# Євросоюз

На полях Мюнхенської безпекової конференції Україна та її європейські партнери провели черговий раунд переговорів щодо прискореної процедури членства в Європейському Союзі. Попри готовність більшості держав рухатися швидше, процес стикається з жорстким опором одного гравця, що змушує Київ шукати нові дипломатичні інструменти для подолання вето.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками пресконференції, пише "Радіо Свобода".Угорщина на шляху до БрюсселяЗа словами дипломата, технічно та політично Україна могла б просуватися до членства значно вищими темпами. Головним гальмом на цьому шляху залишається деструктивна позиція офіційного Будапешта, яка наразі виглядає як повна блокада українських ініціатив."Недалекоглядна позиція Угорщини, яка повністю блокує всі українські зусилля на цьому напрямку", — констатував очільник МЗС.Чому Україна потрібна ЄвропіПопри труднощі з Угорщиною, Андрій Сибіга наголосив, що в архітектурі самого Євросоюзу відбувається зміна сприйняття України. Більшість країн-членів усвідомлюють, що приєднання Києва — це не лише допомога Україні, а й критичне посилення самої Європи в оборонній та економічній сферах. Міністр виокремив ключові переваги, які отримає блок від вступу України:безпековий фундамент: посилення оборонної потужності всього континент;політична вага: зміцнення дипломатичних позицій Європи на світовій арені;економічна автономія: внесок у стратегічну незалежність ЄС та розвиток промисловості.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також стало відомо, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..

Уряд Віктора Орбана може отримати нові кошти від Європейського Союзу. До того ж Брюссель відчутно пом’якшив загалом жорстку риторику на його адресу. Це відбувається перед важливими виборами в Угорщині.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на людей, які добре обізнані зі ситуацією навколо угорських виборів.Річ у тому, що посадовці ЄС не хочуть, аби їх вважали такими, що втручаються у вибори або дають Віктору Орбану додаткові аргументи для його антибрюссельської кампанії.Опитування показали, що Орбан може програти вибори 12 квітня, оскільки опозиційна партія "Тиса" на чолі з Петером Мадяром випереджає "Фідес" Орбана приблизно на 10 пунктів.Також джерела медійників запевнили, що "Тиса" теж закликала інституції Євросоюзу проявити стриманість під час виборчої кампанії. У недільній промові Мадяр пообіцяв зміцнити позиції Угорщини в ЄС."Місце Угорщини — в Європі, не тільки тому, що ми потребуємо Європи, а й тому, що Європа потребує нас", — наголосив він.За словами співрозмовників журналістів, Єврокомісія вже розпочала обережніше висловлюватися у своїх публічних заявах щодо Угорщини та питань верховенства права.До того ж, попри останні застереження, уряду Віктора Орбана можуть виділити близько 2,4 мільярда євро нових коштів до виборів."За декілька місяців до таких історичних і вирішальних виборів, вони дійшли висновку, що найкраще нічого не робити. Європейська комісія страхує свої ризики, що є нормальним", — пояснив журналістам угорський посадовець. Він акцентував, що все, що зроблять інституції ЄС, Віктор Орбан може використати проти Брюсселя. І він готується до таких контратак.«Усе, що ми скажемо або не скажемо, він використає проти нас", — заявив неназваний представник Європейського парламенту в розмові з медійниками.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

