# Євросоюз

У середу, 26 березня, парламент Вірменії у другому читанні остаточно затвердив законопроект "Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського союзу".Про це повідомляє News Armenia. За даними видання, відповідний проект закону підтримали 64 депутати фракції "Громадянський договір". Натомість представники опозиційної партії Честь маю" проголосувала "проти", а фракція "Вірменія" взагалі не брала участі у голосуванні.До того ж журналісти зауважили, що уряд запропонував вилучити преамбулу з тексту закону. Тому речення: "Вірменія, висловлюючи волю народу" замінили на: "Вірменія, маючи на меті розвивати демократичні інститути, підвищувати добробут суспільства, зміцнювати безпеку, стійкість та верховенство права, оголошує про початок процесу вступу до ЄС".Водночас заступник міністра закордонних справ Вірменії Паруйр Ованесян уточнив, що ухвалення законопроекту не є заявкою на членство в Євросоюзі."Однак це передає прагнення громадян Вірменії вивести поглиблення партнерства з ЄС на новий рівень і узгоджується зі збалансованою зовнішньою політикою", — зауважив він.Нагадаємо, 12 лютого Національні збори Вірменії ухвалили в першому читанні проект закону, яким оголошується про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу.

У перемовинах про завершення війни саме Україна має визначати умови перемир’я. Водночас Європейський Союз підтверджує непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України.Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Гіппер на брифінгу у Брюсселі в контексті висловлювань спеціального представника США Стіва Віткоффа щодо російських "референдумів" на тимчасово окупованих територіях України та необхідності враховувати претензії російських загарбників на ці території під час переговорів. Її цитує "Укрінформ"."Коли йдеться про мирні переговори, то наша позиція є дуже чіткою. Два головні пункти. Перший — саме Україна має вирішувати, якими будуть умови. Другий пункт — нічого не може вирішуватися про Україну без України. Як демонструють російські атаки, Росії не можна довіряти. Ми бачили це протягом вихідних, коли Росія завдала ударів по Україні, у тому числі по Києву, де загинули три людини, включаючи 5-річну дитину", — зазначила Гіппер.Вона нагадала, що ЄС надає Україні військову, фінансову, гуманітарну допомогу та продовжує тиск на Росію — вже застосував 16 пакетів санкцій проти країни-агресора та готує 17 пакет."Ми маємо надати допомогу Україні просто зараз і більше, ніж будь-коли. Це саме те, що ми робимо", — додала речниця.Водночас вона назвала російські "референдуми" на окупованих територіях, на які посилався спецпредставник США, "тотальним обманом", наголосивши, що вони проводилися "під прицілом гвинтівок".Гіппер зауважила також, що за підсумками Європейської ради від 20 березня очільники держав і урядів підтвердили непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.Як відомо, Віткофф в інтерв’ю американському блогеру Такеру Карлсону заявив, що ключовою проблемою в урегулюванні розв’язаної Росією війни проти України є питання тимчасово окупованих територій.Нагадаємо, вчора Віткофф оптимістично висловився перед переговорами в Саудівській Аравії про завершення війни в Україні. Він заявив, що російський диктатор Володимир Путін "хоче миру".

Сполучені Штати Америки, судячи з останніх заяв і дії адміністрації Дональда Трампа, перейшли на "інший бік". Вони розпочали перемовини з Російською Федерацією погано підготовленими.Про це заявив експерт із питань зовнішньої політики німецької консервативної партії ХДС Фрідріха Мерца Родеріх Кізеветтер, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, дії адміністрації Дональда Трампа станом на теперішній момент "поставили під загрозу німецьку безпеку"."США Дональда Трампа змінили сторону, поширюють російські наративи, у них все сформульоване Росією, і вони йдуть на "переговори" дуже погано підготовленими. Нереалістичне фейкове перемир'я вигідне лише Росії", — наголосив політик.Родеріх Кізеветтер є провідним діячем партії ХДС, а саме ця політична сила наступний уряд Німеччини.Він додав, що Росія не зацікавлена в мирі, але продовжуватиме будувати свої плани щодо розширення своєї війни на Молдову та країни Балтії.Такі настрої в Німеччині далеко не поодинокі. Зокрема, останнім часом серед громадян зріс рівень стурбованості війною в Україні. При цьому, згідно з опитуваннями різних соціологічних служб, більшість німців негативно ставляться до зміни позиції адміністрації Дональда Трампа.Нагадаємо, на початку березня очільник німецької партії ХДС Фрідріх Мерц висловив підозру, що скандал під час візиту президента України Володимира Зеленського до Білого дому навмисно спровокувала американська сторона.

