Європейський Союз у четвер, 26 червня, може офіційно запровадити 18-й пакет санкцій проти країни-агресорки Росії.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц за підсумками саміту Північноатлантичного альянсу в Гаазі. Він наголосив, що для того, аби зупинити агресію РФ проти України санкцій замало.На думку Мерца, для того, аби обмеження для Москви були відчутними, Сполучені Штати Америки мають значно посилити тиск на РФ. Він також зазначив, що вирішення війни в Україні на полі бою не буде."Військового вирішення конфлікту (в Україні) не буде. Ми повинні посилити економічний тиск на Москву. ЄС займається цим, і 18-й пакет санкцій, нарешті, буде запущено вже завтра. Але одного цього буде недостатньо, ми також потребуємо більшої участі США в таких санкціях", — сказав Мерц.Крім того, Мерц зазначив, що вже обговорив з американським лідером Дональдом Трампом потребу в ухваленні пакета жорстких санкцій, який ще в березні анонсував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Мерц також додав, що Трамп "інтенсивно розмірковує, що ще можна зробити".Нагадаємо, Європейська комісія 10 червня представила 18-й пакет санкцій проти Росії за вторгнення в Україну, спрямований на енергетичні доходи Москви, її банки та військову промисловість. Новий пакет пропонує заборонити операції з російськими газопроводами "Північний потік", а також банки, які займаються обходом санкцій.Раніше очільник Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина та Словаччина заблокували 18-й пакет санкцій Європейського Союзу проти країни-агресорки Росії. Він наголосив, що головна причина, через яку країни відмовились підтримати нові обмеження про РФ — плани Брюсселя щодо відмови від імпорту російських енергоносіїв.
В Угорщині завершилися так звані "національні консультації VOKS2025 щодо вступу України до Європейського Союзу", які були ініційовані урядом і тривали з 14 квітня по 20 червня. Проте Україна вважає, що угорський уряд займається антиукраїнською істерією та маніпулює фактами щодо цього питання.Про це повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ України."Ми поважаємо тих угорців, які взяли в них участь, включно з тими, хто має думку, яка не збігається з нашою. Ми готові чути їхні застереження та розʼяснювати нашу позицію. Офіційні результати консультацій досі не опубліковані. Проте важко сумніватися у загальній маніпулятивній меті цієї акції угорського уряду, яка не має нічого спільного з принципами демократичності, відкритості та прозорості волевиявлення", — йдеться у повідомленні.За даними відомства, угорський уряд доклав максимальних зусиль, щоб забезпечити потрібний йому результат, адже так звані консультації "супроводжувало агресивне нагнітання безпідставної ненависті до всього, що пов'язане з Україною". У МЗС наголосили, що така інформаційна кампанія триває вже багато місяців, у ході якої угорські посадовці вигадують вигадані загрози з боку України для безпідставного залякування угорських громадян."Справжня мета цієї антиукраїнської істерії полягає в тому, щоб перевести увагу угорського суспільства з провалів соціально-економічної політики уряду на уявного зовнішнього ворога. Переконані, що абсолютна більшість громадян Угорщини здатні розпізнати цю примітивну маніпуляцію. Вважаємо угорський народ дружнім і вдячні всім угорцям, які щиро підтримують Україну та українців протягом повномасштабної війни. Упевнені, що більшість угорського суспільства чудово розуміє, що Україна та українці не є їхніми ворогами", — запевнили у міністерстві.До того у МЗС додали, що вступ України до Європейського Союзу — в стратегічних інтересах самої Угорщини, адже він забезпечить стабільність в регіоні, захист для всіх громадян України, включно з членами угорської національної меншини."Якщо угорський уряд має застереження на шляху інтеграції України до Євросоюзу, він мав би навпаки підтримати відкриття вступних переговорів. Адже переговорний процес існує саме для того, щоб виявляти та знімати занепокоєння держав-членів при приєднанні нових країн. Переговори дозволять врегулювати та розвіяти побоювання Угорщини щодо потенційних ризиків... Членство України в ЄС зміцнить всю європейську спільноту, збільшить стабільність та безпеку, відкриє нові можливості для європейського бізнесу, посилить ЄС завдяки українським технологіям, цифровізації, відновлюваній енергетиці, логістиці, та іншим сферам. Україна прагне до конструктивного партнерства з усіма країнами-членами ЄС, зокрема і з Угорщиною, для побудови сильнішої, безпечнішої та процвітаючої Європи", — резюмували у МЗС.Нагадаємо, раніше Угорщина та Словаччина заблокували 18-й пакет санкцій Європейського Союзу проти країни-агресорки Росії. Зокрема, очільник Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто наголосив, що головна причина, через яку країни відмовились підтримати нові обмеження про РФ — плани Брюсселя щодо відмови від імпорту російських енергоносіїв.Зазначимо, раніше Угорщина наклала вето на висновок за підсумками Ради Європейського Союзу з енергетики, в якому закликали й надалі працювати над забороною транспортування газу та нафти з Росії. Тоді Сійярто наголошував, що план Єврокомісії "ставить під загрозу наш суверенітет і енергетичну безпеку". Тому Угорщина виступає проти не лише його ухвалення, а взагалі навіть розгляду.
