# Євросоюз

Україна отримала від Європейського Союзу ще один мільярд євро коштом російських активів. Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги в межах ініціативи ERA. Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За словами посадовця, залучені кошти будуть спрямовані на ключові видатки державного бюджету. "Загалом за ініціативою ERA Україна отримала від Європейського Союзу вже сім мільярдів євро. Цей ресурс забезпечений доходами від використання знерухомлених активів РФ", — йдеться у повідомленні. Шмигаль також висловив подяку партнерам за послідовну та надійну підтримку."Разом змусимо агресора заплатити за всі завдані Україні збитки", — додав глава українського уряду.Ініціатива ERA (Extraordinary Revenue Acceleration) є спільною програмою країн G7, спрямованою на підтримку України. Її суть полягає у використанні прибутків від заморожених російських активів для погашення кредитів, які країни G7 надають Україні.Нагадаємо, 14 квітня Україна отримала від Великої Британії кошти від заморожених російських активів. Йдеться про 752 мільйони фунтів (близько 940 мільйонів доларів). Нещодавно очільник Національного банку України Андрій Пишний заявив, що у разі отримання доступу до заморожених російських активів Україна покриє ними дефіцит державного бюджету у 2026 році.Раніше Україна та Японське агентство JICA підписали угоду, необхідну для отримання трьох мільярдів доларів за ініціативою ERA.

Європейський Союз планує створити посаду спеціального представника, який займатиметься питанням українських громадян на території ЄС.Про це повідомляє Politico, посилаючись на чиновників, обізнаних з цим питанням. За даними видання, но новостворену посаду можуть призначити колишнього єврокомісара Ілву Йоганссон.До того ж ЄС має намір запустити так звані "Центри єдності" — інформаційні центри, які будуть працювати спільно з Україною і надаватимуть консультації з питань інтеграції та повернення додому.Відтак, в обов'язки Йоганссон входитиме "посилення координація, представлення інтересів українців та впровадження практичних інструментів підтримки, включаючи розвиток" відповідних центрів.Ілва Йогнасон — шведська політична діячка, комісарка з питань внутрішніх справ у Комісії фон дер Ляєн з 1 грудня 2019 по 30 листопада 2024 року, з 2014 по 2019 рік — міністерка зайнятості Швеції. Ілва Йоганссон неодноразово відвідувала Україну, зокрема, табір для біженців на кордоні з Румунією, і у вересні 2023 року отримала український орден "За заслуги".Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Європейський Союз продовжить тимчасовий захист для українців до 4 березня 2027 року. Також Єврокомісія надасть державам-членам рекомендації щодо безперешкодного повернення додому всіх охочих біженців.Варто зауважити, що Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців. .

У Європейському Союзі привітали перший візит в Україну президента Сербії Александара Вучича. У Брюсселі назвали його "важливим сигналом" для світу.Відповідний коментар щодо візиту зробив у четвер, 12 червня, в Брюсселі представник Європейської комісії Маркус Ламмерт. Його цитує "Інтерфакс-Україна"."Ми вітаємо візит президента Сербії Вучича до України. Це важливий сигнал. ЄС закликає інші країни об'єднатися з нами в нашій політиці щодо російської агресії проти України", — сказав він.У цьому зв’язку Ламмерт висловив повну підтримку президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн."Наша мета дуже чітка: ми повторюємо заклик до повного, безумовного припинення вогню щонайменше на 30 днів. Ця пауза в бойових діях може стати життєво важливим кроком до зменшення страждань цивільного населення та створити простір для змістовних переговорів заради справжнього миру", — заявляла вона.Як відомо, в середу Вучич вперше відвідав Україну для участі в саміті "Україна — Південно-Східна Європа", який пройшов в Одесі.Разом із тим він не підписав підсумкову декларацію. Раніше він відвідав військовий парад в Москві. Президент Сербії також має репутацію проросійського лідера.У IV саміті "Україна — Південно-Східна Європа" в Одесі взяли участь президентка Молдови Мая Санду, президент Румунії Нікушор Дан, президент Чорногорії Яков Мілатович, президент Сербії Александр Вучич, прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, прем’єр-міністр Болгарії Росен Желязков, спікерка парламенту Албанії Еліза Спіропалі, перший віце-прем’єр-міністр Північної Македонії Ізет Меджіті та віце-прем’єр-міністерка, міністерка закордонних та європейських справ Словенії Таня Файон.Нагадаємо, що під час перебування в Україні президент Сербії Александар Вучич заявив, що його країна готова допомогти Україні відбудувати одне або два українських міста чи регіони.

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова спрогнозувала, що перемовини про нові умови торгівлі з Україною після завершення пільгових заходів на початку червня погодять за декілька місяців.Про це Катаріна Матернова сказала в інтерв’ю "РБК-Україна".Вона зазначила, що на етапі підготовки до завершення спеціального пільгового режиму торгівлі між Україною та ЄС розробили "безшовний" перехідний режим на той час, поки тривають перемовини щодо нового режиму торгівлі. "Тобто торгівля не зупинилася. Україна може продовжувати безмитний експорт сільськогосподарської продукції в межах квот — 7/12 від річної квоти, передбаченої Угодою про асоціацію", — зазначила посол.Вона додала, що тим часом торгівельні представники та колеги з Генерального директорату з торгівлі Єврокомісії активно працюють над новим торгівельним режимом відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію.Матернова додала, що на фіналізацію домовленостей може знадобитися декілька місяців."Тож я дуже сподіваюся, що протягом літніх місяців ми зможемо укласти цю угоду. Але я не хотіла би зараз спекулювати щодо її умов — це буде результат переговорів", — пояснила посол ЄС в Україні.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільськогосподарську продукцію, які діятимуть з 6 червня до кінця 2025 року. Йдеться про угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.

Європейська комісія обговорить зі Словаччиною її вимоги, пов'язані з припиненням постачання до Європейського Союзу російських енергоносіїв. Чиновники прагнуть забезпечити одностайне голосування усіх держав-членів за 18 пакет санкцій проти Росії, Про це заявила головна речниця Єврокомісії Паула Піньо під час брифінгу в Брюсселі в середу, 11 червня. Її цитує "Європейська правда".Вона прокоментувала висловлювання прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо про те, що він блокуватиме 18 пакет санкцій проти Росії, поки ЄС не запропонує рішення щодо "кризової ситуації", з якою Словаччина стикнеться після повного припинення імпорту російських енергоносіїв до Європи."Усі попередні 17 пакетів санкцій проти Росії затверджували одностайно 27 держав-членів. Це залишається нашою метою і для 18 пакета. Тому ми виконуємо своє домашнє завдання, звертаючись до всіх країн-членів і обговорюючи з ними те, як ми можемо розв'язати можливі проблеми", — розповіла Піньо.За її словами, і цього разу Єврокомісія "працює з державами-членами, включаючи Словаччину, вислуховуючи їхні занепокоєння та шукаючи, як їх можна розв’язати"."Протягом останніх років, розпочинаючи з початку війни, ми дуже тісно співпрацювали з усіма державами-членами саме щодо поступової відмови від імпорту викопного палива з Росії, наразі це відбувається успішно", — додала головна речниця Єврокомісії.Паула Піньо повідомила, що незабаром Єврокомісія виступить із новою законодавчою ініціативою щодо повної відмови від російських енергоресурсів у Євросоюзі.Нагадаємо, 9 червня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що заблокує будь-які санкції Європейського Союзу проти Росії. За його словами, вони завдають шкоди інтересам його країни.

Новий 18 пакет санкцій проти Росії може стати одним із найпотужніших за весь час повномасштабної війни в Україні. Однак Європейський Союз може стикнутися зі значними складнощами під час його ухвалення.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти зазначили, що пакет, який представили в ЄС, містить заборону на використання газопроводів "Північний потік", зниження встановленої країнами G7 граничної ціни на нафту з 60 до 45 доларів, а також заборону на імпорт продуктів перероблення з російської сирої нафти, вироблених у третіх країнах.Аналітики Financial Times констатували, що цей пакет, імовірно, є найпотужнішим після перших санкцій, запроваджених на початку війни.Однак, додали вони, його ухвалення вимагає підтримки всіх 27 країн ЄС і, найімовірніше, президента США Дональда Трампа.Угорщина та Словаччина заявили, що виступають проти нових санкцій. Проте інші країни кажуть, що чули вже це раніше, а Будапешт і Братислава зрештою погоджуються. Проте Трамп — це інша справа. Чиновники ЄС прагнули ввести нові санкції перед майбутнім самітом G7, який розпочнеться 15 червня."Таким чином Брюссель хоче наростити імпульс і переконати Білий дім посилити тиск на Кремль, щоби мусити до переговорів. Тому зниження світових цін на нафту стало би додатковим стимулом", — ідеться у статті видання.Міністр фінансів США Скотт Бессент скептично поставився до зростання цін на нафту, коли це питання обговорювали на саміті міністрів фінансів G7 минулого місяця. Але чиновники зазначили, що остаточне рішення ухвалює лише одна людина, маючи на увазі Трампа.Експерти видання вважають, що обмеження проти "Північного потоку" країни ЄС можуть схвалити. Однак пропозиція щодо продуктів нафтоперероблення може викликати опір, зокрема, з боку Індії та Туреччини, які досі купують російську сиру нафту та продають її продукти перероблення до ЄС."Також надзвичайно складно визначити, які продукти перероблення виготовлені з якої сирої нафти, що ускладнює впровадження, — навіть якщо ці санкції отримають одностайну підтримку", — зауважили аналітики видання.Нагадаємо, що вчора Європейська комісія запропонувала 18 пакет санкцій проти Росії за вторгнення в Україну, спрямований на енергетичні доходи Москви, її банки та військову промисловість.

Європейська комісія 10 червня запропонувала 18-й пакет санкцій проти Росії за вторгнення в Україну, спрямований на енергетичні доходи Москви, її банки та військову промисловість. Новий пакет пропонує заборонити операції з російськими газопроводами "Північний потік", а також банки, які займаються обходом санкцій.Про це повідомляє Reuters."Мета Росії не полягає в мирі. Вона полягає в тому, щоб нав'язати правління могутності... сила — це єдина мова, яку Росія зрозуміє", — заявила президент Комісії Урсула фон дер Ляєн на прес-конференції.Комісія пропонує додати до свого списку ще 22 російські банки та розширити обмеження на них, що виходять за рамки виключення з SWIFT, глобальної системи фінансових повідомлень, аж до повної заборони транзакцій. Вона також пропонує розширити сферу дії на банки з третіх країн та включити до списку Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ), а також його дочірні компанії та ширшу мережу.Кирило Дмитрієв, голова РФПІ, заявив, що заяви фон дер Ляєн відображають "бажання ЄС продовжити конфлікт в Україні та його сильне невдоволення зусиллями РФПІ щодо відновлення відносин між Росією та Сполученими Штатами". У своїй заяві він зазначив, що РФПІ також активно підтримує європейські компанії, які мають представництва в Росії.Комісія також запропонувала знизити граничну ціну на російську сиру нафту країн Групи семи (G7) з 60 доларів за барель до 45 доларів, щоб скоротити доходи Росії від енергетики.Фон дер Ляєн заявила, що питання обмеження цін на нафту обговорюватиметься на зустрічі лідерів G7 у Канаді наступного тижня."Я припускаю, що ми зробимо це разом як G7. Ми розпочали це як G7, це було успішно як захід G7, і я хочу продовжити цей захід як G7", — сказала вона.Президент України Володимир Зеленський привітав пакет санкцій ЄС, але заявив, що потрібні додаткові деталі, і закликав до зниження граничної ціни на нафту до 30 доларів.У пропозиції також перераховано більше суден, що входять до тіньового флоту Росії, в результаті чого їх загальна кількість сягає понад 400, а також нафтоторгівельні компанії. Комісія також запропонувала заборонити імпорт продуктів перероблювання, вироблених з російської нафти."Таким чином ми хочемо запобігти потраплянню частини російської сирої нафти на ринок ЄС через чорні двері", — сказала фон дер Ляєн.Країни ЄС розпочнуть обговорення пропозиції цього тижня.Раніше президент Володимир Зеленський наголосив, що необхідно робити все, щоб ціна на російську нафту була нижчою, ніж Москва може витримати. Саме це допоможе досягти миру в Україні.Як відомо, 20 травня Рада Євросоюзу затвердила 17 пакет санкцій проти Росії за війну проти України. У цьому документі окремо виклали санкції за використання хімічної зброї проти України, а також персональні санкції за гібридну дестабілізаційну діяльність Росії проти країн Європейського Союзу та партнерів.Варто зазначити, що президент Литви Гітанас Науседа назвав 17 пакет занадто слабким і закликав надалі передбачати жорсткіші заходи що до російських агресорів.Нагадаємо, декілька днів тому прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що заблокує будь-які санкції Європейського Союзу проти Росії. За його словами, вони завдають шкоди інтересам його країни.

Президент України Володимир Зеленський має запрошення на саміт НАТО, Європейського Союзу та Групи семи. Зараз триває робота над організацією двосторонніх зустрічей на цих заходах.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу у вівторок, 10 червня. Його цитує "Суспільне"."Президент має запрошення на саміт НАТО, ЄС і Групи семи", — наголосив він.За його словами, конкретика щодо його участі в цих заходах з’явиться ближче до подій, адже все залежить від безпекових умов."Зазвичай на таких самітах відбуваються двосторонні зустрічі. Ми над цим і працюємо", — пояснив речник МЗС України.За словами Тихого, на саміті НАТО потрібна не тільки участь України, а й сильні рішення."Для нас як для держави важлива наповненість цієї зустрічі. Нам важливо, щоби за підсумками саміту був сигнал сили та єдності, в тому числі щодо України", — наголосив він.Представник МЗС України уточнив, що якраз зараз і триває робота, щоби вийти на такі рішення, які би принесли користь як Україні, так і світу."Від цього теж залежить участь України", — підсумував Георгій Тихий.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти агенції Reuters оприлюднили інформацію, що організатори саміту НАТО планують зробити його коротшим, ніж зазвичай, обмежити обговорення України й організувати зустрічі таким чином, щоби Володимир Зеленський не спровокував американського президента Дональда Трампа.

У вівторок, 10 червня, Європейська комісія може презентувати новий пакет санкційних обмежень проти Росії. Він містить, серед іншого, зниження "стелі ціни" на російську нафту.Про це повідомив редактор із питань Європи "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Журналіст зазначив, що 10 червня Єврокомісія презентує країнам-членам новий 18 пакет санкцій проти Росії за війну проти України.За його словами, ключовою пропозицією у ньому стане зниження "граничної ціни" на російську нафту з 60 доларів за барель до 45.До речі, до такого кроку давно закликали держави Балтії та Північної Європи. Однак навколо нього тривали дискусії, оскільки деякі європейські країни через певні причини наважувалися на такі обмежувальні заходи.Як відомо, 20 травня Рада Євросоюзу затвердила 17 пакет санкцій проти Росії за війну проти України.У цьому документі окремо виклали санкції за використання хімічної зброї проти України, а також персональні санкції за гібридну дестабілізаційну діяльність Росії проти країн Європейського Союзу та партнерів.Варто зазначити, що президент Литви Гітанас Науседа назвав 17 пакет занадто слабким і закликав надалі передбачати жорсткіші заходи що до російських агресорів.Нагадаємо, декілька днів тому прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що заблокує будь-які санкції Європейського Союзу проти Росії. За його словами, вони завдають шкоди інтересам його країни.

Наступний 18-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії повинен бути нищівним. Обмеження повинні завдати удару по низці секторів країни-агресора.Таку заяву на прес-конференції з литовським колегою Кястутісом Будрісом у Києві в понеділок, 9 червня зробив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, пише "Інтерфакс-Україна"."Ми наполягаємо, що 18-й пакет санкцій ЄС має бути не просто сильним, а руйнівним. Він має нанести нищівний удар по енергетиці, тіньовому флоту, банківському сектору, схемах обходу санкцій", — сказав український дипломат.Нагадаємо, раніше видання The Wall Street Journal повідомляло, що адміністрація Дональда Трампа намагається змусити республіканського сенатора Ліндсі Грема значно послабити свій законопроект про санкції проти Росії. Водночас Білий дім прагне налагодити відносини з Москвою замість того, щоби карати її за продовження вторгнення в Україну.Своєю чергою, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що запровадить нові санкції проти країни-агресорки Росії лише тоді, коли "це буде необхідно".Нещодавно прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна заблокує будь-які санкції Європейського Союзу проти Росії, які завдають шкоди її національним інтересам.Раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що візит української делегації під керівництвом першої віце-премʼєр-міністерки України Юлії Свириденко до Сполучених Штатів Америки 3-5 червня став одним з етапів підготовки зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом на полях саміту країн "великої сімки", який відбудеться в Канаді 15-17 червня.

На початку червня в Афінах (Греція) відбулася 52 європейська регіональна конференція Інтерполу. За її результатами Україну переобрали до складу Європейського комітету Інтерполу.Про це повідомила прес-служба Національної поліції України. Там уточнили, що це дорадчий орган, який визначає порядок денний і стратегічні пріоритети діяльності організації в європейському регіоні."Участь у передвиборчій кампанії від імені України здійснював тимчасовий виконувач обов’язків начальника департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, очільник бюро "Інтерпол-Україна", полковник поліції Іван Гульпа", — йдеться в повідомленні.Там додали, що Україна входить до складу Європейського комітету Інтерполу з 2021 року та за цей час здійснила вагомий внесок у його роботу, що засвідчило її повторне обрання."Зокрема, за ініціативи України під час 49 Європейської регіональної конференції ухвалено рекомендацію № 5, яка закликала країни-члени посилити співпрацю в розслідуванні геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів", — зазначили в Нацполіції.Окрім того, Україна активно сприяла активізації ролі Інтерполу в реагуванні на міжнародні злочини, співпрацюючи з іншими членами комітету над розробленням відповідних механізмів."Серед іншого, йдеться про повноцінне використання мандату Інтерполу в розслідуванні воєнних злочинів", — підсумували українські поліцейські.Нагадаємо, що в грудні торік ймовірного учасника міжнародного наркосиндикату затримали на території Львівщини. Чоловік є громадянином сусідньої з Україною країни Європейського Союзу. Він переховувався від Інтерполу впродовж шести років.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що заблокує будь-які санкції Європейського Союзу проти Росії. За його словами, вони завдають шкоди інтересам його країни.Про це повідомило видання Politico з посиланням на прес-конференцію словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо.Його зауваження пролунали після того, як словацький парламент у четвер схвалив резолюцію, яка закликає уряд у Братиславі не голосувати за нові санкції Євросоюзу проти Росії."Якщо буде санкція, яка зашкодить нам, я ніколи не голосуватиму за неї. Я зацікавлений у тому, щоби залишатися конструктивним гравцем у Європейському Союзі, але не за рахунок Словацької Республіки", — пояснив він.Фіцо сказав, що вважає парламентську резолюцію "сильним політичним інструментом, на який я зможу покластися".Під керівництвом прем’єр-міністра, який походить з ліво-популістської партії Smer, член ЄС і НАТО Словаччина розірвала стосунки із західними союзниками щодо України.До того ж, як зазначили медійники, Братислава призупинила офіційну військову допомогу Києву на тлі вторгнення Росії, що триває.Журналісти при цьому зауважили, що насправді уряд Фіцо досі не заблокував жоден зі 17 санкційних пакетів Євросоюзу проти Росії. І зараз ЄС працює над своїм 18 пакетом обмежувальних заходів проти Москви.Нагадаємо, 25 травня стало відомо, що директорка офісу голови коаліційної Словацької національної партії (SNS) Зузана Шкопцова заявила, що Словаччина начебто має право вимагати фінансової компенсації від України. Ця політична сила підтримує прем’єр-міністра Роберта Фіцо.

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна заблокує будь-які санкції Європейського Союзу проти Росії, які завдають шкоди її національним інтересам.Про це він сказав 8 червня після того, як словацький парламент схвалив резолюцію, яка закликає уряд не підтримувати жодних нових заходів, пише Reuters. Фіцо заявив, що Словаччина хоче зберегти конструктивну позицію у блоці, проте назвав резолюцію політичним інструментом із сильним посланням. "Якщо будуть санкції, які нашкодять нам, я ніколи не голосуватиму за них", — заявив Фіцо на прес-конференції, що транслювалася на сторінці його партії на YouTube.Словаччина, член НАТО та Європейського союзу, розійшлася із західними союзниками у своїй позиції щодо України під керівництвом Фіцо та його ліво-націоналістичної урядової коаліції та припинила офіційну державну військову допомогу Києву, який бореться із вторгненням Росії. Фіцо також виступає проти запровадження санкцій проти Росії за її війну проти України, заявляючи, що торгові заходи завдають більших збитків Словаччині та ЄС, ніж Москві. Нова резолюція, схвалена на парламентській сесії з невеликою кількістю учасників, зобов'язувала урядовців не голосувати за нові санкції та торгові обмеження щодо Росії. Не відразу стало ясно, якою мірою резолюція є конституційно обов'язковою.Фіцо заявив, що не може підтримати жодних заходів, спрямованих на припинення імпорту російського палива для словацьких атомних електростанцій. "Я зацікавлений у тому, щоб бути конструктивним гравцем у Європейському Союзі, але не коштом Словаччини", — йдеться у заяві Фіцо. Словаччина не блокувала жодних попередніх санкцій ЄС, включно з 17-м пакетом, спрямованим проти тіньового флоту Москви, прийнятий у травні. Спроби завдати удару по газовому та ядерному секторам Росії постійно наштовхуються на перешкоди, спричинені протидією Словаччини та інших країн, таких як Угорщина, які, як і раніше, залежать від постачання російських енергоносіїв. Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Словаччина начебто має право вимагати фінансової компенсації від України. Таку ідею виношують у коаліційній Словацької національної партії, яка підтримує прем’єр-міністра Роберта Фіцо.

У п’ятницю, 6 червня, Європейська комісія отримала фінальне офіційне повідомлення від України про завершення всіх необхідних законодавчих процедур для приєднання до зони Roam like at home. Йдеться про загальну зону роумінгу Європейського Союзу.Про це заявив редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Джозвяк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах.Незабаром подібне повідомлення надішле й Молдова. Обидві країни приєднаються до зони безроумінгового простору одночасно.За словами Джозвяка, Україна та Молдова стануть частиною зони роумінгу Євросоюзу з 1 січня 2026 року.Зона роумінгу охоплює всі 27 країн Європейського Союзу, а також Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн. Вперше в історії її розширять на країни-кандидати на вступ до ЄС."Я розумію, що словом "історичний" сьогодні часто зловживають, але саме таким і є цей крок", — зазначив Джозвяк.На початку червня президент Володимир Зеленський підписав закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм законодавства Європейського Союзу з питань електронних комунікацій".Далі Європейська комісія має ініціювати рішення про взаємне надання режиму внутрішнього ринку для роумінгу між ЄС і Україною, що фактично означатиме повноцінне приєднання до політики "Роумінг як вдома" — Roam Like At Home.Із приєднанням України до цієї політики українці зможуть користуватися послугами роумінгу за ціною домашнього тарифу, подорожуючи до країн ЄС. При цьому вартість тарифів чи умови не відрізнятимуться залежно від країни перебування в ЄС.Нагадаємо, ще два роки тому Рада Європейського Союзу схвалила пропозицію двостороннього рішення щодо мобільного роумінгу, щоби українці не сплачували додаткові збори за зв’язок у Європі, а європейці — в Україні.

Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільськогосподарську продукцію, які діятимуть з 6 червня до кінця 2025 року. Йдеться про угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.Про це повідомив "Interfax-Україна" з посиланням на документ Єврокомісії. Тож Україна зможе надати на ринок ЄС у межах поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин — 583,33 тисячі тонн, кукурудзу — 379,167 тисячі тонн, ячмінь — 204,167 тисячі тонн.Обмеження стосуватимуться й м`яса птиці, яких дозволено надати 52,511 тисячі тонн, які, своєю чергою, розділені таким чином: 4/7 кількості за період із 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій постачань продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено сімома тисячами тонн, та яєць, обсяг постачань яких має становити 3 500 тонн.Молока та вершків дозволено надати на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5 833 тонн, сухого молока — 2 917 тонн, вершкового масла — 1 750 тонн.Формула "7/12" передбачає розрахунок квот пропорційно до періоду з червня по грудень (7 з 12 місяців року), що відповідає терміну дії нинішнього регламенту. Саме вона визначає фактичні межі безмитного експорту на другу половину 2025 року.Рішення ухвалене у межах загального пакета тимчасових автономних торгівельних заходів ЄС для підтримки українського агросектору. Водночас воно також враховує запроваджені Європейською комісією захисні механізми для європейських фермерів.Перші автономні торгівельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року терміном на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти та торгові обмеження для українських товарів. Тож їх двічі продовжували — 6 червня 2023 року та 6 червня 2024 року.Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль 27 травня під час виступу у Раді зі сільського господарства та рибальства у Брюсселі наголосив, що сільське господарство з початку війни становить 70% ВВП країни. Тому повернення до довоєнних тарифних квот з ЄС обернеться втратами у розмірі від 2,8 мільярда євро до 3,5 мільярда євро для України 2025 року.Нагадаємо, сьогодні перша віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко повідомила, що Європейський Союз продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень.