# школа

Через рашистські удари знищено понад 1,1 мільйона українських шкільних підручників. Зараз відповідні служби намагаються максимально швидко надолужити втрати, щоби повноцінно розпочати навчальний процес.Про це заявив міністр освіти та науки України Андрій Бутенко, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Маємо, як держава, підтримати українські видавництва, чиї виробничі та логістичні потужності постраждали через російські обстріли", — зазначив він.За його словами, вже триває робота над механізмами підтримки, щоби вони могли відновити виробництво, а діти якомога швидше отримали необхідні підручники.За попередніми оцінками, через російські атаки знищено понад 1,1 мільйона шкільних підручників. Загалом цього року для українських школярів друкується 13,5 мільйона примірників."Тому зараз наше спільне завдання — максимально швидко надолужити втрати та зробити все можливе, щоби навчальний процес розпочався без збоїв", — акцентував міністр.Він подякував усім учасникам процесу за конструктивну роботу. Окрема подяка голові комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Сергію Бабаку за ініціативу та спільну роботу. Також висловив вдячність колегам із Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту, Інституту модернізації змісту освіти МОН, представникам українських видавництв, "Укрпошті" та "Новій пошті", які забезпечують логістику та доставлення підручників всією країною."Попереду багато роботи, але ми маємо діяти швидко та скоординовано. Для нас важливо не лише відновити втрачені наклади, а й забезпечити стабільне постачання підручників до кожної школи. Це питання безперервності освітнього процесу та нашої відповідальності перед українськими дітьми", — підсумував Андрій Бутенко.Нагадаємо, прем’єр-міністр України Сергій Корецький 6 серпня розповідав, що на засіданні уряду заслухали доповідь Міністерства освіти та науки України щодо стану підготовки до нового навчального року. До 1 вересня всі навчальні заклади мають бути повністю готові до нього..

В Україні оновили державні стандарти загальної середньої освіти. Зміни передбачають розширення автономії навчальних закладів а також підготовку до переходу на профільну середню освіту з 2027 року.Як повідомили на офіційному сайті Міністерства освіти  і науки України, Кабмін ухвалив зміни до постанов, якими затверджено державні стандарти загальної середньої освіти. Оновлення стосуються чотирьох стандартів, затверджених у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках.Метою змін є приведення нормативної бази у відповідність до чинного законодавства, розширення автономії закладів освіти та забезпечення поступового переходу до профільної середньої освіти, який розпочнеться з 2027 року.Учні завершуватимуть навчання за стандартом, за яким розпочалиІз 1 вересня 2027 року в Україні стартує впровадження профільної середньої освіти. Водночас учні, які почали навчання до впровадження Нової української школи, матимуть можливість завершити освітній шлях за Державним стандартом 2011 року.Це дозволить школярам продовжити навчання без зміни освітніх вимог і завершити школу за програмою, за якою вони розпочали навчання.Для дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях закріпили українознавчий компонентДо державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти внесли окремі базові навчальні плани для класів і груп з українознавчим компонентом. Таке рішення створює можливість для дітей, які перебувають за межами України або на тимчасово окупованих територіях, навчатися за програмами з українськими предметами."Такі програми допомагають дітям зберігати зв’язок з українською системою освіти та водночас уникати надмірного навантаження через одночасне навчання за двома повними програмами", — зауважили в МОН.У школах збільшать увагу до історії та громадянської освітиУ Державному стандарті базової середньої освіти збільшено кількість годин на вивчення історії та громадянської освіти у 7-9 класах. Загалом у межах цього освітнього циклу вивчання предметів громадянської та історичної освітньої галузі у базовому навчальному плані збільшиться на дві години.Оновлено підходи до інклюзивності та безбар’єрностіТермінологію Державного стандарту базової середньої освіти приведено у відповідність до сучасних норм у сфері інклюзивної освіти. Новий підхід передбачає відхід від акценту на медичних діагнозах і перехід до визначення функціональних труднощів учня та необхідного рівня підтримки під час навчання.Наприклад, замість формулювання "діти з порушенням слуху" використовуватиметься поняття "учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції". Також оновлено терміни щодо труднощів, пов’язаних із зором, опорно-руховим апаратом, мовленням, інтелектуальним розвитком та іншими потребами, які можуть потребувати додаткової підтримки.Для профільної освіти запровадять єдині навчальні підходиДержавний стандарт профільної середньої освіти передбачає спільні базові навчальні плани для академічних ліцеїв, закладів професійної освіти та закладів фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти.Для закладів спеціалізованої освіти передбачено окремий базовий навчальний план. Він надаватиме більше можливостей для поглибленого вивчення предметів, профільних курсів, факультативів, курсів за вибором та індивідуальних занять.МОН оновить типові освітні програмиЩоб заклади освіти могли організувати навчальний процес із урахуванням нових вимог, Міністерство освіти і науки України протягом серпня внесе відповідні уточнення до типових освітніх програм.Проєкт постанови раніше було винесено на громадське обговорення. Його оприлюднили 25 березня 2026 року на офіційному вебсайті МОН, а пропозиції та зауваження приймали до 9 квітня 2026 року.Варто зауважити, що 6 серпня на засіданні уряду заслухали доповідь Міністерства освіти та науки України щодо стану підготовки до нового навчального року. До 1 вересня всі навчальні заклади мають бути повністю готові до нього.Нагадаємо, що в Україні розпочалося оформлення державної допомоги "Пакунок школяра" для родин, чиї діти цього року вперше підуть до школи. Програма передбачає одноразову виплату у розмірі п'ять тисяч гривень, які можна використати на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття..

