# МВС

Унаслідок російського обстрілу селища Ярова Краматорського району Донецької області загинули 24 людини, ще 19 осіб отримали поранення різного ступеня важкості.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."На місці події працювали всі екстрені служби. Рятувальники транспортували двох поранених зі стабпункту до медзакладу та ліквідували пожежу, яка виникла внаслідок ворожого обстрілу", — йдеться в повідомленні. "Росіяни скинули керовану авіабомбу по центру селища саме тоді, коли біля мобільного відділення пошти зібралася черга цивільних для отримання виплат. Ціллю ворог обрав місцевих мешканців, зокрема, пенсіонерів", — наголосив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.Він запевнив, що з перших хвилин на місці працюють поліцейські та рятувальники. Попри загрозу повторного удару, працівники ДСНС загасили пожежу, слідчі поліції зафіксували наслідки та доставили тіла загиблих для експертизи."Триває процес ідентифікації з використанням мобільної ДНК-лабораторії ANDE. Працює штаб поліції для звернень рідних", — додав міністр.За його словами, правоохоронці та рятувальники допомагають транспортувати поранених із мобільних стабпунктів до лікарень. Після удару поліція отримала звернення щодо евакуації мешканців Ярової. Очільник МВС зауважив, що "Білі янголи" вже вивезли вісьмох людей, серед них і семирічна дівчинка. Загалом сьогодні з цього району евакуйовано 22 людини."Дякую кожному, хто зараз поруч із цивільними. Там, де терор і горе, ви — захист і підтримка", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що серед жертв у Яровій — місцеві пенсіонери та екіпаж "Укрпошти". Відстань від цього населеного пункту до лінії бойового зіткнення — приблизно вісім кілометрів.

Україна робить усе, щоб повернути з неволі кожного громадянина. Станом на сьогодні у російському полоні перебуває ще понад дві тисячі наших військових. Про це повідомив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов, підсумовуючи зустріч з представниками місії незалежних експертів Московського механізму ОБСЄ. "Застосовуються OSINT-методи, за допомогою яких підтверджено перебування у полоні 2 577 військовослужбовців", — зазначив він.Інформація щодо 680 осіб, серед яких — 91 цивільна людина, ще не підтверджена Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Також налічується вісім випадків, коли люди, ідентифіковані як полонені, згодом були знайдені серед загиблих. "Щодо шести з них Червоний Хрест так і не підтвердив інформацію про перебування у полоні", — зазначив посадовець.Він також нагадав, що військовополонені зберігають статус зниклих безвісти до моменту повернення. Втрата зв'язку з рідними під час бойових дій: що робитиДля комунікації з уповноваженим функціонує гаряча лінія 1698. Також у 12 областях працюють регіональні представництва, де проводять приймання громадян. Додатково впроваджено електронну систему подання анкет від родин зниклих безвісти. Нагадаємо, у неділю, 24 серпня, у День Незалежності України відбувся черговий обмін полоненими. Більшість звільнених українських захисників перебували у неволі з 2022 року.Також 24 серпня звільнили з російського полону колишнього мера Херсона Володимира Миколаєнка.Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути додому із російського полону майже шість тисяч своїх громадян.За даними видання Politico, Україна має п’ять основних вимог, без виконання яких мирне врегулювання війни з Росією неможливе. Серед них — повернення усіх військовополонених і дітей.

У команді Міністерства внутрішніх справ України відбулося оновлення. Заступником міністра призначено полковника поліції Сергія Науменка — офіцера з багаторічним досвідом служби й учасника бойових дій.Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко."Його команда аеророзвідки, сформована в перші дні повномасштабної війни, допомогла вчасно виявити ворога на підступах до Києва та сприяла успішній обороні столиці", — зазначив він.Міністр додав, що, попри отримане поранення під час артобстрілу в Рубіжному, Сергій Науменко продовжив виконувати завдання. Брав участь у боях у Сіверськодонецьку, Лисичанську, Ізюмі, Балаклії, Куп’янську, Вугледарі, Марʼїнці та Бахмуті.Зараз Сергій Науменко бере на себе відповідальність за такі напрямки діяльності МВС:формування та реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону й охорони суверенних прав України в її винятковій (морській) економічній зоні;координацію реалізації повноважень міністра у військово-політичному й адміністративному керівництві Національною гвардією України;функціонування та розвиток єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в діяльності Нацполіції, Держприкордонслужби, ДСНС і НГУ.Також у сфері його відповідальності — вдосконалення законодавства в межах компетенції, організація застосування авіаційних і безпілотних підрозділів, розвиток підготовки льотного складу та координація діяльності авіаційних підприємств у сфері управління МВС."Сергій Науменко — професійний, рішучий і відповідальний керівник, який чітко розуміє виклики, що стоять перед системою МВС. Радий вітати Сергія у команді. Вірю, що його досвід і відданість посилять нашу спільну справу — зміцнення безпеки держави", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, що наприкінці липня міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та міністр енергетики Світлана Гринчук провели спільну нараду. Головна мета — синхронізувати зусилля для захисту енергетичних об’єктів України від ворожих ударів.

Президент Володимир Зеленський запевнив, що над розслідуванням вбивства екс-спікера Верховної Ради України Андрія Парубія правоохоронні органи працюють, фактично, без відпочинку.Про це глава держави повідомив 31 серпня у вечірньому відеозверненні. Зеленський наголосив, що впродовж неділі у нього були доповіді очільника МВС Ігоря Клименка та керівника СБУ Василя Малюка, які стосувались розслідування вбивства Андрія Парубія."Доповідали про хід розслідування, відпрацьовують усі обставини. Залучені всі необхідні сили: поліція, СБУ, прокуратура. Працюють фактично цілодобово. Я дякую всім, хто допомагає розслідуванню. Сподіваємось на результат", — наголосив український президент.Вбивство Андрія Парубія: що відомоАндрія Парубія вбили у Львові 30 серпня. Він помер на місці ще до приїзду медиків. За даними правоохоронців, зловмисник здійснив декілька пострілів у політика, а потім зник з місця події.Президент Володимир Зеленський заявляв, що вбивство Андрія Парубія було ретельно підготовлено. Водночас докладаються максимальні зусилля для розкриття цього злочину.Також у мережі оприлюднили кадри з місця вбивства Андрія Парубія. У Служби безпеки відсутні дані щодо того, чи пов'язані вбивства мовознавиці Ірини Фаріон та колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія. Водночас правоохоронці розглядають у справі версію "російського сліду". Натомість народний депутат від "Європейської Солідарності" Володимир Ар’єв заявив, що колишній спікер Верховної Ради Андрій Парубій ще за півроку до свого вбивства звертався із проханням надати йому державну охорону. Проте отримав відмову. Своєю чергою, в Управлінні державної охорони пояснили, що, згідно зі статтею 6 "Забезпечення безпеки посадових осіб" Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" № 160/98-ВР від 4 березня 1998 року, Парубій не підпадав під категорію громадян, які можуть претендувати на держохорону.Нагадаємо, раніше TrueUA зібрав інформацію про те, яким був Андрій Парубій за життя, і як українські депутати відреагували на вбивство колеги. Детальніше у нашому матеріалі.

У п’ятницю, 29 серпня, заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Душчик зустрівся з послом України Василем Боднаром, аби обговорити ситуацію з правовим статусом українців після вето президента на спецзакон.Про це заявила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька в коментарі  інформаційній агенції РАР. За її словами, під час зустрічі заступник міністра внутрішніх справ Польщі "поінформував пана посла, що польська сторона працює над законопроєктом і врегулюванням правового статусу громадян України"."Він також презентував українській стороні графік роботи над законопроектом", — сказала речниця.Як відомо, цього тижня президент Кароль Навроцький заветував закон про допомогу громадянам України, оскільки вважає, що допомога 800+ повинна надаватися винятково українцям, які працевлаштовуються в Польщі. Заветований проект також містив багато інших ключових питань. Йдеться насамперед про право тимчасового захисту для українців, які прибули до Польщі після початку повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року.Чинні норми забезпечують їм тимчасовий захист до кінця вересня 2025 року. Після цього терміну вони матимуть, серед іншого, проблеми з легальним працевлаштуванням.До речі, більшість поляків підтримують вето президента Кароля Навроцького на закон про допомогу українським біженцям.Раніше посольство України в Польщі рекомендувало українцям утриматися від поспішних рішень щодо зміни свого правового статусу, попри вето президента Польщі на зміни до спецзакону щодо допомоги громадянам України.Нагадаємо, що сьогодні у Варшаві поліція затримала 29-річного громадянина України. Повідомляється, що чоловік нібито "публікував у соціальних мережах тривожні матеріали, зокрема, погрози підпалами" через президентське вето на спецзакон.

Кабінет міністрів України ухвалив зміни до правил виїзду чоловіків за кордон до 22 років. Проте при перетині держрубежу вони повинні мати при собі не лише паспорт.У прес-службі МВС уточнили, що уряд оновив порядок перетину державного кордону для чоловіків у віці від 18 до 22 років включно. Громадяни цієї категорії мають право виїжджати за кордон під час дії воєнного стану.Для перетину кордону необхідно мати:паспортний документ, що дає право на виїзд за кордон;військово-обліковий документ (у тому числі в електронній формі), який пред’являється на вимогу представника Державної прикордонної служби.Водночас у відомстві зауважили, що норма не поширюється на осіб, які займають визначені посади в органах державної влади, державних органах та органах місцевого самоврядування. "Ці особи можуть виїжджати за кордон лише у службове відрядження", — зазначили в МВС.Хто ще має право виїхати за кордонПід час дії воєнного стану та загальної мобілізації з України мають право покинути межі держави: чоловіки, старші за 60 років; особи, які мають інвалідність або постійно непридатні до служби за станом здоров'я;батьки трьох і більше дітей (та вихователі дітей-сиріт); опікуни осіб з інвалідністю; студенти іноземних навчальних закладів (за наявності підтверджень і лише досягнувши 18 років, а від вересня 2025 року, ймовірно, до 22 років).Нагадаємо, раніше у Державній прикордонній службі повідомляли, що військовозобов'язані чоловіки, які мають бронь від мобілізації, можуть виїжджати за кордон. Їм надано право поїхати як у службове відрядження, так і у відпустку.

У середу, 13 серпня, в північній частині Молдови помітили переміщення українських літаків. Офіційний Кишинів пояснив, що вони перебувають у країні на підставі офіційного запиту Міністерства внутрішніх справ України.Про це повідомило видання NewsMaker із посиланням на заяву Органа цивільної авіації Молдови.Там пояснили, що три українські літаки, які 13 серпня летіли над Бєльцями у бік аеропорту "Маркулешт" на технічне обслуговування, належать до категорії пошуково-рятувальних.Офіційні молдовські служби додали, що їх польоти над Молдовою дозволені Органом цивільної авіації за попереднім погодженням дипломатичними каналами та за сприяння Міністерства інфраструктури.Також у відомстві уточнили, що ще 21 липня українське МВС надіслало Молдові запит на дозвіл тимчасових польотів п'яти літаків, які використовуються в гуманітарних і екстрених місіях (один Ан-26, три Ан-32П та один Ан-32Б).Аеропорт "Маркулешт" розташований у північно-східній частині Молдови, приблизно за 30 кілометрів від кордону з Україною.Як відомо, ще 24 лютого 2022 року "Украерорух" оголосив про закриття повітряного простору України для цивільних літаків через вторгнення Росії на українську територію.Хоча дискусії на цю тему тривають, наразі про відкриття неба України для цивільних польотів не йдеться жодним чином.Нагадаємо, 24 липня стало відомо, що міністр довкілля Молдови Серджіу Лазаренку звернувся до України з проханням збільшити скидання води в Дністер після перебоїв на Дубоссарській гідроелектростанції. Її експлуатує влада невизнаного Придністровʼя.

В Україні викрито масштабну корупційну схему під час закупівлі дронів і засобів радіоелектронної боротьби. Зокрема, контракти укладали за явно завищеними цінами.Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП)."Сьогодні проведено низку заходів із викриття осіб, причетних до вчинення корупційного злочину", — йдеться у повідомленні.У САП уточнили, що на хабарі викрито чинного народного депутата України, очільників районної та міської військових цивільних адміністрацій, а також військовослужбовців Нацгвардії.У заяві САП не вказано прізвище підозрюваного, однак журналісти уточнили, що йдеться про народного депутата Олексія Кузнєцова."Суть схеми зводилася до укладання державних контрактів із підприємствами-постачальниками за завищеними цінами — до 30% від суми контракту поверталося учасникам злочину у вигляді неправомірної вигоди", — пояснили в прокуратурі.Зараз уже затримано чотирьох осіб за статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України. Деталі пообіцяли згодом.Також у дописі зазначено, що НАБУ та САП діють винятково в межах законних повноважень, які визначені чинним законодавством. Окрім того, зусилля спрямовуються на результати задля отримання швидкого та справедливого рішення суду. Ситуацію прокоментував також міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. Він зазначив, що його відомство послідовно та принципово протидіє корупції на всіх рівнях.Очільник МВС додав, що викриття військовослужбовців Нацгвардії є результатом роботи правоохоронців і доказом того, що не може бути недоторканих серед порушників закону."За моєю вказівкою негайно розпочато службове розслідування, а Командувач Нацгвардії відсторонив фігурантів з посад", — констатував Клименко.Водночас він підкреслив, що реакція — це не все. У Національній гвардії впроваджують системні запобіжники, які мають унеможливити зловживання зсередини. Клименко уточнив, що йдеться про новостворене управління контролю за службовою (бойовою) діяльністю."Воно працюватиме за принципом внутрішньої безпеки, незалежно та професійно, і вже формується команда з фахівців, які пройшли відбір за критеріями доброчесності й професійної придатності", — поінформував Ігор Клименко.Нагадаємо, раніше директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос розповідав, що генеральний прокурор Руслан Кравченко не витребовував справи у НАБУ після ухвалення скандального закону №12414. Втручання в діяльність відомства не відбулося.

У середу, 23 липня, президент Володимир Зеленський провів нараду з керівниками правоохоронних та антикорупційних органів, на якій також був також генеральний прокурор Руслан Кравченко.У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що кримінальні провадження не мають тривати роками без законних вироків, а ті, хто працює проти України, "не мають почуватися комфортно й не відчувати, що таке невідворотність покарання"."Всі ми чуємо, що каже суспільство. Бачимо, чого очікують люди від державних інституцій для забезпечення справедливості та ефективності кожної інституції. Обговорили необхідні адміністративні, законодавчі рішення, які дозволять зміцнити роботу кожної інституції, вирішити наявні суперечності, зняти загрози. Всі працюватимуть разом, на політичному рівні підтримаємо", — запевнив президент.Він зазначив, що за підсумками наради було вирішено провести глибоку робочу зустріч щодо плану загальних дій. Вона має відбутися наступного тижня. До того ж за два тижні має бути готовий спільний план — які кроки потрібні та будуть реалізовані, "щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання, дати більше справедливості й реально захистити інтереси українського суспільства".Варто зауважити, що нарада пройшла на тлі масового обурення спільноти законом №12414 щодо урізання повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Що обмежує закон №12414Закон містить правки, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передають їх генеральному прокурору. Документ передбачає такі зміни:генпрокурор отримує доступ до всіх проваджень НАБУ;генпрокурор має право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;генпрокурор отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;генпрокурор зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури."Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована. Закликаємо народних обранців утриматися від голосування, яке може остаточно знищити незалежність антикорупційної системи в Україні", — йшлося у повідомленні.У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах України.На ці події також відреагували посли країн G7. Вони заявили про свою стурбованість."G7 уважно стежить за сьогоднішніми подіями в НАБУ, зокрема, розслідування відносно кількох співробітників НАБУ за підозрою в злочинах. Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозну стурбованість і маємо намір обговорити ці події з керівництвом уряду", — йшлося у заяві.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський прокоментував скандальний закон №12414. Він наголосив, що антикорупційна інфраструктура працюватиме, але без російських впливів. Відтак, НАБУ і САП продовжать свою роботу.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко і міністр енергетики Світлана Гринчук провели спільну нараду. Головна мета — синхронізувати зусилля для захисту енергетичних об’єктів України від ворожих ударів.Про це повідомив Ігор Клименко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Енергетична інфраструктура України — одна зі стратегічних цілей ворога", — зазначив він.Міністр констатував, що зафіксовано понад 700 атак на об’єкти енергетики за час повномасштабного вторгнення, а цього року до 90% ударів здійснювалися з використанням безпілотників.Тож разом із міністеркою енергетики Світланою Гринчук проведено спільну нараду, щоби синхронізувати зусилля."Ключова мета — не лише реагувати, а й діяти на випередження", — наголосив Ігор Клименко.Він озвучив головні акценти таких дій:захист об’єктів енергетики — ефективне застосування систем РЕБ, посилення спроможностей мобільних вогневих груп;допуск рятувальників ДСНС на місця ліквідації — чіткі алгоритми, оперативне реагування, злагоджена взаємодія з персоналом об’єктів;спільні навчання — відпрацювання для злагодженої командної роботи."Безпека енергетики — це безпека кожного дому, лікарні, школи. І наше завдання — забезпечити її на всіх рівнях", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, що, за інформацією голови правління НАК "Нафтогаз України" Сергія Корецького, російські окупанти вдарили по газових об'єктах України. Для цього вони активно використовували безпілотники-камікадзе.

В результаті нічного обстрілу Києва 10 липня загинула 68-річна жителька столиці, а також 22-річна капрал поліції.Про це у Telegram-каналі повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. За його словами, вночі місто знову втратило своїх мешканців внаслідок російських ударів."У восьми районах столиці постраждала житлова, медична, освітня, торгівельна, транспортна інфраструктура", — написав Клименко.Міністр повідомив, що у Подільському районі загинули дві жінки:68-річна жителька столиці;22-річна капрал поліції, співробітниця поліції метрополітену.Що відомо про загиблу поліціянткуЯк зазначають у МВС, 10 липня під час російського обстрілу загинула 22-річна поліціянтка Марія Дзюмага. Марія приєдналася до лав поліції Києва у 2023 році. Працювала в управлінні поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві."Більше десятка людей поранені. І, на жаль, кількість жертв зростатиме. Люди продовжують звертатися за медичною допомогою. Триває поквартирний обхід постраждалих будинків — поліція перевіряє, чи не залишився хтось без допомоги", — написав він.Клименко повідомив, що на місцях ударів одразу розгорнули оперативні штаби. У розборі завалів і ліквідації наслідків обстрілів залучено близько 400 рятувальників і 90 одиниць пожежно-рятувальної, інженерної та роботизованої техніки ДСНС. Працюють групи верхолазів та піротехніків."Поліціянти забезпечують охорону периметрів, документують наслідки воєнного злочину РФ, допомагають евакуйовувати людей", — пише Клименко.Також, за словами глави МВС, обмежено рух транспорту на таких вулицях:Волноваська (від бульв. Вацлава Гавела);Козелецька (від вул. Миколи Василенка);Січових Стрільців (від вул. Студентської до вул. Миколи Пимоненка);Юрія Іллєнка (від вул. Дегтярівської до вул. Довнар-Запольського);Олекси Тихого (від пров. Чугуївського до вул. Грушецької).Клименко закликав врахувати це під час планування маршруту.Як зазначав начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, внаслідок нічної атаки російської армії по Києву 10 липня загинули двоє людей. Кількість поранених продовжує зростати.За даними Київської ОВА, майже 10 годин тривала масована нічна атака ворога на Київщину 10 липня. Проти мирних населених пунктів у чотирьох районах області ворог застосував ударні дрони та ракети.Нагадаємо, у ніч на четвер, 10 липня, російські загарбники масовано атакували Україну ударними безпілотниками типу "Шахед". Десятки дронів ворог спрямував на столицю — там лунали вибухи й працювала протиповітряна оборона.Раніше ми повідомляли, що цієї ночі Росія здійснила масовану комбіновану атаку на столицю України. Київ атакували ракети й дрони — у місті значні руйнування та багато постраждалих.Також з'явились перші кадри наслідків нічної атаки РФ по Києву. Руйнування зафіксовано у шести районах Києва — Шевченківському, Дарницькому, Солом'янському, Голосіївському, Подільському та Оболонському.

Нідерланди підготували для України 100 радарів для виявлення безпілотників і 20 транспортних засобів для медичної евакуації. Водночас Німеччина передала системи радіоелектронної розвідки для захисту населення та критичної інфраструктури.Про це заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, якого цитує Reuters, і прес-служба Міністерства внутрішніх справ України.Журналісти Reuters уточнили, що нідерландська допомога надійде в межах нового пакета на суму 175 мільйонів євро.Очікується, що постачання радарів, які допоможуть ідентифікувати безпілотники, що наближаються, та передавати дані системам ППО, завершать до кінця року.Міністерство оборони Нідерландів уточнило, що 80 мільйонів євро з пакета підуть на підтримку безпілотників через міжнародну коаліцію дронів.Брекельманс поінформував, що цей крок є наступним після угоди на суму 500 мільйонів євро з виробництва 600 тисяч безпілотників з українською оборонною промисловістю перед самітом НАТО в Гаазі.Своєю чергою, в МВС України зазначили, що відомство отримало від уряду Німеччини сучасні системи радіоелектронної розвідки. Обладнання використовуватимуть для виявлення ворожих дронів і захисту об’єктів критичної інфраструктури по всій країні.Офіційне надання техніки відбулося за участю заступника міністра внутрішніх справ Василя Тетері, посла Німеччини в Україні Мартіна Єґера й інших представників обидвох сторін. Гості також ознайомилися з трофейною технікою ворога, включно з іранськими дронами "Шахед", і дізналися про можливості українських систем сканування повітряного простору та радіоелектронної боротьби.За словами директора департаменту авіаційної безпеки МВС Сергія Науменка, ці системи вже інтегровані в комплексну оборону інфраструктурних об’єктів."Ці технології суттєво підвищують нашу обороноздатність, дозволяють своєчасно виявляти загрози та ефективно їм протидіяти", — наголосив Науменко.Сторони підтвердили важливість подальшої співпраці між Україною та Німеччиною у сфері безпеки, зокрема в умовах постійної ракетної та дронової загрози.Нагадаємо, що 17 червня президент України Володимир Зеленський на полях саміту "Групи семи" в канадському Кананаскісі зустрівся із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Тоді Канада виділила Україні черговий пакет військової допомоги.

У вівторок, 24 червня, в Шевченківському районі Києва завершено пошуково-рятувальні роботи після вчорашнього влучання російської ракети. Внаслідок обстрілу загинули дев’ятеро людей.Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко."Пошуково-рятувальні роботи у Шевченківському районі Києва завершено. Російська ракета 23 червня забрала життя дев’ятьох людей. Мої співчуття рідним загиблих", — зазначив він.Очільник МВС України уточнив, що на місці удару тривають аварійно-відновлювальні роботи — фахівці демонтують небезпечні конструкції."Дякую рятувальникам, поліцейським, медикам, комунальникам - усім, хто працював безупинно з перших хвилин", — наголосив міністр.Він акцентував, що в такі моменти кожна хвилина - це боротьба за життя."Ми документуємо кожен факт воєнного злочину Росії. І працюємо над тим, щоб винні понесли покарання", — підсумував Ігор Клименко.Обстріл Києва 23 червня: що відомоУ ніч на понеділок, 23 червня, російські окупанти масовано вдарили по Києву безпілотниками типу "Шахед", а також випускали ракети. Через рашистський обстріл у Шевченківському районі зруйновано один з під’їздів п'ятиповерхового житлового будинку. Крім того, вибуховою хвилею пошкоджено вікна сусіднього 25-поверхового будинку, згоріли машини, припарковані поруч. Також вибиті вікна у ще семи будинках району. У Святошинському районі пошкоджені офісні приміщення, заклад харчування та торгівельні павільйони біля однієї зі станцій метро.У Солом’янському та Голосіївському районах руйнувань зазнали бізнес-центри та автомобілі, а в Подільському внаслідок атаки ворога вибиті вікна у житлових багатоповерхових будинках.У Дарницькому районі пошкоджено приватний будинок.Нагадаємо, що на основі інформації з відкритих джерел Texty проаналізували місця прильотів по Києву від початку Великої війни. Під час обстрілів Києва найбільше атак російських окупантів зазнають чотири райони — Шевченківський, Святошинський, Солом’янський і Голосіївський. Найбезпечнішою є Троєщина.

У Києві під час нічного обстрілу 23 червня російська ракета поцілила у багатоповерхівку в Шевченківському районі та пробила навіть підвал будинку. Так само ворог поцілив по будинку у Солом'янському районі під час обстрілу столиці 17 червня.Про це розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, передає hromadske. За його словами, у багатоповерхівку поцілила балістична ракета.Через це будинок повністю знищений. До того ж є порушення конструкцій у сусідньому підʼїзді. Наразі триває пошуково-рятувальна операція, адже, попередньо, під завалами можуть бути ще три людини. Водночас як наголосив, начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, станом на 12:30 рятувальники деблокували тіло сьомої жертви з-під завалів багатоповерхівки у Шевченківському районі.Обстріл Києва 23 червня: що відомоУ ніч на понеділок, 23 червня, російські окупанти масовано вдарили по Києву безпілотниками типу "Шахед", а також випускали ракети. Через рашистський обстріл у Шевченківському районі зруйновано один з під’їздів п'ятиповерхового житлового будинку. Крім того, вибуховою хвилею пошкоджено вікна сусіднього 25-поверхового будинку, згоріли машини, припарковані поруч. Також вибиті вікна у ще семи будинках району.У Святошинському районі пошкоджені офісні приміщення, заклад харчування та торгівельні павільйони біля однієї зі станцій метро.У Солом’янському та Голосіївському районах руйнувань зазнали бізнес-центри та автомобілі, а в Подільському внаслідок атаки ворога вибиті вікна у житлових багатоповерхових будинках.У Дарницькому районі пошкоджено приватний будинок.За даними начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, станом на 11:00 у Києві відомо про 31 постраждалого. Ще семеро людей загинули. Також під час нічної атаки Росії у столиці постраждали будівлі кампусу Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського у Солом’янському районі. Зокрема, пошкоджено: спорткомплекс, декілька навчальних корпусів та чотири гуртожитки.Нагадаємо, за даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на понеділок, 23 червня, російські окупанти атакували Україну 16 балістичними та крилатими ракетами, 352 ударними дронами типу "Шахед" й безпілотниками-імітаторами. Основним напрямком удару був Київ.Як повідомив президент Володимир Зеленський, ворог цієї ночі, ймовірно, бив по країні балістичними ракетами північнокорейського виробництва. За його словами, через нічний обстріл пошкоджено об’єкти в чотирьох областях. .

Український президент Володимир Зеленський 22 червня відреагував на історію зі зборами львів’янина Назарія Гусакова, який хворіє на спінальну м’язову атрофію (СМА). Наразі триває перевірка всієї інформації, яка є в публічному доступі. Про це глава держави повідомив на своїй сторінці в Facebook, який вислухав доповідь міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка. Як зазначив Зеленський, очільник МВС доповів щодо трьох ключових питань: Перше: дії підрозділів Національної гвардії України на фронті та конкретно застосування дронів у боях на передовій. Друге: протидія злочинним угрупованням, пов’язаним з російськими мафіозними осередками й так званими "ворами в законі". Третє: окрема доповідь щодо скандальної та вкрай неприємної ситуації навколо зборів на користь громадянина України Назарія Гусакова й можливих випадків шахрайства. "Тривають перевірки всієї інформації, яка є в публічному доступі. За попередніми даними, були використані щонайменше чотири фінансові установи, багато цифрових сервісів. Встановлюється коло людей, які могли постраждати від імовірно незаконних дій", — йдеться у заяві президента.Зеленський наголосив, що Гусаков залишив територію України 13 червня. Наразі встановлюється його місцеперебування та інші суттєві обставини. "Дуже важливо — відновити справедливість та уникнути будь-якої дискредитації зборів і волонтерства як таких. На окремі випадки махінацій має бути законна відповідь", — додав глава держави.Що відомо про Назарія ГусаковаУкраїнський громадський активіст Назарій Гусаков, відомий своєю боротьбою зі спінальною м’язовою атрофією та регулярними зборами коштів на лікування, опинився в епіцентрі гучного скандалу. Волонтери та медійники запідозрили його у махінаціях після того, як він не зміг надати звіти про витрачені донати. Ситуація швидко загострилася, коли спливли докази його ставок у казино та обіг мільйонів доларів США на криптогаманці.Рік тому Львівська міська рада виділила 3,5 мільйона гривень на 14 флаконів "Рисдипламу", ще 14 флаконів безплатно надала компанія "Рош Україна". Цього мало вистачити на дев'ять місяців лікування (з червня 2024 року до березня 2025 року). Однак збір коштів на лікування, згідно з його Telegram-каналом, не припинявся.Нагадаємо, у Київській області 45-річного чоловіка підозрюють у незаконному продажі автівок військовому. Фігурант продав два авто за 700 тисяч гривень.