# Литва

Уряд Литви 29 жовтня вирішив закрити кордон країни з Білоруссю на один місяць, дозволивши при цьому певні винятки. Це пов’язано з метеозондами, які використовували контрабандисти для перевезення сигарет з Білорусі.Про це повідомляє LRT."Ми подаємо пропозиції щодо вирішення напруженої ситуації, яка склалася на кордоні та в аеропортах. Ми вважаємо, що ці заходи мають чітко позначитися на нашому не дуже дружньому сусідові, який не докладає жодних зусиль для розв'язання проблеми", — заявив міністр внутрішніх справ Владислав Кондратович під час засідання Кабінету міністрів.Уряд вирішив повністю закрити прикордонний перехід "Шальчинінкай–Беняконі" та обмежити проїзд через перехід "Медінінкай–Каменний Лог".Заборона на проїзд через цей пункт пропуску не поширюватиметься на дипломатів, дипломатичну пошту, мандрівників, які мають спрощені транзитні документи, а також громадян Литви та членів їхніх сімей, які повертаються до Литви.Винятки також стосуються громадян Європейського Союзу, Європейської економічної зони та країн НАТО та членів їхніх сімей, а також іноземних громадян, які повертаються до Литви з дійсними дозволами на проживання або мають гуманітарні візи.Уряд доручив державній прикордонній службі (VSAT) забезпечити дотримання обмежень, зокрема щодо в'їзду та виїзду осіб з гуманітарних міркувань."Литва зіткнулася з гібридною атакою, і ми повинні оцінювати речі такими, якими вони є", — заявила прем’єр-міністр Інга Ругінене.Прем'єр-міністр визнав, що це рішення спричинить незручності для деяких людей."Але ми дуже серйозно ставимося до безпеки. Ми вважаємо, що безпека всіх громадян є нашим пріоритетом сьогодні", — сказала вона. "Я прошу всіх з розумінням, оскільки цей крок є необхідним сьогодні".Захід діятиме до 30 листопада, після чого кабінет міністрів вирішить, чи продовжувати його.Минулого тижня литовські аеропорти закривалися чотири рази через метеозонди, які використовували контрабандисти для перевезення сигарет з Білорусі, що вплинуло на понад 140 рейсів та понад 20 тисяч пасажирів.Військовим надано дозвіл збивати такі об'єкти. Тим часом президент Гітанас Науседа запропонував обмежити перевезення білоруських товарів за калінінградською транзитною схемою та закликав Європейський Союз колективно відреагувати на загрозу, яку становлять повітряні кулі.Єдині два автомобільні прикордонні переходи, що залишалися відкритими, у Медінінкай та Шальчінінкаї, були закриті в неділю ввечері за наказом VSAT.Нагадаємо, що через загрозу контрабандного ввезення повітряних куль з Білорусі президент Гітанас Науседа запропонував обмежити транзит до Калінінграда та закрити кордон з Білоруссю на тривалий період..

Ввечері 26 жовтня у Вільнюсі закрили міжнародний аеропорт. Головна причина — повітряні кулі.Про це повідомила прес-служба аеропорту. Зазначається, що рух літаків було призупинено о 21:42."За попередніми повідомленнями, рішення про обмеження повітряного простору було спричинене польотом повітряних куль у напрямку аеропорту Вільнюса", — йдеться у повідомленні.Літаки не могли вилетіти та приземлитися в аеропорту до 04:30. Загалом обмеження торкнулися 47 рейсів, з них — 13 були скасовані, 14 перенаправлені та 20 затримані."Пасажирам, чиї рейси було скасовано, рекомендується не їхати до аеропорту та звернутися безпосередньо до своїх авіакомпаній для отримання альтернативних варіантів подорожі та додаткової інформації. Авіакомпанії зобов'язані надати пасажирам всю необхідну інформацію щодо наступних кроків та альтернативних рейсів", — додали у прес-службі аеропорту.Як відомо, в ніч на 26 жовтня литовська сторона вирішила закрити контрольно-пропускні пункти на кордоні з Білоруссю через підозри, що з білоруського боку до Литви знову прилетіли метеозонди з контрабандними сигаретами.Також у зв’язку із цим вирішили призупинити роботу аеропорту Вільнюса. Наразі невідомо, коли він відновить свою повноцінну роботу.Як відомо, увечері 24 жовтня Литва закрила два найбільші аеропорти, а також тимчасово припинила роботу прикордонних переходів із Білоруссю через метеозонди.Нагадаємо, що через загрозу контрабандного ввезення повітряних куль з Білорусі президент Гітанас Науседа запропонував обмежити транзит до Калінінграда та закрити кордон з Білоруссю на тривалий період..

