# опалювальний сезон

Дніпропетровська область першою в Україні розпочала масове відключення тепла в оселях громадян через суттєве потепління. У Дніпрі та Кривому Розі централізоване опалення вже вимкнено, а решта міст регіону готується завершити сезон до кінця поточного тижня.Про це йдеться у повідомленні очільника Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександра Ганжі у Telegram-каналі. Пріоритет для соціальної сфериЗа словами посадовця, попри завершення подачі тепла до житлового фонду, критично важливі установи продовжують отримувати теплопостачання. У містах, які вже відключили опалення, енергосистема працює вибірково для забезпечення комфортних умов у дитячих та медичних закладах."Працюють лише котельні, які живлять школи, садочки та лікарні", — йдеться у повідомленні керівника ОВА. Ганжа наголосив, що такий підхід дозволяє підтримувати необхідний температурний режим у приміщеннях, де перебувають діти та пацієнти, попри загальне завершення сезону.Терміни та умови відключенняЯк зазначив посадовець, поступове припинення подачі тепла торкнеться не лише обласного центру та Кривого Рогу. Завдяки сприятливим метеорологічним умовам, енергетики планують повністю вивести систему з експлуатації в усіх населених пунктах регіону протягом наступних кількох днів."Всі міста з централізованим опаленням планують завершити сезон до кінця тижня. Цьому сприяє погода", — зазначив Ганжа.Згідно з чинними нормами, рішення про завершення опалювального сезону приймають місцеві органи влади. Головним критерієм для цього є середньодобова температура повітря, яка має триматися на рівні понад +8°C протягом трьох днів поспіль.Раніше стало відомо, що у столиці цього року опалювальний сезон завершиться раніше від традиційних термінів. Уже завтра в домівках киян батареї охолонуть.Також 24 березня відключать опалення в Миколаєві. Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет місцевої міської ради.Нагадаємо, раніше віцепрем'єр-міністр із відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба наголошував, що всі регіони України представили План енергетичної стійкості. Йдеться про підготовку вже до осінньо-зимового періоду сезону-2026/2027.Читайте також: Як Кличко "проспав" енергетичну незалежність для столиці.

У столиці цього року опалювальний сезон завершиться раніше від традиційних термінів. Уже завтра в домівках киян батареї охолонуть.Про це повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації."У вівторок, 24 березня, у столиці завершують опалювальний сезон", — йдеться у повідомленні.Рішення про це міська влада прийняла, зважаючи на погодні умови та прогнозне потепління, необхідність раціонального використання енергоносіїв. Підписане відповідне розпорядження КМДА."Виважене та своєчасне рішення про завершення опалювального сезону впливає і на те, щоб кияни не сплачували зайве за послугу опалення в умовах потепління", — пояснили в пресслужбі.Відключення житлових будинків розпочнеться з 24 березня, а заклади соціальної сфери (лікарні, пологові будинки, школи, дитячі садки тощо) — за індивідуальними заявками керівників закладів.Також 24 березня відключать опалення в Миколаєві. Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет місцевої міської ради.Нагадаємо, раніше віцепрем'єр-міністр із відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба наголошував, що всі регіони України представили План енергетичної стійкості. Йдеться про підготовку вже до осінньо-зимового періоду сезону-2026/2027.Читайте також: Як Кличко "проспав" енергетичну незалежність для столиці.

Миколаїв запровадив унікальну систему запобіжників, яка дозволить забезпечити теплом 100 тисяч містян навіть у разі повторних атак на теплоелектроцентралі. Завдяки встановленню 18 додаткових блоково-модульних котелень, місто готове до критичних сценаріїв, які раніше загрожували повним замороженням систем опалення.Про це повідомив очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім в інтерв'ю "Укрінформу".Уникнення сценарію "замороженого міста"За словами посадовця, досвід минулого року, коли через влучання ворога у Миколаївську ТЕЦ без тепла залишилися щонайменше 100 тисяч людей, змусив місто діяти радикально. Наразі створено систему запобіжників, яка не дозволить повторитися подібній катастрофі."Нам тоді пощастило запустити ТЕЦ за порівняно короткий термін, бо інакше довелося б зливати воду зі систем, як це сталося, скажімо, цього року в Києві. Ми ще тоді зробили висновки. Завдяки державній підтримці додатково встановили 18 блоково-модульних котелень до тих 92, які вже були", — йдеться у повідомленні.Кім наголосив, що КП "Миколаївоблтеплоенерго" почало працювати над диверсифікацією опалення ще до початку повномасштабного вторгнення. Сьогодні кількість таких автономних котелень перевищує 90 одиниць, що дозволяє забезпечити теплом тисячі людей навіть за умови виходу з ладу основного енергооб’єкта."Енергетичний острів"Окрім опалення, за словами очільника ОВА, Миколаїв активно розвиває концепцію "енергетичного острова", що передбачає використання когенераційних установок та сонячних електростанцій (СЕС). Ця система вже пройшла перевірку в реальних умовах під час загрози відключення опалення по всьому місту. Віталій Кім акцентує на успішності проєкту: "Можу сказати, що "острів" працює. Це результат співдії органів влади, підприємств і міжнародних партнерів. Тепер вона дає змогу на 65 відсотків забезпечити критичну інфраструктуру міста під час блекаутів, хочемо довести цей показник до 91 відсотка".Посадовець наголосив, що наразі головним завданням залишається перебудова системи таким чином, щоб ефективніше передавати енергію з альтернативних джерел (сонця та вітру) безпосередньо з області до Миколаєва. Це дозволить місту стати практично автономним у питаннях енергозабезпечення соціально важливих об'єктів.Нагадаємо, вже 24 березня в Миколаєві відключать опалення. Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет місцевої міської ради..

Із вівторка, 24 березня, в Миколаєві відключать опалення. Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет місцевої міської ради, про яке оголосив у середу, 18 березня.Про це повідомили на Facebook-сторінці Миколаївської міської ради."У Миколаєві 24 березня завершується опалювальний сезон", — ідеться в повідомленні.У місцевій владі додали, що рішення про завершення опалювального сезону 2025-2026 років ухвалив виконком міської ради сьогодні, 18 березня, у зв’язку з підвищенням середньодобової температури повітря понад +8°C протягом трьох днів."Опалення припинять з 24 березня на всіх об’єктах, окрім закладів соціальної сфери", — за уважили в Миколаївській міській раді.Там додали, що теплопостачання можуть продовжити в дитячих садках, лікарнях, пологових будинках і амбулаторіях за окремими зверненнями відповідних управлінь."Теплопостачальні підприємства та споживачі мають завершити відключення тепла у технологічній послідовності не пізніше ніж за п’ять днів від дати ухвалення рішення", — акцентували в місцевій владі.Водночас нарахування за послуги опалення, пільги та субсидії скоригують відповідно до фактичних дат подачі тепла."Перерахунки планують завершити протягом 30 днів", — підсумували в Миколаївській міській раді.Нагадаємо, раніше віцепрем'єр-міністр із відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба наголошував, що всі регіони України представили План енергетичної стійкості. Йдеться про підготовку вже до осінньо-зимового періоду сезону-2026/2027..

