# Литва

У понеділок, 31 березня, у Литві знайшли тіла трьох американських військовослужбовців, які зникли 25 березня під час навчань біля кордону з Білоруссю. Пошуки ще одного бійця тривають.Про це повідомила прес-служба Командування Збройних сил Сполучених Штатів Америки у Європі та Африці."Солдати, чиї особи не розголошуються в очікуванні сповіщення найближчих родичів, зникли безвісти рано вранці 25 березня у своїй броньованій евакуаційній машині M88A2 Hercules під час виконання місії з ремонту та буксирування нерухомого автомобіля. Операції з пошуку четвертого солдата тривають", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що тіла солдатів було виявлено після того, як машину M88A2 Hercules витягнули з болота. Операція з підйому машини тривала шість днів, адже бронетранспортер продовжував занурюватися в трясовину й опустився на чотири метри від поверхні води.Наразі тривають пошуки четвертого солдата. До місця операції прибули високопосадовці США, Литви й НАТО. До того ж у Вільнюсі пройшла поминальна служба за загиблими американськими солдатами.Нагадаємо, 26 березня литовські журналісти оприлюднили інформацію про загибель чотирьох солдатів Сполучених Штатів Америки під час військових навчань у Литві. Вони відбувалися на полігоні неподалік від кордону з Білоруссю. Журналісти зазначили, що спочатку стало відомо про зникнення 25 березня трьох військових на полігоні в литовському Пабраде, що неподалік від кордону з Білоруссю. Згодом офіційно підтвердили зникнення чотирьох військових США разом із гусеничним транспортним засобом.Після дня масштабної пошуково-рятувальної операції джерела медійників запевнили, що солдати загинули. Проте наразі офіційного підтвердження цієї інформації немає.

За будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Такий висновок зробили аналітики видання Financial Times, журналісти якого посилаються на заяви міністрів оборони Естонії, Латвії та Литви.Представники країн Балтії не приховують занепокоєння, що Росія не зупиниться на Україні після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа виступить посередником у припиненні вогню. Кремль уже запланував збільшення військового виробництва та розміщення додаткових військ уздовж їхніх кордонів."Ми всі розуміємо, що, коли війну в Україні зупинять, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також швидко значно зросте", — заявив у коментарі виданню міністр оборони Естонії Ханно Певкур.З ним погодився й міністерка оборони Литви, яка теж бачить реальну небезпеку для своєї країни."Не плекаймо ілюзій. Не обманюймо себе, що з Росією вдасться покінчити після України", — сказала Довіле Шакалієне.За її словами, Росія скористається часом після припинення вогню в Україні, щоби прискорити нарощування свого військового потенціалу."У них уже є величезна та навчена бойовим діям армія, яка стане ще більшою", — додала вона.Журналісти зауважили, що припинення бойових дій в Україні дасть Росії шанс реалізувати свої плани зі створення армії чисельністю 1,5 мільйона осіб і додати цілий новий армійський корпус на півночі, подвоївши чисельність військ поблизу Фінляндії та країн Балтії.Певкур, зокрема, сказав, що з 600 тисяч російських військовослужбовців, які, за оцінками, наразі перебувають в Україні, 300 тисяч, імовірно, передислокують."Ці люди не повернуться в різні регіони Росії, щоби збирати кукурудзу або робити щось іще, бо зарплата, яку вони отримують в армії, у 5-10 разів більша від тієї, яку вони могли б отримувати у своєму рідному місті", — пояснив він.Країни Балтії особливо стурбовані масштабними військовими навчаннями під назвою "Захід", які відбудуться поблизу їхніх кордонів у Росії та Білорусі цієї осені. Вони імітують конфлікт із країнами НАТО, в них беруть участь десятки тисяч військовослужбовців, танків, літаків і артилерії.Обидва міністри також застерегли від перекидання військ НАТО зі своїх країн для формування так званих європейських "сил гарантування безпеки", які можуть спрямувати в Україну як засіб стримування Росії від нового нападу."Ми не можемо ставити під загрозу безпеку східного флангу НАТО. Ми не можемо потрапити в пастку, що наші сили якимось чином закріплені в Україні. Тоді ми матимемо ризики на нашому кордоні", — сказав Певкур.Країни східного флангу НАТО, включно з Польщею та Румунією, заявили, що не можуть взяти на себе зобов'язання щодо розміщення військ в Україні на шкоду власній безпеці."Естонія теж заперечує проти планів Великої Британії передислокувати в Україну британські війська, призначені для оборони країн Балтії", — йдеться в статті.За даними видання, зараз Литву захищає німецька бригада, яку розмістять на її території найближчими місяцями, Латвію — багатонаціональні сили під керівництвом Канади, а Естонію — британська бригада, яку можуть направити з Великої Британії в найкоротші терміни.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.

