# ЄС

Посли Євросоюзу близькі до узгодження 18-го пакета санкцій проти Росії за повномасштабне вторгнення в Україну. Він буде містити зниження "стелі" ціни на російську нафту.Як повідомляє агентство Reuters, посилаючись на джерела в ЄС, всі елементи пакета санкцій були узгоджені, хоча одна країна-член ЄС, як і раніше, має технічні застереження щодо "стелі" цін на російську нафту.Співрозмовники агентства очікують, що досягнення повної згоди відбудеться у понеділок, 14 липня, напередодні зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі, на якій можуть офіційно затвердити 18-й пакет санкцій проти РФ. Reuters додає, що в ЄС також погодилися на динамічний механізм ціноутворення для обмеження цін на російську нафту. Європейська комісія запропонувала "мінливу" межу цін на російську нафту на рівні 15% нижче середньої ринкової ціни на нафту за попередні три місяці."Одне з джерел повідомило, що початкова ціна становитиме близько 47 доларів за барель, виходячи із середньої ціни російської нафти за останні 22 тижні мінус 15%. Далі ціна буде переглядатися на основі середньої ціни на нафту кожні шість місяців", — наголошує Reuters. Водночас Словаччина, яка затримувала запропонований пакет, все ще очікує запевнень від Європейської Комісії щодо своїх занепокоєнь щодо планів поступового припинення постачання російського газу, але погодилася на 18-й пакет санкцій. За даними агентства, цінове обмеження країн "Великої сімки" (G7), спрямоване на обмеження можливостей Росії фінансувати війну в Україні, було спочатку узгоджено у грудні 2022 року. Європейський Союз та Велика Британія протягом останніх двох місяців наполягали на зниженні обмеження цін на нафту країн "Великої сімки" після того, як падіння цін на нафтові ф'ючерси зробило поточний рівень у 60 доларів за барель практично неактуальним."Обмеження забороняє торгівлю російською сирою нафтою, що транспортується танкерами, якщо ціна, сплачена за неї, перевищувала 60 доларів за барель, а також забороняє судноплавним, страховим та перестраховим компаніям обробляти вантажі російської сирої нафти по всьому світу, якщо тільки вона не продається за ціною, нижчою за ліміт ціни", — додає Reuters. Нагадаємо, 27 червня президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки й оборони стосовно синхронізації санкційного тиску на Росію з міжнародними партнерами. Зеленський зазначив, що Україна повинна імплементувати санкційні пакети партнерів у власній юрисдикції та реалізувати свої рішення щодо обмежень у ключових світових юрисдикціях.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо планує до вівторка, 15 липня, досягнути угоди з Єврокомісією про гарантії, що його країна не постраждає від повної відмови від російського газу. Це може розблокувати ухвалення 18 пакета санкцій проти Росії.Про це повідомило словацьке видання Denník N із посиланням на відповідну заяву Роберта Фіцо.Журналісти зазначили: очільник уряду Словаччини повторив, що без цих гарантій він не дасть згоду на розблокування нового санкційного пакета Євросоюзу."Поки що ми тільки на стадії обіцянок", — сказав він.Фіцо зазначив, що зранку розмовляв телефоном із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. За його словами, між ними відбулася "жорстка" розмова.Він не став коментувати зміст розмови з Фрідріхом Мерцом, хоча сам декілька разів згадав про неї."Ми не погодимося на 18 пакет доти, поки у нас не буде чогось на столі", — додав прем’єр-міністр Словаччини.За словами Фіцо, Словаччина найбільше в ЄС схильна до ризику припинення постачань російського газу, оскільки це призведе до дефіциту газу, зростання транзакційних зборів і цін на сировину, а також загрози позову з боку російського "Газпрому" на 16 мільярдів євро.Нагадаємо, декілька днів тому Роберт Фіцо зазначав, що уряд Німеччини має бути зацікавлений, аби Словаччина мала вдосталь газу за прийнятною ціною після припинення постачання в Євросоюз з 1 січня 2028 року. Тому, за словами прем’єр-міністра Словаччини, замість різких заяв Німеччина могла би допомогти розв’язати це питання.

