# тварини

У Чорнобильській зоні відчуження виявили рідкісного та малопомітного птаха. Йдеться про орябка лісового. Як повідомили в пресслужбі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, пернатий занесений до Червоної книги України.Фахівці зазначають, що орябок мешкає в лісах різного типу, але найбільше полюбляє березові, ялинові та вільхові масиви з густим підліском і добре зволоженим грунтом. Водночас його раціон складається переважно з ягід, насіння, бруньок і паростків рослин. "Влітку орябок не цурається й тваринної їжі, а пташенята живляться здебільшого комахами", — зазначили у пресслужбі заповідника.Також фахівці зауважили, що орябок є справжнім майстром маскування: його строкате оперення зливається з лісовою підстилкою, тож побачити цього птаха в природі — велика рідкість. "Узимку він може ховатися в снігу, рятуючись від морозів, а сама його присутність у лісі є ознакою здорової екосистеми", — додали у пресслужбі заповідника.Нагадаємо, торік стало відомо, що у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику суттєво знизилася кількість вовків. Фахівці нарахували лише сім зграй, у яких живуть орієнтовно від 55 до 60 тварин..

На Львівщині 55-річна жінка застрелила собаку односельчанки. Для вбивства тварини жителька одного із сіл Стрийського району використала пневматичну гвинтівку.Про це повідомила пресслужба поліції Львівської області.Відомо, що 24 січня до правоохоронців звернулася 37-річна власниця собаки та заявила, що її улюбленця вбили. На місці події слідчі встановили, що місцева жителька, побачивши на своєму подвір’ї чужу собаку, вистрілила в неї з пневматичної гвинтівки Crosman Phantom. "Унаслідок отриманого поранення тварина загинула", — зазначили в поліції.Слідчі повідомили жінці про підозру у вчиненні кримінального правопорушення — "Жорстоке поводження з тваринами". Їй загрожує покарання у вигляді обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до трьох років із конфіскацією тварини.Досудове розслідування триває. Невдовзі суд обере підозрюваній запобіжний захід.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що на Львівщині 55-річна жінка застрелила собаку. Зловмисниці загрожує до трьох років в'язниці.Також у селі Кременище на Київщині через жорстоке поводження загинули понад 50 котів. Місцевій жительці, яка за місцем свого проживання самостійно створила притулок для тварин, загрожує до восьми років позбавлення волі. .

У четвер, 19 лютого, російські окупанти вдарили по фермі на Харківщині. Внаслідок атаки загинуло близько 100 свиней.Про це повідомив пресцентр Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Також рятувальники показали фото наслідків ворожого обстрілу.За даними ДСНС, ціллю окупантів стала ферма у селі Дворічний Кут на Харківщині. Внаслідок "прильоту" загорівся дах будівлі ферми, також зафіксовані руйнування."Постраждав чоловік і загинуло близько 100 голів свиней", — поінформували в пресцентрі.. Разом з рятувальниками під час ліквідації наслідків обстрілів працювали сапери ДСНС та офіцер-рятувальник громади.Варто зауважити, що днями президент України Володимир Зеленський заявив, що на тлі похолодання Росія готує нові атаки на енергосистему.Нагадаємо, у ніч на 19 лютого російські окупанти атакували Україну 37 ударними дронами типу Shahed, "Гербера", "Італмас" і безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 29 ворожих дронів..