У Литві у водоймі знайшли броньовану евакуаційну машину M88 Hercules, яку використовували четверо зниклих американських військовослужбовців під час навчань.Про це повідомило командування Сухопутних військ США в Європі та Африці. Зазначається, що автомобіль було виявлено зануреним у водойму на полігоні після обшуку армії США, збройних сил Литви та інших литовських органів влади.Наразі триває операція з підйому техніки. До того ж тривають подальші пошуки військовослужбовців.Як зауважили у командуванні, зниклі солдати проходять службу в 1-й бригаді 3-ї піхотної дивізії США та брали участь у запланованих тактичних навчаннях.Нагадаємо, 26 березня литовські журналісти оприлюднили інформацію про загибель чотирьох солдатів Сполучених Штатів Америки під час військових навчань у Литві. Вони відбувалися на полігоні неподалік від кордону з Білоруссю. Журналісти зазначили, що спочатку стало відомо про зникнення 25 березня трьох військових на полігоні в литовському Пабраде, що неподалік від кордону з Білоруссю. Згодом офіційно підтвердили зникнення чотирьох військових США разом із гусеничним транспортним засобом.Після дня масштабної пошуково-рятувальної операції джерела медійників запевнили, що солдати загинули. Проте наразі офіційного підтвердження цієї інформації немає.

Литовські журналісти оприлюднили інформацію про загибель чотирьох солдатів Сполучених Штатів Америки під час військових навчань у Литві. Вони відбувалися на полігоні неподалік від кордону з Білоруссю.Про це повідомило видання 15min.lt. Журналісти зазначили, що спочатку стало відомо про зникнення 25 березня трьох військових на полігоні в литовському Пабраде, що неподалік від кордону з Білоруссю. Згодом офіційно підтвердили зникнення чотирьох військових США разом із гусеничним транспортним засобом.Після дня масштабної пошуково-рятувальної операції джерела медійників запевнили, що солдати загинули. Ймовірно, це відбулося після входження у водойму на гусеничній бронемашині M88.Однак речник збройних сил США в Європі й Африці повідомив, що тіла солдатів не знайдені. До пошуків з вівторка залучили литовські й іноземні військові, а також гелікоптери військово-повітряних сил і прикордонників.Збройні сили США уточнили, що зниклі безвісти — військовослужбовці Третьої піхотної дивізії Першої бригади.Прем'єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас наразі відмовився коментувати інцидент."Поки що я точно не коментуватиму цю інформацію, ведеться розслідування, але цю інформацію узагальнимо та повідомимо громадськості, коли вона стане точною", — наголосив він. Голова комітету Сейму Литви з питань національної безпеки й оборони Гедрімас Єглінскас заявив, що офіційної інформації про "найтрагічніший можливий сценарій" наразі немає.Нагадаємо, що в березні минулого року в Польщі на військовому полігоні під час навчань із підриву тротилу стався нещасний випадок. Унаслідок цього загинули двоє людей. Тоді Польщу залучили до масштабних навчань НАТО, які назвали найбільшими з часів "холодної війни".

