# ЄС

Зараз 4,38 мільйона українців, які вимушено виїхали з країни через війну, перебувають під тимчасовим захистом у державах Європейського Союзу. Найбільше їх у Німеччині.Про це повідомили в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України з посиланням на останні дані Eurostat."Найбільше українців під тимчасовим захистом наразі перебуває у Німеччині — 1 260 230 осіб, Польщі — 965 990 та Чехії — 397 185. Найвищі показники кількості осіб під тимчасовим захистом на тисячу жителів зафіксовано у Чехії (36,4), Польщі (26,5) та Словаччині (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,7 на тисячу мешканців", — йдеться в повідомленні.За даними Eurostat, протягом 2025 року країни ЄС ухвалили 683 395 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам України, що на 14% менше порівняно з 2024 роком.При цьому станом на кінець січня 2026 року кількість українців із таким статусом у ЄС зросла на 23110 осіб порівняно з кінцем грудня 2025 року."Ми перебуваємо у постійному контакті з європейськими інституціями та разом із міжнародними партнерами напрацьовуємо стратегічні рамки реагування на можливі зміни", — зазначила заступниця міністра Ілона Гавронська.Вона додала, що водночас для України принципово важливо, щоби до наших громадян у країнах ЄС ставилися з гідністю."Наше спільне завдання — створити умови, за яких українці зможуть реалізовувати свій потенціал, зберігаючи можливість ухвалювати поінформоване рішення щодо повернення та реінтеграції в Україні", — наголосила посадови ця.Як відомо, в червні 2025 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Україна хоче відкрити Центр єдності (Unity Hub) у Стокгольмі (Швеція). Він має запрацювати вже влітку 2026 року. Головна мета — підтримка українців, які мешкають у цій і сусідніх країнах..

Деяким радикалам з адміністрації президента Дональда Трампа не подобається Європейський Союз. Тому Сполучені Штати Америки хочуть розділити Європу. Це варто усвідомити європейському керівництву.Таку заяву зробила представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, її цитують журналісти Financial Times."Важливо, щоби всі країни зрозуміли, що США дуже чітко показали: вони хочуть розділити Європу. Їм не подобається Європейський союз", — наголосила вона.За її словами, Вашингтон використовує тактику, яку "застосовують противники ЄС". Вона також визнала, що політика президента США Дональда Трампа посилила позиції Франції й інших країн, які виступають за "автономнішу" Європу, насамперед в оборонній галузі.При цьому представниця Євросоюзу попередила, що надто швидкий перехід до такої моделі може виявитися контрпродуктивним. Очільниця дипломатії Європейського Союзу додала, що Європі необхідно одночасно знижувати залежність від США та підтримувати співпрацю з ними.За її словами, європейські країни поки що не можуть відмовитися від закупівель американської військової продукції, але вони мають паралельно нарощувати інвестиції у власну оборонну промисловість.Раніше з’являлася інформація, що європейські офіційні особи намагаються переконати адміністрацію президента США переглянути рішення про скорочення американської військової присутності в Європі.До речі, ще на початку року президент США Дональд Трамп заявляв, що хоче скоротити американський військовий контингент у Європі на 20%.Нагадаємо, на початку березня президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera заявив, що Європа не настільки розвинена у військовій сфері, як США. Але в перспективі вона теж може мати потужний військовий потенціал. Україна вдячна за підтримку європейським країнам..

Україна сподівається на отримання фінансування від Європейського Союзу в перші тижні квітня. Також Національний банк України має план "Б" на випадок непередбачених обставин. Тому є можливості подолати вето прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.Про це розповів голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю виданню Bloomberg.Він розповів, що надходження фінансування ЄС очікується у квітні. Якщо цього не станеться, то в України є резервний план, який включає заходи монетарної політики та витрати на борг.Голова НБУ наголосив, що замінити фінансування в такому масштабі повністю неможливо, але план "Б" дозволяє утримати стабільність."У моєму кабінеті ціла полиця з усіма цими планами "Б" — я міг би навіть відкрити навчальні курси про те, як складати плани "Б", — зізнався Пишний.Він також зауважив, що не хоче створювати паніку, але Україна готова до будь-якого перебігу подій, навіть якщо не отримає кредитну підтримку."Є два основних джерела для фінансування цієї прогалини: внутрішній ринок боргу та монетизація бюджетних потреб", — пояснив очільник Нацбанку України.При цьому він зазначив, що накопичення золотих запасів, яке інші центральні банки використовують як буфер у воєнний час, "не є варіантом для України"."Звичайно, ми обговорювали це питання, але ситуація в Україні є дещо особливою. Ми повинні залишатися в стані високої ліквідності", — підсумував Андрій Пишний.Нагадаємо, наприкінці лютого стало відомо, що уряд спільно з Нацбанком розширює фінансові можливості для вітчизняних експортерів і залучає банківський сектор до відновлення енергетичної інфраструктури. Зокрема, з 1 березня набрали чинності нові правила, що збільшують граничні терміни розрахунків за експортними операціями для окремих категорій машинобудування..

