# Опендатабот

Від початку 2024 року у 1,7 раза зросла заборгованість українців по мікрокредитах. Втім, громадяни почали брати менше мікропозик, ніж до повномасштабної війни. Як повідомляє платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот", майже шість мільйонів позик у мікрофінансових організаціях на загальну суму 37,11 мільярда гривень оформили українці за дев'ять місяців цього року.За рік середня сума мікропозики виросла на 28%: зі 4 830 гривень (126 доларів) торік до 6190 гривень (150 доларів) цьогоріч. Варто наголосити, що у порівнянні з 2021 роком сума мікропозики в доларовому еквіваленті навіть дещо впала: на той час українці, в середньому, позичали 168 доларів. Відомо, що цього року в середньому щомісяця укладалося 670 тисяч договорів. Ця цифра не відрізняється від торішніх показників. Втім, у 2021 році цей показник сягав 1,2 мільйона на місяць.Від початку цього року загальна сума заборгованості українців за мікрокредитами зросла із 9,3 мільярда до 16,02 мільярда гривень."Опендатабот" зазначає, що 90% мікропозик цьогоріч беруться онлайн, а більшість договорів укладалися на строк від трьох місяців до одного року. Нагадаємо, у листопаді платформа "Опендатабот" повідомляла, що цього року податкові служби провела вже 5 483 документальні перевірки фізичних осіб-підприємців, що на 26% менше, ніж за такий же період 2023 року. Однак сума штрафів значно зросла.

Цього року податкові служби провела вже 5 483 документальні перевірки фізичних осіб-підприємців, що на 26% менше, ніж за такий же період 2023 року. Однак сума штрафів значно зросла. Про це свідчать дані "Опендатабот". Там зазначили, що понад п’ять тисяч документальних перевірок ФОПів провела Державна податкова служба за дев’ять місяців 2024 року. "Перевірок поменшало на чверть, проте сума штрафів у п’ять разів більша, ніж у той самий період минулого року. Більш ніж половина від донарахованих сум підприємцям вдалось оскаржити", — йдеться в повідомленні. Джерело: "Опендатабот" Рекордні 31 178 документальних перевірок фіксували 2021 року. Тоді в середньому на місяць проводили 2,6 тисячі перевірок. До порівняння, цього року їх кількість зменшилася до 600 на місяць. Попри зменшення кількості перевірок, сума штрафних санкцій 2024 року зросла у 5,7 раза порівняно з відповідним періодом минулого року. Однак підприємці вдало оскаржують деякі з результатів цих рішень — аж удвічі. Цього року за підсумками податкових перевірок донараховано 2,33 мільярда гривень, а після оскарження податкових рішень ця сума знизилася до 1,06 мільярда гривень. Для порівняння: минулого року оштрафованим вдалось оскаржити лише третину. Джерело: "Опендатабот" "ДПС може донарахувати податки після перевірки, якщо підприємець занижував доходи або завищував витрати, безпідставно користувався податковими пільгами, припускався порушень у сфері ПДВ, несвоєчасно подавав звітність, співпрацював із ризиковими контрагентами, не дотримувався валютного законодавства або ж порушував правила обліку податкових різниць", — зазначили в повідомленні. Цього року податкова запланувала понад 3,3 тисячі планових перевірок компаній і ФОПів. А вже з 1 грудня в Україні припиняє дію мораторій на проведення документальних перевірок ФОПів Першої та Другої груп, тож перевірок може побільшати. Нагадаємо, раніше з’являлася інформація, що Державна податкова служба України проведе планові документальні перевірки низки компаній та фізичних осіб-підприємців до кінця цього року.

