# Польща

У Польщі ухвалили рішення розширити підрозділи польської армії на території Люблінського воєводства на сході країни. Воно межує з Україною. У Варшаві кажуть про "максимальну присутність" у цьому регіоні.Про це повідомили журналісти Polskie Radio Lublin із посиланням на міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша.Він зазначив, що йдеться, зокрема, про подальший розвиток підрозділів 18-ї механізованої дивізії, авіаційної академії в Дембліні та бази гелікоптерів в аеропорту Свідника.За його словами, ухвалено рішення розмістити в районі Любліна одну з польських батарей протиповітряної системи Patriot. Він додав, що це вперше польські Patriot з’являться на Люблінщині."Люблінщина насичена військовими, але цих підрозділів буде ще більше", — запевнив польський міністр.Серед планів розвитку війська в регіоні очільник Міноборони назвав формування 18-ї мотобригади, яка увійде до складу 18-ї механізованої дивізії. Він додав, що нові рішення щодо розміщення військових підрозділів передбачають, зокрема, територію поблизу Ополя-Любельського та Понятової, де розташують командування нової бригади.Військовий підрозділ також має з’явитися в Білгораї. Туди, зокрема, планують перекинути батальйон у складі 18-ї бригади, а також підрозділи протиповітряної оборони. У Лукові, своєю чергою, можуть створити бригаду безпілотних систем."Рішення спрямоване на те, щоби в перспективі сформувати навіть бригаду безпілотних систем, тобто дронових військ. Безпілотні системи вже розвиваються та розвиватимуться у Війську Польському", — наголосив Владислав Косіняк-Камиш.На території Собєшина планують розширити Демблінську авіаційну академію, якій у цьому населеному пункті передадуть декілька десятків гектарів землі."До цього додаються інвестиції в районі Красьника, де розташоване місце базування Abrams", — додав польський міністр.Владислав Косіняк-Камиш також заявив, що у Свіднику йдеться про створення бази гелікоптерів Сухопутних військ Польщі.Він нагадав, що, зокрема, ударні гелікоптери AH-64E Apache почнуть надходити до Польщі 2028 року. До цього часу планують врегулювати формальності, пов’язані з використанням військовими аеродрому у Свіднику.Нагадаємо, що 17 вересня президент США повідомляв про досягнення значного прогресу стосовно створення своєї військової бази на території Польщі. Точне місце її розташування оголосять пізніше..

У понеділок, 5 жовтня, президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском.У своєму дописі у Telegram гарант розповів, що під час розмови він проінформував Туска про те, що кожного дня замість миру Росія обирає ескалацію."І ми дуже вдячні Польщі за те, що в такий складний час отримуємо необхідну допомогу. Сьогодні говорив із прем’єр-міністром Дональдом Туском та особисто висловив подяку за солідарність і підтримку", — відзначив президент.Також Зеленський розповів польському прем'єру про підготовку можливих тристоронніх форматів зустрічей на технічному рівні між Україною, Америкою та Росією. Очільник держави запевнив, що з боку Києва жодних перешкод немає, але важливо, щоб американська сторона підготувалася зі свого боку та забезпечила російську готовність."Обговорили й підготовку нашої енергомережі до зими та інші чутливі питання. Не все можна сказати телефоном в деталях — домовилися про особисту зустріч найближчим часом. Вдячний Дональду та Польщі за підтримку. Тільки об’єднаною силою всіх у Європі можна зупинити Росію і не дати цій хворій війні піти далі", — додав президент.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що Сполучені Штати Америки пропонують провести нову тристоронню зустріч на технічному рівні за участю України та Росії наприкінці жовтня. За словами очільника держави, майданчиком для майбутньої тристоронньої зустрічі можуть стати Об'єднані Арабські Емірати або інша країна, яку запропонує американська сторона. Додамо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським..

У Польщі вранці 5 жовтня мешканцям Люблінського воєводства надійшло попередження через російську повітряну атаку по Україні. У цей час у повітряному просторі Польщі працювала військова авіація, а приблизно через пів години тривогу скасували.Як заявили в Урядовому центрі безпеки Польщі, повідомлення на телефони мешканців Люблінського воєводства надійшло незадовго до 05:00 за місцевим часом. У ньому йшлося про російську повітряну атаку на території України та роботу польської авіації.Урядовий центр безпеки закликав мешканців стежити за подальшими повідомленнями.Попередження діяло недовго. Приблизно через 30 хвилин польський Урядовий центр безпеки повідомив про завершення повітряної загрози.Зазначимо, що це вже не перше подібне попередження для жителів прикордонних районів Польщі на тлі російських атак по Україні. Напередодні повідомлення про повітряну небезпеку також отримували мешканці східних регіонів країни.Додамо, за словами прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, російські атаки на території Україні стають дедалі ближчими до кордону з Польщею. Тому польські служби готуються до можливих загроз. Варшава розцінює їх реальними та дуже небезпечними..

На прохання України до країн Європейського Союзу про дозвіл на збільшення експорту зерна через Європу Польща та Румунія відповіли відмовами. Вони не готові розширювати транзит через власні обмеження.Про це повідомили журналісти видання Politico, які послалися на власні джерела в Брюсселі."Занепокоєння європейських фермерів дедалі сильніше впливають на рішення країн ЄС щодо українського зерна. Водночас блокада Чорного моря створює для України серйозні проблеми з експортом і може позначитися навіть на наступному врожаї", — зазначили аналітики.Вони констатували, що Україні необхідно вивозити мільйони тонн зерна, оскільки російські атаки на порти та судна тривають уже третій місяць.Цього тижня міністр сільського господарства України Тарас Висоцький прибув до Брюсселя. Він закликав країни ЄС збільшити можливості для транспортування української аграрної продукції через Європу, а також попросив виділити 1,1 мільярда євро на покриття додаткових витрат на перевезення.За його словами, українські фермери вже відчувають гостру нестачу коштів. Якщо вони не зможуть продати зібраний урожай, їм буде складно профінансувати посівну наступного сезону.Країни, які мають важливу інфраструктуру для транспортування та зберігання зерна, не готові суттєво розширювати її використання для українського експорту.У Румунії наголосили, що інтереси власних фермерів залишаються пріоритетом. Міністр сільського господарства країни Барна Танчош заявив, що поєднання великого обсягу українського зерна та низького рівня води в Дунаї вже створює додаткове навантаження на румунські порти. Через це румунські фермери стикаються зі складнощами під час реалізації власної продукції.Водночас Бухарест намагається покращити логістику. Минулого місяця Румунія підписала з Україною меморандум, який передбачає спрощення проходження кордону та посилення залізничного сполучення.Однак Танчош зазначив, що країна фізично не може подвоїти кількість потягів або пропускну спроможність автомобільних і залізничних шляхів та портів.Польща також не планує збільшувати транзит української аграрної продукції. Речниця польського Міністерства інфраструктури Анна Шуманська заявила, що відомство "не має наміру вносити будь-які зміни, спрямовані на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції".За оцінкою Висоцького, наразі європейськими залізничними, автомобільними та річковими маршрутами вдається вивозити менше половини українського експорту. Якщо проблеми з експортом збережуться, то в Україні цього року може залишитися до 35 мільйонів тонн зерна."Це створює проблему не лише для нинішнього врожаю. Нереалізоване зерно та олійні культури накопичуватимуться, а фермери не отримуватимуть грошей, необхідних для посіву озимих культур", — пояснили аналітики.Український міністр Тарас Висоцький попередив: якщо ситуація не зміниться до весни, площі посівів можуть скоротитися на 35-40%.Нагадаємо, що за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України..

