# ЄС

Одним із пріоритетів головування Кіпру в Раді Євросоюзу є відкриття переговорних кластерів для України. Це дуже важливий момент, на який офіційний Київ покладає великі сподівання.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час виступу на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Євросоюзу."Для України цей момент є справді дуже значущим — так само, як і для Кіпру, держави-члена, яка, на жаль, залишається розділеною, але прагне до тривалого миру та посідає повноправне місце у Європі. І країни, яка, можливо, й менша за розміром, проте має рівне право голосу в європейських інституціях", — зазначив він.Український президент наголосив, що Україна також заслуговує бути рівноправною частиною спільного європейського дому. Володимир Зеленський окремо відзначив те, що Україна входить до пріоритетів кіпрського головування."Ми вдячні за слова президента про те, що нашою метою має бути одночасне відкриття переговорних кластерів у період вашого головування й для України, й, безумовно, для наших друзів — Молдови", — сказав він.Україна також розраховує побачити початок реалізації пакета підтримки від Євросоюзу в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Потрібен практичний механізм, завдяки якому ці кошти реально допоможуть нашій країні.Президент акцентував, що паралельно на новий рівень вийшли переговори для завершення війни Росії проти України та досягнення миру. Водночас необхідно продовжувати достатній тиск на агресора."Санкції проти Росії, підтримка України, спільне зміцнення нашої оборони — усе це працює заради миру. Ми обговорили – на рівні ЄС, у межах "Коаліції охочих" і нашої двосторонньої роботи з Кіпром — необхідність посилення санкцій. Готується новий пакет. І здійснюється багато кроків для боротьби з тіньовим флотом Росії, і це спрацює. Кожен долар, який втрачає Росія, — це долар, який не підживлює агресора", — переконаний Володимир Зеленський.Крім того, Україна розраховує, що цього року свою ефективність має довести дуже важлива європейська ініціатива SAFE, та сподівається на плідну роботу з Кіпром та кожною країною Євросоюзу в межах цього інструменту."Я щиро вірю, що разом ми можемо посприяти реалізації однієї з найважливіших гарантій миру та безпеки для нашої країни та всієї Європи — членства України у Європейському Союзі", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що ще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня..

Іще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Євросоюзу.За його словами, мирні переговори з європейськими партнерами, США та всіма учасниками "Коаліції охочих" досягли нового рубежу. І зараз світ перебуває ближче до завершення війни, ніж будь-коли раніше."Ми розуміємо, що ця війна може завершитися ще під час вашого президентства", — зазначив український лідер.Зеленський заявив, що Україна "багато чого" очікує від головування Кіпру. Зокрема, йдеться про прогрес на шляху України до Євросоюзу."Так, є країни невеликі за розміром, але ті, що отримали голос у багатьох європейських інституціях, ми бачимо в цьому символізм Європи", — наголосив український президент.Він додав: Україна сподівається, що для неї та Молдови якомога швидше відкриють усі кластери переговорів."Під час вашого головування ми сподіваємося побачити початок імплементації пакета допомоги Україні, що допоможе зміцнити нашу стійкість і стійкість усієї Європи", — підсумував Володимир Зеленський.Кіпр прийняв головування в Раді Європейського Союзу 1 січня. При цьому воно триватиме до 30 червня.Учора в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії."Важливо, що є ґрунтовні документи коаліції — спільна декларація всіх країн коаліції та тристороння декларація Франції, Британії та України. Документи ці є, і це сигнал, наскільки серйозно і Європа, і вся "Коаліція охочих" готові працювати заради реальної безпеки", — зазначив український президент.За його словами, цими документами посилюється подальша юридична робота в країнах з парламентами, щоб у момент, коли дипломатія спрацює на завершення війни, у всіх була повна готовність розмістити сили коаліції.Нагадаємо, що сьогодні президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до ЄС і двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

У середу, 7 січня, президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до Європейського Союзу та двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду.Про це повідомили в Офісі президента України та Telegram-канал Володимира Зеленського.Український президент подякував Молдові за послідовну підтримку України під час повномасштабного російського вторгнення."Обговорили мирний процес, дипломатичну роботу, взаємодію з американськими та європейськими інституціями", — йдеться в повідомленні.Окрему увагу приділили розвитку двосторонньої торгівельно-економічної й агропромислової співпраці, партнерству у сфері безпеки, реалізації спільних інфраструктурних і прикордонних проектів.Володимир Зеленський і Мая Санду обговорили спільний шлях до членства у Європейському Союзі, передусім одночасне відкриття перших переговорних кластерів.В Офісі президента акцентували, що під час зустрічі також ішлося про посилення тристоронньої співпраці між Україною, Молдовою та Румунією."Ми тісно взаємодіємо в цьому питанні, сьогодні з президенткою Маєю Санду обговорили його. Дякую Молдові за послідовну підтримку України під час повномасштабного російського вторгнення", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше сьогодні український президент заявив, що є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально..

Кремлівський диктатор Володимир Путін навіть не наближається до перемир’я, він прагне продовжувати війну. Тож Україна на теперішній момент на межі гуманітарної енергетичної кризи.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у листі до керівних парламентських фракцій ХДС / ХСС і СДПН. Зміст документа потрапив у розпорядження до журналістів ZDF.Вони зазначили, що Мерц звернувся до партій коаліції напередодні зустрічі "Коаліції охочих" у Парижі. Він зазначив, що Україна перебуває "на межі гуманітарної енергетичної кризи".За його словами, Путін не прагне до перемир'я в четверту зиму війни, а навпаки, віддав наказ про найсерйозніші на теперішній момент атаки на цивільну інфраструктуру України."Російське керівництво готове й надалі вчиняти воєнні злочини", — цитують медійники німецького канцлера.Фрідріх Мерц наголосив, що німецький уряд прагне покласти край війні. Однак це можливо лише за умови, що цього разу Україна отримає від США та Європи справжні гарантії безпеки.Як відомо, у вівторок, 6 січня, у Парижі відбудеться зустріч лідерів держав-учасниць "Коаліції охочих", які мають фіналізувати гарантії безпеки для України від цієї організації.Раніше стало відомо, що очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прибуде до Парижа для участі в засіданні лідерів "Коаліції охочих", присвяченому Україні. Переговори відбудуться з ініціативи Еммануеля Макрона та стануть черговим етапом координації міжнародної допомоги.Нагадаємо, сьогодні агенція Reuters повідомила, що міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті "Коаліції охочих" щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі..

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не дозволить Брюсселю перетворити його країну на країну мігрантів. Будапешт не прийматиме додаткову кількість біженців.Про це Віктор Орбан повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі X.У відеоролику він нагадав про початок дії європейського міграційного пакту з 12 червня 2026 року, який, за його словами, зобов'язує Угорщину будувати табори для тисяч мігрантів і приймати мігрантів, переселених із Західної Європи.Орбан наголосив, що не дозволить Угорщині стати країною мігрантів. Він назвав усі вимоги Європейського Союзу з цього приводу необґрунтованими."Брюссель хоче, щоб в Угорщині були табори для мігрантів, проводилися примусові переселення та розглядалися тисячі справ про надання притулку. Відповідь — ні", — наголосив угорський прем’єр-міністр.Він запевнив, що Угорщина не прийматиме мігрантів із Західної Європи, не будуватиме табори та не віддасть своїх кордонів."Ми не дозволимо іншим вирішувати, з ким нам жити", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, 24 грудня прем'єр-міністр Угорщини вкотре розкритикував європейську підтримку Києва. Він назвав солідарність з Україною чинником, що руйнує Європейський Союз..

У суботу, 3 січня, у Києві відбувається зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, Сполучених Штатів Америки, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій Європейського Союзу.Президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками нашої делегації, які розповіли йому про перші підсумки сьогоднішньої роботи."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.На його переконання, все має бути дієвим, достойним і таким, що встановлює мир на десятиліття."І це наше бачення повністю збігається з баченням ключових партнерів. Вдячний нашій команді за ґрунтовний підхід до перемовин", — наголосив український президент.. "Продовжуємо роботу з радниками. Готуємо зустрічі у Європі, які відбудуться наступного тижня. Готуємося й до зустрічей у США", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше секретар РНБО України Рустем Умєров інформував, що для координації подальших кроків у столиці України зібралися делегації з 15 країн, серед яких Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, країни Балтії (Латвія, Естонія, Литва), Польща, Фінляндія, Канада, Нідерланди, Швеція, Норвегія та Данія.Також, як зазначив Умєров, до дискусій залучені представники НАТО, Європейської ради та Європейської комісії. Відомо, що американська сторона бере участь у засіданні в онлайн-форматі.За його словами, робочий день є насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

