# Євросоюз

У четвер, 19 березня, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила розуміння позиції очільника угорського уряду Віктора Орбана щодо України. Таким чином вона розійшлася в думках із більшістю лідерів країн Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела, зокрема, на п’ятьох дипломатів, обізнаних з обговореннями.Вони розповіли медівникам, що під час закритого засідання на саміті лідерів ЄС Мелоні сказала своїм колегам, що розуміє причини, через які Орбан порушив своє слово та заблокував надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро після того, як схвалив його в грудні, Видання зауважило, що Мелоні й Орбан — праві політики, але італійська лідерка загалом дотримується основної лінії ЄС, тоді як угорський уряд вважається таким, що перешкоджає її реалізації.Дипломати, які представляють чотири різні європейські країни, поінформували журналістів: під час зустрічі Мелоні наголосила, що особисто вона, як і раніше, підтримує негайне надання кредиту Україні, але зазначила, що розуміє позицію Орбана, якого наступного місяця чекають вибори.Один із п’яти дипломатів процитував слова Мелоні про те, що позиція Орбана є "нормальною", оскільки "ситуація змінюється" та що "якби я опинилася в такій самій ситуації, я би це зрозуміла".За словами дипломатів, Мелоні також зазначила, що угорський прем'єр-міністр раніше займав конструктивну позицію, тож варто очікувати, що він відмовиться від вето, якщо нафтопровід "Дружба" знову запрацює.Водночас в італійському уряді заперечили такі повідомлення журналістів авторитетного видання."Висловлювання, яке приписують прем’єр-міністерці, є абсолютно безпідставним", — заявив представник офісу Мелоні в Римі.Тим часом джерела також розповіли, що більшість інших лідерів ЄС у четвер вранці відреагували з обуренням, коли стало очевидно, що Віктор Орбан не має наміру поступатися у своїх позиціях.Президент Європейської ради Антоніу Кошта розкритикував це рішення як "неприйнятне" та безпрецедентне порушення "червоної лінії" у поведінці Орбана.Нагадаємо, раніше Джорджа Мелоні заявляла, що, попри певні зрушення в підготовці дипломатичного фундаменту для завершення війни, питання територіальної цілісності залишається головною перешкодою у відносинах між Києвом і Москвою. Вона наголошувала, що без розв'язання цієї проблеми реальне перемир'я залишається недосяжним..

Словаччина може вдатися до подальших різких кроків проти України. Це пов’язано з припиненням постачань російської нафти до країни. Братислава звернулася по допомогу до Європейського Союзу.Про це повідомив словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.Він зазначив, що під час свого виступу на засіданні Європейської ради поінформував про оголошення в Словаччині "надзвичайного стану у сфері нафтопостачання та про практичні складнощі, спричинені одностороннім рішенням президента України Зеленського про припинення поставок російської нафти".Фіцо додав, що Словаччина й Угорщина "мають право отримувати російську нафту до кінця 2027 року не лише через нафтопровід "Дружба", а й морським шляхом. Також словак поскаржився, що ситуацію ще більше ускладнює військовий конфлікт в Ірані."Дивно, що після всього, що ЄС зробив для України, ми як велика міжнародна організація не можемо переконати або змусити президента Зеленського дозволити негайну інспекцію нібито пошкодженого трубопроводу, його ремонт і якнайшвидше відновлення роботи", — акцентував він.Прем’єр-міністр Словаччини наголосив, що підтвердив готовність країни "вжити подальших заходів проти України, якщо її політичне керівництво продовжуватиме навмисно завдавати економічної шкоди Словаччині".Також Фіцо зазначив, що "поставив питання, чи це навмисна спроба остаточно відрізати Словаччину й Угорщину від постачань російської нафти"."Постійно затримуючи відновлення постачань російської нафти, президент Зеленський незаконно втручається у виборчу кампанію в Угорщині з метою заміни нинішнього угорського уряду", — зробив висновок Роберт Фіцо.Як відомо, лідери ЄС 19 березня провели дискусію щодо надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро, але їм не вдалося переконати угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана зняти вето. Розкритикували й президента України Володимира Зеленського за недоречні висловлювання на адресу Орбана.Нагадаємо, що прем'єр-міністр Роберт Фіцо висловив обурення стосовно того факту, що представників Угорщини та Словаччини не включили до складу делегації для перевірки стану нафтопроводу "Дружба". Він назвав це "поганим жартом"..

У четвер, 19 березня, президент Європейської ради Антоніу Кошта розкритикував як позицію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування допомоги Україні, так і президента України Володимира Зеленського за його висловлювання на адресу угорського лідера.Як повідомили журналісти видання Politico, президент Євроради Антоніу Кошта назвав поведінку Віктора Орбана неприйнятною та додав, що вона суперечить принципам договорів, лояльної співпраці та дій у дусі доброї волі.Окремо Кошта згадав ситуацію з нафтопроводом "Дружба", зазначивши, що Україна підтвердила готовність виконувати зобов’язання перед ЄС.Зокрема, Володимир Зеленський пообіцяв Антоніу Кошті забезпечити стабільне постачання енергоносіїв та рухатися у напрямку подальшої співпраці.Водночас президент Європейської ради звернув увагу й на риторику українського лідера. За його словами, деякі заяви Володимира Зеленського, зроблені раніше, були недоречними за тоном і не сприяли врегулюванню ситуації.На переконання Антоніу Кошти, різкі фрази Володимира Зеленського ніяк не допомогли розв’язати ситуацію, а навпаки — ще більше загострили суперечності між країнами.Після обговорення, яке не завершилося ухваленням жодного рішення, лідери ЄС поспілкувалися за допомогою відеозв'язку з президентом Зеленським. Зіткнувшись із незгодою Віктора Орбана йти на компроміси, обговорення українського питання завершили.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що угорський уряд ухвалив рішення заборонити в'їзд до країни та Шенгенської зони трьом громадянам України за нібито "погрози" на адресу прем'єр-міністра Віктора Орбана. Серед них військові та політичний аналітик..

У четвер, 19 березня, лідери країн Європейського Союзу на саміті не змогли переконати прем'єра Угорщини Віктора Орбана розблокувати надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Politico. Вони послалися на чотирьох неназваних дипломатів і чиновників, які повідомили про провальні спроби переконати Орбана.За їхніми словами, кредит обговорювали півтори години. Під час дискусій чіткий шлях до угоди щодо кредиту так і не окреслили.Один із дипломатів розповів медійникам, що президент Європейської ради Антоніу Кошта різко розкритикував поведінку Віктора Орбана, назвавши ситуацію неприйнятною.Джерело журналістів зазначило: Кошта наголосив, що дії угорського прем'єр-міністра порушують умови співпраці, що лежать в основі ЄС — цю "червону лінію" ще не порушував жоден лідер раніше.Як відомо, угорська влада заблокувала надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Для того, щоби гроші розпочали надавати Україні, необхідна згода всіх країн-членів ЄС.Будапешт розпочав блокувати передачу кредиту після того, як роботу нафтопроводу "Дружба" припинили внаслідок російського удару наприкінці січня. Угорщина вважає, що транзит російської нафти "Дружбою" припинився нібито з ініціативи України.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що угорський уряд ухвалив рішення заборонити в'їзд до країни та Шенгенської зони трьом громадянам України за нібито "погрози" на адресу прем'єр-міністра Віктора Орбана. Серед них військові та політичний аналітик..

Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України в Європейський Союз.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Європейської ради."Останні декілька днів ми отримували сигнали від американської сторони про те, що переговори можуть незабаром відновитися. Але з яким настроєм російська сторона прийде на переговори цього разу?" — поставив він риторичне запитання.За його словами, від нас усіх залежить, щоби росіяни не прийшли на ці переговори з відчуттям, що їхня позиція значно посилилася. І не тільки через ситуацію навколо Ірану, яка спричиняє зростання світових цін на нафту.Український президент виокремив декілька важливих пунктів щодо нинішньої геополітичної ситуацію.Перше: росіяни бачать активне використання ракет ППО на Близькому Сході та в регіоні Затоки, і вони можуть подумати, що Україна зіткнеться з нестачею таких ракет.Друге: 20 пакет санкцій ЄС проти Росії у глухому куті. Він міг би продовжити тиск на Росію, змушуючи її рухатися до реального миру.Третє: США пом’якшили деякі санкції проти Росії, і це приносить значні кошти у воєнний бюджет Путіна.Четверте: вже третій місяць поспіль не працює найважливіша фінансова гарантія безпеки для України від Європи – пакет підтримки на суму 90 мільярдів євро на цей і наступний рік. Це для України критично важливо. Це ресурс для захисту життів.П’ятий пункт: навіть зараз ніхто не знає напевно, чи буде ця підтримка розблокована."Ми цінуємо підтримку Європи в захисті від російських ударів, особливо щодо ППО та виробництва дронів. Ми маємо й надалі використовувати кожну можливість, щоби знайти ракети для систем Patriot. Саме тому програма PURL корисна. Я дякую всім, хто до неї долучається", — зауважив Зеленський.Він визнав, що не всім подобається ідея використання частини з 90 мільярдів на купівлю ракет для Patriot через PURL, якщо немає інших варіантів."Але якщо інших варіантів справді немає, це необхідно для захисту від російських балістичних ударів — це питання порятунку життів", — пояснив президент України.Він також торкнувся теми реалій вступу України в ЄС: якщо вдасться визначити чітку дату, то це означатиме, що Росія ніяк не зможе заблокувати наш вступ."Ви бачите, як блокуються різні речі та як складно об'єднаній Європі реалізувати навіть вже ухвалені рішення. Цього не має статися з відкриттям кластерів для України чи з нашим вступом — це питання довіри, безпеки та майбутнього", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому український президент заявив в інтерв'ю BBC про серйозні побоювання щодо уповільнення дипломатичного врегулювання через зміщення фокуса США на конфлікт у Близькосхідному регіоні. Відволікання Вашингтона на війну в Ірані безпосередньо впливає на графік і результативність переговорів щодо України..

У четвер, 19 березня, експерти Європейського Союзу офіційно розпочали роботу в Україні для оцінки технічного стану пошкодженого нафтопроводу "Дружба" після тривалої зупинки транзиту. Цей візит має стати ключовим кроком у вирішенні конфлікту з Угорщиною, яка через енергетичну кризу блокує виділення Києву фінансової допомоги у розмірі 90 мільярдів євро.Про це повідомляє агентство Reuters.Міжнародний аудит "Дружби"Як зазначає видання, європейські фахівці прибули в Україну для детального аналізу стану нафтопроводу "Дружба", робота якого була призупинена у січні. Зупинка сталася після того, як Росія завдала удару по обладнанню трубопроводу на заході України, що призвело до припинення постачання сировини до Угорщини та Словаччини."Нафтогаз цінує пропозицію ЄС щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні інфраструктурних об'єктів помпової станції "Броди", — зазначив голова компанії "Нафтогаз" Сергій Корецький.Він також додав, що робота технічної групи допоможе "Нафтогазу" та "Укртранснафті" провести відновлювальні роботи відповідно до найвищих європейських інженерних стандартів, щоб запобігти наслідкам майбутніх терористичних атак з боку РФ.Політичний тиск та нафтовий конфліктПитання відновлення транзиту набуло гострого політичного забарвлення, оскільки Угорщина та Словаччина — єдині країни ЄС, що досі імпортують російську нафту — звинуватили Київ у навмисному затягуванні ремонтів. Через цю ситуацію Будапешт заблокував виділення Україні кредиту на 90 мільярдів євро (близько 103 мільярдів доларів), необхідного для продовження боротьби проти агресії Москва.За даними консалтингової компанії ExPro, транзит через українську гілку "Дружби" у 2025 році впав до десятирічного мінімуму — 9,7 мільйона тонн. Зокрема, Словаччина отримала 4.9 мільйона тонн, а Угорщина — 4,35 мільйона тонн сировини.Очікується, що лідери ЄС на саміті у четвер чинитимуть тиск на прем'єр-міністра Угорщини, аби розблокувати фінансову допомогу Києву, спираючись на висновки технічної місії.Нагадаємо, доля багатомільярдного кредиту для України опинилася під загрозою через енергетичний шантаж Угорщини. Прем'єр-міністр країни Віктор Орбан заявив журналістам у Брюсселі, що жодне позитивне рішення для України не буде схвалене, доки Київ не "поверне" угорцям нафту..

Доля багатомільярдного кредиту для України опинилася під загрозою через енергетичний шантаж Угорщини. Прем'єр-міністр країни Віктор Орбан заявив журналістам у Брюсселі, що жодне позитивне рішення для України не буде схвалене, доки Київ не "поверне" угорцям нафту.Про це він сказав журналістам перед засіданням Ради Євросоюзу у Брюсселі 19 березня, пише "Суспільне".Ультиматум БудапештаУгорська влада офіційно підтвердила свою непохитну позицію: жодної підтримки Україні в межах Європейського Союзу до відновлення роботи нафтопроводу "Дружба". Зокрема, під загрозою опинилося розблокування критично важливого кредиту на суму 90 мільярдів євро, який Україна очікує від європейського блоку. Відповідаючи на запитання журналістів, Орбан прямо пов’язав фінансову допомогу Києву з енергетичними інтересами своєї країни:"Позиція Угорщини дуже проста. Ми чекаємо на нафту, а все інше — це просто казка... Ми готові підтримати Україну, коли отримаємо нашу нафту, яку вони заблокували. До того часу жодне рішення, яке є сприятливим для України, не отримає підтримки з боку Угорщини".Екзистенційне питання для УгорщиниУгорський прем'єр наголосив, що для Будапешта це не питання політичного торгу, а виживання національної економіки. Він закликав українське керівництво серйозно поставитися до вимог угорської сторони, натякаючи, що від цього залежить майбутнє двосторонніх відносин."Без цієї нафти всі домогосподарства в Угорщині та компанії збанкрутують. Тож ви розумієте, що це не жарт. Це не політична гра. Зеленський повинен зрозуміти, що це не гра. Це абсолютно екзистенційне питання для угорців. До того часу ми не можемо підтримати жодної проукраїнської пропозиції", — зазначив Орбан.Водночас угорський лідер зауважив, що у разі розблокування транзиту, у відносинах між державами може бути відкритий "новий розділ".Нещодавно стало відомо, що експерти з країн ЄС оглянуть пошкоджену російським обстрілом ділянку нафтопроводу "Дружба" в Україні. Невелика делегація європейських інженерів вже перебуває в Києві. Логістикою займається представництво ЄС в України.Водночас посадовець Єврокомісії повідомив, що експерти оглянуть пошкодження "Дружби" "якомога раніше", адже 19 березня лідери ЄС зберуться на саміт, щоб обговорити розблокування позики у 90 мільярдів євро для України. Водночас він додав, що представники Словаччини й Угорщини не братимуть участі у візиті на ділянку трубопроводу.Раніше Володимир Зеленський у листі до очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та голови Ради ЄС Антоніу Кошти підтвердив, що Україна погодилася на пропозицію європейського блоку щодо фінансової та технічної допомоги у ремонті трубопроводу "Дружба".Нагадаємо, сьогодні речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час спілкування з журналістами заявив, що вже впродовж декількох днів журналісти інформують про місію Європейського Союзу на нафтопровід "Дружба". Однак Україна не має жодної інформації стосовно цього.Своєю чергою, прем'єр-міністр Роберт Фіцо висловив обурення стосовно того факту, що представників Угорщини та Словаччини не включили до складу делегації для перевірки стану нафтопроводу "Дружба". Він назвав це "поганим жартом".Читайте також: Останній козир Орбана: чому угорський прем’єр так вчепився в трубу з нафтою Путіна.

Прем'єр-міністр Роберт Фіцо висловив обурення стосовно того факту, що представників Угорщини та Словаччини не включили до складу делегації для перевірки стану нафтопроводу "Дружба". Він назвав це "поганим жартом".Про це повідомило видання DennikN. Журналісти також наголосили на його заяві про те, що Словаччина не голосуватиме за частину висновків ЄС щодо України.При цьому Роберт Фіцо знову поставив під сумнів пошкодження трубопроводу. Він додав, що продовжуватиме наполягати на цьому, поки не отримає неспростовні докази.Словацький прем’єр-міністр акцентував: головна проблема полягає в тому, що до Словаччини досі не надходить нафта трубопроводом "Дружба". За словами Фіцо, немає нічого, що вказувало би на те, що ситуація навколо трубопроводу стане частиною висновків переговорів."Усе це пов’язано з кредитом для України, який наразі блокує угорський уряд. Ми вважаємо, що велика частка відповідальності за те, що відбувається в цьому регіоні, лежить насамперед на президенті України Зеленському, який ухвалював ті рішення, які ухвалював", — зауважив Фіцо.Напередодні стало відомо, що експерти з країн ЄС оглянуть пошкоджену російським обстрілом ділянку нафтопроводу "Дружба" в Україні. Невелика делегація європейських інженерів вже перебуває в Києві. Логістикою займається представництво ЄС в України.Посадовець Єврокомісії повідомив, що експерти оглянуть пошкодження "Дружби" "якомога раніше", адже 19 березня лідери ЄС зберуться на саміт, щоб обговорити розблокування позики у 90 мільярдів євро для України. Водночас він додав, що представники Словаччини й Угорщини не братимуть участі у візиті на ділянку трубопроводу.Раніше Володимир Зеленський у листі до очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та голови Ради ЄС Антоніу Кошти підтвердив, що Україна погодилася на пропозицію європейського блоку щодо фінансової та технічної допомоги у ремонті трубопроводу "Дружба".Нагадаємо, сьогодні речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час спілкування з журналістами заявив, що вже впродовж декількох днів журналісти інформують про місію Європейського Союзу на нафтопровід "Дружба". Однак Україна не має жодної інформації стосовно цього..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав Європейський Союз терміново розблокувати фінансову допомогу Україні на 90 мільярдів євро. Він вважає, що позицію Угорщини можна проігнорувати.Висловлювання Фрідріха Мерца цитують журналісти DW. Він, зокрема, наголосив, що блокування рішень окремими країнами не має впливати на політику ЄС."Ми не повинні зважати навіть на одну-єдину країну Європейського Союзу, яка зараз із внутрішньополітичних причин і через виборчу кампанію, що там ведеться, створює цю блокаду в Європі", — заявив він під час виступу в Бундестазі 18 березня.Зрозуміло, що канцлер Німеччини мав на увазі Угорщину, яка погрожує заблокувати як виділення коштів Україні, так і новий пакет санкцій проти Росії.Водночас Мерц підкреслив, що Європа разом зі США має посилювати тиск на Москву. Й це має стати дуже важливим викликом для Росії, аби вона закінчувала свої агресивні дії.Як відомо, лідери ЄС погодили надання Україні кредиту ще у грудні 2025 року. Кошти мають покрити потреби України до 2027 року, однак для початку виплат необхідне остаточне рішення Європейської Ради.Зокрема, Угорщина та Словаччина гальмують процес. Будапешт пов’язує свою позицію із ситуацією навколо нафтопроводу "Дружба". Через цю позицію Будапешта Україна ризикує залишитися без фінансування вже навесні.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Фрідріх Мерц скептично налаштований стосовно потуг світових лідерів для врегулювання війни в України. Він не бачить "майже жодних шансів" на швидкий позитивний результат..

Молдовська планує демілітаризувати, демократизувати та поступово перебратися під контроль Кишинева Придністров’я. При цьому, згідно з планом, воно залишиться без особливого статусу.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на важливі пункти плану. Зокрема, Молдова пропонує, щоби підконтрольних сепаратистів у Придністров'ї замінила тимчасова міжнародна адміністрація. І лише за певний час влада у регіоні поступово перейшла до Кишинева.Ще одна важлива новація — уперше Кишинів офіційно задекларував, що Придністров'я не матиме жодного статусу в єдиній Молдові — ні спеціального, ні звичайного."Головна вада плану — він не пропонує шляхів деокупації, тобто виведення військових Росії. Ідеї, як цього досягнути, Кишинів справді не має, та розраховує лише на тиск партнерів на Кремль", — ідеться в повідомленні.Наразі йдеться про проєкт, який точно ще змінять. Однак початковий варіант уже показали західним партнерам, адже без європейської та американської участі схема не працюватиме. До речі, документ має статус non-paper. Це поширений у дипломатії формат, який українською можна перекласти як "документ без офіційного статусу"."Центральним елементом стратегії" у Кишиневі обрали економіку. Молдова планує ставити де-факто владу регіону в такі рамки та застосовувати такі економічні заходи, що змушуватимуть її крок за кроком виконувати вимоги Кишинева.Кишинів, не чекаючи на згоду адміністрації у Тирасполі, в односторонньому порядку оголошуватиме про початок дії у Придністров'я тих чи інших податків або виробничих норм тощо."Досвід підказує, що шанси на згоду Кишинева та Тирасполя у переговорах є невисокими. Тому — через законодавчі норми — запроваджуватимуться єдині правила гри з вимогою про суворе дотримання національного права на всій території країни, зокрема, фіскальних, митних і торговельних правил", — ідеться в документі.Окрім батога, Молдова готує і пряник. Щоби допомогти Придністров'ю та його бізнесам, платникам податків, виконувати нові правила, Кишинів планує створити "спеціальний фонд конвергенції, який наповнюватимуть національні та міжнародні внески". Деталі цього фонду не уточнюються, окрім натяку на те, що міжнародна допомога стане основою його наповнення.Деякі критерії є справді революційними, зокрема, щодо повернення румунських шкіл у Придністров'я. Таким чином планують формувати світогляд придністровської молоді, яка вже зараз — суто з практичних міркувань — схиляється до навчання румунською, бо це відкриває простий шлях до освіти у Кишиневі та до зовсім іншого ринку праці. А ще виконання Тирасполем цього критерію ламає міфологію про "румунську загрозу", на якій свого часу заснували Придністров'я.Нагадаємо, в лютому цього року стало відомо, що ЄС вимагає виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (територія Молдови). Такий пункт планували внести в можливу мирну угоду щодо України..

Уже впродовж декількох днів журналісти інформують про місію Європейського Союзу на нафтопровід "Дружба". Однак Україна не має жодної інформації стосовно цього.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час спілкування з журналістами. За його словами, йому невідомо, звідки взялися дати та деталі цих поїздок.Речник розповів, що раніше Єврокомісія зверталася до України з питаннями щодо приблизних термінів ремонту нафтопроводу, пошкодженого під час російських ударів. Точних дат відновлення наразі немає, сторони продовжують обмінюватися інформацією про перебіг робіт.Українська сторона своєчасно надала всі необхідні пояснення щодо термінів і стану робіт. Підтримується постійний контакт із Єврокомісією, партнерами та представниками ЄС щодо технічного стану об’єкта."Можу нагадати, що допуск або недопуск на стратегічні об’єкти в умовах воєнного стану — це питання до СБУ", — наголосив Георгій Тихий.Учора в медіа з’явилася інформація, що 18 березня незалежні експерти з країн Європи відвідають нафтопровід "Дружба" й оглянуть пошкоджену Росією ділянку нафтопроводу. Серед них начебто не мало бути представників Угорщини та Словаччини, а логістику нібито погодилося забезпечити представництво ЄС в Україні.Представники Єврокомісії зазначили, що експерти відвідають "Дружбу" перед зустріччю європейських лідерів 19 березня щодо розблокування позики для України.Як відомо, конфлікт між Україною й Угорщиною загострився після ультиматуму прем'єр-міністра Віктора Орбана, який заблокував фінансування ЄС на 90 мільярдів євро, вимагаючи відновлення транзиту російської нафти через "Дружбу". У відповідь Єврокомісія заявила про готовність допомогти з ремонтом пошкодженої ділянки трубопроводу.Нагадаємо, вчора президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації. Європейські фахівці готові узятися до робіт негайно, щоби стабілізувати енергетичну ситуацію в регіоні..

У середу, 18 березня, делегація інженерів із Європейського Союзу перевірить стан нафтопроводу "Дружба", який був пошкоджений внаслідок російських ударів.Про це повідомляє "Радіо Свобода". За даними журналістів, європейські фахівці вже перебувають в столиці України."Представництво ЄС у Києві займається логістикою, щоб уже завтра, 18 березня, перевірити стан трубопроводу", — йдеться у повідомленні.У виданні додали, що чиновники ЄС неофіційно повідомили журналістам, що фахівці, які оглядатимуть "Дружбу", не представлятимуть Угорщину або Словаччину. У такий спосіб вдасться уникнути упередженого ставлення до оцінки ЄС.Крім того, дипломати в ЄС повідомляли "Радіо Свобода", що розблокування кредиту на 90 мільярдів євро для України, який блокує Угорщина, залежатиме від відновлення роботи "Дружби", або хоча б допуску європейських експертів для оцінки його стану.ОновленоУ коментарі журналістам пресслужба Офісу президента заявила, що нічого не знає про заплановані перевірки. Зокрема, представники ЗМІ поцікавилися, чи може ОП підтвердити інформацію "Радіо Свободи", яку виданню надали джерела в ЄС."Дивні джерела, ми такого не чули", — відповіли в ОП.Нагадаємо, 17 березня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації. Європейські фахівці готові узятися до робіт негайно, щоб стабілізувати енергетичну ситуацію в регіоні.Раніше стало відомо, що один із представників угорської комісії, яка мала проінспектувати технічний стан нафтопроводу "Дружба", в останній момент скасував свою поїздку до Києва. Причиною такого рішення став острах отримати повістку та бути призваним до лав ЗСУ під час перетину кордону.Своєю чергою, 16 березня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна нібито зірвала тристоронню зустріч зі Словаччиною в Брюсселі..

Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації. Європейські фахівці готові узятися до робіт негайно, щоб стабілізувати енергетичну ситуацію в регіоні.Таку заяву у соцмережі X зробила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Енергетична стабільність ЄвропиЗа словами фон дер Ляєн, забезпечення енергетичної безпеки для кожного європейця залишається головним завданням Брюсселя. Європейські фахівці вже перебувають у стані повної готовності, щоб почати відновлювальні роботи на українських ділянках нафтопроводу. Очільниця Єврокомісії підкреслила стратегічну важливість цього процесу:"ЄС запропонував Україні технічну підтримку та фінансування. Українці схвально поставилися до цієї пропозиції та прийняли її. Європейські експерти доступні негайно", — зазначила вона.Пошук альтернативПопри зусилля з відновлення наявної інфраструктури, Євросоюз не припиняє роботи над диверсифікацією джерел постачання. Фон дер Ляєн наголосила: Брюссель активно шукає альтернативні шляхи доставлення нафти до країн Центральної та Східної Європи, щоб остаточно позбутися залежності від російського палива.Постачання в Угорщину та СловаччинуУ спільній заяві керівництва Єврокомісії та голови Євроради Антоніу Кошти підкреслюється, що атаки РФ по "Дружбі" стали каталізатором для "інтенсивних переговорів". Наразі триває активний діалог між Києвом та європейськими столицями щодо якнайшвидшого відновлення транзиту нафти до Угорщини та Словаччини, які найбільш гостро відчули наслідки зупинки магістралі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що один із представників угорської комісії, яка мала проінспектувати технічний стан нафтопроводу "Дружба", в останній момент скасував свою поїздку до Києва. Причиною такого рішення став острах отримати повістку та бути призваним до лав ЗСУ під час перетину кордону.Своєю чергою, 16 березня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна нібито зірвала тристоронню зустріч зі Словаччиною в Брюсселі. .

Висока представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас запевнила, що ЄС не має наміру повертатися до закупівлі енергоресурсів у Росії, попри стрімке зростання цін. Вона наголосила, що будь-які кулуарні домовленості з агресором виключені, оскільки це лише розпалить апетити кремля до нових воєн.Про це повідомляє Reuters. Енергетичної співпраці не будеВона наголосила, що в Європейському Союзі немає бажання домовлятися з Росією щодо енергетики. Це стосується як офіційних каналів, так і переговорів "за зачиненими дверима", які могли б ініціюватися через високі ціни на ринку. "Я була за тими дверима і не бачу там подібних настроїв", — зазначила Каллас в інтерв'ю.Чому бізнес більше неможливийКаллас акцентувала на тому: якщо світ просто повернеться до звичного режиму відносин із РФ, це лише спровокує нові конфлікти. За її словами, Європа вже має гіркий досвід подібних помилок у минулому, тому зараз необхідно зберігати пильність. Повернення до старої моделі співпраці фактично означало б надання Росії того, чого вона прагне, що є неприпустимим з огляду на безпеку всього континенту.Апетити агресора зростатимутьОчільниця дипломатії ЄС закликала не піддаватися на енергетичний шантаж кремля. Вона переконана: будь-які поступки Росія сприймає як слабкість, а її загарбницькі апетити від цього лише збільшуються. Саме тому перед будь-яким потенційним діалогом із Москвою європейська спільнота має чітко визначити межі та теми, про які взагалі можна вести мову, не ставлячи під удар власні цінності та безпеку.Нагадаємо, нещодавно Франція висунула ініціативу щодо залучення Європи до мирних переговорів для завершення війни в Україні. Проте Росія різко відреагувала на таку пропозицію..

Польський прем’єр-міністр Туск після скандального вето президента Навроцького на закон про кредит SAFE налякав поляків загрозою виходу їхньої країни з ЄС у разі домінування правих. Наскільки реальним є такий сценарій?"Polexit сьогодні є реальною загрозою! Обидві Конфедерації та більшість членів партії "Право і справедливість" (PiS) хочуть його. Навроцький — їхній покровитель. Росія, американська партія MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном хочуть зруйнувати ЄС. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все можливе, щоб їх зупинити", — такий тривожний допис у мережі Х зробив глава польського уряду Дональд Туск.Про його натягнуті відносини з президентом Каролем Навроцьким відомо, та чи справді сусідня з нами держава вирішила повторити шлях Великої Британії, яка вийшла з Євросоюзу після референдуму 23 червня 2016 року? Причому вихід для неї виявився болючим.Що стало каталізатором відвертості ТускаЦя історія почалася на саміті НАТО в Гаазі. TrueUA аналізував перебіг цієї події, де лідери країн — членів Альянсу погодилися на вимогу Дональда Трампа поступово збільшувати витрати на оборону, щоб до 2035 року кожен учасник блоку досяг позначки видатків у 5% ВВП. Перед тим, як погодитися на це, європейські члени НАТО розробили механізм швидкої реалізації програм із переозброєння, його назвали Security Action for Europe (SAFE — "Безпекові дії для Європи"). Суть механізму проста: Єврокомісія на зовнішніх ринках капіталу запозичує близько 150 мільярда євро, а всі охочі держави Євросоюзу пропонують свої ініціативи та озвучують суму, необхідну їм для переозброєння. Далі кошти оформлюються як кредит під невисокий відсоток на десять років. Країни пропонують проєкти військово-технічної модернізації, реалізацією яких займаються як власні підприємства ВПК, так й інші європейські.Простіше кажучи, якщо у Польщі немає можливості виготовляти власні військові літаки, вона може кооперуватися, наприклад, із Францією. Преференції при закупівлі зброї і техніки іноземного виробництва, згідно з SAFE, надаються підприємствам країн Євросоюзу. Що цікаво, у цьому випадку навіть Угорщина Віктора Орбана була "за", вона увійшла до топ-5 учасниць програми. Польща попросила виділити їй майже 44 мільярда євро, що становить найбільшу суму з усіх країн ЄС. Бажання поляків швидко модернізувати свою армію зрозуміле з огляду на загрози з боку Росії та її союзниці Білорусі. У свою заявку поляки вписали 139 проєктів, значна їх частина — зброя польського виробництва. Єврокомісія узгодила заявку, залишалися процедурні моменти — законодавці Польщі ухвалюють закон про участь у SAFE, уряд підписує необхідні для кредиту документи і процес пішов. Але сталося не так, як гадалося. Навроцький наклав вето на ухвалений депутатами закон.Не секрет, що Трампу дуже не подобається європейська програма SAFE. Коли він протискав вимогу про 5% ВВП на оборону, очевидно мріяв про закупівлю Європою американської зброї, а не преференції для виробників в Євросоюзі. Ставлення Трампа до ЄС відоме — побільше "доїти". Зараз це йому вилазить боком, коли європейські партнери по НАТО один за одним відмовляються від участі в авантюрі Вашингтона в Ірані.Однак серед європейських політиків є друзі Трампа, серед них Навроцький. У польському уряді підозрюють, що причиною його вето став лобізм інтересів США, а не національний інтерес. Однак президент Польщі наполягає: такий значний кредит не в злотих, а в євро, та ще й під відсотки завдасть шкоди суверенітету країни. Процитуємо Навроцького:"Поляки змушені будуть повернути стільки ж, скільки становить сам кредит, а зароблять на цьому західні банки та фінансові установи. SAFE є механізмом, в якому Брюссель через так званий принцип умовності може довільно призупинити фінансування, тоді як Польща все одно буде змушена виплачувати цей борг"."Принцип умовності", якщо коротко, це інструмент політичного впливу керівництва ЄС на членів союзу, які відступають від взятих на себе зобов’язань із дотримання прав і свобод. Якщо Польща відмовляється від кредиту, то де братиме гроші на переозброєння? Глава держави запропонував, як йому здається, просте рішення — продати частину золотого запасу (він становить 550 тон) і на отримані кошти модернізувати армію. Тоді Варшава не залежатиме від умов, які ставить Брюссель. В уряді ж це вважають шкідливим кроком.По-перше, розпродувати золотий запас, який створювався поколіннями, неправильно.По-друге, гроші за продане золото надійдуть не так швидко, як кредит, а виконати обіцянку про 5% ВВП потрібно вже до 2035 року.По-третє, закупляти зброю і техніку необхідно у кооперації з іншими партнерами по НАТО, оскільки все це включене до загальної безпекової сфери.Туск збирав позачергове засідання уряду, під час якого висловив все, що наболіло, але замість масштабної реалізації проектів в оборонній сфері Варшава поки може почати тільки незначну частину власним коштом. В уряді вважають, що вето Навроцького, яке загальмувало процес, на руку Москві. Власне, згадана на початку заява Туска є продовженням його емоційної реакції на вчинок президента Навроцького.То чи можливий Polexit?У жовтні наступного року поляки обиратимуть 560 членів національних зборів та 100 членів Сенату. Передвиборча кампанія фактично вже стартувала, і вето Навроцького можна вважати одним із її елементів. "Громадянська коаліція" Туска ризикує втратити керівництво урядом.Останні опитування демонструють наступну картину: прем’єрська партія лідирує з показником приблизно 35%, а за нею розташувалися "Право і справедливість" (приблизно 31%), "Конфедерація Свобода і Незалежність" (десь 11%), "Нова лівиця" (7%) та "Конфедерація Корони Польської" (7%). "ПіС" та дві "Конфедерації" — праві консервативні партії, причому дві останні ще проросійські. А згідно зі свіжим опитуванням IBRiS, понад 60% поляків невдоволені прем’єром Туском.Якщо справи так ітимуть далі, то найбільш імовірною коаліцією у Сеймі після виборів 2027 року будуть "ПіС" і дві "Конфедерації". Тоді до ідеологічно правого президента додасться такий самий прем’єр, і Польща може заявити про вихід із ЄС. Поки це є лише припущенням, адже та ж Угорщина Орбана хоч і перебуває у постійному конфлікті з інституціями Євросоюзу, однак покидати його не хоче.Що це означає для УкраїниДля нас такі розклади в польському політикумі мають погані перспективи. "Право і справедливість" як найсильніша із правих партій Польщі претендуватиме на крісло прем’єра. Партія оголосила свого кандидата, це Пшемислав Чарнек, знаний українофоб та євроскептик. Він — не проросійський, але за такого прем’єра затяжний конфлікт Варшаві з Брюсселем забезпечений. І Києву з Варшавою також.Проте є кілька факторів, здатних покращити настрій і Туску, і польським прихильникам ліберальної демократії, і керівництву ЄС.Перший фактор — поразка партії "Фідес" Орбана на виборах 12 квітня. Угорщина багато років залишається зразком для європейських ультраправих. Втрата Орбаном крісла серйозно поламає плани Білого дому з розширення кола своїх агентів впливу в Європі для руйнації ЄС із середини.Другий фактор — листопадові проміжні вибори до американського Конгресу. Поки у Трампа за всіма напрямками справи — кепські. У разі провалу республіканців на виборах демократи ізолюють президента від можливості вести антиєвропейську політику, у тому числі від підтримки розкольників Євросоюзу.Третій фактор — "Конфедерація Корони Польської" Гжегожа Брауна настільки токсична для польського політикуму, що в разі отримання першого місця на виборах "Право і справедливість" відмовиться брати "Корону" в коаліцію. Таким чином у наступному Сеймі не складається більшість для ухвалення рішення про референдум щодо Polexit. І навіть якщо референдум оголосять, шанси на його провал значно вищі за шанси на успіх..