# війна

У Харкові зафіксовано застосування рашистського FPV-дрона на оптоволокні. Таке відбулося вперше. Стосовно цього випадку розпочато кримінальне провадження.Про це повідомили в Харківській обласній прокуратурі."За даними слідства, 25 лютого близько 15:00 військовослужбовці збройних сил Росії, порушуючи закони та звичаї війни, застосували FPV-дрон 13 дюймів на оптоволокні по території Київського району Харкова", — йдеться в повідомленні.Харківські прокурори уточнили, що в підсумку ворожий дрон під час атаки влучив у дерево."Зазначений факт є першим зафіксованим випадком застосування FPV-дрона на оптоволокні по Харкову від початку повномасштабного вторгнення Росії", — наголосили в прокуратурі.За процесуального керівництва Київської окружної прокуратури Харкова розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину.Це частина 1 статті 438 Кримінального кодексу України. Зокрема, у ній ідеться про незаконне застосування зброї. Цей пункт передбачений у цілій низці міжнародних угод.Нагадаємо, що 23 лютого війська країни-агресорки вкотре вдарили безпілотником по Харкову. У місті фіксували "приліт". За інформацією міського голови Ігоря Терехова, "шахед" влучив у Немишлянському районі міста. Безпілотник впав біля приватного будинку..

Українські оборонні виробники підписали пакет документів з партнерами з Данії, Фінляндії та Латвії. Загальна сума угод — близько 800 мільйонів євро.Про це повідомили в Українській раді зброярів. Там зазначили, що домовленості охоплюють кооперацію у виробництві безпілотних систем і наземної робототехніки, а також підготовку до масштабування продуктів на європейському ринку."Ключова мета цих партнерств — якнайшвидше наростити виробництво потрібних Україні рішень та інтегрувати українські технології у промислові ланцюги ЄС з урахуванням вимог і стандартів партнерських країн", — ідеться в повідомленні.Домовленості підписали:Culver Aerospace (Україна) та Copenhagen Global A/S (Данія)Йдеться про виробничу кооперацію у сфері безпілотних літальних апаратів у межах п’ятирічної програми. Партнерство фокусується на двох класах продуктів: далекобійних ударних безпілотних системах (до 2 500 кілометрів) і ударних системах середньої дальності (до 400 кілометрів).TENCORE (Україна) та INSTA (Фінляндія)Компанії домовилися про кооперацію щодо наземної роботизованої платформи TerMIT та виробництво наземних роботів для України.Remtecnology (Україна) та New Paakkola Oy (Фінляндія)Компанії узгодили співпрацю стосовно виробництва тактичної багатоцільової наземної роботизованої платформи LEGIT. Зараз трек перебуває на етапі створення спільного підприємства у Фінляндії та переходу до масштабування та комерціалізації цієї розробки. У найближчих планах виробництво 1 500 одиниць для потреб українського війська  з подальшим збільшенням кількості у наступних роках.Terminal Autonomy Ukraine (Україна) та SIA Baltic Forces (Латвія)Підписано угоду, яка закладає рамку для подальшої співпраці у сфері безпілотних систем (розвідка, ударні системи середньої дальності, далекобійні ударні системи) та ракетних рішень, зокрема, крилатих ракет і систем протиповітряної оборони. Наразі це попередній етап без зобов’язуювальних комерційних або технічних умов."Ми нарешті говоримо про масштабування та системну промислову кооперацію з європейськими партнерами. Ми дуже цінуємо цю довіру та раді, що модель Build with Ukraine працює на практиці", — наголосив виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.У раді зброярів наголосили, що підписання є частиною ширшої тенденції: українські виробники, які швидко розвинули продукти під реальні бойові потреби, переходять до системної промислової кооперації з європейськими партнерами. Це дозволяє прискорювати серійне виробництво, підвищувати стійкість ланцюгів постачання і водночас готувати продукти до довгострокової роботи на міжнародних ринках.Партнерства з Данією, Фінляндією та Латвією створюють основу для:розширення виробничих можливостей і швидшого масштабування критично потрібних систем;диверсифікації виробничих і логістичних ризиків в умовах війни;адаптації під європейські стандарти, процедури якості та комплаєнсу;переходу від разових контрактів до довгострокової індустріальної кооперації з компаніями ЄС.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна продовжує працювати над збільшенням виробництва вітчизняної зброї для власної оборони. Це необхідно не лише для потреб фронту, а й для захисту об’єктів енергетики..

У середу, 25 лютого, Володимир Зеленський про вів телефонну розмову з Дональдом Трампом. Вони домовилися, що перемовини в тристоронньому форматі відбудуться орієнтовно на початку березня.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Були на дзвінку також представники президента Трампа — Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Зараз наші команди багато працюють, і я подякував за всі зусилля та таку залученість до переговорів, до роботи для закінчення війни", — наголосив він.За його словами, Україна дуже цінує програму PURL. Ця зима — найскладніша для України, але ракети для систем ППО, які закуповуються у США, дуже допомагають проходити через усі ці виклики та захищати життя."Говорили про питання, над якими завтра в Женеві працюватимуть наші представники на двосторонній зустрічі", — зауважив український президент.Він додав, що також ішлося про підготовку до наступної зустрічі переговорних команд у повному складі в тристоронньому форматі на самому початку березня."Розраховуємо, що вона дасть можливість перейти до переговорів на рівні лідерів", — акцентував президент України.Він також констатував, що президент США Дональд Трамп повністю підтримує таку послідовність кроків. Американський лідер пообіцяв усіляко сприяти у прогресі в мирному процесі."Лише так можна розв’язати всі складні та чутливі питання та нарешті закінчити війну. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин інформував, що розмова президентів України та США тривала приблизно 30 хвилин.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що секретар РНБО Рустем Умєров проведе зустріч зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом..

Представниця Демократичної партії в американському Сенаті Джин Шахін запропонувала новий санкційний інструмент для тиску на Росію. Однак це обурило її колегу від Республіканської партії Ліндсі Грема.Про це повідомила "Європейська правда" з посилання на заяви американських політиків.Річ у тому, що сенаторка-демократка та представниця комітету Сенату з міжнародних відносин Джин Шахін запропонувала новий законопроєкт щодо тиску на Росію.Цей документ розширить повноваження адміністрації США щодо арешту російських нафтових танкерів, які належать до "тіньового флоту". Комітет підтримав цю ініціативу 20 голосами проти двох."Звідки Росія отримує більшу частину своїх доходів? Від нафти та газу. Ми вважаємо, що це ефективніший механізм, ніж той, що пропонується в новій версії законопроєкту про санкції", — сказала сенаторка.Вона мала на увазі законодавчу ініціативу Ліндсі Грема, яка дозволить президенту США запроваджувати вторинні санкції і тарифи щодо країн, які продовжують купувати дешеву російську нафту і газ, підтримуючи таким чином воєнну машину Росії.Цей законопроєкт, попри двопартійну підтримку, вже декілька місяців перебуває в Конгресі США, очікуючи схвалення від американського президента.Грем висловив занепокоєння, що Шахін таким чином переконає демократів не підтримувати його законопроєкт про санкції."Неймовірно непокоїть те, що після всіх цих зусиль демократи можуть вирішити не підтримувати законопроєкт про санкції проти Росії, який дозволить президенту Трампу запроваджувати мита на країни, що купують дешеву російську нафту, що підтримує військову машину Путіна. Тарифні повноваження пов'язані винятково з російсько-українським конфліктом, а не зі загальними тарифними повноваженнями, та мають трирічний термін дії", — написав сенатор у соцмережах.Нагадаємо, 14 лютого Ліндсі Грем висловив переконання в тому, що президент США Дональд Трамп не збирається робити в Україні "те, що з Афганістаном". За його словами, він завершить російську війну проти України таким чином, що "не буде наступного вторгнення"..

У середу, 25 лютого, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм американським колегою Дональдом Трампом. Вони обговорили актуальні питання мирного процесу.Про це повідомив радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин. За його словами розмова тривала близько 30 хвилин.Раніше факт розмови двох президентів підтвердив кореспондент Axios Барак Равід, який опублікував відповідний допис у соцмережі X."Президент Трамп проводить телефонну розмову з президентом України Зеленським", — написав він.Щоправда, медійник зауважив, що докладніших деталей про дзвінок і теми, які обговорювали, наразі немає.Варто зазначити, що телефонна розмова відбулася після того, як Україна, Росія та США провели три раунди мирних переговорів.Водночас віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Дональд Трамп доручив американським переговорникам спробувати "покласти край вбивствам" на війні в Україні."Я думаю, що ми вели дуже обережні переговори як із росіянами, так і з українцями. Очевидно, що росіяни мають певні червоні лінії, українці мають певні червоні лінії, і президент щойно доручив всій команді, розпочинаючи з Марко Рубіо, спробувати покласти край вбивствам", — наголосив він.Венс додав, що це важке завдання, та нагадав, що Трамп неодноразово заявляв, що вважав війну в Україні найлегшою війною для розв’язання."Але я думаю, що ми робимо прогрес. Я думаю, що ми робимо прогрес як з росіянами, так і з українцями, і ми просто будемо продовжувати працювати над цим. Зрештою, ми або досягнемо успіху, або ні", — підсумував Дже Ді Венс, якого цитую інформаційні ресурси Білого дому.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що секретар РНБО Рустем Умєров проведе зустріч зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом..

Президент іспанського суспільного мовника RTVE Хосе Пабло Лопес закликав Європейську мовну спілку (EBU) розпочати обговорення змін до статуту. Зокрема, йдеться про заборону країнам, що перебувають у стані збройного конфлікту, брати участь у конкурсі "Євробачення".Про це повідомило "Суспільне Культура" з посиланням на виступ Хорсе Пабло Лопеса в іспанському СенатіВін заявив, що мета ініціативи — запобігти використанню музичного конкурсу як інструменту пропаганди чи політичного впливу. У своїх коментарях телевізійник акцентував на ситуації з Ізраїлем, участь якого в цьогорічному конкурсі викликала суперечки."Я вважаю, що ми повинні раз і назавжди розпочати серйозну дискусію, та сподіваюся, що це вдасться зробити найближчими тижнями, щоби реформувати статут ЄМС і заборонити країнам, які перебувають у стані конфлікту, брати участь у наступному "Євробаченні", — заявив він.Також під час виступу він згадав й Україну, яка теж перебуває у стані війни та може, на його думку, у зв’язку з цим "отримати додаткові преференції".Як відомо, Іспанія відмовилася від участі в "Євробаченні" 2026 року через рішення організаторів допустити Ізраїль до участі. Це означає, що країна не лише не надішле своїх представників, а й не транслюватиме шоу, які відбудуться у Відні 12, 14 та 16 травня.Тоді Лопес розкритикував керівництво EBU. На його думку, санкції проти Ізраїлю за порушення правил мали бути розглянуті на виконавчому рівні, а не виноситися на загальне голосування.Окрім Іспанії, від участі в конкурсі у 2026 році відмовилися Ірландія, Словенія, Нідерланди й Ісландія.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі. Нашу країну представить співачка Leléka з піснею Ridnym — вона отримала максимальні 10 балів від глядачів та журі.До фіналу потраплять до 20 переможців півфіналів. Окрім того, до фіналу автоматично потраплять представники країн "великої п'ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія), а також переможниця попереднього року — Австрія.Нагадаємо, раніше директор пісенного конкурсу "Євробачення" Мартін Грін зазначав, що концертний тур до 70-річчя пісенного конкурсу "Євробачення" за участю Вєрки Сердючки й інших артистів, перенесено. Люди, які вже придбали квитки, отримають повне відшкодування..

Із державного бюджету виділили додаткові 1,6 мільярда гривень на облаштування антидронового захисту. Йдеться про дороги у прифронтових областях України.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах.Він пояснив, що головне завдання — пришвидшили будівництво антидронових сіток для захисту від ворожих дронів у прикордонних районах."Поблизу лінії фронту Росія використовує дрони як інструмент терору проти цивільних автомобілів, рятувальників і ремонтних бригад. За дорученням президента, посилюємо захист прифронтових територій і пришвидшуємо будівництво антидронових сіток", — зазначив міністр.Він додав, що в фокусі — дороги, які забезпечують безперебійну логістику та життєдіяльність громад поблизу лінії бойового зіткнення."На антидронові сітки з бюджету виділили додаткові 1,6 мільярда гривень. У лютому, попри складні погодні умови, додатково прикрито 125 кілометрів доріг і відновлено 55 кілометрів конструкцій", — констатував Федоров.За його словами, лише за місяць збільшено швидкість із п’яти кілометрів на добу в січні до 12 кілометрів у лютому. Це суттєво посилило безпеку пересування військових і забезпечило стабільну роботу прифронтових громад."Уже в березні плануємо закривати 20 кілометрів доріг на день. До кінця року в планах облаштувати ще 4 000 кілометрів антидронового захисту автомобільних доріг", — запевнив міністр оборони України.Він також зауважив, що паралельно пришвидшується будівництво фортифікацій у Харківській, Сумській і Чернігівській областях — щоби забезпечити стійкість оборони й ефективну протидію наступальним діям противника.Нагадаємо, 3 лютого стало відомо, що Польща розпочне будувати свою систему протидії безпілотникам. Варшава поспішає захистити свій повітряний простір від загроз із боку Росії..

У середу, 25 лютого, президент України Володимир Зеленський присвоїв звання бригадного генерала командиру "Азова" Денису "Редісу" Прокопенку. На початку повномасштабного вторгнення Росії він бав участь в обороні Маріуполя.Про це присвоєння нового звання свідчить відповідний указ Володимира Зеленського, опублікований на сайті Офісу президента України."Присвоїти військове звання бригадний генерал полковнику Прокопенку Денису Геннадійовичу - командиру 1 корпусу Національної гвардії України "Азов", — ідеться в документі.Варто зауважити, що раніше Денис "Редіс" Прокопенко був полковником української армії.Що відомо про Дениса "Редіса" ПрокопенкаВін є воїном Національної гвардії України, Героєм України, який брав участь в обороні Маріуполя.Народився 27 червня 1991 року в Києві. Вищу освіту здобув у Київському національному лінгвістичному університеті за спеціальністю "Германська філологія". До початку військової кар'єри був активним учасником ультрас-руху футбольного клубу "Динамо" (Київ).Військовий шлях Прокопенка розпочався в липні 2014 року, коли він приєднався до лав тоді ще батальйону "Азов". Пройшов шлях від рядового бійця до командира полку.Денис Прокопенко особливо відзначився 2022 року під час повномасштабного вторгнення Росії, керуючи 86-денною обороною Маріуполя та заводу "Азовсталь" у повному оточенні. У травні 2022 року Прокопенко потрапив до росіян у полон.У вересні того ж року в рамках великого обміну його звільнили та відправили до Туреччини, звідки він повернувся в Україну в липні 2023 року. Після повернення Денис Прокопенко знову став на захист України.Нагадаємо, що вчора заступник керівника Офісу президента України полковник Павло Паліса отримав нове військове звання. Він теж став уже бригадним генералом..

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Колишній спецпосланець президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог різко розкритикував позицію США під час голосування за резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на підтримку тривалого миру в Україні.У своєму дописі у соцмережі X він засудив те, що Вашингтон не підтримав документ, утримавшись від голосування."Голосування в ООН щодо міцного миру в Україні, а ми утрималися. Хто б міг подумати. Російська Федерація була проти проголошення. Хіба чотирьох років війни недостатньо? Хіба зниклих безвісти дітей, обстрілів міст та вбивств невинних людей недостатньо? Це не ділова угода — це війна", — заявив Келлог.Зауважимо, 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії, Генеральна асамблея ООН підтримала резолюцію про міцний мир в Україні. Під час голосування Сполучені Штати Америки та Китай утрималися. Загалом резолюцію підтримали 107 держав.Минулого року Генасамблея ООН теж підтримала резолюцію "Сприяння досягненню всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні", висунуту Україною у співавторстві з понад 50 країнами. Тоді документ отримав 93 голоси "за" та містив вимогу до Росії негайно та безумовно вивести всі свої війська з території України.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня. Президент Володимир Зеленський заявив, що підтримує будь-яку ідею якнайшвидшого завершення війни. Але це аж ніяк не означає, що український народ готовий поступатися територіями..

Гучні вибухи вранці 25 лютого 2022 року почула вся Ірпінська громада. Чотири роки тому українські Сили оборони прийняли стратегічне рішення – підірвати міст через річку Ірпінь у Романівці.Про це йдеться в дописі міського голови Ірпеня Олександра Маркушина в Telegram."Цей міст армія рф планувала використати, щоб вийти на пряму трасу до столиці України", — пригадав Маркушин.Річка Ірпінь вкотре стала природною перешкодою для загарбників. Зруйновані бетонні конструкції мосту вже за тиждень стали єдиним шляхом порятунку для тисяч мешканців Ірпеня і сусідніх громад. Міський голова міста зазначив, що через цей міст евакуювали приблизно 40 тисяч жителів. Тоді також допомагали ДСНС, ТрО та поліція. Через руйнування переправи люди змушені були сконструювати тимчасовий трап з дерева та дощок, а під час обстрілів ховались під залишками мосту.Що відомо про оборону Ірпеня?Як відомо, Ірпінь став ключовим епізодом битви за Київ під час повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Російські війська прагнули контролювати Ірпінь, Бучу та Гостомель, щоб оточити столицю із заходу. Київська обласна державна адміністрація назвала Ірпінь та Бучу серед найнебезпечніших місць області, адже лише 20 хвилин відділяли окупантів від Києва.Місто перебувало під окупацією понад три тижні. Українські військові звільнили Ірпінь 28 березня 2022 року, а всю Київську область — 2 квітня. Під час окупації загинули щонайменше 200 мирних мешканців.. Наприкінці березня 2022 року Володимир Зеленський присвоїв Ірпеню та Бучі звання "міста-герої" за подвиг, масовий героїзм та стійкість громадян під час оборони від агресії РФ. В Ірпені відкрили перший в Україні пам'ятний знак бійцям ТрО Збройних сил України, а зруйнований міст через річку Ірпінь планують включити до меморіалу. Також у місті може з’явитися стела або пам’ятник на честь волонтерів, які допомагали під час перших днів вторгнення.Нагадаємо, 24 лютого 2022 року стало трагічною датою для України. За ці чотири роки було зроблено чимало спроб завершити війну за столом переговорів, проте українці скептично ставляться до нових обіцянок миру, у тому числі до заяв про "чудо" від Дональда Трампа..

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 164 бойових зіткнення. Війська країни-агресорки зазнали потужних втрат.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 25.02.26 орієнтовно склали:особового складу — близько 1 262 490 (+1 070) осіб;танків — 11 701 (+3);бойових броньованих машин — 24 091 (+5);артилерійських систем — 37 589 (+29);РСЗВ — 1 655 (+1);засоби ППО — 1 305 (+0);літаків — 435 (+0);гелікоптерів — 348 (+0);БпЛА оперативно-тактичного рівня — 146 457 (+886);крилаті ракети — 4 347 (+0);кораблі / катери — 29 (+0);підводні човни — 2 (+0);автомобільна техніка та автоцистерни — 79 971 (+145);спеціальна техніка / special equipment — 4 075 (+1).Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби було зафіксовано вісім боєзіткнень, противник здійснив 87 обстрілів, з яких 9 — із застосуванням РСЗВ. Також завдав одного авіаудару із застосуванням двох КАБ.На Південно-Слобожанському напрямку ворог п’ять разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районі населених пунктів Вільча, Синельникове, Мала Вовча та Зелене.На Куп’янському напрямку ворог дев’ять разів атакував у районі Глушківки, Піщаного, Курилівки, Борисівської Андріївки та Куп’янська.На Лиманському напрямку противник атакував сім разів. Намагався вклинитися в нашу оборону у районах населених пунктів Шийківка, Дробишеве, Ставки, Новосергіївка та Степове.На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили дев’ять спроб окупантів просунутися вперед у районах Ямполя, Дронівки, Рай-Олександрівки та Закітного.На Краматорському напрямку окупанти атакували в бік Новодмитрівки та Костянтинівки.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 16 атак поблизу Костянтинівки, Софіївки, Плещіївки, Берестка, Іллінівки та Степанівки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 27 штурмових дій агресора в районах Родинського, Покровська, Котлиного, Молодецького, Філії, Гришиного, Новоолександрівки та Удачного.На Олександрівському напрямку противник атакував чотири рази у районах Тернового, Нового Запоріжжя та Злагоди.На Гуляйпільському напрямку відбулося 19 атак окупантів у районах Залізничного, Загірного, Святопетрівки, Криничного та Гуляйполя.На Оріхівському напрямку агресор один раз намагався покращити своє становище в районах населених пунктів Степногірськ, Степове та Плавні.На Придніпровському напрямку боєзіткнень не зафіксовано.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.. Нагадаємо, головком Олександр Сирський заявляв, що Сили оборони України досягли значних успіхів на Олександрівському напрямку, відновивши контроль над великою територією та низкою поселень з кінця січня. Попри складну ситуацію та постійний тиск окупантів, українські десантники не лише тримають оборону, а й ефективно просуваються вперед, витісняючи ворога..

Адміністрація президента США Дональда Трампа офіційно попередила Україну щодо наслідків ударів по російській нафтовій інфраструктурі в Чорному морі. Йдеться про атаку українських безпілотників по порту Новоросійськ наприкінці минулого року, яка, за даними Вашингтона, зачепила американські економічні інтереси.Про це заявила посол України в США Ольга Стефанішина під час брифінгу, пише CNN.За її словами, українська сторона отримала демарш від Державного департаменту США.Демарш — офіційний дипломатичний захід, заява, виступ чи акція однієї держави щодо іншої, метою якого є висловлення протесту, застереження від певних дій, спонукання до позиції або демонстрація незгоди.У ньому йшлося про те, що українські атаки на Новоросійськ вплинули на американські інвестиції, пов’язані з експортом казахстанської нафти через Чорне море."Ми чули, що українські атаки на Новоросійськ вплинули на деякі американські інвестиції, які здійснюються через Казахстан. І ми чули від Державного департаменту, що нам слід утримуватися від нападів на американські інтереси", — сказала Стефанішина.Вона уточнила, що йшлося про загальну вимогу припинити удари по російській військовій чи енергетичній інфраструктурі, а саме про випадок, де були зачеплені економічні інтереси США.Як відомо, наприкінці листопада українські дрони вдарили по порту Новоросійськ, пошкодивши інфраструктуру, пов’язану з Каспійським трубопровідним консорціумом, який транспортує нафту з Казахстану до Чорного моря. Одним із ключових акціонерів консорціуму є американська компанія Chevron. Після атаки експорт казахстанської нафти суттєво скоротився.Посолка також зауважила, що у повідомленні Держдепартаменту підкреслювалося: США наразі не мають аналогічного рівня економічних інтересів в Україні, як у Казахстані.Заяви пролунали на тлі продовження активних бойових дій та відсутності прориву в мирних переговорах за посередництва США. Стефанішина наголосила, що Україна вдячна за підтримку, однак вважає її недостатньою для стримування Росії."Через відсутність санкцій, тиску, зобов’язань щодо військових систем ми робили достатньо для виживання України, але недостатньо для того, щоб Росія не еволюціонувала", — зазначила вона.Дипломатка закликала Конгрес США посилити санкції проти Москви та активізувати тиск, щоб не допустити зриву переговорів.Нагадаємо, Європейська комісія 15 квітня має представити юридичну пропозицію щодо повної та постійної заборони імпорту російської нафти. Очікується, що це відбудеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині..

Вночі 25 лютого російські загарбники атакували Україну понад сотнею ударних дронів. Протиповітряна оборона знешкодила більшість ворожих цілей.Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України."У ніч на 25 лютого (з 18:30 24 лютого) противник атакував 115 ударними БпЛА типу Shahed, "Гербера", "Італмас" та безпілотниками інших типів із напрямків: Брянськ, Курськ, ТОТ Донецька, близько 60 із них — "шахеди". Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України", — йдеться у повідомленні.За даними військових,  протиповітряною обороною збито/подавлено 95 ворожих БпЛА на Півночі, Півдні та Сході. До того ж зафіксовано влучання 18 ударних БпЛА на 11 локаціях країни."Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки!" — додали у Повітряних силах.Скільки ворожих цілей знищила ППО від початку повномасштабного вторгненняЗа даними Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона знищила понад 140 тисяч повітряних цілей за чотири роки великої війни. Зокрема, було знешкоджено:86 аеробалістичних ракет Х-47 М2 "Кинджал";709 крилатих ракет "Калібр";2 459 крилатих ракет Х-101;13 крилатих ракет Х-22/Х-32;12 протикорабельних ракет "Онікс";261 крилата ракета "Іскандер-К";274 балістичні ракети "Іскандер-М/KN-23";11 протикорабельних ракет "Циркон";30 ракет інших типів;540 керованих авіаційних ракет;44 700 ударних безпілотників типу Shahed;14 900 розвідувальних дронів;7 500 безпілотників Lancet;70 300 інших типів дронів.До того ж за чотири роки авіація Сил оборони України знищила 9 000 повітряних цілей, уражено командні пункти, об’єкти логістичного забезпечення, а також місця скупчення живої сили та техніки противника.Нагадаємо, 24 лютого російські війська здійснили чергову атаку на об’єкти групи "Нафтогаз" у Харківській області, спричинивши руйнування.  Загалом, лише з початку 2026 року російські війська здійснили вже 26 атак на об’єкти групи "Нафтогаз".Також вночі 24 лютого російські окупанти масовано атакували Запоріжжя безпілотниками. У місті зафіксовані значні пошкодження..

Пізно ввечері 24 лютого російські загарбники атакували Запорізьку область. Постраждали місцеві мешканці.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Зазначається, що близько 22:00 росіяни завдали авіаударів по одному із сіл Запорізького району.В результаті ударів було зруйновано житловий будинок. Рятувальники деблокували з-під завалів тіла трьох людей.Водночас за іншою адресою був пошкоджений двоповерховий житловий будинок. Там надзвичайники також дістали з-під завалів тіло людини. Крім того, травми отримала дитина."Вибуховою хвилею та уламками на місцях пошкоджені поруч розташовані будівлі", — додали у ДСНС.. Додамо, вночі 24 лютого російські окупанти масовано атакували Запоріжжя безпілотниками. У місті зафіксовані значні пошкодження.Нагадаємо, 24 лютого російські війська здійснили чергову атаку на об’єкти групи "Нафтогаз" у Харківській області, спричинивши руйнування.  Загалом, лише з початку 2026 року російські війська здійснили вже 26 атак на об’єкти групи "Нафтогаз"..