# школа

На початок 2024-2025 навчального року в системі освіти України налічувалось загалом 3,74 мільйона школярів усіх форм навчання. Це найнижчий показник за останні 30 років.Про це повідомляє видання NGL.media, посилаючись на дані Держстату.Тенденція до зменшення кількості дітей і молоді в Україні лише зростатиме, про що, серед іншого, свідчать і соціологічні опитування. У кінці 2024 року Центр економічної стратегії провів дослідження, за результатами якого виявив, що менше половини українців за кордоном зараз планують повертатись в Україну. Основними факторами, що стримують їх від повернення є як війна, так і економічні чинники: невизначеність, зруйноване житло, низький рівень життя, складнощі з пошуком роботиОкрім цього, Міносвіти надало виданню дані про кількість учнів 8-11 класів за 2021-2025 роки. Медійники порівняли, як змінювалась кількість учнів по класах з року в рік, тобто скільки восьмикласників переходили у дев'ятий клас, в 10-й і далі."І справді є тенденція, що кілька відсотків учнів (2-4%) щороку не переходять у наступний клас, тобто покидають школу. Це не обов’язково означає, що всі ці діти виїхали з України, але значна частина з них — напевно", — зазначає видання.Коли йдеться про те, хто ці випускники шкіл, які хочуть виїхати з України, то перше, що спадає на думку — це 17-річні хлопці, які хочуть скористатись шансом перетнути кордон до 18-річчя, після настання якого виїзд з України заборонений на час воєнного стану. За даними Міносвіти, загалом у старших класах щороку стає трохи більше дівчат, але зараз різниця за статтю досить незначна (від одного до двох відсотків). Серед випускників шкіл ця різниця може сягати 10%."Підлітки дуже соціально залежні, вони рівняються на одноліток, і якщо друзі їдуть кудись, то може увімкнутись ланцюгова реакція. Тому нічого дивного, що дівчата виїжджають вслід за хлопцями", — наголосила у коментарі виданню Тетяна Захарченко з Українського католицького університету.Видання додає, що основною причиною виїзду за кордон серед старшокласників залишається безпекове питання. Зокрема, йдеться й про хвилювання батьків про можливе зниження мобілізаційного віку до 18 років, так і загальна тривога за життя дітей."Це також питання відсутності соціалізації, яка сьогодні є ключовою проблемою, і теж є одним з аргументів, чому не лише хлопці, а й дівчата виїжджають за кордон — тому що за кордоном діти навчаються офлайн, і це інший підхід", — зазначає директорка освітньої фундації GoGlobal Тетяна Коврига. За її словами, в Україні не можливо забезпечити стовідсоткове офлайн навчання. Очевидно, що в країні бракує належних укриттів, які можуть уміщувати достатню кількість дітей. Зі схожих міркувань чимало випускників українських шкіл, навіть складаючи НМТ, все ж обирають заклади вищої освіти у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.Нагадаємо, раніше сервіс відкритих даних "Опендатабот" повідомляв, що в Україні за перші чотири місяці цього року зафіксовано 130 випадків булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік.

У понеділок, 30 червня, стало відомо, що в Україну повернули підлітків, які тривалий час проживали на тимчасово окупованих територіях. Тепер вони планують навчатися та будувати кар’єри на території України.Про це повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У межах ініціативи президента України Bring Kids Back UA вдалося врятувати трьох підлітків, які тривалий час перебували на тимчасово окупованих територіях", — зазначив він.За його словами, всі врятовані підлітки, попри тиск та небезпеку, вчилися в українських школах онлайн і відмовлялися відвідувати російські школи."Наразі вони всі вже на підконтрольній території України, отримують допомогу та підтримку, планують вступати до вищих навчальних закладів, аби здобути освіту та будувати своє майбутнє в Україні", — констатував керівник Офісу президента України.Він подякував команді Helping to Leave за допомогу в порятунку підлітків."Виконуємо завдання президента — повернути всіх українських дітей за ініціативою Bring Kids Back UA", — підсумував Андрій Єрмак.Раніше, 12 червня, Україна повернула з тимчасово окупованих територій та з Росії п'ятьох дітей. Всі вони пережили утиски та цькування з боку російських загарбників.Нагадаємо, що 2 червня під час перемовин у Стамбулі голова російської делегації Володимир Мединський заявив, що пропозиція України щодо повернення викрадених солдатами Росії дітей — це "шоу для бездітних європейських бабусь".Президент Володимир Зеленський прокоментував цю цинічну заяву російської сторони. Він наголосив, що таким чином Росія показала, як насправді ставиться до цього питання.

