# Норвегія

Норвегія надасть Україні додаткову допомогу для закупівлі газу. Наразі триває робота щодо збільшення запасів блакитного палива.Про це повідомила міністр енергетики Світлана Гринчук в ефірі телемарафону."Ми вдячні партнерам, європейським країнам та міжнародним фінансовим інституціям, які допомагають нам у нарощуванні обсягів природного газу", — сказала вона.За словами посадовиці, Норвегія надасть Україні додаткову допомогу для закупівлі газу. Зокрема, сьогодні прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, його країна виділила додатковий пакет енергетичної допомоги на близько 150 мільйонів доларів для закупівлі газу взимку. Це вже третій пакет енергетичної допомоги з боку Норвегії цього року. Тепер загальний внесок становить близько 400 мільйонів доларів."Ми й надалі продовжимо комунікувати з партнерами, щоб віднайти ресурс та імпортувати якомога більше природного газу", — зазначила Світлана Гринчук. Нагадаємо, 16 жовтня війська країни-агресорки вшосте з початку жовтня масовано атакувала газову інфраструктуру України. Зафіксовано значні пошкодження. Відтак, українців закликали ощадливо використовувати газ.Варто зауважити, що в Україні підвищення вартості тарифів на газ найближчим часом не очікується. Зокрема, ціни на блакитне паливо не зростатимуть до 31 березня 2026 року, що дозволить уникнути додаткового навантаження на сімейні бюджети..

Україна отримає від Норвегії вагому енергетичну підтримку. Йдеться про 150 мільйонів доларів, які спрямують на закупівлю газу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підсумовуючи зустріч з премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере."Сьогодні маємо новий пакет енергетичної підтримки від Норвегії, вже третій у цьому році, — близько 150 мільйонів доларів для закупівлі газу взимку. Енергетична підтримка надзвичайно важлива", — зазначив гарант.Зеленський подякував Норвегії за цю допомогу. Під час розмови зі Стере президент також розповів про наслідки сьогоднішнього російського обстрілу. "Дякую за солідарність і співчуття. Ми обговорили потреби України в системах ППО, ракетах до них та інші кроки, які можуть зміцнити Україну взимку", — зауважив він.Також говорили про оборонну співпрацю — виробництво дронів і ракет, розширення ініціативи PURL. Скоординували також позиції та зустрічі, які відбудуться цього тижня у Європі."Дуже вдячні за велику підтримку норвезького народу — системи протиповітряної оборони, ракети для цих систем. Усе це рятує життя людей", — наголосив Зеленський.Як відомо, 22 жовтня президент Володимир Зеленський прибув до Норвегії. Наступною країною, яку відвідає український лідер, стане Швеція.Нагадаємо, в Україні підвищення вартості тарифів на газ найближчим часом не очікується. Зокрема, ціни на блакитне паливо не зростатимуть до 31 березня 2026 року, що дозволить уникнути додаткового навантаження на сімейні бюджети.Додамо, керівник "Укренерго" Віталій Зайченко 21 жовтня заявив, що упродовж наступних 10 днів тепло має з’явитися в домівках українців. Наразі ж різке зниження температур призвело до збільшення споживання електроенергії більш ніж на 20% від початку місяця..

У середу, 22 жовтня, президент Володимир Зеленський прибув до Норвегії. Наступною країною, яку відвідає український лідер, стане Швеція.Про візит до Норвегії повідомила прес-служба норвезького уряду.Там зазначили, що Зеленського у військовому аеропорту "Ґардермуен" зустрів прем'єр-міністр країни Йонас Гар Стере. Їхня розмова відбулася на летовищі через обмеження в часі."Я щиро вітаю президента України Володимира Зеленського та першу леді Олену Зеленську. Норвегія підтримує Україну в її прагненні до міцного та справедливого миру, якого заслуговує український народ", — заявив очільник уряду Норвегії.Разом із президентом України до Норвегії прибули його дружина, перша леді Олена Зеленська, а також міністр закордонних справ Андрій Сибіга, які залишаться в Осло на декілька днів.Сьогодні ж президент відвідає Швецію та зустрінеться з прем'єр-міністром країни Ульфом Крістерссоном.Очікується, що під час зустрічі лідери обидвох держав обговорять війну Росії проти України та двосторонню оборонну співпрацю між Швецією й Україною.Раніше деякі медіа інформували, що 23 жовтня Володимир Зеленський візьме участь у саміті Європейської Ради в Брюсселі.У коментарі Суспільному один із європейських посадовців прямо не підтвердив участі Зеленського в цьому заході, але зазначив: "справді, є така можливість, адже голова Євроради Антоніу Кошта запросив його".Нагадаємо, що 21 жовтня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із прем'єр-міністром Іспанії Педро Санчесом. Лідери обговорили низку важливих питань..

