# ЄС

Під час зустрічей представників української влади й українських делегацій із топ-посадовцями Європейського Союзу все частіше підіймається питання стосовно зменшення віку мобілізації в Україні. Однак щодо цього в Києва залишається чітка позиція.Про це повідомила віце-прем’єрка з євроінтеграції України Ольга Стефанішина в коментарі "Радіо Свобода"."Такі запитання ставлять із погляду того, що насправді воно є в публічному дискурсі. Але я і рада, що його підіймають, тому що в нас є дуже очевидна відповідь. Ми не можемо прийняти цю критику, оскільки немає системи планування, тренування й оснащення українських бригад", — зазначила вона.Урядовиця наголосила, що в умовах відсутності такого планування з боку союзників "не можна таку неспроможність перекладати на мобілізаційний вік в Україні".Віце-прем’єрка з євроінтеграції мала не одну дискусію, зокрема, з єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом і очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас."Євросоюз може відіграти велику роль саме в тренуванні українських військових. Спроможності тут великі — питання в плануванні. За умов належного планування й оснащення, безумовно, питання мобілізації не стане предметом таких дискусій. Тому, звичайно, заклики знизити мобілізаційний вік до 18 років — неприйнятна для нас позиція", — підсумувала Стефанішина.Раніше представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявляв, що якщо в Україні знизять мобілізаційний вік до 18 років, то всіх новобранців забезпечать повним спорядженням. У відповідь Володимир Зеленський акцентував 10 грудня, що Україна не має компенсувати брак обладнання та підготовки молодістю солдатів, тому треба зосередитися на забезпеченні наявних бригад. Український президент зазначив, що "пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні".Нагадаємо, декілька днів тому член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський заявляв, що Україна на офіційному рівні не розглядає жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку. Також не обговорюються ідеї щодо примусової мобілізації жінок.

Молдова отримає від Європейського Союзу обладнання для перехоплення дронів. Відповідне рішення вже було ухвалене у Брюсселі. Про це повідомляє посол ЄС в Кишиневі Яніс Мажейкс, пише Radio Moldova. За словами посадовця, Молдова отримає це обладнання не раніше 2025 року.Він зауважив, що, якщо обладнання надійде до Молдови, то це допоможе запобігти ситуаціям, коли дрони з-за кордону проникають на територію країни.Видання зазначає, що від початку повномасштабної російсько-української війни, кілька одиниць безпілотників було виявлено в районах Кеушань, Кріулень, Ришкань, а також у муніципалітеті Кишинева.Раніше, а саме у листопаді, міністр оборони Молдови Анатолій Носатий повідомляв, що радари, які має у своєму розпорядженні його країна, не здатні виявляти дрони, які впали на молдавській території. Наявне обладнання не створене для війни такого формату.Носатий наголосив, що наразі тактика ведення війни змінилася і відповідно еволюціонували й ракети та інше озброєння, тому старі радари їх не можуть виявляти.Нагадаємо, у листопаді Молдова підтвердила та засудила порушення повітряного простору країни російськими ракетами та дронами. Цей інцидент стався під час масованої повітряної атаки Росії по Україні 17 листопада. .

