# ЄС

Під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Про це повідомив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський.За його словами, запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв. Йдеться про цінову стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.Лепушинський зауважив, що із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість Польща, Чехія, Угорщина свідомо не поспішають входити до зони євро. "Для країн Центральної та Східної Європи поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а  ризики — суттєвими", — пояснили у регуляторі.У Нацбанку додали, що "дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною". "Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною", — підсумували у НБУ.Нагадаємо, Національний банк України третій день поспіль опускає офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта "підскочила" у ціні.Читайте також: Євро проти долара: економіст пояснив, яка валюта вигідніша для інвестицій.

Деякі держави-члени Європейського Союзу застосовують ультиматуми та політичний тиск на Україну щодо стану нафтопроводу "Дружба". Але це неприпустимо, адже провина за припинення транзиту російської нафти в Європу лежить на Росії, чиї атаки пошкодили його.Про це повідомила "Європейська правда", з посиланням на документ "Позиція України щодо ситуації з нафтопроводом "Дружба", який надіслали до засідання Координаційної групи ЄС з питань нафти та нафтопродуктів 25 лютого.Україна заявила, що не сприймає політичного тиску з боку деяких держав ЄС щодо нафтопроводу "Дружба", адже в його зупинці винна Росія."Повна відповідальність за припинення транзиту нафти трубопроводом "Дружба" лежить виключно на Російській Федерації як наслідок її терористичної атаки проти критичної інфраструктури України", — йдеться в тексті листа.Українська сторона нагадала, що 27 січня 2026 року внаслідок цілеспрямованих атак, здійснених державою-агресором, завдано значних пошкоджень об'єктам ключової нафтоперекачувальної станції в районі Бродів (Україна), зокрема, технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу "Дружба"."Ми звертаємо увагу на неприпустимість ультиматумів і політичного тиску з боку окремих держав-членів, включно з погрозами припинити постачання дизельного пального й електроенергії або заблокувати допомогу ЄС та санкції проти Російської Федерації", — зазначили в документі. Україна вважає, що такі дії грають на руку агресору та суперечать принципам енергетичної солідарності ЄС, недискримінації та щирої співпраці.Наголошується, що українська сторона "зацікавлена в якнайшвидшому відновленні транзиту".Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що якщо Угорщина хоче продовження постачань російської нафти, то їй варто домовлятися з Москвою про енергетичне перемир'я. Причиною припинення постачань трубопроводом "Дружба" є російська атака..

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Наразі Європейський Союз шукає спосіб обійти угорську блокаду кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Проте європейці побоюються тиснути на прем'єр-міністра Віктора Орбана під час виборчої кампанії.Про це повідомляє Politico, передає "Фокус". За даними журналістів, на сьогодні Будапешт хоче використати питання кредиту та загальне протистояння з ЄС як політичний інструмент напередодні парламентських виборів в Угорщині, які мають відбутися 12 квітня. Проте, за словами європейських посадовців, Орбан діє обструктивно "зважаючи на вибори"."Є газопровід, вибори в Угорщині та нагальна потреба України в кредиті… На цьому етапі важко передбачити, як розвиватимуться події", — повідомив один із дипломатів ЄС.Ще один співрозмовник видання зауважив, що зараз Угорщина "стала ще більш непередбачуваною, ніж зазвичай". Як відзначили журналісти, попри жорстку публічну риторику, Орбан зазвичай не зриває фінальних домовленостей. Проте парламентські вибори і ризики для його політичного майбутнього можуть вплинути на його поведінку та переконання.За даними Politico, ЄС може обійти вето Угорщини щодо кредиту декількома способами — застосувавши статті 7 Договору про ЄС (призупинення права голосу) або заморозивши фінансування. Проте такі кроки можуть посилити передвиборчу риторику Орбана та потребують часу.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Нагадаємо, російські спецслужби активізують зусилля для збереження при владі чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вбачаючи в ньому ключову фігуру для просування інтересів Москви всередині Євросоюзу. На тлі зростання популярності угорської опозиції Кремль залучає розвідувальні ресурси, щоби завадити зміні режиму в країні та не допустити виходу Будапешта з-під впливу Росії..

