# школа

В українських школах зобов'язані перевірити наявність військово-облікового документа (ВОД). Для переважної більшості призовників він існує саме в електронній формі.Про це повідомили на сайті Міністерства оборони України."Електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) — у застосунку "Резерв+", на порталі "Дія" або роздрукований із QR-кодом — є стандартною та єдиною формою для звичайного учня-призовника. Вимагати замість нього щось інше школа не має права", — йдеться в повідомленні.Згідно з постановою Кабінету міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року "Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів", заклади освіти належать до кола організацій, зобов'язаних вести персональний військовий облік. Це означає, що школа перевіряє наявність ВОД в учнів і зберігає відповідні відомості в особових справах. Це обов'язок закладу, а не довільна вимога конкретної адміністрації."Електронний військово-обліковий документ — це цифрова версія ВОД, яку призовник, військовозобов'язаний або резервіст може сформувати самостійно через застосунок "Резерв+" або через портал "Дія". Документ містить актуальні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів і має QR-код для перевірки", — зазначили в оборонному відомстві.Там додали, що це не рекомендація, а пряма норма закону. Для звичайного учня-призовника е-ВОД є стандартною формою документа, а не цифровою альтернативою паперовому.Важливо враховувати термін дії: е-ВОД дійсний протягом одного року з дати формування. Якщо рік минув — документ потрібно оновити через "Резерв+".Щороку з 1 січня до 31 липня громадяни чоловічої статі, яким у відповідному році виповнюється 17 років, беруться на військовий облік призовників. Відбувається це двома способами:через електронну ідентифікацію та уточнення персональних даних в електронному кабінеті призовника;шляхом особистого прибуття до районного ТЦК і СП.Після взяття на облік юнак отримує військово-обліковий документ. Для переважної більшості призовників він оформляється в електронній формі. Паперова форма з ТЦК передбачена лише для окремих специфічних категорій — зокрема, військовозобов'язаних і резервістів СБУ та розвідувальних органів."Якщо юнак ще не перебуває на обліку, е-ВОД у нього не буде, оскільки документ формується на підставі даних реєстру. У такому випадку школа як орган персонального обліку може нагадати про необхідність з'явитися до ТЦК у встановлені терміни", — акцентували в Міноборони."Перевірка паперового документа проста. Уповноважений представник закладу освіти зчитує QR-код за допомогою застосунку "Резерв+". Застосунок відображає актуальні відомості з реєстру: прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, рєстраційний номер облікової картки платника податків, категорію обліку та ТЦК, в якому юнак перебуває на обліку", — пояснили у відомстві.Там підсумували, що якщо в школі немає технічної можливості зчитати QR-код, перевірку можна здійснити в районному ТЦК за місцем розташування закладу. Також допустимо надати роздрукований е-ВОД для долучення до особової справи — роздрукована версія має таку ж силу, як і цифрова.Нагадаємо, що 19 березня Кабінет міністрів України затвердив розподіл субвенції на облаштування укриттів у закладах освіти. Фінансування передбачає понад два мільярди гривень для 30 громад у різних регіонах країни..

Закарпатські правоохоронці офіційно оголосили підозру 15-річному підлітку, який напередодні відкрив вогонь по однокласниках у приміщенні середньої школи. Юнак, що заздалегідь підготував вогнепальну зброю, наразі перебуває під вартою за звинуваченням у спробі позбавити життя кількох людей.Про це повідомляє пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.Деталі злочину та підготовка зброїСлідство встановило, що учень дев'ятого класу ретельно готувався до нападу упродовж двох місяців. У лютому та березні він через інтернет-мережу придбав шумовий пістолет, відповідні патрони та свинцеві кульки. Надалі фігурант самостійно переробив зброю на бойову, що дало йому змогу здійснювати смертельні постріли.Інцидент стався 16 квітня під час навчального процесу. Хлопець зайшов до класу та здійснив серію пострілів у бік однолітків. Один з учнів, намагаючись врятуватися, отримав вогнепальне поранення у плече.Юридична кваліфікація та запобіжний західПісля скоєного стрілець втік, проте пізніше сам звернувся до поліції. На місці події слідчі вилучили знаряддя злочину, яке підліток встиг переробити власноруч. За результатами першочергових дій правоохоронці зібрали достатньо доказів для інкримінування йому тяжкого злочину.Наразі дев’ятикласнику офіційно повідомлено про підозру у закінченому замаху на умисне вбивство двох або більше осіб (ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України). Прокурори вимагають для підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу — тримання під вартою без можливості внесення грошової застави. Досудове розслідування триває під пильним наглядом ювенальних прокурорів.Нагадаємо, за даними слідства, підліток міг діяти під впливом та психологічним тиском невстановлених осіб, з якими контактував через один із месенджерів..

