# школа

У суботу, 10 жовтня, російський авіаційний удар обірвав життя двох дівчаток із Запоріжжя — першокласниці Єлизавети Сорочишиної та восьмикласниці Анни Мур-Зак.Про це повідомили в соціальних мережах Департаменту освіти та науки Запоріжжя та Запорізької гімназії №4.Як відомо, вчора російські окупанти завдали авіаудару по Запоріжжю. Цей обстріл обірвав життя двох учениць міста — першокласниці гімназії №63 Єлизавети Сорочишиної та восьмикласниці гімназії №4 Анни Мур-Зак:"Двоє дівчат, у яких попереду мало бути ціле життя… Мрії, плани, щасливі моменти та ще стільки всього, що вони мали пережити. Неможливо знайти слова та збагнути, чому дитинство має закінчуватися так, чому батьки змушені оплакувати своїх дітей, а шкільні класи назавжди втрачають тих, хто мав ще стільки всього попереду", — йдеться у повідомленні.Секретарка міської ради Регіна Харченко уточнила, що маленька Єлизавета прийшла до гості до дядька — саме туди влучив російська авіабомба. Наприкінці жовтня вона мала святкували свій сьомий день народження."Із глибоким сумом повідомляємо, що 10 жовтня 2026 року близько 05:00 внаслідок влучання ракети в багатоквартирний будинок загинула учениця 8-Б класу Запорізької гімназії №4 Анна Мур-Зак 2013 року народження. Це непоправна втрата для родини, шкільної спільноти та всіх, хто знав Анну. Щирі співчуття рідним і близьким дівчинки, її однокласникам, друзям і вчителям. Розділяємо ваш біль і скорботу", — зазначили в Запорізькій гімназії №4.Учора Росія завдала декілька ударів керованими авіабомбами по Запоріжжю. 20 людей загинули, серед них — три неповнолітні дівчинки. Ще 32 містян отримали поранення. У місті пошкоджені та зруйновані багатоповерхівки, приватні будинки та понівечені автомобілі.Нагадаємо, що внаслідок російського авіаційного обстрілу багатоповерхівки загинуло три покоління однієї сім'ї — бабуся, донька й онучка. Вони були переселенками з окупованої Федорівської громади Запоріжзької області..

У Польщі спалахнула хвиля паніки через загрозу так званої "Кривавої п'ятниці" після серії жорстоких нападів на навчальні заклади в Мазовецькому воєводстві. Через побоювання масового насильства влада гміни Вишкув вирішила закрити всі школи в п'ятницю.Про це пише Polsat News.Хвиля нападів на школиЗа даними видання, у Мазовецькому воєводстві воєвода Маріуш Франковський оголосив, що всі початкові школи в гміни Вишкув будуть закриті у п'ятницю, причому рішення стосується як державних, так і приватних закладів. Як зазначила курсантка Ілона Пусцян, рішення воєводи не є результатом чуток про "Криваву п'ятницю" — його прийняли ще до того, як тривожні повідомлення поширилися в інтернеті. Тим часом у середу в Остроленці 19-річний учень поранив ножем дев'ятьох людей, а в четвер у селі Лещидол-Новини 15-річний учень поранив ножем двірника, внаслідок чого жінка загинула, а троє людей отримали поранення. Міністр внутрішніх справ та адміністрації Марцін Кервінський повідомив, що служби безпеки запобігли ще одному нападу, заарештувавши 17-річного підлітка в Серпці.На тлі трагедій серед учнів та батьків зростає істерія, а в соцмережах поширюються чутки про "Криваву п'ятницю" та можливі 60 жертв. Учениця Нікола розповіла, що нападники нібито координували свої дії через закриті групи у Facebook і месенджерах."Ми не повинні дозволити інтернету стати місцем натхнення для трагедій, для пропаганди насильства та вбивств. Цьому має покласти край. Сьогодні ми знаємо, що необхідно вжити всіх заходів для обмеження трагедій у школах, які сталися останніми днями. Ми знаємо, що це насправді може врятувати чиєсь життя", — заявив міністр цифрових технологій Кшиштоф Гавковський.Поліція наголошує, що інформація з батьківських груп не підтвердилася криміналістично, але наразі тривають слідчі дії та обшуки для встановлення мотивів нападників. Прем'єр-міністр Дональд Туск також звернувся до влади після подій, підкреслюючи, що йдеться про життя молодих поляків.Нагадаємо, раніше в Польщі 31-річний українець напав з ножем на людей у монастирі. Загинула одна особа..

