# війна

За роки повномасштабного вторгнення близько 540 тисяч чоловіків призовного віку виїхали за кордон і залишилися там. Журналісти провели масштабне дослідження, проаналізувавши дані прикордонних служб сусідніх держав.Про це повідомляє видання NGL.media.Легальні та тіньові шляхи виїздуЗгідно з оцінками журналістів, основна частина чоловіків — близько 470 тисяч осіб — перетнула кордон на законних підставах (наприклад, через систему "Шлях", як багатодітні батьки чи волонтери), але так і не повернулася до України. Ще щонайменше 70 тисяч осіб скористалися нелегальними методами перетину кордону поза межами офіційних пунктів пропуску.Скільки молоді залишає країнуОкрему увагу розслідувачі приділили виїзду юнаків віком 18–22 роки. Раніше британське видання The Telegraph повідомляло про нібито 100 тисяч виїздів цієї категорії лише за два місяці через польський кордон.NGL.media з’ясували, що ці цифри були дещо некоректними, оскільки не враховували багаторазові поїздки однієї людини. Проте тенденція залишається тривожною: після того, як уряд офіційно дозволив виїзд студентам, протягом вересня-листопада минулого року країну безповоротно залишили близько 78 тисяч юнаків.Методологія підрахункуОскільки Державна прикордонна служба України не оприлюднює детальну статистику з розподілом за статтю та віком, журналісти використали офіційні дані сусідніх країн: Польщі, Румунії, Словаччини та Молдови.Автори дослідження аналізували не загальну кількість перетинів, а саме різницю між в’їздами та виїздами. Такий підхід дозволив відсіяти тих, хто їздить за кордон регулярно (волонтери, водії), і вирахувати реальну кількість людей, які виїхали з України на тривалий термін.Нагадаємо, на Івано-Франківщині заблокували канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Румунії. Схему організували двоє сержантів одного з районних Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки..

Пасивний захист другого рівня, встановлений на українських підстанціях, демонструє надзвичайну стійкість до ворожих атак. Спеціальні бетонні конструкції здатні вберегти критичне обладнання навіть після десятків прямих влучань дронів-камікадзе.Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.Стійкість до "шахедів" та ракетЗа словами посадовця, на переважній більшості підстанцій вже збудовано захист другого рівня, який фактично є бетонним саркофагом для трансформаторів. Статистика влучань підтверджує надійність такого рішення: обладнання залишалося неушкодженим навіть після масованих атак."Пасивний захист зберігає трансформатори навіть після 20 влучань "Шахедів" і навіть витримував влучання ракет", — наголосив Денис Шмигаль.Бетон дешевший за PatriotШмигаль також навів порівняння вартості різних методів оборони неба. Він наголосив, що будівництво бетонних укриттів є надзвичайно вигідним з фінансового погляду порівняно з використанням високотехнологічних засобів ППО для перехоплення кожної цілі.Так, зведення одного об’єкта пасивного захисту другого рівня обходиться бюджету менш ніж у три мільйони доларів. Для порівняння, приблизно таку ж суму — близько трьох мільйонів доларів — коштує лише одна ракета до зенітно-ракетного комплексу Patriot. Таким чином, інвестиції в "бетонний щит" дозволяють економити дорогі дефіцитні ракети для захисту міст від складніших аеродинамічних цілей.Раніше Денис Шмигаль заявив, що через систематичні масовані удари ворога в Україні більше немає електростанцій, які б не зазнали пошкоджень. Крім того, низка регіонів не змогла належним чином підготуватися до опалювального сезону, що створює додаткові ризики для населення.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години..

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем не вірить в те, що всі російські війська найближчим часом залишать територію України. Водночас він наголосив на важливості завершення війни без заохочення агресії.Про це Грем повідомив на своїй сторінці у соцмережі X (Twitter)."Я ціную наполегливу працю президента Трампа та його команди, які намагаються гідно та справедливо покласти край цій кровопролитній бійні в Україні. Нагадуємо, що будь-яка угода про безпеку в рамках припинення кровопролиття в Україні має бути розглянута Конгресом", — додав політик.Також Грем наголосив, що мета Вашингтона полягає в тому, щоб укласти угоду, яка зупинить майбутні потенційні вторгнення, чого не вдалося зробити попередникам чинного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Бараку Обамі й Джо Байдену. Окрім цього, республіканець заявив, що реалістично оцінює ситуацію щодо повномасштабної російсько-української війни. "Також, коли йдеться про обмін територіями, я реалістично оцінюю ситуацію: усі російські солдати не будуть вислані з України найближчим часом. Однак ми не хочемо завершувати цей конфлікт таким чином, щоб винагороджувати агресію", — заявив сенатор.Нагадаємо, згідно з результатами свіжого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. На сьогодні 55% опитаних схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією..

На сьогодні найбільш активно ворожі диверсійно-розвідувальні групи діють у прикордонних регіонах Півночі, зокрема в межах Сумської області. Водночас на Чернігівщині зменшилася активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA. Він наголосив, що головна мета російських ДРГ — розвідка."До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області. Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються", — зазначив Демченко.За словами речника Держприкордонслужби, завдання у російської ДРГ можуть бути різні. Однак основна мета — проведення розвідки."Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни. Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників", — додав Андрій Демченко.Нагадаємо, раніше Головне управління комунікацій Збройних сил України запевнило, що широкомасштабний наступ російських військ на Чернігівську область є малоймовірним у короткостроковій перспективі. Ця оцінка ґрунтується на аналізі поточної ситуації, напрямків зосередження сил та засобів ворога..

У п'ятницю, 16 січня, до столиці України з офіційним візитом завітав президент Чеської Республіки Петр Павел. Під час зустрічі лідери держав обговорять розширення військової допомоги, спільні оборонні проєкти та кроки до реалізації мирних зусиль.Про це очільник українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга повідомив у своїх соцмережах. Дипломат і зустрів Петра Павела після прибуття до Києва. Сибіга висловив вдячність чеському народові за непохитну підтримку України та наголосив на важливості цієї зустрічі для зміцнення відносин між країнами."Ми з нетерпінням чекаємо на змістовні переговори з президентом Володимиром Зеленським для поглиблення нашого стратегічного партнерства, оборонної співпраці та мирних зусиль", — зазначив очільник МЗС.Чехія залишається одним із ключових партнерів України, зокрема в межах ініціатив із постачання артилерійських боєприпасів та підтримки євроатлантичної інтеграції Києва.Нагадаємо, у грудні 2024 року президент Чехії Петр Павел застеріг від будь-яких поступок на користь Росії під час намагань урегулювати розв’язану Кремлем війну проти України. Адже це стане поразкою всього Заходу.Раніше президент Чехії наголошував, що "мирний план" для України має враховувати, що жертву агресії не можна карати більше, ніж нападника. І це найважливіший пункт, навколо якого варто формувати всі інші постулати..

Попри постійні атаки на інфраструктуру, український уряд повністю контролює ситуацію із запасами пального та газу. Обмежень на використання блакитного палива для населення не планують, а наявних резервів пального вистачить для стабільного забезпечення потреб ринку.Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.Запаси бензину та дизелюГлава профільного міністерства запевнив, що наразі дефіциту пального на заправках не передбачається. Влада системно моніторить ринок та забезпечує безперебійне надходження нафтопродуктів."Ситуацію з пальним тримаємо на контролі, це стосується і бензину, і дизелю. Маємо запасів на більше ніж 20 днів, імпорт продовжуємо", — повідомив Денис Шмигаль.Газова інфраструктура під атаками, але працюєОкрему увагу міністр приділив ситуації у газовій сфері. Він зазначив, що попри регулярні спроби ворога пошкодити газову інфраструктуру, система продовжує функціонувати, а накопичених ресурсів достатньо для проходження сезону без обмежень для споживачів.Раніше Денис Шмигаль заявив, що через систематичні масовані удари ворога в Україні більше немає електростанцій, які б не зазнали пошкоджень. Крім того, низка регіонів не змогла належним чином підготуватися до опалювального сезону, що створює додаткові ризики для населення.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години..

Через систематичні масовані удари ворога в Україні більше немає електростанцій, які б не зазнали пошкоджень. Крім того, низка регіонів не змогла належним чином підготуватися до опалювального сезону, що створює додаткові ризики для населення.Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді.Масштаби руйнувань енергосистемиПосадовець констатував, що енергетична інфраструктура України перебуває під безпрецедентним тиском. За його словами, в країні не залишилося жодної цілої теплової чи гідроелектростанції — усі об'єкти генерації мають ті чи інші ступені пошкоджень внаслідок влучань."В результаті ударів в Україні не залишилося жодної цілої електростанції", — наголосив Шмигаль, акцентуючи на складності відновлювальних робіт.Провал підготовки до зими в регіонахОкрім технічних руйнувань, прем'єр-міністр звернув увагу на управлінські прорахунки на місцях. Він зазначив, що значна частина областей фактично провалила заходи з підготовки до зимового періоду. Найбільш критична ситуація наразі спостерігається у таких зонах:Київ та столичний регіон;Одеська область;Прифронтові громади, які перебувають під постійними обстрілами.Днями президент України Володимир Зеленський розповів про хід відновлювальних робіт на об’єктах енергетики та опалення. За його словами, попри цілодобові ремонти, в деяких регіонах ситуація зі світлом і теплом залишається надзвичайно важкою.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години.Водночас мер Києва Віталій Кличко заявляв, що у столиці ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Зокрема, ще сотні будинків лишаються без опалення.Також у Telegram-каналах з'явилася інформація про нібито запровадження графіків обмеження газопостачання на Хмельниччині. Проте, як запевнили у "Нафтогазі" такі заяви не відповідають дійсності..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

Протягом четверга, 15 січня, на фронті зафіксовано 180 бойових зіткнень. У своїх штурмах загарбники втратили майже 1400 військових.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах двох ракетних та 97 авіаційних ударів, застосував три ракети й скинув 234 керовані авіабомби. Крім цього, було залучено для ураження 6968 дронів-камікадзе та здійснено 3338 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, з яких 57 — із реактивних систем залпового вогню. Агресор завдавав авіаударів, зокрема по районах населених пунктів Манухівка, Білопілля Сумської області; Гаврилівка Дніпропетровської області; Різдвянка, Верхня Терса, Любицьке, Самійлівка, Воздвижівка, Залізничне, Гуляйполе, Оріхів, Таврійське, Преображенка Запорізької області.Авіація та ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили сім районів зосередження особового складу та техніки противника, два пункти управління БпЛА і ще один важливий об’єкт російських загарбників.Ситуація на фронтіНа Північно–Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося одне боєзіткнення, противник завдав одного авіаудару, скинувши дві авіабомби, здійснив 111 обстрілів, зокрема три — із реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку наші війська зупинили 11 атак противника у районах населених пунктів Вовчанськ, Приліпка, Тихе, Стариця, Вовчанські Хутори та у бік населених пунктів Ізбицьке, Кругле, Нестерне.На Куп’янському напрямку вчора відбулося шість атак загарбників. Наші оборонці відбили штурмові дії противника у бік Піщаного, Курилівки, Петропавлівки, Богуславки.На Лиманському напрямку ворог атакував 19 разів, намагаючись вклинитися в нашу оборону у районах населених пунктів Зарічне, Новоселівка, Торське та у бік населених пунктів Лиман, Ставки, Дружелюбівка, Олександрівка, Діброва, Дробишеве.На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили п’ять атак противника у районах Сіверська, Платонівки та у бік Закітного.На Краматорському напрямку українські захисники відбили чотири атаки у районах Васюківки, Федорівки та у бік Привілля, Міньківки.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 21 атаку в районах населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Русин Яр, Олександро-Шультине, Щербинівка, Плещіївка та у бік Новопавлівки, Степанівки, Софіївки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 46 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Молодецьке, Філія та у бік Вільного, Родинського, Нового Шахового, Сухецького.На Олександрівському напрямку противник вчора здійснив десять атак, поблизу Вишневого та у бік населених пунктів Іванівка, Олександроград, Єгорівка, Рибне, Злагода, Андріївка-Клевцове, Нове Запоріжжя, Січневе.На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 30 атак росіян, у районах Солодкого, Гуляйполя та у бік Добропілля, Оленокостянтинівки, Зеленого, Варварівки.На Оріхівському напрямку відбулося п’ять бойових зіткнень, у районах Приморського, Степногірська, Степового, Кам’янського.На Придніпровському напрямку окупанти здійснили одну безрезультатну спробу просунутись вперед у районі Антонівського мосту.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Втрати Росії у війніЗагальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 16 січня 2026 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 224 460 (+1370);танків — 11 563 (+6);бойових броньованих машин — 23 908 (+4);артилерійських систем — 36 230 (+48);реактивних систем залпового вогню — 1 614 (+3);засобів протиповітряної оборони — 1 277 (+0);літаків — 434 (+0);гелікоптерів — 347 (+0);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 107 884 (+527);крилатих ракет — 4 163 (+0);кораблів / катерів — 28 (+0);підводних човнів — 2 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 74 486 (+180);спеціальної техніки — 4 044 (+2).Нагадаємо, нещодавно головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомляв, що Росія ще у 2025 році прагнула завершити війну на своїх умовах, вони хотіли розгромити України. І хоча 2025 рік став серйозним випробуванням, Збройні сили України зруйнували плани загарбників..

У ніч на 16 січня російські окупанти випустили по Україні 76 безпілотників різних типів. Силам протиповітряної оборони вдалося збити та подавити 53 ворожі цілі, проте зафіксовано влучання у кількох регіонах. Про це повідомляє командування Повітряних сил Збройних сил України.Деталі атакиВорог розпочав атаку ще ввечері 15 січня (з 18:00). Загалом було зафіксовано 76 ударних БпЛА, серед яких:близько 50 дронів типу "Шахед" (зокрема реактивні моделі);безпілотники типів "Гербера" та "Італмас";дрони інших типів.Запуск здійснювався з декількох напрямків: російських міст Курськ, Орел та Приморсько-Ахтарськ, а також із тимчасово окупованих територій Донецької області.Результати роботи ППОСтаном на 08:30 підрозділи зенітних ракетних військ, авіація, мобільні вогневі групи та підрозділи РЕБ знищили або подавили 53 безпілотники. Водночас у Повітряних силах повідомили про наслідки ворожих ударів:"Зафіксовано влучання 19 ударних БпЛА на дев'яти локаціях, а також падіння уламків збитих дронів ще на одній локації", — йдеться у повідомленні.Ситуація станом на заразСтаном на ранок у повітряному просторі України все ще залишається кілька ворожих БпЛА. Громадян закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях.Нагадаємо, 14 січня Росія продовжила бити по українських громадах і по енергетиці. Під ударами перебували Дніпровщина, Житомирщина, Запоріжжя, Харківщина та Херсонщина.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія продовжує нарощувати виробництво та впровадження недорогих ударних безпілотників, які створюють сприятливі умови для російських сил на полі бою. Водночас вони мають складнощі з іншими технологічними аспектами, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів.  .

Велика Британія розірвала контакти з Францією та Італією щодо того, чи повинна Європа відновити прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, а міністр закордонних справ Іветт Купер попередила, що Москва не виявила жодної реальної зацікавленості в мирі.У четвер в інтерв'ю виданню Politico. Купер відкинула пропозиції лідерів Парижа та Риму про те, що європейським союзникам слід розглянути можливість відновлення дипломатичних відносин з Путіним у рамках зусиль щодо припинення війни в Україні."Я думаю, що нам потрібні докази того, що Путін справді хоче миру, а наразі я цього все ще не бачу", — сказала вона.Ці коментарі пролунали на тлі побоювань у Брюсселі, що ЄС може бути відсторонений, якщо Вашингтон візьме на себе ініціативу в будь-яких майбутніх переговорах з Москвою. Ці побоювання вже спонукали Брюссель до кроків, спрямованих на зміцнення впливу ЄС, зокрема до планів створити спеціального посланця Євросоюзу в Україні, щоб забезпечити присутність блоку за столом переговорів у будь-яких майбутніх переговорах. Купер стверджувала, що наразі центр дипломатичного тяжіння знаходиться в Україні та її найближчих прихильниках."Ми бачили величезну відданість роботі, яку виконує Україна разом зі США та за підтримки Європи, для розробки планів мирного узгодження, включно з гарантіями безпеки", — сказала вона. "Але поки що я не бачу доказів того, що Путін готовий сісти за стіл переговорів або вести переговори".За її словами, за відсутності цих доказів тиск на Москву має посилюватися, а не послаблюватися, шляхом санкцій та військової підтримки."Я думаю, що ми все ще повинні бути готові поряд із цією справді важливою роботою чинити посилений тиск, економічний тиск, а також через військову підтримку України, цей військовий тиск і на Росію", — додала Купер.Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що він не у захваті від російського диктатора Володимира Путіна. Американський президент, як і раніше, сподівається досягнути прогресу у врегулювання війни в Україні. Раніше американський президент заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.Своєю чергою, речниця Європейської комісії Паула Піньо підтвердила, що діалог між Брюсселем та Москвою є неминучим. Вона наголосила на необхідності проведення переговорів між Євросоюзом і Російською Федерацією. .

Американський президент Дональд Трамп анонсував появу Ради миру для врегулювання ситуації в Секторі Гази. Очікується, що саме ця організація відповідатиме за адміністративний контроль та порядок у регіоні після припинення конфлікту. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social."Як оголосив Стів Віткофф, ми офіційно перейшли до наступного етапу 20-пунктного мирного плану для Гази", — заявив американський лідер.За словами Трампа, Рада працюватиме у тісній зв’язці з Національним комітетом з управління Газою — технократичним урядом, який відповідатиме за регіон у перехідний період. Президент наголосив, що фундамент для цього вже закладено завдяки гуманітарній діяльності США: "Після запровадження режиму припинення вогню ми забезпечили Сектор Гази рекордними обсягами допомоги. Це створило необхідні умови для переходу до наступного етапу мирного врегулювання".Особливу увагу Трамп приділив безпековій частині, висунувши жорстку вимогу щодо повної демілітаризації ХАМАС. Він зазначив, що за сприяння Єгипту, Туреччини та Катару планується досягти угоди, яка передбачає знищення всієї тунельної інфраструктури та здачу зброї бойовиками.Звертаючись до угруповання, Трамп закликав негайно повернути тіла загиблих ізраїльтян та припинити опір: "Населення Гази вже достатньо довго страждало. Час настав".Нагадаємо, американський лідер Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму..

У Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу. Існує ракетна небезпека.Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України."Загроза застосування балістичного озброєння з північно-східного напрямку", — йдеться у повідомленні.Інформація про пуски ракет поки не надходила.Нагадаємо, зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти". Згодом стало відомо, що вранці під час повітряної атаки у Львові зафіксовано влучання у символічному місці. Ворожий безпілотник упав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степану Бандері.Також у ніч на 15 січня російські окупанти здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши понад 80 безпілотників різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей, проте є прильоти у кількох регіонах..

Україна буде більше контактувати з партнерами. Це необхідно, щоб захистити об’єкти енергетики.Таку заяву зробив президент Володимир Зеленський під час вечірнього звернення 15 січня."День почав зі спеціального формату — тепер так щодня буде, усі на звʼязку. Спеціальний селектор — із кожним, хто відповідає за відновлення та управління в умовах такої надзвичайної ситуації. Енергетика, забезпечення в містах і селах. Від уряду та військових до областей, до обласної влади, керівників громад. Київ та область, Харків та область, Дніпровщина — Дніпро, Кривий Ріг; Запоріжжя, Суми, Чернігів. Визначені завдання, протягом дня уряд повинен дати рішення", — зазначив він.Зеленський наголосив, що передусім потрібно "збільшити імпорт електрики та всі можливості резервного постачання і забезпечення"."Говорили з міністром оборони України Михайлом Федоровим та командувачем Повітряних сил по захисту об’єктів енергетики, по потребах, які в нас є", — поінформував гарант.Президент нагадав, що сьогодні знов були жорсткі удари по Харкову — саме по критичній інфраструктурі, ракетні удари. Також "шахеди" атакували вранці і увечері Київ. "Важка ситуація в прикордонних регіонах. Важливо посилити також Дніпровщину та Одесу — ми будемо більше контактувати з партнерами", — зазначив Зеленський.Днями президент України Володимир Зеленський розповів про хід відновлювальних робіт на об’єктах енергетики та опалення. За його словами, попри цілодобові ремонти, в деяких регіонах ситуація зі світлом і теплом залишається надзвичайно важкою.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години.Додамо, 16 січня в усіх регіонах України будуть застосовуватись графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів..

У четвер, 15 січня, президент України Володимир Зеленський провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це гарант повідомив у своєму Telegram-каналі."Детально обговорили дипломатичну роботу, наші контакти з партнерами у США та Європі", — зазначив він.Також сторони обмінялися поглядами щодо того, якими мають бути наступні кроки. "Ми вже досягли значного прогресу, і зараз важливо не збавляти темпу. Україна ніколи не була й не буде перепоною для досягнення миру", — наголосив Зеленський.Гарант зауважив, що російські удари під час такої холодної зими додають нам серйозних викликів."Сьогодні був удар росіян по енергетичному обʼєкту в Харкові: сотні тисяч людей залишилися без світла й тепла. Поінформував Марка про ці обстріли й наші потреби для захисту та зміцнення ППО. Програма PURL дуже нам у цьому допомагає, і ми розраховуємо, що цього місяця сума внесків у неї збільшиться", — підсумував президент.Нагадаємо, 9 січня генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонні переговори з державним секретарем США Марко Рубіо. Ключовими темами діалогу стали координація зусиль задля завершення війни в Україні та посилення позицій Альянсу на Далекій Півночі..