# Євросоюз

Новий санкційний пакет Європейського союзу проти Російської Федерації, який вже стане 19-м у списку, затримується. Його представлять на початку наступного тижня.Про це повідомляє видання Politico.Згідно з наявною інформацією, Єврокомісія готувалась до його оприлюднення 16 вересня, але тиск з боку американського президента Дональда Трампа, який вимагає від країн Європи рішучіших дій в обмін на підтримку санкцій США, ускладнив процес тиску на РФ у Брюсселі.Як зазначають дипломати, документ може бути готовий до представлення вже 19 або 22 вересня. Деякі чиновники ЄС сподіваються, що це станеться раніше.Глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас наголосила, що санкційний пакет представлять найближчим часом. Посадовиця акцентувала на необхідності посилити обмеження проти банків країни-агресора, криптобірж, енергетичних компаній і "тіньового флоту"."Росія випробовує Захід. Якщо Путін відчує слабкість, він продовжить наступ. Європа повинна відповідати жорстко", — зазначила Каллас.Цікаво, що питання скорочення імпорту нафти з Російської Федерації залишається спірним. Туреччина не бажає приєднуватися до санкцій, а всередині Євросоюзу Словаччина та Угорщина гальмують відмову від співпраці з Москвою. Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора.Додамо, за даними Reuters, в зовнішній торгівлі Росії набирає обертів бартер з іншими країнами. До таких кроків Москва вдається задля того, щоб обійти санкції Заходу.  Зокрема, у рамках бартерної торгівлі російські компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали.Нещодавно міністр Угорщини у справах ЄС Янош Бока заявив, що Сполучені Штати Америки з більшим розумінням відносяться до того, що Словаччина та Угорщина продовжують імпортувати російський газ та нафту, ніж Європейський Союз.

У середу, 17 вересня, речник глави Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Російська Федерація готова до переговорів щодо України та воліла б врегулювати ситуацію політико-дипломатичними засобами.Його цитують росЗМІ. Речник російського диктатора, серед іншого, торкнувся тем врегулювання війни в Україні, зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, а також санкційної політики Заходу.Головне із заяв Дмитра Пєскова:"Розуміння про терміни наступної розмови або зустріч Путіна і Трампа поки немає".  "Володимир Путін завжди з особливою повагою ставиться до військових, особливо в умовах проведення СВО". "Герасимов не був присутній із Путіним на полігоні Муліно на навчаннях "Захід-2025", він зайнятий загальною координацією ходом СВО". "В обмінах військовополоненими між РФ та Україною зараз пауза, але вони можуть бути продовжені". "РФ відкрита до переговорів щодо України та воліла б врегулювати ситуацію політико-дипломатичними засобами".  "ЄС продовжує ворожу лінію щодо РФ, помилково вважаючи, що санкції можуть вплинути на політику Москви".  "Попередні 18 пакетів санкцій ЄС красномовно показали, що Росія не піддається їх впливу".  "Контакти між РФ та США продовжуються, у тому числі між адміністраціями президентів".Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю для Sky News, що чіткі гарантії безпеки для України — єдиний спосіб припинити війну. І в цьому плані дуже важливою є позиція США й особисто їхнього президента Дональда Трампа, який може посилити тиск на агресивну Росію.

У Європі набирає обертів розширення використання заморожених російських активів для фінансування України після нового тиску з боку президента США Дональда Трампа та зміни позиції Німеччини.Про це повідомляє Bloomberg.За словами людей, знайомих із цим питанням, європейські уряди та їхні союзники у "Великій сімці" шукають способи подальшого використання знерухомлених активів для отримання додаткових доходів для підтримки оборони Києва від війни Москви.Переважна більшість із близько 300 мільярдів доларів знерухомлених активів Москви знаходиться в Європі. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила у своїй промові на початку цього місяця, що ЄС потрібно знайти нові способи змусити Росію платити за її війну."Нам потрібно терміново працювати над новим рішенням для фінансування воєнних зусиль України на основі іммобілізованих російських активів", — сказала вона під час свого звернення до ЄС. "Завдяки залишкам готівки, пов’язаним із цими російськими активами, ми можемо надати Україні репараційний кредит".Німеччина, яка довго обережно ставилася до захисту фінансового центру Європи та поваги до державного імунітету, стала рішучим прихильником максимізації прибутку від фондів, повідомили джерела, які побажали залишитися анонімними. "Зміна курсу Берліна відбувається на тлі побоювань, що якщо підтримка США за Трампа зменшиться, тягар підтримки України ляже важким тягарем на найбільшу економіку Європи, що може ще більше підживити зростання ультраправих у Німеччині", — пише видання.Цей крок не передбачає повної конфіскації, на якій продовжують наполягати США та деякі східноєвропейські країни. ЄС, країни G7 та Австралія заморозили активи центральних банків Росії після вторгнення та минулого року домовилися спрямувати процентний дохід в Україну.Очікується, що це питання буде порушено деякими міністрами фінансів ЄС на зустрічі в Копенгагені цього тижня та лідерами ЄС у жовтні, заявили чиновники. В ідеалі рішення має бути остаточно прийнято на саміті лідерів Євросоюзу 23-24 жовтня.Раніше стало відомо, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.Додамо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

У середу, 17 вересня, з візитом до України прибула президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.Про це вона повідомила у соцмережі X. Подробиці її перебування у Києві не уточнюються. "Наступна зупинка: Київ", — йдеться у повідомленні посадовиці.Next stop: Kyiv 🇪🇺🇺🇦 pic.twitter.com/GwlMDM9SoB— Roberta Metsola (@EP_President) September 17, 2025Варто зазначити, що 16 липня представницю Мальти Роберту Мецолу переобрали головою Європейського парламенту.Цікаво, що Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".Нагадаємо, 12 вересня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Російської Федерації. Обмежувальні заходи, запроваджені через військову агресію проти України, діятимуть до 15 березня 2026 року.Також повідомлялось, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.

Дев'ятнадцятий пакет санкцій Європейського Союзу проти країни-агресорки Росії буде спрямований проти криптоактивів, банківської та енергетичної сфер.Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своєму допису в соцмережі X після телефонної розмови з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом."Я мала гарну розмову з президентом США Дональдом Трампом щодо посилення наших спільних зусиль для збільшення економічного тиску на Росію шляхом вжиття додаткових заходів. Комісія незабаром представить свій 19-й пакет санкцій, спрямований проти криптоактивів, банків та енергетики", — наголосила вона.Посадовиця зазначила, що воєнна економіка РФ, яка підтримується доходами від викопного палива, "фінансує кровопролиття в Україні". Відтак, Єврокомісія пропонуватиме, аби ЄС "пришвидшив поступову відмову від імпорту викопного палива з Росії".Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора.Водночас міністр Угорщини у справах ЄС Янош Бока зауважив, що Сполучені Штати Америки з більшим розумінням відносяться до того, що Словаччина та Угорщина продовжують імпортувати російський газ та нафту, ніж Європейський Союз.Додамо, за даними Reuters, в зовнішній торгівлі Росії набирає обертів бартер з іншими країнами. До таких кроків Москва вдається задля того, щоб обійти санкції Заходу.  Зокрема, у рамках бартерної торгівлі російські компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали.

У середу, 17 вересня, в Європейському Союзі попередньо планували оголосити про 19 пакет санкцій проти Росії. Однак оголошення відклали до кінця тижні. Європейська комісія продовжує працювати над документом.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів і посадовців Євросоюзу."Передбачалося, що презентація 19 пакета санкцій мала відбутися в середу на засіданні дипломатів ЄС, але цього тепер не планується", — заявив один із дипломатів.За словами іншого співрозмовника медійників, який представляє одну з ключових держав ЄС, наразі "очікується, що презентація 19 пакета санкцій проти Росії на Coreper відбудеться наприкінці тижня".Європейська комісія на запит "Європейської правди" поки що не прокоментувала питання та не назвала дат, коли санкційний пакет може бути готовий.Напередодні писали, що станом на зараз Європейська комісія ще продовжує працювати над 19 пакетом санкцій Європейського Союзу проти Росії.Зокрема, в межах цього пакета розглядається швидша відмова від російських викопних видів палива. Це може бути наслідком останніх заяв американського президента Дональда Трампа, який закликає Європу оперативніше позбутися такої залежності від Російської Федерації.Також ЗМІ інформували, що країни ЄС в межах наступного пакета санкцій проти Росії обговорять потенційне посилення обмежень на видання туристичних віз росіянам.Нагадаємо, вчора журналісти агенції Reuters повідомили, що в зовнішній торгівлі Росії набирає обертів бартер з іншими країнами. До таких кроків Москва вдається задля того, щоб обійти санкції Заходу. Зокрема, російські компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали.

Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. За даними відомства, протягом трьох днів Україна презентувала 28 тематичних блоків. Зокрема, про стан реформ у сільському господарстві, прогрес у цифровізації, державну підтримку, ринкове регулювання, розвиток аграрного сектору, що продемонструвало готовність України до інтеграції у спільну аграрну політику ЄС.Крім того, було представлено рівень узгодження законодавства України з актами права ЄС за такими напрямами:Горизонтальні питання — фінансові та адміністративні структури.Сільськогосподарські ринки.Політика у сфері якості.Органічне виробництво.Просування сільськогосподарської продукції.Також, як зауважили у міністерстві, відбулися дискусії, під час яких українські представники надали детальні роз’яснення щодо проведеної роботи. Своєю чергою, Європейська комісія позитивно оцінила представлені матеріали."Ці дискусії показали дві ключові речі: ми вже досягли значного прогресу в наближенні аграрної політики до стандартів ЄС, але попереду ще багато роботи. Процес приєднання потребує спільних зусиль та тісної координації. Україна готова йти цим шляхом", — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.Нагадаємо, раніше президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".Водночас міністерство закордонних справ відреагувало на заяви президента Польщі Кароля Навроцького щодо перспектив членства України в НАТО та Європейському Союзі. Відомство зазначило, що взяло до уваги слова польського лідера, але безпекове майбутнє України невід’ємно пов’язане з НАТО, а політичне та економічне майбутнє — з Європейським Союзом.

Європейський Союз заклав у перспективні плани відмову від російського викопного палива. Однак цей процес відбуватиметься поступово та поетапно, у Брюсселі не налаштовані на різкі кроки в цьому напрямку.Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью, її цитує видання The Guardian."Поступова відмова від російського викопного палива — це те, що ми робимо й активно впроваджуємо вже декілька років, з початку війни, з дуже чіткою дорожньою картою. Тепер ми навіть маємо законодавчу пропозицію щодо припинення надходження решти газу до ЄС", — зазначила вона.За її словами, Євросоюз активно працює над реалізацією цього плану, вже визначений чіткий механізм, як саме це відбуватиметься.Пінью також підтвердила, що 19 пакет санкцій проти Росії все ще перебуває у процесі підготовки, до того ж його ще не представили державам-членам.Раніше Єврокомісія офіційно винесла на розгляд законопроект, який передбачає поетапну відмову від імпорту російського газу та нафти до кінця 2027 року. Після початку повномасштабної війни в Україні питання енергетичної залежності від Росії стало ключовим для ЄС, російське паливо поступово витісняється з європейського ринку.Сьогодні американський президент Дональд Трамп заявив, що санкції, які країни Євросоюзу запровадили проти Росії, "не є достатньо жорсткими"."Європа купує нафту в Росії. Я не хочу, щоби вони купували нафту, а санкції, які вони вводять, не є достатньо жорсткими. Я готовий вводити санкції, але вони повинні посилити свої санкції відповідно до того, що роблю я", — підсумував президент США.Нагадаємо, вчора видання Politico повідомляло, що коаліція європейських лідерів переконала американського лідера Дональда Трампа, що Росія не зацікавлена в завершенні війни в Україні та має сісти за стіл переговорів. Тепер Європа хоче переконати непередбачуваний Білий дім узгодити, яким чином цього досягнути.

Голова Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв оприлюднив нові погрози про війну з НАТО. Він виступив категорично проти збиття російських цілей в українському небі.Відповідний допис Дмитро Медведєв опублікував у своєму Telegram-каналі.Він пригрозив, що надання країнам НАТО права збивати російські безпілотники над Україною призвело би до війни Північноатлантичного альянсу з Росією."Реалізація провокаційної ідеї Києва й інших про створення "безпольотної зони" та можливість для країн НАТО збивати наші безпілотники означатимуть тільки одне — війну НАТО з Росією. Речі треба називати своїми іменами", — написав Медведєв.Керівник Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на його слова теж дописом у Telegram-каналі."Для того, щоби дрони не збивали, — їх не треба запускати. Формула доволі проста, і вона би продемонструвала бажання росіян завершити війну", — написав він.Очільник президентського офісу констатував, що водночас від Росії видно лише бажання атакувати, і щоби їм не заважали вбивати."Україна ж відповідає на таку поведінку ударами по болючих точках Російської Федерації. Іншого рецепту протистояння з терористичним утворенням не існує. Винятково санкції та сила всюди, де це можливо", — підсумував Андрій Єрмак.Нагадаємо, раніше прес-секретар кремлівського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що пауза в переговорному процесі щодо війни в Україні очевидна. За його словами, немає жодних зрушень у питанні можливого проведення тристоронніх перемовин за участю, Москви, Вашингтона та Києва.

Західні країни можуть перехоплювати російські безпілотники та ракети в повітряному просторі України. Технічно це можна реалізувати силами НАТО та Європейського Союзу.Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, якого цитує видання Tagesschau.Медійники зазначили, що польський урядовець зробив таку пропозицію після інциденту, коли російські дрони вдерлися в повітряний простір Польщі."Якщо ви запитаєте мене особисто, то нам варто подумати про це. Технічно ми, НАТО та ЄС, могли би це зробити, але таке рішення Польща не може ухвалювати поодинці, а тільки разом зі своїми союзниками", — сказав Сікорський.Окрім того, польський міністр пропонує скоординований підхід до боротьби з російським тіньовим флотом у Балтійському морі.За словами урядовця, Німеччина або НАТО могли би створити зону морського контролю в Північному морі та таким чином "контролювати вхід цих старовинних кораблів у Балтійське море"."Якщо хоча б один із цих російських кораблів, два з яких уже затонули в Азовському морі, затоне в Балтійському морі, то ми зіткнемося з екологічною катастрофою безвідсоткових масштабів", — попередив він.Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.Про це повідомляє Politico.Як зазначає видання, Брюссель намагається розв'язати одну з найскладніших проблем з початку війни — те, що Захід може привласнити відсотки, що генеруються російськими активами, але не величезні капітальні суми, які суттєво вплинули б на здатність України оборонятися та відбудовуватися.Нова пропозиція, яку один чиновник назвав "юридично креативною", може вивільнити значний потік додаткового фінансування воєнних зусиль Києва без технічної експропріації самих російських активів, що було б юридично ризиковано.За словами чотирьох чиновників, поінформованих з цього питання, представники Комісії запропонували цю ідею заступникам міністрів фінансів за зачиненими дверима в Брюсселі у четвер. Пропозиція викликала обережний ентузіазм, але жодних домовленостей чи зобов'язань не було досягнуто. Один чиновник сказав, що офіційна пропозиція може з'явитися найближчим часом.Майже 200 мільярдів євро російських активів було заморожено після повномасштабного вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Більшість активів зберігається у фінансовій установі Euroclear, що базується в Брюсселі. Оскільки наступного року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі приблизно вісім мільярдів євро, країни ЄС обговорюють нові ідеї щодо продовження фінансування постраждалої від війни країни на тлі обмежених внутрішніх бюджетів. Обмінюючи готівку на короткострокові облігації ЄС з нульовим купоном, Комісія вважає, що їй вдасться уникнути звинувачень у конфіскації коштів. За словами чиновників, ідея ще не була схвалена, й інші варіанти використання російських активів також розглядаються.У своїй промові про становище країни в середу президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Київ поверне кредит лише після того, як Москва виплатить Україні воєнні репарації.Як це працюватиме Згідно з його правилами, будь-які активи, що настають терміном погашення, якими володіє Euroclear, повинні бути переведені на депозитний рахунок у Європейському центральному банку, який, своєю чергою, приносить відсотки на готівку, що зберігається.Досі ЄС використовував отримані відсотки для погашення своєї частки кредиту G7 Україні у розмірі 45 мільярдів євро, який незабаром буде повністю виплачено. Тепер, коли в України закінчуються гроші, Комісія запропонувала використати ці готівкові депозити в ЄЦБ для фінансування "Репараційного кредиту", щоб допомогти підтримати країну, зруйновану війною, у найближчі роки. "Україна поверне позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Ці гроші допоможуть Україні вже сьогодні", — заявила президент Комісії Урсула фон дер Ляєн у Європейському парламенті під час свого щорічного звернення до Європейського Союзу в середу, не надаючи особливих подробиць. Щоб заспокоїти Euroclear, Комісія запропонувала обміняти грошові депозити, пов'язані з активами, на безкупонні облігації, які будуть спільно гарантовані країнами ЄС. Багато перешкод залишаються на шляху до набрання чинності цього плану, особливо тому, що національні гарантії вимагають одностайності.Бельгійський уряд та Euroclear неодноразово попереджали, що використання самих активів для видачі кредиту може призвести до юридичних проблем. Раніше верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас заявила, що країна-агресорка Росія не повинна отримати шанс повернути собі заморожені в Європейському Союзі активи до того, як виплатить Україні репарації.Нагадаємо, нещодавно міністр фінансів США Скотт Бессент виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Проте він це не виключає можливість того, що в перспективі вони можуть піти на відновлення України.Додамо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

Європейський Союз планує посилити правила надання шенгенських віз громадянам Росії. Також це стосується інших "ворожих" країн. Реалізувати проект готуються вже до кінця року.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на представника Європейської комісії, який спілкувався з ними на умовах анонімності.Співрозмовник медійників розповів, що нові рекомендації для країн ЄС, які мають опублікувати наприкінці року, міститимуть рекомендації щодо жорсткіших обмежень на надання віз росіянам і громадянам інших "ворожих" країн.Два європейські дипломати з країн, що межують з Росією, заявили журналістам, що їхні уряди роками лобіювали в Брюсселі ухвалення подібних рекомендацій, а один із дипломатів назвав їх давно назрілими.Європейський Союз раніше вже скасував угоду про спрощення візового режиму з Росією.Проте, як зауважили медійники, видача віз залишається у компетенції окремих країн-членів, а це означає, що виконавча влада Єврокомісії не може запровадити тотальну заборону на в'їзд росіян до країн блоку.Національна політика країн-членів суттєво відрізняється: деякі країни, такі як Польща, Чехія, Фінляндія, Латвія, Естонія та Литва, блокують чи серйозно обмежують видачу віз громадянам Росії, за винятком особливих випадків; тоді як інші, включно з Угорщиною, Францією, Іспанією й Італією, продовжують видавати візи більш ліберально.За словами представника Єврокомісії, майбутня загальноблокова стратегія, яку мають оприлюднити в грудні, не встановлюватиме обов'язкових правил, а натомість викладе загальні рекомендації, включно зі суворішими критеріями для в'їзду росіян.Раніше стало відомо, що уряд Німеччини планує досягнути запровадження жорсткіших обмежень на надання віз громадянам Росії для поїздок до країн Шенгенської зони в межах нового пакета санкцій ЄС.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти вислання Financial Times повідомляли, що США розривають угоди з європейськими країнами щодо боротьби з дезінформацією з Росії, Китаю й Ірану.

У п'ятницю, 12 вересня, Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Російської Федерації. Обмежувальні заходи, запроваджені через військову агресію проти України, діятимуть до 15 березня 2026 року. Про це йдеться на сайті Ради Євросоюзу. Обмеження стосуються понад 2500 фізичних та юридичних осіб країни-агресора. Обмеження передбачають:заборону на в'їзд до країн Євросоюзу та транзит через їх територію;замороження активів;заборону на надання будь-яких фінансових чи економічних ресурсів особам і організаціям, включеним до списку.У заяві Ради ЄС зазначається, що блок готовий посилити тиск на Москву, зокрема шляхом запровадження майбутніх санкцій. Під час перегляду списку обмежень зі списку було виключено одну особу, а щодо іншої не поновлено обмеження через її смерть. Проте, їхні імена не повідомляються.Варто зазначити, що 12 вересня Велика Британія ввела нові санкції проти країни-агресорки Росії. Під обмеження потрапили десятки суден і компаній.Нагадаємо, раніше висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що у ЄС засуджують умисне порушення повітряного простору Польщі російськими дронами, та анонсувала посилення санкцій проти РФ.Також 10 вересня президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про нові санкції щодо осіб і компанії, які пов’язані з військовою й енергетичною підтримкою Росії.

Верховна представниця Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що війна в Україні зайшла в глухий кут і триватиме ще щонайменше два роки.Посадовицю цитує видання El Pais. На думку Каллас, російсько-українська війна триватиме "щонайменше два роки". Вона наголосила, що війна зайшла у глухий кут, а Москва набирає сміливості, про що свідчить нещодавня атака російських безпілотників на Польщу.Видання повідомляє, що, за даними опитаних джерел, ситуація в Україні залишатиметься нестабільною, доки не зміниться керівництво обох держав. Раніше президент Литви Гітанас зазначав, що війна в Україні навряд чи закінчиться в найближчі три роки через відсутність волі до миру у Російської Федерації. Москва лише імітує мирний процес. Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна сподівається закінчити війну за президентства Дональда Трампа. Для цього Київ готовий до переговорів на найвищому рівні.Нагадаємо, на початку травня віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс повідомив, що війна в Україні "не закінчиться найближчим часом".

Очільник словацького уряду Роберт Фіцо наголосив, що його держава не голосуватиме за нові пакети санкцій проти Російської Федерації, якщо Єврокомісія не надасть пропозицій у сфері кліматичної та енергетичної політики.Про це політик сказав на спільній прес-конференції з президентом Європейської ради Антоніу Коштою, пише "Укрінформ".Фіцо зазначив, що попередні 18 санкційних пакетів не змусили Москву змінити свою політику, і тому нові обмежувальні кроки також не будуть ефективними. Він зауважив, що Словаччина потребує реалістичного підходу до поєднання кліматичних цілей Євросоюзу із потребами автомобільної та важкої промисловості."Я не підтримаю жодних нових санкційних пакетів, поки Єврокомісія не висуне реальних пропозицій щодо цін на електроенергію в Європі", — йдеться у заяві словацького прем'єра.На думку Фіцо, нинішні кліматичні цілі Єврокомісії не відповідають економічним умовам Словаччини, яка на рік виробляє понад мільйон автомобілів і має високі ціни на енергоресурси.Прем'єр-міністр Словаччини також визнав, що погодився на ухвалення попереднього пакета санкцій, використавши ситуацію для отримання гарантій постачання газу для своєї держави. Фіцо вкотре розкритикував план RePower Europe, який передбачає відмову Європейського Союзу від палива РФ, назвавши його "величезною помилкою".Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявляв, що російський диктатор Володимир Путін начебто висловив готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським поза межами Москви.Також Роберт Фіцо зазначав, що багато європейських країн уже відмовили від імпорту газу й нафти з Росії. Однак потрібно знайти таку систему, за якої кожна країна Європи отримає енергоресурси за хорошу ціну.