# мовний закон

Українська влада з’ясовує ситуацію навколо класу з румунською мовою навчання в селі Орлівка Одеської області. Його начебто закрили на початку вересня. До остаточного розв’язання проблеми не варто нагнітати негатив.Про це йдеться в заяві посольства України в Бухаресті, яка опублікована на його Facebook-сторінці.У дипломатичному відомстві зазначили, що компетентні органи в Києві з’ясують усі обставини ситуації довкола класу з румунською мовою навчання у селі Орлівка Одеської області. Раніше з’явилася інформація, що цей клас закрили невдовзі після початку навчального року.У посольстві заявили, що українська влада все з’ясує. Тому безпідставними є спроби нагнітати негативні настрої навколо цього питання, ставлячи в цілому під сумнів політику України у сфері забезпечення прав національних меншин."Наша держава залишається відданою взятим на себе міжнародним зобов’язанням в контексті дотримання прав — у тому числі освітніх — національних меншин України", — наголосили у заяві.Там додали, що, попри складні безпекові виклики з огляду на агресивну війну Росії, Україна забезпечує належним чином навчальний процес мовами національних меншин, в тому числі для румунської національної спільноти, підтримуючи функціонування широкої мережі освітніх закладів з викладанням румунською мовою. Зокрема, лише в Чернівецькій області функціонує 63 освітніх закладів з викладанням румунською мовою.Учора Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що розслідує справу після отримання інформації про ситуацію з першим класом, навчання в якому велося румунською мовою в Орлівці Одеської області. Там клас розпочав роботу 1 вересня, але його закрили через чотири дні. Батьків нібито закликали перевести своїх дітей до класу з викладанням українською мовою. Після цього генеральне консульство Румунії в Одесі зв’язалося з відповідними місцевими й обласними органами влади та завтра здійснить другий візит на місце, щоб обговорити ситуацію з усіма залученими сторонами.Нагадаємо, що в середині червня президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучив російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..

Українську співачку Настю Каменських внесли до бази "Миротворця". Її звинувачують в інформаційно-пропагандистських заходах і провокаціях.Про це свідчить повідомлення на сайті "Миротворець". Там з’явилася картка співачки.У "Миротворці" зазначено повне ім’я артистки — Анастасія Олексіївна Каменських, її дату народження та місце проживання. Також на сайті вказано сценічне ім’я співачки — NK.Ініціатори внесення її в базу називають Каменських "провокаторкою". Серед причин такого рішення, зокрема, зазначені участь в актах "гуманітарної агресії проти України", а також в інформаційно-пропагандистських заходах, які, на думку авторів ресурсу, можуть дестабілізувати суспільне життя в Україні."Миротворець" просить правоохоронні органи розглядати цю публікацію на сайті як заяву про скоєння цим громадянином усвідомлених діянь проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також інших правопорушень", — йдеться в дописі."Миротворець" — український Інтернет-ресурс, який заснували 2014 року після російської анексії Криму та початку війни на Донбасі. На сайті публікують персональні дані людей, яких його адміністрація вважає причетними до злочинів проти національної безпеки України, тероризму, сепаратизму або співпраці з Росією.Поява картки Каменських на "Миротворці" відбулася через мовну позицію артистки. В одному з інтерв’ю вона пояснила повернення до російської мови порадою психолога, який нібито діагностував у співачки психосоматичну кісту на голосових зв’язках через українську мову.За словами артистки, її тіло начебто відмовилося сприймати державну мову, а мовне питання в Україні, на думку Каменських, штучно загострюють.Така заява співачки викликала хвилю обурення в соцмережах: українці висміяли "діагноз" у мемах і коментарях і прогнозують можливе майбутнє повернення Каменських до російського гастрольного ринку.Нагадаємо, що в середині травня музичний дует "Потап і Настя" заявив про возз’єднання після дев’яти років перерви. Перший концерт після повернення запланували на 19 грудня у Нью-Йорку..

Уповноважена з питань державної мови Олена Івановська розпочала розслідування дій співробітників спецслужб під час подій 2 вересня у столиці. Посадовиця прагне з'ясувати, чому силовики спілкувалися між собою недержавною мовою.Про це повідомила мовна омбудсменка Олена Івановська, яку цитують "Українські Новини".Перевірка дій спецслужб під час конфліктуОмбудсменка Івановська звернулася до Головного управління розвідки Міноборони та Служби безпеки України з вимогою надати офіційні пояснення щодо поведінки їхніх співробітників. Причиною звернення стало те, що під час збройного інциденту 2 вересня у Києві силовики спілкувалися між собою російською, а не українською мовою. Окрім пояснень, омбудсменка вимагає від силових відомств надати дані для ідентифікації осіб, які порушили мовне законодавство під час виконання завдань."Повідомляю, що з метою з’ясування обставин та прийняття виваженого рішення щодо заходів реагування я звернулася до Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Служби безпеки України з вимогою надати пояснення щодо дій їхніх працівників, які 2 вересня 2026 року за адресою: м. Київ, вул. Шумського (Березняки), під час виконання службових обов’язків застосовували недержавну мову, а також надати їхні ідентифікуючі відомості", — йдеться у повідомленні.Подальші кроки та можливі наслідкиПісля того як уповноважена отримає та детально опрацює всю необхідну інформацію від СБУ та ГУР МО, вона ухвалюватиме рішення щодо вжиття передбачених законодавством заходів реагування.Що відомо про спецоперацію СБУРаніше Служба безпеки України повідомила, що під час проведення невідкладних слідчих дій СБУ у справі про підготовку теракту ФСБ Росії проти одного з лідерів російського опозиційного руху стався збройний інцидент. Група осіб, серед яких виявилися військові Сил оборони України, здійснила напад на оперативників та заблокувала їхні автомобілі. Для придушення опору правоохоронці залучили спецпідрозділ ЦСО "Альфа" та застосували вогнепальну зброю, внаслідок чого є поранені, а всіх нападників затримано. Зброю та документи у них вилучили, зараз триває досудове розслідування.Нагадаємо, що Володимир Зеленський відреагував на цей збройний інцидент. Він назвав це "абсолютно ганебною ситуацією" та закликав перевірити її всю покроково..

Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України, міністерка культури України Тетяна Бережна вважає, що нинішні підстави позбавлення звання "Заслужений артист України" не відповідають вимогам часу і потребують змін.Про це Тетяна Бережна заявила в коментарі агенції "Інтерфакс-Україна"."Ті підстави позбавлення звання "Заслужений артист України", які передбачені в чинному законодавстві, вже не відповідають вимогам теперішнього часу. Тому ймовірно, що їх було би добре переглянути, зробити більш придатними для воєнного стану, коли реагувати треба швидко", — зауважила вона.Віцепрем’єрка зазначила, що, оскільки позбавлення звань регламентується законом, зміна переліку підстав для такого позбавлення не відбудеться в один момент.Згідно із законом "Про державні нагороди України", позбавлення таких нагород можуть здійснити:за обвинувальним вироком суду, яким особу, нагороджену державною нагородою, засуджено за важкий чи особливо важкий злочин, кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також низку інших кримінальних правопорушеннь;за рішенням РНБО про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеним в дію указом президента України, яким до особи, нагородженої державною нагородою, застосовано санкцію у виді позбавлення державної нагороди України.Раніше стало відомо, що 3 вересня петиція на сайті інтернет-представництва президента із закликом ініціювати процедуру позбавлення виконавця Олексія Потапенка (сценічний псевдонім Потап) почесного звання "Заслужений артист України" набрала необхідну для розгляду кількість голосів.За словами авторки петиції, серед підстав:публічне використання та популяризація російськомовного культурного продукту;публічні висловлювання та дії щодо української мови, які можуть сприйматися як її знецінення, висміювання або протиставлення українській національній ідентичності;публічна співпраця та створення спільного медійного контенту з громадянами Російської Федерації та представниками російського шоу-бізнесу;фактичне проживання та професійна діяльність за межами України.Президент України Володимир Зеленський присвоїв Олексію Потапенку звання "Заслужений артист України" в червні 2020 року.Нагадаємо, що в середині травня музичний дует "Потап і Настя" заявив про возз’єднання після дев’яти років перерви. Перший концерт після повернення планували на 19 грудня у Нью-Йорку..

В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики у вівторок, 4 серпня, одностайно підтримав законопроєкт № 15412.Про це свідчить трансляція засідання цього комітету. Ініціаторами документа є 63 народні депутати з різних фракцій і груп на чолі з головою профільного комітету Микитою Потураєвим.Документ зареєстрували 15 липня. Його розробленням займалася робоча група, до якої увійшли депутати, представники виконавчої влади, уповноважена із захисту державної мови та профільні експерти."Головна мета ініціативи полягає в осучасненні правових механізмів захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою. Також проєкт покликаний усунути наявні прогалини в законодавстві й узгодити окремі норми з базовим мовним законом, з дня набуття чинності яким у липні минуло сім років", — зауважили автори ініціативи.Законопроєкт розширює перелік осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Ця вимога поширюватиметься на:народних депутатів України;керівників державних закладів культури та наукових установ;приватних виконавців;арбітражних аудиторів.Окремо закріплюється обов'язок членів виборчих комісій і комісій з референдуму використовувати українську мову під час здійснення своїх повноважень.У сфері трудових відносин документ гарантує захист права на використання української мови вже на етапі прийому на роботу. Також передбачені зміни для IT-сектору: розробники чи продавці комп'ютерних програм без українського користувацького інтерфейсу будуть зобов'язані попереджати про це споживачів до моменту здійснення покупки.Крім того, документ уточнює процедури розгляду скарг уповноваженою із захисту державної мови та передбачає посилення санкцій за порушення мовного законодавства.Значна частина нововведень стосується гуманітарної сфери. Документ доповнює базовий закон статтею про державну мову у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Працівники таких дитячих закладів будуть зобов'язані створювати винятково українськомовне середовище.У сфері позашкільної освіти повністю не допускається використання мови держави-агресорки. Приватним закладам загальної середньої освіти залишають право вільного вибору мови викладання, однак зі суворою забороною на використання російської мови.У культурній сфері закон офіційно заборонить публічне виконання, показ та демонстрацію творів, фонограм і музичних кліпів, виконаних мовою держави-агресорки.Проєкт вносить корективи до повноважень місцевих рад, зобов'язуючи їх створювати умови для розвитку, функціонування та популяризації української мови на своїх територіях. Місцеві державні адміністрації зі свого боку сприятимуть розвитку мов корінних народів і національних меншин. На міжнародній арені забезпечення розвитку та поширення української мови за кордоном стане одним з офіційних завдань української дипломатичної служби.Нові правила торкнуться і громадських об'єднань. Їм дозволять дублювати свою назву іноземними мовами або мовами національних спільнот поруч із державною, проте використання мови держави-агресорки заборонено.Нагадаємо, 30 червня стало відомо, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки..

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки.Відповідна картка законопрєкту з’явилася на сайті Верховної Ради України.Документ передбачає внесення змін до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а також законів "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" і "Про безпечність та гігієну кормів". Основні його новації такі:пріоритет державної мови: виробники, виконавці та продавці всіх форм власності зобов'язані надавати інформацію про вироби, товари, роботи чи послуги українською мовою;заборона на використання мови агресора: хоча чинне законодавство дозволяє дублювати інформацію іншими мовами, ініціатива встановлює чітке обмеження; переклад інформації іншими іноземними мовами дозволяється, проте категорично забороняється використовувати для цього мову держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресоркою (державою-окупанткою);регулювання в харчовому й аграрному секторах: аналогічні обмеження запроваджуються для маркування харчових продуктів і кормів; оператори ринку зможуть розміщувати переклад поруч з українським текстом лише за умови, що це не мова країни-агресорки.У пояснювальній записці до документа його автори вказали, що чинна редакція законодавства не містить винятків щодо мов, якими можна дублювати інформацію. В умовах повномасштабної війни мовна політика стала частиною національної безпеки.Розробники законопроєкту наголосили, що використання мови держави-агресорки в комерційній сфері формує її "символічну присутність" в українському економічному й інформаційному просторі. Метою документа є мінімізація такого впливу та зміцнення правових гарантій функціонування української мови.У разі ухвалення закону суб’єкти господарювання, що використовують багатомовне маркування або рекламні матеріали, будуть змушені провести ревізію своєї продукції й інформаційних носіїв на відповідність новим вимогам. Закон набирає чинності наступного дня після офіційного опублікування.Нагадаємо, 12 червня стало відомо, що президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..

Кабінет Міністрів України затвердив нові вимоги до володіння англійською мовою для претендентів на низку посад у державному управлінні, освіті та науці. Важливо, що ці норми набудуть чинності лише після завершення воєнного стану.Про це повідомило Міністерство освіти і науки.Який рівень англійської вимагатимуть?Згідно з рішенням уряду, встановлено диференційовані вимоги залежно від посади:для державних службовців категорії "А", а також голів обласних і місцевих адміністрацій та їхніх заступників — рівень не нижче B1 за шкалою CEFR;для керівників державних наукових установ і закладів вищої освіти — рівень не нижче B2;для частини посад категорій "Б" і "В", а також окремих позицій у сфері освіти й науки — рівень визначатиметься індивідуально залежно від функціоналу.Чи є альтернатива?У деяких випадках може враховуватися знання іншої офіційної мови Європейського Союзу. Якщо кандидат підтвердить рівень не нижче B2 такою мовою, вимогу до англійської можуть знизити до B1.Кого це стосується?В уряді підкреслюють, що нові правила не є загальною вимогою для всіх працівників освіти чи держслужби. Вони стосуються лише тих осіб, які претендують на визначені законом керівні або державні посади.Запровадження вимог відкладене до моменту завершення або скасування воєнного стану в Україні. Після цього зміни почнуть діяти в межах оновлених стандартів державної служби та освіти.Нагадаємо, Міністерство освіти і науки України повідомило про підготовку чергового етапу підвищення зарплат для педагогів. Зміни можуть запровадити вже з 1 вересня 2026 року.Додамо, також українці, які працюють у нічний час з 22:00 до 06:00, мають отримувати вищу зарплату. Мінімальний розмір доплати становить 20% від тарифної ставки за кожну годину..

Кабінет міністрів схвалив державну програму розвитку англійської мови на 2026-2030 роки. Зокрема, значно зросте демонстрування англомовних фільмів в Україні.Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна, яка опублікувала відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Вона поінформувала про проведення "культурного Кабміну", де ухвалили низку важливих рішень на посилення культури.Зокрема, схвалено державну програму розвитку англійської мови на 2026-2030 роки."Вона передбачає розвиток онлайн-курсів, розмовних клубів, сертифікацію; підвищення кваліфікації викладачів. Також у програмі — розвиток практики демонстрування фільмів англійською мовою", — зазначила Бережна.Як відомо, в червні 2025 року Кабмін затвердив концепцію Державної цільової національно-культурної програми сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні на 2026-2030 роки.Серед очікуваних результатів виконання програми:щонайменше 60% мешканців України володіють англійською мовою певною мірою;щонайменше 28% осіб можуть читати, писати та спілкуватися англійською мовою на побутовому рівні;щонайменше 90% вчителів з англійської мови підвищили рівень професійної кваліфікації;кількість демонструвань фільмів англійською мовою у кінозалах кіновидовищних закладів, що забезпечують демонстрування іноземних фільмів англійською мовою, становить щонайменше 120 одиниць протягом року;Україна посідає щонайменше 38 місце в рейтингу EF English Proficiency Indeх.Нагадаємо, що ще в листопаді 2023 року депутати Верховної Ради підтримали законопроект №9432 про застосування англійської мови в Україні. "За" проголосувало 278 народних обранців, "проти" — ніхто..

Понад 28% усіх скарг, які надійшли до мовної омбудсменки цього року, стосуються порушень мовного законодавства в Інтернеті. Послуги там мають надаватися переважно української мовою.Про це повідомили в секретаріаті уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської.У відомстві нагадали, що блогери, психологи, дизайнери, стилісти, тарологи й інші фахівці, зареєстровані як фізичні особи-підприємці, повинні продавати товари й послуги у соціальних мережах українською мовою.Відповідно до статті 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.У секретаріаті пояснили, що інтернет-представництва суб'єктів господарювання, зокрема, вебсайти та сторінки у соціальних мережах, мають бути виконані українською. Мобільні застосунки також повинні мати версію інтерфейсу державною мовою.Водночас інші мовні версії сайтів або сторінок можуть існувати, але вони не повинні містити більше інформації, ніж українська. Крім того, саме українськомовна версія має завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.Підприємці, які продають товари чи послуги через інтернет, повинні також розміщувати правдиву інформацію про себе: назву компанії або ім'я фізичної особи-підприємця, контактні дані та місцеперебування.У секретаріаті зазначили, що питання дотримання мовного законодавства в Інтернеті залишається чутливим. Станом на 10 березня 2026 року туди надійшло 130 звернень щодо порушень у роботі вебсайтів та інших інтернет-представництв — це 28 % від загальної кількості звернень цього року.Найчастіше громадяни скаржаться на відсутність або некоректну роботу україномовних версій сайтів, ведення сторінок у соцмережах російською мовою, а також на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українського. Повідомити про порушення мовного законодавства можна через електронну форму на сайті уповноваженої.Нагадаємо, що в грудні минулого року уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників..

Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як офіційний стандарт державної мови. Рішення ухвалено на виконання постанови Верховної Ради від 15 січня 2026 року.Про це повідомили на Facebook-сторінці Національної комісії зі стандартів державної мови. Там зазначили, що головними в документі є декілька пунктів.Юридичний статус: правопис вперше введено в правове поле як єдиний офіційний нормативний текст.Очищення від пропаганди: з ілюстративної частини тексту видалили всі приклади, що стосувалися держави-агресора.Стабільність правил: технічні правки та вдосконалення структури не вплинуть на усталені правила для користувачів.Набрання чинності: новий стандарт запрацює після того, як уряд скасує постанову 2019 року.Над текстом працювала робоча група з провідних науковців НАН України та найбільших університетів країни. Під час підготовки фахівці опрацювали понад 1 400 пропозицій від громадськості та отримали відгуки від 27 органів державної влади.Окрім редакційних виправлень, комісія вдосконалила структуру правопису та провела "деколонізацію" прикладів, прибравши згадки про Росію.Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна наголосила, що відтепер правопис є нормативним орієнтиром для всієї держави."Це спільні правила для всіх сфер — від шкіл до судів, від державних рішень до інформаційної політики. Єдина норма забезпечує послідовність і чіткість у публічному просторі", — написала вона у Facebook.Документ набере чинності після того, як Кабінет міністрів ухвалить рішення про втрату чинності старої постанови №437 від 2019 року. Оновлений текст оприлюднять на офіційному сайті Нацкомісії.Нагадаємо, що в травні 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису..

Казахстан, який політологи вважають країною з орбіти Кремля, у проєкті нової конституції планує змінити формулювання про статус російської мови. Таким чином відбувається поступова відмова від неї.Такий висновок зробили експерти Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО).Вони зауважили, що речення, в якому зазначено, що російська мова використовується "нарівні" з казахською, пропонують замінити на "поруч із казахською"."Попри формальний характер змін, вони відображають сталу політику влади Казахстану поступово зменшувати вплив Росії на своє життя", — зазначили аналітики.Тож казахська мова де-факто поступово стає основною мовою в країні. У державному управлінні, освіті та публічній сфері все більше використовують казахську, а не російську."Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Казахстан дистанціюється від Росії не лише в гуманітарних питаннях", — акцентували в Центрі протидії дезінформації.Там навели приклад, що, зокрема, в грудні росіянам у Казахстані обмежили можливість відмивати кошти й обходити санкції за допомогою казахстанських банків."Поки Кремль зосереджений на війні проти України, Росія продовжує втрачає позиції в Центральній Азії", — підсумували аналітики Центру протидії дезінформації.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що в Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера"..

Протягом 2025 року Офіс мовного омбудсмена застосував до порушників законодавства 95 адміністративних штрафів. Сумарний обсяг фінансових санкцій за недотримання мовних норм за цей період склав майже 370 тисяч гривень.Про це повідомила мовна омбудсменка Олена Івановська, пише "Інтерфакс-Україна".Результати перевірок та обсяги санкційЗа минулий рік уповноважена та її представники здійснили 1119 заходів державного контролю щодо застосування української мови. У результаті було винесено 95 постанов із накладенням грошових стягнень на загальну суму 368,9 тисячі гривень.Розподіл штрафів за розміром був наступним:найчастіше — у 64 випадках — призначали штраф у 3,4 тисячі гривень;15 порушників отримали мінімальне стягнення у 1,7 тисячі гривень;11 штрафів склали по 8,5 тисячі гривень;також було зафіксовано 4 штрафи по 5,1 тисячі та один максимальний — на 11,9 тисячі гривень.Динаміка мовного контролюЗа словами Івановської, показники 2025 року демонструють збереження суворої політики контролю, яка почала активно зростати у 2024-му. Якщо у 2022 році було виписано лише 9 штрафів на 27 тисяч гривень, а у 2023-му — 21 штраф на 85 тисяч, то вже у 2024 році кількість санкцій підскочила до 97 (на суму 360,4 тисячі гривень).Нагадаємо, раніше мовна омбудсменка зазначала, що блокування російської музики на стримінгових платформах через рішення РНБО є необхідним кроком для захисту культурного й інформаційного простору України.Також уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників..

Розпочинаючи з вересня 2026 року, у школах столиці Австрії українська мова потрапить до офіційної програми як друга іноземна. У Відні її вивчатимуть з п’ятого класу старшої школи.Про це повідомили на Facebook-сторінці посольства України в Республіці Австрія."Шановні співвітчизники, дорогі українці! Важлива новина для українських школярів у Відні. З вересня 2026 року ви зможете вивчати українську мову як другу іноземну мову в межах навчального процесу", — йдеться в повідомленні.У посольстві зазначили, що українську мову викладатимуть у двох віденських школах:в BRO: das BORG 3, Landstraßer Hauptstraße 70;в BRW: das GRG15 Diefenbachgasse 19."Вивчення української мови як другої іноземної пропонується з п’ятого класу старшої школи (Oberstufe) — це дев’ятий рік навчання", — пояснили в посольстві України в Республіці Австрія.Там уточнили, що передумовою запровадження української мови є достатня кількість заявок на її вивчення."Закликаємо вас активно подавати заявки під час вибору української мови як другої іноземної мови. Це важливий крок для збереження української мови, культури й ідентичності", — підсумували в дипломатичному відомстві.У травні цього року повідомлялося, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йшлося про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.Нагадаємо, в жовтні прес-служба Міністерства освіти та науки України повідомляла, що перші українські суботні та недільні школи пройшли верифікацію за кордоном. Тож діти, які живуть в інших країнах, можуть офіційно навчатися за програмою українознавчого компонента..

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників.Про це Олена Івановська повідомила на своїй сторінці у Facebook. У зверненні, що адресоване прем'єр-міністерці України Юлії Свириденко, йдеться про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".Для забезпечення дієвості мовного законодавства Івановська пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.Омбудсменка звернула увагу на те, що за останні роки кількість звернень громадян щодо порушень мовного законодавства зростає, зокрема, у сферах обслуговування, реклами, інтернет-ресурсів і публічної інформації.На думку Івановської, нинішні санкції не виконують належної превентивної функції. Тому вони фактично не стримують порушників."У низці випадків сплата штрафу є менш обтяжливою, ніж приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства", — акцентувала омбудсменка.Уповноважена також переконана, що символічні штрафи не мотивують бути законослухняними, адже низький рівень відповідальності створює відчуття безкарності."Символічні штрафи не співмірні з економічною вигодою, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно ігноруючи вимоги закону, а тому не мотивують до добровільного виконання мовних норм", — пояснила вона.Олена Івановська наголосила, що посилення адміністративної відповідальності є необхідною умовою забезпечення реальної дієвості мовного законодавства, поваги до букви закону та державної мови як конституційної цінності й елемента національної безпеки України.Нагадаємо, декілька днів тому мовна омбудсменка зазначала, що блокування російської музики на стримінгових платформах через рішення РНБО є необхідним кроком для захисту культурного й інформаційного простору України..

Блокування російської музики на стримінгових платформах через рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) є необхідним кроком для захисту культурного й інформаційного простору України.Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.Таким чином вона прокоментувала відповідну заяву голови підкомітету з питань музичної індустрії комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. "Російська музика, так само як кіно чи серіали, є частиною гібридної війни, елементом "м’якої сили", що працює проти національної безпеки", — наголосила мовна омбудсменка.За її словами, саме тому санкційний механізм РНБО є правовим, цивілізованим і зрозумілим шляхом взаємодії з міжнародними стримінговими платформами."Він відповідає й українському законодавству, й міжнародним зобов’язанням України", — зазначила вона.За словами уповноваженої, держава зобов’язана реагувати на запит суспільства та проактивно захищати український культурний простір."Паралельно з обмежувальними заходами потрібно системно підтримувати українськомовний музичний продукт, створювати умови для його розвитку та просування", — зауважила Олена Івановська.Нагадаємо, що 7 листопада в Дніпрі запровадили мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Це зроблено за зверненням уповноваженої із захисту державної мови та мешканців громади міста..