На сьогодні однією із головних перепон для країн-кандидатів на вступ до Європейського союзу, у тому числі й України, є — російська пропаганда.Про це заявила єврокомісар з питань розширення, східного сусідства, відновлення України Марта Кос в інтерв'ю DW. Посадовиця пояснила вплив пропаганди Кремля на країн-кандидатів, наводячи приклад Молдови."Вони (росіяни, — ред.) вкладають мільйони євро, щоб перешкодити Молдові піти європейським шляхом. Вони дуже агресивні і поширюють брехню, намагаючись переконати громадян країни, що "якщо ви підете європейським шляхом, то буде така ж війна, як в Україні. Якщо ви станете членом ЄС, то ви втратите свою ідентичність". Я родом із країни, яка менша за Молдову, і насправді членство в ЄС зберігає нашу ідентичність", — зазначила Кос.Вона також додала, що ЄС існує для того, щоб забезпечити мир у Європі і це "те, за що потрібно боротися". На думку посадовиці, яскравим прикладом боротьби за мир та свободу сьогодні є саме Україна. Кос запевнила, що планує зробити все можливе, щоб Україна стала членом ЄС якнайшвидше, можливо, навіть до 2030 року."Дивно, що українці роблять сьогодні. Поки на їхню країну падають бомби, вони ведуть переговори про вступ до ЄС і проводять необхідні реформи — а реформ попереду ще дуже багато", — зазначила єврокомісар.Вступ України до ЄС: що відомоУкраїна офіційно подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вже 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата в члени ЄС.Наразі Україна активно працює над виконанням семи ключових рекомендацій ЄС, серед яких:судова реформа;боротьба з корупцією;верховенство права;захист прав нацменшин;реформа держслужби;протидія відмиванню коштів;обмеження впливу олігархів.У червні 2025 року очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Київ виконав всі умови для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Тому немає причин перешкоджати рішенню щодо першого розділу переговорів про основоположні принципи. Вона наголосила, що під невпинним вогнем критики Україна проводить реформу за реформою.Варто зауважити, що повноправне членство в ЄС означає доступ до єдиного ринку, фінансування, захисту прав громадян, механізмів безпеки та впливу на спільну політику ЄС.Нагадаємо, раніше комісарка Марта Кос заявляла, що вступ України до Європейського Союзу найбільше підтримують країни Півночі Європи та країни Балтії. Водночас в Україні зберігається висока підтримка вступу до блоку.Водночас угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан переконаний, що більшість країн Європейського Союзу проти вступу України. Тож, якби стосовно цього проводили "референдуми", то місцеві мешканці проголосували би "ні".

Будапешт виступає проти ідеї Європейського Союзу створити фонд на 100 мільярдів євро для підтримки України. В Угорщині вважають це "фінансуванням війни".Про це заявив радник прем'єр-міністра Угорщини Балаш Орбан, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Європа залишилася без грошей — за винятком випадків, коли йдеться про війну. На це завжди знайдеться 100 мільярдів євро", — прокоментував Балаш Орбан ідею про нову допомогу Україні.Один із ключових радників прем’єр-міністра Віктора Орбана й інших владних політиків країни поскаржився, що насправді така допомога нібито означає:на 100 мільярдів євро менше на європейську конкурентоспроможність;на 100 мільярдів євро менше на охорону кордонів;на 100 мільярдів євро менше для європейських громадян, родин, спільнот.Балаш Орбан додав, що така допомога стане "тільки початком", оскільки Україна нібито попросила 1 000 мільярдів євро."Тоді, коли Європа не може вибратися з власної економічної, соціальної та безпекової кризи, Брюссель продовжує фінансувати війну: замість миру — зброю, замість конкурентоспроможної Європи — нову заборгованість. У Брюсселі завжди є гроші, які можна витратити, тільки не на Європу", — різко додав радник угорського прем'єра.Нагадаємо, раніше стало відомо: угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан переконаний, що більшість країн Європейського Союзу проти вступу України. Тож, за його словами, якби стосовно цього проводили "референдуми", то місцеві мешканці проголосували би "ні".