У польській початковій школі в селі Лещидул-Новіни 15-річний підліток із ножем напав на кількох людей. Унаслідок атаки постраждали троє осіб, одна з них перебуває у критичному стані.Про це повідомляє Polsat News із посиланням на поліцію Мазовецького воєводства. Інцидент стався вранці у четвер, 8 жовтня, у початковій школі імені Івана Павла II в Лещидулі-Новінах Мазовецького воєводства.Поліція отримала повідомлення про напад і прибула до навчального закладу. Правоохоронці затримали 15-річного підлітка, який раніше навчався у цій школі. За словами речниці поліції Мазовецького воєводства Катажини Кухарської, нападник поранив трьох людей, серед яких директор школи.Як повідомила Кухарська, після нападу директор навчального закладу зміг знешкодити підлітка. Після цього його затримали правоохоронці. Наразі поліція встановлює всі обставини інциденту.Polsat News з’ясував, що один із трьох постраждалих перебуває у критичному стані. Медики проводили реанімаційні заходи. Інформації про мотиви нападу та стан інших постраждалих наразі немає.Нагадаємо, раніше в Польщі 31-річний українець напав з ножем на людей у монастирі. Загинула одна особа.Також нещодавно у Києві чоловік напав на юнака у під'їзді одного із житлових комплексів. Зловмисника затримали..

Із 1 вересня 2027 року оновлений курс "Захист України" планують запровадити для учнів усіх шкіл України. Старшокласники також зможуть поглиблено вивчати окремі напрямки, серед яких керування дронами, інженерія та кібербезпека.Про це повідомляє Нова українська школа з посиланням на Міністерство освіти і науки України.Про подальший розвиток реформи говорили під час другого Всеукраїнського форуму "Захист України — 2026", який відбувся 23-27 вересня на Закарпатті за ініціативи Міністерства освіти і науки України. Упродовж п’яти днів старшокласники з різних регіонів та вчителі проходили практичні заняття, відпрацьовували навички й обмінювалися досвідом. Завершальним етапом форуму стали змагання між осередками, у яких взяли участь 19 команд.Фінал організували у форматі навчально-практичного квесту. Учасники виконували завдання з тактичної медицини, стрілецької підготовки, пілотування FPV-дронів класу Tiny Whoop, а також проходили смугу перешкод. Команди самостійно визначали послідовність завдань, розподіляли ролі та координували свої дії в умовах обмеженого часу. Так, школярі могли застосувати на практиці навички, отримані під час занять в осередках "Захисту України".Скільки осередків уже працюєНаразі в Україні діє 1 027 осередків "Захисту України". Це спеціально обладнані навчальні простори, де займаються учні одразу з кількох закладів освіти. За даними МОН, через такі осередки навчаються близько 80% старшокласників."Реформа "Захисту України" розпочалася понад два роки тому, щоб цей предмет став простором, де учні вчаться діяти, брати відповідальність і працювати в команді. Сьогодні в Україні вже працює понад тисяча осередків. Ці змагання дають змогу не лише перевірити себе, а й навчитися одне в одного та відчути масштаб цієї спільноти", — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.Скільки коштів спрямували на реформуВід початку реформи на створення та оснащення осередків "Захисту України" спрямували 2,1 мільярда гривень. Ще понад 100 мільйонів гривень витратили на професійний розвиток педагогів.Перші змагання між осередками провели у 2025 році. Надалі МОН планує розвивати цей формат і вже підготувало проєкт правил проведення змагань. Документ має встановити єдині вимоги до участі, оцінювання та нагородження школярів. Передбачено три етапи змагань, а сам проєкт уже пройшов громадське обговорення.Чого навчатимуть старшокласниківПісля поширення оновленого курсу на всі школи учні старших класів зможуть не лише опановувати базові навички, а й обирати окремі напрямки для поглибленого навчання. Серед них — керування безпілотниками, інженерія та кібербезпека. Курс "Захист України" має поєднати теоретичні знання з практичними навичками, необхідними для дій у різних ситуаціях.Додамо, у школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Читайте також: Меню, порції та смак: як батьки оцінюють харчування у школах.

Твори українського поета Тараса Шевченка потрапили до загальної навчальної програми в Литві. Цього року вивчення класика має рекомендований характер, але вже з наступного навчального року стане обов'язковим для одинадцятикласників.Про це повідомив литовський мовник LRT із посиланням на Міністерство освіти, науки та спорту Литви."Тарас Шевченко важливий не лише для українців, він автор епохи романтизму європейського рівня, його твори навіть у цю епоху дозволяють нам обговорювати універсальні теми свободи, ідентичності, людської гідності та культурної пам'яті", — зазначила міністерка освіти Литви Рамінта Поповєне.Вона також додала, що поет має з Вільнюсом історичний зв'язок, адже він прожив там декілька років, вивчав мистецтво та закохався в це місто, де й досі є декілька меморіальних дощок, що вшановують його пам'ять.Цього навчального року викладачі можуть рекомендувати твори Тараса Шевченка учням восьмих класів і третьокурсникам гімназій, які вивчають літературу в межах загального курсу.До списку пропонованих творів уже внесли вірш "Заповіт" і послання "І мертвим, живим і ненародженим землякам…".Школярі вивчатимуть їх поряд із доробком Теодораса Буйницького, Адамаса Міцкявічуса й Оскараса Мілашюса як літературу, що виражає ідентичність історичних народів Литви. Вчителі також мають право обирати й інші твори українського автора на власний розсуд.З вересня 2027 року твори Шевченка стануть обов'язковою складовою програми для гімназистів третього курсу, які обрали поглиблене вивчення предмета. Литовські вчителі самостійно обиратимуть конкретні вірші поета під час викладання теми романтизму.У Міністерстві освіти Литви зазначили, що цей крок допомагає зміцнити культурні зв'язки між Литвою та Україною."Важливо включити твір цього автора до загальної програми з литовської мови та літератури також для зміцнення культурних зв'язків між Литвою й Україною, враховуючи інтеграцію українських дітей, які навчаються в Литві, та створення спільної європейської ідентичності", — пояснили у відомстві.Нагадаємо, що в червні цього року на Кіпрі анонсували встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку. Його створили українські скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов..

У суботу, 3 жовтня, в Києві головну нагороду національної вчительської премії Global Teacher Prize Ukraine здобула вчителька англійської мови Ірпінського ліцею №2 Світлана Меркулова. Грошова винагорода переможниці — мільйон гривень.Про це повідомило "Суспільне". Також у новій номінації "Вчитель-захисник" переміг учитель історії, а нині командир роти безпілотних авіаційних комплексів Олександр Чучаєв.Це десятий сезон національної вчительської премії Global Teacher Prize Ukraine. Організатори оголосили ім'я Світлани Меркулової як переможниці премії 3 жовтня на церемонії в Києві."Я ще цього до кінця не усвідомлюю, бо вважаю, що кожен український вчитель заслуговує на цю перемогу. Але почуття зараз просто розривають", — сказала тріумфаторка.За її словами, англійська стала для учнів не просто предметом, а способом говорити про майбутнє. Навіть в укритті вони дебатують на важливі теми, планують подорожі та мріють. Саме в цьому Меркулова бачить головне у своїй роботі."Виходить так, що учні зазвичай відгукуються, коли закінчують школу, коли вони вільно спілкуються за кордоном, коли батьки телефонують і кажуть, що вони витягують англійську мову, коли вони вчаться в найкращих ввишах України", — розповіла вона.Серед її випускників — 200-бальники та призери обласних олімпіад. Також Меркулова навчає колег застосовувати інструменти емоційної підтримки дітей.Переможець нової номінації "Вчитель-захисник", яку організатори запровадили 2026 року, отримає 500 тисяч гривень. Ним став учитель історії Олександр Чучаєв, який нині командує ротою безпілотних авіаційних комплексів у 41-й окремій механізованій бригаді."Я доєднався до ЗСУ 25 лютого 2022 року, бо 24 лютого мене тричі посилали, казали, що немає місць", — розповів Олександр.До служби він працював директором однієї зі шкіл на Кіровоградщині та викладав там історію."У мене завжди були діти, які чогось прагнули: чи поїхати кудись, чи навчитися. Мої уроки наближені до молоді, до того, як вони сприймають світ. Одна з таких цікавих методик — викладання історії з коміксами. Тобто спочатку ми розбираємо тему, а потім діти роблять історії", — пояснив він.Цього року громадська спілка "Освіторія", яка організовує премію, отримала 1 169 анкет і 1 723 номінації від українців. Загалом за 10 років премія зібрала майже 30 тисяч анкет, номінацій та історій учителів. Компанія PwC в Україні виступила незалежним консультантом і перевіряла, чи прозоро та правильно визначали переможця.Нагадаємо, минулого тижня пресслужба Міністерства освіти та науки України інформувала, що школи можуть коригувати тривалість уроків і змінювати розклад. Проте це дозволяється лише під час тривалих повітряних тривог..

У школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Методичні рекомендації розробили Департамент освіти і науки Львівської ОДА спільно з Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та Львівським обласним учнівським парламентом. Їх презентували 2 жовтня під час брифінгу у Львівській ОДА.Нові рекомендації стосуються не лише смартфонів, а й планшетів, смартгодинників, навушників та інших персональних електронних пристроїв, здатних передавати цифрову інформацію на відстань. На їх основі кожна школа має розробити власні локальні правила.Що зміниться для учнівПід час уроків звукові сигнали та вібрація на гаджетах мають бути вимкнені. Сам пристрій рекомендують тримати у наплічнику, сумці, портфелі або пеналі.Користуватися смартфоном чи іншим гаджетом під час заняття можна буде з дозволу або за вказівкою вчителя та лише з навчальною метою. Наприклад, пристрої можна буде використовувати для роботи з електронними підручниками, інтерактивними тестами чи QR-кодами.Під час перерв школам рекомендують обмежувати використання гаджетів для ігор та соціальних мереж. Водночас конкретний порядок їх використання у цей час кожен заклад визначатиме самостійно.Повної заборони не будеЗа словами директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олега Паски, під час підготовки рекомендацій область свідомо не обрала підхід із повною забороною гаджетів."Наше головне переконання полягає в тому, що для того, щоби діти, вчителі й батьки дотримувалися цих рекомендацій, має бути шлях переконання", — зазначив Паска.Перед запровадженням правил їх мають обговорити учнівське та батьківське самоврядування, педагогічний колектив і педагогічна рада. Таким чином, остаточні правила можуть відрізнятися залежно від потреб конкретної школи.До розроблення рекомендацій також залучали представників учнівського самоврядування. Координаторка Львівського обласного учнівського парламенту Олена Білявська розповіла, що спочатку школярі виступали за більш жорсткі обмеження використання телефонів."У 2026 році неможливо проводити освітній процес без використання гаджетів", — наголосила вона, зазначивши, що правила мають встановлювати зрозумілі рамки, але не перешкоджати використанню цифрових технологій у навчанні.Телефон залишиться засобом зв’язку під час небезпекиОкремо рекомендації визначають порядок використання гаджетів в умовах воєнного стану. Мобільний телефон розглядають як важливий засіб безпеки та зв’язку між дитиною і батьками.У разі загрози життю чи здоров’ю, раптового погіршення самопочуття або іншої невідкладної ситуації учень зможе самостійно зв’язатися з батьками. Зателефонувати їм також зможуть педагог, черговий адміністратор, класний керівник або медичний працівник.Батькам водночас рекомендують не телефонувати дітям під час уроків без нагальної потреби.Причина обмежень — зокрема здоров’я дітейПід час брифінгу також говорили про вплив надмірного використання гаджетів на здоров’я школярів. За словами завідувачки відділу епідеміологічного нагляду Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Оксани Кунинець, фахівці спільно з департаментами освіти і науки та охорони здоров’я провели огляди учнів у понад 30 школах. Обстежили понад 900 дітей, і більш ніж у 30% із них виявили погіршення стану здоров’я.Вона зазначила, що тривале використання мобільних телефонів, зокрема соціальних мереж, може відволікати учнів від навчання та збільшувати навантаження на зір. Санітарний регламент при цьому не забороняє використання електронних пристроїв у навчальному процесі, але встановлює вимоги до роботи з ними залежно від віку дітей та передбачає перерви для зменшення навантаження на зір.До 20 жовтня школи мають затвердити власні правилаМетодичні рекомендації мають винести на обговорення органів учнівського та батьківського самоврядування. Після цього локальні правила розгляне педагогічна рада.Відповідні зміни до правил внутрішнього розпорядку заклади освіти мають внести до 20 жовтня. Після схвалення їх введуть у дію наказом керівника школи.Школи також мають провести інформаційно-роз’яснювальну роботу, оприлюднити правила на своїх сайтах і розмістити інформаційні матеріали у приміщеннях. Надалі їхню ефективність планують оцінювати, зокрема, за допомогою щорічного анонімного опитування учнів, батьків і педагогів.Нагадаємо, шахраї можуть підмінити номер знайомої людини та навіть використати штучний інтелект, щоб скопіювати її голос. Google додав в Android функцію Fake Call Detection, яка може попередити користувача, якщо дзвінок від контакту насправді надходить не з його смартфона.Читайте також:"Штрафи" за пропуски у школі: правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітейУряд збільшив фінансування на безкоштовні гарячі обіди для школярівУ МОН посилили вимоги до кандидатів на роботу в школах і садках.

Майже 90% батьків позитивно оцінюють умови у шкільних їдальнях. Понад 80% опитаних також задоволені розміром порцій, якістю та різноманітністю страв. Такі проміжні результати опитування щодо організації шкільного харчування представив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко. Результати оприлюднили під час саміту міських голів у межах засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України, присвяченого питанням шкільного харчування.Що показало опитування батьківСтаном на 25 вересня Державна служба якості освіти України проаналізувала 7 873 анкети батьків дітей, які навчаються очно. Найчастіше позитивні оцінки стосувалися умов у їдальнях — їх відзначили 89,9% опитаних. Розмір порцій та організацію прийому їжі позитивно оцінили по 86,8% батьків.Також батьки позитивно оцінюють:якість страв — 84,7%;різноманітність меню — 84,5%;смак страв — 83,6%;температуру страв — 79%.Водночас результати опитування показали, що частина батьків хотіла б бачити зміни в організації харчування дітей.Батьки хочуть більш різноманітного меню та кращого смакуЗа даними опитування, 40,3% батьків хотіли б, щоб меню у школах було більш різноманітним. Ще 36,1% вказали на необхідність покращення смаку страв. 23,4% опитаних хотіли б покращення якості їжі, а 19,8% звернули увагу на її температуру.Окреме питання — організація харчування дітей під час повітряних тривог. 18,7% батьків зазначили, що не знають, як саме організоване харчування їхньої дитини під час перебування в укритті."Для нас важливо спиратися на дані та зворотний зв’язок від родин, щоб розуміти, що вже працює добре, а де потрібні зміни", — зазначила заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко.За її словами, МОН спільно з ДСЯО, Держпродспоживслужбою та громадами працює над реагуванням на проблеми, які виявляє опитування.Як школи вирішують проблеми з харчуваннямПитання організації харчування обговорили за участю представників понад 1500 громад. Серед тем — організація харчування у великих школах, де їдальні не можуть одночасно вмістити всіх учнів, збереження вже приготовлених порцій під час тривалих повітряних тривог та нестача працівників харчоблоків.Також учасники говорили про модернізацію шкільних кухонь та їдалень, її фінансування, звітність і проведення перевірок.Практичні приклади модернізації учасникам саміту показали у двох школах Черкас. У гімназії №9 імені О. М. Луценка харчоблок та обідню залу оновили за кошти міського бюджету. У школі №26 імені І. Ф. Момота модернізацію провели за кошти державної субвенції.В обох школах також облаштовують додаткові простори для харчування, щоб зменшити навантаження на їдальні.У МОН закликають повідомляти про проблемиАндрій Бутенко наголосив на необхідності забезпечити якісне та безпечне харчування у кожній школі, а також поширювати успішні практики між громадами.Опитування батьків щодо якості організації шкільного харчування триває. Його Державна служба якості освіти проводить на виконання доручення прем’єр-міністра.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що в українських школах перевірять, як організоване харчування для учнів 1-11 класів. Держпродспоживслужба разом із профільними міністерствами мала провести перевірки на місцях та виявити можливі проблеми.Читайте також: Що приготувати дитині до школи, щоб було смачно і корисно: ідеї для ланчбоксу.

У Франції тривають масштабні протести старшокласників, які вимагають збільшити фінансування освіти, замінювати відсутніх учителів та покращити умови навчання. Лише 30 вересня правоохоронці затримали 625 людей, а 83 поліцейських і жандармів отримали поранення.Про це повідомляє TV5Monde. Акції старшокласників, які розпочалися минулого тижня, охопили сотні навчальних закладів по всій країні. Протестувальники виступають, зокрема, за збільшення фінансування шкіл, своєчасну заміну відсутніх педагогів та належні умови для навчання.За даними французького МВС, 30 вересня у межах протестів затримали 625 людей. Водночас, за інформацією Міністерства освіти, від початку мобілізації постраждали 119 людей, серед яких 34 працівники освітньої сфери.Акції супроводжувалися сутичками та пошкодженням майна в окремих містах. На цьому тлі французька влада заявила про необхідність повернення учнів до занять.Хто приєднався до протестівУ четвер, 1 жовтня, рух поширився і на вищі навчальні заклади. За даними студентської профспілки, блокади відбулися приблизно у 30 університетських кампусах у Парижі, Страсбурзі, Марселі та інших містах. Доступ до частини закладів був перекритий. Водночас профспілка заявила, що в університетах можуть організовувати навчання дистанційно.Паралельно блокування продовжилися у ліцеях. Зокрема, в департаменті Рона станом на 08:30 місцева префектура нарахувала 27 навчальних закладів, де проходили протестні акції.Після інцидентів під час блокувань навчальних закладів Генеральна інспекція Національної поліції Франції розпочала три розслідування. Йдеться про випадки травмування школярів у Севрані, Сен-Уен-л'Омоні та Турі.В одному з випадків у Турі підліток отримав травму голови та був госпіталізований. За даними прокуратури, характер його ушкоджень може відповідати наслідкам застосування поліцейського боєприпасу LBD.Що пропонує владаМіністр національної освіти Франції Едуар Жефре оголосив про створення спеціальної "платформи для обговорень". На ній учні зможуть викласти свої вимоги та розповісти про проблеми, які їх турбують.Також міністр доручив керівникам навчальних закладів скликати засідання рад шкільного життя, а ректорам — впродовж 48 годин провести академічні ради за участю студентів. Керівництво шкіл має за потреби провести позачергові засідання адміністративних рад із представниками працівників, учнів та місцевої влади.Додамо, влітку відомий індійський громадський активіст Сонам Вангчук голодував, вимагаючи відставки міністра освіти Індії Дхармендри Прадхана через масштабний скандал із витоком екзаменаційних завдань..

У вівторок, 29 вересня, російські окупанти обстріляли керованими авіаційними бомбами школу в центрі Сум. Викладачі та діти вчасно евакуювалися в укриття.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."У Сумах зараз всі служби працюють на місці російського авіаудару. Чотири КАБи вдарили по центру міста, просто по будівлі школи, де тривало навчання", — зазначив він.Український президент подякував учителям і керівництву школи: діти та викладачі перебували на той момент в укритті, загалом 100 людей вчасно евакуювали.Він також констатував, що зафіксовано пошкодження у приватному секторі. Станом на зараз відомо, на жаль, про двох загиблих людей."Мої співчуття рідним і близьким. Шестеро людей поранені, серед них троє дітей", — додав Зеленський.. "Російські терористи та просто "кончені" виродки. Бити отак по дітях, по школах, по звичайних будинках", — не стримав емоцій президент України.На його переконання, Америка, Європа, всі партнери мають не забувати, що це божевілля Росія не зупинить без реального тиску."Розраховуємо, що кроки у відповідь на ці удари будуть і не обмежаться лише словами", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, сьогодні зранку в Ковпаківському районі Сум зафіксували влучання ворожого безпілотника типу "Молнія". Виконувач обовʼязків міського голови Артем Кобзар інформував, що внаслідок атаки пошкоджено багатоповерховий житловий будинок і автомобілі, вибито вікна. Постраждали двоє цивільних чоловіків. Вони отримали осколкові поранення.Нагадаємо, що минулої ночі війська країни-агресорки здійснили масовану атаку на Україну. Протиповітряна оборона ефективно відпрацювала по цілях, знешкодивши 109 ворожих засобів ураження..

Любомльський районний суд Волинської області визнав винною в поширенні матеріалів із виправдовуванням і запереченням збройної агресії Росії проти України вчительку математики одного з ліцеї Рівненської сільради.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на вирок суду. Журналісти з’ясували, що жінка є громадянкою Білорусі, раніше не судима. Її визнали винною за частиною 2 статті 436-2 Кримінального кодексу України.В обвинувальному акті зазначено, що в період із 30 липня 2025 року до 12 січня 2026 року жінка через месенджер Viber надсилала знайомим відео та повідомлення, які містили виправдовування російської агресії проти України.Зокрема, в одному з відео були твердження, що виправдовували дії Росії та звинувачували українське керівництво у веденні війни. 9 жовтня жінка переслала трьом знайомим інше відео з твердженням про нібито злочини українського керівництва, мобілізацію та війну в Україні.Далі, 7 грудня 2025 року, вона надіслала знайомим ще один відеозапис. У ньому поширювалися конспірологічні твердження про війну Росії проти України, мобілізацію та нібито участь іноземних найманців. Також у відео були антисемітські висловлювання.Окрім того, 12 січня 2026 року жінка поширила у Viber текст, у якому стверджувала, що Росія й Україна мають бути єдиними. У повідомленні також містилися заклики до об'єднання навколо ідеї "Святої Русі" та твердження, які, за висновком суду, заперечували та виправдовували російську агресію.До суду обвинувальний акт надійшов разом з угодою про визнання винуватості. Вчителька повністю визнала свою вину. Суд також врахував її щире каяття та сприяння слідству.Суд призначив їй три роки позбавлення волі без конфіскації майна, однак звільнив від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий термін — один рік. У цей період вона має періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання або роботи.Також суд постановив конфіскувати у власність держави мобільний телефон Redmi 12C. Окрім того, з жінки стягнули 14 440 гривень 80 копійок процесуальних витрат за проведення експертиз.Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляв, що його країна домагатиметься так званого повного відновлення прав росіян і російськомовних українців. У Кремлі й надалі озвучують тези про "мовну дискримінацію" та "русофобію"..

Українські школи можуть коригувати тривалість уроків та змінювати розклад. Проте це дозволяється лише під час тривалих повітряних тривог.Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України. За даними відомства, йдеться насамперед про ситуації, коли через російські обстріли діти змушені тривалий час перебувати в укриттях або пережили нічні атаки, адже після кількох годин в укритті чи безсонної ночі учням може бути складно зосередитися на навчанні."Саме тому на запит учителів МОН спільно з педагогами, батьківськими організаціями, директорами шкіл і керівниками управлінь освіти розробило методичні рекомендації . Вони допомагають школам адаптувати освітній процес до різних безпекових умов", — зауважили у міністерстві.Як діятимуть нововведенняЗгідно з рекомендаціями, якщо заняття проводяться в укритті, учитель за потреби може скоригувати їхню тривалість з урахуванням віку та психоемоційного стану учнів. При цьому навчальний матеріал необхідно адаптувати так, щоб школярі досягли результатів, передбачених освітньою програмою.Також школи можуть змінювати розклад. У початкових класах, якщо через тривалу повітряну тривогу учні пропустили заняття, можна змінити їхню послідовність. Це дозволить після відбою приділити більше часу предметам, які потребують концентрації та безпосередньої роботи з учителем.У базовій та старшій школі коригування розкладу також можливе, однак керівництву закладу рекомендують заздалегідь опрацювати різні сценарії організації навчання.Окремо МОН наголошує на необхідності враховувати фізичний та психоемоційний стан дітей. Якщо школярі виснажені після тривалого перебування в укритті або нічних обстрілів, учитель може змінити формат заняття. Якщо запланованих результатів навчання вже досягнуто, частину часу можна використати для психологічного розвантаження.Водночас МОН не встановлює вимоги скорочувати всі уроки. Методичні рекомендації передбачають можливість адаптувати навчальний процес до конкретної ситуації, зберігаючи якість освіти.Санітарний регламент визначає максимальну тривалість безперервної навчальної діяльності:у 1 класі — 35 хвилин;у 2–4 класах — 40 хвилин;у 5–11(12) класах — 45 хвилин.У міністерстві наголошують, що це саме максимальна, а не обов’язкова тривалість кожного заняття."Безпекова ситуація в громадах суттєво відрізняється, тому єдиного розкладу, чи формату занять, який підходив би всім школам, бути не може. МОН рекомендує керівникам закладів заздалегідь передбачити різні сценарії організації навчання на випадок тривалих і повторюваних повітряних тривог. Міністерство перебуває на постійному зв’язку з регіонами та допомагає школам у цьому процесі", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, Кабінет Міністрів розподілив між місцевими бюджетами 57,4 мільярда гривень освітньої субвенції на вересень-грудень 2026 року. Кошти, зокрема, мають забезпечити підвищення зарплат педагогічних працівників у середньому ще на 20% із вересня..

Українська влада з’ясовує ситуацію навколо класу з румунською мовою навчання в селі Орлівка Одеської області. Його начебто закрили на початку вересня. До остаточного розв’язання проблеми не варто нагнітати негатив.Про це йдеться в заяві посольства України в Бухаресті, яка опублікована на його Facebook-сторінці.У дипломатичному відомстві зазначили, що компетентні органи в Києві з’ясують усі обставини ситуації довкола класу з румунською мовою навчання у селі Орлівка Одеської області. Раніше з’явилася інформація, що цей клас закрили невдовзі після початку навчального року.У посольстві заявили, що українська влада все з’ясує. Тому безпідставними є спроби нагнітати негативні настрої навколо цього питання, ставлячи в цілому під сумнів політику України у сфері забезпечення прав національних меншин."Наша держава залишається відданою взятим на себе міжнародним зобов’язанням в контексті дотримання прав — у тому числі освітніх — національних меншин України", — наголосили у заяві.Там додали, що, попри складні безпекові виклики з огляду на агресивну війну Росії, Україна забезпечує належним чином навчальний процес мовами національних меншин, в тому числі для румунської національної спільноти, підтримуючи функціонування широкої мережі освітніх закладів з викладанням румунською мовою. Зокрема, лише в Чернівецькій області функціонує 63 освітніх закладів з викладанням румунською мовою.Учора Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що розслідує справу після отримання інформації про ситуацію з першим класом, навчання в якому велося румунською мовою в Орлівці Одеської області. Там клас розпочав роботу 1 вересня, але його закрили через чотири дні. Батьків нібито закликали перевести своїх дітей до класу з викладанням українською мовою. Після цього генеральне консульство Румунії в Одесі зв’язалося з відповідними місцевими й обласними органами влади та завтра здійснить другий візит на місце, щоб обговорити ситуацію з усіма залученими сторонами.Нагадаємо, що в середині червня президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучив російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..

Україна та Італія обговорили можливість спільного патронату над будівництвом підземної школи в одному з прифронтових регіонів. Проєкт планують реалізувати в межах Коаліції укриттів для посилення захисту українських дітей.Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук за підсумками розмови з головою Палати депутатів Італії Лоренцо Фонтаною.За словами спікера українського парламенту, однією з головних тем зустрічі стала безпекова ситуація в Україні та наслідки російських атак на українські міста. Окрему увагу політики приділили захисту дітей та створенню безпечних умов для їхнього навчання."Обговорили можливість спільного патронату над будівництвом підземної школи в одному з прифронтових регіонів України в межах Коаліції укриттів", — зазначив Стефанчук.Водночас конкретний регіон, в якому може з'явитися така школа, та можливі терміни реалізації проекту він не уточнив.Представники України та Італії також обговорили подальші етапи мирного процесу та узгодили позиції щодо актуальних питань. Крім того, Стефанчук наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію та подальшого розвитку міжпарламентської співпраці між двома країнами.Додамо, 11 вересня Україна підписала першу масштабну дронову угоду (Drone Deal) із державою американського континенту. Таку співпрацю налагодили з Канадою..

Від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських атак в Україні було пошкоджено понад 4650 закладів освіти. Ще 423 освітні установи повністю зруйновані.Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.Йдеться про школи, дитячі садки, університети та заклади професійної освіти. У відомстві наголосили, що через війну мільйони українських дітей змушені навчатися в умовах постійної небезпеки."Школа не має бути мішенню. Дитина не має боятися йти на урок. Учитель не має проводити заняття під звуки вибухів", — наголосив Лубінець.Також омбудсман зазначив, що атаки на цивільні об'єкти та умисне знищення освітньої інфраструктури суперечать нормам міжнародного гуманітарного права.Окремою проблемою залишається ситуація на тимчасово окупованих територіях України. Так, Росія нав'язує українським дітям власну систему освіти, пропаганду та викривлене трактування історії, обмежуючи можливість навчатися за українськими стандартами."Росія має понести відповідальність за кожну знищену освітню можливість української дитини", — підсумував Лубінець.Додамо, Міністерство освіти Росії затвердило новий перелік рекомендованих шкільних підручників. До нього увійшло видання з викладом "історії" тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей у межах російських пропагандистських наративів..