# школа

Повномасштабна війна продовжує впливати на рішення українських вступників. Майже половина абітурієнтів змінила вибір спеціальності або університету через безпекову ситуацію, а 44% планують навчатися за державний кошт.Про це свідчать результати опитування, проведеного платформою Education.ua серед понад 500 вступників.За даними дослідження, одним із головних факторів під час вибору університету залишається безпекова ситуація. Частина респондентів зазначила, що відмовляється від вступу до київських вишів через регулярні російські обстріли, можливі перебої з електро- та теплопостачанням. Крім того, багато вступників обирають заклади освіти ближче до дому, щоб залишатися поруч із родиною.Водночас питання вартості навчання також залишається одним із ключових. Попри запровадження системи державних грантів, 44% опитаних розраховують вступити на бюджет.Автори дослідження нагадують, що у 2026 році держава виділила 85 799 бюджетних місць — на 2 455 більше, ніж торік. До того ж результати вступної кампанії 2025 року показали, що рекомендації на бюджет отримали та підтвердили 43% вступників.Попри виклики воєнного часу, більшість абітурієнтів прагнуть самостійно обирати майбутню професію, поєднуючи власні інтереси з безпековими та фінансовими можливостями.Додамо, цьогорічна вступна кампанія вже увійшла в історію завдяки дивовижним досягненням українських абітурієнтів на тестуванні. Одинадцятикласник зі Львова Юрій Гащук вразив педагогів, зумівши вибороти омріяні 200 балів одночасно з чотирьох різних предметів.Читайте також: Омбудсман пропонує переглянути правила НМТ: що хочуть змінити.

У п’ятницю, 31 липня, в Херсоні російські війська завдали удару керованими авіаційними бомбами по навчальному закладу. За попередньою інформацією, постраждали п’ятеро людей — троє жінок і двоє чоловіків.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Унаслідок влучання будівля зазнала значних руйнувань. Під завалами опинилися люди та сталася пожежа", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що ударною хвилею й уламками пошкоджено шість багатоквартирних і п’ять приватних житлових будинків."На місці події рятувальники витягнули з-під завалів чоловіка та передали його медикам", — констатували в ДСНС.Під час ліквідації наслідків удару росіяни неодноразово намагалися атакувати рятувальників безпілотниками. Внаслідок цього неподалік сталася пожежа у приватному двоповерховому житловому будинку."Попри постійну загрозу повторних атак надзвичайники ліквідували всі осередки горіння", — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.. "Російські авіаудари по Херсону, на жаль, стали буденністю. Ворог цинічно знищує соціальну інфраструктуру", — зауважив, своєю чергою, начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.Він підтвердив, що сьогодні окупанти скинули декілька керованих авіабомб на середмістя. Пошкоджено навчальні заклади та житлові будинки.Також посадовець поінформував про п'ятьох поранених і підсумував, що ця інформація уточнюється.Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти вкотре атакували Харків безпілотниками. Зафіксовано влучання в багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі, де пошкоджено дах..

У п'ятницю, 31 липня, Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв та організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, найбільшу частину фінансування — понад 860 мільйонів гривень — спрямують на модернізацію закладів професійної та фахової передвищої освіти. Кошти передбачені для реалізації понад 100 проєктів у різних регіонах України.Фінансування дозволить створити нові навчальні майстерні та лабораторії, оновити обладнання, підвищити енергоефективність закладів, покращити безпеку та забезпечити безбар'єрний доступ. Крім того, уряд завершив розподіл майже 700 мільйонів гривень субвенції для 130 майбутніх академічних ліцеїв у 22 областях України."Кошти спрямують на створення сучасних освітніх просторів: закупівлю навчального, комп'ютерного та мультимедійного обладнання, меблів і оснащення для лабораторій природничих дисциплін та STEM", — наголосив Корецький.До того ж, за словами очільника уряду, 83,6 мільйона гривень передбачено на підтримку громад в організації безоплатного гарячого харчування для учнів початкових класів у восьми прифронтових областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській. Усього у 2026 році на харчування школярів передбачено 14,4 мільярда гривень.Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Читайте також: Вступають частіше, ніж торік: в Україні зафіксували рекордну кількість абітурієнтів.

Медицина стала найпопулярнішим напрямом серед українських абітурієнтів у 2026 році. Найбільше майбутніх медиків планують вступати на стоматологію, тоді як до трійки найпопулярніших галузей також увійшли психологія та ІТ.Про це свідчать результати опитування понад 500 вступників, проведеного платформою Education.ua напередодні вступної кампанії.Водночас серед тих, хто планує пов'язати своє майбутнє з медициною, понад 33% хочуть стати стоматологами або зубними техніками. Ще 22% обирають реабілітологію, а 10% — фармацію.До десятки найпопулярніших напрямів також увійшли право, маркетинг, педагогіка, дизайн, архітектура, менеджмент і філологія, зокрема англійська. При цьому менеджмент, який був найпопулярнішою спеціальністю минулого року, цього разу посів лише дев'яте місце.Водночас автори дослідження зазначають, що 7% опитаних ще не визначилися з майбутньою професією, тому остаточні результати вступної кампанії можуть відрізнятися.Також платформа опублікувала результати на тему "Що впливає на вибір спеціальності та професії". Серед лідерів зі значним відривом із другим місцем посів власний інтерес. Водночас велику частку зайняли майбутня оплата праці та попит на ринку праці.Додамо, цьогорічна вступна кампанія вже увійшла в історію завдяки дивовижним досягненням українських абітурієнтів на тестуванні. Одинадцятикласник зі Львова Юрій Гащук вразив педагогів, зумівши вибороти омріяні 200 балів одночасно з чотирьох різних предметів.Читайте також: Омбудсман пропонує переглянути правила НМТ: що хочуть змінити.

Частину підручників для українських шкіл доведеться друкувати повторно. Це пов’язано зі знищенням понад 410 тисяч книг унаслідок російського обстрілу 19 липня.Про це заявив міністр освіти та науки України Андрій Бутенко. Він також зауважив, що доставлення підручників до закладів освіти відкладуть щонайменше на декілька місяців.Міністерство освіти і науки спільно з видавцями та Інститутом модернізації змісту освіти вже провело попередню оцінку втрат. Зокрема, російський удар знищив:понад 260 тисяч надрукованих підручників для 9 класу;близько 150 тисяч підручників для 4 класу, які перебували у видавництва в роботі.Бутенко додав, що частину цих підручників уже надрукували, запакували та підготували до відправлення в школи, щоб учні отримали їх до 1 вересня. Однак увесь цей наклад знищено."Наклад доведеться друкувати заново, а доставлення до освітніх закладів попередньо відкласти щонайменше на декілька місяців. Ми вже на зв'язку з видавцями й узгоджуємо, як надолужити час", — повідомив міністр.За його словами, поки триватиме повторний друк, у разі потреби для навчання використовуватимуть електронні версії підручників. Очільник МОН констатував, що втрачений наклад є лише частиною загального замовлення підручників на новий навчальний рік.За його словами, планове доставлення книжок до шкіл триває. Станом на 22 липня заклади освіти вже отримали понад 1,4 мільйона примірників.Бутенко також зауважив, що це не перший випадок, коли Росія завдає ударів по друкарнях і складах, де друкують та зберігають українські підручники. Такими атаками країна-агресор намагається завдати удару по українській освіті.Нагадаємо, що в ніч на 19 липня внаслідок російського обстрілу знищено склад українського видавництва "Книголав". Загалом згоріли близько 250 тисяч книжок..

Спільнота навчальних закладів у межах Глобальної коаліції українських студій об’єднала 100 університетів із 27 країн. Там допомагають краще зрозуміти Україну та її культуру.Про це повідомила перша леді України Олена Зеленська, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Оборона України від російського нападника змусила світ уважніше придивитися до нас. Але важливо, щоби це зацікавлення не було тимчасовим і поверхневим. Щоб інтерес перетворився на глибокі справжні знання та розуміння нашої країни", — зазначила вона.За її словами, саме для цього два роки тому під час її візиту до США започаткована Глобальна коаліція українських студій — спільнота навчальних закладів світу, яка хоче вивчати Україну й українське: мову, культуру, історію, наш науковий і творчий доробок, а також історію та культуру Криму в межах кримськотатарських студій."Нині коаліція об’єднала 100 університетів із 27 країн. При цьому вісім навчальних закладів долучилися під час першої міжнародної конференції україністів "Україна у світі", організованої Міністерством культури України, Українським інститутом та Українським католицьким університетом у співпраці з Глобальною коаліцією українських студій та за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", "Фундації Множина" та Львова», — зауважила Олена Зеленська.Вона додала, що конференцію планують проводити щорічно. Цього разу вона зібрала у Львові понад 250 науковців, викладачів і дослідників україністики з усього світу — 38 країн, шести континентів.На заході вперше вручили Ukrainian Studies Distinguished Award — нову міжнародну відзнаку Глобальної коаліції українських студій для  університетів, дослідницьких центрів, організацій і науковців, які своєю працею розвивають українські й кримськотатарські студії у світі."Рада звернутися до україністів з вітальним словом. Подякувати за увагу до України та бажання знати її краще. Дякую всім, хто хоче це робити та вже робить. Бо знання підсилюють всіх нас", — підсумувала перша леді України.Нагадаємо, що 19 травня президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленський відвідали виставку робіт "Іван Марчук. Музейні колекції" в Шоколадному будинку. Він відкрився вперше з 2022 року спеціально для цієї експозиції..

Із 1 вересня 2026 року близько трьох мільйонів учнів комунальних шкіл отримуватимуть безкоштовне гаряче харчування. Для реалізації програми держава додатково спрямує понад 7,4 мільярда гривень місцевим бюджетам. Як повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України, Кабінет міністрів ухвалив рішення про розширення програми безоплатного гарячого харчування у школах. "Держава завчасно спрямовує громадам потрібний фінансовий ресурс, щоб з 1 вересня безоплатне гаряче харчування стало доступним для всіх учнів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Це дає громадам можливість заздалегідь підготуватися до нового навчального року, вчасно провести всі закупівлі та якісно організувати харчування дітей", — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.Згідно з рішенням уряду, держава фінансуватиме вартість продуктів із розрахунку 50 гривень на день для одного учня початкової школи та 60 гривень — для учнів базової і профільної середньої освіти. Такий механізм діятиме для всіх громад незалежно від регіону та моделі організації харчування.Водночас для окремих прифронтових областей, де діє підтримка Всесвітньої продовольчої програми ООН, застосовуватиметься окремий механізм фінансування. Зокрема, на харчування учнів початкової школи держава виділятиме 35 гривень на дитину, ще 15 гривень покриватимуться коштом програми Всесвітньої продовольчої програми ООН.Обсяг державної субвенції для кожної області визначали з урахуванням кількості учнів, які навчаються очно або у змішаному форматі, кількості навчальних днів, коефіцієнта відвідуваності, вартості гарячого харчування та моделі його організації в громаді.Розширення програми є частиною реалізації Стратегії реформування системи шкільного харчування до 2027 року, що впроваджується за ініціативою першої леді України Олени Зеленської. Реформа передбачає оновлення стандартів харчування, модернізацію харчоблоків, удосконалення технологій приготування їжі та формування здорових харчових звичок у дітей.Нагадаємо, із вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу..

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав Кабінет Міністрів та Міністерство освіти і науки переглянути умови вступної кампанії 2026 року. Зокрема, він пропонує знизити мінімальний конкурсний бал і повернути можливість оскаржувати некоректні завдання НМТ.Про це омбудсман повідомив у Telegram. За словами Лубінця, цьогорічні вступники складають тестування в умовах тривалих повітряних тривог, перебування в укриттях і технічних збоїв. Лише впродовж червня до Офісу омбудсмана надійшла 21 скарга щодо організації НМТ.Як приклад він навів ситуацію в Одесі, де через тривалі повітряні тривоги учасники одного з екзаменаційних центрів провели в укритті та пункті тестування близько 13 годин.Які зміни пропонує омбудсманЛубінець закликав уряд і МОН:переглянути та знизити мінімальний конкурсний бал для вступу;повернути право на апеляцію щодо некоректних тестових завдань;оприлюднювати завдання НМТ і правильні відповіді після завершення тестування;забезпечити належні умови складання іспиту для дітей, які перебувають у місцях несвободи.За даними омбудсмана, у слідчих ізоляторах зафіксували порушення прав шістьох дітей, яким адміністрації не забезпечили можливість пройти тестування. Загалом у таких установах перебувають 152 неповнолітні, які мають право на здобуття вищої освіти.Не всі центри працюють в укриттяхМоніторинг також показав, що лише частина тимчасових екзаменаційних центрів розташована безпосередньо в укриттях. У Сумській та Харківській областях у захищених приміщеннях працюють усі центри, у Миколаївській, Чернігівській та Черкаській — близько 90%, у Київській — 70%, а в Рівненській — половина."Право на освіту не може залежати від технічних збоїв чи неналежної організації. Держава повинна адаптувати систему освіти до умов війни, а не змушувати дітей розплачуватися за її недоліки власним майбутнім!" — наголосив Лубінець.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ.Читайте також: Частині вступників оприлюднили результати НМТ: де переглянути бали.

