# воєнний стан

Україна не скасовуватиме воєнний стан і не проводитиме вибори під час можливого 30-денного перемир'я із країною-агресоркою Росією.Про це повідомив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв'ю La Repubblica."30-денне перемир'я — це не кінець війни. Ситуація буде непередбачуваною. Скасування воєнного стану і процедур щодо захисту країни неможливе за такий короткий термін", — сказав він.Також радник голови ОП додав, що під час перемир'я виборів не буде, але якщо буде триваліша зупинка бойових дій, то початок виборчого процесу виключати не можна."30-денне припинення вогню не розблокує вибори. Якщо, з іншого боку, розпочнуться переговори зі стабільним припиненням вогню, гарантованим нейтральними спостерігачами, тоді це буде можливо", — наголосив Подоляк.До того ж він зазначив, що російський диктатор Володимир Путін не має наміру погоджуватися на тимчасове припинення вогню. Відтак, Україні слід бути напоготові."Його відповідь неоднозначна. З одного боку, він каже "звичайно, зрозуміло, треба"; але з іншого боку продовжує говорити, що є нюанси. І вони стирають саму ідею перемир’я", — зауважив Подоляк.Нагадаємо, 13 березня кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що хоче гарантій, що під час 30-денного перемир'я Україна не проводитиме мобілізацію, не проводитиме підготовку та не отримуватиме зброю. Також він сказав про готовність припинити бойові дії, якщо це призведе до довгострокового миру й "усунення першопричини кризи".Водночас президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп загалом схвально відреагував на заяви Володимира Путіна щодо ідеї перемир’я. Він висловив сподівання, що кремлівський диктатор "вчинить правильно". .

У понеділок, 24 лютого, народні депутати провалили голосування за постанову №13039 про підтримку демократії в Україні в умовах агресії Російської Федерації. Про це повідомив народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко."Постанову про підтримку демократії в Україні прийняти не змогли", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За його словами, за постанову №13039 проголосували всього 218 народних обранців. Щоб її схвалити — потрібно щонайменше 226 голосів. Постанова про підтримку демократії в Україні: у чому суть та чому вона важливаНародний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк пояснив, що постанова про демократію — це заява Верховної Ради України про підтримку демократії в Україні в умовах агресії РФ.За його словами, парламент "акцентує увагу на необхідності дотримання передбаченого законами України принципу інституційної безперервності влади, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану". Також постанова наголошує, що президент України Володимир Зеленський повинен виконувати свої повноваження до вступу на пост новообраного глави держави згідно з частиною першою статті 108 Конституції України.Нагадаємо, 23 лютого під час прес-конференції в межах форуму "Україна. Рік 2025" президент Володимир Зеленський заявив, що США почали говорити про вибори в Україні, після того, як такі заяви прозвучали у країні-агресорці Росії. Однак, за його словами, на сьогодні провести вибори не можливо.

Потенційні угоди про припинення вогню в Україні ще не означатимуть скасування воєнного стану. Це можливо лише тоді, коли зникнуть загрози, які передбачені законом про правовий режим воєнного стану.Про це заявив депутат Верховної Ради України від фракції "Слуга народу" Федір Веніславський в ефірі "Радіо свобода". За його словами, сам факт тимчасового припинення вогню точно не усуває ті загрози, які передбачені у введенні правового режиму воєнного стану."Це ж не означає, що Росія відвела свої війська з тимчасово окупованих територій чи свої засоби ураження, які можуть завдавати ударів по Україні. З огляду на психічний стан Путіна ми можемо очікувати будь-якого розвитку подій. Тому без гарантій того, що це матиме наслідком довготривалий мир, я не думаю, що воєнний стан може бути скасований", — заявив Веніславський.Він додав, що терміни можливого скасування воєнного стану залежать від низки обставин, зокрема, відведення російських військ, гарантій безпеки та результатів міжнародних перемовин."Проте терміни я зараз прогнозувати не можу в принципі. Це залежить від цілої низки обставин: від перемовин, від того, на яких умовах зійдуться сторони. Я маю на увазі Україну та Росію за участі Європи та США, адже без цього, як сьогодні заявив президент, жодні домовленості українська влада не визнає", — наголосив він.Нагадаємо, що 5 лютого президент України Володимир Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації в нашій країні. Він тепер офіційно триває з 8 лютого до 9 травня 2025 року.

