# розмінування

Союзники Сполучених Штатів Америки не готові допомагати з розблокуванням Ормузької протоки. Тому заяви американського президента Дональда Трампа стосуються лише намірів, а не чітких домовленостей.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зауважили, що в п'ятницю, 17 квітня, Велика Британія та Франція прийматимуть зустріч, на якій обговорюватимуть ситуацію з Ормузькою протокою.Однак, за словами європейських посадовців, обізнаних із ситуацією, з якими спілкувалися медійники, у формуванні військово-морської місії досягнуто лише незначного прогресу. До того ж союзники не хочуть розгортати свої сили доти, доки не вдасться укласти постійне перемир'я між США й Іраном.За інформацією джерел видання, наразі переговори зосереджені більше на дипломатичних зусиллях щодо врегулювання конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, ніж на військових рішеннях, навіть попри те, що Вашингтон наполягає на конкретних зобов'язаннях щодо військово-морських сил.Інше джерело зазначило, що Велика Британія та Франція також досі не дійшли повної згоди між собою щодо того, як може працювати військово-морська операція, включно з тим, яку роль у ній можуть відіграти США.Наразі дипломати хочуть подивитися, як розвиватимуться крихкі мирні переговори, перш ніж ухвалювати рішення про конкретну місію.За словами джерел журналістів, поки президент США не зможе представити реалістичний план для досягнення розблокування протоки та припинення війни, доти союзники США, ймовірно, матимуть складнощі з розробкою планів допомоги.Велика Британія зосереджена на тому, чи варто розгортати в регіоні вже наявні автономні системи тралення мін, а не військові кораблі для супроводу танкерів через протоку.Тим часом Франція неодноразово заявляла про "систему супроводу". Париж хоче, щоби будь-яка місія тісно координувалася з Іраном, а це означає, що в ній повинні брати участь тільки ті країни, які не вступали в конфлікт з Іраном, такі як Індія або інші європейські держави.Крім того, декілька союзників вважають, що участь США матиме негативний ефект, аргументуючи це тим, що вона змусить іранців займати надто оборонну позицію.Однак Франція та Велика Британія єдині в тому, що місія має діяти під мандатом ООН. Але офіційні особи визнають, що це важко забезпечити, враховуючи, що США, Китай і Росія повинні дати свою згоду.Нагадаємо, 12 квітня американський президент Дональд Трамп заявив, що через провал переговорів з Іраном американський флот розпочав блокаду Ормузької протоки. Жодному кораблю не дозволено увійти або вийти звідти..

У Харківській області в лісі знайшли значну кількість старих боєприпасів. Для їх знешкодження знадобилася допомога саперів, адже вони все ще смертельно небезпечні.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Небезпека з минулого: на Харківщині сапери ДСНС вилучили 43 боєприпаси часів Другої світової війни", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що в лісовому масиві Слобожанської громади виявлено 38 мінометних мін і п’ять артилерійських снарядів."Усі вибухонебезпечні предмети фахівці ДСНС вилучили та знищили", — констатували рятувальники.. "Навіть застарілі боєприпаси залишаються смертельно небезпечними. У разі виявлення — не чіпайте, телефонуйте 101", — застерегли в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що, за інформацією Генерального штабу ЗСУ станом на початок квітня, від 2026 року інженерні підрозділи Сил підтримки Збройних сил України очистили 452,49 гектара територій від вибухонебезпечних предметів..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати Америки починають процес розмінування Ормузької протоки. Через неї вперше від початку активної фази війни пройшли кораблі американських військово-морських сил.Про це повідомив Дональд Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social та журналісти видання Axios.У дописі Трамп зазначив, що "фейкові ЗМІ повністю втратили довіру", оскільки через "синдром ненависті до Трампа" люблять говорити, що Іран "перемагає". Сам лідер США вважає, що це не так, а насправді Іран програє та "програє дуже потужно"."Їхній флот знищено, їхні військово-повітряні сили знищено, їхня зенітна артилерія не існує, радари не працюють, їхні ракетні та безпілотні заводи практично знищено разом зі самими ракетами та безпілотниками, і, що найважливіше, їхні багаторічні "лідери" більше не з нами, слава Аллаху!" — написав Трамп.За його словами, єдине, що залишилося в Ірану, — це загроза того, що корабель може "зачепитися" за одну з морських мін в Ормузькій протоці. Тут же Трамп додав, що всі 28 мінних тральників Тегерана вже на дні моря, а також анонсував розмінування протоки."Зараз ми розпочинаємо процес розмінування Ормузької протоки як послугу країнам усього світу, включно з Китаєм, Японією, Південною Кореєю, Францією, Німеччиною та багатьма іншими. Неймовірно, але у них немає ні сміливості, ні волі, щоби виконати цю роботу самостійно. Однак, що дуже цікаво, порожні нафтовози з багатьох країн прямують до США, щоби завантажитися нафтою", — заявив президент США.Своєю чергою, журналіст Axios Барак Равід зазначив, що, за словами його джерел, декілька кораблів ВМС США перетнули сьогодні Ормузьку протоку."Цей крок не був узгоджений з Іраном. Це перший випадок перетину американськими військовими кораблями Ормузької протоки з початку війни", — додав він.Нагадаємо, сьогодні агенція Reuters повідомила, що іранські активи в банках Катару й інших іноземних фінансових установах можуть розморозити. В Тегерані заявили, що на це погодилися США..

У Нікопольському районі Дніпропетровської області попередили про нові засоби ураження цивільного населення. Йдеться про використання росіянами нових протипіхотних мін дистанційного мінування, відомих під назвою "Пряник".Про це повідомив начальник Нікопольської районної військової адміністрації Іван Базилюк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі"Ворог продовжує застосовувати підступні засоби ураження цивільного населення. Зафіксовано використання нових протипіхотних мін дистанційного мінування, відомих під умовною назвою "Пряник", — написав він.Посадовець додав, що ці вибухонебезпечні предмети надзвичайно складно помітити, вони становлять смертельну загрозу для життя та здоров’я людей.Базилюк окреслив, що потрібно знати про ці міни:зовнішній вигляд: невеликий пластиковий предмет (схожий на шайбу або кришку) діаметром близько п’яти-шести сантиметрів;маскування: завдяки кольору та матеріалу легко зливається із землею, травою або сміттям;принцип дії: спрацьовує за найменшого натискання — вистачає просто наступити;розповсюдження: може скидатися з дронів на дороги, подвір’я, поля, узбіччя."Через невеликі розміри та пластиковий корпус такі міни важко виявити навіть спеціальними засобами", — наголосив очільник військової рай адміністрації Нікопольщини.Як уберегти себе:не торкайтеся нічого підозрілого — будь-який невідомий предмет потенційно небезпечний;рухайтеся лише перевіреними маршрутами — уникайте трави, узбіч, покинутих територій;поясніть дітям, що небезпечні предмети можуть виглядати як іграшки або звичайні речі;у разі виявлення — негайно повідомте: телефонуйте 101 або 102 та вкажіть точне місце знахідки."Пам’ятайте: ворог цілеспрямовано використовує такі засоби, щоби завдати шкоди мирному населенню. Бережіть себе та своїх близьких. Поширте цю інформацію — це може врятувати життя", — підсумував Іван Базилюк.Нагадаємо, 31 березня начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов інформував, що російські терористи продовжують використовувати на території Харківської області небезпечні види боєприпасів. Зокрема, йдеться про кумулятивно-осколкові..

На сьогодні, попри постійні бойові дії та обстріли, процес розмінування українських територій триває безперервно. Водночас підготовка фахівців триває як у державних структурах, так і в неурядових організаціяхПро це в інтерв’ю TrueUA розповів, віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько."Як віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, я постійно моніторю ситуацію у сфері гуманітарного розмінування. Підготовка персоналу триває як у державних структурах, так і в неурядових організаціях. Ба більше, це питання постійно залишається на порядку денному — процес не зупиняється ні на хвилину", — наголосив він.За словами експерта, останніми роками Україна суттєво наростила технічні можливості у сфері розмінування. До того ж вітчизняні фахівці активно використовують міжнародний досвід у цьому питанні."Після воєн у колишній Югославії значні території там були заміновані, однак їх вдалося очистити, і сьогодні ми враховуємо цей досвід", — зазначив Приходько.Натомість він наголосив, що навіть найсучасніші технології не здатні повністю замінити людину. Зокрема, будь-яка техніка лише допомагає саперам у роботі, але не виконує її за них."Роботи, спеціалізована техніка та інші інженерні комплекси — це лише інструменти в руках сапера. Вони підвищують безпеку, пришвидшують роботу, але остаточне рішення завжди залишається за фахівцем. Саме людина перевіряє територію і приймає рішення про її безпечність для подальшого використання. Тому ключове значення сьогодні мають підготовка фахівців і ефективне застосування технічних засобів. У цій сфері працюють як державні служби — піротехнічні підрозділи ДСНС, вибухотехнічні підрозділи Національної поліції, саперні підрозділи Збройних сил України, — так і інші оператори протимінної діяльності", — додав експерт.Нагадаємо, за словами Юрія Приходька, наразі в Україні замінованими залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів територій. На їх очищення знадобить не один рік. Натомість вже повернуто до безпечного використання понад 40 тисяч квадратних кілометрів території..

На сьогодні замінованими залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів територій. На їх очищення знадобить не один рік.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів, віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько. За його словами, вже повернуто до безпечного використання понад 40 тисяч квадратних кілометрів території.Водночас ще близько 14 тисяч квадратних кілометрів водних акваторій також залишаються забрудненими. Відтак, ці території залишаються потенційно небезпечними для життя і здоров’я людей, які там перебувають або перебувають поблизу.За словами експерта, процес розмінування може тривати десятки років. Натомість більш-менш точні оцінки можна буде робити вже після завершення активної фази бойових дій — коли буде перемир’я або повне припинення війни."Що стосується розмінування, ситуація залишається складною. Війна триває, бойові дії не припиняються, а отже — продовжується і забруднення територій. У таких умовах прогнозувати строки повного очищення наразі некоректно... Що стосується розмінування, ситуація залишається складною. Війна триває, бойові дії не припиняються, а отже — продовжується і забруднення територій. У таких умовах прогнозувати строки повного очищення наразі некоректно", — додав Юрій Приходько.Нагадаємо, за даними Генерального штабу Збройних сил України, з початку 2026 року інженерні підрозділи Сил підтримки Збройних Сил України очистили 452,49 гектара територій від вибухонебезпечних предметів..

Щороку 4 квітня у світі відзначають Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні. Для України це не просто дата — це щоденна реальність.Країна вже понад чотири роки живе в умовах повномасштабної війни — і вона залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Міни, нерозірвані боєприпаси, уламки дронів і ракет становлять загрозу навіть там, де здається безпечно.Попри це, багато людей досі недооцінюють ризики: підходять до підозрілих предметів із цікавості, ігнорують повітряні тривоги або покладаються на правило “двох стін”.Чому це небезпечно, з чим сьогодні найчастіше стикаються цивільні та що насправді може врятувати життя — в інтерв’ю TrueUA розповів віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько.Заміновані території і розмінування— Яка частина території України сьогодні залишається потенційно небезпечною через міни та інші вибухонебезпечні предмети? І скільки часу, за вашими оцінками, може тривати повне розмінування деокупованих територій?— Відповідаючи на ваше запитання, я готувався до цієї розмови й переглядав актуальні статистичні дані з відкритих джерел. Останній профільний захід відбувся у Хорватії — це конференція Mine Action 2026. Там була присутня українська делегація, і під час обговорень озвучувалися актуальні цифри.За цими даними, наразі вже повернуто до безпечного використання понад 40 тисяч квадратних кілометрів території. Водночас забрудненими залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів. Ще близько 14 тисяч квадратних кілометрів — це водні акваторії. Відповідно, ці території залишаються потенційно небезпечними для життя і здоров’я людей, які там перебувають або перебувають поблизу.Що стосується розмінування, ситуація залишається складною. Війна триває, бойові дії не припиняються, а отже — продовжується і забруднення територій. У таких умовах прогнозувати строки повного очищення наразі некоректно.Більш-менш точні оцінки можна буде робити вже після завершення активної фази бойових дій — коли буде перемир’я або повне припинення війни. Тоді стане зрозумілим масштаб забруднення, а також можна буде оцінити наявні ресурси, сили та кількість фахівців.Втім, уже зараз очевидно: цей процес триватиме десятки років. Для прикладу, навіть сьогодні фахівці — піротехніки, вибухотехніки, сапери — регулярно виявляють і знищують боєприпаси часів Другої світової війни. Їх знаходять під час будівництва або за інших обставин.— Після звільнення Київської області парки й ліси певний час залишалися закритими через мінну небезпеку. А яка ситуація зараз? Чи можемо ми почуватися безпечно, наприклад, гуляючи з собакою у міському парку? І наскільки ризикованими сьогодні залишаються ліси та місця збору грибів?— Ми живемо в умовах війни, і про це не варто забувати. Потрібно постійно бути готовими до того, що будь-що може статися. Не можна розслаблятися або думати, що якщо окупанти вийшли з території Київської області, то війна вже закінчилася. Вона триває і може розвиватися по-різному. Ті ж повітряні тривоги, які лунають фактично щодня, постійно нагадують про це.Що стосується парків і зон відпочинку на відносно мирних територіях, ситуація там контролюється правоохоронними органами — Національною поліцією та Державною службою з надзвичайних ситуацій. Уся територія перебуває під контролем.Втім, не варто виключати можливість провокацій. Йдеться, зокрема, про діяльність диверсійно-розвідувальних груп або осіб, які можуть діяти за вказівками кураторів. Вони здатні встановлювати небезпечні предмети, які становлять загрозу для цивільних. Тому обачними потрібно бути завжди і всюди.Якщо говорити про загрози, які виникли після повномасштабного вторгнення, то такі зони вже визначені. Вони позначені на інтерактивній карті забруднених територій. Це зони обмеженого доступу, де встановлені попереджувальні знаки про потенційну небезпеку або мінування.Ідеться не лише про Київську область, а й про інші регіони — Сумську, Чернігівську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку. Перед тим як вирушати на відпочинок, риболовлю чи в ліс, люди мають перевіряти ці місця онлайн і переконуватися, що вони безпечні.На мою думку, також потрібно більше інформаційної роботи. Зокрема, через засоби масової інформації — ті ж радіостанції, які часто слухають водії та пасажири. Важливо, щоб поряд із розважальним контентом звучали нагадування про небезпеку і правила безпеки.Тому головне — не розслаблятися і бути готовими до викликів, які існують сьогодні.— Розмінування — складний і тривалий процес, який постійно змінюється разом із розвитком технологій. Як сьогодні розміновують українські території: це переважно ручна робота чи вже активно застосовуються сучасні технології?— Як віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, я постійно моніторю ситуацію у сфері гуманітарного розмінування. Підготовка персоналу триває як у державних структурах, так і в неурядових організаціях. Ба більше, це питання постійно залишається на порядку денному — процес не зупиняється ні на хвилину.Зокрема, сьогодні відбувається профільна зустріч у форматі кластера, де обговорюються ключові проблеми гуманітарного розмінування за участі представників галузевих служб і відомств. Під час таких обговорень фахівці обмінюються досвідом, визначають пріоритети та шукають ефективні рішення для очищення територій.Щодо технічних можливостей — за останні роки їх суттєво побільшало. Україна активно використовує міжнародний досвід, зокрема країн Балканського регіону. Після воєн у колишній Югославії значні території там були заміновані, однак їх вдалося очистити, і сьогодні ми враховуємо цей досвід. Водночас, якими б сучасними не були технології, повністю замінити людину вони не можуть.Роботи, спеціалізована техніка та інші інженерні комплекси — це лише інструменти в руках сапера. Вони підвищують безпеку, пришвидшують роботу, але остаточне рішення завжди залишається за фахівцем. Саме людина перевіряє територію і приймає рішення про її безпечність для подальшого використання. Тому ключове значення сьогодні мають підготовка фахівців і ефективне застосування технічних засобів.У цій сфері працюють як державні служби — піротехнічні підрозділи ДСНС, вибухотехнічні підрозділи Національної поліції, саперні підрозділи Збройних сил України, — так і інші оператори протимінної діяльності.З чим насправді стикаються цивільні: міни, боєприпаси чи уламки— Війна залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Сьогодні на міни й боєприпаси можна натрапити не лише на полі бою, а й у цивільному житті. З чим найчастіше стикаються цивільні — міни, боєприпаси чи уламки? І що з цього становить найбільшу загрозу?— Ситуація така: офіційної деталізованої статистики щодо того, з якими саме вибухонебезпечними предметами найчастіше стикаються люди, наразі немає. Є деокуповані території, є райони поблизу лінії фронту, де тривають бойові дії, а є території, які формально перебувають під контролем України, але також залишаються потенційно небезпечними. Тому сказати, яких саме боєприпасів сьогодні більше, було б некоректно.Умовно всі вибухонебезпечні предмети можна поділити на кілька основних категорій:Перша — це боєприпаси, які залишилися після переміщення військових підрозділів.Друга — це ті, що були застосовані, але не вибухнули. Таких, за оцінками, близько третини від загальної кількості. Йдеться про мінометні міни, артилерійські снаряди, боєприпаси реактивних систем залпового вогню.Те саме стосується і "шахедів": їх збивають, вони падають, але можуть залишатися готовими до вибуху. І такі випадки трапляються доволі часто.Наступна категорія — мінні поля. Це протипіхотні, протитанкові та інші типи мін. У зоні бойових дій їх, як правило, не розміновують повністю — лише створюють проходи для військових або техніки. Усе інше залишається до моменту повного очищення території.Ще одна серйозна загроза — саморобні вибухові пристрої, які можуть встановлюватися з диверсійною метою. Вони можуть маскуватися під звичайні предмети. Наприклад, на дитячому майданчику раптом з’являється іграшка, якої там раніше не було — і вона вже може становити небезпеку.Саме тому важливо звертати увагу на будь-які підозрілі речі, особливо якщо вони з’явилися там, де їх не повинно бути. Загалом спектр боєприпасів, які застосовуються у цій війні, дуже широкий — від зразків часів Другої світової війни до сучасних розробок.Окрему загрозу становлять касетні боєприпаси та суббоєприпаси, які розповсюджуються дистанційно і можуть залишати після себе великі небезпечні території.Також використовуються сучасні міни, які реагують на рух людини. Наприклад, міна ПОМ-3 із сейсмічним датчиком — вона спрацьовує саме на крок людини в межах ураження приблизно 5-8 метрів. При цьому на техніку чи тварин вона може не реагувати.Тому говорити про якийсь один тип загрози неможливо — їх дуже багато, і всі вони залишаються небезпечними.Як змінилася тактика ворога: дистанційне мінування і нові загрози— За час повномасштабної війни Росія неодноразово змінювала тактику атак. Чи змінилися за цей період підходи до мінування? Чи з’явилися нові типи мін або способи їх застосування?— Як я вже зазначав, підходи до мінування загалом залишаються такими ж, як і на початку повномасштабної війни.У більшості випадків застосовується дистанційне мінування — з використанням гелікоптерів, авіації та реактивних систем залпового вогню. Тобто території заміновуються на відстані, без безпосереднього заходу на місцевість.Сучасні міни можуть мати функцію самоліквідації, але це залежить від конкретної моделі. Якщо такий механізм не передбачений або не спрацьовує, міна може залишатися активною дуже тривалий час. Фактично вона "чекає" на жертву. Після встановлення вона переходить у бойовий стан і може залишатися небезпечною до моменту спрацювання.Наприклад, міна ПФМ-1 — у пластиковому корпусі з підривником. Після розкидання з касети вона стає на бойовий взвод і може тривалий час залишатися активною. Такі міни добре захищені від впливу зовнішнього середовища: вода чи сонце практично не впливають на їхню роботу. Крім того, вони маскуються під місцевість — можуть бути зеленими, щоб зливатися з травою, або коричневими, щоб бути менш помітними серед листя чи ґрунту. Через це людина може їх просто не помітити.Подібних типів мін існує багато, і для їх виявлення та знищення фахівці застосовують різні методи.Якщо говорити про підходи противника, то вони суттєво не змінилися. Водночас через неможливість зайти на певні території активно використовуються саме дистанційні способи мінування.— Останнім часом з’являється все більше загроз, пов’язаних із використанням дронів. Зокрема, нещодавно з’явилася інформація, що російські війська можуть скидати вибухонебезпечні предмети з "шахедів". Наскільки це небезпечно для цивільних і як слід діяти в такій ситуації?— Як я вже зазначав, на першому місці має бути безпека. Люди повинні усвідомлювати: некоректне поводження з підозрілими предметами може становити серйозну загрозу.Особливо це стосується об’єктів, які на перший погляд не виглядають як боєприпаси. Наприклад, касетні суббоєприпаси можуть мати форму металевих циліндрів і зовні нагадувати запчастини від автомобіля, фрагменти техніки або навіть звичайні побутові предмети, зокрема консервні банки.Якщо людина не може чітко ідентифікувати предмет і зрозуміти, що це таке, — це вже сигнал небезпеки. У такому випадку торкатися його категорично не можна.Що стосується "шахедів", вони складаються з кількох частин: корпусу, двигуна, паливного бака та бойової частини, яка безпосередньо несе загрозу. Якщо збитий "шахед" лежить у полі чи посадці і не вибухнув, це не означає, що він безпечний. Навпаки — він залишається вкрай небезпечним. Те саме стосується інших дронів або будь-яких літальних апаратів, які впали. Вони можуть містити вибухові елементи і становити загрозу для життя.Такі предмети категорично заборонено чіпати. Працювати з ними можуть лише фахівці — працівники ДСНС або вибухотехнічних підрозділів Національної поліції, які оцінюють рівень небезпеки.Для цивільних це має бути чітке правило: "червоне світло" — не підходити, не чіпати, відійти на безпечну відстань і повідомити компетентні служби.Побачив підозрілий предмет: що можна і заборонено робити— То ж як має діяти людина, якщо побачила підозрілий предмет? Який чіткий алгоритм дій у такій ситуації? І яку найнебезпечнішу помилку найчастіше допускають люди?— Цей алгоритм уже чітко визначений і постійно озвучується фахівцями та службами, які займаються протимінною діяльністю.Перше правило — не підходити і не наближатися до підозрілого предмета.Друге — жодним чином на нього не впливати.Третє — повідомити відповідні служби.Зателефонувати можна за номерами 101 або 102. Також працює єдиний номер 112.Ці три правила потрібно виконувати саме в такій послідовності: не підходь, не чіпай, зателефонуй.Якщо людина помітила підозрілий предмет, потрібно одразу зупинитися. Не піддаватися паніці, але й не ігнорувати небезпеку. Важливо зафіксувати місце, де ви перебуваєте, оцінити ситуацію, подивитися під ноги і повільно відійти назад тим самим шляхом, яким рухалися. Це може бути будь-що: уламок від "шахеда", невибухнувший боєприпас або розтяжка.Вийшовши на безпечну територію — наприклад, на дорогу з твердим покриттям — потрібно відійти на відстань не менше 100 метрів і вже звідти телефонувати у відповідні служби.Важливо чітко повідомити, де саме був виявлений предмет, як він виглядає і що саме викликало підозру. Якщо немає можливості чекати на місці прибуття фахівців, потрібно позначити небезпечну зону підручними засобами. Наприклад, це можуть бути схрещені гілки, яскрава тканина або інші помітні маркери, які вкажуть на місце небезпеки.Також сьогодні можна передати геолокацію — це значно полегшує роботу фахівців.Що стосується саморобних вибухових пристроїв, ситуація ще складніша. Вони можуть бути оснащені радіокерованими датчиками і спрацьовувати від сигналів. Тому в таких випадках важливо відійти на безпечну відстань — не менше 100 метрів — і лише після цього користуватися мобільним телефоном.Без спеціальних технічних засобів оцінити, що це за предмет, неможливо. Саме тому працювати з такими об’єктами можуть лише фахівці — вибухотехніки, підрозділи поліції та ДСНС.Тому цей алгоритм має бути доведений до автоматизму. Як звичні щоденні дії — так само і тут. Золоте правило: не підходь, не чіпай, зателефонуй."Звичайні речі", які можуть вбити— Ви вже згадували про саморобні вибухові пристрої. Які з них найчастіше трапляються? І під які предмети ворог найчастіше маскує вибухівку?— Тут ситуація дійсно складна. Саморобний вибуховий пристрій — це заряд вибухової речовини, засіб підриву і механізм, який приводить його в дію. І цю конструкцію можна вмонтувати практично в будь-який побутовий предмет. Обмежень тут фактично немає.Були випадки, зокрема на Харківщині, коли підкидали ліхтарики китайського виробництва. Усередині було приблизно 20-30 грамів пластиду. Коли людина намагалася його увімкнути — відбувався вибух, унаслідок якого травмувало кисть. Такі випадки фіксувалися і висвітлювалися в ЗМІ.Чим більший предмет, тим більше вибухівки в нього можна закласти — і тим серйозніші наслідки.Для розуміння: у гранаті Ф-1 заряд вибухової речовини становить близько 60 грамів, але радіус розльоту уламків може сягати до 200 метрів. У гранати РГД-5 — близько 110 грамів, а зона ураження становить приблизно 30-40 метрів. Тобто навіть відносно невелика кількість вибухової речовини може призвести до тяжких наслідків.Такі пристрої можуть бути замасковані під будь-що: коробки, сумки, валізи, павербанки, мобільні телефони, ноутбуки чи навіть дитячі іграшки. Особливо це небезпечно у місцях скупчення людей — у парках, на дитячих майданчиках або в зонах відпочинку.Важливо розуміти: вибухівка може мати різні характеристики — за потужністю, чутливістю, способом спрацювання. Але для цивільної людини це не має значення, адже без спеціальних знань і технічних засобів визначити рівень небезпеки неможливо. Саме тому будь-який незрозумілий предмет потрібно розглядати як потенційно небезпечний.Окупанти не нехтують жодними способами маскування — використовують предмети, які можуть викликати інтерес у людини і спонукати її взяти їх у руки або використати. І саме в цьому головна небезпека."Дві стіни" не завжди рятують: що важливо знати під час обстрілів— Під час масованих атак люди часто нехтують правилами безпеки й не спускаються в укриття, покладаючись на правило "двох стін". У яких випадках воно справді може допомогти, а коли лише створює хибне відчуття безпеки?— У нашій практиці був показовий випадок. Ми спілкувалися з громадянином Туреччини, який приїжджав в Україну у відрядження. Коли зайшла мова про повітряні тривоги і те, як на них реагують українці, він був щиро здивований. У нього склалося враження, що наші люди просто безстрашні.Насправді ж ми просто звикли до цієї реальності: тривоги, прильоти, постійна загроза. Але саме ця "звичка" може бути небезпечною, адже притуплює відчуття ризику. І це може обернутися трагедією — як для самої людини, так і для її родини. Тому нехтувати сигналами тривоги не можна.Сьогодні люди часто орієнтуються на додаткову інформацію — зокрема з гаджетів: дивляться, що летить, куди летить. Але це лише орієнтир, а не гарантія безпеки.Якщо людина перебуває на вулиці — потрібно рухатися до найближчого укриття. Якщо в установі, на роботі чи в навчальному закладі — для цього передбачені спеціальні місця, і керівництво зазвичай контролює спуск людей в укриття.Найскладніша ситуація — коли людина вдома. Наприклад, на високому поверсі. Вночі, під час тривоги, люди часто не знають, що робити: вставати чи ні, бігти чи залишатися. При цьому важливо пам’ятати, що і "шахеди", і крилаті ракети можуть змінювати напрямок польоту.Якщо є можливість — потрібно обов’язково спускатися в укриття. Якщо ж часу немає і загроза вже поруч, тоді можна використати правило "двох стін".Його суть у тому, що між вами і джерелом вибуху має бути щонайменше дві стіни. Це може частково захистити від уламків або вибухової хвилі. Але важливо розуміти: це не гарантія безпеки.У разі прямого влучання жодні "дві стіни" не врятують. Сучасні боєприпаси можуть містити десятки кілограмів вибухівки, а також термобаричні заряди, які мають надзвичайно потужну дію.Тому головне правило залишається незмінним: якщо є можливість — потрібно йти в укриття. Якщо такої можливості немає — використовувати хоча б ті засоби захисту, які доступні, зокрема правило "двох стін".— Часто, особливо вночі, обстріли застають людей удома, і звичні місця можуть ставати небезпечними — зокрема кімнати з вікнами. А як щодо перебування під час атак у ліфті або на верхніх поверхах будинків — які тут основні ризики?— Загроза під час обстрілів однакова незалежно від поверху — чи це перший, чи середній, чи верхній. Вона нікуди не зникає. Хоча за статистикою прильотів часто уражаються саме верхні поверхи, це не означає, що інші рівні є безпечними.Що стосується ліфтів — користуватися ними під час тривоги небезпечно. Є ризик знеструмлення або пошкодження інфраструктури, і людина може просто застрягти. Тому в таких ситуаціях варто користуватися сходами. Спускатися ними швидше і безпечніше.Також важливо мати вдома так звану "тривожну валізу". У ній має бути мінімальний набір речей на перший час: вода, базові продукти, необхідні медикаменти, документи та найважливіші особисті речі. Під час масованих обстрілів це особливо актуально. Фактично йдеться про звичку до безпеки — дисципліну і готовність діяти правильно у критичній ситуації. І цю готовність потрібно формувати заздалегідь.— Росіяни застосовують різні типи озброєння. Як це впливає на ефективність укриття? Якщо правило "двох стін" не завжди працює, то що тоді дійсно може захистити, окрім спеціально обладнаних укриттів?— Якщо під час обстрілу немає можливості швидко дістатися до укриття — наприклад, метро чи підземного переходу — потрібно діяти одразу. Якщо є загроза вибуху поруч, необхідно лягти на землю. Бажано — у найнижче заглиблення, яке є поруч.Це важливо, тому що під час вибуху ударна хвиля та осколки розповсюджуються в усі боки — по принципу найменшого опору. Як вода або електричний струм.Якщо людина стоїть — вона потрапляє під дію ударної хвилі та уламків. Якщо лежить — значна частина цих факторів проходить над нею.Тому правильна дія — лягти на землю, прикрити голову руками, закрити очі та, за можливості, вуха. Це може не повністю убезпечити, але значно підвищує шанси вижити.Важливо також розуміти: обстріли не тривають безперервно. Вони мають певну тривалість — це можуть бути години, після чого атака припиняється. Тому головне завдання — пережити цей період і використати всі доступні способи захисту.Якщо є можливість — потрібно якнайшвидше переміститися в укриття: підвал, підземний перехід або станцію метро.Після завершення загрози можна виходити, але все одно залишатися обережними. Адже після обстрілів можуть залишатися нерозірвані боєприпаси, які становлять додаткову небезпеку.Якщо обстріл застав зненацька: як діяти— Якщо обстріл застав людину в транспорті — у заторі, в автівці чи громадському транспорті — чи залишається алгоритм дій таким самим? Як правильно діяти в такій ситуації?— Алгоритм дій у транспорті фактично той самий. Ми пам’ятаємо період, коли під час повітряної тривоги транспорт зупинявся, пасажири виходили й прямували до укриттів. Зараз рух транспорту в більшості випадків дозволений, але ситуацію все одно потрібно постійно контролювати.Люди орієнтуються на інформацію з офіційних джерел, Telegram-каналів, повідомлень про те, що і куди летить. Але це лише допоміжний фактор.Якщо є потенційна загроза, водій або самі пасажири можуть ініціювати зупинку транспорту. У такому випадку потрібно якнайшвидше залишити транспорт і перейти до найближчого укриття.Це вже питання особистої відповідальності — уважності до ситуації, самодисципліни і готовності реагувати на ризики як вдень, так і вночі.Помилки, які коштують життя під час атак— Але у стресових умовах люди часто можуть діяти просто інтуїтивно і не завжди правильно. Які найпоширеніші помилки роблять люди під час масованих обстрілів?— Це одна з типових помилок — нехтування загрозами. Більш дисципліновані люди шукають укриття під час тривоги. Інші — навпаки поводяться зухвало: мовляв, "мене це не торкнеться". Але на це дивляться діти, молодь — і копіюють таку поведінку. Саме тому дорослі мають бути прикладом.Психологічно суспільству зараз складно — кожен по-своєму реагує на війну і по-різному оцінює ризики. Але ми живемо разом, і відповідальність — теж спільна.Важливо пояснювати одне одному, як діяти правильно. Якщо підказати людині, що краще спуститися в укриття — хтось послухає одразу, хтось — згодом. Але ця взаємодія працює.Не можна залишати людей сам на сам із небезпекою. Позиція "це його справа" — небезпечна. Навпаки — варто допомогти, підказати, звернути увагу. Можливо, саме це змусить людину замислитися і прийняти правильне рішення.І з часом вона сама буде так само допомагати іншим. Турбота одне про одного — це теж елемент безпеки. Адже ми всі перебуваємо в однакових умовах. І саме взаємна підтримка допомагає зменшити ризики для кожного."Зі мною цього не станеться": чому люди ігнорують небезпеку— Робота вибухотехніка, вона часто пов'язана з історіями, які складно забути. Чи були у вашій практиці випадки, які особисто вас найбільше вразили? Коли люди, можливо, через необережність опинялися в небезпеці?— У своїй практиці мені доводилося неодноразово виїжджати на подібні виклики. Я працював заступником, а згодом керівником вибухотехнічної служби при Головному управлінні внутрішніх справ у Київській області.Ситуації були різні. Але для фахівця завжди є чіткий алгоритм дій — це інструкції і, передусім, заходи безпеки. Бо вибухівка не "дивиться", хто перед нею — вибухотехнік чи пересічна людина, дорослий чи дитина. Це зброя, і її призначення — знищувати. Саме тому людина має бути готовою — і психологічно, і з точки зору базових знань.Було багато випадків, коли люди виживали лише через те, що вибуховий пристрій не спрацював.Пам’ятаю ситуацію: чоловік підійшов до свого автомобіля і помітив, що від дверей тягнеться мотузка. Він заглянув під авто — і побачив саморобний вибуховий пристрій. У нього була можливість втрутитися, перевірити, що це таке. Але він зупинився, оцінив ризик і зателефонував до поліції. На місце виїхали фахівці, пристрій знешкодили — і людина залишилася живою.Та були й інші випадки — коли через необережність люди гинули.Раніше, ще до 2014 року, загрози були іншими. Часто це були експерименти — коли молодь намагалася щось зробити самостійно після прочитаного чи побаченого. І це нерідко закінчувалося тяжкими травмами або навіть смертю.Сьогодні ситуація інша — значно небезпечніша. Тому головне — бути максимально уважними до того, що відбувається навколо. Якщо є підозрілий предмет — це вже питання життя. І діяти потрібно чітко за інструкцією. Будь-яке порушення може призвести до трагедії.Як пояснити дітям про мінну небезпеку і не налякати— Ваша асоціація проводить заняття з мінної безпеки для дітей. Як правильно говорити з ними про ці ризики, щоб вони розуміли небезпеку, але не боялися?— Мені доволі часто доводиться проводити заняття з вибухобезпеки — як для школярів і студентів, так і для дорослих.Зокрема, ми працювали разом із громадською організацією Alpha Self-Defense у межах проєктів Міністерства молоді та спорту — так званих "активних парків", де готували молодь до дій у нестандартних ситуаціях.Пам’ятаю показовий випадок. Серед слухачів був лікар, який працював на передовій і надавав допомогу пораненим військовим. Він уважно слухав лекцію, а під час перерви підійшов і сказав:"Я бачу наслідки — мінно-вибухові травми, ампутації. Але я не розумів, як саме працює вибухівка".І додав, що після заняття йому стало зрозуміліше, чому виникають ті чи інші травми і які шанси мала людина уникнути їх.Але якщо говорити про дітей — це окрема, найбільш вразлива категорія. У них ще формується психіка, вони по-іншому сприймають інформацію. Тому дітям приблизно до 14 років матеріал потрібно подавати у формі гри.Є важливий нюанс: навіть навчальні боєприпаси з реальними корпусами дітям не демонструють. Це рекомендація міжнародних організацій, зокрема ООН. Чому? Бо дитина може перенести цей досвід у реальне життя: якщо на занятті "граната" була безпечною, вона може вирішити, що й знайдений предмет — теж.Саме тому використовують муляжі — наприклад, надруковані на 3D-принтері. Вони схожі за формою, але безпечні.Також застосовують презентації, комікси, візуальні матеріали — усе в ігровій формі. Але ключове, що має засвоїти дитина: це небезпечно, це може вибухнути і це може коштувати життя.Важливо, щоб під час таких занять були присутні вчителі або батьки — ті, кому дитина довіряє. Бо інформація краще засвоюється через знайомих дорослих. Ми завжди перевіряємо, як діти зрозуміли матеріал. Просимо пояснити своїми словами.Бо часто буває: хтось каже, що зрозумів, але не може повторити. І лише коли дитина пояснює іншим, стає зрозуміло, що знання справді засвоєні.Найпростіше правило — "не підходь, не чіпай, зателефонуй". Здавалося б, елементарно, але навіть це діти не завжди можуть відтворити одразу.Тому з ними потрібно працювати довго і системно. Це складно і потребує багато зусиль, але це критично важливо..

З початку 2026 року інженерні підрозділи Сил підтримки Збройних Сил України очистили 452,49 гектара територій від вибухонебезпечних предметів.Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Зазначається, що розчищено понад 382,86 гектарів землі сільськогосподарського призначення, ще близько 69,63 гектара лісових масивів.За 2025 рік сапери Сил підтримки ЗСУ очистили понад 66 тисяч гектара сільськогосподарських земель і майже 2,8 тисячі гектарів лісу, знешкодивши понад 960 тисяч вибухонебезпечних предметів."Під час виконання значної кількості робіт з розмінування використовується сучасна техніка надана міжнародними партнерами — зокрема машини розмінування Bozena 5, Scanjack, Hydrema та безекіпажні комплекси GCS-200, що дозволяють значно підвищити безпеку для військовослужбовців та швидкість виконання завдань", — йдеться у повідомленні.Зауважимо, за даними ООН Україна зараз є однією з найбільш замінованих країн світу, приблизно чверть її території — площа більша за Англію — забруднена вибухівкою. По всій державі вже розкидано понад один мільйон мін.Нагадаємо, що на початку березня Японія передала Україні пакет допомоги для розмінування. Автопарк українських рятувальників поповнився броньованими машинами та спецтранспортом від Японської агенції міжнародного співробітництва (JICA)..

Японія передала Україні пакет допомоги для розмінування. Автопарк українських рятувальників поповнився броньованими машинами та спецтранспортом від Японської агенції міжнародного співробітництва (JICA).Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Там додали, що окремою важливою частиною допомоги стало спеціалізоване захисне спорядження, розроблене з урахуванням жіночої анатомії.Важливою особливістю є те, що частина техніки виготовлена або зібрана безпосередньо в Україні. Це не лише пришвидшує логістику, а й підтримує вітчизняного виробника.. "Я радий, що ми надаємо захист, адаптований саме для жінок, адже Японія активно підтримує глобальну програму "Жінки, мир і безпека". Для мене честь передати обладнання, яке прискорить очищення українських земель", — наголосив надзвичайний і повноважний посол Японії в Україні Масаші Накаґоме.Під час церемонії передачі техніки представники уряду та ДСНС акцентували, що підтримка Японії має прямий вплив на відновлення країни."Це не просто техніка, це реальний внесок у збереження життів нашого особового складу. Як для керівника, для мене пріоритетом є створення максимально безпечних умов для кожного рятувальника та рятувальниці", — зазначив голова ДСНС Андрій Даник.Співпраця з Японською агенцією міжнародного співробітництва вже стала фундаментом для розвитку української протимінної діяльності."Ми щиро вдячні Уряду Японії та агентству JICA за довіру та послідовну підтримку України на шляху до безпечного майбутнього!" — підсумували надзвичайними.Нагадаємо, що офіційний Токіо заперечив інформацію про намір долучитися до міжнародного проєкту PURL, який передбачає фінансування закупівель американського оборонного обладнання для потреб ЗСУ. Генеральний секретар кабінету міністрів Японії Мінору Кіхару наголосив, що країна залишається на позиціях гуманітарної й економічної підтримки, зосереджуючись на відновленні українського суспільства..

Міністерство оборони України представило перше видання Технічного альманаху з протимінної діяльності "Машини, сенсори, підводні системи та захист персоналу". Такий довідник видається в Україні вперше.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України. Там наголосили, що видання має практичне галузеве спрямування та покликане стати інструментом підтримки операторів протимінної діяльності, експертів, органів державної влади. "Альманах підготовлено в межах діяльності Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки. Він розглядається як основа для формування регулярних галузевих оглядів, орієнтованих на реальні потреби операторів протимінної діяльності", — йдеться в повідомленні.Видання узагальнює практичний досвід гуманітарного розмінування в умовах повномасштабної війни та містить систематизований огляд сучасних технологій: спеціалізованих машин, сенсорних і підводних систем, засобів індивідуального захисту персоналу, а також підходів до контролю якості робіт і забезпечення екологічної безпеки. На відміну від суто аналітичних звітів, довідник орієнтований на практичне використання — від вибору оптимальних технічних рішень у конкретних польових умовах до оцінки впливу розмінування на ґрунти, водні ресурси та подальше відновлення земель.Окрему увагу приділено:інтегрованій системі класифікації засобів розмінування;ролі тренувально-випробувальної інфраструктури у впровадженні інноваційних рішень;поєднанню безпеки персоналу, ефективності робіт і захисту довкілля. "Довідник відкритий до подальшого розвитку, доповнення та має на меті стати практичним навігаційним інструментом у процесах розмінування територій України", — підсумували в Міноборони.Нагадаємо, що Продовольча та сільськогосподарська організація ООН і Катарський фонд розвитку підписали угоду на 10 мільйонів доларів для підтримки сільських громад, які постраждали від потенційного забруднення сільськогосподарських угідь мінами та вибухонебезпечними залишками війни в Україні..

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) і Катарський фонд розвитку (QFFD) підписали угоду на 10 мільйонів доларів для підтримки сільських громад, які постраждали від потенційного забруднення сільськогосподарських угідь мінами та вибухонебезпечними залишками війни в Україні.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Там зазначили, що програма спрямована на відновлення безпечного використання сільськогосподарських угідь, відродження засобів до існування та зміцнення стійкості фермерських громад у деяких найбільш постраждалих областях на Півдні та Сході України."Ініціатива також сприятиме формуванню масштабованої моделі, яка може бути основою для аналогічних зусиль з відновлення в інших кризових ситуаціях", — ідеться в повідомленні.Проект поєднує протимінну діяльність з відновленням сільського господарства. Для початку визначать пріоритети потреб на основі геопросторового аналізу, оцінки ґрунтів, рекультивації земель і відновлення сільськогосподарського виробництва, також контролюватимуть нетехнічне та технічне обстеження, а також операції з очищення."Для багатьох сільських сімей в Україні можливість безпечно повернутися на свою землю є першим кроком до відновлення засобів до існування. Це партнерство з Катарським фондом розвитку надає вкрай необхідну підтримку громадам, які щодня стикаються з наслідками забруднення наземними мінами та нерозірваними боєприпасами", — сказав заступник директора Управління з надзвичайних ситуацій та стійкості ФАО Максвелл Сібхенсана.Він анонсував допомогу фермерським громадам відновити безпечний доступ до своєї землі та відбудувати основи стійкої сільської економіки — це важливий внесок не лише у відновлення України, але й у ширшу регіональну та глобальну продовольчу безпеку."За допомогою цієї програми ми прагнемо відновити безпечний доступ до сільськогосподарських угідь і надати можливість тисячам сімей відновити обробіток, сприяючи продовольчій безпеці та економічному відновленню. Катарський фонд розвитку пишається тим, що співпрацює з ФАО в наданні практичних рішень, які сприяють розвитку стійких громад, здатних процвітати та будувати безпечніше майбутнє", — заявив генеральний директор QFFD Фахад Хамад Аль-Сулайті.Україна залишається однією з країн світу, що найбільше постраждали від мін, з площею до 138 500 квадратних кілометрів, уражених наземними мінами та вибухонебезпечними залишками війни. Ця площа еквівалентна розміру Греції — масштаб, який ілюструє масштаби проблеми для фермерів, чиї поля залишаються небезпечними або недоступними."Забруднення мінами продовжує обмежувати доступ до сільськогосподарських угідь, знижувати виробничі потужності та уповільнювати відновлення сільської економіки, що підкреслює необхідність сталої міжнародної підтримки для відновлення безпечного вирощування та захисту національного виробництва продуктів харчування, а також економічного відновлення", — підсумували аналітики.Нагадаємо, керівник програми протимінної діяльності ПРООН Пол Хеслоп заявляв у серпні, що Україна зараз є однією з найбільш замінованих країн світу, приблизно чверть її території — площа більша за Англію — забруднена вибухівкою. У всій державі вже розкидано понад один мільйон мін..

Міністерство оборони Росії заявило 14 листопада, що північнокорейські війська, які допомагали Москві відбити масштабне вторгнення українців у західну Курську область, тепер відіграють важливу роль у розмінуванні території.Про це повідомляє Reuters. Згідно з пактом про взаємну оборону між двома країнами, Північна Корея минулого року направила близько 14 тисяч солдатів для участі в бойових діях на боці Росії в Курській ділянці, і, за даними південнокорейських, українських та західних джерел, понад шість тисяч загинули.Українські війська прорвались через кордон у серпні 2024 року та місяцями утримували значні ділянки території. Російський диктатор Володимир Путін заявив у квітні, що Росія нарешті витіснила їх за допомогою північнокорейців. Значна роль Північної Кореї в операціях Росії з розмінування підкреслює бажання обох сторін продовжувати розвивати свої військові зв'язки, які, за словами лідера Північної Кореї Кім Чен Ин минулого місяця, будуть "просуватися без зупинки"."На відео, опублікованому міністерством оборони Росії, видно, як північнокорейським військовим демонструють різні типи мін та обладнання для виявлення мін, вони беруть участь у навчаннях та співають патріотичні пісні", — пише видання.Другий командир, "Лісник", сказав: "Вони на рівних з моїми саперами, виконують ті ж завдання, що й мої хлопці". Російське військове новинне видання "Красная звезда" повідомило, що російські та північнокорейські солдати мали справу з "раніше небаченою щільністю" протитанкових та протипіхотних мін, залишених українськими військами в Курську. За його словами, багато з цих пристроїв були виготовлені країнами НАТО.У Большесолдатському районі Курської області 37 з 64 населених пунктів досі залишаються забороненими для цивільного населення зонами через небезпеку від мін, йдеться у повідомленні. Згідно з повідомленням, сапери зазнавали обстрілів з боку української артилерії та безпілотників під час виконання своєї роботи, яке агентство Reuters не змогло незалежно перевірити.Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив журналістам, що Москва вдячна за "безкорисливу, героїчну допомогу"."Ми ніколи не забудемо цю допомогу. Ця робота триває. Вона небезпечна та складна, але наші корейські друзі справді допомагають нам, і ми дуже цінуємо це", — сказав він.Раніше повідомлялось, що двоє північнокорейських військовополонених, які воювали на боці Росії в Україні, звернулися з проханням передати їх Південній Кореї. Вони не хочуть повертатися в рідну країну.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що південнокорейський уряд проводить консультації з Україною щодо повернення на територію своєї держави північнокорейських солдатів, захоплених Україною. Це станеться у тому випадку, якщо вони попросять про дезертирство..

Після того, як американський президент Дональд Трамп скасував програми USAID, розроблення нових серій мультфільму "Пес Патрон" довелося зупинити. Таким чином незакінченими залишилися п’ять серій другого сезону серіалу.Про це розповіла сценаристка Олександра Рубан в інтерв'ю "Українським новинам"."Зараз грантові програми позакривалися, інші гранти дуже складно отримати. А з "Патроном" це доволі складно. Жоден Nickelodeon, Disney+ чи Netflix не придбає дитячий серіал, який в легкій і не ретравмувальній формі розповідає дітям про мінну небезпеку", — зазначила вона.За її словами Рубан, пес Патрон — це соціальний, а не комерційний проект, і всі серії виробляли винятково на грантові кошти за програмами USAID: зробили 10 серій першого сезону, спеціальну серію про "Клуб анонімних пухнастиків", і ще п’ять серій до другого сезону."А вже останні п’ять ми так і не доробили, тому що пан Трамп сказав про USAID так: "Керували грантовими програмами купка божевільних, і ми їх виженемо". І грантові програми скасували. Через це постраждав і інший наш мультсеріал", — додала сценаристка.Вона розповіла, що власники пса Патрона — це ДСНСники, які працюють у Чернігові, — чоловік і дружина Ірина і Михайло. У них є людина, яка допомагає вести Instagram. І ось вона запропонувала створити мультфільм, через який можна розказати діткам про небезпеку, допомогти запам’ятати телефон 101, про особливості роботи в ДСНС."Якби проект був комерційний, там вийшли би зовсім інші пригоди, і зовсім нічого би не розповідали про зброю. Ніхто за кордоном не хоче купляти дитячий проект, в якому показані уламки ракет і типи вибухових пристроїв", — вважає Олександра Рубан.Перша серія "Пса Патрона" на YouTube-каналі Patron the Dog зараз має 4,5 мільйона переглядів, друга серія — 3,5. У середньому кожну серію подивилися щонайменше два мільйони разів.Також за грант та ж авторська команда створила три серії серіалу "На краю світів" — це історія про татка з дітьми, який приїжджає до розташованого в дубі будинку, на краю вигаданого села в Запорізькій області. Його теж не вдалося завершити через закриття USAID."Пес Патрон" — це український повчальний дитячий анімаційний вебсеріал з 2023 року про відомого пса-розмінувальника Патрона. Він перемагає Бубухів, знешкоджуючи вибухонебезпечні предмети, рятує звіряток і товаришує з котом на ім'я Том.Над мультфільмом працювали режисерка Анастасія Фалілеєва та сценаристка Олександра Рубан.Нагадаємо, на початку липня медичний журнал The Lancet написав, що різке скорочення фінансування USAID може призвести до понад 14 мільйонів смертей до 2030 року. Адже воно відігравало вирішальну роль у світовій охороні здоров'я, насамперед у країнах із низьким і середнім рівнем доходу, зокрема, в Африці..

У понеділок, 1 вересня, зранку в Сумські області подружжя пенсіонерів підірвалося на ворожій міні. В цей момент вони їхали на мотоциклі з коляскою.Про це повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров."Уранці подружжя пенсіонерів на мотоциклі з коляскою підірвалося на ворожій міні", — констатував він у дописі у своєму Telegram-каналі.Чиновник уточнив, що це сталося це біля одного зі сіл Середино-Будської громади. Воно розташоване неподалік від кордону з Російською Федерацією."Ймовірно, цю ділянку дороги ворог дистанційно замінував із дрона", — припустив очільник військової адміністрації Сумщини.Він додав, що постраждалих — 75-річного чоловіка та 76-річну жінку — госпіталізували."За попередньою інформацією, стан — не важкий. Медики обстежують потерпілих і надають необхідну допомогу", — підсумував Оле Григоров.Раніше, 8 серпня, в селі Дослідному Чугуївського району Харківської області 49-річний чоловік отримав поранення обличчя через підрив міни ПФМ-1 "Пелюстка". Це сталося під час косіння трави, тоді пораненого госпіталізували з численними порізами та травмами.Нагадаємо, декілька днів тому керівник програми протимінної діяльності ПРООН в Україні Пол Хеслоп заявив, що Україна зараз є однією з найбільш замінованих країн світу, приблизно чверть її території — площа більша за Англію — забруднена вибухівкою. По всій державі вже розкидано понад один мільйон мін.

У п’ятницю, 8 серпня, в селі Дослідному Чугуївського району Харківської області 49-річний чоловік отримав поранення обличчя через підрив міни ПФМ-1 "Пелюстка". Це сталося під час косіння трави, пораненого госпіталізували.Про це повідомили в Головному управління ДСНС України у Харківській області. За попередньою інформацією, детонація боєприпаса сталася під час косіння трави."Постраждалого з травмами обличчя госпіталізовано до лікувального закладу", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники звернулися до громадян із проханням суворо дотримуватися заходів мінної безпеки."Не відвідуйте кладовища, ліси, лісосмуги, поля, пойми річок та інші відкриті простори, особливо ті, де точилися бої, або які перебували під ворожою окупацією. Ці території є сильно забруднені вибухонебезпечними предметами, боєприпасами, що не розірвалися, протипіхотними та протитанковими мінами", — наголосили в ДСНС.Що відомо про міну ПФМ-1 "Пелюстка"Це надзвичайно небезпечна протипіхотна міна натискної дії. Розрахована на ураження нижньої частини ноги. Може бути зеленого або оливкового кольору, що дуже ускладнює її виявлення."Для приведення її в дію вистачає докласти невелике зусилля — від декількох кілограмів", — пояснили рятувальники.Це вибухонебезпечний предмет, який не вилучається, а знищується саперами на місці виявлення. Саме тому необхідно бути максимально уважними й обережними та не нехтувати правилами безпеки.Надзвичайники застерігають:у разі виявлення підозрілих або невідомих предметів негайно повідомляти за телефонами 101 або 102;не наближатися до таких предметів, не торкатися їх і не намагатися переміщати;особливо важливо розповідати дітям про правила безпеки у разі виявлення небезпечних предметів."Дотримання правил безпеки може врятувати життя!" — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що 4 серпня на дитячому майданчику у Святошинському районі Києва виявили підозрілий предмет, який схожий на міну. Правоохоронці одразу прибули на місце виклику й обмежили доступ громадян до майданчика.