Президент України Володимир Зеленський привітав Лейбористську партію Великої Британії та її лідера Кіра Стармера з перемогою на парламентських виборах. У своєму дописі у соцмережі X гарант наголосив, що Україна та Велика Британія були й будуть надійними союзниками. "Ми продовжимо захищати і просувати наші спільні цінності -- життя, свободу та міжнародний порядок, заснований на правилах", -- зауважив президент. До того ж очільник держави висловив сподівання на тісну співпрацю із новим урядом Британії. "Бажаю новому уряду всіляких успіхів як у внутрішніх справах, так і у зміцненні лідерства Великої Британії на світовій арені. З нетерпінням чекаю на тісну спільну роботу над посиленням українсько-британського партнерства та відновленням міжнародного миру й безпеки", -- наголосив президент України. Крім того, Зеленський висловив вдячність Ріші Сунаку, який тепер піде у відставку, за незмінну підтримку від уряду Великої Британії під його керівництвом. "Танки Challenger, ракети Storm Shadow, тренування наших пілотів на F-16 і перша двостороння безпекова угода – це лише деякі з наших спільних досягнень, які Україна ніколи не забуде. Дякую, Ріші", -- зазначив президент. Нагадаємо, 5 липня видання Sky News повідомляло, що британський прем’єр-міністр Ріші Сунак визнав, що його Консервативна партія програла на дострокових парламентських виборах 4 липня. Сунак зауважив, що тепер новим прем'єр-міністром Британії стане лідер Лейбористської партії Кір Стармер.
Британський прем’єр-міністр Ріші Сунак визнав, що його Консервативна партія програла на дострокових парламентських виборах 4 липня. Про це повідомляє Sky News. Сунак зауважив, що тепер новим прем'єр-міністром Британії стане лідер Лейбористської партії Кір Стармер. "Лейбористська партія перемогла на цих загальних виборах, і я подзвонив серу Кіру Стармеру, щоб привітати його з перемогою... Сьогодні влада буде переходити з рук у руки мирно й упорядковано, за доброї волі усіх сторін. Це те, що має вселити в нас упевненість у стабільності та майбутньому нашої країни", -- сказав Сунак. Стармер обійме посаду прем'єра вже сьогодні після аудієнції в короля. Згідно з офіційним підрахунком голосів, лейбористи отримують 328 місць у Палаті громад -- це вже перевищує мінімальну більшість у 326 мандатів. Сам Стармер наголосив, що на цих виборах країна проголосувала за зміни і настав час для його партії їх втілити. "Я не обіцяю, що буде легко...Але навіть коли буде важко -- а буде важко -- пам'ятайте сьогодні і завжди, заради чого все це робиться", -- наголосив майбутній прем'єр Британії. Нагадаємо, у Франції 30 червня розпочався перший тур дострокових парламентських виборів. Раніше президент країни Еммануель Макрон розпустив Національні збори після поразки на виборах до Європарламенту.
Кремль робив спроби зірвати Глобальний саміт миру у Швейцарії, адже прагне, щоби Київ капітулював. Однак Росії на це не варто сподіватися. Таку заяву зробив під час першого пленарного засідання Саміту миру прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак. Він наголосив, що Москва робила спроби завадити цій зустрічі, адже відчуває загрозу від обговорення принципів міжнародного права. "Нам варто спитати: чому Росія відчуває, що їй аж так загрожує саміт, де йдеться про основоположні принципи територіальної цілісності, продовольчої та ядерної безпеки?" -- зазначив Сунак. Він нагадав, що за деякий час до проведення саміту представник Росії в ООН Василь Небензя заявив, що єдиною темою міжнародних зустрічей щодо України має бути "безумовна капітуляція київського режиму". "Що ж, цього ніколи не станеться. Бо агресія не може й не повинна взяти гору", -- наголосив Сунак, реагуючи на слова Небензі. Як відомо, у суботу, 15 червня, у Швейцарії стартував інавгураційний Саміт миру, який організувала Україна з допомогою президента Швейцарії. Головними темами зустрічі є три елементи формули миру, розробленої президентом Володимиром Зеленським: гуманітарна, продовольча та ядерна безпека. Крім того, партнери обговорять, як залучити РФ до пошуку справедливого миру в Україні. У саміті беруть участь 92 держави світу та вісім організацій, з яких 57 представлені на найвищому рівні — президентів або прем’єр-міністрів. Ще 29 країн представлені на міністерському рівні — здебільшого міністри закордонних справ. Лише шість держав скерували до Швейцарії послів: Індонезія, Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати, Південна Африка, Філіппіни, а також Бразилія. До речі, Бразилія та Святий Престол мають статус спостерігачів, а не офіційних учасників Саміту миру. Китай дотримав слова та вирішив не брати участь у Саміті миру, тоді як несподіванкою стало підтвердження присутності від Саудівської Аравії. Крім того, прибули представники від Ради Європи, Єврокомісії, Євроради, Європарламенту, ОБСЄ, ООН, Організації американських держав. Приїхав і Вселенський патріарх Варфоломій. Раніше Володимир Зеленський заявив, що представники Російської Федерації не були запрошені на перший Саміт миру через те, що країна-агресор не зацікавлена покласти край війні в Україні. Нагадаємо, 16 червня на Глобальному саміті миру країни-учасниці розділяться на робочі групи. Вони намагатимуться реалізувати три пріоритети з формули миру Володимира Зеленського.
