# НАБУ

Секретаря Рада національної безпеки і оборони України Рустема Умєрова допитували у межах операції "Мідас". Наразі він має статус свідка щодо окремого провадження, де розслідують закупівлі дронів та озброєння. Про це під час брифінгу повідомив директор Національного антикорупційного бюро розслідувань України Семен Кривонос."У даному випадку щодо секретаря РНБО слідчі дії здійснюватися детективами Національного антикорупційного бюро", — зазначив він.Своєю чергою, керівник САП Олександр Клименко зауважив, що "неправильно використовувати слово фігурує"."Він допитаний і на даний час має статус свідка в цьому кримінальному провадженні", — уточнив він.Нагадаємо, 11 травня НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку. Йдеться про справу щодо легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом.12 травня НАБУ та САП повідомили про підозру ще шістьом учасникам організованої групи, яку викрили на легалізації здобутого у злочинний спосіб майна в особливо великих розмірах..

Президент України Володимир Зеленський не був і не є фігурантом у межах досудового розслідування Національного антикорупційного бюро і Cпеціалізованої антикорупційної прокуратури.Про це під час брифінгу заявив директор Національне антикорупційне бюро України Семен Кривонос."Президент України не фігурував і не фігурує в межах досудового розслідування", — запевнив він.За його словами, у межах слідства правоохоронці продовжують перевіряти різні версії щодо можливих власників окремого майна. Водночас глава НАБУ наголосив, що досудове розслідування у справі триває.Як відомо, НАБУ та САП 12 травня повідомили про підозру ще шістьом учасникам організованої групи, яку викрили вчора на легалізації здобутого у злочинний спосіб майна в особливо великих розмірах. Йдеться про:колишнього віцепрем'єр-міністра України (Олексій Чернишов — TrueUA);бізнесмена (одного з керівників злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в межах спецоперації "Мідас") (Тимур Міндіч — TrueUA);інших осіб.За даними слідства, упродовж 2021-2025 років підозрювані відмили понад 460 мільйонів гривень шляхом зведення котеджного містечка в селі Козин Київської області."Йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько восьми гектарів і чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також окремої резиденції загального користування — спа-зони", — деталізували правоохоронці.Вони додали, що частину витрачених на будівництво коштів отримали через так звану "пральню", підконтрольну бізнесмену — майбутньому власнику однієї з резиденцій. А це — майже дев’ять мільйонів доларів."Фінансування, зокрема, здійснювалося за рахунок коштів, отриманих внаслідок реалізації корупційних схем у ПАТ "НАЕК "Енергоатом", — констатували в НАБУ.Кваліфікація: частина 3 статті 209 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великому розмірі або організованою групою).Нагадаємо, що захист колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака офіційно відреагував на звинувачення правоохоронців щодо його участі у схемі легалізації коштів на елітному будівництві. Адвокат Ігор Фомін заперечив будь-яку причетність свого підзахисного до фінансових махінацій і заявив про відсутність доказової бази у справі..

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру ще шістьом учасникам організованої групи, яку викрили вчора на легалізації здобутого у злочинний спосіб майна в особливо великих розмірах.Про це повідомили на сайті НАБУ. Там уточнили, що йдеться про:колишнього віцепрем'єр-міністра України (Олексій Чернишов — TrueUA);бізнесмена (одного з керівників злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в межах спецоперації "Мідас") (Тимур Міндіч — TrueUA);інших осіб.За даними слідства, упродовж 2021-2025 років підозрювані відмили понад 460 мільйонів гривень шляхом зведення котеджного містечка в селі Козин Київської області."Йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько восьми гектарів і чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також окремої резиденції загального користування — спа-зони", — деталізували правоохоронці.Вони додали, що частину витрачених на будівництво коштів отримали через так звану "пральню", підконтрольну бізнесмену — майбутньому власнику однієї з резиденцій. А це — майже дев’ять мільйонів доларів."Фінансування, зокрема, здійснювалося за рахунок коштів, отриманих внаслідок реалізації корупційних схем у ПАТ "НАЕК "Енергоатом", — констатували в НАБУ.Кваліфікація: частина 3 статті 209 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великому розмірі або організованою групою).Нагадаємо, що захист колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака офіційно відреагував на звинувачення правоохоронців щодо його участі у схемі легалізації коштів на елітному будівництві. Адвокат Ігор Фомін заперечив будь-яку причетність свого підзахисного до фінансових махінацій і заявив про відсутність доказової бази у справі..

В Офісі президента вперше відреагували на резонансні новини про підозру Андрію Єрмаку. Радник глави держави Дмитро Литвин закликав дочекатися завершення процесуальних дій, перш ніж робити будь-які висновки.Про це йдеться у заяві посадовця.Офіційна позиція ОПУ коментарі щодо процесуальних дій, які сколихнули інформаційний простір, радник президента Дмитро Литвин наголосив на важливості дотримання юридичної чистоти процесу. На Банковій зазначають, що на даному етапі будь-які висновки є передчасними, оскільки робота правоохоронних органів ще не завершена."Як бачимо, процесуальні дії ще відбуваються, то поки зарано давати оцінки", — зазначив Литвин.Раніше медійники інформували про слідчі дії з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Зокрема, журналіст "Схем" побачив, як до машини Андрія Єрмака сіла прокурорка САП Валентина Гребенюк. Вона пробула там близько 10 хвилин.Наприкінці листопада 2025 року детективи НАБУ та прокурори САП уже приходили з обшуками до тодішнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Пізніше він підтвердив це, зазначивши, що співпрацює зі слідством, а його адвокати підтримують контакт із правоохоронцями.Ці дії могли стосуватися розслідування у справі "Мідас". Йдеться про велику корупційну схему у сфері енергетики, в якій фігурують співвласник "Кварталу-95" Тимур Міндіч і низка інших колишніх високопоставлених чиновників.Нагадаємо, в березні стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Там створили чотири нові постійні колегіальні дорадчі органи..

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку. Йдеться про справу щодо легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом.Про це повідомили в Telegram-каналі НАБУ."Про підозру повідомили одному з учасників схеми — колишньому керівнику Офісу Президента України", — йдеться в повідомленні.Правоохоронці назвали кваліфікацію провадження: частина 3 статті 209 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великому розмірі або організованою групою)."Тривають невідкладні слідчі дії", — додали в НАБУ.Деталі вчинення злочину правоохоронці показали у відео.Андрій Єрмак після вручення підозри заявив, що надаватиме коментарі, коли закінчаться слідчі дії, а також, що не має будинків, у нього лише квартира.Раніше медійники інформували про слідчі дії з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Зокрема, журналіст "Схем" побачив, як до машини Андрія Єрмака сіла прокурорка САП Валентина Гребенюк. Вона пробула там близько 10 хвилин.Наприкінці листопада 2025 року детективи НАБУ та прокурори САП уже приходили з обшуками до тодішнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Пізніше він підтвердив це, зазначивши, що співпрацює зі слідством, а його адвокати підтримують контакт із правоохоронцями.Ці дії могли стосуватися розслідування у справі "Мідас". Йдеться про велику корупційну схему у сфері енергетики, в якій фігурують співвласник "Кварталу-95" Тимур Міндіч і низка інших колишніх високопоставлених чиновників.Нагадаємо, в березні стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Там створили чотири нові постійні колегіальні дорадчі органи..

У понеділок, 11 травня, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, ймовірно, проводять процесуальні дії щодо колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Про це пише видання "Українська правда", посилаючись на власні джерела. Також цю інформацію підтвердили джерела "Схем" у правоохоронних органах. Журналісти опублікували фото з місця події."НАБУ і САП увечері 11 травня проводять слідчі дії з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком", — інформують ЗМІ.Як повідомляє журналіст "Схем", до машини Андрія Єрмака сіла прокурорка САП Валентина Гребенюк. Вона пробула там близько 10 хвилин.Варто зауважити, що станом на цей час немає офіційних повідомлень щодо проведення процесуальних дій щодо колишнього очільника ОП. Попередній контекст:Наприкінці листопада 2025 року детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до тодішнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Пізніше він підтвердив обшуки, зазначивши, що співпрацює зі слідством, а його адвокати підтримують контакт із правоохоронцями. Того ж дня його було звільнено з посади очільника ОП.Ці дії могли стосуватися розслідування у справі "Мідас". Йдеться про велику корупційну схему у сфері енергетики, в якій фігурують співвласник "Кварталу-95" Тимур Міндіч і низка інших колишніх високопоставлених чиновників.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що звільнив Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента не через справу "Мідас". На це в нього були інші вагомі причини.31 березня головний детектив у так званій "справі Міндіча" Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання", що на "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург".У березні стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Там створили чотири нові постійні колегіальні дорадчі органи..

У четвер, 7 травня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) провів щодо продовження покладених обов’язків на лідерку "Батьківщини" Юлію Тимошенко. Частину обмежень у справі НАБУ з неї знято.Про це свідчить трансляція засідання ВАКС. За рішенням суду, депутатці повернули закордонні паспорти та залишили в силі зобов'язання прибувати на вимогу до детектива, прокурора та судді, а також повідомляти їм про зміну місця проживання та роботи.ВАКС ухвалив рішення не продовжувати ще на два місяці обмеження, які забороняли Юлії Тимошенко виїзд за кордон.Лідерка "Батьківщини" прокоментувала судове рішення, заявивши, що розцінює його як "ще один крок до перемоги"."Попередні суди скасували запобіжні заходи, що забороняли мені спілкуватися з депутатами, потім повернули заощадження, які вони забрали. Крім того, вони дозволили мені виїжджати за межі Києва. Крок за кроком ця справа розсипається", — зазначила Тимошенко.За її словами, рішення суду про дозвіл на виїзд за кордон для політичної діяльності є ще одним свідченням того, що "судді дедалі більше усвідомлюють політичну вмотивованість справи"."Це не справа, а просто політичне переслідування керівника опозиційної партії", — висловила переконання нардепка.Тимошенко вважає провадження "політичним замовленням", яке, на її думку, виконують НАБУ та САП "замість реальної боротьби з багатомільярдною корупцією в державі".Також Тимошенко та її адвокати сказали, що голос депутатки на плівках сфальсифікували. За їхніми словами, це виявив британський експерт із королівськими сертифікатами та досвідом роботи в судах Великої Британії. І просили скасувати клопотання прокурора в повному обсязі.Попередній контекст:Увечері 13 січня працівники антикорупційних органів прийшли з обшуком в офіс "Батьківщини" та вилучили у лідерки партії Юлії Тимошенко 40 тисяч доларів. За версією слідства, за ці гроші вона збиралася підкупити трьох народних депутатів з іншої фракції, щоби ті голосували, як вона їм скаже.Згодом САП оголосила їй підозру в пропозиції хабаря й опублікувала запис розмови Тимошенко з депутатом, якому вона запропонувала хабар.Нардепка у відповідь звинуватила НАБУ та САП у "політичній розправі", за її версією, слідство сфальсифікувало запис, а 40 тисяч доларів — це її особисті заощадження.Надалі, 16 січня, ВАКС обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33,3 мільйона гривень. 23 січня стало відомо, що за неї внесли повну суму застави.У лютому суд вирішив заарештувати частину майнових активів Тимошенко в "Ощадбанку", але скасував арешт із трьох автомобілів.Вищий антикорупційний суд 13 березня задовольнив клопотання прокурора САП і продовжив термін дії процесуальних обов’язків, покладених на Юлію Тимошенко до 13 травня 2026 року. Згодом, 8 квітня, НАБУ та САП завершили досудове розслідування у її справі..

Чим далі, тим більше "плівки Міндіча" нагадують інший скандальний епізод з української історії — "плівки Мельниченка". Наслідком останніх стала тривала пауза України в євроатлантичній інтеграції, чим скористалася Москва. Нинішні ж події можуть бути пунктом плану шантажу української влади задля поступок Росії."Кіно" від НАБУ. Від Розенблата до ТимошенкоПокоління ШІ й ТікТоку має коротку пам’ять, тому йому може здатися, що "Міндічгейт" — щось нове, що у нас не було таких потужних зливів аудіокомпромату на політиків. Були — і неодноразово. Наприклад, "касетний скандал", про який йтиметься трохи згодом. А в антикорупційних органів уже стало нормою публічно оприлюднювати результати негласних слідчих дій. Про кілька надгучних епізодів варто згадати.У липні 2017-го НАБУ оприлюднило деталі так званої "бурштинової справи", до якої, на думку детективів, були причетні два народних депутати — Борислав Розенблат із "Блоку Петра Порошенка" та Максим Поляков із "Народного фронту". Детективи використали агентку під прикриттям — це вже ноу-хау для наших антикорупційних органів. Також наші борці з корупцією у цьому розслідуванні співпрацювали з Федеральним бюро розслідувань. НАБУ показувало українцям "кіно" з фігурантами справи, яке стало хітом політичного сезону 2017 року. Наступного року до суду передали обвинувальний акт проти згаданих народних обранців та ще кількох фігурантів, а Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав розгляд справи по суті лише 2023-го. Вироків по ній досі немає.Інша історія — оприлюднення НАБУ аудіозаписів розмов колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Сталося це у травні 2023 року, майже три роки тому. Йшлося про одержання Князєвим (за даними детективів) хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів за ухвалення судового рішення на користь бізнесмена та екснардепа Костянтина Жеваго. Князєва розжалували з посади, заарештували, а 31 січня 2025 року він вийшов на свободу. Як і в попередньому випадку, суд ще триває. Третя історія — про столичних чиновників. У лютому минулого року НАБУ і САП оприлюднили відео із записами розмов столичних посадовців та фрагментами оперативних зйомок у межах справи "Чисте місто". З почутого українці дізналися про схеми заволодіння земельними ділянками. Серед підозрюваних називали прізвища заступника мера Києва, голови і заступниці земельної комісії, багатьох депутатів Київради, а організатором схем називався бізнесмен та колишній депутат міськради Денис Комарницький. Підозри загалом отримали десять осіб, але, як з’ясувалося, головний фігурант накивав п’ятами з країни. На якій стадії ця справа станом на зараз — сказати складно, адже після значного резонансу навколо неї — інформаційний штиль.Минулий рік взагалі видався багатим на "кіно" від НАБУ. Це і "справа Мідас", і відео у справі нардепки Анни Скороход, і лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко. Але відео чи аудіозапис у ході негласних дій не означає доведеності провини "акторів". Це, по-перше. А по-друге, коли документи слідчих дій гуляють мережею, коли їх оприлюднюють не офіційні представники НАБУ, а журналісти або народні депутати — виникає запитання: звідки вони взяли ці "плівки", як не від самих антикорупційних органів.Скандал, який поставив на паузу євроінтеграцію України"Касетний скандал" вибухнув 28 листопада 2000 року, коли тодішній лідер соціалістів Олександр Мороз оприлюднив частину диктофонних аудіозаписів, зроблених майором управління державної охорони Миколою Мельниченком. Той стверджував, що робив записи таємно, сховавши диктофон під диваном у кабінеті другого президента України Леоніда Кучми. Ключовий момент записів — обставини, пов’язані із загибеллю журналіста Георгія Гонгадзе. А от про наслідки касетного скандалу варто згадати детальніше.Президент Кучма проводив політику так званої "багатовекторності" — Україна робила кроки в бік Європи і НАТО, але з оглядкою на Москву. У 1994 році було підписано угоду про партнерство з Євросоюзом, у вересні 1997-го відбувся перший саміт Україна-ЄС, у червні 1998-го Україна заявила про прагнення до статусу асоційованого члена Євросоюзу. Був помітний рух до НАТО — 1997 року укладено Хартію про особливе партнерство з Альянсом, що дало можливість проводити спільні військові навчання і долучатися до миротворчих місій. Після "касетного скандалу" на кілька років рух у бік західних структур помітно сповільнився, що було на руку Москві. Фактично євроінтеграційні процеси активізувалися тільки у 2003 році, але дорогоцінний час був втрачений. "Плівки Мельниченка" продовжували жити своїм життям і після їхнього першого оприлюднення. У 2002 році американська влада зі згаданих аудіозаписів отримала інформацію про буцімто продаж Україною іракському режиму Саддама Хусейна станцій радіотехнічної розвідки "Кольчуга". Офіційний Київ звинувачення спростовував, однак стосунки з Вашингтоном значно погіршилися. Пізніше американці визнали, що реальних доказів продажу "Кольчуг" Іраку немає, але неприємний осад лишився. Фактично ця історія поставила на паузу інтеграцію України до Північноатлантичного альянсу. А вигоду від цього отримав Кремль. Чому напрошуються паралелі "плівок Мельниченка" з "плівками Міндіча" Записи розмов фігурантів "Мідаса" велися не майором-одинаком, а співробітниками НАБУ. Поки "правовласниками" зібраних матеріалів було Антикорупційне бюро, питання виникали хіба до того, чому там тягнуть із підозрами окремим високопоставленим фігурантам. Нині ключове питання — якою мірою поява чергових зливів пов’язана із зовнішньополітичними реаліями. Інакше кажучи, чи не схиляють Зеленського через шантаж "Міндічгейтом" до підписання невигідного миру.Для тих, хто вважає це конспірологією, нагадаємо хронологію подій. У серпні на Алясці Дональд Трамп зустрічається з Володимиром Путіним, після чого з’являється так званий "дух Анкориджа" — Путін хоче від Трампа, аби той тиснув на Зеленського для територіальних поступок, зокрема, здачі територій Донеччини, які росіяни нездатні захопити. У ході переговорів стає зрозумілим, що протиснути забаганки свого російського друга Трамп не може. І от в листопаді вибухає "Міндічгейт". Оприлюднюється частина записів, відбуваються обшуки, затримання начебто причетних до "справи Мідас" осіб. На тлі подій в Україні у ЗМІ оприлюднюють "мирний план Трампа", де йшлося фактично про капітуляцію України. Зі значними зусиллями з боку України та наших європейських друзів наміри глави Білого дому протиснути цей "план" було зірвано. Подальші переговори зайшли в глухий кут, причини цього TrueUA детально аналізував. У Києві так і не дочекалися Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, натомість українців шокували новою порцією "плівок Міндіча". Причому видається, що добиралися вони для удару по Зеленському. НАБУ має багатогодинні записи, про що там казали на початку цієї епопеї, але на публіку виносять ті, де про кооператив "Династія" і будинок "Вови", про компанію Fire Point, яка виготовляє дрони та балістику, про те, як ухвалювалися кадрові рішення. Удари точкові — по президенту (хоча його прізвище не фігурує), по військово-технологічній компанії та по кадрових призначеннях. Це має створити враження тотальної корупції під час війни. Хто отримує вигоду від ослаблення переговорної позиції України? Москва і Вашингтон, вони, на жаль, діють щодо України в унісон. Яка роль у цій історії НАБУ, чиї "речові докази" гуляють мережею? Антикорупційні структури співпрацюють з американцями, що ні для кого не є секретом. Але одна справа співпраця на користь державі, інша, коли росіяни тиснуть на фронті, американська адміністрація демонструє, що вона не на нашому боці, а українське суспільство збурюють хвилі скандалів через чергове вкидання епізодів "плівок Міндіча". І головне — чому воно відбулося майже через півроку після того, як вибухнув "Міндічгейт". "Якщо запалюються зірки, значить, це комусь вигідно". Для України у цьому жодної вигоди — отже, вигоду отримують інші….

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну групу, учасники якої заволоділи майже 20 мільйонів гривень під час купівлі об’єкта нерухомості для потреб внутрішньо переміщених осіб із Луганщини.Про це повідомила пресслужба НАБУ. Зазначається, що серед підозрюваних:колишній керівник Лисичанської міської військової адміністрації — організатор;підприємець — співорганізатор;адвокат.За даними слідства, у 2022 році керівник Лисичанської МВА затвердив програму "Тимчасова оселя", яка мала забезпечити житлом переселенців із Луганської області. Під цю програму з бюджету виділили 35 мільйонів гривень. Натомість зловмисники викупили корпоративні права на товариство з обмеженою відповідальністю, яке володіло дитячим табором на Кіровоградщині й організували придбання цієї нерухомості Лисичанською МВА за значно завищеною ціною."Відповідно до висновків експертизи різниця між реальною вартістю та фактично сплаченими коштами становила 19,3 млн грн. Наразі підозрюваних затримано. Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 КК України", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше правоохоронці викрили схему розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах у Київському університеті культури. Заклад незаконно отримав 760 мільйонів гривень.Також на Дніпропетровщині правоохоронці викрили корупційну схему під час закупівлі матеріалів для оборонних рубежів однієї з військових частин. За даними слідства, 2024 року посадовці разом із цивільними спільниками організували закупівлі за завищеними цінами, завдавши державі понад 14 мільйонів гривень збитків..

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили начальника слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області та його підлеглого на одержанні хабаря.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, службовці через посередника, адвоката, вимагали у підприємця 110 тисяч доларів США за укладення угоди про визнання винуватості та припинення кримінального переслідування його компанії.Посадовців затримали "на гарячому", прямо під час одержання другого траншу у сумі 55 тисяч доларів США."Тривають першочергові слідчі дії", — додали у НАБУ.Нагадаємо, працівники Державного бюро розслідувань викрили масштабну корупційну схему в компанії "Укрзалізниця", затримавши заступника керівника одного з департаментів під час отримання неправомірної вигоди. Посадовець намагався збагатитися внаслідок сприяння у демонтажі залізничної колії, що проходила через територію родовища.Крім того, раніше викрили у Дніпропетровській області схему незаконного нарахування бойових виплат військовослужбовцям на загальну суму близько 12 мільйонів гривень..

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала підозру генеральному директору Державного підприємства "Ліси України" Юрію Болоховцю у незаконному збагаченні, тим самим "зарубавши" багатомісячну справу Державного бюро розслідувань.Про це повідомив журналіст Євген Плінський. Він зауважив, що ще у січні 2025 року журналісти NGL.media оприлюднили розслідування, в якому йшлося про можливе незаконне збагачення посадовця та облаштування приватного комплексу площею понад 80 гектарів у Чернігівській області. За даними слідства, упродовж чотирьох років родина Болоховця набула активів на 22,8 мільйона гривень."Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість, зокрема у рідному селі Івангород. Так, за даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Юрія Болоховця набула активів на 22,8 мільйона гривень при офіційному доході 10,4 мільйона гривень. У цій же кримінальній справі згадується "хутір" в Івангороді, де побували і ми, і слідчі ДБР. Територія цього комплексу огороджена суцільним парканом, складається з 14 приватизованих земельних ділянок і захоплює частину комунального лісу, а також зону, що перебуває у користуванні очолюваного Болоховцем ДП "Ліси України", — йдеться у повідомленні.Як відзначив журналіст, у липні 2025 року ДБР повідомило посадовцю про підозру, після чого його затримали. Згодом суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави понад дев'ять мільйонів гривень, яку було внесено, і Болоховець вийшов із СІЗО.Однак вже через десять днів після вручення підозри справу передали до Національного антикорупційного бюро України, а розгляд — до Вищого антикорупційного суду. Тоді ж адвокати посадовця оскаржили підозру."Одним із аргументів було те, що Болоховець набув майна на суму, що перевищила його доходи на 7 925 082 гривень, але згідно зі змінами до норм КК України мінімальний поріг для притягнення до кримінальної відповідальності становить уже 9 084 000 гривень", — пояснив Плінський.Спочатку слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні скарги захисту. Однак 10 березня 2025 року Апеляційна палата ВАКС ухвалила рішення на користь Болоховця та скасувала підозру. Підставою стало порушення процесуальних норм — неповний аудіозапис судового засідання, який, за оцінкою суду, не відповідав вимогам фіксації судового процесу. Рішення апеляційної інстанції є остаточним і оскарженню не підлягає.Нагадаємо, раніше журналіст Євген Плінський повідомляв, що ВАКС змінив розмір застави для генерального директора ДП "Ліси України" Юрія Болоховця, якого підозрюють у незаконному збагаченні та кураторстві великої кількості лісових схем..

За інформацією джерел українських медіа в оточенні президента, антикорупційні органи нібито змогли підтвердити, що Андрій Єрмак користувався послугами нумерологів та астрологів перед ухваленням окремих державних рішень, зокрема кадрових призначень.Ці твердження озвучуються неофіційно — співрозмовники "Української правди" говорили без запису, тому публічних підтверджень або документів наразі не наведено. Редакція звернулася із запитом до самого Єрмака, однак відповіді на момент публікації не отримала."Цікава деталь. Співрозмовники "Української правди" в оточенні президента не під запис розповідають, що антикорупційним органам вдалося підтвердити факти використання Єрмаком послуг нумерологів та астрологів перед ухваленням тих чи інших державних рішень. Зокрема перед важливими призначеннями", — зазначається в новому матеріалі видання.Зазначимо, наприкінці листопада 2025 року детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до тодішнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Пізніше він підтвердив обшуки, зазначивши, що співпрацює зі слідством, а його адвокати підтримують контакт із правоохоронцями.Ці дії могли стосуватися розслідування у справі "Мідас". Йдеться про велику корупційну схему у сфері енергетики, в якій фігурують співвласник "Кварталу-95" Тимур Міндіч і низка інших колишніх високопоставлених чиновників.Є припущення щодо "плівок Міндіча", де нібито звучать вказівки від людини з псевдонімом "Алі-Баба", яка координує атаки на САП і НАБУ. Деякі політики та медівники стверджували, що йшлося про Єрмака.Проте 31 березня головний детектив у так званій "справі Міндіча" Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання", що на "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург"..

Вищий антикорупційний суд продовжив строк тримання під вартою колишньому Міністру енергетики України Герману Галущенку ще на два місяці. Водночас суд залишив альтернативу у вигляді застави — 200 мільйонів гривень.Про це повідомляє ВАКС України.У разі внесення застави на підозрюваного покладатимуться процесуальні обов’язки, визначені судом.Що вирішив суд?Слідчий суддя ВАКС ухвалив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Це означає, що підозрюваний і надалі перебуватиме в слідчому ізоляторі, якщо не буде внесена застава. Альтернативою залишається можливість вийти під заставу у встановленому розмірі.Що відомо про справу Германа Галущенка?Національне антикорупційне бюро України 10 листопада 2025 року повідомило про проведення масштабної операції під назвою "Мідас", у межах якої було викрито корупційну схему в енергетичній сфері. За даними слідства, учасники цієї схеми систематично отримували неправомірну вигоду у вигляді "відкатів" від контрагентів "Енергоатому". Розмір таких платежів, за інформацією правоохоронців, становив від 10% до 15% вартості контрактів. Фактично бізнес змушували сплачувати ці кошти, щоб уникнути блокування розрахунків за вже надані послуги чи поставлену продукцію, або ж щоб не втратити статус постачальника.За версією слідства, отримані кошти легалізовувалися через окремий офіс у Києві, який, як стверджується, був пов’язаний із родиною колишнього народного депутата, а нині російського сенатора Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також повідомив, що серед ймовірних співорганізаторів схеми фігурують бізнесмени Олександр Цукерман, відомий під прізвиськами "Шеф" або "Шугармен" на записах прослуховування, а також Тимур Міндіч, якого в матеріалах справи називають "Карлсон" і який, за словами слідства, мав зв’язки з оточенням президента Володимира Зеленського.Крім того, за даними САП, упродовж 2025 року Міндіч міг мати вплив на тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка та міністра оборони Рустема Умєрова. Також прокурор зазначив, що до розслідування був причетний і колишній міністр національної єдності Олексій Чернишов, якому згодом оголосили підозру в незаконному збагаченні.Спочатку Галущенко проходив у справі як свідок, однак пізніше його відсторонили від посади, а згодом і звільнили з посади міністра юстиції, на яку його призначили незадовго до цих подій. Пізніше, 15 лютого, його затримали під час спроби виїзду з України. Невдовзі йому оголосили підозру в причетності до корупційної схеми "Мідас". 17 лютого суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень. Це рішення було оскаржене в апеляційному порядку, однак суд залишив його без змін.Нагадаємо, нещодавно в НАБУ озвучили справжнє прізвисько Єрмака на "плівках Міндіча".Додамо, також наприкінці березня Національне антикорупційне бюро звернулося до президента через екснардепа від "Партії регіонів" Юрія Іванющенка, якого звинувачують в оборудках на ринку "Столичний"..

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили досудове розслідування у справі керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради. Її підозрюють у пропозиції хабаря народним депутатам з інших фракцій в обмін на їхні голоси.Про це повідомила пресслужба НАБУ. Там не назвали прізвище підозрюваної, але зрозуміло, що йдеться саме про на народну депутатку та лідерку парламентської фракції "Батьківщина" Юлію Тимошенко.Слідство встановило, що у грудні 2025 року, попри викриття НАБУ та САП фактів корупції серед нардепів, підозрювана розпочала домовлятися з "окремими парламентарями про систему винагород за лояльні голосування"."Йшлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування ("за" чи "проти"), утримання або ж неучасті", — йдеться у повідомленні.Попередній контекст:Увечері 13 січня працівники антикорупційних органів прийшли з обшуком в офіс "Батьківщини" та вилучили у лідерки партії Юлії Тимошенко 40 тисяч доларів.За версією слідства, за ці гроші вона збиралася підкупити трьох народних депутатів з іншої фракції, щоби ті голосували, як вона їм скаже.Згодом САП оголосила їй підозру в пропозиції хабаря й опублікувала запис розмови Тимошенко з депутатом, якому вона запропонувала хабар.Нардепка у відповідь звинуватила НАБУ та САП у "політичній розправі", за її версією, слідство сфальсифікувало запис, а 40 тисяч доларів — це її особисті заощадження.Надалі, 16 січня, ВАКС обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33,3 мільйона гривень. 23 січня стало відомо, що за неї внесли повну суму застави.У лютому суд вирішив заарештувати частину майнових активів Тимошенко в «Ощадбанку», але скасував арешт із трьох автомобілів.Вищий антикорупційний суд 13 березня задовольнив клопотання прокурора САП і продовжив термін дії процесуальних обов’язків, покладених на Юлію Тимошенко до 13 травня 2026 року.Суд дозволив політикині спілкуватися з народними депутатами та вільно пересуватися територією України..

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили масштабну корупційну схему заволодіння зерном АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України". До складу організованої злочинної групи входили колишні топпосадовці держкорпорації та представники іноземної компанії.Про це повідомила пресслужба НАБУ. Слідство встановило, що у 2021 році керівництво ДПЗКУ уклало з компанією-нерезидентом чотири зовнішньоекономічні контракти на постачання фуражної кукурудзи."Усупереч умовам договорів, які передбачали 100% оплату товару до моменту переходу права власності, оригінали коносаментів на вантаж опинилися в компанії-покупця. Це дозволило безперешкодно розвантажити судна та розпоряджатися зерном, яке не було оплачене", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що аби приховати цей факт і створити хибне враження контролю над майном, у ДПЗКУ залишили копії коносаментів із підробленими підписами та печатками. Внаслідок таких дій державна корпорація втратила майже 106 тисяч тонн зерна вартістю 776 мільйонів гривень."Кошти, отримані від продажу викраденого зерна, організатори схеми легалізували шляхом постійного переміщення між банками для змішування з легальними доходами, а також через придбання сировини та майна для підконтрольних підприємств", — додали у НАБУ.У результаті розслідування, підозри повідомлено:ексголові правління АТ "ДПЗКУ";колишньому директору департаменту трейдингу АТ "ДПЗКУ";директору та кінцевому бенефіціарному власнику компанії-нерезидента;довіреній особі представника компанії-нерезидента;співучасникові злочину."Кваліфікація: ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України", — уточнили у НАБУ.Нагадаємо, начальник Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки "забув" задекларувати земельну ділянку, житловий будинок та автомобілі. Його судитимуть..