# наука

Школярі з України вибороли 19 нагород на міжнародній виставці винаходів у Тайвані. Вони досліджували технологію керування безпілотниками під час дії радіоелектронної боротьби, метод виявлення екзопланет та альтернативний спосіб селекції рослин.Як повідомляє прес-служба Малої академії наук, з 4 по 7 грудня у Гаосюні проходила Kaohsiung International Invention and Design EXPO (KIDE) — одна з найбільших виставок винаходів Азії. Щорічно вона збирає близько 500 учасників із понад 30 держав світу.Нашу країну там  представили 15 учнів-членів МАН. Вони вибороли п'ять золотих, чотири срібні та шість бронзових медалей, а також дві спеціальні гранд-нагороди. Золоті медалі здобули:Єлизавета Войтович (Київ) — проект "Розробка конструкції джерела живлення низької потужності на основі п'єзоелектричної устілки для взуття";Вадим Добровольський (Київщина) — "PhAInix: технологія керування польотом БПЛА під час дії РЕБ на основі IoT та ШІ";Софія Гончарова Софія (Київ) — "Gammarus fossarum як тестерний об'єкт дослідження генотоксичності середовища";Ростислав Сапсай (Київ) — "PROpTest: програмно-апаратний комплекс для визначення технічних характеристик пропелерів";Андрій Сидорчук (Київ) — "Прогнозування часових рядів за допомогою спайкових нейронних мереж".Срібні медалі виграли:Вікторія Гончаренко (Київ) — "Властивості кута Кобба і вписаної в кут параболи та їх застосування для моделювання сколіотичної дуги хребта";Поліна Кондратенко (Кіровоградщина) — "Виявлення екзопланет на основі даних телескопа TESS";Ярослав Лазаренко (Київщина) — "Виявлення фальсифікації продуктів бджільництва та методи їхньої очистки";Артем Сачко (Київ) — "Текстурний аналіз мікрорельєфу поверхонь та лазерні спекли".Бронзові медалі отримали: Нікіта Васічкін (Волинь) — "Застосування алгебраїчних методів в криптографії";Назар Громов (Рівненщина) — "Розробка моделі електромеханічного акумулятора енергії";Антоніна Дронь (Дніпропетровщина) — "NEW GREENS: застосунок для моделювання стійких деревних насаджень";Олександра Курінний (Київ) — "Автоматичний патруль для спостереження швидкоплинних атмосферних явищ у 2024 році";Артем Телефус (Київ) — "SpeakLoud: додаток для покращення мовлення на основі ШІ";Анна Щупак (Львівщина) — "Мікророзмноження in vitro як альтернативний метод селекції рослин".. Варто додати, що Софія Гончарова та Вікторія Гончаренко також отримали найвищі відзнаки KIDE — Emerging Entrepreneur Potential Award та Platinum Award відповідно. Їхні роботи відзначили за "точність досліджень, новаторський підхід і потенціал для підприємницької реалізації". Крім того, Вікторія Гончаренко та Ростислав Сапсай здобули спеціальні нагороди від International Invention Show INOVA — однієї з найстаріших виставок винаходів у світі.Нагадаємо, українка, на ім'я Катерина стала наймолодшою ученицею, яка завершила унікальне стажування в Університеті Свонсі в Уельсі. Відомо, що 16-річна дівчина спеціалізується на космічних технологіях..

Вчені дослідили один з різновидів грибка з Чорнобильської зони відчуження та дійшли висновку, що він здатен захищати від радіації краще, ніж свинець. Окрім цього, цей грибок здатен використовувати радіацію як джерело енергії.Як повідомляє видання Interesting engineering, цей чорний грибок виявили у руїнах Чорнобильської атомної електростанції.Науковці пов’язують його властивості із високим вмістом меланіну — пігменту, що поглинає радіацію та допомагає грибку отримувати енергію через процес радіосинтезу. Зразки грибка Cladosporium sphaerospermum відправили на Міжнародну космічну станцію, де він зростав швидше, ніж на Землі, і частково екранував космічне випромінювання."Вчені упевнені, що ця біологічна система може стати альтернативою важким захисним матеріалам у космосі та допоможе у створенні самовідновлюваних захисних конструкцій на Місяці чи Марсі", — зазначає видання.Своєю чергою, астробіолог Національного управління з аеронавтики й дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки Лінн Дж. Ротшильд пропонує концепцію "мікоархітектури" — споруд на Місяці й Марсі, вирощених із грибкового матеріалу. "Живі стіни" із цього матеріалу можуть самовідновлюватися та поглинати небезпечне випромінювання, роблячи космічні місії безпечнішими й дешевшими."Дослідники припускають, що такі гриби можуть у майбутньому використовуватися для очищення радіоактивних зон і захисту астронавтів від небезпечних променів поза межами нашої планети", — додає Interesting engineering.Коли та як наука відкрила "Чорнобильський грибок"Ще 1997 року українська вчена Неллі Жданова вперше звернула увагу на чорну цвіль, яка заселила радіоактивні конструкції Чорнобильської АЕС. Цей грибок ріс на стінах та стелях руїн реактора, попри критично високі рівні випромінювання. Подальші дослідження показали, що ці гриби вступають у незвичну взаємодію з радіацією, яка допомагає їм виживати.Нагадаємо, раніше видання ScienceAlert повідомляло, що Сонячна система може рухатися крізь космос утричі швидше, ніж передбачає стандартна модель Всесвіту. Дослідники проаналізували розподіл радіогалактик і виявили значну розбіжність з очікуваннями космології..

