# Євросоюз

За лічені дні до передачі ключів уряду США адміністрація Джо Байдена робить останню відчайдушну спробу конфіскувати сотні мільярдів доларів російських активів як майбутній важіль тиску в Україні.Про це повідомляє CNN з посиланням на двох високопосадовців адміністрації чинного президента США. Головні помічники Байдена працювали над тим, щоб переконати європейських партнерів підтримати переказ близько 300 мільярдів доларів російських грошей на новий ескроу-рахунок, який буде розблоковано лише в рамках мирної угоди. Гроші належать російському Центральному банку і спочатку були заморожені три роки тому після того, як Росія вдерлася в Україну. Більшість цих грошей, як і раніше, зберігається в європейських банках, хоча невелика частина залишається в банках США. Як повідомив CNN один із високопосадовців адміністрації, арешт активів означатиме просте послання Москві: "Якщо ви хочете повернути свої гроші, вам доведеться прийти та поговорити". Високопосадовці Байдена тісно консультувалися з цієї ідеї з командою обраного президента Дональда Трампа з національної безпеки, включно з сенатором Марко Рубіо, призначеного ним на посаду державного секретаря, та представником Майка Волца, призначеного на посаду радника з національної безпеки. За словами людей, знайомих із ситуацією, табір Трампа загалом підтримує цю стратегію, вважаючи, що вилучені гроші можуть дати Росії новий стимул сісти за стіл переговорів, оскільки Трамп хоче якнайшвидше покласти край війні, яка, на його думку, вже затяглася. Однак європейці не в захваті від цієї ідеї та висловлюють побоювання, що якщо банки безпосередньо конфіскують російські гроші, це буде порушенням міжнародного права. Понад рік американські чиновники працювали над тим, щоб розвіяти ці побоювання та знайти спосіб використати заморожені російські гроші таким чином, щоб це принесло користь Україні. В угоді, яка розглядалася як компроміс, країни G-7 минулого року погодилися використати відсотки, накопичені від заморожених інвестицій, які щороку приносять близько п'яти мільярдів доларів прибутку як кредит для України. Отриманий кредит у розмірі 50 мільярдів доларів буде погашено коштом прибутку від інвестицій упродовж десятиліття. За словами джерел CNN, до зміни влади у Вашингтоні залишилося лише кілька днів, але європейці, як і раніше, скептично ставляться до ідеї конфіскації заморожених російських активів, що робить вкрай малоймовірним укладення будь-якої угоди до вступу Трампа на посаду.Високопоставлені американські чиновники припустили, що Фрідріх Мерц, лідер німецької партії "Християнсько-демократичний союз", який готується стати канцлером, відкритий для ідеї реалізації цієї стратегії, але він ще не обійняв посаду. Президент Джо Байден розраховував обговорити це питання з італійськими лідерами та президентом України Володимиром Зеленським під час зустрічі в Римі цього тижня, який США скасували, оскільки по всьому місту вирувала найруйнівніша пожежа в історії Лос-Анджелеса.Байден розмовляв телефоном із Зеленським минулої п'ятниці. Неясно, чи підіймалась тема російських грошей. Білий дім давно підтримує використання заморожених російських грошей у розмірі 300 мільярдів доларів для фінансування відновлення України та збільшення її впливу. На нещодавніх зустрічах Байден особисто порушував цю тему з лідерами G-7, сказав представник Білого дому. В останні тижні команда Байдена шукала інші способи зміцнити позицію України на полі бою та її баланс перед інавгурацією Трампа. Минулого тижня США оголосили про нові санкції проти секретних судів, які перевозять російські енергоносії. Це сталося наступного дня після того, як Білий дім заявив, що відправить останній транш у розмірі 500 мільйонів доларів зброї, довівши загальну суму допомоги безпеці для України до більш ніж 65 мільярдів доларів. Чиновники Байдена наголосили, що хочуть залишити адміністрації Трампа максимально сильну позицію щодо України. Виступаючи на прес-конференції в Парижі минулого тижня, держсекретар Ентоні Блінкен знову підкреслив, що адміністрація, що йде, хоче бути впевнена в тому, що якщо адміністрація Трампа вирішить вести переговори, то вона робитиме це з "позиції сили, і що президент Трамп зможе укласти максимально вигідну угоду". Трамп неодноразово заявляв про своє бажання швидко завершити війну. Блінкен визнав, що "наступного року ми знаходимося на етапі, коли сторони, можливо, вирішать вести переговори". Хоча адміністрація Байдена поспішила використати якнайбільше грошей, дозволених Конгресом для відправлення в Україну, вона не зможе виплатити їх усі до закінчення терміну повноважень наступного тижня. За словами представника міністерства оборони, буде виділено "трохи менше ніж чотирьох мільярдів доларів" з президентського бюджету, який буде переданий від адміністрації Байдена, що йде, до нової адміністрації Трампа для фінансування допомоги Україні.Нагадаємо, 30 грудня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомляв, що США нададуть Україні 15 мільярдів доларів, які забезпечені майбутніми доходами від заморожених російських активів. Відповідну угоду підписали український Мінфін і Світовий банк. Варто зазначити, що у відкритому листі групи депутатів британського парламенту йдеться про те, що Велика Британія повинна передати всі заморожені активи Росії для України. Це стане чітким сигналом Кремлю, що "агресор повинен і буде платити".Раніше міністр оборони Рустем Умєров запевнив, що Україна отримуватиме достатні об'єми військової допомоги й у 2025 році. Загалом США надає нашій державі половину підтримки, партнери з Євросоюзу — понад 40%, решта допомоги надходить від інших держав та власних вкладень Києва.За даними прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, до державного бюджету України надійшло три мільярди євро від Євросоюзу у межах ініціативи ERA. Це перший транш коштів від партнерів, які забезпечені доходами від російських заморожених активів.

Новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп та його команда змінили підхід до завершення війни в Україні, відмовившись від ідеї припинення бойових дій за 24 години.Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на власні проінформовані джерела в Європейському Союзі.Як зазначили співрозмовники видання, нова адміністрація США не змушуватиме Київ розпочати передчасні переговори з Москвою. До того ж команда Трампа відмовилася від заяв про припинення війни за один день, перейшовши до більш розумного, на думку європейських союзників, терміну у кілька місяців.Як зауважили джерела Bloomberg, наразі адміністрація Трампа вважає, що, новий американський лідер ризикує зазнати приниження, яке можна порівняти з хаотичним відходом президента Джо Байдена з Афганістану, якщо він відмовиться від Києва. Крім того, якщо Росія здобуде перемогу, це тільки підштовхне Китай до більш агресивних дій.Відтак, союзники сподіваються, що США посилять позиції України перед будь-якими переговорами державою-агресоркою.Нагадаємо, раніше спецпредставник новообраного президента Сполучених Штатів Америки з врегулювання війни в Україні генерал у відставці Кіт Келлог заявляв, що має намір завершити війну протягом 100 днів з моменту інавгурації.

У неділю, 12 січня, до Києва прибула єврокомісар з рівності, готовності та кризового реагування Аджа Лябіб. Вона відвідала центр міста та поклала квіти до Стіни пам'яті.Про це Аджа Лябіб повідомила на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Вона наголосила, що є цінності, які світ ніколи не повинен сприймати як належне, а саме свобода, демократія та верховенство права."Біля Стіни пам'яті я віддаю шану хоробрим українським захисникам, які заплатили найвищу ціну за свою країну, свій народ і майбутнє всіх нас. Нехай вона не буде марною", — підкреслила вона. Як відомо, Стіна пам'яті в Києві — це меморіал, присвячений військовослужбовцям, які загинули, захищаючи Україну.Він розташований на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, уздовж його стін на Михайлівській площі.Як відомо, перед засіданням Контактної групи з питань допомоги Україні у форматі "Рамштайн", яка відбулася в Німеччині 9 січня, Київ відвідала американська делегація. Однією з головних тем зустрічі стало обговорення результатів допомоги США Україні протягом 2024 року та планування взаємодії команд міністерств оборони 2025 року.Нагадаємо, раніше в Києві також побувала з візитом спеціальна представниця США з питань економічного відновлення Пенні Пріцкер.

Острівний Кіпр планує подолати технічні перешкоди, необхідні для приєднання до Шенгенської зони, до кінця цього року. Країна сподівається стати членом цього простору, хоча й не має сухопутних кордонів з іншими країнами Європейського Союзу.Про це заявив президент Кіпру Нікос Христодулідес, якого цитує видання Politico."Ми розв’язали всі політичні проблеми, пов'язані з лінією припинення вогню, а зараз завершуємо роботу над технічними деталями, необхідними для вступу до Шенгенської зони", — сказав Христодулідес під час конференції в Нікосії.Кіпр є членом Євросоюзу з 2004 року. Хоча кіпріоти користуються свободою пересування на території всього ЄС, сам острів іще не є частиною Шенгенської зони.Кіпр є унікальним випадком, оскільки з 1974 року острів розділений на Республіку Кіпр на півдні й окупований Туреччиною Північний Кіпр.Якщо Кіпр приєднається до Шенгену, то "зелена лінія", яка зараз є буферною зоною, стане жорстким зовнішнім кордоном ЄС. Це призведе до необхідності паспортних перевірок на пунктах перетину, що змінить їхній статус і потенційно посилить напругу.Посадовці Євросоюзу попередили, що повноправне членство в Шенгенській зоні вимагатиме внесення змін до регламенту про "зелену лінію", який регулює пересування через розділений острів.Христодулідес також повідомив, що Кіпр перебуває на завершальній стадії скасування візового режиму зі США для кіпрських мандрівників. Очікується, що найближчим часом Кіпр відвідає американська делегація з цього питання, після чого зроблять відповідні оголошення.Кіпр та Ірландія, які не мають сухопутних кордонів з іншими країнами Європейського Союзу, є єдиними країнами-членами ЄС, які не входять до Шенгенської зони.Нагадаємо, що з 1 січня 2025 року новими учасниками Шенгенської зони стали Болгарія та Румунія. Країни Європейського Союзу погодилися скасувати перевірки осіб на внутрішніх сухопутних кордонах із цими країнами та між ними.

Міністр енергетики Герман Галущенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді назвав посла Європейського Союзу в Україні Катаріну Матернову "клерком середнього звена". Він загадав її під час обговорення законопроект про добудову енергоблоків Хмельницької атомної електростанції коштом західних донорів.На його фразу відреагував народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Міністр на якого ми заслуговуємо… Прямо ціль цього року буде — позбавити державу цього "ефективного менеджера". Тому що ще рік такого розграбування та струму можемо не витримати", — написав він у своєму Telegram-каналі.Депутатка від фракції "Голос" Інна Совсун, яка входить до енергетичного комітету Верховної Ради, зазначила, що комітет отримав лист від представників Єврокомісії й американського посольства, в якому висловлюється стурбованість тим, що в публічному просторі з'являється інформація, що начебто й одні, й інші підтримують цей проект."Насправді такої підтримки немає. Вони хотіли би надалі уникнути таких маніпуляцій", — зазначила депутатка.Під час відповіді Галущенко сказав: "Стосовно позиції клерків середнього звена представництва Єврокомісії, Інно, мені дуже шкода, що ви бігаєте посольствами та поливаєте брудом нашу енергетику та нашу державу".Після короткої словесної перепалки в Раді Галущенко сказав, що "насправді нема в ЄС єдиного підходу до розвитку атомної енергетики, і про це всім відомо"."Тому не може бути єдиної позиції ЄС щодо розвитку атомної енергетики та, зокрема, будівництва наших блоків. І це відповідним чином анонсувала представниця ЄС в Україні Катаріна Матернова, яка про це і сказала, що ЄС не коментує питання добудови блоків", — зазначив він.Нагадаємо, що 7 січня Кабінет міністрів України звільнив заступницю міністра у справах ветеранів Руслану Величко-Трифонюк через скандал із колишнім військовослужбовцем, який поскаржився на образи з боку посадовиці.

До державного бюджету України надійшло три мільярди євро від Євросоюзу у межах ініціативи ERA. Це перший транш коштів від партнерів, які забезпечені доходами від російських заморожених активів.Про це у своєму Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За словами посадовця, наша держава спрямує цей ресурс на пріоритетні бюджетні видатки.Шмигаль також наголосив, що загалом ініціатива країн G7 ERA передбачає спрямування Україні 50 мільярдів доларів, з яких 20 мільярдів надасть Європейський Союз."Таким чином втілюємо в життя принцип "Росія заплатить" і посилюємо фінансову стійкість України у 2025 році. Дякую партнерам за незмінну підтримку та солідарність", — додав Денис Шмигаль.Нагадаємо, 30 грудня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомляв, що США нададуть Україні 15 мільярдів доларів, які забезпечені майбутніми доходами від заморожених російських активів. Відповідну угоду підписали український Мінфін і Світовий банк. Варто зазначити, що у відкритому листі групи депутатів британського парламенту йдеться про те, що Велика Британія повинна передати всі заморожені активи Росії для України. Це стане чітким сигналом Кремлю, що "агресор повинен і буде платити".Нагадаємо, раніше міністр оборони Рустем Умєров запевнив, що Україна отримуватиме достатні об'єми військової допомоги й у 2025 році. Загалом США надає нашій державі половину підтримки, партнери з Євросоюзу — понад 40%, решта допомоги надходить від інших держав та власних вкладень Києва.

Уряд Вірменії на своєму сьогоднішньому засіданні, 9 січня, схвалив проект закону "Про ініціювання процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу". З цією ініціативою виступив міністр закордонних справ країни Арарат Мірзоян. Про це повідомляє News.am."Як громадянська ініціатива до Національних зборів внесено законопроект про початок вступу Вірменії до ЄС, і тепер уряд має висловити позицію. Ми пропонуємо висловити позитивну позицію, виходячи з низки обставин", — йдеться у заяві Мірзояна.Він також перерахував деякі з них, наголосивши, що в останні роки між Вірменією та Євросоюзом склалися досить інтенсивні та динамічні відносини. "Вони охоплювали різні області. ЄС висловив свою політичну підтримку Вірменії, по суті, забезпечуючи безпекове середовище навколо Вірменії. Я маю на увазі розміщення місії цивільних спостерігачів ЄС", — сказав Мірзоян.Політик зауважив, що Євросоюз також висловив готовність підтримати зміцнення економічної стабільності Вірменії."Очевидно, що ЄС має дуже багаті на демократичні традиції, вільне конкурентне середовище та передову науку, пан прем'єр. Міністр, у Європарламенті ви заявили, що Вірменія готова бути настільки близькою до ЄС, наскільки ЄС вважає це за можливе. Я маю на увазі початок візової лібералізації та низку інших інструментів, які використовувалися або обговорювалися з ЄС. Виходячи з усього цього, ми пропонуємо позитивну відповідь. Звісно, ​​у нас є й деякі пропозиції, які переважно пов'язані з правовими технологіями", — додав міністр закордонних справ.Варто зазначити, що у попередні місяці ініціатива "Євровот" провела збір підписів у Вірменії з порядком денним поновлення процесу членства в ЄС.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що для його країни повернення в Організацію договору про колективну безпеку наразі є неможливим.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вважає, що Україна поставила Європейський Союз у скрутне економічне становище. Це пов’язано з припиненням транзиту російського газу.Про це Петер Сійярто написав на своїй сторінці у Facebook. За його словами, навіть "найфанатичніші брюссельці" не можуть заперечити, що за останній час ціни на газ у Європі стали значно вищими."Зростання європейських цін на природний газ в основному викликане заходами, які штучно скорочують його кількість, такими як ліквідація деяких джерел природного газу через санкції або політику, а також блокування певних транспортних маршрутів", — зазначив він.Міністр додав, що Угорщина диверсифікувала джерела отримання газу, тому подорожчання енергоносіїв в Європі не матиме великого впливу на країну.За інформацією Сійярто, недавнє підвищення цін спричинило те, що Україна припинила транзит російського природного газу своєю територією до Центральної Європи."Оскільки зупинка українського транзитного маршруту стало остаточним у середині грудня, ціна природного газу на європейському ринку зросла на 20%. Таким чином, хоча Україна намагається вступити до ЄС як кандидат на членство, своїм останнім рішенням вона вкотре поставила європейську економіку в скрутну ситуацію. Це особливо стосується Центральної Європи", — такий висновок зробив угорський міністр.Петер Сійярто зізнався, що зустрівся зі словацьким колегою Юраєм Бланаром, аби "проаналізувати ситуацію", що склалася після припинення транзиту російського газу."Ми домовилися, що угоду про асоціацію між ЄС і Україною повинні поважати обидві сторони, ця угода також передбачає збереження маршрутів транспортування енергоносіїв", — наголосив угорський міністр.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що своїм рішенням стосовно припинення транзиту російського газу Україна позбавила Російську Федерацію одного з останніх важелів впливу на Європу.

Польща не запросила посла Угорщини на передачу повноважень щодо головування в Європейському Союзі. Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто різко відреагував на це.Про це свідчить заява угорського міністра, яку оприлюднив речник уряду Угорщини Золтан Ковач.Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто порівняв з "дитячими образами" рішення Варшави не запрошувати угорського посла на заходи до початку головування Польщі в ЄС.Польща, як відомо, не запросила угорського посла на захід з нагоди початку головування Польщі у Раді ЄС — через те, що Угорщина надала притулок депутату від колишньої партії влади Польщі "Право та справедливість" Марцину Романовському, який є фігурантом розслідування."Після ситуації з Романовським міністр закордонних справ Сікорський вирішив, що посол Угорщини не є бажаним гостем у театрі сьогодні", — сказала заступниця польського міністра з європейських справ Магдалена Собковяк-Чарнецька.Це обурила міністра закордонних справ Угорщини, який доволі різко відреагував на такі кроки Варшави."Патетично та по-дитячому — це єдині слова, як я можу описати це рішення", — наводить речник реакцію Петера Сійярто.Марцина Романовського, який був заступником міністра юстиції Польщі, затримали в липні 2024 року в межах розслідування про можливі зловживання в розпорядженні коштами у Фонді справедливості. Романовський зник на початку грудня після нібито лікування.Однак у день, коли окружний суд у Варшаві видав європейський ордер на арешт колишнього польського посадовця, стало відомо, що він перебуває під захистом влади Угорщини.Нагадаємо, що польського прем’єр-міністра Дональда Туска обурили висловлювання угорського колеги Віктора Орбана, який назвав кремлівського диктатора Володимира Путіна "правильним партнером" Будапешта. Особливо це цинічно прозвучало під час масованого ракетного обстрілу України на Різдво.

Переговори про вступ України до Євросоюзу мають прискоритися під час головування Польщі в Раді Європейського Союзу. Київ розраховує на відчутний прогрес у цьому питанні.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Вітаємо Польщу з початком головування в Раді ЄС. Впевнені, що польське головування зробить Європу міцнішою. Україна готова до плідної співпраці заради нашого спільного розвитку — усіх народів Європи, а також безпеки — і нашої, в Україні, і кожної європейської нації", — зазначив він.За його словами, сьогоднішній ранок після атаки російських ударних дронів знову вказує на ключові пріоритети. Оборонний потенціал Європи потребує постійного посилення. На переконання українського президента, тільки завдяки силі реально примусити Росію до миру.Він також додав, що наша взаємодія на континенті й інтеграційні процеси потребують більшої оперативності в реалізації рішень."Сподіваємося на відчутний прогрес переговорів про вступ України до Євросоюзу. А соціальне життя європейських народів потребує більшого відчуття справедливості, і завдяки раціональній політиці Європа здатна це забезпечити", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич розповів, що під час головування в Європейському союзі Польща намагатиметься максимально прискорити процес входження України до Європейського Союзу. Адже Варшава повністю підтримує євроатлантичні прагнення Києва.

У середу, 1 січня, Фінляндія перебрала на себе головування в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). У Гельсінкі запевнили в дотриманні принципів організації, підтримці України та посиленні стійкості для розв’язання складних безпекових викликів.Про це повідомив сайт ОБСЄ. У заяві Фінляндія наголосила на принципах організації щодо сприяння можливостям для людей жити вільно в демократичних суспільствах, де панує верховенство права."Сьогодні ми стоїмо перед безпрецедентною необхідністю захищати цей колективно узгоджений порядок безпеки. Оскільки Гельсінський Заключний акт відзначає свою 50 річницю, Фінляндія послідовно наголошуватиме на принципах, викладених в цьому основоположному документі ОБСЄ. Коли Росія кидає виклик основам нашої спільної безпеки, решта з нас повинні стати на їх захист і бути непохитними", — констатувала міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, яка стала новою головою ОБСЄ.Фінляндія вважає пріоритетними шляхи посилення стійкості держав-учасниць ОБСЄ. Як і попередні голови, Фінляндія ставитиме Україну в центр роботи організації. Підтримка територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України залишається центральним напрямком діяльності ОБСЄ.Фінляндія також прагне зміцнити операційні можливості організації. Попри виклики, з якими стикається організація, Фінляндія наголосила на важливості зміцнення ОБСЄ як оперативного гравця у сфері безпеки та форуму для політичного діалогу.Валтонен нагадала, що держави-учасниці несуть колективну відповідальність за те, щоб ОБСЄ залишалася дієздатною організацією. Фінляндія планує заснувати спеціальний фонд "Гельсінкі+50" у співпраці із зацікавленими державами-учасницями та секретаріатом ОБСЄ для підтримки роботи організації."Фонд має на меті покращити спрямування та використання добровільних внесків на роботу, що відповідає принципам ОБСЄ, а також сприяти взаємодії між донорами та бенефіціарами. Фонд також сприятиме зміцненню громадянського суспільства", — акцентувала Валтонен.Нагадаємо, видання Iltalehti Journal повідомило з посиланням на власні джерела у НАТО, що країна-агресорка Росія відпрацювала сценарії можливого нападу на Фінляндію й інші країни на східному фланзі Північноатлантичного альянсу.

