# воєнний стан

У п'ятницю, 18 квітня, президент Володимир Зеленський підписав закони щодо продовження терміну дії воєнного стану в Україні, а також продовження строку проведення загальної мобілізації ще на 90 днів. Про це свідчить дані на сайті Верховної Ради. Відтак, тепер правовий режим діятиме з 9 травня 2025 року на 90 діб до 6 серпня. Зауважимо, у середу, 16 квітня, Верховна Рада вкотре підтримала продовження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації. Як повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, народні обранці на засіданні Ради підтримали законопроекти №13172 і №13173. Раніше ці пропозиції зареєстрував у парламенті президент Володимир Зеленський.Всього 357 депутатів проголосували за продовження воєнного стану в країні. Проти пролонгації воєнного стану та мобілізації виступив лише представник "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. Це вже 15-те продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Раніше лідер "Європейської солідарності", пʼятий президент України Петро Порошенко розкритикував терміни голосування за воєнний стан. Він заявив, що влада "почала зловживати воєнним станом". Також керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 16 квітня заявив, що низка депутатів Верховної Ради виступають проти продовження воєнного стану. Вони дотримуються такої позиції навіть після кривавих атак на українські міста.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Якщо російсько-українська війна закінчиться, то Верховна Рада може своїм рішенням скасувати воєнний стан в Україні достроково. Але до такого кроку народні депутати вдадуться лише за досягнення мирних умов.Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв. За його словами, продовження воєнного стану на 90 днів не означає, що він обов'язково діятиме весь цей термін."Якщо буде досягнуто миру, таке рішення можна переглянути. Верховна Рада в будь-який день у будь-який час може зібратися та проголосувати про припинення воєнного стану, навіть не чекаючи закінчення цих 90 днів", — наголосив Чернєв.Також він зауважив, що скасування воєнного стану в умовах продовження війни може змінити роботу державного апарату.Він додав, що це вплине на роботу військово-цивільних адміністрацій і фінансування армії."Фактично це може призвести до капітуляції України, тому що ми не будемо вже в стані війни. Це стало би сигналом і для Російської Федерації, і для наших партнерів, які можуть зупинити допомогу Україні", — пояснив він.Як відомо, сьогодні Верховна Рада вкотре підтримала продовження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації. Правовий режим діятиме ще щонайменше 90 діб.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

У середу, 16 квітня, в Україні вп'ятнадцяте продовжили правовий статус воєнного стану та загальної мобілізації. Згідно з рішенням Верховної Ради, воєнний стан діятиме ще щонайменше 90 діб — до 6 серпня 2025 року.TrueUA розповідає, які права громадян не можуть обмежуватись під час дії воєнного стану.Що таке воєнний станВоєнний стан є особливим правовим режимом, який запроваджують в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози чи відсічі збройної агресії.Так, відповідно до українського законодавства, воєнний стан також передбачає тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини й громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.Які права не можуть обмежувати під час дії воєнного стануКонституція України свідчить, що під час дії воєнного стану не можуть обмежуватися права та свободи, які передбачені її наступними статтями:ст. 24 — громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом;ст. 25 — громадянин не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство;ст. 27 — кожна людина має невід'ємне право на життя;ст. 28 — кожен має право на повагу до його гідності;ст. 29 — кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність;ст. 40 — кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;ст. 47 — кожен має право на житло;ст. 51 — шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка;ст. 52 — діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним;ст. 55 — права і свободи людини й громадянина захищаються судом;ст. 56 — кожен має право на відшкодування коштом держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;ст. 57 — кожному гарантується право знати свої права й обов'язки;ст. 58 — закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи;ст. 59 — кожен має право на професійну правничу допомогу;ст. 60 — ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази;ст. 61 — ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;ст. 62 — особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;ст. 63 — особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.Комендантська година під час дії воєнного стануЗапровадження воєнного стану тягне за собою введення комендантської години у населених пунктах країни. Комендантська година в Україні у 2025 році дії в усіх областях, окрім Закарпатської. Так, час дії комендантської години в різних областях встановлено у такі години:Київ та Київська область: 00:00 — 05:00Львів та Львівська область: 00:00 — 05:00Одеса та Одеська область: 00:00 — 05:00Харків та Харківська область: 23:00 — 05:00Дніпро та Дніпровський район: 00:00 — 05:00 (крім — Нікопольський район: 23:00 — 04:00, Синельниківський район: 22:00 — 05:00)Вінниця та Вінницька область: 00:00 — 05:00Луцьк та Волинська область: 00:00 — 05:00Житомир та Житомирська область: 00:00 — 05:00Запоріжжя та Запорізька область: 23:00 — 05:00 (інші населені пункти Запорізької області: 21:00 — 5:00)Івано-Франківськ та Івано-Франківська область: 00:00 — 05:00Кропивницький та Кіровоградська область: 00:00 — 04:00Миколаїв та Миколаївська область: 00:00 — 05:00 (крім Очакова — 23:00 — 05:00)Полтава та Полтавська область: 00:00 — 04:00Рівне та Рівненська область: 00:00 — 05:00Тернопіль та Тернопільська область: 00:00 — 05:00Хмельницький та Хмельницька область: 00:00 — 05:00Чернівці та Чернівецька область: 00:00 — 04:00Черкаси та Черкаська область: 00:00 — 04:00Суми та Сумська область: 23:00 — 05:00Чернігів та Чернігівська область: 00:00 — 04:00Херсон та Херсонська область: 20:00 — 06:00Донецьк та Донецька область: 21:00 — 05:00Луганськ та Луганська область: 21:00 — 05:00В Ужгороді та Закарпатській області комендантської години немає.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 16 квітня заявив, що низка депутатів Верховної Ради виступають проти продовження воєнного стану. Вони дотримуються такої позиції навіть після кривавих атак на українські міста.Про це політик повідомив у своєму Telegram-каналі. "Після Сум. Після Кривого Рогу. Під час наступу росіян. Багато журналістів запитують, що я про це думаю. Слів немає. Лише літери, в основному з кінця алфавіту", — написав Арахамії. Глава фракції "Слуга народу" також заявив, що "втома від війни" дається взнаки після виснажливого закордонного відрядження.Раніше лідер "Європейської солідарності", пʼятий президент України Петро Порошенко розкритикував терміни голосування за воєнний стан. Він заявив, що влада "почала зловживати воєнним станом". Варто зазначити, що 15 квітня президент Володимир Зеленський подав до парламенту проекти законів про "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження строку проведення загальної мобілізації". Правові режими можуть продовжити до 6 серпня.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

