# Євросоюз

Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан заявив, що членство України в Європейському Союзі одразу ж втягне блок у прямий конфлікт з Російською Федерацією.Коментуючи зустріч із президентами Євроради і Єврокомісії та генсеком НАТО, Зеленський заявив:"Сфокусувалися на співпраці в межах нового оборонного інструменту SAFE та переговорному процесі щодо нашого вступу до ЄС. Важливо, щоб лідери держав-членів досягли спільного рішення щодо відкриття першого кластера. Це несправедливо, коли хтось один блокує рішення Союзу".У коментарях до публікації Орбан відповів Зеленському: "Пане президенте, з усією повагою: ЄС був заснований для забезпечення миру та процвітання для своїх держав-членів. Прийняття країни, яка воює з Росією, одразу ж втягне ЄС у прямий конфлікт. Несправедливо очікувати, що будь-яка держава-член піде на такий ризик".Як відомо, в березні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував опитування в Угорщині щодо підтримки членства України в ЄС. 19 квітня угорцям розпочали розсилати бюлетені для національної консультації, прямо закликаючи голосувати проти. Орбан, до речі, публічно проголосував проти.Нагадаємо, наприкінці березня віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина розповідала, що намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в ЄС на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.Своєю чергою, голова угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив про провал урядового "референдуму" щодо України. Його організувала й активно просувала команда прем’єр-міністра країни Віктора Орбана.

Глава угорського уряду Віктор Орбан заявив, що нібито кілька держав-членів НАТО не бажають бачити лідера України Володимира Зеленського на саміті Альянсу в Гаазі.Про це повідомляє Magyar Nemzet.Президент Зеленський буде присутній лише на неформальній вечері та не буде присутній на саміті. За словами Віктора Орбана, це не випадковість, а радше знаменує кінець цілої епохи.Орбан наголосив, що одним із найпоказовіших моментів саміту НАТО є те, що Володимир Зеленський офіційно не бере участі у заході. Як він сказав: "У дипломатії питання не в тому, де я, а в тому, де мене немає. Це важливіше. І саме так зараз". За словами прем'єр-міністра, відсутність президента України є чітким сигналом."Американці, турки, словаки, і ми чітко дали зрозуміти, що не хочемо сидіти за одним столом із паном Зеленським, коли йдеться про НАТО", — сказав Орбан.Прем'єр-міністр Угорщини додав, що навіть на рівні Європейського Союзу українського лідера не бажають бачити."Це інша зустріч, вона відбудеться у четвер-п'ятницю, ми там не в такому вигідному становищі, як у НАТО", — заявив він.Орбан чітко дав зрозуміти, що національні інтереси Угорщини визначають чіткий напрямок зовнішньополітичної позиції уряду."Я вважаю, що в національних інтересах Угорщини не бути в жодній інтеграційній спільноті з Україною. Ні в НАТО, ні в Європейському Союзі", — додав політик.Як відомо, в березні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував опитування в Угорщині щодо підтримки членства України в ЄС. 19 квітня угорцям розпочали розсилати бюлетені для національної консультації, прямо закликаючи голосувати проти. Орбан, до речі, публічно проголосував проти.Нагадаємо, наприкінці березня віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина розповідала, що намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в ЄС на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.Своєю чергою, голова угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив про провал урядового "референдуму" щодо України. Його організувала й активно просувала команда прем’єр-міністра країни Віктора Орбана.