Російський Газпромбанк відіграє ключову роль для забезпечення постачання російського природного газу до країн Європейського Союзу. Тому ЄС просить Сполучені Штати Америки розглянути шляхи пом'якшення санкцій. Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти з’ясували, що ЄС і США обговорюють тип і обсяг пом'якшувальних заходів після попередження деяких європейських держав і компаній, що санкції проти Газпромбанку становитимуть ризик для безпеки постачань газу. Частка російського трубопровідного газу в імпорті Євросоюзу впала з понад 40% 2021 року до близько 8% 2023 року. У Євросоюзі тільки Угорщина та Словаччина продовжують отримувати трубопровідний російський газ; донедавна в цьому переліку також була Австрія. Журналісти дізналися, що серед варіантів, які розглядаються на переговорах ЄС і США, є пропозиція дозволити здійснювати платежі через люксембурзьку дочірню компанію Газпромбанку чи інші канали платежів. Обговорення тривають навіть після того, як Володимир Путін напередодні скасував вимогу використовувати винятково Газпромбанк для плати за російський газ для іноземців. Джерела Bloomberg пояснили, що указ Путіна ще більше ускладнив платіжну систему та не дав фінансовим установам більше визначеності щодо юридичних ризиків такої оплати. Раніше Міністерство фінансів США внесло Газпромбанк в чорний список, це відбулося 21 листопада. Це останній великий російський банк, який досі не перебував під обмеженнями. Нагадаємо, що посли країн Європейського Союзу не змогли в п'ятницю, 6 грудня, узгодити 15 пакет санкцій проти Росії. Його планували спрямувати проти "тіньового флоту" Російської Федерації.

Генеральним секретарем Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) став колишній міністр закордонних справ Туреччини Ферідун Сінірліоглу. Також там відбулися й інші кадрові призначення. Про це повідомив сайт ОБСЄ. "Рада міністрів ОБСЄ на Мальті завершилася ключовими рішеннями щодо призначення чотирьох високопосадовців для керівництва секретаріатом та інституціями ОБСЄ", — йдеться в повідомленні. Голова ОБСЄ, віце-прем'єр-міністр і міністр закордонних справ і туризму Мальти Ян Борг привітав призначення посадовців на високі посади: Марія Телалян, радниця з правових питань МЗС Греції, стала директоркою Бюро з демократичних інститутів і прав людини; Крістоф Камп, постійний представник Нідерландів в ОБСЄ, — Верховним комісаром у справах національних меншин; Ян Браатху, представник Норвегії в ОБСЄ, — представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ. "Ці призначення ще раз підтверджують критичну роль ОБСЄ як платформи для діалогу та співпраці. Вони сигналізують про колективну рішучість держав-учасниць зміцнити Організацію та спорядити її для ефективного реагування на мінливий ландшафт безпеки", — заявив Борг. Борг також наголосив на важливості комплексного підходу ОБСЄ до безпеки, який охоплює військово-політичний, економічний, екологічний та людський фактори. "ОБСЄ залишається наріжним каменем для подолання взаємопов’язаних глобальних викликів, починаючи з вирішення конфліктів і зміни клімату і закінчуючи сприянням демократичній стійкості. Сьогоднішні рішення гарантують, що організація залишається в авангарді цих зусиль", — сказав він. Нагадаємо міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що Російська Федерація під час вторгнення в Україну порушила ключові засади міжнародних відносин. Водночас виступ міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова під час засідання Ради міністрів ОБСЄ нагадує "свідчення з паралельного всесвіту".

Посли країн Європейського Союзу не змогли в п'ятницю, 6 грудня, узгодити 15 пакет санкцій проти Росії. Його планували спрямувати проти "тіньового флоту" Російської Федерації. Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої посилаються на неназваних європейських дипломатів. За їхніми словами, дві країни-члени заблокували ухвалення пакета через розбіжності щодо продовження терміну, наданого європейським компаніям для виведення інвестицій з Росії. Які саме це країни — не уточнюється. Тепер у Європейському Союзі повернуться до пакета пізніше після додаткових консультацій і обговорень. У межах пакета відбулися також дебати щодо продовження винятку ЄС, який дозволить чехам продовжувати імпортувати дизельне пальне й інші продукти, отримані з російської нафти та вироблені на словацькому нафтопереробному заводі. При цьому Чехія заявила, що не прагне продовження дозволу на імпорт російського нафтового палива, однак Словаччина хоче зберегти домовленість, термін дії якої закінчився в четвер. Словацький нафтопереробний завод Slovnaft, що належить угорській компанії MOL, є значним експортером дизельного пального, виробленого з російської нафти, до Чехії. Чеські посадовці заявили, що можна узгодити продовження домовленостей на шість місяців. Як відомо, Євросоюз, до складу якого входять 27 країн, заборонив більшу частину імпорту нафти з Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. Але Чехія, Словаччина й Угорщина отримали винятки зі санкцій через брак інших джерел постачання. Нагадаємо, раніше високий представник ЄС Жозеп Боррель заявляв, що Європейський Союз веде роботу над 15 пакетом санкцій проти країни-агресорки Росії. За його словами, важливо посилити заходи проти оминання санкцій, тому що Росія не може виробляти без імпортних запчастин, чипів та інших компонентів.

Імовірного учасника міжнародного наркосиндикату затримали на території Львівщини. Чоловік є громадянином сусідньої з Україною країни Європейського Союзу. Він переховувався від Інтерполу впродовж шести років. Про це повідомила прес-служба управління СБУ у Львівській області. Там зазначили, що контррозвідка Служби безпеки України встановила місцеперебування та затримала на Львівщині учасника міжнародного наркосиндикату. "Зловмисник шість років перебував у розшуку за лінією Інтерполу за участь в організованому злочинному угрупованні, яке займалося контрабандою та збутом наркотиків і психотропів на території Євросоюзу", — йдеться в повідомленні. У СБУ додали, що затриманим є громадянин сусідньої країни ЄС. Аби уникнути кримінальної відповідальності, він прибув в Україну, де сподівався сховатися від правосуддя. "Однак СБУ провела багатоетапну спецоперацію та зірвала злочинні плани фігуранта. Зараз затриманий перебуває під вартою до розв’язання питання екстрадиції. Тривають заходи щодо подальшої передачі іноземця до країни походження, яка оголосила його у міжнародний розшук", — підсумували в Службі безпеки України. Нагадаємо, що на початку листопада Служба безпеки України викрила масштабну схему для ухилянтів у приватному львівському університеті. Там військовозобов’язаним створювали умови для оформлення відстрочки на підставі довідок "здобувачів освіти".

У середу, 4 грудня, президент Володимир Зеленський у Києві зустрівся з Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе. У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що однією з головних тем для обговорення стала необхідність створення спеціального трибуналу для країни-агресорки Росії. "Важливо притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців. Окрема тема -- звільнення полонених і повернення незаконно депортованих Росією українських дітей", -- наголосив президент. Крім того, лідери розглянули питання створення Реєстру збитків як складової міжнародного компенсаційного механізму.  "Україна розраховує на створення Комісії з розгляду заяв та Компенсаційного фонду, а також на лідерство Ради Європи в цьому процесі", -- резюмував Зеленський. Нагадаємо, раніше Ален Берсе заявляв, що у притягнення Російської Федерації до відповідальності за злочин агресії ключову роль відіграватиме Рада Європи. Поточним пріоритетом організації є підтримка України. .

Україна рішуче порушення прав людини та застосування сили проти мирних демонстрантів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси. Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України. У відомстві зазначили, що насильство грузинських силовиків не залишиться без наслідків. "Грузинська влада має поважати основоположне право громадян на мирний протест. Тим більше, що причиною протестів є рішення уряду поставити на паузу рух Грузії до ЄС всупереч європейським прагненням грузинського народу", — йдеться в повідомленні. У МЗС додали, що викликають подив намагання грузинської влади переконувати, що євроінтеграція країни триває у той час, як її дії свідчать про розворот Грузії в бік Москви. "Свого часу горезвісні українські політики, які намагалися розвернути Україну зі шляху до ЄС у російське ярмо, так само розповідали, що всього лише "призупиняють", а не згортають євроінтеграцію нашої країни", — нагадали в українському відомстві. Там також рішуче відкинули наполегливі спроби грузинської влади втягнути Україну у внутрішньополітичні процеси у своїй країні. "Грузинському уряду варто припинити лякати своїх людей міфічним "українським сценарієм", реалізовуючи у цей час на практиці "білоруський сценарій", — акцентували в міністерстві. У МЗС запевнили, що Україна була та залишається прихильною демократичним перетворенням у Грузії та її подальшій європейській та євроатлантичній інтеграції, що відповідає інтересам грузинського народу. У цьому контексті висловили солідарність з грузинськими колегами-дипломатами, які публічно виступили проти рішення уряду Грузії про вихід з порядку денного переговорів про вступ до ЄС. "Добре розуміємо виклики, перед якими постають грузинські колеги, адже 2004 та 2014 років, в одні з найкритичніших моментів української історії, дипломатична служба України стала на захист демократичного вибору українського народу, показавши приклад професійної та громадянської відваги. Переконані, що європейська інтеграція є ключем до стабільності, процвітання та зміцнення демократичних інститутів у Грузії та прагнемо успішного майбутнього для наших народів у великій європейській родині. Наша солідарність із грузинським народом залишається непохитною", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України. Нагадаємо, що 30 листопада США вирішили призупинити стратегічне партнерство з Грузією. Це сталося після замороження "Грузинською мрією" процесу вступу країни до Євросоюзу.

