# мовний закон

Рішення влади Російської Федерації про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України — це черговий вияв геноцидної політики Москви.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України (МЗС)."Імперська Росія, яка систематично маніпулює мовним питанням для виправдання агресії, провадить цілеспрямовану політику русифікації, асиміляції, геноцидного винищення цілих народів, пригноблення інших культур, придушення національної ідентичності", — йдеться в повідомленні.Українські дипломати зауважили, що протягом століть Московія намагалася заборонити українську мову загалом понад 130 разів."Зрештою автори цих спроб згинули разом зі своїми указами, циркулярами та доносами, а українська мова пережила всіх гнобителів", — додали в МЗС України.У відомстві акцентували, що так само "зійдуть на пси" сучасні спроби продовжити царські репресії та сталінський лінгвоцид."Російським шовіністам, які вирішили вкотре "заборонити" українське слово на Херсонщині можемо відповісти словами великого уродженця Херсонщини Миколи Куліша: "Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!" — зазначили в МЗС.Вони наголосили, що зараз українська мова не беззбройна. За нею — сила українського війська та зброї. Тому всі російські "заборони" такі ж бутафорні та тимчасові, як і російська окупація. "Окупанти згинуть, а Чаплинка Куліша та решта Херсонщини, Запоріжжя та нашого Півдня були та будуть Україною. І коли російський чобіт забереться геть з української землі, вслід йому пролунає відбірне та міцне українське слово", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

У Києві перевірять організаторів концерту Вєрки Сердючки, під час виступу якої лунали російськомовні пісні. Влада зафіксувала грубе порушення українського законодавства.Про це на сторінці в Facebook повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Посадовець, коментуючи виступ 13 червня в Києві Вєрки Сердючки, наголосив, що російськомовним пісням не місце в українській столиці."Маємо ознаки грубого порушення статей 23 та 29 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" — у частині застосування державної мови у сфері культури та під час публічних заходів. Окрім того, у Києві з 2023 року офіційно діє мораторій на публічне використання російськомовного музичного продукту, який також було знехтувано", — йдеться у заяві Тараса Кременя.Уповноваженим прийнято рішення про відкриття заходу державного контролю щодо організатора публічного заходу. "Звертаюсь до Національної поліції України з метою належного реагування. Ми не дозволимо, щоб в українській столиці під прикриттям "розваг" знову легалізували мовну присутність держави-агресора. Це не просто про закон — це про національну гідність. І відповідальність буде", — наголосив Кремінь.Коли дозволено використовувати російську мовуУповноважений і захисту державної мови нагадав, що відповідно до пункту другої статті 23 мовного закону "мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України. "Положення цієї частини не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм", — додав посадовець.Нагадаємо, днями на концерті Verka Serduchka & Band у Києві прозвучали російськомовні пісні — зокрема "Всё будет хорошо" та "Дольче Габбана". Це обурило частину українців, й активісти поскаржилися мовному омбудсмену.Раніше народна артистка України Лариса Кадочникова, яка виконала роль Марічки у популярній кінострічці "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова, відмовилася говорити українською мовою та наголосила, що вона "багато зробила" для нашої держави.

Від початку цього року порушники мовного законодавства сплатили до місцевих бюджетів штрафи на суму майже 200 тисяч гривень. Однак при цьому самих порушень на території всієї України не стало менше.Про це розповів уповноважений із захисту державної мови в Україні Тарас Кремінь в інтерв’ю виданню "Лівий берег".За словами мовного омбудсмена, впродовж 2025 року на його адресу надійшли 1 182 звернення, за якими зараз проводять 420 заходів державного контролю, тобто виявляють ознаки порушення законодавства."За цей рік я особисто розглянув 252 справи про адміністративні правопорушення. Виніс 57 штрафів. У середньому це 3 400 гривень. Звичайно, там були й повторні 134 попередження. Близько 200 000 гривень сплатили порушники до місцевих бюджетів", — зазначив Кремінь.Окрім того, посадовець розповів, що порушень мовного законодавства в Україні не стало менше, адже постійно з'являються нові інтернет-ресурси та виникають нові мовні скандали.Кремінь також відзначив, що у 80% випадків після звернень громадян щодо порушення законодавства ситуація виправляється. Це, зокрема, стосується сфери обслуговування, зовнішньої реклами й освіти, інформації про товари та послуги."Тобто, скажімо, якщо вивіска була недержавною мовою, вона змінюється на українську — і на тому ситуація закривається", — додав мовний омбудсмен.Як відомо, закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Він зміцнює статус української мови як єдиної державної, а його статті вводилися поступово, щоб українська стала єдиною мовою в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.За порушення мовного законодавства карають попередженням або штрафом. Штраф за перше порушення мовного законодавства — від 3 400 до 8 500 гривень, а за повторне — від 8 500 до 11 900 гривень.Нагадаємо, у квітні Тарас Кремінь розповідав, що на порушення мовного законодавства з початку 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг надійшло зі столиці, а також Одеської та Харківської областей.

У четвер, 5 червня, Верховна Рада України ухвалила постанови, що змінюють назву 184 українських населених пунктів через невідповідність стандартам державної мови або через те, що вони містять "символіку російської імперської політики".Про це повідомила прес-служба українського парламенту. Йдеться про два документи — №11363, який підтримали 257 нардепів, і №13259, за який проголосували 258 депутатів.У постанові "Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови" перейменовано 165 окремих населених пунктів. Ідеться про Волинську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Київську, Кіровоградську, Луганську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську та Чернігівську області..Зокрема, місто Сорокине Довжанського району, що на Луганщині, перейменовано на місто Сорочине. Село Вячеславка на Запоріжжі стає В’ячеславка, село Каменка у Київській області — Кам’янка. Також змінено назви 18 селищ і 146 сіл.Постанова "Про перейменування окремих населених пунктів" перейменовує 19 населених пунктів (три селища та 16 сіл) Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Одеської, Тернопільської, Харківської та Хмельницької областей. Зокрема, село Петрове на Волині тепер називатиметься Цуцнів.Нагадаємо, що Верховна Рада України минулого року перейменувала понад 300 населених пунктів, назви яких містили символіку російської імперської політики або не відповідали стандартам державної мови.

У середу, 4 червня, український уряд схвалив концепцію Державної цільової національно-культурної програми сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні на 2026-2030 роки.Про це повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді України Тарас Мельничук. За його словами, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок."Концепція визначає стратегічні напрями, цілі та завдання для підвищення рівня володіння англійською мовою серед населення України", — зазначив він.Представник Кабміну в парламенті додав, що це відбуватиметься, зокрема, шляхом створення сприятливого інституційного, фінансового та кадрового забезпечення для реалізації заходів програми."Визначено Міністерство культури та стратегічних комунікацій державним замовником програми", — підсумував Тарас Мельничук.Як відомо, 23 травня, Кабмін затвердив постанову, згідно з якою англійська мова стала обов'язковою для низки освітніх посад. Це стосується вишів, коледжів, профтехів та наукових установ.Народний депутат Олексій Гончаренко оприлюднив перелік посад у сфері освіти та науки, претенденти на зайняття яких зобов'язані володіти англійською мовою. За постановою уряду, англійську мову повинні опанувати:у вишах — заступники керівників, декани, завідувачі кафедр, професори, науковці, керівники міжнародних підрозділів;у коледжах — заступники з міжнародки, керівники відділів, які працюють з іноземцями;у профтехах — методисти й адміністрація, яка відповідає за співпрацю з іншими країнами;у наукових установах — завідувачі аспірантур, керівники видавництв, старші наукові співробітники тощо.Нагадаємо, що 26 червня минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який офіційно закріпив англійську мову як одну з мов міжнародного спілкування в країні.

Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України. Це один із підсумків зустрічі міністра освіти та науки України Оксена Лісового та його першого заступника Євгена Кудрявця з міністеркою національної освіти Польща Барбарою Новацькою та послом України в Польщі Василем Бондарем.У межах чинного польського законодавства школи можуть запроваджувати викладання української мови за таких умов:за ініціативи батьків, які можуть написати відповідне звернення до адміністрації польської школи (у разі виникнення труднощів — можна повідомити про це посольство України в Польщі);якщо є кадрова спроможність, тобто вчитель української мови, якого можна працевлаштувати, а також сформована група учнів;за погодженням із директором школи та за згодою керівного органу."Розроблення програм для викладання української мови як другої іноземної в польських школах уже триває", — наголосили у відомстві.Окрім того, у польських школах передбачено низку форм підтримки, якими можуть скористатися українські учні:додаткові безплатні заняття з польської мови;додаткові заняття з певного предмета;навчання на підготовчому відділенні;допомога асистента вчителя, який знає мову країни походження;допомога міжкультурного асистента.У міністерстві додали: під час зустрічі польська сторона також повідомила, що розгляне можливість занесення української мови до переліку мов, які можна обрати для складання "екзамену восьмикласника" — обов’язкового для переходу на наступний рівень середньої освіти. Таке питання, можливо, врахують у межах запланованої реформи шкільної освіти Польщі на 2026-2027 роки."МОН спільно з партнерами працює над тим, щоб українські діти за кордоном не втрачали зв’язок з Україною та мали змогу вивчати українознавчі предмети!" — наголосили в українському відомстві.Нагадаємо, кандидати в президенти Польщі під час нещодавніх дебатів багато говорили про Україну. Зокрема, Рафал Тшасковський звинуватив опонента Кароля Навроцького в тому, що він повторює мову Путіна щодо деяких питань, які стосуються України.

На порушення мовного законодавства з початку 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг надійшло зі столиці, а також Одеської та Харківської областей.Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь."У першому кварталі 2025 року на адресу уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя надійшло 646 звернень громадян щодо порушення закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", — зазначив він.Найбільше повідомлень про порушення мовного законодавства надійшло з:міста Києва — 261 звернення;Одеської області — 84 звернення;Харківської області — 71 звернення;Дніпропетровської області — 69 звернень;Київської області — 22 звернення;Донецької області — 22 звернення."Сфера обслуговування й надалі залишається однією з найчутливіших. Так, від початку 2025 року на адресу уповноваженого надійшло 307 скарг щодо порушення мовного закону в тій сфері", — зазначив Кремінь.Зокрема, звернення стосувалися:інтернет представництв (відсутня українськомовна версія вебсайтів або завантажується за замовчуванням версія недержавною мовою за наявності українськомовної) — 175 повідомлень;надання послуг — 104 повідомлення;інформації про товари та послуги — 28 повідомлень.Значною також є кількість скарг щодо порушень у сферах:культури — 32 порушення;, медіа — 30 порушень;органів влади — 29 порушень;охорони здоров’я — 27 порушень.Кремінь зауважив, що проблеми з дотриманням мовного законодавства існують по всій Україні, але найбільше їх у столиці та містах-мільйонниках — Одесі, Харкові та Дніпрі."Столиця — стабільний лідер за кількістю скарг. Це вказує на необхідність з боку міської влади посилити контроль за виконанням мовного закону. Ще у квітні 2023 року Київрада затвердила Концепцію ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя столиці на 2023-2025 роки, але далі справи не пішли. Чим більше дієвих ініціатив, які посилюють механізми утвердження державної мови, тим сильніше Закон. Закликаю місцеву владу бути наступальними в питаннях захисту мовних прав громадян України", — зазначив він.Нагадаємо, у 2024 році уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав понад 2,3 тисячі звернень про порушення мовного закону. Торішній показник виявився на 37% нижчим, ніж у 2023 році, коли було зафіксовано 3,6 тисячі відповідних порушень та на 19% меншим, ніж у 2022 році.

Український уряд затвердив надбавку за володіння англійською мовою деяким категоріям людей. Її розмір складатиме 10% від окладу. Це відбуватиметься одразу після війни.Про це заявив представник уряду у Верховній Раді України Тарас Мельничук. Він уточнив, що документ визначає встановлення надбавки за володіння англійською мовою на рівні не нижче В2 за шкалою рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).Постанова набере чинності одночасно з набранням чинності частини 6 статті 4 закону "Про застосування англійської мови в Україні" (з дня припинення або скасування воєнного стану) та діятиме протягом чотирьох років.Крім того, народний депутат від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі повідомив, що під дію постанови потрапили такі категорії:військовослужбовці-контрактники;голови (заступники) місцевих державних адміністрацій;поліцейські (середній і вищий склад Нацполіції);особи начальницького складу інших правоохоронних органів і служб цивільного захисту;прокурори;керівники, члени виконавчого органу, члени наглядової ради (ради директорів) та інші посадові особи державних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50% належить державі;керівники державних наукових установ;керівники закладів вищої освіти;працівники сфери освіти та науки (керівникам установ, закладів, організацій).Нагадаємо, що наприкінці червня минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який офіційно закріплює англійську мову як одну з мов міжнародного спілкування в країні.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп планує підписати указ, який уперше в історії зробить англійську державною мовою в країні.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal. Журналісти ознайомилися з проектом указу. В ньому зазначається, що метою надання англійській мові статусу державної є сприяння єдності, підвищення ефективності роботи уряду та забезпечення громадянської активності.Документ насамперед скасує зобов’язання федеральних відомств надавати мовну допомогу неангломовним громадянам, але залишить за ними право надавати документи та послуги іншими мовами, крім англійської.За свою майже 250-річну історію США ніколи не мали державної мови на федеральному рівні. Водночас понад 30 штатів мають закони, де закріплений статус англійської як мови штату.У США розмовляють сотнями мов, що є побічним продуктом довгої історії країни, яка приймала іммігрантів з усього світу. При цьому майже 80% американців розмовляють тільки англійською.Крім того, для отримання громадянства США потрібно скласти тест, який демонструє вміння читати, писати та розмовляти англійською мовою.До речі, після вступу на посаду адміністрація Дональда Трампа закрила іспаномовну версію сайту Білого дому та припинила вести сторінки іспанською мовою в соцмережах.Нагадаємо, що вчора Дональд Трамп продовжив ще на рік термін дії санкцій, запроваджених раніше щодо Росії через повномасштабне вторгнення в Україну.

Торік уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав понад 2,3 тисячі звернень про порушення мовного закону.Як повідомив посадовець на своїй сторінці у Facebook, торішній показник виявився на 37% нижчим, ніж у 2023 році, коли було зафіксовано 3,6 тисячі відповідних порушень та на 19% меншим, ніж у 2022 році.Кремінь зауважив, що йдеться не про зниження уваги громадян до мовних прав, а про поступове покращення мовної ситуації в Україні. "Зважаючи на виявлені факти порушень у сфері інтернету, обслуговуванні та вивісках, кількість накладених на порушників санкцій зростає", — зауважив він.Окрім цього, впродовж 2024 року 54 людини звернулося до омбудсмена з проханням надати роз’яснення щодо норм і положень мовного законодавства. Зокрема, це стосувалося правил використання української мови в офіційних документах, у сфері обслуговування, освіти, медіа, та у правописі.Більшість скарг, а саме 29%, щодо відсутності української версії веб-сайтів або завантаження за замовчуванням російськомовної версії за наявності українськомовної. Втім, якщо порівнювати з 2023 роком, то кількість звернень громадян щодо порушень у сфері інтернету знизилася. У 2023 надійшло 992 таких скарги, а торік — 671.Також торік Кремінь отримав 72 звернення, що становить три відсотки від загальної кількості звернень, про порушення мовного закону посадовцями місцевого самоврядування, зокрема депутатами місцевих рад. Відповідні скарги були щодо недотримання мовного законодавства в офіційному спілкуванні, а також публічних виступів або коментарів для засобів масової інформації.Стосовно георафії поширення скарг на порушення мовного закону, то найбільше повідомлень про відповідні порушення зафіксували у Києві (902), Одеській області (429) та на Харківщині (191). Кремінь зауважив, що проблеми з дотриманням закону існують по всій території нашої держави, але найбільше — в столиці та у великих містах."Це вказує на необхідність посилення контролю за його виконанням Закону. Саме тому місцева влада повинна бути максимально дієвою. Нагадаю, що в Києві, з якого надійшло 39% (а у 2023 році — 36%) від загальної кількості звернень, досі немає повноцінної мовної програми", — додав Кремінь.Нагадаємо, торік у грудні у Бучі Київської області сусід напав на родину через те, що його закликали розмовляти українською мовою. Внаслідок інциденту постраждали хлопчик та його мати.

Російську та білоруську мови виключать із переліку, щодо якого в Україні діє європейська Хартія, молдовську приєднають до румунської. Також планується замінити поняття "мови меншин" на "міноритарні мови".Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді України Тарас Мельничук. Він розповів, що Кабінет міністрів схвалив проект змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.Законопроект пропонує привести назву та положення закону "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", а також положення законів "Про національні меншини (спільноти) України" та "Про медіа" у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.Зокрема, слова "Європейська хартія регіональних мов або мов меншин" пропонується замінити словами "Європейська хартія регіональних або міноритарних мов".Також пропонується оновити перелік мов, до яких застосовуватиметься відповідний режим підтримки й особливого захисту, передбачений Хартією. Зокрема, передбачено, що в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська й іврит.Положення Хартії, яку ратифікували 2003 року, застосовувалися до білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдовської, німецької, польської, російської, румунської, словацької й угорської мов.Таким, чином із переліку повністю виключені білоруська та російська мови. Замість грецької — новогрецька, замість єврейської — іврит. Виключення молдовської пов’язане з тим, що в Молдові визнали молдовську мову румунською. Також додано чеську мови."Європейська хартія регіональних або міноритарних мов" передбачає, зокрема, такі заходи:здійснення рішучих дій, спрямованих на розвиток регіональних мов або мов меншин з метою їх збереження;сприяння використанню регіональних мов або мов меншин, в усній та письмовій формі, у суспільному та приватному житті й / або заохочення такого використання;передбачення належних форм і засобів викладання і вивчення регіональних мов або мов меншин на всіх відповідних рівнях;сприяння здійсненню наукових досліджень в галузі регіональних мов або мов меншин в університетах чи аналогічних установах.Нагадаємо, на початку листопада міністр освіти України Оксен Лісовий заявив, що на директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають.

На директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають. Про це розповів міністр освіти України Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу 1+1. "Ми ж розуміємо, що ті, хто борються проти українізації освітнього середовища, в тому числі використовують і різноманітні маніпуляції. Законопроект ще пройде палкі дискусії, але принцип сам Міністерство освіти підтримує", — зазначив він. За його словами, освітнє середовище повинно сприяти успіху громадянина. Успіху громадянин не досягне, якщо він не володіє вільно та впевнено, якщо він не мислить державною мовою. "Без володіння державною мовою ти не досягнеш успіху цій державі. Нашим громадянам треба допомогти досконало володіти державною мовою", — розповів Лісовий. Міністр не вірить в репресивні методи, насильство та заборони. Тому, на його думку, штрафів не має бути. "Те, що стосується якихось штрафів або якихось репресій, я не підтримую ці ідеї. Але все ж відповідальність директора школи та вчителя повинна бути високою. Я вірю у свідомість людей, треба розуміти, що російська мова використовується як інструмент агресії навіть сьогодні. Вона є передумовою для введення танків і для введення збройних сил Росії. Тому вчитель це повинен розуміти. І він повинен допомогти російськомовним родинам перейти на українську", — зробив висновок Лісовий. Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що у Верховній Раді України проходить реєстрацію законопроект, який може зобовʼязати учнів і вчителів розмовляти українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. Його ініціаторка — народна депутатка Наталія Піпа.

Вже з 28 жовтня в Івано-Франківську запрацюють перші мовні волонтери-інспектори. До ініціативи долучилось близько 40 людей. Про це в ефірі ТРК "Вежа" розповів мер Франківська Руслан Марцінків. Посадовець зазначив, що 24 жовтня пройшли перші збори мовних волонтерів, в яких взяли участь близько 40 людей. "Я очікував, що це будуть здебільшого люди старшого віку, але [прийшло] дуже багато молодих прогресивних людей. Що цікаво, серед них третина — це внутрішньо переміщені особи", — зазначив Марцінків. Мер Франківська наголосив, що мовні волонтери проводитимуть свою роботу виключно у правовому полі. "Ми популяризуємо курси української мови. Продумали велику кількість заходів на зимовий період із залученням письменників та театру", — сказав Марцінків. Очільник Івано-Франківська на своїй сторінці в Facebook опублікував фотографії із зустрічі, додавши: "Ми маємо бути 100% україномовним містом. Містом патріотів своєї країни". Варто зазначити, що за даними соціологічного опитування, яке проводилося соціологічною службою Центру Разумкова, за останні 10 років кількість українців, які спілкуються вдома рідною мовою, зросла майже у півтора раза. При цьому 70% громадян вільно нею володіють. Нагадаємо, 30 травня Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису.

Молдовани повинні знати не тільки румунську мову, але й російську. Це начебто потрібно для того, щоби "зберегти толерантність і мир" у Молдові. Таку заяву зробив кандидат у президенти Молдови від проросійської Соціалістичної партії Александр Стояногло. Його цитує видання Newsmaker. На думку політика, не можна "будувати країну тільки однією мовою", громадяни Молдови мають знати й румунську, і російську мови. "Усі діти, які закінчують школу, незалежно від мови навчання, мають знати румунську мову на рівні, який давав би їм змогу вільно інтегруватися в молдовське суспільство, щоби ми не ділили людей. Одночасно я вважаю, що громадяни країни повинні знати й російську мову", — сказав Стояноло в ефірі телеканалу Exclusiv TV. Він назвав двомовність у Молдові "однією з рідкісних наших переваг". "Ми не можемо будувати країну тільки однією мовою, тому що за всіма стандартами європейськими, стандартами, пов'язаними з правами людини, ми не можемо позбавити людей можливості говорити їхньою рідною мовою, розвивати цю мову, навчатися цією мовою. Якщо ми хочемо зберегти в країні міжетнічну толерантність, взаємну повагу, громадянський мир, ми повинні вміти спілкуватися і державною мовою, і мовою спілкування. Це дасть можливість зняти цю штучну напругу", — вважає Стояногло. У першому турі президентських виборів чинна президентка Молдови Мая Санду отримала 42,37% голосів, а висуванець проросійської Партії соціалістів Молдови Александр Стояногло — 26,02%. Другий тур президентських виборів у Молдові пройде 3 листопада. Нагадаємо, Генеральний інспекторат поліції Молдови 22 жовтня повідомив, що правоохоронці розслідують понад 400 випадків підкупу виборців. У поліції уточнили, що більшість підозрюваних співпрацюють зі слідством.

У Верховній Раді України проходить реєстрацію законопроект, який може зобовʼязати учнів і вчителів розмовляти українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. Про це повідомила народна депутатка Наталія Піпа, яка є ініціаторкою документа. "Ми зобов’язали всі школи з 2021 надавати освітні послуги українською мовою, але проблема полягає в тому, що, виходячи з уроку, діти, а подекуди й вчителі, переходять на російську. Щоби це змінити, я реєструю законопроект, який зобовʼязує розмовляти українською на перерві, шкільному подвірʼї, стадіоні та всій території школи", — пояснила вона. За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою винятково українською мовою під час уроків і перерв. Депутатка пояснила, що зміни потрібні, зокрема, через тиск на українськомовних дітей, конфлікти через мову та булінг. Також проблема в тому, що дітям, які не розмовляють українською, важче навчатися. "Діти, які погано знають українську, вже в першому класі мають труднощі із навчанням у школі, відстають у читанні, гірше засвоюють матеріал. Пізніше мають гірші результати на контрольних, ЗНО / НМТ і мають гірші можливості для вступу та роботи в майбутньому. Звісно, є проблема, що в деяких сімʼях батьки з дітьми спілкуються російською. Таких батьків я закликаю розмовляти з дітьми українською", — зазначила Піпа. Поданий законопроект вводить до Закону "Про освіту" поняття "українськомовного середовища" та зобовʼязує засновників, керівників, працівників закладів освіти створювати та підтримувати українськомовне середовище. Документ передбачає, що вчителі не зможуть переходити на російську на перервах, у їдальні, у приватному спілкуванні на території школи. Натомість вчителі та директори зможуть проводити просвітницькі заходи, закликати учнів спілкуватися українською та робити зауваження, коли чують російську у дітей. Також законопроект пропонує батькам школярів долучатися до створення та підтримання українськомовного середовища в закладах освіти. "Дуже важливо, щоби використання української мови не закінчувалося 45 хвилинами уроку. Ми маємо позбутися цього умовного правила в головах освітян, учнів і батьків: "Пролунав дзвінок — можна будь-якою мовою" (і ми розуміємо, що ця будь-яка — чомусь російська)", — вважає Піпа. Згідно з її законопроектом, Кабмін і центральні органи виконавчої влади зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій дітей. "Я сподіваюся на підтримку як батьків, так і освітян. Ми маємо обʼєднатися заради наших дітей. Законопроект у процесі реєстрації. Усі деталі — пізніше, як тільки документ опублікують на сайті Верховної Ради", — підсумувала Піпа. Нагадаємо, 22 вересня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що вчителі в Україні під час освітнього процесу мають спілкуватися лише державною мовою. Зокрема, ця вимога стосується не лише проведення уроків, але й під час перерв, позакласної роботи та спілкування між іншими шкільними працівниками.