Литва має намір замінувати кордон із Росією та Білоруссю, наслідуючи приклад Польщі.Про це повідомило Міністерство оборони Литви. Зокрема, очільниця литовського оборонного відомства Довіле Шакалієне розповіла, що спільно з міністрами оборони Польщі та Фінляндії вони обговорили обʼєднання "Східного щита" та Балтійської лінії оборони."Ініційовано дискусію щодо оновлення та розширення концепції контрмобільності — на основі польського прикладу північно-східний фланговий вал можна було б укріпити кількома шарами укріплень, включаючи, але не обмежуючись, протипіхотними та протитанковими мінами — і регіональні партнери мають намір шукати фінансування ЄС для досягнення цієї мети", — йдеться у повідомленні.У відомстві наголосили, що Литва залишається надійним партнером у трансатлантичному, європейському та регіональному форматах, просуваючи багатосторонні рішення у сфері оборони. Загалом очільниця литовського оборонного відомства вже провела двосторонні зустрічі з міністрами оборони 24 країн і взяла участь у понад 10 багатосторонніх заходах."До роботи також мобілізуються внутрішні установи — підписано угоду з МВС про розвиток інфраструктури укриттів, підвищення готовності систем цивільного захисту та охорони здоров’я, спільні навчання сил внутрішньої безпеки тактичного рівня та структур національної оборони — виділено 25 мільйонів євро", — додали у Міноборони Литви.Нагадаємо, раніше президент Литви Гітанас Науседа заявив, що його країна готова направити війська в Україну в рамках місії після припинення вогню, допоки європейські союзники намагаються вирішити, як зберегти підтримку Києва.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що балтійська країна готова направити війська в Україну в рамках місії після припинення вогню, допоки європейські союзники намагаються вирішити, як зберегти підтримку Києва.Про це повідомляє Bloomberg. "Моя країна готова надати необхідну підтримку", — заявив глава держави в інтерв'ю Bloomberg Television у Брюсселі в п'ятницю. "Ми говоримо про цілком конкретні цифри наших військових сил, але має бути прихильність усіх країн цієї коаліції надати цю підтримку". Європейські лідери планують зустрітися в Парижі наступного тижня, щоб просунути плани підтримки Києва, оскільки уряди в регіоні все більше стурбовані тим, що їх не допускають до переговорів президента США Дональда Трампа з Кремлем. Лідери Європейського Союзу, які зустрілися у четвер у Брюсселі, сперечалися про постачання зброї та про те, хто представлятиме блок у дипломатії під керівництвом США. Лідер країн Балтії віддав належне Трампу за "відверті наміри" покласти край трирічній війні Росії в Україні, але заявив, що Володимир Путін використовує цей процес у своїх інтересах, продовжуючи домагатися поставлених військових цілей. "Поки що Росія імітує переговори, говорить про можливий мир і можливе припинення вогню, але вони навіть не готові дотримуватися режиму припинення вогню, як обіцяли, не атакувати, не завдавати ударів по критично важливій інфраструктурі", — заявив Науседа. Литва та два її балтійські сусіди вздовж східного флангу НАТО були серед найзатятіших прихильників Києва. Поряд із Латвією та Естонією Литва збільшила витрати на оборону, щоб стримати потенційну агресію. Естонія цього тижня оголосила про плани витрачати не менше ніж 5% від обсягу виробництва на оборону з наступного року. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що ризик нападу Росії на країни Балтії зріс з того часу, як Трамп повернувся до Білого дому в січні. Оцінка частково ґрунтується на розвідданих про передислокацію російських сил, якщо вони більше не будуть пов'язані в Україні, сказав він. "Це факт, що після приходу до влади нової адміністрації США різні сценарії припинення або припинення війни стали частішими, і наші власні оцінки ризиків пов'язані з цим", — заявив Певкур журналістам у Таллінні в п'ятницю. Лідери регіону висунули сценарії виведення військ США. Науседа заявив, що він упевнений, що американські війська в Прибалтиці не будуть виведені, і сказав, що він вітає збільшення їхньої присутності як остаточну гарантію безпеки регіону. "Це дуже важливо, тому що, на мій погляд, це найважливіший фактор стримування — це утримає Росію від агресивних дій у майбутньому", — сказав Науседа. Глава держави повідомив, що уряди також обговорювали з президентом Еммануелем Макроном, як найкраще використовувати ядерну парасольку Франції. Проте жодних обговорень щодо розміщення атомної зброї на території Литви не було. "Ми були б готові обговорити можливість використання цього ядерного щита або принаймні ідею ядерного щита для східних країн", — заявив литовець. Оцінка загрози викликає тривогу у країнах Балтії, про що заявив головний військовий командувач Естонії Андрус Меріло. "Наші складні часи поступово стають небезпечними", — сказав Меріло разом з главою міноборони.Раніше повідомлялось, що президент Франції Еммануель Макрон активно вивчає альтернативи відправлення європейських військ до України. Його план розроблено спільно з британським прем'єром Кіром Стармером. Своєю чергою прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий розмістити тисячі британських військових в Україні. При цьому вони можуть перебувати тут упродовж тривалого часу, адже британський уряд не обмежує це в термінах.Нагадаємо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна чітко розуміє перелік країн, які готові розмістити своїх військових на її території у межах майбутніх гарантій безпеки. Водночас Київ стане визначальною стороною моніторингу за дотримуванням режиму припинення вогню.

Генеральна прокуратура Литви передала до суду кримінальну справу з обвинувальним актом, у якій український громадянин звинувачується у підпалі торгівельного центру IKEA у Вільнюсі 9 травня минулого року.Про це повідомив литовський мовник LRT із посиланням на прокуратуру. За інформацією слідства, цей підпал скоїв "іноземний громадянин", який на той час був неповнолітнім.Правоохоронці встановили, що він діяв на користь російських військових структур і спецслужб у складі заздалегідь створеної "організованої терористичної групи", яка мала на меті "скоєння злочинів терористичного характеру" в Литві та Латвії, разом з іншими особами, щодо яких досудове розслідування проводиться окремо."Обвинувальний акт підписано, справу скеровано до Вільнюського обласного суду, в якому одній особі висунуто звинувачення у скоєнні кримінальних злочинів, пов'язаних із тероризмом", — прокоментував головний прокурор Департаменту з розслідування організованої злочинності та корупції Генпрокуратури Артурас Урбеліс.За його словами, підозрюваному інкримінують три злочини — скоєння теракту, підготовку з терористичною метою та незаконне зберігання вибухових речовин."Під час досудового розслідування встановлено, що безпосередніми виконавцями були двоє молодих людей віком до 20 років. Один із них, якого ми передаємо до суду, був неповнолітнім", — зазначив Урбеліс.У Генпрокуратурі повідомили, що обидва виконавці злочину є громадянами України. Один із підозрюваних зараз затриманий у Польщі, а правоохоронці обидвох країн співпрацюють і координують свої дії."Організатором цих дій є Росія, це пов'язано з військовою розвідкою, зі силовими структурами. За вчинення кримінальних дій хлопцям обіцяли близько 10 тисяч євро й автомобіль BMW", — додав прокурор.За його словами, підозрюваний із травня 2024 року перебуває під вартою.Своєю чергою, заступник начальника Бюро кримінальної поліції Литви Саулюс Брігінас, зазначив, що це не перше та не останнє розслідування, де встановлюють і затримують людей за заплановані, підготовлені чи вчинені терористичні злочини, які мають елементи чи мету саботажу.Нагадаємо, в травні минулого року стало відомо, що в Польщі засудили дев’ятьох осіб, яких підозрюють у диверсійній діяльності на території країни. Були небезпідставні припущення, що вони діяли на замовлення Росії.

Гарантії безпеки для України є необхідними для досягнення тривалого та справедливого миру в Україні. Вони повинні передбачати п'ять важливих елементів.Про це заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі. Його цитує "Європейська правда".Першим елементом, за словами литовського міністра, є тривала та послідовна військова підтримка України — цього року 40 мільярдів євро, як мінімум."Другий елемент — європейські війська в Україні за підтримки США", — зазначив Будріс.Третім елементом є продовження тиску на Росію за допомогою санкцій і заморожених активів."Четвертим елементом має бути справедливість через відповідальність. Відповідальність не лише в юридичному сенсі, але й репарації", — уточнив він.Для цього, за його словами, всім треба спільно попрацювати, щоби домогтися реалізації на практиці таких пропозицій."І п'ятий елемент — це прискорений вступ України до ЄС. Ми бачимо дату 1 січня 2030 як таку, що ми можемо досягнути спільними зусиллями", — додав міністр закордонних справ Литви.Журналісти зауважили, що під час обговорення проекту висновків Європейської ради 20-21 березня представники Угорщини знову наполягають на скороченні розділу "Україна", вилучивши з його тексту згадки про продовження воєнної підтримки України та про "мир з позиції сили".Нагадаємо, що на вівторок президент США Дональд Трамп запланував переговори з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Розмова стосуватиметься припинення війни Росії проти України.

Із 1 квітня Польща, залучивши винищувачі F-16, патрулюватиме повітряний простір над країнами Балтії. Така попередня місія триватиме до 31 липня.Про це заявив польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, якого цитує сайт Міністерства оборони Польщі.Він пояснив, що Польща залучить чотири літаки F-16 і 150 своїх військових, яких скерують у Литву. Відомо, що така місія патрулювання триватиме до 31 липня"Це наш внесок у солідарність і союзницький захист неба над країнами Балтії", — сказав Косіняк-Камиш.Він також розповів про спільну з країнами Європейського союзу охорону Балтійського моря."За нашим проханням створили "Балтійську варту" — операцію НАТО, у якій ми беремо участь разом. Ми розміщуємо наші підрозділи, захищаємо наші територіальні води та діємо в ділянці Балтійського моря", — пояснив він.Польський міністр також подякував Бельгії, Франції та Нідерландам за бажання приєднатися до цього процесу та взяти участь у захисті Балтійського моря."Важливо побудувати безпілотні та протипілотні системи, фортифікаційні споруди, системи посилення, що полегшують пересування власних військ і перешкоджають пересуванню військ противника. Захист населення та забезпечення військових — ми дуже єдині в цьому питанні", — наголосив Владислав Косіняк-Камиш.Нагадаємо, що президент Польщі Анджей Дуда закликав США розмістити ядерну зброю на території країни. Головна мета — стримування Росії від агресії.

Радник президента Литви Марюс Чеснулевічюс заявив, що рішення Сполучених Штатів Америки про призупинення військової допомоги Україні не стало несподіванкою. Натомість Європа вже готує відповідь.Таку заяву литовський посадовець зробив в інтерв'ю радіо Žinių Radijas, передає LRT."Перше — це не несподіванка. США і президент Дональд Трамп в минулому заявляли, що намагатимуться чинити тиск на обидві сторони, щоб вони сіли за стіл переговорів. Те, що він робить, є продовженням політики, яку він оголосив, і сигнал був отриманий. Цього тижня відбудеться саміт Європейської ради, буде зустріч, на якій це питання, безумовно, буде обговорюватися", — сказав Чеснулевічюс.Водночас, за його словами, наразі європейські лідери вже обговорюють можливі варіанти відповіді на зміну політики Вашингтона щодо Києва."Це неправда, як дехто може подумати, що Європа спить і нічого не робить. Йдуть закриті розмови, дискусії, розрахунки, рішення, як реагувати, і зараз ми говоримо про конкретні плани, що ми можемо зробити для подальшого зміцнення України і ослаблення Росії, в першу чергу економічно", — сказав Чеснулевічюс.Також радник президента Литви запевнив, що припинення допомоги буде відчутним на полі бою в Україні не одразу, для цього знадобляться "місяці". Проте за цей час Європа має ухвалити необхідні рішення."Можливо, вони не прийдуть в один день, як нам хотілося б, але ми не на початку дискусій", — сказав посадовець.Нагадаємо, раніше видання CNN, посилаючись на коментар представник Білого дому, заявило, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп призупинив військову допомогу Україні після суперечки з українським лідером Володимиром Зеленським під час його візиту до Білого дому 28 лютого.Водночас журналіст "Голосу Америки" Остап Яриш заявив, що через рішення США Україні можуть не доставити ракети до ППО, боєприпаси до HIMARS та артилерію.

У понеділок, 3 березня, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з лідерами Литви та Латвії. Він подякував своїм балтійським колегам за нові оборонні пакети допомоги.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram.Зеленський назвав розмову з президентом Литви Гітанасом Наусєдою та президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом продуктивною. Український лідер поінформував своїх співрозмовників про саміт у Лондоні, який відбувся напередодні, а також висловив вдячність за вагому підтримку. "Я вдячний за підтримку і рішення про нові оборонні пакети, які допоможуть зберегти життя наших людей", — зазначив він.Український президент наголосив, що зараз "важлива єдність з усіма партнерами, щоб якнайшвидше закінчити війну та забезпечити надійний і тривалий мир". "Разом ми повинні підготувати план дій, який наблизить нас до реальних гарантій безпеки", — наголосив президент.Також Зеленський заявив, що уже є конкретні ініціативи, "Будемо працювати. Україна, Європа, США — тільки разом ми можемо повернути безпеку для всіх наших людей, і це дійсно можливо", — підсумував український гарант.Також 3 березня Зеленський поспілкувався з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом.Нагадаємо, Литва закупить в України зброю на 20 мільйонів євро. За даними Міноборони країни, потім закуплену зброю передадуть українській армії.

Литва закупить в України зброю на 20 мільйонів євро. Потім закуплену зброю передадуть українській армії.Про це повідомила прес-служба міністерства оборони Литви."Литва й надалі інвестуватиме кошти в оборонну промисловість України, закуповуючи озброєння для українських військових в Україні. На ці цілі виділено суму 20 мільйонів євро, яка продовжуватиме зростати", — йдеться у повідомленні.Список зброї, яку планується придбати в України, Литва поки не розголошує з метою безпеки. Водночас оборонне відомство країни запевнило, що прагне до ще тісніше співпрацювати з Україною у військовій сфері."Українська оборонна промисловість має неймовірний потенціал, щоб стати гравцем світового рівня завдяки високому рівню досвіду, який базується на безпосередньому бойовому досвіді, мотивації та компетентності її інженерів, а також орієнтованому на майбутнє мисленню ключових осіб, які приймають рішення в галузі... Проте ми прагнемо до ще тіснішої співпраці — розвитку спільного литовсько-українського виробництва зброї як у Литві, так і в Україні", — наголосила міністр національної оборони Довіле Шакалієне.Нагадаємо, 19 лютого лідер Литви Гітанас Науседа 19 лютого запропонував європейським країнам план підтримки України. Він передбачає гарантії безпеки для Києва.

У Литві диверсійна група намагалася підпалити вантаж військової допомоги, який прямував до України. Диверсантів вдалося зупинити. Про це повідомив генеральний комісар поліції Литви Арунас Паулауска, пише LRT. Інцидент стався торік у місті Шяуляй. За словами посадовця, три людини були затримані, а решту підозрюваних оголошено в міжнародний розшук."Диверсанти намагалися спалити допомогу для України в Шяуляї, яка включала деяку військову техніку, деякі радіолокаційні станції", — наголосив Паулауска.За словами Паулаускаса, цей інцидент є "черговою гібридною атакою проти Литви". Він зазначив, що ця група осіб отримала наказ підпалити допомогу для України. Проте завдяки відмінній співпраці з розвідкою ці особи були ідентифіковані, а диверсію зірвано. Зауважимо, що у Генеральній прокуратурі поки що не підтвердили цю інформацію.Раніше видання BNS повідомляло, що у листопаді минулого року повідомлялося про затримання двох громадян Іспанії у зв'язку з підозрою в терористичному акті в Шяуляї. Зазначається, що іспанці могли бути найняті російською розвідкою.Нагадаємо, раніше президент Литви Гітанас Науседа запропонував європейським країнам план підтримки України. Він передбачає гарантії безпеки для Києва.

Україна має стати повноправним членом Європейського Союзу через п'ять років. Для прискорення цього процесу потрібно попрацювати й столицям Європи, й Києву.Про це завив президент Литви Ґітанас Науседа під час виступу на пленарному засіданні "Підтримуй Україну" за участі європейських лідерів у Києві."Безпека Європи залежить від безпеки України. Саме тому дозвольте нам прискорити вступ України до ЄС. Я пропоную дату 1 січня 2030 року", — наголосив він.За його словами, відкриття першого кластеру переговорів можна зробити вже протягом декількох тижнів."Зробімо разом шлях України в Євросоюз невідворотним", — додав Гітанас Науседа.Раніше таку ж думку про незворотність приєднання України до європейської сім’ї висловила й президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн."На третю річницю жорстокого вторгнення Росії Європа в Києві. Ми сьогодні в Києві, тому що Україна — це Європа", — наголосила Урсула фон дер Ляєн.Раніше президент України Володимир Зеленський наголошував, що 2025 року мають бути результати у перемовинах щодо вступу України в Європейський Союз. Від цього залежить безпека всієї Європи, а Київ реально просунувся вперед до реалізації цієї мети та може сподіватися на успішні процеси євроінтеграції.Нагадаємо, що сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що Європейський Союз виділить Україні 3,5 мільярда євро. Це відбудеться в березні. Кошти мають посилити підтримку енергетичної безпеки.

Лідер Литви Гітанас Науседа 19 лютого запропонував європейським країнам план підтримки України. Він передбачає гарантії безпеки для Києва.Відповідну заяву він опублікував у своїй соцмережі X."Ми повинні діяти зараз, щоб підтримати Україну і зміцнити безпеку Європи. Досить балачок — час діяти", — йдеться у заяві Науседи.Литовський президент зазначив, що підтримка України передбачає наступні кроки:реальні гарантії безпеки для України — членство в НАТО має залишатися на "столі";Росія має бути притягнута до відповідальності за воєнні злочини, а санкції повинні зберігатися доти, доки агресія Москви не припиниться;термінове фінансування для виробництва озброєнь і 10 мільярдів євро для української оборонної промисловості;вилучення заморожених активів РФ та введення тарифів на російський/білоруський імпорт;прискорений вступ України до Євросоюзу — до 2030 року.Гітанас Науседа зауважив, що безпека України є частиною безпеки Європи.Раніше повідомлялось, що президент Литви Гітанас Науседа має намір здійснити офіційний візит України. Він може відбутися напередодні третіх роковин від початку повномасштабного російського вторгнення.Нагадаємо, востаннє Науседа був в Україні на початку вересня 2024 року. В українській столиці він зустрівся із главою держави Володимиром Зеленським та взяв участь у саміті Кримської платформи.Варто зазначити, що 19 лютого Литва відправила пакет військової підтримки для України. Зокрема, до нього увійшли вантажівки та тепловізори.