# Польща

"Коаліція охочих" запланувала військові навчання — раніше таких повноцінних занять іще не проводили. Їх запланували на території Польщі. У військових навчаннях візьме участь й Україна.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Le Monde. Посилаючись на власні джерела, вони назвали дату та місце початку занять — 9 листопада в Новій Дембі у Польщі."Мета — перевірити здатність цього альянсу з 36 країн, очолюваного Францією та Великою Британією, розгорнути свої сили в Україні після закінчення війни", — йдеться в публікації.Навчання Koalicja триватимуть до 22 листопада. США не візьмуть участі в цій операції, а їхня подальша участь у майбутніх гарантіях безпеки для України залишається значною мірою невизначеною.У межах цього першого розгортання в регіоні, що межує з Україною, мають бути розміщені майже 2 800 військовослужбовців із десяти країн.Основними учасниками є Франція, Велика Британія, Естонія, Литва, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Бельгія, Україна. У НАТО поінформовані про навчання, але не братимуть у них безпосередньої участі."Однак не варто очікувати показу сили за участю танків і ракет", — зазначили джерела видання.Вони пояснили, що це буде перевірка системи командування та логістичних процедур, пов’язаних із переміщенням військ і техніки Європою."Це складне завдання через необхідність перетину численних державних кордонів", — зауважили аналітики Le Monde.Медійники також з’ясували, що важливим елементом маневрів також має стати боротьба з дронами різних видів.Нагадаємо, що після попереджень про можливі диверсії польські військові розпочали спецоперацію поблизу кордону з Калінінградською областю Російської Федерації. До неї також залучили відповідні спецслужби..

У Польщі 31-річному українцю, який напав на монастир у Ярославі, висунули п'ять окремих обвинувачень. Чоловік визнав провину в справі, в якій ідеться про вбивство священника та замах на вбивство ще чотирьох людей. Йому загрожує довічне ув'язнення.Про це повідомили польські журналісти з RMF24 із посиланням на прокуратуру.За інформацією слідства, раніше українцю, якого польські медіа називають Ігорем М., інкримінували вбивство та замах на вбивство чотирьох людей у межах одного обвинувачення.Тепер прокуратура змінила його формулювання, висунувши чоловіку п'ять окремих обвинувачень — щодо кожного потерпілого.Після оголошення нових обвинувачень 31-річний українець визнав провину, однак скористався правом відмовитися від надання пояснень і відповідей на запитання слідчих.Водночас чоловік заявив, що шкодує про скоєне. За інкриміновані злочини йому загрожує довічне позбавлення волі.Що відомо про смертельний інцидент у ЯрославіВін стався на території Ярославського абатства на вулиці Бенедиктинській 24 вересня. Як розповіла офіцерка пресслужби Повітового комендантства поліції в Ярославі Анна Длугош, громадянин України напав з ножем на чотирьох чоловіків та одну жінку. Внаслідок нападу загинув священник.Перед нападом чоловік прибув до Польщі з Німеччини та планував повернутися в Україну. Він намагався перетнути кордон у пункті пропуску "Корчова", однак через відсутність чинного страхового поліса на автомобіль йому відмовили у виїзді.Після цього його транспортний засіб евакуювали до Ярослава. Пізніше там і стався злочин за участю агресивного українського громадянина.Нагадаємо, раніше журналісти видання Onet інформували, що поранений під час нападу в монастирі Польщі отець Адріан закликав не звинувачувати всіх українців..

Після попереджень про можливі диверсії польські військові розпочали спецоперацію поблизу кордону з Калінінградською областю Російської Федерації. До неї також залучили відповідні спецслужби.Таку інформацію оприлюдниди польські журналісти з RMF24. Про створення спеціального штабу в головному управлінні поліції їм розповів його керівник Марек Боронь. За його словами, операція охоплює Вармінсько-Мазурське воєводство та Підляшшя. Вона має превентивний характер.Рішення посилити безпеку ухвалили після отримання інформації про можливі диверсійні акти на кордоні з Калінінградською областю Росії. Боронь пов'язав ці заходи із загальною безпековою ситуацією в країні, зокрема, ризиками саботажу, гібридної злочинності та діяльністю східних спецслужб.Операцію координують із командного пункту в головному управлінні поліції. До неї також залучили воєводські управління поліції в Ольштині та Білостоці.Журналісти зазначили, що минулого тижня польська влада отримала попередження від військової розвідки та спецслужб країн-союзників. За їхньою інформацією, на кордоні з Росією можуть відбутися диверсійні дії. Зокрема, не виключають спроб проникнення на польську територію озброєних угруповань. У відповідь на ці повідомлення до прикордонних районів перекинули додаткові сили поліції з декількох воєводств."Поліція забезпечує безпеку Кролевецького округу на випадок можливих подій, які могли би призвести до диверсійних актів", — зауважив Боронь.За словами головного коменданта поліції, на місці працює значна кількість правоохоронців. До операції також долучили антитерористичні підрозділи. Поліція координує дії з військом, прикордонною службою та спецслужбами.Окремо Марек Боронь заперечив, що перекидання силовиків і посилення заходів безпеки пов'язані з кризою навколо Конституційного суду Польщі.Останнім часом у Польщі фіксують випадки ймовірної розвідувальної та диверсійної діяльності, пов'язаної з Росією.Нагадаємо, 29 жовтня директор департаменту стратегії й оборонного планування Міністерства національної оборони Польщі Даріуш Луковський заявляв, що його країна передасть Україні два винищувачі МіГ-29 радянського виробництва, а також боєприпаси. Наголошувалося що це відбудеться "в найближчому майбутньому"..

У Варшаві загострилося протистояння навколо Конституційного трибуналу Польщі. Представники опозиційної партії "Право і справедливість" (PiS) звинуватили владу у спробі захопити установу та назвали події "державним переворотом". Причиною конфлікту стало відсторонення голови трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського.Про це повідомляє PAP та RMF24 . За інформацією суддів Мацея Таборовського, Магдалени Бентковської та Мацея Берека, суддя Конституційного трибуналу Анна Корвін-Пьотровська, яка має найбільший стаж роботи, перебрала на себе обов'язки голови установи. Вона видала розпорядження про відсторонення Свєнчковського та Соханського від виконання обов'язків строком на один місяць.Підставою для такого рішення стала стаття 130 Закону про систему загальних судів. Вона передбачає можливість негайного відсторонення судді від виконання обов'язків на строк до одного місяця.Судді пояснили, що це положення поширюється і на Конституційний трибунал. Серед причин відсторонення — перешкоджання скликанню загальних зборів за участю всіх суддів, належним чином обраних Сеймом, а також порушення законодавства під час призначення складів суддівських колегій.На тлі конфлікту біля будівлі Конституційного трибуналу на Алеї Шуха у Варшаві зібралися протестувальники та представники політичних сил. Серед присутніх були лідер PiS Ярослав Качинський, колишній прем'єр-міністр Матеуш Моравецький, колишня голова трибуналу Юлія Пшилембська та сам Богдан Свєнчковський. Представники партії PiS, зокрема її лідер Ярослав Качинський, заявили, що уряд Туска здійснює "переворот" у Конституційному трибуналі.Також на акції були представники інших правих політичних сил, зокрема Конфедерації Польської Корони на чолі з Гжегожем Брауном. За інформацією PAP, поліція встановила бар'єри на території трибуналу, облаштувавши додаткову лінію безпеки. До того ж правоохоронці затримали трьох людей, які перелізли через паркан. Рух вулицею перекрили. Після прибуття Свєнчковського присутні почали намагатися відчинити браму, що веде на територію установи. Учасники акції тримали польські прапори та банери. Також біля входу облаштували трибуну зі студією телеканалу Republika, звідки спілкувалися з політиками.Столична поліція Варшави повідомила, що проводить передбачені законом дії в будівлі Конституційного трибуналу після звернення судді Анни Корвін-Пьотровської щодо можливих загроз життю та здоров'ю суддів і працівників установи. Водночас правоохоронці наголосили, що всередині будівлі їх немає.Нагадаємо, 25 жовтня масові безлади, палаючі барикади та розтрощені вітрини крамниць охопили туристичний центр Барселони. Силовикам довелося застосувати спецзасоби, аби приборкати натовп бунтарів у капюшонах..

У Варшаві правоохоронці затримали 30-річного чоловіка, який у міському автобусі з ножем напав на двох громадян України через їхню національність. Потерпілі опинилися в лікарні з численними пораненнями, а сам зловмисник ховався від правоохоронців у лісовому масиві.Про це повідомляє RMF24 з посиланням на поліцію Варшави.Напад на українців та затриманняЗа даними джерела, у Варшаві 30-річний чоловік скоїв збройний напад на двох пасажирів міського автобуса. За даними слідчих, фігурант завдав потерпілим — громадянам України — численних ножових та різаних поранень, після чого втік із місця події. Офіцери поліції наголошують, що мотивом злочину стала саме національність постраждалих. Обох українців терміново доставлено до медичного закладу для надання допомоги.Правоохоронці з варшавського району Бєляни оперативно встановили особу нападника. З'ясувалося, що після вчинення злочину 30-річний підозрюваний переховувався та мешкав у лісовому комплексі в Бєлянах, де його й заарештували минулими вихідними. За рішенням суду чоловіка тимчасово заарештували на три місяці.Звинувачення та рецидив злочинівНаразі підозрюваному висунуто три звинувачення. Двоє з них стосуються нападу на українців на ґрунті національної ненависті, що включають замах на тяжке тілесне ушкодження та заподіяння ушкоджень, які спричинили порушення функцій організму тривалістю понад сім днів. За даними поліції, чоловік учинив ці дії, бувши рецидивістом — упродовж п'яти років після відбуття щонайменше шести місяців позбавлення волі за аналогічний умисний злочин.Третє звинувачення пов'язане з погрозами злочином на адресу іншого чоловіка у серпні 2024 року в одному із закладів на вулиці Шекспіра. Тоді 30-річний фігурант проігнорував виклики до прокуратури у цій справі та продовжував переховуватися, також учинивши діяння в умовах повторного рецидиву.Нагадаємо, у польському Радомі група чоловіків у стані алкогольного сп’яніння напали на трьох 20-річних українців. Перед нападом один із поляків розпитував молодих людей про їхнє походження та говорив про Волинь..

Польща передасть Україні два винищувачі МіГ-29 радянського виробництва, а також боєприпаси. Наголошується що це відбудеться "в найближчому майбутньому".Про це заявив директор департаменту стратегії й оборонного планування Міністерства національної оборони Польщі Даріуш Луковський, його цитують журналісти видання Rzeczpospolita.Зазначається, що літаки та боєприпаси стануть частиною нового польського пакету допомоги вартістю близько 50 мільйонів євро.Після оприлюднення такої інформації польські журналісти поцікавилися у Луковського, коли Україна отримає обіцяні винищувачі."У найближчому майбутньому. Рішення ухвалене, і ці два літаки МіГ-29 ми обов’язково передамо", — наголосив польський посадовець.Медійники також зауважили, що один із літаків уже досягнув завершення терміну експлуатації, а інший — досі придатний до польотів.Окрім того, польські джерела поінформували, що до пакета допомоги увійдуть:155-міліметрові та 152-міліметрові артилерійські боєприпаси;20 боєприпасів калібру 102-міліметрів для шестиствольних гармат на винищувачах F-16, а також ракет для переносних зенітно-ракетних комплексів "Перун".У польському оборонному відомстві офіційно підтвердили, що Варшава справді готує новий пакет військової допомоги для України, й жодних зупинок стосовно цього немає.Як пояснили у Міністерстві оборони Польщі, його обсяг залежатиме від потреб національної безпеки та можливостей польської армії, визначених начальником Генерального штабу.Також у Польщі додали, що допомога передбачатиме, зокрема, передачу техніки, яку польські військові знімають з озброєння через завершення терміну її служби. Хоча цю техніку більше не використовуватимуть у Польщі, вона все ще може бути корисною для України. Водночас у польському оборонному відомстві не розкрили, яке саме озброєння й обладнання увійде до нового пакета допомоги, пославшись на конфіденційність інформації.Нагадаємо, нещодавно аналітики американського Інституту вивчення війни розповідали, що Кремль готує суттєву активізацію гібридної агресії проти Польщі та країн Європи впродовж зимового періоду 2026-2027 років. Головною метою російських диверсій є намагання зірвати логістичні ланцюги постачання західної допомоги Україні та перевірити реакцію НАТО..

У Варшаві працівники Центрального бюро розслідувань поліції затримали члена групи диверсантів, які працювали на користь Росії та пов'язані з підпалами в Румунії. Це Артем С., 25-річний громадянин України.Про це повідомили польські журналісти з RMF FM. Вони уточнили, що на нього тепер очікує екстрадиція до Бухареста на підставі Європейського ордера на арешт."Артем С. — один із трьох членів групи, яка нібито влаштувала пожежу на державному оборонному підприємстві «Ромарма» в Брашові (центральна Румунія)", — йдеться в публікації.Польські медійники додали, що це відбулося в середині вересня. Тоді вогонь охопив приміщення площею 1 000 квадратних метрів.За версією репортера RMF FM, роль українця полягала в розвідці. Він мав завдання ідентифікувати об'єкт, який планували підпалити, й оплатити операцію.За даними румунської розвідки, 25-річний чоловік працював з двома білорусами. Їх затримали в Німеччині."Група також нібито атакувала українські військові навчальні центри, а також державні та приватні підприємства з виробництва зброї та інші промислові об'єкти", — зазначили польські журналісти.Вони підсумували, що затримання українця здійснили поліцейські з департаменту боротьби з тероризмом. Вони проникли до квартири в Урсусі, де проживав іноземець.Нагадаємо, що наприкінці червня цього року в Польщі правоохоронні органи провели оперативне затримання громадянина України, якого підозрюють у публікації погроз на адресу президента Кароля Навроцького. Чоловік поширював агресивні висловлювання на одному з віртуальних майданчиків, що й привернуло увагу спецслужб..

Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоб забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн.Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.Через російську блокаду Чорного моря Україна втратила значну частину можливостей для експорту аграрної продукції. Наявні альтернативні маршрути забезпечують лише близько 50% необхідних обсягів перевезень, що створює ризики для виробництва та посівних площ, а також для світової продовольчої безпеки.Можливість розширити транзит через Польщу обговорили перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Денис Башлик і державний секретар Міністерства сільського господарства та розвитку села Польщі Малгожата Громадська. Українська сторона наголосила, що зацікавлена в перевезенні зерна через Польщу до третіх країн без продажу продукції на польському внутрішньому ринку."Ми пропонуємо організувати транзит українського зерна через Польщу до морських портів. Для нас принципово важливо, щоб така співпраця не створювала додаткових ризиків для польських аграріїв", — заявив Башлик.За його словами, Україна вже має попередні напрацювання з Міністерством інфраструктури Польщі щодо організації перевезень. Наступним етапом мають стати консультації за участі профільних міністерств, аграрних асоціацій і представників бізнесу обох країн.Громадська підтвердила готовність польської сторони продовжувати діалог. Вона також наголосила на необхідності заздалегідь узгодити порядок денний і склад учасників майбутньої зустрічі.За підсумками переговорів сторони домовилися продовжити підготовку двосторонньої зустрічі у Варшаві. Україна планує представити актуальну ситуацію в аграрному секторі, наслідки блокади Чорного моря для світових продовольчих ринків і пропозиції щодо безперебійного транзиту зерна через Польщу.Додамо, за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України..

Директору меморіально-пошукового центру "Доля" та депутату Львівської облради Святославу Шереметі заборонили в'їзд та перебування в Шенгенській зоні терміном на п'ять років до 20 жовтня 2031 року.Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Саме Святослав Шеремета ініціював проголошення на Львівщині 2027 роком Романа Шухевича, Української повстанської армії й Олега Ольжича. Зараз же його офіційно внесли до відповідного реєстру небажаних осіб.Раніше в середу міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що підписав розпорядження про внесення до списку небажаних осіб голови комісії з питань культури Львівської обласної ради Святослава Шеремети."На клопотання Радослава Сікорського Святослава Шеремету внесено до реєстру небажаних осіб із забороною на в’їзд і перебування в країнах Шенгенської зони терміном на п’ять років — до 20 жовтня 2031 року", — написав Кервінський.Святослав Шеремета є директором комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань і жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля", яке здійснює пошукові й ексгумаційні роботи, зокрема, на території Польщі.У коментарі виданню Zaxid.net він зазначив, що це негативно позначиться на роботі меморіально-пошукового центру "Доля", а також припустив, що останні заяви польських політиків і урядовців можуть бути пов’язані зі знайденими нещодавно у прикордонному польському селі Ласків похованнями цивільних українців, яких 1944 року вбили підрозділи Армії крайової та батальйонів хлопських."Я не виключаю, що це пов’язано з тим, що ми знайшли поховання цивільних українців у Ласкові. Ось так польська сторона реагує на правду", — наголосив Святослав Шеремета.Раніше Український інститут національної пам’яті повідомив, що понад 40 останків жертв виявлено українською експедицією на території православного кладовища у селі Ласків Люблінського воєводства у Польщі.Нагадаємо, деякі медіа оприлюднили інформацію, що через рішення Львівської облради оголосити 2027 роком УПА, Романа Шухевича й Олега Ольжича Польща призупинила надання Україні пакету військової допомоги..

Через рішення Львівської облради оголосити 2027 роком Української повстанської армії (УПА), Романа Шухевича й Олега Ольжича Польща призупинила надання Україні пакету військової допомоги.Таку інформацію оприлюднило видання "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела."Депутати Львівської облради примудрилися провести це голосування просто під час підготовки до відправлення масштабного пакету військової допомоги Польщі. Через їхні безвідповідальні дії зараз постачання цього пакету призупинено", — зазначив співрозмовник журналістів.За його словами, триває активна робота, щоби врегулювати ситуацію на українському та міждержавному рівнях.Водночас заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що українська сторона пообіцяла скасувати рішення Львівської обласної ради. Його цитує Polsat News.Він поінформував, що польська сторона отримала запевнення від представників Офісу президента України, що рішення Львівської обласної ради не набуде чинності.Босацький додав, що після втручання Польщі постанова з цього питання зникла зі сайту Львівської обласної ради."Постанови зараз на цьому сайті немає, тож це вселяє надію. Ми віримо на слово українській владі й розраховуємо на виконання цих обіцянок", — заявив він.До цього міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підписав клопотання про внесення депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети, який є ініціатором цього документа, до списку осіб, небажаних для перебування на території Польщі.Раніше Львівська облрада ухвалила постанову про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії (УПА), її командира Романа Шухевича та діяча Організації українських націоналістів Олега Ольжича. Це рішення облради викликало різку реакцію з боку польської влади та політикуму.Нагадаємо, наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що поява Степана Бандери та Романа Шухевича у Національному пантеоні може ускладнити відносини України з Польщею та її подальшу європейську інтеграцію..

Флагманський поїзд 23/24 Київ — Холм матиме імʼя відомого українського історика й очільника Української Центральної Ради Михайла Грушевського. Крім того, курсуватимуть два потяги до Перемишля.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці"."Ми віддаємо шану натхненнику українського національного руху, поєднуючи два визначні для нього міста, адже він народився у польському Холмі та працював у Києві майже 20 років", — ідеться в повідомленні.Залізничники нагадали, що саме під його головуванням Центральна Рада ухвалила IV Універсал, який офіційно проголосив Українську Народну Республіку самостійною, вільною та суверенною державою."У складі поїзда сучасні вагони підвищеного комфорту, побудовані в Україні під час повномасштабної війни", — зазначили в "Укрзалізниці".Там додали, що рейс вирушає під композицію МУР "Наш час настав", яка підкреслює важливість боротьби за єдину та вільну Україну — за що так палко виступав Михайло Грушевський.Залізничники зауважили, що наступні поїзди не мають гучної назви, однак курсують за важливими маршрутами:31/32 Київ — Перемишль має зручне стикування з поїздом до Берліна, Праги, Кракова, Катовіце, Вроцлава, має зупинки у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Львові. Відправлення з Києва о 21:30, прибуття до Перемишля о 08:19.73/74 Дніпро — Перемишль курсує через Олександрію, Камʼянське, Пʼятихатки, Знамʼянку, Львів. Вирушає з Дніпра о 19:00, прибуває до Перемишля о 14:10. У цей час пасажири можуть пересісти на поїзд до Кракова, Варшави, Праги, Мюнхена."Продовжуємо працювати над зручним сполученням у різних напрямках", — підсумували в "Укрзалізниці".Нагадаємо, що сьогодні "Укрзалізниця" також повідомила, що продовжила маршрут швидкісного поїзда Інтерсіті+ №743 сполученням "Дарниця — Львів" до Трускавця через Дрогобич. Перший рейс за оновленим маршрутом запланований на 23 жовтня..

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш назвав неприйнятним ухвалене ще в липні рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 роком Української повстанської армії (УПА) та її головнокомандувача Романа Шухевича. Він вважає, що українська влада має від цього відмежуватися.Про це Владислав Косіняк-Камиш написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х у вівторок, 20 жовтня, ввечері."Рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 роком УПА та Шухевича є неприйнятним. Таке рішення не сприяє побудові взаємної довіри між народами, а навпаки, поглиблює розколи. Необхідно, щоб українська влада відмежувалася від цієї позиції", — зазначив він.Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 роком Шухевича, УПА й українського поета та археолога Олега Ольжича на засіданні комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції 6 липня."Наступного року виповнюється 120 років від дня народження видатних лідерів боротьби за незалежність України, генерал-хорунжого та головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича й українського поета, очільника культурно-освітньої референтури та голови Проводу українських націоналістів Олега Ольжича. Крім того, наступного року відзначатимемо 85-річчя створення УПА", — йшлося в повідомленні облради, оприлюдненому того дня.Тоді ж облрада виступила з пропозицією звернутися до обласної військової адміністрації "напрацювати комплекс заходів із протидії дезінформації, можливо створити відповідний центр, у якому би працювали фахівці з польсько-українських відносин".Тоді ж Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності та вшанування ОУН і УПА.Нагадаємо, наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький заявив, що поява Степана Бандери та Романа Шухевича у Національному пантеоні може ускладнити відносини України з Польщею та її подальшу європейську інтеграцію..

Прикордонна служба Польщі затримала 15 громадян Росії та Білорусі, які хотіли незаконно взяти участь у чемпіонаті світу з карате серед спортсменів до 21 року.Інформацію в коментарі польським журналістам з Бєльсько-Бялої підтвердив президент Польського союзу карате Павел Полторжецький."П'ятнадцять громадян Росії та Білорусі, які порушили правила проживання, затримали прикордонники в Бєльсько-Бялій. Спортсмени в'їхали до Польщі за туристичними візами та, ймовірно, сподівалися взяти участь у чемпіонаті світу з карате, який проходив на арені Дембовець. Їм наказано покинути країну", — йдеться в повідомленні.У неділю в Бєльсько-Бялій завершився чемпіонат світу серед кадетів і юніорів до 21 року. Польська команда виборола дві медалі: золоту для Наталії Балут і бронзову для Міхала Пшасницького.Медійники зауважили, що, попри організаційний успіх, під час заходу стався інцидент за участю спортсменів із Росії та Білорусі.Президент Польського союзу карате Павел Полтожецький визнав, що організатори отримали інформацію через різні канали про те, що росіяни та білоруси — попри рекомендації та чітку заборону Всесвітньої федерації карате та Міністерства спорту — спробують взяти участь у змаганнях. Вони, ймовірно, сподівалися, що якщо вони з'являться в залі в Бєльсько-Бялій, то організатори додадуть їх до стартового списку."Першою ознакою була поява росіянина на суддівському полі. Саме тоді відбувся перший арешт", — розповів організатор, а описана ситуація сталася перед вихідними.Дії проти іноземців відбувалися протягом вихідних. Як підтвердив лейтенант Шимон Мосціцький, речник Сілезької прикордонної охорони, організатор повідомив прикордонників про підозру в незаконному перебуванні спортсменів у Польщі. Прикордонники провели законну перевірку 15 іноземців."Одинадцять громадян Білорусі та четверо росіян в’їхали до країни за туристичними візами, що не відповідало заявленій меті їхнього перебування в Польщі", — пояснив речник прикордонної охорони.Усіх затримали та після розслідування отримали рішення коменданта пункту в Бєльсько-Бялій, яким їм наказують залишити Польщу. На це у них є вісім днів. Це найкоротший можливий термін, додав лейтенант Мосціцький.Нагадаємо, що наприкінці липня Міжнародна федерація хокею ухвалила рішення щодо участі російських збірних у чемпіонатах світу сезону-2026/2027. Росія не виступить на чотирьох із п'яти турнірів, на які претендувала..

Якщо ситуація в Україні зміниться та для безпеки офіцерів і осіб, які перетинають кордон, виникне необхідність запровадити перевірки лише на польській стороні, Польща готова перенести пункт пропуску вглиб країни. Йдеться про спільні польсько-українські перевірки.Про це заявили в Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі. Цю пропозицію критикує польська депутатка Європарламенту Єва Зайончковська-Гернік. Таку інформацію оприлюднило видання PolsatNews.Наприкінці вересня з’являлася інформація, що Україна веде переговори з Польщею щодо угоди, яка дозволила б українським прикордонникам працювати на польському боці кордону. Це питання планували обговорити під час робочої зустрічі польської й української делегацій на пункті пропуску Ягодин — Дорогуськ.Перенесення контролю на польську територію могло би допомогти зберегти рух через кордон, навіть якщо прикордонна інфраструктура на українському боці зазнає руйнувань. Такий підхід також має зменшити ризики для працівників служб і людей, які перетинають кордон, у разі російських атак.Польське МВС у відповідь на запит Польської агенції преси інформувало, що готове розглянути таке рішення за необхідності."Якщо ситуація в Україні зміниться та з міркувань безпеки працівників і осіб, які перетинають кордон в обидвох напрямках, виникне необхідність запровадження контролю на польській стороні кордону, то Польща готова погодитися на таке рішення, за якого правила ґрунтуватимуться на спільних перевірках обидвох держав", — заявили у відомстві.У міністерстві наголосили, що наразі жодних рішень щодо запровадження нового формату не ухвалили. Польське МВС пояснило, що можливі зміни мають відповідати правилам Шенгенської зони. Зокрема, про таке рішення доведеться повідомити Європейську комісію, оскільки воно стосуватиметься контролю за переміщенням людей і товарів.За чинними правилами, прикордонники та представники інших служб держави, яка не входить до Шенгенської зони, не можуть самостійно здійснювати прикордонний контроль на території країни-члена. Це стосується не лише перевірки документів людей, а й контролю товарів на відповідність вимогам Європейського Союзу.Таким чином, якщо новий формат запровадять, українські та польські служби мають працювати спільно. Передавати українській стороні повноваження самостійно контролювати кордон на польській території не планують.Нагадаємо, 5 жовтня стало відомо, що в Польщі ухвалили рішення розширити підрозділи польської армії на території Люблінського воєводства на сході країни. Воно межує з Україною. У Варшаві кажуть про "максимальну присутність" у цьому регіоні..

У Польщі затримали 31-річного чоловіка з польським та українським громадянством, який навчався у Військово-медичній академії в Лодзі. Його підозрюють у шпигунстві.Про це повідомляє польське видання RMF24. За інформацією речника Військової жандармерії Польщі підполковника Даріуша Розкоша, чоловіка затримали 16 жовтня військовослужбовці підрозділу жандармерії в Лодзі. Як встановило слідство, затриманий має звання старшого рядового резерву та був слухачем одного з курсів Військово-медичної академії в Лодзі. Військовий гарнізонний суд у Варшаві обрав йому запобіжний захід у вигляді ув'язнення на три місяці.За версією польської влади, чоловік виявляв інтерес до певних військових об'єктів країни та збирав про них інформацію. Заступник міністра національної оборони Польщі Цезари Томчик підтвердив інформацію, яку раніше опублікувала газета Rzeczpospolita."Можу підтвердити, що відбулося затримання слухача Військово-медичної академії. Він однозначно проявив себе як людина, яка розвідує певні об'єкти Війська Польського", — заявив Томчик.Під час затримання в чоловіка виявили кілька мобільних телефонів, комплекти документів, печатки, а також значну кількість готівки та золота. Водночас заступник міністра наголосив, що остаточних висновків у справі поки немає. Обставини можливого шпигунства мають встановити відповідні служби."Усі служби спрацювали так, як потрібно. Усі справи, що стосуються потенційного шпигунства, адже тут іще нічого остаточно не вирішено, насамперед розглядають контррозвідувальні служби", — сказав він.Додамо, 27 жовтня в польському Катовіце правоохоронці затримали двох громадян України. Їх підозрюють у співпраці з іноземними спецслужбами.Додамо, посол України в Польщі Василь Бондар повідомляв, що в польському Перемишлі з будинку українського консульства невідомі зірвали синьо-жовтий прапор. Це вже не перший подібний випадок у цьому місті..