Норвезькі винищувачі F-35 перехопили російський літак-розвідник Іл-20 над Баренцевим морем. Інцидент стався 20 жовтня.Про це пише видання Handelsblatt, посилаючись на заяву Повітряних сил Норвегії."НАТО знову підняло до тривоги два винищувачі Eurofighter через російський військовий літак над Балтійським морем", — йдеться у повідомленні.За даними Повітряних сил, літак був російським розвідувальним літаком Іл-20М. Його виявили за допомогою візуальної ідентифікації. Після цього з авіабази Евенес у межах операції швидкого реагування направили винищувачі F-35.Видання Altaposten пише, що жителі міста Алта чули звуки схожі на вибухи. Це сталося в той момент, коли літаки F-35 пронеслися над містом.Варто зауважити, що винищувачі Альянсу час від часу перехоплюють російські військові літаки біля повітряного простору НАТО. До того ж, 28 вересня на півночі Норвегії пасажирський рейс Norwegian з Осло до Бардуфосса був змушений повернутися через виявлення дрона в повітряному просторі.Нагадаємо, наприкінці вересня видання Bloomberg писало, що європейські дипломати попередили Кремль, що НАТО готове відповісти повною силою на порушення свого повітряного простору, зокрема збиваючи російські літаки..

Україна та країни Північної Європи започаткували Скандинавсько-Балтійську ініціативу. Йдеться про посилення підготовки та оснащення українських воїнів.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На полях 31 засідання UDCG разом із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком підписали відповідний меморандум про взаєморозуміння", — зазначив він.За його словами, загалом до ініціативи долучаться Україна та дев’ять країн Півночі та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща та Швеція."Мета цієї угоди — створити спільну структуру підтримки України через підготовку та оснащення українських військових в межах міжнародної операції "Легіо", — пояснив український міністр.Він констатував, що ініціатива передбачає:проведення навчання українських військових інструкторами країн-партнерів;оснащення різних українських підрозділів озброєнням в об'ємах еквівалентних розмірам бригади;підготовку на території Польщі;зміцнення партнерства України з країнами Скандинавії та Балтії у сфері безпеки й оборони."Вдячний країнам Півночі та Балтії за солідарність та послідовну, потужну підтримку. Щиро дякую Норвегії за допомогу та готовність розвивати нашу співпрацю", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше український міністр оборони заявив на 31 засіданні Контактної групи "Рамштайн", що Україні для перемоги у війні потрібна відповідна зброя. Передусім важливо отримувати від партнерів перехоплювачі, системи протиповітряної оборони та ракети..

У п’ятницю, 10 жовтня, Нобелівський комітет оголосив лауреатку премії миру 2025 року. Нею стала венесуельська політикиня Марія Коріна Мачадо "за невпинну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та за її боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії".Про це повідомила прес-служба Фонду Нобеля.Що відомо про Марію Коріну МачадоВона — венесуельська політикиня, громадська діячка, депутатка Національної асамблеї Венесуели (2011-2014), засновниця та колишня голова благодійної організації "Сумате".Жінка кандидувала під час президентських виборів у Венесуелі 2012 року. Вона протистояла соціалістичному уряду Ніколаса Мадуро. Мачадо була однією з провідних фігур під час венесуельських протестів 2014 проти його уряду.Пізніше, 30 червня 2023 року, уряд Венесуели позбавив опозиційну венесуельську політикиню права обіймати посаду терміном на 15 років через її лідерство в антиурядових протестах. Їй заблокували участь у виборах 2004 року, вона підтримала альтернативного кандидата від опозиції Едмундо Гонсалеса Уррутія.Номінанти на Нобелівську премію миру 2025 рокуМачадо оголосили лауреатом Нобелівської премії миру насамперед за її зусилля з просування демократії у Венесуелі.Загалом на премію миру цього року висували 338 кандидатів, з яких 244 — окремі особи, а 94 — організації. Це значне збільшення порівняно з минулим роком. Найбільша ж кількість фіксували 2016 року, коли висунули 376 кандидатів.Серед можливих претендентів на цьогорічну Нобелівську премію миру називали низку міжнародних організацій і правозахисників. Серед них — УВКБ ООН, ЮНІСЕФ, "Червоний Хрест", "Лікарі без кордонів", а також суданська ініціатива Emergency Response Rooms.Серед індивідуальних кандидатів — гонконзька активістка Чоу Хан-дун, яка перебуває під арештом за участь у демократичних протестах, канадський правозахисник Ірвін Котлер, відомий своєю боротьбою за права людини та протидією антисемітизму. Також згадуються НАТО та Міжнародний кримінальний суд.Трамп може образитисяДуже хотів отримати Нобелівську премію миру президент США Дональд Трамп, але його шанси на перемогу називали невисокими, зокрема, через політичні суперечки.Багато країн і організацій висунули Трампа на премію миру, хоча критики вважали, що його дії не відповідають критеріям лауреата.Трамп заявив, що для США буде "образою", якщо він не отримає Нобелівську премію миру, адже, за його словами, саме він "зупинив сім глобальних конфліктів".Політик не приховує заздрості до колишнього президента США Барака Обами, який став лауреатом 2009 року, й іронізує, що нагороду тому дали лише "за перемогу на виборах".Нагадаємо, що 29 вересня народні депутати зареєстрували у Верховній Раді звернення до Нобелівського комітету. Деякі українські народні обранці пропонували висунути президента США Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру.

Норвегія відправляє до Польщі свої винищувачі F-35. Головна мета — посилити оборону східного флангу Північноатлантичного альянсу.Про це повідомляє Polskie Radio24. За даними журналістів, норвезькі винищувачі будуть готові збивати російські дрони та літаки у разі порушення кордону. База норвезьких пілотів буде розташована поблизу Познані."Наша місія в Польщі полягає передусім у захисті території НАТО від повітряних загроз. Ми будемо готові перехоплювати об’єкти, що порушують польський повітряний простір", — заявив заступник міністра оборони Норвегії Андреас Флаам.Водночас остаточне рішення про застосування зброї ухвалюватиме НАТО. Норвезький посадовець додав, що військова присутність союзників у країнах-сусідах Росії значно зросла."Ми посилили спостереження та стримування на східному фланзі (Альянсу, — ред.). Військова присутність союзників у країнах, що межують з росією, значно зросла", — зазначив заступник міністра.Нагадаємо, раніше українські військові знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії. Це відбулося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації. Додамо, з 1 жовтня 2025 року розпочалися навчання пілотів дронів-перехоплювачів в "Академії Генерала Черешні". Це практична програма навчання й оперативної підтримки підрозділів, які протидіють безпілотникам ворога.

На півночі Норвегії, поблизу кордону із країною-агресоркою Росією, після військових навчань зникли п’ятеро солдатів-строковиків. Триває пошукова операція.Про це повідомляє норвезький мовник NRK. За даними видання, навчання проводилися у комуні Нессебі округу Фіннмарк.Вони завершилися 2 жовтня о 07:00. Однак, десятеро військових не з’явилися в узгодженому місці у визначений час. Згодом п'ятьох солдатів все ж відшукали. Зокрема, троє прибули в узгоджене місце, а двох виявив рятувальний гелікоптер у зоні пошуку.Натомість місцеперебування ще п'ятьох і досі невідомо. Як зазначив підполковника Аудуна Йорстада, це не перший подібний випадок, тож спершу військові самостійно шукали підлеглих протягом 12 годин, а вже потім звернулися до правоохоронців.За словами керівника операцій у поліційному оперативному центрі у Фіннмарку Хаукланда Хансена, наразі є дві версії зникнення норвезьких солдатів. Перший — військові неправильно зрозуміли час завершення навчань, а другий — "щось могло статися".Зазначається, що правоохоронці отримали GPS-координати від кількох військових ще ввечері, але обстеження території результатів не дало. Пошукова операція продовжується. Розшук ускладнює гірська й болотиста місцевість, де немає мобільного зв’язку. Для пошуків залучені дрони та службові собаки.Нагадаємо, 26 березня литовські журналісти оприлюднили інформацію про загибель чотирьох солдатів Сполучених Штатів Америки під час військових навчань у Литві. Вони відбувалися на полігоні неподалік від кордону з Білоруссю. Журналісти зазначили, що спочатку стало відомо про зникнення 25 березня трьох військових на полігоні в литовському Пабраде, що неподалік від кордону з Білоруссю. Згодом офіційно підтвердили зникнення чотирьох військових США разом із гусеничним транспортним засобом.31 березня у Литві знайшли тіла трьох американських військовослужбовців. Тіла солдатів було виявлено у болоті.

У неділю ввечері, 28 вересня, на півночі Норвегії пасажирський рейс Norwegian з Осло до Бардуфосса був змушений повернутися через виявлення дрона в повітряному просторі.Про це пише NRK."Літак, який прямував з Осло до Бардуфосса, був змушений розвернутися через спостереження за допомогою дрона", — йдеться у заяві прес-офіцера Ейвінда Хаммера Міхре.Їм повідомили, що аеропорт у Тромсі тому закрито. Згідно з даними Flightradar, рейс компанії Norwegian розвернувся о 20:47. Але вже о 21:15 з аеропорту вилетів інший рейс."Спостереження за можливими безпілотниками було здійснено в зоні заборони в аеропорту Бардуфосс у Тромсе", підтверджує прес-секретар Avinor Кароліна Педерсен.Поліцію було повідомлено у звичайному порядку. Ймовірні дрони вже не фіксуються.Дрони також помічені в НурланніРаніше в неділю дрони помітили приблизно за 800 кілометрів південніше."У зоні заборони в аеропорту Бреннейсунн у Нурланні було помічено дрони. Один літак було перенаправлено на альтернативний аеропорт", — повідомила NRK прес-секретар компанії Avinor Кароліна Педерсен.Видання VG першим повідомило про цей випадок. Літак попросили зачекати на посадку, і він обрав посадку в іншому аеропорту, пише далі газета."З вежі аеропорту Бреннейсунн зв’язалися з Відеро щодо активності безпілотників поблизу аеропорту. Після консультації між вежею та пілотом літак короткочасно кружляв, перш ніж було вирішено прямувати до Тронгейма", — повідомила NTB.У понеділок вранці поліція підтвердила, що в неділю вони бачили два дрони над Бреннейсунном.Повідомлення про дрони надійшло до поліції близько 20:30 у неділю ввечері. Поліція не зв'язувалася з жодним пілотом дронів, і підозрюваних у цій справі немає. У поліції є фотографії, на яких нібито видно можливі дрони, але вони були зроблені здалеку та мають низьку якість.Керівник операцій також каже, що вони отримали багато повідомлень від місцевих жителів Буде про спостереження дронів, але вони виявилися хибними.Російські дронові атаки на країни ЄСУ вересні 2025 року кілька російських безпілотників перетнули повітряний простір Польщі. Польща реагувала, піднімаючи літаки для перехоплення та оголошуючи обмеження для авіації над східними регіонами.Також один дрон, ймовірно російського походження, був зафіксований у повітряному просторі Румунії. Влада Румунії направила F-16 для перехоплення.Крім того, російські безпілотники або їхні уламки виявляли й у Литві. А 27 вересня міністерство оборони Данії повідомило 27 вересня, що Командування оборони Данії спостерігало безпілотники поблизу декількох данських військових об'єктів, включно з авіабазою Скридструп та казармами Ютландського драгунського полку в Гольстебро.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що кремлівський диктатор Володимир Путін може відкрити новий напрямок бойових дій іще до завершення війни в Україні. А дроновими провокаціями він перевіряє реакцію Європи та хоче послабити допомогу Києву.Також, за словами Зеленського, країна-агресорка Росія використовує танкери для запуску та управління дронами, які атакують європейські країни.

Атака дронів на Польщу, провокаційні польоти МіГів над територією Естонії, БпЛА у Данії та Норвегії, вибухи на військових заводах. Усе це та інше — новий етап гібридної війни Росії проти НАТО. Й України. На яку має бути жорстка відповідь.Путін випробовує НАТО. Хронологія подійУ ніч із 9 на 10 вересня повітряний простір Польщі порушили російські дрони, загалом — 19 об’єктів, чотири з яких збили, рештки інших знайшли аж у п’яти воєводствах. Реакція на цю подію залишила подвійне відчуття.Польські політики обурювалися не тільки фактом дронової атаки росіян, а й незначною кількістю знищених безпілотників. Водночас у НАТО закликали до спокою. Ба, більше, не побачили у відвертій провокації росіян навмисних дій. Генсек Альянсу Марк Рютте прокоментував інцидент так: незалежно від того, "яка була мета, була це помилка чи ні", дії РФ є "безрозсудними, неприйнятними й надзвичайно серйозними".Поки українці дивувалися беззубій відповіді НАТОвців, ті посилили повітряний захист Польщі в межах спільної операції "Східний вартовий". Самі ж поляки, пише Gazeta Wyborcza, готуються змінити ухвалений у 2022 році закон про військове розгортання за кордоном, щоб збивати російські дрони над Україною без погодження з ЄС чи НАТО. З такою ініціативою до Польщі та інших наших сусідів зверталася Україна, проте щоразу отримувала відмовки на кшталт "оперативних обмежень" для пілотів Альянсу. Залишається сподіватися, що хоча б поляки заради своєї ж безпеки почнуть збивати російські цілі ще на підльоті до власної території.За три дні по тому російський БпЛА залетів до Румунії. Румуни підняли два винищувачі F-16, проте дрон не збивали. "Дрон летів дуже низько, у якийсь момент він попрямував у бік України. За наявною у нас інформацією, дрон покинув повітряний простір і повернувся в Україну", — так пояснив міністр оборони Румунії Іонуц Моштану рішення не збивати безпілотник.А поки союзники переварювали ці випадки, 19 вересня російські винищувачі залетіли у повітряний простір Естонії. Сталося це не вперше, але цього разу ворожі літаки МіГ-31 літали протягом 12 хвилин, що стало викликом НАТОвцям, чий генсек Рютте знову став у позу страуса: у випадку з Естонією небезпеки для НАТО не було.Після того, коли під час розмови з Володимиром Зеленським Дональд Трамп висловився за збиття військових літаків — порушників неба країн НАТО, Рютте відкоригував попереднє твердження: згоден із Трампом, збиватимуть, якщо це буде необхідно. Виходить, рішення Європи стосовно відповіді на провокації Путіна залежать тільки від однієї людини, яка сидить за океаном в Овальному кабінеті.22 вересня дрони невідомого походження зупинили авіарейси в Данії й Норвегії. Доказів, що за цим стоїть Росія, поки немає, хоча така можливість не виключається. У Копенгагені зафіксували щонайменше чотири великі дрони, їх не збивали.Через це загалом упродовж інциденту довелося змінити маршрути близько 50 літаків. Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен прокоментувала ситуацію так:"Це вписується в тенденцію, яку ми спостерігаємо останнім часом: інші атаки з використанням дронів, порушення повітряного простору і хакерські атаки на європейські аеропорти".Невідомий безпілотник зафіксували й над аеропортом Гардермуен в Осло. Через це закривали повітряний простір, частину літаків перенаправили в інші аеропорти. Ще один БпЛА помітили над військовими об'єктами фортеці Акерсгус у норвезькій столиці. В обох випадках дрони трохи політали й зникли. Можна припустити, що у такий спосіб або велася розвідка, або метою було паралізувати авіасполучення в країнах НАТО.Минулими вихідними бачили дрони й над військовою базою Мурмелон-ла-Гранд на півночі Франції. За словами французьких військових, це були невеликі апарати, у запуску яких зовнішні сили не підозрюються. Разом з тим ЗМІ уточнюють, що ця база приймала у 2024 році українських військових, які проходили навчання у Франції. Нині там діє центр тактичної підготовки операторів дронів. Безумовно, дуже цікавий об’єкт для шпіонажу.А вчора невідомі дрони помітили одразу в кількох країнах Північноатлантичного альянсу. У Вільнюсі через появу БпЛА тимчасово призупинили роботу аеропорту. Знову у Данії безпілотники літали в районі військової бази в Ольборгу, де розміщені транспортники C-130 Hercules та CL-604 Challenger. Також поруч база елітного підрозділу данських ССО Jægerkorps. У районі міста Скридструп БпЛА літав неподалік бази з технічного обслуговування винищувачів F-16. Ще кілька літальних апаратів зафіксували біля інших військових об’єктів. Їх не збивали.Також з’явилося повідомлення про перехоплення над Балтійським морем угорськими винищувачами п’яти російських літаків, які пролетіли поблизу повітряного простору Латвії. Тобто порушення не було, але мала місце провокація порушення. Як і в небі поблизу Аляски. Протиповітряна оборона США ідентифікувала чотири російських військових літаки."Така діяльність Росії в ідентифікаційній зоні ППО Аляски відбувається регулярно і не розглядається як загроза", — повідомили в командуванні повітряно-космічної оборони NORAD.Отже, протягом двох тижнів дронових атак зазнали Польща, двічі Данія, Норвегія, Литва, Франція, російські літаки порушили повітряний простір Естонії й були близькими до порушення суверенності неба США та Латвії. Окрім інциденту у Польщі, куди дрони летіли з Росії, в інших випадках, очевидно, безпілотники запускалися зсередини, що свідчить про наявність російської агентурної мережі. Не обов’язково це громадяни РФ, нині можна легко ангажувати й громадян країн ЄС, і мігрантів — за гроші. У всіх країнах, які зіткнулися з дроновими атаками, триває розслідування. Слідчі, як і політики, не поспішають називати винними росіян. Ох уже ця європейська політкоректність!Вибухи на військових заводах. Чи є в них російський слідЗальоти БпЛА та винищувачів — дрібне паскудство порівняно з терактами на військових заводах. Пізно ввечері 24 вересня прогримів потужний вибух на складі у Свіндоні (Велика Британія), після чого спалахнула велика пожежа. Про жертви не повідомляється. За наявною інформацією, вибух міг статися на складі підприємства, яке займається створенням поліграфічної продукції, фарбуванням і виробництвом цифрового контенту. Проте у мережі існує й альтернативна версія. У Свіндоні планують збудувати завод із виробництва БпЛА, про що буквально минулого тижня повідомив міністр оборони Британії Джон Гіллі. Підприємство мають намір відкрити наступного року. Не виключено, що вибух у Свіндоні — справа рук російських агентів.Тут можна згадати схожі інциденти. 31 липня 2022 року у болгарському місті Карнобат стався вибух на складі боєприпасів, який належав підприємцю Еміліану Гебрєву. Бізнесмен відомий тим, що надав боєприпаси Україні. У 2015 році він зазнав тяжкого отруєння, виконавцями якого могли бути агенти російського ГУР. А 4 жовтня 2022 року стався вибух на військовому заводі в болгарському місті Казанлик. Завод займається виготовленням стрілецької зброї, набоїв, малих артилерійських систем та снарядів до них.30 серпня 2024 року стався вибух на заводі на території компанії Diehl Defense у Тройсдорфі, земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина. Diehl, серед іншого, виробляє комплекси ППО Iris-T, які німці передають Україні. 30 січня вже цього року в іспанській Мурсії стався вибух на заводі Rheinmetall Expal Munitions, що виробляє вибухівку та боєприпаси. Німецька компанія Rheinmetall виробляє та постачає зброю і техніку для України, а починаючи з минулого року, відкрила у нас кілька своїх заводів.Отже, посилення російських провокацій щодо країн НАТО має гібридний характер. Його мета — розкручувати власну пропаганду, налякати жителів Європи, посіяти панічні настрої, через агентів впливу в політичних колах просувати думку, що європейці заради спокою мають відмовитися від допомоги Україні. Путін шукає casus belli — причину ескалації — але в Альянсі проявляють терплячість, не ведучись на на це. Нам же здається, що вони бояться збивати російські літаки й дрони. Колись боялися надавати нам зброю і техніку. Як минув той страх, так мине і острах підстрелити путінських "літунів".

У Данії та Норвегії тимчасово призупинили роботу кількох аеропортів через появу невідомих безпілотників у повітряному просторі.Про це повідомляє Reuters з посиланням на данську поліцію. Зазначається, що аеропорт Копенгагена був закритий для зльотів і посадок."Аеропорт наразі закритий для зльотів і посадок, оскільки в районі помічено 2–3 великі дрони. Термін відновлення роботи наразі невідомий", — повідомляли у поліції.За даними FlightRadar, щонайменше 35 рейсів перенаправили до інших аеропортів. Загалом аеропорт не працював близько чотирьох годин."Скрізь поліція, і майже весь аеропорт оточений. Я зараз сиджу на парковці. Я тут, щоб забрати дружину, але вона зараз у літаку, що кружляє в повітрі", – розповів очевидець.Водночас, за даними Verdens Gang, в столиці Норвегії виникла аналогічна ситуація. над військовим об’єктом фортеці Акерсгус помітили дрони, які зафіксували військові. Відтак, аеропорт повністю припинив свою роботу."Повітряний простір над аеропортом Осло закрито через нове виявлення дрона", — підтвердила менеджер з комунікацій Моніка Фастінг у коментарі Verdens Gang.Зазначається, що поліція Норвегії затримала на місці події двох громадян Сінгапуру.Нагадаємо, в ніч на 10 вересня під час нічного нападу Росії на Україну повітряний простір Польщі неодноразово порушували безпілотники. Тоді польська сторона розпочала оборонні процедури. Дрони намагалися збити польські та союзні літаки.Також два російські літаки пролетіли над нафтогазовою платформою Petrobaltic в територіальних водах Польщі. Таким чином Кремль влаштував ще одну провокацію проти країни НАТО.

У понеділок, 22 вересня, ввечері, рейси в аеропорту Копенгагена скасували. Це сталося після того, як поруч із ним помітили невідомі дрони.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на інформацію місцевої поліції."У цьому районі помічено від двох до чотирьох "великих" дронів. Це підтвердив представник поліції", — зазначили медійники.Наразі невідомо, що це за безпілотники, однак місцева влада та правоохоронці вирішили поки що призупинити роботу найбільшого летовища країни."Всі зльоти та посадки в аеропорту Копенгагена (KBHL.CO) призупинено о 20:26 за місцевим часом (21:26 за Києвом — прим. авт.) через повідомлення про дрони", — написав FlightRadar у соціальній мережі X.Окрім того, там поінформували, що щонайменше 15 рейсів перенаправлено до інших аеропортів станом на 22.30."Один рейс щойно приземлився в аеропорту Копенгагена, але інші все ще чекають, перебувають у режимі очікування або змінюють напрямок через ситуацію з дронами", — йдеться в повідомленні.Також інформаційні агенції розповіли, що в Норвегії теж пролунали сирени повітряної тривоги. Військові помітили дрони в повітряному просторі й цієї північноєвропейської країни,Нагадаємо, новий постійний представник США в ООН Майк Волц заявив сьогодні під час засідання Радбезу ООН, що Вашингтон чітко дотримується ідеї захисту країн-членів НАТО. Це відбуватиметься на тлі низки російських провокацій у різних країнах Північноатлантичного альянсу.

У понеділок, 25 серпня, прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере відвідав Київ. Він проведе політичні зустрічі, зокрема, з президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністеркою України Юлією Свириденко.Про це повідомила прес-служба президента Норвегії."У Європі триває повномасштабна війна. Протягом останніх шести місяців Росія посилила свої атаки безпілотниками та ракетами проти України. У цей критичний для України час важливо підтвердити нашу незмінну підтримку України, яка бореться за самозахист", — зазначив політик.Посадовець також заявив, що Норвегія підтримує ініціативу президента США Дональда Трампа щодо запуску мирного процесу та зусилля щодо встановлення гарантій безпеки. "Ми повинні продовжувати та посилювати тиск на Росію", — наголосив прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.Нагадаємо, 24 серпня, у День Незалежності України глава канадського уряду Марк Карні вперше відвідав українську столицю. Він повідомив, що його країна посилить підтримку України.Також Марк Карні оголосив про військову допомогу Україні у розмірі одного мільярда доларів. Зброя від союзників прибуде в Україну вже протягом вересняРаніше повідомлялось, що Норвегія виділяє близько 695,7 мільйона доларів на протиповітряну оборону. Ці системи постачаються до України з Німеччини.

Норвегія виділяє приблизно сім мільярдів крон (близько 695,7 мільйона доларів) на протиповітряну оборону. Ці системи постачаються до України з Німеччини.Про це йдеться на сайті уряду країни. "Разом з Німеччиною ми зараз забезпечуємо, щоб Україна отримала потужні системи протиповітряної оборони. Німеччина та Норвегія дуже тісно співпрацюють, щоб підтримати Україну в боротьбі за оборону країни та захистити цивільне населення від російських повітряних атак", — каже прем’єр-міністр Йонас Гар Штере.Норвегія та Німеччина оплачують дві системи Patriot, включно з ракетами. Крім того, Норвегія робить внесок у придбання радарів протиповітряної оборони від німецького виробника Hensoldt та систем протиповітряної оборони від Kongsberg."Протиповітряна оборона також має вирішальне значення для захисту військових частин та інфраструктури. Зараз ми об’єднуємо зусилля з Німеччиною, щоб ще більше посилити зусилля", — каже міністр оборони Туре О. Сандвік.Раніше цього літа канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем'єр-міністр Йонас Гар Штере зустрілися. Вони домовилися, що країни співпрацюватимуть над тим, щоб передати Україні дві повноцінні системи Patriot. Системи наразі знаходяться в Німеччині та будуть передані Україні якомога швидше. Сполучені Штати підтвердили, що замінять передані системи, а Норвегія зобов'язалася зробити фінансовий внесок у їх заміну. Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Норвегія надасть 6,5 мільярда норвезьких крон (понад 640 мільйонів доларів) на закупівлю дронів та технологій для їх використання в українських та інших європейських виробників.

Сину кронпринцеси Норвегії Метте-Маріт, 28-річному Маріусу Боргу Хойбі, висунули одразу 32 обвинувачення. Йдеться про чотири випадки зґвалтування, домашнє насильство, погрози, незаконна відеозйомка, пошкодження майна та інші правопорушення.Як повідомляє Daily Mail, розслідування триває з 2024 року, коли Хойбі заарештували за підозрою в нападі на його дівчину.Наразі справа переросла в масштабний процес. У ньому фігурують свідчення від 2018 до 2024 року. Зокрема, самому Хойбі загрожує до 10 років ув’язнення.Своєю чергою, син майбутньої королеви заперечує більшість звинувачень, погоджуючись лише з деякими менш серйозними. Судовий процес стартує в січні наступного року і може тривати впродовж шести тижнів."У всіх випадках Хейбі нібито нападав на жінок, поки вони спали, і знімав це на відео. Напади також нібито відбувалися після того, як юнак та жінки мали статеві стосунки за згодою. Йому також висунуто звинувачення у погрозах смертю, нападі на державного службовця та порушенні правил дорожнього руху", — зазначає видання.Син кронпринцеси не має жодних титулів. Водночас норвезькі медіа вже називають цю справу найсерйознішою кризою для монархії за останні десятиліття. Що відомо про Маріуса Борга ХойбіМаріус Борґ Гьойбю народився 13 січня 1997 року в університетській лікарні Осло. Його мати Метте-Маріт Т'єссем Гьойбю тоді працювала офіціанткою, а його батьком є Мортен Борґ, засуджений злочинець. Відомо, що вони ніколи не перебували в стосунках і мали лише коротку зустріч після того, як їх познайомив колишній співмешканець і наречений Метте-Маріт.На момент народження Маріуса його батько перебував у в'язниці за насильницькі злочини, пов'язані з наркотиками. Метте-Маріт на той час проживала в Осло, але після народження сина переїхала до свого рідного міста, Крістіансанна, де Маріус ріс з нею та її тодішнім партнером, допоки пара не розлучилась у 1999 році. Пізніше у тому ж році Метте-Маріт зустріла кронпринца Гокона й у 2000 році переїхала до нього в Осло.Хойбі закінчив школу у 2016 році й наступного року почав вивчати бізнес у каліфорнійському коледжі Санта-Моніка у Сполучених Штатах Америки, але припинив навчання через кілька місяців, не отримавши свідоцтва про закінчення. Після цього він повернувся до Норвегії. Вже у 2017 році Хойбі був звинувачений у володінні наркотиками. У 2024 році він отримав звинувачення нападі на молоду жінку, яка на той момент була його дівчиною, та завданні збитків її помешканню, а надалі кількість обвинувачень проти нього лише продовжила зростати.Нагадаємо, що у січні цього року актора та заслуженого діяча мистецтв України Юрія Висоцького, який працює викладачем Київського національного університету імені Карпенка-Карого, звинуватили в неетичній поведінці щодо студенток і психологічному насильстві. За словами Волосовця, Юрій Висоцький під час занять міг обрати собі "улюблену студентку" на день репетицій, яку садив поруч.