# Норвегія

У неділю, 23 серпня, президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре в Києві підписали декларацію про стратегічне партнерство, зокрема, в галузі оборони й енергетики.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він зазначив, що разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере вони підписали угоду про оборонну співпрацю у форматі Drone Deal.Також Україна та Норвегія підписали декларацію про стратегічне партнерство — угоду "Єлизавета", названу на честь доньки князя Ярослава Мудрого, яка була королевою Норвегії."Ці документи зміцнюють фундамент довгострокового партнерства між нашими країнами в обороні, енергетиці та стійкості наших людей", — пояснив український президент.Він також окремо подякував за рішення зберегти високий рівень підтримки та виділити близько дев’яти мільярдів доларів на 2027 рік."Дякую Йонасу Гару Стере, уряду та всьому норвезькому народу за підтримку з перших днів повномасштабного російського вторгнення", — підсумував Володимир Зеленський.Співпраця в енергетичній сфері й надалі полягатиме у наданні Норвегією підтримки для захисту критичної енергетичної інфраструктури України. Осло продовжуватиме сприяти відновленню й оновленню зруйнованої енергетичної інфраструктури та зменшенню вразливості українського енергопостачання."Це партнерство складається з трьох основних частин: оборони, енергетики та стійкості. У всіх цих сферах Україна має важливий досвід, який має велику цінність для Норвегії. Водночас ми можемо поділитися компетенцією, яка буде корисною для України", — пояснив Стьоре.Нагадаємо, що сьогодні прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала міжнародних партнерів передати Україні ракети до систем протиповітряної оборони Patriot. Вона звернулася до всіх західних союзників Києва..

Норвегія у 2027 році наддасть Україну військову, гуманітарну та фінансову допомоги. На це буде виділено дев'ять мільярдів доларів США.Про це заявив прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час виступу на церемонії підняття Державного Прапора, передає "Укрінформ"."Підтримка Норвегії триватиме, її підтримують усі партії в парламенті. У 2027 році ми збережемо допомогу на тому самому рівні, що й цього року, — приблизно дев'ять мільярдів доларів США. Ця підтримка є широкою: військовою, гуманітарною та фінансовою. Вона відповідатиме українським пріоритетам", — заявив норвезький прем'єр.Водночас посадовець додав, що підтримка України та її відбудова є не лише допомогою, а й інвестицією у безпеку Європи. Також він вважає, що Норвегія та Україна мають підписати декларацію про стратегічне партнерство. За його словами, документ переведе двосторонню співпрацю на довгострокову основу."Це партнерство на взаємну користь", — наголосив Стере.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію.Читайте також: Росіянам в’їзд заборонено: який подарунок ЄС може зробити Україні до Дня незалежності.

У неділю, 23 серпня, до Києва офіційним візитом прибули лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії та Норвегії.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. З нами наші союзники. Сьогодні вранці я мав задоволення вітати лідерів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Норвегії, а також інших високопосадовців на київському залізничному вокзалі", — наголосив він у своєму дописі у соцмережі X.За словами дипломата, партнери проведуть двосторонні та багатосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським, за результатами яких буде оголошено про важливі рішення.. Водночас президент Литви Гітанас Науседа, заявив, що під час візиту до Києві візьме участь в обговореннях з союзниками з країн Північної Європи та Балтії, а також у засіданні "Коаліції охочих"."Щойно прибув до Києва. Протягом наступних двох днів я приєднаюся до заходів з нагоди Дня прапора України та Дня Незалежності, зустрінуся з президентом та братиму участь у дискусіях з нашими союзниками з Північної та Балтійської країн, а також у зустрічі "Коаліції охочих". Ми стоїмо поруч з Україною сьогодні — коли вона відзначає Національні дні — і завжди", — зазначив литовський лідер.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію..

У четвер, 6 серпня, президент України Володимир Зеленський обговорив із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере захист від російських ударів. Також вони поговорили про реалізацію програми FREYJA.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Вдячний Норвегії за готовність допомогти і з постачанням засобів протиповітряної оборони", — зазначив він.Також, за його словами, ця північноєвропейська країна допомагає і в роботою з партнерами, які мають відповідні антибалістичні спроможності."Намагаємося максимально прискорити всі процеси: можливості для захисту наших людей потрібні щодня", — констатував український президент.Він поінформував Йонаса Гара Стере про реалізацію програми FREYJA та графік наших наступних кроків."Норвезькі представники залучені до роботи, і ми цінуємо їхній внесок. Скоординували й нашу активність на серпень. Розраховуємо вийти на важливі двосторонні домовленості в межах стратегічного партнерства між нашими країнами. Дякую, Норвегіє! Дякую, Йонасе!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні під час наради він запевнив, що Україна розвиває власну систему захисту від балістичних загроз. За його словами, 2026-2027 років країна досягне необхідних результатів у розвитку балістичних і антибалістичних спроможностей.Нагадаємо, що 13 липня під час звернення до Антибалістичної коаліції президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що вже за 12 місяців новітню систему протиповітряної оборони FREYJA можна буде побачити у роботі..

У середу, 29 липня, президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стере. Вони обговорили результати візиту українського лідера до Вашингтона, а також дипломатичні важелі миру та безпекові ризики, зокрема, взимку.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дякую, Йонасе, за незмінну підтримку та готовність працювати разом", — наголосив він.Український президент поінформував про те, як усе пройшло у Вашингтоні під час зустрічі з Дональдом Трампом та інших американськими посадовцями."Хороші були зустрічі, є дипломатичний прогрес. Дуже розраховуємо, щоби були практичні результати, і захист від балістики — це перший пріоритет, щоденна потреба", — зауважив президент України.За його словами, ракети для "петріотів" і наші спільні виробництва — це те, що рятує життя людей. Важливо, щоби залишався цей антибалістичний позитив з Америкою.З норвезьким лідером також обговорили можливості підштовхнути Росію до дипломатії. Ризики теж обговорили — передусім те, що може відбуватися взимку."Вдячний Норвегії за готовність підтримати нашу енергетичну стійкість, посилення України перед цією зимою. Узгодили й графік зустрічей. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні також український президент зустрівся з польським прем'єр-міністром Дональдом Туском у Любліні. Вони обговорили інвестиції в Україну, співпрацю у сфері протиповітряної оборони та ще деякі питання..

У Баренцевому морі на півночі Норвегії виявили уламки, які, найімовірніше, належать російській ракеті. Місцеві військові експерти заявили, що це становить небезпеку для людей.Про це повідомили норвезькі журналісти з NRK. Вони уточнили, що знахідку випадково помітили рибалка Кеннет Стенсен і фотограф природи Мортен Госванд біля узбережжя Фіннмарку.За інформацією медійників, чоловіки розуміли, що на морському дні можна натрапити на різні предмети, але знайти частину ракети стало несподіванкою."Ми знаємо, що можемо знайти на дні моря різні речі. Але саме ракета — це трохи моторошно", — розповів журналістам Стенсен.Фотограф Госванд додав, що знайдені уламки мали довжину близько 1,5 метра. Після знахідки чоловіки повідомили про неї Збройні сили Норвегії. До місця прибули представники берегової охорони, однак оглянути уламки не вдалося — їх уже змило в море.За словами представника оперативного штабу Збройних сил Норвегії Бриньяра Стурдала, поява подібних об’єктів у Баренцевому морі не є незвичною.Він пояснив, що Росія проводить випробування у прилеглих районах, а уламки можуть прибивати до норвезького узбережжя. За словами Стурдала, уламки можуть становити небезпеку для людей."Якщо такий об’єкт перебуває у морі, то це вже становить певну небезпеку. Крім того, ми не можемо гарантувати, що в ньому не залишилося пального чи вибухових речовин", — зауважив представник оперативного штабу.Він закликав людей бути обережними, якщо вони натрапляють на подібні предмети, та оперативно повідомляти про знахідки відповідні служби.Нагадаємо, що 12 квітня цього року в Естонії знайшли фрагмент, імовірно, українського безпілотника. Його виявив місцевий мешканець у Ляені-Вірумаа на пляжі Кальві..

Представники норвезької неурядової організації "Fritt Ukraina" передали бойовим підрозділам Державної прикордонної служби України нову партію технічної допомоги.Про це повідомила Держприкордонслужба.До гуманітарного вантажу увійшли транспортні засоби, зарядні станції, безпілотники та термінали Starlink. У ДПСУ зазначили, що ця техніка безпосередньо впливає на ефективність виконання бойових завдань і безпеку українських військовослужбовців на передовій.У відомстві наголосили, що співпраця з міжнародними благодійними організаціями залишається важливою складовою підтримки українських прикордонників.. "Fritt Ukraina" вже не вперше демонструє солідарність з Україною, і кожна така допомога має конкретний результат на полі бою", — зауважили у Держприкордонслужбі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Норвегія надасть Україні додаткові три мільярди норвезьких крон на посилення протиповітряної оборони. Кошти спрямують, зокрема, на закупівлю ракет для систем Patriot.Читайте також: Військова допомога: Зеленський назвав ключові пріоритети України.

Норвегія надасть Україні додаткові три мільярди норвезьких крон на посилення протиповітряної оборони. Кошти спрямують, зокрема, на закупівлю ракет для систем Patriot.Про це повідомив уряд Норвегії. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, що Україна щодня протистоїть російським атакам по цивільних, містах і критичній енергетичній інфраструктурі.За його словами, українська ППО здатна зупиняти більшість дронів і крилатих ракет, однак країні потрібно посилити захист від балістичних ракет."Це один із найнагальніших пріоритетів України. Тому Норвегія зараз виділяє три мільярди крон на протиповітряну оборону", — заявив Стере.Норвегія разом із Данією, Німеччиною та Канадою замовлятиме нові ракети Patriot безпосередньо у виробника в США. Також Осло продовжить підтримку програми PURL, через яку НАТО координує фінансування та передачу Україні сучасного американського військового обладнання.Через тривалі строки виробництва частини ракет Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже мають їх у наявності, щоб швидше передати їх Україні.Міністр оборони Норвегії Торе Сандвік зазначив, що Patriot є ефективною системою, здатною протидіяти різним загрозам, зокрема балістичним ракетам.Уряд Норвегії також повідомив, що виділяє кошти для можливої участі в українській ініціативі зі створення окремої системи захисту від балістичних ракет.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки..

Норвезька гуманітарна організація Norwegian People’s Aid тимчасово зупинила всі поточні операції з розмінування в Україні. Рішення ухвалили після російського удару на Херсонщині, внаслідок якого загинули двоє співробітників організації, ще четверо дістали поранення.Про це повідомила Norwegian People’s Aid. Атака сталася 24 червня близько 12:50 у селі Новопетрівка Високопільської громади. Усі загиблі та постраждалі були громадянами України.Один із працівників, 24-річний фахівець із розмінування, загинув на місці. Другого, 25-річного співробітника, у критичному стані доправили до лікарні, де він помер від отриманих травм.Ще четверо членів команди зазнали поранень середньої тяжкості. За даними організації, загрози їхньому життю наразі немає.Обставини удару перевіряютьУ Херсонській обласній військовій адміністрації заявили, що працівників гуманітарної організації атакували російською ракетою "Іскандер-М". Водночас Norwegian People’s Aid зазначила, що продовжує перевіряти цю інформацію та встановлювати точні обставини удару.Після атаки організація негайно призупинила роботи з розмінування по всій Україні, щоб убезпечити персонал. Її українська програма наразі зосереджена на реагуванні на кризу та підтримці постраждалих колег і їхніх родин.Генеральний секретар Norwegian People’s Aid Раймонд Йохансен заявив, що напад демонструє небезпеку роботи гуманітарних працівників під час війни:"Ця атака показує, наскільки небезпечно бути гуманітарним працівником під час війни. На жаль, це частина тривожної тенденції: гуманітарні організації, такі як наша, захищені міжнародним правом, але стають мішенню все частіше. Зрештою, це впливає на цивільне населення, яке залежить від нашої допомоги".Зазначимо, Norwegian People’s Aid розпочала роботу в Україні у 2022 році. Організація займається гуманітарним розмінуванням, очищенням територій від вибухонебезпечних предметів і навчанням населення правилам мінної безпеки. Також вона реалізує програми захисту цивільних і протидії сексуальному та гендерно зумовленому насильству.Про терміни відновлення операцій із розмінування в Україні організація поки не повідомила.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що російські загарбники здійснюють цілеспрямовані дії для штучного створення масштабного спалаху небезпечного інфекційного захворювання у південних регіонах нашої держави. На окупованих землях зафіксовано масове неконтрольоване поховання решток заражених тварин із грубим нехтуванням базовими санітарними правилами..

Норвегія виділить 1,2 мільярда норвезьких крон на розробку та закупівлю морських безпілотників для України.Про це йдеться в офіційній заяві уряду країни. Зазначається, що фінансування здійснюється в межах програми підтримки "Нансен" — комплексної норвезької ініціативи цивільної та військової допомоги Україні обсягом 75 мільярдів норвезьких крон на 2023–2027 роки. Щорічний розподіл коштів здійснюється залежно від актуальних потреб України.У межах нової програми передбачається постачання морських дронів як через норвезьку, так і через українську оборонну промисловість. Безпілотні морські системи матимуть різні конфігурації та зможуть нести датчики, озброєння або навіть повітряні дрони.У норвезькому уряді зазначили, що такі системи сприятимуть захисту морських шляхів, зокрема експорту зерна та інших товарів через Чорне море, який залишається критично важливим для української економіки. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере наголосив на значенні морських технологій у підтримці України."Норвезька морська промисловість є світовим лідером. Я радий, що цей досвід також може бути використаний для підтримки боротьби України за свободу. Україна використовує морські безпілотники для розвідки, наступальних операцій та для захисту від російських атак", — зазначив він.Крім того, норвезький парламент за пропозицією уряду погодив продовження військової підтримки України у 2026 році на рівні 70 мільярдів крон. Уряд підкреслив, що ці кошти розподіляються у тісній координації з Києвом, щоб забезпечити їх максимально ефективне використання.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

У вівторок, 9 червня, у Таллінні президент Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."В останні місяці Україна дійсно перебуває в сильнішій позиції на полі бою завдяки нашій армії і завдяки вашій підтримці, яка є дуже важливою", — сказав Володимир Зеленський під час перемовин.Зазначається, що партнери наголосили на зміні позицій на фронті на користь України. Старе та Стубб також вважають, що підходи в дипломатії, заради активізації якої зараз усі працюють, мають виходити саме із цього.До того ж Зеленський проінформував про зустріч із лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини у форматі Е3 — Україна в Лондоні та розмову з представниками Президента США напередодні. Також сторони обговорили й посилення санкційного тиску на Росію, насамперед на її тіньовий флот."Володимир Зеленський наголосив, що Росія намагається компенсувати свої величезні втрати на полі бою ударами по українських містах і громадах. За словами Президента, ракети для нашої протиповітряної оборони є постійним пріоритетом. Лідери обговорили, як залучити додаткові постачання для України вже зараз, і роботу над розбудовою антибалістичного захисту Європи. Володимир Зеленський акцентував: важливо, щоб якнайшвидше запрацював європейський пакет фінансової підтримки для України. Сторони говорили й про європейську інтеграцію України та підтримку на цьому шляху, зокрема для якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів", — додали в ОП.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

У п’ятницю, 5 червня, міністр оборони України Михайло Федоров провів робочу розмову з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком перед особистою зустріччю на засіданні у форматі "Рамштайн".Про це Михайло Федоров повідомив у своєму Telegram-каналі. За його словами, вони синхронізували пріоритети підтримки України й обговорили подальші кроки оборонної співпраці."Україна продовжує системно знищувати ворога в усіх доменах війни: у небі, на землі та в економіці. Наше завдання — зберігати цей темп, посилювати тиск на Росію та наближати справедливий мир", — зазначив він.Український міністр переконаний, що для цього кожне рішення партнерів має посилювати Сили оборони саме там, де це найбільше потрібно."На землі продовжуємо системно руйнувати російську логістику на оперативній глибині. Водночас головним викликом для захисту українського неба залишається балістика. Саме тому розвиток ППО й антибалістичних рішень є нашим пріоритетом", — акцентував очільник оборонного відомства України.Окремо обговорили можливість швидкого спрямування додаткового фінансування на потреби Сил оборони до надходження коштів європейського кредиту.Серед пріоритетних напрямів:снаряди підвищеної дальності в межах Чеської ініціативи;ракети для Patriot через механізм JUMPSTART;внески в PURL;українські дрони.Також домовилися продовжити координацію щодо розвитку рішень у сфері протиповітряної оборони й антибалістичного захисту."Дякую Норвегії за підтримку України та готовність працювати над рішеннями, які вже зараз допомагають посилювати Сили оборони", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, 30 травня український міністр інформував, що Україна та Данія працюють над розширенням оборонного партнерства за напрямами, які відповідають ключовим пріоритетам Сил оборони. Йдеться про закупівлю українських дронів і перехоплювачів, локалізацію виробництва в Данії, розвиток протиповітряної оборони та підтримку українських ракетних спроможностей..

У середу, 3 червня, президент Володимир Зеленський провів термінову телефонну розмову з очільником норвезького уряду Йонасом Гаром Стере. Сторони скоординували кроки щодо посилення українського неба після чергового масштабного терористичного акту з боку Кремля.Про це глава держави повідомив в Telegram-каналі.Підтримка партнерів на тлі страшної трагедіїПід час розмови лідер Норвегії висловив глибокі співчуття всьому українському народу. Напередодні Росія здійснила черговий жорстокий масований обстріл українських міст, який призвів до великої кількості жертв серед мирного населення."Говорив з прем’єр-міністром Норвегії. Вдячний Йонасу за підтримку та слова співчуття через загибель наших людей напередодні від російської масованої атаки. 23 людини були вбиті російськими ракетами та дронами, ще 151 людина поранена. Важливо, що Україна не наодинці, коли Росія завдає таких терористичних ударів", — зазначив Зеленський.Посилення ППО та захист усієї ЄвропиЗа словами президента, ключовою темою діалогу між політиками стало залучення додаткових спроможностей для відбиття повітряних загроз. Окрім негайної допомоги безпосередньо Україні, лідери зачепили глобальне питання безпеки всього європейського континенту. Йдеться про створення надійної мережі перехоплення сучасного ракетного озброєння."Ми обговорили постачання для ППО: Норвегія готова допомагати. Дякую! Працюємо і щоб в Європі були свої антибалістичні спроможності. Це наше спільне завдання маємо виконати повністю і забезпечити Європі власну достатньо сильну систему для захисту від балістичних загроз", — йдеться у заяві.Зеленський запевнив, що коли Європа буде захищеною від балістики, це додасть упевненості всім європейцям. "Готуємось і до зустрічі найближчим часом — будуть спеціальні формати нашої роботи. Дякую, Норвегіє!" — підсумував український президент.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що європейський континент повинен зберігати непохитну позицію та надавати максимальну допомогу Силам оборони України у відбитті збройної агресії Москви. Спроби одночасно поєднувати роль надійного партнера та нейтрального посередника у можливому діалозі з Кремлем є абсолютно неможливими для європейських країн..

Європейський континент повинен зберігати непохитну позицію та надавати максимальну допомогу Силам оборони України у відбитті збройної агресії Москви. Спроби одночасно поєднувати роль надійного партнера та нейтрального посередника у можливому діалозі з Кремлем є абсолютно неможливими для європейських країн.Про це в інтерв'ю The Telegraph заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.Відмова від нейтралітету та відмінність від позиції СШАОчільник норвезького зовнішньополітичного відомства наголосив на тому, що європейські союзники мають чітко усвідомлювати своє місце у цій війні та не шукати шляхів для штучного балансування. На його переконання, позиція європейських лідерів має суттєво відрізнятися від політики, яку намагається впроваджувати американська сторона. Зокрема, йдеться про бачення президента США Дональда Трампа, який прагне взяти на себе місію головного арбітра у потенційному мирному процесі. Континент повинен грати зовсім іншу роль, сконцентрувавшись виключно на посиленні стійкості української держави."Європа не може виступати посередником у переговорах між Україною та Росією щодо припинення війни", — безапеляційно заявив норвезький урядовець.Пріоритети для європейських союзниківЕспен Барт Ейде акцентував на тому, що неможливо одночасно постачати зброю для ЗСУ та намагатися виглядати неупередженою стороною в очах Москви. Європейські країни вже зробили свій вибір, тому будь-які спроби загравання з ідеєю нейтрального посередництва лише послаблять спільні зусилля. Головним та єдиним правильним вектором для всіх держав регіону має залишатися довгострокова військова, фінансова та політична підтримка України, що є запорукою відновлення справедливого миру.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін може намагатися втягнути Європу в перемовини щодо війни в Україні. Він бачить у цьому вигоду для себе..

Норвегія продовжує підтримувати Україну в умовах викликів, спричинених війною та ворожими атаками на інфраструктуру. У межах міжнародної допомоги країна оголосила про новий фінансовий грант, спрямований на зміцнення енергетичної системи. Йдеться про 40 мільйонів євро.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль. "Норвегія надасть 40 мільйонів євро гранту на підтримку енергетичної стійкості України. Це стане важливим внеском у здатність України протистояти російським атакам і підтримувати роботу життєво важливих послуг", — зазначив посадовець.Під час онлайн-виступу на конференції "Зима в Україні" в Брюсселі він подякував міжнародним партнерам за підтримку української енергетики та окреслив ключові пріоритети її відновлення й захисту.Шмигаль наголосив, що енергетична система України сьогодні розвивається в напрямку розподіленої генерації та підвищення автономності, де кожен елемент інфраструктури має бути здатним працювати незалежно. За його словами, захист енергетики має стати невід’ємною частиною нової енергетичної архітектури.Посадовець підкреслив важливість інтеграції України до європейського енергетичного простору, зазначивши, що це посилює як Україну, так і ЄС. Окремо він акцентував на необхідності розвитку транскордонної інфраструктури та енергетичної диверсифікації як відповіді на сучасні безпекові виклики.Також міністр повідомив про прогрес у євроінтеграції. За його словами, ЄС може відкрити перший переговорний Кластер уже в червні, а наступні — в липні цього року.Крім того, він поінформував, що від початку року наша країна отримала понад 3200 одиниць енергетичного обладнання та понад 312 мільйонів євро внесків до Фонду підтримки енергетики України. Окремо Шмигаль подякував Норвегії та іншим партнерам за внески у закупівлю газу й зміцнення енергетичної стійкості країни напередодні опалювального сезону.Нагадаємо, раніше Норвегія оголосила про черговий вагомий внесок у програму PURL. Йдеться про близько 300 мільйонів доларів, які спрямовуються на посилення обороноздатності України. .