# Норвегія

Норвегія надасть додатково один мільярд норвезьких крон (майже 90 мільйонів євро) на фінансування імпорту газу в Україну. Це необхідно для забезпечення адекватного газопостачання для населення, бізнесу та промисловості.Про це повідомив сайт норвезького уряду. Там зазначили, що надійніше енергопостачання має важливе значення для стійкості України."Це одна з тем, які обговорювали під час візиту президента Зеленського до Норвегії минулого тижня. Існує нагальна потреба у збільшенні фінансування імпорту газу для забезпечення електроенергією та теплом житлових будинків, підприємств і державних установ. Норвегія робить усе можливе, щоби допомогти", — заявив прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре.Нове фінансування проходитиме через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), його використають для закупівлі газу із західних джерел. Отримувачем газу буде українська державна компанія "Нафтогаз".Імпортований газ використають для потреб споживання та збільшення запасів газу на випадок подальших атак на газову інфраструктуру. Фінансування здійснюється в рамках Програми підтримки України Нансена, а один мільярд норвезьких крон взято з асигнувань на енергетичний сектор України на 2025 рік."Атаки на українську енергосистему є та були атакою на саму суть українського суспільства. Вони є частиною спроби послабити українську економіку та підірвати довіру українського народу до свого уряду. Ось чому вкрай важливо допомогти зберегти доступ до газу", — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, який перебуває з візитом в Україні цього тижня.Додаткове виділення коштів збільшує загальний внесок Норвегії у закупівлю газу для України з 2022 року до 3,6 мільярда норвезьких крон. 2023 року 635 мільйонів норвезьких крон виділили на закупівлю газу як гарантію. Зараз ці кошти вивільнені, їх можна використати для збільшення загального внеску. Таким чином загальна сума угоди — 1,635 мільярда норвезьких крон."Ми ще не знаємо, скільки газу Україні потрібно буде імпортувати цього року, але внесок Норвегії дозволить Україні краще протистояти наслідкам нових нападів з боку Росії та зробити необхідну підготовку до наступної зими", — сказав Ейде.Нагадаємо, що 7 березня "Нафтогаз України" та польська державна компанія ORLEN підписали меморандум про співпрацю у сфері зрідженого природного газу. Крім того, українська компанія закупить 100 мільйонів кубометрів газу.

У середу, 26 березня, до Києва із офіційним візитом прибули міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде та міністерка праці й інтеграції Тоньє Бренна.Про це повідомила прес-служба уряду Норвегії."Важливо, що ми демонструємо свою підтримку Україні, подорожуючи сюди та відвідуючи український уряд, громадянське суспільство та міжнародні організації, які виконують життєво важливу роботу. Приємно подорожувати разом із міністром праці та інклюзії, тому що норвезька підтримка України є широкою та охоплює всі сфери норвезької політики", — наголосив міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.Як очікується, норвезькі посадовці з українськими колегами, а також подивляться на результати підтримки Норвегії. За даними уряду, 6 березня Норвегія збільшила допомогу Україні на 50 мільярдів крон. Відтак, загалом вона сягне 217 мільйонів крон до 2030 року."На зустрічах з українською владою ми можемо пообіцяти довгострокову прихильність зусиллям Норвегії. Це помічають українці. Зараз багато про битви на полі бою, але ми також повинні переконатися, що суспільство продовжує працювати. Те, що люди мають електрику, роботу, функціонуючий державний апарат і активне громадянське суспільство також є частиною опору", — додала міністерка праці й інтеграції Норвегії.Нагадаємо, 20 березня в Осло відбулася зустріч українського лідера Володимира Зеленського з президентом Стортингу Норвегії Масудом Гарахані. Також на перемовинах були присутніми голови політичних партій, представлених у норвезькому парламенті.

У четвер, 20 березня, в Осло відбулася зустріч українського лідера Володимира Зеленського з президентом Стортингу Норвегії Масудом Гарахані.Про це повідомила прес-служба Офісу президента. Також на перемовинах були присутніми голови політичних партій, представлених у норвезькому парламенті.Зазначається, що однією із тем для обговорень стала консолідація міжнародної підтримки на парламентському рівні та напрями подальшої співпраці.До того ж Зеленський подякував Стортингу за рішення виділити додаткове фінансування для України цього року на майже вісім мільярдів доларів. За словами гаранта, ця допомога "сприятиме досягненню справедливого та міцного миру для України"."Дякую Норвегії, уряду, парламенту та всьому народові за підтримку України — військову, гуманітарну, за підтримку нашої енергетики під час зими", — зазначив Зеленський.Нагадаємо, 20 березня президент Володимир Зеленський також зустрівся із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Вони обговорили питання подальшої підтримки України.

У четвер, 20 березня, президент Володимир Зеленський зустрівся із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Вони обговорили питання подальшої підтримки України.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Tekegram. Він назвав зустріч "теплою, змістовною та продуктивною"."Сьогодні з премʼєр-міністром говорили про спільні зусилля для досягнення достойного, сталого миру для України, підкріпленого міцними гарантіями безпеки. Також про нашу обʼєднану дипломатичну роботу, конкретні шляхи зміцнення наших захисних можливостей", — написав він на своїй сторінці у Telegrаm.Співрозмовники порушили теми ППО, боєприпасів та інвестицій в українську оборонку. Також обговорили взаємовигідні спільні виробництва, які можуть створювати та розвивати. Зеленський подякував парламенту та уряду Норвегії за надану підтримку та за рішення збільшити обсяги допомоги для нашої держави майже втричі. Йдеться про майже вісім мільярдів доларів, які спрямують на закупівлю та виробництво дронів, снарядів та артилерії. "Все те, що відчутно допомагає нашим воїнам і зрештою змусить Росію перейти на дипломатичний трек завершення війни", — наголосив президент.Нагадаємо, учасники саміту Європейського Союзу, який відбувся 20 березня у Брюсселі, підтвердили намір продовжувати економічну та військову підтримку для України. До того ж вони закликали національні уряди прискорити постачання в Україну боєприпасів та іншого озброєння.

Наступного тижня відбудуться переговори між представниками Сполучених Штатів Америки та України щодо продовження координації кроків із досягнення миру. Зустріч відбудеться у Саудівській Аравії у понеділок, 24 березня.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час прес-конференції з прем'єром Норвегії Йонасом Гаром Стере."Найближча зустріч відбудеться в понеділок у Саудівській Аравії. Будуть технічні команди, я так розумію, структура така: буде зустріч України з Америкою, а потім — Америки з Росією, або будуть паралельні зустрічі в одній країні на одну тематику", — пояснив президент.За словами гаранта, ця зустріч буде присвячена обговоренню технічних аспектів часткового припинення вогню. Йдеться про удари по енергетиці та цивільній інфраструктурі. Також це стосується безпеки судноплавства.Зеленський додав, що Україна готує список обʼєктів, які потребують захисту. Його передадуть партнерам.Нагадаємо, раніше спікерка Державного департаменту США Теммі Брюс інформувала, що зустріч між делегаціями Сполучених Штатів Америки та країни-агресорки Росії, яка пройде у Саудівській Аравії, відбудеться не на рівні вищого керівництва країн.

Фінляндія та Норвегія долучаться до розробки мирного плану для України, над яким працюють Велика Британія та Франція.Про це повідомив президент Фінляндії Александер Стубб, передає Yle."На даному етапі розробкою мирного плану займаються Україна, Велика Британія і Франція", — зазначив Стубб і зауважив, що Фінляндія разом із Норвегією теж підтримають ці країни.Він зауважив, що найближчими днями деталі співпраці обговорюватимуться з Україною. Водночас деталей щодо майбутнього документа Стубб поки не розкрив."Британія та Франція налаштовані на певну присутність військ в Україні. Але ті країни, які мають спільний кордон з Росією та відповідальність за захист НАТО на цьому кордоні, розуміють, що їхні внески відрізняються", — заявив Стубб.Крім того, коментуючи Лондонський саміт, фінський лідер зауважив, що учасники визначили три пункти головних пункти й дійшли по них згоди:мета усіх учасників — завершення війни;підтримка України повинна продовжуватись у військовому, політичному та економічному плані;потрібен мирний план.Нагадаємо, раніше британський премʼєр-міністр Кір Стармер заявляв, що Велика Британія разом із Францією і Україною працюватимуть над мирним планом щодо закінчення війни. Після того, як документ буде готовий його представлять Сполученим Штатам Америки.

Норвезька паливна компанія Haltbakk Bunkers оголосила про припинення постачання палива військовим кораблям Сполучених Штатів Америки. Головна причина — суперечка між лідером США Дональдом Трампом та українського гаранта Володимира Зеленського.Про це повідомляє норвезьке видання Kystens Næringsliv із посиланням на заяву власника компанії Haltbakk Bunkers Гуннара Грана. Так, посадовець наголосив, що з боку його компанії "жодного літра не буде доставлено, поки Трамп не закінчить (свою каденцію, — ред.)"."Сьогодні ми стали свідками найбільшого лайно-шоу, яке коли-небудь було представлено "в прямому ефірі" нинішнім американським президентом та його віце-президентом. Величезна заслуга президента України в тому, що він стримався і зберіг спокій, попри те, що США влаштували підступне телешоу. Нас від цього нудило. Коротко і ясно", — йдеться в повідомленні.Відтак, наразі Haltbakk Bunkers припиняє всі продажі енергоресурсів Збройним Силам США та їхнім кораблям. Очільник компанії також зауважив, що Haltbakk Bunkers після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну також не продає паливо росіянам."Це означало, що багато наших конкурентів отримали великий додатковий дохід. Ми втратили багато доходів. Але у нас є моральний компас. Зараз США виключені через їхню поведінку щодо українців", — зазначив власник Haltbakk Bunkers.Водночас міністр оборони Норвегії Торе Сандвік після такого рішення Haltbakk Bunkers заявив, що країна залишається надійним партнером США та продовжує забезпечувати американський військовий флот усією необхідною підтримкою. Він також зауважив, що дії приватних компаній не відображають позиції уряду країни."Я можу підтвердити, що всю запитувану підтримку надано. США та Норвегія підтримують тісну та міцну співпрацю в галузі оборони. Американські сили продовжуватимуть отримувати необхідне постачання та підтримку від Норвегії", — зазначив Сандвік.Нагадаємо, раніше у Норвегії поліція арештувала корабель з російським екіпажем. Громадян держави-агресора запідозрили у пошкодженні кабелю в Балтійському морі між Латвією та Швецією.

Колишній генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг працевлаштувався в Норвегії. Він обійме посаду міністра фінансів країни в оновленому уряді.Про це йдеться у прес-релізі прес-служби Мюнхенскої конференції з безпеки.Згідно з оприлюдненою інформацією, Столтенберг, який наразі обіймає посаду очільника Мюнхенської конференції з безпеки, отримав пропозицію очолити міністерство фінансів Норвегії."Він повернеться на свою посаду на громадських засадах на чолі Мюнхенської конференції з безпеки, як тільки залишить державну службу", — йдеться у прес-релізі.Своєю чергою Єнс Столтенберг наголосив, що для нього така пропозиція є великою честю."Ретельно обміркувавши поточні виклики, які стоять перед нами, я вирішив прийняти прохання прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Стьора виконувати обов'язки його міністра фінансів. Я повернуся до Мюнхенської конференції з безпеки й до інших своїх обов'язків після завершення мого перебування на цій посаді. Я вдячний за рішення тимчасово звільнити мене від моїх обов'язків, поки я знову служитиму своїй країні. Я продовжуватиму брати участь в роботі ЦМБ і його численних заходах настільки, наскільки це дозволить мені моя нова посада", — сказав Столтенберг.Що відомо про Єнса СтолтенбергаСтолтенберг двічі був прем'єр-міністром Норвегії — у 2000-2001 та у 2005-2013 роках. Політик також протягом 10 років очолював НАТО, включно з першою каденцією Дональда Трампа. Столтенберг має економічну освіту та вже обіймав пост міністра фінансів Норвегії у далеких 1996-1997 роках.Повноваження Єнса Столтенберга як генсека НАТО мали завершитись 30 вересня 2022 року, однак у березні 2022 року, через російське вторгнення в Україну, його повноваження продовжили ще на рік — до 30 вересня 2023 року.Нагадаємо, раніше колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що для якнайшвидшого припинення війни Україні може призвести відмова від деякої частини українських територій на користь Росії. В обмін на це Київ отримає гарантії безпеки на майбутнє.

У Норвегії поліція арештувала корабель з російським екіпажем. Громадян держави-агресора запідозрили у пошкодженні кабелю в Балтійському морі між Латвією та Швецією.Як повідомляє видання NRK, судно було затримане на підставі юридичного запиту латвійської влади.Видання додає, що затримане судно Silver Dania належить норвезькій компанії.  Корабель був побудований у 1989 році та зареєстрований у Норвегії. Це судно курсує між Санкт-Петербургом і Мурманськом, а екіпаж судна — росіяни. Цей корабель був затриманий береговою охороною Норвегії у ході операції під керівництвом поліції у четвер, 30 січня, о 21:00 за місцевим часом. У цей час судно перебувало в норвезькій економічній зоні біля узбережжя району Тромс. Вже сьогодні судно було доставлено в порт Тромсе.Поліція зазначає, що екіпаж і судноплавна компанія, якій належить корабель, співпрацюють з владою добровільно. Наразі правоохоронці проводять обшуки на борту корабля та збирає докази причетності судна до інциденту з пошкодженням кабелю.Нагадаємо, раніше видання LSM повідомляло, що 26 січня, ушкодження отримав підводний оптоволоконний кабель "Латвійського державного центру радіо та телемовлення". Прем'єр-міністр країни Евіка Силіня скликала з цього приводу нараду відповідальних структур.

Напередодні, 15 січня, два норвезькі винищувачі F-35, які країна розмістила в Польщі на початку місяця, були підняті в повітря по тривозі. Це сталось через активність авіації Російської Федерації.Про це у соцмережі X повідомило командування військово-повітряних сил НАТО.Згідно з оприлюдненою інформацією, норвезькі винищувачі підійнялись в повітря по тривозі "у відповідь на велику кількість російських літаків у повітрі"."Це перший випадок, коли норвезькі літаки були підняті в повітря для активної протиповітряної оборони польського повітряного простору, демонструючи відданість Альянсу східному флангу НАТО", — додали у командуванні військово-повітряних сил НАТО.Yesterday, two 🇳🇴 F-35s stationed in 🇵🇱 scrambled in response to a massive number of airborne 🇷🇺 aircraftThis is the first time the 🇳🇴 jets have scrambled in active air defence of Polish Airspace, demonstrating Allied commitment to NATO's eastern flank pic.twitter.com/jpcfhxOSsx— NATO Air Command (@NATO_AIRCOM) January 16, 2025Нагадаємо, на світанку у середу, 15 січня, у столиці та низці областей оголошено повітряну тривогу. Ворог випустив по територію нашої держави низку своїх ракет. У деяких регіонах лунали вибухи.Крім того, через ворожу атаку у низці регіонів України було запроваджено екстрені відключення електроенергії. Раніше повідомлялось, що 15 січня Польща підняла у небо бойову авіацію. Головна причина — масована ракетна атака Росії на Україну.

Норвезький Директорат у справах іноземців (UDI) зробив нову оцінку безпекової ситуації в Україні, і з 13 січня 2025 року визнав ще кілька областей безпечними.Про це йдеться на сайті відомства. У вересні 2024 р. правила були змінені й особи, які проживали в областях, які норвезький уряд вважає безпечними, як правило, не зможуть більше отримати колективний захист. На 13 січня 2025 року у Норвегії вважають безпечними такі області:Черкаську; Чернівецьку; Івано-Франківську; Хмельницьку; Кіровоградську; Київську (область, не місто); Львівську; Полтавську; Рівненську; Тернопільську; Вінницьку; - Волинську; Закарпатську; Житомирську."Області, які вважаються безпечними, це переважно ті, де українська влада здебільшого контролює ситуацію, а Росія не має чи має мінімальний контроль та вплив. UDI поважно стежити за ситуацією в Україні, і оцінка того, які області вважають безпечними, може змінитися", — йдеться у заяві UDI. Кого торкаються ці зміни Зміни стосуються осіб, які подали заявку на захист від 28 вересня 2024 року та не отримали відповіді на свою заявку на захист до 13 січня 2025 року. Зміни стосуються осіб, які подали заявку на захист з 13 січня 2025 року. Зміни не зачеплять осіб, які подали заявку на захист до 28 вересня 2024 року. Зміни також не стосуються осіб, які вже мають дозвіл та продовжуватимуть його. Зміни також не зачеплять осіб, які прибули до Норвегії через Програму медичної евакуації (Medevac)."Зміни також не зачеплять осіб, чиї близькі члени сім'ї отримали колективний захист у Норвегії. До близьких членів сім'ї належать чоловік/дружина, співмешканець(-ка), діти до 18 років та інші члени родини, які проживали з вами до 24 лютого 2022 року", — пише UDI.Останнє постійне місце проживанняУ цьому питанні Норвегія розглядатиме кожну справу індивідуально. Загалом останнім постійним місцем проживання буде останнє місце, де біженець проживав щонайменше останні шість місяців. "Якщо ви тільки проїжджали через певну область, ми не вважатимемо її місцем постійного проживання. Ми не можемо сказати заздалегідь, що вважатимемо вашим останнім постійним місцем проживання. Тому ви не зможете отримати відповідь на це питання, якщо ви нам зателефонуєте", — пише UDI.Що станеться, якщо особа прибула безпечної областіЯкщо особа подає заявку на захист у Норвегії та проживали в області, яку норвезький уряд вважає безпечною, країна розгляне таку заявку в індивідуальному порядку. Критерії для отримання індивідуального захисту набагато суворіші, ніж для колективного захисту. "До уваги буде прийматися те, чи може українська влада надати вам захист. Ми також визначимо, чи є в Україні області, які вважаються безпечними та придатними для вашого перебування. Це не залежить від того, чи проживали ви раніше в цих областях", — зазначають в UDI.За даними ООН, За 2024 рік з України виїхали 370 тисяч громадян. Станом на грудень 2024 року в Європі перебуває 6,2 мільйона українців, тоді як за її межами проживає понад 500 тисяч біженців.Варто зауважити, що впродовж 2023 року кількість біженців з України збільшилась приблизно на 200 тисяч осіб.Нагадаємо, Болгарія продовжила програму державної підтримки для українських біженців до 4 березня 2025 року. За офіційними даними, з моменту вторгнення Росії в Україну до Болгарії приїхали загалом 3 398 551 українець, з них — 60 864 досі залишаються в цій країні.

Норвезький уряд оголосив 10 січня, що планує знову запровадити обов'язок будувати бомбосховища у нових будівлях через російську агресію в Україні. Ця практика була припинена ще у 1998 році.Про це повідомляє Politico. Як зазначає видання, рішення було ухвалено в той час, коли повномасштабна війна Москви проти України наближається до третьої річниці, а Росія, яка межує з Норвегією за Полярним колом, не демонструє жодних ознак відмови від своєї агресивної позиції. "Навколо нас все більше невизначеності. Ми повинні дбати про громадянське населення у разі "найгіршого сценарію" війни або збройного нападу", — заявила міністр юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілі Енгер Мель в інтерв'ю громадському мовнику NRK. Вона наголосила, що у такому разі притулки — це один із необхідних заходів захисту. До 1998 року будь-який великий житловий комплекс у Норвегії повинен був мати бомбосховища; але з того часу нових бомбосховищ не будувалося. Мель сказала, що вимога застосовуватиметься до комплексів площею понад тисячу квадратних метрів. Уряд пропонує два типи притулків: нові, які захищатимуть від хімічної та радіоактивної зброї, та деякі — від звичайної зброї, яку можна буде переобладнати зі станцій метро чи парковок. Цей захід є частиною звіту про повну готовність, що містить більше сотні різних рекомендацій, спрямованих на зміцнення та підготовку Норвегії до можливої ​​війни, а також у разі екстремальних погодних умов або таких подій, як пандемія. "Готовність Росії використовувати військову силу для досягнення політичних цілей показує, що Норвегії, швидше за все, ще довго доведеться мати справу з непередбачуваним і схильним до ризику сусідом", — йдеться у доповіді.Нагадаємо, Норвегія у 2025 році спрямує для України найбільшу військову допомогу у своїй історії. Йдеться про суму у понад два мільярди євро.

Норвегія у 2025 році спрямує для України найбільшу військову допомогу у своїй історії. Йдеться про суму у понад два мільярди євро.Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров, підсумовуючи зустріч з своїм норвезьким колегою Бйорном Арільдом Грамом у межах роботи "Рамштайну"."У 2025 році Норвегія спрямує найбільшу військову допомогу у своїй історії — понад два мільярди євро — саме для України. Ці домовленості виведуть нашу співпрацю на новий рівень", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За словами Умєрова, вони також обговорили пріоритетні напрями використання цієї допомоги.  Окрему увагу приділили питанню посилення систем ППО, адже "це критичний напрям, і Україна розраховує на підтримку з боку Норвегії". Крім того, країна продовжить інвестувати в український оборонно-промисловий комплекс та спільні проекти, зокрема у виробництво боєприпасів. "Обговорили новий механізм співпраці — "норвезьку модель", яка доповнить уже успішну "данську модель" і посилить нашу обороноздатність", — поінформував Умєров.Український міністр оборони наголосив, що Норвегія — одна з країн, яка "допомагає не лише на полі бою, але й сприяє об’єднанню європейських країн задля підтримки нашої держави".Нагадаємо, у Норвегії припинили автоматичне надання притулку всім українським біженцям. Це стосується громадян, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України.

Норвезький уряд виділить Україні у 2025 році близько 14 мільйонів євро на підтримку зусиль з розмінування. Програма стосуватиметься, зокрема використання собак-міношукачів. Про це йдеться у заяві уряду Норвегії.Там зазначили, що організація "Допомога норвезького народу" є світовим лідером у використанні мінних собак та очищує великі території України від мін та вибухових речовин. Норвегія збільшить свою підтримку цієї роботи на 164 мільйони норвезьких крон у 2025 році. "У Ромнах (Україна) "Допомога норвезького народу" та Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) створили навчальні центри для собак з розмінування та кінологів. З 2022 року на полігоні професіоналізувалася та систематизувалася робота з надання собакам та хендлерам найкращих умов для участі у зусиллях із розмінування. У грудні уряд оголосив, що до 2025 року підтримку діяльності організації "Допомога норвезького народу" в Україні буде збільшено на 164 мільйони норвезьких крон", — йдеться у повідомленні уряду. У норвезькому відомстві наголосили, що міни не роблять різниці між комбатантами та цивільними особами. "Розмінування та розмінування рятує життя тут і зараз, але також рятує майбутні покоління від каліцтв і загибелі мирного населення. Організація "Допомога норвезького народу" має великий досвід у розмінуванні, і їхні зусилля є важливим внеском у забезпечення безпечного майбутнього українського народу", — заявив міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде. У заяві уряду йдеться про те, що агресивна війна Росії проти України призвела до величезних страждань і створила проблеми, на вирішення яких Україні знадобиться багато років. Поширення мін та вибухових речовин на дуже великих територіях призвело до того, що важливі частини українського сільського господарства були припинені. Це стосується як України, так і багатьох регіонів світу, які залежать від української сільськогосподарської продукції. За оцінками, близько 140 тисяч квадратних кілометрів країни можна вважати зонами ризику. Це відповідає графствам Вестланд, Іннландет і Тренделаг разом узятим. "Завдяки програмі Нансена організація "Допомога норвезького народу" зарекомендувала себе як один із 69 сертифікованих міжнародних партнерів, які допомагають у роботах з розмінування. Зусилля "Допомога норвезького народу" містять, серед іншого, навчання 14 мінних собак та розвиток власного потенціалу України в галузі розмінування шляхом використання собак", — додали у норвезькому уряді.Нагадаємо, у жовтні прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що приблизно чверть території України потенційно забруднена мінами та боєприпасами. Це становить близько 140 тисяч квадратних кілометрів.Раніше повідомлялось, що на форумі Demine Ukraine представили нову машину механізованого розмінування МР.5100. Ця техніка була розроблена в Україні.

Літак авіакомпанії KLM, що прямував до Амстердама, здійснив аварійну посадку в аеропорту Норвегії та викотився за межі злітно-посадкової смуги. Також у суботу літак авіакомпанії Air Canada здійснив небезпечну посадку в аеропорту Галіфакса, де повітряне судно викотилось за межі злітно-посадкової смуги та спалахнув через поламки шасі.Про це повідомляє Sahara Reporters.За даними видання, літак Boeing 737-800 авіакомпанії KLM Royal Dutch Airlines у суботу був змушений здійснити аварійну посадку в аеропорту Осло Торп Сандефіорд в Норвегії через відмову гідравліки. Рейс, що вилетів з аеропорту Осло в Амстердам, був перенаправлений в аеропорт Сандефьорд, розташований приблизно за 110 кілометрів на південь від Осло, повідомляє Financial Express на м'якій траві біля рульової доріжки.На щастя, всі 182 особи на борту, включно з пасажирами та членами екіпажу, внаслідок інциденту не постраждали. "Під час зльоту рейсу KL1204 з Осло з пунктом призначення Амстердам сьогодні ввечері (28-12) було чути гучний шум. Усі 176 пасажирів та шість членів екіпажу не постраждали та перебувають під наглядом. Обставини інциденту розслідуються", — йдеться у заяві авіакомпанії.Після аварійної посадки пасажирів було щасливо евакуйовано з літака за допомогою мобільних трапів, оскільки на місце події швидко прибули рятувальники. Наразі влада надає підтримку та допомогу мандрівникам та екіпажу.Також у суботу літак авіакомпанії Air Canada здійснив небезпечну посадку в аеропорту Галіфакса, де літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та спалахнув через поламку шасі.Так, 29 грудня у Південній Кореї під час приземлення розбився пасажирський літак. На борту повітряного судна перебувала 181 особа, а вижити вдалося лише двом. Причиною авіатрощі могла стати несправність шасі літака. Також вивчається версія несприятливих погодних умов і зіткнення з групою птахів під час польоту.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на авіатрощу пасажирського літака в Південній Кореї. Він висловив співчуття родинам загиблих.