# НАБУ

Національне антикорупційне бюро та Спеціальна антикорупційна прокуратура викрили схему розкрадання державних коштів під час закупівлі Міністерством оборони України продуктів для Збройних Сил України.Про це повідомила прес-служба НАБУ. Зазначається, що підозри оголошено: колишньому керівнику Департаменту Міністерства оборони України, власниці пов’язаних компаній-постачальниць, двом керівникам компаній-постачальниць та фізичній особі.Як встановило слідство, упродовж 2022-2023 років забезпечення армії продуктами харчування відбувалось через закупівлю так званих комплектів продуктів. Зокрема, продукти замовлялися за затвердженим каталогом, який налічував 409 найменувань. Водночас найбільш вживані продукти, наприклад овочі, крупи, м'ясо, вода, становили лише 10% асортименту. Решта ж, на кшталт спецій, желатину або ягід замовлялись зрідка або ніколи."Ціна комплекту формувалася з урахуванням усіх найменувань каталогу та становила їхню середню вартість. Це дозволяло постачальникам маніпулювати цінами: завищувати їх на ходові продукти та занижувати на маловживані або ті, які не можна замовляти через сезонність постачання (черешня або абрикоси взимку). Тобто, на перший погляд, порушень не було, і ціна комплекту не змінювалася. Щоправда, картопля, яку постачали тисячами тонн, реалізовувалася втридорога, а сезонні ягоди та фрукти, які майже не замовлялися, коштували копійки", — наголосили у НАБУ.Відтак, у результаті махінацій, протягом серпня-грудня 2022 року дві компанії-постачальниці, контрольовані однією власницею, незаконно отримали надприбутки на суму понад 733 мільйонів гривень. Це підтверджують висновки комплексної товарознавчої та економічної експертизи. Частину цих коштів надалі вивели під виглядом виплати дивідендів та надання поворотної фінансової допомоги пов’язаним компаніям. Як зауважили правоохоронці, ці гроші могли бути використані власницею компаній для придбання готелів у Республіці Хорватія та іншої нерухомості.До того ж, як вдалося з'ясувати, вчиненню злочину сприяв посадовець Міністерства оборони України, який під час підписання договорів "не помічав" цінових аномалій у каталозі."Після початку досудового розслідування у січні 2023 року та поширення у медіа відповідної інформації, зокрема щодо закупівлі яєць по 17 грн за штуку, співучасники оборудки зменшили ціни на 11 найбільш затребуваних продуктів. Це запобігло розкраданню бюджетних коштів на суму 788 млн грн. Крім того, після внесення НАБУ і САП пропозицій щодо усунення причин та умов продуктової оборудки, Міноборони вжило відповідних заходів: порядок закупівлі наразі змінився, запроваджено окремі пілотні проекти", — додали у НАБУ.Нагадаємо, після низки скандалів із закупівлями у лютому 2024 року Міноборони заявило, що співпрацює з правоохоронними органами, щоб ліквідувати ризики проявів корупції під час закупівель для Збройних сил України, та одночасно запроваджує нову архітектуру закупівель відповідно до стандартів країн Північноатлантичного альянсу.

Колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький, якого підозрюють правоохоронці у створенні та керуванні злочинною організацією з метою заволодіння столичною землею, перебуває за кордоном.Про це повідомив у своєму Telegram-каналі журналіст "Української правди" Михайло Ткач."За інформацією наших джерел у правоохоронних органах, на момент реалізації операції НАБУ та САП "Чисте місто" він перебував в Україні. І зараз оголошений у розшук українськими правоохоронцями", — написав він.Журналіст додав, що їм вдалося підтвердити, що Комарницький зміг втекти за кордон.У лютому НАБУ оголосило його у розшук. Денису Комарницькому, якого ще називають "смотрящим" за Києвом, інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову.Що відомо про Дениса Комарницького2002 року Комарницький працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 2002-2006 рр. був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради у 2019 році він отримав статус "смотрящий за Києвом".Ім'я Комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.Нагадаємо, що НАБУ та САП 6 лютого провели масштабну операцію "Чисте місто" зі знищення корупції у земельній і бюджетній сфері Києва. Тоді викрили та припинили діяльність злочинної організації на чолі з медійно відомим колишнім депутатом Київської міської ради.

З 2022-го по 2024 рік правоохоронці повідомили про підозри 41 чинному і колишньому народному депутату. Основні звинувачення — зловживання службовим становищем та корупція.Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України."З 2016 по 2024 рік про підозру повідомили 68 чинним та колишнім нардепам, причому 41 з них — у період із 2022 по 2024 рік", — йдеться у повідомленні.Основні злочини за участі нардепів:привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;одержання хабаря;зловживання владою;декларування невірогідної інформації;незаконне збагачення."Закон є однаковим для всіх, і жоден статус не може бути приводом його безкарно порушувати", — наголосили у прес-службі.У НАБУ також додали, що раніше боротьба з корупцією серед народних депутатів була майже неможливою. У 2015 році притягнення народного обранця до відповідальності за одержання хабаря чи незаконно набуті статки було рідкісним винятком. Нагадаємо, раніше видання "Економічна правда" інформувало, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, народні обранці почали частіше отримувати майно в користування. Крім того, у третини депутатів у 2022 році зафіксовано придбання нових авто чи нерухомості.

На Одещині правоохоронці викрили організовану злочинну групу, яка працювала всередині судової системи та допомагала військовозобов’язаним чоловікам незаконно покидати Україну, а також отримувати відстрочку від мобілізації.Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України. У відомстві пояснили, що схема полягала у масовому штампуванні рішень суду про начебто самостійне виховання батьком дитини за надуманими обставинами. Ці документи дозволяли чоловікам уникати мобілізації та залишати державу під приводом догляду за дитиною. Також за 3500 доларів США одним судовим засіданням без участі сторін ухвалювали рішення, яке давало право виїзду за кордон. Загалом слідство встановило 1040 таких рішень. "Для конспірації зловмисники створили "бек-офіс" суду в адвокатському бюро та навіть рекламували свої "послуги" у соцмережах", — йдеться у повідомленні НАБУ. Як зазначає прес-служба Бюро, спільними зусиллями НАБУ, САП та СБУ повідомлено про підозру вісьмом учасникам організованої злочинної групи, серед яких: голова суду; колишній голова суду (чинний суддя); суддя; заступник керівника апарату; помічник судді; консультант суду; адвокат; помічник адвоката. Також трьом особам повідомили про підозру у вчиненні злочинів, що пов’язані з діяльністю організованої злочинної групи: двом помічникам суддів; громадянину України. Троє суддів отримали дисциплінарне стягнення у вигляді подання про їх звільнення. Раніше на Одещині прикордонники затримали 22-річного водія та чотирьох пасажирів. Ухилянти намагались нелегально покинути Україну через придністровський сегмент, але їхні плани провалилися, адже автомобіль застряг у багнюці.Нагадаємо, нещодавно прикордонники затримали чоловіків призовного віку, які намагалися переплисти Тису. Троє ухилянтів потребували медичної допомоги, адже при подоланні паркану з колючого дроту порізали руки.

У 2024 році Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура наклали арешт на активи сумарною вартістю майже сім мільярдів гривень. Йдеться про автомобілі, нерухомість та іншу цінність корупціонерів, справи яких перебувають на етапі судового розгляду.Про це повідомила прес-служба НАБУ.Так, торік загальна вартість активів, арештованих у справах НАБУ і САП, що перебувають на етапі судового розгляду, становила 6,8 мільярда гривень. Серед них:грошові кошти;криптовалюта;житлова (нежитлова нерухомість);земельні ділянки;транспортні засоби;сільгосптехніка;корпоративні права.Крім того, вдалося домогтися арешту низки закордонних активів. Йдеться про елітні автівки, нерухомість та коштовності підозрюваних у справі злочинної організації в ФДМУ. У НАБУ наголосили, що "кожен арешт активів у топкорупційній справі — це крок до встановлення справедливості та нівелювання заподіяної шкоди".За клопотанням НАБУ і САП на активи корупціонерів може накладатися арешт. Це робиться як з метою їх подальшої конфіскації, у разі якщо незаконність набуття таких активів буде доведена, так і для забезпечення відшкодування збитків, завданих протиправними діями.Нагадаємо, наприкінці січня суд арештував активи підсанкційного російського олігарха Олега Дерипаски на суму понад два мільярди гривень. Йдеться про партію промислової продукції та сировини.

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура у межах операції "Чисте місто" щодо корупції в Київській міськраді провели низку обшуків у пов’язаних з організатором злочинної схеми осіб. У межах слідчих дій у банківських скриньках виявили велику суму грошових коштів.Про це йдеться у повідомленні Бюро. Там зазначили, що під час обшуків у Київській міськраді виявили понад 6,4 мільйона доларів США, 630 тисяч євро та 800 тисяч гривень. У відомстві нагадали, що ще на початку лютого було викрито 10 членів злочинної організації, причетних до незаконного заволодіння цінною столичною землею.Раніше повідомлялось, що 6 лютого Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками до бізнесмена Дениса Комарницького, якого називають "смотрящим" за Києвом. Що відомо про Дениса КомарницькогоУ 2002 році Комарницький працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 2002-2006 рр. був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради у 2019 році він отримав статус — "смотрящий за Києвом".Ім'я комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.Нагадаємо, 11 січня прес-служба Національної поліції України повідомляла, що внаслідок 600 обшуків в Україні оголошено понад 60 підозр організаторам і учасникам за незаконне переправлення осіб через держкордон.

Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук колишнього депутата Київської міської ради Дениса Комарницького, якого ще називають "смотрящим" за Києвом. Йому інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову.Про це повідомила прес-служба НАБУ."На підставі постанови детектива НАБУ у розшук оголошено колишнього депутата Київської міської ради, підозрюваного у створенні та керуванні злочинною організацією з метою заволодіння столичною землею", — йдеться у повідомленні.Його та ще дев'ять учасників злочинної організації викрили 6 лютого 2025 року.Земельна корупція в Київській міськрадіНАБУ і САП 6 лютого провели масштабну операцію "Чисте місто" зі знищення корупції у земельній та бюджетній сфері Києва. Було викрито та припинено діяльність злочинної організації на чолі з медійно-відомим колишнім депутатом Київської міської ради. Один з ключових напрямів діяльності — заволодіння цінною столичною землею під забудову та взяття під повний контроль процедури ухвалення місцевою владою рішень про надання прав на землю. Серед підозрюваних:екс-депутат КМР Денис Комарницький (керівник злочинної організації);заступник голови Київської міської державної адміністрації; голова та член постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, чинні депутати КМР; перший заступник та заступник директора комунальних підприємств; четверо інших осіб.За даними слідства, учасники злочинної організації знаходили перспективні земельні ділянки та реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, яких на цих ділянках ніколи не існувало. Надалі подавали до міськради заяви про надання їм права власності на земельні ділянки для обслуговування цих споруд, що дозволяло уникати торгів. Для приховування своєї діяльності учасники злочинної організації використовували спеціальні термінали мобільного зв’язку, псевдоніми, контрспостереження та інші дії, спрямовані на уникнення відповідальності, втім це не завадило детективам. У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років з власності територіальної громади Києва незаконно виведено землю у центрі міста вартістю 11,6 мільйона гривень, чим завдано збитків на цю суму.Що відомо про Дениса КомарницькогоУ 2002 році Комарницький працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 2002-2006 рр. був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради у 2019 році він отримав статус — "смотрящий за Києвом".Ім'я комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.Нагадаємо, 6 лютого Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками до бізнесмена Дениса Комарницького. За даними ЗМІ, обшуки проводилися не лише у нього.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели масштабну операцію з ліквідації корупції у земельній і бюджетній сфері Києва та викритті злочинної організації, яка займалася заволодінням столичною землею під забудову та взяттям під повний контроль процедури ухвалення місцевою владою рішень про надання прав на землю.Про це повідомила прес-служба НАБУ."Серед підозрюваних: колишній депутат Київської міської ради, керівник злочинної організації; заступник голови Київської міської державної адміністрації; голова та член постійної комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, чинні депутати Київської міської ради; перший заступник і заступник директора комунальних підприємств; четверо інших осіб", — йдеться в повідомленні.Крім того, затримано сімох учасників злочинної організації, але не уточнюється, яких саме. Прізвища підозрюваних також не вказуються, але зазначається, що керівник злочинної організації є "медійно відомою" особою. Зокрема, вона мала "значний вплив" на процеси в КМДА і Київській міськраді, в тому числі на призначення на високі посади лояльних осіб і звільнення підконтрольних службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації тощо."Учасники злочинної організації знаходили перспективні земельні ділянки та реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, яких на цих ділянках ніколи не існувало. Надалі подавали до міськради заяви про надання їм права власності на земельні ділянки для обслуговування цих споруд, що давало змогу уникати торгів", — додали в НАБУ.Депутати Київської міськради та посадовці КМДА, частина з яких входила до злочинної організації, а деякі перебували під її впливом, забезпечували ухвалення рішень про надання відповідних прав на землю, за що одержували неправомірну вигоду у вигляді коштів і об’єктів нерухомості."Ухвалення таких рішень перебувало під повним контролем учасників злочинної організації: потрібні особи отримували права на землю, а решта стикалась зі штучними перешкодами та мусила звертатись до учасників злочинної організації по допомогу", — зазначили у відомстві.Для приховування своєї діяльності учасники злочинної організації використовували спеціальні термінали мобільного зв’язку, псевдоніми, контрспостереження та інші дії, спрямовані на уникнення відповідальності, втім це не завадило детективам."Центр ухвалення рішень, зокрема, в земельній сфері, перемістився з Хрещатика, 36, в іншу будівлю, де питання вирішувались за участю міських топ-посадовців та інших впливових осіб", — розповіли в НАБУ.У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років із власності територіальної громади Києва незаконно вивели землю в центрі міста вартістю 11,6 мільйона гривень, чим завдали збитків на цю суму. Водночас завдяки своєчасним діям правоохоронних органів вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками у столиці загальною вартістю 83,7 мільйона гривень."Крім того, викрито спробу через погрози та штучні перешкоди змусити приватне підприємство припинити законну діяльність із торгівлі та надання в оренду торгівельних приміщень в одному з районів столиці з метою заволодіння для подальшої забудови земельної ділянки цього підприємства", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, що сьогодні НАБУ прийшло з обшуками до бізнесмена Дениса Комарницького, якого називають "смотрящим" за Києвом.

У четвер, 6 лютого, Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками до бізнесмена Дениса Комарницького, якого називають "смотрящим" за Києвом.Про це повідомила "Економічна правда", посилаючись на власні джерела у НАБУ.У якій справі проходять обшуки та у чому підозрюється Комарницький, поки не відомо. Однак співрозмовник видання зазначив, що обшуки проводяться "не тільки у Комарницького".Що відомо про Дениса КомарницькогоУ 2002 році Комарницький працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 2002-2006 рр. був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради у 2019 році він отримав статус — "смотрящий за Києвом".Ім'я комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.Нагадаємо, 11 січня прес-служба Національної поліції України повідомляла, що внаслідок 600 обшуків в Україні оголошено понад 60 підозр організаторам і учасникам за незаконне переправлення осіб через держкордон.

В Україні відкрито велику кількість кримінальних проваджень, над якими працюють слідчі підрозділи Державного бюро розслідувань (ДБР).Про це повідомив юрист і адвокат Олег Шрам, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Трохи приголомшливих даних. Один слідчий одночасно розслідує від 300-400 до 1 000, а часом і більше кримінальних проваджень. Таке навантаження у слідчих підрозділах територіальних управлінь ДБР", — зазначив він.Щоправда, юрист визнав, що багато з них стосуються злочинів, передбачених статтями 407-408 Кримінального кодексу України. Це "Самовільне залишення військової частини або місця служби" та "Дезертирство"."Але навіть найпростіші провадження теж потребують певного часу й уваги", — акцентував адвокат.При цьому для розуміння він навів цифри, що протягом минулого року НАБУ розпочато 669 кримінальних проваджень. Це приблизно два-три провадження на одного детектива."Як колишній слідчий, як адвокат, як юрист, як громадянин можу сказати лише одне — це…" — підсумував Олег Шрам.На початку січня стало відомо, що за 2024 році Державне бюро розслідувань передало в управління АРМА необґрунтованих активів на понад 11,5 мільярда гривень. Ці активи працюють на підтримку української економіки та Сил оборони України.Нагадаємо, що декілька днів тому працівники ДБР і Національної поліції України повідомили про підозру депутату однієї з міських рад Кіровоградщини та його спільникам. Вони організували закупівлю одягу для військових невідповідної якості.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили виконувачу обов'язків голови Державної митної служби України про підозру у недекларуванні майна.Про це повідомила прес-служба НАБУ. Зауважимо, правоохоронці не назвали імені та прізвища фігуранта. Однак, за даними Держмитниці, наразі в.о голови відомства є Звягінцев Сергій Борисович.За даними бюро, у 2021–2023 підозрюваний не відобразив в е-декларації відомості про житловий будинок під Києвом площею 236,8 метра квадратних та земельну ділянку, де він розташований.До того ж слідство встановило, що нерухомість, вартість якої сягає понад 100 тисяч доларів США посадовець оформив на батька дружини. Однак насправді фактичним власником є він та його родина."Кваліфікація — ч. 1 ст. 366-2 КК України. Розслідування детективи та прокурори розпочали за власними напрацюваннями", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру двом інженерам однієї з філій державного підприємства "Ліси України" в Житомирській області. Їх підозрюють у спробі викрадення деревини на суму у 4,5 мільйона гривень.

В Україну екстрадовано одну учасниць організованої групи, яку викрили на заволодінні грошовими коштами "Укрзалізниці" під час закупівлі силових трансформаторів впродовж 2022-2024 років. Їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом застави у розмірі 9,9 мільйона гривень.Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ)."Йдеться про керівницю товариства, яке незаконно перемогло в тендері на постачання АТ "Укрзалізниця" трансформаторів за штучно завищеними цінами. З моменту викриття оборудки у квітні 2024 року підозрювана перебувала у міжнародному розшуку", — йдеться в повідомленні.У НАБУ пояснили, що за сприяння компетентних органів Болгарії восени 2024 року особу затримали та згодом задовольнили екстрадиційний запит України. Передача підозрюваної працівникам Національного бюро відбулась на міжнародному автомобільному пункті пропуску "Устилуг — Зосін" Волинської області."Екстрадиція, зокрема, стала можливою завдяки співпраці з компетентними органами Болгарії та Польщі, а також ефективній взаємодії з Офісом генерального прокурора як центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних", — додали правоохоронці.Ще у квітні 2024 року НАБУ і САП викрили організовану групу, очолювану колишнім радником заступника керівника Офісу президента України, тодішнім працівником Служби безпеки України, та повідомили 10 особам про підозру у заволодінні 94,8 мільйона гривень "Укрзалізниці"."За клопотанням детективів і прокурорів суд наклав арешт на 54 мільйони гривень на банківських рахунках компанії-постачальниці, а також на нерухоме та рухоме майно підозрюваних. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває", — підсумували в НАБУ.Нагадаємо, 11 грудня стало відомо, що правоохоронці викрили злочинну організацію службовців "Укрзалізниці", які незаконно привласнили понад 70 мільйонів гривень за шість місяців. Фігуранти продавали "квитки" на маршрутах міжнародного залізничного сполучення за 300-500 євро.

На Львівщині на корупції викрито чинного та колишнього голів спеціалізованого суду. Вони вимагали від представника приватної компанії неправомірну вигоду у розмірі одного мільйона доларів США.Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.У відомстві зазначили, що це перше викриття керівника спеціалізованого суду загальної юрисдикції антикорупційними органами. Йдеться, зокрема, про чинного та колишнього голів Господарського суду Львівської області, які вимагали від бізнесу неправомірну вигоду.За це обіцяли забезпечити ухвалення "потрібних" рішень у судових справах Західного апеляційного Господарського суду, а також обіцяли запобігти вбивству викривача, яке планували його опоненти у судовому процесі."Під час слідства детективи та прокурори задокументували передачу частини неправомірної вигоди у сумі 75 тисяч доларів США. Наразі чинному та колишньому головам Господарського суду Львівської області повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України", — додали у прес-службі НАБУ.Нагадаємо, 13 листопада суддю Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка тимчасово усунули від здійснення правосуддя. Так вирішила Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя.

Контррозвідка Служби безпеки та детективи Національного антикорупційного бюро викрили на корупції двох посадовців Командування Сил логістики Збройних сил України. Про це повідомила прес-служба СБУ. Як встановило слідство, протягом 2022-2023 років посадовці уклали контракти на закупівлю авіаційних запчастин для українських бойових літаків на 27,3 мільйона гривень. Фігуранти закуповували запчастини за безпідставно високою ціною у підконтрольної компанії-посередника. "Для її перемоги у тендері фігуранти залучили ще декілька афілійованих комерційних структур, у тому числі з іноземною реєстрацією. У такий спосіб посадовці створили видимість конкурентної боротьби, під виглядом якої забезпечили контракт з "потрібною" компанією", -- зауважили у СБУ. Водночас прибуток від своєї незаконної схеми учасники оборудки вивели у тінь через мережу підконтрольних фірм. Наразі посадовцям оголошено підозру за зловживання владою або службовим становищем. Вирішується питання щодо обрання їм запобіжного заходу. Зловмисникам загрожує до шести років тюрми. Нагадаємо, у Миколаєві повідомили про підозру депутату міської ради, який привласнив понад 23 мільйони гривень, отриманих від продажу експортної продукції.

Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у колишнього очільника Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України незаконних статків на понад 27 мільйонів гривень. Про це повідомила прес-служба НАЗК. "За результатами проведеного НАЗК моніторингу способу життя колишнього посадовця, членів його сім’ї і знайомої особи виявлено ознаки корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 Кримінального кодексу України, що свідчить про незаконне збагачення на понад 27,7 мільйона гривень", -- йдеться у повідомленні. Відтак, встановлено, що екс-посадовець СБУ та його родина володіють: вилученою правоохоронним органом готівкою у 70 тисяч доларів США та 40 тисяч євро;  квартирою в Києві вартістю понад 4,4 мільйони гривень, зареєстрованою на пов’язану особу;  автомобілем Mitsubishi I200, 2019 року випуску, вартістю 860 тисяч гривень; автомобілем Toyota RAV-4 Hybrid, 2021 року випуску, вартістю понад 1,1 мільйона гривень; автомобілем Jeep Grand Cherokee, 2011 року випуску, вартістю 500 тисяч гривень; автомобілем Volvo XC90, 2021 року випуску, вартістю понад 1,6 мільйона гривень; автомобілем Tesla Model X, 2018 року випуску, вартістю 500 тисяч гривень; п'ятьма об’єктами нерухомого майна, чотири з яких розташовані в Печерському районі міста Києва на загальну суму понад 13,8 мільйона гривень;  кількома земельними ділянками в Запорізькій і Київській областях на загальну суму 235 тисяч гривень. У НАЗК наголосили, що ані посадовець, ані члени його сім’ї не мали достатніх статків для набуття у власність цих активів. Також з 2021 по 2022 роки на банківські рахунки сина підозрюваного було зараховано понад 1,1 мільйона гривень, з яких внесено готівкою -- понад 842 тисяч гривень. Походження цих коштів невідоме, адже не підтверджується офіційно отриманими доходами. "За результатами моніторингу способу життя НАЗК склало обґрунтований висновок та скерувало матеріали стосовно колишнього очільника Департаменту господарського забезпечення СБУ до Офісу Генерального прокурора для приєднання до матеріалів кримінального провадження та проведення досудового розслідування з метою притягнення його до кримінальної відповідальності", -- додали у НАЗК. Нагадаємо, у Миколаєві повідомили про підозру депутату міської ради, який привласнив понад 23 мільйони гривень, отриманих від продажу експортної продукції.