни не визначені, загроза залишається високою.За словами очільника оборонного відомства, Кремль вивчає можливість завдання ударів по об'єктах критично важливої інфраструктури у балтійських країнах. При цьому не виключено, що для виконання таких провокаційних дій Росія може спробувати використати українські безпілотні летальні апарати.Нагадаємо, уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року..

Кабінет міністрів України дозволив безплатно передавати підбиту російську техніку закордонним музейним закладам. Очікується, що спалені та захоплені під час бойових дій танки країни-агресора стануть наочними експонатами та свідченнями російської агресії для жителів Європи.Про це повідомляє офіційний Telegram-канал Міністерства оборони України.Рішення уряду та музейні експонатиЗа спільної ініціативи Міністерства оборони та Міністерства культури України уряд ухвалив рішення, яке дозволяє безоплатно передавати знищену ворожу техніку іноземним музейним установам."Російські танки в'їдуть до Європи. Але тільки як музейні експонати", — зазначили у відомстві.Які країни отримають підбиту техніку РФУ межах реалізації цієї ініціативи підбиті трофейні танки Т-72 будуть направлені до таких країн: Литва, Латвія, Естонія, Данія та Нідерланди. Як наголосили у Міністерстві оборони, російська зброя, яка створювалася для знищення України, відтепер перетвориться на матеріальне свідчення агресії Росії та стане важливим елементом висвітлення історії української боротьби за незалежність.Нагадаємо, у міністерстві оборони Росії остерігаються, що оголошення нової хвилі мобілізації загрожує Кремлю сплеском дезертирства, колосальними втратами на фронті та розхитуванням внутрішньополітичної ситуації. Попри поповнення лав контрактниками, падіння темпів набору може змусити російське керівництво піти на цей ризикований крок уже восени..

Уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року.Про це повідомляє "EuroNews".Протитанкові рови та масштабні витрати на оборонуЯк зазначає видання, у межах затвердженого проєкту на кордоні з Калінінградською областю Росії та територією Білорусі облаштують протитанкові рови. Середня ширина цих інженерних споруд становитиме близько 20 метрів, однак на найбільш критичних ділянках за рішенням військового командування вона може сягати 150 метрів. Загалом на створення цієї сучасної оборонної лінії уряд Литви має намір спрямувати близько 50 мільйонів євро.Природні перешкоди та заміновані мостиОкрім будівництва штучних фортифікацій, Литва планує активно використовувати природний ландшафт і розпочне відновлення заболочених територій. Урядовці розраховують, що повернення боліт ускладнить або повністю унеможливить пересування важкої бронетехніки потенційного ворога. Ці масштабні екологічно-інженерні роботи триватимуть до 2030 року.Додатково під час будівництва та капітального відновлення мостів у країні передбачатимуть спеціальні конструктивні рішення. Вони дозволять литовським військовим у разі виникнення прямої загрози швидко та ефективно зруйнувати споруди, щоб зупинити просування сил противника.Раніше повідомлялось, що литовський уряд опрацьовує різноманітні сценарії розвитку подій на тлі застережень власної розвідки щодо можливих провокацій із боку Росії. Очільник кабміну країни Міндаугас Сінкявічюс закликав громадян не піддаватися паніці та запевнив у контрольованості безпекової ситуації.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники..

У вівторок, 11 серпня, Латвія заявила про виявлення тунелю на кордоні з Білоруссю. Рига оголосила про плани боротьби з мережами, що, за її словами, допомагають зростанню кількості мігрантів, які незаконно перетинають кордон.Про це заявив міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Андрісом Кульбергсом у Вільнюсі. Очільника латвійського МЗС цитує агенція Reuters.Він розповів, що минулого місяця латвійські солдати застосували сльозогінний газ і зробили попереджувальний постріл, щоби зупинити мігрантів, які намагалися в'їхати з Білорусі, що має 173-кілометровий кордон з країною-членом ЄС Латвією."Захист східного кордону Латвії посилимо завдяки тіснішій співпраці між Прикордонною службою, Державною поліцією, Національними збройними силами та службами безпеки, а також інтенсивнішому використанню дронів для раннього виявлення та затримання нелегальних мігрантів", — наголосив Домбрава.Медійники зазначили, що останнім часом європейські країни висловлюють стурбованість щодо нерегульованої міграції. Це відчутно після напливу десятків тисяч людей із Марокко до іспанської Сеути, хоча більшість цих мігрантів з того часу вже виїхали.Кульбергс заявив, що злочинні мережі сприяють міграції з Білорусі до Латвії, втягуючи їх у європейську Шенгенську зону без кордонів, але кінцевим пунктом призначення для мігрантів є інші місця на континенті."Вони мігрують туди, де легше в'їхати до ЄС. Тому ми не повинні стати для них найлегшим місцем", — акцентував Кульбергс.Він пообіцяв боротися з мережами, які перевозять мігрантів від кордону до місць призначення, а також з будь-якими пунктами підтримки для мігрантів у Латвії, в межах того, що він назвав "Операцією "Перевертень"."Якщо все піде за планом, ми впевнені, що вже завдамо достатньо серйозного удару по системі. Я хочу сказати організаторам: усьому буде покладено край", — наголосив литовський прем’єр-міністр.Минулого місяця Кульбергс заявляв агенції Reuters, що ситуація з мігрантами — це "гібридна загроза", через що подвоєно кількість охоронців на кордоні.У Латвії ж зазначили, що співпрацюватимуть зі сусідніми Естонією, Литвою, Польщею й іншими країнами, щобь зупинити потік мігрантів.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що нелегальних мігрантів переправляють до ЄС через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу..

Україна перенесла свої атаки на російські об'єкти, розташовані глибше на території країни-агресорки. Тому порушення повітряного простору в країнах Балтії припинилися.Про це заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас в ефірі LRT, відповідаючи на запитання журналістів.Він зазначив, що, попри те, що Україна "має право на самооборону та успішно її здійснює" — повітряний простір його країни та безпека литовських громадян залишаються пріоритетом.Литовський міністр додав, що відсутність останніх вторгнень, ймовірно, пов’язана з тим, що Україна націлює свої удари на об’єкти, розташовані далі від кордонів країн Балтії."При цьому Литва послідовно посилює свої можливості з моніторингу повітряного простору", — наголосив вінЗа його словами, дослідження уламків безпілотників, виявлених у Литві до цього часу, показують, що це українські дрони, які збилися з курсу та залетіли на територію країни після впливу російських засобів радіоелектронної боротьби.Як відомо, в травні цього року в Утенському повіті оголошували повітряну тривогу після повідомлення про два безпілотники, які, ймовірно, залетіли на територію Литви.Раніше Україна декілька разів офіційно просила вибачення в мешканців країн Балтії у зв’язку з інцидентами, коли українські безпілотники залітали на території трьох країн — Литви, Латвії й Естонії.Нагадаємо, що сьогодні міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова провела зустріч з послом України Олесею Ілащук. Ішлося про безпілотник, який залетів у повітряний простір Болгарії в районі Кардама..