Воєнний стан в Україні можуть скасувати лише тоді, коли гаряча фаза війни буде завершена. Натомість для припинення вогню на фронті нашій державі необхідні міцні гарантії безпеки.Про це повідомив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю The Economist."Без гарантій безпеки припинення вогню тільки для того, щоб Путін міг приїхати через два місяці. Ні, це неможливо. А отже, гаряча фаза війни закінчиться. Якщо вона закінчиться, то закінчиться і воєнний стан, напевно", — сказав він.Водночас Зеленський зазначив, що після завершення воєнного стану Верховна Рада має провести вибори. Також, коментуючи заяви спецпредставника США з питань України та Росії Кіта Келлога, про необхідність виборів в Україні, гарант наголосив, що "ми повинні зупинити війну, покласти їй край і повернути безпечне життя нашому народу, а потім — вибори"."Йому 80 років, а він думає про вибори в Україні. Це цікаво. Чесно кажучи, я думаю, що ми всі будемо думати про вибори, коли зможемо думати про них. Сьогодні це точно не головне. Не тому, що хтось за чи проти. Справа не в цьому. Це як якби ви не вечеряли вранці. Вам потрібно поснідати, попрацювати, а після роботи прийти додому, відпочити з коханою дружиною і повечеряти. Ми не можемо вечеряти, тому що нам потрібно жити до вечора. Просто жити. Ось і весь наш шлях", — додав Зеленський.Нагадаємо, 12 лютого на засіданні "Рамштайну" у Брюсселі міністр оборони Сполучених Штатів Америки Піт Хегсет заявив, що на сьогодні повернення кордонів України до тих, які існували до 2014 року, а також вступ Києва до Північноатлантичного альянсу — є нереалістичною метою.

Генеральний директор Європейської комісії з питань сусідства та переговорів про розширення Герт Ян Копман переконаний, що Україні варто змінити деякі підходи під час дії воєнного часу.Таку заяву він зробив під час конференції "Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного", пише "Європейська правда". За словами Копмана, запровадження воєнного стану в Україні змінило деякі демократичні процедури на тлі безпекових викликів."Очевидно, Україна повернеться до конституційної нормальності після того, як війна завершиться і воєнний стан скасують. Але я дійсно раджу вам вже зараз вивчити необхідність та пропорційність тих обмежень воєнного стану, які діють зараз. Детально вивчити", — наголосив Копман.Представник Єврокомісії не пояснив, у яких саме питаннях щодо регулювання воєнного часу він чекає на зміни з боку України.Варто зазначити, що 5 лютого президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації в Україні. Він тепер офіційно триватиме з 8 лютого до 9 травня 2025 року.Нагадаємо, раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що в Україні можуть не скасувати воєнний стан одразу після завершення бойових дій. Це пов'язано з тим, що нашій державі повинні будуть надати гарантії безпеки.Раніше український президент Володимир Зеленський заявив, що для проведення виборів в Україні потрібно призупинити воєнний стан. Якщо піти на такий крок, то наша держава втратить армію.

У середу, 5 лютого, президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації в Україні. Він тепер офіційно триватиме з 8 лютого до 9 травня 2025 року.Про це свідчать картки законопроектів 4220-IX, 4221-IX на сайті Верховної Ради України.Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти про продовження в Україні терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації 14 січня, а вже 15 січня парламент проголосував за відповідні документи.Перед цим український президент в інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану й у Telegram-каналі заявив, що вибори в Україні дуже важливі, але вони можуть відбутися лише після закінчення гарячої фази війни та скасування воєнного стану.За поданням президента Верховна Рада з лютого 2022 року продовжує дію воєнного стану та загальної мобілізації в країні. Таким чином воєнний стан та мобілізація тривають в Україні майже 3 роки після вторгнення російських окупантів.Раніше Володимир Зеленський заявив під час інтерв'ю британському журналісту Пірсу Моргану, що лише за однієї умови готовий сісти за один стіл і вести перемовини з кремлівським диктатором Володимиром Путіним — якщо це єдиний шлях до завершення війни та миру.За прогнозами політичних аналітиків, у потенційному мирному процесі можуть брати участь чотири групи — українська, російська, європейська й американська.Нагадаємо, що при цьому РНБО ухвалила рішення про розширення санкцій проти країни-агресорки Росії. Зараз там готують три нові пакети обмежень.

