# СЗЧ

Військові, які добровільно повернулись до військової частини після самовільного її залишення, отримуватимуть ті ж виплати та забезпечення. Однак для цього необхідно отримати відповідного наказу командира.Таку заяву зробив начальник відділу комунікацій Головного управління Військової служби правопорядку Сергій Кузьменко.Начальник відділу комунікацій зазначив, що відновлення всіх грошових виплат та забезпечення тим, хто повернувся із СЗЧ, відновлюється після офіційного наказу про зарахування до резервного батальйону."Коли командир видає наказ по стройовій частині, що військовослужбовець зарахований до резервного батальйону, з цього моменту йому поновлюється виплата грошового забезпечення, здійснюється забезпечення речове, харчове, а також поновлюються всі пільги відповідно до чинного законодавства", — наголосив Кузьменко.Начальник відділу комунікацій зауважив, що у період від моменту залишення військовим своєї частини до видання наказу про їх зарахування до резервного батальйону виплати грошового забезпечення та забезпечення речовим майном не здійснюються.Нагадаємо, раніше радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян заявляла, що військовослужбовцям, які самовільно залишили частини, але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм.Раніше заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко заявила, що новий закон України, в якому йдеться про тих, хто самовільно залишив частини, визначає можливість подачі рапорту на повернення на службу в застосунку "Армія+".

Новий закон України, в якому йдеться про тих, хто самовільно залишив частини (СЗЧ), визначає можливість подачі рапорту на повернення на службу в застосунку "Армія+".Про це розповіла заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". Вона зауважила, що нещодавно Верховна Рада ухвалила закон про звільнення військових від відповідальності за перше дезертирство або СЗЧ, якщо вони добровільно повернуться на службу."Ми зробили функціонал в "Армія+" для того, щоби військовослужбовець міг ініціювати рапорт на повернення на службу після СЗЧ і зміг оперативно поновитися на службі, повернути собі соціальні гарантії, повернути собі заробітну плату та далі вже в такому статусі повернутися саме до тієї військової частини, яку він хоче обрати, де він хоче служити", — зазначила вона.Заступниця міністра оборони уточнила, що жодних санкцій стосовно військового, який уперше повертається з СЗЧ, застосовувати не будуть. Після подачі рапорту та його опрацювання військовий отримає повідомлення про прибуття до нової військової частини батальйону резерву."Це тимчасовий пункт, з якого він може перевестися в ту військову частину, яку вважає релевантною для себе, де він довіряє командиру, де він довіряє солдатам і може бути мотивованим. Тобто 72 години на розгляд рапорту, 24 години — на прибуття до батальйону резерву та вже з резервної частини він знову ж таки через "Армія+" подає рапорт на переведення до своєї цільової військової частини", — пояснила Черногоренко.Нагадаємо, раніше радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян заявляла, що військовослужбовцям, які самовільно залишили частини, але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм.

За останні 72 години близько трьох тисяч військовослужбовців повернулися на фронт після самовільного залишення військової частини.  Про це повідомив начальник управління запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень -- заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних сил України Олександр Гринчук, передає "Українська правда". "Близько трьох тисяч військовослужбовців за останні 72 години стали до строю (після СЗЧ, -- ред.)", -- наголосив посадовець. Водночас, за даними Гринчука, загалом впродовж листопада на фронт повернулися близько шести тисяч військовослужбовців, які раніше пішли у СЗЧ. Він зазначив, що українські бійці змогли поновитися на службі через алгоритм, який передбачений законом про добровільне повернення тих, хто вперше самовільно залишив частину. Зокрема, після того, як військовослужбовець повернувся на фронті командир впродовж 72 годин має продовжити дію контракту або поновити його на службі. Нагадаємо, що 28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або стали дезертирами. Водночас радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян заявляла, що військовослужбовцям, які самовільно залишили частини (СЗЧ), але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили частини (СЗЧ), але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм. Про це заявила радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Основна мета закону — це створити можливості для військовослужбовців, які пішли в СЗЧ, повернутися до 1 січня 2025 року в частини та продовжити службу без докорів сумління та без конфлікту зі законодавством України", — зазначила вона. Сапьян зауважила, що на теперішній момент законодавці розробили спеціальний алгоритм щодо повернення військовослужбовців на службу. Зокрема, закон встановлює, що військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або дезертували до набрання чинності цим законом мають можливість добровільно, але не пізніше 1 січня 2025 року, прибути до відповідних військових частин для продовження військової служби. При цьому керівник військової частини не пізніше 72 годин з дня їх прибуття до військової частини чи місця проходження служби продовжує дію контракту, а також поновлює виплату грошового, продовольчого, речового й інших видів забезпечення. Крім того, за її словами, такому військовослужбовцю поновлять усі пільги, передбачені державою. Також командир має повідомити орган досудового розслідування та військову службу правопорядку про те, що дія військового контракту військовослужбовця продовжується. "Це дає гарантію того, що розпочинається автоматична процедура закриття кримінального переслідування, яке розпочинали щодо військовослужбовця", — наголосила радниця з комунікацій ДБР. Водночас якщо військовослужбовець до 1 січня не повернеться до місця проходження служби, то кримінальне провадження може завершитися вироком. "За самовільне залишення частини чи дезертирство можна позбутися волі аж на десять років. Але ми зараз із вами говоримо про те, що військові частини з радістю приймуть своїх побратимів назад на службу", — наголосила вона. Нагадаємо, що 28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або стали дезертирами.

З військових навчань у Польщі щомісяця тікають близько 12 бійців Збройних сил України. Цього року польські правоохоронці відкрили близько 60 тисяч проваджень за самовільне залишення військових частин. Про це повідомляє видання Financial Times із посиланням на джерела, передає "Українська правда". "З січня по жовтень цього року українські прокурори відкрили 60 тисяч справ проти військових за залишення своїх позицій, що майже вдвічі більше, ніж у 2022 і 2023 роках разом узятих. У разі визнання винними чоловікам загрожує тюремне ув'язнення терміном до 12 років", -- йдеться у повідомленні. За даними співрозмовників Financial Times, деякі бійці ЗСУ навмисно користуються можливістю відправлення в закордонні тренувальні табори, щоб потім піти у так зване СЗЧ. "Близько 12 осіб щомісяця втікають із військових навчань у Польщі, сказав представник польської служби безпеки на умовах анонімності. Міноборони Варшави передало українській владі питання щодо дезертирів", -- розповіли джерела журналістів. Нагадаємо, лише за листопад цього року більш як шість тисяч військових, які раніше самовільно залишили частину, добровільно повернулися на службу. У Генштабі ЗСУ переконані, що ця цифра зростатиме.

Лише за листопад більш як шість тисяч військових, які раніше самовільно залишили частину, добровільно повернулися на службу. У Генштабі переконані, що ця цифра зростатиме. Про це повідомляє "Главкому" з посиланням на заяву представника Генерального штабу. Військове керівництво країни сподівається, що підґрунтям для оптимістичних прогнозів є зміни до закону "Про військовий обов’язок і військову службу", який найближчим часом має підписати президент Володимир Зеленський. Зміни у законодавство мають пришвидшити нерішучих осіб, які самовільно залишили свою частину, швидше повернутись до лав ЗСУ. Закон обмежить безкарне пробування в СЗЧ, якщо військовослужбовець поновиться на службі до 1 січня 2025 року. На таку особу розповсюджуватиметься дія прийнятого в серпні цього року закону №11322, що звільняє тих військових, хто пішов у СЗЧ, від кримінальної відповідальності. Новий закон про СЗЧ: що змінилось Ще 28 листопада, президент Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або стали дезертирами. У документі прописано, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше у незаконний спосіб залишили військові частини або місця служби чи дезертували та добровільно прибули до місця проходження служби та висловили готовність продовжити військову службу, військова служба і дія контракту продовжується. При цьому відбувається поновлення грошових виплат і здійснюється продовольче, речове, інші види забезпечення, пільг та соціальних гарантій. Згідно з документом, розпочаті кримінальні провадження щодо правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, відносно військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби та добровільно прибули та висловили готовність про продовження проходження військової служби, не є підставою для відмови у продовжені військової служби таких військовослужбовців та дії їх контракту. За даними ДБР, деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув’язнення почали повертатись на фронт. Нагадаємо, раніше виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину й усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.

У військовослужбовців, які вперше самовільно залишили місце несення служби, є час до 1 січня 2025 року, щоб повернутися. У такому разі вони уникнуть настання кримінальної відповідальності. Таку заяву в телеефірі зробила радниця директора Державного бюро розслідувань з комунікації Тетяна Сапьян, пише "Укрінформ". "Якщо ви пішли в СЗЧ як військовослужбовець, то у вас є можливість повернутися у військову частину з кінця листопада до 1 січня нового року, тобто за місяць", — заявила вона. За словами Сапьян, після того, як військовий повернеться на місце своєї служби, командир має у своєму розпорядженні 72 години для продовження дії контракту або поновлення особи на службі. "Поновлюються грошові, продовольчі та речові виплати, а також пільги та соціальні гарантії", — наголосила Сапьян. Речниця ДБР також нагадала, що, коли військовослужбовець повернеться до своєї частини, він зобов’язаний повідомити про це орган досудового розслідування або військову службу правопорядку. Новий закон про СЗЧ: що змінилось Ще 28 листопада, президент Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або стали дезертирами. У документі прописано, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше у незаконний спосіб залишили військові частини або місця служби чи дезертували та добровільно прибули до місця проходження служби та висловили готовність продовжити військову службу, військова служба і дія контракту продовжується. При цьому відбувається поновлення грошових виплат і здійснюється продовольче, речове, інші види забезпечення, пільг та соціальних гарантій. Згідно з документом, розпочаті кримінальні провадження щодо правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, відносно військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби та добровільно прибули та висловили готовність про продовження проходження військової служби, не є підставою для відмови у продовжені військової служби таких військовослужбовців та дії їх контракту. За даними ДБР, деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув’язнення почали повертатись на фронт. Нагадаємо, раніше виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину й усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.

У четвер, 28 листопада, президент Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або стали дезертирами. Про це йдеться у проекті закону. У документі прописано, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше у незаконний спосіб залишили військові частини або місця служби чи дезертували та добровільно прибули до місця проходження служби та висловили готовність продовжити військову службу, військова служба і дія контракту продовжується. При цьому відбувається поновлення грошових виплат і здійснюється продовольче, речове, інші види забезпечення, пільг та соціальних гарантій. Згідно з документом, розпочаті кримінальні провадження щодо правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, відносно військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби та добровільно прибули та висловили готовність про продовження проходження військової служби, не є підставою для відмови у продовжені військової служби таких військовослужбовців та дії їх контракту. За даними ДБР, деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув’язнення почали повертатись на фронт. Нагадаємо, раніше виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину й усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.

У четвер, 21 листопада, Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №12095 про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. За нього в цілому проголосувало 253 народних обранці. Законопроект передбачає для військовослужбовців наступне: Під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертували та добровільно прибули до місця проходження служби та висловили готовність продовжити військову службу, військова служба і дія контракту продовжується.   Поновлюються виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільг та соціальних гарантій.   Розпочаті кримінальні проваджені щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, відносно військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або дезертували та добровільно прибули та висловили готовність про продовження проходження військової служби, не є підставою для відмови у продовжені військової служби таких військовослужбовців та дії їх контракту. Фото: Telegram-канал Ярослава Железняка За даними ДБР, деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув’язнення почали повертатись на фронт. Нагадаємо, раніше виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину й усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.

Протягом двох днів до 47-ї окремої механізованої бригади надійшло майже 100 заявок від бійців, які самовільно залишили військову частину. Вони добровільно хочуть повернутися на військову службу. Про це повідомили на офіційній сторінці бригади у Facebook. "Лише за два дні ми отримали майже сотню заявок від бійців, які хочуть повернутися з СЗЧ і для цього обрали саме 47-у окрему механізовану бригаду", -- йдеться у повідомленні. Військові зазначили, що через велику кількість заявок рекрутери не встигають поспілкуватися з кожним військовим, адже під час телефонної розмови паралельно набирають ще десятки номерів. "Тож ми вимушені були створити чат-бот в Telegram — @Recrut47Bot", -- зазначили в 47-й бригаді. Цей чат-бот працює не лише для тих, хто самовільно залишив військову частину, а й для цивільних, які зараз прийняли рішення долучитися до лав ЗСУ. Також туди можуть звертатися чинні військовослужбовці, які хочуть перевестися у 47-му бригаду. "Залишайте заявки й з вами оперативно звʼяжуться. Дякуємо за розуміння", -- наголосили в прес-службі. Раніше Державне бюро розслідувань повідомляло, що деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув'язнення почали повертатись на фронт.  Нагадаємо, наприкінці жовтня голова Верховного суду Станіслав Кравченко заявив, що в Україні серед військовослужбовців спостерігається тенденція до збільшення фактів самовільного залишення частини, а також дезертирства.

Державне бюро розслідувань проводить роботу щодо виявлення та повернення на службу військовослужбовців, які вперше самовільно залишили свої частини. Цьому сприяють нещодавні зміни до Кримінального кодексу, які дозволяють судам ухвалювати відповідні рішення. Про це йдеться у повідомленні Бюро. У відомстві зазначили, що лише у жовтні за матеріалами ДБР суди у Львівській, Івано-Франківській, Волинській, Закарпатській та Тернопільській областях винесли близько сотні рішень не ув’язнювати військових, а дозволити їм повернутися на службу.  "Кожному такому рішенню суду передує довга і кропітка робота працівників ДБР, які роблять усе можливе, аби повернути солдат в стрій", — йдеться у заяві Бюро. У ДБР нагадали, що самовільне залишення місця служби, без поважних причин, вчинене у бойових обставинах, карається позбавленням волі до 10 років.  "Але ті, хто вперше потрапив у таку ситуацію, мають шанс повернутися у стрій і продовжувати жити без докорів сумління та конфліктів із законом", — додали у відомстві. Нагадаємо, раніше Державне бюро розслідувань повідомляло, що деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув'язнення почали повертатись на фронт.  Додамо, виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину й усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні. Своєю чергою голова Верховного Суду Станіслав Кравченко заявив, що в Україні серед військовослужбовців спостерігається тенденція до збільшення фактів самовільного залишення частини, а також дезертирства.

В Україні серед військовослужбовців спостерігається тенденція до збільшення фактів самовільного залишення частини, а також дезертирства. Про це заявив голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, передає "Укрінформ". "Ми ще не аналізували, цифри назвати не можу, але є значна тенденція на збільшення самовільного залишення військових частин", -- сказав Кравченко. Посадовець додав, що, окрім СЗЧ, військові ще вдаються й до дезертирства та відмовляються виконувати накази командирів. Точну кількість випадків дезертирства та невиконання наказів командування Кравченко не назвав. Водночас голова ВС зауважив, що ця ситуація є загрозливою. "Мобілізація, загальний порядок мають бути, але подивіться, з яким негативом показують ТЦК, "бусифікацію" придумали…. Питання є до патріотичного виховання… необхідно також стимулювати військовослужбовців, тією ж заробітною платою", — сказав Кравченко. Нагадаємо, раніше Державне бюро розслідувань повідомляло, що деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув'язнення почали повертатись на фронт.  Додамо, виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину і усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.

Самовільне залишення військової частини військовослужбовцем 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергієм Гнезділовим викликало чималий резонанс у суспільстві. Однак думки щодо того, кому вигідний такий "демарш" військового, розділилися. Ситуацію проаналізував у своїй колонці для "Главкома" політолог, аналітик, правозахисник Олексій Буряченко. Він нагадав, що військовий підігрів градус цієї ситуації, публічно заявивши про необхідність встановлення термінів служби в умовах воєнного стану: "П'ять років у Збройних силах лише переконали мене ось у чому: ніхто не народжений для війни. Відсьогодні я йду в СЗЧ до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною п'ять років бездоганної солдатської служби", — зазначив Гнезділов. Історія одного "демаршу" Буряченко зазначив, що, попри важку ситуацію на фронті та чутливість теми СЗЧ, вчинок Гнезділова отримав переважно негативну оцінку. Військовослужбовці, громадські діячі, прості громадяни в соціальних мережах висловили своє обурення таким демаршем у складний для країни час. "Це стало прикладом. І хтось пішов услід. А хтось залишився. Залишився, щоб завтра російські танки не вийшли під Київ. Звісно, уся російська пропаганда цю історію розганятиме активно. За будь-які гроші. Їхня мотивація зрозуміла. Там, де вони не змогли пройти штурмом, вони пройдуть парадним маршем. Якщо ми підтримаємо ідею, що це дуже правильно та красиво", — навів автор колонки слова політичного експерта та військовослужбовця Кирила Сазонова. Західні ЗМІ теж підхопили резонансний факт. Зокрема, видання New York Times опублікувала статтю з акцентуванням на "втомі" українських військових від бойових дій і необхідності встановлення чітких термінів служби. Однак у цьому контексті Олексій Буряченко поставив риторичне запитання: "Чи насправді "турбота" заокеанських журналістів мотивована бажанням покращити становище українських захисників? Або ж такі реверанси — чергове підігрування російській пропаганді, якщо не пряма служба інтересам Кремля?" Як повідомляли ЗМІ з посиланням на матеріали слідства, основною причиною дезертирства стала непокора, тобто невиконання Гнезділовим бойового наказу командира. З метою встановлення справжніх причин відмови військовослужбовця від виконання бойових завдань командир направив його до лікувального закладу, але той скористався цим і не прибув на обстеження та розпочав переховуватися, розуміючи, що перебуває у статусі військовослужбовця та може понести передбачену Кримінальним кодексом відповідальність. Обговорення проблеми з "таємного місця" Буряченко зауважив, що після заяви Гнезділова про СЗЧ у 56 ОМБр розпочали службове розслідування. Там повідомили, що його дії мають ознаки кримінального правопорушення за самовільне залишення військової частини або місць служби, вчинене в умовах воєнного стану. А це від п’яти до 10 років в’язниці. Також там наголосили: позиція командування військової частини залишається незмінною — нульова толерантність до скоєння подібних злочинів. Сам Гнезділов відповів, що його бригада "все правильно прокомунікувала" та що він розуміє: "СЗЧ — кримінальний злочин". Водночас військовий закликав повернутися "до обговорення проблем", а не "обговорювати персоналію". Після цього Гнезділов розпочав через засоби масової інформації шукати в лавах ЗСУ та серед цивільних однодумців. Одним із таких жестів військовослужбовця стало відеоінтерв’ю американським журналістам зі "секретного місця, де він переховувався від української влади". "У мене не залишилося іншого вибору, крім як піти, дуже гучно грюкнути дверима та змусити людей нарешті розпочати говорити про цю проблему", — з особливим "героїзмом" наголошував Гнезділов американським журналістам, щоби "привернути увагу до необхідності звільнення втомлених солдатів та заміни їх новими призовниками". Що каже закон? Та вже 9 жовтня за Гнезділова взялися правоохоронці, повідомивши про його затримання. За інформацією Державного бюро розслідувань, військовослужбовця підозрюють у самовільному залишенні військової частини, вчиненому з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану. Наступного дня йому оголосили про підозру. Згодом Печерський райсуд Києва відправив його під варту на 60 діб. Під час засідання суду Гнезділов повідомив, що усвідомлює свої дії та "не зможе продовжувати службу, поки не буде чітких її термінів". До того ж він пригрозив, що оголосить голодування, якщо в Україні не напрацюють законопроект про демобілізацію. Буряченко акцентував, що, попри всю багатослівність і бажання Гнезділова привернути до своєї персони якомога більше уваги та створити суспільний резонанс, Конституція чітко вказує на продовження термінів військової служби на період дії воєнного стану. Політолог також нагадав, що у квітні цього року Верховна Рада була близька до ухвалення рішення щодо демобілізації та ротації військових, однак за декілька днів до голосування за законопроект про мобілізацію цю норму виключили. У Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки пояснили, що це зроблено на прохання міністра оборони Рустема Умєрова та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Буряченко зазначив, що в умовах воєнного стану за самовільне залишення служби військовослужбовцем передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від п’яти до 10 років, а дезертирство карається позбавленням волі від п’яти до 12 років. Лише за 2023 рік за СЗЧ засудили 1 577 військових. З них 30 — жінок. Це найпоширеніший злочин серед військовослужбовців. Однак уже в серпні Верховна Рада зробила крок назустріч тим, хто вперше самовільно залишив частину, але потім повернувся на службу. Згідно з новим законопроектом, для таких військових передбачено скасування покарання, якщо вони добровільно звернуться до слідчого чи прокурора з наміром повернутися до військової частини для продовження служби. У Державному бюро розслідувань наголошували, що відомство орієнтоване на те, аби повертати на позиції бійців, які залишили місце служби, а не на збільшення щодо них кримінальних проваджень. Кому вигідний вчинок Гнезділова… "Тема встановлення чітких термінів служби, яку нібито намагається порушити Гнезділов, насправді не має простого рішення. Будь-яке рішення, яке з цього приводу може ухвалити парламент, завжди буде половинчастим і не вирішуватиме комплекс супутніх проблем, пов’язаних з обороною країни. І Гнезділов це чудово розуміє", — вважає Олексій Буряченко. На думку політолога, військовий чітко усвідомлював можливі наслідки для себе, публічно ідучи на порушення законодавства. Адже закон є закон, який повинен виконуватися, і це абсолютно безвідносно до особи чи суспільно-політичної позиції самого Гнезділова. "Та, навіть попри це, він все одно публічно нівелює конституційні обов’язки кожного громадянина, деморалізуючи частину війська й ініціюючи в суспільстві хибну дискусію. Чи призведе роздмухування цієї історії до позитивного рішення, насамперед для суспільства? Навряд чи", — зробив висновок аналітик. За його словами, тема СЗЧ — чутлива та болюча. Саме тому історію Гнезділова будуть використовувати різні сили як для маніпулювання суспільною думкою, так і для досягнення своїх політичних цілей. Не стоятиме осторонь і Росія. "Тому не виключено, що публікації в західних ЗМІ, де героїзується історія зі СЗЧ, також є продовженням російської ІПСО, яка спрямована на підрив морального духу українців і штовхання до переговорів з агресором — звісно, не на умовах нашої країни. Звідси слідує важливе та доленосне для України запитання: можливо, дії військовослужбовця потребують жорсткішої оцінки з боку правоохоронних органів?" — підсумував Олексій Буряченко. Що відомо про публічне залишення військової частини військовим На початку вересня 2024 року військовослужбовець був направлений до госпіталю для медичного огляду військово-лікарською комісією, однак на справді обстеження не проходив та в медзакладі не перебував, а після завершення визначеного терміну ВЛК до місця несення служби не повернувся. Впродовж двох тижнів він фактично переховувався від правоохоронців, змінюючи місця та міста проживання.   Сам Гнезділов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що самовільно залишив частину, щоби привернути увагу до необхідності врегулювання термінів служби для мобілізованих. "Від сьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною пʼять років бездоганної солдатської служби... Сподіваюсь, що цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації", — написав військовослужбовець. Водночас він додав, що його позиція залишається незмінною: необхідно створити мобілізаційну чергу з усіх військовозобов'язаних українців, і тоді, на його думку, демобілізація стане реальністю. Варто зазначити, що Гнезділов пішов в армію добровольцем 2019 року, брав участь у боях у Донецькій області, включно з Пісками та Бахмутом. Нагадаємо, що 11 жовтня суддя Печерського районного суду Києва Євген Хайнацький залишив під вартою військовослужбовця 56 окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова.

На сьогодні деякі військовослужбовці, які самовільно залишили свої військові частини, почали повертатися на поле бою, замість того, аби відбувати покарання за ґратами. Така ініціатива дає воїнам так званий "другий шанс" і позитивно впливає на ситуацію на фронті. Про це повідомив виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко у своїй статті на сайті "Ми -- Україна". За словами посадовця, ініціатива держави із повернення бійців на фронт, які вперше пішли у СЗЧ, дає надію на "другий шанс" для людей, які зараз переховуються від правоохоронних органів, через ризики засудження і потрапляння до місць позбавлення волі на дуже великий термін. Крім того, важливим аспектом у цій практиці, на думку Буряченка, є те, що бригадири та командири батальйонів погоджуються повернути на службу людей з СЗЧ та дезертирства. "Адже, це просто "по людські" та і від кадрового підсилення зараз мало хто відмовиться. Зазначені позитивні практики ми маємо максимально масштабувати і опублікувати, не зважаючи на резонансність цього питання, про яке багато хто відмовляється не те, що говорити, навіть думати... Але від того, що хтось засунув "голову в пісок", як страус, питання саме не вирішиться! З людьми потрібно комунікувати, доносити до них об’єктивну інформацію через різні офіційні та неофіційні канали, тим самим відновлюючи взаємну довіру та підсилюючи нашу обороноздатність", -- наголосив Буряченко. Нагадаємо, раніше виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину і усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.

У п'ятницю, 11 жовтня, суддя Печерського районного суду Києва Євген Хайнацький залишив під вартою військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова. Раніше він публічно заявив про залишення військової частини. Про це повідомляє журналіст видання "Ґрати" з зали суду. Печерський суд задовольнив клопотання прокуратури та заарештував до 12 грудня військовослужбовця Сергія Гнезділова. Фото: "Ґрати" Що відомо про публічне залишення військової частини військовим На початку вересня 2024 року військовослужбовець був направлений до госпіталю для медичного огляду військово-лікарською комісією, однак на справді обстеження не проходив та в медзакладі не перебував, а після завершення визначеного терміну ВЛК до місця несення служби не повернувся. Впродовж двох тижнів він фактично переховувався від правоохоронців, змінюючи місця та міста проживання.   Сам Гнезділов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що самовільно залишив частину, щоби привернути увагу до необхідності врегулювання термінів служби для мобілізованих. "Від сьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною пʼять років бездоганної солдатської служби... Сподіваюсь, що цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації", — написав військовослужбовець. Водночас він додав, що його позиція залишається незмінною: необхідно створити мобілізаційну чергу з усіх військовозобов'язаних українців, і тоді, на його думку, демобілізація стане реальністю. Варто зазначити, що Гнезділов пішов в армію добровольцем 2019 року, брав участь у боях у Донецькій області, включно з Пісками та Бахмутом. Нагадаємо, раніше військовослужбовець 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади й активіст Сергій Гнезділов заявив, що у Києві невідомі чоловіки, які представилися "людьми Євгена Карася", погрожували та провокували його на бійку.