# Норвегія

Норвегія посилить свій внесок у систему протиповітряної та протиракетної оборони Північноатлантичного альянсу. Місія спрямована на захист повітряного простору Польщі та ключового логістичного вузла для допомоги Україні.Як повідомляє міністерство оборони Норвегії, восени цього року винищувачі F-35 будуть направлені до Польщі та аеропорту Жешув.Відповідна операція була ретельно спланована. Це потрібно задля того, щоб забезпечити збереження національної боєготовності та безпеки Норвегії."Це життєво важливий внесок. Ми допомагаємо гарантувати, що підтримка для України дійде до місця призначення, і що Україна зможе продовжувати свою боротьбу за свободу", — заявив міністр оборони Торе О. Сандвік.Варто додати, що Жешув — це місто на південному сході Польщі. Воно розташоване приблизно за 80 кілометрів від кордону з Україною. Окрім цього, Жешув є стратегічним центром Заходу з підтримки України, через який йде значна частина постачаннь в умовах війни.Що відомо про винищувачі F-35Американські літаки F-35 — багатоцільові стелс-винищувачі п'ятого покоління, розроблені компанією Lockheed Martin. Вони вважаються одними з найсучасніших і технологічно просунутих бойових літаків у світі.Основні характеристики:стелс-технології: малопомітні для радарів;багатофункціональність: виконують завдання винищувача, штурмовика і розвідника;мереже-центричність: обмінюються даними з іншими бойовими одиницями в реальному часі;високоточна авіація: несуть широкий арсенал сучасної зброї. Йдеться про ракети "повітря-повітря" і "повітря-земля".Наразі ці літаки перебувають на озброєнні у країн НАТО і союзників США, включно з Великою Британією, Польщею, Норвегією, Японією, Ізраїлем тощо.Нагадаємо, торік у листопаді Норвегія підіймала у повітря у небо винищувачі F-35 через виявлення російського літака-розвідника Іл-20. Російське повітряне судно було виявлене неподалік від норвезьких кордонів. .

Норвегія надасть 6,5 мільярда норвезьких крон (понад 640 мільйонів доларів) на закупівлю дронів та технологій для їх використання в українських та інших європейських виробників.Про це повідомила прес-служба уряду. Прем'єр-міністр держави Йонас Гар Стере відзначив роль дронів у боротьбі України."Дрони відіграють життєво важливу роль у боротьбі України за самозахист. Вони важливі як для захисту критично важливої ​​інфраструктури, так і для використання на передовій. Внесок Норвегії значно покращить можливості України здійснювати необхідне спостереження та операції з використанням дронів", — сказав посадовець.У норвезькому відомстві наголосили, що дрони почали відігравати помітну роль у військових зусиллях України. Норвегія офіційно приєдналася до Коаліції з розвитку безпілотників у квітні та раніше заявляла про свій намір збільшити підтримку української оборонної промисловості та закупівлі безпілотників для України."Це перша масштабна закупівля дронів, що здійснюється безпосередньо в іноземних виробників. Це відповідає одній із цілей, що лежать в основі рішення, прийнятого у березні цього року Стортингом (національними зборами Норвегії) про збільшення підтримки України на 2025 рік на 50 мільярдів норвезьких крон", — йдеться у повідомленні.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що оборонно-промисловий комплекс України може виготовляти вісім мільйонів безпілотників у рік. Проте наразі для цього не вистачає фінансування.Нагадаємо, Норвегія планує вести розробку і виготовляти надводні дрони на території України. На підтримку "морської коаліції", яку країна очолює спільно з Великою Британією, Осло виділило 580 мільйонів євро.

