В українських школах планують відновити обов'язкову Державну підсумкову атестацію (ДПА) для учнів четвертих класів. Нововведення очікується з 2027 року. Про це йдеться у наказі Міністерства освіти та науки України.Державна підсумкова атестація проходитиме у формі ЗНО. Іспити будуть обов’язковими для всіх четвертокласників. Зокрема, протягом лютого-квітня 2026 року буде створена та передана Українському центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) спеціальна освітня платформа для проведення ДПА.До того ж навесні 2026 року буде проведена апробація ДПА. Вона торкнеться 10 тисяч випускників початкової школи.Варто зауважити, що фінансування проведення ДПА в початковій школі буде здійснюватись за кошти державного бюджету.ДПА (державна підсумкова атестація) — це перевірка того, наскільки освітній рівень випускників загальноосвітніх навчальних закладів І, ІІ, III ступенів та професійно-технічних навчальних закладів відповідає державним вимогам. Іспит проводиться наприкінці навчального року з предметів, перелік яких щороку визначається і затверджується Міністерством освіти і науки України. Обов’язковою є атестація з української мови. ДПА проводиться у письмовій формі та оцінюється за 12-бальною шкалою.Як відомо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський підписав закон "Про професійну освіту". Відтепер в Україні не буде училищ, "бурс" та ПТУ, а лише професійні коледжі.
У четвер, 11 вересня, Кабінет міністрів України затвердив нові правила виплат для педагогічних працівників. Зміни торкнулися щорічної винагороди, надбавок за стаж та доплат за інклюзивне навчання.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко."Оновили умови виплати щорічної грошової винагороди за сумлінну працю вчителям, і тепер вона має виплачуватися усім педагогічним працівникам усіх закладів та установ незалежно від відомчого підпорядкування", — зазначила вона.За словами очільниці уряду, також постановою унормовано право місцевих органів встановлювати свої види та розміри доплат педагогічним працівникам. Так, доплату встановлено в розмірі 20% посадового окладу за організацію інклюзивного навчання вихователям-методистам у закладах дошкільної освіти.Водночас, як додав представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, також внесено зміни до порядку виплати надбавок за вислугу років. До стажу педагогічної роботи тепер зараховуватимуться періоди роботи на низці посад, які раніше були виключені з переліку. Це дозволить більше працівникам отримувати відповідні надбавки.До того ж Мельничук зазначив, що розміри доплат педагогам визначає керівник закладу в межах фонду зарплати за погодженням із профспілкою (якщо вона створена), підвищення посадових окладів і доплат керівникам закладів здійснюється за рішенням органу вищого рівня, а засновники та самі заклади освіти можуть встановлювати додаткові доплати за рахунок власних надходжень.Нагадаємо, раніше міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявляв, що наразі в державному бюджеті немає достатньо коштів, щоб підвищити зарплати працівникам освіти. Проте над цим питанням працюють.Варто зауважити, що за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.
На Вінниччині 23-річному колишньому вчителю, який, ймовірно, вибив двох школярів у Шаргороді оголосили про підозру.Про це повідомила прес-служба Національної поліції України.Вказується, що зловмисника затримали у полі за п'ять кілометрів від місця злочину. Ним виявився колишній учитель одного із потерпілих, місцевий 23-річний житель."Впродовж години після скоєння злочину поліцейські розшукали зловмисника", — зазначили в прес-службі.Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Імовірному вбивці загрожує довічне позбавлення волі.Що відомо про вбивство підлітків10 вересня о 08:00 правоохоронці отримали повідомлення від медиків про те, що на одній з вулиць міста Шаргород виявлено двох підлітків з ножовими пораненнями. Діти внаслідок отриманих травм померли під час надання невідкладної медичної допомоги. Загиблими виявились учні місцевого ліцею віком 15 та 16 років.Нагадаємо, 9 вересня в Одесі правоохоронці затримали жінку, яка викинула своє новонароджене немовля з вікна гуртожитку. Дитина загинула від отриманих травм. За скоєне їй загрожу є до п'яти років тюрми.
Рашисти поширюють фейк про запровадження "мовних патрулів" в українських школах. Вони начебто мають відстежувати та забороняти дітям розмовляти російською мовою.Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони (РНБО)."У мережі розповсюджують фото, де дитину нібито змушують сидіти спиною до класу за табличкою "розмовляє російською". Цей знімок подається як доказ існування так званих мовних патрулів в Україні", — йдеться в повідомленні.У ЦПД запевнили, що насправді подібного явища в українських школах не існує, а фото має ознаки фальсифікації."Це типовий приклад кремлівської дезінформації, яка має на меті сформувати хибне уявлення про "утиски" російськомовних в Україні", — наголосили в Центрі.Раніше повідомлялося, що російська пропаганда систематично вигадує подібні історії."Це рашистам потрібно для виправдання своєї агресії "захистом" російськомовних і розпалювання внутрішньої ворожнечі", — пояснили в Центрі протидії дезінформації при РНБО.Нагадаємо, 24 червня в українському МЗС оприлюднили заяву про те, що рішення влади Російської Федерації про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України — це черговий вияв геноцидної політики Москви.
Посол України в Польщі Василь Боднар закликав польську владу та суспільство забезпечити українським дітям право вивчати рідну мову як другу іноземну. Він констатував, що останнім часом зростає недружня риторика у польському медійному просторі щодо українців, які проживають у країні.Про це Василь Боднар написав на своїй сторінці у Facebook. Зокрема, за його словами, варто звернути увагу на хвилю дезінформації та маніпулятивних коментарів, як анонімних, так і від відомих польських політиків, щодо вивчення української мови як другої іноземної в польських школах. "При цьому, поява дискусії на тему викладання української мови як іноземної у польських школах не супроводжувалася жодними змінами до польського законодавства. Ця пропозиція з'явилася винятково в межах чинного законодавства Польщі та не вимагала жодних нововведень чи змін", — наголосив він.Посол акцентував, що українці, які проживають в Польщі, — законослухняна частина польського суспільства. Він звернув увагу на те, що українці тільки 2024 року загалом сплатили до бюджету Польщі 15,1 мільярда злотих, а виплати їм за програмою Rodzina 800+ становили близько 2,8 мільярда злотих.Також він наголосив, що на теперішній момент українці створюють понад 2,7% ВВП Польщі, що безперечно посилює економіку країни.Посол зазначив, що польське законодавство чітко визначає, що українські діти мають ходити до польських закладів початкової та середньої освіти, що означає, що діти вивчають польську мову, навчання теж відбувається польською мовою. "При цьому наші громадяни можуть користуватися іншими правами, передбаченими польським законодавством. Зокрема, батьки мають право звернутися до дирекції польської школи з проханням ввести українську мову як другу іноземну", — зазначив він.Боднар наголосив — не замість польської мови, не замість першої іноземної, а лише як другу іноземну. Посол навів дані, що в Україні польська мова викладається у 577 школах, а 2024-2025 навчального року її вивчали майже 100 тисяч учнів. Для порівняння: в Польщі 2024 року російську мову викладали в понад двох тисячах шкіл, і її вивчало понад 166 тисяч дітей."З російською мовою жодних проблем немає, хоча Росія без жодних перебільшень є визнаною усім цивілізованим світом країною-агресоркою, яка історично завдавала багато кривд Польщі та зараз є загрозою для всієї системи європейської безпеки", — констатував дипломат.Боднар додав, що українці не прагнуть асиміляції, а лише хочуть зберегти свою ідентичність і допомогти дітям під час тимчасового перебування в Польщі.Нагадаємо, в серпні стало відомо, що в Польщі українцям стане простіше оформлювати документи на проживання. Ухвалений Радою міністрів проект змін до закону "Про іноземців" передбачає можливість подавати заяви на "карти побуту" в онлайн режимі.
На сьогодні в державному бюджеті немає достатньо коштів, щоб підвищити зарплати працівникам освіти. Проте над цим питанням працюють.Таку заяву зробив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді."Ми сьогодні, на жаль, в бюджеті не маємо коштів на виконання статті 61 закону "Про освіту", достатніх коштів", — зазначив він.Водночас міністр запевнив, що цьогоріч вчителі отримують додаткову надбавку за роботу в складних умовах. Нарахування становитимуть 2000 гривень. До того ж ці виплати закладені в бюджеті й на 2026 рік.Коли можуть зрости зарплати у вчителівЗа словами Лісового, МОН спільно з Мінфінансів зараз працюють над можливістю значнішого підвищення зарплат для педагогів."Я думаю, що в проекті бюджету буде конкретна цифра. Зараз ці переговори не завершені, все буде залежати значною мірою від потреб оборони", — зазначив міністр.Варто зауважити, що за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Нагадаємо, з 1 жовтня 2025 року працівникам автозаправних комплексів та станцій мають підняти заробітну плату. Розмір виплат залежатиме від місця розташування компанії. .