У вівторок, 10 березня, депутати Київської міської ради на позачерговому засіданні розглянули та ухвалили план енергетичної стійкості для столиці на наступний опалювальний сезон. Як пише "Суспільне", частину засідання проводили у закритому режимі. Цей план підтримали 92 депутати.За даними журналістів, міський голова Віталій Кличко на початку засідання заявив, що "план стійкості реалістичний і його розробили на основі викликів цієї зими". До роботи залучили фахівців з енергетики."Київ проєктували та будували за принципом повної централізації енерго-, тепло- та водопостачання. Найбільша система централізованого теплопостачання та 18% багатоповерхівок всієї країни — така специфіка нашого міста. Попри це, наше завдання — максимально зменшити залежність від централізації, розвивати розподілену генерацію, будувати резервні системи енергоживлення та теплопостачання. Саме цей принцип закладений у плані стійкості", — зазначив він.Також міський голова заявив, що план стійкості передбачає відновлення зруйнованого та пошкодженого обладнання об’єктів критичної інфраструктури. Водночас, за його словами, без допомоги держави втілити його не можливо. Саме тому депутати Київради планують ухвалити звернення до уряду щодо технічної допомоги та фінансування заходів."Також необхідні зміни до законодавства і нормативної бази", — зауважив Кличко.Він пояснив, що ці зміни потрібні, щоб "мінімізувати бюрократичні процедури і прискорити виконання робіт — зокрема тих, які потрібні, щоб пройти наступну зиму".План енергостійкості Києва: Ткаченко різко розкритикував Кличка за відсутність рішеньЯк відомо, 9 березня депутати Київради не змогли зібрати кворуму для того, щоби затвердити план енергостійкості Києва. Начальник КМВА Тимур Ткаченко звинуватив у такій ситуації міського голову Віталія Кличка. Він звернувся до мера та заявив, що пора готуватися до наступного холодного сезону так самовіддано, як "він переписує мільярди коштів громади на установи своїх друзів і проєкти своїх партнерів"."Пора. Хоч зараз зрозумійте, що пора. На це неможливо дивитися, як на політичну еквілібристику. Війна й умови, які ми маємо — не час і не місце для танців за рейтинг, за вплив, за гарантії подальшого доступу до міського гаманця. Ну годі вже підминати все під свої інтереси!" — зазначив Ткаченко.Нагадаємо, 3 березня Рада національної безпеки і оборони затвердила плани стійкості для всіх регіонів. Винятком була лише столиця. Своєю чергою, мер Києва Віталій Кличко заявив, що комплексний план стійкості міста, який представила столиця на засіданні РНБО потребує участі і допомоги держави. Зокрема, як фінансової, так і законодавчої. Посадовець також запевнив, що пропозиції до плану були вчасно подані Міністерству розвитку громад та територій. До розробки документа долучали, зокрема фахівців, а також експертів енергетичної галузі..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Рада національної безпеки і оборони розробляє стратегію для проходження наступної зими. Адже цього року одні міста й громади підготувались до наявних загроз, а інші не використали ефективно час перед зимою.У своєму дописі у Telegram, за підсумком наради з премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко й секретарем РНБО Рустемом Умєровим, очільник держави відзначив, що наразі мають бути затверджені оновлені плани захисту й відновлення енергетичних обʼєктів та критичної інфраструктури."Обговорили з премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко й секретарем РНБО України Рустемом Умєровим ключові пріоритети, зміст уже підготовлених драфтів документів, напрацювання конкретних регіонів. Українці бачили та відчували, які міста й громади все ж таки підготувались до наявних загроз, а які не використали ефективно час перед зимою минулого року", — зауважив президент.Відтак, за словами гаранта, цього року для кожного регіону буде затверджений на рівні РНБО конкретний перелік необхідних дій. Це необхідно для того, аби зберегти і поширити "ефективні рішення тих міст та громад, які цієї зими продемонстрували найбільші результати в захисті енергосистеми та в підтримці людей"."Визначимо також і конкретні завдання для системи ППО України та відповідної роботи з партнерами. Україна стане сильнішою", — резюмував Зеленський.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський повідомляв про завершення підготовки комплексної стратегії відновлення та оновленого захисту енергосистеми. Документ має стати базою для залучення глобальних інвестицій та міжнародної допомоги, щоб забезпечити стійкість країни перед загрозою нових російських ударів..

У столиці низка шкіл та садочків залишаться без теплопостачання до кінця опалювального сезону. Наразі частина навчальних закладів перейшли дистанційне навчання або переводять учнів до інших шкіл.Про це повідомила речниця Київської МВА Катерина Поп в етері телеканалу "Ми-Україна". За словами посадовиці, зараз є два механізми, для того аби навчальний процес не зупинявся, зокрема:дистанційне навчання;"освітня міграція — тимчасове переведення учнів до закладів, де є стабільне теплопостачання.Речниця зауважила, що у тому випадку, якщо температура в шкільних приміщеннях не відповідатиме нормам, навчання в очному форматі в таких закладах освіти призупинятимуть."Стосовно відновлення теплоподачі у ці школи, то вже стосовно шкіл, які до кінця опалювального сезону не зможуть відновити теплоносії, стосовно них прийнято вже рішення про, як я вже сказала", — зауважила Поп.Загалом, за даними КМВА, в Києві є 62 школи та низка дошкільних закладів, в яких теплопостачання неможливо відновити до кінця сезону.Нагадаємо, 16 лютого прем'єр-міністр Юлія Свириденко розповіла, що український уряд розширює програми підтримки енергетичної автономності для багатоквартирних будинків і приватних домівок. .

У платіжках за січень 2026 року плата за централізоване опалення для населення не нараховувалася за період, коли послуга фактично не надавалася. Про це повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації, посилаючись на заяву комунального підприємства "Київтеплоенерго". У компанії нагадали, що через масовані ворожі обстріли об’єкти критичної інфраструктури столиці зазнали серйозних пошкоджень. "Це спричинило порушення в роботі системи теплопостачання міста. На період ліквідації аварійних ситуацій комунальні служби змушені були тимчасово призупинити надання послуги опалення та гарячого водопостачання для великої кількості споживачів", — йдеться в повідомленні.Враховуючи це, "Київтеплоенерго" не нараховувало плату за опалення в платіжках, які кияни отримали у лютому. Плату за частину січня додадуть у платіжки за лютий, які надійдуть у березні. "Нарахування стосуватимуться лише того періоду січня, коли опалення надавалося безперебійно і в повному обсязі — від початку місяця до першої атаки, що порушила роботу системи теплопостачання", — пояснили в пресслужбі.Нагадаємо, в Україні підвищення тарифів на електроенергію та опалення для населення найближчим часом не очікується. Ціни на комунальні послуги залишаться незмінними..

Росія буде атакувати енергетику України й після зими. Саме тому уряд вже зараз починає підготовку до наступного опалювального сезону та розробляє кроки для забезпечення безперебійної роботи систем життєзабезпечення.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, підсумовуючи нараду з Мінрозвитку, Міненерго, керівниками обласних військових адміністрацій та представниками енергетичних компаній щодо реалізації "Плану енергетичної стійкості областей""У нас немає ілюзій — ворог продовжить бити по енергетиці навіть із настанням тепла. Тому вже зараз готуємо чіткі плани стійкості на рівні кожного регіону, щоб забезпечити безперебійну роботу систем життєзабезпечення і готовність громад до наступної зими", — зазначила вона.Свириденко назвала ключові елементи "Плану енергетичної стійкості областей". За її словами, йдеться про:Захист об’єктів критичної інфраструктури.Розвиток розподіленої генерації.Альтернативні джерела живлення для критичної інфраструктури.Розподілена теплова генерація.Крім того, прем'єр-міністр за результатами наради, доручила ОВА спільно з Мінрозвитку, Міненерго, Мінфіном, "Укренерго" та іншими відповідальними структурами розробити і подати регіональні плани енергетичної стійкості з чіткими кроками їх реалізації. Кожна область має:визначити перелік об’єктів критичної інфраструктури, що потребують першочергового захисту та автономного живлення;скласти покроковий план із строками його виконання до початку опалювального сезону;визначити потребу в обладнанні та фінансуванні робіт;визначити необхідні ресурси для реалізації плану."Наступне завдання — синхронізувати регіональні плани з можливостями держави та забезпечити їхню своєчасну реалізацію", — додала Свириденко.Нагадаємо, у ніч на 20 лютого російські окупанти атакували Україну балістичною ракетою "Іскандер-М" та 128 ударними дронами типу "Шахед", "Гербера", "Італмас" та безпілотниками інших типів. Було зафіксовано влучання на 14 локаціях..

В Україні з початку опалювального сезону виникло 10 578 пожеж у будинках та спорудах житлового призначення. На жаль, не обійшлося без жертв.Про це повідомив пресцентр Державної служби з надзвичайних ситуацій України.За офіційними даними рятувальників, пожежі забрали життя 848 осіб, серед них — 23 дітей. Крім того, постраждали 783 людини, з них — 93 дитини. "Кожна з цих історій — це біль родин, страх у дитячих очах, тривога, що залишиться назавжди", — зазначили в ДСНС.Основні причини пожеж:через порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електроустановок — понад 3,5 тисяч;через порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей — понад три тисячі;через необережне поводження з вогнем — понад 2,5 тисяч.Рятувальники наголошують, що важливо дотримуватися таких правил:не перевантажувати електромережу;слідкувати за кухонною плитою;бути обережними з відкритим вогнем та обігрівачами;перевіряти систему опалення.Нагадаємо, днями в Одеській області сталася трагедія. Через генератор, який працював у будинку, загинули люди.Читайте також: Як правильно під'єднати генератор до будинку: пояснення фахівців.

У травні 2024 року Київська міська рада ухвалила документ із довгою назвою — Концепція "Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації". Формально він мав вигляд стратегічної відповіді на нову реальність: третій рік повномасштабної війни, регулярні удари по енергетиці та досвід масових відключень 2022 року.Фактично ж цей документ став першим системним рішенням міста щодо створення локальної генерації електроенергії і тепла після початку повномасштабного вторгнення.До цього моменту Київ залишався містом, критично залежним від централізованої генерації та великих енергетичних вузлів.Документ, який з’явився після двох зимКонцепція передбачала розвиток локальних джерел комбінованого виробництва теплової та електричної енергії — когенераційних установок, які можуть працювати автономно від великих енергетичних об’єктів. Сам підхід відповідає сучасній логіці енергетичної безпеки: менші об’єкти складніше вивести з ладу одночасно.Факт ухвалення концепції у травні 2024 року підтверджується матеріалами Київради та супровідними пояснювальними записками до рішення. Це означає, що системне планування розподіленої генерації в столиці було формалізоване лише через понад два роки після початку повномасштабної війни.Що відбувалося до цьогоОфіційні документи Київради за 2022-2023 роки не містять окремих комплексних рішень щодо створення мережі когенераційних установок у столиці. Йшлося переважно про відновлення пошкодженої інфраструктури та підтримку існуючих теплогенеруючих потужностей.Це важлива деталь, оскільки саме у цей період українська енергосистема вперше пережила масовані ракетні удари по генерації та підстанціях. Ризики повторення атак були очевидними ще після зими 2022-2023 років. Проте рішення про системну децентралізацію енергетики міста з’явилося лише у 2024 році.Когенерація як відповідь на нову війнуКогенераційні установки — це компактні енергетичні комплекси, які одночасно виробляють тепло і електроенергію. Їхня ключова перевага — розміщення ближче до споживача та можливість роботи в ізольованому режимі.У 2024 році Київ перейшов від концепції до закупівлі обладнання. Саме тоді комунальне підприємство оголосило тендер на закупівлю 15 когенераційних установок загальною потужністю понад 60 МВт. Інформація про закупівлю міститься в електронній системі публічних закупівель. Згідно з даними ProZorro, закупівля передбачала постачання обладнання з оплатою частинами — аванс і остаточний розрахунок після готовності до відвантаження. Переможцем тендеру, проведеного в червні 2024-го, стала фірма KTS ENGINEERING s.r.o. (Словаччина). За умовами угоди, переможець має поставити Києву 15 когенераційних установок до кінця 2025-го. Вартість закупівлі — 1,125 мільярда гривень. Як зазначав заступник Кличка Петро Пантелеєв, на той час тривало виробництво цих установок на одному з європейських заводів. Час як ключовий ресурсПроблема цього рішення полягає не в самому напрямку. Розподілена генерація є стандартною практикою для міст, що працюють у кризових умовах. Питання полягає у часі його появи.Між першими масовими відключеннями електроенергії восени 2022 року і ухваленням концепції минуло понад півтора року. За цей період Київ пережив щонайменше дві опалювальні кампанії в умовах енергетичної нестабільності.Водночас інші українські міста почали експериментувати з локальною генерацією значно раніше, що підтверджується відкритими повідомленнями органів місцевого самоврядування та державних програм енергетичної підтримки.Так, за словами віцепрем’єр-міністра — міністр енергетики Дениса Шмигаля, станом на початок 2026 року облаштування розподіленої генерації має позитивну динаміку у низці регіонів. Водночас Київ — пасе задніх."Якщо у 2024 році в експлуатацію було введено 225 МВт потужності, то за 2025 рік – 762 МВт. Найкращі показники у Київщини, Волині, Прикарпаття, Черкащини, Харківщини. Один з найгірших показників — у місті Києві. Введено в експлуатацію понад 250 когенеративних установок, ще близько 200 установок знаходяться на різних стадіях реалізації проєктів. Також встановлено 187 блочно-модульних котелень», — заявляв Шмигаль водночас наголошував, що з урахуванням критичного стану енергетики таких темпів явно недостатньо. "Маємо ситуації, коли обладнання привезене, але через технічні затримки та неготовність документації його встановлення затягується. Це абсолютно неприпустимо. Буде персональна відповідальність. І будемо радикально прискорюватися", — резюмував він.Найважча зима з початку великої війниНаприкінці 2025-го та на початку 2026 року Київ переживав одну з найскладніших зим від початку повномасштабного вторгнення. Мер Віталій Кличко публічно заявляв про безпрецедентний тиск на енергетичну й критичну інфраструктуру столиці через регулярні масовані атаки Росії.Сотні будинків тижнями залишалися без опалення внаслідок російського терору. Електропостачання здійснювалося за жорсткими графіками. У заявах мера лунали навіть припущення про можливу евакуацію, що провокувало бурхливі дискусії в соцмережах."Я не виключаю найгірший сценарій. Повної евакуації не буде — можливо, часткова, але це не можна назвати евакуацією. Це тимчасовий переїзд людей окремих категорій у передмістя, туди, де можуть бути сервіси", — заявляв Кличко журналістам.І на цьому тлі постає запитання: що з Концепцією, ухваленою два роки тому? Станом на січень 2026 року когенераційні установки, закуплені містом у 2024-му й анонсовані до запуску на об'єктах теплопостачання в грудні 2025-го, досі перебували на етапі встановлення. У КМДА у відповідь на запит журналістів повідомили, що технічні умови для підключення когенераційних (газопоршневих) установок до електро- та газомереж уже отримані."У разі надзвичайних ситуацій КП "Київтеплоенерго" готове застосовувати резервні джерела тепло- електроживлення. Наразі всі теплоджерела підприємства, де є така можливість, забезпечені генераторами на випадок відключення електроенергії, що дозволяє оперативно відновити роботу під час знеструмлення", — наголошував заступник директора департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Сергій Мрига на інших можливостях резервного живлення для об'єктів теплопостачання.У жовтні 2025 року директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко на сесії міськради запевняв, що роботи зі встановлення когенераційних установок на об’єктах критичної інфраструктури столиці вже виходять на фінішну пряму. І, мовляв, до грудня 2025 року все буде зроблено — "як і обіцяли".Восени оптимізм демонстрував і міський голова Віталій Кличко. Він анонсував встановлення установок на об’єктах теплопостачання як резервних джерел живлення та зазначав: "Ці об’єкти розподільної когенерації дозволять взимку додатково виробляти близько 100 МВт електроенергії для забезпечення критичної інфраструктури".Дані публічних закупівель свідчать: восени "Київтеплоенерго" лише замовляло роботи з облаштування бетонних укриттів для когенераційних установок. Тобто йшлося не про запуск чи підключення, а про підготовчий етап — будівництво шелтерів. Після зведення та накриття цих укриттів мають відбутися тепломеханічне підключення установок і їх тестова експлуатація. І лише після цього можна говорити про повноцінну роботу обладнання.Рішення ухвалене — а що далі?Зима минула. 100 МВт — у заявах. Установки — у процесі встановлення. Ухвалення концепції стало точкою відліку. Але сам документ не створює енергію і не скорочує ризики відключень. Він лише визначає напрямок, у якому місто повинне рухатися. Повинне, але чомусь не рухається. Минуло майже два роки від ухвалення документа, яким заступники Кличка активно звітували на міжнародних майданчиках. Та у самому Києві, де Концепція мала перетворитися з паперу на конкретні рішення, помітних змін досі немає.Це безвідповідальність, бездіяльність чи сплановані дії проти мешканців столиці з боку міської влади? І саме на цьому етапі починаються питання, які неможливо побачити у стратегічних документах..

В Україні підвищення тарифів на електроенергію та опалення для населення найближчим часом не очікується. Ціни на комунальні послуги залишаться незмінними.Як повідомили у пресслужбі Центру протидії дезінформації, заяви про нібито підготовку законодавчих ініціатив для підвищення тарифів на електроенергію й тепло для населення, яку активно поширюють у соцмережах, не відповідає дійсності.Як повідомили ЦПД в Міненергетики, мораторій на підвищення тарифів залишається чинним. Він діє з 2022 року і зберігатиметься протягом воєнного стану та ще шість місяців після його завершення. "Тарифи для населення на тепло, гарячу воду та газопостачання не змінюються, жодне рішення про їх підвищення наразі не розглядається", — йдеться у повідомленні.Що відомо про законопроєкт №13219У ЦПД пояснили, що законопроєкт №13219, який згадується у маніпулятивних повідомленнях про "підвищення тарифів", спрямований на вдосконалення конкурентних умов виробництва "зеленої" енергії. "Розрахунки з ВДЕ (відновлювані джерела енергії) жодним чином не впливають на тарифи для населення, оскільки фіксована ціна для побутових споживачів забезпечується через механізм покладання спеціальних обов’язків на "Енергоатом" та "Укргідроенерго", що ніяк не пов’язано з підтримкою "зеленої" генерації", — зауважили в пресслужбі.Також у Центрі наголосили, що "будь-які зміни для виробників ВДЕ не позначаться на споживачах". Тому твердження про те, що ухвалення законопроєкту пов’язане з "бажанням перекласти борги перед ВДЕ на населення", є неправдивим.Варто пам'ятати, що в Україні діє програма житлових субсидій і пільг. Між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Нагадаємо, деякі категорії пенсіонери в Україні можуть отримати знижку на 100% щодо оплати житлово-комунальних послуг. Також це стосується придбання палива та скрапленого газу..

