# Євросоюз

Частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про частину пакета допомоги на 90 мільярдів євро, а саме про макрофінансову програму на 8,4 мільярда євро.Співрозмовники медівників розповіли, що для отримання цих коштів Україна повинна ухвалити законодавство, яке розширить перелік іноземних посилок, що підлягатимуть оподаткуванню 20-відсотковим ПДВ.Джерела зазначили, що перший транш допомоги Україна може отримати вже у червні, другий — у вересні, а третій — до кінця року після виконання необхідних реформ.За інформацією Bloomberg, така вимога збігається з умовами Міжнародного валютного фонду для виділення чергового траншу допомоги на 700 мільйонів доларів. Єврокомісія узгоджує частину умов фінансування України з вимогами МВФ.Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що програма має "зміцнити економічну та фінансову стійкість України", а також підтримати реформи та боротьбу з корупцією.Водночас запропоновані податкові зміни вже викликали негативну реакцію серед українців. Народний депутат Ярослав Железняк заявив Bloomberg, що наразі не бачить належної підтримки для ухвалення такого рішення у Верховній Раді. Для цього потрібно щонайменше 226 із 392 можливих голосів.У Міністерстві фінансів України підтвердили, що робота над остаточними умовами угоди з ЄС триває. Речник відомства Дмитро Герасименя повідомив, що уряд продовжує узгодження параметрів фінансової допомоги перед поданням документа на ратифікацію парламенту.За даними Bloomberg, МВФ і ЄС також домовилися відкласти ще одну чутливу податкову реформу — розширення кола підприємців, які мають сплачувати ПДВ. Остаточне рішення щодо вимоги про податок на посилки фонд може переглянути наприкінці травня.Нагадаємо, сьогодні речник Єврокомісії Балаж Уйварі зазначив, що Україна та ЄС і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів..

Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель відмовилася від ролі перемовниці від Європейського Союзу на зустрічах із представниками Кремля. При цьому вона закликала європейських лідерів усе ж знайти шляхи до таких контактів із Росією.Про це повідомило видання Euractiv. Журналісти зазначили: Меркель дала зрозуміти, що не вважає себе як колишню посадовицю належною кандидатурою на роль перемовниці.Вона додала, що кремлівський диктатор Володимир Путін "серйозно сприйме" лише нинішніх лідерів Євросоюзу."Я шкодую про те, що, на мій погляд, Європа недостатньо використовує свій дипломатичний потенціал", — сказала вона під час заходу в Берліні в понеділок, 18 травня.Колишня канцлерка, яка протягом 16 років перебування на посаді очільниці Німеччини мала напружені, але в основному функціональні відносини з російським лідером, наголосила на необхідності збереження відкритих дипломатичних каналів."Військове стримування плюс дипломатична діяльність. Ось що, на мою думку, є важливим", — акцентувала вона.Її зауваження пролунали на тлі спекуляцій про те, що вона може виступити в ролі спеціального посланця Євросоюзу для припинення війни в Україні.Раніше Брюссель відхилив кандидатуру Герхарда Шредера, попередника Меркель на посаді канцлера Німеччини, як потенційного посланця ЄС після того, як його запропонував Путін.Нагадаємо, минулого тижня видання Spiegel інформувало, що в політичних колах ЄС колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель розглядають як найбільш відповідну фігуру на роль медіатора у діалозі з Москвою. Попри тривале перебування у відставці, її кандидатура вважається оптимальною через глибокий досвід особистої комунікації як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з російським диктатором Володимиром Путіним..

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила: Росія має зрозуміти, що необхідно закінчити війну. Таким чином вона прокоментувала російські удари по Україні й українську дронову атаку в Москві.Про це Катаріна Матернова написала на своїй сторінці у Facebook. Вона зазначила, що останніми місяцями Україна значно посилила свої атаки на військові цілі глибоко на території Росії."Зокрема, в ніч із 16 на 17 травня Україна здійснила одну з найбільших атак дронів на Москву", — додала посол ЄС.Вона констатувала, що російська влада повідомила про сотні дронів над Московською областю, пошкодження стратегічних будівель і хаос в аеропортах."Росія не здатна перемогти Україну на полі бою. У неї закінчуються солдати, мотивація та витривалість. А оскільки вона програє на фронті, вона посилює атаки на цивільне населення", — наголосила Матернова.Вона зауважила, що в ніч на 18 травня Росія випустила по Україні 14 балістичних ракет, вісім крилатих ракет і 524 безпілотники."Росія втрачає імпульс. Україна розпочинає активно давати відсіч. Москва має нарешті зрозуміти, що настав час закінчити цю війну. Але не на умовах, які диктує Кремль. На умовах, які можуть прийняти обидві сторони. Ви вже це зрозуміли, Росіє?" — підсумувала Катаріна Матернова.Нагадаємо, що декілька днів тому експерти з США переглянули базові сценарії розвитку подій в Україні та назвали відмову від частини територій в обмін на західну інтеграцію найреальнішим політичним компромісом. При цьому аналітики фіксують значне падіння ймовірності повного повернення України під геополітичний контроль Кремля..

У Європейському Союзі ще тривають обговорення щодо можливості продовження дії тимчасового захисту для українців ще на рік. На теперішній момент остаточного рішення немає.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на речника Єврокомісії Маркуса Ламмерта."Єдине, що я можу сказати, — це те, що обговорення тривають", — констатував він.Представник Єврокомісії уточнив, що "фактично розпочалися обговорення щодо можливості продовження тимчасового захисту з державами-членами в березні на Раді з питань юстиції та внутрішніх справ"."Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення", — зауважив Ламмерт.Раніше стало відомо, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік.Введена в дію в березні 2022 року директива про тимчасовий захист надала мільйонам українців доступ до низки прав у ЄС, не перевантажуючи при цьому систему надання притулку.Спочатку її задумували як короткостроковий надзвичайний захід, але дію директиви доводилося неодноразово продовжувати. Зараз вона діє до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту..

Україна та Європейський Союз і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, якого цитує "Європейська правда". Він зазначив, що Євросоюз і Україна все ще обговорюють умови надання бюджетного траншу з 90 мільярдів євро кредиту ЄС."Нам справді ще потрібно доопрацювати три документи, найбільш готовим є той, що стосується меморандуму про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги Україні. Ми ще не зовсім там, але досягнули значного прогресу", — зазначив Уйварі.Він нагадав, що меморандум про взаєморозуміння, який лежить в основі програми макрофінансової допомоги, ґрунтується на трьох стовпах. "Це необхідність мати узгоджену програму з Міжнародним валютним фондом, яка є в Україні, це економічні реформи, і це — деякі політичні умови", — уточнив речник.Він зауважив, що "переговори з Україною йдуть дуже добре". Сторони рухаються в напрямку взаєморозуміння практично за всіма пунктами."Дайте нам трохи часу, і тоді, сподіваюся, дуже-дуже скоро ми зможемо дати вам остаточне зелене світло на цьому фронті", — сказав Балаж Уйварі.Як відомо, для отримання частини бюджетної підтримки з кредиту на 90 мільярдів євро від ЄС Україна має провести низку реформ, які стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем..

У неділю, 17 травня, президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем.Про це Володимир Зеленський поінформував у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі"Дуже дякую за підтримку нашої держави та людей", — наголосив він.Під час розмови детально обговорили перспективи процесу перемовин заради миру для України та всієї Європи. Український президент поінформував про нещодавні контакти з різними лідерами у Європі та з американською стороною."Однаково бачимо, що Європа має бути в перемовинах. Важливо, щоби в неї був сильний голос і присутність у цьому процесі, і варто визначити, хто представлятиме саме Європу", — визнав президент України.Обговорили також євроінтеграцію України та її готовність до відкриття кластерів. Ця тема останнім часом набула особливого значення, щодо неї є чимало дискусій. "Обговорили графік і необхідну комунікацію щодо цього. Вдячний усім, хто нас підтримує. Дякую Антоніу та всім європейським лідерам!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні український президент відзначив, що дуже масштабно Сили оборони, Служба безпеки України, розвідка відпрацювали по Московському регіону. Відбулася хороша хвиля українських дипстрайків.Тож, за його словами, росіянам треба думати про свої нафтопереробні заводи, про нафтові об’єкти, про свої підприємства, а не про те, як зламати життя інших народів — в Україні, чи в Молдові, чи в будь-якій іншій країні-сусідці..

Очільниця дипломатичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас прокоментувала відносини з провідними світовими державами. Вона також окреслила ризики внутрішньої єдності в Європі.Про це Кая Каллас заявила під час виступу на конференції Леннарта Мері.Відповідаючи на запитання про взаємодію ЄС зі США, вона зазначила, що США, Китай і Росія мають складне ставлення до Європейського Союзу, оскільки об’єднана Європа виступає як рівнозначний і сильний геополітичний гравець.За її словами, ключова причина такого ставлення полягає в тому, що країнам простіше взаємодіяти з окремими державами, ніж з об’єднаним і сильним блоком."Легко сказати кожній країні: мої відносини з вами чудові, але я не люблю Європейський Союз", — зауважила Каллас.Водночас, наголосивши на ризику того, що окремі держави-члени можуть піддаватися такій логіці та діяти поза спільною позицією Євросоюзу.Вона також акцентувала, що спроби розділити європейські країни є вигідними для зовнішніх гравців, оскільки роз’єднаний Євросоюз є слабшим."Саме розкол працює проти нас", — висловила тверде переконання Кая Каллас.Вона додала, що важливо, аби країни-члени послідовно підтримували спільні рішення Євросоюзу. Каллас наголосила, що сила ЄС полягає в єдності, а будь-які внутрішні розбіжності можуть послабити його позиції на міжнародній арені.Нагадаємо, декілька днів тому висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики заявляла, що після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки..

У середу, 13 травня, Європейський Союз офіційно сповістив Раду Європи про свій намір долучитися до Розширеної часткової угоди про Управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга."Я дякую ЄС, моїм колегам Каї Каллас (віцепрезидент Європейської комісії, — ред.) та Майклу Макграту (європейський комісар з питань юстиції, — ред.) за їхні принципи, силу та лідерство. Необхідно притягнути до повної відповідальності керівництво держави-агресора, а також усіх винних, та притягнути їх до правосуддя", — наголосив Сибіга.Як відомо, вчора Рада ЄС затвердила рішення про запуск Спецтрибуналу. Наступний крок планують зробити в Кишиневі 14-15 травня.У порядку денному засідання йшлося про те, що Рада ухвалює рішення щодо позиції ЄС стосовно розширеної часткової угоди про управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України.Посли ЄС підтримали це рішення 29 квітня 2026 року. Через день, 30 квітня, Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС долучитися до цієї ініціативи. Тоді повідомляли, що загалом до ініціативи готові долучитися 25 країн ЄС.Нагадаємо, раніше радник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов розповідав, що ЄС може стати співзасновником Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Проте перші вироки можуть з’явитися лише за декілька років..

Станом на вівторок, 12 травня, невідомо, скільки переговорних кластерів відкриє в червні Європейський Союз щодо вступу України. Дві країни найбільше виступають за те, щоби не відкривати більше, ніж один кластер "Основи".Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. За його словами, лідери ЄС зберуться в Брюсселі на великий саміт 18-19 червня, під час якого можуть ухвалити принаймні неофіційне рішення про відкриття переговорних розділів з Україною та Молдовою.Головне питання полягає у тому, скільки кластерів відкриють. Хоча більшість дипломатів, з якими спілкувалося "Радіо Свобода", вважають, що бодай щось відкриють під час кіпрського головування в Раді ЄС, яке закінчується 30 червня, точна кількість залишається невідомою.Тридцять три розділи розділені на шість кластерів. Європейська комісія, Україна та деякі з найбільших прихильників України в ЄС, такі як країни Балтії, вважають, що всі шість кластерів можуть бути відкриті вже в червні, тобто всі 33 розділи.Інші держави налаштовані обережніше. Крім запитань, що досі залишаються щодо позиції Угорщини, більшість країн заявляють, що це процес, який ґрунтується на заслугах, тобто Україні не пропонуватимуть поступок.Джозвяк окремо наголосив, що Франція та Польща найбільше опираються тому, аби відкрити більше, ніж один кластер для України у червні.У Франції існують побоювання, що швидкий рух України може стати негативним фактором у президентській виборчій кампанії наступного року, в якій популісти як правого, так і лівого крила скептично ставляться до розширення Євросоюзу на схід.В інших державах-членах, зокрема, у східній частині ЄС, все ще існує бажання не поспішати, принаймні щодо України, оскільки вона неминуче перетягне на себе значні кошти на сільське господарство та фінансування з фонду згуртування, які зараз спрямовуються до таких країн, як Болгарія, Польща, Румунія та Словаччина.Найпоширенішим прогнозом у Брюсселі є те, що в червні відкриють лише так званий блок фундаментальних питань. Це кластер "Основи", що складається з декількох ключових розділів, таких як, наприклад, основні права, судова система та державне управління. Він завжди відкривається першим і закривається останнім.Можливо, вдасться досягнути компромісу, за яким також можуть відкрити ще два кластери: найімовірніше, ті, що стосуються зовнішніх відносин і внутрішніх ринків. Але все ще вважається, що, крім "Основ", решту поступово відкриватимуть під час ірландського головування у другій половині року та литовського головування на початку 2027 року.Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос спрогнозувала 11 травня, що перший перемовний кластер для України можуть відкрити під час головування Кіпру у ЄС (до 30 червня), а інші п'ять — у липні 2026 року.Нагадаємо, наприкінці квітня Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує вже 2026 року відкрити всі переговорні кластери з Європейським Союзом щодо вступу у блок..

Після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки.Про це заявила висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після засідання Ради ЄС з питань безпеки у вівторок, 12 травня, її цитує "Європейська правда".Вона зазначила, що ЄС пропонує моніторинг припинення вогню за допомогою супутників як одну з гарантій безпеки Україні після укладення мирної угоди з Росією."Ми просуваємо нашу роботу над безпековими гарантіями ЄС для України, коли буде перемир'я", — заявила Каллас.Вона акцентувала, що для цього варто посилити супутниковий центр Євросоюзу, щоби він повноцінно міг надавати підтримку для моніторингу припинення вогню.Висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики додала, що європейські супутники також можуть "відстежувати тіньовий флот Росії та допомагати запобігати обходження санкцій"."Міністри також обговорили модернізацію двох навчальних центрів для українських військових, і я дякую тим державам-членам, які вже надали фінансування для цього", — підсумувала головна дипломатка Євросоюзу.У лютому Володимир Зеленський розповідав, що під час тристоронніх переговорів у Женеві за участю делегацій України, Росії та США 17-18 лютого сторони розглянули військові та політичні аспекти. Найбільшого прогресу досягнули у питанні моніторингу припинення вогню."З того, що я почув від нашої делегації: військові розуміють, як моніторити припинення вогню та припинення війни, якщо на це буде політична воля. Вони, в принципі, там майже про все домовилися", — наголосив він.За його словами, моніторинг точно буде відбуватися за участі американської сторони. Такий пункт не викликав заперечень ні в української, ні в російської сторони.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків, стримування залишається одним із найважливіших компонентів "майбутньої структури безпеки"..

У вівторок, 12 травня, відбулася зустріч представників України та європейських держав на рівні радників з питань національної безпеки. Поступово просувається тема виробництва антибалістики у Європі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми формуємо антибалістичну коаліцію. Я хочу подякувати європейським нашим партнерам за це", — акцентував він.На його переконання, варто це зробити, і зараз усі зацікавлені сторони ближче до результату, ніж будь-коли."У сьогоднішній зустрічі країн по антибалістиці були представлені 13 країн і офіс генерального секретаря НАТО. Важлива, дуже важлива ініціатива", — констатував український президент.Він додав, що загалом зараз українські позиції на фронті, в далекобійних санкціях і в спільних результатах із партнерами найвищі за роки. На його думку, треба тримати рівень, досягати результатів."І саме це ми і робимо. Кожен виклик, який є при цьому, все, через що ми проходимо, повинно завершуватись одним — тим, що ми всі так чи інакше допомагаємо Україні, робимо сильнішою нашу оборону, робимо вигіднішими наші спільні українські зовнішньополітичні позиції", — наголосив президент України.Він зауважив, що не буває перемог когось одного, і не буває стійкості когось окремо. Треба дійти до головної цілі, це спільна мета, яку Україна та Європа не здають."Ми не здаємо нашу землю, наш суверенітет. Я вдячний усім українцям, усім українкам, хто разом на цьому шляху. Україна має вистояти у війні, захистити свою незалежність, гарантувати безпеку людям. Це обовʼязково буде. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора український президент акцентував, що США залишаються в дипломатичному процесі стосовно війни Росії проти України. Однак зрозуміло, що ситуація навколо Ірану привертає зараз найбільше уваги офіційного Вашингтона та Дональда Трампа..

Європейський Союз планує суттєво прискорити інтеграційний процес для України та Молдови, відкривши всі переговорні кластери вже до середини літа. Паралельно з цим міжнародна спільнота консолідує зусилля для розв'язання гуманітарної кризи, пов'язаної з масовим викраденням українських дітей Росією.Про це єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила у своїй соцмережі X.Прискорення вступу до ЄвросоюзуПосадовиця виступила з рішучим закликом до країн-членів ЄС завершити підготовчі процедури протягом найближчих місяців. За її словами, графік відкриття переговорних розділів уже набуває конкретних обрисів, що дозволить Україні швидше перейти до практичної фази адаптації до європейських стандартів."Перший кластер можна відкрити ще під час головування Кіпру, а щодо решти п’яти кластерів ми сподіваємося, що зможемо це зробити в липні", — наголосила Марта Кос.Така заява пролунала у Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ, де питання розширення блоку стало однією з центральних тем обговорення.Міжнародна коаліція за повернення дітейОкрім політичної інтеграції, Брюссель став майданчиком для проведення засідання високого рівня Міжнародної коаліції, метою якої є повернення додому українських дітей. Зустріч, організована спільно Україною, Канадою та ЄС, зібрала представників майже 60 держав світу. Учасники коаліції зосередилися на трьох ключових напрямках:розробка механізмів ідентифікації та фізичного повернення дітей на батьківщину;створення системи комплексної підтримки для малечі та їхніх родин після повернення;пошук юридичних шляхів для притягнення Росії до міжнародної відповідальності за скоєні злочини.Марта Кос акцентувала на особливій жорстокості дій Кремля, назвавши депортацію неповнолітніх одним із найтяжчих наслідків поточної агресії."Ви знаєте, війна має справді багато облич, але викрадення дітей — це справді одне з найжахливіших, і ми маємо це зупинити, а Росія має заплатити", — підсумувала єврокомісарка.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе. .

Перший транш великого кредиту від Євросоюзу на 90 мільярдів євро надійде до України з невеликою затримкою. Очікується, що близько 9 мільярдів євро будуть виділені лише на початку червня після проходження всіх бюрократичних етапів.Про це повідомило джерело в європейських дипломатичних колах, пише "Суспільне".Процедурні етапи та розбіжності у прогнозахЯк зазначає видання, попри те, що єврокомісарка з питань розширення Марта Кос висловила сподівання на здійснення платежів вже найближчим часом, технічні та юридичні процеси вимагають більше часу. Переговори щодо Меморандуму про розуміння між сторонами вже фіналізовані. Тепер документ має пройти стадію офіційного затвердження у Верховній Раді України та відповідному Комітеті Європейської комісії. Представники Брюсселя наголошують на значному прогресі у реалізації цього масштабного кредитного механізму, проте визнають, що попереду ще кілька формальних кроків.На що підуть кошти першого траншуРечник Європейської комісії Балаж Уйварі під час брифінгу підтвердив рішучість ЄС завершити підготовку у другому кварталі поточного року. Він деталізував структуру першої виплати, яка складатиметься з двох основних частин."Залишилося зробити ще кілька кроків, наше правило залишається незмінним: закінчити роботу якомога швидше. Але ми налаштовані здійснити перше виділення коштів упродовж другого кварталу, і ми це зробимо", — заявив речник.За його словами, йдеться про виплату близько дев'яти мільярдів євро не пізніше червня, тобто в другому кварталі."Ця сума розподілятиметься наступним чином. 5,9 мільярда підуть на оборонні цілі, а 3,2 — у рамках Програми макрофінансової допомоги. На початку цього року ми отримали перший перелік оборонних товарів. А наступні переліки зараз обговорюються", — пояснив Уйварі.Таким чином, більша частина першого платежу буде спрямована на зміцнення обороноздатності України, тоді як решта суми підтримає загальну макрофінансову стабільність держави.Нагадаємо, 1 травня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка розповідав, що черговий транш на 2,7 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, ймовірно, надійде до України в червні. Перед цим Верховна Рада має ухвалити низку важливих законопроєктів..

Кандидатура президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра найчастіше обговорюється як потенційного перемовника від Європейського Союзу щодо завершення війни в Україні. Наразі тривають обговорення з цього приводу.Таку інформацію оприлюднило видання Spiegel, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що в керівній коаліції Німеччини розглядають Штайнмаєра як кандидатуру для участі в переговорному процесі від імені ЄС. Очікується, що це питання стане темою внутрішніх обговорень найближчим часом."Урядова коаліція навряд чи підтримає пропозицію російського диктатора Володимира Путіна призначити колишнього німецького канцлера Герхарда Шредера представником ЄС на переговорах. У німецькому уряді не вважають, що він самотужки впорається з таким завданням", — ідеться в журналістському матеріалі.Однією з ідей також є створення "переговорного дуету" у складі чинного президента та Герхарда Шредера.Німецький уряд наразі не вважає пропозиції Москви такими, що заслуговують на довіру. У Берліні наголошують, що Росія поки що не продемонструвала жодної реальної готовності до компромісів.На думку джерел видання, заяви Кремля вписуються в серію гібридних атак, спрямованих на розкол Європи. За їхніми словами, тестом на правдивість намірів Росії могла би стати готовність Москви продовжити триденне припинення вогню.Висока представниця Євросоюзу Кая Каллас різко розкритикувала ідею залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до мирних переговорів між Україною та Росією. На її переконання, політик, який роками працював на користь Кремля, не може об'єктивно представляти інтереси європейської спільноти.Нагадаємо, що 28 травня минулого року Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Тоді український президент подякував за європейське лідерство Німеччини в оборонній підтримці України, а саме за внесок у захист життів і передачу систем протиповітряної оборони..

Висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас різко розкритикувала ідею залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до мирних переговорів між Україною та Росією. На її переконання, політик, який роками працював на користь Кремля, не може об'єктивно представляти інтереси європейської спільноти.Про це повідомляє "Європейська правда".Лобізм замість дипломатіїКаллас наголосила, що Герхард Шредер тривалий час обіймав посаду лобіста високого рівня в російських державних структурах. Саме тому бажання Володимира Путіна бачити його у ролі перемовника є цілком зрозумілим та прогнозованим для європейської сторони."Я думаю, що Герхард Шредер був лобістом, високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тож зрозуміло, чому Путін хоче, щоб це була саме ця особа — щоб, по суті, він сидів по обидва боки столу", — заявила висока представниця ЄС.Цинізм під час "режиму тиші"Посадовиця також звернула увагу на те, що останні пропозиції Росії щодо припинення вогню виявилися фікцією. Поки в Москві намагалися створити картинку спокою для внутрішніх потреб, атаки на мирних жителів України не припинялися. Каллас зауважила, що всі наразі побачили, що "припинення вогню, якого хотів Путін, було лише дуже цинічним для захисту його параду, тоді як вони насправді атакували цивільних осіб в Україні".Принципова позиція ЄСЄвросоюз не збирається дозволяти Росії диктувати умови призначення дипломатичних представників від імені Заходу. Це рішення Каллас назвала питанням стратегічної мудрості та безпеки."Якщо ми дамо Росії право призначати перемовника від нашого імені, знаєте, це було б не дуже мудро", — підсумувала вона.Нагадаємо, нещодавно російський диктатор Володимир Путін публічно визначив найбільш бажаного партнера для переговорів з європейською стороною. Ним виявився ексканцлер ФРН Герхард Шредер, чию кандидатуру Кремль вважає ідеальною для відновлення контактів..