У Словаччині готові підтримати запропонований Європейським Союзом 18 пакет санкцій проти Росії. Така заява прозвучала всього через декілька годин після того, як угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто запевнив, що Угорщина та Словаччина виступають проти нього.Таку інформацію оприлюднило видання Euractiv із посиланням на міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара. Він зазначив, що словацький уряд оцінює кожен пакет санкцій із погляду того, чи може він зашкодити національній економіці."Переговори ще тривають. Але вже зараз очевидно, що пакет не матиме негативного впливу на економіку Словаччини, і ми готові його підтримати", — сказав Бланар після засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі.Однак він додав, що Словаччина вимагатиме від ЄС "гарантій" і підтримки для пом'якшення наслідків зупинки постачань російських енергоресурсів."Існують також арбітражні ризики, які вплинуть на Словаччини, — можливо, на суму до 20 мільярдів євро. Тому ми вимагаємо гарантій щодо того, як усуватимуться ці негативні наслідки", — уточнив словацький міністр.Бланар наголосив, що для Словаччини політично важливо, щоб обговорення пакета санкцій перенесли до Європейської ради та пов'язали з пропозицією RePowerEU.Тому, за його словами, й він, і прем'єр-міністр Роберт Фіцо прагнуть зустрітися з президенткою Європейської комісії та прем'єр-міністеркою Данії, країна якої головуватиме в обговореннях ініціативи RePowerEU.Нагадаємо, минулого тижня словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що нейтральний статус був би вигідним для його країни. Такими він бачить умови нинішньої міжнародної ситуації.

Висока представниця Європейського Союзу в закордонних справах Кая Каллас заявила, що вже має конкретні обіцянки щодо 80% від двох мільйонів боєприпасів. Їх мають передати Україні 2025 року.Про це Кая Каллас повідомила під час спілкування з журналістами після завершення засідання Ради ЄС у закордонних справах у понеділок, 23 червня, у Брюсселі. Її цитує "Європейська правда".За її словами, вже 80% від ініціативи Каї Каллас з надання Україні двох мільйонів боєприпасів протягом 2025 року підкріплені конкретними обіцянками."Ми обговорили військову підтримку України, і я рада повідомити, що 80% обіцянок, необхідних для ініціативи щодо двох мільйонів боєприпасів, вже зроблено на цей рік", — сказала вона.При цьому Каллас додала, що тепер "треба зробити ще 20%", і це теж непросте завдання, хоча левова частка роботи в цьому питанні вже позаду.Варто зауважити, що у квітні 2025 року головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявляла, що зібрала вже третину з обіцяних Україні двох мільйонів боєприпасів.З цього ж приводу в у Чехії повідомляли, що в межах так званої "чеської ініціативи" стосовно закупівлі боєприпасів на території всього світу забезпечили щомісячні постачання Україні до вересня включно.Своєю чергою, президент Чехії Петр Павел розповідав, що чехи вже розпочали готувати постачання боєприпасів на потреби України на 2026 рік.Нагадаємо, 4 травня на прес-конференції з лідером Чехії Петром Павелом у Празі президент Володимир Зеленський заявив, що цього року Україна може отримати 1,8 мільйона одиниць артилерійських снарядів у межах "чеської ініціативи". За словами українського лідера, минулого року Чехія потужно допомогла Україні з боєприпасами до артилерії.

Угорщина та Словаччина заблокували 18-й пакет санкцій Європейського Союзу проти країни-агресорки Росії.Про це заявив очільник Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час брифінгу. Він наголосив, що головна причина, через яку країни відмовились підтримати нові обмеження про РФ — плани Брюсселя щодо відмови від імпорту російських енергоносіїв."Ми зробили це, тому що Європейський Союз хоче заборонити державам-членам, включаючи Угорщину та Словаччину, купувати дешевий російський природний газ і дешеву російську нафту, як вони робили раніше", — сказав він.Сійярто також наголосив, що на сьогодні Будепешт та Братислава залишаються одними із небагатьох, хто зберігає тісні економічні зв’язки з Москвою та залежать від поставок російського газу та нафти.Зазначимо, раніше Угорщина наклала вето на висновок за підсумками Ради Європейського Союзу з енергетики, в якому закликали й надалі працювати над забороною транспортування газу та нафти з Росії. Тоді Сійярто наголошував, що план Єврокомісії "ставить під загрозу наш суверенітет і енергетичну безпеку". Тому Угорщина виступає проти не лише його ухвалення, а взагалі навіть розгляду.Нагадаємо, Європейська комісія 10 червня представила 18-й пакет санкцій проти Росії за вторгнення в Україну, спрямований на енергетичні доходи Москви, її банки та військову промисловість. Новий пакет пропонує заборонити операції з російськими газопроводами "Північний потік", а також банки, які займаються обходом санкцій.

