# ЄС

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила: Росія має зрозуміти, що необхідно закінчити війну. Таким чином вона прокоментувала російські удари по Україні й українську дронову атаку в Москві.Про це Катаріна Матернова написала на своїй сторінці у Facebook. Вона зазначила, що останніми місяцями Україна значно посилила свої атаки на військові цілі глибоко на території Росії."Зокрема, в ніч із 16 на 17 травня Україна здійснила одну з найбільших атак дронів на Москву", — додала посол ЄС.Вона констатувала, що російська влада повідомила про сотні дронів над Московською областю, пошкодження стратегічних будівель і хаос в аеропортах."Росія не здатна перемогти Україну на полі бою. У неї закінчуються солдати, мотивація та витривалість. А оскільки вона програє на фронті, вона посилює атаки на цивільне населення", — наголосила Матернова.Вона зауважила, що в ніч на 18 травня Росія випустила по Україні 14 балістичних ракет, вісім крилатих ракет і 524 безпілотники."Росія втрачає імпульс. Україна розпочинає активно давати відсіч. Москва має нарешті зрозуміти, що настав час закінчити цю війну. Але не на умовах, які диктує Кремль. На умовах, які можуть прийняти обидві сторони. Ви вже це зрозуміли, Росіє?" — підсумувала Катаріна Матернова.Нагадаємо, що декілька днів тому експерти з США переглянули базові сценарії розвитку подій в Україні та назвали відмову від частини територій в обмін на західну інтеграцію найреальнішим політичним компромісом. При цьому аналітики фіксують значне падіння ймовірності повного повернення України під геополітичний контроль Кремля..

У Європейському Союзі ще тривають обговорення щодо можливості продовження дії тимчасового захисту для українців ще на рік. На теперішній момент остаточного рішення немає.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на речника Єврокомісії Маркуса Ламмерта."Єдине, що я можу сказати, — це те, що обговорення тривають", — констатував він.Представник Єврокомісії уточнив, що "фактично розпочалися обговорення щодо можливості продовження тимчасового захисту з державами-членами в березні на Раді з питань юстиції та внутрішніх справ"."Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення", — зауважив Ламмерт.Раніше стало відомо, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік.Введена в дію в березні 2022 року директива про тимчасовий захист надала мільйонам українців доступ до низки прав у ЄС, не перевантажуючи при цьому систему надання притулку.Спочатку її задумували як короткостроковий надзвичайний захід, але дію директиви доводилося неодноразово продовжувати. Зараз вона діє до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту..

Україна та Європейський Союз і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, якого цитує "Європейська правда". Він зазначив, що Євросоюз і Україна все ще обговорюють умови надання бюджетного траншу з 90 мільярдів євро кредиту ЄС."Нам справді ще потрібно доопрацювати три документи, найбільш готовим є той, що стосується меморандуму про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги Україні. Ми ще не зовсім там, але досягнули значного прогресу", — зазначив Уйварі.Він нагадав, що меморандум про взаєморозуміння, який лежить в основі програми макрофінансової допомоги, ґрунтується на трьох стовпах. "Це необхідність мати узгоджену програму з Міжнародним валютним фондом, яка є в Україні, це економічні реформи, і це — деякі політичні умови", — уточнив речник.Він зауважив, що "переговори з Україною йдуть дуже добре". Сторони рухаються в напрямку взаєморозуміння практично за всіма пунктами."Дайте нам трохи часу, і тоді, сподіваюся, дуже-дуже скоро ми зможемо дати вам остаточне зелене світло на цьому фронті", — сказав Балаж Уйварі.Як відомо, для отримання частини бюджетної підтримки з кредиту на 90 мільярдів євро від ЄС Україна має провести низку реформ, які стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем..

У неділю, 17 травня, президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем.Про це Володимир Зеленський поінформував у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі"Дуже дякую за підтримку нашої держави та людей", — наголосив він.Під час розмови детально обговорили перспективи процесу перемовин заради миру для України та всієї Європи. Український президент поінформував про нещодавні контакти з різними лідерами у Європі та з американською стороною."Однаково бачимо, що Європа має бути в перемовинах. Важливо, щоби в неї був сильний голос і присутність у цьому процесі, і варто визначити, хто представлятиме саме Європу", — визнав президент України.Обговорили також євроінтеграцію України та її готовність до відкриття кластерів. Ця тема останнім часом набула особливого значення, щодо неї є чимало дискусій. "Обговорили графік і необхідну комунікацію щодо цього. Вдячний усім, хто нас підтримує. Дякую Антоніу та всім європейським лідерам!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні український президент відзначив, що дуже масштабно Сили оборони, Служба безпеки України, розвідка відпрацювали по Московському регіону. Відбулася хороша хвиля українських дипстрайків.Тож, за його словами, росіянам треба думати про свої нафтопереробні заводи, про нафтові об’єкти, про свої підприємства, а не про те, як зламати життя інших народів — в Україні, чи в Молдові, чи в будь-якій іншій країні-сусідці..

Очільниця дипломатичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас прокоментувала відносини з провідними світовими державами. Вона також окреслила ризики внутрішньої єдності в Європі.Про це Кая Каллас заявила під час виступу на конференції Леннарта Мері.Відповідаючи на запитання про взаємодію ЄС зі США, вона зазначила, що США, Китай і Росія мають складне ставлення до Європейського Союзу, оскільки об’єднана Європа виступає як рівнозначний і сильний геополітичний гравець.За її словами, ключова причина такого ставлення полягає в тому, що країнам простіше взаємодіяти з окремими державами, ніж з об’єднаним і сильним блоком."Легко сказати кожній країні: мої відносини з вами чудові, але я не люблю Європейський Союз", — зауважила Каллас.Водночас, наголосивши на ризику того, що окремі держави-члени можуть піддаватися такій логіці та діяти поза спільною позицією Євросоюзу.Вона також акцентувала, що спроби розділити європейські країни є вигідними для зовнішніх гравців, оскільки роз’єднаний Євросоюз є слабшим."Саме розкол працює проти нас", — висловила тверде переконання Кая Каллас.Вона додала, що важливо, аби країни-члени послідовно підтримували спільні рішення Євросоюзу. Каллас наголосила, що сила ЄС полягає в єдності, а будь-які внутрішні розбіжності можуть послабити його позиції на міжнародній арені.Нагадаємо, декілька днів тому висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики заявляла, що після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки..

У Кишиневі відбулося Міністерське засідання Ради Європи, за підсумками якого 37 держав підтримали створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України.За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, ухвалена Розширена часткова угода визначає механізми запуску та управління трибуналом, а також відкриває можливість приєднання до ініціативи іншим державам. Документ є третім установчим етапом створення Спецтрибуналу:"Путін завжди хотів увійти в історію. І цей Трибунал допоможе йому цього досягти. Він увійде в історію. Як злочинець. І не лише він. Путін, Шойгу, Герасимов, Бортніков, Золотов, Медведєв, Патрушев, Лукашенко та інші. Сьогодні всі вони отримали свій квиток до Гааги".Сибіга підкреслив, що створення трибуналу є відповіддю на злочин агресії проти України та важливим елементом відновлення міжнародного правопорядку. Він заявив, що відповідальність за війну не може бути предметом політичних компромісів.Також глава МЗС наголосив, що разом зі Спеціальним трибуналом планується запуск Міжнародної компенсаційної комісії та Реєстру збитків, які мають сформувати єдину систему відшкодування завданої шкоди. За словами міністра, наступними кроками стануть розширення кола країн-учасниць, запуск інституцій у Гаазі та підготовка до майбутніх судових процесів."Відповідальність ніколи не стане предметом компромісів. Справедливість — це невід'ємний елемент тривалого миру", — підкреслив Андрій Сибіга.Нагадаємо, одна з найбільших масованих атак Росії припала саме під час зустрічі лідерів Сполучених Штатів Америки та Китаю в Пекіні. Андрій Сибіга звернувся до світових лідерів після чергового злочину держави-агресорки..

Імпорт автомобілів в Україну у 2026 році суттєво змінився. Якщо ще кілька років тому пригнати авто з Європи чи США можна було відносно вигідно, то зараз цей процес став складнішим, дорожчим і більш контрольованим.Нові правила, які почали діяти з 2025 року, фактично перебудували ринок, адже частина популярних схем зникла, а помилки під час розмитнення можуть коштувати тисячі євро.У цьому матеріалі TrueUA розповідає про основні правила та тонкощі розмитнення авто в Україні 2026 року.Що змінилось у правилахГоловна тенденція — Україна поступово підтягує вимоги до європейських стандартів, і це одразу вплинуло на імпорт авто.Найважливіші зміни:фактично обов’язковий екостандарт Euro-6;скасування частини податкових пільг (особливо для електромобілів);посилені перевірки митної вартості;жорсткіший контроль документів і походження авто;заборона на ввезення автомобілів з РФ.Усе це означає просту річ: "дешево пригнати стару машину" більше не працює.Які авто тепер реально можна ввезтиКлючовий фільтр у 2026 році — це екологія. Автомобіль повинен відповідати стандарту не нижче Euro-6. Без цього його просто не оформлять.На практиці це означає:більшість авто старше 10-12 років автоматично відпадають;потрібен сертифікат або підтвердження екостандарту;авто має відповідати технічним нормам безпеки.Найменше проблем виникає з автомобілями з ЄС — вони вже зазвичай відповідають усім вимогам і мають зрозумілу історію.Скільки коштує розмитнення у 2026 роціФормула залишилась класичною, але загальна сума стала відчутно більшою. Основу складають три платежі:ввізне мито (приблизно 10% від вартості авто);акциз (залежить від двигуна, палива і віку);ПДВ 20% (нараховується на всю суму разом із митом і акцизом).Саме акциз найчастіше "вбиває" вигоду. Чим старіше авто — тим більший податок.У результаті в середньому розмитнення додає 30-50% до вартості авто. Проте для старих дизелів сума може бути ще більшою. Для новіших машин — менше, але все одно відчутно. Ціни йдуть без урахування доставлення, брокера, сертифікації та реєстрації.Електромобілі: кінець ери пільгРаніше електрокари були найвигіднішим варіантом для імпорту. Але у 2026 році ситуація змінилась. Головне нововведення — повернення ПДВ 20%. Через це електромобілі подорожчали на 15-30%, а різниця між ними і бензиновими авто значно зменшиласьПри цьому вони не втратили актуальність повністю. Їх досі обирають через дешеву експлуатацію і економію на паливі. Але тепер покупку потрібно рахувати значно уважніше.Які документи потрібні для розмитнення автоНавіть якщо всі податки сплачені, без правильних документів авто не оформлять. Варто підготувати:договір купівлі-продажу або інвойс;техпаспорт;підтвердження оплати;митну декларацію;сертифікат відповідності.Митниця особливо уважно перевіряє:реальну вартість авто;історію транспортного засобу;відповідність характеристик.Саме тут найчастіше виникають затримки або додаткові витрати.Чому зараз легко "потрапити на гроші"У 2026 році ризики стали значно вищими. Типові помилки виглядають досить буденно, але коштують дорого. У багатьох випадках проблема не в самих податках, а в неправильному плануванні ще до покупки.Найпоширеніші:заниження вартості авто — митниця все одно перевірить;купівля старого авто без розрахунку акцизу;відсутність підтвердження екостандарту;помилки в документах;прострочення транзиту.Розмитнення у 2026 році — це вже не тільки технічна процедура, а й частина фінансового планування. Сьогодні "виграють" ті, хто рахує повну вартість до покупки, обирає відносно нові авто, а також не економить на документах і перевірках. А головне — розуміє, що дешеве авто за кордоном не означає дешеве авто в Україні.Додамо, у квітні 2026 року український ринок нових авто показав зміни у вподобаннях покупців. Частка машин із традиційними двигунами зросла до 58%, проти 56% торік.Читайте також: В Україні військовим можуть дозволити ввозити авто без мита та ПДВ: які умови.

У середу, 13 травня, Європейський Союз офіційно сповістив Раду Європи про свій намір долучитися до Розширеної часткової угоди про Управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга."Я дякую ЄС, моїм колегам Каї Каллас (віцепрезидент Європейської комісії, — ред.) та Майклу Макграту (європейський комісар з питань юстиції, — ред.) за їхні принципи, силу та лідерство. Необхідно притягнути до повної відповідальності керівництво держави-агресора, а також усіх винних, та притягнути їх до правосуддя", — наголосив Сибіга.Як відомо, вчора Рада ЄС затвердила рішення про запуск Спецтрибуналу. Наступний крок планують зробити в Кишиневі 14-15 травня.У порядку денному засідання йшлося про те, що Рада ухвалює рішення щодо позиції ЄС стосовно розширеної часткової угоди про управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України.Посли ЄС підтримали це рішення 29 квітня 2026 року. Через день, 30 квітня, Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС долучитися до цієї ініціативи. Тоді повідомляли, що загалом до ініціативи готові долучитися 25 країн ЄС.Нагадаємо, раніше радник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов розповідав, що ЄС може стати співзасновником Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Проте перші вироки можуть з’явитися лише за декілька років..

Станом на вівторок, 12 травня, невідомо, скільки переговорних кластерів відкриє в червні Європейський Союз щодо вступу України. Дві країни найбільше виступають за те, щоби не відкривати більше, ніж один кластер "Основи".Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. За його словами, лідери ЄС зберуться в Брюсселі на великий саміт 18-19 червня, під час якого можуть ухвалити принаймні неофіційне рішення про відкриття переговорних розділів з Україною та Молдовою.Головне питання полягає у тому, скільки кластерів відкриють. Хоча більшість дипломатів, з якими спілкувалося "Радіо Свобода", вважають, що бодай щось відкриють під час кіпрського головування в Раді ЄС, яке закінчується 30 червня, точна кількість залишається невідомою.Тридцять три розділи розділені на шість кластерів. Європейська комісія, Україна та деякі з найбільших прихильників України в ЄС, такі як країни Балтії, вважають, що всі шість кластерів можуть бути відкриті вже в червні, тобто всі 33 розділи.Інші держави налаштовані обережніше. Крім запитань, що досі залишаються щодо позиції Угорщини, більшість країн заявляють, що це процес, який ґрунтується на заслугах, тобто Україні не пропонуватимуть поступок.Джозвяк окремо наголосив, що Франція та Польща найбільше опираються тому, аби відкрити більше, ніж один кластер для України у червні.У Франції існують побоювання, що швидкий рух України може стати негативним фактором у президентській виборчій кампанії наступного року, в якій популісти як правого, так і лівого крила скептично ставляться до розширення Євросоюзу на схід.В інших державах-членах, зокрема, у східній частині ЄС, все ще існує бажання не поспішати, принаймні щодо України, оскільки вона неминуче перетягне на себе значні кошти на сільське господарство та фінансування з фонду згуртування, які зараз спрямовуються до таких країн, як Болгарія, Польща, Румунія та Словаччина.Найпоширенішим прогнозом у Брюсселі є те, що в червні відкриють лише так званий блок фундаментальних питань. Це кластер "Основи", що складається з декількох ключових розділів, таких як, наприклад, основні права, судова система та державне управління. Він завжди відкривається першим і закривається останнім.Можливо, вдасться досягнути компромісу, за яким також можуть відкрити ще два кластери: найімовірніше, ті, що стосуються зовнішніх відносин і внутрішніх ринків. Але все ще вважається, що, крім "Основ", решту поступово відкриватимуть під час ірландського головування у другій половині року та литовського головування на початку 2027 року.Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос спрогнозувала 11 травня, що перший перемовний кластер для України можуть відкрити під час головування Кіпру у ЄС (до 30 червня), а інші п'ять — у липні 2026 року.Нагадаємо, наприкінці квітня Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує вже 2026 року відкрити всі переговорні кластери з Європейським Союзом щодо вступу у блок..

Після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки.Про це заявила висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після засідання Ради ЄС з питань безпеки у вівторок, 12 травня, її цитує "Європейська правда".Вона зазначила, що ЄС пропонує моніторинг припинення вогню за допомогою супутників як одну з гарантій безпеки Україні після укладення мирної угоди з Росією."Ми просуваємо нашу роботу над безпековими гарантіями ЄС для України, коли буде перемир'я", — заявила Каллас.Вона акцентувала, що для цього варто посилити супутниковий центр Євросоюзу, щоби він повноцінно міг надавати підтримку для моніторингу припинення вогню.Висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики додала, що європейські супутники також можуть "відстежувати тіньовий флот Росії та допомагати запобігати обходження санкцій"."Міністри також обговорили модернізацію двох навчальних центрів для українських військових, і я дякую тим державам-членам, які вже надали фінансування для цього", — підсумувала головна дипломатка Євросоюзу.У лютому Володимир Зеленський розповідав, що під час тристоронніх переговорів у Женеві за участю делегацій України, Росії та США 17-18 лютого сторони розглянули військові та політичні аспекти. Найбільшого прогресу досягнули у питанні моніторингу припинення вогню."З того, що я почув від нашої делегації: військові розуміють, як моніторити припинення вогню та припинення війни, якщо на це буде політична воля. Вони, в принципі, там майже про все домовилися", — наголосив він.За його словами, моніторинг точно буде відбуватися за участі американської сторони. Такий пункт не викликав заперечень ні в української, ні в російської сторони.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків, стримування залишається одним із найважливіших компонентів "майбутньої структури безпеки"..

У Європейській комісії вперше прокоментували вручення підозри колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку.Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє у коментарі для "Суспільного" зазначив, що сам факт розслідування у цій справі свідчить про "роботу антикорупційних органів в Україні".Він підкреслив, що боротьба з корупцією залишається ключовою умовою на шляху України до членства в Європейському Союзі. За його словами, важливо забезпечити незалежність і захист антикорупційних інституцій.Мерсьє також заявив, що у Єврокомісії "уважно стежитимуть за подальшим розвитком ситуації".Підозра Єрмаку: що відомоНАБУ та САП ввечері 11 травня повідомили про підозру Андрію Єрмаку. Йдеться про справу щодо легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом.Сьогодні ж підозри в цій же справі отримали ще шість учасників організованої групи, яку викрили вчора на легалізації здобутого у злочинний спосіб майна в особливо великих розмірах. Ідеться про:колишнього віцепрем'єр-міністра України (Олексій Чернишов — ред.);бізнесмена (одного з керівників злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в межах спецоперації "Мідас") (Тимур Міндіч — ред.);інших осіб."Йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько восьми гектарів і чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також окремої резиденції загального користування — спа-зони", — деталізували правоохоронці.Вони додали, що частину витрачених на будівництво коштів отримали через так звану "пральню", підконтрольну бізнесмену — майбутньому власнику однієї з резиденцій. А це — майже дев’ять мільйонів доларів.Обрання запобіжного заходу ЄрмакуУ вівторок, 12 травня, приблизно о 16:00 екскерівник ОП прибув до суду, йому мали обрати запобіжний захід. За словами Єрмака, він очікує на "справедливе рішення".Згодом журналісти видання "Суспільне" повідомили, що суд вирішив сьогодні не обирати запобіжний захід, а лише заслухати прокурора і частину матеріалів слідства. Однак його мають обрати протягом 72 годин з моменту оголошення підозри.Адвокат Єрмака Фомін заявив, що його справа налічує 16 томів по 250 сторінок, тому захист не зміг повністю прочитати матеріали. Через це вони просять про відкладення засідання. Прокурорка САП також зазначила, що є частина доказів, які не готові розголошувати у відкритому режимі.Раніше голова САП Олександр Клименко заявив, що для Єрмака будуть вимагати тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави у 180 мільйонів гривень. Нагадаємо, що захист колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака офіційно відреагував на звинувачення правоохоронців щодо його участі у схемі легалізації коштів на елітному будівництві. Адвокат Ігор Фомін заперечив будь-яку причетність свого підзахисного до фінансових махінацій і заявив про відсутність доказової бази у справі..

Кандидатура президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра найчастіше обговорюється як потенційного перемовника від Європейського Союзу щодо завершення війни в Україні. Наразі тривають обговорення з цього приводу.Таку інформацію оприлюднило видання Spiegel, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що в керівній коаліції Німеччини розглядають Штайнмаєра як кандидатуру для участі в переговорному процесі від імені ЄС. Очікується, що це питання стане темою внутрішніх обговорень найближчим часом."Урядова коаліція навряд чи підтримає пропозицію російського диктатора Володимира Путіна призначити колишнього німецького канцлера Герхарда Шредера представником ЄС на переговорах. У німецькому уряді не вважають, що він самотужки впорається з таким завданням", — ідеться в журналістському матеріалі.Однією з ідей також є створення "переговорного дуету" у складі чинного президента та Герхарда Шредера.Німецький уряд наразі не вважає пропозиції Москви такими, що заслуговують на довіру. У Берліні наголошують, що Росія поки що не продемонструвала жодної реальної готовності до компромісів.На думку джерел видання, заяви Кремля вписуються в серію гібридних атак, спрямованих на розкол Європи. За їхніми словами, тестом на правдивість намірів Росії могла би стати готовність Москви продовжити триденне припинення вогню.Висока представниця Євросоюзу Кая Каллас різко розкритикувала ідею залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до мирних переговорів між Україною та Росією. На її переконання, політик, який роками працював на користь Кремля, не може об'єктивно представляти інтереси європейської спільноти.Нагадаємо, що 28 травня минулого року Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Тоді український президент подякував за європейське лідерство Німеччини в оборонній підтримці України, а саме за внесок у захист життів і передачу систем протиповітряної оборони..

У суботу, 9 травня, український гарант Володимир Зеленський провів перемовини із президентом Європейської ради Антоніу Коштою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час переговорів було розглянути спільну роботу заради подальшої європейської інтеграції України.Зеленський запевнив, що Україна буде повноправною частиною Євросоюзу. Наразі триває підготовка до відкриття кластерів і подальших рішень.Крім того, сторони обговорили й нещодавні кроки в дипломатії та домовленість за посередництва Америки провести обмін полоненими з Росією у форматі 1000 на 1000."Вдячний за привітання українців та України з Днем Європи і вдячний за всю підтримку Європи для України в час нашої оборони в повномасштабній війні. Ми захистимо свою незалежність і право нашого народу самостійно обирати шлях. Саме цим ми захистимо і право всіх європейських народів жити так, як вони самі того хочуть. Росії не вдасться зламати Європу та розколоти її: багато було намагань, але жодне не спрацювало. І не спрацює", — додав гарант.Зауважимо, протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка заявляв, що Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після прибуття до Москви в п’ятницю, 8 травня, поклав вінок до могили невідомого солдата біля Кремля. Він також заявив, що є свого роду "чорною вівцею" у стаді Європейського Союзу.Про це повідомило словацьке видання Dennik N. Журналісти цитують Роберта Фіцо, який наголосив, що для нього важливі "нормальні відносини" між Словаччиною та Росією, та сказав російським журналістам, що хоче обговорити з Володимиром Путіним деякі практичні питання."У Європейському Союзі завжди є якісь чорні вівці. Я, отже, належу до того стада. Я кажу це скрізь, тому не маю проблем сказати це й тут — я є противником єдиної обов’язкової думки. Такий підхід є дуже неправильним", — зазначив очільник уряду Словаччини.Фіцо додав, що виявляє повагу до кожного, хто доклався до повалення фашизму, згадав про свій візит до Дахау, запланований візит до Нормандії та догляд за кладовищами румунських солдатів, які визволяли Чехословаччину. Він неодноразово заявляв, що відкидає перекручування історичних фактів."У мене не було абсолютно жодних проблем з тим, щоби приїхати на урочистості. Я радію, що завтра матиму нагоду поговорити з Путіним. Також я хочу поставити йому декілька запитань і передати деякі повідомлення. Багато європейських політиків цікавилися цією поїздкою", — зауважив словацький прем’єр-міністр, також згадавши про замах на нього 2024 року.Своїм головним посланням він назвав те, що "основне слово — це діалог, ми маємо розмовляти та зустрічатися". Фіцо також сказав, що є прихильником будь-якої форми перемир’я в Україні."Хочу висловити переконання, що ми наближаємося до закінчення російсько-української війни", – висловив упевненість словак.Крім того, Фіцо зазначив, що було би запереченням історії, якби до жертв, яких у боротьбі проти фашизму принесли колишній СРСР і Росія, не виявляли поваги.Як відомо, Роберт Фіцо у Москві має провести зустріч з Володимиром Путіним, але участі в параді 9 травня не братиме.Нагадаємо, раніше з’являлася інформація, що прем’єр-міністр Словаччини під час поїздки до Москви може передати російському диктатору повідомлення від президента України Володимира Зеленського.У коментарі журналістам радник президента України Дмитро Литвин розповів, що Роберт Фіцо під час поїздки до Москви може говорити з Володимиром Путіним про готовність України до зустрічей на рівні лідерів..

Український уряд підготував зміни до Державного бюджету на 2026 рік, спрямовані на посилення сектору безпеки та оборони. Ці коригування стали можливими завдяки погодженню масштабної фінансової підтримки з боку Європейського Союзу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд підготував зміни до Державного бюджету-2026 для посилення сектору безпеки і оборони. Це стало можливим завдяки погодженню позики Євросоюзу обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки", — зазначила вона.Свириденко додала, що у 2026 році Україна очікує на 45 мільярдів євро підтримки, з яких 31,8 мільярда євро — на оборону та безпеку держави, ще 13,2 мільярда євро — на покриття дефіциту бюджету. Очікується, що перший транш надійде уже в червні.Як зміняться доходи державиЗагалом доходи державного бюджету зростуть на понад 2,2 трильйона гривень — передусім завдяки міжнародній підтримці та додатковим надходженням у межах виконання Плану України. Йдеться про:Додаткові 1,56 трильйона гривень для сектору безпеки і оборони. З них:на грошове забезпечення військовослужбовців — 174,3 мільярда гривень;️на розвиток озброєння та військової техніки — 1,37 трильйона гривень;резерв для сектору безпеки і оборони — 14,6 мільярда гривень."Окремо передбачаємо додаткові ресурси для розвитку українського ОПК, модернізації техніки та нарощування виробництва власної зброї", — зауважила Свириденко.40 мільярдів гривень на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та громад. Це ресурси на підготовку до осінньо-зимового періоду, захист енергетики та забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури.Ще 40 мільярдів гривень додатково до резервного фонду — для оперативного реагування на виклики воєнного часу.Свириденко подякувала партнерам за підтримку України та міністерствам за оперативну підготовку змін до бюджету, які враховують потреби ЗСУ."Працюватимемо надалі з народними депутатами для підтримки змін у сесійній залі", — запевнила посадовиця.Нагадаємо, 30 квітня український уряд ухвалив рішення щодо нормативів дивідендів для державних компаній. За підсумками 2025 року до бюджету надійде майже 50 мільярдів гривень..