У вівторок, 15 квітня, президент Володимир Зеленський подав до парламенту проекти законів про "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження строку проведення загальної мобілізації". Правові режими можуть продовжити до 6 серпня.Відповідні проекти законів №13172 та №13173 оприлюднені на сайті Верховної Ради.Згідно з пропозицією глави держави, воєнний стан та загальна мобілізація будуть продовжені на 90 днів — з 9 травня 2025 року до 6 серпня.Зеленський пропонує нардепам затвердити його укази про продовження воєнного стану та мобілізації.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Про це заявив спікер парламенту Руслан Стефанчук, пише Reuters.Виступаючи в парламенті, який ретельно охороняється, Руслан Стефанчук акцентував на практичній та юридичній неможливості проведення вільних і справедливих виборів у країні, яка частково окупована і, як і раніше, зазнає постійних нападів через три роки після повномасштабного вторгнення Росії.Після потужного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія прагне подати уряд і, зокрема, президента Володимира Зеленського, п'ятирічний термін повноважень якого закінчився минулого року, нелегітимними. Проте Стефанчук наголосив на прихильності України до демократичних виборів, протиставивши її Росії, яка знищила політичну опозицію у себе на батьківщині та була змушена заперечувати звинувачення в таємних кампаніях з метою вплинути на результати багатьох виборів за кордоном. "Для мене це пріоритет, тому що Україна завжди була історично, є і буде демократичною Україною. Це те, що відрізняє нас від Російської Федерації. У цьому питанні ми знаходимося на двох берегах цивілізаційної прірви", — заявив він в інтерв'ю агентству Reuters у четвер.За словами Стефанчука, підготовка до майбутніх виборів уже розпочалася, але перебуває на ранній стадії. Парламентські та президентські вибори востаннє проводились в Україні у 2019 році. Для продовження воєнного стану потрібно схвалення парламенту кожні 90 днів, що дозволяє мобілізувати війська та призупинити виборчий цикл. Стефанчук, який мав обійняти цю посаду у разі смерті чи недієздатності Зеленського, заявив, що парламент майже напевно продовжить воєнний стан, оскільки "війна ще не закінчена". Це означає, що близько 800 тисяч потенційних виборців перебувають у військовій формі: воюють чи тренуються.Майже п'ять мільйонів із 44 мільйонів населення України до війни зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, тоді як понад чотири мільйони українців зареєстровані як ті, що проживають лише в країнах Європейського Союзу, не кажучи вже про переміщених, але незареєстрованих осіб."Близько п'ятої частини України на півдні та сході окуповано Росією. Хоча Дональд Трамп розпочав свій другий термін на посаді президента США, поставивши під питання подальшу військову підтримку Києва на тлі загравань з Росією і зажадавши якнайшвидшого припинення війни, переговори зайшли в глухий кут", — пише Reuters. Тим часом на лінії фронту довжиною 1000 кілометрів все ще точаться бої, а міста та селища в решті країни живуть у страху перед російськими бомбардуваннями. Навіть коли конфлікт закінчиться, відновлення достатньою мірою для проведення повноцінних виборів стане величезною проблемою, для чого Україні доведеться створити основу з нуля, включно з новим законом, який визначає терміни, правила та процедури. Стефанчук повідомив, що законодавці, працівники виборчої комісії та інші експерти працюють над цими питаннями, але поки що не розпочали розробку законопроекту. Поки що не ухвалено рішення про послідовність проведення місцевих, парламентських та президентських виборів."Навіть з теоретичного погляду нереально провести всі вибори одночасно", — сказав Стефанчук. До війни організація виборів коштувала близько чотири мільярди гривень. Але окрім фінансування кампаній та голосування Києву також необхідно буде гарантувати безпеку та запобігати будь-яким можливим спробам маніпуляцій з боку свого ворога, Москви.Раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Україна не скасовуватиме воєнний стан і не проводитиме вибори під час можливого 30-денного перемир'я із країною-агресоркою Росією.Про це повідомив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв'ю La Repubblica."30-денне перемир'я — це не кінець війни. Ситуація буде непередбачуваною. Скасування воєнного стану і процедур щодо захисту країни неможливе за такий короткий термін", — сказав він.Також радник голови ОП додав, що під час перемир'я виборів не буде, але якщо буде триваліша зупинка бойових дій, то початок виборчого процесу виключати не можна."30-денне припинення вогню не розблокує вибори. Якщо, з іншого боку, розпочнуться переговори зі стабільним припиненням вогню, гарантованим нейтральними спостерігачами, тоді це буде можливо", — наголосив Подоляк.До того ж він зазначив, що російський диктатор Володимир Путін не має наміру погоджуватися на тимчасове припинення вогню. Відтак, Україні слід бути напоготові."Його відповідь неоднозначна. З одного боку, він каже "звичайно, зрозуміло, треба"; але з іншого боку продовжує говорити, що є нюанси. І вони стирають саму ідею перемир’я", — зауважив Подоляк.Нагадаємо, 13 березня кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що хоче гарантій, що під час 30-денного перемир'я Україна не проводитиме мобілізацію, не проводитиме підготовку та не отримуватиме зброю. Також він сказав про готовність припинити бойові дії, якщо це призведе до довгострокового миру й "усунення першопричини кризи".Водночас президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп загалом схвально відреагував на заяви Володимира Путіна щодо ідеї перемир’я. Він висловив сподівання, що кремлівський диктатор "вчинить правильно". .

У понеділок, 24 лютого, народні депутати провалили голосування за постанову №13039 про підтримку демократії в Україні в умовах агресії Російської Федерації. Про це повідомив народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко."Постанову про підтримку демократії в Україні прийняти не змогли", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За його словами, за постанову №13039 проголосували всього 218 народних обранців. Щоб її схвалити — потрібно щонайменше 226 голосів. Постанова про підтримку демократії в Україні: у чому суть та чому вона важливаНародний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк пояснив, що постанова про демократію — це заява Верховної Ради України про підтримку демократії в Україні в умовах агресії РФ.За його словами, парламент "акцентує увагу на необхідності дотримання передбаченого законами України принципу інституційної безперервності влади, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану". Також постанова наголошує, що президент України Володимир Зеленський повинен виконувати свої повноваження до вступу на пост новообраного глави держави згідно з частиною першою статті 108 Конституції України.Нагадаємо, 23 лютого під час прес-конференції в межах форуму "Україна. Рік 2025" президент Володимир Зеленський заявив, що США почали говорити про вибори в Україні, після того, як такі заяви прозвучали у країні-агресорці Росії. Однак, за його словами, на сьогодні провести вибори не можливо.

