# Норвегія

Норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стере попросив у видання Financial Times виправити статтю про розмову з очільником Кремля Володимиром Путіним. Зокрема, момент про "лекцію" кремлівського диктатора.Про це Йонас Гар Стере сказав в інтерв’ю телевізійникам із TV 2.Як відомо, у вівторок Стере та президент Фінляндії Александр Стубб провели телефонну розмову з Путіним. Мета перемовин — вивчення можливості деескалації та налагодження європейського каналу для діалогу.Після цього видання Financial Times опублікувало матеріал, у якому зазначила, що під час розмови очільник Кремля майже весь час розповідав про "історичні першопричини конфлікту" з Україною у формі "лекції". Водночас Стере категорично заперечує ці твердження."Це неправда. І ми попросили Financial Times виправити цю інформацію, оскільки вона не відповідає дійсності", — заявив прем’єр-міністр Норвегії.За його словами, Путін попросив викласти свою версію поточної ситуації й у цьому контексті оглянув історію з 2014 року до сьогодення."Тож твердження, що він читав лекцію зі слов’янської історії, просто не відповідає дійсності", — наголосив Стере.Він також відкинув твердження, що Володимир Путін домінував у розмові з європейцями за тривалістю."Ми мали півтори години. Звісно, був перекладач, тож частина часу йшла на переклад. Тому я вважаю, що час розподілився доволі рівномірно. Ми, ймовірно, витратили приблизно однакову кількість часу. Але це також тому, що ми виклали свої позиції, щодо яких просили відгуку", — акцентував норвезький прем’єр-міністр.За даними медійників, які після цих зв’язалися з журналістами Financial Times, видання не планує вносити жодних змін."Ми відстоюємо нашу журналістику", — повідомив речник англійського ЗМІ.Зазначається, що видання не бажає надалі коментувати цю справу, а також не пояснюватиме джерела своєї інформації.Нагадаємо, що в Росії розпочалася підготовка до тристоронньої зустрічі диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна..

Київ озвучив свою готовність до дипломатичних розв’язок та досягнення домовленостей щодо паузи в бойових діях. Очільник зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга розкрив деталі переговорного процесу та застеріг від передчасних ілюзій щодо дій агресора.Про це дипломат повідомив під час спільної пресконференції в Гельсінкі.Позиція щодо припинення вогнюОчільник МЗС України підтвердив, що ранковий телефонний контакт керівників Фінляндії та Норвегії з очільником Кремля Володимиром Путіним був завчасно погоджений з українським керівництвом. Після розмови із диктатором нордичні лідери провели переговори з президентом України Володимиром Зеленським."Ми обговорили ранкові телефонні розмови лідерів Норвегії та Фінляндії з Путіним, а згодом — із президентом України Володимиром Зеленським. Вітаємо таку активну підтримку наших дипломатичних зусиль і мирного процесу. Цей дзвінок було скоординовано з нами, і це правильний підхід", — заявив Сибіга.Дипломат зазначив, що Київ шукає шляхи до завершення війни та розробляє реалістичні пропозиції."Україна прагне завершити цю війну. Ми маємо реалістичні пропозиції та рішення. Ми готові до часткового припинення вогню та повного припинення бойових дій. Звичайно, усе має бути справедливим. Ми не робитимемо жодних односторонніх кроків", — сказав міністр.Удари по енергетиці та допомога від північних партнерівПопри дипломатичні риторики, Росія не припиняє повітряних атак по українських містах. Сибіга наголосив, що паралельно з розмовами про переговори продовжуються удари балістичними ракетами."Росія намагається знищити нашу енергетичну систему та позбавити українців електроенергії й опалення", — зазначив він.За словами дипломата, наразі Путін не демонструє справжньої готовності припинити агресію:"Наразі Путін не демонструє справжньої готовності завершити війну. Саме тому зміцнення України залишається надзвичайно важливим. Фінляндія та Норвегія, а також Данія, Ісландія і Швеція демонструють справжнє лідерство в цьому питанні", — додав Сибіга.Він також нагадав, що з лютого 2022 року п'ять північних країн надали Україні допомоги на суму близько 50 мільярдів доларів."Сьогодні ми говоримо не лише про підтримку України, а й про партнерство з Україною. Наш досвід, технології та сила можуть зробити нордичні країни безпечнішими. Ми готові зробити свій внесок", — резюмував Сибіга.Нагадаємо, 27 жовтня президент України Володимир Зеленський поспілкувався з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре за підсумками їхнього сьогоднішнього дзвінка до Володимира Путіна..

В Україну екстрадовано колишнього працівника банку з Тернопільщини, підозрюваного у заволодінні коштами клієнтів фінансової установи. У липні 2021 року чоловік виїхав за кордон. Згодом його оголосили в державний і міжнародний розшук.Про це повідомив сайт Офісу генерального прокурора України.За даними слідства, протягом 2017-2021 років він систематично привласнював кошти мешканців Тернопільщини та громадської організації, використовуючи несанкціонований доступ до банківських карток і рахунків, а також зловживаючи довірою потерпілих."Загальна сума збитків перевищує один мільйон гривень", — уточнили правоохоронці.Завдяки співпраці українських правоохоронців із компетентними органами Норвегії підозрюваного затримали та видали Україні. 20 жовтня за клопотанням прокурорів Тернопільської обласної прокуратури суд обрав йому запобіжний захід."Йому інкримінують крадіжки, шахрайство та незаконні дії з платіжними картками та засобами доступу до банківських рахунків", — пояснили в Офісі генпрокурора України.За інформацією "Української правди", йдеться про Володимира Будзінського (колишній керівник відділення "Приватбанку" в селищі міського типу Гусятин Тернопільської області).Нагадаємо, в грудні минулого року стало відомо, що житомирські поліцейські разом із колегами з Інтерполу затримали в Данії співорганізатора злочинної групи, що займалася незаконним гральним бізнесом. Тоді в підсумку підозрюваного екстрадували до України..

У вівторок, 27 жовтня, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре за підсумками їхнього сьогоднішнього дзвінка до Володимира Путіна.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що розмова з російським диктатором відбулася в продовження дискусій в Осло з представниками Америки, Європи і НАТО."Вдячний за детальний бриф і цю активність на підтримку нашої дипломатії та спільних з усіма партнерами мирних зусиль", — зауважив український президент.За його словами, фінський і норвезький лідери чітко сказали російському керівнику про те, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо української енергетики й інфраструктури.Також вони обговорили підготовку тристоронньої зустрічі, яка запланована на листопад на рівні команд — українська, американська, російська.Президент України акцентував, що Фінляндія та Норвегія, як країни, що межують із Росією, мають особливий інтерес у правильних і надійних безпекових рішеннях.Під час розмови зі Стуббом і Старе він бговорив також і різні формати взаємодії з партнерами в Європі, які можуть бути корисними для подальшої підтримки дипломатії, українського захисту та спільної безпеки."Мир має бути, деескалація потрібна, і затягування війни Росією має припинитися. Дякую всім, хто з Україною!" — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, сьогодні президент Фінляндії та прем'єр-міністр Норвегії Александр Стубб і Йонас Гра Стере провели телефонну розмову з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Її назвали "відвертою та змістовною".Це перший прямий контакт між Путіним і високопоставленими європейськими лідерами — союзниками Києва — відтоді, як у липні минулого року президент Франції Еммануель Макрон спілкувався з ним.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський заявляв, що Україна підтвердила готовність до роботи тристоронніх технічних груп, однак вимагає від перемовин чітких і відчутних результатів. Якщо зустріч у листопаді не приведе до повного припинення війни, сторони мають домовитися про проміжні кроки — від енергетичного перемир'я до обміну "всіх на всіх"..

У вівторок, 27 жовтня, радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин розповів,що Володимир Зеленський одразу ж зв’язався з європейськими політиками щодо переговорів із Володимиром Путіним.Про це Дмитро Литвин заявив, відповідаючи на запитання журналістів."Зараз якраз говорять", — зазначив він перед 12-ю годиною дня.Ця розмова відбулася одразу після того, як президент Фінляндії та прем'єр-міністр Норвегії Александр Стубб і Йонас Гра Стере провели телефонну розмову з Володимиром Путіним. Її назвали "відвертою та змістовною".Як повідомляла канцелярія фінського президента, розмова Стубба та Стере з Путіним "стала продовженням зустрічі в Осло 20 жовтня" та пройшла за погодженням з Україною. Розмову ініціювали саме Стубб і Стере, щоб обговорити переговори щодо війни Росії проти України та варіантів її можливого припинення."Фінляндія та Норвегія межують із Росією та рішуче підтримують Україну. Метою розмови було безпосередньо донести до Путіна послання щодо майбутніх переговорів, які могли би сприяти припиненню війни. Розмова пов'язана з майбутніми зустрічами в Абу-Дабі", — йдеться в повідомлення канцелярії фінського президента.Очільники Фінляндії та Норвегії наголосили, що продовжать підтримку України. Вони зазначили, що війну необхідно припинити, а переговори варто відновити в найближчий період."Розмова була відвертою та змістовною. Ми сусідні з Росією країни. Результат цієї війни безпосередньо вплине на безпеку наших країн і Європи загалом. Для завершення війни необхідні прямі переговори", — заявив президент Стубб.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський заявляв, що Україна підтвердила готовність до роботи тристоронніх технічних груп, однак вимагає від перемовин чітких і відчутних результатів. Якщо зустріч у листопаді не приведе до повного припинення війни, сторони мають домовитися про проміжні кроки — від енергетичного перемир'я до обміну "всіх на всіх"..

У вівторок, 27 жовтня, президент Фінляндії та прем'єр-міністр Норвегії Александр Стубб і Йонас Гра Стере провели телефонну розмову з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Її назвали "відвертою та змістовною".Про це повідомила канцелярія фінського президента. Зазначається, що розмова Александра Стубба та Йонаса Гар Стере з Путіним "стала продовженням зустрічі в Осло 20 жовтня" та пройшла за погодженням з Україною.Розмову ініціювали саме Стубб і Стере, щоб обговорити переговори щодо війни Росії проти України та варіантів її можливого припинення."Фінляндія та Норвегія межують із Росією та рішуче підтримують Україну. Метою розмови було безпосередньо донести до Путіна послання щодо майбутніх переговорів, які могли би сприяти припиненню війни. Розмова пов'язана з майбутніми зустрічами в Абу-Дабі", — йдеться в повідомлення канцелярії фінського президента.Очільники Фінляндії та Норвегії наголосили, що продовжать підтримку України. Вони зазначили, що війну необхідно припинити, а переговори варто відновити в найближчий період."Розмова була відвертою та змістовною. Ми сусідні з Росією країни. Результат цієї війни безпосередньо вплине на безпеку наших країн і Європи загалом. Для завершення війни необхідні прямі переговори", — заявив президент Стубб.Водночас аналітики видання Bloomberg раніше зазначали, що заплановані переговори відбуваються на тлі відновлення зусиль, спрямованих на продовження мирного процесу."Це перший прямий контакт між Путіним і високопоставленими європейськими лідерами — союзниками Києва — відтоді, як у липні минулого року президент Франції Еммануель Макрон спілкувався з ним", — акцентували медійники.Європейські союзники України прагнуть долучитися до обговорення питань європейської безпеки. І Стере, і Стубб наголошують, що, оскільки їхні країни мають спільний кордон із Росією, вони повинні брати участь у цих переговорах.Нагадаємо, 20 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб заявляв, що переговори лідера України Володимира Зеленського з посланцями президента США Дональда Трампа в Осло були "добрими та конструктивними". На них "знайшли елементи миру"..

Документальний фільм "Сліди" (Traces) переміг у категорії найкращого кіно про права людини на Бергенському міжнародному кінофестивалі BIFF 2026 у Норвегії. Це стрічка українських режисерок Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк.Про це повідомили на офіційному сайті кінофестивалю в Норвегії. Фільм отримав нагороду Checkpoints — за найкращий документальний фільм про права людини.У поясненні журі зазначили, що фільм "Сліди" привертає увагу до грубих порушень прав людини через особисті історії постраждалих. Журі відзначило, що розповіді про пережите можуть стати частиною процесу зцілення, допомогти людям повернути собі голос і гідність, а також надати іншим сили говорити про власний досвід."Сліди" — документальний фільм про українських жінок, які пережили сексуальне насильство та катування під час російської війни проти України. Стрічка розповідає про активістку Ірину Довгань, колишню полонену, яка документує свідчення постраждалих на деокупованих територіях. Вона об'єднує жінок, щоби ті могли поділитися своїми історіями, знайти підтримку та разом домагатися справедливості.Це не перша міжнародна відзнака фільму. У лютому 2026 року "Сліди" отримали приз глядацьких симпатій у програмі Panorama Берлінського міжнародного кінофестивалю Berlinale.Стрічка також здобула нагороди на фестивалі документального кіно Movies that Matter у Нідерландах. Раніше "Сліди" перемогли в програмі proMOTION Українського інституту та Eurimages 2025 року. У команді фільму повідомили, що грошову винагороду в розмірі 25 тисяч норвезьких крон передадуть організації SEMA Ukraine, яка підтримує українських жінок, що пережили сексуальне насильство.Нагадаємо, що Український Оскарівський Комітет обрав фільм "Сліди" режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк претендентом від України на 99-ту премію "Оскар" у категорії "Найкращий міжнародний повнометражний фільм"..

Естонський контингент із червня 2025 року бере участь у міжнародній навчальній операції "Легіо" під проводом Норвегії, спрямованій на збереження та розвиток боєздатності Збройних сил України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. Там зазначили, що естонські інструктори працюють на навчальній базі у Польщі від першої ротації у вересні 2025 року."Нині Естонія залучає до 20 інструкторів — кадрових військовослужбовців, резервістів і членів Ліги оборони, які долучилися до місії добровільно", — зазначили в Силах оборони Естонії.Двомісячні навчальні цикли зосереджені на базовій загальновійськовій підготовці та бойових навичках солдата та побудовані відповідно до запитів ЗСУ. Як зазначають естонські інструктори, українські курсанти надають постійні позитивні відгуки про навчання, що підтверджує цінність естонського внеску. Співпраця має взаємний характер."Наші військовослужбовці отримують цінний досвід роботи в міжнародному середовищі, поповнюють власні знання та навички, ділячись досвідом", — наголосив старший естонського контингенту.Естонські інструктори працюють пліч-о-пліч із колегами з країн Півночі та Балтії, Польщі, Австралії та Нової Зеландії, а також у взаємодії зі США, що зміцнює координацію між союзниками та оперативну сумісність.Операція "Легіо", започаткована з ініціативи країн Північно-Балтійської вісімки (NB8) і Польщі, є складовою норвезької операції ELLISIV. Її рамку закріплено меморандумом, підписаним 15 жовтня 2025 року на засіданні міністрів оборони країн НАТО десятьма державами, зокрема, Україною. 2026 року до операції долучилися Австралія — зі своїм внеском у межах національної операції KUDU, та Нова Зеландія — в межах операції TIEKE."Легіо" поєднує двосторонню та багатосторонню підтримку в єдину систему підготовки й оснащення українських підрозділів за стандартами НАТО, а бойовий досвід ЗСУ водночас збагачує збройні сили партнерів і стає спільним ресурсом безпеки Європи."ЗСУ висловили щиру вдячність Естонії, Норвегії, Польщі та всім партнерам операції "Легіо" за послідовну підтримку та внесок у підготовку наших захисників", — підсумували в Генштабі.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що американські підрозділи Сухопутних військ, які вже дислокуються в німецькій Баварії, розпочинають активніше займатися підготовкою українських військових. Місію переводять на постійнішу основу..

Під час перебування в Осло президент України Володимир Зеленський обговорив важливі питання двосторонніх відносин із Норвегією на різних рівнях. До розмов долучалися представники оборонної промисловості цієї країни.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів у середу, 21 жовтня. Він окреслив і схарактеризував ці проєкти."Перший проєкт: результат сильний, на мій погляд, ми отримаємо вже за півтора-два місяці й отримаємо для захисту нас від "шахедів", — зазначив він.Другий проєкт — це FREYJA. Над ним триває послідовна робота, в тому числі й норвезьких партнерів — щодо посилення цього проекту."І є третій проєкт щодо ППО та зв'язку, скажімо так, — супутникового зв'язку. Про це трішки пізніше. Вдячний за результат", — акцентував український президент.«Окремо у нашої команди відбулася зустріч в парламенті Норвегії. Ми дякуємо за таку широку коаліцію, яка об'єднана, — різних партій в норвезькому парламенті, — об'єднана навколо України, навколо нашої підтримки. Вдячні за підтримку фінансову. Також ми проговорили пакет енергетичної підтримки. І дуже вдячні за те, що змогли обговорити питання наших дітей — повернення, бомбосховища, автобусних програм тощо», — наголосив Зеленський.Він також розповів про важливість закриття всіх проблемних і дефіцитних питань цього фінансового року."Ви знаєте, що ми попрацювали непогано з ЄС. Також вдячні партнерам. Але залишився у нас дефіцит в 3,5 мільярда євро, тобто 4,1 мільярда доларів. Ми над цим працюємо. Це питання я підійняв із нашими норвезькими колегами. Питання сприймається, ми в діалозі, скажімо так. Сподіваємося, що нам партнери допоможуть", — підсумував президент України.Нагадаємо, Володимир Зеленський також констатував, що Україна готова брати участь у тристоронніх переговорах зі США та Росією. При цьому Київ закликає розпочати їх якомога швидше..

У середу, 21 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів у Осло чергову зустріч із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере для координації спільних дипломатичних кроків. Під час переговорів глава держави наголосив, що досягнення справедливого миру суттєво залежить від подальших позицій країни-агресорки.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Координація кроків до справедливого мируУранці в Осло відбулася чергова зустріч президента Володимира Зеленського з прем'єром Норвегії Стере. Лідери двох держав зосередилися на узгодженні наступних дипломатичних та політичних кроків, спрямованих на встановлення справедливого миру для України. Глава держави акцентував на особливій важливості міжнародних контактів та позиції США у переговорах з агресором."Багато залежить від того, чи вдасться сьогодні американській стороні почути від Росії щось нове: про мир, а не про продовження війни", — заявив Володимир Зеленський.Підтримка Норвегії та щоденна допомогаУкраїнський лідер висловив глибоку вдячність норвезькому народу та особисто очільнику уряду Норвегії за послідовну позицію і всебічне сприяння Україні в умовах повномасштабного вторгнення Росії."Дякую всій Норвегії та особисто Йонасу за лідерство в підтримці України — у питаннях оборони, економіки, дипломатії. Відчуваємо цю підтримку щодня", — підсумував президент України.Нагадаємо, державний секретар США Марко Рубіо заявив, що без американської підтримки Україна не збереглася б як суверенна держава. Він також заперечив, що адміністрація Дональда Трампа заздалегідь знала про рішення Ілона Маска щодо роботи супутникової системи Starlink в Україні..

Зять Дональда Трампа Джаред Кушнер дистанційно приєднався до перемовин у Норвегії та жорстко озвучив вимогу до Києва щодо припинення ударів по російських нафтопереробних заводах. Водночас у Вашингтоні розраховують, що поступки США змусять Кремль йти на компроміси.Про це повідомляє Axios.Вказівка з Білого дому та позиція КиєваЯк зазначає видання, під час консультацій у столиці Норвегії зять президента США Джаред Кушнер приєднався до дискусії у форматі відеозв'язку та знову озвучив позицію Вашингтона щодо українських атак на російські нафтопереробні заводи."Кушнер долучився до зустрічі дистанційно й знову наполягав на вимозі Трампа, щоб Україна припинила удари по російських нафтопереробних заводах", — повідомило обізнане джерело.Співрозмовник видання наголосив, що під час обговорення "Джаред був дуже прямолінійним". Реагуючи на це, президент України Володимир Зеленський дав чітко зрозуміти: Київ погодиться припинити атаки на російські НПЗ лише у випадку, якщо Москва зробить аналогічні дзеркальні кроки.США сподіваються, що РФ буде компроміснішаУ Білому домі розраховують на поступливість Росії у переговорному процесі з Україною. Підставою для таких сподівань стало рішення Дональда Трампа зняти обмеження з продажу російського дизельного пального, а також інші кроки, які були позитивно оцінені у Кремлі.Водночас анонімний посадовець із США зазначив, що українські представники на зустрічі в Осло "висунули нові ідеї та пропозиції, які детально обговорили". За його словами, сторонам вдалося досягти "суттєвого прогресу", а також високого рівня узгодженості на робочому рівні щодо наступних дій.Нагадаємо, за даними Axios, Вашингтон прагне організувати масштабний дипломатичний процес для завершення війни за участю України, Росії та інших міжнародних партнерів. Усі сторони вже узгодили базові підходи та готують фундамент для майбутніх самітів..

У вівторок, 20 жовтня, в норвезькому Осло відбулися важливі переговори з американськими й іншими партнерами з Європи. Стів Віткофф також відвідав столицю Норвегії, а Джаред Кушнер підключився онлайн.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна одразу підтримала американську пропозицію щодо енергетичного припинення вогню. Але Росія відповіла продовженням ударів", — зауважив він.За його словами, Україна пропонувала різні варіанти та висловлювала готовність не бити по чутливих об’єктах російського енергосектору, якщо Росія припинить атакувати наші. Однак Путін сказав "ні". Але триває пошук оптимального рішення."У нас є чіткі ідеї щодо того, як досягнути миру. І ми єдині з нашими європейськими партнерами в цих зусиллях, а також хочемо, щоб американці донесли ці ідеї до росіян", — акцентував український президент.Він наголосив, що одна з важливих ідей — це перехід до потенційної тристоронньої зустрічі лідерів для вирішення питань, які можуть вирішити лише лідери."Стів Віткофф завтра поїде в Росію. Побачимо, що скаже Путін. Дякую всім, хто підтримує Україну та відстоює мир", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, президент Фінляндії Александр Стубб зазначив, що сьогоднішні переговори дозволили досягти реального прогресу на двох рівнях: у короткостроковій перспективі й у ширшому контексті."Ми знайшли деякі елементи мирного врегулювання, які завтра будуть представлені в Санкт-Петербурзі під час зустрічі Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним", — додав Стубб.За його словами, обговорення зосередили на "ключових питаннях, таких як протиповітряна оборона, енергетичні об'єкти та часткові припинення вогню, наприклад, у сфері енергетики та продовольчої безпеки". Він уточнив, що "технічно" сторони дотримуються однієї позиції."Як свідчить мій досвід, мир вимагає терпіння, але, на жаль, війна не чекає. Люди вмирають щодня. Наше завдання — робити все можливе, щоб покласти цьому кінець. І я думаю, що сьогоднішній день став кроком у правильному напрямку", — підсумував Александр Стубб.Нагадаємо, що Володимир Зеленський також відреагував на можливі переговори США, Китаю та Росії. За його словами, питання майбутнього нашої країни мають обговорюватися лише за участю української сторони..

У вівторок, 20 жовтня, президент України Володимир Зеленський разом із командою прибув з робочим візитом до Норвегії. У межах поїздки заплановано серію важливих переговорів із північноєвропейськими лідерами, американськими представниками та королівською родиною задля посилення оборонного потенціалу країни.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Програма візиту та ключові переговориЗеленський заявив про початок насиченої робочої програми у Норвегії, яка охоплює як багатосторонні, так і двосторонні формати."Разом із командою прибув до Норвегії. Заплановані важливі зустрічі: тристороння — з Йонасом Гаром Стере та Алексом Стуббом, двостороння — зі Стівом Віткоффом, а також зустрінемося вчотирьох", — зазначив Володимир Зеленський.Окрім переговорів з урядовцями та політиками, українська делегація проведе зустрічі на найвищому державному рівні."Матиму й аудієнцію у Короля Норвегії Гокона VIII та зустріч зі Стортингом", — повідомив президент.Головні теми переговорівОсновними питаннями під час міжнародних зустрічей стануть захист українського неба та розширення військово-технічного співробітництва."Не припиняємо жодних контактів, які можуть допомогти миру. Будемо говорити й про зміцнення нашої ППО та спільні виробництва. Вдячний усім, хто підтримує Україну і достойний шлях до миру", — підсумував глава держави.Нагадаємо, Вашингтон активізує дипломатичні зусилля для напрацювання мирної пропозиції щодо припинення російської агресії. Спецпосланець США Стів Віткофф вирушає до Норвегії для консультацій із президентом України та топпосадовцями Європи перед наступною поїздкою до Росії..

У середу, 30 вересня, президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере на тлі чергового витка російського повітряного терору. Глава держави детально розповів норвезькому колезі про наслідки масованих атак і окреслив критичні потреби українського неба.Про це він написав у своєму Telegram-каналі.Глава держави поінформував очільника норвезького уряду про постійні атаки ворога із застосуванням ударних безпілотників та балістичного озброєння. За словами президента, лише від початку доби внаслідок повітряних ударів Росії поранення отримали 24 людини, ще семеро осіб загинули, серед яких дитина."Говорив із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Поінформував про безперервний російський терор дронами та удари балістичними ракетами. Лише від початку цієї доби поранено 24 людини. На жаль, семеро людей загинули, серед них дитина", — заявив український лідер.Зеленський повідомив Стере, що потрібно Україні для захисту від жорстокої ескалації, передусім ППО та забезпечення наших F-16. "Координуємо наші кроки і працюємо над тим, щоб забезпечити більший захист життів та безпеки. Дякую особисто Прем’єр-міністру та усій Норвегії за незмінну підтримку", — зазначив президент.Посилення неба та координація кроківПід час діалогу керівники держав зосередилися на конкретних засобах, необхідних для нейтралізації повітряних загроз. Пріоритетними напрямами залишаються зміцнення системи протиповітряної оборони та належне забезпечення функціонування винищувачів F-16. Сторони узгодили подальший алгоритм дій, спрямований на підвищення рівня безпеки та захист цивільного населення від ворожих обстрілів.Нагадаємо, що 13 липня під час звернення до Антибалістичної коаліції президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що вже за 12 місяців новітню систему протиповітряної оборони FREYJA можна буде побачити у роботі..

Україна отримає від Норвегії 2,6 мільйона доларів США (25 мільйонів норвезьких крон). Кошти спрямують на на пошук українських дітей і цивільних полонених.Про це повідомляється на сайті уряду Норвегії."Норвегія посилює підтримку гуманітарних зусиль на підтримку депортованих українських дітей, утримуваних цивільних осіб та військовополонених через ЮНІСЕФ та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Норвегія також є співорганізатором конференції в Торонто для підвищення обізнаності міжнародної спільноти про їхнє становище", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що 15 мільйонів норвезьких крон отримає ЮНІСЕФ. Кошти використають для пошуку зниклих українських дітей та реінтеграції тих, кого вдалося повернути в Україну.Ще 10 мільйонів крон отримає Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, яке займається пошуком зниклих людей та відновленням зв’язку між членами родин."Незаконна війна-агресія Росії проти України призвела до серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини. Ми повинні продовжувати привертати увагу до цих порушень і робити все можливе для підтримки українців, які постраждали від війни", — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.Нагадаємо, нещодавно Данія ухвалила рішення позачергово надати Україні 31-й пакет військової допомоги, загальна вартість якого становить близько 275 мільйонів доларів США. Виділені кошти спрямують на суттєве посилення спроможностей протиповітряної оборони для захисту критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період.Також Німеччина передала "Укрзалізниці" десять автомобілів для оперативного відновлення залізничної інфраструктури після російських атак. Йдеться про п'ять пікапів та п'ять вантажних фургонів, якими користуватимуться ремонтні бригади..