# школа

Українські школи у прифронтових регіонах отримають понад 15 мільйонів гривень міжнародної допомоги для оновлення кухонного обладнання та харчоблоків. Кабінет міністрів вже розподілив ці кошти між понад двома сотнями навчальних закладів у шести областях України.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький у своєму Telegram-каналі.Розподіл допомоги від ООНЗа словами Корецького, уряд України розподілив понад 15 мільйонів гривень допомоги, наданої Всесвітньою продовольчою програмою ООН. Ці кошти спрямують на закупівлю сучасного обладнання для шкільних їдалень і харчоблоків у 203 прифронтових закладах освіти.Проєкт охопить навчальні заклади у шести областях: Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській. Головна мета ініціативи — покращити умови приготування їжі та якісно організувати харчування для учнів початкових класів у громадах, що розташовані безпосередньо поблизу лінії фронту.Фінансування без навантаження на бюджетиГлава уряду наголосив, що реалізація цієї програми не вимагатиме залучення державних чи місцевих ресурсів:"Фінансування повністю забезпечене коштом міжнародної допомоги та не потребує додаткових видатків із державного чи місцевих бюджетів. Вдячні міжнародним партнерам за підтримку цього напряму".Завдяки цьому навчальні заклади у складних умовах зможуть безплатно оновити свою матеріально-технічну базу для забезпечення дітей гарячим харчуванням.Нагадаємо, у вересні стало відомо, що в українських школах перевірять, як організоване харчування для учнів 1-11 класів. Держпродспоживслужба разом із профільними міністерствами мало негайно провести перевірки на місцях та виявити можливі проблеми..

Сім нових уроків із гуманної освіти та волонтерства розробили для учнів старшої школи. Навчальні матеріали охоплюють теми громадянської відповідальності, гуманного ставлення до тварин, рослинного харчування, клімату та етичних викликів майбутнього. Як повідомили на сторінці Міністерства освіти і науки України, UAnimals та Suziria Group розширили освітній проєкт "Гуманна освіта та волонтерство" і розробили сім нових уроків для учнів старшої школи. Усі 21 навчальний матеріал ініціативи для молодшої, середньої та старшої школи отримали гриф "Схвалено для використання в освітньому процесі" від МОН.Під час занять школярі досліджуватимуть проблеми, перевірятимуть інформацію, братимуть участь у дискусіях, працюватимуть у командах і розроблятимуть власні рішення.Від захисту тварин до штучного інтелектуОдин із нових уроків присвячений п'яти свободам тварин і відповідальному догляду за домашніми улюбленцями. Учні розглядатимуть реальні ситуації, а наприкінці заняття створюватимуть соціальну кампанію "Adopt, Don't Shop!", щоб привернути увагу до адопції безпритульних тварин.Ще одне заняття присвячене індустрії розваг із використанням тварин. Школярі досліджуватимуть цю сферу та перевірятимуть поширені міфи за допомогою фактчекінгу.На уроках про гуманні стратегії та волонтерство учні дізнаватимуться про способи допомоги тваринам, вивчатимуть основи фандрейзингу та шукатимуть інженерні рішення. Зокрема, вони розроблятимуть ідеї теплих укриттів із використанням апсайклінгу.Окремі заняття присвячені етичним дилемам, впливу особистого вибору на довкілля та історіям порятунку тварин, зокрема під час війни.До курсу також увійшли англомовний урок-дебати та інтерактивне заняття "Код майбутнього". Під час останнього учні уявлятимуть 2050 рік і обговорюватимуть можливі рішення на перетині штучного інтелекту, біотехнологій та кліматичних викликів. На завершення вони мають сформувати спільний маніфест класу.Усі матеріали доступні безкоштовноНавчальні матеріали відповідають засадам реформи «Нова українська школа» та політики МОН "Освіта для життя". Вони спрямовані на розвиток критичного мислення, емпатії, медіаграмотності та відповідальності.Для педагогів на сайті проєкту створили спеціальний рубрикатор. Він дає змогу обирати уроки за освітніми галузями та навичками, які розвивають заняття.Матеріали до кожного уроку можна безкоштовно завантажити та використовувати в освітньому процесі. Учителі можуть проводити заняття повністю або використовувати окремі частини, поєднувати матеріали різних уроків і доповнювати їх актуальними дослідженнями та новинами.Усі 21 урок для молодшої, середньої та старшої школи пройшли педагогічну експертизу й отримали гриф "Схвалено для використання в освітньому процесі" від Українського інституту розвитку освіти МОН.До проєкту долучилися понад дві тисячі вчителівУпродовж 2025-2026 навчального року до ініціативи "Гуманна освіта та волонтерство" приєдналися понад дві тисячі педагогів. Навчальні активності проєкту охопили більш ніж 24 тисячі дітей.У жовтні українські вчителі також долучилися до Всеукраїнського уроку гуманності, приуроченого до Всесвітнього дня захисту тварин.Крім того, проєкт став фіналістом 11-ї щорічної премії Shorty Impact Awards у категорії Animal Rights & Welfare, яка відзначає ініціативи у сфері захисту та добробуту тварин.Ініціативу "Гуманна освіта та волонтерство" створили UAnimals та Suziria Group, щоб формувати в дітей відповідальне ставлення до тварин і довкілля через шкільну освіту. Її мета — не лише розповідати про гуманність, а й допомагати учням критично оцінювати інформацію, розуміти причинно-наслідкові зв'язки та знаходити практичні способи допомоги.Нагадаємо, від 1 вересня 2026 року в українських школах розпочалася апробація нових підручників і посібників для 1, 5 та 10 класів. Вона триватиме впродовж цілого навчального року..

