# ЄС

Онук останнього імператора Австро-Угорщини та голова дому Габсбургів Карл фон Габсбург закликав до знищення Російської Федерації. Він назвав це головною зовнішньополітичною метою Європи.Про це Карл фон Габсбург заявив під час засідання Пан'європейського Союзу, де він є президентом. На його переконання, розпаду Росії має стати новою метою політики ЄС.Австрійський політик і депутат парламенту Австрії Карл фон Габсбург закликав до "деколонізації Росії" задля безпеки Європи."Один із представників України якось заявив: "Велика Росія — велика проблема, маленька Росія — маленькі проблеми". Російська Федерація зараз — це класична імперія, яка створює великі проблеми для Європи та світу", — наголосив він.Тому Карл фон Габсбург переконаний, що Європа має працювати над сценаріями щодо розпаду московської імперії. На його думку, їх потрібно готувати вже зараз.Який це може мати гіпотетичний вигляд, Карл фон Габсбург показав на прикладі мапи, які він продемонстрував під час своєї заяви."Але ми повинні чітко усвідомлювати, що ця війна Росії проти України — це не просто напад на Україну. Це — атака на Європу, на нашу модель життя, на демократію, свободу, права людини, верховенство права, ринкову економіку. Це — війна, розв'язана східною деспотією проти західної демократії. Путін зневажає європейську модель життя", — наголосив Карл фон Габсбург.Нагадаємо, президент США Джо Байден розповів в інтерв'ю MSNBC, що кремлівський диктатор Володимир Путін дуже боїться, що хтось першим застосує тактичну ядерну зброю проти Російської Федерації. Взагалі — цей вид озброєння лякає всіх у Європі.

У понеділок, 13 січня, Європейський Союз оголосив про новий пакет гуманітарної допомоги Україні на суму 140 мільйонів євро.Про це йдеться на офіційному сайті Європейської комісії.Там заявили, що в Україні через війну приблизно 12,7 мільйона громадян потребують термінової допомоги. Тому нове фінансування Європейської комісії буде використано для надання життєво необхідної допомоги та забезпечення найбільш уразливих верств населення в країні."На гуманітарні проекти в Україні виділено 140 мільйонів євро", — йдеться в заяві.Фінансування буде спрямовано на екстрену допомогу. Йдеться про їжу, житло, чисту воду, медичне обслуговування та захист взимку. Основними пріоритетами буде підтримка вразливих верств населення в регіонах східної та південної України, які сильно постраждали від війни.Варто зазначити, що 13 січня комісар з питань готовності, управління кризами та рівності Аджа Лахбіб прибула в Україну, щоб посилити поточні зусилля ЄС щодо надання критично важливої ​​допомоги. Очікується, що під час візиту зустрінеться з ключовими лідерами України, зокрема з президентом Володимиром Зеленським та високопосадовцями, щоб обговорити нагальні гуманітарні виклики та стратегічний розподіл допомоги ЄС. Вона також зустрінеться з бенефіціарами гуманітарної допомоги ЄС та місцевими партнерами.Нагадаємо, 10 січня до державного бюджету України надійшло три мільярди євро від Євросоюзу у межах ініціативи ERA. Це перший транш коштів від партнерів, які забезпечені доходами від російських заморожених активів.

У неділю, 12 січня, до Києва прибула єврокомісар з рівності, готовності та кризового реагування Аджа Лябіб. Вона відвідала центр міста та поклала квіти до Стіни пам'яті.Про це Аджа Лябіб повідомила на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Вона наголосила, що є цінності, які світ ніколи не повинен сприймати як належне, а саме свобода, демократія та верховенство права."Біля Стіни пам'яті я віддаю шану хоробрим українським захисникам, які заплатили найвищу ціну за свою країну, свій народ і майбутнє всіх нас. Нехай вона не буде марною", — підкреслила вона. Як відомо, Стіна пам'яті в Києві — це меморіал, присвячений військовослужбовцям, які загинули, захищаючи Україну.Він розташований на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, уздовж його стін на Михайлівській площі.Як відомо, перед засіданням Контактної групи з питань допомоги Україні у форматі "Рамштайн", яка відбулася в Німеччині 9 січня, Київ відвідала американська делегація. Однією з головних тем зустрічі стало обговорення результатів допомоги США Україні протягом 2024 року та планування взаємодії команд міністерств оборони 2025 року.Нагадаємо, раніше в Києві також побувала з візитом спеціальна представниця США з питань економічного відновлення Пенні Пріцкер.