Українські та польські фахівці успішно завершили пошукові й ексгумаційні роботи на території Голосківського цвинтаря у Львові. У результаті досліджень було знайдено цілі останки понад ста польських воїнів та бійців німецької армії часів початку Другої світової війни.Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.Історія боїв та підготовка до дослідженьУ вересні 1939 року в передмістях Львова, зокрема на території колишнього села Голоско Велике, точилися запеклі бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих тоді військовослужбовців поховали у братській могилі на сільському цвинтарі, який згодом, у 1958 році, увійшов до складу Львова.Протягом 2019 року на цій локації провели початкові пошукові дослідження, які виявили ознаки поховань. Згодом, 4 червня 2026 року, було надано офіційний дозвіл на проведення повноцінних ексгумаційних робіт.Результати розкопок та знайдені артефактиСамі польові роботи тривали з 25 серпня до 28 вересня 2026 року. За цей час вдалося виявити 113 цілих останків солдатів Війська Польського, а також останки 17 військовослужбовців Вермахту. Окрім того, знайдені окремі розрізнені фрагменти, які, ймовірно, належать ще двом особам.. Під час ексгумації фахівці також виявили безліч історичних предметів: солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші елементи уніформи, особисті речі й гільзи.Спільна робота українських та польських фахівцівДослідження виконувало ТОВ "Українська пам'ять" за безпосередньої участі польських колег — представників Інституту національної пам'яті Польщі та Вроцлавського медичного університету. Усі заходи реалізували відповідно до попередніх домовленостей Українсько-польської робочої групи з питань національної пам'яті задля подальшого належного перепоховання останків.Нагадаємо, Польща надала українській експедиції дозвіл на проведення пошукових робіт на території православного кладовища в селі Ласків Люблінського воєводства. Відповідне рішення ухвалив Люблінський воєводський консерватор пам’яток..

Неможливо не помітити, як останніми тижнями у Європі нагнітається ситуація щодо можливого нападу Росії на країни НАТО. Особливо відзначаються в цьому плані Польща і країни Балтії. Про Польщу поговоримо іншим разом, а зараз давайте розглянемо — чи готові Литва, Латвія і Естонія до гіпотетичного російського вторгнення і які шанси у них вистояти — як за умови активації 5 статті НАТО, так і без неї.Про що стаття 5 Статуту НАТОСтаття 5 Північноатлантичного договору — це принцип колективної оборони НАТО, згідно з яким збройний напад на одного члена Альянсу в Європі чи Північній Америці розглядається як напад на усіх членів.Звучить надійно, але є один нюанс. Ця стаття прописувалась як запобіжник воєнних конфліктів, а не як інструмент їх вирішення. Іншими словами, вона передбачає, що вороги НАТО будуть боятися нападати на країни Альянсу, але не означає автоматичної симетричної відповіді, якщо такий напад все ж станеться.Та й в самому НАТО, виходячи з риторики його лідерів, не те щоб горіли бажанням її активувати. Так, 23 вересня Марк Рютте прямо заявив:"Стаття 5 свідомо сформульована неоднозначно, тому ми ніколи точно не скажемо, чи буде вона застосована".Власне, за весь час існування Альянсу 5 стаття була застосована лише один раз — після терористичної атак проти США 11 вересня 2001 року. Але є різниця: напад на США, і напад на умовну Литву. Як казали напередодні Другої світової війни адепти політики умиротворення агресора: "Чи готові ви вмирати за Данциг?".Тай навіть в 2001 році на активацію 5 статті неповороткій бюрократії Північноатлантичного альянсу знадобилась доба, а, враховуючи темпи просування російської армії в Україні в 2022 році, за добу Росія теоретично може окупувати всю територію Балтії і почати переговори з НАТО "відштовхуючись від нових реалій на землі", як люблять говорити Путін з Лавровим. І стримати її в цю першу добу зможуть лише власні армії балтійських країн.Армії країн БалтіїСтаном на 2026 рік Литва має найсильнішу та найбільшу армію серед трьох країн Балтії, випереджаючи Естонію та Латвію за всіма основними показниками. Завдяки найбільшій кількості населення та найпотужнішій економіці в регіоні, Литва виступає головною військовою силою балтійського флангу НАТО.Згідно зі щорічним рейтингом Global Firepower та аналітичними даними оборонних відомств, країни розташовуються в такому порядку за військовою міцністю:Як бачимо, оборонний бюджет Литви значно перевищує бюджети Латвії та Естонії разом узятих. Країна виділяє понад 5% від свого ВВП на потреби оборони, інвестуючи в бронетехніку, ППО та артилерію.Також Литва лідирує за чисельністю особового складу, маючи найбільший мобілізаційний резерв та кількість активного військового персоналу в регіоні. Також Литва єдина серед трьох країн Балтії активно формує бронетанкові війська.Іноземний контингент союзниківСтаном на сьогодні на території країн Балтії розгорнуто потужні зовнішні військові контингенти союзників по НАТО. Основу цієї присутності складають багатонаціональні бойові групи Передового присутності НАТО (NATO Enhanced Forward Presence), які у 2026 році перейшли на рівень повноцінних бойових бригад. Також розгорнуті американські підрозділи та повітряні місії.Зокрема, у Литві розгортає повноцінну важку бронетанкову бригаду Німеччина. Крім цього, в країні присутній контингент США чисельністю близько 1000 військових із важкою технікою та танками, який перебуває на базі в Пабраде на постійній ротаційній основі. У Латвії основу іноземних сил складає канадський контингент, який планомірно розширився до рівня бригади. Серед інших учасників групи НАТО виділяється Іспанія, яка суттєво посилила присутність своєю бронетехнікою та ППО.В Естонія значні бронетанкові сили з танками Challenger та артилерією утримує Велика Британія. Також присутній контингент США, а саме — піхотні роти та підрозділи систем HIMARS.Але головне питання в контексті контингентів союзників полягає не в їх чисельності  і навіть не в озброєнні, а в готовності діяти. Простіше кажучи, що вони робитимуть у разі повномасштабного вторгнення армії РФ: займуть оборону і приймуть бій, чи оголосять термінову евакуацію?Яка з країн протримається найдовше у разі гіпотетичного нападу РосіїА ось тут криється найцікавіше. За версією воєнних аналітиків, у сценарії гіпотетичного нападу Росії найдовше здатна протриматись… Естонія. Попри те, що Литва має найбільшу армію в мирний час, Естонія володіє унікальними географічними, стратегічними та оборонними перевагами, які роблять її найменш уразливою до швидкого захоплення.Військові аналітики та оборонні концепції країн Балтії виділяють кілька ключових факторів, чому Естонія має вищі шанси на довготривалу оборону:Географічні переваги та захищеність кордонівКордон Естонії з Росією захищений масивними природними бар'єрами — великим Чудським озером та річкою Нарва. Це звужує можливі напрямки сухопутного наступу армії РФ до двох вузьких перешийків (Нарвського та Псковського), де відносно легко організувати оборону.До того ж Естонія має великі острови (Сааремаа, Хіюмаа), які можуть слугувати віддаленими оборонними форпостами та базами для партизанського опору, навіть якщо материкова частина буде частково окупована.Для порівняння, Литва має величезний і відкритий кордон із Білоруссю та Калінінградською областю Росії, де важко стримувати флангові удари, плюс Сувалкський коридор (вузька ділянка землі між Білоруссю та Калінінградом). У разі одночасного удару Росія може миттєво відрізати Литву (і всю Балтію) від сухопутного сполучення з Польщею та рештою Європи. Литва одразу опиниться в оточенні та під перехресним вогнем з двох боків.Латвія ж розташована в центрі Балтії і має довгий сухопутний кордон з Росією та Білоруссю без серйозних природних перешкод, що робить її території вразливими для швидких танкових проривів з метою розсікання всього регіону навпіл.Ефективна мобілізаційна система "Тотальної оборони"На відміну від сусідів, Естонія ніколи не скасовувала призов і десятиліттями будувала систему тотальної оборони. Її мобілізаційна система вважається найефективнішою в НАТО. У разі війни Естонія здатна протягом 24-48 годин збільшити свої збройні сили з 7 000 до понад 45 000 військових завдяки високій готовності резервістів та добровольчого формування "Кайтселійт" ("Союз оборони").Тотальна оборона передбачає, що до опору залучене все суспільство, а державні інститути та критична інфраструктура готові до автономної роботи в умовах повної ізоляції.Зовнішня логістикаЕстонія географічно відокремлена від решти НАТО в особі Фінляндії лише вузькою Фінською затокою. Це дозволить союзникам практично миттєво надавати артилерійську, повітряну та логістичну підтримку.Замість висновківЯк би там не було, а досвід війни в Україні і риторика лідерів країн НАТО недвозначно натякають, що західний світ все ще не готовий до відкритої воєнної ескалації з Росією, тому чи врятує 5 стаття Литву, Латвію і Естонію — наразі питання відкрите.Тому, як би цинічно це не прозвучало, та якщо Путін таки наважиться на повномасштабне вторгнення в країни Балтії, то розраховувати Литва, Латвія і Естонія зможуть лише на свої армії і здатність своїх народів чинити спротив..

