# Євросоюз

Станом на вівторок, 12 травня, невідомо, скільки переговорних кластерів відкриє в червні Європейський Союз щодо вступу України. Дві країни найбільше виступають за те, щоби не відкривати більше, ніж один кластер "Основи".Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. За його словами, лідери ЄС зберуться в Брюсселі на великий саміт 18-19 червня, під час якого можуть ухвалити принаймні неофіційне рішення про відкриття переговорних розділів з Україною та Молдовою.Головне питання полягає у тому, скільки кластерів відкриють. Хоча більшість дипломатів, з якими спілкувалося "Радіо Свобода", вважають, що бодай щось відкриють під час кіпрського головування в Раді ЄС, яке закінчується 30 червня, точна кількість залишається невідомою.Тридцять три розділи розділені на шість кластерів. Європейська комісія, Україна та деякі з найбільших прихильників України в ЄС, такі як країни Балтії, вважають, що всі шість кластерів можуть бути відкриті вже в червні, тобто всі 33 розділи.Інші держави налаштовані обережніше. Крім запитань, що досі залишаються щодо позиції Угорщини, більшість країн заявляють, що це процес, який ґрунтується на заслугах, тобто Україні не пропонуватимуть поступок.Джозвяк окремо наголосив, що Франція та Польща найбільше опираються тому, аби відкрити більше, ніж один кластер для України у червні.У Франції існують побоювання, що швидкий рух України може стати негативним фактором у президентській виборчій кампанії наступного року, в якій популісти як правого, так і лівого крила скептично ставляться до розширення Євросоюзу на схід.В інших державах-членах, зокрема, у східній частині ЄС, все ще існує бажання не поспішати, принаймні щодо України, оскільки вона неминуче перетягне на себе значні кошти на сільське господарство та фінансування з фонду згуртування, які зараз спрямовуються до таких країн, як Болгарія, Польща, Румунія та Словаччина.Найпоширенішим прогнозом у Брюсселі є те, що в червні відкриють лише так званий блок фундаментальних питань. Це кластер "Основи", що складається з декількох ключових розділів, таких як, наприклад, основні права, судова система та державне управління. Він завжди відкривається першим і закривається останнім.Можливо, вдасться досягнути компромісу, за яким також можуть відкрити ще два кластери: найімовірніше, ті, що стосуються зовнішніх відносин і внутрішніх ринків. Але все ще вважається, що, крім "Основ", решту поступово відкриватимуть під час ірландського головування у другій половині року та литовського головування на початку 2027 року.Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос спрогнозувала 11 травня, що перший перемовний кластер для України можуть відкрити під час головування Кіпру у ЄС (до 30 червня), а інші п'ять — у липні 2026 року.Нагадаємо, наприкінці квітня Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує вже 2026 року відкрити всі переговорні кластери з Європейським Союзом щодо вступу у блок..

Після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки.Про це заявила висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після засідання Ради ЄС з питань безпеки у вівторок, 12 травня, її цитує "Європейська правда".Вона зазначила, що ЄС пропонує моніторинг припинення вогню за допомогою супутників як одну з гарантій безпеки Україні після укладення мирної угоди з Росією."Ми просуваємо нашу роботу над безпековими гарантіями ЄС для України, коли буде перемир'я", — заявила Каллас.Вона акцентувала, що для цього варто посилити супутниковий центр Євросоюзу, щоби він повноцінно міг надавати підтримку для моніторингу припинення вогню.Висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики додала, що європейські супутники також можуть "відстежувати тіньовий флот Росії та допомагати запобігати обходження санкцій"."Міністри також обговорили модернізацію двох навчальних центрів для українських військових, і я дякую тим державам-членам, які вже надали фінансування для цього", — підсумувала головна дипломатка Євросоюзу.У лютому Володимир Зеленський розповідав, що під час тристоронніх переговорів у Женеві за участю делегацій України, Росії та США 17-18 лютого сторони розглянули військові та політичні аспекти. Найбільшого прогресу досягнули у питанні моніторингу припинення вогню."З того, що я почув від нашої делегації: військові розуміють, як моніторити припинення вогню та припинення війни, якщо на це буде політична воля. Вони, в принципі, там майже про все домовилися", — наголосив він.За його словами, моніторинг точно буде відбуватися за участі американської сторони. Такий пункт не викликав заперечень ні в української, ні в російської сторони.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків, стримування залишається одним із найважливіших компонентів "майбутньої структури безпеки"..

У вівторок, 12 травня, відбулася зустріч представників України та європейських держав на рівні радників з питань національної безпеки. Поступово просувається тема виробництва антибалістики у Європі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми формуємо антибалістичну коаліцію. Я хочу подякувати європейським нашим партнерам за це", — акцентував він.На його переконання, варто це зробити, і зараз усі зацікавлені сторони ближче до результату, ніж будь-коли."У сьогоднішній зустрічі країн по антибалістиці були представлені 13 країн і офіс генерального секретаря НАТО. Важлива, дуже важлива ініціатива", — констатував український президент.Він додав, що загалом зараз українські позиції на фронті, в далекобійних санкціях і в спільних результатах із партнерами найвищі за роки. На його думку, треба тримати рівень, досягати результатів."І саме це ми і робимо. Кожен виклик, який є при цьому, все, через що ми проходимо, повинно завершуватись одним — тим, що ми всі так чи інакше допомагаємо Україні, робимо сильнішою нашу оборону, робимо вигіднішими наші спільні українські зовнішньополітичні позиції", — наголосив президент України.Він зауважив, що не буває перемог когось одного, і не буває стійкості когось окремо. Треба дійти до головної цілі, це спільна мета, яку Україна та Європа не здають."Ми не здаємо нашу землю, наш суверенітет. Я вдячний усім українцям, усім українкам, хто разом на цьому шляху. Україна має вистояти у війні, захистити свою незалежність, гарантувати безпеку людям. Це обовʼязково буде. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора український президент акцентував, що США залишаються в дипломатичному процесі стосовно війни Росії проти України. Однак зрозуміло, що ситуація навколо Ірану привертає зараз найбільше уваги офіційного Вашингтона та Дональда Трампа..

Європейський Союз планує суттєво прискорити інтеграційний процес для України та Молдови, відкривши всі переговорні кластери вже до середини літа. Паралельно з цим міжнародна спільнота консолідує зусилля для розв'язання гуманітарної кризи, пов'язаної з масовим викраденням українських дітей Росією.Про це єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила у своїй соцмережі X.Прискорення вступу до ЄвросоюзуПосадовиця виступила з рішучим закликом до країн-членів ЄС завершити підготовчі процедури протягом найближчих місяців. За її словами, графік відкриття переговорних розділів уже набуває конкретних обрисів, що дозволить Україні швидше перейти до практичної фази адаптації до європейських стандартів."Перший кластер можна відкрити ще під час головування Кіпру, а щодо решти п’яти кластерів ми сподіваємося, що зможемо це зробити в липні", — наголосила Марта Кос.Така заява пролунала у Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ, де питання розширення блоку стало однією з центральних тем обговорення.Міжнародна коаліція за повернення дітейОкрім політичної інтеграції, Брюссель став майданчиком для проведення засідання високого рівня Міжнародної коаліції, метою якої є повернення додому українських дітей. Зустріч, організована спільно Україною, Канадою та ЄС, зібрала представників майже 60 держав світу. Учасники коаліції зосередилися на трьох ключових напрямках:розробка механізмів ідентифікації та фізичного повернення дітей на батьківщину;створення системи комплексної підтримки для малечі та їхніх родин після повернення;пошук юридичних шляхів для притягнення Росії до міжнародної відповідальності за скоєні злочини.Марта Кос акцентувала на особливій жорстокості дій Кремля, назвавши депортацію неповнолітніх одним із найтяжчих наслідків поточної агресії."Ви знаєте, війна має справді багато облич, але викрадення дітей — це справді одне з найжахливіших, і ми маємо це зупинити, а Росія має заплатити", — підсумувала єврокомісарка.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе. .

Перший транш великого кредиту від Євросоюзу на 90 мільярдів євро надійде до України з невеликою затримкою. Очікується, що близько 9 мільярдів євро будуть виділені лише на початку червня після проходження всіх бюрократичних етапів.Про це повідомило джерело в європейських дипломатичних колах, пише "Суспільне".Процедурні етапи та розбіжності у прогнозахЯк зазначає видання, попри те, що єврокомісарка з питань розширення Марта Кос висловила сподівання на здійснення платежів вже найближчим часом, технічні та юридичні процеси вимагають більше часу. Переговори щодо Меморандуму про розуміння між сторонами вже фіналізовані. Тепер документ має пройти стадію офіційного затвердження у Верховній Раді України та відповідному Комітеті Європейської комісії. Представники Брюсселя наголошують на значному прогресі у реалізації цього масштабного кредитного механізму, проте визнають, що попереду ще кілька формальних кроків.На що підуть кошти першого траншуРечник Європейської комісії Балаж Уйварі під час брифінгу підтвердив рішучість ЄС завершити підготовку у другому кварталі поточного року. Він деталізував структуру першої виплати, яка складатиметься з двох основних частин."Залишилося зробити ще кілька кроків, наше правило залишається незмінним: закінчити роботу якомога швидше. Але ми налаштовані здійснити перше виділення коштів упродовж другого кварталу, і ми це зробимо", — заявив речник.За його словами, йдеться про виплату близько дев'яти мільярдів євро не пізніше червня, тобто в другому кварталі."Ця сума розподілятиметься наступним чином. 5,9 мільярда підуть на оборонні цілі, а 3,2 — у рамках Програми макрофінансової допомоги. На початку цього року ми отримали перший перелік оборонних товарів. А наступні переліки зараз обговорюються", — пояснив Уйварі.Таким чином, більша частина першого платежу буде спрямована на зміцнення обороноздатності України, тоді як решта суми підтримає загальну макрофінансову стабільність держави.Нагадаємо, 1 травня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка розповідав, що черговий транш на 2,7 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, ймовірно, надійде до України в червні. Перед цим Верховна Рада має ухвалити низку важливих законопроєктів..

Кандидатура президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра найчастіше обговорюється як потенційного перемовника від Європейського Союзу щодо завершення війни в Україні. Наразі тривають обговорення з цього приводу.Таку інформацію оприлюднило видання Spiegel, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що в керівній коаліції Німеччини розглядають Штайнмаєра як кандидатуру для участі в переговорному процесі від імені ЄС. Очікується, що це питання стане темою внутрішніх обговорень найближчим часом."Урядова коаліція навряд чи підтримає пропозицію російського диктатора Володимира Путіна призначити колишнього німецького канцлера Герхарда Шредера представником ЄС на переговорах. У німецькому уряді не вважають, що він самотужки впорається з таким завданням", — ідеться в журналістському матеріалі.Однією з ідей також є створення "переговорного дуету" у складі чинного президента та Герхарда Шредера.Німецький уряд наразі не вважає пропозиції Москви такими, що заслуговують на довіру. У Берліні наголошують, що Росія поки що не продемонструвала жодної реальної готовності до компромісів.На думку джерел видання, заяви Кремля вписуються в серію гібридних атак, спрямованих на розкол Європи. За їхніми словами, тестом на правдивість намірів Росії могла би стати готовність Москви продовжити триденне припинення вогню.Висока представниця Євросоюзу Кая Каллас різко розкритикувала ідею залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до мирних переговорів між Україною та Росією. На її переконання, політик, який роками працював на користь Кремля, не може об'єктивно представляти інтереси європейської спільноти.Нагадаємо, що 28 травня минулого року Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Тоді український президент подякував за європейське лідерство Німеччини в оборонній підтримці України, а саме за внесок у захист життів і передачу систем протиповітряної оборони..

Висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас різко розкритикувала ідею залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до мирних переговорів між Україною та Росією. На її переконання, політик, який роками працював на користь Кремля, не може об'єктивно представляти інтереси європейської спільноти.Про це повідомляє "Європейська правда".Лобізм замість дипломатіїКаллас наголосила, що Герхард Шредер тривалий час обіймав посаду лобіста високого рівня в російських державних структурах. Саме тому бажання Володимира Путіна бачити його у ролі перемовника є цілком зрозумілим та прогнозованим для європейської сторони."Я думаю, що Герхард Шредер був лобістом, високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тож зрозуміло, чому Путін хоче, щоб це була саме ця особа — щоб, по суті, він сидів по обидва боки столу", — заявила висока представниця ЄС.Цинізм під час "режиму тиші"Посадовиця також звернула увагу на те, що останні пропозиції Росії щодо припинення вогню виявилися фікцією. Поки в Москві намагалися створити картинку спокою для внутрішніх потреб, атаки на мирних жителів України не припинялися. Каллас зауважила, що всі наразі побачили, що "припинення вогню, якого хотів Путін, було лише дуже цинічним для захисту його параду, тоді як вони насправді атакували цивільних осіб в Україні".Принципова позиція ЄСЄвросоюз не збирається дозволяти Росії диктувати умови призначення дипломатичних представників від імені Заходу. Це рішення Каллас назвала питанням стратегічної мудрості та безпеки."Якщо ми дамо Росії право призначати перемовника від нашого імені, знаєте, це було б не дуже мудро", — підсумувала вона.Нагадаємо, нещодавно російський диктатор Володимир Путін публічно визначив найбільш бажаного партнера для переговорів з європейською стороною. Ним виявився ексканцлер ФРН Герхард Шредер, чию кандидатуру Кремль вважає ідеальною для відновлення контактів..

Європейський Союз готує 21-й пакет санкцій проти Росії, який має стати одним із найболючіших з початку повномасштабного вторгнення. Головною ціллю обмежень стане тіньовий флот танкерів, що дозволить перекрити ключові валютні надходження до бюджету країни-агресора.Про це повідомляє видання Politico.Удар по "гаманцю" КремляЯк зазначає видання, новий пакет санкцій, розробку якого планують завершити до кінця червня або на початку липня, буде спрямований на найбільш вразливі місця російської економіки. Зокрема, під прицілом опиниться мережа застарілих танкерів з непрозорою структурою власності, які Росія використовує для обходу нафтового ембарго. Посилення контролю над цим флотом має на меті змусити Росію відмовитися від її максималістських вимог у будь-яких майбутніх мирних перемовинах."Економіка Росії зараз перебуває у найгіршому стані з початку війни. Це саме той момент, коли потрібно тиснути сильніше, оскільки справи у Москви йдуть дуже кепсько", — зазначив один із високопосадовців ЄС у коментарі журналістам.Нові політичні умови та розширення списківОчікується, що до санкційного переліку потраплять понад два десятки росіян, причетних до депортації українських дітей. Крім того, зміна політичного ландшафту в Угорщині, де до влади прийшов Петер Мадяр, дозволяє ЄС повернутися до обговорення заходів, які раніше блокував Віктор Орбан. Серед них — санкції проти очільника російської православної церкви патріарха Кирила та заборона на морське обслуговування суден РФ."Після виборів в Угорщині з'явився новий імпульс для запровадження санкцій. Нам варто повернутися до обговорення тих заходів, які вже були на столі, але не отримали згоди, і водночас рухатися далі з новим пакетом", — наголосила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас.Зміна позиції ВашингтонаНа думку аналітиків, успіхи ЗСУ та здатність України виробляти власну далекобійну зброю вже почав помічати навіть Дональд Трамп. Попри суперечливу риторику, американський президент нещодавно високо оцінив українську армію."Україна тепер має значно більше козирів у переговорах з Росією, ніж рік тому", — стверджують офіційні особи, вказуючи на нещодавно погоджений кредит від ЄС у розмірі 90 мільярдів євро як на фактор, що докорінно змінює правила гри.Нагадаємо, 10 травня президент України Володимир Зеленський провів результативні перемовини з президентом Фінляндії Александром Стуббом, узгодивши спільні дії на найближчий тиждень. Лідери відзначили позитивну динаміку від впроваджених санкцій проти Росії..

У столиці 9 травня відбулася урочиста церемонія підсвічення монумента "Батьківщина-мати" в кольори прапора Європейського Союзу. Захід став символом єдності України з європейською спільнотою та підтвердженням незмінного курсу нашої держави на інтеграцію до ЄС.Про це повідомляє офіційний канал Київської міської державної адміністрації.Учасники церемонії та символізм акціїУ заході взяли участь мер Києва Віталій Кличко, посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, посли іноземних держав, а також представники української влади. Під час акції було підсвічено монумент, що височіє над Києвом, синім та жовтим кольорами, які символізують офіційний стяг ЄС."Україна — це Європа! Такі слова скандував Майдан. За європейські цінності й свободи, за демократичне майбутнє нашої держави сьогодні гинуть українські герої на фронті", — зазначив міський голова столиці, наголосивши, що Україна є вільною та нескореною країною в самому центрі Європи.. Підтримка міжнародних партнерівЦеремонія також стала нагодою подякувати міжнародним друзям за постійну допомогу. Київ залишається майданчиком для активної дипломатичної роботи та координації зусиль із партнерами. Сьогодні іноземні партнери та друзі продовжують підтримувати Україну в її роботі та боротьбі за спільне європейське майбутнє.Нагадаємо, 9 травня український гарант Володимир Зеленський провів перемовини із президентом Європейської ради Антоніу Коштою..

Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив готовність Євросоюзу долучитися до переговорних процесів, спрямованих на припинення війни. Попри небажання Москви ініціювати діалог, Брюссель залишається відкритим до обговорення питань колективної безпеки.Політика цитує "Інтерфакс-Україна".Курс на справедливий мирЄвропейський Союз офіційно задекларував свою готовність бути частиною будь-яких дипломатичних ініціатив, які допоможуть досягти стабільності в регіоні. Президент Євроради Антоніу Кошта наголосив, що саме прагнення миру є фундаментом підтримки Києва та запровадження обмежень проти агресора."Наша головна мета з першого дня — досягти справедливого та міцного миру в Україні. Ось чому ми підтримуємо Україну, ось чому ми запроваджуємо санкції проти Росії, і це та сама причина, чому ми можемо брати участь у всіх мирних переговорах для досягнення справедливого та міцного миру в Україні", — сказав Кошта.Взаємодія з Росією та партнерамиПосадовець зауважив, що хоча Москва зараз не демонструє намірів починати переговори, Брюссель усвідомлює необхідність майбутніх контактів. Зокрема, це стосується спільних питань безпеки, які неможливо ігнорувати."Звичайно, нам потрібно у слушний момент провести переговори з Росією, щоб розв'язати спільні питання безпеки. Ми не хочемо протистояти ініціативі президента Трампа і чекаємо (результатів, — ред.), але водночас ми готові робити те, що нам потрібно, тому що нам також потрібно розв'язати питання, що стосуються безпеки України", — зазначив президент Євроради.Цінності та міжнародне правоСтосовно санкційної політики, Кошта пояснив, що нові пакети обмежень не є самоціллю для ЄС. Пріоритетом залишається відновлення міжнародного порядку та поваги до кордонів України. Як зазначив Кошта, ціллю ЄС є досягнення справедливого та тривалого миру в Україні, поважати український суверенітет, територіальну цілісність України та міжнародно визнані кордони."Це дуже важливо не лише для України, але й для нашої власної безпеки та для глобальної безпеки. Тому що ці цінності є універсальними цінностями, закріпленими в Статуті Організації Об’єднаних Націй, і нам потрібно дотримуватися міжнародного права для зміцнення багатосторонньої системи, якщо ми хочемо мирного майбутнього у світі", — додав він.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський Союз шукає прямий канал переговорів із Кремлем. Брюсселю дуже не подобається ізоляція від мирного процесу, до того ж існує розчарування діями Сполучених Штатів Америки та президента Дональда Трампа..

У суботу, 9 травня, український гарант Володимир Зеленський провів перемовини із президентом Європейської ради Антоніу Коштою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час переговорів було розглянути спільну роботу заради подальшої європейської інтеграції України.Зеленський запевнив, що Україна буде повноправною частиною Євросоюзу. Наразі триває підготовка до відкриття кластерів і подальших рішень.Крім того, сторони обговорили й нещодавні кроки в дипломатії та домовленість за посередництва Америки провести обмін полоненими з Росією у форматі 1000 на 1000."Вдячний за привітання українців та України з Днем Європи і вдячний за всю підтримку Європи для України в час нашої оборони в повномасштабній війні. Ми захистимо свою незалежність і право нашого народу самостійно обирати шлях. Саме цим ми захистимо і право всіх європейських народів жити так, як вони самі того хочуть. Росії не вдасться зламати Європу та розколоти її: багато було намагань, але жодне не спрацювало. І не спрацює", — додав гарант.Зауважимо, протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка заявляв, що Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після прибуття до Москви в п’ятницю, 8 травня, поклав вінок до могили невідомого солдата біля Кремля. Він також заявив, що є свого роду "чорною вівцею" у стаді Європейського Союзу.Про це повідомило словацьке видання Dennik N. Журналісти цитують Роберта Фіцо, який наголосив, що для нього важливі "нормальні відносини" між Словаччиною та Росією, та сказав російським журналістам, що хоче обговорити з Володимиром Путіним деякі практичні питання."У Європейському Союзі завжди є якісь чорні вівці. Я, отже, належу до того стада. Я кажу це скрізь, тому не маю проблем сказати це й тут — я є противником єдиної обов’язкової думки. Такий підхід є дуже неправильним", — зазначив очільник уряду Словаччини.Фіцо додав, що виявляє повагу до кожного, хто доклався до повалення фашизму, згадав про свій візит до Дахау, запланований візит до Нормандії та догляд за кладовищами румунських солдатів, які визволяли Чехословаччину. Він неодноразово заявляв, що відкидає перекручування історичних фактів."У мене не було абсолютно жодних проблем з тим, щоби приїхати на урочистості. Я радію, що завтра матиму нагоду поговорити з Путіним. Також я хочу поставити йому декілька запитань і передати деякі повідомлення. Багато європейських політиків цікавилися цією поїздкою", — зауважив словацький прем’єр-міністр, також згадавши про замах на нього 2024 року.Своїм головним посланням він назвав те, що "основне слово — це діалог, ми маємо розмовляти та зустрічатися". Фіцо також сказав, що є прихильником будь-якої форми перемир’я в Україні."Хочу висловити переконання, що ми наближаємося до закінчення російсько-української війни", – висловив упевненість словак.Крім того, Фіцо зазначив, що було би запереченням історії, якби до жертв, яких у боротьбі проти фашизму принесли колишній СРСР і Росія, не виявляли поваги.Як відомо, Роберт Фіцо у Москві має провести зустріч з Володимиром Путіним, але участі в параді 9 травня не братиме.Нагадаємо, раніше з’являлася інформація, що прем’єр-міністр Словаччини під час поїздки до Москви може передати російському диктатору повідомлення від президента України Володимира Зеленського.У коментарі журналістам радник президента України Дмитро Литвин розповів, що Роберт Фіцо під час поїздки до Москви може говорити з Володимиром Путіним про готовність України до зустрічей на рівні лідерів..

Європейський Союз шукає прямий канал переговорів із Кремлем. Брюсселю дуже не подобається ізоляція від мирного процесу, до того ж існує розчарування діями Сполучених Штатів Америки та президента Дональда Трампа.Такий висновок зробили аналітики видання Financial Times, які цитують заяву президента Європейської ради Антоніо Кошти.За його словами, ЄС має потенціал для самостійних переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним. Європейські столиці розчаровані переговорами щодо припинення війни в Україні, які очолює президент США Дональд Трамп.Він наголосив, що Євросоюз отримав підтримку президента України Володимира Зеленського для підготовки "позитивного внеску" в переговорний процес.Зараз Кошта проводить консультації з лідерами всіх 27 країн ЄС, щоби визначити формат взаємодії з Росією. Головною метою є недопущення ситуації, за якої Європу змусять прийняти мирну угоду без її участі та згоди."Попри готовність Брюсселя, у ЄС визнають відсутність сигналів із боку Москви про бажання вести конструктивний діалог із представниками блоку", — констатували аналітики.Антоніо Кошта зазначив, що на теперішній момент Росія не демонструє намірів брати участь у серйозних переговорах."У самому Євросоюзі теж немає єдиної думки. Хоча деякі лідери підтримують створення каналу зв'язку з Кремлем, ЄС поки що не визначився, хто саме має виступати від імені всіх європейців та якою має бути конкретна пропозиція Путіну", — наголосили політичні експерти.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова, який проведе низку зустрічей із представниками президента США. При цьому вони визначили три ключові завдання..

У середу, 6 травня, Рада Європейського Союзу затвердила рішення про запуск Спецтрибуналу за злочин агресії Російської Федерації проти України. Наступний крок зроблять у Кишиневі 14-15 травня.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на одного з дипломатів Євросоюзу.У порядку денному йдеться про те, що Рада ухвалює рішення щодо позиції ЄС стосовно розширеної часткової угоди про управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України. Посли ЄС підтримали це рішення 29 квітня 2026 року.Через день, 30 квітня, Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС долучитися до цієї ініціативи.Наступний крок до запуску Спецтрибуналу планують зробити 14-15 травня в Кишиневі. Тоді Рада Європи, ймовірно, укладе угоду про його керівний комітет. Загалом до ініціативи готові долучитися 25 країн ЄС.Як відомо, Парламентська асамблея НАТО ще 21 листопада 2022 року визнала державою-терористкою, а також підтримала резолюцію, в якій ідеться про створення спеціального трибуналу за фактом російської агресії. Однак таке рішення ще мала підтримати кожна окрема країна на національному рівні.Лише 9 травня 2025 року міністри закордонних справ країн Євросоюзу та представники вищого керівництва блоку схвалили запуск спеціального трибуналу щодо злочину агресії військово-політичного керівництва Росії проти України. Тоді висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас повідомила, що очікує перших рішень трибуналу вже 2026 року.Згодом, 14 травня Рада Європи підтримала створення цього трибуналу, до коаліції ввійшли понад 40 країн. 25 червня президент Зеленський та генсек Ради Європи Ален Берсе підписали угоду щодо створення Спецтрибуналу.Нагадаємо, декілька днів тому радник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов розповідав, що ЄС може стати співзасновником Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Проте перші вироки можуть з’явитися лише за декілька років..

Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз.Про це заявив віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка під час брифінгу в Києві, його цитує "Європейська правда".У нього запитали, чи ознайомлена Україна з новою угорською позицією щодо відкриття кластерів для українського вступу в ЄС. Віцепрем’єр з європейської інтеграції зазначив, що уряд Угорщини сформується наступного тижня. Лише після цього стануть можливими офіційні контакти."Зараз відбувається багато технічних розмов між Будапештом і Брюсселем, з Європейською комісією, в тому числі й щодо відкриття кластерів, тому що потрібно розуміти позицію Угорщини", — сказав він.Качка також висловив очікування на дуже швидкі контакти між Україною й Угорщиною."Але наразі це все більше питання технічних розмов, оскільки потрібно, щоби завершилось формування уряду в Угорщині", — наголосив він.За інформацією видання Financial Times, темп реформ і різне бачення швидкості вступу посилили напругу між Україною та Євросоюзом.Протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, наприкінці квітня новообраний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини можуть відбутися вже влітку..