# Євросоюз

Якщо Європейський Союз погодиться на "репараційний кредит" для України коштом заморожених російських активів, то таким чином може зробити справжній "різдвяний подарунок".Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Він зазначив, що Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи для надання Україні кредиту.За його словами, такі гроші вкрай необхідні для полегшення навантаження на український бюджет."Репараційний кредит" ідеально підходить для такої мети. Зараз Євросоюзу необхідно розглянути юридичні та фінансові питання", — наголосив гість із Нідерландів.Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів Росії, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й "Великої сімки"."Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва — я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так", — додав міністр закордонних справ Нідерландів.Як відомо, в Євросоюзі продовжують обговорювати методи використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Зокрема, ЄС розглядає так званий "репараційний кредит", однак до спільного знаменника європейські країни наразі дійти не можуть.Нагадаємо, вчора видання Politico повідомляло, що якщо Бельгія не погодиться розблокувати механізм так званого "репараційного кредиту" Україні, то ЄС може залучити десятки мільярдів євро у вигляді спільного боргу. Хоча єдиної думки щодо цього питання в європейців немає..

Угорщина прагне сформувати у Європейському Союзі антиукраїнський альянс. Будапешт планує об'єднатися з Чехією та Словаччиною.Про це повідомив радник прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана Балаж Орбан у коментарі Politico."Орбан сподівається об'єднатися з Андреєм Бабішем, чия правопопулістська партія перемогла на нещодавніх парламентських виборах у Чехії, а також зі словацьким прем'єр-міністром Робертом Фіцо, щоб узгодити позиції перед зустрічами лідерів ЄС, включаючи проведення попередніх нарад перед самітом", — розповів він.Журналісти відзначили, що до створення такого офіційного політичного союзу ще далеко. Однак така коаліція може серйозно ускладнити зусилля Євросоюзу з фінансової та військової підтримки України."Я думаю, що це станеться — і буде все більш і більш помітним", — сказав Балаж Орбан.Речник Орбана заявив, що нібито буде відновленням діяльності так званої групи "Вишеградська четвірка", до якої входили Угорщина, Чехія, Словаччина і Польща у 2015 році, коли при владі у Варшаві перебувала євроскептична партія "Право і справедливість". Проте, на думку журналістів, новий Вишеградський альянс налічуватиме три, а не чотири члени, адже чинний прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск є прихильником України."Однак Фіцо та Бабіш повторили погляди угорського лідера щодо України, закликаючи до діалогу з Москвою, а не до економічного тиску", — додали у виданні.Нагадаємо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан планує зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом. Він планує переконати лідера Сполучених Штатів Америки в "необхідності" постачань російської нафти до Угорщини..

У понеділок, 27 жовтня, до системи Entry / Exit System (EES) офіційно приєдналися ще три польські пункти пропуску, що межують з українськими в межах Львівської області. Це — "Кросценко — Смільниця", "Мальховіце — Нижанковичі" та "Будомєж — Грушів".Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон.Там нагадали, що система EES також повноцінно працює у польських пунктах пропуску "Медика — Шегині", "Корчова — Краківець" і на залізничному напрямку "Перемишль — Мостиська".На решті пунктів пропуску українсько-польського кордону, що межують із Львівщиною, EES наразі діє у тестовому режимі."Через запровадження нової системи процедура проходження прикордонного контролю може займати більше часу, що впливає на швидкість оформлення подорожніх і може призводити до збільшення часу очікування", — наголосили прикордонники.Вони пояснили, що під час першого в’їзду до країн ЄС після запуску EES громадяни третіх країн, зокрема, України, проходять розширену реєстрацію."Вона включає фотографування обличчя та зняття чотирьох відбитків пальців. Процедура застосовується для осіб віком від 12 років", — зауважили в Держприкордонслужбі.Українські прикордонники запевнили, що продовжують тісну співпрацю з польськими колегами для оперативного реагування на зміни, пов’язані з упровадженням системи, та забезпечення максимально комфортного перетину кордону для громадян.Нагадаємо, раніше в Державній митній службі України попереджали, що відсьогодні на трьох пунктах пропуску українсько-польського кордону можуть виникнути черги. Річ у тому, що в Польщі розпочинає роботу цифрова система в’їзду / виїзду..

Від понеділка, 27 жовтня, на трьох пунктах пропуску українсько-польського кордону можуть виникнути черги. Річ у тому, що в Польщі розпочинає роботу цифрова система в’їзду / виїзду.Про це повідомили на сторінці Державної митної служби України в Telegram."Можливе сповільнення руху транспорту у пунктах пропуску "Нижанковичі — Мальховіце", "Смільниця — Кросценко" та "Грушів — Будомєж", — ідеться в повідомленні.Митники констатували, що 27 жовтня можливе уповільнення руху на в’їзд до Польщі.За словами представників Держмитслужби, це пов’язано з початком роботи цифрової системи в’їзду / виїзду (Entry/Exit System, EES)."Просимо водіїв зважати на зазначені обставини та обирати для перетину кордону альтернативні пункти пропуску", — наголосили українські митники.До речі, два дні тому Держприкордонслужба інформувала, що в пунктах пропуску Львівщини впроваджують систему EES, що фіксує перетин зовнішніх кордонів Шенгенської зони без проставлення штампів у паспортах. Через це на кордоні України та Польщі фіксували черги.Прикордонники зазначали, що інтенсивність руху зумовлена вихідними днями та початком осінніх канікул, а тривале очікування — впровадженням нової системи EES. Вона фіксує перетин зовнішніх кордонів Шенгенської зони без проставлення штампів у паспортах.Нагадаємо, що так само сьогодні Румунія продовжила тимчасові обмеження руху в пункті пропуску на кордоні з Україною. Причина — ремонт мосту через річку Тиса..

Якщо Бельгія не погодиться розблокувати механізм так званого "репараційного кредиту" Україні, то Європейський Союз може залучити десятки мільярдів євро у вигляді спільного боргу. Хоча єдиної думки щодо цього питання в європейців немає.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що без нової фінансової допомоги Україна може зіткнутися зі значними труднощами вже наприкінці першого кварталу 2026 року.Бельгія отримала юридичну пропозицію Єврокомісії щодо використання російських активів лише зранку 23 жовтня — безпосередньо перед самітом Євросоюзу. Більшість цих коштів перебуває у бельгійському депозитарії Euroclear, тому уряд країни проявляє обережність через можливі фінансові ризики.Аналітики Politico констатували, що в таких умовах прем’єр-міністр Барт де Вевер не став поспішати з ухваленням рішення.Після того, як Бельгія не зняла своє застереження, декілька лідерів ЄС розпочали обговорювати можливість випуску спільного боргу для фінансування України.Однак джерела видання наголосили, що це питання поки що не має широкої підтримки, зважаючи на високі рівні заборгованості більшості країн Євросоюзу.Джерела журналістів додали, що більшість держав-членів вважають використання заморожених активів Росії найкращим варіантом. За словами двох дипломатів, ідея спільного боргу озвучена радше як "страшилка", щоби підштовхнути Бельгію до ухвалення рішення."Який сенс обговорювати альтернативні рішення? Репараційна позика — це єдине, що в нас є. І ми повинні бути чесними щодо цього", — зазначив один із європейських дипломатів.Окрім плану Б зі спільним боргом, у ЄС розглядають і третій сценарій — припинення фінансової підтримки України, однак його підтримує лише Угорщина. Остаточне рішення щодо механізму фінансування мають ухвалити лідери ЄС до 18 грудня.Нагадаємо, декілька днів тому після засідання "Коаліції рішучих" прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення щодо "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів російського режиму Європейський Союз може ухвалити до Різдва, тобто до 25 грудня..

Рада Європейського Союзу затвердила зміни до плану України в межах програми Ukraine Facility. Оновлення відбулося у плановому порядку, відповідно до процедур, передбачених архітектурою цього проекту.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України."Робота над змінами тривала декілька місяців, спільно з експертами Європейської комісії, генерального директорату з питань розширення та Східного сусідства (DG NEAR), а також центральними органами виконавчої влади України", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що під час оновлення документа зобов’язання України залишилися незмінними."Внесені зміни стосувалися коригування термінів реалізації окремих кроків відповідно до логіки впровадження реформ", — пояснили в міністерстві.Там додали, що погодження перегляду плану України з боку Ради ЄС є свідченням довіри з боку партнерів і підтвердженням прогресу щодо виконання кроків."Ми працюємо у динамічному середовищі, й оновлення плану дозволяє враховувати реальний економічний контекст. Ухвалені зміни не змінюють суті реформ і зобов’язань, але демонструють стабільність партнерства та передбачуваність процесів", — зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.Він запевнив, що Україна продовжить реалізацію Плану у повному обсязі та в оновлених часових рамках, погоджених із Європейською комісією.Ukraine Facility — це програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу у розмірі 50 мільярдів євро на 2024-2027 роки. Вона спрямована на забезпечення макроекономічної стабільності, відбудову, модернізацію країни та поглиблення євроінтеграції України.Нагадаємо, вчора президент Європейської ради Антоніу Кошта заяви, що європейські лідери підтвердили намір допомагати Україні протягом усього періоду російської агресії. Київ матиме всі фінансові ресурси, необхідні для захисту від Москви..

Європейські лідери підтвердили намір допомагати Україні протягом усього періоду російської агресії. Київ матиме усі фінансові ресурси, необхідні для захисту від Москви.Таку заяву під час  прес-конференції за підсумками саміту ЄС зробив президент Європейської ради Антоніу Кошта."Ми досягли трьох важливих угод. По-перше, європейські лідери зобов'язалися забезпечити фінансові потреби України на найближчі два роки", — йдеться у заяві політика.Кошта наголосив, що Єврокомісія повинна якнайшвидше представити способи фінансування, щоб Київ мав змогу продовжувати оборону і боротьбу за справедливий і тривалий мир протягом двох наступних років."Росія повинна взяти це до відома. Україна матиме фінансові ресурси, необхідні для захисту від агресії", — зазначив посадовець.Кошта додав, що Європейський Союз затвердив 19-й пакет санкцій проти Російської Федерації, що посилить тиск на її військову машину. Також держави Євросоюзу домовилися скоординувати план дій щодо боротьби з так званим "тіньовим флотом" РФ, який країна-агресор використовує для обходу санкційних обмежень.Нагадаємо, 22 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що нарешті "настав час" для введення санкцій проти Російської Федерації. За словами республіканця, його країна чекала цього "дуже довго". Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Сполучені Штати Америки планують оголосити про суттєве посилення санкцій проти країни-агресорки Росії. Це може відбутися вже найближчим часом.Як відомо, 16 жовтня Трамп і російський диктатор Володимир Путін провели першу за майже два місяці розмову. Дональд Трамп після сказав, що лідери проведуть ще одну зустріч — цього разу в Будапешті.Речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам заявляв, що точних термінів проведення саміту в Будапешті між лідерами Сполучених Штатів Америки та Росії немає. Ні Дональд Трамп, ні Володимир Путін їх іще не називали.За даними The Wall Street Journal, американський президент Дональд Трамп вирішив запровадити перші санкції проти Російської Федерації через небажання глави Кремля Володимира Путіна завершувати війну в Україні. Водночас республіканець прийняв рішення не застосовувати найжорсткіший варіант обмежень, адже прагне перемовин з Москвою..

У середу, 22 жовтня, комітет міністрів Ради Європи схвалив Конвенцію про заснування міжнародної комісії з розгляду претензій України до Росії.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Я вітаю сьогоднішнє рішення комітету міністрів Ради Європи про попереднє ухвалення Конвенції про заснування міжнародної комісії з розгляду претензій щодо України", — написав він.За його словами, це другий довгоочікуваний елемент міжнародного механізму компенсації жертвам російської агресії, який розглядатиме претензії фізичних, юридичних осіб і української держави."Ми з нетерпінням очікуємо на його ухвалення в Гаазі 15-16 грудня та закликаємо всіх партнерів долучитися до цих історичних зусиль, спрямованих на забезпечення справедливості та підзвітності", — написав український міністр.Він наголосив, що компенсація жертвам є важливим елементом справедливого і тривалого миру — для України, Європи та не тільки.Своєю чергою, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна зазначив, що це рішення знаменує собою "монументальний крок до створення міжнародного механізму компенсації жертвам російської агресії та важливу віху в прагненні до притягнення до відповідальності"."Естонія повністю підтримує прийняття такої конвенції. Всі злочини агресії повинні мати свою ціну", — наголосив він.Нагадаємо, в серпні цього року стало відомо, що до Міжнародного реєстру збитків зможуть звернутися більше українців, які постраждали від російської агресії. Наступного місяця подати заяви на відшкодування матимуть можливість ще 12 категорій громадян..

У середу, 22 жовтня, президент Володимир Зеленський прибув до Норвегії. Наступною країною, яку відвідає український лідер, стане Швеція.Про візит до Норвегії повідомила прес-служба норвезького уряду.Там зазначили, що Зеленського у військовому аеропорту "Ґардермуен" зустрів прем'єр-міністр країни Йонас Гар Стере. Їхня розмова відбулася на летовищі через обмеження в часі."Я щиро вітаю президента України Володимира Зеленського та першу леді Олену Зеленську. Норвегія підтримує Україну в її прагненні до міцного та справедливого миру, якого заслуговує український народ", — заявив очільник уряду Норвегії.Разом із президентом України до Норвегії прибули його дружина, перша леді Олена Зеленська, а також міністр закордонних справ Андрій Сибіга, які залишаться в Осло на декілька днів.Сьогодні ж президент відвідає Швецію та зустрінеться з прем'єр-міністром країни Ульфом Крістерссоном.Очікується, що під час зустрічі лідери обидвох держав обговорять війну Росії проти України та двосторонню оборонну співпрацю між Швецією й Україною.Раніше деякі медіа інформували, що 23 жовтня Володимир Зеленський візьме участь у саміті Європейської Ради в Брюсселі.У коментарі Суспільному один із європейських посадовців прямо не підтвердив участі Зеленського в цьому заході, але зазначив: "справді, є така можливість, адже голова Євроради Антоніу Кошта запросив його".Нагадаємо, що 21 жовтня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із прем'єр-міністром Іспанії Педро Санчесом. Лідери обговорили низку важливих питань..

Україна та Європейський Союз працюють над 12-пунктною пропозицією щодо припинення війни Росії за нинішніми лініями фронту.Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на обізнані джерела. Зазначається, що реалізацію запропонованого плану контролюватиме Рада миру під головуванням президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.За словами співрозмовників агентства, документом передбачено, що після того, як Росія слідом за Україною погодиться на припинення вогню і обидві сторони візьмуть на себе зобов'язання зупинити територіальне просування, відбудеться повернення всіх депортованих дітей в Україну та обмін полоненими."Україна отримає гарантії безпеки, кошти для відновлення після війни та шлях до швидкого вступу до Європейського Союзу", — наголосили у Bloomberg.До того ж, згідно з планом, санкції проти Росії будуть поступово скасовані, але близько 300 мільярдів доларів заморожених резервів центрального банку будуть повернуті лише після того, як Москва погодиться зробити внесок у післявоєнну відбудову України. Натомість обмеження будуть відновлені, якщо Росія знову нападе."Москва та Київ розпочнуть переговори щодо управління окупованими територіями, хоча ні Європа, ні Україна юридично не визнають жодної окупованої землі російською", — зауважили джерела.У Bloomberg уточнили, що деталі плану наразі доопрацьовуються та можуть змінитися. До того ж будь-яка пропозиція потребуватиме схвалення Вашингтона Відтак, європейські чиновники можуть відвідати США цього тижня.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна вже узгодила з партнерами єдину позицію щодо дипломатичних шляхів завершення війни й готова сісти за стіл перемовин. Однак країна-агресорка Росія не зацікавлена у діалозі..

Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар розповів про позитивну взаємодію з Єврокомісією щодо вимог його країни, які були висунуті для схвалення 19-го пакета санкцій проти Російської Федерації.Про це міністр сказав 20 жовтня після засідання Ради Євросоюзу із закордонних справ у Люксембурзі, пише TASR.Щодо майбутнього 19-го пакету санкцій ЄС проти Росії, Бланар наголосив, що Словаччина наполягає на тому, щоб будь-які санкції чи заходи Європейської Комісії, включаючи ті, що пов’язані із "зеленою" політикою, не впливали негативно на словацьку економіку. Він також вказав на необхідність переглянути заплановану заборону на транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння після 2035 року та наголосив на важливості заходів щодо стабілізації цін на енергоносії. "Ми тісно контактуємо з Європейською Комісією, і я можу сказати, що наші пропозиції в основному прийняті та включені до висновків, які будуть обговорені на Європейській Раді в четвер", — додав він.Якщо вимоги Словаччини будуть включені, Братислава готова підтримати новий пакет санкцій. Бланар також проінформував партнерів про минулотижневу спільну зустріч урядів Словаччини та України в Кошице. Серед узгоджених проектів він згадав екстрене постачання електроенергії, гуманітарні програми та ініціативу щодо відкриття школи для українських дітей у Словаччині. Нагадаємо, 15 жовтня прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо телефонну розмову з головою Європейської ради Антоніу Коштою. Вона, зокрема, стосувалася й схвалення 19 пакета санкцій проти Росії.Раніше з’являлася інформація, що Словаччина хоче, щоби затвердження 19 пакета санкцій ЄС проти Росії винесли на саміт лідерів Євросоюзу, що відбудеться 23 жовтня, інакше країна відмовляється його схвалювати.Також 5 жовтня Роберт Фіцо вкотре розкритикував підхід Європейського Союзу до війни в Україні. Він наголосив, що метою його уряду не є поразка Росії, а якнайшвидше завершення бойових дій..

Секретний танкерний флот Росії викликає дедалі більше занепокоєння у Європейського Союзу. Згідно з внутрішнім аналізом голови зовнішньої політики ЄС Каї Каллас, так званий тіньовий флот зараз складається з 1400 суден. Про це повідомляє Bild. Як зазначає видання, Кремль використовує ці судна для обходу західних нафтових санкцій.У звіті, який обговорювався на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі, зазначається: "Ці кораблі не лише роблять внесок у російську військову економіку, але й становлять значну загрозу для навколишнього середовища та безпеки на морі".Багато танкерів старі, погано обслуговуються та не мають страховки. Аварія може призвести до розливів нафти та серйозної шкоди навколишньому середовищу, витрати на очищення яких зрештою ляжуть на плечі платників податків прибережних держав.Особливо тривожно: за словами експертів ЄС, частини тіньового флоту також можуть використовуватися для місій з використанням дронів або шпигунства. Є ознаки того, що деякі кораблі служать платформами для запуску дронів — наприклад, у зв'язку зі спостереженнями дронів у Данії, які тимчасово паралізували повітряний рух у Копенгагені."Тіньовий флот Москви фінансує війну Росії та водночас служить стартовим майданчиком для гібридних атак", — попередила Каллас у Люксембурзі.ЄС хоче вжити жорсткіших заходівКаллас зараз закликає до суворішого контролю та посилення міжнародної співпраці, зокрема з державами, під прапорами яких зареєстровані ці судна. Ці країни повинні погодитися дозволити військово-морським силам ЄС оглядати їхні танкери в майбутньому.З червня 2025 року три військово-морські місії ЄС стежать за тіньовим флотом, зокрема операція "Аспідес", у якій беруть участь збройні сили Німеччини. Її місія полягає в захисті торгівельних суден у Червоному морі від нападів хуситського ополчення.Очікується, що запланований 19-й пакет санкцій ЄС ще більше збільшить кількість постраждалих танкерів — з нинішніх 444 до 562. Каллас сподівається, що глави держав та урядів ЄС досягнуть угоди цього тижня.Але вона попереджає: "Росія винахідлива в обході санкцій". Тому потрібні нові повноваження для контролю на борту, а також спеціальний координатор для координації цих заходів на рівні ЄС.Нагадаємо, на початку серпня президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти капітанів тіньового флоту Росії. Це відбулося в межах синхронізації українських санкцій зі санкціями Європейського Союзу..

Станом на 20 жовтня уже щонайменше 25 країн заявили, що стануть учасниками спеціального трибуналу за злочин агресії проти України.Про це заявила глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас.За словами посадовиці, минулого тижня під час її візиту до української столиці було оголошено про виділення 10 мільйонів євро на створення спецтрибуналу за злочин агресії."Сьогодні 25 держав-членів зобов'язалися стати учасниками цього трибуналу. Це наближає нас на один крок до введення трибуналу в дію. Звичайно, ми чекаємо на всі кошториси витрат, зокрема від Нідерландів, і тоді ми зможемо рухатися далі", — йдеться у заяві Каллас.Очільниця дипломатії ЄС зазначила, що режим глави Кремля Володимира Путіна розпочав війну проти України, за що має понести відповідальність.Спеціальний трибунал для Росії створюється за підтримки Ради Європи та 44 держав світу, включно з більшістю країн ЄС. Його мета — притягнути до відповідальності вище військово-політичне керівництво РФ (включно з президентом) за злочин агресії проти України, оскільки це не підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Розміщуватиметься він у Гаазі. Статут трибуналу дозволяє висувати звинувачення проти чинного керівництва і, ймовірно, передбачатиме можливість заочного засудження.Нагадаємо, 9 травня міністри закордонних справ країн Євросоюзу та представники вищого керівництва блоку схвалили запуск спеціального трибуналу щодо злочинів військово-політичного керівництва Росії проти України.14 травня Рада Європи підтримала створення спецтрибуналу щодо агресії Росії проти України. Цей процес офіційно запустили. Також 25 червня президент Володимир Зеленський у Страсбурзі підписав угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе..

Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ Кая Каллас заявила, що "недобре це бачити", маючи на увазі можливий візит Володимира Путіна до Угорщини. Ця країна досі є підписантом Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС).Про це Кая Каллас заявила під час спілкування з медіа перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі в понеділок, 20 жовтня. Її цитує "Інтерфакс-Україна"."Щодо Будапешта, то ні, це недобре бачити, що людина, на яку МКС видав ордер на арешт, приїжджає до європейської країни", — наголосила вона.При цьому Каллас визнала, що питання залишається в тому, чи буде якийсь результат від такої зустрічі та чи принесе вона мир."Тому, на мою думку, нам потрібно подивитися, як розвиватимуться події в Будапешті, оскільки ми завжди твердо заявляли, що Росія веде переговори лише тоді, коли на неї чиниться тиск", — акцентувала висока представниця ЄС.Вона висловила сподівання, що американський президент Дональд Трамп "також так вчинить".Водночас Каллас зауважила, що зусилля Трампа щодо встановлення миру вітаються, але також важливо, щоби президент України Володимир Зеленський зустрівся з Путіним."Я вважаю, що важливо, щоби президент Зеленський теж зустрівся з Путіним, і вони могли обговорити, що саме можуть зробити. Якщо Америка має вдосталь сили, щоби змусити Росію сісти за стіл переговорів, і якщо вона скористається цією силою, то, звичайно, буде добре, якщо Росія припинить цю війну", — наголосила топ-дипломатка ЄС.Вона також висловила сподівання, що цього тижня, коли лідери зустрінуться на засідання Ради ЄС, вдасться досягнути згоди щодо 19 пакету санкцій проти Росії."Ми також координуємо дії щодо "тіньового флоту", бо бачимо, що він приносить чималі доходи. Ми повинні більше думати про це, бути більш креативними в цьому питанні, тому що вони теж креативні в обходженні цих речей", — підсумувала Кая Каллас.Нагадаємо, Дмитро Пєсков сьогодні заявив, що роботу команд Росії та США з підготовки саміту Путіна та Трампа в Будапешті наразі ще не розпочали, тому поки що жодних деталей немає, належить ще зробити багато домашньої роботи..

У понеділок, 20 жовтня, Рада Європейського Союзу переважною більшістю голосів підтримала механізм RePowerEU, яка передбачає повну відмову від використання російського викопного палива. Угорщина та Словаччина проголосували проти.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на інформованого посадовця ЄС."Лише дві країни проголосували проти. Для затвердження рішення знадобилася кваліфікована більшість", — повідомив журналістам співрозмовник. Він уточнив, що ці дві держави — Угорщина та Словаччина. Пропозиція передбачає юридично зобов’язувальну відмову від будь-якого імпорту газу з Росії, в тому числі скрапленого природного газу, після 1 січня 2028 року.Перший етап заборони набере чинності вже з 1 січня 2026 року з винятками для нинішніх контрактів, укладених до 17 червня цього року: короткострокових — на період до 17 червня 2026 року, довгострокових — до 1 січня 2028 року.Поправки до контрактів можливі лише з визначеного переліку операційних причин і не можуть призводити до збільшення обсягів імпорту. Проте для країн-членів без виходу до моря (це зокрема Угорщина та Словаччина) передбачено трохи більше поступок.Рада ЄС затвердила дещо простіші документальні вимоги та процедури для імпорту газу неросійського походження, ніж ішлося у початковій пропозиції Єврокомісії.Проте і для російського, й неросійського газу застосовуватиметься процедура попереднього погодження: для першого — відповідну інформацію потрібно подавати за місяць до планової дати імпорту, для неросійського – за п’ять днів.У разі імпорту скрапленого природного газу, де змішані російський та інший газ, у документах має бути вказана частка того й іншого.З міркувань зменшення адміністративного навантаження вирішили, що процедуру попереднього погодження не застосовуватимуть до низки країн, що виконують визначені критерії. Єврокомісія повинна підготувати список таких країн протягом п'яти днів після набрання чинності цих правил.Запроваджують також додатковий механізм моніторингу, щоби запобігати прихованому імпорту російського газу до ЄС під час транзиту.План передбачає, що країни-члени мають надати Брюсселю національні плани диверсифікації імпорту енергоресурсів і розповісти, як планують це робити та яких викликів очікують. Виняток із цього зроблять для країн, які продемонструють, що більше не мають жодного імпорту російського газу. Те саме стосується імпорту нафти.Щоправда, це ще не остаточне рішення — далі Рада ЄС розпочне перемовини з Європарламентом, щоби погодити фінальний текст.Нагадаємо, Reuters повідомив, що два індійські нафтопереробні заводи придбали чотири мільйони барелів гаянської сирої нафти в американського гіганта Exxon Mobil (XOM.N). Постачання відбуватимуться наприкінці 2025 року або на початку 2026 року у вигляді рідкісного імпорту від південноамериканського виробника. Таким чином ці заводи позбудуться російської залежності..