# Євросоюз

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні.Висловлювання Андрея Бабіша наводить Radio Prague International. Як відомо, саміт ЄС затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 мільярдів євро.У цьому контексті Бабіш наголосив, що Чехія займає окрему позицію. Зокрема, за його словами, "вона не буде нести за все це фінансової відповідальності".Новий чеський прем’єр-міністр зазначив, що деякі країни все ще наполягали на використанні заморожених російських активів."Я вважаю, що ці гроші варто взяти після закінчення війни. Мені дивно, що ми вже зараз даємо гроші на два роки вперед, коли анонсовано, що мирна угода наближається. Усе це якось не сходиться", — зауважив він.Також Бабіш додав, що більшість європейських лідерів не зрозуміли текст щодо репараційної позики, який представили під час нічних переговорів 19 грудня.Раніше Бабіш активно закликав знайти гроші для фінансової допомоги України в інший спосіб, ніж використання заморожених російських активів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Саміт ЄС у Брюсселі мав вирішити дуже складну проблему — знайти механізм передачі Україні "репараційного кредиту" коштом заморожених в Європі російських грошей. У підсумку кредит Київ отримав, але менший і з інших джерел…Або гроші зараз, або кров завтра. Які баталії передували саміту у БрюсселіНа засідання у Брюсселі члени Євросоюзу виходили без спільного рішення. Бельгія вперто блокувала "репараційний кредит", остерігаючись помсти Кремля. TrueUA пояснював причину страхів бельгійського прем’єра Барта Де Вевера. Історія взаємин західної цивілізації з Москвою знала періоди ворожнечі та "перезавантажень", всі вони виявилися провальними, проте Європа та США знов і знов наступали на ті ж граблі. Приміром, як нині, коли американська адміністрація прагне налагодити економічне співробітництво з росіянами й для цього тисне на Україну. У періоди "перезавантажень" Кремль може спробувати відсудити свої гроші, а Бельгія виявиться крайньою.Процитуємо Валері Урбен, голову міжнародного депозитарію Euroclear, де розмішено найбільше російських коштів: "Якщо санкції знімуть, Росія будь-якої миті може постукати в наші двері й вимагати повернення. Хто поверне нам 140 мільярдів євро, щоби перерахувати їх їй?".У "мирній угоді", яку проштовхують США, до слова, йдеться саме про поступове скасування санкцій проти Росії.Але в ЄС позицію Бельгії вважають суперечливою. Вона вимагає необмежених фінансових гарантій, тоді як інші країни-члени вважають таку постановку питання "вбивцею угоди". Окрім варіанту "репараційного кредиту", в європейців був і другий — фінансування через бюджет ЄС. Кошти для України туди можуть надійти від бюджетних запозичень. Але противників цього також було багато, адже в Євросоюзі й так вистачає країн-боржників, а в такому випадку їхній борг ще більше зросте. Нагадаємо: спочатку йшлося про надання Україні 130 мільярдів доларів як "репараційний кредит".Нагадаємо: європейці ухвалили рішення про замороження російських грошей, доки Росія не виплатить репарації Україні. Оскільки вона цього не зробить, то розраховувалося, що заморожені кошти можна використати на потреби нашої країни. Проблема полягала в механізмах. От навколо них і тривала дуже жорстка дискусія."Ми ніколи не покинемо цю раду без остаточного рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 і 2027 роки", — наголосив перед початком саміту глава Євроради Антоніу Кошта.А польський прем’єр Дональд Туск точно описав, що буде в разі провалу питання про фінансування допомоги Україні: перед лідерами Європейського союзу стоїть простий вибір — чи сьогодні ухвалити рішення про фінансову підтримку України на 2026-2027 роки, чи "кров завтра". До слова, прямо з саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський прилетів саме до Польщі.