На Закарпатті правоохоронці затримали 15-річного учня, який у школі планував напад із холодною зброєю. Свої дії хлопець транслював у соціальній мережі.Про це у Telegram-каналі повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко."15-річний учень планував напад із холодною зброєю. Його затримали у момент, коли він намагався зайти до школи з ножем у рюкзаку. В цей час хлопець вже проводив пряму трансляцію на одній зі стрімінгових платформ", — пише посадовець. Клименко повідомив, що оперативну інформацію про підготовку злочину поліція отримала у співпраці з правоохоронними органами Великої Британії. В одній із соцмереж підліток писав про свої наміри. За словами міністра, поліціянти області діяли комплексно, не втрачаючи ні хвилини: кіберполіція аналізувала всі доступні дані, кримінальна поліція проводила оперативні заходи, біля навчального закладу виставили посилену охорону. "У результаті — напад попереджено, діти та педагоги — в безпеці. Наразі тривають необхідні слідчі дії. За попередніми даними, він планував напасти на учнів і транслювати це у соцмережі", — додав Ігор Клименко.Нагадаємо, у Львові поліціянти встановили учня дев'ятого класу, який стріляв у навчальному закладі з пневматики. Підліток, за попередньою домовленістю, вистрелив у свого однокласника.
У Калуші Івано-Франківської області після удару, який рашисти здійснили уночі 3 вересня, значно погіршилося повітря. Влада рекомендує призупинити навчальний процес.Як повідомила голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук, у місті досі триває ліквідація наслідків удару.Внаслідок пожежі, яка виникла на місці "прильоту", в повітрі зафіксовано перевищення формальдегіду — небезпечної речовини, яка утворюється під час горіння пластмас, лакофарбових матеріалів та може викликати подразнення дихальних шляхів. Його показники поступово зростають."️З огляду на це рішенням місцевої комісії ТЕБ та НС рекомендовано тимчасово призупинити навчальний процес у закладах освіти громади", — зазначила вона.Жителям Калуша варто:обмежити перебування на вулиці;щільно зачинити вікна та двері. "Дотримання рекомендацій фахівців допоможе зберегти здоров’я вам і вашим близьким", — наголосила Онищук.Як відомо, у ніч на 3 вересня Росія атакувала Івано-Франківщину крилатими ракетами та дронами, зокрема Калуш. За даними ДСНС, в області горіли складські приміщення на трьох осередках. На місці працювали 130 надзвичайників та 35 одиниць техніки. Постраждалих немає.Варто зауважити, що минулої ночі російські окупанти завдали комбінованого удару по території України із застосуванням ударних дронів і ракет повітряного та морського базування. Загалом виявлено 526 засобів повітряного нападу. Знешкоджено 451 ціль противника.Нагадаємо, що під час нічного обстрілу Львова 3 вересня рашистські безпілотники влучили в місце, де скульптори виготовляли пам’ятники. Постраждалих немає, але зафіксовано значні руйнування.
У Києві учнів однієї з гімназій директорка закладу не допустила до занять через відсутність шкільної форми. Батьки обурені такою ситуацією, адже деяких дітей "довели до сліз".У мережі опублікували відео, де на територію школи не пускають учнів, які одягнені в шорти. Дітям пропонували іти додому, переодягнутися, а потім приходити на заняття. Батьки звернулися до освітнього омбудсмена Надії Лещик, яка оперативно відреагувала.Посадовиця отримала два звернення щодо недопуску учнів до гімназії №109 ім. Т.Г. Шевченка міста Києва через відсутність шкільної форми. Як повідомляли заявники, відсторонення від занять здійснювала директор закладу освіти."Дитина була одягнута в класичні бавовняні шорти світлого кольору, білу футболку та сорочку. Вона (директор) заявила, що "школа — це не пляж" та не допустила дитину до занять, вимагаючи повернутися додому та переодягнутися. Моя дитина була у паніці та в сльозах змушена телефонувати мені. Дирекція фактично випровадила дитину за межі території ліцею не забезпечивши супровід і без урахування віку та безпеки дитини”, — процитувала Лещик звернення одного з батьків.Освітній омбудсмен пояснила, що у пункті статуту 6.5 закладу освіти зазначено, що "учні зобов’язані мати охайний зовнішній вигляд, носити форму встановленого зразка"."Хочу зазначити, що ані статут, ані положення про шкільну форму не мають вищої сили, ніж закон. Жодним нормативним документом не передбачено обов’язкове носіння шкільної форми. Тому ця вимога, наведена у статутах, є незаконною. А положення про обов’язкову шкільну форму є незаконним документом, який не має юридичної сили", — наголосила вона.Лещик додала, що відсторонення від занять і направлення дитини для переодягання під час освітнього процесу не лише порушує її право на освіту, а й призводить до загрози життю та здоров'ю дитини. "Тому закликаю педагогів та адміністрацію закладів освіти припинити заходи щодо перевірки одягу учнів та зосередити увагу на питаннях їх безпеки та інших важливих питаннях. Звертаю увагу, що саме та людина, яка "примусила" учня залишити заклад освіти через одяг, несе в цей час відповідальність за його життя та здоров'я. Буду вживати відповідних заходів реагування", — запевнила посадовиця. Нагадаємо, державну програму "Пакунок школяра" планують розширити. Вона буде охоплювати не лише канцелярію, дитячий одяг та взуття.