Із 1 липня до 31 серпня безоплатний проїзд у громадському транспорті для київських школярів тимчасово не діятиме. Натомість учні зможуть купувати проїзні квитки зі знижкою 75%.Про це повідомила Київська міська державна адміністрація.Безоплатний проїзд для школярів передбачений лише впродовж навчального року. На час літніх канікул учням денної форми навчання пропонують кілька видів пільгових проїзних:325 грн — безлімітний проїзний на місяць;162,50 грн — безлімітний проїзний на другу половину місяця;72,50 грн — проїзний на 46 поїздок;97,50 грн — на 62 поїздки;143,75 грн — на 92 поїздки;192,50 грн — на 124 поїздки.Придбати проїзний можна в застосунках "Київ Цифровий" та EasyPay, у терміналах самообслуговування або на сайті КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр". Школярі також можуть поповнювати учнівський квиток разовими поїздками, однак знижка 75% у такому разі не застосовується.Крім того, із 1 липня до 31 серпня призупинять право на безоплатний проїзд для курсантів вищих військових навчальних закладів, які користуються пільгою впродовж навчального року.Нагадаємо, раніше Київська міська рада профспілок закликала столичну владу на шість місяців відтермінувати підвищення вартості проїзду до 30 грн. За цей час у місті пропонують розробити механізм компенсацій для працівників із невисокими доходами..

Цього року 130 майбутніх профільних академічних ліцеїв у 22 різних областях України отримають фінансування на створення STEM-лабораторій, кабінетів природничих наук і сучасного навчального обладнання.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це заклади, які з 2027 року стануть частиною мережі профільної старшої школи", — зазначила вона.За її словами, уряд спрямував понад 459 мільйонів гривень на перші 85 закладів. Решта 45 отримають фінансування найближчим часом."Громади зможуть закупити обладнання, мультимедіа та меблі. Загалом цього року на оновлення освітніх просторів виділено 3,2 мільярда гривень — для пілотних ліцеїв, гімназій і майбутніх академічних ліцеїв", — зауважила очільниця українського уряду.На її переконання, оновлення шкільної інфраструктури — це один із ключових напрямів реформи Нової української школи зі створення умов для якісного навчання та здобуття практичних навичок."Також оновлюємо зміст навчальних програм і створюємо можливості для професійного розвитку педагогів, щоби вони ефективніше впроваджували сучасні методики навчання", — підсумувала Юлія Свириденко.Раніше заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова розповідала, що з вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу.За її словами, реформа передбачає перехід від традиційної моделі навчання з обмеженим вибором до гнучкої освітньої траєкторії, у центрі якої — інтереси, здібності й освітній вибір кожного учня.Профіль більше не буде прив’язаний лише до класу. Учні зможуть обирати напрями, а ліцеї — формувати змінні групи, гнучкий розклад і реальні профільні траєкторії.Нагадаємо, міністр освіти та науки України Оксен Лісовий повідомляв, що на 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування..

Із вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу.Про це розповіла заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова.За її словами, реформа передбачає перехід від традиційної моделі навчання з обмеженим вибором до гнучкої освітньої траєкторії, у центрі якої — інтереси, здібності й освітній вибір кожного учня.Профіль більше не буде прив’язаний лише до класу. Учні зможуть обирати напрями, а ліцеї — формувати змінні групи, гнучкий розклад і реальні профільні траєкторії."Зміни впроваджуються поетапно: з 1 вересня 2026 року — у 150 пілотних ліцеях, а з 1 вересня 2027 року — в усіх академічних ліцеях країни. Ключовим інструментом стають змінні групи для профільних предметів", — наголосила Кузьмичова.Вона пояснила, що учень більше не буде прив'язаний до одного профілю лише тому, що навчається в певному класі. Під час вивчення профільних дисциплін ліцей може формувати групи учнів з усієї паралелі — відповідно до освітнього вибору дітей."Наприклад, у паралелі є 48 десятикласників, які формально навчаються у двох десятих класах. Під час профільних предметів система може працювати зовсім по-іншому. Скажімо, 10 учнів обирають математичний профіль, 12 — біолого-хімічний, 9 – ІТ-напрям, а решта — історико-правовий профіль", — зауважила заступниця міністра.У такому разі профільні групи формуються відповідно до освітніх запитів учнів, незалежно від того, у якому саме класі вони навчаються.Оновлене положення змінює насамперед логіку функціонування старшої школи. Якщо раніше ключовою одиницею планування був клас, то тепер дедалі більшого значення набуває освітній вибір учня та його індивідуалізована траєкторія навчання."Для адміністрації ліцею це означає необхідність по-новому планувати мережу профілів, педагогічне навантаження, використання навчальних кабінетів і формування розкладу. Та саме така модель дає змогу забезпечити реальну профільність навіть там, де кількість учнів не дозволяє відкривати окремі профільні класи", — підсумувала Надія Кузьмичова.Нагадаємо, начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов поінформував, що в Ізюмі Харківської області планують розпочати будівництво підземної школи. Її розраховують на навчання понад тисячі дітей на одній зміні. Будівництво обійдеться в понад 300 мільйонів гривень..

В Ізюмі Харківської області планують розпочати будівництво підземної школи. Її розраховують на навчання понад тисячі дітей на одній зміні. Будівництво обійдеться в понад 300 мільйонів гривень.Про це заявив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов під час брифінгу для журналістів 23 червня, його цитує "Суспільне"."Плануємо розпочати будівництво підземної школи в Ізюмі. Там велика кількість дітей, великий запит. Ми два роки подавали проєкт до Міністерства освіти та науки. Його наразі не ухвалили, бо він доволі коштовний, за тими характеристиками він не пройшов щодо вимог для конкурсу", — пояснив посадовець.За його словами, потреба є: влада постійно отримує відповідні звернення. В Ізюмі немає жодного сертифікованого укриття, де діти можуть отримувати освітні послуги."Тому розпочнемо цей проєкт за кошти обласного та місцевих бюджетів. Далі будемо звертатися вже, можливо, за результатом перегляду піврічного державного бюджету, щоби включити програму на фінансування", — зауважив очільник військової адміністрації Харківщини.У харківській обласній владі планують до кінця 2026 року мати в регіоні 30 підземних шкіл, де у змішаному форматі зможуть навчатися 100 тисяч дітей."Далі вже на місцях органи місцевого самоврядування вирішуватимуть: або це змішана форма, або це прямо офлайн-форма, або це просто підземні укриття, які використовуватимуться для якихось офлайн-заходів для учнів, бо важко забезпечити логістику там, де ворог б’є по шкільних автобусах і по закладах освіти", — пояснив керівник ОВА.Про будівництво підземної школи на базі Ізюмського ліцею №11 стало відомо на початку червня зі системи публічних закупівель ProZorro. Тоді йшлося, що на будівництво витратять понад 280 мільйонів гривень.Нагадаємо, що 20 січня цього року в Холодногірському районі Харкова відкрили першу чергу підземної школи. У перспективі в ній мали навчатися близько тисячі школярів..

Вступникам, які пройшли Національний мультипредметний тест до 30 травня включно, оприлюднили офіційні результати. Бали за шкалою від 100 до 200 уже доступні в персональних кабінетах учасників.Про це повідомила пресслужба Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). У вкладці "Результат НМТ-2026" вступники можуть сформувати інформаційну картку учасника тестування. Цей документ знадобиться під час вступу до закладів вищої освіти України. Також у персональному кабінеті можна завантажити окремі картки з результатами за кожним навчальним предметом.Коли оприлюднять решту результатівУчасники основної сесії, які складали НМТ після 30 травня, отримають офіційні бали не пізніше 3 липня. Основні сесії тестування тривають із 20 травня до 25 червня. Додаткову сесію проведуть із 17 до 24 липня.У 2026 році вступники обов’язково складають українську мову, математику та історію України. Четвертий предмет вони обирають самостійно серед іноземної мови, біології, географії, фізики, хімії та української літератури.Національний мультипредметний тест запровадили 2022 року замість зовнішнього незалежного оцінювання через повномасштабне вторгнення Росії. Вступники складають комп’ютерний тест із кількох предметів протягом одного дня, зокрема в тимчасових екзаменаційних центрах за кордоном.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ..

На сьогодні не можливо виключити математику з переліку обов'язкових предметів Національного мультипредметного тесту.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко під час конференції "Нова освіта України 2.0", передає "Укрінформ"."Немає такої можливості це зробити. Я думаю, треба відверто розмовляти один з одним і відверто дивитися на життя. Я не думаю, що у нас в наступному році, або через рік, або через інший період буде змінена структура, і ми приберемо математику. Для мене дивно виглядає вся ця дискусія, яка точиться довкола цієї тематики. Я дуже хотіла б, щоб ми спокійно до цього питання ставилися. Насправді тестування на рівні і в рамках тих програм, які ви проходите, — це просто задача, яку треба вирішити, це просто предмет, який треба скласти", — сказала Свириденко.За її словами, спрощення НМТ може призвести до негативних наслідків, як для держави, так і для кожного українця."Вам розбудовувати найкращу Україну для проживання, ведення бізнесу. А для цього треба мати здібності, знання навички. І математика всі ці підвалини закладає. Тому відповідь чесна — ні", — сказала Свириденко.Нагадаємо, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина разом із групою з близько 50 народних депутатів зареєструвала законопроєкт №15254-1. Документ пропонує з 2027 року змінити формат НМТ та зменшити кількість обов’язкових предметів. У такій моделі математика залишиться, але стане вибірковою дисципліною — залежно від спеціальності.Водночас міністр освіти і науки України Оксен Лісовий озвучив жорстку позицію щодо збереження математики та історії України серед обов'язкових дисциплін під час тестування. Водночас очільник відомства закликав абітурієнтів, які відчувають невпевненість у своїх силах перед іспитами, розглянути професійну освіту як гідну альтернативу навчанню в університеті..

Українська співачка Оля Цибульська поділилася архівним кадром із випускного вечора, який відбувся у 2003 році. На фото артистка позує у білій сукні разом із батьками, згадуючи період, коли закінчувала школу.У своєму дописі в Instagram співачка розповіла, що тоді була 18-річною дівчиною з мрією співати, а поруч із нею були батьки, які її підтримували:"На цьому фото є дівчина, яка мріє співати. Є мама, яка вірить більше, ніж я сама. Є тато, який стоїть поруч так, ніби попереду у нас вічність".Вона також зазначила, що з часом переосмислила цінність таких моментів, наголосивши, що найбільше значення мають не зовнішні деталі фото, а присутність рідних людей поруч. Артистка підкреслила, що частина її тодішніх планів не здійснилася, але життя дало їй інші, неочікувані можливості та досвід."І знаєте, що мене зараз найбільше вражає? Не те, який я вигляд мала. А те, що ми не знали головного: колись це фото стане безцінним. Бо одного дня ти віддаси все, щоб ще раз стати між обома батьками", — наголосила знаменитість.Також співачка закликала прихильників надсилати їхні фото з випускних вечорів та ділитися особистими історіями з важливої події. Фанати виконавиці активно відреагували на зворушливі слова про рідних людей знаменитості й одразу ж почали писати слова підтримки:Прочитала допис і плачу…Цінуйте рідних та близьких! Час так швидко летить… Головне набутися разом, але мені здається, що набутися поряд з тими кого так любиш неможливо!Фото, яке гріє… Згадала і свій випуск після 9 класуОля Цибульська — українська співачка, ведуча, блогерка. Переможниця першого сезону української "Фабрики зірок". До всіх пісень слова та музику артистка пише сама. Виступає у супроводі живого бенду та балетної програми. Також на її рахунку проведення понад 600 весільних заходів, що є абсолютним рекордом в Україні.Чоловік Олі Цибульської, Сергій Грисюк, колишній депутат Радивилівської міської ради. З 2013 року він є керівником сімейного бізнесу, який веде разом з батьком та братом. Закохана пара разом з 10 класу. Додамо, раніше народна артистка України Ірина Білик стала хрещеною мамою первістка співачки Аліни Гросу. Артистка поділилася щемливими кадрами на своїх сторінках в мережі..