# Литва

Литовські прикордонники активно моніторять ситуацію на кордоні з Білоруссю. Це відбувається на тлі проведення спільних російсько-білоруських військових навчань "Захід-2025".Про це повідомив телевізійний мовник LRT, журналісти якого послалися на литовських прикордонників.У прикордонній службі Литви зазначили, що наразі ситуація на кордоні з Білоруссю стабільна, провокацій не зафіксовано. Однак є сигнали про можливість таких провокаційних дій."Ситуація на литовсько-білоруському кордоні не змінилася. Можу сказати, що вона стабільна. На ділянці кордону з білоруського боку наші працівники не фіксують жодної активності. На кордоні з Калінінградом теж зберігається спокій", — розповів очільник Служби охорони державного кордону Рустамас Любаєвас.За його словами, працівники Служби охорони державного кордону не повідомляють про будь-яку додаткову активність на литовському кордоні."Провокацій поки що не зафіксовано", — заявив генерал Рустамас Любаєвас, при цьому не виключивши такої можливості.Голова Служби охорони державного кордону поінформував, що після того, як Польща тимчасово закрила кордон із Білоруссю, на литовському кордоні не зафіксовано збільшення транспортного потоку.Спільні російсько-білоруські військові навчання "Захід" розпочалися в п'ятницю зранку. За інформацією Збройних сил Литви, в навчаннях беруть участь близько 30 тисяч військовослужбовців. Мета навчань — продемонструвати Заходу військову міць Росії та Білорусі.Військові навчання "Захід", які стартували 12 вересня, проводять на полігонах, розташованих у глибині Білорусі або в її східних регіонах. Попри це, в НАТО зберігають підвищену пильність через ці навчання.На тлі занепокоєння Польща повністю закрила кордон із Білоруссю з вечора 11 вересня, таке рішення ухвалили ще до інциденту з падінням російських дронів на території країни.Нагадаємо, що, за твердженням аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія та Білорусь, імовірно, відмовилися від спроб використати військові навчання "Захід-2025" для підтримки операцій з використання ядерної зброї проти Заходу, принаймні тимчасово.

У четвер, 11 вересня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив 52 політичних в’язнів. Серед них присутні громадяни шести держав — Литви, Латвії, Польщі, Німеччини, Франції та Великої Британії.Про це у соцмережі X повідомив лідер Литви Гітанас Науседа."Сьогодні 52 в’язні безпечно перетнули литовський кордон з Білорусі, залишивши позаду колючий дріт, заґратовані вікна та постійний страх", — йдеться у заяві.Науседа наголосив, що серед звільнених є шестеро громадян Литви. Політик подякував Сполученим Штатам та президенту США Дональду Трампу за зусилля, що були спрямовані для визволення політичних в'язнів.Президент Литви також зазначив, що у в’язницях Білорусі залишається ще понад тисячу політв'язнів: "Ми не можемо зупинятися, поки вони не отримають свободу!".Цікаво, що наближений до Лукашенка Telegram-канал "Пул Первого" заявив про помилування главою держави 14 іноземців. Серед них шестеро литовців, по двоє — з Німеччини, Латвії та Польщі, а також по одному з Великої Британії і Франції.Раніше повідомлялось, що політв’язень Андрій Піднебенний помер за ґратами в Білорусі. Йому було 36 років. Імовірною причиною його смерті незалежні оглядачі називають задуху в камері, де він перебував.Нагадаємо, наприкінці квітня цього року стало відомо, що в Білорусі випустили на волю Юрія Зенковича, який має американське громадянство. Він перебував під вартою за звинуваченням у начебто підготовці замаху на самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка.

У вівторок, 2 вересня, літак Spartan із президентом Литви Гітанасом Науседою на борту впродовж певного часу не міг приземлитися у Вільнюському аеропорту. Причиною цьому став дрон, який перебував у повітряному просторі.Про це повідомили телевізійники з LRT, посилаючись на заяву речника литовського президента Томаса Бержинскаса.За інформацією ресурсу Flightradar24, літак із Науседою на борту вилетів з Гельсінкі о 19:10, розпочав кружляти над Вільнюсом і приземлився о 21:17."Під час наближення до Вільнюського аеропорту надійшла інформація про виявлення безпілотника та про те, що посадка небезпечна. Пілоти вжили всіх заходів безпеки та через деякий час здійснили посадку", — сказав речник.Компанія Oro navigacija уточнила, що повідомлення про дрон над районом Лепкальніс надійшло від Служби авіаційної безпеки Lietuvos oro uosta."Ми активували процедури безпеки: польоти ненадовго призупинили, а після отримання інформації про відсутність загрози рух відновили. Ми спільно з іншими службами з'ясовуємо, який саме дрон порушив рух літаків", — йдеться в коментарі компанії.Як відомо, 31 серпня систему GPS на борту літака президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн заглушили на шляху до Болгарії. Влада країни підозрює, що це відбулося через втручання Росії.На тлі цього інциденту з літаком, де перебувала фон дер Ляєн, ЄС розмістить додаткові супутники на низькій навколоземній орбіті, щоби посилити стійкість до перешкод GPS і поліпшити можливості їх виявлення.Нагадаємо, що Болгарія не буде проводити розслідування щодо інциденту з перешкодами сигналу GPS, які зачепили літак із фон дер Ляєн. За словами болгарського прем’єр-міністра Росена Желязкова, він не розглядається як гібридна чи кібератака.

Військова розвідка Литви зазначила, що у спільних навчаннях Росії та Білорусі під назвою "Захід-2025" планується участь до 30 тисяч військових.Про це повідомляє Delfi з посиланням на дані начальника Другого департаменту оперативних служб Міндаугаса Мажонаса."За даними нашої розвідки, в навчаннях загалом братимуть участь до 30 тисяч білоруських та російських військовослужбовців. Причому в самій Білорусі буде лише вісім тисяч, з яких лише дві тисячі — солдати Росії", — сказав Мажонас у програмі "Тиждень" на телеканалі LRT. Хоча командувач військової розвідки наголошує, що ймовірність гібридних атак проти Литви під час цих навчань мінімальна, за його словами, окремі провокації не виключені."В цей час ймовірність гібридних атак дуже низька. З приводу провокацій — інциденти можливі під час будь-яких навчань. Можливі такі інциденти, як, наприклад, порушення повітряного простору, а також, можливо, існує невелика ймовірність кіберінцидентів", — сказав він. Мажонас також наголосив, що ймовірність того, що після навчань "Захід" Росія спробує замаскувати якісь дії проти іншої країни регіону або спробує втягнути Білорусь у масштабне вторгнення в Україну, справді дуже мала.Раніше керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко наразі не хоче надавати росіянам "коридор" через Білорусь для війни з Україною. Однак Україні варто залишатися готовою до будь-чого.Також Лукашенко зробив декілька заяв про "мирне врегулювання" війни в Україні. Зокрема, білоруський лідер вважає, що Київ "вимагає неможливого", а Україна має "сісти за стіл переговорів", а не "кидатися камінням".Окрім того, самопроголошений президент Білорусі вважає, що "необхідно залучити Мінськ" до переговорного процесу. До речі, Володимир Путін у цьому його підтримав.У липні речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко розповідав, що ситуація на кордоні з Білоруссю контрольована. На той момент жодних нестандартних дій не фіксували.Нагадаємо, у Службі зовнішньої розвідки України інформували, що після початку повномасштабної війни Росії проти України попит на білоруські оборонні технології різко зріс. Москва шукає альтернативні джерела компонентів — зокрема, для дронів і ракетного озброєння — на тлі західних санкцій і логістичних бар'єрів.