У селі Кременище на Київщині через жорстоке поводження загинули понад 50 котів. Місцевій жительці, яка за місцем свого проживання самостійно створила притулок для тварин, загрожує до восьми років позбавлення волі. Як повідомила прес-служба поліції Київщини, обвинувальний акт щодо зловмисниці скерували до суду. Відомо, що у грудні 2025 року до поліції надійшло повідомлення про те, що в селі Кременище виявлено тіла чотирилапих. Правоохоронці встановили, що 55-річна жінка приймала на перетримку евакуйованих котів із зони бойових дій. Вона тримала тварин в закритому будинку в антисанітарних умовах, позбавивши їх їжі та води, а також належного медичного догляду, що призвело до їх масової загибелі. "З будинку вдалося врятувати 39 котів, яких передали до притулку", — зазначили в поліції.Зловмисницю затримали та повідомили їй про підозру. У суді їй обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою."Слідчі завершили досудове розслідування та скерували матеріали до суду щодо фігурантки", — додали правоохоронці.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що на Львівщині 55-річна жінка застрелила собаку. Зловмисниці загрожує до трьох років в'язниці.Також раніше у Чернігівській області чоловік застрелив собаку. Потім він поклав тіло тварини в багажник власного автомобіля та вивіз у невідомому напрямку..

Українські полярники поблизу станції "Академік Вернадський" помітили королівського пінгвіна. Саме цей вид не мешкає у цьому районі Антарктики, тож побачити його в околицях "Вернадського" — велика рідкість.Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр."Королівські пінгвіни — теплолюбні, й обирають для життя Субантарктичні острови. Найближча від нашої станції колонія — десь за 2 тисячі кілометрів. Проте деякі мандрівники іноді все ж припливають до острова Галіндез, де розташований "Вернадський". Хоча цього разу українські вчені зустріли королівського пінгвіна на одному із сусідніх островів під назвою Бут. Він відомий тим, що там гніздують одразу три види пінгвінів, що мешкають в тому районі: субантарктичні, антарктичні та Аделі. Саме для обліку їхніх пташенят біологи прибули на острів", — йдеться у повідомленні.Як відзначила біологиня 30-ї експедиції Зоя Швидка, побачити королівського пінгвіна допоміг випадок. Полярники планували висадитися в одному місці, але там заважала льодова ситуація. Тож довелося причалювати до іншої частини острова, де й зустріли пінгвіна.Загалом в Антарктиці живе п'ять видів пінгвінів. З них королівські — другі за розміром. Їхній зріст сягає близько метра, а вага — 18 кілограмів. Вони вважаються найяскравішими через помаранчеве забарвлення на щоках, шиї та дзьоб."На відміну від субантарктичних пінгвінів, що живуть біля "Вернадського", королівські не будують гнізда з камінців. Вони зносять 1 яйце і висиджують його на лапах, прикриваючи шкірою", — додали у центрі.. Нагадаємо, що антарктична станція "Академік Вернадський" розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови, що за 15 тисяч кілометрів від України. Щодня вона виконує наукові роботи..

Повномасштабна війна в Україні спустошує населені пункти, а під час евакуації люди не завжди забирають із собою тварин, внаслідок чого чимало собак стають безпритульними.Як пише The New York Times, вчені з'ясували, що в зоні бойових дій на території України собаки за короткий проміжок часу набули рис диких видів, як-от вовки та койоти.Науковці зібрали дані про 763 собак із дев’яти регіонів України. У цьому їм, зокрема, допомагали ветеринари й волонтери. Найскладніше було збирати дані на лінії фронту. Цей напрям очолював зоолог зі Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Дикий. У 2022 році він долучився до війська добровольцем і служив на Донеччині та Харківщині."Багато безпритульних собак жили з нами в селі Зарічне Донецької області. Вони були налякані бойовими діями, деякі зазнали контузій. Один маленький песик мав зламану лапу, яка не зажила належним чином, через що він назавжди залишився кульгавим. Інший був сліпий на одне око, яке втратив під час вибуху", — зазначив Дикий.Разом із побратимами він давав прихисток чотирилапим, годував їх і за можливості надавав медичну допомогу. У дослідженні науковці зосередилися на собаках, які раніше були домашніми, але вже певний час не перебували під опікою власників і жили як безпритульні. Дослідники встановили, що на передовій ці собаки стали більш схожими на диких псових — зокрема вовків, койотів і динго.Зокрема, собаки зазнали таких зовнішніх трансформацій:рідко мали короткі морди, як у французьких бульдогів, а також видовжені, як у такс;вуха частіше були гострі, а не обвислі;переважно мали знижену масу тіла."На передовій собаки з ознаками "дикого" фенотипу дійсно виживають частіше: прямі вуха, прямий хвіст, менше білого кольору", — зазначила зоологиня з Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Марців.У зоні бойових дій менше старих і хворих собак. Крім того, вони частіше живуть групами. Це також характеристики, більше притаманні для диких видів. Дослідники зауважують, що війна діє як потужний фільтр, сприяючи розвитку рис, що покращують виживання в екстремальних умовах."Найбільше нас здивувало, як швидко ці зміни проявилися. Війна триває відносно недовго, але відмінності між собаками на лінії фронту та іншими популяціями вже дуже виражені", — зауважила науковиця із Гданського університету Малгожата Вітек.Втім, вчені застерегли, що не варто називати такий процес прискореною еволюцією, адже зміни відбуваються надто швидко. За словами вчених, в умовах війни краще виживають тварини з певними характеристиками. Наприклад, на собаку з меншою масою тіла рідше спрацьовують міни, вона легше ховається в обмеженому просторі та є меншою мішенню для уламків.Попри це більшість тварин залишаються залежними від людей у питанні харчування, доповнюючи свій раціон рослинами та випадковим полюванням. Іноді вони виживають, поїдаючи тіла загиблих.Нагадаємо, науковці встановили, що приручення вовків і перетворення їх на собак, ймовірно, пройшло за ініціативою самих хижаків, які віддали перевагу співіснуванню з людьми замість виживання в дикій природі..

Зима 2026 року стала для України однією з найжорсткіших за останні десятиліття. Поєднання аномальних морозів до -25°C і нижче та нових ударів по енергетичній інфраструктурі призвело до ситуації, коли тепло, світло та вода в багатьох регіонах працювали з перебоями.У таких умовах особливо вразливими є місця, де відповідальність вимірюється не комфортом, а життям. Саме до них належить улюблений киянами Парк щасливих тварин "XII Місяців" у Демидові, де утримується понад 200 тварин близько 100 видів. Значна частина мешканців — теплолюбні екзоти, зокрема жирафи, носоріг Арчибальд, примати (орангутанги Йося і Магда, шимпанзе Джон), великі хижаки — ягуари та білий тигр Шерхан, а також бегемот Хіпполіт, для яких навіть короткочасне зниження температури може становити пряму загрозу.Досвід, що змінив підхідПідготовка до зими у парку не починається з першими морозами — вона триває з весни. Вирішальним став досвід весни 2022 року, під час окупації села Демидів, де розташований парк, коли він фактично був відрізаний від зовнішньої інфраструктури: зі збоями електропостачання, порушеною логістикою та обмеженим підвозом ресурсів. Саме тоді керівництво дійшло висновку, що в критичних умовах розраховувати можна лише на власні сили. Після цього інфраструктуру системно перебудували за принципом повної автономності.Засновник парку Михайло Пінчук пояснює:"Ми розуміли, що складна зима й удари по енергетиці — це реалії. У нас був час підготуватися, і ми використали його максимально. Системи влаштовані так, що в будівлях із тваринами є резервне живлення, дубльоване тепло і постійний контроль температури. У сильні морози обладнання працює безперервно, а показники у вольєрах відстежуються цілодобово. Ми не можемо допустити, щоб у приміщеннях з екзотами зникло тепло чи світло — навіть короткочасно".Автономія як система, а не резервСьогодні парк працює як автономний комплекс. Електропостачання забезпечує потужний центральний генератор і резервні генератори на кожній будівлі з тваринами. Система теплопостачання дубльована: газові котельні доповнені пелетними, розташованими на кожному об’єкті. Запаси пелет сформовані до весни. Водопостачання організоване так, щоб підтримувати роботу навіть у разі повного відключення від міських мереж. У внутрішніх вольєрах встановлені температурні датчики, контроль ведеться цілодобово.У періоди морозів нижче −15°C системи тепла, води та електрики працюють у безперервному режимі.+17°C — межа безпекиДля багатьох мешканців парку +17°C — це межа виживання. Жирафи, єдиний в Україні носоріг Арчибальд, примати, ягуари та інші теплолюбні види не можуть перебувати при нижчих температурах.У павільйонах підтримується стабільний мікроклімат, працюють системи освітлення, вентиляції та підігріву води, включно з басейном для бегемота.Камчатські ведмеді Куба і Тобі цієї зими впали в сплячку — у парку це називають "світлою плямою" в напружений період. Водночас активними залишаються орангутанги, шимпанзе та білий тигр — усі вони потребують постійного тепла.Зоотехнік Сергій пояснює, що для тварин найважливіше взимку — відсутність змін у звичному середовищі:"Тварини дуже чутливі до змін умов. Навіть короткий стрес може впливати на апетит, активність і загальний стан. Тому ми зберігаємо звичний режим годування, розпорядок дня та спокійне середовище. Коли умови не змінюються, тварини зберігають нормальний апетит, поведінку і фізіологічні показники".Зима виявилася складною не лише через морози, а й економічно: відвідуваність у холодний період повністю зникла, тоді як витрати залишилися незмінними. Раціони тварин не скорочуються, незалежно від обставин. Запаси сухих кормів, сіна та кормової гілки були сформовані у великих обсягах до травня, а постачання продовжувалися навіть за складної погоди — логістика тут не має права на паузу.Додатковим технічним викликом стало так зване "зимове" дизельне пальне, яке в сильні морози втрачає властивості та може зупиняти роботу генераторів. Тому в парку використовують спеціальне імпортоване зимове пальне, що дозволяє забезпечувати безперервну роботу систем життєзабезпечення навіть під час тривалих холодів і відключень.У парку готують добру новинуУ парку повідомляють, що вже найближчим часом поділяться приємною новиною для своїх прихильників. Про неї тут говорять обережно і без подробиць, зберігаючи інтригу. Деталі поки не розкриваються, але в "XII Місяців" зазначають: це подія, яка додасть світла й теплих емоцій тим, хто стежить за життям парку.Парк, що працює 365 днів на рікПарк у Демидові створений на території 16 гектарів за європейськими стандартами. За 10 років його відвідали понад пів мільйона гостей. Він працює щодня, включно зі святами.Зима 2026 року стала випробуванням для інфраструктури, персоналу й систем життєзабезпечення. У Демидові її зустріли не імпровізацією, а підготовленою системою — і саме це визначає, у яких умовах переживають холод ті, хто залежить від людини повністю..

В Одеському зоопарку до Дня святого Валентина знову розпочали щорічний фотоконкурс "Пара року-2026". Уже є 11 фотографій різних пар тварин за 2025 рік, на яких вони цілуються, обіймаються або їдять разом. Переможцям гарантують смачний приз.Про це повідомило "Суспільне Одеса". Журналісти цитують працівницю "Сільського дворику" Одеського зоопарку Тетяну Дашкову, яка розповіла, що в її секції цього року бере участь пара вівці на прізвисько Доча та кішки Масажика.За її словами, кішка вже давно знайшла спільну мову з усіма вівцями та практично кожної ночі спить разом з ними. Вибір подати фотографію кішки та вівці на фотоконкурс Тетяна Дашкова пояснює дружбою між тваринами."Доча у нас цього року стала мамою двох ягнят. Масажик зі самого малку росла з вівцями. Ми її так назвали, тому що вона залазить зверху та робить масаж", — розповіла жінка.За словами Дашкової, інші мешканці "Сільського дворику" вже вигравали у фотоконкурсі двома роками раніше: спочатку перемогу здобули баран Бублик та вівця Білка, наступного року — Білка в парі з Масажиком.Інші учасники — коні Пржевальського. Завідувач копитною секцією Одеського зоопарку Микола Клюєв зауважив, що вони спокійні та не вередують. За його словами, як пара беруть участь дорослі тварини на ім’я Буран і Каріна."Вони люблять, коли люди підходять і розпочинають їх підгодовувати яблуками та морквою. Вони дуже тоді рухливі та цікаві, бо розпочинають до людей приставати", — додав він.. Серед представлених на конкурсі фотографій є також пари сервалів, лемурів, зелених мавп, черепах, качок і дві пари папуг і великих бакланів. Загалом — 11 пар.Працівниця Одеського зоопарку Галина розповіла, що фотоконкурс "Пара року" проводять уже понад 10 років. Першою, за її словами, була фотографія пари коней Пржевальського, що цілуються."Дуже важко зробити фото, бо тварини не позують спеціально. Тому фото нам надають звичайні відвідувачі, фотографи, які відвідують зоопарк. Ми збираємо фото за весь рік, а вже потім відбираємо ті, де є пари", — уточнила Галина.Голосування за "Пару року-2026" проходить у соціальних мережах Одеського зоопарку та триває до 13 лютого. Оголошення переможців відбудеться 14 лютого о 12:00 на території установи. Переможці отримають смаколики.Нагадаємо, що, за інформацією видання Daily Mail, у Китаї один із зоопарків нахабно намагався обдурити своїх відвідувачів, видаючи перефарбованих собак за тигрів. Інцидент трапився у провінції Цзянсу на північному сході країни..

На Чернігівщині, на трасі поблизу села Ягідне, автівка збила червонокнижного лося. Тварина загинула.Про це повідомила Державна екологічна інспекція у Чернігівській області. Зазначається, що під колесами автівки опинився лось європейський.Цей вид занесено до Червоної книги України. В інспекції уточнили, що аварія трапилася у зоні діяльності дорожнього знаку 1.36 "Дикі тварини"."Люди внаслідок цієї ДТП відбулись сильним переляком, а от авто зазнало значних ушкоджень попри невелику швидкість", — йдеться у повідомленні.На водія складено адміністративний протокол за ч.2 ст. 90 КУпАП. Ступінь вини водія в даній дорожньо-транспортній пригоді тепер визначить суд. Санкція статті передбачає штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Нагадаємо, вранці 2 лютого на Житомирщині сталася дорожньо-транспортна пригода. Рух у напрямку Києва був ускладнений.Також 30 січня на Закарпатті зіткнулися дві вантажівки та легковик. Загинуло подружжя.Читайте також: Скільки людей загинуло та травмувалося у ДТП на дорогах України у 2025 році: сумна статистика .

Давати особисті імена живим істотам і навіть деяким предметам здавалося виключно людською рисою. Проте дослідження вчених свідчать, що дельфіни теж наділені такою здатністю.Як повідомив в авторській статті для Forbes американський еволюційний біолог Скотт Треверс, дельфіни, які й без того вважаються одними з найрозумніших істот на планеті після людей, здатні видавати досить багатий репертуар звуків, від клацання до високочастотного свисту. На думку вченого, деякі комбінації звуків дельфіни використовують, так само як люди використовують імена. Треверс посилається на дослідження 2006, 2013 та 2023 років, у яких науковці аналізували саме цей аспект комунікації дельфінів. Дуже показовою знахідкою стало те, що ці ссавці не просто видають власні унікальні комбінації звуків, а й можуть копіювати характерні свисти інших."При цьому дельфіни так само реагують на ці звуки, якщо вони були записані людьми і потім відтворені через технічні засоби", — зазначає видання.Біолог додає, що мова дельфінів за своєю будовою зовсім не схожа на людську, тож порівняння концепції людських імен з "іменами" дельфінів є дещо умовним. За його словами, свист дельфінів не структурований в алфавітному чи символічному порядку, а також не використовується й не сприймається сентиментально чи як щось значуще — на відміну від людської мови."Втім, дані свідчать про те, що використання ними характерних свистів є референційним: крик одного дельфіна може представляти цю особину для іншого — так само, як ви використовували б чиєсь ім’я, щоб звернутися до нього в розмові", — стверджує вчений.Основна відмінність між людськими та дельфінячими "іменами" полягає в тому, як саме вони виникають. У людей батьки дають дитині ім’я, що складається з умовно "випадкової" комбінації звуків. У дельфінів усе інакше: кожен дельфін самостійно виробляє власний голосовий "підпис" у процесі дорослішання та набуття соціального досвіду. І саме цей своєрідний "підпис", який можуть використовувати інші дельфіни, є чимось на кшталт імені.Нагадаємо, раніше вчені вважали, що хижі тварини блукають своїми територіями без певного порядку. Втім, багато із них слідують прихованими маршрутами, тоді як деякі блукають вільно..

Поліція Львівщини встановлює особу та місцеперебування особи, яка вбила собаку в одному з населених пунктів Львівського району. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження з твариною, що передбачає покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі.Про це повідомляє відділ комунікації поліції Львівської області.Як зазначають правоохоронці, інцидент стався 2 лютого близько 20:00 у селі Старе Село. До правоохоронців звернулася 24-річна місцева жителька, яка повідомила про вбивство своєї собаки. Під час огляду місця події слідчі та криміналісти встановили наступне:тварина отримала поранення, які виявилися смертельними;у хребті собаки було знайдено металеві частини, що за попередніми висновками є залишками дробових набоїв;тіло тварини наразі скеровано на експертизу для остаточного підтвердження причин смерті.Хід розслідування та санкціїЗа процесуального керівництва Пустомитівської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 299 (Жорстоке поводження з тваринами) Кримінального кодексу України.За скоєне зловмиснику чи зловмисниці загрожує обмеження волі на строк від одного до трьох років, або ж позбавлення волі на строк від двох до трьох років із можливою конфіскацією тварини.Заклик до громадянПоліція звертається до всіх, хто володіє будь-якою інформацією про обставини злочину або особу причетного, з проханням зателефонувати на оперативну лінію "102" або звернутися до найближчого відділку поліції.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що на Львівщині 55-річна жінка застрелила собаку. Зловмисниці загрожує до трьох років в'язниці..

Дві левиці втекли з хмельницького притулку 15 листопада 2025 року. Власника засудили на п'ять років позбавлення волі. Він визнав свою вину. В нього, за рішенням суду, конфіскували тварин.Про це йдеться в ухвалі Хмельницького міськрайонного суду. Документ свідчить, що його визнали винним у вчинені правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 299 Кримінального кодексу України.Йому призначили п'ять років позбавлення волі з конфіскацією двох левиць."На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю один рік", — йдеться в ухвалі.За даними документа засуджений має виконувати певні обов'язки:періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;повідомляти уповноважений орган із питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.В ухвалі вказано: крім конфіскації двох левиць, лисицю, борсука та єнотоподібну собаку залишити на баланс фонду "Порятунок диких тварин".Як відомо, з притулку для диких тварин 15 листопада 2025 року втекли дві левиці. Одну знайшли одразу, іншу шукали серед міста та знайшли ввечері неподалік. Обидві тварини — самиці, мають клички Сімба та Сіма. У притулок їх привіз громадянин Індії 2023 року на тимчасове утримання, але досі не забрав.За словами директора притулку Сергія Пальохіна, левиці втекли через те, що невідомі зламали замки на дверях вольєра. До пошуків левиць залучали поліцейських, рятувальників, дресирувальників.Нагадаємо, що 1 серпня 2024 року представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України передали до Київського зоопарку двох совенят. Відтоді вони живуть у спеціальному авіарії..

Детерміністичний моніторинг підтвердив присутність семи особин рисі євразійської (з них чотири — самці) на території Ужанського національного природного парку. Унікальні дані вдалося отримати завдяки індивідуальній ідентифікації тварин за характерним візерунком шерсті на фотознімках.З листопада 2025 року стартував другий етап детерміністичного моніторингу рисі євразійської. Використовуючи сучасні технології та міжнародну співпрацю, дослідники визначають точну чисельність цього рідкісного хижака в українських лісах і вивчають його маршрути, що проходять через кордони кількох держав.Над проєктом працюють експерти команди "Рідкісні види" WWF-Україна та науковці Ужанського національного природного парку. Моніторинг проводять синхронно з колегами транскордонного біосферного резервату "Східні Карпати" за підтримки міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivores / Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків).Що таке детерміністичний моніторинг і як його проводять в Ужанському нацпарку?Детерміністичний моніторинг — це метод спостереження, який дозволяє вченим перейти від приблизних оцінок на кшталт "десь тут мешкає близько десяти рисей" до точних фактів: "тут живе саме ця рись, і ми можемо її ідентифікувати".Для спостережень на території Ужанського національного природного парку науковці встановили фотопастки на 30 локаціях, охопивши як прикордонні зони, так і центральні ділянки парку.Щоб підвищити точність даних, моніторинг та його результати вдалося синхронізувати з колегами з транскордонного українсько-польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати". До його складу входять три національні та три ландшафтні парки у Польщі, Словаччині та Україні.Скільки рисей мешкає в Ужанському НПП?Попередні багаторічні спостереження у 2017-2025 роках, що базувалися на аналізі слідів життєдіяльності та фотофіксації, свідчили: на території парку площею до 600 км² може мешкати від шести до тринадцяти особин рисі.Втім, детерміністичний моніторинг, проведений минулого року, дозволив уточнити ці дані. Завдяки аналізу індивідуального візерунка шерсті на фотознімках дослідники ідентифікували сім окремих особин, з яких чотири — самці.Рись без кордонівПід час осіннього моніторингу на фотопастки знову потрапив добре відомий дослідникам самець рисі євразійської ID-4, якого науковці спостерігають уже тривалий час.Розташування, розмір і форма плям на хутрі кожної рисі унікальні — так само, як відбитки пальців у людей. Не існує двох рисей з ідентичним візерунком шерсті.Цей гіперактивний самець за кілька днів може змінювати локації, переходячи з Ужанського національного парку до сусіднього Національного парку "Полоніни" у Словаччині, а потім повертатися назад. Максимальний добовий перехід рисі може сягати до 30 км.Чому синхронний моніторинг критично важливий?"Такі переміщення ще раз підтверджують: великі хижаки не визнають адміністративних меж, кордонів чи лісогосподарських поділів. Це суттєво ускладнює науковий моніторинг, адже неможливо розробити ефективний план збереження виду, спираючись на умовні дані", — зазначає зоолог і менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна Ігор Дикий.За словами Романа Черепанина, менеджера проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна та доцента Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, головною проблемою є відсутність єдиної системи моніторингу та належної координації між установами — як на національному, так і на міжнародному рівнях.Через це одну й ту саму тварину можуть порахувати кілька разів, що призводить до завищення реальної чисельності. Саме тому однією з цілей міжнародного проєкту LECA є впровадження спільної методики обліку великих хижаків на транскордонному рівні.Показовим є приклад молодого самця бурого ведмедя Iwo, якого у 2015 році відстежували польські науковці за допомогою GPS-нашийника. За місяць він пройшов шлях через Польщу, Словаччину та Україну, побував у трьох областях і п’яти адміністративних районах. За відсутності синхронізації обліків такого ведмедя могли б зарахувати до статистики кілька разів, перетворивши одну тварину у звітності на десять.Єдина система — ключ до точних данихСаме тому синхронізований транскордонний моніторинг, який нині триває в Ужанському НПП, є критично важливим. Результати пілотних проєктів уже підтверджують: традиційні методи без координації часто завищують чисельність великих хижаків.Детерміністичний підхід, заснований на індивідуальній ідентифікації тварин, дозволяє отримати реалістичну картину стану популяцій і є основою для ефективної охорони рисі євразійської та інших великих хижаків Карпат.Рись євразійська в УкраїніЗа наявними офіційними даними, нині в Україні мешкає близько 500 рисей. Найбільша їхня кількість зосереджена в Карпатах — близько 400 особин, ще понад 100 — на Поліссі.Індивідуальна територія рисі залежить від статі та біотопічних умов і в середньому становить від 100 до 200 км². За добу рись зазвичай проходить 7–15 км, а самці на рівнинних територіях можуть долати 15–25 км.У Європі головною загрозою для рисі залишається втрата та фрагментація середовища проживання через розвиток інфраструктури й населених пунктів. Саме тому забезпечення екологічної сполученості територій є ключовим для збереження стабільних і здорових популяцій великих хижаків.Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання. Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців..

На Львівщині 55-річна жінка застрелила собаку. Зловмисниці загрожує до трьох років в'язниці.Як повідомила пресслужба Головного управління Національної поліції у Львівській області, за даним фактом відкрито кримінальне провадження. Відом, що 24 січня до правоохоронців звернулася 37-річна мешканка одного з сіл Стрийського району. Жінка завила про вбивство собаки. "Як попередньо встановили правоохоронці, 55-річна жителька села застрелила собаку з пневматичної гвинтівки на центральній дорозі населеного пункту", — зазначили в поліції.Правоохоронці вилучили зброю у жінки. Тіло собаки скерували на експертизу.Слідчі відкрили кримінальне провадження — "Жорстоке поводження з тваринами". Санкція статті передбачає покарання — обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини.Станом на сьогодні досудове розслідування триває.Нагадаємо, раніше у Чернігівській області чоловік застрелив собаку. Потім він поклав тіло тварини в багажник власного автомобіля та вивіз у невідомому напрямку..

В Івано-Франківській області під час фестивалю "Коні Бойківщини" коней змушували тягати величезні колоди. У ході цього дійства тварин били батогами та палицями.Як повідомляє зоозахисна організація UAnimals, фестиваль проходив з 24 по 25 січня у селі Пороги. У програмі зимового дійства були кінні змагання із залученням коней, під час яких і були помічені факти жорстокого поводження з тваринами. На це відреагували небайдужі громадяни, які звернулися до правоохоронців. За словами волонтерки Анджеліки Лещенко, поліція спершу нібито не побачила у побитті жорстокого поводження з конями."Ми шоковані та обурені — не віриться, що така жорстокість досі є в сучасному світі. У побоях немає нічого веселого. Це не розважальне видовище, це жорстокісь і знущання!" , — наголосили у зоозахисній організації.    Посмотреть эту публикацию в Instagram           Публикация от UAnimals (@uanimals.official)Реакція поліціїЯк повідомили у пресслужбі Національної поліції України, правоохоронці у соціальних мережах виявили відео, на якому зафіксовано змагання коней-ваговозів. На кадрах видно, як тварини на швидкість тягнуть важкі колоди дерев, а поруч із ними люди розмахують батогом та б’ють ним по землі."До поліції також надійшло звернення від представників зоозахисних організацій щодо можливого жорстокого поводження з тваринами", — зазначили правоохоронці.У поліції наголосили, що за цим фактом розпочато кримінальне провадження за статтею 299 Кримінального кодексу України (жорстоке поводження з тваринами. Нині триває досудове розслідування, правоохоронці з’ясовують усі обставини події.Нагадаємо, раніше в Одеській області правоохоронці виявили в соцмережах відео, на якому 11-річна дитина розкручує собаку на повідці й скидає її зі схилу. Матір дитини оштрафували на 1700 гривень, адже хлопчик не досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність за вчинене правопорушення..