# мовний закон

Російську та білоруську мови виключать із переліку, щодо якого в Україні діє європейська Хартія, молдовську приєднають до румунської. Також планується замінити поняття "мови меншин" на "міноритарні мови".Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді України Тарас Мельничук. Він розповів, що Кабінет міністрів схвалив проект змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.Законопроект пропонує привести назву та положення закону "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", а також положення законів "Про національні меншини (спільноти) України" та "Про медіа" у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.Зокрема, слова "Європейська хартія регіональних мов або мов меншин" пропонується замінити словами "Європейська хартія регіональних або міноритарних мов".Також пропонується оновити перелік мов, до яких застосовуватиметься відповідний режим підтримки й особливого захисту, передбачений Хартією. Зокрема, передбачено, що в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська й іврит.Положення Хартії, яку ратифікували 2003 року, застосовувалися до білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдовської, німецької, польської, російської, румунської, словацької й угорської мов.Таким, чином із переліку повністю виключені білоруська та російська мови. Замість грецької — новогрецька, замість єврейської — іврит. Виключення молдовської пов’язане з тим, що в Молдові визнали молдовську мову румунською. Також додано чеську мови."Європейська хартія регіональних або міноритарних мов" передбачає, зокрема, такі заходи:здійснення рішучих дій, спрямованих на розвиток регіональних мов або мов меншин з метою їх збереження;сприяння використанню регіональних мов або мов меншин, в усній та письмовій формі, у суспільному та приватному житті й / або заохочення такого використання;передбачення належних форм і засобів викладання і вивчення регіональних мов або мов меншин на всіх відповідних рівнях;сприяння здійсненню наукових досліджень в галузі регіональних мов або мов меншин в університетах чи аналогічних установах.Нагадаємо, на початку листопада міністр освіти України Оксен Лісовий заявив, що на директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають.

На директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають. Про це розповів міністр освіти України Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу 1+1. "Ми ж розуміємо, що ті, хто борються проти українізації освітнього середовища, в тому числі використовують і різноманітні маніпуляції. Законопроект ще пройде палкі дискусії, але принцип сам Міністерство освіти підтримує", — зазначив він. За його словами, освітнє середовище повинно сприяти успіху громадянина. Успіху громадянин не досягне, якщо він не володіє вільно та впевнено, якщо він не мислить державною мовою. "Без володіння державною мовою ти не досягнеш успіху цій державі. Нашим громадянам треба допомогти досконало володіти державною мовою", — розповів Лісовий. Міністр не вірить в репресивні методи, насильство та заборони. Тому, на його думку, штрафів не має бути. "Те, що стосується якихось штрафів або якихось репресій, я не підтримую ці ідеї. Але все ж відповідальність директора школи та вчителя повинна бути високою. Я вірю у свідомість людей, треба розуміти, що російська мова використовується як інструмент агресії навіть сьогодні. Вона є передумовою для введення танків і для введення збройних сил Росії. Тому вчитель це повинен розуміти. І він повинен допомогти російськомовним родинам перейти на українську", — зробив висновок Лісовий. Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що у Верховній Раді України проходить реєстрацію законопроект, який може зобовʼязати учнів і вчителів розмовляти українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. Його ініціаторка — народна депутатка Наталія Піпа.

Вже з 28 жовтня в Івано-Франківську запрацюють перші мовні волонтери-інспектори. До ініціативи долучилось близько 40 людей. Про це в ефірі ТРК "Вежа" розповів мер Франківська Руслан Марцінків. Посадовець зазначив, що 24 жовтня пройшли перші збори мовних волонтерів, в яких взяли участь близько 40 людей. "Я очікував, що це будуть здебільшого люди старшого віку, але [прийшло] дуже багато молодих прогресивних людей. Що цікаво, серед них третина — це внутрішньо переміщені особи", — зазначив Марцінків. Мер Франківська наголосив, що мовні волонтери проводитимуть свою роботу виключно у правовому полі. "Ми популяризуємо курси української мови. Продумали велику кількість заходів на зимовий період із залученням письменників та театру", — сказав Марцінків. Очільник Івано-Франківська на своїй сторінці в Facebook опублікував фотографії із зустрічі, додавши: "Ми маємо бути 100% україномовним містом. Містом патріотів своєї країни". Варто зазначити, що за даними соціологічного опитування, яке проводилося соціологічною службою Центру Разумкова, за останні 10 років кількість українців, які спілкуються вдома рідною мовою, зросла майже у півтора раза. При цьому 70% громадян вільно нею володіють. Нагадаємо, 30 травня Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису.

Молдовани повинні знати не тільки румунську мову, але й російську. Це начебто потрібно для того, щоби "зберегти толерантність і мир" у Молдові. Таку заяву зробив кандидат у президенти Молдови від проросійської Соціалістичної партії Александр Стояногло. Його цитує видання Newsmaker. На думку політика, не можна "будувати країну тільки однією мовою", громадяни Молдови мають знати й румунську, і російську мови. "Усі діти, які закінчують школу, незалежно від мови навчання, мають знати румунську мову на рівні, який давав би їм змогу вільно інтегруватися в молдовське суспільство, щоби ми не ділили людей. Одночасно я вважаю, що громадяни країни повинні знати й російську мову", — сказав Стояноло в ефірі телеканалу Exclusiv TV. Він назвав двомовність у Молдові "однією з рідкісних наших переваг". "Ми не можемо будувати країну тільки однією мовою, тому що за всіма стандартами європейськими, стандартами, пов'язаними з правами людини, ми не можемо позбавити людей можливості говорити їхньою рідною мовою, розвивати цю мову, навчатися цією мовою. Якщо ми хочемо зберегти в країні міжетнічну толерантність, взаємну повагу, громадянський мир, ми повинні вміти спілкуватися і державною мовою, і мовою спілкування. Це дасть можливість зняти цю штучну напругу", — вважає Стояногло. У першому турі президентських виборів чинна президентка Молдови Мая Санду отримала 42,37% голосів, а висуванець проросійської Партії соціалістів Молдови Александр Стояногло — 26,02%. Другий тур президентських виборів у Молдові пройде 3 листопада. Нагадаємо, Генеральний інспекторат поліції Молдови 22 жовтня повідомив, що правоохоронці розслідують понад 400 випадків підкупу виборців. У поліції уточнили, що більшість підозрюваних співпрацюють зі слідством.

У Верховній Раді України проходить реєстрацію законопроект, який може зобовʼязати учнів і вчителів розмовляти українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. Про це повідомила народна депутатка Наталія Піпа, яка є ініціаторкою документа. "Ми зобов’язали всі школи з 2021 надавати освітні послуги українською мовою, але проблема полягає в тому, що, виходячи з уроку, діти, а подекуди й вчителі, переходять на російську. Щоби це змінити, я реєструю законопроект, який зобовʼязує розмовляти українською на перерві, шкільному подвірʼї, стадіоні та всій території школи", — пояснила вона. За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою винятково українською мовою під час уроків і перерв. Депутатка пояснила, що зміни потрібні, зокрема, через тиск на українськомовних дітей, конфлікти через мову та булінг. Також проблема в тому, що дітям, які не розмовляють українською, важче навчатися. "Діти, які погано знають українську, вже в першому класі мають труднощі із навчанням у школі, відстають у читанні, гірше засвоюють матеріал. Пізніше мають гірші результати на контрольних, ЗНО / НМТ і мають гірші можливості для вступу та роботи в майбутньому. Звісно, є проблема, що в деяких сімʼях батьки з дітьми спілкуються російською. Таких батьків я закликаю розмовляти з дітьми українською", — зазначила Піпа. Поданий законопроект вводить до Закону "Про освіту" поняття "українськомовного середовища" та зобовʼязує засновників, керівників, працівників закладів освіти створювати та підтримувати українськомовне середовище. Документ передбачає, що вчителі не зможуть переходити на російську на перервах, у їдальні, у приватному спілкуванні на території школи. Натомість вчителі та директори зможуть проводити просвітницькі заходи, закликати учнів спілкуватися українською та робити зауваження, коли чують російську у дітей. Також законопроект пропонує батькам школярів долучатися до створення та підтримання українськомовного середовища в закладах освіти. "Дуже важливо, щоби використання української мови не закінчувалося 45 хвилинами уроку. Ми маємо позбутися цього умовного правила в головах освітян, учнів і батьків: "Пролунав дзвінок — можна будь-якою мовою" (і ми розуміємо, що ця будь-яка — чомусь російська)", — вважає Піпа. Згідно з її законопроектом, Кабмін і центральні органи виконавчої влади зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій дітей. "Я сподіваюся на підтримку як батьків, так і освітян. Ми маємо обʼєднатися заради наших дітей. Законопроект у процесі реєстрації. Усі деталі — пізніше, як тільки документ опублікують на сайті Верховної Ради", — підсумувала Піпа. Нагадаємо, 22 вересня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що вчителі в Україні під час освітнього процесу мають спілкуватися лише державною мовою. Зокрема, ця вимога стосується не лише проведення уроків, але й під час перерв, позакласної роботи та спілкування між іншими шкільними працівниками.

Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров заявив, що Москва "буде рада будь-яким ініціативам" від Дональда Трампа для завершення війни в Україні, якщо політик стане президентом США. Кремль сподівається, що Трамп доб'ється скасування двох українських законів. Про це повідомляє BBC. Сергій Лавров, який перебуває з візитом на сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, прокоментував заяви кандидата в президенти США Дональда Трампа, який той зробив напередодні після зустрічі з президентом України. "Трамп говорив якийсь час тому, що йому знадобиться 24 години, зараз уже інше формулювання. Ми будемо раді будь-яким ініціативам, які призведуть до бажаного результату", — сказав він. Лавров також підкреслив, що результат може бути лише один — врегулювання цієї проблеми на основі усунення корінних причин української кризи. Говорячи про ці "корінні причини", Лавров повторив російський наратив про те, що західні країни нібито втягували Київ до НАТО (НАТО неодноразово заявляла, що буде рада прийняти Україну, але конкретних термінів ніколи не називалася. Більшість спостерігачів впевнені, що поки що війна з Росією продовжується, цього не станеться) і що в Україні утискувалося російськомовне населення (тут він згадав українські закони про мову та створення автокефальної православної церкви). "Якщо пан Трамп вдасться скасувати ці закони, про які ми говоримо, це вже буде крок уперед. Це зробити простіше простого — взяти та проголосувати", — додав російський міністр. Раніше міністр закордонних прав Росії Сергій Лавров пригрозив Заходу ядерною зброєю з трибуни ООН. За його словами, рішення Заходу щодо ударів углиб РФ покажуть, як там почули заяви глави Кремля Володимира Путіна про ядерну доктрину. Нагадаємо, глава російського МЗС Сергій Лавров став першим російським високопосадовцем, який прямо заявив про намір Кремля захопити українське місто Харків.

Вже 74 особи подали заявки на те, щоб стати мовними інспекторами в Івано-Франківську. Влада найближчим часом очікує збільшення кількості охочих. Про це  в ефірі радіо "Західний полюс" повідомив мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. Посадовець зазначив, що така кількість охочих була зафіксована станом на ранок середи, 18 вересня. Водночас Марцінків очікує зростання кількості заявок: "Думаю, їх буде не менш ніж сотня". Після цього буде проведений відбір і навчання, а вже потім інспектори почнуть роботу. Щоб стати інспектором, потрібно заповнити анкету, яку Руслан Марцінків розміщує у своїх соцмережах. Він наголосив, що мовні інспектори будуть працювати у межах законодавства і не будуть штрафувати порушників. Водночас ці люди будуть проводити роз’яснювальну роботу "в межах доброго спілкування". Чому у Франківську впроваджують мовних інспекторів Мер Франківська Руслан Марцінків 10 вересня зробив заяву, що останнім часом в місті частіше можна почути російську мову, тому влада вирішила створити мовну інспекцію. "Зустрівся з уповноваженим з прав державної мови Тарасом Кременем. Запровадимо ініціативу: мовні інспектори. Бо, на жаль, російської мови побільшало в нашому місті. А це проблема для нашої держави", — зазначив він. Мовні інспектори, за його словами, контролюватимуть те, щоб українська мова залишалася основною у місті. Варто зазначити, що за даними соціологічного опитування, яке проводилося соціологічною службою Центру Разумкова, за останні 10 років кількість українців, які спілкуються вдома рідною мовою, зросла майже у півтора раза. При цьому 70% громадян вільно нею володіють. Нагадаємо, 30 травня Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису.

Українська стрибунка у висоту Оксана Окунєва втрапила у скандал, опублікувавши пост на захист російської мови. Проте через певний проміжок часу спортсменка видалила допис зі своєї сторінки в Facebook. "Як набридло бачити пости про те, як ганьблять російську мову. Кажу для націоналістів із Заходу України. Відштовхуючись від історичних фактів, українська та російські мови походять від давньоруської мови. Слов'яни були поділені на племена, кожне мало свої діалекти та акценти. Більшість корінних громадян України, їхніх предків, що жили ще до появи України, говорили та говорять російською", — йшлося у повідомленні Окунєвої. Стрибунка також наголосила, що російську мову вигадав не Путін і не Єльцин, а також не їхні попередники. "Як казав український поет Тарас Шевченко: "Чужому вчіться, й свого не цурайтесь". Якщо нашою російською мовою говорить ворог, ми не повинні її соромитися. Закликаю націоналістів не розділяти великий український народ за мовною ознакою", — написала Окунєва у Facebook. Цікаво, що Instagram-сторінка Ukrainian Athletics, яка поширила скандальний допис 34-річної спортсменки у себе в сторіз, також видалила його. Фото: Instagram-сторінка Ukrainian Athletics Оксана Окунєва є семиразовою чемпіонкою України у стрибках у висоту, учасницею Олімпійських ігор 2016 року в Ріо та переможницею Універсіади-2017. Нагадаємо, 11 серпня олімпійська збірна України завершила виступ на Іграх у Парижі. В активі наших спортсменів 12 нагород — три золоті медалі, п'ять срібних та чотири бронзові. Такий результат приніс нашій збірній 22 сходинку у загальному заліку Олімпіади. Цікаво, що інша українська стрибунка у висоту Ярослава Магучіх пожертвувала 500 тисяч гривень патронатній службі "Азову". Раніше стало відомо, що Міжнародний паралімпійський комітет допустив до Паралімпіади-2024 98 "нейтральних" атлетів. Йдеться про спортсменів з Росії та Білорусі.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який офіційно закріплює англійську мову як одну з мов міжнародного спілкування в країні. Про це йдеться на сайті Верховної Ради України. Тепер англійська мова матиме офіційний статус в Україні. Також документ визначає перелік посад, кандидати на які повинні обов'язково знати англійську мову. Зокрема, обов’язковим володіння англійською мовою є для: голів місцевих державних адміністрацій, військовослужбовців офіцерського складу, прокурорів, податківців, митників, керівників та викладачів закладів вищої освіти й наукових установ, очільників закладів охорони здоров'я. Законопроект також унормовує особливості застосування англійської в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, під час перетину державного кордону, у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоровʼя тощо. Зокрема, державним службовцям, які володіють англійською мовою, передбачена надбавка у розмірі 10% до їх окладу. Окрім того, передбачається бюджетна підтримка кінотеатрів за демонстрацію англомовних фільмів. Це означає, що держава буде фінансово допомагати кінотеатрам, які показуватимуть фільми мовою оригіналу. У перших редакціях закону планувалося, що з 2025 року половина англомовних фільмів демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами, а з 2027 року — усі фільми. Це викликало обурення в суспільстві. Петиція проти цього зібрала 25 тисяч підписів, і в результаті парламент вирішив виключити цей пункт із закону. Нагадаємо, що 4 червня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект №9432 про функціонування англійської мови в Україні. Його підтримали 236 депутатів.

У вівторок, 4 червня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект №9432 про функціонування англійської мови в Україні. Його підтримали 236 депутатів. Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Рада прийняла закон №9432 про застосування англійської мови в Україні. "За" в цілому — 236. Закон закріплює статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні. Визначає категорії посад, кандидати на які зобов’язані володіти англійською мовою, унормовує особливості застосування англійської мови в роботі органів влади, органів місцевого самоврядування, у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоров’я тощо", — зазначив він. Нардеп також розповів, що відбулася гостра дискусія щодо правки №336, яку внесли за день до ухвалення закону. Вона передбачає бюджетну підтримку для кінотеатрів за демонстрування англомовних фільмів. Її теж підтримали — 226 голосів "за". Голосування за закон про англійську мову. Джерело: Telegram-канал Ярослава Железняка Законопроект ініціював Володимир Зеленський. Його зареєстрували 28 червня 2023 року, а восени минулого року він пройшов перше читання. Законопроект передбачає вивчення англійської мови з дитячих садочків і на всіх рівнях здобуття освіти. Також він пропонує транслювати фільми англійською мовою у кінотеатрах, а у разі неокупності квитків держава компенсуватиме частину коштів закладам. Ухвалення законопроекту зобов'яже володіти англійською мовою тих, хто претендує на такі посади: державної служби категорії "А", державної служби категорії "Б" і "В", перелік яких встановлює Кабінет міністрів; голів місцевих держадміністрацій і їхніх заступників; військовослужбовців офіцерського складу, які служать за контрактом (перелік встановлює Кабмін); поліцейських середнього та вищого складу, начальників в інших правоохоронних органах і службах цивільного захисту (перелік встановлює уряд), прокурорів, працівників митних та податкових органів (перелік встановлює Кабмін); керівників суб'єктів господарювання державного сектора економіки (перелік визначає Кабмін). Чиновники складатимуть іспит з англійської мови безкоштовно, його організовуватиме Міністерство освіти та науки України. Пройти його можна не частіше одного разу на чотири місяці, але необмежену кількість разів. Окрім того: на всіх рівнях освіти вивчення і використання англійської стане обов'язковим, у тому числі й дошкільних закладах; військові повинні будуть володіти англійською на достатньому рівні для спілкування у професійних цілях, але під час воєнного стану та мобілізації на військовослужбовців та правоохоронців вимога володіти англійською мовою не розповсюджується; у всіх видах пасажирського транспорту: на залізничних вокзалах, автовокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах всю інформацію мають дублювати англійською мовою; під час культурно-мистецьких заходів, у музеях та кінотеатрах, зобов'яжуть дублювати аудіовізуальну інформацію англійською; екстрена допомога надаватиметься іноземцям англійською, якщо вони не володіють українською, виклики також мають прийматися і англійською (або іншою мовою, прийнятною для сторін); на кордоні митний і паспортний контроль для іноземців здійснюватиметься англійською; у кінотеатрах транслюватимуть до 10% (від загальної кількості) фільмів англійською мовою. Нагадаємо, що відколи англійська мова здобула статус офіційної мови міжнародного спілкування, вона вийшла на глобальний рівень, який зберігає за собою до сьогодення. Однак у популярних туристичних країнах світу рівень володіння англійською все ще залишає бажати кращого. Про це свідчать дані щорічного опитування English Proficiency Index.

Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису. Також суд зазначив, що постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає. "Український правопис, чинну редакцію якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України 22 травня 2019 року, успішно подолав чергову спробу послаблення позицій державної мови. Захистивши його, ми зміцнюємо основу основ національної ідентичності", — відреагував на рішення Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Також він зазначив, що вже минув п’ятирічний перехідний період, протягом якого діяли як старі, так і нові норми правопису. Тому Кремінь наполягає на необхідності масштабного використання чинного правопису в усіх сферах суспільного життя. "Ми вимагаємо використовувати правопис повсюдно, але водночас наполягаємо на тому, щоби Міністерство освіти та науки України посилило своє відповідальне лідерство та спонукало до виконання дорожньої карти", — написав Кремінь. Він також нагадав, що з 2025 року національний мультимедійний тест проводитиметься на основі чинної редакції українського правопису. Нагадаємо, що влітку минулого року стало відомо, що в Україні розроблять правопис кримськотатарської мови з використанням алфавіту на основі латинської графіки. Уряд схвалив відповідне розпорядження.

В Україні активно штрафують держслужбовців та представників органів місцевого самоврядування за порушення мовного законодавства. Такі повноваження покладені на Офіс Уповноваженого із захисту державної мови. Про це під час брифінгу в "Медіацентрі Україна — Укрінформ" повідомив Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови. Він наголосив, що протягом 2023 року Офіс Уповноваженого із захисту державної мови виніс 128 постанов, 61 попередження та наклав 20 штрафів (з них 16 — грошове стягнення у розмірі 3400 гривень, та три — штраф у розмірі 8500 гривень за повторне вчинення порушення протягом року) за порушення вимог Закону.  Серед порушників, на яких були накладені штрафи, як зазначає Кремінь, — державні службовці, місцеві депутати, міський голова та заступник міського голови. "До честі цих порушників, вони перейшли на українську мову, ми вже не фіксуємо порушень у їхніх публічних виступах", — додав він. Нагадаємо, протягом 2023 року Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав рекордну кількість звернень щодо порушення мовного законодавства. Найбільше повідомлень надійшло з Києва та Харківської області. Раніше Тарас Кремінь заявляв, що для військовослужбовців планують відкрити курси української мови, адже у Збройних силах важливо використовувати рідну мову.

Верховна Рада України планує перейменувати понад 300 населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. Про це свідчить проект постанови №11188. У пояснювальній записці зазначено, що місцеві органи влади мали півроку на пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені відповідним особам / подіям. Такий термін надавався і для населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам мови. Якщо рішення не ухвалено, то за основу беруться рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів і рекомендацій Українського інституту національної пам’яті, Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів і районів. Серед пропозицій і рекомендацій пропонується перейменувати 7 районів, 15 міст, 54 селища, 267 сіл. Серед пропозицій перейменування багато назв, пов’язаних із радянськими святами або символікою. Наприклад, Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо. Також перейменують назви, присвячені московським діячам: Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо. Крім того, перейменують населені пункти, які не відповідають нормам мови — село Дорожне на Дорожнє, село Кибляри на Киблярі тощо. Відомі міста, які планують перейменувати місто Новомосковськ Дніпропетровської області на місто Самар місто Павлоград Дніпропетровської області на місто Матвіїв місто Синельникове Дніпропетровської області на місто Ріднопілля місто Першотравенськ Дніпропетровської області на місто Шахтарське місто Первомайськ Луганської області на місто Сокологірськ місто Молодогвардійськ Луганської області на місто Отаманівка місто Сєвєродонецьк Луганської області на місто Сіверськодонецьк місто Червоноград Львівської області на місто Шептицький місто Южноукраїнськ Миколаївської області на місто Гард місто Первомайськ Миколаївської області на місто Ольвіополь місто Южне Одеської області на місто Порт-Анненталь місто Дружба Сумської області на місто Хутір-Михайлівський місто Красноград Харківської області на місто Берестин місто Первомайський Харківської області на місто Златопіль місто Ватутіне Черкаської області на місто Багачеве. Нагадаємо, що на зборах стосовно перейменування Червонограда Львівської області присутні проголосували проти. До того ж вони не дали виступити представнику Українського інституту національної пам'яті.

У вівторок, 23 квітня, уряд Латвії планує ухвалити рішення про поступову відмову від російської мови як другої іноземної в загальній освіті. Натомість пропонується вивчення однієї з офіційних мов Європейського Союзу або країн-членів Європейської економічної зони. Про це повідомив Delfi. Журналісти зазначили, що зараз латвійські школярі вивчають англійську мову як першу іноземну мову від початку навчання, а другу іноземну мову розпочинають вивчати з кінця початкової школи. Теоретично діти можуть вивчати французьку, німецьку й інші мови як другу іноземну, але на практиці найчастіше викладається російська мова, оскільки в школах не вистачає вчителів інших мов. За інформацією Міністерства освіти та науки, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. У деяких навчальних закладах альтернативи російській мові не пропонується. Зміни передбачають, що з 2026-2027 років школи мають поступово пропонувати учням як другу іноземну мову на рівні основної освіти одну з офіційних мов Європейського Союзу або країн-членів Європейської економічної зони, або іноземну мову, що регулюється міжурядовими угодами про освіту. Російська мова не входить до цього переліку. Під час публічного обговорення уряд отримав багато заперечень від приватних осіб проти плану міністерства. Протягом двох тижнів від приватних осіб і представників різних асоціацій надійшло понад 300 звернень, більшість з яких спрямована проти поступової відмови від російської мови як другої іноземної в основній школі. Основні причини незгоди зводяться до того, що діти не повинні бути обмежені у вивченні рідної мови та повинні самі вирішувати, яку мову їм вивчати. Також наголошується, що відмова від російської з політичних причин неприпустима. Нагадаємо, що 2 квітня латвійський уряд ухвалив рішення безкоштовно передати Україні 12 автомобілів. Їх конфіскували під час оперативних заходів у місцевих нетверезих водіїв.

За три місяці 2024 року уповноваженого із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав понад 500 звернень громадян про порушення мовного закону. Найбільше — у сфері обслуговування. Про це повідомляє прес-служба мовного омбудсмена. Так, у першому кварталі поточного на адресу уповноваженого із захисту державної мови надійшло 569 звернень громадян про порушення Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Найбільше звернень (майже 50%) стосувалося порушень у сфері обслуговування споживачів.  "Попри те, що у сфері обслуговування ми досі бачимо найбільшу кількість порушень мовних прав громадян, варто відзначити та позитивну динаміку. Якщо порівняти ці дані з аналогічним періодом минулого року, то в абсолютних цифрах кількість скарг у цій сфері зменшилася більш ніж удвічі. Скажімо, скарг на відсутність української версії сайтів інтернет-магазинів та інтернет-представництв в першому кварталі 2023 року надійшло понад 300, а щодо порушень безпосередньо під час обслуговування — 159", — підкреслив Кремінь. За його словами, цьому сприяла системна робота Секретаріату уповноваженого.  "На мою вимогу понад тисяча інтернет-ресурсів усунули порушення статей 27, 30. Такий результат украй важливий для захисту національних інтересів та кожного громадянина", — зазначив мовний омбудсмен. У 2024 році громадяни надіслали 21 звернення щодо порушень законодавства педагогічними та науково-педагогічними працівниками закладів дошкільної, загальної середньої та вищої освіти, а також 23 звернення щодо освіти дорослих. 18 звернень надійшло щодо порушень в органах влади, 9 — в установах комунальної та державної форм власності. Вказується, що найбільше повідомлень громадян стосувалися порушення законодавства про державну мову у місті Київ (197), а також Одеській (102), Харківській (73), Дніпропетровській (42), Київській (24), Запорізькій (13), Львівській (дев'ять) та Миколаївській (дев'ять) областях. Нагадаємо, протягом 2023 року уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав рекордну кількість звернень щодо порушення мовного законодавства. Найбільше повідомлень надійшло з Києва та Харківської області.