У Києві суд виніс вирок колишній начальниці відділу Управління освіти Дніпровської районної державної адміністрації, визнавши її винною у розтраті бюджетних коштів під час закупівель для шкільних укриттів у 2023 році.Як встановили прокурори Київської міської прокуратури та Дніпровської окружної прокуратури, посадовиця відповідала за проведення закупівель і допустила суттєві переплати під час придбання обладнання для закладів освіти району.Зокрема, під час закупівлі овочерізок для шкільних укриттів було переплачено понад 460 тисяч гривень. Суд визнав її винною за відповідною статтею Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді пʼятьох років позбавлення волі.Окремо розглядався епізод із закупівлею стільців для укриттів у школах Дніпровського району. У цьому випадку, за даними слідства, переплата склала майже 1,35 мільйона гривень. За цей епізод суд також визнав її винною та призначив 7 років позбавлення волі.За сукупністю злочинів остаточне покарання визначено у вигляді сімох років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 3 роки. Крім того, суд задовольнив цивільні позови прокурорів про відшкодування завданих державі збитків.Нагадаємо, нещодавно правоохоронці Львівської області завершили розслідування щодо злочинної групи, яка налагодила масштабний канал переправлення військовозобов’язаних чоловіків за кордон. Зловмисники пропонували клієнтам повний "сервісний пакет" — від детальних інструкцій до тимчасового проживання у прикордонні, оцінюючи свої послуги у тисячі доларів.Додамо, також працівники Державного бюро розслідувань спільно з Національною поліцією затримали на Закарпатті ключового співучасника міжнародної кіберзлочинної групи, яка ошукувала іноземців..

У турецькому місті Кахраманмараш 15 квітня учень влаштував стрілянину в середній школі, внаслідок чого загинули дев’ятеро людей — вісім учнів і один учитель. Ще понад 20 осіб дістали поранення, із них щонайменше 13 госпіталізували, частина перебуває у важкому стані.За інформацією місцевих медіа, нападником виявився учень восьмого класу цієї ж школи. Він зайшов до двох навчальних кабінетів і відкрив вогонь по дітях та педагогах. Після цього хлопець загинув. За однією з версій, він застрелився, за іншою — отримав смертельне поранення під час інциденту.Зброя, яку використали під час нападу, належала його батькові, який раніше працював у правоохоронних органах. Слідство розглядає версію, що підліток міг узяти її без дозволу.Після перших повідомлень про стрілянину до школи почали масово прибувати батьки учнів, намагаючись з’ясувати, що сталося і чи в безпеці їхні діти. Територію навчального закладу оперативно оточили правоохоронці, які забезпечили порядок і почали слідчі дії. На місці також працювали медики, які надавали допомогу постраждалим та організовували їх транспортування до лікарень.Реакція владиТурецька влада розгорнула масштабне розслідування. До справи залучили групу прокурорів, а також інспекторів поліції та цивільної адміністрації. Окремо було запроваджено тимчасову заборону на публікацію деталей у медіа, щоб не зашкодити перебігу слідства.На місце трагедії прибули високопосадовці, зокрема міністри внутрішніх справ, освіти, юстиції та охорони здоров’я. Вони зробили заяви щодо обставин події та перебігу розслідування.Губернатор регіону підтвердив загибель нападника і повідомив, що стрілянина сталася одразу у двох класах. За його словами, слідство наразі встановлює всі обставини трагедії та мотиви дій підлітка.Нагадаємо, 6 квітня в Луцьку стався тривожний інцидент із застосуванням зброї. Молода дівчина влаштувала хаотичну стрілянину на Театральному майдані.Додамо, в лютому в одному з популярних торгівельних закладів Хмельницького пролунали постріли, що спровокувало паніку серед відвідувачів..

Міністерство освіти та науки України підтримало ініціативу щодо щорічного проведення 13 квітня у закладах загальної середньої освіти тематичної виховної години до Дня працівника оборонно-промислового комплексу України.Про це повідомили на сайті Міністерства освіти та науки України."Ідея заходу — простою мовою пояснити школярам, хто стоїть за технологіями, що зараз допомагають Україні захищатися, та показати, що за кожним складним рішенням — робота інженерів, науковців і фахівців, які створюють безпеку", — йдеться в повідомленні.У відомстві уточнили, що ініціатива, яку запропонувало акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", з’явилася як відповідь на запит часу: зараз країні потрібні не лише технології, а й люди, які їх створюють. І цей вибір розпочинається ще у школі.У межах опрацювання ініціативи підготовлено концепцію навчальних матеріалів для різних вікових груп — від молодших класів до старшої школи."Вони побудовані так, щоби говорити з учнями зрозумілою мовою: без складних технічних деталей, але з акцентом на науку, безпеку та відповідальність", — пояснили в Міносвіти.Зокрема, для молодших школярів це знайомство з професіями та базовими правилами безпеки. Для середніх класів — розуміння того, як технології допомагають зберігати життя. Для старшокласників — розмова про майбутнє: інженерію, технології та відповідальність за їх використання."Йдеться не лише про одну виховну годину. Це — про формування інтересу до технічних професій, про зв’язок освіти з реальними потребами країни та про перші кроки до усвідомленого професійного вибору. Адже формування такого інтересу вже зараз — це інвестиція у майбутнє України, її стійкість і перемогу", — підсумували в Міністерстві освіти та науки України.Нагадаємо, раніше у школах змінили принцип викладання дисципліни "Захист України". Оновлена програма передбачала формування навчальних груп не за статтю, а за кількістю осіб..

У межах впровадження "Нової української школи" уряд продовжує системне оновлення навчальних просторів у школах. Як повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, уряд змінює підхід до облаштування класів у школах. Йдеться про точкове дооснащення та повний ремонт.За її словами, уряд затвердив порядок надання 700 мільйонів гривень субвенції на створення сучасних освітніх просторів. Кошти спрямовані на:техніку;мультимедійне обладнання;меблі для кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій."Ремонтні роботи мають бути забезпечені коштом місцевих бюджетів або за підтримки партнерів", — зазначила Свириденко.Також вона додала, що ці зміни — це частина реформи старшої профільної школи — третього етапу НУШ. Субвенцію зможуть отримати комунальні школи, які:увійдуть до мережі профільної старшої школи у 2027 році або є спеціалізованими ліцеямипроводять навчання очно або у змішаному форматімають не менше 60 учнів у 8 класахзабезпечують щонайменше 10% співфінансування з місцевого бюджетуПроєкти відбиратимуться на конкурсній основі. Умови та старт прийому заявок оголосить МОН.Нагадаємо, нещодавно в соціальних мережах активно почали поширювати інформацію про "посилений контроль за відвідуваністю у школах". Правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітей.Додамо, також нещодавно у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів та інших гаджетів під час навчального процесу в школах.Читайте також: У Львові відкрили першу в Україні 3D-школу: чим вона унікальна (фото).

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про розподіл додаткових 46,5 мільйона гривень субвенції громадам для завершення модернізації шкільних їдалень у межах реформи шкільного харчування.Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.За її словами, фінансування отримають 19 об’єктів у різних регіонах України. Йдеться про проєкти, які були розпочаті у 2025 році та вже мають високий рівень готовності — щонайменше 60%.Уряд зазначає, що загалом у громадах вже модернізовано близько 20% харчоблоків. З них 188 об’єктів оновлено за кошти державної субвенції, ще понад 1,5 тисячі — коштом місцевих бюджетів і за підтримки міжнародних партнерів."Сучасна шкільна їдальня — це безпечні умови для щоденного харчування та гідний простір у школі. Держава, яка дбає про своїх дітей, інвестує у власне майбутнє. І якісне шкільне харчування є важливою частиною цієї інвестиції", — додала посадовиця.У межах реформи шкільного харчування учні 1-11 класів у прифронтових громадах уже отримують гарячі обіди, тоді як в інших регіонах — учні 1-4 класів. Уряд декларує мету з 1 вересня цього року забезпечити гарячим харчуванням усіх школярів по всій країні.Зазначимо, реформа шкільного харчування в Україні стартувала у 2020 році з ініціативи першої леді Олени Зеленської. У 2023 році Кабмін затвердив стратегію її розвитку на 2023-2027 роки.Нагадаємо, нещодавно в соціальних мережах активно почали поширювати інформацію про "посилений контроль за відвідуваністю у школах". Правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітей.Додамо, також нещодавно у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів та інших гаджетів під час навчального процесу в школах..

У Львівській міській раді спростували інформацію про те, що нібито 50 тисяч дітей внутрішньо переміщених осіб (ВПО) не відвідують школи міста через цькування за мову.Про це повідомив керівник департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Раніше в мережі з’явився уривок інтерв’ю з освітньою експерткою та співзасновницею громадської організації "Смарт освіта" Іванною Коберник, яку назвали "радницею міністра освіти та науки", хоча вона не працює на цій посаді з 2019 року.Вона заявила, що близько 40 тисяч дітей ВПО не ходять до львівських шкіл, а навчаються дистанційно. За її словами, причин здобуття освіти дистанційно є низка, зокрема, те, що діти продовжують навчатися у "сильних школах" міст, із яких вони виїхали. Серед причин вона також назвала булінг і недостатнє знання мови."Із цькуванням стикаються переселенці, поділ на "свій-чужий" у дитячому віці досі поширений. Також загострюється історія "сільський-міський". Боюся помилитися в цифрах, але є близько 50 тисяч дітей шкільного віку, але умовно менш як 10 тисяч ходять у місцеві школи. Діти стикаються з певною нетерпимістю, насмішками, образами. Треба визнати, що мова — це складно. Якщо ти все життя розмовляв іншою та потрапив у новий колектив, то не можеш одразу перемикнутися", — зазначила освітня експертка.Керівник департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк назвав цю інформацію "відвертою брехнею", а цифри, за його словами, "не мають нічого спільного з реальністю".Він зауважив, що загалом у місті проживають близько 12 тисяч дітей зі статусом ВПО віком від 0 до 18 років. При цьому у дитячих садках і школах їх навчається понад 4 600."Де тут "50 тисяч"? У чиїй уяві вони існують? До слова, у Львові загалом 87 тисяч учнів. Так, конфлікти бувають. Але робити з поодиноких випадків "масове явище" — це або повна відірваність від реальності, або свідома спроба її спотворити", — акцентував Закалюк.Він також наголосив, що Львів прийняв десятки тисяч людей у найскладніший момент. І зараз намагатися дискредитувати цю роботу — це або відвертий цинізм, або свідома гра на руку дезінформації.На це відреагувала й сама Іванна Коберник. Вона назвала цитату вирваною з інтерв'ю, заявивши, що під час розмови окреслила комплекс причин і "багато незручних болючих питань", чому батьки вимушених переселенців обирають для своїх дітей дистанційне навчання, "але витягнули лише мову".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що відтепер внутрішньо переміщеним особам, щоб скористатися допомогою від держави не потрібно виходити з дому. З 1 квітня подати заяву на отримання коштів можна онлайн..

Міністерство освіти і науки України повідомило про підготовку чергового етапу підвищення зарплат для педагогів. Зміни можуть запровадити вже з 1 вересня 2026 року.Про це повідомила пресслужба МОН.У відомстві зазначають, що йдеться про поетапне зростання оплати праці освітян. Після вже здійсненого підвищення на 30% із січня, наступним кроком стане збільшення окладів ще на 20% восени. Підвищення стосуватиметься як педагогічних, так і науково-педагогічних працівників.Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що питання зарплат учителів є принциповим, адже йдеться не лише про цифри, а про реальні умови життя та роботи освітян. За його словами, рішення ухвалюватимуть після консультацій із профспілками, громадами та парламентом."Продовжуємо предметні обговорення з найбільшою в Україні професійною спільнотою, що представляє інтереси освітян. Рішення ухвалюватимемо лише після погодження з профспілкою та широкого фахового обговорення з громадами, керівництвом закладів освіти, народними депутатами", — заявив Лісовий.Що зміниться у системі виплат?У Міносвіти планують зробити структуру зарплат більш прозорою та передбачуваною. Зокрема, частину надбавок хочуть включити безпосередньо до посадового окладу, щоб вони стали гарантованими й не залежали від рішень на місцях. Йдеться про:інтеграцію надбавки за престижність у базовий оклад;включення доплати за складні умови праці (2000 гривень для всіх вчителів);збереження додаткових виплат для педагогів у прифронтових і прикордонних громадах.У міністерстві пояснюють, що такий підхід дозволить уникнути ситуацій, коли підвищення "з’їдається" через зменшення місцевих доплат.Освітян виведуть з Єдиної тарифної сіткиОкремо в уряді працюють над зміною всієї системи нарахування зарплат. Зокрема, педагогів планують вивести з Єдиної тарифної сітки, яка наразі застосовується до різних категорій бюджетників. Це дозволить встановити оклади, прив’язані до мінімальної зарплати та створити більш гнучку систему оплати саме для освітян. А також допоможе в майбутньому підвищувати зарплати без додаткового навантаження на інші сфери.Нову модель оплати праці для педагогічних і науково-педагогічних працівників планують запровадити з 2027 року.У Міносвіти додають, що фінальний варіант реформи ще доопрацьовують з урахуванням пропозицій профспілок та місцевої влади. Очікується, що оновлення дозволить зробити систему більш справедливою та ефективною як для вчителів, так і для держави."Маємо напрацювати рішення, яке буде і фінансово реалістичним для держави та громад і максимально справедливим для педагогів. Коли фіналізуємо цей механізм, обговорення продовжиться на рівні громад, які за кошти місцевих бюджетів фінансують заклади дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти. Залучені також будуть і керівники закладів вищої освіти. Йдеться про інструмент, який допоможе підвищити оплату праці для освітян на всіх рівнях", — підсумувала заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що в Україні зросла середня зарплата. Зараз загалом у країні вона складає 28 321 гривню.Додамо, також українці, які працюють у нічний час з 22:00 до 06:00, мають отримувати вищу зарплату. Мінімальний розмір доплати становить 20% від тарифної ставки за кожну годину..

З 1 квітня у Києві розпочнеться приймання документів до перших класів на 2026/2027 навчальний рік. Подати заяву можна до 1 червня включно. Очікується, що 1 вересня київські школи приймуть майже 20 тисяч першокласників.Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Валентин Мондриївський.Як подати документиБатьки можуть обрати зручний формат подачі:особисто у школі;дистанційно через інформаційно-комунікаційну систему Портал послуг (послуга "Запис дитини до школи");електронною поштою на адресу обраного закладу освіти.Хто має пріоритетПершочергово зараховують:дітей, які проживають на території обслуговування школи;дітей, чиї брати або сестри вже навчаються у цьому закладі;дітей працівників школи;випускників дошкільного підрозділу цього ж закладу.За словами Мондриївського, попри виклики війни та проблеми з енергопостачанням, освітня система столиці працює стабільно. У школах впроваджено автоматизовану охорону, відеоспостереження та забезпечено стабільний інтернет в укриттях. Паралельно триває відновлення пошкодженої інфраструктури для створення безпечних умов очного навчання."Продовжуємо цифровізацію задля безпеки дітей – у школах впроваджена автоматизована охорона, відеонагляд, забезпечено стабільний інтернет в укриттях. Паралельно оперативно відновлюємо пошкоджену інфраструктуру, щоб створити безпечні умови для очного навчання", — заявив Мондриївський.Нагадаємо, в Києві після зимового періоду триває ремонт дорожнього покриття. Комунальні служби проводять ямковий ремонт у всіх районах столиці, аби відновити безпечний рух транспорту та мінімізувати наслідки сезонних пошкоджень асфальту.Додамо, 2 березня Володимир Зеленський підписав закон, який спрощує евакуацію дітей із територій активних бойових дій. Відтепер правоохоронці зможуть вивозити дітей із небезпечних районів без згоди батьків, якщо їхньому життю чи здоров’ю загрожує небезпека..

В Україні триває реєстрація на Національний мультипредметний тест (НМТ-2026), і вже понад 300 тисяч абітурієнтів створили свої електронні кабінети для участі у вступній кампанії. Реєстрація триватиме до 2 квітня, і в Міністерстві освіти очікують, що загальна кількість учасників буде приблизно на рівні минулого року.Про це розповів директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров під час брифінгу в Медіацентрі.За даними освітніх чиновників близько 305 тисяч абітурієнтів уже підтвердили участь, проте остаточні цифри очікуються після завершення реєстрації. Зазначимо, що у 2025 році таких було приблизно 311 тисяч.Представники Міністерства освіти і науки зазначають, що попит на вищу освіту залишається високим. Водночас держава наголошує на важливості розвитку професійної освіти, яка також потребує більшої кількості вступників.Що таке НМТ та як відбувається реєстрація?Абітурієнти можуть створити персональний кабінет:через застосунок Дія;або через сервіс Українського центру оцінювання якості освіти, вводячи дані вручнуДля участі потрібні базові документи, зокрема паспорт, РНОКПП та довідка про завершення середньої освіти.НМТ запровадили у 2022 році як заміну ЗНО через повномасштабну війну. Він дозволяє проходити вступне тестування в один день і навіть за кордоном.Нагадаємо, нещодавно директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповіла, скільки завдань з українського правопису цьогоріч чекати абітурієнтам.Додамо, Український центр оцінювання якості освіти зазначив, у яких країнах українці зможуть скласти НМТ 2026 року..

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів та інших гаджетів під час навчального процесу в школах. Ініціатива вже перебуває на розгляді профільного комітету.Документ передбачає заборону користування мобільними телефонами, планшетами та смартгодинниками безпосередньо під час уроків. Йдеться не про повну відмову від гаджетів у школі, а саме про їхнє обмеження у навчальний час, передає "РБК-Україна".Мета законопроєктуАвтор ініціативи, народний депутат Георгій Мазурашу, пояснює, що головна мета — зменшити відволікання учнів і підвищити ефективність навчання. Також очікується, що це сприятиме кращій дисципліні та повазі до вчителів.Попри обмеження, використання гаджетів буде дозволено у двох випадках:якщо вони потрібні для виконання навчальних завдань (наприклад, цифрові вправи чи тести);за медичними показаннями (наприклад, для контролю стану здоров’я).Ініціатива частково базується на практиці європейських країн. Зокрема, подібні обмеження вже діють у Нідерландах та Данії, де, за словами автора, вони показали позитивні результати.Коли розглянуть цю ініціативу?Наразі законопроєкт має пройти розгляд у комітеті, після чого його можуть винести на голосування в парламенті. Остаточне рішення ще не ухвалене.Якщо коротко, то мова йде не про повну заборону смартфонів у школах, а про спробу зробити їх використання більш контрольованим під час уроків.Читайте також:"Штрафи" за пропуски у школі: правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітейУряд збільшив фінансування на безкоштовні гарячі обіди для школярівУ МОН посилили вимоги до кандидатів на роботу в школах і садках.

Корпус вартових ісламської революції висунув ультиматум Вашингтону з погрозою атакувати філії американських університетів у регіоні Перської затоки. Тегеран вимагає офіційного засудження нещодавніх обстрілів іранських навчальних закладів до полудня понеділка.Про це повідомляє The Times of Israel.  Ультиматум КВІР та загроза для студентівПриводом для ескалації стали заяви іранської сторони про те, що внаслідок ударів США та Ізраїлю було знищено два університети в Ірані. Зокрема, йдеться про нічний обстріл Університету науки та технологій на північному сході Тегерана, де зафіксовано руйнування будівель, проте обійшлося без жертв. Іранська влада встановила жорсткий дедлайн для офіційного Вашингтона. "Якщо уряд США хоче, щоб його університети в регіоні були вільні від відплати... він повинен засудити бомбардування університетів в офіційній заяві до 12:00 понеділка, 30 березня, за тегеранським часом", — йдеться у документі.Заклик до евакуації та зони ризикуЯк зазначає видання, під загрозою опинилися відомі освітні заклади, такі як Техаський університет A&M у Катарі та Нью-Йоркський університет в Об'єднаних Арабських Еміратах. Через ймовірність збройних нападів іранська сторона закликала цивільних осіб триматися якомога далі від потенційних цілей."Ми радимо всім співробітникам, професорам і студентам американських університетів у регіоні та мешканцям прилеглих територій перебувати на відстані одного кілометра від кампусів", — наголосили у КВІР. Наразі офіційної реакції від представників університетів чи уряду США щодо посилення заходів безпеки не надходило.Нагадаємо, журналісти CNN повідомляли, що Тегеран відмовляється відновлювати переговори з нинішнім складом американської делегації, яку очолюють Стів Віткофф і Джаред Кушнер. В Ірані надають перевагу віцепрезиденту Джею Ді Венсу.Водночас, за даними The Wall Street Journal, Дональд Трамп розповів своєму оточенню, що хоче уникнути затяжної війни в Ірані. Він планує завершити все на Близькому Сході найближчими тижнями.Натомість держсекретар США Марко Рубіо вважає, що війна в Ірані може завершитися протягом кількох тижнів. Водночас, коментуючи можливість наземної операції, держсекретар зазначив, що Сполучені Штати здатні досягти своїх цілей різними способами, водночас залишаючи президенту максимальну свободу дій у разі зміни обставин.Читайте також: Заробити на руйнуванні світового порядку: чого ми не помічаємо в політиці Трампа.

У 77 регіонах країни-агресора учнів зобов’язали працювати на потреби військових у межах навчальної програми. Відмовитися від "трудової повинності" фактично неможливо, оскільки виготовлення спорядження стало обов'язковою частиною шкільних занять.Про це йдеться у розслідуванні видань "Верстка" і "Не норма".У Російській Федерації уроки праці та технології остаточно перетворилися на інструмент підтримки агресії. Школярів дедалі частіше залучають до створення спорядження для окупаційних підрозділів. Згідно з даними розслідувачів, які проаналізували понад 50 мільйонів постів у соцмережах, цей процес має системний характер.Масштаби залученняГеографія використання дитячої праці охоплює майже всю територію РФ. До процесу залучено понад тисячу навчальних закладів у 77 регіонах. Найбільшу активність проявляють школи у Башкортостані, Татарстані та Краснодарському краї. Цікаво, що найменше таких звітів зафіксовано у Москві. Кількість публікацій про те, як учні роблять щось для армії, невпинно зростає з кожним роком війни.Від шкарпеток до маскуванняЗа час повномасштабного вторгнення російські школярі опанували виробництво щонайменше 57 найменувань товарів для солдатів. Серед них:елементи екіпірування та маскувальні сітки;окопні свічки;приладдя для сну та засоби гігієни;харчові продукти тривалого зберігання.Ця робота жодним чином не оплачується. Оскільки вона інтегрована в обов’язкову навчальну програму, учні не мають легальної можливості відмовитися від виконання завдань.Психологічний тискУ розслідуванні зазначається, що не всі діти та їхні родини підтримують таку ініціативу. Педагоги, які погодилися на спілкування з журналістами, підтверджують, що частина школярів намагалася саботувати роботу через негативне ставлення до війни. Однак система діє жорстко."Під загальним тиском вони здавалися", — розповіла одна з вчительок, описуючи, як інакодумців змушували брати участь у загальному процесі. Наголошується, що у дослідженні не враховувалися малюнки чи листи, а лише реальна фізична праця, яка стала частиною освітнього процесу у РФ.Нагадаємо, російським вербувальникам, які залучають іноземців для війни проти України, видали чорний список країн. Із них тепер заборонено "імпортувати" найманців..

У соціальних мережах активно поширили інформація про "посилений контроль за відвідуваністю у школах". Низка українських ЗМІ писали, що начебто батьків автоматично притягуватимуть до відповідальності за кожен пропуск занять їхніх дітей.Як повідомила пресслужба Ювенальної поліції України, інформації про "штрафи за пропуски занять" є неправдивою та "подається з викривленням змісту нормативних змін".Насправді постановою Кабінету міністрів України від 25 лютого 2026 року внесено зміни до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів. Нововведення стосуються обліку дітей, які не охоплені навчанням, а не контролю за окремими пропусками занять. У разі виявлення таких осіб у закладах освіти:вносять інформацію до відповідних електронних систем;інформують служби у справах дітей та підрозділи Національної поліції.Правоохоронці пояснили, що йдеться про випадки, коли:дитина тривалий час не відвідує заклад освіти без поважних причин;відсутній зв’язок із батьками або законними представниками;існує ризик порушення права дитини на освіту.Коли потрібна допомога правоохоронцівВарто зауважити, що підрозділи ювенальної превенції залучаються виключно у випадках, коли необхідно:з’ясувати причини відсутності дитини;забезпечити її повернення до навчання;перевірити умови виховання та безпеки."Це не є механізмом реагування на кожен окремий пропуск занять", — пояснили в пресслужбі.Притягнення батьків до адміністративної відповідальності можливе лише у разі встановлення факту невиконання обов’язків щодо виховання дітей (стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення), що потребує відповідної перевірки та правової оцінки.Нагадаємо, в українських закладах освіти запроваджують нові обов'язкові заходи захисту, які діятимуть упродовж усього періоду воєнного стану. Відтепер кожна школа повинна мати професійну охорону та сучасні системи технічного контролю, щоб максимально убезпечити учнів і вчителів від будь-яких воєнних чи побутових загроз.Читайте також: Весняні канікули у школах Львова: коли розпочнуться та скільки триватимуть.