Та, окрім низки європейських країн (Бельгія, Угорщина, Словаччина, Італія, Болгарія, Мальта і Чехія), проти "репараційного кредиту" виявилися ще й США. Їх на саміті не було, проте невидима тінь американців відчувалася під час дискусій. Як зазначає Politico, з Білого дому тиснуть на окремі країни, щоб вони відмовилися від використання російських грошей для підтримки України. У тому числі тиснуть на Бельгію. Навіщо це Трампу? Причин може бути кілька. Перша: сварки між членами ЄС ослаблюють його єдність, і це грає на руку Вашингтона. TrueUA аналізував стратегічну безпекову доктрину США, в якій противником є не Росія, а Європа. Наявність в ЄС таких керівників урядів як Віктор Орбан, Роберт Фіцо, Андрей Бабіш — козир Трампа проти Європи.Друга причина: не виключено, що під час зустрічі на Алясці Трамп обіцяв Путіну добитися від європейців скасування антиросійських санкцій, але у нього нічого не вийшло. Тож він прагне врятувати хоча б кремлівські гроші.Третя причина: "репараційний кредит" — це прецедент у міжнародній політиці, коли одні країни заморожують та вилучають кошти іншої. Всі розуміють, що це покарання для агресора, проте американці можуть вважати, що так само вчинятимуть й інші.Четверта причина: у першому варіанті так званого "мирного плану" Трампа із 28 пунктів містилося дивне положення, за яким не Європа, а США розпоряджаються замороженими активами Росії. Тобто в американців тут був ще й шкурний інтерес.Пошук компромісу по-європейськи. Що відбувалося на саміті"Якщо зараз не буде європейського рішення, то всі слова про європейську солідарність, автономію та здатність Європи захищати глобальну справедливість не матимуть сенсу. Якщо цього не зробити зараз, росіяни — і не тільки вони — відчують, що Європу можна перемогти. Поразка — точно не те, що потрібно європейцям", — фактично це основний меседж, який Зеленський послав європейським партнерам у своєму виступі.Але його звернення вплинуло не на всіх. Дискусії затягнулися, то ж Антоніу Кошта змінив порядок обговорення питань. Спочатку лідери ЄС зосередилися на темі розширення Євросоюзу, потім перейшли до обговорення багаторічного бюджету ЄС до 2027 року. Водночас Урсула фон дер Ляєн та інші представники Єврокомісії намагалася схилити прем’єра Бельгії Де Вевера на свій бік. Це відбувалося на тлі прямих погроз російського Центробанку судитися з європейськими банками та бельгійським депозитарієм у разі передачі Україні заморожених російських грошей.Позитивне для нас рішення потрібне було ще й тому, що 20-21 грудня у Маямі поновляться переговори навколо мирного плану Трампа. Він поспішив закликати Київ "діяти швидко" в ухваленні рішень щодо війни, бо "Росія вже є". Очевидно, президент США мав на увазі, що кремлівські перемовники прибули до Флориди. Наша делегація в разі провалу з "репараційною позичкою" мала б суттєво послаблену переговорну позицію. На це дуже сподівалася Росія. У підсумку європейці рішення ухвалили, трохи не те, на яке Україна сподівалася, але це значно краще, аніж нічого.Бельгійці так і не поступилися, тому Євросоюз залучив другий варіант отримання коштів — залучить борг на ринках під гарантії європейського бюджету. Таким чином на потреби України перерахують 90 мільярдів євро, що менше очікуваної суми, проте цей кредит — безвідсотковий. Водночас Євросоюз продовжить утримувати російські активи замороженими, доки РФ не виплатить нам репарації. Якщо ж вона цього не зробить, Україна зможе використати ці гроші для погашення кредиту."Ми можемо скористатися перевіреними європейськими інструментами та негайно надати підтримку Україні, без подальших затримок", — підсумував рішення канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Три країни ЄС — Угорщина, Словаччина і Чехія — не підтримали й це рішення. Тобто одночасна ставка Трампа і Путіна на своїх "троянських коней" в Європі не спрацювала. Ці країни не братимуть участь у фінансуванні гарантій, але вони не змогли заблокувати надання Україні позички. І це — основне.Отже, у складних дискусіях європейці знайшли "соломонове рішення" — виконали взяту на себе обіцянку, обійшовши точки розколу. Якщо європейці швидко залучать практичні механізми реалізації своєї ухвали, кошти Україна отримає ближче до березня. Проте після емоційно складного засідання в Брюсселі на нас очікує емоційно складне засідання в Маямі. Результати якого можуть виявитися менш обнадійливими, аніж отримані сьогодні в бельгійській столиці..

Рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі.Про це свідчать висновки, ухвалені під час засідання Європейської ради з питання фінансування України."Для забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами, Європейська Рада погоджується надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС. Завдяки посиленій співпраці (стаття 20 Угоди про ЄС) щодо інструменту, що базується на статті 212 (Додаткової Угоди про ЄС), будь-яка мобілізація ресурсів бюджету як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — йдеться в документі.У висновках пояснюється, що цей кредит Україна погасить лише після отримання репарацій."До того часу ці активи залишатимуться знерухомленими, ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права", — наголосили лідери Євросоюзу.Європейська рада також зазначила, що, згідно з попередніми висновками, "активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану її війною". "Європейський Союз, враховуючи безпрецедентну ситуацію, ухвалив на підставі статті 122 Договору про ЄС виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на стійкішій основі", — йдеться в документі.Крім того, Європейська рада закликала Раду ЄС і Європарламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами Росії.У висновках також йдеться про те, що Європейська рада наголошує на важливості таких елементів стосовно позики, яку нададуть Україні:зміцнення європейської й української оборонної промисловості;подальше дотримання Україною верховенства права, включно з боротьбою з корупцією;специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Завдяки рішенню Європейського Союзу від 19 грудня Україна отримала фінансове забезпечення на найближчі роки. При цьому заморожені російські активи, як і раніше, залишаються заблокованими.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який зранку опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 мільярдів євро 2026-2027 років", — зазначив він.За його словами, це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України."Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими та що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки", — наголосив український президент.Він подякував європейським лідерам за результат і єдність, що підтвердило незмінну підтримку нашої країни. Хоча рішення ухвалювали доволі складно, результат виявився прийнятним для України."Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Учора Володимир Зеленський пояснював, що якщо Україна не отримає грошей, то перебуватиме у слабшій позиції. Тоді в Путіна зросте спокуса захопити Україну, бо вона в такій позиції, коли не вистачає грошей на життя та на зброю..

Учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта, який уночі опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки схвалено. Ми взяли на себе зобов'язання, ми виконали їх", — написав він.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц теж у соцмережах додав, що це буде безвідсоткова позика."Це чіткий сигнал з Європи Путіну: ця війна того не варта. Ми заморозимо російські активи, доки Росія не компенсує Україні збитки", — зазначив він.За словами Мерца, Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн теж підтвердила, що позика для України прив'язана до майбутніх репарацій від російського агресора. Вона наголосила, що позика, яка надається на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України."Україна має погасити цю позику лише тоді, коли отримає репарації. Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС", — акцентувала посадовиця.Попередній контекст:Як відомо, 18-19 грудня у Брюсселі відбувається саміт лідерів ЄС, на якому обговорюють фінансову підтримку Україні на 2026-2027 роки. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголошувала, що зустріч не завершиться, поки не знайдуть оптимальне рішення.Також повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. Попри те, що Віктор Орбан неодноразово заявляв про намір ветувати рішення щодо України, у Європейській раді стверджували, що є підстави розраховувати на одноголосне схвалення. У спільному запозиченні візьмуть участь не всі держави ЄС.Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що не підтримує "репараційного кредиту" Україні. На його думку, це означатиме вступ Європейського Союзу у війну.Про це Віктор Орбан сказав після прибуття на саміт Євросоюзу в Брюсселі. Журналісти прямо запитали його, чому він виступає проти надання Україні репараційної позики."Віддати гроші означає війну. Я просто працюю на мир. Те, що нам треба робити, — це кроки в напрямку миру, а не війни", — відповів він.Деякі медівники в репліках звинуватили його, що він служить інтересам не так Європи, а більше Москви."Є дві країни, які у війні. Це не ЄС, це Росія й Україна. І дехто, ЄС, хоче забрати гроші однієї зі сторін, що воює, а потім віддати їх іншій. Це прямий вступ у війну. Тому прем’єр-міністр Бельгії правий. Ми не повинні робити цього", — наголосив Віктор Орбан.Своєю чергою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що саміт ЄС має врешті-решт вирішити, яку з опцій фінансування України обрати.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список.