# Євросоюз

Угорщина заблокувала важливу для України позику від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро. Київ планував витрати ці кошти для стабілізації своєї економіки.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, під час зустрічі послів ЄС представник Угорщини виступив категорично проти надання кредиту Україні.Відтак, позиція Будапешта фактично зупинила процес виділення 90 мільярдів євро для Києва, адже для ухвалення такого рішення необхідна одностайна підтримка всіх країн-членів ЄС.Чому ці гроші важливі для КиєваУкраїна розраховує отримати 90 мільярдів євро кредити, адже, згідно з прогнозами, вже у квітні цього року може зіткнутися з дефіцитом бюджету. Крім того, від цієї позики залежить успіх переговорів із МВФ щодо програми на 8 мільярдів євро.У виданні зауважили, що цей кредит також розглядався як альтернативний варіант після того, як країни ЄС не змогли домовитися про використання заморожених російських активів для фінансування потреб України.Журналісти також зауважили, що Будапешт заблокував допомогу Україні на тлі підготовки Угорщини до виборів. Зокрема, прем'єр-міністр Віктор Орбан наразі посилив антиукраїнську риторику, адже його партія зараз поступається в опитуваннях опозиційній силі "Тиса".Тому зараз державні ЗМІ Угорщини активно поширюють тези про те, що фінансова підтримка Києва лише затягує війну коштом угорських платників податків.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

Європейський Союз планує посилити економічний тиск на країну-агресора, затвердивши ювілейний пакет обмежень уже на початку наступного тижня. Попри відсутність миттєвої згоди серед послів 20 лютого, керівництво блоку налаштоване на рішуче продовження санкційної політики.Про це повідомляє висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас, пише The Guardian.Терміни та дипломатичні зусилляПід час зустрічі формату E5 у Кракові Кая Каллас наголосила, що Євросоюз не збавляє обертів у питанні обмеження ресурсів РФ для ведення війни. Хоча сьогоднішні консультації послів не завершилися фінальною домовленістю, стратегічна мета залишається незмінною."Наступного понеділка ми маємо на меті ухвалити 20-й пакет санкцій проти Росії", — заявила головний дипломат ЄС.Ефективність обмеженьКаллас акцентувала, що чинні санкції вже завдають відчутної шкоди російській економіці та обмежують її військовий потенціал. Вона заперечила міф про "непереможність" Москви, вказавши на рекордні втрати російської армії та колосальний тиск на фінансову систему агресора."Вони завдають серйозної шкоди економіці Росії, і кожен новий захід ще більше обмежує її можливості вести війну. Москва не є непереможною. Її армія зазнає рекордних втрат, а економіка перебуває під великим тиском.Але Путін не закінчить цю війну, доки витрати не перевищать вигоди, і це та точка, якої ми повинні досягти", — підсумувала Каллас.Нагадаємо, Москва вважає очікуваним рішення Вашингтона пролонгувати санкції проти Російської Федерації. Офіційний представник російського керівництва назвав дії американської адміністрації рутинним процесом, одночасно визнавши значні труднощі в дипломатичному врегулюванні війни в Україні..

На сьогодні лише дві країни Європейського Союзу — Словаччина та Угорщина — продовжують отримувати російську нафту через нафтопровід "Дружба". Попри санкції, запроваджені Дональдом Трампом проти компаній "Роснефть" та "Лукойл", офіційний Будапешт продовжує триматися за російські енергоресурси.Про це йдеться у аналітичному матеріалі TrueUA "Орбан і Фіцо шантажують Україну: чому саме зараз шанс закрити "Дружбу" назавжди".Відтермінування замість диверсифікаціїПісля впровадження американських санкцій Віктор Орбан домовився про річне відтермінування заборони на імпорт нафти для Угорщини. Однак, як свідчать факти, угорський уряд не скористався цим часом для пошуку альтернатив: ні минулого, ні цього року влада Угорщини не зробила жодних кроків для диверсифікації постачання.Водночас замість того, щоб домовлятися про постачання через Хорватію, у Будапешті заявляли про нібито "технічну складність" такого транзиту. Насправді причини відмови від альтернативних маршрутів зовсім інші, ніж ті, про які офіційно заявляє угорська сторона.Чому Орбан досі не відмовився від російської "Дружби"У матеріалі автор вказує на кілька причин такого рішення угорського прем'єра.Перша: нафта по трубопроводу "Дружба" дешевша.Друга: імпортуючи російську нафту, Орбан є опорою Кремля в Євросоюзі. Це типова політична корупція. Залишається сподіватися, що після поразки партії Fides на квітневих виборах нова угорська влада розслідує цю корупційну історію, від якої страждає міжнародний імідж Угорщини.Третя: прохолодні відносини між Загребом і Будапештом. Орбан та його партія багато років проводять ревізіоністську політику щодо Тріанонського договору, через що висловлюють територіальні претензії до сусідніх країн. Українцям це добре відомо, адже орбанівці регулярно зазіхають на Закарпаття. У травні 2022 року Орбан пояснював, чому не підтримує нафтові санкції проти Росії:"Ті, хто мають вихід до моря і порти, можуть доставляти туди нафту танкерами. Якби вони не відібрали їх у нас, у нас також був би порт на морі".Автор також зазначає, що до 1920 року хорватський порт Рієка належав Королівству Угорщина, то ж у Загребі висловлювання Орбана цілком справедливо розцінили як територіальні зазіхання та поставили його на місце."Це зараз Орбан із Фіцо побраталися в інтересах Путіна, а того ж 2022 року на кордоні Угорщини зі Словаччиною перший із них відкрив пам’ятник "Угорська Голгофа" з нагадуванням про Тріанонську угоду. На цьому пам’ятнику зображено карту колишніх угорських територій із частинами нинішніх Австрії, Словенії, Словаччини, Румунії, України та Хорватії. Тоді словацька влада обурилася недружнім вчинком сусіда. Правда, урядом керував не Фіцо", — вказує політичний оглядач.Тепер Орбан звернувся про допомогу до Загреба. Хорвати не відмовили, вони мають союзні зобов’язання в рамках Євросоюзу, проте вказали угорському діячеві, що він отримає не російську нафту. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр зазначив, що його країна діятиме в межах законодавства ЄС і санкційних правил."Барель, куплений у Росії, може здаватися дешевшим для окремих країн, але він допомагає фінансувати війну та атаки на український народ. Час припинити це воєнне збагачення", — наголосив він. Шушняр також нагадав політикам у Будапешті й Братиславі, що Хорватія підтримує Україну та з повагою ставиться до її щоденних втрат через російську агресію.Нагадаємо, раніше речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Україна підтримує постійний діалог з Європейською комісією, Угорщиною та Словаччиною щодо ситуації з транзитом російської нафти трубопроводом "Дружба". Проте бажання Будапешта зберегти постачання в країну нафти з країни-агресорки Росії нагадує поведінку наркоманів..

Європейський Союз вимагає виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (територія Молдови). Такий пункт планують внести в можливу мирну угоду щодо України.Таку інформацію оприлюднило видання "Радіо Свобода". Журналісти з’ясували, що висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас поширила серед держав-членів ЄС документ із викладенням вимог до Росії в контексті дипломатичних переговорів з Україною. Посередником у таких переговорах виступають США.Згідно з документом, йдеться не лише про виведення військ зі сусідніх країн, а й про скорочення чисельності російської армії. Крім того, у переліку вимог — виплата репарацій та демократизація російського суспільства.За інформацією джерел видання в дипломатичних колах ЄС, запропоновані умови самі європейці називають максималістськими. Один із дипломатів пояснив, що таким чином Європа фактично відповідає на максималістські вимоги Росії до України.Інший європейський посадовець наголосив, що досягнення миру залежить не лише від можливих поступок Києва. За його словами, паралельно необхідно визначити, які кроки має зробити Москва ще до початку будь-яких мирних місій чи переговорних ініціатив.У першому розділі документа зазначено: якщо Україна обмежує чисельність військ або відводить їх з окремих районів, Росія має зробити те саме. Водночас не допускається жодного "де-юре" визнання окупованих територій, які мають бути демілітаризовані.У блоці про безпеку Європи вимагається припинення дезінформації, кібератак, диверсій, порушень повітряного простору та втручання у вибори.Інший ультиматум передбачає відсутність ядерної зброї в Білорусі та "заборону російської військової присутності та розгортання військ у Білорусі, Україні, Молдові, Грузії та Вірменії". Російські війська протягом десятиліть розміщувалися в контрольованих Росією сепаратистських регіонах, таких як Абхазія, Південна Осетія та Придністров'я, а також на базах у Вірменії та Білорусі.Окремо наголошується на дотриманні міжнародного права: без амністії за воєнні злочини, з доступом міжнародних слідчих і пріоритетом міжнародних зобов’язань над внутрішнім законодавством РФ.Документ також передбачає виплату репарацій Україні та компенсацію збитків європейським державам і компаніям, зокрема за екологічну шкоду. ЄС заморозив близько 210 мільярдів євро російських активів і вже спрямовує доходи від них Україні.Серед внутрішніх вимог до Росії — проведення вільних виборів під міжнародним наглядом, звільнення політв’язнів, повернення депортованих цивільних і дітей, свобода медіа, скасування репресивного законодавства та співпраця в розслідуванні вбивств опозиціонерів.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни зазначали, що Росія може створювати умови для загрози Одеській області з боку окупованого Придністров'я, намагаючись закріпити українські війська на південному заході України..

Позиція Угорщини щодо російських спортивних посадовців може затримати ухвалення наступного 20 пакета антиросійських санкцій Європейського Союзу. При цьому перемовини з Будапештом іще тривають.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні поінформовані джерела.Зокрема, три дипломати повідомили виданню, що Європа наближається до фінішу в ухваленні 20 пакета санкцій проти Росії. Очікується, що остаточну угоду укладуть після ще двох зустрічей послів у форматі Coreper II.Водночас двоє інших дипломатів розповіли медійникам, що Угорщина наполягає на виключенні зі списку санкцій провідних російських спортивних посадовців. Це може призвести до затримки з ухваленням пакета санкцій.Головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас домагається, щоби новий пакет санкцій був готовий до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого.Європейські дипломати повідомили медійникам, що посли, ймовірно, зустрінуться в середу, 18 лютого, та, можливо, в п'ятницю, 20 лютого.Крім того, Каллас намагається координувати свої дії з Великою Британією. Це допоможе надати обмеженням максимальний ефект, якого прагнуть у Євросоюзі.Як відомо, 6 лютого Єврокомісія підготувала 20 пакет санкцій проти Росії. За словами президентки Урсули фон дер Ляєн, санкційний список планують розширити ще на 43 судна так званого "тіньового флоту", що збільшить їхню загальну кількість до 640.Крім того, ЄС має намір ускладнити для Москви закупівлю нових танкерів для обходження обмежень, а також запровадити заборону на технічне обслуговування і надання низки послуг танкерам зі скрапленим газом і криголамам.Нагадаємо, що 13 лютого президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 91 морського судна, що є частиною "тіньового флоту" країни-агресорки Росії..

На полях Мюнхенської безпекової конференції Україна та її європейські партнери провели черговий раунд переговорів щодо прискореної процедури членства в Європейському Союзі. Попри готовність більшості держав рухатися швидше, процес стикається з жорстким опором одного гравця, що змушує Київ шукати нові дипломатичні інструменти для подолання вето.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками пресконференції, пише "Радіо Свобода".Угорщина на шляху до БрюсселяЗа словами дипломата, технічно та політично Україна могла б просуватися до членства значно вищими темпами. Головним гальмом на цьому шляху залишається деструктивна позиція офіційного Будапешта, яка наразі виглядає як повна блокада українських ініціатив."Недалекоглядна позиція Угорщини, яка повністю блокує всі українські зусилля на цьому напрямку", — констатував очільник МЗС.Чому Україна потрібна ЄвропіПопри труднощі з Угорщиною, Андрій Сибіга наголосив, що в архітектурі самого Євросоюзу відбувається зміна сприйняття України. Більшість країн-членів усвідомлюють, що приєднання Києва — це не лише допомога Україні, а й критичне посилення самої Європи в оборонній та економічній сферах. Міністр виокремив ключові переваги, які отримає блок від вступу України:безпековий фундамент: посилення оборонної потужності всього континент;політична вага: зміцнення дипломатичних позицій Європи на світовій арені;економічна автономія: внесок у стратегічну незалежність ЄС та розвиток промисловості.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також стало відомо, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..

Уряд Віктора Орбана може отримати нові кошти від Європейського Союзу. До того ж Брюссель відчутно пом’якшив загалом жорстку риторику на його адресу. Це відбувається перед важливими виборами в Угорщині.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на людей, які добре обізнані зі ситуацією навколо угорських виборів.Річ у тому, що посадовці ЄС не хочуть, аби їх вважали такими, що втручаються у вибори або дають Віктору Орбану додаткові аргументи для його антибрюссельської кампанії.Опитування показали, що Орбан може програти вибори 12 квітня, оскільки опозиційна партія "Тиса" на чолі з Петером Мадяром випереджає "Фідес" Орбана приблизно на 10 пунктів.Також джерела медійників запевнили, що "Тиса" теж закликала інституції Євросоюзу проявити стриманість під час виборчої кампанії. У недільній промові Мадяр пообіцяв зміцнити позиції Угорщини в ЄС."Місце Угорщини — в Європі, не тільки тому, що ми потребуємо Європи, а й тому, що Європа потребує нас", — наголосив він.За словами співрозмовників журналістів, Єврокомісія вже розпочала обережніше висловлюватися у своїх публічних заявах щодо Угорщини та питань верховенства права.До того ж, попри останні застереження, уряду Віктора Орбана можуть виділити близько 2,4 мільярда євро нових коштів до виборів."За декілька місяців до таких історичних і вирішальних виборів, вони дійшли висновку, що найкраще нічого не робити. Європейська комісія страхує свої ризики, що є нормальним", — пояснив журналістам угорський посадовець. Він акцентував, що все, що зроблять інституції ЄС, Віктор Орбан може використати проти Брюсселя. І він готується до таких контратак.«Усе, що ми скажемо або не скажемо, він використає проти нас", — заявив неназваний представник Європейського парламенту в розмові з медійниками.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

Попри активну підтримку євроінтеграційних прагнень Києва, держави-члени Європейського Союзу наразі не досягли згоди щодо фіксації точного календаря вступу України до блоку. Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас наголосила, що попереду залишається значний обсяг роботи, проте стратегічний курс на те, що "Україна — це частина Європи", залишається незмінним.Про це повідомляє DW, цитуючи заяву топдипломатки Євросоюзу під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки у неділю, 15 лютого.Дипломатична реальністьЗа словами Каї Каллас, на сьогодні в середині об'єднання панує стримана позиція щодо конкретних дедлайнів. Вона відкрито визнала наявність розбіжностей у поглядах серед країн-членів, що є природним процесом для європейської дипломатії."Моє відчуття таке, що держави-члени не готові назвати конкретну дату. Цілком зрозуміло, що ми не маємо однакових поглядів щодо всіх питань, і так буде й надалі", — пояснила головна дипломатка ЄС.Водночас Каллас виступила на захист європейської суб'єктності, відкинувши критику з боку держсекретаря США Марко Рубіо щодо нібито занепаду європейської цивілізації. Вона підкреслила, що попри певні розбіжності з Вашингтоном, Європі не загрожує крах.Безпека України як пріоритет для ЄвропиКаллас акцентувала на тому, що зміцнення обороноздатності ЄС є нагальною потребою, а геополітична вага блоку напряму залежить від успіху України. Вона нагадала, що безпекова архітектура континенту зараз формується саме на українських теренах."Існує нагальна потреба повернути європейську суб'єктність. Безпека Європи починається в Україні", — заявила Кая Каллас.Тверезий погляд на РосіюТоркаючись теми завершення війни, представниця ЄС закликала міжнародну спільноту не переоцінювати можливості Кремля. Вона назвала Росію "надламаною" агресоркою та застерегла від сценаріїв, де Москва отримає за столом переговорів більше, ніж змогла вибороти на полі бою. Крім того, Каллас наполягає на виплаті репарацій та притягненні РФ до відповідальності за воєнні злочини.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також повідомлялось, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..

У Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву латвійського лідера під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.Пошук "креативної формули"За словами Рінкевичса, попри бажання багатьох партнерів бачити Україну в складі ЄС якнайшвидше, всередині блоку досі не готові зафіксувати конкретну дату вступу. Політик зазначив, що Брюссель вміє бути "креативним", коли цього вимагають обставини, проте наразі єдиного рішення немає."З нашого погляду, так, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала частиною Євросоюзу, але ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно потрібно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде", — зауважив президент Латвії.Фактор війни та мирної угодиРінкевичс переконаний, що ключовою перешкодою для визначення дедлайнів є відсутність мирної угоди, яка в найближчій перспективі залишається недосяжною через позицію Кремля. Він підкреслив, що поки Росія не виявляє готовності до реальних кроків, ЄС змушений вирішувати складну дилему розширення за умов війни."Я не бачу, що Росія збирається рухатися. А якщо Росія не рухається, то ми не матимемо угоди. Якщо Росія не рухається, то ми маємо вирішити, якщо є країна, яка перебуває у стані війни, що ми будемо робити з розширенням Європи. Тож чи можемо ми сьогодні назвати конкретну дату, наприклад 27 листопада?" — риторично запитав політик.Прогнози на 2026 рікОкремо президент Латвії торкнувся термінів завершення бойових дій. На його думку, розраховувати на фінал війни вже у 2026 році наразі складно, хоча він був би радий помилитися у своїх розрахунках."Чесно кажучи, на цю мить я не можу уявити, що ми укладемо угоду у 2026 році. Якщо я помиляюся, я з радістю визнаю це всюди", — резюмував Рінкевичс.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення..

Через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Таку заяву зробила єврокомісар з розширення Марта Кос під час Українського ланчу в Мюнхені. За словами Кос, традиційний процес вступу, заснований виключно на індивідуальних досягненнях країн-кандидатів, наразі стикається з безпрецедентними геополітичними викликами."На основі поточної методології розширення ЄС, вступ України в ЄС 1 січня 2027 року не є можливим. Але ми маємо знайти, як подолати розрив між процесом вступу, заснованим на досягненнях країн-кандидатів, та геополітичними викликами", — заявила єврокомісар.Вона наголосила, що питання членства України вже давно вийшло за межі звичайної бюрократичної процедури. На думку Кос, йдеться про значно масштабнішу мету — остаточне об'єднання Європи.Водночас у Брюсселі запевняють, що попри складність нинішніх правил, пошук "геополітичного підходу" може стати ключем до того, щоб Україна стала частиною спільноти швидше, ніж це передбачає стандартний графік.Як зазначав Bloomberg, проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає вступ до ЄС у 2027 році. До цього часу Київ може отримати окремі переваги, пов’язані з членством.Водночас речник Європейської комісії у коментарі Bloomberg підтвердив, що майбутній вступ України до ЄС є частиною обговорень у межах потенційної мирної угоди.Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Своєю чергою, головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо..

У п’ятницю, 13 лютого, в Німеччині відбулася зустріч у Берлінському форматі за участю президента України Володимира Зеленського. За її підсумками Київ розраховує на підтримку партнерів і союзників.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Головна увага — ситуації в енергетиці, нашому відновленню. Україна сформує та відправить партнерам список потреб для підтримки нашої енергетичної інфраструктури та військової сфери", — зазначив він.За його словами, Україна розраховує на підтримку. Також належну увагу під час розмови приділили й гарантіям безпеки для України та всієї Європи."Говорили й про нашу дипломатичну роботу, важливість підтримки України", — акцентував український президент.На його переконання, потрібно продовжувати підтримку PURL і повністю реалізувати потенціал ініціативи SAFE для спільного з Україною виробництва зброї."Українці разом з усіма іншими європейцями мають бути впевнені у своєму майбутньому та в тому, що російська агресія більше ніколи не повториться. Дякую партнерам, які це розуміють і допомагають", — наголосив Володимир Зеленський.Він підсумував, що учасники зустрічі узгодили спільні позиції, скоординували подальші кроки та домовилися про наступні контакти в широкому колі.Раніше повідомлялося, що державний секретар США Марко Рубіо в останній момент скасував свою участь у розмові з лідерами країн Європи, керівниками Європейського Союзу, НАТО та президентом України Володимиром Зеленським.Нагадаємо, що сьогодні Дональд Трамп запропонував українському лідеру Володимиру Зеленському не втратити "чудової можливості". Адже, за словами американського президента, Володимир Путін "хоче підписати угоду"..

У п’ятницю, 13 лютого, державний секретар Марко Рубіо в останній момент скасував свою участь у розмові з лідерами країн Європи, керівниками Європейського Союзу, НАТО та президентом України Володимиром Зеленським.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на власні джерела.Зустріч у так званому "Берлінському форматі" відбулася на полях Мюнхенської конференції з безпеки за участі лідерів європейських країн, ЄС, НАТО та президента України Володимира Зеленського.Очікувалося, що державний секретар США приєднається до обговорень, але він скасував свою участь в останню хвилину через непорозуміння в розкладі."Він не буде присутній на зустрічі Берлінського формату щодо України, враховуючи кількість зустрічей, які він має провести одночасно. Він займається питаннями Росії й України на багатьох своїх зустрічах тут у Мюнхені", — заявив представник американського посадовця.Один європейський політик у коментарі Financial Times назвав це "божевіллям", а інший заявив, що зустріч не мала змісту без участі Марка Рубіо.До речі, перед початком Мюнхенської конференції з безпеки державний секретар США Марко Рубіо заявив, що може зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. Він також має виступити на конференції у Мюнхені та висловив сподівання, що його послання на Мюнхенській конференції "добре сприймуть" європейці.Раніше журналісти The Atlantic писали, що Дональд Трамп розглядає можливість виходу США з переговорів щодо України. Це може статися вже найближчими тижнями.Нагадаємо, що сьогодні Дональд Трамп запропонував українському лідеру Володимиру Зеленському не втратити "чудової можливості". Адже, за словами американського президента, Володимир Путін "хоче підписати угоду"..

У середу, 11 лютого, відбулася зустріч українських посадовців із послами країн G7 і Європейського Cоюзу. У фокусі — відновлення енергетики та підготовка до наступного осінньо-зимового періоду.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він назвав зустріч "продуктивною"."Поінформував про загальну складну ситуацію в енергетиці, спричинену постійними атаками Росії на наші об’єкти. Першочергове завдання — відновлення генерації, підстанцій і мереж, а також формування резервів обладнання та потужностей. Є потреба, зокрема у великих генераторах і трансформаторах", — зазначив український міністр.Він констатував, що розпочалася підготовка до наступного опалювального сезону. Формуються запаси енергоносіїв, і допомога партнерів тут особливо цінна. Мета — розвиток і розбудова когенерації."Подякував G7 за гуманітарну підтримку. Лише з 26 січня до України надійшло понад 560 одиниць енергетичного обладнання від різних країн, зокрема G7. 1 152 тонни розподілено з хабів Міненерго для підтримки лікарень, соціальної інфраструктури, ДСНС. Допомога надходить регулярно, але і потреба постійно збільшується", — зауважив Шмигаль.Він додав, що Україна зацікавлена, зокрема, в передачі виведеного з експлуатації, але придатного до використання енергетичного обладнання."Вдячний за внески країн у Фонд підтримки енергетики. Обговорили створення Ukraine Energy Support Coordination Group за прикладом оборонного "Рамштайну". Готуємося провести таку зустріч вже найближчим часом", — розповів віцепрем’єр-міністр України.Він деталізував, що обговорили й важливі стратегічні ініціативи розвитку енергетичного сектору України: цифровізація, підвищення ефективності, приватизація та корпоратизація. Закликав партнерів розглянути участь у відновленні енергетичного сектору України."Щиро вдячний нашим міжнародним партнерам, зокрема, країнам G7, за оперативну та скоординовану підтримку у відновленні енергетичного сектору", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Єврокомісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими..

Європейський парламент ухвалив стратегічне рішення про виділення Україні масштабного пакету фінансової підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років. Ці кошти стануть критично важливим ресурсом для підтримання оборонної спроможності держави та забезпечення безперебійного фінансування бюджетних видатків в умовах тяглої війни.Про це повідомляє Міністерство фінансів України за підсумками рішення Європарламенту від 11 лютого.Призначення фінансової допомогиУ Мінфіні зазначили, що затверджений пакет підтримки має чіткий розподіл за ключовими напрямками, що дозволить уряду збалансувати військові та соціальні потреби:військова підтримка: 60 мільярдів євро будуть спрямовані на посилення оборонного потенціалу України.бюджетна підтримка: 30 мільярдів євро призначені для гарантування стабільного функціонування державної фінансової системи.Фінансування відбуватиметься шляхом запозичень ЄС на міжнародних ринках капіталу під гарантії бюджетного резерву Європейського Союзу. Україна очікує отримати перший транш уже у другому кварталі 2026 року, ймовірно — у квітні.Офіційна позиціяМіністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що ця допомога не лише зміцнює фронт, а й наближає Україну до європейських стандартів:"Ці кошти допоможуть Україні зміцнити оборонний потенціал, забезпечити пріоритетні видатки, а також сприятимуть стійкості країни та її тіснішій інтеграції з оборонно-промисловою базою Європи".У Мінфіні наголошують, що Європейський Союз залишається найбільшим донором України: з лютого 2022 року загальний обсяг наданої допомоги вже сягнув 70,7 мільярда євро. Новий пакет фінансування відіграє ключову роль у підтримці необхідних реформ та посиленні інституційної спроможності держави на шляху до членства в ЄС.Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

У вівторок, 10 лютого, відбулося чергове засідання "енергетичного штабу" України. Його учасники констатували, що, зокрема, в Києві ситуація продовжує залишатися важкою через низькі температури.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Енергетики працюють цілодобово, аби ліквідувати наслідки останніх російських ударів. Водночас сьогодні в столиці вдалося витримати всі графіки відключень", — наголосив він.За його словами, посилюється технічна співпраця з партнерами, вивчаються можливості залучення додаткового обладнання низки країн, де зупинені теплові станції."Вони можуть стати донорами запчастин, необхідних для відновлення нашої енергосистеми", — пояснив Шмигаль.Він також розповів, що чотири потужні генератори надійшли від Бельгійської агенції з міжнародного співробітництва Enabel."Їх придбали та доставили в найкоротші терміни усього за три тижні від запиту Міненерго. Всього в дорозі до України 500 генераторів з ЄС", — акцентував перший віцепремєр-міністр України.Він додав, що загалом за цей тиждень в Україні планують відвантажити набувачам близько 140 тонн обладнання."Дякуємо усім партнерам за допомогу. Дякую нашим енергетикам, залізничникам, тепловикам, рятувальникам, усім, хто допомагає людям", — підсумував Деним Шмигаль.Нагадаємо, сьогодні єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Європейська комісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими..