# Литва

Візит глави Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до столиці Росії 25 серпня не став несподіванкою для балтійських партнерів. За словами лідера Литви Ґітанаса Науседи, західні союзники тримають регіон у курсі переговорного процесу між Вашингтоном та Москвою.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".Інформованість союзників та позиція ВільнюсаПід час спільної пресконференції з президентом Європейської ради Антоніу Коштою у Вільнюсі глава литовської держави відповідав на запитання журналістів щодо поїздки очільника ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня та його вильоту з Риги. Науседа підтвердив, що литовська сторона володіла інформацією про майбутні контакти заздалегідь."Я відповім коротко. Щодо зустрічі — так, ми знали. Я не хочу обговорювати зміст зустрічі, тому що перш за все це зустріч між цими двома країнами, і це предмет їх обговорення. Наші партнери нам повідомили, що інформацію стосовно цієї зустрічі, її мети та змісту нам повідомлять без затримки, практично, на наступному тижні", — зазначив Науседа.Спроба розрядки геополітичної напругиПрезидент Литви також озвучив припущення щодо головної мети переговорів між представниками США та РФ. На його думку, цей візит спрямований на послаблення загальної геополітичної напруженості у світі. Науседа висловив позитивне ставлення до діалогу, який може сприяти стабілізації ситуації, та очікує на вичерпні деталі від американських партнерів уже ближчими днями.Нагадаємо, 25 серпня до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів..

Під час головування в Раді Європейського Союзу Литва планує використати всі можливості, щоби прискорити відкриття решти переговорних кластерів для України. Але при цьому Києву доведеться виконати зобов'язання.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.Як відомо, Литва головуватиме в Раді ЄС з 1 січня 2027 року. За словами Науседи, країна використає всі можливості, щоби прискорити процес відкриття решти переговорних кластерів для України."Наразі ми відкрили два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так вже й багато часу", — зазначив президент Литви.Науседа наголосив, що Україна також має виконати свої зобов'язання. За його словами, важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, адже не всі вони ставляться до розширення так само з ентузіазмом, як Литва."А для скептиків, для тих, хто має сумніви, важливо показати, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства", — пояснив він.Литовський президент додав, що діяти потрібно якомога швидше, бо час спливає, а нині це дуже цінний ресурс.Він наголосив, що його країна завжди перебуватиме поруч, підтримуватиме Україну та заохочуватиме її робити більше, адже цей підхід ґрунтується на заслугах.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

У неділю, 23 серпня, до Києва офіційним візитом прибули лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії та Норвегії.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. З нами наші союзники. Сьогодні вранці я мав задоволення вітати лідерів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Норвегії, а також інших високопосадовців на київському залізничному вокзалі", — наголосив він у своєму дописі у соцмережі X.За словами дипломата, партнери проведуть двосторонні та багатосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським, за результатами яких буде оголошено про важливі рішення.. Водночас президент Литви Гітанас Науседа, заявив, що під час візиту до Києві візьме участь в обговореннях з союзниками з країн Північної Європи та Балтії, а також у засіданні "Коаліції охочих"."Щойно прибув до Києва. Протягом наступних двох днів я приєднаюся до заходів з нагоди Дня прапора України та Дня Незалежності, зустрінуся з президентом та братиму участь у дискусіях з нашими союзниками з Північної та Балтійської країн, а також у зустрічі "Коаліції охочих". Ми стоїмо поруч з Україною сьогодні — коли вона відзначає Національні дні — і завжди", — зазначив литовський лідер.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію..

Очільник зовнішньополітичного відомства Литви закликав міжнародну спільноту прискорити інтеграційні процеси та надати Україні повноправне членство у Євросоюзі до 2030 року. Дипломат наголосив, що масштабовані атаки Росії потребують рішучої та адекватної відповіді з боку Заходу.Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Посилення оборони та санкційний тиск на РосіюЗа словами литовського посадовця, безперервні обстріли цивільної інфраструктури підтверджують, що Росія повністю ігнорує мирні ініціативи, обираючи шляхи ескалації та терору. У зв'язку з цим Будріс відзначив крайню потребу негайно наростити постачання систем протиповітряної оборони для України. Окрім цього, Захід має суттєво збільшити обсяги військової, фінансової та енергетичної допомоги, а також запровадити нищівні обмеження проти військово-промислового комплексу Росії.Членство в ЄС до 2030 року та безпека ЄвропиГолова МЗС Литви переконаний, що єдиною дієвою відповіддю на загрози з боку Кремля є повна інтеграція України до європейських та євроатлантичних інституцій. Він окреслив чітку позицію щодо майбутнього української держави:"Місце України — у європейській родині, і її шлях до європейської та євроатлантичної інтеграції має залишатися нашим стратегічним пріоритетом".Будріс додатково заявив, що надана Україні допомога є безпосереднім захистом безпеки та майбутнього всього європейського континенту, тому відповідь Заходу має повністю відповідати реальним масштабам російської агресії.Нагадаємо, 20 серпня міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації..

Міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації.Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.Савіцкас розповів, що через тривалу російську атаку йому довелося на власному досвіді відчути те, з чим регулярно стикаються українці."Мені випало відчути на своєму досвіді те, що більшість українців проживають дуже часто… Тривога була усю ніч і досі діє. Ми стежимо за ситуацією. Попереджень про балістику більше немає, загроза безпілотників ще зберігається", — заявив міністр.Литовський посадовець прибув до Києва у середу, 19 серпня. Він уже провів зустріч з українським колегою Денисом Шмигалем.Візит Савіцкаса до України триватиме два дні. Зокрема, сторони планують підписати угоду про обмін досвідом щодо захисту енергетичної інфраструктури.Нагадаємо, внаслідок нічної масованої атаки на столицю 20 серпня загинули 13 людей, ще близько 40 зазнали поранення різного ступеня тяжкості. Влучання, руйнування та масштабні пожежі зафіксували одразу в трьох районах міста.Додамо, російські окупанти 20 серпня знову завдали удару по території Одеської області, атакувавши вантажний транспорт із продовольством. На місці влучання спалахнули причепи вантажівок, які швидко загасили рятувальники..

Нещодавня подія зі збиттям безпілотника у повітряному просторі Латвії могла мати провокаційний характер із боку сторонніх сил. Литовські урядовці застерігають від передчасних висновків до завершення експертизи знайдених уламків.Про це повідомляє Delfi.Очікування результатів експертизиПрем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що наразі не варто відкидати версію про проведення спеціальної операції "під чужим прапором" у зв'язку зі збиттям дрона над Латвією. Водночас глава уряду наголосив, що повна картина події з'явиться лише після того, як фахівці знайдуть і дослідять сам безпілотник або його рештки."Збитого безпілотника поки не знайдено. Гадаю, його незабаром знайдуть, і тоді стане ясно, що це за летальний апарат, чий він, швидше за все, фахівці навіть зможуть за мікросхемами відстежити його ціль", — сказав прем'єр Литви.Можливі провокації Росії у БалтіїВидання зазначає, що минулого тижня міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив про дані розвідки, згідно з якими Росія розглядає варіанти здійснення провокацій у Балтійському регіоні. Хоча остаточного рішення в Москві ще не ухвалили, а конкретні терміни не визначені, загроза залишається високою.За словами очільника оборонного відомства, Кремль вивчає можливість завдання ударів по об'єктах критично важливої інфраструктури у балтійських країнах. При цьому не виключено, що для виконання таких провокаційних дій Росія може спробувати використати українські безпілотні летальні апарати.Нагадаємо, уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року..

Кабінет міністрів України дозволив безплатно передавати підбиту російську техніку закордонним музейним закладам. Очікується, що спалені та захоплені під час бойових дій танки країни-агресора стануть наочними експонатами та свідченнями російської агресії для жителів Європи.Про це повідомляє офіційний Telegram-канал Міністерства оборони України.Рішення уряду та музейні експонатиЗа спільної ініціативи Міністерства оборони та Міністерства культури України уряд ухвалив рішення, яке дозволяє безоплатно передавати знищену ворожу техніку іноземним музейним установам."Російські танки в'їдуть до Європи. Але тільки як музейні експонати", — зазначили у відомстві.Які країни отримають підбиту техніку РФУ межах реалізації цієї ініціативи підбиті трофейні танки Т-72 будуть направлені до таких країн: Литва, Латвія, Естонія, Данія та Нідерланди. Як наголосили у Міністерстві оборони, російська зброя, яка створювалася для знищення України, відтепер перетвориться на матеріальне свідчення агресії Росії та стане важливим елементом висвітлення історії української боротьби за незалежність.Нагадаємо, у міністерстві оборони Росії остерігаються, що оголошення нової хвилі мобілізації загрожує Кремлю сплеском дезертирства, колосальними втратами на фронті та розхитуванням внутрішньополітичної ситуації. Попри поповнення лав контрактниками, падіння темпів набору може змусити російське керівництво піти на цей ризикований крок уже восени..

Уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року.Про це повідомляє "EuroNews".Протитанкові рови та масштабні витрати на оборонуЯк зазначає видання, у межах затвердженого проєкту на кордоні з Калінінградською областю Росії та територією Білорусі облаштують протитанкові рови. Середня ширина цих інженерних споруд становитиме близько 20 метрів, однак на найбільш критичних ділянках за рішенням військового командування вона може сягати 150 метрів. Загалом на створення цієї сучасної оборонної лінії уряд Литви має намір спрямувати близько 50 мільйонів євро.Природні перешкоди та заміновані мостиОкрім будівництва штучних фортифікацій, Литва планує активно використовувати природний ландшафт і розпочне відновлення заболочених територій. Урядовці розраховують, що повернення боліт ускладнить або повністю унеможливить пересування важкої бронетехніки потенційного ворога. Ці масштабні екологічно-інженерні роботи триватимуть до 2030 року.Додатково під час будівництва та капітального відновлення мостів у країні передбачатимуть спеціальні конструктивні рішення. Вони дозволять литовським військовим у разі виникнення прямої загрози швидко та ефективно зруйнувати споруди, щоб зупинити просування сил противника.Раніше повідомлялось, що литовський уряд опрацьовує різноманітні сценарії розвитку подій на тлі застережень власної розвідки щодо можливих провокацій із боку Росії. Очільник кабміну країни Міндаугас Сінкявічюс закликав громадян не піддаватися паніці та запевнив у контрольованості безпекової ситуації.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники..

У вівторок, 11 серпня, Латвія заявила про виявлення тунелю на кордоні з Білоруссю. Рига оголосила про плани боротьби з мережами, що, за її словами, допомагають зростанню кількості мігрантів, які незаконно перетинають кордон.Про це заявив міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Андрісом Кульбергсом у Вільнюсі. Очільника латвійського МЗС цитує агенція Reuters.Він розповів, що минулого місяця латвійські солдати застосували сльозогінний газ і зробили попереджувальний постріл, щоби зупинити мігрантів, які намагалися в'їхати з Білорусі, що має 173-кілометровий кордон з країною-членом ЄС Латвією."Захист східного кордону Латвії посилимо завдяки тіснішій співпраці між Прикордонною службою, Державною поліцією, Національними збройними силами та службами безпеки, а також інтенсивнішому використанню дронів для раннього виявлення та затримання нелегальних мігрантів", — наголосив Домбрава.Медійники зазначили, що останнім часом європейські країни висловлюють стурбованість щодо нерегульованої міграції. Це відчутно після напливу десятків тисяч людей із Марокко до іспанської Сеути, хоча більшість цих мігрантів з того часу вже виїхали.Кульбергс заявив, що злочинні мережі сприяють міграції з Білорусі до Латвії, втягуючи їх у європейську Шенгенську зону без кордонів, але кінцевим пунктом призначення для мігрантів є інші місця на континенті."Вони мігрують туди, де легше в'їхати до ЄС. Тому ми не повинні стати для них найлегшим місцем", — акцентував Кульбергс.Він пообіцяв боротися з мережами, які перевозять мігрантів від кордону до місць призначення, а також з будь-якими пунктами підтримки для мігрантів у Латвії, в межах того, що він назвав "Операцією "Перевертень"."Якщо все піде за планом, ми впевнені, що вже завдамо достатньо серйозного удару по системі. Я хочу сказати організаторам: усьому буде покладено край", — наголосив литовський прем’єр-міністр.Минулого місяця Кульбергс заявляв агенції Reuters, що ситуація з мігрантами — це "гібридна загроза", через що подвоєно кількість охоронців на кордоні.У Латвії ж зазначили, що співпрацюватимуть зі сусідніми Естонією, Литвою, Польщею й іншими країнами, щобь зупинити потік мігрантів.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що нелегальних мігрантів переправляють до ЄС через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу..

Україна перенесла свої атаки на російські об'єкти, розташовані глибше на території країни-агресорки. Тому порушення повітряного простору в країнах Балтії припинилися.Про це заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас в ефірі LRT, відповідаючи на запитання журналістів.Він зазначив, що, попри те, що Україна "має право на самооборону та успішно її здійснює" — повітряний простір його країни та безпека литовських громадян залишаються пріоритетом.Литовський міністр додав, що відсутність останніх вторгнень, ймовірно, пов’язана з тим, що Україна націлює свої удари на об’єкти, розташовані далі від кордонів країн Балтії."При цьому Литва послідовно посилює свої можливості з моніторингу повітряного простору", — наголосив вінЗа його словами, дослідження уламків безпілотників, виявлених у Литві до цього часу, показують, що це українські дрони, які збилися з курсу та залетіли на територію країни після впливу російських засобів радіоелектронної боротьби.Як відомо, в травні цього року в Утенському повіті оголошували повітряну тривогу після повідомлення про два безпілотники, які, ймовірно, залетіли на територію Литви.Раніше Україна декілька разів офіційно просила вибачення в мешканців країн Балтії у зв’язку з інцидентами, коли українські безпілотники залітали на території трьох країн — Литви, Латвії й Естонії.Нагадаємо, що сьогодні міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова провела зустріч з послом України Олесею Ілащук. Ішлося про безпілотник, який залетів у повітряний простір Болгарії в районі Кардама..

Литовський уряд опрацьовує різноманітні сценарії розвитку подій на тлі застережень власної розвідки щодо можливих провокацій із боку Росії. Очільник кабміну країни Міндаугас Сінкявічюс закликав громадян не піддаватися паніці та запевнив у контрольованості безпекової ситуації.Про це повідомляє видання Delfi.Таємна підготовка та контроль за ситуацієюЯк зазначає джерело, уряд Литви активно розробляє плани дій на випадок будь-якого перебігу подій через дані спецслужб про можливі деструктивні дії Росії в Балтійському регіоні. Водночас посадовці звертають увагу на те, що наразі рівень небезпеки не зазнав критичних змін. Прем'єр-міністр країни Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що спецслужби та уряд діють на випередження:"Держава готується, непомітно виконує необхідну роботу і не розкриває занадто багато, щоб недружні нам держави чи сусіди не мали зайвої інформації. Ми стежимо за ситуацією, оцінюємо її й завжди реагуватимемо адекватно".Вплив війни в Україні та захист інфраструктуриВища посадова особа уряду підкреслила, що допоки триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну, певний рівень загроз для всього регіону залишатиметься постійно. Проте жителям країни не варто чекати на раптове загострення безпекового стану. Очільник уряду пояснив поточну ситуацію у суспільстві:"Я хотів би заспокоїти суспільство: рівень загроз не зазнав жодних різких змін. Потрібно розуміти, що війна в Україні триває, російська агресія не припиняється. Різні ситуації ми спостерігаємо не тільки в Литві".Наразі ключовий фокус литовських профільних служб зосереджений на посиленні охорони критично важливих об'єктів інфраструктури та реалізації комплексу превентивних заходів задля зміцнення національної безпеки.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники..

Міністерство закордонних справ Литви запропонувало посилити національні санкції щодо громадян Росії та Білорусі. Зокрема, артистів і спортсменів, які планують виступати в країні, хочуть зобов'язати підписувати антивоєнну декларацію, інакше їм можуть відмовити у в'їзді.Про це повідомляє BNS із посиланням на коментар литовського МЗС.Які зміни пропонуютьУ відомстві зазначили, що останні дискусії, зокрема на рівні місцевої влади, засвідчили необхідність чіткішого регулювання участі представників Росії та Білорусі у сферах культури, спорту, освіти, науки, мистецтва й розваг.Відповідно до запропонованих змін, до Литви не зможуть в'їхати особи, які:провадили публічну діяльність на тимчасово окупованих Росією територіях України;прямо або опосередковано підтримували російську агресію чи брали участь у війні;сприяли політиці, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України;підтримували грубі порушення прав людини або репресії проти громадянського суспільства та демократичних сил у Росії й Білорусі.Антивоєнна декларація стане обов'язковоюКрім того, МЗС Литви пропонує запровадити обов'язкову антивоєнну декларацію для російських і білоруських артистів та спортсменів, які планують публічні виступи в країні.Документ передбачатиме засудження російської агресії проти України, підтримку Статуту ООН, а також визнання незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.Такі декларації планують оприлюднювати у відкритому доступі. Якщо громадянин Росії чи Білорусі відмовиться її підписати, йому буде заборонено в'їзд до Литви.Також литовське МЗС пропонує заборонити громадянам Росії та Білорусі, які мають посвідку на проживання в Литві, купувати нерухомість поблизу військових полігонів та інших об'єктів, важливих для національної безпеки.Якщо ініціативу підтримають, зміни можуть набути чинності з 1 січня 2027 року.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість кардинальної зміни стратегії запровадження економічних обмежень проти Росії. У Брюсселі хочуть відмовитися від практики формувати великі пакети санкцій, які стає все важче узгоджувати між усіма країнами-членами..

Кремль може планувати серію точкових провокацій на території Польщі та країн Балтії з метою випробувати на міцність колективну оборону Північноатлантичного альянсу. Розвідувальні служби зафіксували ознаки підготовки Москвою кінетичних операцій, спрямованих на руйнування важливих об'єктів життєзабезпечення у східному регіоні Європи.Про це повідомляє президент Литви Гітанас Науседа в інтерв'ю агентству BNS, пише LRT.Кремлівські плани під прицілом розвідкиЯк зазначив литовський лідер, його країна володіє даними про те, що Росія розглядає можливість здійснення обмежених точкових нападів на критично важливу інфраструктуру регіону. Для реалізації своїх агресивних планів Москва планує залучити як конвенційні, так і інші доступні спецзасоби диверсійного характеру. Науседа зазначив, що наразі спецслужби фіксують лише загальні наміри ворога."Ми отримали такі сигнали від наших розвідувальних служб. Вони не вказують на конкретне місце чи час, оскільки це просто неможливо визначити. Інша сторона може ще не завершити процес планування, а нам може бути відомо лише про самий факт підготовки чи передбачувану ціль", — сказав він.Очільник держави наголосив, що загроза є цілком реальною та вимагає негайної реакції."Потому так, я не можу заперечувати, що у нас є така інформація і що мова йде про кінетичні операції — не про масштабні дії, а про точкові кінетичні операції, які з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури", — додав він.Хоча президент Литви не став розкривати конкретні розвідувальні докази чи називати потенційні об'єкти можливих атак, він акцентував на серйозності ситуації.Захист енергетики та підготовка до будь-яких сценаріївНауседа заявив, що у зв'язку з високим рівнем загрози офіційний Вільнюс суттєво посилив безпекові заходи на стратегічних об'єктах країни. Особлива увага наразі приділяється захисту великих транспортних вузлів та енергетичної системи. Литовський уряд готується протидіяти різноманітним варіантам дестабілізації, які здатні заблокувати життєдіяльність держави. Гітанас Науседа акцентував увагу на важливості безперебійної роботи цих систем."Важливо все, що може зупинити роботу цих об'єктів, оскільки вони важливі не лише самі по собі, а й забезпечують функціонування всієї системи, особливо нашу синхронізацію з континентальною європейською електромережею", — підкреслив Науседа.Слід зауважити, що держави на східному кордоні НАТО вже неодноразово застерігали союзників про різке зростання загрози російських диверсій та прихованих гібридних атак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Водночас Москва традиційно відкидає будь-які звинувачення у підготовці диверсійних дій на території європейських країн.Нагадаємо, 23 квітня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої обговорили можливості подальшу співпрацю в оборонному виробництві, зокрема, у форматі Drone Deal..

У Литві цього року рекордна кількість молодих людей добровільно виявила бажання пройти обов'язкову військову службу. Водночас через обмежену кількість місць до війська зможуть потрапити не всі охочі.Про це повідомляє Delfi.За даними Збройних сил Литви, понад 8,1 тисячі юнаків та дівчат добровільно зголосилися пройти військову службу. Зокрема, майже 4,4 тисячі осіб подали заяви ще до оприлюднення офіційних списків призовників, а ще близько 3,7 тисячі — після їхнього оприлюднення, обравши службу в пріоритетному порядку.Директор Служби військового обов'язку та комплектування Арунас Бальчюнас наголосив, що рекордна кількість добровольців свідчить про зростання готовності молоді долучатися до зміцнення обороноздатності країни та усвідомлення власної ролі у системі загальної безпеки."Рекордна кількість молодих людей, які добровільно обрали службу, свідчить про те, що все більше молоді прагне зробити свій внесок у зміцнення безпеки держави та розуміє свою роль у системі загальної оборони", — зауважив він.Водночас він зазначив, що через обмежену кількість місць цього року прийняти на службу всіх добровольців не вдасться.Також у Збройних силах Литви нагадали, що студенти, які підлягають призову на строкову військову службу, можуть оформити академічну відпустку, пройти службу, а після її завершення повернутися до навчання.Додамо, раніше стало відомо, що новий уряд Литви планує відновити дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші країни Європейського Союзу. Водночас Вільнюс збереже жорстку позицію щодо Росії та продовжить підтримувати Україну..

Новий уряд Литви планує відновити дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші країни Європейського Союзу. Водночас Вільнюс збереже жорстку позицію щодо Росії та продовжить підтримувати Україну.Як повідомляє Euronews, прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс представив програму свого уряду в Сеймі. Вона зосереджена на обороні, цивільній стійкості, кібербезпеці та перегляді зовнішньої політики щодо Китаю.У програмі йдеться, що Литва прагне "нормалізувати дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші держави-члени ЄС". Це може означати більш прагматичний курс після кількох років напружених відносин між Вільнюсом і Пекіном.Відносини Литви з Китаєм різко погіршилися у 2021 році, коли у Вільнюсі відкрили представництво Тайваню. Після цього Пекін знизив рівень дипломатичних відносин із Литвою та запровадив економічні обмеження. Під час представлення програми Сінкявічюс заявив, що не відчуває до Китаю "ані любові, ані неприязні". За його словами, у зовнішній політиці для нього головними є безпека та економічна співпраця.Водночас позиція Литви щодо Росії залишається незмінною. Урядова програма передбачає активні заходи для збереження міжнародної ізоляції Москви та координацію з союзниками щодо санкційного тиску. У документі наголошується, що Вільнюс не бачить можливості нормальних відносин із Росією, доки вона продовжує війну проти України.Литва також підтримуватиме використання заморожених російських державних активів для відбудови України відповідно до права ЄС і міжнародного права.Окремо уряд підтвердив незмінну підтримку України. У програмі зазначено, що єдиний шлях до стабільного та справедливого миру в Європі — це перемога України та відновлення її територіальної цілісності.Білорусь у програмі литовського уряду названа ще одним ключовим викликом безпеці. Вільнюс заявляє, що посилюватиме тиск на Мінськ, якщо той і надалі підтримуватиме війну Росії або здійснюватиме гібридні атаки проти ЄС.З січня 2027 року Литва головуватиме в Раді ЄС. Уряд планує використати цей період для просування тем оборони, безпеки, конкурентоспроможності, захисту демократії, продовольчої безпеки та глобальної ролі Європи. Програму уряду ще має затвердити литовський парламент. Голосування заплановане на 14 липня.Додамо, на кордоні Литви та Білорусі Німеччина планує на постійно розмістити майже 5 000 німецьких солдатів. Головна мета — захист східного флангу НАТО, де в Альянсі відчувають загрозу.Також раніше президент Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої лідери підписали угоду про співробітництво в галузі оборонної експертизи та оборонної промисловості у форматі Drone Deal..