Росія організовує залучення зведеного загону інженерних військ Народної армії Лаосу до розмінування. Йдеться про території Курської області Російської Федерації.Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР)."На тлі значних бойових втрат і поступового виснаження ресурсів російське військово-політичне керівництво шукає можливості для продовження агресивної війни проти України", — йдеться в повідомленні.Розвідники додали, що, крім масового залучення найманців із країн Африки й Азії, а також підрозділів КНДР, Кремль опрацьовує можливість втягнення у війну так званих партнерів під виглядом реалізації гуманітарних проектів у прикордонних з Україною російських областях."Чергова країна, яку Росія намагається втягнути у війну, — Лаос", — констатували в Головному управлінні розвідки.Там деталізували, що Кремль організовує залучення зведеного загону інженерних військ Народної армії Лаосу до розмінування територій Курської області Росії."Враховуючи значну залежність від зовнішньої допомоги, керівництво Лаосу на початковому етапі висловлює готовність відправити до Росії до 50 "військовослужбовців-саперів" і сприяти розмінуванню Курщини", — з’ясували українські розвідники.Окрім того, Лаос надає безоплатну допомогу Росії шляхом проведення реабілітаційних заходів для поранених військовослужбовців, які брали участь у бойових діях проти України."Росія, прикриваючись гуманітарною риторикою, намагається легалізувати присутність іноземного військового контингенту на своїй території, фактично використовуючи його для забезпечення бойових дій проти України", — підсумували в ГУР.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в армії Російської Федерації спостерігалося масове дезертирство найманців з Непалу. Вони прибули, щоби воювати проти Збройних сил України.
У неділю, 29 червня, Україна заявила про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Це сигнал для всіх країн, які межують з Росією.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційно вечірнього відеозвернення."Сьогодні підписав указ, яким уводиться в дію рішення РНБО України щодо Оттавської конвенції — це конвенція про заборону протипіхотних мін. Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни", — зазначив він.За його словами, це відбувається не тільки зараз, у війні проти України. Це фірмовий почерк російських убивць — знищувати життя всіма методами, які в них є."Звісно, ми бачимо, як наші сусіди в Європі реагують на цю загрозу. Ми знаємо також і складнощі процедури виходу, коли це здійснюється в умовах війни. Робимо цей політичний крок і даємо таким чином сигнал усім нашим партнерам, на чому зосереджуватися", — акцентував український президент.Він додав, що це стосується всіх країн, які за периметром російських кордонів. Саме протипіхотні міни є інструментом, який дуже часто не має альтернативи для оборони.Президент України також зауважив, що наші інституції розпочали виконувати рішення РНБО України щодо синхронізації санкцій Європи та українських санкцій."Повністю синхронізовані 13 і 14 пакети санкцій ЄС — це тепер будуть на сто відсотків також санкції України. Сьогодні я затвердив це", — запевнив він.За його словами, так само на сто відсотків синхронізується пакет європейських санкцій щодо режиму в Ірані — там багато діячів, багато компаній, і не тільки те, що стосується військового виробництва та схем зовнішнього терору проти сусідів у регіоні, а й внутрішніх репресій в Ірані."Це один із найбільш жорстоких режимів у світі — не дивно, що Путін знайшов із ним спільну мову. Ми продовжимо всю цю роботу щодо синхронізації, і я очікую від усіх наших інституцій у державі швидкого руху. Зараз санкції повинні бути одним із ключових пріоритетів — санкції світу проти Росії", — наголосив Володимир Зеленський. Нагадаємо, в МЗС пояснили, що з 2005 року Україна дотримувалася положень Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська конвенція). Проте вторгнення Росії поставило Україну в нерівну ситуацію, оскільки росіяни не підписували цей документ.
