# Євросоюз

Питання про примусове повернення в Україну чоловіків призовного віку, які наразі перебувають у країнах Євросоюзу під статусом тимчасового захисту, не включене до порядку денного Брюсселя. Жодних змін у законодавчих положеннях щодо цієї категорії громадян цьогоріч не передбачається.Про це повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт за результатами брифінгу у Брюсселі, пише "Укрінформ".Стабільність правил до 2027 рокуПопри окремі дискусії всередині держав-членів, на загальноєвропейському рівні позиція залишається незмінною. За словами Ламмерта, механізм тимчасового захисту є скоординованим рішенням, яке має чіткий термін дії:"Мені невідомо про дебати в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист — це те, що ми вирішили на рівні ЄС та на рівні держав-членів до 2027 року".Речник наголосив, що правила, які діють сьогодні, залишатимуться незмінними як мінімум до березня 2027 року.Контекст дискусій у ЛюксембурзіПриводом для запитань до Єврокомісії стали нещодавні заяви офіційних осіб Люксембургу. Зокрема, міністр внутрішніх справ країни Леон Глоден висловив думку, що придатні до служби українці мають повертатися додому. Цю позицію підтримала і міністерка оборони Юріко Бакес. Вона зауважила, що останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості чоловіків серед новоприбулих біженців:"Спочатку було багато жінок і дітей. В останні тижні та місяці ми бачили, що приїжджає також більше чоловіків. І я думаю, що це фактично є певною проблемою, якщо, з одного боку, ми надаємо військову підтримку, щоб українці могли захистити себе, і водночас до нас приїжджають молоді чоловіки".Нагадаємо, раніше повідомлялось, що норвезький уряд планує посилити правила перебування для військовозобов’язаних чоловіків з України. Зміни стосуватимуться лише новоприбулих громадян..

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти Білорусі до 28 лютого 2027 року. Санкції, що залишаються чинними в повному обсязі без жодних пом’якшень, спрямовані на стримування внутрішніх репресій у країні та відповідь на підтримку російської агресії проти України.Про це повідомляє міністерство закордонних справ Литви.Причини посилення тискуРішення пролонгувати обмеження пов'язане з незмінною політикою білоруської влади. Як зазначив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, громадянське суспільство в Білорусі продовжує зазнавати переслідувань, а територія країни активно використовується російськими військовими для атак на Україну та викрадення українських дітей. Крім того, режим Лукашенка продовжує здійснювати гібридні атаки проти держав-членів Євросоюзу. "Ми вітаємо колективну домовленість країн ЄС щодо збереження тиску на режим, відповідальний за серйозні міжнародні злочини", — зазначив Будріс.Масштаб чинних обмеженьНаразі під дією санкцій Євросоюзу перебувають:312 фізичних осіб та 57 організацій, чиї активи на території Союзу заморожені;особам із санкційних списків заборонено в'їзд на територію ЄС;європейським компаніям та громадянам заборонено проводити будь-які фінансові операції з фігурантами списку.Економічні санкції також охоплюють критичні сектори білоруської економіки, зокрема фінанси, торгівлю, енергетику та транспорт, щоб максимально обмежити доходи режиму та запобігти обходу міжнародних обмежень.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розпочинає новий етап санкційної політики проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, що охопить не лише диктатора, а й його найближче оточення та родину. Окрім економічних обмежень, Київ готує доказову базу для притягнення білоруського керівництва до відповідальності за сприяння російському терору та безпосередню участь у вбивствах українських цивільних. .

Латвія офіційно стала першою країною у світі, з якою Україна має повне взаємне визнання електронних підписів. З 2026 року українські КЕП, що входять до Довірчого списку Єврокомісії, прирівнюються в Латвії до власноручних підписів.Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.Найвища цифрова довіраЗаступниця міністра цифрової трансформації Зоряна Стецюк наголосила на стратегічній важливості цього кроку:"Визнання наших е-підписів у Латвії — це спільний кейс найвищої цифрової довіри. Це не просто технічне рішення, а справжня цифрова безбар’єрність завдяки успішній співпраці двох країн. Приклад того, як цифровізація реально інтегрує Україну в європейський простір, створюючи нові можливості та комфортне життя для кожного українця. Ми будуємо спільний цифровий простір з Європою, де кордони не заважають працювати та розвиватися".Латвійська сторона також високо оцінила рівень технологічної підготовки України. Гатіс Озолс, заступник державного секретаря з цифрової трансформації при VARAM, зазначив:"Латвія наразі є першою країною у світі, яка легально визнає українські електронні підписи, прирівнюючи їх до рукописних. Це значно полегшить комунікацію та співпрацю між українськими громадянами в Латвії (наразі їх понад 31 000), а також між латвійськими та українськими бізнесами, державними та місцевими органами влади. Ми цінуємо досягнення України в цифровізації та впровадженні рішень, що відповідають стандартам ЄС".Озолс наголосив, що це важливий крок до цифрової інтеграції України в Європу, і вони вдячні українським колегам за тісну співпрацю, а також колегам з LVRTC за оперативне впровадження рішення щодо електронного підпису.Як це працює та що дає людямУ Мінцифри зазначили, що для взаємодії з латвійськими установами та бізнесом тепер можна використовувати Дія.Підпис-EU або інші е-підписи, що відповідають стандартам ЄС. Це стало можливим завдяки змінам до латвійського Закону "Про електронні документи", які набули чинності цього року. Відтепер громадяни та представники компаній можуть без зайвої бюрократії:взаємодіяти з банками: підписувати електронні договори, акти та рахунки з повною юридичною силою;отримувати послуги: подавати заяви на отримання державних та муніципальних послуг Латвії;вести бізнес: підписувати контракти з латвійськими партнерами онлайн.Нагадаємо, як раніше повідомляв TrueUA, березень 2026 року принесе українцям низку змін, які торкнуться різних сфер. Зокрема, відбудеться індексація пенсій та зростуть мінімальні виплати для родин загиблих і зниклих безвісти військових. Також наша країна перейде на "літній час". .

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 26 лютого звернувся до Європейського Союзу з проханням провести "місію зі з’ясування фактів" для оцінки пошкоджень нафтопроводу "Дружба" в Україні. Він припустив, що це може допомогти розблокувати нове фінансування ЄС для України.З відповідним листом угорського посадовця ознайомилося агентство Reuters."Угорщина підтримує ідею проведення місії зі з'ясування фактів за участю експертів, делегованих Угорщиною та Словаччиною, для перевірки статусу нафтопроводу "Дружба", — заявив Орбан у листі до президента Європейської ради Антоніо Кошти. Орбан заявив, що йому відомі політичні труднощі, спричинені затримкою надання Україні значного кредиту ЄС. "Моя ініціатива також спрямована на сприяння розв'язанню цього питання у визначені терміни", — йдеться у листі.У Reuters нагадали, що Угорщина цього тижня заблокувала нові санкції проти Росії та кредит Україні у відповідь на припинення потоків нафти через нафтопровід "Дружба". Україна стверджує, що трубопровід ще не відремонтовано після пошкоджень, завданих російськими ударами наприкінці січня.Нафтопровід "Дружба" — це одна з найпотужніших та найдовших у світі систем магістральних нафтопроводів, створена для транспортування сировини з глибинних родовищ РФ до країн Східної та Центральної Європи. Мережа розгалужується на дві основні гілки: північну, що пролягає через територію Білорусі до Польщі та Німеччини, та південну, яка проходить через Україну в напрямку Угорщини, Словаччини та Чехії. Цей стратегічний об'єкт десятиліттями залишається ключовою артерією енергетичної безпеки європейського регіону, забезпечуючи нафтопереробні заводи необхідними ресурсами для виробництва палива та хімічної продукції.Раніше повідомлялось, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан написав відкритого листа до президента Володимира Зеленського, звинувативши його в "антиугорській політиці".Нагадаємо, Володимир Зеленський заявляв, що якщо Угорщина хоче продовження постачань російської нафти, то їй варто домовлятися з Москвою про енергетичне перемир'я. Причиною припинення постачань трубопроводом "Дружба" є російська атака..

Деякі держави-члени Європейського Союзу застосовують ультиматуми та політичний тиск на Україну щодо стану нафтопроводу "Дружба". Але це неприпустимо, адже провина за припинення транзиту російської нафти в Європу лежить на Росії, чиї атаки пошкодили його.Про це повідомила "Європейська правда", з посиланням на документ "Позиція України щодо ситуації з нафтопроводом "Дружба", який надіслали до засідання Координаційної групи ЄС з питань нафти та нафтопродуктів 25 лютого.Україна заявила, що не сприймає політичного тиску з боку деяких держав ЄС щодо нафтопроводу "Дружба", адже в його зупинці винна Росія."Повна відповідальність за припинення транзиту нафти трубопроводом "Дружба" лежить виключно на Російській Федерації як наслідок її терористичної атаки проти критичної інфраструктури України", — йдеться в тексті листа.Українська сторона нагадала, що 27 січня 2026 року внаслідок цілеспрямованих атак, здійснених державою-агресором, завдано значних пошкоджень об'єктам ключової нафтоперекачувальної станції в районі Бродів (Україна), зокрема, технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу "Дружба"."Ми звертаємо увагу на неприпустимість ультиматумів і політичного тиску з боку окремих держав-членів, включно з погрозами припинити постачання дизельного пального й електроенергії або заблокувати допомогу ЄС та санкції проти Російської Федерації", — зазначили в документі. Україна вважає, що такі дії грають на руку агресору та суперечать принципам енергетичної солідарності ЄС, недискримінації та щирої співпраці.Наголошується, що українська сторона "зацікавлена в якнайшвидшому відновленні транзиту".Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що якщо Угорщина хоче продовження постачань російської нафти, то їй варто домовлятися з Москвою про енергетичне перемир'я. Причиною припинення постачань трубопроводом "Дружба" є російська атака..

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Європейська комісія 15 квітня представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти. Це станеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на двох високопосадовців Євросоюзу.Співрозмовники медійників розповіли, що терміни подачі пропозиції розраховані так, щоби не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем'єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років."Угорщина і Словаччина, які досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві. Це дасть змогу зберегти обмеження навіть у тому разі, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.Є версія, що Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта та Братислави заблокувати це рішення. Для цього планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одностайно.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.Аналогічний закон про повну відмову від російського газу до закінчення 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.Як відомо, постачання нафти в Угорщину та Словаччину через трубопровід "Дружба" припинили з 27 січня. Україна пояснила це пошкодженням обладнання внаслідок російського удару. Водночас Будапешт і Братислава покладають відповідальність на Україну.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..

На сьогодні між Сполученими Штатами Америки та Україною все ще існують розбіжності щодо послідовності кроків на шляху до миру. Зокрема, щодо підписання так званої "мирної угоди".Про це повідомив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю CNN. За його словами, американський лідер Дональд Трамп хоче аби Київ одночасно підписав "мирну угоду" з Росією, Сполученими Штатами та європейськими країнами, яка надасть Україні гарантії безпеки.Ба більше, документ має бути підписаний, на думку Трампа, під час великої церемонії з нагоди закінчення війни в Україні. Натомість Зеленський наголошує, що спершу гарантії безпеки має узгодити та ратифікувати Конгрес США."Це додасть українському народу впевненості в тому, що вони зможуть покластися на своїх союзників у майбутньому, бо їх уже забагато разів підводили в минулому", — вважає Зеленський.Також гарант відзначив, що Україна готова заморозити війну на нинішніх лініях фронту. Однак Київ не виведе війська з районів східної Донецької області, які все ще перебувають під контролем України. Зокрема, РФ вимагає від України відмовитися від приблизно 20% території регіону, включно із "поясом фортець" промислових міст, залізницею та дорогами, що складають основу оборони України та постачають лінію фронту."Росія хоче, щоб ми просто вивели нашу армію. … Ми не можемо бути такими, вибачте, дурними хлопцями. Ми не діти. Ми пройшли через цю війну протягом усіх цих років, тому ми просто, ми не можемо віддати їм країну на тарілці. Для людей, які там живуть, дуже важливо, яка в них буде безпека… Там живе 200 000 людей. Що я маю їм сказати і що наші солдати мають сказати — "Добре, бувай, бувай. Ми йдемо геть. Ви з цього моменту росіяни?", — додав президент.Нагадаємо, раніше Зеленський наголошував, що країна-агресорка Росія не планує закінчувати війну проти України. Натомість російський диктатор Володимир Путін лише "грає" з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, аби послабити позиції Україна під час переговорного процесу..

У вівторок, 24 лютого, до України з візитом прибули прем'єр-міністри та делегації із країн-партнерів. Вони візьмуть участь у низці запланованих заходів.Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров у коментарі журналістам. За його словами, до України прибули:прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович;прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня;прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал;прем’єр-міністр Ісландії Крістун Фростдоттір;міністр оборони Литви Робертас Каунас;прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен;прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон;прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере;президент Фінляндії Александр Стубб.Крім того, сьогодні у Києві також присутні:делегація Сеймасу Литовської Республіки на чолі з віце-спікером Сеймасу Вікторією Чмілітє-Нільсен;делегація парламенту Словацької Республіки на чолі з віце-спікером Мартіном Дубеці;представники Глобальної мережі парламентаріїв "Об’єднані для України" (U4U);делегації парламентів Великої Британії, Французької Республіки, Італійської Республіки, Республіки Молдова;представники Парламентської асамблеї Ради Європи;перший заступник Голови Уряду Республіки Північна Македонія;міністр з європейських справ Бекім Салі;віце-прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Республіки Польща Радослав Сікорський;комісар ЄС з питань розширення Марта Кос;комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубіліус;комісар ЄС з питань енергетики та житлової політики Дан Йоргенсен;командувач Спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України – командувач Групи сприяння безпеці України генерал-лейтенант Кертіс Баззард;міністр закордонних та європейських справ Республіки Хорватія Гордон Грлич Радман;міністр закордонних справ ЄС та співробітництва Королівства Іспанія Хосе Мануель Альбарес Буено;державний секретар у закордонних справах і справах співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії Іветт Купер;спеціальна уповноважена президента Французької Республіки з питань допомоги та відновлення України Мюріель Ляку-Лябарт;глави дипломатичних представництв іноземних держав і міжнародних організацій."На жаль, в Україні ми не можемо оголошувати програму на день як під час закордонних поїздок Президента. Але можемо повідомити, що Володимир Зеленський, перша леді, іноземні гості візьмуть участь у молитві за Україну та вшанують пам'ять полеглих захисників", — відзначив Никифоров.Також гості відвідають зруйнований російським обстрілом обʼєкт енергетичної інфраструктури, а також візьмуть участь у засіданні "Коаліції охочих" та саміті "Україна — країни Північної Європи та Балтії".Варто зауважити, що поважних гостей на столичному вокзалі зустрічала українська делегація на чолі із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Він наголосив, що сьогодні Київ — це центр європейської дипломатії."Світ побачив, хто ми є. І ми самі побачили себе — сильнішими, ніж могли уявити. Чотири роки боротьби. Чотири роки єдності. Чотири роки віри", — додав міністр.. Нагадаємо, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської Ради Антоніу Кошта також прибули з офіційним візитом до Києва..

