# Опендатабот

За перші п'ять місяців поточного року Офіс генерального прокурора зафіксував рекордні 386 справ за жорстоке поводження з тваринами. Це у 3,7 раза більше, ніж за аналогічний період торік.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", у 80% справ вже було вручено підозру, але до суду наразі дійшло лише 4% від усіх проваджень.За рік справ про жорстокість до тварин побільшало майже у чотири рази: зі 105 торік до 386 справ цьогоріч. Водночас попередній антирекорд — 220 справ за рік — стався у 2020 році."Зростання кількості кримінальних проваджень щодо жорстокого поводження з тваринами — це не про збільшення насильства, а про зменшення мовчання. Завдяки просвітницькій роботі, доступним юридичним інструментам і підтримці громадських організацій, люди стали більше повідомляти про порушення і діяти згідно із законом", — зазначила юристка-аналітикиня законодавства організації з порятунку тварин та довкілля UAnimals Анастасія Гевчук."Опендатабот" наголошує, що різкий сплеск стався навесні поточного року: за квітень було відкрито більше справ, аніж за весь минулий рік. До порівняння, на початку 2025 року відкривали, у середньому, 21 справу на місяць, як і в попередні роки. Водночас лише за квітень було відкрито 213 нових проваджень — в десять разів більше, ніж зазвичай. У травні справ поменшало 110, проте це все ще у п’ять разів більше за показники минулих років.Водночас справи про жорстокість до тварин почали ефективніше розслідуватись. Так, у попередні роки підозру вручали лише у 20% випадків — фактично, по кожній п’ятій справі. Цьогоріч підозру отримали вже у 80% справ. Втім через різкий сплеск менше справ за 299 статтею дійшли до суду: з 13-15% у попередні роки цей показник скоротився до чотирьох відсотків."Такий сплеск нових справ цьогоріч — це, зокрема, й результат наполегливої роботи 2024 року: запуску чат-ботів, куди можна повідомити про жорстоке поводження з тваринами, публікації шаблонів заяв, які можна подати, якщо ви зіткнулись з такою ситуацією, навчань для слідчих та прокурорів тощо, проведених UAnimals. Крім того, у лютому 2025-говідбувся спеціалізований тренінг для правоохоронців, що підвищив їхню обізнаність і, відповідно, ефективність у фіксації таких справ", — додає Гевчук.Цьогоріч суди вже винесли 20 вироків за жорстоке поводження з тваринами. Злочинці отримують реальні терміни ув’язнення за жорстокість до тварин. Так, наприклад, на Львівщині чоловік отримав п'ять років ув’язнення за те, що до смерті забив битою собаку. Втім наявні у реєстрі й справи, де порушників закону карали штрафами та умовними термінами.Нагадаємо, у травні поліція повідомляла, що у селі Березово Хустського району Закарпатської області чоловік убив сусідського собаку. Це відбулося в присутності двох неповнолітніх дітей.

В Україні за перші чотири місяці цього року зафіксовано 130 випадків булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", в середньому цьогоріч щомісяця правоохоронці складають 32 протоколи щодо булінгу. Більш ніж половину протоколів складають саме на малолітніх школярів та на підлітків від 14-16 років. Втім, лише у 48% справ щодо булінгу було прийнято рішення. Водночас цьогорічні показники на 15% перевищують показники 2021 року."Кількість протоколів за булінг різко знизилася після початку повномасштабної війни у 2022 — до 10 випадків на місяць. Проте поволі виявлених випадків більшало: у 2024 році поліція вже складала 22 протоколи щомісячно, а у 2025 — майже в 1,5 раза більше", — зазначили в "Опендатабот".Окрім цього, суттєво побільшало булінгу, вчиненого підлітками. Якщо у 2021 таких випадків було 44% від загальної кількості, то у 2025 — вже 58%. Втім, є й позитивна тенденція. Так, цьогоріч частіше карають й за замовчення керівниками навчальних закладів про випадки знущання. У 2025 році таких випадків вже 11 (дев'ять відсотків від загальної кількості). До порівняння, за весь 2024 рік таких протоколів було 14 (п'ять відсотків), а у 2021 — лише 13 (чотири відсотки).Також стало менше так званого "групового" булінгу або повторного цькування з боку підлітків. У 2025 році таких протоколів склали лише п'ять (чотири відсотки), тоді як у 2024 році — 30 (11%), а у 2021 — 35 (10%).Нагадаємо, раніше у Львівській області в одному зі сіл підлітки змусили хлопця з аутизмом оголитися та зняли це на відео, яке потім поширили в месенджері. Правоохоронці склали протоколи на порушників.

