# Євросоюз

У середу, 11 грудня, посли Ради Євросоюзу погодили 15-й пакет санкцій у відповідь на агресію Росії проти України. Вони доповнять вже чинний список обмежень та вдарять по третіх країнах, які сприяють діяльності агресора.Про це йдеться на сторінці в соцмережі X Ради Євросоюзу. Там зазначили, що пакет додає більше фізичних та юридичних осіб до вже наявного списку санкцій і спрямований на організації в Росії та третіх країнах, крім Росії, які опосередковано сприяють військовому та технологічному зміцненню Росії через обхід експортних обмежень. "Прийняті санкції обмежують діяльність додаткових суден третіх держав, які працюють для сприяння або підтримки дій або політики, що підтримують дії Росії проти України", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, Велика Британія 9 грудня оголосила про нову хвилю санкцій, спрямованих проти незаконної торгівлі золотом, яка, за її словами, фінансує військові дії президента Росії Володимира Путіна в Україні та підживлює корупцію.За даними Bloomberg, адміністрація чинного президента Сполучених Штатів Америки Джозефа Байдена зважує нові, більш жорсткі санкції проти прибуткової торгівлі нафтою в Росії. Це необхідно для посилення тиску на військову машину Кремля за кілька тижнів до інавгурації Дональда Трампа.

Під час зустрічей представників української влади й українських делегацій із топ-посадовцями Європейського Союзу все частіше підіймається питання стосовно зменшення віку мобілізації в Україні. Однак щодо цього в Києва залишається чітка позиція.Про це повідомила віце-прем’єрка з євроінтеграції України Ольга Стефанішина в коментарі "Радіо Свобода"."Такі запитання ставлять із погляду того, що насправді воно є в публічному дискурсі. Але я і рада, що його підіймають, тому що в нас є дуже очевидна відповідь. Ми не можемо прийняти цю критику, оскільки немає системи планування, тренування й оснащення українських бригад", — зазначила вона.Урядовиця наголосила, що в умовах відсутності такого планування з боку союзників "не можна таку неспроможність перекладати на мобілізаційний вік в Україні".Віце-прем’єрка з євроінтеграції мала не одну дискусію, зокрема, з єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом і очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас."Євросоюз може відіграти велику роль саме в тренуванні українських військових. Спроможності тут великі — питання в плануванні. За умов належного планування й оснащення, безумовно, питання мобілізації не стане предметом таких дискусій. Тому, звичайно, заклики знизити мобілізаційний вік до 18 років — неприйнятна для нас позиція", — підсумувала Стефанішина.Раніше представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявляв, що якщо в Україні знизять мобілізаційний вік до 18 років, то всіх новобранців забезпечать повним спорядженням. У відповідь Володимир Зеленський акцентував 10 грудня, що Україна не має компенсувати брак обладнання та підготовки молодістю солдатів, тому треба зосередитися на забезпеченні наявних бригад. Український президент зазначив, що "пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні".Нагадаємо, декілька днів тому член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський заявляв, що Україна на офіційному рівні не розглядає жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку. Також не обговорюються ідеї щодо примусової мобілізації жінок.

Зустріч нової Контактної групи, яку організовує Україна для єдиної позиції щодо завершення війни, планується на грудень. Проте остаточний список учасників наразі ще формується.Таку заяву зробив прес-секретар президента України Сергій Никифоров.Посадовець наголосив, що українська влада збирає ключових партнерів з Європи, які, разом зі США, які можуть забезпечити максимальне посилення нашої країни.Станом на сьогодні вже відомо, що це будуть країни, які мають у своєму арсеналі далекобійні спроможності. Держави, які роблять найбільші інвестиції в українське виробництво зброї, та країни, від яких залежить майбутнє України у Північноатлантичному альянсі."Україна планує провести цю зустріч у грудні для координації, вироблення спільної позиції, гарантування того, щоб бути сильною за будь-якого розвитку подій: як на переговорах, так і на полі бою", — додав Никифоров.Нагадаємо, 7 грудня Володимир Зеленський зустрівся з Дональдом Трампом. Український президент назвав розмову з ним "хорошою та продуктивною". Їх разом прийняв в Єлисейському палаці французький президент Еммануель Макрон.За інформацією агенції Axios, зустріч у Парижі 7 грудня між президентами Сполучених Штатів Америки й України Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським до останнього перебувала під питанням. Усе вирішила тверда позиція французького президента Еммануеля Макрона.Як зазначають ЗМІ, президент Франції Еммануель Макрон прибуде до Польщі у четвер, 12 грудня. У Варшаві планується зустріч французького лідера з прем'єр-міністром Дональдом Туском та президентом Анджеєм Дудою.

Українська влада організувала нову Контактну групу для формування єдиної позиції щодо завершення війни. До неї увійшли кілька європейських держав.Таку заяву перед переговорами зробили президент України Володимир Зеленський та кандидат у канцлери Німеччини Фрідріх Мерц, пише "Укрінформ".Представник Німеччини не підтримує окремих мирних ініціатив щодо України від держав Європи. Він наголосив, що у питанні завершення бойових дій у ​​європейських країн повинна бути єдина позиція."Йдеться не тільки про ЄС. У мене є пропозиція створити Контактну групу з Німеччини, Франції, Польщі, Великої Британії — чотирьох великих країн Європи та НАТО, щоб вони обмінялися думками, і таким чином розвивати разом із США загальне бачення. Я думаю, що нам з вами варто було б обговорити, як ви сприймаєте таку ідею", — сказав Мерц.Своєю чергою український лідер Володимир Зеленський заявив, що він підтримує таку ініціативу."Якщо чесно, ми вже організували (Контактну групу, — ред.). Ті країни, які ви назвали, вже є, ми розраховуємо ще на Данію як представника нордік-групи. Ми на них усіх розраховуємо, просто саме Данія могла б представляти нордік-команду. Таку зустріч ми хочемо провести вже у грудні. Бачите, у нас вже збігається багато думок", — резюмував президент України.Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social, що потрібно негайно припинити бойові дії. Україна та Росія вже найближчим часом мають сісти за стіл переговорів і розпочати домовлятися.

Російський Газпромбанк відіграє ключову роль для забезпечення постачання російського природного газу до країн Європейського Союзу. Тому ЄС просить Сполучені Штати Америки розглянути шляхи пом'якшення санкцій. Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти з’ясували, що ЄС і США обговорюють тип і обсяг пом'якшувальних заходів після попередження деяких європейських держав і компаній, що санкції проти Газпромбанку становитимуть ризик для безпеки постачань газу. Частка російського трубопровідного газу в імпорті Євросоюзу впала з понад 40% 2021 року до близько 8% 2023 року. У Євросоюзі тільки Угорщина та Словаччина продовжують отримувати трубопровідний російський газ; донедавна в цьому переліку також була Австрія. Журналісти дізналися, що серед варіантів, які розглядаються на переговорах ЄС і США, є пропозиція дозволити здійснювати платежі через люксембурзьку дочірню компанію Газпромбанку чи інші канали платежів. Обговорення тривають навіть після того, як Володимир Путін напередодні скасував вимогу використовувати винятково Газпромбанк для плати за російський газ для іноземців. Джерела Bloomberg пояснили, що указ Путіна ще більше ускладнив платіжну систему та не дав фінансовим установам більше визначеності щодо юридичних ризиків такої оплати. Раніше Міністерство фінансів США внесло Газпромбанк в чорний список, це відбулося 21 листопада. Це останній великий російський банк, який досі не перебував під обмеженнями. Нагадаємо, що посли країн Європейського Союзу не змогли в п'ятницю, 6 грудня, узгодити 15 пакет санкцій проти Росії. Його планували спрямувати проти "тіньового флоту" Російської Федерації.

Генеральним секретарем Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) став колишній міністр закордонних справ Туреччини Ферідун Сінірліоглу. Також там відбулися й інші кадрові призначення. Про це повідомив сайт ОБСЄ. "Рада міністрів ОБСЄ на Мальті завершилася ключовими рішеннями щодо призначення чотирьох високопосадовців для керівництва секретаріатом та інституціями ОБСЄ", — йдеться в повідомленні. Голова ОБСЄ, віце-прем'єр-міністр і міністр закордонних справ і туризму Мальти Ян Борг привітав призначення посадовців на високі посади: Марія Телалян, радниця з правових питань МЗС Греції, стала директоркою Бюро з демократичних інститутів і прав людини; Крістоф Камп, постійний представник Нідерландів в ОБСЄ, — Верховним комісаром у справах національних меншин; Ян Браатху, представник Норвегії в ОБСЄ, — представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ. "Ці призначення ще раз підтверджують критичну роль ОБСЄ як платформи для діалогу та співпраці. Вони сигналізують про колективну рішучість держав-учасниць зміцнити Організацію та спорядити її для ефективного реагування на мінливий ландшафт безпеки", — заявив Борг. Борг також наголосив на важливості комплексного підходу ОБСЄ до безпеки, який охоплює військово-політичний, економічний, екологічний та людський фактори. "ОБСЄ залишається наріжним каменем для подолання взаємопов’язаних глобальних викликів, починаючи з вирішення конфліктів і зміни клімату і закінчуючи сприянням демократичній стійкості. Сьогоднішні рішення гарантують, що організація залишається в авангарді цих зусиль", — сказав він. Нагадаємо міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що Російська Федерація під час вторгнення в Україну порушила ключові засади міжнародних відносин. Водночас виступ міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова під час засідання Ради міністрів ОБСЄ нагадує "свідчення з паралельного всесвіту".

Посли країн Європейського Союзу не змогли в п'ятницю, 6 грудня, узгодити 15 пакет санкцій проти Росії. Його планували спрямувати проти "тіньового флоту" Російської Федерації. Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої посилаються на неназваних європейських дипломатів. За їхніми словами, дві країни-члени заблокували ухвалення пакета через розбіжності щодо продовження терміну, наданого європейським компаніям для виведення інвестицій з Росії. Які саме це країни — не уточнюється. Тепер у Європейському Союзі повернуться до пакета пізніше після додаткових консультацій і обговорень. У межах пакета відбулися також дебати щодо продовження винятку ЄС, який дозволить чехам продовжувати імпортувати дизельне пальне й інші продукти, отримані з російської нафти та вироблені на словацькому нафтопереробному заводі. При цьому Чехія заявила, що не прагне продовження дозволу на імпорт російського нафтового палива, однак Словаччина хоче зберегти домовленість, термін дії якої закінчився в четвер. Словацький нафтопереробний завод Slovnaft, що належить угорській компанії MOL, є значним експортером дизельного пального, виробленого з російської нафти, до Чехії. Чеські посадовці заявили, що можна узгодити продовження домовленостей на шість місяців. Як відомо, Євросоюз, до складу якого входять 27 країн, заборонив більшу частину імпорту нафти з Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. Але Чехія, Словаччина й Угорщина отримали винятки зі санкцій через брак інших джерел постачання. Нагадаємо, раніше високий представник ЄС Жозеп Боррель заявляв, що Європейський Союз веде роботу над 15 пакетом санкцій проти країни-агресорки Росії. За його словами, важливо посилити заходи проти оминання санкцій, тому що Росія не може виробляти без імпортних запчастин, чипів та інших компонентів.

Імовірного учасника міжнародного наркосиндикату затримали на території Львівщини. Чоловік є громадянином сусідньої з Україною країни Європейського Союзу. Він переховувався від Інтерполу впродовж шести років. Про це повідомила прес-служба управління СБУ у Львівській області. Там зазначили, що контррозвідка Служби безпеки України встановила місцеперебування та затримала на Львівщині учасника міжнародного наркосиндикату. "Зловмисник шість років перебував у розшуку за лінією Інтерполу за участь в організованому злочинному угрупованні, яке займалося контрабандою та збутом наркотиків і психотропів на території Євросоюзу", — йдеться в повідомленні. У СБУ додали, що затриманим є громадянин сусідньої країни ЄС. Аби уникнути кримінальної відповідальності, він прибув в Україну, де сподівався сховатися від правосуддя. "Однак СБУ провела багатоетапну спецоперацію та зірвала злочинні плани фігуранта. Зараз затриманий перебуває під вартою до розв’язання питання екстрадиції. Тривають заходи щодо подальшої передачі іноземця до країни походження, яка оголосила його у міжнародний розшук", — підсумували в Службі безпеки України. Нагадаємо, що на початку листопада Служба безпеки України викрила масштабну схему для ухилянтів у приватному львівському університеті. Там військовозобов’язаним створювали умови для оформлення відстрочки на підставі довідок "здобувачів освіти".

Україна рішуче порушення прав людини та застосування сили проти мирних демонстрантів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси. Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України. У відомстві зазначили, що насильство грузинських силовиків не залишиться без наслідків. "Грузинська влада має поважати основоположне право громадян на мирний протест. Тим більше, що причиною протестів є рішення уряду поставити на паузу рух Грузії до ЄС всупереч європейським прагненням грузинського народу", — йдеться в повідомленні. У МЗС додали, що викликають подив намагання грузинської влади переконувати, що євроінтеграція країни триває у той час, як її дії свідчать про розворот Грузії в бік Москви. "Свого часу горезвісні українські політики, які намагалися розвернути Україну зі шляху до ЄС у російське ярмо, так само розповідали, що всього лише "призупиняють", а не згортають євроінтеграцію нашої країни", — нагадали в українському відомстві. Там також рішуче відкинули наполегливі спроби грузинської влади втягнути Україну у внутрішньополітичні процеси у своїй країні. "Грузинському уряду варто припинити лякати своїх людей міфічним "українським сценарієм", реалізовуючи у цей час на практиці "білоруський сценарій", — акцентували в міністерстві. У МЗС запевнили, що Україна була та залишається прихильною демократичним перетворенням у Грузії та її подальшій європейській та євроатлантичній інтеграції, що відповідає інтересам грузинського народу. У цьому контексті висловили солідарність з грузинськими колегами-дипломатами, які публічно виступили проти рішення уряду Грузії про вихід з порядку денного переговорів про вступ до ЄС. "Добре розуміємо виклики, перед якими постають грузинські колеги, адже 2004 та 2014 років, в одні з найкритичніших моментів української історії, дипломатична служба України стала на захист демократичного вибору українського народу, показавши приклад професійної та громадянської відваги. Переконані, що європейська інтеграція є ключем до стабільності, процвітання та зміцнення демократичних інститутів у Грузії та прагнемо успішного майбутнього для наших народів у великій європейській родині. Наша солідарність із грузинським народом залишається непохитною", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України. Нагадаємо, що 30 листопада США вирішили призупинити стратегічне партнерство з Грузією. Це сталося після замороження "Грузинською мрією" процесу вступу країни до Євросоюзу.

Наступного року Європейський Союз продовжить підтримувати Україну економічно, гуманітарно та військово. Так, ЄС у 2025 році щомісяця надаватиме по 1,5 мільярда євро від заморожених активів країни-агресорки Росії. Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта на спільній прес-конференції із президентом Володимиром Зеленським у Києві. "Уже цього місяця Європейський Союз надасть Україні додаткові 4,2 мільярда євро, щоб підтримати український бюджет. На додачу до цього починаючи з наступного місяця ми будемо надавати ще цілий рік кожного місяця по 1,5 мільярда євро допомоги. Ці кошти ми отримуємо від використання заморожених російських активів, і вони також можуть бути використані для військових цілей", -- сказав Кошта. Посадовець додав, що також ЄС продовжить тиснути на економіку Москви та вже працює над 15 пакетом санкцій, щоб знизити здатність Росії продовжувати агресію проти України. Своєю чергою український гарант зазначив, близько мільярда євро з доходів від заморожених активів РФ будуть спрямовані на підтримку оборонної промисловості нашої держави. "Україна вдячна всім нашим партнерам, які вже інвестували у конкретні проєкти виробництва сучасної української зброї. Важливо збільшувати закупівлі в українських виробників, зокрема, коштом доходів від заморожених російських активів. Більша частина коштів від другого траншу з цих доходів із європейською частиною внеску, тобто щонайменше мільярд євро, буде спрямована на підтримку української оборонної промисловості. І це буде дуже хороша основа для збільшення таких внесків", -- заявив Зеленський. Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

У неділю, 1 грудня, президент Володимир Зеленський привів зустріч у Києві із новим президентом Європейської ради Антоніу Кошта та верховною представницею із закордонних справ та безпекової політики ЄС Каєю Каллас. У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що у ході перемовин із головою Євроради обговорили бачення "європейських і глобальних справ -- наявні проблеми та перспективи". "Такий символічний початок роботи відображає головні пріоритети для всіх нас у Європі. Мир -- це фундамент, і ми будемо робити все й надалі, щоб якнайшвидше закінчити цю війну, розв’язану Росією не тільки проти України, але й проти об’єднаної Європи, закінчити цю війну справедливо й посилити нашу Європу -- інституції Євросоюзу та політику підтримки кожної європейської країни", -- зазначив Зеленський. Водночас під час перемовин із Каєю Каллас, за словами гаранта, головною темою була потреба України в системах ППО. "Координуємо наші зусилля заради потрібних спільних результатів", -- додав президент. Як відомо, 27 листопада Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Її очолює президентка Урсула фон дер Ляйєн. Тоді з’явилася інформація, що нова колегія Єврокомісії розпочне роботу з 1 грудня. Нагадаємо, що, за інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ, який необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

У неділю, 1 грудня, до Києва прибув президент Європейської ради Антоніу Кошта. У столиці його супроводжують інші відомі європейські політики, які є союзниками України. Про це свій візит в Україну Антоніу Кошта повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі X. "З першого дня війни Євросоюз виступає на боці України. З першого дня дії нашого мандата ми підтверджуємо нашу незмінну підтримку українського народу", — написав він. Антоніу Кошта зазначив, що до Києва він прибув у супроводі високого представника Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас і комісара з розширення Марти Кос. Своєю чергою, Кая Каллас теж підтвердила візит, зазначивши, що головне послання цієї поїздки до Києва полягає в тому, що Європейський Союз хоче, щоб Україна виграла цю війну. "Ми зробимо для цього все, що буде потрібно", — наголосила вона. Як відомо, 27 листопада Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Її очолює президентка Урсула фон дер Ляйєн. Тоді з’явилася інформація, що нова колегія Єврокомісії розпочне роботу з 1 грудня. Нагадаємо, що, за інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ, який необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

Сполучені Штати прийняли рішення призупинити стратегічне партнерство з Грузією. Це сталось після замороження "Грузинською мрією" процесу вступу країни до Євросоюзу. Про це йдеться у заяві Держдепартаменту США. Там зазначили, що рішення "Грузинської мрії" призупинити процес вступу Грузії до ЄС суперечить обіцянці грузинському народу, закріпленому в його Конституції, добиватися повної інтеграції до Європейського союзу та НАТО. Зупинивши процес вступу Грузії до ЄС, "Грузинська мрія" відкинула можливість тісніших зв'язків із Європою і зробила Грузію більш уразливою для Кремля. "Грузинський народ у переважній більшості підтримує інтеграцію з Європою. Сполучені Штати засуджують надмірне застосування сили поліцією проти грузинів, які прагнуть реалізувати свої права на збори та вираження думок, включаючи свободу мирного протесту. Ми закликаємо усі сторони забезпечити мирне проведення протестів", — пише прес-служба Держдепу. У відомстві наголосили, що різні антидемократичні дії "Грузинської мрії" порушили основні засади нашого стратегічного партнерства США та Грузії, яке ґрунтувалося на спільних цінностях та прихильності демократії, верховенству закону, громадянському суспільству, повазі прав людини та основних свобод, а також зусиллям боротьби з корупцією. Внаслідок цього Сполучені Штати призупинили дію цього механізму. "Ми знову закликаємо уряд Грузії повернутися на євроатлантичний шлях, провести прозоре розслідування всіх порушень на парламентських виборах та скасувати антидемократичні закони, що обмежують свободу зборів та висловлювання", — йдеться у заяві Держдепу. Варто зазначити, що кілька днів поспіль громадяни Грузії виходили на акції протесту через рішення "Грузинської мрії" відмовитися від переговорів щодо вступу в ЄС до 2028 року. Під час розгону багатотисячної акції протесту в Тбілісі з 29 на 30 листопада поліція затримала 107 протестувальників. Всім затриманим інкримінують непокору вимогам поліції та дрібне хуліганство — статті 166 і 173 Кодексу адміністративних правопорушень. Розгін мітингу на проспекті Руставелі продовжувався майже сім годин. Силовики використовували проти мітингарів водомети, капсули з газом, перцевий спрей, а також інші спецзасоби. Нагадаємо, що сьогодні зранку поліція завершила розгін протестної акції на проспекті Руставелі у Тбілісі. На ранок силовики відтіснили демонстрантів до станції метро "Руставелі", взявши їх в оточення. Водночас відбувалися масові затримання. Вже після багатотисячних протестів у країні та жорсткого розгону правоохоронцями мітингувальників прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що у Грузії не буде сценарію українського "Майдану".

У суботу, 30 листопада, у Тбілісі біля будівлі Громадського мовника проходить акція протесту. Мітингувальники виступають проти рішення "Грузинської мрії" відмовитися від переговорів про вступ до Євросоюзу до 2028 року. Про це повідомляє Sova. Крім того, протестувальники вимагають від керівництва телеканалу висвітлювати факти насильства під час мітингів з боку силовиків. "Той факт, що засоби масової інформації мають бути вільними, більше не є питанням у демократичних державах. Стаття 78, яку колись вимагало грузинське суспільство, закріплено Конституцією", — заявила одна з учасниць акції Ніно Зауташвілі. Протест триває й біля Тбіліського державного університету. Студенти мають намір пізніше приєднатися до акції, яка запланована біля парламенту. Акція проходить і в Батумі. Учасники мітингу зустрілися біля будинку судді Мераба Турава й рушили у бік центральних вулиць. Протестувальники вийшли на вулиці й у Зугдіді. Громадяни тут перекрили центральну вулицю -- проспект Гамсахурдія. Два дні поспіль громадяни Грузії виходили на акції протесту через рішення "Грузинської мрії" відмовитися від переговорів щодо вступу в ЄС до 2028 року. Під час розгону багатотисячної акції протесту в Тбілісі з 29 на 30 листопада поліція затримала 107 протестувальників. Всім затриманим інкримінують непокору вимогам поліції та дрібне хуліганство — статті 166 і 173 Кодексу адміністративних правопорушень. Розгін мітингу на проспекті Руставелі продовжувався майже сім годин. Силовики використовували проти мітингарів водомети, капсули з газом, перцевий спрей, а також інші спецзасоби. Нагадаємо, що сьогодні зранку поліція завершила розгін протестної акції на проспекті Руставелі у Тбілісі. На ранок силовики відтіснили демонстрантів до станції метро "Руставелі", взявши їх в оточення. Водночас відбувалися масові затримання. Варто зазначити, що після багатотисячних протестів у країні та жорсткого розгону правоохоронцями мітингувальників прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що у Грузії не буде сценарію українського "Майдану".

У суботу, 30 листопада, зранку поліція завершила розгін протестної акції на проспекті Руставелі у Тбілісі. Вона тривала майже сім годин. На ранок силовики відтіснили демонстрантів до станції метро "Руставелі", взявши їх в оточення. Водночас відбувалися масові затримання. Про це повідомив місцевий сайт "Новини-Грузія". Журналісти поінформували про велику кількість постраждалих, рахунок іде на десятки. Деякі учасники мітингу зазнали серйозних травм, до машин швидкої допомоги їх доводилося нести на ношах. Акцію протесту біля грузинського парламенту в столиці країни проводили другу ніч поспіль. Вона стала реакцією громадян на скандальний намір уряду прем'єра Іраклія Кобахідзе відмовитися від переговорів щодо вступу Грузії до Європейського Союзу до 2028 року. Станом на ранок 30 листопада весь периметр проспекту Руставелі, де зібралися з вечора п'ятниці тисячі протестувальників, контролюють співробітники Міністерства внутрішніх справ. За даними грузинських медіа, цей розгін став таким же жорстким, як і добою раніше. Протестувальників затримували та заарештували, зокрема, із застосуванням сили, є постраждалі та поранені, серед яких і представники преси. Силовики ближче до ранку одночасно рушили з вулиці Бесіка, станції метро "Руставелі" та площі Свободи й оточили демонстрантів. Ті намагалися сховатися від силовиків у церкві Кашветі, цілодобових аптеках і супермаркетах, у вестибюлі метро. Всю ніч в районі проспекту Руставелі та площі Свободи працювали бригади швидкої медичної допомоги. Впродовж ночі силовики декілька разів застосовували водомети проти протестувальників. Зараз невелика частина демонстрантів лишається в районі площі Свободи та готелю Marriott, де вони зводили саморобні барикади. На проспекті Руставелі працюють комунальні служби, які розбирають залишки барикад. Протестувальники звідти періодично запускали феєрверки у бік поліції, а у відповідь силовики кидали капсули зі сльозогінним газом. Нагадаємо, вчора в українському МЗС зробили заяву, що Київ розчарований рішенням уряду Грузії призупинити до 2028 року переговори щодо вступу до Європейського Союзу. Крім того, Україна засуджує застосування сили проти мирної акції протесту в Тбілісі.