# Литва

Російська Федерація розробляє плани з організації збройних провокацій та гібридних нападів на держави Балтійського регіону та Польщу. Головною метою агресивних дій Кремля є залякування західних партнерів та примус до припинення військової підтримки України.Про це повідомляє американський телеканал Fox News із посиланням на дані латвійської розвідки.Загроза гібридної агресії проти країн НАТОЗа даними видання, Москва розглядає варіанти ескалації на європейському континенті, намагаючись підірвати єдність західної коаліції. Для цього російські спецслужби планують використовувати неконвенційні методи впливу, які мають продемонструвати вразливість європейських кордонів."Ми бачимо ознаки того, що Росія готує військові провокації проти країн Балтії або Польщі. Йдеться не про звичайну війну, оскільки зараз Росія до цього не здатна, а про гібридні атаки — із використанням ракет, безпілотників або інших засобів, покликаних надіслати сигнал: припиніть підтримувати Україну, інакше у вас з’являться власні проблеми", — заявили представники латвійської розвідки.Ризик фатальних помилок ПутінаАналітики спецслужб наголошують, що всередині кремлівської вертикалі влади утворився серйозний інформаційний вакуум, який заважає тверезо оцінювати міжнародну ситуацію. Російський диктатор Володимир Путін опинився у повній дезінформації з боку власного оточення."Найбільше занепокоєння викликає ризик прорахунку. Російські державні структури кажуть Путіну те, що він хоче почути, а це створює небезпечне замкнуте коло, яке може призвести до необдуманих і безглуздих рішень", — заявили в латвійській розвідці.Через жорстку цензуру та страх підлеглих, керівник Кремля втратив зв'язок із реальністю."Ми бачимо дедалі більше ознак того, що Путін хоче отримувати лише хороші новини. Він ізольований, і це ще більше ускладнює процес ухвалення рішень, оскільки вони ґрунтуються не на реальній ситуації", — додали в розвідці.Чинний фронт та ефективність санкційЗа оцінками польських дипломатів, задекларовані наміри Москви вже перейшли у практичну фазу на лінії розмежування. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький вказав на вбивства, активність безпілотників, кібератаки та напади на об’єкти критичної інфраструктури на території НАТО, включаючи, за його словами, організовану Росією кібератаку на польську енергетичну інфраструктуру, метою якої було "залишити без електрики частину Польщі".Попри войовничу риторику та демонстрацію сили, внутрішня економічна ситуація в Росії продовжує погіршуватися під тиском міжнародних обмежень. Латвійська розвідка також вважає, що західні санкції справляють реальний вплив на Росію, попри публічні заяви Москви про те, що вона успішно впоралася з цим тиском.Нагадаємо, у Кремлі боляче сприйняли ультиматум президента України Володимира Зеленського, який днями було адресовано самопроголошеному керівнику Білорусі Олександру Лукашенку. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков звинуватив Україну в агресивній поведінці та нагнітанні напруженості..

На кордоні Литви та Білорусі Німеччина планує на постійно розмістити майже 5 000 німецьких солдатів. Головна мета — захист східного флангу НАТО, де в Альянсі відчувають загрозу.Таку інформацію оприлюднило видання Bild, журналісти якого послалися на власні джерела.Мндійники констатували, що вперше в своїй історії Бундесвер на постійній основі розмістить велику кількість солдатів за кордоном — безпосередньо на кордоні з Білоруссю, очільник якої Олександр Лукашенко є тісним союзником кремлівського лідера Володимира Путіна."Формування німецької бригади проходить, згідно з планом. Щодо першого етапу формування, то ми навіть випереджаємо графік на десять місяців. Це означає, що ми значно просунулися у створенні інфраструктури та зможемо раніше розпочати другий етап", — заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас безпосередньо перед візитом міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса.Каунас назвав заплановане розміщення бригади Бундесверу під командуванням бригадного генерала Крістіана Губера "важливою віхою у німецько-литовських відносинах". Наразі на місці дислоковано близько 1 800 німецьких військовослужбовців. Цього місяця вони проводять навчання з відлякування та оборони на східному фланзі в Пабраде, що розташоване лише за 20 кілометрів від білоруського кордону.Під час цих навчань під назвою "Щит свободи" 45-ту танкову бригаду підкріпить 203-й танковий батальйон з Аугустдорфа у Східній Вестфалії та частини 122-го танкового гренадерського батальйону з Оберфіхтаха в Баварії. Обидва батальйони мають назавжди передислокувати до Литви наступного року.Згідно з планом, наприкінці 2027 року в Литві на постійній основі дислокують близько 5 000 німецьких військовослужбовців."Ми можемо розраховувати на те, що Німеччина та Литва в будь-якому разі до кінця 2027 року завершать підготовку, і бригада буде повністю укомплектована та готова до бойових дій, а може, й раніше", — наголосив міністр Каунас.За його словами, ця бригада має "величезне значення" для стримування на східному фланзі НАТО та для безпеки Литви й усієї території Альянсу. Німецька бригада розміститься в Руднінкаї вже восени цього року, і солдати будуть проживати там, частково разом зі своїми сім'ями.Однак поки що незрозуміло, як саме планується досягти повної бойової готовності до кінця 2027 року. У Бундесвері перше розміщення великого військового підрозділу за кордоном вважається "флагманським проєктом", покликаним зазначити прихильність Німеччини до своїх зобов'язань перед НАТО.Нагадаємо, що минулого тижня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий пакет військової допомоги Україні. Зокрема, Берлін передасть Києву тризначну кількість ракет класу "повітря–повітря" зі своїх власних запасів..

Військовослужбовці Литовсько-Польсько-Української бригада імені Великого гетьмана Костянтина Острозького провели спільну парашутну підготовку. Такі військові навчання відбуваються регулярно, однак раніше їх поставили на тимчасову паузу.Про спільну парашутну підготовку повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."Підготовка складалася з декількох етапів, зокрема, підготовки до виконання завдання, перевірки спорядження, відпрацювання дій під час повітряного десантування", — йдеться в повідомленні.Також військові з трьох країн-союзників тренували координацію. А завершили все вони заключним стрибком із парашутом."Навчання надало можливість покращити взаємодію між військовослужбовцями багатонаціонального підрозділу", — наголосили в Генштабі ЗСУ.В українському командуванні додали, що військові вдосконалили індивідуальні навички та зміцнили впевненість у проведенні повітрянодесантних операцій.Нагадаємо, що Вірменія офіційно оголосила про старт масштабних міжнародних військових навчань Eagle Partner 2026, які відбудуться на її території вже цього місяця. Головним вектором тренувань стане комплексна підготовка військовослужбовців до виконання завдань у межах майбутніх миротворчих місій.До цього військового проєкту також долучаться країни НАТО. У Кремлі вже різко засудили сам факт таких військових навчань, назвавши це "провокативними діями"..

У понеділок, 1 червня, під час NATO-Ukraine Forum оголошено про запуск Brave Lithuania. Це ініціативи підтримки інновацій, яка суттєво допоможе українським і литовським розробникам оборонної продукції.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що її спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі."Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що йдеться, зокрема, про сфери безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, штучного інтелекту, систем зв’язку й інших технологій, які потрібні на полі бою вже зараз.За її словами, українська оборонна промисловість — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з одного мільярда доларів до 50 мільярдів доларів."Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок", — наголосила прем’єр-міністерка України.Вона констатувала, що з українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1."Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

У понеділок, 1 червня, у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона уточнила, що відповідні домовленості уклали президенти наших держав 13 травня."Литва стала першою країною НАТО, з якою Україна уклала таку угоду", — наголосила очільниця українського уряду.За її словами, окрему увагу приділили співпраці в морському домені, виробництву морських дронів і можливостям реалізації проєктів у сфері виробництва боєприпасів."Україна підтвердила готовність направити своїх військових експертів для підтримки розвитку спроможностей Литви у захисті повітряного простору та протидії сучасним безпековим викликам", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона додала, що Литва зі свого боку підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів."Ми вдячні литовському народу за незмінну солідарність з Україною, яка підкріплена конкретними діями", — зауважила керівниця українського Кабміну.Це, зокрема, надані пакети військової допомоги та рішення Литви, розпочинаючи з 2024 року, щороку спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на підтримку оборони та безпеки України."Обидва наші народи знають ціну свободі та готові відстоювати її разом", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю..

Україні варто точніше обирати цілі для ударів на території Росії, щоби це не створювало загрози для безпеки країн НАТО, та щоби Росія не використовувала цього для ескалації ситуації та ведення гібридних дій.Таку думку висловив під час брифінгу в середу, 20 травня, у Варшаві віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Його цитує "Укрінформ".Таким чином він відповів на запитання про випадки порушення українськими дронами повітряного простору балтійських країн."Безумовно, Україна повинна — і про це також кажуть наші військові та в НАТО — значно точніше визначати цілі, щоби не створювати загрози безпеці країн Альянсу", — зазначив він.За його словами, це може слугувати російським провокаціям. Росія використовуватиме це для пропаганди, а також для ескалації конфлікту та посилення гібридної війни."Тому Україна має бути дуже обережною: розуміючи свої тактичні цілі у війні, яку вона веде, вона повинна захищати територію країн НАТО", — зазначив Косіняк-Камиш.Як відомо, вчора міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що в повітряний простір країни увійшов дрон, який збила балтійська ППО над озером Виртс'ярв. За його словами, ймовірно, йдеться про дрон українського походження, який прямував до цілей на території Росії. Точніші деталі мають з'ясувати ВПС та Поліція безпеки Естонії.Своєю чергою, речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Україна перепросила в Естонії за ненавмисний інцидент із дроном, спричинений російськими засобами радіоелектронної боротьби.У середу найвищі посадовці Литви отримали вказівку спуститися в укриття після інформації про повітряну тривогу через підозру присутності дронів поблизу повітряного простору країни.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, американські військові хочуть отримати доступ до окремих військових технологій, якими володіє Україна. Крім того, американці не виключають можливе придбання українських дронів і систем радіоелектронної боротьби..

Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю.Про це повідомило Держкіно на своїй сторінці у Facebook. Там уточнили, що це відбулося в неділю, 17 травня."Документ підписали голова Держкіно Андрій Осіпов і директор Литовського кіноцентру Laimonas Ubavičius", — ідеться в повідомленні.У відомстві акцентували, що підписання меморандуму стало важливим кроком у зміцненні українсько-литовської співпраці у сфері кінематографа, розвитку спільних культурних ініціатив і підтримки міжнародного партнерства."Почесними гостями події стали міністерка культури Литовської Республіки Vaida Aleknaviciene, заступниця міністра культури України Natalie Movshovych і надзвичайний і повноважний посол Литовської Республіки у Франції Arnoldas Pranckevičius", — поінформували в Держкіно.На події також були присутні представники кіноіндустрії, міжнародної культурної спільноти та громадськості обидвох країн.Раніше Держкіно і Tallinn Black Nights Film Festival обговорили просування українського кіно на міжнародних фестивалях. Попри повномасштабну війну українські фільми та кінопроєкти продовжують брати участь у міжнародних кіноринках і фестивалях. Також Україна відкрила національний павільйон на 79-му Каннському міжнародному кінофестивалі.Нагадаємо, що українська режисерка Жанна Озірна отримала міжнародну премію Build Your Dream Award 79-го Каннського кінофестивалю. Таким чином відзначили її дебютний фільм "Медовий місяць"..

У середу, 13 травня, президент Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої лідери підписали угоду про співробітництво в галузі оборонної експертизи та оборонної промисловості у форматі Drone Deal.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."Угода має посилити обидві країни в захисті, і важливо, що вона побудована на принципі взаємності: Україна підтримує партнерів, які реально та відчутно підтримують наш захист. Цей документ відкриває нові можливості для співвиробництва оборонної продукції, передачі технологій, спільних виробництв між українськими та литовськими компаніями", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що Україна та Литва розвиватимуть оборонно-промислову й технологічну співпрацю, включно з напрямами протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотних систем. Зокрема, йдеться і про перспективу локалізації в Литві виробництва далекобійних ударних, морських, перехоплювальних і бомбардувальних безпілотників у найкоротші строки."Володимир Зеленський наголосив, що Україна готова ділитися своїм досвідом у побудові системи ППО, боротьбі з БпЛА та застосуванні дронів. Українська військова експертна команда працюватиме в Литві над створенням необхідних безпекових спроможностей, передусім для захисту від сучасних загроз, посилення безпеки обох держав і всього регіону", — зазначили в ОП.До того ж лідери також обговорили потенційні загрози з боку Білорусі та рух України до повноправного членства у Євросоюзі. Зеленський зауважив, що Київ розраховує і на вагомі результати під час головування Литви в Раді Європейського Союзу в першій половині 2027 року.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський інформував про зустріч представників України та європейських держав на рівні радників з питань національної безпеки. Поступово просувається тема виробництва антибалістики у Європі. На його переконання, варто це зробити, і зараз усі зацікавлені сторони ближче до результату, ніж будь-коли..

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов у Вільнюсі передав родичам литовського режисера Мантаса Кведаравічюса орден князя Ярослава Мудрого V ступеня, яким його нагородив президент України посмертно.Про це Кирило Буданов повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Україна цінує внесок кожного, хто допомагає боротися за правду. У Вільнюсі мав честь передати орден князя Ярослава Мудрого V ступеня рідним литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, яким його нагородив президент України посмертно. Подякував батькам Мантаса за мужність і відданість ідеалам правди", — наголосив він.За його словами, свій перший фільм про Маріуполь і війну на Сході України Мантас Кведаравічюс зняв ще 2016 року. Прем’єра стрічки відбулася на Берлінському міжнародному кінофестивалі, картина зібрала чимало нагород."У перші дні повномасштабної агресії режисер знову повернувся до Маріуполя. Він близько місяця знімав життя маріупольців в умовах облоги та постійних боїв", — акцентував очільник президентського офісу.Він констатував, що наприкінці березня 2022 року Мантас Кведаравічюс потрапив до рук російських військових."Вони закатували режисера, але не змогли вбити правду, яку він встиг зафільмувати. Завдяки мужності його нареченої врятовані кадри стали стрічкою "Маріуполіс 2", яку побачив увесь світ", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, що у квітні минулого року тіло відомої журналістки Вікторії Рощиної повернули в Україну. Це відбулося в межах лютневої репатріації. Раніше її закатували в російському полоні. Медійниця зникла 3 серпня 2023 року з окупованої Росією території, звідки вела репортаж. Пізніше СБУ підтвердила, що журналістку захопили в полон росіянами. Про смерть Рощиної стало відомо 10 жовтня 2024 року..

Москва продовжує активно формувати передумови для потенційної військової ескалації проти держав Балтійського регіону та Польщі. Російське керівництво використовує маніпулятивну риторику для виправдання своїх майбутніх агресивних дій, виставляючи НАТО стороною, що провокує конфлікт.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Звинувачення на адресу Литви та НАТОЯк зазначають аналітики, Росія перейшла до відкритих звинувачень сусідніх держав у мілітаризації. Зокрема, 23 квітня Рада Безпеки Росії назвала дії литовської влади спробою створити "осередок напруженості" неподалік Калінінградської області.Того ж дня заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко в інтерв'ю державному агентству "РИА Новости" заявив, що маневри Об’єднаних експедиційних сил Альянсу нібито спрямовані на "відпрацювання сценаріїв морської блокади та захоплення Калінінградської області". Окрім цього, він звинуватив блок у цілеспрямованому "посиленні конфронтації" з Росією.Калінінград як інструмент маніпуляційАналітики зазначають, що такі заяви є частиною масштабної когнітивної війни Кремля. Росія намагається представити НАТО як агресора, аби відвернути увагу від власної повномасштабної війни в Україні та виправдати можливу інтервенцію в майбутньому.Москва розглядає контроль над Калінінградським ексклавом як стратегічний важіль. Саме захистом цього регіону Кремль планує пояснювати ймовірні удари по Польщі чи країнах Балтії, створюючи тривалі інформаційні умови для легітимізації своєї агресивної політики в очах внутрішнього та зовнішнього споживача.Нагадаємо, раніше керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко заявив, що у країни-агресорки Росії наразі є мінімум три сценарії щодо війни в Україні. Один з них передбачає спробу поступового замороження протистояння..

У четвер, 23 квітня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої обговорили можливості подальшу співпрацю в оборонному виробництві, зокрема, у форматі Drone Deal.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Досвід України в побудові системи захисту життів треба масштабувати на всю Європу, і ми готові до такого партнерства", — зазначив він.За його словами, Україна розраховує й на якнайшвидше відкриття переговорних кластерів для вступу до Євросоюзу."Говорили про це з Гітанасом. У першій половині 2027 року Литва головуватиме в Раді Євросоюзу, і ми очікуємо на відповідну підтримку в усіх питаннях, що стосуються нашого повноправного членства", — акцентував український президент.Він подякував Гітанасу Наусєді за зустріч, за послідовну допомогу, підтримку програми PURL і готовність співпрацювати в межах програми SAFE."Важливим є і сьогоднішнє рішення щодо розблокування кредиту на 90 мільярдів євро", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, також сьогодні президент України Володимир Зеленський під час візиту на Кіпр провів перемовини з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і головою Європейської ради Антоніу Коштою.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в Європейському Союзі. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак Володимир Зеленський висловився проти такої ідеї..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо поскаржився, що Литва та Латвія не пропустять його літак через їхній повітряний простір. Він знову хоче потрапити на військовий парад у Москві 9 травня.Цієї теми Роберт Фіцо торкнувся у відеозверненні, яке опубліковано на його сторінці у Facebook.Як відомо, в травні в Москві відбудеться відзначення "Дня перемоги". Фіцо заявив, що дві європейські країни вже оголосили, що не пропустять його літак через їхній повітряний простір."Литва та Латвія вже оголосили, що не дозволять нам пролітати над їхньою територією під час польоту до Москви. Чому? Держави-члени Європейського Союзу не дозволяють прем’єр-міністру іншої держави-члена Європейського Союзу літати на ці території", — зауважив він.До речі, словацький прем’єр-міністр до Москви в ці ж терміни літав і рік тому, попри заклики європейських чиновників, зокрема, очільниці зовнішньої політики ЄС Каї Каллас, бойкотувати захід."Я впевнений, що знайду інший маршрут, так само як минулого року, коли Естонія зірвала наші плани", — запевнив Фіцо.Раніше прем’єр-міністр Словаччини неодноразово заявляв, що вважає своїм "особистим обовʼязком" їздити в Москву на 9 травня. Минулого року Роберт Фіцо та президент Сербії Александар Вучич стали єдиними гостями Володимира Путіна з Європи на рівні лідерів держав на урочистостях у столиці Росії.Як відомо, наприкінці березня Роберт Фіцо заявив про готовність заблокувати 20 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії.Нагадаємо, що у Словаччині правоохоронці відкрили кримінальне провадження проти прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Розслідування ведеться у справі про державну зраду та низку інших злочинів..

Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн Європейського Союзу. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові.У переговорах брали участь представники України та урядів європейських держав, зокрема Нідерландів, Швеції, Фінляндії та Литви, передає Міністерство культури України.Фінансова підтримка від НідерландівНідерланди оголосили про виділення одного мільйона євро на підтримку українського культурного сектору через Український фонд культурної спадщини. Українська сторона наголошує, що ці кошти спрямовуватимуться на відновлення об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок російської агресії, а також на збереження національної ідентичності."Унаслідок російської агресії культурна спадщина України зазнала значних руйнувань. Водночас ми продовжуємо відновлювати та зберігати нашу спадщину, адже це питання національної ідентичності та історичної пам’яті. Підтримка міжнародних партнерів у цьому процесі є надзвичайно важливою", — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Співпраця зі ШвецієюПід час зустрічі зі Швецією сторони підтвердили наміри розвивати стратегічне партнерство у сфері захисту та відновлення культурної спадщини.Окрему увагу приділили підготовці до Конференції з відновлення України (URC2026), де культурна частина має стати одним із пріоритетних напрямів.Плани з ФінляндієюЗ Фінляндією обговорили практичні проєкти співпраці, серед яких:відновлення пошкоджених культурних об’єктів;створення сховищ для збереження цінностей;цифровізація та каталогізація культурної спадщини.Фінська сторона позитивно оцінила роботу Українського фонду культурної спадщини та підтримала подальший розвиток співпраці.Поглиблення взаємодії з ЛитвоюЛитва підтвердила готовність посилювати партнерство у сфері культури. Серед ключових напрямів:збереження музейних фондів;евакуація культурних цінностей;страхування та безпека транспортування;професійні обміни між інституціями.Також обговорюється координація дій у межах Альянсу культурної стійкості та підготовка до спільних європейських ініціатив.Учасники переговорів наголошують, що збереження культури під час війни є не лише гуманітарним завданням, а й частиною національної безпеки та майбутнього відновлення країни.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що у 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу..

Прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що Росія не перенаправляє навмисно українські дрони на країни Балтії. Раніше таку інформацію оприлюднив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга з посиланням на українську розвідку.Заяву Інги Ругінене цитує литовське видання Delfi. Там зазначила, що після того, як українська розвідка повідомила про наявні дані, які свідчать нібито про те, що Росія навмисно спрямовує безпілотники у бік країн Балтії та Фінляндії, прем'єр-міністерка спростувала цю інформацію.За її словами, безпілотник, який залетів до Литви, виявився ненавмисним інцидентом."Я справді повинна спростувати цю інформацію. На теперішній момент, за винятком одного безпілотника, що збився з курсу, Литва не зафіксувала жодного безпілотника, що перетинає територію Литви", — зауважила вона.Вона висловила впевненість, що це український безпілотник, що збився з курсу. Про це Інга Ругінене журналістам у приміщенні уряду."Я не підтверджую це. Перестаньмо слухати різні плітки, слухаймо те, що кажуть наші служби", — наголосила вона.Прем’єр-міністерка запевнила, що литовські служби дуже чітко висловилися з приводу цього інциденту."Безпілотник збився з курсу внаслідок ненавмисного інциденту, і ця інформація правильна", — акцентувала вона.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ має у своєму розпорядженні розвідувальні дані, що вказують на те, що Росія свідомо направляє безпілотники у бік країн Балтії та Фінляндії з метою використання подібних інцидентів в інформаційних операціях.Нагадаємо, ще до цього Андрій Сибіга заявляв, що Україна продовжить масштабувати свою кампанію глибоких ударів по легітимних цілях на території Росії. Їх масштаб, інтенсивність і вплив лише зростатимуть..

Україна офіційно попросила вибачення в мешканців країн Балтії у зв’язку з інцидентами минулого тижня. Тоді українські безпілотники залетіли на території трьох країн — Литви, Латвії й Естонії.Про це повідомило видання Delfi з посилання на коментар речника МЗС України Георгія Тихого."Україна не спрямовувала та не могла би спрямувати дрони в бік країн Балтії", — наголоси він.Речник додав, що Україна перебуває в постійному контакті зі своїми друзями з країн Балтії — Естонії, Латвії та Литви — щодо інцидентів, пов'язаних із падінням безпілотників на їхню територію.Обставини цих інцидентів протягом деякого часу розслідували. Українська сторона проаналізувала обставини інцидентів."Ми дійшли висновку, що в деяких випадках відхилення від курсу викликані російськими системами радіоелектронної боротьби", — пояснив Тихий.Україна офіційно попросила вибачення в мешканців країн Балтії у зв'язку з цими інцидентами."Ми щиро перепрошуємо наших друзів в Естонії, Латвії та Литві за ці події. Запевняю вас, що ми та наші балтійські союзники поділяємо переконання, що в цих інцидентів і загроз, з якими стикаються всі наші країни, є одна причина: російська агресія проти України", — наголосив Георгій Тихий.Під час серії ударів України по російських портах навколо Санкт-Петербурга минулого тижня декілька безпілотників "заблукали" на територію країн Балтії, два розбилися в Латвії й Естонії. Перед тим дрон розбився у Литві.Учора безпілотники, щонайменше один з яких був українським, порушили повітряний простір на південному сході Фінляндії. В МЗС заявили, що попросили вибачення в фінської сторони через інцидент.Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський сьогодні розповів, що українські військові роблять висновки з останніх масованих атак ворожих "шахедів". Окупанти змінюють тактику — Україна у відповідь адаптує свої дії та напрацьовує нові ефективні способи протидії ударним дронам..