# студенти

У ніч на середу, 1 січня, у столиці Сербії Белграді та двох інших містах на вулиці вийшли тисячі студентів. Мітингувальники вимагали притягнути до відповідальності винних в руйнуванні частини даху на залізничному вокзалі в місті Новий Сад.Як повідомляє Deutsche Welle, 1 листопада на нещодавно відремонтованій будівлі центрального залізничного вокзалу у місті Новий Сад обвалився бетонний навіс. Тоді жертвами інциденту стали 15 людей, віком від шести до 74 років.Студенти, які вийшли на мітинг, влаштували акцію з п'ятнадцятьма хвилинами мовчання на згадку про таку ж кількість жертв. Вони пройшли через центр сербської столиці, де місцева влада організувала урочистості з музичними та театральними програмами. "Святкувати нічого", — скандували у зверненні, поширеному перед початком протестів.Окрім цього, у місті Ніша, що на південному сході країни студенти також провели ходу, щоб зірвати новорічні концерти. Власне у місті, де й сталася трагедія, відбулася студентська демонстрація. Зокрема, учні прикріпили чорні стрічки до будівлі мерії.Що відомо про обвал даху вокзалу у Новому СадіТрагедія сталася 1 листопада на залізничному вокзалі. Незабаром після цього в Белграді почалися протести, які згодом поширилися на інші міста Сербії. Їхні учасники закликали не дати відповідальним уникнути покарання. Демонстранти вимагали відставки мера міста Новий Сад та прем'єр-міністра країни Мілоша Вучевича. Водночас президент Сербії Александар Вучич заявив, що його не хвилюють протести."Я хочу бути з вами відвертим. Мені, власне, все одно. Можете робити що хочете", — наголошував він.Втім, у Сербії багато людей вважає причиною трагедії корупцію. Будівництвом вокзалу в Новому Саді займалося китайське підприємство, яке прокладає на цьому відрізку залізничну гілку між Белградом та Будапештом.Нагадаємо, у листопаді президент Сербії Александар Вучич повідомляв, що у країні почали терміново облаштовувати бомбосховища на випадок ядерної війни. За словами політика, справи у світі "йдуть у неправильному напрямку", і є велика загроза ще більшого збройного протистояння.

Міністерство освіти і науки України затвердило календарний план проведення національного мультипредметного тесту у 2025 році.Про це повідомила прес-служба Українського центру оцінювання якості освіти, посилаючись на наказ Міносвіти.Тестування відбуватиметься під час основних і додаткових сесій. Основні проходитимуть з 14 травня до 25 червня, додаткові — з 14 по 25 липня.Згідно із наказом МОН, передбачено два періоди реєстрації  для участі в НМТ — основний та додатковий. Основний етап реєстрації для участі в основних сесіях НМТ триватиме з 6 березня до 3 квітня включно."До 8 квітня зареєстровані матимуть змогу в персональних кабінетах внести зміни (вибрати інший предмет додаткового блоку чи змінити населений пункт в Україні / за кордоном, у якому бажають пройти НМТ)", — йдеться  у повідомленні.У додатковий період реєстрації (9–14 травня) матимуть змогу зареєструватися для проходження НМТ під час додаткових сесій особи, які не змогли цього зробити з поважних причин під час основного періоду реєстрації, та ті, хто реєструвалися в основний період реєстрації, але їм було відмовлено в реєстрації. Зміни до реєстраційних даних можна буде внести до 19 травня.З 4 травня для зареєстрованих учасників основних сесій НМТ з’явиться можливість завантажити зі своїх персональних кабінетів запрошення. Там буде зазначено дату, час і місце проведення НМТ. Учасники ж додаткових сесій матимуть змогу це зробити з 11 липня. "З міркувань безпеки ми не публікуватимемо інформації про те, де на території України відбудуться тестування, ні на сайтах Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, ні на наших офіційних сторінках у соцмережах. Наполегливо рекомендуємо учасникам не розголошувати, де й коли проходитиме тестування, адже від цього може залежати безпека і їхня, і організаторів НМТ", — наголосили в прес-службі.Інформацію про результати основних сесій НМТ буде розміщено в персональних кабінетах учасників до 4 липня, додаткових — до 30 липня.Нагадаємо, за даними заступника міністра освіти Михайла Винницького, в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років. .