Потенційні угоди про припинення вогню в Україні ще не означатимуть скасування воєнного стану. Це можливо лише тоді, коли зникнуть загрози, які передбачені законом про правовий режим воєнного стану.Про це заявив депутат Верховної Ради України від фракції "Слуга народу" Федір Веніславський в ефірі "Радіо свобода". За його словами, сам факт тимчасового припинення вогню точно не усуває ті загрози, які передбачені у введенні правового режиму воєнного стану."Це ж не означає, що Росія відвела свої війська з тимчасово окупованих територій чи свої засоби ураження, які можуть завдавати ударів по Україні. З огляду на психічний стан Путіна ми можемо очікувати будь-якого розвитку подій. Тому без гарантій того, що це матиме наслідком довготривалий мир, я не думаю, що воєнний стан може бути скасований", — заявив Веніславський.Він додав, що терміни можливого скасування воєнного стану залежать від низки обставин, зокрема, відведення російських військ, гарантій безпеки та результатів міжнародних перемовин."Проте терміни я зараз прогнозувати не можу в принципі. Це залежить від цілої низки обставин: від перемовин, від того, на яких умовах зійдуться сторони. Я маю на увазі Україну та Росію за участі Європи та США, адже без цього, як сьогодні заявив президент, жодні домовленості українська влада не визнає", — наголосив він.Нагадаємо, що 5 лютого президент України Володимир Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації в нашій країні. Він тепер офіційно триває з 8 лютого до 9 травня 2025 року.

Воєнний стан в Україні можуть скасувати лише тоді, коли гаряча фаза війни буде завершена. Натомість для припинення вогню на фронті нашій державі необхідні міцні гарантії безпеки.Про це повідомив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю The Economist."Без гарантій безпеки припинення вогню тільки для того, щоб Путін міг приїхати через два місяці. Ні, це неможливо. А отже, гаряча фаза війни закінчиться. Якщо вона закінчиться, то закінчиться і воєнний стан, напевно", — сказав він.Водночас Зеленський зазначив, що після завершення воєнного стану Верховна Рада має провести вибори. Також, коментуючи заяви спецпредставника США з питань України та Росії Кіта Келлога, про необхідність виборів в Україні, гарант наголосив, що "ми повинні зупинити війну, покласти їй край і повернути безпечне життя нашому народу, а потім — вибори"."Йому 80 років, а він думає про вибори в Україні. Це цікаво. Чесно кажучи, я думаю, що ми всі будемо думати про вибори, коли зможемо думати про них. Сьогодні це точно не головне. Не тому, що хтось за чи проти. Справа не в цьому. Це як якби ви не вечеряли вранці. Вам потрібно поснідати, попрацювати, а після роботи прийти додому, відпочити з коханою дружиною і повечеряти. Ми не можемо вечеряти, тому що нам потрібно жити до вечора. Просто жити. Ось і весь наш шлях", — додав Зеленський.Нагадаємо, 12 лютого на засіданні "Рамштайну" у Брюсселі міністр оборони Сполучених Штатів Америки Піт Хегсет заявив, що на сьогодні повернення кордонів України до тих, які існували до 2014 року, а також вступ Києва до Північноатлантичного альянсу — є нереалістичною метою.

Генеральний директор Європейської комісії з питань сусідства та переговорів про розширення Герт Ян Копман переконаний, що Україні варто змінити деякі підходи під час дії воєнного часу.Таку заяву він зробив під час конференції "Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного", пише "Європейська правда". За словами Копмана, запровадження воєнного стану в Україні змінило деякі демократичні процедури на тлі безпекових викликів."Очевидно, Україна повернеться до конституційної нормальності після того, як війна завершиться і воєнний стан скасують. Але я дійсно раджу вам вже зараз вивчити необхідність та пропорційність тих обмежень воєнного стану, які діють зараз. Детально вивчити", — наголосив Копман.Представник Єврокомісії не пояснив, у яких саме питаннях щодо регулювання воєнного часу він чекає на зміни з боку України.Варто зазначити, що 5 лютого президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації в Україні. Він тепер офіційно триватиме з 8 лютого до 9 травня 2025 року.Нагадаємо, раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що в Україні можуть не скасувати воєнний стан одразу після завершення бойових дій. Це пов'язано з тим, що нашій державі повинні будуть надати гарантії безпеки.Раніше український президент Володимир Зеленський заявив, що для проведення виборів в Україні потрібно призупинити воєнний стан. Якщо піти на такий крок, то наша держава втратить армію.

У середу, 5 лютого, президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації в Україні. Він тепер офіційно триватиме з 8 лютого до 9 травня 2025 року.Про це свідчать картки законопроектів 4220-IX, 4221-IX на сайті Верховної Ради України.Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти про продовження в Україні терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації 14 січня, а вже 15 січня парламент проголосував за відповідні документи.Перед цим український президент в інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану й у Telegram-каналі заявив, що вибори в Україні дуже важливі, але вони можуть відбутися лише після закінчення гарячої фази війни та скасування воєнного стану.За поданням президента Верховна Рада з лютого 2022 року продовжує дію воєнного стану та загальної мобілізації в країні. Таким чином воєнний стан та мобілізація тривають в Україні майже 3 роки після вторгнення російських окупантів.Раніше Володимир Зеленський заявив під час інтерв'ю британському журналісту Пірсу Моргану, що лише за однієї умови готовий сісти за один стіл і вести перемовини з кремлівським диктатором Володимиром Путіним — якщо це єдиний шлях до завершення війни та миру.За прогнозами політичних аналітиків, у потенційному мирному процесі можуть брати участь чотири групи — українська, російська, європейська й американська.Нагадаємо, що при цьому РНБО ухвалила рішення про розширення санкцій проти країни-агресорки Росії. Зараз там готують три нові пакети обмежень.

У середу, 15 січня, Верховна Рада України проголосувала за продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада проголосувала за закон №12404 про чергове продовження строку дії воєнного стану в Україні, — наголосив політик.За його словами, відповідне рішення підтримали 315 нардепів. Відтак, воєнний стан і мобілізація в Україні триватимуть ще до 9 травня 2025 року. Варто зауважити, що це вже 14 голосування Ради щодо цього питання.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.Нагадаємо, раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що в Україні можуть не скасувати воєнний стан одразу після завершення бойових дій. Це пов'язано з тим, що нашій державі повинні будуть надати гарантії безпеки.

У вівторок, 14 січня, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти №12404 та №12405 про продовження дії воєнного стану та мобілізації в Україні.Відповідні документи оприлюднено на сайті парламенту.Так, згідно із законопроектами, пропонується затвердити укази №26 та №27 від 14 січня про продовження строку дії воєнного стану в Україні та строку проведення загальної мобілізації з 8 лютого 2025 року на 90 діб.Тобто, у разі ухвалення відповідних ініціатив, воєнний стан і мобілізацію в Україні буде продовжено до 9 травня 2025 року. Варто зауважити, що це буде вже 14 голосування парламенту щодо цього питання.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.Нагадаємо, раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що в Україні можуть не скасувати воєнний стан одразу після завершення бойових дій. Це пов'язано з тим, що нашій державі повинні будуть надати гарантії безпеки.

На початку наступного тижня у Верховній Раді пройде голосування про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 діб.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. Він зазначив, що воєнний стан буде продовжено з 8 лютого і до 9 травня 2025 року. Железняк також нагадав процедуру продовженні воєнного стану: президент вносить два закони про затвердження своїх указів; комітет оборони схвалює; парламент на засіданні схвалює; президент підписує. "Це буде 14-й раз коли Рада голосує за воєнний стан і мобілізацію", — додав нардеп Железняк.Раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що в Україні можуть не скасувати воєнний стан одразу після завершення бойових дій. Це пов'язано з тим, що нашій державі повинні будуть надати гарантії безпеки.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.Нещодавно Володимир Зеленський у коментарі французькому виданню Le Parisien зауважив, що Україна жодним чином не планує здаватися та заморожувати війну. І про це добре знає Дональд Трамп. Але він прагне діяти оперативно, щоби якомога швидше закінчити російсько-українську війну.Своєю чергою кандидат Дональда Трампа на посаду спеціального представника Сполучених Штатів Америки з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що війна може завершитися вже в найближчі кілька місяців.Також повідомлялось, що команда новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа обговорила з Білим домом та представниками України шляхи для "припинення війни" з країною-агресоркою Росією.Ще на початку січня український лідер Володимир Зеленський був переконаний, що обраний американський президент Дональд Трамп може стати вирішальною особою у завершенні війни Російської Федерації проти України. Республіканець здатний допомогти зупинити главу Кремля Володимира Путіна.За даними Bloomberg, обраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп 10 січня заявив, що готується зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним. Проте вона відбудеться лише після інавгурації республіканця.