# Руслан Кравченко

У суботу ввечері, 19 липня, у Києві сталася резонансна дорожньо-транспортна пригода за участю працівника прокуратури. Він на тротуарі наїхав на жінку й одразу після цього зник з місця події. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив генеральний прокурор Олександр Кравченко. "У Голосіївському районі столиці сталася подія, яка обурює. Працівник прокуратури здійснив наїзд на пішохода на пішохідній зоні по вулиці Великій Васильківській. Водій автомобіля порушуючи всі норми закону і моралі, збив жінку і втік з місця події. Але наразі його затримано", — йдеться у повідомленні.За словами Кравченка, виявилось, що за кермом був Молочний Андрій Андрійович, головний спеціаліст відділу. Він державний службовець, не прокурор, але працівник органів прокуратури."Це шокує. Я ще раз наголошую: належність до органів прокуратури не індульгенція, це відповідальність. Беру цю справу під контроль. І, як генеральний прокурор, представлятиму інтереси потерпілої в суді", — наголосив посадовець. Кравченко заявив, що така поведінка ганьба для всієї системи та має бути жорстко покарана. "І я обіцяю, так і буде. Право і закон одні для всіх. Потерпілій надається вся необхідна медична допомога. Особисто прошу вибачення за цей ганебний вчинок працівника прокуратури", — додав Руслан Кравченко.Нагадаємо, у Тернопільській області депутат районної ради, перебуваючи за кермом у стані алкогольного сп'яніння, на смерть збив військового. Йому оголосили про підозру.

Прокурорів зі статусом інвалідності будуть скеровувати на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Станом на сьогодні налічується 348 таких посадовців.Таку заяву зробив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його словами, питання прокурорів зі статусом інвалідності викликало широкий суспільний резонанс і за дев'ять місяців не вирішено. "Наразі в органах прокуратури залишилось 484 прокурори з інвалідністю: 41 особа подала заяви на звільнення за власним бажанням. Я їх задовольнив", — зауважив він.Також Кравченко 15 липня ухвалив рішення, що всі прокурори з інвалідністю будуть скеровані на розгляд КДКП. Винятками є:інваліди дитинства;особи, що зазнали невідновних втрат для здоровʼя;особи, які мають онкологічні захворювання;інваліди війни. Таких в органах прокуратури 136 осіб. "Тож, на 348 прокурорів чекають рішення дисциплінарної комісії. Розумію, що серед них можуть бути особи, чий статус, в результаті перевірки, буде підтверджено", — наголосив посадовець.Водночас він пояснив, що встановлені "факти недоброчесності", не повинні ставити "хрест" на авторитеті всіх прокурорів, які продовжують сумлінно виконувати свою роботу. "Процес запущено. Чекаємо на рішення. І це буде рішення не за емоціями, а за законом", — наголосив Кравченко.Нагадаємо, 21 червня президент України Володимир Зеленський призначив Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Він став наймолодшим на цій посаді в історії нашої країни.

Екс-посадовцю Міноборони та колишнім керівникам оборонного підприємства повідомлено про підозру. Вони постачали непридатні ракетні установки та заподіяли шкоду у 90 мільйонів гривень.Про це у Telegram-каналі повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, Офіс генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у справі за фактом постачання Міністерству оборони України непридатних до використання протитанкових ракетних установок на суму понад 90 мільйонів гривень. "Власне, на цю ж суму і завдано шкоди державі. Підслідність кримінальних правопорушень у вказаному кримінальному провадженні визначено за слідчими Головного слідчого управління СБ України", — написав Кравченко. Він також зазначив, що у межах розслідування встановлено причетність до цього злочину колишнього очільника одного з департаментів Міноборони та двох екс-керівників оборонного підприємства."Слідчі ГСУ Служби безпеки України, за оперативного супроводу ДВКР СБ України зазначеним особам повідомили про підозру за ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України", — додав генпрокурор у своєму дописі.Нагадаємо, у червні впродовж тижня Державне бюро розслідувань викрило мільйонні зловживання посадовців у сферах оборони та держзакупівель. Порушники наживалися на закупівлі харчових продуктів, а також розробляли махінації з виплатами та преміями для бійців.