Метеозонди з контрабандою, які залітають у Литву з території Білорусі, не збивають, оскільки зараз мирний, а не воєнний час. Тому таких намірів у литовської влади немає, вони знешкоджують їх іншими методами.Про це заявила прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене в коментарі журналістам Delfi."У воєнний час ми готові збивати будь-які об'єкти, що летять у наш повітряний простір, до цього готові всі структури. Але ми живемо в мирний час, тому повинні аналізувати та шукати інший вихід, який матиме менше наслідків", — пояснила вона.При цьому, за її словами, зараз триває обговорення інших способів протидії метеозондам."Ми обговорюємо можливість примусової посадки метеозонда за допомогою кінетичних заходів, але і це матиме чимало наслідків, якщо з великої висоти метеозонд розпочне падати на житлову територію", — розповіла вона.Як відомо, в ніч на 26 жовтня литовська сторона вирішила закрити контрольно-пропускні пункти на кордоні з Білоруссю через підозри, що з білоруського боку до Литви знову прилетіли метеозонди з контрабандними сигаретами.Також у зв’язку із цим вирішили призупинити роботу аеропорту Вільнюса. Наразі невідомо, коли він відновить свою повноцінну роботу.Як відомо, увечері 24 жовтня Литва закрила два найбільші аеропорти, а також тимчасово припинила роботу прикордонних переходів із Білоруссю через метеозонди.Нагадаємо, що через загрозу контрабандного ввезення повітряних куль з Білорусі президент Гітанас Науседа запропонував обмежити транзит до Калінінграда та закрити кордон з Білоруссю на тривалий період..

Через загрозу контрабандного ввезення повітряних куль з Білорусі президент Гітанас Науседа пропонує обмежити транзит до Калінінграда та закрити кордон з Білоруссю на тривалий період.Про це повідомляє видання LRT."Президент розглядає інциденти та перебої в роботі аеропортів останніх днів як гібридну атаку проти Литви, на яку необхідно реагувати як симетрично, так і асиметрично", — передало позицію лідера країни BNS у неділю голова держадміністрації.За його словами, уряд має запропонувати способи реагування найближчими днями."Серед варіантів, які необхідно розглянути, — довгострокове закриття кордону з Білоруссю та обмеження транзиту до Калінінграда", — йдеться в коментарі.У вівторок глава держави скликає міжвідомчу нараду з цих питань.Як повідомляло BNS, у п'ятницю та суботу Вільнюський аеропорт був перерваний протягом двох днів поспіль через контрабандне ввезення повітряних куль з Білорусі, а в один із днів також спостерігалися перебої в роботі Каунаського аеропорту.Загалом цього тижня повітряний рух було порушено тричі через контрабандні повітряні кульки. У відповідь на ці ситуації Литва кілька разів тимчасово закривала кордон з Білоруссю.За даними BNS, після того, як Литва раніше закрила деякі прикордонні переходи з Білоруссю, встановила фізичний бар'єр на кордоні та посилила свою безпеку, метеозонди стали одним із найпопулярніших способів перевезення контрабандних сигарет.Нагадаємо, 23 жовтня два російські літаки Су-30 та Іл-78 порушили повітряний простір Литви. На їхнє перехоплення підіймали літаки Північноатлантичного альянсу..

У четвер, 23 жовтня, два російські літаки Су-30 та Іл-78 порушили повітряний простір Литви. На їхнє перехоплення підіймали літаки Північноатлантичного альянсу.Про це повідомив президент країни Ґітанас Науседа."Цього вечора російські військові літаки порушили повітряний простір Литви. Це є кричущим порушенням міжнародного права та територіальної цілісності Литви. Це ще раз підтверджує важливість посилення готовності європейських сил протиповітряної оборони", — наголосив він.Водночас прес-служба литовської армії уточнила, що Військово-повітряні сили ЗС Литви зафіксували порушення свого повітряного простору російськими літаками Су-30 та Іл-78."23 жовтня близько 18:00 військово-повітряні сили збройних сил Литви зафіксували порушення державного кордону поблизу Кібартая — літак Су-30 Російської Федерації, який, ймовірно, виконував тренування з дозаправлення паливом у Калінінградській області, та літак Іл-78, який здійснював дозаправлення паливом, вторглися в повітряний простір Литви", — йдеться в повідомленні.Наголошується, що літаки країни-агресорки перетнули держкордон Литви вглиб на 700 метрів та перебували в повітряному просторі країни 18 секунд.Нагадаємо, 21-22 жовтня у столиці Литви Вільнюсі місцевий аеропорт призупиняв роботу через десятки повітряних куль контрабандистів. Їх зафіксували в повітряному просторі країни, вони летіли з Білорусі.Як відомо, це вже не перший подібний випадок виявлення літальних об'єктів біля аеропорту Вільнюса та його закриття. Вільнюський аеропорт також закривали 5 жовтня через аналогічний інцидент з повітряними кулями з гелієм, які перевозили контрабандні цигарки з Білорусі.Окрім того, 27 вересня Служба громадської безпеки фіксувала три заборонені польоти дронів у районі аеропорту Вільнюса. Про проліт дрона також повідомляли 21 серпня. В обидвох випадках рейси тимчасово призупинялися, а літаки перенаправляли до інших аеропортів..

У вівторок і середу, 21-22 жовтня, у столиці Литви Вільнюсі місцевий аеропорт призупиняв роботу через десятки повітряних куль контрабандистів. Їх зафіксували в повітряному просторі країни, вони летіли з Білорусі.Таку інформацію оприлюднили журналісти агенції Reuters."Усі операції з літаками перервано через використання метеозондів для контрабанди цигарок із Білорусі", — повідомили в Національному центрі управління у кризових ситуаціях Литви.Оператор вільнюського аеропорту розповів медівникам, що вечері та вночі перенаправлено вісім рейсів, у тому числі до литовського аеропорту Каунас і до Варшави.Після цього Литва вдалася також до інших заходів — зокрема, закрила пункти пропуску на кордоні з Білорусією."Рішення, можливо, переглянуть після відновлення роботи аеропорту", — повідомили журналістам у відповідних службах.Як відомо, це вже не перший подібний випадок виявлення літальних об'єктів біля аеропорту Вільнюса та його закриття.Вільнюський аеропорт також закривали 5 жовтня через аналогічний інцидент з повітряними кулями з гелієм, які перевозили контрабандні цигарки з Білорусі.Окрім того, 27 вересня Служба громадської безпеки фіксувала три заборонені польоти дронів у районі аеропорту Вільнюса. Про проліт дрона також повідомляли 21 серпня. В обидвох випадках рейси тимчасово призупинялися, а літаки перенаправляли до інших аеропортів.Нагадаємо, що 20 жовтня в Іспанії вперше фіксували появу невідомих дронів. Це призвело до тимчасового припинення роботи місцевого аеропорту на острові Майорка..

Україна та країни Північної Європи започаткували Скандинавсько-Балтійську ініціативу. Йдеться про посилення підготовки та оснащення українських воїнів.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На полях 31 засідання UDCG разом із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком підписали відповідний меморандум про взаєморозуміння", — зазначив він.За його словами, загалом до ініціативи долучаться Україна та дев’ять країн Півночі та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща та Швеція."Мета цієї угоди — створити спільну структуру підтримки України через підготовку та оснащення українських військових в межах міжнародної операції "Легіо", — пояснив український міністр.Він констатував, що ініціатива передбачає:проведення навчання українських військових інструкторами країн-партнерів;оснащення різних українських підрозділів озброєнням в об'ємах еквівалентних розмірам бригади;підготовку на території Польщі;зміцнення партнерства України з країнами Скандинавії та Балтії у сфері безпеки й оборони."Вдячний країнам Півночі та Балтії за солідарність та послідовну, потужну підтримку. Щиро дякую Норвегії за допомогу та готовність розвивати нашу співпрацю", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше український міністр оборони заявив на 31 засіданні Контактної групи "Рамштайн", що Україні для перемоги у війні потрібна відповідна зброя. Передусім важливо отримувати від партнерів перехоплювачі, системи протиповітряної оборони та ракети..