Норвегія планує вести розробку і виготовляти надводні дрони на території України. На підтримку "морської коаліції", яку країна очолює спільно з Великою Британією, Осло виділило 580 мільйонів євро.Як повідомляє Міністерство оборони Норвегії, частина цих коштів буде спрямована на розробку та виробництво безпілотних морських суден з використанням технологій KDA, виробництво яких буде розташоване в Україні.Очільник міноборони Норвегії Туре О. Сандвік зауважив, що оборонна компанія Kongsberg Defence & Aerospace (KDA) підписала угоду з українським партнером про спільну розробку та виробництво надводних дронів в Україні з використанням норвезьких технологій та досвіду."Надводні дрони відіграють важливу роль у допомозі Україні захищати свою територію та нейтралізувати російський флот у Чорному морі", — додав посадовець.Раніше, а саме 22 червня, міністр оборони Рустем Умєров повідомляв, що норвезька оборонна компанія Kongsberg Defence & Aerospace, яка виробляє системи протиповітряної оборони NASAMS, відкрила офіс в Україні. Вона є одним із провідних світових виробників у сфері оборонних та аерокосмічних систем.Посадовець зауважив, що Україна фокусується на співпраці з Kongsberg та розвитку спільних проектів у сфері ППО. Окрім цього, готуються нові рішення на базі NASAMS, які розробляють для підсилення захисту населення і критичної інфраструктури. Міністр наголошував, що відкриття офісу є черговим кроком у розвитку партнерства між Україною, Норвегією та компанією Kongsberg. Він зазначив, що у цій співпраці буде реалізовано проекти у сфері виробництва перехоплювачів, посилення ППО і захисту моря.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна уклала домовленість із Німеччиною щодо постачання сучасних зенітно-ракетних комплексів IRIS-T. Строк договору — три роки.

Норвезька оборонна компанія Kongsberg Defence & Aerospace, яка виробляє системи протиповітряної оборони NASAMS, відкрила офіс в Україні. Вона є одним із провідних світових виробників у сфері оборонних та аерокосмічних систем.Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, системи виробництва цієї компанії вже стоять на захисті українських міст від російських ракет і дронів.Посадовець зауважив, що Україна фокусується на співпраці з Kongsberg та розвитку спільних проектів у сфері ППО. Окрім цього, готуються нові рішення на базі NASAMS, які розробляють для підсилення захисту населення і критичної інфраструктури."Протиповітряна оборона — один з наших стратегічних пріоритетів. Лише цього місяця ворог здійснив понад 3500 запусків ракет і безпілотників. Працюємо над масштабуванням виробництва й пришвидшенням постачання", — додав Умєров.Міністр наголосив, що відкриття офісу є черговим кроком у розвитку партнерства між Україною, Норвегією та компанією Kongsberg. Він зазначив, що у цій співпраці буде реалізовано проекти у сфері виробництва перехоплювачів, посилення ППО і захисту моря. Саме у цих напрямках Kongsberg є світовим лідером. За його словами, це також відкриває нові можливості для співпраці українських і норвезьких інженерів — над підвищенням ефективності вже наявного озброєння та впровадженням інновацій. "Дякую уряду Норвегії за фінансову підтримку. Дякую команді Kongsberg за довіру та готовність розвивати довгострокову співпрацю. Розраховуємо на практичні результати вже найближчим часом", — наголосив Умєвров.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна уклала домовленість із Німеччиною щодо постачання сучасних зенітно-ракетних комплексів IRIS-T. Строк договору — три роки.

У неділю, 22 червня, з візитом до України прибув міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік. Він разом з українським лідером Володимиром Зеленським обговорив подальшу оборонну співпрацю.Відповідне повідомлення глава держави оприлюднив у своєму Telegram-каналі. Зеленський наголосив, що співпраця між країнами буде з акцентом на співвиробництво та інвестиції у виробництво української зброї, посилення ППО та бойової авіації. "Норвезькі F-16 і NASAMS — це вагомий компонент захисту нашого неба. Цінуємо це і сподіваємося на додаткові системи", — йдеться у повідомленні.Український лідер також висловив подяку міністру оборони, прем’єр-міністру й народу Норвегії за постійну вагому військову підтримку країни, яка цього року збільшена до семи мільярдів доларів. "Україна справді відчуває надійну руку допомоги Норвегії та цінує це", — додав Володимир Зеленський.Раніше повідомлялось, що у межах операції Gungne Норвегія й Україна спільно проводять навчання операторів безпілотників. Вони відбуваються в Тренделазі та відкривають нові можливості у співпраці між країнами.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що норвезький уряд вперше в історії затвердив стратегію національної безпеки. У документі Російська Федерація названа постійною та довгостроковою загрозою, на яку варто реагувати винятково через стримування, оборону та жорсткий контроль. Можливість діалогу або "перезавантаження" відносин з країною-агресором виключена.

У межах операції Gungne Норвегія й Україна спільно проводять навчання операторів безпілотників. Вони відбуваються в Тренделазі та відкривають нові можливості у співпраці між країнами.Про це заявив міністр оборони Норвегії Торе Сандвік, якого цитує Regjeringen. Зокрема, він заявив, що обмін досвідом з українськими інструкторами відкриває для Норвегії нові можливості в застосуванні дронів."Дрони стали ключовим чинником у формуванні оборонних можливостей майбутнього. Збройні сили Норвегії повинні вміти ефективно застосовувати їх у повітрі, на морі, під водою та на суші, щоб посилити оперативні можливості", — наголосив норвезький міністр.Цієї осені Норвегія представить свою стратегію щодо дронів для оборонної сфери — від закупівлі та застосування безпілотників до заходів для боротьби з ворожими дронами. Міністр акцентував, що війна в Україні чітко показала, як швидкий технологічний прогрес відкриває нові можливості для захисту й атак у військових діях.Норвегія також бере активну участь у коаліції дронів для підтримки України, сприяючи оборонним можливостям ЗСУ й отримуючи важливий для себе досвід. Зокрема Інститут оборонних досліджень Норвегії спільно зі Збройними силами й Університетом оборони вивчає уроки війни в Україні для формування оборонних можливостей Норвегії в майбутньому."У короткостроковій перспективі збройні сили повинні активніше застосовувати дрони й ефективно взаємодіяти з іншими системами. Також важливо постійно вдосконалювати нормативні, технологічні, організаційні, управлінські та тактичні аспекти для того, щоби закласти фундамент для ширшого застосування дронів у майбутньому або в умовах швидкого збільшення потреб", — підсумував Торе Сандвік.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що норвезький уряд вперше в історії затвердив стратегію національної безпеки. У документі Російська Федерація названа постійною та довгостроковою загрозою, на яку варто реагувати винятково через стримування, оборону та жорсткий контроль. Можливість діалогу або "перезавантаження" відносин з країною-агресором виключена.

Україна до кінця 2025 року продовжила лібералізацію вантажних перевезень із Норвегією. Йдеться про "транспортний безвіз".Про це повідомив віцепрем'єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба."Триває робота над розширенням "транспортного безвізу" для українських перевізників. Продовжили лібералізацію вантажних перевезень з Норвегією до кінця 2025 року", — зазначив він.Це означає, що перевезення вантажів між країнами та транзитом не потребують спеціальних дозволів, якщо транспорт відповідає стандарту Євро-5 або вище.Кулеба зауважив, що це вже друге продовження домовленостей, досягнутих між міністерствами двох країн. Цей крок дозолить українському бізнесу мати більше можливостей для роботи навіть в умовах війни."Кожен підписаний документ, кожне продовження "безвізу" — це результат переговорів, довіри та партнерства. І я щиро вдячний нашим колегам з уряду Норвегії за відкритість і підтримку", — наголосив посадовець.Варто зауважити, що станом на сьогодні лібералізація діє з 35 державами, включно з країнами ЄС. Україна працює у цьому напрямку далі."Бо кожна така поїздка — це зекономлені ресурси, менше бюрократії, швидша логістика і сильніший український бізнес", — підсумував міністр.Нагадаємо, Європейський Союз продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень.

Американський президент Дональд Трамп наголосив, що його не турбує нарощення військ Російської Федерації біля Фінляндії та Норвегії. Республіканець запевнив, що ці держави "будуть у повній безпеці".Про це Трамп заявив під час спілкування з журналістами у Білому домі.Лідер США зазначив, що не вбачає загрози у діях РФ на Півночі Європи. Його не хвилює концентрація російської армії поблизу кордонів із Норвегією та Фінляндією."Мене це зовсім не хвилює", — заявив Трамп.Президент США також додав, що йому незрозумілі причини для занепокоєння у скандинавських країнах."Вони у повній безпеці. Це дві країни, які будуть у великій безпеці", — додав Дональд Трамп.Раніше видання The Wall Street Journal повідомляло, що за 160 кілометрів від Фінляндії у місті Петрозаводськ росіяни розширюють бази для створення нового армійського командування, яке протягом кількох наступних років очолить десятки тисяч військовослужбовців.Своєю чергою, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що у НАТО, посилаючись на аналітичні матеріали розвідки, визначили Росію довгостроковою військовою небезпекою для Альянсу. Це означає загрозу для всієї північноатлантичної безпеки, включаючи Сполучені Штати Америки.Нагадаємо, у новій доповіді Федеральної розвідувальної служби Німеччини та Бундесверу йдеться про те, що російська влада, очевидно, готується до масштабної війни проти НАТО. Кремль, за даними розвідки, сприймає відносини із Заходом як системний конфлікт і готовий використати силу для досягнення своїх цілей.За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує просувати хибну версію про те, що держави-члени Європейського Союзу та Україна прагнуть затягнути та загострити війну, щоб відвернути увагу від власних довгострокових приготувань Росії до війни із Заходом.Також аналітики Інституту вивчення війни повідомляли, що досвід, здобутий у бойових діях проти України, Кремль планує застосувати й проти країн НАТО. І вже використовує деякі його елементи. Зокрема, Росія активно вдосконалює безпілотні літальні апарати та засоби радіоелектронної боротьби, а також новітні технологічні розробки в гібридних операціях.Нещодавно видання Politico зазначало, що Нарва — місто, яке розташоване між Естонією та Росією, — може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.

У вівторок, 20 травня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із кронпринцом Норвегії Гоконом, який вперше приїхав до України.Про це повідомила прес-служба Офісу президента."Глава держави подякував за цей візит, який Кронпринц розпочав із відвідання військово-медичного реабілітаційного центру в Ірпені. Володимир Зеленський висловив вдячність Норвегії та всьому норвезькому народові за підтримку України, зокрема за рішення уряду збільшити суму допомоги на цей рік майже втричі", — йдеться у повідомленні.До того ж, за даними ОП, лідери обговорили підтримку енергетичного сектору України. Зокрема, Зеленський наголосив, що для нашої держави надзвичайно важлива допомога з боку Норвегії в розмірі 450 мільйонів доларів на енергетичну безпеку, а також фінансування закупівлі та постачання природного газу в Україну. Крім того, під час перемовин йшлося й про інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс."Окрема увага — посиленню культурних зв’язків між Україною та Норвегією", — додали в ОП.Нагадаємо, 20 травня президент Володимир Зеленський провів розмову із лідером Фінляндії Александром Стуббом. Політики дійшли висновку, що глава Кремля Володимир Путін затягує війну, що захопити більше української території.

Норвезький уряд вперше в історії затвердив стратегію національної безпеки. У документі Російська Федерація названа постійною і довгостроковою загрозою, на яку слід реагувати виключно через стримування, оборону та жорсткий контроль. Можливість діалогу або "перезавантаження" відносин з країною-агресором виключена.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.Згідно з оцінкою уряду Норвегії, війна в Україні є ключовим чинником переосмислення оборонної політики держави. Підтримка Києва розглядається як внесок у безпеку всієї Європи. Водночас зазначається, що результат бойових дій матиме далекосяжні наслідки не лише для України, а й для архітектури безпеки всього континенту.Документ визначає три стратегічні пріоритети:Посилення обороноздатності. У відповідь на зростання ризику війни в Європі Норвегія планує швидке зміцнення збройних сил, розширення співпраці в межах НАТО та підготовку до можливого конфлікту, зокрема в Арктиці.Зміцнення стійкості суспільства до гібридних загроз. Серед пріоритетів — захист критичної інфраструктури, протидія дезінформації, тероризму та радикалізації, а також підвищення обізнаності громадян щодо надзвичайних ситуацій. Особливий акцент зроблено на захист демократичних процесів напередодні парламентських виборів 8 вересня 2025 року.Економічна безпека. Осло має намір зберегти відкриту, але захищену економіку, скорочуючи залежність від недружніх держав, зокрема Китаю. Пріоритетними є контроль за інвестиціями, розвиток критичних технологій, підтримка стратегічних галузей та гарантування стабільного енергопостачання до Європи з урахуванням безпекових ризиків.Цікаво, що у документі Китай згадується як системний виклик міжнародному порядку. Його економічна експансія та підтримка Росії підривають глобальну стабільність. Стратегія передбачає поступове скорочення залежності від китайських технологій, капіталу та експертизи в критичних секторах.Офіційно Норвегія вперше визначає свою політику щодо Росії в термінах "стримування і контроль", чітко відкидаючи ілюзії  "діалогу" чи "перезапуску відносин". Стратегія також свідчить про наміри Осло активніше долучатися до формування європейської оборонної політики та ініціатив зі зміцнення безпеки у Північній Європі.Нагадаємо, міністр оборони Норвегії Туре О. Сандвік заявляв, що у липні минулого року уряд Норвегії підтвердив, що передасть Україні винищувачі F-16. Частину літаків уже поставлено, а решта прибуде до кінця 2025 року.

У липні минулого року уряд Норвегії підтвердив, що передасть Україні винищувачі F-16. Частину літаків уже поставлено, а решта прибуде до кінця 2025 року.Таку заяву зробив міністр оборони Норвегії Туре О. Сандвік, пише NRK. Посадовець підтверджує, що постачання літаків заплановано на 2025 рік. "Передача норвезьких винищувачів F-16 йде за планом, але з міркувань оперативної безпеки України та після діалогу з Україною ми не хочемо розголошувати, скільки норвезьких літаків було передано в подарунок", — повідомив Сандвік в інтерв'ю NRK. Минулого року уряд також збільшив підтримку українських Військово-повітряних сил на 1,3 мільярда норвезьких крон. "За допомогою цього гранту Норвегія робить свій внесок у покращення протиповітряної оборони України у співпраці з іншими учасниками коаліції з протиповітряної оборони", — додав Сандвік.Нагадаємо, на початку квітня прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер повідомляв, що його країна передасть Україні два літаки F-16 до кінця 2025 року, але на запасні частини. Повноцінні винищувачі надійдуть на озброєння наших Повітряних сил лише після того, як бельгійці отримають літаки п'ятого покоління F-35.Раніше повідомлялось, що виведені з експлуатації винищувачі F-16 вивозять зі звалищ у США та відправляють в Україну. Вони не придатні для використання, однак запчастини допомагають підтримувати в робочому стані парк літаків цієї моделі.

У четвер, 24 квітня, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на полях Spring Meetings зустрівся з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Норвезька сторона надає послідовну та принципову підтримку від початку розв'язаної Росією повномасштабної війни.Про це повідомив Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у соціальних мережах."Цінуємо виділені цього року Норвегією вісім мільярдів доларів для України. Особливо важливо, що переважна більшість цих коштів спрямовується на військові потреби", — зазначив він.За його словами, за останні два тижні виділено 1,4 мільярда доларів на артилерійські боєприпаси та підготовку військових та два менших пакети на зміцнення системи охорони здоров’я та відбудову України."Дякуємо за цю необхідну підтримку. Обговорили спільні виробництва зброї. Маємо вже приклади успішної співпраці та налаштовані розширювати співробітництво. Розраховуємо на сприяння уряду Норвегії в підтримці компаній, які зацікавлені інвестувати в Україну", — додав прем’єр-міністр.Денис Шмигаль наголосив, що це інвестиція не лише в українську обороноздатність, але й у безпеку всієї Європи."Норвегія — наш важливий союзник. Дякуємо за співлідерство в коаліції з морських спроможностей, а також активну й ефективну участь у коаліціях повітряних сил, ППО / ПРО, дронів і РЕБ", — уточнив український прем’єр-міністр.Він також обговорив із прем'єр-міністром економічну співпрацю та зусилля задля завершення війни."Цінуємо позицію Норвегії щодо важливості встановлення справедливого миру. Вдячні норвезькому уряду за важливу допомогу та солідарність з українським народом", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що 22 квітня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Сторони домовилися працювати над розширенням безпекової співпраці в багатосторонніх форматах.

У вівторок, 22 квітня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Сторони домовилися працювати над розширенням безпекової співпраці в багатосторонніх форматах.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Tekegram."Говорили про розширення нашої безпекової співпраці в багатосторонніх форматах і домовилися працювати над цим разом", — написав гарант на своїй сторінці у Telegram.Під час розмови обговорили "наші найближчі контакти з партнерами та узгодили спільні позиції". Норвегія підтримує важливість збереження тиску на Росію заради миру, і це дуже важливо. "Шлях до миру має розпочатися з безумовного припинення вогню — саме так, як запропонували США, і Україна підтримала цю пропозицію", — зауважив гарант.Також президент поінформував співрозмовника про сьогоднішні російські обстріли цивільної інфраструктури. Зеленський наголосив, що українці роблять усе можливе, щоб допомогти постраждалим і ліквідувати наслідки цих ударів.Нагадаємо, на початку квітня стало відомо, що Норвегія виділить чотири мільярди норвезьких крон на чеську ініціативу з купівлі артилерійських боєприпасів для України та ще мільярд — на ці ж потреби через механізми Європейського фонду миру. Сукупно це понад 400 мільйонів євро.

Норвегія виділить чотири мільярди норвезьких крон на чеську ініціативу з купівлі артилерійських боєприпасів для України та ще мільярд — на ці ж потреби через механізми Європейського фонду миру. Сукупно це понад 400 мільйонів євро.Таку інформацію опублікував сайт уряду Норвегії."Норвегія надає чотири мільярди крон — приблизно 332 мільйони євро — на чеську ініціативу з купівлі артилерійських снарядів для України у всьому світі. Норвегія виділяла кошти на чеську ініціативу й 2024 року", — йдеться офіційному повідомленні.Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре зазначив, що це одна з ключових потреб для української армії, тому Норвегія робить свій внесок.Ще один мільярд крон надають для Європейського фонду миру, через який ЄС також фінансує військову допомогу для України — внесок теж використають на артилерійські боєприпаси."Європа має брати на себе більшу відповідальність за підтримку України в її боротьбі за свободу. Наші внески у Європейський фонд миру та наша спільна підтримка чеської ініціативи підкреслюють, що Європа підтримує Україну", — зазначив Стьоре.Перед тим Норвегія підтримала придбання боєприпасів для України в норвезьких виробників у співпраці з іншими країнами Північної Європи, а також передавала снаряди зі своїх складів і поділилася технологіями, щоби снаряди можна було виробляти в Україні за ліцензією. Як відомо, на початку березня у Норвегії домовилися про збільшення допомоги Україні 2025 року на 50 мільярдів норвезьких крон — до 85 мільярдів норвезьких крон (майже восьми мільярдів доларів).Нагадаємо, 26 березня стало відомо, що Норвегія надасть додатково один мільярд норвезьких крон (майже 90 мільйонів євро) на фінансування імпорту газу в Україну. Це необхідно для забезпечення адекватного газопостачання для населення, бізнесу та промисловості.

У п’ятницю, 4 квітня, уряд Норвегії на своєму засіданні обговорив і схвалив збільшення допомоги Україні 2025 року на 50 мільярдів норвезьких крон (4,6 мільярда доларів) — до 85 мільярдів крон (7,8 мільярда доларів).Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг, якого цитує видання NRK.За його словами, норвезький уряд схвалив пакет підтримки на загальну суму 50 мільярдів норвезьких крон на додаток до попередніх 35 мільярдів норвезьких крон.Таким чином загальний обсяг фінансування на підтримку України на цей рік склав 85 мільярдів норвезьких крон."Ми потроюємо військову підтримку", — наголосив норвезький міністр.Він додав, що гроші витрачатимуться за кордоном і таким чином не сприятимуть тиску на норвезьку економіку.У парламенті Норвегії Стортингу збільшення фінансування на допомогу Україні погодили на початку березня.Норвегія раніше схвалила програму "Нансен" на 75 мільярдів норвезьких крон, яка передбачає довгострокову підтримку України до 2027 року.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що Норвегія надасть додатково один мільярд норвезьких крон (майже 90 мільйонів євро) на фінансування імпорту газу в Україну. Це необхідно для забезпечення адекватного газопостачання для населення, бізнесу та промисловості.