# ЄС

Цього тижня відбудеться 62-а Мюнхенська безпекова конференція. Минулорічна ознаменувалася гучним скандалом, викликаним виступом віцепрезидента США Джей Ді Венса. Напередодні заходу організатори оприлюднили звіт, в якому багато цікавого.Політика Трампа як виклик для ЄвропиTrueUA аналізував, чому доповідь Венса рік тому стала шокотерапією для учасників конференції з питань безпеки у Мюнхені. Там він, окрім виступу, ще й зустрічався з лідерами ультраправої партії "Альтернативи для Німеччини", що підсилило шоковий ефект. Цього року США представлятиме більш поміркований глава Держдепу Марко Рубіо.Вже відомо про заплановану на полях форуму зустріч канцлера ФРН Фрідріха Мерца з Рубіо та Володимиром Зеленським. Також, за повідомленням ЗМІ, за мужність і стійкість премію Евальда фон Кляйста присудять українському народу. Ця нагорода присуджується щорічно з 2009 року, лауреатами переважно ставали окремі особи.За кілька днів до початку конференції організатори оприлюднили звіт. Документ цікавий з огляду на необхідність для України формувати спільну з Євросоюзом політику безпеки. Його автори формулюють ключові положення.По-перше, Європа вступила в тривалу еру конфронтації, оскільки повномасштабна агресивна війна Росії та розширення гібридної кампанії руйнують залишки порядку спільної безпеки, що існував після Холодної війни.По-друге, поступовий відхід Вашингтона від своєї традиційної ролі головного гаранта безпеки Європи, що відображається в нерішучій підтримці України та загрозливій риториці щодо Гренландії, посилює відчуття невпевненості в Європі та оголює її незавершений перехід від споживача безпеки до постачальника безпеки.По-третє, зіткнувшись зі зміною сигналів із Вашингтона, європейські країни залишаються розірваними між запереченням та прийняттям, прагнучи зберегти залученість США, водночас обережно рухаючись до більшої автономії.По-четверте, європейські країни відреагували створенням гнучких коаліцій лідерства, збільшенням витрат на оборону та наданням Україні засобів для підтримки її військових зусиль. Проте, констатують автори, залишаються сумніви щодо того, чи достатньо цих зусиль, щоби компенсувати ерозію Pax Americana.Європа не хоче залишитися в сірій зоні чужих інтересівПозиція Вашингтона нині змінилася, американська "парасолька" над Європою не зникла, проте гарантія власної безпеки стає імперативом для європейських членів НАТО. Це ж стосується і військової допомоги Україні. Зокрема, згадано про припинення прямого постачання зброї Україні Сполученими Штатами, після чого країни Європи та Канада почали фінансувати закупівлю американської зброї через механізм Переліку пріоритетних вимог України (PURL).Автори не критикують цей механізм, лише зазначають, що він став "кращою моделлю адміністрації Трампа для підтримки України". Нагадаємо, що нинішній глава Білого дому кілька разів висловлював задоволення тим, що Америка не витрачає гроші на Україну, їх витрачають європейці.Цинічному підходу Трампа до питань безпеки у звіті присвячений наступний пасаж. Нинішня адміністрація США "розмила межу між безпекою та економічною політикою, більш чітко пов'язавши доступ до американської безпекової парасольки з узгодженням зі своїми економічними інтересами". Таким чином, гарантії Америки мають вищу комерційну ціну. Що, на думку авторів документу, підірвало довіру громадськості до США як надійного союзника.Зміна політики Вашингтона посприяла появі "Коаліції рішучих" та посиленню єдності в ЄС. На доказ цього автори нагадують, як початковий мирний план із 28 пунктів, вигідний Москві, зазнав кардинальних змін завдяки спільним зусиллям України та європейців. Однак, констатується в документі, ця історія продемонструвала, що США все частіше виступають не в ролі прогнозованого союзника, а радше арбітра.Окреме місце у звіті приділяється викликам перед Європою через російську агресію. Серед таких називають загрозу прямого військового зіткнення Росії з якоюсь країною НАТО. Що ж пропонується, аби запобігти посталим перед Європою викликам? Процитуємо: "Стимулювання консолідації оборонної промисловості, формулювання цілісного європейського бачення для України та підготовки ЄС до розширення. Ці кроки передбачатимуть розподіл витрат та політичних ризиків". Подальші вагання, підсумовують автори документу, "залишать Європу в сірій зоні між конкуруючими сферами впливу, постійно підриваючи її здатність формувати власну долю".Що буде після слівАкценти у звіті розставлені правильно, проте в ньому не знайшлося місця кільком важливим позиціям.Перша: наскільки Євросоюз готовий до посилення власних збройних сил на тлі поступового ослаблення американських гарантій для Європи. Нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки.TrueUA аналізував сильні і слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для реалізації безпекових ініціатив в Європи залишилося не так багато часу. Насамперед через внутрішні конфлікти в ЄС, нерішучість окремих держав або й відверту ворожість до Євросоюзу влади таких країн, як Угорщина, Словаччина, Чехія. Ми бачимо зростання популярності ультраправих сил, які сповідують ідеологію ізоляціонізму, ці сили працюють на підрив ЄС.Друга позиція: готовність до розширення європейської родини. Видання Politico розкрило деталі безпрецедентного плану вступу України до Євросоюзу до виконання всіх реформ, необхідних для повноцінного членства. Сценарій приєднання авансом обговорюється давно, як і варіанти обходу вето Будапешта на наше членство. Проте варто зауважити, що у плану поступового приєднання України є й інші критики, наприклад, Італія.У Римі вважають, що країни Західних Балкан заслужили на членство першими. Залишається сподіватися, що після конференції у Мюнхені невизначеності щодо вступу України до Євросоюзу стане менше. Хоча цей захід не місце, де ухвалюються офіційні рішення, але там присутні фігури, які формують ідеологію офіційних рішень.Третя позиція: у звіті зазначається, що європейські країни збільшили витрати на оборону (вони погодилися на це після саміту НАТО за присутності Трампа), однак у цих витратах продовжує зберігатися дисбаланс, оскільки в деяких столицях, схоже, вирішили пересидіти президентство Трампа з надією, що його наступник поверне все, як було. У документі правильно сказано про розподіл витрат та політичних ризиків, але неочевидним є механізм, як це зробити. Приміром, Іспанія не витрачає на оборону навіть мінімальні 2% ВВП.Влада, і не тільки там, не хоче йти на непопулярні серед значної частини виборців рішення збільшувати витрати на оборону, бо політичні еліти в демократіях мислять електоральними циклами: чи залишимося при владі після наступних виборів або чи отримаємо владу. Не кажучи вже про хибну логіку "навіщо платити за ліфт, якщо живемо на нижніх поверхах", якщо географічна відстань в нинішніх війнах не гарантує спокою.Остання, четверта позиція: оскільки конференція у Мюнхені присвячена безпеці, цікаво почути від високоповажних учасників їхнє бачення гарантій безпеки Україні. У звіті цю тему акуратно прикрили загальними фразами. Лишається сподіватися, що у звіті до 63-ї конференції буде розділ "Вступ України до Євросоюзу та втілення гарантій безпеки"..

У вівторок, 10 лютого, відбулося чергове засідання "енергетичного штабу" України. Його учасники констатували, що, зокрема, в Києві ситуація продовжує залишатися важкою через низькі температури.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Енергетики працюють цілодобово, аби ліквідувати наслідки останніх російських ударів. Водночас сьогодні в столиці вдалося витримати всі графіки відключень", — наголосив він.За його словами, посилюється технічна співпраця з партнерами, вивчаються можливості залучення додаткового обладнання низки країн, де зупинені теплові станції."Вони можуть стати донорами запчастин, необхідних для відновлення нашої енергосистеми", — пояснив Шмигаль.Він також розповів, що чотири потужні генератори надійшли від Бельгійської агенції з міжнародного співробітництва Enabel."Їх придбали та доставили в найкоротші терміни усього за три тижні від запиту Міненерго. Всього в дорозі до України 500 генераторів з ЄС", — акцентував перший віцепремєр-міністр України.Він додав, що загалом за цей тиждень в Україні планують відвантажити набувачам близько 140 тонн обладнання."Дякуємо усім партнерам за допомогу. Дякую нашим енергетикам, залізничникам, тепловикам, рятувальникам, усім, хто допомагає людям", — підсумував Деним Шмигаль.Нагадаємо, сьогодні єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Європейська комісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими..