У понеділок, 23 червня, новий генеральний прокурор Руслан Кравченко розпочинає свою роботу на посаді. Однак традиційної церемонії представлення нового генпрокурора колективу президентом не буде.У своєму дописі у Telegram Кравченко пояснив, що рішення про скасування офіційного представлення він ухвалив спільно із Володимиром Зеленським, і на це є декілька причин."Старого, бюрократичного ритуалу представлення президентом України не буде, і це наше з ним спільне і зважене рішення.  По-перше, президент України сьогодні у відрядженні, вирішує дійсно важливі для нашої держави на міжнародному рівні питання, зокрема ті, що стосуються зміцнення нашого захисту — всіх українців, всієї держави. Це пріоритет, який не потребує пояснень. По-друге, ми не витрачаємо час на пусті формальності та відходимо від радянських звичок. Замість бюрократії — дії та рішення. Замість урочистостей — відповідальність.  Це ознака змін та системного підходу до роботи, який ми впроваджуємо з першого дня", — наголосив Кравченко.До того ж він озвучив свої завдання та пріоритети на новій посаді, серед них:зміцнення ролі прокуратури як головного координатора роботи правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та функціонування системи кримінальної юстиції загалом;забезпечення реальної довіри до органів прокуратури як зі сторони нашого суспільства, громадськості, так і від наших міжнародних партнерів;контроль за законністю використання бюджетних коштів, нульова толерантність до проявів корупції у будь-якій сфері;створення умов для подальшого впровадження дієвих гарантій захисту прав та законних інтересів бізнесу;забезпечення справедливості у кожному кримінальному провадженні і в першу чергу тих, що стосуються національної безпеки держави;особистий контроль за ефективністю здійснення кримінальних проваджень, що стосуються посягань на життя та здоровʼя дітей і неповнолітніх;невідворотність покарання для злочинців як в національних судах, так і на міжнародному рівні, і особливий акцент — щодо злочинів агресії та воєнних злочинів, а також  встановлення персональної відповідальності кожного воєнного злочинця.Що відомо про Руслана КравченкаНародився 14 березня 1990 року в Сіверськодонецьку Луганської області. З 1997 року по 2005 рік навчався у загальноосвітній середній школі №8 рідного міста. У 2005 вступив на навчання до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Далі вступив на військово-юридичний факультет Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", де навчався з 2007 по 2012 рік та отримав диплом магістра про повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" та військове звання лейтенант юстиції.Вже 15 серпня 2012 року Руслана Кравченка було призначено на посаду слідчого Севастопольської прокуратури, де він брав участь у заходах із забезпечення дотримання законів у воєнній сфері Кримського регіону України. Вже за рік Кравченка підвищили до посади старшого слідчого, на якій він працював до окупації півострова у 2014 році.У 2014 році він отримав призначення на посаду старшого прокурора Рівненської, а згодом Львівської прокуратури з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері Західного регіону України. З 2015 по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України.З 2019 по 2020 рік обіймав посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України, а надалі його перевели на посаду прокурора відділу процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за виконанням судових рішень.З 2020 по 2021 рік Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій і оборонній сферах Офісу генерального прокурора України.Далі, 2021 року, Руслан Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області, а з 31 березня 2022 року проводив фіксацію та розслідування воєнних злочинів російських окупантів у Бучі. У квітні 2023 року, згідно з указом Зеленського, його призначено головою Київської обласної військової адміністрації.Та 28 грудня 2024 року уряд підтримав проект указу президента про відставку Кравченка з посади очільника Київської ОВА. Вже 31 грудня 2024 року Кабінет міністрів призначив Руслана Кравченка новим головою Державної податкової служби. Нагадаємо, 21 червня президент України Володимир Зеленський призначив Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Він став наймолодшим на цій посаді в історії нашої країни.

У суботу, 21 червня, президент України Володимир Зеленський призначив Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Він став наймолодшим на цій посаді в історії нашої країни.Про це свідчить указ, опублікований на сайті президента України та датований 21 червня.Варто зазначити, що 16 червня президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання щодо призначення Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора.За законодавством, генпрокурором може бути людина віком від 35 років. Русланові Кравченку 35 років виповнилося в березні цього року. Тож він наймолодший генеральний прокурор в історії України.Що відомо про Руслана КравченкаНародився 14 березня 1990 року в Сіверськодонецьку Луганської області. З 1997 року по 2005 рік навчався у загальноосвітній середній школі №8 рідного міста. У 2005 вступив на навчання до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Далі вступив на військово-юридичний факультет Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", де навчався з 2007 по 2012 рік та отримав диплом магістра про повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" та військове звання лейтенант юстиції.Вже 15 серпня 2012 року Руслана Кравченка було призначено на посаду слідчого Севастопольської прокуратури, де він брав участь у заходах із забезпечення дотримання законів у воєнній сфері Кримського регіону України. Вже за рік Кравченка підвищили до посади старшого слідчого, на якій він працював до окупації півострова у 2014 році.У 2014 році він отримав призначення на посаду старшого прокурора Рівненської, а згодом Львівської прокуратури з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері Західного регіону України. З 2015 по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України.З 2019 по 2020 рік обіймав посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України, а надалі його перевели на посаду прокурора відділу процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за виконанням судових рішень.З 2020 по 2021 рік Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій і оборонній сферах Офісу генерального прокурора України.Далі, 2021 року, Руслан Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області, а з 31 березня 2022 року проводив фіксацію та розслідування воєнних злочинів російських окупантів у Бучі. У квітні 2023 року, згідно з указом Зеленського, його призначено головою Київської обласної військової адміністрації.Та 28 грудня 2024 року уряд підтримав проект указу президента про відставку Кравченка з посади очільника Київської ОВА. Вже 31 грудня 2024 року Кабінет міністрів призначив Руслана Кравченка новим головою Державної податкової служби. Відставка Андрія КостінаКолишній генеральний прокурор Андрій Костін написав заяву про звільнення 22 жовтня 2024 року. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури.Нагадаємо, що раніше президент Володимир Зеленський призначив нову очільницю місії України при Північноатлантичному альянсі. Нею стала Альона Гетьманчук.

У вівторок, 17 червня, Верховна Рада України офіційно призначила Руслана Кравченка генеральним прокурором. До цього він очолював Державну податкову службу.Як відомо, раніше президент Володимир Зеленський вніс до парламенту подання на призначення Руслана Кравченка на цю посаду. Варто зазначити, що згідно із законодавством, генпрокурором може бути людина віком від 35 років. Русланові Кравченку 35 років виповнилося в березні цього року. Відтак, він наймолодший генеральний прокурор в історії України. TrueUA зібрав усю інформацію про нового генпрокурора.Що відомо про Руслана КравченкаНародився Кравченко 14 березня 1990 року у місті Сіверськодонецьк Луганської області. З 1997 року по 2005 рік навчався у загальноосвітній середній школі №8 свого рідного міста. У 2005 вступив на навчання до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Далі вступив на військово-юридичний факультет Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", де навчався з 2007 по 2012 рік та отримав диплом магістра про повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" та військове звання лейтенант юстиції.Вже 15 серпня 2012 року Руслана Кравченка було призначено на посаду слідчого Севастопольської прокуратури, де він брав участь у заходах із забезпечення дотримання законів у воєнній сфері Кримського регіону України. Вже за рік Кравченка підвищили до посади старшого слідчого, на якій він працював до окупації півострова у 2014 році.У 2014 році він отримав призначення на посаду старшого прокурора Рівненської, а згодом Львівської прокуратури з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері Західного регіону України. З 2015 по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України.З 2019 по 2020 рік обіймав посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України, а надалі був переведений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за виконанням судових рішень.З 2020 по 2021 рік Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сферах Офісу генерального прокурора України.У 2021 році Руслан Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області, а з 31 березня 2022 року проводив фіксацію та розслідування воєнних злочинів російських окупантів у місті Буча. Надалі у квітні 2023 року, згідно з указом Зеленського, був призначений головою Київської обласної військової адміністрації.Втім, 28 грудня 2024 року уряд підтримав проект указу президента про відставку Кравченка з посади очільника Київської ОВА. Вже 31 грудня 2024 року Кабінет міністрів призначив Руслана Кравченка новим головою Державної податкової служби. Відставка Андрія КостінаКолишній генеральний прокурор Андрій Костін написав заяву про звільнення 22 жовтня 2024 року. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський призначив нову очільницю місії України при Північноатлантичному альянсі. Нею стала Альона Гетьманчук.

У вівторок, 17 червня, відбудеться засідання фракції "Слуга народу", в ході якого буде представлено кандидатуру генерального прокурора України. Ним стане екс-очільник Державної податкової служби Руслан Кравченко.Про це повідомив у Telegram-каналі лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Він зазанчив, що до парламенту уже надійшло подання президента Володимира Зеленського на призначення Руслана Кравченка на цю посаду. "Воно буде розглянуте на одному із найближчих засідань Верховної Ради", — йдеться у повідомленні Арахамії.Зауважимо, вже колишній генеральний прокурор Андрій Костін написав заяву про звільнення ще 22 жовтня 2024 року. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури.Раніше президент Володимир Зеленський призначив нову очільницю місії України при Північноатлантичному альянсі. Нею стала Альона Гетьманчук.Також 3 червня Зеленський звільнив Ігоря Скиб’юка з посади командувача Десантно-штурмових військ Збройних сил України. На його місце призначено Олега Апостола.Ще 8 квітня український уряд призначив Максима Кутергу тимчасовим виконувачем обов’язків директора Бюро економічної безпеки.

Кабінет міністрів 31 грудня призначив нового голову Державної податкової служби. Ним став екс-очільник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук."Кабінетом міністрів призначено Кравченка Руслана Андрійовича Головою Державної податкової служби України", — йдеться у повідомленні.До того ж уряд призначив колишнього голову Полтавської обласної військової адміністрації Філіпа Проніна головою Державної служби фінансового моніторингу України.Що відомо про Руслана КравченкаНародився Кравченко 14 березня 1990 року у місті Сєвєродонецьк Луганської області. З 1997 року по 2005 рік навчався у загальноосвітній середній школі № 8 свого рідного міста. У 2005 вступив на навчання до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Далі вступив на військово-юридичний факультет Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", де навчався з 2007 по 2012 рік та отримав диплом магістра про повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" та військове звання лейтенант юстиції.Вже 15 серпня 2012 року Руслана Кравченка було призначено на посаду слідчого Севастопольської прокуратури, де він брав участь у заходах із забезпечення дотримання законів у воєнній сфері Кримського регіону України. Вже за рік Кравченка підвищили до посади старшого слідчого, на якій він працював до окупації півострова у 2014 році.У 2014 році він отримав призначення на посаду старшого прокурора Рівненської, а згодом Львівської прокуратури з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері Західного регіону України. З 2015 по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України.З 2019 по 2020 рік обіймав посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України, а надалі був переведений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за виконанням судових рішень.З 2020 по 2021 рік Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сферах Офісу Генерального прокурора України.У 2021 році Руслан Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області, а з 31 березня 2022 року проводив фіксацію та розслідування воєнних злочинів російських окупантів у місті Буча. Надалі у квітні 2023 року згідно з указом Зеленського був призначений головою Київської обласної військової адміністрації.Втім, 28 грудня 2024 року уряд підтримав проект указу президента про відставку Кравченка з посади очільника Київської ОВА.Нагадаємо, 30 грудня президент Володимир Зеленський звільнив начальників Київської та Полтавської обласних військових адміністрацій Руслана Кравченка та Філіпа Проніна.

Уночі та зранку в середу, 25 грудня, російські окупанти обстріляли різні регіони України. Зокрема, на Київщині працювала протиповітряна оборона. Уламки збитих ворожих цілей виявлено у двох районах області.Про це повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко."Ворог продовжує атакувати Київщину безпілотниками навіть у Різдво. Повітряна тривога тривала всю ніч. В області працювали засоби протиповітряної оборони. Є збиті ворожі цілі", — зазначив він.За його словами, постраждалих серед населення немає, влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допущено."Унаслідок падіння уламків збитих ворожих цілей у двох районах пошкоджено 12 вантажних автомобілів, будівлю кафе та три приватні будинки", — додав начальник Київської обласної військової адміністрації.Він також констатував, що в будівлях вибиті вікна, двері, посічені фасади та пошкоджені покрівлі. Власникам осель нададуть усю необхідну допомогу у відновленні."Укотре звертаюся до кожного мешканця області – не ігноруйте сигнали повітряної тривоги. Перебувайте в укриттях доти, доки небезпека не мине", — наголосив Руслан Кравченко.Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти проводять чергову масовану терористичну атаку на енергетичну інфраструктуру України. Зокрема, за інформацією прес-служби ДТЕК, вони атакували теплоелектростанції. Внаслідок масованої атаки серйозно пошкоджено обладнання ТЕС.

У ніч на понеділок, 23 грудня, в Київській області уламки безпілотників пошкодили лінію електромережі, приватні будинки й автомобілі. На щастя, постраждалих немає.Про це повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко."Ворог не припиняє атаки за допомогою БпЛА на Київщину. В області працювали сили ППО. Є збиті ворожі цілі", — зазначив він.За його словами, постраждалих серед населення немає. Влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури теж не допущено."Унаслідок падіння уламків збитих ворожих цілей в одному з районів пошкоджено лінію електромереж. Електропостачання вже відновлено", — додав начальник Київської обласної військової адміністрації.Він також констатував, що в іншому районі пошкоджено чотири приватні будинки, гараж і три автомобілі. В будинках вибиті вікна, посічені двері та фасади, пошкоджені покрівлі."Оперативні групи продовжують роботу з фіксації та ліквідації наслідків ворожої атаки", — підсумував Руслан Кравченко.Нагадаємо, що, за інформацією начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, за минулу добу троє мирних мешканців Херсонської області загинули, ще один отримав поранення внаслідок російської агресії. Рашисти продовжують обстрілювати цей регіон із різних видів зброї.

У ніч на неділю, 1 грудня, в Київській області тривога тривала понад дев’ять годин. Окупанти атакували дронами, в регіоні є пошкодження, спалахнула пожежа. Про це повідомили начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко та Державна служба України з надзвичайних ситуацій. "Ворог не припиняє нічні атаки безпілотників на Київщину. Тривога тривала понад дев’ять годин", — зазначив Руслан Кравченко. За його словами, в області працювали засоби протиповітряної оборони, які знищили ворожі цілі. Очільник Київщини додав, що постраждалих серед населення немає. До того ж влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допущено. "Унаслідок падіння уламків збитих ворожих цілей у трьох районах пошкоджено три приватні будинки, квартиру, три автомобілі та гаражне приміщення. В будинках вибиті вікна та двері, пошкоджено фасади та дахи. Оперативні групи продовжують роботу з фіксації наслідків нічної атаки", — підсумував Руслан Кравченко. Своєю чергою, в ДСНС України повідомили, що ліквідували наслідки через падіння уламків ворожого БПЛА "Сьогодні зранку уламки ворожого безпілотника спричинили пожежу в приватному гаражі в області. Знищено другий поверх будівлі, пошкоджено перший та два автомобілі. Пожежу ліквідовано о 06:43. Жертв і постраждалих немає", — розповіли надзвичайники. Нагадаємо, що цієї ночі російські окупанти атакували Україну 78 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками невстановленого типу. Сили оборони збили 32 ворожі дрони.

У неділю, 24 листопада, російські окупанти атакували безпілотниками Київщину. Уламки збитих дронів пошкодили промислове підприємство. Про це повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко, який розповів про наслідки атаки БпЛА на Київщину "На Київщині внаслідок чергової атаки ворога пошкоджено промислове підприємство", — зазначив він. За його словами, внаслідок падіння уламків збитих ворожих цілей на обʼєкті сталася пожежа, яку рятувальники оперативно ліквідували. "Частково пошкоджена покрівля будівлі. Потерпілих немає", — підсумував Руслан Кравченко. Як відомо, сьогодні вдень у Києві оголошували повітряну тривогу. Її причиною стали ворожі безпілотники. Їх фіксували не лише на Київщині, але і в багатьох регіонах України, зокрема, в сусідніх областях. Нагадаємо, що сьогодні російські загарбники завдали удару також по Чернігівській області. Внаслідок ворожої атаки в області зафіксовані пошкодження, є поранені. За інформацією начальника Чернігівської обласної військової адміністрації В'ячеслава Чауса, пошкоджені господарські будівлі, поранено 28-річного чоловіка, його госпіталізували в одну із місцевих лікарень.

На сьогодні, за даними ЗМІ, є три кандидати по вакантну посаду генерального прокурора України. Зокрема, на крісло очільника ОГПУ претендують: голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра та очільник Одеської обласної державної адміністрації Олег Кіпер. У своїй статті "Генеральний прокурор України: вибір без вибору?" для видання "Факти" Володимир Добров розповів про переваги та недоліки кожного кандидата. Руслан Кравченко Руслан Кравченко. Фото: КОВА За словами експерта, головна перевага Кравченка -- досвід роботи у прокуратурі. До того ж його кандидатуру на посаду очільника ОГПУ активно підтримує чинний в.о. генерального прокурора Олексій Хоменко. Натомість сам Хоменко не має наміру залишатися у кріслі генпрокурора, а хоче повернутися на посаду першого заступника. "Молодий (34 роки), але амбітний Руслан Кравченко бачить себе на посаді Генерального прокурора, але навряд чи до кінця усвідомлює, що і як потрібно робити на цій сейсмічно активній вершині. Він як самурай української політики йде цим шляхом, не ставлячи перед собою жодної конкретної мети", -- наголосив Добров. Крім того, як зазначив автор, за каденції у КОВА Кравченко вже встиг втрапити у корупційний скандал. Так, у жовтні минулого року журналісти "Наших грошей" зʼясували, що Київська ОДА, яку очолює Кравченко, замовила за п'ять мільйонів гривень генератори для Чорнобильської АЕС. І все б нічого, але генератори були значно дорожчими від ринкової вартості. Також "Радіо Свобода" встановило, що Кравченко як кандидат на посаду голови Національного антикорупційного бюро України у декларації вказав отримання службового житла у грудні 2018 року, але вже наступного року швидко його приватизував і продав. Ірина Мудра Фото: Ірина Мудра / Facebook  Наступною кандидаткою на посаду генпрокурора є заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Її перевагою, на думку Доброва, є досвід роботи у Міністерстві юстиції та неконфліктність. "Що стосується Ірини Мудрої, то вона виходець із банківської сфери та продовжує підтримувати ділові та дружні стосунки із нинішнім головою Нацбанку Андрієм Пишним у якого працює її теперішній чоловік. У Національному банку подейкують, що колишні колеги "постійно на зв’язку", а призначенням на посаду у ОПУ Мудра може завдячувати саме Андрію Пишному", -- зазначив експерт. За його словами, Мудра має чималі статки, як для держслужбовиці. Зокрема, за даними видання "Інформатор", у її власності перебувають три квартири у Києві та одне паркомісце. Також у жінки є слабкість і до дорогих прикрас. Так, вона має наручний годинник Audemar Piguet, каблучку Graff з діамантом і браслет Cartier. До того ж Мудра та її цивільний чоловік за довіреністю користуються автівками родичів, серед яких: Lexus RX 200T 2017 року випуску та Suzuki Grand Vitara 2014 року випуску. Донька ж Мудрої їздить на Range Rover Sport 2022 року. Крім того, чоловік Мудрої Павло Поляруш теж має дві квартири (одна з них у недобудованому будинку) та паркомісце, дві земельні ділянки (загальною площею 2553 кв. м) та житловий будинок (53 кв. м) у селі Улашівка Київської області. Ще двома ділянками (1698 кв. м) у тому ж населеному пункті він користується без права власності. Варто зауважити, що у жовтні Поляруш відзначився гучним скандалом. Зокрема, бувши у нетверезому стані, він поконфліктував із білоруським добровольцем. Так, чиновник ледь не збив його на своїй автівці, а потім погрожував нагородною зброєю. Олег Кіпер Фото: Олег Кіпер / Facebook  Третім претендентом на крісло очільника ОГПУ є очільник Одеської обласної державної адміністрації Олег Кіпер.  "До плюсів Олега Олександровича, як кандидата на посаду Генерального прокурора, можна віднести його багаторічну роботу в прокуратурі та вміння виходити "сухим із води" навіть із найбільш зашкварних історій", -- зауважив Добров. Він нагадав, що у 2022 році Кіпер потрапив в скандал через відпустку за кордоном під час воєнного стану. Тоді Кіпер запевняв, що закон не порушував, а за кордон виїхав на підставі офіційного дозволу. "Після призначення на посаду керівника Одеської обласної державної адміністрації Олег Олександрович не сидів, склавши руки. Розслідувачі "Громадського" встановили, що глава Одеської ОВА фактично встановив "ручний контроль" за агроекспортом на Одещині, що приносить надприбутки учасникам схеми", -- додав Добров. Нагадаємо, 31 жовтня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив з посади генерального прокурора Андрія Костіна. Зауважимо, Костін написав заяву про звільнення ще 22 жовтня. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури. 28 жовтня президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті проект постанови про надання згоди на звільнення Андрія Костіна з посади генерального прокурора.