# Швеція

Для польської армії планують закупити партію шведських гранатометів під назвою Carl Gustaf. Однак у Польщі вже висловили невдоволення щодо цього, йдеться про історичні протистояння між країнами.Про це заявив Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш в інтерв’ю радіостанції TokFM. Він наголосив, що йому не подобається назва гранатометів.Раніше стало відомо, що Польща планує закупити у Швеції декілька тисяч таких протитанкових гранатометів на суму 1,6 мільярда доларів."Гранатомети дуже хорошої якості. Єдине, що мені в них не подобається, — це назва, тому що це гранатомети Carl Gustaf. Той самий Карл Густав", — сказав Косіняк-Камиш, натякнувши на період в історії, коли Швеція конфліктувала з Річчю Посполитою.Тому керівник польського оборонного відомства зазначив, що пропонує змінити назву такого озброєння.Річ у тому, що шведський король Карл Густав розпочав Північну війну 1655 року. Тоді шведські війська декілька разів займали Варшаву. Війна тривала п'ять років і сильно послабила Річ Посполиту.У березні також стало відомо, що шведська збройова компанія Saab отримала замовлення на протитанкові гранатомети Carl Gustaf від агенції НАТО з підтримки та постачання на суму приблизно 60 мільйонів євро.Нагадаємо, що французький президент Еммануель Макрон висунув ідею щодо потенційної європейської миротворчої місії в Україні. Вона могла би стати одним із запобіжників від нового нападу Росії. Політик вважає Польщу ключовим союзником у такому проекті.

Влада Швеції може послідувати прикладу Австрії та запровадити у країні вікові обмеження для соціальних мереж.Про це повідомило видання Vienna.at.За даними видання, Швеція розглядає можливість введення вікових обмежень для соцмереж через значне збільшення кількості підозрюваних у вбивствах серед підлітків до 15 років.На думку міністра юстиції країни Гуннара Стреммера, це має перешкодити бандам наймати дітей та молодь для вбивств або бомбових атак."Ситуація дуже серйозна. Ми нічого не виключаємо", — наголосив він.Як зауважили журналісти, протягом останніх років злочинні банди активно використовують Instagram, TikTok та інші платформи для вербування підлітків з метою скоєння нападів у Скандинавії. Деяким із завербованих дітей було лише 11 років.Водночас у період із січня по липень 2024 року у Швеції нарахували 93 підозрюваних у вбивствах віком до 15 років. Це втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року.Нагадаємо, інформаційна компанія CBS News заявляла, що, якщо китайська материнська компанія TikTok — ByteDance — не продасть свою частку в додатку, тоді існує загроза заборони цієї соціальної мережі у Сполучених Штатах Америки. Таке рішення ухвалив Федеральний апеляційний суд США.

За підсумками саміту у резиденції шведського прем’єра Харпсунд, сім очільників урядів європейських країн ухвалили спільну заяву, в якій запевнили у посиленні підтримки України найближчими місяцями. Йдеться про Данію, Естонію, Фінляндію, Латвію, Норвегію, Польщу та Швецію. Про це повідомляє "Укрінформ".  "Ми посилимо підтримку України. Найближчими місяцями ми посилимо нашу підтримку, у тому числі української оборонної промисловості, і будемо інвестувати, щоб надати Україні більше боєприпасів", — йдеться у заяві семи країн Європи. Прем’єр-міністри цих держав готові нести відповідальність за євроатлантичну безпеку з огляду на масштабні загрози та виклики й намір посилювати колективні зусилля задля гарантування безпеки "нам самим і всім наших союзників".  Лідери семи країн зауважили, що вони є найбільшими донорами військової допомоги Україні на душу населення, зауваживши, що ця підтримка не похитнеться. "Мужність і стійкість України будуть підкріплені сильною і непохитною підтримкою наших країн, невіддільною частиною якої є військова допомога", — наголосили вони. Також очільники семи європейських держав заявили про підтримку Плану перемоги України та висловили відданість всеосяжному, справедливому та тривалому миру для країни та її повній європейській та євроатлантичній інтеграції. "Ми будемо працювати разом, щоб стримувати, оскаржувати й протидіяти агресивним і вкрай конфронтаційним діям Росії, а також забезпечити її повну міжнародну відповідальність за злочин агресії", — пообіцяли глави семи європейських країн. Нагадаємо, напередодні норвезька телерадіокомпанія NRK повідомляла, що після консультацій з опозицією норвезький уряд виніс пропозицію збільшити допомогу Україні 2025 року до 30 мільярдів норвезьких крон (приблизно 2,7 мільярда євро) Зараз вона складає 27 мільярдів крон цього року. Також 27 листопада Україна отримала від Світового банку 4,8 мільярда доларів фінансової допомоги. Ці кошти спрямують на підтримку реалізації реформ, а також на відновлення країни.