У Литві й Естонії прокоментували висловлювання колишньої німецької канцлерки Ангели Меркель. Вона, зокрема, пов'язала опір Польщі та країн Балтії прямим контактам із Путіним та його рішення вдертися в Україну 2022 року.Депутатів литовського парламенту цитує LRT. Зокрема, голова Комітету в закордонних справах Сейму соціал-демократ Ремігіюс Мотузас зазначив, що заяви Меркель не можна вважати офіційною позицією Німеччини. Він наголосив, що відносини Європи з Москвою були напруженими задовго до 2021 року."Крим окупували 2014 року, насправді з 2015 року та до війни в Україні 2022 року відносини з Росією вже були напруженими. Мінських угод не підписали, це Росія їх зірвала, заблокувала та не погодилася з деякими позиціями", — сказав депутат.За його словами, тривалий час позиції держав Західної Європи та східних держав ЄС щодо Росії розходилися."Деякі держави ЄС, імовірно, все ще сподівалися, що Росія прозріє, та не очікували цього повномасштабного вторгнення. Вони все ще сподівалися, тож іще 2015 року та ж Німеччина підписала з Росією угоду про газопровід "Північний потік-2", — зауважив Мотузас.Консерватор Жигімантас Павільоніс заявив, що колишня лідерка Німеччини потурає очільнику Кремля Володимиру Путіну."Меркель представляє давню традицію потурання Путіну, завдяки якій російські танки зараз перебувають і в Грузії, і в Україні. І якби ця лінія тривала, боюся, що вони опинилися би на дорозі до Берліна та на нашій території", — наголосив він.За його словами, нинішньому канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу непросто проводити нову зовнішню політику, його рейтинги впали, тому Меркель користується цією ситуацією."Я думаю, що Меркель зараз намагається підійняти хвилю цих любителів Росії проти Мерца", — зробив висновок він.Своєю чергою, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна в дописі в соцмережі Х зазначив, що покладати відповідальність на Польщу чи країни Балтії за агресію Росії проти України "не тільки недоречно, а й просто неправильно"."Справжня причина полягає в небажанні Путіна прийняти розпад СРСР і в умиротворенні Заходу в минулому, який ігнорував явні попереджувальні знаки. У нашому регіоні справжню природу Росії розпізнали доволі рано", — акцентував він.За його словами, більшість на Заході ігнорували попередження навіть після того, як Путін відкрито висловив свої антизахідні погляди та ностальгію за СРСР у своїй промові в Мюнхені 2007 року.Тсакхна вказав, що ні війна в Грузії у 2008 році, ні анексія Криму 2014 року не викликали рішучої реакції Заходу."Натомість ми бачили повторні спроби натиснути кнопку "перезавантаження", зусилля з пошуку діалогу з Росією та готовність закривати очі на жорстокість Москви", — додав він.Тсакхна також зауважив, що Німеччина під керівництвом канцлерки Меркель неправильно оцінила вартість економічної співпраці з Росією."Весело відкривши газопровід "Північний потік", Меркель сприяла залежності своєї країни від російських енергоресурсів", — наголосив він.У цьому контексті Тсакхна також вказав на відмову Україні та Грузії надати план дій щодо членства в НАТО на саміті у Бухаресті. За словами естонського міністра, ці помилки заохотили Росію."Ці уроки нагадують нам про просту істину: Росія реагує лише на силу. Ми повинні продовжувати ізолювати Росію на міжнародному рівні, посилювати економічний тиск і надавати Україні військову, політичну й економічну підтримку", — констатував він.Тсакхна підсумував, що зараз Європа рухається у правильному напрямку, а Німеччина під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца "робить рішучі кроки на підтримку України та зміцнення власної обороноздатності".Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль прискорює фазу створення інформаційних і психологічних умов — так звану "Фазу 0" — своєї кампанії з підготовки до можливої війни між НАТО та Росією в майбутньому.