Президент України Володимир Зеленський наступного тижня відвідає Францію. Він візьме участь у засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).Про це свідчить програма ПАРЄ, яка опублікована на сайті організації.Зокрема, в четвер, 26 червня, Зеленський поїде до Страсбурга на засідання Парламентської асамблеї Ради Європи.Цей візит, який з'явився у програмі ПАРЄ лише днями, вже погоджений з Офісом президента України.Однак, як стверджують аналітики, через хаотичність подій на самітах НАТО та Євросоюзу, залишається невелика ймовірність зриву такого візиту.Наразі остаточно не зрозуміло, чи означає це, що Володимир Зеленський попрямує до Страсбурга з Гааги де він перебуватиме 23-24 червня та не відвідає саміт ЄС, участь українського президента у якому розглядалася.У планах Володимира Зеленського є зустріч із керівництвом Євросоюзу та держав-членів у Гаазі після завершення саміту НАТО.Учора видання Politico писало, що на саміті Північноатлантичного альянсу в Гаазі не буде засідання Ради НАТО з питань України. Також незрозуміло, чи буде на ньому присутній український лідер Володимир Зеленський.Нагадаємо, так само вчора з’явилася інформація, що президент України наразі ще не знає, чи буде особисто присутній наступного тижня на саміті НАТО в Гаазі. Український лідер усе ж сподівається на зустріч з американським президентом Дональдом Трампом.

Голова угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив про провал урядового "референдуму" щодо України. Його організувала й активно просувала команда прем’єр-міністра країни Віктора Орбана. Про це Петер Мадяр написав на своїй сторінці у Facebook. Він наголосив, що в голосуванні взяли участь не більше 600 тисяч людей, а результати могли сфальсифікувати."Це найнижчий результат в усій історії національних консультацій в Угорщині. Й це в умовах, коли кампанія тривала декілька місяців, із тотальною мобілізацією та спалюванням десятків мільярдів державних коштів", — наголосив лідер "Тиси".Він також констатував, що для проведення голосування не відкрили жодного стенда та не організували жодної відкритої зустрічі — лише розсилали листи та вели дорогу рекламну кампанію.Мадяр заявив, що суму в 10 мільярдів форинтів (близько 28,6 тисячі доларів), яку витратили на цей "референдум", держава могла би спрямувати на ремонт лікарень або модернізацію залізниць."Провальний і корумпований уряд не цікавиться справжніми проблемами людей, не наважується подивитися їм в очі. Він лише пише листи", — додав він.Як відомо, в березні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував опитування в Угорщині щодо підтримки членства України в ЄС. 19 квітня угорцям розпочали розсилати бюлетені для національної консультації, прямо закликаючи голосувати проти. Орбан, до речі, публічно проголосував проти.Нагадаємо, наприкінці березня віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина розповідала, що намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в ЄС на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.

Український лідер Володимир Зеленський зустрінеться 24 червня в Гаазі з президентами Європейської ради Антоніу Коштою, Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Такий анонс у п’ятницю оприлюднила прес-служба Європейської ради, анонсуючи заплановані заходи на наступний тиждень Антоніу Кошти, пише "Інтерфакс-Україна"."24 червня. Гаага, Нідерланди. 14:30 Зустріч з президентом Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн, генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та президентом України Володимиром Зеленським", — йдеться в анонсі.Також зазначається, що Кошта візьме участь в саміті НАТО, який пройде в Гаазі 24-25 червня. З такою ж ціллю в Нідерландах перебуватиме Зеленський.Раніше повідомлялось, що наступний саміт НАТО відбудеться 24-25 червня в Гаазі. Однак через участь у ньому американського президента Дональда Трампа він триватиме лише дві з половиною години.Також стало відомо, що у тексті саміту Росію, як і раніше, назвуть "прямою загрозою", але не повторюватимуться попередні заяви про те, що Україна має "незворотний" шлях до членства в НАТО.Нагадаємо, раніше передбачалося, що члени Альянсу розглянуть можливість включення внесків на оборону України до нового цільового показника витрат.