Острівний Кіпр планує подолати технічні перешкоди, необхідні для приєднання до Шенгенської зони, до кінця цього року. Країна сподівається стати членом цього простору, хоча й не має сухопутних кордонів з іншими країнами Європейського Союзу.Про це заявив президент Кіпру Нікос Христодулідес, якого цитує видання Politico."Ми розв’язали всі політичні проблеми, пов'язані з лінією припинення вогню, а зараз завершуємо роботу над технічними деталями, необхідними для вступу до Шенгенської зони", — сказав Христодулідес під час конференції в Нікосії.Кіпр є членом Євросоюзу з 2004 року. Хоча кіпріоти користуються свободою пересування на території всього ЄС, сам острів іще не є частиною Шенгенської зони.Кіпр є унікальним випадком, оскільки з 1974 року острів розділений на Республіку Кіпр на півдні й окупований Туреччиною Північний Кіпр.Якщо Кіпр приєднається до Шенгену, то "зелена лінія", яка зараз є буферною зоною, стане жорстким зовнішнім кордоном ЄС. Це призведе до необхідності паспортних перевірок на пунктах перетину, що змінить їхній статус і потенційно посилить напругу.Посадовці Євросоюзу попередили, що повноправне членство в Шенгенській зоні вимагатиме внесення змін до регламенту про "зелену лінію", який регулює пересування через розділений острів.Христодулідес також повідомив, що Кіпр перебуває на завершальній стадії скасування візового режиму зі США для кіпрських мандрівників. Очікується, що найближчим часом Кіпр відвідає американська делегація з цього питання, після чого зроблять відповідні оголошення.Кіпр та Ірландія, які не мають сухопутних кордонів з іншими країнами Європейського Союзу, є єдиними країнами-членами ЄС, які не входять до Шенгенської зони.Нагадаємо, що з 1 січня 2025 року новими учасниками Шенгенської зони стали Болгарія та Румунія. Країни Європейського Союзу погодилися скасувати перевірки осіб на внутрішніх сухопутних кордонах із цими країнами та між ними.

Міністр енергетики Герман Галущенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді назвав посла Європейського Союзу в Україні Катаріну Матернову "клерком середнього звена". Він загадав її під час обговорення законопроект про добудову енергоблоків Хмельницької атомної електростанції коштом західних донорів.На його фразу відреагував народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Міністр на якого ми заслуговуємо… Прямо ціль цього року буде — позбавити державу цього "ефективного менеджера". Тому що ще рік такого розграбування та струму можемо не витримати", — написав він у своєму Telegram-каналі.Депутатка від фракції "Голос" Інна Совсун, яка входить до енергетичного комітету Верховної Ради, зазначила, що комітет отримав лист від представників Єврокомісії й американського посольства, в якому висловлюється стурбованість тим, що в публічному просторі з'являється інформація, що начебто й одні, й інші підтримують цей проект."Насправді такої підтримки немає. Вони хотіли би надалі уникнути таких маніпуляцій", — зазначила депутатка.Під час відповіді Галущенко сказав: "Стосовно позиції клерків середнього звена представництва Єврокомісії, Інно, мені дуже шкода, що ви бігаєте посольствами та поливаєте брудом нашу енергетику та нашу державу".Після короткої словесної перепалки в Раді Галущенко сказав, що "насправді нема в ЄС єдиного підходу до розвитку атомної енергетики, і про це всім відомо"."Тому не може бути єдиної позиції ЄС щодо розвитку атомної енергетики та, зокрема, будівництва наших блоків. І це відповідним чином анонсувала представниця ЄС в Україні Катаріна Матернова, яка про це і сказала, що ЄС не коментує питання добудови блоків", — зазначив він.Нагадаємо, що 7 січня Кабінет міністрів України звільнив заступницю міністра у справах ветеранів Руслану Величко-Трифонюк через скандал із колишнім військовослужбовцем, який поскаржився на образи з боку посадовиці.

Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо знову вдався до погроз Україні через запинку транзиту російського газу.Нові погрози він озвучив під час візиту до Брюсселю, повідомляє "Радіо Свобода". Так, Фіцо звинуватив президента Володимира Зеленського у "політичних забаганках" і пригрозив Україні "жорсткими взаємними заходами".Зокрема, прем'єр Словаччини пригрозив можливою зупинкою гуманітарної допомоги Україні. Йдеться про дренажні споруди, вантажні екскаватори тощо."Це має більше символічний вимір, ніж реальний, але це прояв взаємності стосовно України чи її президента, який навмисно шкодить нам", — заявив Фіцо.Крім того, він наголосив, що якщо транзит російського газу через Київ не відновиться, то його країна може скористатися правом вето в ЄС щодо рішень про Україну, а також обмежити експорт електроенергії та допомогу українським біженцям."Якщо у президента (Зеленського — ред.) немає проблем з тим, щоб викинути 800 мільйонів євро, які Україна в іншому випадку отримала б за транзит газу через свою територію, і при цьому він простягає до ЄС руку і просить мільярди, — може статися, що деякі політики в Євросоюзі скажуть "ні" там, де потрібна одностайність", — заявив ФіцоЯк відомо, Словаччина неодноразово намагалася лобіювати продовження угоди між Україною та Росією про транзит російського газу, термін дії якої завершився у 2024 році. На цьому тлі Роберт Фіцо здійснив скандальний візит до Росії, де зустрівся з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Також Фіцо розпочав погрожувати припинити постачання електроенергії до України.Нагадаємо, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що погрози Словаччини зупинити постачання електроенергії Україні є неприйнятними. Адже в ЄС вважають, що припинення транзиту російського газу через Україну не вплине на енергетичну безпеку країн Європи.Раніше глава словацького уряду Роберт Фіцо назвав припинення транзиту російського газу "диверсією Зеленського". На цьому тлі політик застеріг про можливе скорочення підтримки біженців з України.

Міністерство закордонних справ України відреагувало на скандальну заяву голови Інституту національної пам’яті Республіки Польща, кандидата у президенти Кароля Навроцького щодо питання членства нашої держави в Європейському Союзі і Північноатлантичному альянсі.У прес-службі відомства наголосили, що відкидають тенденційні та маніпулятивні твердження Навроцького. Як зауважили у МЗС, такі твердження політика свідчать про те, що він "ставить конʼюнктурні міркування вище за стратегічні безпекові інтереси власної країни, добросусідські українсько-польські відносини, спільні цінності свободи, демократії та справедливості".До того ж у дипвідомстві зазначили, що між українською та польською сторонами наразі триває конструктивний діалог з питань Волинської трагедії. Ця робота спрямована на гідне вшанування пам’яті українців у Польщі та поляків в Україні."Показово, що заяви пана Навроцького викликали аплодисменти в Кремлі. Варто нагадати, що саме Росія століттями намагається знищити українську та польську держави. Москва і зараз вкладає колосальні ресурси в спроби зруйнувати українсько-польську дружбу та взаєморозуміння. Неприпустимо робити заяви, які підіграють цим зусиллям ворога", — йдеться у повідомленні.Міністерство додало, що наша держава залишається глибоко вдячною польському уряду та суспільству за масштабну допомогу в протистоянні російській агресії, адже "завдяки цій допомозі Україна захищає не лише себе, але й увесь наш регіон та всю Європу від агресивного та експансіоністського режиму в Москві"."Якими б не були заяви польського політика, реальність полягає в тому, що Україна вже є де-факто і стане де-юре частиною євроатлантичної сімʼї народів і спільної європейської архітектури безпеки", — резюмували у МЗС.Нагадаємо, 9 січня кандидат у президенти Польщі від опозиційної партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький заявив, що не бачить Україну ані в Європейському Союзі, ані в Північноатлантичному альянсі, аж поки не буде розв'язано питання щодо Волинської трагедії.Очільник польського уряду Дональд Туск різко відреагував на скандальну заяву Навроцького та звернувся до голови партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського.

У четвер, 9 січня, кандидат у президенти Польщі від опозиційної партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький заявив, що не бачить Україну ані в Європейському Союзі, ані в Північноатлантичному альянсі, аж поки не буде розв'язано питання щодо Волинської трагедії.Про це він заявив у ефірі телеканалу Polsat News."Сьогодні я не бачу Україну в жодній структурі — ні в Європейському Союзі, ні в НАТО — поки не будуть вирішені такі важливі для поляків цивілізаційні питання. Країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 000 своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів", — сказав Навроцький.Крім того, він назвав угоду про ексгумацію жертв Волинської трагедії, укладену між Радославом Сікорським і главою українського МЗС Андрієм Сибігою, "непотрібним кроком глави польської дипломатії"."Ми в Інституті національної пам'яті вже пережили з десяток потенційних проривів у цьому питанні, тому для мене ентузіазм очільника польської дипломатії був передчасним. Хочу чітко заявити, що Інститут національної пам'яті може підтримати зусилля уряду в питанні ексгумації на Волині. Хотілося б прориву, але його поки що немає", — заявив кандидат у президенти Польщі.Реакція прем'єр-міністра ПольщіОчільник польського уряду Дональд Туск різко відреагував на скандальну заяву Навроцького та звернувся до голови партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського."Ваш кандидат Кароль Навроцький заявив, що не бачить місця для України в НАТО. Пам’ятаєте, який президент найбільше підтримував Україну в цьому питанні? А хто найбільше проти? Вам не соромно?" — написав він у соцмережі X.Водночас Качинський поки на заяви свого колеги не відреагував.Як відомо, волинська трагедія сталася 1943 року. Тоді, як кажуть історики, польська Армія Крайова й Українська Повстанська Армія влаштували так звані етнічні чистки поляків і українців. Дослідники стверджують, що на Волині загинуло понад 100 тисяч поляків і 40 тисяч українців.Нагадаємо, 26 листопада 2024 року відбулася зустріч міністрів закордонних справ Польщі й України Радослава Сікорського й Андрія Сибіги. За словами польського посадовця, Київ запевнив у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні.

У 2025 році мають бути результати у перемовинах щодо вступу України в Європейський Союз. Від цього залежить безпека всієї Європи.Таку заяву зробив президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 7 січня. За його словами, сьогодні відбулося багато нарад."Сьогодні обговорили деякі деталі нашої роботи з Євросоюзом — щодо переговорного процесу. Були спікер Верховної Ради, урядовці, команда Офісу президента. Цей рік у нас має бути саме таким результативним у перемовинах щодо вступу України в ЄС, як це потрібно Україні, а отже, безпеці всієї нашої Європи", — зазначив гарант.Зеленський анонсував, що цьогоріч у ЄС відбудеться "головування спочатку Польщі, а у другому півріччі — Данії". Ці країни, за словами президента, дуже відповідальні партнери України. Також гарант запевнив, що уряд нашої країни "забезпечить все необхідне для того, щоб зробити правильні кроки".Під час вечірнього звернення президент поінформував, що вислухав доповідь Служби зовнішньої розвідки. Обговорили багато питань та майбутні перспективи."Міністерство оборони та Генштаб — усі пакети, які доступні, а також наші потреби. Предметно ми готуємось до "Рамштайну", — зазначив гарант.Нагадаємо, декілька днів тому тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич розповів, що під час головування в Європейському союзі Польща намагатиметься максимально прискорити процес входження України до Європейського Союзу. Адже Варшава повністю підтримує євроатлантичні прагнення Києва.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вважає, що Україна поставила Європейський Союз у скрутне економічне становище. Це пов’язано з припиненням транзиту російського газу.Про це Петер Сійярто написав на своїй сторінці у Facebook. За його словами, навіть "найфанатичніші брюссельці" не можуть заперечити, що за останній час ціни на газ у Європі стали значно вищими."Зростання європейських цін на природний газ в основному викликане заходами, які штучно скорочують його кількість, такими як ліквідація деяких джерел природного газу через санкції або політику, а також блокування певних транспортних маршрутів", — зазначив він.Міністр додав, що Угорщина диверсифікувала джерела отримання газу, тому подорожчання енергоносіїв в Європі не матиме великого впливу на країну.За інформацією Сійярто, недавнє підвищення цін спричинило те, що Україна припинила транзит російського природного газу своєю територією до Центральної Європи."Оскільки зупинка українського транзитного маршруту стало остаточним у середині грудня, ціна природного газу на європейському ринку зросла на 20%. Таким чином, хоча Україна намагається вступити до ЄС як кандидат на членство, своїм останнім рішенням вона вкотре поставила європейську економіку в скрутну ситуацію. Це особливо стосується Центральної Європи", — такий висновок зробив угорський міністр.Петер Сійярто зізнався, що зустрівся зі словацьким колегою Юраєм Бланаром, аби "проаналізувати ситуацію", що склалася після припинення транзиту російського газу."Ми домовилися, що угоду про асоціацію між ЄС і Україною повинні поважати обидві сторони, ця угода також передбачає збереження маршрутів транспортування енергоносіїв", — наголосив угорський міністр.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що своїм рішенням стосовно припинення транзиту російського газу Україна позбавила Російську Федерацію одного з останніх важелів впливу на Європу.

Польща не запросила посла Угорщини на передачу повноважень щодо головування в Європейському Союзі. Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто різко відреагував на це.Про це свідчить заява угорського міністра, яку оприлюднив речник уряду Угорщини Золтан Ковач.Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто порівняв з "дитячими образами" рішення Варшави не запрошувати угорського посла на заходи до початку головування Польщі в ЄС.Польща, як відомо, не запросила угорського посла на захід з нагоди початку головування Польщі у Раді ЄС — через те, що Угорщина надала притулок депутату від колишньої партії влади Польщі "Право та справедливість" Марцину Романовському, який є фігурантом розслідування."Після ситуації з Романовським міністр закордонних справ Сікорський вирішив, що посол Угорщини не є бажаним гостем у театрі сьогодні", — сказала заступниця польського міністра з європейських справ Магдалена Собковяк-Чарнецька.Це обурила міністра закордонних справ Угорщини, який доволі різко відреагував на такі кроки Варшави."Патетично та по-дитячому — це єдині слова, як я можу описати це рішення", — наводить речник реакцію Петера Сійярто.Марцина Романовського, який був заступником міністра юстиції Польщі, затримали в липні 2024 року в межах розслідування про можливі зловживання в розпорядженні коштами у Фонді справедливості. Романовський зник на початку грудня після нібито лікування.Однак у день, коли окружний суд у Варшаві видав європейський ордер на арешт колишнього польського посадовця, стало відомо, що він перебуває під захистом влади Угорщини.Нагадаємо, що польського прем’єр-міністра Дональда Туска обурили висловлювання угорського колеги Віктора Орбана, який назвав кремлівського диктатора Володимира Путіна "правильним партнером" Будапешта. Особливо це цинічно прозвучало під час масованого ракетного обстрілу України на Різдво.

Переговори про вступ України до Євросоюзу мають прискоритися під час головування Польщі в Раді Європейського Союзу. Київ розраховує на відчутний прогрес у цьому питанні.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Вітаємо Польщу з початком головування в Раді ЄС. Впевнені, що польське головування зробить Європу міцнішою. Україна готова до плідної співпраці заради нашого спільного розвитку — усіх народів Європи, а також безпеки — і нашої, в Україні, і кожної європейської нації", — зазначив він.За його словами, сьогоднішній ранок після атаки російських ударних дронів знову вказує на ключові пріоритети. Оборонний потенціал Європи потребує постійного посилення. На переконання українського президента, тільки завдяки силі реально примусити Росію до миру.Він також додав, що наша взаємодія на континенті й інтеграційні процеси потребують більшої оперативності в реалізації рішень."Сподіваємося на відчутний прогрес переговорів про вступ України до Євросоюзу. А соціальне життя європейських народів потребує більшого відчуття справедливості, і завдяки раціональній політиці Європа здатна це забезпечити", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич розповів, що під час головування в Європейському союзі Польща намагатиметься максимально прискорити процес входження України до Європейського Союзу. Адже Варшава повністю підтримує євроатлантичні прагнення Києва.

У середу, 1 січня, Фінляндія перебрала на себе головування в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). У Гельсінкі запевнили в дотриманні принципів організації, підтримці України та посиленні стійкості для розв’язання складних безпекових викликів.Про це повідомив сайт ОБСЄ. У заяві Фінляндія наголосила на принципах організації щодо сприяння можливостям для людей жити вільно в демократичних суспільствах, де панує верховенство права."Сьогодні ми стоїмо перед безпрецедентною необхідністю захищати цей колективно узгоджений порядок безпеки. Оскільки Гельсінський Заключний акт відзначає свою 50 річницю, Фінляндія послідовно наголошуватиме на принципах, викладених в цьому основоположному документі ОБСЄ. Коли Росія кидає виклик основам нашої спільної безпеки, решта з нас повинні стати на їх захист і бути непохитними", — констатувала міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, яка стала новою головою ОБСЄ.Фінляндія вважає пріоритетними шляхи посилення стійкості держав-учасниць ОБСЄ. Як і попередні голови, Фінляндія ставитиме Україну в центр роботи організації. Підтримка територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України залишається центральним напрямком діяльності ОБСЄ.Фінляндія також прагне зміцнити операційні можливості організації. Попри виклики, з якими стикається організація, Фінляндія наголосила на важливості зміцнення ОБСЄ як оперативного гравця у сфері безпеки та форуму для політичного діалогу.Валтонен нагадала, що держави-учасниці несуть колективну відповідальність за те, щоб ОБСЄ залишалася дієздатною організацією. Фінляндія планує заснувати спеціальний фонд "Гельсінкі+50" у співпраці із зацікавленими державами-учасницями та секретаріатом ОБСЄ для підтримки роботи організації."Фонд має на меті покращити спрямування та використання добровільних внесків на роботу, що відповідає принципам ОБСЄ, а також сприяти взаємодії між донорами та бенефіціарами. Фонд також сприятиме зміцненню громадянського суспільства", — акцентувала Валтонен.Нагадаємо, видання Iltalehti Journal повідомило з посиланням на власні джерела у НАТО, що країна-агресорка Росія відпрацювала сценарії можливого нападу на Фінляндію й інші країни на східному фланзі Північноатлантичного альянсу.

Найближчі пів року Польща головуватиме в Раді Європейського Союзу. Україна очікує на плідну співпрацю — насамперед це стосується важливих питань євроінтеграції.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в мережі X.Він зазначив, що Україна розраховує на лідерство, принциповість і рішучість Польщі. Сибіга побажав Варшаві успіхів у зміцненні Європи.Очільник Міністерства закордонних справ України також звернувся до міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського зі словами сподівань про тісну співпрацю з ним, щоби просувати порядок денний на рівні Україна — ЄС."Ми очікуємо нових ініціатив щодо посилення військової підтримки України та санкційного тиску на агресора. Ми прагнемо до динамічного процесу вступу України до Євросоюзу, включаючи відкриття кластера 1 та інших кластерів за результатами процесу скринінгу", — наголосив Сибіга.Як відомо, до Польщі у другому півріччі 2024 року в Раді Європейського Союзу головувала Угорщина. Після Польщі в ЄС головуватиме Данія.Раніше посол України в Польщі Василь Боднар заявляв, що Україна очікує на допомогу Варшави щодо євроінтеграції під час її головування в Раді ЄС. При цьому він зазначав, що Україні важлива експертна допомога польської сторони у навчанні фахівців.Нагадаємо, декілька днів тому тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич розповів, що під час головування в Європейському союзі Польща намагатиметься максимально прискорити процес входження України до Європейського Союзу. Адже Варшава повністю підтримує євроатлантичні прагнення Києва.

Європейський Союз повністю готовий до припинення транзиту російського газу через територію України. ЄС зможе отримувати газ від інших країн альтернативним шляхом.Про це заявила представниця Європейської комісії, передає Deutsche Welle."Вплив припинення транзиту через Україну на забезпечення безпеки поставок ЄС обмежений", — заявила посадовиця.За її словами, наразі у ЄК триває робота щодо підготовки альтернативних схем постачання газу. Вона також зауважила, що газова інфраструктура Європи зміцнилася завдяки значним потужностям з імпорту скрапленого природного газу.До того ж надійність газопостачання посилили заходи з підвищення енергоефективності та розширення використання відновлюваних джерел енергії.Як відомо, в листопаді НАК "Нафтогаз України" отримав від "Газпрому" (російська газовидобувна і газорозподільна монополія, найбільша корпорація РФ) останній транш оплати за транзит газу в грудні за контрактом. За грудневий транзит "Газпром" мав заплатити близько 70 мільйонів доларів. Відтак, угода України з Росією про транзит газу завершує дію 1 січня 2025 року і не буде продовжена. За даними видання Bloomberg, припинення транзиту російського природного газу через Україну з 1 січня 2025 року майже не вплине на європейські ціни. Європа може обходитися без постачань із Росії.Нагадаємо, що 30 грудня прем'єр міністр Словаччини Роберт Фіцо надіслав листа до очільника Європейської ради Антоніу Кошти та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. У ньому політик знову поскаржився на відмову Києва продовжувати транзит російського газу після 2024 року.Також 27 грудня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявляв, що Словаччина може припинити постачати електроенергію Україні, якщо та не погодиться відновити транзит російського газу своєю територією.