# Литва

Президент Литви Гітанас Науседа, який брав участь у дистанційному засіданні "Коаліції рішучих", заявив, що країни, які приєдналися до ініціативи, мають бути готовими розгорнути збройні сили для забезпечення безпеки в Україні.Політика цитує видання LRT. Науседа сказав це після зустрічі, що відбулася в середу, на якій лідери країн обговорили ситуацію в Україні та майбутню зустріч президентів США і Росії."Ми маємо бути готові розгорнути сили для забезпечення безпеки в Україні, як тільки для цього буде створено відповідні умови", — наведено слова глави держави у поширеному президентським офісом повідомленні.За словами Науседи, Литва готова зробити свій внесок в об'єднані сили, надавши військовослужбовцям та можливості для військового вишколу.Як зазначає президент, війна Росії проти України, яка триває вже четвертий рік, істотно впливає на ситуацію з безпекою у всій Європі, тому, за словами глави держави, зусилля щодо припинення бойових дій вітаються, але тільки на умовах, вигідних Україні та Європі.За словами Науседи, важливо, щоб питання про мир не вирішувалося без участі України, тому президент цієї країни Володимир Зеленський також має брати участь у майбутніх зустрічах. Глава Литви зазначає, що неможливо вимагати від України здачі своїх територій, така вимога не може бути попередньою умовою для припинення вогню."Всеосяжне припинення вогню без попередніх умов є найважливішою умовою перед початком будь-яких реальних переговорів", — заявив Науседа.Варто зазначити, що 13 серпня перемовини у яких взяли учать європейські лідери, президент Володимир Зеленський та американський лідер Дональд Трамп. За підсумками перемовин український гарант зазначив, що разом із партнерами вони узгодили п'ять спільних принципів та обговорили майбутню зустріч Трампа із російським диктатором Володимиром Путіним на Алясці.Раніше повідомлялось, що 13 серпня у Німеччині відбулося шосте засідання Коаліції охочих. У ньому взяв участь президент Володимир Зеленський.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Дональд Трамп оголосив про готовність надати Україні гарантії безпеки. Він також відзначив, що попередив президента США Дональда Трампа та європейських лідерів про блеф російського диктатора Володимира Путіна.До того ж Зеленський підбив підсумки перемовин із європейськими лідерами, які пройшли 13 серпня. Очільник держави розповів, що разом із партнерами вони узгодили п'ять спільних принципів.

Лідери Данії, Ісландії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Латвії, Литви й Естонії у спільній заяві підтвердили непохитну підтримку Києву. Вони заявили, що не можна ухвалювати жодних рішень про Україну без України.Про це йдеться у спеціальній спільній заяві лідерів країн Північно-Балтійської вісімки щодо України."Ми твердо стоїмо на нашій непохитній підтримці суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України перед обличчям незаконної війни агресії Росії", — зазначили північноєвропейці.Вони привітали ініціативу президента Трампа допомогти припинити цю війну та закласти основи справедливого та тривалого миру, який гарантує безпеку України та стабільність Європи."Ми готові зробити дипломатичний внесок у цю роботу, зберігаючи при цьому нашу суттєву військову та фінансову підтримку Україні. Продовжуватимемо підтримувати та запроваджувати обмежувальні заходи проти Росії. Мир прийде лише завдяки поєднанню рішучої дипломатії, непохитної підтримки України та послідовного тиску на Росію, щоби вона припинила свою незаконну війну", — запевнили автори заяви.Вони додали, що дипломатичне рішення має захищати життєво важливі інтереси безпеки як України, так і Європи. Ці інтереси включають надійні гарантії безпеки, які дозволять Україні ефективно захищати свій суверенітет і територіальну цілісність."Ми підтверджуємо принцип, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою. Переговори можуть відбуватися лише в контексті припинення вогню", — йдеться в документі.Лідери північноєвропейських країн навели слова Зеленського, який заявив, що Україна готова до мирних переговорів за повної поваги до свого суверенітету."Народ України повинен мати свободу вирішувати своє майбутнє. Шлях до миру не може бути прокладений без голосу України. Жодних рішень щодо України без України, і жодних рішень щодо Європи без Європи. Північно-Балтійська вісімка залишатиметься поруч з Україною, єдина в меті та рішуча у захисті нашої безпеки", — наголошується в заяві.При цьому країни Балтії та Північної Європи продовжуватимуть тісно співпрацювати зі США, Україною, а також іншими партнерами, щоби прагнути миру, який є справедливим, міцним та ґрунтується на принципах Статуту ООН, Гельсінського прикінцевого акта та міжнародного права.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що лідери провідних європейських країн прагнуть поговорити з Дональдом Трампом ще до того, як він зустрінеться на Алясці з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Реакція Білого дому на пропозицію європейців наразі невідома.

Безпілотник Gerbera, який розбився в Литві минулого тижня, ніс двокілограмову вибухівку. Основна версія залишається незмінною — безпілотник, який прилетів у Литву, а потім впав на полігоні Гайжюнай, є дезорієнтованим українською обороною російським безпілотником.Про це повідомила генеральна прокурорка Литви Ніда Грунскене. Її цитує литовський мовник LRT. Там зазначили, що у вівторок Офіс генпрокурора провів прес-конференцію, присвячену розслідуванню обставин проникнення до Литви безпілотника, знайденого на полігоні Гайжюнай.Минулого понеділка на територію Литви з Білорусі прилетів безпілотник. Він деякий час літав у Литві, а потім впав. Армія майже тиждень шукала безпілотник, а в п'ятницю виявила дрон на території полігону Гайжюнай у Йонавському районі.Про безпілотник офіційним особам повідомили місцеві мешканці, які прокинулися від звуку, хоча начальник Генштабу повідомив журналістам у Клайпеді в понеділок, що армія зафіксувала наближення об'єкта на території Білорусі.Генеральна прокурорка Ніда Грунскене зазначила, що цей інцидент розслідується як окремий епізод у масштабному досудовому розслідуванні воєнних злочинів в Україні."Згідно з наявними даними, у п'ятницю на полігоні Гайжунай виявлено безпілотник, що свідчить про те, що це Gerbera", — розповіла вона.За її словами, після огляду пристрою виявлено, що він ніс заряд вибухової речовини, який успішно нейтралізували фахівці Збройних сил Литви на місці події.Одна з основних версій слідства полягає в тому, що безпілотник випадково залетів на територію Литви. З цієї причини цей інцидент розслідують у межах досудового розслідування воєнних злочинів в Україні."Паралельно досліджуються й інші версії", — додала Ніда Грунскене.Генпрокурорка подякувала мешканцям, які повідомили про безпілотник, і пообіцяла, що прокуратура зробить "все можливе, щоби завершити розслідування ".Вона також закликала мешканців, які знаходять підозрілі пристрої, не наближатися до них, а повідомити служби про своє місцезнаходження.Нагадаємо, що 10 липня, у Литві теж упав безпілотник, який залетів у повітряний простір через Білорусь. Через імовірну загрозу керівництво країни ховалося в укриттях.

У ніч на 31 липня один із тимчасових складів гуманітарної допомоги громадської організації "Blue/Yellow" в Києві був повністю знищений внаслідок атаки російського безпілотника Shahed. Про це йдеться у прес-релізі організації, пише LRT. Серйозні ушкодження зазнали й сусідні будівлі.За повідомленням організації, цей склад був одним із кількох, які "Blue/Yellow" використовує для тимчасового зберігання гуманітарної допомоги з Литви перед відправленням на фронт. На щастя, на той момент приміщення були практично порожні — там зберігалися лише засоби індивідуального захисту (каски, жилети) для працівників та медиків. Серйозних втрат організація не зазнала."В Україні ніхто не застрахований від таких нападів. Це повсякденна реальність війни. Найголовніше, що не постраждали люди. Фонд не зазнав серйозних втрат, тому наша робота не припиняється — ми продовжимо збирати кошти та відправляти їх захисникам України", — каже директор "Blue/Yellow" Лаура Паукште.Останнім часом Київ майже щоночі піддається масованим російським атакам. Майже щоночі починається з сирен повітряної тривоги, які безперервно звучать приблизно з 23:00 до самого ранку.Представники "Blue/Yellow" наголошують, що подібні атаки вкотре нагадують про те, в яких умовах борються і живуть українці, а також про те, наскільки важливою є підтримка цієї країни."На жаль, буває й так. Хоча втрати відносно невеликі (ми трохи передчували, що таке може статися, і поводилися відповідним чином), це ще одне похмуре нагадування про те, що відбувається в Україні. "Blue/Yellow" не припиняють свою діяльність. Зберігаймо спокій та продовжувати підтримку. Ми з вами, з Україною, будемо до кінця", — написав у Facebook один зі співзасновників "Blue/Yellow" Йонас Оман.Наразі організація продовжує свою літню кампанію "Dronatonas", яка має на меті зібрати один мільйон євро на безпілотники для українських захисників. Кожен пожертвуваний євро прямує на закупівлю обладнання, здатного захистити життя людей від атак, подібних до тієї, що сталася позаминулої ночі в Києві.З початку вторгнення "Blue/Yellow" закупили для України понад 5000 безпілотників різних типів.Раніше стало відомо, що ввечері 2 серпня російські загарбники завдали ракетного удару по Миколаєву. Внаслідок ворожого обстрілу постраждали люди, спалахнули пожежі та зруйновано будинки. Також загарбники атакували Балаклію Харківської області. У місті пролунало щонайменше 10 вибухів, спалахнули пожежі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що в Києві під час російського обстрілу у Святошинському районі загинули двоє школярок та їхня мати. Родина була вимушеними переселенцями із Донбасу.Також рашистський обстріл Києва забрав життя цілої сім'ї переселенців зі Слов'янська. Ворожий ракетний удар обірвав життя батьків, дитини та ненародженого немовляти.Варто зазначити, що у ніч на 3 серпня російська армія атакувала Україну ударними безпілотниками та різними типами ракет. Зафіксовано влучання шести ракет та 16 дронів у восьми локаціях.

Прем'єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас вирішив піти у відставку як з посади глави уряду, так і з посади голови Литовської соціал-демократичної партії. Згодом новину підтвердив і президент Гітанас Науседа, який повідомив, що прем'єр-міністр Гінтаутас Палуцкас сьогодні вранці вирішив залишити прем'єрське крісло.Про це повідомляє LRT."Сьогоднішня новина полягає в тому, що Гінтаутас Палуцкас зателефонував уранці та оголосив про свою відставку", — сказав президент у четвер.Палуцкас також залишає посаду голови Литовської соціал-демократичної партії. Партію очолить колишній перший заступник Палуцкаса — мер Йонавського району Міндаугас Сінкявічюс, який заявив, що він не має амбіцій обійняти посаду прем'єра."Близько години тому я повідомив президента, що вирішив піти з посади прем'єр-міністра. Найближчим часом буде запущено офіційну процедуру", — йдеться у зверненні Палуцкаса.Він також додав, що залишає і посаду голови Литовської соціал-демократичної партії: "Я вирішив піти і з позиції голови партії".Палуцкас висловив подяку коаліційним партнерам, урядовій команді та президенту Литви Гітанасу Науседе за довіру та співпрацю. Особливі слова подяки він адресував сім'ї: "Вона була для мене опорою, підтримкою та джерелом сили".За його словами, причиною такого швидкого вирішення стала неприпустима ситуація навколо тиску на його близьких: "Я бачу, як атаки переходять кордони, торкаючись моєї дружини та родини. Не можу дозволити, щоб вони стали заручниками цієї історії".Хоча політик визнав помилки у минулому, він наполягає, що "на посаді прем'єра діяв чесно" і "не допустив серйозних порушень". "Мені дорікають не роботі, а минулому. Я не маю наміру перетворювати коаліцію та уряд на заручників цих скандалів", — наголосив він. Я не тримаюся за крісло. Усі рішення прийматимемо разом із партією та соратниками", — підсумував Палуцкас.Нагадаємо, 16 липня Верховна Рада проголосувала за звільнення прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. У відставку також пішов увесь уряд. .

У понеділок, 28 липня, зранку в повітряному просторі Литви виявили невідомий безпілотник. Він, імовірно, залетів із території Білорусі. Вільнюська влада посилила контроль на кордоні.Про це повідомили журналісти литовського мовника LRT. Вони зазначили, що востаннє дрон бачили на висоті близько 200 метрів неподалік від Вільнюса.Влада не виключає, що це може бути метеозонд, але ситуація залишається під контролем, оголошено підвищену готовність усіх екстрених служб.Медійники з’ясували, що об'єкт виявили близько 08:00. Зараз тривають пошуки можливих уламків або самого безпілотника, якщо він здійснив аварійну посадку.Місцева влада закликала громадян не торкатися невідомих предметів, які можуть бути пов’язані з дроном, і повідомляти про них за екстреним номером 112.Міністерка оборони Литви Довіле Шакалене в коментарі для LRT заявила, що наразі не встановлено, якого типу цей безпілотник.За її словами, нинішні погодні умови сприятливі для запуску метеозондів, які можуть використовувати й для нелегального транспортування товарів."Інформація уточнюється. Сьогодні погода є сприятливою для метеозондів, які контрабандисти використовують для перельоту своїх товарів", — сказала вона.Міністерка також нагадала, що 10 липня литовські військові вже фіксували порушення повітряного простору - тоді виявили політ дрона Gerbera, схожого за формою на іранський Shahed.За однією з версій, його могли випустити з території Росії для перевірки готовності протиповітряної оборони країн Балтії.Раніше президент Латвії Едгар Рінкевичс повідомляв, що у східній частині його країни впав російський військовий безпілотник. У Латвії з цього приводу проводили розслідування.Нагадаємо, раніше президент Литви Гітанас Науседа заявляв, що війна в Україні навряд чи закінчиться в найближчі три роки через відсутність волі до миру у Російської Федерації. Москва лише імітує мирний процес.

У четвер, 10 липня, у Литві впав безпілотник, який залетів у повітряний простір через Білорусь. Через імовірну загрозу керівництво країни ховалося в укриттях.Про це повідомляють Збройні сили Литви."Сьогодні близько 11:30 ранку Повітряні сили Литви виявили об'єкт, що наближався до литовського кордону з білоруського боку", — інформують військові.Стан готовності винищувачів, що виконували місію повітряного патрулювання НАТО та перебували в повітрі на той момент, було змінено з навчального режиму на режим виконання завдань."Після падіння об'єкта через деякий час завдання для винищувачів було скасовано, відбувся обмін інформацією з Державною прикордонною службою", — зазначили в Збройних силах Литви.Літальний об'єкт схожий на саморобний виріб і не становить небезпеки.Інформаційне агентство країн Балтії BNS пише, що прем'єр-міністра Литви Ґінтаутаса Палуцкаса та спікера Сейму Саулюса Скверняліса відвезли до укриттів. Спочатку чиновники підозрювали, що повітряний простір перетнув безпілотник Shahed, який Росія використовує у війні проти України, але пізніше Державна прикордонна служба (VSAT) повідомила, що, за попередніми даними, прикордонники зафіксували безпілотник, який прилетів з Білорусі. Ціль, яка нагадує саморобний літак, розбилася поблизу закритого пункту пропуску на кордоні Шумськ, приблизно за кілометр від кордону з Білоруссю. За попередніми даними, він виготовлений з фанери та пінопласту і, ймовірно, не перевозив жодного вантажу. Як відомо, на середину вересня цього року у Росії та Білорусі заплановані спільні військові навчання "Захід 2025". Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше інформував, що однією з цілей військових навчань може стати приховане створення угруповань наступальних військ.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, у ніч на 10 липня Росія завдала масованого комбінованого удару, який тривав майже 10 годин. Головною ціллю глави Кремля Володимира Путіна був Київ та область.

У 2026 році Литва і Фінляндія, які межують з Росією, мають намір розпочати виробництво протипіхотних мін для власних потреб. Окрім цього, держави планують та постачати їх Україні через військову агресію з боку Росії.Про це повідомляє Reuters, посилаючись на представників Литви та Фінляндії.Агентство пише, що ці дві країни оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції, що забороняє використання таких мін, і, за словами представників влади, виробництво може бути почато після завершення шестимісячного процесу виходу з конвенції. "Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові міни, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума", — заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алексаю.За його словами, буде замовлено десятки тисяч протипіхотних мін, а то й більше. Одним із джерел постачання буде національна промисловість Литви, яка може їх виготовляти. Своєю чергою, голова Асоціації оборонної промисловості Литви заявив, що, як тільки виробництво буде налагоджено, країна зможе постачати міни іншим державам, зокрема Україні.Голова комітету з питань оборони парламенту Фінляндії Хейккі Аутто заявив, що його країна повинна мати власне виробництво протипіхотних мін. "Це дуже ефективна і економічно вигідна система озброєння", — наголосив він.Також, за його словами, Фінляндія може постачати протипіхотні міни в Україну. Посадовець зауважив, що до приєднання до Оттавського договору у 2011 році Гельсінкі мав понад мільйон протипіхотних мін.Reuters зазначає, що фінські оборонні компанії Nammo Lapua, Insta і Raikka повідомили парламентському комітету з питань оборони, що вони зацікавлені у виробництві мін. Інша компанія, Forcit Explosives, заявила, що готова обговорити можливості з військовими. Водночас на запитання, чи почне Латвія виробництво протипіхотних мін, міністерство оборони країни не дало чіткої відповіді, але зазначило, що латвійська оборонна промисловість "має необхідні потужності, а металообробна галузь є високорозвиненою".Варто зауважити, що Оттавська конвенція 1997 року опинилася під посиленим тиском через війну Росії проти України, особливо в країнах-сусідах Росії, які остерігаються розширення агресії з боку Москви.Оттавська конвенція — це міжнародна угода, спрямована на припинення використання протипіхотних мін як одного із засобів збройної боротьби. Була ухвалена на дипломатичній конференції в Осло 18 вересня 1997 і відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року. Конвенція набрала чинності 1 березня 1999.Україна підписала Оттавську конвенцію у лютому 1999 року. Ратифікація договору Верховною Радою відбулася 18 травня 2005 року. На час підписання угоди Україна порядкувала п'ятим найбільшим арсеналом протипіхотних мін у світі (після Китаю, Російської Федерації, США та Пакистану), що дістався їй у спадок від Радянського Союзу та налічував шість мільйонів мін типу ПФМ-1. Вже 29 червня 2025 року Україна заявила про вихід із Оттавської конвенції. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ.Нагадаємо, у червні міністр оборони Рубен Брекельманс заявляв, що після завершення постачання Україні винищувачів F-16 Нідерланди передаватимуть Києву дрони. Амстердам відправив Силам оборони усі можливі літаки такого типу.

Заступник міністра закордонних справ Росії, відповідальний за відносини зі США, нерозповсюдження та контроль над озброєннями Сергій Рябков заявив, що війна в Україні не закінчиться, доки НАТО не виведе війська з країн Балтії.Про це пише Newsweek.Коментарі Рябкова знаменують собою зміну позиції Кремля. Він припустив, що коріння конфлікту лежить не лише в самій Україні, а й у розширенні НАТО на схід. За словами Рябкова, виведення військ НАТО з країн Балтії допомогло б покласти край війні.НАТО підтримує сильну військову присутність у країнах Балтії, маючи багатонаціональні бойові групи та бригади, розміщені в Болгарії, Естонії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі, Румунії та Словаччині.Військовий альянс посилив свою присутність у регіоні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У повідомленні від 6 червня було заявлено, що вісім бойових груп "демонструють міцність трансатлантичного зв'язку та солідарність, рішучість і здатність Альянсу реагувати на будь-яку агресію".Також Швеція та Фінляндія перейшли від нейтральної позиції до членства в НАТО після вторгнення.Кремль заявив, що Україна повинна відмовитися від своїх амбіцій щодо вступу до НАТО як умови для припинення війни, але Рябков, видається, сигналізував ТАСС, що Альянс також повинен повністю вивести свої війська з країн Балтії.У статті під назвою "Заступник міністра закордонних справ Рябков: Вирішити конфлікт неможливо, поки НАТО не виведе свої війська" чиновник стверджував, що розв'язання "конфлікту" в Україні вимагає усунення того, що він назвав його корінними причинами.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія нарощує свій військовий потенціал і буде готова застосувати збройну силу проти країн Північноатлантичного альянсу протягом п'яти років.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль продовжує зусилля з підготовки російського суспільства та оборонно-промислової бази до затяжної війни з Україною та потенційної майбутньої війни з НАТО.Водночас, на думку генерального секретаря НАТО Марка Рютте, довготривале перемир'я в Україні дасть можливість Російській Федерації накопичити запаси зброї, що несе загрозу для країн-членів Альянсу.

У понеділок, 2 червня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Литви Гітанасом Науседою. Головна тема — збільшення тиску на Росію за затягування війни.Про це повідомив Офіс президента України. Вказується, що Зеленський поінформував Науседу про другий раунд переговорів із російською стороною в Стамбулі. Натомість окрема увага була приділена необхідності посилення санкцій проти Росії у відповідь на затягування війни. За словами українського лідера, це має бути скоординований крок США, Європи та інших країн."Лідери детально обговорили актуальні потреби Сил безпеки та оборони України. Володимир Зеленський наголосив, що на тлі збільшення кількості дронів і ракет, які Росія застосовує проти українців, важливо продовжувати зміцнення українського повітряного щита", — йдеться у повідомленні.До того ж президенти розглянули питання інвестицій у виробництво зброї в Україні й обговорили перемовний процес щодо членства України в ЄС."Литва підтримує українську євроінтеграцію та готова докласти зусиль для якнайшвидшого відкриття кластерів. Крім того, ішлося про повоєнну відбудову України", — додали в ОП.Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що в України є домовленості з партнерами про нові пакети підтримки, а також інвестиції у розробку зброї, зокрема, дронів.Також 2 червня Зеленський провів зустріч зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою та запросив його приїхати з візитом до України. Крім цього, він привітав Польщу з проведенням президентських виборів, а Кароля Навроцького — із перемогою на них. Український лідер наголосив, що продовження допомоги з боку Варшави важливе не лише для нашої країни, а й для всієї Європи.

У понеділок, 2 червня, президент Володимир Зеленський у Вільнюсі зустрівся з премʼєр-міністром Фінляндії Петтері Орпо. Глава держави розповів, чого очікує від переговорів української та російської делегацій, які стартували у Стамбулі.Відповідний пост гарант опублікував на своїй сторінці у Telegram. Під час розмови президент наголосив, що Україна очікує від сьогоднішньої зустрічі в Стамбулі "реального результату". За його словами, йдеться про:припинення вогню;обмін полоненими;повернення дітей;зустріч на рівні лідерів.Також Зеленський обговорив з Петтері Орпо оборонну підтримку України, співпрацю в межах коаліції укриттів та членство в ЄС."Найголовніше — інвестиції в українське виробництво зброї та співвиробництво. Розповів про наш проект "Лінія дронів", що вже довів свою ефективність. Обговорили, як можна масштабувати", — зауважив гарант.Візит Зеленського до Литви: що відомоПрезидент України Володимир Зеленський 2 червня прибув до Литви. У Вільнюсі глава держави взяв участь у саміті "Бухарестської дев’ятки". Гарант відвідує Литву вже вчетверте з початку повномасштабної війни в Україні. Загалом це його шостий візит до держави. Востаннє він відвідував країну у квітні минулого року, беручи участь у зустрічі "Трьох морів". Київ називає Вільнюс одним зі своїх найбільших прихильників, оскільки Україна вже понад три роки бореться із російським вторгненням. Литва активно виступає за членство України в ЄС та НАТО. За розміром економіки Литва входить до країн, які надають найбільшу військову підтримку Україні.Нагадаємо, 1 квітня президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Литовської Республіки Кястутісом Будрісом. Вони обговорили продовження оборонної та безпекової підтримки України, а також спільне виробництво дронів.

У понеділок, 2 червня, президент України Володимир Зеленський прибув до Литви. У Вільнюсі глава держави візьме участь у саміті "Бухарестської дев’ятки". Про це повідомляє LRT. Державний літак, на борту якого перебував український лідер, приземлився в аеропорту Вільнюса близько 10:38 ранку. Як зазначало видання BNS, він візьме участь у саміті G9 у Бухаресті та саміті країн Північної Європи у Вільнюсі. Зустріч організується країнами регіону з метою зближення позицій перед самітом НАТО в Гаазі та покликана обговорити з українським лідером подальшу підтримку країни, що перебуває у стані війни. Видання нагадало, що Зеленський відвідує Литву вже вчетверте з початку війни в Україні. Загалом це його шостий візит до держави. Востаннє він відвідував Литву у квітні минулого року, беручи участь у зустрічі "Трьох морів". Київ називає Вільнюс одним зі своїх найбільших прихильників, оскільки Україна вже понад три роки бореться із російським вторгненням. Литва активно виступає за членство України в ЄС та НАТО. За розміром економіки Литва входить до країн, які надають найбільшу військову підтримку Україні.Раніше у столиці Литви Вільнюсі оприлюднили план повномасштабної евакуації на випадок нападу Росії. У ньому передбачено 150 маршрутів, за якими люди можуть переміститися в західному напрямку.Нагадаємо, 1 квітня президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Литовської Республіки Кястутісом Будрісом. Вони обговорили продовження оборонної та безпекової підтримки України, а також спільне виробництво дронів.

Радник президента Литви Дейвідас Матулоніс вважає, що масована атака безпілотників, проведена Україною минулими вихідними проти російських авіабаз, є сигналом Кремлю для переосмислення ситуації.Політика цитує видання LRT. "Це, як би висловитися, дійсно сигнал Росії задуматися: Україна має можливості та може завдати серйозної шкоди російським збройним силам", — заявив у понеділок в ефірі Радіо LRT радник президента Гітанаса Науседи з питань національної безпеки. За словами Матуленіса, операція, проведена Києвом, є повністю легітимною з погляду міжнародного права. У неділю Україна завдала масштабного удару по російських військових літаках, атакувавши кілька авіабаз у глибині території РФ, на відстані тисяч кілометрів від кордону. Повідомляється, що дрони вразили 41 літак на кількох аеродромах, включно з моделями A-50, Ту-95 та Ту-22М. Москва раніше використовувала дальні бомбардувальники Ту-95 та Ту-22 для ракетних ударів по Україні, а літаки А-50 застосовувалися для наведення на цілі, повітряної оборони та виявлення керованих ракет. Після української атаки представники обох країн у понеділок у Стамбулі мають провести другий раунд прямих переговорів, на яких планується обмінятись пропозиціями щодо завершення більш ніж трирічного вторгнення Москви."Ця операція могла б стати додатковим стимулом до пошуку рішень щодо так званого припинення вогню, перемир'я. Якою тривалістю буде перемир'я, якого масштабу, що воно охопить, а що — ні, ймовірно, це і стане темою сьогоднішніх переговорів у Стамбулі", — зазначив Матулоніс.Нагадаємо, 1 червня Служба безпеки України провела у Росії спецоперацію "Павутина", під час якої дрони уразили 41 літак стратегічної авіації РФ. Операція готувалася понад півтора року. Попередньо, СБУ відпрацювала одразу по чотирьох російських аеродромах — "Бєлая", "Дягілєво", "Оленья" та "Іваново".Згодом президент України Володимир Зеленський розкрив нові подробиці атак СБУ на російські аеродроми. В операції було використано 117 дронів, внаслідок чого уражено 34% стратегічних носіїв крилатих ракет на аеродромах базування. Очільник держави наголосив, що подібні спецоперації будуть продовжуватися і далі.Також у мережі оприлюднено перший супутниковий знімок, що підтверджує ураження в Іркутській області авіабази "Бєлая" літаків Ту-95МС та Ту-22М3. Відповідну операцію Служба безпеки України провела 1 червня.Як зазначали аналітики Інституту вивчення війни, операція України з завдання ударів по стратегічних російських літаках може принаймні тимчасово обмежити здатність Росії атакувати безпілотниками та ракетами по Україні.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що у тому випадку, якщо Північноатлантичний альянс не виконає обіцянку щодо членства України, це буде серйозним ударом по його репутації.Таку заяву литовський лідер зробив в інтерв'ю радіо Žinių Radijas, передає LRT."Ми дуже чітко посилили текст про перспективи України в НАТО принаймні на трьох останніх самітах НАТО. Тепер якщо просто взяти і прибрати все це, то це дуже зашкодило б довірі до НАТО. Це було б величезним ударом по репутації НАТО", — наголосив Науседа.Президент Литви вважає, що Україна має бути присутньою на саміті НАТО в Гаазі в червні, щоб мати можливість представити власну позицію. Крім того, на думку Науседи, членство в НАТО — це одна з гарантій безпеки для Києва, після сильної армії. За словами Науседи, "членство в НАТО є, напевно, найдешевшим способом досягти гарантій безпеки для України"."Сильна українська армія навіть виражається в цифрах — це близько 50 мільярдів євро, можливо, трохи більше, на рік. І питання в тому, чи готовий західний світ насправді витрачати таку значну суму грошей на це щороку. Якщо так, то добре, але у нас є підстави вважати, що кожного року ми маємо певний складний політичний процес, який часто не генерує необхідної кількості грошей, і часто ми до останньої хвилини не знаємо, чи зможемо надати достатню підтримку Україні, чи ні", — зауважив Науседа.Крім того, лідер Литви зауважив, що кремлівський диктатор Володимир Путін не хоче прямого діалогу про мир з українським лідером Володимиром Зеленським і зробить все можливе, аби його уникнути."Я переконаний, що він (Путін, — ред.) взагалі не зацікавлений у мирі", — резюмував Науседа.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не відмовиться від своїх намірів щодо вступу до Північноатлантичного альянсу в обмін на завершення війни з Росією.

Литва на офіційному рівні розглядає можливість виробництва морських дронів за схемою "1 + 1" — тобто один для себе, один для України. Цю країну Балтії дуже зацікавили дрони Magura.Про це повідомив "Мілітарний" із посиланням на міністерку оборони Литви Довілє Шакалієне. Її відомство зацікавилося українськими ударними надводними дронами, ракетними дронами й іншим озброєнням."Magura, як на мене, — це чудовий військовий виріб", — розповіла Довілє Шакалієне.Для цього розглядається запуск у Литві спільного виробництва окремих видів озброєння, використовуючи принцип "1 + 1". За таким принципом Литва оплачуватиме виробництво та передаватиме Україні половину виготовленої зброї."Тобто ми оплачуємо виробництво двох одиниць зброї, одна з яких передається Україні, а інша залишається в Литві, але ми платимо за обидві", — пояснила міністерка оборони.Нещодавно Литва виділила 20 мільйонів євро на фінансування окремих проектів української оборонної промисловості."Ми вважаємо, що співпраця в окремих сферах, пов’язаних із ракетними дронами, морськими дронами й іншими технологіями, є справді дуже перспективною", — зазначила Довілє Шакалієне.Як відомо, українські морські дрони Magura вже добре зарекомендували себе на полі бою в Чорному морі. Нещодавно один із них навіть збив російський винищувач Су-30. Для цього українські інженери оснастили морський дрон американськими ракетами AIM-9.Нагадаємо, декілька днів тому представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Євген Єрін заявив, що в Україні вдосконалюють українські морські дрони Magura після вдалої операції зі знищення двох ворожих винищувачів над Чорним морем. Окупантам "не варто розслаблятися", а навпаки, "готуватися" до чергових ударів.