# воєнний стан

У Рівному правоохоронці встановлюють осіб, які ввечері 24 лютого запустили салюти. Повідомлення про подію надійшло близько 20:00 від місцевої мешканки.Про це повідомили в поліції Рівненської області.На виклик оперативно відреагували працівники патрульної поліції та Рівненського районного управління поліції, які розпочали пошуки порушників.У поліції нагадали, що під час дії воєнного стану в Україні використання піротехнічних виробів, зокрема салютів і феєрверків, суворо заборонене.Покарання за запуск салютів під час воєнного стануВарто зазначити, в Україні заборонено використання салютів, феєрверків і петард класів F2, F3 та F4 — ця заборона діє постійно по всій території країни. Дозволені лише вироби класу F1 (бенгальські вогні, хлопавки, фонтани), але їх не можна продавати чи передавати особам до 16 років. За незаконне використання або продаж піротехніки передбачені штрафи, конфіскація продукції, а в окремих випадках — навіть кримінальна відповідальність.Правоохоронці закликали громадян дотримуватися встановлених обмежень та бути відповідальними. Якщо комусь відома інформація про осіб, причетних до інциденту, просять повідомити на спецлінію 102.Нагадаємо, у неділю, 22 лютого, в Білій Церкві невідомі запустили феєрверк, попри обмеження, що діють під час воєнного стану. Наразі правоохоронці встановлюють осіб, причетних до порушення..

У неділю, 22 лютого, невідомі запустили феєрверк у Білій Церкві Київської області. Поліцейські Київщини встановлюють осіб, які порушили обмеження, що діються під час воєнного стану.Про це повідомили в поліції Київщини. Там зазначили, що 22 лютого до поліції надійшло повідомлення про запуск феєрверку."Одразу після цього під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили відео, на якому зафіксовано запуск салюту в одному зі спальних районів міста", — йдеться в повідомленні.Зараз працівники слідчо-оперативної групи прибули на місце події, обстежують територію та проводять заходи зі встановлення осіб, причетних до вчинення правопорушення.У поліції нагадали, що під час дії воєнного стану на території України використання піротехнічних виробів, зокрема, салютів і феєрверків, суворо заборонено.Правоохоронці Київщини закликали громадян дотримуватися встановлених обмежень, бути відповідальними та свідомими."У разі інформації про те, хто міг вчинити вказане правопорушення, прохання повідомляти на спецлінію 102 або до чергової частини Білоцерківського районного управління поліції за номером телефону 0 (93) 126 55 05", — підсумували поліцейські Київської області.Нагадаємо, у травні минулого року стало відомо, що в столиці 50-річний чоловік у стані алкогольного сп'яніння запустив салют із вікна багатоповерхівки. Це трапилося під час комендантської години в Оболонському районі. За скоєне йому загрожувало до п’яти років обмеження волі..

Міжнародна коаліція укриттів цивільного захисту затвердила сім проєктів зі зведення та модернізації укриттів. Нові захисні споруди з’являться в Чернігівській, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Одеській і Сумській областях.Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, який написав про перші практичні результати міжнародної коаліції укриттів цивільного захисту."Ці об’єкти ворог обстрілює практично щоденно. Чотири укриття — для медичних закладів, три — для дитячих садків", — деталізував він.За його словами, відбір проєктів відбувався у взаємодії із громадами. Дотримувалися публічності та будували роботу на пропозиціях громадян."Ми переглянули підходи, щоби насамперед підтримати регіони, наближені до лінії фронту, адже там потреба в безпековій інфраструктурі є найгострішою", — пояснив Клименко.Він запевнив, що це лише початок системної роботи. У лютому коаліція продовжить розгляд нових проєктів, поданих органами державної влади та місцевого самоврядування. Завдання — масштабувати цю ініціативу, щоби кожен населений пункт мав достатньо сучасних і надійних укриттів.Фінансування будівництва здійснюється в межах програми ЄС із підтримки України Ukraine Facility, а практичну реалізацію забезпечуватимуть Литовська центральна агенція з управління проєктами (CPMA) та Бельгійська агенція з міжнародної співпраці Enabel.«Дякую нашим партнерам за відчутну підтримку та рішучу позицію. Коаліція укриттів — приклад того, як спільними зусиллями ми посилюємо захист людей та стійкість громад. В умовах щоденних загроз система безпеки — це конкретні рішення. Працюємо, щоби кожне таке рішення перетворювалося на реальний захист для людей», — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, що в Києві на четвертому році війни розпочали будувати мобільні укриття. 6 жовтня минулого року Рада оборони Києва розглянула алгоритм встановлення таких мобільних укриттів..

У понеділок, 26 січня, президент Володимир Зеленський підписав укази щодо продовження в Україні воєнного стану і мобілізації. Про це повідомляється на сайті Верховної Ради. Зокрема, очільник держави підписав закон №4757 "Про затвердження указу президента України про продовження строку дії воєнного стану" (проєкт №14366). Він набирає чинності з дня опублікування.Також Зеленський підписав закон №4758 "Про затвердження указу президента України про продовження строку проведення загальної мобілізації" (проєкт №14367). Цей документ набуде чинності з 3 лютого 2026 року.Відтак, згідно з ухваленими рішеннями, воєнний стан і мобілізація діятимуть до 4 травня 2026 року.Зазначимо, 14 січня Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Так, за продовження воєнного стану та загальної мобілізації проголосували 312 народних депутати.Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 18 разів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, раніше речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA розповідав, що ситуація з комплектуванням підрозділів Державної прикордонної служби України залишається стабільною. Громадяни активно долучаються до служби як через мобілізацію, так і на контрактній основі, обираючи при цьому навіть бойові напрямки на лінії фронту..

Центральна виборча комісія ініціює встановлення шестимісячного підготовчого етапу перед початком будь-яких виборів у повоєнний час. На думку відомства, цей час дозволить оцінити безпекові умови на територіях та організувати голосування для мільйонів українців за кордоном.Як повідомив голова Комісії Олег Діденко, такий перехідний період необхідний для вирішення низки критичних питань, спричинених війною. При цьому самі строки проведення виборів пропонується залишити без змін: 90 днів для президентських та 60 днів для парламентських перегонів.Навіщо потрібен підготовчий етапЗа словами Олега Діденка, пів року паузи дозволять державі:оцінити ситуацію на місцях. Проаналізувати можливість проведення голосування на окремих територіях та перевірити стан виборчої інфраструктури.організувати голосування за кордоном. МЗС має розрахувати витрати на створення додаткових дільниць у безпечних країнах.актуалізувати списки. Забезпечити взаємодію державних реєстрів для уточнення даних про виборців.захистити виборчий процес. Напрацювати безпекові протоколи та інструменти протидії іноземному втручанню.Права ВПО, військових та голосування за межами РФОкрему увагу ЦВК приділяє реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців та українців за кордоном. Зокрема, пропонується подальша лібералізація процедур зміни виборчої адреси та місця голосування.Крім того, Комісія пропонує законодавчо закріпити заборону на організацію та проведення виборів на території Російської Федерації та Республіки Білорусь. Українські громадяни, які перебувають у цих країнах, зможуть проголосувати в сусідніх безпечних державах.Під час обговорення учасники засідання зосередилися на питаннях безпеки та актуалізації Державного реєстру виборців, що є ключовим для проведення чесних і прозорих виборів після завершення бойових дій.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні..

Рада оборони Києва ухвалила оновлені правила комендантської години для столиці. Її не скасовують. Але з’являються необхідні винятки для людей.Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Відтепер у період комендантської години ви зможете пішки або на приватному транспорті, зокрема, таксі, прямувати до "Пункту незламності" або додому", — зазначив він.Очільник військової адміністрації Києва уточнив, що для киян це означає прості й важливі речі:вночі дістатися додому, в тому числі з поїзда, що прибув із запізненням;ви зможете у будь-який час знайти тепло, світло та допомогу."Пункти незламності" відтепер можуть працювати цілодобово. Це стосується як муніципальних пунктів, так і закладів відповідального бізнесу, які готові забезпечити тепло, електроживлення, зв’язок, воду та гарячий чай", — додав Ткаченко.Він закликав підприємців долучатися: відкривати "Пункти незламності" та допомагати киянам пережити цей період."Звісно, безпека залишається пріоритетом. Патрулювання міста посилюється, всі рішення реалізуються під контролем сил безпеки. Тому зі собою необхідно мати документ, що посвідчує особу, а військовозобовʼязаним – військово-обліковий документ", — пояснив начальник КМВА.Він також розповів, що паралельно триває постійна перевірка "Пунктів незламності". Це мають бути не формальні позначки на мапі, а реальні місця підтримки для людей."Робимо все необхідне, щоб у місті було безпечно, й люди не залишалися наодинці з проблемами", — підсумував Тимур Ткаченко.Нагадаємо, що 15 січня президент України Володимир Зеленський анонсував рішення щодо комендантської години. Він наголошував, що йдеться про окремі послаблення..

