# Євросоюз

У суботу, 10 травня, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Російська Федерація має припинити бойові дії в Україні на 30 днів без жодних попередніх умов. У разі порушення Євросоюз готовий запровадити проти країни-агресорки жорсткі санкції. Відповідний допис фон дер Ляєн опублікувала у соцмережі X."Сьогодні відбулося засідання "Коаліції охочих". Ми підтримуємо пропозицію про повне і безумовне 30-денне припинення вогню. Воно має бути реалізоване без жодних попередніх умов, щоб прокласти шлях до змістовних мирних переговорів. М'яч тепер на полі Росії", — йдеться у заяві посадовиці.Вона також наголосила на готовності Європейського Союзу посилити тиск на РФ у разі відмови від цієї пропозиції."Ми готові продовжувати сильний тиск на Росію і запроваджувати подальші жорсткі санкції у разі порушення режиму припинення вогню. Наша мета чітка: справедливий і тривалий мир для України, який є життєво важливим для безпеки й стабільності на нашому континенті", — заявила фон дер Ляєн.Раніше французький лідер Еммануель Макрон назвав три головні послання після прибуття до української столиці у складі "Коаліції рішучих". Усі вони стосуються війни.Нагадаємо, напередодні президент Сполучених Штатів Дональд Трамп після переговорів із Володимиром Зеленським закликав Росію та Україну запровадити режим припинення вогню на 30 днів. Американський лідер зауважив, що перемир'я між Києвом і Москвою "має зрештою будуватися у напрямку мирної угоди".Нещодавно президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Очільник держави наголосив, що Україна розраховує на те, що Німеччина продовжить відігравати одну з ключових ролей у підтримці Києва, "для захисту наших людей зараз і для відновлення країни після закінчення війни".Зазначимо, 7 травня президент Володимир Зеленський заявив, що пропозиція України щодо 30 денного перемир’я з Росією залишається в силі. Проте після численних ракетних та дронових атак абсолютно справедливо, що у цей день російське небо також весь день неспокійне.Своєю чергою, керівник Офісу президента Андрій Єрмак провів серію важливих онлайн-зустрічей із нашими партнерами зі США, Європейського Союзу, країн Північної Європи та Балтії. Головна тема — імплементація ініціативи про безумовне 30-денне припинення вогню, підтриманої Україною ще під час березневої зустрічі в Джидді за пропозицією США.Також 8 травня лідер Франції Еммануель Макрон провів кілька розмов із президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом. Політики очікують від Росії підтримки заклику про безумовне припинення вогню.Варто нагадати, що президент Франції Еммануель Макрон 10 травня запевнив, що його держава готова допомогти ініціювати прямі перемовини між Російською Федерацією та Україною. Проте це можливо лише після того, як буде досягнуто 30-денного перемир'я.

У п'ятницю, 9 травня, до Львова прибули європейські міністри та дипломати. В обласному центрі присутні делегації 35 держав та Ради Європи.Про це повідомила у Telegram-каналі прес-служба Міністерства закордонних справ.За даними відомства, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр закордонних справ Андрій Сибіга привітали главу європейської дипломатії Каю Каллас і європейських колег. Візит розпочався зі вшанування на Личаківському кладовищі українських героїв, які пожертвували своїм життям, захищаючи Україну від російської агресії. "Під час зустрічі ми обговорили подальші спільні зусилля для зміцнення України, посилення тиску на Росію та просування вступу України до ЄС. Попереду дві важливі події: зустріч міністрів закордонних справ ЄС та засідання Core Group зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України", — йдеться у заяві МЗС України. Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що найближчим часом варто очікувати новин щодо створення спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України.Нагадаємо, 7 березня єврокомісар з юстиції та верховенства права Майкл Макграт заявив, що країни Євросоюзу можуть ухвалити впродовж декількох тижнів статут спецтрибуналу зі злочину агресії Росії у війні проти України. Такий крок посилить позиції Києва на майбутніх переговорах із Москвою.

Польща прагне погодити 17 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії до 1 липня. У ньому передбачені обмеження на експорт хімічних речовин і санкції проти компаній.Про це повідомило Polskie Radio 24, журналісти якого послалися на міністра у справах ЄС Адама Шлапку. Виступаючи в Європарламенті, він заявив, що санкції повинні залишатися важливим інструментом тиску на російську воєнну економіку.За його словами, робота над новим пакетом санкцій вже розпочалася, її варто завершити до кінця польського головування в ЄС.Європейська комісія вже направила до столиць країн-членів ЄС проект 17 пакету санкцій. Серед нових обмежень — заборона на експорт до Росії хімічних речовин, що використовуються в ракетних двигунах.Орім того, до чорного списку потрапили ще 15 осіб і 45 компаній, що спеціалізуються на військово-промисловому комплексі.Європейський Союз також посилить тиск на тіньовий флот Росії, зокрема, на судна, що порушують міжнародні санкції, перевозячи російську нафту за цінами, вищими за встановлені ліміти.Шлапка акцентував, що тиск на Росію має бути комплексним і супроводжуватися наданням озброєння Україні для зміцнення її позицій перед можливими переговорами про припинення вогню.Польський міністр заявив, що Україна повинна перебувати в позиції сили, щоби мати можливість укласти вигідну угоду та забезпечити її виконання в майбутньому.Як відомо, Євросоюз уже запровадив 16 пакетів санкцій проти Росії. Ці обмеження спрямовані на послаблення економічної та військової спроможності Кремля.Нагадаємо, 30 квітня верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що ЄС і надалі не виключає виходу США з мирного процесу. Брюссель готується до такого сценарію. Тоді виникне необхідність якось зберігати санкційний режим проти Росії.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо наголосив, що не підтримує запропоновану дорожню карту Європейської комісії. Там ідеться про припинення імпорту газу з Російської Федерації.Чергову скандальну заяву Роберта Фіцо цитує видання Dennik N. Словацький посадовець укотре пробує лякати Європу. За його словами, наслідки для Євросоюзу будуть серйознішими, ніж для Росії."Я прошу Європейську комісію п’ять разів відміряти й один раз відрізати", — зазначив він.Фіцо додав, що дорожня карта Європейської комісії в її теперішньому вигляді є неприпустимою для уряду Словаччини.Прем'єр-міністр також зауважив, що не знає, які будуть наслідки розірвання угоди його країни з "Газпромом", термін дії якої спливає 2034 року.Фіцо акцентував, що визнає стратегічну мету скорочення залежності Євросоюзу від інших країн, але побоюється зростання цін на газ. На його думку, наслідки виявляться відчутнішими для Євросоюзу, ніж для Росії.Як відомо, у вівторок Єврокомісія презентувала дорожню карту повного припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року, а також мінімізації імпорту російської нафти.Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто розкритикував цей план, заявивши про атаку на суверенітет Угорщини. Угорщина та Словаччина — єдині країни ЄС, які й надалі розраховують на трубопровідні російський газ і нафту як основне джерело.Нагадаємо, що низка держав Європейського Союзу не надають дозволу на проліт літака словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо в Російську Федерацію. Політик планує взяти участь 9 травня у параді в Москві.

Після встановлення сталого миру найсильнішою гарантією безпеки для України може стати прискорення вступу України до Європейського Союзу. Робота над цим триває та триватиме найближчим часом.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на пленарному засіданні Європейського парламенту у Страсбурзі "Роль ЄС у встановленні справедливого та сталого миру в Україні". Її цитує "Європейська правда".Президентка Єврокомісії наголосила, що приєднання України до Євросоюзу стане найбільшою гарантією справедливого тривалого миру."Ми повинні прискорити шлях України до членства в ЄС. Це не лише прагнення України — це найсильніша гарантія безпеки. І саме це перебуває в центрі уваги моєї останньої зустрічі з президентом Зеленським у Римі", — заявила Урсула фон дер Ляєн.За її словами, війна в Україні врешті-решт закінчиться. І те, як вона закінчиться, сформує Європейський континент на декілька поколінь вперед.Президентка Єврокомісії висловила переконання, що "погана угода може заохотити Путіна повернутися з новими силами, що стало би рецептом усе більшої нестабільності та незахищеності". "Натомість справедливий і тривалий мир може відкрити нову еру процвітання для України та допомогти нам побудувати нову архітектуру безпеки для Європи", — акцентувала вона.Тож фон дер Ляєн виокремила три пріоритети для Євросоюзу на шляху до встановлення справедливого миру для України."По-перше, підтримати обороноздатність України. По-друге, завершити поетапну відмову від російського викопного палива. І по-третє, прискорити процес вступу України до ЄС", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, в другій половині квітня стало відомо, що Європейський Союз не погоджується щонайменше з двома пунктами "мирної угоди", яку запропонували Сполучені Штати Америки щодо війни в Україні. Це визнання окупованого Криму російським і зняття санкцій із Росії.

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан назвав можливий вступ України до Європейського Союзу "поганою угодою". При цьому нинішню ситуацію він порівняв з періодом, коли Угорщину приймали до об’єднаної Європи.Відповідний допис Віктор Орбан опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Він заявив, що Угорщину колись прийняли до Європейського Союзу, тому що це "було вигідно для країн-членів" цієї організації."Це була вигідна угода. А ось вступ України — це невигідна та погана угода. Україна — це не додана вартість, а тягар. Такі зараз реалії", — заявив він.Угорський прем’єр-міністр вважає "великою помилкою" ту політику, яку Європа проводить стосовно України."Недоцільно надсилати європейські кошти в Україну замість того, щоби спрямувати їх на підтримку економіки ЄС, яка переживає складнощі", — запевнив він.Як відомо, керівництво України та Європейська комісія мали амбітні плани щодо темпів переговорів про вступ 2025 року, проте на заваді стало угорське вето.До того ж Будапешт організував консультативне опитування про вступ України до ЄС — Віктор Орбан вже публічно проголосував проти."Настав час європейським лідерам розпочати представляти європейський народ", — наголосив прем’єр-міністр Угорщини.Нагадаємо, що вчора прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відреагував на критику з боку президента України Володимира Зеленського, який звинуватив угорського лідера через блокаду вступу України до ЄС. Він наголосив, що без Угорщини не буде цього, а кожен угорський громадянин матиме право висловити свою думку з цього питання.

Американський мільярдер Ілон Маск та ворожі для Сполучених Штатів Америки країни, такі як Китай і Росія, домінуватимуть у космосі, якщо європейські держави не об'єднають свої зусилля.Про це заявив верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО з питань трансформації адмірал П’єр Вандьє, пише Politico. Він наголосив, що наразі не може бути європейського суверенітету без відповідних зусиль в космосі. "Сьогодні європейцям необхідно суттєве пробудження, навіть термінове, щоб почати діяти. Американці самі закликають до певної емансипації, до того, щоб європейці подорослішали й стали кращими в низці питань — і це стосується і космосу. Це величезна можливість", — наголосив Вандьє. Російське вторгнення до України показало важливість космічних засобів зв'язку на полі бою і збору даних розвідки. Окрім цього, повномасштабна війна між РФ та Україною також висвітлила залежність Європи від дуже обмеженої кількості американських компаній — переважно SpaceX Ілона Маска, адже очікується, що конкурентна європейська система IRIS², не буде введена в експлуатацію до 2030 року. Паралельно з цим, космос все більше стає потенційною зоною бойових дій.Видання додає, що цього місяця Космічне командування США описало космос як "стратегічне середовище, в якому точиться гостра боротьба", маючи на увазі, зокрема, Китай і Росію. У США зауважили, що допомога союзників буде основним фактором для досягнення переваги над опонентами."Сьогодні ми бачимо, як деякі гравці впроваджують космічну зброю. Бомби, виведені на орбіту, які можуть падати за наказом і уникати виявлення системами раннього попередження, а також зброю, спрямовану на глушіння чи виведення з орбіти супутників", — додав посадовець.Вандьє наголосив, що швидка мілітаризація космосу змінює архітектуру цієї сфери — і це вимагає від європейців переосмислення бізнес-моделі своїх компаній. Окрім цього, він пояснив, що для того, щоб бути стійкими, європейці більше не можуть покладатися лише на великі супутники на геостаціонарній орбіті й потребують також резервних угруповань на низькій навколоземній орбіті. Він додав, що супутники на низькій орбіті коштують дешевше — від 100 до 150 тисяч доларів за штуку, порівняно з 300-400 мільйонами доларів за один геостаціонарний супутник. Їх також можна запускати частіше і з меншими витратами.Вандьє представив Європейській комісії оборонний закон. За його словами, відповідний закон "створить умови для появи нових оборонних технологій шляхом встановлення фінансових, регуляторних і податкових умов, які стимулюватимуть молодих підприємців розробляти технології подвійного призначення для Європи".Верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО з питань трансформації також підтримує заклик Вашингтона до Європейського Союзу створити космічний ринок за зразком американського, що дозволить Космічному командуванню США отримати вигоду від комерційних технологій для забезпечення обізнаності в космічній сфері та розвідки на полі бою.Нагадаємо, у квітні американська компанія SpaceX, яка належить мільярдеру Ілону Маску, здійснила запуск чергової партії з 23 інтернет-супутників Starlink. Космічна місія відбулася 27 квітня.

У четвер, 8 травня, Європейський парламент голосуватиме за запровадження пільгового режиму експорту з України сталі та заліза. Це відбудеться після того, як з 6 червня 2025 року завершиться дія загальних автономних торгівельних преференцій для українського експорту, тобто так званого "торгівельного безвізу".Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на проект законодавчої резолюції Європарламенту щодо пропозиції регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС, яким призупиняється дія окремих положень регламенту стосовно імпорту української продукції до Європейського Союзу.У проекті законодавчої резолюції Європарламенту, яку поставлять на голосування 8 травня, йдеться про продовження спрощеного режиму імпорту для української сталі та заліза після 5 червня 2025 року."Україна все ще залишається великим експортером заліза та сталі, попри те, що війна призвела до руйнування або окупації багатьох виробничих потужностей. Тому залишається необхідним зберегти призупинення дії регламенту про спільні правила імпорту. Це призупинення є та залишатиметься правовою основою для призупинення поточного захисного заходу ЄС щодо сталевої продукції в межах підтримки з боку ЄС", — йдеться у пояснювальній записці Єврокомісії до проекту документа.У Єврокомісії наголосили, що, для того, щоби забезпечити продовження заходів із лібералізації торгівлі для України після закінчення терміну дії автономних торгівельних преференцій для України 5 червня 2025 року, "необхідно, щоби запропонований регламент набув чинності 6 червня 2025 року". Запровадити преференції для українських заліза та сталі пропонується терміном на три роки.Якщо голосування у Європарламенті виявиться успішним, то законодавчу резолюцію має затвердити Рада ЄС, вона набере чинності після офіційної публікації.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

Комісар Європейського Союзу з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Європа має можливість суттєво посилити військову підтримку України. Для цього необхідно закупити озброєння безпосередньо в українських виробників. Про це Андрюс Кубілюс написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. За його словами, зараз США та ЄС щорічно виділяють близько 40 мільярдів євро на військову допомогу Україні.Однак, додав він, ці кошти можна використовувати ефективніше, інвестуючи їх у закупівлю озброєння безпосередньо в українських виробників."Якщо Трамп не переконає Путіна укласти мир, ми могли би висунути переконливіші аргументи на користь миру дуже швидко — значно збільшивши нашу військову підтримку України", — заявив Кубілюс.Європейський чиновник пояснив, що вартість озброєнь, вироблених в Україні, приблизно вдвічі нижча, ніж аналогічного озброєння з ЄС чи США. Таким чином обсяг наданої Україні зброї можна фактично подвоїти без збільшення витрат."Реальна вартість нашої підтримки зросте до 80 мільярдів євро", — підсумував він.Окрему увагу Кубілюс приділив новому інструменту — безпековим кредитам ЄС, які дозволяють державам-членам фінансувати військові закупівлі для України. Це, на його думку, відкриває шлях до реалізації стратегії "миру через силу"."Безпекові кредити — це сила для України!" — наголосив чиновник.Нагадаємо, верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас нещодавно заявила, що Європейський Союз і надалі не виключає виходу США з мирного процесу. Брюссель готується до такого сценарію. Тоді виникне необхідність якось зберігати санкційний режим проти Росії.

Низка держав Європейського Союзу не надаватимуть дозвіл на проліт літака словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо в Російську Федерацію. Політик планує взяти участь 9 травня у параді в Москві.Про це глава словацького уряду розповів на прес-конференції 4 травня. Він наголосив, що деякі держави Євросоюзу не бажають, щоб літак прем'єр-міністра пролітав у їхньому небі."Це соромно. До чого ми дійшли?" — заявив Фіцо, не уточнивши, про які саме держави йдеться. Роберт Фіцо також підтвердив, що 9 травня відвідає Москву. До складу делегації разом з політиком увійдуть двоє студентів.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський заявив, що Україна не може гарантувати безпеку іноземних делегацій, які запланували поїздки на парад до Москви 9 травня. Відповідальності за події на території Росії Україна не несе.Своєю чергою прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відреагував на критику з боку президента України Володимира Зеленського, який звинуватив угорського лідера через блокаду вступу України до Європейського Союзу. А словацький прем’єр Роберт Фіцо прокоментував слова Зеленського про те, що Україна не може забезпечити безпеку політиків, які братимуть участь у святкуваннях 9 травня у Москві.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відповів на заяву українського лідера Володимира Зеленського, який заявив, що лише ця одна країна блокує процес відкриття трьох кластерів у переговорах між Україною та Європейським Союзом.Угорський політик опублікував відповідний пост на своїй сторінці в Facebook.Очільник угорського МЗС наголосив, що президент Зеленський "має змиритися з думкою, що всі угорці дійсно мають право висловити свою думку з питання прискореного вступу України до ЄС"."Тому, що ситуація така: Україна хоче приєднатися до об’єднання, членами якого є ми, а не навпаки... Тому Київ має обрати відповідний тон", — написав Петер Сійярто.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розповідав, що Угорщина продовжує блокувати відкриття переговорних кластерів щодо членства України у Європейському Союзі. До того ж Будапешт блокує 17 пакет санкцій проти країни-агресорки Росії.Нещодавно прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт не дозволить Брюсселю примусити його підтримати вступ України в Європейський Союз. Відповідне рішення своїм волевиявленням ухвалюватиме угорський народ.Варто зазначити, що 10 квітня Україна та Європейський Союз підписали низку двосторонніх угод. Йдеться про фінансові, космічні та медичні програми.Також представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас нещодавно заявила, що Україна вже виконала важливий крок, необхідний для вступу до Європейського Союзу. Саме тому майбутнє держави — у європейській спільноті.Раніше у спільному листі дипломатів Швеції, Фінляндії, Данії, Латвії, Литви й Естонії повідомлялося, що Україна повинна якомога швидше стати повноправним членом Європейського Союзу. Для цього спільноті необхідно терміново розробити чітку дорожню карту для цього.Своєю чергою прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що одразу після закінчення війни Україна стане повноправним членом Європейського Союзу. Значного прогресу у вступних переговорах Київ має намір досягти вже цього року.Цікаво, що голова угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадьяр оголосив 13 квітня, що голосування партії в рамках програми "Голос нації" завершено. На запитання про підтримку вступу України до Європейського Союзу 58 відсотків жителів Угорщини відповіли ствердно.

Станом на сьогодні лише Угорщина блокує процес відкриття трьох кластерів у переговорах між Україною та Європейським Союзом. Водночас проходить процес перемовин з Будапештом щодо цього питання.Про це під час спілкування з журналістами повідомив президент України Володимир Зеленський, пише "Укрінформ". Глава держави наголосив, що поставлене завдання на середину літа — підготувати до відкриття технічну готовність трьох кластерів. "Це дуже важко. Таке завдання отримала наша команда. Вчора була доповідь Стефанішиної. Вона мені сказала, що ми вважаємо, що до 1 липня ми технічно будемо готові. Вважаємо, що всі будуть нас підтримувати, окрім відповідної країни. Стефанішина була на зустрічах в Угорщині — наша команда їздила, вони говорять. Результату поки що немає", — заявив Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розповідав, що Угорщина продовжує блокувати відкриття переговорних кластерів щодо членства України у Європейському Союзі. До того ж Будапешт блокує 17 пакет санкцій проти країни-агресорки Росії.Нещодавно прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт не дозволить Брюсселю примусити його підтримати вступ України в Європейський Союз. Відповідне рішення своїм волевиявленням ухвалюватиме угорський народ.Варто зазначити, що 10 квітня Україна та Європейський Союз підписали низку двосторонніх угод. Йдеться про фінансові, космічні та медичні програми.Також представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас нещодавно заявила, що Україна вже виконала важливий крок, необхідний для вступу до Європейського Союзу. Саме тому майбутнє держави — у європейській спільноті.Нагадаємо, раніше у спільному листі дипломатів Швеції, Фінляндії, Данії, Латвії, Литви й Естонії повідомлялося, що Україна повинна якомога швидше стати повноправним членом Європейського Союзу. Для цього спільноті необхідно терміново розробити чітку дорожню карту для цього.Своєю чергою прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що одразу після закінчення війни Україна стане повноправним членом Європейського Союзу. Значного прогресу у вступних переговорах Київ має намір досягти вже цього року.Цікаво, що голова угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадьяр оголосив 13 квітня, що голосування партії в рамках програми "Голос нації" завершено. На запитання про підтримку вступу України до Європейського Союзу 58 відсотків жителів Угорщини відповіли ствердно.

Європейський Союз і надалі не виключає виходу Сполучених Штатів Америки з мирного процесу. Брюссель готується до такого сценарію. Тоді виникне необхідність якось зберігати санкційний режим проти Росії.Про це заявила верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв'ю Financial Times.Вона визнала, що в деяких столицях Євросоюзу тривають дискусії про те, чи варто погоджуватися з адміністрацією Дональда Трампа, якщо та вийде з мирних переговорів щодо війни проти України та перезавантажить відносини з Росією."Очевидно, що такі дискусії ведуться в деяких державах-членах, і, можливо, в декого "є надія", що нам більше не доведеться підтримувати Україну. Але це хибна надія, бо якщо подивитися на Росію, яка інвестує понад 9% свого ВВП у військову сферу, то вона захоче знову це використати", — пояснила вона.За словами Каллас, у Євросоюзі існує "план Б" для збереження економічного тиску на Росію, якщо Угорщина заблокує продовження економічних санкцій Євросоюзу в липні.Вона наголосила, що Брюссель все ще зосереджений на тому, щоби всі держави-члени дотримувалися єдиної позиції."План Б" також є, але ми маємо працювати над "планом А", бо інакше ви зосередитеся на "плані Б", і тоді реалізується він", — зазначила Каллас.Очільниця дипломатії Євросоюзу додала, що зараз тривають переговори з Вашингтоном та іншими міжнародними партнерами, аби забезпечити збереження режиму санкцій проти Росії.Нагадаємо, вчора віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина розповідала, що Україна й Угорщина домовилися з 12 травня на регулярній основі проводити консультації. Це стосується розблокування переговорного процесу про вступ до Європейського Союзу.

Європейська комісія не планує продовжувати режим автономних торгівельних заходів для України (так званий "торгівельний безвіз"). Він діє до 5 червня цього року.Про це на брифінгу в Брюсселі в середу, 30 квітня, заявив речник Єврокомісії Олоф Гілл. Його цитує "Європейська правда". Однак він зазначив, що Єврокомісія забезпечить плавний перехід до нової схеми, де всі умови лібералізації торгівлі зафіксують в угоді про вільну торгівлю між Україною та ЄС.Гілл наголосив, що автономні торгівельні заходи, які знімають більшість бар’єрів для українського експорту до Євросоюзу, не повністю скасують: деталі лібералізації торгівлі між Україною та ЄС зафіксують у глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю."Ми маємо намір забезпечити плавний перехід до нового режиму, де всі торгівельні домовленості закріплені в угоді про вільну торгівлю, яку ми маємо з Україною", — додав він.За його словами, таким чином здійснюватиметься перехід, який дозволить дії автономних торгівельних заходів закінчитися, після чого всі деталі запрограмують у відповідній угоді.Речник Єврокомісії зауважив, що "не може сказати, коли цей процес розпочнеться"."Але це станеться незабаром і відбуватиметься у структурований спосіб, щоби не залишалося місця для сумнівів", — наголосив він.Речник уточнив, що Єврокомісія хоче забезпечити, аби не відбувалося потреби у відкочуванні назад."Ми запровадимо процес, щоби після закінчення терміну дії автономних торгівельних заходів спосіб, у який ми торгуємо з Україною на двосторонній основі, повністю інтегрувався в нашу угоду про торгівлю", — підсумував Олоф Гілл.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

Російська Федерація вимагає у НАТО не надавати Україні членство в Північноатлантичному альянсі, не тому, що боїться нападу на себе з території блоку. Це пов'язано з тим, що Москва вже планує свою наступну агресію.Відповідний пост європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс опублікував у на своїй сторінці в соцмережі Х."Росія боїться, що НАТО захищатиме Україну від наступної агресії Росії. "Ні НАТО" для України полегшує Росії планування наступної агресії", — зауважив політик.Нещодавно президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп висловив сумніви, що Україна коли-небудь стане членом НАТО. На його думку, питання вступу до Північноатлантичного альянсу стало першопричиною війни.Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте опублікував щорічний звіт. Там відсутні формулювання про те, що Україна в майбутньому стане членом Альянсу та що її шлях до НАТО — незворотний.Нагадаємо, аналітики видання Financial Times зробили висновок, що "мирна пропозиція" адміністрації Дональда Трампа, яка передбачає визнання США Криму частиною Росії, можуть підірвати трансатлантичну безпеку. До того ж саміт НАТО наприкінці червня перебуває під загрозою зриву.Своєю чергою спецпредставник президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Кіт Келлог заявив, що Україна не отримає членства в НАТО. При цьому він зазначив, що є інші варіанти, які можна використовувати для закінчення війни.