# Євросоюз

Європейський Союз та його держави-члени заявили про готовність долучитися до надання Україні гарантій безпеки. Вони мають допомогти Києву стримувати російську агресію та забезпечувати оборону країни в довгостроковій перспективі.Про це йдеться у висновках за результатами засідання Європейської ради, яке відбулося 15–16 жовтня у Брюсселі, передає "Інтерфакс-Україна"."Європейський Союз та держави-члени готові долучитися до надання Україні надійних і дієвих гарантій безпеки, зокрема через "Коаліцію охочих" (Coalition of the Willing) та у співпраці зі Сполученими Штатами. Це передбачає підтримку спроможності України стримувати агресію й ефективно оборонятися, зокрема в довгостроковій перспективі", — йдеться в документі.Зазначається, що внесок Євросоюзу та його держав-членів залежатиме від їхніх повноважень і можливостей та здійснюватиметься відповідно до норм міжнародного права."Держави-члени залишаються відданими справі підготовки та оснащення Збройних сил України", —  наголошується у висновках.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Сполучені Штати Америки та країни Європейського Союзу працюють над спільною мирною пропозицією для України та Росії, яка передбачає відбудову України, гарантії безпеки, економічну співпрацю та припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. Водночас ініціатива може передбачати збереження контролю Росії над окупованими територіями та поступове послаблення санкцій.Додамо, 12 жовтня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, під час якої сторони обговорили реакцію Кремля на ініціативи щодо енергетичного перемир'я.Також раніше глава міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернувся до президента США Дональда Трампа із закликом переглянути підхід до врегулювання війни в Україні..

У п’ятницю, 16 жовтня, президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром. Вони обговорили низку важливих актуальних питань.Про переговори повідомив Петер Мадяр на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що сторони обговорили двосторонні відносини та права національних меншин.Політик привітав політичну угоду щодо зміцнення прав угорців на Закарпатті, ухвалення закону про освіту та початок його виконання.Також Мадяр висловив подяку за рішення українського парламенту, яким офіційно визнано, що "1944 та 1946 року під час депортації та примусових робіт проти закарпатських угорців вчинено злочини".Під час зустрічі сторони домовилися продовжити консультації на рівні міністрів. Мадяр висловив солідарність з Україною через російську агресію та заявив про готовність сприяти дипломатичному врегулюванню.Анілтики наголосили, що це перша зустріч Володимира Зеленського та Петера Мадяра після його обрання на посаду угорського прем'єр-міністра.В українській делегації раніше інформували, що переговори пройдуть тет-а-тет. При цьому в них навіть не планувалася участь представників делегацій. Однією з тем переговорів є вступ України до ЄС та закриття Четвертого та П'ятого кластерів до кінця року.Напередодні переговори із Зеленським анонсував сам Мадяр. Він сказав, що переговори будуть закритими. Раніше стало відомо, що незабаром Угорщина може розблокувати євроінтеграцію України.Нагадаємо, вчора голова Верховної Ради Руслан Стефанчук інформував, що Угорщина й Україна домовилися про розбудову двосторонньої міжпарламентської співпраці, заснованої на засадах добросусідства та взаємної поваги. Відповідних домовленостей досягнули під час робочої зустрічі спікерів двох країн у Римі..

У п’ятницю, 16 жовтня, в Брююселі президент України зустрівся з президентом Європейської ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Володимир Зеленський схарактеризував її як "хорошу".Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі."Зараз немає жодних сигналів від Росії про те, що вона готова закінчувати цю свою війну. Її сигнали демонструють абсолютно інше та точно не наближають мир", — зазначив він.За його словами, після нічних російських ударів по енергетиці вранці був жахливий удар росіян по Харкову. Станом на зараз відомо про двох загиблих."Мої співчуття рідним і близьким. Сімнадцять людей поранені. Були російські удари й по торговельному центру в Рівному й енергетичних обʼєктах у чотирьох регіонах", — додав український президент.На його переконання, потрібне європейське лідерство, щоби створити достатній захист життя від цього російського терору."Цінуємо, що всі рішення, про які домовляємося, оперативно реалізуються. Сьогодні ми говорили про подальшу допомогу, передусім про наші потреби в енергетиці та ППО", — зауважив президент України.Він констатував, що обговорили й підтримку української фінансової стійкості, зокрема на наступний рік. Також скоординували роботу на євроінтеграційному треку."Важливо, що цього тижня відкрито нові переговорні кластери. Працюємо над тим, щоби до кінця цього року відкрити решту два. Дякую, Антоніу! Дякую, Урсуло! Дякую, ЄС!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в Європейському Союзі публічно запевнили президента України Володимира Зеленського в тому, що Брюссель у жодному випадку не послабить санкції проти Росії..

У п’ятницю, 16 жовтня, в Європейському Союзі публічно запевнили президента України Володимира Зеленського в тому, що Брюссель у жодному випадку не послабить санкції проти Росії.Про це керівники Євросоюзу заявили під час спілкування з журналістами перед засіданням Європейської ради, їх цитує "Європейська правда".Заяви європейських посадовців пролунали на тлі рішень керівництва США про послаблення санкційного тиску та про обмеження допомоги Україні.Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила на неприпустимості використання "дизельної угоди" як приводу для цього."Звичайно, ми підтримали енергетичне перемир’я, оголошене президентом Дональдом Трампом. Але ж ми бачимо, що Росія жодної хвилини його не дотримувалася. Натомість Москва пішла на ескалацію", — пояснила вона.На її переконання, варто посилити тиск на Росію, інакше не вдасться досягнути помітного прогресу в цьому питанні.Так само президент Євроради Антоніу Кошта виключив можливість зниження тиску на Російську Федерацію."Наш сигнал дуже простий: підтримка Євросоюзу зараз сильніша, ніж будь-коли. Не час відкликати будь-яку підтримку України, зараз не час послаблювати санкції проти Росії. Навпаки, зараз час посилити підтримку та посилити тиск, щоби змусити Росію піти на справжнє перемир’я", — заявив він.Урсула фон дер Ляєн підсумувала розмову з медійниками тезою, що Європа не скасує жодних санкцій, доки Росія не припинить війну.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Міністерство фінансів США дозволило проводити окремі операції із закордонними автозаправними станціями російської нафтової компанії "Лукойл" та чотирма її структурами в Болгарії. Відповідні генеральні ліцензії діятимуть до 24 квітня 2027 року, однак загалом санкції проти інших активів компанії залишаються чинними..

Угорщина та Україна домовилися про розбудову двосторонньої міжпарламентської співпраці, заснованої на засадах добросусідства та взаємної поваги. Відповідних домовленостей було досягнуто під час робочої зустрічі спікерів двох країн у Римі.Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук на сторінці в Facebook.Важливий діалог у Римі та спільні викликиПід час першого особистого контакту в столиці Італії голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся з новообраною Головою Державних зборів Угорщини Аґнеш Форштгоффер. Очільники парламентів обговорили широке коло питань, включаючи спільну історію, поточну безпекову ситуацію та спільне європейське майбутнє двох народів.Окремий акцент під час переговорів було зроблено на історичних трагедіях українського та угорського народів, які у різні часи зазнали страждань від насильства та репресій з боку Москви. Крім того, український спікер детально поінформував угорську колегу про важкі наслідки повномасштабної російської агресії й особливості функціонування українського парламенту в умовах воєнного стану.Підтримка євроінтеграції та обмін візитамиУгорська сторона підтвердила намір продовжити надання допомоги Україні та підтримку в ключових напрямках."Вдячний за підтвердження подальшої підтримки України, зокрема гуманітарної допомоги та нашого руху до Європейського Союзу", — зазначив Руслан Стефанчук.Зі свого боку, Аґнеш Форштгоффер запевнила у повній готовності Угорщини продовжувати допомогу українському народу. Для реалізації накреслених планів політики визначили конкретні кроки щодо активізації діалогу між законодавчими органами обох країн та обмінялися офіційними запрошеннями відвідати Київ і Будапешт.Нагадаємо, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр планує зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, 16 жовтня, у Брюсселі. Перед переговорами він назвав відкриття вступних переговорів України з ЄС "історичним успіхом", але наголосив, що це не гарантує членства..

Кожному європейському мешканцю треба випивати на одне пиво на рік менше. Таким чином Європа могла би знайти додаткові кошти для підтримки України.Таку думку перед зустріччю європейських лідерів у Брюсселі у четвер, 15 жовтня, висловив прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс, його цитує видання Delfi.Перед зустріччю Кулбергс відповів на запитання іноземних журналістів, наголосивши на необхідності продовжувати підтримку України, а також посилювати та краще координувати санкції проти Росії.Він також закликав менше думати про власний комфорт, нагадавши, що підтримка України потребує грошових витрат."Європейцям потрібно випивати на одне пиво на рік менше. Ми можемо собі це дозволити", — висловився очільник латвійського уряду.Він наголосив, що Україні ці гроші потрібні зараз. Тож для декого одне пиво — лише витрати, а для України — це ціна життя."Якщо ми п'ємо менше, там рятують життя. Все так просто", — заявив Кулбергс журналістам.Водночас брюссельський кореспондент The Economist назвав розрахунки Кулбергса у соцмережах дивними. Він зазначив, що, якби 450 мільйонів мешканців Європейського Союзу заплатили по три євро за пиво, сума становила б 1,35 мільярда євро — приблизно 2% від необхідної Україні суми."Можливо, він мав на увазі одне пиво на тиждень?" — припустив журналіст The Economist.Нагадаємо, 4 жовтня стало відомо, що партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті..

Українська сторона проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Потреба у зовнішньому фінансуванніОчільник уряду детально обговорив ключові фінансові виклики під час виступу на міністерському круглому столі в межах щорічних зборів МВФ і Світового банку, який відбувся у режимі відеозв'язку з Києва після чергової повітряної атаки РФ. За словами посадовця, на 2027 рік потреба у зовнішньому бюджетному фінансуванні перевищує 52 мільярди доларів. Корецький окреслив поточний стан домовленостей із донорами та значення цих коштів для держави."Майже 20 мільярдів доларів уже чітко визначено в межах домовленостей з ЄС, МВФ та Японією, ще понад 32,6 мільярда доларів нам потрібно залучити. Від цих коштів залежить обороноздатність країни, виплата пенсій, підтримка роботи лікарень і бізнесу", — наголосив очільник уряду.Уряд зауважує, що наступного року бюджетні видатки виключно на сферу безпеки та оборони становитимуть майже 44% ВВП. Водночас позабюджетна потреба безпосередньо для Сил оборони оцінюється на рівні 45 мільярдів доларів.Вплив атак на економіку та зобов'язання УкраїниСистематичні ворожі удари по цивільних та промислових об'єктах завдають істотної шкоди вітчизняній економіці. Через вимушену зупинку підприємств та руйнування інфраструктури держбюджет недоотримає значні суми"Росія систематично атакує критичну інфраструктуру, бізнес, виробництва, цивільні об'єкти. Через руйнування і зупинку роботи підприємств до кінця року податкові надходження будуть приблизно на 1,5 мільярда доларів меншими за прогноз", — наголосив Сергій Корецький.Зі свого боку Україна системно виконує всі взяті на себе зобов'язання перед партнерами. Кабінет міністрів планує затвердити необхідні рішення для продовження фінансування, а Верховна Рада розгляне законопроєкти, передбачені програмами співпраці з МВФ, Світовим банком та ЄС.Глава уряду також висловив вдячність партнерам за визначені джерела покриття потреб на 2026 рік та окремо Європейському Союзу за програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки.Нагадаємо, вже найближчим часом Україна отримає від Європейського Союзу ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки. Це реальний захист українців, які потерпають від російських обстрілів. .

Європейський Союз виділив Україні ще 2,86 мільярда євро в межах оборонного компонента Ukraine Support Loan. Ця сума піде на потреби Сил оборони для захисту українців від рашистських обстрілів.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На тлі посилення російських атак на наші міста та критичну інфраструктуру ця підтримка є життєво необхідною", — акцентував він.За його словами, більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій."Ми продовжуємо працювати з європейськими партнерами, щоби решту оборонного фінансування було надано без затримок", – запевнив очільник українського уряду.Сергій Корецький подякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісару Андрюсу Кубілюсу та всім державам-членам ЄС за незмінну відданість обороні України та нашій спільній європейській безпеці.Ukraine Support Loan — це масштабний фінансовий інструмент Європейського Союзу, що передбачає надання Україні до 90 мільярдів євро фінансової підтримки 2026-2027 років.Затверджений розподіл коштів:60 мільярдів євро — на оборонні потреби (інвестиції в оборонно-промисловий потенціал України, закупівлю дронів, систем ППО, ракет і боєприпасів);30 мільярдів євро — на економічну та бюджетну підтримку держави.Кошти залучаються через спільні запозичення ЄС на ринках капіталу та підтримуються бюджетом Євросоюзу. Погашення планується здійснювати за рахунок майбутніх репарацій, які Росія має сплатити Україні за заподіяну шкоду.Бюджетна складова та макрофінансова допомога прив'язані до виконання Україною узгоджених реформ (управління державними фінансами, верховенство права, боротьба з корупцією тощо).Нагадаємо, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським 11 жовтня заявила, що російсько-українська війна ввійшла в "нову похмурішу фазу". Й зараз настав "визначальний момент" для її підсумків. Тому необхідно збільшити допомогу для України, щоби захистити її свободу та незалежність..

Переговорний процес щодо повноправного членства України в Євросоюзі вийшов на новий стратегічний рівень. Сторони 13 жовтня успішно відкрили чергові переговорні кластери, що суттєво наближає нашу державу до європейської родини.Про це президент України Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі.Важливий крок до євроінтеграціїЗа словами глави держави, Україна зробила ще один вагомий крок на шляху до набуття повноправного членства в Європейському Союзі завдяки відкриттю другого та третього переговорних кластерів.Зеленський висловив вдячність за послідовну підтримку європейським лідерам — Мікхолу Мартіну, Антоніу Кошті, Урсулі фон дер Ляєн, а також усім країнам-членам ЄС. Окремо президент відзначив заслуги українських захисників та громадян, які щоденною працею виборюють безпеку всієї Європи та європейське майбутнє нашої держави."Я щиро вдячний усім, хто воює заради України і працює заради інтересів нашої держави, її європейського майбутнього та безпеки Європи. Разом ми — сильніша Європа. Важливо, щоб ми всі продовжили цю динаміку й відкрили два останні кластери до кінця року, щоб усі шість переговорних кластерів були відкриті. Україна на це заслуговує", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, 12 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу..

Україна готує цілу низку вагомих рішень на підтримку держави у співпраці з ключовими міжнародними партнерами. Президент Володимир Зеленський анонсував інтенсивний тиждень переговорів, нові пакети допомоги та просування на шляху до Європейського Союзу.Про це йдеться у Telegram-каналі глави держави.Нові пакети допомоги та міжнародні контактиЗеленський зазначив, що міжнародні партнери готують вагомі рішення для підсилення України. Для цього активізовано діалог із країнами, чия підтримка є максимально ефективною та дієвою."Будуть хороші рішення на підтримку України на цьому тижні — ми готуємо їх зараз. Я продовжую контактувати з усіма нашими партнерами, які можуть нам допомогти і які завжди дієві", — заявив президент.Графік міжнародних зустрічей передбачає діалог із прем'єр-міністрами Данії та Литви, а також відповідальні переговори у Великій Британії.Прогрес у переговорах про вступ до ЄСПаралельно триває активна робота на напрямку Європейського Союзу. Очікується оприлюднення нових пакетів допомоги та виконання домовленостей щодо фінансової підтримки."Цей тиждень — відкриття двох кластерів. Уже два були відкриті влітку, і до кінця року маємо відкрити всі шість переговорних кластерів. Це наш план. І це пріоритет", — наголосив він.Зеленський додав, що такий поступ є неспростовним доказом незворотності курсу держави. Також глава держави висловив вдячність народним депутатам і урядовцям за оперативне ухвалення необхідних законів та підзаконних актів.Нагадаємо, 12 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу..

У понеділок, 12 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Крок до євроінтеграції та основні зміниЗакон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України" (законопроєкт №16119 від 01.10.2026) відкриває шлях до активізації переговорного процесу щодо вступу в ЄС. Документ гарантує розширення можливостей для навчання мовами національних спільнот, які є офіційними мовами Євросоюзу, а також мовами корінних народів України. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою освітнього процесу.Зміни стосуються використання мов під час уроків та спілкування на території шкіл, оформлення освітніх документів, а також проведення підсумкового оцінювання. Учням із відповідних класів передбачається можливість за бажанням отримувати завдання національного мультипредметного тестування в перекладі (за винятком предметів мовно-літературного спрямування).Статуси навчальних закладівЗакон чітко визначає умови, за яких школи можуть здобути або зберегти статус закладу освіти національної меншини чи корінного народу. Для отримання нового статусу частка учнів, які навчаються мовою меншини (що є офіційною мовою ЄС), має становити понад 50%, а для збереження наявного статусу — не менше 20%.Окрім цього, керівники та заступники керівників таких закладів зобов'язані володіти як державною мовою, так і відповідною мовою національної спільноти. У разі ліквідації чи реорганізації комунальних шкіл місцева влада гарантуватиме учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Парламент ухвалив резолюційний документ, що регламентує використання мов національних спільнот Європейського Союзу та корінних народів у шкільній освіті. Впроваджені зміни покликані виконати євроінтеграційні вимоги та розблокувати переговорні кластери з Брюсселем.Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів.Крок до ЄС та розблокування переговорівВерховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України". За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів. Документ покликаний розблокувати одразу два ключові переговорні кластери для вступу України до Європейського Союзу.Закон гарантує розширення можливостей для навчання мовами корінних народів та нацменшин, мови яких є офіційними в ЄС. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою навчального процесу.Мовні норми в школах та складання НМТНові правила охоплюють оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та порядок збереження спеціальних статусів шкіл. Зокрема, у закладах, де є відповідні класи, дозволено використовувати мову нацменшини або корінного народу поряд із державною під час уроків та спілкування у приміщенні чи на території школи.Школярі, які здобувають або здобули освіту мовою корінного народу, зможуть за бажанням отримувати тестові завдання зовнішнього оцінювання в перекладі. Це правило не стосуватиметься лише предметів мовно-літературного спрямування. Водночас перелік дисциплін, що викладаються українською, заклади зможуть розширювати за заявами батьків щонайменше двох третин учнів класу.Нові критерії для отримання та втрати статусуДля отримання статусу закладу нацменшини необхідно, щоб понад 50% учнів навчалися мовою відповідної спільноти (що є офіційною мовою ЄС). Якщо в школі є хоча б один клас із навчанням мовою корінного народу — вона має право на статус закладу корінного народу.Школи, які вже володіють таким статусом, збережуть його за умови, що частка учнів становить не менше 20%. Якщо цей показник опуститься нижче 20%, втрата статусу відбуватиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.Вимоги до керівництва та захист прав учнівКерівники та їхні заступники в таких навчальних закладах зобов'язані володіти як державною мовою, так і мовою відповідної спільноти. Для приватних шкіл передбачено виняток: директори, які обіймали посади на момент набрання законом чинності, зможуть тимчасово не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою.У разі реорганізації чи ліквідації комунальної школи засновник зобов'язаний за заявою батьків забезпечити учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Російсько-українська війна ввійшла в "нову похмурішу фазу". Й зараз настав "визначальний момент" для її підсумків. Тому необхідно збільшити допомогу для України, щоби захистити її свободу та незалежність.Про це заявила очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським у неділю, 11 жовтня. Відповідний допис вона опублікувала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Повністю підтримую заклик президента Володимира Зеленського до припинення вогню, що дозволило би захистити світові постачання продовольства й енергетичну інфраструктуру в Україні та Росії", — зазначила європейська посадовиця.При цьому вона констатувала, що війна ввійшла в нову та похмурішу фазу."Росія гальмує на полі бою та завдає ударів по цивільних далеко за лінією фронту. Я висловила солідарність з українським народом", — зауважила керівниця Єврокомісії.До того ж вона запевнила, що повністю підтримує президента Володимира Зеленського, який очолює боротьбу за свободу свого народу."Україна посяде центральне місце в порядку денному засідання Європейської ради цього тижня", — акцентувала Урсула фон дер Ляєн.Вона додала, що обговорила з Володимиром Зеленським потреби у фінансуванні на наступний рік і шляхи мобілізації нової міжнародної підтримки."Цього тижня ЄС також надасть додаткове фінансування на безпілотники та ракети. Щоби зміцнити оборону України та захистити її небо. Ми також плануємо відкрити ще два кластери переговорних розділів. Момент — справді визначальний", — підсумувала очільниця Європейської комісії.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський подякував Урсулі фон дер Ляєн за нещодавній транш в 1,24 мільярда євро на оборону, який уже надійшов в Україну, а також за підтвердження, що ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки будуть виділені вже наступного тижня..

Наступного тижня Україна отримає від Європейського Союзу ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки. Це реальний захист українців, які потерпають від російських обстрілів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дуже детально поговорили з Урсулою фон дер Ляєн фактично щодо всіх актуальних напрямів нашої роботи з Євросоюзом і щодо рішень, які потрібні, щоби підтримати Україну", — зазначив він.Український президент подякував Урсулі за нещодавній транш в 1,24 мільярда євро на оборону, який уже надійшов в Україну."Вдячний за підтвердження, що ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки будуть виділені вже наступного тижня. Це кошти, які нас посилять", — акцентував Зеленський.Він поінформував про російські жорстокі удари, які тривають безперервно. Якраз перед цією розмовою росіяни вдарили «шахедом» по електростанції у Києві, і в багатьох районах відбулися знеструмлення.Пізніше були удари по енергообʼєктах на Харківщині. І це вже після заяви президента США про енергетичне припинення вогню."У таких умовах надійна підтримка від наших партнерів — це реальний захист життя та гарантія, що росіяни не зможуть зламати Україну. Ми дуже цінуємо всі реальні кроки на підтримку нашого захисту, наших людей", — зауважив президент України.Він домовився з Урсулою фон дер Ляєн про предметні переговори щодо подальших спільних дій, про координацію спільних кроків."Готуємося й до відкриття кластерів, щоби всі решта кластерів були до кінця року відкриті. Європейський шлях України — це шлях посилення й самої Європи. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, міністр оборони Євгеній Хмара заявив, що протидія реактивним дронам — одне з основних завдань української протиповітряної оборони. Й на цьому напрямку вже є успіхи. Однак росіяни постійно застосовують  види озброєнь із технологічними новинками..

Від російських нафтопереробних заводів варто залишити лише руїни. Для цього Європейський Союз повинен суттєво посилити Україну та її військову потужність.Про це заявив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.Він різко розкритикував рішення президента США Дональда Трампа послабити санкційні обмеження щодо російського дизельного пального. На переконання естонського прем’єра, очільник Білого дому припустився насправді серйозної помилки.Він звернув увагу світу на те, що така угода підриває багаторічні зусилля західних країн, спрямовані на скорочення доходів Кремля від експорту енергоносіїв.На тлі останніх подій Міхал нагадав, що раніше саме США закликали союзників відмовлятися від російського палива."Це велика помилка, адже домовленості з диктаторами ведуть до катастрофи. Гроші, отримані від продажу газу та палива, використовують для вбивства невинних людей. До того ж дуже ймовірно, що очікуваного палива взагалі не буде", — заявив естонський прем'єр-міністр.Саме тому Міхал запропонував Євросоюзу обговорити швидке збільшення військової підтримки України, наприклад, під час засідання Європейської ради цього тижня."Нам варто подумати, чи можемо ми оперативно посилити допомогу Україні, щоби вона змогла перетворити російські нафтопереробні заводи на руїни", — наголосив Крістен Міхал.Нагадаємо, що сьогодні американський президент Дональд Трамп заявив, що Україні час обрати нового президента, бо Володимир Зеленський створює проблеми для всього світу та начебто не хоче завершити війну..