# школа

Уряд ухвалив рішення щодо організації навчального процесу під час тривалих повітряних тривог. Громади мають допомогти школам адаптувати навчання до безпекових умов, зокрема розглянути можливість використання додаткових облаштованих укриттів.Як повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, формат навчання кожен заклад освіти визначатиме самостійно. Під час ухвалення рішення враховуватимуть безпекову ситуацію, місткість укриття та умови його облаштування. Залежно від обставин уроки можуть проводити у класах, укриттях або поєднувати очне навчання з дистанційним."Батьки мають заздалегідь знати, як проходитиме навчання, мати можливість планувати свій день, тому розклади повинні бути гнучкими, а формати навчання — прогнозованими", — зазначив посадовець.Якщо укриття не дозволяє очно провести всі заняття, пріоритет надається предметам математичної, природничої, мовно-літературної, громадянської та історичної освітніх галузей. "Інші предмети за потреби можна вивчати дистанційно", — уточнив Корецький.Укриття шкіл, які працюють очно, повинні бути придатними для тривалого перебування дітей. Там мають бути:навчальні місця;освітлення;резервне живлення;Інтернет;належні санітарні умови.Корецький додав, що МОН щомісяця відстежуватиме виконання рішення."Безпека дітей і педагогів залишається безумовним пріоритетом. Під час повітряної тривоги перебування в укритті обов'язкове", — підсумував прем'єр-міністр.Нагадаємо, раніше у КМДА пояснювали, що через можливі тривалі відключення світла, перебої з водопостачанням та безпекові загрози київські школи можуть змінювати формат навчання.Читайте також: Батьків чекають сюрпризи: як змінюють правила навчання у школах.

Українським школам доведеться заздалегідь попереджати батьків про те, в якому форматі проходитимуть уроки. Нові правила мають спростити планування навчального процесу в умовах постійних повітряних тривог.Про це повідомив у своєму дописі на сторінці в Facebook міністр освіти і науки України Андрій Бутенко за підсумками зустрічі з освітянами Києва та керівниками шкільних асоціацій.Важливі зміни для батьків та педагогівЗа словами посадовця, в Україні навчальні заклади мусять затверджувати формат проведення занять як мінімум на сім днів наперед. Головна мета таких нововведень — надати змогу родинам і педагогічному складу завчасно розпоряджатися власним часом в умовах частих і тривалих тривог.Очільник МОН наголосив, що ситуації, коли батьки приводять дитину до навчального закладу й не володіють інформацією щодо проведення очних уроків, є абсолютно неприпустимими. Водночас керівництво шкіл зобов’язане зважати на спроможності конкретного закладу, зокрема на місткість та стан укриттів, а також на загальний стан інфраструктури.Захист дітей — ключовий орієнтирБутенко зазначив, що основним завданням під час організації освітнього процесу залишається гарантування безпеки учнів та вчителів. Перебування в укриттях під час оголошення небезпеки є суворо обов'язковим для всіх учасників навчального процесу.Міністр також висловив вдячність керівникам закладів освіти за конструктивний діалог і пропозиції щодо покращення умов навчання, зазначивши, що фахівці вже розпочинають практичну роботу над їх втіленням."Маємо забезпечити максимально можливу стабільність навчання навіть за нинішніх складних обставин", — підсумував очільник профільного відомства.Нагадаємо, у Києві підготували кілька сценаріїв організації навчального процесу для учнів залежно від безпекової ситуації в місті. Школи розглядають уроки в укриттях, другу зміну, а також змішане чи повністю дистанційне навчання..

