# воєнний стан

У четвер, 30 жовтня, президент Володимир Зеленський підписав закони, якими передбачено продовження в Україні воєнного стану і загальної мобілізації. Вони триватимуть щонайменше 90 днів до 3 лютого 2026 року. Відповідні картки законопроектів №14128 і №14129 оприлюднено на сайті Верховної Ради.Ще 20 жовтня президент вкотре запропонував парламенту продовжити воєнний стан та мобілізацію в державі. Верховна Рада 21 жовтня підтримала ініціативи Володимира Зеленського в умовах повномасштабної війни. Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 17-й раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вони діятимуть ще 90 днів — до 3 лютого 2026 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Загалом проголосували 317 депутатів. Утрималася нардепка Анна Скороход від партії "За майбутнє", а проти проголосував народний обранець Олексій Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність". Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 17-й раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

У понеділок, 20 жовтня, Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроекти: про продовження дії воєнного стану та загальну мобілізацію на ще 90 днів — з 5 листопада.Про це стало відомо з офіційного сайту Верховної Ради. Відтак, воєнний стан і мобілізацію продовжено ще на 90 днів — з 5 листопада до лютого 2026 року. Вперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 7 серпня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян. Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

Верховна Рада України вже наступного тижня підтримає продовження режиму воєнного стану та загальної мобілізації. Як і попередніх разів, запланують на це ще 90 днів.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Наступного вівторка (21 жовтня) Рада вже 17 раз продовжить дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів", — зазначив він.Народний обранець уточнив, що це відбудеться з 5 листопада до відповідно лютого 2026 року."Відповідні закони на затвердження указів президента надійдуть у Раду в понеділок, 20 жовтня", — зауважив Ярослав Железняк.Він також нагадав процедуру, як це відбувається на законодавчому рівні:розгляд на комітеті;голосування в Раді 226+;підписання законів.Як відомо, на початку повномасштабного вторгнення 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон про загальну мобілізацію та встановила воєнний стан на всій території країни.Станом на 2025 рік мобілізацію і воєнний стан продовжено щонайменше до 5 листопада.Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію, водночас жінок із медичною освітою можуть мобілізувати добровільно.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою посли, які припинили дипломатичну службу, не мають права на перетин державного кордону під час воєнного стану.Відповідний документ оприлюднено на сайті уряду."Кабінет Міністрів України постановляє: Внести зміну до пункту 26 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 92; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2239; 2022 р., № 29, ст. 1566; 2025 р., № 29, ст. 1929, ст. 1938), замінивши в абзаці першому слова і цифри "а також пункті 214 цих Правил" словами і цифрами "пункті 214 цих Правил, а також осіб, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол та припинили дипломатичну службу", — йдеться у документі.Так, згідно з постановою №1089, особи, які мають дипломатичний ранг надзвичайний і повноважний посол, але припинили дипломатичну службу, не мають права на перетин кордону України.Відтак, колишні посли тепер підпадають під загальні обмеження на виїзд за кордон, які діють для більшості громадян України в умовах воєнного стану.Важливо! Нововведення стосуються лише тих послів, які припинили свою службу. Натомість чинні дипломати зберігають свої повноваження для здійснення міжнародних поїздок.Хто має право виїхати за кордонПід час дії воєнного стану та загальної мобілізації з України мають право покинути межі держави: чоловіки, старші за 60 років; особи, які мають інвалідність або постійно непридатні до служби за станом здоров'я;батьки трьох і більше дітей (та вихователі дітей-сиріт); опікуни осіб з інвалідністю; студенти іноземних навчальних закладів;чоловіки у віці від 18 до 22 років включно.Нагадаємо, уряд розширив перелік підстав для бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нововведення стосуються бізнесу на прифронтових територіях та підприємств, що виготовляють дрони.Зауважимо, 3 вересня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, який дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей, у яких неналежно оформлені облікові документи. За цей проект закону проголосували 283 представники українського парламенту.

У п’ятницю, 25 липня, президент Володимир Зеленський підписав закони №13471 і №13472 про продовження в Україні воєнного стану та мобілізації.Про це повідомляється на сайті Верховної Ради. Зазначається, що закон було направлено на підпис очільнику держави ще 15 липня. Однак підписав він його лише за 10 днів.Відтак, воєнний стан і мобілізацію продовжено ще на 90 днів — зі 7 серпня до 5 листопада 2025 року.Зауважимо, президент вніс до Верховної Ради два законопроекти — про продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації — 14 липня. Водночас 15 липня Верховна Рада підтримала ініціативу Зеленського та проголосувала "за" його ініціативи.Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що за таких обставин жодні вибори — ні місцеві, ні парламентські, ні президентські — цього року неможливі.

У вівторок, 15 липня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вони діятимуть іще 90 днів — до 5 листопада 2025 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Парламент проголосував за два законопроекти — №13471 і №13472. Продовження воєнного стану та мобілізації підтримали 320 народних депутатів, один парламентар (Олексій Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність") проголосував "проти".Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 16 раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроекти — про продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації — 14 липня.Він запропонував парламенту продовжити воєнний стан і мобілізацію на 90 днів — зі 7 серпня до 5 листопада 2025 року. Тепер після рішення Ради президент має підписати ці законопроекти.Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що за таких обставин жодні вибори — ні місцеві, ні парламентські, ні президентські — цього року неможливі.

У понеділок, 14 липня, президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроекти про продовження в Україні воєнного стану та мобілізації.Відповідні проекти законів №13471 і №13472 оприлюднені на сайті парламенту. Зокрема, гарант пропонує продовжити дію воєнного стану та мобілізації ще на 90 днів. Наразі обидва документи опрацьовує Комітет парламенту із питань національної безпеки, оборони та розвідки. Якщо закони буде ухвалено, то воєнний стан та мобілізація в України триватимуть ще до 5 листопада 2025 року.Воєнний стан в Україні був вперше введений на 30 днів в Україні у 2018 році, після першого відкритого акту агресії Росії під своїм прапором. Після початку повномасштабного вторгнення Україна запровадила воєнний стан по всій підконтрольній території. Востаннє Верховна Рада голосувала за їх продовження 16 квітня. Президент Володимир Зеленський підписав відповідні закони 18 квітня.Нагадаємо, раніше народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомляв, що у липні Верховна Рада знову продовжить на 90 днів дію воєнного стану в Україні. Це також стосується і загальної мобілізації, яку проводять на території всієї країни.Політик наголосив, що за таких обставин жодних виборів — ані місцевих, ані парламентських, ані президентських — цього року не буде. Раніше деякі джерела інформували, що планово вони мали би відбутися в жовтні цього року.

У липні Верховна Рада знову продовжить на 90 днів дію воєнного стану в Україні. Це також стосується і загальної мобілізації, яку проводять на території всієї країни.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На наступному пленарному тижні парламент знову, вже 16 раз, проголосує за продовження воєнного стану та загальної мобілізації", — зазначив він.Надалі в дописі він уточнив, що спочатку Рада національної безпеки й оборони України ухвалить укази, а вже далі президент внесе їх законом, потім Верховна Рада їх схвалить."Відповідно, знову на 90 днів, зі 7 серпня 2025 року до 5 листопада 2025 року", — розповів про терміни нардеп.Ярослав Железняк наголосив, що за таких обставин жодних виборів — ані місцевих, ані парламентських, ані президентських — цього року не буде. Раніше деякі джерела інформували, що планово вони мали би відбутися в жовтні цього року.Народний депутат порадив тим, хто вже розпочав розгортати передвиборчі штаби та формувати команди для виборів, згортати таку діяльність, адже в умовах воєнного стану в Україні жодні вибори неможливі.Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну незмінно діє воєнний стан і мобілізація. Востаннє Верховна Рада голосувала за їх продовження 16 квітня. Президент Володимир Зеленський підписав відповідні закони 18 квітня.Нагадаємо, спікер українського парламенту Руслан Стефанчук розповідав, що Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.

У п'ятницю, 18 квітня, президент Володимир Зеленський підписав закони щодо продовження терміну дії воєнного стану в Україні, а також продовження строку проведення загальної мобілізації ще на 90 днів. Про це свідчить дані на сайті Верховної Ради. Відтак, тепер правовий режим діятиме з 9 травня 2025 року на 90 діб до 6 серпня. Зауважимо, у середу, 16 квітня, Верховна Рада вкотре підтримала продовження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації. Як повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, народні обранці на засіданні Ради підтримали законопроекти №13172 і №13173. Раніше ці пропозиції зареєстрував у парламенті президент Володимир Зеленський.Всього 357 депутатів проголосували за продовження воєнного стану в країні. Проти пролонгації воєнного стану та мобілізації виступив лише представник "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. Це вже 15-те продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Раніше лідер "Європейської солідарності", пʼятий президент України Петро Порошенко розкритикував терміни голосування за воєнний стан. Він заявив, що влада "почала зловживати воєнним станом". Також керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 16 квітня заявив, що низка депутатів Верховної Ради виступають проти продовження воєнного стану. Вони дотримуються такої позиції навіть після кривавих атак на українські міста.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Якщо російсько-українська війна закінчиться, то Верховна Рада може своїм рішенням скасувати воєнний стан в Україні достроково. Але до такого кроку народні депутати вдадуться лише за досягнення мирних умов.Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв. За його словами, продовження воєнного стану на 90 днів не означає, що він обов'язково діятиме весь цей термін."Якщо буде досягнуто миру, таке рішення можна переглянути. Верховна Рада в будь-який день у будь-який час може зібратися та проголосувати про припинення воєнного стану, навіть не чекаючи закінчення цих 90 днів", — наголосив Чернєв.Також він зауважив, що скасування воєнного стану в умовах продовження війни може змінити роботу державного апарату.Він додав, що це вплине на роботу військово-цивільних адміністрацій і фінансування армії."Фактично це може призвести до капітуляції України, тому що ми не будемо вже в стані війни. Це стало би сигналом і для Російської Федерації, і для наших партнерів, які можуть зупинити допомогу Україні", — пояснив він.Як відомо, сьогодні Верховна Рада вкотре підтримала продовження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації. Правовий режим діятиме ще щонайменше 90 діб.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

У середу, 16 квітня, в Україні вп'ятнадцяте продовжили правовий статус воєнного стану та загальної мобілізації. Згідно з рішенням Верховної Ради, воєнний стан діятиме ще щонайменше 90 діб — до 6 серпня 2025 року.TrueUA розповідає, які права громадян не можуть обмежуватись під час дії воєнного стану.Що таке воєнний станВоєнний стан є особливим правовим режимом, який запроваджують в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози чи відсічі збройної агресії.Так, відповідно до українського законодавства, воєнний стан також передбачає тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини й громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.Які права не можуть обмежувати під час дії воєнного стануКонституція України свідчить, що під час дії воєнного стану не можуть обмежуватися права та свободи, які передбачені її наступними статтями:ст. 24 — громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом;ст. 25 — громадянин не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство;ст. 27 — кожна людина має невід'ємне право на життя;ст. 28 — кожен має право на повагу до його гідності;ст. 29 — кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність;ст. 40 — кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;ст. 47 — кожен має право на житло;ст. 51 — шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка;ст. 52 — діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним;ст. 55 — права і свободи людини й громадянина захищаються судом;ст. 56 — кожен має право на відшкодування коштом держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;ст. 57 — кожному гарантується право знати свої права й обов'язки;ст. 58 — закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи;ст. 59 — кожен має право на професійну правничу допомогу;ст. 60 — ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази;ст. 61 — ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;ст. 62 — особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;ст. 63 — особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.Комендантська година під час дії воєнного стануЗапровадження воєнного стану тягне за собою введення комендантської години у населених пунктах країни. Комендантська година в Україні у 2025 році дії в усіх областях, окрім Закарпатської. Так, час дії комендантської години в різних областях встановлено у такі години:Київ та Київська область: 00:00 — 05:00Львів та Львівська область: 00:00 — 05:00Одеса та Одеська область: 00:00 — 05:00Харків та Харківська область: 23:00 — 05:00Дніпро та Дніпровський район: 00:00 — 05:00 (крім — Нікопольський район: 23:00 — 04:00, Синельниківський район: 22:00 — 05:00)Вінниця та Вінницька область: 00:00 — 05:00Луцьк та Волинська область: 00:00 — 05:00Житомир та Житомирська область: 00:00 — 05:00Запоріжжя та Запорізька область: 23:00 — 05:00 (інші населені пункти Запорізької області: 21:00 — 5:00)Івано-Франківськ та Івано-Франківська область: 00:00 — 05:00Кропивницький та Кіровоградська область: 00:00 — 04:00Миколаїв та Миколаївська область: 00:00 — 05:00 (крім Очакова — 23:00 — 05:00)Полтава та Полтавська область: 00:00 — 04:00Рівне та Рівненська область: 00:00 — 05:00Тернопіль та Тернопільська область: 00:00 — 05:00Хмельницький та Хмельницька область: 00:00 — 05:00Чернівці та Чернівецька область: 00:00 — 04:00Черкаси та Черкаська область: 00:00 — 04:00Суми та Сумська область: 23:00 — 05:00Чернігів та Чернігівська область: 00:00 — 04:00Херсон та Херсонська область: 20:00 — 06:00Донецьк та Донецька область: 21:00 — 05:00Луганськ та Луганська область: 21:00 — 05:00В Ужгороді та Закарпатській області комендантської години немає.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 16 квітня заявив, що низка депутатів Верховної Ради виступають проти продовження воєнного стану. Вони дотримуються такої позиції навіть після кривавих атак на українські міста.Про це політик повідомив у своєму Telegram-каналі. "Після Сум. Після Кривого Рогу. Під час наступу росіян. Багато журналістів запитують, що я про це думаю. Слів немає. Лише літери, в основному з кінця алфавіту", — написав Арахамії. Глава фракції "Слуга народу" також заявив, що "втома від війни" дається взнаки після виснажливого закордонного відрядження.Раніше лідер "Європейської солідарності", пʼятий президент України Петро Порошенко розкритикував терміни голосування за воєнний стан. Він заявив, що влада "почала зловживати воєнним станом". Варто зазначити, що 15 квітня президент Володимир Зеленський подав до парламенту проекти законів про "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження строку проведення загальної мобілізації". Правові режими можуть продовжити до 6 серпня.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

У вівторок, 15 квітня, президент Володимир Зеленський подав до парламенту проекти законів про "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження строку проведення загальної мобілізації". Правові режими можуть продовжити до 6 серпня.Відповідні проекти законів №13172 та №13173 оприлюднені на сайті Верховної Ради.Згідно з пропозицією глави держави, воєнний стан та загальна мобілізація будуть продовжені на 90 днів — з 9 травня 2025 року до 6 серпня.Зеленський пропонує нардепам затвердити його укази про продовження воєнного стану та мобілізації.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Про це заявив спікер парламенту Руслан Стефанчук, пише Reuters.Виступаючи в парламенті, який ретельно охороняється, Руслан Стефанчук акцентував на практичній та юридичній неможливості проведення вільних і справедливих виборів у країні, яка частково окупована і, як і раніше, зазнає постійних нападів через три роки після повномасштабного вторгнення Росії.Після потужного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія прагне подати уряд і, зокрема, президента Володимира Зеленського, п'ятирічний термін повноважень якого закінчився минулого року, нелегітимними. Проте Стефанчук наголосив на прихильності України до демократичних виборів, протиставивши її Росії, яка знищила політичну опозицію у себе на батьківщині та була змушена заперечувати звинувачення в таємних кампаніях з метою вплинути на результати багатьох виборів за кордоном. "Для мене це пріоритет, тому що Україна завжди була історично, є і буде демократичною Україною. Це те, що відрізняє нас від Російської Федерації. У цьому питанні ми знаходимося на двох берегах цивілізаційної прірви", — заявив він в інтерв'ю агентству Reuters у четвер.За словами Стефанчука, підготовка до майбутніх виборів уже розпочалася, але перебуває на ранній стадії. Парламентські та президентські вибори востаннє проводились в Україні у 2019 році. Для продовження воєнного стану потрібно схвалення парламенту кожні 90 днів, що дозволяє мобілізувати війська та призупинити виборчий цикл. Стефанчук, який мав обійняти цю посаду у разі смерті чи недієздатності Зеленського, заявив, що парламент майже напевно продовжить воєнний стан, оскільки "війна ще не закінчена". Це означає, що близько 800 тисяч потенційних виборців перебувають у військовій формі: воюють чи тренуються.Майже п'ять мільйонів із 44 мільйонів населення України до війни зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, тоді як понад чотири мільйони українців зареєстровані як ті, що проживають лише в країнах Європейського Союзу, не кажучи вже про переміщених, але незареєстрованих осіб."Близько п'ятої частини України на півдні та сході окуповано Росією. Хоча Дональд Трамп розпочав свій другий термін на посаді президента США, поставивши під питання подальшу військову підтримку Києва на тлі загравань з Росією і зажадавши якнайшвидшого припинення війни, переговори зайшли в глухий кут", — пише Reuters. Тим часом на лінії фронту довжиною 1000 кілометрів все ще точаться бої, а міста та селища в решті країни живуть у страху перед російськими бомбардуваннями. Навіть коли конфлікт закінчиться, відновлення достатньою мірою для проведення повноцінних виборів стане величезною проблемою, для чого Україні доведеться створити основу з нуля, включно з новим законом, який визначає терміни, правила та процедури. Стефанчук повідомив, що законодавці, працівники виборчої комісії та інші експерти працюють над цими питаннями, але поки що не розпочали розробку законопроекту. Поки що не ухвалено рішення про послідовність проведення місцевих, парламентських та президентських виборів."Навіть з теоретичного погляду нереально провести всі вибори одночасно", — сказав Стефанчук. До війни організація виборів коштувала близько чотири мільярди гривень. Але окрім фінансування кампаній та голосування Києву також необхідно буде гарантувати безпеку та запобігати будь-яким можливим спробам маніпуляцій з боку свого ворога, Москви.Раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.