# Євросоюз

Європейський Союз намагається знайти спосіб розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України. Угорщина не відмовляється від блокування рішення, а юридичних механізмів швидко обійти це наразі немає.Такий висновок зробили аналітики видання Politico. Вони нагадали, що всі 27 держав ЄС мають підтримати позику, яка фінансуватиметься за рахунок спільних запозичень.Як відомо, проросійський прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан спочатку погоджувався на цей крок, згодом Будапешт змінив позицію.Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель має різні варіанти виконання обіцянки щодо фінансової допомоги Україні. Водночас дипломати ЄС визнають, що швидкого юридичного способу обійти угорське вето наразі не існує."Будапешт пов’язує свою позицію зі суперечкою навколо нафтопроводу "Дружба", яким нафта з Росії постачається до Центральної Європи. Угорщина наполягає, що Україна нібито повинна розв’язати проблему з пошкодженою ділянкою трубопроводу, а вже після цього ЄС надасть Києву гроші", — зауважили експерти.Вони додали, що в Брюсселі розглядають можливість відправити місію для перевірки стану трубопроводу, який не працює з початку січня. Угорщина та Словаччина підтримують таку ідею.Водночас Україна заявила, що трубопровід пошкоджений російським ударом, а його ремонт у зоні бойових дій пов’язаний зі серйозними ризиками. Президент України Володимир Зеленський сказав, що Київ може погодитися на відновлення трубопроводу, якщо це стане умовою для розблокування допомоги."Чесно кажучи, я би волів його не відновлювати. Але якщо без цього кредит ЄС на 90 мільярдів євро залишиться заблокованим, відновлення "Дружби" можливе приблизно за півтора місяця", — цитують українського лідера медійники.ЄС сподівається знайти рішення до саміту лідерів 19 березня, де планують обговорити першу виплату Україні вже на початку квітня. При цьому, за інформацією Politico, сподівань на розблокування поки що немає, але в Європейській комісії хочуть зробити "хоч щось".Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро. Він напівжартома заявив, що «дасть адресу воїнам ЗСУ, нехай вони йому телефонують і з ним спілкуються своєю мовою".Державний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю Угорщини Золтан Ковач заявив, що такі слова українського лідера нібито є "погрозами та шантажем"..

Запровадження євро як національної валюти України після вступу до Європейського Союзу буде тривалим і складним процесом, що потребуватиме значно більших зусиль, ніж саме набуття членства в союзі. Попри підтримку цієї ідеї, у Національному банку наголошують на необхідності збереження автономної монетарної політики на нинішньому етапі розвитку економіки.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Стратегія "відкладеної умови"Ніколайчук зазначив, що хоча перехід на євро є обов'язковою вимогою для всіх нових членів Євросоюзу, Україна має самостійно визначити момент своєї готовності. Наразі держава не планує форсувати цей процес."Я підтримую запровадження євро, бо це одна з умов вступу до Євросоюзу. Проте ця умова відкладена, країна має бути до цього готова. Готовність країни до запровадження євро вимагає набагато більше зусиль, ніж набуття членства в Європейському Союзі. Думаю, для України це точно не близький шлях", — пояснив посадовець.Плюси та мінуси запровадження євроЗа словами Ніколайчука, ключовим викликом при переході на євро стане неможливість регулювати економіку через власний друкарський станок. У НБУ визнають, що це суттєво обмежить інструменти впливу на фінансову ситуацію всередині країни."Так і є (щодо втрати суверенітету — прим. ред.), але водночас представники Національного банку матимуть змогу впливати на рішення Європейського центрального банку. Всюди є свої плюси та мінуси", — наголосив Ніколайчук.Досвід сусідів та ризики для гривніЯк зазначив представник Нацбанку, багато країн регіону, зокрема Болгарія, вже пройшли шлях жорсткої прив'язки курсу до євро, що позбавило їх переваг автономного фінансового управління. Через це Україна планує детально оцінювати кожен етап інтеграції."Країни, які перейшли до євро (останньою була Болгарія), мали жорстку прив'язку свого обмінного курсу до євро і не мали переваг від незалежної автономної монетарної політики. Ті країни, які мають таку перевагу, не поспішають впроваджувати євро. Для України це буде дуже і дуже тривалий шлях", — підсумував Ніколайчук.Нагадаємо, як раніше повідомлялось, Національний банк України має достатній запас міцності у вигляді золотовалютних резервів, які на початку 2026 року сягнули рекордних 60 мільярдів доларів, що гарантує стабільність курсу. Попри очікуване зниження обсягів зовнішнього фінансування у мирний час, регулятор запевняє: підстав для різкої девальвації гривні немає..

У Національному банку прогнозують трансформацію української економіки в прикордонну частину ринку Євросоюзу із потужним розвитком сектору "мілтек" після завершення бойових дій. Ключовими викликами для держави стануть реінтеграція ветеранів у цивільне життя та збереження високих видатків на оборону через постійну загрозу з боку агресивного сусіда.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Фокус зміщується на відновленняНіколайчук наголосив, що припинення активних боїв не означатиме фінансового вакууму для України. За його словами, міжнародна підтримка трансформується: вона буде спрямована не на ППО чи снаряди, а на реанімацію господарського сектору."Ми не очікуємо суттєвого скорочення обсягів міжнародної допомоги. На нашу думку, вона буде фокусуватися не стільки на підтримці ЗСУ в умовах активної фази війни, скільки на питаннях відновлення економіки України", — пояснив топменеджер НБУ.За його словами, наразі Україна вже має підтверджені гарантії на:90 мільярдів євро за програмою Ukraine Support Loan;100 мільярдів євро у межах семирічного бюджету Єврокомісії на 2028-2034 роки;чинні програми співпраці з МВФ, Світовим банком та ЄБРР.Економіка як східний форпост ЄСНіколайчук зазначив, що стратегія Нацбанку передбачає, що Україна стане невіднятною частиною економічного простору ЄС, виконуючи роль прикордонного щита. Це відкриває великі перспективи для галузей високих технологій."Україна стане прикордонною частиною економіки ЄС зі своєю специфікою та фокусом на підтримці обороноздатності на східних кордонах. Це даватиме додатковий поштовх таким галузям, як мілтек, які теж будуть глибше інтегруватися з євросоюзівськими ланцюгами створення доданої вартості", — наголосив Ніколайчук.Людський капітал та мілітаризаціяЗа словами представника Нацбанку, одним із найскладніших завдань після війни стане повернення мільйонів біженців та адаптація колишніх військових. Держава повинна переорієнтувати ринок праці так, щоб уникнути спалаху безробіття та втрати фахівців."Є певний виклик у тому, щоб реінтегрувати ветеранів, які будуть повертатися до цивільного життя, щоб не отримати високий рівень безробіття. Це стосується не тільки людського капіталу, а й структури економіки, яка буде переорієнтовуватися на цивільні рейки", — зазначив заступник голови НБУ.Водночас він додав, що повної демілітаризації не буде: наявність небезпечного сусіда вимагатиме збереження значної чисельності війська та стабільно високих витрат на безпеку в майбутньому.Нагадаємо, раніше у Нацбанку повідомили, що споживча інфляція в Україні почала сповільнюватися ще наприкінці минулого року. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози..

Російський диктатор Володимир Путін пригрозив Європейському Союзу припинення поставок газу.Таку заяву очільника Кремля поширили пропагандистські ЗМІ. За словами Путіна, Москва буцімто може відмовитися від поставок газу до ЄС до того, як обмеження на нього введе Євросоюз."Вони (ЄС, — ред.) планують через місяць ввести обмеження на купівлю російського газу, в тому числі скрапленого, а через рік, у 27-му році, нові обмеження, аж до повної заборони. А зараз відкриваються інші ринки. І, можливо, нам вигідніше прямо зараз припинити постачання на європейський ринок. Піти на ті ринки, які відкриваються, і там закріпитися", — наголосив він.Диктатор додав, що поки це не остаточне рішення, а лише "думки вголос", але пообіцяв "обов'язково доручити уряду" РФ опрацювати це питання разом з компаніями.Зауважимо, 26 січня 2026 року країни Європейського Союзу остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу. Заборона законодавчо розпочне діяти до кінця 2027 року. План передбачає, що Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу — до 30 вересня 2027 року.Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року в тому разі, якщо вони мають труднощі із заповненням своїх газових сховищ газом із-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.Нагадаємо, згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, обсяг торгівлі між Євросоюзом та Росією впав до рекордного мінімуму. За останній квартал 2025 року взаємний товарообіг скоротився більш ніж у п’ять разів порівняно з останнім повним кварталом 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, або приблизно на 81,5%.Водночас, за даними Reuters, Сполучені Штати свідомо уповільнюють процес продажу міжнародних активів російського нафтового гіганта "Лукойл", використовуючи це як інструмент тиску на Москву в межах переговорів про мирне врегулювання війни в Україні. Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США вчетверте продовжив дедлайн для укладання угод — цього разу з 28 лютого до 1 квітня..

Угорський та словацький прем’єри Віктор Орбан і Роберт Фіцо зажадали створення слідчої комісії для вивчення стану трубопроводу "Дружба". Минулого тижня Володимир Зеленський поговорив із Фіцо. Але не факт, що дует шантажистів після цього розвалиться.TrueUA писав про причини останніх нападок Орбана та його словацького товариша Фіцо на Україну, — вони добиваються відновлення постачання російської нафти нафтогоном "Дружба", який перебуває на ремонті після пошкодження, завданого росіянами 27 січня. Офіційний Будапешт звернувся із запитом до Загреба щодо поставок російської нафти нафтопроводом Adria, але отримав відповідь, яка його не влаштовує, — хорвати відмовилися гнати саме російську нафту. Після цього Орбан знову взявся тиснути на Київ та на Євросоюзу, вимагаючи відновити постачання "Дружбою".Заблоковані українські гроші. Як Орбан рятує заробітки Росії на нафті  Протягом останніх днів відбулася низка важливих подій, на які варто звернути увагу. Перша: Орбан заблокував 90 мільярдів євро кредиту для України. З його погляду, зупинка транзиту російської нафти є "неспровокованим актом ворожості, що підриває енергетичну безпеку Угорщини". Він наполягає: Україна відмовляється відновити транзит з політичних міркувань. Важливо, що угорський прем’єр заблокував кредит саме на четверту річницю повномасштабного вторгнення, і це не збіг.Друга подія: у ніч із 22 на 23 лютого в Альмєтьєвську, що у Татарстані, стався вибух на ключовій нафтоперекачувальній станції Капєйкіно, яка обслуговує нафтопровід "Дружба". Туди прилетів "добрий дрон". Офіційний Будапешт жодним словом не згадує про цей вибух, який поставив під сумнів можливість найближчим часом перекачувати нафту "Дружбою", але продовжує висувати вимоги Україні та Євросоюзу, придумувати якісь слідчі комісії, які шпигуватимуть за нашим трубопроводом.Третя подія: 25 лютого Орбан розпорядився "посилити захист критично важливої ​​енергетичної інфраструктури."Це означає, що ми розгорнемо війська та обладнання, необхідні для відбиття атак поблизу ключових енергетичних об'єктів", — заявив він, вирішивши у такий у такий спосіб протидіяти… "українській загрозі", вигаданій ним самим.Згідно з Конституцією Угорщини, головнокомандувачем збройних сил є президент країни, а не прем’єр-міністр. Президентом є Тамаш Шуйок. Коли перед країною постає виклик, який потребує застосування армії, парламент створює раду оборони, в якій головує президент, а глава уряду лише входить до складу цього колегіального органу.Тобто Орбан не має права одноосібно видавати накази про розгортання військ, а якщо він такий наказ видасть, військові мають повне право його не виконувати. Крім того, будь-які дії збройних сил країн-членів НАТО узгоджуються з керівництвом Альянсу, особливо коли йдеться про прикордоння. Орбан із генсеком НАТО Марком Рютте нічого не узгоджував. Звідси напрошується простий висновок: ніякого розгортання армії не буде, єдине, що може зробити Орбан — заради телекартинки посилити поліцейські пости.Четверта подія: Орбан написав листа Володимиру Зеленському, в якому закликав змінити "антиугорську політику", вона, судячи зі змісту листа, полягає у зупинці нафтопроводу "Дружба". При цьому, нагадаємо, він вперто відмовляється змінювати маршрут постачання нафти на хорватський, йому конче потрібна саме російська нафта.Розрив рейтингів у 20 пунктів. Як до Орбана прилетів бумерангП’ята подія заслуговує окремого аналізу. Днями оприлюднили результати соцопитування компанії Median, згідно з яким серед усього населення, яке має право голосу, опозиційна партія "Тиса" Петера Мадяра випереджає правлячу "Фідес" на 11 процентних пунктів. Водночас серед виборців, які точно підуть на дільниці, перевага опозиції зростає до 20 пунктів. У "Тиси" 55%, у "Фідес" — 35%. Орбан уже не може зупинити кампанію, вибудувану на українофобії та критиці європейських інституцій, тому підвищує градус, ідучи на радикальне протистояння й провокуючи на різку відповідь.Втім, у жорсткого підходу України до Орбана є критики, які вважають, що образ українців як ворогів діє на чималу частину угорських виборців. Тому Київ має проявити гнучкість, щоб позбавити "Фідес" козирів. Чи мають рацію ці експерти?Лідер "Тиси" Мадяр каже: квітневі вибори до парламенту будуть референдумом "або Європа, або диктатори". "Питання в тому, чи продовжить Угорщина ці 16 років занепаду, чи ми вирушимо до Європи та розвитку, приєднавшись до поляків, словенців, чехів та країн Балтії", - заявив він. Звучить гарно, проте не слід забувати, що кампанія триває і політтехнологи Орбана вдаються до брудних технологій. Нещодавно на партійній сторінці "Фідес" у Facebook розмістили ролик, створений за допомогою ШІ, з кадрами розстрілу полонених солдатів і звинуваченнями на адресу Брюсселю та опозиції у "втягуванні угорців у війну". Мадяр назвав це відео "огидним та обурливим".Проте, пише Reuters, опитування 21 Research Centre показало результати орбанівських маніпуляцій: 23% виборців вважають, що в разі перемоги "Тиса" втягне Угорщину у війну в Україні, серед прихильників "Фідес" "так" відповіли 57%. Шокуючі цифри, які, втім, свідчать, що попри значне відставання від "Тиси" партія Орбана, аби наздогнати лідера, може вдатися до будь-чого, навіть до імітації замаху на прем’єра чи оголошення надзвичайного стану. Він чудово розуміє ціну втрати влади після 16 років правління.За скільки продається "Дружба"З того, як чинить Орбан, можна припустити, що його стратегія — примусити Україну та ЄС додати йому хоча б кілька пунктів до рейтингу. Якщо роботу "Дружби" продовжать, він назве це своєю перемогою. Коли ж ні, цинічний прем’єр Угорщини хоче, аби Євросоюз купив у нього згоду відмовитися від постачання російської нафти. І купив дорого. Український президент під час телефонної розмови запросив словацького прем’єра до України. Ймовірно, це стало кроком для зниження напруги у відносинах між країнами. На відміну від Орбана, Фіцо і раніше проявляв гнучкість, зокрема, він підтримує членство нашої держави в Євросоюзі. А поки в Києві намагаються розколоти дует Орбана і Фіцо, в Брюсселі шукають, як зламати вето на кредит для України.Видання Politico аналізує варіанти обходу блоку Орбана, вони — небездоганні, але лідери Євросоюзу готові спробувати. Серед таких — залучення до контактів генсека НАТО Марка Рютте, з яким в Орбана непогані стосунки, використання юридичного шляху, який забороняє країнам-членам блокувати рішення інших країн-членів, якщо вони не беруть участі у механізмах "посиленої співпраці" (стаття 327 Договорів ЄС), або ж кредит для Угорщини на 16 млрд євро в межах інструменту SAFE (програма переозброєння ЄС). Напевно, третій варіант і стане ціною відмови Орбана від "Дружби" та блокування 90 млрд євро для України. Та це глобально не вирішує ключову проблему з цим політиком, — наступного разу він знову щось заблокує і шантажуватиме, доки не отримає свого.Всі дуже сподіваються на поразку його партії, до цього все йде, але все ж у Євросоюзу обов’язково має бути план "Б" у вигляді глибокої реформи процедур ухвалення рішень. Інакше на місце Орбана прийде його аналог, тільки в іншій країні, і далі розвалюватиме ЄС із середини..

Питання про примусове повернення в Україну чоловіків призовного віку, які наразі перебувають у країнах Євросоюзу під статусом тимчасового захисту, не включене до порядку денного Брюсселя. Жодних змін у законодавчих положеннях щодо цієї категорії громадян цьогоріч не передбачається.Про це повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт за результатами брифінгу у Брюсселі, пише "Укрінформ".Стабільність правил до 2027 рокуПопри окремі дискусії всередині держав-членів, на загальноєвропейському рівні позиція залишається незмінною. За словами Ламмерта, механізм тимчасового захисту є скоординованим рішенням, яке має чіткий термін дії:"Мені невідомо про дебати в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист — це те, що ми вирішили на рівні ЄС та на рівні держав-членів до 2027 року".Речник наголосив, що правила, які діють сьогодні, залишатимуться незмінними як мінімум до березня 2027 року.Контекст дискусій у ЛюксембурзіПриводом для запитань до Єврокомісії стали нещодавні заяви офіційних осіб Люксембургу. Зокрема, міністр внутрішніх справ країни Леон Глоден висловив думку, що придатні до служби українці мають повертатися додому. Цю позицію підтримала і міністерка оборони Юріко Бакес. Вона зауважила, що останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості чоловіків серед новоприбулих біженців:"Спочатку було багато жінок і дітей. В останні тижні та місяці ми бачили, що приїжджає також більше чоловіків. І я думаю, що це фактично є певною проблемою, якщо, з одного боку, ми надаємо військову підтримку, щоб українці могли захистити себе, і водночас до нас приїжджають молоді чоловіки".Нагадаємо, раніше повідомлялось, що норвезький уряд планує посилити правила перебування для військовозобов’язаних чоловіків з України. Зміни стосуватимуться лише новоприбулих громадян..

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти Білорусі до 28 лютого 2027 року. Санкції, що залишаються чинними в повному обсязі без жодних пом’якшень, спрямовані на стримування внутрішніх репресій у країні та відповідь на підтримку російської агресії проти України.Про це повідомляє міністерство закордонних справ Литви.Причини посилення тискуРішення пролонгувати обмеження пов'язане з незмінною політикою білоруської влади. Як зазначив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, громадянське суспільство в Білорусі продовжує зазнавати переслідувань, а територія країни активно використовується російськими військовими для атак на Україну та викрадення українських дітей. Крім того, режим Лукашенка продовжує здійснювати гібридні атаки проти держав-членів Євросоюзу. "Ми вітаємо колективну домовленість країн ЄС щодо збереження тиску на режим, відповідальний за серйозні міжнародні злочини", — зазначив Будріс.Масштаб чинних обмеженьНаразі під дією санкцій Євросоюзу перебувають:312 фізичних осіб та 57 організацій, чиї активи на території Союзу заморожені;особам із санкційних списків заборонено в'їзд на територію ЄС;європейським компаніям та громадянам заборонено проводити будь-які фінансові операції з фігурантами списку.Економічні санкції також охоплюють критичні сектори білоруської економіки, зокрема фінанси, торгівлю, енергетику та транспорт, щоб максимально обмежити доходи режиму та запобігти обходу міжнародних обмежень.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розпочинає новий етап санкційної політики проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, що охопить не лише диктатора, а й його найближче оточення та родину. Окрім економічних обмежень, Київ готує доказову базу для притягнення білоруського керівництва до відповідальності за сприяння російському терору та безпосередню участь у вбивствах українських цивільних. .

Латвія офіційно стала першою країною у світі, з якою Україна має повне взаємне визнання електронних підписів. З 2026 року українські КЕП, що входять до Довірчого списку Єврокомісії, прирівнюються в Латвії до власноручних підписів.Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.Найвища цифрова довіраЗаступниця міністра цифрової трансформації Зоряна Стецюк наголосила на стратегічній важливості цього кроку:"Визнання наших е-підписів у Латвії — це спільний кейс найвищої цифрової довіри. Це не просто технічне рішення, а справжня цифрова безбар’єрність завдяки успішній співпраці двох країн. Приклад того, як цифровізація реально інтегрує Україну в європейський простір, створюючи нові можливості та комфортне життя для кожного українця. Ми будуємо спільний цифровий простір з Європою, де кордони не заважають працювати та розвиватися".Латвійська сторона також високо оцінила рівень технологічної підготовки України. Гатіс Озолс, заступник державного секретаря з цифрової трансформації при VARAM, зазначив:"Латвія наразі є першою країною у світі, яка легально визнає українські електронні підписи, прирівнюючи їх до рукописних. Це значно полегшить комунікацію та співпрацю між українськими громадянами в Латвії (наразі їх понад 31 000), а також між латвійськими та українськими бізнесами, державними та місцевими органами влади. Ми цінуємо досягнення України в цифровізації та впровадженні рішень, що відповідають стандартам ЄС".Озолс наголосив, що це важливий крок до цифрової інтеграції України в Європу, і вони вдячні українським колегам за тісну співпрацю, а також колегам з LVRTC за оперативне впровадження рішення щодо електронного підпису.Як це працює та що дає людямУ Мінцифри зазначили, що для взаємодії з латвійськими установами та бізнесом тепер можна використовувати Дія.Підпис-EU або інші е-підписи, що відповідають стандартам ЄС. Це стало можливим завдяки змінам до латвійського Закону "Про електронні документи", які набули чинності цього року. Відтепер громадяни та представники компаній можуть без зайвої бюрократії:взаємодіяти з банками: підписувати електронні договори, акти та рахунки з повною юридичною силою;отримувати послуги: подавати заяви на отримання державних та муніципальних послуг Латвії;вести бізнес: підписувати контракти з латвійськими партнерами онлайн.Нагадаємо, як раніше повідомляв TrueUA, березень 2026 року принесе українцям низку змін, які торкнуться різних сфер. Зокрема, відбудеться індексація пенсій та зростуть мінімальні виплати для родин загиблих і зниклих безвісти військових. Також наша країна перейде на "літній час". .

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 26 лютого звернувся до Європейського Союзу з проханням провести "місію зі з’ясування фактів" для оцінки пошкоджень нафтопроводу "Дружба" в Україні. Він припустив, що це може допомогти розблокувати нове фінансування ЄС для України.З відповідним листом угорського посадовця ознайомилося агентство Reuters."Угорщина підтримує ідею проведення місії зі з'ясування фактів за участю експертів, делегованих Угорщиною та Словаччиною, для перевірки статусу нафтопроводу "Дружба", — заявив Орбан у листі до президента Європейської ради Антоніо Кошти. Орбан заявив, що йому відомі політичні труднощі, спричинені затримкою надання Україні значного кредиту ЄС. "Моя ініціатива також спрямована на сприяння розв'язанню цього питання у визначені терміни", — йдеться у листі.У Reuters нагадали, що Угорщина цього тижня заблокувала нові санкції проти Росії та кредит Україні у відповідь на припинення потоків нафти через нафтопровід "Дружба". Україна стверджує, що трубопровід ще не відремонтовано після пошкоджень, завданих російськими ударами наприкінці січня.Нафтопровід "Дружба" — це одна з найпотужніших та найдовших у світі систем магістральних нафтопроводів, створена для транспортування сировини з глибинних родовищ РФ до країн Східної та Центральної Європи. Мережа розгалужується на дві основні гілки: північну, що пролягає через територію Білорусі до Польщі та Німеччини, та південну, яка проходить через Україну в напрямку Угорщини, Словаччини та Чехії. Цей стратегічний об'єкт десятиліттями залишається ключовою артерією енергетичної безпеки європейського регіону, забезпечуючи нафтопереробні заводи необхідними ресурсами для виробництва палива та хімічної продукції.Раніше повідомлялось, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан написав відкритого листа до президента Володимира Зеленського, звинувативши його в "антиугорській політиці".Нагадаємо, Володимир Зеленський заявляв, що якщо Угорщина хоче продовження постачань російської нафти, то їй варто домовлятися з Москвою про енергетичне перемир'я. Причиною припинення постачань трубопроводом "Дружба" є російська атака..

Деякі держави-члени Європейського Союзу застосовують ультиматуми та політичний тиск на Україну щодо стану нафтопроводу "Дружба". Але це неприпустимо, адже провина за припинення транзиту російської нафти в Європу лежить на Росії, чиї атаки пошкодили його.Про це повідомила "Європейська правда", з посиланням на документ "Позиція України щодо ситуації з нафтопроводом "Дружба", який надіслали до засідання Координаційної групи ЄС з питань нафти та нафтопродуктів 25 лютого.Україна заявила, що не сприймає політичного тиску з боку деяких держав ЄС щодо нафтопроводу "Дружба", адже в його зупинці винна Росія."Повна відповідальність за припинення транзиту нафти трубопроводом "Дружба" лежить виключно на Російській Федерації як наслідок її терористичної атаки проти критичної інфраструктури України", — йдеться в тексті листа.Українська сторона нагадала, що 27 січня 2026 року внаслідок цілеспрямованих атак, здійснених державою-агресором, завдано значних пошкоджень об'єктам ключової нафтоперекачувальної станції в районі Бродів (Україна), зокрема, технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу "Дружба"."Ми звертаємо увагу на неприпустимість ультиматумів і політичного тиску з боку окремих держав-членів, включно з погрозами припинити постачання дизельного пального й електроенергії або заблокувати допомогу ЄС та санкції проти Російської Федерації", — зазначили в документі. Україна вважає, що такі дії грають на руку агресору та суперечать принципам енергетичної солідарності ЄС, недискримінації та щирої співпраці.Наголошується, що українська сторона "зацікавлена в якнайшвидшому відновленні транзиту".Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що якщо Угорщина хоче продовження постачань російської нафти, то їй варто домовлятися з Москвою про енергетичне перемир'я. Причиною припинення постачань трубопроводом "Дружба" є російська атака..

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Європейська комісія 15 квітня представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти. Це станеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на двох високопосадовців Євросоюзу.Співрозмовники медійників розповіли, що терміни подачі пропозиції розраховані так, щоби не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем'єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років."Угорщина і Словаччина, які досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві. Це дасть змогу зберегти обмеження навіть у тому разі, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.Є версія, що Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта та Братислави заблокувати це рішення. Для цього планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одностайно.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.Аналогічний закон про повну відмову від російського газу до закінчення 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.Як відомо, постачання нафти в Угорщину та Словаччину через трубопровід "Дружба" припинили з 27 січня. Україна пояснила це пошкодженням обладнання внаслідок російського удару. Водночас Будапешт і Братислава покладають відповідальність на Україну.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..

На сьогодні між Сполученими Штатами Америки та Україною все ще існують розбіжності щодо послідовності кроків на шляху до миру. Зокрема, щодо підписання так званої "мирної угоди".Про це повідомив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю CNN. За його словами, американський лідер Дональд Трамп хоче аби Київ одночасно підписав "мирну угоду" з Росією, Сполученими Штатами та європейськими країнами, яка надасть Україні гарантії безпеки.Ба більше, документ має бути підписаний, на думку Трампа, під час великої церемонії з нагоди закінчення війни в Україні. Натомість Зеленський наголошує, що спершу гарантії безпеки має узгодити та ратифікувати Конгрес США."Це додасть українському народу впевненості в тому, що вони зможуть покластися на своїх союзників у майбутньому, бо їх уже забагато разів підводили в минулому", — вважає Зеленський.Також гарант відзначив, що Україна готова заморозити війну на нинішніх лініях фронту. Однак Київ не виведе війська з районів східної Донецької області, які все ще перебувають під контролем України. Зокрема, РФ вимагає від України відмовитися від приблизно 20% території регіону, включно із "поясом фортець" промислових міст, залізницею та дорогами, що складають основу оборони України та постачають лінію фронту."Росія хоче, щоб ми просто вивели нашу армію. … Ми не можемо бути такими, вибачте, дурними хлопцями. Ми не діти. Ми пройшли через цю війну протягом усіх цих років, тому ми просто, ми не можемо віддати їм країну на тарілці. Для людей, які там живуть, дуже важливо, яка в них буде безпека… Там живе 200 000 людей. Що я маю їм сказати і що наші солдати мають сказати — "Добре, бувай, бувай. Ми йдемо геть. Ви з цього моменту росіяни?", — додав президент.Нагадаємо, раніше Зеленський наголошував, що країна-агресорка Росія не планує закінчувати війну проти України. Натомість російський диктатор Володимир Путін лише "грає" з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, аби послабити позиції Україна під час переговорного процесу..