Україна та Литва спільно виготовлятимуть оборонну продукцію для зміцнення безпеки обох країн. Зокрема, йдеться про створення далекобійних безпілотників.Про це на своєму Telegram-каналі повідомив міністр оборони Денис Шмигаль. Посадовець наголосив, що відповідний лист про наміри щодо спільного виробництва оборонної продукції було підписано у Києві спільно із міністеркою національної оборони Литви Довілє Шакалєне.Шмигаль наголосив, що із Шакалєне він обговорив конкретні перспективи промислової співпраці, які відкриваються завдяки листу про наміри. Документ створює нові можливості для запуску спільних підприємств, розбудови українських компаній у Литві та обміну технологіями."Подякував литовській колезі за візит і продуктивну взаємодію. Важливо, що Литва продовжить спрямовувати 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні до 2027 року. Це сильний сигнал довготривалої підтримки наших воїнів", — зазначив він.Посадовець також додав, що наразі наша держава зосередилися на залученні додаткового фінансування для закупівлі озброєння та розвитку української промисловості.Раніше, а саме у липні, видання Digi24 повідомляло, що міністерство оборони Румунії планує домовитися з Україною про спільне виробництво дронів. Ці безпілотники Бухарест буде продавати й іншим європейським країнам. За даними медіа, ідея полягає в тому, що Румунія оплатить деталі безпілотників, розроблені українськими спеціалістами на основі бойового досвіду останніх років.Наступним етапом стане інвестування у завод у Румунії, ймовірно в Брашові, де румуни та українці спільно будуть виробляти дрони. Більша частина виготовлених безпілотників надійде до румунської армії, а решту Бухарест буде продавати іншим країнам Європи. Аналогічні проекти Україна вже підписала з Данією та Норвегією.Нагадаємо, раніше Шмигаль повідомляв, що контактна група допомоги обороні України у форматі "Рамштайн" збереться на наступне засідання у вересні. Це уже буде 30 зустріч.Додамо, на початку серпня агентство Reuters повідомляло, що Сполучені Штати Америки та Північноатлантичний альянс розробляють новий механізм постачання зброї Україні. Головна ідея — оплата американської зброї здійснюватиметься коштами європейських членів Альянсу.

Росія прагне здійснювати вплив на внутрішнє управління інших колишніх радянських країн, включно з країнами-членами НАТО, фактично заперечуючи їхній суверенітет і створюючи умови, що загрожують їхньому незалежному управлінню.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Вони констатували, що російські чиновники створюють інформаційні умови для виправдання здійснення контролю над колишніми радянськими державами, включаючи членів НАТО Литву, Латвію й Естонію, заперечуючи законність розпаду СРСР."Кремль наполягає на своєму праві втручатися у внутрішні справи країн Балтії, переслідуючи посадовців, які заочно видаляють військові пам'ятники радянської епохи, та громадян, які розписують їх графіті на суверенних територіях цих держав, згідно з російським законодавством, яке не поширюється на ці держави", — зауважили аналітики.Вони додали, що Росія, зокрема, здійснила одну з перших в історії кібератак проти Естонії у відповідь на рішення естонського уряду перенести радянський "Пам'ятник визволителям Таллінна".Зусилля Росії щодо встановлення контролю над країнами Балтії зазнали невдачі. Однак Росія досягнула набагато більшого успіху у встановленні контролю як над Білоруссю, так і над Грузією, розпочавши гібридні операції в обох країнах та підтримуючи проросійські уряди, лояльні до Кремля.При цьому російський міністр Лавров неявно відкинув припущення, що Росія може прийняти західні гарантії безпеки для України. Він заявив, що Росія й Україна не можуть укладати жодних довгострокових угод, які не враховують "інтереси безпеки" Росії, дуже ймовірно, маючи на увазі вимогу Росії щодо українського "нейтралітету".Аналітики акцентували, що російські чиновники давно наполягають на нейтралітеті та неприєднання України до НАТО як передумові переговорів, і Росія, ймовірно, створює умови інформаційного простору, щоби протистояти західним гарантіям безпеки для України."Вимога Кремля щодо нейтралітету України насправді має на меті ізолювати Україну від її союзників і позбавити Україну суверенного права формувати союзи, навіть коли Росія наполягає на фактичному контролі над внутрішніми справами України", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWМіністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що метою Кремля в Україні є політичний контроль над усією Україною, а не захоплення окремих українських територій, таких як Донецька область.Російські війська намагаються контратакувати українські війська, очищаючи російське проникнення поблизу Добропілля, оскільки українські війська дедалі більше загрожують базі проникнення.Російська тактика проникнення та низька щільність особового складу вздовж лінії фронту на Покровському напрямку дозволили російським військам відновити обмежений тактичний маневр на схід і південний схід від Добропілля — принаймні тимчасово.Україна та Росія провели черговий обмін тілами загиблих у бою солдатів.Українська влада звинуватила солдата 82 мотострілецького полку Росії у страті двох українських військовополонених у Вовчанську Харківської області влітку 2024 року.Українські війська просунулися поблизу Покровська та Великомихайлівки. Російські війська — поблизу Часового Яру та Торецька.Нагадаємо, що, за інформацією Генерального штабу Збройних сил України, за минулу добу вівторка, 19 серпня, відбулося 175 бойових зіткнень. Найбільше — на Покровському напрямку (50).