Під час візиту до Києва 5 листопада міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін анонсував новий пакет цивільної підтримки для України. Його розмір становить 100 мільйонів шведських крон, що в еквіваленті прирівнюється до 9,33 мільйона доларів. Про це йдеться у повідомленні шведського уряду. Карл-Оскар Болін у межах візиту підписав меморандум про взаєморозуміння з главою МВС України Ігорем Клименком та презентував новий пакет цивільної підтримки для Києва. Що містить пакет допомоги Оголошений пакет допомоги від Швеції містить два патрульні судна, 24 легкові автомобілі, мікроавтобус, ваговоз і засоби індивідуального захисту, які передасть берегова охорона країни, а також 40 тисяч захисних масок з фільтрами, які будуть закуплені для України. Пакет ще має бути схвалений урядом Швеції та фінансується в межах трирічної фінансової програми для України на загальну суму 75 мільярдів шведських крон. Цю програму шведський уряд ухвалив у травні 2024 року. Раніше Міністерство оборони України запропонувало Швеції та Фінляндії підтримати український оборонно-промисловий комплекс за прикладом "данської моделі". Йдеться про шлях прямого фінансування виробників. Нагадаємо, наприкінці жовтня Швеція виділила Україні пакет гуманітарної допомоги. Його сума сягає близько 10,3 мільйона доларів. До того ж в уряді Швеції вкотре акцентували на необхідності надалі підтримувати Україну, щоб країна-агресорка Росії програла війну.

У вівторок, 29 жовтня, президент Володимир Зеленський, у межах свого візиту до Ісландії, провів перемовини із прем'єр-міністрами чотирьох європейських країн. У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що зустрівся із премʼєрами: Данії Метте Фредеріксеном, Норвегії Йонасом Гаром Стере, Швеції Ульфом Крістерссоном та Фінляндії Петтері Орпо. Перемовини відбулися у Рейк'явіку. "У фокусі уваги продовження підтримки України, зокрема ключові потреби в оборонній сфері, фінансування українського виробництва, посилення української ППО та наших далекобійних спроможностей", -- зауважив гарант. Крім того, лідери обговорили реалізацію пунктів Плану перемоги та підготовка до другого Саміту миру. "Дякую лідерам за підтримку! Разом маємо зберегти єдність у Європі, щоб прискорити наближення миру", -- додав Зеленський. Нагадаємо, 28 жовтня у межах свого першого візиту до Ісландії президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем'єр-міністром країни Б’ярні Бенедіктссоном. Під час перемовин український лідер розповів прем’єру Ісландії про ситуацію на полі бою, а також про досягнення нашої держави у виробництві безпілотних систем. .

Швеція виділила Україні пакет гуманітарної допомоги. Його сума сягає близько 10,3 мільйона доларів. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Швеції. "Росія націлилась на цивільну інфраструктуру та вивела з ладу значну частину тепло- та електроенергії в Україні. Звичайно, це має серйозні наслідки. Тому значна частина населення відчуває труднощі з опаленням своїх домівок і приготуванням їжі. Саме тому уряд вирішив надати 110 мільйонів крон низці гуманітарних організацій в Україні", -- зазначив міністр допомоги та зовнішньої торгівлі Бенджамін Дуза. Наголошується, що кошти буде розподілено між чотирма організаціями. Зокрема: Українському Червоному Хресту -- 50 мільйонів крон (4,7 мільйона доларів); Управлінню Верховного комісара ООН у справах біженців -- 20 мільйонів крон (1,8 мільйона доларів); Програмі розвитку ООН (на розмінування) -- 30 мільйонів крон (2,8 мільйона доларів) UNFPA -- 10 мільйонів крон (940 тисяч доларiв). До того ж в уряді Швеції вкотре акцентували на необхідності надалі підтримувати Україну, щоб країна-агресорка Росії програла війну. "Для того, щоб Росія програла, а Україна виграла війну, потрібна як посилена допомога інфраструктурі України, так і підтримка українського народу. Я пишаюся тим, що зараз ми робимо ще більше, щоб допомогти особливо жінкам, які особливо сильно постраждали від війни", -- зазначив шведський політик Джоар Форсселл. Нагадаємо, Європейський інвестиційний банк і Єврокомісія оголосили та підписали заяву про наміри надання грантового фінансування на суму 12 мільйонів євро. Це частина фінансування проекту зі створення системи екстреної допомоги Європейського Союзу Україні.

Міністерство оборони України запропонувало Швеції та Фінляндії підтримати український оборонно-промисловий комплекс за прикладом "данської моделі". Йдеться про шлях прямого фінансування виробників. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України з посиланням на заступника міністра оборони Сергія Боєва, який провів робочі розмови з керівниками оборонної політики міністерств Данії, Швеції та Фінляндії. "Ми закликаємо й інших партнерів підтримати наш оборонно-промисловий комплекс. Набуття власних спроможностей допоможе Україні почуватися впевненіше", — звернувся до партнерів Сергій Боєв. Він акцентував, що вже є успішні кейси інвестиції в українську оборонну промисловість на прикладі Данії. У Міністерстві оборони України також зауважили, що раніше Данія інвестувала у виробництво 18 самохідних гаубиць "Богдана", які вже надійшли до Збройних сил України. Своєю чергою, данський міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен висловлював сподівання, що більше країн погодяться на "данську модель" закупівель в Україні. Найближчим часом у Копенгагені відбудеться зустріч міністрів оборони країн Північної Європи та Балтії, де, зокрема, обговорюватиметься питання допомоги Україні. Нагадаємо, що Міністерство оборони України й Офіс генерального інспектора Міноборони США дослідили процес обліку та використання американських запасних частин, що замовляються та постачаються до ЗСУ як міжнародна військова допомога.

Лауреатами премії Шведського центрального банку з економіки на честь Альфреда Нобеля стали Дарон Аджемоглу, Саймон Джонсон і Джеймс Робінсон. Їх нагородили "за дослідження того, як формуються інституції та впливають на процвітання". Про це повідомила прес-служба Фонду Нобеля. Там зазначили: лауреати показали, що одним із пояснень відмінностей у добробуті країн є суспільні інститути, запроваджені під час колонізації. Учені довели, що суспільства з поганим верховенством права та інститутами, які експлуатують населення, не генерують зростання чи змін на краще. Зокрема, інклюзивні заклади часто запроваджувалися в країнах, які були бідними під час колонізації, що з часом призвело до населення, яке загалом процвітало. Це важлива причина того, чому колишні колонії, які колись були багатими, тепер бідні, та навпаки. За словами лауреатів, коли виникає загроза революції, люди при владі постають перед дилемою. Вони воліли би залишитися при владі та спробувати заспокоїти маси, обіцяючи економічні реформи, але населення навряд чи повірить, що вони не повернуться до старої системи, як тільки ситуація врегулюється. Зрештою, єдиним варіантом може бути передача влади та встановлення демократії. "Зменшення величезної різниці в доходах між країнами є одним із найбільших викликів нашого часу. Лауреати продемонстрували важливість суспільних інституцій для досягнення цієї мети", — пояснив голова комітету премії з економічних наук Якоб Свенссон. Щороку премія Шведського центрального банку з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля присуджується Королівською шведською академією наук за тими ж принципами, що й інші Нобелівські премії, які існують з 1901 року. І хоч вона не входить до пʼяти оригінальних премій, заснованих за заповітом Нобеля, але це аж ніяк не зменшує її престижності. Заснована нагорода 1968 року Центральним банком Швеції з нагоди свого 300-річчя в пам’ять про Альфреда Нобеля. Нагадаємо, що угорський вчений Ференц Краус, який став лауреатом Нобелівської премії з фізики має намір передати свою частину нагороди жертвам війни в Україні.

Близько 600 військових шведської армії за кілька місяців відправляться до Латвії, щоб доєднатись до сухопутних сил Північноатлантичного альянсу у складі бригади під керівництвом Канади. Про це повідомляє Aftonbladet. Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс назвав цю подію "історичною" та заявив, що зв'язки між Швецією та Латвією вже настільки тісні, що зблизитися один з одним практично неможливо, "але це додає нового, військового виміру". Йдеться про скорочений батальйон чисельністю близько 600 осіб, який має, крім іншого, 90 бойових машин, моточастини, танки та гранатомети. Шведський батальйон увійде до складу багатонаціональної бригади, яку очолює Канада. "Ми повинні зробити все, що потрібно від нас як від країни, що приймає. Ми розвиваємо нашу інфраструктуру і, звичайно, інфраструктуру, адаптовану для навчань на рівні бригади", — каже Спрудс. Він зазначив, що Латвія витрачає три відсотки свого ВВП на оборону. Спрудс також наголосив, що присутність шведських солдатів зміцнює безпеку не лише Латвії, а й оборонного альянсу НАТО загалом. "Ми розуміємо, що живемо у світі з великими викликами. Ми повинні підтримати Україну, ми повинні стримати та кинути виклик Росії, яка є агресивною країною, і разом ми маємо зміцнювати регіональну безпеку та НАТО", — йдеться у заяві міністра оборони Латвії. Чому це важливо для НАТО Багатонаціональні сили важливі не тільки для Латвії, але і для НАТО, яке може практикувати свою здатність спільно використовувати війська з різних країн НАТО, наголошує він. Батальйон чекає на осінь інтенсивної підготовки. "Зараз компанії нарощують свої можливості. Решту восени ми збираємо систему в батальйоні й тренуємося як батальйон", — заявив командир батальйону Хенрік Росдал. Нагадаємо, 7 вересня у Латвії розбився російський військовий безпілотник. Інцидент стався в Резекненському краї на Сході країни. Президент Едгарс Ринкевичс заявив, що на подібні інциденти з ворожими дронами необхідна колективна реакція світу, адже "кількість таких інцидентів на східному фланзі НАТО зростає". Командувач Національних збройних сил Латвії Леонід Калніньш заявив, що Shahed був начинений вибухівкою, але його ціллю була Україна. Після цього країна вирішила посилити протиповітряну оборону на східному кордоні.

Уряд Швеції виділив Україні понад два мільйони євро на розслідування воєнних злочинів російських окупантів. Зокрема, це дозволить більш ефективно вести кримінальні справи щодо воєнних злочинів окупантів. Про це у четвер, 3 жовтня, повідомила Консультативна місія Європейського Союзу в Україні. Так, завдяки такому значному фінансуванню буде впроваджено електронну систему управління справами під назвою SMEREKA (EUAM Ukraine). Відомо, що ця система управління трансформує роботу українських правоохоронних органів та прокуратури зі складними міжнародними кримінальними справами. У межах цього проекту, зокрема, буде модернізовано цифрову інфраструктуру Офісу генерального прокурора, Служби безпеки України та Національної поліції. Завдяки вдосконаленню зберігання даних та оптимізації управління справами, така ініціатива прискорить процес притягнення винних до відповідальності. "Ці зусилля підкреслюють відданість EUAM Ukraine зміцненню системи правосуддя в Україні та прагнення міжнародних партнерів підтримувати Україну в її боротьбі за встановлення справедливості та верховенства права", -- наголосили у Консультативній місії ЄС. Нагадаємо, у вересні Швеція оголошувала про надання Україні нового пакета військової допомоги. Зокрема, до нього увійшли додаткові зенітні ракети для посилення протиповітряної оборони країни.

Литва спільно зі Швецією узгодила закупівлю техніки для підтримки потреб України у сфері розмінування. Задля реалізації цієї мети Вільнюс виділяє 15 мільйонів євро, а Стокгольм -- сім мільйонів. Як повідомляє прес-служба Міністерства оборони України, рішення про закупівлю пікапів та вантажних автомобілів для командування сил підтримки Збройних сил України та Держспецтрансслужби ухвалили на зустрічі партнерів коаліції, яка пройшла у столиці Ісландії Рейк'явіку. "Учасники обговорили перелік закупівель для поточного гуманітарного та бойового розмінування, а також проект розвитку спроможностей підрозділів розмінування Міноборони та ЗСУ на період до 2034 року", -- зауважили у міністерстві. Зазначається, що українська делегація подякувала партнерам за підтримку у сфері бойового та гуманітарного розмінування. Раніше, а саме у липні, Сполучені Штати Америки передали Україні нове обладнання для розмінування. Його вартість — 5,8 мільйона доларів. Так, до переданого обладнання увійшли чотири платформи для розмінування GCS-100 з дистанційним керуванням і навісним обладнанням, запасні частини, мобільні станції технічного обслуговування, а також вантажівки, причепи та крани для транспортування машин на місцевість. Також передано чотири броньовані екскаватори, транспортні засоби та засоби індивідуального захисту. Відомо, що з жовтня 2022 року в межах цієї спільної ініціативи 1 076 українських державних саперів пройшли навчання для здобуття різних базових, середніх і просунутих навичок технічного розмінування. США виділили на цю ініціативу 118 мільйонів доларів США, а Канада — 12,5 мільйона канадських доларів. Нагадаємо, у вересні Литва оголосила про надання Україні нового пакета військової допомоги. Наша держава отримає від союзників боєприпаси, логістичне обладнання та іншу техніку.

Україна запропонувала державам Північної Європи приєднатися до проекту "Північна бригада". Таким чином вони матимуть можливість продемонструвати ефективність виробів оборонної промисловості цих країн на реальному полі бою. Про це повідомили в Міністерстві оборони України після нещодавнього візиту заступника міністра оборони Олександра Балануци до Норвегії.. У межах ініціативи кожній країні Північної Європи пропонують підготувати й озброїти по одному українському батальйону. Крім того, Балануца закликав директорів з озброєнь Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції до двосторонньої співпраці й інвестицій в українську оборонну промисловість. "Оборонні компанії та країни Північної Європи, долучившись до проекту "Північна бригада", отримають можливість продемонструвати ефективність виробів північноєвропейської оборонної промисловості на реальному полі бою. Обʼєднаймо зусилля для спільної перемоги", — сказав Балануца під час семінару північної оборонної промисловості. Раніше Україна неодноразово закликала партнерів виділяти кошти на виробництво необхідної їй зброї українським підприємствам оборонно-промислового комплексу. До речі, Збройні сили України вже отримали 18 артилерійських установок "Богдана", виробництво яких профінансувала Данія. Нагадаємо, що норвезький уряд вирішив виділити додаткові 570 мільйонів норвезьких крон (48,28 мільйона євро) до Міжнародного фонду для України. Їх скерують на закупівлю дронів і засобів протиповітряної оборони.

У понеділок, 9 вересня, Швеція оголосила про надання Україні нового пакета військової допомоги. Зокрема, до нього увійдуть додаткові зенітні ракети для посилення протиповітряної оборони країни. Про це повідомили на офіційному сайті шведського уряду. Це вже 17-й пакет військової допомоги. Його вартість 400 мільйонів євро (4,6 млрд шведських крон). Він містить військове обладнання для наземних бойових дій та зенітно-ракетні комплекси Robot System 70. Також Швеція додала у новий пакет низку бронебійних снарядів, безвідкатних гармат та протитанкових мін. Крім цього Україна отримає: матеріальні запчастини до винищувача JAS 39 Gripen; маскувальне обладнання для бронетранспортерів PBV 302; боєприпаси 40 мм калібру для бойових машин; захисні маски і захисне спорядження для роботи в забрудненому середовищі; гранатомети із боєприпасами; навчальне обладнання для українських новобранців; каски та зимове спорядження для майбутньої зими. Швеція також надасть Україні морське спорядження. Зокрема, ЗСУ отримають шість військових катерів Combat Boat 90 і два пускових причепи. Нагадаємо, у серпні для Збройних сил України допустили до постачання шведський гусеничний бронетранспортер PbV 302. Його розробила компанія Hägglund & Söner.

Російські ударні безпілотники все частіше залітають у повітряний простір країн НАТО. Таким чином ворог намагається дестабілізувати ситуацію у світі та налякати населення. Про це повідомляє прес-служба Центру протидії дезінформації. За даними аналітиків, російські БпЛА все частіше порушують повітряний простір кількох країн НАТО. Зокрема, 8 вересня ворожий безпілотник залетів на територію Румунії. У декількох приморських регіонах було оголошено підвищену небезпеку. У цей же день повітряна ціль агресора вперше порушила повітряний простір Латвії та впала на території країни. Також була виявлена група безпілотників у ніч на 9 вересня на території Швеції, через що найбільший аеропорт "Арланда" призупинив рейси. Летовище закрили на півтори години, а п'ять літаків були змушені приземлитися в інших аеропортах. Аналітики пояснюють, що такими провокаціями кремль намагається дестабілізувати ситуацію в країнах НАТО та залякувати населення цих країн загрозою прямого збройного конфлікту з Росією. "Страх, як вважають у кремлі, має перешкоджати наданню військової допомоги Україні. У Росії також розраховують на відсутність жорсткої відповіді від НАТО, що має підсилити наратив кремля про "слабкий Захід" та допоможе РФ посилювати свою пропаганду серед європейців", -- зазначили в Центрі протидії дезінформації. Нагадаємо, 7 вересня у Латвії розбився російський військовий безпілотник. Інцидент стався в Резекненському краї на Сході країни. Президент Едгарс Ринкевичс заявив, що на подібні інциденти з ворожими дронами необхідна колективна реакція світу, адже "кількість таких інцидентів на східному фланзі НАТО зростає". Також 26 серпня, під час масованої ракетної атаки російських окупантів, повітряний простір Польщі порушив невідомий об'єкт. Пошуки дрона тривали декілька днів, але жодних слідів виявлено не було.

Для Збройних сил України допустили до постачання шведський гусеничний бронетранспортер PbV 302. Його розробила компанія Hägglund & Söner. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України. "Бойова машина на гусеничному шасі розроблена компанією Hägglund & Söner. Ці бронемашини, які перебували на озброєнні шведської армії до 2014 року, застосовували під час бойових дій у Боснії та Косово", — йдеться в повідомленні. У Міноборони України додали, що бронетранспортер вагою понад 13 тонн має широкі гусениці, завдяки яким створює тиск на ґрунт менше, ніж трактор. Це дозволяє бронемашині рухатися складним бездоріжжям, м’якими та сипучими ґрунтами, зокрема, болотом і пісками, а також долати водні перешкоди. "Озброєний шведський бронетранспортер 20-міліметровою автоматичною гарматою Hispano-Suiza, що встановлювалася також і на літаки", — пояснили українські військові. Вони додали, що шведські PbV 302 також мають додаткове посилення бронювання внутрішнім протиуламковим підбоєм і зовнішніми керамічними елементами. Лобова броня витримує пряме влучання 20-міліметрового снаряда. "Гусеничний шведський БТР має дизельний двигун потужністю 270 кінських сил, що розганяє бойову машину до швидкості понад 60 кілометрів на годину", — підсумували в Міністерстві оборони України. Нагадаємо, в середині червня Міністерство оборони України повідомляло, що від початку широкомасштабного вторгнення кодифіковано та допущено до експлуатації у Силах оборони понад сто зразків боєприпасів різних типів. Майже половина з них — від початку 2024 року.