У середу, 15 січня, Верховна Рада України проголосувала за продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада проголосувала за закон №12404 про чергове продовження строку дії воєнного стану в Україні, — наголосив політик.За його словами, відповідне рішення підтримали 315 нардепів. Відтак, воєнний стан і мобілізація в Україні триватимуть ще до 9 травня 2025 року. Варто зауважити, що це вже 14 голосування Ради щодо цього питання.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.Нагадаємо, раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що в Україні можуть не скасувати воєнний стан одразу після завершення бойових дій. Це пов'язано з тим, що нашій державі повинні будуть надати гарантії безпеки.

У вівторок, 14 січня, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти №12404 та №12405 про продовження дії воєнного стану та мобілізації в Україні.Відповідні документи оприлюднено на сайті парламенту.Так, згідно із законопроектами, пропонується затвердити укази №26 та №27 від 14 січня про продовження строку дії воєнного стану в Україні та строку проведення загальної мобілізації з 8 лютого 2025 року на 90 діб.Тобто, у разі ухвалення відповідних ініціатив, воєнний стан і мобілізацію в Україні буде продовжено до 9 травня 2025 року. Варто зауважити, що це буде вже 14 голосування парламенту щодо цього питання.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.Нагадаємо, раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що в Україні можуть не скасувати воєнний стан одразу після завершення бойових дій. Це пов'язано з тим, що нашій державі повинні будуть надати гарантії безпеки.

На початку наступного тижня у Верховній Раді пройде голосування про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 діб.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. Він зазначив, що воєнний стан буде продовжено з 8 лютого і до 9 травня 2025 року. Железняк також нагадав процедуру продовженні воєнного стану: президент вносить два закони про затвердження своїх указів; комітет оборони схвалює; парламент на засіданні схвалює; президент підписує. "Це буде 14-й раз коли Рада голосує за воєнний стан і мобілізацію", — додав нардеп Железняк.Раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що в Україні можуть не скасувати воєнний стан одразу після завершення бойових дій. Це пов'язано з тим, що нашій державі повинні будуть надати гарантії безпеки.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.Нещодавно Володимир Зеленський у коментарі французькому виданню Le Parisien зауважив, що Україна жодним чином не планує здаватися та заморожувати війну. І про це добре знає Дональд Трамп. Але він прагне діяти оперативно, щоби якомога швидше закінчити російсько-українську війну.Своєю чергою кандидат Дональда Трампа на посаду спеціального представника Сполучених Штатів Америки з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що війна може завершитися вже в найближчі кілька місяців.Також повідомлялось, що команда новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа обговорила з Білим домом та представниками України шляхи для "припинення війни" з країною-агресоркою Росією.Ще на початку січня український лідер Володимир Зеленський був переконаний, що обраний американський президент Дональд Трамп може стати вирішальною особою у завершенні війни Російської Федерації проти України. Республіканець здатний допомогти зупинити главу Кремля Володимира Путіна.За даними Bloomberg, обраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп 10 січня заявив, що готується зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним. Проте вона відбудеться лише після інавгурації республіканця.

В Україні можуть не скасувати воєнний стан одразу після завершення бойових дій. Це пов'язано з тим, що нашій державі повинні будуть надати гарантії безпеки.Таку заяву зробив народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин.Нардеп наголосив, що воєнний стан просто так не скасовується, якщо впродовж певного періоду часу відсутні бойові дії. Адже можливий такий варіант, що три дні не буде обстрілів, тоді в Україні скасовують воєнний стан, а на четвертий день окупанти знову розпочнуть штурми."Так скасування воєнного стану не працює. Внесення указу про припинення воєнного стану має ґрунтуватися на інформації наших безпекових структур, що справді вже можна переводити країну у мирні рамки. Це може бути як наслідок певної мирної угоди з безпековими гарантіями", — сказав Юрчишин.За словами нардепа, найкраща безпекова гарантія — це членство України в НАТО. Але, як зазначає Юрчишин, Київ розуміє ставлення Трампа до Альянсу і його команди до українських перспектив. "Поки що жодна країна не вступила в НАТО, якщо президент Сполучених Штатів не підтримував це рішення", — пояснив представник Верховної Ради.Юрчишин переконаний, що Україні можуть бути надані й інші гарантії безпеки, "але точно не формату Будапештського меморандуму"."Припинення вогню, ceasefire, не є підставою для скасування воєнного стану. Держава має гарантувати безпеку людям, зокрема тим, хто перебуває на лінії розмежування та окупованих територіях", — сказав він.Юрчишин наголосив, що припинення бойових дій та скасування воєнного стану у країні будуть тривалими процесами.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.Нещодавно Володимир Зеленський у коментарі французькому виданню Le Parisien зауважив, що Україна жодним чином не планує здаватися та заморожувати війну. І про це добре знає Дональд Трамп. Але він прагне діяти оперативно, щоби якомога швидше закінчити російсько-українську війну.Своєю чергою кандидат Дональда Трампа на посаду спеціального представника Сполучених Штатів Америки з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що війна може завершитися вже в найближчі кілька місяців.Також повідомлялось, що команда новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа обговорила з Білим домом та представниками України шляхи для "припинення війни" з країною-агресоркою Росією.Ще на початку січня український лідер Володимир Зеленський був переконаний, що обраний американський президент Дональд Трамп може стати вирішальною особою у завершенні війни Російської Федерації проти України. Республіканець здатний допомогти зупинити главу Кремля Володимира Путіна.За даними Bloomberg, обраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп 10 січня заявив, що готується зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним. Проте вона відбудеться лише після інавгурації республіканця.

У Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо надання дозволу направляти військові частини Збройних сил до інших держав під час дії воєнного стану.Законопроект №12378 розміщено на сайті парламенту. Авторами ініціативи є дев'ятеро народних депутатів, серед яких — голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич (фракція "Слуга народу"), заступник голови депутатської фракції "Слуга народу" Юрій Мисягін, голова підкомітету із соціальних питань у сферах національної безпеки та оборони Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Максим Березін (фракція "Слуга народу"), голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко (фракція "Слуга народу") і секретар Комітету з питань національної безпеки Роман Костенко (фракція "Голос")."У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та нарощуванням агресором зусиль щодо подальшого захоплення території нашої держави постало питання щодо удосконалення механізмів направлення і перебування військовослужбовців, як самостійно, так і у складі підрозділів, на території країн-партнерів під час дії воєнного стану, що сприятиме отриманню складної військової техніки та професійного опанування її використання для захисту суверенітету й територіальної цілісності України", — йдеться у пояснювальній записці.Так, у документі пропонується внести зміни до законів "Про Збройні Сили України" та "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав", якими передбачено, що у період дії воєнного стану:підрозділи ЗСУ можуть перебувати за кордоном для забезпечення безпеки, оборони та відсічі агресії проти України згідно зі статтею 51 Статуту ООН;рішення про направлення підрозділів ЗСУ до інших держав ухвалює президент України, але це не стосується випадків застосування підрозділів ЗСУ на території держави-агресора для відбиття такої агресії, з одночасним поданням до Верховної Ради України законопроекту про схвалення такого рішення;разом із законопроектом президентом України подається інформація про завдання, загальну чисельність зазначених підрозділів, тип і склад їх озброєння, військової техніки, підпорядкованість, строки перебування та порядок їх можливого продовження, порядок заміни особового складу підрозділу та порядок їх утримання."Прийняття законопроєкту створить умови для врегулювання окремих питань направлення підрозділів Збройних сил України до інших країн у період дії воєнного стану. Його реалізація сприятиме покращенню процесу отримання військової техніки від країн-партнерів, комплектування відповідних підрозділів особовим складом та отриманою технікою, освоєння і підготовка до використання якої потребує тривалих циклів підготовки", — вважають автори законопроекту.Нагадаємо, 7 січня президент Володимир Зеленський підписав закон № 4156-Х щодо створення механізму включення до переліку терористичних організацій. До відповідного переліку вноситимуть організації, які здійснюють терористичну діяльність на території України або за її межами та створюють загрозу національній безпеці.

