# Польща

Для польської армії планують закупити партію шведських гранатометів під назвою Carl Gustaf. Однак у Польщі вже висловили невдоволення щодо цього, йдеться про історичні протистояння між країнами.Про це заявив Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш в інтерв’ю радіостанції TokFM. Він наголосив, що йому не подобається назва гранатометів.Раніше стало відомо, що Польща планує закупити у Швеції декілька тисяч таких протитанкових гранатометів на суму 1,6 мільярда доларів."Гранатомети дуже хорошої якості. Єдине, що мені в них не подобається, — це назва, тому що це гранатомети Carl Gustaf. Той самий Карл Густав", — сказав Косіняк-Камиш, натякнувши на період в історії, коли Швеція конфліктувала з Річчю Посполитою.Тому керівник польського оборонного відомства зазначив, що пропонує змінити назву такого озброєння.Річ у тому, що шведський король Карл Густав розпочав Північну війну 1655 року. Тоді шведські війська декілька разів займали Варшаву. Війна тривала п'ять років і сильно послабила Річ Посполиту.У березні також стало відомо, що шведська збройова компанія Saab отримала замовлення на протитанкові гранатомети Carl Gustaf від агенції НАТО з підтримки та постачання на суму приблизно 60 мільйонів євро.Нагадаємо, що французький президент Еммануель Макрон висунув ідею щодо потенційної європейської миротворчої місії в Україні. Вона могла би стати одним із запобіжників від нового нападу Росії. Політик вважає Польщу ключовим союзником у такому проекті.

Французький президент Еммануель Макрон висунув ідею щодо потенційної європейської миротворчої місії в Україні. Вона могла би стати одним із запобіжників від нового нападу Росії. Політик вважає Польщу ключовим союзником у такому проекті.Про це повідомило польське видання Rzecpospolita з посиланням на власні джерела. Йдеться про миротворчі сили з європейських країн, які в разі оформлення якоїсь угоди про припинення війни між Росією й Україною могли би стати одним із запобіжників від нового нападу Росії.За інформацією видання, обговорення такої потенційної місії стане ключовою темою розмов Макрона під час його візиту до Варшави 12 грудня, ймовірно, він говорив про це з новообраним президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським минулої суботи в Парижі.Медійники припустили, що саме це обговорювалося і на його зустрічі тет-а-тет із прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером в середині листопада, а потім — на зустрічі з представниками країн Північної Європи, Балтії та Польщі 27 листопада.Військові фахівці розповіли журналістам, що для проекту потрібні сили у розмірі до п’яти бригад (близько 40 тисяч осіб), і командування однією з них могла би взяти на себе Польща — з огляду на її військовий потенціал і розташування. До речі, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив повідомлення у ЗМІ про запланований візит до Варшави президента Франції у четвер 12 грудня. Він також анонсував візит британського прем’єр-міністра Кіра Стармера на початку польського головування у Раді ЄС (тобто вже 2025 року).Туск зазначив, що під час головування у ЄС Польщу активно залучать до дискусій про можливі формати завершення війни між Росією й Україною, та вже зараз вона підтримує активні контакти з країнами Північної Європи та Балтії.Нагадаємо, журналістам стало відомо, що Володимир Зеленський, Дональд Трамп і Еммануель Макрон не обговорювали конкретні деталі будь-якого бачення миру під час зустрічі в Парижі. Трамп повторив, що хоче негайного припинення вогню та переговорів для швидкого припинення війни, але не сказав, як саме він це бачить.

У четвер, 12 грудня, президент Франції Еммануель Макрон відвідає Польщу, де обговорить план миротворчої місії Європи для збереження суверенітету України.Про це повідомляє Rzeczpospolita.У наші дні Еммануеля Макрона можуть змусити залишити Францію лише виняткові випадки. Країна переживає глибоку політичну кризу: у вівторок ще було неясно, хто може стати новим прем'єр-міністром і як до кінця року можна буде ухвалити бюджет на 2025 рік, оскільки жодна партія не має більшості в Національних зборах. Але є інший політичний календар, який не зазнає відстрочки. Дональд Трамп, який неодноразово заявляв, що встановить мир в Україні "протягом 24 годин", 20 січня вступить на посаду президента США.У суботу, напередодні церемонії відкриття відновленого Нотр-Дама, Макрон менше ніж годину розмовляв з Трампом приватно в Єлисейському палаці, а потім ще на пів години до них приєднався Володимир Зеленський.Завдяки своєму військовому потенціалу та географічному розташуванню участь Польщі у миротворчій місії має вирішальне значення."Наскільки я розумію, Еммануель Макрон сказав Дональду Трампу, що Європа не тільки не може бути залишена осторонь переговорів США з Росією, тому що у неї тут є свої серйозні інтереси безпеки, а й готова включитися в цей процес фінансово і вище, адже всі несуть ризик, пов'язаний із захистом українського суверенітету", — заявила Камілла Гранд, заступник генерального секретаря НАТО до 2022 року.Суть французької пропозиції — миротворча місія, яка б гарантувала, що Кремль не порушить можливе припинення вогню та встановлену демаркаційну лінію в майбутньому. Уже в лютому Макрон уперше висунув ідею відправлення військ НАТО до України. Однак він не уточнив, за яких умов це станеться. Більш конкретно про цю ідею він говорив під час зустрічі з прем'єр-міністром Великої Британії Кейром Стармером 11 листопада у Парижі. З аналогічною ціллю 27 листопада він закликав лідерів скандинавських та балтійських країн та Польщі, які зібралися у Гарпсунді. Елі Тененбаум, експерт паризького ІФРІ, який працює над проектом такої місії, пояснює, що вона може складатися з п'яти бригад (близько 40 тисяч солдатів). Польща могла б взяти на себе командування одним із них.Нагадаємо, нещодавно Дональд Трамп заявив, що потрібно негайно припинити бойові дії. Україна та Росія, за його словами, вже найближчим часом мають сісти за стіл переговорів і розпочати домовлятися.Зеленський у відповідь констатував, що війну не можна закінчити просто папірцем і декількома підписами. Припинений вогонь без гарантій може бути розпалений знову в будь-який момент, як Путін це вже робив. Щоби гарантувати, що втрат українців і українок більше не буде, треба гарантувати надійність миру та не заплющувати очі на окупацію.Також повідомлялось, що зустріч у Парижі 7 грудня між президентами Сполучених Штатів Америки й України Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським до останнього перебувала під питанням. Усе вирішила тверда позиція французького президента Еммануеля Макрона.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що мирні переговори між Україною та Росією можуть розпочатися вже цієї зими. Варшава прагне відігравати провідну роль у припиненні війни.Про це пише Reuters.За даними видання, польський прем'єр заявив, що Варшава братиме активну участь у будь-яких переговорах, коли вступить на ротаційне головування в Європейському Союзі 1 січня. Також він анонсував низку запланованих зустрічей."Я проведу серію переговорів, що стосуються в першу чергу ситуації за нашим східним кордоном. Як ви можете собі уявити, наша делегація буде співвідповідатиме, серед іншого, за те, як виглядатиме політичний календар, можливо, якою буде ситуація під час переговорів, які можуть, хоча ще є знак питання, розпочатися взимку цього року", — заявив він.Туск також сказав, що президент Франції Еммануель Макрон відвідає Варшаву в четвер, аби виступити з коротким викладом переговорів з новообраним президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським у Парижі минулими вихідними."Я дуже хочу, щоб Польща була тією країною, яка не лише буде присутня, а й задаватиме тон цим рішенням, які мають принести нам безпеку та забезпечити польські інтереси", — додав польський прем'єр.Нагадаємо, 20 листопада президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Вони обговорили низку важливих і актуальних питань.

Українці, які перебувають та працюють у Польщі, почали менше пересилати гроші в Україну. Йдеться про громадян, які приїхали в країну після повномасштабного російського вторгнення.Про це стало відомо з дослідження Національного банку Польщі "Життєва та економічна ситуація мігрантів з України та Білорусі в Польщі у 2024 році".У 2024 році перекази коштів з Польщі робили майже 40% українських біженців, а торік таких громадян було 48%. Водночас восени 2022 року перекази робили 60% опитаних, тоді як у 2024-му — 55%.Варто зауважити, що кошти пересилають ті громадяни, які мають стабільний заробіток, або ж займаються підприємництвом. Втім, зафіксовано зростання порівняно з 2023 роком відсотка осіб, які переказують в середньому щомісяця суми понад 1000 злотих: із 19% до 22% у випадку тих, хто приїхав до Польщі до початку повномасштабної російсько-української війни, та з 12% до 19% у випадку біженців.Водночас кількість тих, хто переказує кошти хоча б один раз на місяць знизилася з 49% опитаних торік до 37% опитаних цього року. Менше стали переказувати грошей в Україну біженці — з 60% до 33%.Втім, зросла кількість українців у Польщі, які відправляють гуманітарну допомогу на Батьківщину. Це може бути пов'язано зі все більшими потребами в різних товарах в людей, які їх отримують, а також завдяки тому, що в Польщі працюють нові транспортні, поштові та кур'єрські компанії, які доправляють посилки в Україну.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомляв, що українські біженці, які тривалий час перебувають в країні, мають якнайшвидше працевлаштуватись. Вони мають починати шукати роботу одразу після проходження мовних курсів.

Президент Франції Еммануель Макрон прибуде до Польщі у четвер, 12 грудня. У Варшаві планується зустріч французького лідера з прем'єр-міністром Дональдом Туском та президентом Анджеєм Дудою.Про це повідомило видання PAP неофіційно з урядових та президентських джерел.Як зазначає видання, Макрон приїде до Варшави, щоб прозвітувати про переговори, які пройшли в Парижі на вихідні з нагоди відкриття собору Паризької Богоматері. Церемонія дала Макрону можливість зустрітися з обраним президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським.Париж також був одним з перших міст, які відвідав Дональд Туск як нещодавно призначений прем'єр-міністр. Під час спільної конференції з Макроном у Єлисейському палаці у лютому цього року він говорив про "пожвавлення відносин Польщі з найважливішими європейськими партнерами".Нагадаємо, 7 грудня Володимир Зеленський зустрівся з Дональдом Трампом. Український президент назвав розмову з ним "хорошою та продуктивною". Їх разом прийняв в Єлисейському палаці французький президент Еммануель Макрон.За інформацією агенції Axios, зустріч у Парижі 7 грудня між президентами Сполучених Штатів Америки й України Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським до останнього перебувала під питанням. Усе вирішила тверда позиція французького президента Еммануеля Макрона.

Російська Федерація вирішила закрити генеральне консульство Польщі в Санкт-Петербурзі. Це відповідь на закриття консульства Росії в Познані, що відбулося в жовтні. Спеціальну заяву стосовно такого кроку оприлюднили в міністерстві закордонних справ Росії. Там зазначено, що 5 грудня польській стороні передали ноту, в якій повідомляється, що у відповідь на закриття польською владою генерального консульства Росії в Познані російська сторона відкликає з 10 січня 2025 року свою згоду на функціонування генерального консульства Польщі в Санкт-Петербурзі. "Керуючись принципом взаємності, persona non grata оголошено трьох дипломатичних працівників генерального консульства Республіки Польща в Санкт-Петербурзі, які мають покинути територію Росії до зазначеної дати", — йдеться у заяві відомства. У Росії вважають, що "польська влада останніми роками реалізовувала відверто ворожу політику щодо Росії". "Практично повністю демонтовано збудовану протягом багатьох десятиліть архітектуру російсько-польських відносин і відкрито заявляється про необхідність завдання нашій країні "стратегічної поразки". Одним із проявів цього антиросійського курсу стало закриття під надуманим приводом генерального консульства Росії у Познані", — йдеться у заяві. Росіяни запевнили, що вживають і надалі вживатимуть жорстких заходів у відповідь на "недружні кроки". Як відомо, в жовтні Польща оголосила про закриття російського консульства в Познані через те, що Росія веде гібридну війну та здійснює спроби диверсій на польській території. Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявляв, що польський уряд із розумінням поставився до прохання Києва організувати українське консульство в Познані. При цьому воно може бути в приміщенні, де раніше перебували російські дипломати, яких попросили покинути його.

З військових навчань у Польщі щомісяця тікають близько 12 бійців Збройних сил України. Цього року польські правоохоронці відкрили близько 60 тисяч проваджень за самовільне залишення військових частин. Про це повідомляє видання Financial Times із посиланням на джерела, передає "Українська правда". "З січня по жовтень цього року українські прокурори відкрили 60 тисяч справ проти військових за залишення своїх позицій, що майже вдвічі більше, ніж у 2022 і 2023 роках разом узятих. У разі визнання винними чоловікам загрожує тюремне ув'язнення терміном до 12 років", -- йдеться у повідомленні. За даними співрозмовників Financial Times, деякі бійці ЗСУ навмисно користуються можливістю відправлення в закордонні тренувальні табори, щоб потім піти у так зване СЗЧ. "Близько 12 осіб щомісяця втікають із військових навчань у Польщі, сказав представник польської служби безпеки на умовах анонімності. Міноборони Варшави передало українській владі питання щодо дезертирів", -- розповіли джерела журналістів. Нагадаємо, лише за листопад цього року більш як шість тисяч військових, які раніше самовільно залишили частину, добровільно повернулися на службу. У Генштабі ЗСУ переконані, що ця цифра зростатиме.

Польща побудує укріплення в межах проекту "Східний щит" не тільки на кордоні з Російською Федерацією, а й на відтинку з Україною та Білоруссю.  Таку заяву зробив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, пише Polskie Radio. Під час брифінгу біля села Домбрівка він зазначив, що "чим краще охороняється польський кордон, тим менше він доступний для тих, хто має погані наміри". "Все, що ми робимо тут, а також робитимемо це на кордоні з Білоруссю та Україною, спрямоване на те, щоб стримати та збентежити можливого агресора, тому це справді інвестиція у мир. Ми витратимо на це мільярди злотих, але зараз вся Європа спостерігає з великим задоволенням і за потреби підтримає ці інвестиції та нашу діяльність", — зазначив Туск. Глава польського уряду запевнив, що країни, які входять до Балтійського регіону, співпрацюватимуть з Польщею, аби ця інфраструктура була ефективною не лише на польських ділянках, а й на всій протяжності кордону, "насамперед з Росією та Білоруссю". "Наша діяльність стосуватиметься і забезпечення безпеки кордону з Україною — з інших причин, але ми хочемо, щоб поляки відчували себе безпечніше протягом усього східного кордону", — додав Дональд Туск. Нагадаємо, раніше польський прем'єр-міністр скаржився на те, що протягом тривалого часу Польща має справу з провокаціями та диверсіями. Він обіцяв абсолютну нещадність до авторів цих дій.

Українського TikTok-блогера Владислава Олейниченка, на прізвисько Crawly, який відомий своїми провокаційними прямими трансляціями в торгових центрах і на стоянках, затримали 29 листопада у Варшаві. Згодом скандального медійника було депортовано на Батьківщину. Про це повідомляє RMF24 з посиланням на заяву прес-секретаря міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі Яцека Добжинського. "Чоловік був переданий співробітникам прикордонної служби, які на підставі його реєстрації в Шенгенській інформаційній системі вжили заходів щодо його висилки з Республіки Польща", — заявив посадовець.  Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Чеслав Мрочек повідомив, що блогер уже перебуває в Україні. Кілька днів тому 23-річний стрімер Кроулі опублікував у мережі відео, на якому він стрибає на машини на одній зі стоянок у центрі Варшави. Тіктокер Владислав Олейниченко також нібито облив перехожого вогнегасником, коли це помітив. Виявилося, що всю ситуацію влаштував сам блогер і машини привезли на причепах. У Владислава Олейниченка в Instagram 1,9 мільйона підписників. У столиці Польщі він неодноразово провокував скандальні "акції", які записував та публікував у TikTok та Instagram. Увечері заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Чеслав Мрочек повідомив на платформі X, що Кроулі вже в Україні. "Там величезні потреби він зможе проявити себе", — написав він. Під час одного зі своїх стрімів він нібито вульгарно відгукнувся про поляків і заявив, що вважав за краще б жити в Москві. Цими словами зацікавився Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки й подав заяву до прокуратури. За даними центру, Кроулі — білоруський патострімер, який навчався в українській школі. Нагадаємо, відомий львівський блогер Юра Скайф, який має понад 300 тисяч підписників у Instagram, втік з України. Причиною нібито став нещодавній конфлікт із представниками Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск проінспектував ділянку кордону з Російською Федерацією. Там уже облаштували одну з ділянок фортифікаційних укріплень "Східний щит". Про це Дональд Туск написав на своїй сторінці в соціальній мережі X. Польський прем’єр наголосив, що перша ділянка "Східного щита" на кордоні з Росією вже повністю готова та показав фото. Частина "Східного щита" на кордон Польщі та Росії. Джерело: сторінка в мережі X Дональда Туска "Під час зустрічі зі солдатами за 200 метрів від кордону я відчув себе у справжній безпеці", — зазначив він. Під час поїздки Туск також заявив, що заходи з облаштування східного кордону Польщі "є інвестицією в мир". Він зазначив: "що краще охоронятиметься польський кордон, то важче буде добратися до нього тим, хто має погані наміри". "Усе, що ми робимо тут — і будемо робити це також на кордоні з Білоруссю й Україною — це стримування та відлякування можливого агресора, а тому це насправді інвестиція в мир. Ми витратимо на це мільярди злотих, але вже зараз вся Європа спостерігає за цим з великим задоволенням і підтримає, якщо буде потрібно, ці інвестиції та наші дії", — додав Туск в інтерв’ю польським журналістам. Як відомо, проект "Східний щит" передбачає будівництво укріплень на кордоні Польщі з Білоруссю та Росією. Його анонсували у травні. У Міністерстві оборони Польщі розповідали, що в межах програми "Східний щит" міністерство планує закупити важку інженерну техніку на суму до 600 мільйонів злотих. Нагадаємо, раніше польський прем'єр-міністр Дональд Туск скаржився на те, що протягом тривалого часу Польща має справу з провокаціями та диверсіями. Він обіцяв абсолютну нещадність до авторів цих дій.

У суботу, 30 листопада, на українсько-польському кордоні відновили пропуск транспорту на пункті "Ягодин — Дорогуськ". Тепер він знову працює у штатному режимі. Про це повідомила Державна митна служба України у своїх соціальних мережах. "У пункті пропуску "Ягодин — Дорогуськ" на кордоні з Польщею відновлено пропуск транспортних засобів в обидвох напрямках", — йдеться в повідомленні. За інформацією польських митників, на теперішній момент відновлено роботу електронної системи митного оформлення в повному обсязі. "Пункт пропуску "Ягодин — Дорогуськ" працює у штатному режимі в обидвох напрямках", — наголосили українські митники. Джерело: Державна митна служба України У п’ятницю, 29 листопада, поляки поінформували, що там частково вийшла з ладу система митного оформлення Республіки Польща. Через це вантажні транспортні засоби не подавали суміжною стороною на в’їзд в Україну. При цьому на виїзд з України через Ягодин до Дорогуська транспортні засоби оформляли у штатному режимі. Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що блокування кордону з Україною польські фермери можуть відновити в грудні. За словами одного з протестувальників Романа Кондрова, тоді акції будуть набагато масштабнішими. В цьому він запевнив міністра сільського господарства Польщі Чеслава Секерського.

За інформацією польської сторони, 29 листопада у пункті пропуску "Дорогуськ — Ягодин" частково вийшла з ладу система митного оформлення Республіки Польща. Через це вантажні транспортні засоби не подаються суміжною стороною на в’їзд в Україну.  Про це на своїй сторінці в Facebook повідомляє Державна митна служба. Як зазначають митники, при цьому на виїзд з України через Ягодин до Дорогуська транспортні засоби оформляються у штатному режимі. "Про відновлення пропуску транспортних засобів у повному обсязі буде повідомлено додатково", — йдеться у повідомленні Державної митної служби. Як відомо, польські фермери 23 листопада заблокували пункт пропуску "Медика — Шегині". З обидвох боків скупчилися вантажівки. Наступного дня ввечері блокування призупинили. Фермери протестували з двох причин: невиконання вимоги щодо збереження рівня сільськогосподарського податку 2024 року на рівні 2023 року та занепокоєння, пов'язане з підписанням ЄС угоди про вільну торгівлю з південноамериканськими країнами економічного союзу МЕРКОСУР. Нагадаємо, що зараз пропуск усіх категорій транспортних засобів у цьому напрямку здійснюється у звичному режимі. Це стосується, зокрема, пропускного пункту "Шегині — Медика". Цікаво, що блокування кордону з Україною польські фермери можуть відновити в грудні. За словами одного з протестувальників Романа Кондрова, тоді акції будуть набагато масштабнішими. В цьому він запевнив міністра сільського господарства Польщі Чеслава Секерського.

Німеччина запропонувала перекинути системи протиповітряної оборони Patriot до Польщі, союзника по НАТО, на початку нового року. У такий спосіб партнери захистять логістичний вузол, яким постачається озброєння в Україну. Про це повідомило 28 листопада міністерство оборони Німеччини, пише Reuters. У заяві міністерства йдеться, що підрозділи можуть бути розгорнуті терміном до шести місяців. "Таким чином ми захистимо логістичний вузол у Польщі, який має вирішальне значення для постачання матеріалів в Україну", — заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Його польський колега Владислав Косиняк-Камиш написав у повідомленні у соціальній мережі X, що Варшава вітає це рішення. Раніше Німеччина направила до Польщі 300 військовослужбовців разом із трьома підрозділами Patriot із січня по листопад 2023 року. Вони базувалися у місті Замість, приблизно за 50 кілометрів від кордону з Україною, для захисту південного міста та його найважливішого залізнично-зв'язного сполучення з Україною. Розгортання було викликане українською ракетою, яка вразила польське село Пшеводів у листопаді 2022 року під час масованої атаки РФ. Цей інцидент спричинив побоювання, що війна в Україні може вийти за межі кордону. Нещодавно повідомлялось, що міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс 28 листопада оголосив про постачання Україні трьох пускових установок для зенітних ракетних комплексів Patriot. Нагадаємо, на початку листопада у Німеччині закінчилося четверте навчання українських операторів для зенітно-ракетної системи протиповітряної оборони Patriot. Ці комплекси Україна отримала від союзників, зокрема, від Берліну.

Ідея замороження війни в Україні без гарантій сталого миру вигідна Кремлю. Такий сценарій не розв’яже проблему, адже диктатор Путін не відмовиться від своїх агресивних намірів. Про це заявив колишній президент Польщі Александр Кваснєвський в інтерв’ю литовському телерадіомовнику LRT. Він зазначив, що вважає замороження війни без справедливого миру гіршим варіантом з того, що обговорюють як можливий підсумок потенційних перемовин у найближчому майбутньому. "Звісно, це може виглядати привабливіше, ніж війна, яка триває, тому що війна означає, що люди продовжують помирати. Але заморожений конфлікт — це не мир, це лише заморожена війна, і це — думаю — буде на руку Путіну", — наголосив Кваснєвський. За словами колишнього президента Польщі, під час потенційного заморожування війни кремлівський диктатор Володимир Путін отримає час перегрупувати армію, а також наростити військове виробництво. "І це було би трагічно для України, бо Україна тоді й не поверне втрачені території, і не зможе впевнено планувати майбутнє, не знаючи, коли війна може відновитися", — акцентував політик. Він продовжив, що це не сприятиме й прогресу України в процесі переговорів про вступ до Європейського Союзу. "Для України заморожена війна, яка не є миром, — дуже погане рішення. А ще воно створює велику невизначеність, бо ми не знаємо, коли Путін знову розпочне бойові дії. Важливо пам’ятати, що головною проблемою є не Україна чи те, чого прагне Україна, а Путін і його агресивна та злочинна політика. Він хоче всю Україну — не половину, не чверть, а всю, і намагатиметься досягнути цього різними способами. Ми повинні це розуміти", — зауважив Кваснєвський. Нагадаємо, нещодавно аналітики американського Інституту вивчення війни зробили висновок, що наразі країна-агресорка Росія має на меті лише захопити більше територій в Україні. Натомість іти на компроміси противник не бажає та відкидає варіант так званого "заморожування" війни.