# Євросоюз

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення Європейського Союзу щодо заборони імпорту газу з Російської Федерації. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня.Про це повідомляє The Guardian.Під час прес-конференції у Братиславі Роберт Фіцо заявив, що рішення про енергетичне ембарго порушує ключові засади функціонування блоку. Зокрема, словацький прем'єр виділив такі пункти:порушення принципів: на думку Фіцо, заборона суперечить принципам субсидіарності та солідарності ЄС;перевищення повноважень: глава уряду стверджує, що Європейський Союз вийшов за межі своїх законних повноважень, ухвалюючи таке рішення;енергетична залежність: опір цієї політики пояснюється значною залежністю обох країн від російських енергоносіїв.Формат судового позовуПопри спільну позицію, Словаччина та Угорщина діятимуть через окремі юридичні звернення. Фіцо пояснив, що наразі не існує процедурного формату для об'єднання їх у єдиний позов. "Словаччина та Угорщина подадуть окремі позови, оскільки немає формату, в якому їх можна об’єднати в один судовий процес, але ми координуватимемо свої аргументи", — заявив політик.  Нещодавно Роберт Фіцо розкритикував зустріч "Коаліції рішучих" у Парижі. Однак він зауважив, що може уявити участь Словаччини в моніторингу мирної угоди, якщо її вдасться укласти.Також 10 січня президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем'єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші після спільного обіду підтвердили, що мають єдину позицію стосовно ненадання військової підтримки Україні.Як відомо, в листопаді словацький прем'єр-міністр зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Він озвучив офіційне звернення з проханням про зміцнення протиповітряної оборони своєї країни.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що міжурядові консультації між Чехією та Словаччиною відновлюються. Їх заморозив попередній чеський уряд через розбіжності в питаннях зовнішньої політики, зокрема, щодо війни в Україні..

У вівторок, 27 січня, президент Володимир Зеленський під час розмови з канцлером Австрії Крістіаном Штокером заявив, що Україна розраховує на підтримку конкретної дати вступу до Євросоюзу — 2027 року. На думку глави держави, це стане запорукою безпеки для всього континенту.Про це глава держави повідомив у Telegram-каналі за підсумками розмови з Федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером.ЄС як безпековий чинникОбговорюючи результати тристоронніх зустрічей в ОАЕ, де порушувалися військові питання та гарантії безпеки, Володимир Зеленський наголосив на стратегічній важливості євроінтеграції:"Вступ України до Євросоюзу є однією з ключових безпекових гарантій не лише для нас, а й для всієї Європи. Адже спільна сила Європи можлива, зокрема, і завдяки українському безпековому, технологічному та економічному внескам. Саме тому ми говоримо про конкретну дату — 2027 рік — і розраховуємо на підтримку нашої позиції з боку партнерів", — зазначив президент.Енергетична підтримкаПід час діалогу лідери детально зупинилися на ситуації в енергосистемі України, яка щодня перебуває під ворожими обстрілами. Глава держави акцентував на необхідності швидкої реакції світу:"Росія щодня бʼє по енергетиці, щоб залишити українців без світла та тепла, і дуже важливо, щоб на це партнери реагували. Тому дуже цінуємо, що минулого тижня Австрія виділила кошти на підтримку нашого енергетичного сектору".Запрошення до КиєваЗеленський також повідомив, що запросив Крістіана Штокера відвідати Україну, щоб продовжити обговорення способів зміцнення енергосистеми та інших напрямків підтримки під час особистої зустрічі.Раніше головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо.Своєю чергою, видання Financial Times оприлюднило інсайдерську інформацію, що Брюссель готує пропозиції щодо зміни процедури розширення Євросоюзу, яка діє ще з часів холодної війни. Йдеться про заміну її суперечливою дворівневою моделлю, що могла б прискорити вступ України — зокрема, в разі потенційної мирної угоди, яка має покласти край російському вторгненню.Нагадаємо, журналісти The Telegraph також інформували, що Україна та США планували підписати стратегічний документ, що передбачає залучення 800 мільярдів доларів у межах Плану реконструкції та процвітання..

Індія та Європейський Союз завершили укладення давно очікуваної знакової торгівельної угоди прагнучи захиститися від нестабільних зв'язків зі США. Очікується, що угода подвоїть експорт ЄС до Індії до 2032 року шляхом скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, що торгуються і призведе до економії чотирьох мільярдів євро на митах для європейських компаній.Про це заявили обидві сторони 27 січня, пише Reuters. Міністерство торгівлі Індії зазначило, що ЄС скоротить тарифи на 99,5% товарів, якими торгували протягом семи років, при цьому тарифи будуть зведені до нуля на індійські морські товари, вироби зі шкіри та текстилю, хімікати, гуму, базові метали, дорогоцінні камені та ювелірні вироби."Вчора між Європейським Союзом та Індією було підписано велику угоду", – заявив раніше прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Люди в усьому світі називають це матір’ю всіх угод. Ця угода відкриє величезні можливості для 1,4 мільярда людей в Індії та мільйонів людей у ​​Європі", — сказав він.Згідно із заявою ЄС, угода відкриє величезний та ретельно охоронюваний ринок Індії, а Нью-Делі протягом п'яти років знизить тарифи на автомобілі зі 110% до 10%, що буде вигідно для таких європейських автовиробників, як Volkswagen, Renault, Mercedes-Benz та BMW. Індія також негайно знижує тарифи на алкогольні напої, такі як вина, зі 150% до 75%, які поступово будуть знижені до 20%. Тарифи на міцні напої будуть знижені до 40%, повідомив ЄС. Угода також знизить тарифи на низку товарів ЄС, що імпортуються до Індії, включаючи машини, електрообладнання, хімікати, а також залізо та сталь, заявили в ЄС."Європа та Індія сьогодні творять історію", — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у дописі в соціальних мережах. Торгівля між Індією та ЄС становила 136,5 мільярда доларів у фінансовому році, що завершився у березні 2025 року. Офіційне підписання угоди між Індією та ЄС відбудеться після юридичної перевірки, яка, як очікується, триватиме від п'яти до шести місяців, повідомив чиновник індійського уряду, обізнаний з цим питанням."Ми очікуємо, що угоду буде реалізовано протягом року", — додав чиновник.Угода була укладена через кілька днів після того, як ЄС підписав ключову угоду з південноамериканським блоком Меркосур, після угод минулого року з Індонезією, Мексикою та Швейцарією. У той самий період Нью-Делі уклав пакти з Великою Британією, Новою Зеландією та Оманом.Хвиля угод акцентує на глобальних зусиллях щодо захисту від торгівлі зі Сполученими Штатами, оскільки спроби президента Дональда Трампа захопити Гренландію та тарифні погрози європейським країнам випробовують давні альянси між західними країнами. Торгівельна угода між Індією та США провалилася минулого року через збій у комунікації між їхніми двома урядами.Переговори між Індією та ЄС були відновлені у 2022 році після дев'ятирічного затишшя та набрали обертів після того, як Трамп запровадив тарифи на кількох торгівельних партнерів, включаючи 50% тариф на товари з Індії. Для Індії зниження тарифів з ЄС призведе до збільшення експорту в трудомістких секторах, що допоможе частково компенсувати вплив тарифів США, заявив Аджай Шрівастава, колишній індійський торговий чиновник. Він сказав, що угода також надасть негайну цінову перевагу для товарів з ЄС в Індії завдяки зняттю високих тарифів, наприклад, до 110% на автомобілі.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп попередив Індію про запровадження додаткових митних зборів у відповідь на тривалу закупівлю російських енергоносіїв. Лідер США прагне обмежити доходи Кремля, чинячи економічний тиск на Нью-Делі через закупівлю нафти у країни-агресора..

У Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо.Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо під час спілкування з журналістами в понеділок, 26 січня."У цьому документі про процвітання немає жодного посилання на конкретну дату", — сказала вона, відповідаючи на запитання журналістів щодо цього.Кажучи про обговорення цього документу з країнами-членами, головна речниця вказала, що відповідним форумом для цього є Рада Європи."Ми близькі до угоди зі США та з Україною щодо того, що ми називаємо Єдиною рамковою програмою процвітання", — наголосила Піньйо, фактично підтвердивши попередні заяви президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн,За словами головної речниці Єврокомісії, на теперішній момент нової інформації з цього питання вона не має."Як тільки ми отримаємо інформацію про можливу наступну зустріч з цього питання, ми будемо тримати вас у курсі", — запевнила Паула Піньйо.Раніше видання Financial Times оприлюднило інсайдерську інформацію, що Брюссель готує пропозиції щодо зміни процедури розширення Євросоюзу, яка діє ще з часів холодної війни. Йдеться про заміну її суперечливою дворівневою моделлю, що могла би прискорити вступ України — зокрема, в разі потенційної мирної угоди, яка має покласти край російському вторгненню.Нагадаємо, журналісти The Telegraph також інформували, що Україна та США планували підписати стратегічний документ, що передбачає залучення 800 мільярдів доларів у межах Плану реконструкції та процвітання..

У понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини й Австрії відбудеться засідання Рада Європейського Союзу з питань сільського господарства. Там розглянуть питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту ринку від українського аграрного імпорту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист, поданий Польщею у Раду ЄС і порядок денний засідання з питань сільського господарства.Польща, Угорщина, Словаччина й Австрія вимагають захистити європейських фермерів від негативного впливу імпорту української аграрної продукції.За інформацією журналістів, таке питання розглянуть на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства після 16:00 за київським часом."У контексті угод про вільну торгівлю Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли би наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною", — йдеться в документі.Зокрема, четвірка держав наполягає на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.Ключові претензії та вимоги щодо України:недостатність захисних механізмів — положення поточної угоди з Україною начебто не повністю відповідають потребам аграрного сектору, зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги встановлювали раніше;уніфікація стандартів — чотири країни вимагають, щоби до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що й до виробників у ЄС, це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків і кліматичних стандартів, до впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів;чутливі сектори — висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м'яса, зернових, молочної продукції, овочів і фруктів;компенсаційний фонд — Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять й Україну.Як відомо, 13 жовтня держави ЄС ухвалили умови нової торгівельної угоди з Україною, що має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Нагадаємо, раніше Євросоюз погодив угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною. Вона мала діяти в межах комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації..

У понеділок, 26 січня, країни Європейського Союзу остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу. Заборона законодавчо розпочне діяти до кінця 2027 року.Про це повідомили на сайті Європейської ради.Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Зазначається, що Угорщина та Словаччина традиційно проголосували проти такого кроку.Однак рішення вдалося ухвалити кваліфікованою більшістю. Це — 72% держав-членів Євросоюзу, що представляють 65% населення цих країн.Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС офіційно вважатиметься забороненим через шість тижнів після набрання чинності закону."Однак для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період", — йдеться в документі.План передбачає, що Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу — до 30 вересня 2027 року.Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року в тому разі, якщо вони мають труднощі із заповненням своїх газових сховищ газом із-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних і юридичних осіб. Окрім того, в Євросоюзі перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.Як відомо, у грудні за план відмови від російського газу проголосував Європейський парламент. При цьому представники Угорщини та Словаччини активно виступали проти цього.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти Bloomberg повідомляли, що з кінця 2025 року Китай нарощує закупівлі російського скрапленого природного газу. Оприлюднені дані суттєво перевищують очікуваний попит з боку провідного імпортера континенту..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що документ про гарантії безпеки для України повністю готовий. Наразі Київ чекає сигналу від Вашингтона.Таку заяву він зробив під час пресконференції із президентом Литви Гітанасом Науседою та лідером Польщі Каролем Навроцьким. За його словами, документ може стати ключовим чинником визначення конкретної дати завершення війни."Документ готовий на сто відсотків. Ми очікуємо від партнерів сигналу щодо місця і дати його підписання", — наголосив Зеленський.Очільник держави уточнив, що ключовим елементом документа є двосторонні гарантії безпеки з боку Сполучених Штатів Америки. Після підписання документ, відповідно до домовленостей, буде переданий на ратифікацію до Конгресу США та Верховної Ради України."Другі гарантії безпеки для України — це європейські гарантії безпеки, це Коаліція охочих і найголовніше, членство в Європейському Союзі. Це економічні гарантії безпеки для України", — зауважив гарант.Він відзначив, що Україна прагне отримати чітку дату вступу до ЄС. Зокрема, за його оцінкою, технічно наша держава буде готова до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першому півріччі 2026 року, а повна готовність буде у 2027 році."І ми хочемо конкретну дату в нашому договорі про закінчення війни, щоб потім всі сторони дотримувались цих домовленостей, включаючи і агресора, який буде підписуватися під 20-пунктним планом, якщо прийде такий момент, для того, щоб потім нас ніхто більше не блокував", — додав Зеленський.Нагадаємо, 24 січня завершився перший за тривалий час раунд дводенних тристоронніх зустрічей за участю України, США та Російської Федерації. Президент Володимир Зеленський повідомив про конструктивний характер діалогу та можливість проведення наступного етапу переговорів уже наступного тижня..

Очільник італійського міністерства закордонних справ Антоніо Таяні прокоментував критичні зауваження Володимира Зеленського стосовно позиції Євросоюзу. Міністр наголосив, що саме завдяки діям Європи вдалося гарантувати збереження незалежності України. Італійського міністра цитує видання Il Giornale.Як зазначає джерело, лобовий наступ Володимира Зеленського на Європу не залишився непоміченим. Звинувачення українського президента під час його виступу на Давоському форумі спростував міністр закордонних справ Антоніо Таяні. "Мені здається, що він нещедрий до Європи", — наголосив міністр закордонних справ у кулуарах бізнес-форуму Італія-Німеччина. Лідер Forza Italia додав: "Мені здається, що Європа гарантувала незалежність України, зробивши все можливе, щоб підтримати цю країну політично, фінансово та військово".Видання зазначає, що силове втручання Зеленського в брюссельські справи багатьом не сподобалося. Київський лідер звинуватив своїх найвірніших союзників у браку "політичної волі" протистояти Володимиру Путіну, поки на їхніх східних кордонах триває війна, а також у тому, що вони виглядають "втраченими" та "розрізненими" в подоланні шторму, спричиненого Дональдом Трампом. Він також зауважив щодо питання Гренландії:"Європа повинна навчитися захищатися. Відправлення 14 чи 40 солдатів до Гренландії — чого вона має досягти? Який сигнал вона надсилає Путіну? Китаю? І, можливо, перш за все, який сигнал вона надсилає Данії?"Нагадаємо, 22 січня, президент України Володимир Зеленський після зустрічі з американським лідером Дональдом Трампом у Давосі зробив низку гучних заяв. Політик торкнувся тем російсько-української війни, ситуації у Гренландії, сутичок в Ірані та інших важливих тем. .

Рада Європи, Єврокомісія та Дипломатична служба Євросоюзу уклали угоду про створення групи, що готуватиме запуск Спецтрибуналу щодо агресії Російської Федерації проти України. Ця структура стане фундаментом для майбутнього судового переслідування за вчинені злочини.Про це у соцмережі X повідомив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе. Він анонсував підписання тристоронньої угоди щодо створення спеціальної підготовчої групи для майбутнього міжнародного суду.Хто долучився до ініціативиЗа словами Берсе, угоду про формування робочої групи підписали три ключові структури: Рада Європи, Європейська комісія, Європейська служба зовнішніх справ (EEAS).Завдання підготовчої групиСтворена структура, як запевнив посадовець, зосередиться на розв'язанні організаційних та інституційних питань, які є необхідними для повноцінного запуску трибуналу. Зокрема, фахівці готуватимуть правове підґрунтя та логістичну базу для майбутніх судових процесів."Це ключовий крок до посилення підзвітності, розбудови структур трибуналу та підтримки правосуддя для України", — наголосив генсек Ради Європи.Чому це важливоНа переконання Берсе, формування такої групи є критичним етапом на шляху до забезпечення невідворотності покарання за злочин агресії. Це дозволить створити дієві міжнародні механізми, які допоможуть притягнути винних до відповідальності на найвищому рівні.Раніше прокурор Міжнародного кримінального суду заявив, що ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна не зникне, навіть якщо мирні переговори щодо України будуть успішними. Нагадаємо, 25 червня 2025 року президент Володимир Зеленський у Страсбурзі підписав угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе. Після підписання документа український гарант наголосив, що створення спецтрибуналу дасть Києву реальний шанс притягнути Кремль до відповідальності.Своєю чергою, Європейський Союз офіційно виділив стартові 10 мільйонів євро для запуску Спеціального трибуналу, що займатиметься притягненням російського керівництва до відповідальності. Цей фінансовий крок став початком практичної реалізації механізму покарання за злочини, вчинені Москвою під час агресії проти України. .

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан переоцінює свої можливості, блокуючи європейське майбутнє України. Він пообіцяв "100 років не пускати Україну до ЄС".Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X, відповідаючи на заяви Віктора Орбана в Брюсселі.Таким чином український міністр прокоментував заяви прем’єр-міністра Угорщини про "таємний план Єврокомісії" щодо підтримки України та її членства у ЄСВіктор Орбан також гучно заявив, що в Угорщині в наступні 100 років "не буде такого парламенту, який би проголосував за вступ України у ЄС"."Цей план приречений на провал, пане прем'єр-міністре. Ваш господар у Москві не протягне 100 років", — наголосив міністр закордонних справ України.Він іронічно уточнив, що цього не відбудеться, навіть якби Віктор Орбан готовий був віддати йому всі органи для пересадки."А в день вступу України до ЄС ми повісимо цей заголовок в рамці у Верховній Раді України, щоби пам'ятати про вашу брехню протягом наступних 100 років", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 22 січня Володимир Зеленський гостро розкритикував внутрішні сили в ЄС, які працюють на виснаження Європи. Президент іронічно натякнув на деструктивну роль угорського прем'єра Віктора Орбана, зауваживши, що політики, які ігнорують спільні інтереси заради Росії, мають нести відповідальність.Сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС і США близькі до угоди щодо "плану процвітання" для України, який ґрунтується на п’яти стовпах: продуктивність, інтеграція України в ринок ЄС, інвестиції, донори та реформи.Нагадаємо, що 6 січня Віктор Орбан виступив із резонансними прогнозами щодо майбутнього ЄС. Політик вважає, що вже наступного року об’єднання може охопити хаос, проте запевняє, що Будапешт залишатиметься у складі блоку..

Європейський Союз спромігся на сильні рішення в дуже складних ситуаціях. Одна при цьому Європа має постійно їх ухвалювати, аби вважатися самостійним геополітичним гравцем.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 23 січня."Ми вдячні за 90 мільярдів. Це було складно для них, різні деякі лідери блокували таке рішення, але Україна забезпечена фінансуванням — 45 мільярдів кожного року на наступні два роки", — зауважив він.Український президент висловив вдячність усім європейським лідерам за ці кроки, які реально допоможуть Україні."Далі: є рішення, коли збільшується підтримка України. Німеччина зробила це, я вдячний канцлеру Мерцу. Це дуже важливе рішення. І також Нідерланди, я Діку вдячний, відбулося збільшення. В принципі нордіки та шведи нас підтримували, це дуже важливі речі. Ми деякі речі проговорили потім, після Давосу, в телефонній розмові", — додав Зеленський.При цьому він акцентував, що багато речей варто ухвалювати швидше. Наприклад, санкційні рішення."Я вдячний всім лідерам за всі пакети, вони були дуже важливі для нас, але давайте чесно: атомка Росії — так і не застосовані санкції, щодо "Росатому" тощо. Сильних санкцій поки що немає: юридичних, фізичних, осіб і багато всього іншого", — наголосив президент України.Він констатував, що є рішення, які потрібно дуже швидко робити — своє ППО, зростання виробництва зброї. Це ж захист не тільки для України, це захист для всієї Європи."Ось програма SAFE: я дуже позитивно сприймаю, вважаю, що це суперідея, 155 мільярдів і на якусь частину можна розраховувати Україна, але будемо чесними: поки що спільних таких виробництв з Україною можна порахувати на пальцях. І це ненормально, коли вже чотири роки війни, — треба рухатися швидше", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Європарламент планує пришвидшити розгляд ініціативи про надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Депутати можуть проголосувати за нього вже на майбутньому пленарному засіданні..

Європейський Союз офіційно виділив стартові 10 мільйонів євро для запуску Спеціального трибуналу, що займатиметься притягненням російського керівництва до відповідальності. Цей фінансовий крок став початком практичної реалізації механізму покарання за злочини, вчинені Москвою під час агресії проти України.Про надання перших 10 мільйонів євро для новоствореного Спеціального трибуналу повідомила у соцмережі X висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас.Фінансування правосуддяЗа словами посадовиці, виділені кошти спрямують на забезпечення роботи трибуналу, метою якого є судове переслідування лідерів Російської Федерації. Йдеться про їхню безпосередню роль у розв'язанні та веденні загарбницької війни проти України.Каллас акцентувала на ключових принципах цієї ініціативи:невідворотність покарання. Російське керівництво несе повну відповідальність за цю війну;відсутність безкарності. Кожен причетний до воєнних злочинів має постати перед судом;міжнародна співпраця. Відповідний контракт було підписано з Радою Європи.Дипломатичні зусилляЗаява була оприлюднена після обговорення та підписання документів із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе.Спеціальний трибунал для розгляду злочину агресії проти України — це ініціатива, спрямована на притягнення вищого політичного та військового керівництва Росії до відповідальності за розв’язання війни проти України, що є порушенням міжнародного права. Створення спецтрибуналу підтримали понад 40 держав і міжнародних організацій, включно з Радою Європи.  Раніше прокурор Міжнародного кримінального суду заявив, що ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна не зникне, навіть якщо мирні переговори щодо України будуть успішними. Нагадаємо, 25 червня 2025 року президент Володимир Зеленський у Страсбурзі підписав угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе. Після підписання документа український гарант наголосив, що створення спецтрибуналу дасть Києву реальний шанс притягнути Кремль до відповідальності..

Європейський парламент планує пришвидшити розгляд ініціативи про надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Депутати можуть проголосувати за нього вже на майбутньому пленарному засіданні.Про це повідомила пресслужба Європарламенту. Зокрема, сьогодні, 20 січня, депутати підтримали прохання якнайшвидше розглянути фінансовий пакет ЄС, який фінансуватиметься коштом спільних запозичень, його гарантуватиме бюджет Євросоюзу."Гроші мають скерувати на військову допомогу, підтримку державного бюджету України та зміцнення оборонної промисловості країни, а також інтеграцію в європейську оборонну базу", — йдеться в повідомленні.Крім того, депутати пришвидшують роботу над змінами в Українському фонді. За рішенням Ради ЄС, вони планують застосувати процедуру розширеної співпраці.Це дозволить 24 країнам ЄС (без Чехії, Угорщини та Словаччини) надати Україні позику. Остаточне голосування з цього питання відбудеться в середу, 21 січня.Наступним кроком стане узгодження позики між Європарламентом і Радою Євросоюзу в межах звичної законодавчої процедури.Як відомо, в грудні ЄС виділив Україні 90 мільярдів євро на два наступних роки, кошти будуть безповоротними та безвідсотковими. Гроші спрямують на бюджетні потреби й оборону, а погашення можливе тільки після компенсації збитків із боку Росії.Нещодавно голова Єврокомісії уточнила, що 60 мільярдів євро спрямують на оборонні потреби України, а ще 30 мільярдів євро — на бюджетну допомогу.Такі кошти Україні нададуть на 2026-2027 роки. При цьому в Євросоюзі продовжують розгляд "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів Росії.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди ЄС і США в умовах погроз американського президента Дональда Трампа..

Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки в умовах погроз американського президента Дональда Трампа. Відповідну заяву міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він наголосив, що Франція не планує піддаватися на тарифний шантаж Дональда Трампа."Франція підтримує призупинення торгової угоди зі США, як хоче Європарламент. Якщо тиск підтвердиться, Європа зробить із цього всі належні висновки. Єврокомісія готується до цього та має дуже потужні інструменти", — наголосив очільник МЗС Франції. Як відомо, президент США Дональд Трамп пригрозив підвищеними тарифами низці країн Європи, які заступилися за Данію та Гренландію на тлі його претензій на острів.Окрім того, він пригрозив Франції гігантськими митами на шампанське в разі небажання увійти до створюваної ним Ради миру. Президент Франції Еммануель Макрон закликав ЄС готувати "торгову базуку" на випадок, якщо Трамп реалізує свої погрози.Раніше французький лідер констатував, що США поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому Європейський Союз має прагнути до більшої самостійності.До того ж Франція 6 лютого планує відкрити в Гренландії консульство. Це відбудеться на тлі спроб Дональда Трампа взяти під контроль США найбільший острів у світі.Нагадаємо, що Європейський Союз проведе черговий саміт на рівні лідерів. Він запланований на 22 січня та відбудеться у столиці Франції..

Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Дональда Трампа запровадити мита проти європейських союзників. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам.Про це вона написала на своїй сторінці у мережі X.Розкол на користь Кремля та ПекінаЗа словами Каллас, анонсовані Трампом економічні обмеження проти країн, які підтримали Данію у питанні Гренландії, викликають радість у Москві та Пекіні. Вона переконана, що розбрат між трансатлантичними партнерами — це саме те, на що сподіваються агресивні режими."У Китаю та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу", — зауважила очільниця європейської дипломатії.Економічні ризики та безпекаКаллас наголосила, що будь-які питання безпеки, пов'язані з Гренландією, мають вирішуватися за столом переговорів у межах НАТО, а не через торгівельний тиск. Вона виділила три ключові загрози від запровадження тарифів:економічне ослаблення. Тарифи зроблять і Європу, і США біднішими;втрата процвітання. Торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників;відволікання від війни в Україні. Внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії."Не можна допустити, щоб наша суперечка відволікала нас від ключового нашого завдання — допомагати зупинити війну Росії проти України", — резюмувала дипломатка.Нагадаємо, 17 січня американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Також повідомлялось, що у Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини"..