# Норвегія

Норвезький Директорат у справах іноземців (UDI) зробив нову оцінку безпекової ситуації в Україні, і з 13 січня 2025 року визнав ще кілька областей безпечними.Про це йдеться на сайті відомства. У вересні 2024 р. правила були змінені й особи, які проживали в областях, які норвезький уряд вважає безпечними, як правило, не зможуть більше отримати колективний захист. На 13 січня 2025 року у Норвегії вважають безпечними такі області:Черкаську; Чернівецьку; Івано-Франківську; Хмельницьку; Кіровоградську; Київську (область, не місто); Львівську; Полтавську; Рівненську; Тернопільську; Вінницьку; - Волинську; Закарпатську; Житомирську."Області, які вважаються безпечними, це переважно ті, де українська влада здебільшого контролює ситуацію, а Росія не має чи має мінімальний контроль та вплив. UDI поважно стежити за ситуацією в Україні, і оцінка того, які області вважають безпечними, може змінитися", — йдеться у заяві UDI. Кого торкаються ці зміни Зміни стосуються осіб, які подали заявку на захист від 28 вересня 2024 року та не отримали відповіді на свою заявку на захист до 13 січня 2025 року. Зміни стосуються осіб, які подали заявку на захист з 13 січня 2025 року. Зміни не зачеплять осіб, які подали заявку на захист до 28 вересня 2024 року. Зміни також не стосуються осіб, які вже мають дозвіл та продовжуватимуть його. Зміни також не зачеплять осіб, які прибули до Норвегії через Програму медичної евакуації (Medevac)."Зміни також не зачеплять осіб, чиї близькі члени сім'ї отримали колективний захист у Норвегії. До близьких членів сім'ї належать чоловік/дружина, співмешканець(-ка), діти до 18 років та інші члени родини, які проживали з вами до 24 лютого 2022 року", — пише UDI.Останнє постійне місце проживанняУ цьому питанні Норвегія розглядатиме кожну справу індивідуально. Загалом останнім постійним місцем проживання буде останнє місце, де біженець проживав щонайменше останні шість місяців. "Якщо ви тільки проїжджали через певну область, ми не вважатимемо її місцем постійного проживання. Ми не можемо сказати заздалегідь, що вважатимемо вашим останнім постійним місцем проживання. Тому ви не зможете отримати відповідь на це питання, якщо ви нам зателефонуєте", — пише UDI.Що станеться, якщо особа прибула безпечної областіЯкщо особа подає заявку на захист у Норвегії та проживали в області, яку норвезький уряд вважає безпечною, країна розгляне таку заявку в індивідуальному порядку. Критерії для отримання індивідуального захисту набагато суворіші, ніж для колективного захисту. "До уваги буде прийматися те, чи може українська влада надати вам захист. Ми також визначимо, чи є в Україні області, які вважаються безпечними та придатними для вашого перебування. Це не залежить від того, чи проживали ви раніше в цих областях", — зазначають в UDI.За даними ООН, За 2024 рік з України виїхали 370 тисяч громадян. Станом на грудень 2024 року в Європі перебуває 6,2 мільйона українців, тоді як за її межами проживає понад 500 тисяч біженців.Варто зауважити, що впродовж 2023 року кількість біженців з України збільшилась приблизно на 200 тисяч осіб.Нагадаємо, Болгарія продовжила програму державної підтримки для українських біженців до 4 березня 2025 року. За офіційними даними, з моменту вторгнення Росії в Україну до Болгарії приїхали загалом 3 398 551 українець, з них — 60 864 досі залишаються в цій країні.

Норвезький уряд оголосив 10 січня, що планує знову запровадити обов'язок будувати бомбосховища у нових будівлях через російську агресію в Україні. Ця практика була припинена ще у 1998 році.Про це повідомляє Politico. Як зазначає видання, рішення було ухвалено в той час, коли повномасштабна війна Москви проти України наближається до третьої річниці, а Росія, яка межує з Норвегією за Полярним колом, не демонструє жодних ознак відмови від своєї агресивної позиції. "Навколо нас все більше невизначеності. Ми повинні дбати про громадянське населення у разі "найгіршого сценарію" війни або збройного нападу", — заявила міністр юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілі Енгер Мель в інтерв'ю громадському мовнику NRK. Вона наголосила, що у такому разі притулки — це один із необхідних заходів захисту. До 1998 року будь-який великий житловий комплекс у Норвегії повинен був мати бомбосховища; але з того часу нових бомбосховищ не будувалося. Мель сказала, що вимога застосовуватиметься до комплексів площею понад тисячу квадратних метрів. Уряд пропонує два типи притулків: нові, які захищатимуть від хімічної та радіоактивної зброї, та деякі — від звичайної зброї, яку можна буде переобладнати зі станцій метро чи парковок. Цей захід є частиною звіту про повну готовність, що містить більше сотні різних рекомендацій, спрямованих на зміцнення та підготовку Норвегії до можливої ​​війни, а також у разі екстремальних погодних умов або таких подій, як пандемія. "Готовність Росії використовувати військову силу для досягнення політичних цілей показує, що Норвегії, швидше за все, ще довго доведеться мати справу з непередбачуваним і схильним до ризику сусідом", — йдеться у доповіді.Нагадаємо, Норвегія у 2025 році спрямує для України найбільшу військову допомогу у своїй історії. Йдеться про суму у понад два мільярди євро.

Норвегія у 2025 році спрямує для України найбільшу військову допомогу у своїй історії. Йдеться про суму у понад два мільярди євро.Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров, підсумовуючи зустріч з своїм норвезьким колегою Бйорном Арільдом Грамом у межах роботи "Рамштайну"."У 2025 році Норвегія спрямує найбільшу військову допомогу у своїй історії — понад два мільярди євро — саме для України. Ці домовленості виведуть нашу співпрацю на новий рівень", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За словами Умєрова, вони також обговорили пріоритетні напрями використання цієї допомоги.  Окрему увагу приділили питанню посилення систем ППО, адже "це критичний напрям, і Україна розраховує на підтримку з боку Норвегії". Крім того, країна продовжить інвестувати в український оборонно-промисловий комплекс та спільні проекти, зокрема у виробництво боєприпасів. "Обговорили новий механізм співпраці — "норвезьку модель", яка доповнить уже успішну "данську модель" і посилить нашу обороноздатність", — поінформував Умєров.Український міністр оборони наголосив, що Норвегія — одна з країн, яка "допомагає не лише на полі бою, але й сприяє об’єднанню європейських країн задля підтримки нашої держави".Нагадаємо, у Норвегії припинили автоматичне надання притулку всім українським біженцям. Це стосується громадян, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України.

Норвезький уряд виділить Україні у 2025 році близько 14 мільйонів євро на підтримку зусиль з розмінування. Програма стосуватиметься, зокрема використання собак-міношукачів. Про це йдеться у заяві уряду Норвегії.Там зазначили, що організація "Допомога норвезького народу" є світовим лідером у використанні мінних собак та очищує великі території України від мін та вибухових речовин. Норвегія збільшить свою підтримку цієї роботи на 164 мільйони норвезьких крон у 2025 році. "У Ромнах (Україна) "Допомога норвезького народу" та Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) створили навчальні центри для собак з розмінування та кінологів. З 2022 року на полігоні професіоналізувалася та систематизувалася робота з надання собакам та хендлерам найкращих умов для участі у зусиллях із розмінування. У грудні уряд оголосив, що до 2025 року підтримку діяльності організації "Допомога норвезького народу" в Україні буде збільшено на 164 мільйони норвезьких крон", — йдеться у повідомленні уряду. У норвезькому відомстві наголосили, що міни не роблять різниці між комбатантами та цивільними особами. "Розмінування та розмінування рятує життя тут і зараз, але також рятує майбутні покоління від каліцтв і загибелі мирного населення. Організація "Допомога норвезького народу" має великий досвід у розмінуванні, і їхні зусилля є важливим внеском у забезпечення безпечного майбутнього українського народу", — заявив міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде. У заяві уряду йдеться про те, що агресивна війна Росії проти України призвела до величезних страждань і створила проблеми, на вирішення яких Україні знадобиться багато років. Поширення мін та вибухових речовин на дуже великих територіях призвело до того, що важливі частини українського сільського господарства були припинені. Це стосується як України, так і багатьох регіонів світу, які залежать від української сільськогосподарської продукції. За оцінками, близько 140 тисяч квадратних кілометрів країни можна вважати зонами ризику. Це відповідає графствам Вестланд, Іннландет і Тренделаг разом узятим. "Завдяки програмі Нансена організація "Допомога норвезького народу" зарекомендувала себе як один із 69 сертифікованих міжнародних партнерів, які допомагають у роботах з розмінування. Зусилля "Допомога норвезького народу" містять, серед іншого, навчання 14 мінних собак та розвиток власного потенціалу України в галузі розмінування шляхом використання собак", — додали у норвезькому уряді.Нагадаємо, у жовтні прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що приблизно чверть території України потенційно забруднена мінами та боєприпасами. Це становить близько 140 тисяч квадратних кілометрів.Раніше повідомлялось, що на форумі Demine Ukraine представили нову машину механізованого розмінування МР.5100. Ця техніка була розроблена в Україні.

Літак авіакомпанії KLM, що прямував до Амстердама, здійснив аварійну посадку в аеропорту Норвегії та викотився за межі злітно-посадкової смуги. Також у суботу літак авіакомпанії Air Canada здійснив небезпечну посадку в аеропорту Галіфакса, де повітряне судно викотилось за межі злітно-посадкової смуги та спалахнув через поламки шасі.Про це повідомляє Sahara Reporters.За даними видання, літак Boeing 737-800 авіакомпанії KLM Royal Dutch Airlines у суботу був змушений здійснити аварійну посадку в аеропорту Осло Торп Сандефіорд в Норвегії через відмову гідравліки. Рейс, що вилетів з аеропорту Осло в Амстердам, був перенаправлений в аеропорт Сандефьорд, розташований приблизно за 110 кілометрів на південь від Осло, повідомляє Financial Express на м'якій траві біля рульової доріжки.На щастя, всі 182 особи на борту, включно з пасажирами та членами екіпажу, внаслідок інциденту не постраждали. "Під час зльоту рейсу KL1204 з Осло з пунктом призначення Амстердам сьогодні ввечері (28-12) було чути гучний шум. Усі 176 пасажирів та шість членів екіпажу не постраждали та перебувають під наглядом. Обставини інциденту розслідуються", — йдеться у заяві авіакомпанії.Після аварійної посадки пасажирів було щасливо евакуйовано з літака за допомогою мобільних трапів, оскільки на місце події швидко прибули рятувальники. Наразі влада надає підтримку та допомогу мандрівникам та екіпажу.Також у суботу літак авіакомпанії Air Canada здійснив небезпечну посадку в аеропорту Галіфакса, де літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та спалахнув через поламку шасі.Так, 29 грудня у Південній Кореї під час приземлення розбився пасажирський літак. На борту повітряного судна перебувала 181 особа, а вижити вдалося лише двом. Причиною авіатрощі могла стати несправність шасі літака. Також вивчається версія несприятливих погодних умов і зіткнення з групою птахів під час польоту.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на авіатрощу пасажирського літака в Південній Кореї. Він висловив співчуття родинам загиблих.

У четвер, 26 грудня, у Норвегії автобус із пасажирами з’їхав з дороги в озеро. Щонайменше три людини загинули, також відомо про поранених.Про це пише ВВС, посилаючись на дані поліції та місцевої влади.Відомо, що аварія трапилася близько 13:30 за місцевим часом в районі Хадсел на північно-західному узбережжі Норвегії. Автобус під час руху з’їхав з дороги та частково опинився в озері Асватнет.На момент аварії в ньому перебувало 58 людей. За словами поліції, багато з пасажирів були іноземцями. Крім трьох загиблих, ще четверо людей отримали серйозні поранення. Трьох травмованих було доставлено до лікарні Стокмаркнес рятувальним гелікоптером.Норвезький Червоний Хрест повідомив у соцмережах, що відправляє команди для допомоги у випадку "серйозної аварії автобуса" на дорозі E10. Також на місці працювали пожежники, швидка допомога та поліція.Нагадаємо, 15 грудня у Польщі неподалік кордону з Україною сталася дорожньо-траспортна пригода за участі туристичного автобуса. Постраждали 19 осіб.

Польща висунула ідею щодо нового проекту оснащення українських бригад. До участі в ньому планують запросити також країни Північної Європи, які схильні приєднатися.Про це повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск за підсумками візиту до Львова та зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.Туск наголосив, що Польща готує реалізацію проекту оснащення українських бригад."Про це Дональд Туск говоритиме з іншими європейськими партнерами, зокрема з країн Балтії та Скандинавії", — йдеться у комюніке за підсумками перемовин.Прем’єр-міністр Польщі також закликав світових лідерів не спекулювати на можливій поразці України."Я звертаюся до всіх лідерів західного світу — ми всі повинні підтримати Україну в цей час, як ніколи раніше. Припиніть спекулювати про можливу поразку України", — зазначив він.Туск також заявив, що Польща готує 46 транш допомоги Україні, який передадуть у січні. Його розмір — 100 мільйонів євро.За словами Туска, можливо, Польща спільно з іншими партнерами підготує для надання Україні "деяку техніку", яка потрібна на полі бою."Місія кожної цивілізованої нації полягає в тому, щоби підтримати Україну в її героїчній битві. Польська нація буде дуже послідовною в цьому", — запевнив прем’єр-міністр Польщі.Нагадаємо, минулого тижня під час брифінгу з президентом Франції Еммануелем Макроном прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що влада Польщі особисто ухвалюватиме рішення щодо можливого відправлення своїх військ в Україну. Наразі такий крок Варшавою не розглядається.

Велика Британія намагається забезпечити Україні якомога сильнішу позицію у 2025 році у ймовірних переговорах з Російською Федерацією. Таку заяву зробив прем'єр-міністр Британії Кір Стармер, йдеться на сайті уряду країни. У повідомленні йдеться про те, що Кір Стармер зустрівся 16 грудня з очільником норвезького уряду Йонасом Гаром Стере у Бергені, щоб підписати нове Стратегічне партнерство. Стармер заявив, що Норвегія є одним із найближчих союзників Великої Британії та важливим партнером у сфері оборони та безпеки, а також найважливішим прихильником європейської безпеки. Говорячи про ситуацію в Україні, британець заявив, що він зосереджений на тому, щоб забезпечити українцям максимально сильні позиції до 2025 року. Це передбачає використання таких механізмів, як економічні санкції та ініціатива тіньового флоту для придушення найважливіших джерел доходів, які фінансують військову машину Володимира Путіна. Лідери погодилися, що тверда підтримка України з боку Великої Британії та Норвегії знайшла своє підтвердження в Об'єднаних експедиційних силах (JEF) — угрупуванні, яке складається з найзатятіших і найвідданіших прихильників України. Обидва прем'єр-міністри наголосили на важливості JEF, який має життєво важливе значення для підтримки безпеки в Північній Атлантиці, а також у Північному та Балтійському регіонах. Обговорюючи необхідність випереджати загрози, що виникають, у тому числі в кіберпросторі, лідери погодилися з важливістю тісної співпраці з союзниками по НАТО в усіх галузях оборони та безпеки. Лідери також обговорили важливі культурні та освітні зв'язки між Великою Британією та Норвегією та вітали нове партнерство між двома країнами в рамках Університету Північного моря. Це було ще одним сигналом міцної дружби між двома країнами, заявили лідери.Раніше заступник начальника штабу оборони Британії генерал-лейтенант Роб Магован заявив, що армія Великої Британії готова воювати із країною-агресоркою Росією на Східному фланзі Північноатлантичного альянсу, якщо Москва вдасться до вторгнення.Нагадаємо, французький президент Еммануель Макрон висунув ідею щодо потенційної європейської миротворчої місії в Україні. Вона могла б стати одним із запобіжників від нового нападу Росії. Політик вважає Польщу ключовим союзником у такому проекті.

У понеділок, 16 грудня, Норвегія заявила, що надасть 2,7 мільярда крон (242 мільйони доларів) на зміцнення українського флоту та допомогу в стримуванні російських військово-морських сил у Чорному морі.Про це повідомляє Reuters.Значна частина фінансування піде на інновації та автономію в рамках Коаліції морських можливостей, яку Норвегія та Велика Британія заснували минулого року, щоб зробити Військово-морські сили України більш сумісними із західними союзниками, повідомили в уряді."Важливо захистити українське населення та українську інфраструктуру від нападів Чорноморського флоту Росії", — заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере.Раніше міністр оборони України Рустем Умєров заявляв, що Норвегія профінансує виробництво українського озброєння та техніки. Таким чином країна долучиться до "данського формату" підтримки.Нагадаємо, у Норвегії припиняється автоматичне надання притулку всім українським біженцям. Це стосується громадян, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України.

Від початку наступного року Норвегія перемістить навчання українських пілотів F-16 з Данії до Португалії. Для цього виділено відповідну суму коштів і збільшено кількість інструкторів.Про це повідомили в Міністерстві оборони Норвегії."Уряд виділив кошти на підтримку підготовки українських пілотів і наземного екіпажу й 2025 року. Ми збільшили масштаби цієї програми", — розповів міністра оборони Норвегії Бйорн Арільд Грам.За його словами, на початку року навчання на F-16 у Данії припиняться. З нового року збройні сили Норвегії натомість надаватимуть інструкторів для підготовки українських пілотів F-16 у Португалії.У повідомленні норвезького відомства зазначається, що навчання є частиною внеску Норвегії в Коаліцію з протиповітряної оборони, в межах якої країни роблять свій внесок у подальший розвиток українських військово-повітряних сил, у тому числі шляхом передачі винищувачів.У Міністерстві оборони Норвегії додали, що країна з осені 2023 року розпочала надавати літаки й інструкторів для підготовки українських пілотів F-16."Зараз Португалія перебирає естафету від Данії, хоча й на коротший період часу, а потім усе залежатиме від Коаліції протиповітряної оборони, де відбуватиметься підготовка в майбутньому", — зазначили в норвезькому відомстві.Нагадаємо, 28 листопада стало офіційно відомо, що Норвегія продовжить фінансово підтримувати Україну мінімум до 2030 року. Зокрема, наступного року наша держава отримає щонайменше 3,16 мільярда доларів (35 мільярдів норвезьких крон).

Очільник міністерства закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що Російська Федерація під час вторгнення в Україну порушила ключові засади міжнародних відносин. Водночас виступ міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова під час засідання Ради міністрів ОБСЄ нагадує "свідчення з паралельного всесвіту". Про це політик сказав 5 грудня під час пленарної сесії Ради міністрів ОБСЄ на Мальті. "Ми зараз переживаємо темну годину Європи. Світ виглядає зовсім не так, як ми сподівалися у 1990 чи 1995 роках. На той час виникла ідея надати можливість усім європейським державам, включно з Російською Федерацією, рухатися вперед і стати добрими членами цієї великої родини ОБСЄ. Ми також домовилися про деякі загальні принципи дій", — йдеться у заяві Ейде. Норвежець також висловив подяку міністру закордонних справ Фінляндії Еліну, яка перерахувала 10 ключових принципів Гельсінського Прикінцевого акту.  "Було дуже примітно сидіти тут і слухати міністра закордонних справ Російської Федерації, який говорить про деякі з цих принципів, а саме про суверенну рівність держав, невтручання у справи інших держав та сумлінності. Щиро кажучи, Російська Федерація порушує кожен із цих принципів. І не лише принципи Гельсінського Прикінцевого акту, а й Статуту ООН. Тому що, пані та панове, правило номер один у міжнародних відносинах: не вторгуйся і не окупуй інші країни. Ти маєш поважати суверенну рівність. Ти маєш поважати територіальну цілісність інших держав. Це саме те, чого Росія не робить", — сказав Ейде. За його словами, заява Лаврова була схожа на свідчення з паралельного всесвіту.  "Але нікого цим не обдуриш. Ми, звісно, ​​точно знаємо, що відбувається. Україна переможе та переможе у цій війні. Ми, багато країн, виступаємо на підтримку України у її героїчній боротьбі не лише за свою незалежність, а й за принципи, які ми всі поділяємо. Це важливо для українців, звичайно, але це також важливо для норвежців та багатьох інших у цьому залі", — додав голова норвезького МЗС. Ейде також зауважив, що після перемоги України нам також треба подумати про те, який вигляд матиме нова повоєнна епоха.  "Після війни світ ніколи не буде таким, як до війни. Тому, наближаючись до 50-річчя Гельсінкі та знову маючи фінське головування, важливо подумати про те, що сталося за останні 50 років. Нині світ більше схожий світ 1975 року, ніж світ 1995 року. Однак з усіх боків він гірший. В нас у Європі гаряча війна. Це не холодна війна, яка була болючим досвідом, але вона відрізняється від того, що ми бачимо зараз", — додав Барт Ейде. Нагадаємо, раніше американський пропагандистський медійник Такер Карлсон опублікував інтерв'ю з очільником російського міністерства закордонних справ Сергієм Лавровим, яке було записано у столиці країни-агресора. Представник Кремля назвав низку умов для завершення війни в Україні.

Норвегія продовжить фінансово підтримувати Україну мінімум до 2030 року. Зокрема, наступного року наша держава отримає щонайменше 3,16 мільярда доларів (35 мільярдів норвезьких крон). Про це повідомили на офіційному сайті норвезького уряду. "Підтримка України з боку Норвегії залишається твердою. Ми продовжуємо підтримку до 2030 року, а наступного року вона становитиме щонайменше 35 мільярдів норвезьких крон. Для України важливо, щоб підтримка тривала кілька років, і щоб була міжпартійна домовленість щодо цього. Український народ має знати, що підтримка Норвегії триватиме. Я хотів би подякувати сторонам у Стортингу за їхню добру співпрацю", -- заявив прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре. Програма підтримки від Норвегії (Nansen) для України стартувала у лютому 2023 року. 28 листопада на зустрічі в Стортингу сторони домовилися про розширення цієї допомоги. "Програму продовжено на три роки, до 2030 року. У цей період програма буде розширена щонайменше до 154,5 мільярдів норвезьких крон", -- йдеться у повідомленні. У 2025 році 22,5 мільярда норвезьких крон спрямують на військову підтримку, а 12,5 мільярда -- на гуманітарну та цивільну підтримку. "Ситуація в Україні зараз більш критична, ніж коли ми запустили програму. Тому я радий, що програма тепер діятиме протягом кількох років, і що ми домовилися про мінімальну суму для цієї підтримки. Якщо ми вирішимо виділити більше грошей на один рік, це не повинно вплинути на підтримку в наступні роки. Ми домовилися провести переговори зі сторонами в Стортингу перед переглядом національного бюджету наступної весни", -- наголосив прем'єр. Нагадаємо, 15 листопада міністр оборони України Рустем Умєров повідомляв, що Норвегія профінансує виробництво українського озброєння та техніки. Таким чином країна долучиться до "данського формату" підтримки.

За підсумками саміту у резиденції шведського прем’єра Харпсунд, сім очільників урядів європейських країн ухвалили спільну заяву, в якій запевнили у посиленні підтримки України найближчими місяцями. Йдеться про Данію, Естонію, Фінляндію, Латвію, Норвегію, Польщу та Швецію. Про це повідомляє "Укрінформ".  "Ми посилимо підтримку України. Найближчими місяцями ми посилимо нашу підтримку, у тому числі української оборонної промисловості, і будемо інвестувати, щоб надати Україні більше боєприпасів", — йдеться у заяві семи країн Європи. Прем’єр-міністри цих держав готові нести відповідальність за євроатлантичну безпеку з огляду на масштабні загрози та виклики й намір посилювати колективні зусилля задля гарантування безпеки "нам самим і всім наших союзників".  Лідери семи країн зауважили, що вони є найбільшими донорами військової допомоги Україні на душу населення, зауваживши, що ця підтримка не похитнеться. "Мужність і стійкість України будуть підкріплені сильною і непохитною підтримкою наших країн, невіддільною частиною якої є військова допомога", — наголосили вони. Також очільники семи європейських держав заявили про підтримку Плану перемоги України та висловили відданість всеосяжному, справедливому та тривалому миру для країни та її повній європейській та євроатлантичній інтеграції. "Ми будемо працювати разом, щоб стримувати, оскаржувати й протидіяти агресивним і вкрай конфронтаційним діям Росії, а також забезпечити її повну міжнародну відповідальність за злочин агресії", — пообіцяли глави семи європейських країн. Нагадаємо, напередодні норвезька телерадіокомпанія NRK повідомляла, що після консультацій з опозицією норвезький уряд виніс пропозицію збільшити допомогу Україні 2025 року до 30 мільярдів норвезьких крон (приблизно 2,7 мільярда євро) Зараз вона складає 27 мільярдів крон цього року. Також 27 листопада Україна отримала від Світового банку 4,8 мільярда доларів фінансової допомоги. Ці кошти спрямують на підтримку реалізації реформ, а також на відновлення країни.

Після консультацій з опозицією норвезький уряд виніс пропозицію збільшити допомогу Україні 2025 року до 30 мільярдів норвезьких крон (приблизно 2,7 мільярда євро) Зараз вона складає 27 мільярдів крон цього року. Про це повідомила норвезька телерадіокомпанія NRK. При цьому журналісти зазначили норвезький уряд і опозиція розходяться в думках щодо того, якою має бути підтримка України. Цього року Норвегія виділила 27 мільярдів норвезьких крон на підтримку України, але в проекті державного бюджету на 2025 рік цю суму скоротили до 15 мільярдів норвезьких крон. Опозиція вважає, що це занадто мало, та вимагає збільшення підтримки. Консервативна партія Норвегії запропонувала виділити наступного року 45 мільярдів норвезьких крон. Тому уряд зустрівся з парламентськими лідерами в Стортингу у вівторок, 26 вересня, щоб обговорити подальші кроки щодо підтримки. Після зустрічі прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре заявив, що уряд пропонує подвоїти пропозицію до щонайменше 30 мільярдів норвезьких крон. "В Україні зараз серйозніша ситуація. І ми хочемо, щоби Норвегія залишалася чітким і провідним прихильником боротьби України", — сказав він. На додаток до військової підтримки України уряд також хоче, щоби ці кошти використали для забезпечення та нарощування електричних потужностей і енергопостачання в Україні. Тепер цю пропозицію мають обговорити в партійних групах. Сам Стьоре вирушає до Стокгольму, де зустрінеться з прем'єр-міністрами країн Північної Європи та Балтії. Прем'єр-міністр Польщі також візьме участь у зустрічі. "Підтримка України буде однією з тем на цій зустрічі", — сказав він. Тому уряд домовився про нову зустріч з партіями в Стортингу, щоб укласти угоду про норвезьку підтримку в четвер у другій половині дня. Норвегія минулого року схвалила програму "Нансен" на 75 мільярдів норвезьких крон, яка передбачає довгострокову підтримку України до 2027 року — тобто з 15 мільярдами норвезьких крон щорічно. Нагадаємо, 15 листопада міністр оборони України Рустем Умєров повідомляв, що Норвегія профінансує виробництво українського озброєння та техніки. Таким чином країна долучиться до "данського формату" підтримки.

Норвегія профінансує виробництво українського озброєння та техніки. Таким чином країна долучиться до "данського формату" підтримки. Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров.  Очільник оборонного відомства зазначив, що такої домовленості було досягнуто під час його перемовин в Осло із головою норвезького уряду Йонасом Гаром Стьоре та міністром оборони Бйорном Арільдом Грамом. "Це дозволить швидше виготовляти й постачати необхідне озброєння для наших Сил оборони", -- зазначив Умєров. Яку саме суму Норвегія готова виділити на виготовлення української зброї, поки не відомо. Крім того, Умєров додав, що у ході перемовин також вдалося обговорити новий формат співпраці -- "норвезьку модель". Йдеться про нову модель інвестування в українські оборонні технологічні компанії. Однак деталей щодо такого формату Умєров розголошувати не став. "Вдячний Норвегії за рішучість підтримувати Україну та готовність до поглиблення нашого партнерства", -- резюмував міністр. Нагадаємо, у Норвегії припиняється автоматичне надання притулку всім українським біженцям. Це стосується громадян, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України.