Російські атаки на території Україні стають дедалі ближчими до кордону з Польщею. Тому польські служби готуються до можливих загроз. Варшава розцінює їх реальними та дуже небезпечними.Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, його цитують журналісти TVP INFO.Вони зазначили: перед засіданням Ради міністрів країни він заявив, що Польщу чекають "дуже складні тижні та місяці" через агресивні дії Росії проти України.За його словами, російські атаки дедалі ближче підходять до польського кордону. Водночас уряд і силові структури зосереджені на тому, щоби загроза не поширилася на територію країни.Польський прем'єр-міністр наголосив, що авіацію доводиться неодноразово підіймати через російські удари поблизу польського кордону."Щоночі чи щодобу ми змушені неодноразово підіймати в повітря нашу авіацію. Це вимушений захід, оскільки загрози цілком реальні", — констатував очільник уряду Польщі.Він додав, що йдеться не лише про атаки поблизу самого кордону, а й про удари по прикордонних переходах та інфраструктурі.Прем’єр-міністр Польщі також акцентував на важливості оперативної взаємодії з Україною. За його словами, польська сторона отримує інформацію про повітряні загрози, які наближаються до кордону."Українські військові намагаються не лише попереджати Польщу про такі об'єкти, а й знищувати загрозу ще над територією України", — підсумував Дональд Туск.Як відомо, вчора на українсько-польському кордоні зафіксовано "приліт" російського реактивного безпілотника. Пошкоджень зазнав пункт пропуску "Ягодин" на Волині. За інформацією начальника Волинської ОВА Романа Романюка, ударною хвилею пошкоджено приміщення контрольно-пропускного пункту на в’їзд у термінал.Нагадаємо, минулого тижня заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Вєслав Леснякевич повідомляв, що його країна розглядає можливість перенесення частини прикордонних перевірок з української території на польську. Головна причина — загроза російських ударів поблизу пунктів пропуску..

Росія продовжить так звану "СВО". Головна мета — на 100% забезпечити свої національні інтереси. А Польщі порадили детально "вивчити російську військову доктрину".Про це заявили речник Кремля Дмитро Пєсков і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у коментарях російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам."Поки ми не бачимо жодних передумов для оборотності, не чуємо здорових голосів на користь діалогу та виправлення ситуації", — сказав Пєсков.Він додав, що це начебто робить необхідним послідовне проведення спеціальної військової операції."Необхідно повністю на 100% забезпечити наші національні інтереси", — наголосив "рупор" Кремля.Своєю чергою Сергій Лавров закликав Польщу детально вивчити військову доктрину Росії, коментуючи плани розмістити у себе виробництво ракет Patriot.Він знову звинуватив Європу в ескалації напруженості та бажанні воювати, традиційно маніпулюючи тезами та фактами у своїх заявах."Воювати з Європою ми не збираємося, це маячня та нісенітниця. Але саме Європа готується до війни з нами. Це може виявитися як самосправджуване пророцтво, така позиція, бо вони ж зараз вкладають величезні гроші у виробництво озброєнь", — акцентував очільник МЗС Росії.Водночас, за інформацією агенції Reuters із посиланням на американського чиновника, представник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв провів конструктивну зустріч з адміністрацією США з питання врегулювання українського конфлікту."Сторони також обговорили можливі спільні російсько-американські проєкти в енергетичній сфері після завершення конфлікту", — зазначили джерела медійників.Нагадаємо, що декілька днів тому Центр протидії дезінформації попередив про інспіровану Росією інформаційну кампанію в соціальних мережах із закликами до українців виходити на акції протесту та дестабілізувати ситуацію в країні..

У понеділок, 28 вересня, російський реактивний дрон завдав удару по українській території приблизно за два кілометри від прикордонного переходу з Польщею в Дорогуську. При цьому польський повітряний простір не порушено.Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у своїх соціальних мережах."Ще один напад Росії на західну частину України. Реактивний дрон вдарив по українській стороні приблизно за два кілометри від пункту пропуску через кордон із Польщею в Дорогуську", — написав він.При цьому представник польського уряду наголосив, що не сталося порушення польського повітряного простору."Наші системи протиповітряної оборони та літаки були готові до дій. Після скасування тривоги літаки повернулися до баз, системи оборони перейшли в режим спостереження та чергування", — зауважив Косіняк-Камиш.Водночас Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про залучення військової авіації у зв'язку з російськими дроновими атаками на західні регіони України. До того ж аеропорти Жешува і Любліна припиняли роботу."Відповідно до чинних процедур Оперативне командування Збройних сил Польщі через Центр повітряних операцій залучило необхідні сили та засоби, що перебувають у його розпорядженні. Наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки перейшли у стан готовності", — йдеться у повідомленні.Військові зазначили, що заходи мають превентивний характер і спрямовані на забезпечення безпеки повітряного простору та його захист, особливо в районах, прилеглих до зон, що перебувають під загрозою.Нагадаємо, що сьогодні на українсько-польському кордоні зафіксовано "приліт" російського реактивного безпілотника. Пошкоджень зазнав пункт пропуску "Ягодин" на Волині. Звернень стосовно травмованих і загиблих не надходило..

Не можна собі уявити рукостискання президента Польщі Кароля Навроцького та російського диктатора Володимира Путіна, якщо той наважиться приїхати на саміт G20, який відбудеться в грудні в американському Маямі.Про це заявив керівник Управління міжнародної політики польського президента Марчин Пшидач, його цитують журналісти видання Onet.Минулого тижня держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що США запросили на грудневий саміт G20 Володимира Путіна. Пшидач визнав, що Польщі це не подобається."Путін отримав запрошення на грудневий саміт G20, але це ще не означає, що він там з’явиться, оскільки на саміт ООН він теж має запрошення, але не приїжджає", — зазначив він.Його запитали, що зробить Польща та її президент Кароль Навроцький, якщо російський диктатор усе ж прибуде до Маямі."Ми будемо реагувати, коли з’ясується, що Путін має намір туди приїхати, консультуватимемося з нашими союзниками. Нам не подобається запрошення Путіна, бо він — злочинець, якого варто судити, а не запрошувати", — сказав Пшидач.При цьому він зауважив, що "формат G20 визначили 30 років тому, і Росія є його частиною"."Будь-які контакти з Путіним пов’язані з певним ризиком, у тому числі фізичним. Я не уявляю собі тут жодної взаємодії з Путіним. Президентський палац зробить усе, щоби не сталося так, що Володимир Путін спробував потиснути руку Каролю Навроцькому", — наголосив представник польського президента.Він також зауважив, що "Навроцький перебуває у списку осіб, яких розшукує Путін, тож будь-яка спроба взаємодії була би приречена на провал". На переконання Пшидача, світові лідери не повинні сідати за один стіл із російським президентом, якого "треба ізолювати на міжнародних форумах".Цьогорічний саміт G20 відбудеться 14-15 грудня в Маямі (штат Флорида). Його господарем стане президент США Дональд Трамп. Польща отримала запрошення як гість до участі в саміті цієї групи, що об’єднує найбільші економіки світу. Країну має представляти президент Кароль Навроцький.Нагадаємо, декілька днів тому речник Кремля Дмитро Пєсков розповідав, що Володимир Путін наразі не ухвалив рішення щодо своєї участі в новому саміті G20. Але Москва вдячна за те, яким чином його запрошено на це зібрання..

У понеділок, 29 вересня, на українсько-польському кордоні зафіксовано "приліт" російського реактивного безпілотника. Пошкоджень зазнав пункт пропуску "Ягодин" на Волині.Про це повідомив начальник Волинської обласної військової адміністрації Роман Романюк."Сьогодні під час повітряної тривоги в Камінь-Каширському та Ковельському районах області зафіксували один ворожий дрон типу "Шахед" (реактивний)", — написав він у своєму Telegram-каналі.За його словами, на жаль, є влучання неподалік кордону з Польща в селі Старовойтове (пункт пропуску "Ягодин") Ковельського району."Ударною хвилею пошкоджено приміщення контрольно-пропускного пункту на в’їзд у термінал", — додав посадовець.Очільник військової адміністрації Волинської області акцентував, що звернень стосовно травмованих і загиблих не надходило."Прошу мешканців області не нехтувати сигналами повітряної тривоги та перебувати в укриттях", — підсумував Роман Романюк.Раніше Повітряні сили ЗСУ інформували, що ворожий дрон зафіксували на Волині, він летів у бік кордону з Польщею.Своєю чергою, Оперативне командування Збройних сил Польщі попереджало, що через російську атаку на західні області України в повітря підійняли польську бойову авіацію."Наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки приведені у стан готовності", — уточнили польські військові.Також у Люблінському воєводстві Польщі пролунали сигнали повітряної тривоги.До цього, 10 вересня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв про те, що його країна очікує на російські атаки на пункти пропуску на кордоні з Україною.Нагадаємо, міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марцін Кєрвінський розповідав, що його країна запланувала посилення заходів цивільного захисту вздовж східного кордону. Там з’явиться понад тисячу автоматизованих сирен. Це відбувається на тлі ударів Росії по західних регіонах України..

Поранений під час нападу в монастирі Польщі отець Адріан закликав не звинувачувати всіх українців. Інцидент стався минулого четверга в монастирі Ярослава, коли там здійснив напад українець із ножем.Заяву отця Адріана цитують журналісти видання Onet.Медійники також зазначили, що в суботу вдень, через дві доби після трагічного нападу з ножем, Ярославське абатство знову відкрилося для вірян.Зокрема, в ньому відбуваються молитви за померлого священника Станіслава Збойновича та чотирьох інших людей, поранених нападником.Під час суботньої меси отець Адріан, одна з жертв нападу з ножем, виголосив проповідь. Він стояв біля вівтаря з бинтами на голові та руці, а також синцями на обличчі.Під час проповіді отець Адріан сказав, що прощає нападника, 31-річного українця Ігоря М. Він наголосив, що каже це також від імені покійного отця Станіслава. Отець Адріан також попросив молитися за нападника, щоби він "відчув благодать навернення"."Йому найбільше потрібна ця молитва", — наголосив священник.У подальшій частині проповіді священник звернувся до всіх вірних з проханням не дозволяти тому факту, що нападник є громадянином України, впливати на їхнє ставлення до цієї нації."Я також хотів би попросити вас не звинувачувати народ, з якого походить злочинець. Зло скоєно конкретною особою, яка несе відповідальність за свої дії. Тому я прошу вас не відповідати злом на зло, а відповідати любов’ю, підтримкою та розумінням", — підсумував отець Адріан.Як відомо, смертельний інцидент стався на території Ярославського абатства на вулиці Бенедиктинській. Як розповіла офіцерка пресслужби Повітового комендантства поліції в Ярославі Анна Длугош, громадянин України напав з ножем на чотирьох чоловіків та одну жінку. Внаслідок нападу загинув священник.Перед нападом чоловік прибув до Польщі з Німеччини та планував повернутися в Україну. Він намагався перетнути кордон у пункті пропуску "Корчова", однак через відсутність чинного страхового поліса на автомобіль йому відмовили у виїзді. Після цього його транспортний засіб евакуювали до Ярослава, де пізніше й стався злочин.Нагадаємо, що через важкий психічний стан українець Ігор М., який скоїв збройний напад на монастир у польському Ярославі, перебуватиме в лікарняній палаті під наглядом і охороною. Наразі його заарештували на три місяці..

Через важкий психічний стан українець Ігор М., який скоїв збройний напад на монастир у польському Ярославі, перебуватиме в лікарняній палаті під наглядом і охороною. Наразі його заарештували на три місяці.Про це заявила представниця районної прокуратури Перемишля Божена Гараш-Волошин, яку цитують журналісти Polsat News.Вона зазначила, що районний суд у Ярославі повністю задовольнив клопотання прокуратури щодо запобіжного заходу."Оскільки підозрюваний перебуває у лікарні, засідання відбулося без його особистої присутності", — додала речниця прокуратури Перемишля.За інформацією правоохоронців, підозрюваний виявляє виражені симптоми психічного захворювання у формі гострого поліморфного психотичного розладу.Медики зафіксували у нього сильне психомоторне збудження, дезорганізацію мислення та відсутність логічного контакту, через що чоловік потребує лікування антипсихотиками.На теперішній момент стан 31-річного чоловіка не дозволяє проводити з ним процесуальні дії або допити. Висновок експертів стосується його нинішнього стану, а оцінку психологічному стану на момент скоєння злочину дадуть під час окремої експертизи.Раніше стало відомо, що перед нападом чоловік прибув до Польщі з Німеччини та планував повернутися в Україну. Він намагався перетнути кордон у пункті пропуску "Корчова", однак через відсутність чинного страхового поліса на автомобіль йому відмовили у виїзді. Після цього його транспортний засіб евакуювали до Ярослава, де пізніше й стався злочин.Нагадаємо, що смертельний інцидент стався на території Ярославського абатства на вулиці Бенедиктинській. Як розповіла офіцерка пресслужби Повітового комендантства поліції в Ярославі Анна Длугош, громадянин України напав з ножем на чотирьох чоловіків та одну жінку. Внаслідок нападу загинув священник..

Польща розглядає можливість перенесення частини прикордонних перевірок з української території на польську. Головна причина — загроза російських ударів поблизу пунктів пропуску.Про це в коментарі "Укрінформу" повідомив заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Вєслав Леснякевич.За його словами, Росія продовжує атакувати територію України, зокрема райони поблизу польського кордону. Під удари можуть потрапляти і пункти пропуску, які мають важливе значення для обох країн не лише через рух подорожніх, а й через постачання гуманітарної допомоги для України.Він розповів, що на частині пунктів пропуску вже облаштували елементи захисту від повітряних загроз та місця для евакуації людей у разі оголошення повітряної тривоги з українського боку. Працівників, які несуть там службу, також забезпечують засобами особистого захисту.Крім того, Польща вже змінила організацію руху вантажівок біля кордону. Черги відвели безпосередньо від пунктів пропуску, щоб зменшити ризики для водіїв та інфраструктури у разі російського удару."Це вже зроблено, щоб вони не стояли безпосередньо біля кордону", — пояснив польський посадовець.Польща також посилює технічний захист кордону. Зокрема, прикордонна служба встановлює системи для виявлення дронів та інших низьковисотних засобів ураження, які можуть залишатися поза зоною дії військових радарів. Окремо Варшава проводить консультації щодо посилення безпеки залізничного сполучення між Польщею та Україною."Не виключено, що частина цих перевірок здійснюватиметься вже на польській стороні", — заявив Леснякевич.За його словами, таке рішення має зменшити ризики для людей у разі російських атак. Водночас перенесення перевірок вимагатиме технічних змін у залізничному сполученні. Зокрема, необхідно буде вирішити питання, пов’язані із заміною колісних пар поїздів на кордоні через різну ширину залізничної колії в Україні та країнах ЄС.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України ухвалив рішення про відкриття міжнародного автомобільного пункту пропуску через державний кордон "Біла Церква — Сігету-Мармацієй" у Закарпатській області..

Президент Володимир Зеленський відреагував на жорстокий напад у польському монастирі в Ярославі, який вчинив громадянин України.У своєму дописі у Telegram гарант зазначив, що це жахливий злочин."Жахливий злочин в абатстві сестер-бенедиктинок у Ярославі, скоєний громадянином України. Шоковані цим злом", — наголосив він.За словами Зеленського, винний у цьому злочині має понести повну відповідальність згідно із законом. Очільник держави зазначив, що розраховує на швидке та ретельне розслідування всіх обставин."Станом на зараз відомо про загибель священника та поранення ще кількох людей. Висловлюємо найглибші співчуття родині та близьким загиблого. Усім постраждалим бажаємо якнайшвидшого одужання... Боляче, що люди здатні на такі жахливі злочини. Правосуддя має взяти гору", — додав президент.Нагадаємо, 24 вересня у Польщі 31-річний українець напав з ножем на людей у монастирі. Внаслідок нападу загинув священник. Наразі нападник перебуває під вартою поліції. У чоловіка взяли зразки крові, щоб визначити, чи перебував він під впливом будь-яких сп’янілих речовин..