# ЄС

Країна агресорка Росія не повинна отримати шанс повернути собі заморожені в Європейському Союзі активи до того, як виплатить Україні репарації.Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу у Копенгагені, передає "Європейська правда"."Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але треба аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації", — заявила Каллас.До того ж верховна представниця ЄС зауважила, що попри активні дипломатичні зусилля щодо організації перемовин між Україною та РФ на найвищому рівні, Росія показує, що "не хоче миру"."Ми бачимо, що Росія не прагне миру, хоча докладається багато дипломатичних зусиль, аби посадити Зеленського та Росію за стіл переговорів. У цьому контексті, оскільки це питання постійно виникає, ми проведемо детальне обговорення питання заморожених активів", — наголосила вона.Нагадаємо, раніше міністр фінансів США Скотт Бессент виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Проте він це не виключає можливість того, що в перспективі вони можуть піти на відновлення України.Додамо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

Угорщина стала єдиною країною з 27 членів Європейського Союзу, яка відмовилася підписати заяву, що засуджує масований удар Росії по Києву 28 серпня. Документ запропонувала очільниця зовнішньополітичного відомства Кая Каллас.Про це свідчить текст опублікованої на сайті Євросоюзу спільної заяви. Документ підтримали 26 держав-членів ЄС: Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія та Швеція. До цих країн також приєдналася Велика Британія. А підпису Угорщини під заявою немає."Росія здійснила чергову масштабну атаку на Київ і багато інших українських міст, вбивши щонайменше 23 мирних мешканців. Ми висловлюємо співчуття, солідарні з усіма українцями та рішуче засуджуємо постійні атаки Росії на мирних мешканців і цивільну інфраструктуру, які є навмисною ескалацією та підривають зусилля щодо миру", — йдеться в заяві.У ній зазначено, що удар також завдав серйозної шкоди офісам представництва Європейського Союзу в Києві та будівлі Британської ради, де охоронець отримав поранення, що "вкотре демонструє безрозсудний характер нападів Росії та її нехтування міжнародним правом".Наголошується, що ставити у небезпеку життя дипломатів і дипломатичного персоналу є "явним порушенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини"."Навмисні атаки на цивільне населення та невійськові об'єкти є воєнними злочинами. Усі командири, винуватці та співучасники цих серйозних порушень міжнародного гуманітарного права мають бути притягнуті до відповідальності", — йдеться в заяві.Разом із тим там вказується, що ці злочини лише підсилюють рішучість Європи й намір підтримувати Україну у відбитті агресії та прагненні до всеохопного, справедливого та тривалого миру."ЄС продовжуватиме та розширюватиме свою всебічну підтримку Україні за всіма напрямками, зокрема, шляхом прискорення роботи над 19 пакетом санкцій", — акцентували у Брюсселі.Там зауважили, що з березня 2025 року Україна дотримується повного та безумовного припинення вогню, неодноразово висловлювала готовність до миру, тоді як Росія посилила напади на цивільне населення та цивільну інфраструктуру."Ми продовжуватимемо співпрацювати з міжнародними партнерами, включаючи США, щоби покласти край агресивній війні Росії всеохопним, справедливим і тривалим миром. Росія повинна припинити вбивства та продемонструвати справжню готовність до миру", — підсумували в заяві.Нагадаємо, що політичну партію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана "Фідес" обурило рішення мера Будапешта Гергея Карачоня підсвітити Ланцюговий міст угорської столиці в кольори прапора України. Та акцію провели до нашого Дня Незалежності.

Європейський Союз скерує військових інструкторів на територію України в межах тренувальної місії з підготовки українських військових EUMAM. Таким буде внесок у гарантії безпеки України після встановлення перемир’я.Про це заявила очільниця зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас на прес-конференції у Копенгагені 29 серпня після закінчення неформального засідання міністрів оборони Євросоюзу.Вона зазначила, що Європа направить військових інструкторів в Україну після встановлення перемир’я в межах надання гарантій безпеки."Сьогодні міністри обговорили європейську роль у питаннях безпекових гарантій, роль ЄС, і очевидно, що Європа повністю виконає свою частину. Я вітаю те, що існує широка підтримка розширення мандату нашої військової місії EUMAM для проведення навчання та надання консультацій в Україні після встановлення перемир’я", — наголосила Каллас.Вона зауважила, що Євросоюз є найбільшим постачальником тренувань і підготовки для українських військових."Ми вже підготували понад 80 тисяч солдатів і маємо бути готовими зробити більше. Це може включати розміщення інструкторів ЄС у військових академіях і установах України", — розповіла одна з керівниць ЄС.Вона додала, що паралельно цивільна місія також може зміцнювати стійкість України проти російських гібридних атак, кількість яких щоразу збільшується.Нагадаємо, декілька днів тому голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив у коментарі виданню Corriere della Sera, що цього року кількість озброєння для України, яке передають країни-члени НАТО, суттєво збільшиться. Минулого року українські військові отримали від Північноатлантичного альянсу допомогу на 50 мільярдів доларів.

Країни Європейського Союзу продовжують працювати над 19-м санкційним пакетом проти країни-агресорки Росії. Наразі є декілька варіантів економічних обмежень.Про це повідомила верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас, передає РАР. За її словами, найбільш болючими для РФ стануть енергетичні та вторинні санкції, подібні до тих, які вже застосували США."На столі є кілька варіантів. Звичайно, найбільше росіянам зашкодять санкції в енергетичній галузі. Також — усі вторинні санкції, які, наприклад, запровадили американці. Також — удар по фінансових послугах, який перешкоджав би їм доступ до капіталу, який їм так відчайдушно потрібен", — наголосила Каллас.До того ж новий пакет санкцій може містити й обмеження у галузі фінансових послуг. Це перекриє Москві доступ до капіталу, "якого вони так відчайдушно зараз потребують".Водночас Каллас відзначила, що останні ракетні удари по Києву показали, що російський диктатор Володимир Путін "висміює всі зусилля, спрямовані на досягнення миру."Тому нам потрібно посилити тиск на Росію, тому що вони тільки це і розуміють — тиск", — сказала дипломат.Нагадаємо, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС найближчим часом затвердить 19-й пакет санкцій проти Росії. Головна мета — посилити тиск на Кремль і допомогти Україні.Додамо, 23 серпня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо запровадження санкцій проти громадян різних країн, які допомагають росіянам утримувати режим окупації та спонсорують російську державу.

Європейська комісія розробляє схему для переказу майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів для відбудови України після закінчення війни.Про це повідомляє Politico з посиланням на кількох європейських чиновників. Зазначається, що наразі Брюссель перевіряє готовність країн ЄС до переведення активів у більш ризиковані інвестиції, які можуть принести більше прибутку Україні та посилити тиск на Росію, оскільки вона відмовляється припинити бойові дії.Зазначається, що прибічники цієї схеми розглядають цей крок як покарання за відмову Росії виплатити післявоєнну компенсацію. Водночас цей варіант не передбачає негайної конфіскації активів, проти якої виступає більшість країн ЄС через фінансові та юридичні міркування."Ми просуваємо роботу над замороженими російськими активами, щоб зробити свій внесок у оборону та відбудову України", — заявляла напередодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.За даними журналістів у суботу, 30 серпня, це питання вперше обговорять 27 міністрів закордонних справ країн ЄС під час неформальної зустрічі в датському Копенгагені. Згідно з підготовчою запискою, з якою ознайомилось видання, на засідання йтиметься про "подальші варіанти використання доходів від заморожених суверенних активів Росії"."Ми чуємо, що зараз складніше залучати кошти (з національних бюджетів чи бюджету ЄС, – ред.). (Але у нас є ці активи, і логічне питання полягає в тому, як ми можемо їх використати і чому ми цього не робимо" — сказала заступниця міністра закордонних справ Естонії з правових і консульських питань Керлі Вескі.У Politico зауважують, що Балтійські країни, які межують з РФ, та кілька інших вже давно наполягають на тому, щоб ЄС повністю конфіскував ці активи. Проте такі країни як Німеччина, Італія та Бельгія поки чинять опір. Відтак, як наголосило джерело видання, Брюссель розглядає можливість створення спеціального фонду за моделлю Європейського стабілізаційного механізму (ESM). Потенційний фонд для України також міг би бути відкритим для країн G7, включно з Великою Британією та Канадою, які виступають за конфіскацію активів і дозволив би вкладати заморожені активи у ризиковіші інструменти з вищою прибутковістю, що забезпечило б Україну додатковими ресурсами."Скептики, зокрема генеральна директорка Euroclear Валері Урбен, однак побоюються, що платникам податків ЄС доведеться покривати збитки, якщо ризикованіші операції виявляться невдалими. За словами представника ЄС та одного високопоставленого дипломата, бельгійський уряд останнім часом більш прихильно ставиться до плану Комісії, а країни, розташовані далі від Росії, такі як Іспанія, також підтримують цю ідею", — додав чиновник ЄС.Нагадаємо, раніше міністр фінансів США Скотт Бессент виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Проте він це не виключає можливість того, що в перспективі вони можуть піти на відновлення України.Додамо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

В Україні, ймовірно, першим об’єктом водневої трубопровідної інфраструктури стане один з міжнародних конекторів з подальшим розгортанням трасою Центральноєвропейського водневого коридору через Карпати до вузлової точки з’єднання багатьох магістральних газопроводів на Заході України.Про це повідомили на сайті "Оператор ГТС України" з посиланням на начальника управління стратегії ОГТСУ Олександра Гайдіна.За його словами, цей конектор стане "воротами" для експорту українського водню до районів підвищеного попиту в ЄС."Нашою довгостроковою амбіцією є створення мережі транспортування водню загальнонаціонального масштабу. Товариство враховує при цьому низку безпекових факторів і комерційні міркування — пріоритетним є запит на доступ до розвиненого ринку ЄС", — сказав він.За словами представника ОГТСУ, ЄС розглядає Україну як потенційного постачальника відновлюваного водню, тому у розробці національних стратегій розвитку водневої інфраструктури необхідно враховувати вимоги європейського водневого регулювання.Він відзначив необхідність враховувати регулювальне законодавство ЄС, що встановлюють правила функціонування ринку водню, вимоги до операторів водневих трубопровідних систем і, що вкрай важливо, наголошують на необхідності використання чистого водню.Своєю чергою, як нагадали в ОГТСУ, товариство системно долучається до розвитку нового ринку та співпрацює в цьому напрямі з міжнародними партнерами. Зокрема, український оператор розвиває разом зі словацькою Ustream, чеською NET4GAS та німецькою OGE спільний проект СЕНС (Central European Hydrogen Corridor).СЕНС 2023 року ввійшов до першого списку проектів спільного інтересу (PCI) і проектів взаємного інтересу (PMI) Європейської Комісії, як такий, що повністю відповідає цілям Європейського зеленого курсу.Проект має на меті забезпечити транспортування відновлюваного водню з України через Словаччину та Чехію до Німеччини й інших країн ЄС.Окрім того, з 1 січня 2025 року започатковано роботу над проектом "Водневий коридор Україна — ЄС", який передбачає співпрацю залучених сторін та виконання зобов’язань вздовж ланцюжка створення вартості: виробництво, транспортування та споживання водню.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що оператори газотранспортної системи України та Польщі (Gaz-System) продовжили дію гарантованої потужності на вхід до України в обсязі шість мільйонів кубічних метрів (за температури 0С°) і в обсязі 6,4 мільйона кубічних метрів (за температури +20С°) на добу до 1 жовтня 2026 року.

У четвер, 28 серпня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Вони обговорили одразу декілька важливих тем.Про це повідомив Володимир Зеленський, опублікувавши відповідний допис у своїх соціальних мережах."Дякую за співчуття та солідарність із нашими людьми після такого цинічного та жорстокого російського обстрілу", — зазначив він.Український президент констатував, що цієї ночі відбувся один із найбільших ударів по Україні. Своєю основною мішенню росіяни обрали Київ."Пошуково-рятувальна операція досі триває. Дякуємо всім, хто підтримує Україну зараз і не мовчить", — наголосив Зеленський.Під час розмови з фон дер Ляєн вони також обговорили дипломатичну роботу для зупинення вбивств, зупинення цієї нічим не спровокованої російської агресії та для гарантування нашим людям справжньої безпеки."Зараз багато роботи на різних рівнях саме заради цього. Але поки Росія не зробить реальних кроків до миру, тиск на неї має посилюватися. Урсула розповіла про підготовку 19 пакета санкцій Європейського Союзу та координацію з іншими партнерами", — написав президент України.Також під час телефонної розмови йшлося про український євроінтеграційний шлях."Обговорили одночасне відкриття переговорного кластера для України та Молдови. Очікуємо на позитивне рішення найближчим часом", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні стало відомо, що Європейський Союз найближчим часом затвердить 19 пакет санкцій проти Росії. Головна мета — посилити тиск на Кремль і допомогти Україні.Нагадаємо, що ЄС також розглядає можливість запровадити вторинні санкції проти Росії. У такому разі треті країни не зможуть допомагати їй ухилятися від уже запроваджених обмежень.

Європейський Союз найближчим часом затвердить 19-й пакет санкцій проти Росії. Головна мета — посилити тиск на Кремль і допомогти Україні.Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, передає "Укрінформ". Вона наголосила, що вона обурена атакою на Київ, яка пошкодила офіси ЄС. Це була найсмертоносніша атака безпілотників та ракет на столицю з липня."Це ще одне похмуре нагадування про те, що поставлено на карту. Це показує, що Кремль не зупиниться ні перед чим, щоб тероризувати Україну — сліпо вбиваючи мирних жителів, чоловіків, жінок та дітей, і навіть обираючи ціллю Європейський Союз", — заявила президентка Єврокомісії.Посадовиця зауважила, що для того, аби посилити санкційний тиск на Росію, ЄС незабаром введе новий санкційний пакет проти Москви."Це означає посилення нашого санкційного режиму. Незабаром ми представимо наш 19-й пакет жорстких санкцій. І паралельно ми просуваємо роботу над замороженими російськими активами, щоб зробити свій внесок у оборону та відбудову України", — підкреслила очільниця Єврокомісії.До того ж Фон дер Ляєн заявила, що планує відвідати сім держав-членів ЄС, які зміцнюють та захищають зовнішні кордони ЄС із Росією та Білоруссю. Вона додала, що під час наступного візиту до Києва особисто подякує персоналу Представництва ЄС в Україні, які "виконують видатну роботу в надзвичайно складних умовах"."Я хочу висловити їм повну солідарність. І поділитися прогресом, якого ми досягаємо, поки будуємо сильну європейську оборонну промисловість. Завдяки нашому спільному оборонному інструменту ми можемо забезпечити безпеку", — заявила фон дер Ляєн.Обстріл Києва 28 серпняЦієї ночі російські окупанти атакували столиці ударними безпілотниками та ракетами різних типів. Через ворожі удари загинули 17 людей. Серед них — четверо дітей: дівчинка двох років, 14-річний хлопець та 17-річні дівчина та хлопець. Водночас постраждали 48 людей. Також серед потерпілих — 10 дітей.За інформацією начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, внаслідок рашистських ударів у столиці є пошкодження у понад 20 локаціях в багатьох районах. Зокрема:у Дарницькому районі росіяни прямим влучанням знищили частину п'ятиповерхівки. На місці триває рятувальна операція, намагаються деблокувати людей, витягти з-під завалів. До того ж постраждали дев'яти та 16-поверхові житлові будинки, приватний будинок, парковка, дитячий садочок;у Дніпровському районі пошкоджена житлова 25-поверхівка, дрон влучив у двір поруч з дев'ятиповерхівкою. Крім того, десятки автівок постраждали на кількох локаціях;у Соломʼянському районі горів приватний житловий будинок;Шевченківський район — пошкоджено кілька нежитлових будівель, офіси, автівки;в Голосіївському районі внаслідок атаки сталося займання на кількох локаціях, понад 10 будинків з вибитими вікнами, постраждали автівки;у Деснянському районі в нежитловій зоні також зафіксовано також наслідки. Крім того, є пошкодження в Оболонському.До того ж під час рашистської атаки на столицю постраждала будівля представництва Європейського Союзу. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що "Росія повинна негайно припинити свої безрозбірливі атаки на цивільну інфраструктуру та приєднатися до переговорів про справедливий і тривалий мир".Мер Києва Віталій Кличко заявив, що 29 серпня в Києві оголошено День жалоби за жертвами масованої атаки РФ. У цей день будуть приспущені прапори на всіх комунальних будівлях міста. Також рекомендовано приспустити державні прапори на будівлях державної та приватної форм власності. В місті заборонені будь-які розважальні заходи.Нагадаємо, вночі 28 серпня російські окупанти здійснили цілеспрямований удар по цивільному пасажирському рухомому складу "Укрзалізниці". Зафіксовано значні пошкодження.

Європейський Союз розглядає можливість запровадити вторинні санкції проти Росії. У такому разі треті країни не зможуть допомагати їй ухилятися від уже запроваджених обмежень.Таку інформацію оприлюднили журналісти Bloomberg, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що міністри закордонних справ країн Євросоюзу на зустрічі в Копенгагені наприкінці тижня обговорять використання інструменту проти обходу санкцій.Вони додали, що такий інструмент ухвалили ще 2023 року, але його досі не використали на практиці."Він передбачає заборону експорту, постачання або передачу певних товарів до третіх країн, які, як вважається, сприяють обходу санкцій ЄС", — ідеться в повідомленні.Журналісти Bloomberg уточнили, що відповідні обговорення триватимуть на тлі підготовки наступного 19-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії.Передбачається, що він міститиме нові санкції проти причетних до викрадення українських дітей.Окремо міністри закордонних справ країн ЄС обговорять додаткові санкції проти нафтогазового та фінансового секторів Росії й імпорт і експорт російських товарів.За інформацією джерел видання, ці обговорення проходитимуть у неформальному форматі та не будуть зосереджені безпосередньо на новому пакеті санкцій.Нагадаємо, що 23 серпня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо запровадження санкцій проти громадян різних країн, які допомагають росіянам утримувати режим окупації та спонсорують російську державу.

У вівторок, 26 серпня, бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.Про це повідомили журналісти Sky News, які цитують прем’єр-міністра. На його думку, російські активи найкраще залишити замороженими у бельгійському банку Euroclear до завершення мирних переговорів між Росією та Україною."Значна частина цих коштів заморожена в Брюсселі в банку Euroclear", — констатував він.При цьому бельгійський прем’єр-міністр обізнаний, що є уряди, які намагаються конфіскувати ці гроші."Але я хотів би попередити, що з юридичного погляду це не так просто", — наголосив Барт де Вевер.Як відомо, Euroclear зберігає 183 із 300 мільярдів євро заморожених у Європі російських активів.Як відомо, Європейський Союз, країни G7 і Австралія після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заморозили приблизно 3 300 мільярдів євро державних активів Росії.У травні 2024 року Євросоюз схвалив використання доходів від заморожених активів для допомоги Україні. За минулий рік Київ отримав у цьому контексті три мільярди євро. А з початку 2025 року ЄС переказав Україні 10,1 мільярда євро з доходів від заморожених у європейських банках коштів Росії.При цьому Україна вже тривалий час наполягає на конфіскації російських активів як компенсації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабного вторгнення. Водночас у Європі не всі підтримують таке рішення.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко розповідала, що Україна отримає понад чотири мільярди євро від Європейського Союзу. Це відбудеться в межах програми Ukraine Facility та ERA Loans. За її словами, Україна отримала два транші. Загальна сума допомоги становить 4,05 мільярда євро.

Європейська комісія нагадала, що рішення про відкриття першого кластера в перемовинах про вступ до Європейського Союзу повинні ухвалити всі 27 країн-членів. Водночас Україна має продовжувати реформи, незалежно від цього процесу.Про це заявила головна речниця Єврокомісії Паула Піньо, її цитує "Європейська правда".Єврокомісія заохочує Україну продовжувати реформи, незалежно від того, коли вдасться відкрити перший перемовний кластер в процесі вступу до Євросоюзу."Відкриття кластерів вимагає одностайності всіх держав-членів. І саме тому ми продовжуємо працювати з Україною, заохочуючи їх робити реформи, які вони здійснювали, незалежно від відкриття кластерів, тому що ця робота окупиться", — наголосила Піньо.Вона додала, що Єврокомісія працює з усіма державами-членами, "щоб упевнитися, що швидше раніше, ніж пізніше, ми зможемо перейти також до формального відкриття кластерів".Раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос провела відеозустріч із віце-прем’єром України з питань європейської інтеграції Тарасом Качкою про вступ України до ЄС та необхідні для цього реформи.Минулого тижня Качка також провів розмови з міністрами закордонних справ пʼяти країн Євросоюзу, аби скоординувати позиції перед вересневою зустріччю Ради ЄС, присвяченою розширенню.Раніше, 11 серпня, премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна виконала всі зобовʼязання для вступу до Європейського Союзу та готова до відкриття першого переговорного кластера. Цей етап перебуває на стадії "розблокування".Нагадаємо, що 18 липня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявляв, що Україна навряд чи зможе стати повноправним членом ЄС до 2034 року.

Україна отримає понад чотири мільярди євро від Європейського Союзу. Це відбудеться в межах програми Ukraine Facility та ERA Loans.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.За її словами, Україна отримала два транші. Загальна сума допомоги становить 4,05 мільярди євро:один мільярд євро — у межах ERA Loans, профінансованих із заморожених російських активів;3,05 мільярди євро — у рамках Ukraine Facility для відновлення та інтеграції. Свириденко наголосила, що ця підтримка дуже важлива для України, адже "зміцнює як державний бюджет, так і процес відбудови"."Дякую європейським партнерам. Разом ми впевнено рухаємось до майбутнього України у сильній та об’єднаній Європі", — підсумувала прем'єрка.Варто зауважити, що наприкінці липня речник Європейської комісії Гійом Мерсьє інформував, що четвертий у 2025 році транш фінансової допомоги Україні у рамках механізму Ukraine Facility, який Київ запросив ще у червні, буде наданий нашій державі у меншому обсязі, ніж планувалося. Це пов'язано з тим, що Україна не виконала три з 16 реформ, обіцяних європейським партнерам.У межах інструменту Ukraine Facility на 2024-2027 роки передбачено близько 50 мільярдів євро для України. Загалом до держбюджету з 2024 року вже надійшло понад 22,6 мільярда євро.Механізм ERA передбачає спрямування Україні 50 мільярдів доларів, які забезпечені доходами від заморожених активів Росії. Внесок ЄС складає 18,1 мільярда євро. Загалом, у рамках ініціативи ERA, Мінфін вже залучив від Європейського Союзу дев'ять мільярдів євро. Нагадаємо, станом на 1 серпня 2025 року міжнародні резерви України становили 43 мільярди доларів (44 535 мільйони доларів — минулого місяця). Таким чином у липні вони зменшилися на 4,5%.

У п'ятницю, 22 серпня, очільниця зовнішньої політики Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що Кремль зневажає зусилля американського президента Дональда Трампа щодо встановлення миру в Україні.Видання Politico повідомляє, що Трамп зустрівся з Путіним на Алясці 15 серпня, щоб переконати російського диктатора Володимира Путіна припинити жорстоке вторгнення в Україну. Окрім цього, він скликав європейських лідерів, включно з президентом України Володимиром Зеленським, на вирішальний саміт, який пройшов у Білому домі 18 серпня.Каллаc вважає, що спроби Трампа завершити війну в Україні принесли Путіну значну пропагандистську перемогу і створили ризик потрапити в "пастку" Кремля. Також вона наголосила, що Росія не хоче миру. "Жодної обіцянки, яку Путін дав досі, він не виконав", — наголосила посадовиця.За її словами, саміт на Алясці став для Кремля справжнім джекпотом у сфері публічних відносин. Каллас додала: "Це саме те, чого Путін хотів. Ще до зустрічі було зрозуміло, що він хоче фотографію, але він отримав набагато більше. Він отримав таке тепле ставлення в Америці".Каллас додала, що зусилля Трампа з укладення перемир'я є "позитивними". Втім, за її словами, російський правитель був менш схильний сідати за стіл переговорів після саміту в Алясці, адже досяг того, чого хотів від цієї зустрічі."Путін просто сміється, не припиняючи вбивства, а збільшуючи їх. Ми забуваємо, що Росія не пішла на жодні поступки, і саме вона є агресором у цій ситуації", — наголосила Каллас, додавши, що зосередження переговорів на відмові України від території є пасткою, в яку Путін хоче заманити союзників України.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Кремль продовжує категорично відкидати гарантії безпеки для України, що підтримуються Сполученими Штатами Америки. Таким чином Росія викриває свої постійні цілі щодо захоплення контролю над усією Україною.

Через атаки українських дронів на нафтопровід "Дружба" 21 серпня міністри закордонних справ Словаччини й Угорщини поскаржилися Єврокомісії. Удари безпілотників призупинили постачання російської нафти в ці країни.Відповідний лист до Єврокомісії опублікувало МЗС Словаччини. Його основні моменти цитують словацькі медіа.Міністри нарікають, що протягом дев'яти днів вже втретє порушено інфраструктуру нафтопроводу "Дружба", що транспортує нафту до Угорщини, а відтак і до Словаччини."Ми закликаємо комісію негайно забезпечити дотримання зобов'язань щодо безпеки енергопостачання держав-членів Європейського Союзу", — йдеться в заяві.У МЗС Словаччини нагадали, що Єврокомісія у своїй заяві від 27 січня 2025 року зазначила, що цілісність енергетичної інфраструктури, яка постачає енергоносії до держав-членів ЄС, є питанням безпеки всього Євросоюзу, та закликала треті країни поважати це."У цій заяві комісія заявила, що готова захищати нашу критичну енергетичну інфраструктуру, частиною якої є нафтопроводи, тому ми вважаємо абсолютно необхідним, щоби Єврокомісія відстоювала інтереси держав-членів та енергетичну безпеку своїх громадян, включаючи громадян Словаччини. Будь-яка загроза енергетичній безпеці нашої країни є неприйнятною", — заявив міністр закордонних справ і європейських питань Словаччини Юрай Бланар.Вони спрогнозували, що внаслідок останньої атаки постачання зупиниться на п’ять діб."Ми вважаємо дії України, які серйозно загрожують енергетичній безпеці Словаччини й Угорщини, абсолютно неприйнятними. Ми закликаємо комісію негайно підтримати згадані зобов’язання і гарантувати безпеку постачань держав-членів", — ідеться у листі.Своєю чергою, міністр закордонних справ Петер Сійярто втретє заявив про атаку на нафтопровід "Дружба", внаслідок чого постачання російської нафти до його країни знову зупинено."Постачання нафти до Угорщини знову зупинено! Це черговий напад на енергетичну безпеку нашої країни. Це чергова спроба втягнути нас у війну", — зазначив він.Сійярто у своєму дописі наголосив, що Угорщина продовжить "всіма силами підтримувати мирні зусилля та захищати національні інтереси".Нагадаємо, що 21 серпня, пізно ввечері в російському місті Унеча (Брянська область) українські дрони повторно атакували нафтоперекачувальну станцію. Вона входить до системи нафтопроводу "Дружба". Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді ("Мадяр").

Американський президент Дональд Трамп після переговорів з європейськими лідерами 18 серпня зателефонував прем'єру Угорщини Віктору Орбану. Він закликав не блокувати переговори про вступ України до Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Співрозмовники журналістів запевнили, що Трамп у понеділок, 18 серпня, зателефонував Орбану після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами, а також розмови з диктатором Володимиром Путіним.Трамп телефонував, щоб обговорити, чому прем'єр-міністр Угорщини блокує переговори України про вступ до Європейського Союзу.Медійники дізналися, що європейські лідери попросили Трампа використати свій вплив на Орбана, щоби той не накладав вето на вступ України до ЄС.Під час розмови з Трампом Угорщина також висловила зацікавленість у проведенні наступного раунду переговорів між Путіним і Зеленським.Як відомо, 18 серпня Дональд Трамп провів переговори із Володимиром Зеленським у Білому домі. Також відбулася зустріч президентів США й України з європейськими лідерами.Після цього американський лідер зателефонував російському диктатору. Вони домовилися про зустріч Путіна та Зеленського. Російська сторона виступала за двосторонній формат зустрічі, згодом може відбутися й тристоронній саміт.Нагадаємо, 11 серпня, президент США Дональд Трамп заявив, що радився з премʼєр-міністром Угорщини Віктором Орбаном щодо війни в Україні.