Українським студентам, які навчаються в іноземних вищих навчальних закладах, можуть дозволити вільно виїжджати за кордон навіть під час війни. Наразі у Верховній Раді розробляють відповідний законопроект.Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Руслан Горбенко, пише "Укрінформ"."Ми готуємо законопроект, що надасть можливість молодим людям, які навчаються за кордоном, вільно в’їжджати та виїжджати за межі України", — зазначив він.Нардеп пояснив, що йдеться про осіб віком від 18 до 24 років, які є студентами іноземних вишів денної форми навчання."Ми повинні дати цій категорії громадян право безперешкодно виїжджати та повертатися в Україну для оновлення документів, віз або військово-облікових даних", — пояснив парламентарій.Також він додав, що ці зміни необхідні для "збереження зв’язків молоді з батьківщиною та рідними, які проживають в Україні".Нагадаємо, раніше голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак, інформував, що військовозобов'язані українці, які у 2025 році вступатимуть в аспірантуру на контракт, імовірно, не матимуть права на відстрочку від мобілізації. Проте остаточне рішення ще не ухвалили.

Минулими роками українські студенти-чоловіки не могли виїжджати за кордон на навчання в іноземних закладах освіти. Однак із 2024 року вони вже мають таке право брати участь у міжнародних навчальних програмах. Про це заявив заступник міністра освіти та науки України Михайло Винницький в інтерв’ю zn.ua. Він наголосив, що викладачі українських закладів вищої освіти теж можуть виїжджати за кордон на програми підвищення кваліфікації та конференції. "Для виїзду військовозобов’язаних науково-педагогічних працівників потрібен лист Міністерства освіти та науки України до Державної прикордонної служби з проханням розглянути можливість перетинання кордону", — зазначив заступник міністра. Він додав, що з 1 січня до 30 вересня цього року міністерство підготувало 1 297 таких листів. "За цей період вчасно не повернувся з-за кордону аж один науково-педагогічний працівник", — підсумував Винницький. За його словами, українські заклади вищої освіти з 1 січня до 1 квітня 2024 року направили 561 студента за кордон для участі в програмах академічної мобільності, з-за кордону повернулися всі без винятку чоловіки-студенти. Він назвав це дуже хорошою статистикою. Нагадаємо, раніше Михайло Винницький розповідав, що в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років.

Військовозобов'язані українці, які у 2025 році вступатимуть в аспірантуру на контракт, імовірно, не матимуть права на відстрочку від мобілізації. Проте остаточне рішення ще не ухвалили. Таку заяву зробив голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак, передає "УП. Життя". Він нагадав, що у червні 2024 року Міністерство освіти та науки змінило правила вступу до аспірантури. Оновлення передбачали, що контрактники можуть навчатися лише на вечірній або заочній формах, а це своєю чергою не надає права на відстрочку. "Це було зроблено через аномальне перевищення -- в десятки разів -- норми охочих навчатися на аспірантурі. Тому на цей рік вирішили відмовитися від денної контрактної форми, але компенсували це кількістю бюджетних місць для тих, хто справді хоче навчатися. Також поставили своєрідний "фільтр" -- вступні іспити для відбору абітурієнтів", -- пояснив Бабак. За його словами, на цей час остаточно невідомо, чи буде продовжуватися практика такого обмеження. Рішення планують ухвалити наприкінці поточного або на початку наступного року.  "На одному із засідань комітету разом із Міносвіти й науки ми проаналізуємо, які результати дало обмеження цього року. Рішення залишається за МОН та Кабінетом міністрів. Скоріше за все, цьогорічну практику продовжать. Бо наразі немає законодавчих запобіжників для обмеження доступу до контрактної аспірантури", -- розповів він. Нагадаємо, з 20 листопада у застосунку "Резерв+" оформити відстрочку від мобілізації може ще одна категорія військовозобов'язаних чоловіків. Йдеться про багатодітних батьків.

У китайському місті Їсін студент з ножем напав на мешканців гуртожитку, через що вісім осіб загинули та ще 17 зазнали поранень. Причиною інциденту став провал зловмисником іспиту в коледжі. Про це повідомляють CNN з посиланням на дані поліції. Як зазначає видання, це останній з недавньої низки нападів, які приголомшили країну, яка тривалий час звикла до низького рівня насильницьких злочинів. За даними поліції, напад стався близько 18:30 у Професійному інституті мистецтв та технологій Усі у місті Їсін провінції Цзянсу. На відео видно, як кілька людей нерухомо лежать на землі, а на задньому плані чути крики. Фото: CNN Підозрюваний, затриманий на місці, був нещодавнім випускником, мотивованим "провалом іспиту, неотриманням сертифіката про закінчення навчання та незадоволеністю компенсацією за стажування", — заявила поліція. Розслідування продовжується. Як зазначає CNN, цей напад став останнім інцидентом із масовими жертвами в Китаї — країні з населенням 1,4 мільярда людей, де рівень насильницьких злочинів один із найнижчих у світі, що частково пояснюється суворим контролем за обігом зброї та потужним масовим наглядом. Раніше повідомлялось, що у португальському місті Азамбужа 12-річний учень однієї зі шкіл поранив ножем шістьох дітей. Інцидент стався в їдальні навчального закладу. Нагадаємо, раніше у Лондоні чоловік в'їхав на автомобілі в будинок, а потім напав на людей з ножем. Внаслідок інциденту було поранено людей, серед них — двоє поліціянтів.

У вівторок, 17 вересня, у Львові в одному із коледжів стався вибух. Є постраждалі серед студентів. Про це повідомили на сайті Львівської міської ради. Вказується, що інцидент трапився у Львівському професійному коледжі моделювання і ресторанної справи. В укритті закладу під час повітряної тривоги впав і здетонував вогнегасник. "Ситуація трапилася сьогодні під час повітряної тривоги, коли учні перебували в укритті", -- розповіли у міськраді. Внаслідок вибуху четверо 15-річних студенток отруїлися чадним газом. Дівчат оперативно доправили до лікарні Святого Миколая. Усі пацієнтки -- у стані середньої важкості. Медики надають їм всю необхідну допомогу. З ученицями в лікарні є працівники коледжу. "Вогнегасник пусковою частиною впав донизу, що спричинило випуск вуглекислого газу. Через концентрацію випарів дівчата, які перебували найближче до вогнегасника, вчаділи. За яких обставин вогнегасник опинився на землі, поки що невідомо", — розповів керівник відділу професійної освіти Львівської міської ради Богдан Іванусь. Відразу після надзвичайної ситуації працівники закладу евакуювали учнів з укриття і перевели в інші, безпечні, приміщення. Наразі на місці працюють рятувальники. Нагадаємо, раніше у квартирі львівської багатоповерхівки вибухнув туристичний газовий балон. Власниця житла отримала опіки.