Світ уже не так часто здригається від гучних технологічних революцій, як у XIX чи XX століттях, але наука не зупиняється ні на мить. Навпаки — щороку з’являються ідеї та розробки, які тихо, але впевнено змінюють наше повсякденне життя.2025-й не став винятком. Саме цього року світ побачив низку винаходів, що здатні вплинути на медицину, екологію, технології та навіть наше розуміння можливого. Про чотири найяскравіші інновації року розповів журнал TIME.Людиноподібний робот Unitree R1Винахід китайської компанії Unitree Robotics презентували в липні. Він має досить низьку стартову вартість у розмірі 5900 доларів. R1 створений для дослідників, викладачів та розробників, які тестують алгоритми штучного інтелекту та займаються робототехнікою.Цей гаджет має вагу у 25 кілограмів, оснащений 26 суглобами та системами розпізнавання голосу та обробки зображень. Завдяки цьому він здатен виконувати складні рухи — біг, бокс чи навіть колесо.Робот Figure 03 від компанії Figure AIЦей людиноподібний домашній робот розроблений для виконання побутових завдань. Він вміє складати одяг та завантажувати посудомийну машину, хоча поки що потребує певної допомоги людини.Творці цієї машини активно збирають дані для навчання нейронної мережі Helix, яка має підвищити рівень автономності пристрою. За словами генерального директора компанії Бретта Адкока, робототехніка перебуває на тій самій траєкторії розвитку, що й цифровий штучний інтелект, і вже наступного року Figure 03 може з’явитися у домівках користувачів.Домашній УФ-принтерЦе перший у світі подібний домашній пристрій. Він дозволяє друкувати тривимірні текстури на понад 300 матеріалах — від металу до дерева. Завдяки ультрафіолетовому світлу спеціальні чорнила висихають миттєво, а принтер є на 90% меншим за промислові аналоги.Відомо, що кампанія зі збору коштів на його розробку стала найбільшою у світі серед краудфандингових технологічних проектів. У ході зборів вдалося накопичити 47 мільйонів доларів. Представник компанії Anker Innovations Френк Чжу наголосив, що E1 відкриває можливості для малого бізнесу та дизайнерів, які можуть персоналізувати побутові речі або створювати нові продукти.Кишеньковий дрон-камера HoverAir X1 ProMaxУ TIME назвали його "особистим відеооператором". Цей пристрій здатен літати поруч із користувачем, фіксуючи моменти у форматі 8K. Водночас завдяки системі штучного інтелекту він самостійно відстежує рух людини.Вбудовані у безпілотнику датчики запобігають зіткненням, а корпус з аерокосмічних матеріалів є достатньо міцним та гнучким і витримує падіння. Нагадаємо, раніше американський мільярдер, засновник SpaceX і гендиректор Tesla Ілон Маск повідомляв, що приблизно через 20 років люди зможуть буквально "переселитися" у тіло гуманоїдного робота Tesla Optimus та жити вічно. Він пояснив, що це стане можливим завдяки прямому зв’язку між мозком і штучним тілом. Сигнал управління передаватиметься силою думки..

Українка на ім'я Катерина стала наймолодшою ученицею, яка завершила унікальне стажування в Університеті Свонсі в Уельсі. 16-річна дівчина спеціалізується на космічних технологіях.Як повідомляє UNITED24, вона мріє йти слідами Альберта Ейнштейна та Стівена Гокінга і стати теоретичною фізикинею.В університеті дівчина працює з британськими науковцями над технологіями космічної сонячної енергетики — напрямом, що може допомогти світу досягти глобальної цілі "чистого нуля".Напрямок "чистого нуля" в енергетиці — це перехід до системи, де викиди парникових газів зведені до мінімуму, а будь-які залишкові викиди поглинаються з атмосфери (наприклад, лісами та океанами). Для цього енергетика повинна перейти на використання виключно відновлюваних та низьковуглецевих джерел енергії, таких як сонячна, вітрова, гідро-, геотермальна та ядерна енергія, а також провести повну перебудову сучасного енергетичного сектору.  . У ході стажування школярка досліджувала температурне регулювання напівпровідників, а її роботу вивчатимуть студенти, які старші за українку на кілька років. Викладачі назвали Катерину "винятковою і блискучою" ученицею та відзначили, що її успіх підняв планку для наступних програм.Катерина разом із родиною виїхала з Києва після початку повномасштабного вторгнення. Попри складні умови переїзду, вона продовжила навчання і вже в 16 років долучилася до робіт, які мають значення для світової науки.Нагадаємо, у листопаді видання "Суспільне" повідомляло, що учень дев'ятого класу обласного наукового ліцею в селищі Клевань Андріан Гордійчук створив інноваційний макет тренажера, призначеного для реабілітації ніг. Пристрій сфокусований на відновленні м’язової сили, а також рухливості колінного суглоба та стопи..

Науковці виявили в скам'янілих залишках з південноафриканської провінції Мпумаланга найдавніші на сьогодні хімічні сліди життя на Землі. Дослідники провели аналіз за допомогою штучного інтелекту. Він показав, що фрагментарні сліди вуглецю з Йозефсдальського кременю, вік якого становить 3,33 мільярда років, є надранніми і найбільш певними доказами біотичної хімії, виявленими на Землі на сьогодні, повідомляє Science Alert.Також дослідникам вдалося зафіксувати найдавніші сліди фотосинтезу в породах віком 2,52 та 2,3 мільярда років. Ці камені були знайдені відповідно в Південній Африці та Канаді. Таким чином, момент появи фотосинтезу на Землі відсувається в минуле ще приблизно на 800 мільйонів років."Наші результати доводять, що давнє життя залишає по собі не лише скам’янілості — воно залишає ще й хімічні “відгомони”. Завдяки машинному навчанню ми вперше можемо надійно інтерпретувати ці відгомони", — пояснив мінералог і астробіолог Роберт Хейзен з Інституту Карнегі (США).Сліди існування живих організмів з часом зникають: їх руйнують радіоактивний розпад і тривалі геологічні процеси. Чим більше минає часу, тим важче виявити залишки життя в камені. Ситуацію ускладнює й те, що першими живими істотами на Землі вважають мікроскопічні мікроорганізми, чиї рештки за мільярди років зазнали глибоких змін.Тепер учені створили високоточний підхід, який дає змогу відрізнити вуглець біологічного походження від небіологічного. Спочатку вони виявили специфічні, майже непомітні закономірності, притаманні саме живим системам, у молекулах з більш “молодих” зразків. Потім ці закономірності "показали" алгоритму машинного навчання, навчивши його розпізнавати хімічні патерни, що не вловлюються людським оком чи інтуїцією."Уявіть, що ви даєте комп’ютеру тисячі фрагментів пазла й запитуєте, що було зображено спочатку — квітка чи метеорит. Ми не фокусувалися на окремих молекулах, а шукали цілісні хімічні візерунки, які теоретично могли б існувати й будь-де у Всесвіті", — пояснив Хейзен.Зрештою команда вчених зібрала 406 зразків — як сучасних організмів, так і викопних решток. Усі їх дослідили методом піроліз-газової хроматографії-мас-спектрометрії (Py-GC-MS). Відповідна методика передбачає нагрівання зразка до температур, за яких органічна речовина розкладається на менші фрагменти, поділ цих фрагментів і подальше вимірювання їхніх мас-спектральних сигнатур.Після цього модель машинного навчання проаналізувала всі зразки в пошуках характерних біологічних закономірностей. Досліджувалися як сучасні матеріали, так і породи віком до 3,8 мільярда років. Зразки, молодші за 500 мільйонів років, демонстрували виразні біологічні "підписи". Втім, зі зростанням віку порід геологічні процеси дедалі сильніше "стирали" подібні сигнали.Найдавнішим зразком, для якого алгоритм дав позитивний результат, став камінь із Йозефсдальського кременю віком 3,33 мільярда років. Це не свідчить, що старіші породи не містили біологічного вуглецю — швидше за все, їхні органічні сигнали настільки деградували, що виявити їх не змогла навіть удосконалена модель.Попри це, науковці заявляють, що наразі мають переконливі докази існування життя на Землі вже 3,3 мільярда років тому — і, цілком ймовірно, воно могло з’явитися ще раніше.Нагадаємо, раніше видання Popular Science повідомляло, що лемури, які оселилися на острові Мадагаскар понад 53 мільйони років тому, продовжують активно розвиватися. Вчені наголошують, що це суперечить загальним еволюційним законам..

Першою твариною, яка з'явилася на Землі, є морська губка. Вона не мала мʼязів та нейронів, але вчені припускають, що на звання першої тварини в історії нашої планети може претендувати й гребінчаста медуза, яка має і те, і інше.Видання earth.com повідомляє, що таке просте питання вже понад 10 років змушує вчених йти різними шляхами у своїх дослідженнях.Так, якщо розглядати варіант, що першими зʼявилися гребінчасті медузи, то найперші тварини вже мали складні системи, які пізніше втратили губку. Втім, якщо першими зʼявилися губки, то складність зростала з часом, через це дебати і тривають так довго.Наукова робота була проведена в лабораторії, яка здебільшого вивчає походження тварин, а не суперечки, які точаться навколо філогенетики. Проте питання все одно не зникало. "Я думаю, що ми всі хочемо знати, звідки ми походимо", — наголосила співавторка дослідження Ніколь Кінг.Тривалий час науковці вважали, що губки були першою гілкою. Втім, ситуація змінилася у 2008 році, коли геномне дослідження показало, що гребінчасті медузи, можливо, були першими. Видання зазначає, що результати були дивовижними, адже це означало, що м'язи та нейрони, можливо, існували раніше і зникли в губках. "Після цього дослідження продовжували коливатися між цими двома можливостями. Нові інструменти в генетиці додали вогню до суперечки", — зазначає видання. Вже у 2023 році вчені застосували інший підхід, що враховував просторове розташування генів на хромосомах, знову вивів на перший план реброплавів — істот, подібних до медуз. Унаслідок цього наукова спільнота розділилася на табори, і кожен відстоював свою версію. Попри це, команда Каліфорнійського університету в Берклі певний час не долучалася до цієї дискусії."Хоча я використовую філогенетичні методи, уже давно не вважаю себе філогенетиком, та й ніколи це не було моєю спеціалізацією. Я не хотіла втягуватися в цю суперечку", — зазначила Кінг.Ситуація змінилася, коли до лабораторії приєднався постдокторський дослідник Джейкоб Стінвік, який мав досвід у філогенетиці та обчислювальній біології й схилявся до гіпотези про гребінчастих медуз. Натомість Кінг підтримувала версію про губки, і саме це стало основою їхнього незвичного партнерства."Джейкоб припустив, що правильна — гіпотеза про сестринську групу реброплавів, а я — що правою є гіпотеза про сестринську групу губок. Тоді ми й вирішили: чому б ні, спробуймо", — пригадує дослідниця.Науковці спільно вирішили по-новому переглянути наявні дані. Команда сформувала набір, який містив збережені (консервативні) гени багатьох організмів, і застосувала підхід, що об’єднав кілька аналітичних методів, які раніше зазвичай використовували окремо.Після того як дослідники вдосконалили набір даних, вони провели серію статистичних випробувань, щоб з’ясувати, чи вказують цифри на однозначний напрямок. Це було потрібно, аби не потрапити в пастку, покладаючись лише на один різновид доказів.Статистичний аналіз дав чіткий підсумок: на початку еволюційного дерева стоять губки. У 62% тестів було підтверджено гіпотезу про те, що саме губки є найдавнішою гілкою, тоді як 38% результатів виявилися невизначеними. Водночас жоден із тестів не підтримав версію про гребінчастих медуз."Я вважаю, що наш аналіз дуже переконливо підкріплює гіпотезу про те, що губки еволюціонували першими, і це добре узгоджується з роботами, заснованими на вивченні морфології. Втім, я досі переконана, що тут залишається простір для подальших досліджень. Сподіваюся, всі зацікавлені долучаться, і ми разом продовжимо роботу над цією проблемою. Ми не заявляємо, що наше дослідження остаточно знімає суперечності — це може зробити тільки наукова спільнота. Ми лише стверджуємо, що виявили справді потужні докази на користь лише однієї з гіпотез", — наголосила Кінг.Нагадаємо, раніше вчені вважали, що хижі тварини блукають своїми територіями без певного порядку. Втім, багато із них слідують прихованими маршрутами, тоді як деякі блукають вільно..

