# ЄС

У межах програми Ukraine Support Loan Україна подала запит на закупівлю ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. У Європейській комісії заявили, що працюють над цим у максимально стислі терміни.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі під час брифінгу в четвер, 3 вересня.Він підтвердив, що Україна подала перелік оборонної продукції, до якого входять перехоплювачі для Patriot. Оскільки ці ракети виробляються за межами Європейського Союзу й України, для їхньої закупівлі необхідно отримати виняток із правил програми."З огляду на терміновість ми просуваємо це питання настільки швидко, наскільки можемо. Але, враховуючи необхідність отримання винятку, остаточне рішення залишається за державами-членами. Ми сподіваємося, що воно незабаром з’явиться", — зазначив Уйварі.За його словами, тривалість розгляду українських заявок залежить від конкретної продукції та необхідності додаткових уточнень. Із червня в межах програми Єврокомісія отримала від України понад 2 020 таких позицій.Деякі з них вдається погодити за декілька днів, в інших випадках процедура може тривати один-два тижні."Від декількох днів до декількох тижнів, але ми розуміємо, що стоїть на кону, тому працюємо надзвичайно швидко", — наголосив речник Єврокомісії.Водночас європейські чиновники так і не озвучили можливих термінів фактичного постачання перехоплювачів Україні. Уйварі пояснив, що вони залежатимуть від умов контрактів між Україною та компаніями-постачальниками.У Єврокомісії також розповіли, що в межах Ukraine Support Loan Україні вже виплатили близько 8,5 мільярда євро на оборонні потреби. Ще 6,1 мільярда євро схвалили, зокрема, на посилення протиповітряної оборони.Нагадаємо декілька днів тому заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський зазначав, що його країна має виробничу спроможність і готовність розпочати виробництво на своїй території ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. На думку Варшави, це можливо в тісній співпраці з Києвом..

Процес вступу України в Європейський Союз має відбуватися винятково на загальних засадах. При цьому не варто застосовувати жодних прискорених процедур.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, якого цитує місцеве видання Index.Його запитали, чи підтримує він переговори про вступ України до ЄС. Він повернув відповідь в дещо інший бік, мовляв, Будапешт і Київ уклали політичну угоду про повернення угорській меншині мовних, освітніх і культурних прав.За його словами, Угорщина вимагала лише базових прав для громадян користуватися рідною мовою. Україна погодилася на це та ухвалила угоду з чітко визначеними термінами, однак практичних результатів, за його версією, наразі немає."Ми попросили лише про те, що належить кожній людині, — щоби вона могла користуватися власною мовою. Україна на це погодилася, прийняла цю угоду, в якій визначені конкретні терміни. Ми наразі не бачимо, щоби щось відбулося", — сказав Мадяр.Також він акцентував, що позиція Будапешта залишається незмінною: процес вступу має оцінюватися винятково за реальними заслугами країни. Жодних виняткових чи прискорених процедур бути не може.Угорський прем’єр-міністр також зазначив, що обіцянки швидкого членства з боку керівників Євросоюзу є помилковими."Україна перебуває у стані війни. Очевидно, що вона не готова до вступу до ЄС, що би не намагалися обіцяти Україні керівники Євросоюзу або держав-членів", — наголосив Петер Мадяр.Він навів приклад Сербії, яка розпочала процес вступу 15 років тому, але відкрила лише два кластери зі шести. На його думку, надання ілюзорних обіцянок і виокремлення окремих держав із політичних причин є "подвійною грою".Нагадаємо, сьогодні Петер Мадяр також заявив, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу..

Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу.Про таке рішення уряду повідомив у середу, 3 вересня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, його цитує "Європейська правда".Він нагадав, що декілька тижнів тому Європейський Союз ухвалив рішення про те, що не надаватиме тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку, якщо вони мають проблеми з військово-обліковими документами. За словами Мадяра, Угорщина голосувала проти цього."Водночас вчора уряд вирішив, що Угорщина діятиме інакше та надалі залишає за собою право надавати статус притулку також чоловікам, які підлягають призову, що тікають на територію Угорщини", — сказав він.Петер Мадяр при цьому уточнив, що такі кроки насамперед стосуватимуться етнічних угорців із Закарпаття."Очевидно, насамперед з огляду на наших закарпатських угорських співвітчизників, таких біженців стає дедалі більше. Скажу чесно, особисто я, і я це казав, можливо, вчора й президенту Європейської Ради, й декільком лідерам ЄС, вважаю негідним і незбагненним, що ЄС так вирішив, що він, по суті, закриває батьків і дідусів у країні, що перебуває у стані війни, та не надає їм допомоги, хоча досі правила були іншими", — заявив угорський прем'єр.За його словами, такі дії є негідними, і він не до кінця розуміє логіку рішень керівників Європейського Союзу.Як відомо, наприкінці липня Євросоюз продовжив дію тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року з нововведенням, що новоприбулі військовозобов'язані громадяни України зможуть претендувати на статус лише за відсутності проблем з військово-обліковими документами.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Угорщина вкотре вчинила деструктивні дії та перешкодила просуванню України на шляху до ЄС. Будапешт категорично заблокував ухвалення рішення щодо відкриття другого та третього перемовних кластерів для нашої держави..

Німеччина вперше настільки однозначно поклала на Росію відповідальність за спробу атаки дронами з вибухівкою поблизу аеропорту Лейпциг-Галле. Після інциденту Берлін планує посилити тиск на Москву та домагатися нових санкцій на рівні Європейського Союзу.Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що російське керівництво ставиться до країни "з відкритою ворожістю". За його словами, спроба атаки поблизу Лейпцига була свідомою дією Москви, яка ще більше загострює відносини між державами, повідомляє Politico.Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт також поклав відповідальність за інцидент на Росію, хоча офіційне розслідування ще триває. За його словами, характеристики безпілотників та обладнання вказують на методи, які Москва вже застосовувала під час інших гібридних операцій."Конфігурація безпілотника, різні компоненти, вибухівка та кібертехнології — все це ми знаємо з інших російських гібридних операцій та війни проти України", — заявив Добріндт.У Берліні очікують нових атакНімецька влада припускає, що спроба атаки в Лейпцигу може бути не останньою. Добріндт попередив, що країна залишається потенційною мішенню для подальших гібридних операцій Росії."Ми припускаємо, що Німеччина є ціллю подальших гібридних атак з боку Росії", — наголосив міністр.Politico зазначає, що жорстка реакція Берліна може свідчити про зміну підходу німецької влади до російських гібридних загроз. Раніше Німеччина вже розширила можливості своєї зовнішньої розвідки, дозволивши їй проводити диверсійні та наступальні кібероперації у відповідь на такі дії.Німеччина готує нові обмеження проти РосіїОдним із заходів стане закриття російського консульства в Бонні 18 вересня. Німеччина також планує посилити перевірки російських громадян під час в'їзду до країни та припинити дію угоди, яка регулює роботу "Російського дому" в Берліні.Крім того, німецька влада запропонує Євросоюзу запровадити санкції проти росіян, яких вважають причетними до гібридних операцій. Берлін також виступатиме за подальші обмеження проти російського "тіньового флоту".Серед інших можливих заходів на рівні ЄС — обмеження видачі росіянам 90-денних туристичних віз та свободи пересування російських дипломатів. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також заявив про підтримку Берліна."НАТО висловлює повну солідарність з Німеччиною після гібридної атаки Росії в Лейпцигу", — наголосив він.Що відомо про атакуУ серпні поблизу аеропорту Лейпциг-Галле на сході Німеччини виявили три безпілотники з вибухівкою. Один із них знайшли неподалік українського літака Ан-24, який використовувався для транспортування боєприпасів.Німецька влада вважає, що сукупність технічних ознак безпілотників та обставин інциденту вказує на причетність Росії.Додамо, у Кремлі почали обговорювати можливість проведення тристоронньої зустрічі російського диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна. Вона може під час майбутнього саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Китаї..

Вірменія повністю відвертається від Росії. Єреван готується подати заявку на вступ до Європейського Союзу та може виставити Росії рахунок на два мільярди доларів.Про це повідомила пресслужба Служби зовнішньої розвідки України (СЗР)."Кремлівська методичка "покарай непокірного сусіда баном на коньяк" більше не працює. Росія роками розглядала Вірменію в ролі свого беззаперечного форпосту та кишенькового партнера на Південному Кавказі, але після чергової проваленої спецоперації під назвою "втручання у вірменські вибори" Росія остаточно втрачає свій вплив у регіоні. Проросійські сили з тріском програли парламентські перегони, а замість очікуваного покірного вибачення Кремль отримав від Нікола Пашиняна жорстке дистанціювання та курс на Захід", — йдеться в аналізі розвідників.Вони додали, що у відповідь на вибір вірменського народу Роспотребнадзор очікувано "раптово" виявив загрозу в абрикосах, черешні, рибі, воді "Джермук" і вірменському коньяку. Тотальні торгові обмеження, розраховані підкосити Вірменію перед сезоном збору врожаю, мали би загнати Єреван у кут."Але в Кремлі забули, що на вулиці вже не 90 роки, замість економічного колапсу та покаяння Москва отримала відвертий тролінг: Пашинян іронічно "подякував" колегам по Євразійському економічному союзу за визнання права шукати торгові альтернативи та прямо заявив, що якщо союз паралізований через витівки росії — це "початок кінця ЕАЭС", — зауважили аналітики.Вони констатували, що головний козир Москви в регіоні згорів ще восени 2023 року. Роками Кремль тримав Єреван і Баку на "гачку" Нагірно-Карабаського конфлікту. Проте коли Азербайджан повернув контроль над Карабахом за два дні, російські "миротворці" просто відпрацювали роль статистів і ганебно достроково залишили регіон.Фіаско доповнив дефолт військових зобов’язань: коли у вересні 2022 року Азербайджан просунувся вже на території самої Вірменії, ОДКБ замість допомоги запропонувала "визначитися з кордонами". Після такого "захисту" рейтинг довіри до Росії у Вірменії пробив дно, впавши до кричущих антирекордів."Зрозумівши, що паперовий "союзник" здатен лише на маніпуляції, Єреван розвернув штурвал на 180 градусів. Поки Росія перекривала імпорт абрикосів, Брюссель відкрив свої ринки та виділив десятки мільйонів доларів у межах "Плану зростання для Вірменії". Монополія Москви на контроль Південного Кавказу офіційно помножилася на нуль", — акцентували експерти.Вони зазначили, що останні шантажні козирі Кремля на кшталт погроз підвищити ціни на газ або натиснути через інфраструктуру у Єревані теж готові обнулити. Пашинян натякнув: якщо Москва вирішить виставити нові цінники, Вірменія згадає про 102 російську військову базу та залізничні мережі, за знаходження й управління якими росіянам тепер можуть виставити рахунок у два мільярди доларів. Тож будь-які спроби фінансового тиску обернуться для Росії ще більшими збитками."На тлі підписання мирної угоди з Азербайджаном і відкриття кордонів із Туреччиною Єреван остаточно вибиває з-під ніг Москви будь-які важелі впливу. А фінальним акордом кремлівської геополітичної поразки стає оголошене рішення Вірменії розпочати процес подачі офіційної заявки на вступ до ЄС", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, що в червні Вірменія провела масштабні міжнародні військові навчання Eagle Partner 2026, які відбулися на її території. Головним вектором тренувань стала комплексна підготовка військовослужбовців до виконання завдань у межах майбутніх миротворчих місій. Сам факт таких військових навчань викликав лють у Кремля..

Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща готують спільне звернення до Європейської комісії щодо заморожених російських активів. Країни закликають Брюссель відновити пошук механізмів, які дозволять спрямувати понад 200 мільярдів євро коштів Центробанку РФ на фінансування України.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на чотирьох людей, ознайомлених зі змістом документа. Очікується, що лист чотирьох держав Євросоюзу буде надісланий Єврокомісії у четвер, 27 серпня. Його автори хочуть з'ясувати, як просувається розробка альтернативних юридичних і технічних механізмів для використання російських суверенних активів, передає "Європейська правда".Йдеться про понад 200 мільярдів євро активів Центрального банку Росії, заморожених на території Євросоюзу через санкції. Попередня спроба залучити ці кошти для фінансування України провалилася минулої зими через спротив Бельгії, де зберігається більша частина активів."Настав час розпочати нову дискусію про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України та нас самих", — заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.За словами одного зі співрозмовників FT, звернення має спонукати Єврокомісію провести необхідну технічну роботу, щоб знайти можливість використати російські активи та допомогти Україні покрити бюджетні потреби.ЄС шукає додаткові гроші для УкраїниПовернення до питання російських активів відбувається на тлі занепокоєння європейських столиць через зростання фінансових потреб Києва. У ЄС побоюються, що раніше погодженого кредиту на 90 мільярдів євро може виявитися недостатньо."Кредит у розмірі 90 мільярдів євро є проявом зобов'язання ЄС підтримувати Україну, але його явно недостатньо", — сказала Стенергард.Водночас Бельгія не змінила своєї позиції. Країна побоюється можливих юридичних дій Росії у відповідь, а також негативних наслідків втручання в суверенні активи для фінансових ринків."З часу минулої дискусії та провалу нічого не змінилося", — зазначив один зі співрозмовників видання.Ініціатива Швеції, Нідерландів, Іспанії та Польщі з'явилася також на тлі посилення дискусій щодо розміру та джерел фінансування наступного семирічного бюджету Євросоюзу.Нагадаємо, нещодавно міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) оголосило тендер на постачання нових низькопідлогових багатосекційних зчленованих трамваїв довжиною 26-27 метрів на суму більш ніж 7,79 мільйонів євро (без ПДВ).Про це повідомив Офіційний вісник ЄС. Проєкт відбувається в межах програми "Міський громадський транспорт України II", що фінансується ЄІБ.Постачання містить не більш ніж трисекційні трамвайні вагони, а також комплект основних, швидкозношуваних і витратних запасних частин, комплект обладнання й інструментів для технічного обслуговування та ремонту, а також супутні послуги.Кінцевий термін подання тендерних пропозицій — 15 жовтня 2026 року.Повністю низькопідлоговий трамвай з однією кабіною водія повинен мати пасажиромісткість 250 (± 10%) осіб, не менше 60 ± 10% місць для сидіння та щонайменше одне місце для інвалідного візка.Перша партія трамваїв має надійти не пізніше 36 тижнів з дати отримання постачальником авансового платежу, а загалом контракт розрахований на 52 тижні (13 місяців).У лютому 2025 року "Дніпровський електротранспорт" за результатами відповідного міжнародного тендера на суму дев’ять мільйонів євро з фінансуванням ЄІБ підписав контракт із компанією "Татра-Юг" (випускає трамваї на потужностях заводу "Південмаш") на постачання п’яти трисекційних трамвайних вагонів (вартість одного — 1,689 мільйона євро), три з яких вже курсують у місті.Крім того, за інформацією в Офіційному віснику ЄС, "Запоріжелектроторанс" знов оголосило тендер на придбання 21 низькопідлогового електробуса та зарядних станцій на суму 9,84 мільйона євро в межах програми "Міський громадський транспорт України II".Електробуси повинні мати пасажиромісткість щонайменше 80 осіб (+/-10%), зокрема, щонайменше 30 сидячих місць, одне місце для пасажира в кріслі колісному (або дитячого візка), місця для маломобільних пасажирів, а також місце для собаки-поводиря. Розкриття пропозицій передбачено 19 вересня.Перший тендер місто спільно з ЄІБ оголошувало влітку 2023 року (пасажиромісткість електробуса — щонайменше 105 осіб, термін контракту — 12 місяців), але він не відбувся у зв’язку з відсутністю заявок. Після внесення змін у грудні 2024 року знов оголошували тендер, який знову не відбувся.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Тернопіль за підтримки ЄІБ завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за п’ять мільйонів євро та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на 5,5 мільйона євро..

Під час головування в Раді Європейського Союзу Литва планує використати всі можливості, щоби прискорити відкриття решти переговорних кластерів для України. Але при цьому Києву доведеться виконати зобов'язання.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.Як відомо, Литва головуватиме в Раді ЄС з 1 січня 2027 року. За словами Науседи, країна використає всі можливості, щоби прискорити процес відкриття решти переговорних кластерів для України."Наразі ми відкрили два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так вже й багато часу", — зазначив президент Литви.Науседа наголосив, що Україна також має виконати свої зобов'язання. За його словами, важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, адже не всі вони ставляться до розширення так само з ентузіазмом, як Литва."А для скептиків, для тих, хто має сумніви, важливо показати, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства", — пояснив він.Литовський президент додав, що діяти потрібно якомога швидше, бо час спливає, а нині це дуже цінний ресурс.Він наголосив, що його країна завжди перебуватиме поруч, підтримуватиме Україну та заохочуватиме її робити більше, адже цей підхід ґрунтується на заслугах.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

Символічно, що у День незалежності України буде засідання "коаліції рішучих". Учасники обговорюватимуть захист нашого неба від російської балістики. Проте серед учасників будуть лідери країн, які виступають проти заборони в’їзду російським комбатантам.Чому російські військові вбивці досі вільно їздять до Європи21-й пакет санкцій Євросоюзу став найпотужнішим за час повномасштабного вторгнення. Його узгодження відбувалося важко, TrueUA розповідав про причини цього, — якщо коротко, то вони у необхідності консенсусу всіх членів ЄС. Тому під санкції не потрапили три дуже важливі для нас компоненти. Перший: греки вимагали, щоб їхня судноплавна компанія Dynagas і далі постачала російський скраплений газ третім країнам. Це потужна грецька компанія, яка платить значні податки, тому Афіни вперлися в те, що вони отримають у підсумку значний економічний удар. Другий компонент: Болгарія заблокувала персональні санкції проти патріарха РПЦ Кирила. Пояснення болгар не витримує критики, — вони вважають, що санкції зроблять із Кирила жертву. Насправді, і про це писав TrueUA, питання в тому, що російська православна церква має значний вплив у Болгарії, у тому числі на місцеві політичні процеси.Зараз РПЦ придумала нову технологію на підтримку війни Росії в Україні — викопали мощі московського князя Дмитра Донського, відрізали від них шматки і планують возити окупаційним військам для "поклоніння". ХХІ століття, ера штучного інтелекту, а росіяни підіймають дух своєї армії мощами давно померлого людини, яка прислужувалася Золотій орді. No comments.Третій компонент, насправді найважливіший — дві країни ЄС Італія та Франція заблокували пропозицію щодо заборони в’їзду російських комбатантів, себто, військових. Точніше, ці дві країни виступають за те, щоб зробити обмеження індивідуальними. А оскільки це складно — символічними. Президент Франції Еммануель Макрон один із лідерів "коаліції рішучих", та коли йдеться про в’їзд росіян до Франції — рішучість, на жаль, кудись зникає. Припустимо, що причина цього у значних заробітках туристичної сфери цієї країни, тому цей бізнес тисне на уряд, щоб росіян не обмежували у в’їзді.За словами головної дипломатики ЄС естонки Каї Каллас, 22-й пакет санкцій проти Росії буде ще потужнішим."На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни. Після ухвалення вони одразу збільшать загальну кількість російських юридичних та фізичних осіб, які перебувають під санкціями, на третину", — заявила вона.Втім, що має ввійти до наступного пакету санкцій, вона не уточнила. Що і не дивно, враховуючи невирішеність ключової проблеми ухвалення рішень в ЄС — "за" мають бути всі. То ж чи ввійде до 22-го пакету заборона на в’їзд росіян до Євросоюзу?Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс закликав партнерів не зволікати і повністю заблокувати доступ до ЄС російським військовим."Ми що, збожеволіли? Ми дозволяємо російським військовослужбовцям отримувати візи — тим, хто вбиває українців на полі бою", — заявив Кулбергс.Із ним погоджується багато хто в Європі, проте — не всі.Шпигунський скандал у Словенії. Чому це важливо для насДепутати словенського парламенту вимагають провести розслідування щодо можливих зв’язків президентки Наташі Пірц-Мусар з російською розвідкою. Наступного тижня до парламенту викликають представників розвідувальної спецслужби Словенії SOVA для звіту щодо наявних підозр. Депутат правлячої Словенської демократичної партії Жан Махніч закликав уряд призупинити надання президентці звітів розвідки.Офіс Пірц-Мусар звинувачення заперечує, але проти неї свідчать факти. Наприкінці липня глава словенської держави потрапила в ДТП, після якої опинилася в лікарні з переломом ключиці. З нею в авто перебувала росіянка Вікторія Криволуцька, яка є громадянкою Словенії. Ця особа відома романтичним зв’язком із колишнім співробітником словенських спецслужб Романом Єглічем, який утік до Росії. Там Криволуцька жила з ним кілька років.Росіянка причетність до шпигунської мережі спростовує, каже, що давно не спілкується з Єглічем. Так це чи ні стане відомо після доповіді розвідслужби, та головне, що в Європі зв’язки їхніх політиків із росіянами викликають підозру щодо можливої шпигунської діяльності. Це тягне за собою відповідні політичні наслідки. Ймовірно, Пірц-Мусар, яка є президенткою Словенії з грудня 2022 року, свою посаду втратить.Принагідно нагадаємо, що вона також пов’язана з родиною президента США Дональда Трампа. Свого часу як адвокат представляла інтереси Меланії Трамп, своєї землячки і дружини глави Білого дому. Цей зв’язок тепер може грати проти неї з огляду на загалом негативне ставлення європейських політиків до американського президента.На шпигунський скандал у Словенії варто дивитися ширше, аніж на внутрішньополітичні розбірки. Нам важливо, щоб в Євросоюзі росіян, які туди їдуть туристами або з метою лишитися на постійне проживання, сприймали не як "нещасних жертв" війни Путіна проти України, а як потенційних шпигунів, диверсантів та втілювачів гібридних атак. Навіть коли вони прикриваються антивоєнною риторикою.Гроші або совість. Чи зміниться позиція Парижа і РимаКоли обговорювався 21-й пакет санкцій, Єврокомісія пропонувала обмежити видавання віз усім, хто мав стосунок до російських збройних сил, включно з адміністративним чи логістичним персоналом. Тобто спочатку була позиція, яка влаштовує Україну, однак французи та італійці наполягли на пом’якшенні формулювань. Їхні аргументи наступні:по-перше, Італія і Франція є лідерами в ЄС із оформлення віз росіянам разом із Грецією та Іспанією, тож на практиці виконання рішення про заборону в’їзду всім комбатантам і причетним до війни створить значні труднощі для консульської служби, у неї додасться неспецифічна функція перевіряти, хто воював, а хто — ні;по-друге, з огляду на обов’язкову військову службу для всіх чоловіків у Росії автоматичне застосування заборони на в’їзд наче як порушує права людини.Якщо перший аргумент ще якось можна зрозуміти, то другий — нікчемний. Італія і Франція заробляють значні кошти на туризмі і просто не хочуть їх втратити. У підсумку російським військовим навіть хочуть полегшити в’їзд, розширивши винятки. Зараз візи без проблем отримують військові дезертири, пропонується додати до переліку тих, хто приїздить із гуманітарних підстав (похорон, відвідування рідних тощо), хто цікавий для національних інтересів країн ЄС та задля виконання міжнародних зобов’язань. Таким чином, російським послам і консулам, які поголовно є шпигунами, нічого не загрожує. Єдине обмеження для тих, хто потрапляє під винятки, — вони можуть перебувати тільки в тій країни ЄС, яка видала візу, а не кататися по країнах Шенгену. Україна вже давно просить європейських партнерів заради їхньої ж безпеки запровадити повну заборону на в'їзд для громадян Росії, які брали і беруть участь у російській агресії проти нашої держави. Як зазначав у лютому цього року глава МЗС України Андрій Сибіга, це "встановить правильну ціну за неправильний вибір":"Кожен росіянин, який підписує контракт на вторгнення в Україну, знатиме, що він також підписує собі довічну заборону на в'їзд до Європи".Позицію Києва щодо російських комбатантів підтримують Німеччина, Польща, Румунія, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія та Швеція. 11 березня Естонія ініціювала процес ідентифікації колишніх і нинішніх російських військових для запобігання перетину ними кордонів ЄС. А в червні 11 країн Євросоюзу підписали звернення до Єврокомісії з вимогою терміново заблокувати шенгенські візи для росіян. Підписанти наголосили:"Одні держави несуть усі витрати і ризики щодо захисту своїх зовнішніх кордонів, тоді як інші продовжують отримувати прибуток від російських туристів".Як ми вже знаємо, перемогла позиція тих, хто заробляє на туристах.На День незалежності до Києва приїдуть європейські лідери, хто не приїде, візьме участь у засіданні "коаліції рішучих" онлайн. Поряд із темою посилення української системи ППО обов’язково має стояти питання про внесення до 22-го пакету санкцій пункту з початковим формулюванням Єврокомісії — заборонити видачу шенгенських віз усім росіянам, причетним до війни в Україні. Обіцянка партнерів ухвалити це рішення стане справжнім подарунком для українців. До нашого Дня незалежності вони не встигли чи не захотіли, але ніколи не пізно виправити власні помилки..

У п’ятницю, 21 серпня, президент України Володимир Зеленський призначив 11 суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) і п’ятьох суддів його апеляційної палати. Це важливі рішення для отримання від 250 до 300 мільйонів євро від Європейського Союзу.Про це свідчать укази президента №782/2026 і №783/2026, які опубліковані на офіційному сайті керівника держави.За указом №782/2026, суддями Вищого антикорупційного суду призначено:Віктора Антипенка;Оксану Гуцал;Євгена Діденка;Олександра Дудченка;Віталія Корягіна;Владислава Кухту;Миколу Піку;Лесю Скреклю;Ірину Тесленко;Олега Хамходеру;Марту-Марію Яциніну.Указом №783/2026 до апеляційної палати ВАКС призначено п'ятьох суддів:Наталію Дорошенко;Миколу Рубащенка;Інну Смаль;Олену Танасевич;Ігоря Чайкіна.Як відомо, заповнення вакансій та розширення штату суддів антикорупційної системи є важливою вимогою для виконання індикаторів макрофінансової допомоги.Експерти зазначили, що виконання цього кроку дозволить Україні розраховувати на отримання від ЄС траншу в розмірі від 250 до 300 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility.Програму підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року. Вона передбачає фінансування до 50 мільярдів євро у формі грантів і позик для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на період із 2024 до 2027 року.Програма має конкретний перелік структурних реформ та заходів, які мають сприяти стійкому розвитку економіки України, зеленому переходу, цифровій трансформації та європейській інтеграції.Нагадаємо, 11 серпня прем’єр-міністр України Сергій Корецький наголошував, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проект нового Митного кодексу України. Документ має наблизити українське митне законодавство до норм Європейського Союзу та підготувати країну до інтеграції в європейський митний простір.Про це стало відомо під час засідання Верховної Ради. За законопроект у першому читанні проголосував 261 народний депутат.Новий Митний кодекс передбачає гармонізацію українських митних правил із законодавством Євросоюзу. Очікується, що зміни спростять і модернізують митні процедури, зроблять їх прозорішими, а також покращать умови для українських експортерів та імпортерів і сприятимуть розвитку торгівлі з ЄС.Водночас проект документа передбачає можливість надання митним органам правоохоронних повноважень, зокрема права розслідувати кримінальні правопорушення.Проти запровадження цієї норми на нинішньому етапі виступив парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Там вважають ініціативу передчасною та рекомендують прибрати відповідні положення під час підготовки документа до другого читання."Спочатку має бути завершена реформа митної служби, проведена переатестація її працівників, і лише після цього можна повертатися до питання розширення правоохоронних функцій митниці", — заявив голова комітету Данило Гетманцев.Тепер народні депутати зможуть подати поправки до проекту кодексу. Після їх опрацювання документ мають винести на голосування у другому читанні.У разі остаточного ухвалення новий Митний кодекс набуде чинності 1 грудня 2027 року.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, який передбачає скасування пільги на оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Документ уже направляють на розгляд Верховної Ради, а нові правила можуть запрацювати з 2027 року.Читайте також: В Україні можуть посилити мовні вимоги до посадовців і освітян: Рада розглядає законопроєкт.

У Бельгії рятувальники намагаються локалізувати найбільшу лісову пожежу за всю історію спостережень у країні, яка вже охопила близько трьох тисяч гектарів. Вогонь поширюється в напрямку кордону з Німеччиною, а евакуйованим мешканцям поки не дозволяють повертатися додому.Про це повідомляє Reuters.Пожежа спалахнула у п'ятницю, 14 серпня, в природному заповіднику Високі Фени на сході Бельгії. До боротьби з вогнем залучили пожежників із різних регіонів країни, а також рятувальників із Німеччини та Люксембургу, військових і місцевих фермерів. Нідерланди надали гелікоптери.У неділю, 16 серпня, основні сили зосередили на ділянці, де пожежа просувається в бік Німеччини. За словами представниці адміністрації Валлонії Стефані Ерну, захисна лінія поблизу евакуйованих населених пунктів наразі стримує вогонь. Водночас людям, які залишили домівки напередодні, рекомендували поки не повертатися.За даними Європейської інформаційної системи лісових пожеж, нинішня пожежа стала найбільшою в історії спостережень у Бельгії. Вона вже більш ніж удвічі перевершила за площею займання 2011 року, коли вогонь знищив близько 1400 гектарів території.Німецька влада також вживає запобіжних заходів. У місті Моншау жителям районів поблизу бельгійського кордону порадили залишити домівки. Водночас безпосереднього поширення вогню на територію Німеччини поки не очікують. Основною загрозою для місцевих жителів називають сильне задимлення.Бельгія звернулася по міжнародну допомогу. Європейський Союз направив для гасіння пожежі три гелікоптери та два спеціалізовані літаки з інших країн Європи.Reuters зазначає, що масштабні пожежі одночасно фіксують і в інших частинах континенту на тлі посухи та хвиль спеки. Зокрема, в іспанському Арагоні вогонь знищив 16,6 тисячі гектарів, а на грецькому острові Саламін унаслідок пожеж загинули двоє людей.Нагадаємо, лісові пожежі, які охопили міста узбережжя Хорватії та тривали декілька днів, називають наймасштабнішими в історії країни. Щонайменше троє людей загинули, понад 50 отримали травми..

Тернопіль за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за п’ять мільйонів євро та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на 5,5 мільйона євро.Про це повідомив сайт Європейського інвестиційного банку."Сильні муніципалітети мають вирішальне значення для стійкості та відновлення України. У Тернополі наше фінансування забезпечує практичні покращення, які роблять основні послуги екологічнішими, ефективнішими та доступнішими", — зазначив віцепрезидент ЄІБ Карл Негаммер.Модернізація охопила дитсадки №1, №14, №20 і №21, які відвідують понад 1,1 тисячі дітей і де працюють 250 співробітників.У цих закладах утеплили будівлі, замінили вікна та двері, модернізували системи опалення та вентиляції, встановили енергоефективне освітлення та покращили доступність приміщень. Очікується, що це дасть змогу скоротити споживання енергії щонайменше на 20%.Роботи профінансовано в межах Програми розвитку муніципальної інфраструктури України (UMIP).Окрім того, за підтримки ЄІБ Тернопіль отримав 17 нових тролейбусів виробництва українського ТОВ "Електронмаш". Їх закупівлю на 5,5 мільйона євро профінансовано в межах проєкту "Міський громадський транспорт України II" (UUPTP II).Нові тролейбуси обладнані низькою підлогою, енергоефективними системами опалення та кондиціонування, інформаційними системами для пасажирів, GPS, відеоспостереженням і пандусами для маломобільних пасажирів.Наприкінці 2024 року стало відомо, що львівський концерн "Електрон" після перемоги в тендері підписав із комунальним підприємством "Тернопільелектротранс" контракт на постачання 17 низькопідлогових 12-метрових тролейбусів вартістю 5,5 мільйона євро, виробником яких є його дочірня компанія ТОВ "Електронмаш".Від початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року ЄІБ надав Україні 4,5 мільярда євро фінансування на підтримку стійкості та модернізації країни.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних та юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину.Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв'ю Die Welt.За її словами, санкції, які Євросоюз уже запровадив проти Москви, завдали російській економіці значних збитків. Каллас стверджує, що через європейські обмеження РФ втратила понад трильйон євро."На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни. Після ухвалення вони одразу збільшать загальну кількість російських юридичних та фізичних осіб, які перебувають під санкціями, на третину", — заявила вона.Глава європейської дипломатії наголосила, що санкційний тиск на Росію необхідно посилювати доти, доки Москва не припинить війну проти України. Водночас конкретний перелік обмежень, які можуть увійти до нового пакета, Каллас у наведеному фрагменті інтерв'ю не уточнила.Нагадаємо, 3 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) стосовно застосування санкцій проти суб’єктів, що працюють на російський військово-промисловий комплекс.Читайте також: Нові санкції Трампа проти Росії: коли їх можуть ухвалити і що зміниться.

Українські чоловіки призовного віку, які претендують на отримання статусу тимчасового захисту в Чехії після 5 серпня, повинні підтвердити своє повне звільнення від військового обов'язку на Батьківщині.Про це повідомив "Укрінформ". Таку інформацію журналістам надали в Міністерстві внутрішніх справ Чехії."Окремого загального підтвердження законного виїзду з України немає", — зазначили у відомстві.Так там відповіли на запитання, який документ вважається достатнім для підтвердження виконання військового обов’язку та законності виїзду з України.Міністерство внутрішніх справ Чехії визнає такі варіанти:паперовий вивід eVOD (електронний військово-обліковий документ, доступний у додатку Reserv+), актуальність якого заявник має довести співробітнику безпосередньо під час подачі заявки;паперовий eVOD, підтверджений посольством України, не старший за три робочі дні;штамп про виїзд з України в чинному паспорті після 5 серпня 2026 року (завжди разом з eVOD)."Документ необхідно подати у паперовому вигляді, будь-яка інша форма (наприклад, скриншот) не прийматиметься", — наголосили чехи.Для осіб віком 18-22 років реєстрація в Reserv+ та eVOD просто документуються; для осіб віком 23-60 років eVOD повинен містити інформацію про повне звільнення їх від військового обов'язку.У чеському МВС акцентували, що лише штампа, який свідчить про законний перетин кордону України, недостатньо.Особа, якій відмовлено у статусі, має можливість повторно подати заявку на отримання документів, якщо провадження ще триває: Міністерство пропонує заявнику донести потрібні документи в зазначений термін.Якщо ж у захисті вже юридично відмовлено або заявку повернуто, то нову заявку можна подати після отримання правильного eVOD. При цьому лише для отримання eVOD заявнику не потрібно їхати в Україну — документ можна створити в Reserv+ або підтвердити в посольстві України.Ненадання захисту не дає права залишатися в Чехії, якщо немає іншого дозволу на проживання. Особа водночас може скористатися правом безвізового режиму (який дозволяє перебувати на території країн Шенгенської зони до 90 днів протягом кожних 180 днів) або ж повинна залишити країну.Міністерство внутрішніх справ Чехії давно співпрацює з посольством України в Празі. Українська сторона поінформована про вжиті чеською владою заходи, зокрема, про зміни у наданні тимчасового захисту.У МВС також поінформували, що з початку року кількість нових поданих заяв на тимчасовий захист від чоловіків віком 18-22 роки становила 19% заяв, віком 23-60 років, — 24%.Нагадаємо, видання Novinky вчора інформувало, що в Чехії українським чоловікам розпочали відмовляти в тимчасовому захисті. Таких випадків зафіксовано вже десятки лише за декілька днів..