Наступного року Європейський Союз продовжить підтримувати Україну економічно, гуманітарно та військово. Так, ЄС у 2025 році щомісяця надаватиме по 1,5 мільярда євро від заморожених активів країни-агресорки Росії. Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта на спільній прес-конференції із президентом Володимиром Зеленським у Києві. "Уже цього місяця Європейський Союз надасть Україні додаткові 4,2 мільярда євро, щоб підтримати український бюджет. На додачу до цього починаючи з наступного місяця ми будемо надавати ще цілий рік кожного місяця по 1,5 мільярда євро допомоги. Ці кошти ми отримуємо від використання заморожених російських активів, і вони також можуть бути використані для військових цілей", -- сказав Кошта. Посадовець додав, що також ЄС продовжить тиснути на економіку Москви та вже працює над 15 пакетом санкцій, щоб знизити здатність Росії продовжувати агресію проти України. Своєю чергою український гарант зазначив, близько мільярда євро з доходів від заморожених активів РФ будуть спрямовані на підтримку оборонної промисловості нашої держави. "Україна вдячна всім нашим партнерам, які вже інвестували у конкретні проєкти виробництва сучасної української зброї. Важливо збільшувати закупівлі в українських виробників, зокрема, коштом доходів від заморожених російських активів. Більша частина коштів від другого траншу з цих доходів із європейською частиною внеску, тобто щонайменше мільярд євро, буде спрямована на підтримку української оборонної промисловості. І це буде дуже хороша основа для збільшення таких внесків", -- заявив Зеленський. Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

У неділю, 1 грудня, до Києва прибув президент Європейської ради Антоніу Кошта. У столиці його супроводжують інші відомі європейські політики, які є союзниками України. Про це свій візит в Україну Антоніу Кошта повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі X. "З першого дня війни Євросоюз виступає на боці України. З першого дня дії нашого мандата ми підтверджуємо нашу незмінну підтримку українського народу", — написав він. Антоніу Кошта зазначив, що до Києва він прибув у супроводі високого представника Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас і комісара з розширення Марти Кос. Своєю чергою, Кая Каллас теж підтвердила візит, зазначивши, що головне послання цієї поїздки до Києва полягає в тому, що Європейський Союз хоче, щоб Україна виграла цю війну. "Ми зробимо для цього все, що буде потрібно", — наголосила вона. Як відомо, 27 листопада Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Її очолює президентка Урсула фон дер Ляйєн. Тоді з’явилася інформація, що нова колегія Єврокомісії розпочне роботу з 1 грудня. Нагадаємо, що, за інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ, який необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