Археологи на південному заході Франції виявили римське поховання на погребальному вогнищі з комплексом високостатусних поховальних дарів. Це дає рідкісну інформацію про життя еліт цього регіону у часи Римської імперії.Як повідомляє видання Heritage daily, поховання виявили поблизу річки Дордонь, у комунах Ламонзі-Сен-Мартен, розташованих у департаменті Дордонь регіону Нова Аквітанія, Франція.Розкопки, проведені Національним інститутом превентивних археологічних досліджень (INRAP), спершу мали на меті виявити сліди раніше задокументованого неолітичного поселення. Натомість археологи виявили окрему римську могилу з кремованими рештками та комплексом коштовних поховальних дарів, серед яких монети, золоті елементи, кристали й перстень з інталією, на якому було вирізьблено напис грецькими літерами."Могила є похованням типу bustum — кремаційною практикою, за якої погребальне багаття влаштовували безпосередньо над неглибокою ямою. У міру згоряння тіла та вогнища конструкція провалювалася в яму, після чого рештки засипали шаром ґрунту", — зазначає видання.У ході розкопок вчені виявили попіл, вугілля, кремовані кістки та різні поховальні дари, які зафіксували методом фотограмметрії. Це дало змогу археологам створити 3D-реконструкцію поховання до вилучення знахідок. Також було знайдено келих із terra sigillata — червонуватого високоякісного столового посуду, який, ймовірно, виробили в майстернях Монтана на межі І–ІІ століть нашої ери.Найяскравіші знахідки походять із південної частини ями: близько десяти римських монет — сестерціїв та асаріїв, змішаних із тонкими золотими пластинками, що, ймовірно, колись прикрашали гаманець або дерев’яну скриньку.Серед кісткових фрагментів також виявили кристали, закріплені на нині зотлілій органічній основі. Загалом знайдено 22 золоті предмети, зокрема дротики, краплеподібні елементи та скручений золотий браслет із петлеподібною застібкою, який, імовірно, є захисною підвіскою-буллою, що її носили юнаки з елітних римських родин.Нагадаємо, раніше у Єгипті у ході розкопок у місті Луксор науковці виявили три могили старших державних діячів. Археологи встановили, що похованням понад три тисячі років..

Субантарктичним пінгвінам, які вже відклали свої яйця поблизу української дослідної станції "Академік Вернадський", доводиться сидіти на гніздах навіть у глибоких заметах. Птахи ретельно стережуть своє потомство. Як повідомили у Національному антарктичному науковому центрі, вони не полишають кладку ні на мить — яйця надто вразливі до холоду та хижаків.Період інкубації триває 34-37 днів, і весь цей час пінгвіни змушені по черзі підтримувати стабільну температуру яєць та захищати їх від буревіїв і пернатих хижаків. Науковці пояснюють: що пізніший етап розвитку ембріона, то чутливішим до зниження температури стає яйце. Якщо на початку інкубації воно може певний час витримати без обігріву, то наприкінці навіть коротке охолодження може бути смертельним.Попри суворі погодні умови, субантарктичним пінгвінам дещо допомагає вологий клімат регіону, адже він зменшує ризик зневоднення та захищає шкаралупу яйця від пошкоджень. Вчені зауважили, що ці птахи також проявляють дивовижну здатність до адаптації. Пінгвіни роблять "труби" у снігу завдяки теплу власного тіла. Дослідники також наголосили, що послід навколо гнізда (пінгвіни випорожнюються по його периметру) пришвидшує танення снігу.Українські полярники очікують, що перші дитинчата пінгвінів з'являться вже зовсім скоро. І традиційно обіцяють поділитися знімками новонароджених тварин Антарктики. Нагадаємо, раніше українські полярники сфотографували бурульки незвичної форми. Вони утворились внаслідок двох природних явищ..

Міжнародна команда вчених встановила слабкі місця у сотнях тестів, які застосовують для перевірки безпеки та ефективності нових моделей штучного інтелекту.Як повідомляє The Guardian, дослідження проводили науковці з Інституту безпеки штучного інтелекту британського уряду та експерти з університетів, Стенфорд, Берклі та Оксфорд. Вони виявили, що майже всі тести мають слабкі сторони хоча б в одній області, а отримані результати іноді є нерелевантними або навіть оманливими. Бенчмарки, які використовуються для вимірювання продуктивності та безпечності штучного інтелекту, відіграють головну роль за відсутності чітких державних регуляцій у Великій Британії та Сполучених Штатах Америки. Тести мають підтвердити, чи відповідають системи штучного інтелекту інтересам користувача, та перевіряти їхні уміння до логічного міркування, математичних розрахунків і кодування. Провідний автор дослідження, фахівець Оксфордського інтернет-інституту Ендрю Бін, наголосив, що саме бенчмарки лежать в основі більшості заяв про прориви у сфері штучного інтелекту. "Майже всі твердження про досягнення в галузі штучного інтелекту підкріплені контрольними показниками. Проте без спільних визначень й обґрунтованих вимірювань важко зрозуміти, чи моделі ШІ справді покращуються, чи це лише здається так", — зазначив він.Відповідні результати дослідження оприлюднили на тлі наростальних побоювань щодо безпеки нових моделей штучного інтелекту, які великі технологічні компанії випускають з дедалі більшими темпами. Нещодавно деякі корпорації були вимушені вилучити чи обмежити доступ до своїх розробок після низки інцидентів, коли системи ШІ завдавали шкоди. Йдеться про випадки наклепів й самогубств.Цього тижня Google відкликав одну зі своїх моделей — Gemma. Відповідне рішення ухвалили після того, як вона згенерувала неправдиві звинувачення про начебто сексуальні стосунки без згоди між американським сенатором та поліціянтом, створивши фейкові посилання на вигадані новини."Ніколи не було такого звинувачення, немає такої особи, і немає таких новинних історій", — заявила сенаторка від штату Теннессі Марша Блекберн у листі до генерального директора Google Сундара Пічаї. За її словами, такий інцидент є катастрофічним провалом нагляду та етичної відповідальності.У відповідь у Google зауважили, що Gemma призначалася для розробників та дослідників, а не для споживачів. Компанія вилучила модель ШІ із платформи AI Studio після повідомлень про її використання сторонніми користувачами."Галюцинації — коли моделі вигадують факти — та підлабузництво є проблемами всієї індустрії штучного інтелекту, особливо для менших відкритих моделей, таких як Gemma", — зазначили у Google. Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що Китай активно розвиває застосування штучного інтелекту у військових технологіях. Йдеться про створення бойових роботів та роїв безпілотників..

Наступного тижня українці зможуть побачити найяскравіший супермісяць 2025 року. Він більше відомий як "Бобровий супермісяць".Про це повідомляє Associated Press з посиланням на дані NASA. Зазначається, супермісяць можна побачити тоді, коли повний Місяць перебуває в найближчій до Землі точці своєї орбіти.Завдяки такому наближенню супутник виглядає більшим і яскравішим, що робить його особливо вражаючим для спостереження. Як очікується, цього року супутник виглядає майже на 14% більшим та на 30% яскравішим.Вже 4 листопада Місяць буде повним, а о 15:19 5 листопада українці зможуть спостерігати "Бобровий супермісяць". Місяць підійде до Землі на відстань трохи менше 357 000 кілометрів. Астрономи наголошують, що найкращий час для спостереження "Бобрового супермісяця" — вечірні години, коли небо стає темнішим і більш прозорим. Наступний супермісяць очікується вже у грудні."Бобровий місяць" — це традиційна назва повного Місяця, який зазвичай з’являється у листопаді. Назва походить із давніх традицій північноамериканських індіанців і європейських колоністів, які давали кожному повному Місяцю в році власну назву, пов’язану з природними циклами або господарськими справами сезону. У різних культурах його ще називають "Морозним Місяцем" або "Місяцем, що готує землю до зими".Нагадаємо, у квітні 2029 року повз Землю пролетить астероїд Апофіс. Його розмір сягає близько 340 метрів, і він наблизиться до нашої планети настільки, що пройде ближче, ніж орбіта геостаціонарних супутників — менш ніж за 36 тисяч кілометрів.Додамо, раніше у NASA повідомляли, що стрімінговий сервіс Netflix і Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки підписали партнерську угоду. Вона дозволить глядачам спостерігати за запусками ракет, виходами астронавтів у відкритий космос і краєвидами з Міжнародної космічної станції..

Українські школярі взяли участь у міжнародному науково-технологічному ярмарку MOSTRATEC, який відбувся з 27 до 31 жовтня у Нову-Гамбургу (Бразилія). Двоє з них отримали нагороди цього заходу.Про це повідомила Мала академія наук України (МАН) на своїй сторінці у Facebook."Під час цьогорічного змагання юні винахідники з 14 країн світу презентували 755 проектів на різні теми: від біології та медицини до робототехніки, екології й гуманітарних наук", — ідеться в повідомленні.Україну на MOSTRATEC-2025 представили троє юних дослідників — учні Малої академії наук України.Матвій Тимченко із Кіровоградської області здійснив комп’ютерне моделювання потенційних інгібіторів аквапорину-4, що може стати важливим кроком у вивченні патологічних процесів мозку."Хлопець виборов на змаганні бронзу. Наукова керівниця — Олена Голодаєва", — констатували в МАН.Олександр Каленик із Житомирщини розробив технологію створення приймально-передавальних антен за допомогою 3D-друку та гальванотехніки, що дозволяє виготовляти високоточні компоненти для FPV-дронів."Його винахід відзначили спеціальною нагородою — публікацією у бразильському журналі Liberato Científica. Науковий керівник — Роман Каленик", — зазначили в Малій академії наук.Станіслав Смірнов із Кіровоградщини представив проект про використання віртуальної реальності у фізичній терапії військових із нейропатією ліктьового нерва — технологію, що поєднує медицину та VR, відкриваючи нові можливості для реабілітації. Наукова керівниця — Валентина Черній.. Нагадаємо, що з 1 вересня цього навчального року в школах викладають новий обов’язковий предмет "Підприємництво та фінансова грамотність". Цю дисципліну вивчають учні восьмих класів..

Поблизу української станції "Академік Вернадський" субантарктичні пінгвіни висадили перше яйце цього шлюбного сезону. Його виявили на скелі біля лабораторії геофізиків. Уже другий рік поспіль біологи знаходять перше яйце в одному й тому ж місці.Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі."Я звернула увагу, що деякі пінгвіни лежать і не встають — вони власне і стали "підозрюваними". Вирішила підійти ближче — виявилось недаремно. У одного пінгвіна справді вже є яйце", — розповіла біологиня 30 експедиції Зоя Швидка, яка проводила обхід острова Галіндез, де розташована українська станція.Науковці констатували, що другий рік поспіль біологи знаходять перше яйце в одному й тому ж місці: на скелі біля ДНЧ-будиночка. Це невелика лабораторія, де геофізики здійснюють безперервне приймання радіочастот для вивчення геокосмосу."Тут — одна з найвищих точок гніздування пінгвінів на острові. За рахунок висоти скелі відносно рано оголюються від снігу й стають придатними для гніздування. Можливо, саме тому тут з'являються перші яйця. А може пінгвінам подобається слухати сигнали з далеких точок планети", — пожартувала Зоя.. Учені нагадали, що субантарктичні пінгвіни, які мешкають на цьому острові, висиджують яйця на гніздах з камінців. Пара це робить за чергою: поки мама живиться в океані, тато залишається на гнізді, та навпаки. У субантарктичних пінгвінів — здебільшого два яйця, рідше буває три, проте третій малюк має небагато шансів на виживання. Хоча торік на Галіндезі вчені фіксували родину, в якій підростало троє дітей.Як відомо, українські науковці спостерігаються за пінгвінами й іншими птахами в контексті зміни клімату. Адже їхні міграції є одним із підтверджень потепління в цьому регіоні Антарктики.Зокрема, субантарктичні пінгвіни — теплолюбні, та до середини 2000 не гніздували на Галіндезі. Цього ж сезону їх тут уже сім тисяч.Нагадаємо, що в лютому цього року неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили унікальну родину пінгвінів. Пара птахів "виховує" аж трьох пташенят одночасно..