У середу, 25 лютого, президент Володимир Зеленський провів перемовини із головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що у ході перемовин було розглянуто стратегію значного посилення стійкості України.За словами гаранта, Європейська комісія підтримає ремонт енергетичної інфраструктури України, допоможе її відбудовувати й посилити захист енергомережі перед наступною зимою. "Це один із найважливіших результатів наших учорашніх зустрічей, і його значення складно переоцінити, особливо зважаючи на постійні спроби Росії зруйнувати нормальне життя в Україні. Разом ми можемо забезпечити надійне енергопостачання, децентралізовану генерацію та відновлення пошкоджених об’єктів для підтримки нашого народу. Я вдячний Європейському Союзу за цю програму. Дякую, Урсуло і командо Європейської комісії, за вашу підтримку", — додав Зеленський.Нагадаємо, 24 лютого у четверті роковини російського повномасштабного вторгнення, президент України Володимир Зеленський і лідери восьми країн Північної Європи та Балтії (NB8) ухвалили в Києві спільну заяву. Так, лідери NB8 наголосили, що вони підтримують всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого й тривалого миру в Україні..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Європейська комісія 15 квітня представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти. Це станеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на двох високопосадовців Євросоюзу.Співрозмовники медійників розповіли, що терміни подачі пропозиції розраховані так, щоби не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем'єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років."Угорщина і Словаччина, які досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві. Це дасть змогу зберегти обмеження навіть у тому разі, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.Є версія, що Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта та Братислави заблокувати це рішення. Для цього планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одностайно.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.Аналогічний закон про повну відмову від російського газу до закінчення 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.Як відомо, постачання нафти в Угорщину та Словаччину через трубопровід "Дружба" припинили з 27 січня. Україна пояснила це пошкодженням обладнання внаслідок російського удару. Водночас Будапешт і Братислава покладають відповідальність на Україну.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

У понеділок, 23 лютого, Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Про це заявила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі, її цитує "Європейська правда".Вона висловила жаль із приводу того, що Євросоюз не зміг ухвалити новий пакет санкцій проти Російської Федерації."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Щодо блокування пакета санкцій Угорщиною, то головна дипломатка Євросоюзу нагадала, що "ми вже бачили цей сценарій раніше"."І ми також бачили, що нам вдавалося досягати спільних рішень. Тому ми проводимо роботу на різних рівнях з угорськими та словацькими колегами, щоби просунутися з цим пакетом. Звичайно, це нелегко, це ніколи не буває легко, але робота триває", — акцентувала Кая Каллас.Раніше сьогодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляв, що нафтопровід "Дружба" не зруйнувала російська ракета, натомість Україна ухвалила політичне рішення припинити постачання російської нафти в Угорщину, щоби підтримати на виборах угорську опозицію.Він підтвердив, що з цієї причини Угорщина продовжить блокувати як 20 пакет санкцій Євросоюзу проти Росії, так і виділення Україні 90 мільярдів євро європейського кредиту.Нагадаємо, сьогодні прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що з 23 лютого його країна припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву головної речниці Єврокомісії Паули Піньо під час спілкування з журналістами.За її словами, Єврокомісія сподівається, що Угорщина схвалить кредит Євросоюзу для України на суму 90 мільярдів євро."Європейська Рада погодила надання Україні позики за єдиної умови, що три держави-члени не братимуть фінансової участі в програмі", — заявила Піньо.Вона зауважила, що "наразі цю умову виконано, тому очікується, що всі лідери дотримаються своїх зобов’язань"."Їх недотримання є або було б очевидним порушенням принципу лояльного співпраці", — наголосила Паула Піньо.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Нагадаємо, тиждень тому стало відомо, що російські спецслужби активізують зусилля для збереження при владі чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вбачаючи в ньому ключову фігуру для просування інтересів Москви всередині Євросоюзу. На тлі зростання популярності угорської опозиції Кремль залучає розвідувальні ресурси, щоби завадити зміні режиму в країні та не допустити виходу Будапешта з-під впливу Росії..

Угорщина заблокувала важливу для України позику від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро. Київ планував витрати ці кошти для стабілізації своєї економіки.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, під час зустрічі послів ЄС представник Угорщини виступив категорично проти надання кредиту Україні.Відтак, позиція Будапешта фактично зупинила процес виділення 90 мільярдів євро для Києва, адже для ухвалення такого рішення необхідна одностайна підтримка всіх країн-членів ЄС.Чому ці гроші важливі для КиєваУкраїна розраховує отримати 90 мільярдів євро кредити, адже, згідно з прогнозами, вже у квітні цього року може зіткнутися з дефіцитом бюджету. Крім того, від цієї позики залежить успіх переговорів із МВФ щодо програми на 8 мільярдів євро.У виданні зауважили, що цей кредит також розглядався як альтернативний варіант після того, як країни ЄС не змогли домовитися про використання заморожених російських активів для фінансування потреб України.Журналісти також зауважили, що Будапешт заблокував допомогу Україні на тлі підготовки Угорщини до виборів. Зокрема, прем'єр-міністр Віктор Орбан наразі посилив антиукраїнську риторику, адже його партія зараз поступається в опитуваннях опозиційній силі "Тиса".Тому зараз державні ЗМІ Угорщини активно поширюють тези про те, що фінансова підтримка Києва лише затягує війну коштом угорських платників податків.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа погрожує запровадити у відповідь проти європейських країн, якщо Євросоюз надаватиме перевагу своїм виробникам зброї в межах кампанії з переозброєння континенту.Як повідомляє Politico, міністерство війни Вашингтон виступив проти будь-яких спроб ЄС обмежити доступ американських виробників зброї до європейського ринку й попередило, що це викличе відповідну реакцію. Адміністрація Білого дому висловила ці зауваження у відповіді на консультації Єврокомісії на початку цього місяця, після того, як виконавча влада ЄС запросила відгуки від урядів та промисловості щодо європейських правил закупівлі зброї."Сполучені Штати рішуче виступають проти будь-яких змін до директиви, які обмежуватимуть здатність американської промисловості підтримувати або іншим чином брати участь у національних оборонних закупівлях держав ЄС", — зазначила адміністрація США напередодні запланованого оновлення законів ЄС про закупівлі в оборонній сфері.Медійники зауважили, що такий рішучий опір з боку адміністрації Трампа також загрожує ускладнити будь-які ширші промислові зусилля Єврокомісії щодо підтримки європейських виробників. За даними видання, це буде перевіркою того, якою мірою європейські країни готові піти на незалежність від США, який в епоху Трампа стає дедалі менш надійним партнером для континенту."Очікується, що виконавча влада ЄС представить оновлену версію директиви про закупівлі на тлі ширшого і більш суперечливого тиску на запровадження правил щодо підтримки європейських виробників. Наразі незрозуміло, чи буде новий текст містити обов'язкові правила на користь європейських виробників", — зазначили медійники.Євросоюз вже надає перевагу місцевим компаніям у таких проєктах, як програма SAFE на суму 150 мільярдів євро, що передбачає надання кредитів на придбання зброї, та у закупівлі озброєння, яку Україна може здійснити за рахунок нещодавно узгодженого кредиту на 90 мільярдів євро. Кошти блоку можуть бути використані для придбання військового обладнання лише в тому випадку, якщо щонайменше 65% вартості обладнання походить з Європи.Своєю чергою, Пентагон попередив, що будь-який крок із включення жорсткої клаузули "Купуй європейське" в майбутнє законодавство про закупівлі викличе відповідні заходи з боку США. Так, Вашингтон заявлявє, що, якщо заходи надання переваги європейським товарам будуть впроваджені в національне законодавство про закупівлі держав-членів, США, ймовірно, переглянуть усі наявні загальні винятки та відступи від законів "Купуй американське", передбачені або прийняті у зв'язку з йогоугодами про взаємні оборонні закупівлі."Фактично це означає, що США можуть закрити доступ європейським компаніям", — наголосили медійники.У виданні додали, що 19 з 27 столиць ЄС підписали такі угоди з Вашингтоном, що дозволяє європейським компаніям брати участь у тендерах Пентагону. Медійники додали, що Пентагон купує матеріали переважно в американських компаній, деякі європейські виробники також продають свою продукцію США.На думку Вашингтона, положення про купівлю європейських товарів для національних закупівель обмежить свободу країн ЄС, послабить НАТО і поставить під загрозу здатність європейських союзників досягти цілей Альянсу, узгоджених минулого року. Адміністрація Трампа також стверджує, що це суперечитиме зобов'язанням ЄС за торговельною угодою, підписаною минулого літа, в якій Єврокомісія пообіцяла купувати більше американської зброї."Заяви Вашингтона наголошують на парадоксі у підході США до Європи: хоча адміністрація Трампа неодноразово заявляла європейцям, що хоче, щоб ті взяли на себе основну частину витрат на оборону континенту, Штати водночас не хочуть, щоб це відбувалося за рахунок відмови від американських оборонних компаній", — зазначає видання.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки виступили проти участі України та чотирьох партнерів НАТО з Індо-Тихоокеанського регіону в цьогорічному саміті Альянсу, який відбудеться в Анкарі — столиці Туреччини..