Найближчі пів року Польща головуватиме в Раді Європейського Союзу. Україна очікує на плідну співпрацю — насамперед це стосується важливих питань євроінтеграції.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в мережі X.Він зазначив, що Україна розраховує на лідерство, принциповість і рішучість Польщі. Сибіга побажав Варшаві успіхів у зміцненні Європи.Очільник Міністерства закордонних справ України також звернувся до міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського зі словами сподівань про тісну співпрацю з ним, щоби просувати порядок денний на рівні Україна — ЄС."Ми очікуємо нових ініціатив щодо посилення військової підтримки України та санкційного тиску на агресора. Ми прагнемо до динамічного процесу вступу України до Євросоюзу, включаючи відкриття кластера 1 та інших кластерів за результатами процесу скринінгу", — наголосив Сибіга.Як відомо, до Польщі у другому півріччі 2024 року в Раді Європейського Союзу головувала Угорщина. Після Польщі в ЄС головуватиме Данія.Раніше посол України в Польщі Василь Боднар заявляв, що Україна очікує на допомогу Варшави щодо євроінтеграції під час її головування в Раді ЄС. При цьому він зазначав, що Україні важлива експертна допомога польської сторони у навчанні фахівців.Нагадаємо, декілька днів тому тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич розповів, що під час головування в Європейському союзі Польща намагатиметься максимально прискорити процес входження України до Європейського Союзу. Адже Варшава повністю підтримує євроатлантичні прагнення Києва.

Європейський Союз повністю готовий до припинення транзиту російського газу через територію України. ЄС зможе отримувати газ від інших країн альтернативним шляхом.Про це заявила представниця Європейської комісії, передає Deutsche Welle."Вплив припинення транзиту через Україну на забезпечення безпеки поставок ЄС обмежений", — заявила посадовиця.За її словами, наразі у ЄК триває робота щодо підготовки альтернативних схем постачання газу. Вона також зауважила, що газова інфраструктура Європи зміцнилася завдяки значним потужностям з імпорту скрапленого природного газу.До того ж надійність газопостачання посилили заходи з підвищення енергоефективності та розширення використання відновлюваних джерел енергії.Як відомо, в листопаді НАК "Нафтогаз України" отримав від "Газпрому" (російська газовидобувна і газорозподільна монополія, найбільша корпорація РФ) останній транш оплати за транзит газу в грудні за контрактом. За грудневий транзит "Газпром" мав заплатити близько 70 мільйонів доларів. Відтак, угода України з Росією про транзит газу завершує дію 1 січня 2025 року і не буде продовжена. За даними видання Bloomberg, припинення транзиту російського природного газу через Україну з 1 січня 2025 року майже не вплине на європейські ціни. Європа може обходитися без постачань із Росії.Нагадаємо, що 30 грудня прем'єр міністр Словаччини Роберт Фіцо надіслав листа до очільника Європейської ради Антоніу Кошти та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. У ньому політик знову поскаржився на відмову Києва продовжувати транзит російського газу після 2024 року.Також 27 грудня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявляв, що Словаччина може припинити постачати електроенергію Україні, якщо та не погодиться відновити транзит російського газу своєю територією.

Погрози Словаччини зупинити постачання електроенергії Україні є неприйнятними. Адже в ЄС вважають, що припинення транзиту російського газу через Україну не вплине на енергетичну безпеку країн Європи.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна. Його слова цитує Postimees. Він нагадав, що Європейський союз домовився про повну відмову від імпорту російських викопних видів палива до 2027 року."Останні зусилля урядів Угорщини та Словаччини, спрямовані на продовження постачань російського газу до Європейського союзу, суперечать цій меті, оскільки лише продовжують енергетичну залежність від Росії", — сказав Тсахкна.Він додав, що Європейська комісія підтвердила, що припинення транзиту російського газу через Україну не вплине на енергетичну безпеку Європейського Союзу та його країн-членів."Звільнення від енергетичної залежності від Росії відповідає інтересам кожної держави, оскільки Росія звикла використовувати експорт енергії як зброю. Не можна вважати Росію надійним партнером", — заявив міністр.За його словами, Росія демонструє свою справжню сутність, погрожуючи, наприклад, залишити мешканців Придністров'я без електрики й опалення з 1 січня, припинивши постачання газу."З огляду на все це, абсолютно неприпустимо, щоби Словаччина погрожувала припинити екстрені постачання електроенергії для України цієї зими. Україна вже майже три роки бореться не тільки за свій суверенітет, а й за безпеку всієї Європи та світу. У ситуації, що склалася, єдино правильний підхід — це всебічна підтримка України, а не посилення страждань українців своїми діями", — наголосив Тсахкна.Раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо розкритикував українську владу за відмову продовжувати транзит російського газу після 2024 року та пообіцяв розглянути заходи у відповідь.Нагадаємо, що в Міністерстві закордонних справ Словаччини назвали висловлювання Володимира Зеленського "перебільшеними". Український президент раніше різко прокоментував заяву словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо про відмову від постачання електроенергії до України в разі припинення транзиту російського газу, звинувативши його у співпраці з диктатором Путіним.

Під час головування в Європейському союзі Польща намагатиметься максимально прискорити процес входження України до Європейського Союзу. Адже Варшава повністю підтримує євроатлантичні прагнення Києва.Про це заявив тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич в інтерв’ю zn.ua. Він наголосив, що Польща від самого початку повністю підтримує та надалі підтримуватиме Україну в її прагненнях увійти до НАТО та Євросоюзу."Україна має залишатися в межах своїх кордонів, зафіксованих міжнародним правом, і, безумовно, вона має протистояти злочинній Росії, боротися в цій несправедливій війні й виграти її справедливим чином. Хотів би наголосити: саме справедливо. Це наша стратегічна мета — щоб Україна вийшла переможцем у цій війні. Ми не сприймаємо Україну просто як країну, на яку напали та яка бореться. Для нас це — частина Європи. Що означає спільну відповідальність", — сказав дипломат.За словами Лукасевича, головним гаслом головування Польщі в ЄС є безпека Європи й України."Тому що це дві сторони однієї проблеми. Оскільки якщо безпечна Україна, то, відповідно, безпечна і Європа. Звісно, Польща під час свого головування максимально намагатиметься прискорити процес входження України до ЄС, оскільки це відкриватиме для вашої країни нові можливості. Адже для того, щоби бути в більшій безпеці, Україна має стати однією з частин об’єднаної Європи", — додав він.Дипломат також зазначив, що головування Польщі в Євросоюзі не зможе якимось чином вплинути на стратегію США, де в січні зміниться президент.Лукасевич констатував, що зараз головування країни в ЄС відрізняється від можливостей, які були в країни-голови десять років тому, адже де-факто нема якогось впливу на рішення Ради ЄС. Водночас країна, яка головує, може впливати на рівень розгляду питань, що турбують зараз Польщу й Україну, а також на терміни проходження певних процедур."Наше завдання зараз — постійне нагадування про те, що це дуже важливо, що все це потрібно вирішити якомога швидше. Польща робитиме максимум можливого на цьому напрямку. І зробить усе можливе, щоби прискорити вступні процедури для України", — підкреслив тимчасовий повірений.Він нагадав, що після Польщі головування перейде до Данії, яка має схоже із Варшавою бачення, тому 2025 року Україна матиме суттєву підтримку в ЄС.Нагадаємо, минулого тижня посол України в Польщі Василь Боднар розповідав, що до Українського легіону, який зараз формують у Польщі, подано більше тисячі заяв. Але наступний набір до нього буде в рази масштабнішим.