У Таїланді в п'ятницю, 7 серпня, сталася стрілянина в школі Дебсірін у районі Банг Круай провінції Нонтхабурі. За попередніми даними, внаслідок нападу загинули двоє людей, ще близько 20 отримали поранення.Про це повідомляє Khaosod. Після отримання повідомлення про стрілянину на місце оперативно прибули поліція, рятувальники та медики."Після інциденту місцева поліція разом із рятувальними бригадами та працівниками швидкої медичної допомоги одразу прибули на місце події, щоб взяти ситуацію під контроль та надати термінову допомогу людям у школі", — зазначили у виданні.За попередньою інформацією, загинули двоє вчителів. Кількість постраждалих оцінюють у 15-20 осіб, троє з них перебувають у критичному стані через вогнепальні поранення грудної клітки.Учнів, педагогів і персонал навчального закладу евакуювали. Територію школи оточили правоохоронці, які проводять огляд місця події та розшукують нападника. За попередніми даними слідства, стрілянину міг влаштувати неповнолітній.Додамо, 28 червня у фан-зоні чемпіонату світу з футболу в американському Сан-Хосе сталася стрілянина. На місці перегляду матчів мундіалю вбито людину, ще одна особа зазнала важких поранень..

У четвер, 6 серпня, на засіданні уряду заслухали доповідь Міністерства освіти та науки України щодо стану підготовки до нового навчального року. До 1 вересня всі навчальні заклади мають бути повністю готові до нього.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Пріоритет №1 — безпека учнів і педагогів: продовжуємо будівництво укриттів і забезпечення громад шкільними автобусами", — зазначив він.За його словами, попри російські атаки на друкарні та склади, учні всіх класів мають бути забезпечені підручниками в повному обсязі.Також український прем’єр-міністр акцентував, що з 1 вересня на 20% підвищується заробітна плата педагогів. Удвічі зростуть студентські стипендії. Понад три мільйони школярів отримуватимуть безоплатне харчування."Усі питання, які ще потребують доопрацювання, мають бути остаточно розв’язані до початку навчального року", — підсумував Сергій Корецький.Як відомо, 31 липня Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв і організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Це стосується, зокрема, освітян.Нагадаємо, що в Україні розпочалося оформлення державної допомоги "Пакунок школяра" для родин, чиї діти цього року вперше підуть до школи. Програма передбачає одноразову виплату у розмірі п'ять тисяч гривень, які можна використати на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття..

В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики у вівторок, 4 серпня, одностайно підтримав законопроєкт № 15412.Про це свідчить трансляція засідання цього комітету. Ініціаторами документа є 63 народні депутати з різних фракцій і груп на чолі з головою профільного комітету Микитою Потураєвим.Документ зареєстрували 15 липня. Його розробленням займалася робоча група, до якої увійшли депутати, представники виконавчої влади, уповноважена із захисту державної мови та профільні експерти."Головна мета ініціативи полягає в осучасненні правових механізмів захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою. Також проєкт покликаний усунути наявні прогалини в законодавстві й узгодити окремі норми з базовим мовним законом, з дня набуття чинності яким у липні минуло сім років", — зауважили автори ініціативи.Законопроєкт розширює перелік осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Ця вимога поширюватиметься на:народних депутатів України;керівників державних закладів культури та наукових установ;приватних виконавців;арбітражних аудиторів.Окремо закріплюється обов'язок членів виборчих комісій і комісій з референдуму використовувати українську мову під час здійснення своїх повноважень.У сфері трудових відносин документ гарантує захист права на використання української мови вже на етапі прийому на роботу. Також передбачені зміни для IT-сектору: розробники чи продавці комп'ютерних програм без українського користувацького інтерфейсу будуть зобов'язані попереджати про це споживачів до моменту здійснення покупки.Крім того, документ уточнює процедури розгляду скарг уповноваженою із захисту державної мови та передбачає посилення санкцій за порушення мовного законодавства.Значна частина нововведень стосується гуманітарної сфери. Документ доповнює базовий закон статтею про державну мову у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Працівники таких дитячих закладів будуть зобов'язані створювати винятково українськомовне середовище.У сфері позашкільної освіти повністю не допускається використання мови держави-агресорки. Приватним закладам загальної середньої освіти залишають право вільного вибору мови викладання, однак зі суворою забороною на використання російської мови.У культурній сфері закон офіційно заборонить публічне виконання, показ та демонстрацію творів, фонограм і музичних кліпів, виконаних мовою держави-агресорки.Проєкт вносить корективи до повноважень місцевих рад, зобов'язуючи їх створювати умови для розвитку, функціонування та популяризації української мови на своїх територіях. Місцеві державні адміністрації зі свого боку сприятимуть розвитку мов корінних народів і національних меншин. На міжнародній арені забезпечення розвитку та поширення української мови за кордоном стане одним з офіційних завдань української дипломатичної служби.Нові правила торкнуться і громадських об'єднань. Їм дозволять дублювати свою назву іноземними мовами або мовами національних спільнот поруч із державною, проте використання мови держави-агресорки заборонено.Нагадаємо, 30 червня стало відомо, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки..

Хмельницькі поліцейські встановили, що 58-річний директор навчального закладу та викладач, використовуючи свій авторитет, вчиняв розпусні дії щодо неповнолітніх і малолітніх учениць мовної школи. Чоловіка затримали, тривають слідчі дії.Про це повідомили в поліції Хмельниччини. Там зазначили, що серед потерпілих є як неповнолітні, так і дівчатка, яким на момент вчинення протиправних дій іще не виповнилося 14 років."Вони свідчать, що викладач створював умови, щоби залишатися з ними в навчальних класах наодинці. Потім зав’язував розмови сексуального характеру, ставив незручні питання, обговорював сексуальне життя", — розповіли правоохоронці.Вони уточнили, що з однією із потерпілих чоловік паралельно спілкувався і в соцмережах, надсилаючи їй голосові повідомлення з пропозиціями непристойного характеру."В іншому випадку, залишаючись наодинці, зловмисник торкався статевих органів учениці, таким чином задовольняючи свою сексуальну пристрасть", — акцентували в поліції.Розшукали та затримали його в одному зі сіл Хмельницької області. Слідчі поліції за процесуального керівництва прокуратури вже оголосили чоловікові підозру за частинами 1 і 2 статті 156 (розбещення неповнолітніх та малолітніх осіб) Кримінального кодексу України."Фігуранту загрожує до восьми років ув’язнення", — наголосили в поліції Хмельниччини."Якщо ви чи ваші діти стали жертвами протиправних дій підозрюваного, прохання звернутися до слідчого управління головного управління Нацполіції в Хмельницькій області (вулиця Зарічанська, 7) або на спецлінію "102", — підсумували хмельницькі поліцейські.Нагадаємо, що наприкінці липня цього року рясофорного ченця Харківської єпархії УПЦ (МП) віддали під суд через підозру у зґвалтуванні 14-річної хористки, шантаж, розбещення малолітньої та виготовлення дитячої порнографії..

В Україні розпочалося оформлення державної допомоги "Пакунок школяра" для родин, чиї діти цього року вперше підуть до школи. Програма передбачає одноразову виплату у розмірі п'ять тисяч гривень, які можна використати на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття.Як повідомили у пресслужбі Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності, програму, ініційовану президентом України Володимиром Зеленським, реалізують уже другий рік поспіль. Її мета — підтримати сім'ї у період підготовки дітей до нового навчального року.Хто може отримати допомогуВиплата надається одному з батьків або законному представнику дитини, яка цього року зарахована до першого класу закладу загальної середньої освіти в Україні.Якщо сім'я тимчасово перебуває за кордоном, оформити допомогу можна після повернення в Україну. Для родин, які проживають на тимчасово окупованих територіях, виплата стане доступною після повернення на підконтрольну Україні територію.Як оформити "Пакунок школяра"Подати заяву можна двома способами:через застосунок "Дія";особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду України.Як подати заяву через "Дію"Для цього необхідно:відкрити розділ "Сервіси" — "Допомога від держави" — "Пакунок школяра";обрати дитину, на яку оформлюється допомога;вибрати або відкрити "Дія.Картку";перевірити дані та підписати заяву "Дія.Підписом".Для оформлення потрібно мати в застосунку ID-картку або закордонний паспорт, а також верифікований реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП).Як оформити допомогу через Пенсійний фондОдин із батьків або законний представник має звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду України із письмовою заявою. При собі необхідно мати документ, що посвідчує особу, РНОКПП (за наявності), а також документи, які підтверджують повноваження законного представника, якщо це необхідно.На що можна витратити коштиГроші можна використати виключно на товари, необхідні для підготовки дитини до школи — шкільне приладдя, одяг і взуття. З 2026 року кошти дозволено витрачати за 30 МСС-кодами, визначеними для цільових державних виплат сім'ям із дітьми.Програму реалізують Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України спільно з Міністерством цифрової трансформації, Міністерством освіти і науки, Пенсійним фондом України та іншими партнерами.Нагадаємо, нещодавно TrueUA писав, як оформити державну допомогу, якщо батько не платить аліменти.Читайте також: Виплати на дітей через "Дія.Картку": що змінилося та як відкрити рахунок.

Повномасштабна війна продовжує впливати на рішення українських вступників. Майже половина абітурієнтів змінила вибір спеціальності або університету через безпекову ситуацію, а 44% планують навчатися за державний кошт.Про це свідчать результати опитування, проведеного платформою Education.ua серед понад 500 вступників.За даними дослідження, одним із головних факторів під час вибору університету залишається безпекова ситуація. Частина респондентів зазначила, що відмовляється від вступу до київських вишів через регулярні російські обстріли, можливі перебої з електро- та теплопостачанням. Крім того, багато вступників обирають заклади освіти ближче до дому, щоб залишатися поруч із родиною.Водночас питання вартості навчання також залишається одним із ключових. Попри запровадження системи державних грантів, 44% опитаних розраховують вступити на бюджет.Автори дослідження нагадують, що у 2026 році держава виділила 85 799 бюджетних місць — на 2 455 більше, ніж торік. До того ж результати вступної кампанії 2025 року показали, що рекомендації на бюджет отримали та підтвердили 43% вступників.Попри виклики воєнного часу, більшість абітурієнтів прагнуть самостійно обирати майбутню професію, поєднуючи власні інтереси з безпековими та фінансовими можливостями.Додамо, цьогорічна вступна кампанія вже увійшла в історію завдяки дивовижним досягненням українських абітурієнтів на тестуванні. Одинадцятикласник зі Львова Юрій Гащук вразив педагогів, зумівши вибороти омріяні 200 балів одночасно з чотирьох різних предметів.Читайте також: Омбудсман пропонує переглянути правила НМТ: що хочуть змінити.

У п’ятницю, 31 липня, в Херсоні російські війська завдали удару керованими авіаційними бомбами по навчальному закладу. За попередньою інформацією, постраждали п’ятеро людей — троє жінок і двоє чоловіків.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Унаслідок влучання будівля зазнала значних руйнувань. Під завалами опинилися люди та сталася пожежа", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що ударною хвилею й уламками пошкоджено шість багатоквартирних і п’ять приватних житлових будинків."На місці події рятувальники витягнули з-під завалів чоловіка та передали його медикам", — констатували в ДСНС.Під час ліквідації наслідків удару росіяни неодноразово намагалися атакувати рятувальників безпілотниками. Внаслідок цього неподалік сталася пожежа у приватному двоповерховому житловому будинку."Попри постійну загрозу повторних атак надзвичайники ліквідували всі осередки горіння", — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.. "Російські авіаудари по Херсону, на жаль, стали буденністю. Ворог цинічно знищує соціальну інфраструктуру", — зауважив, своєю чергою, начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.Він підтвердив, що сьогодні окупанти скинули декілька керованих авіабомб на середмістя. Пошкоджено навчальні заклади та житлові будинки.Також посадовець поінформував про п'ятьох поранених і підсумував, що ця інформація уточнюється.Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти вкотре атакували Харків безпілотниками. Зафіксовано влучання в багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі, де пошкоджено дах..

У п'ятницю, 31 липня, Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв та організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, найбільшу частину фінансування — понад 860 мільйонів гривень — спрямують на модернізацію закладів професійної та фахової передвищої освіти. Кошти передбачені для реалізації понад 100 проєктів у різних регіонах України.Фінансування дозволить створити нові навчальні майстерні та лабораторії, оновити обладнання, підвищити енергоефективність закладів, покращити безпеку та забезпечити безбар'єрний доступ. Крім того, уряд завершив розподіл майже 700 мільйонів гривень субвенції для 130 майбутніх академічних ліцеїв у 22 областях України."Кошти спрямують на створення сучасних освітніх просторів: закупівлю навчального, комп'ютерного та мультимедійного обладнання, меблів і оснащення для лабораторій природничих дисциплін та STEM", — наголосив Корецький.До того ж, за словами очільника уряду, 83,6 мільйона гривень передбачено на підтримку громад в організації безоплатного гарячого харчування для учнів початкових класів у восьми прифронтових областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській. Усього у 2026 році на харчування школярів передбачено 14,4 мільярда гривень.Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Читайте також: Вступають частіше, ніж торік: в Україні зафіксували рекордну кількість абітурієнтів.

Медицина стала найпопулярнішим напрямом серед українських абітурієнтів у 2026 році. Найбільше майбутніх медиків планують вступати на стоматологію, тоді як до трійки найпопулярніших галузей також увійшли психологія та ІТ.Про це свідчать результати опитування понад 500 вступників, проведеного платформою Education.ua напередодні вступної кампанії.Водночас серед тих, хто планує пов'язати своє майбутнє з медициною, понад 33% хочуть стати стоматологами або зубними техніками. Ще 22% обирають реабілітологію, а 10% — фармацію.До десятки найпопулярніших напрямів також увійшли право, маркетинг, педагогіка, дизайн, архітектура, менеджмент і філологія, зокрема англійська. При цьому менеджмент, який був найпопулярнішою спеціальністю минулого року, цього разу посів лише дев'яте місце.Водночас автори дослідження зазначають, що 7% опитаних ще не визначилися з майбутньою професією, тому остаточні результати вступної кампанії можуть відрізнятися.Також платформа опублікувала результати на тему "Що впливає на вибір спеціальності та професії". Серед лідерів зі значним відривом із другим місцем посів власний інтерес. Водночас велику частку зайняли майбутня оплата праці та попит на ринку праці.Додамо, цьогорічна вступна кампанія вже увійшла в історію завдяки дивовижним досягненням українських абітурієнтів на тестуванні. Одинадцятикласник зі Львова Юрій Гащук вразив педагогів, зумівши вибороти омріяні 200 балів одночасно з чотирьох різних предметів.Читайте також: Омбудсман пропонує переглянути правила НМТ: що хочуть змінити.

Частину підручників для українських шкіл доведеться друкувати повторно. Це пов’язано зі знищенням понад 410 тисяч книг унаслідок російського обстрілу 19 липня.Про це заявив міністр освіти та науки України Андрій Бутенко. Він також зауважив, що доставлення підручників до закладів освіти відкладуть щонайменше на декілька місяців.Міністерство освіти і науки спільно з видавцями та Інститутом модернізації змісту освіти вже провело попередню оцінку втрат. Зокрема, російський удар знищив:понад 260 тисяч надрукованих підручників для 9 класу;близько 150 тисяч підручників для 4 класу, які перебували у видавництва в роботі.Бутенко додав, що частину цих підручників уже надрукували, запакували та підготували до відправлення в школи, щоб учні отримали їх до 1 вересня. Однак увесь цей наклад знищено."Наклад доведеться друкувати заново, а доставлення до освітніх закладів попередньо відкласти щонайменше на декілька місяців. Ми вже на зв'язку з видавцями й узгоджуємо, як надолужити час", — повідомив міністр.За його словами, поки триватиме повторний друк, у разі потреби для навчання використовуватимуть електронні версії підручників. Очільник МОН констатував, що втрачений наклад є лише частиною загального замовлення підручників на новий навчальний рік.За його словами, планове доставлення книжок до шкіл триває. Станом на 22 липня заклади освіти вже отримали понад 1,4 мільйона примірників.Бутенко також зауважив, що це не перший випадок, коли Росія завдає ударів по друкарнях і складах, де друкують та зберігають українські підручники. Такими атаками країна-агресор намагається завдати удару по українській освіті.Нагадаємо, що в ніч на 19 липня внаслідок російського обстрілу знищено склад українського видавництва "Книголав". Загалом згоріли близько 250 тисяч книжок..

Спільнота навчальних закладів у межах Глобальної коаліції українських студій об’єднала 100 університетів із 27 країн. Там допомагають краще зрозуміти Україну та її культуру.Про це повідомила перша леді України Олена Зеленська, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Оборона України від російського нападника змусила світ уважніше придивитися до нас. Але важливо, щоби це зацікавлення не було тимчасовим і поверхневим. Щоб інтерес перетворився на глибокі справжні знання та розуміння нашої країни", — зазначила вона.За її словами, саме для цього два роки тому під час її візиту до США започаткована Глобальна коаліція українських студій — спільнота навчальних закладів світу, яка хоче вивчати Україну й українське: мову, культуру, історію, наш науковий і творчий доробок, а також історію та культуру Криму в межах кримськотатарських студій."Нині коаліція об’єднала 100 університетів із 27 країн. При цьому вісім навчальних закладів долучилися під час першої міжнародної конференції україністів "Україна у світі", організованої Міністерством культури України, Українським інститутом та Українським католицьким університетом у співпраці з Глобальною коаліцією українських студій та за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", "Фундації Множина" та Львова», — зауважила Олена Зеленська.Вона додала, що конференцію планують проводити щорічно. Цього разу вона зібрала у Львові понад 250 науковців, викладачів і дослідників україністики з усього світу — 38 країн, шести континентів.На заході вперше вручили Ukrainian Studies Distinguished Award — нову міжнародну відзнаку Глобальної коаліції українських студій для  університетів, дослідницьких центрів, організацій і науковців, які своєю працею розвивають українські й кримськотатарські студії у світі."Рада звернутися до україністів з вітальним словом. Подякувати за увагу до України та бажання знати її краще. Дякую всім, хто хоче це робити та вже робить. Бо знання підсилюють всіх нас", — підсумувала перша леді України.Нагадаємо, що 19 травня президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленський відвідали виставку робіт "Іван Марчук. Музейні колекції" в Шоколадному будинку. Він відкрився вперше з 2022 року спеціально для цієї експозиції..

Із 1 вересня 2026 року близько трьох мільйонів учнів комунальних шкіл отримуватимуть безкоштовне гаряче харчування. Для реалізації програми держава додатково спрямує понад 7,4 мільярда гривень місцевим бюджетам. Як повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України, Кабінет міністрів ухвалив рішення про розширення програми безоплатного гарячого харчування у школах. "Держава завчасно спрямовує громадам потрібний фінансовий ресурс, щоб з 1 вересня безоплатне гаряче харчування стало доступним для всіх учнів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Це дає громадам можливість заздалегідь підготуватися до нового навчального року, вчасно провести всі закупівлі та якісно організувати харчування дітей", — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.Згідно з рішенням уряду, держава фінансуватиме вартість продуктів із розрахунку 50 гривень на день для одного учня початкової школи та 60 гривень — для учнів базової і профільної середньої освіти. Такий механізм діятиме для всіх громад незалежно від регіону та моделі організації харчування.Водночас для окремих прифронтових областей, де діє підтримка Всесвітньої продовольчої програми ООН, застосовуватиметься окремий механізм фінансування. Зокрема, на харчування учнів початкової школи держава виділятиме 35 гривень на дитину, ще 15 гривень покриватимуться коштом програми Всесвітньої продовольчої програми ООН.Обсяг державної субвенції для кожної області визначали з урахуванням кількості учнів, які навчаються очно або у змішаному форматі, кількості навчальних днів, коефіцієнта відвідуваності, вартості гарячого харчування та моделі його організації в громаді.Розширення програми є частиною реалізації Стратегії реформування системи шкільного харчування до 2027 року, що впроваджується за ініціативою першої леді України Олени Зеленської. Реформа передбачає оновлення стандартів харчування, модернізацію харчоблоків, удосконалення технологій приготування їжі та формування здорових харчових звичок у дітей.Нагадаємо, із вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу..

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав Кабінет Міністрів та Міністерство освіти і науки переглянути умови вступної кампанії 2026 року. Зокрема, він пропонує знизити мінімальний конкурсний бал і повернути можливість оскаржувати некоректні завдання НМТ.Про це омбудсман повідомив у Telegram. За словами Лубінця, цьогорічні вступники складають тестування в умовах тривалих повітряних тривог, перебування в укриттях і технічних збоїв. Лише впродовж червня до Офісу омбудсмана надійшла 21 скарга щодо організації НМТ.Як приклад він навів ситуацію в Одесі, де через тривалі повітряні тривоги учасники одного з екзаменаційних центрів провели в укритті та пункті тестування близько 13 годин.Які зміни пропонує омбудсманЛубінець закликав уряд і МОН:переглянути та знизити мінімальний конкурсний бал для вступу;повернути право на апеляцію щодо некоректних тестових завдань;оприлюднювати завдання НМТ і правильні відповіді після завершення тестування;забезпечити належні умови складання іспиту для дітей, які перебувають у місцях несвободи.За даними омбудсмана, у слідчих ізоляторах зафіксували порушення прав шістьох дітей, яким адміністрації не забезпечили можливість пройти тестування. Загалом у таких установах перебувають 152 неповнолітні, які мають право на здобуття вищої освіти.Не всі центри працюють в укриттяхМоніторинг також показав, що лише частина тимчасових екзаменаційних центрів розташована безпосередньо в укриттях. У Сумській та Харківській областях у захищених приміщеннях працюють усі центри, у Миколаївській, Чернігівській та Черкаській — близько 90%, у Київській — 70%, а в Рівненській — половина."Право на освіту не може залежати від технічних збоїв чи неналежної організації. Держава повинна адаптувати систему освіти до умов війни, а не змушувати дітей розплачуватися за її недоліки власним майбутнім!" — наголосив Лубінець.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ.Читайте також: Частині вступників оприлюднили результати НМТ: де переглянути бали.