Європейський Союз ініціює створення фонду в розмірі 100 мільярдів євро. Йдеться про підтримку України в межах семирічного бюджету на 2028-2034 роки.Таку інформацію оприлюднила агенція Bloomberg. Журналісти зазначили, що фінансування у 100 мільярдів євро для України може стати частиною пропозиції Єврокомісії щодо семирічного бюджету, який мають представити наприкінці липня."Якщо держави ЄС схвалять цю пропозицію в межах бюджетних переговорів, то це дозволить забезпечити Україні стабільну фінансову допомогу з 2028 року", — зазначили джерела Bloomberg.Передбачається, що фінансова допомога ЄС надаватиметься, як і зараз, у вигляді грантів та дешевих кредитів за умови виконання євроінтеграційних реформ.Водночас, як констатували медійники, це не єдиний варіант довготривалої підтримки України, який обговорюється в Європейському Союзі. До того ж не відомо, чи його врешті-решт вдасться схвалити.Імовірно, Угорщина блокуватиме цю ініціативу. У середу політичний радник угорського премʼєр-міністра Балаж Орбан розкритикував ідею надання Україні 100 мільярдів євро допомоги."Поки Європа не може вибратися з власної економічної, соціальної та безпекової кризи, Брюссель продовжує фінансувати війну — зброю замість миру, ще більше боргів замість конкурентоспроможної Європи", — наголосив він.З початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європейський Союз надав і зобовʼязався надати Україні майже 160 мільярдів євро допомоги, включно з 50 мільярдами євро в межах програми Ukraine Facility до 2027-го.Нагадаємо, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила під час виступу в парламенті, що Євросоюз не повинен покладатися на інших у питанні захисту Європи. Загроза з боку Російської Федерації залишається серйозною, а війна в Україні й досі триває.

Президент Володимир Зеленський підписав три укази, які передбачають синхронізацію українських санкцій проти країни-агресорки Росії із 15, 16 та 17 пакетами обмежень Європейського Союзу.Про це повідомив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі "Укрінформ". Посадовець зазначив, що під 15 пакет санкцій підпадають особи із Росії, Білорусі, Китаю та інших країн. Серед них — російський льотчик Олександр Азаренков, причетний до удару по лікарні "Охматдит", та виробник бойових роботів ТОВ "Гуміч".Водночас до 16 пакета санкцій увійшли громадяни із РФ, Китаю, Туреччини й низки інших країн. Крім того, у "чорному списку" опинилися Центр "Воїн", який займається військово-патріотичним вихованням на окупованих територіях, і ТОВ "Південний флот", яке перевозить російську нафту тіньовим флотом.Натомість до 17 санкційного пакета включено включає компанії з Росії, Китаю, Туреччини. Зокрема, золотодобувна компанія "Петропавловськ" і китайська Skywalker Technology Co. Ltd, причетна до виробництва дронів для Росії.Нагадаємо, 6 липня президент Володимир Зеленський підписав новий санкційний пакет проти країни-агресорки Росії. Під обмеження потрапив економічний сектор РФ. Додамо, раніше видання Politico заявляло, що спецпредставник президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Стів Віткофф лобіює ідею стосовно скасування санкцій проти енергетики Росії. Проте не всі в американській президентській адміністрації підтримують це.

Прикордонники затримали 19-річного юнака, який намагався незаконно перетнути кордон. Це була його 13 спроба покинути територію України.Як повідомили у Державній прикордонній службі, інцидент стався у пункті пропуску "Тиса". Військовослужбовці Чопського загону затримали правопорушника, який намагався незаконно пробратися з України до Угорщини.Прикордонний наряд, який оглядав вантажівки, помітив невідомого, що пішки прямував в бік Угорщини. Юнак не мав при собі жодних документів. Згодом правоохоронці встановили, що затриманий є 19-річним жителем Львова."Юнак розповів, що через скрутне матеріальне становище вирішив шукати кращих умов життя у країнах ЄС. Оскільки він не мав законних підстав для виїзду за межі України у період дії воєнного стану, вирішив перетинати кордон самостійно. Він потягом дістався зі Львова до Чопа, пішки дійшов до пункту пропуску, переліз загороджувальний паркан та сподівався непоміченим пробратися до кордону", — наголосили у ДПСУ.Втім, ця спроба, як і дванадцять минулих, також виявилася невдалою. Під час перевірочних заходів прикордонники встановили, що з листопада 2024 року львів'янин намагався перетнути кордони з Молдовою, Словаччиною та Угорщиною.Правопорушника затримали в адміністративному порядку. Його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП "Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України".Нагадаємо, раніше на Рівненщині прикордонники викрили чоловіка, який намагався виїхати з України. Громадянин призовного віку намагався перетнути державний рубіж України, сховавшись у кабіні фури під ліжком.

Вже цього тижня країни Європейського Союзу вже цього тижня можуть ухвалити 18-й пакет санкцій проти країни-агресорки Росії. До цього рішення мають долучитися, як Угорщина, так і Словаччина, які раніше виступали проти нових обмежень.Про це заявила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону."За моєю інформацією, цього тижня дійдуть згоди європейські країни щодо 18-го пакету санкцій разом зі Словаччиною та Угорщиною. Але примітно є те, що в попередній період, коли ухвалювалося рішення щодо 17-го пакету, Угорщина не голосувала за це рішення до останнього дня, і навіть була майже одна доба, коли ці санкції не були введені в дію", — сказала Стефанішина.До того ж посадовиця зазначила, що розуміючи ці ризики, деякі країни ЄС, такі як Франція, Бельгія та Нідерланди вже розпочали юридичну роботу щодо виведення заморожених російських активів з-під санкцій і з-під зобов’язання кожні пів року домовлятися про необхідність їх збереження.Зауважимо, раніше редактор "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк заявляв, що Євросоюз подолав опір Словаччини щодо 18-го пакету санкцій проти РФ. Він також зауважив, що Угорщина, яка традиційно блокує ухвалення рішень на підтримку України на рівні Європейського Союзу, наразі не висловлювала відкритих заперечень щодо нового пакета санкцій.Додамо, раніше президент Франції Еммануель Макрон заявив на прес-конференції за підсумками Євроради у Брюсселі, що найближчими днями Європейський Союз має ухвалити 18 санкційний пакет. Він буде найамбітнішим з початку повномасштабної російсько-української війни, зокрема, з ембарго на російську нафту, що переробляється в третіх країнах.Проте Словаччина публічно виступає проти схвалення 18 пакета санкцій проти Росії. Через це новий санкційний пакет поки лишається заблокованим.Водночас у Європейському Союзі вважають, що найближчим часом країна змінить свою позицію щодо санкцій відносно Російської Федерації. У приватних розмовах європейські посадовці висловлюють упевненість: за лічені дні зі Словаччиною відбудеться угода, й санкції розблокують.Нагадаємо, 7 липня Велика Британія ввела санкції проти Росії за використання хімічної зброї. До "чорного списку" потрапили двоє військових-росіян та одна російська організація.

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан переконаний, що більшість країн Європейського Союзу проти вступу України. Тож, якби стосовно цього проводили "референдуми", то місцеві мешканці проголосували би "ні".Відповідний допис із цього приводу Віктор Орбан опублікував на своїй сторінці у Facebook.На його думку, якби в кожній країні Євросоюзу провели референдум щодо вступу України до ЄС — то "більшість країн, якщо не всі, проголосували би "ні", так само як це сталося в Угорщині під час референдуму"."Бюрократи, які живуть у своїй бульбашці в Брюсселі, можуть придумати якісь складні пояснення, чому Україні варто вступити до Європейського Союзу, але народ має дві дуже прості, очевидні та чіткі відповіді, чому це не так", — заявив він.Орбан назвав ще два моменти. Перше — він упевнений, що якщо ЄС прийме Україну, яка перебуває у стані війни, — в такому випадку Європа також прийме війну. "А ми в Європі не хочемо війни", — акцентував угорський прем’єр-міністр.Друге — він вважає, що вступ України "зруйнує нашу економіку, і ризик цього є величезним"."Люди в Брюсселі йдуть неправильним шляхом. Вони думають, що важливі рішення, які визначають долю всієї Європи, можна приймати без народу. Вони помиляються", — наголосив прем’єр-міністр Угорщини.Тож Орбан зробив для себе висновок, що членство України "не відбудеться", а також запевнив, що його країна "зупинила цей процес"."Безглуздо стверджувати, що вони не візьмуть це до уваги, бо в них немає вибору", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан розповідав, що Третя світова війна розпочнеться наступного ж дня після прийняття України до НАТО.

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit."Офіс відновлення та реформ і команди підтримки відновлення та реформ уже функціонують при Кабінеті міністрів України та шести міністерствах", — констатував міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.За його словами, це сильна професійна підтримка реформ, що вже довела свою ефективність. Відтепер така команда працюватиме і в Міністерстві аграрної політики та продовольства України."Її завдання — надання технічної допомоги в підвищенні спроможності щодо розробки та впровадження пріоритетних стратегій і програми реформ, а також формування політик у пріоритетних сферах", — наголосив міністр.Прес-служба Мінагрополітики додала, що основна діяльність команди полягає у наданні цільової експертної підтримки за напрямами:залучення інвестицій в агросектор;ефективне управління землями та водними ресурсами;розвиток зрошення;сталий розвиток харчового виробництва;сприяння аграрній торгівлі;адаптація до зміни клімату та інше.Європейська команда також підтримуватиме Мінагрополітики в процесі євроінтеграції. Зокрема, шляхом допомоги в підготовці до двосторонніх зустрічей Україна — ЄС у межах угоди про асоціацію та процесу вступу до Євросоюзу."Маємо великі очікування від цього партнерства. Сподіваюся, що до команди долучаться найкращі фахівці аграрної галузі. Тож стежте за оголошеннями про відкриті конкурси — й долучайтеся до змін", — акцентував Віталій Коваль.Програма "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA) реалізується за фінансової підтримки Багатостороннього донорського  фонду стабілізації та сталого розвитку України. Учасниками фонду є Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз.Нагадаємо, що в Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. В уряді вважають, що це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни.

У четвер, 3 липня президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Данії. Ця країна розпочинає головування в Раді Європейського Союзу.Про прибуття Володимира Зеленського до Копенгагена вже повідомили місцеві ЗМІ, зокрема, DR.Журналісти зазначили, що президент України візьме участь у заходах, присвячених початку головування Данії в Раді ЄС.Церемонію відкриття цієї події відвідають королівське подружжя, представники уряду Данії та низка провідних політиків Євросоюзу.Інформацію про прибуття українського президента підтвердили у данському Міністерстві закордонних справ.Як відомо, з 1 липня головування в Раді ЄС перейшло до Данії. Під гаслом "Сильна Європа в мінливому світі" данське головування працюватиме над забезпеченням безпеки, конкурентоспроможності й екологічності Європи.Представники української влади заявляли, що очікують від данського головування проривних рішень щодо членства України в Європейському Союзі.Також у Данії поставили завдання створити стійкіший і незалежніший Європейський Союз, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики. Також серед пріоритетів - підтримка України та санкції проти Росії.Нагадаємо, 29 червня Володимир Зеленський повідомив, що Україна заявила про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Це сигнал для всіх країн, які межують з Росією.

Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив, що його країні вдалося зупинити приєднання України до Євросоюзу. І накинувся на Брюссель зі звинуваченнями в проукраїнській політиці. Що означає чергова недружня витівка друга Путіна і Трампа?Voks2025. Як Орбан робить з угорців ворогів України й що з цього вийшлоЗ 14 квітня по 20 червня за ініціативи Орбана в Угорщині відбулося загальнонаціональне опитування населення (а не референдум) щодо підтримки угорцями вступу України до ЄС. Цифрами цього опитування нині й маніпулює глава угорського уряду. До них повернемося згодом, а спочатку нагадаємо одну цікаву річ, на яку у нас не звернули увагу. 12 квітня 2003 року в Угорщині пройшов референдум про вступ цієї країни до Європейського Союзу. Явка тоді склала 45,59%. Попередньо законодавці змінили вимоги до референдуму, — для того, щоб він відбувся, вистачило явки 25%. Тобто юридичні вимоги витримали, але на референдум прийшло навіть менше половини громадян. З них "за" членство в ЄС проголосували 83,35%, "проти" — 16,16%. Таким чином перебування Угорщини в Євросоюзі підтримали трохи більш як 3 млн із 9700 млн жителів країни. То ж коли Орбан і його поплічники наступного разу оцінюватимуть, хто має право на членство в ЄС, не зайвим буде нагадати ці цифри. Якби поріг явки лишився 50% плюс, Угорщина у 2004 році, мабуть, не вступила б до Євросоюзу.Коли відбувся цей референдум, Орбан і його партія "Фідес" були в опозиції. У 2010 році "Фідес" повернувся до влади й відтоді Орбан уже протягом 15 років на посаді прем’єр-міністра. За цей час Угорщина помітно відступила від зобов’язань, взятих на себе з членством в ЄС. Особливо щодо дотримання прав людини, свободи преси й свободи думки. Орбан вибудував автократичний режим, який підтримується лояльними ЗМІ та спирається на виборців консервативної глибинки. Їхні голоси він не вперше використовує для піарних плебісцитів.Один із таких відбувся 2 жовтня 2016 року. Угорцям пропонувалося дати відповідь на маніпулятивне питання: чи згодні вони на переміщення мігрантів до своєї держави. Євросоюз узгодив квоти для країн-членів на розселення мігрантів, але Угорщина і Словаччина оскаржили це рішення в Європейському суді. Прем’єр-міністром Словаччини, до слова, тоді був Роберт Фіцо. Він з Орбаном і нині становить головну проблему для ЄС. Так от, референдум щодо мігрантів гучно провалився через недостатню явку. Хоча з тих, хто проголосував, понад 90% висловилися проти дотримання квот для мігрантів. Що і не дивно, адже все це дійство супроводжувала масована інформаційна кампанія влади.І ось новий плебісцит, українофобський за змістом. Увесь час до нього, під час нього і після нього на угорців з усіх можливих провладних рупорів лилася брехня про Україну, українців, нами лякали, розповідали про те, що до Європи прийде війна, що угорські аграрії підуть з торбою по світу, бо європейський ринок заполонять українські продукти й так далі. Але з цим опитуванням Орбан сів у калюжу та виставив себе посміховиськом. Бо проголосували лише десь 600 тисяч осіб. Такими цифрами оперує угорська опозиція. Лідер опозиційної партії "Тиса" Петер Мядяр звинуватив уряд Угорщини у спробі легалізувати фіктивні результати опитування. Він назвав Voks2025 "пропагандистською кампанією уряду", на яку витрачено "десятків мільярдів державних грошей". За даними опозиціонера, від трьох до семи процентів розісланих бюлетенів були повернуті в різних частинах країни."Це означає, — наголосив Мадяр, — що реально "проголосувати" на папері могли максимум півмільйона. А Ґерґелі Гуляш (очільник апарату угорського прем’єра) заявив на брифінгу, що частка голосів, відданих онлайн, була мізерною порівняно з паперовими бюлетенями". То ж загальна кількість учасників за його підрахунками — не більша за 600 тис. "Повний провал", — констатував Мадяр.Результати опитування уряд легалізує… підписом державного нотаріуса. Урядовці наполягають: в опитуванні взяли участь понад два мільйони громадян. З них 95% буцімто висловилися проти членства України в ЄС. В опозиції ж переконані: Орбан розігрує комедію перед Брюсселем, цинічно використовуючи угорський та український народи. "З більш ніж двома мільйонами голосів на референдумі Voks2025 ми зупинили вступ України до ЄС", — нахвалюється угорський прем’єр.І вдається до відвертих образ українців, мовляв, "українці є невизначеним суб'єктом не з власної вини, але все ж таки. Ми навіть не знаємо, що таке Україна сьогодні, як далеко простягаються її кордони". У нашому МЗС на недружні заяви з Будапешта відреагували так: "Консультації супроводжувало агресивне нагнітання безпідставної ненависті до всього, що пов’язане з Україною. Така інформаційна кампанія триває вже багато місяців. Угорські посадовці вигадують неіснуючі загрози з боку України для безпідставного залякування угорських громадян". Додавши, що українці вважають угорців дружнім народом і вдячні за підтримку нашого народу під час повномасштабного вторгнення. Що ж до дій уряду цієї країни, то справжня мета його антиукраїнської істерії у відвертанні уваги населення з провалів соціально-економічної політики уряду на уявного зовнішнього ворога.Чи вилетить Орбан з крісла наступного року?Втім, існують підстави підозрювати, що так званий "референдум", який не має юридичної сили, не одноразова акція Орбана з паплюження України, а бомба уповільненої дії під свою державу. Після Параду рівності, який зібрав у Будапешті сотні тисяч учасників, угорський прем’єр накинувся на Брюссель, мовляв, там хочуть мати в Угорщині "проєвросоюзівський і проукраїнський уряд". Такі заяви розцінюють як спробу Орбана зіткнути лобами проєвропейську та націоналістичну частину виборців. Соцопитування кажуть про лідерство в рейтингах опозиційної партії "Тиса" та її лідера Петера Мадяра. Згідно з червневим опитуванням центру Median, "Тиса" випереджає "Фідес" з 51% проти 36% серед виборців, які вже визначилися з вибором. Крім того, ця опозиційна партія паралельно з орбанівським провела власне опитування "Голос нації", згідно з яким серед понад 1,1 мільйона людей, які заповнили анкети, 58,18% відповіли "так" на питання "Чи підтримуєте ви вступ України до Європейського Союзу?". Мадяр також євроскептик, стосовно нього не варто плекати ілюзії, але він принаймні не пропутінський політик і не українофоб.Одним словом, на парламентських виборах, які відбудуться в Угорщині у квітні наступного року зі значною часткою ймовірності "Фідес" втратить право формувати уряд, а Орбан — прем’єрську посаду. Це стане чудовою новиною для українців та наших друзів в ЄС. Проте з політичної сцени Орбан не зникне, він перейде в опозицію і гойдатиме наступників. У тому числі махаючи цифрами фейкового опитування та блокуючи схвалення парламентом згоди на приєднання України до Євросоюзу. Не тільки від сусідньої Угорщини, а ще від низки країн ЄС можна очікувати такого неприємного сюрпризу, адже ультраправі популісти багато де рвуться до владних коридорів.  TrueUA аналізував, у яких країнах цього року можна очікувати перемоги наших недругів. А у 2026-му, окрім Угорщини, де Орбан чіплятиметься за владу, розгорнеться передвиборна боротьба ще в низці країн. Приміром, французька ультраправа Марін Ле Пен закликала соратників готуватися до дочасних виборів парламенту. Також експерти припускають дочасні вибори в Словаччині, де перемога проєвропейських лібералів — наш стратегічний інтерес, адже тамтешня влада стала форпостом політики Москви. То ж українська дипломатична суб’єктність повинна спрямовуватися на підтримку в ЄС пулу наших політичних друзів та на зменшення шансів потенційних недругів, аби завершальний етап євроінтеграції відбувався без валідолу. .

Україна завершила перемовини з Європейською комісією стосовно основних принципів перегляду поглибленої зони вільної торгівлі після завершення дії автономних торгівельних заходів. Вони запроваджували пільговий режим для українських експортерів до 5 червня 2025 року.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на єврокомісара з питань торгівлі й економічної безпеки Мароша Шефчовича.За його словами, Україна та Євросоюз досягнули принципової згоди щодо перегляду положень про лібералізацію торгівлі в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС."Ми раді повідомити, що комісія й Україна погодилися переглянути нашу двосторонню поглиблену угоду про вільну торгівлю після завершення процесу консультацій відповідно до статті 29. Ця угода відкриває нову главу в торгівельних відносинах між Україною та ЄС", — заявив Шефчович.Він розповів, що новий варіант угоди "встановлює довгострокові передбачувані та взаємовигідні рамки, які принесуть користь експортерам, бізнесу та фермерам з обох сторін, а також зміцнить шлях України до членства в ЄС".Угода, зокрема, містить зобов'язання України поступово наблизити свої стандарти сільськогосподарського виробництва до стандартів Євросоюзу до 2028 року, відповідно до умов вступу до ЄС. Раніше у Єврокомісії розповідали, що 6 червня на зміну "торгівельному безвізу" з Україною набули чинності перехідні заходи, які повернуть українських експортерів до тарифних квот у межах наявної зони вільної торгівлі України з ЄС із деякими преференціями.Перехідні заходи діятимуть, поки Україна та ЄС не завершать переговори щодо внесення змін до поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі України з ЄС, нова редакція якої міститиме довгострокові умови для українських експортерів у ЄС, включаючи елементи подальшої лібералізації торгівлі.Нагадаємо, нещодавно перша віце-прем'єрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що режим вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною зберігається. Проте перестає діяти додаткова лібералізація з боку ЄС у вигляді автономних торгових заходів.

Німеччина очікує, що план Євросоюзу щодо 18-го пакету санкцій проти Росії буде прийнято цього тижня.Про це заявив представник уряду Німеччини, пише агентство Reuters. "Тепер це питання буде порушено на рівні послів і переглянуто після візиту Єврокомісії до Словаччини наприкінці цього тижня", — наголосив він.Агентство додає, що 10 червня Європейська комісія запропонувала новий раунд санкцій проти Росії за її вторгнення в Україну понад три роки тому, спрямованих проти енергетичних доходів Москви, банків та військової промисловості. Зокрема, йдеться про заборону на операції з газопроводами "Північний потік" і про зниження граничної ціни на російську нафту до 45 доларів за барель.Зауважимо, що у коментарі Euractiv президент Чехії Петр Павел заявляв, що під час закритої вечері саміту Північноатлантичного альянсу у Гаазі союзники намагались переконати американського президента Дональда Трампа зробити політику щодо Росії більш жорсткою.Чеський президент зауважив, що союзники намагалися розмовляти з Трампом дуже послідовно та колективно. Вони намагалися переконати його, що настав час значно посилити економічний тиск на Росію. Своєю чергою, Трамп заявив союзникам, що мав успіх у переговорах з Китаєм. Так під загрозою високих тарифів Пекін змінив свою позицію. Після цього чеський президент, за його словами, використав цей аргумент, аби просунути свою позицію. Він сказав американському лідеру, що це "саме той рішучий підхід, який зараз потрібен щодо Росії". Чеський лідер наголосив, що якщо Китай відчув це протягом місяця, то Росія зі своєю економікою може відчути це протягом тижня чи двох.Нагадаємо, 27 червня президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки й оборони стосовно синхронізації санкційного тиску на Росію з міжнародними партнерами. Зеленський зазначив, що Україна повинна імплементувати санкційні пакети партнерів у власній юрисдикції та реалізувати свої рішення щодо обмежень у ключових світових юрисдикціях.

Європейський Союз продовжив секторальні санкції проти країни-агресорки Росії. Обмеження будуть діяти ще пів року.Про це повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас."Сьогодні ЄС офіційно погодився продовжити секторальні санкції проти Росії. Ми продовжуватимемо тиснути на Москву, щоб вона припинила війну в Україні", — наголосила посадовиця.Вона зазначила, що кожна санкція послаблює здатність Росії вести війну.Зауважимо, раніше президент Франції Еммануель Макрон заявив на прес-конференції за підсумками Євроради у Брюсселі, що найближчими днями Європейський Союз має ухвалити 18 санкційний пакет. Він буде найамбітнішим з початку повномасштабної російсько-української війни, зокрема, з ембарго на російську нафту, що переробляється в третіх країнах.Проте Словаччина публічно виступає проти схвалення 18 пакета санкцій проти Росії. Через це новий санкційний пакет поки лишається заблокованим.Водночас у Європейському Союзі вважають, що найближчим часом країна змінить свою позицію щодо санкцій відносно Російської Федерації. У приватних розмовах європейські посадовці висловлюють упевненість: за лічені дні зі Словаччиною відбудеться угода, й санкції розблокують.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп заявляв, що в понеділок, 30 червня, відбудуться "насправді великі новини". За його словами, це стосується Росії. Щоправда, він не уточнив, що конкретно має на увазі.