# школа

Дистанційне навчання в Україні не скасовують. Наразі ключовим пріоритетом залишається безпека дітей. Таку заяву зробив віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, який претендує на посаду першого віце-прем’єр-міністра. Він пояснив, чому скасували наказ № 1112."Учора анонсував ліквідацію наказу Міносвіти № 1112 та розповів, що разом з депутатами шукатимемо шляхи, як повернути дітей до безпечного офлайн-навчання та подолати освітні втрати, спричинені COVID-19 і повномасштабною війною", — нагадав посадовець.Водночас він запевнив, що "дистанційне навчання не скасовуватимуть". Причина — війна в країні."Безпека дітей — наш ключовий пріоритет. Ми живемо в умовах війни, тому дистанційне навчання залишиться елементом освітнього процесу. Якість дистанційки  — пріоритет. Навчання в офлайн-форматі можливе лише за гарантій, що життю дітей нічого не загрожує", — пояснив Федоров.Скасування наказу № 1112Міністр пояснив, що громади та депутати протестують проти ймовірності закриття шкіл у прифронтових територіях, де в класах навчається дітей менше, ніж передбачено даним наказом. "Саме через ці положення наказ № 1112 буде скасовано", — зазначив він.Також Федоров додав, що в Україні триває будівництво підземних шкіл та сучасних укриттів. Саме тому діти зможуть навчатися офлайн безпечно за будь-яких умов.Дистанційне навчання: офіційна заява МінцифриУ прес-службі Міністерства цифрової трансформації уточнили, що Михайло Федоров у своїй попередній заяві мав на увазі саме скасування наказу №1112 Міністерство освіти та науки, а не повну відміну дистанційного навчання в Україні."Скасування дистанційного навчання не буде", — йдеться у повідомленні.Що відомо про указ №1112Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів щодо організації дистанційного навчання під час воєнного стану. Йдеться про оновлення наказів МОН №1112 (від 7 серпня 2024 року) та №1115 (від 8 вересня 2020 року).Одним із скандальних пунктів указу — є обмеження у доступі до дистанційної освіти. Зокрема, у новому навчальному році дистанційні класи мають налічувати щонайменше 20 учнів."Ці правила не поширюються на спеціалізовані та спеціальні заклади освіти", — зауважили у МОН.Крім того, згідно з наказом, з 1 вересня 2025 року учні-ВПО мають навчатися очно в школі за місцем проживання. Для деяких дітей перехід в інший навчальний заклад може виявитися стресом.Також є нововведення і для учнів на тимчасово окупованих територіях. Так, школярі з ТОТ можуть навчатися дистанційно за системою педагогічного патронажу. Але для цього батьки зобов’язані надати персональні дані та письмову згоду на їх обробку.До того ж у наказі наголошується, що учні з прифронтових територій де школи мають укриття, мають навчати очно. Проте це загрожує безпеці дітей. Нагадаємо, в Україні триває вступна кампанія до закладів вищої освіти. У 2025 році процес зарахування до університетів відрізнятиметься від того, що був торік.

Віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, який претендує на посаду першого віце-прем’єр-міністра, заявив, що наказ Міністерства освіти і науки №1112 щодо дистанційного навчання у школах буде скасовано.Таку заяву посадовець зробив у своєму відеозверненні."І хочу сказати, що в п'ятницю буде скасований, наприклад, наказ №1112, до якого є багато питань у громади депутатів. І разом з депутатами ми будемо шукати шлях, як досягати цілей і виводити дітей в офлайн, у безпечні школи. Як наздогнати всі знання, які були втрачені за останні кілька років — за ковід, повномасштабну війну... Будемо шукати цей шлях", — зазначив Федоров.Оновлено У прес-службі Міністерства цифрової трансформації уточнили, що Михайло Федоров мав на увазі саме скасування наказу №1112 Міністерство освіти і науки, а не повну відміну дистанційного навчання в Україні."Скасування дистанційного навчання не буде", — йдеться у повідомленні.Що відомо про указ №1112Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів щодо організації дистанційного навчання під час воєнного стану. Йдеться про оновлення наказів МОН №1112 (від 7 серпня 2024 року) та №1115 (від 8 вересня 2020 року).Одним із скандальних пунктів указу — є обмеження у доступі до дистанційної освіти. Зокрема, у новому навчальному році дистанційні класи мають налічувати щонайменше 20 учнів."Ці правила не поширюються на спеціалізовані та спеціальні заклади освіти", — зауважили у МОН.Крім того, згідно з наказом, з 1 вересня 2025 року учні-ВПО мають навчатися очно в школі за місцем проживання. Для деяких дітей перехід в інший навчальний заклад може виявитися стресом.Також є нововведення і для учнів на тимчасово окупованих територіях. Так, школярі з ТОТ можуть навчатися дистанційно за системою педагогічного патронажу. Але для цього батьки зобов’язані надати персональні дані та письмову згоду на їх обробку.До того ж у наказі наголошується, що учні з прифронтових території де школи мають укриття, мають навчати очно. Проте це загрожує безпеці дітей. Варто зауважити, що Профспілки працівників освіти і науки виступила проти нововведень МОН і вимагає скасування указу. Нагадаємо, в Україні триває вступна кампанія до закладів вищої освіти. У 2025 році процес зарахування до університетів відрізнятиметься від того, що був торік.

Очільниця польського міністерства освіти Барбара Новацька у листі до українського колеги Оксена Лісового висловила обурення тим, як події на Волині 1940-х років висвітлюються в підручниках з історії.Текст листа опинився в розпорядженні агентства РАР.У листі Новацької до міністра освіти і науки України Оксена Лісового, очільниця національної освіти "з жалем" заявила, що "польська сторона дуже стурбована змістом українських підручників з історії, які висвітлюють події на Волині, що відбувалися між 1943 і 1947 роками". Вона наголосила, що "особливо складним періодом в історії Волині, а водночас і в польсько-українських відносинах, був час Другої світової війни та масових злочинів проти польського населення, відомих як "Волинська різанина", скоєних Українською повстанською армією (УПА) та місцевим українським населенням".Керівник міністерства національної освіти звернув увагу на зміст підручника під назвою "Історія України" для 10 класу середньої школи, виданого у 2023 році.Як вона пояснила, вона мала на увазі уривок зі сторінки 256 : "(УПА) діяла переважно на Волині та в Галичині. У 1943 році її очолював Роман Шухевич. Протягом двох років її існування до лав УПА вступило 30 000-40 000 солдатів. Активісти УПА вважали своїми ворогами українських комуністів, нацистів та поляків. Причиною погіршення польсько-українських відносин стали масові вбивства українців, скоєні Армією Крайовою. Це була підпільна польська армія, керівництво якої хотіло повернутися до довоєнних кордонів Польщі. Її жертвами стали жителі Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Кривава польсько-українська війна, яка забрала життя не лише солдатів, а й мирних жителів, тривала до 1947 року".Новацька звернулася до українського міністра з проханням "вжити негайних заходів, зокрема переглянути інші підручники та підготувати нові, які відповідатимуть поточному стану польсько-українських відносин".Вона додала, що представники обох країн контролюють зміст підручників у рамках діяльності двосторонньої Польсько-української експертної комісії з удосконалення шкільних підручників з історії та географії.Пропозиція НовацькоїНовацька також запропонувала розглянути можливість зміни правил роботи комісії, щоб обидві сторони могли висувати підручники, що становлять спільний інтерес, для розгляду. Вона посилалася на той факт, що "як українська, так і польська сторони висловили занепокоєння щодо змісту підручників з історії ".Водночас міністр повідомила, що під час 24-го засідання Комісії в Ужгороді у січні один з її українських членів запропонував створити спільний підручник з історії. Тому вона попросила Лісового зайняти позицію щодо зміни правил роботи комісії та, можливо, розпочати роботу над підготовкою спільного підручника.Раніше повідомлялось, що 24 квітня у Тернопільській області, на території колишнього села Пужники, розпочали ексгумувати останки поляків, які загинули у 1945 році.Нагадаємо, як свідчать результати опитування IBRiS, проведеного на замовлення видання Rzeczpospolita, половина поляків вважає, що без остаточного розв’язання проблемного питання ексгумацій жертв Волинської трагедії не може бути вступу України до НАТО чи Європейського Союзу.

У 2025 році до дистанційного навчання в українських школах приєднались 44 тисячі дітей з тимчасово окупованих Росією територій. Тоді як у попередньому навчальному році ця кількість сягала 56 тисяч учнів.Про це повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик у програмі "Є розмова"."Ми бачимо доволі різкий спад. Причин багато. Перша: навчання в українських школах — це небезпека для життя та здоров’я учнів і батьків. Є і природні процеси. Наприклад, випускаються 9 та 11 класи, а перші класи не набираються", — зауважила Надія Лещик.Вона додала, що діти із тимчасово окупованих територій мають змогу вступити до українських вишів за пільговими квотами. Втім, щороку таких абітурієнтів стає все менше. За словами Лещик, дітей з окупації, які приїжджають на підконтрольні Україні території, все менше і менше, бо це квиток в один бік. "Якщо вони виїдуть сюди, вони вже не зможуть повернутись на ту територію, доки вона не буде деокупована. Також це великі фінансові втрати. Сім’я повинна мати велику суму коштів, щоб дитина могла виїхати на навчання в Україну через інші країни", — зазначила Лещик.Наразі вступом дітей з окупованих територій в українські виші займаються освітні центри "Донбас-Україна", "Крим-Україна, а також низка громадських організацій. Надія Лещик зауважила, що подібних установ могло б бути й більше. Окрім цього, вона наголосила, що потрібно більше інформувати дітей про можливості щодо навчання в Україні."Нам дуже важливо тримати зв’язок з цими дітьми та їхніми батьками. Тримати його ми можемо через вчителів, які навчають цих дітей. Вони є джерелом української ідентичності та інформації. Вони можуть передавати інформацію, що діти з ТОТ можуть вступити, що у них буде пільгове навчання — без НМТ", — додала вона.За її словами, наразі на тимчасово окупованих Росією територіях перебуває близько 600 тисяч українських дітей.Нагадаємо, у червні в Україну повернули підлітків, які тривалий час проживали на тимчасово окупованих територіях. Тепер вони планують навчатися та будувати кар’єри на території України.

Майже 180 тисяч українських сімей отримають від держави кошти на підготовку дітей до школи. Також готуються нові кадрові рішення у ключових посольствах.Про це у Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський.Глава держави зазначив, що Кабмін підготував оновлення державної підтримки українців. Готується до затвердження модернізація виплат при народженні дитини, а також підтримки матері протягом перших років після народження дитини. "Деталі будуть оприлюднені завтра Кабінетом Міністрів України. Триває реалізація ініціативи щодо пакунка школяра — майже 180 тисяч українських сімей цього року отримають кошти від держави на підготовку дітей до школи", — заявив Зеленський.Президент наголосив, що є фінансова основа й для забезпечення безплатного харчування у школах України для дітей із першого по четвертий класи, а також на прифронтових територіях — усіх дітей із першого по останні класи. "Обговорили сьогодні з Денисом Шмигалем подальші стратегічні кроки. Маємо реалізувати всі заплановані рішення на підтримку та захист підприємництва в нашій державі, а також масштабувати програми вітчизняного виробництва зброї. Важливо провести аудит усіх домовленостей із партнерами: оборонних пакетів, інвестиційних рішень, домовленостей на підтримку енергетичної та соціальної стійкості України", — заявив президент.Зеленський наголосив, що влада готує й відчутну управлінську трансформацію, яка дасть змогу скоротити видатки на утримання державного апарату, забезпечити значну дерегуляцію та направити максимум наявних ресурсів на захист України та українців. "Визначаємо майбутню конфігурацію виконавчої влади", — додав Володимир Зеленський.Нагадаємо, з 1 вересня цього року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.Раніше у Міносвіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

Глобальний альянс із понад 20 міжнародних партнерів утворено задля підтримки дошкільної освіти в Україні. Початковий внесок від Світового банку — в розмірі 30 мільйонів доларів.Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти та науки України."Початковий внесок у розмірі 30 мільйонів доларів уже зробив Світовий банк", — ідеться в повідомленні.Там додали, що інвестиції спрямують на розширення інклюзивного доступу до дошкільної освіти, поліпшення практик викладання та умов навчання, зміцнення інституційного та місцевого потенціалу управління системою дошкільної освіти.Зазначається, що Альянс утворено в межах нової ініціативи First Steps Forward, яку запустило Міністерство освіти та науки України."Людський капітал — це найцінніший ресурс кожної країни, і саме дошкільна освіта є ключем до його розвитку. За останні місяці ми зробили важливий крок — ухвалено новий закон про дошкільну освіту, розроблено нормативну базу, яка суттєво трансформує систему. Зі Світовим банком і партнерами ми прагнемо відновити доступ до освіти, втрачений через російську агресію, і збудувати сучасну стійку систему, яка відповідає потребам кожної дитини", — заявив міністр Оксен Лісовий.Основні напрями, які Міністерство освіти та науки України планує втілювати разом із партнерами:розширення й адаптація інфраструктури та моделей послуг з урахуванням безпекових і демографічних реалій;запровадження гнучких форматів (мобільні дитсадки, домашній чи робочий догляд);розширення доступу для всіх дітей, зокрема, дітей з інвалідністю;підвищення якості підготовки педагогів і поліпшення умов праці;залучення батьків і громад до участі в розвитку сфери;запровадження цифрових систем для планування та надання послуг."Одна зі спільних цілей — до 2030 року забезпечити охоплення дошкільною освітою щонайменше 45-50% дітей віком до трьох років і 96% дітей віком від трьох до шести років якісними послугами раннього розвитку — згідно з Барселонськими цілями ЄС", — додали у відомстві.Ініціативу First Steps Forward уже підтримали країни ЄС, провідні фінансові установи, а також міжнародні організації, зокрема, Фінляндія, Бельгія, Литва, Світовий банк, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, GPE й інші."Очікується, що альянс розширюватиметься — до нього регулярно приєднуватимуться нові партнери. Зараз Україна має унікальне вікно можливостей для глибинних змін у дошкільній освіті. Запрошуємо зацікавлених партнерів, зокрема, приватний сектор України, долучатися — через обмін експертизою, фінансову підтримку або участь у впровадженні ініціативи First Steps Forward", — заявили в Міносвіти.Нагадаємо, що в Україні від початку цього року набув чинності новий закон "Про дошкільну освіту". Зміни спрямовані на поліпшення якості освітніх послуг і створення комфортних умов для дітей, вихователів і батьків.

Кабінет міністрів ухвалив рішення про запуск нової виплати — "Пакунок школяра". Батьки дітей, які ідуть у перший клас, зможуть отримати п'ять тисяч гривень.Про це розповіла очільниця Міністерства соціальної політики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону "Єдині новини".За її словами, "Пакунок школяра" запровадили за прикладом "Пакунка малюка" і з урахуванням минулого досвіду. Ця ініціатива уряду необхідна, щоб підтримати українські сім'ї."Хочемо, щоб сім'ї з дітьми залишалися в Україні, а не покидали нашу територію. Ми хочемо підсилити родину у воєнний час, допомогти їй у вихованні дітей і зробити перший шкільний рік менш фінансово обтяжливим", — підкреслила вона.Як отримати "Пакунок школяра"Жолнович пояснила, що допомога нараховуватиметься автоматично. Після того, як дитину зарахують до школи, батьки отримують сповіщення в застосунку "Дія". Там потрібно підтвердити заявку. Згодом кошти надійдуть на спеціальну віртуальну картку.Батькам у яких немає "Дії", потрібно звернутися за допомогою до сервісних центрів Пенсійного фонду України. Де можна витрати коштиМіністерка зауважила, що коштами в межах програми "Пакунок школяра" можна скористатися в онлайн та офлайн-магазинах. Водночас батьки не зможуть витратити гроші на ті товари, які не пов'язані з дітьми. За цю допомогу можна придбати:необхідне канцелярське приладдя;книжки;дитячий одяг та взуття."Є спеціальні магазини, там є спеціальні коди за такою класифікацією діяльності, і це можливо зробити в спеціальних дитячих магазинах, які мають відповідний код діяльності, і також у тих магазинах, які торгують і дорослими, і дитячими товарами, де є відділ дитячих товарів", — зауважила посадовиця.Програма "Пакунок школяра" охопить понад 300 тисяч дітей. Одержати допомогу можна буде з 1 липня.Варто зауважити, що прем'єр-міністр Денис Шмигаль напередодні пояснив, що ця виплата жодним чином не вплине на призначення житлових субсидій чи інших соціальних допомог.Нагадаємо, раніше у прес-службі Міністерства освіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

Кабінет міністрів запускає нову державну програму "Пакунок школяра". Батьки дітей, які ідуть у перший клас зможуть отримати п'ять тисяч гривень.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль."Сьогодні за ініціативи президента Володимира Зеленського ухвалюємо рішення про запуск нової виплати — "Пакунок школяра", — заявив він.Шмигаль пояснив, що це буде грошова допомога у розмірі п'ять тисяч гривень для тих, хто відправляє свою дитину в перший клас в офлайн форматі. За ці кошти можна придбати:необхідне канцелярське приладдя;книжки;дитячий одяг та взуття.Шмигаль зауважив, що отримати "Пакунок школяра" зможе кожна українська родина. Заявка буде подаватися через "Дію". Тому оформити допомогу можна зручно та просто. "Гроші можна витратити виключно у безготівковій формі, розраховуючись карткою за ті речі, які необхідні для школи", — зазначив прем'єр.Посадовець додав, що згодом Міністерство соціальної політики повідомить усі деталі та інформацію про старт подачі заявок. Водночас Шмигаль наголосив, що ця виплата жодним чином не вплине на призначення житлових субсидій чи інших соціальних допомог."Запуск "Пакунку школяра" — це невеличка частина новацій, які також покликані створити умови для того, щоб українці залишалися жити і працювати в Україні", — підсумував очільник українського уряду.Нагадаємо, раніше у прес-службі Міністерства освіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

На початок 2024-2025 навчального року в системі освіти України налічувалось загалом 3,74 мільйона школярів усіх форм навчання. Це найнижчий показник за останні 30 років.Про це повідомляє видання NGL.media, посилаючись на дані Держстату.Тенденція до зменшення кількості дітей і молоді в Україні лише зростатиме, про що, серед іншого, свідчать і соціологічні опитування. У кінці 2024 року Центр економічної стратегії провів дослідження, за результатами якого виявив, що менше половини українців за кордоном зараз планують повертатись в Україну. Основними факторами, що стримують їх від повернення є як війна, так і економічні чинники: невизначеність, зруйноване житло, низький рівень життя, складнощі з пошуком роботиОкрім цього, Міносвіти надало виданню дані про кількість учнів 8-11 класів за 2021-2025 роки. Медійники порівняли, як змінювалась кількість учнів по класах з року в рік, тобто скільки восьмикласників переходили у дев'ятий клас, в 10-й і далі."І справді є тенденція, що кілька відсотків учнів (2-4%) щороку не переходять у наступний клас, тобто покидають школу. Це не обов’язково означає, що всі ці діти виїхали з України, але значна частина з них — напевно", — зазначає видання.Коли йдеться про те, хто ці випускники шкіл, які хочуть виїхати з України, то перше, що спадає на думку — це 17-річні хлопці, які хочуть скористатись шансом перетнути кордон до 18-річчя, після настання якого виїзд з України заборонений на час воєнного стану. За даними Міносвіти, загалом у старших класах щороку стає трохи більше дівчат, але зараз різниця за статтю досить незначна (від одного до двох відсотків). Серед випускників шкіл ця різниця може сягати 10%."Підлітки дуже соціально залежні, вони рівняються на одноліток, і якщо друзі їдуть кудись, то може увімкнутись ланцюгова реакція. Тому нічого дивного, що дівчата виїжджають вслід за хлопцями", — наголосила у коментарі виданню Тетяна Захарченко з Українського католицького університету.Видання додає, що основною причиною виїзду за кордон серед старшокласників залишається безпекове питання. Зокрема, йдеться й про хвилювання батьків про можливе зниження мобілізаційного віку до 18 років, так і загальна тривога за життя дітей."Це також питання відсутності соціалізації, яка сьогодні є ключовою проблемою, і теж є одним з аргументів, чому не лише хлопці, а й дівчата виїжджають за кордон — тому що за кордоном діти навчаються офлайн, і це інший підхід", — зазначає директорка освітньої фундації GoGlobal Тетяна Коврига. За її словами, в Україні не можливо забезпечити стовідсоткове офлайн навчання. Очевидно, що в країні бракує належних укриттів, які можуть уміщувати достатню кількість дітей. Зі схожих міркувань чимало випускників українських шкіл, навіть складаючи НМТ, все ж обирають заклади вищої освіти у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.Нагадаємо, раніше сервіс відкритих даних "Опендатабот" повідомляв, що в Україні за перші чотири місяці цього року зафіксовано 130 випадків булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік.

У понеділок, 30 червня, стало відомо, що в Україну повернули підлітків, які тривалий час проживали на тимчасово окупованих територіях. Тепер вони планують навчатися та будувати кар’єри на території України.Про це повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У межах ініціативи президента України Bring Kids Back UA вдалося врятувати трьох підлітків, які тривалий час перебували на тимчасово окупованих територіях", — зазначив він.За його словами, всі врятовані підлітки, попри тиск та небезпеку, вчилися в українських школах онлайн і відмовлялися відвідувати російські школи."Наразі вони всі вже на підконтрольній території України, отримують допомогу та підтримку, планують вступати до вищих навчальних закладів, аби здобути освіту та будувати своє майбутнє в Україні", — констатував керівник Офісу президента України.Він подякував команді Helping to Leave за допомогу в порятунку підлітків."Виконуємо завдання президента — повернути всіх українських дітей за ініціативою Bring Kids Back UA", — підсумував Андрій Єрмак.Раніше, 12 червня, Україна повернула з тимчасово окупованих територій та з Росії п'ятьох дітей. Всі вони пережили утиски та цькування з боку російських загарбників.Нагадаємо, що 2 червня під час перемовин у Стамбулі голова російської делегації Володимир Мединський заявив, що пропозиція України щодо повернення викрадених солдатами Росії дітей — це "шоу для бездітних європейських бабусь".Президент Володимир Зеленський прокоментував цю цинічну заяву російської сторони. Він наголосив, що таким чином Росія показала, як насправді ставиться до цього питання.

У російському Тольятті випускники однієї з місцевих шкіл заспівали пісню "Батько наш Бандера" та Гімн України. Це викликало значний переполох серед кремлівських пропагандистів.На ситуацію відреагували в Слідчому комітеті Російської Федерації в Самарській області, де порушили кримінальну справу щодо "реабілітації нацизму" на основі "інформації зі соціальних медіа"."Під час моніторингу соціальних мереж виявлено відео, які зафіксували протиправні дії підлітків у Тольятті, які виконують музичні твори, що містять ознаки реабілітації нацизму", — написали в Telegram-каналі слідчого комітету.Там додали, що, за дорученням начальника слідчого відділу Слідчого комітету Росії в Самарській області Павла Олійника, порушено кримінальну справу за складом злочину, передбаченого статтею російського кримінального кодексу "Реабілітація нацизму"."Слідчі проводять комплекс заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин події та збір доказів", — підсумували рашисти.Як пишуть російські пабліки, школярі з Тольятті відзначали випускний. Вони гуляли в Парку перемоги міста. Саме там прозвучали легендарна українська пісня "Батько наш Бандера" та Гімн України.Нагадаємо, декілька днів тому в Міністерстві закордонних справ України заявили, що рішення влади Російської Федерації про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України — це черговий вияв геноцидної політики Москви.

Цього року в одного з учасників Національного мультипредметного тесту виявили шпаргалку. У ній була прописана таблиця множення.Про це розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко в ефірі національного телемарафону. За її словами, організатори були здивовані змістом шпаргалки."Були дуже дивні ситуації для нас. Наприклад, у одного з порушників виявили шпаргалку, але те, що було на цій шпаргалці здивувало абсолютно всіх організаторів оцінювання. Це була таблиця множення. Тут дійсно варто замислитися про те, що є основою навчання і як забезпечити опанування базових знань і навичок в межах кожного із навчальних предметів", — сказала вона.Посадовиця зазначила, що під час цьогорічного тесту була зафіксована певна кількість порушників, але їхня кількість не велика. Всі порушники були відсторонені від складання іспиту і не зможуть взяти участь у цьогорічній вступній кампанії."На мій погляд, якщо вступник або вступниця не здатні виконати завдання 5, 6, 7 класів, то, напевно що, потрібно дещо почекати з вищою освітою і потрібно надолужити шкільні програми для того, щоб комфортно себе почувати у закладах вищої освіти", — заявила директорка.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

Рішення влади Російської Федерації про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України — це черговий вияв геноцидної політики Москви.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України (МЗС)."Імперська Росія, яка систематично маніпулює мовним питанням для виправдання агресії, провадить цілеспрямовану політику русифікації, асиміляції, геноцидного винищення цілих народів, пригноблення інших культур, придушення національної ідентичності", — йдеться в повідомленні.Українські дипломати зауважили, що протягом століть Московія намагалася заборонити українську мову загалом понад 130 разів."Зрештою автори цих спроб згинули разом зі своїми указами, циркулярами та доносами, а українська мова пережила всіх гнобителів", — додали в МЗС України.У відомстві акцентували, що так само "зійдуть на пси" сучасні спроби продовжити царські репресії та сталінський лінгвоцид."Російським шовіністам, які вирішили вкотре "заборонити" українське слово на Херсонщині можемо відповісти словами великого уродженця Херсонщини Миколи Куліша: "Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!" — зазначили в МЗС.Вони наголосили, що зараз українська мова не беззбройна. За нею — сила українського війська та зброї. Тому всі російські "заборони" такі ж бутафорні та тимчасові, як і російська окупація. "Окупанти згинуть, а Чаплинка Куліша та решта Херсонщини, Запоріжжя та нашого Півдня були та будуть Україною. І коли російський чобіт забереться геть з української землі, вслід йому пролунає відбірне та міцне українське слово", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

Колишній чемпіон світу з боксу Василь Ломаченко, який уже завершив спортивну кар’єру, відреагував на обстріл свого рідного міста — Білгород-Дністровська. Зокрема, відбулося влучання у школу (тепер ліцей), у якій він вчився.Відповідний допис Василь Ломаченко опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook."Сьогодні трагічний день для всіх акерманців! Учора ще були посмішки та радість на обличчях людей, які прийшли на випускний, а сьогодні — сльози та гіркота! Школу, яку я закінчив, в яку ходили наші діти, цинічно обстріляли ракетами! Царство небесне загиблим! Сил і здоров'я пораненим! Миру всім!" — написав він.При цьому колишній український боксер не вказав у дописі, хто саме обстріляв його рідний Білгород-Дністровський, — він жодним чином не згадав Росію.Примітно також, що текст допису Ломаченко опублікував російською мовою.Як відомо, раніше боксер закрив Instagram для користувачів з України. Він практично не пише про війну та не називає Росію агресором, більшість його дописів — релігійної тематики на підтримку російської церкви.Після повномасштабного вторгнення Ломаченко записався в територіальну оборону. А через деякий час в Instagram опублікував фотографію з митрополитом московського патріархату Лукою, який потрапив під санкції РНБО. Наприкінці минулого року він відкрито виступив проти української церкви. Для нього близькими є кремлівські наративи.Нагадаємо, 5 червня стало відомо, що чемпіон IBF та IBO у легкій вазі Василь Ломаченко оголосив про завершення кар'єри. 37-річний боксер востаннє виходив у ринг у травні 2024 року, коли переміг Джорджа Камбососа.

У понеділок, 23 червня, Кабінет міністрів України затвердив нову постанову щодо визнання результатів навчання українських дітей, які перебувають за кордоном.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук."Хочу вкотре наголосити на важливості українських шкіл за кордоном. Бо українська держава має берегти зв'язок з українськими родинами в Європі та інших країнах. Це наш стратегічний ресурс", — запевнила вона.За її словами, сьогодні уряд затвердив порядок визнання результатів навчання українських учнів за кордоном."Це вдосконалює правовий статус українських закордонних шкіл, їхніх учнів і викладачів", — наголосила заступниця керівник Офісу президента України.Вона уточнила, що це також сприяє покращенню фінансування та матеріального забезпечення таких осередків української освіти. "Дякую представникам українських закордонних громад, які долучились до розробки відповідної постанови Кабміну. Також дякую команді Міносвіти за увагу до учнів, які опинилися за кордоном", — наголосила Ірина Верещук.Вона принагідно закликала уряди країн перебування українських дітей і міжнародні організації підтримати українські закордонні школи.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.