# воєнний стан

Президент України Володимир Зеленський просить Верховну Раду затвердити його укази про продовження терміну дії воєнного стану та мобілізації. Відповідні документи зареєстровано в парламенті в понеділок, 12 січня.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Текст законопроєкту наразі не оприлюднено. Відомо. що продовження воєнного стану та мобілізації планується до травня.Розпочинаючи з 24 лютого 2022 року — дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну — Верховна Рада систематично продовжувала дію воєнного стану на 90 діб.Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, закони й указ президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.Під час загальної мобілізації та воєнного стану призову підлягають військовозобов'язані чоловіки, які отримують повістки. У Міноборони запевнили, що 2025 року спростилося багато процесів, пов'язаних з мобілізацією.Зокрема, у відомстві зазначили, що більшість відстрочок від мобілізації тепер оформлюються онлайн та продовжуються автоматично. З 1 листопада 2025 року в Україні діють нові правила щодо відстрочок.У Міноборони також додали, що Резерв ID став основним документом військовозобов'язаного. Уряд оновив порядок оформлення військово-облікових документів: відтепер вони створюються винятково в електронному форматі.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі. Він зауважив, що без гарантій безпеки ця війна не закінчиться..

Повернення України до виборчого процесу можливе лише за умови стабілізації безпекової ситуації в країні. Це є фундаментальною передумовою, щодо якої існує консенсус як усередині українського суспільства, так і серед міжнародних партнерів.Про це в інтерв’ю "Укрінформу" заявив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко. Посадовець наголосив, що проведення голосування під постійними обстрілами є неможливим. Щойно ситуація дозволить скасувати воєнний стан, розпочнеться підготовка до перших повоєнних виборів. Очільник ЦВК пояснив, що терміни їх проведення залежатимуть від чинного законодавства: наразі закон передбачає старт виборчих перегонів до парламенту вже за місяць після скасування особливого стану. Водночас він акцентував на необхідності знайти баланс у термінах підготовки, щоб забезпечити відповідність виборів міжнародним стандартам, не затягуючи процес надмірно."Питання строків — завжди питання балансу. З одного боку, що більший строк, то краще можна підготуватися і сподіватися, що наші вибори будуть краще відповідати міжнародним стандартам і найкращим практикам, ніж якщо цей строк буде меншим. З іншого — цей строк не має бути надмірно великим", — резюмував Діденко.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні буде скасовано лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі.Таку заяву він зробив під час спілкування із журналістами. Гарант зауважив, що без гарантій безпеки ця війна не закінчиться."Завершення воєнного стану буде в момент, коли в Україні з'являться гарантії безпеки. Без гарантій безпеки реальна ця війна не закінчиться. Ми не можемо визнати, що вона закінчилась. Тому що може бути ризик з таким сусідом повторної аварії. А суть були гарантії безпеки", — наголосив президент.На його думку, якщо Україна разом із США, Європою та Росію зможуть підписати 20-пунктний план закінчення війни, то Київ одразу ж отримає необхідні гарантії безпеки."І в той момент, коли ми їх отримаємо, це буде для нас всіх сигнал, що війна закінчилась", — додав президент.Попередній контекст: У неділю, 28 грудня, Володимир Зеленський та українська делегація з переговорів щодо миру в Україні перебували з офіційним візитом у Сполучених Штатах Америки, де провели зустріч з Дональдом Трампом та американськими колегами. Переговори президент України назвав "змістовними" й наголосив, що Україна готова до миру.Зеленський повідомив, що під час зустрічі українська та американська делегації обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли значних результатів. Також обговорили послідовність подальших дій.Перед зустріччю із Зеленським Трамп зідзвонився з президентом Росії Володимиром Путіним. Він назвав розмову "продуктивною", а у Кремлі повідомили, що сторони домовилися створити дві робочі групи щодо "мирної угоди" в Україні. Після переговорів із Зеленським Трамп планував знову зателефонувати Путіну.За підсумками зустрічі Трамп й Зеленський зідзвонилися з європейськими лідерами. Останні позитивно оцінили підсумки зустрічі Зеленського з Трампом і їх телефонну розмову. До розмови долучилися президенти Франції Емманюель Макрон, Польщі Кароль Навроцький, прем'єр-міністри Великої Британії Кір Стармер, Італії Джорджа Мелоні, Норвегії Йонас Гар Стере, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Трамп заявив, що готовий відвідати Україну заради досягнення домовленостей про завершення війни.За даними CNN, адміністрація президента США Дональда Трампа готова піти на суттєві кроки щодо забезпечення стабільності в Україні, запропонувавши механізм гарантій безпеки через Конгрес. Такий формат, на якому тривалий час наполягала українська сторона, має забезпечити максимальну юридичну силу домовленостей.Fox News, посилаючись на власні проінформовані джерела, повідомляє, що вперше за понад п'ять років президент Володимир Зеленський може провести телефонні перемовини з Путіним..