У суботу, 14 грудня, в Південній Кореї нарешті спромоглися ухвалити рішення про імпічмент президенту Юн Сок Йолю. Це стало наслідком політичної кризи після введеного воєнного стану 3 грудня.Про це повідомило південнокорейське видання Yonhap. Журналісти зазначили, що в суботу Національна асамблея проголосувала за імпічмент президенту Юн Сок Йоля через його невдале введення воєнного стану."Прохання про імпічмент підтримали 204 члени парламенту, 85 проголосували "проти", троє утрималися та вісім бюлетенів визнано недійсними", — розповіли медійники про результати голосування.Як відомо, декілька днів тому поліція провела обшуки в його офісі. Вони відбулися в межах розслідування, яке ініціювали місцеві правоохоронці.Імпічмент президенту Південної Кореї Юн Сок Йолю вдалося оголосити з другої спроби. Раніше, 7 грудня, парламент провалив голосування за це питання.Що відомо про введення воєнного стану у Південній КореїУ вівторок, 3 грудня, у Південній Кореї оголошували воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Зокрема, південнокорейський лідер пояснював, що воєнний стан вводиться для захисту конституційного ладу країни, адже йому нібито загрожує опозиція, яка "контролює парламент, симпатизує Північній Кореї та паралізує роботу уряду".За даними місцевих ЗМІ, після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а саму будівлю парламенту повністю заблокували спецпризначенці. Також Юн Сок Йоль нібито оголосив про розпуск парламенту країни.Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася національна валюта. До того ж закрили всі криптовалютні біржі в Південній Кореї. На території країни ввели військову цензуру для всіх засобів масової інформації та запровадили заборону зібрань, демонстрацій і мітингів.Водночас очільник керівної партії "Народна влада" Хан Дон Хун розкритикував оголошення президентом Юн Сок Йолем воєнного стану, назвавши це рішення "неправильним", та наголосив, що планує його зупинити. А згодом парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану.Згодом президент Південної Кореї Юн Сок Йол заявив про скасування воєнного стану в країні. Це сталося більш ніж через шість годин після оголошення надзвичайного стану у публічній заяві.Нагадаємо, Юн Сок Йоль пояснював, що запровадив воєнний стан через "відчай", та пообіцяв, що більше подібних випадків не повториться. Він визнавав, що йому не вдасться уникну юридичної та політичної відповідальності.

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль перепросив у народу за раптове запровадження воєнного стану. Про це повідомляє Yonhap. "Я щиро шкодую і прошу вибачення у людей, які, напевно, були дуже здивовані", -- заявив лідер Південної Кореї у своєму зверненні за кілька годин до голосування в парламенті щодо його імпічменту. Юн Сок Йоль також пояснив, що запровадив воєнний стан через "відчай" та пообіцяв, що більше подібних випадків не повториться. "Я не уникну юридичної та політичної відповідальності, пов'язаної з цим оголошенням воєнного стану", -- додав він. Що відомо про введення воєнного стану у Південній Кореї У вівторок, 3 грудня, у Південній Кореї було оголошено воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Зокрема, південнокорейський лідер пояснював, що воєнний стан вводиться для захисту конституційного ладу країни, адже йому нібито загрожує опозиція, яка "контролює парламент, симпатизує Північній Кореї і паралізує роботу уряду". За даними місцевих ЗМІ, після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а сама будівля парламенту була повністю заблокована спецпризначенцями. Також, Юн Сок Йоль нібито оголосив про розпуск парламенту країни. Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася і національна валюта. До того ж усі криптовалютні біржі в Південній Кореї наразі закриті. На території Південної Кореї також було введено військову цензуру для всіх засобів масової інформації та запроваджено заборону зібрань, демонстрацій та мітингів. Водночас очільник керівної партії "Народна влада" Хан Дон Хун розкритикував оголошення президентом Юн Сок Йолем воєнного стану, назвавши це рішення "неправильним", та наголосив, що планує його зупинити. А згодом парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану. Згодом президент Південної Кореї Юн Сок Йол заявив про скасування воєнного стану в країні. Його було скасовано більш ніж через шість годин після оголошення надзвичайного стану у публічній заяві. Нагадаємо, міністр оборони Південної Кореї Кім Ен Хен у середу, 4 грудня, перепросив за те, що викликав стурбованість громадськості спробою президента країни Юн Сок Йоля ввести воєнний стан, і запропонував піти у відставку.

У середу, 4 грудня, у столиці Південної Кореї відбувається масштабний протест. Мітингувальники вимагають відставки президента Юн Сок Йоля.  Про це повідомляє Yonhap. "Після оголошення воєнного стану вперше за 45 років увечері 4 грудня по всій країні тривали віча зі свічками та протести з вимогою відставки президента Юн Сук Йоля. Громадяни зі свічками сходилися до великих міських центрів по всій країні, які пережили болісний досвід воєнного стану в минулому", -- йдеться у повідомленні. Водночас, як розповіли у CNN, масштабну акцію протесту розпочала найбільша профспілкова група Південної Кореї, яка заявила, що її члени страйкуватимуть, доки президент не піде у відставку. Згодом до мітингу доєдналися й інші громадяни країни. Протестувальники рушили до офісу президента в Сеулі. Громадяни також вимагають й арешту Юн Сок Йоля. Що відомо про введення воєнного стану у Південній Кореї У вівторок, 3 грудня, у Південній Кореї було оголошено воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Зокрема, південнокорейський лідер пояснював, що воєнний стан вводиться для захисту конституційного ладу країни, адже йому нібито загрожує опозиція, яка "контролює парламент, симпатизує Північній Кореї і паралізує роботу уряду". За даними місцевих ЗМІ, після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а сама будівля парламенту була повністю заблокована спецпризначенцями. Також, Юн Сок Йоль нібито оголосив про розпуск парламенту країни. Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася і національна валюта. До того ж усі криптовалютні біржі в Південній Кореї наразі закриті. На території Південної Кореї також було введено військову цензуру для всіх засобів масової інформації та запроваджено заборону зібрань, демонстрацій та мітингів. Водночас очільник керівної партії "Народна влада" Хан Дон Хун розкритикував оголошення президентом Юн Сок Йолем воєнного стану, назвавши це рішення "неправильним", та наголосив, що планує його зупинити. А згодом парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану. Згодом президент Південної Кореї Юн Сок Йол заявив про скасування воєнного стану в країні. Його було скасовано більш ніж через шість годин після оголошення надзвичайного стану у публічній заяві. Нагадаємо, міністр оборони Південної Кореї Кім Ен Хен у середу, 4 грудня, перепросив за те, що викликав стурбованість громадськості спробою президента країни Юн Сок Йоля ввести воєнний стан, і запропонував піти у відставку.

Міністр оборони Південної Кореї Кім Ен Хен у середу, 4 грудня, перепросив за те, що викликав стурбованість громадськості спробою президента країни Юн Сок Йоля ввести воєнний стан, і запропонував піти у відставку. Про це повідомляє Yonhap News. Рішення було прийняте після того, як Юн оголосив надзвичайний стан у несподіваній заяві пізно ввечері, але потім скасував його через кілька годин, оскільки контрольована опозицією Національна асамблея проголосувала за його відхилення. "Я запропонував президенту піти у відставку, взявши на себе відповідальність за всі потрясіння, спричинені надзвичайним воєнним станом", — сказав Кім у заяві, надісланій журналістам. Що відомо про введення воєнного стану у Південній Кореї У вівторок, 3 грудня, у Південній Кореї було оголошено воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Зокрема, південнокорейський лідер пояснював, що воєнний стан вводиться для захисту конституційного ладу країни, адже йому нібито загрожує опозиція, яка "контролює парламент, симпатизує Північній Кореї і паралізує роботу уряду". За даними місцевих ЗМІ, після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а сама будівля парламенту була повністю заблокована спецпризначенцями. Також, Юн Сок Йоль нібито оголосив про розпуск парламенту країни. Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася і національна валюта. До того ж усі криптовалютні біржі в Південній Кореї наразі закриті. На території Південної Кореї також було введено військову цензуру для всіх засобів масової інформації та запроваджено заборону зібрань, демонстрацій та мітингів. Водночас очільник керівної партії "Народна влада" Хан Дон Хун розкритикував оголошення президентом Юн Сок Йолем воєнного стану, назвавши це рішення "неправильним", та наголосив, що планує його зупинити. А згодом парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану. Згодом президент Південної Кореї Юн Сок Йол заявив про скасування воєнного стану в країні. Його було скасовано більш ніж через шість годин після оголошення надзвичайного стану у публічній заяві. Нагадаємо, раніше Південна Корея відмовилася продати Україні зброю. Зокрема, українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим звернулася до південнокорейської влади з проханням продати системи протиповітряної оборони. Втім, Сеул відповів відмовою. Своє рішення країна обґрунтувала обмеженням експортного законодавства, яке забороняє постачання зброї до зон активних бойових дій.