У Будапешті важливо, щоби між Росією та Угорщиною "завжди було щось", тобто якась буферна територія. Тому, навіть попри розбіжності між країнами, влада Віктора Орбана зацікавлена у збереженні України.Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час виступу в місцевому парламенті в понеділок, 9 березняВін пояснив свою тезу ще одним історичним прикладом: мовляв, коли Угорщина була сусідом СРСР, це не мало особливої вигоди для неї."Тому ми зацікавлені не в ослабленні України, а в її зміцненні. Завжди має бути щось, це можна назвати навіть Україною, між Росією й Угорщиною", — зауважив він.Особливо угорський прем’єр-міністр наголосив, що він дивиться на світ не з погляду українців, а з погляду угорців."Безпека угорців може бути гарантована з більшим успіхом, якщо ми не будемо сусідами з Росією", — визнав Орбан.Він цинічно додав, що саме тому "Україна завжди може розраховувати на підтримку Угорщини"."Питання тільки в тому, як ми уявляємо собі місце України в цій Європі? Ми не хочемо їх пускати до Європейського Союзу, вони вже зараз поводяться так, ніби вони вже є його членами. Вимагають, погрожують і шантажують, хоча вони навіть не є його членами", — акцентував Віктор Орбан.Прем’єр-міністр Угорщини зауважив, що "не хоче бачити таких людей, таку країну в Союзі, але буде прагнути до укладення стратегічної угоди між Європейським Союзом і Україною, яка вирішить майбутнє України так, як це вигідно Європі та нам, угорцям".Нагадаємо, що Петер Мадяр, який є лідером угорської опозиційної партії "Тиса", звинуватив премʼєр-міністра Віктора Орбана в залученні російської розвідки до парламентських виборів. Голосування в Угорщині відбудеться у квітні..

Європейські партнери продовжують підтримувати відновлення України. Керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на 1,5 мільярда євро.Про це повідомив віцепремʼєр-міністр із відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.Він уточнив, що 466,5 мільйона євро з цієї суми спрямовуються на проєкти, які координує Мінрозвитку:106 мільйонів євро — продовження фінансування у межах проєкту "Шляхи солідарності" для забезпечення логістики, ремонту та реконструкції автомобільних доріг;123 мільйони євро — масштабування програм "Енергодім" і "ВідновиДІМ" для енергоефективного відновлення житла;26,5 мільйона євро — будівництво та ремонт укриттів у будівлях, що відновлюються за муніципальними програмами ЄІБ;132,5 мільйона євро — забезпечення обслуговування залізничної інфраструктури та розвиток залізничного сполучення;68,5 мільйона євро — перший транш проєкту з модернізації пунктів пропуску на західному кордоні;10 мільйонів євро — дофінансування поточних проєктів."Також у програмі ЄБРР 100 мільйонів євро передбачено на реалізацію проєктів щодо децентралізації теплопостачання й енергопостачання в межах прямої співпраці з містами та бізнесом", — додав український міністр.Олексій Кулеба підсумував, що фінансування поєднує кредитні ресурси Європейського інвестиційного банку та грантову підтримку ЄС, що дозволяє зменшити фінансове навантаження на бюджет.Нагадаємо, декілька днів тому аналітики видання Politico повідомляли, що ЄС намагається знайти спосіб розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України. Але Угорщина не відмовляється від блокування рішення, а юридичних механізмів швидко обійти це наразі немає..