У вівторок, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибула з офіційним візитом до Києва.Про це вона повідомила у соцмережі X. Посадовиця відзначила, що це вже її 10 візит до Києва за час великої війни."У Києві вдесяте з початку війни. Щоб підтвердити, що Європа непохитно підтримує Україну у фінансовому, військовому плані та протягом цієї суворої зими. Щоб підкреслити нашу незмінну відданість справедливій боротьбі України. І щоб надіслати чіткий сигнал як українському народу, так і агресору: ми не поступимося, доки не буде відновлено мир. Мир на умовах України", — заявила президентка Єврокомісії.Також до Києва прибув й президент Європейської Ради Антоніу Кошта."Чотири роки несправедливої війни агресії. Чотири роки непохитної української мужності. Чотири роки непохитної європейської підтримки. Одна спільна рішучість: забезпечити справедливий і тривалий мир в Україні", — заявив він своєму дописі у соцмережі X. Нагадаємо, 23 лютого Міністерство закордонних справ України офіційно підтвердило плани низки високопоставлених іноземних гостей відвідати столицю найближчим часом. Масштабна дипломатична присутність союзників покликана вчергове продемонструвати непохитну міжнародну підтримку українського народу в його боротьбі за суверенітет..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

У понеділок, 23 лютого, Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Про це заявила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі, її цитує "Європейська правда".Вона висловила жаль із приводу того, що Євросоюз не зміг ухвалити новий пакет санкцій проти Російської Федерації."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Щодо блокування пакета санкцій Угорщиною, то головна дипломатка Євросоюзу нагадала, що "ми вже бачили цей сценарій раніше"."І ми також бачили, що нам вдавалося досягати спільних рішень. Тому ми проводимо роботу на різних рівнях з угорськими та словацькими колегами, щоби просунутися з цим пакетом. Звичайно, це нелегко, це ніколи не буває легко, але робота триває", — акцентувала Кая Каллас.Раніше сьогодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляв, що нафтопровід "Дружба" не зруйнувала російська ракета, натомість Україна ухвалила політичне рішення припинити постачання російської нафти в Угорщину, щоби підтримати на виборах угорську опозицію.Він підтвердив, що з цієї причини Угорщина продовжить блокувати як 20 пакет санкцій Євросоюзу проти Росії, так і виділення Україні 90 мільярдів євро європейського кредиту.Нагадаємо, сьогодні прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що з 23 лютого його країна припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У понеділок, 23 лютого, Європейський парламент призупинив процес ратифікації широкомасштабної торговельної угоди зі Сполученими Штатами Америки. Такий крок спричинили не зовсім зрозумілі дії президента Дональда Трампа.Про це заявив голова комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту та постійний доповідач у співпраці зі США Бернд Ланге.За його словами, це стало останнім наслідком рішення Верховного суду про скасування більшості мит, введених президентом Дональдом Трампом.Ланге зазначив, що наслідки рішення Верховного суду США не можна ігнорувати, тож продовжувати працювати, ніби нічого не сталося, не є варіантом."Ключовий інструмент, який використовувала американська сторона для переговорів і реалізації Тернберрійської угоди, більше не доступний. Ситуація зараз є більш невизначеною, ніж будь-коли. Це суперечить стабільності та передбачуваності, яких ми прагнули досягнути за допомогою Тернберрійської угоди", — заявив європейський політик.Він повідомив про рішення парламентарів призупинити роботу над схваленням угоди "до відновлення ясності, стабільності та правової визначеності у торговельних відносинах між ЄС і США"."Отже, заплановане на завтра голосування в комітеті не відбудеться, як передбачалося, тіньові доповідачі переглянуть ситуацію наступного тижня", — зазначив Бернд Ланге.Нагадаємо, 21 лютого президент США Дональд Трамп офіційно запровадив універсальне 10-відсоткове мито на товари з усіх країн світу, що стало одним із наймасштабніших рішень у сфері міжнародної торгівлі за останні десятиліття. Нові економічні обмеження розпочнуть діяти вже з вівторка, 24 лютого, попри попередні спроби Верховного суду заблокувати аналогічні ініціативи.Наступного дня він же офіційно заявив про підвищення тимчасової митної ставки на імпорт до США з усіх країн. Тариф може вирости з 10% до 15%..