На території всієї України суди масово розглядають справи, які ініціювали постачальники газу, тепла, електроенергії та водопостачання.Про це повідомив "Опендатабот", де послалися на дані Державної судової адміністрації.За минулий рік зареєстрували 3,1 мільйона судових справ — це на 0,3% більше, ніж попереднього року.Суттєво побільшало кримінальних справ, а ось господарських навпаки — поменшало. Найбільше судяться за стягнення боргів щодо житлово-комунальних послуг. Серед них значно зросла кількість кримінальних справ — у 1,6 раза. Якщо раніше їх було 332 тисяч, то тепер стало 528 тисяч. Також на 7% побільшало цивільних справ: до одного мільйона проти 982 тисяч 2023 року.Натомість у господарських та адміністративних судах справ поменшало на 14% та 11% відповідно. Справ з адміністративних правопорушень стало на 5% менше.Торік суди найбільше розглядали цивільних справ: 33% або понад одного мільйона розглянутих справ стосувались адміністративних правопорушень, а ще 17% — кримінальних. Раніше ж трійка лідерів була такою — лідирували незмінно цивільні справи (31%), далі справи з адміністративних правопорушень (29.7%), адміністративні справи (15,9%).Найбільше справ присвячені стягненням боргів щодо житлово-комунальних послуг. Торік їх нарахували 298 тисяч — це 28% від усіх цивільних. Також є справи про позики та кредити — 126 тисяч або 12%, а також розлучення — 120 тисяч або 11,5%.Серед адміністративних судів лідером знову стали пенсії. На першому місці соціальні питання звільнених з публічної служби — 151 тисяча або 33,7%. Ще 85 тисяч (19%) звернулося щодо пенсійного страхування та додатково 22 тисяч (5%) відкрито щодо пенсійного страхування "чорнобильців".Серед господарських справ переважають справи наказного провадження — 7,3 тисячі тобто 12%. Постачання товарів, робіт і послуг займають 9,4%. Ще 7,6% — частка постачань енергоносіїв.Нагадаємо, раніше в Пенсійному фонді повідомляли, що громадяни України, які не здатні самостійно оплачувати комунальні послуги, мають право на призначення житлової субсидії.

Стабільним та беззаперечним лідером серед роботодавців в Україні кілька років поспіль залишається "Укрзалізниця". Попри певну турбулентність та скорочення штатів, наразі в компанії працює понад 178 тисяч працівників.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", загалом від початку повномасштабної війни штат "Укрзалізниці" зменшився на 54 тисячі працівників.На другому місці опинився "АТБ-Маркет", де працює 46 084 працівників. За рік компанія набрала майже дві тисячі нових працівників. Замикає трійку компанія "Газорозподільні мережі України" — 37 714 працівників. За останній рік компанії вдалось збільшити штат на 4,2 тисячі співробітників.До десятки найбільших роботодавців також увійшли торгівельні мережі, логістичні компанії, енергетичні гіганти та державні структури. Серед них — знайомі всім "Укрпошта" (31 739 працівників), "Сільпо" (31 366), "Нова пошта" (27 509), "Енергоатом" (27 352), "Ліси України" (23 717), "Укрнафта" (18 926) та "Укргазвидобування" (17 317)."Опендатабот" зазначає, що лише чотири компанії скоротили штат торік. Найбільше, а саме дев'ять тисяч втратив лідер — "Укрзалізниця". "Укрпошта" теж зменшила кількість працівників на понад три тисячі, "Енергоатом" — на 1,8 тисячі, а "Ліси України" — на 20% (понад шість тисяч робочих місць).Нагадаємо, раніше "Опендатабот" повідомляє, що цьогоріч в Україні відкрились майже 82 тисячі фізосіб-підприємців. Майже 120 тисяч підприємців припинили свою діяльність за перші чотири місяці 2025 року.

Торік "Укрзалізниця" стала лідером за доходом серед підприємств у сфері транспорту і пошти. Втім, за підсумками року компанія все одно вийшла у збитки, які становлять 4,2 мільярда гривень.Відповідні дані власного індексу "Найкращі підприємства України" оприлюднив сервіс відкритих даних "Опендатабот".Так, "Укрзалізниця" торік отримала 102,9 мільярда гривень доходу, що на 11% більше, ніж у 2023 році. Загалом за підсумком 2024 року 10 найкращих компаній у сфері транспорту і пошти отримали 243,7 мільярда гривень доходу. За рік їхній сукупний дохід зріс на 11,7%. З них половина компаній-лідерів належить державі, і саме на них припадає понад 70% сукупного доходу топу: 171,9 мільярда гривень. Варто зауважити, що другу сходинку в "Індексі Опендатабот" посіла "Нова пошта" із показником 44,8 мільярда гривень (зростання на 23%). Водночас прибуток компанії зменшився в 1,6 раза, а саме до 2,5 мільярда гривень."Опендатабот" додає, що більш вдалим рік був для "Укрпошти". Попри те, що компанія завершила рік в мінус, збитки вдалось зменшити майже удвічі. Загалом "Укрпошта" збільшила свій дохід на 12% — до 12,98 мільярда торік.Нагадаємо, раніше Смілянський повідомляв, що "Укрпошта" змінила графік роботи в прифронтовій Костянтинівці Донецької області. Відповідне рішення ухвалено задля безпеки клієнтів і працівників.

Цьогоріч в Україні відкрились майже 82 тисячі фізосіб-підприємців. Майже 120 тисяч підприємців припинили свою діяльність за перші чотири місяці 2025 року.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", на один новостворений бізнес припадає 1,5 закритих.  Закриттів ФОПів побільшало на 44% порівняно з тим самим періодом 2024 року.Загалом цьогоріч закрилось на 37 967 бізнесів більше, ніж відкрилось. Торік ситуація була іншою: за той самий період навпаки відкрилось на 7 166 ФОПів більше, ніж закрилось. "Чверть всіх нових ФОПів займається роздрібною торгівлею: 20 763 підприємці. Ще 7 129 ФОПів обрали ІТ та консалтинг у програмуванні. Замикає трійку оптова торгівля — 6 216 нових підприємців", — зазначили в "Опендатабот".Найбільше бізнесів цьогоріч зареєстрували у Києві — 11,6 тисячі або 14.2%. Друге місце посідає Дніпропетровщина — 7,8 тисячі (9.6%) та Львівщина — 6,1 тисячі (7.6%). Варто зауважити, що у 2025 році жінки ініціюють бізнес активніше за чоловіків: 61% нових ФОПів були зареєстровані саме жінками. Частка чоловіків склала лише 39%.Чому в Україні все частіше закриваються ФОПиОчільник Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що сплеск закриттів бізнесів на початку року радше повʼязаний із закриттям неробочих ФОПів, яким з 1 січня відновили обовʼязок сплати ЄСВ."Закривались неробочі ФОП першої та другої групи, адже для них відновилися довоєнні правила сплати ЄСВ. Також був визначений ВЗ від мінімальної зарплати на 2025 рік — це 800 гривень на місяць незалежно від того, здійснюють вони діяльність чи ні. Оскільки такі ФОП не ведуть реальну діяльність, вони ухвалюють рішення про закриття, аби уникнути нарахування податку. Водночас починаючи з березня 2025 року кількість відкритих ФОП (20 029) більша за ті, що закрились (18 477). Так само й у квітні: 21 517 нових — більше, ніж закритих, на 3 899 підприємців", — зазначив Гетманцев.За його словами, зміна кількості ФОПів не характеризує покращення або погіршення економічних процесів в країні, оскільки чинна спрощена система оподаткування широко використовується для мінімізації у сплаті податків або уникнення мобілізації. Прикладом може служити популярна схема використання ФОПів замість найманих працівників.Фахівець з питань економічної та податкової політики Олег Гетман вважає, що такі зміни переважно вплинули на так званих "сплячих фопів" — тобто людей, які не вели активно підприємницьку діяльність, або робили це епізодично. Водночас для бізнесів, які працювали та мали обіг й прибуток, нічого істотно не змінилось."Безумовно, інколи закриваються й активні бізнеси через складнощі роботи у війну. Серед ключових проблем у роботі підприємці найчастіше зазначають падіння споживчого попиту, брак фахової робочої сили, відсутність доступу до дешевого фінансування й, звісно, небезпеку через війну. Для активного бізнесу військовий збір у 800 грн на місяць навряд чи стане суттєвою перешкодою", — додав Гетман.В "Опендатабот" додали, що у перший тиждень травня зафіксовано найбільшу кількість відкриттів ФОПів цьогоріч: 7 014. Загалом 88 388 нових підприємців вже зареєстровано від початку року станом на початок травня.Нагадаємо, в Україні торік кількість фізичних осіб-підприємців з найманими працівниками зросла на дев'ять відсотків. Лідирують у цьому плані Дніпропетровська та Львівська області, а також столиця.

В Україні готуються запровадити новий реєстр, куди вноситимуть людей із залежністю від азартних ігор. Наразі понад 12800 людей додано до реєстру лудоманів.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", за 2024 рік кількість лудоманів у реєстрі зросла утричі.Ще майже 1,5 тисячі осіб було виключено звідти у зв’язку з закінченням терміну обмеження. Загалом торік, в середньому, щомісяця до реєстру потрапляло 780 нових осіб."99% усіх записів у реєстрі — це добровільні звернення. Люди самі подають заяву про самообмеження, аби на певний період закрити собі доступ до гральних закладів та участі в азартних іграх. Термін такого обмеження — від шести місяців до трьох років", — зауважили в "Опендатабот".Лише один відсоток осіб були обмежені у доступі до гральних закладів та азартних ігор за рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. За весь час існування реєстру таких рішень було 169. Майже всі вони відбулися торік — 140 рішень, а за рішенням суду до реєстру не потрапила ще жодна людина."Подати заяву про самообмеження справді легше, ніж подати у реєстр третю особу. До того ж зростає рівень обізнаності людей про таку можливість. Відповідно, зростає кількість людей у реєстрі. Тож наша мета — дати людям максимально зручний інструмент для самообмеження та сприяти його використанню", — наголосив очільник державної агенції "ПлейСіті" Геннадій Новіков.Цьогоріч Кабінет міністрів ліквідував КРАІЛ та замість неї утворив державне агентство "ПлейСіті". Відтепер саме ця установа відповідатиме за регулювання ринку азартних ігор та лотерей, а також ведення реєстру лудоманів."Наразі в Україні немає чіткої статистики щодо реальної кількості громадян з ігровою залежністю, а цифри з відповідного реєстру не відображають повної картини — зокрема, людей, що грають в онлайн-казино", — додали в "Опендатабот".Новіков наголошує, що загалом наявний реєстр свою функцію виконує — консолідує інформацію про осіб, яким обмежено участь в азартних іграх, щоб організатори азартних ігор верифікували людину і, в разі чого, не допускали її до гри. Водночас важливо розуміти, що цей реєстр працює в режимі дослідної експлуатації та не має усього того необхідного функціоналу, який потрібно впровадити для зручності громадян та ринку."У планах — створити повноцінний продукт на платформі "Дія.Engine". Новий реєстр відповідатиме всім вимогам законодавства щодо захисту персональних даних та інших аспектів, а також міститиме додатковий функціонал для організаторів азартних ігор. Процес подання заявок на внесення людини до реєстру буде автоматизований та стане набагато зручнішим. Людина в декілька кліків зможе внести себе до реєстру, щоб обмежити доступ до гри", — зазначив Новіков.Нагадаємо, 18 грудня 2024 року працівники Державне бюро розслідувань затримали керівника комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Івана Рудого за підозрою у пособництві державі-агресору, а також у незаконному зберіганні наркотичних засобів у великих розмірах, без мети збуту.Вже торік 19 грудня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід для керівника КРАІЛ. Його триматимуть під вартою без права на заставу.

В Україні попри індексацію, яка відбулася у березні 2025 року, розмір реальної пенсії лише зменшується. Кожен третій громадянин отримує лише 3 340 гривень. Загалом це понад три мільйони осіб.Про це повідомила платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот".Станом на початок квітня виплати отримують 10 331 375 громадян. Це майже на 177 тисяч менше, ніж торік. Після індексації середня пенсія становить 6 341 гривні. У гривневому еквіваленті це на 10% більше, ніж у 2024 році. "Втім інфляція за цей же період склала 14,6% — тобто фактично пенсійні виплати навіть зменшились", — зауважили аналітики.Водночас завдяки індексації майже усемеро поменшало українців, чиї виплати менші за три тисячі гривень. Наразі таку пенсію мають 398 тисяч громадян (3,9%).Водночас 1,5 мільйона українців отримують понад 10 тисяч гривень пенсії. Ще близько трьох мільйонів громадян мають виплати 6 860 гривень. Крім того, 2,1 мільйона людей отримують близько 4 500 гривень.У яких областях найвищі та найнижчі пенсіїНайвищі пенсії отримують у Києві — 8 708 гривень. Далі йдуть Донеччина — 7 814 гривень та Луганщина — 7 314 гривень.Найнижчі виплати отримують громадяни, які проживають на Тернопільщині — 4 931 гривня та у Чернівецькій області — 5 100 гривень.Варто зауважити, що майже третина всіх українських пенсіонерів працюють — 2,9 мільйона. Їхні пенсійні виплати, в середньому, становлять 6 863 гривень.Нагадаємо, громадяни України, які мають страховий стаж менш ніж 15 років, можуть отримувати соціальну допомогу у 65 років. Її розмір відповідає розміру прожиткового мінімуму. .

Торік українці оформили 8,3 мільйона мікрокредитів майже на 52 мільярди гривень, що на 27% більше, ніж було у 2023 році. Загалом станом на початок 2025 року заборгованість мікрофінансовим організаціям складала понад 15 мільярдів гривень.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", середня сума мікрокредиту також зросла за рік — на 26%. Так, якщо у 2023 в мікрофінансових організаціях, в середньому, позичали 4926 гривні, то торік середня позика вже була на рівні 6217 гривень.У середньому, мікрокредитні організації видавали 693 тисячі позик на місяць, проте місяць до місяця кількість мікрокредитів змінювалась. Найбільше мікропозик брали у третьому кварталі: близько 729 тисяч кредитів на місяць. "Наприкінці року позичати стали менше — близько 691 тисяч кредитів на місяць, втім почали закривати накопичені борги", — додали в "Опендатабот".Так, торік українці не лише брали більше кредитів, але й накопичували борги. За перші три квартали заборгованість за мікрокредитами подвоїлась: з 9,3 мільярда гривень зросла до 18,47 мільярда гривень. Під кінець року борг поменшав на 2,7 мільярда гривень. Втім загальну картину це покращити не допомогло: борг перед МФО на початок поточного року складає 15,77 мільярда гривень. Це у 1,7 раза або на 6,47 мільярда гривень більше, ніж на початку 2024 року.Нагадаємо, торік "Опендатабот" повідомляв, що в Україні планують закрити свій бізнес 27% фізичних осіб-підприємців. Одна з причин — підвищення податків.2024-го.

В Україні, порівняно з періодом до повномасштабної війни, у 2,4 раза зросла кількість проваджень через несплачені штрафи за порушення правил дорожнього руху. Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", 735 384 нових боргів через несплачені штрафи ПДР зафіксували торік. Водночас 37% з них не були сплачені.Загалом у реєстрі налічується 1,8 мільйона штрафів станом на кінець минулого року. 83% боржників щодо штрафів за порушення ПДР торік — чоловіки. Майже половина проваджень, відкритих у 2024-му, припадає на чоловіків віком від 25 до 45 років.Водночас частка порушень серед жінок росте рік до року. Якщо у 2021 році таких проваджень було лише 9%, то наразі побільшало до 17%."Зауважимо, що без інформації про загальну кількість активних водіїв в Україні неможливо дійти до висновку, що чоловіки або жінки порушують частіше", — зауважили в "Опендатабот".Зокрема, 10,4% усіх боргів за несплачені штрафи зафіксували у Дніпропетровській області. Майже стільки ж (10,3%) проваджень відкрито у Києві, а трійку лідерів закриває Одещина — 7,8%. Торік в усіх областях, окрім Харківської (-2%), зросла кількість порушень ПДР. Найсуттєвіше зросли показники Тернопільщини — на 81%. В Івано-Франківській області приріст склав 60%, а в Закарпатській — на 57%.Утричі, в середньому, побільшало протермінованих та несплачених штрафів порівняно з 2021 роком. Найбільший приріст спостерігається у Закарпатській області, а саме у п'ять разів. На Одещині та Тернопільщині — майже у чотири рази.Нагадаємо, раніше "Опендатабот" повідомляв, що в Україні від початку повномасштабної російсько-української війни на 19% зросла кількість дорожньо-транспортних пригод за участі нетверезих водіїв. Найбільше нетверезих водіїв торік зафіксували на Дніпропетровщині, Одещині та у Києві.

Торік в Україні було оформлено понад 2,7 тисячі шлюбних договорів, що на сім відсотків більше, ніж у 2023 році. Втім, ці показники менші, ніж ті, які були до початку повномасштабної війни.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", наразі на 54 шлюби припадає один шлюбний договір.До порівняння, у 2023 році один шлюбний договір припадав на 72 одруження. Варто зауважити, що у 2021 році українці уклали рекордну кількість подружніх контрактів — 4 099.Своєю чергою, партнерка юридичної фірми Asters Таліна Кравцова зазначає, що клієнти наразі активно застосовують шлюбні договори, аби визначити статус майна, яке вони будуть набувати після укладення договору. За її словами, у парах, де один із подружжя іноземець, шлюбний договір — це стандартна практика, адже для більшості іноземців такий крок свідчить про усвідомлений та зважений підхід до планування шлюбних відносин."Опендатабот" додає, що торік в Україні було укладено 150 210 нових шлюбів. Це на 19% менше, ніж у 2023 році й на 30% менше, ніж до початку повномасштабної війни.Варто зауважити, що у середньому, 12,5 тисяч пар одружувались щомісяця у 2024 році. Цей показник є найнижчим за останні 10 років. Нагадаємо, за даними Мін'юсту, торік в Україні було зафіксовано 495,09 тисяч смертей, що у 2,8 раза перевищило число зареєстрованих народжень, яке сягнуло — 176,78 тисячі.

За останні півроку 93 українські компанії фіктивно видалили дані про своїх російських власників. Найбільше таких бізнесів у Києві та Одесі.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", підприємства вдалися до таких кроків попри дію мораторію на зміну реєстраційних даних у компаніях з власниками з РФ.Якщо зміни власників компанії були здійснені незаконно, це означає, що російський бізнес продовжує діяти в Україні, обходячи законодавчі обмеження. У "Опендатабот" наголосили, що вже направили звернення до Міністерства юстиції України із проханням перевірити законність таких перереєстрацій. "Торік "Опендатабот" уже звертався до Мін’юсту з інформацією про подібні бізнеси — загалом понад 600 компаній. Було проведено лише 10 перевірок, у восьми з яких реєстраційні дії визнали незаконними", — зазначає сервіс відкритих даних. Втім, зміни не були скасовані через пропущений термін, а компанії з вибіленою репутацією продовжують працювати на ринку України. Загалом понад 18 тисяч компаній з російськими власниками було зареєстровано в Україні на момент повномасштабного вторгнення. Зокрема, до травня 2024 року таких бізнесів було 621. Найбільше компаній, які позбулися російського сліду, зареєстровано у Києві — 47 або 50,5%. Далі слідує Одещина — вісім (8,6%), а замикає трійку антирейтингу Полтавщина, де є п'ять таких компаній.Зокрема, 19,4% таких компаній займаються гуртовою торгівлею. Ще 12,9% спеціалізуються на операціях з нерухомим майном, а 9,7% — на будівництві.Майже у половини компаній з російським слідом дохід становив до 10 мільйонів гривень у 2023 році. Від 10 до 100 мільйонів гривень заробляли 12,9% бізнесів. Понад 100 мільйонів гривень змогли набути лише дві компанії. Окрім цього, від початку повномасштабної війни ці бізнеси активно брали участь у тендерах.Лідирують за держзакупівлями такі компанії з російським минулим:ТОВ "Текстер Лтд" — сім тендерів загально на суму 19,6 мільйона гривень;ТОВ "Велесгард" — один тендер загально на суму 19,3 мільйона гривень;ТОВ "Ера Мобайл" — 37 тендерів загально на суму 1,9 мільйона гривень;Товариство з додатковою відповідальністю "Брацлав" — 27 тендерів загально на суму 1,7 мільйона гривень;ТОВ "Тепловентмонтаж" — 10 тендерів загально на суму мільйон гривень.Нагадаємо, торік у грудні "Опендатабот" повідомляв, що в Україні планують закрити свій бізнес 27% фізичних осіб-підприємців. Одна з причин — підвищення податків.

Від початку 2024 року у 1,7 раза зросла заборгованість українців по мікрокредитах. Втім, громадяни почали брати менше мікропозик, ніж до повномасштабної війни. Як повідомляє платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот", майже шість мільйонів позик у мікрофінансових організаціях на загальну суму 37,11 мільярда гривень оформили українці за дев'ять місяців цього року.За рік середня сума мікропозики виросла на 28%: зі 4 830 гривень (126 доларів) торік до 6190 гривень (150 доларів) цьогоріч. Варто наголосити, що у порівнянні з 2021 роком сума мікропозики в доларовому еквіваленті навіть дещо впала: на той час українці, в середньому, позичали 168 доларів. Відомо, що цього року в середньому щомісяця укладалося 670 тисяч договорів. Ця цифра не відрізняється від торішніх показників. Втім, у 2021 році цей показник сягав 1,2 мільйона на місяць.Від початку цього року загальна сума заборгованості українців за мікрокредитами зросла із 9,3 мільярда до 16,02 мільярда гривень."Опендатабот" зазначає, що 90% мікропозик цьогоріч беруться онлайн, а більшість договорів укладалися на строк від трьох місяців до одного року. Нагадаємо, у листопаді платформа "Опендатабот" повідомляла, що цього року податкові служби провела вже 5 483 документальні перевірки фізичних осіб-підприємців, що на 26% менше, ніж за такий же період 2023 року. Однак сума штрафів значно зросла.

Цього року податкові служби провела вже 5 483 документальні перевірки фізичних осіб-підприємців, що на 26% менше, ніж за такий же період 2023 року. Однак сума штрафів значно зросла. Про це свідчать дані "Опендатабот". Там зазначили, що понад п’ять тисяч документальних перевірок ФОПів провела Державна податкова служба за дев’ять місяців 2024 року. "Перевірок поменшало на чверть, проте сума штрафів у п’ять разів більша, ніж у той самий період минулого року. Більш ніж половина від донарахованих сум підприємцям вдалось оскаржити", — йдеться в повідомленні. Джерело: "Опендатабот" Рекордні 31 178 документальних перевірок фіксували 2021 року. Тоді в середньому на місяць проводили 2,6 тисячі перевірок. До порівняння, цього року їх кількість зменшилася до 600 на місяць. Попри зменшення кількості перевірок, сума штрафних санкцій 2024 року зросла у 5,7 раза порівняно з відповідним періодом минулого року. Однак підприємці вдало оскаржують деякі з результатів цих рішень — аж удвічі. Цього року за підсумками податкових перевірок донараховано 2,33 мільярда гривень, а після оскарження податкових рішень ця сума знизилася до 1,06 мільярда гривень. Для порівняння: минулого року оштрафованим вдалось оскаржити лише третину. Джерело: "Опендатабот" "ДПС може донарахувати податки після перевірки, якщо підприємець занижував доходи або завищував витрати, безпідставно користувався податковими пільгами, припускався порушень у сфері ПДВ, несвоєчасно подавав звітність, співпрацював із ризиковими контрагентами, не дотримувався валютного законодавства або ж порушував правила обліку податкових різниць", — зазначили в повідомленні. Цього року податкова запланувала понад 3,3 тисячі планових перевірок компаній і ФОПів. А вже з 1 грудня в Україні припиняє дію мораторій на проведення документальних перевірок ФОПів Першої та Другої груп, тож перевірок може побільшати. Нагадаємо, раніше з’являлася інформація, що Державна податкова служба України проведе планові документальні перевірки низки компаній та фізичних осіб-підприємців до кінця цього року.

В Україні за чотири останні місяці поточного року вдвічі побільшало людей-банкрутів. Більшість — громадяни від 25 до 45 років. Про це йдеться на платформі відкритих даних "Опендатабот". За даними Верховного суду України, цього року відкрили 651 справу про банкрутство. Найбільше — у столиці, на Київщині та Дніпропетровщині. Торік розглядалось 575 таких справ. Найчастіше неплатоспроможними є люди віком: від 25 до 45 років — 64,1%; старше 45 років -- 28,7%. Найбільше банкрутів: у столиці -- 95 справ (15% від загальної кількості); на Київщині -- 58 справ (9%) на Дніпропетровщині -- 53 справи (8%). Інфографіка: "Опендатабот" Чому в Україні зросла кількість банкрутів Адвокат, арбітражний керівник, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керівників, фахівець з питань банкрутства Денис Лихопьок вважає, що така динаміка, скоріш за все, є "відкладеним попитом", аніж стрімким зростанням, обумовленим якимось одним фактором. "Варто розуміти, що на початку повномасштабної війни людям було не до того, аби розбиратися із боргами — в пріоритеті опинились питання виживання. Водночас понад рік діяв мораторій на стягнення більшої частини боргів у виконавчих провадженнях. Вже після того, як цей мораторій було скасовано, приватні та державні виконавці нагадали боржникам про їх зобовʼязання. Це й могло стати тією рушійною силою, яка спонукала людей шукати рішення у погашенні боргів через процедуру неплатоспроможності. До того ж наразі в Україні вже напрацьовується позитивна судова практика в питаннях банкрутства громадян", -- пояснив він. Інфографіка: "Опендатабот" Нагадаємо, раніше ми писали, що деякі громадяни можуть отримувати два види соціальної грошової допомоги одночасно. Йдеться про виплати на проживання внутрішньо переміщених осіб та допомогу по малозабезпеченості. Ці два види державної соціальної підтримки не є взаємопов'язаними, тому їх можна отримувати одночасно. Зокрема, право на соцдопомогу мають малозабезпечені родини, які постійно проживають в Україні, а також інші малозабезпечені сім’ї у випадках, передбачених законом.