Росія готова працювати з європейськими покупцями вуглеводнів, якщо вони захочуть. Але Москва може відновити таку співпрацю лише за відсутності "політичної кон'юнктури".Про це заявив кремлівський диктатор Володимир Путін під час наради щодо ситуації на світовому ринку нафти та газу. Його цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Якщо європейські компанії, європейські покупці раптом вирішать переорієнтуватися та забезпечити нам довгострокову стійку спільну роботу, позбавлену політичної кон'юнктури, будь ласка", — зазначив очільник Кремля.Він запевнив, що Росія ніколи не відмовлялася від взаємовигідної співпраці та готова працювати і з європейцями в тому числі."Але нам потрібні якісь сигнали від них, що вони готові і теж хочуть працювати, і забезпечать нам цю стійкість і стабільність", — додав російський диктатор.Він підсумував, що це питання уряд Російської Федерації тримає під контролем, як і низку інших.Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз узяв курс на повну енергетичну незалежність від Москви, закріплену в плані REPowerEU.При цьому тільки дві країни Євросоюзу — Угорщина та Словаччина — наполягають на продовження купівлі дешевих російських енергоносіїв всупереч єдиній лінії ЄС.Нагадаємо, сьогодні єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що війна на Близькому Сході може спричинити одночасно стагнацію й інфляцію у європейській економіці. Це цілком реально, якщо бойові дії в цьому регіоні затягнуться на тривалий період..

Війна на Близькому Сході може спричинити одночасно стагнацію й інфляцію у європейській економіці. Це цілком реально, якщо бойові дії в цьому регіоні затягнуться на тривалий період.Про це заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, якого цитують журналісти Euractiv.Виступаючи перед засіданням міністрів фінансів єврозони в Брюсселі, він зазначив, що тривала війна на Близькому Сході може спричинити порушення ланцюгів постачання та "негативний вплив на довіру".За його версією, цей сценарій нагадує той, який Європа пережила після війни Судного дня між арабськими державами й Ізраїлем 1973 року."Очевидно, що економічний вплив буде значною мірою залежати від тривалості та регіональності конфлікту", — зауважив єврокомісар із питань економіки.Він додав, що оптимістичний сценарій, за якого війна закінчиться "протягом декількох тижнів", не матиме значного впливу на глобальну економічну активність."Однак, якщо війна затягнеться, з перебоями в судноплавстві в Ормузькій протоці, а також з атаками на енергетичну інфраструктуру в країнах Перської затоки, це може закінчитися значним стагфляційним шоком для світової та європейської економіки, а підвищення цін на енергоносії призведе до ширшої інфляції", — наголосив Домбровскіс.Він пояснив, що може виникнути ситуація, за якої виробництво падає, а безробіття зростає одночасно зі стрімким зростанням цін.Його коментарі з'явилися в той час, коли ціна на нафту марки Brent (світовий еталон нафти) в понеділок зранку підскочила до 119 доларів за барель — найвищого рівня з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року.Нагадаємо, сьогодні експерт з паливного ринку Сергій Куюн заявив у "Медіацентрі Україна", що в певній паливній блокаді України Угорщина стала лише першою країною. На теперішній момент також зупинено на тиждень постачання з Польщі..

Ціни на газ у Європі зросли ще на 30% і досягли 69,50 євро за мегават-годину на відкритті торгів. Причиною стало блокування Ормузької протоки, через яке не можуть проходити газовози з Катару та ОАЕ.Про це повідомляє Financial Times, пише "Економічна правда".Ще 2 березня ціни на газ зростали на 50%, а з початку кризи вони зросли більш ніж удвічі. Катар і ОАЕ зазвичай забезпечують близько 20% світових постачань скрапленого природного газу, проте через загрозу з боку Ірану доставлення наразі заблокована.У середу, 4 березня, Катар оголосив форс-мажор щодо своєї діяльності зі скрапленим газом, що додатково посилює тиск на європейський енергоринок.За інформацією Bloomberg, ситуацію посилює скорочення видобутку нафти ключовими арабськими країнами, через що ціна на барель вже перевищила $100. Вичерпані зимові запаси та обмежені обсяги зрідженого газу змушують Європу конкурувати з Азією за ресурси, створюючи серйозний інфляційний тиск на економіку.Експерти прогнозують, що перебої у постачанні можуть тривати приблизно три місяці, а уряди ЄС активно шукають альтернативні джерела для заповнення сховищ. Світові енергетичні ринки опинилися у вкрай вразливому становищі.Нагадаємо, уряд Німеччини розглядає можливість закупівлі біогазу в України. Водночас німецькі посадовці наголошують на пріоритеті розвитку власних внутрішніх джерел енергії.Додамо, 4 березня стало відомо, що президент РФ Володимир Путін погрожує обмежити постачання газу до Європейського Союзу. Цей крок може вплинути на енергетичну безпеку континенту та підвищити напруженість у відносинах з РФ..

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо готовий за прикладом Угорщини заблокувати кредит Європейського Союзу для України у розмірі 90 мільярдів євро в разі, якщо партія Віктора Орбана "Фідес" програє вибори. Про це Роберт Фіцо заявив у спеціальному зверненні, опублікованому на його Facebook-сторінці.Він розповів, що на майбутній зустрічі з головою Єврокомісії планує обговорити питання зупинки роботи нафтопроводу "Дружба". Фіцо додав, що запропонує послуги Словаччини на випадок, якщо на трубопроводі в Україні потрібно буде "затягнути якийсь гвинт"."Але найголовніше послання полягатиме в тому, що Словаччина готова перейняти естафету від Угорщини, якщо це необхідно", — заявив прем’єр-міністр.Він нагадав, що наразі позика Євросоюзу для України в розмірі 90 мільярдів євро є фактично заблокованою."Однак я не наївний. Український президент останнім часом каже про відновлення постачань через місяць-півтора. Тобто після виборів в Угорщині, де він розраховує на перемогу опозиції. Тоді вже не буде жодних шансів на нафту зі сходу. Хіба що естафету Угорщини перейме хтось інший", — зауважив Фіцо.Таким чином він натякнув, що це може зробити Словаччина. Вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня.Словацький прем’єр-міністр додав, що блокування цього "величезного військового подарунка Україні є легітимним інструментом для досягнення відновлення постачань нафти". "У будь-якому разі тепер черга за Європейським Союзом", — підсумував Роберт Фіцо.Нагадаємо, 4 березня речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий зазначав, що Словаччина після розриву контракту на аварійне постачання електроенергії Україні насамперед нашкодить сама собі..

Європейський Союз намагається знайти спосіб розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України. Угорщина не відмовляється від блокування рішення, а юридичних механізмів швидко обійти це наразі немає.Такий висновок зробили аналітики видання Politico. Вони нагадали, що всі 27 держав ЄС мають підтримати позику, яка фінансуватиметься за рахунок спільних запозичень.Як відомо, проросійський прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан спочатку погоджувався на цей крок, згодом Будапешт змінив позицію.Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель має різні варіанти виконання обіцянки щодо фінансової допомоги Україні. Водночас дипломати ЄС визнають, що швидкого юридичного способу обійти угорське вето наразі не існує."Будапешт пов’язує свою позицію зі суперечкою навколо нафтопроводу "Дружба", яким нафта з Росії постачається до Центральної Європи. Угорщина наполягає, що Україна нібито повинна розв’язати проблему з пошкодженою ділянкою трубопроводу, а вже після цього ЄС надасть Києву гроші", — зауважили експерти.Вони додали, що в Брюсселі розглядають можливість відправити місію для перевірки стану трубопроводу, який не працює з початку січня. Угорщина та Словаччина підтримують таку ідею.Водночас Україна заявила, що трубопровід пошкоджений російським ударом, а його ремонт у зоні бойових дій пов’язаний зі серйозними ризиками. Президент України Володимир Зеленський сказав, що Київ може погодитися на відновлення трубопроводу, якщо це стане умовою для розблокування допомоги."Чесно кажучи, я би волів його не відновлювати. Але якщо без цього кредит ЄС на 90 мільярдів євро залишиться заблокованим, відновлення "Дружби" можливе приблизно за півтора місяця", — цитують українського лідера медійники.ЄС сподівається знайти рішення до саміту лідерів 19 березня, де планують обговорити першу виплату Україні вже на початку квітня. При цьому, за інформацією Politico, сподівань на розблокування поки що немає, але в Європейській комісії хочуть зробити "хоч щось".Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро. Він напівжартома заявив, що «дасть адресу воїнам ЗСУ, нехай вони йому телефонують і з ним спілкуються своєю мовою".Державний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю Угорщини Золтан Ковач заявив, що такі слова українського лідера нібито є "погрозами та шантажем"..

Цього тижня мав відбутися черговий етап переговорів між американською, українською та російською делегаціями, але їх скасували. Президент Володимир Зеленський розповів, що відтермінування тристоронньої зустрічі та можливу зміну місця її проведення ініціювала Україна. Коли є шанс на відновлення переговорного процесу і в якому форматі?"Зараз у світі ще одна війна на Близькому Сході. Ми говорили з американською стороною — тому що саме вони є стороною, яка запрошує Україну і Росію на зустріч, — про можливу зміну місця проведення і відтермінування зустрічі на деякий час через війну на Близькому Сході", — заявив Зеленський.Перенесення переговорів — правильний крок. Розмова за столом має вестися про війну у нас, а не в Ірані, а росіяни могли використати зустріч для просування власної позиції стосовно подій на Близькому Сході.Коли ж можливе поновлення переговорного процесу, адже військова операція США та Ізраїлю проти Ірану явно затягується, її географія масштабується? Прикладом чого став удар іранських дронів по аеропорту азербайджанської Нахічевані."Дух Анкориджа вивітрюється". Чи вийде Росія з переговорівПро ймовірність виходу росіян із переговорів першою повідомила агенція Bloomberg. За її джерелами, у Москві досягнення мирної угоди прямо пов’язують із територіальними поступками України по Донбасу. Ця новина з’явилася 28 лютого, але готувалася точно до початку війни в Ірані, яка сплутала карти всім.Учора ж глава МЗС країни-терористки Сергій Лавров узявся розповідати, про гарну атмосферу під час зустрічі Путіна з Трампом на Алясці, але "дух Анкориджа вивітрюється". Далі він накинувся зі звинуваченнями на США та їхніх союзників в Європі за посилення санкцій, продаж зброї для України та передачу їй розвідданих. Це заявка на вихід із переговорного процесу? Радше навпаки, бажання його якнайшвидше відновити, запропонувавши американцям вплинути на іранський режим в обмін на посилення тиску на Україну. Не виключено, Путін не публічно зробив американцям такі пропозиції.Негативним сигналом щодо такого сценарію стала заява Трампа в інтерв’ю Politico. Глава Білого дому знову звинуватив у небажанні миру Володимира Зеленського."Зеленський повинен взятися за справу й укласти угоду. Я думаю, що Путін готовий її укласти. Неможливо уявити, що саме він (Зеленський) є перешкодою. У вас немає козирів. А тепер у нього їх ще менше", — зазначив американський президент.Якщо проаналізувати періоди, коли він звинувачував Зеленського у небажанні миру, можна простежити цікаву тенденцію. Вперше — коли у січні торік почалися прямі американсько-російські переговори — апогеєм став скандал в Овальному кабінеті 28 лютого 2025-го. Фраза про "відсутність козирів" з’явилася саме тоді. На думку аналітиків, під час контактів росіяни через Кирила Дмитрієва передали Трампу та його оточенню дуже ласі пропозиції, зокрема, щодо спільних проєктів в Арктиці. Наступний етап посиленого тиску з Білого дому на Зеленського був після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці у серпні. "Дух Анкориджа" — обіцянка американського президента Путіну дотиснути Україну до територіальних поступок та задоволення низки інших забаганок Кремля, як-то офіційний статус російської мови, припинення ліквідації РПЦ в Україні тощо. А Росія в обмін піде на вигідні їй поступки. Це все ми бачили у сумнозвісному "мирному плані з 28 пунктів".Торік восени шалений тиск Трампа провалився, значною мірою завдяки єдності наших європейських партнерів. А оскільки угоди, яка влаштовує Кремль, нема, то "зависли" й ласі пропозиції росіян.Ініціатива Мерца. Чи готовий Трамп переглянути підхід до перемовинОкрім чіткої позиції України, дружбі Трампа з Путіним заважає Європа. Серед ключових вимог Москви щодо припинення війни — скасування санкцій. А тут контрольний пакет не у США, а в Європи. 19 санкційних хвиль від початку повномасштабного вторгнення (20-ту заблокував Віктор Орбан), заморожені російські мільярди, відмова від російського газу — це та інше Путін волів би скасувати. Але без згоди Євросоюзу Трамп не може нічого зробити. Ба більше, без "мирної угоди", на яку погодиться Київ, він не може скасувати й американські санкції, запроваджені рішенням Конгресу при Джо Байдену.У контексті позиції Європи дуже важливою є човникова дипломатія канцлера Фрідріха Мерца. За кілька днів до початку американсько-ізраїльської військової операції проти Ірану він відвідав Пекін, де зустрівся з Сі Цзіньпіном. Говорив і про Україну. Експерти по-різному оцінювали результат переговорів, але всі підмітили цікаве висловлювання Сі: у переговорному процесі щодо припинення війни в Україні "рівну участь" мають брати всі сторони. Хтось витлумачив це як дипломатичний натяк на можливість приєднання Китаю до переговорів, хтось — як підтримку Китаєм рівноправної участі Євросоюзу у переговорному процесі, а не лише США. Після вояжу до КНР Мерц полетів до Штатів, де говорив про Україну вже з Трампом. Очевидно, донісши тому бачення Сі Цзіньпіна.За океаном Мерц висловився за розширення переговорів між Сполученими Штатами, Україною та Росією за участю європейців."Без ЄС та наших близьких партнерів — сюди я явно включаю й Велику Британію, — без нас це не вийде… Ми не готові прийняти угоду, укладену за нашою спиною. Тільки коли Вашингтон поновить тиск на Росію, Путін буде готовий піти на поступки", — заявив канцлер.Він також висловив Трампу думку, що Росія затягує час. Той відповів: припинення війни у списку його пріоритетів "дуже високо". Зауважимо: візит Мерца відбувся на тлі війни в Ірані, тому мав ще й інший важливий компонент — прозондувати, чи не планує Трамп вийти з переговорів.Не планує, та після заяви в інтерв’ю Politico американський президент знову поставив перед українцями та європейцями складне запитання: на чиєму ж він боці. Трамп буде категорично проти залучення до переговорів Китаю, бо інакше покаже слабкість, але поки від нього не почули й готовності пристати на ініціативу Мерца, зробивши ЄС рівним партнером. З огляду на це потрібно розуміти два моменти.Перший: в Європі бачать шлях до завершення війни не так, як вигідно американській адміністрації. Росію потрібно доводити до економічного краху, що займе ще рік-півтора, і тоді вона піде на реальні переговори. У Білому домі навпаки — кидають Путіну рятівне коло, аби швидше отримати результат, і байдуже, яким він буде для нас. Тому коли Трамп каже про відсутність "козирів", існує ризик паузи у продажі зброї Європі для України. Під тим соусом, що зброя потрібна самим для перемоги над ІраномДругий момент: хоча розмови у форматі США — Україна — Росія себе майже вичерпали, відмовлятися від цього майданчика у жодному разі не можна, поки Трамп від нього політично залежний. На нього тисне громадська думка в США, яка на нашому боці, а також кампанія з проміжних виборів до Конгресу у листопаді, які республіканці ризикують з тріском програти, якщо їхній президент не виконає обіцянок, серед яких і припинення війни в Україні. Тому навіть якщо Трамп уткне щось на кшталт зупинки продажу зброї для України, не варто панікувати, таке було вже не раз. Минулого року — разів зо три. Вперше — рівно рік тому, що стало результатом згаданої сварки в Овальному кабінеті. Вдруге — на початку липня, коли американці зупинили постачання ракет PAC3-Patriot, 155-мм артилерійських снарядів, боєприпасів GMLRS, зенітних ракет Stinger, ракет AIM-7 та Hellfire. Втретє — у листопаді під час шатдауну. Паузи тривали недовго, і від них Трамп не отримав жодного іміджевого зиску, а от критики — вистачало.  .

Президент Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро.Під час брифінгу 5 березня український гарант закликав Будапешт припинить блокувати виплату."Надіємося, що одна особа в Євросоюзі не буде блокувати 90 мільярдів євро, або перший транш з 90 мільярдів євро і в українських воїнів буде зброя. Інакше — даємо адресу цієї особи нашим Збройним силам, хлопцям нашим — нехай вони йому дзвонять і з ним спілкуються своєю мовою", — зазначив гарант.Реакція БудапештаДержавний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю Угорщини Золтан Ковач заявив, що такі слова українського лідера нібито є "погрозами і шантажем"."Ці погрози та шантаж з боку Зеленського вийшли далеко за межі будь-яких прийнятних норм. Коли хтось погрожує видати адресу людини українським солдатам тільки тому, що вона не підтримує черговий пакет зброї на EUR90 млрд, це не дипломатія, а відкрита погроза. Це обурливо. Особисті емоції не мають місця в таких справах. Угорщину не можна залякати, і ми не піддамося шантажу", — наголосив посадовець.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Натомість, за даними Politico, Європейський Союз шукає спосіб обійти угорську блокаду кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Проте європейці побоюються тиснути на прем'єр-міністра Віктора Орбана під час виборчої кампанії.Читайте також: Останній козир Орбана: чому угорський прем’єр так вчепився в трубу з нафтою Путіна.

У вівторок, 3 лютого, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Говорили з Урсулою фон дер Ляєн, і важливо зараз всім у Європі дуже предметно координуватись", — зазначив Зеленський.Співрозмовники обмінялись оцінками щодо деяких найбільш важливих питань між Україною і Євросоюзом. Також Зеленський та Урсула фон дер Ляєн обговорили виклики, які є через події на Близькому Сході та в регіоні Затоки."Домовилися щодо подальших спільних кроків та рішень", — поінформував президент України.Нагадаємо, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибула з офіційним візитом до Києва.Додамо, 24 лютого президент України Володимир Зеленський і лідери восьми країн Північної Європи та Балтії (NB8) ухвалили в Києві спільну заяву. Так, лідери NB8 наголосили, що вони підтримують всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого й тривалого миру в Україні..

Обсяг торгівлі між Євросоюзом та Росією впав до рекордного мінімуму. За останній квартал 2025 року взаємний товарообіг скоротився більш ніж у п’ять разів порівняно з останнім повним кварталом 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, або приблизно на 81,5%.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України. Згідно з даними розвідки, експорт ЄС до Росії з першого кварталу 2022 року до кінця 2025 року впав на 61%, а імпорт з РФ — майже на 90%. Частка Росії у зовнішній торгівлі Євросоюзу скоротилася з 3,2% до 1,2% в експорті та з 9,2% до 1,0% в імпорті. Таким чином Росія фактично втратила статус одного з ключових торгівельних партнерів Європи.Наразі ЄС має стабільний профіцит у торгівлі з Росією: у четвертому кварталі 2025 року він склав 1,5 мільярда євро. Для порівняння, у другому кварталі 2022 року дефіцит ЄС лише за енергоносіями досягав 42,7 мільярда євро, а до кінця 2025 року цей показник знизився до 3,3 мільярда євро через нафтове ембарго, скорочення постачань газу та падіння цін на енергоносії.Розвідка наголошує, що нині торгівля між ЄС і РФ обмежена лише кількома групами товарів. Росія отримує ліки, деякі види машин та пластмаси, що підпадають під гуманітарні винятки або ще не під санкції. Через обмежений доступ до європейських технологій, інвестицій і фінансових послуг можливості модернізації російської економіки суттєво скорочуються.В довгостроковій перспективі це означає для РФ ще більшу економічну ізоляцію та залежність від невеликого кола країн, які не здатні замінити повноцінну участь у світовій економіці. Для України ж скорочення економічних зв’язків ЄС і Росії посилює санкційний тиск і зменшує фінансові ресурси агресора для ведення війни.Нагадаємо, очільник Кремля Володимир Путін намагається позиціювати себе миротворцем і потенційним посередником між Іраном та країнами Перської затоки. За даними аналітиків Institute for the Study of War, такі дії мають на меті покращити імідж РФ на міжнародній арені на тлі американсько-ізраїльських операцій у регіоні, проте експерти називають ці спроби доволі жалюгідними.Додамо, президент України Володимир Зеленський заявив, що наразі немає ознак того, що РФ готує загальну мобілізацію. Він додав, що в разі оголошення такого кроку для України це стало б серйозним викликом, який потребував би додаткової уваги до оборонного планування та безпеки..

Під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Про це повідомив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський.За його словами, запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв. Йдеться про цінову стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.Лепушинський зауважив, що із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість Польща, Чехія, Угорщина свідомо не поспішають входити до зони євро. "Для країн Центральної та Східної Європи поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а  ризики — суттєвими", — пояснили у регуляторі.У Нацбанку додали, що "дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною". "Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною", — підсумували у НБУ.Нагадаємо, Національний банк України третій день поспіль опускає офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта "підскочила" у ціні.Читайте також: Євро проти долара: економіст пояснив, яка валюта вигідніша для інвестицій.