Європейська комісія заявила, що Європа планує повністю відмовитися від імпорту газу з Росії до кінця 2027 року. І таке рішення не залежить від подальшого розвитку війни в Україні.Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен, якого цитує британське видання The Guardian. Журналісти зазначили, що план поступової зупинки імпорту російського газу Європейська комісія представила 17 червня.Своєю чергою, Йоргенсен наголосив, що запропонована заборона на імпорт російського газу залишатиметься чинною навіть у разі досягнення миру в Україні.За його словами, це рішення продиктоване не лише повномасштабним вторгненням Росії, а передусім тим, що Москва використала енергетику як зброю."Ми вводимо цю заборону, бо Росія використовує енергію як зброю проти нас, тому що Російська Федерація шантажує держави-члени ЄС, тому вона не є торговим партнером, якому можна довіряти", — пояснив він.Він додав, що це також означає, що незалежно від того, чи буде мир, чи ні, — ця заборона залишиться в силі.Нова ініціатива вже викликала опір з боку Угорщини, Словаччини й Австрії — країн, які досі суттєво залежать від російських енергоносіїв. Однак, за попередніми оцінками, вони не мають належної підтримки серед інших держав-членів, щоби заблокувати перетворення плану на обов’язкове законодавство ЄС.Нагадаємо, нещодавно журналісти Reuters повідомили, що Європейська комісія планує використати правові заходи для того, щоби її план не заблокували Угорщина, Словаччина й Австрія.

У російському Владивостоку невідомі напали на дипломатичну працівницю Європейського Союзу. Цей інцидент стався ще наприкінці травня.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Spiegel. Журналісти з’ясували, що європейська дипломатка родом із Румунії наприкінці травня перебувала у відрядженні у Росії.Медійники додали, що разом із нею там перебувала колега з Франції. Вони мали на меті відвідати консульства європейських країн.Близько сьомої години ранку за місцевим часом жінка вийшла з готелю прогулятись, оскільки не могла заснути. У цей момент біля неї зупинився автомобіль, з якого вийшли двоє чоловіків і з погрозами накинулись на неї.Після нападу дипломатку вивезли з Росії, її нинішній стан невідомий. Принаймні журналістам не вдалося з’ясувати, як вона почувається зараз."У дипломатичних колах Євросоюзу не відомо, чи нападники були співробітниками російської внутрішньої служби безпеки ФСБ, але є всі підстави так вважати", — зробили висновок автори статті у Spiegel.Речниця Єврокомісії Аніта Гіппер, відповідаючи на запит журналістів, підтвердила факт нападу та заявила також, що у зв'язку з ним для пояснень викликали представника Росії при Європейському Союзі.За інформацією Spiegel, у вівторок, 17 червня, в Москві планували зустріч за участю дипломатів різних країн Євросоюзу для обговорення інциденту. Однак про її результати наразі нічого не відомо.Нагадаємо, що в жовтні 2023 року на співробітника ізраїльського посольства в Пекіні невідомі скоїли напад. У результаті інциденту його довелося госпіталізувати.

Американський президент Дональд Трамп висловив роздратування щодо позиції Європейського Союзу. Йому не сподобалося, що той не запропонував Вашингтону вигідної торгівельної угоди.Про це Дональд Трамп заявив журналістам на борту літака Air Force One. Його цитує видання Politico.Така критика Трампа прозвучала через декілька годин після його першої офіційної зустрічі з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн."Ми ведемо переговори, але я не вважаю, що вони пропонують справедливу угоду. Вони або укладуть вигідну угоду, або просто заплатять те, що ми скажемо", — заявив він.Також американський президент повторив свою давню думку, що Євросоюз створили для того, щоби "завдати шкоди США в торгівлі".У понеділок, 16 червня, Трамп провів свою першу двосторонню зустріч з фон дер Ляєн. У підсумку вони доручили своїм командам "прискорити роботу над укладенням хорошої та справедливої угоди". Раніше, 23 травня, Дональд Трамп заявив про необхідність запровадження 50% мита на імпорт товарів з Європейського Союзу. Він аргументував це тим, що перемовини з ЄС "не просуваються".Уже через декілька днів Трамп погодився відкласти запровадження 50-відсоткових мит на товари з ЄС і продовжити торгівельні переговори до 9 липня після розмови з фон дер Ляєн.Нагадаємо, що раніше президент США Дональд Трамп звинуватив французького лідера Еммануеля Макрона у поширенні некоректної інформації про його достроковий від'їзд із саміту "Великої сімки".

У вівторок, 17 червня, Єврокомісія висунула пропозицію про інтеграцію України в зону роумінгу Європейського Союзу. Це мало би запрацювати зі січня 2026 року.Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яку цитує її прес-служба.Приєднання до зони роумінгу ЄС дозволить українцям використовувати українські мобільні номери для дзвінків, SMS і мобільного інтернету в усіх 27 країнах Євросоюзу без додаткових витрат. Такі ж умови отримають і громадяни ЄС, які подорожують Україною."Ми хочемо, щоб українські громадяни залишалися на зв’язку зі своїми рідними в ЄС і вдома. Тому ми пропонуємо приєднати Україну до нашої роумінгової сім’ї. Це ще одне свідчення нашої непохитної підтримки України та її громадян", — прокоментувала фон дер Ляєн.На практиці це означатиме, що українці у країнах ЄС і громадяни Євросоюзу в Україні зможуть користуватися мобільним зв’язком за тарифами своїх домашніх операторів — без додаткових платежів. Фахівці стверджують, що це стосуватиметься дзвінків, текстових повідомлень і мобільного інтернету.Також передбачено, що якість зв’язку та швидкість інтернету залишатимуться такими ж, як і вдома, а доступ до екстрених служб буде безкоштовним."Роумінг — це перша галузь, у якій ЄС поширить режим внутрішнього ринку на Україну", — пояснили в Єврокомісії.Крім того, чинну домовленість між операторами зв’язку України та ЄС продовжать до 31 грудня 2025 року. Це забезпечить безперервність вигідних умов для обидвох сторін до моменту офіційного приєднання України до зони роумінгу ЄС.Єврокомісія передала пропозицію на розгляд Раді ЄС. У разі її ухвалення Україна офіційно приєднається до європейської зони роумінгу з 1 січня 2026 року. Це надасть удосталь часу для технічної підготовки з боку операторів як в Україні, так і в ЄС.Нагадаємо, 2 червня прес-служба Міністерства цифрової трансформації повідомляла, що президент України Володимир Зеленський підписав закон, який наближає нас до єдиного роумінгу з Європейським Союзом. Наступний крок за ЄС.

