Оприлюднення ювілейного 20-го пакету санкцій Європейського Союзу проти Російської Федерації, яке планувалося на перший тиждень лютого, було офіційно перенесено через внутрішні розбіжності між державами-членами. Основним каменем спотикання стала радикальна пропозиція щодо повної заборони на надання будь-яких морських послуг у портах ЄС суднам, що залучені до транспортування російської нафти.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.Причини затримки та ключові розбіжностіГоловною перешкодою для швидкого затвердження пакету стали тривалі дискусії навколо ініціативи Єврокомісії заблокувати доступ російських нафтових танкерів до європейської морської інфраструктури. Ця ініціатива потребує ретельного узгодження з країнами "Групи семи" (G7), зокрема США та Великою Британією, оскільки залучення глобальних партнерів зробить обмеження значно болючішими для російської економіки. Крім того, синхронізація дій з G7 дозволить зняти занепокоєння ряду прибережних держав Євросоюзу, чиї бюджети суттєво залежать від доходів портового сектору.Оновлені терміни оголошення нових обмеженьПопри те, що початковий дедлайн оголошення санкцій 4 лютого було порушено, дипломати вказують на можливість фіналізації документа найближчим часом. Наразі розглядаються два ймовірні сценарії завершення роботи над 20-м пакетом: офіційне представлення змісту обмежень може відбутися або до кінця поточної п'ятниці, 6 лютого, або вже на початку наступного робочого тижня — у понеділок, 9 лютого.Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що запровадження нових американських санкцій проти Росії залежатиме від того, як розвиватимуться переговори про завершення війни в Україні. При цьому в Сполучених Штатах Америки розглядають можливість санкцій проти "тіньового флоту" Росії.Нагадаємо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що російська оборонна промисловість може значно сповільнитися у 2026 році, адже Москва поставила у пріоритет економічну стабільність та збалансування фінансів, а не подальше збільшення витрат на війну в Україні..

Для того, щоби припинити війну в Україні, Європейський Союз завжди готовий проводити переговори з Росією. Однак є умова: це не повинні бути "паралельні" зустрічі з іншими каналами комунікації.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, якого цитують журналісти агенції Reuters.Під час свого візиту в Абу-Дабі німецький лідер заявив під час спілкування з журналістами про готовність Євросоюзу до діалогу з Росією.Однак, за словами канцлера Німеччини, такі контакти не мають суперечити основному переговорному процесу між Україною та Російською Федерацією. Він зараз відбувається в Об’єднаних Арабських Еміратах."Ми, звичайно, завжди готові до переговорів з Росією. Проте зараз в Абу-Дабі проходять скоординовані перемовини", — зауважив Мерц.Він додав, що якщо Європа може сприяти тому, щоби ці переговори ставали ще кращими й успішнішими, то вона це однозначно зробить."Але ми не будемо відкривати жодних паралельних каналів комунікації", — пояснив німецький канцлер.До речі, раніше президент Франції Еммануель Макрон припускав можливість контакту "найближчими тижнями" з російським диктатором Володимиром Путіним, не виключивши проведення відповідних переговорів на тлі обговорень з питань безпеки та війни в Україні.У відповідь міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров різко заявив, що подібні сигнали мають показний характер і розраховані на зовнішню аудиторію. На думку кремлівського політика, вони безпідставні та не мають за собою жодної конкретики.Нагадаємо, 29 січня Фрідріх Мерц зазначав, що Німеччина дуже скептично ставиться до заяв російських очільників. Зокрема, до того, що Кремль готовий погодитися на припинення вогню та мирне врегулювання війни в Україні. Дії Кремля доводять зворотне..

Офіційний Київ розраховує, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Про це повідомив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква під час зустрічі з делегацією Європарламенту.Прогрес у переговорахПід час переговорів із представниками Комітету Європейського парламенту з безпеки та оборони (SEDE) Ігор Жовква наголосив на високих темпах євроінтеграційних реформ. За його словами, Україна демонструє значний прогрес, що дозволить завершити підготовчу роботу до відкриття всіх переговорних етапів у найближчі місяці.Гарантії безпеки через членствоПредставник Офісу президента зазначив, що вступ до Євросоюзу є не лише економічним чи політичним кроком, а стратегічним елементом захисту як України, так і всієї європейської спільноти."Членство України у Європейському Союзі є основою майбутніх гарантій безпеки для України та всієї Європи. Саме тому нам необхідне чітке політичне рішення щодо членства України вже у 2027 році", — заявив Жовква.Нагадаємо, нещодавно головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо..

Посли країн ЄС наблизилися до досягнення домовленості про надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для фінансування оборони проти російської агресії. Очікується, що Європейська комісія залучить ці кошти у формі боргу, щоб забезпечити потреби Києва до того, як у квітні закінчаться наявні ресурси.Про це повідомляє Politico з посиланням на трьох дипломатів.Умови закупівлі зброї за межами блокуЯк зазначає видання, головною перешкодою в переговорах було питання участі країн, що не входять до ЄС, в оборонних контрактах, які фінансуватимуться цим кредитом. Згідно з проєктом угоди, Україна зможе купувати ключове озброєння у таких країн, як США та Велика Британія, у двох випадках:якщо в Євросоюзі немає еквівалентного продукту;якщо існує термінова потреба в такому озброєнні.До списку озброєння, яке Київ зможе закуповувати за межами блоку, входять системи протиповітряної та протиракетної оборони, боєприпаси для винищувачів та засоби для дальніх ударів.Роль Британії та ФранціїДля участі у ширших закупівлях Велика Британія повинна буде зробити фінансовий внесок, щоб допомогти покрити відсотки за кредитом. Цей внесок має бути пропорційним потенційним прибуткам британських оборонних фірм від участі в схемі. Водночас Франція доклала зусиль, щоб забезпечити найбільші вигоди від оборонних контрактів саме для країн ЄС, оскільки саме вони сплачуватимуть відсотки за цим кредитом.Наступні кроки та контрольУ Politico наголосили, що для залучення Парижа та його союзників до проєкту додали пункт про те, що будь-яка угода з третьою країною має базуватися на балансі прав і зобов'язань. Треті країни не повинні мати тих самих прав і переваг, що й держави-члени ЄС. Контроль за дотриманням умов закупівель зброї поза межами блоку буде посилено:Київ повинен надавати обґрунтовану інформацію, яка підтверджує необхідність таких закупівель.Європейська комісія перевірятиме ці дані "без зайвих зволікань" після консультацій з новою експертною групою з питань оборонно-промислового потенціалу України.У четвер, 5 лютого, комісар з питань бюджету Пйотр Серафін зустрінеться з представниками Європейського парламенту та Кіпрського головування в Раді ЄС, щоб вирішити розбіжності щодо погашення витрат на запозичення.Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

Президент Європейської ради Антоніу Кошта прибуде з офіційним візитом до України 24 лютого. Його участь запланована у заходах, присвячених до четвертої річниці від моменту початку повномасштабної агресії з боку Росії.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на офіційну заяву речника президента Євроради, оприлюднену у вівторок.Деталі майбутнього візитуПоїздка має символічне значення та акцентує на солідарності ЄС із Києвом, а головною метою візиту є участь Антоніу Кошти в урочистих та меморіальних подіях, що відбудуться 24 лютого. Водночас речник офіційно підтвердив плани президента Євроради відвідати Україну саме в цей день для вшанування пам'яті та обговорення поточної ситуації."Очікується, що президент Кошта відвідає Україну для участі в заходах з нагоди четвертих роковин війни в Україні 24 лютого", — зазначив він.Нагадаємо, нещодавно висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас повідомляла, що новий пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії планують схвалити 24 лютого. Він стане вже 20 за ліком. Попередня (хоча й не повна) згода між країнами щодо змісту документа вже є.Додамо, 29 січня Європейський Союз запровадив персональні санкції проти російських пропагандистів. Це, зокрема, телеведучі та журналісти Катерина Андреєва, Марія Сіттель, Дмитро Губернієв і Павло Зарубін..

У понеділок, 2 лютого, президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Говорили з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн про енергетичну підтримку України. Євросоюз нам дуже допомагає, і найближчим часом будуть іще постачання генераторів і додаткового енергетичного обладнання", — заявив Зеленський.Європейська посадовиця поінформувала українського лідера про фіналізацію 20-го пакета санкцій проти Росії. "Бачимо, що вже відбувається з російською економікою і що може бути далі, якщо тиск спрацює правильно. Працюємо в цьому напрямі, мають бути важливі кроки", — зауважив гарант.Також співрозмовники обговорили дипломатичну роботу й роботу над документами щодо гарантій безпеки та плану відновлення. "Домовилися, що наші команди тісніше працюватимуть разом, щоб забезпечити чіткість і повне розуміння майбутніх рішень", — додав Зеленський.Нагадаємо, нещодавно висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас повідомляла, що новий пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії планують схвалити 24 лютого. Він стане вже 20 за ліком. Попередня (хоча й не повна) згода між країнами щодо змісту документа вже є.Додамо, 29 січня Європейський Союз запровадив персональні санкції проти російських пропагандистів. Це, зокрема, телеведучі та журналісти Катерина Андреєва, Марія Сіттель, Дмитро Губернієв і Павло Зарубін..

Офіційний Будапешт оскаржує в європейському суді план REPowerEU, який блокує постачання енергетичних ресурсів із Росії. Угорська сторона наполягає на скасуванні обмежень, які наразі забороняють країнам-членам імпортувати російське паливо.Про це у соцмережі X повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у своїй заяві від 2 лютого. За його словами, позов угорської сторони базується на трьох ключових пунктах:процедурні порушення. Сійярто стверджує, що подібні заборони мають впроваджуватися лише через санкційні пакети, які потребують одностайного рішення всіх країн ЄС. Натомість цей регламент було прийнято як захід торгової політики;право на вибір постачальника. Згідно з договорами ЄС, кожна держава-член має право самостійно обирати джерела енергії та постачальників, що, на думку Будапешта, було порушено;порушення принципу енергетичної солідарності. Міністр наголосив, що цей принцип має гарантувати безпеку постачання для всіх членів блоку, а нинішнє рішення ЄС прямо шкодить інтересам Угорщини."Без російської нафти та газу ми не можемо гарантувати нашу енергетичну безпеку або підтримувати низькі ціни на енергію для угорських сімей", — заявив Сійярто. Очільник МЗС також додав, що наявні альтернативи російським ресурсам є "дорожчими та менш надійними", що робить відмову від постачань із РФ неможливою для країни на даному етапі.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення ЄС щодо заборони імпорту газу з Росії. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня..

Повітряні атаки Росії тривають, попри оголошення так званого "тижневого перемир’я". Під нічними ударами безпілотників загинули цивільні та постраждала критична інфраструктура України.Про це заявила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Вона наголосила, що жодного перемир’я не існує, а Росія не дотримується домовленостей.За її словами, зокрема, впродовж минулої ночі Росія атакувала Україну 90 ударними безпілотниками. У Дніпрі дрони влучили в приватний будинок, загинули двоє людей. У Конотопі на Сумщині постраждала залізнична інфраструктура, вибухи чути ще в низці міст."Це так виглядає перемир’я? Вибухи, загиблі цивільні, зруйновані енергетичні об’єкти та транспортна інфраструктура. Сьогоднішня атака — ще один доказ, що Росія не поважає домовленості", — зазначила Матернова.Вона додала, що в Україні зараз великий холод, а чимало багатоповерхівок у Києві досі залишаються без опалення після попередніх ударів по енергетиці. Більшість українців живуть з багатогодинними відключеннями світла."Демократичний світ не може відвертати очі від цього", — наголосила посол ЄС в Україні.Нагадаємо, сьогодні війська країни-агресорки завдали удару по пологовому будинку в Запоріжжі. Внаслідок цього багато людей постраждали. Серед потерпілих — двоє жінок, які були на огляді під час ворожого удару.Інший рашистський обстріл Запоріжжя спричинив поранення трьох людей. Серед них — чотирирічний хлопчик.До того ж кількість загиблих через ворожу атаку на автобус із шахтарями у Дніпропетровській області, яку здійснили рашистські дрони, зросла до 15 людей. Відомо також про сімох поранених..

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Рим підтримує прискорений вступ України до Європейського Союзу. Однак у них у пріоритеті все одно перебувають інші країни.Про це Антоніо Таяні розповів в інтерв'ю італійському виданню Corriere Della Sera. За його словами, першими вступити до Європейського Союзу мають Балканські країни."Ми підтримуємо вступ України, але Балкани для нас на першому місці. Ми взяли на себе зобов'язання перед ними, і вони є для нас пріоритетом", — заявив міністр закордонних справ Італії.Він анонсував, що 3 березня в Римі відбудеться зустріч "Друзів Балкан", а 1 квітня очікується візит до Сербії. Таяні наголосив, що при цьому Італія продовжить допомагати й Україні."На початку квітня ми відвідаємо Белград разом із міністром Німеччини Вадефулем, щоби висловити свою стурбованість Сербії. Ми підтримаємо Україну, якій необхідно домогтися прогресу", — підсумував він.Раніше Антоніо Таяні прокоментував критичні зауваження Володимира Зеленського стосовно позиції Євросоюзу. Міністр наголосив, що саме завдяки діям Європи вдалося гарантувати збереження незалежності України.Як відомо, у грудні 2025 року з'явилася інформація, що Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить до Євросоюзу до 1 січня 2027 року. Джерела розповідали, що це обговорювалося на переговорах за участю США та європейських країн.Нагадаємо, 28 січня стало відомо, що Італія надіслала Україні першу партію допомоги для подолання енергетичної кризи. Деяке обладнання на той момент уже перебувало в Києві. Про це тоді повідомив офіс прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні..

Європейські лідери мають намір спокійно реагувати на провокативні заяви американського президента Дональда Трампа, але при цьому відповідати тарифами. Вони розробили план, як протидіяти трампівським крокам.Таку інформацію оприлюднило видання The New York Times, журналісти якого послалися на власні джерелаСпіврозмовники медійників розповіли, що лідери європейських країн зібралися на екстрену вечерю наступного дня після того, як Трамп на Всесвітньому економічному форумі пригрозив Європі економічними складнощами, а також принизив політиків і піддав критиці їхні цінності.Європейці обговорили, що варто зробити, аби впоратися зі швидким погіршенням відносин зі США, це проявилося, зокрема, в нав'язливому прагненні Трампа захопити Гренландію.Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала продовжувати діалог із президентом. Тим часом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполягав на негайних заходах зі скорочення регулювання бізнесу в усій Європі, щоби стимулювати економічне зростання та знизити залежність від економіки США.Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що для завоювання поваги Трампа Європа має продемонструвати готовність дати відсіч його погрозам.Джерела видання стверджують, що за підсумками зустрічі розробили своєрідний план дій у відповідь. За словами трьох співрозмовників, він полягає в тому, щоби зберігати спокій під час майбутніх провокацій Трампа, погрожувати відповідними митами та працювати за лаштунками над тим, щоби зробити Європу менш залежною у військовому й економічному плані від США.Щоби заспокоїти Трампа в короткостроковій перспективі, європейці обговорюють способи зміцнення безпеки в Арктиці. У довгостроковій перспективі — сторони працюють над диверсифікацією торгівельних відносин, поліпшенням збройних сил і зниженням залежності своїх країн від американських технологій."Водночас Європа досі не має плану щодо швидкого встановлення військової автономії від США, а фінансова та банківська система регіону залишається фрагментованою, що ускладнює фінансування амбітних проєктів", — наголосили аналітики.Крім того, підсумували вони, процес ухвалення рішень затягується, а лідери Європи розходяться в думках щодо того, як реалізувати проєкт, що може тривати роки або десятиліття, зі зниження їхньої трансатлантичної залежності.Нагадаємо, що 15 грудня лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського та президента Трампа, а також європейськими командами..

У п’ятницю, 30 січня, Європейська комісія оголосила про розслідування щодо Словаччини. Це пов’язано з ліквідацією її бюро захисту інформаторів.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на відповідну заяву Єврокомісії.Медійники зауважили, що у своїй останній суперечці з Братиславою щодо верховенства права виконавчий орган ЄС розкритикував Роберта Фіцо за спробу замінити бюро новою інституцією, керівництво якої призначатиметься політично."Комісія вважає, що цей закон порушує правила Європейського Союзу", — йдеться в офіційній записці Єврокомісії.Крок Брюсселя зроблено на тлі сильного тиску з боку законодавців, які вимагають вжити заходів проти репресій Фіцо проти незалежних інституцій і підозр у шахрайстві з використанням сільськогосподарських фондів ЄС.Голова бюро захисту інформаторів Зузана Длугошова заявила, що неодноразово попереджала словацьких посадовців про те, що ці плани суперечать законодавству ЄС."Якби врахували думку експертів, Словаччина могла б уникнути процедури порушення справи від ЄС. Проте ми вважаємо, що сам цей процес може сприяти професійнішій і змістовнішій дискусії про те, як варто правильно організувати захист інформаторів у Словаччині", — зазначила вона.Брюссель дав Братиславі місяць на відповідь на свої запити, перш ніж вжити подальших заходів, які потенційно можуть містити скорочення виплат ЄС Словаччині після багатоетапного процесу.Аналітики видання констатували, що з моменту повернення до влади 2023 року на четвертий термін партія Фіцо вжила заходів для ліквідації антикорупційних інституцій, зокрема, скасувала Спеціальну прокуратуру, яка займалася гучними корупційними справами, та розформувала NAKA, елітний поліцейський підрозділ, завданням якого була боротьба з організованою злочинністю.Нагадаємо, що декілька днів тому прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення ЄС щодо заборони імпорту газу з Росії. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Європейський Союз прагне прийняти Україну 2027 року. Головна мета — начебто відкрити доступ Києва до бюджету ЄС із 2028 року.Про це свідчить відео з фрагментами інтерв'ю угорського прем'єр-міністра, які опублікував у соціальних мережах його речник Золтан Ковач.За словами Орбана, під час останнього саміту ЄС лідерам нібито презентували документ, у якому викладено плани Брюсселя щодо вступу України саме 2027 року. На його думку, такий поспіх пов’язаний із початком нового семирічного бюджетного циклу Євросоюзу 2028 року."Вони хочуть прийняти Україну 2027 року. Це тому, що прагнуть надати Україні гроші зі семирічного європейського бюджету, який розпочинається 2028 року", — заявив прем’єр-міністр Угорщини.Він додав, що в такому разі фінансування отримає Україна коштом інших країн-членів."Це означає, що ці гроші відберуть у нас, центральноєвропейців", — повторив Орбан свою відому тезу, яка не підкріплена вагомими аргументами.Він також наголосив, що час для вступу України, на його думку, обмежений саме рамками бюджетного циклу."Тому є обмежений час для вступу України до ЄС до початку наступного семирічного бюджету", — знову наголосив угорський прем’єр-міністр.Окрім того, він повторив свою позицію проти членства України в Євросоюзі. Зокрема, заявив, що Україна нібито не посилить безпеку Європи."Україна не може захистити Європу від Росії. Вступ України в ЄС втягне нас у війну", — зазначив Орбан.На його думку, фінансову допомогу Україні варто переорієнтувати на внутрішні потреби країн ЄС. Оскільки вона не рятує Європу за нинішньої ситуації."Гроші, які ми даємо або хочемо дати Україні, варто використати для розвитку армій і озброєння європейських країн", — заявив він.Водночас прем’єр-міністр Угорщини окреслив власне бачення європейської безпеки. В ньому не надається важливого місця Україні."Наша лінія оборони проти Росії — це не українсько-російський кордон, а місце, де закінчується кордон НАТО", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, що 24 січня угорський прем'єр-міністр виступив із різкою заявою, звинувативши Київ у відвертих спробах вплинути на результати парламентських виборів в Угорщині. Попри нібито зовнішній тиск, він зазначив, що країна збереже свій курс і не піддасться жодному залякуванню..

Новий пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії планують схвалити 24 лютого. Він стане вже 20 за ліком. Попередня (хоча й не повна) згода між країнами щодо змісту документа вже є.Про це повідомила висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у четвер, 29 січня, її цитують журналісти "Європейської правди"."Щодо 20 пакету антиросійських санкцій, то ми вже визначили, що прагнемо вийти з ним 24 лютого", — зазначила вона.За її словами держави-члени ЄС пропонують різні санкції, включно з "повною забороною морських послуг, а також питаннями енергетичних санкцій і мінеральних добрив"."Я маю на увазі, що це пропозиції, які ми маємо на столі. Отже, робота триває, процес узгоджень іще не завершений", — розповіла головна дипломатка ЄС. Кая Каллас зауважила, що не може сказати, що станом на зараз серед держав Європейського Союзу є повна згода щодо вмісту пакета. Але вона уточнила, що загалом процес домовленостей рухається в «правильному напрямку»."Я не можу сказати, що ми маємо згоду зараз, інакше ми би вже оголосили про те, що маємо згоду. Але, наприклад, сьогодні ми мали багато розмов про це — і тепер продовжуємо працювати над документом", — пояснила вона.Раніше стало відомо, що наступного тижня Єврокомісія очікувано оприлюднить пропозицію щодо нового, 20 пакета санкцій ЄС проти Росії. Відомою є й позиція Франції, яка хоче, щоби 20 пакет санкцій виявився "особливо жорстким" щодо "тіньового флоту" Росії.Нагадаємо, що сьогодні Європейський Союз запровадив персональні санкції проти російських пропагандистів. Це, зокрема, телеведучі та журналісти Катерина Андреєва, Марія Сіттель, Дмитро Губернієв і Павло Зарубін..

У четвер, 29 січня, Європейський Союз запровадив персональні санкції проти російських пропагандистів. Це, зокрема, телеведучі та журналісти Катерина Андреєва, Марія Сіттель, Дмитро Губернієв і Павло Зарубін.Про це свідчить текст регламенту Ради ЄС щодо обмежувальних заходів у зв’язку з дестабілізаційною діяльністю Росії. Зазначається, що обмеження передбачають заборону на в’їзд до країн-членів ЄС і заморожування активів у європейських банках.Також у санкційному переліку є танцівник балету, колишній голова Севастопольського театру Сергій Полунін, якому президент Володимир Зеленський припинив українське громадянство у жовтні торік, і російський актор і співак Роман Чумаков.Ведуча програми "Время" Катерина Андреєва "регулярно поширює дезінформацію та пропаганду про війну проти України", підтримує армію Росії та незаконні формування "ДНР / ЛНР". Також вказується, що вона двічі вела "пряму лінію" з очільником Кремля Володимиром Путіним (2001, 2007), а також коментувала його інавгурації та військові паради.Ведучий програми "Москва. Кремль. Путин" на каналі "Россия 1" Павло Зарубін характеризується як пропагандист з "ексклюзивним доступом до порядку денного Володимира Путіна". Зокрема, він першим узяв інтерв’ю у нього після початку повномасштабного вторгнення, регулярно поширює антиукраїнську дезінформацію, а 2025 року був співведучим "прямої лінії".Дмитро Губернієв є ведучим і коментатором російських державних медіа та публічно підтримує / виправдовує війну Росії проти України, поширюючи наративи Кремля. Відповідні наративи він просуває під час спортивних трансляцій.Марія Сіттель веде державні пропагандистські заходи Росії, а також є ведучою новинної програми "Вести" на телеканалі "Россия" з 2001 року. Сіттель систематично підтримує агресію проти України, анексію Криму та політику російської влади.Роман Чумаков — російський актор і співак, який після початку повномасштабної війни Росії проти України активно підтримує російські війська. Він часто відвідує солдатів на окупованих українських територіях і пише патріотичні пісні, А також публічно вихваляє та прославляє Путіна, збирає гроші для російських збройних сил.17 січня, президент України Володимир Зеленський підписав санкції, спрямовані проти тих, хто виправдовує російську агресію. Йдеться про осіб, який Кремль використовує у пропагандистських цілях..

У четвер, 29 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв онлайн-участь у засіданні Ради Європейського Союзу в закордонних справах. Він поінформував європейських колег про ситуацію на лінії фронту та в Україні загалом, найнагальніші та стратегічні потреби, просування мирних зусиль.Про це повідомили на сайті українського МЗС."Ми вступили в новий рік, який може стати поворотним для майбутнього Європи. В умовах геополітичної турбулентності важливо зберігати Україну в центрі уваги", — наголосив міністр. Сибіга висловив вдячність європейським партнерам за єдність, послідовність і лідерство у щоденній підтримці України. За його словами, це свідчить про три речі: Європа стоїть на захисті своїх цінностей. Європа сповнена рішучості. Європа має силу.Очільник МЗС підкреслив, що, попри гучні заяви, Росії не вдалося досягнути жодного прориву на полі бою, а втрати окупанта продовжують зростати. Метою України є досягнення рівня у 50 тисяч російських втрат на місяць. За словами керівника зовнішньополітичного відомства, коли росіяни втрачатимуть більше, ніж здатні набирати, це змусить Путіна та його режим переглянути свої плани. "Ми виграємо для вас час — це гірка правда. Краще зупинити Росію в Україні вже зараз", — зазначив міністр. Він зауважив, що Європа має досягнути повної стратегічної автономії у питаннях озброєння та безпеки. Це питання виживання Європи, в якому Україна є ключовим елементом на цьому шляху.Сибіга відзначив важливість програми PURL для зміцнення української протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури, особливо для протиракетної оборони від балістичних загроз та постачання ракет-перехоплювачів. Для цього важливо забезпечити фінансування цієї програми на рівні орієнтовно 15 мільярдів доларів на рік."PURL — єдиний інструмент, який дозволяє нам купувати критично важливу зброю в американців. Важливо також, щоб європейська ініціатива SAFE почала приносити результати якомога швидше цього року", — наголосив міністр.У контексті мирних зусиль і нещодавніх переговорів в Абу-Дабі Сибіга відзначив, що Україна розглядає їх як продовження взаємодії зі США та мирних зусиль, які отримали новий імпульс минулої осені. Очільник МЗС повідомив, що наразі Україна разом зі США готується до наступного раунду в тристоронньому форматі найближчим часом."Як я вже казав, президент України Володимир Зеленський готовий зустрітися з Путіним, щоб обговорити найчутливіші питання. Зокрема, що стосується територій і ЗАЕС. Публічна реакція Кремля на цю тезу вкотре показала, що Путін не хоче зупиняти агресію", — наголосив Сибіга.Він закликав партнерів не знімати з порядку денного питання заморожених російських активів. Це потужний важіль для миру, який не можна залишати. Сибіга виокремив ключові можливості для Європи чинити тиск на Росію: блокування "тіньового флоту" й ухвалення сильного 20 пакету санкцій, включно з обмеженнями проти російської оборонної промисловості та нафтогазового сектору.Очільник МЗС привітав ЄС з остаточним рішенням відмовитися від російського газу до 2027 року та подякував за нещодавнє рішення виділити перші 10 мільйонів євро для Спеціального трибуналу."Росія повинна заплатити. Рано чи пізно. Вона має відчути цей тиск вже зараз. Сам ризик втрати активів змусив Путіна змінити свою поведінку минулого року", — зауважив він. Окремо Сибіга відзначив невідкладну енергетичну допомогу з боку ЄС та внески до стійкості України в рамках так званого "Енергетичного Рамштайну". Міністр також висловив щиру вдячність суспільствам європейських країн за їхнє щиру солідарність. "Я впевнений, що наш гіркий досвід на рівні кожної родини та загалом нашої держави також сприятиме стабільності Європи. Звісно, було би краще, якби ніхто не мусив проходити через такий досвід. Але ми повинні бути готові. Це війна майбутнього", — зазначив міністр.У контексті євроінтеграційного шляху він додав, що цей рік має стати визначальним. Членство України в ЄС наблизить мир, зміцнить ЄС, дасть Україні ще одну гарантію безпеки та створить умови для економічного зростання в Європі. Це є ключовим елементом нової архітектури безпеки Європи."Доля та мир Європи сьогодні вирішуються в Україні. І за дуже високу ціну", — підсумував український міністр.Нагадаємо, декілька днів тому Андрій Сибіга заявив, що Україна планує притягнути самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до відповідальності за допомогу країні-агресорці Росії у війні..