Про це повідомив журнал Європейського Союзу. Зазначається, що на це 41 судно відтепер поширюється заборона на доступ до портів та заборона на надання широкого спектра послуг, пов'язаних із морським транспортом."Цей захід спрямований на танкери, що не входять до ЄС, і є частиною "тіньового флоту" РФ, обходячи механізм обмеження цін на нафту, а також на судна, які відповідають за транспортування військової техніки, краденого українського зерна та культурних цінностей з України", — йдеться в документі.Після сьогоднішнього пакета санкцій загальна кількість таких кораблів "тіньового флоту", на які накладені економічні обмеження, зросла майже до 600 штук."ЄС готовий посилити тиск на Росію та її тіньовий ланцюжок створення вартості флоту, зокрема, шляхом запровадження подальших санкцій", — додали у Єврораді.Попередній контекст:Морські дрони Служби безпеки України Sea Baby 29 листопада уразили в Чорному морі два танкери тіньового флоту країни-агресорки Росії. Судна Kairo та Virat йшли порожніми, адже вони прямували на завантаження у порт Новоросійськ. Під час цього по танкерах відпрацювали модернізовані морські дрони Sea Baby, які можуть долати великі дистанції й оснащені посиленими бойовими частинами.Західні медіа повідомили, що адміністрація Дональда Трампа фактично дала Україні "зелене світло" на обстріли так званого "тіньового флоту" Росії. США навіть допомагають у цьому своїми розвідувальними даними.Європейський Союз планує завдати удару по російському тіньовому флоту й обмежити військові доходи Москви шляхом більш жорсткого застосування міжнародного морського права.Минулого тижня, 13 грудня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 656 кораблів, які є частиною "тіньового флоту" Росії.Висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас заявила, що ЄС не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

У четвер і п’ятницю, 18-19 грудня, в Брюсселі відбувається нарада лідерів Європейського Союзу. Головне питання — узгодити шляхи фінансування України на 2026 і 2027 роки.За інформацією TrueUA, ця зустріч для України вирішальна в контексті фінансування на наступні два роки."Мені обіцяли лідери ЄС розв’язати це питання, бо вони розуміють, що Україна без цих грошей не зможе", — наголошував раніше Володимир Зеленський.Президент Євроради Антоніу Кошта заявляв, що ніхто не розійдеться зі саміту, поки не вдасться знайти опцію для фінансування України. На засідання очікується також приїзд Зеленського.Розглядаються два основні варіанти:репараційна позика на основі російських заморожених активів;спільні запозичення ЄС, але для цього мають погодитися всі лідери блоку (прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже виступив проти).Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Європейський Союз планує найближчими днями ухвалити рішення про те, як фінансувати Україну 2026 та 2027 років для продовження боротьби з російським вторгненням. Програму фінансування планують узгодити в п'ятницю, 19 грудня.Таку інформацію оприлюднили журналісти агенції Reuters, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що основним варіантом є використання російських активів, заморожених у ЄС, але його реалізація залежить від невизначеного схвалення Бельгії.Тому на переговорах у четвер зосередяться на звуженні обсягу гарантій до форми, яка виявиться прийнятною для всіх країн ЄС. Джерела журналістів наголосили, що учасники засідання планують знайти рішення щодо фінансування для України."Це не Європейська Рада, де ми можемо розійтися в п'ятницю та нічого не мати. Тож рішення буде доступне вранці в п'ятницю", — заявив високопоставлений дипломат ЄС.За його словами, якщо країнам ЄС не вдасться знайти відповіді на питання про те, як фінансувати Україну 2026 та 2027 років, Європа не дасть Україні можливості захистити себе, і це матиме серйозні наслідки для безпеки усієї Європи.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито відмову Євросоюзу від ідеї фінансування Києва коштом російських активів, посилаючись на результати останніх консультацій. У відповідь на це представники Євросоюзу відкинули подібні заяви, підтвердивши подальшу роботу над механізмом залучення коштів Москви.Про це повідомляє Politico. На своїй прес-конференції перед засіданням Європейської ради в середу ввечері прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Європейська комісія відмовилася від свого плану використовувати російські активи для гарантування репараційного кредиту для України."Брюссельці відступили, російських активів не буде на столі обговорення на завтрашній зустрічі ЄС у Комітеті з питань співробітництва між ЄС та ЄС", — сказав він. "Комісія зараз наполягає на спільних позиках, але ми не дозволимо нашим сім'ям оплачувати рахунки за війну в Україні".Однак високопосадовець ЄС швидко спростував це твердження. "Кредит на репарації все ще обговорюється", — сказали вони, відкинувши твердження Орбана про те, що від плану відмовилися на користь спільних запозичень.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував гнівні заяви угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана про рішення Європейського Союзу щодо заморожених російських активів.Читайте також: На Орбана знайшли вуздечку: як Трамп і Путін втрачають свого "троянського коня" в Європі.

Вже на початку 2026 року Євросоюз оприлюднить деталі свого 20-го санкційного пакету проти Росії. Цей крок стане черговим етапом у відповіді міжнародної спільноти на безперервну агресію Кремля.Про це повідомляє "Європейська правда", посилаючись на власні джерела серед дипломатів у Брюсселі.Пріоритет на фінансування УкраїниЯк зазначає джерело, наразі Єврокомісія не поспішає з оприлюдненням конкретних пропозицій щодо нових обмежень. Основна причина затримки полягає в тому, що зусилля Брюсселя наразі зосереджені на критично важливому питанні — узгодженні механізмів фінансування України на 2026–2027 роки"Комісія фокусується на пошуку рішень для фінансової підтримки Києва, тому презентацію санкційного проєкту вирішили відтермінувати до завершення новорічних свят", — пояснив один із європейських дипломатів.Санкції до річниці вторгненняПопри зміщення графіку, в ЄС розраховують на оперативне ухвалення нових заходів. Основні очікування дипломатичного корпусу мають такий вигляд так:презентація проекту. Очікується вже впродовж січня 2026 року;терміни затвердження. Брюссель ставить за мету остаточно погодити пакет до 24 лютого — чергової річниці повномасштабного російського вторгнення;реальність планів. Оскільки досвід попередніх пакетів показує, що на узгодження зазвичай витрачається близько місяця, такий дедлайн вважають цілком досяжним.Наразі офіційні обговорення змісту 20-го пакету ще не стартували, оскільки Єврокомісія фіналізує підготовку відповідного документа.За даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки готують новий санкційний пакет щодо країни-агресорки Росії. Його можуть запровадити у тому випадку, якщо російський диктатор Володимир Путін відхилить мирну угоду для закінчення війни в Україні.Нагадаємо, раніше у Bloomberg повідомляли, що ціни на російську нафту зараз найнижчі з початку війни в Україні, оскільки санкції посилюють знижки, які повинна пропонувати нафтова промисловість країни, а ф'ючерси на ринкові ціни падають.Додамо, 13 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки й оборони щодо застосування санкцій проти 656 кораблів, які є частиною "тіньового флоту" Росії..

Кая Каллас, голова зовнішньої політики Європейського Союзу, під час заходу в Гаазі заявила про неминучість відповідальності Росії за агресію в Україні. Про це повідомляє The Guardian. Вона наголосила, що комісія, яка затвердить суму збитків для виплати Росією, є важливим попередженням іншим потенційним агресорам про притягнення до відповідальності. "Комісія, яка затвердить розмір військових збитків в Україні, що мають бути виплачені Росією, надсилає сигнал майбутнім агресорам, сказав Каллас", — йдеться у заяві посадовиці.Крім того, ЄС надасть до одного мільйона євро для фінансування підготовчих робіт новоствореної комісії.Нещодавно Кая Каллас зазначила, що Європейський Союз на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію.Також високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявляла, що Київ не повинен йти на поступки й віддавати країні-агресорці Росії Донбас, адже тоді РФ точно продовжить захоплювати всю Україну.Водночас, за словами Каллас, Європейський Союз не віддасть Російській Федерації заморожені активи до того моменту, поки країна-агресорка не виплатить Україні репарації. Таким чином у Європі планують нарощувати тиск на Москву..

Уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання.Як повідомляє видання Politico, Брюссель вважає, що остання пропозиція послів ЄС не задовольняє позицію країни, і їй потрібні додаткові гарантії.За даними джерел медійників, остання пропозиція містила три пункти. Згідно з ним, Бельгія може скористатися фінансуванням у розмірі всього пакета, якщо вона натрапить на позови або інші заходами у відповідь з боку Москви. Також Бельгія зможе покладатися на систему безпеки, незалежно від загальної суми фінансових гарантій, що надаються окремими країнами ЄС, а також жодні суми не передадуть Україні, доки гарантії не будуть надані."Своєю чергою, всі європейські держави отримають вказівку одночасно розірвати двосторонні інвестиційні договори з Росією", — зазначили медійники.Втім, за словами неназваних дипломатів, Бельгія відкинула ці пропозиції, тому що країні потрібні додаткові гарантії, що вона "не піддаватиметься непропорційним ризикам". Окрім цього, бельгійські чиновники також наголосили, що будь-які спроби відхилити їх побоювання "були б безглузді". Вони зауважили, що у такому випадку фінанси на рахунках депозитарію Euroclear "просто не будуть розблоковані".Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

Лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на прес-службу уряду Німеччини. Автор документа "привітали значний прогрес у зусиллях президента Трампа щодо забезпечення справедливого і міцного миру в Україні".Європейські лідери домовилися співпрацювати з Трампом і Зеленським "для досягнення тривалого миру, який збереже суверенітет України та європейську безпеку"."Лідери погодилися, що забезпечення безпеки, суверенітету та процвітання України є невіддільною частиною ширшої євроатлантичної безпеки. Вони чітко заявили, що Україна та її народ заслуговують на незалежне та суверенне майбутнє, вільне від страху перед майбутньою російською агресією", — наголошується у заяві.Крім того, лідери США та Європи "зобов'язалися співпрацювати з метою надання Україні надійних гарантій безпеки та заходів підтримки економічного відновлення в контексті угоди про припинення війни".Серед таких зобов’язань в заяві перелічено таке:надавати Україні стійку та значну підтримку для розбудови її збройних сил, чисельність яких повинна залишатися на рівні 800 тисяч осіб у мирний час, щоби мати можливість стримувати конфлікти та захищати територію України;створити під керівництвом Європи "багатонаціональні сили України", сформовані з добровольців з країн-учасниць "коаліції рішучих" та за підтримки США, вони сприятимуть відновленню збройних сил України, забезпеченню безпеки повітряного простору України та підтримці безпеки на морі, в тому числі шляхом проведення операцій на території України;механізм моніторингу та перевірки режиму припинення вогню під керівництвом США за участю міжнародних організацій для раннього попередження про будь-які майбутні напади, визначення їхніх винуватців та реагування на будь-які порушення, а також механізм усунення конфліктів для розробки взаємних заходів з деескалації, які можуть бути вжиті на користь усіх сторін;юридичне зобов'язання, з урахуванням національних процедур, вживати заходів для відновлення миру та безпеки у разі майбутнього збройного нападу, ці заходи можуть включати збройні сили, розвідувальну та логістичну допомогу, економічні та дипломатичні дії;інвестувати в майбутнє процвітання України, включаючи надання значних ресурсів для відновлення та реконструкції, укладення взаємовигідних торгівельних угод та врахування необхідності компенсації Росією збитків, завданих Україні, в цьому контексті російські суверенні активи в ЄС були заморожені;рішуче підтримати вступ України до Європейського Союзу.Вони зобов'язалися працювати над швидким досягненням подальшого прогресу найближчими днями та тижні, щоби спільно укласти та схвалити угоду про тривалий мир. Вони підтвердили свою рішучу підтримку президента Зеленського та народу України в їхній боротьбі проти незаконного вторгнення Росії та в досягненні справедливого і тривалого миру.Лідери висловили свою підтримку Зеленському та домовилися підтримати будь-які рішення, які він остаточно ухвалить щодо конкретних українських питань.Вони підтвердили, що міжнародні кордони не можна змінювати силою. Рішення щодо території належать народу України після того, як будуть ефективно запроваджені надійні гарантії безпеки. Підписанти заяви погодилися, що деякі питання необхідно розв’язати на завершальних етапах переговорів."Як і в будь-якій угоді, нічого не узгоджено, доки не узгоджено все, всі сторони повинні інтенсивно працювати над вирішенням, яке могло би забезпечити тривале припинення бойових дій", — наголошується в заяві.Під заявою підписалися: канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, данська прем’єрка Метте Фредеріксен, президент Фінляндії Александер Стубб, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, прем’єр Нідерландів Дік Схооф, прем’єр Польщі Дональд Туск, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре, прем’єр Швеції Ульф Крістерссон, британський прем’єр Кір Стармер, а також очільники Єврокомісії та Євроради Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував..