# Литва

Заступник міністра закордонних справ Росії, відповідальний за відносини зі США, нерозповсюдження та контроль над озброєннями Сергій Рябков заявив, що війна в Україні не закінчиться, доки НАТО не виведе війська з країн Балтії.Про це пише Newsweek.Коментарі Рябкова знаменують собою зміну позиції Кремля. Він припустив, що коріння конфлікту лежить не лише в самій Україні, а й у розширенні НАТО на схід. За словами Рябкова, виведення військ НАТО з країн Балтії допомогло б покласти край війні.НАТО підтримує сильну військову присутність у країнах Балтії, маючи багатонаціональні бойові групи та бригади, розміщені в Болгарії, Естонії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі, Румунії та Словаччині.Військовий альянс посилив свою присутність у регіоні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У повідомленні від 6 червня було заявлено, що вісім бойових груп "демонструють міцність трансатлантичного зв'язку та солідарність, рішучість і здатність Альянсу реагувати на будь-яку агресію".Також Швеція та Фінляндія перейшли від нейтральної позиції до членства в НАТО після вторгнення.Кремль заявив, що Україна повинна відмовитися від своїх амбіцій щодо вступу до НАТО як умови для припинення війни, але Рябков, видається, сигналізував ТАСС, що Альянс також повинен повністю вивести свої війська з країн Балтії.У статті під назвою "Заступник міністра закордонних справ Рябков: Вирішити конфлікт неможливо, поки НАТО не виведе свої війська" чиновник стверджував, що розв'язання "конфлікту" в Україні вимагає усунення того, що він назвав його корінними причинами.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія нарощує свій військовий потенціал і буде готова застосувати збройну силу проти країн Північноатлантичного альянсу протягом п'яти років.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль продовжує зусилля з підготовки російського суспільства та оборонно-промислової бази до затяжної війни з Україною та потенційної майбутньої війни з НАТО.Водночас, на думку генерального секретаря НАТО Марка Рютте, довготривале перемир'я в Україні дасть можливість Російській Федерації накопичити запаси зброї, що несе загрозу для країн-членів Альянсу.

У понеділок, 2 червня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Литви Гітанасом Науседою. Головна тема — збільшення тиску на Росію за затягування війни.Про це повідомив Офіс президента України. Вказується, що Зеленський поінформував Науседу про другий раунд переговорів із російською стороною в Стамбулі. Натомість окрема увага була приділена необхідності посилення санкцій проти Росії у відповідь на затягування війни. За словами українського лідера, це має бути скоординований крок США, Європи та інших країн."Лідери детально обговорили актуальні потреби Сил безпеки та оборони України. Володимир Зеленський наголосив, що на тлі збільшення кількості дронів і ракет, які Росія застосовує проти українців, важливо продовжувати зміцнення українського повітряного щита", — йдеться у повідомленні.До того ж президенти розглянули питання інвестицій у виробництво зброї в Україні й обговорили перемовний процес щодо членства України в ЄС."Литва підтримує українську євроінтеграцію та готова докласти зусиль для якнайшвидшого відкриття кластерів. Крім того, ішлося про повоєнну відбудову України", — додали в ОП.Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що в України є домовленості з партнерами про нові пакети підтримки, а також інвестиції у розробку зброї, зокрема, дронів.Також 2 червня Зеленський провів зустріч зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою та запросив його приїхати з візитом до України. Крім цього, він привітав Польщу з проведенням президентських виборів, а Кароля Навроцького — із перемогою на них. Український лідер наголосив, що продовження допомоги з боку Варшави важливе не лише для нашої країни, а й для всієї Європи.

У понеділок, 2 червня, президент Володимир Зеленський у Вільнюсі зустрівся з премʼєр-міністром Фінляндії Петтері Орпо. Глава держави розповів, чого очікує від переговорів української та російської делегацій, які стартували у Стамбулі.Відповідний пост гарант опублікував на своїй сторінці у Telegram. Під час розмови президент наголосив, що Україна очікує від сьогоднішньої зустрічі в Стамбулі "реального результату". За його словами, йдеться про:припинення вогню;обмін полоненими;повернення дітей;зустріч на рівні лідерів.Також Зеленський обговорив з Петтері Орпо оборонну підтримку України, співпрацю в межах коаліції укриттів та членство в ЄС."Найголовніше — інвестиції в українське виробництво зброї та співвиробництво. Розповів про наш проект "Лінія дронів", що вже довів свою ефективність. Обговорили, як можна масштабувати", — зауважив гарант.Візит Зеленського до Литви: що відомоПрезидент України Володимир Зеленський 2 червня прибув до Литви. У Вільнюсі глава держави взяв участь у саміті "Бухарестської дев’ятки". Гарант відвідує Литву вже вчетверте з початку повномасштабної війни в Україні. Загалом це його шостий візит до держави. Востаннє він відвідував країну у квітні минулого року, беручи участь у зустрічі "Трьох морів". Київ називає Вільнюс одним зі своїх найбільших прихильників, оскільки Україна вже понад три роки бореться із російським вторгненням. Литва активно виступає за членство України в ЄС та НАТО. За розміром економіки Литва входить до країн, які надають найбільшу військову підтримку Україні.Нагадаємо, 1 квітня президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Литовської Республіки Кястутісом Будрісом. Вони обговорили продовження оборонної та безпекової підтримки України, а також спільне виробництво дронів.

У понеділок, 2 червня, президент України Володимир Зеленський прибув до Литви. У Вільнюсі глава держави візьме участь у саміті "Бухарестської дев’ятки". Про це повідомляє LRT. Державний літак, на борту якого перебував український лідер, приземлився в аеропорту Вільнюса близько 10:38 ранку. Як зазначало видання BNS, він візьме участь у саміті G9 у Бухаресті та саміті країн Північної Європи у Вільнюсі. Зустріч організується країнами регіону з метою зближення позицій перед самітом НАТО в Гаазі та покликана обговорити з українським лідером подальшу підтримку країни, що перебуває у стані війни. Видання нагадало, що Зеленський відвідує Литву вже вчетверте з початку війни в Україні. Загалом це його шостий візит до держави. Востаннє він відвідував Литву у квітні минулого року, беручи участь у зустрічі "Трьох морів". Київ називає Вільнюс одним зі своїх найбільших прихильників, оскільки Україна вже понад три роки бореться із російським вторгненням. Литва активно виступає за членство України в ЄС та НАТО. За розміром економіки Литва входить до країн, які надають найбільшу військову підтримку Україні.Раніше у столиці Литви Вільнюсі оприлюднили план повномасштабної евакуації на випадок нападу Росії. У ньому передбачено 150 маршрутів, за якими люди можуть переміститися в західному напрямку.Нагадаємо, 1 квітня президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Литовської Республіки Кястутісом Будрісом. Вони обговорили продовження оборонної та безпекової підтримки України, а також спільне виробництво дронів.