У четвер, 30 жовтня, президент Володимир Зеленський підписав закони, якими передбачено продовження в Україні воєнного стану і загальної мобілізації. Вони триватимуть щонайменше 90 днів до 3 лютого 2026 року. Відповідні картки законопроектів №14128 і №14129 оприлюднено на сайті Верховної Ради.Ще 20 жовтня президент вкотре запропонував парламенту продовжити воєнний стан та мобілізацію в державі. Верховна Рада 21 жовтня підтримала ініціативи Володимира Зеленського в умовах повномасштабної війни. Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 17-й раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вони діятимуть ще 90 днів — до 3 лютого 2026 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Загалом проголосували 317 депутатів. Утрималася нардепка Анна Скороход від партії "За майбутнє", а проти проголосував народний обранець Олексій Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність". Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 17-й раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

У понеділок, 20 жовтня, Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроекти: про продовження дії воєнного стану та загальну мобілізацію на ще 90 днів — з 5 листопада.Про це стало відомо з офіційного сайту Верховної Ради. Відтак, воєнний стан і мобілізацію продовжено ще на 90 днів — з 5 листопада до лютого 2026 року. Вперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 7 серпня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян. Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

Верховна Рада України вже наступного тижня підтримає продовження режиму воєнного стану та загальної мобілізації. Як і попередніх разів, запланують на це ще 90 днів.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Наступного вівторка (21 жовтня) Рада вже 17 раз продовжить дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів", — зазначив він.Народний обранець уточнив, що це відбудеться з 5 листопада до відповідно лютого 2026 року."Відповідні закони на затвердження указів президента надійдуть у Раду в понеділок, 20 жовтня", — зауважив Ярослав Железняк.Він також нагадав процедуру, як це відбувається на законодавчому рівні:розгляд на комітеті;голосування в Раді 226+;підписання законів.Як відомо, на початку повномасштабного вторгнення 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон про загальну мобілізацію та встановила воєнний стан на всій території країни.Станом на 2025 рік мобілізацію і воєнний стан продовжено щонайменше до 5 листопада.Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію, водночас жінок із медичною освітою можуть мобілізувати добровільно.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою посли, які припинили дипломатичну службу, не мають права на перетин державного кордону під час воєнного стану.Відповідний документ оприлюднено на сайті уряду."Кабінет Міністрів України постановляє: Внести зміну до пункту 26 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 92; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2239; 2022 р., № 29, ст. 1566; 2025 р., № 29, ст. 1929, ст. 1938), замінивши в абзаці першому слова і цифри "а також пункті 214 цих Правил" словами і цифрами "пункті 214 цих Правил, а також осіб, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол та припинили дипломатичну службу", — йдеться у документі.Так, згідно з постановою №1089, особи, які мають дипломатичний ранг надзвичайний і повноважний посол, але припинили дипломатичну службу, не мають права на перетин кордону України.Відтак, колишні посли тепер підпадають під загальні обмеження на виїзд за кордон, які діють для більшості громадян України в умовах воєнного стану.Важливо! Нововведення стосуються лише тих послів, які припинили свою службу. Натомість чинні дипломати зберігають свої повноваження для здійснення міжнародних поїздок.Хто має право виїхати за кордонПід час дії воєнного стану та загальної мобілізації з України мають право покинути межі держави: чоловіки, старші за 60 років; особи, які мають інвалідність або постійно непридатні до служби за станом здоров'я;батьки трьох і більше дітей (та вихователі дітей-сиріт); опікуни осіб з інвалідністю; студенти іноземних навчальних закладів;чоловіки у віці від 18 до 22 років включно.Нагадаємо, уряд розширив перелік підстав для бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нововведення стосуються бізнесу на прифронтових територіях та підприємств, що виготовляють дрони.Зауважимо, 3 вересня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, який дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей, у яких неналежно оформлені облікові документи. За цей проект закону проголосували 283 представники українського парламенту.

У п’ятницю, 25 липня, президент Володимир Зеленський підписав закони №13471 і №13472 про продовження в Україні воєнного стану та мобілізації.Про це повідомляється на сайті Верховної Ради. Зазначається, що закон було направлено на підпис очільнику держави ще 15 липня. Однак підписав він його лише за 10 днів.Відтак, воєнний стан і мобілізацію продовжено ще на 90 днів — зі 7 серпня до 5 листопада 2025 року.Зауважимо, президент вніс до Верховної Ради два законопроекти — про продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації — 14 липня. Водночас 15 липня Верховна Рада підтримала ініціативу Зеленського та проголосувала "за" його ініціативи.Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що за таких обставин жодні вибори — ні місцеві, ні парламентські, ні президентські — цього року неможливі.