Попри активну підтримку євроінтеграційних прагнень Києва, держави-члени Європейського Союзу наразі не досягли згоди щодо фіксації точного календаря вступу України до блоку. Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас наголосила, що попереду залишається значний обсяг роботи, проте стратегічний курс на те, що "Україна — це частина Європи", залишається незмінним.Про це повідомляє DW, цитуючи заяву топдипломатки Євросоюзу під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки у неділю, 15 лютого.Дипломатична реальністьЗа словами Каї Каллас, на сьогодні в середині об'єднання панує стримана позиція щодо конкретних дедлайнів. Вона відкрито визнала наявність розбіжностей у поглядах серед країн-членів, що є природним процесом для європейської дипломатії."Моє відчуття таке, що держави-члени не готові назвати конкретну дату. Цілком зрозуміло, що ми не маємо однакових поглядів щодо всіх питань, і так буде й надалі", — пояснила головна дипломатка ЄС.Водночас Каллас виступила на захист європейської суб'єктності, відкинувши критику з боку держсекретаря США Марко Рубіо щодо нібито занепаду європейської цивілізації. Вона підкреслила, що попри певні розбіжності з Вашингтоном, Європі не загрожує крах.Безпека України як пріоритет для ЄвропиКаллас акцентувала на тому, що зміцнення обороноздатності ЄС є нагальною потребою, а геополітична вага блоку напряму залежить від успіху України. Вона нагадала, що безпекова архітектура континенту зараз формується саме на українських теренах."Існує нагальна потреба повернути європейську суб'єктність. Безпека Європи починається в Україні", — заявила Кая Каллас.Тверезий погляд на РосіюТоркаючись теми завершення війни, представниця ЄС закликала міжнародну спільноту не переоцінювати можливості Кремля. Вона назвала Росію "надламаною" агресоркою та застерегла від сценаріїв, де Москва отримає за столом переговорів більше, ніж змогла вибороти на полі бою. Крім того, Каллас наполягає на виплаті репарацій та притягненні РФ до відповідальності за воєнні злочини.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також повідомлялось, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..

У Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву латвійського лідера під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.Пошук "креативної формули"За словами Рінкевичса, попри бажання багатьох партнерів бачити Україну в складі ЄС якнайшвидше, всередині блоку досі не готові зафіксувати конкретну дату вступу. Політик зазначив, що Брюссель вміє бути "креативним", коли цього вимагають обставини, проте наразі єдиного рішення немає."З нашого погляду, так, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала частиною Євросоюзу, але ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно потрібно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде", — зауважив президент Латвії.Фактор війни та мирної угодиРінкевичс переконаний, що ключовою перешкодою для визначення дедлайнів є відсутність мирної угоди, яка в найближчій перспективі залишається недосяжною через позицію Кремля. Він підкреслив, що поки Росія не виявляє готовності до реальних кроків, ЄС змушений вирішувати складну дилему розширення за умов війни."Я не бачу, що Росія збирається рухатися. А якщо Росія не рухається, то ми не матимемо угоди. Якщо Росія не рухається, то ми маємо вирішити, якщо є країна, яка перебуває у стані війни, що ми будемо робити з розширенням Європи. Тож чи можемо ми сьогодні назвати конкретну дату, наприклад 27 листопада?" — риторично запитав політик.Прогнози на 2026 рікОкремо президент Латвії торкнувся термінів завершення бойових дій. На його думку, розраховувати на фінал війни вже у 2026 році наразі складно, хоча він був би радий помилитися у своїх розрахунках."Чесно кажучи, на цю мить я не можу уявити, що ми укладемо угоду у 2026 році. Якщо я помиляюся, я з радістю визнаю це всюди", — резюмував Рінкевичс.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення..

Через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Таку заяву зробила єврокомісар з розширення Марта Кос під час Українського ланчу в Мюнхені. За словами Кос, традиційний процес вступу, заснований виключно на індивідуальних досягненнях країн-кандидатів, наразі стикається з безпрецедентними геополітичними викликами."На основі поточної методології розширення ЄС, вступ України в ЄС 1 січня 2027 року не є можливим. Але ми маємо знайти, як подолати розрив між процесом вступу, заснованим на досягненнях країн-кандидатів, та геополітичними викликами", — заявила єврокомісар.Вона наголосила, що питання членства України вже давно вийшло за межі звичайної бюрократичної процедури. На думку Кос, йдеться про значно масштабнішу мету — остаточне об'єднання Європи.Водночас у Брюсселі запевняють, що попри складність нинішніх правил, пошук "геополітичного підходу" може стати ключем до того, щоб Україна стала частиною спільноти швидше, ніж це передбачає стандартний графік.Як зазначав Bloomberg, проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає вступ до ЄС у 2027 році. До цього часу Київ може отримати окремі переваги, пов’язані з членством.Водночас речник Європейської комісії у коментарі Bloomberg підтвердив, що майбутній вступ України до ЄС є частиною обговорень у межах потенційної мирної угоди.Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Своєю чергою, головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо..

У п’ятницю, 13 лютого, в Німеччині відбулася зустріч у Берлінському форматі за участю президента України Володимира Зеленського. За її підсумками Київ розраховує на підтримку партнерів і союзників.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Головна увага — ситуації в енергетиці, нашому відновленню. Україна сформує та відправить партнерам список потреб для підтримки нашої енергетичної інфраструктури та військової сфери", — зазначив він.За його словами, Україна розраховує на підтримку. Також належну увагу під час розмови приділили й гарантіям безпеки для України та всієї Європи."Говорили й про нашу дипломатичну роботу, важливість підтримки України", — акцентував український президент.На його переконання, потрібно продовжувати підтримку PURL і повністю реалізувати потенціал ініціативи SAFE для спільного з Україною виробництва зброї."Українці разом з усіма іншими європейцями мають бути впевнені у своєму майбутньому та в тому, що російська агресія більше ніколи не повториться. Дякую партнерам, які це розуміють і допомагають", — наголосив Володимир Зеленський.Він підсумував, що учасники зустрічі узгодили спільні позиції, скоординували подальші кроки та домовилися про наступні контакти в широкому колі.Раніше повідомлялося, що державний секретар США Марко Рубіо в останній момент скасував свою участь у розмові з лідерами країн Європи, керівниками Європейського Союзу, НАТО та президентом України Володимиром Зеленським.Нагадаємо, що сьогодні Дональд Трамп запропонував українському лідеру Володимиру Зеленському не втратити "чудової можливості". Адже, за словами американського президента, Володимир Путін "хоче підписати угоду"..

У п’ятницю, 13 лютого, державний секретар Марко Рубіо в останній момент скасував свою участь у розмові з лідерами країн Європи, керівниками Європейського Союзу, НАТО та президентом України Володимиром Зеленським.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на власні джерела.Зустріч у так званому "Берлінському форматі" відбулася на полях Мюнхенської конференції з безпеки за участі лідерів європейських країн, ЄС, НАТО та президента України Володимира Зеленського.Очікувалося, що державний секретар США приєднається до обговорень, але він скасував свою участь в останню хвилину через непорозуміння в розкладі."Він не буде присутній на зустрічі Берлінського формату щодо України, враховуючи кількість зустрічей, які він має провести одночасно. Він займається питаннями Росії й України на багатьох своїх зустрічах тут у Мюнхені", — заявив представник американського посадовця.Один європейський політик у коментарі Financial Times назвав це "божевіллям", а інший заявив, що зустріч не мала змісту без участі Марка Рубіо.До речі, перед початком Мюнхенської конференції з безпеки державний секретар США Марко Рубіо заявив, що може зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. Він також має виступити на конференції у Мюнхені та висловив сподівання, що його послання на Мюнхенській конференції "добре сприймуть" європейці.Раніше журналісти The Atlantic писали, що Дональд Трамп розглядає можливість виходу США з переговорів щодо України. Це може статися вже найближчими тижнями.Нагадаємо, що сьогодні Дональд Трамп запропонував українському лідеру Володимиру Зеленському не втратити "чудової можливості". Адже, за словами американського президента, Володимир Путін "хоче підписати угоду"..

У середу, 11 лютого, відбулася зустріч українських посадовців із послами країн G7 і Європейського Cоюзу. У фокусі — відновлення енергетики та підготовка до наступного осінньо-зимового періоду.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він назвав зустріч "продуктивною"."Поінформував про загальну складну ситуацію в енергетиці, спричинену постійними атаками Росії на наші об’єкти. Першочергове завдання — відновлення генерації, підстанцій і мереж, а також формування резервів обладнання та потужностей. Є потреба, зокрема у великих генераторах і трансформаторах", — зазначив український міністр.Він констатував, що розпочалася підготовка до наступного опалювального сезону. Формуються запаси енергоносіїв, і допомога партнерів тут особливо цінна. Мета — розвиток і розбудова когенерації."Подякував G7 за гуманітарну підтримку. Лише з 26 січня до України надійшло понад 560 одиниць енергетичного обладнання від різних країн, зокрема G7. 1 152 тонни розподілено з хабів Міненерго для підтримки лікарень, соціальної інфраструктури, ДСНС. Допомога надходить регулярно, але і потреба постійно збільшується", — зауважив Шмигаль.Він додав, що Україна зацікавлена, зокрема, в передачі виведеного з експлуатації, але придатного до використання енергетичного обладнання."Вдячний за внески країн у Фонд підтримки енергетики. Обговорили створення Ukraine Energy Support Coordination Group за прикладом оборонного "Рамштайну". Готуємося провести таку зустріч вже найближчим часом", — розповів віцепрем’єр-міністр України.Він деталізував, що обговорили й важливі стратегічні ініціативи розвитку енергетичного сектору України: цифровізація, підвищення ефективності, приватизація та корпоратизація. Закликав партнерів розглянути участь у відновленні енергетичного сектору України."Щиро вдячний нашим міжнародним партнерам, зокрема, країнам G7, за оперативну та скоординовану підтримку у відновленні енергетичного сектору", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Єврокомісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими..

Європейський парламент ухвалив стратегічне рішення про виділення Україні масштабного пакету фінансової підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років. Ці кошти стануть критично важливим ресурсом для підтримання оборонної спроможності держави та забезпечення безперебійного фінансування бюджетних видатків в умовах тяглої війни.Про це повідомляє Міністерство фінансів України за підсумками рішення Європарламенту від 11 лютого.Призначення фінансової допомогиУ Мінфіні зазначили, що затверджений пакет підтримки має чіткий розподіл за ключовими напрямками, що дозволить уряду збалансувати військові та соціальні потреби:військова підтримка: 60 мільярдів євро будуть спрямовані на посилення оборонного потенціалу України.бюджетна підтримка: 30 мільярдів євро призначені для гарантування стабільного функціонування державної фінансової системи.Фінансування відбуватиметься шляхом запозичень ЄС на міжнародних ринках капіталу під гарантії бюджетного резерву Європейського Союзу. Україна очікує отримати перший транш уже у другому кварталі 2026 року, ймовірно — у квітні.Офіційна позиціяМіністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що ця допомога не лише зміцнює фронт, а й наближає Україну до європейських стандартів:"Ці кошти допоможуть Україні зміцнити оборонний потенціал, забезпечити пріоритетні видатки, а також сприятимуть стійкості країни та її тіснішій інтеграції з оборонно-промисловою базою Європи".У Мінфіні наголошують, що Європейський Союз залишається найбільшим донором України: з лютого 2022 року загальний обсяг наданої допомоги вже сягнув 70,7 мільярда євро. Новий пакет фінансування відіграє ключову роль у підтримці необхідних реформ та посиленні інституційної спроможності держави на шляху до членства в ЄС.Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

У вівторок, 10 лютого, відбулося чергове засідання "енергетичного штабу" України. Його учасники констатували, що, зокрема, в Києві ситуація продовжує залишатися важкою через низькі температури.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Енергетики працюють цілодобово, аби ліквідувати наслідки останніх російських ударів. Водночас сьогодні в столиці вдалося витримати всі графіки відключень", — наголосив він.За його словами, посилюється технічна співпраця з партнерами, вивчаються можливості залучення додаткового обладнання низки країн, де зупинені теплові станції."Вони можуть стати донорами запчастин, необхідних для відновлення нашої енергосистеми", — пояснив Шмигаль.Він також розповів, що чотири потужні генератори надійшли від Бельгійської агенції з міжнародного співробітництва Enabel."Їх придбали та доставили в найкоротші терміни усього за три тижні від запиту Міненерго. Всього в дорозі до України 500 генераторів з ЄС", — акцентував перший віцепремєр-міністр України.Він додав, що загалом за цей тиждень в Україні планують відвантажити набувачам близько 140 тонн обладнання."Дякуємо усім партнерам за допомогу. Дякую нашим енергетикам, залізничникам, тепловикам, рятувальникам, усім, хто допомагає людям", — підсумував Деним Шмигаль.Нагадаємо, сьогодні єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Європейська комісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими..

Європейська комісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. За її словами, ефективний захист енергосистеми України неможливий без зміцнення повітряної оборони."Ми закликаємо держави-члени діяти без зволікань, зокрема, використовуючи національні запаси. Комісар Кубілюс працює з європейською оборонною промисловістю, щоб усунути виробничі "вузькі місця" та прискорити постачання", — наголосила вона.Кос зазначила, що є ідея створення енергетичного плану дій, який необхідно впровадити до наступної зими. Він передбачає одночасно захист енергетичної інфраструктури та проведення структурних реформ."Наша мета чітка — повна інтеграція України до європейського енергетичного ринку через поєднання ринків, підтримку в процесі приєднання та регуляторну сумісність", — пояснила вона.Кос поінформувала, що підтримка України продовжиться і 2026 року — передбачено початкове фінансування у 153 мільйони євро, з яких 145 мільйонів євро призначені для України.Загалом із 2022 року Європейський Союз уже надав понад три мільярди євро допомоги українській енергетиці. Окремо майже один мільярд євро мобілізовано на екстрені закупівлі газу.Зокрема, через механізм цивільного захисту ЄС Україні передали:понад 11 тисяч генераторів;більш ніж сім тисяч трансформаторів;шість автотрансформаторів;сотні одиниць іншого енергетичного обладнання.Крім того, ЄС збільшив потужності експорту електроенергії до України до 2,45 ГВт, що допомогло стабілізувати енергосистему після масованих атак.Нагадаємо, 6 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що Нідерланди нададуть Україні трансформатори різної потужності. Окрім того ця країна зробить внесок у розмірі 23 мільйони євро для підтримки енергетичного сектору..

Вступ Грузії до Євросоюзу принесе блоку значно більше користі, тоді як членство України лише послабить ЄС та створить загрозу продовольчій безпеці через "неякісне зерно". Глава міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Брюссель припускається величезної помилки, тримаючи Тбілісі на відстані, та закликав до пріоритетних переговорів саме з грузинською стороною.Про це повідомляє SOVA, посилаючись на заяву міністра під час спільної пресконференції з очільницею грузинської дипломатії Макою Бочорішвілі."Загроза" від України та "стабільність" ГрузіїНа думку угорського політика, ситуація є очевидною: Грузія здатна зміцнити Євросоюз, тоді як Україна несе економічні ризики. Зокрема, Сійярто наголосив, що українська агропродукція, включаючи зерно, може створити пряму загрозу для ринку ЄС.Міністр також зазначив, що Угорщина та Грузія є "піонерами глобальної патріотичної революції". За його словами, обидві країни продемонстрували стійкість до зовнішнього тиску завдяки "дуже сильним лідерам", які не дозволили втягнути свої держави у війну та протистояли втручанню у внутрішні справи.Конфронтація з БрюсселемСійярто висловив критику на адресу нинішнього керівництва Єврокомісії, зокрема Урсули фон дер Ляєн, зазначивши, що Будапешту та Тбілісі доводиться щодня боротися за свій суверенітет. Угорський міністр звинуватив Брюссель у спробах втручання у вибори. Він наголосив, що Грузія є незалежною державою з обраним урядом, і Угорщина завжди її підтримуватиме. Окремо було зазначено, що Угорщина робитиме все можливе, щоб уникнути втручання в "українську війну".Нагадаємо, за даними Politico, Євросоюз розробляє радикальний сценарій "часткового членства", щоб надати Києву політичне дихання та захистити його від впливу Москви ще до фіналізації вступних критеріїв. Ініціатива передбачає поетапне отримання прав і обов’язків уже з 2027 року, що стане ключовим елементом майбутньої мирної угоди за підтримки міжнародних гарантів..

Євросоюз розробляє радикальний сценарій "часткового членства", щоб надати Києву політичне дихання та захистити його від впливу Москви ще до фіналізації вступних критеріїв. Ініціатива передбачає поетапне отримання прав і обов’язків уже з 2027 року, що стане ключовим елементом майбутньої мирної угоди за підтримки міжнародних гарантів.Про це повідомляє Politico.Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії, і на тлі наполягань Києва щодо включення членства в ЄС у 2027 році до мирної угоди з Кремлем, ця ідея на ранній стадії означатиме драматичну зміну того, як блок залучає нові країни до свого складу. План передбачає, що Україна отримає місце за столом ЄС ще до проведення реформ, необхідних для отримання повноправних привілеїв членства.Європейські чиновники та український уряд заявляють, що заявка Києва на членство є терміновою. Росія, ймовірно, спробує "зупинити наш рух до ЄС", заявив президент України Володимир Зеленський журналістам у Києві в п'ятницю, коли його запитали про важливість офіційного закріплення дати вступу у 2027 році. "Ось чому ми кажемо: назвіть дату. Чому конкретну дату? Тому що ця дата буде підписана Україною, Європою, США та Росією".Ідея ЄС перегукується з планом Еммануеля Макрона про "Європу різних швидкостей", який він неодноразово описував з того часу, як став президентом Франції у 2017 році. Остання версія була неофіційно названа "зворотним розширенням", за словами одного чиновника ЄС та двох європейських дипломатів, оскільки вона фактично вводить країни в блок на початку процесу виконання критеріїв членства, а не в кінці.Крок 1. Підготувати УкраїнуЄС проводить "frontloading" (випереджальну підготовку) заявки України на членство. Це передбачає надання Києву неформальних вказівок у переговорах щодо "кластерів" — юридичних кроків на шляху до членства.Блок уже надав Україні детальну інформацію щодо трьох із шести переговорних кластерів. На неформальній зустрічі міністрів європейських справ у Кіпрі в березні ЄС хоче надати українській делегації деталі щодо більшої кількості кластерів, щоб робота могла розпочатися і над ними."Попри найскладніші обставини, в розпал триваючої російської агресії, Україна прискорює свої зусилля щодо реформ", — заявила Politico Марілена Рауна, заступниця міністра з питань Європи Кіпру, який головує в Раді ЄС. За її словами, зустріч 3 березня буде спрямована на підтвердження цієї підтримки.Європейські посадовці кажуть, що ця ідея приваблива, оскільки вона дасть Києву простір для завершення реформ демократичних інститутів, судової та політичної систем, зменшуючи ймовірність того, що він втратить надію на вступ до блоку і відвернеться від Заходу. Однак попереду чекають перешкоди, не в останню чергу з боку прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України.На основі розмов із п'ятьма дипломатами, які представляють різні країни, а також трьома посадовцями ЄС та двома українськими чиновниками (яким надали анонімність), видання визначило п'ять кроків.Крок 2. Створити "Полегшене членство"Уряди ЄС розпитували президентку Комісії Урсулу фон дер Ляєн про зусилля щодо виходу з глухого кута у питанні залучення нових націй до блоку на зустрічі в Брюсселі в п'ятницю. Вона виклала низку варіантів і моделей, які розглядає ЄС, серед яких була ідея "зворотного розширення"."Це було б свого роду перекалібруванням процесу — ви приєднуєтеся, а потім поступово отримуєте права та обов’язки", — сказав чиновник ЄС, знайомий зі змістом дискусії. "Таким чином, відбудеться переосмислення того, як ми здійснюємо вступ, виходячи з зовсім іншої ситуації, яку ми маємо зараз порівняно з часом, коли Комісія встановлювала критерії вступу".Ідея полягає не в тому, щоб знизити планку, а в тому, щоб надіслати потужний політичний сигнал країнам, чий вступ гальмується через війну або опозицію з боку столиць на кшталт Будапешта — не лише Україні, а й Молдові та Албанії, серед інших."Важливо надіслати політичний сигнал", — сказав один дипломат ЄС. "Загарбницька війна триває вже чотири роки. Українцям потрібна підтримка. ЄС повинен надати цю підтримку політично та психологічно".Хоча раніше Зеленський заявляв, що Україна не погодиться на статус ЄС "другого сорту", він міг би бути відкритим до чогось, що закріплює шлях країни до ЄС до того, як вона стане повноправним членом блоку, повідомив чиновник, знайомий з думкою Києва.Але "жодних коротких шляхів" у реформах не буде, заявив чиновник ЄС. Це повідомлення підтримали двоє високопоставлених дипломатів із країн, які рішуче підтримують Україну, а також усі офіційні особи ЄС, з якими спілкувалося видання."Членство в ЄС приносить вигоду лише тоді, коли ви проходите трансформацію через процес розширення — це справжня суперсила членства в ЄС", — сказав один чиновник. "Європейська Комісія має поєднати ці дві речі: необхідність рухатися швидко, але також і проведення реформ в Україні".Зі свого боку Київ заявляє, що готовий виконати необхідну роботу. "Ми будемо технічно готові до 2027 року", — сказав Зеленський у п'ятницю. "Ви говорите про кінець війни та одночасні гарантії безпеки. І ЄС для нас — це гарантії безпеки".Крок 3. Дочекатися відходу ОрбанаВиклик для перспектив членства України полягає в тому, щоб залучити всі 27 країн-членів, оскільки будь-яке рішення про розширення блоку вимагає одностайної підтримки. Орбан, найближчий союзник Путіна в ЄС, непохитно виступає проти. Однак Комісія та столиці ЄС дивляться на вибори в Угорщині у квітні, а також працюють над способами обійти вето Орбана.Орбан зіткнувся з жорсткою конкуренцією і відстає в опитуваннях. Він використовував тему членства України в ЄС у своїй кампанії, заявивши на вихідних: "Україна — наш ворог" через її намагання заборонити імпорт російських енергоносіїв, і що вона "ніколи" не повинна вступити до ЄС.Жоден з офіційних осіб, з якими спілкувалося видання, не вірить, що Орбан змінить свою думку до виборів. Антипатія угорського прем'єра до Києва "глибока", сказав один високопоставлений дипломат ЄС. "Це особисте між Орбаном і Зеленським. Це більше, ніж стратегічна чи тактична гра".Кілька посадовців ЄС висловили сподівання, що якщо Орбан програє вибори, його суперник Петер Мадьяр, консервативний лідер опозиційної партії "Тиса", зможе змінити курс щодо України, враховуючи, що минулого року він обіцяв винести це питання на референдум. Але якщо Орбан буде переобраний, справа переходить до четвертого кроку.Крок 4. Розіграти карту ТрампаХоча опозиція Орбана щодо вступу України до ЄС здається непохитною, є одна людина, яка, на думку європейських лідерів, могла б змінити його думку: Дональд Трамп. Президент США, який є близьким союзником Орбана і підтримав його перед угорськими виборами, не приховує свого бажання бути тим, хто змусить Україну та Росію укласти мирну угоду. Оскільки вступ України до ЄС до 2027 року прописаний у проекті пропозиції з 20 пунктів щодо припинення війни, є надія, що Трамп може зателефонувати в Будапешт, щоб угода відбулася.Зеленський натякнув на цю надію в п'ятницю. Згідно з мирною пропозицією, США "беруть на себе зобов'язання бути гарантом того, що ніхто не заблокує" елементи угоди, сказав він. "Ми говоримо про те, чи будуть Сполучені Штати Америки працювати з деякими європейськими структурами політично, щоб вони не блокували".Адміністрація Трампа раніше тиснула на Орбана під час переговорів щодо пакетів санкцій ЄС проти Москви, повідомив дипломат ЄС.Крок 5. Позбавити Угорщину права голосуЯкщо "мистецтво угоди" Трампа зазнає невдачі, у ЄС залишається ще одна карта: повернення статті сьомої договору ЄС проти Угорщини, згідно з двома дипломатами ЄС. Стаття 7, яка застосовується, коли країна вважається такою, що створює ризик порушення основних цінностей блоку, є найсерйознішою політичною санкцією, яку може накласти ЄС, оскільки вона призупиняє права члена, включаючи право голосу щодо прийняття нових країн.ЄС поки не має наміру робити цей крок, припускаючи, що це зіграє на руку Орбану перед його квітневими виборами. Але столиці оцінюють підтримку використання цього інструменту, якщо Орбан буде переобраний і продовжить перешкоджати прийняттю рішень у ЄС. Такий крок "абсолютно можливий", сказав третій дипломат.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Європейський Союз наразі опрацьовує кілька підходів щодо можливого включення питання членства України до майбутньої мирної угоди..

Глава міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із суперечливою заявою, заперечивши плани Москви атакувати європейські країни, але водночас пообіцявши жорстку збройну реакцію на будь-які дії Заходу, які Кремль розцінить як загрозу. Посадовця цитують російські ЗМІ. Міністр країни-окупанта наголосив, що у разі потенційного зіткнення Росія застосовуватиме "усі наявні військові засоби" відповідно до своїх доктринальних документів.Що саме заявив ЛавровПід час свого чергового виступу 9 лютого очільник російської дипломатії намагався зняти з РФ відповідальність за ескалацію напруги на континенті:заперечення агресії. Лавров стверджує, що напад на Європу Росії нібито "абсолютно ні до чого".ультиматум Заходу. За його словами, якщо європейські країни почнуть реалізовувати свої плани щодо підготовки до війни або нападу на РФ, відповідь Кремля буде "не спеціальною воєнною операцією", а повноцінною війною.посилання на доктрини. Міністр підкреслив, що право на таку відповідь закріплено в офіційних документах РФ, які передбачають використання всього арсеналу озброєнь.Контекст погрозВарто зазначити, що подібна риторика звучить не вперше. Раніше Лавров уже називав "законними цілями" європейські військові контингенти, якщо вони будуть відправлені в Україну як гарантії безпеки. Крім того, Москва регулярно звинувачує європейські еліти у використанні України для війни проти Росії, повністю ігноруючи власну збройну агресію та порушення міжнародних договорів, зокрема Будапештського меморандуму.Нагадаємо, раніше федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що для того, щоби припинити війну в Україні, Європейський Союз завжди готовий проводити переговори з Росією. Однак є умова: це не повинні бути "паралельні" зустрічі з іншими каналами комунікації..

Оприлюднення ювілейного 20-го пакету санкцій Європейського Союзу проти Російської Федерації, яке планувалося на перший тиждень лютого, було офіційно перенесено через внутрішні розбіжності між державами-членами. Основним каменем спотикання стала радикальна пропозиція щодо повної заборони на надання будь-яких морських послуг у портах ЄС суднам, що залучені до транспортування російської нафти.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.Причини затримки та ключові розбіжностіГоловною перешкодою для швидкого затвердження пакету стали тривалі дискусії навколо ініціативи Єврокомісії заблокувати доступ російських нафтових танкерів до європейської морської інфраструктури. Ця ініціатива потребує ретельного узгодження з країнами "Групи семи" (G7), зокрема США та Великою Британією, оскільки залучення глобальних партнерів зробить обмеження значно болючішими для російської економіки. Крім того, синхронізація дій з G7 дозволить зняти занепокоєння ряду прибережних держав Євросоюзу, чиї бюджети суттєво залежать від доходів портового сектору.Оновлені терміни оголошення нових обмеженьПопри те, що початковий дедлайн оголошення санкцій 4 лютого було порушено, дипломати вказують на можливість фіналізації документа найближчим часом. Наразі розглядаються два ймовірні сценарії завершення роботи над 20-м пакетом: офіційне представлення змісту обмежень може відбутися або до кінця поточної п'ятниці, 6 лютого, або вже на початку наступного робочого тижня — у понеділок, 9 лютого.Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що запровадження нових американських санкцій проти Росії залежатиме від того, як розвиватимуться переговори про завершення війни в Україні. При цьому в Сполучених Штатах Америки розглядають можливість санкцій проти "тіньового флоту" Росії.Нагадаємо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що російська оборонна промисловість може значно сповільнитися у 2026 році, адже Москва поставила у пріоритет економічну стабільність та збалансування фінансів, а не подальше збільшення витрат на війну в Україні..