У середу, 14 січня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вона діятиме ще 90 днів — до 4 травня 2026 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. За продовження воєнного стану та загальної мобілізації проголосували 312 народних депутати. Железняк зауважив, що далі підпис мають поставити голова Верховної Ради Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський."Строк попередніх указів діє зараз і до 03 лютого (п'ятої ранку), відповідно продовження буде до 4 травня 2026 року", — наголосив Железняк.Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 18 разів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, у середу, 14 січня, Верховна Рада призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед призначенням він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи..

Президент України Володимир Зеленський просить Верховну Раду затвердити його укази про продовження терміну дії воєнного стану та мобілізації. Відповідні документи зареєстровано в парламенті в понеділок, 12 січня.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Текст законопроєкту наразі не оприлюднено. Відомо. що продовження воєнного стану та мобілізації планується до травня.Розпочинаючи з 24 лютого 2022 року — дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну — Верховна Рада систематично продовжувала дію воєнного стану на 90 діб.Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, закони й указ президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.Під час загальної мобілізації та воєнного стану призову підлягають військовозобов'язані чоловіки, які отримують повістки. У Міноборони запевнили, що 2025 року спростилося багато процесів, пов'язаних з мобілізацією.Зокрема, у відомстві зазначили, що більшість відстрочок від мобілізації тепер оформлюються онлайн та продовжуються автоматично. З 1 листопада 2025 року в Україні діють нові правила щодо відстрочок.У Міноборони також додали, що Резерв ID став основним документом військовозобов'язаного. Уряд оновив порядок оформлення військово-облікових документів: відтепер вони створюються винятково в електронному форматі.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі. Він зауважив, що без гарантій безпеки ця війна не закінчиться..

Повернення України до виборчого процесу можливе лише за умови стабілізації безпекової ситуації в країні. Це є фундаментальною передумовою, щодо якої існує консенсус як усередині українського суспільства, так і серед міжнародних партнерів.Про це в інтерв’ю "Укрінформу" заявив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко. Посадовець наголосив, що проведення голосування під постійними обстрілами є неможливим. Щойно ситуація дозволить скасувати воєнний стан, розпочнеться підготовка до перших повоєнних виборів. Очільник ЦВК пояснив, що терміни їх проведення залежатимуть від чинного законодавства: наразі закон передбачає старт виборчих перегонів до парламенту вже за місяць після скасування особливого стану. Водночас він акцентував на необхідності знайти баланс у термінах підготовки, щоб забезпечити відповідність виборів міжнародним стандартам, не затягуючи процес надмірно."Питання строків — завжди питання балансу. З одного боку, що більший строк, то краще можна підготуватися і сподіватися, що наші вибори будуть краще відповідати міжнародним стандартам і найкращим практикам, ніж якщо цей строк буде меншим. З іншого — цей строк не має бути надмірно великим", — резюмував Діденко.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні буде скасовано лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі.Таку заяву він зробив під час спілкування із журналістами. Гарант зауважив, що без гарантій безпеки ця війна не закінчиться."Завершення воєнного стану буде в момент, коли в Україні з'являться гарантії безпеки. Без гарантій безпеки реальна ця війна не закінчиться. Ми не можемо визнати, що вона закінчилась. Тому що може бути ризик з таким сусідом повторної аварії. А суть були гарантії безпеки", — наголосив президент.На його думку, якщо Україна разом із США, Європою та Росію зможуть підписати 20-пунктний план закінчення війни, то Київ одразу ж отримає необхідні гарантії безпеки."І в той момент, коли ми їх отримаємо, це буде для нас всіх сигнал, що війна закінчилась", — додав президент.Попередній контекст: У неділю, 28 грудня, Володимир Зеленський та українська делегація з переговорів щодо миру в Україні перебували з офіційним візитом у Сполучених Штатах Америки, де провели зустріч з Дональдом Трампом та американськими колегами. Переговори президент України назвав "змістовними" й наголосив, що Україна готова до миру.Зеленський повідомив, що під час зустрічі українська та американська делегації обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли значних результатів. Також обговорили послідовність подальших дій.Перед зустріччю із Зеленським Трамп зідзвонився з президентом Росії Володимиром Путіним. Він назвав розмову "продуктивною", а у Кремлі повідомили, що сторони домовилися створити дві робочі групи щодо "мирної угоди" в Україні. Після переговорів із Зеленським Трамп планував знову зателефонувати Путіну.За підсумками зустрічі Трамп й Зеленський зідзвонилися з європейськими лідерами. Останні позитивно оцінили підсумки зустрічі Зеленського з Трампом і їх телефонну розмову. До розмови долучилися президенти Франції Емманюель Макрон, Польщі Кароль Навроцький, прем'єр-міністри Великої Британії Кір Стармер, Італії Джорджа Мелоні, Норвегії Йонас Гар Стере, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Трамп заявив, що готовий відвідати Україну заради досягнення домовленостей про завершення війни.За даними CNN, адміністрація президента США Дональда Трампа готова піти на суттєві кроки щодо забезпечення стабільності в Україні, запропонувавши механізм гарантій безпеки через Конгрес. Такий формат, на якому тривалий час наполягала українська сторона, має забезпечити максимальну юридичну силу домовленостей.Fox News, посилаючись на власні проінформовані джерела, повідомляє, що вперше за понад п'ять років президент Володимир Зеленський може провести телефонні перемовини з Путіним..

У четвер, 30 жовтня, президент Володимир Зеленський підписав закони, якими передбачено продовження в Україні воєнного стану і загальної мобілізації. Вони триватимуть щонайменше 90 днів до 3 лютого 2026 року. Відповідні картки законопроектів №14128 і №14129 оприлюднено на сайті Верховної Ради.Ще 20 жовтня президент вкотре запропонував парламенту продовжити воєнний стан та мобілізацію в державі. Верховна Рада 21 жовтня підтримала ініціативи Володимира Зеленського в умовах повномасштабної війни. Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 17-й раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вони діятимуть ще 90 днів — до 3 лютого 2026 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Загалом проголосували 317 депутатів. Утрималася нардепка Анна Скороход від партії "За майбутнє", а проти проголосував народний обранець Олексій Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність". Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 17-й раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

У понеділок, 20 жовтня, Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроекти: про продовження дії воєнного стану та загальну мобілізацію на ще 90 днів — з 5 листопада.Про це стало відомо з офіційного сайту Верховної Ради. Відтак, воєнний стан і мобілізацію продовжено ще на 90 днів — з 5 листопада до лютого 2026 року. Вперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 7 серпня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян. Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

Верховна Рада України вже наступного тижня підтримає продовження режиму воєнного стану та загальної мобілізації. Як і попередніх разів, запланують на це ще 90 днів.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Наступного вівторка (21 жовтня) Рада вже 17 раз продовжить дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів", — зазначив він.Народний обранець уточнив, що це відбудеться з 5 листопада до відповідно лютого 2026 року."Відповідні закони на затвердження указів президента надійдуть у Раду в понеділок, 20 жовтня", — зауважив Ярослав Железняк.Він також нагадав процедуру, як це відбувається на законодавчому рівні:розгляд на комітеті;голосування в Раді 226+;підписання законів.Як відомо, на початку повномасштабного вторгнення 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон про загальну мобілізацію та встановила воєнний стан на всій території країни.Станом на 2025 рік мобілізацію і воєнний стан продовжено щонайменше до 5 листопада.Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію, водночас жінок із медичною освітою можуть мобілізувати добровільно.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою посли, які припинили дипломатичну службу, не мають права на перетин державного кордону під час воєнного стану.Відповідний документ оприлюднено на сайті уряду."Кабінет Міністрів України постановляє: Внести зміну до пункту 26 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 92; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2239; 2022 р., № 29, ст. 1566; 2025 р., № 29, ст. 1929, ст. 1938), замінивши в абзаці першому слова і цифри "а також пункті 214 цих Правил" словами і цифрами "пункті 214 цих Правил, а також осіб, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол та припинили дипломатичну службу", — йдеться у документі.Так, згідно з постановою №1089, особи, які мають дипломатичний ранг надзвичайний і повноважний посол, але припинили дипломатичну службу, не мають права на перетин кордону України.Відтак, колишні посли тепер підпадають під загальні обмеження на виїзд за кордон, які діють для більшості громадян України в умовах воєнного стану.Важливо! Нововведення стосуються лише тих послів, які припинили свою службу. Натомість чинні дипломати зберігають свої повноваження для здійснення міжнародних поїздок.Хто має право виїхати за кордонПід час дії воєнного стану та загальної мобілізації з України мають право покинути межі держави: чоловіки, старші за 60 років; особи, які мають інвалідність або постійно непридатні до служби за станом здоров'я;батьки трьох і більше дітей (та вихователі дітей-сиріт); опікуни осіб з інвалідністю; студенти іноземних навчальних закладів;чоловіки у віці від 18 до 22 років включно.Нагадаємо, уряд розширив перелік підстав для бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нововведення стосуються бізнесу на прифронтових територіях та підприємств, що виготовляють дрони.Зауважимо, 3 вересня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, який дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей, у яких неналежно оформлені облікові документи. За цей проект закону проголосували 283 представники українського парламенту.