# нафта

Головним інструментом тиску на Іран стане збереження морської блокади. За словами американського президента Дональда Трампа, вона триватиме до досягнення остаточної домовленості щодо ядерної програми.Таку інформацію оприлюднило видання Axios. Журналісти зазначили, що США розглядають продовження морської блокади як основний важіль впливу на Тегеран.За інформацією джерел медійників, Дональд Трамп обговорював із представниками нафтової галузі заходи, які дадуть змогу пом'якшити наслідки можливих перебоїв на світових ринках. Йдеться про сценарій, за якого обмеження можуть діяти протягом декількох місяців.У журналістському матеріалі йдеться про те, що контакти з керівниками енергетичних компаній відбувалися на тлі тривалої кризи в переговорах. Спроби врегулювати ситуацію не дали результату, що підштовхнуло Вашингтон до посилення тиску через обмеження експорту та блокування судноплавства.Водночас Дональд Трамп продовжує публічно закликати Тегеран прискорити ухвалення рішень і повернутися до діалогу.Аналітики видання констатували, що на тлі повідомлень про можливе продовження обмежень ціни на нафту зросли майже на 4%, а контракт Brent досяг місячного максимуму.У Тегерані ж попередили про можливі військові кроки у відповідь на блокування суден, пов'язаних з іранською стороною, та заявили про готовність продовжувати протидію.Співрозмовники медійників також розповіли, що Центральне командування США підготувало план обмежених ударів, який можуть залучити в разі подальших непорозумінь. При цьому у Вашингтоні наголосили, що блокаду розглядають швидше як ефективніший інструмент, ніж силовий сценарій, однак варіант військових дій не виключають.Дональд Трамп наполягає, що Іран не повинен отримати ядерну зброю. Він також зазначив, що обмеження зберігатимуться доти, доки не буде досягнута угода, що враховує вимоги США. За його словами, Тегеран зацікавлений у врегулюванні, проте Вашингтон не готовий послаблювати тиск без конкретних кроків.Нагадаємо, раніше Reuters інформував, що американські розвідувальні служби вивчають, як Іран може відреагувати, якщо президент США Дональд Трамп оголосить про перемогу у війні, що триває вже два місяці..

Українські захисники завдали серії точних ударів по важливих об'єктах агресора на тимчасово окупованих територіях та безпосередньо у Росії, уразивши елементи системи ППО, склад боєприпасів, нафтобазу та пункти управління БпЛА противника.Як повідомляє офіційний канал Генерального штабу Збройних сил України, успішні операції було здійснено 28 квітня та в ніч на 29 квітня. Зокрема, на аеродромі "Кача" на території тимчасово окупованого Криму було уражено:радіолокаційну станцію "МР-10";пункт управління протиповітряної оборони;наземний радіолокаційний запитувач "Пароль-4" (1Л22). Також ЗСУ уразили зенітний ракетний комплекс "Тор" у районі Тихонівки Запорізької області. Окремо українські підрозділи завдали ударів по об’єктах логістичної інфраструктури противника. Зокрема, розгромили:склад боєприпасів у районі Первомайського;нафтобазу "ТЕС" у Сімферополі."Важливим напрямком операцій залишається послаблення системи управління російськими безпілотними літальними апаратами", — зазначили у Генштабі.За даними Сил оборони, уражено пункти управління БпЛА в районах Гуляйполя, Залізничного та Тихонівки на Запоріжжі, Бондаревського, Комара та села Запоріжжя на Донеччині, а також у районі Тьоткіно Курської області РФ."Крім того, повідомляється про ураження майстерень підрозділів БпЛА противника в районах Бондаревського на Донеччині та Бурчака на Запоріжжі", — уточнили військові.Також українські сили вразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Покровська на Донеччині.Нагадаємо, у ніч на 28 квітня Сили спеціальних операцій України здійснили удар по місцю зберігання оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер" на тимчасово окупованій території Криму..

У середу, 29 квітня, президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь генерал-майора Євгенія Хмари щодо "українських далекобійних санкцій". Останні удари виявилися дуже успішними.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному допис у своєму Telegram-каналі."Це новий етап застосування української зброї для обмеження потенціалу російської війни. Вдячний хлопцям із СБУ за влучність", — наголосив він.Український президент уточнив, що відстань по прямій цих ударів по об’єктах російської військової інфраструктури — понад 1 500 кілометрів."Будемо збільшувати відповідні дистанції, і це цілком справедливі українські відповіді на російський терор", — додав він.За його словами, важливо, що кожне влучання зменшує можливості російської воєнної промисловості, логістики, нафтового експорту."Результати очевидні для всіх. Те, що Росії треба закінчувати свою війну, теж очевидно для всіх. Час переходити до дипломатії, і цей сигнал варто почути Москві. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, успішні атаки українських сил на нафтопереробний завод у Туапсе, що відбулися 27-28 квітня, призвели до серйозних екологічних та інфраструктурних проблем у регіоні. Масштаб пошкоджень виявився настільки значним, що російське керівництво порушило звичне мовчання щодо подібних інцидентів.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що обмеження доступних російських засобів протиповітряної оборони та складнощі, пов'язані із захистом великих інфраструктурних об'єктів на відстані тисяч кілометрів, перешкоджають зусиллям Кремля щодо захисту від українських ударів на великі відстані..

Успішні атаки українських сил на нафтопереробний завод у Туапсе, що відбулися 27–28 квітня, призвели до серйозних екологічних та інфраструктурних проблем у регіоні. Масштаб пошкоджень виявився настільки значним, що російське керівництво порушило звичне мовчання щодо подібних інцидентів.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).За даними аналітиків, влада Краснодарського краю була змушена запровадити режим надзвичайного стану в Туапсинському муніципальному окрузі. Окрім руйнувань на самому об'єкті, підтверджено факт масштабного розливу нафти.Реакція вищого керівництва РосіїСитуація набула такого розголосу, що у справу втрутився особисто російський диктатор Володимир Путін. Він провів зустріч із міністром надзвичайних ситуацій Олександром Куренковим, наказавши йому негайно вирушити на місце події для координації ліквідації наслідків. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков також підтвердив факт удару, проте відмовився конкретизувати масштаби руйнувань."Всі деталі щодо уражених об'єктів засекречені", — заявив речник Кремля.Водночас він спробував перекласти відповідальність на Україну, звинувативши її у "подальшій дестабілізації світових енергетичних ринків".Стратегічне значення ударівЕксперти зазначають, що зазвичай Москва ігнорує звіти про успішні атаки на свою нафтову інфраструктуру. Проте результативність операції в Туапсе змусила Кремль реагувати публічно. Це свідчить про болючість втрат для російського бюджету, який використовує прибутки від експорту енергоносіїв для фінансування війни.Україна продовжує системно нарощувати темпи ударів по глибокому тилу Росії. Очікується, що завдяки збільшенню виробництва вітчизняних дронів українські війська й надалі використовуватимуть прогалини у російській ППО для знищення критичних об'єктів ворога.Нагадаємо, у ніч на 28 квітня Краснодарський край Росії знову здригнувся від масованої атаки невідомих безпілотників. Основний удар припав на стратегічні об’єкти в Туапсе — місцевий нафтопереробний завод та морський термінал.Також повідомлялось, що екологічна катастрофа у Чорному морі загрожує узбережжю Краснодарського краю Росії, де зафіксовано масштабний вилив нафтопродуктів. Величезна нафтова пляма рухається у напрямку мису Ідокопас, де розташований розкішний маєток російського диктатора Володимира Путіна..

Об’єднані Арабські Емірати оголосили про сенсаційне рішення припинити своє членство у нафтовому картелі ОПЕК та розширеній групі ОПЕК+. Цей крок став потужним ударом по експортерах сировини та лідерських позиціях Саудівської Аравії на тлі глобальної економічної нестабільності.Про це повідомляє Reuters із посиланням на офіційну заяву Абу-Дабі.Причини та стратегічні наслідкиВихід ОАЕ, які тривалий час були ключовим учасником організації, стався у критичний момент, коли війна з Іраном спричинила історичний енергетичний шок. Втрата такого гравця може спровокувати дезорганізацію всередині групи, яка традиційно намагалася демонструвати єдність, попри внутрішні суперечки щодо квот на видобуток та геополітичних розбіжностей.Міністр енергетики ОАЕ Сухейль Мохамед аль-Мазруї зазначив, що це рішення є результатом ретельного аналізу майбутньої енергетичної стратегії держави. "Це політичне рішення, воно було прийняте після ретельного вивчення поточної та майбутньої політики щодо рівня видобутку", — заявив міністр.Цікаво, що Абу-Дабі не проводило попередніх консультацій із Саудівською Аравією чи іншими країнами-членами перед оприлюдненням свого рішення.Політичний підтекст та реакція СШАРішення ОАЕ вже назвали дипломатичною перемогою президента США Дональда Трампа, який неодноразово звинувачував організацію у штучному завищенні цін на нафту. Трамп пов’язував військову підтримку країн Перської затоки з вартістю енергоносіїв, зазначаючи, що ОПЕК "експлуатує світ", встановлюючи високі тарифи.Водночас дипломатичний радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш висловив незадоволення реакцією сусідніх арабських держав на загрози з боку Ірану. На його думку, країни регіону не доклали достатньо зусиль для захисту ОАЕ від іранських атак під час війни."Країни Ради співробітництва арабських держав Перської затоки підтримували одна одну логістично, але політично та військово, я думаю, їхня позиція була найслабшою за всю історію", — заявив Гаргаш.Наразі експортери нафти у Перській затоці мають серйозні проблеми з логістикою через Ормузьку протоку, де постійні загрози з боку Ірану перешкоджають безпечному транзиту п’ятої частини світового обсягу сирої нафти та зрідженого газу.ОПЕК — це впливова міжурядова організація, створена ключовими країнами-експортерами нафти для координації своєї енергетичної політики. Основною метою цього об’єднання є контроль над світовими обсягами видобутку "чорного золота" задля стабілізації цін на міжнародному ринку та забезпечення постійного доходу державам-учасницям. Фактично картель виступає як колективний регулятор, який шляхом встановлення квот на видобуток може впливати на вартість пального в усьому світі, балансуючи між інтересами виробників та попитом споживачів.Нагадаємо, офіційний Вашингтон розглядає сценарій радикального посилення економічних обмежень щодо Тегерана, якщо сторонам не вдасться дійти згоди за столом перемовин. Остаточний вектор санкційної політики та ступінь її жорсткості визначатиме особисто президент США Дональд Трамп..

Нові санкції проти російських енергоносіїв та ліквідація "сірих зон" стануть головними інструментами Європейського Союзу у боротьбі з Кремлем у 2026 році. Петер Мадяр, новий лідер Угорщини, підтвердив готовність розблокувати санкційні процеси, які понад два роки стримував вже експрем'єр країни Віктор Орбан.Про це заявив очільник міністерства закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, пише ERR.Санкційний тиск на енергетику РФЗа словами посадовця, новий етап економічного тиску на Москву обіцяє бути найбільш болючим з початку повномасштабного вторгнення. Очікується, що 21-й пакет санкцій фокусуватиметься на перекритті основних джерел доходів російського бюджету від експорту палива. Дипломати наголошують, що готовність Петера Мадяра до проєвропейської політики дозволяє впроваджувати обмеження без звичних раніше багатомісячних затримок."Найкритичнішими, безумовно, є майбутні пакети санкцій. 20-й пакет санкцій ухвалено, 21-й готується, і він буде досить жорстким, особливо щодо енергоносіїв", — зазначає представник ЄС. Угорщина більше не перешкоджатимеЗміна влади в Будапешті знімає головний бар'єр для санкційної політики ЄС. Попереднє керівництво Угорщини не лише блокувало фінансову допомогу, а й систематично виводило з-під ударів енергетичні активи Росії. Новий прем'єр Петер Мадяр вже надіслав сигнал про готовність повернути Угорщину в річище спільних європейських інтересів."Ми чекаємо, що вони будуть проєвропейськими. Основний посил Мадяра полягав у тому, що угорський народ належить до Європейського союзу", — коментують у Брюсселі. Розширення ЄС як запобіжник агресіїОкрім економічного тиску, санкційна стратегія Європи передбачає остаточну ліквідацію "сірих зон", де Росія намагалася зберегти свій вплив. Надання Україні та Молдові повноправного членства в ЄС розглядається як гарантія того, що ці території назавжди вийдуть з-під російського орбіти."Там слід дати дуже чіткий і конкретний сигнал на тему розширення, оскільки в ключі майбутнього світу найважливіше те, щоб у нас не залишалося "сірих зон" між Росією, НАТО та Євросоюзом", — резюмують європейські партнери.Нагадаємо, 23 квітня Європейський Союз остаточно затвердив 20-й пакет санкцій проти Російської Федерації, посиливши тиск на агресора у відповідь на війну проти України. Нові обмеження спрямовані на ключові сектори економіки, фінансові інструменти та "тіньовий флот", щоб ще більше звузити можливості Кремля фінансувати воєнні дії..

Екологічна катастрофа у Чорному морі загрожує узбережжю Краснодарського краю Росії, де зафіксовано масштабний вилив нафтопродуктів. Величезна нафтова пляма рухається у напрямку мису Ідокопас, де розташований розкішний маєток російського диктатора Володимира Путіна.Про це повідомляють моніторингові російські пабліки, які посилаються на супутникові знімки.Шлях екологічного забрудненняЯк зазанчають джерела, витік нафти або нафтопродуктів був першочергово виявлений в акваторії поблизу міста Туапсе. За даними супутникового спостереження, забруднення почало стрімко поширюватися вздовж берегової лінії у північно-західному напрямку.Згодом темні смуги на воді були помічені у районі селища Новомихайлівське. Наразі наслідки витоку вже чітко візуалізуються біля популярних курортних зон — Джубги та Архипо-Осипівки.Загроза для "палацу" диктатораСитуація набуває особливого розголосу через те, що нафтова пляма фактично тримає курс на об'єкт на мисі Ідокопас. Від Архипо-Осипівки, де зараз фіксують забруднення, до резиденції російського диктатора залишається близько 30 кілометрів. Поки російська влада намагається замовчувати масштаби інциденту, супутникові дані підтверджують наявність довгих темних шлейфів у морі, що свідчить про значний обсяг викидів.Нагадаємо, у ніч на 28 квітня Краснодарський край Росії знову здригнувся від масованої атаки невідомих безпілотників. Основний удар припав на стратегічні об’єкти в Туапсе — місцевий нафтопереробний завод та морський термінал..

У ніч на 28 квітня Краснодарський край Росії знову здригнувся від масованої атаки невідомих безпілотників. Основний удар припав на стратегічні об’єкти в Туапсе — місцевий нафтопереробний завод та морський термінал.Про це повідомляють моніторингові канали та російські ЗМІ.Нічна атака на Краснодарський крайЗа даними джерел, місцеві жителі почали повідомляти про звуки вибухів після другої години ночі. Як зазначають очевидці, у місті пролунало понад десять потужних гудків, після чого в районі промислових зон з’явилося заграва."Періодично чути стрілянину, у небі видно яскраві спалахи. В одному з районів на місці падіння уламків дрона почалося загоряння, видно вогонь і дим", — писав один із пабліків.Через загрозу з повітря влада РФ була змушена запровадити екстрені обмеження в аеропортах Сочі, Краснодара та Геленджика. Літаки не приймали та не випускали до стабілізації ситуації.Наслідки влучань по НПЗПопри заяви російської ППО про "успішне перехоплення", у мережі з’явилися свідчення про прямі влучання. Зокрема, під ударом опинився резервуарний парк поблизу установки ЕЛОУ-АВТ-12. Повідомлялося про займання принаймні двох великих місткостей."Туапсе, Морський термінал і НПЗ знову під атакою дронів... Є кілька влучень, але без підпалу, над морем активно працює ППО", — написали ще в одній із соцмереж.Ситуація ускладнилася під ранок, коли Туапсе атакувала друга хвиля БпЛА. Гасіння пожеж на території порту та заводу тривало тривалий час. Раніше на підприємстві вже фіксували розливи нафти після подібних атак, а місцеві жителі скаржилися на "нафтові дощі" та забруднення мазутом тварин. Оперативний штаб Краснодарського краю офіційно підтвердив факт атаки, заявивши, що, за попередніми даними, постраждалих немає.Нагадаємо, раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що українські сили успішно використовують прогалини у перевантаженій системі протиповітряної оборони Росії для систематичного знищення нафтової інфраструктури та стратегічних військових об'єктів. Протягом останніх тижнів інтенсивність атак на глибокий тил ворога значно зросла, охоплюючи об'єкти на відстані понад 1800 кілометрів. .

У понеділок, 27 квітня, світові ціни на нафту зросли на тлі призупинення мирних переговорів між США та Іраном, що посилило побоювання щодо можливих перебоїв постачання енергоносіїв із Близького Сходу. Про це повідомляє Reuters.Ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали більш ніж на 2% і досягли тритижневого максимуму — 107,97 долара за барель. На ринкові настрої також вплинула ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та газу. Через загострення в регіоні рух танкерів там суттєво ускладнився.Аналітики відзначають, що ринок реагує не лише на геополітичну напругу, а й на очікування щодо балансу попиту та пропозиції. Зокрема, у Goldman Sachs підвищили прогноз ціни Brent до 90 доларів за барель на кінець року замість попередніх 80 доларів. Водночас там припускають, що експорт із країн Перської затоки може стабілізуватися до кінця червня.Також експерти попереджають про ризик різкого зростання цін у разі подальшого скорочення запасів до історично низьких рівнів.Що відомо про тристоронні переговори між США та Іраном?11 квітня в Ісламабаді відбулися тристоронні переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану, однак домовитися про тривале припинення війни сторони не змогли. Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що угоди досягти не вдалося, а в іранському МЗС пояснили це розбіжностями щодо кількох ключових питань.Після провалу переговорів Дональд Трамп оголосив про початок блокади Ормузької протоки з 13 квітня, пояснивши це відсутністю прогресу щодо іранської ядерної програми. США заявили про намір перехоплювати судна, які проходять протоку за сплату іранських зборів. Трамп також пригрозив Ірану жорсткою військовою відповіддю у разі атак на американські кораблі.18 квітня Іран заявив про посилення контролю над Ормузькою протокою у відповідь на дії США. Далі ситуація загострилася: Трамп заявив, що перемир’я може не бути продовжене без нової угоди, але згодом відтермінував можливий удар по Ірану, пославшись на прохання Пакистану та внутрішню нестабільність в Ірані.Іранська сторона відкинула частину американських умов і заявила про відмову від подальших переговорів у запропонованому форматі. Водночас іранські посадовці розцінили блокаду як акт агресії, що може отримати військову відповідь.Нагадаємо, нещодавно в Національному банку розповіли, як війна на Близькому Сході впливає на економіку та ціни в Україні..

Українські сили успішно використовують прогалини у перевантаженій системі протиповітряної оборони Росії для систематичного знищення нафтової інфраструктури та стратегічних військових об'єктів. Протягом останніх тижнів інтенсивність атак на глибокий тил ворога значно зросла, охоплюючи об'єкти на відстані понад 1800 кілометрів.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Атака на нафтовий гігант у ЯрославліЯк зазначають експерти, у ніч на 26 квітня українські війська атакували Ярославський нафтопереробний завод, що призвело до масштабної пожежі на об'єкті. За оцінками розвідки з відкритих джерел, удару було завдано по ключовій установці ЕЛОУ-АТ-4, яка відповідає за первинне перероблення сировини. Завод має стратегічне значення для РФ, виробляючи авіаційне паливо, бензин та дизель загальною потужністю близько 15 мільйонів тонн на рік.Розгром у Бельбеку та КримуПаралельно з ударами по енергетиці, Служба безпеки України атакувала військово-морську базу та аеродром Бельбек у тимчасово окупованому Севастополі. Внаслідок атаки зафіксовано пошкодження великих десантних кораблів "Ямал" та "Фільченков", розвідувальних суден типу "Іван Хурс", а також літака-перехоплювача МіГ-31. Окупаційна влада визнала потужність атаки, заявивши про використання Україною понад 70 безпілотників."Україна продовжує використовувати перевантажені російські системи протиповітряної оборони для пошкодження нафтової інфраструктури та військових об'єктів у Росії та окупованому Криму. З березня 2026 року українські війська постійно збільшують дальність, обсяг та інтенсивність своїх ударних кампаній далекої дії, включаючи нещодавній удар по Челябінську на відстані понад 1800 кілометрів", — зазначають аналітики ISW у своєму звіті.Стратегія глибокого тилуНа думку військових експертів, успіх цих операцій забезпечується нарощуванням виробництва вітчизняних безпілотників. Російська ППО не здатна одночасно захищати всі стратегічні об'єкти на такій великій території. Очікується, що Україна продовжить розширювати зону атак, фокусуючись на об'єктах, що підтримують логістику та військову економіку країни-агресора.У ніч проти 20 квітня російське місто Туапсе зазнало атаки безпілотників. За інформацією Генерального штабу ЗСУ, під удар потрапив нафтопереробний завод "Туапсинский". Повідомлялося про влучання в резервуарний парк, що спричинило масштабну пожежу на території підприємства.Ліквідація загоряння виявилася складною — роботи з гасіння тривають уже кілька днів. За даними медіа, до них залучили близько 300 рятувальників та 77 одиниць техніки.Нагадаємо, 20 квітня та в ніч на 21 квітня підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по армії країни-агресорки, уразивши три склади боєприпасів та інші логістичні об'єкти ворога..

Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович зустрівся з американськими посадовцями у Вашингтоні та зробив висновок що нових продовжень дій винятку зі санкцій проти російської нафти не відбудеться.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресконференцію єврокомісара під час візиту до США.Шефчович заявив, що порушував питання щодо санкцій проти Росії під час зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.За словами єврокомісара, Бессент дав зрозуміти, що послаблення санкцій не повториться ще раз. Американський міністр також пояснив, що Вашингтон пішов на такий крок через звернення декількох країн "із низьким рівнем доходів"."Я не можу стверджувати від його імені, але, як я чітко зрозумів, це не повториться в майбутньому, і це зробили також тому, що декілька країн з низьким рівнем доходів опинилися в надзвичайно скрутному становищі", — розповів Шефчович про розмову з Бессентом.Як відомо, 18 квітня США ще на 30 днів скасували санкції щодо російської нафти, яку вже завантажили на танкери, вона на той момент перебувала в морі.При цьому представники американської адміністрації раніше публічно запевняли, що не збираються продовжувати дію винятків зі санкцій для російської нафти. Однак міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що продовжив винятки з нафтових санкцій проти Росії й Ірану після запитів "вразливих" країн, які постраждали від блокади Ормузької протоки.Нагадаємо, що минулого тижня посол України у США Ольга Стефанішина закликала адміністрацію Дональда Трампа відновити санкції проти російської нафти. Адже Росія використовує прибутки для агресивних атак на Україну..

Сполучені Штати Америки продовжили послаблення санкцій проти російської нафти через те прохання понад десяти найбідніших і найвразливіших в плані енергії країн.Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент, передає The New York Times. Журналісти відзначили, що ще декілька днів тому Бессент виступа проти послаблення санкцій щодо нафти РФ. Проте зараз він змінив свою думку."Оновлена ​​ліцензія діятиме до 16 травня та замінить собою скасування санкцій проти Росії, термін дії якого закінчився 11 квітня", — йдеться у повідомленні.Бессент запевняє, що послаблення санкцій було продовжено після того, як під час весняних зустрічей МВФ і Світового банку на минулому тижні до Сполучених Штатів "звернулися понад 10 найуразливіших і найбідніших країн із погляду енергетики"."Вони попросили нас продовжити це (послаблення, — ред.), і воно діє лише 30 днів", — сказав міністр.У виданні відзначили, що таке рішення США ухвалили на тлі того, що статус Ормузької протоки, життєво важливого водного шляху, яким колись транспортувалася п'ята частина світової нафти, залишається невизначеним.Нагадаємо, 22 квітня посли країн Європейського Союзу запустили письмову процедуру схвалення виділення 90 мільярдів євро кредиту для України та 20-го пакета санкцій проти країни-агресорки Росії.Читайте також: "Король хаосу" проти "паперового тигра": чи допоможе Путін Трампу з неслухняним НАТО.

Систематичні атаки українських безпілотників далекого радіусу дії на російську енергетичну інфраструктуру призвели до критичного зниження обсягів видобутку нафти в Російській Федерації. За оцінками експертів, нинішні показники падіння виробництва є найбільш масштабними за останні шість років.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Економічні наслідки для КремляЗгідно з останніми даними, атаки безпілотників та технічні збої на магістральному трубопроводі "Дружба" змусили Росію зменшити добовий видобуток нафти на 300-400 тисяч барелів у квітні 2026 року. Якщо порівнювати ці показники з аналогічним періодом кінця 2025 року, то падіння виглядає ще відчутнішим — від 500 до 600 тисяч барелів на день.Експерти зазначають, що з середини березня 2026 року українські військові посилили тиск на ключові логістичні вузли ворога. Значних пошкоджень зазнали всі три основні західні порти, через які РФ здійснювала експорт сировини. Це створює "ефект пляшкового горла", коли видобута нафта просто не має куди відвантажуватися через руйнування терміналів.Вплив на фінансування війниВ ISW наголосили, що здатність Російської Федерації продовжувати бойові дії значною мірою залежить від стабільності доходів від продажу нафтопродуктів. Однак тривалі атаки погіршують можливості агресора не лише видобувати, а й безпечно транспортувати ресурси до кінцевих покупців."Зменшення можливостей Росії щодо зберігання та експорту нафти внаслідок цих ударів України зменшує кількість нафти, яку Росія може продати, і впливає на доходи від експорту російської нафти, на які Росія покладається для фінансування своєї війни в Україні", — резюмують аналітики у звіті.Наразі українські сили продовжують демонструвати здатність діставати до стратегічних об'єктів у глибокому тилу ворога, що змушує Москву перекидати засоби ППО з фронту для захисту власної промисловості.Нагадаємо, за даними Reuters, Російська Федерація планує припинити транзит нафти з Казахстану до Німеччини трубопроводом "Дружба". Постачання припиняться з 1 травня 2026 року..

На українській ділянці нафтопроводу "Дружба" успішно завершено масштабні ремонтні роботи, що тривали кілька місяців. Відновлення технічної справності магістралі дозволяє поновити стабільне постачання сировини до європейських партнерів.Про це повідомила угорська енергетична компанія MOL GROUP.Завершення форс-мажорного періодуТам зазначили, що технічні фахівці АТ "Укртранснафта", що відповідає за експлуатацію українського сегмента нафтопроводу "Дружба", завершили всі необхідні ремонтні заходи. Згідно з офіційним повідомленням, особливі умови експлуатації, що були запроваджені через надзвичайні обставини ще наприкінці січня поточного року, припинили свою дію."Обставини непереборної сили, що діяли з 27 січня 2026 року, припинилися о 18:00 21 квітня 2026 року", — йдеться у заяві оператора.Відновлення експортних шляхівЗавдяки успішному ремонту, українська сторона вже повідомила європейських отримувачів про можливість повноцінного використання інфраструктури. Наразі всі системи готові до прокачування сирої нафти в напрямку переробних заводів у Європі."АТ "Укртранснафта" готова відновити транзит сирої нафти до Угорщини та Словаччини", — підтвердили партнери з компанії MOL.Варто зазначити, що нафтопровід "Дружба" є одним із ключових маршрутів постачання енергоресурсів до Центральної Європи, і його стабільна робота має стратегічне значення для енергетичної безпеки регіону."Дружба" — один з найбільших у світі магістральних нафтопроводів, збудований у 1960-х роках для транспортування нафти з СРСР до країн Центральної та Східної Європи. Система проходить через територію України та Білорусі, залишаючись ключовим шляхом постачання російської нафти, попри санкції ЄС, зокрема для Угорщини, Словаччини та Чехії.Нагадаємо, 17 березня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації. .

Україна завершила ремонт пошкодженої російським ударом ділянки нафтопроводу "Дружба". Об’єкт може відновити роботу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський."Як і було визначено в комунікації із Євросоюзом, Україна виконала ремонтні роботи на ділянці нафтопроводу "Дружба", що була пошкоджена російським ударом. Нафтопровід може відновити функціонування", — зазначив гарант.Водночас Зеленський зауважив, що зараз ніхто не здатен гарантувати, що російські удари по інфраструктурі нафтопроводу не повторяться. Українські фахівці, за його словами, забезпечили базові умови для поновлення роботи системи та обладнання."Ми пов’язуємо із цим розблокування європейського пакета підтримки для України, який уже був схвалений Європейською радою. Та сподіваємося, що партнери зроблять відповідні кроки також і щодо кластерів для України — ми вже виконали свою частину роботи по перших кластерах", — наголосив він.Окрім цього, як заявив лідер України, варто продовжувати системний санкційний тиск на Росію та роботу з подальшої диверсифікації постачання енергоносіїв у Європу. Як відомо, 27 січня після ударів Росії було завдано значних пошкоджень технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу "Дружба". Після цього Україна припинила транспортування енергоносія цим нафтопроводом."Дружба" — один з найбільших у світі магістральних нафтопроводів, збудований у 1960-х роках для транспортування нафти з СРСР до країн Центральної та Східної Європи. Система проходить через територію України та Білорусі, залишаючись ключовим шляхом постачання російської нафти, попри санкції ЄС, зокрема для Угорщини, Словаччини та Чехії.Нагадаємо, 17 березня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації. .