У неділю, 1 вересня, стало відомо, що гелікоптер Мі-2 зазнав катастрофи під час виконання навчально-тренувального польоту в авіаційній бригаді Харківського національного університету Повітряних сил. Унаслідок цього загинули двоє осіб. Про це повідомили на Facebook-сторінці Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. "Родина університету зазнала непоправної втрати — екіпаж повітряного судна у складі двох осіб загинув. На місці події працюють слідчі, профільні експерти, фахівці спеціальної комісії Міністерства оборони України", — йдеться в повідомленні. Командування університету та військової частини всебічно сприяє детальному аналізу та встановленню причин авіаційної події. "Висловлюємо співчуття рідним і близьким загиблих. Це болюча та непоправна втрата для всіх нас... До оприлюднення результатів розслідування просимо утриматися від припущень і коментарів, із розумінням ставитися до оприлюднення чутливої інформації, відповідно до встановлених процедур і етичних норм", — підсумували в харківському військовому виші. Нагадаємо, що 27 липня теж під час навчально-тренувального польоту на літаку К-10 Swift загинув курсант Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

Студенти в Україні мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті згідно з законодавством. Знижка становить 50% на пересування в містах, міжміських автобусах та метро. Про це повідомляє Координаційний центр з надання правничої допомоги. Після вступу до вищого навчального закладу чи училища кожен студент отримує студентський квиток. Цей документ ідентифікує особу та містить персональні дані як студента. При наявності студентського квитка, проїзд у загальних, плацкартних, вагонах другого і третього класу всіх категорій поїздів міжміського сполучення, а також у всіх вагонах регіональних поїздів та в поїздах приміського сполучення коштуватиме на 50% дешевше від звичайної вартості. Також для студентів діє знижка 50% на проїзний у громадському транспорті, міжміських автобусах та метро. Пільгові квитки можна замовити онлайн, через центри обслуговування або через представників освітніх установ. Варто зазначити, що зараз в Україні діють електронні студентські квитки. Вони мають рівнозначну цінність на рівні з пластиковим оригіналом державного зразка. Щоб створити студентський цифровий квиток необхідно завантажити додаток "Дія" або оновити його до останньої версії. Після чого документ підтягнеться автоматично. Нагадаємо, в Україні деякі категорії громадян мають можливість безкоштовно подорожувати або отримувати квитки зі знижкою 50% на проїзд "Укрзалізницею".

Понад чотири тисячі абітурієнтів із тимчасово окупованих територій вступили в українські виші в межах вступної кампанії 2024 року. Йдеться також і про переміщених осіб з окупації. Про це повідомив заступник міністра освіти та науки України Михайло Винницький під час брифінгу в "Медіацентрі Україна". "Ми кажемо про 69 тисяч студентів, які вступили на бюджетні місця. Квота два, якраз ідеться про вступників із тимчасово окупованих територій або переміщених з тимчасово окупованих територій на підконтрольну Україні територію впродовж 2024 року, — це понад чотири тисячі вступників", — зазначив він. За його словами, це насправді дуже важлива цифра, тому що це чотири тисячі дітей, які виявили бажання в умовах перебування в окупації, навчатися в українських закладах вищої освіти. "Беручи до уваги, який тиск на них здійснюється, щоби вступати в російські заклади, нам здається, що просто кожен із цих дітей — це величезний скарб, яким ми маємо дорожити, і ми маємо однозначно  притягувати до себе через конкурентно спроможну систему вищої освіти більше й більше наших громадян, які зараз опинилися в різних ситуаціях у всьому світі", — наголосив Михайло Винницький. Нагадаємо, раніше в серпні президент Володимир Зеленський заявив під час зустрічі з учасниками Українського молодіжного форуму, що в Україні працюють над оновленням і створенням державних програм для молоді до 25 років. Вони будуть стосуватись освіти, житла та власної справи.

Державна регуляторна служба скерувала до Міністерства юстиції лист із рекомендацією скасувати накази Міністерства освіти та науки, які унеможливлюють 2024 року вступ на денну форму навчання в аспірантурі за контрактом і встановлюють обмеження щодо поновлення та переведення аспірантів. Про це повідомила голова підкомітету Верховної Ради з питань вищої освіти Юлія Гришина на своїй сторінці у Facebook. Ці накази викликали обурення серед громадських організацій, зокрема, "Об’єднання студентських самоврядувань" і "Спілки ректорів закладів вищої освіти", які надіслали звернення до регуляторної служби. Громадська організація "Молодіжна правозахисна агенція" скерувала звернення з цього приводу до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, й він доручив розглянути питання регулятору. Представники громадських організацій заявили, що накази МОН порушують положення Конституції та низки законів України. "Такі дії МОН призведуть до відтоку молодих науковців України до іноземних університетів та наукових установ, значних втрат позабюджетного фінансування закладів вищої освіти України всіх форм власності та, як наслідок, до вимушеного звільнення частини науково-педагогічних кадрів цих закладів та погіршення перспектив розвитку вітчизняної університетської науки", — йдеться в листі. Державна регуляторна служба вказала, що згадувані накази МОН порушують міжнародні договори й угоди, ратифіковані Україною, й основні права на освіту, недискримінацію та пропорційність обмежень в умовах надзвичайного стану. Крім того, у регуляторній службі вказали на те, що накази ухвалили з порушеннями вимог законодавства про регуляторну політику — без належного громадського обговорення, що суперечить вимогам прозорості та врахування громадської думки. Наступного дня голова підкомітету Верховної Ради з питань вищої освіти Юлія Гришина опублікувала обґрунтування позиції Мінʼюсту. Згідно з документом, Міністерство юстиції України не виявило підстав скасовувати накази Міністерство освіти та науки України щодо аспірантури — "Про внесення змін до Порядку приймання на навчання для здобуття вищої освіти 2024 року" та "Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача вищої освіти 2024 року". У Міністерстві освіти та науки України заявили, що Міністерство юстиції за результатами перевірки підтвердило законність наказів щодо змін до порядку вступу в аспірантуру. "Попередньо мережею поширювалася інформація про те, що Державна регуляторна служба піддала сумніву законність наказів МОН про скасування вступу в аспірантуру на денну форму за контрактом 2024 року, а також тимчасові обмеження на переведення та поновлення, які запроваджено цього році. На підставі звернення Мінʼюст здійснив відповідну перевірку, за результатами якої визначено та підтверджено законність і правомірність вищезазначених наказів і рішень. Отже, будь-які обставини та підстави для скасування рішень МОН — відсутні", — сказано в повідомленні Міністерства освіти та науки України. Нагадаємо, в червні міністр освіти та науки України Оксен Лісовий заявляв, що контракт до аспірантури більше не передбачатиме відстрочку від мобілізаційних заходів в Україні. Такі правила діяли в нашій державі раніше.

З 2022 року Литва дозволила українцям, які рятувалися від війни, навчатися у своїх вищих навчальних закладах безкоштовно. Студенти, які вже вступили на навчання, мали змогу закінчити його безоплатно, але з вересня цього року ця схема не буде доступна для нових студентів з України. Про це повідомили в Міністерстві освіти Литви. "Це бажання української сторони. В Україні є вищі навчальні заклади, і на цей момент нема потреби переводити навчання в інше місце", — пояснили в Міністерстві освіти Литви. Попри рішення уряду, деякі вищі навчальні заклади — Вільнюський коледж, Вільнюський технічний університет імені Гедимінаса та Університет Вітовта Великого у Каунасі — вирішили продовжувати повністю або частково фінансувати навчання українських студентів. Улітку минулого року стало відомо, що Міністерство освіти, науки та спорту частково профінансує навчання в Литві 350 українських студентів в рамках продовження допомоги українським біженцям. Вільнюс сплачував 60 відсотків вартості навчання для українців, а решту покривали вищі навчальні заклади, де українським студентам-першокурсникам виділили майже 643 тисячі євро. Також студенти отримуватимуть щомісячну стипендію у розмірі 300 євро, щоби покрити основні потреби на проживання та придбання матеріалів для навчання. Українські випускники, які отримали атестат про повну загальну середню освіту в Литві, мали пріоритет під час вступу до вишів країні, тоді як абітурієнтам, які здобули середню освіту в Україні, мали надати відповідний атестат і скласти український вступний іспит. Нагадаємо, наприкінці червня стало відомо, що Міністерство оборони Литви висунуло ідеї заборонити виїзд до Росії, Білорусі та Китаю особам, які працюють із таємною інформацією. Проект спрямований на захист працівників державних установ.

У четвер, 11 липня, уряд удосконалив військовий облік осіб до 25 років, які вступають до вишів. Тож частина таких вступників до вищих навчальних закладів матимуть відстрочку взяття на військовий облік. Про це повідомила прес-служба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Ухвалена Кабінетом міністрів постанова стосується осіб віком до 25 років, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або виїхали за кордон із тимчасово окупованих територій чи з територій активних бойових дій. "Зарахування таких громадян на навчання в українські вищі навчальні заклади здійснюватиметься з відстрочкою взяття їх на військовий облік (до закінчення періоду воєнного стану)", — йдеться в повідомленні. У Мінреінтеграції пояснили, що такі зміни потрібні, адже вступники не можуть прибути до територіальних центрів комплектування для взяття їх на військовий облік. Проект постанови супроводжувався командою Мінреінтеграції в межах нарад із Генштабом, Міноборони, МВС, ДМС і МОН, а також — засідань Координаційного штабу з питань деокупованих територій під головуванням віце-прем’єр-міністерки Ірини Верещук. Раніше Міносвіти внесло зміни до правил вступу до аспірантури через великий ажіотаж. Навчання давало відстрочку, якою намагалася скористатися велика кількість чоловіків призовного віку. Нагадаємо, наприкінці червня начальник Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко повідомив, що у Волинській області заклади вищої освіти будуть передавати до територіальних центрів комплектування списки відрахованих студентів, які не виконали умови для зарахування.

У 2024 році вступники до закладів вищої освіти можуть подати до 15 заяв. Приймати заяви абітурієнтів почнуть з 19 липня. Про це в ефірі телемарафону повідомив заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький. За його словами, абітурієнти мають обрати п’ять пріоритетних вишів для вступу на бюджет та 10 для вступу на контрактній основі. Заявки приймати почнуть з 19 липня, а їх приймання завершать 31. "Буде п’ять пріоритетів, які можна буде обрати для бюджету, і 10 пріоритетів для вступу на контракт. Це все буде з 19 по 31 липня. Вступники вже мають свої результати й наразі активно готуються, щоб обрати свою програму для вступу наприкінці місяця", -- зазначив Винницький. Нагадаємо, що з 1 липня в Україні розпочалася реєстрація в електронних кабінетах вступників. Це необхідно для подальшого вступу до закладів вищої освіти.

Порядок проведення базового загальновійськового вишколу передбачає відрахування студентів з вищих навчальних закладів за відмову від його проходження. Про це свідчить постанова уряду від 21 червня 2024 року №734. У документі йдеться, що такий вишкіл проводять у закладах вищої освіти усіх форм власності. Базову підготовку включено до освітніх програм як окрему навчальну дисципліну, яка складається з двох частин: практичної та теоретичної. Відомо, що перед направленням для проходження практичної частини базової підготовки здобувачі вищої освіти проходять медичний огляд у порядку, який визначено Міністерством оборони. У випадку, якщо здобувач освіти чоловічої статі, якого було визнано придатним до військової служби, відмовляється від проходження базового військового вишколу, його можуть відрахувати із закладу освіти.  "Базова підготовка проводиться з метою здобуття громадянами України військово-облікової спеціальності, навичок і умінь, необхідних для виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України", -- йдеться у повідомленні. Від проходження базової підготовки звільняють громадян, які: визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби; до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах; проходили військову службу; мають сертифікат про проходження базової підготовки та здобуття військово-облікової спеціальності. Нагадаємо, у травні прес-служба Мінреінтеграції повідомляла, що деяким студентам-чоловікам можуть дозволити не подавати свої військово-облікові документи до закладів освіти. Такий дозвіл може тривати до завершення воєнного стану.