# Норвегія

Норвегія та Велика Британія укладуть перший у своєму роді оборонний договір про спільне патрулювання Північної Атлантики, щоб відстежувати російські підводні човни та захищати підводну інфраструктуру.В уряді Великої Британії повідомили, що документ представлять під час візиту прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере на авіабазу RAF Lossiemouth.Так, угода Lunna House Agreement — названа на честь штабу норвезького опору часів Другої світової війни на Шетландських островах — передбачає, що Військово-морські сили Великої Британії та Норвегії спільно користуватимуться взаємозамінним флотом фрегатів Type 26 британського виробництва. Ініціатива з’явилася на тлі того, що впродовж останніх двох років кількість російських суден, які загрожують водам Великої Британії, зросла приблизно на 30%."У час глобальної нестабільності, коли в наших водах з’являється все більше російських кораблів, ми повинні об’єднуватися з міжнародними партнерами для захисту національної безпеки. Ця історична угода з Норвегією підсилює нашу здатність захищати кордони та ключову інфраструктуру", — наголосив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.Цей флот налічуватиме щонайменше 13 протичовнових суден обох держав. Основними будуть фрегати Type 26 — вісім британських та щонайменше п’ять норвезьких кораблів. Вони патрулюватимуть стратегічний район між Гренландією, Ісландією та Великою Британією. Також контролюватимуть діяльність російського флоту. Також фрегати захищатимуть ключову інфраструктуру, включно з підводними кабелями та трубопроводами, які забезпечують важливі комунікації, електроенергію та газ. Обидва флоти працюватимуть як єдина структура, спільно використовуючи технічні ресурси, обладнання та технології. Тим самим, створюючи взаємозамінні сили, які можуть оперативно діяти у необхідних районах."У цю нову еру загроз, з урахуванням зростання активності Росії в Північній Атлантиці, наша безпека базується на міцній обороні та надійних союзах. Коли наша критична інфраструктура та води опиняються під загрозою, ми вживаємо необхідних заходів", — зауважив міністр оборони Британії Джон Хілі.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору..

Норвегія виділить ще 500 мільйонів євро на закупівлю американського озброєння для України в межах програми PURL. Також до цієї ініціативи долучилися Німеччина, Нідерланди та Канада, які оголосили про нові фінансові внески для підтримки Збройних сил України.Про це йдеться у заявах міністрів закордонних справ цих країн, передає Sky News."На кону доля Європи... Ми всі хочемо, щоб ця війна закінчилася, і ми вітаємо мирні зусилля, але вкрай важливо, щоб результатом був справедливий і тривалий мир для України", — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде після зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.За його словами, майбутня форма мирної угоди напряму вплине на безпеку України та Європи, тому НАТО має підтримувати той варіант, який буде вигідним для Києва та решті континенту. Відтак, Норвегія оголосила про новий внесок у розмірі 500 мільйонів євро для закупівлі американської зброї для України.До нового раунду фінансової підтримки долучилися й інші союзники, а саме:Канада оголосила про внесок у 200 мільйонів доларів у програму PURL, про що повідомила міністерка закордонних справ Аніта Ананд.Нідерланди виділять 250 мільйонів євро, заявив голова МЗС Давід ван Віл.Німеччина надасть 200 мільйонів доларів, про що оголосив глава німецького МЗС Йоганн Вадефуль."Федеральний уряд дуже пишається тим, що ми разом із нашими друзями в Польщі та Норвегії можемо сформувати великий черговий пакет, який необхідний для підтримки України. 500 мільйонів доларів США — це значна сума, 200 мільйонів з них надає Німеччина", — зазначив Вадефуль.За словами німецького міністра, що нові внески демонструють готовність НАТО протистояти російській агресії, оскільки Москва не виявляє жодної готовності до реальних мирних переговорів.Нагадаємо, за інформацією командувача сухопутними силами Збройних сил Німеччини Крістіана Фройдінга, США призупинили постачання деяких видів озброєння до України. Крім того, обірвано один із прямих контактів із німецькими генералами, які координували безпосередню допомогу Києву..

Україна та Норвегія підписали угоду про спільне виробництво українських безпілотних літальних апаратів. Міністр оборони Денис Шмигаль назвав цей крок ключовим для масштабування оборонних спроможностей країни та зміцнення співпраці з партнерами.Про це йдеться у повідомленні посадовця в Telegram-каналі.Підписання угоди та стратегічна метаВідповідний документ був підписаний із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком. За словами Дениса Шмигаля, це "важливий крок, який дозволить масштабувати наші спроможності та посилити оборону України".Наступні етапи реалізації проекту:2026 рік: швидке розгортання пілотної виробничої лінії;паралельно: робота над подальшим збільшенням виробничих потужностей.Взаємна вигода та інноваціїШмигаль наголосив, що співпраця матиме двосторонні переваги, поєднуючи український досвід із потужностями Норвегії:для України. Створення сильного виробничого майданчика, який забезпечить військових сучасними дронами, а також науково-дослідна та конструкторська співпраця з провідними норвезькими установами;для Норвегії. Україна поділиться своїм унікальним досвідом та інноваціями, набутими в умовах повномасштабної війни.Шмигаль резюмував, що цей проект є яскравим прикладом кооперації, яка посилює обороноздатність усіх країн вільного світу, і подякував Норвегії за постійну підтримку.Нагадаємо, раніше стало відомо, що фінансова підтримка України з боку Норвегії до кінця 2026 року загалом становитиме понад 19,4 мільярда євро, що дорівнює 227 мільярдам норвезьких крон..

У міністерстві закордонних справ Норвегії заявили, що Росія заважає роботі повітряних "швидких допомог" в Арктиці. Москва робить це у межах гібридної війни проти Заходу. Як повідомляє The Telegraph, Кремль майже безперервно глушить сигнал GPS у північних районах країни, що ускладнює роботу літаків і гвинтокрилів біля російського кордону."Ми справді спостерігаємо гібридні дії, атаки та кампанії з боку Росії. У норвезьку зиму, в Арктиці, це може бути небезпечно", — наголосив державний секретар МЗС Ейвінд Вад Петерссон.GPS-перешкоди, або спуфінг, — це метод електронної боротьби, коли у простір запускають фальшиві сигнали, щоб збити пілотів із курсу. У результаті навігаційна система може "вирішити", що літак перебуває в зовсім іншій точці, ніж насправді. Петерссон навів приклад інциденту, який стався в липні на Шпіцбергені. Тоді масові фальшиві GPS-сигнали збили з орієнтації авіаційні медичні та рятувальні гелікоптери. Перебої виявилися настільки суттєвими, що норвезька цивільна авіаційна влада випустила повідомлення (Notam) з попередженням для пілотів у цьому районі.Газета наголошує, що коментарі Петерссона на Берлінській конференції з безпеки свідчать про розширення Москвою гібридної кампанії проти західних держав, яка проводиться у відповідь на підтримку України країнами-членами НАТО. З моменту вторгнення російського диктатора Владіміра Путіна Росія підозрюється у десятках диверсій на материковій Європі, у Балтійському регіоні та дедалі частіше в Арктиці.У жовтні міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік повідомив газеті The Telegraph, що Росія збільшує свої ядерні запаси в Арктиці та прагне контролювати нові морські маршрути, що утворилися через танення льодовиків. Він наголосив, що Кремль збільшує військову присутність на Кольському півострові, де знаходиться один із найбільших арсеналів ядерних боєголовок у світі. Ядерна зброя спрямована не лише на Норвегію, а й на Велику Британію, а також через полюс на Канаду та США.Нагадаємо, у вересні літак міністерки оборони Іспанії Маргарити Роблес, який прямував до Литви, зазнав несправності GPS під час польоту поблизу російського Калінінграда..

Фінансова підтримка України з боку Норвегії до кінця 2026 року загалом становитиме понад 19,4 мільярда євро, що дорівнює 227 мільярдам норвезьких крон.Про цю приголомшливу суму повідомила державний секретар Міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан, пише "Європейська правда".Значущість підтримки та військова допомогаДержсекретар Рейтан підкреслила критичну важливість міжнародної солідарності, зазначивши, що мир у Європі та майбутнє України "залежать від військової та цивільної підтримки для захисту від російської агресії". Вона наголосила, що Норвегія робить суттєвий внесок у спільні зусилля коаліції країн."З урахуванням суми, запропонованої в бюджеті на наступний рік, уряд Норвегії виділив понад 227 мільярдів норвезьких крон на військову та цивільну підтримку України", — повідомила Еллен Рейтан.Позиція щодо "репараційних позик"Відповідаючи на питання про можливу участь Норвегії в проєкті надання Україні "репараційних позик" на базі заморожених активів Росії зокрема, щодо надання гарантій, Рейтан зазначила, що Норвегія наразі стежить за розвитком подій і продовжує діалог із Європейським Союзом з цього питання.Раніше повідомлялось, що Норвегія оголосила про масштабну модернізацію свого 198-кілометрового кордону з Росією, включно з новими огорожами, системами спостереження та використання дронів для покращення моніторингу.Нагадаємо, у серпні стало відомо, що Норвегія виділяє приблизно сім мільярдів крон — близько 695,7 мільйона доларів на протиповітряну оборону. Ці системи постачаються до України з Німеччини..

Норвегія оголосила про масштабну модернізацію свого 198-кілометрового кордону з Росією, включно з новими огорожами, системами спостереження та використання дронів для покращення моніторингу.Про це повідомляє Dagens. За даними Департаменту поліції Норвегії, огорожі будуть встановлені в ключових точках, зокрема на Скафферхюллет, колишньому прикордонному пункті в Сер-Варангері, та Стурског, єдиному офіційному прикордонному пункті Норвегії з Росією.За словами чиновників, також будуть розгорнуті сучасні датчики та камери спостереження для моніторингу активності вздовж кордону. На окремих ділянках кордону для покращення повітряного спостереження можуть використовуватися дрони, заявила начальник поліції округу Фіннмарк Еллен Катрін Хетта, назвавши ці модернізації необхідними для "модернізації кордону".Тільки новий прикордонний паркан у Скафферхюллеті коштуватиме близько 400 тисяч євро. Осло вже забезпечило фінансування від Європейської Комісії у розмірі приблизно 16,4 мільйона євро для підтримки ширшого проєкту, який, як очікується, буде завершено до кінця 2024 року.Підполковник Руне Ріппон з Генерального штабу оборони Норвегії наголосив, що військові та поліція поглиблюватимуть свою співпрацю в рамках ініціативи щодо посилення кордонів."Ситуація з безпекою в Європі означає, що Норвегія вживає низку заходів для посилення прикордонного контролю", — сказав він.Хоча Норвегія не є членом ЄС, вона є частиною Шенгенської угоди та Європейської економічної зони, що дозволяє їй тісно співпрацювати з прикордонними та безпековими структурами ЄС. Видання Barents Observer повідомляло, що Норвегія вже почала будівництво вищого та безпечнішого паркану в Стурскогу на початку цього року у відповідь на те, що Осло вважає ескалацією загрози з боку Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Естонія готова в майбутньому розмістити на своїй території британські винищувачі F-35A, здатні нести ядерне озброєння. Відповідна заява естонського міністра оборони Ханно Певкура пролунала після того, як три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір країни..