У середу, 5 червня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком. Лідери обговорили оборонну співпрацю та Саміт миру. Про це повідомила прес-служба Офісу президента. Саміт миру Під час перемовин основну увагу зосередили на підготовці до Глобального саміту миру, який відбудеться у Швейцарії 15–16 червня. "Переконаний, що навіть у передвиборчий період Велика Британія буде представлена на Саміті на найвищому рівні", — зазначив президент. Оборонна співпраця Також лідери також обговорили продовження оборонної співпраці. Особливу увагу приділили посиленню української ППО та далекобійних спроможностей. Зеленський відзначив дозвіл Великої Британії бити по військових цілях на території Росії. Український лідер наголосив, що це завадить спробам окупантів розширити війну та врятує життя тисячі людей. Під час перемовин співрозмовники обмінялися думками щодо додаткових можливостей для спільних тренувальних місій та взаємосумісності Сил оборони й безпеки України з НАТО. Нагадаємо, наприкінці травня Велика Британія та партнери направили Україні пакет військової допомоги на суму 217 мільйонів євро. Він містить обладнання для посилення протиповітряної та морської оборони країни.
У середу, 22 травня, глава британського уряду Ріші Сунак оголосив проведення дострокових парламентських виборів. Вони пройдуть 4 липня. Таку заяву він зробив під час екстреного звернення на Даунінг-стрит, пише "Європейська правда". Сунак зазначив, що раніше провів зустріч з королем Британії й попросив його розпустити парламент. Це, за його словами, формальна процедура, необхідна для оголошення дострокових виборів. "Король задовольнив це прохання", — наголосив він, повідомивши, що вибори до Палати громад пройдуть 4 липня. Ріші Сунак також перерахував досягнення своєї команди в уряді, зосередившись на покращенні економіки країни та заходах для обмеження нелегальної міграції. Водночас він звинуватив головну опозиційну силу — Лейбористську партію та її главу Кіра Стармера у "відсутності плану" керування Великою Британією. "Зараз для Британії настав момент обрати своє майбутнє. Вирішити, чи хочемо ми спиратися на досягнутий прогрес, чи ризикуємо повернутися до вихідної точки без плану і впевненості", — резюмував Сунак. Нагадаємо, за даними Bloomberg, місцеві вибори у Великій Британії стануть моментом максимальної небезпеки для глави британського уряду Ріші Сунака. За тим, що відбувається у Консервативній партії, уважно стежить дедалі більше законодавців-консерваторів, які розглядають, який має вигляд "План Б".
У вівторок, 23 квітня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із прем'єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком. У власному Telegram-каналі очільник держави розповів, що у ході перемовин Сунак повідомив про виділення найбільшого досі пакета оборонної підтримки обсягом пів мільярда фунтів стерлінгів. За словами Зеленського, у цьому пакеті підтримки Британія надасть нашій країні ракети Storm Shadow та ракети інших типів, сотні одиниць бронетехніки та плавзасобів, а також боєприпаси. "Вдячний Великій Британії та особисто Прем’єр-міністру за прояв такої рішучої підтримки, а також за готовність і надалі розвивати оборонну співпрацю, особливо з акцентом на морських і далекобійних спроможностях", -- наголосив Зеленський. До того ж під час перемовин сторони обговорили необхідність створення дієвої моделі конфіскації російських активів і поділилися очікуваннями від майбутнього Саміту миру у Швейцарії та саміту Європейської політичної спільноти у Великій Британії. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Велика Британія виділить Україні найбільший в історії пакет військової допомоги Україні на 500 мільйонів фунтів стерлінгів.
У понеділок, 8 квітня, прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак і президент Франції Еммануель Макрон провели перемовини та домовилися про посилення військової допомоги для України. Про це повідомила прес-служба канцелярії британського прем'єра. Зазначається, що лідери погодилися з важливістю "активізації зусиль, спрямованих на те, щоб не допустити перемоги Росії в її агресивній війні проти України". "Вони обговорили пріоритети на найближчі місяці, зокрема збільшення постачань боєприпасів, безпілотників і засобів ППО для Збройних сил України", -- йдеться в повідомленні. Крім того, Макрон та Сунак зауважили, що з нетерпінням чекають на майбутню зустріч Європейської політичної спільноти, що пройде у Великій Британії, та зобов'язалися працювати разом для проведення успішного саміту, який вирішуватиме низку спільних європейських пріоритетів, включно із захистом України. До того ж сторони обговорили ситуацію в Газі та на Близькому Сході загалом. Вони заявили, що глибоко стурбовані з приводу зростаючої гуманітарної кризи в Газі та підтвердили важливість негайної паузи в бойових діях і вжиття заходів щодо деескалації регіональної напруженості, зокрема в Лівані. Нагадаємо, 26 березня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль поспілкувався з міністром закордонних справ Великої Британії Джеймсом Клеверлі. Вони обговорили конфіскацію російських активів та інші важливі питання.
Місцеві вибори у Великій Британії, які відбудуться наступного місяця, є моментом максимальної небезпеки для глави британського уряду Ріші Сунака. За тим, що відбувається у Консервативній партії, уважно стежить дедалі більше законодавців-консерваторів, які розглядають, як виглядає План Б. Про це повідомляє Bloomberg. Масштабне загальнонаціональне опитування YouGov цього тижня показало, що деякі з найвідоміших міністрів Консервативної партії схильні до провалу на загальних виборах, що очікуються пізніше цього року, Сунак особливо вразливий, якщо місцеві вибори 2 травня призведуть до ночі важких втрат в уряді та мерії. Саме тоді група законодавців та колишніх радників, які готували змову проти прем'єр-міністра, планували страйк. Пам'ятаючи про змовників, члени парламенту помірної фракції Торі "Єдина нація" висунули попередні плани на випадок, за їхніми словами, малоймовірного надзвичайного сценарію, за якого Сунака буде повалено. Хоча вони не прагнуть цього результату, якщо він відбудеться, деякі правоцентристські депутати могли б підтримати так званий кабінет "єдності", що складається як з поміркованих, правих, так і з майбутніх претендентів на лідерство, повідомили Bloomberg люди, знайомі з цим питанням. Той факт, що такі дискусії взагалі мають місце, наголошує на слабкій владі Сунака над консерваторами, які вже двічі змінювали прем'єр-міністра на цій парламентській сесії. Зараз, коли Торі передчувають неминучу поразку Лейбористської партії Кейра Стармера на загальних виборах, які мають відбутися протягом 10 місяців, дехто каже, що зміна лідера знову дає їм єдиний шанс врятувати ситуацію. Для інших це психодрама лідерства, що занадто далеко зайшла, яка рівнозначна виборчому самогубству. Прихильники пропозиції кабінету єдності кажуть, що це найправдоподібніший спосіб впоратися з будь-якою зміною керівництва, навіть якщо вони цього не хочуть. Одна з ідей полягає в тому, що Пенні Мордант, яка до цього двічі балотувалася на посаду лідера, могла б привести Торі на вибори, ґрунтуючись на своєму досвіді як активіст, особливо з питань оборони. Інші претенденти, такі як Кемі Баденок, Грант Шаппс і Джеймс Клеверлі, отримають керівні посади, тоді як праві члени парламенту, такі як Роберт Дженрік і Пріті Патель, будуть знову залучені до роботи над імміграційною запискою у спробі зупинити голосування до партії "Реформа Великої Британії", заснованої активістом кампанії за Брекзит Найджелом Фараджем. Союзники Мордант спробували дистанціювати її від будь-яких припущень, що вона хоче замінити Сунака на посаді прем'єр-міністра, хоча вона не прокоментувала цю заяву. На місцевих виборах буде обрано понад 2500 радників, а також мера Лондона та низку регіональних мерів. Якщо Торі втратять двох своїх англійських мерів, Енді Стріта в Уест-Мідлендсі та Бена Хаушена в Тіс-Веллі, а також втратять кілька сотень членів ради (вони захищають понад 900 місць), це призведе до кризи Сунака, вважають депутати-консерватори. Пам'ятаючи про все більш токсичний бренд партії, відомі кандидати від Торі активно дистанціювалися від своєї партії та Сунака, згідно з оглядом Bloomberg News постів у Facebook, перерахованих у бібліотеці реклами Meta. Якщо Торі боротимуться на місцевих виборах, "швидше за все, стерв'ятники кружлятимуть навколо", — сказав Кріс Хопкінс з опитування громадської думки Savanta. Утримання двох постів мерів принесе Сунаку "символічне почуття досягнення", а втрата обох "може бути тотемічною та катастрофічною", попередив він. Один із союзників прем'єра визнав, що, на їхню думку, ймовірність того, що він зіткнеться з організованою спробою його зміщення після місцевих виборів, становить близько 30%, що є вищою ймовірністю, ніж вважають багато вестмінстерських спостерігачів. Це занепокоєння, яке останніми тижнями викристалізувалося серед помічників Сунака, яких попросили розробити стратегію його захисту. Це призвело до зміни поглядів на міграційну політику у верхах уряду: тепер прем'єр-міністр серйозно розглядає можливість ігнорування будь-яких судових ухвал, які блокують його основну політику щодо депортації прохачів притулку до Руанди, і навіть проводить кампанію за вихід з Європейської конвенції з прав людини, якщо "Це те, що потрібно, щоб припинити польоти", — кажуть люди, знайомі з його мисленням. Один із союзників прем'єра визнав, що, на їхню думку, ймовірність того, що він зіткнеться з організованою спробою його зміщення після місцевих виборів, становить близько 30%, що є вищою ймовірністю, ніж вважають багато вестмінстерських спостерігачів. Інші депутати вважають поворот до жорсткішої імміграційної політики ознакою розпачу. Один сказав, що помічники Сунака пропонували правим подачку, намагаючись перешкодити їм писати листи про недовіру прем'єру. Це також розглядається як спроба запобігти поверненню Фараджа на передову політику, внаслідок чого деякі торі побоюються, що його партія реформ може обігнати їх в опитуваннях. Нагадаємо, міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон відвідає США та зустрінеться зі спікером Палати представників Майком Джонсоном. Він обговорить допомогу Україні та має вагомі аргументи, аби переконати американського політика.
Головною політичною подією минулого тижня в Україні став візит до Києва прем’єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака. За майже два роки повномасштабної війни українська столиця уже звикла до візитів світових лідерів, але цього разу голова британського уряду приїжджав із цікавим документом, який не варто залишати без уваги. Гарантії чи ні? Угода, яку підписали Ріші Сунак та Володимир Зеленський, була представлена українській й світовій спільноті як довгоочікувані гарантії безпеки — таким собі перехідним етапом до вступу України у НАТО. Разом з тим, сам Ріші Сунак у своєму виступі наголосив, що у договорі йдеться не про гарантії безпеки, а про так звані безпекові запевнення. То що ж за документ підписали керівники України та Великої Британії — і чи матимемо ми справді гарантії безпеки? Фото: Офіс президента України Для початку потрібно розуміти, що угода між українською і британською сторонами — це насправді не гарантії безпеки, на кшталт тих, які підписували Сполучені Штати з Фінляндією і Швецією до вступу в НАТО, чи Тайвань — на постійній основі. Тобто офіційно підтверджені домовленості про пряму військову допомогу. У нашому випадку про це не вказано, і не лише тому, що в Україні уже майже два роки триває повномасштабна війна, а "скандинавський" договір змушував би Велику Британію негайно вступити у неї. У підписаному в Києві 12 січня договорі навіть у тому пункті, де йдеться про будь-яке майбутнє вторгнення РФ, вказано про консультації, які матимуть місце протягом перших 24 годин. Про те, що ці консультації обернуться військовою підтримкою України (скажімо, такою, як було минулого тижня в історії із єменськими хуситами) — у договорі не зазначається. Співпрацювати, але не воювати Тож очікувати, що британська армія почне воювати на території України з Росією, не варто. І "ядерна парасолька" Сполученого Королівства над Україною не розпростерлася. Не кажучи вже про те, що саме формулювання "майбутнє вторгнення Росії" викликає логічне питання: "А що робити з тим, яке триває нині?". То що ж підписали Володимир Зеленський і Ріші Сунак? Якщо коротко — це продовження військово-технічної допомоги: зброєю, технологіями, навчаннями, фінансами… Власне кажучи, суть договору дуже точно визначив у своєму пості в Telegram голова Офісу президента України Андрій Єрмак: "Інформаційна безпека, боротьба з пропагандою, кібербезпека, захист критичної інфраструктури, оборонне та військове співробітництво, морська безпека, санкції проти ворога і досягнення справедливого миру, відповідальність Росії за злочини, відбудова України, гуманітарне співробітництво і макроекономічна стабільність". Фото: Офіс президента України За великим рахунком, Велика Британія у цій угоді пообіцяла допомагати Україні у тому ж форматі, в якому підтримує останні два роки, надаючи зброю — для захисту критичної інфраструктури, боєприпаси — в рамках оборонного та військового співробітництва, й готуючи модернізацію та посилення українського флоту (недаремно ж саме Британія стала осердям так званої "морської коаліції"). Не обійдеться й без уведення санкцій проти країни-агресора, а також фінансування інфраструктурних об’єктів у зруйнованій війною Україні. Допомога перед виборами Допомогу у війні з Росією Україні британський уряд розпочав надавати ще за прем’єрства Бориса Джонсона — і продовжує цю справу, але з одним важливим уточненням: усі уряди представляли одну і ту ж партію — Консервативну. Однак протягом найближчих 12 місяців у Великій Британії мають пройти чергові парламентські вибори. Соціологія ще з початку 2022-го чітко сигналізує, що лідером цих перегонів є нинішня опозиція, Лейбористська партія. Тож після виборів (вони повинні відбутися не пізніше 28 січня 2025 року) в Лондоні не тільки зміниться уряд, а й взагалі правляча партія. Лейбористи теж робили заяви цілком проукраїнського штибу, але одна річ це слова, які лунають від опозиції (тобто фактично не несучи жодної відповідальності за них), і зовсім інші, коли — від влади, яка має виконувати обіцяне. Тож формалізація допомоги з боку Великої Британії, яка разом із Німеччиною є головним європейським донором України, позитивний та корисний для нашої держави крок. І, якщо не приписувати угоді того, чого у ній немає, вона має цілком прийнятний вигляд. Світова динаміка перед самітом НАТО Ситуація у світі протягом останніх двох років змінилася настільки серйозно, що спрогнозувати щось хоча б на 12 місяців уперед навряд чи реально. Згадаймо, з яких позицій щодо допомоги Україні розпочинали західні партнери березень 2022-го — тоді, скажімо, у Німеччині не йшлося про летальну зброю взагалі, а зараз Україна уже за крок до отримання F-16 й активно використовує як західні системи ППО для захисту своєї території, так і їхні ж далекобійні ракети для знищення ворожих цілей. Фото: ЗРК Patriot Тож теоретично можна припустити, що рано чи пізно британські, американські, німецькі солдати з’являться на фронтах російсько-української війни. Згадаймо, Кремль же заявляв, що навіть постачання боєприпасів та військової техніки Україні уже є участю Заходу у війні. То яка вже різниця — просто надавати танки й літаки, чи самим керувати цими літаками, якщо для Росії "західні демократії уже беруть участь у війні"? Різниця насправді одна — ядерна зброя. Ніхто не знає, чи використає Росія (і — у відповідь — Захід) зброю масового знищення. Саме це і зупиняє можливість перетворення донорів, партнерів на повноцінних союзників. Але навіть договір про військово-технічне співробітництво з Великою Британією є кроком уперед. І якщо інші країни приєднаються до цієї ініціативи — це буде Україні вигідно. Та вирішальну роль гратиме вашингтонський саміт НАТО влітку цього року. Саме там Україна справді зможе отримати реальні гарантії — перш за все з боку США — й цим наблизитися до закінчення війни різким стрибком.
Прем’єр Великої Британії Ріші Сунак під час візиту до Києва 12 січня оголосив про новий масштабний пакет військової допомоги для України на 2,5 мільярда фунтів стерлінгів (3,2 мільярда доларів). На спільній з президентом Володимиром Зеленським прес-конференції Сунак розповів, що цей пакет допомоги стане найбільшим від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. "Велика Британія анонсує найбільший єдиний пакет допомоги від початку війни — це пакет на 2,5 мільярда фунтів стерлінгів", — заявив він. Він додав, що 200 мільйонів з цієї суми підуть на виробництво сотень тисяч нових дронів для України. "В пакет увійде додаткове обладнання до протиповітряної оборони, додаткова протитанкова зброя, додаткові ракети дальнього радіуса дії, тисячі снарядів. Також будуть проведені навчання для ще тисяч українських військових", — сказав Сунак. Водночас український гарант наголосив, що допомога від Британії продовжить надходити й в наступні роки. "Британія гарантує 2,5 мільярди на цей рік, і ця допомога продовжиться в наступні роки. Термін дії — десять років", — сказав Зеленський. Нагадаємо, 12 січня Україна та Велика Британія підписали безпековий договір. Угода діятиме до вступу в НАТО. Документ під назвою "Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії" підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Британії Ріші Сунак після переговорів, які відбулися у Маріїнському палаці в Києві.
Те, що Російська Федерація буде не проти, а часом і відверто сприятиме появам нових військових конфліктів у світі — було зрозуміло. Але історія із єменськими хуситами вийшла на новий, геополітичний рівень. Хусити проти Ізраїлю і за Росію Ще у жовтні, після атаки терористичного угруповання ХАМАС, яке контролювало Сектор Гази, на Південь та Центр Ізраїлю, у світі заговорили про те, що за цією атакою так чи інакше стоїть Російська Федерація. Стало зрозуміло, що Кремлю вигідно створювати локальні військові конфлікти, у які буде втягнутий колективний Захід — це неодмінно зменшить увагу і західних урядів, і тамтешніх преси та суспільств до війни в Україні. Тож активізацію хуситських терористів, які контролюють частину Ємену, вважаючи себе єдиною законною владою в країні, не можна було назвати чимось несподіваним. Цю терористичну організацію підтримує зброєю Ісламська Республіка Іран — один із ключових нині партнерів Росії. Тому за посередництва Тегерана Москва цілком могла домовитися із єменськими терористами про удари по Ізраїлю. Але надалі ситуація в Червоному морі дещо змінилася. Бо Червоне море, як відомо, це шлях не тільки до єдиного ізраїльського порту на Півдні цієї країни, Ейлата, а і до Суецького каналу. Суецький же канал є найкоротшим шляхом з Азії в Європу — і у такий спосіб грає роль ключової транспортної магістралі, надважливої для світової економіки. Удар по світовій економіці Нагадаємо, що 23 березня 2021 року контейнеровоз Ever Given, який рухався із Малайзії до Нідерландів, розвернувся майже перпендикулярно річищу Суецького каналу, сів на мілину і перекрив рух каналом на шість днів. Тоді глобальна економіка отримала серйозний удар. За інформацією Lloyd’s List, світова торгівля через цю аварію втрачала близько 400 мільйонів доларів — і не за день, а щогодини! Майже тиждень "суецького затору" обійшовся світу у майже 60 мільярдів доларів і здорожчанням нафти на 5%. Повз ці наслідки — перш за все для Заходу — Росія не могла пройти. Тож так чи інакше, а активізація хуситів мала на меті не просто завдання ударів по Ізраїлю, а і створення такої ситуації у Червоному морі, коли світова економіка б зазнавала значно більших збитків, ніж 2021 року. Різка відповідь Заходу Саме це, ймовірніше, і стало причиною того, що дві найпотужніші західні держави, Сполучені Штати та Велика Британія, вирішили не чекати жодних рішень чи мандатів ООН, а провели військову операцію, завдавши численних ракетно-бомбових ударів по об’єктах хуситської терористичної організації у Ємені. Звісна річ, США та Британія — це не Росія, тому навіть самі хусити змушені були визнати, що жоден цивільний об’єкт на території Ємену внаслідок нічної атаки західної коаліції (до якої увійшли ще Австралія, Бахрейн, Канада і Нідерланди) не постраждали. Британська влада після цього удару заявила, що поки що наступні атаки по хуситському Ємену не плануються. Хоча, звісна річ, ситуація може змінитися — залежно від того, як поводитимуть себе єменські терористи у Червоному морі надалі. Втім, станом на зараз ситуація має такий вигляд, що, попри грізні заяви, хусити отримали болючий удар. І принаймні деякий час змушені будуть витратити на відновлення зруйнованої інфраструктури. "Привіт" Путіну від Сунака Що робитиме в цій ситуації Росія? По-перше, прямої військової причетності до дій хуситів Кремль не має. Зброєю їх постачають іранські партнери Російської Федерації. Тому путінський режим зосередиться на політичній підтримці хуситів, удавши, що це його аж ніяк не стосується. Хоча сигнал про те, що не варто чіпати ключові міжнародні транспортні шляхи й у такий спосіб впливати на світову економіку (з метою завдати їй максимально можливих збитків) — Володимир Путін отримав більш ніж чіткий. Також варто відзначити, що одну із головних ролей у цій атаці на хуситів відіграла Велика Британія. І саме в цей момент прем’єр-міністр країни Ріші Сунак прибув до столиці України, яка напряму воює із Російською Федерацією. Причому прибув не з порожніми руками, а з анонсом потужної військово-технічної допомоги. У такий спосіб Захід продемонстрував Росії, що у тих ситуаціях, де не йдеться про використання ядерної зброї, він діє цілком рішуче, потужно і успішно. Можливо, удари "Томагавками" по хуситській військовій інфраструктурі — частково є і натяком Путіну (який все ж боїться вдаватися до використання зброї масового знищення, бо проти цього виступає і Китай, від якого Росія усе більш залежна в економічному плані), що у випадку загострення ситуації, у випадку спроби розхитати ситуацію в країнах НАТО, Захід готовий до військового конфлікту конвенційною зброєю. І тут Росії точно немає на що сподіватися: яскравий приклад цього — щоденні втрати окупаційних військ на фронті в Україні.
Президент України Володимир Зеленський у п'ятницю, 12 січня, у Києві зустрівся із прем'єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком. У своєму Telegram-каналі очільник держави поділився відео зустрічі з британським прем'єром. "Сьогодні ми стоїмо пліч-о-пліч як друзі та союзники. Це сигнал світові: Україна не наодинці", — наголосив Зеленський. Водночас у ході перемовин Володимир Зеленський підписав із прем'єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком угоду у сфері безпеки між Україною та Великою Британією. За нею Лондон обмінюватиметься з Києвом розвідданими, допомагатиме з кібербезпекою, військовою підготовкою та посилить оборонно-промислову співпрацю. Цей договір став першим у сфері безпекових угод на виконання домовленостей, узгоджених під час Вільнюського саміту НАТО між Україною, членами G7 та державами, що до них приєдналися. Безпекові зобовʼязання Великої Британії за цим документом діятимуть до вступу України в НАТО. Нагадаємо, 12 січня прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак прибув до Києва. Очікується, що Велика Британія оголосить про збільшення військової допомоги Україні в наступному фінансовому році.
У п'ятницю, 12 січня, прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак прибуде до Києва. Він зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським. Очікується, що Велика Британія оголосить про збільшення військової допомоги Україні в наступному фінансовому році. Про це повідомляється на сайті британського уряду. "Прем’єр відвідає Київ сьогодні (12 січня, — ред.), щоб оголосити новий великий пакет підтримки й підтвердити тісне партнерство Британії та України", — йдеться у повідомленні. Планується, що Ріші Сунак оголосить про новий пакет військової допомоги, гарантій безпеки та гуманітарної підтримки. Напередодні він підтвердив, що Велика Британія надасть Україні 2,5 мільярда фунтів стерлінгів військової допомоги (понад 30 мільярдів доларів) у 2024-2025 роках, що на 200 мільйонів фунтів стерлінгів більше, ніж у попередні два роки. Зазначається, що фінансування допоможе забезпечити перемогу України на полі бою, зокрема в таких критично важливих сферах, як ракети дальнього радіуса дії, протиповітряна оборона, артилерійські боєприпаси та безпека морського судноплавства. Також анонсується підписання угоди про співпрацю у сфері безпеки, яка передбачає обмін розвідданими, кібербезпеку, медичну та військову підготовку й оборонно-промислове співробітництво. Нагадаємо, у ніч на 12 січня Сполучені Штати Америки та Велика Британія розпочали військову операцію проти хуситів у Ємені. Було завдано авіаударів по об'єктах, пов'язаних з цим терористичним угрупуванням. Інформацію про це підтвердили президент США Джо Байден та прем'єр Британії Ріші Сунак. .
Для ударів по хуситах британські військові використали чотири винищувачі, які запускали керовані бомби. До того ж їх підтримував літак-заправник. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони Великої Британії. "Сили коаліції визначили ключові об'єкти, які залучали до атак по військових і цивільних кораблях, і погодилися провести ретельний скоординований удар, щоби зменшити можливості хуситів порушувати міжнародне право", — заявили в оборонному відомстві. У Великій Британії підтвердили, що в ударі брали участь чотири літаки Typhoon FGR4 військово-повітряних сил за підтримки танкера-дозаправника "Вояджер". Літаки використовували керовані бомби Paveway IV для влучних ударів по двох об'єктах хуситів. Однією з них став майданчик у Бані на північному заході Ємену, який використовувався для запуску розвідувальних і ударних дронів. "Іншим місцем, яке уразили наші літаки, став аеродром в Еббсі. Розвідка показала, що його використовували для запуску як крилатих ракет, так і безпілотників над Червоним морем. Наші літаки виявили та мали декілька ключових цілей на аеродромі", — заявили в Міністерстві оборони Британії. Під час планування ударів особливу увагу приділяли мінімізації будь-яких ризиків для цивільного населення. Детальні результати ударів оцінюються, але у Великій Британії вже зробили висновок: перші ознаки свідчать, що здатність хуситів загрожувати торговельному судноплавству підірвана. Нагадаємо, що в ніч на п’ятницю, 12 січня, Сполучені Штати Америки та Велика Британія розпочали військову операцію проти хуситів у Ємені. Сили коаліції завдали авіаударів по об'єктах, пов'язаних із цим терористичним угрупуванням. Інформацію про це підтвердили президент США Джо Байден та прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак.
У ніч на 12 січня Сполучені Штати Америки та Велика Британія розпочали військову операцію проти хуситів у Ємені. Було завдано авіаударів по об'єктах, пов'язаних з цим терористичним угрупуванням. Інформацію про це підтверили президент США Джо Байден та прем'єр Британії Ріші Сунак. Зокрема, Джо Байден зазначив, що за його вказівкою Збройні сили Штатів за участі Британії, а також за підтримки Канади, Нідерландів, Австралії та Бахрейну було здійснено успішні масовані атаки по об'єктах хуситів у Ємені. Заяву американського лідера опублікували 11 січня на офіційному сайті Білого дому. За словами Байдена, хусити використовували уражені об'єкти "для загрози свободі судноплавства на одному з найважливіших водних шляхів світу". Він наголосив, що атаки є прямою відповіддю на напади єменських хуситів на міжнародні морські судна у Червоному морі, у тому числі із застосуванням протикорабельних балістичних ракет. Також президент США зауважив, що всього хусити здійснили 27 атак на міжнародне комерційне судноплавство, через що постраждали понад 50 держав. Він нагадав, що Штати разом із союзниками попереджали, що за напад очікується відповідь. Водночас напередодні Радбез ООН ухвалив резолюцію з вимогою до єменських хуситів припинити напади на торгові та комерційні судна. "Ці цілеспрямовані удари є чітким сигналом, що США та союзники не терпітимуть нападів на наш персонал і не дозволять ворожим суб'єктам ставити під загрозу свободу судноплавства на одному з найважливіших комерційних маршрутів у світі. Я без вагань вживатиму заходів для захисту наших людей і вільного потоку міжнародної торгівлі, якщо це буде потрібно", — йдеться у заяві американського президента. Прем'єр-міністр Сполученого Королівства Ріші Сунак також офіційно підтвердив авіаудари по хуситах у Ємені. "Ми зробили необхідні та пропорційні дії для самооборони разом зі Сполученими Штатами за підтримки Нідерландів, Канади та Бахрейну, щоб послабити військовий потенціал хуситів та захистити глобальне судноплавство", — йдеться у заяві британського прем'єра. За даними видання Al Arabiya, вибухи гриміли в Ходейді, Таїсі, Сані, Сааді. За даними Пентагону, удари завдавалися з винищувачів і ракетами "Томагавк" по таких об'єктах як радіолокаційні системи, місця зберігання та запуску дронів, місця зберігання та запуску балістичних ракет, а також місця зберігання та запуску крилатих ракет. Усього було атаковано близько 10 об'єктів хуситів у Ємені, передає CNN. Перелік об'єктів: авіабаза Аль-Дайламі, на північ від столиці Ємену Сани; райони, що оточують міжнародний аеропорт Ходейда на заході Ємену; табір Келен у Сааді, північній єменській провінції, де базуються хусити; Міжнародний аеропорт Таїз та інші райони мухафази Таїз на південному заході Ємену. Арабські ЗМІ писали раніше, що Саудівська Аравія нібито дозволила американським та британським військовим літакам використати свій повітряний простір для ударів по Ємену. Ємен на карті. Мапа GoogleMaps Напад хуситів на кораблі у Червоному морі Хусити в Ємені торік у лисопаді почали атакувати кораблі в Червоному морі. 16 грудня британський есмінець збив безпілотник, який прямував до торговельного судна. Напередодні Рада Безпеки ООН звернулася до хуситів з вимогою негайного припинення нападу на кораблі в Червоному морі. ООН також попередила, що ескалація напруженості може призвести до ще більших наслідків. Також зазначалося, що США та Велика Британія успішно відбили найбільшу атаку єменських хуситів на кораблі в Червоному морі. Довідка: Хусити — терористичне угрупування, що підтримується Іраном й контролює більшу частину Ємену. Після нової війни в Секторі Гази хусити систематично атакують у Червоному морі судна, пов'язані з Ізраїлем, та влаштовують ракетні атаки на ізраїльські міста. Основними факторами, які спричинили кризу на Близькому Сході, стали: розкол між сунітською та шиїтською гілками ісламу, що надто проявився в Ємені і мав багатовікові наслідки для поділу суспільства на багато різних племен та фракцій; захоплення Ємену Османською та Британською імперіями, що згодом спричинило формування Північного і Південного Ємену; значні поклади нафти і стратегічне розміщення щодо контролю входу/виходу танкерів з Червоного моря в Аденську затоку. Нагадаємо, раніше у комітеті оборони Ємену заявляли, що жоден удар не залишиться без відповіді. Там запевнили, що "наша відповідь буде більш руйнівною, ніж очікують американці".