У понеділок, 12 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Крок до євроінтеграції та основні зміниЗакон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України" (законопроєкт №16119 від 01.10.2026) відкриває шлях до активізації переговорного процесу щодо вступу в ЄС. Документ гарантує розширення можливостей для навчання мовами національних спільнот, які є офіційними мовами Євросоюзу, а також мовами корінних народів України. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою освітнього процесу.Зміни стосуються використання мов під час уроків та спілкування на території шкіл, оформлення освітніх документів, а також проведення підсумкового оцінювання. Учням із відповідних класів передбачається можливість за бажанням отримувати завдання національного мультипредметного тестування в перекладі (за винятком предметів мовно-літературного спрямування).Статуси навчальних закладівЗакон чітко визначає умови, за яких школи можуть здобути або зберегти статус закладу освіти національної меншини чи корінного народу. Для отримання нового статусу частка учнів, які навчаються мовою меншини (що є офіційною мовою ЄС), має становити понад 50%, а для збереження наявного статусу — не менше 20%.Окрім цього, керівники та заступники керівників таких закладів зобов'язані володіти як державною мовою, так і відповідною мовою національної спільноти. У разі ліквідації чи реорганізації комунальних шкіл місцева влада гарантуватиме учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Парламент ухвалив резолюційний документ, що регламентує використання мов національних спільнот Європейського Союзу та корінних народів у шкільній освіті. Впроваджені зміни покликані виконати євроінтеграційні вимоги та розблокувати переговорні кластери з Брюсселем.Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів.Крок до ЄС та розблокування переговорівВерховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України". За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів. Документ покликаний розблокувати одразу два ключові переговорні кластери для вступу України до Європейського Союзу.Закон гарантує розширення можливостей для навчання мовами корінних народів та нацменшин, мови яких є офіційними в ЄС. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою навчального процесу.Мовні норми в школах та складання НМТНові правила охоплюють оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та порядок збереження спеціальних статусів шкіл. Зокрема, у закладах, де є відповідні класи, дозволено використовувати мову нацменшини або корінного народу поряд із державною під час уроків та спілкування у приміщенні чи на території школи.Школярі, які здобувають або здобули освіту мовою корінного народу, зможуть за бажанням отримувати тестові завдання зовнішнього оцінювання в перекладі. Це правило не стосуватиметься лише предметів мовно-літературного спрямування. Водночас перелік дисциплін, що викладаються українською, заклади зможуть розширювати за заявами батьків щонайменше двох третин учнів класу.Нові критерії для отримання та втрати статусуДля отримання статусу закладу нацменшини необхідно, щоб понад 50% учнів навчалися мовою відповідної спільноти (що є офіційною мовою ЄС). Якщо в школі є хоча б один клас із навчанням мовою корінного народу — вона має право на статус закладу корінного народу.Школи, які вже володіють таким статусом, збережуть його за умови, що частка учнів становить не менше 20%. Якщо цей показник опуститься нижче 20%, втрата статусу відбуватиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.Вимоги до керівництва та захист прав учнівКерівники та їхні заступники в таких навчальних закладах зобов'язані володіти як державною мовою, так і мовою відповідної спільноти. Для приватних шкіл передбачено виняток: директори, які обіймали посади на момент набрання законом чинності, зможуть тимчасово не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою.У разі реорганізації чи ліквідації комунальної школи засновник зобов'язаний за заявою батьків забезпечити учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Через можливі тривалі відключення світла, перебої з водопостачанням та безпекові загрози київські школи можуть змінювати формат навчання.Департамент освіти і науки КМДА роз’яснив, за яких умов учні навчатимуться очно, коли їх переводитимуть на дистанційку та що батькам потрібно знати про організацію уроків під час надзвичайних ситуацій. Формат навчання залежатиме від безпекової ситуації та можливостей кожного закладу забезпечити належні умови для учнів і працівників.Що відбуватиметься в школах без електроенергіїЗа можливості школи використовуватимуть альтернативні джерела живлення та освітлення — генератори, інвертори й зарядні станції. Якщо освітлення буде недостатнім для виконання письмових завдань, учителі зможуть проводити уроки в усному форматі.Якщо ж заклад не матиме змоги забезпечити належні умови для перебування дітей, навчання тимчасово переведуть у дистанційний формат. Він триватиме до відновлення необхідних умов.Коли школи переходитимуть на дистанційне навчання через відсутність водиОчне навчання можливе лише за умови дотримання санітарних вимог. Якщо через перебої з водопостачанням школа не зможе забезпечити їх виконання, учні навчатимуться дистанційно.Повернення до очного формату залежатиме від покращення ситуації та можливості створити безпечні умови для дітей.Як організовуватимуть очне навчанняЗа сприятливої безпекової ситуації уроки проводитимуть у приміщеннях шкіл. У разі оголошення повітряної тривоги учні разом із педагогами переходитимуть до визначених укриттів.Крім того, у столиці продовжать використовувати механізм "освітньої міграції". Він передбачає організацію навчання у вільних приміщеннях інших закладів освіти, зокрема шкіл і дитячих садків, якщо там є необхідні умови.Як навчатимуться діти дистанційноДо дистанційного навчання долучатимуться як учні, які перебувають у Києві, так і діти, які тимчасово виїхали за межі столиці. За потреби школярі зможуть приєднуватися до онлайн-уроків зі спеціально облаштованих робочих місць у шкільних укриттях.Якщо через воєнні обставини вчитель не зможе безпечно дістатися до школи, він за погодженням з адміністрацією проводитиме онлайн-заняття з безпечного місця.У разі пошкодження будівлі, тривалого знеструмлення, відсутності водопостачання або виникнення іншої надзвичайної ситуації весь заклад може тимчасово перейти на дистанційний формат. Про відповідні зміни батьків повідомлятиме адміністрація школи через визначені канали комунікації.Що потрібно знати батькамЯкщо під час дистанційного уроку оголосять повітряну тривогу, заняття призупинять, щоб учитель та учні могли перейти в безпечне місце. Після цього онлайн-урок продовжать або розпочнуть наступне заняття за розкладом.Батькам радять регулярно перевіряти електронний щоденник і стежити за повідомленнями школи. Там публікуватимуть інформацію про формат навчання, зміни в розкладі та відвідування уроків. На початку кожного заняття вчитель перевірятиме присутність учнів. Якщо дитина не приєднається до онлайн-уроку, батьки отримають відповідне повідомлення.Формат навчання в київських школах може змінюватися залежно від безпекової ситуації, наслідків обстрілів, наявності електроенергії, води й тепла. Головна умова — можливість забезпечити безпеку дітей і працівників та продовжувати освітній процес у тих умовах, які є в конкретному закладі.Нагадаємо, днями київська влада зазначала, що інтенсивність обстрілів енергосистеми країни зростає. Тому киянам варто подбати про індивідуальні запаси. Це стосується випадків аварійних ситуацій.Читайте також: Світло вимикають поза графіком: у ДТЕК назвали причини.

У суботу, 10 жовтня, російський авіаційний удар обірвав життя двох дівчаток із Запоріжжя — першокласниці Єлизавети Сорочишиної та восьмикласниці Анни Мур-Зак.Про це повідомили в соціальних мережах Департаменту освіти та науки Запоріжжя та Запорізької гімназії №4.Як відомо, вчора російські окупанти завдали авіаудару по Запоріжжю. Цей обстріл обірвав життя двох учениць міста — першокласниці гімназії №63 Єлизавети Сорочишиної та восьмикласниці гімназії №4 Анни Мур-Зак:"Двоє дівчат, у яких попереду мало бути ціле життя… Мрії, плани, щасливі моменти та ще стільки всього, що вони мали пережити. Неможливо знайти слова та збагнути, чому дитинство має закінчуватися так, чому батьки змушені оплакувати своїх дітей, а шкільні класи назавжди втрачають тих, хто мав ще стільки всього попереду", — йдеться у повідомленні.Секретарка міської ради Регіна Харченко уточнила, що маленька Єлизавета прийшла до гості до дядька — саме туди влучив російська авіабомба. Наприкінці жовтня вона мала святкували свій сьомий день народження."Із глибоким сумом повідомляємо, що 10 жовтня 2026 року близько 05:00 внаслідок влучання ракети в багатоквартирний будинок загинула учениця 8-Б класу Запорізької гімназії №4 Анна Мур-Зак 2013 року народження. Це непоправна втрата для родини, шкільної спільноти та всіх, хто знав Анну. Щирі співчуття рідним і близьким дівчинки, її однокласникам, друзям і вчителям. Розділяємо ваш біль і скорботу", — зазначили в Запорізькій гімназії №4.Учора Росія завдала декілька ударів керованими авіабомбами по Запоріжжю. 20 людей загинули, серед них — три неповнолітні дівчинки. Ще 32 містян отримали поранення. У місті пошкоджені та зруйновані багатоповерхівки, приватні будинки та понівечені автомобілі.Нагадаємо, що внаслідок російського авіаційного обстрілу багатоповерхівки загинуло три покоління однієї сім'ї — бабуся, донька й онучка. Вони були переселенками з окупованої Федорівської громади Запоріжзької області..

У Польщі спалахнула хвиля паніки через загрозу так званої "Кривавої п'ятниці" після серії жорстоких нападів на навчальні заклади в Мазовецькому воєводстві. Через побоювання масового насильства влада гміни Вишкув вирішила закрити всі школи в п'ятницю.Про це пише Polsat News.Хвиля нападів на школиЗа даними видання, у Мазовецькому воєводстві воєвода Маріуш Франковський оголосив, що всі початкові школи в гміни Вишкув будуть закриті у п'ятницю, причому рішення стосується як державних, так і приватних закладів. Як зазначила курсантка Ілона Пусцян, рішення воєводи не є результатом чуток про "Криваву п'ятницю" — його прийняли ще до того, як тривожні повідомлення поширилися в інтернеті. Тим часом у середу в Остроленці 19-річний учень поранив ножем дев'ятьох людей, а в четвер у селі Лещидол-Новини 15-річний учень поранив ножем двірника, внаслідок чого жінка загинула, а троє людей отримали поранення. Міністр внутрішніх справ та адміністрації Марцін Кервінський повідомив, що служби безпеки запобігли ще одному нападу, заарештувавши 17-річного підлітка в Серпці.На тлі трагедій серед учнів та батьків зростає істерія, а в соцмережах поширюються чутки про "Криваву п'ятницю" та можливі 60 жертв. Учениця Нікола розповіла, що нападники нібито координували свої дії через закриті групи у Facebook і месенджерах."Ми не повинні дозволити інтернету стати місцем натхнення для трагедій, для пропаганди насильства та вбивств. Цьому має покласти край. Сьогодні ми знаємо, що необхідно вжити всіх заходів для обмеження трагедій у школах, які сталися останніми днями. Ми знаємо, що це насправді може врятувати чиєсь життя", — заявив міністр цифрових технологій Кшиштоф Гавковський.Поліція наголошує, що інформація з батьківських груп не підтвердилася криміналістично, але наразі тривають слідчі дії та обшуки для встановлення мотивів нападників. Прем'єр-міністр Дональд Туск також звернувся до влади після подій, підкреслюючи, що йдеться про життя молодих поляків.Нагадаємо, раніше в Польщі 31-річний українець напав з ножем на людей у монастирі. Загинула одна особа..

У польській початковій школі в селі Лещидул-Новіни 15-річний підліток із ножем напав на кількох людей. Унаслідок атаки постраждали троє осіб, одна з них перебуває у критичному стані.Про це повідомляє Polsat News із посиланням на поліцію Мазовецького воєводства. Інцидент стався вранці у четвер, 8 жовтня, у початковій школі імені Івана Павла II в Лещидулі-Новінах Мазовецького воєводства.Поліція отримала повідомлення про напад і прибула до навчального закладу. Правоохоронці затримали 15-річного підлітка, який раніше навчався у цій школі. За словами речниці поліції Мазовецького воєводства Катажини Кухарської, нападник поранив трьох людей, серед яких директор школи.Як повідомила Кухарська, після нападу директор навчального закладу зміг знешкодити підлітка. Після цього його затримали правоохоронці. Наразі поліція встановлює всі обставини інциденту.Polsat News з’ясував, що один із трьох постраждалих перебуває у критичному стані. Медики проводили реанімаційні заходи. Інформації про мотиви нападу та стан інших постраждалих наразі немає.Нагадаємо, раніше в Польщі 31-річний українець напав з ножем на людей у монастирі. Загинула одна особа.Також нещодавно у Києві чоловік напав на юнака у під'їзді одного із житлових комплексів. Зловмисника затримали..

Із 1 вересня 2027 року оновлений курс "Захист України" планують запровадити для учнів усіх шкіл України. Старшокласники також зможуть поглиблено вивчати окремі напрямки, серед яких керування дронами, інженерія та кібербезпека.Про це повідомляє Нова українська школа з посиланням на Міністерство освіти і науки України.Про подальший розвиток реформи говорили під час другого Всеукраїнського форуму "Захист України — 2026", який відбувся 23-27 вересня на Закарпатті за ініціативи Міністерства освіти і науки України. Упродовж п’яти днів старшокласники з різних регіонів та вчителі проходили практичні заняття, відпрацьовували навички й обмінювалися досвідом. Завершальним етапом форуму стали змагання між осередками, у яких взяли участь 19 команд.Фінал організували у форматі навчально-практичного квесту. Учасники виконували завдання з тактичної медицини, стрілецької підготовки, пілотування FPV-дронів класу Tiny Whoop, а також проходили смугу перешкод. Команди самостійно визначали послідовність завдань, розподіляли ролі та координували свої дії в умовах обмеженого часу. Так, школярі могли застосувати на практиці навички, отримані під час занять в осередках "Захисту України".Скільки осередків уже працюєНаразі в Україні діє 1 027 осередків "Захисту України". Це спеціально обладнані навчальні простори, де займаються учні одразу з кількох закладів освіти. За даними МОН, через такі осередки навчаються близько 80% старшокласників."Реформа "Захисту України" розпочалася понад два роки тому, щоб цей предмет став простором, де учні вчаться діяти, брати відповідальність і працювати в команді. Сьогодні в Україні вже працює понад тисяча осередків. Ці змагання дають змогу не лише перевірити себе, а й навчитися одне в одного та відчути масштаб цієї спільноти", — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.Скільки коштів спрямували на реформуВід початку реформи на створення та оснащення осередків "Захисту України" спрямували 2,1 мільярда гривень. Ще понад 100 мільйонів гривень витратили на професійний розвиток педагогів.Перші змагання між осередками провели у 2025 році. Надалі МОН планує розвивати цей формат і вже підготувало проєкт правил проведення змагань. Документ має встановити єдині вимоги до участі, оцінювання та нагородження школярів. Передбачено три етапи змагань, а сам проєкт уже пройшов громадське обговорення.Чого навчатимуть старшокласниківПісля поширення оновленого курсу на всі школи учні старших класів зможуть не лише опановувати базові навички, а й обирати окремі напрямки для поглибленого навчання. Серед них — керування безпілотниками, інженерія та кібербезпека. Курс "Захист України" має поєднати теоретичні знання з практичними навичками, необхідними для дій у різних ситуаціях.Додамо, у школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Читайте також: Меню, порції та смак: як батьки оцінюють харчування у школах.

Твори українського поета Тараса Шевченка потрапили до загальної навчальної програми в Литві. Цього року вивчення класика має рекомендований характер, але вже з наступного навчального року стане обов'язковим для одинадцятикласників.Про це повідомив литовський мовник LRT із посиланням на Міністерство освіти, науки та спорту Литви."Тарас Шевченко важливий не лише для українців, він автор епохи романтизму європейського рівня, його твори навіть у цю епоху дозволяють нам обговорювати універсальні теми свободи, ідентичності, людської гідності та культурної пам'яті", — зазначила міністерка освіти Литви Рамінта Поповєне.Вона також додала, що поет має з Вільнюсом історичний зв'язок, адже він прожив там декілька років, вивчав мистецтво та закохався в це місто, де й досі є декілька меморіальних дощок, що вшановують його пам'ять.Цього навчального року викладачі можуть рекомендувати твори Тараса Шевченка учням восьмих класів і третьокурсникам гімназій, які вивчають літературу в межах загального курсу.До списку пропонованих творів уже внесли вірш "Заповіт" і послання "І мертвим, живим і ненародженим землякам…".Школярі вивчатимуть їх поряд із доробком Теодораса Буйницького, Адамаса Міцкявічуса й Оскараса Мілашюса як літературу, що виражає ідентичність історичних народів Литви. Вчителі також мають право обирати й інші твори українського автора на власний розсуд.З вересня 2027 року твори Шевченка стануть обов'язковою складовою програми для гімназистів третього курсу, які обрали поглиблене вивчення предмета. Литовські вчителі самостійно обиратимуть конкретні вірші поета під час викладання теми романтизму.У Міністерстві освіти Литви зазначили, що цей крок допомагає зміцнити культурні зв'язки між Литвою та Україною."Важливо включити твір цього автора до загальної програми з литовської мови та літератури також для зміцнення культурних зв'язків між Литвою й Україною, враховуючи інтеграцію українських дітей, які навчаються в Литві, та створення спільної європейської ідентичності", — пояснили у відомстві.Нагадаємо, що в червні цього року на Кіпрі анонсували встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку. Його створили українські скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов..

У суботу, 3 жовтня, в Києві головну нагороду національної вчительської премії Global Teacher Prize Ukraine здобула вчителька англійської мови Ірпінського ліцею №2 Світлана Меркулова. Грошова винагорода переможниці — мільйон гривень.Про це повідомило "Суспільне". Також у новій номінації "Вчитель-захисник" переміг учитель історії, а нині командир роти безпілотних авіаційних комплексів Олександр Чучаєв.Це десятий сезон національної вчительської премії Global Teacher Prize Ukraine. Організатори оголосили ім'я Світлани Меркулової як переможниці премії 3 жовтня на церемонії в Києві."Я ще цього до кінця не усвідомлюю, бо вважаю, що кожен український вчитель заслуговує на цю перемогу. Але почуття зараз просто розривають", — сказала тріумфаторка.За її словами, англійська стала для учнів не просто предметом, а способом говорити про майбутнє. Навіть в укритті вони дебатують на важливі теми, планують подорожі та мріють. Саме в цьому Меркулова бачить головне у своїй роботі."Виходить так, що учні зазвичай відгукуються, коли закінчують школу, коли вони вільно спілкуються за кордоном, коли батьки телефонують і кажуть, що вони витягують англійську мову, коли вони вчаться в найкращих ввишах України", — розповіла вона.Серед її випускників — 200-бальники та призери обласних олімпіад. Також Меркулова навчає колег застосовувати інструменти емоційної підтримки дітей.Переможець нової номінації "Вчитель-захисник", яку організатори запровадили 2026 року, отримає 500 тисяч гривень. Ним став учитель історії Олександр Чучаєв, який нині командує ротою безпілотних авіаційних комплексів у 41-й окремій механізованій бригаді."Я доєднався до ЗСУ 25 лютого 2022 року, бо 24 лютого мене тричі посилали, казали, що немає місць", — розповів Олександр.До служби він працював директором однієї зі шкіл на Кіровоградщині та викладав там історію."У мене завжди були діти, які чогось прагнули: чи поїхати кудись, чи навчитися. Мої уроки наближені до молоді, до того, як вони сприймають світ. Одна з таких цікавих методик — викладання історії з коміксами. Тобто спочатку ми розбираємо тему, а потім діти роблять історії", — пояснив він.Цього року громадська спілка "Освіторія", яка організовує премію, отримала 1 169 анкет і 1 723 номінації від українців. Загалом за 10 років премія зібрала майже 30 тисяч анкет, номінацій та історій учителів. Компанія PwC в Україні виступила незалежним консультантом і перевіряла, чи прозоро та правильно визначали переможця.Нагадаємо, минулого тижня пресслужба Міністерства освіти та науки України інформувала, що школи можуть коригувати тривалість уроків і змінювати розклад. Проте це дозволяється лише під час тривалих повітряних тривог..

У школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Методичні рекомендації розробили Департамент освіти і науки Львівської ОДА спільно з Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та Львівським обласним учнівським парламентом. Їх презентували 2 жовтня під час брифінгу у Львівській ОДА.Нові рекомендації стосуються не лише смартфонів, а й планшетів, смартгодинників, навушників та інших персональних електронних пристроїв, здатних передавати цифрову інформацію на відстань. На їх основі кожна школа має розробити власні локальні правила.Що зміниться для учнівПід час уроків звукові сигнали та вібрація на гаджетах мають бути вимкнені. Сам пристрій рекомендують тримати у наплічнику, сумці, портфелі або пеналі.Користуватися смартфоном чи іншим гаджетом під час заняття можна буде з дозволу або за вказівкою вчителя та лише з навчальною метою. Наприклад, пристрої можна буде використовувати для роботи з електронними підручниками, інтерактивними тестами чи QR-кодами.Під час перерв школам рекомендують обмежувати використання гаджетів для ігор та соціальних мереж. Водночас конкретний порядок їх використання у цей час кожен заклад визначатиме самостійно.Повної заборони не будеЗа словами директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олега Паски, під час підготовки рекомендацій область свідомо не обрала підхід із повною забороною гаджетів."Наше головне переконання полягає в тому, що для того, щоби діти, вчителі й батьки дотримувалися цих рекомендацій, має бути шлях переконання", — зазначив Паска.Перед запровадженням правил їх мають обговорити учнівське та батьківське самоврядування, педагогічний колектив і педагогічна рада. Таким чином, остаточні правила можуть відрізнятися залежно від потреб конкретної школи.До розроблення рекомендацій також залучали представників учнівського самоврядування. Координаторка Львівського обласного учнівського парламенту Олена Білявська розповіла, що спочатку школярі виступали за більш жорсткі обмеження використання телефонів."У 2026 році неможливо проводити освітній процес без використання гаджетів", — наголосила вона, зазначивши, що правила мають встановлювати зрозумілі рамки, але не перешкоджати використанню цифрових технологій у навчанні.Телефон залишиться засобом зв’язку під час небезпекиОкремо рекомендації визначають порядок використання гаджетів в умовах воєнного стану. Мобільний телефон розглядають як важливий засіб безпеки та зв’язку між дитиною і батьками.У разі загрози життю чи здоров’ю, раптового погіршення самопочуття або іншої невідкладної ситуації учень зможе самостійно зв’язатися з батьками. Зателефонувати їм також зможуть педагог, черговий адміністратор, класний керівник або медичний працівник.Батькам водночас рекомендують не телефонувати дітям під час уроків без нагальної потреби.Причина обмежень — зокрема здоров’я дітейПід час брифінгу також говорили про вплив надмірного використання гаджетів на здоров’я школярів. За словами завідувачки відділу епідеміологічного нагляду Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Оксани Кунинець, фахівці спільно з департаментами освіти і науки та охорони здоров’я провели огляди учнів у понад 30 школах. Обстежили понад 900 дітей, і більш ніж у 30% із них виявили погіршення стану здоров’я.Вона зазначила, що тривале використання мобільних телефонів, зокрема соціальних мереж, може відволікати учнів від навчання та збільшувати навантаження на зір. Санітарний регламент при цьому не забороняє використання електронних пристроїв у навчальному процесі, але встановлює вимоги до роботи з ними залежно від віку дітей та передбачає перерви для зменшення навантаження на зір.До 20 жовтня школи мають затвердити власні правилаМетодичні рекомендації мають винести на обговорення органів учнівського та батьківського самоврядування. Після цього локальні правила розгляне педагогічна рада.Відповідні зміни до правил внутрішнього розпорядку заклади освіти мають внести до 20 жовтня. Після схвалення їх введуть у дію наказом керівника школи.Школи також мають провести інформаційно-роз’яснювальну роботу, оприлюднити правила на своїх сайтах і розмістити інформаційні матеріали у приміщеннях. Надалі їхню ефективність планують оцінювати, зокрема, за допомогою щорічного анонімного опитування учнів, батьків і педагогів.Нагадаємо, шахраї можуть підмінити номер знайомої людини та навіть використати штучний інтелект, щоб скопіювати її голос. Google додав в Android функцію Fake Call Detection, яка може попередити користувача, якщо дзвінок від контакту насправді надходить не з його смартфона.Читайте також:"Штрафи" за пропуски у школі: правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітейУряд збільшив фінансування на безкоштовні гарячі обіди для школярівУ МОН посилили вимоги до кандидатів на роботу в школах і садках.

Майже 90% батьків позитивно оцінюють умови у шкільних їдальнях. Понад 80% опитаних також задоволені розміром порцій, якістю та різноманітністю страв. Такі проміжні результати опитування щодо організації шкільного харчування представив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко. Результати оприлюднили під час саміту міських голів у межах засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України, присвяченого питанням шкільного харчування.Що показало опитування батьківСтаном на 25 вересня Державна служба якості освіти України проаналізувала 7 873 анкети батьків дітей, які навчаються очно. Найчастіше позитивні оцінки стосувалися умов у їдальнях — їх відзначили 89,9% опитаних. Розмір порцій та організацію прийому їжі позитивно оцінили по 86,8% батьків.Також батьки позитивно оцінюють:якість страв — 84,7%;різноманітність меню — 84,5%;смак страв — 83,6%;температуру страв — 79%.Водночас результати опитування показали, що частина батьків хотіла б бачити зміни в організації харчування дітей.Батьки хочуть більш різноманітного меню та кращого смакуЗа даними опитування, 40,3% батьків хотіли б, щоб меню у школах було більш різноманітним. Ще 36,1% вказали на необхідність покращення смаку страв. 23,4% опитаних хотіли б покращення якості їжі, а 19,8% звернули увагу на її температуру.Окреме питання — організація харчування дітей під час повітряних тривог. 18,7% батьків зазначили, що не знають, як саме організоване харчування їхньої дитини під час перебування в укритті."Для нас важливо спиратися на дані та зворотний зв’язок від родин, щоб розуміти, що вже працює добре, а де потрібні зміни", — зазначила заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко.За її словами, МОН спільно з ДСЯО, Держпродспоживслужбою та громадами працює над реагуванням на проблеми, які виявляє опитування.Як школи вирішують проблеми з харчуваннямПитання організації харчування обговорили за участю представників понад 1500 громад. Серед тем — організація харчування у великих школах, де їдальні не можуть одночасно вмістити всіх учнів, збереження вже приготовлених порцій під час тривалих повітряних тривог та нестача працівників харчоблоків.Також учасники говорили про модернізацію шкільних кухонь та їдалень, її фінансування, звітність і проведення перевірок.Практичні приклади модернізації учасникам саміту показали у двох школах Черкас. У гімназії №9 імені О. М. Луценка харчоблок та обідню залу оновили за кошти міського бюджету. У школі №26 імені І. Ф. Момота модернізацію провели за кошти державної субвенції.В обох школах також облаштовують додаткові простори для харчування, щоб зменшити навантаження на їдальні.У МОН закликають повідомляти про проблемиАндрій Бутенко наголосив на необхідності забезпечити якісне та безпечне харчування у кожній школі, а також поширювати успішні практики між громадами.Опитування батьків щодо якості організації шкільного харчування триває. Його Державна служба якості освіти проводить на виконання доручення прем’єр-міністра.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що в українських школах перевірять, як організоване харчування для учнів 1-11 класів. Держпродспоживслужба разом із профільними міністерствами мала провести перевірки на місцях та виявити можливі проблеми.Читайте також: Що приготувати дитині до школи, щоб було смачно і корисно: ідеї для ланчбоксу.

У Франції тривають масштабні протести старшокласників, які вимагають збільшити фінансування освіти, замінювати відсутніх учителів та покращити умови навчання. Лише 30 вересня правоохоронці затримали 625 людей, а 83 поліцейських і жандармів отримали поранення.Про це повідомляє TV5Monde. Акції старшокласників, які розпочалися минулого тижня, охопили сотні навчальних закладів по всій країні. Протестувальники виступають, зокрема, за збільшення фінансування шкіл, своєчасну заміну відсутніх педагогів та належні умови для навчання.За даними французького МВС, 30 вересня у межах протестів затримали 625 людей. Водночас, за інформацією Міністерства освіти, від початку мобілізації постраждали 119 людей, серед яких 34 працівники освітньої сфери.Акції супроводжувалися сутичками та пошкодженням майна в окремих містах. На цьому тлі французька влада заявила про необхідність повернення учнів до занять.Хто приєднався до протестівУ четвер, 1 жовтня, рух поширився і на вищі навчальні заклади. За даними студентської профспілки, блокади відбулися приблизно у 30 університетських кампусах у Парижі, Страсбурзі, Марселі та інших містах. Доступ до частини закладів був перекритий. Водночас профспілка заявила, що в університетах можуть організовувати навчання дистанційно.Паралельно блокування продовжилися у ліцеях. Зокрема, в департаменті Рона станом на 08:30 місцева префектура нарахувала 27 навчальних закладів, де проходили протестні акції.Після інцидентів під час блокувань навчальних закладів Генеральна інспекція Національної поліції Франції розпочала три розслідування. Йдеться про випадки травмування школярів у Севрані, Сен-Уен-л'Омоні та Турі.В одному з випадків у Турі підліток отримав травму голови та був госпіталізований. За даними прокуратури, характер його ушкоджень може відповідати наслідкам застосування поліцейського боєприпасу LBD.Що пропонує владаМіністр національної освіти Франції Едуар Жефре оголосив про створення спеціальної "платформи для обговорень". На ній учні зможуть викласти свої вимоги та розповісти про проблеми, які їх турбують.Також міністр доручив керівникам навчальних закладів скликати засідання рад шкільного життя, а ректорам — впродовж 48 годин провести академічні ради за участю студентів. Керівництво шкіл має за потреби провести позачергові засідання адміністративних рад із представниками працівників, учнів та місцевої влади.Додамо, влітку відомий індійський громадський активіст Сонам Вангчук голодував, вимагаючи відставки міністра освіти Індії Дхармендри Прадхана через масштабний скандал із витоком екзаменаційних завдань..

У вівторок, 29 вересня, російські окупанти обстріляли керованими авіаційними бомбами школу в центрі Сум. Викладачі та діти вчасно евакуювалися в укриття.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."У Сумах зараз всі служби працюють на місці російського авіаудару. Чотири КАБи вдарили по центру міста, просто по будівлі школи, де тривало навчання", — зазначив він.Український президент подякував учителям і керівництву школи: діти та викладачі перебували на той момент в укритті, загалом 100 людей вчасно евакуювали.Він також констатував, що зафіксовано пошкодження у приватному секторі. Станом на зараз відомо, на жаль, про двох загиблих людей."Мої співчуття рідним і близьким. Шестеро людей поранені, серед них троє дітей", — додав Зеленський.. "Російські терористи та просто "кончені" виродки. Бити отак по дітях, по школах, по звичайних будинках", — не стримав емоцій президент України.На його переконання, Америка, Європа, всі партнери мають не забувати, що це божевілля Росія не зупинить без реального тиску."Розраховуємо, що кроки у відповідь на ці удари будуть і не обмежаться лише словами", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, сьогодні зранку в Ковпаківському районі Сум зафіксували влучання ворожого безпілотника типу "Молнія". Виконувач обовʼязків міського голови Артем Кобзар інформував, що внаслідок атаки пошкоджено багатоповерховий житловий будинок і автомобілі, вибито вікна. Постраждали двоє цивільних чоловіків. Вони отримали осколкові поранення.Нагадаємо, що минулої ночі війська країни-агресорки здійснили масовану атаку на Україну. Протиповітряна оборона ефективно відпрацювала по цілях, знешкодивши 109 ворожих засобів ураження..