Україна отримала нові катери Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії. На базі цієї техніки вже сформовано повний дивізіон.Про це повідомив командувач Військово-морських сил Збройних сил України віце-адмірал Олексій Неїжпапа."Нещодавно Військово-Морські Сили України отримали Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії. Такі катери вже перебувають на озброєнні нашого флоту, і тепер їх стало ще більше — сформовано повний дивізіон на базі цієї техніки", — розповів він.За його словами, катери CB90 входять до числа найкращих у світі та використовуються у багатьох країнах, зокрема в державах-членах НАТО. Вони призначені для виконання різноманітних завдань: від десантування особового складу й оборони узбережжя до патрулювання та захисту цивільного судноплавства."Катери оснащені відповідно до вимог сучасної війни на морі, а екіпажі пройшли повну підготовку для ефективного використання всіх можливостей техніки. Особисто протестував Combat Boat 90 у дії. Переконаний, що ці катери стануть потужним інструментом у руках наших воїнів. Постачання цієї техніки — ще один результат спільної роботи в межах Коаліції морських спроможностей України, створеної для посилення потенціалу Військово-морських мил. Вдячний партнерам за рішучу підтримку, довіру та спільне бачення майбутнього", — додав Неїжпапа.CB90 — надзвичайно швидкий і маневрений катер, здатний виконувати дуже різкі повороти на високій швидкості, зупинятися з максимальної швидкості до повної зупинки на відстані 2,5 довжини катера, а також змінювати кут нахилу корпусу під час руху. Його мала вага, невелика осадка та два водомети дозволяють йому розвивати швидкість до 40 вузлів (74 км/год) на мілководних прибережних водах. Катер вміщує 21 повністю екіпірованого бійця та до 4,5 тонн вантажу.Корпус виготовлений з алюмінію, довжина становить 14,9 метра, водотоннажність 18—23 тонни, максимальна ширина 3,85 метра. CB90 озброєний трьома турелями, що розміщені позаду рубки та по одній на кожному борту. В них може бути встановлений великокаліберний 12,7-мм кулемет Browning M2HB або ж 40-мм автоматичний гранатомет. Крім того, для проведення ударних або диверсійних місій катер може бути озброєний легкими протикорабельними ракетами RBS 17 SSM (Hellfire), а також перевозити чотири морські міни вагою 2,8 т або шість глибинних бомб.Нагадаємо, раніше Швеція виділила 35 мільйонів євро через Світовий банк для допомоги Україні з наближенням зими.Також 12 жовтня стало відомо, що Нідерланди передали Україні протимінний корабель типу Alkmaar. До кінця року очікується передача ще одного такого судна..

Арктичний архіпелаг Нова Земля став місцем, звідки Росія здійснила випробувальний запуск крилатої ракети "необмеженої дальності" "Буревісник". Ця територія адміністративно входить до Архангельської області Російської Федерації.Про це розповів керівник розвідувальної служби Норвегії віце-адмірал Нільс Андреас Стенсьонес у коментарі журналістам агенції Reuters."Ми можемо підтвердити, що Росія провела новий випробувальний пуск крилатої ракети великої дальності Skyfall (це назва "Буревісника" за класифікацією НАТО) на Новій Землі", — сказав Стенсьонес.Детальніших подробиць віце-адмірал не розкрив, запевнивши, що факт місця пуску ракети стовідсотковий.Що відомо про випробування "Буревісника"Росія оголошувала про випробування крилатої ракети 9М730 "Буревісник" за участю російського диктатора Володимира Путіна. За словами представників Кремля, тест відбувся 21 жовтня, політ тривав 15 годин, ракета пролетіла 14 000 кілометрів зі швидкістю близько 933 км/год.Путін назвав систему "унікальним виробом" і розпорядився підготувати інфраструктуру для її застосування. Підготовку до випробувань фіксували ще в серпні, а сам проект працює з 2001 року."Буревісник" позиціюють як крилату ракету з ядерною силовою установкою та майже глобальною дальністю. Однак західні дослідники стверджують, що Росія проводила декілька десятків випробувань, з яких успішними вважають лише один-два.Архіпелаг Нова Земля — це віддалений і стратегічно важливий регіон Росії в Північному Льодовитому океані між Баренцевим і Карським морями. Він включає два великих острови — Північний і Південний, а також велику кількість малих островів.Загальна площа архіпелагу — понад 83 000 квадратних кілометрів, а його довжина з південного заходу на північний схід сягає 925 кілометрів.Архіпелаг адміністративно входить до складу Архангельської області Росії та є закритим адміністративно-територіальним утворенням. Його адміністративний центр — селище Бєлуш'я Губа.У радянський період архіпелаг використовували для проведення ядерних випробувань, що залишило слід в екологічній ситуації регіону. Там проводять роботи з очищення території від радіоактивних забруднень, зокрема затоплених твердих радіоактивних відходів.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, країна-агресорка знову вдалася до відкритих ядерних погроз у межах своєї стратегії тиску на США та їхню підтримку України. В цьому контексті якраз використовують залякування "Буревісником"..

Норвегія надасть Україні додаткову допомогу для закупівлі газу. Наразі триває робота щодо збільшення запасів блакитного палива.Про це повідомила міністр енергетики Світлана Гринчук в ефірі телемарафону."Ми вдячні партнерам, європейським країнам та міжнародним фінансовим інституціям, які допомагають нам у нарощуванні обсягів природного газу", — сказала вона.За словами посадовиці, Норвегія надасть Україні додаткову допомогу для закупівлі газу. Зокрема, сьогодні прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, його країна виділила додатковий пакет енергетичної допомоги на близько 150 мільйонів доларів для закупівлі газу взимку. Це вже третій пакет енергетичної допомоги з боку Норвегії цього року. Тепер загальний внесок становить близько 400 мільйонів доларів."Ми й надалі продовжимо комунікувати з партнерами, щоб віднайти ресурс та імпортувати якомога більше природного газу", — зазначила Світлана Гринчук. Нагадаємо, 16 жовтня війська країни-агресорки вшосте з початку жовтня масовано атакувала газову інфраструктуру України. Зафіксовано значні пошкодження. Відтак, українців закликали ощадливо використовувати газ.Варто зауважити, що в Україні підвищення вартості тарифів на газ найближчим часом не очікується. Зокрема, ціни на блакитне паливо не зростатимуть до 31 березня 2026 року, що дозволить уникнути додаткового навантаження на сімейні бюджети..

Україна отримає від Норвегії вагому енергетичну підтримку. Йдеться про 150 мільйонів доларів, які спрямують на закупівлю газу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підсумовуючи зустріч з премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере."Сьогодні маємо новий пакет енергетичної підтримки від Норвегії, вже третій у цьому році, — близько 150 мільйонів доларів для закупівлі газу взимку. Енергетична підтримка надзвичайно важлива", — зазначив гарант.Зеленський подякував Норвегії за цю допомогу. Під час розмови зі Стере президент також розповів про наслідки сьогоднішнього російського обстрілу. "Дякую за солідарність і співчуття. Ми обговорили потреби України в системах ППО, ракетах до них та інші кроки, які можуть зміцнити Україну взимку", — зауважив він.Також говорили про оборонну співпрацю — виробництво дронів і ракет, розширення ініціативи PURL. Скоординували також позиції та зустрічі, які відбудуться цього тижня у Європі."Дуже вдячні за велику підтримку норвезького народу — системи протиповітряної оборони, ракети для цих систем. Усе це рятує життя людей", — наголосив Зеленський.Як відомо, 22 жовтня президент Володимир Зеленський прибув до Норвегії. Наступною країною, яку відвідає український лідер, стане Швеція.Нагадаємо, в Україні підвищення вартості тарифів на газ найближчим часом не очікується. Зокрема, ціни на блакитне паливо не зростатимуть до 31 березня 2026 року, що дозволить уникнути додаткового навантаження на сімейні бюджети.Додамо, керівник "Укренерго" Віталій Зайченко 21 жовтня заявив, що упродовж наступних 10 днів тепло має з’явитися в домівках українців. Наразі ж різке зниження температур призвело до збільшення споживання електроенергії більш ніж на 20% від початку місяця..

У середу, 22 жовтня, президент Володимир Зеленський прибув до Норвегії. Наступною країною, яку відвідає український лідер, стане Швеція.Про візит до Норвегії повідомила прес-служба норвезького уряду.Там зазначили, що Зеленського у військовому аеропорту "Ґардермуен" зустрів прем'єр-міністр країни Йонас Гар Стере. Їхня розмова відбулася на летовищі через обмеження в часі."Я щиро вітаю президента України Володимира Зеленського та першу леді Олену Зеленську. Норвегія підтримує Україну в її прагненні до міцного та справедливого миру, якого заслуговує український народ", — заявив очільник уряду Норвегії.Разом із президентом України до Норвегії прибули його дружина, перша леді Олена Зеленська, а також міністр закордонних справ Андрій Сибіга, які залишаться в Осло на декілька днів.Сьогодні ж президент відвідає Швецію та зустрінеться з прем'єр-міністром країни Ульфом Крістерссоном.Очікується, що під час зустрічі лідери обидвох держав обговорять війну Росії проти України та двосторонню оборонну співпрацю між Швецією й Україною.Раніше деякі медіа інформували, що 23 жовтня Володимир Зеленський візьме участь у саміті Європейської Ради в Брюсселі.У коментарі Суспільному один із європейських посадовців прямо не підтвердив участі Зеленського в цьому заході, але зазначив: "справді, є така можливість, адже голова Євроради Антоніу Кошта запросив його".Нагадаємо, що 21 жовтня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із прем'єр-міністром Іспанії Педро Санчесом. Лідери обговорили низку важливих питань..

Норвезькі винищувачі F-35 перехопили російський літак-розвідник Іл-20 над Баренцевим морем. Інцидент стався 20 жовтня.Про це пише видання Handelsblatt, посилаючись на заяву Повітряних сил Норвегії."НАТО знову підняло до тривоги два винищувачі Eurofighter через російський військовий літак над Балтійським морем", — йдеться у повідомленні.За даними Повітряних сил, літак був російським розвідувальним літаком Іл-20М. Його виявили за допомогою візуальної ідентифікації. Після цього з авіабази Евенес у межах операції швидкого реагування направили винищувачі F-35.Видання Altaposten пише, що жителі міста Алта чули звуки схожі на вибухи. Це сталося в той момент, коли літаки F-35 пронеслися над містом.Варто зауважити, що винищувачі Альянсу час від часу перехоплюють російські військові літаки біля повітряного простору НАТО. До того ж, 28 вересня на півночі Норвегії пасажирський рейс Norwegian з Осло до Бардуфосса був змушений повернутися через виявлення дрона в повітряному просторі.Нагадаємо, наприкінці вересня видання Bloomberg писало, що європейські дипломати попередили Кремль, що НАТО готове відповісти повною силою на порушення свого повітряного простору, зокрема збиваючи російські літаки..

Україна та країни Північної Європи започаткували Скандинавсько-Балтійську ініціативу. Йдеться про посилення підготовки та оснащення українських воїнів.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На полях 31 засідання UDCG разом із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком підписали відповідний меморандум про взаєморозуміння", — зазначив він.За його словами, загалом до ініціативи долучаться Україна та дев’ять країн Півночі та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща та Швеція."Мета цієї угоди — створити спільну структуру підтримки України через підготовку та оснащення українських військових в межах міжнародної операції "Легіо", — пояснив український міністр.Він констатував, що ініціатива передбачає:проведення навчання українських військових інструкторами країн-партнерів;оснащення різних українських підрозділів озброєнням в об'ємах еквівалентних розмірам бригади;підготовку на території Польщі;зміцнення партнерства України з країнами Скандинавії та Балтії у сфері безпеки й оборони."Вдячний країнам Півночі та Балтії за солідарність та послідовну, потужну підтримку. Щиро дякую Норвегії за допомогу та готовність розвивати нашу співпрацю", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше український міністр оборони заявив на 31 засіданні Контактної групи "Рамштайн", що Україні для перемоги у війні потрібна відповідна зброя. Передусім важливо отримувати від партнерів перехоплювачі, системи протиповітряної оборони та ракети..

У п’ятницю, 10 жовтня, Нобелівський комітет оголосив лауреатку премії миру 2025 року. Нею стала венесуельська політикиня Марія Коріна Мачадо "за невпинну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та за її боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії".Про це повідомила прес-служба Фонду Нобеля.Що відомо про Марію Коріну МачадоВона — венесуельська політикиня, громадська діячка, депутатка Національної асамблеї Венесуели (2011-2014), засновниця та колишня голова благодійної організації "Сумате".Жінка кандидувала під час президентських виборів у Венесуелі 2012 року. Вона протистояла соціалістичному уряду Ніколаса Мадуро. Мачадо була однією з провідних фігур під час венесуельських протестів 2014 проти його уряду.Пізніше, 30 червня 2023 року, уряд Венесуели позбавив опозиційну венесуельську політикиню права обіймати посаду терміном на 15 років через її лідерство в антиурядових протестах. Їй заблокували участь у виборах 2004 року, вона підтримала альтернативного кандидата від опозиції Едмундо Гонсалеса Уррутія.Номінанти на Нобелівську премію миру 2025 рокуМачадо оголосили лауреатом Нобелівської премії миру насамперед за її зусилля з просування демократії у Венесуелі.Загалом на премію миру цього року висували 338 кандидатів, з яких 244 — окремі особи, а 94 — організації. Це значне збільшення порівняно з минулим роком. Найбільша ж кількість фіксували 2016 року, коли висунули 376 кандидатів.Серед можливих претендентів на цьогорічну Нобелівську премію миру називали низку міжнародних організацій і правозахисників. Серед них — УВКБ ООН, ЮНІСЕФ, "Червоний Хрест", "Лікарі без кордонів", а також суданська ініціатива Emergency Response Rooms.Серед індивідуальних кандидатів — гонконзька активістка Чоу Хан-дун, яка перебуває під арештом за участь у демократичних протестах, канадський правозахисник Ірвін Котлер, відомий своєю боротьбою за права людини та протидією антисемітизму. Також згадуються НАТО та Міжнародний кримінальний суд.Трамп може образитисяДуже хотів отримати Нобелівську премію миру президент США Дональд Трамп, але його шанси на перемогу називали невисокими, зокрема, через політичні суперечки.Багато країн і організацій висунули Трампа на премію миру, хоча критики вважали, що його дії не відповідають критеріям лауреата.Трамп заявив, що для США буде "образою", якщо він не отримає Нобелівську премію миру, адже, за його словами, саме він "зупинив сім глобальних конфліктів".Політик не приховує заздрості до колишнього президента США Барака Обами, який став лауреатом 2009 року, й іронізує, що нагороду тому дали лише "за перемогу на виборах".Нагадаємо, що 29 вересня народні депутати зареєстрували у Верховній Раді звернення до Нобелівського комітету. Деякі українські народні обранці пропонували висунути президента США Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру.

Норвегія відправляє до Польщі свої винищувачі F-35. Головна мета — посилити оборону східного флангу Північноатлантичного альянсу.Про це повідомляє Polskie Radio24. За даними журналістів, норвезькі винищувачі будуть готові збивати російські дрони та літаки у разі порушення кордону. База норвезьких пілотів буде розташована поблизу Познані."Наша місія в Польщі полягає передусім у захисті території НАТО від повітряних загроз. Ми будемо готові перехоплювати об’єкти, що порушують польський повітряний простір", — заявив заступник міністра оборони Норвегії Андреас Флаам.Водночас остаточне рішення про застосування зброї ухвалюватиме НАТО. Норвезький посадовець додав, що військова присутність союзників у країнах-сусідах Росії значно зросла."Ми посилили спостереження та стримування на східному фланзі (Альянсу, — ред.). Військова присутність союзників у країнах, що межують з росією, значно зросла", — зазначив заступник міністра.Нагадаємо, раніше українські військові знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії. Це відбулося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації. Додамо, з 1 жовтня 2025 року розпочалися навчання пілотів дронів-перехоплювачів в "Академії Генерала Черешні". Це практична програма навчання й оперативної підтримки підрозділів, які протидіють безпілотникам ворога.