Новий вид метеликів назвали на честь 23-річної українки Ірини Заруцької, яку наприкінці серпня вбили у Сполучених Штатах Америки. Назву Iryna’s Azure отримали комахи, які переважно мешкають у штаті Південна Кароліна.Про це повідомили журналісти ABC News із посиланням на вченого, президента та директора Міжнародного дослідження лускокрилих Гаррі Павулаана. Він уточнив, що метелики мають світло-блакитні крила, але також можуть мати виразне фіолетово-блакитне забарвлення."Це переживе більшість інших способів ушанування, адже метелик — це живий організм. Ім’я Ірини буде увічнено в метелику", — пояснив Павулаан.За його словами, таке вшанування загиблої українки гарантуватиме, що її "ніколи не забудуть".Медійники зазначили, що вперше метеликів виду Iryna’s Azure помітив дослідник Рональд Гатрелл 1985 року, однак тоді офіційної назви комахи не мали. 2018 року Гаррі Павулаан вирушив до Південної Кароліни, де досліджував цих істот.Через кілька років науковець визначив, що ця комаха є "першим відомим випадком гібридної інтроґресії" серед метеликів родини синявцевих (роду Azure) — наслідком переходу генів одного виду до іншого через схрещення.Учений уже встигнув визначити назву для нової істоти, коли дізнався про вбивство українки Ірини Заруцькою. Через її смерть Павулаан вирішив прискорити роботу над статтею та назвати метелик на честь дівчини.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці.Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line в Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі.Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом в горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці, пізніше його затримали.Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності.Чоловікові висунули звинувачення, зокрема, федеральні, за які його можуть засудити до смертної кари.Нагадаємо, що 4 жовтня в американському штаті Північна Кароліна губернатор-демократ Джош Штайн підписав так званий "Закон Ірини". Його мета — скасувати певні форми безготівкової застави та встановити суворіші вимоги до досудового звільнення за насильницькі злочини..

Вже наступного тижня комета C/2025 R2 (SWAN), яку відкрив український астроном-любитель Володимир Безуглий, максимально наблизиться до Землі.Про це повідомляє Space.com. Зазначається, що астроном з України помітив небесне тіло 10 вересня 2025 року, воно отримало назву C/2025 R2 (SWAN). З моменту відкриття комета стала набагато яскравішою. Як очікується неозброєним оком її можна буде побачити 21 жовтня.За даними фахівців, комета C/2025 R2 найближче підійшла до Сонця 12 вересня, пройшовши на відстані близько 47 мільйонів миль (це приблизно половина відстані від Землі до Сонця). Згідно з останніми спостереженнями, яскравість комети C/2025 R2 (SWAN) становить 5,6 зоряної величини. Це означає, що вона вже може бути видима неозброєним оком.Наступного тижня C/2025 R2 пройде повз знаменитий "чайник" у сузір'ї Стрільця та через зірки сузір'я Щита.Нагадаємо, у квітні 2029 року повз Землю пролетить астероїд Апофіс. Його розмір сягає близько 340 метрів, і він наблизиться до нашої планети настільки, що пройде ближче, ніж орбіта геостаціонарних супутників — менш ніж за 36 тисяч кілометрів.Додамо, раніше у NASA повідомляли, що стрімінговий сервіс Netflix і Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки підписали партнерську угоду. Вона дозволить глядачам спостерігати за запусками ракет, виходами астронавтів у відкритий космос і краєвидами з Міжнародної космічної станції..

Нобелівський комітет 13 жовтня оголосив ім'я лауреатів Нобелівської премії з економічних наук. Ними стали Джоель Мокір, Філіпп Агіон та Пітер Ховітт "за пояснення економічного зростання, зумовленого інноваціями".Про це йдеться на офіційній сторінці Нобелівського комітету в соцмережі Х."Королівська шведська академія наук вирішила присудити премію Шведського державного банку з економічних наук 2025 року пам'яті Альфреда Нобеля Джоелю Мокіру, Філіпу Агіону та Пітеру Ховітту "за пояснення економічного зростання, зумовленого інноваціями", — йдеться у повідомленні.У Комітеті додали, що одна половина належить Мокіру "за визначення передумов для сталого зростання завдяки технологічному прогресу", а інша половина спільно Агіону та Ховітту "за теорію сталого зростання завдяки творчому руйнуванню". Нобелівська премія з економічних наук, офіційно відома як Премія Шведського центрального банку з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля (Sveriges Riksbanks pris i ekonomisk vetenskap till Alfred Nobels minne), присуджується щорічно за видатний внесок у галузь економіки.Зауважимо, що 29 вересня народні депутати зареєстрували у Верховній Раді звернення до Нобелівського комітету. Деякі українські народні обранці пропонували висунути президента США Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру.Однак, 10 жовтня Нобелівський комітет оголосив лауреатку премії миру 2025 року. Нею стала венесуельська політикиня Марія Коріна Мачадо "за невпинну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та за її боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії".Після цього, Трамп, який розраховував, що премію присудять йому, опублікував пост зі словами подяки російському диктатору Володимиру Путіну.Нагадаємо, опозиціонерка з Венесуели Марія Коріна Мачадо присвятила присуджену їй Нобелівської премії миру "стражденному народу Венесуели" і американському президенту Дональду Трампу..