У російському Тольятті випускники однієї з місцевих шкіл заспівали пісню "Батько наш Бандера" та Гімн України. Це викликало значний переполох серед кремлівських пропагандистів.На ситуацію відреагували в Слідчому комітеті Російської Федерації в Самарській області, де порушили кримінальну справу щодо "реабілітації нацизму" на основі "інформації зі соціальних медіа"."Під час моніторингу соціальних мереж виявлено відео, які зафіксували протиправні дії підлітків у Тольятті, які виконують музичні твори, що містять ознаки реабілітації нацизму", — написали в Telegram-каналі слідчого комітету.Там додали, що, за дорученням начальника слідчого відділу Слідчого комітету Росії в Самарській області Павла Олійника, порушено кримінальну справу за складом злочину, передбаченого статтею російського кримінального кодексу "Реабілітація нацизму"."Слідчі проводять комплекс заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин події та збір доказів", — підсумували рашисти.Як пишуть російські пабліки, школярі з Тольятті відзначали випускний. Вони гуляли в Парку перемоги міста. Саме там прозвучали легендарна українська пісня "Батько наш Бандера" та Гімн України.Нагадаємо, декілька днів тому в Міністерстві закордонних справ України заявили, що рішення влади Російської Федерації про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України — це черговий вияв геноцидної політики Москви.

Цього року в одного з учасників Національного мультипредметного тесту виявили шпаргалку. У ній була прописана таблиця множення.Про це розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко в ефірі національного телемарафону. За її словами, організатори були здивовані змістом шпаргалки."Були дуже дивні ситуації для нас. Наприклад, у одного з порушників виявили шпаргалку, але те, що було на цій шпаргалці здивувало абсолютно всіх організаторів оцінювання. Це була таблиця множення. Тут дійсно варто замислитися про те, що є основою навчання і як забезпечити опанування базових знань і навичок в межах кожного із навчальних предметів", — сказала вона.Посадовиця зазначила, що під час цьогорічного тесту була зафіксована певна кількість порушників, але їхня кількість не велика. Всі порушники були відсторонені від складання іспиту і не зможуть взяти участь у цьогорічній вступній кампанії."На мій погляд, якщо вступник або вступниця не здатні виконати завдання 5, 6, 7 класів, то, напевно що, потрібно дещо почекати з вищою освітою і потрібно надолужити шкільні програми для того, щоб комфортно себе почувати у закладах вищої освіти", — заявила директорка.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

Рішення влади Російської Федерації про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України — це черговий вияв геноцидної політики Москви.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України (МЗС)."Імперська Росія, яка систематично маніпулює мовним питанням для виправдання агресії, провадить цілеспрямовану політику русифікації, асиміляції, геноцидного винищення цілих народів, пригноблення інших культур, придушення національної ідентичності", — йдеться в повідомленні.Українські дипломати зауважили, що протягом століть Московія намагалася заборонити українську мову загалом понад 130 разів."Зрештою автори цих спроб згинули разом зі своїми указами, циркулярами та доносами, а українська мова пережила всіх гнобителів", — додали в МЗС України.У відомстві акцентували, що так само "зійдуть на пси" сучасні спроби продовжити царські репресії та сталінський лінгвоцид."Російським шовіністам, які вирішили вкотре "заборонити" українське слово на Херсонщині можемо відповісти словами великого уродженця Херсонщини Миколи Куліша: "Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!" — зазначили в МЗС.Вони наголосили, що зараз українська мова не беззбройна. За нею — сила українського війська та зброї. Тому всі російські "заборони" такі ж бутафорні та тимчасові, як і російська окупація. "Окупанти згинуть, а Чаплинка Куліша та решта Херсонщини, Запоріжжя та нашого Півдня були та будуть Україною. І коли російський чобіт забереться геть з української землі, вслід йому пролунає відбірне та міцне українське слово", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

Колишній чемпіон світу з боксу Василь Ломаченко, який уже завершив спортивну кар’єру, відреагував на обстріл свого рідного міста — Білгород-Дністровська. Зокрема, відбулося влучання у школу (тепер ліцей), у якій він вчився.Відповідний допис Василь Ломаченко опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook."Сьогодні трагічний день для всіх акерманців! Учора ще були посмішки та радість на обличчях людей, які прийшли на випускний, а сьогодні — сльози та гіркота! Школу, яку я закінчив, в яку ходили наші діти, цинічно обстріляли ракетами! Царство небесне загиблим! Сил і здоров'я пораненим! Миру всім!" — написав він.При цьому колишній український боксер не вказав у дописі, хто саме обстріляв його рідний Білгород-Дністровський, — він жодним чином не згадав Росію.Примітно також, що текст допису Ломаченко опублікував російською мовою.Як відомо, раніше боксер закрив Instagram для користувачів з України. Він практично не пише про війну та не називає Росію агресором, більшість його дописів — релігійної тематики на підтримку російської церкви.Після повномасштабного вторгнення Ломаченко записався в територіальну оборону. А через деякий час в Instagram опублікував фотографію з митрополитом московського патріархату Лукою, який потрапив під санкції РНБО. Наприкінці минулого року він відкрито виступив проти української церкви. Для нього близькими є кремлівські наративи.Нагадаємо, 5 червня стало відомо, що чемпіон IBF та IBO у легкій вазі Василь Ломаченко оголосив про завершення кар'єри. 37-річний боксер востаннє виходив у ринг у травні 2024 року, коли переміг Джорджа Камбососа.

У понеділок, 23 червня, Кабінет міністрів України затвердив нову постанову щодо визнання результатів навчання українських дітей, які перебувають за кордоном.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук."Хочу вкотре наголосити на важливості українських шкіл за кордоном. Бо українська держава має берегти зв'язок з українськими родинами в Європі та інших країнах. Це наш стратегічний ресурс", — запевнила вона.За її словами, сьогодні уряд затвердив порядок визнання результатів навчання українських учнів за кордоном."Це вдосконалює правовий статус українських закордонних шкіл, їхніх учнів і викладачів", — наголосила заступниця керівник Офісу президента України.Вона уточнила, що це також сприяє покращенню фінансування та матеріального забезпечення таких осередків української освіти. "Дякую представникам українських закордонних громад, які долучились до розробки відповідної постанови Кабміну. Також дякую команді Міносвіти за увагу до учнів, які опинилися за кордоном", — наголосила Ірина Верещук.Вона принагідно закликала уряди країн перебування українських дітей і міжнародні організації підтримати українські закордонні школи.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

Учні київських шкіл сплачуватимуть за проїзд у громадському транспорті на загальних підставах під час літніх канікул — із 1 липня до 31 серпня. Безплатний проїзд для них, як і раніше, діє лише під час навчального року — з 1 вересня до 1 липня.Про відповідне рішення Київської міської ради повідомив сайт Київської міської державної адміністрації."У ці місяці школярі можуть скористатися пільговими умовами — знижкою 75% на проїзні квитки для міського пасажирського транспорту. Придбати пільгові проїзні можна в застосунку "Київ цифровий" і терміналах самообслуговування", — йдеться в повідомленні.У КМДА додали, що також поповнити учнівський можна в касах комунального підприємства "Київський метрополітен" ("Видубичі 1", "Почайна 1", "Вокзальна"), через сайт ГІОЦ або в додатку EasyPay.Вартість пільгових проїзних квитків для учнів денної форми навчання:325 гривень — проїзний без обмеження поїздок на місяць;162,50 гривні — проїзний без обмеження поїздок на другу половину місяця;72,50 гривні — проїзний на місяць на 46 поїздок;97,50 гривні — проїзний на місяць на 62 поїздки;143,75 гривні — проїзний на місяць на 92 поїздки;192,50 грн — проїзний на місяць на 124 поїздки."Звертаємо увагу, що учні також можуть придбати разові поїздки на учнівський квиток, однак у такому разі знижка 75% не застосовується", — додали в КМДА.Там також зауважили, що в літній період із 1 липня до 31 серпня право безоплатного проїзду втрачають і курсанти вищих військових навчальних закладів, які користуються пільгами під час навчального року.Нагадаємо, що в Києві з 1 вересня та до кінця червня проїзд у громадському транспорті для учнів шкіл зазвичай безплатний. Однак для цього школярам потрібно мати учнівський квиток, який необхідно валідувати.

Міністерство освіти й науки України прийняло низку змін до наказів про дистанційне навчання. Вони передбачають нові вимоги щодо наповнюваності класів, а також зміни у підходах щодо онлайн-навчання для дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.Як повідомила прес-служба Міносвіти, відповідні нововведення впроваджуватимуть з нового навчального року — 1 вересня 2025 року.У Міністерстві зауважили, що ці зміни є частиною політики "Школа офлайн", а її мета — забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від того, де вона перебуває — на контрольованій українським урядом території, тимчасово окупованій чи за кордоном. Зокрема, були встановлені нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів. Так, відтепер мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 дітей. Втім, засновники шкіл можуть зменшити цю кількість:до 10 учнів — для закладів на тимчасово окупованих, прифронтових територіях, у селах і селищах всієї України;до 15 учнів — для закладів в інших містах.Водночас Міносвіти наголосили, що вимоги до наповненості дистанційних класів не розповсюджуються на заклади спеціалізованої та спеціальної освіти. Окрім цього, школа може працювати дистанційно навіть без всіх паралелей класів."Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1-6, 8-11 класи — 7 класу може не бути", — пояснили у міністерстві.Втім, у межах одного дистанційного класу діти повинні навчатися лише за однією освітньою програмою. У Міністерстві зауважили, що це допоможе педагогам ефективніше працювати з дітьми різних категорій, наприклад, з тими, які перебувають в Україні на контрольованій урядом території, на тимчасово окупованих територіях або за кордоном."Якщо дитина відвідує школу в країні перебування, вона може дистанційно навчатися за українознавчим компонентом в українській школі (від п'яти до восьми годин на тиждень, без перевантаження)", — наголосили у Міносвіти.Так, якщо учень не відвідує місцевий заклад освіти, то він може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі освіти. Зокрема, для дітей за кордоном доступні індивідуальні форми навчання — екстернат або сімейна форма. Учні, які проживають на окупованих територіях можуть навчатися за педагогічним патронажем. "Це індивідуальне навчання з урахуванням потреб дитини й безпекових обставин. Навіть якщо в школі не відкрито жодного класу, вона може продовжити працювати у формі педагогічного патронажу. Ця форма передбачає оплату вчителю за навчання конкретної дитини", — додали у МОН.Окрім цього, якщо учень перебуває на території, де тривають бойові дії, він може продовжувати навчання дистанційно у своїй школі, звідки виїхав. Дитині не потрібно переводитися до іншого закладу для дистанційного навчання.Задля того, щоб забезпечити плавний перехід до змін, Міносвіти запроваджує кадровий резерв, який дасть змогу вчителям, що можуть залишитися без навантаження, проходити навчання й отримувати середню заробітну плату.У Міністерстві наголосили, що це стосується вчителів із Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.Нагадаємо, раніше сервіс відкритих даних "Опендатабот" повідомляв, що в школах України за перші чотири місяці цього року зафіксовано 130 випадків булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік.

Українські педагоги незадоволені перевантаженнями, що пов'язані з різними обов'язками, які не стосуються освітнього процесу. Окрім цього, освітяни обурені рівнем заробітної плати.Про це в інтерв'ю "РБК-Україна" повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик.За її словами, іноді для вчителя не забезпечені мінімальні умови праці. Вона наголошує, що педагоги звертаються навіть з тим, що вимушені власним коштом купувати папір, заправку картриджів для друку документів."Перевантаження різними обов'язками, які не стосуються освітнього процесу. Звісно, розмір заробітної плати. Мобінг зі сторони керівництва. Перебування педагогів в укритті, коли тривога триває більше, ніж урок, а в педагога закінчилися уроки на цей день", — зазначила Лещик.Мобінг — це систематичне цькування, психологічний терор або знущання, спрямоване на конкретну особу на роботі або в навчальному закладі. Це форма насильства, яка може проявлятися у різних формах, включаючи психологічний, економічний та фізичний тиск. Нагадаємо, раніше у прес-службі Міністерства освіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

Під час нічної масованої атаки російських окупантів на Київ 17 червня постраждала освітня інфраструктура столиці. Ворог пошкодив школи, дитячі садочки, ліцеї та професійно-технічні заклади.Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський."Масована атака РФ по Києву знову завдала удару по освітній інфраструктурі столиці", — написав він на своїй сторінці у Facebook.За попередньою інформацією районних управлінь освіти, пошкоджено 26 закладів освіти у п’яти районах міста: Дарницькому;Дніпровському;Святошинському;Солом’янському;Шевченківському."Серед ушкоджених — школи, дитячі садочки, професійно-технічні заклади, мистецькі та спортивні ліцеї. Вибиті вікна, пошкоджені фасади, двері, перекриття", — поінформував Мондриївський. Посадовець додав, що на місцях уже працюють фахівці — обстежують будівлі, щоб якнайшвидше визначити обсяги відновлювальних робіт. До того ж за дорученням мера Києва Віталій Кличко, міська влада мобілізувала всі необхідні ресурси, щоби розпочати відновлення у найкоротші терміни."Київ щоразу відновлює школи, садочки, гуртожитки — після кожного обстрілу. І зробить це знову. Щоб діти повернулися в рідні стіни вже з початку нового навчального року", — запевнив заступник голови КМДА.Наслідки російського обстрілу Києва 17 червняВнаслідок застосування ворогом ударних БпЛА, крилатих та балістичних ракет зафіксовано пошкодження у шести районах столиці:Соломʼянський район:влучання ворожого БпЛА в гуртожиток (4-5 поверхи), без пожежі;влучання ракети в 9-поверховий житловий будинок. Триває рятувальна операція та розбір завалів;пошкодження 5-поверхового житлового будинку з руйнуванням даху та перекриття;пошкодження ліцею-інтернату;пошкодження СТО;падіння ворожих повітряних цілей та уламків збитих цілей в зоні нежитлової забудови на кількох локаціях.Святошинський район:руйнування ліфтової шахти та прилеглої квартири внаслідок влучання ворожого БпЛА в 12-поверховий житловий будинок;пошкодження та пожежа в зоні нежитлової забудови.Дарницький район:пошкодження ліцею та дитячого садка;пошкодження на рівні 10-17 поверхів 20-поверхового житлового будинку;вибиті вікна в багатоквартирних житлових будинках на кількох локаціях;пошкодження будівель та поїзда Укрзалізниці;пошкодження із займанням на кількох локаціях.Дніпровський район:пошкодження стіни житлового будинку внаслідок, застрягання уламка збитої ворожої повітряної цілі.падіння уламків та пошкодження на кількох локаціях в різних частинах району. У тому числі пошкоджено контактну мережу Укрзалізниці.Подільський район:Падіння уламків збитих повітряних цілей на кількох локаціях, попередньо — без значних пошкоджень.Оболонський район:Пошкоджено приватний легковий автомобіль.Шевченківський район:Пошкодження вікон будівель та автомобілів на кількох локаціях. На місці виникли пожежі — ліквідовані ДСНС.Загалом внаслідок атаки зафіксовані численні пошкодження автомобілів, вирви та пошкодження конструкцій будівель. Разом — на понад 30 локаціях.Нагадаємо, вночі 17 червня російські окупанти випустили по Україні більше ніж 440 дронів і 32 ракети, а також здійснили один із найбільш страшних ударів по Києву.Додамо, 18 червня у Києві оголошено День жалоби за загиблими внаслідок сьогоднішньої масованої атаки Росії. У цей день будуть приспущені прапори на всіх комунальних будівлях міста. Мер Києва Віталій Кличко поінформував, що станом на 16:00 підтверджена загибель 10 людей внаслідок масованої атаки ворога по столиці. Також він додав, що під завалами ще можуть бути люди.

В Україні продовжується вступна кампанія, а випускники вже четвертий рік поспіль складають національне мультипредметне тестування. Через безпекову ситуацію тестування можуть призупиняти на час, коли лунає повітряна тривога.Як повідомила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко в інтерв'ю виданню LB.ua, у деяких населених пунктах місцеві органи самоврядування, обласні військові адміністрації створили умови для проведення тестувань повністю в укритті.Втім, зважаючи на обсяг потреб, ресурсів, які для цього необхідні, ще не всюди вдалося облаштувати проведення НМТ в укриттях. Вакуленко зауважила, що тестування ж відбувається не просто у підвалах, у яких можна пересидіти на лавці."Потрібно створити умови, в яких вступники матимуть змогу не тільки перебувати 4,5 години, а й напружено працювати інтелектуально. Це комп'ютери, швидкісний інтернет, електромережа, аудиторія щонайменше на 15 учасників, витяжки, вбиральні тощо", — наголосила посадовиця.Зокрема, Вакуленко навела приклад Києва, де часто оголошують повітряні тривоги. Водночас місто приймає найбільшу кількість учасників порівняно з іншими містами країни. Так, тут проходить майже п’ята частина всіх оцінювань по Україні (з урахуванням вступних на магістратуру й аспірантуру). "Тож величезний виклик взагалі створити необхідну кількість центрів тестування", — додала вона.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

У школах Кіровоградської області перевіряють укриття на наявність небезпечного радіоактивного газу. Перебування дітей у навчальних закладах хочуть зробити максимально безпечним.Про це повідомила прес-служба Кіровоградської обласної державної адміністрації, посилаючись на заяву головної санітарної лікарки області Надії Оперчук. За її словами, у Кіровоградській області готуються до нового навчального року, зокрема — перевіряють укриття в школах на наявність радону. "Це природний радіоактивний газ, який може накопичуватись у підвалах і становити небезпеку для здоров’я, особливо для дітей. Кіровоградщина входить до зони з підвищеним природним радіаційним фоном. Тому важливо знати, наскільки безпечні шкільні укриття, де діти можуть перебувати під час повітряної тривоги", — пояснила вона.Так, до 1 вересня 2025 року в усіх шкільних укриттях Кіровоградської області мають провести:вимірювання рівня радону; гама-випромінювання.Такі ж перевірки проводитимуть і після ремонту або будівництва нових укриттів."Мета — зробити перебування дітей у школах максимально безпечним", — зауважили в ОДА.Варто зауважити, що в Україні посилили відповідальність за порушення вимог щодо утримання укриттів і сховищ та за недопуск людей до них. Такі зміни покращать стан бомбосховищ.Нагадаємо, деякі українські випускники виїжджають за кордон після закінчення 11 класу. Проте, за словами міністра освіти та науки Оксена Лісового, ця тенденція наразі не набула масового характеру.

Цього року понад 93 тисячі осіб потенційних учасників вступних іспитів до магістратури звернулися до приймальних комісій закладів вищої освіти й отримали екзаменаційні листки. Серед них 90 311 осіб проходитимуть тестування в Україні, а 3 321 особа — за кордоном.Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО)."Учасники виявили найбільшу зацікавленість предметним тестом з педагогіки та психології — 16 709 осіб", — йдеться в повідомленні.Там додали, що дещо менше охочих виявили бажання складати тест з управління та адміністрування — 16 437 зареєстрованих учасників."Серед охочих вступити до магістратури 12 152 осіб будуть складати тест з інформаційних технологій, із права та міжнародного права — 10 695 вступників,  із психології та соціології — 9 435 осіб", — перерахували в УЦОЯО.Ще 5 727 вступників братимуть участь у тестуванні з історії мистецтва.Крім того, цього року 5 464 охочих вступити до магістратури складатимуть тестування з економіки та міжнародної економіки, з мовознавства — 5 205 осіб, з обліку та фінансів — 5 047 осіб, а з політології та міжнародних відносин — 2 482 особи.Нагадаємо, на початку червня заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький розповідав, що цього року в Україні є 312 тисяч зареєстрованих абітурієнтів, які складають національне мультипредметне тестування. Водночас 2008 року в країні було 630 тисяч випускників шкіл, що майже вдвічі більше.

У Львові поліцейські встановили учня дев'ятого класу, який стріляв у навчальному закладі з пневматики. Підліток, за попередньою домовленістю, вистрелив у свого однокласника.Як повідомляє прес-служба Національної поліції України, постраждалих внаслідок події немає. "Сьогодні, 11 червня, під час моніторингу соціальних мереж поліцейські виявили публікацію з відео, на якому неповнолітній хлопець здійснив постріл з невідомої зброї в у напрямку свого однокласника. Подія відбувалась у класі навчального закладу", — зазначили поліцейскі.За фактом поліцейські негайно розпочали перевірку. Правоохоронці встановили, в якому саме навчальному закладі відбулась подія та її учасників — трьох учнів дев'ятого класу. "Один із хлопців приніс у навчальний заклад пристрій для відстрілу металевих кульок пневматичної дії, який належить його батькові та, за попередньою домовленістю, здійснив постріл у сторону свого товариша", — додали у поліції.Наразі триває перевірка та вирішується питання правової кваліфікації події.Нагадаємо, у травні у Львові чоловік, перебуваючи напідпитку, влаштував стрілянину. Він поцілив у вікна своїх сусідів з рушниці.