# полонені

Російська Федерація продовжує системно порушувати міжнародне право, формуючи бойові підрозділи з українських військовополонених для участі у війні. Окупанти створили першу так звану добровольчу бригаду спецзагону, об’єднавши декілька нерегулярних формувань.Про це повідомили аналітики американського вивчення війни (Institute for the Study of War).Створення бригади спецвійськДобровольчий корпус Міністерства оборони Росії оголосив про створення першої "української добровольчої бригади спецпідрозділу". До складу цього формування увійшли українські військовополонені, а також колишні військовослужбовці, які нібито перейшли на бік окупантів. За даними аналітиків, окупанти сформували цю бригаду шляхом об’єднання кількох нерегулярних так званих добровольчих підрозділів. Серед них:батальйони імені Максима Кривоноса та Олексія Береста;загони імені Олександра Матросова, Мартина Пушкаря та "Слобідський".Усі ці формування частково або повністю укомплектовані українськими полоненими. Показово, що навіть російські військовослужбовці та блогери у своїх матеріалах відкрито обговорюють цей факт, ігноруючи те, що залучення полонених до бойових дій є грубим воєнним злочином.Порушення Женевської конвенціїЕксперти ISW вперше зафіксували залучення українських військовополонених до російських бойових підрозділів ще у листопаді 2022 року. Згодом, у грудні 2023 року, російський батальйон "Богдан Хмельницький", сформований з полонених, діяв у складі формування "Каскад" так званої "ДНР" у західній частині Донецької області.Аналітики наголошують, що використання полонених у військових формуваннях країни-агресорки прямо суперечить міжнародному гуманітарному праву. Аналітики ISW нагадують норми міжнародного права:"Жоден військовополонений не може бути в будь-який час направлений або утримуваний у районах, де він може піддаватися впливу вогню зони бойових дій, і не повинен залучатися до роботи, яка має шкідливий або небезпечний характер".Втім, як зазначили в ISW, Росія систематично нехтує цими вимогами, відправляючи українських полонених на небезпечні ділянки фронту.Нагадаємо, на Донеччині 22 липня російські загарбники розстріляли українського воїна, якого взяли у полон. Розпочато розслідування за фактом чергового воєнного злочину Росії..

На Донеччині військовослужбовці Збройних сил України взяли у полон двох військовослужбовців армії ворога.Про це повідомила пресслужба 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського ЗСУ, бійці якої й поповнили український обмінний фонд.Зазначається, що російські командири відправили окупантів, аби ті просочилися до Олексієво-Дружківки. Головна мета — класична ІПСО. Зокрема, рашисти мали помахати рукою на фоні стели, щоб оголосити про чергове "взяття" населеного пункту."Проте вже за декілька годин ці "зірки екрану" були взяті в полон розвідниками 36 окремої бригади морської піхоти. Продовжуємо тримати оборону та псувати росіянам усі їхні переможні кіносценарії. Слава морській піхоті України", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше бійці підрозділу "Страж" бригади "Помста" поповнили український обмінний фонд. Вони полонили російського найманця — громадянина Бурунді.Водночас, за даними уповноваженого Верховної Ради України Дмитра Лубінця, іноземці з 51 країни потрапили в полон в Україні, воюючи у складі армії російських окупантів. Саме тому важливо чесно та відкрито говорити зі світом про те, що участь у війні на боці Росії має реальні правові наслідки..

Іноземці з 51 країни потрапили в полон в Україні, воюючи у складі армії російських окупантів. Саме тому важливо чесно та відкрито говорити зі світом про те, що участь у війні на боці Росії має реальні правові наслідки.Про це розповів уповноважений Верховної Ради України Дмитро Лубінець під час виступу на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України під гаслом "Відновлення миру та лідерство України"."У кожного дипломатичного рішення є людський вимір. Це діти, цивільні та військовополонені, які чекають на повернення", — наголосив він.Омбудсмен також торкнувся теми повернення українських дітей, заявивши, що вже підтверджено 20 610 випадків депортації та примусового переміщення.Він додав, що в межах Bring Kids Back UA вдалося повернути 2 425 дітей, із яких 465 — за сприяння Офісу омбудсмена, та закликав українських послів допомагати організовувати візити міжнародних делегацій до Центрів захисту прав дитини, аби побачити наслідки російських злочинів на власні очі — це набагато сильніше, ніж прочитати про них у звіті.До того ж тисячі українців досі залишаються в російській неволі. Тож необхідно зробити все, щоби їх повернути, а кожен злочин Росії був належно задокументований і не залишився без покарання.Уповноважений парламенту також зауважив, що понад 8,4 мільйона наших громадян перебувають за межами України. Варто зробити так, щоби кожен із них знав: Україна про нього пам’ятає та готова захищати його права."Емоції важливі. Саме вони свого часу допомогли світу почути Україну. Але зараз цього вже недостатньо. Світ очікує фактів, доказів і сильних юридичних аргументів. Саме тому маємо працювати разом — Офіс омбудсмена, дипломати, міжнародні партнери. Ми маємо одну мету: повернути наших людей та зробити все, щоби Росія відповіла за свої злочини. Це і є шлях до справедливого миру", — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, раніше омбудсмен заявляв, що в Україні чинний механізм обстеження та підтвердження фактів знищення житла на територіях активних бойових дій працює зі значними затримками. Через недосконалість бюрократичних процедур сотні українців місяцями не можуть отримати передбачені державою компенсації..

425-й окремий штурмовий полк "Скеля" прокоментував поширену російськими ресурсами інформацію про нібито полон своїх військовослужбовців у Костянтинівці. У підрозділі заявили, що наразі встановлюють усі обставини події та закликали не поширювати російські інформаційні маніпуляції.Про це йдеться у заяві 425-го окремого штурмового полку "Скеля". У підрозділі зазначили, що знають про інформацію, яку поширюють російські джерела щодо можливого полону українських військових. Водночас там наголосили, що наразі триває з'ясування всіх обставин інциденту, а деталі операції не розголошуються.У полку також заявили, що російська пропаганда намагається використати окремий епізод бойових дій як доказ нібито провалу всієї операції в Костянтинівці. За словами військових, це є маніпуляцією, оскільки бої за місто тривають, а окремі успіхи чи втрати сторін не визначають загальної ситуації."Під час тих самих боїв наші військовослужбовці також захопили у полон двох окупантів. Це ще раз підтверджує: бої були запеклими і не зводяться до одного окремого епізоду, який сьогодні використовує російська пропаганда", — повідомили у "Скелі".Військові також зауважили, що демонстрація українських військовополонених не є підтвердженням захоплення Костянтинівки чи поразки полку. За їхніми словами, Росія традиційно використовує військовополонених як інструмент інформаційної війни для деморалізації українського суспільства та дискредитації військового командування."Ми чекаємо на повернення кожного нашого військовослужбовця і просимо не допомагати ворогу поширювати його маніпуляції", — наголосили у відомстві.Нагадаємо, раніше Печерський районний суд Києва арештував військовослужбовця, якого звинувачують у жорстокому побитті своїх колег на території Харківської області. Фігуранту кримінального провадження загрожує тривалий термін ув'язнення за насильницькі дії щодо товаришів по службі та старшого офіцера..

Європейський Союз розширив санкційний список, включивши до нього 15 фізичних осіб та одну установу, відповідальних за грубі порушення прав людини щодо українських військовополонених і незаконно утримуваних цивільних. Серед підсанкційних — заступник начальника колонії в Оленівці та СІЗО №2 у Таганрозі, де загинула українська журналістка Вікторія Рощина.Санкції запроваджено в межах глобального режиму ЄС щодо порушень прав людини, повідомили в Міністерстві закордонних справ України.До санкційного списку потрапив причетний до трагедії в ОленівціЄвропейський Союз запровадив новий пакет санкцій проти 15 осіб і однієї установи, які, за даними європейської сторони, причетні до систематичних порушень прав людини стосовно українських військовополонених та цивільних, незаконно утримуваних на території Росії й тимчасово окупованих українських територіях.До санкційного списку, зокрема, включено Дмитра Нєєлова — заступника начальника колонії в Оленівці. За інформацією української сторони, він несе безпосередню відповідальність за дії під час масового вбивства українських військовополонених у ніч із 28 на 29 липня 2022 року, оскільки свідомо затримав евакуацію поранених після вибуху.Під санкції потрапило СІЗО в ТаганрозіТакож обмеження запровадили проти Слідчого ізолятора №2 у Таганрозі. За даними української влади, саме в цій установі систематично застосовували тортури до незаконно утримуваних українців. Там після майже року ув'язнення загинула українська журналістка Вікторія Рощина."Санкції передбачають замороження активів, заборону громадянам і компаніям ЄС надавати їм кошти або економічні ресурси, а також заборону на в’їзд і транзит через територію ЄС", — зазначили у відомстві.Майже всі звільнені полонені повідомляють про катуванняЗа інформацією ООН, близько 95% українських військовополонених, яких вдалося звільнити з російського полону, заявили, що зазнали катувань або жорстокого поводження. Це, як наголошується, свідчить про системний характер таких злочинів."Цю систему насильства необхідно зупинити шляхом подальшої міжнародної ізоляції Росії, її усунення з міжнародних майданчиків та посилення санкційного тиску, доки всі винні не будуть притягнуті до відповідальності", — наголосили в міністерстві.Додамо, в Сенаті США законопроєкт про посилення санкцій проти Росії вже заручився підтримкою достатньої кількості сенаторів для ухвалення. Документ передбачає, зокрема, запровадження 100-відсоткових вторинних мит для країн, які продовжують купувати російські енергоносії..

Кабінет міністрів України розширив можливість отримувати виплати в 50 тисяч гривень на місяць для військовослужбовців, які після звільнення з російського полону потребують тривалого стаціонарного лікування.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Виплату зможуть отримати також і поліцейські та представники служби цивільного захисту, які перебували в російському полоні", — зазначили вона.За її словами, це захисники та захисниці, які потребують стаціонарного лікування більш ніж 30 днів через захворювання, поранення, контузію чи каліцтво."Завдання держави — забезпечити гідне життя всіх захисників і захисниць, які пережили нелюдські умови російського полону", — наголосила очільниця українського уряду.Наприкінці травня цього року в Міністерстві оборони України інформували, що після звільнення з військової служби захисники в Україні мають право на одноразову грошову допомогу. Розмір і порядок її нарахування залежать від категорії військовослужбовця та підстави звільнення.Зокрема, для контрактників і кадрових військовослужбовців виплати розраховуються як відсоток від місячного грошового забезпечення (без урахування бойових доплат) за кожен рік служби.Також українські військові можуть розраховувати на матеріальну допомогу для розв'язання соціально-побутових питань. 2026 року вона виплачується у розмірі місячного грошового забезпечення.Нагадаємо, що 26 червня вдалося здійснити чергове масштабне визволення своїх громадян із ворожого полону. Додому повернулися 160 військовослужбовців, які перебували у неволі країни-агресорки ще з 2022 року..

Звільнений із російського полону нацгвардієць не зможе отримати від держави одноразову виплату у розмірі одного мільйона гривень. Суд розставив крапки у гучній справі та пояснив, які саме юридичні нюанси урядової постанови завадили колишньому воїну забрати гроші.Про це повідомляє tsn.ua.Хронологія служби та суть конфліктуІсторія розпочалася ще 7 червня 2022 року, коли чоловік уклав офіційний контракт із підрозділом Нацгвардії. Під час виконання завдань він потрапив до рук окупантів, але у липні 2024 року його вдалося визволити з російського полону. Наприкінці серпня того ж року нацгвардієць отримав статус учасника бойових дій. Оскільки воїн вирішив не продовжувати свою військову кар'єру, 13 вересня 2024 року його офіційно виключили зі списків особового складу військової частини.Через деякий час, у грудні 2025 року, колишній військовослужбовець подав заяву на ім'я керівництва частини, вимагаючи нарахувати йому одноразову грошову винагороду в розмірі одного мільйона гривень. Свої вимоги він обґрунтовував нормами урядової постанови Кабінету Міністрів № 153, ухваленої 11 лютого 2025 року. У січні 2026 року чоловік отримав офіційну відмову, оскільки на момент подачі документів уже не мав статусу чинного військового, після чого вирішив шукати правди в суді.Чому суд підтримав позицію НацгвардіїПід час детального розгляду матеріалів справи судді встановили ключову юридичну деталь. Кабмінівська постанова здобула законну силу 13 лютого 2025 року. На ту дату позивач уже понад п'ять місяців як цивільна особа і не перебував у лавах жодних збройних формувань України. Чинне законодавство чітко визначає, що головною умовою для отримання цього мільйона є збіг кількох факторів, серед яких — перебування на службі саме в день набрання чинності згаданим документом.Колегія суддів окремо роз'яснила, що заслуги бійця перед державою не підлягають сумніву, проте закон є один для всіх. Самі по собі факти підписання контракту у віці до 25 років, безпосереднього ведення боїв чи перебування в полоні у Російській Федерації не дають автоматичного права на виплату, якщо не дотримано інших суворих критеріїв нормативного акту. З огляду на це правову відмову Нацгвардії визнали цілком законною, а позовні вимоги колишнього військового відхилили повністю.Нагадаємо, 27 червня українська та російська сторони провели важливі переговори щодо долі військовополонених та зниклих безвісти осіб під час чергового етапу репатріації. Сторонам вдалося досягти низки конкретних домовленостей та обмінятися новими масштабними реєстрами для подальшої верифікації громадян..

Україні 26 червня вдалося здійснити чергове масштабне визволення своїх громадян із ворожого полону. Додому повернулися 160 військовослужбовців, які перебували у неволі країни-агресорки ще з 2022 року.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму офіційному Telegram-каналі.Географія оборони та склад визволених воїнівЗа словами президента, до списку визволених захисників увійшли представники кількох військових формувань і силових відомств країни. Зокрема, свободу знову здобули бійці Збройних сил України, службовці Державної спеціальної служби транспорту, воїни Національної гвардії України, а також військовослужбовці Державної прикордонної служби України.Ці військові тримали оборону на найважчих ділянках фронту у початковий період повномасштабного вторгнення. Вони вели запеклі бої в оточеному Маріуполі та безпосередньо на території металургійного комбінату "Азовсталь", а також стримували натиск армії РФ на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Київському, Чернігівському та Сумському напрямках.. Вдячність за поповнення обмінного фондуГлава держави відзначив колосальні зусилля всіх фахівців, залучених до процесу підготовки та проведення цього обміну, наголосивши на важливості дій військових на лінії фронту."Дякую всій нашій команді, яка щодня працює над поверненням наших людей. Особлива вдячність усім нашим підрозділам, які на передовій поповнюють обмінний фонд для України та своєю сміливістю забезпечують нам можливість повертати людей. Пам’ятаємо про всіх, хто в неволі. Перевіряємо по кожному прізвищу. Усіх маємо повернути — і військових, і цивільних", — зазначив Зеленський.Нагадаємо, 5 червня ще 185 українських захисників повернулися додому з російської неволі. Також із військовими вдалося повернути одного цивільного.Додамо, раніше представник ГУР Андрій Юсов заявляв під час спілкування з журналістами на міжнародному форумі "Архітектура безпеки", що процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року.Читайте також: Україна та Росія оновлять списки полонених: кого планують повернути насамперед.

Україна та Росія перебувають на порозі чергового етапу повернення полонених осіб додому. Процес підготовки перебуває на фінальній стадії, тому позитивні новини можуть з'явитися вже найближчим часом.Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов, пише "Укрінформ".Зустріч у Могилянці та оптимістичні прогнозиОчільник ОП Кирило Буданов поділився вкрай важливими новинами щодо гуманітарного процесу. Під час відкритої та щирої дискусії зі студентами Києво-Могилянської академії він зачепив одну з найболючіших тем для нашого суспільства.Керівник відомства підтвердив, що кропітка робота над поверненням наших воїнів не припиняється ні на мить. Він висловив обґрунтований оптимізм щодо успішного завершення поточного раунду перемовин з Росією."Дасть Бог, побачите днями обмін", — зазначив керівник Офісу, коментуючи майбутню подію.Конкретні деталі щодо кількості військовополонених, списків та форматів майбутнього повернення наразі не розголошуються з міркувань безпеки.Нагадаємо, 5 червня ще 185 українських захисників повернулися додому з російської неволі. Також із військовими вдалося повернути одного цивільного.Додамо, раніше представник ГУР Андрій Юсов заявляв під час спілкування з журналістами на міжнародному форумі "Архітектура безпеки", що процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року.Читайте також: Україна та Росія оновлять списки полонених: кого планують повернути насамперед.

Україні вдалося повернути з іранського полону чотирьох моряків. Їх затримали у квітні цього року. Зараз вони перебувають у безпеці разом зі своїми сім’ями.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час спілкування з журналістами.Він нагадав, що у квітні Корпус вартових ісламської революції (КВІР) затримав низку суден і моряків в Ормузькій протоці. Серед них був і контейнеровоз Epimonidas, на борту якого перебували четверо громадян України — членів екіпажу.МЗС України, зокрема, департамент консульської служби та посольство України в Греції, негайно встановили особи українських моряків і підтримували контакт із їхніми родинами, грецькою компанією-судновласником і причетними сторонами для захисту наших людей і пошуку способів їхнього повернення."Відтоді тривала активна та наполеглива робота української сторони з усіма причетними інституціями та учасниками ситуації. Ми раді повідомити, що ці зусилля завершилися позитивним результатом. Четверо наших громадян уже залишили територію Ірану", — зазначив речник МЗС.За його словами, зараз українські моряки перебувають у повній безпеці разом зі своїми родинами. Стан їхнього здоров’я задовільний."Ми вдячні колегам-дипломатам країн-партнерів, представникам компанії-судновласника та всім, хто долучився до повернення наших моряків. Це незмінний принцип української дипломатичної служби: Україна не залишає своїх людей", — підсумував Георгій Тихий.Нагадаємо, що ще в січні цього року Міністерство закордонних справ рекомендувало українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни. Громадян закликали дотримуватися вказівок місцевих органів влади, не вступати у конфлікти з представниками поліції та зберігати спокій..

Російська сторона публічно оголосила про початок підготовчого процесу до чергового етапу обміну військовополоненими та цивільними громадянами з Україною. За твердженням представників країни-агресора, відповідні заходи та двосторонні переговори можуть бути зорганізовані вже у найкоротші терміни.Про це повідомила уповноважена з прав людини Російської Федерації Яна Лантратова, яку цитують російські ЗМІ.Анонс зустрічі омбудсменівУ Росії заявили про підготовку нового обміну полоненими та цивільними особами з Україною. Як зазначає російська уповноважена з прав людини Яна Лантратова, гучний гуманітарний захід має всі шанси відбутися вже найближчим часом. Чиновниця наголосила, що під час майбутнього процесу повернення громадян планується її особиста зустріч з уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем."Найближчим часом відбудеться ще одна особиста зустріч [з омбудсменом України Дмитром Лубінцем]. Наша зустріч буде відбуватися під час обміну військовополоненими та цивільним населенням", — сказала Лантратова.Відсутність деталей та позиція КиєваЖодних інших конкретних подробиць стосовно точної або орієнтовної дати проведення обміну, загальної кількості людей, яких планують повернути, чи форматів майбутніх перемовин російська сторона наразі не навела. Російські урядовці традиційно обмежуються лише загальними фразами про підготовку.Водночас жодних офіційних підтверджень щодо підготовки чи узгодження нового обміну від української сторони наразі не надходило. Координаційний штаб та український омбудсмен зазвичай не коментують переговорний процес до моменту безпосереднього повернення людей додому з безпекових міркувань.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Україна і країна-агресорка Росія домовилися розпочати верифікацію списків військовополонених і цивільних заручників для проведення подальших обмінів полоненими..

На фронті в Україні взяли у полон правнука радянського генсека Леоніда Брежнєва Антона Мілаєва. Це сталося ще восени минулого року.Про це повідомив російський Telegram-канал Baza."Історія сім'ї генерального секретаря ЦК КПРС після падіння Радянського Союзу обернулася парадоксальним чином. Правнук політичного діяча, який народився і побудував кар'єру в Україні, багато зробивши для республіки в радянський період, потрапив у полон до українських військових", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що Антон Мілаєв — названий онук доньки генсека ЦК КПРС Галини Брежнєвої, але вона виховувала його як рідного. За даними пабліка, 45-річний чоловік минулої осені пішов на війну проти України сапером і вже в листопаді перестав виходити на зв'язок із рідними.Як розповіла виданню мати окупанта Ірина Кузнєцова, лише за кілька місяців стало відомо, що її син перебуває у полоні на підконтрольних ЗСУ територіях у Херсонській області.Нагадаємо, 5 червня ще 185 українських захисників повернулися додому з російської неволі. Також із військовими вдалося повернути одного цивільного.Додамо, раніше представник ГУР Андрій Юсов заявляв під час спілкування з журналістами на міжнародному форумі "Архітектура безпеки", що процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року.Читайте також: Україна та Росія оновлять списки полонених: кого планують повернути насамперед.

Україні вдалося повернути з ворожого полону вже більше ніж 50% військовослужбовців Національної гвардії, які перебували в ізоляції. Водночас у неволі досі залишається значна кількість захисників, серед яких чимало оборонців Маріуполя та металургійного комбінату "Азовсталь".Про це заявив командувач Нацгвардії генерал-майор Олександр Півненко, пише "Інтерфакс-Україна".Результати обмінів та ситуація з бранцямиЗавдяки спільним зусиллям профільних державних відомств та залучених осіб, більшу частину полонених бійців Нацгвардії вже вдалося визволити. Командувач НГУ генерал-майор Олександр Півненко дав детальну оцінку цій роботі."Понад половину наших бійців, які перебували у полоні, за результатами усіх обмінів ми вже забрали. Це значний результат усіх, хто дотичний до цього процесу у державі", — сказав Півненко.Очільник відомства зауважив, що найчисленнішу групу серед українських нацгвардійців, які досі перебувають у полоні Росії, становлять саме бійці 12-ї бригади спеціального призначення "Азов". У російських тюрмах також досі тримають окремих військовослужбовців, які потрапили у полон ще у 2014 році, проте левова частка бранців — це саме захисники Маріуполя та "Азовсталі".Умови утримання та ставлення окупантівСитуація з перебуванням українців у російських таборах та в'язницях залишається критичною. За словами керівника НГУ, Росія демонструє жорстоке ставлення до військовополонених і свідомо ігнорує міжнародні норми. Міжнародні спостерігачі не мають повноцінного доступу до місць утримання, аби задокументувати реальні умови перебування наших громадян."Там до наших людей відносяться дуже, дуже й дуже погано і не пускають ніякі міжнародні організації нормально, щоб вони зафіксували це відношення", — зазначив він.Пріоритети для держави та формула обмінуПівненко наголосив, що процес визволення українських воїнів має залишатися на порядку денному як один із найголовніших державних пріоритетів."Проблеми війни — це зрозуміла історія. Проблеми безвісти зниклих ми теж розуміємо, чому так відбувається, проблеми загиблих — також. Але питання звільнення військовополонених треба вирішувати, тому що їх можливо вирішити. Усі над цим працюють", — заявив він.Розмірковуючи про майбутні перспективи повернення на батьківщину всіх бранців, зокрема і представників Національної гвардії, генерал-майор додав, що навіть у разі ймовірного початку мирного переговорного процесу головним завданням і пріоритетом має стати проведення масштабного обміну за принципом "всіх на всіх".Нагадаємо, 5 червня ще 185 українських захисників повернулися додому з російської неволі. Також із військовими вдалося повернути одного цивільного.Додамо, раніше представник ГУР Андрій Юсов заявляв під час спілкування з журналістами на міжнародному форумі "Архітектура безпеки", що процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року.Читайте також: Україна та Росія оновлять списки полонених: кого планують повернути насамперед.

Родичі військовополонених та зниклих безвісти захисників можуть отримати відомості про рідних онлайн.Як повідомили у пресслужбі Херсонської міської ради, родини українських захисників, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти, можуть отримувати актуальну інформацію про своїх близьких через спеціальну інформаційну систему Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.За допомогою особистого кабінету користувачі мають можливість у режимі онлайн дізнатися про підтвердження факту перебування особи в полоні, наявність інформації від Міжнародного комітету Червоного Хреста, а також отримати інші відомості, пов’язані з пошуком та встановленням місця перебування захисника.Крім того, система дозволяє родичам самостійно вносити додаткові дані про зниклу або полонену особу. Зокрема, можна зазначити особливі прикмети, зріст, розмір взуття та інші характеристики. Загалом для заповнення передбачено понад 100 інформаційних полів. Такі відомості можуть суттєво допомогти у процесі ідентифікації людини та підтвердженні її місцеперебування.Варто пам'ятати, що своєчасне внесення та оновлення інформації підвищує ефективність пошукової роботи й сприяє швидшому встановленню долі військовополонених та зниклих безвісти громадян.Детальніше ознайомитися з роботою системи можна на сайті Координаційного штабу. Для отримання доступу до інформації необхідно зареєструватися в особистому кабінеті Координаційного штабу."Не залишайтеся наодинці зі своєю бідою. Державні цифрові інструменти створені, щоб допомогти вам якнайшвидше отримати відповіді та повернути рідних додому", — зазначили в Херсонській МВА.Нагадаємо, 5 червня ще 185 українських захисників повернулися додому з російської неволі. Також із військовими вдалося повернути одного цивільного.Додамо, раніше представник ГУР Андрій Юсов заявляв під час спілкування з журналістами на міжнародному форумі "Архітектура безпеки", що процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року.Читайте також: Україна та Росія оновлять списки полонених: кого планують повернути насамперед.

Україна досягла вагомих результатів у процесі репатріації своїх громадян, які перебували у катівнях країни-агресорки. Кількість визволених з оборонних лав військовослужбовців наразі перевищує чисельність тих бійців, які все ще перебувають в ізоляції.Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв'ю "Радіо Свобода".Статистика обмінів та секретність данихЗа словами посадовця, офіційні структури продовжують копітку роботу над визволенням українських воїнів з ворожого полону. Динаміка повернень демонструє позитивну тенденцію, адже загальне число врятованих із неволі військових уже є більшим за кількість тих, хто досі перебуває під вартою окупантів."Цифра військовополонених, які залишаються в російському полоні, менша, ніж цифра тих, кого ми повернули з російського полону", — сказав він.Водночас омбудсмен утримався від оприлюднення конкретних числових показників щодо українських бранців. За його словами, Росія не володіє точними відомостями стосовно чисельності своїх громадян, які перебувають в українському полоні, а влада України свідомо публічно не оголошує кількість українців, яких утримує Росія.Верифікація цивільних заручниківОкремим складним треком залишається питання викрадених цивільних громадян України. Багато з них утримуються окупантами незаконно та без жодних правових підстав.Згідно з офіційними даними Реєстру осіб, зниклих безвісти, на тимчасово окупованих територіях зниклими вважають 16 тисяч цивільних людей. На сьогодні українській стороні вдалося офіційно верифікувати перебування в російському полоні 1887 цивільних громадян України. Процес підтвердження відбувався через два основні канали:завдяки чинним інструментам Міжнародного комітету Червоного Хреста було офіційно верифіковано 878 осіб;решту бранців вдалося ідентифікувати завдяки ефективній роботі українських спецслужб.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Україна і країна-агресорка Росія домовилися розпочати верифікацію списків військовополонених і цивільних заручників для проведення подальших обмінів полоненими..