# ветерани

У Городку Львівської області військовослужбовець, який перебуває у відпустці, побив 46-річного ветерана. Раніше потерпілий тривалий час провів у російському полоні.Про це повідомив відділ комунікації поліції Львівської області. Там наголосили, що за фактом розпочато кримінальне провадження, проводиться досудове розслідування, призначені експертизи.Правоохоронці розповіли, що раніше, 18 березня, із заявою про вчинення злочину в поліцію звернувся 46-річний мешканець міста Городок Львівського району, учасник бойових дій, який тривалий час перебував у російському полоні.За словами заявника, 17 березня близько 22:30 на вулиці Авіаційній у Городку під час раптового конфлікту невідома особа завдала йому тілесних ушкоджень.Оперативники кримінальної поліції, слідчі та працівники інших служб встановили особу чоловіка, ймовірно причетного до вчинення кримінального правопорушення, на якого вказав потерпілий."Ним виявився 39-річний мешканець Городка — військовослужбовець, який перебуває у відпустці", — розповіли львівські поліцейські.За фактом слідчі розпочали провадження за частиною 1 статті 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України."Санкція статті передбачає покарання — виправні роботи на термін до двох років або обмеження волі на термін до трьох років, або позбавлення волі на термін до трьох років. Досудове розслідування триває, призначені експертизи", — підсумували у відділі комунікації поліції Львівської області.Нагадаємо, що в листопаді минулого року в Києві троє молодиків напідпитку побили ветерана — учасника бойових дій. Поліція повідомила нападникам про підозру. За даними правоохоронців, потерпілий — 38-річний колишній військовослужбовець, якого комісували зі ЗСУ після отриманого поранення..

Колишнього політв'язня Володимира Балуха, ймовірно, побили у Шевченківському районному територіальному центрі комплектування Києва. Військові факт побиття заперечили. Поліція перевіряє ситуацію.Володимир Балух у коментарі "Суспільне Крим" розповів, що в нього забій грудної клітини та плеча. За його словами, у ТЦК його доставили вчора."Подав на мене заяву прокурор у справі Червінського — нібито я нецензурною лайкою його образив, запросили мене дати пояснення в Печерський райвідділ. Я приїхав, дав пояснення, а після цього на виході, буквально в двох метрах, стояв бусик — мене заштовхали в нього та відвезли в ТЦК, сказавши, що я нібито в розшуку. Всі у військовій формі, але ні прізвищ ніхто не називав, ніхто не показав документів", — сказав він.У Київському ТЦК підтвердили, що Володимира Балуха справді доставили до Шевченківського районного відділення, де його спрямували на ВЛК. Факт побиття спростовують."Інформації в реєстрах щодо перебування його в полоні, присвоєння йому звань чи нагород не було, права для відстрочки він не мав, не заброньований і підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Громадянина направили для проходження ВЛК. Сприяння з боку військовозобов’язаного не було, що збільшувало час його перебування в ТЦК. У подальшому проходження ним військово-лікарської комісії призупинили. За весь час перебування громадянина у приміщенні ТЦК до нього з боку військовослужбовців жодних протиправних дій не було, фізична сила або засоби стримування не застосовувалися", — йдеться у повідомленні.Також, як повідомили в ТЦК, під час оновлення персональних даних, які підтягнулися з інших реєстрів, з’явилася інформація, що Володимир Балух має інвалідність другої групи."Однак з невідомих причин він не оформив у встановленому законом порядку відстрочку", — пояснили у відомстві.За словами Балуха, правоохоронці взяли у нього покази. Поліція Києва підтвердила, що перевіряє факт побиття у ТЦК ветерана. Імені не називали."До медичного закладу скеровано слідчо-оперативну групу для з’ясування всіх обставин і прийняття заяви. Визначається правова кваліфікації події", — зазначили правоохоронці.Про побиття Володимира Балуха на своїй Facebook-сторінці повідомив народний депутат України Володимир Ар'єв."Владо, ви з таким підходом хочете щоби люди ставали до вас більш лояльними? Це свідома дискредитація мобілізаційних заходів, коли ТЦК використовується як каральний орган", — наголосив він.Нагадаємо, що в мережі з’явилася інформація про посилення мобілізаційних заходів у Києві. Однак такі повідомлення є безпідставними чутками та не відповідають дійсності. У цьому запевнила пресслужба Київського міського ТЦК..

Для багатьох українських захисників війна, направду, почалася задовго до лютого 2022 року. Ще після 2014-го сотні військових зазнавали важких поранень та ампутацій, проте не залишали стрій. Чимало з них зустріли повномасштабне вторгнення вже на протезах, продовжуючи виконувати бойові завдання нарівні з іншими.Ми поспілкувалися з одним із таких ветеранів — Максимом Єрмохіним. Нашому виданню він розповів, як дитяче захоплення військовою формою переросло у професію життя та як після 12 операцій знайти сили й мотивацію на спорт і навіть високу моду.Дитинство у військовому містечкуМаксим виріс у Старокостянтинові на Хмельниччині."Це було суто військове містечко. У 2000-х роках на відносно невеликій площі — дуже багато частин", — розповідає Максим.Його батько служив у ЗСУ у 1990-х. На той час українська армія переживала складний період: тривалі затримки зарплати, занепад техніки; офіцерам часто доводилося відновлювати та ремонтувати обладнання власним коштом. Проте це не відштовхнуло Максима від військового фаху."Я ж був дитиною, тому бачив значно більше позитиву і не міг об’єктивно оцінити сувору дисципліну або обмеження. Для мене все це було передусім про гарну форму, цікаву техніку та особливу атмосферу", — ділиться ветеран.Саме ці три речі й вплинули на його рішення при виборі професії. До війська Максим потрапив у 2012 році й відтоді фактично не залишав службу.Важке пораненняУ 2018 році під час виконання завдання Максим підірвався на протипіхотній міні. Тоді подібні випадки траплялися не так часто, як сьогодні, проте не були рідкістю. "Я пам’ятаю майже все аж до моменту, як знепритомнів на операційному столі. Моя евакуація тривала близько двох годин. Я одразу зрозумів, що втрачу ногу, адже замість неї бачив місиво. Остаточно все підтвердив погляд медика", — каже він.У лікарні Волновахи медсестри взялися розрізати одяг на пораненому військовому. Коли ж черга дійшла до старого батьківського армійського ременя, Максим не дозволив торкнутися його ножицями."Цей ремінь був елементом офіцерської форми тата. Коли я вступив на службу, теж хотів його носити, однак за статутом мені дозволяли лише солдатський. Після випуску батько передав мені цей ремінь. Відтоді я ходив у ньому постійно. Після лікування я повернувся на службу й знову носив його, поки він із часом просто не зносився", — говорить чоловік.Загалом Максим пережив 12 (!) операцій, зокрема реампутацію, адже мінно-вибухова травма навіть через роки може давати ускладнення. Зараз Максим має понад 10 протезів: для ходьби, купання, спорту. Річ у тім, що куксоприймач виготовляється індивідуально під антропометричні дані, а вони постійно змінюються. Раніше Максим оновлював його раз на пів року, тепер — приблизно раз на рік."У перші півтора року кукса змінюється дуже інтенсивно, особливо в перші шість місяців. Форма може "гуляти" мало не щотижня. З часом вона стабілізується, і в одному протезі можна спокійно чилити цілий рік. Окремо мені виготовили ще два спеціальні протези для бігу", — розповідає ветеран.Він переконаний, що запорука успішної реабілітації — це активна позиція самого ветерана. За його словами, якщо отриманий протез завдає незручностей, можна обрати інший. Адже держава дає повне право вільно змінювати протезне підприємство, поки результат не буде ідеальним.На протезі повернувся до службиПісля шестимісячної реабілітації Максим Єрмохін знову повернувся у свою частину на службу. Так зі зброєю в руках і зустрів "велику" війну."Ми до останнього не вірили у масштаб наступу і не знали напрямків. Коли ж вперше прилетіло, ми зрозуміли, що чекати атаки можна звідки завгодно. Добре пам’ятаю той ранок: сидиш у лісі, в ямці зі зброєю, і просто чекаєш, звідки на тебе вийдуть. І в голові лише одна думка: навряд чи звідси вже вийду живим. А виявилося, що вийду", — згадує Максим.На той момент чоловік вже добре опанував ходьбу на протезі, але був не єдиним військовим із подібним досвідом у своєму колі."У мене був друг, який пройшов усю повномасштабну війну на протезі. Він воював у групі спецпризначення і був завжди у самому пеклі. Він йшов туди, де найважче. Провоював так до самого 2024 року, поки не загинув. Людина на протезі у спецназі — це і є справжня сила", — ділиться ветеран.За його словами, в армії поважають військових, які повернулися попри ампутацію, але на самій лише травмі далеко не заїдеш. Багато залежить від авторитету: як боєць себе показав до цього, як виконує задачі та який має результат.Ветеранський спорт і подіумАрмійська служба не стала перепоною для великого ветеранського спорту. Чоловік був учасником національної збірної України на Invictus Games та Warrior Games."Все почалося з онлайн-трансляції "Ігор Нескорених" у Сіднеї. Я дивився, як наші хлопці змагаються з ветеранами з інших країн, і подумав: "Блін, це прикольно!". І у 2019 році я пішов на відбір. Спробував себе в кількох дисциплінах, але був настільки впевнений, що не пройду, що навіть заклався на пляшку віскі... і програв її. Так я потрапив до національної збірної. Потім з’явилися Warrior Games, де я теж успішно пройшов відбір", — розповідає чоловік.У 2022 році Максиму вдалося представити Україну на обох цих престижних міжнародних турнірах."Коли ми поїхали на Warrior Games у Штати, американці були просто в шоці. Більшість їхніх атлетів роками тренуються щодня. А тут приїхали ми, потренувалися всього п’ять тижнів — і взяли понад 90 медалей. Вони не могли збагнути, як ми це робимо", — каже Єрмохін.Про атмосферу Максим говорить із захопленням:"Наприклад, збірна Південної Кореї, яка торік вперше брала участь в Invictus Games, ініціювала окрему зустріч саме з нашою командою, щоб особисто висловити підтримку, подякувати та вручити нам подарунки. Я просто дивувався: де ми, а де Корея — але вони відчували наш біль і нашу силу".Окрім спорту та служби, у житті Максима є ще одна несподівана сторінка — світ високої моди.Разом з іншими ветеранами він виходив на подіум Ukrainian Fashion Week, презентуючи колекцію адаптивного одягу.Далі був ще один український тиждень моди і навіть покази в США.Ветерани — величезний ресурсУ 2024 році чоловік звільнився з армії."Зараз я проводжу тренінги для бізнесу. Ми говоримо про те, як правильно взаємодіяти з ветеранами: хто ці люди насправді й навіщо це потрібно самим компаніям. Я бачу великий запит. На щастя, бізнес розуміє, що це важливо і що ветерани — це величезний ресурс. Утім, багато хто просто не знає, з якого боку підійти. Я допомагаю прибрати ці бар’єри, пояснюю психологію та логіку адаптації, щоб ця співпраця була справді ефективною для обох сторін", — розповідає чоловік.Окрім тренінгів для бізнесу, Максим модерує заходи, а також розробляє та корегує ветеранські політики для компаній. Він допомагає в їх реалізації та імплементації на всіх рівнях — від керівників С-level і до найнижчих.За його словами, деякі компанії мислять стереотипно. Для них ветеран — це обов'язково людина у кріслі колісному, яка вже звільнилася зі служби й нібито нічого не вміє. У них немає чіткого розуміння, хто такий ветеран сучасної війни.Також Максим працює і з самими ветеранами, адже після років служби військові часто не знають, як поводитися в цивільному середовищі й сприймати людей, які не воювали. Хтось закривається в собі, а хтось агресує через нерозуміння: "Чому вони не на фронті?"."Я ж намагаюся пояснити хлопцям і дівчатам, як знову навчитися існувати у цьому світі та як знайти спільну мову з оточенням. Це теж робота над собою. Є поранені військові, які лежать у лікарняних палатах і не розуміють, що буде далі. Як жити? Куди йти? З чого починати? Та поки ти лежиш у госпіталі й відновлюєшся — у тебе є купа часу. І неважливо, чи плануєш ти лишатися на службі, чи збираєшся йти в цивільне життя: навчання ніколи не буде зайвим. Використай цей момент! Фактично держава зараз оплачує твій час на саморозвиток. Не витрачай його на пусті думки, бери й опановуй нове, бо це твій фундамент для майбутнього", — підсумовує Максим Єрмохін.Українці з інвалідністю можуть отримати допомогу на сайті організації EnableMe Ukraine. Поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу ви можете у спільноті EnableMe.Читайте також: "У міні було півкіло тротилу. Я дивом вижив": історія ветерана з Закарпаття, який став прикладом незламності"Міна прилетіла просто в ноги, та я вірю, що ще побігаю": історія захисника з РівногоМріяв взяти доньку за руку і піти на прогулянку: як бойовий медик, що втратив кінцівку, повертає інших до життя.