Сполучені Штати Америки планують ввести нові мита на імпорт. Зокрема, це стосується країн із торговим дисбалансом. Росія може опинитись у цьому списку.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal. Журналісти зазначили, що Білий дім планує змінити свою стратегію щодо тарифів, які мають набути чинності 2 квітня.Джерела медівників зауважили, що тепер адміністрація Трампа, ймовірно, зменшить кількість галузей, на які накладуть тарифи, зосередивши увагу на країнах із найбільшим торговими розбіжностями зі США.Президент Дональд Трамп оголосив 2 квітня "Днем визволення" для США, коли мають ввести взаємні тарифи, що зрівнюють американські митні ставки з тими, що стягуються торговими партнерами, а також спеціальні тарифи на такі сектори, як автомобільна, фармацевтична та напівпровідникова промисловість.Таке рішення можуть змінити — ймовірно, галузеві тарифи не оголосять на заплановану дату.За інформацією джерел WSJ, Білий дім зосередиться на країнах із торговим дисбалансом, серед яких Австралія, Бразилія, Канада, Китай, країни Європейського Союзу, Індія, Японія, Південна Корея, Мексика, Росія, В’єтнам та інші.Проте наразі адміністрація не надала чіткої інформації про точний список країн, на які накладуть нові митні збори.Нагадаємо, 13 березня президент США Дональд Трамп заявив, що запровадить 200% мита на всі вина й інші алкогольні продукти з країн Європейського Союзу, якщо блок не скасує своє мито на віскі.

У Європейському Союзі й далі розглядають можливість конфіскації заморожених активів країни-агресорки Росії. У ЄС не відмовлялися від цієї ініціативи.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в ефірі телемарафону."Вчора з'явилася новина, фейкова новина, яку опублікувала російська журналістка європейського видання, начебто Європейський Союз не буде конфісковувати заморожені російські активи… Дивно було бачити, що провідні українські видання і блогери цю новину підхопили і публікували. Насправді, звісно, Євросоюз не припинив дискусію про активи. Попри всі заяви, Європа дозріває, повірте", — зазначила вона.Як зауважила посадовиця, активи РФ у Євросоюзі залишатимуться замороженими допоки країна-агресорка не припинить агресію проти України та не відшкодує всі завдані збитки."Наша робота щодо передачі чи конфіскації активів Російської Федерації на користь України триває, як з державами Євросоюзу, так і з Великою Британією, Канадою, Японією, Австралією та іншими партнерами. І ми продовжуємо кожен день активно працювати над відновленням справедливості для України. Також активно зараз вирішується найскладніше питання на сьогодні — це джерело наповнення компенсаційного механізму", — наголосила Мудра.Вона додала, що наразі головна мета Києва — змусити Москву "заплатити за зруйнування життя, зруйноване майно та природу"."300 мільярдів заморожених активів мають бути спрямовані на оборону і на відновлення України, а також на компенсацію збитків", — резюмувала вона.Нагадаємо, 20 березня видання DW заявило, що Європейський Союз припинив дискусії щодо конфіскації заморожених активів країни-агресорки Росії. Як зазначили журналісти, проти конфіскації понад 200 мільярдів євро суверенних російських активів виступали кілька країн Євросоюзу.

Наступного тижня лідери європейських країн зустрінуться в Парижі, щоб обговорити свою позицію щодо України та вимоги до мирного процесу. До обговорень доєднаються й лідери з Великої Британії та Канади.Про це повідомляє Bloomberg. Як зауважили у виданні, також на переговорах будуть присутніми представники Німеччини, Італії та Польщі."Європейські союзники Києва намагаються залучитися до процесу після того, як США почали переговори безпосередньо з Росією та Україною. Ця так звана коаліція бажаючих зустрілася на початку цього місяця в Лондоні", — зазначили журналісти.У Bloomberg також зазначили, що раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що наступного тижня буде в Парижі для проведення зустрічей. Однак, з ким український гарант має намір зустрітися, поки не відомо.Зауважимо, раніше спеціальний представник президента США Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог в інтерв'ю американському журналісту Гленну Беку заявив, що 24 березня, делегація Сполучених Штатів Америки проведе окремі зустрічі з українськими та російськими чиновниками в Саудівській Аравії. У такий спосіб Вашингтон має намір організувати непрямі переговори між Києвом та Москвою.Нагадаємо, спікерка Державного департаменту США Теммі Брюс також інформувала, що зустріч між делегаціями Сполучених Штатів Америки та країни-агресорки Росії, яка пройде у Саудівській Аравії, відбудеться не на рівні вищого керівництва країн.

Європейський Союз припинив дискусії щодо конфіскації заморожених активів країни-агресорки Росії.Про це свідчить текст висновків саміту ЄС від 20 березня, передає DW."Відповідно до законодавства ЄС, російські активи повинні залишатися знерухомленими доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України і не компенсує їй збитки, завдані цією війною", — йдеться в тексті висновків саміту ЄС.Як зазначили журналісти, проти конфіскації понад 200 мільярдів євро суверенних російських активів виступали кілька країн Євросоюзу. Європосадовці аргументували свою позицію небезпекою подібного прецеденту для європейської конкурентоспроможності на ринку фінансових послуг, необхідністю підтримувати Україну на відсотки від цих коштів, а також тим, що ця сума є "картою" на мирних переговорах і засобом впливу на Росію.Проте у ЄС запевняють, що Брюссель і далі готовий посилювати тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій і посилення контролю за виконанням, "щоб послабити її здатність продовжувати вести агресивну війну"."Європейський Союз та його держави-члени сприятимуть мирному процесу та допоможуть забезпечити справедливий і міцний мир для України, що відповідає інтересам як України, так і Європи загалом", — зауважують в документі.Нагадаємо, раніше видання Financial Times писало, що Франція та Німеччина обговорюють з Великою Британією можливість арешту заморожених активів країни-агресорки Росії на суму понад 200 мільярдів євро.

Учасники саміту Європейського Союзу, який відбувся 20 березня у Брюсселі, підтвердили намір продовжувати економічну та військову підтримку для України. До того ж вони закликали національні уряди прискорити поставки в Україну боєприпасів та іншого озброєння.Про це йдеться у висновках Європейської Ради."Європейський Союз буде продовжувати надавати Україні регулярну та передбачувану фінансову підтримку. Європейська Рада закликала Європейську комісію швидко здійснити всі необхідні заходи для просування фінансування в рамках Європейського фонду та ініціативи G7 ERA. Вона також закликала Європейську комісію та країни-члени скористатися всіма можливостями Українського фонду для збільшення фінансової підтримки для України", — йдеться у резолюції саміту.Також у Єврораді підтвердили чинність ініціатив з посилення військової допомоги для України та запевнили, що висока представниця ЄС буде координувати таку допомогу від країн-членів, та від інших держав, що беруть участь у таких ініціативах."Уся військова підтримка, а також гарантії безпеки для України надаватимуться з повною повагою до політики безпеки та оборони певних держав-членів та з урахуванням інтересів безпеки та оборони всіх держав-членів", — зауважили у ЄС.Крім того, Європейська Рада закликала країни-члени ЄС терміново наростити зусилля для вирішення найбільш нагальних військових та оборонних потреб України.Водночас в Євросоюзі висловили готовність посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження додаткових санкцій і посилення примусового виконання наявних заходів та сприяти мирному процесу і допомогти забезпечити "справедливий і міцний мир для України, що відповідає інтересам як України, так і Європи в цілому"."Європейська Рада знову наголошує на невід’ємному праві України обирати власну долю на основі Статуту ООН і міжнародного права. Європейський Союз посилить підтримку реформаторських зусиль України на її шляху до членства в ЄС. Європейська Рада підкреслює важливість прогресу в переговорному процесі відповідно до підходу, заснованого на заслугах, відкриття кластерів, коли умови виконуються, починаючи з базового кластера якнайшвидше", — йдеться у документі.Нагадаємо, раніше у Конгресі Сполучених Штатів Америки представили резолюцію, яка підтверджує, що США за жодних обставин не визнають окуповані Росією українські території як частину країни-агресорки.

Європейський союз ухвалив рішення про відтермінування введення тарифів проти Сполучених Штатів Америки, які застосуються через мита на метали, запроваджені президентом Дональдом Трампом.Про це повідомляє Reuters. За даними журналістів, Європейська комісія має намір відновити тарифи 2018 року на товари США з 1 квітня – вартістю 4,5 мільярда євро, а з 13 квітня – вартістю 18 мільярдів євро."Зараз ми розглядаємо можливість узгодити терміни введення двох наборів контрзаходів ЄС, щоб ми могли консультуватися з державами-членами щодо обох списків одночасно, і це також дасть нам додатковий час для переговорів з нашими американськими партнерами", – заявив єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович.Відтак, за словами Шефчовича, нові тарифи проти США набудуть чинності в середині квітня. Натомість, адміністрація Трампа також планує запровадити взаємні тарифи 2 квітня. Там вважають, що це відновить баланс у світовій торгівельній системі.Нагадаємо,13 березня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що запровадить 200% мита на всі вина та інші алкогольні продукти з країн Європейського Союзу, якщо блок не скасує своє мито на віскі.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо має намір заблокувати подальші європейські санкції проти Росії. За його словами, такі дії можуть загрожувати мирному врегулюванню щодо війни в Україні.Відповідну заяву Роберта Фіцо опублікувало словацьке видання Noviny. Він зазначив, що не можна "наполягати на санкціях за будь-яку ціну"."Може настати момент, коли ми скажемо, що не згодні, або я думаю, що це суперечить мирним крокам, які зараз робляться. Якщо ми сприймемо спробу запровадити подальші санкції як щось, що підірве мирний процес, то Словаччина готова накласти вето", — пояснив прем'єр-міністр Словаччини.Фіцо також припустив, що санкційний список Європейського Союзу, який включає понад 2 400 осіб і організацій варто скоротити впродовж найближчих тижнів або місяців.Очільник словацького уряду вважає "дуже небезпечним для іміджу ЄС", якщо Європейський Союз "залишиться єдиним, хто хоче воювати".Фіцо також відкинув ідею "переозброєння" Європи й участі словацьких військових у будь-якій миротворчій місії в Україні. На його переконання, такі миротворчі сили повинні складатися лише з країн, які не є безпосередніми сусідами України та Росії.Як відомо, нещодавно зі санкційного списку ЄС виключили сестру російського олігарха Алішера Усманова Гульбахор Ісмаїлову, бізнесмена В'ячеслава Моше Кантора, а також міністра спорту Росії Михаїла Дегтярьова. Ухвалення такого рішення  стало вимогою Угорщини для того, аби продовжити дію всього списку, який налічує близько 2 400 осіб, причетних до порушення територіальної цілісності України.Нагадаємо, минулого тижня словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що підтримує всі "мирні пропозиції", які стосуються України. При цьому він не конкретизував, що саме має на увазі, кажучи про такі ініціативи.

Намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в Європейському Союзі на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.У цьому запевнила віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина на зустрічі з журналістами в четвер, 20 березня, в Києві. Її цитує "Інтерфакс-Україна"."Це не референдум, це письмове опитування громадян. Таке письмове опитування також відбувалося перед рішення Європейської ради в грудні 2023 року про відкриття переговорного процесу. Ми вже це проходили. Я думаю, що підтримка громадян Угорщини набагато позитивніша, ніж очікування, які є в угорського уряду", — зазначила вона.Віце-прем’єрка наголосила: Україна впевнена, що питання про членство в ЄС — це рішення, яке уже ухвалене, та "розглядає це, як невеличку перепону, яка не завадить досягненню мети про відкриття всіх переговорних розділів саме цього року".Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував винесення на голосування всередині своєї країни питання членства України в Євросоюзі.Єврокомісар з питань розширення Марта Кос сподівається на відкриття перших трьох кластерів переговорів України з ЄС щодо вступу в Союз ще у першому півріччі цього року — під час головування Польщі, а решти трьох — до грудня.Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 із 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як глави 34 "Інституції" та 35 "Інші питання" розглядатимуться окремо.Президент і прем’єр України заявляли про завдання завершити процес вступу України в ЄС протягом приблизно п’яти років — до 2030 року.Нагадаємо, декілька днів тому міністр з питань ЄС Угорщини Янош Бока розповідав, що опитування щодо підтримки чи непідтримки членства України в Європейському Союзі відбудеться до початку літа.

Україна отримає ще один мільярд євро від Європейської комісії. Кошти надійдуть у межах позики G7, яку згодом мають погасити з надходжень від заморожених російських активів.Про це повідомив сайт Європейської комісії."Сьогодні Європейська комісія виділила Україні додатковий транш у розмірі один мільярд євро своєї виняткової позики макрофінансової допомоги, яку погасять коштом надходжень від заморожених державних активів Росії в ЄС, що зміцнює роль Євросоюзу як найбільшого донора з початку війни Росії проти України", — йдеться у заяві.Загадом макрофінансова допомога складає 18,1 мільярда євро, що являє собою внесок ЄС в ініціативу ERA під керівництвом "Великої сімки". В межах ініціативи G7 має на меті надати приблизно 45 мільярдів євро фінансової підтримки Україні.Загалом цього року Україна вже отримала чотири мільярди євро від Євросоюзу за цим кредитом."Сьогоднішнім траншем у розмірі один мільярд євро ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність Україні. Ми допомагаємо економіці країни не зупинятися на досягнутому та відновлювати критично важливу інфраструктуру, пошкоджену російською агресією. Продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно", — сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.На сайті Єврокомісії зазначається, що з початку повномасштабної війни Росії проти України ЄС надав допомогу на загальну суму майже 140 мільярдів євро. Це:71,3 мільярда євро фінансової та бюджетної підтримки, гуманітарної допомоги;49,3 мільярда євро військової допомоги Україні в межах Європейського фонду миру та державами-членами окремо;сім мільярдів євро, наданих державам-членам для задоволення потреб біженців;1,5 мільярда євро отримано від надходжень, пов’язаних із замороженими та знерухомленими російськими активами.Нагадаємо, що сьогодні в Брюсселі відбудеться чергове засідання Європейської ради. Головне питання — нещодавні події щодо війни в Україні. До лідерів у форматі відео-конференції звернеться президент України Володимир Зеленський.

У четвер, 20 березня, у Брюсселі відбудеться чергове засідання Європейської ради. Головне питання — нещодавні події щодо війни в Україні. До лідерів у форматі відео-конференції звернеться президент України Володимир Зеленський.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на високопосадовця та дипломата з Європи. Він розповів, що текст стосовно України, який додадуть до прикінцевого документа засідання, так званих висновків, підтримають 26 лідерів ЄС, окрім Угорщини."Ми не підемо на компроміс щодо України. Угорщина продовжує говорити, що вони не погоджуються з нашим баченням дороги до миру", — зазначив співрозмовник журналістів.За його словами, у частині ухвалення рішення щодо подальшої підтримки України лідери 26 країн-членів ЄС мають намір "підтримати сильний сигнал", що їх підтримка є незмінною та непохитною, а тому текст, як це сталося під час спеціального засідання 6 березня, додадуть до висновків.Іншим важливим пунктом порядку денного стане підвищення обороноздатності Європи та конкурентоспроможність."Окремим пунктом порядку денного зустрічі стане конкурентоспроможність. Ми також продовжуватимемо роботу над спеціальною Європейською Радою, яка відбулася 6 березня, зокрема, розглядатимемо нещодавні події щодо України та наступні кроки щодо оборони після презентації Білої книги про майбутнє європейської оборони перед червневою Європейською Радою", — повідомив раніше в листі-запрошенні до лідерів ЄС президент Європейської ради Антоніу Кошта.Президент Європейської ради повідомив, що зустріч розпочнеться в четвер об 11:00 з традиційного обміну думками з президентом Європейського парламенту."Ми також матимемо можливість почути президента Зеленського", — поінформував він.Нагадаємо, також на цьому заході планують наголосити на необхідності притягнення до відповідальності винних за злочини, скоєні під час війни Росії проти України, та важливості процесу створення спеціального трибуналу з цього приводу.

Європейська комісія вирішила відкликати свою пропозицію відмови від сезонної зміни часу. Проект директиви 2018 року про скасування переведення годинників так і не набув офіційного статусу.Про це заявила речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен у коментарі польським журналістам із RMF FM."Через тривалий глухий кут у Раді ЄС Європейська комісія вирішила відкликати свою пропозицію", — зазначила вона.Це ще не остаточне рішення, а лише пропозиція Єврокомісії. Її речниця додала, що відкликання проекту директиви 2018 року, який би поклав край зміні часу кожні шість місяців, включили до пакета спрощення правил ЄС, який Єврокомісія ухвалила 26 лютого.Йдеться про так званий "Омнібус" — флагманський проект голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, спрямований на скорочення бюрократії в ЄС. Тепер і Європарламент, і Рада ЄС можуть висловити свою думку щодо відкликання цієї директиви.Пропозиції мають надійти до Єврокомісії впродовж декількох місяців. Там запевнили, що візьмуть їх до уваги перед тим, як ухвалювати остаточне рішення."Ми ретельно візьмемо до уваги їхню думку, а потім вирішимо, чи відкликати запропонований законопроект", — сказала Анна-Кайса Ітконен.За її словами, остаточне рішення Європейська комісія ухвалить упродовж декількох місяців.Пропозицію припинити переведення годинників презентували 2018 року, коли головою Єврокомісії працював Жан-Клод Юнкер, як відповідь на запити громадян і публічні консультації. Її швидко підтримав Європарламент, але вона застрягла в Раді ЄС і понад п'ять років припадала пилом, оскільки 27 країн не могли вирішити, на який час остаточно переходити — літній чи зимовий.Південноєвропейські країни проявили мало інтересу, на відміну від країн Центральної та Східної Європи (зокрема, Німеччина, Польща), які найбільше зацікавлені у відмові від переведення годинників.Нагадаємо, що минулого року президент України Володимир Зеленський так і не підписав проект закону, який мав скасувати подальші переведення годинників у нашій країні.

У Брюсселі 20-21 березня відбудеться засідання Європейської ради. Там планують наголосити на необхідності притягнення до відповідальності винних за злочини, скоєні під час війни Росії проти України, та важливості процесу створення спеціального трибуналу з цього приводу.Про це повідомила "Європейська правда", в розпорядженні якої опинився текст висновків саміту. Журналісти з’ясували, що лідери ЄС назвуть важливим кроком створення Спецтрибуналу під егідою Ради Європи, який має на меті покарати винних за злочин агресії Росії проти України, насамперед Володимира Путіна та найвище керівництво Росії.При цьому частину висновків, присвячених Україні, не підтримає Угорщиною: очікується, що її затвердять 26 держав Європейського Союзу з 27."Європейська рада підтверджує рішучу відданість Євросоюзу забезпеченню повної відповідальності за воєнні злочини й інші найважчі злочини, скоєні у зв'язку з російською агресією проти України. У цьому контексті прогрес, досягнутий у створенні Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України в межах Ради Європи, є важливим кроком", — йдеться в документі. Раніше, 7 березня, міністри держав Євросоюзу, серед іншого, обговорювали питання створення трибуналу з покарання злочину агресії Росії проти України, який має за мету притягнути до відповідальності Путіна.Обговорення стосовно спецтрибуналу для Росії за злочин агресії тривають із 2022 року, оскільки досі не існує міжнародного суду, який би притягав до відповідальності за злочин агресії. Але практичного прогресу в цьому питанні тривалий час не спостерігалося.Нагадаємо, 7 березня єврокомісар з юстиції та верховенства права Майкл Макграт заявив, що країни Євросоюзу можуть ухвалити впродовж декількох тижнів статут спецтрибуналу зі злочину агресії Росії у війні проти України. Такий крок посилить позиції Києва на майбутніх переговорах із Москвою.