# тварини

У Німеччині жінка випадково віддала на відправлення посилку, всередині якої спав її домашній улюбленець. Кішку вдалося врятувати.Як повідомляє видання Bild, тварина непомітно залізла до картонної коробки, коли її власниця готувала пакунок до відправлення. Чотирилапа заснула всередині, а жінка, нічого не підозрюючи, заклеїла коробку й залишила її в пункті приймання посилок."Прокинулася домашня улюблениця, ймовірно, вже тоді, коли пакунок перебував серед інших відправлень", — зазначає видання.Врятувала кішку співробітниця пекарні, яка працює поруч із пунктом видачі й приймання посилок. Вона почула тихе нявкання з одного із заклеєних пакунків і запідозрила, що у коробці може перебувати жива тварина.Відомо, що громадянка знала власницю тварини та одразу повідомила їй про знахідку. Окрім цього, вона викликала правоохоронців, бо самостійно відкривати посилки у Німеччині заборонено через таємницю листування."Правоохоронці відкрили коробку та виявили всередині перелякану, але неушкоджену кішку. Тварину швидко повернули власниці", — зазначили у виданні.Правоохоронці уточнили, що підстав для розслідування жорстокого поводження з тваринами немає, адже йдеться про випадковість.Нагадаємо, у Києві з вікна багатоповерхового будинку викинули кота. Тварина загинула. У злочині підозрюють 11-річного хлопця..

Першою твариною, яка з'явилася на Землі, є морська губка. Вона не мала мʼязів та нейронів, але вчені припускають, що на звання першої тварини в історії нашої планети може претендувати й гребінчаста медуза, яка має і те, і інше.Видання earth.com повідомляє, що таке просте питання вже понад 10 років змушує вчених йти різними шляхами у своїх дослідженнях.Так, якщо розглядати варіант, що першими зʼявилися гребінчасті медузи, то найперші тварини вже мали складні системи, які пізніше втратили губку. Втім, якщо першими зʼявилися губки, то складність зростала з часом, через це дебати і тривають так довго.Наукова робота була проведена в лабораторії, яка здебільшого вивчає походження тварин, а не суперечки, які точаться навколо філогенетики. Проте питання все одно не зникало. "Я думаю, що ми всі хочемо знати, звідки ми походимо", — наголосила співавторка дослідження Ніколь Кінг.Тривалий час науковці вважали, що губки були першою гілкою. Втім, ситуація змінилася у 2008 році, коли геномне дослідження показало, що гребінчасті медузи, можливо, були першими. Видання зазначає, що результати були дивовижними, адже це означало, що м'язи та нейрони, можливо, існували раніше і зникли в губках. "Після цього дослідження продовжували коливатися між цими двома можливостями. Нові інструменти в генетиці додали вогню до суперечки", — зазначає видання. Вже у 2023 році вчені застосували інший підхід, що враховував просторове розташування генів на хромосомах, знову вивів на перший план реброплавів — істот, подібних до медуз. Унаслідок цього наукова спільнота розділилася на табори, і кожен відстоював свою версію. Попри це, команда Каліфорнійського університету в Берклі певний час не долучалася до цієї дискусії."Хоча я використовую філогенетичні методи, уже давно не вважаю себе філогенетиком, та й ніколи це не було моєю спеціалізацією. Я не хотіла втягуватися в цю суперечку", — зазначила Кінг.Ситуація змінилася, коли до лабораторії приєднався постдокторський дослідник Джейкоб Стінвік, який мав досвід у філогенетиці та обчислювальній біології й схилявся до гіпотези про гребінчастих медуз. Натомість Кінг підтримувала версію про губки, і саме це стало основою їхнього незвичного партнерства."Джейкоб припустив, що правильна — гіпотеза про сестринську групу реброплавів, а я — що правою є гіпотеза про сестринську групу губок. Тоді ми й вирішили: чому б ні, спробуймо", — пригадує дослідниця.Науковці спільно вирішили по-новому переглянути наявні дані. Команда сформувала набір, який містив збережені (консервативні) гени багатьох організмів, і застосувала підхід, що об’єднав кілька аналітичних методів, які раніше зазвичай використовували окремо.Після того як дослідники вдосконалили набір даних, вони провели серію статистичних випробувань, щоб з’ясувати, чи вказують цифри на однозначний напрямок. Це було потрібно, аби не потрапити в пастку, покладаючись лише на один різновид доказів.Статистичний аналіз дав чіткий підсумок: на початку еволюційного дерева стоять губки. У 62% тестів було підтверджено гіпотезу про те, що саме губки є найдавнішою гілкою, тоді як 38% результатів виявилися невизначеними. Водночас жоден із тестів не підтримав версію про гребінчастих медуз."Я вважаю, що наш аналіз дуже переконливо підкріплює гіпотезу про те, що губки еволюціонували першими, і це добре узгоджується з роботами, заснованими на вивченні морфології. Втім, я досі переконана, що тут залишається простір для подальших досліджень. Сподіваюся, всі зацікавлені долучаться, і ми разом продовжимо роботу над цією проблемою. Ми не заявляємо, що наше дослідження остаточно знімає суперечності — це може зробити тільки наукова спільнота. Ми лише стверджуємо, що виявили справді потужні докази на користь лише однієї з гіпотез", — наголосила Кінг.Нагадаємо, раніше вчені вважали, що хижі тварини блукають своїми територіями без певного порядку. Втім, багато із них слідують прихованими маршрутами, тоді як деякі блукають вільно..

У Львові встановлюють обставини вбивства двох собак. Інцидент трапився на Сихові.Про це повідомила прес-служба Головного управління Національної поліції у Львівській області.Відомо, що 26 листопада до правоохоронців звернулася львів’янка. Жінка написала заяву про ймовірне жорстоке вбивство двох собак у Сихівському районі.Працівники поліції відкрили кримінальне провадження — "Жорстоке поводження з тваринами". Цей злочин передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини."Досудове розслідування триває", — запевнили в прес-службі.Раніше у поліції повідомляли, що у Харківській області 74-річний чоловік застрелив двох собак з мисливської рушниці. Живодер зізнався у скоєному, йому загрожує тюрма.Нагадаємо, нещодавно правоохоронці притягнули до відповідальності батька дитини з Львівщини, яка розфарбувала кота фломастерами. Чоловіку загрожує штраф.Також у Києві жінку підозрюють у жорстокому погодженні з собакою. За даними правоохоронців, громадянка викинула цуценя з п'ятого поверху..

Унаслідок російських обстрілів території Чернігівської області в ніч на середу, 26 листопада, пошкоджено цивільну інфраструктуру. Поліція документує наслідки ворожих атак, під час яких загинули свині у фермерському господарстві.Про це повідомив відділ комунікації поліції Чернігівської області."Ворожа армія вкотре атакувала інфраструктурні об’єкти на Чернігівщині. Внаслідок російської атаки в одному зі селищ Чернігівського району зруйновані господарські будівлі фермерського господарства, загинуло близько 1 000 свиней", — наголосили правоохоронці.Вони уточнили, що внаслідок влучання ворожого безпілотника по території лісництва у Чернігівському районі пошкоджені:адміністративна будівля;майстерня;побутове приміщення;автомобільна техніка."Один із пошкоджених транспортних засобів — пожежний автомобіль. Інформації про постраждалих не надходило", — констатували  поліцейські.. Поліція Чернігівського району документує наслідки ворожих атак. Відомості про події внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).Раніше 3 жовтня війська країни-агресорки завдали ударів по сіль господарському підприємству на Харківщині. Внаслідок удару виникла масштабна пожежа. Зокрема горіли вісім будівель для утримання свиней на загальній площі 13,6 тисячі квадратних метрів. Постраждав працівник підприємства, а також загинули близько 13 тисяч свиней.Нагадаємо, що, 28 квітня, у Харківській області російські терористи під час атаки "шахедів" суттєво пошкодили велике агропідприємство. Загинули щонайменше 100 тварин, переважно корів..

У понеділок, 24 листопада, 59-річна жінка повернулася в будівлю, охоплену вогнем, аби врятувати свого собаку. Внаслідок цього вона отримала значні опіки.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."На Вінниччині жінка постраждала під час пожежі, намагаючись врятувати свого собаку", — констатували надзвичайники.Вони уточнили, що це відбулося в селі Яруга Могилів-Подільського району Вінницької області. За попередньою інформацією, через коротке замикання виникнуло займання в літній кухні."Власниця будівлі спробувала повернутися до задимленого приміщення, щоби врятувати свого собаку", — зауважили в ДСНС.Рятувальники констатували, що тварина жива-здорова. Вони також наголосили, що жінку з опіками госпіталізували до лікарні.. "Закликаємо кожного дотримуватися правил пожежної безпеки та не ризикувати власним життям у небезпечних ситуаціях!" — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що 29 червня російські окупанти завдали ударів по Полтавщині. Тоді головною ціллю окупантів стали промислові підприємства та критична інфраструктура регіону. Місцеві мешканці не постраждали, але серед руїн на підприємстві у пастці опинилися двоє песиків. Працівники ДСНС врятували тварин.Раніше, 11 травня, в Подільському районі Києва сталася пожежа. Рятувальники ліквідували загоряння, при цьому винісши з вогню кота та собаку..

У Києві з вікна багатоповерхового будинку викинули кота. Тварина загинула. У злочині підозрюють 11-річного хлопця.Про це повідомила прес-служба поліції Києва.Про подію працівники поліції дізналися 24 листопада із соціальних мереж. В одному з Telegram-каналів з’явилась інформація про те, що 11-річний школяр викинув кота своєї сусідки з вікна багатоповерхівки у Святошинському районі. "Від отриманих ушкоджень тварина загинула", — зазначили в прес-службі.Працівники поліції встановлюють обставини жорстокого поводження з твариною. Станом на 16:55 на місці події перебували правоохоронці, які поспілкувалися із неповнолітнім та його батьками. "За вказаним фактом триває перевірка, вирішується питання щодо правової кваліфікації події", — додали в поліції.Нагадаємо, нещодавно правоохоронці притягнули до відповідальності батька дитини з Львівщини, яка розфарбувала кота фломастерами. Чоловіку загрожує штраф.Раніше у поліції повідомляли, що у Києві жінку підозрюють у жорстокому погодженні з собакою. За даними правоохоронців, громадянка викинула цуценя з п'ятого поверху.Також у Львові 56-річний чоловік бив та не годував двох своїх собак. Фігурант регулярно зловживав алкоголем..

Вчені встановили, що предки людиноподібних мавп і ранні люди, зокрема неандертальці, ймовірно, цілувалися зі своїми друзями та сексуальними партнерами. Ця звичка виникла 21 мільйон років тому.Як повідомляє CNN, найдавніші письмові згадки про поцілунок — із Месопотамії та Єгипту сягають 4500-річної давнини, біологиня Матильда Бріндл називає поцілунок "еволюційною загадкою". За її словами, він несе ризик передачі хвороб і не дає очевидної переваги виживанню чи розмноженню.Команда вчених зібрала з наукових джерел дані про різні види приматів, у яких спостерігали схильність до поцілунків (шимпанзе, бонобо, орангутани, один вид горил). Дослідники провели філогенетичний аналіз та статистичне моделювання. Результат, опублікований у журналі Evolution and Human Behavior, свідчить: поцілунок — давня ознака великих мавп, що виникла в спільного предка 21,5–16,9 мільйона років тому. Отже, й вимерлі родичі людини, як-от неандертальці, найімовірніше, цілувалися.Чому саме еволюціонував поцілунок, модель не показує. Вчені припускають кілька причин: оцінка потенційного партнера, прелюдія до статевої близькості, формування прив’язаності, зниження соціальної напруги, а також передача їжі дитинчатам. Водночас даних про поцілунки за межами мавп мало, більшість спостережень — із неволі, тому історію виникнення цієї поведінки поки що складно відтворити.Науковці, наголошують, що поцілунок у людей — не лише контакт "рот до рота", а загалом широкий спектр інтимної поведінки, яка сильно відрізняється між культурами. Джастін Гарсія з Інституту Кінзі зауважив, що поцілунок — і біологічний, і культурний феномен, приклад переплетення природи й виховання. "Поцілунок — дуже давня еволюційна ознака, але не обов’язково збережена всюди. Так, в одних умовах він корисний, в інших — радше ризикований через можливість передачі хвороб", — зазначила Бріндл.Нагадаємо, раніше вчені з'ясували, що тривале перебування людини у космосі впливає на її імунітет. Впродовж десятиліть астронавти повідомляли про різні проблеми зі здоров'ям після космічних польотів..

За неналежні умови утримання тварин підозру отримав власник приватного центру для звірів у Хмельницькому, звідки втекли дві левиці. Внаслідок інциденту загинули інші звірі — олень, альпака, кози та барани.Про це повідомили в Хмельницькій обласній прокуратурі. Там зазначили, що, за процесуального керівництва спеціалізованої екологічної прокуратури Хмельницької обласної прокуратури, власнику притулку повідомлено про підозру за фактами жорстокого поводження з тваринами, що проявилося в їх утриманні у неналежних умовах (частина 3 статті 299 Кримінального кодексу України)."Чоловік із 2018 року орендував нежитлові приміщення. Не маючи дозвільних документів для облаштування притулку, ветеринарних дозволів і відповідних умов, він утримував там тварин різних видів, серед яких були та леви", — йдеться в повідомленні.Прокурори наголосили, що перебування хижаків у невідповідних умовах призвело до того, що 15 листопада цього року дві левиці втекли з вольєра. Внаслідок цього загинули олень, альпака, барани, кози та соколи, які перебували в суміжних приміщеннях."Одну левицю виявили на території притулку, іншу — відповідні служби шукали протягом дня", — констатували правоохоронці.Ухвалою слідчого судді до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зараз розв’язується питання про вилучення тварин і переведення їх у належні умови."Це вже друге кримінальне провадження зареєстроване стосовно власника притулку", — наголосили в Хмельницькій обласній прокуратурі.Там підсумували, що досудове розслідування здійснюють слідчі Хмельницького районного управління поліції.Нагадаємо, що до пошуків тварини залучали підрозділ БпЛА рятувальників та поліцію. Спочатку розглядали версію, що тварини могли втекти через те, що хтось навмисно пошкодив замки вольєрів..

Субантарктичним пінгвінам, які вже відклали свої яйця поблизу української дослідної станції "Академік Вернадський", доводиться сидіти на гніздах навіть у глибоких заметах. Птахи ретельно стережуть своє потомство. Як повідомили у Національному антарктичному науковому центрі, вони не полишають кладку ні на мить — яйця надто вразливі до холоду та хижаків.Період інкубації триває 34-37 днів, і весь цей час пінгвіни змушені по черзі підтримувати стабільну температуру яєць та захищати їх від буревіїв і пернатих хижаків. Науковці пояснюють: що пізніший етап розвитку ембріона, то чутливішим до зниження температури стає яйце. Якщо на початку інкубації воно може певний час витримати без обігріву, то наприкінці навіть коротке охолодження може бути смертельним.Попри суворі погодні умови, субантарктичним пінгвінам дещо допомагає вологий клімат регіону, адже він зменшує ризик зневоднення та захищає шкаралупу яйця від пошкоджень. Вчені зауважили, що ці птахи також проявляють дивовижну здатність до адаптації. Пінгвіни роблять "труби" у снігу завдяки теплу власного тіла. Дослідники також наголосили, що послід навколо гнізда (пінгвіни випорожнюються по його периметру) пришвидшує танення снігу.Українські полярники очікують, що перші дитинчата пінгвінів з'являться вже зовсім скоро. І традиційно обіцяють поділитися знімками новонароджених тварин Антарктики. Нагадаємо, раніше українські полярники сфотографували бурульки незвичної форми. Вони утворились внаслідок двох природних явищ..

Львівські медики дістали з-під повіки ока у 40-річної жінки паразита завдовжки сім сантиметрів. Пацієнтка була інфікована внаслідок укусу комара.Про це повідомили у Львівському обласному центрі контролю та профілактики хвороб МОЗ України.У квітні у мешканки Львівщини з'явилася припухлість та почервоніння на лікті правої руки після укусу комара. Зі слів пацієнтки, їй також дошкуляли печіння та свербіж. "У липні припухлість "мігрувала" в ділянку правої молочної залози. Певний час жінку нічого не турбувало. Однак у вересні пухлиноподібне утворення з’явилось на правій повіці", — розповіли медики.Жінка звернулася по медичну допомогу до одного із медичних закладів Львова. Пацієнтці була проведена операція: з повіки правого ока хірурги-офтальмологи дістали паразита. Для встановлення виду гельмінта матеріал відправили на дослідження до паразитологічної лабораторії. Фахівці ідентифікували паразита як дирофілярію."На утриманні у хворої є собака, якому двічі на рік проводили дегельмінтизацію", — зауважили медики.Що таке дирофіляріоз?Дирофіляріоз — зоонозний (це інфекційні хвороби, що звичайно поширені у тварин, але здатні іноді передаватися від тварин до людини) гельмінтоз, який спричинюють гельмінти роду Dirofilaria. У людей, як правило, дирофіляріоз проявляється або підшкірними вузлами, у багатьох випадках хвороба перебігає безсимптомно. При ураженні ока (це яке майже в 45% випадків) виникають вузли під шкірою повік.Переносять дирофіляріоз інфіковані при укусі хворих тварин комарі. В організм людини личинка гельмінта потрапляє через укус комара. З моменту зараження людини до утворення пухлини може минути від одного місяця до двох років. Спершу на місці укусу комара з'являється невеличке ущільнення, яке згодом може вирости до розмірів пухлини.У місці локалізації паразита також може свербіти, пекти, набрякати червоніти. Іноді виникає головний біль та загальне нездужання.Як захиститися:подбати про репеленти — засоби, що відлякують комарів;не забути про захисні засоби для домашніх тварин;проводити періодичну дегельмінтизацію тварин, оскільки вони є джерелами інвазії.Варто зауважити, що у 2025 році це уже п’ятий випадок дирофіляріозу на Львівщині. У 2024 році було зареєстровано чотири випадки цієї паразитарної хвороби.Нагадаємо, нещодавно у селі Іза Хустського району зафіксували спалах вірусного гепатиту A. У населеному пункті ввели жорсткі обмеження..

Прикордонники оприлюднили знімки засніжених краєвидів Львівської області. У кадр також потрапили дикі тварини.Як повідомляє прес-центр Державної прикордонної служби, тут суттєво знизилась температура, а густі тумани час від часу вкривають місцевість. На фото можна побачити вкриті снігом дерева та диких оленів. Сніговий покрив не надто товстий, але вже помітний. "Тож просимо туристів бути максимально обережними, не сходити з офіційно позначених маршрутів, а ще не порушувати кордон й правил перебування в прикордонні", — зазначили у ДПСУ.Додамо, що у жовтні у Карпатах на горі Піп Іван було зафіксовано перемети снігу глибиною до 80 сантиметрів. Температура повітря на вершині опускалася до -3°C.. Гора Піп-Іван — це одна з найвищих гір Карпат. Її висота становить 2028,5 метра. Розташована вона на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора — на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.На вершині гори розташовані руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії, які й можна побачити на світлині вище. Вони відомі під сучасною популярною назвою "Білий Слон" й були частково відновлені для туристичних потреб.Нагадаємо, нещодавно у Карпатах турист зафіксував рідкісне природне явище — "брокенського привида". Оптичне диво було зафіксовано під час підйому на гору Грофа..

У Хмельницькому знайшли другу левицю, яка 15 листопада втекла з центру для диких тварин. Пошуки тривали увесь день.Про це розповів директор центру Сергій Пальохін, передає "Суспільне"."Увесь цей час левиця була біля нашого зоокуточка", — зазначив посадовець.Також цю інформацію підтвердили й у Патрульній поліції України. Зокрема, за даними правоохоронців, один з екіпажів виявив левицю неподалік місця втечі. Наразі тварину ввели в стан медикаментозного сну та транспортують у безпечне місце."Наразі патрульні забезпечують контроль ситуації та разом із персоналом зоокуточка повертають тварину до місця утримання. За фактом події слідчі розпочали досудове розслідування за ч. 1 ст. 299 (Жорстоке поводження з тваринами) ККУ та встановлюють усі обставини", — додали правоохоронці.Втеча левів з центру для диких тварин у Хмельницькому: що відомоДиректор центру Сергій Пальохін розповідав, що тварини могли втекти через те, що хтось навмисно пошкодив замки вольєрів."Уночі невідомі зламали замки на дверях вольєра, я виявив це зранку. Унаслідок цього вибігло два леви", — зазначив Сергій Пальохін.До пошуку тварини залучили підрозділ БпЛА рятувальників та поліцію. Водночас Хмельницька обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом жорстоко поводження з тваринами, адже через втечу левиць загинули кілька тварин, що перебували у суміжних вольєрах.Нагадаємо, у зоопарку Києва розмістили чотирьох сервалів, яких 2023 року евакуювали з прифронтового Курахового на Донеччині. Для них облаштували нову оселю.Додамо, 1 серпня минулого року представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України передали до Київського зоопарку двох совенят. Відтоді вони живуть у спеціальному авіарії..

У Хмельницькому з центру для диких тварин втекли два леви. Одного з них вже відшукали.Про це повідомив директор центру Сергій Пальохін у коментарі "Суспільному" розповів, що одного лева вже знайшли, іншого продовжують шукати серед міста. За версією начальника, тварини могли втекти через те, що хтось навмисно пошкодив замки вольєрів."Уночі невідомі зламали замки на дверях вольєра, я виявив це зранку. Унаслідок цього вибігло два леви", — зазначив Сергій Пальохін.Наразі до пошуку лева залучили підрозділ БпЛА рятувальників та поліцію. Водночас, Хмельницька обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом жорстоко поводження з тваринами. За даними слідства, сьогодні із своїх вольєрів вибігли дві левиці віком близько двох років. Внаслідок інциденту на території закладу загинули кілька тварин, що перебували у суміжних вольєрах."За процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом жорстоко поводження з тваринами (ч. 1 ст. 299 КК України). Прокурори проводять комплекс слідчих дій, спрямованих на встановлення причин і механізму втечі тварин, кола причетних осіб та надання оцінки діям посадових осіб реабілітаційного центру. Наразі одну тварину виловлено, тривають активні дії щодо пошуку ще однієї левиці", — долали у прокуратурі.Нагадаємо, у зоопарку Києва розмістили чотирьох сервалів, яких 2023 року евакуювали з прифронтового Курахового на Донеччині. Для них облаштували нову оселю.Додамо, 1 серпня минулого року представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України передали до Київського зоопарку двох совенят. Відтоді вони живуть у спеціальному авіарії..

У Харківській області 74-річний чоловік застрелив двох собак з мисливської рушниці. Живодер зізнався у скоєному, йому загрожує тюрма.Про це повідомила прес-служба Головного управління Національної поліції в Харківській області.Вказується, що інцидент стався 7 листопада. На місці події правоохоронці з’ясували, що мешканець одного з селищ Богодухівського району здійснив кілька пострілів з мисливської рушниці у тварин, яких вигулювала 61-річна жінка.Працівники поліції провели огляд місця події за участі ветеринара. Тварини були вилучені та направлені для подальшого зберігання до спеціалізованої установи.Правоохоронці оперативно встановили особу зловмисника. Ним виявився 74-річний чоловік, який зізнався у вчиненому. Також він добровільно видав правоохоронцям наявну в нього рушницю. Слідчі почали досудове розслідування. Поліція Харківщини нагадує громадянам, що жорстоке поводження з тваринами є кримінальним злочином. Такі дії караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.Нагадаємо, у місті Ірпінь Київській області судитимуть 42-річну жінку, яка протягом тривалого часу морила голодом домашніх котиків та собак. Внаслідок цього тварини загинули..

Для ведмедя, рисі чи вовка державні межі не існують. Їхній дім — це безперервний простір лісів, річкових долин і гір, який простягається через кілька країн. Але сьогодні цей простір стрімко звужується. Будівництво доріг, парканів, гребель і розростання населених пунктів розривають природні маршрути міграцій, ізолюючи популяції тварин і загрожуючи їхньому виживанню.Щоб привернути увагу до цієї проблеми та пояснити, як можна відновити зв’язок між розірваними природними територіями, Всесвітній фонд природи WWF-Україна разом із партнерами розпочинає інформаційну кампанію "Тварини не знають кордонів".Її мета — підвищити обізнаність про великих хижаків та важливість збереження їхніх природних середовищ існування (оселищ). Кампанія привертає увагу до того, як руйнування міграційних коридорів і скорочення площ природних територій ставлять під загрозу виживання таких ключових видів як ведмідь, рись і вовк — символів дикої природи Європи та Карпат, зокрема.Ця ініціатива є частиною проекту ForestConnect — Створення кліматично-стійких лісових коридорів для великих хижаків у Балкансько-Карпатсько-Динарському регіоні, що співфінансується Європейським Союзом у межах Програми Interreg Danube Region. Кампанія "Тварини не знають кордонів" закликає людей, громади та представників влади долучатися до діалогу й спільного бачення співжиття людини та дикої природи.Що таке екологічні коридори та для чого вони потрібні? У 2015 році польські науковці спостерігали за ведмедем за допомогою нашийника з GPS-навігатором, який за один день перетнув кордони трьох країн — Польщі, Словаччини та України. Наступні декілька місяців тварина провела в Українських Карпатах, де переміщувалася у межах п'яти районів і, нарешті, залягла у барліг біля Осмолоди на Івано-Франківщині. Для чого тварині долати такі відстані? Міграційна здатність є запорукою виживання диких тварин та збереження їхніх популяцій. Так тварини шукають місця, де безпечно, достатньо їжі, і де є партнери для спарювання. Міграція диких видів підтримує рівновагу екосистем. А для того, щоб дістатися до місця, де їм комфортно перебувати в певний період року тварини використовують так звані екологічні коридори. По суті — це сполучна територія (ланка), яка поєднує між собою різні оселища та ландшафти. Екокоридори дають можливість диким тваринам:мігрувати та розселятися;успішно розмножуватися;підтримувати сприятливий стан популяції завдяки генетичному обміну;шукати комфортні умови для існування."Інтенсивний розвиток населених пунктів, промислових об’єктів, господарства і транспортної інфраструктури може зашкодити шляхам міграції диких тварин. Наприклад, авто- та залізничні шляхи спричиняють фрагментацію середовища існування тварин (оселищ), виступаючи бар’єрами на шляху їхніх міграцій. Окрім цього, суцільні території існування диких тварин дробляться на невеликі ділянки, які не здатні забезпечити виживання цілих популяцій. У таких випадках негативного впливу зазнають в першу чергу великі ссавці, такі як ведмідь і рись, оскільки для свого повноцінного виживання вони потребують значних за площею природних ландшафтів", — пояснює менеджер проектів "Рідкісні види" WWF-Україна, зоолог Остап Решетило.Як штучні інженерні рішення допомагають співжиття з природою?Екологічні коридори бувають природні — це ліси, річки, долини, луки, якими тварини вільно і безпечно переміщуються. Але існують і штучні екокоридори — створені людиною рішення, що допомагають відновити зв’язки між розірваними оселищами.Ця "екологічна інфраструктура" передбачає:віадуки та зелені мости через автомагістралі чи залізничні колії, завдяки яким  тварини безпечно долають такі перепони;спеціальні тунелі під дорогами для земноводних і дрібних ссавців;звукові сенсори, що відлякують тварин від небезпечних ділянок доріг;рибоходи — інженерні споруди, які дозволяють рибам долати греблі й мігрувати у природному ритмі.Такі рішення стають усе більш поширеними в розвинених країнах Європи, США та Канаді, де розвиток інфраструктури поєднується з турботою про дику природу.Співіснування людей і диких тварин: як знайти балансУ природі все взаємопов’язано. Коли дикі тварини втрачають природні джерела їжі чи простір для існування, вони змушені шукати нові території — часто впритул наближаючись до людських осель. Так виникають конфлікти між людиною і дикою природою.Завдання WWF-Україна і партнерів — запобігати таким ситуаціям, допомагаючи місцевим громадам і диким тваринам мирно співіснувати. Для цього впроваджуються різні природоорієнтовані рішення — від "садів для хижаків" до електроогорож, які допомагають хижакам у пошуках їжі, знижуючи водночас рівень конфліктності з людиною."Харчові оази" для ведмедівУ пошуках їжі ведмеді можуть виходити до людських поселень, що часто призводить до небезпечних ситуацій. Щоб цього уникнути, команда WWF-Україна спільно з ГО "РахівЕкоТур" та Карпатським біосферним заповідником створює "харчові оази" — спеціальні сади з дикими плодовими деревами, які розташовані подалі від сіл. Такі ділянки стають природними їдальнями для ведмедів, дозволяючи їм залишатися в межах своїх територій. Плоди пізніх сортів яблунь та інших дерев зберігаються навіть після морозів, забезпечуючи тварин їжею в осінній період, коли інших природних ресурсів поживи обмаль.ФорелепадиТакі гідротехнічні споруди полегшують міграцію струмкової форелі у гірських річках, насичуючи воду киснем і дозволяючи рибі долати пороги та греблі. Форель є важливою складовою природного раціону ведмедів, тому відновлення її популяцій допомагає тваринам знаходити їжу у природному середовищі, не наближаючись до людських поселень.ЕлектроогорожіОдним із найефективніших способів запобігти конфліктам безпосередньо є встановлення електричних огорож, або так званих "електропастухів". Перші такі системи вже встановлено в Карпатах для захисту пасік і худоби від нападів ведмедів і вовків. Електроогорожа не завдає шкоди тварині, але створює відлякуючий електричний імпульс, який змушує її триматися якомога далі.У реалізації цих заходів WWF-Україна допомагають такі проекти як ForestConnect і COOP4SAFE ("Співпраця заради збереження біорізноманіття та забезпечення гармонійного співіснування людей і диких тварин у транскордонному регіоні").Великі хижаки потребують так званих екологічних коридорів — природних шляхів, які дозволяють їм вільно переміщуватись між лісами та країнами, знаходити їжу, партнерів і розселятися на нові території. Саме завдяки цим маршрутам підтримується рівновага в екосистемах і зберігаються життєздатні популяції тварин. Однак за останні роки багато таких коридорів було перервано внаслідок вирубок, будівництва доріг і гребель, а також через негативний вплив зміни клімату. Це робить переміщення тварин між їхніми важливими оселищами дедалі складнішим і загрожує їхньому виживанню.Проект ForestConnect спрямований на подолання цих викликів шляхом посилення сполучності між ключовими лісовими ландшафтами Карпат, Балкан і Динарських гір. У межах партнерства представлено 15 організацій із семи країн.Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання. Понад 20 років WWF реалізує проекти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. .