Європейський Союз вимагає виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (територія Молдови). Такий пункт планують внести в можливу мирну угоду щодо України.Таку інформацію оприлюднило видання "Радіо Свобода". Журналісти з’ясували, що висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас поширила серед держав-членів ЄС документ із викладенням вимог до Росії в контексті дипломатичних переговорів з Україною. Посередником у таких переговорах виступають США.Згідно з документом, йдеться не лише про виведення військ зі сусідніх країн, а й про скорочення чисельності російської армії. Крім того, у переліку вимог — виплата репарацій та демократизація російського суспільства.За інформацією джерел видання в дипломатичних колах ЄС, запропоновані умови самі європейці називають максималістськими. Один із дипломатів пояснив, що таким чином Європа фактично відповідає на максималістські вимоги Росії до України.Інший європейський посадовець наголосив, що досягнення миру залежить не лише від можливих поступок Києва. За його словами, паралельно необхідно визначити, які кроки має зробити Москва ще до початку будь-яких мирних місій чи переговорних ініціатив.У першому розділі документа зазначено: якщо Україна обмежує чисельність військ або відводить їх з окремих районів, Росія має зробити те саме. Водночас не допускається жодного "де-юре" визнання окупованих територій, які мають бути демілітаризовані.У блоці про безпеку Європи вимагається припинення дезінформації, кібератак, диверсій, порушень повітряного простору та втручання у вибори.Інший ультиматум передбачає відсутність ядерної зброї в Білорусі та "заборону російської військової присутності та розгортання військ у Білорусі, Україні, Молдові, Грузії та Вірменії". Російські війська протягом десятиліть розміщувалися в контрольованих Росією сепаратистських регіонах, таких як Абхазія, Південна Осетія та Придністров'я, а також на базах у Вірменії та Білорусі.Окремо наголошується на дотриманні міжнародного права: без амністії за воєнні злочини, з доступом міжнародних слідчих і пріоритетом міжнародних зобов’язань над внутрішнім законодавством РФ.Документ також передбачає виплату репарацій Україні та компенсацію збитків європейським державам і компаніям, зокрема за екологічну шкоду. ЄС заморозив близько 210 мільярдів євро російських активів і вже спрямовує доходи від них Україні.Серед внутрішніх вимог до Росії — проведення вільних виборів під міжнародним наглядом, звільнення політв’язнів, повернення депортованих цивільних і дітей, свобода медіа, скасування репресивного законодавства та співпраця в розслідуванні вбивств опозиціонерів.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни зазначали, що Росія може створювати умови для загрози Одеській області з боку окупованого Придністров'я, намагаючись закріпити українські війська на південному заході України..

Позиція Угорщини щодо російських спортивних посадовців може затримати ухвалення наступного 20 пакета антиросійських санкцій Європейського Союзу. При цьому перемовини з Будапештом іще тривають.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні поінформовані джерела.Зокрема, три дипломати повідомили виданню, що Європа наближається до фінішу в ухваленні 20 пакета санкцій проти Росії. Очікується, що остаточну угоду укладуть після ще двох зустрічей послів у форматі Coreper II.Водночас двоє інших дипломатів розповіли медійникам, що Угорщина наполягає на виключенні зі списку санкцій провідних російських спортивних посадовців. Це може призвести до затримки з ухваленням пакета санкцій.Головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас домагається, щоби новий пакет санкцій був готовий до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого.Європейські дипломати повідомили медійникам, що посли, ймовірно, зустрінуться в середу, 18 лютого, та, можливо, в п'ятницю, 20 лютого.Крім того, Каллас намагається координувати свої дії з Великою Британією. Це допоможе надати обмеженням максимальний ефект, якого прагнуть у Євросоюзі.Як відомо, 6 лютого Єврокомісія підготувала 20 пакет санкцій проти Росії. За словами президентки Урсули фон дер Ляєн, санкційний список планують розширити ще на 43 судна так званого "тіньового флоту", що збільшить їхню загальну кількість до 640.Крім того, ЄС має намір ускладнити для Москви закупівлю нових танкерів для обходження обмежень, а також запровадити заборону на технічне обслуговування і надання низки послуг танкерам зі скрапленим газом і криголамам.Нагадаємо, що 13 лютого президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 91 морського судна, що є частиною "тіньового флоту" країни-агресорки Росії..