# Військкомат

Під час зустрічей представників української влади й українських делегацій із топ-посадовцями Європейського Союзу все частіше підіймається питання стосовно зменшення віку мобілізації в Україні. Однак щодо цього в Києва залишається чітка позиція.Про це повідомила віце-прем’єрка з євроінтеграції України Ольга Стефанішина в коментарі "Радіо Свобода"."Такі запитання ставлять із погляду того, що насправді воно є в публічному дискурсі. Але я і рада, що його підіймають, тому що в нас є дуже очевидна відповідь. Ми не можемо прийняти цю критику, оскільки немає системи планування, тренування й оснащення українських бригад", — зазначила вона.Урядовиця наголосила, що в умовах відсутності такого планування з боку союзників "не можна таку неспроможність перекладати на мобілізаційний вік в Україні".Віце-прем’єрка з євроінтеграції мала не одну дискусію, зокрема, з єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом і очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас."Євросоюз може відіграти велику роль саме в тренуванні українських військових. Спроможності тут великі — питання в плануванні. За умов належного планування й оснащення, безумовно, питання мобілізації не стане предметом таких дискусій. Тому, звичайно, заклики знизити мобілізаційний вік до 18 років — неприйнятна для нас позиція", — підсумувала Стефанішина.Раніше представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявляв, що якщо в Україні знизять мобілізаційний вік до 18 років, то всіх новобранців забезпечать повним спорядженням. У відповідь Володимир Зеленський акцентував 10 грудня, що Україна не має компенсувати брак обладнання та підготовки молодістю солдатів, тому треба зосередитися на забезпеченні наявних бригад. Український президент зазначив, що "пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні".Нагадаємо, декілька днів тому член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський заявляв, що Україна на офіційному рівні не розглядає жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку. Також не обговорюються ідеї щодо примусової мобілізації жінок.

Для того, щоб отримати направлення на військово-лікарську комісію, більше не потрібно буде відвідувати територіальні центри комплектування. Електронні варіанти таких скерувань з'являться у "Резерв+" уже в лютому. Про це розповіла заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Уже на першому етапі реформи ми втілимо можливість отримати електронне направлення на ВЛК через "Резерв+", прямо в себе у телефоні, не потрібно буде йти в ТЦК. Це плануємо здійснити до кінця лютого наступного року", — зазначила вона. За її словами, Міноборони потім упродовж декількох місяців поспіль масштабує цю реформу, і в підсумку військовозобовʼязані зможуть проходити медогляд для встановлення придатності у будь-якому цивільному закладі, який вони самі собі оберуть. "Це дасть можливість розділити взагалі саму процедуру військово-лікарської експертизи на два етапи: медогляд і адміністративну — те, що здійснюється безпосередньо в системі Міністерства оборони. Таким чином, це буде децентралізована, автономна, цифровізована, анонімізована процедура, яка стане зручною людям і суттєво знизить корупційні ризики", — заявила заступниця міністра оборони. Як відомо, навесні цього року Міноборони запустило електронний кабінет військовозобов'язаного. Це мобільний застосунок "Резерв+". Через додаток військовозобов'язані можуть оновити військово-облікові дані, переглянути інформацію з реєстру "Оберіг", сформувати військово-обліковий документ тощо. Нагадаємо, раніше Катерина Черногоренко розповідала, що за три тижні функцією відстрочки від мобілізації в застосунку "Резерв+" скористалися вже 190 тисяч осіб.

У четвер, 5 грудня, в Одесі під час оповіщення цивільного населення чоловік "протягнув" працівника територіального центру комплектування на дверях автомобіля. Військовий отримав серйозні травми та потрапив до лікарні. Про це повідомили в Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. "У Приморському районі Одеси стався прикрий інцидент: унаслідок агресивної поведінки водія постраждав військовослужбовець обласного ТЦК і СП, який виконував оповіщення цивільного населення", — йдеться в повідомленні. Там пояснили, що на законні вимоги показати військово-облікові документи водій агресивно відмовився, а потім розпочав рух авто, внаслідок чого "протягнув" військовослужбовця на дверях транспортного засобу на значну відстань. "Унаслідок інциденту військовослужбовець отримав струс головного мозку, був змушений звернутися по медичну допомогу, його ушпиталили", — додали в одеському ТЦК. Керівництво Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки акцентувало, що контролює цю ситуацію та засуджує таку ганебну поведінку щодо військовослужбовців, які захищали свободу та незалежність України, а через стан здоров’я їх перевели в тилові підрозділи, де вони виконують важливу роботу із забезпечення обороноздатності країни. "Особи, які здійснюють протиправні дії щодо українських військових, будуть притягнуті до відповідальності відповідно до законодавства України", — підсумували військові. Нагадаємо, що 25 листопада 57-річний військовозобов’язаний чоловік прибув за повісткою у ТЦК селища Тростянець Вінницької області та напав на сержанта. Чоловік поранив військового ножем у праву ключицю.

Міністерство оборони України, Міністерство охорони здоров’я та неурядова організація "Принцип" презентували реформу військово-лікарських комісій. Відтепер не обов’язково відвідувати територіальні центри комплектування. Про це повідомили прес-служба Міноборони та заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко на своїй сторінці у Facebook У Міноборони визнали, що сучасна система ВЛК має недоліки. З одного боку, вона дозволяє окремим особам уникати військової служби без законних підстав, а з іншого — не запобігає потраплянню на службу людей зі серйозними захворюваннями, що створює додаткові труднощі для Збройних сил України. "Принципи роботи ВЛК не змінювались десятиліттями. Система, яка існує зараз, є рудиментом старого адміністративного підходу. Вона повна недоліків, зайвих бюрократичних ускладнень, корупційних ризиків", — наголосив заступник міністра оборони Сергій Мельник. Своєю чергою, Катерина Черногоренко зазначила, що система проходження ВЛК, яка існує зараз, створює зайві бюрократичні ускладнення та корупційні ризики. Вона також пояснила, що зміниться в цьому питанні. "Людині достатньо буде лише візиту до цивільного медичного закладу. Зробити це можна за місцем перебування. А далі жодної біганини державними установами — за людину бігатимуть дані. Весь обмін цифровими документами триватиме лічені хвилини", — зауважила заступниця міністра. Реалізацію проекту планують у два етапи: перший етап — протягом трьох місяців; результат — електронне направлення на ВЛК у "Резерв+" і, власне, сам висновок ВЛК в електронному вигляді; другий етап дозволить проходити медичний огляд для формування висновку ВЛК у будь-якому зручному закладі охорони здоровʼя; його пообіцяли виконати до 1 червня 2025 року. "Це не просто цифровий інструмент, не просто реформа. Це нова філософія взаємодії з громадянами, заснована на повазі до часу, зусиль і гідності кожного та кожної", — підсумувала Катерина Черногоренко. Нагадаємо, раніше стало відомо, що, аби запобігти потенційним порушенням, Міністерство оборони України влаштує перевірку установ, які проводять військово-лікарські комісії. Про це заявляв речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін.

Працівники Одеського районного територіального центру комплектування вимагали у військовозобов'язаних гроші на блокпостах. За це вони пропонували "допомогу" в оформленні відстрочки від мобілізації. Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань (ДБР). "Працівники Державного бюро розслідувань викрили співробітників Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки", — йдеться в повідомленні. Правоохоронці з’ясували, що вони зупиняли чоловіків на блокпостах області, записували їхні персональні дані та повідомляли, що планують доставити їх до територіального центру комплектування для мобілізації. "За 4 500 доларів фігуранти обіцяли відпустити чоловіків і допомогти з оформленням відстрочки. У разі відмови платити погрожували оголошенням у розшук", — додали в Державному бюро розслідувань. Одного з посередників затримали 21 листопада під час отримання грошей за "послугу". Йому повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою. "Окрім того, під час обшуку в помешканні одного з фігурантів справи, той витягнув табельну зброю та погрожував працівникам ДБР. Його затримали та повідомили про підозру в замаху на вбивство правоохоронців, за що йому може загрожувати довічне позбавлення волі", — підсумували в Державному бюро розслідувань. Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Державного бюро розслідувань повідомляла, що ДБР продовжує системну роботу щодо виявлення й притягнення до відповідальності тих, хто намагається нажитись на питаннях мобілізації. Громадян, які намагалися придбати "білі" квитки, призвуть на службу до Збройних сил України.

Заклики щодо негайного розформування територіальних центрів комплектування точно не підуть на користь забезпеченню обороноздатності держави. Військовий рекрутинг і діяльність ТЦК — процеси, які мають іти паралельно. Таку думку під час брифінгу в "Медіацентрі Україна" висловив народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. "Я би не перебільшував здобутки саме рекрутингових центрів, тому що це ще лише певні пілотні процеси, які мають та меті залучати на добровільній основі максимальну кількість громадян України до виконання їхнього конституційного обовʼязку", — зазначив він. Проте, за його словами, головну ношу в питанні мобілізації продовжує виконувати саме ТЦК і СП. "І заклики моїх колег, представників спеціальної тимчасової слідчої комісії парламенту щодо негайного розформування ТЦК та СП — точно не на користь обороноздатності держави. Я думаю, що це мають йти два паралельні процеси", — додав він. Веніславський пояснив, що в кожній військовій частині зараз рішенням військового командування створені відповідні підрозділи, які будуть займатися рекрутингом, в тому числі його популяризацією. "Законодавче підґрунтя ми створили. Тепер питання саме до механізмів проведення таких дій з залучення громадян до військової служби", — підсумував Федір Веніславський. Нагадаємо, що на початку листопада в Україні з'явилася "гаряча лінія", де надають доступну інформацію про військову службу та мобілізацію. Також туди можна звернутися за наявності скарг на роботу територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Законопроекти, які підтримали депутати Верховної Ради України в середу, 20 листопада, спрощує порядок надання відстрочки тим, чиї близькі родичі зникли безвісти. Відстрочка надаватиметься як родичам осіб, визнаних зниклими безвісти за особливих обставин, так і тим, хто отримав статус "безвісно відсутнього" через суд. Про ухвалення документа повідомив у своїх соціальних мережах народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Рада ухвалила законопроект 12104 щодо усунення правової невизначеності стосовно підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації тим, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти", — зазначив він. Ярослав Железняк додав, що одразу в цілому за законопроект проголосували 304 народні. Джерело: Telegram-канал Ярослава Железняка Він додав, що також ухвалено законопроект щодо забезпечення рівних прав і можливостей військовослужбовців нарівні з чоловіками, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації в частині права на звільнення з військової служби з причин загибелі або зникнення безвісти під час участі у бойових діях їх неповнорідних брата чи сестри. За цей документ віддали свої голоси в цілому 308 депутатів Верховної Ради України. "Це вже третє виправлення помилки, яку зробили, приймаючи закон про мобілізацію", — підсумував Ярослав Железняк. Нагадаємо, 10 листопада заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко заявила, що функція онлайн-відстрочки вже повноцінно працює в мобільному застосунку "Резерв+". Лише за перші два дні роботи послуги її оформили вже приблизно 40 тисяч українців.

Інформація, яку 15 листопада поширили деякі медіа, про автоматичне позбавлення водійських прав через неявку за повісткою, не відповідає дійсності. Таку заяву зробили у прес-службі Міністерства оборони України. У відомстві пояснили, що позбавити посвідчення водія через неявку до відповідних органів за повісткою не можуть. Проте згідно із законом тимчасове обмеження права керування може бути застосоване до громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку, лише за рішенням суду. "Для цього ТЦК має звернутися до суду з позовною заявою, якщо громадянин ігнорує вимоги щодо виконання військового обов’язку", -- підкреслили у прес-службі. Процедура подачі позову має містити детальний опис вимог, що повинні бути виконані, а також документальне підтвердження ухилення від обов’язків військовозобов'язаним громадянином. Після розгляду позовної заяви суд приймає рішення щодо тимчасового обмеження права керування транспортним засобом винятково за умови підтвердження факту ухилення та невиконання військового обов'язку. Відповідно, рішення про тимчасове обмеження водійських прав приймається тільки після розгляду справи у суді та за підтвердження порушення вимог щодо виконання військового обов’язку. Нагадаємо, що на початку жовтня український уряд запровадив зміни до правил надання послуг поштового зв'язку. Відтепер процедура доставлення та вручення повісток регулюється по-новому. Згідно з постановою Кабінету міністрів України №1147, рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" доставляють адресату особисто. У разі відсутності адресата за місцем проживання працівники пошти залишають повідомлення в поштовій скриньці або інформують його телефоном.

В Україні в територіальних центрах комплектування (ТЦК) працюють 36 тисяч людей, серед яких майже сім тисяч — цивільні. А загалом у штаті — 48 тисяч посад. Про це розповів речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін в ефірі "Суспільного". Він зазначив, що три тисячі працівників у ТЦК — жінки, а 18,5 тисячі є обмежено придатними. Багато в кого статус обмежено придатного набутий на полі бою, вони воювали на фронті. "Якщо відбудуться реорганізаційні заходи з територіальними центрами комплектування, ми прокомунікуємо, коли з’явиться інформація. Наразі ТЦК та СП продовжують перебувати в підпорядкуванні командування Сухопутних військ. Такою є наша реальність", — прокоментував Лазуткін. Він також акцентував, що під час війни треба працювати передусім з реальними обставинами. "Зараз дуже швидко розносяться погані новини, дуже багато російських ІПСО. Відштовхуймося зараз від того, що є на цей час. Ясна річ, усі сигнали вивчаються. Ніщо не залишається непоміченим", — зауважив речник Міноборони. Тимчасова слідча комісія Верховної ради України із захисту прав військовослужбовців у своєму звіті 12 листопада запропонувала розформувати територіальні центри комплектування, а замість них створити рекрутингові центри. "Зі сьогоднішньої кількості військовослужбовців ТЦК можна створити понад 10 повноцінних бригад", — аргументувала таку пропозицію народна депутатка Юлія Яцик. Своєю чергою, під час щорічних загальних зборів Європейської бізнес-асоціації в Україні міністр оборони Рустем Умєров запевнив, що мобілізація 2025 року триватиме, щоби тримати оборону та виконувати завдання військової стратегії. Нагадаємо раніше в Міноборони заявляли, що, аби запобігти потенційним порушенням, в Україні влаштують перевірку установ. Йдеться про ті медичні заклади, які проводять військово-лікарські комісії.

У Печерському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки один із працівників вчинив спробу самогубства. Він вистрелив собі в голову з пістолета. Чоловік перебуває у лікарні в дуже важкому стані. Про це повідомили різні українські інформаційні ресурси, які посилаються на джерела у правоохоронних органах. Подія сталася ще 9 листопада. Майор Андрій Воєводін вистрелив собі в голову з пістолета. Слідство зараз намагається встановити усі обставини інциденту. Чоловіка доставили до Київської міської клінічної лікарні №17. Зараз він перебуває в реанімації у стані коми. Попередній діагноз — вогнепальне кульове наскрізне поранення голови, геморагічний шок. Перед цим працівник територіального центру комплектування залишив коротку передсмертну записку зі словами "Втомився. Вибачте". Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 115 Кримінального кодексу з позначкою "Самогубство". Нагадаємо, що в Полтавській області військовозобов'язаний чоловік вкоротив собі віку прямо у приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Інцидент стався 21 жовтня. Тіло чоловіка з ознаками самогубства виявили в одному із технічних приміщень військкомату. До пункту попереднього збору чоловіка доставили правоохоронці, оскільки той перебував у розшуку. Він відмовився проходити військово-лікарську комісію, тож склали акт відмови. Військовозобов'язаному готували повідомлення до поліції про вчинення ним кримінального правопорушення.

Функція онлайн-відстрочки вже повноцінно працює в мобільному застосунку "Резерв+". Лише за перші два дні роботи послуги її оформили вже приблизно 40 тисяч українців. Про це заявила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". За її словами, від 9 листопада в "Резерв+" з''явилася функція відстрочки. Наразі вона доступна для людей з інвалідністю та для студентів, аспірантів і докторантів, які навчаються послідовно. Невдовзі сервіс стане доступним і для інших категорій громадян, які мають право на відстрочку від мобілізації. "У перші ж години ми спостерігали шалений запит на онлайн-відстрочку. Цей запит подали близько 10 000 людей. Зараз є певне навантаження на реєстр "Оберіг". Я нагадаю, що відстрочка надається саме з нашого Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних. Ми не зберігаємо дані наших користувачів", — наголосила Черногоренко. Вона зазначила, що через це час очікування може бути дещо більшим, ніж зазвичай. Однак запевнила, що всі відстрочки нададуть. "За два дні онлайн-відстрочки в "Резерв+" ми отримали вже десятки тисяч заявок, а відстрочку отримали близько 40 000 наших громадян", — акцентувала Черногоренко. Нагадаємо, раніше в Міноборони зазначали, що жодних документів сканувати та прикріпляти до запиту на онлайн-відстрочки в "Резерв+" не потрібно — необхідна інформація автоматично завантажиться з реєстрів.

В Одесі правоохоронці затримали злочинців, які вдавали зі себе працівників територіального центру комплектування та поліцейських. Вони вимагали гроші з призовників, часто застосовуючи силу. Про це повідомили в Нацполіції України. Там зазначили, що схему налагодили троє одеситів та уродженець Донеччини. За одне "патрулювання" спільники могли отримувати від 40 тисяч гривень. Фігуранти, видаючи себе за представників ТЦК та поліції, зупиняли на вулицях чоловіків призовного віку. Зловмисники, використовуючи військовий і поліцейський формений одяг, погрожували затриманим примусовим доставленням до ТЦК, але за гроші пропонували цього не робити. Якщо ж "затримані" відмовлялися — фігуранти застосовували фізичне та психологічне насилля. В одному з випадків спільники чатували свою жертву неподалік дому. Вони звинуватили чоловіка в ухиленні від мобілізації та повідомили, що мають негайно доставити його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. "Зловмисники притиснули потерпілого до паркану, а потім розпочали бити по ногах, тулубу та голові. Пізніше фігуранти повідомили, що чоловік має негайно заплатити, якщо бажає уникнути мобілізації. Хвилюючись за своє життя та здоров’я, чоловік віддав їм понад три тисячі доларів", — пояснили правоохоронці. Поліцейські встановили, що одним з учасників групи був колишній працівник міліції, який після служби фігурував у декількох кримінальних провадженнях. Ще двоє з них неодноразово перебували у місцях позбавлення волі за вчинення низки злочинів: втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, розбійний напад, вчинений групою осіб, крадіжки. Бійці відділу швидкого реагування ДВБ затримали змовників "на гарячому". У фігурантів провели санкціоновані обшуки, під час яких вилучили елементи форменого одягу, гроші, банківські картки, мобільні телефони. Крім того, правоохоронці вилучили та направили на експертне дослідження зброю, порошкоподібну речовину й інші засоби для вживання наркотичних речовин. Учасників злочинної групи затримали та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Слідчі поліції Одеси вже оголосили їм про підозру у вимаганні. Також правоохоронці перевіряють причетність викритих чоловіків до інших злочинів. Зазначено, що під час слідства діям фігурантів можуть надати додаткову правову кваліфікацію. Нагадаємо, що у Волинській області затримали працівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Військового підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами.

Із погляду завдань, які поставлені перед територіальними центрами комплектування, набір у бригади за контрактом і мобілізація практично не відрізняються. За рекрутингом у Збройних силах Україні опиняється також чимало жінок. Про це заявив речник Полтавського обласного ТЦК і СП майор Роман Істомін в інтерв'ю виданню "Зміст". Він пояснив, що ТЦК отримує визначену кількість осіб, яких необхідно залучити на контрактну службу, тому у військкоматах працюють рекрутери, відповідальні за такі питання. "Є у нас рекрутери, які проводять роботу в середині ТЦК. Наприклад, приходить чоловік, у нього є право на відстрочку. Йому кажуть — добре, ти маєш право не мобілізуватися, але, можливо, ти хотів би. Тебе ніхто не призиває, але ти маєш право підписати контракт. Подумай", — сказав Істомін. Він зазначив, що таких випадків було вже доволі багато. Також Істомін додав, що таким чином рекрутують не лише чоловіків, а й жінок, яких неможливо призвати за мобілізацією. "За контрактом відсотків, мабуть, 20 ідуть — це саме жінки. Це люди, які точно не зобов'язані за мобілізацією стати до лав ЗСУ. Але вони приходять, вони щось чули, десь щось знають. Вони запитують. Стан здоров'я — придатна? Будь ласка, йдуть захищати, як чоловіки, так і жінки", — наголосив речник Полтавського обласного ТЦК і СП. Нагадаємо, заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко заявляла, що з листопада в Україні стала доступною послуга оформлення відстрочки від призову на військову службу через платформу "Резерв+". Проте нею мають можливість скористатися лише деякі категорії осіб.

Зараз на ринку праці в Україні є понад 117 тисяч вакансій. Із них станом на вересень і жовтень близько 7,5-8 тисяч мали бронювання для військовозобов'язаних працівників. Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на керівницю відділу комунікацій сайту з пошуку роботи Work.ua Лесю Примакову. "Якщо подивитися, яку ж кількість від загальної маси складають вакансії з бронюванням, — це близько 7%. Вересень і жовтень — 7,5-8 тисяч вакансій із бронюванням, у червні було — 5 тисяч", — зазначила вона. За її словами, у топі вакансій із найбільшим відсотком заброньованих військовозобов'язаних із загальної кількості посад у цій сфері: енергетика, машинобудування, сільське господарство, автомобільний бізнес і медицина. До речі, медицина, вакансії в державних органах влади та харчова промисловість мають приблизно однаковий відсоток вакансій із бронюванням. Топ 3 вакансії з бронювання працівників: 45% (від загальної кількості вакансій у цій сфері) — енергетика; 23% — машинобудування; 19% — телекомунікації та зв'язок. "Ще один показник, який ми для себе визначаємо, — конкуренція. Якщо кількість відгуків на вакансію на місяць просто загалом на ринку — це 7-8 відгуків, то на вакансії з бронюванням вона не відрізняється", — зазначила керівниця відділу комунікацій сайту Work.ua. Нагадаємо, що виробник спорядження для війська — підприємство "Балістика" — претендував на право бронювати своїх робітників. Однак комісія Міністерства оборони України не знайшла підстав для цього.

У п’ятницю, 25 жовтня, в Харкові під час роботи групи оповіщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки стався напад на особовий склад групи, яка складалася з військовослужбовців і правоохоронців. Про це повідомили в Харківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. "Цей ганебний кримінальний вчинок здійснив громадянин, який перебував за кермом і зухвало відмовився виконати законні вимоги надати свої військово-облікові документи для перевірки. Потім цей громадянин розпочав небезпечно маневрувати на автомобілі, пошкодив декілька автомашин групи оповіщення та здійснив наїзд на людей, травмувавши трьох військовослужбовців", — йдеться в повідомленні. У ТЦК додали, що нападника на місці затримали правоохоронці, тривають відповідні процесуальні дії. Життю військовослужбовців загроз не має, травмованим надається медична допомога. Правопорушник вів пряму трансляцію у соціальній мережі окремих епізодів спровокованого ним конфлікту з метою дискредитації військовослужбовців та процесу мобілізації. За словами військових, відповідно підібрані та відредаговані частини відео зараз поширюються ворожими й окремими українськими інформаційними ресурсами з коментарями й описами, які спотворюють і перекручують дійсність. "Показово, що російські інформаційні помийки оперативно використали резонанс цієї кримінальної події для подальшого просування своїх наративів. Зокрема, поширюються дезінформація про "перекриття" або "блокування" Харкова, що, як і зазвичай, не відповідає дійсності", — наголосили в ТЦК. Там також закликали до інформаційної гігієни та громадянської відповідальності та запевнили, що всі правові оцінки дадуть слідчі органи та суд. "Військовослужбовці, які здійснюють оповіщення військовозобов’язаних, — це посадові особи, які виконують службові обов’язки у воєнний час відповідно до вимог чинного законодавства", — підсумували в харківському ТЦК. Нагадаємо, що раніше Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону розпочала досудове розслідування за фактом можливих протиправних дій з боку військових, які "під час зупинки транспортних засобів і перевірки військово-облікових документів з особливою зухвалістю завдали тілесних ушкоджень громадянину".