У п’ятницю, 2 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з кіпрським колегою Константіносом Комбосом. Він привітав Кіпр із початком головування в Раді Європейського Союзу.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Ми зосередилися на просуванні вступу України до ЄС, поглибленні двосторонньої співпраці, зміцненні оборонної співпраці та підвищенні енергетичної стійкості України", — зазначив він.За його словами, вони також обмінялися думками щодо спільних миротворчих зусиль і їх координації протягом усього кіпрського головування в ЄС."Я поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та наслідки повітряного терору Росії", — додав Сибіга.Він висловив вдячність своєму колезі за підтвердження того, що підтримка України та зусилля щодо припинення війни будуть серед ключових пріоритетів кіпрського головування в ЄС."Я подякував Кіпру за вже надану та заплановану допомогу. Ми продовжуватимемо працювати разом для досягнення наших спільних цілей з єдністю, силою та спільним баченням", — підсумував Андрій Сибіга.Учора президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Кіпру Нікосом Христодулідісом. Наша країна розраховує "на сильні рішення, які зміцнять Україну та всю Європу протягом цих пів року"."Важливо, щоб Україна була серед пріоритетів під час кіпрського головування. Членство України у Європейському Союзі — це одна з гарантій безпеки для нас, і ми зі свого боку завжди робимо все необхідне", — наголосив український президент.Нагадаємо, 21 грудня кіпрський президент Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу..

Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна ніколи не стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Ба більше, він виступив проти розміщення європейських військових в Україні.Про це повідомляє TASR. За даними видання, спільна оборона країн Європейського Союзу має залишатися під керівництвом НАТО, а не формуватися як окрема структура ЄС.До того ж, на його думку, одночасне існування двох командних центрів не здатне ефективно гарантувати безпеку. Він наголосив, що країни мають зробити чіткий вибір між НАТО та європейською оборонною моделлю."Або ми в НАТО, і тоді нам це не потрібно, або ми в Європі", — заявив міністр.Він також вважає, що членство України в НАТО є неможливим, а вступ до Європейського Союзу також буде вкрай складним."Україна ніколи не буде в НАТО, і вступ до ЄС їй теж буде складно забезпечити", — сказав він.Крім того, міністр критично оцінив діяльність міжнародної коаліції держав, які підтримують Україну, зазначивши, що вона не бере безпосередньої участі у бойових діях."Вона надіслала якогось солдата? Ні, не надіслала. Звичайно, що ні", — зазначив Каліняк.Крім того, на думку очільника Міноборони Словаччини, Україна мала можливість завершити війну ще у 2022 році. Водночас Каліняк додав, що створення спільної європейської армії може бути логічним кроком лише у випадку відсутності членства країн у НАТО.Нагадаємо, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте раніше заявляв, що вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду..

З 1 січня 2026 року Болгарія має стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія.Про це повідомила прес-служба Єврокомісії. Там наголосили, що минулого року Болгарія досягнула усіх необхідних критеріїв, серед яких – показники інфляції, дефіциту бюджету, запозичень, стабільність курсу обміну валют."Після запровадження євро Болгарія, окрім переходу на нову валюту, отримує місце у керівній раді Європейського центрального банку", — йдеться в повідомленні.З 1 січня 2026 року євро поступово замінить лев як валюту Болгарії. Лев обмінюватимуть за курсом 1,95583 лева за 1 євро. Обидві валюти будуть використовуватися паралельно протягом одного місяця."Під час оплати в левах решта видаватиметься в євро, що дозволить поступово вивести лев з обігу", — пояснили процедуру в Єврокомісії.Там зазначили, що комерційні банки заздалегідь отримали банкноти та монети євро від Болгарського національного банку. Також забезпечено євро готівкою магазини й інші підприємства.Банкноти та монети лева можна обміняти в національному банку, комерційних банках і будь-якому поштовому відділенні, розташованому в сільській місцевості, де немає комерційного банку. Обмін у національному банку є безкоштовним і необмеженим у часі.Обмін у банках і поштових відділеннях є безплатним протягом перших шести місяців. З 1 липня 2026 року банки та поштові відділення можуть стягувати плату за обмін."З 1 січня 96% банкоматів у Болгарії будуть видавати банкноти євро, а решта — якомога швидше (протягом двох тижнів)", — ідеться в повідомленні.Нагадаємо, що, за офіційними даними станом на вересень, Болгарія увійшла до десятки найбідніших країн Європейського Союзу. Невтішний рейтинг також очолили Італія та Хорватія..

Висловлювання очільників російського режиму про нібито "атаку" України на резиденцію російського диктатора Володимира Путіна у Валдаї є навмисним відволіканням уваги. Таким чином Кремль прагне зірвати мирний процес.Про це заявила висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Заява Росії про те, що Україна нещодавно атакувала ключові урядові об'єкти в Росії, є навмисним відволіканням уваги. Москва прагне зірвати реальний прогрес України та її західних партнерів у напрямку миру", — зазначила Каллас.Вона наголосила, що ніхто не повинен приймати необґрунтовані заяви агресора, який із початку війни без розбору атакував інфраструктуру та цивільне населення України.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль і надалі не надає жодних доказів на підтвердження своїх тверджень про те, що українські безпілотники начебто "атакували" резиденцію Володимира Путіна в ніч з 28 на 29 грудня. Росія навіть відкинула припущення, що повинна надавати такі докази.Попередній контекстОчільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров 29 грудня заявив про масштабну атаку безпілотників на державну резиденцію глави Кремля Володимира Путіна в Новгородській області, яка відбулася в ніч на 29 грудня. Російська сторона назвала інцидент актом "державного тероризму" та заявила про підготовку ударів у відповідь.Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяви російського керівництва про нібито атаку безпілотників на державну резиденцію Володимира Путіна. Глава держави назвав цю історію вигаданою та спрямованою на зрив дипломатичних зусиль із наближення миру.Під час виступу на нараді 29 грудня глава Кремля Володимир Путін заявив, що Росія не збирається зупиняти збройну агресію проти України. Диктатор доручив продовжувати бойові дії, посилаючись на нібито чітке дотримання стратегії російського військового командування.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав заяви Кремля про нібито атаку безпілотників на резиденцію російського диктатора Володимира Путіна свідомою маніпуляцією. На його думку, Москва використовує цей фейк для легітимізації подальшого терору проти України та блокування дипломатичних зусиль.Помічник глави Кремля Юрій Ушаков заявив, що під час спілкування з російським правителем Володимиром Путіним Дональд Трамп висловив обурення діями України та нібито визнав їх "терористичними"..

У Європейському Союзі активізували підготовку наступного, 20 пакету санкцій проти Росії. Його планують ухвалити до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Таку інформацію оприлюднило видання Welt. Журналісти зазначили, що санкції мають на меті подальше покарання Москви за її агресивну війну проти України та додаткове ослаблення російської економіки."Плануються обмеження на поїздки та заморожування активів у ЄС інших осіб і організацій", — написали медійники.Вони акцентували, що особлива увага приділятиметься особам, відповідальним за вивезення й ідеологічне перевиховання дітей. На цьому автори документа планують зробити особливий акцент.За інформацією європейських дипломатів, також передбачаються додаткові санкції в енергетичній і банківській сферах. Окрім того, планується усунути лазівки для обходу санкцій, які ухвалено раніше.Також у Брюсселі розглядають можливість запровадження заборони імпорту російського урану та введення відповідних санкцій проти Федерального агентства з атомної енергії Росії (Росатом).Журналісти зазначили, що такі обмеження вже давно вимагають деякі держави ЄС, і їх кількість зростає. Однак досі існує опір з боку таких країн, як Франція та Бельгія.За інформацією дипломатичних кіл, ці держави могли би купувати уран, необхідний для роботи їхніх атомних електростанцій, також у Південній Африці, Австралії або Канаді, але за вищими цінами.Нагадаємо, що 27 грудня президент України Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення РНБО щодо антиросійських санкцій. Таким чином синхронізовано обмеження з Великою Британією..

Пакет домовленостей про подальший рух України до Європейського Союзу на тлі вето Угорщини назвали "Львівським форматом". Це процедура, за якої жодні блокування не завадять інтеграційним процесам.Про це заявив віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка в інтерв'ю "Європейській правді".Саме він запропонував назву "Львівський формат" для пакета домовленостей, які Україна та ЄС оголосили в грудні у Львові щодо руху до вступу в ЄС, не чекаючи, поки угорський премʼєр Віктор Орбан зніме вето."Його головна мета — не обходити щось, а зробити таку процедуру, коли вето Угорщини перестає блокувати увесь процес руху держави-кандидатки до вступу. Угорщині при цьому ніхто не забороняє мати позицію, але ми маємо рухатись далі", — пояснив Качка.За словами віце-прем'єр-міністра, за стандартною процедурою держави, які прагнуть членства, отримують від ЄС документ з індикаторами відкриття та закриття переговорних глав про вступ на міжурядових конференціях, де відкриваються переговори за відповідною главою."Якщо не можна передати документ із позицією ЄС офіційно — то Євросоюз може зробити Україні "брифінг" про зміст цих бенчмарків, тобто передати їх нам — але не листом, а усно. І ось цей "брифінг", який розблоковує подальший рух до вступу — це і є "Львівський формат", — додав він.Качка також розповів, що йому передали й сам документ у ресторані "у передмісті Львова". Він додав, що наразі "Львівський формат" запущений щодо трьох кластерів, Україна очікує запуску процесу щодо решти трьох кластерів 2026 року, при цьому перший із них — наприкінці лютого або на початку березня."Наразі ми маємо всі інструменти, які мала б Україна й у разі офіційного відкриття переговорів. І в нас немає жодних стримувальних чинників, окрім нашої внутрішньої волі", — підсумував віце-прем'єр-міністр України.Нагадаємо, минулого тижня прес-служба Офісу віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції інформувала, що Україна завершила підготовку до відкриття всіх шести переговорних кластерів для вступу до ЄС..

На сьогодні українці, які перебувають під тимчасовим захистом в країнах Європейського Союзу, мають право користуватися українськими посвідченнями водія.Про це повідомив Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України. Зазначається, що ті громадяни України, які мають тимчасовий захист у ЄС можуть не боятися штрафів за використання українських прав."Останнім часом до нас надходять звернення від громадян України щодо штрафів у деяких країнах ЄС за користування українськими водійськими посвідченнями без обміну на місцеві. Ми отримали офіційне роз’яснення від Європейської Комісії: громадяни України, які перебувають під тимчасовим захистом в країнах ЄС, мають право користуватися дійсними українськими водійськими посвідченнями без обов’язкового обміну протягом усього періоду дії цього захисту", — йдеться у повідомленні.Наголошується, що ці правила є обов’язковими для всіх країн ЄС. До того ж Європейська Комісія планує додатково поінформувати країни Євросоюзу для однакового застосування правил.У відомстві зауважили, що тимчасовий захист для українців продовжено до 4 березня 2027 року. Однак, департамент радить завжди мати при собі документи, що підтверджують статус тимчасового захисту.Нагадаємо, перший заступник начальника департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький заявляв, що громадяни України, яких позбавили водійських прав за рішенням суду, вважають, що після закінчення терміну їм можуть повернути посвідчення. Проте, аби знову володіти цим документом, необхідно підтвердити здатність до безпечного керування..

Повномасштабна російсько-українська війна може закінчитися на несприятливих для Києва умовах у наступному році. Це може статись, адже минулого тижня Євросоюз не зміг домовитися про використання заморожених російських активів для підтримки України.Як повідомляє оглядач Politico Джеймі Деттмер, відмова від пропозиції про репараційний кредит позбавляє Україну гарантованого фінансування на наступні два роки.Деттмер зауважив, що причиною провалу пропозиції стали юридичні побоювання Бельгії щодо позики, а також небажання президента Франції Еммануеля Макрона та прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні приєднатися до канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у підтримці ідеї репараційного кредиту. "Все це сталося попри тижні суперечок та завищені очікування прихильників плану, серед яких була і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн", — наголосив оглядач Politico.Втім, ЄС все ж надав Україні значний пакет фінансування, погодившись на спільне запозичення у 90 мільярдів євро. Київ отримав кредит коштом безвідсоткової позики, забезпеченої бюджетом Євросоюзу. Попри те, що це дозволить Україні уникнути вичерпання коштів на початку наступного року, пакет допомоги розрахований на два роки. За твердженням Деттмера, цього буде недостатньо, щоб Київ міг продовжувати боротьбу. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, через скорочення фінансової підтримки з боку США дефіцит бюджету України протягом наступних двох років становитиме близько 160 мільярдів доларів. Так, Україні знадобиться значно більше коштів від Європи — і це буде дедалі складніше для Євросоюзу.Оглядач зауважив, що багато європейських лідерів були досить оптимістичними після укладення угоди про фінансування минулого тижня. Президент Фінляндії Александр Стубб зазначив, що узгоджений пакет все ще пов'язаний із замороженими російськими активами."Заморожені російські активи залишаться замороженими... і Союз залишає за собою право використовувати заморожені активи для погашення цього кредиту", — зазначив президент Фінляндії.Деттмер наголосив, що наступний кредит може бути доданий і опосередковано пов'язаний із російськими активами. За словами оглядача, це також можна розцінити як передчасні сподівання, оскільки все залежить від того, яка угода буде укладена для закінчення війни.Три країни — Угорщина, Словаччина та Чехія, вже відмовилися від програми спільного запозичення, про яку було оголошено минулого тижня. Неважко уявити, що до них приєднаються й інші країни, які не погоджуються з ідеєю ще одного багатомільярдного пакета допомоги у 2027 році, який є важливим виборчим роком як для Франції, так і для Німеччини. Окрім цього, американський президент Дональд Трамп усе ще буде при владі, тож немає сенсу сподіватися на додаткові кошти з Вашингтона.Своєю чергою, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер назвав угоду, досягнуту після майже 17 годин переговорів, "перемогою для України, перемогою для фінансової стабільності... і перемогою для ЄС". Як наголошував президент Володимир Зеленський, намагаючись переконати європейських лідерів підтримати кредит: "Якщо Путін знатиме, що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, то його мотивація продовжувати цю війну стане значно слабшою"."Втім, так не сталося. І після того, як минулого тижня провал переговорів щодо активів РФ підкреслив розбіжності між європейськими лідерами, Путін, безсумнівно, зробить із цього власні висновки, лише підтвердивши, що час на його боці. Що якщо він почекає ще трохи, 28-пунктний план, який його помічники розробили разом із спеціальним посланцем Трампа Стівом Віткоффом, може бути відновлений, залишивши Україну та Європу в скрутному становищі", — додав Деттмер.Оглядач також зауважив, що Путін може спостерігати за опитуваннями громадської думки й бачити зростання невдоволення європейських виборців підтримкою України в деяких найпотужніших економічно країнах Європи. Наприклад, опубліковане минулого тижня опитування Politico, показало, що респонденти в Німеччині та Франції, можливо, ще більш неохоче підтримують фінансування України, ніж респонденти в США. У Німеччині 45% респондентів заявили, що підтримають скорочення фінансової допомоги Україні, тоді як лише 20% висловилися за збільшення допомоги. У Франції 37% респондентів хотіли б надавати менше допомоги Києву, тоді як лише 24% висловилися за її збільшення.Напередодні засідання Ради ЄС минулого тижня прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявляв, що європейські лідери отримали можливість спростувати твердження Трампа про їхню слабкість. Це б було можливим, якби вони домовились про використання заморожених російських активів, але у Європі цього не зробили.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Велика Британія не використовуватиме приблизно 10,7 мільярда доларів заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках..

На сьогодні вже деякі країни Європейського Союзу висловили готовність щодо відправки своїх військ в Україну. Однак всі деталі та нюанси поки узгоджуються.Про це повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте в інтерв'ю Bild."Наразі ми працюємо над конкретикою того, як має бути структурована ця "коаліція охочих": як виглядатиме розгортання? Що відбуватиметься на суші, на морі, у повітрі тощо? Усі ці елементи зараз опрацьовуються", — зазначив він, пояснюючи проблематику ситуації.Генсек наголосив, що наразі альянс робить все необхідне для гарантування миру у Європі. Зокрема, йдеться про збільшення видатків на озброєння та нарощування виробництва, а також про всебічну підтримку України у війні проти РФ."Ми подбаємо про те, щоб Різдво і надалі залишалося безпечним. Але для цього ми маємо збільшити видатки на озброєння та забезпечити, щоб Україна залишалася якомога сильнішою. Якщо Росія отримає контроль над усією Україною, це матиме серйозні наслідки для НАТО, і нам доведеться витратити значно більше", — сказав Рютте.Водночас він відзначив, що армія країни-агресорки Росії вже зазнала потужних втрат на фронті в Україні. Так, за його підрахунками, РФ втратила вбитими та пораненими до 1,1 мільйона осіб, здобувши при цьому менш ніж 1% території України за рік."Путін готовий пожертвувати 1,1 мільйона своїх людей заради мінімальних територіальних здобутків. Це жахливо, але це реальність, з якою ми маємо справу", — додав Рютте.Нагадаємо, Португалія не виключає можливості розміщення своїх військ на території України. Однак, це можливо лише після закінчення війни.Крім того, 16 грудня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі.Додамо, США та європейські союзники України розробили план гарантій безпеки, що містить детальні, надійні та серйозні заходи для забезпечення виконання будь-якої мирної угоди з Росією. Згідно зі стратегією, українські війська стримуватимуть агресора на першій лінії розмежування..