Станом на вечір 20 січня у столиці близько чотири тисячі багатоповерхівок залишаються без опалення. Відновлювальні роботи тривають.Про це повідомив мер міста Віталій Кличко."Наразі без тепла чотири тисячі багатоповерхівок із 5635, в яких не було теплопостачання після атаки ворога на столицю минулої ночі", — заявив він.В понад 1600 житлових будинків комунальники подали теплоносій. "Ситуація складна, бо більшість цих будинків підключають уже вдруге після пошкоджень критичної інфраструктури 9 січня", — пояснив Кличко.Мер столиці запевнив, що комунальники й енергетики продовжують працювати, щоб повернути в домівки киян тепло, воду та електрику.Крім того, 20 січня внаслідок атаки російських окупантів у Києві були знеструмлені об’єкти водопровідної інфраструктури. Водопостачання було відсутнє майже у всій Лівобережній частині міста.Як відомо, цієї ночі російські окупанти запустили по Україні велику кількість ракет і дронів. Найгірша ситуація після ворожих ударів у Києві.Нагадаємо, 19 січня прем'єр-міністр Юлія Свириденко інформувала, що в Україні працюватимуть опорні "Пункти незламності", які матимуть резервний запас води, електроенергії та спальні місця. Крім того, там буде безперебійний зв'язок..

Київські тепловики продовжують цілодобово відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Наразі теплопостачання відсутнє лише у 50 будинках із 6 000, які були відключені внаслідок ворожого обстрілу. Про це у Telegram-каналі повідомив мер Києва Віталій Кличко після відвідання одного з опорних пунктів тепломереж.За словами очільника столиці, комунальні служби працюють у режимі 24/7, щоб якнайшвидше повернути комфорт у домівки містян. Мер зазначив, що після масованої атаки на критичну інфраструктуру 9 січня фахівцям вдалося виконати колосальний обсяг робіт."Без тепла наразі близько 50 будинків з 6 000, що залишалися без теплопостачання після атаки ворога на критичну інфраструктуру Києва 9 січня. Міські служби продовжують цілодобово відновлювати пошкоджену інфраструктуру", — наголосив посадовець.Кличко особисто поспілкувався з ремонтними бригадами, які виїжджають на відновлення котелень та тепломереж, і подякував їм за самовіддану працю в екстремальних умовах.Нагадаємо, у Києві розгортають додаткові намети "Пунктів незламності". Наразі у столиці їх працює понад 1300. Також громадян від сьогодні забезпечуватимуть гарячою їжею.Раніше повідомлялось, що станом на 16 січня у столиці близько сотні багатоповерхівок залишалися без опалення. Крім того, у Києві застосовували екстрені графіки відключення світла..

Станом на 16 січня у столиці близько сотні багатоповерхівок залишаються без опалення. Крім того, у Києві продовжують застосовувати екстрені графіки відключення світла.Про це повідомив мер міста Віталій Кличко. За його словами, ситуація ж з енергопостачанням, від якого залежить забезпечення комунальних послуг, залишається дуже складною."На середину сьогоднішнього дня близько 100 багатоповерхових будинків Києва залишаються без опалення (із шести тисяч, де не було теплопостачання після масованої атаки на столицю 9 січня)", — поінформував він.Мер запевнив, що комунальники не припиняють ремонтувати пошкоджену ворогом критичну інфраструктуру. Відновлювальні роботи тривають цілодобово."Ситуація ж з енергопостачанням, від якого залежить забезпечення комунальних послуг, залишається дуже складною. Київ продовжує жити за екстреними графіками відключень світла. Енергетики теж продовжують працювати, щоб стабілізувати ситуацію", — поінформував Кличко.Нагадаємо, у Києві розгортають додаткові намети "Пунктів незламності". Наразі у столиці їх працює понад 1300. Також громадян від сьогодні забезпечуватимуть гарячою їжею..