# Польща

У неділю, 18 січня, на українсько-польському кордоні виникли серйозні труднощі з оформленням вантажівок через технічний збій у базі даних польської митної служби. Обмеження стосуються пунктів пропуску "Медика", "Хребенне" та "Корчова".Про це офіційно повідомляє Державна прикордонна служба України.Які пункти пропуску працюють з обмеженнямиЗа даними ДПСУ, ситуація на кордоні наразі має такий вигляд:"Медика" (ППр "Шегині") та "Хребенне" (ППр "Рава-Руська"): роботу бази даних для оформлення завантаженого транспорту на виїзд з України тимчасово призупинено повністю."Корчова" (ППр "Краківець"): польська митна служба оформлює вантажі, проте система працює у сповільненому режимі.Кого не стосуються обмеженняПопри технічні проблеми, деякі категорії транспорту продовжують рух без затримок:порожні вантажівки оформлюються у звичному режимі;легкові авто та автобуси проходять прикордонно-митні процедури без жодних змін.Коли відновлять рухЗа попередньою інформацією від польської сторони, фахівці вже працюють над усуненням технічних неполадок. Повноцінне відновлення роботи митних баз очікується сьогодні, 18 січня, до 22:00 за українським часом. Водіїв вантажних транспортних засобів просять враховувати цю інформацію під час планування маршрутів та, за можливості, обирати інші пункти пропуску для перетину кордону.Нагадаємо, нещодавно правоохоронці зупинили спробу незаконного ввезення великої партії електроніки на українському кордоні. Йдеться про товар на понад 35 мільйонів гривень, який намагалися приховано перевезти через пункт пропуску у Львівській області..

У Польщі чотирьох українців і росіянина обвинувачують у диверсії на користь країни-агресорки Росії. Їм загрожує довічне ув'язнення.Про це заявила Національна прокуратура Польщі. Зазначається, що диверсанти нібито відправляли вибухові посилки до Великої Британії, США, Канади та інших країн.Відтак, чотирьом українцям та одному росіянину оголосили звинувачення "у діях від імені розвідувальних служб Російської Федерації". Зокрема, їм інкримінують вчинення або підготовку диверсій проти логістичної та авіаційної інфраструктури.За даними прокуратури, один із обвинувачених, на ім'я Владислав Д., мав підготувати посилки з прихованими запальними пристроями та вибухівкою і відправити їх до Великої Британії та Польщі. Водночас В'ячеслав С. мав відправити дві тестових посилки до США та Канади.Третьому диверсанту Владиславу Б. інкримінують отримання, зберігання та транспортування посилок між столицею Литви Вільнюсом і центральним містом Каунасом."Внаслідок цих інцидентів було знищено вантажні контейнери, причіп вантажівки та численні кур'єрські відправлення, що спричинило матеріальні збитки логістичним компаніям та страховику. Загальні збитки склали 2 908 422 злотих", — відзначили у прокуратурі.Прокурори заявили, що подали п'ять обвинувальних актів до суду. Якщо фігурантів визнають винними, їм загрожує довічне ув'язнення.Нагадаємо, німецькі правоохоронці висунули звинувачення двом українцям, які планували диверсію з використанням посилок із вибухівкою. Вони діяли за наказом спецслужб Російської Федерації..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

Наприкінці 2025 року Росія здійснила низку кібератак на енергетичний сектор Польщі, унаслідок чого країна ледве не залишилася без електроенергії.Про це повідомив віцепрем'єр Польщі, міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський, пише RMF24. За його словами, наприкінці минулого року відбулося чимало атак на польський енергетичний сектор і ситуацію було важко контролювати, зокрема через несприятливі погодні умови."Польща зіткнулася з найсерйознішою атакою на свою енергетичну інфраструктуру, метою якої було відключення електроенергії для громадян наприкінці грудня. Ми мали справу з саботажем з боку Росії. Цифрові танки вже тут. Ми були близькі до відключення електроенергії", — заявив польський міністр.Гавковський додав, що на сьогодні все вказує на те, що Польща має справу з російським саботажем, який має на меті дестабілізувати ситуацію в країні. Втім, він запевнив, що польські інституції добре підготовлені.Раніше міністр енергетики Польщі Мілош Мотика наголошував, що в останні дні 2025 року відбулася невдала кібератака на низку об'єктів, які виробляють електроенергію. Він зазначив, що атака була спрямована на одну теплоелектроцентраль та численні окремі джерела відновлюваної енергії по всій країні.Нагадаємо, торік у грудні газета Financial Times повідомляла, що європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору..

Колишній український поліціянт та ще один випадковий перехожий врятували двох дівчат, що потопали, у Бидгощському каналі. Голова комітету місцевого самоврядування та громадської безпеки міської ради запросив їх до мерії, щоб особисто подякувати їм за мужність.Про це йдеться у публікації місцевого видання Bydgoszcz Informuje. Драматичні моменти на Бидгощському каналі — у суботу, 10 січня, все ще крихкий лід проламався під двома дев'ятирічними дівчатками, які проводили свій вільний час на замерзлому Бидгощському каналі. Дівчатка, близнючки, "приземлилися" по шию в крижану воду. Олександр Болотов, стоячи на сусідньому мосту, все помітив і одразу кинувся на допомогу. Він залучив допомогу ще одного чоловіка, який також був поруч. Обидва чоловіки, використовуючи гілку та шарф, витягли дівчаток з води та, визволивши їх з пастки, надали першу медичну допомогу. Невдовзі на місце події прибули пожежники та медична бригада, що викликали виклик.Чоловіком, який без вагань кинувся на допомогу, виявився громадянин України Олександр Болотов, колишній поліціянт. У понеділок було встановлено особу й другого рятувальника. З першим рятувальником зв'язався радник Бидгоща Марек Єленєвський, голова Комітету місцевого самоврядування та громадської безпеки міської ради Бидгоща. Він заявив, що запросить обох до міської ради, щоб особисто подякувати їм за порятунок життів дівчат."Я розмовляв з паном Александером, але він не хотів багато говорити про саму операцію, наголосивши, що говорити особливо не про що, і будь-хто на його місці зробив би те саме. Він живе в Блоні, але до Бидгоща приїжджає лише на вихідні; він працює в Сілезії. Саме він згадав, що в операції брала участь ще одна людина", — сказав Марек Єленєвський.Кілька років тому Філіп Двожецький, поліціянт у відставці, професійно пов'язаний з водно-рятувальною командою поліції Бидгоща, отримав подяку від мера Бидгоща Рафала Бруського. Він брав участь у порятунку дітей, що потопають, у Балтійському морі. Він також врятував чоловіка, який першим кинувся на допомогу дітям і не зміг повернутися на берег. У жовтні 2022 року констебль Марцін Рихчинський у формі пірнув у холодні води річки Брда, щоб врятувати 67-річну жінку, що потопала. Воєводський маршал також відзначив його дії, нагородивши його медаллю маршала Unitas Durat Palatinatus Cuiaviano-Pomeraniansis.Нагадаємо, 24 листопада, Росія атакувала дроном приватний сектор у Чернігові. Ціль влучила в будинок, в якому перебували хлопець та дівчина, а врятуватися їм допоміг сусід..

У суботу, 10 січня, оперативні працівники Волинського прикордонного загону та військовослужбовці відділу "Рівне" спільно з митниками завадили спробі прихованого вивезення цигарок за межі України. Вилучено 1510 пачок тютюнових виробів.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Під час оформлення пасажирського потяга сполученням "Дніпро — Холм", що прямував до Польщі через пункт пропуску "Ягодин", прикордонники залучили службового собаку, спеціально натренованого на пошук тютюну", — йдеться в повідомленні.Під час перевірки одного з вагонів чотирилапий помічник подав характерний сигнал, що дало підстави для ретельного огляду конструктивних особливостей купе."Під час перевірки правоохоронці помітили ознаки втручання у кріплення вентиляційної шахти. Провівши за допомогою ручного сканера й ендоскопа поглиблений огляд у міжстелевому просторі купе провідника, оглядова група виявила приховані сигарети марки Compliment без марок акцизного збору", — констатували прикордонники.Вони підрахували, що загалом зі схованки витягнули 1 510 пачок тютюнових виробів. Про виявлення ознак правопорушення поінформували поліцейських, які прибули на місце для проведення невідкладних слідчих дій. За фактом складено протокол про порушення митних правил, а виявлений товар вилучено на склад Волинської митниці."Точну суму оцінки конфіскованого тютюну встановлять додатково", — зазначили прикордонники.. У Держприкордонслужбі підсумували, що після проведенням усіх заходів із документування правопорушення потяг поїхав за кордон.Нагадаємо, раніше працівники БЕБ у будинку у Волинській області, де проживав митник, вилучили контрабандні електронні сигарети. Їх загальна вартість становить 3,2 мільйона гривень..

У понеділок, 12 січня, зранку зафіксовано ускладнений перетин через два пункти пропуску на українсько-польському кордоні. Там накопичився транспорту на в’їзд в Україну.Про це повідомила Державна прикордонна служба України."Станом на 08:30 навпроти пункту пропуску "Краківець" перебувало 100 автівок на в'їзд в Україну", — йдеться в повідомленні.Прикордонники додали, що навпроти пункту пропуску "Шегині" на в’їзд очікувало в той самий час 110 автівок."В інших пунктах пропуску заторів як на в’їзд, так і на виїзд не спостерігається", — акцентували в Держприкордонслужбі.Також там констатували, що навпроти пункту пропуску "Краківець" на в’їзд в Україну очікує вісім автобусів, навпроти пункту пропуску "Шегині" — десять автобусів."На виїзд з України накопичення автобусів не зафіксовано", — зазнали в Державній прикордонній службі України.Прикордонники закликали водіїв враховувати погодні умови, завчасно планувати маршрут, коректно розраховувати час у дорозі та обирати менш завантажені пункти пропуску.Нагадаємо, що 3 січня в Держприкордонслужбі на виїзд з України спостерігали активізацію руху легкових автомобілів та автобусів, особливо на польському напрямку. Прикордонники тоді попереджали про можливу нестабільну роботу електронних систем контролю та рекомендували враховувати це під час планування маршрутів..

Президент України Володимир Зеленський опинився на другому місці серед іноземних політиків, яких поляки найчастіше називали політиками року. Він поступився в цьому рейтингу лише американському лідеру Дональду Трампу.Про це свідчать результати опитування польського Центру дослідження громадської думки CBOS, які наводить видання Onet.Соціологи зазначили, що вибір політика року серед представників міжнародної політичної сцени, як правило, викликає у поляків більше складнощів, ніж визначення найвидатнішого представника національної політики."У грудні 2025 року з цим мали проблеми трохи більш як двоє п'ятих опитаних (41%), а ще більше чверті (27%) вважали, що жоден із відомих їм іноземних політиків не відіграв протягом останніх 12 місяців настільки значної ролі в міжнародній політиці, щоби заслужити цей титул", — йдеться в дослідженні.Титул політика року-2025 у світі поляки присудили президенту США Дональду Трампу — так вважають 11% опитаних. На другому місці рейтингу опинився президент України Володимир Зеленський, якого вказали 5% опитаних. Подіум замикає президент Франції Емманюель Макрон з 3% голосів.Решту політиків вказали лише деякі респонденти. Приблизно 1% респондентів назвали: голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн; прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана; колишнього президента США Джо Байдена; мера Нью-Йорка Зорана Мамдані; папу Лева XIV; віце-президента США Джея Ді Венса, а також очільника польського МЗС Радослава Сікорського. 4% опитаних назвали інші імена.За результатами іншого опитування, яке провела компанія IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita, більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію.Нагадаємо, експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький нещодавно заявив, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків, є хибним..

Російська волейболістка Аріна Федоревцева грає за турецький волейбольний клуб "Фенербахче". Після відмови у в’їзді до Польщі вона не зможе взяти участь у матчі жіночої Ліги чемпіонів проти місцевої "Будовлані".Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти констатували, що турецький "Фенербахче" вже прибув до Польщі на матч жіночої Ліги чемпіонів проти "Будовлані" з Лодзя."Але турецька команда перебуває в Польщі без однієї з лідерок, волейболістки з російським паспортом Аріни Федоровцевої. Усе – через відмову Польщі надавати їй шенгенську візу", — йдеться в повідомленні.Медійники зауважили, що Польща залишається однією з найпринциповіших країн у контексті допуску на свою територію російських спортсменів у будь-якому статусі."Наприкінці 2025 року поляки не впустили росіян до Польщі на Євро з плавання на відкритій воді, хоча міжнародна федерація дозволила їм там змагатися", — додали журналісти.Волейбольний клуб "Фенербахче" в офіційній заяві вказав, що подав заявку на візу для росіянки через іншу європейську країну, але теж отримав відмову. Матч "Будовлані" — "Фенербахче" відбудеться у вівторок, 6 січня, о 19:00.Також у складі іншого турецького клубу, "Зерен", є дві волейболістки з Росії — за інформацією польських ЗМІ, їх теж можуть не впустити на матч Ліги чемпіонів.Естонська та латвійська хокейні федерації оголосили про призупинення дії ліцензій для гравців, які взяли участь в "Іграх майбутнього" в Росії. Цей турнір проходив у Казані.Нагадаємо, що український лижник Андрій Доценко виступив із різкою критикою на адресу Міжнародної федерації лижного спорту (FIS) та пояснив, чому принципово ігнорує представників країни-агресорки на Кубку світу "Тур де Скі"..

Переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків є хибним.Про це повідомив експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький, пише Polskie Radio. За його словами, якби українці покинули Польщу внаслідок законодавчих змін, польський економічний та розвивальний потенціал був би порушений. Роґовецький зауважив, що близько 80% українців у Польщі є економічно активними, що робить цю країну унікальною в Європі."Для порівняння, у Чехії цей показник становить 48%, а в Німеччині — 25%. Тому, якщо хтось стверджує, що українці в Польщі отримують соціальну допомогу та зловживають нашою системою, це неправда", — наголосив він.Експерт також спростував твердження про те, що українці нібито забирають робочі місця у поляків. Він пояснив, що українці та іноземці загалом, працюють переважно там, де поляки не мають бажання працювати, що є нормальним явищем, адже зі зростанням заможності суспільства певні професії переходять до мігрантів. "Часто це прості послуги, такі як догляд за людьми похилого віку, громадське харчування чи управління готелями. Так само поляки мігрували до Великої Британії чи Німеччини та займали там ці робочі місця", — наголосив Роґовецький.Нагадаємо, торік у грудні стало відомо, що уряд Нідерландів розглядає можливість запровадити для українців трирічні дозволи на проживання. Йдеться про тих біженців, які приїхали до країни після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року..

Станом на полудень 3 січня на виїзд з України спостерігається активізація руху легкових автомобілів та автобусів, особливо на польському напрямку. Прикордонники попереджають про можливу нестабільну роботу електронних систем контролю та рекомендують враховувати це при плануванні маршрутів.Про це повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон.Кордон із Польщею: ситуація на пунктах пропускуЯк зазначають прикордонники, найбільші черги з легкових авто наразі зафіксовані на пунктах "Краківець" та "Шегині"."Краківець" — 75 л/а та один автобус;"Шегині" — 70 л/а та три автобуси (тут також дозволено піший перехід);"Устилуг" — 70 л/а;"Грушів" — 50 л/а;"Рава-Руська" — 40 л/а.Важливо: у пункті пропуску "Ягодин" наразі не пропускають легкові автомобілі та пішоходів, зафіксовано чергу з одного автобуса.Напрямки Словаччини, Угорщини та РумуніїНа кордоні з іншими сусідами ситуація менш напружена, проте на ключових пунктах є незначні черги:Словаччина: найбільше авто в "Ужгороді" (35 л/а), у "Малому Березному" — 15 машин.Угорщина: у "Косино" очікують 30 л/а, у "Лужанці" — 20, у "Тисі" — 10.Румунія: у "Порубному" зафіксовано 30 л/а, у "Дяковому" — 15. У пунктах "Красноїльськ" та "Дяківці" черги відсутні.Кордон із МолдовоюНа всіх пунктах пропуску з Молдовою ("Мамалига", "Кельменці", "Росошани", "Сокиряни") станом на 12:00 черг немає.У ДПСУ радять громадянам слідкувати за оновленнями та обирайте менш завантажені пункти пропуску для швидшого перетину кордону. Також у відомстві закликають звертати увагу на режим роботи пунктів, що працюють не цілодобово (наприклад, "Малі Селменці", "Дзвінкове", "Косино").Нагадаємо, за даними речника Державної прикордонної служби Андрія Демченка, впродовж 2025 року було затримано близько 1400 громадян, які намагалися незаконно перетнути кордон із Білоруссю. Останнім часом кількість спроб нелегального перетину кордону знизилася..

Польський доброволець Кацпер Басс із позивним "Француз" помер від поранень, які він отримав наприкінці грудня в Харківській області. Йому було 28 років.Про це повідомило польське видання Onet. За інформацією журналістів, у момент поранення Басс перебував на позиціях."Обставини його поранення залишаються невідомими, оскільки другий військовий, який перебував поруч, теж зазнав важких поранень. Він зараз перебуває у стані медикаментозної коми", — йдеться в повідомленні.Побратими зі складу розвідувально-ударної групи Rug Hamlet припустили, що причиною могла бути артилерійська атака, удар дрона або кинута граната. Усередині укриття, за їхніми словами, зберігалися боєприпаси, гранати та газові балони.Із масштабними опіками тіла "Француза" евакуювали до одного з опікових відділень у Польщі. Однак ушкодження шкіри, легень і нирок виявилися надто важкими. Польський доброволець помер 31 грудня.За понад три роки перебування на фронті Кацпер Басс воював на більшості ключових напрямків. 2022 року його нагородили українською державною відзнакою "За мужність". 2023 року він отримав "Хрест хоробрих" — військову нагороду Збройних сил України за особливі заслуги на фронті."Усе доросле життя "Француза" пов’язане з військовою службою. Після досягнення повноліття він намагався вступити до польської армії, однак тоді йому порадили продовжити навчання", — зазначили медійники.Вони додали, що згодом, у 19 років, він приєднався до Французького іноземного легіону. Саме з цим пов’язаний його позивний "Француз".Журналісти з’ясували, що в жовтні 2022 року він прибув в Україну. Після короткого періоду підготовки його направили на позиції у напрямках Сватового та Куп’янська.Нагадаємо, раніше під час бойових дій на території України загинув 22-річний доброволець із Польщі Томаш Сенкала. Він воював у лавах українських Сил оборони. Прощання з ним відбулося на Байковому кладовищі в Києві, поховали воїна на батьківщині..

Більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію.Про це засвідчило опитування, яке провела компанія IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita.Результати опитування показали, що 59,6% респондентів не вірять у закінчення війни в Україні 2026 року. 21,6% респондентів дотримуються протилежної думки, а 18,9% не мають думки з цього приводу.Серед тих, хто вважає, що війна не закінчиться, переважають прихильники влади (64%), але прихильників опозиції також чимало (59%).Раніше більшість польських політиків від влади та притомної опозиції зазначали, що жодні перемовини про Україну, про припинення війни, про її незалежність і суверенітет не можуть проходити без самої України.Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив наприкінці грудня, що перспектива завершення війни в Україні вперше з моменту повномасштабного вторгнення "з’явилася на горизонті", а ключовим фактором цього стали задекларовані гарантії безпеки від США, що передбачають присутність американського військового контингенту на українській території.Очільник польського уряду зазначив, що шлях до миру вимагатиме від Києва певних компромісів у питаннях територій. Він підкреслив, що президент Володимир Зеленський демонструє добру волю, проте будь-які рішення щодо територіальних поступок мають бути підтримані українським народом на референдумі.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський наголосив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі..

Наприкінці грудня в аеропорту імені Фридерика Шопена у Варшаві затримали 23-річного українця. Він приніс зі собою на летовище пристрій для глушіння радіохвиль. Молодий чоловік не зміг пояснити, навіщо йому цей прилад.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita. Журналісти зазначили, що прокуратура обрала для нього запобіжний захід — тимчасовий арешт терміном на один місяць.Чоловік привернув увагу охорони тим, що, на відміну від інших пасажирів, проводив дуже багато часу в кафе аеропорту (в день затримання — близько 6 годин). Під час перевірки особи у нього виявили пристрій для глушіння радіохвиль, здатний функціонувати в частотних діапазонах, зарезервованих для авіаційного зв'язку та навігації."Після арешту Ілля С. не зміг раціонально пояснити, що він робив в аеропорту або чому в нього був пристрій для глушіння. За даними наших джерел, він відмовився відповідати щодо свого статусу — професії, статків чи судимості", — зауважили медійники.Вони додали, що він плутався у свідченнях. Одного дня він стверджував, що солдат, а наступного — що бізнесмен."Він також не пояснив, що робив у Польщі, коли сюди приїхав і яка в нього мета відвідин Варшави", — розповіли журналісти, посилаючись на власні джерела.Підозрюваному 23 роки, і він заявив, що постійно проживає в Канаді. Українець не визнав себе винним у злочинах, у яких його звинувачують, і надав свідчення, які на цьому попередньому етапі розслідування не підтверджуються зібраними доказами. Заплановано проведення експертизи з комп’ютерної криміналістики.За інформацією видання, слідство не виключає жодної версії: спроби диверсії, шпигунства або й того, що підозрюваний є психічно-неврівноваженим.Нагадаємо, що нещодавно в польському Радомі громадянин України став жертвою групового нападу після побутового інциденту. Його врегулювали без залучення поліції, а українець потрапив до лікарні. Під час побиття на його адресу лунали образливі висловлювання, пов’язані з його національним походженням..

Нещодавно в польському місті Радомі громадянин України став жертвою групового нападу після побутового інциденту. Його врегулювали без залучення поліції, а українець потрапив до лікарні.Відповідний допис на своїй сторінці у Facebook написав надзвичайний і повноважний посол України в Польщі Василь Боднар."Попри це, до нього застосували фізичне насильство, а під час нападу лунали образливі висловлювання, пов’язані з його національним походженням. Унаслідок побиття він зазнав важких тілесних ушкоджень і перебуває в лікарні", — зазначив він.На його переконання, громадяни України мають право на повагу до їхньої гідності та безпеку незалежно від країни перебування. Будь-які вияви насильства або мови ненависті щодо українців є неприйнятними та мають отримувати належну правову оцінку."Розраховую, що обставини цього інциденту всебічно та неупереджено з’ясують, а винних осіб — притягнуть до відповідальності відповідно до законодавства з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, можливого мотиву національної ненависті", — додав Василь Боднар.Він запевнив, що консульська служба України в Польщі перебуває у постійному робочому контакті з польськими правоохоронними органами й отримує необхідну інформацію офіційними каналами.Надзвичайний і повноважний посол України в Польщі зауважив, що факти насильства щодо громадян України за кордоном потребують належної та послідовної реакції."Насильство щодо громадян України за кордоном, зокрема, вчинене з мотивів національної ненависті, є неприпустимим і потребує принципової реакції", — підсумував Василь Боднар.Нагадаємо, що 4 вересня цього року біля магазину у варшавському районі Бялоленка відбувся напад на молодих громадян України. Нападники обзивали їх вульгарними словами через національність, а потім жорстоко побили..