Радник президента Литви Дейвідас Матулоніс вважає, що масована атака безпілотників, проведена Україною минулими вихідними проти російських авіабаз, є сигналом Кремлю для переосмислення ситуації.Політика цитує видання LRT. "Це, як би висловитися, дійсно сигнал Росії задуматися: Україна має можливості та може завдати серйозної шкоди російським збройним силам", — заявив у понеділок в ефірі Радіо LRT радник президента Гітанаса Науседи з питань національної безпеки. За словами Матуленіса, операція, проведена Києвом, є повністю легітимною з погляду міжнародного права. У неділю Україна завдала масштабного удару по російських військових літаках, атакувавши кілька авіабаз у глибині території РФ, на відстані тисяч кілометрів від кордону. Повідомляється, що дрони вразили 41 літак на кількох аеродромах, включно з моделями A-50, Ту-95 та Ту-22М. Москва раніше використовувала дальні бомбардувальники Ту-95 та Ту-22 для ракетних ударів по Україні, а літаки А-50 застосовувалися для наведення на цілі, повітряної оборони та виявлення керованих ракет. Після української атаки представники обох країн у понеділок у Стамбулі мають провести другий раунд прямих переговорів, на яких планується обмінятись пропозиціями щодо завершення більш ніж трирічного вторгнення Москви."Ця операція могла б стати додатковим стимулом до пошуку рішень щодо так званого припинення вогню, перемир'я. Якою тривалістю буде перемир'я, якого масштабу, що воно охопить, а що — ні, ймовірно, це і стане темою сьогоднішніх переговорів у Стамбулі", — зазначив Матулоніс.Нагадаємо, 1 червня Служба безпеки України провела у Росії спецоперацію "Павутина", під час якої дрони уразили 41 літак стратегічної авіації РФ. Операція готувалася понад півтора року. Попередньо, СБУ відпрацювала одразу по чотирьох російських аеродромах — "Бєлая", "Дягілєво", "Оленья" та "Іваново".Згодом президент України Володимир Зеленський розкрив нові подробиці атак СБУ на російські аеродроми. В операції було використано 117 дронів, внаслідок чого уражено 34% стратегічних носіїв крилатих ракет на аеродромах базування. Очільник держави наголосив, що подібні спецоперації будуть продовжуватися і далі.Також у мережі оприлюднено перший супутниковий знімок, що підтверджує ураження в Іркутській області авіабази "Бєлая" літаків Ту-95МС та Ту-22М3. Відповідну операцію Служба безпеки України провела 1 червня.Як зазначали аналітики Інституту вивчення війни, операція України з завдання ударів по стратегічних російських літаках може принаймні тимчасово обмежити здатність Росії атакувати безпілотниками та ракетами по Україні.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що у тому випадку, якщо Північноатлантичний альянс не виконає обіцянку щодо членства України, це буде серйозним ударом по його репутації.Таку заяву литовський лідер зробив в інтерв'ю радіо Žinių Radijas, передає LRT."Ми дуже чітко посилили текст про перспективи України в НАТО принаймні на трьох останніх самітах НАТО. Тепер якщо просто взяти і прибрати все це, то це дуже зашкодило б довірі до НАТО. Це було б величезним ударом по репутації НАТО", — наголосив Науседа.Президент Литви вважає, що Україна має бути присутньою на саміті НАТО в Гаазі в червні, щоб мати можливість представити власну позицію. Крім того, на думку Науседи, членство в НАТО — це одна з гарантій безпеки для Києва, після сильної армії. За словами Науседи, "членство в НАТО є, напевно, найдешевшим способом досягти гарантій безпеки для України"."Сильна українська армія навіть виражається в цифрах — це близько 50 мільярдів євро, можливо, трохи більше, на рік. І питання в тому, чи готовий західний світ насправді витрачати таку значну суму грошей на це щороку. Якщо так, то добре, але у нас є підстави вважати, що кожного року ми маємо певний складний політичний процес, який часто не генерує необхідної кількості грошей, і часто ми до останньої хвилини не знаємо, чи зможемо надати достатню підтримку Україні, чи ні", — зауважив Науседа.Крім того, лідер Литви зауважив, що кремлівський диктатор Володимир Путін не хоче прямого діалогу про мир з українським лідером Володимиром Зеленським і зробить все можливе, аби його уникнути."Я переконаний, що він (Путін, — ред.) взагалі не зацікавлений у мирі", — резюмував Науседа.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не відмовиться від своїх намірів щодо вступу до Північноатлантичного альянсу в обмін на завершення війни з Росією.

Литва на офіційному рівні розглядає можливість виробництва морських дронів за схемою "1 + 1" — тобто один для себе, один для України. Цю країну Балтії дуже зацікавили дрони Magura.Про це повідомив "Мілітарний" із посиланням на міністерку оборони Литви Довілє Шакалієне. Її відомство зацікавилося українськими ударними надводними дронами, ракетними дронами й іншим озброєнням."Magura, як на мене, — це чудовий військовий виріб", — розповіла Довілє Шакалієне.Для цього розглядається запуск у Литві спільного виробництва окремих видів озброєння, використовуючи принцип "1 + 1". За таким принципом Литва оплачуватиме виробництво та передаватиме Україні половину виготовленої зброї."Тобто ми оплачуємо виробництво двох одиниць зброї, одна з яких передається Україні, а інша залишається в Литві, але ми платимо за обидві", — пояснила міністерка оборони.Нещодавно Литва виділила 20 мільйонів євро на фінансування окремих проектів української оборонної промисловості."Ми вважаємо, що співпраця в окремих сферах, пов’язаних із ракетними дронами, морськими дронами й іншими технологіями, є справді дуже перспективною", — зазначила Довілє Шакалієне.Як відомо, українські морські дрони Magura вже добре зарекомендували себе на полі бою в Чорному морі. Нещодавно один із них навіть збив російський винищувач Су-30. Для цього українські інженери оснастили морський дрон американськими ракетами AIM-9.Нагадаємо, декілька днів тому представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Євген Єрін заявив, що в Україні вдосконалюють українські морські дрони Magura після вдалої операції зі знищення двох ворожих винищувачів над Чорним морем. Окупантам "не варто розслаблятися", а навпаки, "готуватися" до чергових ударів.

У столиці Литви Вільнюсі оприлюднили план повномасштабної евакуації на випадок нападу Росії. У ньому передбачено 150 маршрутів, за якими люди можуть переміститися в західному напрямку.Про це повідомило видання Euractiv, журналісти якого послалися на мера Вільнюса Валдаса Бенкунскаса. Він заявив, що три основні шляхи евакуації пролягають на захід, "оскільки ворог історично приходив зі Сходу".Варто зазначити, що місто розташоване всього за 30 кілометрів від кордону з Білоруссю. Згідно з планом, його вдасться повністю евакуювати протягом 48 годин."Ми не хочемо сіяти паніку, але наша мета — бути готовими та скоординованими, сподіваючись, що цей план ніколи не знадобиться", — наголосив Бенкунскас.План евакуації міста, що має населення у 540 тисяч мешканців, визначає 150 маршрутів із Вільнюса та називає райони з конкретними пунктами евакуації.Мешканців повідомлятимуть про евакуацію за допомогою SMS і сирен. Також розробляється спеціальна система оповіщення через мобільні додатки.План містить елементи того, як Україна реагувала на російське вторгнення, особливо те, як Київ пережив перші дні повномасштабного вторгнення Росії.Навчання з евакуації заплановані на осінь. Чиновники також посилаються на ризики, пов'язані зі сусідньою Островецькою атомною електростанцією в Білорусі, яку Литва вважає небезпечною.Ця заява пролунала перед спільними російсько-білоруськими військовими навчань "Захід", які відбудуться у вересні та передбачають значні пересування військ поблизу балтійських кордонів.Нагадаємо, що 10 квітня в Литві суд ухвалив вирок 83-річному Едуардасу Мановасу. Його засудили до восьми з половиною років ув'язнення — за шпигунство на користь російських спецслужб.

У Литві одним із найімовірніших районів для майбутнього нападу Росії на Євросоюз і НАТО вважають другий маршрут через Сувальський коридор. Це найважливіший контрольний пункт на кордоні з Польщею. Вільнюс планує його модернізувати та зміцнити.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Politico."Ці дороги мають вирішальне значення для нас із погляду безпеки й оборони. Вони завжди були частиною нашого військово-цивільного планування як ключові наземні маршрути для підтримки союзників під час кризи", — пояснив заступник міністра оборони Литви Томас Годляускас.Сувальський коридор — це малонаселена ділянка лісової рівнини шириною 100 кілометрів, що з’єднує Польщу та Литву, а також межує з Білоруссю та Калінінградською областю Росії. Його вважають однією з найуразливіших точок НАТО, але це єдиний сухопутний коридор, який пов’язує країни Балтії з рештою території Альянсу.Нині Литву з Польщею пов’язують дві основні дороги: з Каунаса до Варшави (частина військового коридору Via Baltica) та з Вільнюса до Августова.Зараз Литва спільно з Польщею вживає заходів щодо розширення своєї військової інфраструктури за межі Via Baltica, яка є основним маршрутом перекидання підкріплень союзників до країни шляхом модернізації дороги Вільнюс — Августів до стандартів подвійного призначення для цивільних і військових потреб.Via Baltica та лінія Rail Baltica — проект із будівництва високошвидкісного залізничного сполучення з країн Балтії до Польщі — нині є основними каналами для військової мобільності. Мета полягає в тому, щоби покращити потік товарів, полегшити переміщення військ та підтримати потенційну евакуацію цивільного населення в разі війни.Окрім підвищення мобільності, проект "Сувалки" може також включати нові заходи щодо безпеки кордонів. Йдеться про розміщення загороджувальних елементів на КПП і дорогах уздовж кордонів із Калінінградом та Білоруссю.Годляускас також додав, що заходи безпеки виходять за рамки фізичної сфери та стосуються боротьби з заміною та глушенням GPS-сигналів з боку Росії, що вже впливає на цивільну авіацію та навігаційні системи Литви.Повний обсяг проекту включає реконструкцію 113 кілометрів доріг і оновлення восьми мостів. Очікується, що роботи завершать до 2028 року, але Годляускас вважає, що такий проект може вимагати більше часу.Хоча проект дороги відповідає цілям військової мобільності ЄС і НАТО, офіційно він не є частиною програм жодної з цих організацій. Наразі він фінансується як двостороння ініціатива польських і литовських міністерств транспорту й оборони.Нагадаємо, наприкінці березня генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що країна-агресорка Росія отримає жорстку та нищівну відповідь у разі нападу на одну країн НАТО.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс не сумнівається, що Москва, яка веде війну вже четвертий рік, може здійснити ще радикальніший і жахливіший удар по Україні на майбутні великодні вихідні. Водночас такі жорстокі дії Кремля можуть стати новим поворотним моментом, мобілізувавши тиск Заходу на Росію.Про це повідомляє LRT. "Цей тиждень — Страсний тиждень, ми дійдемо до Великодня — я не сумніваюся, що (Росія, — ред.) подасть нам на Великдень щось страшніше. Можливо, це буде переломний момент, коли ми скажемо: гаразд, дивіться, нам потрібно посилити санкції", — сказав Будріс в інтерв'ю програмі ELTA Kampas. За словами політика, трагедія в Сумах стала своєрідним стимулом для країн Євросоюзу до сміливіших кроків як щодо нових економічних обмежень для Кремля, так і додаткової підтримки України. Однак міністр дає зрозуміти, що поки не ясно, чи триватиме цей момент і чи перетвориться він на реальні політичні рішення. Однак, продовжив він, якщо Європа не досягне суттєвого прогресу з цих питань і якщо процес прийняття рішень застопориться через протидію певних держав, спільнота зрештою може втратити свою роль геополітичного гравця. "Якщо ми в цьому півріччі не відкриємо переговорні блоки з Україною, якщо ми впадемо під санкціями, то ми вже не можемо говорити про якусь геополітичну суб'єктність Євросоюзу, ми вже не можемо говорити про те, що ми можемо мати якийсь вплив у світі", — попередив Будріс.Удар по Сумах 13 квітня: що відомоУ неділю, 13 квітня, війська країни-агресорки випустили по Сумах дві балістичні ракети. За даними Сумської МВА, саме другий удар і призвів до великої кількості жертв серед населення. Другий вибух стався приблизно у 200 метрах від місця першого влучання, в районі, де розташовані житлові будинки, навчальні заклади та магазини.Через рашистські удари у Сумах загинули 36 людей, з них — дві дитини. Постраждало ще понад 100 осіб, з них — 15 дітей. Зокрема, серед загиблих: артистка оркестру театру імені Михайла Щепкіна Олена Когут та родина Мартиненків — мати, батько та шестикласник Максим.Як повідомляв начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов, терористичний удар по Сумах на Вербну неділю, 13 квітня, організували дві ракетні бригади Росії. Смертельні боєприпаси запустили з Воронезької та Курської областей.Нагадаємо, спеціальний представник президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Кіт Келлог заявив, що сьогоднішній ракетний удар по Сумах "переходить будь-яку межу пристойності".

Литва має намір виділити Україні 20 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів. З початку війни Литва надала Україні військову допомогу на суму близько 800 мільйонів євро.Про це повідомляє видання LRT, посилаючись на слова міністра оборони Довіле Шакалієне. Посадовиця закликала прискорити надання допомоги Україні, оскільки "літо може бути дуже важким"."Наприклад, Литва планує додати ще 20 мільйонів євро на придбання боєприпасів, тому що це одна з тих речей, яких Україна зараз дуже потребує", — наголосила посадовиця.Зазначається, що торік у червні Державна рада оборони Литви погодилася щорічно виділяти на військову допомогу Україні не менше 0,25 відсотка від ВВП країни. Загальний обсяг довгострокової допомоги Литви Україні перевищив 1,5 мільярда євро.Зауважимо, що у п'ятницю, 11 квітня, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у кулуарах засідання Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн" заявив, що Німеччина офіційно повідомила про новий пакет військової допомоги Україні. В ному, серед іншого, запланували 100 тисяч боєприпасів і чотири системи протиповітряної оборони IRIS-T.Німецький міністр зазначив, що до пакета також увійдуть 15 бойових танків Leopard 1, розвідувальні безпілотники. Особливо він наголосив на додаткових 100 тисячах артилерійських боєприпасів. Пісторіус також розповів про перспективи придбання у майбутньому нових систем IRIS-T. Зараз німецька сторона працює над цим питанням.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна готова придбати наступний транш військової допомоги від Сполучених Штатів Америки, поки вона все ще чекає на відповідь від Білого дому щодо перспектив відправлення життєво важливої ​​допомоги в майбутньому.

Литва виділяє Україні 30 мільйонів євро. Зокрема, кошти спрямують на артснаряди, антидронові гвинтівки тощо. Про це повідомила міністр оборони Литви Довіле Шакалієне, підсумовуючи засідання Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн", яке відбулося в Брюсселі 11 квітня."Литва зобов'язалися зробити додатковий внесок у розмірі 30 мільйонів євро на сьогоднішній зустрічі "Рамштайн", — написала вона на своїй сторінці у соцмережі Х.За її словами, на боєприпаси виділяють 20 мільйонів євро. Ці кошти додають до раніше обіцяних 13 мільйонів євро для ініціативи закупівлі двох мільйонів артилерійських снарядів, яку очолює Чеська Республіка."Ми перевиконуємо свої зобов'язання на 50%", — зауважила вона.Також на закупівлю РЕБ Литва виділяє сім мільйонів євро. Йдеться про гвинтівки радіоелектронної боротьби малої дальності та протидронові гвинтівки. "Ми втричі збільшуємо обсяг підтримки РЕБ", — додала Шакалієне.Нагадаємо, 1 квітня президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Литовської Республіки Кястутісом Будрісом. Вони обговорили продовження оборонної та безпекової підтримки України, а також спільне виробництво дронів.

У четвер, 10 квітня, в Литві суд ухвалив вирок 83-річному Едуардасу Мановасу. Його засудили до восьми з половиною років ув'язнення — за шпигунство на користь російських спецслужб.Про це повідомив російський телевізійний мовник LRT. Журналісти зазначили, що Мановаса, який має литовське та російське громадянство, засудив Шяуляйський обласний суд після того, як він частково визнав свою провину.Літній чоловік погодився, що надсилав несекретну інформацію, хоча стверджував, що вона не призначалася для агентів спецслужб.Його адвокат вимагав виправдання, посилаючись на відсутність доказів того, що ворожим спецслужбам передали таємні матеріали.Однак прокурор Редас Савіцкас стверджував, що вдалося зібрати вдосталь доказів, і вимагав дев'ятирічного тюремного ув'язнення.Мановаса заарештували в січні 2024 року, але про операцію не повідомляли до закінчення року.Викриття викликало суперечки, оскільки Мановас упродовж тривалого часу був членом консервативної партії "Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи" (TS-LKD) і входив до ради місцевого відділення Литовської спілки політв'язнів і депортованих. У грудні минулого року його виключили з лав цієї політичної сили.За інформацією правоохоронців, Мановас із 2018 року працював на російську військову розвідку ГРУ, збираючи несекретну, але важливу для Москви інформацію про Литву.Нагадаємо, 17 березня стало відомо, що Генеральна прокуратура Литви передала до суду кримінальну справу з обвинувальним актом, у якій український громадянин звинувачується у підпалі торгівельного центру IKEA у Вільнюсі 9 травня минулого року.

На весну заплановані спільні військові навчання Росії та Білорусі "Захід". Країни НАТО можуть відреагувати на них, але відповідь Північноатлантичного альянсу залежить від низки факторів.Про це заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. Його цитують журналісти LRT."Певні дії плануються залежно від того, що ми побачимо по той бік, які російські та білоруські сили залучать під час навчань, і це, безумовно, не залишиться поза увагою", — зазначив він під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі.Литовський міністр уточнив, що "не хотів би вдаватися в подробиці" про те, як саме відреагує Альянс, але такі зусилля в НАТО сприймають серйозно."Ми побачимо, якого роду війська там будуть, за обсягом, за географічним розташуванням, і НАТО, безумовно, на підставі цього сформує свою власну, скажімо так, присутність або відповідь", — наголосив він.Як відомо, ще восени минулого року міністр оборони Білорусі Віктор Хренін анонсував спільні з Росією військові навчання "Захід-2025", які пройдуть на білоруській території.Своєю чергою, речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко припускав, що під час таких навчань російські та білоруські солдати можуть проводити переміщення в напрямку кордону України.Раніше в НАТО, посилаючись на аналітичні матеріали розвідки, визначили Росію довгостроковою військовою небезпекою для Альянсу. Це означає загрозу для всієї північноатлантичної безпеки, включаючи США.Нагадаємо, що, на думку міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, ризик російського вторгнення в Балтію є доволі високим. Він нагадав, що Російська Федерація завжди була загрозою для цього регіону.

На думку міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, ризик російського вторгнення в Балтію є досить високим. Він нагадав, що Російська Федерація завжди була загрозою для цього регіону.Таку заяву литовський посадовець зробив в інтерв'ю "РБК-Україна"."Росія вже багато років є безпосередньою військовою загрозою для балтійських країн. І справа не лише в рівні загрози, а й у рівні нашої стійкості та можливостей стримування, оборони. Тому оцінюючи ризик, ми враховуємо не тільки загрозу", — наголосив Будріс.За словами очільника МЗС Литви, загроза для балтійських країн поділяється на можливості та наміри."І я не маю сумнівів щодо намірів Росії. Вони залишаються. Вони хочуть підкорити сусідні країни. І це буде продовжуватись, поки Путін при владі. І є питання можливостей. Зараз вони в Україні та біля України. Звісно, вони будуть через деякий час перекинуті на бази, звідки вони прийшли", — сказав Бурдіс.Будріс також зазначив, що коли йдеться про можливості, то в майбутньому в напрямку країн Балтії вони будуть збільшені."Але в планах Росії й у нашому плануванні оборони, ми бачимо себе взаємопов'язаними. Тому це не буде так, що одна країна — це ціль, а інші залишаться осторонь. Тож ми будемо однією довгою лінією фронту і нам потрібно планувати все так, що ми її повинні обороняти", — додав він.Як зазначали аналітики видання Financial Times, за будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.Варто зазначити, що у новій доповіді Федеральної розвідувальної служби Німеччини та Бундесверу йдеться про те, що російська влада, очевидно, готується до масштабної війни проти НАТО. Кремль, за даними розвідки, сприймає відносини із Заходом як системний конфлікт і готовий використати силу для досягнення своїх цілей.