Європейська комісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. За її словами, ефективний захист енергосистеми України неможливий без зміцнення повітряної оборони."Ми закликаємо держави-члени діяти без зволікань, зокрема, використовуючи національні запаси. Комісар Кубілюс працює з європейською оборонною промисловістю, щоб усунути виробничі "вузькі місця" та прискорити постачання", — наголосила вона.Кос зазначила, що є ідея створення енергетичного плану дій, який необхідно впровадити до наступної зими. Він передбачає одночасно захист енергетичної інфраструктури та проведення структурних реформ."Наша мета чітка — повна інтеграція України до європейського енергетичного ринку через поєднання ринків, підтримку в процесі приєднання та регуляторну сумісність", — пояснила вона.Кос поінформувала, що підтримка України продовжиться і 2026 року — передбачено початкове фінансування у 153 мільйони євро, з яких 145 мільйонів євро призначені для України.Загалом із 2022 року Європейський Союз уже надав понад три мільярди євро допомоги українській енергетиці. Окремо майже один мільярд євро мобілізовано на екстрені закупівлі газу.Зокрема, через механізм цивільного захисту ЄС Україні передали:понад 11 тисяч генераторів;більш ніж сім тисяч трансформаторів;шість автотрансформаторів;сотні одиниць іншого енергетичного обладнання.Крім того, ЄС збільшив потужності експорту електроенергії до України до 2,45 ГВт, що допомогло стабілізувати енергосистему після масованих атак.Нагадаємо, 6 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що Нідерланди нададуть Україні трансформатори різної потужності. Окрім того ця країна зробить внесок у розмірі 23 мільйони євро для підтримки енергетичного сектору..

Європейський Союз наразі опрацьовує кілька підходів щодо можливого включення питання членства України до майбутньої мирної угоди.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела. За словами співрозмовників агентства, серед варіантів, які розглядає ЄС, — надання Україні захисту, що передбачає вступ до Євросоюзу, а також негайний доступ Києва до окремих прав, якими користуються держави-члени блоку.Водночас, за їхніми словами, ЄС планує визначити для України чіткі часові рамки та перелік кроків, необхідних для просування офіційної процедури вступу."Інші варіанти, що розглядаються, включатимуть продовження існуючого шляху приєднання або запровадження перехідного періоду та поступового членства в процесі", — зауважили джерела Bloomberg.Як зазначає Bloomberg, проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає вступ до ЄС у 2027 році. До цього часу Київ може отримати окремі переваги, пов’язані з членством.Водночас речник Європейської комісії у коментарі Bloomberg підтвердив, що майбутній вступ України до ЄС є частиною обговорень у межах потенційної мирної угоди.Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Водночас головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо..

Вже цього тижня Європейський парламент проголосує щодо надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для фінансування військових витрат.Про це повідомила голова парламенту Роберта Мецола, передає Politico. "Європейський парламент у середу проголосує щодо позики ЄС у розмірі 90 мільярдів євро", — наголосила посадовиця.Зазначається, що європейські парламентарі домовилися про прискорене голосування, яке дозволить Комісії залучати кошти на міжнародному ринку боргу, за підтримки довгострокового бюджету ЄС."Без позики Україна ризикувала залишитися без готівки до квітня, що мало б катастрофічні наслідки для її військових зусиль на тлі мирних переговорів, що тривають за посередництва США", — йдеться у повідомленні.До того ж у виданні наголосили, що спершу голосування планували провести на спеціальній пленарній сесії 24 лютого з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак, воно відбудеться раніше.Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

Європейська комісія звинуватила Meta у порушенні антимонопольних правил — ідеться про блокування конкурентних ШІ-сервісів у WhatsApp. Регулятор не виключає запровадження тимчасових заходів проти компанії.Регулятори конкуренції ЄС 9 лютого заявили, що Meta Platforms порушила антимонопольне законодавство, обмеживши доступ конкурентів до WhatsApp, пише агентство Reuters. За даними Єврокомісії, компанія дозволила використовувати в месенджері лише власного помічника Meta AI.Відповідний крок став наслідком політики, яку Meta запровадила 15 січня. Компанія фактично заборонила інтеграцію сторонніх ШІ-асистентів у WhatsApp. Європейська комісія повідомила, що надіслала Meta "заяву про заперечення або звинувачення", яка формально інформує компанію про порушення правил конкуренції. Документ є частиною антимонопольної процедури ЄС."Комісія має намір запровадити тимчасові заходи, щоб запобігти заподіянню серйозної та непоправної шкоди ринку цією зміною політики, за умови дотримання відповіді Meta та прав на захист", — зазначили у комісії. Також у Єврокомісії додали, що подальші дії залежатимуть від відповіді Meta та реалізації її права на захист. Остаточне рішення щодо тимчасових заходів буде ухвалене після оцінки позиції компанії. Своєю чергою, міжнародна група користувачів подала позов проти Meta до окружного суду Сан-Франциско, звинувачуючи компанію у фальсифікації заяв про наскрізне шифрування WhatsApp. Позивачі стверджують, що попри гарантії приватності, техногігант нібито має технічну можливість перехоплювати та аналізувати зміст повідомлень у месенджері.Нагадаємо, раніше видання Engadget повідомляло, що месенджер WhatsApp запустив новий режим підвищеної безпеки. Він одним перемикачем вмикає жорсткі обмеження для контактів "ззовні" і зменшує ризики цільових атак через повідомлення та дзвінки..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан публічно назвав Україну ворогом своєї країни.Відповідну заяву він зробив під час так званого "антивоєнного мітингу" в місті Сомбатхей, повідомляє угорське видання Index.За словами Орбана, Україна нібито постійно вимагає від Брюсселя позбавити Угорщину доступу до дешевих російських енергоносіїв. На думку угорського прем’єра, це створює загрозу різкого зростання тарифів на комунальні послуги для громадян країни."Будь-хто, хто це каже, є ворогом Угорщини, тому Україна — наш ворог", — заявив Орбан.Він також стверджує, що без політики збереження низьких комунальних платежів витрати угорських сімей на оплату послуг ЖКГ зросли б приблизно на 1 мільйон форинтів на рік, що становить близько 2,6 тисячі євро.Водночас Орбан зазначив, що через сусідство з Україною Угорщині доведеться з нею співпрацювати. Однак, за його словами, допускати Україну до членства в Європейському Союзі не можна.Нагадаємо, 24 січня угорський прем'єр-міністр виступив із різкою заявою, звинувативши Київ у відвертих спробах вплинути на результати парламентських виборів в Угорщині. Попри нібито зовнішній тиск, він зазначив, що країна збереже свій курс і не піддасться жодному залякуванню.28 січня, до Міністерства закордонних справ України було викликано посла Угорщини в Україні Антала Гейзера. Причина — заяви угорської влади про нібито втручання Києва в парламентські вибори.Водночас 30 січня Віктор Орбан заявив, що Європейський Союз прагне прийняти Україну 2027 року. Головна мета — начебто відкрити доступ Києва до бюджету ЄС із 2028 року. Окрім того, він повторив свою позицію проти членства України в Євросоюзі. Зокрема, заявив, що Україна нібито не посилить безпеку Європи..

Для того, щоби припинити війну в Україні, Європейський Союз завжди готовий проводити переговори з Росією. Однак є умова: це не повинні бути "паралельні" зустрічі з іншими каналами комунікації.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, якого цитують журналісти агенції Reuters.Під час свого візиту в Абу-Дабі німецький лідер заявив під час спілкування з журналістами про готовність Євросоюзу до діалогу з Росією.Однак, за словами канцлера Німеччини, такі контакти не мають суперечити основному переговорному процесу між Україною та Російською Федерацією. Він зараз відбувається в Об’єднаних Арабських Еміратах."Ми, звичайно, завжди готові до переговорів з Росією. Проте зараз в Абу-Дабі проходять скоординовані перемовини", — зауважив Мерц.Він додав, що якщо Європа може сприяти тому, щоби ці переговори ставали ще кращими й успішнішими, то вона це однозначно зробить."Але ми не будемо відкривати жодних паралельних каналів комунікації", — пояснив німецький канцлер.До речі, раніше президент Франції Еммануель Макрон припускав можливість контакту "найближчими тижнями" з російським диктатором Володимиром Путіним, не виключивши проведення відповідних переговорів на тлі обговорень з питань безпеки та війни в Україні.У відповідь міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров різко заявив, що подібні сигнали мають показний характер і розраховані на зовнішню аудиторію. На думку кремлівського політика, вони безпідставні та не мають за собою жодної конкретики.Нагадаємо, 29 січня Фрідріх Мерц зазначав, що Німеччина дуже скептично ставиться до заяв російських очільників. Зокрема, до того, що Кремль готовий погодитися на припинення вогню та мирне врегулювання війни в Україні. Дії Кремля доводять зворотне..