У вівторок, 17 червня, Європарламент підтримав продовження угоди про вантажні перевезення між Європейським Союзом і Україною до кінця 2025 року. Ця угода також відома як "транспортний безвіз".Про це повідомила прес-служба Європарламенту. Там зазначили, що за відповідну ініціативу проголосували 488 депутатів, 137 виступили проти, ще 34 — утрималися. Як відомо, первинну угоду уклали в червні 2022 року, її дія мала завершитися в червні 2024 року.Проте згодом її тимчасово продовжили, очікуючи на формальне схвалення Європарламентом і Радою ЄС. Тепер документ передадуть Раді для остаточного ухвалення.Експерти наголосили, що оновлена версія угоди враховує низку практичних викликів, які виникли під час її реалізації.Зокрема, згідно з новими вимогами, водії повинні мати при собі дозвільні документи на міжнародні перевезення та розміщувати спеціальну наклейку на лобовому склі, що підтверджує відповідність перевезення умовам угоди.Крім того, угода передбачає механізм захисту: у разі суттєвих порушень на місцевому ринку автоперевезень її дію можуть тимчасово припинити в окремому географічному регіоні.Варто зазначити, що угода про вантажні автоперевезення від 29 червня 2022 року стала одним із проявів солідарності Європейського Союзу з Україною у відповідь на повномасштабне вторгнення Російської Федерації.Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства розвитку громад і територій України повідомляла, що рішення про "транспортний безвіз" стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що нейтральний статус був би вигідним для його країни. Такими він бачить умови нинішньої міжнародної ситуації. Про це він заявив під час планового візиту до Міністерства економіки Словаччини, де проходив день звітності. Його цитує словацьке видання Aktuality. Журналісти зазначили: Фіцо зауважив, що має відчуття, що "світ змінюється"."Якщо говорити про мене особисто, то скажу вам, що в ці безглузді часи озброєння, коли зброярські компанії потирають руки так само, як це робили фармацевтичні компанії під час Covid, нейтралітет дуже пасував би Словаччині", — сказав прем’єр-міністр.За його словами, питання нейтралітету він уже порушував "дуже офіційно та дуже чітко", однак Фіцо визнав, що рішення стосовно цього не залежить лише від нього.Заява прем’єр-міністра пролунала перед круглим столом із президентом Петером Пеллегріні, де представники парламентських партій мали обговорити питання збільшення оборонного бюджету.Реакція опозиції виявилася миттєвою. Лідер найпотужнішої опозиційної сили "Прогресивна Словаччина" Міхал Шимечка назвав слова Фіцо скандальними та звинуватив його у прагненні вивести країну з Північноатлантичного альянсу."Роберт Фіцо марить про нейтралітет. Він фактично ставить під сумнів наше членство в НАТО, що є основою нашої безпеки. Це руйнує зовнішню політику Словаччини та грає на руку Путіну", — заявив Шимечка.Нагадаємо, що вчора Роберт Фіцо несподівано заявив, що членство України в Європейському Союзі принесе Словаччині більше можливостей, ніж негативних наслідків. Однак вступ Києва до НАТО є небажаним.

Рада Європейського Союзу продовжила санкції у відповідь на незаконну анексію Росією Криму та Севастополя. Тепер вони діятимуть до 23 червня 2026 року.Про це свідчить офіційний документ Ради ЄС, який опублікували в понеділок, 16 червня. Як відомо, санкції ЄС вперше ввели в червні 2014 року.Вони містять заборону на імпорт товарів із незаконно анексованого Криму чи Севастополя до Європейського Союзу, а також заборону на інфраструктурні та фінансові інвестиції, надання туристичних послуг у цих регіонах.Окрім того, забороняється експорт певних товарів і технологій кримським компаніям або для використання на території Криму у сферах транспорту, телекомунікацій і енергетики.Обмеження також стосуються постачання обладнання для розвідки та видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів.Європейський Союз вкотре підтвердив, що не визнає та рішуче засуджує незаконну анексію Криму та Севастополя як порушення міжнародного права.У Брюсселі знову наголосили, що анексія цих територій суперечить основоположним принципам міжнародної спільноти.У заяві Ради Євросоюзу наголошується, що з 2022 року Росія ще більше порушує суверенітет і територіальну цілісність України, розв’язавши неспровоковану та невиправдану війну.Нагадаємо, що сьогодні у Відні президент України Володимир Зеленський провів зустріч тет-а-тет і в розширеному форматі з федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером.