# Норвегія

У середу, 9 вересня, президент України Володимир Зеленський разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере провів важливі переговори з керівниками провідних оборонних компаній країн-партнерів. Головною темою зустрічі стала розробка масштабної антибалістичної програми FREYJA, покликаної захистити європейський континент.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Що передбачає проєкт FREYJAЗа словами Зеленського, ключовою метою міжнародних переговорів стало створення інтегрованого захисту від ракетних та повітряних загроз для усієї Європи. Програма FREYJA об'єднує зусилля дев'яти країн: України, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції та Великої Британії.Під час зустрічі за участі норвезького прем’єра Йонаса Гара Стере українська сторона узгодила дорожню карту дій з очільниками оборонних гігантів, серед яких FirePoint, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener та Leonardo.Український лідер зауважив, що учасники переговорів чітко розмежували відповідальність між політичними лідерами, урядовцями та безпосередніми розробниками й виробниками озброєння для якнайшвидшого отримання перших практичних результатів.Захист неба як спільний пріоритетГлава держави висловив подяку норвезьким партнерам за організацію майданчика для переговорів, а також усім учасникам за готовність до об'єднання технологій та ресурсів."Вдячний Норвегії за цю зустріч. Дякую партнерам за готовність працювати разом. Захист європейського неба — це наша спільна справа", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше секретар Ради національної безпеки й оборони Ігор Клименко доповів президенту Володимиру Зеленському про підготовку питань до розгляду на Ставці, зокрема щодо спільної антибалістичної програми FREYJA та розвитку додаткових діпстрайкових спроможностей..

У вівторок, 8 вересня, ввечері в Осло президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Головна тема — допомога в посиленні української протиповітряної оборони.Про це повідомив сайт Офісу президента України."Очільник української держави висловив співчуття у зв’язку зі смертю Його Величності Короля Норвегії Гаральда V. Президент зазначив, що для нього важливо бути присутнім на церемонії прощання 9 вересня, бо Україна дуже цінує всю підтримку з боку королівської родини та всього норвезького народу", — йдеться в повідомленні.Передусім під час зустрічі говорили про посилення української ППО. Володимир Зеленський поінформував про наші потреби в ракетах-перехоплювачах, насамперед для систем "Петріот"."Україна розраховує на підтримку з боку Норвегії, зокрема, через механізм PURL, де ця країна є лідером за внесками. Крім того, важлива й подальша робота над антибалістичною програмою FREYJA", — зазначили в президентському офісі.Лідери України та Норвегії обговорили також попередні результати й узгодили подальшу роботу за цими напрямками."Детально йшлося й про підготовку України до проходження зими. Минулого року Норвегія надала значну енергетичну допомогу Україні", — зауважили в Офісі президента.Володимир Зеленський і Йонас Гар Стере обговорили потреби України та можливості Норвегії надати необхідну підтримку й цього року.Президент України та прем’єр-міністр Норвегії також скоординували дипломатичні кроки на найближчий час."Дякую Йонасу Гару Стере за зустріч і незмінну підтримку нашого народу", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що у вересні відбудеться зустріч президентів України та США Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Зараз триває ретельна підготовка таких перемовин..

У вівторок, 8 вересня, президент України Володимир Зеленський разом із дружиною Оленою розпочали робочий візит до Норвегії. Під час поїздки глава держави візьме участь у траурній церемонії та проведе серію критично важливих переговорів щодо посилення української протиповітряної оборони та розробки новітніх оборонних систем.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Церемонія прощання та ключові переговориЗеленський оголосив про початок візиту та окреслив його головні завдання: "Разом з Оленою прибули до Норвегії. Попереду важливі заходи. Завтра від усіх наших людей висловимо вдячність Норвегії під час церемонії прощання з Його Величністю Королем Гаральдом V".Окрім участі в офіційних траурних заходах, програма візиту передбачає важливий блок переговорів із керівництвом країни та представниками оборонного сектору."Також сьогодні зустрінуся з Прем'єр-міністром Йонасом Гаром Стере. Говоритимемо про продовження підтримки України. Головне питання — посилення ППО та допомога в інших сферах, які важливі для проходження зими. Звісно, разом із Йонасом проведемо зустріч із компаніями, які працюють над розробкою антибалістичної системи FREYJA. Дякую всім, хто допомагає Україні", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, Україна зробила потужний крок до зміцнення власного оборонно-промислового комплексу та отримала дозвіл на власне виробництво далекобійної зброї від ключових західних партнерів. Велика Британія та Франція офіційно погодилися передати спеціальну ліцензію для виготовлення ракет Storm Shadow та SCALP на українських потужностях..

У п'ятницю, 28 серпня, у віці 89 років помер король Норвегії Гаральд V. Монарх перебував на престолі понад 35 років і був найстаршим главою держави в Європі.Про це повідомив Королівський палац Норвегії. Гаральд V помер о 06:35 за місцевим часом у Національній лікарні в Осло, де понад тиждень проходив лікування від гемолітичної анемії.Напередодні у королівському домі повідомляли про значне погіршення стану монарха. Поруч із ним перебували королева Соня, кронпринц Гокон та інші члени родини.Після смерті Гаральда V норвезький престол має успадкувати його 53-річний син Гокон, який під час хвороби батька виконував обов'язки регента.Гаральд V народився 21 лютого 1937 року поблизу Осло. Після вторгнення нацистської Німеччини до Норвегії 1940 року він разом із родиною виїхав до США, а після завершення війни повернувся на батьківщину.Однією з головних заслуг Гаральда V вважають модернізацію монархії. За його правління королівська родина стала відкритішою для суспільства, а сам монарх здобув репутацію "народного короля".Ще до сходження на престол Гаральд порушив королівську традицію, одружившись 1968 року із Сонею Гаральдсен, яка не належала до аристократії. Він роками домагався дозволу на шлюб і заявив батькові, що не одружиться з іншою жінкою. Згодом їхній приклад відкрив шлях до подібних шлюбів у норвезькій королівській родині.Одним із найважчих періодів його правління стали теракти 22 липня 2011 року, коли Андерс Брейвік убив 77 людей в Осло та на острові Утоя. Після трагедії король звернувся до країни та висловив співчуття родинам загиблих.Гаральд V також виступав за толерантність і рівність, наголошуючи, що Норвегія об'єднує людей різного походження, віросповідання та сексуальної орієнтації. Крім того, протягом 20 років він очолював норвезьке відділення Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).Останніми роками через проблеми зі здоров'ям король поступово скорочував кількість офіційних обов'язків. У 2024 році йому встановили кардіостимулятор після хвороби під час закордонної подорожі.Нагадаємо, 25 серпня у Сполучених Штатах Америки померла відома кантрі-співачка, авторка пісень Доллі Партон. Їй було 80 років..

У неділю, 23 серпня, президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре в Києві підписали декларацію про стратегічне партнерство, зокрема, в галузі оборони й енергетики.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він зазначив, що разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере вони підписали угоду про оборонну співпрацю у форматі Drone Deal.Також Україна та Норвегія підписали декларацію про стратегічне партнерство — угоду "Єлизавета", названу на честь доньки князя Ярослава Мудрого, яка була королевою Норвегії."Ці документи зміцнюють фундамент довгострокового партнерства між нашими країнами в обороні, енергетиці та стійкості наших людей", — пояснив український президент.Він також окремо подякував за рішення зберегти високий рівень підтримки та виділити близько дев’яти мільярдів доларів на 2027 рік."Дякую Йонасу Гару Стере, уряду та всьому норвезькому народу за підтримку з перших днів повномасштабного російського вторгнення", — підсумував Володимир Зеленський.Співпраця в енергетичній сфері й надалі полягатиме у наданні Норвегією підтримки для захисту критичної енергетичної інфраструктури України. Осло продовжуватиме сприяти відновленню й оновленню зруйнованої енергетичної інфраструктури та зменшенню вразливості українського енергопостачання."Це партнерство складається з трьох основних частин: оборони, енергетики та стійкості. У всіх цих сферах Україна має важливий досвід, який має велику цінність для Норвегії. Водночас ми можемо поділитися компетенцією, яка буде корисною для України", — пояснив Стьоре.Нагадаємо, що сьогодні прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала міжнародних партнерів передати Україні ракети до систем протиповітряної оборони Patriot. Вона звернулася до всіх західних союзників Києва..

Норвегія у 2027 році наддасть Україну військову, гуманітарну та фінансову допомоги. На це буде виділено дев'ять мільярдів доларів США.Про це заявив прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час виступу на церемонії підняття Державного Прапора, передає "Укрінформ"."Підтримка Норвегії триватиме, її підтримують усі партії в парламенті. У 2027 році ми збережемо допомогу на тому самому рівні, що й цього року, — приблизно дев'ять мільярдів доларів США. Ця підтримка є широкою: військовою, гуманітарною та фінансовою. Вона відповідатиме українським пріоритетам", — заявив норвезький прем'єр.Водночас посадовець додав, що підтримка України та її відбудова є не лише допомогою, а й інвестицією у безпеку Європи. Також він вважає, що Норвегія та Україна мають підписати декларацію про стратегічне партнерство. За його словами, документ переведе двосторонню співпрацю на довгострокову основу."Це партнерство на взаємну користь", — наголосив Стере.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію.Читайте також: Росіянам в’їзд заборонено: який подарунок ЄС може зробити Україні до Дня незалежності.

У неділю, 23 серпня, до Києва офіційним візитом прибули лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії та Норвегії.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. З нами наші союзники. Сьогодні вранці я мав задоволення вітати лідерів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Норвегії, а також інших високопосадовців на київському залізничному вокзалі", — наголосив він у своєму дописі у соцмережі X.За словами дипломата, партнери проведуть двосторонні та багатосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським, за результатами яких буде оголошено про важливі рішення.. Водночас президент Литви Гітанас Науседа, заявив, що під час візиту до Києві візьме участь в обговореннях з союзниками з країн Північної Європи та Балтії, а також у засіданні "Коаліції охочих"."Щойно прибув до Києва. Протягом наступних двох днів я приєднаюся до заходів з нагоди Дня прапора України та Дня Незалежності, зустрінуся з президентом та братиму участь у дискусіях з нашими союзниками з Північної та Балтійської країн, а також у зустрічі "Коаліції охочих". Ми стоїмо поруч з Україною сьогодні — коли вона відзначає Національні дні — і завжди", — зазначив литовський лідер.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію..

У четвер, 6 серпня, президент України Володимир Зеленський обговорив із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере захист від російських ударів. Також вони поговорили про реалізацію програми FREYJA.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Вдячний Норвегії за готовність допомогти і з постачанням засобів протиповітряної оборони", — зазначив він.Також, за його словами, ця північноєвропейська країна допомагає і в роботою з партнерами, які мають відповідні антибалістичні спроможності."Намагаємося максимально прискорити всі процеси: можливості для захисту наших людей потрібні щодня", — констатував український президент.Він поінформував Йонаса Гара Стере про реалізацію програми FREYJA та графік наших наступних кроків."Норвезькі представники залучені до роботи, і ми цінуємо їхній внесок. Скоординували й нашу активність на серпень. Розраховуємо вийти на важливі двосторонні домовленості в межах стратегічного партнерства між нашими країнами. Дякую, Норвегіє! Дякую, Йонасе!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні під час наради він запевнив, що Україна розвиває власну систему захисту від балістичних загроз. За його словами, 2026-2027 років країна досягне необхідних результатів у розвитку балістичних і антибалістичних спроможностей.Нагадаємо, що 13 липня під час звернення до Антибалістичної коаліції президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що вже за 12 місяців новітню систему протиповітряної оборони FREYJA можна буде побачити у роботі..

У середу, 29 липня, президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стере. Вони обговорили результати візиту українського лідера до Вашингтона, а також дипломатичні важелі миру та безпекові ризики, зокрема, взимку.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дякую, Йонасе, за незмінну підтримку та готовність працювати разом", — наголосив він.Український президент поінформував про те, як усе пройшло у Вашингтоні під час зустрічі з Дональдом Трампом та інших американськими посадовцями."Хороші були зустрічі, є дипломатичний прогрес. Дуже розраховуємо, щоби були практичні результати, і захист від балістики — це перший пріоритет, щоденна потреба", — зауважив президент України.За його словами, ракети для "петріотів" і наші спільні виробництва — це те, що рятує життя людей. Важливо, щоби залишався цей антибалістичний позитив з Америкою.З норвезьким лідером також обговорили можливості підштовхнути Росію до дипломатії. Ризики теж обговорили — передусім те, що може відбуватися взимку."Вдячний Норвегії за готовність підтримати нашу енергетичну стійкість, посилення України перед цією зимою. Узгодили й графік зустрічей. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні також український президент зустрівся з польським прем'єр-міністром Дональдом Туском у Любліні. Вони обговорили інвестиції в Україну, співпрацю у сфері протиповітряної оборони та ще деякі питання..

У Баренцевому морі на півночі Норвегії виявили уламки, які, найімовірніше, належать російській ракеті. Місцеві військові експерти заявили, що це становить небезпеку для людей.Про це повідомили норвезькі журналісти з NRK. Вони уточнили, що знахідку випадково помітили рибалка Кеннет Стенсен і фотограф природи Мортен Госванд біля узбережжя Фіннмарку.За інформацією медійників, чоловіки розуміли, що на морському дні можна натрапити на різні предмети, але знайти частину ракети стало несподіванкою."Ми знаємо, що можемо знайти на дні моря різні речі. Але саме ракета — це трохи моторошно", — розповів журналістам Стенсен.Фотограф Госванд додав, що знайдені уламки мали довжину близько 1,5 метра. Після знахідки чоловіки повідомили про неї Збройні сили Норвегії. До місця прибули представники берегової охорони, однак оглянути уламки не вдалося — їх уже змило в море.За словами представника оперативного штабу Збройних сил Норвегії Бриньяра Стурдала, поява подібних об’єктів у Баренцевому морі не є незвичною.Він пояснив, що Росія проводить випробування у прилеглих районах, а уламки можуть прибивати до норвезького узбережжя. За словами Стурдала, уламки можуть становити небезпеку для людей."Якщо такий об’єкт перебуває у морі, то це вже становить певну небезпеку. Крім того, ми не можемо гарантувати, що в ньому не залишилося пального чи вибухових речовин", — зауважив представник оперативного штабу.Він закликав людей бути обережними, якщо вони натрапляють на подібні предмети, та оперативно повідомляти про знахідки відповідні служби.Нагадаємо, що 12 квітня цього року в Естонії знайшли фрагмент, імовірно, українського безпілотника. Його виявив місцевий мешканець у Ляені-Вірумаа на пляжі Кальві..

Представники норвезької неурядової організації "Fritt Ukraina" передали бойовим підрозділам Державної прикордонної служби України нову партію технічної допомоги.Про це повідомила Держприкордонслужба.До гуманітарного вантажу увійшли транспортні засоби, зарядні станції, безпілотники та термінали Starlink. У ДПСУ зазначили, що ця техніка безпосередньо впливає на ефективність виконання бойових завдань і безпеку українських військовослужбовців на передовій.У відомстві наголосили, що співпраця з міжнародними благодійними організаціями залишається важливою складовою підтримки українських прикордонників.. "Fritt Ukraina" вже не вперше демонструє солідарність з Україною, і кожна така допомога має конкретний результат на полі бою", — зауважили у Держприкордонслужбі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Норвегія надасть Україні додаткові три мільярди норвезьких крон на посилення протиповітряної оборони. Кошти спрямують, зокрема, на закупівлю ракет для систем Patriot.Читайте також: Військова допомога: Зеленський назвав ключові пріоритети України.

Норвегія надасть Україні додаткові три мільярди норвезьких крон на посилення протиповітряної оборони. Кошти спрямують, зокрема, на закупівлю ракет для систем Patriot.Про це повідомив уряд Норвегії. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, що Україна щодня протистоїть російським атакам по цивільних, містах і критичній енергетичній інфраструктурі.За його словами, українська ППО здатна зупиняти більшість дронів і крилатих ракет, однак країні потрібно посилити захист від балістичних ракет."Це один із найнагальніших пріоритетів України. Тому Норвегія зараз виділяє три мільярди крон на протиповітряну оборону", — заявив Стере.Норвегія разом із Данією, Німеччиною та Канадою замовлятиме нові ракети Patriot безпосередньо у виробника в США. Також Осло продовжить підтримку програми PURL, через яку НАТО координує фінансування та передачу Україні сучасного американського військового обладнання.Через тривалі строки виробництва частини ракет Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже мають їх у наявності, щоб швидше передати їх Україні.Міністр оборони Норвегії Торе Сандвік зазначив, що Patriot є ефективною системою, здатною протидіяти різним загрозам, зокрема балістичним ракетам.Уряд Норвегії також повідомив, що виділяє кошти для можливої участі в українській ініціативі зі створення окремої системи захисту від балістичних ракет.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки..

Норвезька гуманітарна організація Norwegian People’s Aid тимчасово зупинила всі поточні операції з розмінування в Україні. Рішення ухвалили після російського удару на Херсонщині, внаслідок якого загинули двоє співробітників організації, ще четверо дістали поранення.Про це повідомила Norwegian People’s Aid. Атака сталася 24 червня близько 12:50 у селі Новопетрівка Високопільської громади. Усі загиблі та постраждалі були громадянами України.Один із працівників, 24-річний фахівець із розмінування, загинув на місці. Другого, 25-річного співробітника, у критичному стані доправили до лікарні, де він помер від отриманих травм.Ще четверо членів команди зазнали поранень середньої тяжкості. За даними організації, загрози їхньому життю наразі немає.Обставини удару перевіряютьУ Херсонській обласній військовій адміністрації заявили, що працівників гуманітарної організації атакували російською ракетою "Іскандер-М". Водночас Norwegian People’s Aid зазначила, що продовжує перевіряти цю інформацію та встановлювати точні обставини удару.Після атаки організація негайно призупинила роботи з розмінування по всій Україні, щоб убезпечити персонал. Її українська програма наразі зосереджена на реагуванні на кризу та підтримці постраждалих колег і їхніх родин.Генеральний секретар Norwegian People’s Aid Раймонд Йохансен заявив, що напад демонструє небезпеку роботи гуманітарних працівників під час війни:"Ця атака показує, наскільки небезпечно бути гуманітарним працівником під час війни. На жаль, це частина тривожної тенденції: гуманітарні організації, такі як наша, захищені міжнародним правом, але стають мішенню все частіше. Зрештою, це впливає на цивільне населення, яке залежить від нашої допомоги".Зазначимо, Norwegian People’s Aid розпочала роботу в Україні у 2022 році. Організація займається гуманітарним розмінуванням, очищенням територій від вибухонебезпечних предметів і навчанням населення правилам мінної безпеки. Також вона реалізує програми захисту цивільних і протидії сексуальному та гендерно зумовленому насильству.Про терміни відновлення операцій із розмінування в Україні організація поки не повідомила.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що російські загарбники здійснюють цілеспрямовані дії для штучного створення масштабного спалаху небезпечного інфекційного захворювання у південних регіонах нашої держави. На окупованих землях зафіксовано масове неконтрольоване поховання решток заражених тварин із грубим нехтуванням базовими санітарними правилами..

Норвегія виділить 1,2 мільярда норвезьких крон на розробку та закупівлю морських безпілотників для України.Про це йдеться в офіційній заяві уряду країни. Зазначається, що фінансування здійснюється в межах програми підтримки "Нансен" — комплексної норвезької ініціативи цивільної та військової допомоги Україні обсягом 75 мільярдів норвезьких крон на 2023–2027 роки. Щорічний розподіл коштів здійснюється залежно від актуальних потреб України.У межах нової програми передбачається постачання морських дронів як через норвезьку, так і через українську оборонну промисловість. Безпілотні морські системи матимуть різні конфігурації та зможуть нести датчики, озброєння або навіть повітряні дрони.У норвезькому уряді зазначили, що такі системи сприятимуть захисту морських шляхів, зокрема експорту зерна та інших товарів через Чорне море, який залишається критично важливим для української економіки. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере наголосив на значенні морських технологій у підтримці України."Норвезька морська промисловість є світовим лідером. Я радий, що цей досвід також може бути використаний для підтримки боротьби України за свободу. Україна використовує морські безпілотники для розвідки, наступальних операцій та для захисту від російських атак", — зазначив він.Крім того, норвезький парламент за пропозицією уряду погодив продовження військової підтримки України у 2026 році на рівні 70 мільярдів крон. Уряд підкреслив, що ці кошти розподіляються у тісній координації з Києвом, щоб забезпечити їх максимально ефективне використання.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

У вівторок, 9 червня, у Таллінні президент Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."В останні місяці Україна дійсно перебуває в сильнішій позиції на полі бою завдяки нашій армії і завдяки вашій підтримці, яка є дуже важливою", — сказав Володимир Зеленський під час перемовин.Зазначається, що партнери наголосили на зміні позицій на фронті на користь України. Старе та Стубб також вважають, що підходи в дипломатії, заради активізації якої зараз усі працюють, мають виходити саме із цього.До того ж Зеленський проінформував про зустріч із лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини у форматі Е3 — Україна в Лондоні та розмову з представниками Президента США напередодні. Також сторони обговорили й посилення санкційного тиску на Росію, насамперед на її тіньовий флот."Володимир Зеленський наголосив, що Росія намагається компенсувати свої величезні втрати на полі бою ударами по українських містах і громадах. За словами Президента, ракети для нашої протиповітряної оборони є постійним пріоритетом. Лідери обговорили, як залучити додаткові постачання для України вже зараз, і роботу над розбудовою антибалістичного захисту Європи. Володимир Зеленський акцентував: важливо, щоб якнайшвидше запрацював європейський пакет фінансової підтримки для України. Сторони говорили й про європейську інтеграцію України та підтримку на цьому шляху, зокрема для якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів", — додали в ОП.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..