В Україні за чотири останні місяці поточного року вдвічі побільшало людей-банкрутів. Більшість — громадяни від 25 до 45 років. Про це йдеться на платформі відкритих даних "Опендатабот". За даними Верховного суду України, цього року відкрили 651 справу про банкрутство. Найбільше — у столиці, на Київщині та Дніпропетровщині. Торік розглядалось 575 таких справ. Найчастіше неплатоспроможними є люди віком: від 25 до 45 років — 64,1%; старше 45 років -- 28,7%. Найбільше банкрутів: у столиці -- 95 справ (15% від загальної кількості); на Київщині -- 58 справ (9%) на Дніпропетровщині -- 53 справи (8%). Інфографіка: "Опендатабот" Чому в Україні зросла кількість банкрутів Адвокат, арбітражний керівник, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керівників, фахівець з питань банкрутства Денис Лихопьок вважає, що така динаміка, скоріш за все, є "відкладеним попитом", аніж стрімким зростанням, обумовленим якимось одним фактором. "Варто розуміти, що на початку повномасштабної війни людям було не до того, аби розбиратися із боргами — в пріоритеті опинились питання виживання. Водночас понад рік діяв мораторій на стягнення більшої частини боргів у виконавчих провадженнях. Вже після того, як цей мораторій було скасовано, приватні та державні виконавці нагадали боржникам про їх зобовʼязання. Це й могло стати тією рушійною силою, яка спонукала людей шукати рішення у погашенні боргів через процедуру неплатоспроможності. До того ж наразі в Україні вже напрацьовується позитивна судова практика в питаннях банкрутства громадян", -- пояснив він. Інфографіка: "Опендатабот" Нагадаємо, раніше ми писали, що деякі громадяни можуть отримувати два види соціальної грошової допомоги одночасно. Йдеться про виплати на проживання внутрішньо переміщених осіб та допомогу по малозабезпеченості. Ці два види державної соціальної підтримки не є взаємопов'язаними, тому їх можна отримувати одночасно. Зокрема, право на соцдопомогу мають малозабезпечені родини, які постійно проживають в Україні, а також інші малозабезпечені сім’ї у випадках, передбачених законом.

Від початку повномасштабної війни в Україні було втрачено та викрадено понад 270 тисяч одиниць зброї. Найчастіше втрачають зброю на Донеччині, у Запорізькій області та Києві. Як повідомляє платформа "Опендатабот", цьогоріч кількість втраченої та викраденої зброї зросла. За неповний 2024 рік зброї вкрали або загубили більше, аніж за весь 2023-й, а саме -- 78 217 одиниць. Цьогорічні показники втраченої та викраденої зброї у чотири рази перевищують ті, які були до початку повномасштабної війни. Втім, найбільше зброї до реєстру потрапило у 2022 році — 116 687 одиниць. Інфографіка: "Опендатабот" "Найчастіше втрачають мисливські рушниці (27,9%), автомати (27,8%) та карабіни (10,8%). Найбільше втрачено автоматів АК-74 — 51 008 одиниць (18,8%), а також пістолети ПМ (7,4%) та карабіни СКС (4,4%)", -- йдеться у повідомленні. Інфографіка: "Опендатабот" Донецька область перебуває на першому місці за кількістю втраченої та викраденої зброї, а саме 19,4% від загальної кількості. Далі йде Запорізька область з показником у 11,8%. Замикає трійку Київ -- 10%. "Опендатабот" наголошує, що переважну кількість зброї у реєстрі від початку повномасштабної втрачено — це 88%. Лише 12% зброї з реєстру було викрадено. Інфографіка: "Опендатабот" Варто зауважити, що у серпні 2024 року президент підписав законопроект №9538, який надає цивільним громадянам право декларувати, володіти та використовувати знайдену вогнепальну зброю та боєприпаси для захисту від збройної агресії Росії. Так, українці зможуть використовувати задекларовану трофейну зброю протягом воєнного стану та 90 днів після його завершення. Нагадаємо, згідно з даними платформи "Опендатабот", за шість місяців 2024 року в Україні відкрили понад 18 тисяч нових компаній. Найчастіше в нашій державі створюють бізнес мешканці столиці.

У 2024 році українці стали частіше розлучатися та менше одружуватись, проте почали укладати більше шлюбних контрактів. Як повідомляє платформа "Опендатабот", від початку цього року українці уклали понад 72 тисячі шлюбів, що на 15% менше, ніж торік. Водночас на 25% зросла кількість шлюбних договорів, а розлучень побільшало аж у півтора раза в порівнянні з торішніми показниками. Так, після весільного буму, який відбувався у перший рік повномасштабної російсько-української війни, щороку кількість одружень поступово зменшувалася. У 2024 році було створено менше нових родин, ніж до початку повномасштабного вторгнення. Інфографіка: "Опендатабот" Проте, за даними платформи, нові родини в Україні створюються більш усвідомлено, адже громадяни все частіше укладають шлюбні договори. Таким чином, 3768 нотаріальних бланків для шлюбного договору використали нотаріуси від початку цього року.  Інфографіка: "Опендатабот" Зазначимо, що столиця є незмінним лідером за кількістю шлюбів — 9 392 нових сімей створили кияни. Друге місце посідає Дніпропетровська область, де було створено 7 076 нових сімей, а третє місце посіла Одещина, де від початку року було зареєстровано 4896 шлюбів.  Інфографіка: "Опендатабот" В Україні вже два роки поспіль стабільно більшає розлучень. За перші шість місяців цього року було зареєстровано 15578 розлучень. Це на 18% більше, ніж за перше півріччя довоєнного 2021 року. Водночас в антирейтингу за кількістю розлучень так само лідирує столиця, де за перші шість місяців було зареєстровано 2118 розлучень. На другому місці Дніпропетровська область -- 1404 розлучення, а третє місце посіла Харківщина, де було зареєстровано 1148 розлучень. Інфографіка: "Опендатабот" Варто наголосити, що без врахування окупованих територій та областей, де йдуть активні бойові дії, найменше розлучень було зафіксовано на Закарпатті -- 224, а найменше одружуються українці у Чернівецькій області, де цього року було створено 1376 нових сімей.  Нагадаємо, раніше платформа "Опендатабот" повідомляла, що в Україні від початку повномасштабного вторгнення боргів за комунальні послуги побільшало на третину. Найбільше неплатників зосереджено у Дніпропетровській та Харківській областях.

В Україні торік відкрили рекордну кількість кримінальних справ проти бізнесу. Понад п'ять тисяч компаній стали фігурантами кримінальних справ у 2023 році. Як повідомляє платформа "Опендатабот", із загальної кількості шість компаній фігурували в справах про легалізацію доходів, які були одержані злочинним шляхом, та чотири — у справах про колабораційну діяльність. Цього року 2 839 компаній вже стали фігурантами у кримінальних провадженнях. Одну з компаній згадано в контексті звинувачення за держзраду, а три — за колабораціонізм. Ще 10 компаній обвинувачують у легалізації незаконних доходів. Інфографіка: "Опендатабот" Варто зазначити, що до 80% кримінальних справ проти бізнесу не мають вироків. Часто справи взагалі не доходять до суду. Компанії отримують паперові листи від прокуратури стосовно закриття справ, але не можуть використати ці документи для підтвердження своєї репутації, адже чинність документів у паперовому форматі складно підтвердити. Водночас розв'язати таку проблему можна завдяки підтвердженню таких документів електронним підписом.  Зазначається, що з такою ініціативою "Опендатабот" звернувся до Генеральної прокуратури. Проте там було відхилено пропозицію про електронний підпис на відповідях органів процесуального керівництва у кримінальних провадженнях. "Бізнес, який потрапив до судового реєстру як фігурант кримінальної справи, надалі має проблеми із фінансовим моніторингом та комплаєнсом. Навіть якщо справу було закрито, згадки у судовому реєстрі про те, що компанія фігурувала у кримінальній справі, залишаються назавжди: їх неможливо вилучити чи спростувати. Наразі бізнес не має жодної можливості захистити свою ділову репутацію", -- наголошує засновник платформи "Опендатабот" Олексій Іванкін. Водночас, згідно з постановою Національного банку України № 65 про фінмоніторинг, банки та фінансові установи зобов’язані перевіряти компанії, які фігурували у кримінальних справах. Такі підприємства можуть натрапляти на труднощі у фінансових операціях, адже їх діяльність піддається посиленому контролю. Нагадаємо, у травні платформа "Опендатабот" повідомляла, що від початку повномасштабного вторгнення в Україні відкрили понад 2600 іноземних компаній. Найчастіше в нашій державі створюють бізнес громадяни Туреччини, Польщі, Узбекистану та Сполучених Штатів Америки.

Військовозобов'язані особи відтепер зможуть перевірити, чи мають вони штрафи від Територіального центру комплектування та соцпідтримки (ТЦК і СП) на сайті моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру "Опендатабот". Про це інформують на офіційній сторінці сервісу. "Перевірити виконавче провадження за штрафом ТЦК можливо за допомогою сервісу "Опендатабот", — йдеться у повідомленні. Для перевірки необхідно ввести наступні дані: свої ПІБ; дату народження. За результатом перевірки особа отримає довідку про відсутність або наявність відкритих щодо неї виконавчих проваджень. Як ще можна перевірити наявність штрафів від ТЦК? Якщо військовозобов'язаний отримав штраф від територіального центру комплектування і стосовно нього відкрито виконавче провадження, громадянин побачить про себе інформацію в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП). У разі, якщо ТЦК наклав своєю постановою штраф на особу, яка ухиляється від військового обліку, і вона не поспішає добровільно його сплатити, це може загрожувати арештом коштів на рахунках боржника, подальшим списанням коштів з цих рахунків, а також арештом майна з метою його подальшої реалізації. Щоб дізнатись про хід виконавчого провадження, варто скористатись Автоматизованою системою виконавчого провадження. Пошук можна здійснити за прізвищем та ім’ям. Саме в АСВП здійснюється реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження та фіксуються всі виконавчі дії. Пошук інформації через вебсайт АСВП здійснюється за такими параметрами: прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження боржника — фізичної особи та прізвище, ім’я, по батькові стягувача; найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань для юридичної особи — боржника та стягувача; номер виконавчого провадження. Нагадаємо, 2 липня речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін заявив, що в Україні вже після закінчення 60-денного строку, передбаченого законом для уточнення військово-облікових даних, для надсилання повісток використовуватимуть звичайну пошту. Отримуючи рекомендований лист, військовозобов'язаний підписується під час отримання або ж відмовляється від нього.

Попри війну, в Україні залишається високим попит на землю, а особливо в центральних та південних областях країни. Водночас найдорожча земля в Івано-Франківській області. Як повідомляє платформа "Опендатабот", понад 254 тисячі угод з купівлі-продажу української сільгоспземлі було укладено за три роки відкритого ринку землі. Зазначається, що всього за три роки відкритого ринку українці придбали 567 тисяч гектарів землі із середньою вартістю 41 тисяча гривень. Найбільш популярними стали угіддя на Полтавщині. Загалом було придбано 178 тисяч гектарів.  Інфографіка: "Опендатабот" За весь час роботи ринку найбільш запитаними стали угіддя на Полтавщині: там продали 60 360 гектарів. Середня ціна гектара землі в регіоні сягала 42,75 тисячі гривень. Друге місце посідає Дніпропетровська область — 58 869 гектарів, а третя Харківщина -- 54 458 гектарів.  Цього року найдорожчою стала земля на Івано-Франківщині. За один гектар землі потрібно заплатити 101 тисячу гривень.   Інфографіка: "Опендатабот" "Початок повномасштабної війни вплинув на запити покупців та ціни на угіддя. За першу половину 2024 року українці придбали 17 036,6 гектарів землі на Полтавщині, в середньому, сплативши по 52,59 тисячі гривень за один гектар", -- йдеться у повідомленні. У Дніпропетровській області  від початку цього року було продано 12 952,7 гектара по 34 тисячі гривень, а замість прифронтової Харківщини у трійку лідерів піднялась Кіровоградщина, де було продано 9 375 гектарів по 38 тисяч гривень. Варто наголосити, що лише чверть земельних угідь змінюють власника через купівлю-продаж. Найчастіше зміна власників стосується землі, яку отримують у спадок — це 65% відчужень. Інфографіка: "Опендатабот" Нагадаємо, у квітні платформа "Опендатабот" оприлюднила дані статистики щодо рівня корупції в Україні. Львівська та Київська області є лідерами в Україні за рівнем корупції. Загалом до Реєстру корупціонерів торік потрапили 2400 людей, що майже утричі менше, ніж у 2021-го.

