# Євросоюз

У четвер, 19 березня, експерти Європейського Союзу офіційно розпочали роботу в Україні для оцінки технічного стану пошкодженого нафтопроводу "Дружба" після тривалої зупинки транзиту. Цей візит має стати ключовим кроком у вирішенні конфлікту з Угорщиною, яка через енергетичну кризу блокує виділення Києву фінансової допомоги у розмірі 90 мільярдів євро.Про це повідомляє агентство Reuters.Міжнародний аудит "Дружби"Як зазначає видання, європейські фахівці прибули в Україну для детального аналізу стану нафтопроводу "Дружба", робота якого була призупинена у січні. Зупинка сталася після того, як Росія завдала удару по обладнанню трубопроводу на заході України, що призвело до припинення постачання сировини до Угорщини та Словаччини."Нафтогаз цінує пропозицію ЄС щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні інфраструктурних об'єктів помпової станції "Броди", — зазначив голова компанії "Нафтогаз" Сергій Корецький.Він також додав, що робота технічної групи допоможе "Нафтогазу" та "Укртранснафті" провести відновлювальні роботи відповідно до найвищих європейських інженерних стандартів, щоб запобігти наслідкам майбутніх терористичних атак з боку РФ.Політичний тиск та нафтовий конфліктПитання відновлення транзиту набуло гострого політичного забарвлення, оскільки Угорщина та Словаччина — єдині країни ЄС, що досі імпортують російську нафту — звинуватили Київ у навмисному затягуванні ремонтів. Через цю ситуацію Будапешт заблокував виділення Україні кредиту на 90 мільярдів євро (близько 103 мільярдів доларів), необхідного для продовження боротьби проти агресії Москва.За даними консалтингової компанії ExPro, транзит через українську гілку "Дружби" у 2025 році впав до десятирічного мінімуму — 9,7 мільйона тонн. Зокрема, Словаччина отримала 4.9 мільйона тонн, а Угорщина — 4,35 мільйона тонн сировини.Очікується, що лідери ЄС на саміті у четвер чинитимуть тиск на прем'єр-міністра Угорщини, аби розблокувати фінансову допомогу Києву, спираючись на висновки технічної місії.Нагадаємо, доля багатомільярдного кредиту для України опинилася під загрозою через енергетичний шантаж Угорщини. Прем'єр-міністр країни Віктор Орбан заявив журналістам у Брюсселі, що жодне позитивне рішення для України не буде схвалене, доки Київ не "поверне" угорцям нафту..

Доля багатомільярдного кредиту для України опинилася під загрозою через енергетичний шантаж Угорщини. Прем'єр-міністр країни Віктор Орбан заявив журналістам у Брюсселі, що жодне позитивне рішення для України не буде схвалене, доки Київ не "поверне" угорцям нафту.Про це він сказав журналістам перед засіданням Ради Євросоюзу у Брюсселі 19 березня, пише "Суспільне".Ультиматум БудапештаУгорська влада офіційно підтвердила свою непохитну позицію: жодної підтримки Україні в межах Європейського Союзу до відновлення роботи нафтопроводу "Дружба". Зокрема, під загрозою опинилося розблокування критично важливого кредиту на суму 90 мільярдів євро, який Україна очікує від європейського блоку. Відповідаючи на запитання журналістів, Орбан прямо пов’язав фінансову допомогу Києву з енергетичними інтересами своєї країни:"Позиція Угорщини дуже проста. Ми чекаємо на нафту, а все інше — це просто казка... Ми готові підтримати Україну, коли отримаємо нашу нафту, яку вони заблокували. До того часу жодне рішення, яке є сприятливим для України, не отримає підтримки з боку Угорщини".Екзистенційне питання для УгорщиниУгорський прем'єр наголосив, що для Будапешта це не питання політичного торгу, а виживання національної економіки. Він закликав українське керівництво серйозно поставитися до вимог угорської сторони, натякаючи, що від цього залежить майбутнє двосторонніх відносин."Без цієї нафти всі домогосподарства в Угорщині та компанії збанкрутують. Тож ви розумієте, що це не жарт. Це не політична гра. Зеленський повинен зрозуміти, що це не гра. Це абсолютно екзистенційне питання для угорців. До того часу ми не можемо підтримати жодної проукраїнської пропозиції", — зазначив Орбан.Водночас угорський лідер зауважив, що у разі розблокування транзиту, у відносинах між державами може бути відкритий "новий розділ".Нещодавно стало відомо, що експерти з країн ЄС оглянуть пошкоджену російським обстрілом ділянку нафтопроводу "Дружба" в Україні. Невелика делегація європейських інженерів вже перебуває в Києві. Логістикою займається представництво ЄС в України.Водночас посадовець Єврокомісії повідомив, що експерти оглянуть пошкодження "Дружби" "якомога раніше", адже 19 березня лідери ЄС зберуться на саміт, щоб обговорити розблокування позики у 90 мільярдів євро для України. Водночас він додав, що представники Словаччини й Угорщини не братимуть участі у візиті на ділянку трубопроводу.Раніше Володимир Зеленський у листі до очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та голови Ради ЄС Антоніу Кошти підтвердив, що Україна погодилася на пропозицію європейського блоку щодо фінансової та технічної допомоги у ремонті трубопроводу "Дружба".Нагадаємо, сьогодні речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час спілкування з журналістами заявив, що вже впродовж декількох днів журналісти інформують про місію Європейського Союзу на нафтопровід "Дружба". Однак Україна не має жодної інформації стосовно цього.Своєю чергою, прем'єр-міністр Роберт Фіцо висловив обурення стосовно того факту, що представників Угорщини та Словаччини не включили до складу делегації для перевірки стану нафтопроводу "Дружба". Він назвав це "поганим жартом".Читайте також: Останній козир Орбана: чому угорський прем’єр так вчепився в трубу з нафтою Путіна.

Прем'єр-міністр Роберт Фіцо висловив обурення стосовно того факту, що представників Угорщини та Словаччини не включили до складу делегації для перевірки стану нафтопроводу "Дружба". Він назвав це "поганим жартом".Про це повідомило видання DennikN. Журналісти також наголосили на його заяві про те, що Словаччина не голосуватиме за частину висновків ЄС щодо України.При цьому Роберт Фіцо знову поставив під сумнів пошкодження трубопроводу. Він додав, що продовжуватиме наполягати на цьому, поки не отримає неспростовні докази.Словацький прем’єр-міністр акцентував: головна проблема полягає в тому, що до Словаччини досі не надходить нафта трубопроводом "Дружба". За словами Фіцо, немає нічого, що вказувало би на те, що ситуація навколо трубопроводу стане частиною висновків переговорів."Усе це пов’язано з кредитом для України, який наразі блокує угорський уряд. Ми вважаємо, що велика частка відповідальності за те, що відбувається в цьому регіоні, лежить насамперед на президенті України Зеленському, який ухвалював ті рішення, які ухвалював", — зауважив Фіцо.Напередодні стало відомо, що експерти з країн ЄС оглянуть пошкоджену російським обстрілом ділянку нафтопроводу "Дружба" в Україні. Невелика делегація європейських інженерів вже перебуває в Києві. Логістикою займається представництво ЄС в України.Посадовець Єврокомісії повідомив, що експерти оглянуть пошкодження "Дружби" "якомога раніше", адже 19 березня лідери ЄС зберуться на саміт, щоб обговорити розблокування позики у 90 мільярдів євро для України. Водночас він додав, що представники Словаччини й Угорщини не братимуть участі у візиті на ділянку трубопроводу.Раніше Володимир Зеленський у листі до очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та голови Ради ЄС Антоніу Кошти підтвердив, що Україна погодилася на пропозицію європейського блоку щодо фінансової та технічної допомоги у ремонті трубопроводу "Дружба".Нагадаємо, сьогодні речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час спілкування з журналістами заявив, що вже впродовж декількох днів журналісти інформують про місію Європейського Союзу на нафтопровід "Дружба". Однак Україна не має жодної інформації стосовно цього..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав Європейський Союз терміново розблокувати фінансову допомогу Україні на 90 мільярдів євро. Він вважає, що позицію Угорщини можна проігнорувати.Висловлювання Фрідріха Мерца цитують журналісти DW. Він, зокрема, наголосив, що блокування рішень окремими країнами не має впливати на політику ЄС."Ми не повинні зважати навіть на одну-єдину країну Європейського Союзу, яка зараз із внутрішньополітичних причин і через виборчу кампанію, що там ведеться, створює цю блокаду в Європі", — заявив він під час виступу в Бундестазі 18 березня.Зрозуміло, що канцлер Німеччини мав на увазі Угорщину, яка погрожує заблокувати як виділення коштів Україні, так і новий пакет санкцій проти Росії.Водночас Мерц підкреслив, що Європа разом зі США має посилювати тиск на Москву. Й це має стати дуже важливим викликом для Росії, аби вона закінчувала свої агресивні дії.Як відомо, лідери ЄС погодили надання Україні кредиту ще у грудні 2025 року. Кошти мають покрити потреби України до 2027 року, однак для початку виплат необхідне остаточне рішення Європейської Ради.Зокрема, Угорщина та Словаччина гальмують процес. Будапешт пов’язує свою позицію із ситуацією навколо нафтопроводу "Дружба". Через цю позицію Будапешта Україна ризикує залишитися без фінансування вже навесні.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Фрідріх Мерц скептично налаштований стосовно потуг світових лідерів для врегулювання війни в України. Він не бачить "майже жодних шансів" на швидкий позитивний результат..

Молдовська планує демілітаризувати, демократизувати та поступово перебратися під контроль Кишинева Придністров’я. При цьому, згідно з планом, воно залишиться без особливого статусу.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на важливі пункти плану. Зокрема, Молдова пропонує, щоби підконтрольних сепаратистів у Придністров'ї замінила тимчасова міжнародна адміністрація. І лише за певний час влада у регіоні поступово перейшла до Кишинева.Ще одна важлива новація — уперше Кишинів офіційно задекларував, що Придністров'я не матиме жодного статусу в єдиній Молдові — ні спеціального, ні звичайного."Головна вада плану — він не пропонує шляхів деокупації, тобто виведення військових Росії. Ідеї, як цього досягнути, Кишинів справді не має, та розраховує лише на тиск партнерів на Кремль", — ідеться в повідомленні.Наразі йдеться про проєкт, який точно ще змінять. Однак початковий варіант уже показали західним партнерам, адже без європейської та американської участі схема не працюватиме. До речі, документ має статус non-paper. Це поширений у дипломатії формат, який українською можна перекласти як "документ без офіційного статусу"."Центральним елементом стратегії" у Кишиневі обрали економіку. Молдова планує ставити де-факто владу регіону в такі рамки та застосовувати такі економічні заходи, що змушуватимуть її крок за кроком виконувати вимоги Кишинева.Кишинів, не чекаючи на згоду адміністрації у Тирасполі, в односторонньому порядку оголошуватиме про початок дії у Придністров'я тих чи інших податків або виробничих норм тощо."Досвід підказує, що шанси на згоду Кишинева та Тирасполя у переговорах є невисокими. Тому — через законодавчі норми — запроваджуватимуться єдині правила гри з вимогою про суворе дотримання національного права на всій території країни, зокрема, фіскальних, митних і торговельних правил", — ідеться в документі.Окрім батога, Молдова готує і пряник. Щоби допомогти Придністров'ю та його бізнесам, платникам податків, виконувати нові правила, Кишинів планує створити "спеціальний фонд конвергенції, який наповнюватимуть національні та міжнародні внески". Деталі цього фонду не уточнюються, окрім натяку на те, що міжнародна допомога стане основою його наповнення.Деякі критерії є справді революційними, зокрема, щодо повернення румунських шкіл у Придністров'я. Таким чином планують формувати світогляд придністровської молоді, яка вже зараз — суто з практичних міркувань — схиляється до навчання румунською, бо це відкриває простий шлях до освіти у Кишиневі та до зовсім іншого ринку праці. А ще виконання Тирасполем цього критерію ламає міфологію про "румунську загрозу", на якій свого часу заснували Придністров'я.Нагадаємо, в лютому цього року стало відомо, що ЄС вимагає виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (територія Молдови). Такий пункт планували внести в можливу мирну угоду щодо України..

Уже впродовж декількох днів журналісти інформують про місію Європейського Союзу на нафтопровід "Дружба". Однак Україна не має жодної інформації стосовно цього.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час спілкування з журналістами. За його словами, йому невідомо, звідки взялися дати та деталі цих поїздок.Речник розповів, що раніше Єврокомісія зверталася до України з питаннями щодо приблизних термінів ремонту нафтопроводу, пошкодженого під час російських ударів. Точних дат відновлення наразі немає, сторони продовжують обмінюватися інформацією про перебіг робіт.Українська сторона своєчасно надала всі необхідні пояснення щодо термінів і стану робіт. Підтримується постійний контакт із Єврокомісією, партнерами та представниками ЄС щодо технічного стану об’єкта."Можу нагадати, що допуск або недопуск на стратегічні об’єкти в умовах воєнного стану — це питання до СБУ", — наголосив Георгій Тихий.Учора в медіа з’явилася інформація, що 18 березня незалежні експерти з країн Європи відвідають нафтопровід "Дружба" й оглянуть пошкоджену Росією ділянку нафтопроводу. Серед них начебто не мало бути представників Угорщини та Словаччини, а логістику нібито погодилося забезпечити представництво ЄС в Україні.Представники Єврокомісії зазначили, що експерти відвідають "Дружбу" перед зустріччю європейських лідерів 19 березня щодо розблокування позики для України.Як відомо, конфлікт між Україною й Угорщиною загострився після ультиматуму прем'єр-міністра Віктора Орбана, який заблокував фінансування ЄС на 90 мільярдів євро, вимагаючи відновлення транзиту російської нафти через "Дружбу". У відповідь Єврокомісія заявила про готовність допомогти з ремонтом пошкодженої ділянки трубопроводу.Нагадаємо, вчора президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації. Європейські фахівці готові узятися до робіт негайно, щоби стабілізувати енергетичну ситуацію в регіоні..

У середу, 18 березня, делегація інженерів із Європейського Союзу перевірить стан нафтопроводу "Дружба", який був пошкоджений внаслідок російських ударів.Про це повідомляє "Радіо Свобода". За даними журналістів, європейські фахівці вже перебувають в столиці України."Представництво ЄС у Києві займається логістикою, щоб уже завтра, 18 березня, перевірити стан трубопроводу", — йдеться у повідомленні.У виданні додали, що чиновники ЄС неофіційно повідомили журналістам, що фахівці, які оглядатимуть "Дружбу", не представлятимуть Угорщину або Словаччину. У такий спосіб вдасться уникнути упередженого ставлення до оцінки ЄС.Крім того, дипломати в ЄС повідомляли "Радіо Свобода", що розблокування кредиту на 90 мільярдів євро для України, який блокує Угорщина, залежатиме від відновлення роботи "Дружби", або хоча б допуску європейських експертів для оцінки його стану.ОновленоУ коментарі журналістам пресслужба Офісу президента заявила, що нічого не знає про заплановані перевірки. Зокрема, представники ЗМІ поцікавилися, чи може ОП підтвердити інформацію "Радіо Свободи", яку виданню надали джерела в ЄС."Дивні джерела, ми такого не чули", — відповіли в ОП.Нагадаємо, 17 березня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації. Європейські фахівці готові узятися до робіт негайно, щоб стабілізувати енергетичну ситуацію в регіоні.Раніше стало відомо, що один із представників угорської комісії, яка мала проінспектувати технічний стан нафтопроводу "Дружба", в останній момент скасував свою поїздку до Києва. Причиною такого рішення став острах отримати повістку та бути призваним до лав ЗСУ під час перетину кордону.Своєю чергою, 16 березня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна нібито зірвала тристоронню зустріч зі Словаччиною в Брюсселі..

Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації. Європейські фахівці готові узятися до робіт негайно, щоб стабілізувати енергетичну ситуацію в регіоні.Таку заяву у соцмережі X зробила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Енергетична стабільність ЄвропиЗа словами фон дер Ляєн, забезпечення енергетичної безпеки для кожного європейця залишається головним завданням Брюсселя. Європейські фахівці вже перебувають у стані повної готовності, щоб почати відновлювальні роботи на українських ділянках нафтопроводу. Очільниця Єврокомісії підкреслила стратегічну важливість цього процесу:"ЄС запропонував Україні технічну підтримку та фінансування. Українці схвально поставилися до цієї пропозиції та прийняли її. Європейські експерти доступні негайно", — зазначила вона.Пошук альтернативПопри зусилля з відновлення наявної інфраструктури, Євросоюз не припиняє роботи над диверсифікацією джерел постачання. Фон дер Ляєн наголосила: Брюссель активно шукає альтернативні шляхи доставлення нафти до країн Центральної та Східної Європи, щоб остаточно позбутися залежності від російського палива.Постачання в Угорщину та СловаччинуУ спільній заяві керівництва Єврокомісії та голови Євроради Антоніу Кошти підкреслюється, що атаки РФ по "Дружбі" стали каталізатором для "інтенсивних переговорів". Наразі триває активний діалог між Києвом та європейськими столицями щодо якнайшвидшого відновлення транзиту нафти до Угорщини та Словаччини, які найбільш гостро відчули наслідки зупинки магістралі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що один із представників угорської комісії, яка мала проінспектувати технічний стан нафтопроводу "Дружба", в останній момент скасував свою поїздку до Києва. Причиною такого рішення став острах отримати повістку та бути призваним до лав ЗСУ під час перетину кордону.Своєю чергою, 16 березня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна нібито зірвала тристоронню зустріч зі Словаччиною в Брюсселі. .

Висока представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас запевнила, що ЄС не має наміру повертатися до закупівлі енергоресурсів у Росії, попри стрімке зростання цін. Вона наголосила, що будь-які кулуарні домовленості з агресором виключені, оскільки це лише розпалить апетити кремля до нових воєн.Про це повідомляє Reuters. Енергетичної співпраці не будеВона наголосила, що в Європейському Союзі немає бажання домовлятися з Росією щодо енергетики. Це стосується як офіційних каналів, так і переговорів "за зачиненими дверима", які могли б ініціюватися через високі ціни на ринку. "Я була за тими дверима і не бачу там подібних настроїв", — зазначила Каллас в інтерв'ю.Чому бізнес більше неможливийКаллас акцентувала на тому: якщо світ просто повернеться до звичного режиму відносин із РФ, це лише спровокує нові конфлікти. За її словами, Європа вже має гіркий досвід подібних помилок у минулому, тому зараз необхідно зберігати пильність. Повернення до старої моделі співпраці фактично означало б надання Росії того, чого вона прагне, що є неприпустимим з огляду на безпеку всього континенту.Апетити агресора зростатимутьОчільниця дипломатії ЄС закликала не піддаватися на енергетичний шантаж кремля. Вона переконана: будь-які поступки Росія сприймає як слабкість, а її загарбницькі апетити від цього лише збільшуються. Саме тому перед будь-яким потенційним діалогом із Москвою європейська спільнота має чітко визначити межі та теми, про які взагалі можна вести мову, не ставлячи під удар власні цінності та безпеку.Нагадаємо, нещодавно Франція висунула ініціативу щодо залучення Європи до мирних переговорів для завершення війни в Україні. Проте Росія різко відреагувала на таку пропозицію..

Польський прем’єр-міністр Туск після скандального вето президента Навроцького на закон про кредит SAFE налякав поляків загрозою виходу їхньої країни з ЄС у разі домінування правих. Наскільки реальним є такий сценарій?"Polexit сьогодні є реальною загрозою! Обидві Конфедерації та більшість членів партії "Право і справедливість" (PiS) хочуть його. Навроцький — їхній покровитель. Росія, американська партія MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном хочуть зруйнувати ЄС. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все можливе, щоб їх зупинити", — такий тривожний допис у мережі Х зробив глава польського уряду Дональд Туск.Про його натягнуті відносини з президентом Каролем Навроцьким відомо, та чи справді сусідня з нами держава вирішила повторити шлях Великої Британії, яка вийшла з Євросоюзу після референдуму 23 червня 2016 року? Причому вихід для неї виявився болючим.Що стало каталізатором відвертості ТускаЦя історія почалася на саміті НАТО в Гаазі. TrueUA аналізував перебіг цієї події, де лідери країн — членів Альянсу погодилися на вимогу Дональда Трампа поступово збільшувати витрати на оборону, щоб до 2035 року кожен учасник блоку досяг позначки видатків у 5% ВВП. Перед тим, як погодитися на це, європейські члени НАТО розробили механізм швидкої реалізації програм із переозброєння, його назвали Security Action for Europe (SAFE — "Безпекові дії для Європи"). Суть механізму проста: Єврокомісія на зовнішніх ринках капіталу запозичує близько 150 мільярда євро, а всі охочі держави Євросоюзу пропонують свої ініціативи та озвучують суму, необхідну їм для переозброєння. Далі кошти оформлюються як кредит під невисокий відсоток на десять років. Країни пропонують проєкти військово-технічної модернізації, реалізацією яких займаються як власні підприємства ВПК, так й інші європейські.Простіше кажучи, якщо у Польщі немає можливості виготовляти власні військові літаки, вона може кооперуватися, наприклад, із Францією. Преференції при закупівлі зброї і техніки іноземного виробництва, згідно з SAFE, надаються підприємствам країн Євросоюзу. Що цікаво, у цьому випадку навіть Угорщина Віктора Орбана була "за", вона увійшла до топ-5 учасниць програми. Польща попросила виділити їй майже 44 мільярда євро, що становить найбільшу суму з усіх країн ЄС. Бажання поляків швидко модернізувати свою армію зрозуміле з огляду на загрози з боку Росії та її союзниці Білорусі. У свою заявку поляки вписали 139 проєктів, значна їх частина — зброя польського виробництва. Єврокомісія узгодила заявку, залишалися процедурні моменти — законодавці Польщі ухвалюють закон про участь у SAFE, уряд підписує необхідні для кредиту документи і процес пішов. Але сталося не так, як гадалося. Навроцький наклав вето на ухвалений депутатами закон.Не секрет, що Трампу дуже не подобається європейська програма SAFE. Коли він протискав вимогу про 5% ВВП на оборону, очевидно мріяв про закупівлю Європою американської зброї, а не преференції для виробників в Євросоюзі. Ставлення Трампа до ЄС відоме — побільше "доїти". Зараз це йому вилазить боком, коли європейські партнери по НАТО один за одним відмовляються від участі в авантюрі Вашингтона в Ірані.Однак серед європейських політиків є друзі Трампа, серед них Навроцький. У польському уряді підозрюють, що причиною його вето став лобізм інтересів США, а не національний інтерес. Однак президент Польщі наполягає: такий значний кредит не в злотих, а в євро, та ще й під відсотки завдасть шкоди суверенітету країни. Процитуємо Навроцького:"Поляки змушені будуть повернути стільки ж, скільки становить сам кредит, а зароблять на цьому західні банки та фінансові установи. SAFE є механізмом, в якому Брюссель через так званий принцип умовності може довільно призупинити фінансування, тоді як Польща все одно буде змушена виплачувати цей борг"."Принцип умовності", якщо коротко, це інструмент політичного впливу керівництва ЄС на членів союзу, які відступають від взятих на себе зобов’язань із дотримання прав і свобод. Якщо Польща відмовляється від кредиту, то де братиме гроші на переозброєння? Глава держави запропонував, як йому здається, просте рішення — продати частину золотого запасу (він становить 550 тон) і на отримані кошти модернізувати армію. Тоді Варшава не залежатиме від умов, які ставить Брюссель. В уряді ж це вважають шкідливим кроком.По-перше, розпродувати золотий запас, який створювався поколіннями, неправильно.По-друге, гроші за продане золото надійдуть не так швидко, як кредит, а виконати обіцянку про 5% ВВП потрібно вже до 2035 року.По-третє, закупляти зброю і техніку необхідно у кооперації з іншими партнерами по НАТО, оскільки все це включене до загальної безпекової сфери.Туск збирав позачергове засідання уряду, під час якого висловив все, що наболіло, але замість масштабної реалізації проектів в оборонній сфері Варшава поки може почати тільки незначну частину власним коштом. В уряді вважають, що вето Навроцького, яке загальмувало процес, на руку Москві. Власне, згадана на початку заява Туска є продовженням його емоційної реакції на вчинок президента Навроцького.То чи можливий Polexit?У жовтні наступного року поляки обиратимуть 560 членів національних зборів та 100 членів Сенату. Передвиборча кампанія фактично вже стартувала, і вето Навроцького можна вважати одним із її елементів. "Громадянська коаліція" Туска ризикує втратити керівництво урядом.Останні опитування демонструють наступну картину: прем’єрська партія лідирує з показником приблизно 35%, а за нею розташувалися "Право і справедливість" (приблизно 31%), "Конфедерація Свобода і Незалежність" (десь 11%), "Нова лівиця" (7%) та "Конфедерація Корони Польської" (7%). "ПіС" та дві "Конфедерації" — праві консервативні партії, причому дві останні ще проросійські. А згідно зі свіжим опитуванням IBRiS, понад 60% поляків невдоволені прем’єром Туском.Якщо справи так ітимуть далі, то найбільш імовірною коаліцією у Сеймі після виборів 2027 року будуть "ПіС" і дві "Конфедерації". Тоді до ідеологічно правого президента додасться такий самий прем’єр, і Польща може заявити про вихід із ЄС. Поки це є лише припущенням, адже та ж Угорщина Орбана хоч і перебуває у постійному конфлікті з інституціями Євросоюзу, однак покидати його не хоче.Що це означає для УкраїниДля нас такі розклади в польському політикумі мають погані перспективи. "Право і справедливість" як найсильніша із правих партій Польщі претендуватиме на крісло прем’єра. Партія оголосила свого кандидата, це Пшемислав Чарнек, знаний українофоб та євроскептик. Він — не проросійський, але за такого прем’єра затяжний конфлікт Варшаві з Брюсселем забезпечений. І Києву з Варшавою також.Проте є кілька факторів, здатних покращити настрій і Туску, і польським прихильникам ліберальної демократії, і керівництву ЄС.Перший фактор — поразка партії "Фідес" Орбана на виборах 12 квітня. Угорщина багато років залишається зразком для європейських ультраправих. Втрата Орбаном крісла серйозно поламає плани Білого дому з розширення кола своїх агентів впливу в Європі для руйнації ЄС із середини.Другий фактор — листопадові проміжні вибори до американського Конгресу. Поки у Трампа за всіма напрямками справи — кепські. У разі провалу республіканців на виборах демократи ізолюють президента від можливості вести антиєвропейську політику, у тому числі від підтримки розкольників Євросоюзу.Третій фактор — "Конфедерація Корони Польської" Гжегожа Брауна настільки токсична для польського політикуму, що в разі отримання першого місця на виборах "Право і справедливість" відмовиться брати "Корону" в коаліцію. Таким чином у наступному Сеймі не складається більшість для ухвалення рішення про референдум щодо Polexit. І навіть якщо референдум оголосять, шанси на його провал значно вищі за шанси на успіх..

Деякі країни Європейського Союзу пропонують Україні зачекати з повноправним членством від 10 до 20 років, щоб переконатися у незворотності проведених реформ. Віцепрем'єр Тарас Качка наголосив, що такий тривалий термін є неприйнятним для Києва, проте існують інші механізми контролю, які можуть задовольнити партнерів. Про це посадовець заявив в інтерв'ю для "РБК-Україна".Питання довіри та шлях реформЗа словами віцепрем'єра, такі впливові держави як Німеччина ставлять на перше місце фактор довіри до інституцій. Європейські партнери хочуть бачити не лише ухвалення законів, а і їхню тривалу стабільну роботу на практиці. Качка процитував позицію західних колег:"Такі країни, як Німеччина, кажуть: це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви "відстоялися", щоб ми переконалися, що все працює. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто треба довіра", — зазначив він.Балканський досвід та верифікаціяПосадовець зауважив, що затримки із вступом балканських країн були зумовлені "доєвропейською" методологією, яка вимагала доказів незворотності змін. Як приклад він навчив досвід Румунії та Болгарії, для яких створювали спеціальні умови контролю навіть після офіційного приєднання до блоку. Качка пояснив:"Що ми можемо зробити? Ми згадуємо, і всі згадують, що коли Румунія і Болгарія вступали в ЄС, був створений спеціальний механізм контролю і верифікації CVM (Cooperation and Verification Mechanism)", — сказав віцепрем'єр.Тоді Єврокомісія мала право обмежувати певні права країн-членів, якщо вони не виконували зобов'язання. Сьогодні такі інструменти називають "сейфгардами" (захисними механізмами).Україна не має часу на очікуванняПопри дискусії в кулуарах ЄС, українська сторона наполягає на швидших темпах інтеграції. Тарас Качка підкреслив, що запропоновані терміни у 10 чи 20 років є занадто довгими для країни, що перебуває у стані трансформації."Може я перебільшую про 20 років, хай 10 років — але для нас це вічність. І тому цей механізм сейфгардів і CVM — це абсолютно нормальна історія. Однак це не проговорювалося в деталях. Тому в медіа часто дуже спрощують ситуацію", — підсумував Качка.Нещодавно президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що потенційний вихід країни з Європейського Союзу нині є "реальною загрозою". Він звинуватив політичних опонентів у тому, що вони штовхають державу до так званого "Polexit".Таку заяву він оприлюднив у соцмережі X. Зокрема, польський прем’єр назвав можливий вихід Польщі з ЄС "катастрофою" та пообіцяв зробити все, щоб не допустити цього."Polexit"сьогодні — це реальна загроза! Цього прагнуть як конфедерації, так і більшість ПіС. Навроцький — їхній покровитель. Ті, хто хоче зруйнувати Союз, — це: Росія, американська MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все, щоб їх зупинити", — наголосив Туск.За даними Politico, заява Туска пролунала після того, як президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який мав дозволити Варшаві отримати доступ до 43,7 мільярда євро оборонних кредитів ЄС із низькими відсотками. Наразі уряд не має достатньої кількості голосів у парламенті, щоб подолати це вето, що створює невизначеність щодо фінансування запланованих військових витрат.За словами Туска, рішення президента може послабити позиції Польщі всередині Євросоюзу. Водночас соціологічні опитування свідчать, що підтримка виходу Польщі з ЄС залишається відносно низькою. За різними даними, ідею запуску процесу виходу підтримують приблизно від 10% до 25% громадян, тоді як більшість поляків виступає за збереження членства в Євросоюзі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Польща трансформує систему підтримки українських біженців, переводячи допомогу з екстреного режиму в загальносистемне русло. Нові правила передбачають продовження терміну легального перебування для українців до 2027 року, але водночас впроваджують суворіші умови отримання соціальних виплат та медичних послуг..

Фінансування Венеційської бієнале можуть суттєво скоротити. До того ж є ризик призупинення гранту в розмірі двох мільйонів євро, якщо організатори й надалі плануватимуть включення Росії в неї.Про це повідомили журналісти The Guardian, які послалися на заяви керівників Європейської комісії."Будь-яке порушення етичних стандартів фестивалем розглядатиметься як порушення контракту, що призведе до призупинення дії угоди на два мільйони євро", — зазначили в Єврокомісії.Її речник Томас Реньє заявив, що не може передбачити рішення юристів щодо того, чи порушено контракт, але наголосив, що рішення про включення Росії не відповідає європейським цінностям і етичним стандартам."Комісія засуджує рішення Фонду Бієнале дозволити Росії взяти участь у художній виставці Бієнале 2026 року. Адже культура в Європі повинна просувати та захищати демократичні цінності. Вона має сприяти відкритому діалогу, різноманітності та свободі слова. У сучасній Росії ці цінності наразі не дотримуються", — пояснив він журналістам.Як відомо, 4 березня організатори Венеційської бієнале оприлюднили списки учасників, які відкриють національні павільйони. Серед них є й Росія, яка не брала участь із 2022 року.Після цього міністри культури та закордонних справ 22 країн підписали спільний протест проти участі Росії у Венеційській бієнале 2026 року. Лист адресували президенту виставки П'єтранджело Буттафуоко та правлінню інституції, а також передали міністру культури Італії Алессандро Джулі.Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану попередніми роками..

У суботу, 14 березня, Європейський Союз продовжив санкції проти країни-агресорки Росії. Вони діятимуть до 15 вересня 2026 року.Про це повідомляється на сайті Ради ЄС. Зазначається, що під обмеження потрапляють близько 2600 фізичних та юридичних осіб, "які стали ціллю у відповідь на триваючу невиправдану та неспровоковану військову агресію Росії проти України"."У контексті перегляду санкцій Рада також вирішила не поновлювати включення до переліку двох осіб та виключити зі списку п'ятьох померлих осіб", — йдеться у повідомленні.Водночас у Єврораді зауважили, що після 24 лютого 2022 року, ЄС масштабно розширив санкції проти Росії з метою значного послаблення економічної бази РФ, позбавлення її критично важливих технологій та ринків, а також значного обмеження її можливостей вести війну."ЄС підтверджує свою незмінну та непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. ЄС продовжуватиме надавати, у координації з однодумцями-партнерами та союзниками, всебічну політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні та її народу. ЄС, як і раніше, рішуче налаштований підтримувати та посилювати тиск на Росію, щоб вона припинила свою жорстоку війну-агресію та розпочала змістовні переговори щодо миру", — додали у Єврораді.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки видали 30-денну ліцензію на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які зараз застрягли в морі. В американському Міністерстві фінансів вважають, що це посприяє стабілізації світових енергетичних ринків..

Зараз 4,38 мільйона українців, які вимушено виїхали з країни через війну, перебувають під тимчасовим захистом у державах Європейського Союзу. Найбільше їх у Німеччині.Про це повідомили в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України з посиланням на останні дані Eurostat."Найбільше українців під тимчасовим захистом наразі перебуває у Німеччині — 1 260 230 осіб, Польщі — 965 990 та Чехії — 397 185. Найвищі показники кількості осіб під тимчасовим захистом на тисячу жителів зафіксовано у Чехії (36,4), Польщі (26,5) та Словаччині (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,7 на тисячу мешканців", — йдеться в повідомленні.За даними Eurostat, протягом 2025 року країни ЄС ухвалили 683 395 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам України, що на 14% менше порівняно з 2024 роком.При цьому станом на кінець січня 2026 року кількість українців із таким статусом у ЄС зросла на 23110 осіб порівняно з кінцем грудня 2025 року."Ми перебуваємо у постійному контакті з європейськими інституціями та разом із міжнародними партнерами напрацьовуємо стратегічні рамки реагування на можливі зміни", — зазначила заступниця міністра Ілона Гавронська.Вона додала, що водночас для України принципово важливо, щоби до наших громадян у країнах ЄС ставилися з гідністю."Наше спільне завдання — створити умови, за яких українці зможуть реалізовувати свій потенціал, зберігаючи можливість ухвалювати поінформоване рішення щодо повернення та реінтеграції в Україні", — наголосила посадови ця.Як відомо, в червні 2025 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Україна хоче відкрити Центр єдності (Unity Hub) у Стокгольмі (Швеція). Він має запрацювати вже влітку 2026 року. Головна мета — підтримка українців, які мешкають у цій і сусідніх країнах..