Міністр культури Литви Ігнотас Адомавічюс оголосив про відставку. На ній наполягала прем'єр-міністерка країни Інга Ругінене. Він заявив, що робить це не через власні помилки, а під тиском, що загрожує його сім'ї.Про це повідомили журналісти литовського мовника LRT. Вони поінформували, що відставлений міністр подякував спільноті, розповів про тиск на сім'ю та наголосив, що завдяки його персоні більше уваги звернули на культуру."Дякую за довіру прем'єр-міністру, президенту, фракції, партії, яка мене делегувала на цю посаду. Але останнім часом посилений тиск на мене особисто, на мою сім'ю, коли нам небезпечно перебувати навіть на вулиці, змушує мене думати, що рішення все ж ухвалено. За 30 років культура зараз стала найважливішим елементом держави", — зазначив Адомавічюс.На запитання журналістки lrytas.lt міністр не зміг одразу відповісти, кому належить Крим, і звинуватив медійницю в провокації.Це стало останньою краплею для прем'єр-міністерки, яка запропонувала Адомавічюсу піти у відставку самостійно."Ми, як партія, приєднуємося до культури, намагаємося її створювати, розвивати, підкреслювати навіть ті речі, які є найболючішими. Вірю, що ми виростимо справді сильну та зрілу культуру без глузувань, без насильства, без образ, а ввічливу та розумну", — заплутано констатував політик.У підсумку він наголосив, що йде з посади міністра культури та найближчим часом передасть заяву Інзі Ругінене.Кандидатура Адомавічюса від початку викликала сильне невдоволення культурної спільноти, оскільки він не має зв'язків із культурним сектором, окрім того, що закінчив Національну школу мистецтв імені Чюрльоніса. До призначення міністром він недовго обіймав посаду радника віце-спікера Сейму, а раніше працював комерційним директором сімейної компанії Bravopasta, що виробляє макарони.Останніми днями в Литві пройшли протести проти призначення Адомавічюса, який представляє ультраправу партію "Зоря Німану", на посаду міністра культури. Зокрема, лунали запитання про компетентність політика, а також критика з приводу заяв міністра після зустрічі з президентом.Нагадаємо, 22 вересня стало відомо, що Литва надасть реабілітаційні та психіатричні послуги українським дітям. Ідеться про тих, які примусово депортовані до Росії та згодом повернуті на Батьківщину.

Літак міністерки оборони Іспанії Маргарити Роблес, який прямував до Литви, зазнав несправності GPS під час польоту поблизу російського Калінінграда.Як повідомляє видання El Mundo, посилаючись на командира борту, "прийом", що має на меті дезорієнтувати пілотів, є досить поширеним під час комерційних і військових польотів над територією Калінінграда.Втім, у випадку з військовим літаком, на якому летіла Роблес, спроба не вдалася, адже це судно отримує інструкції від військового супутника. Під час польоту, крім міністра, на борту літака перебували родичі персоналу загону VILKAS та журналісти. Роблес має зустріч з міністром оборони Литви з метою зміцнення співпраці з НАТО та протидії діям Росії."Іспанський контингент у Литві складається з восьми винищувачів Eurofighter та 150 військовослужбовців, інтегрованих у місію НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії", — наголосило видання.Візит Роблес відбувся після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі, а російські МіГ-31 залетіли до Естонії. Видання додає, що це спонукало Раду Безпеки НАТО двічі проводити консультації.Нагадаємо, у серпні в болгарському аеропорту міста Пловдив екстрено приземлився літак голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Інцидент стався через російське втручання, внаслідок якого були виведені з ладу GPS-прилади літака.Додамо, на початку вересня видання The Guardian повідомляло, що Італія розглядає можливість засекречення державних рейсів після того, як супутниковий сигнал літака, на борту якого перебувала президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, нібито був блокований Росією.

Парламент Литви 23 вересня надав збройним силам своєї країни повноваження збивати будь-який безпілотний літальний апарат, що порушує її повітряний простір, після інцидентів, коли два російські безпілотники розбилися на території держави.Про це повідомляє видання Reuters. Як зазначає видання, литовська армія наразі може атакувати дрони лише в тому випадку, якщо буде встановлено, що вони озброєні або становлять безпосередню загрозу для важливих для держави об'єктів.Це зміниться відповідно до закону, який було прийнято за підтримки 117 зі 141 члена литовського парламенту в умовах надзвичайного порядку, і який набуде чинності в країні-члені НАТО та Європейського Союзу з жовтня."Тепер ми можемо швидко реагувати будь-яким способом, включно зі знищенням безпілотників", — сказав міністр оборони Довіле Сакалієне. "Наші закони та процедури не були адаптовані до поточних загроз... тепер ми можемо реагувати зі швидкістю блискавки".Новий закон уповноважує начальника оборони Литви закривати частини повітряного простору Литви та збивати будь-який безпілотник у його межах, "який порушує правила, встановлені міністром оборони".У вівторок НАТО заявило, що використовуватиме "всі необхідні військові та невійськові засоби" для самозахисту після того, як, за його словами, Москва демонструвала "модель дедалі більш безвідповідальної поведінки" після нещодавніх порушень повітряного простору країн-членів НАТО.У серпні Литва звернулася до НАТО з проханням про розширення систем протиповітряної оборони після того, як два військові безпілотники врізалися в її територію з Білорусі, а Данія заявила 23 вересня, що безпілотники, які зупинили польоти в її головному аеропорту в понеділок, пов'язані з серією підозрюваних вторгнень російських дронів та іншими порушеннями по всій Європі.Як відомо, в ніч на 10 вересня під час нічного нападу Росії на Україну повітряний простір Польщі неодноразово порушували безпілотники. Тоді польська сторона розпочала оборонні процедури. Дрони намагалися збити польські та союзні літаки. Це перший випадок у сучасній історії Польщі, коли повітряні сили застосували зброю в повітряному просторі країни для знищення сторонніх об'єктів.Решту уламків знайшли у п'яти воєводствах: Люблінському (найбільше), Мазовецькому, Свєнтокшиському, Лодзькому та Вармінсько-Мазурському.Нагадаємо, раніше стало відомо, що два російські літаки пролетіли над нафтогазовою платформою Petrobaltic в територіальних водах Польщі. Таким чином Кремль влаштував ще одну провокацію проти країни НАТО.

Литва має намір надавати реабілітаційні та психіатричні послуги українським дітям. Ідеться про тих, які примусово депортовані до Росії та згодом повернуті на Батьківщину.Про це заявив радник міністра охорони здоров'я Литви Скірмантас Крункайтіс, його цитують журналісти LRT. За його словами, перші діти повинні прибути до Литви з України вже цієї осені."Ми вже перебуваємо на технічній стадії, а саме розв’язуємо питання про те, коли діти зможуть розпочати їздити до Литви", — зазначив він.Надання такої допомоги українським дітям заплановано після отримання прохання Києва про допомогу.За інформацією Міністерства охорони здоров'я Литви, діти будуть проходити лікування в установах, що надають послуги медичної реабілітації, а також з метою пом'якшення наслідків примусової депортації до Росії їм нададуть послуги фахівці-психіатри."Діти повинні відповідати певним критеріям реабілітації. Це або рухова реабілітація, або реабілітація дихальної системи. Основний критерій — наявність медичних показань. І найголовніше — наявність в Україні специфічних груп дітей, яких викрали та вивезли до Росії", — пояснив радник.Неповнолітні діти приїжджатимуть до Литви разом із батьками, опікунами або іншими супроводжувальними особами. Їхнє проживання та харчування також фінансуватимуться.За словами Крункайтіса, планується прийняти стільки дітей, скільки дозволять можливості медичних установ, тому що насамперед варто забезпечити допомогу та кількість місць для литовських дітей."Попередньо можна сказати, що ми будемо приймати близько 15-20 дітей на місяць у всіх закладах охорони здоров'я Литви", — сказав він.Планується приймати близько 150 дітей на рік. Для забезпечення надання необхідних послуг такій кількості дітей разом із супроводжувальними особами потрібно близько 400 тисяч євро на рік.Цього року витрати на забезпечення вищезазначених послуг (до 100 тисяч євро) планується компенсувати з позикових коштів, а 2026 року — коштом Європейського Союзу, або ж знайти інші джерела фінансування.Нагадаємо, в березні керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявляв, що під контролем країни-агресорки на той момент перебували до 1,6 мільйона українських дітей. Неповнолітні громадяни змушені жити в окупації або депортовані в Росію.

У неділю, 21 вересня, американський президент Дональд Трамп запевнив, що Сполучені Штати Америки допоможуть захистити Польщу в тому випадку, якщо Росія продовжуватиме ескалацію та провокації на її території.Про це Дональд Трамп заявив, відповідаючи на запитання журналістів.Медійники поставили йому запитання, чи будуть США захищати Польщу та країни Балтії (Латвію, Литву та Естонію), якщо російський диктатор Володимир Путін продовжить ескалацію."Так, я допоможу. Я зроблю це", — заявив американський президент.Щоправда, Дональд Трамп не озвучив деталей, яким чином США планують допомагати європейським країнам, які останнім часом щоразу більше потерпають від російських провокацій.Також президент США прокоментував нещодавній інцидент із порушенням російськими винищувачами повітряного простору Естонії."Нам це дуже не подобається", — наголосив Дональд Трамп.Як відомо, вночі з 9 на 10 вересня близько 20 російських дронів залетіли в повітряний простір Польщі під час атаки на Україну. Сили НАТО збили чотири дрони, інші впали самостійно.А вдень 19 вересня три винищувачі МіГ-31 ВКС РФ влетіли у повітряний простір Естонії та пробули там щонайменше 12 хвилин. Після цього Естонія заявила про цілеспрямовану провокацію, а також обговорює закриття свого повітряного простору.Нагадаємо, що сьогодні два німецькі винищувачі Eurofighter підійняли в повітря через те, що російський військовий розвідувальний літак Іл-20 порушив повітряний простір над Балтійським морем.

Литовські прикордонники активно моніторять ситуацію на кордоні з Білоруссю. Це відбувається на тлі проведення спільних російсько-білоруських військових навчань "Захід-2025".Про це повідомив телевізійний мовник LRT, журналісти якого послалися на литовських прикордонників.У прикордонній службі Литви зазначили, що наразі ситуація на кордоні з Білоруссю стабільна, провокацій не зафіксовано. Однак є сигнали про можливість таких провокаційних дій."Ситуація на литовсько-білоруському кордоні не змінилася. Можу сказати, що вона стабільна. На ділянці кордону з білоруського боку наші працівники не фіксують жодної активності. На кордоні з Калінінградом теж зберігається спокій", — розповів очільник Служби охорони державного кордону Рустамас Любаєвас.За його словами, працівники Служби охорони державного кордону не повідомляють про будь-яку додаткову активність на литовському кордоні."Провокацій поки що не зафіксовано", — заявив генерал Рустамас Любаєвас, при цьому не виключивши такої можливості.Голова Служби охорони державного кордону поінформував, що після того, як Польща тимчасово закрила кордон із Білоруссю, на литовському кордоні не зафіксовано збільшення транспортного потоку.Спільні російсько-білоруські військові навчання "Захід" розпочалися в п'ятницю зранку. За інформацією Збройних сил Литви, в навчаннях беруть участь близько 30 тисяч військовослужбовців. Мета навчань — продемонструвати Заходу військову міць Росії та Білорусі.Військові навчання "Захід", які стартували 12 вересня, проводять на полігонах, розташованих у глибині Білорусі або в її східних регіонах. Попри це, в НАТО зберігають підвищену пильність через ці навчання.На тлі занепокоєння Польща повністю закрила кордон із Білоруссю з вечора 11 вересня, таке рішення ухвалили ще до інциденту з падінням російських дронів на території країни.Нагадаємо, що, за твердженням аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія та Білорусь, імовірно, відмовилися від спроб використати військові навчання "Захід-2025" для підтримки операцій з використання ядерної зброї проти Заходу, принаймні тимчасово.

У четвер, 11 вересня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив 52 політичних в’язнів. Серед них присутні громадяни шести держав — Литви, Латвії, Польщі, Німеччини, Франції та Великої Британії.Про це у соцмережі X повідомив лідер Литви Гітанас Науседа."Сьогодні 52 в’язні безпечно перетнули литовський кордон з Білорусі, залишивши позаду колючий дріт, заґратовані вікна та постійний страх", — йдеться у заяві.Науседа наголосив, що серед звільнених є шестеро громадян Литви. Політик подякував Сполученим Штатам та президенту США Дональду Трампу за зусилля, що були спрямовані для визволення політичних в'язнів.Президент Литви також зазначив, що у в’язницях Білорусі залишається ще понад тисячу політв'язнів: "Ми не можемо зупинятися, поки вони не отримають свободу!".Цікаво, що наближений до Лукашенка Telegram-канал "Пул Первого" заявив про помилування главою держави 14 іноземців. Серед них шестеро литовців, по двоє — з Німеччини, Латвії та Польщі, а також по одному з Великої Британії і Франції.Раніше повідомлялось, що політв’язень Андрій Піднебенний помер за ґратами в Білорусі. Йому було 36 років. Імовірною причиною його смерті незалежні оглядачі називають задуху в камері, де він перебував.Нагадаємо, наприкінці квітня цього року стало відомо, що в Білорусі випустили на волю Юрія Зенковича, який має американське громадянство. Він перебував під вартою за звинуваченням у начебто підготовці замаху на самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка.