# Норвегія

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжує свій впевнений рух до європейської спільноти, пропонуючи не лише партнерство, а й суттєве посилення колективної безпеки. За його словами, приєднання певних країн з потужним військовим та економічним потенціалом перетворить Європейський Союз на найвпливовіше об'єднання планети з найкращою системою захисту.Про це він заявив в інтерв’ю телемарафону "Єдині новини".Які країни мають підсилити ЄСЗа словами глави держави, Україна розглядає свій вступ до Євросоюзу не лише як політичну ціль, а і як можливість посилити безпеку всього регіону. Зеленський висловив впевненість, що за умови відсутності помилок з боку представників ЄС, Україна обов'язково стане частиною спільноти. На думку президента, існують чотири держави, яких наразі критично не вистачає Європейському Союзу для досягнення статусу найсильнішого союзу у світі."Союз, який може бути набагато сильнішим, я вважаю, це союз таких країн: Норвегія, Україна, Британія, Туреччина", — наголосив глава держави, пояснивши, що саме ці чотири країни володіють унікальним досвідом та військовою міццю.Роль української та турецької армійЗеленський зазначив, що військовий потенціал окремих кандидатів та партнерів уже сьогодні перевищує можливості агресора. Це стосується як ведення наземних операцій, так і стратегічного домінування в акваторіях та небі."Тому що Туреччина та Україна — це армія, сильніша за російську, починаючи з контролю Чорного моря, закінчуючи контролем повітряного простору", — зазначив президент.Альтернативи немає, лише посиленняПопри наявні питання щодо Туреччини, вихід Великої Британії з ЄС та особливий формат відносин Норвегії зі спільнотою, Зеленський вважає їхній потенціал незамінним. Президент зауважив, що ці чотири держави здатні створити надпотужний союз як у межах ЄС, так і у форматі окремої безпекової конфігурації."Ми не шукаємо альтернативу. Я просто вважаю, що ці чотири країни дуже сильні та можуть посилити ЄС. Але й ці чотири країни окремо — це точно дуже сильний союз", — резюмував глава держави.Нагадаємо, Європейський Союз організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО..

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна вже отримала запити від 11 країн щодо постачання вітчизняних безпілотників. Йдеться насамперед про держави регіону Близького Сходу та Перської затоки, а також про перспективу виходу на ринки Кавказу.За словами політика, в межах ініціативи Drone Deal планується укладення щонайменше десяти міжнародних угод щодо експорту українських дронів. Важливо, що співпраця передбачає не лише продаж техніки, а й спільне виробництво — створення виробничих ліній як в Україні, так і за кордоном."У цьому Drone Deal буде щонайменше 10 різних договорів про той чи інший експорт української зброї. Передбачене співвиробництво – будівництво наших ліній виробництва як в Україні, так і в інших державах. Нові технології, які ми спільно розробляємо разом із тією чи іншою державою, у які вони інвестують. І є домовленість про фінансування на рік відповідного об'єму та зафіксована кількість років", — зазначив президент.Президент наголосив, що мова йде про розвиток нових технологій у партнерстві. Так, іноземні держави інвестують у виробництво, а Україна ділиться досвідом і розробками. Уже досягнуто домовленостей щодо фінансування на кілька років уперед із чітко визначеними обсягами.Окремо Зеленський повідомив про початок активної співпраці з європейськими країнами, зокрема з Німеччиною, Італією, Норвегією, Швецією та Нідерландами. Крім того, Україна розраховує на подальше розширення співпраці з традиційними партнерами — Великою Британією та Францією."Друге – це європейська частина. Вже є початок роботи з Німеччиною, Італією, Норвегією, Швецією та Нідерландами. Безумовно, в нас хороші відносини з Британією та Францією. Я впевнений, що там все це буде також відбуватися", — додав він.Нагадаємо, наразі Україні потрібно за рік створити свою антибалістичну систему протиповітряної оборони. Володимир Зеленський розповів, скільки українцям потрібно часу, щоб її створити..

Український президент Володимир Зеленський продовжує серію важливих міжнародних зустрічей у Північній та Південній Європі. Графік глави держави 15 квітня насичений переговорами в Осло, після чого він вирушить до Рима для обговорення подальшої підтримки України.Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров.Переговори в ОслоЗа словами посадовця, у першій половині дня в Норвегії заплановано низку офіційних заходів. Зеленський проведе зустріч із Масудом Гаракхані, який очолює Стортинг, а також поспілкується з лідерами провідних політичних сил країни. Крім того, запланована аудієнція у кронпринца Норвегії Гокона.Зустріч із Мелоні та МаттареллоюЯк зазначив Никифоров, по завершенні норвезької програми президент здійснить переліт до Італії. У Римі на нього чекають переговори з головою Ради Міністрів Джорджею Мелоні та президентом республіки Серджо Маттареллою.Зустріч із главою італійського уряду розпочнеться приблизно о 15:30 за місцевим часом. Очікується, що вже о 16:30 лідери зроблять офіційні заяви для представників засобів масової інформації. Хоча пряма трансляція події попередньо не запланована, відеоматеріали будуть оприлюднені одразу після їх підготовки.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський повідомив, що спецпредставник американського президента Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер планують відвідати Україну. Це стане важливим сигналом для відновлення перемовного процесу..

У вівторок, 14 квітня, Україна та Норвегія підписали декларацію про оборонне партнерство. Це відбулося під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського в Осло.Про це повідомив прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським."Україна залишається ключовим пріоритетом зовнішньої політики Норвегії. І сьогодні ми підписали спільну декларацію про посилення співпраці в галузі оборони та безпеки", — наголосив норвезький прем’єр-міністр.За його словами, Норвегія непохитно підтримує боротьбу України за незалежність та її право на самозахист, й Україна є першим отримувачем норвезької допомоги."Але це не односторонній рух. Це взаємна співпраця, і ми домовилися працювати над стратегічним партнерством між Норвегією й Україною, тому що Україна багато чого дає натомість", — додав Йонас Гар Стере.Країни домовились, що вживатимуть заходів для сприяння тіснішій співпраці між оборонними галузями задля розробки нових технологій та нарощування обсягів виробництва."Сьогодні ми започаткували drone deal з Норвегією, наші команди тепер працюватимуть над деталями. Ми також сфокусовані на наших проєктах спільного виробництва, вони вже працюють. Ми маємо зробити їх сильнішими", — зазначив Зеленський після підписання декларації.Норвезький прем’єр-міністр зазначив, що його країна ретельно розгляне, як українські технології та дронна промисловість можуть допомогти зміцнити оборонний потенціал Норвегії в довгостроковій перспективі."Також важливе значення має налагодження виробництва українських дронів у Норвегії. Ми також будемо співпрацювати з метою збільшення виробництва зенітних систем і боєприпасів", — акцентував Стере.Він також додав, що українські інструктори приїдуть до Норвегії, щоби поділитися своїми знаннями з норвезькими збройними силами.Раніше український президент інформував, що в столиці Норвегії в нього, крім перемовин із премʼєр-міністром Йонасом Гаром Стере, передбачені зустрічі з кронпринцом Норвегії Гоконом і норвезькими парламентарями."Продовжуємо активну дипломатію з партнерами заради захисту життя та наближення реального та гарантованого миру", — наголошував Володимир Зеленський.Нагадаємо, міністр оборони Михайло Федоров інформував, що Україна узгодила новий масштабний пакет співпраці з Німеччиною на чотири мільярди євро. Йдеться про сотні ракет для Patriot, deep-strike та mid-strike дрони..

У вівторок, 14 квітня, президент України Володимир Зеленський прибув до Норвегії. У столиці країни Осло в нього запланована низка важливих зустрічей і підписання безпекових документів.Про це Володимир Зеленський повідомив у дописі у своєму Telegram-каналі."Прибув до Осло. Заплановані важливі зустрічі та підписання двостороннього документа, який допоможе посилити нашу безпеку", — зазначив він.Український президент поінформував, що попереду в нього перемовини з премʼєр-міністром Йонасом Гаром Стере, зустрічі з кронпринцом Норвегії Гоконом та норвезькими парламентарями."Продовжуємо активну дипломатію з партнерами заради захисту життя та наближення реального та гарантованого миру", — наголосив Володимир Зеленський.У першій половині дня вівторка український президент з офіційним візитом відвідував Берлін, де зустрівся з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.За підсумками переговорів стало відомо, що Німеччина надасть Україні нові пакети військової допомоги, які міститимуть засоби протиповітряної оборони, далекобійну зброю, дрони та боєприпаси.Також у Берліні перед початком двосторонньої зустрічі Володимиру Зеленському та Фрідріху Мерцу продемонстрували сім видів дронів. Їх виробили на спільних українсько-німецьких підприємствах.Нагадаємо, міністр оборони Михайло Федоров інформував, що Україна узгодила новий масштабний пакет співпраці з Німеччиною на чотири мільярди євро. Йдеться про сотні ракет для Patriot, deep-strike та mid-strike дрони..

У суботу, 11 квітня, міністр оборони України Михайло Федоров провів робочу зустріч із норвезьким колегою Торе Сандвіком. Вона відбулася перед "Рамштайном". Узгодили пріоритети співпраці — ППО, дрони, інновації та посилення Сил оборони.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна активно рухається в реалізації цілей війни", — написав він.За його словами, за останні місяці:посилили захист неба;масштабуємо "мале ППО" з дронами-перехоплювачами;підвищили ефективність ураження цілей."Березень став найрезультативнішим місяцем за програмою "Армія дронів.Бонус" — це означає більше знищених цілей і системний тиск на ворога", — зауважив міністр.Він додав, що паралельно реалізовуються асиметричні операції, які б’ють по економічному потенціалу Росії.Михайло Федоров подякував Норвегії за фінансування проєкту базового забезпечення бригад дронами. Це системне рішення, яке надасть військовим гарантований мінімум дронів щомісяця та напряму впливатиме на ефективність на фронті.Очільник оборонного відомства назвав пріоритети на найближчий період:посилення ППО та розвиток PURL;підтримка "чеської ініціативи";розвиток проекту з базового забезпечення бригад дронами;масштабування оборонних інновацій."Запросив норвезького колегу відвідати Україну, щоби показати, як працює "мале ППО", дрони та технологічна складова нашої армії в реальних умовах", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, що наступне засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн" відбудеться вже наступного тижня, орієнтовно — 15 квітня..

Президент України Володимир Зеленський переконаний, що можливий вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу змусить Європу повністю переглянути архітектуру своєї безпеки. У такому сценарії ключову роль має відіграти розширення Європейського Союзу шляхом потужних мілітарних держав.Про це повідомляє офіційний Telegram-канал глави держави за підсумками його інтерв’ю для подкасту "The Rest Is Politics".Формула безпекиЗеленський наголосив, що Європейський Союз у його нинішньому складі не зможе самостійно протистояти загрозі з боку Росія. Для створення реального оборонного щита об'єднаній Європі необхідно залучити чотири стратегічно важливі країни — Велику Британію, Україну, Туреччину та Норвегію. Президент зазначив, що саме такий союз дозволить перевершити військову потужність агресора."Велика Британія, Україна, Туреччина та Норвегія. Це чотири сильні країни, які є частиною Європи. Разом армії Великої Британії, України й Туреччини сильніші за російську. Без України й Туреччини Європа не може зрівнятися з Росією", — заявив український лідер.За словами президента, залучення цих держав дозволить не лише контролювати морські простори та гарантувати безпеку неба, а й створити найпотужніші сухопутні сили на континенті.Пріоритет виживання над економікоюГлава держави зауважив, що на тлі планів Москви збільшити чисельність своєї армії до 2,5 мільйона осіб до 2030 року, європейські лідери мають змінити пріоритети. Попри можливі економічні виклики чи занепокоєння щодо аграрного сектору, питання національної незалежності має стати першочерговим."Ідеться не про наступ, адже, коли Росія ухвалює рішення мати армію чисельністю 2,5 мільйона людей до 2030 року, Європа має думати про безпеку і про те, як зберегти свою незалежність. Однак безпека — на першому місці, а економіка — на другому. Не навпаки", — резюмував Зеленський.Президент також додав, що будь-які економічні труднощі, пов'язані з розширенням блоку, є розв'язними за умови наявності сильної волі та стабільної економічної моделі.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Альянсу наразі стримують кілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США..

У Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 роківЯк повідомила пресслужба норвезького уряду, такі українці більше не отримуватимуть тимчасового колективного захисту. "Сьогодні уряд ухвалив поправку до нормативного акту, яка обмежує норвезьку схему тимчасового колективного захисту для осіб, переміщених з України. Чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не отримуватимуть колективного захисту в Норвегії", — йдеться у повідомленні.В уряді зауважили, що з осені 2025 року до Норвегії прибуло забагато переселенців, особливо молодих чоловіків. Крім того, муніципалітети повідомляють про тиск на пропозицію послуг та брак житла. "Тому ми посилюємо правила. Це гарантуватиме, що Норвегія не прийме непропорційно багато людей порівняно з нашими сусідніми країнами, а також допоможе українцям, які вже перебувають тут, отримати роботу та змогу себе забезпечувати. Ми також вважаємо важливим, щоб якомога більше людей залишалися в Україні, щоб зробити свій внесок в оборонну боротьбу та підтримувати українське суспільство", — заявив міністр юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен.Що зміниться для біженців з УкраїниУ норвезькому уряді зауважили, що зміна правил означатиме, що чоловіки віком від 18 до 60 років більше не будуть охоплені схемою колективного захисту, де тимчасовий дозвіл на проживання надається на основі групової оцінки. Нові правила набудуть чинності найближчим часом.Варто зауважити, що будуть деякі винятки з посилення правил. По-перше, зміни стосуватимуться лише нових заявників і не вплине на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії. Посилення також не застосовуватиметься до:неповнолітніх українців;чоловіків старше 60 років;чоловіків, які документально звільнені від військової служби;осіб, евакуйованих у рамках програми медичної евакуації. Винятки також робляться для чоловіків, які будуть єдиним опікуном за супроводжуючими дітьми або дітьми в Норвегії. Це стосується лише батька дитини або іншого близького члена сім'ї.Нагадаємо, українці, які отримали тимчасовий захист у країнах Європи, зобов’язані дотримуватися місцевого законодавства та правил перебування. Порушення можуть мати серйозні наслідки — від припинення соціальних виплат до втрати статусу захисту чи навіть депортації. За що саме українських біженців можуть притягнути до відповідальності в країнах ЄС — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Українські біженці зможуть отримати кошти за вимушений виїзд із країни: які умови.

Норвегія продовжить фінансово підтримувати Україну. Зокрема, наша держава отримає 200 мільйонів доларів.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Вітаємо рішення Норвегії надати 200 мільйонів доларів бюджетної підтримки Україні через проєкт Світового банку PEACE", — написала посадовиця на своїй сторінці у Telegram.Свириденко подякувала за цей "своєчасний внесок для збереження макрофінансової стабільності та безперервної роботи ключових державних послуг"."Це приклад лідерства Норвегії та її послідовної підтримки України в період великих викликів", — наголосила вона.Також прем'єр-міністр нагадала, що від запуску програми в 2022 році проєкт PEACE в Україні вже мобілізував майже 52 мільярди доларів, з яких 13,4 мільярда спрямовано на виплату пенсій."Цінуємо партнерство Норвегії та її незмінну солідарність з Україною", — додала посадовиця.Варто зауважити, що у лютому Україна та Нідерланди підтвердили статус стратегічних партнерів. Сторони зосередилися на посиленні захисту українського неба та реалізації довгострокових безпекових програм.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що партнери з Норвегії виявили зацікавленість у побудові та модернізації медичних вагонів. Вони передбачені для евакуації поранених..

У країнах Європи фіксують масові скасування авіарейсів на тлі стрімкого зростання цін на авіаційне пальне. Однією з перших про зміни повідомила авіакомпанія SAS, яка цього тижня планує скасувати понад 100 рейсів.За даними норвезького медіа NRK, лише у Норвегії вже скасували 118 внутрішніх і міжнародних перельотів, зокрема до Стокгольма, Копенгагена та інших міст.У компанії пояснюють, що такі рішення пов’язані з різким подорожчанням авіакеросину, яке, своєю чергою, спричинене нестабільною ситуацією на Близькому Сході. За словами представника SAS Norway Ойстейна Шмідта, перевізник змушений вживати заходів для збереження фінансової стійкості.Зазначимо, що SAS є одним із ключових авіаперевізників у Скандинавії, що обслуговує маршрути між країнами Північної Європи та іншими регіонами світу. Зростання вартості палива суттєво збільшує операційні витрати компанії та змушує переглядати розклад польотів.Експерти зазначають, що така ситуація може вплинути й на інших європейських перевізників. Якщо ціни на пальне залишатимуться високими, авіакомпанії й надалі скорочуватимуть кількість рейсів та оптимізуватимуть маршрути.Нагадаємо, 9 березня Дональд Трамп заявив, що війна з Іраном нібито близька до завершення. Після цих слів світові ціни на нафту пішли вниз..

Партнери з Норвегії виявили зацікавленість у побудові та модернізації медичних вагонів. Вони передбачені для евакуації поранених.Про це повідомив директор філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" Олег Головащенко в коментарі "Інтерфакс-Україна"."Ми відкриті до всього світу, до будь-яких організацій — громадських, державних, бізнес-спільнот — для того, щоби вони допомагали зробити медичну евакуацію кращою", — заявив він.За його словами, з бізнес-спільнотою та лікарями з Норвегії провели робочу зустріч щодо можливого розвитку проєкту побудови медичних вагонів.Головащенко уточнив, що від початку повномасштабного вторгнення переобладнано понад 70 медичних вагонів, серед них шість вагонів-реанімацій, які допомогли врятувати тисячі поранених військових і цивільних."Укрзалізниця" презентувала медичні вагони двох типів, серед яких — вагон-реанімація. Також продемонструвала інклюзивні вагони двох типів, що адаптовані для перевезення різної кількості людей з інвалідністю на кріслах колісних.За словами голови правління "Укрзалізниці" Олександра Перцовського, на початку повномасштабного вторгнення 2022 року в Україні не було пристосованих вагонів для медичної евакуації, однак вже 12 березня 2022 року завершено переобладнання та відправлено із заводу перший такий вагон."Ця програма стала народною — її стали підтримувати не тільки залізничники та медики, а й волонтери, поети та навіть діти. Такі маленькі дрібниці, як малюнки діток, які ви бачили у вагонах, чи ковані українські герби на підвіконнях — це теж передає турботу", — наголосив Перцовський.За словами командувача Медичних сил ЗСУ Анатолія Казмірчука, з 2014 по 2022 рік військові не потребували значного використання засобів для евакуації залізницею. Водночас із початком повномасштабного вторгнення в Медичних силах виникнуло питання організації логістики медичної евакуації у зовсім інших масштабах."Завдяки співпраці з "Укрзалізницею" ми маємо спеціалізовані реанімаційні вагони, санітарні вагони. Це дає можливість розташувати там необхідне в процесі медичної евакуації обладнання, необхідні витратні матеріали", — зауважив Казмірчук.Головащенко у коментарі уточнив, що цього року "Укрзалізниця" планує продовжити переобладнання вагонів для медичної евакуації."Вагон, який вже далі не може використовуватись за терміном служби, списується, а на його місце ми будемо модернізувати нові", — повідомив керівник "Пасажирської компанії" АТ "Укрзалізниця".За його словами, нинішня конфігурація медичних евакуаційних вагонів сформувалася за чотири роки експлуатації та є зручною насамперед для медичних сил, тому радикальних змін при переобладнанні не планується."А на цей рік ми плануємо оновлювати всі зношені елементи у вагонах, які експлуатуються найінтенсивніше", — акцентував Головащенко.Нагадаємо, декілька днів тому прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що Україна конфіскувала 1 592 вагони, які належали Росії та здійснювали перевезення комерційних вантажів. Згодом це майно мають передати в користування "Укрзалізниці"..

Вночі 8 березня у столиці Норвегії пролунав потужний вибух. Інцидент стався поблизу посольства Сполучених Штатів Америки.Про це повідомляє Reuters. За даними журналістів, вибух стався близько 01:00. Після нього над посольством піднявся стовп диму."На вулиці був дуже товстий шар диму", — розповів очевидець.Наразі правоохоронці Осло підтвердили факт вибуху. Зазначається, що він стався прямо біля входу до консульського відділу."На місці події було проведено розслідування за допомогою собак, дронів та гелікоптера, в результаті чого ведеться пошук одного або кількох потенційних злочинців", — йдеться у заяві поліцейського департаменту Осло.Жодних інших деталей щодо вибуху правоохоронці не розкрили. Попередньо, жертв та постраждалих внаслідок інциденту немає. Розслідування триває.Нагадаємо, 3 березня у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді прогриміли вибухи в будівлі американського посольства. Після цього спалахнула пожежа. Такі наслідки спричинила атака двох безпілотниківДодамо, раніше з посольства Росії в Південній Кореї під тиском влади та активістів зняли банер із написом "Перемога буде за нами". Його перенесли з вулиці усередину будівлі. Банер вивісили 22 лютого, напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну..

Україна та Нідерланди підтвердили статус стратегічних партнерів під час візиту голів міністерства оборони та міністерства закордонних справ новоствореного нідерландського уряду. Сторони зосередилися на посиленні захисту українського неба та реалізації довгострокових безпекових програм.Про це у Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський.Стратегічне партнерство та довіраЯк зазначив глава держави, візит представників нового уряду Нідерландів, який розпочав свою роботу лише цього тижня, став потужним сигналом підтримки українського народу. Завдяки багаторічній плідній співпраці відносини між державами вийшли на рівень глибокої довіри та стратегічної взаємодії.Головні теми перемовинЗа словами Зеленського, під час зустрічі особливу увагу приділили пріоритетним напрямкам оборони та дипломатії:посилення ППО. Обговорення додаткових кроків для захисту українських міст від повітряних атак;програма PURL. Продовження реалізації спільних ініціатив у межах цієї програми;дипломатичний шлях. Координація зусиль для досягнення справедливого та достойного миру;Оборонна взаємодія. Поглиблення технічної та військової співпраці між країнами."Дякую за готовність і надалі допомагати Україні. Ми можемо розраховувати на Нідерланди, і це важливо. Вдячний за всі прояви підтримки для нашого народу", — підсумував президент.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Норвегія надала велику кількість допомоги України. Це стосується як зброї, зокрема, ракет, так і постачання газу й іншої підтримки української енергетики. .

Норвегія надала велику кількість допомоги України. Це стосується як зброї, зокрема, ракет, так і постачання газу й іншої підтримки української енергетики.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телевізійникам NRK News."Я не називатиму точну кількість NASAMS, які в нас є, але їх більше десяти, і ми продовжуємо їх отримувати. Ми також отримували ракети для NASAMS норвезького виробництва", — зазначив він.Але, за його словами, навіть внутрішніх запасів Норвегії не вистачало. І тоді Норвегія працювала з іншими країнами на політичному рівні, щоби забезпечити Україну додатковими ракетами. Це було дуже важливо."Паралельно ми працювали над спільним виробництвом і системами IRIS-T. І це було схоже на хвилю: коли одна країна активізувалася, інші справжні союзники, як Норвегія, теж включалися. Це було дуже добре", — зауважив президент України.Він додав, що цієї зими Норвегія також допомогла з газом, який був потрібен після російських ударів по енергетиці, зокрема, по українській газовій інфраструктурі."І народ Норвегії підтримує ці рішення. Усі партії в парламенті також їх підтримують. Дякую. У всіх країнах є своя внутрішня політика, але єдність норвезького парламенту щодо України є надважливою, і ми це цінуємо", — акцентував Зеленський.Він запевнив, що всі ці речі, а також робота над дронами, яку вже розпочали, й те, що Норвегія друга за обсягом внесків до PURL, — усе це надзвичайно цінується в Україні."Були й ті, хто закликав нас припинити роботу над проєктом резолюції Генасамблеї ООН "Підтримка тривалого миру в Україні". Я сказав: "Ні, жодних кроків назад". Адже є багато країн, які нас підтримують", — констатував український президент.Він продовжив, що потім різні партнери пропонували текст резолюції без двох слів: "російська агресія". Президент України сказав: "Ні, це російська агресія". Якщо не включити ці слова, люди забудуть про це за два-три роки."Резолюцію підтримали 107 країн — ми вдячні кожній із них, — хоча прогнозували, що буде близько 80 голосів, і не більше. Не можна дозволити людям і країнам забути, що насправді це агресія проти мирних людей", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 24 лютого Генеральна асамблея ООН підтримала резолюцію про міцний мир в Україні. Під час голосування США та Китай утрималися..

Норвезький уряд планує посилити правила перебування для військовозобов’язаних чоловіків з України. Зміни стосуватимуться лише новоприбулих громадян.Як повідомила пресслужба Міністерства юстиції Норвегії, українські чоловіки віком від 18 до 60 років більше не отримуватимуть тимчасового колективного захисту."Імміграція до Норвегії має бути контрольованою, сталою та справедливою. З осені 2025 року Норвегія, як і кілька європейських країн, спостерігає зростання кількості молодих українських чоловіків, які приїжджають до країни. Потрібно посилити ситуацію", — заявив міністр юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен.Незабаром уряд країни представить пропозицію, згідно з якою українські чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не отримуватимуть тимчасового колективного захисту в Норвегії. "Це означає, що вони більше не отримуватимуть дозвіл на тимчасове проживання на основі групової оцінки. Натомість вони зможуть подавати заяву на отримання притулку за звичайними правилами", — уточнили у відомстві.Зміни не торкнуться українських чоловіків, які:мають документи про звільнення від військової служби;виїхали з України за програмою медичної евакуації;є єдиними опікунами дітей та супроводжують їх у Норвегії.Варто зауважити, що Данія також вносить зміни до правил проживання для переміщених осіб з України. Влада країни 25 лютого подала на консультації пропозицію щодо обмеження права на колективний захист для українців з безпечних зон, натхненну правилами, які вже чинні в Норвегії. Уряд також пропонує обмежити право на проживання для чоловіків.Нагадаємо, українці, які отримали тимчасовий захист у країнах Європи, зобов’язані дотримуватися місцевого законодавства та правил перебування. Порушення можуть мати серйозні наслідки — від припинення соціальних виплат до втрати статусу захисту чи навіть депортації.Читайте також: Українські біженці зможуть отримати кошти за вимушений виїзд із країни: які умови.