З 2005 року Україна дотримувалася положень Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська конвенція). Проте вторгнення Росії поставило Україну в нерівну ситуацію, оскільки росіяни не підписували цей документ.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України. Там констатували, що з 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора."На час підписання та ратифікації нашою державою Оттавської конвенції такі обставини були відсутні, їх не передбачали", — йдеться в заяві.У МЗС додали, що таким чином Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону, згідно зі статтею 51 Статуту ООН."Україна не єдина, хто постав перед складним вибором між виконанням зобов’язань за Оттавською конвенцією й ефективністю захисту своєї Батьківщини від жорсткого агресора, який нехтує усіма міжнародно-правовими нормами", — зауважили у відомстві.Там уточнили, що збройна агресія Росії проти України вже змусила низку держав — Латвію, Литву, Естонію, Польщу та Фінляндію — переглянути свою позицію й ухвалити спільне політичне рішення щодо виходу з Оттавської конвенції."Міжнародна спільнота має усвідомлювати, що з моменту приєднання України та цих держав до Оттавської конвенції ситуація з регіональною безпекою суттєво погіршилася", — акцентували в МЗС України.Тож, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі — від окупації, а людей — від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією."Переконані, що цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави. В умовах, коли Росія здійснює геноцид з метою знищення України, ми змушені надавати безумовний пріоритет безпеці своїх громадян й обороні держави. Це стосується й участі нашої держави в міжнародно-правових документах і механізмах", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Нагадаємо, що раніше Україна вийшла із меморандуму про співробітництво в охороні державних кордонів з Білоруссю та Росією. Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський.
Відеоролик у межах рекламної кампанії українського меду, який зібрали з квітів на замінованих росіянами полях, отримав нагороду міжнародного фестивалю "Каннські леви". Його номінували в галузі креативності.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який наголосив, що проект "Мед мінних полів" (Minefield Honey) отримав золото конкурсу. "Перше в історії України золото на Cannes Lions 2025. Проект "Мед мінних полів", створений Saatchi&Saatchi Ukraine за підтримки Міністерства закордонних справ України й агропромислової компанії Kernel у кооперації з Dronarium Ukraine, вперше приніс Україні золоту нагороду Каннських левів, одного з найпрестижніших міжнародних фестивалів креативності", — зазначив Сибіга.Він додав, що "Мед мінних полів” має на меті привертати увагу до проблеми замінування в Україні та залучати додаткову допомогу міжнародних партнерів для розмінування."Український контекст завжди унікальний. Наша публічна дипломатія вкотре доводить, що вона може набувати абсолютно нових сенсів і форматів заради великої мети", — запевнив український міністр.Він констатував, що проект "Мед мінних полів", що став можливим завдяки підтримці Міністерства закордонних справ України на всіх етапах його реалізації, — один із тих прикладів, коли креативна сила стає рушієм важливої соціальної місії."Ця золота Каннська нагорода, найвища в міжнародній індустрії та перша для України, — вагоме визнання креативності українців. Дякую всій команді міністерства, причетній до успіху!" — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що в лютому цього року в Україні стартував запуск першого етапу електронного сервісу завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин. Він має назву "Є-Бджільництво".
У понеділок, 16 червня, в Ізюмському районі Харківської області на невідомому вибуховому пристрої підірвався автомобіль піротехніків Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). На щастя, загиблих унаслідок підриву немає.Про це повідомили в Центрі координації протимінної діяльності."На території Оскільської громади Ізюмського району Харківської області стався підрив на невідомому вибуховому пристрої", — йдеться в повідомленні.У Центрі координації протимінної діяльності уточнили, що це сталося сьогодні вдень у полі поблизу села Студенок — на невідомому вибуховому пристрої підірвався автомобіль піротехніків ДСНС."Унаслідок цього 32-річного співробітника ДСНС доставлено до шпиталю", — зазначили в повідомленні.Центр координації протимінної діяльності знову попередив про високий рівень мінної небезпеки в регіоні."Якщо ви помітили вибухонебезпечний або підозрілий предмет, звертайтеся за телефоном гарячої лінії 0800 33 10 40 або телефонуйте 101, 102 або 112", — наголосили в Центрі координації протимінної діяльності.До речі, в цьому ж регіоні наприкінці квітня під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu.Тоді в ДСНС акцентували, що розмінування лісових масивів наразі є одним із пріоритетних завдань на Харківщині, яка значно постраждала внаслідок бойових дій.Нагадаємо, що 9 червня в селі Мартове Харківської області 79-річний чоловік під час відпочинку на водосховищі підірвався на вибуховому пристрої. Пенсіонер живий, але йому відірвало частину ноги.
У середу, 11 червня, російські окупанти атакували рятувальників, які займалися розмінуванням сільгоспугідь на звільнених територіях Ізюмського району.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Зазначається, що ворог навів ударний безпілотник прямо в робочий орган машини розмінування MINEWOLF MV-370, коли сапери проводили її обслуговування та перевіряли роботу.Внаслідок удару один піротехнік загинув. Ще двоє його колег поранені. Медики борються за їхні життя."Ціна безпеки — надзвичайно висока. Щодня наші герої виходять на небезпечну роботу, щоб зробити українську землю чистою від смертельної спадщини війни. Болем відгукується кожна втрата в родині ДСНС", — йдеться у повідомленні. Нагадаємо, 28 квітня під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu.Також 9 червня у селі Мартове Харківської області 79-річний чоловік під час відпочинку на водосховищі підірвався на вибуховому пристрої. Пенсіонер живий, але йому відірвало частину ноги.
Міни, розтяжки, касетні боєприпаси — усе це не лише на фронті. На жаль, сьогодні чимало вибухівки залишається на дорогах, у полях, на городах, у покинутих будинках. А останнім часом з’являється інформація, що міни тепер скидають і "шахеди". Вибухотехніки — це ті фахівці, які першими приїжджають на місце вибуху або туди, де помітили небезпечний предмет.Чого не можна чіпати? Як поводитися, якщо побачив щось підозріле? Про все це ми поспілкувалися з Юрієм Приходьком — викладачем Національної академії внутрішніх справ (НАВС), віце-президентом Всеукраїнської асоціації вибухотехніків. Понад 20 років він пропрацював експертом у практичних підрозділах, а з 2012 року передає свої знання курсантам та студентам НАВС. І не лише їм — сьогодні його лекції часто слухають патрульні, поліцейські, вчителі, бійці територіальної оборони, школярі та звичайні цивільні.Фахівці, які першими прибувають на місце вибуху — від "прильотів" до підозрілих предметів— Для початку поясніть: вибухотехніки — це фахівці, які виїжджають на місця "прильотів" або туди, де щось вибухнуло?— Так. Вибухотехніки виїжджають на місця вибухів, "прильотів", коли потрібно встановити тип вибухової речовини, механізм спрацювання вибухового пристрою або ж у разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий чи вибухонебезпечний пристрій. Також вони залучаються до розмінування на звільнених від окупантів територіях.Першочергове завдання — ліквідувати загрозу вибуху та виявити можливі вторинні вибухонебезпечні предмети, які можуть детонувати за певних умов. Після того як вони обстежують місце події, до роботи долучаються інші спеціалісти: криміналісти, біологи, хіміки тощо.— Наскільки змінилася програма викладання вашого предмета з початку повномасштабного вторгнення? І кого ви навчаєте — лише курсантів і студентів, чи також уже чинних фахівців?— Ми навчаємо не лише студентів і курсантів. Регулярно проводимо курси підвищення кваліфікації для всіх категорій працівників: слідчих, оперативників, патрульних, поліцейських, експертів-криміналістів. Також проводимо заняття для цивільних осіб та офіцерів безпеки загальноосвітніх шкіл.Щодо програми — раніше ми здебільшого надавали інформацію про тактико-технічні характеристики вибухових боєприпасів. А зараз навчаємо також способам їх встановлення, детально розглядаємо суббоєприпаси (касетні елементи), міни-пастки тощо.Тоді ми менше зосереджувалися на суббоєприпасах, а сьогодні, мабуть, в Україні вже всі чули про ПФМ-1 — протипіхотну фугасну міну натискної дії радянського виробництва, відому в народі як "пелюстка" або "метелик". Нам і в голову не приходило, що таке застосовуватиметься на нашій території — що росіяни розкидатимуть ці міни на Харківщині, Сумщині, Дніпропетровщині, там, де ходять діти, де живуть цивільні... Так, ми знали, що ці боєприпаси існують, але не могли уявити, що вони будуть застосовані проти нас у такій кількості.Тому ми постійно оновлюємо навчальні програми та лекційні матеріали відповідно до актуальної ситуації. Ми підтримуємо постійний зв’язок із військовими, вибухотехніками, піротехніками, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції, а також із фахівцями Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Аналізуємо випадки порушення техніки безпеки, які призвели до травм або загибелі, і додаємо ці приклади до лекцій та практичних занять.Я відчуваю велику відповідальність перед аудиторією — тому маю передавати не лише технічні характеристики, а й алгоритми дій у небезпечних ситуаціях. Адже навіть незначна недомовленість або прогалина в знаннях може коштувати людині життя.— Сьогодні, на жаль, із міною може зіткнутися людина навіть далеко від фронту. Є повідомлення, що їх можуть розкидати навіть дрони. Розкажіть про це докладніше.— Деякі міни самоліквідовуються через певний час після встановлення — від 1 до 40 годин. Інші реагують на наближення людини: вони оснащені сейсмічними датчиками. Радіус ураження осколками — приблизно від восьми до 15 метрів.Протипіхотні міни також відрізняються за характером ураження. Наприклад, у ПМН-1 міститься 200 грамів вибухівки — цього достатньо, щоб убити людину. У ПМН-2 — 100 грамів, така міна може відірвати ногу до суглоба. Є й, умовно кажучи, "гуманніші" варіанти — наприклад, ПМН-4, з меншим зарядом і без осколкового ефекту, але з фугасною дією. Вона, наприклад, може відірвати лише стопу.Бували випадки, коли військових рятувало звичайне військове взуття — берці: людина залишалася неушкодженою після спрацювання міни.— Як діяти, якщо помітив міну, вже перебуваючи в зоні ураження?— Найголовніше — не чіпати. Потім потрібно дуже обережно віддалитися тим самим маршрутом, яким ви підійшли до небезпечного предмета. При цьому необхідно уважно дивитися під ноги, куди ступаєте: уникати дротів, розтяжок, незрозумілих предметів, нерівностей ґрунту, куп листя, сміття тощо. Бажано рухатися по місцях, які очевидно не зазнали впливу — доріжці, стежці.А після того як відійшли на безпечну відстань, потрібно повідомити ДСНС за номером "101" або поліцію — за номерами "102" чи "112".Процес очищення території України від мін може тривати десятки років— За попередніми оцінками Української асоціації гуманітарного розмінування, очищення територій, зокрема сільськогосподарських земель, може тривати приблизно п’ять років. А яка ваша думка?— Можемо звернутися до досвіду інших країн. Наприклад, у Косово розмінування триває вже понад 20 років — і досі не завершене. Після закінчення війни, коли військові підуть на ротацію або відпочинок, для поліції, саперів і піротехніків розпочнеться рутинна робота. Так, за деякими прогнозами, процес очищення територій може тривати десятки років.— Тобто, п’ять років — це такий прогнозований мінімум. Проте історія показує, що навіть через 70–80 років ми досі знаходимо вибухонебезпечні предмети, залишені ще з часів Другої світової війни — як це було, наприклад, під час ремонту стадіонів у Києві та Львові.— До речі, такі старі боєприпаси дуже небезпечні. Загалом термін зберігання вибухової зброї на складах — до 20 років. Після цього її потрібно знищити, тобто утилізувати. Згодом будь-яка техніка виходить із ладу. Вибухівка — це речовина, яка складається з кількох компонентів. З часом жири випаровуються, у речовині утворюються мікротріщини, між якими виступають солі, надзвичайно чутливі до зовнішніх чинників — удару, тертя, нагрівання. Саме тому, наприклад, старі гранати часів Другої світової могли вибухати навіть від легкого удару.— Цікаво, чи саме через це сталися вибухи на артилерійських складах в Україні, починаючи з 2000-х? На деяких, кажуть, зберігалася зброя ще з 1914 року.— Там ще були грубі порушення техніки безпеки. А в окремих випадках, ймовірно, не обійшлося і без диверсій.Уявіть: боєприпас виготовлений, скажімо, у 50–60-х роках. Утилізувати його треба було ще в 80–90-х, але цього не зробили. Я досліджував тему утилізації застарілої зброї — і можу сказати, що це надзвичайно витратний процес, практично такий самий за вартістю, як розробка нової. Це проблема не лише України.— То ось чому РФ періодично скидає бомби з літаків на власну територію? І в них це ще називається "сходження боєприпасів"?— Саме так. Термін зберігання цих боєприпасів давно вийшов. І трапляється, що вони не вибухають одразу: вистрілили — прилетіла болванка і лежить. Таких випадків під час цієї війни вже було чимало. І ніхто не знає, чи вона вибухне, і якщо так, то коли. Згідно з нашими інструкціями, застарілі боєприпаси класифікуються як особливо небезпечні — їх необхідно знищувати на місці виявлення. Зазвичай фахівці виїжджають, обстежують боєприпас, визначають його стан, тип, з’ясовують, чому він не спрацював. Якщо це можливо — вилучають детонатори. Після цього бойову частину транспортують на полігон і там підривають.Як правильно розповідати дітям про міни— Ви згадали, що також проводите уроки з мінної небезпеки для дітей. У чому особливість? Як говорити на цю тему з дітьми?— Найголовніше — донести просте правило: "Не підходь, не чіпай, зателефонуй "101". Крім того, згідно з рекомендаціями ЮНІСЕФ, заснованими на досвіді роботи в Афганістані, Сирії, Камбоджі, ми не даємо дітям жодних макетів чи відпрацьованих боєприпасів — навіть пластикових. Бо якщо дорослий бере в руки муляж і при цьому каже "це чіпати не можна", у дитини не формується чіткий причинно-наслідковий зв’язок. Вона бачить: дорослі ж торкаються — значить, і мені можна.Для молодших дітей ми використовуємо комікси, ілюстрації, мультфільми. Старшим підліткам уже можна показувати макети, але вони повинні чітко відрізнятися від справжніх — за кольором чи розміром. Інакше дитина може не розпізнати справжню небезпеку, якщо побачить боєприпас у реальному житті. Тобто якщо дитина потім десь натрапить на міну, і вона чимось відрізнятиметься від макета, який показували на занятті, вона зрозуміє, що це вже не іграшка, а справжня загроза.— Чи можна показувати дітям фотографії поранених?— Ні. Щоб показати наслідки, ми демонструємо зруйновану техніку — підірвані трактори, автомобілі. Це викликає емоційну реакцію, але не травмує. І водночас у пам’яті закарбовується: це небезпечно. Я розповідаю дітям про найбільш поширені типи боєприпасів — протипіхотні, протитанкові міни, суббоєприпаси — і пояснюю, як вони виглядають. У деяких випадках можу навести тактико-технічні характеристики — щоб пояснити, якою є небезпечна зона дії в разі їх спрацювання."Дві стіни" не врятують— Щодо прильотів. Скажіть, оті горезвісні дві стіни — наскільки вони можуть захистити?— Насправді — лише від уламків скла. Щодо конструкції будівель — це більше міф. При прямому влучанні жодні стіни не врятують. Тому головна порада — йти в укриття. Наприклад, в Ізраїлі при звуках сирени ніхто навіть не думає про те, щоб шукати "дві стіни". Там усі швидко спускаються в укриття. В усіх житлових і громадських будівлях у них є укріплені кімнати — мамади або мамаки. Нам до такого рівня ще далеко, проте страх ми вже втратили, і через це наражаємося на небезпеку.Якщо обстріл застав надворі — як це постійно трапляється в Харківській, Сумській, Херсонській областях — треба знайти заглиблення або будь-яку найнижчу точку на поверхні ґрунту. Якщо зовсім ніде сховатися — навіть бордюр може врятувати. Лягайте обличчям донизу, закривайте вуха руками — щоб не пошкодити барабанні перетинки. Фізика вибуху така, що уламки летять під кутом від 30 до 45 градусів. Тобто чим нижче ви перебуваєте відносно траєкторії польоту уламків, тим більше шансів, що вони пролетять повз.
У понеділок, 9 червня, у селі Мартове Харківської області 79-річний чоловік під час відпочинку на водосховищі підірвався на вибуховому пристрої. Пенсіонер живий, але йому відірвало частину ноги.Про це повідомляє прес-служба поліції Харківської області.Відомо, що сьогодні до Чугуївського районного управління поліції надійшло повідомлення про те, що в селі Мартове на невстановленому вибуховому пристрої підірвався чоловік.На місці надзвичайної події працівники поліції встановили, що 79-річний житель міста Харків відпочивав на Печенізькому водосховищі. Біля берега він наступив на невідомий вибуховий пристрій."Внаслідок вибуху постраждалий отримав вибухове поранення, травматичну ампутацію верхньої третини гомілки", — зазначили в поліції.Чоловіка доставили до лікарні для надання медичної допомоги. Наразі вирішується питання щодо внесення інформації про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.Варто зауважити, що поліція закликає громадян утриматись від відвідування лісів, полів, лісосмуг та місць, де велись бойові дії. Повідомити про небезпечну знахідку необхідно за номерами телефонів "101" або "102".Нагадаємо, 7 червня на Одещині у селищі Затока двоє людей, які відпочивали на пляжі, підірвалися на міні.Також раніше у Сумській області 13-річний підліток підірвався на вибухівці. Хлопець отримав важкі поранення, його госпіталізували до медичного закладу.
В Україні офіційно відкрили навчально-випробувальний комплекс із розвитку новітніх технологій у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки UTTC (Ukrainian Training and Testing Complex).Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України."Під час першого дня функціонування полігону на ньому представили продукцію вітчизняних підприємств, експозиції наукових установ і техно-індустріальних кластерів", — ідеться в повідомленні. "Навчально-випробувальний комплекс має траси та смуги перешкод для легких і важких механізованих засобів розмінування, майданчики для випробування безпілотних авіаційних і наземних роботизованих систем, металодетекторів, спеціального обладнання для розмінування, споруд цивільного захисту й обладнання для екологічного контролю", — додали в Міноборони.У відомстві додали, що саме тут акумулюватиметься досвід у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки.Також у комплексі розширять науково-дослідну діяльність і виробничі можливості для розроблення, випробування та впровадження новітніх інноваційних проектів."У відкритті полігону взяли участь фахівці з розмінування Сил безпеки й оборони України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, представники країн-партнерів, бізнесу, міжнародних організацій і операторів протимінної діяльності", — підсумували в Міністерстві оборони України.Цей комплекс назвали унікальним майданчиком як для практичного використання, так і для міжвідомчої та міжнародної співпраці."Тут відбуватимуться випробування вітчизняних та іноземних зразків у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки", — зазначив начальник головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки полковник Руслан Берегуля.Нагадаємо, що 28 квітня під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu. Про це повідомили в ДСНС.
Поблизу Ізюма Харківської області загинув волонтер гуманітарної організації з Австралії. Спершу він отримав поранення внаслідок вибуху вдосконаленого вибухового пристрою в будівлі.Про це повідомило видання Independent. Журналісти зазначили, що прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе підтвердив смерть громадянина своєї країни. Це сталося після повідомлень у ЗМІ про те, що працівник благодійної організації загинув внаслідок вибуху вдосконаленого вибухового пристрою в будівлі."Я можу підтвердити, що він не брав участі в конфлікті, він працював волонтером у гуманітарній організації", — сказав він.Австралійський прем’єр-міністр додав, що уряд надає підтримку родині чоловіка. Водночас він не надав жодних подробиць загибелі волонтера."З поваги до приватного життя родини та відповідно до наших зобов’язань наразі існує обмеження щодо того, що ми можемо говорити публічно", — пояснив він.Албанезе закликав австралійців утриматися від поїздок до України під час війни з Росією."Ситуація надзвичайно небезпечна, і ми продовжуємо наполегливо радити всім австралійцям уникати поїздок до України за жодних обставин", — зазначив прем'єр.За інформацією журналістів, які послалися на неназване військове джерело в Україні, австралійський волонтер, ім'я якого не називається, та його британський колега загинули минулого тижня поблизу Ізюма в Харківській області від поранень, отриманих під час вибуху вдосконаленого вибухового пристрою в будівлі.Медійники зауважили, що австралієць працював на американську організацію Prevail Together. Вона надає підтримку українським урядовим установам у розмінуванні, а також медичній і гуманітарній допомозі."Ми все ще збираємо інформацію та співпрацюємо з військовими та поліцейськими посадовцями, щоби розкрити деталі", — заявили в організації.Нагадаємо, ще 2023 року стало відомо, що під час бою на Сході України загинув новозеландський доброволець Кейн Те Тай. За декілька тижнів до загибелі іноземець урятував із російського полону українця Олексія Гордєєва.
У понеділок, 28 квітня, під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."На Харківщині відбулася детонація вибухонебезпечного предмета під робочим органом машини механізованого розмінування", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що під час проведення робіт із розмінування протипожежних розривів на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області сталася детонація вибухонебезпечного предмета під робочим органом машини механізованого розмінування Komatsu."На щастя, обійшлося без постраждалих", — наголосили українські рятувальники. У ДСНС додали, що розмінування лісових масивів наразі є одним із пріоритетних завдань на Харківщині, яка значно постраждала внаслідок бойових дій."Особлива увага приділяється очищенню територій, де розташовані протипожежні розриви, дороги та під'їзні шляхи. Це необхідно для забезпечення безпечного доступу пожежно-рятувальних підрозділів у разі виникнення лісових пожеж", — зауважили надзвичайники.Вони акцентували, що такі машини беруть на себе головну небезпеку та щодня рятують життя піротехніків."Техніку можна відремонтувати. А людське життя — неоціненне!" — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що 15 квітня зранку в Чернігівській області на вибуховому пристрої підірвався автомобіль із ремонту електричних мереж. У результаті інциденту двох працівників госпіталізували.
Від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україні змогли повернути до безпечного використання вже понад 35 тисяч квадратних кілометрів територій. Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль."Сьогодні, в Міжнародний день мінної безпеки, я хочу подякувати всім нашим розмінувальникам. Уряд визначив гуманітарне розмінування одним із ключових пріоритетів відновлення", — йдеться у повідомленні глави уряду.Шмигаль також запевнив, що влада на цьому не зупиняється і розширює спроможності, а саме:в роботі є 260 машинрозмінування;вже працює 87 операторів протимінної діяльності. Майже 5,5 тисяч хоробрих чоловіків і жінок працюють над тим, аби розмінувати наші землі від російського мінного сміття;велику увагу приділяється роботі із сільськогосподарськими землями."За кошти держави уже очищено понад 1000 гектарів агроземель. Це важливо для посівної, для врожаю, для українського експорту і нашої економіки. Посівна вже почалася в усіх областях, і майже один мільйон гектарів уже засіяно", — резюмував Денис Шмигаль.Нагадаємо, у жовтні прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що приблизно чверть території України потенційно забруднена мінами та боєприпасами. Це становить близько 140 тисяч квадратних кілометрів.Раніше повідомлялось, що на форумі Demine Ukraine представили нову машину механізованого розмінування МР.5100. Ця техніка була розроблена в Україні.
Французька компанія ELWAVE планує поставити в Україну свої електромагнітні сенсори Tetrapulse. Вони здатні виявляти на дні водойм міни й боєприпаси, що не розірвалися.Як повідомляє Naval News, цей проект реалізується у співпраці з французькими компаніями Exail і Geomines у межах програми підтримки України.Такі пристрої використовують технологію CEDAR (створює штучне електромагнітне поле), що дозволяє виявляти як металеві, так і неметалеві вибухонебезпечні об’єкти навіть, які закопані у морському дні. Саме це особливо важливо в умовах низької видимості, коли традиційні методи, такі як акустичні, магнітометричні та відеокамери є малоефективними.Зазначається, що ця технологія надає повністю комплексне рішення. Використання сенсорів допоможе виявити міни й боєприпаси, що забезпечить безпеку водних шляхів і гаваней. Зауважимо, що ELWAVE — це французька компанія, яка спеціалізується на електромагнітних датчиках, які використовуються у секторі оборони, енергетики та охорони навколишнього середовища.Технологічні рішення компанії надають можливість точно виявляти та характеризувати підводні об’єкти й загрози, починаючи від мін та нерозірваних боєприпасів і закінчуючи сміттям. Окрім цього, датчики забезпечують моніторинг електромагнітного поля для інфраструктури, такої як кабелі вітрових електростанцій.Нагадаємо, у лютому підрозділи Міноборони розмінували понад п'ять тисяч гектарів деокупованих територій, з яких 5 211,9 гектара — це землі сільськогосподарського призначення.
Австрія виділить Україні п'ять мільйонів євро на розмінування. Окрім цього, Відень надасть Києву два мільйони євро на доставлення зерна.Як повідомляє Die Presse, нова міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер 14 березня прибула з візитом до України.Посадовиця заявила, що її країна виділить п'ять мільйонів євро на допомогу в розмінуванні сільськогосподарських угідь і два мільйони євро на доставлення українського зерна до країн Близького Сходу, які його потребують.Одразу після прибуття до Києва очільниця МЗС разом із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою поклали квіти до стіни пам’яті загиблим українським військовим. Окрім цього, у програмі візиту Майнль-Райзінгер є зустріч з українським керівництвом, зокрема, з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.Видання зазначає, що у першій після призначення на посаду телефонній розмові з Сибігою очільниця австрійського МЗС підтвердила "повну відданість Австрії незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України".Нагадаємо, 13 березня до України з офіційним візитом прибула міністерка внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен. Вона провела зустріч з українським колегою Ігорем Клименком.
Потенційно замінованими в Україні наразі залишаються 139 тисяч квадратних кілометрів. Це величезна територія, розмінування якої може зайняти тривалий час.Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 11 березня. За його словами, 23% території країни є замінованою."Очистити Україну від мінного сміття якнайшвидше — це стратегічна ціль. Над цим працюють 84 сертифікованих оператори. Залучено 225 машин для розмінування, частина техніки вироблена в Україні. Будемо й надалі нарощувати цей потенціал", — зазначив він.Також держава вже компенсувала понад 529 мільйона гривень аграріям, які скористалися послугами приватних операторів для розмінування. Робота за цією програмою триває."Маємо майже 360 заявок від фермерів. У державному бюджеті на поточний рік передбачили для цього три мільярди гривень", — зазначив Шмигаль.Прем'єр подякував партнерам по коаліції розмінування: США, Швейцарії, ЄС, Японії, Норвегії, Німеччині, Канаді, Нідерландам, Швеції. Загалом у програмі бере участь близько півсотні країн."Спільними зусиллями повернемо землю в обробку, а людям гарантуємо безпеку", — додав посадовець.Нагадаємо, раніше голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрій Даник повідомляв, що Росія масово використовує заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни або міни зі сейсмічними датчиками. Найбільшу кількість дистанційних мінувань зафіксовано на території Харківської області.