Президент Литви Гітанас Науседа, який брав участь у дистанційному засіданні "Коаліції рішучих", заявив, що країни, які приєдналися до ініціативи, мають бути готовими розгорнути збройні сили для забезпечення безпеки в Україні.Політика цитує видання LRT. Науседа сказав це після зустрічі, що відбулася в середу, на якій лідери країн обговорили ситуацію в Україні та майбутню зустріч президентів США і Росії."Ми маємо бути готові розгорнути сили для забезпечення безпеки в Україні, як тільки для цього буде створено відповідні умови", — наведено слова глави держави у поширеному президентським офісом повідомленні.За словами Науседи, Литва готова зробити свій внесок в об'єднані сили, надавши військовослужбовцям та можливості для військового вишколу.Як зазначає президент, війна Росії проти України, яка триває вже четвертий рік, істотно впливає на ситуацію з безпекою у всій Європі, тому, за словами глави держави, зусилля щодо припинення бойових дій вітаються, але тільки на умовах, вигідних Україні та Європі.За словами Науседи, важливо, щоб питання про мир не вирішувалося без участі України, тому президент цієї країни Володимир Зеленський також має брати участь у майбутніх зустрічах. Глава Литви зазначає, що неможливо вимагати від України здачі своїх територій, така вимога не може бути попередньою умовою для припинення вогню."Всеосяжне припинення вогню без попередніх умов є найважливішою умовою перед початком будь-яких реальних переговорів", — заявив Науседа.Варто зазначити, що 13 серпня перемовини у яких взяли учать європейські лідери, президент Володимир Зеленський та американський лідер Дональд Трамп. За підсумками перемовин український гарант зазначив, що разом із партнерами вони узгодили п'ять спільних принципів та обговорили майбутню зустріч Трампа із російським диктатором Володимиром Путіним на Алясці.Раніше повідомлялось, що 13 серпня у Німеччині відбулося шосте засідання Коаліції охочих. У ньому взяв участь президент Володимир Зеленський.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Дональд Трамп оголосив про готовність надати Україні гарантії безпеки. Він також відзначив, що попередив президента США Дональда Трампа та європейських лідерів про блеф російського диктатора Володимира Путіна.До того ж Зеленський підбив підсумки перемовин із європейськими лідерами, які пройшли 13 серпня. Очільник держави розповів, що разом із партнерами вони узгодили п'ять спільних принципів.

Лідери Данії, Ісландії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Латвії, Литви й Естонії у спільній заяві підтвердили непохитну підтримку Києву. Вони заявили, що не можна ухвалювати жодних рішень про Україну без України.Про це йдеться у спеціальній спільній заяві лідерів країн Північно-Балтійської вісімки щодо України."Ми твердо стоїмо на нашій непохитній підтримці суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України перед обличчям незаконної війни агресії Росії", — зазначили північноєвропейці.Вони привітали ініціативу президента Трампа допомогти припинити цю війну та закласти основи справедливого та тривалого миру, який гарантує безпеку України та стабільність Європи."Ми готові зробити дипломатичний внесок у цю роботу, зберігаючи при цьому нашу суттєву військову та фінансову підтримку Україні. Продовжуватимемо підтримувати та запроваджувати обмежувальні заходи проти Росії. Мир прийде лише завдяки поєднанню рішучої дипломатії, непохитної підтримки України та послідовного тиску на Росію, щоби вона припинила свою незаконну війну", — запевнили автори заяви.Вони додали, що дипломатичне рішення має захищати життєво важливі інтереси безпеки як України, так і Європи. Ці інтереси включають надійні гарантії безпеки, які дозволять Україні ефективно захищати свій суверенітет і територіальну цілісність."Ми підтверджуємо принцип, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою. Переговори можуть відбуватися лише в контексті припинення вогню", — йдеться в документі.Лідери північноєвропейських країн навели слова Зеленського, який заявив, що Україна готова до мирних переговорів за повної поваги до свого суверенітету."Народ України повинен мати свободу вирішувати своє майбутнє. Шлях до миру не може бути прокладений без голосу України. Жодних рішень щодо України без України, і жодних рішень щодо Європи без Європи. Північно-Балтійська вісімка залишатиметься поруч з Україною, єдина в меті та рішуча у захисті нашої безпеки", — наголошується в заяві.При цьому країни Балтії та Північної Європи продовжуватимуть тісно співпрацювати зі США, Україною, а також іншими партнерами, щоби прагнути миру, який є справедливим, міцним та ґрунтується на принципах Статуту ООН, Гельсінського прикінцевого акта та міжнародного права.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що лідери провідних європейських країн прагнуть поговорити з Дональдом Трампом ще до того, як він зустрінеться на Алясці з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Реакція Білого дому на пропозицію європейців наразі невідома.