У вівторок, 15 липня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вони діятимуть іще 90 днів — до 5 листопада 2025 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Парламент проголосував за два законопроекти — №13471 і №13472. Продовження воєнного стану та мобілізації підтримали 320 народних депутатів, один парламентар (Олексій Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність") проголосував "проти".Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 16 раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроекти — про продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації — 14 липня.Він запропонував парламенту продовжити воєнний стан і мобілізацію на 90 днів — зі 7 серпня до 5 листопада 2025 року. Тепер після рішення Ради президент має підписати ці законопроекти.Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що за таких обставин жодні вибори — ні місцеві, ні парламентські, ні президентські — цього року неможливі.

У понеділок, 14 липня, президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроекти про продовження в Україні воєнного стану та мобілізації.Відповідні проекти законів №13471 і №13472 оприлюднені на сайті парламенту. Зокрема, гарант пропонує продовжити дію воєнного стану та мобілізації ще на 90 днів. Наразі обидва документи опрацьовує Комітет парламенту із питань національної безпеки, оборони та розвідки. Якщо закони буде ухвалено, то воєнний стан та мобілізація в України триватимуть ще до 5 листопада 2025 року.Воєнний стан в Україні був вперше введений на 30 днів в Україні у 2018 році, після першого відкритого акту агресії Росії під своїм прапором. Після початку повномасштабного вторгнення Україна запровадила воєнний стан по всій підконтрольній території. Востаннє Верховна Рада голосувала за їх продовження 16 квітня. Президент Володимир Зеленський підписав відповідні закони 18 квітня.Нагадаємо, раніше народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомляв, що у липні Верховна Рада знову продовжить на 90 днів дію воєнного стану в Україні. Це також стосується і загальної мобілізації, яку проводять на території всієї країни.Політик наголосив, що за таких обставин жодних виборів — ані місцевих, ані парламентських, ані президентських — цього року не буде. Раніше деякі джерела інформували, що планово вони мали би відбутися в жовтні цього року.

У липні Верховна Рада знову продовжить на 90 днів дію воєнного стану в Україні. Це також стосується і загальної мобілізації, яку проводять на території всієї країни.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На наступному пленарному тижні парламент знову, вже 16 раз, проголосує за продовження воєнного стану та загальної мобілізації", — зазначив він.Надалі в дописі він уточнив, що спочатку Рада національної безпеки й оборони України ухвалить укази, а вже далі президент внесе їх законом, потім Верховна Рада їх схвалить."Відповідно, знову на 90 днів, зі 7 серпня 2025 року до 5 листопада 2025 року", — розповів про терміни нардеп.Ярослав Железняк наголосив, що за таких обставин жодних виборів — ані місцевих, ані парламентських, ані президентських — цього року не буде. Раніше деякі джерела інформували, що планово вони мали би відбутися в жовтні цього року.Народний депутат порадив тим, хто вже розпочав розгортати передвиборчі штаби та формувати команди для виборів, згортати таку діяльність, адже в умовах воєнного стану в Україні жодні вибори неможливі.Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну незмінно діє воєнний стан і мобілізація. Востаннє Верховна Рада голосувала за їх продовження 16 квітня. Президент Володимир Зеленський підписав відповідні закони 18 квітня.Нагадаємо, спікер українського парламенту Руслан Стефанчук розповідав, що Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.

У п'ятницю, 18 квітня, президент Володимир Зеленський підписав закони щодо продовження терміну дії воєнного стану в Україні, а також продовження строку проведення загальної мобілізації ще на 90 днів. Про це свідчить дані на сайті Верховної Ради. Відтак, тепер правовий режим діятиме з 9 травня 2025 року на 90 діб до 6 серпня. Зауважимо, у середу, 16 квітня, Верховна Рада вкотре підтримала продовження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації. Як повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, народні обранці на засіданні Ради підтримали законопроекти №13172 і №13173. Раніше ці пропозиції зареєстрував у парламенті президент Володимир Зеленський.Всього 357 депутатів проголосували за продовження воєнного стану в країні. Проти пролонгації воєнного стану та мобілізації виступив лише представник "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. Це вже 15-те продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Раніше лідер "Європейської солідарності", пʼятий президент України Петро Порошенко розкритикував терміни голосування за воєнний стан. Він заявив, що влада "почала зловживати воєнним станом". Також керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 16 квітня заявив, що низка депутатів Верховної Ради виступають проти продовження воєнного стану. Вони дотримуються такої позиції навіть після кривавих атак на українські міста.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Якщо російсько-українська війна закінчиться, то Верховна Рада може своїм рішенням скасувати воєнний стан в Україні достроково. Але до такого кроку народні депутати вдадуться лише за досягнення мирних умов.Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв. За його словами, продовження воєнного стану на 90 днів не означає, що він обов'язково діятиме весь цей термін."Якщо буде досягнуто миру, таке рішення можна переглянути. Верховна Рада в будь-який день у будь-який час може зібратися та проголосувати про припинення воєнного стану, навіть не чекаючи закінчення цих 90 днів", — наголосив Чернєв.Також він зауважив, що скасування воєнного стану в умовах продовження війни може змінити роботу державного апарату.Він додав, що це вплине на роботу військово-цивільних адміністрацій і фінансування армії."Фактично це може призвести до капітуляції України, тому що ми не будемо вже в стані війни. Це стало би сигналом і для Російської Федерації, і для наших партнерів, які можуть зупинити допомогу Україні", — пояснив він.Як відомо, сьогодні Верховна Рада вкотре підтримала продовження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації. Правовий режим діятиме ще щонайменше 90 діб.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

У середу, 16 квітня, в Україні вп'ятнадцяте продовжили правовий статус воєнного стану та загальної мобілізації. Згідно з рішенням Верховної Ради, воєнний стан діятиме ще щонайменше 90 діб — до 6 серпня 2025 року.TrueUA розповідає, які права громадян не можуть обмежуватись під час дії воєнного стану.Що таке воєнний станВоєнний стан є особливим правовим режимом, який запроваджують в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози чи відсічі збройної агресії.Так, відповідно до українського законодавства, воєнний стан також передбачає тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини й громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.Які права не можуть обмежувати під час дії воєнного стануКонституція України свідчить, що під час дії воєнного стану не можуть обмежуватися права та свободи, які передбачені її наступними статтями:ст. 24 — громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом;ст. 25 — громадянин не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство;ст. 27 — кожна людина має невід'ємне право на життя;ст. 28 — кожен має право на повагу до його гідності;ст. 29 — кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність;ст. 40 — кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;ст. 47 — кожен має право на житло;ст. 51 — шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка;ст. 52 — діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним;ст. 55 — права і свободи людини й громадянина захищаються судом;ст. 56 — кожен має право на відшкодування коштом держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;ст. 57 — кожному гарантується право знати свої права й обов'язки;ст. 58 — закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи;ст. 59 — кожен має право на професійну правничу допомогу;ст. 60 — ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази;ст. 61 — ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;ст. 62 — особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;ст. 63 — особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.Комендантська година під час дії воєнного стануЗапровадження воєнного стану тягне за собою введення комендантської години у населених пунктах країни. Комендантська година в Україні у 2025 році дії в усіх областях, окрім Закарпатської. Так, час дії комендантської години в різних областях встановлено у такі години:Київ та Київська область: 00:00 — 05:00Львів та Львівська область: 00:00 — 05:00Одеса та Одеська область: 00:00 — 05:00Харків та Харківська область: 23:00 — 05:00Дніпро та Дніпровський район: 00:00 — 05:00 (крім — Нікопольський район: 23:00 — 04:00, Синельниківський район: 22:00 — 05:00)Вінниця та Вінницька область: 00:00 — 05:00Луцьк та Волинська область: 00:00 — 05:00Житомир та Житомирська область: 00:00 — 05:00Запоріжжя та Запорізька область: 23:00 — 05:00 (інші населені пункти Запорізької області: 21:00 — 5:00)Івано-Франківськ та Івано-Франківська область: 00:00 — 05:00Кропивницький та Кіровоградська область: 00:00 — 04:00Миколаїв та Миколаївська область: 00:00 — 05:00 (крім Очакова — 23:00 — 05:00)Полтава та Полтавська область: 00:00 — 04:00Рівне та Рівненська область: 00:00 — 05:00Тернопіль та Тернопільська область: 00:00 — 05:00Хмельницький та Хмельницька область: 00:00 — 05:00Чернівці та Чернівецька область: 00:00 — 04:00Черкаси та Черкаська область: 00:00 — 04:00Суми та Сумська область: 23:00 — 05:00Чернігів та Чернігівська область: 00:00 — 04:00Херсон та Херсонська область: 20:00 — 06:00Донецьк та Донецька область: 21:00 — 05:00Луганськ та Луганська область: 21:00 — 05:00В Ужгороді та Закарпатській області комендантської години немає.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.