У суботу, 30 листопада, зранку поліція завершила розгін протестної акції на проспекті Руставелі у Тбілісі. Вона тривала майже сім годин. На ранок силовики відтіснили демонстрантів до станції метро "Руставелі", взявши їх в оточення. Водночас відбувалися масові затримання. Про це повідомив місцевий сайт "Новини-Грузія". Журналісти поінформували про велику кількість постраждалих, рахунок іде на десятки. Деякі учасники мітингу зазнали серйозних травм, до машин швидкої допомоги їх доводилося нести на ношах. Акцію протесту біля грузинського парламенту в столиці країни проводили другу ніч поспіль. Вона стала реакцією громадян на скандальний намір уряду прем'єра Іраклія Кобахідзе відмовитися від переговорів щодо вступу Грузії до Європейського Союзу до 2028 року. Станом на ранок 30 листопада весь периметр проспекту Руставелі, де зібралися з вечора п'ятниці тисячі протестувальників, контролюють співробітники Міністерства внутрішніх справ. За даними грузинських медіа, цей розгін став таким же жорстким, як і добою раніше. Протестувальників затримували та заарештували, зокрема, із застосуванням сили, є постраждалі та поранені, серед яких і представники преси. Силовики ближче до ранку одночасно рушили з вулиці Бесіка, станції метро "Руставелі" та площі Свободи й оточили демонстрантів. Ті намагалися сховатися від силовиків у церкві Кашветі, цілодобових аптеках і супермаркетах, у вестибюлі метро. Всю ніч в районі проспекту Руставелі та площі Свободи працювали бригади швидкої медичної допомоги. Впродовж ночі силовики декілька разів застосовували водомети проти протестувальників. Зараз невелика частина демонстрантів лишається в районі площі Свободи та готелю Marriott, де вони зводили саморобні барикади. На проспекті Руставелі працюють комунальні служби, які розбирають залишки барикад. Протестувальники звідти періодично запускали феєрверки у бік поліції, а у відповідь силовики кидали капсули зі сльозогінним газом. Нагадаємо, вчора в українському МЗС зробили заяву, що Київ розчарований рішенням уряду Грузії призупинити до 2028 року переговори щодо вступу до Європейського Союзу. Крім того, Україна засуджує застосування сили проти мирної акції протесту в Тбілісі.

Україна розчарована рішенням уряду Грузії призупинити до 2028 року переговори щодо вступу до Європейського Союзу. Крім того, Київ засуджує застосування сили проти мирної акції протесту в Тбілісі. Спеціальну заяву щодо цього оприлюднило Міністерство закордонних справ України. "Україна рішуче засуджує застосування сили проти мирної акції протесту в Тбілісі. Закликаємо владу країни поважати право громадян Грузії на мирний протест та утримуватись від насильства та провокацій", — йдеться в заяві. В українському відомстві вважають, що загострення внутрішньополітичної ситуації в Грузії є наслідком численних порушень на парламентських виборах 26 жовтня. "Усі зафіксовані міжнародними спостерігачами порушення необхідно розслідувати, а винних — притягнути до відповідальності", — наголосили в МЗС України. Україна також розчарована рішенням уряду Грузії призупинити до 2028 року переговори про вступ до Євросоюзу. "Це рішення, як і застосування сили проти мирної акції протесту, є свідченням згортання демократичних процесів у країні на догоду Москві. Не дарма керівництво Грузії вже отримало публічну похвалу від Кремля за дії всупереч європейському вибору власного народу", — зробили висновок в українському міністерстві. У МЗС України закликали уряд Грузії поважати прагнення переважної більшості грузинського народу бути невіддільною частиною вільної та демократичної Європи, а також повернутися до виконання всіх реформ, необхідних для набуття країною членства в Європейському Союзі. Нагадаємо, що цієї ночі в Тбілісі силовики силою розігнали акцію протесту опозиції. Мітингувальники зібралися на площі перед парламентом після рішення влади "призупинити" переговори про вступ до Європейського Союзу.

У ніч на п’ятницю, 29 листопада, у Тбілісі силовики силою розігнали акцію протесту опозиції. Мітингувальники зібралися на площі перед парламентом після рішення влади "призупинити" переговори про вступ до Європейського Союзу. Про це повідомило "Ехо Кавказу". Журналісти зазначили, що силовики застосували проти демонстрантів водомети та сльозогінний газ. Грузинські ЗМІ описують події як "поле бою". Протестувальники намагалися будувати барикади, а спецпризначенці зносили їх водометами. Ті, хто потрапив під струмені водомета, повідомляли про печіння шкіри й очей. Деякі протестувальники кидали в поліцію фаєри, вигукуючи "Росіяни" та "Раби". Спецпризначенці використовували силу під час затримання та переслідування учасників акції протесту. Є багато відеодоказів, на яких поліція б’є протестувальників і вишукує їх у закутках. Також інформували про випадки, коли чоловіки в чорному одязі без розпізнавальних знаків бігли за протестувальниками та били деяких із них. Протест у Тбілісі й інших містах Грузії викликала заява премʼєр-міністра Іраклія Кобахідзе про те, що країна відмовляється від переговорів про вступ до Європейського Союзу до 2028 року. При цьому курс на євроінтеграцію закріплений у конституції Грузії, а членство в ЄС підтримує, за різними опитуваннями, близько 80% населення. Заяві Кобахідзе передувало ухвалення владою Грузії низки законопроєктів, які в ЄС і США розцінили як відмову від демократії, заявивши про перегляд відносин з офіційним Тбілісі. Нагадаємо, що спікер грузинського парламенту Шалва Папуашвілі засумнівався у користі вступу держави в ЄС. Він наголосив, що це стане причиною "обмежень" у різних сферах, включно з втратою економічних можливостей і "крахом виноробної галузі".

Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Цей документ необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль."ЄС зробив крок щодо надання Україні виняткової макрофінансової допомоги", -- написав він на своїй сторінці у Telegram.Шмигаль вказав, що було підписано меморандум про взаєморозуміння, який необхідний для виділення 18,1 мільярда євро. Прем'єр пояснив, що ці кошти -- "це частина пакета G7 на суму 50 мільярдів доларів, який забезпечується прибутками від заморожених російських активів".За словами прем'єра, виділення цих коштів -- це не лише вагома підтримка від ЄС, але й важливий крок для притягнення агресора до відповідальності за злочини. Також очільник українського уряду подякував за допомогу та вкотре запевнив, що наша країна неодмінно подолає ворога."Щиро вдячний лідерам ЄС. Разом переможемо та відбудуємо Україну", -- зазначив він.Нагадаємо, 14 листопада Європейська комісія схвалила чергову фінансову допомогу Україні, яка зміцнить макрофінансову стабільність нашої країни в умовах війни, що триває. Йдеться про суму 4,1 мільярда євро за програмою Ukraine Facility.

Європейський Союз стоїть перед багатьма кризами та викликами. Однак у Європі прагнуть досягнути прогресу на шляху до справедливого врегулювання війни проти України. Про це заявив верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель. Він нагадав, що цього року ЄС виділив Україні 122 мільярди євро допомоги. З них 45 мільярдів євро — це військова підтримка. Окрім того, Європейський Союз дозволив використати доходи від заморожених російських активів, щоби гарантувати допомогу Україні в майбутньому. "Та попри все це, нам не вдалося забезпечити Україну достатніми ресурсами для захисту від постійних повітряних атак на її цивільну й енергетичну інфраструктуру. Зима для українців буде дуже суворою, з масовими відключеннями електроенергії", — попередив Боррель. На його думку, Євросоюз не надав Україні достатньої кількості боєприпасів для того, щоби запобігти просуванню російської армії. Він також вважає, що участь солдатів Північної Кореї у війні проти України є "тривожним кроком" до інтернаціоналізації війни. У своїй заяві Боррель назвав війну Росії проти України "екзистенційною загрозою" для Європейського Союзу. На його думку, перемога Росії означала би продовження "імперської політики" й проти Грузії та Молдови. Нагадаємо, що сьогодні генеральний секретар НАТО Марк Рютте прибув із візитом до Туреччини. Там він провів переговори з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. Серед іншого, вони обговорили шляхи припинення російсько-української війни.