Державну програму "Пакунок школяра" планують розширити. Вона буде охоплювати не лише канцелярію, дитячий одяг та взуття.Як повідомив міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін, на отримані кошти можна буде придбати книги."Наразі працюємо над тим, щоб допомогу можна було також використати на книги і очікуємо впровадити це протягом найближчих трьох тижнів", — заявив він.За його словами, українці активно подають заяви на "Пакунок школяра" та надають перевагу онлайн-формату. Так, станом 2 вересня заяви подали майже 128 тисяч родин.У межах першого фінансування підтримку вже отримали 86 тисяч родин на суму 430 мільйона гривень, що становить 35% від коштів, закладених у Держбюджет. Ще 18 тисяч родин отримають допомогу найближчим часом.У Мінсоцполітики зауважили, що наразі зафіксовано понад три тисячі відмов — через невідповідність умовам програми."Батькам не варто хвилюватися — вони зможуть повторно подати заяву та отримати допомогу. Найчастіше відмови пов'язані з некоректними даними у системі або, наприклад, з’ясувалося, що дитина переведена до іншого закладу освіти. Після оновлення даних слід почекати два дні, перш ніж подати заяву ще раз", — пояснив Улютін.Як оформити допомогу та коли нарахують коштиЯкщо дитину зарахували до першого класу української школи потрібно:Оновити застосунок "Дія" — перейти у "Сервіси" — "Допомога від держави" — "Пакунок школяра".Обрати дитину, на яку оформлюєте заяву.Перейти до подання заяви.Відкрити "Дія.Картку" або обрати її серед доступних.Переглянути дані заяви та підписати її "Дія.Підписом".Виплата буде зараховано на "Дія.Картку" або на картку, оформленою за заявою до сервісного центру ПФУ, протягом 14 днів з моменту подання заяви. Як і де можна використати коштиБатьки або законні представники першокласників можуть використати кошти для покупок як в офлайн, так і онлайн-магазинах, проте оплата проводиться лише безготівково. Їх можна використати протягом 180 днів з моменту нарахування.Участь у програмі "Пакунок школяра" відкрита для всіх магазинів зі сферою діяльності "Торгівля шкільним приладдям (канцелярськими товарами), дитячим одягом та взуттям" і відповідними MCC-кодами, а саме:5641 — дитячий одяг;5651 — одяг для всієї родини;5661 — магазини взуття;5943 — канцелярські товари."Щоб перевірити, чи можна використати кошти за програмою "Пакунок школяра", уточніть у представника крамниці, чи працює цей магазин з відповідними MCC-кодами. Також у багатьох магазинах будуть розміщені розпізнавальні інформаційні матеріали, що підтверджують участь магазину в програмі", — зауважили у Мінсоцполітики. "Пакунок школяра" — державна програма, ініційована президентом Володимиром Зеленським, яка надає родинам одноразову грошову допомогу в розмірі п'ять тисяч гривень на кожного першокласника. Вона допомагає покрити витрати на підготовку дитини до школи та придбати все необхідне для навчання — канцелярське приладдя, одяг і взуття. Загалом програма триватиме до 15 листопада 2025 року — тож усі родини мають вдосталь часу на подання заяви. Навіть якщо дитину зараховано до першого класу вже після початку навчального року, допомога буде призначена.Нагадаємо, діти, батьки яких не сплачують аліменти, мають право на тимчасову допомогу від держави. Максимальний розмір виплат становить 3 196 гривень на місяць.
Відома українська акторка Ольга Сумська поділилася архівним фото з мамою, показавши, який вигляд мала, коли навчалася у школі.На своїй сторінці в Instagram зірка показала світлину, яка була зроблена у Запоріжжі у 1973 році."1973 рік. Запоріжжя. Я з мамочкою", — написала вона у пості.На світлині майбутня актриса позує з мамою, Ганною Сумською, яка мала звання заслуженої артистки Української Радянської Соціалістичної Республіки. Варто зауважити, що мама Ольги Сумської померла 27 лютого 2022 року у Києві, у перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ольга Сумська народилася 22 серпня 1966 року у Львові. Вона закінчила Київський національний університет театру, кіно й телебачення імені Карпенка-Карого. Дебютувала Сумська на екрані у 1983 році у фільмі "Вечори на хуторі біля Диканьки". Водночас свою популярність вона завоювала завдяки головній ролі в телесеріалі "Роксолана" (1996–2003).Нагадаємо, українська співачка кримськотатарського походження Джамала у День знань показала, який вигляд мала у шкільні роки.
Вже з 1 вересня малокомплектні школи, в яких навчаються менш як 45 учнів, більше не будуть фінансуватися з державної субвенції. Водночас не в усіх випадках це рівнозначне закриттю навчального закладу.Таку заяву зробила заступниця очільника Міністерства освіти і науки Надія Кузьмичова, пише hromadske.Вона наголосила, що на початок минулого навчального року нараховувалось 525 малокомплектних шкіл, якщо не рахувати початкові школи, адже на ці освітні заклади не розповсюджується нова норма, навіть якщо там навчаються менш ніж 45 дітей.З цих 525 навчальних закладів 468 вже фізично не функціонують як окремі юридичні особи, але не всі закрились — частина з таких шкіл стали філіями інших навчальних закладів. Деякі школи продовжать викладати уроки лише учням початкових класів, а старшокласники направлятимуться шкільними автобусами в інший опорний заклад."Частина закладів припинила своє існування через процедуру ліквідації. Такі рішення теж ухвалюють засновники, і вони обов’язково забезпечують можливість довезення дітей до іншого закладу тієї самої чи сусідньої громади", — йдеться у заяві Кузьмичової.Заступниця міністра наголосила, що це рішення не було раптовим, адже його ухвалили ще навесні 2024 року. Це дало можливість громадам встигнути провести повноцінну підготовку. Своєю чергою, громада у разі доцільності могла утримувати малокомплектну школу у рамках власного бюджету. Таких прикладів налічується уже 57.Нагадаємо, 21 серпня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект "Про професійну освіту". Відтепер в Україні буде новий підхід до навчання, ефективна модель підготовки кадрів та фінансова автономія закладів.Додамо, раніше нардеп від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко інформував, що в Україні навчальний рік почнеться 1 вересня 2025 року і триватиме до 30 червня 2026 року. При цьому, формат і умови початку навчання залежно від безпекової ситуації в кожній області.
Українська співачка кримськотатарського походження Джамала (справжнє ім'я Сусана Джамаладінова) у День знань показала, який вигляд мала у шкільні роки.Унікальними кадрами зірка поділилася на своїй сторінці в Instagram.У дитинстві Джамала виглядала як типова відмінниця. На фото вона позує у шкільній формі. У цей час майбутня зірка мала коротке волосся.Разом з тим співачка поділилася святковими фото з синами, семирічним Еміром і п'ятирічним Селімом."Хочу, щоб наші діти навчалися, щоб для них було все найкраще. І щоб ніхто й ніщо не завадило їм стати гідними, сильними та найкращими людьми своєї країни", — написала вона у пості.Також співачка привітала усіх зі святом Першого дзвоника."Натхнення нашими людьми, нашими дітьми, вчителями, батьками. Вітаю всіх із Днем знань", — зазначила Джамала.Що відомо про співачку та її сім'юНародилася Джамала (Сусана) 27 серпня 1983 року у родині кримського татарина Аліма Джамаладінова та вірменки Галини Тумасової в Оші Киргизької РСР. Незабаром родина переїхала до Мелітополя, а наприкінці 1980-х років — до села Малоріченське, що під Алуштою. У сольних концертах брала участь із 16 років. У 2016 році за результатами голосування журі та глядачів Джамала посідає перше місце у фіналі "Євробачення", який проходив у Стокгольмі.Джамала вийшла заміж за Сеїт Бекіра Сулейманова у квітні 2017 року. Обранець співачки є кримським татарином, уродженцем Сімферополя. Працює економістом, а також бере участь у соціально-політичних проектах щодо розв'язання проблем кримськотатарської молоді.Пара виховує трьох синів: семирічного Еміра, п'ятирічного Селіма та однорічного Аліма.Нагадаємо, у 2025 році Джамала стала членкинею Національної академії мистецтва та науки звукозапису. Відтепер вона зможе брати участь у виборі переможців найпрестижнішої музичної премії у світі "Греммі".
Із 1 вересня цього навчального року у школах викладатимуть новий обов’язковий предмет "Підприємництво і фінансова грамотність". Цю дисципліну вивчатимуть учні восьмих класів.Про це повідомила прес-служба Національного банку України."Школярі восьмих класів Нової української школи розпочнуть обов’язкове вивчення предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" за навчальними матеріалами НБУ", — зазначили в регуляторі.Голова Національного банку Андрій Пишний пояснив, що запровадження нового предмета — це "стратегічна інвестиція в майбутнє України". Вивчення нової дисципліни допоможе школярам бути сумлінними громадянами, підприємцями й новаторами, які розбудовуватимуть економіку нашої країни."Йдеться не лише про отримання теоретичних знань про гроші, а й про розвиток підприємницького мислення, розуміння основ управління фінансами, вміння працювати в команді й відповідально будувати власне майбутнє", — наголосив він.Дослідження, проведені НБУ у 2024 році, засвідчили, що рівень фінансових знань українських підлітків є критично низьким і перебуває лише на початковому рівні. Виправити ситуацію дасть можливість упровадження у школах предмета "Підприємництво і фінансова грамотність".Підготовка школярів і вчителів до вивчення нового предметаЩоб забезпечити якісне викладання нового предмета, експерти НБУ розробили повний комплекс навчально-методичних матеріалів:підручник та електронний додаток з інтерактивними завданнями, які мають гриф "Рекомендовано Міністерством освіти та науки України";робочий зошит для учнів;посібник для вчителя та календарно-тематичне планування;презентації для візуального супроводу.Для підготовки вчителів до викладання предмета Нацбанк провів масштабне безоплатне навчання. У червні-липні 2025 року майже 2 500 педагогів пройшли його та отримали необхідні знання, доступ до матеріалів і практичні інструменти для викладання нового предмета.У Нацбанку зауважили, що у 2025/2026 навчальному році відбудеться впровадження предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" у пілотних дев'ятих класах НУШ. Одночасно команда фахівців НБУ працює над тим, щоб цю дисципліну могли вивчати також учні старшої школи.Нагадаємо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.
Відправити першачка до школи у 2025 році — одне з найважливіших завдань сучасних батьків. Більшу частину витрат під час підготовки до першого класу йде на шкільний одяг та ранець. За даними дослідження експертів UA War Infographics, батьки у 2025 році витратили щонайменше 10 тисяч гривень на збори дитини до школи."У 2025 році середня вартість набору для першокласника становить приблизно 10 тисяч гривень. Понад половину витрат — на новий одяг та взуття, решта — на канцелярію та рюкзак", — зазначають аналітики. Ця сума включає повсякденний одяг, спортивну форму, взуття, канцтовари та рюкзак. Середній базовий набір товарів для першокласника оцінили так:повсякденний одяг — 1650 гривень;спортивна форма — 1500 гривень;туфлі — 1300 гривень;спортивне взуття — 2000 гривень;канцтовари — 1479 гривень;рюкзак — 1850 гривень.Як відомо, кожна родина, у якої дитина цьогоріч пішла до першого класу української школи, може отримати фінансову допомогу в розмірі п'ять тисяч гривень. Оформити та отримати кошти за програмою "Пакунок школяра" може один із батьків або інших законних представників дитини. Варто зауважити, що 26 серпня у Міністерстві освіти та науки попередили, що український уряд з 1 вересня не фінансуватиме школи, де навчається недостатньо дітей. Для функціонування закладу потрібно понад 45 учнів. Це рішення не стосується початкових класів.Нагадаємо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.