# ЄС

Кандидатура президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра найчастіше обговорюється як потенційного перемовника від Європейського Союзу щодо завершення війни в Україні. Наразі тривають обговорення з цього приводу.Таку інформацію оприлюднило видання Spiegel, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що в керівній коаліції Німеччини розглядають Штайнмаєра як кандидатуру для участі в переговорному процесі від імені ЄС. Очікується, що це питання стане темою внутрішніх обговорень найближчим часом."Урядова коаліція навряд чи підтримає пропозицію російського диктатора Володимира Путіна призначити колишнього німецького канцлера Герхарда Шредера представником ЄС на переговорах. У німецькому уряді не вважають, що він самотужки впорається з таким завданням", — ідеться в журналістському матеріалі.Однією з ідей також є створення "переговорного дуету" у складі чинного президента та Герхарда Шредера.Німецький уряд наразі не вважає пропозиції Москви такими, що заслуговують на довіру. У Берліні наголошують, що Росія поки що не продемонструвала жодної реальної готовності до компромісів.На думку джерел видання, заяви Кремля вписуються в серію гібридних атак, спрямованих на розкол Європи. За їхніми словами, тестом на правдивість намірів Росії могла би стати готовність Москви продовжити триденне припинення вогню.Висока представниця Євросоюзу Кая Каллас різко розкритикувала ідею залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до мирних переговорів між Україною та Росією. На її переконання, політик, який роками працював на користь Кремля, не може об'єктивно представляти інтереси європейської спільноти.Нагадаємо, що 28 травня минулого року Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Тоді український президент подякував за європейське лідерство Німеччини в оборонній підтримці України, а саме за внесок у захист життів і передачу систем протиповітряної оборони..

У суботу, 9 травня, український гарант Володимир Зеленський провів перемовини із президентом Європейської ради Антоніу Коштою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час переговорів було розглянути спільну роботу заради подальшої європейської інтеграції України.Зеленський запевнив, що Україна буде повноправною частиною Євросоюзу. Наразі триває підготовка до відкриття кластерів і подальших рішень.Крім того, сторони обговорили й нещодавні кроки в дипломатії та домовленість за посередництва Америки провести обмін полоненими з Росією у форматі 1000 на 1000."Вдячний за привітання українців та України з Днем Європи і вдячний за всю підтримку Європи для України в час нашої оборони в повномасштабній війні. Ми захистимо свою незалежність і право нашого народу самостійно обирати шлях. Саме цим ми захистимо і право всіх європейських народів жити так, як вони самі того хочуть. Росії не вдасться зламати Європу та розколоти її: багато було намагань, але жодне не спрацювало. І не спрацює", — додав гарант.Зауважимо, протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка заявляв, що Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після прибуття до Москви в п’ятницю, 8 травня, поклав вінок до могили невідомого солдата біля Кремля. Він також заявив, що є свого роду "чорною вівцею" у стаді Європейського Союзу.Про це повідомило словацьке видання Dennik N. Журналісти цитують Роберта Фіцо, який наголосив, що для нього важливі "нормальні відносини" між Словаччиною та Росією, та сказав російським журналістам, що хоче обговорити з Володимиром Путіним деякі практичні питання."У Європейському Союзі завжди є якісь чорні вівці. Я, отже, належу до того стада. Я кажу це скрізь, тому не маю проблем сказати це й тут — я є противником єдиної обов’язкової думки. Такий підхід є дуже неправильним", — зазначив очільник уряду Словаччини.Фіцо додав, що виявляє повагу до кожного, хто доклався до повалення фашизму, згадав про свій візит до Дахау, запланований візит до Нормандії та догляд за кладовищами румунських солдатів, які визволяли Чехословаччину. Він неодноразово заявляв, що відкидає перекручування історичних фактів."У мене не було абсолютно жодних проблем з тим, щоби приїхати на урочистості. Я радію, що завтра матиму нагоду поговорити з Путіним. Також я хочу поставити йому декілька запитань і передати деякі повідомлення. Багато європейських політиків цікавилися цією поїздкою", — зауважив словацький прем’єр-міністр, також згадавши про замах на нього 2024 року.Своїм головним посланням він назвав те, що "основне слово — це діалог, ми маємо розмовляти та зустрічатися". Фіцо також сказав, що є прихильником будь-якої форми перемир’я в Україні."Хочу висловити переконання, що ми наближаємося до закінчення російсько-української війни", – висловив упевненість словак.Крім того, Фіцо зазначив, що було би запереченням історії, якби до жертв, яких у боротьбі проти фашизму принесли колишній СРСР і Росія, не виявляли поваги.Як відомо, Роберт Фіцо у Москві має провести зустріч з Володимиром Путіним, але участі в параді 9 травня не братиме.Нагадаємо, раніше з’являлася інформація, що прем’єр-міністр Словаччини під час поїздки до Москви може передати російському диктатору повідомлення від президента України Володимира Зеленського.У коментарі журналістам радник президента України Дмитро Литвин розповів, що Роберт Фіцо під час поїздки до Москви може говорити з Володимиром Путіним про готовність України до зустрічей на рівні лідерів..

Український уряд підготував зміни до Державного бюджету на 2026 рік, спрямовані на посилення сектору безпеки та оборони. Ці коригування стали можливими завдяки погодженню масштабної фінансової підтримки з боку Європейського Союзу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд підготував зміни до Державного бюджету-2026 для посилення сектору безпеки і оборони. Це стало можливим завдяки погодженню позики Євросоюзу обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки", — зазначила вона.Свириденко додала, що у 2026 році Україна очікує на 45 мільярдів євро підтримки, з яких 31,8 мільярда євро — на оборону та безпеку держави, ще 13,2 мільярда євро — на покриття дефіциту бюджету. Очікується, що перший транш надійде уже в червні.Як зміняться доходи державиЗагалом доходи державного бюджету зростуть на понад 2,2 трильйона гривень — передусім завдяки міжнародній підтримці та додатковим надходженням у межах виконання Плану України. Йдеться про:Додаткові 1,56 трильйона гривень для сектору безпеки і оборони. З них:на грошове забезпечення військовослужбовців — 174,3 мільярда гривень;️на розвиток озброєння та військової техніки — 1,37 трильйона гривень;резерв для сектору безпеки і оборони — 14,6 мільярда гривень."Окремо передбачаємо додаткові ресурси для розвитку українського ОПК, модернізації техніки та нарощування виробництва власної зброї", — зауважила Свириденко.40 мільярдів гривень на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та громад. Це ресурси на підготовку до осінньо-зимового періоду, захист енергетики та забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури.Ще 40 мільярдів гривень додатково до резервного фонду — для оперативного реагування на виклики воєнного часу.Свириденко подякувала партнерам за підтримку України та міністерствам за оперативну підготовку змін до бюджету, які враховують потреби ЗСУ."Працюватимемо надалі з народними депутатами для підтримки змін у сесійній залі", — запевнила посадовиця.Нагадаємо, 30 квітня український уряд ухвалив рішення щодо нормативів дивідендів для державних компаній. За підсумками 2025 року до бюджету надійде майже 50 мільярдів гривень..

Президент США Дональд Трамп заявив, що Європейський Союз отримав додатковий час для виконання умов торговельної угоди зі Сполученими Штатами. У разі провалу домовленостей Вашингтон пригрозив різким підвищенням мит на європейські товари, зокрема автомобілі.Про це Трамп повідомив у соцмережі Truth Social після розмови з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.За словами Трампа, ЄС має виконати взяті на себе зобов’язання до 4 липня — дня 250-річчя незалежності США. Якщо цього не станеться, американська сторона запровадить значно вищі тарифи на імпорт із Європи."Я терпляче чекав, поки ЄС виконає свої зобов’язання за історичною торговельною угодою, яку ми уклали в Тернберрі, — найбільшою торговельною угодою в історії! Було дано обіцянку, що ЄС виконає свою частину угоди і, згідно з домовленістю, знизить свої мита до НУЛЯ! Я погодився дати їй час до 250-ї річниці нашої країни, інакше, на жаль, їхні мита негайно підскочать до набагато вищих рівнів", — написав Трамп.Він також назвав телефонну розмову з Урсулою фон дер Ляєн "чудовою" та зазначив, що сторони продовжують працювати над реалізацією домовленостей.Своєю чергою очільниця Єврокомісії підтвердила, що Брюссель і Вашингтон залишаються відданими виконанню торговельної угоди.Окрім економічних питань, політики обговорили ситуацію на Близькому Сході. За словами Трампа, фон дер Ляєн погодилася з позицією США щодо недопущення появи ядерної зброї в Ірану.Що відомо про торговельну угодуРамкову торговельну угоду між США та Євросоюзом сторони погодили ще влітку 2025 року. Документ передбачає 15-відсоткове американське мито на більшість товарів із ЄС в обмін на скасування європейських тарифів на промислову продукцію зі США.Втім, угоду досі повністю не ратифікували в Євросоюзі. Європарламент та країни-члени ЄС продовжують переговори щодо законодавчих змін, необхідних для скасування мит проти американських товарів. Черговий раунд консультацій завершився без результату, а наступну зустріч сторони планують провести 19 травня.Нагадаємо, нещодавно видання Financial Times опублікувало матеріал в якому стверджувало, що Європейський Союз шукає прямий канал переговорів із Кремлем. Брюсселю дуже не подобається ізоляція від мирного процесу, до того ж існує розчарування діями Сполучених Штатів Америки та президента Дональда Трампа..

Європейський Союз шукає прямий канал переговорів із Кремлем. Брюсселю дуже не подобається ізоляція від мирного процесу, до того ж існує розчарування діями Сполучених Штатів Америки та президента Дональда Трампа.Такий висновок зробили аналітики видання Financial Times, які цитують заяву президента Європейської ради Антоніо Кошти.За його словами, ЄС має потенціал для самостійних переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним. Європейські столиці розчаровані переговорами щодо припинення війни в Україні, які очолює президент США Дональд Трамп.Він наголосив, що Євросоюз отримав підтримку президента України Володимира Зеленського для підготовки "позитивного внеску" в переговорний процес.Зараз Кошта проводить консультації з лідерами всіх 27 країн ЄС, щоби визначити формат взаємодії з Росією. Головною метою є недопущення ситуації, за якої Європу змусять прийняти мирну угоду без її участі та згоди."Попри готовність Брюсселя, у ЄС визнають відсутність сигналів із боку Москви про бажання вести конструктивний діалог із представниками блоку", — констатували аналітики.Антоніо Кошта зазначив, що на теперішній момент Росія не демонструє намірів брати участь у серйозних переговорах."У самому Євросоюзі теж немає єдиної думки. Хоча деякі лідери підтримують створення каналу зв'язку з Кремлем, ЄС поки що не визначився, хто саме має виступати від імені всіх європейців та якою має бути конкретна пропозиція Путіну", — наголосили політичні експерти.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова, який проведе низку зустрічей із представниками президента США. При цьому вони визначили три ключові завдання..

У середу, 6 травня, Рада Європейського Союзу затвердила рішення про запуск Спецтрибуналу за злочин агресії Російської Федерації проти України. Наступний крок зроблять у Кишиневі 14-15 травня.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на одного з дипломатів Євросоюзу.У порядку денному йдеться про те, що Рада ухвалює рішення щодо позиції ЄС стосовно розширеної часткової угоди про управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України. Посли ЄС підтримали це рішення 29 квітня 2026 року.Через день, 30 квітня, Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС долучитися до цієї ініціативи.Наступний крок до запуску Спецтрибуналу планують зробити 14-15 травня в Кишиневі. Тоді Рада Європи, ймовірно, укладе угоду про його керівний комітет. Загалом до ініціативи готові долучитися 25 країн ЄС.Як відомо, Парламентська асамблея НАТО ще 21 листопада 2022 року визнала державою-терористкою, а також підтримала резолюцію, в якій ідеться про створення спеціального трибуналу за фактом російської агресії. Однак таке рішення ще мала підтримати кожна окрема країна на національному рівні.Лише 9 травня 2025 року міністри закордонних справ країн Євросоюзу та представники вищого керівництва блоку схвалили запуск спеціального трибуналу щодо злочину агресії військово-політичного керівництва Росії проти України. Тоді висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас повідомила, що очікує перших рішень трибуналу вже 2026 року.Згодом, 14 травня Рада Європи підтримала створення цього трибуналу, до коаліції ввійшли понад 40 країн. 25 червня президент Зеленський та генсек Ради Європи Ален Берсе підписали угоду щодо створення Спецтрибуналу.Нагадаємо, декілька днів тому радник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов розповідав, що ЄС може стати співзасновником Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Проте перші вироки можуть з’явитися лише за декілька років..

Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз.Про це заявив віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка під час брифінгу в Києві, його цитує "Європейська правда".У нього запитали, чи ознайомлена Україна з новою угорською позицією щодо відкриття кластерів для українського вступу в ЄС. Віцепрем’єр з європейської інтеграції зазначив, що уряд Угорщини сформується наступного тижня. Лише після цього стануть можливими офіційні контакти."Зараз відбувається багато технічних розмов між Будапештом і Брюсселем, з Європейською комісією, в тому числі й щодо відкриття кластерів, тому що потрібно розуміти позицію Угорщини", — сказав він.Качка також висловив очікування на дуже швидкі контакти між Україною й Угорщиною."Але наразі це все більше питання технічних розмов, оскільки потрібно, щоби завершилось формування уряду в Угорщині", — наголосив він.За інформацією видання Financial Times, темп реформ і різне бачення швидкості вступу посилили напругу між Україною та Євросоюзом.Протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, наприкінці квітня новообраний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини можуть відбутися вже влітку..

До списку умов для отримання Україною наступних траншів макрофінансової допомоги в межах кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро внесуть вимогу провести податкову реформу.Про це заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс після засідання Ради ЄС з економіки та фінансів 5 травня, його цитує "Європейська правда".Також європейці пропонуватимуть максимально мобілізувати внутрішні доходи українського бюджету. Наразі деталі цих питань і часові рамки ще обговорюються."Євросоюз зафіксує проведення в Україні податкової реформи як одну з умов отримання макрофінансової частини кредиту ЄС на 90 мільярдів євро", — йдеться в повідомленні.Враховуючи те, що перемовини з Україною все ще тривають, посадовець відмовився вдаватися в їх деталі — однак повідомив, що податкова реформа є частиною вимог ЄС."Ми наразі все ще перебуваємо на дуже просунутих етапах переговорів з українською владою щодо умов, які лежать в основі нашої програми макрофінансової допомоги", — заявив Домбровскіс.За його словами, мобілізація внутрішніх доходів є важливою частиною цих переговорів, як і податкова реформа, проте точні умови й елементи все ще обговорюються.Як відомо, Євросоюз встановлює суворіші умови щодо реформ для отримання Україною "макрофінансових" траншів кредиту на суму 90 мільярдів євро, зокрема, запровадження непопулярних змін в оподаткуванні підприємств.Нагадаємо, 1 травня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка розповідав, що черговий транш на 2,7 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, ймовірно, надійде до України в червні. Перед цим Верховна Рада має ухвалити низку важливих законопроєктів..

Велика Британія має намір розпочати переговори щодо приєднання до кредитної програми Європейського Союзу для України на десятки мільярдів євро. Йдеться про ініціативу, яка передбачає фінансування оборонних потреб і посилення підтримки Києва на тлі війни.Про це повідомляє Reuters із посиланням на британський уряд.Що відомо про ініціативуЗа попередніми даними, Лондон хоче долучитися до кредиту обсягом близько 78 мільярдів фунтів стерлінгів (понад 100 мільярдів доларів). Очікується, що про це офіційно заявить прем’єр-міністр Кір Стармер під час саміту Європейської політичної спільноти в Єревані.Ініціатива має на меті:посилити оборонні можливості Українизабезпечити постачання необхідного військового обладнаннязалучити європейські та британські компанії до виконання оборонних замовленьУ британському уряді також підкреслюють, що така співпраця відкриє нові економічні можливості для місцевого бізнесу.Рішення Лондона розглядають як частину ширшого процесу — посилення оборонної співпраці між європейськими країнами. Це відбувається на тлі сигналів із Вашингтона про необхідність для Європи брати більше відповідальності за власну безпеку. Зокрема, адміністрація Дональда Трампа неодноразово закликала союзників активніше вкладатися в оборону та менше покладатися на США."Коли Велика Британія та Європейський Союз працюють разом, ми всі отримуємо вигоду — і в ці нестабільні часи нам потрібно йти далі та швидше у сфері оборони, щоб забезпечити безпеку людей", — заявив Стармер.Санкції та подальші крокиОкрім фінансової допомоги, Велика Британія планує вже найближчим часом оголосити новий пакет жорстких санкцій проти російських компаній. Їхня мета — порушити ланцюги постачання, пов’язані з військовою технікою.Нагадаємо, цьогоріч Велика Британія передасть Україні рекордний пакет підтримки, який налічуватиме 120 000 дронів. Це найбільший пакет допомоги від початку повномасштабного вторгнення Росії.Додамо, 3 травня Володимир Зеленський провів низку стратегічних зустрічей із прем’єр-міністрами Великої Британії та Чехії задля зміцнення міжнародної коаліції. Ключовими темами переговорів стали оборонна підтримка, боротьба з російським тіньовим флотом та інтеграція України до європейської спільноти..

У суботу, 2 травня, відбулася телефонна розмова президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Лідери сусідніх країн обговорили низку актуальних питань сьогодення.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Щойно говорив із прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Треба мати сильні відносини між нашими державами, й ми обидва зацікавлені в цьому", — зазначив він.Український президент наголосив: йому важливо було почути, що Словаччина підтримує членство України в Європейському Союзі та готова ділитися своїм досвідом вступу.Володимир Зеленський запросив словацького прем'єр-міністра з візитом до Києва та подякував за його запрошення приїхати до Братислави."Обговорили також можливість особисто зустрітися найближчим часом. Наші команди попрацюють над графіком", — підсумував президент України.Раніше стало відомо, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відвідає Москву та візьме участь у військовому параді до 9 травня. Речниця Єврокомісії Анітта Гіппер у зв’язку з цим заявила, що краще поїхати до Києва, щоби продемонструвати свою підтримку Україні, але точно не в Москву.Учора повідомлялося, що Роберт Фіцо проведе переговори з Європейською комісією щодо можливого позову проти Братислави у питанні регулювання цін на пальне. Він планує домовитися з Брюсселем.Нагадаємо, що нещодавно Європарламент підтримав резолюцію зі зверненням до Єврокомісії щодо замороження фондів для Словаччини. Після зміни влади в Угорщині головним пугалом для європейців буде Фіцо. Тим більше, за оцінками аналітиків, він сам не проти зіграти цю роль, Орбан вдало грав її 16 років поспіль..

Черговий транш на 2,7 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, ймовірно, надійде до України в червні. Перед цим Верховна Рада має ухвалити низку важливих законопроєктів.Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час "Години запитань до уряду" в п’ятницю, 1 травня, його цитує "Інтерфакс-Україна".За його словами, виплата стала можливою завдяки ухваленню парламентом низки законопроєктів і законів, що є умовою для виконання індикаторів Плану України."Це конкретний результат ефективної співпраці, але також ці ухвалені закони є важливими для виконання вимог для вступу в Європейський Союз", — наголосив віцепрем’єр-міністр.Качка також відзначив рішення Ради ЄС щодо запуску нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan обсягом до 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Він пояснив, що за формою це позика, але за суттю — допомога, яка повертатиметься лише у випадку, якщо Росія розпочне платити репарації.Водночас урядовець зауважив, що цей інструмент не покриває повною мірою фінансові потреби держави, тому триває робота з третіми країнами для акумуляції додаткової підтримки.Наразі в межах програми Ukraine Facility загальним бюджетом 50 мільярдів євро, розрахованої на 2024-2027 роки, кошти на пряму підтримку бюджету (38,27 мільярда євро) виплачуються щоквартальними траншами після того, як Єврокомісія підтвердить виконання Україною конкретних реформ та індикаторів, прописаних у Плані України."Затримка у виконанні реформ та індикаторів призводить до затримки й у фінансуванні", — наголосили фахівці.Ukraine Facility — це чотирирічна програма загальним обсягом 50 мільярдів євро. Значна частина цих коштів буде спрямована до держбюджету й допоможе у фінансуванні бюджетного дефіциту. Ще один компонент програми передбачає створення спеціального інвестиційного інструменту для покриття ризиків у пріоритетних секторах. Він дозволить залучити додаткові кошти на інвестиції.Нагадаємо, що на початку квітня народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами..

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас прокоментувала рішення російського керівництва провести парад 9 травня без важкої військової техніки, заявивши, що це відображає реальний стан справ у війні проти України.Відповідну заяву Каллас зробила після зустрічі з міністрами закордонних справ Нордично-Балтійської вісімки 30 квітня. За її словами, відмова від демонстрації техніки на параді в Москві є показовою."Вперше за багато років парад Перемоги відбудеться без важкої військової техніки. Це багато про що говорить щодо перебігу війни для Росії", — наголосила вона.Великі втрати та невиконані ціліКаллас також зазначила, що, за наявними даними, Росія зазнає значних втрат на полі бою:російська армія втрачає рекордну кількість військових;поставлені військові цілі не досягаються;невдачі стають дедалі очевиднішими.На думку глави європейської дипломатії, ці фактори разом із форматом проведення параду свідчать про складну ситуацію для РФ у війні проти України.Зазначимо, що російська влада заявила, що цьогорічні паради до Дня перемоги відбудуться у скороченому форматі через так звані "терористичні загрози" та неювілейний характер дати. За словами речника російського лідера Дмитра Пєскова, рішення пов’язане з "оперативною ситуацією". У Москві парад планують провести без звичного масштабного показу військової техніки. Він також традиційно звинуватив Україну, заявивши, що "на тлі цієї терористичної загрози вживаються всі заходи для мінімізації небезпеки".Додамо, 29 квітня американський президент Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін провели телефонну розмову. Однією з головних тем стало врегулювання війни Росії проти України..

Європейський Союзу надасть Україні шість мільярдів євро на дрони вже цього кварталу. Фінансування надходитиме за двома напрямками — на потреби бюджету й оборонний сектор.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту в середу, 29 квітня.За її словами, раніше ЄС пообіцяв надати Україні кредит на 90 мільярдів євро, і тепер цей план розпочинають реалізовувати. Перший транш із 45 мільярдів євро на 2026 рік у межах програми планують виплатити вже цього кварталу.Фон дер Ляєн пояснила, що кошти розподілять за двома напрямами. Близько третини фінансування спрямують на бюджетні потреби України, а дві третини — на оборонний сектор.Перший оборонний пакет, за словами президентки Єврокомісії, стосуватиметься розвитку українських безпілотників."Перший оборонний пакет спрямуємо на дрони для України вартістю близько шести мільярдів євро”, — уточнила вона.Фон дер Ляєн наголосила, що Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну та її збройні сили на тлі російської агресії."Наш сигнал дуже чіткий: ми продовжимо підтримку мужнього українського народу та його збройних сил. Поки Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює свою підтримку України", — наголосила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від ЄС в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства..

Непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від Європейського Союзу в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела й аналітиків."Європейський Союз розглядає можливість запровадження жорсткіших умов щодо кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро, зокрема, встановлення залежності деяких виплат від запровадження непопулярної податкової зміни для бізнесу", — зазначили автори журналістського матеріалу.За інформацією джерел медійників, нові умови потенційно можуть зачепити 8,4 мільярда євро з кредиту, передбачених на оборонні потреби України та загальну фінансову стабілізацію.Ініціатива ЄС збігається зі спробами Києва переконати МВФ відтермінувати аналогічні вимоги в межах окремої програми фінансування на понад вісім мільярдів євро. Серед можливих змін — перегляд спеціального податкового режиму для малого та середнього бізнесу.На теперішній момент окремі підприємства користуються пільговою ставкою близько 5% від доходу, тоді як нова пропозиція передбачає запровадження стандартного ПДВ на рівні 20% для компаній із річним доходом понад чотири мільйони гривень. За оцінками, така реформа може забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі близько 40 мільярдів гривень щорічно."Хоча нові умови стосуються лише частини загального пакета допомоги (близько 60 мільярдів євро у ньому передбачено на оборону), їх реалізація може виявитися складною", — зауважили аналітики.Вони зробили висновок, що ці заходи вкрай непопулярні, а між парламентом і президентом Володимиром Зеленським уже виникали розбіжності щодо податкової політики. Раніше парламент відмовився підтримати деякі зміни, зокрема, оподаткування іноземних посилок — ще одну вимогу МВФ.Аналітики акцентували, що подальші транші залежать від ухвалення цих та інших фіскальних заходів. Україна вже пропустила березневий дедлайн і має час до червня, коли відбудеться наступний перегляд програми. Наразі виділено 1,5 мільярда доларів, а ще близько 700 мільйонів доларів залишаються під питанням.За словами джерел, сторони обговорювали можливість відтермінування запровадження ПДВ для ФОПів приблизно на рік, однак МВФ наполягає на швидкому ухваленні частини змін."Навіть якщо Україна виграє час, у майбутньому їй доведеться привести податкову систему у відповідність до норм ЄС у межах переговорів про вступ", — підсумували експерти.Нагадаємо, 19 квітня прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування податку на додану вартість для ФОПів..