# Руслан Кравченко

Кабінет міністрів 31 грудня призначив нового голову Державної податкової служби. Ним став екс-очільник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук."Кабінетом міністрів призначено Кравченка Руслана Андрійовича Головою Державної податкової служби України", — йдеться у повідомленні.До того ж уряд призначив колишнього голову Полтавської обласної військової адміністрації Філіпа Проніна головою Державної служби фінансового моніторингу України.Що відомо про Руслана КравченкаНародився Кравченко 14 березня 1990 року у місті Сєвєродонецьк Луганської області. З 1997 року по 2005 рік навчався у загальноосвітній середній школі № 8 свого рідного міста. У 2005 вступив на навчання до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Далі вступив на військово-юридичний факультет Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", де навчався з 2007 по 2012 рік та отримав диплом магістра про повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" та військове звання лейтенант юстиції.Вже 15 серпня 2012 року Руслана Кравченка було призначено на посаду слідчого Севастопольської прокуратури, де він брав участь у заходах із забезпечення дотримання законів у воєнній сфері Кримського регіону України. Вже за рік Кравченка підвищили до посади старшого слідчого, на якій він працював до окупації півострова у 2014 році.У 2014 році він отримав призначення на посаду старшого прокурора Рівненської, а згодом Львівської прокуратури з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері Західного регіону України. З 2015 по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України.З 2019 по 2020 рік обіймав посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України, а надалі був переведений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за виконанням судових рішень.З 2020 по 2021 рік Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сферах Офісу Генерального прокурора України.У 2021 році Руслан Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області, а з 31 березня 2022 року проводив фіксацію та розслідування воєнних злочинів російських окупантів у місті Буча. Надалі у квітні 2023 року згідно з указом Зеленського був призначений головою Київської обласної військової адміністрації.Втім, 28 грудня 2024 року уряд підтримав проект указу президента про відставку Кравченка з посади очільника Київської ОВА.Нагадаємо, 30 грудня президент Володимир Зеленський звільнив начальників Київської та Полтавської обласних військових адміністрацій Руслана Кравченка та Філіпа Проніна.

Уночі та зранку в середу, 25 грудня, російські окупанти обстріляли різні регіони України. Зокрема, на Київщині працювала протиповітряна оборона. Уламки збитих ворожих цілей виявлено у двох районах області.Про це повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко."Ворог продовжує атакувати Київщину безпілотниками навіть у Різдво. Повітряна тривога тривала всю ніч. В області працювали засоби протиповітряної оборони. Є збиті ворожі цілі", — зазначив він.За його словами, постраждалих серед населення немає, влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допущено."Унаслідок падіння уламків збитих ворожих цілей у двох районах пошкоджено 12 вантажних автомобілів, будівлю кафе та три приватні будинки", — додав начальник Київської обласної військової адміністрації.Він також констатував, що в будівлях вибиті вікна, двері, посічені фасади та пошкоджені покрівлі. Власникам осель нададуть усю необхідну допомогу у відновленні."Укотре звертаюся до кожного мешканця області – не ігноруйте сигнали повітряної тривоги. Перебувайте в укриттях доти, доки небезпека не мине", — наголосив Руслан Кравченко.Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти проводять чергову масовану терористичну атаку на енергетичну інфраструктуру України. Зокрема, за інформацією прес-служби ДТЕК, вони атакували теплоелектростанції. Внаслідок масованої атаки серйозно пошкоджено обладнання ТЕС.

У ніч на понеділок, 23 грудня, в Київській області уламки безпілотників пошкодили лінію електромережі, приватні будинки й автомобілі. На щастя, постраждалих немає.Про це повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко."Ворог не припиняє атаки за допомогою БпЛА на Київщину. В області працювали сили ППО. Є збиті ворожі цілі", — зазначив він.За його словами, постраждалих серед населення немає. Влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури теж не допущено."Унаслідок падіння уламків збитих ворожих цілей в одному з районів пошкоджено лінію електромереж. Електропостачання вже відновлено", — додав начальник Київської обласної військової адміністрації.Він також констатував, що в іншому районі пошкоджено чотири приватні будинки, гараж і три автомобілі. В будинках вибиті вікна, посічені двері та фасади, пошкоджені покрівлі."Оперативні групи продовжують роботу з фіксації та ліквідації наслідків ворожої атаки", — підсумував Руслан Кравченко.Нагадаємо, що, за інформацією начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, за минулу добу троє мирних мешканців Херсонської області загинули, ще один отримав поранення внаслідок російської агресії. Рашисти продовжують обстрілювати цей регіон із різних видів зброї.

У ніч на неділю, 1 грудня, в Київській області тривога тривала понад дев’ять годин. Окупанти атакували дронами, в регіоні є пошкодження, спалахнула пожежа. Про це повідомили начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко та Державна служба України з надзвичайних ситуацій. "Ворог не припиняє нічні атаки безпілотників на Київщину. Тривога тривала понад дев’ять годин", — зазначив Руслан Кравченко. За його словами, в області працювали засоби протиповітряної оборони, які знищили ворожі цілі. Очільник Київщини додав, що постраждалих серед населення немає. До того ж влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допущено. "Унаслідок падіння уламків збитих ворожих цілей у трьох районах пошкоджено три приватні будинки, квартиру, три автомобілі та гаражне приміщення. В будинках вибиті вікна та двері, пошкоджено фасади та дахи. Оперативні групи продовжують роботу з фіксації наслідків нічної атаки", — підсумував Руслан Кравченко. Своєю чергою, в ДСНС України повідомили, що ліквідували наслідки через падіння уламків ворожого БПЛА "Сьогодні зранку уламки ворожого безпілотника спричинили пожежу в приватному гаражі в області. Знищено другий поверх будівлі, пошкоджено перший та два автомобілі. Пожежу ліквідовано о 06:43. Жертв і постраждалих немає", — розповіли надзвичайники. Нагадаємо, що цієї ночі російські окупанти атакували Україну 78 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками невстановленого типу. Сили оборони збили 32 ворожі дрони.

У неділю, 24 листопада, російські окупанти атакували безпілотниками Київщину. Уламки збитих дронів пошкодили промислове підприємство. Про це повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко, який розповів про наслідки атаки БпЛА на Київщину "На Київщині внаслідок чергової атаки ворога пошкоджено промислове підприємство", — зазначив він. За його словами, внаслідок падіння уламків збитих ворожих цілей на обʼєкті сталася пожежа, яку рятувальники оперативно ліквідували. "Частково пошкоджена покрівля будівлі. Потерпілих немає", — підсумував Руслан Кравченко. Як відомо, сьогодні вдень у Києві оголошували повітряну тривогу. Її причиною стали ворожі безпілотники. Їх фіксували не лише на Київщині, але і в багатьох регіонах України, зокрема, в сусідніх областях. Нагадаємо, що сьогодні російські загарбники завдали удару також по Чернігівській області. Внаслідок ворожої атаки в області зафіксовані пошкодження, є поранені. За інформацією начальника Чернігівської обласної військової адміністрації В'ячеслава Чауса, пошкоджені господарські будівлі, поранено 28-річного чоловіка, його госпіталізували в одну із місцевих лікарень.

На сьогодні, за даними ЗМІ, є три кандидати по вакантну посаду генерального прокурора України. Зокрема, на крісло очільника ОГПУ претендують: голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра та очільник Одеської обласної державної адміністрації Олег Кіпер. У своїй статті "Генеральний прокурор України: вибір без вибору?" для видання "Факти" Володимир Добров розповів про переваги та недоліки кожного кандидата. Руслан Кравченко Руслан Кравченко. Фото: КОВА За словами експерта, головна перевага Кравченка -- досвід роботи у прокуратурі. До того ж його кандидатуру на посаду очільника ОГПУ активно підтримує чинний в.о. генерального прокурора Олексій Хоменко. Натомість сам Хоменко не має наміру залишатися у кріслі генпрокурора, а хоче повернутися на посаду першого заступника. "Молодий (34 роки), але амбітний Руслан Кравченко бачить себе на посаді Генерального прокурора, але навряд чи до кінця усвідомлює, що і як потрібно робити на цій сейсмічно активній вершині. Він як самурай української політики йде цим шляхом, не ставлячи перед собою жодної конкретної мети", -- наголосив Добров. Крім того, як зазначив автор, за каденції у КОВА Кравченко вже встиг втрапити у корупційний скандал. Так, у жовтні минулого року журналісти "Наших грошей" зʼясували, що Київська ОДА, яку очолює Кравченко, замовила за п'ять мільйонів гривень генератори для Чорнобильської АЕС. І все б нічого, але генератори були значно дорожчими від ринкової вартості. Також "Радіо Свобода" встановило, що Кравченко як кандидат на посаду голови Національного антикорупційного бюро України у декларації вказав отримання службового житла у грудні 2018 року, але вже наступного року швидко його приватизував і продав. Ірина Мудра Фото: Ірина Мудра / Facebook  Наступною кандидаткою на посаду генпрокурора є заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Її перевагою, на думку Доброва, є досвід роботи у Міністерстві юстиції та неконфліктність. "Що стосується Ірини Мудрої, то вона виходець із банківської сфери та продовжує підтримувати ділові та дружні стосунки із нинішнім головою Нацбанку Андрієм Пишним у якого працює її теперішній чоловік. У Національному банку подейкують, що колишні колеги "постійно на зв’язку", а призначенням на посаду у ОПУ Мудра може завдячувати саме Андрію Пишному", -- зазначив експерт. За його словами, Мудра має чималі статки, як для держслужбовиці. Зокрема, за даними видання "Інформатор", у її власності перебувають три квартири у Києві та одне паркомісце. Також у жінки є слабкість і до дорогих прикрас. Так, вона має наручний годинник Audemar Piguet, каблучку Graff з діамантом і браслет Cartier. До того ж Мудра та її цивільний чоловік за довіреністю користуються автівками родичів, серед яких: Lexus RX 200T 2017 року випуску та Suzuki Grand Vitara 2014 року випуску. Донька ж Мудрої їздить на Range Rover Sport 2022 року. Крім того, чоловік Мудрої Павло Поляруш теж має дві квартири (одна з них у недобудованому будинку) та паркомісце, дві земельні ділянки (загальною площею 2553 кв. м) та житловий будинок (53 кв. м) у селі Улашівка Київської області. Ще двома ділянками (1698 кв. м) у тому ж населеному пункті він користується без права власності. Варто зауважити, що у жовтні Поляруш відзначився гучним скандалом. Зокрема, бувши у нетверезому стані, він поконфліктував із білоруським добровольцем. Так, чиновник ледь не збив його на своїй автівці, а потім погрожував нагородною зброєю. Олег Кіпер Фото: Олег Кіпер / Facebook  Третім претендентом на крісло очільника ОГПУ є очільник Одеської обласної державної адміністрації Олег Кіпер.  "До плюсів Олега Олександровича, як кандидата на посаду Генерального прокурора, можна віднести його багаторічну роботу в прокуратурі та вміння виходити "сухим із води" навіть із найбільш зашкварних історій", -- зауважив Добров. Він нагадав, що у 2022 році Кіпер потрапив в скандал через відпустку за кордоном під час воєнного стану. Тоді Кіпер запевняв, що закон не порушував, а за кордон виїхав на підставі офіційного дозволу. "Після призначення на посаду керівника Одеської обласної державної адміністрації Олег Олександрович не сидів, склавши руки. Розслідувачі "Громадського" встановили, що глава Одеської ОВА фактично встановив "ручний контроль" за агроекспортом на Одещині, що приносить надприбутки учасникам схеми", -- додав Добров. Нагадаємо, 31 жовтня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив з посади генерального прокурора Андрія Костіна. Зауважимо, Костін написав заяву про звільнення ще 22 жовтня. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури. 28 жовтня президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті проект постанови про надання згоди на звільнення Андрія Костіна з посади генерального прокурора.