В Україні нині налічується близько 1,5 мільйона ветеранів і ветеранок, зокрема тих, хто отримав інвалідність унаслідок повномасштабної війни. І ця цифра зростає. Про це наприкінці 2025 року зазначала міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова, вказавши, що для цих людей важливо створювати реальні умови для повернення до активного життя.Саме з цією логікою у 2023 році за ініціативи першої леді України Олени Зеленської стартував флагманський проєкт Міністерства внутрішніх справ — безбар’єрні автошколи для ветеранів війни та людей з інвалідністю. Його завдання — зробити навчання водінню доступним і адаптованим. Нині до проєкту долучилися сім закладів вищої освіти системи МВС у різних регіонах країни. У Києві така автошкола працює на базі Національної академії внутрішніх справ. За час її роботи тут вже пройшли навчання 252 людини з інвалідністю.Як проходить навчанняКурс у безбар’єрних автошколах МВС охоплює повний цикл підготовки водіїв і триває в середньому одинадцять тижнів. Теорія займає 64 години, практика — 40 годин за кермом. Графік занять формують індивідуально, з урахуванням стану здоров’я та можливостей кожного слухача. Записатись на навчання можна через офіційний сайт НАВС.Практичні заняття відбуваються на спеціально переобладнаних автомобілях. Навчають інструктори, які мають практичний досвід роботи з ветеранами та людьми з інвалідністю. Під час курсу слухачів готують не лише до керування автомобілем, а й до складання іспитів у сервісних центрах МВС. До речі, іспит слухачі складають в одному з сервісних центрів в Києві — без черг і з урахуванням потреб людей з інвалідністю.Орієнтовна вартість навчання становить близько дев'яти тисяч гривень. Для ветеранів війни та членів їхніх родин ці витрати компенсуються державою. Вартість пального визначають окремо, залежно від обсягу практичних занять.Окремою перевагою безбар’єрної автошколи НАВС є можливість проживання слухачів у гуртожитку академії. Крім того, заняття проводять одразу на кількох локаціях: на Троєщині, у центральній частині Києва та на навчальній базі під столицею. Це дає змогу обрати місце навчання, яке зручніше логістично.Як усе починалосяКерівник безбар’єрної автошколи МВС на базі НАВС Олександр Супруненко згадує, що створення цього підрозділу починалося без готових рішень. Команді довелося вибудовувати роботу з нуля — від технічних рішень до процедур."Ми стали першими, хто пройшов повну акредитацію. Це був тривалий і технічно складний процес", — розповідає він.Нині навчання відбувається на трьох адаптованих автомобілях: двох Hyundai Elantra з автоматичною коробкою передач та Renault Duster з механічною трансмісією. Нещодавно за допомогою Програми розвитку ООН придбали ще один автомобіль, переобладнаний за кошти уряду Японії.Кожне авто можна дообладнати під потреби конкретної людини. Для слухачів із порушеннями опорно-рухового апарату встановлюють ручне керування газом і гальмом, додаткові важелі. Для користувачів крісел колісних передбачені підйомні платформи, фіксатори, трансформовані сидіння та змінені двері. У разі ампутацій застосовують дублюючі елементи керування, розміщені в зручних зонах.Історія одного слухачаМихайло — ветеран російсько-української війни. У травні 2022 року поблизу Лисичанська він потрапив під артилерійський обстріл і зазнав тяжкого поранення ноги. Вибухом було зруйновано значну частину кістки, і врятувати кінцівку не вдалося.Сьогодні Михайло пересувається на протезі й поступово повертається до звичного життя. Одним із таких кроків стало рішення отримати водійське посвідчення. Але швидко з’ясувалося, що більшість автошкіл не мають права навчати людей з інвалідністю.Про безбар’єрну автошколу МВС він дізнався випадково. Саме тут Михайло зміг розпочати навчання. Як ветеран з інвалідністю, він оформив компенсацію через ЦНАП і органи соцзахисту, тож навчання для нього стало безкоштовним.Через ампутацію лівої ноги Михайло навчається керуванню автомобілем з автоматичною коробкою передач. Перші заняття, зізнається, хвилюючі — досвіду водіння раніше він не мав, але поступово звикає до керма.Хто навчаєУ безбар’єрній автошколі НАВС працюють кілька інструкторів із досвідом навчання людей з інвалідністю. Один із них — ветеран російсько-української війни Максим Даниленко.Він служив у бригаді "Сталевий кордон" та 15-му мобільному прикордонному загоні, виконував бойові завдання під Куп’янськом. Під час артилерійського обстрілу зазнав поранень руки та ноги. Ногу вдалося зберегти, однак реабілітація триває досі.Максим має великий водійський стаж і знову сів за кермо вже під час відновлення. Тепер він передає свій досвід слухачам автошколи."Коли я вперше сів за кермо після поранення, відчув неймовірну ейфорію. Я знову почувався живим і працездатним. Тоді зрозумів: ми все можемо подолати", — говорить інструктор.А що далі?Наприкінці минулого року Олександр Супруненко у складі української делегації побував у Нідерландах, де вивчав, як працює система доступного навчання водінню.Там рішення про допуск до керування ухвалюють не лише на основі медичних довідок. Спочатку людину тестують фахівці, які визначають, яке саме обладнання потрібне для безпечного водіння, і фіксують це у відповідному коді в посвідченні водія."Спочатку проводять тест на доступність. Уже за його результатами визначають, що саме потрібно людині. Наприклад, якщо вона не дістає до керма, але може працювати кистю однієї руки, використовують джойстик для керування газом і гальмами. Далі авто адаптують під ці потреби", — пояснює Супруненко.За його словами, цей досвід уже впливає на подальший розвиток безбар’єрної автошколи НАВС і підходи до оснащення навчальних автомобілів.Як відшкодувати кошти за навчанняЩоб розпочати навчання в безбар’єрній автошколі МВС, ветеранам і ветеранкам з інвалідністю потрібно звернутися до підрозділу з питань ветеранської політики за місцем проживання або перебування. Заяву можна подати особисто або онлайн.Після цього оформлюють тристоронній договір між слухачем, автошколою та органом соціального захисту. Саме він є підставою для компенсації вартості навчання. Витрати на теоретичний і практичний курси бере на себе Міністерство у справах ветеранів України.Програма доступна для ветеранів і ветеранок війни, членів їхніх сімей, а також родин загиблих або померлих захисників і захисниць України. Обов’язкова умова — наявність інвалідності та медичні показання до керування транспортними засобами.Матеріал підготовано спільно з Національною академією внутрішніх справ.

У столиці правоохоронці затримали киянина, який вимагав від колишнього військового гроші "допомогу" у встановленні інвалідності. За вчинене йому загрожує до 10 років позбавлення волі.Про це повідомило Головне управління Національної поліції у місті Києві. За даними слідства, 46-річний військовий у травні 2025 року за результатами військово-лікарської комісії був визнаний непридатним для несення служби після поранень, отриманих на передовій.Втім, 41-річний лікар, який вже офіційно не працював у медзакладі, користуючись попередніми зв’язками, почав вимагати від ветерана 6 000 доларів нібито за вплив на службових осіб та лікарів "для проведення оцінки стану його здоров’я для встановлення інвалідності". Фігуранта затримали "на гарячому", під час одержання хабаря."Слідчі за процесуального керівництва прокуратури повідомили йому про підозру у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає до десяти років позбавлення волі. Наразі встановлюються всі учасники корупційної схеми та інші можливі епізоди протиправної діяльності", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше Державне бюро розслідувань завершило досудове слідство щодо полковника медичної служби, який організував корупційну схему в одному із закладів Держприкордонслужби. Посадовець за грошову винагороду сприяв переведенню військовослужбовців із передової до тилових підрозділів, а також фальсифікував медичні висновки..

Жертвою нічного удару російським дроном по Богодухову став 34-річний демобілізований військовослужбовець, який виховував трьох дітей — двох синів та доньку. Чоловік повернувся з фронту з інвалідністю після важкого поранення, що призвело до ампутації частини ноги та встановлення протеза. Про це "Суспільне Харків" розповів очільник Золочівської громади Віктор Коваленко.Уся родина ветерана, яка лише тиждень тому переїхала до нового будинку в Богодухові, загинула внаслідок влучання ворожого безпілотника ввечері 10 лютого. За словами очільника Золочівської громади Віктора Коваленка, загиблий походив із сім'ї патріотів, а його рідний брат також є військовим, який наразі демобілізований за пораненням.Обставини трагедіїЯк зазначив посадовець, загиблий захисник був вихідцем із села Сковородинівка, де він був прописаний, проте після завершення служби повернувся до Нової Водолаги, де проживав до мобілізації. На початку лютого родина придбала власне помешкання у Богодухові та встигла прожити у ньому лише близько тижня до моменту фатальної атаки. Ворожий дрон поцілив безпосередньо у житловий будинок, забравши життя ветерана та трьох його дітей, тоді як його дружина, яка раніше проживала в Олександрівці, залишилася живою.Нагадаємо, у ніч на 9 лютого російські окупанти атакували безпілотниками приватний сектор міста Богодухів Харківської області. Внаслідок влучання ворожого дрона повністю зруйновано житловий будинок, що призвело до загибелі мирних жителів та загибелі дитини..

Команда уряду та Міністерство у справах ветеранів України обговорили, як держава може реально допомогти ветеранам і ветеранкам знайти себе після служби — у роботі, освіті або власній справі.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Наш фокус — не формальні програми, а доступні практичні інструменти повернення до цивільного життя", — наголосила вона.За її словами, один із таких інструментів — платформа "Кар’єра ветерана". Це цифровий простір вакансій, навчальних програм, грантів — усе зібрано в одному місці."На теперішній момент на платформі вже понад 65 тисяч актуальних вакансій у всій країні", — констатувала очільниця уряду.Вона акцентувала: важливо, що сервіс не просто показує роботу. Він допомагає "перекласти" військовий досвід мовою цивільного ринку праці:сформувати резюме з урахуванням навичок, здобутих на службі;зрозуміти, де ці навички найбільш затребувані;отримати практичні підказки для працевлаштування або перекваліфікації."На платформі вже зареєстровано понад три тисячі ветеранів і ветеранок і майже 1 000 роботодавців, які готові брати на роботу людей з бойовим досвідом", — зауважила Свириденко.Вона також розповіла, як скористатися платформою "Кар’єра ветерана":зайдіть на сайт work.veteranfund.com.ua та оберіть опцію "Я — ветеран";заповніть коротку анкету (контакти, служба, освіта, цивільний досвід);підтвердьте реєстрацію через лист на електронній пошті.Нагадаємо, що ветерани та ветеранки мають змогу отримати 1 500 гривень щоквартально на спорт та відновлення. Йдеться про програму "Ветеранський спорт", яка спрямована на те, щоби підтримувати фізичне та ментальне здоровʼя, знаходити час для себе..

У середу, 28 січня, ветеран війни Євген Шибалов заявив, що у нього виникли труднощі під час перетину кордону. Зокрема, прикордонники не хотіли випускати його з країни.У своєму дописі у Facebook він розповів, що він прямував на конференцію у Гарварді."Сьогодні на КПВВ "Рава-Руська" український кордон перетинав рейсовий автобус на Варшаву. З усіх в армії служив тільки я… і мене єдиного за кордон не випустили. Бо, з одного боку, колишні військовополонені не підлягають обов'язковій мобілізації. Вирушаючи у подорож, я наївно сподівався, що хоча би в цьому випадку пряма норма закону працюватиме як слід. А з іншого — колишні полонені мають право повернутися до війська добровільно, тож формально лишаються військовозобовʼязаними. І саме тому мене не випустили", — розповів він.Згодом ветеран повідомив, що після уточнення певних нюансів через кордон його врешті пропустили."Прикордонники на "Раві-Руській" дуже вибачалися і співчували. Все розуміємо, кажуть, але своїм одноосібним рішенням не маємо права пропустити. Зробили те єдине, що могли в межах своїх функцій та повноважень — відправили запит на Київ, до головного офісу Державна прикордонна служба України. Доволі скоро з Києва надійшла на це очевидна відповідь, що хай їде отой-як-там-його куди там йому треба і не морочить голову. Прикордонники посадили мене на наступний автобус і вмовили водія безкоштовно підкинути до аеропорту у Варшаві", — зазначив Шибалов.Реакція МіноборониУ Міністерстві оборони відреагували на інцидент. У відомстві пояснили, що перетин державного кордону здійснюється відповідно до чинних правил. Відтак, особи, звільнені з полону, дійсно мають право на відстрочку від мобілізації і, відповідно, на виїзд за кордон.Проте оформити цю відстрочку потрібно заздалегідь. Перший раз — звернувшись до ТЦК та СП. Потім можна онлайн через "Резерв+"."Завдяки взаємодії Міноборони та ДПСУ прикордонники мають доступ до системи Оберіг. Саме це і дало змогу перевірити інформацію та в цьому випадку оперативно ухвалити позитивне рішення. Втім, ще раз нагадуємо: для перетину кордону потрібно не тільки законне право, а й належно оформлені документи, зокрема військово-облікові", — додали у відомстві.Нагадаємо, раніше речник ДПСУ Андрій Демченко розповів в інтерв’ю TrueUA, що виїзд з країни не завжди минає без перешкод: чимало громадян стикаються з відмовами просто на кордоні. Причини можуть бути різними, однак найпоширеніша з них — проблеми з документами..

Ветерани та ветеранки мають змогу отримати 1 500 гривень щоквартально на спорт та відновлення. Йдеться про програму "Ветеранський спорт", яка спрямована на те, щоб підтримувати фізичне й ментальне здоровʼя та знаходити час для себе.Про це повідомила прес-служба "Дія"."Використовуйте гроші на тренажерні зали, басейни, спортивні секції та інші активності. Перелік закладів великий, головне, щоб вони працювали офіційно й за кодами MCC 7941 або MCC 7997", — йдеться у повідомленні.Як взяти участь у програміДедлайн подання заявок — 20 січня. Щоб долучитися до програми потрібно:мати верифікований РНОКПП;мати статус УБД та/або особи з інвалідністю внаслідок війни;відкрити "Дія.Картку" в банку-учаснику програми.Щоб подати заявку, потрібно виконати декілька простих кроків:Відкрити "Дію" — Сервіси — Ветеранський спорт.️Вибрати "Дія.Картку" для зарахування коштів.Підтвердити та надіслати заявку.Проєкт реалізовано Міністерством у справах ветеранів України спільно з Міністерством цифрової трансформації України на виконання Стратегії ветеранської політики та реалізації Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору в Україні, розробленої з ініціативи першої леді Олени Зеленської.Варто зауважити, що у 2026 році зберігається можливість оформити статус учасника бойових дій для українських військових. Він надає право на пільги, виплати й інші соціальні переваги, які передбачила держава.Нагадаємо, в Україні відбулися зміни у процедурі отримання пільгової допомоги ветеранам війни. Відтепер потрібно менше документів і одна заява замість двох..

На початку повномасштабного вторгнення РФ ветерану Владиславу з позивним "Мазай" було лише 22. Працюючи водієм у Європі, він міг залишатися у безпеці, але вирішив повернутися в Україну. Під час одного з бойових завдань хлопець підірвався на міні й втратив ногу. Проте сьогодні він вчиться ходити на протезі та допомагає пораненим побратимам знайти сенс жити далі. Ми поспілкувалися з Владом про те, як не занепасти духом після важкої ампутації, реагувати на дитячу цікавість до протеза та яким ветеран бачить своє майбутнє. З водіїв у розвідники Влад родом з Павлограда, що на Дніпропетровщині. 24 лютого 2022 року хлопець перебував у Австрії, адже працював водієм по всій Європі. Того ранку йому зателефонувала мама з новиною про початок великої війни. "Спочатку я думав, що робити, адже треба було вивезти всіх родичів", — згадує Влад.Коли близькі опинилися в безпеці, хлопець зібрав речі й вирішив їхати на фронт. Однак був нюанс — невідпрацьований контракт з роботодавцем-поляком, який поставив перед фактом: хлопець нікуди не поїде, поки не відпрацює. Тож спочатку Влад завершив робочі справи, а потім поїхав до мами в Естонію. Сказав їй, що його нібито депортують з країни — й він поїде волонтерити. Насправді ж хлопець повернувся в Україну, щоб вступити до лав ЗСУ.Діставшись Батьківщини, Влад тричі намагався підписати контракт і тричі отримував відмову, мовляв, їдь звідки приїхав."Відкривали закордонний паспорт, а там багато печаток. Казали: "Що ти сюди приїхав? Ти ще молодий, тобі ж тільки 22 роки", — розповідає співрозмовник.Втім, через друга Владові все ж таки вдалося потрапити до 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр". Хлопець обрав саме її, бо всі його друзі вже служили там і Влад знав, що холодноярівці — потужні й відчайдушні воїни."Я хотів потрапити в Бахмут, але запізнився. На той момент, коли я приєднався до частини, бригада вже виходила з міста після найкривавіших боїв", — каже ветеран.Спочатку Влада відправили на навчання до Великої Британії, а потім він пройшов курс навідника гармати БМП-2. Повернувшись в Україну, він опинився перед вибором: або сідати на БМП, або воювати як звичайний піхотинець."Я сказав, що не хочу в цій залізяці їздити, тому обрав кулемет. Працював під Бахмутом, у районі Андріївки. Згодом перейшов на гранатомет та став командиром відділення", — пояснює хлопець.Однак військовий хотів розвиватися. То ж, коли у війську з’явилися дрони та багато нової техніки, Влад перейшов у розвідку. Саме там, працюючи зі скидами, він і отримав важке поранення."Ногу повністю відірвало"Це сталося під час розвідки місцевості біля Покровська. "Мазай" був старшим групи, ставив завдання. Разом з напарником вони пішли на розвідку, зайшли до суміжників, щоб оцінити обстановку."Я не знаю яким дивом ми не підірвалися за той час, коли повертались назад. Виявилося, там все було в мінах", — каже він.Тільки-но Влад простягнув руку до хвіртки у звичайний цивільний дім, як відбувся підрив. Ймовірно військовий підірвався на протипіхотній міні ПФМ-1, яку ще називають "пелюстка". Проте захисник не виключає, що це було щось потужніше, адже травми були серйозні."Одну мою ногу посікло уламками, а другу відірвало повністю. П’ятка висіла на шкірі. Я спробував встати на стопу, але зрозумів що вона не піддається. Дивлюсь, а ноги немає", — розповідає Влад.Військовий самостійно наклав собі турнікет, але від вибуху з нього злетіла радіостанція, батарейка випала. Він впав у паніку, адже опинився посеред поля, вночі, під обстрілами. Через російський тепловізор ворог міг бачити пораненого хлопця за кілометри."Напарник побіг до суміжників викликати допомогу. Йому вдалося зібрати рацію і зв’язався зі штабом. Двоє хлопців із сусідньої бригади прибігли та винесли мене", — згадує ветеран.Допомагала триматися сім'яПісля стабілізаційного пункту Влад опинився у Добропіллі, а потім в лікарні Дніпра. Перше, що сказав комбату, прийшовши до тями після наркозу: "Вибачте, що не виконав завдання".Операцій було багато. Окрім ампутації, "Мазай" пережив численні промивки рани. Потім виникло ще одне ускладнення — кістка почала рости неправильно. Щоб виправити це, лікарям довелося проводити повторну ампутацію. Загалом боротьба Влада за одужання та реабілітація тривають уже вісім місяців."Мені дуже допомагала триматися сім’я, а також друзі та побратими. Кум одразу приїхав, як тільки мене перевели до Дніпра. Потім приїхала дівчина. Підтримували знайомі, волонтери, побратими, які також лікувалися після поранень", — ділиться захисник.Коли ж рани загоїлись, ветеран почав вчитися ходити на протезі. За його словами, кожен крок давався йому з великим зусиллям. Цей процес можна порівняти з першими кроками дитини. Та сьогодні Влад ходить вже без допомоги милиць."Не Притула, але щось дістати можу"Замість того, щоб піддаватися суму, у лікарні Влад максимально завантажував себе справами: збирав дрони, займався ліпленням, плаванням, вправами на тренажерах. Навіть грав у хокей на візках! А якщо ставало зовсім важко і "накривало", то просто вмикав динамічну музику — і це допомагало "переключитися".Ба більше, "Мазай" активно допомагає армії: тримає зв’язок із волонтерами та закриває збори то бійців на фронті. Одного разу ветерану навіть вдалося домовитися з волонтерами про пошиття форми."Я не кажу, що можу все дістати, як Притула, але якісь речі точно можу", — зазначає захисник.Крім того, військовий приєднався до роботи патронатної служби, яка допомагає пораненим ветеранам. Він відвідуватиме інших травмованих захисників, як приклад того, що життя після ампутації можливе."Коли до тебе приїжджає побратим на протезі, такий же бойовий, як і ти, то ти бачиш, що життя триває. Це і є найкраща реабілітація", — переконаний Влад."У тебе залізна нога — ти робот"Окрім волонтерської діяльності, ветеран виховує маленьку донечку. Коли вона вперше побачила тата після поранення, то спочатку злякалася і не наважувалась навіть підійти."А тепер каже: "тато-робот!" Жартома, адже тато замінив ногу на залізну", — усміхається Влад.На дитячу цікавість іншої малечі Влад реагує спокійно. Він переконаний, що в тому, як дитина вказує пальцем на протез, немає нічого поганого, адже діти просто пізнають світ. Тому іноді захисник жартує, що його нога просто втекла у ліс.Ветеран вважає, що дітям треба пояснювати просто: мовляв, є люди, яким довелося замінити частини тіла, і це нормально."Я також спокійно реагую, якщо мене не здогадуються пропустити у черзі. Єдине, що дратує це автомобілі на місцях для людей з інвалідністю без відповідних позначок. Іноді я спеціально паркуюся впритул до таких машин і спокійно йду у справах", — резюмує військовий.Матеріал створено у співпраці з платформою для людей з інвалідністю EnableMe. Отримати допомогу українцям з інвалідністю можна на сайті організації EnableMe Ukraine. Ви можете поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу у спільноті EnableMe.Читайте також: "У міні було півкіло тротилу. Я дивом вижив": історія ветерана з Закарпаття, який став прикладом незламності"Міна прилетіла просто в ноги, та я вірю, що ще побігаю": історія захисника з РівногоМріяв взяти доньку за руку і піти на прогулянку: як бойовий медик, що втратив кінцівку, повертає інших до життя.

Інцидент із застосуванням перцевого балончика проти ветерана Андрія Кулька у Львові завершується мирною угодою. Потерпілий повідомив, що вже отримав вибачення від нападниці та готовий врегулювати суперечку поза межами жорсткого судового протистояння. Подробицями справи ветеран поділився з Андрієм Жолобом у проекті "Без броні" на FM Галичина. Як з’ясувалося, ситуація має сімейний підтекст: жінка, яка вчинила напад, є тіткою нареченої ветерана.За словами Кулька, наразі процес перебуває на стадії примирення, оскільки жінка вже офіційно попросила вибачення за свій вчинок. Ветеран вирішив піти назустріч нападниці, пояснивши це своїм неконфліктним характером та почуттям жалю до неї. Окрім вибачень, сторони також обговорюють можливість додаткової компенсації у вигляді донату на потреби війська, щоб жінка змогла остаточно усвідомити наслідки своїх дій.Юридичний аспект та ставлення до ветеранівПопри підписання документів про примирення, судове засідання все одно відбудеться, де сторони намагатимуться юридично закріпити свою згоду. Андрій Кулько також наголосив на важливості правильної комунікації суспільства з колишніми військовими. Він зазначив, що ветерани пройшли через надважкі випробування, тому до них варто ставитися з більшою повагою та поблажливістю, уникаючи страху чи необґрунтованої агресії.Хронологія конфліктуСуперечка між ветераном Андрієм Кульком та його сусідкою Анною-Марією Курило спалахнула вночі 4 січня на сходовій клітці. Приводом для зауваження з боку військового стали залишені під дверима пакети зі сміттям.Словесна перепалка швидко переросла у взаємні звинувачення. За словами Андрія, жінка принижувала його гідність, називаючи "маріупольським москалем" та ставлячи під сумнів його перебування у полоні через відсутність видимих каліцтв. Зрештою сусідка раптово розпилила ветерану в обличчя перцевий балончик. Кулько наголошує, що жодної фізичної сили у відповідь не застосовував.Сама ж Анна-Марія у соцмережах озвучила іншу версію: вона стверджує, що вдалася до спецзасобу через нецензурну лайку на свою адресу, аби "навчити чоловіка культурі спілкування з дівчатами". Крім того, жінка поширювала дописи проросійського пропагандиста Анатолія Шарія щодо "засилля ветеранів", дякуючи йому за підтримку своєї позиції.Попри спроби примирення, правоохоронці вже завершили досудове розслідування. Проти жінки скеровано обвинувальний акт за статтею про умисне легке тілесне ушкодження (ч. 1 ст. 125 ККУ). Санкція цієї статті передбачає штраф, громадські роботи або до одного року виправних робіт.Нагадаємо, торік у грудні у Києві затримали 42-річного чоловіка, якого підозрюють у грабежі. За даними поліції, киянин вирвав з рук ветерана, який пересувався на протезі, мобільний телефон.Додамо, у вересні 2025-го у Києві чоловік пограбував військовослужбовицю, яка приїхала на лікування. 44-річна жінка перебувала у кав’ярні, коли до її столика підбіг невідомий чоловік, вихопив сумку з грошима, банківською карткою та документами й втік.Фігуранта затримали правоохоронці..

Наступного року зберігається можливість оформити статус учасника бойових дій (УБД) для українських військових. Він надає право на пільги, виплати й інші соціальні переваги, які передбачила держава.Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів України. Там зазначили, що держава гарантує учасникам бойових дій розширений пакет медичних послуг. Йдеться про безкоштовне забезпечення ліками та медичними виробами за призначенням лікаря, включно з імунобіологічними препаратами.Також УБД мають право на безоплатне зубопротезування (за винятком використання дорогоцінних матеріалів). Окрім того, ветерани зберігають можливість обслуговуватися в тих самих поліклініках і госпіталях, до яких були прикріплені раніше, користуються правом першочергового прийому та госпіталізації, а також проходять регулярні медичні огляди без оплати."Також 2026 року держава передбачає надання путівок на санаторно-курортне лікування або компенсацію витрат на самостійне оздоровлення у межах порядку, визначеного Кабміном", — наголосили у відомстві.Статус УБД дає змогу суттєво зменшити щомісячні витрати на житло. Учасники бойових дій мають право на 75% знижки на оплату житлової площі в межах соціальних нормативів: 21 квадратний метр на особу та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю.Така ж знижка поширюється на споживання газу, електроенергії й інших комунальних послуг, а також на придбання палива для побутових потреб, зокрема, в будинках без централізованого опалення."Для сімей УБД, у складі яких є непрацездатні особи, площа, на яку нараховується пільга на опалення, збільшується вдвічі", — уточнили в міністерстві.Наступного року учасники бойових дій зберігають особливі трудові права. Зокрема, в разі тимчасової непрацездатності їм виплачують 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу.Також ветерани можуть брати щорічну відпустку у зручний для себе час і мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 календарних днів. У випадку скорочення штату роботодавець зобов’язаний надати перевагу саме працівникам зі статусом УБД.Учасники бойових дій можуть безкоштовно користуватися міським громадським транспортом, показавши посвідчення встановленого зразка. Крім того, для них передбачений безоплатний проїзд залізничним і водним транспортом приміського сполучення, автобусами на приміських, міжміських і міжобласних маршрутах, транспортом загального користування в сільській місцевості.Наступного року українські учасники бойових дій можуть розраховувати на фінансову підтримку від держави. Зокрема, пенсії та соціальна допомога для УБД збільшуються на 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Це дозволяє частково компенсувати щоденні витрати та підтримати стабільний рівень життя.Крім регулярних виплат, ветерани щороку отримують разову грошову допомогу до Дня Незалежності України. Така підтримка є додатковим способом визнати внесок УБД у захист держави та підкреслити увагу до їхніх потреб.Нагадаємо, що минулого року Кабінет міністрів України ухвалив зміни до постанови №413, що суттєво спростило отримання статусу учасника бойових дій для деяких категорій осіб..

Сьогодні, 18 грудня, керівництво Нацбанку та "ПриватБанку" відвідало в лікарні ветерана, який напередодні зіткнувся із відмовою у банківському обслуговуванні через формальні процедури. Андрій Пишний та Дмитро Мусієнко особисто передали картки пораненому бійцеві, врегулювавши резонансну ситуацію безпосередньо у медзакладі.Про це йдеться у повідомленні прес-служби банку. Після резонансного інциденту з неналежним обслуговуванням ветерана з ампутаціями, "ПриватБанк" оголосив про масштабний перегляд внутрішніх процедур та запуск нових сервісів для військових і людей з інвалідністю.Керівники фінустанов перепросили за неприпустиму ситуацію та передали військовому банківські картки, які він напередодні не зміг отримати через бюрократичні перепони.Допомога та повне забезпечення лікуванняОкрім офіційних вибачень, банк взяв на себе зобов’язання повністю покрити всі витрати на лікування та протезування пораненого бійця. У банку наголосили, що цей випадок став поштовхом до системних змін, аби принципи людяності та поваги до захисників переважали над формальними нормами.П’ять кроків до інклюзивностіУ відповідь на скандал "ПриватБанк" анонсував низку рішень для покращення сервісу:спеціальна гаряча лінія. Створюється окремий канал зв’язку для оперативного розв'язання питань ветеранів, військових та людей з інвалідністю. До її роботи залучать експертів Патронатної служби "Янголи" третього Армійського корпусу;перегляд процедур. Банк уже розпочав аудит і зміну протоколів обслуговування, щоб усунути бар'єри для людей з обмеженою мобільністю;навчання персоналу. Співробітники пройдуть додаткові тренінги щодо етики та особливостей спілкування з ветеранами;співпраця з державою. Спільно з Міністерством у справах ветеранів розробляється проект створення служб супроводу при лікарнях, які допомагатимуть пораненим розв'язувати фінансові питання на місці;експертна рада. До напрацювання нових стандартів залучать ветеранські спільноти, представників НБУ та профільні громадські організації."Ситуація, що склалася, є неприпустимою і суперечить базовим принципам відповідальності та поваги, які мають бути безумовними у ставленні до захисників", — зазначили у прес-службі банку.Нагадаємо, раніше в мережі набула розголосу історія про те, що ветеран з ампутаціями зіткнувся з відмовою у видачі банківських карток через неможливість дотримання стандартних процедур ідентифікації у відділенні.Ще 17 грудня Кабінет міністрів ухвалив низку рішень для підтримки людей з інвалідністю. Зокрема, деякі особи зможуть отримати компенсацію за переобладнання автомобіля..

У Києві з 1 січня 2026 року стартує система персоналізованого медичного супроводу ветеранів і ветеранок. Столиця сьогодні формує першу модель ветеранської медицини в Україні.Як повідомила директорка Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Тетяна Мостепан, столична система охорони здоров’я має бути максимально доступною, якісною та орієнтованою на потреби ветеранів і ветеранок."Ми щиро вдячні нашим ветеранам і ветеранкам за країну, за довіру і за те, що найцінніше — можливість жити й працювати у вільній державі. Тому створення доступної та якісної медичної системи для вас — це не просто моральний обов’язок, це наше основне завдання", — наголосила Мостепан.Вона додала, що з 1 січня у столиці стартує новий проект — система медичного супроводу ветеранів. Йдеться про сервіс, із яким ветеран чи ветеранка в медичному закладі не лишатиметься сам на сам із системою. За її словами, ветерани не повинні стояти в чергах чи самостійно шукати потрібні послуги. Їх має зустріти координатор, який відповість на всі питання, допоможе з обстеженнями, консультаціями, госпіталізацією та супроводжуватиме на всіх етапах лікування."Супровід передбачає старт із медичного обстеження. З урахуванням хронічних захворювань і можливих загострень ветеранам і ветеранкам надаватимуть персоналізовані направлення: до потрібних фахівців, у зручний час і в зручній локації. Це може бути консультація, дообстеження або госпіталізація, залежно від індивідуального запиту", — зазначили у КМДА.Також Київ розвиває міжнародну співпрацю з партнерами для обміну найкращими практиками та вдосконалює протоколи надання допомоги в умовах невідкладних станів, зважаючи на постійні безпекові виклики та роботу ліній медичної евакуації. У КМДА наголосили, що окрему увагу приділяють саме сервісу та повазі до часу ветеранів і ветеранок."Окрім сервісного складника ми продовжуватимемо модернізацію медичної інфраструктури столиці. Йдеться про оновлення матеріально-технічної бази, розвиток сучасної діагностики, оснащення реабілітаційних відділень, створення високотехнологічних операційних і реанімацій, а також удосконалення протоколів надання допомоги в умовах невідкладних станів. Ми хочемо, щоб ветерани та ветеранки не лише отримували медичну допомогу за найвищими стандартами, а й почувалися комфортно, відчували особливе ставлення та повагу – до їхнього часу, потреб і досвіду. Це наш обов’язок перед тими, хто захищав державу", — додала Мостепан.Нагадаємо, у листопаді прем'єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що уряд продовжує роботу над системним удосконаленням політики у сфері ветеранських питань, яка передбачає створення умов для гідного життя захисників..

У столиці розгорівся скандал навколо обслуговування пораненого захисника в одному з відділень "ПриватБанку". 20-річний ветеран, який втратив на фронті всі кінцівки, зіткнувся з неможливістю пройти стандартну ідентифікацію для відновлення банківської картки.Про кричущий випадок на своїй сторінці в Facebook повідомила керівниця патронатної служби "Янголи" Олена Толкачова. За її словами, боєць пішов на фронт у 18-річному віці, а важкі поранення, що призвели до ампутації рук та ніг, отримав під час боїв біля села Ізюмське на Харківщині.Військовий втратив свій телефон у бою, тому для отримання державних виплат йому було необхідно особисто відновити доступ до рахунку. Проте під час візиту до банку виникли непередбачувані труднощі:проблема з верифікацією. Менеджерка банку вимагала від клієнта виконати стандартну дію — взяти картку в руки та піднести її до обличчя для фото;відсутність гнучкості. Оскільки ветеран не має рук, він фізично не міг виконати цю умову, а передавати картку супроводжувальній особі правила банку забороняють;Сумнівна альтернатива. Замість пошуку індивідуального рішення працівники відділення порадили оформити довіреність на куратора служби."Людина, яка віддала здоров’я за країну, не може отримати власні гроші через відсутність рук. Процедури виявилися важливішими за людяність", — наголосила Толкачова.Реакція "ПриватБанку"У коментарі для медіа представники "ПриватБанку" визнали ситуацію неприпустимою та офіційно перепросили за інцидент. У фінустанові запевнили, що вже розпочали внутрішню перевірку, щоб зрозуміти, чому персонал не зміг адаптуватися до потреб клієнта з інвалідністю.Що обіцяє банкСпівробітники банку зобов’язалися особисто доставити всі необхідні картки ветерану в найкоротші терміни. Також установа планує переглянути внутрішні інструкції, аби в майбутньому уникати подібних бюрократичних перешкод при обслуговуванні важкопоранених військових.Нагадаємо, 17 грудня Кабінет міністрів ухвалив низку рішень для підтримки людей з інвалідністю. Зокрема, деякі особи зможуть отримати компенсацію за переобладнання автомобіля..