Безпілотник Gerbera, який розбився в Литві минулого тижня, ніс двокілограмову вибухівку. Основна версія залишається незмінною — безпілотник, який прилетів у Литву, а потім впав на полігоні Гайжюнай, є дезорієнтованим українською обороною російським безпілотником.Про це повідомила генеральна прокурорка Литви Ніда Грунскене. Її цитує литовський мовник LRT. Там зазначили, що у вівторок Офіс генпрокурора провів прес-конференцію, присвячену розслідуванню обставин проникнення до Литви безпілотника, знайденого на полігоні Гайжюнай.Минулого понеділка на територію Литви з Білорусі прилетів безпілотник. Він деякий час літав у Литві, а потім впав. Армія майже тиждень шукала безпілотник, а в п'ятницю виявила дрон на території полігону Гайжюнай у Йонавському районі.Про безпілотник офіційним особам повідомили місцеві мешканці, які прокинулися від звуку, хоча начальник Генштабу повідомив журналістам у Клайпеді в понеділок, що армія зафіксувала наближення об'єкта на території Білорусі.Генеральна прокурорка Ніда Грунскене зазначила, що цей інцидент розслідується як окремий епізод у масштабному досудовому розслідуванні воєнних злочинів в Україні."Згідно з наявними даними, у п'ятницю на полігоні Гайжунай виявлено безпілотник, що свідчить про те, що це Gerbera", — розповіла вона.За її словами, після огляду пристрою виявлено, що він ніс заряд вибухової речовини, який успішно нейтралізували фахівці Збройних сил Литви на місці події.Одна з основних версій слідства полягає в тому, що безпілотник випадково залетів на територію Литви. З цієї причини цей інцидент розслідують у межах досудового розслідування воєнних злочинів в Україні."Паралельно досліджуються й інші версії", — додала Ніда Грунскене.Генпрокурорка подякувала мешканцям, які повідомили про безпілотник, і пообіцяла, що прокуратура зробить "все можливе, щоби завершити розслідування ".Вона також закликала мешканців, які знаходять підозрілі пристрої, не наближатися до них, а повідомити служби про своє місцезнаходження.Нагадаємо, що 10 липня, у Литві теж упав безпілотник, який залетів у повітряний простір через Білорусь. Через імовірну загрозу керівництво країни ховалося в укриттях.

У ніч на 31 липня один із тимчасових складів гуманітарної допомоги громадської організації "Blue/Yellow" в Києві був повністю знищений внаслідок атаки російського безпілотника Shahed. Про це йдеться у прес-релізі організації, пише LRT. Серйозні ушкодження зазнали й сусідні будівлі.За повідомленням організації, цей склад був одним із кількох, які "Blue/Yellow" використовує для тимчасового зберігання гуманітарної допомоги з Литви перед відправленням на фронт. На щастя, на той момент приміщення були практично порожні — там зберігалися лише засоби індивідуального захисту (каски, жилети) для працівників та медиків. Серйозних втрат організація не зазнала."В Україні ніхто не застрахований від таких нападів. Це повсякденна реальність війни. Найголовніше, що не постраждали люди. Фонд не зазнав серйозних втрат, тому наша робота не припиняється — ми продовжимо збирати кошти та відправляти їх захисникам України", — каже директор "Blue/Yellow" Лаура Паукште.Останнім часом Київ майже щоночі піддається масованим російським атакам. Майже щоночі починається з сирен повітряної тривоги, які безперервно звучать приблизно з 23:00 до самого ранку.Представники "Blue/Yellow" наголошують, що подібні атаки вкотре нагадують про те, в яких умовах борються і живуть українці, а також про те, наскільки важливою є підтримка цієї країни."На жаль, буває й так. Хоча втрати відносно невеликі (ми трохи передчували, що таке може статися, і поводилися відповідним чином), це ще одне похмуре нагадування про те, що відбувається в Україні. "Blue/Yellow" не припиняють свою діяльність. Зберігаймо спокій та продовжувати підтримку. Ми з вами, з Україною, будемо до кінця", — написав у Facebook один зі співзасновників "Blue/Yellow" Йонас Оман.Наразі організація продовжує свою літню кампанію "Dronatonas", яка має на меті зібрати один мільйон євро на безпілотники для українських захисників. Кожен пожертвуваний євро прямує на закупівлю обладнання, здатного захистити життя людей від атак, подібних до тієї, що сталася позаминулої ночі в Києві.З початку вторгнення "Blue/Yellow" закупили для України понад 5000 безпілотників різних типів.Раніше стало відомо, що ввечері 2 серпня російські загарбники завдали ракетного удару по Миколаєву. Внаслідок ворожого обстрілу постраждали люди, спалахнули пожежі та зруйновано будинки. Також загарбники атакували Балаклію Харківської області. У місті пролунало щонайменше 10 вибухів, спалахнули пожежі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що в Києві під час російського обстрілу у Святошинському районі загинули двоє школярок та їхня мати. Родина була вимушеними переселенцями із Донбасу.Також рашистський обстріл Києва забрав життя цілої сім'ї переселенців зі Слов'янська. Ворожий ракетний удар обірвав життя батьків, дитини та ненародженого немовляти.Варто зазначити, що у ніч на 3 серпня російська армія атакувала Україну ударними безпілотниками та різними типами ракет. Зафіксовано влучання шести ракет та 16 дронів у восьми локаціях.

Прем'єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас вирішив піти у відставку як з посади глави уряду, так і з посади голови Литовської соціал-демократичної партії. Згодом новину підтвердив і президент Гітанас Науседа, який повідомив, що прем'єр-міністр Гінтаутас Палуцкас сьогодні вранці вирішив залишити прем'єрське крісло.Про це повідомляє LRT."Сьогоднішня новина полягає в тому, що Гінтаутас Палуцкас зателефонував уранці та оголосив про свою відставку", — сказав президент у четвер.Палуцкас також залишає посаду голови Литовської соціал-демократичної партії. Партію очолить колишній перший заступник Палуцкаса — мер Йонавського району Міндаугас Сінкявічюс, який заявив, що він не має амбіцій обійняти посаду прем'єра."Близько години тому я повідомив президента, що вирішив піти з посади прем'єр-міністра. Найближчим часом буде запущено офіційну процедуру", — йдеться у зверненні Палуцкаса.Він також додав, що залишає і посаду голови Литовської соціал-демократичної партії: "Я вирішив піти і з позиції голови партії".Палуцкас висловив подяку коаліційним партнерам, урядовій команді та президенту Литви Гітанасу Науседе за довіру та співпрацю. Особливі слова подяки він адресував сім'ї: "Вона була для мене опорою, підтримкою та джерелом сили".За його словами, причиною такого швидкого вирішення стала неприпустима ситуація навколо тиску на його близьких: "Я бачу, як атаки переходять кордони, торкаючись моєї дружини та родини. Не можу дозволити, щоб вони стали заручниками цієї історії".Хоча політик визнав помилки у минулому, він наполягає, що "на посаді прем'єра діяв чесно" і "не допустив серйозних порушень". "Мені дорікають не роботі, а минулому. Я не маю наміру перетворювати коаліцію та уряд на заручників цих скандалів", — наголосив він. Я не тримаюся за крісло. Усі рішення прийматимемо разом із партією та соратниками", — підсумував Палуцкас.Нагадаємо, 16 липня Верховна Рада проголосувала за звільнення прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. У відставку також пішов увесь уряд. .

У понеділок, 28 липня, зранку в повітряному просторі Литви виявили невідомий безпілотник. Він, імовірно, залетів із території Білорусі. Вільнюська влада посилила контроль на кордоні.Про це повідомили журналісти литовського мовника LRT. Вони зазначили, що востаннє дрон бачили на висоті близько 200 метрів неподалік від Вільнюса.Влада не виключає, що це може бути метеозонд, але ситуація залишається під контролем, оголошено підвищену готовність усіх екстрених служб.Медійники з’ясували, що об'єкт виявили близько 08:00. Зараз тривають пошуки можливих уламків або самого безпілотника, якщо він здійснив аварійну посадку.Місцева влада закликала громадян не торкатися невідомих предметів, які можуть бути пов’язані з дроном, і повідомляти про них за екстреним номером 112.Міністерка оборони Литви Довіле Шакалене в коментарі для LRT заявила, що наразі не встановлено, якого типу цей безпілотник.За її словами, нинішні погодні умови сприятливі для запуску метеозондів, які можуть використовувати й для нелегального транспортування товарів."Інформація уточнюється. Сьогодні погода є сприятливою для метеозондів, які контрабандисти використовують для перельоту своїх товарів", — сказала вона.Міністерка також нагадала, що 10 липня литовські військові вже фіксували порушення повітряного простору - тоді виявили політ дрона Gerbera, схожого за формою на іранський Shahed.За однією з версій, його могли випустити з території Росії для перевірки готовності протиповітряної оборони країн Балтії.Раніше президент Латвії Едгар Рінкевичс повідомляв, що у східній частині його країни впав російський військовий безпілотник. У Латвії з цього приводу проводили розслідування.Нагадаємо, раніше президент Литви Гітанас Науседа заявляв, що війна в Україні навряд чи закінчиться в найближчі три роки через відсутність волі до миру у Російської Федерації. Москва лише імітує мирний процес.

У четвер, 10 липня, у Литві впав безпілотник, який залетів у повітряний простір через Білорусь. Через імовірну загрозу керівництво країни ховалося в укриттях.Про це повідомляють Збройні сили Литви."Сьогодні близько 11:30 ранку Повітряні сили Литви виявили об'єкт, що наближався до литовського кордону з білоруського боку", — інформують військові.Стан готовності винищувачів, що виконували місію повітряного патрулювання НАТО та перебували в повітрі на той момент, було змінено з навчального режиму на режим виконання завдань."Після падіння об'єкта через деякий час завдання для винищувачів було скасовано, відбувся обмін інформацією з Державною прикордонною службою", — зазначили в Збройних силах Литви.Літальний об'єкт схожий на саморобний виріб і не становить небезпеки.Інформаційне агентство країн Балтії BNS пише, що прем'єр-міністра Литви Ґінтаутаса Палуцкаса та спікера Сейму Саулюса Скверняліса відвезли до укриттів. Спочатку чиновники підозрювали, що повітряний простір перетнув безпілотник Shahed, який Росія використовує у війні проти України, але пізніше Державна прикордонна служба (VSAT) повідомила, що, за попередніми даними, прикордонники зафіксували безпілотник, який прилетів з Білорусі. Ціль, яка нагадує саморобний літак, розбилася поблизу закритого пункту пропуску на кордоні Шумськ, приблизно за кілометр від кордону з Білоруссю. За попередніми даними, він виготовлений з фанери та пінопласту і, ймовірно, не перевозив жодного вантажу. Як відомо, на середину вересня цього року у Росії та Білорусі заплановані спільні військові навчання "Захід 2025". Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше інформував, що однією з цілей військових навчань може стати приховане створення угруповань наступальних військ.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, у ніч на 10 липня Росія завдала масованого комбінованого удару, який тривав майже 10 годин. Головною ціллю глави Кремля Володимира Путіна був Київ та область.

У 2026 році Литва і Фінляндія, які межують з Росією, мають намір розпочати виробництво протипіхотних мін для власних потреб. Окрім цього, держави планують та постачати їх Україні через військову агресію з боку Росії.Про це повідомляє Reuters, посилаючись на представників Литви та Фінляндії.Агентство пише, що ці дві країни оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції, що забороняє використання таких мін, і, за словами представників влади, виробництво може бути почато після завершення шестимісячного процесу виходу з конвенції. "Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові міни, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума", — заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алексаю.За його словами, буде замовлено десятки тисяч протипіхотних мін, а то й більше. Одним із джерел постачання буде національна промисловість Литви, яка може їх виготовляти. Своєю чергою, голова Асоціації оборонної промисловості Литви заявив, що, як тільки виробництво буде налагоджено, країна зможе постачати міни іншим державам, зокрема Україні.Голова комітету з питань оборони парламенту Фінляндії Хейккі Аутто заявив, що його країна повинна мати власне виробництво протипіхотних мін. "Це дуже ефективна і економічно вигідна система озброєння", — наголосив він.Також, за його словами, Фінляндія може постачати протипіхотні міни в Україну. Посадовець зауважив, що до приєднання до Оттавського договору у 2011 році Гельсінкі мав понад мільйон протипіхотних мін.Reuters зазначає, що фінські оборонні компанії Nammo Lapua, Insta і Raikka повідомили парламентському комітету з питань оборони, що вони зацікавлені у виробництві мін. Інша компанія, Forcit Explosives, заявила, що готова обговорити можливості з військовими. Водночас на запитання, чи почне Латвія виробництво протипіхотних мін, міністерство оборони країни не дало чіткої відповіді, але зазначило, що латвійська оборонна промисловість "має необхідні потужності, а металообробна галузь є високорозвиненою".Варто зауважити, що Оттавська конвенція 1997 року опинилася під посиленим тиском через війну Росії проти України, особливо в країнах-сусідах Росії, які остерігаються розширення агресії з боку Москви.Оттавська конвенція — це міжнародна угода, спрямована на припинення використання протипіхотних мін як одного із засобів збройної боротьби. Була ухвалена на дипломатичній конференції в Осло 18 вересня 1997 і відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року. Конвенція набрала чинності 1 березня 1999.Україна підписала Оттавську конвенцію у лютому 1999 року. Ратифікація договору Верховною Радою відбулася 18 травня 2005 року. На час підписання угоди Україна порядкувала п'ятим найбільшим арсеналом протипіхотних мін у світі (після Китаю, Російської Федерації, США та Пакистану), що дістався їй у спадок від Радянського Союзу та налічував шість мільйонів мін типу ПФМ-1. Вже 29 червня 2025 року Україна заявила про вихід із Оттавської конвенції. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ.Нагадаємо, у червні міністр оборони Рубен Брекельманс заявляв, що після завершення постачання Україні винищувачів F-16 Нідерланди передаватимуть Києву дрони. Амстердам відправив Силам оборони усі можливі літаки такого типу.

Заступник міністра закордонних справ Росії, відповідальний за відносини зі США, нерозповсюдження та контроль над озброєннями Сергій Рябков заявив, що війна в Україні не закінчиться, доки НАТО не виведе війська з країн Балтії.Про це пише Newsweek.Коментарі Рябкова знаменують собою зміну позиції Кремля. Він припустив, що коріння конфлікту лежить не лише в самій Україні, а й у розширенні НАТО на схід. За словами Рябкова, виведення військ НАТО з країн Балтії допомогло б покласти край війні.НАТО підтримує сильну військову присутність у країнах Балтії, маючи багатонаціональні бойові групи та бригади, розміщені в Болгарії, Естонії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі, Румунії та Словаччині.Військовий альянс посилив свою присутність у регіоні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У повідомленні від 6 червня було заявлено, що вісім бойових груп "демонструють міцність трансатлантичного зв'язку та солідарність, рішучість і здатність Альянсу реагувати на будь-яку агресію".Також Швеція та Фінляндія перейшли від нейтральної позиції до членства в НАТО після вторгнення.Кремль заявив, що Україна повинна відмовитися від своїх амбіцій щодо вступу до НАТО як умови для припинення війни, але Рябков, видається, сигналізував ТАСС, що Альянс також повинен повністю вивести свої війська з країн Балтії.У статті під назвою "Заступник міністра закордонних справ Рябков: Вирішити конфлікт неможливо, поки НАТО не виведе свої війська" чиновник стверджував, що розв'язання "конфлікту" в Україні вимагає усунення того, що він назвав його корінними причинами.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія нарощує свій військовий потенціал і буде готова застосувати збройну силу проти країн Північноатлантичного альянсу протягом п'яти років.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль продовжує зусилля з підготовки російського суспільства та оборонно-промислової бази до затяжної війни з Україною та потенційної майбутньої війни з НАТО.Водночас, на думку генерального секретаря НАТО Марка Рютте, довготривале перемир'я в Україні дасть можливість Російській Федерації накопичити запаси зброї, що несе загрозу для країн-членів Альянсу.