Економіка Росії, заснована на війні та може наближатися до точки, коли стане "нестійкою". Водночас санкції не є панацеєю і завжди будуть обходитися, але дають мають ефект.Про це заявив представник Євросоюзу з питань санкцій Девід О'Салліван, пише The Guardian."Можливо, у 2026 році ми дійдемо до точки, коли все це стане нестійким, тому що значна частина російської економіки була суттєво спотворена через розбудову військової економіки коштом цивільної економіки. Я думаю, що протистояння законам економічної гравітації може тривати лише певний час", — наголосив посадовець.Медійники зауважили, що з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році ЄС ввів безпрецедентні 19 раундів санкцій проти Росії, спрямованих проти понад 2700 осіб і організацій, та зупинив торгівлю в широких економічних сферах, включаючи енергетику, авіацію, ІТ, товари розкоші та споживчі товари, діаманти та золото.У виданні додали, що Євросоюзу поставив собі за мету переконати інші держави не дозволяти перепродаж європейських товарів до РФ, особливо компонентів, які можуть бути використані або перероблені для військових цілей.Своєю чергою, О'Салліван зазначив, що блок досяг певного успіху в запобіганні прямому реекспорту критично важливих продуктів для зброї через Центральну Азію, Кавказ, Туреччину, Сербію, ОАЕ та меншою мірою через Малайзію. За його словами, більшість випадків обходу санкцій була пов'язана з економічними операторами, які бачили економічні можливості та заробляли гроші, а не з діями урядів.Посадовець зауважив, що Китай надає підтримку Росії, хоча і не у формі прямих постачань військового обладнання. Окрім цього, він наголосив, що серед держав-членів ЄС значно зросла обізнаність про можливість продажу західних технологій іноземним дистриб'юторам, які потім постачають товари до РФ."Я не думаю, що ми повністю усунули цю проблему, але, на мою думку, ми її зменшили", — зауважив О'Салліван. Він також зазначив, що ЄС успішно вжив заходів для протидії  тіньовому флоту РФ. Йдеться про старі танкери з невідомими власниками, які транспортують російську нафту на експортні ринки Китаю та Індії. Станом на грудень майже 600 суден перебували під санкціями ЄС.Нагадаємо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що російська оборонна промисловість може значно сповільнитися у 2026 році, адже Москва поставила у пріоритет економічну стабільність та збалансування фінансів, а не подальше збільшення витрат на війну в Україні..

Україна спільно з Євросоюзом та Сполученими Штатами Америки з грудня 2025 року розробляють багаторівневий план реагування на можливе порушення Росією мирної угоди або домовленості про припинення вогню.Як повідомляє газета Financial Times, план включає залучення американських військових та реакцію протягом перший 24 годин після ескалації — спершу у вигляді дипломатичного попередження, а потім — у вигляді дій української армії, спрямованих на відновлення перемир'я.Медійники зазначили, що, якщо ж і після цього продовжаться воєнні дії, Україна та союзники розпочнуть другий етап реагування. Він передбачає застосування сил "Коаліції рішучих", до складу якої входять більшість членів ЄС, Велика Британія, Норвегія, Ісландія й Туреччина."У разі розширення атаки через 72 години після першого порушення буде запущена скоординована реакція сил, що підтримуються Заходом, включно з американськими військовими силами", — зазначили медійники, пославшись на власні джерела.Нагадаємо, 2 лютого президент США Дональд Трамп провів переговори з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Головними результатами розмови стали відмова Делі від російської нафти, спільні кроки для завершення війни в Україні та підписання історичної торгівельної угоди.Додамо, що раніше американський сенатор Ліндсі Грем заявив, що зміна поведінки великих покупців російських енергоресурсів, зокрема Індії, є ключовим фактором для припинення агресії Російської Федерації. На його думку, економічний тиск з боку колишніх клієнтів змусить Кремль шукати дипломатичний шлях завершення війни..

Повітряні атаки Росії тривають, попри оголошення так званого "тижневого перемир’я". Під нічними ударами безпілотників загинули цивільні та постраждала критична інфраструктура України.Про це заявила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Вона наголосила, що жодного перемир’я не існує, а Росія не дотримується домовленостей.За її словами, зокрема, впродовж минулої ночі Росія атакувала Україну 90 ударними безпілотниками. У Дніпрі дрони влучили в приватний будинок, загинули двоє людей. У Конотопі на Сумщині постраждала залізнична інфраструктура, вибухи чути ще в низці міст."Це так виглядає перемир’я? Вибухи, загиблі цивільні, зруйновані енергетичні об’єкти та транспортна інфраструктура. Сьогоднішня атака — ще один доказ, що Росія не поважає домовленості", — зазначила Матернова.Вона додала, що в Україні зараз великий холод, а чимало багатоповерхівок у Києві досі залишаються без опалення після попередніх ударів по енергетиці. Більшість українців живуть з багатогодинними відключеннями світла."Демократичний світ не може відвертати очі від цього", — наголосила посол ЄС в Україні.Нагадаємо, сьогодні війська країни-агресорки завдали удару по пологовому будинку в Запоріжжі. Внаслідок цього багато людей постраждали. Серед потерпілих — двоє жінок, які були на огляді під час ворожого удару.Інший рашистський обстріл Запоріжжя спричинив поранення трьох людей. Серед них — чотирирічний хлопчик.До того ж кількість загиблих через ворожу атаку на автобус із шахтарями у Дніпропетровській області, яку здійснили рашистські дрони, зросла до 15 людей. Відомо також про сімох поранених..

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Рим підтримує прискорений вступ України до Європейського Союзу. Однак у них у пріоритеті все одно перебувають інші країни.Про це Антоніо Таяні розповів в інтерв'ю італійському виданню Corriere Della Sera. За його словами, першими вступити до Європейського Союзу мають Балканські країни."Ми підтримуємо вступ України, але Балкани для нас на першому місці. Ми взяли на себе зобов'язання перед ними, і вони є для нас пріоритетом", — заявив міністр закордонних справ Італії.Він анонсував, що 3 березня в Римі відбудеться зустріч "Друзів Балкан", а 1 квітня очікується візит до Сербії. Таяні наголосив, що при цьому Італія продовжить допомагати й Україні."На початку квітня ми відвідаємо Белград разом із міністром Німеччини Вадефулем, щоби висловити свою стурбованість Сербії. Ми підтримаємо Україну, якій необхідно домогтися прогресу", — підсумував він.Раніше Антоніо Таяні прокоментував критичні зауваження Володимира Зеленського стосовно позиції Євросоюзу. Міністр наголосив, що саме завдяки діям Європи вдалося гарантувати збереження незалежності України.Як відомо, у грудні 2025 року з'явилася інформація, що Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить до Євросоюзу до 1 січня 2027 року. Джерела розповідали, що це обговорювалося на переговорах за участю США та європейських країн.Нагадаємо, 28 січня стало відомо, що Італія надіслала Україні першу партію допомоги для подолання енергетичної кризи. Деяке обладнання на той момент уже перебувало в Києві. Про це тоді повідомив офіс прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні..

У п’ятницю, 30 січня, Європейська комісія оголосила про розслідування щодо Словаччини. Це пов’язано з ліквідацією її бюро захисту інформаторів.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на відповідну заяву Єврокомісії.Медійники зауважили, що у своїй останній суперечці з Братиславою щодо верховенства права виконавчий орган ЄС розкритикував Роберта Фіцо за спробу замінити бюро новою інституцією, керівництво якої призначатиметься політично."Комісія вважає, що цей закон порушує правила Європейського Союзу", — йдеться в офіційній записці Єврокомісії.Крок Брюсселя зроблено на тлі сильного тиску з боку законодавців, які вимагають вжити заходів проти репресій Фіцо проти незалежних інституцій і підозр у шахрайстві з використанням сільськогосподарських фондів ЄС.Голова бюро захисту інформаторів Зузана Длугошова заявила, що неодноразово попереджала словацьких посадовців про те, що ці плани суперечать законодавству ЄС."Якби врахували думку експертів, Словаччина могла б уникнути процедури порушення справи від ЄС. Проте ми вважаємо, що сам цей процес може сприяти професійнішій і змістовнішій дискусії про те, як варто правильно організувати захист інформаторів у Словаччині", — зазначила вона.Брюссель дав Братиславі місяць на відповідь на свої запити, перш ніж вжити подальших заходів, які потенційно можуть містити скорочення виплат ЄС Словаччині після багатоетапного процесу.Аналітики видання констатували, що з моменту повернення до влади 2023 року на четвертий термін партія Фіцо вжила заходів для ліквідації антикорупційних інституцій, зокрема, скасувала Спеціальну прокуратуру, яка займалася гучними корупційними справами, та розформувала NAKA, елітний поліцейський підрозділ, завданням якого була боротьба з організованою злочинністю.Нагадаємо, що декілька днів тому прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення ЄС щодо заборони імпорту газу з Росії. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Європейський Союз прагне прийняти Україну 2027 року. Головна мета — начебто відкрити доступ Києва до бюджету ЄС із 2028 року.Про це свідчить відео з фрагментами інтерв'ю угорського прем'єр-міністра, які опублікував у соціальних мережах його речник Золтан Ковач.За словами Орбана, під час останнього саміту ЄС лідерам нібито презентували документ, у якому викладено плани Брюсселя щодо вступу України саме 2027 року. На його думку, такий поспіх пов’язаний із початком нового семирічного бюджетного циклу Євросоюзу 2028 року."Вони хочуть прийняти Україну 2027 року. Це тому, що прагнуть надати Україні гроші зі семирічного європейського бюджету, який розпочинається 2028 року", — заявив прем’єр-міністр Угорщини.Він додав, що в такому разі фінансування отримає Україна коштом інших країн-членів."Це означає, що ці гроші відберуть у нас, центральноєвропейців", — повторив Орбан свою відому тезу, яка не підкріплена вагомими аргументами.Він також наголосив, що час для вступу України, на його думку, обмежений саме рамками бюджетного циклу."Тому є обмежений час для вступу України до ЄС до початку наступного семирічного бюджету", — знову наголосив угорський прем’єр-міністр.Окрім того, він повторив свою позицію проти членства України в Євросоюзі. Зокрема, заявив, що Україна нібито не посилить безпеку Європи."Україна не може захистити Європу від Росії. Вступ України в ЄС втягне нас у війну", — зазначив Орбан.На його думку, фінансову допомогу Україні варто переорієнтувати на внутрішні потреби країн ЄС. Оскільки вона не рятує Європу за нинішньої ситуації."Гроші, які ми даємо або хочемо дати Україні, варто використати для розвитку армій і озброєння європейських країн", — заявив він.Водночас прем’єр-міністр Угорщини окреслив власне бачення європейської безпеки. В ньому не надається важливого місця Україні."Наша лінія оборони проти Росії — це не українсько-російський кордон, а місце, де закінчується кордон НАТО", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, що 24 січня угорський прем'єр-міністр виступив із різкою заявою, звинувативши Київ у відвертих спробах вплинути на результати парламентських виборів в Угорщині. Попри нібито зовнішній тиск, він зазначив, що країна збереже свій курс і не піддасться жодному залякуванню..

Новий пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії планують схвалити 24 лютого. Він стане вже 20 за ліком. Попередня (хоча й не повна) згода між країнами щодо змісту документа вже є.Про це повідомила висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у четвер, 29 січня, її цитують журналісти "Європейської правди"."Щодо 20 пакету антиросійських санкцій, то ми вже визначили, що прагнемо вийти з ним 24 лютого", — зазначила вона.За її словами держави-члени ЄС пропонують різні санкції, включно з "повною забороною морських послуг, а також питаннями енергетичних санкцій і мінеральних добрив"."Я маю на увазі, що це пропозиції, які ми маємо на столі. Отже, робота триває, процес узгоджень іще не завершений", — розповіла головна дипломатка ЄС. Кая Каллас зауважила, що не може сказати, що станом на зараз серед держав Європейського Союзу є повна згода щодо вмісту пакета. Але вона уточнила, що загалом процес домовленостей рухається в «правильному напрямку»."Я не можу сказати, що ми маємо згоду зараз, інакше ми би вже оголосили про те, що маємо згоду. Але, наприклад, сьогодні ми мали багато розмов про це — і тепер продовжуємо працювати над документом", — пояснила вона.Раніше стало відомо, що наступного тижня Єврокомісія очікувано оприлюднить пропозицію щодо нового, 20 пакета санкцій ЄС проти Росії. Відомою є й позиція Франції, яка хоче, щоби 20 пакет санкцій виявився "особливо жорстким" щодо "тіньового флоту" Росії.Нагадаємо, що сьогодні Європейський Союз запровадив персональні санкції проти російських пропагандистів. Це, зокрема, телеведучі та журналісти Катерина Андреєва, Марія Сіттель, Дмитро Губернієв і Павло Зарубін..