Батьки першокласників можуть отримати 5 000 гривень державної допомоги за програмою "Пакунок школяра". Подати заяву на виплату необхідно до 1 листопада.Про це повідомили в Міністерстві соціальної політики, сім'ї та єдності України. За даними відомства, станом на сьогодні подано понад 202 тисячі заяв на отримання допомоги, з яких майже 194 тисячі вже погоджено. Водночас, за інформацією Міністерства освіти і науки, цьогоріч до першого класу пішли понад 241 тисяча дітей.На що можна витратити 5 000 грнКошти за програмою "Пакунок школяра" призначені для придбання необхідних для навчання товарів. Зокрема, за них можна купити:канцелярське приладдя;книжки;дитячий одяг;взуття.Водночас виплата є цільовою. Розрахуватися нею можна лише в торгових точках, платіжні термінали яких мають один із 30 дозволених MCC-кодів.Як подати заяву на "Пакунок школяра"Оформити державну допомогу можна двома способами:Онлайн — через застосунок "Дія".Офлайн — у сервісному центрі Пенсійного фонду України.Батькам дітей, які цьогоріч пішли до першого класу, варто врахувати кінцевий термін подання заяв і встигнути оформити допомогу до 1 листопада.Нагадаємо, в Україні визначено розміри соціальної стипендії для студентів бюджетної форми навчання на осінь 2026 року. Пенсійний фонд наголошує, що соціальні та академічні виплати мають різні правила призначення, тому пільговикам слід уважно перевіряти підстави для нарахування коштів..

Шкільні укриття й надалі зможуть використовувати для захисту населення поза освітнім процесом. Водночас під час очного навчання пріоритетний доступ до захисних споруд матимуть учні та працівники закладів освіти. Як повідомили в Міністерстві внутрішніх справ України, Кабінет міністрів схвалив постанову, яка впорядковує чинні вимоги щодо використання укриттів у закладах освіти. Згідно з установленим порядком, поза освітнім процесом шкільні укриття залишатимуться доступними для населення.Крім того, за рішенням місцевих органів влади захисні споруди в школах можуть одночасно використовуватися для учасників освітнього процесу та мешканців. У такому разі учнів і населення розміщуватимуть в окремих приміщеннях.Інші правила передбачені для закладів дошкільної освіти. Відповідно до закону України "Про дошкільну освіту", укриття в дитячих садках призначені для захисту учасників освітнього процесу.Нагадаємо, Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоб залучити більше коштів на ці проєкти.Читайте також: "Жодні "дві стіни" не врятують": експерт пояснив, чому під час обстрілів важливо йти в укриття.

Осінні канікули в школах Києва розпочинаються з наступного тижня. Вони триватимуть із 26 жовтня до 1 листопада.Про це повідомила Київська міська державна адміністрація. Зазначається, що на період канікул для школярів підготували різноманітні заходи:творчі;пізнавальні;наукові;спортивні."Канікули також стануть можливістю для педагогів підвищити кваліфікацію та приділити увагу емоційному відновленню. Так, Інститут післядипломної освіти Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка проводитиме фахові курси та тренінги", — йдеться у повідомленні.Як відзначили у КМДА, заклади освіти самостійно визначають організацію освітнього процесу під час канікул, зважаючи на безпекову ситуацію та потреби учнів. Батькам рекомендують стежити за повідомленнями шкіл, заздалегідь уточнювати умови участі дітей у заходах і враховувати актуальні безпекові обставини.Зауважимо, раніше уряд ухвалив рішення щодо організації навчального процесу під час тривалих повітряних тривог. Громади мають допомогти школам адаптувати навчання до безпекових умов, зокрема розглянути можливість використання додаткових облаштованих укриттів.Нагадаємо, від 1 вересня 2026 року в українських школах розпочалася апробація нових підручників і посібників для 1, 5 та 10 класів. Вона триватиме впродовж цілого навчального року..

Уряд ухвалив рішення щодо організації навчального процесу під час тривалих повітряних тривог. Громади мають допомогти школам адаптувати навчання до безпекових умов, зокрема розглянути можливість використання додаткових облаштованих укриттів.Як повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, формат навчання кожен заклад освіти визначатиме самостійно. Під час ухвалення рішення враховуватимуть безпекову ситуацію, місткість укриття та умови його облаштування. Залежно від обставин уроки можуть проводити у класах, укриттях або поєднувати очне навчання з дистанційним."Батьки мають заздалегідь знати, як проходитиме навчання, мати можливість планувати свій день, тому розклади повинні бути гнучкими, а формати навчання — прогнозованими", — зазначив посадовець.Якщо укриття не дозволяє очно провести всі заняття, пріоритет надається предметам математичної, природничої, мовно-літературної, громадянської та історичної освітніх галузей. "Інші предмети за потреби можна вивчати дистанційно", — уточнив Корецький.Укриття шкіл, які працюють очно, повинні бути придатними для тривалого перебування дітей. Там мають бути:навчальні місця;освітлення;резервне живлення;Інтернет;належні санітарні умови.Корецький додав, що МОН щомісяця відстежуватиме виконання рішення."Безпека дітей і педагогів залишається безумовним пріоритетом. Під час повітряної тривоги перебування в укритті обов'язкове", — підсумував прем'єр-міністр.Нагадаємо, раніше у КМДА пояснювали, що через можливі тривалі відключення світла, перебої з водопостачанням та безпекові загрози київські школи можуть змінювати формат навчання.Читайте також: Батьків чекають сюрпризи: як змінюють правила навчання у школах.

Українським школам доведеться заздалегідь попереджати батьків про те, в якому форматі проходитимуть уроки. Нові правила мають спростити планування навчального процесу в умовах постійних повітряних тривог.Про це повідомив у своєму дописі на сторінці в Facebook міністр освіти і науки України Андрій Бутенко за підсумками зустрічі з освітянами Києва та керівниками шкільних асоціацій.Важливі зміни для батьків та педагогівЗа словами посадовця, в Україні навчальні заклади мусять затверджувати формат проведення занять як мінімум на сім днів наперед. Головна мета таких нововведень — надати змогу родинам і педагогічному складу завчасно розпоряджатися власним часом в умовах частих і тривалих тривог.Очільник МОН наголосив, що ситуації, коли батьки приводять дитину до навчального закладу й не володіють інформацією щодо проведення очних уроків, є абсолютно неприпустимими. Водночас керівництво шкіл зобов’язане зважати на спроможності конкретного закладу, зокрема на місткість та стан укриттів, а також на загальний стан інфраструктури.Захист дітей — ключовий орієнтирБутенко зазначив, що основним завданням під час організації освітнього процесу залишається гарантування безпеки учнів та вчителів. Перебування в укриттях під час оголошення небезпеки є суворо обов'язковим для всіх учасників навчального процесу.Міністр також висловив вдячність керівникам закладів освіти за конструктивний діалог і пропозиції щодо покращення умов навчання, зазначивши, що фахівці вже розпочинають практичну роботу над їх втіленням."Маємо забезпечити максимально можливу стабільність навчання навіть за нинішніх складних обставин", — підсумував очільник профільного відомства.Нагадаємо, у Києві підготували кілька сценаріїв організації навчального процесу для учнів залежно від безпекової ситуації в місті. Школи розглядають уроки в укриттях, другу зміну, а також змішане чи повністю дистанційне навчання..

У понеділок, 12 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Крок до євроінтеграції та основні зміниЗакон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України" (законопроєкт №16119 від 01.10.2026) відкриває шлях до активізації переговорного процесу щодо вступу в ЄС. Документ гарантує розширення можливостей для навчання мовами національних спільнот, які є офіційними мовами Євросоюзу, а також мовами корінних народів України. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою освітнього процесу.Зміни стосуються використання мов під час уроків та спілкування на території шкіл, оформлення освітніх документів, а також проведення підсумкового оцінювання. Учням із відповідних класів передбачається можливість за бажанням отримувати завдання національного мультипредметного тестування в перекладі (за винятком предметів мовно-літературного спрямування).Статуси навчальних закладівЗакон чітко визначає умови, за яких школи можуть здобути або зберегти статус закладу освіти національної меншини чи корінного народу. Для отримання нового статусу частка учнів, які навчаються мовою меншини (що є офіційною мовою ЄС), має становити понад 50%, а для збереження наявного статусу — не менше 20%.Окрім цього, керівники та заступники керівників таких закладів зобов'язані володіти як державною мовою, так і відповідною мовою національної спільноти. У разі ліквідації чи реорганізації комунальних шкіл місцева влада гарантуватиме учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Парламент ухвалив резолюційний документ, що регламентує використання мов національних спільнот Європейського Союзу та корінних народів у шкільній освіті. Впроваджені зміни покликані виконати євроінтеграційні вимоги та розблокувати переговорні кластери з Брюсселем.Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів.Крок до ЄС та розблокування переговорівВерховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України". За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів. Документ покликаний розблокувати одразу два ключові переговорні кластери для вступу України до Європейського Союзу.Закон гарантує розширення можливостей для навчання мовами корінних народів та нацменшин, мови яких є офіційними в ЄС. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою навчального процесу.Мовні норми в школах та складання НМТНові правила охоплюють оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та порядок збереження спеціальних статусів шкіл. Зокрема, у закладах, де є відповідні класи, дозволено використовувати мову нацменшини або корінного народу поряд із державною під час уроків та спілкування у приміщенні чи на території школи.Школярі, які здобувають або здобули освіту мовою корінного народу, зможуть за бажанням отримувати тестові завдання зовнішнього оцінювання в перекладі. Це правило не стосуватиметься лише предметів мовно-літературного спрямування. Водночас перелік дисциплін, що викладаються українською, заклади зможуть розширювати за заявами батьків щонайменше двох третин учнів класу.Нові критерії для отримання та втрати статусуДля отримання статусу закладу нацменшини необхідно, щоб понад 50% учнів навчалися мовою відповідної спільноти (що є офіційною мовою ЄС). Якщо в школі є хоча б один клас із навчанням мовою корінного народу — вона має право на статус закладу корінного народу.Школи, які вже володіють таким статусом, збережуть його за умови, що частка учнів становить не менше 20%. Якщо цей показник опуститься нижче 20%, втрата статусу відбуватиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.Вимоги до керівництва та захист прав учнівКерівники та їхні заступники в таких навчальних закладах зобов'язані володіти як державною мовою, так і мовою відповідної спільноти. Для приватних шкіл передбачено виняток: директори, які обіймали посади на момент набрання законом чинності, зможуть тимчасово не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою.У разі реорганізації чи ліквідації комунальної школи засновник зобов'язаний за заявою батьків забезпечити учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Через можливі тривалі відключення світла, перебої з водопостачанням та безпекові загрози київські школи можуть змінювати формат навчання.Департамент освіти і науки КМДА роз’яснив, за яких умов учні навчатимуться очно, коли їх переводитимуть на дистанційку та що батькам потрібно знати про організацію уроків під час надзвичайних ситуацій. Формат навчання залежатиме від безпекової ситуації та можливостей кожного закладу забезпечити належні умови для учнів і працівників.Що відбуватиметься в школах без електроенергіїЗа можливості школи використовуватимуть альтернативні джерела живлення та освітлення — генератори, інвертори й зарядні станції. Якщо освітлення буде недостатнім для виконання письмових завдань, учителі зможуть проводити уроки в усному форматі.Якщо ж заклад не матиме змоги забезпечити належні умови для перебування дітей, навчання тимчасово переведуть у дистанційний формат. Він триватиме до відновлення необхідних умов.Коли школи переходитимуть на дистанційне навчання через відсутність водиОчне навчання можливе лише за умови дотримання санітарних вимог. Якщо через перебої з водопостачанням школа не зможе забезпечити їх виконання, учні навчатимуться дистанційно.Повернення до очного формату залежатиме від покращення ситуації та можливості створити безпечні умови для дітей.Як організовуватимуть очне навчанняЗа сприятливої безпекової ситуації уроки проводитимуть у приміщеннях шкіл. У разі оголошення повітряної тривоги учні разом із педагогами переходитимуть до визначених укриттів.Крім того, у столиці продовжать використовувати механізм "освітньої міграції". Він передбачає організацію навчання у вільних приміщеннях інших закладів освіти, зокрема шкіл і дитячих садків, якщо там є необхідні умови.Як навчатимуться діти дистанційноДо дистанційного навчання долучатимуться як учні, які перебувають у Києві, так і діти, які тимчасово виїхали за межі столиці. За потреби школярі зможуть приєднуватися до онлайн-уроків зі спеціально облаштованих робочих місць у шкільних укриттях.Якщо через воєнні обставини вчитель не зможе безпечно дістатися до школи, він за погодженням з адміністрацією проводитиме онлайн-заняття з безпечного місця.У разі пошкодження будівлі, тривалого знеструмлення, відсутності водопостачання або виникнення іншої надзвичайної ситуації весь заклад може тимчасово перейти на дистанційний формат. Про відповідні зміни батьків повідомлятиме адміністрація школи через визначені канали комунікації.Що потрібно знати батькамЯкщо під час дистанційного уроку оголосять повітряну тривогу, заняття призупинять, щоб учитель та учні могли перейти в безпечне місце. Після цього онлайн-урок продовжать або розпочнуть наступне заняття за розкладом.Батькам радять регулярно перевіряти електронний щоденник і стежити за повідомленнями школи. Там публікуватимуть інформацію про формат навчання, зміни в розкладі та відвідування уроків. На початку кожного заняття вчитель перевірятиме присутність учнів. Якщо дитина не приєднається до онлайн-уроку, батьки отримають відповідне повідомлення.Формат навчання в київських школах може змінюватися залежно від безпекової ситуації, наслідків обстрілів, наявності електроенергії, води й тепла. Головна умова — можливість забезпечити безпеку дітей і працівників та продовжувати освітній процес у тих умовах, які є в конкретному закладі.Нагадаємо, днями київська влада зазначала, що інтенсивність обстрілів енергосистеми країни зростає. Тому киянам варто подбати про індивідуальні запаси. Це стосується випадків аварійних ситуацій.Читайте також: Світло вимикають поза графіком: у ДТЕК назвали причини.

У суботу, 10 жовтня, російський авіаційний удар обірвав життя двох дівчаток із Запоріжжя — першокласниці Єлизавети Сорочишиної та восьмикласниці Анни Мур-Зак.Про це повідомили в соціальних мережах Департаменту освіти та науки Запоріжжя та Запорізької гімназії №4.Як відомо, вчора російські окупанти завдали авіаудару по Запоріжжю. Цей обстріл обірвав життя двох учениць міста — першокласниці гімназії №63 Єлизавети Сорочишиної та восьмикласниці гімназії №4 Анни Мур-Зак:"Двоє дівчат, у яких попереду мало бути ціле життя… Мрії, плани, щасливі моменти та ще стільки всього, що вони мали пережити. Неможливо знайти слова та збагнути, чому дитинство має закінчуватися так, чому батьки змушені оплакувати своїх дітей, а шкільні класи назавжди втрачають тих, хто мав ще стільки всього попереду", — йдеться у повідомленні.Секретарка міської ради Регіна Харченко уточнила, що маленька Єлизавета прийшла до гості до дядька — саме туди влучив російська авіабомба. Наприкінці жовтня вона мала святкували свій сьомий день народження."Із глибоким сумом повідомляємо, що 10 жовтня 2026 року близько 05:00 внаслідок влучання ракети в багатоквартирний будинок загинула учениця 8-Б класу Запорізької гімназії №4 Анна Мур-Зак 2013 року народження. Це непоправна втрата для родини, шкільної спільноти та всіх, хто знав Анну. Щирі співчуття рідним і близьким дівчинки, її однокласникам, друзям і вчителям. Розділяємо ваш біль і скорботу", — зазначили в Запорізькій гімназії №4.Учора Росія завдала декілька ударів керованими авіабомбами по Запоріжжю. 20 людей загинули, серед них — три неповнолітні дівчинки. Ще 32 містян отримали поранення. У місті пошкоджені та зруйновані багатоповерхівки, приватні будинки та понівечені автомобілі.Нагадаємо, що внаслідок російського авіаційного обстрілу багатоповерхівки загинуло три покоління однієї сім'ї — бабуся, донька й онучка. Вони були переселенками з окупованої Федорівської громади Запоріжзької області..

У Польщі спалахнула хвиля паніки через загрозу так званої "Кривавої п'ятниці" після серії жорстоких нападів на навчальні заклади в Мазовецькому воєводстві. Через побоювання масового насильства влада гміни Вишкув вирішила закрити всі школи в п'ятницю.Про це пише Polsat News.Хвиля нападів на школиЗа даними видання, у Мазовецькому воєводстві воєвода Маріуш Франковський оголосив, що всі початкові школи в гміни Вишкув будуть закриті у п'ятницю, причому рішення стосується як державних, так і приватних закладів. Як зазначила курсантка Ілона Пусцян, рішення воєводи не є результатом чуток про "Криваву п'ятницю" — його прийняли ще до того, як тривожні повідомлення поширилися в інтернеті. Тим часом у середу в Остроленці 19-річний учень поранив ножем дев'ятьох людей, а в четвер у селі Лещидол-Новини 15-річний учень поранив ножем двірника, внаслідок чого жінка загинула, а троє людей отримали поранення. Міністр внутрішніх справ та адміністрації Марцін Кервінський повідомив, що служби безпеки запобігли ще одному нападу, заарештувавши 17-річного підлітка в Серпці.На тлі трагедій серед учнів та батьків зростає істерія, а в соцмережах поширюються чутки про "Криваву п'ятницю" та можливі 60 жертв. Учениця Нікола розповіла, що нападники нібито координували свої дії через закриті групи у Facebook і месенджерах."Ми не повинні дозволити інтернету стати місцем натхнення для трагедій, для пропаганди насильства та вбивств. Цьому має покласти край. Сьогодні ми знаємо, що необхідно вжити всіх заходів для обмеження трагедій у школах, які сталися останніми днями. Ми знаємо, що це насправді може врятувати чиєсь життя", — заявив міністр цифрових технологій Кшиштоф Гавковський.Поліція наголошує, що інформація з батьківських груп не підтвердилася криміналістично, але наразі тривають слідчі дії та обшуки для встановлення мотивів нападників. Прем'єр-міністр Дональд Туск також звернувся до влади після подій, підкреслюючи, що йдеться про життя молодих поляків.Нагадаємо, раніше в Польщі 31-річний українець напав з ножем на людей у монастирі. Загинула одна особа..

У польській початковій школі в селі Лещидул-Новіни 15-річний підліток із ножем напав на кількох людей. Унаслідок атаки постраждали троє осіб, одна з них перебуває у критичному стані.Про це повідомляє Polsat News із посиланням на поліцію Мазовецького воєводства. Інцидент стався вранці у четвер, 8 жовтня, у початковій школі імені Івана Павла II в Лещидулі-Новінах Мазовецького воєводства.Поліція отримала повідомлення про напад і прибула до навчального закладу. Правоохоронці затримали 15-річного підлітка, який раніше навчався у цій школі. За словами речниці поліції Мазовецького воєводства Катажини Кухарської, нападник поранив трьох людей, серед яких директор школи.Як повідомила Кухарська, після нападу директор навчального закладу зміг знешкодити підлітка. Після цього його затримали правоохоронці. Наразі поліція встановлює всі обставини інциденту.Polsat News з’ясував, що один із трьох постраждалих перебуває у критичному стані. Медики проводили реанімаційні заходи. Інформації про мотиви нападу та стан інших постраждалих наразі немає.Нагадаємо, раніше в Польщі 31-річний українець напав з ножем на людей у монастирі. Загинула одна особа.Також нещодавно у Києві чоловік напав на юнака у під'їзді одного із житлових комплексів. Зловмисника затримали..

Із 1 вересня 2027 року оновлений курс "Захист України" планують запровадити для учнів усіх шкіл України. Старшокласники також зможуть поглиблено вивчати окремі напрямки, серед яких керування дронами, інженерія та кібербезпека.Про це повідомляє Нова українська школа з посиланням на Міністерство освіти і науки України.Про подальший розвиток реформи говорили під час другого Всеукраїнського форуму "Захист України — 2026", який відбувся 23-27 вересня на Закарпатті за ініціативи Міністерства освіти і науки України. Упродовж п’яти днів старшокласники з різних регіонів та вчителі проходили практичні заняття, відпрацьовували навички й обмінювалися досвідом. Завершальним етапом форуму стали змагання між осередками, у яких взяли участь 19 команд.Фінал організували у форматі навчально-практичного квесту. Учасники виконували завдання з тактичної медицини, стрілецької підготовки, пілотування FPV-дронів класу Tiny Whoop, а також проходили смугу перешкод. Команди самостійно визначали послідовність завдань, розподіляли ролі та координували свої дії в умовах обмеженого часу. Так, школярі могли застосувати на практиці навички, отримані під час занять в осередках "Захисту України".Скільки осередків уже працюєНаразі в Україні діє 1 027 осередків "Захисту України". Це спеціально обладнані навчальні простори, де займаються учні одразу з кількох закладів освіти. За даними МОН, через такі осередки навчаються близько 80% старшокласників."Реформа "Захисту України" розпочалася понад два роки тому, щоб цей предмет став простором, де учні вчаться діяти, брати відповідальність і працювати в команді. Сьогодні в Україні вже працює понад тисяча осередків. Ці змагання дають змогу не лише перевірити себе, а й навчитися одне в одного та відчути масштаб цієї спільноти", — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.Скільки коштів спрямували на реформуВід початку реформи на створення та оснащення осередків "Захисту України" спрямували 2,1 мільярда гривень. Ще понад 100 мільйонів гривень витратили на професійний розвиток педагогів.Перші змагання між осередками провели у 2025 році. Надалі МОН планує розвивати цей формат і вже підготувало проєкт правил проведення змагань. Документ має встановити єдині вимоги до участі, оцінювання та нагородження школярів. Передбачено три етапи змагань, а сам проєкт уже пройшов громадське обговорення.Чого навчатимуть старшокласниківПісля поширення оновленого курсу на всі школи учні старших класів зможуть не лише опановувати базові навички, а й обирати окремі напрямки для поглибленого навчання. Серед них — керування безпілотниками, інженерія та кібербезпека. Курс "Захист України" має поєднати теоретичні знання з практичними навичками, необхідними для дій у різних ситуаціях.Додамо, у школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Читайте також: Меню, порції та смак: як батьки оцінюють харчування у школах.

Твори українського поета Тараса Шевченка потрапили до загальної навчальної програми в Литві. Цього року вивчення класика має рекомендований характер, але вже з наступного навчального року стане обов'язковим для одинадцятикласників.Про це повідомив литовський мовник LRT із посиланням на Міністерство освіти, науки та спорту Литви."Тарас Шевченко важливий не лише для українців, він автор епохи романтизму європейського рівня, його твори навіть у цю епоху дозволяють нам обговорювати універсальні теми свободи, ідентичності, людської гідності та культурної пам'яті", — зазначила міністерка освіти Литви Рамінта Поповєне.Вона також додала, що поет має з Вільнюсом історичний зв'язок, адже він прожив там декілька років, вивчав мистецтво та закохався в це місто, де й досі є декілька меморіальних дощок, що вшановують його пам'ять.Цього навчального року викладачі можуть рекомендувати твори Тараса Шевченка учням восьмих класів і третьокурсникам гімназій, які вивчають літературу в межах загального курсу.До списку пропонованих творів уже внесли вірш "Заповіт" і послання "І мертвим, живим і ненародженим землякам…".Школярі вивчатимуть їх поряд із доробком Теодораса Буйницького, Адамаса Міцкявічуса й Оскараса Мілашюса як літературу, що виражає ідентичність історичних народів Литви. Вчителі також мають право обирати й інші твори українського автора на власний розсуд.З вересня 2027 року твори Шевченка стануть обов'язковою складовою програми для гімназистів третього курсу, які обрали поглиблене вивчення предмета. Литовські вчителі самостійно обиратимуть конкретні вірші поета під час викладання теми романтизму.У Міністерстві освіти Литви зазначили, що цей крок допомагає зміцнити культурні зв'язки між Литвою та Україною."Важливо включити твір цього автора до загальної програми з литовської мови та літератури також для зміцнення культурних зв'язків між Литвою й Україною, враховуючи інтеграцію українських дітей, які навчаються в Литві, та створення спільної європейської ідентичності", — пояснили у відомстві.Нагадаємо, що в червні цього року на Кіпрі анонсували встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку. Його створили українські скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов..