# Євросоюз

Лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на прес-службу уряду Німеччини. Автор документа "привітали значний прогрес у зусиллях президента Трампа щодо забезпечення справедливого і міцного миру в Україні".Європейські лідери домовилися співпрацювати з Трампом і Зеленським "для досягнення тривалого миру, який збереже суверенітет України та європейську безпеку"."Лідери погодилися, що забезпечення безпеки, суверенітету та процвітання України є невіддільною частиною ширшої євроатлантичної безпеки. Вони чітко заявили, що Україна та її народ заслуговують на незалежне та суверенне майбутнє, вільне від страху перед майбутньою російською агресією", — наголошується у заяві.Крім того, лідери США та Європи "зобов'язалися співпрацювати з метою надання Україні надійних гарантій безпеки та заходів підтримки економічного відновлення в контексті угоди про припинення війни".Серед таких зобов’язань в заяві перелічено таке:надавати Україні стійку та значну підтримку для розбудови її збройних сил, чисельність яких повинна залишатися на рівні 800 тисяч осіб у мирний час, щоби мати можливість стримувати конфлікти та захищати територію України;створити під керівництвом Європи "багатонаціональні сили України", сформовані з добровольців з країн-учасниць "коаліції рішучих" та за підтримки США, вони сприятимуть відновленню збройних сил України, забезпеченню безпеки повітряного простору України та підтримці безпеки на морі, в тому числі шляхом проведення операцій на території України;механізм моніторингу та перевірки режиму припинення вогню під керівництвом США за участю міжнародних організацій для раннього попередження про будь-які майбутні напади, визначення їхніх винуватців та реагування на будь-які порушення, а також механізм усунення конфліктів для розробки взаємних заходів з деескалації, які можуть бути вжиті на користь усіх сторін;юридичне зобов'язання, з урахуванням національних процедур, вживати заходів для відновлення миру та безпеки у разі майбутнього збройного нападу, ці заходи можуть включати збройні сили, розвідувальну та логістичну допомогу, економічні та дипломатичні дії;інвестувати в майбутнє процвітання України, включаючи надання значних ресурсів для відновлення та реконструкції, укладення взаємовигідних торгівельних угод та врахування необхідності компенсації Росією збитків, завданих Україні, в цьому контексті російські суверенні активи в ЄС були заморожені;рішуче підтримати вступ України до Європейського Союзу.Вони зобов'язалися працювати над швидким досягненням подальшого прогресу найближчими днями та тижні, щоби спільно укласти та схвалити угоду про тривалий мир. Вони підтвердили свою рішучу підтримку президента Зеленського та народу України в їхній боротьбі проти незаконного вторгнення Росії та в досягненні справедливого і тривалого миру.Лідери висловили свою підтримку Зеленському та домовилися підтримати будь-які рішення, які він остаточно ухвалить щодо конкретних українських питань.Вони підтвердили, що міжнародні кордони не можна змінювати силою. Рішення щодо території належать народу України після того, як будуть ефективно запроваджені надійні гарантії безпеки. Підписанти заяви погодилися, що деякі питання необхідно розв’язати на завершальних етапах переговорів."Як і в будь-якій угоді, нічого не узгоджено, доки не узгоджено все, всі сторони повинні інтенсивно працювати над вирішенням, яке могло би забезпечити тривале припинення бойових дій", — наголошується в заяві.Під заявою підписалися: канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, данська прем’єрка Метте Фредеріксен, президент Фінляндії Александер Стубб, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, прем’єр Нідерландів Дік Схооф, прем’єр Польщі Дональд Туск, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре, прем’єр Швеції Ульф Крістерссон, британський прем’єр Кір Стармер, а також очільники Єврокомісії та Євроради Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував..

Європейський Союз на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію.Про це заявила висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас, її цитує "Європейська правда".Європейський Союз поки що не збирається знімати санкції з Росії, попри мирні перемовини. У Брюсселі вважають такий крок "невчасним"."Зняття санкцій наразі не обговорюється. Як я вже зазначила, ми повинні посилити тиск на Росію", — наголосила Каллас. Вона нагадала, що держави ЄС вирішили, що будуть запроваджувати санкції щодо "тіньового флоту" Росії на постійній основі."Ми застосували санкції до 40 суден і деяких осіб, які їм сприяють. Ми не чекаємо на великі пакети санкцій, а насправді рухаємося вперед із тими рішеннями, які можемо ухвалити", — зазначила головна дипломатка ЄС. Вона розповіла, що санкції проти "тіньового флоту" Російської Федерації мали величезний вплив на доходи від нафти."Робота над 20 пакетом санкцій триває паралельно, але я вважаю, що ми не повинні чекати. Ми показали, що не чекаємо на ці пакети санкцій, а швидше просуваємося із запровадженням санкцій щодо "тіньового флоту" на постійній основі", — наголосила європейська посадовиця. Кая Каллас акцентувала, що Європа насправді робить більше, щоби позбавити росіян коштів для фінансування війни.Нагадаємо, що 13 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 656 кораблів, які є частиною "тіньового флоту" Росії..

Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що наразі критичний момент мирних переговорів по Україні. Ба більше, на сьогодні сторони ближче до досягнення мирної угоди, ніж будь-коли.Таку заяву він зробив в інтерв'ю каналу Buitenhof."Я думаю, ми знаходимося в критичному моменті мирних переговорів, і водночас ми, ймовірно, ближче до мирної угоди, ніж будь-коли за ці чотири роки", — вважає Стубб.За словами лідера Фінляндії, зараз триває робота одразу над трьома документами:перший — це рамковий документ 20-пунктового мирного плану;другий — гарантії безпеки для України;третій — відновлення країни.Стубб відмітив, що над документами працюють українська делегація спільно з представниками США та Європейського Союзу. Нагадаємо, 14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Як відомо, українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.Варто зауважити, що 14 грудня Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За його словами, воно має надзвичайно важливе значення..

Кількість вантажних транспортних засобів в Україні, які використовуються для міжнародних перевезень, з моменту введення у червні 2022 року транспортного безвізу з Європейським Союзом зросла більше, ніж удвічі — до "100 тисяч із копійками".Про це повідомив заступник міністра розвитку громад і територій України Сергій Деркач під час заходу "Інфраструктурний день 2025" від Європейської бізнес-асоціації, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Тобто ми за період війни купили вантажних автомобілів більше, ніж їх куплено за всі роки незалежності. Щоби ви зрозуміли просто, як зріс ринок вантажних автомобільних перевезень", — наголосив він.Щодо кількості перевезень, то, за словами Деркача, вона сильно зросла 2023 року, тоді як цього року "трошки зменшується кількість перевезень, але не суттєво"."І це більше через таку економічну ситуацію, а не через те, що морський коридор функціонує", — додав заступник міністра.Деркач наголосив, що щорічне продовження транспортного безвізу було важкою роботою через складні перемовини з окремими країнами."Основна країна, яка вважає Україну зараз великим конкурентом на майбутнє, — це Польща, оскільки Польща стала найбільшим автомобільним перевізником в Європі: вони десь тримають 60-65% всього ринку автомобільних перевезень в Європі. І захід українського перевізника на європейський ринок, звісно, він створює якісь ризики для наших сусідніх країн", — пояснив заступник міністра.Він нагадав, що наразі транспортний безвіз із Євросоюзом продовжено до кінця березня 2027 року."Тому ми не переживаємо: наступні 15 місяців ми спокійно живемо в форматі транспортного безвізу", — констатував Деркач.Він наголосив, що ведеться активна робота над виконанням критеріїв Євросоюзу для впровадження після березня 2027 року угоди про безстроковий транспортний безвіз.За його словами, з липня 2026 року всі автомобілі, зареєстровані в Україні, повинні бути обладнані смарт-тахографами. Для цього вже створено необхідну інфраструктуру: видаються смарт-картки, близько 20 компаній ліцензовані на встановлення та сертифікацію тахографів. А перевізникам рекомендують встановлювати смарт-тахографи навіть на автомобілі, куплені до липня, щоб уникнути подвійних витрат у майбутньому.Крім того, зазначив Деркач, для доступу до ринку міжнародних перевезень компанії повинні відповідати трьом критеріям ЄС: мати доброчесну ділову репутацію, фінансову незалежність та професійність."Ми зараз якраз встановлюємо критерії (доброчесності). Плануємо, що за замовчуванням всі українські компанії доброчесні та мають хорошу ділову репутацію. Якщо компанія з часом здійснює купу порушень (критеріїв), їй може бути присвоєний статус недоброчесної, тоді компанія втратить можливість, наприклад, виїзду за кордон", — описав перспективи заступник міністра.Нагадаємо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом стала можливою завдяки ефективній реалізації та її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання..

Для України дуже важливо, щоби суми європейської фінансової допомоги не зменшувалися. Над цим особисто працює президент Володимир Зеленський, а також інші українські політики.Про це український президент заявив під час сьогоднішнього спілкування з журналістами дорогою до Берліна."Є суми, які справді нам дають наші європейські партнери на основі 30 двосторонніх договорів", — зазначив він.Зеленський додав, що постійно триває робота щоби ці суми не зменшувалися. Він особисто тримає це на контролі."Інше: є заморожені активи або альтернативні гроші під заморожені активи, я цим займаюся з європейськими партнерами та роблю все, щоби ми могли отримати ці 40-45 мільярдів на рік. І ці 90 мільярдів виходить на 2026-2027 роки. Ми боремося з цим, ніхто не опускає руки", — наголосив президент України.Він також висловився щодо переговорів про вступ України до Євросоюзу, зокрема, відкриття шести кластерів."Щодо кластерів: ми робимо всі кроки, щоби відкривати всі кластери. Тут наші європейські колеги підтримують нас і дуже позитивно реагують", — акцентував український президент.Він також зауважив, що наразі не бачив пропозицій про які нові реформи, особливо пов’язаних із судочинством."Коли урядовці, парламентарі мені покажуть, побачимо та будемо реагувати", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За словами Зеленського, це надзвичайно важливий нюанс..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував гнівні заяви угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана про рішення Європейського Союзу щодо заморожених російських активів.Відповідний допис Андрій Сибіга опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Найцінніший заморожений російський актив у Європі", — написав український міністр.Він поширив допис Орбана, у якому той на відео нарікає на політику Брюсселя."Оминаючи Угорщину та порушуючи європейське законодавство серед білого дня брюссельці роблять кроки для захоплення заморожених російських активів — це оголошення війни. Тим часом вони вимагають від держав-членів додаткових 135 мільярдів євро для підживлення конфлікту. Угорщина не буде брати участь у цій химерній брюссельській схемі", — наголосив прем’єр-міністр Угорщини.Раніше Віктор Орбан поділився планами повезти зі собою в Брюссель на саміт ЄС понад півтора мільйона анкет так званої "національної консультації", під час якої громадяни нібито відкинули підтримку України.За його словами, 1,6 мільйона угорців "висловили свою думку про плани підвищення податків у зв'язку з війною"."Я візьму це зі собою наступного тижня до Брюсселя, де висловлю думку мовчазної більшості. Сподіваюся, що не виникне жодних додаткових витрат за перевищення ваги багажу", — начебто пожартував Орбан,Нагадаємо, 8 грудня стало відомо, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Стамбулі домовився про подальше забезпечення транзиту російського газу до Угорщини..

Європейський Союз не віддасть Російській Федерації заморожені активи до того моменту, поки країна-агресорка не виплатить Україні репарації. Таким чином у Європі планують нарощувати тиск на Москву.Про це заявила очільниця дипломатії Євросоюзу Кая Каллас, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Вона нагадала, що Європейський Союз сьогодні ухвалив рішення про безстрокове заморожування російських активів."Це гарантує, що до 210 мільярдів євро російських коштів залишаться на території ЄС, якщо Росія не виплатить Україні в повному обсязі репарації за заподіяну шкоду", — наголосила європейська посадовиця.Голова дипломатії ЄС також запевнила, що блок нарощуватиме тиск на Росію доти, доки вона не розпочне серйозно ставитися до мирних переговорів.Також, за її словами, засідання Євроради наступного тижня матиме вирішальне значення для забезпечення фінансових потреб України на найближчі роки.Раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн інформувала, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресорки. Президентка зауважила, що "це потужне послання Україні".Нагадаємо, видання Euractiv повідомило, що Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня..

Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.Про це повідомило видання Euractiv, журналісти якого послалися на спільну заяву цих чотирьох держав.Чотири країни заявили, що підтримують пропозицію про безстрокове заморожування суверенних фондів Москви. Йдеться про ті активи, які зберігаються в ЄС.Вони застерегли, що цей крок не повинен "перешкоджати" будь-якому потенційному використанню цих коштів для підтримки військових зусиль Києва.Країни також запросили комісію та Раду продовжувати вивчати та обговорювати альтернативні варіанти, згідно із законодавством ЄС і міжнародним правом."Необхідні передбачувані параметри, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоби забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набрати чинності", — йдеться в заяві.Як відомо, раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Польща стала частиною програми Ukraine2EU. Раніше цю програму створили для підтримки України на шляху до вступу в Європейський Союз.Про це повідомив перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в Facebook.Оголошення прозвучало під час неформальної зустрічі міністрів Євросоюзу з європейських справ.Корнієнко уточнив, що йдеться про такі пункти:внесок у розмірі одного мільйона євро;обмін досвідом із реалізації євроінтеграційних реформ;збільшення спроможності Верховної Ради."Парламент є одним із ключових органів у процесі наближення національного законодавства до європейських стандартів", — додав заступник голови українського парламенту.Він зауважив, що йдеться не просто про переклад директив, а про комплексний процес, який потребує глибоких реформ, координації та інституційної готовності. Підтримка, спрямована на посилення спроможностей Верховної Ради, безпосередньо підсилює здатність України ухвалювати та ефективно впроваджувати acquis ЄС. "Ми вдячні за це рішення та високо цінуємо допомогу Польщі на нашому шляху до членства в ЄС!" — підсумував Олександр Корнієнко.Нагадаємо, раніше заступник голови українського парламенту заявляв, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

Під час переговорів за участі Сполучених Штатів Америки та європейських країн активно обговорюється пункт, згідно з яким Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить в Європейський Союз до 1 січня 2027 року.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти зазначили, що вступ України до 1 січня 2027 року передбачено проектом мирної пропозиції, яку обговорюють офіційні особи США, України та Євросоюзу."Такі швидкі терміни просто перевернуть "догори дриґом" весь підхід ЄС до прийняття нових членів", — констатували співрозмовники медійників.Аналітики видання констатували, що Україна все ще офіційно не завершила навіть одного з 36 етапів вступу до ЄС. При цьому блок приймає нових членів винятково за підсумками проходження ними цих етапів. Вищевказаний пункт мирної угоди змусить Брюссель переглядати систему повністю.Чиновники, які підтримують вступ України, зазначили, що включення цього пункту до мирної угоди зробить членство Києва доконаним фактом, оскільки Брюссель ризикуватиме зірвати підписання миру, виступаючи проти швидких термінів.Водночас президент США Дональд Трамп зможе заткнути рота угорському прем'єру Віктору Орбану, який досі гальмував процес вступу України до ЄС. Трамп може просто наказати Орбану скасувати вето та не заважати прийняттю України.Президент України Володимир Зеленський під час розмов із журналістами зазначив, що Україна сформувала підхід до низки пунктів мирної угоди з урахуванням факту, що Україна стане членом ЄС."Питання майбутнього членства України в ЄС значною мірою залежить від європейців, а власне, й від американців теж. Бо якщо ми укладемо угоду, яка визначатиме, коли Україна стане членом ЄС, американці, як сторона цієї угоди, зроблять усе, щоби наш європейський шлях не заблокували інші люди в Європі, на яких вони мають вплив", — наголосив він.Україна та Європейський Союз 11 грудня погодили новий план з 10 пунктів, який дозволить Києву технічно підготуватися до вступу в ЄС, попри вето, яке наклала Угорщина на офіційний початок переговорів.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявляв, що Україна може стати членом Європейського Союзу на початку наступного десятиліття. Але для цього обов’язково потрібно побороти корупцію в країні..

Росія, не ховаючись за дипломатичними хитромудрощами, висловлює повну підтримку Трампу. Той, не ховаючись за моральними принципами, тисне на Україну та Європу. Європа під цим тиском дає тріщини. Україна — тримається.  Як Трамп і Путін грають в одній командіTrueUA детально аналізував американську безпекову стратегію, в якій Україна — ритуальна жертва задля заробітку США на поновленні економічних відносин із Росією. Глава МЗС РФ Сергій Лавров учора заявив, що під час зустрічі Путіна зі Стівом Віткоффом були вирішені "всі непорозуміння і недоліки в комунікації". Що можна витлумачити наступним чином: тиск Трампа на Україну узгоджений із Кремлем. Тобто американський президент не безсторонній посередник.Це отримало кілька підтверджень і в заявах глави Білого дому, який повторює наративи російської пропаганди про програш України у війні, і навіть спільні позиції США та Росії під час голосування в ООН. Так, прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков днями повідомив, що останні заяви Трампа збігаються з баченням російської сторони."Багато в чому, щодо питання членства в НАТО, щодо питання територій, щодо питання того, як Україна втрачає території, це відповідає нашому розумінню", — зазначив він.Також США виступили проти резолюції про Чорнобиль разом із Росією, Білоруссю, Китаєм, Нікарагуа, Конго і Нігером. У резолюції, зокрема, висловлюється "глибока стурбованість" через пошкодження безпекового конфайнменту реактора №4 після удару російського дрона 14 лютого 2025 року. У документі йдеться, що атака поставила під загрозу багаторічні міжнародні зусилля щодо забезпечення безпеки об’єкта. Власне, всі останні заяви Трампа — з проросійським контекстом. Хоча це подається в обгортці необхідності "врахування реалій" чи жалісливістю за загиблими у війні. Але тут варто зауважити, що за цим словесним "лушпинням" втрачається головне, — а що ж у документах, які обговорюються на зустрічах офлайн та онлайн. Про їхній зміст світ дізнається переважно з джерел ЗМІ. Причому інформація в них часто взаємовиключна. Відомо, що базовим є план із 20 пунктів — угода між Україною, США, Росією та Європою, окремо є документ з трьох пунктів запевнень про безпеку України, ще чотири пункти — зобов’язання США щодо НАТО і 12 пунктів — угода між Штатами й Росією. Все це обговорюється в комплексі, але поки що немає остаточного документа, який би влаштовував усі сторони.Вчора Володимир Зеленський підтвердив, що у найскладнішому пункті, територіальному, розбіжності зберігаються. Американці наполягають на тому, щоб ЗСУ вийшли з не окупованих земель Донецької області й там виникло те, що вони називають "вільною економічною зоною", а росіяни — "демілітаризованою територією". У баченні американців російські війська туди не заходять. Але хто керуватиме цією територією, вони не знають."Коли ви кажете нам про компроміс, ви маєте давати справедливий компроміс", — наголосив Зеленський.Також, за його словами, "повинен бути якийсь моніторинг". Себто зараз це має вигляд понятійної домовленості, з росіянами в  це Україна гратися не буде. Підсумовуючи на тему територій, президент наголосив, що відповідь має дати український народ у форматі виборів чи у форматі референдуму.Ще одне питання, по якому домовленостей нема, — хто контролюватиме Запорізьку АЕС. Росіяни хочуть лишити її собі, Україна проти. Існує варіант, що там хазяйнуватимуть американці, а російські війська звідти відійдуть. Тоді Україна і США якось ділитимуть прибуток на двох. Проте Росія категорично це не підтримує.Як бачимо, вимоги України є абсолютно справедливими, проте американці продовжують підігравати росіянам. Якщо так триватиме далі, переговори не вийдуть з глухого кута. При цьому з боку США немає жодного кроку, який би змусив Росію до поступок. І, видається, робити ці кроки Трамп не планує.Підрив єдності ЄС та емоційні гойдалки. Як Трамп протискає свій "мирний план"На тлі такої політики американської адміністрації чуємо тривожні дзвіночки з Європи, — вона втрачає єдність. Вже всім відома історія про те, як прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, знана своєю дружбою з Трампом, переконувала Зеленського піти на поступки. Італійці потрохи відходять від продовження військової допомоги Україні. І не тільки вони. За даними аналізу Інституту світової економіки в м. Кіль (Німеччина) загалом до кінця року фінансування війкової допомоги Україні з боку європейців може стати найменшим із часу початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Міф про "скорий кінець війни" завдяки "мирному плану" Трампа знижує бажання окремих країн ЄС вкладати кошти у купівлю зброї для нашої країни. Друга відома історія — вперте небажання прем’єра Бельгії Барта де Вевера поступатися у питанні "репараційного кредиту". З одного боку тут чітко проявився шкурний інтерес бельгійської влади, яка отримує відсотки з цих грошей, з іншого — частково її можна зрозуміти, адже, спостерігаючи за тим, як Трамп і Путін спільно послаблюють Європу, бельгійці бояться лишитися наодинці у випадку судових позовів росіян за вилучені заморожені активи. Щоправда, начебто відстоюючи свій інтерес, де Вевер проявив себе у повній "красі", виголошуючи кремлівські наративи про те, що "Росія не програє" та про "крадіжку" російських грошей Євросоюзом. Принагідно нагадаємо, що Бельгія — лідер в Європі з імпорту російського скрапленого природного газу. Такі от гнучкі цінності у бельгійських можновладців.Трамп своєю багатомісячною "миротворчою" діяльністю вніс нервозність і тривожність в Європу. На нашому боці міцно стоять Велика Британія, Німеччина та Франція — члени "коаліції рішучих", проте вони також не можуть переконати главу Білого дому перемикнути свій тиск із Києва на Москву. Гірше того, вони бояться, що Трамп не лише послаблюватиме присутність американської сили в Європі, а й виведе свою державу з НАТО. Коли генсек Альянсу Марк Рютте каже, що учасники західного військово-політичного блоку є наступною ціллю Росії, тому країнам-членам не варто "занадто самозаспокоюватися", він не займається порожнім алярмізмом.Емоційні гойдалки, які влаштовує Трамп українцям, — окрема проблема. Іноді здається, що робиться все для того, щоби підірвати бойовий дух українців. Сама собою вимога без бою вийти з частини Донецької області є абсурдною та повністю неприйнятною українськими військовими. Та й нашим суспільством загалом. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 19 вересня — 5 жовтня 2025 року, 54% українців категорично проти будь-яких поступок (у червні таких було 52%), 38% готові прийняти певні втрати (без змін). А коли йдеться про офіційне визнання окупованих територій частиною країни-загарбниці, то вже 67% українців проти, лише 24% готові погодитись. Передача під контроль Росії територій, які зараз контролює Україна — 71% проти, лише 19% згодні. А після того, як почався відвертий тиск американців на Україну, зі значною часткою ймовірності кількість наших співгромадян, хто проти здачі територій, виявиться ще більшою. Та як всі ж зрозуміли із заяви Трампа про 82% тих, хто хоче "мирної угоди", він користується російською пропагандистською арифметикою.Яким виявиться підсумок переговорів? Росія відмовиться від плану з 20 пунктів. І ось тоді настане момент істини для американців і світу, на чиєму боці опиниться Трамп….

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що американський лідер Дональд Трамп не повинен втручатися в європейську демократію.Таку заяву вона зробила в інтерв’ю на гала-заході Politico 28 у Брюсселі."Не нам, коли йдеться про вибори, вирішувати, хто буде лідером країни, а народу цієї країни… Це суверенітет виборців, і його потрібно захищати... Ніхто інший не повинен втручатися без жодних питань", — сказала вона, коментуючи Стратегію національної безпеки США, яка була опублікована минулого тижня та викликала обурення в Європі.Журналісти наголосили, що у стратегії стверджується, що Європа зіткнеться з "цивілізаційним стиранням" протягом наступних 20 років, і ця думка знайшла відгук у європейських ультраправих лідерів, зокрема прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також у Росії.Своєю чергою, фон дер Ляєн наголосила, що це одна з причин, чому ЄС запропонував "Щит демократії", покликаний посилити боротьбу з іноземним втручанням в онлайн-сферу, зокрема на виборах."Від щирого серця я переконана трансатлантистка. Але що насправді важливо? Важливо, так це те, що… ми пишаємося тим, що є Європейським Союзом, що ми дивимося на свої сильні сторони та що ми долаємо виклики, які ми маємо... Звичайно, наші стосунки зі Сполученими Штатами змінилися. Чому? Тому що ми змінюємося. І це так важливо, щоб ми пам’ятали: яка наша позиція? У чому наша сила? Давайте працювати над цим. Давайте пишатися цим. Давайте відстоювати єдину Європу. Це наше завдання… (подивитися) на себе та пишатися собою", — додала фон дер Ляєн.Нагадаємо, за даними Bloomberg у новій Стратегії національної безпеки адміністрації американського президента Дональда Трампа немає нічого такого, що могло б здивувати європейських лідерів. Водночас не має дивувати те, як тепло цей документ зустріли в Москві, адже він фактично підтверджує різку зміну в зовнішній політиці Вашингтона..

Європейський Союз готує 20-й за рахунком пакет санкцій, який, ймовірно, буде спрямований на ключові сектори економіки Росії, що досі частково або повністю уникали обмежень. Також під ударом опиниться так званий "тіньовий флот" країни-агресора.Про це повідомляє видання EU Observer.Нові мішені 20-го пакетуЗа інформацією ЗМІ, серед головних цілей нового пакету санкцій:атомна промисловість Росії;сталеливарна промисловість;добривна промисловість;нафтова промисловість;Удар по "тіньовому флоту"Особливу увагу ЄС приділить "тіньовому флоту", який Росія використовує для обходу нафтових обмежень. Для цього країни Євросоюзу на саміті закликають до "подальших скоординованих дій" щодо так званих "держав прапора".Саме ці держави дозволяють старим, часто непридатним для плавання нафтовим танкерам ходити під своїм прапором, що дозволяло Росії активно продовжувати експорт нафти. ЄС планує вжити заходів проти цих країн, щоб змусити їх відкликати дозволи на прапор.Зміни в чинних санкціяхКрім того, посли країн ЄС вже погодили зміни до 19-го пакету санкцій. До "чорного списку ЄС" будуть внесені 23 фізичні та юридичні особи (включно з громадянином США), а також 42 нафтові танкери, які сприяють військовим зусиллям російського режиму.Нагадаємо, Європейський Союз розглядає можливість застосування до Бельгії жорсткого підходу, подібного до того, що використовується щодо Угорщини. Це може статися, якщо країна продовжить блокувати рішення про надання Україні репараційного кредиту.Своєю чергою, 4 грудня президент Володимир Зеленський повідомив, що лідери Європейського Союзу готують новий санкційний пакет проти Росії. Він наголосив, що цей пакет має бути "справді дієвим" і першочергово спрямованим на російський енергетичний сектор та всі джерела бюджетних надходжень агресора. .

У четвер, 11 грудня, у Львові розпочалося неформальне засідання Ради Європейського Союзу із загальних справ. Головними темами зустрічі є прогрес України в євроінтеграції та визначення подальших кроків у цьому процесі.Про це у Telegram-каналі повідомив очільник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. За словами посадовця, участь у засіданні беруть 30 високопосадовців із 27 країн Євросоюзу.Серед ключових європейських гостей:європейська комісарка з питань сусідства та розширення Марта Кос;міністерка з європейських справ Данії Марі Б’єрре;міністри та представники дипломатичного корпусу інших держав ЄС.. Обговорення стратегічного механізмуПід час заходу, за словами Козицького, обговорюється можливість впровадження механізму "frontloading"."Це механізм, який дозволить Україні та Молдові розпочати підготовку до наступних етапів переговорів ще до їхнього офіційного старту", — пояснив очільник ОВА. — "Це тимчасове, але стратегічно значуще рішення, покликане мінімізувати наслідки угорського вето".Таким чином, за словами Козицького, засідання має вирішальне значення для прискорення інтеграції України до Євросоюзу, попри можливі перешкоди.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що його переговори з європейськими лідерами стосовно ситуації в Україні відбулися у "досить жорстких словах". За словами республіканця, розмова з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцем та Кіром Стармером відбулася у "жорстких формулюваннях".Про це Трамп сказав журналістам у Білому домі 10 грудня. Деталі зустрічі та суперечкиВиступаючи перед журналістами у Білому домі 10 грудня, Трамп підтвердив, що обговорював війну з європейськими представниками."Ми обговорили ситуацію в Україні досить жорсткими словами. Подивимося, що буде далі… У нас були невеликі суперечки щодо людей, і ми подивимося, як це закінчиться. Ми сказали, що перед тим, як йти на зустріч, ми хочемо дізнатися деякі речі", — сказав Трамп.За його словами, лідери Європейського Союзу висловили бажання зустрітися з представниками США цими вихідними в Європі."Ми ухвалимо рішення залежно від того, з чим вони повернуться. Ми не хочемо марнувати час", — додав американський президент, натякаючи на очікування конкретних пропозицій від ЄС.Заяви про втратиТрамп також висловився про масштаб конфлікту, заявивши, що минулого місяця загинули 27 тисяч російських та українських військових. Президент не надав уточнень щодо джерела цієї статистики. Лідер Білого дому вважає, що зволікання призводить до непропорційних втрат."Іноді потрібно дати людям можливість вирішити суперечку, а іноді — ні. Але проблема в тому, що, даючи людям можливість вирішити суперечку, ви втрачаєте тисячі людей на тиждень. Це смішно. Все це смішно", — підсумував він.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..