У перші п'ять місяців 2024 року 343 українці подали до суду заяву стосовно банкрутства. Це у понад двічі більше, ніж за такий період торік. Як повідомляє "Опендатабот", загалом за останні п'ять років в Україні було відкрито близько двох тисяч справ про банкрутство громадян. Відомо, що за весь минулий рік цей статус набули 575 українців. Зазначається, що найменша кількість справ про банкрутство була відкрита у 2019 році, адже це був перший рік, коли закон дозволив громадянам визнавати себе неплатоспроможними через рішення суду. За 2019 рік було відкрито 22 справи про банкрутство громадян. Відтоді кількість людей, які хотіли визнати себе неплатоспроможними, постійно зростала.  Інфографіка: "Опендатабот" За словами адвоката, арбітражного керівника, члена Кваліфікаційної комісії арбітражних керівників та фахівця з питань банкрутства Дениса Лихопьока, судова статистика не відбиває реальну кількість боржників у скрутному становищі, яким би на допомогу прийшла процедура банкрутства.  "Ця процедура не є відомою та поширеною серед українців, й на те є кілька причин: це дорого, складно та незрозуміло без допомоги адвоката, на якого в боржника вже просто може не стати коштів", -- зазначив він. Також він додав, що кредитори та фінансові установи не вельми охоче подають свої вимоги у такі судові справи, адже вони розраховують стягнути борг після відновлення платоспроможності громадянина, оскільки так можна зекономити на судових витратах. Проте буває й навпаки, коли кредитори намагаються зривати процедуру, дискредитуючи боржника.  "З іншого боку, громадянам теж необхідно усвідомити, що ця процедура не про списання боргів, а про спробу знайти згоду з кредиторами за допомогою судової процедури та арбітражного керівника", -- наголосив фахівець. Варто зазначити, що за весь час в Україні було відкрито 1 993 справи про банкрутство людей. Третина банкрутів старша за 45 років — 38,3% або 764 людини. Найменше банкрутів серед молоді до 25 років — лише 3,7%. Стосовно гендерного розподілу, то він майже рівний, а саме 54% від банкрутів складають чоловіки, а 46% -- жінки. Інфографіка: "Опендатабот" Нагадаємо, у травні платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот" повідомила, що від початку повномасштабного вторгнення в Україні відкрили понад 2600 іноземних компаній. Найчастіше в нашій державі створюють бізнес громадяни Туреччини, Польщі, Узбекистану та Америки.

За 2024 рік в Україні зафіксовано близько 6500 дорожньо-транспортних пригод з постраждалими. Це на шість відсотків більше, ніж за аналогічний період торік. Як повідомляє "Опендатабот", трійку антилідерів за кількістю ДТП з постраждалими другий рік поспіль очолює Дніпропетровська область, де сталося 637 таких випадків — 10% від загальної кількості по країні. Кількість аварій тут зросла на 14,5% порівняно з аналогічним періодом торік. Інфографіка: "Опендатабот" Зазначається, що на другому місці за кількістю ДТП з постраждалими йде Львівщина, а Київ замикає трійку антилідерів — 534 випадки, що становить 8% від загальної кількості аварій в країні. Окрім цього суттєво збільшилась кількість ДТП з постраждалими, де винуватцями є діти — у 1,4 рази цьогоріч. Найбільше таких випадків сталося на Львівщині. Інфографіка: "Опендатабот" Згідно з даними "Опендатабот", найбільше людей, а саме 70% від загальної кількості, загинуло у ДТП, які сталися через перевищення швидкості та правил маневрування. Загинули у ДТП цьогоріч 813 осіб, а травмовано — 8155. Важливо додати, що кількість аварій з постраждалими зросла на 8% у порівнянні з 2021 роком.  Інфографіка: "Опендатабот" Нагадаємо, у квітні платформа "Опендатабот" оприлюднила дані, згідно з якими Львівська та Київська області є лідерами в Україні за рівнем корупції. Загалом до Реєстру корупціонерів торік потрапили 2400 людей, що майже утричі менше, ніж 2021-го. .

Від початку поточного року понад тридцять тисяч фізичних осіб-підприємців припинили свою діяльність. Закрилось понад сім тисяч ФОПів, які були створені торік. Про це повідомляє платформа "Опендатабот". Найчастіше закриваються ФОПи, які працюють у сфері роздрібної торгівлі — 10 773, що становить 34,9% від загальної кількості. Також до трійки лідерів потрапили бізнеси у сфері комп’ютерного програмування та гуртової торгівлі — 10,1% та 6,2% відповідно. Інфографіка: "Опендатабот" Найчастіше бізнеси закриваються у Києві — понад 3,8 тисячі, що становить 12,4% від загальної кількості. На другому місці в цьому антирейтингу розташувались ФОПи на Харківщині, де закрилися майже 2,4 тисячі бізнесів, а замикає антирейтинг Дніпропетровська область -- там припинили свою діяльність також близько 2,4 тисячі ФОПів. Інфографіка: "Опендатабот" Згідно з даними "Опендатабот", понад 23% створених торік ФОПів припинили свою діяльність у 2024 році — це 7,3 тисячі бізнесів. Нагадаємо, у квітні "Опендатабот" опублікував дані, згідно з якими Львівська та Київська області є лідерами в Україні за рівнем корупції. Загалом до Реєстру корупціонерів торік потрапили 2400 людей, що майже утричі менше, ніж у 2021-го. .

До початку повномасштабної війни в Україні нараховувалось 8782 церкви Московського патріархату. За понад два роки російсько-української війни до Православної церкви України перейшло лише 685 церков. Про це стало відомо з даних, які опублікував "Опендатабот".  Напередодні початку повномасштабної війни в Україні набрали чинності зміни до закону "Про свободу совісті та релігійні організації". Згідно з ним, церкви та релігійні установи мали змінити свою назву в Єдиному державному реєстрі так, аби було зрозуміло, що організація належить до Московського патріархату. Торік у жовтні Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроект №8371 про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних з державою-агресором. Наразі його готують до другого читання. Згідно з даними "Опендатабот", найбільше переходів відбулося торік, коли до ПЦУ навернулося 386 церков. Проте з грудня 2023-го по квітень 2024 ця кількість зросла всього на 96 церков.  "Найбільше релігійних установ змінили своє релігійне спрямування у Київській області — 164, а також Хмельницькій та Вінницькій — 155 та 75 відповідно", -- йдеться в повідомленні. Фото: "Опендатабот" Найбільше церков Московського патріархату розташовано в Донецькій області, а саме 683 церкви, а у Дніпропетровській та Вінницькій областях є по 526 церков, які мають відношення до Росії.  Важливо зазначити, що, попри таку велику кількість чинних проросійських церков, а саме 8097, лише 22 з них вказують приналежність до Московського патріархату у своєму найменуванні. Нагадаємо, раніше Служба безпеки України повідомила про підозру підсанкційному митрополиту Української православної церкви Московського патріархату із Запоріжжя, який провокував релігійну ненависть. Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу.

В Україні у 2023 році було відкрито 82,6 тисяч кримінальних проваджень за статтею 190 "Шахрайство" Кримінального кодексу України. Це найвищий показник за останніх одинадцять років.  Про це повідомляє "Опендатабот".  Зазначається, що на початку 2024 року було встановлено новий антирекорд — майже 8,5 тисяч нових справ за цією ж статтею. Сервіс моніторингу даних інформує, що у 2023 році за звинуваченнями у шахрайстві було відкрито 82 609 кримінальних проваджень. Це у 2,6 раза більше, ніж у 2022 році, коли вперше за тривалий час в Україні спостерігався сплеск активності аферистів. Востаннє рекорд у справах за цим кримінальним провадженням був встановлений у 2013 році — тоді кількість нових проваджень сягнула 47 142. Після цього цифра йшла на спад аж до початку повномасштабного вторгнення. "Пандемія шахрайства не вщухає: вже у січні 2024 року було зафіксовано новий антирекорд — 8 421 відкритих проваджень. До порівняння, це в 1,4 раза більше правопорушень, ніж у січні 2023 року", — наголосили в "Опендатабот".  Водночас сервіс моніторингу даних зауважує, що справ за статтею 190, які доходять до суду, від початку великої війни поменшало: у 2021 році їх було 34%, а протягом двох останніх років — лише 18%. Інфографіка: "Опендатабот" Нагадаємо, у січні на Сумщині правоохоронці затримали шахрая, який вимагав хабар у розмірі 100 тисяч гривень у дружини військовополоненого, щоб нібито "звільнити" його з полону. Фігурантом справи виявився сержант-дезертир однієї з військових частин.

Громадяни України 2023 року задонатили майже вдвічі менше, ніж у перший рік повномасштабної війни. Цікаво, що збільшення допомоги для армії спостерігалося ближче до кінця року.  Про це повідомляє аналітична платформа "Опендатабот". Так, протягом 2023 року українці задонатили 18,75 мільярда гривень у три найбільших фонди протягом минулого року. Зокрема, йдеться про United 24, "Повернись живим" та Фонд Сергія Притули. Для порівняння -- у 2022 році загальна сума донатів сягнула рекордних 34,38 мільярда гривень. Інфографіка: "Опендатабот" Куди українці донатили найбільше United 24 став лідером серед донатів благодійним організаціям у 2023 році. Фонду вдалося залучити майже 2/3 із загальної суми — 12,07 мільярда гривень. Згідно зі статистикою, пік донатів припав на грудень минулого року — 3,55 мільярда гривень або ж 29%. Це рекордна сума за місяць від початку існування фонду. United 24 працює на п'яти напрямках: потреби ЗСУ — 10,81 мільярда гривень (90%); охорона здоров’я — 0,76 мільярда гривень (6%); відновлення зруйнованого майна та інфраструктури — 0,25 мільярда гривень (2%); гуманітарне розмінування — 0,13 мільярда гривень (1%); потреби освіти та науки — 0,12 мільярда гривень (1%). Для "Повернись живим" грудень 2023-го теж став вагомим, адже саме тоді зібрав 20% від усіх накопичень за рік — 0,9 мільярда гривень. Натомість частка фонду від усіх зібраних разом з колегами пожертв становить 24% — 4,53 мільярда гривень. Фонду Притули припадає 11% від усієї накопиченої суми. Організація зібрала 2,14 мільярда гривень торік, з яких найбільше надійшло у жовтні — 0,31 мільярда гривень. Інфографіка: "Опендатабот" Нагадаємо, згідно з даними "Опендатабот", у червні 2023 року українці перерахували на потреби Збройних сил рекордну суму. Переважну більшість коштів, яка була перерахована на рахунки United24, призначена для потреб ЗСУ.