Україна та Рада Європи 25 червня підпишуть угоду про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії.Про це повідомила член постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Євгенія Кравчук.Вона поінформувала, що сьогодні на ПАРЄ виступив президент Комітету міністрів Ради Європи, віце-прем’єр та міністр закордонних справ Мальти Ян Борг. Також 24 червня має відбутися позачергове засідання, на якому мають ухвалити рішення про підписання відповідної угоди."Очікуємо важливе рішення: уповноваження Генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе має підписати з Україною угоду про створення спеціального трибуналу для злочину агресії", — написала вона на своїй сторінці у Facebook.А вже 25 червня, за словами Кравчук, відбудеться "справді історична подія". "Те, що здавалося лише мрією про справедливість, зовсім скоро стане реальністю. Україна разом із Радою Європи підпише угоду, яка наблизить притягнення РФ до відповідальності", — зазначила посадовиця.Нагадаємо, 14 травня Рада Європи підтримала створення спецтрибуналу щодо агресії Росії проти України. Цей процес офіційно запустили.
У Словаччині готові підтримати запропонований Європейським Союзом 18 пакет санкцій проти Росії. Така заява прозвучала всього через декілька годин після того, як угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто запевнив, що Угорщина та Словаччина виступають проти нього.Таку інформацію оприлюднило видання Euractiv із посиланням на міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара. Він зазначив, що словацький уряд оцінює кожен пакет санкцій із погляду того, чи може він зашкодити національній економіці."Переговори ще тривають. Але вже зараз очевидно, що пакет не матиме негативного впливу на економіку Словаччини, і ми готові його підтримати", — сказав Бланар після засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі.Однак він додав, що Словаччина вимагатиме від ЄС "гарантій" і підтримки для пом'якшення наслідків зупинки постачань російських енергоресурсів."Існують також арбітражні ризики, які вплинуть на Словаччини, — можливо, на суму до 20 мільярдів євро. Тому ми вимагаємо гарантій щодо того, як усуватимуться ці негативні наслідки", — уточнив словацький міністр.Бланар наголосив, що для Словаччини політично важливо, щоб обговорення пакета санкцій перенесли до Європейської ради та пов'язали з пропозицією RePowerEU.Тому, за його словами, й він, і прем'єр-міністр Роберт Фіцо прагнуть зустрітися з президенткою Європейської комісії та прем'єр-міністеркою Данії, країна якої головуватиме в обговореннях ініціативи RePowerEU.Нагадаємо, минулого тижня словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що нейтральний статус був би вигідним для його країни. Такими він бачить умови нинішньої міжнародної ситуації.
Висока представниця Європейського Союзу в закордонних справах Кая Каллас заявила, що вже має конкретні обіцянки щодо 80% від двох мільйонів боєприпасів. Їх мають передати Україні 2025 року.Про це Кая Каллас повідомила під час спілкування з журналістами після завершення засідання Ради ЄС у закордонних справах у понеділок, 23 червня, у Брюсселі. Її цитує "Європейська правда".За її словами, вже 80% від ініціативи Каї Каллас з надання Україні двох мільйонів боєприпасів протягом 2025 року підкріплені конкретними обіцянками."Ми обговорили військову підтримку України, і я рада повідомити, що 80% обіцянок, необхідних для ініціативи щодо двох мільйонів боєприпасів, вже зроблено на цей рік", — сказала вона.При цьому Каллас додала, що тепер "треба зробити ще 20%", і це теж непросте завдання, хоча левова частка роботи в цьому питанні вже позаду.Варто зауважити, що у квітні 2025 року головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявляла, що зібрала вже третину з обіцяних Україні двох мільйонів боєприпасів.З цього ж приводу в у Чехії повідомляли, що в межах так званої "чеської ініціативи" стосовно закупівлі боєприпасів на території всього світу забезпечили щомісячні постачання Україні до вересня включно.Своєю чергою, президент Чехії Петр Павел розповідав, що чехи вже розпочали готувати постачання боєприпасів на потреби України на 2026 рік.Нагадаємо, 4 травня на прес-конференції з лідером Чехії Петром Павелом у Празі президент Володимир Зеленський заявив, що цього року Україна може отримати 1,8 мільйона одиниць артилерійських снарядів у межах "чеської ініціативи". За словами українського лідера, минулого року Чехія потужно допомогла Україні з боєприпасами до артилерії.
У вівторок, 24 червня, президент України Володимир Зеленський виступить зі зверненням у нижній палаті парламенту Нідерландів — Палаті представників.Про це повідомило нідерландське видання NOS. Журналісти з’ясували, що запрошення Володимира Зеленського до нідерландського парламенту ініціювала опозиційна партія GroenLinks-PvdA.Мендійники також додали, що згодом це схвалила більшість депутатів парламенту Нідерландів.Передбачається, що виступ українського президента відбудеться на спільному засіданні двох палат парламенту Нідерландів і планується близько 16:00 за місцевим часом (17:00 за Києвом).Журналісти NOS зауважили, що перед тим український президент двічі виступав у нідерландському парламенті: у березні 2022 року через відеозвʼязок, а також у травні 2023 року під час візиту.Раніше очікувалося, що Володимир Зеленський перебуватиме в Нідерландах у зв'язку зі самітом НАТО в Гаазі. Але досі достеменно невідомо, чи взагалі відбудеться поїздка.Є попередня інформація, що 25 червня Зеленський поїде до Страсбурга на засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Українського президента також чекають на саміті лідерів Європейського Союзу в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський перебуває у Великій Британії із робочим візитом, він зустрівся з британським прем'єр-міністром Кіром Стармером. Вони обговорили низку важливих тем, серед них — нові санкції проти Росії.
Угорщина та Словаччина заблокували 18-й пакет санкцій Європейського Союзу проти країни-агресорки Росії.Про це заявив очільник Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час брифінгу. Він наголосив, що головна причина, через яку країни відмовились підтримати нові обмеження про РФ — плани Брюсселя щодо відмови від імпорту російських енергоносіїв."Ми зробили це, тому що Європейський Союз хоче заборонити державам-членам, включаючи Угорщину та Словаччину, купувати дешевий російський природний газ і дешеву російську нафту, як вони робили раніше", — сказав він.Сійярто також наголосив, що на сьогодні Будепешт та Братислава залишаються одними із небагатьох, хто зберігає тісні економічні зв’язки з Москвою та залежать від поставок російського газу та нафти.Зазначимо, раніше Угорщина наклала вето на висновок за підсумками Ради Європейського Союзу з енергетики, в якому закликали й надалі працювати над забороною транспортування газу та нафти з Росії. Тоді Сійярто наголошував, що план Єврокомісії "ставить під загрозу наш суверенітет і енергетичну безпеку". Тому Угорщина виступає проти не лише його ухвалення, а взагалі навіть розгляду.Нагадаємо, Європейська комісія 10 червня представила 18-й пакет санкцій проти Росії за вторгнення в Україну, спрямований на енергетичні доходи Москви, її банки та військову промисловість. Новий пакет пропонує заборонити операції з російськими газопроводами "Північний потік", а також банки, які займаються обходом санкцій.
Президент України Володимир Зеленський наступного тижня відвідає Францію. Він візьме участь у засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).Про це свідчить програма ПАРЄ, яка опублікована на сайті організації.Зокрема, в четвер, 26 червня, Зеленський поїде до Страсбурга на засідання Парламентської асамблеї Ради Європи.Цей візит, який з'явився у програмі ПАРЄ лише днями, вже погоджений з Офісом президента України.Однак, як стверджують аналітики, через хаотичність подій на самітах НАТО та Євросоюзу, залишається невелика ймовірність зриву такого візиту.Наразі остаточно не зрозуміло, чи означає це, що Володимир Зеленський попрямує до Страсбурга з Гааги де він перебуватиме 23-24 червня та не відвідає саміт ЄС, участь українського президента у якому розглядалася.У планах Володимира Зеленського є зустріч із керівництвом Євросоюзу та держав-членів у Гаазі після завершення саміту НАТО.Учора видання Politico писало, що на саміті Північноатлантичного альянсу в Гаазі не буде засідання Ради НАТО з питань України. Також незрозуміло, чи буде на ньому присутній український лідер Володимир Зеленський.Нагадаємо, так само вчора з’явилася інформація, що президент України наразі ще не знає, чи буде особисто присутній наступного тижня на саміті НАТО в Гаазі. Український лідер усе ж сподівається на зустріч з американським президентом Дональдом Трампом.
Європейський Союз прагне додатково отримати мільярди євро із заморожених активів Росії, перевівши їх у "більш ризиковані інвестиції". Відповідний план повинен дозволити збільшити допомогу Україні.Як повідомляє Politico, посилаючись на неназваних чиновників, у ЄС розглядають можливість переведення майже 200 мільярдів євро заморожених російських державних активів, що зберігаються в Бельгії, в новий, більш ризикований інвестиційний фонд, який виплачуватиме вищі відсотки.Метою отримання більшого прибутку є бажання ЄС допомогти "тримати на плаву" постраждалу від війни економіку України на тлі погроз президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа припинити фінансування. Відповідний крок не призведе до повної конфіскації російських активів, проти чого виступають деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Італія, через фінансові та юридичні проблеми."ЄС сподівається, що, витративши лише прибутки від активів та залишивши основний капітал недоторканим, можна буде уникнути звинувачень у порушенні міжнародного права", — наголошує видання.Торік країни G7 погодилися надати Україні 45 мільярдів євро прибутків від заморожених активів держави-агресора. Втім, частка ЄС у розмірі 18 мільярдів євро у межах кредиту G7 буде повністю виплачена до кінця року — тому виникає питання про те, як фінансові потреби України будуть задовольнятися у 2026 році.Politico додає, що міністри фінансів з 27 країн Євросоюзу розпочнуть відповідні обговорення в четвер, 19 червня, на неформальній зустрічі, яка пройде у Люксембурзі."Важливо, щоб ми почули від Єврокомісії про наявні варіанти, особливо стосовно потенційного використання заморожених російських активів і подальших кроків щодо режиму санкцій", — зауважила в листі-запрошенні міністрам Польща, яка головує в Раді ЄС на ротаційній основі й організувала цю зустріч.Окрім цього, Варшава запропонувала, щоб нова оборонна кредитна програма ЄС SAFE могла бути використана для купівлі зброї для України. Так, зустріч у четвер стане початком багатомісячних напружених дискусій, адже європейські держави з "перенапруженими" бюджетами все більше коливаються між продовженням підтримки Києва та внутрішніми пріоритетами."Як потенційний обхідний шлях, чиновники ЄС розглядають можливість передачі активів з бельгійської компанії Euroclear до "спеціальної цільової компанії" під егідою Євросоюзу", — наголошує Politico.Так, основна перевага швидкого створення нового фонду полягає в тому, що активи можуть бути спрямовані на більш ризиковані інвестиції, які спроможні принести Україні суттєво більший дохід. Втім, наразі невідомо, про які саме інвестиції може йтися. Euroclear зобов'язана інвестувати активи, багато з яких вже перетворилися на ліквідну готівку, в бельгійський центральний банк, який пропонує найнижчу з доступних безризикових ставок доходу.Торік отримані від таких інвестицій прибутки, склали чотири мільярди євро, які пізніше були спрямовані на кредит G7 для України. Своєю чергою, прихильники ідеї створення нового інвестиційного фонду стверджують, що Євросоюз має отримувати більше доходів від заморожених активів РФ, щоб підтримати Україну в довгостроковій перспективі."Ще одна потенційна перевага — це може стати корисним захисним механізмом проти ризику того, що Угорщина спробує накласти вето на продовження санкцій і фактично повернути гроші Росії", — додає видання.Зазначається, що впродовж останніх тижнів Єврокомісія провела неформальні переговори з групою країн. Серед яких були Франція, Німеччина, Італія та Естонія, щоб вивчити юридичні шляхи збереження заморожених активів, якщо Угорщина заблокує продовження санкцій. Втім, робоча група не розробила обхідного шляху для досягнення цього результату.Нагадаємо, у травні президент Франції Еммануель Макрон повідомляв, що Європейський Союз наразі не може конфіскувати заморожені активи Російської Федерації. Головна причина — це відсутність правової бази для цього.
Європейська комісія заявила, що Європа планує повністю відмовитися від імпорту газу з Росії до кінця 2027 року. І таке рішення не залежить від подальшого розвитку війни в Україні.Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен, якого цитує британське видання The Guardian. Журналісти зазначили, що план поступової зупинки імпорту російського газу Європейська комісія представила 17 червня.Своєю чергою, Йоргенсен наголосив, що запропонована заборона на імпорт російського газу залишатиметься чинною навіть у разі досягнення миру в Україні.За його словами, це рішення продиктоване не лише повномасштабним вторгненням Росії, а передусім тим, що Москва використала енергетику як зброю."Ми вводимо цю заборону, бо Росія використовує енергію як зброю проти нас, тому що Російська Федерація шантажує держави-члени ЄС, тому вона не є торговим партнером, якому можна довіряти", — пояснив він.Він додав, що це також означає, що незалежно від того, чи буде мир, чи ні, — ця заборона залишиться в силі.Нова ініціатива вже викликала опір з боку Угорщини, Словаччини й Австрії — країн, які досі суттєво залежать від російських енергоносіїв. Однак, за попередніми оцінками, вони не мають належної підтримки серед інших держав-членів, щоби заблокувати перетворення плану на обов’язкове законодавство ЄС.Нагадаємо, нещодавно журналісти Reuters повідомили, що Європейська комісія планує використати правові заходи для того, щоби її план не заблокували Угорщина, Словаччина й Австрія.
У російському Владивостоку невідомі напали на дипломатичну працівницю Європейського Союзу. Цей інцидент стався ще наприкінці травня.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Spiegel. Журналісти з’ясували, що європейська дипломатка родом із Румунії наприкінці травня перебувала у відрядженні у Росії.Медійники додали, що разом із нею там перебувала колега з Франції. Вони мали на меті відвідати консульства європейських країн.Близько сьомої години ранку за місцевим часом жінка вийшла з готелю прогулятись, оскільки не могла заснути. У цей момент біля неї зупинився автомобіль, з якого вийшли двоє чоловіків і з погрозами накинулись на неї.Після нападу дипломатку вивезли з Росії, її нинішній стан невідомий. Принаймні журналістам не вдалося з’ясувати, як вона почувається зараз."У дипломатичних колах Євросоюзу не відомо, чи нападники були співробітниками російської внутрішньої служби безпеки ФСБ, але є всі підстави так вважати", — зробили висновок автори статті у Spiegel.Речниця Єврокомісії Аніта Гіппер, відповідаючи на запит журналістів, підтвердила факт нападу та заявила також, що у зв'язку з ним для пояснень викликали представника Росії при Європейському Союзі.За інформацією Spiegel, у вівторок, 17 червня, в Москві планували зустріч за участю дипломатів різних країн Євросоюзу для обговорення інциденту. Однак про її результати наразі нічого не відомо.Нагадаємо, що в жовтні 2023 року на співробітника ізраїльського посольства в Пекіні невідомі скоїли напад. У результаті інциденту його довелося госпіталізувати.
Американський президент Дональд Трамп висловив роздратування щодо позиції Європейського Союзу. Йому не сподобалося, що той не запропонував Вашингтону вигідної торгівельної угоди.Про це Дональд Трамп заявив журналістам на борту літака Air Force One. Його цитує видання Politico.Така критика Трампа прозвучала через декілька годин після його першої офіційної зустрічі з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн."Ми ведемо переговори, але я не вважаю, що вони пропонують справедливу угоду. Вони або укладуть вигідну угоду, або просто заплатять те, що ми скажемо", — заявив він.Також американський президент повторив свою давню думку, що Євросоюз створили для того, щоби "завдати шкоди США в торгівлі".У понеділок, 16 червня, Трамп провів свою першу двосторонню зустріч з фон дер Ляєн. У підсумку вони доручили своїм командам "прискорити роботу над укладенням хорошої та справедливої угоди". Раніше, 23 травня, Дональд Трамп заявив про необхідність запровадження 50% мита на імпорт товарів з Європейського Союзу. Він аргументував це тим, що перемовини з ЄС "не просуваються".Уже через декілька днів Трамп погодився відкласти запровадження 50-відсоткових мит на товари з ЄС і продовжити торгівельні переговори до 9 липня після розмови з фон дер Ляєн.Нагадаємо, що раніше президент США Дональд Трамп звинуватив французького лідера Еммануеля Макрона у поширенні некоректної інформації про його достроковий від'їзд із саміту "Великої сімки".
У вівторок, 17 червня, Єврокомісія висунула пропозицію про інтеграцію України в зону роумінгу Європейського Союзу. Це мало би запрацювати зі січня 2026 року.Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яку цитує її прес-служба.Приєднання до зони роумінгу ЄС дозволить українцям використовувати українські мобільні номери для дзвінків, SMS і мобільного інтернету в усіх 27 країнах Євросоюзу без додаткових витрат. Такі ж умови отримають і громадяни ЄС, які подорожують Україною."Ми хочемо, щоб українські громадяни залишалися на зв’язку зі своїми рідними в ЄС і вдома. Тому ми пропонуємо приєднати Україну до нашої роумінгової сім’ї. Це ще одне свідчення нашої непохитної підтримки України та її громадян", — прокоментувала фон дер Ляєн.На практиці це означатиме, що українці у країнах ЄС і громадяни Євросоюзу в Україні зможуть користуватися мобільним зв’язком за тарифами своїх домашніх операторів — без додаткових платежів. Фахівці стверджують, що це стосуватиметься дзвінків, текстових повідомлень і мобільного інтернету.Також передбачено, що якість зв’язку та швидкість інтернету залишатимуться такими ж, як і вдома, а доступ до екстрених служб буде безкоштовним."Роумінг — це перша галузь, у якій ЄС поширить режим внутрішнього ринку на Україну", — пояснили в Єврокомісії.Крім того, чинну домовленість між операторами зв’язку України та ЄС продовжать до 31 грудня 2025 року. Це забезпечить безперервність вигідних умов для обидвох сторін до моменту офіційного приєднання України до зони роумінгу ЄС.Єврокомісія передала пропозицію на розгляд Раді ЄС. У разі її ухвалення Україна офіційно приєднається до європейської зони роумінгу з 1 січня 2026 року. Це надасть удосталь часу для технічної підготовки з боку операторів як в Україні, так і в ЄС.Нагадаємо, 2 червня прес-служба Міністерства цифрової трансформації повідомляла, що президент України Володимир Зеленський підписав закон, який наближає нас до єдиного роумінгу з Європейським Союзом. Наступний крок за ЄС.
Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що нейтральний статус був би вигідним для його країни. Такими він бачить умови нинішньої міжнародної ситуації. Про це він заявив під час планового візиту до Міністерства економіки Словаччини, де проходив день звітності. Його цитує словацьке видання Aktuality. Журналісти зазначили: Фіцо зауважив, що має відчуття, що "світ змінюється"."Якщо говорити про мене особисто, то скажу вам, що в ці безглузді часи озброєння, коли зброярські компанії потирають руки так само, як це робили фармацевтичні компанії під час Covid, нейтралітет дуже пасував би Словаччині", — сказав прем’єр-міністр.За його словами, питання нейтралітету він уже порушував "дуже офіційно та дуже чітко", однак Фіцо визнав, що рішення стосовно цього не залежить лише від нього.Заява прем’єр-міністра пролунала перед круглим столом із президентом Петером Пеллегріні, де представники парламентських партій мали обговорити питання збільшення оборонного бюджету.Реакція опозиції виявилася миттєвою. Лідер найпотужнішої опозиційної сили "Прогресивна Словаччина" Міхал Шимечка назвав слова Фіцо скандальними та звинуватив його у прагненні вивести країну з Північноатлантичного альянсу."Роберт Фіцо марить про нейтралітет. Він фактично ставить під сумнів наше членство в НАТО, що є основою нашої безпеки. Це руйнує зовнішню політику Словаччини та грає на руку Путіну", — заявив Шимечка.Нагадаємо, що вчора Роберт Фіцо несподівано заявив, що членство України в Європейському Союзі принесе Словаччині більше можливостей, ніж негативних наслідків. Однак вступ Києва до НАТО є небажаним.
Європейська комісія планує запропонувати заборону на імпорт російського газу і скрапленого природного газу до країн-членів ЄС до кінця 2027 року. Будуть використані правові заходи для того, щоб цей план не був заблокований членами Угорщиною і Словаччиною.Як повідомляє агентство Reuters, у пропозиціях буде викладено, як блок планує закріпити в законі свою обіцянку припинити енергетичні відносини з колишнім найбільшим постачальником газу в Європу. Агентство додає, що у ЄС з Росією не хочуть мати справи після повномасштабного вторгнення Москви до України у 2022 році. У внутрішньому резюме Єврокомісії щодо майбутньої пропозиції йдеться, що вона закріпить законодавчо заборону на імпорт російського трубопровідного газу та зрідженого природного газу з 1 січня 2026 року."Короткострокові газові угоди з Росією, підписані до 17 червня 2025 року, матимуть річний перехідний період, до 17 червня 2026 року. Імпорт за чинними довгостроковими російськими контрактами буде заборонено з 1 січня 2028 року, що фактично припинить використання російського газу ЄС до цієї дати", — додає агентство.Зазначається, що терміналам зрідженого природного газу ЄС також буде поступово заборонено надавати послуги російським клієнтам, а компанії, що імпортують російський газ, повинні будуть розкривати інформацію про свої контракти органам ЄС та національним органам влади.Комісар ЄС з питань енергетики Ден Йоргенсен заявив, що ці заходи розроблені таким чином, щоб бути достатньо юридично сильними, щоб компанії могли скористатися договірним пунктом про "форс-мажор" для розірвання своїх газових контрактів з Росією.Агентство додає, що Словаччина та Угорщина, які прагнули підтримувати тісні політичні зв'язки з Росією, досі імпортують російський газ трубопроводами та стверджують, що перехід на альтернативні джерела енергії призведе до зростання цін на енергоносії. "Вони пообіцяли блокувати санкції щодо російських енергоносіїв, які вимагають одноголосного схвалення всіх країн ЄС, та виступили проти заборони", — зазначає Reuters. Так, щоб обійти вето Будапешта та Братислави, пропозиції Єврокомісії використовуватимуть правову основу блоку, яку можна прийняти за підтримки посиленої більшості країн та більшості Європейського парламенту, заявили чиновники ЄС. Більшість інших країн ЄС висловили підтримку заборони, чиновники заявили, що деякі країни-імпортери висловили стурбованість щодо ризику для компаній. "Близько 19% газу до Європи все ще надходить з Росії через трубопровід "Турецький потік" та постачання скрапленого природного газу, що менше, ніж приблизно 45% до 2022 року. Бельгія, Франція, Нідерланди та Іспанія є серед тих, хто імпортує російський газ", — додає Reuters.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україну може очікувати дефіцит газу. Причина — масштабні атаки Росії по газовій інфраструктурі.